Дослідження шумового забруднення міського середовища

Росліков, Владислав Васильович
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/976
Назва:	Дослідження шумового забруднення міського середовища
Автори:	Свояк, Наталія Іванівна Росліков, Владислав Васильович
Ключові слова:	шум;транспортні потоки;шумове забруднення;транспортні засоби;екологічний ефект;забруднення
Дата публікації:	січ-2020
Короткий огляд (реферат):	Актуальність теми. Проблема шумового забруднення житлових територій є актуальною в наш час. У зв’язку із зростанням кількості автомашин, індустріалізацією, зростанням транспортної рухливості населення, ростом технічного оснащення міського господарства, розширюються контакти між техногенним середовищем міста і природного середовища. Мета роботи: дослідження шумового забруднення міського середовища. Провести економічну оцінка впливу шуму на людину. Об’єкт дослідження: дослідні ділянки міста Черкаси. Предмет дослідження: шумовий фон досліджуваних територій. Методи дослідження: порівняльно-описовий, аналітичний метод; метод теоретичного аналізу та аналітична обробка даних за допомогою ПК. Наукова новизна: проведено комплексну оцінку шумового забруднення дослідних ділянок міста Черкаси; проаналізовано наслідки впливу на людину і об'єкти довкілля та розроблено рекомендації щодо зменшення шумового забруднення міського середовища. Результати дослідження. Наведено результати аналізу стану проблеми шумового забруднення навколишнього середовища, експериментального дослідження шумового навантаження від потоків автотранспорту та практичного застосування результатів досліджень шумового забруднення навколишнього середовища. На основі результатів проведеного аналізу рівнів шумового навантаження від транспортних потоків на вулицях міста Черкаси, з врахуванням реальних місцевих умов, виявлено зони підвищеного рівня шуму і визначені ділянки, рівень шуму на яких перевищує гранично допустимі норми. Отримані при дослідженні шумового забруднення дані свідчать про те, що шум перевищує допустиму норму. Проведено економічну оцінка впливу шуму на людину. Визначені основні методи вирішення даної проблеми. Розглянуто проблеми щодо шумового забруднення сучасних міст і способи зниження шуму шляхом використання захисних екранів, відповідної конфігурації конструкцій покриття дороги і шин, озеленення міста. Структура та обсяг роботи. Кваліфікаційна робота магістра складається зі вступу, анотації, двох розділів, висновків, переліку посилань (35 джерел), графічної документації до кваліфікаційної роботи магістра, додатків. Повний обсяг роботи 67 сторінки друкованого тексту, основна частина – 32 сторінок. Actuality of theme. The problem of noise pollution of residential areas is urgent nowadays. In connection with the increase in the number of cars, industrialization, increase in transport mobility of the population, the growth of technical equipment of the urban economy, the contacts between the technogenic environment of the city and the natural environment are widening. The purpose of the work: study of noise pollution of urban environment. Conduct an economic assessment of the impact of noise on humans. Subject of research: experimental sites of the city of Cherkasy. The subject of research: noise background of the study areas. Research methods: comparative descriptive, analytical method; method of theoretical analysis and analytical processing of data by PC. Theoretical and practical significance: The analytical results on the problem of noise pollution, of experimental investigation of traffic load and the practical application of research results on noise pollution are presented. In this work results over of analysis of acoustic data are brought in relation to the noise loading of environment of streets from transport vehicles on adjoining territory. On the basis of results of the conducted analysis of levels of the noise loading from transport streams in cities of Cherkasy, taking into account the real local terms, found out the area of enhance able sound-level and certain areas, a sound-level on which exceeds a possible norm maximum. The data obtained from the study of noise pollution indicate that the noise exceeds the allowable norm. An economic assessment of the impact of noise on humans has been carried out. The main methods for solving this problem are identified. The problems of noise pollution of modern cities and ways of noise reduction by using of protective screens, corresponding configuration of structures of a covering of road and tires, greening of the city are considered. Structure and scope of work. The master's qualification work consists of introduction, annotation, two chapters, conclusion, list of references (35 sources), graphic documentation, applications. The full amount of work is 67 pages of printed text, the main part is 32 pages.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу):	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/976
Розташовується у зібраннях:	101 Екологія (Екологія та охорона навколишнього середовища)
Файли цього матеріалу:
Файл	Опис	Розмір	Формат
МР_Рослiков.pdf Restricted Access		1.08 MB	Adobe PDF	Переглянути/Відкрити Запит копії
Показати повний опис матеріалу Перегляд статистики
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
1 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 
 
Будівельний факультет 
 
Кафедра екології 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
 
до кваліфікаційної роботи магістра 
 
на тему ДОСЛІДЖЕННЯ ШУМОВОГО ЗАБРУДНЕННЯ  
МІСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА 
 
 
 
 
 
Виконав: студент 2 курсу, групи МГЕК-803 
спеціальності 101 «Екологія»____________ 
                                      (шифр і назва спеціальності) 
_Росліков В.В._________________________ 
                                          (прізвище та ініціали) 
Керівник _ Свояк Н.І.__________________ 
                                          (прізвище та ініціали) 
Нормоконтроль _Хоменко О.М._________ 
                                          (прізвище та ініціали) 
Рецензент Осипенко В.В._____________ 
                                          (прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
 
Черкаси – 2020 рік 
2 
ЗМІСТ 
 
Вступ 3 
1 Аналітичний огляд літератури  6 
   1.1 Шумове забруднення 6 
   1.2 Нормування шумового забруднення 13 
   1.3 Вплив шумового забруднення на людину 19 
   1.4 Захист від шумового забруднення  22 
2 Дослідження шумового забруднення міського середовища 29 
   2.1 Вибір ділянок дослідження 29 
   2.2 Методика визначення рівня шумового забруднення 31 
   2.3 Оцінка рівня шумового забруднення 33 
   2.4 Дослідження шумового забруднення за умов великої  
кількості автотранспорту  49 
   2.5 Збитки від шумового забруднення  59 
Висновки 61 
Перелік посилань 64 
Додатки 68 
Додаток А. Апробація результатів роботи 69 
 
 
3 
ВСТУП 
 
Кожен день ми стикаємось з різного роду звуками, які нас оточують. На 
жаль, не всі звуки є природного походження та бажаними для людини. Майже усі 
вироби та промисловість, що створена людиною штучно випромінює шум, до 
якого майже всі вже звикли, проте не кожен знає негативну сторону дії таких 
небажаних шумів. Шум або акусти́чний шум – коливання частинок 
навколишнього середовища, що сприймається органами слуху людини як 
небажані сигнали. З точки зору акустики: шум – нестійкі або випадкові акустичні 
коливання, що характеризуються випадковою зміною амплітуди і частоти [1]. 
Шум негативно впливає на різні системи організму: серцево-судинну, 
нервову, порушує сон, увагу, збільшує роздратованість, депресію, неспокій, 
подразнення, може впливати на дихання і травну систему; ушкодження слухової 
функції з тимчасовою або постійною втратою слуху; порушення здатності 
передавати та сприймати звуки мовного спілкування; відволікання уваги від 
звичайних занять; зміни фізіологічних реакцій людини на стресові сигнали; вплив 
на психічне і соматичне здоров’я; дію на трудову діяльність і продуктивність 
праці [2]. 
Найкращим методом захисту є віддалення джерела шуму від зони, що 
захищається від шуму. Наприклад, створення об’їзних шляхів навколо населених 
пунктів, для зниження шумів транспортного походження, або, для захисту 
житлових територій від шумів різного походження, необхідно раціонально 
використовувати території, та дотримуватися відповідних відстаней та стандартів. 
Досить діючою є методика використання різних засобів зменшення шуму на 
шляху його розповсюдження, зелені насадження, різного роду будівлі, виїмки, 
насипи, шумозахисні екрани. Саме шумозахисні екрани є найбільш ефективним 
засобом зниження шумів не тільки транспортного потоку, а і для захисту 
житлових територій. Вони знайшли своє широке застосування в країнах Америки, 
Європи та Азії. А тепер активно впроваджуються і в Україні. 
4 
За своїм впливом на організм людини шум більш шкідливий, ніж хімічне 
забруднення. За останні 30 років у всіх великих містах шум збільшився на 12–15 
дБ (децибел), а суб’єктивна гучність виросла в 3–4 рази. Шум знизив 
продуктивність праці на 15–20 %, суттєво підвищив ріст захворюваності. 
Експерти вважають, що у великих містах шум скорочує життя людини на 8–12 
років. 
Особливо вражає вплив шуму на міських жителів. Якщо на 100 тисяч 
сільських мешканців припадає 20–30 тих, хто погано чує, то в містах ця цифра 
виростає в 5 разів. За даними статистики, жителі великих міст втрачають гостроту 
слуху вже з 30 років (у нормі – в 2 рази пізніше). Під впливом шуму погіршується 
сон та сприйнятливість до навчання. Діти стають більш агресивними та 
вередливими. Для позначення комплексного впливу шуму на людину медики 
ввели термін "шумова хвороба". Симптомами цієї хвороби є головний біль, 
нудота, дратівливість, які досить часто супроводжуються тимчасовим зниженням 
слуху. До шумової хвороби схильні більшість мешканців великих міст, які 
постійно отримують шумові навантаження.  
Шум має й інші можливості впливу. Так, у міських умовах тривалість життя 
дерев коротша, ніж у сільській місцевості. Головною причиною цього є вплив 
інтенсивного шуму. При дії шуму в 100 Дб рослини виживають 10 днів. При 
цьому швидко гинуть квіти і уповільнюється ріст рослин. 
Встановлено, що рослини під впливом шуму повільніше ростуть, у них 
спостерігається надмірне (навіть повне, що призводить до загибелі) виділення 
вологи через листя, можливі порушення клітин. Гинуть листя і квіти рослин, що 
розмішені біля гучномовця. Загальна площа територій, схильних до постійної 
шумової дії автотранспорту, складає близько 50 % від всієї території міста. Рівень 
вуличних шумів обумовлюється інтенсивністю, швидкістю і характером 
(складом) транспортного потоку. Крім того, він залежить від планувальних 
рішень (подовжній і поперечний профіль вулиць, висота і щільність забудови) і 
таких елементів впорядкування, як покриття проїжджої частини і наявність 
5 
зелених насаджень. Кожний з цих чинників здатний змінити рівень транспортного 
шуму в межах до 10 Дб. 
На сьогодні на вулицях великих міст шум не спускається нижче 80 дБ. Для 
того щоб зменшити цей рівень, прикладаються значні зусилля, насамперед, щодо 
вдосконалення самої техніки. Конструктори працюють над малошумними 
двигунами й транспортними засобами, житлові забудови віддаляють від вуличних 
магістралей, останні відокремлюють від будинків бетонними екранами, 
покращують покриття [3]. 
Аналіз праць, проведених у галузі вивчення і боротьби з міським шумом, 
свідчить про те, що у найбільших розвинених країнах зниження зовнішнього 
шуму вважаються "Проблемою номер один" за важливістю і важкістю прийняття 
рішення. Проблему оздоровлення від шумового забруднення навколишнього 
середовища по-різному вирішують в умовах величезних, великих, середніх і 
малих міст, оскільки масштаби активної дії на навколишнє середовище різні. На 
основі практики і методів боротьби зі шумом доведено, що вплив шуму на життя 
наших міст можна і потрібно зупинити, зменшивши його шкідливий вплив на 
здоров'я населення, що дасть змогу підняти економіку країни. Для цього 
необхідно технічно грамотний підхід до вирішення проблеми, до розвитку 
проектів і заходів якості планування, забудови і реконструкції міст. 
6 
1 АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 
 
1.1 Шумове забруднення 
 
Шумове забруднення – форма фізичного антропогенного забруднення 
навколишнього середовища внаслідок перевищення природного фонового рівня 
інтенсивності шуму або його нормального повторювання. Шумове забруднення є 
результатом роботи транспорту, устаткування промислових підприємств та 
будівництва, використання побутових приладів або поведінки людей, що можуть 
змінити природні акустичні характеристики на робочих місцях, у населених 
пунктах, у середовищі життєдіяльності людини. 
Традиційні напрямки дослідження шуму – це фізична акустика, 
архітектурна акустика та електроакустика. З 50-х років проблема шумового 
забруднення стала лімітуючим фактором,в першу чергу, через шум транспортних 
потоків та повітряного транспорту. З того часу інтенсивно досліджуються 
джерела шуму, закономірності поширення акустичних коливань в атмосфері і над 
імпедансними поверхнями, методи запобігання несприятливому впливу шумового 
забруднення. Надалі проблема шумового забруднення стала специфічною сферою 
діяльності акустиків, математиків, інженерів, економістів, гігієністів, соціологів, 
психологів та інших фахівців [4]. 
Вважається, що майже 20% населення Европейського економічного союзу 
(близько 80 млн. людей) страждають від впливу шуму, рівень якого перевищує 65 
дБА, що розглядається як неприпустимий. Додатково 170 млн. громадян 
проживає у так званих "сірих зонах" (50 і 65 дБА), у яких шум завдає суттєвих 
неприємностей протягом доби. 
Всесвітня організація охорони здоров’я розробила довгострокову програму 
робіт щодо зниження шуму у містах. Тому необхідно детальне вивчення джерел 
шуму та вібрації, особливостей їх поширення за різних умов, а також сучасних 
методів боротьби із шумом та вібрацією [5]. 
7 
Наближені рівні сили звуку (шуму) від деяких джерел, що його генерують, 
наведені в таблиці 1.1. 
 
