Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9781| Назва: | Система управління ризиками туристичного підприємства (на матеріалах ДП «ТА «Арт-сервіс», м. Черкаси) |
| Автори: | Білик, Олександр Анатолійович Малик, Ярослав Володимирович |
| Ключові слова: | ризик, ризик-менеджмент, управління ризиками, туристичне підприємство, система управління ризиками |
| Дата публікації: | 2026 |
| Короткий огляд (реферат): | Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти формування і функціонування системи управління ризиками туристичного підприємства. Об’єктом дослідження є діяльність туристичного підприємства ДП «ТА «Арт-сервіс»» у сфері управління ризиками. Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є дослідження теоретичних засад та розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення системи ризик-менеджменту туристичного підприємства ДП «ТА «Арт-сервіс». Завдання роботи: розкрити сутність, класифікацію та джерела ризиків діяльності туристичного підприємства; дослідити особливості системи ризикменеджменту у сфері туризму; проаналізувати результати діяльності ДП «ТА «Арт-сервіс» в умовах сучасних кризових явищ; оцінити глобальні та регіональні ризики розвитку туристичної галузі; дослідити ефективність системи ризик-менеджменту підприємства; провести SWOT-аналіз системи управління ризиками ДП «ТА «Арт-сервіс»; обґрунтувати напрями підвищення рівня ризик-стійкості підприємства; розробити стратегію подолання ризиків в умовах сучасних викликів. За результатами проведеного дослідження було визначено теоретикометодичні засади управління ризиками туристичного підприємства, досліджено сутність, класифікаційні ознаки та джерела виникнення ризиків у діяльності туристичних підприємств. У роботі проаналізовано систему ризик-менеджменту та фінансові результати діяльності ДП «ТА «Арт-сервіс» в умовах кризових явищ, а також проведено SWOT-аналіз системи управління ризиками підприємства. На основі отриманих результатів обґрунтовано заходи щодо вдосконалення системи ризикменеджменту, визначено напрями зміцнення ризикостійкості підприємства та розроблено стратегію подолання ризиків в умовах сучасних викликів. Реалізація запропонованих заходів сприятиме підвищенню ефективності діяльності підприємства, мінімізації ризиків та забезпеченню стабільного функціонування туристичного підприємства в нестабільному ринковому середовищі. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9781 |
| Розташовується у зібраннях: | 073 Менеджмент (Менеджмент) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Малик.pdf Restricted Access | 1.65 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити Запит копії |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет економіки та управління
Кафедра менеджменту та бізнес адміністрування
Допущено до захисту
завідувач кафедри
Олександр БІЛИК_______________
____________________________________
«_____»______________________ 2026 р.
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА
НА ТЕМУ:
СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ТУРИСТИЧНОГО
ПІДПРИЄМСТВА (НА МАТЕРІАЛАХ ДП «ТА «Арт-сервіс»», м.
Черкаси)
Галузь знань: 07 Управління та адміністрування
Спеціальність: 073 Менеджмент
Освітня програма: Менеджмент
Рівень вищої освіти: перший (бакалаврський)
Форма здобуття освіти: денна_
Група М-225__
Виконавець роботи:
«____»___________ 2026р. _______________ _Ярослав МАЛИК
ім’я та ПРІЗВИЩЕ
(підпис) ( )
Керівник роботи:
«____»_________ 2026 р. ___________ _Олександр БІЛИК_____
Ім’я та ПРІЗВИЩЕ
(підпис) ( )
Черкаси 2026
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ ТА БІЗНЕС-АДМІНІСТРУВАННЯ
Галузь знань «07 Управління та адміністрування»
(код, назва)
Спеціальність 073 «Менеджмент»
(код, назва)
Освітня програма Менеджмент
ЗАТВЕРДЖУЮ:
Завідувач кафедри
____________
«_____» __________20___ р.
ЗАВДАННЯ
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА
ЗДОБУВАЧУ ВИЩОЇ ОСВІТИ
___Малик Ярослав Володимирович__________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові)
1. Тема роботи СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ТУРИСТИЧНОГО
ПІДПРИЄМСТВА (НА МАТЕРІАЛАХ ДП «ТА «Арт-сервіс»», м. Черкаси)
керівник роботи____к.і.н., доц. Білик Олександр Анатолійович__________,
( прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом від «_17_»__03_2026__року №_62/03-03_
2. Вихідні дані до роботи ДП «ТА «Арт-сервіс»» за 2023-2025 рр.; періодичні
видання та друковані літературні джерела
3. Зміст кваліфікаційної роботи (перелік питань, які потрібно розробити)
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ
ТУРИСТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ
ДІЯЛЬНОСТІ ДП «ТА «Арт-сервіс» В УМОВАХ КРИЗОВИХ ЯВИЩ
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТУ ДП
«ТА «Арт-сервіс»
4. Консультанти розділів кваліфікаційної роботи магістра
Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата
Розділ
керівника завдання видав завдання прийняв
1 К.і.н., доцент Білик О.А.
2 К.і.н., доцент Білик О.А.
3 К.і.н., доцент Білик О.А..
5. Дата видачі завдання______23.02.2026______________________________
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
Строк
№ Назва етапів підготовки
виконання Примітка
з/п кваліфікаційної роботи магістра
етапів роботи
Вибір напряму дослідження. Складання
1 23.02.2026 виконано
попереднього плану випускної роботи.
Опрацювання літературних джерел. Підготовка та
2 10.3.2026 виконано
групування матеріалів.
Затвердження плану. Підготовка теоретичного
3 15.03.2026 виконано
розділу.
Доопрацювання теоретичного розділу. Аналіз даних,
4 9.04.2026 виконано
необхідних для написання аналітичного розділу.
5 Підготовка аналітичного розділу. 30.04.2026 виконано
6 Доопрацювання аналітичного розділу. 5.05.2026 виконано
Підготовка та написання розрахункового розділу
7 18.05.2026 виконано
роботи.
8 Розрахунок пропозицій. 20.05.2026 виконано
9 Доопрацювання розрахункового розділу. 25.05.2026 виконано
10 Підготовка висновків по роботі 1.06.2026 виконано
11 Оформлення випускної роботи 3.06.2026 виконано
12 Подання завершеної роботи на кафедру 4.06.2026 виконано
Здобувач вищої освіти ______ _____Ярослав МАЛИК_____
( підпис ) (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)
Керівник роботи _______ _____Олександр БІЛИК_____
( підпис ) (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)
АНОТАЦІЯ
Кваліфікаційна робота бакалавра містить 69 сторінок, 4 таблиці, 7
рисунків, список літератури з 55 найменувань, 1 додаток.
СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ТУРИСТИЧНОГО
ПІДПРИЄМСТВА (НА МАТЕРІАЛАХ ДП «ТА «Арт-сервіс»», м. Черкаси).
Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти
формування і функціонування системи управління ризиками туристичного
підприємства.
Об’єктом дослідження є діяльність туристичного підприємства ДП «ТА
«Арт-сервіс»» у сфері управління ризиками.
Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є дослідження теоретичних
засад та розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення системи
ризик-менеджменту туристичного підприємства ДП «ТА «Арт-сервіс».
Завдання роботи: розкрити сутність, класифікацію та джерела ризиків
діяльності туристичного підприємства; дослідити особливості системи ризик-
менеджменту у сфері туризму; проаналізувати результати діяльності ДП «ТА
«Арт-сервіс» в умовах сучасних кризових явищ; оцінити глобальні та
регіональні ризики розвитку туристичної галузі; дослідити ефективність
системи ризик-менеджменту підприємства; провести SWOT-аналіз системи
управління ризиками ДП «ТА «Арт-сервіс»; обґрунтувати напрями
підвищення рівня ризик-стійкості підприємства; розробити стратегію
подолання ризиків в умовах сучасних викликів.
За результатами проведеного дослідження було визначено теоретико-
методичні засади управління ризиками туристичного підприємства,
досліджено сутність, класифікаційні ознаки та джерела виникнення
ризиків у діяльності туристичних підприємств. У роботі проаналізовано
систему ризик-менеджменту та фінансові результати діяльності ДП «ТА
«Арт-сервіс» в умовах кризових явищ, а також проведено SWOT-аналіз
системи управління ризиками підприємства. На основі отриманих
результатів обґрунтовано заходи щодо вдосконалення системи ризик-
менеджменту, визначено напрями зміцнення ризикостійкості підприємства
та розроблено стратегію подолання ризиків в умовах сучасних викликів.
Реалізація запропонованих заходів сприятиме підвищенню ефективності
діяльності підприємства, мінімізації ризиків та забезпеченню стабільного
функціонування туристичного підприємства в нестабільному ринковому
середовищі.
Ключові слова: ризик, ризик-менеджмент, управління ризиками,
туристичне підприємство, система управління ризиками.
Рік захисту кваліфікаційної роботи бакалавра – 2026
Підпис здобувача вищої освіти_______________ Ярослав МАЛИК
Дата ________________________
ABSTRACT
The bachelor's qualification work contains 69 pages, 4 tables, 7 figures, a list
of references of 55 items, 1 appendix.
RISK MANAGEMENT SYSTEM OF A TOURIST ENTERPRISE
(BASED ON MATERIALS OF SE "TA "Art-service"", Cherkasy).
The subject of the study is the theoretical, methodological and practical
aspects of the formation and functioning of the risk management system of a
tourist enterprise.
The object of the study is the activity of the tourist enterprise SE "TA "Art-
service"" in the field of risk management.
The purpose of the bachelor's qualification work is to study the theoretical
foundations and develop practical recommendations for improving the risk
management system of the tourist enterprise SE "TA "Art-service".
The objectives of the work: to reveal the essence, classification and sources
of risks of the activities of a tourist enterprise; to investigate the features of the risk
management system in the field of tourism; analyze the results of the activities of
the State Enterprise "TA "Art-Service" in the conditions of modern crisis
phenomena; assess the global and regional risks of the development of the tourism
industry; investigate the effectiveness of the enterprise's risk management system;
conduct a SWOT analysis of the risk management system of the State Enterprise
"TA "Art-Service"; substantiate the directions for increasing the level of risk
resistance of the enterprise; develop a strategy for overcoming risks in the
conditions of modern challenges.
According to the results of the study, the theoretical and methodological
principles of risk management of a tourism enterprise were determined, the
essence, classification features and sources of risks in the activities of tourism
enterprises were investigated. The work analyzed the risk management system and
financial results of the activities of the State Enterprise "TA "Art-Service" in the
conditions of crisis phenomena, and also conducted a SWOT analysis of the
enterprise's risk management system. Based on the results obtained, measures were
justified to improve the risk management system, directions for strengthening the
enterprise's risk resistance were identified, and a strategy for overcoming risks in
the conditions of modern challenges was developed. The implementation of the
proposed measures will contribute to increasing the efficiency of the enterprise,
minimizing risks and ensuring the stable functioning of the tourism enterprise in an
unstable market environment.
Keywords: risk, risk management, risk management, tourism enterprise, risk
management system.
Year of defense of the bachelor's qualification work – 2026
Signature of the higher education applicant___________ Yaroslav MALIK
Date ________________________
6
ЗМІСТ
ВСТУП 7
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ 10
РИЗИКАМИ ТУРИСТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА
1.1 Сутність, класифікаційні ознаки та джерела виникнення ризиків у 10
діяльності туристичного підприємства
1.2 Система ризик-менеджменту в діяльності туристичного 20
підприємства
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ДП «ТА «Арт- 28
сервіс» В УМОВАХ КРИЗОВИХ ЯВИЩ
2.1 Аналіз фінансових результатів діяльності ДП «ТА «Арт-сервіс» 28
2.2 Дослідження системи ризик-менеджменту ДП «ТА «Арт-сервіс» 37
2.3 SWOT-аналіз системи управління ризиками ДП «ТА «Арт-сервіс» 47
РОЗДІЛ 3 УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ РИЗИК- 50
МЕНЕДЖМЕНТУ ДП «ТА «Арт-сервіс»
3.1 Обґрунтування заходів щодо вдосконалення системи ризик- 50
менеджменту підприємства
3.2 Напрями зміцнення ризик-стійкості ДП «ТА «Арт-сервіс» 59
3.3 Стратегія подолання ризиків ДП «ТА «Арт-сервіс» в умовах 66
сучасних викликів
ВИСНОВКИ 70
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 73
Додатки 78
7
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Туристична галузь у сучасних умовах є
однією з найважливіших складових світової економіки, яка забезпечує розвиток
міжнародних економічних зв’язків, створення робочих місць та формування
значної частки доходів багатьох країн. Туризм позитивно впливає на
функціонування суміжних галузей економіки, зокрема транспорту, торгівлі,
будівництва, сфери послуг, інформаційних технологій та зв’язку. Крім того,
розвиток туристичної індустрії сприяє підвищенню рівня зайнятості населення,
розвитку інфраструктури та покращенню якості обслуговування.
Разом із тим туристична діяльність характеризується високим рівнем
ризиковості, що пов’язано зі значною залежністю від зовнішнього середовища,
політичної ситуації, економічної нестабільності, соціальних процесів та
глобальних кризових явищ. У сучасних умовах функціонування туристичних
підприємств суттєвий вплив на туристичну галузь здійснюють наслідки пандемії
COVID-19, воєнні дії в Україні, інфляційні процеси, валютні коливання,
енергетична нестабільність, кіберзагрози та зміни поведінки споживачів
туристичних послуг.
Ризики супроводжують усі етапи формування та реалізації туристичного
продукту, тому для забезпечення стабільного функціонування туристичного
підприємства необхідним є своєчасне виявлення, оцінювання та мінімізація
можливих загроз. Саме тому система ризик-менеджменту є важливою складовою
сучасного управління туристичним підприємством.
Ефективне антикризове управління передбачає своєчасне оцінювання
потенційних ризиків, прогнозування можливих наслідків їх реалізації та
розробку комплексу заходів щодо мінімізації негативного впливу кризових явищ
на діяльність підприємства. Особливого значення у сучасних умовах набуває
створення систем раннього попередження ризиків, використання цифрових
технологій моніторингу та формування адаптивної системи управління
туристичним підприємством.
8
Актуальність теми дослідження обумовлена необхідністю вдосконалення
системи ризик-менеджменту туристичних підприємств в умовах сучасних
викликів та високої невизначеності зовнішнього середовища. Це визначає
практичну значущість та необхідність дослідження теоретичних і практичних
аспектів функціонування системи управління ризиками туристичного
підприємства.
Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є дослідження теоретичних засад
та розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення системи ризик-
менеджменту туристичного підприємства ДП «ТА «Арт-сервіс».
Для досягнення поставленої мети у роботі визначено такі завдання:
розкрити сутність, класифікацію та джерела ризиків діяльності
туристичного підприємства;
дослідити особливості системи ризик-менеджменту у сфері туризму;
проаналізувати результати діяльності ДП «ТА «Арт-сервіс» в умовах
сучасних кризових явищ;
оцінити глобальні та регіональні ризики розвитку туристичної галузі;
дослідити ефективність системи ризик-менеджменту підприємства;
провести SWOT-аналіз системи управління ризиками ДП «ТА «Арт-
сервіс»;
обґрунтувати напрями підвищення рівня ризик-стійкості підприємства;
розробити стратегію подолання ризиків в умовах сучасних викликів.
