Фінансова адаптація промислового підприємства в умовах економічної нестабільності (на матеріалах ТОВ «Метал Інвест»,м. Черкаси)

Мовлян, Антон Богданович
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9777
Назва:	Фінансова адаптація промислового підприємства в умовах економічної нестабільності (на матеріалах ТОВ «Метал Інвест»,м. Черкаси)
Автори:	Пригодюк , Олена Миколаївна Мовлян, Антон Богданович
Ключові слова:	Фінансова адаптація, економічна нестабільність, фінансова стійкість, ліквідність, адаптаційний потенціал.
Дата публікації:	2026
Короткий огляд (реферат):	Предметом дослідження є теоретичні засади, методичні підходи та практичні інструменти механізму фінансової адаптації промислового підприємства. Об’єктом дослідження є процес фінансової адаптації ТОВ «Компанія «Метал Інвест» в умовах економічної нестабільності. Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є дослідження теоретичних засад фінансової адаптації промислового підприємства та розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму фінансової адаптації ТОВ «Компанія «Метал Інвест» в умовах економічної нестабільності. Завдання кваліфікаційної роботи бакалавра: розкрити сутність фінансової адаптації промислового підприємства; обґрунтувати принципи, функції та інструменти механізму фінансової адаптації; оцінити фінансовий стан підприємства в динаміці; діагностувати адаптаційні можливості та стійкість підприємства до зовнішніх економічних шоків; розробити й економічно обґрунтувати заходи вдосконалення механізму фінансової адаптації. За результатами дослідження сформульовані пропозиції щодо реалізації захисно-наступальної стратегії фінансової адаптації, розширення тендерної діяльності, оптимізації оборотного капіталу та впровадження системи фінансового контролінгу. Одержані результати можуть бути використані у практиці фінансового управління ТОВ «Компанія «Метал Інвест» та іншими промисловими підприємствами під час формування адаптаційних стратегій в умовах економічної нестабільності.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу):	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9777
Розташовується у зібраннях:	073 Менеджмент (Менеджмент)
Файли цього матеріалу:
Файл	Опис	Розмір	Формат
Мовлян М-225.pdf Restricted Access		1.28 MB	Adobe PDF	Переглянути/Відкрити Запит копії
Показати повний опис матеріалу Перегляд статистики
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
 
 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
Факультет економіки та управління 
Кафедра менеджменту та бізнес-адміністрування 
 
 
 
Допущено до захисту 
завідувач кафедри 
Олександр БІЛИК 
____________________________________ 
«_____»______________________ 2026 р. 
 
 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА 
НА ТЕМУ: 
Фінансова адаптація промислового підприємства в умовах 
економічної нестабільності 
(на матеріалах ТОВ «Компанія «Метал Інвест») 
 
Галузь знань: 07 Управління та адміністрування 
Спеціальність: 073 Менеджмент 
Освітня програма: Менеджмент 
Рівень вищої освіти: перший (бакалаврський) 
Форма здобуття освіти: денна_ 
    Група М-225__ 
 
Виконавець роботи:                           
 «____»___________ 2026 р.                                                        Антон МОВЛЯН 
ім’я та ПРІЗВИЩЕ
                                                                             (підпис)                                            ( ) 
       
Керівник роботи: 
                              
 
«____»_________ 2026 р.                                     к.е.н., доц. Олена ПРИГОДЮК     
 ім’я та ПРІЗВИЩЕ
                                                                 (підпис)                                                          ( ) 
 
 
Черкаси 2026 
 
 
 
 
 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ  
КАФЕДРА  МЕНЕДЖМЕНТУ ТА БІЗНЕС-АДМІНІСТРУВАННЯ 
 
Галузь знань   «07 Управління та адміністрування»  
       (код, назва) 
Спеціальність     073 «Менеджмент»                       
(код, назва) 
Освітня програма    Менеджмент                       
ЗАТВЕРДЖУЮ: 
Завідувач кафедри  
____________  
«_____» __________20___ р. 
ЗАВДАННЯ 
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА  
ЗДОБУВАЧУ ВИЩОЇ ОСВІТИ 
 
Мовляну Антону Богдановичу 
(прізвище, ім’я, по батькові) 
1. Тема роботи: «Фінансова адаптація промислового підприємства в умовах 
економічної нестабільності» (на матеріалах ТОВ «Компанія «Метал Інвест»). 
Керівник роботи: Пригодюк Олена Миколаївна, к.е.н., доцент; затверджено 
наказом від «_17_»__03___2026__року №_62/0303_ 
2. Вихідні дані до роботи: законодавчі та нормативноправові акти України; 
наукові праці вітчизняних і зарубіжних авторів з фінансового менеджменту та 
адаптації підприємств; фінансова звітність ТОВ «Компанія «Метал Інвест» за 
2023-2025 роки; внутрішні матеріали підприємства. 
3. Зміст кваліфікаційної роботи (перелік питань, які потрібно розробити): 
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФІНАНСОВОЇ АДАПТАЦІЇ 
ПІДПРИЄМСТВА, РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ СИСТЕМИ ФІНАНСОВОГО 
УПРАВЛІННЯ ТА АДАПТАЦІЙНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ, РОЗДІЛ 3 
НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ФІНАНСОВОЇ АДАПТАЦІЇ 
 
4. Консультанти розділів кваліфікаційної роботи бакалавра 
Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата 
Розділ 
керівника завдання видав завдання прийняв 
1 к.е.н., доцент, Пригодюк О.М.   
2 к.е.н., доцент, Пригодюк О.М.   
3 к.е.н., доцент, Пригодюк О.М.   
5. Дата видачі завдання «____» __________ 20 ___ р.  
 
 
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
 
Строк 
Назва етапів підготовки 
№ з/п виконання Примітка 
кваліфікаційної роботи бакалавра 
етапів роботи 
Вибір напряму дослідження. Складання попереднього 
1 23.02.2026 виконано 
плану роботи 
Опрацювання літературних джерел. Підготовка та 
2 11.03.2026 виконано 
групування матеріалів 
Затвердження плану. Підготовка теоретичного 
3 16.03.2026 виконано 
розділу. 
Доопрацювання теоретичного розділу. Аналіз даних, 
4 10.04.2026 виконано 
необхідних для написання аналітичного розділу. 
5 Підготовка аналітичного розділу. 29.04.2026 виконано 
6 Доопрацювання аналітичного розділу. 6.05.2026 виконано 
Підготовка  та написання розрахункового розділу 
7 19.05.2026 виконано 
роботи 
8 Розрахунок пропозицій 21.05.2026 виконано 
9 Доопрацювання розрахункового розділу 26.05.2026 виконано 
10 Підготовка висновків по роботі 2.06.2026 виконано 
11 Оформлення роботи 3.06.2026 виконано 
12 Подання завершеної роботи на кафедру 4.06.2026 виконано 
 
 
Здобувач вищої освіти       ______            Антон МОВЛЯН 
                                               ( підпис )                      (ім’я та ПРІЗВИЩЕ) 
Керівник роботи                _______           Олена ПРИГОДЮК 
                                                                          ( підпис )                     (ім’я та ПРІЗВИЩЕ) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
АНОТАЦІЯ 
Кваліфікаційна робота бакалавра містить 87 сторінок, 33 таблиці, 5 
рисунків, список використаних джерел з 52 найменування, 3 додатки. 
ФІНАНСОВА АДАПТАЦІЯ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА В 
УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ 
Предметом дослідження є теоретичні засади, методичні підходи та 
практичні інструменти механізму фінансової адаптації промислового 
підприємства. 
Об’єктом дослідження є процес фінансової адаптації ТОВ «Компанія 
«Метал Інвест» в умовах економічної нестабільності. 
Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є дослідження теоретичних 
засад фінансової адаптації промислового підприємства та розробка 
практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму фінансової 
адаптації ТОВ «Компанія «Метал Інвест» в умовах економічної 
нестабільності. 
Завдання кваліфікаційної роботи бакалавра: розкрити сутність 
фінансової адаптації промислового підприємства; обґрунтувати принципи, 
функції та інструменти механізму фінансової адаптації; оцінити фінансовий 
стан підприємства в динаміці; діагностувати адаптаційні можливості та 
стійкість підприємства до зовнішніх економічних шоків; розробити й 
економічно обґрунтувати заходи вдосконалення механізму фінансової 
адаптації. 
За результатами дослідження сформульовані пропозиції щодо реалізації 
захисно-наступальної стратегії фінансової адаптації, розширення тендерної 
діяльності, оптимізації оборотного капіталу та впровадження системи 
фінансового контролінгу. 
Одержані результати можуть бути використані у практиці фінансового 
управління ТОВ «Компанія «Метал Інвест» та іншими промисловими 
підприємствами під час формування адаптаційних стратегій в умовах 
економічної нестабільності. 
КЛЮЧОВІ СЛОВА:Фінансова адаптація, економічна нестабільність, 
фінансова стійкість, ліквідність, адаптаційний потенціал. 
Рік захисту кваліфікаційної роботи бакалавра 2025 
Підпис здобувача вищої освіти ____________________ 
Дата ___________________________________________ 
  
 
ABSTRACT 
The bachelor’s qualification thesis contains 87 pages, 33 tables, 5 figures, a 
list of 52 sources used, and 3 appendices. 
FINANCIAL ADAPTATION OF AN INDUSTRIAL ENTERPRISE IN 
CONDITIONS OF ECONOMIC INSTABILITY 
The subject of the research is the theoretical foundations, methodological 
approaches, and practical instruments of the mechanism of financial adaptation of 
an industrial enterprise. 
The object of the research is the process of financial adaptation of LLC 
“Company “Metal Invest” in conditions of economic instability. 
The purpose of the bachelor’s qualification thesis is to study the theoretical 
foundations of financial adaptation of an industrial enterprise and to develop 
practical recommendations for improving the mechanism of financial adaptation of 
LLC “Company “Metal Invest” in conditions of economic instability. 
The objectives of the bachelor’s qualification thesis are to define the essence 
of financial adaptation of an industrial enterprise; substantiate the principles, 
functions, and tools of the adaptation mechanism; assess the financial condition of 
the enterprise over time; diagnose its adaptive capabilities and resistance to external 
economic shocks; and develop economically justified measures for improving the 
financial adaptation mechanism. 
Based on the results of the research, proposals were formulated for 
implementing a defensive-offensive financial adaptation strategy, expanding tender 
activities, optimizing working capital, and introducing a financial controlling 
system. 
The results obtained can be used in the financial management practice of LLC 
“Company “Metal Invest” and by other industrial enterprises when developing 
adaptation strategies under conditions of economic instability. 
KEYWORDS: Financial adaptation, economic instability, financial stability, 
liquidity, adaptation potential. 
Year of defense of the bachelor’s qualification thesis 2025 
Signature of the higher education applicant ____________________ 
Date ___________________________________________ 
  
 
ЗМІСТ 
 
ВСТУП 9 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФІНАНСОВОЇ АДАПТАЦІЇ 
ПІДПРИЄМСТВА 12 
1.1 Сутність фінансової адаптації промислового підприємства 12 
1.2 Принципи та функції механізму фінансової адаптації 18 
1.3 Підходи до визначення адаптаційного потенціалу підприємства 25 
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СИСТЕМИ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ТА 
АДАПТАЦІЙНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ 33 
2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства 33 
2.2 Оцінка фінансового стану підприємства в динаміці 37 
2.3 Діагностика стійкості підприємства до впливу зовнішніх економічних 
шоків. SWOT-аналіз 46 
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ФІНАНСОВОЇ 
АДАПТАЦІЇ 58 
3.1 Розробка стратегії фінансової адаптації ТОВ «Компанія «Метал Інвест»
 58 
3.2 Обґрунтування економічної ефективності заходів фінансової адаптації
 67 
ВИСНОВКИ 77 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 80 
Додаток А 86 
 
 
 
9 
 
ВСТУП 
Актуальність теми. Сучасний розвиток національної економіки 
відбувається в умовах безпрецедентної економічної нестабільності, 
спричиненої повномасштабним збройним конфліктом, що розпочався у 
лютому 2022 року, глобальним інфляційним тиском та деструкцією усталених 
ланцюгів постачання. Промислові підприємства як найбільш капіталомісткі 
суб’єкти господарювання зазнали найруйнівнішого впливу: різкого падіння 
попиту, цінових шоків на ринках сировини та енергоносіїв, звуження доступу 
до кредитних ресурсів та порушення платіжної дисципліни з боку 
контрагентів. У цьому контексті здатність підприємства до фінансової 
адаптації  цілеспрямованого коригування структури капіталу, грошових 
потоків і фінансових рішень у відповідь на зовнішні шоки  набуває значення 
ключової управлінської компетенції. 
Теоретичні і практичні аспекти фінансового управління та адаптації 
підприємств досліджували І. Бланк[9], А. Поддєрьогін[31,39], О. Гетьман, В. 
Шаповал[10], Л. Коваленко, Л. Ремньова[20], В. Гриньова[14], І. Малик. 
Проблеми адаптації бізнесу в умовах воєнного стану та невизначеності 
висвітлено у роботах С. Білоуса, А. Бривус, А. Дацюк, К. Процак, Т. Городні, 
Т. Мурованої, І. Соколовської, О. Сивак, В. Бабенка, Т. Назарової. У 
зарубіжній літературі питання фінансового менеджменту в умовах 
нестабільності розглядали R. Brealey, S. Myers, F. Allen, E. Brigham, M. 
Ehrhardt, організаційну адаптацію  A. Sarta, R. Durand, J.P. Vergne. Водночас 
питання комплексної діагностики адаптаційного потенціалу конкретного 
промислового підприємства та розробки практично спрямованих стратегічних 
заходів в умовах тривалого воєнного конфлікту залишаються недостатньо 
дослідженими, що й зумовило вибір теми кваліфікаційної роботи. 
Метою роботи є дослідження теоретичних засад фінансової адаптації 
промислового підприємства та розробка практичних рекомендацій щодо 
10 
 
вдосконалення механізму фінансової адаптації ТОВ «Компанія «Метал 
Інвест» в умовах економічної нестабільності. 
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання: 
– розкрити сутність фінансової адаптації промислового 
підприємства та систематизувати наукові підходи до її трактування; 
– обґрунтувати принципи, функції та інструменти механізму 
фінансової адаптації; 
– дослідити підходи до визначення та оцінювання адаптаційного 
потенціалу підприємства; 
– надати організаційно-економічну характеристику ТОВ «Компанія 
«Метал Інвест» і визначити його вихідний адаптаційний потенціал; 
– провести комплексну оцінку фінансового стану підприємства за 
2021-2025 роки в динаміці; 
– здійснити діагностику фінансової стійкості й адаптаційних 
можливостей підприємства із застосуванням SWOT-аналізу та інтегрального 
показника; 
– розробити стратегічні пріоритети та заходи щодо вдосконалення 
механізму фінансової адаптації підприємства; 
– обґрунтувати економічну ефективність запропонованих 
адаптаційних заходів. 
Об’єктом дослідження є процес фінансової адаптації ТОВ «Компанія 
«Метал Інвест» в умовах економічної нестабільності. 
Предметом дослідження є теоретичні засади, методичні підходи та 
практичні інструменти механізму фінансової адаптації промислового 
підприємства. 
Методи дослідження: аналіз і синтез, порівняльний аналіз, 
коефіцієнтний метод, динамічний аналіз тривалості фінансового циклу, 
SWOT-аналіз, прогностичний підхід (запас фінансової міцності, сценарний 
аналіз), дисконтований аналіз грошових потоків (NPV, PI), багатокритеріальна 
зважена оцінка. 
11 
 
Інформаційну базу дослідження складають: Закон України «Про 
бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Закон України «Про 
товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», Національне 
положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 1 «Загальні вимоги до 
фінансової звітності», фінансова звітність ТОВ «Компанія «Метал Інвест» за 
2023-2025 роки (Баланс, Звіт про фінансові результати), внутрішні нормативні 
документи підприємства, відкриті реєстри YouControl, Opendatabot, Clarity 
Project, а також праці вітчизняних і зарубіжних учених, наведені у списку 
використаних джерел. 
Практичне значення одержаних результатів. Розроблені рекомендації 
щодо реалізації захисно-наступальної стратегії фінансової адаптації, зокрема 
програма розширення тендерної діяльності з обґрунтованим прогнозом 
зростання чистого доходу до ≥220 000 тис. грн у 2027 році, заходи з оптимізації 
управління оборотним капіталом та впровадження системи фінансового 
контролінгу, можуть бути застосовані у практиці фінансового управління ТОВ 
«Компанія «Метал Інвест», а також іншими промисловими підприємствами 
металообробної галузі при формуванні адаптаційних стратегій. 
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення та 
практичні результати дослідження апробовано на ІІІ МІЖНАРОДНІЙ 
НАУКОВО-ПРАКТИЧНІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ (м. Івано-Франківськ, 28-29 квітня 
2026 року), організованій ІФНТУНГ, у межах роботи секції «Актуальні 
проблеми менеджменту в умовах сучасних викликів». 
За результатами дослідження опубліковано тези доповіді: Пригодюк О. 
М., Мовлян А. Б. Фінансова адаптація промислового підприємства в умовах 
економічної нестабільності. ІІІ МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА 
КОНФЕРЕНЦІЯ  (м. Івано-Франківськ, 28-29 квітня 2026 року.)  
12 
 
РОЗДІЛ 1 
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФІНАНСОВОЇ АДАПТАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА 
 
1.1 Сутність фінансової адаптації промислового підприємства 
 
Сучасний розвиток економіки України відбувається в умовах 
безпрецедентних викликів, зумовлених наслідками повномасштабного 
збройного конфлікту, що розпочався у 2022 році, глобальною інфляцією, 
суттєвим розривом усталених ланцюгів постачання та структурними 
деформаціями на фінансових ринках. Для промислових підприємств, які 
традиційно є найбільш капіталомісткими та ресурсозалежними суб’єктами 
господарювання, питання фінансової адаптації набуває критичного 
практичного значення. Саме вони зазнали найбільш руйнівного впливу на 
виробничу й фінансову інфраструктуру, відчули найгостріші цінові шоки на 
ринках сировини та енергоносіїв і опинились перед необхідністю одночасно 
зберігати операційну дієздатність і переосмислювати стратегічні пріоритети 
фінансового управління. 
В умовах економічної нестабільності вітчизняні підприємства зазнали 
суттєвих деформацій фінансових потоків, що потребувало кардинального 
перегляду традиційних підходів до управління фінансами [6]. Адаптація 
бізнес-стратегії підприємства до умов воєнного конфлікту перетворилась на 
обов’язковий, а не лише бажаний елемент антикризового управління [8]. 
Руйнування виробничої та фінансової інфраструктури у поєднанні з 
інфляційним тиском поставило перед керівниками підприємств задачу 
одночасного збереження платоспроможності, ресурсного потенціалу і 
стратегічної дієздатності [29]. Ускладнення доступу до кредитних ресурсів, 
зростання відсоткових ставок і суттєве звуження зовнішніх ринків збуту 
доповнили перелік викликів, з якими зіткнулись промислові підприємства у 
2023-2025 роках. Саме у цьому контексті дослідження теоретичних засад 
13 
 
фінансової адаптації промислових підприємств є не суто академічним 
завданням, а нагальною практичною потребою. 
Поняття «адаптація» прийшло в економічну науку з біологічної теорії, 
де воно означало пристосування живого організму до умов навколишнього 
середовища. Протягом другої половини ХХ – початку ХХІ ст. ця категорія 
зазнала суттєвої трансформації в управлінській і фінансовій науці. Першим 
кроком цієї еволюції стало перенесення поняття адаптації у сферу теорії 
відкритих систем: підприємство, подібно до живого організму, розглядалося 
як відкрита система, що постійно взаємодіє із зовнішнім середовищем і 
адаптується до його змін [39]. Ситуаційна (контингентна) теорія управління, 
що набула поширення у 1960 – 1970х роках, збагатила це розуміння ідеєю про 
відсутність єдино оптимального стилю управління: ефективні рішення є 
ситуативно зумовленими і залежать від параметрів зовнішнього середовища 
[41]. Теорія динамічних можливостей наприкінці ХХ ст. перемістила акцент з 
пасивного пристосування на активну здатність підприємства реконфігурувати 
свої ресурси й компетенції відповідно до мінливих вимог ринку [51]. Синтез 
цих підходів і дав підґрунтя для сучасної концепції фінансової адаптації як 
проактивного управлінського процесу. 
В рамках процесного підходу адаптацію трактують як організаційно-
економічний механізм пристосування підприємства до ринкових умов шляхом 
зміни внутрішньої структури та поведінки у відповідь на зовнішні сигнали 
середовища [25]. У системному вимірі  як багатовимірний управлінський 
процес, що охоплює стратегічний, організаційний і фінансовий виміри [41]. За 
результатами мета-аналізу 93 наукових праць організаційна адаптація 
визначається як процес узгодження організаційної поведінки з вимогами 
середовища, що реалізується як реактивно  у відповідь на наявні зміни, так і 
проактивно  на випередження майбутніх загроз [51].  
Адаптивність розглядається і як ключова властивість підприємства, що 
забезпечує підтримання ефективності в умовах мінливого середовища через 
гнучку зміну структури і функцій [10]. Аналіз наукових підходів до 
14 
 
трактування поняття адаптації дозволяє систематизувати ключові визначення 
у таблиці 1.1. 
 