Таблиця 1.1 – Рівні сили звуку (шуму) від деяких джерел, що його 
генерують 
Джерело звуку (шуму) Рівень звуку (шуму), дБ 
Шелестіння листя 10 
Тікання кишенькового годинника на відстані 1м 20 
Шепіт на відстані 1м 30 
Шепіт на відстані 0,3м 40 
Спокійна розмова на відстані 1м 50 
Вуличний шум міста 60 
Шум автомобіля 70 
Шум при роботі верстатів-автоматів 80 
Гучний крик на відстані 1м 90 
Концерт рок-гурту  100-110 
Відбійний молоток 110 
Літак на старті 120 
Ракета на старті 120 
 
У природі найпоширеніші випадкові коливання, що можна 
охарактеризувати як коливальні процеси, при яких коливні точки здійснюють 
нерегулярні цикли руху, котрі ніколи точно не повторюються, а практиці для 
характеристики таких рухів використовуються статистичні методи, зокрема ті, що 
грунтуються на оцінці щільності розподілу амплітуд і неперервних спектрів 
потужності. 
Процес, поширення коливань у пружному середовищі називають хвилею, а 
простір в якому вони поширюються, – хвильовим полем. Якщо частинки 
8 
середовища коливаються в напрямі поширення коливань, то хвиля повздовжня, а 
якщо перпендикулярно, – то хвиля поперечна. 
Тип хвиль, що здатні поширюватися у середовищі, залежить від його 
пружних властивостей. У середовищі, яке виявляє лише деформацію стискання 
(газ, рідина), поширюються поздовжні хвилі, а у середовищі, що виявляє 
деформації стиснення і зсуву, – повздовжні та поперечні. 
Пружні коливання, які розповсюджуються у повітрі або воді (в будь-якому 
акустичному середовищі) і які виникають завдяки дії механізмів та устаткування, 
називають промисловим шумом. 
Такі самі коливання, які виникають при русі різних механізмів (автомобілів, 
суден, літаків, трамваїв, поїздів тощо), називають транспортним шумом. Точного 
поділу між цими видами шумів немає. 
Зауважимо, що поняття не накладає обмежень на характер спектра або інші 
характеристики коливань. Вони можуть бути періодичні, які часто називають 
звуком, а також випадкові та нестаціонарні. Якщо пружні коливання виникають 
або розповсюджуються у воді, то вони називаються гідродинамічним шумом [6]. 
Найбільш важливими параметрами шуму є звуковий тиск, інтенсивність 
звука, звукова потужність та частотний спектр. 
В інженерній практиці перші три параметри шуму визначають у 
логарифмічних одиницях, що пояснюється двома причинами: 
− реакція вуха на різну чутність має логарифмічний характер; 
− діапазон зміни цих параметрів достатньо великий, тому коротко оглянемо 
зазначені параметри. 
Звуковий тиск – це різниця між митгєвим значенням повного тиску і 
статичним тиском у даній точці. Він характеризує зміну густини середовища в 
напрямі поширення коливань. 
Звукова потужність – це інтегральна характеристика шуму, який 
спричиняється джерелом. Слух людини сприймає звуковий тиск, а причиною 
цього сприймання є звукова потужність джерела. 
9 
Інтенсивність звука – це фізична величина, яка характеризує швидкість 
потоку звукової енергії в певній точці звукового поля. 
Треба відзначити, що звуковий тиск та інтенсивність звука є точковими 
характеристиками звукового поля. Вони залежать від розташування точки 
вимірювання та умов поширення звукових хвиль. 
Звукова потужність не залежить від зазначених факторів, тому є унікальною 
мірою шумності даного джерела шуму. 
Шуми за розташуванням максимуму в спектрі умовно ділять на низько – (до 
300 Гц), середньо – (300–800 Гц) та високочастотні (вище 800 Гц). 
За характером спектра шуми поділяють на: 
− широкосмугові (щільні), з неперервним спектром шириною більше однієї 
октави; 
− тональні (дискретні), в спектрі яких наявні дискретні складові;  
− мішані, коли на суцільні ділянки накладаються дискретні складові. 
За часовими характеристиками шум може бути постійним (рівень звукового 
тиску за 8-годинний робочий день змінюється не більше ніж на 5 дБА) та 
непостійний (у протилежному випадку). 
В свою чергу непостійний шум розподіляється на коливальний (рівень звука 
змінюється з часом), переривчастий (рівень звука стрибками змінюється, причому 
довжини інтервалів дорівнюють 1 с і більше) та імпульсний, який складається із 
звукових сигналів, довжина яких менше 1 с [7]. 
Вібрацією називають пружні коливання відносно опорного положення 
рівноваги, які поширюються по конструкціях і елементах з твердого матеріалу. 
Вібрацію промислового походження, яка розповсюджується по будівельних 
конструкціям часто називають структурним шумом. Причиною вібрації є 
передавання чи накопичування коливальноїенергії внаслідок дії однієї або кількох 
сил. Найчастіше вібрація – це небажаний побічний результат технологічних 
процесів. 
10 
До параметрів вібрації належать також механічний опір коливальної 
системи, який дорівнює відношенню сили, що діє на систему, до віброшвидкості в 
центрі збудження. 
Дуже важливою характеристикою негармонійної вібрації є розподіл 
потужності шуму за частотнним діапазоном – його спектр потужності. Цю 
характеристику дістають в процесі спектрального аналізу віброакустичних 
сигналів. 
До основних джерел шуму механічного походження належать удари в 
кінематичних парах, незрівноваженість обертових мас, вібрація і шум у 
підшипниках, а також у зубчастих передачах. 
Збудження механічного шуму і вібрації найчастіше має ударний характер. 
Центрами збудження ударних коливань у механізмі є зони контакту деталей під 
час їх зіткнення. Внаслідок пружності матеріалу деталі, які зіткнулися, 
продовжують рухатися назустріч одна одній зі швидкістю, що зменшується. 
Поверхні зіткнення деформуються, збільшується зона контакту, а отже, і сила, з 
якою деталі тиснуть одна на одну. 
Прикладами зіткнення деталей у механізмах, що працюють, є удари шийки 
у шатунних підшипниках двигунів внутрішнього згоряння, зіткнення в з'єднанні 
шатуна з поршнем, при перекладанні поршня [8]. 
Будь-які змінні процеси в газі або рідині супроводжуються виникненням 
пружних коливань. Розглянемо основні джерела аеродинамічних шумів: 
− Коливання при періодичному випусканні газового потоку в атмосферу 
(сирена, повітродувки, двигуни внутрішнього згоряння, компресори). Такий 
шум, що називається сиренним, чи об'ємним, має монопольний характер. 
− Вихори, що утворюються біля твердих меж потоку. При цьому виникає шум 
при зриванні вихорів, що супроводжують обтікання тіл, і шум пограничного 
шару, джерелом якого є турбулентність потоку біля поверхні обтічного тіла 
чи стінок каналу. Причина вихрового шуму – утворення змінних сил, що 
діють на середовище, або тисків біля твердих меж. 
11 
− Відрив течії й утворення замкнених чи розімкнених вихрових зон, пульсації 
меж яких призводять до появи пульсацій тиску і гене-рації 
широкосмугового шуму. Цей шум має силовий (дипольний) характер і 
відповідає залежностям, що характерні для вихрового шуму. 
− Неоднорідності потоку чи взаємодії, що виникають при обтіканні 
обертового робочого колеса й інших подібних машин неоднорідним 
потоком (періодичні зміни тиску на лопатях машин). Крім того, причиною 
шуму можуть бути також пульсації тиску на нерухомих перешкодах 
(виступи корпуса), розташованих поблизу обертового робочого колеса і 
виштовхування середовища лопатями (шум обертання). Цей шум має 
дипольний характер. 
− Турбулентності, які утворюються далеко від твердих меж при 
перемішуванні потоків, що рухаються з різними швидкостями (шум 
вільного струменя). Таке джерело є основним в утворенні шуму викидання 
стисненого повітря і реактивних двигунів. Цей шум вини¬кає внаслідок 
змінних дотичних напружень' і має квадрупольний характер. 
− Стрибки згущень у потоці, який рухається з надзвуковою швидкістю, коли 
утворюються ударні хвилі, що взаємодіють з оточуючою атмосферою чи 
твердими стінками. 
− Взаємодія нестійкої течії та нерухомого резонатора чи меха-нічної 
коливальної системи. Цей шум має дискретний частотний спектр. 
− Горіння в обмежених об'ємах. 
Більшість механізмів і машин становлять складні конструкції, що можна 
спрощено подати як набори стержнів, пластин, оболонок та інших простих 
елементів, з'єднаних між собою певними зв'язками [9]. 
У твердому середовищі, крім поздовжніх хвиль (єдиний тип хвиль, які 
можуть поширюватися у газах і рідинах), виникають поперечні хвилі, а внаслідок 
обмежених розмірів елементів – також поверхневі, згинні й інші типи хвиль.  
12 
Кожний тип хвиль характеризується своєю швидкістю поширення, а також 
іншими особливостями (наприклад, швидкість згинних хвиль залежить від 
частоти та товщини пластини). У процесі поширення один тип хвиль перетво-
рюється на інший. Тому характер шуму та вібрації машин досить складний: 
виявляються різко виражені частотні властивості та непостійність як за часом, так 
і в просторі. 
Пружні хвилі – це такий вид збурень, що поширюються у твердому тілі, 
рідині і газоподібному середовищі. При поширенні пружиних хвиль виникають 
механічні деформації стиску і зсуву, що переноситься хвилею з однієї точки 
середовища в іншу.При цьому має місце перенесення енергії пружної деформації 
за відсутності потоку речовини. 
Пружні хвилі, що поширюються уздовж вільної поверхні твердого тіла чи 
уздовж границі твердого тіла з іншими середовищами і загасають при віддаленні 
від границь, прийнято називати поверхневими хвилями. 
Поверхневі хвилі бувають двох класів: з вертикальною або горизонтальною 
поляризацією коливального зсуву часток середовища відносно граничної 
поверхні. 
Крім загасаючої поверхневої хвилі на границі рідини і твердого тіла завжди 
існує незгасаюча поверхнева хвиля, яка біжить уздовж границі з фазовою 
швидкістю, що менше від швидкості у рідині і швидкостей поздовжніх і 
поперечних хвиль у твердому тілі. 
Під нормальними хвилями прийнято розуміти гармонічні пружні збурення, 
що поширюються у пластинах і стержнях. 
На відміну від пружних хвиль, у необмежених твердих середовищах 
нормальні хвилі у пластинах і стержнях задовольняють не тільки рівняння теорії 
пружності, але і граничні умови на їх поверхнях (у більшості практичних випадків 
ці умови зводяться до відсутності механічних напруг на поверхнях). Через 
граничні умови характеристики нормальних хвиль, зокрема їхнє пружне поле 
13 
(розподілів зсувів і напруг по поперечному перерізу пластини чи стержня), 
істотно більш складні, ніж у хвиль у необмежених твердих шарах [10]. 
Разом із тим нормальні хвилі у пластинах і стержнях – це такі ж елементарні 
хвилі, як поздовжні і зсувні у необмеженому середовищі, у тому розумінні, що 
будь-який складний рух у пластині і стержні розпадається на суму нормальних 
хвиль, а потік пружної енергії дорівнює сумі потоків усіх нормальних хвиль. 
Деформації згину, що поширюються у стержнях і пластинах породжують у 
них згинні хвилі. Довжина згиниих хвиль завжди набагато більше від товщини 
стержня і пластини. Якщо ж довжина хвилі порівняна з їхньою товщиною, то рух 
у ній ускладнюється і її не називають згинною. 
Параметрами згинних хвиль можуть бути хвилі, що виникають при вібрації 
тонкостінних металевих конструкцій (корпус літака й автомобіля, перекриття і 
стіни будинків і т.ін.) У нескінченних стержнях і пластинах виникають згинні 
біжачі хвилі. У стержнях напрямком поширення хвилі є його вісь. У пластині 
плоскі згинні хвилі можуть поширюватись у будь-якому напрямку, орієнтованому 
доїї площині [11]. 
 