Об’єктом дослідження є діяльність туристичного підприємства ДП «ТА
«Арт-сервіс»» у сфері управління ризиками.
Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти
формування і функціонування системи управління ризиками туристичного
підприємства.
У процесі виконання кваліфікаційної роботи використано загальнонаукові
та спеціальні методи дослідження, зокрема: метод аналізу та синтезу, метод
індукції та дедукції, порівняльний метод, метод системного аналізу, SWOT-
аналіз, графічний метод, метод узагальнення та прогнозування.
9
Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості
використання запропонованих рекомендацій та заходів для вдосконалення
системи ризик-менеджменту ДП «ТА «Арт-сервіс», підвищення рівня фінансової
стійкості, конкурентоспроможності та адаптивності підприємства до сучасних
кризових викликів туристичної галузі.
Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом обговорення
основних положень роботи на науково-практичній конференції, де було
представлено тези доповіді на тему: «Роль інформаційних технологій у системі
управління ризиками підприємства».
10
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ
РИЗИКАМИ ТУРИСТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА
1.1 Сутність, класифікаційні ознаки та джерела виникнення ризиків у
діяльності туристичного підприємства
Поняття «ризик» бере свій початок від латинського слова «risco», яке в
античний період використовувалося для позначення підводних скель та
небезпеки корабельних аварій. У сучасному розумінні дана категорія
асоціюється з можливістю виникнення несприятливих наслідків у процесі
здійснення певної діяльності.
Ризики можуть стосуватися окремої особи, матеріальних ресурсів,
фінансових активів або змін умов функціонування підприємства. Для
туристичної сфери ризик є невід’ємною складовою господарської діяльності,
оскільки функціонування туристичних підприємств відбувається в умовах
високої невизначеності, конкурентного середовища та постійних змін зовнішніх
факторів.
У сфері туризму ризик доцільно трактувати як імовірність виникнення
фінансових втрат, матеріальних збитків або інших негативних наслідків, що
можуть бути спричинені помилками у процесі прийняття управлінських рішень,
недостатньо ефективною організацією діяльності чи впливом непередбачуваних
факторів зовнішнього середовища. Підприємницька діяльність загалом завжди
супроводжується ризиком, адже суб’єкт господарювання самостійно визначає
напрями діяльності та приймає рішення, результативність яких неможливо
передбачити зі стовідсотковою точністю.
Для туристичних підприємств ризики проявляються у вигляді
незапланованих витрат, перевитрат фінансових ресурсів, зниження
прибутковості, інфляційних процесів, коливань валютних курсів, втрати часу
через непередбачувані обставини, а також інших негативних факторів, що
впливають на результати діяльності підприємства.
11
Дослідження ризиків передбачає проведення якісного та кількісного
аналізу. На початковому етапі здійснюється якісний аналіз, головною метою
якого є виявлення та ідентифікація можливих ризиків [7].
До основних завдань якісного аналізу ризиків належать:
виявлення потенційних ризиків;
їх систематизація та класифікація;
характеристика ризиків;
проведення первинного аналізу.
Однак лише якісної оцінки недостатньо для формування ефективної
системи ризик-менеджменту. Наступним етапом є кількісний аналіз, який дає
змогу оцінити масштаби можливих втрат та визначити рівень ризику. У межах
цього етапу здійснюються:
розрахунок показників ризику;
оцінювання можливих наслідків;
урахування ризиків у процесі управління діяльністю підприємства.
Ефективність функціонування туристичного підприємства значною мірою
залежить від дієвості системи управління ризиками. Така система повинна бути
спрямована на своєчасне виявлення ризикових ситуацій, мінімізацію їх
негативного впливу та забезпечення стабільності діяльності підприємства.
Процес управління ризиками зазвичай охоплює декілька взаємопов’язаних
етапів. Перший етап передбачає ідентифікацію ризиків, їх класифікацію та
визначення факторів впливу на діяльність підприємства. На другому етапі
здійснюється оцінка можливих негативних наслідків та розробляються
альтернативні підходи до управління ризиками. Третій етап полягає у
формуванні політики туристичного підприємства у сфері ризик-менеджменту.
На четвертому етапі приймаються управлінські рішення щодо вибору
конкретних методів реагування на ризики та їх практичної реалізації. Заключний
етап має контрольний характер і передбачає оцінювання результативності
прийнятих заходів, аналіз поточної ситуації та вдосконалення системи
управління ризиками.
12
У міжнародній практиці для оцінювання ризиків застосовується низка
спеціальних методів аналізу, серед яких найбільш поширеними є:
метод достовірних еквівалентів;
метод коригування ставки дисконту;
аналіз чутливості;
сценарний метод;
аналіз ймовірнісних розподілів;
метод Монте-Карло.
Основними джерелами виникнення ризиків у діяльності туристичних
підприємств є фінансово-господарська діяльність, внутрішні особливості
функціонування підприємства, а також недостатній рівень інформаційного
забезпечення щодо стану зовнішнього середовища. Для підвищення
ефективності діяльності та оптимального використання ресурсів підприємству
необхідно враховувати специфіку ризиків і своєчасно розробляти заходи щодо їх
мінімізації.
Серед найбільш вагомих ризиків у туристичній сфері можна виділити:
нестабільність податкової системи;
різке скорочення попиту на туристичні послуги [8].
У сучасних умовах керівництво туристичного підприємства повинно
забезпечувати належну організацію системи ризик-менеджменту, спрямованої
на своєчасне виявлення ризиків, прогнозування можливих загроз та розробку
ефективних заходів щодо їх зниження. Такий процес є складним і
багаторівневим, однак його результатом має стати мінімізація можливих втрат і
забезпечення стабільного функціонування підприємства навіть за несприятливих
умов господарювання.
Ефективність подолання ризиків у туристичній сфері значною мірою
визначається рівнем організації системи управління ними. Така система
характеризується специфічними особливостями та орієнтована на своєчасне
виявлення ризикових ситуацій, контроль за їх проявами, а також розробку
13
заходів щодо мінімізації негативного впливу на діяльність туристичного
підприємства.
У науковій літературі існує значна кількість підходів до класифікації
ризиків та їх поділу на окремі групи. Водночас жодна з існуючих класифікацій
не може повністю охопити весь спектр загроз, характерних для туристичних
підприємств, що обумовлює необхідність їх подальшого вдосконалення. При
класифікації ризиків доцільно враховувати специфіку діяльності певної галузі та
особливості функціонування підприємства [4].
Сукупність ризиків у сфері туризму переважно поділяють на дві основні
групи:
ризики, що безпосередньо стосуються туристів у процесі підготовки та
здійснення подорожі;
ризики, пов’язані з діяльністю туристичних підприємств у процесі
формування, просування та реалізації туристичних послуг.
До першої групи належать ризики, які можуть призвести до матеріальних
втрат туристів, виникнення небезпеки для їх здоров’я чи життя, а також інших
негативних ситуацій під час подорожі. Це можуть бути крадіжки, втрати
документів або особистих речей, штрафи, нещасні випадки тощо.
Друга група охоплює ризики, що виникають у процесі господарської
діяльності туристичних підприємств. Вони мають переважно економічний
характер та пов’язані з фінансовими, організаційними й управлінськими
аспектами функціонування туристичних компаній.
Туристичні ризики можуть мати як прямий, так і опосередкований вплив
на підприємницьку діяльність. Їх виникнення можливе на різних етапах
туристичної подорожі: під час планування туру, безпосереднього перебування
туриста у місці відпочинку або після завершення подорожі. При цьому ризикові
ситуації можуть виникати як у регіоні проживання туриста, так і в місці
туристичного призначення [5].
Економічні ризики стосуються фінансово-господарської діяльності
підприємства та проявляються у процесі здійснення інвестиційних,
14
управлінських, фінансових і партнерських операцій. Разом із тим у практиці
управління туристичними підприємствами використовується також
універсальна класифікація ризиків, яка застосовується до різних сфер
економічної діяльності.
Передумовою виникнення кризових явищ у туристичній галузі є настання
певних ризикових подій. Саме тому питання класифікації ризиків є предметом
дослідження багатьох вітчизняних і зарубіжних науковців.
Так, Школа І.М. пропонує розглядати ризики у туризмі як:
виробничі ризики, пов’язані з невиконанням підприємством контрактних
зобов’язань, помилками у ціновій політиці чи ймовірністю банкрутства;
фінансові ризики, до яких належать валютні, кредитні, процентні ризики
та ризик втрати фінансової вигоди;
інвестиційні ризики, що виникають під час упровадження нових
туристичних продуктів;
страхові ризики, спричинені непередбачуваними подіями [29].
На думку Кокорєвої О.В., ризики у туристичній діяльності доцільно
поділяти на економічні, політичні та соціальні. Окремо дослідниця виділяє
потенційні ризики, серед яких ризик інвестування капіталу у розвиток
туристичної інфраструктури, ризик вибору напрямів туристичної діяльності,
фінансові та екологічні ризики [12].
Писарський І.М. класифікує ризики за такими напрямами:
ризики, безпосередньо пов’язані з туристами;
інфраструктурні ризики, які впливають на туристичну привабливість
території;
ризики технічних систем, що стосуються безпеки функціонування об’єктів
туристичної інфраструктури;
внутрішні ризики туристичних підприємств [18].
Михайлова Н. В. акцентує увагу на таких ключових ризиках туристичної
діяльності, як нестабільність попиту, перевищення пропозиції над попитом, а
також природні катастрофи та стихійні лиха [14].
15
Кудла Н.Є. виокремлює ризики:
функціонального характеру, що пов’язані з якістю туристичної послуги;
фізичного характеру, які стосуються безпеки життя та здоров’я туриста;
фінансового характеру, пов’язані з доцільністю витрат на туристичний
продукт;
психологічного характеру, що впливають на емоційний стан і самооцінку
споживача;
суспільного характеру, які визначають соціальне сприйняття туристичного
продукту в оточенні клієнта [13].
Туристична галузь характеризується рядом специфічних особливостей,
серед яких можна виділити нерівномірність регіонального розвитку, недостатній
рівень розвитку інфраструктури, а також ризик витіснення внутрішнього та
в’їзного туризму виїзними туристичними потоками. Водночас не кожна
негативна тенденція автоматично виступає фактором ризику. Наприклад,
підвищення вартості туристичних послуг може бути наслідком інфляційних
процесів в економіці. Проте у випадку різкої зміни тенденцій або виникнення
непередбачуваних подій така ситуація здатна трансформуватися у серйозну
загрозу для розвитку туристичної сфери [11].
Всесвітня туристична організація UNWTO виділяє чотири основні групи
ризиків, характерних для туристичної діяльності.
До першої групи належать ризики соціального та інституційного
характеру. Вони охоплюють загрози, пов’язані зі зростанням рівня злочинності,
проявами насильства, терористичними актами, політичними та релігійними
конфліктами, соціальною нестабільністю, а також воєнними діями. Такі фактори
безпосередньо впливають на рівень безпеки туристів і можуть суттєво знижувати
туристичну привабливість певних територій.
Друга група включає ризики, що виникають у процесі туристичної
діяльності та функціонування суміжних сфер, зокрема транспорту, торгівлі,
спортивної індустрії та інших видів сервісу. До них належать:
низький рівень якості туристичної інфраструктури;
16
невідповідність будівельних конструкцій вимогам безпеки;
недостатня пожежостійкість та екологічність матеріалів;
недосконалість нормативно-правової бази;
прояви недобросовісної конкуренції;
комерційні ризики та випадки шахрайства.
Третя група охоплює ризики, безпосередньо пов’язані з поведінкою самого
туриста. Серед них:
заняття екстремальними видами спорту;
необережне керування транспортними засобами;
споживання неякісної їжі та напоїв;
відвідування потенційно небезпечних територій;
втрата особистих речей або документів;
перевезення заборонених предметів;
здійснення подорожей за незадовільного стану здоров’я.
До четвертої групи належать ризики природного характеру. Вони пов’язані
з недостатнім знанням особливостей природного середовища туристичної
дестинації, зокрема флори та фауни, відсутністю необхідних профілактичних
медичних заходів перед поїздкою, порушенням санітарно-гігієнічних норм
харчування, а також можливістю виникнення природних катастроф і стихійних
лих [19].
Особливу увагу UNWTO приділяє ризикам, пов’язаним із безпекою
туристів, природними загрозами та терористичними проявами. Значне
посилення уваги до цих питань відбулося після терористичних подій у США у
вересні 2001 року. Саме в цей період почала активно формуватися концепція
«безпечного туризму» (The Concept of Safe Tourism), основною метою якої стало
забезпечення безпеки всіх учасників туристичного процесу: туристів,
працівників туристичної сфери та населення туристичних дестинацій [17; 18].
На думку автора, джерелами кризових явищ у туристичній сфері можуть
виступати як внутрішні, так і зовнішні ризики. Внутрішні ризики формуються в
межах діяльності самого підприємства та пов’язані з особливостями організації
17
управління, фінансового забезпечення чи кадрової політики. Зовнішні ризики
виникають під впливом факторів зовнішнього середовища та можуть бути
спричинені як антропогенними, так і природними чинниками (рис. 1.1).
Джерела кризових явищ у туризмі
Внутрішні ризики Зовнішні ризики
Фінансові труднощі; Природні детермінанти:
Персонал Антропогенні детермінанти: Посуха;
(кваліфікація, Політичні кризи в країні- Повінь;
плинність кадрів) рецепієнті і/або сусідній Цунамі;
Проблеми державі; Урагани;
виробництва; Терористичні акти в країні Глобальне потепління;
Витік інформації; або туристичній дестинації, Пожежі;
Прогалин викрадення туристів; Озонові «діри»;
стратегічного Вуличні демонстрації, Космочинники
менеджменту та страйки; (радіаційні/магнітні бурі);
маркетинггу. Техногенні катастрофи Саранча та інші небезпечні
(аварії на АЕС, ТЕС тощо); комахи.
Цензура преси;
Як наслідок Військові конфлікти вт
внутрішніх ризиків країні-рецепієнті і/або
Санепідеміологічні:
(недопрацювань сусідній державі;
стратегічного Інтенсивне використання Спалахи небезпечних
хвороб у людей та
менеджменту по природних ресурсів,
тварин;
оцінці ризику та винищення лісів;
Економічні проблеми в Затяжні епідемії;
розробці
країні, безробіття. Зараження води.
превентивних
заходів)
Антикризовий Як наслідок зовнішніх непередбачуваних і
менеджмент некерованих ризиків (природних катастроф,
війни, тероризму, криміногенних хвиль, епідемій)
Рис. 1.1 – Джерела кризових явищ у туристичній сфері
Джерело: сформовано автором на основі [39, 40, 49]
Необхідно зазначити, що поряд із традиційними макроекономічними
чинниками ризику впродовж останніх десятиліть суттєво посилився вплив
природних, соціально-політичних та глобальних безпекових загроз на розвиток
туристичної галузі. Туризм є однією з найбільш чутливих сфер економіки до змін
зовнішнього середовища, тому будь-які кризові події швидко відображаються на
18
туристичних потоках, фінансових результатах підприємств та міжнародній
мобільності населення.