Таблиця 1.1 – Підходи до визначення поняття адаптації підприємства 
Автор / джерело Визначення поняття Ключовий аспект 
Організаційно-економічний механізм 
пристосування підприємства до ринкових 
Ландіна Т. умов шляхом зміни внутрішньої Процесний підхід 
структури та поведінки у відповідь на 
зовнішні сигнали середовища 
Багатовимірний управлінський процес 
узгодження стратегічного, організаційного 
Халіна В. , Абеленцев Є. Системний підхід 
і фінансового потенціалу підприємства з 
вимогами нестабільного середовища 
Процес узгодження організаційної 
поведінки з вимогами середовища, що 
Sarta A., Durand R., Поведінковий 
реалізується реактивно (у відповідь на 
Vergne J.P. підхід 
зміни) та проактивно (на випередження 
загроз) 
Здатність підприємства підтримувати 
операційну та фінансову ефективність в 
Потенційний 
Гетьман О. , Шаповал В.   умовах мінливого середовища шляхом 
підхід 
гнучкої зміни структури, функцій і 
ресурсного забезпечення 
Цілеспрямована зміна структури капіталу, 
грошових потоків і фінансових рішень 
Поддєрьогін А. , Бабяк підприємства у відповідь на зовнішні 
Фінансовий підхід 
Н, Білик М. Д. шоки з метою збереження 
платоспроможності та інвестиційної 
привабливості 
 
Джерело: складено автором на основі [10; 25; 39; 41; 51] 
 
Аналіз наведених у табл. 1.1 підходів дозволяє констатувати, що в 
сучасній економічній науці сформувалось щонайменше п’ять відносно 
самостійних наукових традицій у трактуванні адаптації підприємства. Кожна 
з них акцентує специфічний аспект явища: процесний підхід наголошує на 
послідовності дій і механізмі їх здійснення; системний – на структурній 
цілісності адаптаційних змін; поведінковий – на характері реакції 
підприємства (реактивній чи проактивній); потенційний  – на ресурсній основі 
15 
 
адаптивності; фінансовий – на специфіці коригування фінансових рішень і 
структури капіталу. 
Важливою характеристикою наведених підходів є їх 
взаємодоповнюваність. Процесний і системний підходи окреслюють 
загальний контур адаптаційної діяльності, тоді як фінансовий підхід уточнює 
її предметне поле стосовно підприємств, що функціонують в умовах 
фінансових шоків. Відчутна відмінність між загальною адаптацією 
підприємства як сукупністю управлінських змін у відповідь на зовнішні 
виклики та фінансовою адаптацією як цілеспрямованою модифікацією 
фінансових рішень, структури капіталу і грошових потоків є принципово 
важливою для цілей даного дослідження. Якщо перша охоплює весь спектр 
організаційних змін (виробничих, маркетингових, кадрових, технологічних), 
то друга зосереджена на збереженні платоспроможності, фінансової стійкості 
та інвестиційної привабливості підприємства за умов несприятливого впливу 
зовнішнього середовища. 
Ефективне фінансове управління в умовах нестабільності передбачає не 
просто реакцію на зміни, а системне коригування структури капіталу та 
фінансової стратегії [39]. В науковій літературі управління грошовими 
потоками підприємства розглядається як ядро фінансової адаптації, оскільки 
саме грошові потоки є «кровоносною системою» будь-якого суб’єкта 
господарювання [9]. У контексті фінансового менеджменту фінансову 
адаптацію визначають як здатність підприємства зберігати раціональну 
структуру капіталу і забезпечувати своєчасне виконання фінансових 
зобов’язань в умовах зовнішніх шоків [20]. Таким чином, фінансова адаптація  
це не просто «виживання» підприємства, а збереження його здатності до 
повноцінного фінансування операційної та інвестиційної діяльності навіть в 
умовах несприятливого зовнішнього середовища. 
Промислові підприємства, на відміну від торговельних чи сервісних 
організацій, мають специфічні риси, що суттєво ускладнюють процес 
фінансової адаптації. До таких рис відносяться: висока капіталомісткість 
16 
 
виробництва, тривалий операційний цикл, значна частка основних засобів у 
структурі активів, критична залежність від цін на енергоносії та промислову 
сировину [14]. Специфіка фінансування промислового виробництва полягає у 
необхідності забезпечення значних обсягів оборотного капіталу при 
одночасній підтримці інвестиційної активності, що особливо складно 
реалізувати в умовах кризи кредитного ринку [33]. Управління оборотним 
капіталом має критичне значення для промислових підприємств не лише з 
точки зору поточної ліквідності, але й як фактор довгострокової 
конкурентоспроможності [46]. 
Крім того, промислові підприємства, що беруть участь у державних 
закупівлях, зазнають специфічного ризику затримки надходження коштів, 
обумовленого не ринковою кон’юнктурою, а бюджетними циклами 
замовника. Нерівномірність грошових надходжень за державними 
контрактами у поєднанні з необхідністю заздалегідь фінансувати закупівлю 
матеріалів і виробничий процес утворює характерний «кесонний ефект»: 
підприємство несе витрати задовго до отримання виручки, що формує 
системний тиск на ліквідність [9]. У металообробній промисловості цей ефект 
посилюється тривалістю технологічних процесів і залежністю від 
специфічних ресурсів (технічні гази, спеціальні хімікати, метал), що мають 
обмежену кількість постачальників. Сукупність зазначених характеристик 
формує підвищену вразливість промислових підприємств до фінансових шоків 
і водночас зумовлює специфіку механізмів фінансової адаптації. 
В науковій літературі прийнято розрізняти пасивну (захисну) та активну 
(випереджаючу) форми фінансової адаптації. Дослідження вітчизняних 
підприємств у 2023-2025 рр. засвідчили, що переважна більшість з них 
застосовувала пасивні форми адаптації, зосереджені на скороченні витрат і 
відстроченні інвестицій [6]. Разом з тим, підприємства, які обрали активну 
адаптацію через диверсифікацію джерел фінансування та превентивне 
управління ліквідністю, показали вищу фінансову стійкість у 
середньостроковій перспективі [32]. Дослідження підприємств різних галузей 
17 
 
встановило, що найбільш ефективною є гібридна стратегія: поєднання 
захисних заходів на операційному рівні з активними адаптаційними діями на 
стратегічному [15]. Порівняльну характеристику двох форм фінансової 
адаптації розширено і наведено у таблиці 1.2. 
 
Таблиця 1.2 – Порівняльна характеристика форм фінансової адаптації 
промислового підприємства 
Активна (випереджаюча) 
Критерій Пасивна (захисна) адаптація 
адаптація 
Збереження 
Мінімізація втрат від зовнішніх 
конкурентоспроможності, 
Мета шоків, збереження поточного 
нарощування адаптаційного 
фінансового стану 
потенціалу 
Реактивний – у відповідь на вже Проактивний – на основі 
Характер рішень 
наявні загрози та збурення прогнозів і превентивних дій 
Диверсифікація джерел 
Скорочення витрат, відстрочення 
фінансування, хеджування 
Інструменти інвестицій, реструктуризація 
ризиків, превентивне 
кредиторської заборгованості 
планування ліквідності 
Середньо- та довгостроковий 
Горизонт дії Короткостроковий (до 1 року) 
(1–3 роки і більше) 
Утримання мінімально Зміцнення фінансової стійкості, 
Результат необхідного рівня ліквідності та підвищення інвестиційної 
платоспроможності привабливості 
Наявність фінансового резерву; 
Гостра фаза кризи; критичний 
ранні сигнали погіршення 
Умови застосування дефіцит ліквідності; відсутність 
середовища; стратегічна 
ресурсів для активних заходів 
орієнтованість керівництва 
 
Джерело: складено автором на основі [6; 15; 32] 
 
Наведене зіставлення форм фінансової адаптації свідчить про те, що 
вибір між ними не є суто управлінським рішенням – він обумовлений 
фактичним станом фінансових ресурсів підприємства і характером загроз. У 
гострій фазі кризи, коли підприємство стикається з ризиком втрати 
платоспроможності, пасивна адаптація є єдино реалістичною. Проте після 
стабілізації ситуації подальше дотримання виключно захисної стратегії 
означає добровільну відмову від конкурентних позицій. Оптимальна 
18 
 
поведінка, що виявлена у дослідженнях [15; 32], передбачає динамічне 
поєднання обох форм: максимум захисту на операційному рівні у кризових 
умовах із поступовим нарощуванням активних адаптаційних заходів у міру 
відновлення фінансового потенціалу. 
На підставі проведеного аналізу наукових підходів вважаю за доцільне 
сформулювати власне визначення. Фінансова адаптація промислового 
підприємства – це цілеспрямований управлінський процес коригування 
структури капіталу, грошових потоків, фінансових рішень та ресурсного 
забезпечення підприємства у відповідь на зовнішні шоки або з метою їхнього 
попередження, спрямований на збереження платоспроможності, фінансової 
стійкості та інвестиційної привабливості в умовах економічної нестабільності. 
Запропоноване визначення синтезує процесний [25], системний [41] та 
фінансовий підходи [39] і водночас відображає специфічний контекст 
промислового підприємства – капіталомісткість, тривалість виробничих 
циклів і ресурсну залежність. 
Таким чином, фінансова адаптація промислового підприємства є 
багатовимірним явищем, що поєднує реактивні та проактивні елементи 
управління фінансами. Її ключовою відмінністю від загальної організаційної 
адаптації є зосередженість на фінансових параметрах підприємства 
– структурі капіталу, ліквідності, платоспроможності та інвестиційній 
активності. Розуміння цієї сутності є необхідним підґрунтям для дослідження 
механізму фінансової адаптації. 
1.2 Принципи та функції механізму фінансової адаптації 
 
Ефективне здійснення фінансової адаптації вимагає не хаотичного 
набору окремих заходів, а системно організованого механізму – сукупності 
взаємопов’язаних методів, важелів та інструментів управлінського впливу. В 
економічній науці механізм фінансового менеджменту трактується як 
впорядкована система засобів, методів і важелів цілеспрямованого 
19 
 
формування і використання фінансових ресурсів підприємства [27]. У 
контексті фінансової стратегії механізм розглядається як сукупність 
організаційних, методичних і практичних засобів, за допомогою яких 
реалізуються фінансові цілі суб’єкта господарювання [12]. Загалом механізм 
управління фінансами підприємства є системою управлінських принципів і 
методів, що регулюють формування, розподіл і використання фінансових 
ресурсів [31]. 
Принципова відмінність механізму фінансової адаптації від загального 
механізму фінансового управління полягає в його спрямованості на 
підтримання адаптивної здатності підприємства в умовах нестабільного 
зовнішнього середовища, тоді як загальний механізм орієнтований на 
досягнення стратегічних фінансових цілей у відносно стабільних умовах. 
Механізм фінансової адаптації є цільовим, тобто активується саме за умов 
виникнення або загрози виникнення зовнішніх шоків і призначений для 
підтримання фінансової рівноваги підприємства в динамічному нестабільному 
середовищі. Його структура включає три взаємопов’язані блоки: нормативно-
принциповий (базові принципи побудови і функціонування), функціональний 
(цілі і завдання адаптаційного управління) та інструментальний (конкретні 
методи та інструменти реалізації). 
Механізм фінансової адаптації промислового підприємства ґрунтується 
на системі взаємопов’язаних принципів, що визначають логіку і пріоритети 
адаптаційних дій. Аналіз наукової літератури [9; 14; 20; 39; 42] дозволяє 
виокремити п’ять базових принципів механізму фінансової адаптації, 
узагальнених у таблиці 1.3. 
 
Таблиця 1.3 – Принципи механізму фінансової адаптації промислового 
підприємства 
Принцип Зміст принципу 
Механізм має формувати умови для попередження фінансових 
Превентивності 
криз, а не лише реагувати на їх наслідки. Фінансові рішення 
20 
 
Принцип Зміст принципу 
приймаються на основі прогнозного аналізу загроз і 
моніторингу раннього попередження 
Здатність механізму до оперативного перегляду фінансових 
Динамічної гнучкості параметрів у відповідь на зміну зовнішнього середовища без 
втрати системної узгодженості та стратегічних орієнтирів 
Будь-який адаптаційний захід має бути обґрунтований з 
позицій співвідношення витрат і очікуваного результату для 
Економічної доцільності 
фінансового стану підприємства. Виключається «адаптація 
заради адаптації» 
Збереження достатнього рівня власного капіталу і 
Фінансової автономії незалежності від зовнішніх кредиторів як умови стійкого 
функціонування й маневреності в кризових умовах 
Механізм охоплює всі рівні фінансового управління і 
Системності та 
передбачає розробку декількох сценаріїв адаптаційних дій 
варіантності 
залежно від характеру та глибини загроз 
 
Джерело: складено автором на основі [9; 14; 20; 39; 42] 
 
Принцип превентивності є методологічно базовим і визначає 
переорієнтацію механізму адаптації з антикризового реагування на 
проактивне управління фінансовими ризиками. Це означає, що ефективний 
механізм адаптації формує систему раннього попередження фінансових загроз 
на основі моніторингу ключових індикаторів – таких як динаміка коефіцієнта 
поточної ліквідності, обсяг вільного грошового потоку, рівень покриття 
відсоткових платежів. Практична реалізація цього принципу передбачає 
встановлення порогових значень індикаторів, при досягненні яких 
автоматично ініціюються превентивні адаптаційні заходи – ще до того, як 
ситуація набуває кризового характеру [9]. 
Принцип динамічної гнучкості обумовлений самою природою 
нестабільного середовища: жорстка, негнучка система управлінських рішень 
є вразливою до непередбачуваних змін. Дослідженнями встановлено, що 
підприємства з вищою фінансовою гнучкістю – тобто здатністю оперативно 
залучати або вивільняти фінансові ресурси – демонструють значно кращі 
результати адаптації в умовах шокових збурень [42]. Фінансова гнучкість 
досягається завчасним формуванням резервів ліквідності, підтриманням 
21 
 
кредитних ліній «на запас», а також збереженням відносно низького рівня 
боргового навантаження, що забезпечує простір для залучення додаткового 
фінансування у разі потреби. 
Принцип економічної доцільності запобігає «адаптації заради адаптації»  
ситуації, коли витрати на трансформацію перевищують виграш від 
покращення фінансового стану. Будь-який адаптаційний захід має 
супроводжуватись явним або неявним розрахунком ефекту: наскільки 
зниження витрат поліпшить показники ліквідності; яка мінімальна ціна 
залучення нового фінансування є прийнятною; при якому рівні скорочення 
виробничої програми збитковість стає меншою за витрати на збереження 
повного обсягу потужностей [9].  
Принцип фінансової автономії набуває особливого значення в умовах 
кризи кредитного ринку: підприємства з достатнім рівнем власного капіталу 
мають значно ширші можливості для маневрування.  
Принцип системності та варіантності передбачає, що механізм адаптації 
охоплює всі функціональні рівні фінансового управління й обов’язково 
включає сценарні варіанти дій для різних рівнів загроз – базовий, помірно-
несприятливий і стресовий. 
Функціональна структура механізму фінансової адаптації визначається 
тими управлінськими завданнями, що мають бути виконані для забезпечення 
адаптивності підприємства. На основі синтезу наукових підходів [9; 19; 21; 24] 
виокремлюють чотири взаємопов’язані функції механізму, які утворюють 
єдиний безперервний управлінський цикл. 
Інформаційно-діагностична функція передбачає систематичний збір та 
аналіз фінансово-економічної інформації як внутрішнього (звітність, 
бюджети, плани), так і зовнішнього (кон’юнктура ринку, регуляторне 
середовище, дії конкурентів) походження. Її результатом є об’єктивна картина 
поточного фінансового стану підприємства та ідентифікація потенційних 
загроз адаптивній здатності [9]. Якість фінансового аналізу безпосередньо 
визначає ефективність усіх наступних управлінських рішень у сфері адаптації 
22 
 
[21]. У практичній реалізації ця функція спирається на систему фінансових 
коефіцієнтів і показників ділової активності, а також на дані управлінського 
обліку, що дозволяють оперативно відстежувати зміни у структурі витрат і 
грошових потоків. Особливого значення набуває моніторинг зовнішнього 
середовища: динаміка цін на сировину та енергоносії, зміни умов 
кредитування, регуляторні новації і тенденції у платоспроможності ключових 
замовників є не менш важливими сигналами, ніж внутрішня звітність 
підприємства. 
Захисна (стабілізаційна) функція спрямована на мінімізацію 
негативного впливу зовнішніх шоків на фінансовий стан підприємства. Вона 
реалізується через оперативне скорочення витрат, управління ліквідністю, 
реструктуризацію зобов’язань і захист критичних фінансових параметрів 
(платоспроможності, рівня власного капіталу). Захисна функція є 
найважливішою на початковій фазі кризи, коли головним пріоритетом є 
виживання підприємства [19]. Конкретними інструментами її реалізації є 
складання антикризового платіжного календаря, переведення частини 
розрахунків з покупцями у передоплатний режим, обговорення з банками 
можливостей реструктуризації кредитних зобов’язань або відстрочення 
виплат. Промислові підприємства у цій фазі часто вдаються також до 
оптимізації виробничої програми: тимчасового скорочення асортименту й 
концентрації ресурсів на найбільш прибуткових і ліквідних напрямах. 
Регулювальна (маневрена) функція забезпечує оперативне 
перерозподілення фінансових ресурсів між напрямами діяльності 
підприємства залежно від зміни пріоритетів адаптації. Ця функція дозволяє 
підприємству швидко переключати фінансові потоки туди, де вони дають 
найбільший стабілізаційний або відновлювальний ефект [24]. Вона 
реалізується через механізми внутрішнього бюджетного перерозподілу, 
управління взаємозаліком між підрозділами (у разі складної корпоративної 
структури), а також через оперативне прийняття рішень щодо дострокового 
погашення найбільш дорогих боргових зобов’язань або, навпаки, пролонгації 
23 
 
менш критичних виплат. Особливо важливим є поєднання регулювальної 
функції з принципом фінансової автономії: підприємство, що надмірно 
залежить від зовнішнього фінансування, позбавлене маневреності. 
Оптимізаційна функція орієнтована на підвищення ефективності 
використання фінансових ресурсів у довгостроковій перспективі та 
формування умов для стійкого розвитку підприємства після подолання гострої 
фази кризи. Вона є домінуючою на стадії відновлення і стратегічного розвитку 
[9]. Конкретними заходами в рамках цієї функції є реструктуризація боргового 
портфелю в напрямі зниження середньозваженої вартості капіталу (WACC), 
перегляд інвестиційного портфеля з концентрацією ресурсів на проєктах з 
найвищою рентабельністю і найшвидшим терміном окупності, а також 
запровадження систем управлінського обліку нового покоління, що 
дозволяють оперативно відстежувати рентабельність окремих продуктових 
ліній і клієнтів. Таким чином, функції механізму утворюють безперервний 
управлінський цикл: діагностика → захист → регулювання → оптимізація → 
нова діагностика. 
Практична реалізація функцій механізму фінансової адаптації 
здійснюється через конкретні управлінські інструменти, структуровані за 
трьома функціональними рівнями (табл. 1.4). Інструменти адаптивного 
фінансового управління систематизуються відповідно до операційного, 
структурного та інвестиційного рівнів [20]. Сучасна класифікація включає 
також інструменти адаптивного управління на основі цифрових технологій –  
зокрема, системи автоматизованого прогнозування грошових потоків, 
інструменти штучного інтелекту у фінансовому плануванні та платформи 
онлайн-моніторингу фінансового стану [37]. Методи оцінки вартості капіталу 
і фінансового левериджу розглядаються як базові інструменти структурного 
рівня [48], тоді як сценарний аналіз та оцінка запасу фінансової міцності 
визначаються як найважливіші інструменти прогнозного рівня [49]. 
 