1.2 Нормування шумового забруднення 
 
Акустичний шум один з найбільш поширених несприятливих чинників 
навколишнього середовища, супроводжуючий різні сфери діяльності людини. 
Інтенсивність шумового засмічення постійно зростає із збільшенням 
щільності і швидкостей транспортних потоків, з насиченням будівель інженерним 
обладнанням, засобами механізації побуту, електроакустичною апаратурою, тому 
питання захисту від шуму стають все більше  актуальними. 
У нових соціально-економічних умовах України кількість, якість і види 
будівництва все частіше визначаються кон’юнктурою попиту  чи пропозиції або 
волею приватного власника. При цьому необхідні багатоступеневі оцінки міри 
акустичної комфортності об'єктів.  
14 
Країни об'єднаної Європи переходять на нормативну базу, що заснована на  
Єврокоді, для якого Європейське бюро Всесвітньої Організації охорони Здоров'я 
рекомендує керуватися очікуваними соціальними оцінками середовищозахисних 
заходів [12]. 
Шумове забруднення є одним з найпоширеніших джерел екологічних скарг 
в Європейському Союзі (ЄС). Особливо в густонаселених міських та житлових 
районах поблизу автомагістралей, залізниць та аеропортів.  
Досі обізнаність щодо шумового забруднення серед політиків, а також 
громадськості є занадто низькою. Важливими технічними інноваціями, 
націленими на зменшення шуму часто нехтують через значні витрати, однак 
подальші інвестиції у використання і розвиток економічно ефективної технології 
можуть принести додаткові переваги для здоров'я. 
На основі даних про особливості впливу шуму на організм людини 
здійснюють гігієнічне нормування його параметрів. 
У країнах ЄС діє закон, що регламентує рівень шуму в межах 85 децибел, 
протягом 8 годин щодня, але не більше. При цьому громадських установах, 
медичних установах, школах, дитячих садах, офісах максимальний шумовий 
рівень не повинен перевищувати 30–35 дБ, рівень шуму в житлових приміщеннях 
вдень – 40 дБ, а вночі – 30 дБ. 
Особливе значення проблема захисту від шуму має в курортних та 
рекреаційних зонах міст, де до створення комфортних акустичних умов 
висуваються більш високі вимоги (таблиця 1.2). 
Для приміщень граничний добовий рівень (далі – ГДР) дещо інший 
(таблиця 1.3). 
Для забезпечення нормованих рівнів шуму у виробничих приміщеннях та на 
робочих місцях застосовуються шумопоглинальні засоби, вибір яких 
обґрунтовується спеціальними інженерно-акустичними розрахунками [13]. 
15 
Таблиця 1.2 – ГДР для територій різного функціонального призначення 
ГДР, дБА 
Призначення територій 
екв. мак. 
Зони масового відпочинку і ДБН 360-92 50 / 40 85 / 75 
туризму ГБН В.2.3-218-007:2012 50 / 40 – 
Санаторно-курортна зона ДБН В.1.1-31:2013 40 / 30 – 
ДБН 360-92 45 / 35 60 / 50 
ГБН В.2.3-218-007:2012 45 / 35 – 
Заповідники і заказники СНиП ІІ-12-77 35 / 30 – 
ДБН 360-92 30 / 25 50 / 45 
ГБН В.2.3-218-007:2012 25 / 20 – 
Промзони (ДБН В.1.1-31:2013; ГБН В.2.3-218-007:2012) 65 / 55 – 
Промислово-транспортні зони 85 / 75 – 
Сільськогосподарські території (ДБН В.1.1-31:2013) 50 / 45 – 
 
Таблиця 1.3 – ГДР для приміщень (СН 3077-84; ДБН Б.2.4-1-94) 
ГДР, дБА 
Призначення територій 
екв. мак. 
Житлові квартири, рекреаційні заклади, інтернати 40 / 30 55 / 45 
Навчальні і дитячі заклади, конференц-зали, бібліотеки 40 / -  55 / - 
Адміністративні будинки 50 / -  - 
Лікувальні кабінети 35 / -  50 / - 
Палати больниць і санаторіїв, операційні 35 / 25 50 / 40 
Номера готелів, житловів кімнати гуртожитків 45 / 35 60 / 50 
Зали кафе, ресторанів, їдалень, столових 55 / - 70 / - 
Зали магазинів, вокзалів аеропортів побуту 60 / - 75 / -  
 
Для окремих виробництв можна знижувати допустимі рівні звуку з 
врахуванням категорії важкості та напруженості праці згідно з таблицею 1.4. 
Як засоби шумопоглинання повинні застосовуватися негорючі або 
важкогорючі спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата з 
16 
максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31,5–8000 Гц, або 
інші матеріали аналогічного призначення, дозволені для оздоблення приміщень 
органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду. Крім того, необхідно 
застосовувати підвісні стелі з аналогічними властивостями (таблиця1.5) [14]. 
 
Таблиця 1.4 – Оптимальні рівні звуку на робочих місцях для робіт різних 
категорій важкості і напруженості 
Категорія важкості праці 
Категорія напруженості 
Середньої 
праці Легка І Важка III Дуже важка IV 
важкості II 
Мало напружена І 80 80 75 75 
Помірно напружена II 70 70 65 65 
Напружена III  60 60 – – 
Дуже напружена IV 50 50 – – 
 
В Україні Закон "Про охорону атмосферного повітря" в статті 43 зобов'язує 
підприємства, установи і організації, діяльність яких обумовлює або може 
привести до погіршення стану атмосферного повітря, здійснювати збирання, 
обробку, зберігання і аналіз інформації про стан атмосферного повітря засобами 
системи моніторингу. Враховуючи актуальність проблеми акустичного 
забруднення і наявність зон, в межах яких шумом завдаються збитки населенню, 
необхідно здійснювати моніторинг шуму в районі і околицях аеропортів. 
Під контролем розуміють звичайне вимірювання рівнів шуму, що 
утворюється повітряними суднами, які обслуговуються на аеродромі. Процедури 
контролю звичайно включають велике число вимірювань протягом доби, на 
основі яких може бути складений висновок про акустичний клімат [9, 15]. 
 
16 
Таблиця 1.5 – Допустимі рівні звукового тиску на робочих місцях 
Рівень звукового тиску, дБ; в октавних смугах із Рівень 
Робочі місця середньогеометричними частотами, Гц звуку, 
63 125 250 500 1000 2000 4000 8000 дБА 
Приміщення конструкторських бюро, програмістів обчислювальних машин, 
лабораторій для теоретичних робіті опрацювання експериментальних даних, 71 61 54 49 45 42 40 38 50 
прийому хворих в медпунктах 
Висококваліфікована робота, що вимагає зосередження, адміністративно-
керівна діяльність, вимірювальні та аналітичні роботи у лабораторії: робочі 79 70 68 58 55 52 50 49 60 
місця в приміщеннях цехового керівного апарату, контор, лабораторій 
Робота, що виконується за вказівками та акустичними сигналами, робота, що 
потребує постійного слухового контролю, операторська робота за точним 
графіком з інструкцією, диспетчерська робота: робочі місця у приміщеннях 
диспетчерської служби, кабінетах та приміщеннях спостереження та 83 74 68 63 60 57 55 54 65 
дистанційного керування з мовним зв'язком по телефону, друкарських бюро, у 
приміщеннях майстрів, у залах обробки інформації на обчислювальних 
машинах без дисплея та у приміщеннях операторів-акустиків 
Робота, що вимагає зосередження, робота з підвищеними вимогами до процесів 91 83 77 73 70 68 66 64 75 
спостереження та дистанційного керування виробничими циклами: робочі 
місця за пультами у кабінах нагляду та дистанційного керування без мовного 
зв'язку по телефону; у приміщеннях лабораторій з шумним устаткуванням, 
шумними агрегатами обчислювальних машин 
Виконання всіх видів робіт на постійних робочих місцях у виробничих 95 87 82 78 75 73 71 69 80 
приміщеннях та території підприємств 
 
17 
 
Допустимі значення октавних рівнів звукового тиску, рівнів звуку, 
еквівалентних і максимальних рівнів звуку проникаючого шуму в приміщення 
житлових і суспільних будівель, і шуму на території забудови слідує наведені в 
таблиці 1.6. В таблиці 1.7 наведені регламентовані рівні шуму основних типів 
транспортних засобів. 
 
Таблиця 1.6 – Поправки на характер шуму і місця розташування об'єкту  
Фактор Умови Поправка, дБА 
Широкосмуговий 0 
Характер шуму 
Тональний, імпульсний -5 
Курортний район, місця відпочинку, туризму, -5 
Місце зелена зона міста 
розташування Новий район 0 
Район забудови, що склався +5 
 
Відповідно до Закону України "Про охорону атмосферного повітря" в галузі 
охорони атмосферного повітря встановлюються нормативи гранично допустимого 
впливу фізичних факторів стаціонарних та пересувних джерел. Нормативи 
гранично допустимих рівнів впливу на атмосферне повітря встановлюються для 
кожного стаціонарного джерела та для кожного типу пересувних джерел з 
врахуванням сучасних технічних рішень щодо зниження рівнів впливу фізичних 
факторів, в тому числі шуму [16]. 
Рівні впливу цього фактору на стан атмосферного повітря, вимоги до їх 
скорочення встановлюються відповідним дозволом на основі затверджених 
відповідно до санітарних норм нормативів. Господарська чи інші види діяльності, 
якщо вони пов‘язані з порушенням передбачених дозволом рівнів акустичного 
впливу на стан атмосферного повітря, може бути обмежена, тимчасово 
заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства. 
 
 18 
Таблиця 1.7 – Максимально допустимі рівні шуму для транспортних засобів 
Максимальний рівень 
Тип транспорту 
шуму, дБА 
Приватні автомобілі 80 
Службові автомобілі, з масою не більш 3,5 тонн 81 
Громадський транспорт, з масою не більш 3,5 тонн і який не 
належить до наступних категорій транспорту:   82; 84 
- автобуси; - міжміські автобуси.  
Громадський транспорт с потужністю двигуна більш 200 к.с.: - 
85; 87 
автобуси; - міжміські автобуси. 
Комерційний транспорт, що має масу більш 12 тонн і 
88 
потужність двигуна більш 200 к.с.   
Комерційний транспорт, що має масу більш 3.5 тонн і не 
89 
належить вищезгаданій категорії автомобілів 
Двоколісний транспорт: - мопеди; - легкий мотоцикл; - важкий 
72; 80; 84 
мотоцикл. 
Транспорт, що має більше двох коліс: - важкий мотоцикл; - 
73; 81 
важкий трицикл, квадроцикл  
 
Санітарно-гігієнічні норми визначають необхідний ступінь послаблення 
шуму, а технічні – вказують на досяжні на практиці величини рівнів шуму 
технічних джерел.  
Технічне нормування шуму забезпечує максимальне допустиме зниження 
шуму обладнання, пристроїв, транспортних засобів із умов впровадження 
існуючих наукових досягнень, новітніх технологій, використання нових 
матеріалів, вдосконалення виробничих процесів. Тому технічні норми періодично 
переглядаються з метою більш жорстких нормативних обмежень щодо шуму. 
Допустимі рівні шуму від зовнішніх джерел в приміщеннях 
встановлюються за умови забезпечення вентиляції приміщень (для житлових 
приміщень, палат, класів – при відкритих кватирках, фрамугах).  
 19 
Еквівалентні і максимальні рівні звуку в дБА для шуму, створюваного 
засобами автомобільного, залізничного, авіаційного транспорту, в 2 м від 
захищаючих конструкцій допускається приймати на 10 дБА вище для територій 
першого ряду житлових будівель, готелів, гуртожитків, обернутих убік 
магістральних вулиць загальноміського і районного значення [5, 17]. 
 
1.3 Вплив шумового забруднення на людину 
 
Ступінь небезпечного шумовоговпливу, переважно, залежить від рівня та 
характеру шуму, форми та тривалості впливу, а також індивідуальних 
особливостей людини. Шум належить до загальнофізіологічних подразників, які 
за певних обставин можуть впливати на більшість органів та систем організму 
людини, та може спричинити нервові, серцево-судинні захворювання, виразкову 
хворобу, порушення обмінних процесів та функціонування органів слуху тощо. 
Слід звернути увагу на той факт, що протягом багатовікової еволюції 
людина так і не набула здатності адаптуватись до дії шуму, як і не було створено 
природного захисту для високочутливого та досконалого органу слуху людини 
від дії інтенсивного шуму. 
Наближено дію шуму різних рівнів можна схарактеризувати наступним 
чином. Шум до 40 дБА зазвичай не чинить шкідливого впливу на людину в 
процесі її трудової діяльності. Шум у 45–60 дБА може мати психологічний вплив, 
що виявляється у погіршенні розумової діяльності, послабленні уваги, швидкості 
реакції, утрудненні роботи з масивами інформації тощо.  
При рівні шуму 65–90 дБА можливий його фізіологічний вплив: пульс 
пришвидшується, тиск крові зростає, судини звужуються, що погіршує 
постачання органів кров'ю. Дія шуму з рівнем 90 дБА і вище може призвести до 
функціональних порушень в органах та системах організму людини: знижується 
слухова чутливість, погіршується діяльність шлунку та кишківника, з'являється 
відчуття нудоти, головний біль, шум у вухах [18]. 
 20 
При рівні шуму 120 дБА та вище здійснюється механічний вплив на орган 
слуху, що виявляється у порушенні зв'язків між окремими ділянками 
внутрішнього вуха; можливий навіть розрив барабанної перетинки. 
Отже, головними видами несприятливого впливу шуму навколишнього 
середовища є: 
− перешкода мовному зв’язку; 
− перешкода сну; 
− ризик пошкодження слуху. 
− фізіологічні (наприклад, кардіо-циркуляторні) проблеми; 
− психологічні проблеми (що походять від інтенсивного роздратування); 
− соціальні поведінкові проблеми. 
Шум навколишнього середовища може впливати також , наприклад, на: 
− вартість нерухомого майна; 
− використання земельних ділянок під окрему діяльність людини; 
− збурення нормальних домашніх або освітніх видів діяльності; 
− Сприяння небезпеці (маскування попереджуючих сигналів). 
Шум може виробляти ті ж біологічні і психологічні ефекти, що й інші 
стресори. Наявність контролю, або навіть того, що сприймається як контроль, є 
одним з найбільш важливих провісників шкідливих динамічних ефектів. 
Серед факторів, які впливають на індивідуальну реакцію на шум, є 
контекстуальні фактори, як, наприклад: година дня, діяльність, здатність 
контролювати джерело, склад інформації [19]. 
Гучність є суб'єктивним враженням на величину звуку. Одиницею рівня 
гучності є фон. Один фон звуку є рівноцінним рівню звука 1 дБ порогового 
значення тону, частотою 1000 Гц, якщо він оцінюється однаково гучно. 
Порушення сну є одним із найбільш важливих різновидів несприятливих 
результатів впливу шуму навколишнього середовища на людину. 
Сон є тонізуючим процесом, протягом якого органи тіла поновлюють своє 
 21 
постачання енергією і поживними елементами. За хронічних обставин порушення 
сну може потенційно привести до втрати здоров’я. До факторів, що визначають 
ступінь впливу шуму на сон, відносяться: інтенсивність шуму, стадія сну, час 
ночі, якість та кількість сну у попередній час, обізнаність та розуміння 
акустичних стимулів. 
Але шум може впливати і позитивно. Такий вплив на людину чинить, 
наприклад, шелест листя дерев, помірний стукіт дощових крапель, рокіт 
морського прибою [20]. 
 Не менш важливе значення для здоров’я і самопочуття людини має 
вібрація. Вібрація – це коливання твердих тіл, частин апаратів, машин, 
устаткування, споруд, що сприймаються організмом людини як струс. Часто 
вібрації супроводжуються почутим шумом. Джерелами вібрації у містах 
найчастіше є: рейковий транспорт, автомобільний транспорт, будівельна техніка, 
промислові установки. 
Зазвичай вібрація розповсюджується від її джерела на відстань до 100 м. 
Найпотужніше джерело вібрації – залізничний транспорт. Коливання ґрунту 
поблизу залізниці перевищує землетрус силою 6 балів. У метро інтенсивна 
вібрація розповсюджується на 50–70 м. Тривалий вплив вібрації викликає фахове 
захворювання – вібраційну хворобу. Розрізняють загальну і локальну вібрації. 
Локальна вібрація зумовлена коливаннями інструмента й устаткування, що 
передаються до окремих частин тіла. При загальній вібрації коливання 
передаються всьому тілу від механізмів через підлогу, сидіння або робочий 
майданчик. Найнебезпечніша частота загальної вібрації 6–9 Гц, оскільки вона 
збігається з власною частотою коливань внутрішніх органів людини.  Наприклад, 
резонансна частота серця, живота і грудної клітки – 5 Гц, голови – 20 Гц, 
центральної нервової системи – 25 Гц. Частоти сидячих людей становлять від 3 до 
8 Гц. В результаті цього може виникнути резонанс, це призводить до переміщень і 
механічних ушкоджень внутрішніх органів.  
 