Серед найбільш вагомих факторів ризику сучасного туризму можна
виділити:
активізацію міжнародного тероризму та діяльності екстремістських
організацій («Ісламська держава», «Аль-Каїда», «Боко Харам», «Талібан» та ін.);
масштабні терористичні акти у провідних туристичних і ділових центрах
світу: Нью-Йорк (2001 р.), Балі (2002 р.), Мадрид (2004 р.), Лондон (2005 р.),
Париж (2015 р.), Брюссель (2016 р.) та ін.;
локальні військові конфлікти й збройні протистояння в Афганістані, Сирії,
Центральній Африці, Косово та Україні;
поширення міжнародної наркоторгівлі та організованої злочинності,
особливо в країнах Латинської Америки;
природні катастрофи, зокрема землетруси, цунамі, урагани, тайфуни та
масштабні повені;
лісові та степові пожежі у США, Австралії, країнах Південної Європи;
спалахи небезпечних епідемій та пандемій, серед яких віруси H1N1, H5N1,
гарячка Ебола та інші інфекційні захворювання.
Станом на 2026 рік до традиційних ризиків туристичної діяльності
додалися нові глобальні виклики, які суттєво впливають на функціонування
туристичних підприємств та міжнародного туристичного ринку. До сучасних
ризиків доцільно віднести:
наслідки пандемії COVID-19 та ризик виникнення нових пандемічних
загроз, що супроводжуються обмеженням міжнародних перевезень,
карантинними заходами та змінами у поведінці туристів;
повномасштабну війну в Україні та загострення геополітичної
нестабільності у світі, що впливає на безпеку подорожей, міжнародне
авіасполучення та інвестиційну активність у туристичній сфері;
19
кіберризики та загрози цифровій безпеці туристичних підприємств,
зокрема витоки персональних даних туристів, кібератаки на системи бронювання
та онлайн-платежів;
енергетичні кризи та різке зростання вартості енергоносіїв, що спричиняє
підвищення транспортних витрат і вартості туристичних послуг;
кліматичні зміни, які проявляються у збільшенні кількості екстремальних
погодних явищ, аномальної спеки, посух, підтоплень та зниженні привабливості
окремих туристичних регіонів;
ризики, пов’язані з нестабільністю міжнародних логістичних ланцюгів та
перебоями у роботі авіаційного транспорту;
інфляційні процеси та зниження платоспроможності населення, що
безпосередньо впливають на попит на туристичні послуги;
репутаційні ризики, які виникають через негативні відгуки у соціальних
мережах, інформаційні кампанії та швидке поширення недостовірної інформації
у цифровому середовищі;
ризики, пов’язані з автоматизацією та цифровізацією туристичного
бізнесу, зокрема залежність від онлайн-платформ, сервісів бронювання та
штучного інтелекту.
Перелічені чинники негативно впливають не лише на соціально-
економічний стан окремих держав чи регіонів, де відбуваються кризові події, але
й змінюють загальну структуру світового туристичного ринку. Наслідками таких
процесів є руйнування туристичної інфраструктури, скорочення туристичних
потоків, зниження рівня інвестиційної привабливості територій, погіршення
туристичного іміджу країн та регіонів, а також значні фінансові втрати суб’єктів
туристичної діяльності.
Особливо негативний вплив на туристичну сферу мають:
фізичне руйнування об’єктів туристичної інфраструктури внаслідок
воєнних дій, терористичних актів чи природних катастроф;
погіршення екологічної ситуації та забруднення навколишнього
середовища;
20
загрози життю та здоров’ю туристів;
поширення інфекційних захворювань;
зниження рівня довіри туристів до певних туристичних дестинацій.
У сучасних умовах особливого значення набуває міжнародна співпраця у
сфері антикризового управління туризмом. Ефективна система реагування на
кризові явища потребує координації дій міжнародних туристичних організацій,
державних органів влади, регіональних структур та безпосередньо суб’єктів
туристичного бізнесу. Водночас кожне туристичне підприємство повинно
формувати власну систему антикризового менеджменту, спрямовану на
своєчасне виявлення ризиків, мінімізацію можливих втрат та забезпечення
стабільності функціонування в умовах нестабільного зовнішнього середовища.
1.2 Система ризик-менеджменту в діяльності туристичного підприємства
У сучасних умовах господарювання ефективне функціонування
туристичного підприємства неможливе без формування дієвої системи
управління ризиками. Постійні зміни зовнішнього середовища, високий рівень
конкуренції, економічна нестабільність та зростання кількості глобальних загроз
зумовлюють необхідність впровадження сучасних підходів до ризик-
менеджменту в туристичній сфері.
Під управлінням ризиками або ризик-менеджментом розуміють процес
розроблення, прийняття та реалізації управлінських рішень, спрямованих на
зниження ймовірності виникнення ризикових ситуацій, мінімізацію можливих
втрат та зменшення негативного впливу випадкових подій на діяльність
підприємства [4].
Система ризик-менеджменту в туризмі повинна функціонувати на
постійній основі та охоплювати всі напрями діяльності підприємства. При цьому
ризики необхідно розглядати комплексно, враховуючи взаємозв’язки між ними,
можливі наслідки та вплив на загальні результати діяльності туристичної
організації.
21
Важливими характеристиками системи управління ризиками є:
комплексність, безперервність, системність, адаптивність до змін зовнішнього
середовища, інтеграція ризик-менеджменту в загальну систему управління
підприємством.
Комплексний підхід до управління ризиками дає змогу своєчасно виявляти
потенційні загрози, оцінювати їх вплив та розробляти ефективні заходи
реагування. Особливо актуальним це є для туристичних підприємств, діяльність
яких значною мірою залежить від зовнішніх факторів: політичної ситуації,
економічної стабільності, рівня безпеки, сезонності попиту, транспортної
доступності та міжнародних відносин.
Система управління ризиками включає сукупність організаційних,
економічних, фінансових та управлінських заходів, які спрямовані на: виявлення
ризиків, оцінювання ймовірності їх виникнення, прогнозування можливих
наслідків, мінімізацію збитків, контроль ефективності прийнятих управлінських
рішень.
Ефективно побудована система ризик-менеджменту дозволяє
туристичному підприємству не лише зменшити рівень можливих втрат, а й
підвищити конкурентоспроможність, фінансову стійкість та рівень економічної
безпеки.
У сучасній практиці управління туристичними підприємствами ризик-
менеджмент розглядається як безперервний циклічний процес, який складається
з декількох взаємопов’язаних етапів: ідентифікація ризиків, аналіз та оцінювання
ризиків, вибір методів управління ризиками, реалізація заходів реагування,
моніторинг та контроль результатів.
На етапі ідентифікації здійснюється виявлення можливих внутрішніх і
зовнішніх загроз для діяльності підприємства. Аналіз ризиків передбачає
визначення ймовірності їх виникнення та оцінку масштабів можливих втрат.
Після цього обираються методи управління ризиками, серед яких можуть
використовуватись уникнення ризику, його зниження, передача або прийняття.
22
Для туристичних підприємств важливого значення набуває також
превентивне управління ризиками, яке спрямоване на попередження кризових
ситуацій ще до моменту їх виникнення. Це особливо актуально в умовах
сучасних глобальних викликів, серед яких пандемічні загрози, військові
конфлікти, кіберризики, кліматичні зміни та економічна нестабільність.
Система ризик-менеджменту туристичного підприємства повинна
враховувати специфіку галузі, оскільки туристичний бізнес характеризується
високим рівнем залежності від факторів зовнішнього середовища та поведінки
споживачів. У зв’язку з цим ефективне управління ризиками стає одним із
ключових чинників забезпечення стабільного розвитку туристичного
підприємства.
Слід зазначити, що неоднозначність трактування поняття «ризик»
обумовлює необхідність детального дослідження основних елементів системи
управління ризиками та її ключових характеристик, які наведено на рис. 1.2.
Ознаки системи управління ризиками
Складна структура системи
Висока результативність
управління ризиком системи управління
ризиком
аспекти аспекти
цілісність багатофункціональність і гнучкість і
універсальність адаптивність
комплексність модульність адекватність
багаторівневі ефективніст
здатність системи сть ь
до інтеграції
нових елементів
Рис. 1.2 – Основні характеристики системи управління ризиками
Джерело: складено автором на основі [6]
Системний підхід до управління ризиками передбачає комплексне
дослідження всієї сукупності ризиків як єдиної взаємопов’язаної системи. Такий
підхід дає можливість не лише використовувати окремі інструменти ризик-
менеджменту, але й враховувати взаємний вплив ризиків один на одного залежно
від їх місця та ролі у загальній системі функціонування підприємства.
Системність управління ризиками охоплює декілька ключових аспектів.
23
По-перше, важливим є принцип цілісності, який полягає в орієнтації на
загальне оцінювання всієї сукупності ризиків та мінімізацію негативних
наслідків їх реалізації для підприємства.
По-друге, система повинна бути комплексною, тобто враховувати
багатогранність ризиків, наявність взаємозв’язків між ними, а також
різноманітність наслідків, які можуть виникати в результаті їх прояву.
По-третє, система управління ризиками має характеризуватися здатністю
до інтеграції нових елементів. Це означає, що підприємство повинно оперативно
реагувати на появу нових загроз і адаптувати існуючі механізми управління до
змін зовнішнього та внутрішнього середовища.
Складність структури системи ризик-менеджменту зумовлює необхідність
одночасного аналізу значної кількості різних ризиків та дослідження
взаємозалежностей між ними. Крім того, важливим є вивчення характеру впливу
зовнішніх і внутрішніх факторів на розвиток ринкової ситуації та діяльність
туристичного підприємства.
У межах даного напряму доцільно виділити такі характеристики системи
управління ризиками:
багатофункціональність та універсальність – здатність системи ефективно
реагувати на ризики різної природи та мінімізувати різні види негативних
наслідків;
модульність – можливість застосування різних комбінацій методів і
процедур управління ризиками залежно від конкретної ситуації. Це дозволяє
адаптувати систему ризик-менеджменту до індивідуальних потреб підприємства
та змін ринкової кон’юнктури;
багаторівневість – формування оптимальної ієрархії управлінських рішень,
за якої кожен рівень управління виконує відповідні функції у сфері ризик-
менеджменту.
Однією з найважливіших характеристик системи управління ризиками є її
результативність, яка проявляється у здатності зменшувати ймовірність
виникнення кризових ситуацій або мінімізувати масштаби негативних наслідків.
24
Для забезпечення високої ефективності системи ризик-менеджменту
важливими є такі аспекти:
гнучкість та адаптивність – здатність системи швидко реагувати на зміни
зовнішнього середовища, оперативно пристосовуватись до нових умов
діяльності та своєчасно ліквідовувати наслідки несприятливих подій.
Наприклад, у туристичній сфері це може проявлятися у швидкій зміні
туристичних маршрутів або коригуванні програм обслуговування туристів;
адекватність – відповідність методів управління ризиками конкретній
ситуації та здатність підприємства ефективно мобілізувати необхідні ресурси для
досягнення поставлених цілей;
ефективність – забезпечення мінімізації негативних наслідків ризиків за
умови оптимального використання наявних ресурсів. Витрати на реалізацію
заходів ризик-менеджменту повинні бути меншими, ніж потенційні збитки, яких
підприємство може зазнати у разі відсутності відповідної системи управління
ризиками.
Слід підкреслити, що наведені характеристики мають універсальний
характер і можуть застосовуватись до різних сфер економічної діяльності.
Водночас система управління ризиками у туристичному бізнесі має власну
специфіку, яка визначається особливостями туристичних послуг, високим
рівнем залежності від зовнішнього середовища, сезонністю попиту,
міжнародним характером діяльності та необхідністю забезпечення безпеки
туристів.
Специфічні особливості системи ризик-менеджменту у туристичній сфері
відображаються через основні принципи управління ризиками, які наведені на
рис. 1.3.
Для більш повного розуміння принципів ризик-менеджменту у
туристичній сфері доцільно детальніше розглянути їх зміст та особливості
практичного застосування.
Насамперед управління ризиками слід розглядати як невід’ємну складову
загальної системи менеджменту туристичного підприємства. Система ризик-
25
менеджменту інтегрується в усі напрями управлінської діяльності – від кадрової
політики до інвестиційного та фінансового управління. Саме тому процес
управління ризиками повинен бути узгоджений із загальною стратегією розвитку
підприємства та спрямований на забезпечення його стабільного функціонування.
Управління ризиком як частина загального
Принципи менеджменту
управління
ризиками Управління ризиком і стратегія розвитку
туристичної
фірми
Управління ризиком і організаційна структура загального
менеджменту
Рис. 1.3 – Основні принципи управління ризиками туристичного
підприємства
Джерело: складено автором на основі [19]
У практиці діяльності туристичних підприємств можуть застосовуватися
різні підходи до управління ризиками, серед яких виділяють: обережний,
виважений та ризиковий.
Вибір конкретного підходу залежить від стратегічних цілей підприємства.
Якщо туристична компанія орієнтується на активне розширення ринку, освоєння
нових сегментів та підвищення конкурентоспроможності, перевага надається
ризиковому або виваженому підходу. У випадку, коли головною метою є
збереження стабільного становища на ринку та підтримання фінансової
стійкості, підприємство обирає виважену або обережну модель управління
ризиками.
Обережний підхід застосовується переважно тоді, коли керівництво
підприємства прагне максимально мінімізувати ризики та уникнути можливих
втрат. Такий варіант дозволяє туристичній фірмі забезпечити стабільність
діяльності та поступово формувати власні конкурентні переваги на ринку.
Система управління ризиками в туристичній сфері враховує специфіку
галузі та спрямована насамперед на підвищення фінансової стійкості
підприємства. Водночас ризик-менеджмент є складним процесом через значну
26
кількість внутрішніх і зовнішніх взаємозв’язків, які впливають на результати
діяльності туристичної організації.
Залежно від характеру управлінських дій виділяють два основні види
управління ризиками пасивне та активне.
Пасивне управління ризиками здійснюється в межах існуючої системи
управління підприємством і передбачає використання традиційних механізмів
планування, фінансового аналізу, матеріально-технічного забезпечення та
контролю ресурсів.
Активне управління ризиками базується на систематичному проведенні
заходів щодо виявлення, оцінювання та контролю ризиків. Воно передбачає
створення сучасної системи ризик-менеджменту, яка здатна адаптуватися до
змін зовнішнього середовища та використовувати сучасні методи оцінювання
ризиків.
Управління ризиками на туристичному підприємстві реалізується на двох
основних рівнях стратегічному та тактичному.