 
24 
 
Таблиця 1.4 – Трирівнева система інструментів механізму фінансової 
адаптації 
Рівень механізму Інструменти реалізації Цільові показники 
Платіжні календарі; бюджетування 
руху грошових потоків; Коефіцієнт поточної 
лімітування операційних витрат; ліквідності; тривалість 
Операційний (поточне 
управління дебіторською та операційного циклу; 
управління ліквідністю) 
кредиторською заборгованістю; обсяг вільного грошового 
факторингові схеми прискорення потоку 
розрахунків 
Реструктуризація пасивів; 
управління середньозваженою Коефіцієнт автономії; 
вартістю капіталу (WACC); рівень фінансового 
Структурний 
оптимізація співвідношення левериджу; WACC; 
(управління капіталом) 
власних і позикових коштів; коефіцієнт маневреності 
хеджування валютних та власного капіталу 
відсоткових ризиків 
Пріоритизація інвестиційних IRR та NPV проєктів; 
проєктів; управління портфелем запас фінансової міцності; 
Інвестиційний 
активів; оцінка адаптаційного інтегральний показник 
(стратегічний розвиток) 
потенціалу; сценарний аналіз і адаптивності 
стрес-тестування фінансових планів підприємства 
 
Джерело: складено автором на основі [20; 37; 48; 49] 
 
Між рівнями інструментів існує чіткий функціональний зв’язок: 
операційний рівень обслуговує насамперед захисну функцію, забезпечуючи 
поточну ліквідність; структурний рівень реалізує регулювальну функцію через 
перерозподіл капіталу; інвестиційний рівень відповідає за оптимізаційну 
функцію і формування довгострокового адаптаційного потенціалу. Така 
вертикальна узгодженість є необхідною умовою ефективності механізму в 
цілому. Слід особливо наголосити на ролі платіжного календаря як 
«інтерфейсу» між операційним і структурним рівнями: він не лише 
синхронізує грошові потоки у короткостроковому горизонті, але й сигналізує 
про структурні дисбаланси, які потребують втручання на рівні управління 
капіталом. 
Роль цифрових технологій у функціонуванні механізму фінансової 
адаптації суттєво зросла у 2020-х роках. Системи автоматизованого 
25 
 
бюджетування і прогнозування грошових потоків на основі машинного 
навчання дозволяють скоротити час від появи сигналу загрози до прийняття 
управлінського рішення з тижнів до годин. Інструменти штучного інтелекту у 
фінансовому аналізі забезпечують можливість обробки великих масивів даних 
про ринкову кон’юнктуру, що є недоступним для традиційних методів ручного 
аналізу [37]. Водночас для більшості вітчизняних промислових підприємств 
середнього розміру впровадження таких систем залишається перспективою, а 
не поточною реальністю, що обумовлює збереження актуальності традиційних 
інструментів коефіцієнтного і сценарного аналізу. 
Механізм фінансової адаптації промислового підприємства є не 
хаотичним набором заходів, а цілісним, ієрархічно організованим 
управлінським комплексом, що реалізується через чотири взаємопов’язані 
функції і конкретні інструменти на трьох рівнях управління. Ефективність 
цього механізму визначається узгодженістю принципів, функцій та 
інструментів, їх відповідністю характеру і глибині зовнішніх загроз, а також 
наявністю достатнього адаптаційного потенціалу. 
 
1.3 Підходи до визначення адаптаційного потенціалу підприємства 
 
Ефективність функціонування механізму фінансової адаптації 
визначається наявністю у підприємства достатнього адаптаційного потенціалу 
– сукупності ресурсних, організаційних і управлінських можливостей для 
успішного реагування на зміни зовнішнього середовища. Це поняття є 
системотворчим у контексті даного дослідження, оскільки саме потенціал 
адаптації визначає, наскільки широким є «коридор можливостей» 
підприємства при виборі адаптаційних заходів і наскільки ефективно воно 
може реалізувати наявний механізм фінансової адаптації. 
В сучасній економічній науці адаптаційний потенціал визначається як 
інтегрована здатність підприємства трансформувати свої ресурси і 
управлінські компетенції для протистояння зовнішнім шокам і використання 
26 
 
нових можливостей [44]. Важливо наголосити, що адаптаційний потенціал є 
не статичним показником, а динамічною характеристикою, яка постійно 
змінюється під впливом внутрішніх управлінських рішень та зовнішніх умов 
[25]. У науковій літературі розрізняють ресурсну і процесну складові 
потенціалу: перша відображає кількісні можливості підприємства (обсяг 
власного капіталу, рівень ліквідних активів, доступний кредитний ресурс), 
друга – якість управлінських процесів адаптації (швидкість прийняття рішень, 
якість фінансового планування, ефективність системи раннього попередження 
загроз) [41]. 
Принципова відмінність адаптаційного потенціалу від показників 
поточного фінансового стану полягає в тому, що потенціал відображає не 
фактичний рівень ліквідності чи рентабельності на певну дату, а запас 
можливостей для підтримання цих параметрів в умовах тиску. Підприємство з 
достатнім адаптаційним потенціалом може мати поточні фінансові показники 
нижче нормативних значень, але водночас зберігати здатність відновити їх у 
прийнятні строки завдяки наявним резервам. І навпаки, підприємство з 
формально прийнятними коефіцієнтами ліквідності може мати вичерпаний 
потенціал, якщо ці показники досягнуті ціною критичного скорочення 
резервів і заморожування інвестиційної активності. 
Адаптаційний потенціал підприємства має складну структуру, що 
охоплює кілька взаємопов’язаних елементів. Систематизація наукових 
підходів [9; 23; 44] дозволяє виокремити п’ять базових елементів потенціалу. 
 
Таблиця 1.5 – Структурні елементи адаптаційного потенціалу промислового 
підприємства 
Елемент потенціалу Економічний зміст Ключові індикатори 
Здатність підприємства оперативно 
перерозподіляти фінансові та Питома вага ліквідних 
Ресурсна мобільність матеріальні ресурси між видами активів; коефіцієнт 
діяльності без суттєвих втрат оборотності запасів 
ефективності 
27 
 
Елемент потенціалу Економічний зміст Ключові індикатори 
Можливість швидкої зміни обсягів і Тривалість виробничого 
структури виробництва у відповідь на та фінансового циклу; 
Операційна гнучкість 
коливання попиту або порушення частка змінних витрат у 
постачання собівартості 
Достатній рівень власного капіталу, 
Коефіцієнт автономії; 
що дозволяє підприємству 
Фінансова коефіцієнт фінансової 
функціонувати та адаптуватись без 
незалежність стійкості; плече 
критичної залежності від зовнішніх 
фінансового важеля 
кредиторів 
Здатність підтримувати позитивний Запас фінансової 
Економічна фінансовий результат і покривати міцності; поріг 
витривалість постійні витрати навіть за значного рентабельності; 
скорочення доходів операційний леверидж 
Наявність фінансових ресурсів і 
управлінських компетенцій для Коефіцієнт 
Інвестиційна реалізації адаптаційних заходів реінвестування; обсяг 
маневреність інвестиційного характеру без чистого інвестиційного 
критичного погіршення поточної грошового потоку 
ліквідності 
 
Джерело: складено автором на основі [9; 23; 44] 
 
Наведені елементи адаптаційного потенціалу є взаємозалежними, проте 
не ідентичними за своєю природою. Ресурсна мобільність і фінансова 
незалежність утворюють «матеріальну» основу потенціалу – ту частину, що 
безпосередньо вимірюється балансовими показниками. Операційна гнучкість 
і економічна витривалість відображають поточну ефективність управління та 
здатність адаптуватись без залучення додаткових зовнішніх ресурсів. 
Інвестиційна маневреність є «стратегічним» елементом потенціалу – вона 
визначає можливість підприємства реалізовувати розвиткові адаптаційні 
заходи, а не лише захисні. Для промислових підприємств особлива увага має 
приділятись операційній гнучкості, оскільки тривалі виробничі цикли та 
висока питома вага постійних витрат об’єктивно знижують її рівень порівняно 
з підприємствами сервісної сфери. 
У науковій і практичній площині сформувалось три основних підходи 
до оцінювання адаптаційного потенціалу: коефіцієнтний, динамічний та 
28 
 
прогностичний. Кожен з них має свої переваги, обмеження та сферу 
найефективнішого застосування. 
Коефіцієнтний підхід базується на розрахунку стандартних фінансових 
коефіцієнтів за даними балансу і звіту про фінансові результати. Його 
методична основа закріплена Національним положенням (стандартом) 
бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» [3] та 
Методичними рекомендаціями щодо аналізу фінансово-господарського стану 
підприємств [4]. В рамках цього підходу систематизовано аналіз показників 
ліквідності (поточний, швидкий, абсолютний коефіцієнти), фінансової 
стійкості (автономія, фінансовий леверидж, маневреність), ділової активності 
та рентабельності [19]. Коефіцієнт поточної ліквідності визначається як 
відношення оборотних активів до поточних зобов’язань і відображає здатність 
підприємства покрити короткострокові борги за рахунок наявних оборотних 
ресурсів. Коефіцієнт автономії (власний капітал / валюта балансу) є базовим 
індикатором фінансової незалежності і, відповідно, однією з ключових 
характеристик ресурсної основи адаптаційного потенціалу [26]. 
Коефіцієнтний аналіз є базовою точкою відліку для діагностики 
фінансового стану і адаптаційного потенціалу [21]. Методичні підходи до 
оцінювання фінансової стійкості передбачають систему нормативних значень 
коефіцієнтів, відхилення від яких сигналізує про зниження адаптаційного 
потенціалу [26]. Слід зазначити, що в умовах воєнного стану застосування 
стандартних нормативних значень коефіцієнтів потребує коригування: 
деформація галузевої структури та суттєве зниження ділової активності 
роблять нормативи мирного часу недостатньо репрезентативними для оцінки 
реального адаптаційного потенціалу. Зокрема, формальне недотримання 
нормативу коефіцієнта поточної ліквідності (1,52,0) не обов’язково свідчить 
про критичний стан підприємства, якщо воно функціонує у галузі з коротким 
операційним циклом і здатне швидко генерувати грошовий потік. Основним 
обмеженням коефіцієнтного підходу є його статичний характер: він дає 
29 
 
картину фінансового стану на конкретну дату без урахування динаміки і 
перспектив. 
Динамічний підхід передбачає аналіз змін ключових фінансових 
показників у часі та оцінку операційної гнучкості підприємства через 
дослідження тривалості фінансового циклу. Центральне місце в динамічному 
аналізі займають грошові потоки: тривалість фінансового циклу є мірою 
операційної гнучкості підприємства, а її скорочення відповідає зростанню 
адаптаційного потенціалу без залучення додаткових кредитів [9]. Тривалість 
фінансового циклу розраховується як сума тривалості оборотності запасів і 
тривалості оборотності дебіторської заборгованості за вирахуванням 
тривалості оборотності кредиторської заборгованості. Цей показник 
безпосередньо відображає ефективність управління оборотним капіталом: чим 
він менший, тим швидше грошові кошти «повертаються» у підприємство після 
інвестування у виробничий процес. 
Показники ефективності управління обіговим капіталом (оборотність 
дебіторської та кредиторської заборгованості, запасів) визначаються як 
ключові індикатори операційного рівня адаптивності [20]. Встановлено, що 
скорочення операційного циклу на 10% відповідає вивільненню оборотного 
капіталу, еквівалентному приблизно 3–5% річного виторгу підприємства [46]. 
Для промислових підприємств з тривалим виробничим циклом навіть 
незначне скорочення тривалості фінансового циклу може мати суттєвий вплив 
на ліквідність: так, скорочення середнього терміну оплати дебіторської 
заборгованості з 60 до 45 днів при виторзі 30 млн грн вивільняє близько 1,25 
млн грн оборотних коштів без залучення зовнішнього фінансування. У 
контексті управлінського обліку обґрунтовується важливість динамічного 
аналізу структури витрат для оцінки гнучкості операційної діяльності [50]: 
збільшення частки змінних витрат у структурі собівартості підвищує 
операційну гнучкість, адже дозволяє скорочувати витрати пропорційно до 
зниження обсягів виробництва. 
30 
 
Прогностичний підхід орієнтований на перспективну оцінку 
адаптаційного потенціалу та передбачення можливого погіршення 
фінансового стану до того, як воно стане критичним. В рамках цього підходу 
застосовуються дискримінантні моделі оцінки ймовірності фінансової кризи. 
Серед найбільш відомих – п’ятифакторна Z-модель Е. Альтмана, що базується 
на таких показниках, як відношення чистого оборотного капіталу до активів, 
нерозподілений прибуток до активів, прибуток до виплати відсотків і податків 
до активів, ринкова вартість власного капіталу до балансової вартості 
зобов’язань, а також виторг до активів [48]. Адаптовані до умов вітчизняного 
законодавства і структури балансу дискримінантні моделі розроблено рядом 
українських дослідників, зокрема розширена модель Терещенка [7]. 
З позицій прогностичного аналізу особлива увага приділяється 
показнику запасу фінансової міцності як ключовому індикатору 
прогностичного рівня [17]. Запас фінансової міцності визначається як різниця 
між фактичним обсягом виторгу і порогом рентабельності (точкою 
беззбитковості), виражена у відсотках до фактичного виторгу. Цей показник 
відображає, наскільки може скоротитись виторг підприємства до того, як воно 
вийде на рівень збитковості. Для промислових підприємств, що залежать від 
великих, але нерегулярних замовлень, запас фінансової міцності є одним з 
найбільш інформативних інтегральних показників адаптаційного потенціалу. 
Комплексна оцінка фінансового стану, що поєднує ретроспективний і 
перспективний аналіз, є необхідною умовою ефективного прогностичного 
підходу [43]. Ризик-орієнтований коефіцієнтний аналіз визначається як 
сучасний інструмент прогнозної оцінки фінансового здоров’я підприємства 
[47]. Прогностичний підхід також охоплює систематизацію шляхів 
підвищення фінансової стійкості з урахуванням сценаріїв розвитку 
підприємства [16]. 
 
 
 
31 
 
Таблиця 1.6 –  Порівняльна характеристика підходів до оцінювання 
адаптаційного потенціалу підприємства 
Прогностичний 
Критерій оцінки Коефіцієнтний підхід Динамічний підхід 
підхід 
Бюджетні та 
Дані за декілька 
прогнозні дані; 
Баланс та звіт про звітних періодів; 
сценарні 
Інформаційна база фінансові результати показники 
припущення; 
на звітну дату оборотності та 
дискримінантні 
тривалості циклів 
моделі 
Середня – розрахунок Висока – інтегральні 
Складність Низька – стандартні 
фінансового циклу і моделі, сценарний 
розрахунків формули коефіцієнтів 
динаміки показників аналіз, стрес-тести 
Перспективна 
Статична (знімок на Динамічна (тенденції 
Характер оцінки (прогноз 
дату) у часі) 
майбутнього стану) 
Рівень операційної Ймовірність 
Поточний рівень 
гнучкості; фінансової кризи; 
ліквідності, 
Результат аналізу ефективність сценарна оцінка 
платоспроможності і 
управління обіговим адаптаційного 
фінансової стійкості 
капіталом потенціалу 
Не відображає 
Не враховує Висока залежність 
динаміку і не є 
стратегічних загроз; від точності 
Обмеження підходу прогностичним; 
обмежений горизонт вихідних припущень 
залежить від якості 
планування і якості моделей 
звітності 
Регулярний Стратегічне 
моніторинг; Оперативне планування 
Рекомендована порівняльний аналіз з управління обіговим адаптаційних 
сфера нормативами і капіталом і заходів; оцінка 
галузевими грошовими потоками стійкості в умовах 
показниками кризи 
 
Джерело: систематизовано автором на основі [7; 9; 16; 17; 19; 20; 43; 46; 47] 
 
Аналіз табл. 1.6 свідчить, що жоден із підходів не є універсальним: 
кожен надає специфічну, але неповну картину адаптаційного потенціалу. 
Коефіцієнтний підхід забезпечує легкість і стандартизованість розрахунків та 
зручність порівняння з нормативами і галузевими значеннями, проте є 
принципово ретроспективним і не здатний врахувати прогнозні загрози. 
Динамічний підхід усуває частину цих обмежень, додаючи часовий вимір і 
акцентуючи операційну ефективність, але й він залишається орієнтованим на 
32 
 
минуле. Прогностичний підхід є найбільш інформативним для цілей 
стратегічного управління, проте вимагає якісних вихідних даних і суттєво 
складніших розрахункових процедур. 
Ця взаємодоповнюваність обумовлює доцільність застосування 
комплексної методики, що поєднує всі три підходи і передбачає:  
– базову діагностику через систему фінансових коефіцієнтів з 
порівнянням з нормативними і галузевими значеннями;  
– динамічний аналіз тривалості фінансового циклу і ефективності 
управління обіговим капіталом у розрізі 2023-2025 рр.;  
– прогностичну оцінку через розрахунок запасу фінансової міцності 
та побудову сценарного аналізу.  
Така тривимірна система діагностики дозволяє отримати повноцінне 
уявлення про адаптаційний потенціал промислового підприємства як у 
статиці, так і в динаміці та у перспективному вимірі.  
33 
 
РОЗДІЛ 2 
АНАЛІЗ СИСТЕМИ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ТА АДАПТАЦІЙНИХ 
МОЖЛИВОСТЕЙ 
 
2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства 
 
Дослідження фінансової адаптивності підприємства неможливе без 
ґрунтовного вивчення його організаційно-економічних засад, оскільки саме 
вони визначають вихідний потенціал суб’єкта господарювання до реагування 
на зовнішні виклики. Об’єктом дослідження у цій роботі виступає Товариство 
з обмеженою відповідальністю «Компанія «Метал Інвест» – одне з провідних 
підприємств металообробної галузі Центральної України [17; 21]. 
ТОВ «Компанія «Метал Інвест» зареєстроване 13 липня 2009 року. 
Юридична та фактична адреса: Україна, 18000, Черкаська область, місто 
Черкаси, проспект Хіміків, будинок 74. Ідентифікаційний код юридичної 
особи (ЄДРПОУ): 36584037. Статут підприємства затверджено Протоколом 
Загальних зборів учасників № 17/21 від 17 листопада 2021 року в новій 
редакції. Підприємство є юридичною особою з моменту його державної 
реєстрації, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в 
банківських установах та власну печатку [2; 5]. 
Фінансова стійкість підприємства підкріплена значним статутним 
капіталом у розмірі 56 743 294 грн, що є суттєвою гарантією 
платоспроможності та здатності покривати зобов’язання перед кредиторами. 
Структура власності є прозорою: кінцевими бенефіціарними власниками 
виступають Спектор Ольга Михайлівна (частка у статутному капіталі – 90%) 
та Тарасюк Валерій Володимирович (частка – 10%). Виконавчим органом є 
Директор, підзвітний Загальним зборам учасників [5]. 
Відповідно до Статуту та свідоцтва про реєстрацію, основним видом 
діяльності за КВЕД є 25.61 «Оброблення металів та нанесення покриття на 
34 
 
метали». Ключовою конкурентною перевагою є наявність однієї з найбільших 
у Центральній та Східній Європі ванн гарячого цинкування, що дозволяє 
обробляти великогабаритні металоконструкції без їхнього розрізання. 
Технологічний процес відповідає міжнародному стандарту ISO 1461 та ДСТУ 
9.307–89, гарантуючи термін служби антикорозійного покриття від 50 до 80 
років [17]. 
Окрім основного напряму, підприємство здійснює діяльність за 
додатковими кодами КВЕД:  
– 46.90 (неспеціалізована оптова торгівля металопрокатом), 25.11 
(виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій); 
– 52.10 (складське господарство); 
– 49.41 (вантажний автомобільний транспорт); 
– 70.22 (консультування з питань комерційної діяльності й 
керування).  
Така диверсифікація видів діяльності формує основу для стійкості 
підприємства в умовах нестабільного ринкового середовища. 
 