 22 
1.4 Захист від шумового забруднення  
 
Шумозахист – це комплекс заходів щодо зниження шуму на виробництві 
(установка звукоізолюючих кожухів на обладнанні, глушників в компресорах, 
вентиляторах та ін), на транспорті (глушники викидів, створення на дорогах 
акустичних екранів), при цивільному та промисловому будівництві. 
У боротьбі із транспортним шумом використовують комплекс заходів, серед 
яких архітектурно-планувальні (зменшення кількості перехресть, утримання в 
належному порядку дорожнього покриття, спорудження шумозахисних екранів, 
контроль за технічним станомтранспорту), адміністративно-організаційні 
(складання шумових карт міст, обмеження руху вантажного автотранспорту в 
місті, диференціація вулиць і доріг за їх призначенням швидкостіруху і складу 
транспортних потоків) та інженерно-технічні (будівництво будинків зі 
спеціальною архітектурно-планувальною структурою та об'ємно-просторовим 
рішенням, застосування в будинках вікон і балконів, які мають високу 
звукоізоляцію, функціональне зонування територій населених місць, 
використання рельєфу місцевості, прокладання доріг в тунелях, закритих 
естакадах, будівництво об'їзних доріг, розробка системи парковки і гаражів за 
межами житлових районів). Класифікація шумозахисних споруд – рисунок 1.1. 
 
 
 
Рисунок 1.1 – Класифікація шумозахисних споруд 
 23 
Захисні конструкції, застосовані в будівництві та машинобудуванні, 
поділяються на одношарові і багатошарові. Одношарова огорожа складається з 
однорідного матеріалу або кількох шарів матеріалів з однаковими фізико-
технічними властивостями, які жорстко зв’язані між собою [21]. 
Багатошарові конструкції огороджень складаються із шарів, що не мають 
твердого зв’язку, а між ними може розташовуватися повітряний проміжок або 
м’які звукоізолюючі чи звукопоглинаючі матеріали. В одношарових огорожах 
коливальні швидкості на обох поверхнях однакові, і тому залежна від поверхневої 
маси їх звукоізоляції має резонансну зону в області низьких частот, що веде до 
загального зниження звукоізолюючої здатності. 
Шумозахисний екран являє собою збірно-розбірну конструкцію, що 
складається із набору акустичних панелей (складається із корпуса, виконаного із 
холоднокатаної сталі, з однобічною щілинною перфорацією і внутрішньо 
шумопоглинаючого матеріалу), котрі вмонтовуються в металеві стояки. 
Установка екрану дозволяє зменшити шумове забруднення на 30–40 дБ. 
Шумозахисні екрани встановлюються поблизу транспортних магістралей, що 
проходять повз житлових і офісних районів, біля будівельних майданчиків, на 
мостах, переходах, біля АЗС, промислових установок, вздовж залізничних колій 
та інших джерел шуму.  
Залежно від типу екрану використовувані матеріали можуть значно 
відрізнятися. Для прозорих i тонованих екранів використовується в основному 
безпечне оргскло. Для звукопоглинальних екранів використовується 
багатошарове скло або перфорований металевий лист з звуковбирною задньою 
стінкою. Екрани можуть бути замкнутими, напівзамкнутими (з 2–3 сторін джерел 
шуму) і лінійними. Деякі з них без шкоди для акустичних властивостей 
конструкції добудовуються воротами для проїзду автотранспорту і калитками для 
проходу людей. Універсальність екранів полягає і в тому, що вони можуть бути 
практично будь-якої висоти, прольоти між стійками можуть виконуватися 
 24 
практично з будь-яким кроком і досягати 6-ти метрів, а окремі частини екрану 
можуть зістиковуватися між собою під різними кутами в плані.  
Прозорі бар'єри дозволяють не порушувати естетичний вигляд міста, а 
також підвищити безпеку руху за рахунок більшого кута огляду, кращої 
освітленості магістралі, а також водії і пішоходи можуть візуально спостерігати 
відомі їм міські орієнтири (рисунок 1.2). 
 
 
 
 
Рисунок 1.2 – Конструкція шумозахисного екрану та приклад його встановлення 
 
В багатьох європейських країнах встановлюють низько-шумові асфальти і 
тротуари, а також шумоізоляційні вуличні перешкоди в густонаселених районах. 
Малошумні шини також тепер доступні на ринку. Ці заходи показали, що можуть 
бути досить ефективними у зниженні рівня шуму дорожнього руху, особливо, 
коли вони використовуються в комплексі. Дорожні покриття значно покращилася 
в останні роки.  
Одним із альтернативних заходів зменшення рівня шуму є використання 
шумопоглинаючого асфальту при будівництві автошляхів. Шумопоглинаючий 
асфальт – дорожнє покриття із асфальту, що знижує шум, причому поглинання 
шуму досягається головним чином завдяки високій пористості такого асфальту – 
26 % складає обсяг порожнин (у звичайних асфальтових покриттях він становить 
 25 
близько 6 %). Так, застосування такого асфальту в Німеччині дозволило знизити 
на дорогах рівень шуму на 4–6 дБ [22]. 
Велике значення в зниженні рівня вуличного шуму має ширина вулиць. 
Збільшення її з 20 до 40 метрів сприяє в однакових умовах зниженню шуму на 4–6 
дБ. Будинки, розміщені торцем до автомагістралей, знижують рівень шумового 
забруднення. Цьому ж сприяє усунення дефектів 31 дорожнього покриття, а 
також зменшення транспортних розв’язок, переходів, що дозволяє транспорту 
рухатися без зайвих зупинок. Організаційні заходи спрямовані на запобігання або 
регулювання в часі експлуатації тих чи інших джерел шуму. 
Велике значення мають адміністративні заходи. До них відносять 
обмеження звукових сигналів вуличного транспорту, впорядкування руху 
вантажних і легкових машин на певних вулицях, обмеження шуму гучномовців, 
розташованих на вулицях і площах тощо.  
Одним з ефективних прийомів зі зменшення рівня шуму у містах є 
застосування смуг зелених насаджень, особливо вздовж автомагістралей з 
інтенсивним рухом.  
Слід зазначити, що спеціальні смуги зелених насаджень мають комплексний 
характер захисної дії – захист від шуму, вихлопних газів автотранспорту, 
абсорбція пилу та інших шкідливих речовин, що забруднюють повітря, 
покращення мікрокліматичних показників міського середовища, позитивна 
психологічна та естетична дія на населення. Все це значно підвищує соціальну 
значимість озеленення, як містобудівного засобу шумозахисту. 
Захисні насадження в містах можуть використовуватись, як самостійні 
засоби шумозахисту, так і разом з іншими інженерними шумозахисними 
спорудами. У великих містах уздовж автодоріг із інтенсивним рухом на відстані 
10–20 метрів від них розташовують природні (чагарники, невеликі дерева) або 
штучні протишумові бар'єри. На відстані до 30 метрів від краю проїзної частини 
дороги розміщують тільки малоповерхові будівлі (як правило, не житлові) [23]. 
 
 26 
В умовах стисненої міської забудови і дефіциту території ефективним 
засобом захисту від транспортного шуму є застосування    шумозахисних 
житлових будинків-екранів. Даний метод застосовується разом з такими 
заходами, як функціональне зонування території, організація раціонального 
розподілення транспортних потоків, застосування екранів та інших шумозахисних 
споруд.  
Шумозахисні житлові будинки у відповідності до свого призначення 
виконують дві функції: забезпечують акустично сприятливі умови для 
проживання в будинку і завдяки екрануючому ефекту захищають від шуму 
розташовану за ними житлову забудову. 
По принципу організації шумозахисту ці будинки можна поділити на дві 
основні категорії: 
− приміщення, які захищають від шуму розташовуються лише по одному 
фасаду, який орієнтується в сторону, протилежну до джерела шуму; 
− в житлових кімнатах, які орієнтовані в напрямку до джерела шуму, 
передбачаються спеціальні шумозахисні вікна, які забезпечують 
нормативний повітрообмін. 
До шумозахисних будівель відносяться такі: 
− будинки із спеціальними архітектурно-планувальною структурою та 
об’ємно-просторовим рішенням, яке передбачає орієнтацію в бік джерела 
шуму вікон підсобних приміщень квартир і приміщень не квартирних 
комунікацій, а також не більше однієї кімнати загального користування в 
квартирах з трьома і більше житловими кімнатами; 
− будинки, вікна і балконні двері яких мають підвищену звукоізоляцію і 
оснащенні спеціальними вентиляційними пристроями, які поєднані з 
глушниками шуму; 
− будинки комбінованого типу, в яких застосовані принципи захисту від 
шуму, які є характерними для будинків перших двох типів. 
 27 
Житлову забудову здійснюють замкнутими або напівзамкнутими 
кварталами, всередині яких основну шумопоглинаючу роль відіграють зелені 
насадження. При зведенні будівель з метою зменшення шкідливого впливу шуму 
використовують шумопоглинаючі оздоблювальні матеріали, склопакети із 
подвійними чи потрійними рамами [24]. 
Вибір матеріалів і типу конструкції звукопоглинання залежить від ряду 
чинників:  
− акустичної ефективності матеріалів; 
− об'єму приміщення; 
− доступності місця для акустичної обробки; 
− небезпеки обробки для здоров'я; 
− впливу вологи і сонячного світла; 
− методів технічного обслуговування покриття; 
− можливості захисту покриття від механічного пошкодження; 
− впливу метеорологічних чинників на покриття, переміщення повітря у 
приміщенні, запилення повітря; 
− пожежебезпеки покриття; 
− можливості поєднання акустичної обробки з термоізоляцією; 
− сумісності покриття з технологічними процесами у приміщенні. 
 Одним із найважливіших заходів щодо зменшення шумового забруднення є 
нормування рівня шуму, метою якого є наукове обґрунтування і створення 
нешкідливого для здоров’я людини оптимального рівня шумового фону. 
Припустимим вважають рівень шуму, тривала дія якого не призводить до 
виникнення негативних змін у фізіологічних реакціях та в суб’єктивному 
самопочутті найчутливіших до шуму людей. 
Техногенні джерела впливають на людину, живу природу і продуктивні 
сили суспільства. Витрати на компенсацію їх впливу характеризують економічний 
збиток для суспільства. 
 28 
Шум від джерел аеродинамічного шуму можна зменшити застосовуючи 
віброізолюючі прокладки, які встановлюються між підставкою машини, приладу 
й опорною поверхнею. Як прокладки використовують гуму, повсть, пробку, 
амортизатори різноманітних конструкцій.  
Настільні шумні апарати, обчислювальні, перфораційні машини можна 
встановлювати на м’які килимки із синтетичних матеріалів, а під ніжки столів, на 
яких вони встановлені – прокладки із м’якої гуми, повсті товщиною 6–8 мм. 
Кріплення прокладок можливе шляхом приклеювання їх до опорних частин. 
Заміна прокладок із гуми проводиться через 4–5 років, а з повсті – 2–2,5 роки. 
Первинним є ефект зниженні впливу антропогенних факторів на 
навколишнє середовище, а кінцевий соціальноекономічний ефект, який дає оцінку 
захисним заходам. Соціальний ефект  спостерігається  в зниженні захворюваності 
населення, поліпшенні умов роботи і відпочинку. При цьому виникає 
необхідність вартісної оцінки ефективності або збитку будь-яких змін 
навколишнього середовища, яка адекватно б відображала відповідні зміни в 
економічній системі [25]. 
 