Стратегічний рівень пов’язаний із довгостроковим плануванням діяльності
підприємства, формуванням політики управління ризиками та координацією
управлінських рішень. Тактичний рівень охоплює організаційні заходи щодо
безпосереднього реагування на ризикові ситуації та реалізації конкретних
методів управління ризиками.
Аналіз елементів системи ризик-менеджменту дозволяє визначити
послідовність основних етапів управління ризиками на туристичному
підприємстві:
визначення цілей управління ризиками;
аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства;
формування стратегії та тактики ризик-менеджменту;
вибір методів і засобів управління ризиками;
розподіл ресурсів та функціональних обов’язків;
аналіз факторів ризику;
ідентифікація ризиків;
27
якісне та кількісне оцінювання ризиків;
розробка та впровадження механізмів адаптації до ризиків;
формування системи контролю;
оцінювання результатів ризик-менеджменту;
виявлення відхилень і розробка коригувальних заходів;
підготовка рекомендацій щодо підвищення ефективності системи
управління ризиками [1, c. 80].
Між стратегією розвитку туристичного підприємства та системою
управління ризиками існує тісний взаємозв’язок. З одного боку, стратегія
розвитку визначає підходи до управління ризиками, а з іншого – рівень ризиків
та методи їх мінімізації можуть впливати на формування самої стратегії
підприємства.
Це свідчить про те, що управління ризиками є важливим елементом
загальної системи менеджменту туристичної організації та має враховуватись у
процесі прийняття всіх управлінських рішень.
Важливим принципом ризик-менеджменту є також його взаємозв’язок з
організаційною структурою підприємства. Управління ризиками повинно
враховувати особливості організаційної побудови туристичної фірми, систему
розподілу повноважень та порядок прийняття рішень. Процес управління
ризиками не може функціонувати ізольовано від основної діяльності
підприємства, а всі рішення у сфері ризик-менеджменту мають бути узгоджені із
загальною політикою ведення бізнесу.
Управління ризиками являє собою процес підготовки та реалізації
управлінських рішень, спрямованих на зменшення ймовірності прийняття
помилкових рішень та мінімізацію негативних наслідків несприятливих подій
[5].
Виявлення та аналіз ризиків у процесі формування та реалізації
туристичного продукту вимагає від менеджера з ризик-менеджменту
ґрунтовного знання специфіки туристичної діяльності, особливостей
туроперейтингу та механізмів функціонування туристичного ринку.
28
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ДП «ТА «Арт-сервіс» В
УМОВАХ КРИЗОВИХ ЯВИЩ
2.1 Аналіз фінансових результатів діяльності ДП «ТА «Арт-сервіс»
ДП «ТА «Арт-сервіс» є туристичним підприємством, яке здійснює
діяльність у сфері організації туристичних послуг, формування туристичних
продуктів та обслуговування клієнтів на внутрішньому і міжнародному
туристичному ринку. Основними напрямами діяльності підприємства є
організація туристичних подорожей, бронювання транспортних та готельних
послуг, екскурсійне обслуговування, а також реалізація комплексних
туристичних програм.
Організаційна структура підприємства побудована відповідно до сучасних
принципів управління туристичним бізнесом та передбачає розподіл
функціональних обов’язків між адміністративними, фінансовими,
маркетинговими й операційними підрозділами. Управління діяльністю ДП «ТА
«Арт-сервіс» здійснюється керівництвом підприємства, яке відповідає за
стратегічний розвиток, фінансову стабільність та ефективність господарської
діяльності.
У сучасних умовах функціонування туристичного ринку підприємство
здійснює діяльність в умовах підвищеного рівня ризику, що обумовлено впливом
кризових явищ, нестабільністю економічного середовища, змінами попиту на
туристичні послуги та зростанням конкуренції.
Зважаючи на специфіку туристичної діяльності, важливого значення
набуває аналіз фінансових результатів підприємства, який дозволяє оцінити
рівень його фінансової стійкості, ефективність діяльності та здатність
адаптуватися до кризових умов.
Оскільки підприємство активно працює на туристичному ринку, особливу
увагу доцільно приділити аналізу доходів від основних напрямів діяльності.
29
Моніторинг фінансових показників дозволяє оцінити динаміку розвитку
підприємства та визначити основні тенденції його функціонування.
Упродовж останніх років діяльність ДП «ТА «Арт-сервіс» поступово
відновлювалася після кризових явищ у туристичній сфері, пов’язаних із
пандемією COVID-19, військовим конфліктом, геополітичною нестабільністю та
змінами кон’юнктури туристичного ринку. Позитивна динаміка простежується
за більшістю напрямів діяльності підприємства.
Доходи підприємства за основними напрямами діяльності наведено у табл.
2.1.
Таблиця 2.1 – Доходи ДП «ТА «Арт-сервіс» за основними напрямами
діяльності
№ Показники 2024 2025
1 Туристичні послуги 440,5 806,2
2 Екскурсійне обслуговування 27,0 331,5
3 Додаткові послуги 116,7 517,2
4 Загальний обсяг реалізації послуг 584,1 1654,9
5 Внутрішній туризм 807,7 6320,2
6 Міжнародний туризм 2322,9 5773,5
7 Корпоративне обслуговування 976,1 2712,6
8 Загальні доходи підприємства 4106,7 14806,3
9 Інші доходи 40,8 83,8
10 Сукупний фінансовий результат 4731,6 16544,9
Джерело: складено автором на основі [54]
Аналіз наведених показників свідчить про суттєве зростання доходів
підприємства у 2025 році порівняно з 2024 роком. Найбільше збільшення
спостерігається у сфері міжнародного туризму та загального обсягу реалізації
туристичних послуг. Це пояснюється поступовим відновленням туристичного
попиту, адаптацією підприємства до сучасних умов функціонування ринку та
впровадженням нових підходів до організації туристичного обслуговування.
30
Значне зростання доходів відбулося також за напрямом додаткових
туристичних послуг та корпоративного обслуговування клієнтів, що свідчить
про диверсифікацію діяльності підприємства та розширення спектра послуг.
Водночас діяльність ДП «ТА «Арт-сервіс» продовжує здійснюватися в
умовах впливу негативних зовнішніх факторів, серед яких:
економічна нестабільність;
інфляційні процеси;
воєнні ризики;
коливання валютного курсу;
зміни у міжнародному туристичному середовищі;
зниження платоспроможності населення.
Зазначені чинники мають безпосередній вплив на фінансові результати
туристичного підприємства та рівень його економічної безпеки. Саме тому для
ДП «ТА «Арт-сервіс» важливого значення набуває формування ефективної
системи управління ризиками, яка дозволить забезпечити стабільність діяльності
підприємства в умовах кризових явищ.
Таблиця 2.2 – Динаміка загальних доходів ДП «ТА «Арт-сервіс»
відповідно до напрямів діяльності
№ Показники 2022 2023 2024 2025 Відносне
відхилення,
%2023/2022
1 Туристичні послуги 660,0 402,4 440,5 806,2 60,97
2 Екскурсійне 965,8 472,6 27,0 331,5 48,93
обслуговування
3 Додаткові туристичні 856,2 306,3 116,7 517,2 35,77
послуги
4 Туристичні пакети та 2482,0 1181,3 584,1 1654,9 47,59
відпочинок
5 Внутрішній туризм 6355,2 2462,0 807,7 6320,2 38,74
6 Міжнародний туризм 6416,9 2859,6 2322,9 5773,5 44,56
7 Корпоративне туристичне 3237,2 1345,9 976,1 2712,6 41,58
обслуговування
8 Туристичний ринок та 16009,3 6667,5 4106,7 14806,3 41,65
транспортні послуги
9 Інші види діяльності 436,7 94,9 40,8 83,8 21,73
10 ДП «ТА «Арт-сервіс» 18928,1 7943,7 4731,6 16544,9
Джерело: складено автором на основі [54]
31
Проведений аналіз свідчить про суттєве скорочення доходів підприємства
у 2023–2024 роках під впливом кризових явищ у туристичній сфері. Основними
причинами зниження фінансових результатів стали пандемічні наслідки,
зниження туристичної активності, геополітична нестабільність, воєнні ризики та
скорочення міжнародних туристичних потоків.
Разом із тим у 2025 році спостерігається позитивна тенденція до
відновлення діяльності підприємства практично за всіма напрямами. Найбільше
зростання доходів відбулося у сфері екскурсійного обслуговування,
внутрішнього туризму та туристичних пакетів. Це свідчить про поступову
адаптацію ДП «ТА «Арт-сервіс» до сучасних умов функціонування ринку та
ефективне впровадження заходів антикризового управління.
Слід зазначити, що підприємство орієнтується на обслуговування різних
категорій клієнтів, серед яких: індивідуальні туристи, корпоративні клієнти,
партнери туристичного ринку, клієнти онлайн-сервісів бронювання, споживачі
додаткових туристичних послуг.
Особливого значення в сучасних умовах набуває розвиток цифрових
каналів обслуговування клієнтів, онлайн-бронювання туристичних послуг та
впровадження сучасних інформаційних технологій у діяльність туристичного
підприємства.
Динаміку сукупних доходів ДП «ТА «Арт-сервіс» наведено на рис. 2.1.
2000 18928,
018 00 1
16544,
106 00 9
0
1400
0
7943,
800 7
0
4731,
400 6
0
200
202 202 202 202
2 3 4 5
Рис. 2.1 – Динаміка зовнішніх доходів ДП «ТА «Арт-сервіс»
Джерело: складено автором на основі [54]
32
Аналіз динаміки зовнішніх доходів свідчить про суттєве скорочення
обсягів надходжень підприємства у кризові роки. Так, у 2023 році зовнішні
доходи ДП «ТА «Арт-сервіс» становили лише 42 % від рівня 2022 року, а у 2024
році – 59 % від показника попереднього року. Позитивна тенденція до
відновлення діяльності спостерігалась у 2025 році, однак навіть за умов
зростання доходів їх рівень ще не повністю досяг докризових показників. Така
динаміка безпосередньо вплинула на загальні фінансові результати діяльності
підприємства, які наведено у табл. 2.3.
У 2023 році відбулося суттєве скорочення виручки від реалізації
туристичних послуг, яка становила лише 41,9 % від рівня 2022 року. Основними
причинами такого зниження стали кризові явища у сфері туризму, геополітична
нестабільність, скорочення міжнародних туристичних потоків та зниження
попиту на туристичні послуги.
Негативний вплив на фінансові результати підприємства також мали
наслідки пандемії COVID-19, які продовжували позначатися на функціонуванні
туристичного ринку у наступні роки. Аналіз фінансових показників за 2022–2025
роки свідчить про те, що 2022 рік був останнім періодом стабільної прибуткової
діяльності підприємства до початку кризових процесів.
Таблиця 2.3 – Фінансові показники діяльності ДП «ТА «Арт-сервіс»
№ Показники 2022 2023 2024 2025 Відносне
відхилення, %
2023/2022
1 Виручка 18928,1 7943,7 4731,6 16544,9 41,97
2 Собівартість 17489,4 9926,1 5955,4 15613,3 56,75
3 Валовий прибуток / збиток 1438,7 – – 931,7 –137,8
1982,4 1223,8
4 Адміністративні витрати 987,1 1017,3 840,5 746,3 103,06
5 Інші доходи 21,3 574,4 250,6 52,2 2696,7
6 Інші витрати 22,5 15,2 11,5 1,7 67,56
7 Фінансові доходи 119,7 35,3 27,3 35,9 29,49
8 Фінансові витрати 171,4 321,7 464,1 509,5 187,69
9 Прибуток (збиток) до –3203,3 –691,6 – –145,9 21,59
оподаткування 2461,7
10 Податок на прибуток 159,6 –64,2 19,2 66,7 –40,23
11 Чистий прибуток / збиток 532,1 – – –212,6 –589,95
3139,1 2480,9
33
№ Показники 2022 2023 2024 2025 Відносне
відхилення, %
12 Фінансовий результат, що 416,4 – – –277,3 –756,10
належить власникам 3148,4 2467,2
підприємства
Джерело: складено автором на основі [54]
25000
18928,1
20000 16544,9
17489,4
15613,3
15000
9926,71943,7
10000
5955,4731,6
5000
532,1
0
2022 2023 2024 2025
-212,6
-5000
-3139,1 -2480,9
Груповий збиток/прибуток Собівартість Виручка
Рис. 2.2 – Динаміка фінансових результатів ДП «ТА «Арт-сервіс»
Джерело: складено автором на основі [54]
У 2024 році тенденція до скорочення доходів збереглася, а виручка
підприємства становила лише 59,56 % від рівня попереднього року. Водночас
уже у 2025 році спостерігалося поступове відновлення діяльності ДП «ТА «Арт-
сервіс», що забезпечило зростання виручки більш ніж утричі порівняно з 2024
роком. Проте навіть за таких умов рівень доходів ще не досяг докризових
показників 2022 року.
Найбільший збиток підприємство отримало у 2023 році. У подальшому
спостерігалося поступове скорочення збитковості, що свідчить про адаптацію
підприємства до нових умов функціонування та впровадження заходів
антикризового управління.
На фінансові результати підприємства у кризовий період суттєво
вплинули:
скорочення обсягів туристичних перевезень;
34
обмеження міжнародної мобільності населення;
зростання транспортних витрат;
коливання валютних курсів;
зниження купівельної спроможності населення;
підвищення рівня фінансових ризиків;
нестабільність зовнішнього середовища.
У 2025 році спостерігалося зростання валового прибутку підприємства, що
стало наслідком поступової стабілізації туристичного ринку, розширення
внутрішнього туризму та активізації попиту на туристичні послуги. Разом із тим
підприємство продовжувало нести значні фінансові витрати, пов’язані зі
зростанням вартості ресурсів, логістичних послуг та інфляційними процесами.
Адміністративні витрати у 2025 році скоротилися порівняно з попередніми
роками, що свідчить про оптимізацію управлінських процесів та підвищення
ефективності використання ресурсів підприємства.
Важливим чинником покращення фінансових результатів стало
впровадження сучасних цифрових технологій, розвиток онлайн-бронювання та
диверсифікація туристичних послуг. Це дозволило ДП «ТА «Арт-сервіс»
частково компенсувати негативний вплив кризових явищ та забезпечити
поступове відновлення фінансової стійкості підприємства.
У сучасних умовах діяльність туристичних підприємств значною мірою
залежить від ефективності системи управління ризиками та здатності оперативно
реагувати на зміни зовнішнього середовища. Саме тому формування дієвої
системи антикризового управління є необхідною умовою забезпечення
стабільного розвитку ДП «ТА «Арт-сервіс».
Регіональна структура міжнародної діяльності компанії в сегментів
готелей (розподіл місць проживання в готелях) представлена на рис. 2.3.
35
Інші країни; 7
Карибський
Північна басейн; 30
Африка /
Єгипет; 22
Східне Західне
Середземномор' Середземномор'
я; 21 я; 20
Рисунок 2.3 – Регіональна структура міжнародної діяльності компанії в
сегментів готелей
Джерело: сформовано автором
Туристична галузь продовжує залишатися одним із секторів економіки, що
має значний потенціал розвитку навіть в умовах глобальної нестабільності.