Таблиця 2.1 – Характеристика асортименту продукції та послуг ТОВ 
«Компанія «Метал Інвест» 
Напрям діяльності Група продукції / послуг Характеристика та призначення 
Нанесення цинкового покриття на 
металоконструкції. Захист на 50–80 
Послуги гарячого 
1. Антикорозійний захист років. ISO 1461. Опори ЛЕП, 
цинкування 
дорожні відбійники, будівельні 
каркаси. 
Бар’єрні та перильні огородження, 
опори ЛЕП, портали 
2. Виробництво Дорожня та енергетична 
трансформаторних підстанцій, 
металоконструкцій інфраструктура 
металоконструкції для СЕС, щогли 
освітлення. 
Арматура (А500С, А240), круг, 
3. Торгівля Сортовий, фасонний та 
швелер, балка двотаврова, кутик, 
металопрокатом трубний прокат 
труби сталеві, листовий прокат. 
 
Джерело: складено автором на основі [17; 5] 
35 
 
Синергія між трьома напрямами діяльності формує стійку конкурентну 
позицію: власний склад металопрокату забезпечує безперебійне постачання 
сировини для виробничого цеху, знижуючи логістичні витрати; наявність 
транспортного підрозділу забезпечує доставку готової продукції замовникам; 
диверсифікована клієнтська база мінімізує ризики сезонних коливань попиту. 
Стратегічними замовниками товариства є АТ «Укрзалізниця», НЕК 
«Укренерго», КП «Черкасиелектротранс», будівельні компанії та аграрні 
холдинги  підприємства критичної інфраструктури, попит з боку яких є 
відносно стабільним навіть в умовах воєнного стану [17; 21]. 
Ефективність функціонування ТОВ «Компанія «Метал Інвест» 
забезпечується раціональною організаційною структурою управління лінійно-
функціонального типу. Вищим органом управління є Загальні збори 
учасників. В оперативному підпорядкуванні директора знаходяться чотири 
ключові департаменти: виробничо-технічний блок, комерційний департамент, 
фінансово-бухгалтерська служба та адміністративно-господарський відділ. 
Виробничо-технічний блок, як ядро підприємства, забезпечує 
функціонування ділянки підготовки металу, цеху цинкування, відділу 
технічного контролю та служби головного механіка. Комерційний 
департамент відповідає за наповнення портфеля замовлень, управління збутом 
та участь у тендерних закупівлях через систему Prozorro. Фінансово-
бухгалтерська служба здійснює повний цикл обліку, податкове планування та 
фінансовий аналіз. Адміністративний відділ забезпечує кадровий 
документообіг та правовий супровід [5]. 
Кадровий потенціал підприємства є важливим стратегічним ресурсом. 
Динаміка чисельності персоналу відображає вплив зовнішніх шоків: у 2023 
році середньооблікова кількість становила 239 осіб, у 2024-му  скоротилась до 
181, у 2025-му  до 130 осіб. Попри скорочення, середньомісячна заробітна 
плата зросла: з 12 509 грн у 2023 році до 20 883 грн у 2025 році, що свідчить 
про збереження ключових компетентних кадрів та підвищення 
кваліфікаційного рівня [23]. 
36 
 
Таблиця 2.2 – Загальна організаційно-економічна характеристика ТОВ 
«Компанія «Метал Інвест» 
Показник Характеристика 
Товариство з обмеженою відповідальністю 
Повна назва 
«Компанія «Метал Інвест» 
Скорочена назва ТОВ «Компанія «Метал Інвест» 
Дата реєстрації 13.07.2009 
ЄДРПОУ 36584037 
Місцезнаходження м. Черкаси, проспект Хіміків, 74 
25.61 – Оброблення металів та нанесення 
Основний КВЕД 
покриття на метали 
Статутний капітал 56 743 294 грн 
Кінцеві бенефіціари Спектор О. (90%), Тарасюк В. (10%) 
Форма власності Приватна 
Середня кількість працівників (2025) 130 осіб 
Статус Діюче підприємство 
 
Джерело: складено автором на основі [2; 5; 21; 22] 
 
На підприємстві функціонує атестована виробнича лабораторія, яка 
здійснює моніторинг технологічного процесу на всіх етапах: від вхідного 
контролю хімічного складу сталі до перевірки товщини цинкового покриття 
на готових виробах. Використання цинку класу ЦВ0 (чистота 99,995%) та 
сертифікованих реагентів від провідних виробників забезпечує відповідність 
жорстким вимогам стандарту ISO 1461. Це є вагомою конкурентною 
перевагою в умовах відновлення інфраструктури в Україні. 
Таким чином, ТОВ «Компанія «Метал Інвест» є зрілим підприємством 
із 15-річним досвідом роботи, диверсифікованою структурою діяльності, 
потужним технологічним базисом та клієнтською базою з підприємств 
критичної інфраструктури.  
 
 
 
 
37 
 
2.2 Оцінка фінансового стану підприємства в динаміці 
 
Оцінка фінансового стану підприємства є центральним елементом 
діагностики його адаптаційного потенціалу, оскільки дозволяє кількісно 
виміряти здатність суб’єкта господарювання протистояти зовнішнім шокам та 
генерувати ресурси для стратегічної гнучкості.  
У цьому підрозділі проведено комплексний аналіз основних фінансових 
показників ТОВ «Компанія «Метал Інвест» за 2021-2025 роки – максимально 
широкий горизонт, що охоплює пандемічний шок, рік воєнної агресії та 
наступні роки адаптації [11; 12]. 
Аналіз розпочато з оцінки динаміки ключових абсолютних показників 
діяльності підприємства, що наведено у таблиці 2.3. 
 
Таблиця 2.3 – Динаміка ключових фінансових показників ТОВ «Компанія 
«Метал Інвест» за 2021 – 2025 рр. 
Показник 2021 2022 2023 2024 2025 
Чистий дохід від 
реалізації, тис. 197 735 240 746 159 403 200 428 175 684 
грн 
Чистий 
фінансовий 
+12 595 +47 980 -10 511 -1 250 -3 101 
результат, тис. 
грн 
Загальна вартість 
193 325 244 185 171 407 168 568 173 894 
активів, тис. грн 
Зобов’язання 
56 612 63 389 46 176 45 527 53 671 
(борги), тис. грн 
Власний капітал, 
136 713 180 796 125 231 123 041 120 223 
тис. грн 
Кількість 
227 255 239 181 130 
працівників, осіб 
Середньомісячна 
12 602 16 087 12 509 16 761 20 883 
зарплата, грн 
 
Джерело: складено автором на основі фінансової звітності [23] та даних [22] 
38 
 
Графічне представлення наведених у табл. 2.3 даних подано на рис.2.1. 
Зіставлення стовпчиків чистого доходу з лінією чистого фінансового 
результату дозволяє наочно простежити три виразні фази динаміки фінансово-
економічного стану підприємства. 
 
300000
250000
200000
150000
100000
50000
0
2021 2022 2023 2024 2025
-50000
Чистий дохід від реалізації, тис. грн Чистий фінансовий результат, тис. грн
 
 
Рисунок 2.1 – Динаміка чистого доходу та чистого фінансового результату 
ТОВ «Компанія «Метал Інвест» за 2021 – 2025 рр. 
Джерело: побудовано автором на основі [22; 23] 
 
Аналіз даних, наведених у таблиці 2.3, виявляє яскраво виражену 
циклічність у фінансових результатах підприємства. Умовно можна виділити 
три фази. Фаза зростання (2021-2022 рр.) характеризувалась пікового значення 
виручки – 240 746 тис. грн та рекордного чистого прибутку – 47 980 тис. грн у 
2021 році. Кризова фаза (2023 р.) спричинена повномасштабним вторгненням: 
дохід обвалився до 159 403 тис. грн (падіння на 33,8%), а чистий збиток склав 
– 10 511 тис. грн. Фаза адаптаційної нестабільності (2024-2025 рр.) 
характеризується частковим відновленням виручки у 2024 р. до 200 428 тис. 
грн та новим падінням у 2025-му до 175 684 тис. грн [8; 23]. 
39 
 
Для поглибленої оцінки фінансового стану проведено аналіз структури 
активів та пасивів підприємства. 
 
Таблиця 2.4 – Аналіз структури активів ТОВ «Компанія «Метал Інвест» за 
2023 – 2025 рр. 
Відхилення 
2023, 2024, 2025, 
Показник 2023, % 2024, % 2025, % 2024/2025, 
тис. грн тис. грн тис. грн 
тис. грн 
I. Необоротні 
120 000 70,01 118 000 70,00 121 700 69,98 +3 700 
активи 
у т.ч. основні 
119 850 69,92 117 855 69,91 121 560 69,90 +3 705 
засоби 
II. Оборотні 
51 407 29,99 50 568 30,00 52 194 30,02 +1 626 
активи 
Запаси 22 400 13,07 21 800 12,93 23 500 13,51 +1 700 
Дебіторська 
25 800 15,05 26 500 15,72 24 900 14,32 -1 600 
заборгованість 
Грошові кошти 3 207 1,87 2 268 1,35 3 794 2,18 +1 526 
БАЛАНС 171 407 100 168 568 100 173 894 100 +5 326 
 
Джерело: розраховано автором на основі [23] 
 
Таблиця 2.5 – Аналіз структури пасивів ТОВ «Компанія «Метал Інвест» за 
2023 – 2025 рр. 
Відхилення 
2023, 2023, 2024, 2024, 2025, тис. 2025, 
Показник 2024/2025, 
тис. грн % тис. грн % грн % 
тис. грн 
I. Власний капітал 125 231 73,06 123 041 72,99 120 223 69,14 -2 818 
Статутний капітал 56 743 33,10 56 743 33,66 56 743 32,63 0 
Нерозподілений 
68 488 39,96 66 298 39,33 63 480 36,51 -2 818 
прибуток (збиток) 
II. Зобов’язання 46 176 26,94 45 527 27,01 53 671 30,86 +8 144 
Довгострокові 
5 176 3,02 4 527 2,69 4 000 2,30 -527 
зобов’язання 
Поточні 
41 000 23,92 41 000 24,32 49 671 28,56 +8 671 
зобов’язання 
у т.ч. кредиторська 
35 000 20,42 36 000 21,36 45 000 25,88 +9 000 
заборгованість 
БАЛАНС 171 407 100 168 568 100 173 894 100 +5 326 
Джерело: розраховано автором на основі [23] 
40 
 
 
Структура активів є типовою для виробничого підприємства з великою 
матеріальною базою: необоротні активи стабільно становлять близько 70% 
балансу. Позитивним сигналом у 2025 році є зростання залишку грошових 
коштів на 1 526 тис. грн та скорочення дебіторської заборгованості на 1 600 
тис. грн, що свідчить про певне покращення розрахункової дисципліни. 
Водночас зростання запасів на 1 700 тис. грн може відображати або 
нарощування виробничих потужностей, або сповільнення реалізації. 
Аналіз структури пасивів свідчить про тривожну, але керовану 
тенденцію. Власний капітал залишається домінуючим джерелом фінансування 
(69,14% у 2025 р.), що є позитивним. Однак його частка знижується – з 73,06% 
у 2023 р. до 69,14% у 2025 р. – унаслідок трьох послідовних збиткових років, 
що «проїдають» нерозподілений прибуток. Водночас поточні зобов’язання 
зросли на 8 671 тис. грн у 2025 р., насамперед за рахунок кредиторської 
заборгованості (+9 000 тис. грн), що може свідчити про затримки в 
розрахунках із постачальниками [11; 12]. 
Наступним важливим етапом є розрахунок та аналіз коефіцієнтів 
ліквідності та платоспроможності – ключових індикаторів здатності 
підприємства виконувати свої поточні зобов’язання. 
 
Таблиця 2.6 – Показники ліквідності та платоспроможності ТОВ «Компанія 
«Метал Інвест» за 2023 – 2025 рр. 
Формула Відхилення 
Показник Норматив 2023 2024 2025 
розрахунку 2024/2025 
1. Коефіцієнт 
Оборотні активи / 
загальної 
Поточні >1,5–2,0 1,25 1,23 1,05 -0,18 
ліквідності 
зобов’язання 
(покриття) 
(Оборотні активи 
2. Коефіцієнт − Запаси) / 
>0,7–1,0 0,71 0,69 0,57 0,12 
швидкої ліквідності Поточні 
зобов’язання 
41 
 
Формула Відхилення 
Показник Норматив 2023 2024 2025 
розрахунку 2024/2025 
3. Коефіцієнт Грошові кошти / 
абсолютної Поточні >0,1–0,2 0,078 0,055 0,076 +0,021 
ліквідності зобов’язання 
4. Коефіцієнт 
Власний капітал / 
платоспроможності >0,5 0,731 0,730 0,691 -0,039 
Пасиви 
(автономії) 
 
Джерело: розраховано автором на основі [23; 4] 
 
Розрахунки, представлені у табл. 2.6, свідчать про такі тенденції. 
Коефіцієнт загальної ліквідності знизився з 1,25 у 2023 р. до критично 
низького рівня 1,05 у 2025 р., що лише умовно відповідає мінімально 
допустимому значенню та не залишає жодного запасу міцності. Зниження 
відбулося через різке зростання поточних зобов’язань (+8 671 тис. грн) при 
помірному зростанні оборотних активів (+1 626 тис. грн). Коефіцієнт швидкої 
ліквідності у 2025 р. (0,57) нижчий за норматив (0,7), що вказує на те, що навіть 
без реалізації запасів підприємство не повністю покриває поточні борги за 
рахунок ліквідних активів [11]. 
Водночас є й позитивний сигнал: коефіцієнт абсолютної ліквідності у 
2025 р. зріс на 0,021 пункту (з 0,055 до 0,076), що пов’язане із зростанням 
залишку грошових коштів. Хоча значення все ще нижче нормативу (>0,1), 
позитивна динаміка вказує на покращення керованості грошовими потоками. 
Коефіцієнт автономії (0,691 у 2025 р.) залишається вище нормативного порогу 
(>0,5), що підтверджує збереження фінансової незалежності підприємства, 
попри негативний тренд. 
Наступним кроком є оцінка рентабельності та ділової активності 
підприємства, що характеризує ефективність використання його ресурсів. 
 
 
 
42 
 
Таблиця 2.7 – Показники рентабельності та ділової активності ТОВ 
«Компанія «Метал Інвест» за 2021 – 2025 рр. 
Показник Формула 2021 2022 2023 2024 2025 
Рентабельність 
ЧП / Чист. 
продажів (ROS), +6,37 +19,93 -6,59 -0,62 -1,77 
дохід × 100 
% 
Рентабельність 
ЧП / Активи × 
активів (ROA), +6,52 +19,65 -6,13 -0,74 -1,78 
100 
% 
Рентабельність 
власного 
ЧП / ВК × 100 +9,21 +26,54 -8,39 -1,02 -2,58 
капіталу (ROE), 
% 
Оборотність Дохід / 
1,02 0,99 0,93 1,19 1,01 
активів, рази/рік Активи 
Оборотність 
дебіт. ДЗ / Дохід × 
– – 59,1 48,3 51,7 
заборгованості, 365 
днів 
 
Джерело: розраховано автором на основі [23] 
 
Дані табл. 2.7 відображають радикальний перелом у прибутковості 
підприємства. Якщо у 2022 році рентабельність продажів сягала 19,93%, 
рентабельність власного капіталу – 26,54%, то починаючи з 2023 р. усі 
показники прибутковості набули від’ємного значення. У 2025 р. 
рентабельність продажів склала -1,77%, що означає: з кожної гривні виручки 
підприємство генерувало 1,77 коп. збитку. Рентабельність власного капіталу   
-2,58% свідчить про пряме знищення вартості для власників бізнесу [12]. 
Показник оборотності активів демонструє відносну стабільність 
(0,931,19), що говорить про збереження загальної ефективності використання 
майна. Оборотність дебіторської заборгованості покращилась з 59,1 дня у 2023 
р. до 48,3 дня у 2024 р., однак у 2025 р. погіршилась до 51,7 дня, що потребує 
посиленої уваги до управління розрахунками. 
Для комплексної оцінки фінансового стану застосовано динаміку 
показників рентабельності. 
43 
 
 
2021 2022 2023 2024 2025
30
25
20
15
10
5
0
-5
-10
-15
ROS, % ROA, % ROE, %
 
 
Рисунок 2.2 – Динаміка показників рентабельності (ROS, ROA, ROE) ТОВ 
«Компанія «Метал Інвест» за 2021 – 2025 рр. 
Джерело: побудовано автором на основі [23] 
 
Як видно з рис. 2.2, у 2023 р. усі три лінії рентабельності одночасно 
перетинають нульову позначку, після чого протягом 2024-2025 рр. 
залишаються у від’ємній зоні. Така візуалізація підсилює висновок про 
хронічну збитковість підприємства та необхідність переходу до активних 
заходів фінансової адаптації. 
Для комплексної оцінки фінансового стану застосовано показники 
фінансової стійкості. 
 
Таблиця 2.8 – Показники фінансової стійкості ТОВ «Компанія «Метал 
Інвест» за 2023 – 2025 рр. 
Відхилення 
Показник Норматив 2023 2024 2025 
2024/2025 
Коефіцієнт фінансової 
>0,5 0,731 0,730 0,691 -0,039 
незалежності (автономії) 
44 
 
Відхилення 
Показник Норматив 2023 2024 2025 
2024/2025 
Коефіцієнт фінансового 
левериджу <1,0 0,369 0,370 0,446 +0,076 
(заборгованості) 
Коефіцієнт фінансового 
<0,5 0,369 0,370 0,446 +0,076 
ризику 
Коефіцієнт маневреності 
>0,1 0,042 0,041 0,041 0,000 
власного капіталу 
Коефіцієнт покриття 
необоротних активів >1,0 1,044 1,043 0,988 -0,055 
власним капіталом 
 
Джерело: розраховано автором на основі [23; 11] 
 
Аналіз показників фінансової стійкості виявляє формальне збереження 
незалежності при погіршенні якості стійкості. Коефіцієнт автономії (0,691) 
залишається вище нормативу, але знизився на 0,039 п.п. Критичну увагу 
привертає коефіцієнт маневреності власного капіталу  надзвичайно низькі 
значення (0,041) вказують на те, що власний капітал практично повністю 
«заморожений» у необоротних активах і не може бути оперативно 
мобілізований для реагування на ринкові виклики. Це суттєво обмежує 
адаптаційний потенціал [8; 9]. 
Тривожним є зниження коефіцієнта покриття необоротних активів 
власним капіталом з 1,043 до 0,988 у 2025 р. – значення опустилось нижче за 
норматив (>1,0), що означає: навіть для фінансування основних засобів 
підприємство вимушене частково залучати позикові ресурси. Коефіцієнт 
фінансового ризику зріс з 0,370 до 0,446, відображаючи зростаючу боргову 
залежність. 
Для комплексної оцінки ймовірності банкрутства та загального 
фінансового «здоров’я» підприємства застосовано дискримінантну модель 
Альтмана (Z-score) для ринків, що розвиваються: 
 
 
45 
 
Z’ = 0,717×X1 + 0,847×X2 + 3,107×X3 + 0,420×X4 + 0,998×X5 
де X1 = Власний оборотний капітал / Активи; X2 = Нерозподілений 
прибуток / Активи; X3 = EBIT / Активи; X4 = Власний капітал / Зобов’язання; 
X5 = Чистий дохід / Активи. 
 
Таблиця 2.9 – Розрахунок Z-score (модель Альтмана) для ТОВ «Компанія 
«Метал Інвест» 
Показник 2023 2024 2025 
X1 = Власний обор. капітал / Активи 0,059 0,048 0,015 
X2 = Нерозподілений прибуток / 
0,400 0,393 0,365 
Активи 
X3 = EBIT / Активи (апроксимація) -0,061 -0,007 -0,018 
X4 = Власний капітал / Зобов’язання 2,712 2,703 2,241 
X5 = Дохід / Активи 0,930 1,189 1,010 
Z’-score (розрахований) 2,21 2,57 2,08 
Зона (норматив: <1,23 – «Сіра зона» «Сіра зона» 
«Сіра зона» 
  банкрутство; 1,23–2,9  (ближче до (ближче до 
невизначеності 
невизначеність; >2,9 – стабільність) стабільності) межі) 
 
Джерело: розраховано автором на основі [23; 13] 
 
Результати Z-score свідчать про те, що підприємство перебуває у «сірій 
зоні» невизначеності протягом усього аналізованого періоду. У 2025 р. 
показник знизився до 2,08, що є найнижчим значенням за три роки і вказує на 
наближення до межі з небезпечною зоною (Z<1,23). Провідним позитивним 
фактором залишається X4 (відношення власного капіталу до зобов’язань = 
2,241), що утримує підприємство від переходу у зону банкрутства. Натомість 
від’ємні значення X3 (EBIT/активи) суттєво знижують загальний індекс. 
Узагальнення результатів фінансового аналізу 2021-2025 рр. 
представлено у наведеній нижче таблиці. 
 