 
 29 
2 ДОСЛІДЖЕННЯ ШУМОВОГО ЗАБРУДНЕННЯ МІСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА 
 
2.1 Вибір ділянок дослідження 
 
Шумове забруднення атмосфери – одна з форм хвильового, фізичного 
забруднення, адаптація організму до нього є неможливою. Контроль усіх видів 
шуму – виробничих, вуличних, побутових – представляє одну з найважливіших 
обов'язків органів санітарної інспекції й служби охорони праці на підприємствах. 
Виробництва, рівень шуму яких перевищує припустимі норми, віднесені до 
категорії шкідливих. 
У зв'язку із зростанням кількості автомашин, індустріалізацією Черкас, 
зростанням транспортної рухливості населення, ростом технічного оснащення 
міського господарства розширюються контакти між техногенним середовищем 
міста і природного середовища [26–28]. 
Сільські ландшафти і приміські території області зазнають активного 
впливу шосейних доріг і залізниць, аеродромів та річкових портів. До цих джерел 
шуму відносяться також залізничні вузли і станції, автовокзали, промислові 
об'єкти і енергетичні установки. 
Тому для рівномірної оцінки рівня акустичного забруднення житлових 
територій було обрано декілька ділянок з різним рівнем інтенсивності 
автомобільного навантаження відносно дороги, а також залізничний вокзал. 
При проведенні виміру шуму апаратура не піддавалась впливу вібрацій, 
магнітних та електричних полів, радіоактивному випромінюванню, та інших 
факторів які могли б вплинути на результати вимірювання [29–30]. 
Вимір шуму житлових територій проводився при спокійних 
метеорологічних умовах, при швидкості вітру не більше 5 м/с. При швидкості 
вітру понад 1 до 5 м/с використовувався екран для захисту вимірювального 
мікрофона від вітру. 
 30 
Для повної оцінки рівня шумового забруднення житлових територій були 
обрані ділянки з різним рівнем автомобільного навантаження відносно дороги в 
різних мікрорайонах міста, а також залізничний вокзал. 
На рисунку 2.1 представлена територія м. Черкаси з вибраними 
відповідними модельними ділянками виміру. 
 
 
 
1 - Район "Д"  
2 - Центр  
3 - Митниця  
4 - ПЗР  
5 - Залізничний вокзал 
 
Рисунок 2.1 – Загальна карта ділянок виміру рівнів шумового забруднення 
 31 
2.2 Методика визначення рівня шумового забруднення  
 
Вимірювання рівня шуму проводилися за ГОСТ 2044-85. Шум. Методы 
измерения шума на селитебной территории и в помещениях жилых и 
общественных зданий [31–33]. 
Розрахунок акустичних рівнів зазначених вище ділянок за інтервал в 24 
години було розділено на 4 основних періоди доби, а саме: ранок, обід, вечір та 
ніч.  
На всіх ділянках в кожен період було обрано по три точки та проведено 
відповідні заміри постійного (фонового), непостійного еквівалентного та 
імпульсного шуму, а також мінімальні та максимальні акустичні рівні.  
Була проведена оцінка кожної з дослідних ділянок та узагальнена оцінка 
територій м. Черкаси. 
Згідно з методологією в кожній з дослідних ділянок було обрано по три 
точки виміру, які розташовані на найближчій відстані до джерела шуму і 
складають трикутну систему виміру.  
Вимір проводився на відстані більше 2 метрів від огороджених конструкцій 
будинків, на висоті 1,5 метра від рівня поверхні території. 
Час оцінки шуму (T) на селітебній території потрібно вимірювати вдень – 
протягом 8 годин, уночі – протягом 0,5 годин (у найбільш гучні періоди). 
Тривалість виміру шуму треба встановлювати в залежності від характеру шуму. 
Тривалість виміру постійного шуму складає не меншу 3 хвилин. У кожній 
точці потрібно провести не менше 3 вимірів рівнів звуку. 
Вимір непостійного еквівалентного рівня шуму проводився в періоди 
оцінки шуму T, який охоплює усі типові зміни шумового режиму в місці оцінки. 
Вимір переривчастого шуму, рівні звуку якого залишаються постійними в 
інтервалах тривалістю 30 хвилин і більше, проводився протягом повного циклу 
характерної дії переривчастого шуму в денний та нічний час. 
 32 
Відлік рівнів переривчастого, а саме імпульсного шуму, потрібно проводити 
в інтервалах тривалістю 5–6 секунд. Тривалість інтервалів, протягом яких рівні 
звуку переривчастого шуму залишаються постійними, і пауз між ними доцільно 
хронометрувати з точністю до 0,1 хвилини. 
Вимірювання рівнів звуку проводиться шумомірами, комбінованими 
вимірювальними системами або автоматичними пристроями, які відповідають 
класам точності 0,1 або 2 згідно з ГОСТ 17187-81. Шумомеры. Общие 
технические требования и методы испытаний (СТ СЭВ 1351-78) [34]. 
Порядок вимірювання рівнів звуку шумомірами та розрахунок 
еквівалентного рівня регламентовано ДСН 3.36.037-99 [35]. 
Звичайний шумомір складається з мікрофону, підсилювача, фільтрів 
(корегуючих, октавних) та приладу, що показує результат виміру.  
Вимірювання рівнів звуку проводилося приладом  Mini Sound Level Meter 
UNI-T UT353, який відповідає класу точності 2 згідно з ГОСТ 17187-81 (рисунок 
2.2). 
 
 
Рисунок 2.2 – Прилад Mini Sound Level Meter UNI-T UT353 
 33 
UT353 – це міні-звукомір, який може перетворювати навколишній звук в 
електричні сигнали, обробляти дані та відображати результати на РК-екрані. У 
ньому немає традиційних проблем лічильника, таких як занадто велика кількість 
лічильника, складна робота тощо. UT353 може постійно контролювати зовнішній 
звук. Це невелика вага, компактність, ергономічність та зручність у користуванні, 
що робить його чудовим інструментом для контролю рівня шуму в готелях, 
конференц-залах, домашніх кінотеатрах, лікарнях та будь-яких інших 
середовищах, чутливих до шуму. Розміри: 150 x 52 x 27 мм. Вага: 116 г. 
Специфікація: 
Діапазон звукового регулювання : 30–130 дБ, 0,1 дБ ± 1,5 дБ.  
Відповідь на швидкість: 31,5 Гц–8 КГц. 
Час відбору проб: швидкий / повільний 125 мс / 1000 мс. 
Індикація перевантаження: Показує "UN" та "OL". 
Вимірювання MAX / MIN: Показує "MAX / MIN". 
Затримка / підсвічування даних: Показує "HOLD" та вмикає або вимикає 
підсвічування. 
Автоматичне вимкнення живлення: автоматично вимикається через 5 
хвилин без роботи. 
Індикація про низький рівень заряду акумулятора: 3,0–3,5 В. Показує низьке 
сповіщення акумулятора, коли живлення становить 3,0–3,5 В. 
Акумулятор: 3 х ААА 1,5 В (не входить у комплект). 
В ході роботи вимірювальний мікрофон направили у бік основного джерела 
шуму і виставили його на відстані не менше наж 0,5 м від оператора. 
 
2.3 Оцінка рівня шумового забруднення  
 
Оцінка рівня шумового навантаження була проведена в різних частинах 
міста Черкаси. Досліджувані ділянки були обрані з метою проведення 
моніторингу акустичного забруднення автодоріг на прилеглі зони житлової 
 34 
забудови та розбиті на чотири категорії умовного навантаження у відсотковому та 
числовому еквіваленті. 
На рисунках 2.3–2.7 (ділянки для виміру звукових рівнів) умовними 
позначеннями зображено шумові рівні відносно періоду доби (таблиця 2.1).  
 
Таблиця 2.1 – Умовні позначення періодів доби 
Умовне позначення Період доби 
A Ранок 
B Обід 
C Вечір 
D Ніч 
 
В таблиці 2.2 показано шкалу умовного шумового забрудненення для 
автодоріг, що знаходяться біля місць житлової забудови. 
 
Таблиця 2.2 – Шкала умовного шумового забрудненення для автодоріг, що 
знаходяться біля місць житлової забудови 
Категорія % забрудненення / Шкала умовного 
забрудненення кількість інтервалів відліку забрудненення 
Слабке  ≥ 10/6  
Середнє  ≥20/12  
Помірне ≥30/24  
Значене ≥50/30  
 
В таблицях 2.3 – 2.13 показано ті точки виміру у певні періоди доби, в яких 
присутнє перевищення норми шуму понад 40 дБА. Цифрами 1, 2 та 3 позначено 
точки виміру на дослідній території. 
 35 
Отже, як видно з рисунку 2.3 та таблиці 2.3 у 37 % точок виміру присутнє 
підвищення рівня шумового навантаження більше рівня 40 дБА, що пояснюється 
досить інтенсивним рухом автомобілів, особливо вантажних. 
 
 
 
Рисунок 2.2 – Дослідна ділянка № 1 Район "Д" 
 
Таблиця 2.3 – Значення імпульсного шуму в точці № 1 (A/В)  
             Хвилини 1 2 3 4 5 
Секунди  Рівні звуку, дБA 
1 2 3 4 5 6 
5 9/43 31/26 31/38 23/21 26/57 
10 14/55 56/27 43/41 13/33 41/36 
 
 36 
 Продовження таблиці 2.3 
1 2 3 4 5 6 
15 20/56 60/31 19/49 19/37 61/29 
20 31/39 41/36 12/57 10/61 44/25 
25 46/25 48/28 20/50 15/49 59/19 
30 58/9 37/24 9/61 27/45 39/43 
35 37/5 22/19 28/45 13/38 45/38 
40 31/31 32/28 43/51 21/36 31/36 
45 40/36 23/25 61/36 28/27 44/30 
50 26/42 31/23 38/31 18/47 60/38 
55 25/34 39/29 49/28 9/54 32/44 
60 42/26 51/36 34/26 19/69 40/56 
 
Тому ділянку № 1 Район "Д" в області виміру шуму можна віднести до 
категорії помірного навантаження зранку та вдень. В точках виміру 2 і 3 
перевищення рівня відсутнє. 
Як видно з таблиці 2.4, зранку у 33 % точок виміру присутнє підвищення 
рівня шумового навантаження. Дану ділянку в області виміру шуму можна 
віднести до категорії помірного навантаження, а ввечері у 22 % є підвищення 
рівня шумового навантаження, тому ввечері ділянку можна віднести до категорії 
середнього навантаження.  
 
Таблиця 2.4 – Значення імпульсного шуму в точці № 1 (A/С) 
            Хвилини 1 2 3 4 5 
Секунди  Рівні звуку, дБА 
1 2 3 4 5 6 
5 22/47 40/21 34/34 35/29 17/22 
10 53/38 27/24 50/9 22/22 34/42 
 37 
 Продовження таблиці 2.4 
1 2 3 4 5 6 
15 51/15 10/14 12/41 15/28 45/21 
20 54/20 28/16 13/46 54/42 51/35 
25 38/14 39/14 52/18 42/49 26/17 
30 13/17 21/21 13/13 28/57 28/39 
35 35/48 18/17 19/31 32/33 24/35 
40 22/35 15/20 28/23 45/17 49/29 
45 21/28 12/18 27/18 52/16 41/19 
50 21/41 11/19 18/32 31/18 46/39 
55 16/22 37/9 15/48 25/30 41/30 
60 38/38 49/22 21/44 45/40 37/40 
 
У точці виміру № 2 зранку в 26 %, а вдень у 22 % присутнє підвищення 
рівня шумового навантаження, тому ділянка  відноситься до категорії середнього 
навантаження (таблиця 2.5). Вночі у 14 % присутнє підвищення рівня шумового 
навантаження відносно норми, тому вночі тут спостерігається слабке 
навантаження. 
 
Таблиця 2.5 – Значення імпульсного шуму в точці № 2 (A/В/D) 
            Хвилини 1 2 3 4 5 
Секунди  Рівні звуку, дБА 
1 2 3 4 5 6 
5 32/26/5 11/51/30 31/7/20 27/11/55 39/31/36 
10 37/32/12 20/57/22 39/16/26 41/26/24 35/41/56 
15 42/24/18 25/43/20 46/24/9 17/20/30 40/44/6 
20 27/22/25 28/42/22 51/36/16 25/27/22 35/27/48 
25 42/24/18 14/40/14 17/22/21 35/46/46 57/19/11 
 38 
 Продовження таблиці 2.5 
1 2 3 4 5 6 
30 18/26/11 50/39/25 28/29/7 28/54/43 46/7/16 
35 16/24/8 35/32/10 30/19/11 25/42/49 10/31/42 
40 37/29/15 32/31/10 25/16/29 14/49/11 19/44/57 
45 48/37/10 21/26/16 46/16/19 50/57/9 41/24/25 
50 21/41 11/19 18/32 31/18 46/39 
55 16/22 37/9 15/48 25/30 41/30 
60 38/38 49/22 21/44 45/40 37/40 
 
В точках 1 та 3 (D) перевищення відсутнє. 
У точці № 3 у 11 % точок виміру присутнє підвищення рівня шумового 
навантаження вдень і ділянку можна віднести до категорії cлабкого 
навантаження. 
 