Незважаючи на кризові явища останніх років, сфера туризму поступово
відновлює свої позиції та залишається важливим чинником розвитку
міжнародної економіки.
Попит на туристичні послуги формується під впливом низки
довгострокових тенденцій, серед яких:
зростання рівня життя населення;
збільшення чисельності середнього класу;
підвищення рівня мобільності населення;
зростання зацікавленості у подорожах та нових враженнях;
активний розвиток цифрових технологій у сфері туризму.
У сучасних умовах туристичний ринок поступово адаптується до наслідків
пандемії COVID-19, воєнних ризиків та економічної нестабільності. Водночас
попит на туристичні послуги демонструє тенденцію до відновлення, що
36
підтверджується збільшенням кількості бронювань туристичних продуктів та
активізацією внутрішнього й міжнародного туризму.
Для ДП «ТА «Арт-сервіс» характерним є поступове відновлення обсягів
реалізації туристичних послуг у 2025 році. Позитивна динаміка спостерігається
насамперед у сегменті внутрішнього туризму та організації індивідуальних
туристичних подорожей. Зростання попиту також пояснюється підвищенням
рівня довіри клієнтів до туристичних компаній, які здатні забезпечити безпечні
та гнучкі умови подорожей.
Попри позитивні тенденції, зовнішнє середовище функціонування
туристичних підприємств залишається складним. Значний вплив на діяльність
туристичних компаній мають:
інфляційні процеси;
коливання валютних курсів;
підвищення вартості транспортних послуг;
геополітична нестабільність;
зміни споживчих настроїв;
посилення конкурентної боротьби на туристичному ринку.
У таких умовах особливого значення набуває здатність туристичного
підприємства забезпечувати високу якість послуг, гнучкість у формуванні
туристичного продукту та оперативне реагування на зміни ринкової
кон’юнктури.
ДП «ТА «Арт-сервіс» у процесі адаптації до сучасних умов
функціонування ринку приділяє значну увагу цифровізації діяльності та
вдосконаленню системи обслуговування клієнтів. Підприємство активно
використовує онлайн-платформи бронювання, сучасні канали комунікації та
цифрові інструменти просування туристичних послуг.
Важливим напрямом розвитку підприємства є формування сучасної
кадрової політики. В умовах цифрової трансформації туристичного бізнесу та
високої нестабільності ринку кадровий потенціал стає одним із ключових
факторів забезпечення конкурентоспроможності підприємства.
37
Кадрова стратегія ДП «ТА «Арт-сервіс» спрямована на:
розвиток професійних компетентностей працівників;
удосконалення системи управління персоналом;
впровадження цифрових технологій у робочі процеси;
забезпечення ефективної командної взаємодії;
створення сприятливих умов праці;
підтримку інклюзивності та корпоративної культури.
У межах реалізації кадрової стратегії підприємство орієнтується на такі
основні напрями:
спрощення та оптимізація управлінських процесів;
цифрова трансформація діяльності;
підтримка професійного розвитку персоналу;
підвищення рівня мотивації працівників;
забезпечення різноманітності та рівних можливостей;
підвищення продуктивності праці.
Таким чином, ДП «ТА «Арт-сервіс» формує систему управління, яка
дозволяє адаптуватися до сучасних викликів туристичного ринку, забезпечувати
стабільність діяльності та підвищувати ефективність функціонування
підприємства в умовах кризових явищ.
2.2 Дослідження системи ризик-менеджменту ДП «ТА «Арт-сервіс»
Ефективне управління наявними та потенційними ризиками є однією з
ключових передумов стабільного функціонування туристичного підприємства та
досягнення його стратегічних цілей. В умовах високої нестабільності
туристичного ринку система ризик-менеджменту набуває особливого значення,
оскільки дозволяє своєчасно виявляти загрози, оцінювати їх вплив та розробляти
заходи щодо мінімізації негативних наслідків.
Для ДП «ТА «Арт-сервіс» управління ризиками є невід’ємною складовою
загальної системи корпоративного управління. Реалізація ефективної системи
38
ризик-менеджменту спрямована не лише на уникнення можливих втрат, а й на
забезпечення умов для використання ринкових можливостей та підвищення
конкурентоспроможності підприємства.
У сучасних умовах функціонування туристичної сфери підприємство
здійснює постійне вдосконалення системи управління ризиками з урахуванням
змін зовнішнього середовища, цифровізації бізнес-процесів, зростання
кіберризиків, воєнних загроз та економічної нестабільності.
Система ризик-менеджменту ДП «ТА «Арт-сервіс» базується на
комплексному підході та охоплює:
виявлення ризиків;
оцінювання ймовірності їх виникнення;
аналіз можливих наслідків;
контроль рівня ризиків;
моніторинг ефективності управлінських рішень;
розробку заходів реагування та адаптації.
Особливістю системи управління ризиками підприємства є те, що вона
орієнтована не лише на реагування на кризові ситуації, а й на попередження їх
виникнення шляхом постійного моніторингу внутрішнього та зовнішнього
середовища.
Контроль за ефективністю системи ризик-менеджменту на підприємстві
здійснюється керівництвом ДП «ТА «Арт-сервіс» та відповідальними
структурними підрозділами. У межах системи управління ризиками регулярно
проводиться оцінка основних загроз для діяльності підприємства, аналіз змін
ринкової ситуації та визначення рівня допустимого ризику.
Керівництво підприємства визначає стратегічні напрями розвитку та
рівень ризику, який підприємство готове прийняти для досягнення поставлених
цілей. При цьому основна відповідальність за формування та функціонування
системи ризик-менеджменту покладається на керівництво підприємства.
Система управління ризиками ДП «ТА «Арт-сервіс» спрямована на:
забезпечення фінансової стійкості;
39
підтримання конкурентоспроможності;
зниження рівня кризових загроз;
забезпечення безперервності діяльності;
підвищення ефективності управлінських рішень.
Особливого значення у сучасних умовах набуває управління такими
ризиками: фінансовими, операційними, репутаційними, інформаційними,
кіберризиками, ризиками безпеки туристі, ризиками, пов’язаними з воєнними
діями та геополітичною нестабільністю.
У межах функціонування системи ризик-менеджменту підприємство
здійснює регулярний аналіз ключових ризиків та оцінює їх вплив на досягнення
стратегічних цілей. Важливим елементом є також постійне вдосконалення
механізмів контролю та адаптації до змін ринкового середовища.
Для забезпечення ефективності системи ризик-менеджменту ДП «ТА
«Арт-сервіс» використовує: фінансове планування, внутрішній контроль,
систему моніторингу ризиків, цифрові інструменти управління, аналіз
зовнішнього середовища, механізми оперативного реагування на кризові
ситуації.
Таким чином, система управління ризиками ДП «ТА «Арт-сервіс» є
важливою складовою загальної системи менеджменту підприємства та
спрямована на забезпечення його стабільного розвитку, фінансової безпеки та
адаптації до сучасних викликів туристичного ринку.
Система ризик-менеджменту ДП «ТА «Арт-сервіс» базується на
внутрішній політиці управління ризиками, яка визначає основні принципи
виявлення, оцінювання, контролю та мінімізації ризиків. Важливою метою такої
політики є формування корпоративної культури управління ризиками,
відповідно до якої працівники підприємства повинні усвідомлювати можливі
загрози, контролювати їх та дотримуватися встановлених процедур безпеки й
управління.
40
Ролі та обов’язки менеджерів ДП «ТА «Арт-сервіс»» з управління ризиками
Контроль адекватності та ефективності системи управління ризиками;
Ревізійна комісія
Визначення схильності до ризику управління ризиками
Загальна відповідальність за управління ризиками;
Визначити стратегічний підхід до ризику;
Виконавча рада Затвердити політику щодо ризиків, включаючи схильність до ризику, і
Стримування та встановити тон у верхній частині;
гарантування Погодьтеся, як управляти, пом’якшувати та контролювати основні
ризики;
Перевірте ефективність системи управління
Сформулюйте стратегію ризику та політику, включаючи
Комітет з контролю схильність до ризику;
за ризиками Узагальнити та оцінити основні ризики;
Огляд і спілкування Забезпечити ефективний моніторинг;
Сформулюйте стратегію ризику та політику, включаючи
схильність до ризику;
Звітувати перед Виконавчим комітетом
Команда групового ризику
Підтримка та звіт
Підтримуйте залучення та культуру усвідомлення ризиків,
фокусування на контролі;
Бізнес та функції Узгодити стратегію реагування на ризик і місцеву схильність
Визначте та оцініть до ризику;
Щоквартально повідомляти про статус ризику з обговоренням
і затвердженням місцевою радою;
Подання Групі реєстру ризиків;
Визначити ключові ризики для бізнес-стратегії та фактори
пом’якшення;
Управління та моніторинг ризиків на постійній основі
Рис. 2.4 – Ролі та обов’язки менеджерів ДП «ТА «Арт-сервіс» у системі
управління ризиками
Джерело: складено автором
Політика управління ризиками створює формалізовану систему контролю
ризиків, інтегровану в загальну структуру управління підприємством. Для
кожного ключового ризику визначаються відповідальні особи, які здійснюють
контроль, оцінювання та координацію заходів щодо мінімізації негативних
наслідків.
41
Керівництво ДП «ТА «Арт-сервіс» здійснює регулярний контроль за
ефективністю функціонування системи ризик-менеджменту та забезпечує
моніторинг основних ризиків, які можуть впливати на досягнення стратегічних
цілей підприємства. У межах цього процесу проводиться аналіз змін зовнішнього
середовища, оцінюється рівень ризиковості діяльності та визначаються напрями
вдосконалення системи управління ризиками.
Комітет з управління ризиками – контроль та координація
На підприємстві функціонує система внутрішнього контролю ризиків, у
межах якої здійснюється:
аналіз ключових ризиків;
оцінювання ефективності заходів мінімізації ризиків;
моніторинг змін у зовнішньому та внутрішньому середовищі;
підготовка пропозицій щодо вдосконалення системи ризик-менеджменту.
До процесу управління ризиками залучаються керівники структурних
підрозділів, фінансові менеджери та відповідальні працівники підприємства. Це
забезпечує комплексний підхід до управління ризиками та дозволяє оперативно
реагувати на кризові ситуації.
Регулярні засідання керівництва та відповідальних осіб з управління
ризиками дозволяють:
оцінювати поточний рівень ризиків;
визначати нові потенційні загрози;
аналізувати ефективність уже впроваджених заходів;
формувати рекомендації щодо подальшого вдосконалення системи
контролю.
Відділ ризик-менеджменту – підтримка та моніторинг
Для забезпечення ефективного функціонування системи ризик-
менеджменту ДП «ТА «Арт-сервіс» використовує комплекс сучасних
інструментів моніторингу та аналізу ризиків. Важливу роль у цьому процесі
відіграє використання цифрових технологій, автоматизованих систем обробки
інформації та електронних каналів комунікації.
42
Основними завданнями системи управління ризиками є:
координація процесів управління ризиками;
підготовка аналітичної інформації;
контроль виконання заходів мінімізації ризиків;
забезпечення інформаційної підтримки керівництва;
формування звітності щодо рівня ризиків.
Система ризик-менеджменту підприємства також передбачає постійний
моніторинг фінансових показників, рівня ліквідності, платоспроможності та
стабільності функціонування туристичного підприємства.
Структурні підрозділи підприємства – виявлення та оцінювання ризиків
Кожен структурний підрозділ ДП «ТА «Арт-сервіс» бере участь у процесі
управління ризиками відповідно до своїх функціональних обов’язків. У межах
діяльності підрозділів здійснюється:
виявлення ризиків;
аналіз причин їх виникнення;
оцінювання можливих наслідків;
розробка заходів реагування.
Особлива увага приділяється ризикам, які можуть впливати на якість
туристичних послуг, безпеку клієнтів, фінансову стійкість підприємства та
репутацію компанії.
Ризик-апетит підприємства
Керівництво ДП «ТА «Арт-сервіс» визначає допустимий рівень ризику
залежно від стратегічних цілей підприємства та поточної ринкової ситуації. У
діяльності підприємства можна виділити такі основні групи ризиків: операційні
ризики, фінансові ризики, комплаєнс-ризики, інформаційні та кіберризики,
репутаційні ризики.
Щодо операційних ризиків підприємство дотримується помірного рівня
толерантності, оскільки туристична діяльність значною мірою залежить від
зовнішніх факторів. При цьому керівництво постійно впроваджує заходи щодо
підвищення операційної стійкості підприємства.
43
Стосовно комплаєнс-ризиків підприємство застосовує низький рівень
толерантності, що пов’язано з необхідністю дотримання вимог законодавства,
забезпечення інформаційної безпеки та захисту інтересів клієнтів.
Фінансові ризики також перебувають під постійним контролем
підприємства. У сучасних умовах особливого значення набувають: валютні
ризики, інфляційні ризики, ризики зростання витрат, ризики втрати ліквідності,
ризики нестабільності туристичного попиту.
Процес управління ризиками
У ДП «ТА «Арт-сервіс» використовується системний підхід до управління
ризиками, який включає декілька послідовних етапів.
Першим етапом є ідентифікація ризиків. Керівники структурних
підрозділів визначають ризики, які можуть впливати на реалізацію стратегічних
та операційних цілей підприємства.
Для кожного ризику призначається відповідальна особа, яка здійснює
контроль та координацію заходів щодо його мінімізації.
Наступним етапом є оцінювання ризиків. У процесі оцінки визначається:
ймовірність виникнення ризику;
масштаб можливих втрат;
рівень впливу ризику на діяльність підприємства;
ефективність існуючих заходів контролю.
Важливим елементом системи ризик-менеджменту є оцінка так званого
«валового ризику», тобто рівня потенційної загрози за відсутності механізмів
мінімізації ризиків. Це дозволяє оцінити можливі масштаби негативних наслідків
та своєчасно розробити ефективні заходи реагування.
Таким чином, система управління ризиками ДП «ТА «Арт-сервіс» має
комплексний характер та спрямована на забезпечення фінансової стійкості,
підвищення конкурентоспроможності й стабільного розвитку підприємства в
умовах сучасних кризових викликів туристичної галузі.
Наступним етапом процесу управління ризиками в ДП «ТА «Арт-сервіс» є
оцінювання та документування діючих заходів мінімізації ризиків, які
44
спрямовані на зниження ймовірності виникнення ризикових ситуацій або
пом’якшення їх негативного впливу у випадку реалізації.
Аналіз ефективності існуючих механізмів контролю дозволяє визначити
поточний або залишковий рівень ризику, який характеризує реальний рівень
загроз для підприємства з урахуванням уже впроваджених заходів управління.
Такий підхід дає можливість оцінити ступінь впливу ризику, імовірність його
виникнення, ефективність наявних заходів контролю, здатність підприємства
протидіяти кризовим ситуаціям.
Ключовою перевагою оцінювання залишкового ризику є формування
реального уявлення про поточний рівень ризиковості діяльності підприємства та
ефективність функціонування системи ризик-менеджменту.