 
 
46 
 
Таблиця 2.10 – Узагальнений профіль фінансового стану ТОВ «Компанія 
«Метал Інвест» 
Аспект аналізу Оцінка стану Тренд 2023 – 2025 
Нижче норми (1,05 при 
Ліквідність (поточна) Погіршення 
нормі 1,5) 
Платоспроможність 
Задовільна (0,691 > 0,5) Помірне погіршення 
(автономія) 
Прибутковість Збиткова (ROS = -1,77%) Погіршення після 2022 
Фінансова стійкість Задовільна, але слабшає Негативний тренд 
Ділова активність Помірна (обор. актив. 1,01) Стабільна 
Ризик банкрутства (Z-score) «Сіра зона» (Z=2,08) Незначне погіршення 
 
Джерело: узагальнено автором 
 
Таким чином, фінансовий стан підприємства характеризується як 
«умовно задовільний із суттєвими ризиками». Наявний власний капітал та 
актив у вигляді незначної боргової залежності формують базис стійкості. 
Однак три послідовні збиткові роки, критично низька ліквідність та 
«заморожений» власний оборотний капітал суттєво обмежують здатність 
підприємства до активної адаптації. 
2.3 Діагностика стійкості підприємства до впливу зовнішніх економічних 
шоків. SWOT-аналіз 
 
Діагностика стійкості підприємства до зовнішніх економічних шоків є 
логічним продовженням коефіцієнтного аналізу, проведеного у попередньому 
підрозділі, однак має принципово інший фокус. Якщо коефіцієнтний аналіз 
відповідає на питання «Який поточний фінансовий стан?», то діагностика 
стійкості – на питання «Наскільки підприємство здатне витримати майбутні 
шоки та адаптуватися до невизначеного середовища?». Така постановка 
завдання вимагає поєднання кількісних та якісних методів аналізу [14; 41]. 
Методологічна послідовність, застосована у цьому підрозділі, 
побудована за п’ятиетапним алгоритмом, який візуалізовано на рисунку 2.3. 
Кожен наступний етап спирається на результати попереднього. Підставою для 
47 
 
такої послідовності є праці Юхмана та Бережницького [44], а також Дацюк, 
Процак, Городні [15], які наголошують на необхідності багатовимірної оцінки 
адаптивних можливостей підприємства в умовах турбулентного середовища. 
 
 
Етапи діагностики стійкості підприємства до зовнішніх 
 
економічних шоків 
 
 
 
Оцінка запасу 
 SWOT-аналіз (якісна 
фінансової міцності Матриця зовнішніх 
 ідентифікація 
(ЗФМ, операційний шоків 2020-2024 факторів) 
леверидж)  
 
 
 
Кількісне зважування Стратегічна матриця 
 
SWOT-факторів SO/WO/ST/WT 
 
 
 Комплексний індекс адаптаційного потенціалу (КАП) 
 
 
Рисунок 2.3 – Етапи діагностики стійкості підприємства до зовнішніх 
економічних шоків 
 
Джерело: побудовано автором на основі [15; 41; 44] 
 
Першим кроком аналізу є оцінка запасу фінансової міцності (ЗФМ) –
індикатора, який показує, наскільки можна знизити виручку без переходу у 
збиткову зону. Розрахунок здійснено через зіставлення фактичної виручки з 
точкою беззбитковості (ТБ), визначеною як відношення умовно-постійних 
витрат до коефіцієнта маржинального доходу [9; 11]. 
 
Таблиця 2.11 – Розрахунок запасу фінансової міцності ТОВ «Компанія 
«Метал Інвест» за 2023 – 2025 рр. 
Показник 2023 2024 2025 
Чистий дохід від 
159 403 200 428 175 684 
реалізації, тис. грн 
48 
 
Показник 2023 2024 2025 
Собівартість (змінні 
витрати, апроксим.), 148 245 181 387 160 500 
тис. грн 
Валовий прибуток 
(маржинальний 11 158 19 041 15 184 
дохід), тис. грн 
Умовно-постійні 
витрати (апроксим.), 21 669 20 291 18 285 
тис. грн 
Точка беззбитковості 
309 673 213 487 211 627 
(ТБ), тис. грн 
Запас фінансової 
міцності (ЗФМ), тис. -150 270 -13 059 -35 943 
грн 
ЗФМ, % -94,3% -6,5% -20,5% 
Операційний леверидж – -15,2 -4,9 
 
Джерело: розраховано автором на основі [11; 38] 
 
Зіставлення даних табл. 2.11 наочно демонструє критичну тезу: 
впродовж усіх трьох досліджуваних років фактична виручка підприємства 
залишається нижчою за рівень точки беззбитковості, тобто ТОВ «Компанія 
«Метал Інвест» стабільно працює у зоні операційного збитку. 
Аналіз  дозволяє ідентифікувати три виразні фази. У 2023 р. розрив між 
точкою беззбитковості (309,7 млн грн) та фактичною виручкою (159,4 млн грн) 
є максимальним – фактично виручка покривала лише 51,5% від необхідного 
для беззбитковості рівня, що відображає глибину початкової кризи воєнного 
періоду. У 2024 р. ситуація радикально змінюється: за рахунок зростання 
виручки на 25,7% та одночасного зниження точки беззбитковості (через 
скорочення постійних витрат на 6,4%) розрив звузився до критично малих 13,1 
млн грн (ЗФМ = -6,5%). Однак у 2025 р. спостерігається регрес: при 
незначному зниженні точки беззбитковості виручка скорочується на 12,4%, 
через що від’ємний ЗФМ розширюється до -20,5%. 
Від’ємне значення операційного левериджу (-4,9 у 2025 р.) у цьому 
контексті є симптомом збитковості, а не індикатором ризику: воно вказує, 
49 
 
наскільки глибоко підприємство перебуває нижче точки беззбитковості. 
Економічний зміст висновку зрозумілий: для повернення у зону прибутковості 
ТОВ «Компанія «Метал Інвест» має або наростити виручку щонайменше на 
20,5% (за умови незмінних витрат), або скоротити умовно-постійні витрати 
приблизно на 17–18% при збереженні поточного обсягу реалізації. Саме ці два 
альтернативні напрями стають предметом стратегічних рішень у третьому 
розділі кваліфікаційної роботи. 
Другим кроком аналізу є структуроване дослідження зовнішніх 
економічних шоків, яких зазнало підприємство протягом 2021-2025 рр. 
Методологічно цей крок ґрунтується на праці Сарти, Дюрана та Верня [51], які 
пропонують аналізувати організаційну адаптацію через призму послідовності 
зовнішніх збурень та реакцій на них. Результати такого аналізу подано в 
матричній формі та візуалізовано хронологічно. 
 
400
309.7
300
200.4 213.5 211.6
200 175.7
159.4
100
0
2023 2024 -13.1 2025
-35.9
-100
-150.3
-200
Фактична виручка, млн грн Точка беззбитковості, млн грн Довідково: Розрив, млн грн
 
 
Рисунок 2.4 – Зіставлення фактичної виручки з точкою беззбитковості ТОВ 
«Компанія «Метал Інвест» за 2023-2025 рр. 
 
Джерело: побудовано автором на основі даних [11; 38] 
 
50 
 
Як видно з рис. 2.4, фактична виручка підприємства в усі роки 
залишається нижчою за точку беззбитковості: максимальний розрив 
спостерігається у 2023 р., у 2024 р. він майже нівелюється, а у 2025 р. знову 
зростає до 35,9 млн грн. Це пояснює від’ємний запас фінансової міцності 
(−20,5 %) і обґрунтовує потребу у зростанні виручки щонайменше на 
відповідну величину. 
Зіставлення даних табл. 2.11 та рис. 2.4 наочно демонструє критичну 
тезу: впродовж усіх трьох досліджуваних років фактична виручка 
підприємства залишається нижчою за рівень точки беззбитковості, тобто ТОВ 
«Компанія «Метал Інвест» стабільно працює у зоні операційного збитку. 
Другим кроком аналізу є структуроване дослідження зовнішніх 
економічних шоків, яких зазнало підприємство протягом 2021-2025 рр. 
Методологічно цей крок ґрунтується на праці Сарти, Дюрана та Верня [51], які 
пропонують аналізувати організаційну адаптацію через призму послідовності 
зовнішніх збурень та реакцій на них. Результати такого аналізу подано в 
матричній формі та візуалізовано хронологічно. 
 
Таблиця 2.12 – Матриця зовнішніх шоків та їх впливу на ТОВ «Компанія 
«Метал Інвест» 
Шок / Подія Період Характер впливу Кількісна оцінка 
Помірний вплив: 
збереження прибутку 
Пандемія COVID-19, Прибуток +12 595 
2021 завдяки держзамовленням 
обмеження ринків тис. грн 
та інфраструктурним 
проєктам 
Максимальний 
Відновлення ринку, Виручка 240 746 тис. 
позитивний вплив: 
зростання попиту на 2022 грн, прибуток 47 980 
рекордне зростання 
інфраструктуру тис. грн 
виручки та прибутку 
Повномасштабне Критичний негативний Виручка -33,8%, 
вторгнення, знищення 2023 вплив: обвал виручки, збиток -10 511 тис. 
попиту, логістичний колапс перехід у збитковість грн 
Відновлення Часткова адаптація: Виручка +25,7%, 
держзамовлень на 2024 зростання виручки, збиток -1 250 тис. 
відбудову інфраструктури скорочення збитку грн 
51 
 
Шок / Подія Період Характер впливу Кількісна оцінка 
Удари по інфраструктурі, 
Повторний спад: нова Виручка -12,4%, 
зростання витрат на ПММ 
2025 хвиля падіння доходів та збиток -3 101 тис. 
та енергію, скорочення 
зростання збитку грн 
замовлень 
 
Джерело: складено автором на основі [11; 38; 51] 
 
За результатами SWOT-аналізу виявлено сім сильних сторін 
підприємства:  
1. унікальна технологічна база (одна з найбільших ванн гарячого 
цинкування у Центральній та Східній Європі);  
2. міжнародна сертифікація ISO 1461 та ДСТУ 9.307–89;  
3. висока фінансова незалежність (коефіцієнт автономії 0,691);  
4. диверсифікована клієнтська база у секторі критичної 
інфраструктури (АТ «Укрзалізниця», НЕК «Укренерго»);  
5. вертикальна інтеграція операційного циклу;  
6. значний статутний капітал (56,7 млн грн);  
7. власна атестована лабораторія контролю якості.  
 
Водночас ідентифіковано сім суттєвих слабких сторін:  
1. хронічна збитковість упродовж 2023-2025 рр. (ROS = −1,77 %);  
2. критично низька поточна ліквідність (коефіцієнт покриття 1,05);  
3. «заморожений» оборотний капітал (коефіцієнт маневреності ВК = 
0,041);  
4. перебування нижче точки беззбитковості (ЗФМ = −20,5 %);  
5. скорочення персоналу на 49 %;  
6. відсутність системи фінансового контролінгу;  
7. зростання кредиторської заборгованості на 25 % у 2024 р. 
8.  
Серед зовнішніх можливостей виділено шість ключових:  
– масштабні програми відновлення інфраструктури України;  
52 
 
– доступ до міжнародного пільгового фінансування (ЄС Ukraine 
Facility, USAID, ЄБРР);  
– зростання попиту в енергетичному секторі;  
– євроінтеграційний вектор розвитку, що підвищує попит на 
ISO- сертифіковану продукцію;  
– послаблення конкурентного середовища внаслідок виходу 
частини гравців з ринку;  
– розвиток ринку «зелених» будівельних матеріалів (цинкове 
покриття відповідає ESG-критеріям).  
 
До основних загроз відносяться:  
– продовження або ескалація збройного конфлікту;  
– стрімке зростання тарифів на електроенергію (40–60 % у 2024-
2025 рр.);  
– дефіцит кваліфікованих кадрів унаслідок мобілізації та міграції; 
волатильність цін на цинк;  
– ризик затримки оплати від державних замовників;  
– ризик подальшого «проїдання» власного капіталу за умови 
продовження збиткової діяльності [8; 11; 15; 34; 35; 38]. 
Четвертим кроком є кількісне зважування виявлених факторів для 
визначення їх відносної значущості та пріоритетності в контексті діагностики 
стійкості. Кожному фактору присвоюється ваговий коефіцієнт (від 0 до 1, де 
сума ваг у кожній групі дорівнює 1) та бальна оцінка значущості (від 1 до 5, де 
5 – критично важливий фактор). Зважений бал обчислюється як добуток ваги 
на оцінку [15; 35]. 
Кількісне зважування факторів виявляє кілька важливих 
закономірностей.  
Перша – симетрія внутрішнього середовища: сумарні зважені оцінки 
сильних та слабких сторін збігаються (4,48 = 4,48), що означає внутрішню 
збалансованість позитивного й негативного потенціалу. Підприємство 
53 
 
одночасно має потужні конкурентні переваги і не менш серйозні структурні 
проблеми, які цей потенціал нейтралізують.  
Друга – переважання загроз над можливостями (4,50 проти 4,37), що 
формує об’єктивну необхідність обрання захисно-адаптаційної стратегії як 
пріоритетної в умовах сучасної української промисловості.  
Третя – ідентифікація факторів-домінантів за зваженими балами: серед 
сильних сторін це унікальна технологічна база (1,25) та клієнтська база 
критичної інфраструктури (1,00); серед слабкостей – збитковість (1,25) та 
перебування нижче точки беззбитковості (1,00); серед можливостей –
програми відновлення (1,40) та міжнародне фінансування (1,10); серед загроз 
– продовження конфлікту (1,40) та енергетичні тарифи (1,10). 
П’ятим кроком є побудова стратегічної матриці адаптаційних дій 
(SO/WO/ST/WT), яка формалізує перехресні зв’язки між парами факторів і 
визначає конкретні стратегічні ініціативи. Матриця подана у таблиці 2.13. 
 
Таблиця 2.13 – Стратегічна матриця адаптаційних дій ТОВ «Компанія 
«Метал Інвест» 
 МОЖЛИВОСТІ (М) ЗАГРОЗИ (З) 
ST – Стратегія «Захисту»: 
SO – Стратегія «Наступу»: 
• S1+T2: провести 
• S1+S2+O1: агресивно 
енергоаудит та модернізацію 
нарощувати участь у тендерах 
для зниження питомого 
Prozorro на відбудову 
споживання е/е 
інфраструктури 
• S4+T5: запровадити 
• S4+O3: укласти довгострокові 
СИЛЬНІ СТОРОНИ (С) систему управління 
рамкові договори з НЕК 
дебіторською 
«Укренерго» на 2025-2026 рр. 
заборгованістю 
• S2+O4: сформувати окремий 
• S3+T6: розробити 
комерційний пакет для 
програму відновлення 
міжнародних замовників 
прибутковості на 2025-2026 
(ISO+ESG) 
рр. 
WO – Стратегія «Розвитку»: 
WT – Стратегія 
• W1+W4+O2: подати заявку на 
«Мінімізації»: 
пільговий кредит ЄБРР або грант 
• W1+W4+T1: розробити 
СЛАБКІ СТОРОНИ (Сл) Ukraine Facility 
антикризовий операційний 
• W6+O1: впровадити систему 
план зі сценаріями −10% / 
фінансового контролінгу та KPI-
−25% / −40% 
орієнтованого бюджетування 
54 
 
 МОЖЛИВОСТІ (М) ЗАГРОЗИ (З) 
• W3+O3: переглянути інвест- • W2+T5: сформувати 
програму, спрямувавши кошти резервний фонд ліквідності 
на оборотний капітал (5–7% від місячної виручки) 
• W5+T3: розробити 
програму утримання 
ключового персоналу 
 
 
Джерело: складено автором на основі [14; 15; 34; 35] 
 
Стратегічна матриця виявляє чітку ієрархію пріоритетів для 
підприємства. Пріоритет першого (критичного) рівня – стратегії WO та WT, 
спрямовані на усунення загрозливих слабкостей: відновлення прибутковості 
та ліквідності є передумовою для будь-яких інших стратегічних дій, оскільки 
за умови подальшого «проїдання» власного капіталу всі інші ініціативи 
стануть неможливими. Пріоритет другого (стратегічного) рівня – стратегія SO, 
що дозволяє конвертувати унікальні конкурентні переваги (ISO-сертифікація, 
технологічна база, клієнти критичної інфраструктури) у грошові потоки за 
рахунок зростаючого ринку відновлення. Пріоритет третього (підтримуючого) 
рівня – стратегія ST, що формує захисні механізми від операційних ризиків 
(енергоємність, затримки оплат, ризик подальшої збитковості). 
Завершальним етапом діагностики є розрахунок комплексного індексу 
адаптаційного потенціалу (КАП) – інтегрального показника, що зводить 
ключові індикатори фінансової стійкості до єдиної оцінки за десятибальною 
шкалою. Методологія розрахунку базується на пропозиціях Юхмана та 
Бережницького [44]: для кожного індикатора визначається ваговий коефіцієнт, 
нормативне (максимальне) значення та фактичне; оцінка обчислюється як 
відношення фактичного значення до нормативу за десятибальною шкалою; 
підсумкова зважена оцінка є сумою добутків ваг та індивідуальних оцінок. 
 
 
55 
 
Таблиця 2.14 – Комплексний індекс адаптаційного потенціалу ТОВ 
«Компанія «Метал Інвест» 
Норматив 
Індикатор Вага Факт 2025 Оцінка (010) Зваж. оцінка 
(max) 
Коефіцієнт 
загальної 0,20 ≥2,0 1,05 5,3 1,05 
ліквідності 
Коефіцієнт 
0,20 ≥0,8 0,691 8,6 1,72 
автономії 
Рентабельність 
0,25 ≥5% -1,78% 0 0 
активів (ROA) 
Запас 
фінансової 0,20 ≥20% -20,5% 0 0 
міцності 
Коефіцієнт 
маневреності 0,15 ≥0,3 0,041 1,4 0,21 
ВК 
КАП (сума 
зважених 1,00 10 – – 2,98 / 10 
оцінок) 
 
Джерело: розраховано автором на основі [11; 38; 44] 
 
Графічний профіль адаптаційного потенціалу подано на рис. 2.5 у формі 
радарної діаграми з зіставленням нормативної та фактичної зон. Площа 
фактичної зони (заштрихована) відносно нормативної (зовнішній контур) дає 
інтуїтивне розуміння рівня готовності підприємства до активного реагування 
на зовнішні виклики. 
56 
 
Chart Title
Загальна ліквідність
50000
40000
30000
20000
Коефіцієнт автономії Маневреність ВК
10000
Нормативне значення
0
Фактичне значення
Рентабельність Запас фінансової 
активів (ROA) міцності
 
 
Рисунок 2.13 – Профіль комплексного індексу адаптаційного потенціалу ТОВ 
«Компанія «Метал Інвест» за 2025 р. 
 