Таблиця 2.6 – Значення імпульсного шуму в точці № 3 (B) 
             Хвилини 1 2 3 4 5 
Секунди  Рівні звуку, дБA 
1 2 3 4 5 6 
5 5 12 8 39 36 
10 15 23 6 36 33 
15 12 20 14 49 39 
20 9 19 12 43 13 
25 13 22 17 29 33 
30 17 22 16 14 19 
35 20 18 13 23 17 
 39 
 Продовження таблиці 2.6 
1 2 3 4 5 6 
40 22 9 13 50 49 
45 19 16 11 30 34 
50 22 18 22 20 50 
55 13 7 17 24 43 
60 13 24 8 24 20 
 
В точці 1 (B/D), №2 (С), № 3 (А/С/D) перевищення норм відсутнє.  
На дослідній ділянці № 2 Центр (рисунок 2.3, таблиця 2.7) зранку у 40 % 
точок виміру точки № 1 було присутнє помірне підвищення рівня шумового 
навантаження.  
 
 
 
Рисунок 2.4 – Дослідна ділянка № 2 Центр 
 40 
Вдень у 28 % присутнє підвищення рівня шумового навантаження, тому на 
ділянці середнє навантаження. Ввечері у 33 % точок сильне шумове 
навантаження.  
 
Таблиця 2.7 – Значення імпульсного шуму в точці № 1 (A/В/С) 
    Хвилини 1 2 3 4 5 
Секунди  Рівні звуку, дБA 
5 39/37/24 32/37/17 50/29/14 20/9/16 24/29/22 
10 41/32/28 49/37/29 39/23/38 57/34/24 43/29/31 
15 41/36/22 45/28/23 43/39/51 47/13/20 17/10/37 
20 30/35/49 55/41/47 20/50/56 29/54/27 17/40/20 
25 28/48/23 39/30/38 22/16/25 45/34/53 59/37/13 
30 16/49/21 55/17/16 22/19/54 31/50/17 19/16/52 
35 42/52/46 55/16/51 22/25/37 33/21/17 54/40/24 
40 18/47/35 14/29/46 17/24/21 17/17/16 61/30/42 
45 31/23/28 40/40/11 56/25/30 29/53/16 15/23/54 
50 37/11/39 41/45/53 41/32/27 36/39/34 19/13/53 
55 30/36/46 27/20/17 39/40/43 32/8/48 53/46/52 
60 23/12/41 55/39/30 24/41/23 18/32/40 36/21/19 
 
Зранку у 15 %, а вдень у 20 % в точці № 3 (A/В) (таблиця 2.8) присутнє 
перевищення рівня шумового навантаження, тому ділянку можна віднести до 
категорії cлабкого навантаження.  
В точці 2 протягом доби, а також в точці № 3 в період вимірювання C/D і 
точці № 1 D перевищення нормативних значень шумового навантаження не 
зафіксовано. Відсутність шумового впливу в точці № 2 можна пояснити 
конструкцією, розміщенням відносно автодороги та кількістю поверхів будинку.   
 41 
Таким чином, дослідна ділянка № 2 Центр характеризується досить 
інтенсивним рухом автомобілів та рухом маршрутних автобусів.  
 
Таблиця 2.8 – Значення імпульсного шуму в точці № 3 (A/В) 
            Хвилини 1 2 3 4 5 
Секунди  Рівні звуку, дБА 
5 43/8 46/45 24/30 6/36 21/35 
10 31/27 12/22 20/40 17/45 35/14 
15 21/38 37/23 43/10 17/32 44/19 
20 27/16 14/25 21/41 24/12 35/37 
25 39/9 18/28 34/33 36/34 32/32 
30 24/43 38/15 13/29 26/27 15/28 
35 27/45 43/15 24/24 15/11 35/32 
40 19/18 32/17 9/43 44/27 23/25 
45 28/27 19/13 27/39 22/11 48/41 
50 6/37 33/13 13/9 23/25 30/16 
55 42/21 38/44 5/14 34/43 21/12 
60 10/29 7/27 17/14 39/27 9/24 
 
В точці № 3 зафіксовано зранку та вдень порушення шумового режиму 
житлової території.  
В дослідній ділянці № 3 Митниця (рисунок 2.4, таблиця 2.9) у 18 % точок 
виміру точки № 2 встановлене слабке навантаження зранку, а вдень у 41 % точок 
виміру – помірне. Однак слід зазначити, що в точці № 2 (С) рівні акустичного 
звуку коливались на межі 40 дБА. 
У точці № 1 перевищення рівня шуму протягом доби не зафіксовано. 
 
 42 
 
 
Рисунок 2.4 – Дослідна ділянка № 3 Митниця  
 
Таблиця 2.9 – Значення імпульсного шуму в точці № 2 (А/В) 
             Хвилини 1 2 3 4 5 
Секунди  Рівні звуку, дБA 
1 2 3 4 5 6 
5 38/49 49/42 37/27 10/31 12/26 
10 36/48 28/13 37/39 28/47 12/32 
15 33/42 20/41 41/35 26/14 13/44 
20 16/44 13/43 29/17 10/52 25/29 
25 37/36 37/14 10/47 26/43 37/31 
30 24/31 17/13 49/52 14/27 20/38 
35 32/28 42/12 41/50 34/36 32/49 
 43 
 Продовження таблиці 2.6 
1 2 3 4 5 6 
40 19/31 19/16 37/51 36/51 32/19 
45 29/32 48/43 29/34 12/48 9/48 
50 16/15 39/52 21/38 44/12 49/22 
55 28/26 39/40 49/42 42/33 19/24 
60 14/51 29/32 47/25 15/39 24/42 
 
Як видно з таблиці 2.9, у 15,0 % точок виміру точки № 3 вдень 
спостерігається слабке шумове навантаження.  
 
Таблиця 2.10 – Значення імпульсного шуму в точці № 3 (B) 
             Хвилини 1 2 3 4 5 
Секунди  Рівні звуку, дБA 
5 38 23 40 26 23 
10 29 41 17 11 29 
15 12 29 28 43 12 
20 36 21 43 39 26 
25 25 31 14 14 34 
30 36 40 38 44 19 
35 24 15 11 28 20 
40 39 21 11 30 40 
45 17 28 12 30 11 
50 30 21 41 41 22 
55 11 35 31 26 32 
60 26 30 41 36 28 
 
 44 
Отже, дослідна ділянка № 3 Митниця характеризується інтенсивним рухом 
автомобілів в ранковий та обідній час.  
На дослідній ділянці № 4 ПЗФ (рисунок 2.5, таблиця 2.11) у точці №1 
зранку у 53 % точок інтервалів відліку, а вдень у 52 % точок було підвищення 
рівня шумового навантаження, тому ділянку в області виміру шуму можна 
віднести до категорії значного навантаження. Ввечері у 37 % точок інтервалів 
відліку точки № 1 зафіксовано підвищення рівня шумового навантаження 
відносно норми і ділянку можна віднести до категорії помірного навантаження. В 
точках № 2 і 3 підвищення рівня не зафіксовано.  
 
 
 
Рисунок 2.5 – Дослідна ділянка № 4 ПЗФ 
 
 
 
 45 
Таблиця 2.11 – Значення імпульсного шуму в точці № 1 (A/В/С) 
            Хвилини 1 2 3 4 5 
Секунди  Рівні звуку, дБA 
1 2 3 4 5 6 
5 26/30/33 49/61/56 55/61/59 59/43/12 49/59/35 
10 33/18/12 25/40/44 48/26/13 34/58/24 55/37/13 
15 41/21/11 35/24/51 33/50/51 27/41/24 44/59/43 
20 35/33/53 50/13/14 56/48/24 28/15/44 20/16/33 
25 62/21/38 17/51/20 48/57/54 31/50/34 58/35/52 
30 54/51/15 27/45/14 61/43/17 47/59/20 30/38/28 
35 15/28/31 36/50/17 61/58/55 25/57/16 30/33/41 
40 26/50/23 57/44/56 49/39/32 46/61/35 25/53/36 
45 48/31/32 53/40/50 52/33/15 16/37/18 47/38/22 
50 29/21/18 22/54/56 63/56/24 48/27/43 42/54/59 
55 28/17/35 35/37/58 15/14/20 38/53/0 63/21/38 
60 52/37/34 49/38/48 15/46/56 49/32/13 36/24/54 
 
Дослідна ділянка № 4 ПЗФ характеризується значним рівнем інтенсивності 
автомобільного руху в точці № 1, що викликає постійне шумове навантаження на 
дану територію.   
На дослідній ділянці № 5 Залізничний вокзал (рисунок 2.6, таблиця 2.12). 
На даній території використовувати умовні позначення періодів доби 
недоречно, тому що вимір в відібраних точках проводиться виключно в момент 
приїзду та до від'їзду залізничних потягів в зазначений час. 
 
 
 46 
 
 
Рисунок 2.6 – Дослідна ділянка № 5 Залізничний вокзал 
 
Таблиця 2.12 – Значення імпульсного шуму в точці № 1 
                Хвилини 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 
Секунди  Рівні звуку, дБА 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 
5 6 18 35 39 31 12 31 43 35 12 
10 12 20 42 42 41 14 42 39 36 14 
15 10 23 23 38 54 12 27 37 28 20 
20 8 16 28 50 38 23 26 26 25 17 
25 11 24 23 45 31 14 19 57 21 10 
30 13 15 17 36 26 16 30 43 20 13 
 
 47 
 Продовження таблиці 2.12 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 
35 14 28 39 18 15 28 33 52 13 21 
40 11 26 44 22 23 33 21 44 10 17 
45 10 37 45 17 12 26 26 41 8 13 
50 43 44 47 19 10 17 24 42 10 11 
55 33 28 43 21 13 30 17 37 8 19 
60 26 28 46 24 19 23 25 35 9 26 
 
В 18% замірів присутнє значення більше 40дБА. Дану ділянку можна 
віднести до категорії слабкого навантаження.  
 
Таблиця 2.13 –Значення імпульсного шуму в точці №2  
            Хвилини 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 
Секунди  Рівні звуку, дБА 
5 42 49 43 41 51 49 46 54 36 51 
10 62 44 38 47 36 51 41 46 68 38 
15 33 35 39 45 46 34 53 43 69 43 
20 30 27 47 41 51 52 37 48 46 47 
25 52 66 37 49 55 46 54 44 39 58 
30 51 53 51 46 40 50 34 36 51 33 
35 46 34 55 43 43 51 45 26 47 56 
40 56 37 40 38 46 53 53 44 64 59 
45 29 60 37 49 35 43 46 68 42 38 
50 33 57 35 54 55 53 51 64 31 60 
55 57 46 40 39 37 40 39 63 42 60 
60 29 45 40 37 43 51 49 48 45 52 
 
 48 
В 69% точок інтервалів відліку присутнє підвищення рівня шумового 
навантаження відносно норми, а саме: більше 40дБА. Дану ділянку в області 
виміру шуму можна віднести до категорії значного навантаження.  
 
Таблиця 2.14 – Значення імпульсного шуму в точці №3 
Хвилини 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 
Секунди  Рівні звуку, дБА 
5 23 28 38 48 42 21 6 4 30 22 
10 24 27 18 53 47 17 35 34 16 39 
15 25 31 33 56 61 39 39 23 36 35 
20 29 39 24 47 42 17 14 31 13 39 
25 18 32 35 52 55 32 38 9 23 19 
30 37 7 24 54 47 28 16 28 11 17 
35 35 17 19 42 41 19 9 24 36 11 
40 25 35 7 34 47 6 5 20 14 35 
45 33 16 24 31 49 29 36 14 9 9 
50 26 12 15 41 47 26 19 10 28 27 
55 35 15 11 47 48 24 7 27 13 26 
60 23 16 27 46 58 9 12 24 13 26 
 
В 20% точках інтервалів відліку присутнє підвищення рівня шумового 
навантаження відносно норми, а саме: більше 40дБА. Дану ділянку в області 
виміру шуму можна віднести до категорії середнього навантаження.  
Дослідна ділянка № 5 Залізничний вокзал характеризується постійним 
шумовим навантаження в точці № 2, та слабкими в точках № 1 та 3. Це пов`язано 
з тим, що з боку перону зведено бетонний навіс довжиною 150 м та шириною 8 м, 
а також бетонний паркан зі сторони житлових забудов та зеленими 
насадженнями, які виступають природними шумопоглинальними бар`єрами. 
 49 
2.4 Дослідження шумового забруднення за умов великої кількості 
автотранспорту  
 
Основними джерелами забруднення у містах є автомобільний транспорт. На 
відміну від промислових джерел забруднення, які прив'язані до окремих територій 
і відокремлені від житлової забудови санітарно-захисними зонами, автомобіль є 
рухомим джерелом забруднення, який часто трапляється у житлових 
мікрорайонах і місцях відпочинку. 
Щороку кількість транспортних засобів зростає, що невпинно підвищує 
рівень шумового забруднення. Це має значний вплив а комфортність життя, та 
використання міських будівель мешканцями міста.  
Для більш широкого аналізу впливу транспорту обрано такі досліджувані 
території:  
Дослідна ділянка № 1 – Район "Д". 
Дослідна ділянка № 2 – Центр. 
Дослідна ділянка № 3 – Митниця. 
Складемо таблицю експериментальних даних. Підрахуємо кількість 
автомобілів за період часу 10 хвилин, на ділянці дороги в 50 м і на перехресті в 
різні часи доби: ранок, день, та ніч (таблиця 2.15). 
Обрано орієнтовні звукові рівні для кожного досліджуваного типу 
автотранспорту: 
− Легкові автомобілі – 80 дБА; 
− Вантажні автомобілі – 89 дБА; 
− Автобуси та маршрутні таксі – 82 дБА. 
Визначимо в середньому кількість транспортних засобів, що перетинають 
ділянку дороги за 10 с (таблиця 2.16). 
 50 
Таблиця 2.15 – Кількісні показники автотранспорту 
Перехрестя Відрізок дороги 
Тип 
Ранок, День, Ніч, Ранок, День, Ніч, 
транспорту 
дБА дБА дБА дБА дБА дБА 
210/201 189/186 176/127 123/110/5
Легкові 83/41/45 33/19/30 
/197 /102 /165 3 
Вантажні  0/27/5 0/34/6 0/5/1 0/17/5 0/14/0 0/3/1 
Автобуси та 
маршрутні 30/25/2 28/26/2 5/0/0 24/14/1 17/18/1 0/0/0 
таксі 
 