Важливим етапом системи ризик-менеджменту є реагування на ризики.
Якщо керівництво підприємства оцінює рівень ризику як допустимий та такий,
що відповідає встановленому рівню ризик-апетиту підприємства, ризик
приймається, а подальші заходи щодо його зниження не здійснюються. У такому
випадку продовжується моніторинг ризику та контроль ефективності діючих
механізмів пом’якшення.
Якщо ж поточний рівень ризику перевищує допустимі межі, керівництво
ДП «ТА «Арт-сервіс» розробляє комплекс заходів щодо посилення системи
контролю та впровадження додаткових механізмів мінімізації ризиків.
Основною метою таких заходів є зниження ймовірності виникнення ризику або
мінімізація масштабів можливих негативних наслідків.
У межах системи ризик-менеджменту підприємства формується цільовий
рівень ризику, який визначає допустимий рівень ризиковості діяльності
відповідно до загальної стратегії розвитку підприємства. За реалізацію заходів
щодо досягнення встановленого рівня ризику відповідають уповноважені
працівники та керівники структурних підрозділів.
Досвід функціонування туристичних підприємств у кризових умовах
свідчить про те, що глобальні події можуть одночасно активізувати декілька груп
ризиків. Зокрема, пандемія COVID-19, повномасштабна війна в Україні,
45
енергетична нестабільність та інфляційні процеси призвели до суттєвого
зростання рівня ризиковості туристичного бізнесу.
Для ДП «ТА «Арт-сервіс» найбільш актуальними в сучасних умовах є такі
ризики:
зниження попиту на туристичні послуги;
нестабільність вартості ресурсів;
ризики ліквідності та грошових потоків;
порушення транспортного сполучення;
безпекові ризики;
кіберризики;
кадрові ризики;
репутаційні ризики.
Пандемія COVID-19 та воєнні дії в Україні спричинили суттєві зміни у
поведінці споживачів туристичних послуг, структурі попиту та функціонуванні
міжнародного туристичного ринку. У результаті значно підвищилися ризики,
пов’язані з:
непередбачуваністю туристичного попиту;
обмеженням міжнародної мобільності;
зростанням транспортних витрат;
нестабільністю валютних курсів;
збільшенням вартості енергоносіїв;
скороченням платоспроможності населення.
Крім того, кризові явища посилили кадрові ризики підприємства, зокрема
проблеми утримання кваліфікованих працівників, необхідність адаптації
персоналу до цифрових технологій та зростання навантаження на працівників
туристичної сфери.
Попри наявність значної кількості ризиків, керівництво ДП «ТА «Арт-
сервіс» оцінює фінансовий стан підприємства як достатньо стабільний для
забезпечення безперервності діяльності в середньостроковій перспективі.
Підприємство здійснює постійний контроль за фінансовими потоками, рівнем
46
ліквідності та обсягами витрат, що дозволяє підтримувати належний рівень
фінансової стійкості.
У процесі прогнозування діяльності підприємства враховується
можливість подальших змін у поведінці споживачів туристичних послуг під
впливом економічних, політичних та соціальних факторів. Водночас
керівництво підприємства не розглядає наявні ризики як критичну загрозу для
подальшого функціонування підприємства.
Одним із найбільш суттєвих ризиків у сучасних умовах залишається
інфляційне зростання витрат, насамперед:
підвищення вартості енергоносіїв;
збільшення транспортних витрат;
зростання цін на туристичні послуги партнерів;
коливання валютних курсів.
Зростання вартості ресурсів може призвести до скорочення купівельної
спроможності населення та зниження попиту на туристичні послуги. Саме тому
ДП «ТА «Арт-сервіс» реалізує заходи щодо підвищення операційної стійкості
підприємства, оптимізації витрат та диверсифікації туристичних продуктів.
З метою мінімізації операційних ризиків підприємство також впроваджує
заходи щодо підвищення стабільності транспортного забезпечення,
удосконалення процесів бронювання та розвитку цифрових сервісів
обслуговування клієнтів.
Таким чином, система ризик-менеджменту ДП «ТА «Арт-сервіс»
орієнтована на забезпечення стабільного функціонування підприємства,
своєчасне реагування на кризові виклики та формування умов для
довгострокового розвитку в умовах високої невизначеності туристичного ринку.
47
2.3 SWOT-аналіз системи управління ризиками ДП «ТА «Арт-сервіс»
У сучасних умовах функціонування туристичного ринку важливим
інструментом стратегічного аналізу діяльності підприємства є SWOT-аналіз,
який дозволяє комплексно оцінити внутрішнє та зовнішнє середовище
функціонування підприємства, визначити його сильні та слабкі сторони, а також
виявити можливості й загрози для подальшого розвитку.
Для ДП «ТА «Арт-сервіс» проведення SWOT-аналізу є особливо
актуальним, оскільки діяльність туристичних підприємств супроводжується
високим рівнем ризику та залежністю від зовнішніх факторів. Аналіз дозволяє
оцінити ефективність існуючої системи ризик-менеджменту та визначити
напрями її вдосконалення.
Проведений SWOT-аналіз свідчить про те, що ДП «ТА «Арт-сервіс» має
достатній потенціал для забезпечення стабільного функціонування та
подальшого розвитку навіть в умовах кризових явищ. До основних переваг
підприємства належать наявність сформованої системи управління ризиками,
досвід роботи на туристичному ринку, здатність швидко адаптуватися до змін
зовнішнього середовища та використання цифрових технологій у процесі
обслуговування клієнтів.
Таблиця 2.5 – SWOT-аналіз системи управління ризиками ДП «ТА «Арт-
сервіс»
Сильні сторони (Strengths) Слабкі сторони (Weaknesses)
Наявність системи управління ризиками Висока залежність від зовнішнього
середовища
Досвід роботи на туристичному ринку Недостатній рівень автоматизації окремих
процесів
Гнучкість у формуванні туристичних Обмежені фінансові ресурси
продуктів
Використання цифрових каналів Високий рівень операційних ризиків
обслуговування
Наявність постійної клієнтської бази Залежність від сезонності туристичного
попиту
Швидка адаптація до змін ринкової Недостатній рівень диверсифікації
кон’юнктури туристичних напрямів
Контроль фінансових потоків та витрат Ризик втрати кваліфікованого персоналу
Орієнтація на якість обслуговування Вразливість до валютних коливань
клієнтів
48
Можливості (Opportunities) Загрози (Threats)
Відновлення туристичного ринку після Воєнні дії та геополітична нестабільність
кризових явищ
Розвиток внутрішнього туризму Інфляційні процеси та зростання витрат
Впровадження сучасних цифрових Зниження платоспроможності населення
технологій
Розширення спектра туристичних послуг Посилення конкуренції на туристичному
ринку
Використання онлайн-платформ Валютні ризики
бронювання
Підвищення попиту на індивідуальні тури Кіберризики та інформаційні загрози
Розвиток партнерських програм Ризик нових пандемій та епідемій
Впровадження сучасних систем ризик- Нестабільність міжнародного транспортного
менеджменту сполучення
Джерело: складено автором
Водночас діяльність підприємства характеризується рядом слабких сторін,
серед яких особливо вагомими є висока залежність від зовнішніх факторів,
сезонність попиту, фінансові обмеження та підвищений рівень операційних
ризиків.
Аналіз зовнішнього середовища дозволив визначити значні можливості
для розвитку підприємства. Насамперед це пов’язано з поступовим
відновленням туристичного ринку, розвитком внутрішнього туризму,
цифровізацією туристичних послуг та зростанням попиту на індивідуальні
туристичні продукти.
Разом із тим на діяльність ДП «ТА «Арт-сервіс» продовжують впливати
суттєві зовнішні загрози. Найбільший негативний вплив мають воєнні ризики,
економічна нестабільність, інфляційні процеси, валютні коливання та зниження
купівельної спроможності населення.
Особливу увагу підприємству необхідно приділяти кіберризикам та
ризикам інформаційної безпеки, оскільки активне впровадження цифрових
технологій у туристичну діяльність підвищує залежність від інформаційних
систем та онлайн-сервісів.
Результати SWOT-аналізу свідчать про необхідність подальшого
вдосконалення системи ризик-менеджменту ДП «ТА «Арт-сервіс». Основними
напрямами підвищення ефективності управління ризиками повинні стати:
посилення фінансової стійкості підприємства;
49
диверсифікація туристичних продуктів;
розширення цифрових сервісів;
удосконалення системи інформаційної безпеки;
підвищення рівня кадрового забезпечення;
розвиток внутрішнього туризму;
удосконалення антикризового управління.
Таким чином, SWOT-аналіз дозволив визначити ключові фактори впливу
на діяльність ДП «ТА «Арт-сервіс» та сформувати основу для розробки
ефективних заходів щодо вдосконалення системи управління ризиками
підприємства.
50
РОЗДІЛ 3 УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТУ
ДП «ТА «Арт-сервіс»
3.1 Обґрунтування заходів щодо вдосконалення системи ризик-
менеджменту підприємства
Сучасні кризові явища у світовій економіці, наслідки пандемії COVID-19,
воєнні ризики, енергетична нестабільність та глобальні зміни у поведінці
споживачів туристичних послуг обумовлюють необхідність удосконалення
системи управління ризиками туристичних підприємств. Для ДП «ТА «Арт-
сервіс» формування ефективної системи ризик-менеджменту є важливою
умовою забезпечення фінансової стійкості, конкурентоспроможності та
стабільного розвитку підприємства.
Кризові процеси останніх років створили передумови для переосмислення
підходів до організації туристичної діяльності та формування нових стратегічних
орієнтирів розвитку туристичного бізнесу. У сучасних умовах підприємствам
туристичної сфери необхідно не лише реагувати на вже існуючі ризики, але й
формувати механізми довгострокової адаптації до майбутніх викликів.
Одним із ключових напрямів удосконалення системи ризик-менеджменту
ДП «ТА «Арт-сервіс» є впровадження принципів сталого розвитку у процес
управління підприємством. Це передбачає: підвищення рівня екологічної
відповідальності, оптимізацію використання ресурсів, адаптацію туристичної
інфраструктури до змін клімату, розвиток безпечних та енергоефективних
туристичних продуктів.
Важливого значення також набуває цифровізація туристичної діяльності.
Використання сучасних цифрових технологій дозволяє підприємству:
оперативно реагувати на зміни ринкового середовища;
підвищувати якість обслуговування клієнтів;
зменшувати операційні ризики;
удосконалювати процеси бронювання та комунікації;
51
забезпечувати ефективний моніторинг ризиків.
Для ДП «ТА «Арт-сервіс» доцільним є впровадження сучасних
інформаційних систем управління ризиками, які забезпечуватимуть
автоматизований збір та аналіз даних, прогнозування ризикових ситуацій,
оперативне інформування керівництва, контроль фінансових показників та
оцінювання рівня ризиковості окремих напрямів діяльності.
Особливу увагу підприємству необхідно приділити розвитку кадрового
потенціалу. У сучасних умовах ефективність системи ризик-менеджменту
значною мірою залежить від професійного рівня працівників та їх здатності
адаптуватися до змін зовнішнього середовища.
Кадрова політика ДП «ТА «Арт-сервіс» повинна бути спрямована на:
підвищення кваліфікації персоналу;
розвиток цифрових компетентностей;
формування антикризових навичок;
удосконалення внутрішньої комунікації;
підвищення мотивації працівників;
забезпечення кадрової стабільності.
В умовах високої нестабільності туристичного ринку особливого значення
набуває диверсифікація туристичних продуктів та напрямів діяльності
підприємства. Розширення спектра послуг дозволить знизити залежність
підприємства від окремих сегментів ринку та мінімізувати ризики скорочення
попиту.
Одним із перспективних напрямів розвитку є розширення внутрішнього
туризму, розвиток індивідуальних туристичних програм, формування
екологічних туристичних маршрутів, розвиток онлайн-туризму та віртуальних
екскурсій, впровадження гнучких умов бронювання та обслуговування клієнтів.
Для підвищення ефективності системи ризик-менеджменту ДП «ТА «Арт-
сервіс» доцільно посилити аналітичну складову управління. Ефективне
прийняття управлінських рішень потребує наявності актуальної, достовірної та
52
своєчасної інформації щодо стану туристичного ринку, поведінки споживачів та
зовнішніх факторів впливу.
У зв’язку з цим підприємству рекомендується:
удосконалити систему збору та аналізу інформації;
використовувати сучасні методи прогнозування;
здійснювати постійний моніторинг зовнішнього середовища;
впровадити систему раннього попередження ризиків.
Суттєвий вплив на діяльність туристичних підприємств у сучасних умовах
мають фактори невизначеності, які формують нові виклики для туристичної
галузі. Для ДП «ТА «Арт-сервіс» найбільш актуальними залишаються такі
ризики:
вплив воєнних дій та геополітичної нестабільності;
енергетична криза та зростання вартості палива;
інфляційні процеси;
нестабільність туристичного попиту;
кадровий дефіцит;
кіберризики;
посилення конкуренції;
зміни споживчих переваг туристів.
Окремої уваги потребує розвиток внутрішнього туризму, який у сучасних
умовах виступає одним із найбільш перспективних напрямів діяльності
туристичних підприємств України. Зростання попиту на внутрішні туристичні
послуги дозволяє частково компенсувати скорочення міжнародного туризму та
забезпечує стабілізацію діяльності підприємств галузі.
Важливим напрямом удосконалення системи ризик-менеджменту є також
підвищення рівня фінансової стійкості підприємства. Для цього доцільно:
оптимізувати структуру витрат;
формувати резервні фінансові фонди;
диверсифікувати джерела доходів;
посилити контроль за фінансовими потоками;
53
удосконалити систему бюджетування.
У сучасних умовах туристичні підприємства повинні враховувати не лише
поточні ризики, але й довгострокові тенденції розвитку туристичного ринку.
Серед основних стратегічних викликів для туристичної галузі можна виділити
розвиток цифрових технологій, зміни моделей туристичної поведінки, зростання
попиту на безпечний та екологічний туризм, поширення віртуальних
туристичних продуктів, автоматизацію бізнес-процесів, розвиток інноваційних
форматів туристичних послуг.
Таким чином, удосконалення системи ризик-менеджменту ДП «ТА «Арт-
сервіс» повинно базуватися на комплексному підході, який поєднує сучасні
методи управління ризиками, цифрові технології, стратегічне планування та
принципи сталого розвитку. Реалізація запропонованих заходів дозволить
підприємству підвищити рівень адаптивності до кризових явищ, забезпечити
фінансову стабільність та зміцнити конкурентні позиції на туристичному ринку.
Ключовим елементом ефективної системи ризик-менеджменту
туристичного підприємства є формування механізму адаптації до ризиків.
Адаптаційна підсистема повинна охоплювати комплекс заходів, спрямованих на
своєчасне реагування на внутрішні та зовнішні загрози, мінімізацію негативних
наслідків кризових явищ та забезпечення стабільності функціонування
підприємства.