Джерело: побудовано автором на основі даних табл.2.15 
 
Отримане значення КАП = 2,98/10 (або 29,8%) свідчить про низький 
рівень адаптаційного потенціалу підприємства. Графічно це проявляється у 
виразній асиметрії: висока оцінка за коефіцієнтом автономії (8,6/10) та 
помірна за загальною ліквідністю (5,3/10) контрастують із нульовими 
значеннями за ROA та запасом фінансової міцності. Фактично провалення за 
двома ключовими критеріями (рентабельність та запас фінансової міцності) 
нівелює позитивний вплив фінансової незалежності. Підприємство перебуває 
у стані «пасивної стійкості»: воно утримується на плаву завдяки 
нагромадженому власному капіталу, але не має активних ресурсів для 
стратегічного маневру [14; 15]. 
Узагальнення результатів діагностики стійкості ТОВ «Компанія «Метал 
Інвест» до зовнішніх економічних шоків дозволяє сформулювати чотири 
ключові висновки. По-перше, підприємство демонструє базову резистентність 
до екзистенційних загроз – формального ризику банкрутства немає, що 
забезпечується значним власним капіталом (Z-score у «сірій зоні» 2,08) та 
57 
 
унікальними технологічними активами. По-друге, адаптаційний потенціал є 
суттєво обмеженим через хронічну збитковість, критично низьку ліквідність 
(1,05 при нормативі 1,5), «заморожену» маневреність капіталу (0,041 при 
нормативі 0,1) та підтверджене перебування нижче точки беззбитковості 
(ЗФМ = -20,5%). По-третє, проведений SWOT-аналіз виявляє наявність 
потужних можливостей зовнішнього середовища (відновлення України, 
зростання попиту в енергетиці, доступ до міжнародного фінансування), для 
реалізації яких підприємство потребує насамперед відновлення внутрішньої 
фінансової рівноваги. По-четверте, стратегічне поєднання сильних сторін із 
зовнішніми можливостями (стратегія SO) у поєднанні з критично необхідними 
коригувальними діями (стратегії WO та WT) дає підприємству реальний шанс 
на вихід із зони збитковості за умови системних змін у фінансовому 
управлінні. 
Таким чином, комплексна діагностика виявила суперечливу картину: з 
одного боку – потужний виробничий та ринковий потенціал, підкріплений 
унікальними активами та клієнтською базою критичної інфраструктури; з 
іншого – серйозні системні проблеми у фінансовій сфері, що знаходять 
кількісне підтвердження у комплексному індексі адаптаційного потенціалу 
(КАП = 2,98/10). Ці висновки формують аналітичне підґрунтя для розробки 
конкретних заходів щодо підвищення фінансової адаптивності підприємства, 
які стануть предметом третього розділу кваліфікаційної роботи.  
58 
 
РОЗДІЛ 3 
НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ФІНАНСОВОЇ АДАПТАЦІЇ 
 
3.1 Розробка стратегії фінансової адаптації ТОВ «Компанія «Метал 
Інвест» 
 
Результати комплексної діагностики, проведеної у другому розділі, 
формують вичерпне аналітичне підґрунтя для переходу від констатації 
проблем до обґрунтування стратегічних рішень. Підприємство не потребує 
кардинальної реструктуризації активів – воно потребує системної перебудови 
фінансового управління, орієнтованої на повернення у зону прибутковості та 
нарощення адаптаційної гнучкості [14; 41]. 
Першим кроком у розробці стратегії є систематизація виявлених 
дисфункцій у наскрізний реєстр проблем із оцінкою їхнього впливу на 
фінансово-операційну стійкість. Такий підхід, обґрунтований у роботах 
Халіни Є. та Абеленцева В. [41], дозволяє встановити пріоритетність 
реагування та сформувати базову лінію для контролю ефективності 
коригувальних заходів. 
 
Таблиця 3.1 – Матриця системних проблем ТОВ «Компанія «Метал Інвест» 
та їх вплив на адаптаційний потенціал 
Вплив на фінансові Ступінь 
Проблема Операційний прояв 
показники критичності 
Від’ємний фінансовий 
результат третій рік ROS = −1,77%; ROE = 
Хронічна збитковість поспіль; щорічне −2,58%; власний капітал 
Критична 
(2023-2025 рр.) зменшення знизився з 125 231 до 
нерозподіленого 120 223 тис. грн 
прибутку 
ЗФМ = −20,5%; для 
виходу у нуль потрібне 
Виручка покриває 
Перебування нижче зростання виручки на 
~79,5% від необхідного Критична 
точки беззбитковості ≥20,5% або скорочення 
для беззбитковості рівня 
постійних витрат на 
≈17–18% 
59 
 
Вплив на фінансові Ступінь 
Проблема Операційний прояв 
показники критичності 
Зростання кредиторської Коефіцієнт покриття = 
заборгованості на 9 000 1,05 (норма >1,5); 
Критично низька 
тис. грн у 2024 р.; ризик коефіцієнт швидкої Висока 
поточна ліквідність 
затримки розрахунків із ліквідності = 0,57 (норма 
постачальниками >0,7) 
70% активів  необоротні; 
Коефіцієнт маневреності 
власний оборотний 
«Заморожений» ВК = 0,041 (норма >0,1); 
капітал відсутній як Висока 
оборотний капітал КАП у групі 
оперативний фінансовий 
«маневреність» = 1,4/10 
буфер 
Неможливість 
Відсутність системи Відсутнє KPI-орієнтоване превентивного реагування 
фінансового бюджетування; реакція на на шоки; реактивна, а не Середня 
контролінгу відхилення – постфактумна проактивна модель 
управління 
 
Джерело: складено автором на основі результатів аналізу розділу 2 [9; 41; 42] 
 
Зведена матриця засвідчує, що перші дві проблеми – збитковість та 
перебування нижче точки беззбитковості – є системоутворюючими: їх 
усунення є необхідною умовою для вирішення всіх решта. Коли підприємство 
перебуває у зоні операційного збитку, будь-яке нарощення боргового 
навантаження або інвестиційні видатки лише прискорюють ерозію власного 
капіталу, тому критерієм пріоритетності при формуванні стратегії 
визначається насамперед вплив заходу на відновлення прибутковості та 
досягнення точки беззбитковості [9; 42]. 
Стратегія фінансової адаптації за своєю природою може бути захисною 
(спрямованою на мінімізацію витрат та збереження ресурсів), наступальною 
(орієнтованою на активне нарощення доходів та ринкової частки) або 
комбінованою – такою, що поєднує елементи обох підходів залежно від стану 
внутрішнього середовища та зовнішніх можливостей [12; 51].  
З огляду на специфіку ТОВ «Компанія «Метал Інвест», для підприємства 
характерна така комбінація вихідних умов: з одного боку – унікальна 
виробнича інфраструктура та попит із боку ринку відновлення України, що 
відкривають реальні можливості для нарощення виручки; з іншого – 
60 
 
обмежений фінансовий буфер і збиткова операційна діяльність, які роблять 
суто наступальну стратегію ризикованою без одночасного зміцнення 
внутрішньої стійкості. Ця специфіка обумовлює вибір захисно-наступальної 
(адаптивної) стратегії як оптимальної моделі, що передбачає одночасне 
проведення стабілізаційних заходів усередині підприємства та активне 
освоєння зовнішніх можливостей [8; 15; 41]. 
Захисно – наступальна стратегія фінансової адаптації ТОВ «Компанія 
«Метал Інвест» формується навколо п’яти взаємопов’язаних стратегічних 
пріоритетів, кожен із яких адресує конкретний блок виявлених проблем і 
орієнтується на чіткий, вимірний цільовий показник. 
Стратегічний пріоритет 1. Нарощення виручки через активізацію 
тендерної діяльності та укладення довгострокових договорів. Ключовим 
висновком аналізу точки беззбитковості є те, що для переходу у зону 
прибутковості при поточному рівні умовно-постійних витрат (≈18 285 тис. 
грн) підприємству необхідно збільшити чистий дохід мінімум на 20,5%. 
Основним джерелом такого зростання є два взаємодоповнюючих канали: 
активна участь у тендерах Prozorro на відновлення інфраструктури – ринку, 
що перебуває на етапі суттєвого зростання держвидатків [29] – та укладення 
довгострокових рамкових договорів із існуючими стратегічними замовниками 
(НЕК «Укренерго», АТ «Укрзалізниця»), що забезпечить прогнозованість 
грошових надходжень. ISO 1461 та ESG-властивості гарячого цинкування 
(термін служби до 80 років) формують унікальний аргумент у переговорах із 
замовниками [17; 45]. 
Стратегічний пріоритет 2. Відновлення ліквідності та оптимізація 
управління оборотним капіталом. Критичне значення коефіцієнта загальної 
ліквідності (1,05) та від’ємний запас фінансової міцності утворюють «пастку 
ліквідності»: зниження виручки навіть на 5% може призвести до неможливості 
розрахуватись за поточними зобов’язаннями. Пріоритет передбачає 
запровадження платіжного календаря, системи управління дебіторською 
заборгованістю (поточний термін погашення  51,7 дня, що потребує 
61 
 
скорочення), переговори з ключовими постачальниками щодо 
реструктуризації кредиторської заборгованості та формування резервного 
фонду ліквідності в обсязі 5–7% місячної виручки [9; 20; 32; 46]. 
Стратегічний пріоритет 3. Оптимізація структури витрат, насамперед 
енергетичних. Гаряче цинкування є енергоємним технологічним процесом; 
стрімке зростання тарифів на електроенергію (40–60% у 2024-2025 рр.) 
суттєво тисне на собівартість. Оскільки мінімізація витрат є альтернативним 
шляхом до точки беззбитковості – скорочення постійних витрат на 17–18% 
еквівалентне зростанню виручки на 20,5% – проведення енергоаудиту та 
реалізація доступних енергозберігаючих заходів є невід’ємною складовою 
стратегії [24; 37]. 
Стратегічний пріоритет 4. Залучення пільгового міжнародного 
фінансування. Стратегічна матриця (WO-стратегія) виявила можливість 
подання заявки на кредит ЄБРР або грант Ukraine Facility. Для ISO-
сертифікованого виробника із клієнтською базою критичної інфраструктури 
такий доступ є реалістичним; отримання довгострокового пільгового ресурсу 
дозволить рефінансувати наростаючу кредиторську заборгованість та 
сформувати фінансовий буфер без ерозії власного капіталу [32; 9]. 
Стратегічний пріоритет 5. Впровадження системи фінансового 
контролінгу та KPI-орієнтованого бюджетування. Відсутність превентивних 
інструментів моніторингу є причиною того, що підприємство адаптується 
реактивно – слідом за подіями, а не до них. Впровадження системи ключових 
показників (KPI) за підрозділами, щомісячного бюджету руху грошових 
коштів та системи раннього попередження щодо відхилень є умовою переходу 
до проактивного фінансового управління, що є сутнісною ознакою адаптивної 
організації [37; 42; 44]. 
Для кожного стратегічного пріоритету встановлено цільові значення 
ключових індикаторів та горизонт реалізації, що наведено у табл. 3.2. 
 
62 
 
Таблиця 3.2 – Система стратегічних пріоритетів та цільових KPI фінансової 
адаптації ТОВ «Компанія «Метал Інвест» на 2026 – 2027 рр. 
№ Стратегічний пріоритет Цільовий KPI Факт 2025 Ціль 2027 Горизонт 
Нарощення виручки 
(тендери + Чистий дохід від ≥220 000 
1 175 684 12–18 міс. 
довгострокові реалізації, тис. грн (+25%) 
договори) 
Відновлення Коефіцієнт 
2 ліквідності та загальної 1,05 ≥1,40 12 міс. 
управління ОК ліквідності 
Оптимізація витрат 
Питомі витрати на 
3 (енергоаудит ванни – −10–15% 6–12 міс. 
е/е, % скорочення 
цинкування) 
Залучення пільгового 
Сума залучених 
4 міжнародного 0 ≥10 000 12–18 міс. 
коштів, тис. грн 
фінансування 
Впровадження Охоплення 
5 контролінгу та KPI- підрозділів 0% 100% 6 міс. 
бюджетування бюджетуванням, % 
 
Джерело: складено автором на основі [41; 42; 44] 
 
Деталізацію ключових заходів у розрізі стратегічних пріоритетів та 
порівняльну оцінку переваг і недоліків обраної захисно-наступальної стратегії 
фінансової адаптації наведено у таблицях 3.3 та 3.4. 
 
Таблиця 3.3 – Захисно-наступальна стратегія фінансової адаптації ТОВ 
«Компанія «Метал Інвест» на 2026 – 2027 рр 
Стратегічний 
№ Зміст ключових заходів Цільовий КРІ (2027) Горизонт 
пріоритет 
Нарощення виручки Активна участь у Чистий дохід ≥ 220 
через тендерну тендерах Prozorro на 000 тис. грн (+25%); 
діяльність та відновлення ROS > 0% 
довгострокові інфраструктури; 
договори укладення рамкових 
1 12–18 міс. 
договорів з НЕК 
«Укренерго», АТ 
«Укрзалізниця»; 
формування ISO+ESG 
комерційного пакету 
63 
 
Стратегічний 
№ Зміст ключових заходів Цільовий КРІ (2027) Горизонт 
пріоритет 
Відновлення Запровадження Коефіцієнт 
ліквідності та платіжного календаря; загальної 
оптимізація скорочення терміну ліквідності ≥ 1,40 
управління погашення ДЗ з 51,7 до 
2 12 міс. 
оборотним капіталом 40 днів; формування 
резервного фонду 
ліквідності (5–7% 
місячної виручки) 
Оптимізація Енергетичний аудит Зниження питомих 
структури витрат ванни цинкування; витрат на е/е на 10–
(енергоаудит) монтаж теплоізоляції; 15%; економія ≥ 
3 6–12 міс. 
система контролю 1 500 тис. грн/рік 
пікового споживання е/е; 
навчання персоналу 
Залучення пільгового Підготовка та подача Залучення ≥ 10 000 
міжнародного заявки на кредит ЄБРР тис. грн пільгового 
фінансування або грант Ukraine Facility; ресурсу 
рефінансування 
4 12–18 міс. 
кредиторської 
заборгованості; 
формування фінансового 
буфера 
Впровадження Розробка KPI для Охоплення 
системи фінансового підрозділів; щомісячний підрозділів 
контролінгу та KPI- бюджет руху грошових бюджетуванням — 
5 6 міс. 
бюджетування коштів; система раннього 100% 
попередження про 
відхилення 
 
Джерело: складено автором на основі [8; 9; 12; 15; 24; 41; 42; 44; 51] 
 
Таблиця 3.4 – Переваги та недоліки захисно-наступальної стратегії 
фінансової адаптації ТОВ «Компанія «Метал Інвест» на 2026 – 2027 рр 
Переваги Недоліки 
1. Комплексність: одночасне усунення 1. Залежність від зовнішніх факторів: 
операційних (збитки, ліквідність) та успішність тендерної діяльності визначається 
стратегічних (контролінг, фінансування) бюджетним фінансуванням держзамовлень 
дисфункцій [41; 42] та конкурентним середовищем Prozorro [15; 
2. Спирається на наявні конкурентні 41] 
переваги (ISO 1461, унікальна технологічна 2. Тривалий підготовчий горизонт для 
база), не вимагаючи суттєвих первісних окремих заходів: залучення міжнародного 
інвестицій [8; 45] фінансування потребує 6–12 місяців від 
подачі заявки [32; 9] 
64 
 
Переваги Недоліки 
3. Низький поріг входу: загальний кошторис 3. Необхідність нарощення управлінської 
програми – 1 488,0 тис. грн, що становить компетенції: впровадження KPI-
лише 0,85% вартості активів [9; 24] бюджетування та контролінгу потребує 
4. Висока мультиплікативність: зростання кваліфікованих кадрів і часу на адаптацію 
виручки на ≥25% забезпечує вихід у зону персоналу [37; 42; 44] 
прибутковості та покращує показники 4. Обмежений фінансовий буфер: при 
ліквідності [12; 51] негативному сценарії збитковість може 
5. Гнучкість: заходи реалізуються паралельно зберегтися, прискорюючи ерозію власного 
та послідовно, що дозволяє коригувати капіталу [9; 42] 
пріоритети за результатами проміжного 5. Ризик координаційних збоїв при 
моніторингу [44] паралельній реалізації двох блоків програми 
6. Використання зовнішніх можливостей без достатнього контролю [24; 37] 
(попит на відновлення, міжнародне 6. Енергетична невизначеність: прогнозована 
фінансування) без нарощення ризикованого економія 1 500 тис. грн/рік базується на 
боргового навантаження [15; 29; 32] тарифах 2025 р.; подальше зростання тарифів 
може зменшити фактичний ефект [37] 
 
Джерело: складено автором на основі [9; 15; 24; 29; 32; 37; 41; 42; 44; 45; 51] 
 
На основі сформованих пріоритетів розробляється зведена «дорожня 
карта» адаптаційних заходів, що встановлює прямий зв’язок між 
ідентифікованою проблемою, запропонованим заходом та очікуваним 
ефектом (таблиця 3.5). Такий формат «проблема – захід – ефект» відповідає 
методологічним рекомендаціям Кущика А. та Краснощока Я.[24] щодо 
структурування антикризових програм на промислових підприємствах. 
 
Таблиця 3.5 – Зведена «дорожня карта» адаптаційних заходів ТОВ «Компанія 
«Метал Інвест» 
Проблема Запропонований захід Очікуваний ефект 
Активізація тендерних заявок 
Prozorro; укладення 
довгострокових рамкових Зростання виручки на 
Хронічна збитковість; 
договорів із НЕК ≥25% із виходом у зону 
перебування нижче точки 
«Укренерго», АТ прибутковості; ROS > 0% у 
беззбитковості 
«Укрзалізниця»; формування 2027 р. 
ISO+ESG комерційного 
пакету 
Критично низька поточна Коефіцієнт покриття ≥1,40; 
Платіжний календар; 
ліквідність; зростання поступове скорочення 
управління ДЗ (скорочення 
кредиторської кредиторської 
терміну погашення з 51,7 до 
заборгованості заборгованості 
65 
 
Проблема Запропонований захід Очікуваний ефект 
40 днів); резервний фонд 
ліквідності 
Переорієнтація частини 
Коефіцієнт маневреності 
«Заморожений» оборотний нерозподіленого прибутку на 
ВК ≥0,10 (досягнення 
капітал поповнення ОК; залучення 
нормативного значення) 
пільгового кредиту 
Енергоаудит; монтаж 
теплоізоляції ванни Зниження питомих витрат 
Висока енергоємність 
цинкування; система на е/е на 1015%; економія 
виробництва 
контролю пікового ≥1 500 тис. грн/рік 
споживання е/е 
Впровадження KPI-
Перехід від реактивного до 
орієнтованого бюджетування; 
Відсутність системи проактивного управління; 
щомісячний бюджет руху 
контролінгу скорочення часу 
грошових коштів; система 
реагування на відхилення 
раннього попередження 
 
Джерело: складено автором на основі [9; 24; 41] 
 
Таблиця 3.6 – Багатокритеріальна оцінка альтернативних заходів фінансової 
адаптації 
Екон. Термін Вплив 
Підс. 
Захід доцільність окупності на KPI Ранг 
оцінка 
(×0,40) (×0,30) (×0,30) 
 Бал Зваж. Бал Зваж. Бал 
1. Розширення тендерної 
діяльності та довгострокові 10 4,0 9 2,7 9 
договори 
2. Оптимізація оборотного 
8 3,2 9 2,7 8 
капіталу та ліквідності 
3. Впровадження фінансового 
7 2,8 9 2,7 8 
контролінгу та KPI 
4. Оптимізація витрат 
7 2,8 8 2,4 7 
(енергоаудит) 
5. Залучення пільгового 
8 3,2 4 1,2 7 
міжнародного фінансування 
 
Примітка: шкала 1-10; вищий бал за «Терміном окупності» означає коротший термін. 
Джерело: складено автором на основі [24; 44] 
Враховуючи ресурсні та часові обмеження підприємства, одночасна 
реалізація всіх п’яти стратегічних пріоритетів у повному обсязі є неможливою. 
66 
 
Тому необхідно визначити захід першої черги – такий, що забезпечує 
найбільший мультиплікативний ефект і водночас слугує каталізатором для 
наступних ініціатив. З метою усунення суб’єктивності при виборі 
пріоритетного заходу застосовано багатокритеріальну зважену оцінку, яка 
інтегрує три критерії: економічну доцільність (вплив на прибутковість та 
виручку), термін окупності (швидкість отримання результату) та вплив на 
ключові показники ефективності. Вагові коефіцієнти встановлено: 0,40 – для 
економічної доцільності, 0,30 – для терміну окупності, 0,30  для впливу на KPI. 
Оцінка здійснюється за десятибальною шкалою, де вищий бал за критерієм 
«термін окупності» відповідає коротшому терміну окупності [24; 44]. 
Результати інтегральної оцінки свідчать, що найвищий пріоритет має 
захід 1 – розширення тендерної діяльності та укладення довгострокових 
рамкових договорів (9,4 бали). Такий результат є закономірним: саме цей захід 
безпосередньо усуває першопричину збитковості (дефіцит виручки відносно 
точки беззбитковості), потребує мінімальних капіталовкладень – на відміну 
від модернізації обладнання – та спирається на вже наявні конкурентні 
переваги: унікальну технологічну базу, ISO – сертифікацію та усталені 
відносини зі стратегічними замовниками.  
Другий ранг займає оптимізація оборотного капіталу та ліквідності (8,3 
бали) – захід, що є логічним доповненням до першого, оскільки зростання 
обсягу тендерних контрактів потребуватиме операційного фінансування. 
Залучення міжнародного фінансування отримало найнижчу підсумкову 
оцінку (6,5) – не через низьку привабливість, а через тривалий підготовчий 
горизонт (612 місяців від подачі заявки до отримання коштів). 
Таким чином, у межах захисно-наступальної стратегії фінансової 
адаптації ТОВ «Компанія «Метал Інвест» визначено п’ять стратегічних 
пріоритетів із чіткими цільовими KPI та горизонтами реалізації. Пріоритетним 
заходом першої черги обрано розширення тендерної діяльності та укладення 
довгострокових договорів – як такого, що найбільш прямо усуває основну 
дисфункцію (перебування нижче точки беззбитковості) та спирається на вже 
67 
 