Таблиця 2.16 – Кількісні показники автотранспорту в перелік на 10 с 
Перехрестя Відрізок дороги 
Тип 
Ранок, Ніч, День, Ніч, 
транспорту День, дБА Ранок, дБА 
дБА дБА дБА дБА 
3,5/3,35 3,15/3,1 1,38/0,68 2,93/2,11 2,05/1,83/ 0,55/0,32 
Легкові 
/3,28 /1,73 /0,75 /2,8 0,88 /0,5 
0/0,45 0/0,57 0/0,12 0/0,28 0/0,05 
Вантажні  0/0,23/0 
/0,08 /0,1 /0,02 /0,08 /0,02 
Автобуси та 
0,5/0,41 28/0,43 0,4/0,42 0,28/0,3 
маршрутні 0,46/0/0 0/0/0 
/0,03 /0,03 /0,12 /0,02 
таксі 
 
Із значень таблиць 2.15 та 2.16 робимо висновок, що найчастішим типом 
транспортних засобів є легковий автомобіль. 
Визначимо загальний рівень шуму за формулою: 
 
,                                        (2.1) 
 51 
де, n – кількість транспортних засобів, 
k – кількість різновидів ТЗ, 
LA1 – рівень їх шуму. 
Рівень шуму окремого виду ТЗ розраховуєтьсяпропорційного часу заміру та 
кількості ТЗ за формулою: 
 
 ,                                        (2.2) 
 
де n - кількість транспортних засобів певного виду,  
 - рівень шуму ТЗ. 
Розрахунки занесено в таблицю 2.17. 
 
Таблиця 2.17 – Загальнийвплив рівня шуму транспортних засобів та окремо 
різних їх типів на досліджуваних ділянках 
Перехрестя Відрізок дороги 
Тип 
Ранок, День, Ніч, Ранок, День, Ніч, 
транспорту 
дБА дБА дБА дБА дБА дБА 
43,3/43,1 43,0/42,7 39,2/36,2 42,5/41,1 40,9/40,4 35,2/32,8 
Легкові 
/42,9 /40,1 /76,5 /42,2 /37,3 /34,8 
0/34,8/27 0/35,8 0/27,5 0/25,3 
Вантажні  0/32,8/27,5 0/32,0/0 
,5 /27,5 /20,49 /20,5 
Автобуси та 
34,9/34,1 34,6/34,3 33,9/31,6 32,4/32,7 
маршрутні 27,1/0/0 0/0/0 
/23,3 /23,1 /28,6 /20,1 
таксі 
Сумарний 
46,7/48,5 46,3/50,2 41,7/38,7 45,9/46,2 44,1/47,5 35,2/35,1/
рівень 
/54,5 /44,0 /41,3 /48,1 /38,9 39,4 
шуму ТЗ 
  
 52 
Аналізуючи статистичні дані бачимо, що всі зазначені території піддаються 
впливу рівня шуму, який граничить з нормативним і вночі на всіх обраних 
відрізках доріг і вулиць (відповідно 35,2; 35,1; 39,4) значення аукистичного 
впливу спускається нижче позначки 40дБА. 
Вирахуємо рівень експозиції, що характеризує рівень постійного звуку за 
формулою: 
 
,                                        (2.3) 
 
де Т0 – протяжність події з рівнем звукової енергії експозиції (Т0 = 0); 
t1 і t2 – моменти початку і закінчення спостерігання події. 
Задамо t1 рівним нулю, тоді t2 відповідає час, за який транспортний засіб 
проїжджає ділянку дороги. 
Розрахуємо рівень експозиції в поодинокому випадку для кожного виду 
транспорту: 
1. для легкових автомобілів t2 - t1 =1 с. 
 
дБА 
 
2. для вантажних автомобілів t2 - t1 =1,5 с. 
 
дБА 
 
3. для автобусів та маршрутних таксі t2 - t1 =2 с. 
 
дБА 
 
 53 
Вирахувано еквівалентний рівень шуму за формулою 2.4, та внесено до 
таблиці 2.18. 
Такий дескриптор використовується в разі тривалого спостереження за 
короткочасною подією. 
 
,                                   (2.4) 
 
де T=10 хвилин=600 с,  
T0=1, N – кількість транспортних засобів,  
SEL – рівень експозиції в поодинокому випадку для кожного виду 
транспорту. 
 
Таблиця 2.18 – Еквівалентний рівень шуму досліджуваних територій 
Перехрестя Відрізок дороги 
Ранок, День, Ніч,  Ранок,  День,  Ніч,  
дБА дБА дБА дБА дБА дБА 
70,1/69,8 70,4/69,4 77,1/82,5 71,0/72,2 72,5/71,5 61,1/75,5 
/78,6 /78,8 /87,9 /75,4 /83,9 /78,8 
 
Отже, в перспективі отримали досить виснокі значення еквівалентного рівня 
шуму, який в основному варіюєтсься в діапазоні  від 70 дБА до майже 85 дБА, що 
є тривожним знаком на який слід звернути увагу. Адже мінімальне значення в 
61,1 дБА спостерігається лише в одні точці № 1 Центр в нічний час, а також 
максимальне – 87,9 дБА в №3 Митниця, де розташовані квартири та приватна 
забудова. 
Також слід зазначити, що в нічний час поширення шуму є більш 
ефективним. 
 54 
Вирахуємо еквівалентний рівень звуку  в залежності відстані до 
дороги та коефіцієнту поглинання звуку в повітрі. 
 
,     (2.5) 
 
де  – еквівалентний рівень шуму,  
R – відстань до спостерігача, 
 – коефіцієнт просторового затухання, що залежить від частоти, яку ми 
вибираємо(коефіцієнт просторового затухання при частотах 63 Гц, 125 Гц, 250 Гц 
становить0; 0,0003; 0,0011 дБА/м , на відстані 1, 50 та 100 метрів відповідно 
(таблиця 2.19–2.26). 
 
Таблиця 2.19 – Еквівалентний рівень шуму  на ділянці №1 
Час- Перехрестя Відрізок дороги 
то-
Ранок, День, Ніч, Ранок, День, Ніч, 
ти, 
дБА дБА дБА дБА дБА дБА 
Гц 
63 70,1/36,1 70,4/36,4 77,1/43,1 71,0/36,0 72,5/38,5 61,1/27,1 
/30.1 /30,4 /37,1 /31,0 /32,5 /21,1 
125 70,09/36,1 70.39/36.4 77,09/43,1 70,9/37,0 72,49/38,5 61,09/27,1 
/30,07 /30,37 /37,07 /30,97 /32,47 /21,07 
250 70,09/36,06 70,39/36,36 77,09/43,06 70,99/36,96 72,49/38,46 61,09/27,06 
/29,99 /30,29 /36,99 /30,89 /32,39 /20,99 
 
З розрахованих вище табличних значень помітно, що найбільшу небезпеку 
шумове забруднення в своїй дії несе пішоходам, а також самим водіям 
транспортних засобів. Промислові будівлі в районах відсутні. 
 55 
Таблиця 2.20 – Еквівалентний рівень шуму  на ділянці №2 
Час- Перехрестя Відрізок дороги 
то- Ранок,  День, Ніч,  Ранок,  День,  Ніч,  
ти, дБА дБА дБА дБА дБА дБА 
Гц 
63 69,80/35,82 69,4/35,42 82,5/48,52 72,2/38,22 71,5/37,52 75,5/41,52 
/29,80 /29,4 /42,5 /32,2 /31,5 /35,5 
125 69,79/35,8 69,39/35,4 82,49/48,5 72,19/38,2 71,49/37,49 75,49/41,5 
/29,77 /29,37 /42,47 /32,17 /31,43 /35,47 
250 69,79/35,76 69,39/35,36 82,49/48,46 72,19/38,16 71,49/37,46 75,49/41,46 
/29,69 /29,29 /42,39 /32,09 /31,39 /35,39 
 
Таблиця 2.21 – Еквівалентний рівень шуму  на ділянці №3 
Час- Перехрестя Відрізок дороги 
то-
Ранок, День, Ніч, Ранок, День, Ніч, 
ти, 
дБА дБА дБА дБА дБА дБА 
Гц 
63 78,6/44,62 78,8/44,82 87,9/53,92 75,4/41,42 83,9/49,92 78,8/44,82 
/38,6 /38,8 /47,9 /35,4 /43,9 /38,8 
125 78,59/44,6 78,79/44,8 87,89/53,9 75,39/41,4 83,89/49,9 78,79/44,8 
/38,57 /38,77 /47,87 /35,37 /43,87 /38,77 
250 78,59/44,56 78,79/44,76 87,89/53,86 75,39/41,36 83,89/49,86 78,79/44,76 
/35,29 /38,69 /47,79 /35,29 /43,79 /38,69 
 
Частотна зміна характеристик вимірювання майже не впливає отривамні 
результати, чого не можна сказати зміну відстані відносно джерела виміру.  
 56 
Отже, результати вимірювань свідчать про суттєве зменшення 
еквівалентного рівня шуму на  40% при вимірі в 50 метрів від основної точки (1 м 
до джерела) , та 50% на позначці 100 метрів, тому більше постраждають люди чиї 
будинки, квартири чи інші забудови будуть входити в 50 метрову зону наближену 
до автодороги, тим паче, якщо по вулиці дозволений рух вантажного транспорту, 
який по дії імпульсного шуму може досягати порогу в 90 дБА. 
Загалом всі досліджувані ділянки піддаються значному впливу шуму від 
транспортних засобів, рівень якого подекуди досягає критичних значень, що 
створює важкі соціальні умови та напруження для населення та потребує 
урегулювання. 
Всі дороги, на яких проводились дослідження виміру шуму мають різний 
рівень інтенсивності автомобільного руху і відносяться до відповідних категорій, 
від чого залежить фонове, а також максимальне значення шумового забруднення. 
Дані по категоріям доріг дослідних ділянок наведені в таблиці 2.22. 
  
Таблиця 2.22 – Категорії доріг дослідних ділянок 
Розрахункова перспективна 
Дослідна ділянка Категорія дороги 
інтенсивність руху, авт/добу 
Район "Д" 7488 II 
Центр 18432 I 
Митниця 6408 II 
ПЗР 27648 I 
 
В Україні діє стандарт, відповідно  до якого прийняті безпечні рівні шуму 
для міського середовища. Так, для магістралей міст рекомендований безпечний 
рівень шуму – до 80 дБ, у житлових приміщеннях – 30–45 дБ, у громадських 
приміщеннях – 50–70 дБ. Порівняємо результати вимірювання з нормативними 
вимогами (таблиця 2.28, таблиця 2.29). 
 
 57 
Таблиця 2.23 – Фоновові, максимальні та мінімальні значення звуку 
досліджуваних територій за рівнем імпульсного шумового навантаження 
Період  Ранок Обід Вечір Ніч 
доби (07:00- (13:00- (19:00- (21:00-
Досліджувана 
 08:00) 14:00) 20:00) 22:00) 
ділянка 
 Фонове значення постійного шуму 
Точка (min/max), дБА 
1 31(9/61) 26(5/69) 11(2/44) 10(2/41) 
Район "Д" 2 14(6/32) 13(6/29) 8(1/25) 7(1/22) 
3 12(7/39) 11(4/41) 8(3/27) 6(2/21) 
1 25(14/61) 26(8/54) 28(11/56) 14(9/47) 
Центр 2 8(3/31) 6(3/27) 7(4/25) 4(3/20) 
3 14(5/48) 11(4/45) 14(3/25) 8(4/30) 
1 13(5/41) 15(6/45) 12(5/40) 7(3/34) 
Митниця 2 20(6/45) 22(7/48) 21(6/44) 11(5/36) 
3 11(4/29) 13(5/31) 10(4/27) 6(4/21) 
1 27(15/63) 24(13/61) 26(11/59) 11(5/42) 
ПЗФ 2 13(7/27) 15(5/32) 19(5/34) 5(3/20) 
3 13(9/38) 16(5/35) 11(4/31) 5(3/27) 
 
Еквівалентний (за енергією) рівень в звуку , дБА – величина, яка 
визначається за формулою (1). Результати розрахунків внесені до таблиці 2.24. 
 
,                               (2.6) 
 
де  – вимірювані рівні звуку, дБА. 
T – час виміру. 
 