Для ДП «ТА «Арт-сервіс» система адаптації до ризиків має базуватися на
використанні сучасних методів ризик-менеджменту, економічного аналізу та
прогнозування. Водночас у туристичній сфері застосовуються специфічні
методи управління ризиками, які характерні саме для туристичної діяльності та
враховують особливості формування і реалізації туристичного продукту.
Одним із таких інструментів є використання тайм-лімітів анулювання
туристичних послуг із визначенням відповідних штрафних санкцій. Даний
механізм дозволяє зменшити ризики, пов’язані зі скасуванням туристичних
бронювань клієнтами, що є особливо актуальним для туристичних підприємств
в умовах нестабільного ринку.
54
Для ДП «ТА «Арт-сервіс» ризик відмови клієнтів від заброньованих турів
може призводити до значних фінансових втрат, оскільки підприємство несе
витрати на організацію туристичних послуг ще до початку подорожі. У випадку
масового анулювання турів підприємство може втрачати кошти, які неможливо
компенсувати за рахунок партнерів або постачальників туристичних послуг.
З метою мінімізації таких ризиків доцільно застосовувати систему
диференційованих штрафів залежно від:
терміну анулювання бронювання;
виду туристичного продукту;
типу транспортного забезпечення;
напрямку подорожі;
рівня сезонного попиту.
Запровадження такого механізму дозволить:
компенсувати частину понесених витрат;
знизити рівень фінансових втрат;
дисциплінувати клієнтів щодо відповідального бронювання туристичних
послуг;
зменшити ймовірність масового анулювання турів.
Досвід функціонування туристичних підприємств у період пандемії
COVID-19 показав необхідність створення спеціалізованих антикризових
центрів, які забезпечують координацію дій у кризових ситуаціях. Для ДП «ТА
«Арт-сервіс» доцільним є формування внутрішнього координаційного центру
антикризового управління, який об’єднає потенціал усіх структурних підрозділів
підприємства.
Основними завданнями такого центру повинні стати:
моніторинг кризових загроз;
оперативне реагування на зміни ринкової ситуації;
координація дій структурних підрозділів;
розробка антикризових заходів;
прогнозування можливих сценаріїв розвитку ситуації;
55
забезпечення інформаційної підтримки керівництва.
Створення антикризового координаційного центру дозволить ДП «ТА
«Арт-сервіс» забезпечити більш оперативне прийняття управлінських рішень та
підвищити рівень адаптивності підприємства до сучасних кризових викликів.
У сучасних умовах антикризове управління туристичним підприємством
повинно охоплювати декілька ключових напрямів:
оцінювання поточної ситуації та прогнозування можливих наслідків
кризових явищ;
розробку оперативних та стратегічних управлінських рішень;
збереження клієнтської бази та підтримку лояльності споживачів;
забезпечення ефективної внутрішньої комунікації та координації дій
персоналу.
Важливим завданням ДП «ТА «Арт-сервіс» є також формування системи
підтримки клієнтів в умовах кризових ситуацій. У сучасних умовах туристи
особливу увагу приділяють:
безпеці подорожей;
гнучким умовам бронювання;
можливості швидкого повернення коштів;
наявності інформаційної підтримки;
прозорості умов надання туристичних послуг.
З метою підвищення ефективності системи ризик-менеджменту
підприємству доцільно реалізувати такі заходи:
проводити постійні переговори з партнерами туристичного ринку щодо
спільних антикризових дій;
розробити стратегії розвитку внутрішнього туризму;
удосконалити механізм повернення коштів за невикористані туристичні
послуги;
впровадити систему моніторингу ефективності антикризових заходів;
розширити цифрові сервіси обслуговування клієнтів;
інвестувати у розвиток професійних компетентностей персоналу;
56
посилити співпрацю з іншими суб’єктами туристичного ринку.
Особливого значення для ДП «ТА «Арт-сервіс» набуває цифровізація
туристичної діяльності. Впровадження сучасних цифрових технологій дозволяє:
автоматизувати процеси бронювання;
підвищити якість комунікації з клієнтами;
забезпечити швидкий обмін інформацією;
мінімізувати операційні ризики;
підвищити конкурентоспроможність підприємства.
Крім того, важливим напрямом удосконалення системи ризик-
менеджменту є розвиток кадрового потенціалу підприємства. Інвестування у
професійне навчання працівників, розвиток цифрових компетентностей та
формування навичок антикризового управління дозволить підвищити
ефективність діяльності підприємства в умовах нестабільного зовнішнього
середовища.
Таким чином, удосконалення системи ризик-менеджменту ДП «ТА «Арт-
сервіс» повинно здійснюватися на основі комплексного підходу, який поєднує
сучасні методи антикризового управління, цифровізацію бізнес-процесів,
розвиток кадрового потенціалу та підвищення рівня адаптивності підприємства
до сучасних викликів туристичного ринку. Реалізація запропонованих заходів
дозволить підвищити стійкість підприємства до кризових явищ, забезпечити
стабільність фінансових результатів та зміцнити конкурентні позиції на
туристичному ринку.
Під час розробки антикризового плану щодо мінімізації наслідків кризових
явищ для туристичної галузі України доцільно враховувати рекомендації
Глобального кризового комітету з туризму, які можуть бути адаптовані до
діяльності ДП «ТА «Арт-сервіс». Реалізація таких рекомендацій дозволить
підвищити стійкість туристичного підприємства до зовнішніх загроз та
забезпечити ефективне функціонування в умовах нестабільного ринку.
Рекомендації Глобального кризового комітету з туризму доцільно
групувати за трьома основними напрямами.
57
1. Управління кризою та мінімізація негативних наслідків
Першочерговим завданням антикризового управління є збереження
кадрового потенціалу туристичної галузі та забезпечення стабільності
функціонування підприємств. Для ДП «ТА «Арт-сервіс» особливого значення
набувають:
збереження робочих місць;
підтримка працівників і самозайнятих осіб;
забезпечення достатнього рівня ліквідності;
розвиток професійних компетентностей персоналу;
оптимізація податкового навантаження;
удосконалення нормативного регулювання туристичної діяльності.
У сучасних умовах підприємству необхідно приділяти увагу підтримці
фінансової стійкості та формуванню резервів для подолання кризових ситуацій.
Одним із ключових напрямів є удосконалення системи фінансового планування
та контролю витрат.
2. Стимулювання розвитку та прискорення відновлення туристичної
діяльності
Важливим етапом антикризового управління є реалізація заходів,
спрямованих на відновлення туристичного попиту та активізацію діяльності
туристичних підприємств.
Для ДП «ТА «Арт-сервіс» доцільними є такі заходи:
застосування фінансових стимулів для підтримки туристичної діяльності;
використання гнучкої цінової політики;
спрощення процедур бронювання туристичних послуг;
розширення внутрішнього туризму;
підвищення рівня довіри клієнтів;
розвиток цифрових каналів продажу туристичних продуктів.
Важливим інструментом підтримки туристичних підприємств може стати
використання механізму ваучерів або кредитів на майбутні туристичні послуги
58
замість негайного повернення коштів за скасовані бронювання. Такий підхід
дозволяє:
зменшити відтік грошових коштів;
підтримати ліквідність підприємства;
зберегти клієнтську базу;
забезпечити поступове відновлення туристичної діяльності.
Для ДП «ТА «Арт-сервіс» використання системи туристичних ваучерів
може стати ефективним інструментом підтримки фінансової стабільності у
кризових умовах.
3. Підготовка до майбутніх викликів та забезпечення сталого розвитку
У сучасних умовах туристичні підприємства повинні орієнтуватися не
лише на подолання поточних кризових явищ, але й на формування
довгострокової системи адаптації до майбутніх ризиків.
Для ДП «ТА «Арт-сервіс» важливими напрямами розвитку є:
впровадження принципів сталого розвитку;
використання сучасних цифрових технологій;
підвищення рівня екологічної відповідальності;
формування системи готовності до кризових ситуацій;
розвиток внутрішнього туризму;
диверсифікація туристичних послуг.
З метою підвищення ефективності антикризового управління доцільним є
створення єдиного інформаційного механізму комунікації між учасниками
туристичного ринку. Це дозволить:
координувати дії туристичних підприємств;
оперативно обмінюватися інформацією;
підвищити ефективність управління кризовими ситуаціями;
забезпечити підтримку розвитку туристичної галузі.
Крім того, важливим напрямом підтримки туристичної сфери є реалізація
програм фінансової допомоги підприємствам туристичної галузі. Для ДП «ТА
«Арт-сервіс» актуальними можуть бути:
59
державні грантові програми;
компенсаційні механізми;
пільгове кредитування;
податкові пільги;
підтримка цифровізації туристичної діяльності.
Особливої уваги потребує підтримка працівників туристичної сфери, які
найбільше постраждали внаслідок кризових явищ. У зв’язку з цим доцільно:
забезпечити програми професійного розвитку;
створити механізми фінансової підтримки персоналу;
впроваджувати сучасні форми організації праці;
підвищувати рівень соціального захисту працівників.
Таким чином, реалізація комплексного антикризового плану з
урахуванням міжнародних рекомендацій дозволить ДП «ТА «Арт-сервіс»
підвищити рівень стійкості до кризових явищ, забезпечити фінансову
стабільність та створити умови для довгострокового розвитку підприємства в
умовах сучасних викликів туристичної галузі.
3.2 Напрями зміцнення ризик-стійкості ДП «ТА «Арт-сервіс»
В умовах нестабільності сучасного туристичного ринку одним із
пріоритетних завдань ДП «ТА «Арт-сервіс» є підвищення рівня ризик-стійкості
підприємства. Ризик-стійкість слід розглядати як здатність підприємства
ефективно функціонувати, адаптуватися до змін зовнішнього середовища та
мінімізувати негативний вплив кризових факторів навіть за умов високої
невизначеності.
Забезпечення належного рівня ризик-стійкості туристичного підприємства
повинно мати комплексний характер та охоплювати: організаційний напрям,
фінансову сферу, кадрову політику, цифрові технології, маркетингову
діяльність, систему інформаційної безпеки.
60
Однією з ключових проблем туристичних підприємств у сучасних умовах
є недостатній рівень інтеграції та адаптивності операційних та інформаційних
систем. Для ДП «ТА «Арт-сервіс» це може створювати ризики зниження якості
обслуговування клієнтів, уповільнення управлінських процесів та втрати
конкурентних переваг на туристичному ринку.
У зв’язку з цим підприємству доцільно реалізувати такі заходи:
модернізацію цифрової інфраструктури;
автоматизацію процесів бронювання туристичних послуг;
інтеграцію інформаційних систем управління;
розвиток онлайн-комунікацій із клієнтами;
використання сучасних CRM-систем;
впровадження цифрових інструментів моніторингу ризиків.
Використання сучасних цифрових технологій дозволить ДП «ТА «Арт-
сервіс» підвищити ефективність операційної діяльності, покращити рівень
сервісного обслуговування та забезпечити більш оперативне реагування на зміни
ринкового середовища.
З метою координації процесів трансформації та управління ризиками
доцільним є створення внутрішнього центру стратегічного розвитку й
антикризового управління. Основними функціями такого підрозділу повинні
бути:
контроль реалізації антикризових заходів;
моніторинг внутрішніх та зовнішніх ризиків;
координація процесів цифрової трансформації;
оцінювання ефективності управлінських рішень;
прогнозування змін ринкової кон’юнктури.
Одним із найбільш вагомих ризиків для туристичного підприємства
залишається зниження попиту на туристичні послуги. Туристичні витрати є
чутливими до економічної ситуації, рівня доходів населення та змін споживчих
настроїв.
61
Для ДП «ТА «Арт-сервіс» основними факторами ризику скорочення
попиту виступають:
економічна нестабільність;
інфляційні процеси;
воєнні загрози;
коливання валютного курсу;
підвищення вартості туристичних послуг;
посилення конкурентного середовища;
зміни моделей споживчої поведінки.
Крім того, суттєвий вплив на туристичний ринок здійснюють кліматичні
зміни та несприятливі погодні умови, які можуть негативно впливати на
туристичну привабливість окремих дестинацій.
Для мінімізації ризику скорочення попиту ДП «ТА «Арт-сервіс» доцільно:
розширювати асортимент туристичних продуктів;
активізувати розвиток внутрішнього туризму;
створювати індивідуалізовані туристичні пропозиції;
застосовувати гнучку цінову політику;
посилювати маркетингові комунікації;
розвивати партнерські програми;
впроваджувати програми лояльності для клієнтів.
Важливою перевагою туристичного підприємства є сформований рівень
довіри клієнтів та позитивна ділова репутація. У сучасних умовах споживачі
туристичних послуг найбільше цінують:
безпечність подорожей;
стабільність обслуговування;
прозорість умов бронювання;
можливість швидкого коригування туристичних послуг;
оперативну інформаційну підтримку.
Одним із ключових факторів забезпечення ризик-стійкості підприємства є
ефективне управління кадровим потенціалом. Туристична сфера сьогодні
62
стикається з такими проблемами, як дефіцит кваліфікованих кадрів, висока
плинність персоналу, зниження привабливості туристичної галузі як сфери
працевлаштування.
Для ДП «ТА «Арт-сервіс» ризик втрати персоналу може мати негативні
наслідки для:
якості туристичних послуг;
рівня клієнтського сервісу;
ефективності управлінських процесів;
реалізації стратегічних напрямів розвитку.
З метою підвищення кадрової стійкості підприємству доцільно:
удосконалити систему мотивації персоналу;
розвивати програми професійного навчання;
формувати кадровий резерв;
підтримувати корпоративну культуру;
впроваджувати гнучкі форми організації праці;
розвивати цифрові компетентності працівників.
У сучасних умовах важливого значення набуває створення комфортного та
інклюзивного робочого середовища, яке сприятиме підвищенню рівня
залученості персоналу та зміцненню лояльності працівників до підприємства.
Для забезпечення довгострокового розвитку ДП «ТА «Арт-сервіс»
доцільним є впровадження програм розвитку управлінських та лідерських
компетентностей працівників. Формування ефективної системи кадрового
резерву дозволить підприємству підтримувати стабільність управлінських
процесів та підвищити здатність адаптуватися до кризових ситуацій.
Важливим напрямом зміцнення ризик-стійкості є підвищення рівня
фінансової стабільності підприємства. Для цього ДП «ТА «Арт-сервіс»
рекомендується:
диверсифікувати джерела доходів;
формувати резервні фінансові фонди;
посилити контроль за витратами;
63
удосконалити систему бюджетування;
впровадити сучасні механізми фінансового планування.
Крім того, підприємству необхідно приділити особливу увагу питанням
інформаційної безпеки та кіберзахисту, оскільки цифровізація туристичної
діяльності підвищує ризики:
втрати інформації;
кібератак;
несанкціонованого доступу до даних;
порушення функціонування інформаційних систем.
Для мінімізації кіберризиків доцільно:
використовувати сучасні системи захисту інформації;
здійснювати резервне копіювання даних;
проводити навчання персоналу з інформаційної безпеки;
застосовувати багаторівневу систему доступу до інформації;
здійснювати постійний моніторинг кіберзагроз.