наявні конкурентні переваги, не вимагаючи суттєвих первісних інвестицій. 
Реалізація цього заходу в поєднанні з оптимізацією оборотного капіталу та 
впровадженням контролінгу утворює синергетичний ефект: зростання 
виручки, відновлення ліквідності та побудова проактивної системи 
фінансового управління формують нову якість адаптаційного потенціалу 
підприємства, необхідну для його сталого розвитку в умовах економічної 
нестабільності [41; 42; 44]. 
3.2 Обґрунтування економічної ефективності заходів фінансової адаптації 
 
Перехід від теоретичного планування до практичного впровадження 
заходів фінансової адаптації вимагає детального розрахунку їхньої окупності 
та прогнозованого впливу. Оцінка економічної ефективності запропонованих 
рекомендацій здійснювалася у травні 2026 року з використанням актуальних 
звітних даних. Сформована модель фінансових потоків орієнтована на запуск 
адаптаційної програми вже у другому півріччі 2026 року, що відкриває 
можливість оцінити її ключові результати та вигоди протягом наступних 
2027–2028 років.  
Перехід від стратегічного задуму до обґрунтування практичних рішень 
потребує формалізованого апарату оцінювання: саме кількісні розрахунки 
перетворюють якісні стратегічні орієнтири на вимірювані управлінські 
рішення. Для комплексної верифікації доцільності пріоритетного заходу – 
програми розширення тендерної діяльності та укладення довгострокових 
договорів – застосовано поєднання методів: аналіз приросту грошових потоків 
(incremental cash flow), дисконтований аналіз (NPV, PI) та коефіцієнтний 
прогнозний аналіз «факт 2024 vs прогноз 2027». Така методична тріада 
відповідає рекомендаціям Шестопалової М. [43], Кіндрацької Г. та ін. [19] та 
Блумента А. [47] щодо комплексного обґрунтування управлінських рішень; 
дисконтована оцінка базується на принципах Brigham & Ehrhardt [49] та 
Brealey, Myers, Allen [48]. 
68 
 
На відміну від проєктів капітального характеру (придбання обладнання, 
будівництво), програма розширення збуту потребує порівняно скромних 
початкових вкладень, однак забезпечує суттєвий приріст виручки  основного 
дефіцитного ресурсу підприємства.  
Початкові витрати програми розподілено на два взаємопов’язані блоки: 
комерційний (активізація тендерної роботи, формування ISO+ESG пакету для 
міжнародних замовників, CRM-система) та операційно-енергетичний 
(паралельна реалізація мінімальних енергозберігаючих заходів, що 
скорочують постійні витрати). Деталізований кошторис програми подано у 
таблиці 3.7. 
 
Таблиця 3.7 – Кошторис програми фінансової адаптації ТОВ «Компанія 
«Метал Інвест» 
Блок / Стаття витрат Опис Сума, тис. грн 
Блок І. Комерційний   
Найм фахівця з тендерів та Заробітна плата 25 000 грн/міс. × 
300,0 
контрактів 12 міс. 
Розробка рамкових договорів, 
Юридичний супровід договорів 150,0 
тендерна документація 
Технічний опис продукції, 
Маркетинговий пакет ISO+ESG 100,0 
презентації, переклади 
CRM-система моніторингу 
Ліцензія + налаштування 50,0 
Prozorro 
Оновлення сертифікаційної Підтвердження ISO 1461, ДСТУ 
80,0 
документації для нових контрактів 
Резерв непередбачених витрат 
– 47,6 
(7%) 
Разом блок І  727,6 
Блок ІІ. Операційно-енергетичний   
Енергетичний аудит ванни Діагностика, карта теплових 
80,0 
цинкування втрат 
Теплова ізоляція ванни 
Монтаж теплозахисних кожухів 500,0 
цинкування 
Система контролю пікового «Розумний» лічильник + 
100,0 
споживання е/е автоматика 
Навчання персоналу з Курс, практичні тренінги на 
30,0 
енергоефективності виробничому майданчику 
69 
 
Блок / Стаття витрат Опис Сума, тис. грн 
Резерв непередбачених витрат 
– 50,4 
(7%) 
Разом блок ІІ  760,4 
УСЬОГО за програмою  1 488,0 
 
Джерело: складено автором на основі [38; 45] 
 
Загальний обсяг витрат на запуск програми – 1 488,0 тис. грн – є 
прийнятним з огляду на фінансові можливості підприємства: ця сума у 2,5 рази 
менша за залишок грошових коштів у 2025 р. (3 794 тис. грн) та становить 
лише 0,85% від вартості активів (173 894 тис. грн). Значну частину (51,1%) 
складають витрати на енергетичний блок, що забезпечують стабільний 
щорічний ефект у вигляді зниження витрат на електроенергію – на відміну від 
одноразових комерційних витрат. 
Успіх реалізації програми залежить від чіткої координації двох 
паралельних потоків дій. Зважаючи на необхідність забезпечити перший 
вимірюваний результат до кінця 2026 р., розроблено покроковий графік 
реалізації (таблиця 3.8). 
 
Таблиця 3.8 – Календарний графік реалізації програми фінансової адаптації 
Етап Зміст Термін Відповідальний 
Найм фахівця з тендерів; 
1 підписання договору з юридичним Липень 2026 Директор / HR 
консультантом 
Проведення енергетичного аудиту 
2 Серпень 2026 Технічний директор 
ванни цинкування 
Розробка ISO+ESG комерційного 
Серпень – Вересень 
3 пакету та оновлення тендерної Комерційний відділ 
2026 
документації 
Монтаж теплової ізоляції ванни 
Служба головного 
4 цинкування та системи контролю Вересень 2026 
механіка 
е/е 
Підключення CRM-системи 
IT / Фахівець з 
5 моніторингу Prozorro; навчання Жовтень 2026 
тендерів 
персоналу 
70 
 
Етап Зміст Термін Відповідальний 
Подання перших 5+ тендерних 
Жовтень – Листопад 
6 заявок на відновлення Фахівець з тендерів 
2026 
інфраструктури 
Переговори з НЕК «Укренерго», 
Директор / 
7 АТ «Укрзалізниця» щодо Листопад 2026 
Комерційний відділ 
рамкових договорів 
Підписання перших 
Грудень 2026 – 
8 довгострокових рамкових Директор / Юрист 
Лютий 2027 
договорів 
Оцінка проміжних результатів; Фінансово-
9 Квітень 2027 
коригування KPI економічна служба 
 
Джерело: складено автором на основі [24; 44] 
 
Загальна тривалість активної фази реалізації програми – 9 місяців 
(липень 2026 – квітень 2027). Енергетичні заходи завершуються у вересні 2026 
р. і з жовтня 2026 р. починають генерувати економію витрат, що частково 
фінансує комерційну частину програми. Перші суттєві виграні тендери 
очікуються у IV кварталі 2026 р. з надходженням коштів у І–ІІ кварталах 2027 
р. 
Розрахунок ефективності програми здійснено методом приросту 
грошових потоків: порівнюються базовий (без програми, збиткова діяльність 
з виручкою 175 684 тис. грн) та проєктний сценарії. Вихідні параметри 
розрахунку: коефіцієнт змінних витрат у 2025 р. = 91,36% (160 500 / 175 684); 
умовно-постійні витрати у 2025 р. = 18 285 тис. грн; ставка дисконтування = 
18% (відповідає рівню облікової ставки НБУ в умовах воєнного стану та 
галузевого ризику); ставка податку на прибуток = 18%. Прогнозовані обсяги 
виручки: 2026 р. – 198 000 тис. грн (рампінг-ефект реалізації програми, 
+12,7%); 2027 р. – 220 000 тис. грн (+25,2%); 2028 р. – 242 000 тис. грн (+9,1%, 
консолідація довгострокових контрактів). Щорічна економія від 
енергетичного блоку починаючи з IV кварталу 2026 р. – 1 500 тис. грн. 
 
 
71 
 
Таблиця 3.9 – Розрахунок приросту чистих грошових потоків від реалізації 
програми 
Показник 2026 (рік 1) 2027 (рік 2) 2028 (рік 3) 
Приріст виручки 
відносно 2024, тис. +22 316 +44 316 +66 316 
грн 
Приріст 
маржинального 
+1 928 +3 829 +5 729 
доходу (×8,64%), тис. 
грн 
Економія витрат на 
+750 +1 500 +1 500 
е/е, тис. грн 
Поточні витрати на 
програму (зарплата −300 −300 −300 
фахівця), тис. грн 
Приріст EBIT, тис. 
+2 378 +5 029 +6 929 
грн 
Податок на прибуток 
0* −905 −1 247 
(18%), тис. грн 
Приріст чистого 
грошового потоку, +2 378 +4 124 +5 682 
тис. грн 
 
Примітка:  у 2026 р. підприємство може зберігати загальний збиток з урахуванням 
базової діяльності, тому податок не нараховується. 
Джерело: розраховано автором на основі [9; 19; 38; 39; 50] 
 
На основі розрахованих прирощених грошових потоків визначено 
дисконтовані показники ефективності програми. 
 
Таблиця 3.10 – Дисконтований аналіз програми фінансової адаптації (ставка 
18%) 
Чистий приріст ГП, Дисконтний Дисконтований ГП, 
Рік 
тис. грн множник (18%) тис. грн 
0 (2026, витрати) −1 488 1,000 −1 488 
1 (2026, ефект) +2 378 0,8475 +2 015 
2 (2027) +4 124 0,7182 +2 961 
3 (2028) +5 682 0,6086 +3 458 
Разом PV вигід – – +8 434 
72 
 
Чистий приріст ГП, Дисконтний Дисконтований ГП, 
Рік 
тис. грн множник (18%) тис. грн 
NPV – – +6 946 
PI – – 5,67 
 
Джерело: розраховано автором на основі [19; 43; 48; 49] 
 
Позитивне значення NPV = 6 946 тис. грн та індекс прибутковості PI = 
5,67 переконливо підтверджують фінансову доцільність програми: на кожну 
вкладену гривню програма генерує 5,67 грн дисконтованих вигід. Простий 
термін окупності початкових інвестицій (1 488 тис. грн) становить менше 8 
місяців (1 488 / 2 378 × 12 ≈ 7,5 міс.), що є надзвичайно привабливим 
результатом. Такий показник пояснюється природою заходу: на відміну від 
інвестицій у «важкі» активи (обладнання, будівлі), комерційна програма 
генерує результат у формі приросту виручки вже з перших місяців після 
запуску. 
Для оцінки сукупного впливу програми на фінансовий стан 
підприємства побудовано прогнозний звіт про фінансові результати у форматі 
«факт 2024 vs прогноз 2027» (таблиця 3.11). Прогноз розроблено на основі 
збереження коефіцієнта змінних витрат (91,36%) з одночасним скороченням 
умовно-постійних витрат на нетто1 200 тис. грн (мінус 1 500 тис. грн економії 
е/е плюс 300 тис. грн зарплати фахівця). 
 
Таблиця 3.11 – Прогнозний звіт про фінансові результати ТОВ «Компанія 
«Метал Інвест»: 2024 (факт) vs 2027 (прогноз) 
2024 (факт), тис. 2027 (прогноз), 
Показник Зміна, тис. грн Зміна, % 
грн тис. грн 
Чистий дохід від 
175 684 220 000 +44 316 +25,2 
реалізації 
Змінні витрати 
160 500 201 000 +40 500 +25,2 
(91,36%) 
Маржинальний 
15 184 19 000 +3 816 +25,1 
дохід 
Умовно-постійні 
18 285 17 085* -1 200 -6,6 
витрати 
73 
 
2024 (факт), тис. 2027 (прогноз), 
Показник Зміна, тис. грн Зміна, % 
грн тис. грн 
Фінансовий 
результат від 
операційної -3 101 +1 915 +5 016 – 
діяльності 
(EBIT) 
Податок на 
0 345 +345 – 
прибуток (18%) 
Чистий 
фінансовий -3 101 +1 570 +4 671 – 
результат 
Рентабельність 
продажів (ROS), -1,77 +0,71 +2,48 в.п. – 
% 
 
Примітка: постійні витрати у 2027 р. скориговано: −1 500 (економія е/е) + 300 
(зарплата фахівця) = нетто −1 200 тис. грн. 
Джерело: розраховано автором на основі [19; 43] 
 
Прогнозна таблиця засвідчує принципово важливий якісний зсув: 
підприємство вперше з 2022 року фіксує позитивний чистий фінансовий 
результат – 1 570 тис. грн у 2027 р. Рентабельність продажів зростає з -1,77% 
до +0,71% (+2,48 в.п.), що означає припинення ерозії власного капіталу та 
початок відновлення фінансової бази підприємства. При цьому «ціна» цього 
перелому  лише 1 488 тис. грн первинних витрат (залучених у 2026 р.) та 300 
тис. грн щорічних поточних видатків. 
Для повноти оцінки ефективності розраховано прогнозні значення 
ключових фінансових коефіцієнтів та комплексного індексу адаптаційного 
потенціалу у 2027 р. (таблиця 3.12). Прогноз балансових статей побудовано на 
таких припущеннях: зростання оборотних активів пропорційно до виручки 
(+25%); скорочення кредиторської заборгованості на 8 000 тис. грн унаслідок 
поліпшення грошових потоків; власний капітал зростає на суму прогнозного 
чистого прибутку. 
 
74 
 
Таблиця 3.12 – Прогноз ключових фінансових коефіцієнтів та КАП ТОВ 
«Компанія «Метал Інвест» на 2027 рік 
Показник Факт 2024 Прогноз 2027 Зміна 
Коефіцієнт загальної 
1,05 1,38 +0,33 
ліквідності 
Коефіцієнт автономії 0,691 0,712 +0,021 
Рентабельність 
-1,78 +0,87 +2,65 в.п. 
активів (ROA), % 
Рентабельність 
власного капіталу -2,58 +1,30 +3,88 в.п. 
(ROE), % 
Запас фінансової 
-20,5 +3,8 +24,3 в.п. 
міцності (ЗФМ), % 
Коефіцієнт 
0,041 0,109 +0,068 
маневреності ВК 
Z-score (Альтман) 2,08 ~2,65 +0,57 
КАП (комплексний 
індекс адаптаційного 2,98 4,63 +1,65 (+55%) 
потенціалу, /10) 
 
Джерело: розраховано автором на основі [41; 44] 
 
Прогнозні розрахунки підтверджують, що реалізація програми у 2026 –
2027 рр. забезпечує системне покращення за всіма критичними вимірами. 
Коефіцієнт загальної ліквідності зростає до 1,38, впритул наближаючись до 
нормативу (1,5); запас фінансової міцності вперше стає позитивним (+3,8%), 
що означає вихід із зони операційного збитку; коефіцієнт маневреності 
власного капіталу долає нормативний поріг (0,109 > 0,10). Найбільш значущим 
є зростання КАП з 2,98 до 4,63 (+55,4%) – кількісне підтвердження того, що за 
умови реалізації програми у 2026-2027 рр. підприємство переходить з режиму 
«пасивної стійкості» до режиму «активної адаптації» [41; 44]. 
Підсумкова узагальнена оцінка очікуваних економічних та соціальних 
ефектів від реалізації програми (таблиця 3.13) дозволяє представити 
результати у форматі, зрозумілому для всіх груп стейкхолдерів підприємства. 
 
 
75 
 
Таблиця 3.13 – Очікуваний економічний та соціальний ефект від реалізації 
програми фінансової адаптації ТОВ «Компанія «Метал Інвест» 
Очікуваний соціальний 
Показник Очікуваний економічний ефект 
ефект 
Стабільність зайнятості; 
+44 316 тис. грн до 2027 р. 
Зростання виручки відмова від подальшого 
(+25,2%) 
скорочення персоналу 
Можливість формування 
Відновлення Чистий прибуток 1 570 тис. грн у фонду преміювання та 
прибутковості 2027 р. (перший з 2021 р.) поновлення соціального 
пакету 
Зниження вуглецевого сліду 
Скорочення витрат на -1 500 тис. грн/рік (зниження на 
виробництва; покращення 
е/е 10–15%) 
умов праці 
Відновлення Коефіцієнт покриття 1,38 (vs 1,05 Відсутність ризику затримки 
ліквідності у 2024 р.) виплати заробітної плати 
Підвищення стратегічної 
З 2,98 до 4,63 (+55%) – перехід у 
Зростання КАП стійкості підприємства як 
режим активної адаптації 
роботодавця 
Участь у відбудові 
Нові тендерні Прогнозний дохід із нових 
критичної інфраструктури 
контракти контрактів ≥20 000 тис. грн/рік 
України 
Збільшення надходжень до 
Вплив на державний та Відновлення сплати податку на 
місцевого бюджету м. 
місцевий бюджети прибуток; зростання ЄСВ 
Черкаси 
Зміцнення ринкових Довгострокові договори Підвищення інвестиційної 
позицій знижують волатильність виручки привабливості підприємства 
 
Джерело: складено автором на основі [9; 32; 41; 44] 
 
Отже, комплексна оцінка ефективності програми фінансової адаптації 
ТОВ «Компанія «Метал Інвест» – через призму NPV (6 946 тис. грн), PI (5,67), 
прогнозного виходу у прибутковість у 2027 р. (ROS +0,71%) та зростання КАП 
на 55% – переконливо підтверджує доцільність і пріоритетність її реалізації. 
Програма є привабливою не лише з інвестиційного погляду: вона є стратегічно 
необхідною, оскільки без відновлення виручки та ліквідності підприємство 
продовжуватиме «проїдати» власний капітал, що у довгостроковій 
перспективі загрожує втратою фінансової незалежності. Водночас відносно 
невелика сума первинних вкладень (1 488 тис. грн) та швидкий термін 
76 
 
окупності (≈7,5 міс.) роблять програму реалізованою виключно за рахунок 
власних коштів без залучення зовнішніх кредитів – що є принциповою 
перевагою в умовах збитковості та обмеженого доступу до банківського 
фінансування [9; 32]. Це робить програму реалістичним кроком до 
фінансового оздоровлення підприємства вже у 2026-2027 рр. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
77 
 
ВИСНОВКИ 
Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню теоретичних засад і 
практичних механізмів фінансової адаптації промислового підприємства в 
умовах економічної нестабільності на прикладі ТОВ «Компанія «Метал 
Інвест». За результатами проведеного дослідження можна зробити такі 
узагальнюючі висновки. 
У першому розділі систематизовано наукові підходи до трактування 
фінансової адаптації: процесний, системний, поведінковий, потенційний та 
фінансовий. На їх основі запропоновано авторське визначення: фінансова 
адаптація промислового підприємства – це цілеспрямований управлінський 
процес коригування структури капіталу, грошових потоків, фінансових рішень 
та ресурсного забезпечення у відповідь на зовнішні шоки або з метою їхнього 
попередження, спрямований на збереження платоспроможності, фінансової 
стійкості та інвестиційної привабливості. Розмежовано пасивну (захисну) та 
активну (випереджаючу) форми адаптації та обґрунтовано переваги гібридної 
стратегії у промисловому секторі. 
Розкрито структуру механізму фінансової адаптації, що реалізується 
через чотири функції – інформаційно-діагностичну, захисну, регулювальну та 
оптимізаційну – і трирівневу систему інструментів (операційний, 
структурний, інвестиційний рівні). Визначено п’ять базових принципів 
функціонування механізму: превентивність, динамічна гнучкість, економічна 
доцільність, фінансова автономія та системність і варіантність. Обґрунтовано 
доцільність комплексного підходу до оцінювання адаптаційного потенціалу, 
що поєднує коефіцієнтний, динамічний та прогностичний методи. 
ТОВ «Компанія «Метал Інвест» - зріле підприємство металообробної 
галузі Центральної України (м. Черкаси) зі статутним капіталом 56,7 млн грн, 
унікальною промисловою базою (одна з найбільших у регіоні ванн гарячого 
цинкування відповідно до ISO 1461) та клієнтською базою підприємств 
78 
 