 58 
Таблиця 2.24 – Еквівалентні рівні звуку досліджуваних територій за 
показниками імпульсного шуму 
Досліджувана ділянка Еквівалентний рівень звуку, дБА 
Район "Д" 45,1 
Центр 38,8 
Митниця 43,4 
ПЗР 55,9 
 
Аналізуючи результати вимірювань та порівнюючи їх з нормативними 
вимогами, найбільш значні перевищення спостерігаються на головних дорогах 
міста: Центр – бул. Шевченка (на даній вулиці заборонений рух вантажного 
транспорту), магістраль, де дозволений рух вантажівок також має перевищення 
(Район "Д" та ПЗР). 
Акустичне навантаження, що створюється транспортними потоками міста, 
знаходиться в межах акустичної області звукового сприйняття людини і має 
суттєвий вплив на організм людини, оскільки постійно перевищує відмітку 
безпечного рівня. 
Виходячи з результатів досліджень, необхідно вживати заходів щодо 
акустичного навантаження на райони міста, які прилягають до автомагістралей, 
зокрема на досліджених ділянках, оскільки тут сконцентрована велика кількість 
житлових будинків, громадських приміщень, офісних будівель.  
Крім того, слід відмітити, що значення рівня шуму в деяких із наведених 
точок гранично наближені до максимально допустимих рівнів. Уцілому проведені 
дослідження в повній мірі характеризують вплив акустичного навантаження на 
салітебні території міста.  
 
 59 
2.5 Збитки від шумового забруднення  
 
При економічній оцінці впливу транспортного шуму збиток від його дії 
визначається як втрата частини національного доходу в результаті постійного 
впливу шуму на людину [13]. 
Розрахунок погодинного збитку з використанням коефіцієнта зниження 
національного доходу від впливу шуму виконується за формулою: 
 
(2.7) 
 
де Згод – погодинний збиток від високих рівнів транспортного шуму;  
Cгод – вартість роботи однієї людини за годину, грн./год;  
NЖLi – кількість людей, на яких діє рівень шуму Li, осіб;  
n – число діапазонів рівнів шуму Li;  
Kn(Li)  – коефіцієнт зменшення національного доходу: 
 
 
 
Розрахуємо, який збиток наносить шумовий вплив з рівнем звуку  
Li = 75дБА  за умови, що його дія поширюється на 100 осіб. Мінімальна вартість 
роботи за годину в Україні становить 28,31 грн/год. (Згідно п.5 ст. 38 Бюджетного 
кодексу України з 01.01.2020 р.). 
 
 
Згод = 28,31 ∙ 100 ∙ 0,39 = 1104,09 грн/год. 
 60 
Отже, збиток від шумового забруднення навколишнього середовища 
становить 1104,09 грн./годину на кожні 100 чоловік. Збиток від шумового 
забруднення навколишнього середовища перебуває у прямій залежності від рівня 
шуму в квартирах і кількості жителів, на яких він діє. 
 
 
 
 
 61 
ВИСНОВКИ 
 
Шумове забруднення міст є однією з найактуальніших екологічних проблем 
сьогодення, оскільки воно викликає швидке порушення природного балансу в 
екосистемах, знижує якість життя, завдає шкоди здоров’ю людини. За 
результатами проведених досліджень встановлено, що для зниження акустичного 
забруднення слід впроваджувати такі заходи: 
- Для визначення і контролю акустичного забруднення необхідно скласти 
повну шумову карту міста. 
- Для обмеження транспортного шуму необхідно більш раціонально 
розподіляти транспортні потоки, особливо вантажного та транзитного транспорту, 
винести його за межі міста. Вдосконалення дорожніх конструкцій та їх підтримка 
в належному стані також дозволить знизити рівень акустичного навантаження. 
- Для громадських перевезень застосовувати в більшій кількості тролейбуси 
як транспорт, що найменше створює шумове забруднення. 
- Застосовувати раціональну організацію дорожнього руху. 
- Оскільки для автомобілів основним фактором зниження шуму є режим 
руху, то необхідно обмежувати максимальну швидкість на вулицях міста і 
дорогах, уникати різкого гальмування та прискорення транспорту.  
- Посилити контроль за технічним станом транспорту, що перебуває у 
приватному володінні населення, оскільки значна його частина не відповідає 
технічним вимогам. 
- Одним з ефективних прийомів зі зменшення рівня шуму є застосування 
смуг зелених насаджень, особливо вздовж автомагістралей з інтенсивним рухом. 
Слід зазначити, що спеціальні смуги зелених насаджень мають комплексний 
характер захисної дії – захист від шуму, вихлопних газів автотранспорту, 
абсорбція пилу та інших шкідливих речовин, що забруднюють повітря, 
покращення мікрокліматичних показників міського середовища, позитивна 
 62 
психологічна та естетична дія на населення. Все це значно підвищує соціальну 
значимість озеленення, як містобудівного засобу шумозахисту. 
Озеленення вздовж доріг, на додаток до очищення вихлопних газів 
автомобілів дозволить значно знизити рівні шумового забруднення. Шумове 
забруднення – це проблема кожного мегаполісу. Виходячи з того, що в нашій 
країні заходів щодо зниження шумового забруднення проводиться дуже мало, то 
найперспективнішим буде висаджування деревних і чагарникових насаджень. 
Вони мають виняткову здатність утримувати і поглинати шум, щільна зелена 
стіна листяних дерев з підліском і чагарником у нижньому ярусі ізолює 
транспортний коридор, дає додаткову площу озеленення, особливо корисну в 
міських та промислових зонах. Серед дерев потрібно вибирати клени (зменшує 
рівень шуму на 15,5 дБА), тополі (до 11 дБА), липи (до 9 дБА) і ялини (до 5 дБА). 
Густа жива загорожа здатна зменшити шум автотраси у 10 разів. 
Захисна смуга повинна мати розріз з більш пологим боком до джерела шуму 
і послідовним насадженням: низький чагарник, високий чагарник, підлісок, ряди 
основних даних для грунтово-кліматичних умов порід дерев з найбільшим 
шумопоглинання і газостійкістю. 
Застосування комплексу зазначених заходів та продумана інфраструктура 
міста займає центральне місце в зменшенні рівня транспортного шуму. 
Облаштування автомагістралей активною технологією управління рухом 
дозволить «менеджерам руху» стежити за умовами руху та обирати оптимальні 
швидкісні режими, які сприятимуть зменшенню шуму та вібрації на дорогах з 
інтенсивним рухом. 
Розрахований збиток від шумового забруднення навколишнього середовища 
становить 1104,09 грн./годину на кожні 100 чоловік. Збиток від шумового 
забруднення навколишнього середовища перебуває у прямій залежності від рівня 
шуму в квартирах і кількості жителів, на яких він діє. 
Результати роботи були представлені й розглянуті під час міжнародної 
студентської науково-практичної конференції: 
 63 
 – Росліков В.В., Свояк Н.І. Дослідження шумового забруднення міського 
середовища. // Матеріали VІІ Міжнародної наукової конференції молодих вчених 
"Екологія, неоекологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване 
природокористування". – Харків: Харківський національний університет імені В. 
Н. Каразіна. – 2019. – С. 194–195. 
 
 
 
 64 
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 
 
1. Орнатский Н. П. Автомобильные дороги и охрана природы / Орнатский Н. 
П. – М.: Транспорт, 1982. – 176 с. 
2. Автотранспортное загрязнение придорожных территорий / [В. П. 
Подольский, В. Г. Артюхов, B. C. Турбин, А. П. Канищев]. – Воронеж: Изд-
во ВГУ, 1999. – 247 c. 
3. Гридэл Т. Е. Промышленная экология: Учеб. пособие для вузов / Т. Е. 
Гридэл, Б. Р. Алленби; пер. с англ. / Под ред. проф. Э. В. Гирусова. – М.: 
ЮПИТИ – ДАПА, 2004. – 527 с. 
4. Абрамов Ю. Б. Проектирование автомобильных дорог и охрана 
окружающей среды / Абрамов Ю. Б. // Обзорная информация/ – Ротапринт 
ЦБНТИ.  
5. Шумозащита в градостроительстве. – М.: ВЦНИИОТ, 1976. – 94 с. 
6. Денисов В. Н., Рогалев В. А. Проблемы экологизации автомобильного 
транспорта. – СПб.: МАПЭБ, 2003. – 213 с. 
7. Чистякова С. Б. Охрана окружающей среды / Чистякова С. Б. – М.: 
Сторйиздат, 1988. – 270 с. 
8. Угненко Е. Б. Усовершенствование методов оценки экологической 
безопасности окружающей природной среды при строительстве и 
реконструкции автомобильных дорог / Угненко Е. Б. – Харьков: ХНАДУ, 
2005. – 140 с. 
9. Дьяков А. Б. Экологическая безопасность транспортных потоков / А. 
Б.Дьяков, Ю. В. Игнатьев. – М.: Транспорт, 1989. – 128 с. 
10. Эллисон А. Измерение шума машин. – М.: Энергоатомиздат, 1998. – 188 с. 
11. Поспелов П. И. Борьба с шумом на автомобильных дорогах / Поспелов П. 
И. – М.: Транспорт, 1981. – 88 с. 
12. Луканин В. Н. Снижение шума автомобиля / Луканин В. Н. – М.: 
Машиностроение, 1981. – 158 с. 
 65 
13. Якубовский Ю. Автомобильный транспорт и защита окружающей среды / 
Якубовский Ю. – М.: Транспорт. – 1979. – 199 с. 
14. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного 
благополуччя населення» від 24.02.1994 № 4004-XII зі змінами та 
доповненнями від 28.12.2015, підстава 901-19. – Режим доступу: 
http://zakon.rada.gov.ua 
15. Закон України «Про захист населення від шкідливого впливу шуму, вібрації 
та інших фізичних факторів» від 03.06.2004 № 1745-IV. –Р ежим доступу: 
http://zakon.rada.gov.ua 
16. Апостолюк С. О. Промислова екологія [Текст: навч. пос. / С. О. Апостолюк, 
В. С. Джигирей, І. А. Соколовський та ін.; під ред. С. О. Апостолюк. – 2-е 
вид. – К.: Знання, 2012. – 456 с. 
17. Борьба с шумом в городах [Текст]: навч. посібник / В. Н. Белоусов, Б. Г. 
Прутков, А. П. Шицкова та ін.; під ред. В. Н. Білоусова − М.: Стройиздат, 
1987. − 248 с. 
18. Евгеньев Г. И. Применение шумозащитных экранов на автомобильных 
дорогах США. Обзорная информация [Текст]: / Г. И. Евгеньев // 
Федеральная служба по надзору в сфере транспорта, 2005. – 77 с. 
19. Екологія та автомобільний транспорт [Текст] : навч. посіб. / Ю. Ф. 
Гутаревич, Д. В. Зеркалов, А. Г. Говорун та ін. – К. : Арістей, 2006. – 292 с. 
20. Факторович А.А., Постников И.Г. Защита городов от транспортного шума. 
– Киев: Будівельник, 1982. – 144 с. 
21. Ковришин С.Д. Архитектурно-строительная акустика / С.Д. Ковришин, С.И. 
Крышов. – М. : Изд-во "Высш. шк.", 1986. – 232 с. 
22. Самойлюк Е.П. Боротьба з шумом в населених містах / Е.П. Самойлюк, В.І. 
Денисенко, А.П. Пилипенко. – К. : Вид-во "Будівельник", 1981. – 236 с. 
23. Осипов Г.Л. Градостроительные меры борьбы с шумом / Г.Л. Осипов, Б.Г. 
Прутков, И.А. Шишкин. – М. : Изд-во "Стройиздат", 1975. – 428 с. 
 66 
24. Прутков Б.Г. Шумозащита в градостроительстве / Б.Г. Прутков, И.А. 
Шишкин, Г.Л. Осипов. – М. : Изд-во "Стройиздат", 1996. – 372 с. 
25. Денисов В.Н., Рогалев В.А. Проблемы экологизации автомобільного 
транспорта. – СПб: МАНЭБ, 2005. – 311 с. 
26. Луканин В.Н., Гудцов В.Н., Бочаров Н.Ф. Снижение шума автомобиля. – 
М.: Машиностроение, 1981. – 185с. 
27. Экологическая безопасность транспортных потоков / Под ред. А.Б. Дьякова. 
– М.: Транспорт,1989. – 128 с. 
28. Данилко В.К. Статистика екології автомобільного транспорту – Житомир, 
2001. – 172 с. 
29. Васильев А.В. Воздействие шума транспортных потоков на селитебную 
территорию современного города. // Техногенная и экологическая 
безопасность, №3. – 2004. – С. 59–61. 
30. Екологія та автомобільний транспорт [Текст] : навч. посіб. / Ю. Ф. 
Гунтаревич, Д. В. Зеркалов, А. Г. Говорун та ін. – К. : Арістей, 2006. – 292 с. 
31. Хомяк Я. В. Автомобильные дороги и окружающая среда. [Текст] / Я. В. 
Хомяк, В. Ф. Скорченко. – К. : Вища школа, 1983. – 198 с. 
32. Картографування шумового режиму центральної частини міста Харкова: 
монографія / В. Е. Абракітов; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. Х.: ХНАМГ, 
2010. – 266 с. 
33. ГОСТ 2044-85. Шум. Методы измерения шума на селитебной территории и 
в помещениях жилых и общественных зданий. 
34. ГОСТ 12.1.003 – 83. Шум. Общие требования. Система безопасности. 
35. ДСН 3.3.6.037-99 Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та 
інфразвуку. 
 67 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
 
 
 
 
 
 
 68 
 
Додаток А 
 
 
 
 
 
 
АПРОБАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ РОБОТИ
Репозиторій ЧДТУ