критичної інфраструктури – АТ «Укрзалізниця», НЕК «Укренерго», КП 
«Черкасиелектротранс». 
Аналіз фінансового стану за 2021-2025 роки виявив три виражені фази: 
зростання (2021-2022 рр.) з рекордним прибутком 47 980 тис. грн у 2022 р. 
(початок року); кризова (2023 р.) внаслідок повномасштабного вторгнення 
виручка скоротилась на 33,8%, підприємство отримало збиток 10 511 тис. грн; 
адаптаційна нестабільність та часткове відновлення виручки до 200 428 тис. 
грн у 2024 р. і новий спад до 175 684 тис. грн у 2025 р. Три послідовні збиткові 
роки призвели до ерозії власного капіталу (зі 125 231 до 120 223 тис. грн) та 
погіршення ключових коефіцієнтів: рентабельність продажів – -1,77%, 
коефіцієнт загальної ліквідності -1,05 (норма >1,5), коефіцієнт маневреності 
власного капіталу -0,041 (норма >0,1). 
Діагностика адаптаційних можливостей підприємства здійснена за 
п’яти-етапним алгоритмом. Розрахунок запасу фінансової міцності 
підтвердив, що фактична виручка нижча за точку беззбитковості: ЗФМ = -
20,5%, що передбачає необхідність зростання доходів мінімум на 20,5% або 
скорочення постійних витрат на 17–18%. SWOT-аналіз виявив симетрію 
внутрішнього середовища (зважені оцінки сильних і слабких сторін по 4,48) 
при незначному переважанні зовнішніх загроз над можливостями (4,50 проти 
4,37). Комплексний індекс адаптаційного потенціалу (КАП), розрахований за 
п’ятьма зваженими індикаторами, становив 2,98/10 – низький рівень, що 
відповідає стану «пасивної стійкості». Z-score за моделлю Альтмана (2,08) 
зафіксував перебування підприємства у «сірій зоні» невизначеності з 
тенденцією до наближення до межі з небезпечною зоною. 
На основі результатів діагностики обґрунтовано захисно-наступальну 
стратегію фінансової адаптації, що поєднує стабілізаційні та активні заходи 
розвитку. Стратегія формується навколо п’яти пріоритетів: нарощення 
виручки через активізацію тендерної діяльності (Prozorro) та укладення 
довгострокових рамкових договорів; відновлення ліквідності через управління 
оборотним капіталом; оптимізація витрат – передусім енергоємних; залучення 
79 
 
пільгового міжнародного фінансування (ЄБРР, Ukraine Facility ЄС); 
впровадження системи фінансового контролінгу та KPI-орієнтованого 
бюджетування. 
Пріоритетним заходом першої черги за результатами 
багатокритеріальної зваженої оцінки (9,4 бали з 10) визначено програму 
розширення тендерної діяльності та укладення довгострокових договорів 
сукупним бюджетом 1 488,0 тис. грн. Дисконтований аналіз програми (ставка 
18%) підтвердив її економічну привабливість: NPV = 6 946 тис. грн, індекс 
прибутковості PI = 5,67. Простий термін окупності початкових вкладень 
становить близько 7,5 місяців. Прогнозований чистий дохід у 2027 р. – ≥ 220 
000 тис. грн (+25,2%), рентабельність продажів – +0,71% (відновлення 
прибутковості вперше з 2021 р.), коефіцієнт загальної ліквідності – 1,38, 
коефіцієнт маневреності власного капіталу – 0,109 (досягнення нормативного 
рівня). 
Реалізація програми у 2026-2027 рр. забезпечить зростання КАП з 2,98 
до 4,63 (+55,4%) – перехід підприємства із режиму пасивної стійкості до 
режиму активної адаптації. Окрім інвестиційного ефекту, програма матиме 
вагомий соціальний результат: стабілізацію зайнятості 130 осіб, відмову від 
подальшого скорочення персоналу, зниження вуглецевого сліду виробництва 
завдяки енергозаощадженню (-1 500 тис. грн/рік) та збільшення податкових 
надходжень до місцевого бюджету м. Черкаси. 
Таким чином, проведене дослідження підтверджує вихідну гіпотезу про 
те, що фінансова адаптація промислового підприємства в умовах економічної 
нестабільності є керованим процесом, що потребує не хаотичних 
антикризових реакцій, а системного механізму з чітко визначеними 
принципами, функціями, інструментами та вимірюваними цільовими 
показниками.   
80 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
1. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні : Закон 
України від 16.07.1999 № 996XIV. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/99614. 
2. Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю : Закон 
України від 06.02.2018 № 2275VIII. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/227519. 
3. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні 
вимоги до фінансової звітності» : наказ Міністерства фінансів України від 
07.02.2013 № 73. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z033613. 
4. Методичні рекомендації щодо аналізу фінансово-господарського стану 
підприємств та організацій. URL: https://zakon.rada.gov.ua. 
5. Положення про фінансову службу ТОВ «Компанія «Метал Інвест» : 
внутрішній нормативний документ. 
6. Бабенко В., Назарова Т. Фінансові потоки підприємств в умовах 
економічної нестабільності: досвід України та шляхи адаптації. Економіка та 
суспільство. 2025. № 74. URL: https://doi.org/10.32782/25240072/20257486. 
7. Баранівський О.  Теоретичні аспекти оцінки фінансової стійкості 
підприємства. Економіка і суспільство. 2018. Вип. 15. С. 206–212. URL: 
https://economyandsociety.in.ua/journals/15_ukr/32.pdf. 
8. Білоус С., Бривус А. Адаптація бізнес-стратегії підприємства до умов 
воєнного конфлікту. Економіка та суспільство. 2024. № 61. URL: 
https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/3828. 
9. Бланк І.  Управління грошовими потоками підприємства : навч. посіб. 
Київ : Ніка-Центр, 2019. 480 с. 
10. Гетьман О. , Шаповал В.  Економіка підприємства : навч. посіб. 2-ге вид. 
Київ : Центр учбової літератури, 2019. 488 с. 
81 
 
11. Гирич С. Проблеми підприємств торгівлі в умовах воєнного стану та 
шляхи їх вирішення. Економіка та суспільство. 2024. № 59. URL: 
https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/3454. 
12. Горицька Н. Фінансова стратегія управління підприємством. Київ, 2018. 
313 с. 
13. Грачов А.  Аналіз фінансово-економічного становища підприємства у 
сучасних умовах. Актуальні проблеми економіки. 2020. № 5. С. 89-98. 
14. Гриньова В. , Малик І.  Управління фінансовими ресурсами в системі 
фінансової безпеки підприємства. Економіка та держава. 2018. 
15. Дацюк А., Процак К., Городня Т. Адаптація бізнесу в умовах війни. 
Економіка та суспільство. 2024. № 67. URL: 
https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/4679. 
16. Домбровська С. , Горбаченко М.  Фінансова стійкість підприємства: 
оцінка та шляхи підвищення. Науковий вісник. 2021. № 3–4. С. 28–33. URL: 
http://nvisnik.oneu.edu.ua/collections/2021/280281/pdf/%D0%9D%D0%92%2034
(280281)%202021.pdf#page=28. 
17. Захарова Н.  Підходи до формування й оцінки фінансової стійкості 
підприємства. Бізнес-інформ. 2020. № 10. С. 307–315. URL: 
http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2020_10_40. 
18. Ізюмська В., Нікульшина А. Управління фінансовою стійкістю 
підприємства. Економіка та суспільство. 2021. № 34. URL: 
https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/993/952. 
19. Кіндрацька Г. , Білик М., Загородній А.  Економічний аналіз : підручник 
/ за ред. А. Г. Загороднього. Київ : Знання, 2019. 428 с. 
20. Коваленко Л. , Ремньова Л.  Фінансовий менеджмент : навч. посіб. 3-тє 
вид., випр. і доп. Київ : Знання, 2018. 483 с. 
21. Ковальчук Т.  Фінансовий аналіз : навч. посіб. Київ : КНЕУ, 2020. 
22. Колісник М. 12 фінансових гріхів. Стратегії фінансів. 2019. № 5. С. 47–
54. 
82 
 
23. Кравченко М. , Леонтовська М. Підходи до оцінювання фінансової 
стійкості інноваційно-активних підприємств. Економічний вісник НТУУ 
«Київський політехнічний інститут». 2022. № 24. С. 93–98. 
24. Кущик А. , Краснощок Я.  Впровадження інноваційних підходів у 
практику антикризового управління на підприємствах. Modern Economics. 
2023. № 39. С. 82–88. URL: 
https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/14855/1/kushchyk.pdf. 
25. Ландіна Т. Організаційно-економічні механізми адаптації підприємства 
до ринкових умов : автореф. дис. дра екон. наук : 08.06.01 / НАН України, Інт 
регіон. досліджень. Львів, 2018. 48 с. 
26. Ліснічук О. , Нестерчук Т.  Підходи до оцінювання фінансової стійкості 
підприємства. Економіка та суспільство. 2018. № 18. С. 454461. URL: 
https://economyandsociety.in.ua/journals/18_ukr/63.pdf. 
27. Мартюшенко І.  Основи фінансового менеджменту : навч. посіб. Київ : 
ЦУЛ, 2018. 288 с. 
28. Мурована Т.  Вітчизняне підприємництво в умовах воєнного стану: 
основні тенденції та методи підтримки. Економіка та суспільство. 2023. № 47. 
URL: https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/2144/2073. 
29. Нікітішин А.  Фінансово-бюджетна та соціально-економічна безпека 
держави в умовах військової агресії. Економіка та суспільство. 2022. № 45. 
URL: https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/1954/1881. 
30. Пілецька С. , Ткаченко Є.  Формування стратегії інноваційного розвитку 
підприємства. Економічні студії. 2020. № 1(27). С. 146–150. URL: 
https://dspace.udpu.edu.ua/bitstream/29.pdf#page=146. 
31. Поддєрьогін А.  Фінанси підприємств : підручник. Київ : КНЕУ, 2008. 
32. Соколовська І., Сивак О. Фінансові джерела стійкості українських 
підприємств в умовах невизначеності. Вчені записки Університету «КРОК». 
2023. № 4(72). С. 39–46. URL: 
http://snku.krok.edu.ua/index.php/vchenizapiskiuniversitetukrok/article/view/658/6
64. 
83 
 
33. Тимошик Н. , Семчишин Є.  Організаційні аспекти формування та 
оптимізації фінансових ресурсів підприємств. Вчені записки Таврійського 
національного університету імені В.  Вернадського. Серія: Економіка і 
управління. 2019. Т. 30(69), № 2. С. 232–238. 
34. ТОВ «Компанія «Метал Інвест» : досьє компанії. Clarity Project : база 
даних українських підприємств. URL: https://clarityproject.info/edr/36584037. 
35. ТОВ «Компанія «Метал Інвест» : реєстраційні дані. Opendatabot : сервіс 
моніторингу реєстраційних даних українських компаній. URL: 
https://opendatabot.ua/c/36584037. 
36. ТОВ «Компанія «Метал Інвест». YouControl : онлайн-сервіс перевірки 
компаній. URL: https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/36584037/. 
37. Тугай В., Худолей В. Використання штучного інтелекту в адаптивному 
управлінні підприємством. Development Service Industry Management. 2025. № 
1(9). С. 264–271. URL: 
https://dsim.khmnu.edu.ua/index.php/dsim/article/view/325. 
38. Фінансова звітність ТОВ «Компанія «Метал Інвест» за 2021-2025 роки 
(Баланс, Звіт про фінансові результати). 
39. Фінансовий менеджмент : підручник / А.  Поддєрьогін, Н.  Бабяк, М.  
Білик та ін. ; за ред. А.  Поддєрьогіна. 2-ге вид., перероб. Київ : КНЕУ, 2017. 
535 с. 
40. Фінансовий менеджмент : підручник / за ред. М.  Крупки. Львів : ЛНУ 
імені Івана Франка, 2019. 440 с. 
41. Халіна В., Абеленцев Є. Теорія адаптації бізнесу до умов 
невизначеності. Економіка та суспільство. 2023. Вип. 55. URL: 
https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/2820. 
42. Чередніченко А. , Васечко Л. , Рамський А.  Стратегічне управління 
фінансовою стійкістю суб’єктів господарювання в сучасному економічному 
середовищі. Європейський науковий журнал економічних та фінансових 
інновацій. 2023. № 1(11). С. 112–122. URL: 
http://nbuv.gov.ua/UJRN/esjefi_2023_1_11. 
84 
 
43. Шестопалова М. Значення й необхідність комплексної оцінки 
фінансового стану підприємства. 2021. 
44. Юхман Я., Бережницький О. Інструментарій оцінювання адаптаційного 
потенціалу підприємств. Adaptive Management Theory and Practice Economics. 
2024. Т. 19, № 38. URL: https://amtp.org.ua/index.php/journal2/article/view/696. 
45. Офіційний сайт ТОВ «Компанія «Метал Інвест». URL: 
https://metalinvest.ua/aboutus/. 
46. Baker H. , Kiymaz H. K. Working Capital Management: Concepts and 
Strategies. Oxford : Oxford University Press, 2017. 384 p. 
47. Bloomenthal A. Financial Ratio Analysis: Definition, Types, Examples, and 
How to Use. Investopedia. 2026. URL: 
https://www.investopedia.com/terms/r/ratioanalysis.asp. 
48. Brealey R. , Myers S. , Allen F. Principles of Corporate Finance. 13th ed. New 
York : McGrawHill Education, 2019. 976 p. 
49. Brigham E., Ehrhardt M.  Financial Management: Theory and Practice. 16th 
ed. Boston : Cengage Learning, 2019. 1200 p. 
50. Drury C. Management and Cost Accounting. 11th ed. Andover : Cengage 
Learning, 2020. 866 p. 
51. Sarta A., Durand R., Vergne J.P. Organizational Adaptation. Journal of 
Management. 2020. Vol. 47, No. 1. P. 43–75. URL: 
https://journals.sagepub.com/doi/10.1177/0149206320929088 
52. Пригодюк О. М., Мовлян А. Б., ФІНАНСОВА АДАПТАЦІЯ 
ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ 
НЕСТАБІЛЬНОСТІ. Збірник тез доповідей ІІІ Міжнародної науково-
практичної конференції «Актуальні проблеми менеджменту в умовах 
сучасних викликів» (Івано-Франківськ, 28–29 квітня 2026 року) – Івано-
Франківськ : ІФНТУНГ, 2026, с. 293-295. 
 
  
85 
 
Додаток А 
 
Секція 8. Фінансові та облікові питання ефективного управління. 
УДК 658.15:330.34 
Пригодюк Олена Миколаївна 
К.е.н., доцент 
Мовлян Антон Богданович 
здобувач 
Черкаський державний технологічний університет 
(Україна) 
 
ФІНАНСОВА АДАПТАЦІЯ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА 
В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ 
 
Економічна нестабільність стала невід’ємною характеристикою 
сучасного розвитку як світової, так і української економіки. Для промислових 
підприємств це означає функціонування в умовах підвищеної невизначеності, 
нестійкості ринкових параметрів і постійного впливу зовнішніх шоків. 
Військові дії, інфляційні процеси, коливання валютного курсу, руйнування 
виробничих і логістичних ланцюгів – усе це формує нову реальність 
господарювання. 
У таких умовах традиційні підходи до фінансового управління 
виявляються недостатніми. Виникає потреба у формуванні адаптивних 
фінансових стратегій, здатних забезпечити не лише виживання, а й розвиток 
підприємств [2].  
Фінансова адаптація підприємства є складною багаторівневою 
системою, що включає зміну фінансової політики, інструментів управління та 
структурних параметрів діяльності відповідно до динаміки зовнішнього 
середовища. Вона передбачає не лише реакцію на вже існуючі загрози, а й 
проактивне формування фінансової стратегії. 
У науковій літературі фінансова адаптація розглядається як здатність 
підприємства підтримувати рівновагу між доходами та витратами, 
86 
 
забезпечувати ліквідність і водночас створювати передумови для 
інвестиційного розвитку [1]. 
Економічна нестабільність впливає на підприємства через сукупність 
макро – та мікроекономічних чинників. До ключових чинників належать: 
− інфляційні процеси та знецінення національної валюти;  
− обмеження доступу до кредитних ресурсів;  
− зростання вартості енергоресурсів і сировини;  
− порушення виробничих і логістичних ланцюгів;  
− регуляторна невизначеність.  
За оцінками українських дослідників, саме комбінація цих факторів 
формує системний характер кризових явищ, що потребує комплексної 
адаптації фінансової діяльності підприємств [3]. 
Фінансова адаптація промислових підприємств реалізується через низку 
взаємопов’язаних напрямів: 
По-перше, це оптимізація структури фінансових ресурсів, яка 
передбачає балансування між власним і позиковим капіталом, а також 
підвищення ефективності використання оборотних коштів. 
По-друге, важливим є впровадження гнучкого фінансового планування, 
що базується на сценарному підході. Це дозволяє оперативно коригувати 
бюджети відповідно до змін ринкового середовища. 
По-третє, ключову роль відіграє система управління ризиками, яка 
включає ідентифікацію фінансових загроз, їх кількісну оцінку та розробку 
механізмів мінімізації. 
По-четверте, необхідною умовою є диверсифікація джерел 
фінансування. У сучасних умовах підприємства змушені активно шукати 
альтернативні ресурси, зокрема грантове фінансування, міжнародні програми 
підтримки та інвестиції. 
По-п’яте, дедалі більшого значення набуває цифровізація фінансових 
процесів, яка забезпечує прозорість, оперативність і підвищення якості 
управлінських рішень[2]. 
87 
 
Інноваційна складова виступає каталізатором фінансової адаптації. 
Впровадження нових технологій, автоматизація облікових процесів, 
використання аналітичних систем дозволяють підвищити ефективність 
управління ресурсами [4]. 
Крім того, інновації сприяють диверсифікації діяльності підприємства, 
що зменшує залежність від окремих ринків і підвищує фінансову стійкість. 
Отже, фінансова адаптація промислового підприємства в умовах 
економічної нестабільності є складним, багатовимірним процесом, що 
потребує інтеграції стратегічного та оперативного управління. Її ефективність 
визначається здатністю підприємства швидко реагувати на зміни зовнішнього 
середовища, оптимізувати фінансові потоки та впроваджувати інноваційні 
рішення. 
У сучасних умовах особливого значення набуває формування 
адаптивної фінансової стратегії, орієнтованої на довгострокову стійкість і 
конкурентоспроможність. Подальші дослідження мають бути спрямовані на 
розробку прикладних моделей фінансової адаптації, що враховують специфіку 
української економіки та сучасні глобальні виклики. 
 
Список використаних джерел 
 
1. Бабенко, В., & Назарова, Т. (2025). ФІНАНСОВІ ПОТОКИ 
ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ: ДОСВІД 
УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ АДАПТАЦІЇ. Економіка та суспільство, (74). 
https://doi.org/10.32782/25240072/20257486 
2. Ірина ЧИРАК. ФІНАНСОВА СТАБІЛЬНІСТЬ, ФІНАНСОВА 
НЕСТАБІЛЬНІСТЬ І ФІНАНСОВА СТІЙКІСТЬ ЕКОНОМІКИ. АКТУАЛЬНІ 
ПИТАННЯ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ. Світ фінансів 2(63)/2020. DOI: 
10.35774/sf2020.02.115. с. 115–125 
3. Антипенко, Н. , Супруненко, С. , & Гавран, В.  (2023). Український 
досвід адаптації державних фінансів та менеджменту до умов воєнного 
88 
 
стану. Академічні візії, (25). вилучено із 
https://academyvision.org/index.php/av/article/view/741 
4.  А. Чернишенко. ЕКОНОМІЧНА ПОВЕДІНКА ПІДПРИЄМСТВА 
В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОСТІ СЕРЕДОВИЩА. Економічний вісник 
Дніпровської політехніки, 2024, №1. С. 154–160. DOI: 
https://ev.nmu.org.ua/index.php/en/archive?arh_article=1580
Репозиторій ЧДТУ