Таким чином, підвищення рівня ризик-стійкості ДП «ТА «Арт-сервіс»
повинно базуватися на комплексному поєднанні цифрової трансформації,
удосконалення кадрової політики, розвитку системи ризик-менеджменту та
зміцнення фінансової стабільності підприємства. Реалізація запропонованих
заходів сприятиме підвищенню конкурентоспроможності підприємства,
зміцненню його позицій на туристичному ринку та забезпеченню стабільного
розвитку в умовах сучасних кризових викликів.
Одним із найбільш суттєвих фінансових ризиків для ДП «ТА «Арт-сервіс»
є ризик недостатності грошових потоків. Туристична діяльність
характеризується вираженою сезонністю, що безпосередньо впливає на рівень
надходження фінансових ресурсів та формування ліквідності підприємства.
Для туристичного бізнесу характерною є ситуація, коли основна частина
доходів формується у період активного туристичного сезону, тоді як значна
частина витрат та фінансових зобов’язань повинна виконуватись у міжсезонний
період. У результаті виникає ризик нестачі обігових коштів, який може
64
негативно впливати на платоспроможність підприємства та його здатність
своєчасно виконувати фінансові зобов’язання.
Для ДП «ТА «Арт-сервіс» ризик недостатності грошових потоків особливо
актуалізувався внаслідок:
наслідків пандемії COVID-19;
воєнних дій в Україні;
скорочення туристичного попиту;
зміни моделей бронювання туристичних послуг;
нестабільності міжнародного туристичного ринку.
Пандемія COVID-19 суттєво вплинула на фінансову стабільність
туристичних підприємств через різке скорочення туристичних потоків та
обмеження міжнародної мобільності населення. Для туристичних компаній це
призвело до скорочення обсягів операційної діяльності та порушення
традиційної структури грошових потоків.
У сучасних умовах спостерігається зміна поведінки споживачів
туристичних послуг. Клієнти дедалі частіше здійснюють бронювання
безпосередньо перед поїздкою, що скорочує період надходження авансових
платежів та ускладнює фінансове планування діяльності підприємства.
У зв’язку з цим для ДП «ТА «Арт-сервіс» важливими напрямами
підвищення фінансової стійкості є:
удосконалення системи управління грошовими потоками;
підвищення ефективності фінансового планування;
створення резервних фондів;
оптимізація структури витрат;
диверсифікація джерел доходів;
контроль ліквідності підприємства.
Для мінімізації ризику нестачі грошових коштів підприємству доцільно:
здійснювати прогнозування сезонних коливань доходів;
контролювати рівень дебіторської заборгованості;
оптимізувати графіки платежів;
65
використовувати механізми короткострокового фінансування;
формувати фінансові резерви для покриття кризових витрат.
Важливим напрямом забезпечення ризик-стійкості підприємства є також
управління волатильністю вхідних витрат. Діяльність туристичних підприємств
значною мірою залежить від коливань валютних курсів, змін цін на транспортні
послуги, енергоносії та інших ресурсів.
Для ДП «ТА «Арт-сервіс» особливу загрозу становлять:
валютні ризики;
зростання вартості палива;
інфляційні процеси;
коливання цін на туристичні послуги партнерів;
підвищення вартості логістичних послуг.
Коливання валютних курсів мають безпосередній вплив на діяльність
туристичного підприємства, оскільки значна частина туристичних послуг,
міжнародних бронювань та транспортних витрат здійснюється в іноземній
валюті. У разі різких валютних коливань підприємство може зазнавати суттєвих
фінансових втрат та скорочення прибутковості діяльності.
Крім того, посилення інфляційного тиску та зростання світових цін на
енергоносії призводять до підвищення вартості туристичних послуг і
транспортного забезпечення, що негативно впливає на собівартість
туристичного продукту.
Для мінімізації ризику волатильності витрат ДП «ТА «Арт-сервіс»
доцільно:
використовувати механізми валютного хеджування;
диверсифікувати партнерську базу;
оптимізувати структуру витрат;
здійснювати постійний моніторинг валютного ринку;
формувати гнучку цінову політику;
удосконалити систему фінансового прогнозування.
66
Важливим напрямом управління фінансовими ризиками є також
використання сучасних аналітичних інструментів для прогнозування змін
ринкового середовища та оцінювання впливу зовнішніх факторів на фінансові
результати підприємства.
У сучасних умовах особливого значення набуває здатність туристичного
підприємства швидко адаптуватися до змін економічної ситуації та оперативно
реагувати на коливання ринку. Саме тому ДП «ТА «Арт-сервіс» повинно
формувати гнучку систему фінансового управління, яка дозволить забезпечити
стабільність діяльності навіть за умов високої економічної невизначеності.
Таким чином, підвищення рівня фінансової стійкості та ефективне
управління грошовими потоками є важливими складовими системи ризик-
менеджменту ДП «ТА «Арт-сервіс». Реалізація комплексу заходів щодо
мінімізації фінансових ризиків сприятиме забезпеченню ліквідності
підприємства, збереженню його платоспроможності та підвищенню
конкурентоспроможності на туристичному ринку.
3.3 Стратегія подолання ризиків ДП «ТА «Арт-сервіс» в умовах сучасних
викликів
В умовах сучасної нестабільності туристичного ринку ефективне
функціонування ДП «ТА «Арт-сервіс» значною мірою залежить від здатності
підприємства своєчасно реагувати на кризові явища, адаптуватися до змін
зовнішнього середовища та мінімізувати негативний вплив ризиків. Саме тому
важливим напрямом удосконалення системи ризик-менеджменту є формування
комплексної стратегії подолання ризиків.
Стратегія подолання ризиків ДП «ТА «Арт-сервіс» повинна бути
спрямована на забезпечення фінансової стійкості, підвищення
конкурентоспроможності, мінімізацію впливу зовнішніх загроз, адаптацію до
сучасних умов туристичного ринку, забезпечення безперервності діяльності
підприємства.
67
Розроблена стратегія базується на комплексному підході до управління
ризиками та передбачає реалізацію взаємопов’язаних організаційних,
фінансових, кадрових, маркетингових і технологічних заходів.
Основними стратегічними напрямами подолання ризиків для ДП «ТА
«Арт-сервіс» є:
1. Цифрова трансформація діяльності підприємства
У сучасних умовах цифровізація є одним із ключових чинників
забезпечення конкурентоспроможності туристичного підприємства.
Впровадження цифрових технологій дозволить:
автоматизувати процеси бронювання;
підвищити якість обслуговування клієнтів;
скоротити операційні витрати;
мінімізувати інформаційні ризики;
забезпечити оперативний моніторинг діяльності підприємства.
Для реалізації даного напряму доцільно:
впровадити сучасні CRM-системи;
розвивати онлайн-платформи продажу туристичних послуг;
удосконалити цифрові канали комунікації з клієнтами;
посилити систему кіберзахисту.
2. Посилення фінансової стійкості
Фінансова стабільність є важливою умовою забезпечення ризик-стійкості
підприємства. У зв’язку з цим стратегія повинна передбачати:
формування резервного фонду;
диверсифікацію джерел доходів;
оптимізацію структури витрат;
удосконалення системи бюджетування;
контроль грошових потоків;
використання механізмів фінансового прогнозування.
Особливу увагу необхідно приділяти управлінню валютними ризиками та
забезпеченню ліквідності підприємства.
68
3. Розвиток внутрішнього туризму та диверсифікація туристичних
продуктів
В умовах воєнних ризиків та нестабільності міжнародного туристичного
ринку важливим напрямом розвитку ДП «ТА «Арт-сервіс» є активізація
внутрішнього туризму.
Для цього доцільно:
розширювати асортимент туристичних послуг;
формувати нові туристичні маршрути;
розробляти індивідуальні туристичні програми;
впроваджувати екологічні та безпечні туристичні продукти;
розвивати короткострокові тури територією України.
Диверсифікація туристичних продуктів дозволить знизити залежність
підприємства від окремих сегментів ринку та мінімізувати ризики скорочення
попиту.
4. Удосконалення кадрової політики
Ефективність системи ризик-менеджменту значною мірою залежить від
професійного рівня персоналу. У зв’язку з цим стратегія повинна передбачати:
підвищення кваліфікації працівників;
розвиток цифрових компетентностей;
формування кадрового резерву;
удосконалення системи мотивації;
створення сприятливого корпоративного середовища.
Особлива увага повинна приділятися розвитку антикризових навичок
працівників та підготовці персоналу до роботи в умовах нестабільного
зовнішнього середовища.
5. Посилення системи управління ризиками
Для підвищення ефективності ризик-менеджменту ДП «ТА «Арт-сервіс»
доцільно:
створити систему раннього попередження ризиків;
впровадити постійний моніторинг зовнішнього середовища;
69
використовувати сучасні методи прогнозування;
удосконалити систему внутрішнього контролю;
формувати антикризові сценарії розвитку підприємства.
Реалізація запропонованої стратегії дозволить підприємству підвищити
рівень адаптивності до кризових явищ та забезпечити стабільність
функціонування в умовах сучасних викликів.
Таблиця 3.1 – Очікувані результати від реалізації стратегії подолання
ризиків ДП «ТА «Арт-сервіс»
Напрям реалізації Основні заходи Очікувані результати
стратегії
Цифрова Автоматизація процесів, Підвищення ефективності роботи,
трансформація впровадження CRM-систем, скорочення витрат, покращення якості
розвиток онлайн-сервісів обслуговування клієнтів
Посилення Формування резервних Зростання ліквідності та
фінансової фондів, оптимізація витрат, платоспроможності підприємства
стійкості контроль грошових потоків
Розвиток Створення нових Збільшення обсягів реалізації
внутрішнього туристичних продуктів, туристичних послуг
туризму розширення маршрутів
Диверсифікація Розширення спектра послуг Зниження залежності від окремих
діяльності та клієнтських сегментів ринкових сегментів
Удосконалення Навчання персоналу, Підвищення продуктивності праці та
кадрової політики розвиток цифрових кадрової стабільності
компетентностей, система
мотивації
Посилення системи Моніторинг ризиків, Зменшення негативного впливу
ризик-менеджменту система раннього ризиків та підвищення адаптивності
попередження, антикризове підприємства
планування
Підвищення Впровадження кіберзахисту Мінімізація кіберризиків та захист
інформаційної та систем резервного інформаційних ресурсів
безпеки копіювання
Маркетинговий Розвиток бренду, програми Зростання клієнтської бази та
розвиток лояльності, цифровий підвищення конкурентоспроможності
маркетинг
Джерело: складено автором
Отже, реалізація запропонованої стратегії подолання ризиків дозволить
ДП «ТА «Арт-сервіс» забезпечити стабільність функціонування, підвищити
рівень фінансової стійкості, зміцнити конкурентні позиції на туристичному
ринку та сформувати ефективну систему адаптації до сучасних кризових
викликів.
70
ВИСНОВКИ
У кваліфікаційній роботі досліджено теоретичні, методичні та практичні
аспекти функціонування системи ризик-менеджменту туристичного
підприємства на прикладі ДП «ТА «Арт-сервіс». У процесі дослідження було
визначено сутність ризиків у туристичній діяльності, проаналізовано
особливості системи управління ризиками туристичних підприємств та
розроблено напрями вдосконалення ризик-менеджменту в сучасних умовах.
Туристична галузь є однією з найбільш динамічних сфер економіки,
діяльність якої значною мірою залежить від зовнішнього середовища. Водночас
туристичний бізнес характеризується високим рівнем ризиковості через вплив
економічних, політичних, соціальних, екологічних та технологічних факторів.
Особливо актуальними у сучасних умовах є ризики, пов’язані з пандеміями,
воєнними діями, інфляційними процесами, кіберзагрозами, енергетичною
нестабільністю та зміною поведінки споживачів туристичних послуг.
У ході дослідження встановлено, що туристичний продукт має специфічні
особливості, які суттєво впливають на рівень ризиковості діяльності
туристичного підприємства. Серед основних особливостей туристичних послуг
виділено високу еластичність попиту, залежність від політичної та соціально-
економічної ситуації, сезонність туристичного попиту, складність швидкої
адаптації до змін ринку, багатокомпонентність туристичного продукту,
залежність від діяльності партнерів та постачальників послуг.
Дослідження показало, що ефективне управління ризиками є важливою
складовою системи менеджменту туристичного підприємства. Аналіз ризиків
доцільно здійснювати поетапно, починаючи з виявлення внутрішніх і зовнішніх
факторів ризику, оцінювання рівня ризиковості, визначення допустимого рівня
ризику та розробки заходів щодо його мінімізації.
У роботі встановлено, що система ризик-менеджменту повинна мати
комплексний характер та базуватися на принципах системності, безперервності,
71
адаптивності, комплексності, оперативності реагування, економічної
доцільності управлінських рішень.
Дослідження діяльності ДП «ТА «Арт-сервіс» дозволило визначити
основні ризики, які впливають на функціонування підприємства в сучасних
умовах. До найбільш вагомих ризиків належать фінансові ризики, операційні
ризики, валютні ризики, ризики недостатності грошових потоків, кадрові ризики,
інформаційні та кіберризики, репутаційні ризики, ризики зниження
туристичного попиту, ризики, пов’язані з воєнними діями та геополітичною
нестабільністю.
У процесі аналізу системи ризик-менеджменту ДП «ТА «Арт-сервіс»
встановлено, що підприємство використовує механізми моніторингу та
контролю ризиків, однак сучасні умови функціонування туристичного ринку
потребують подальшого вдосконалення системи управління ризиками.
Для оцінювання внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства
було проведено SWOT-аналіз системи ризик-менеджменту ДП «ТА «Арт-
сервіс». У результаті аналізу визначено сильні та слабкі сторони підприємства, а
також можливості та загрози його подальшого розвитку. Встановлено, що
підприємство має достатній потенціал для адаптації до кризових явищ, проте
потребує посилення фінансової стійкості, цифровізації бізнес-процесів та
розвитку системи антикризового управління.
У роботі обґрунтовано напрями вдосконалення системи ризик-
менеджменту ДП «ТА «Арт-сервіс», серед яких: цифрова трансформація
діяльності, автоматизація процесів управління, розвиток внутрішнього туризму,
диверсифікація туристичних продуктів, підвищення рівня інформаційної
безпеки, удосконалення кадрової політики, формування системи раннього
попередження ризиків, створення резервних фінансових фондів, посилення
системи антикризового управління.
Особливу увагу приділено розробці стратегії подолання ризиків ДП «ТА
«Арт-сервіс» в умовах сучасних викликів. Запропонована стратегія спрямована
на підвищення рівня фінансової стійкості, забезпечення безперервності
72
діяльності підприємства, мінімізацію негативного впливу зовнішніх загроз,
підвищення конкурентоспроможності, формування довгострокової адаптивності
до кризових явищ.
У межах реалізації стратегії запропоновано комплекс заходів щодо
цифровізації діяльності підприємства, розвитку кадрового потенціалу,
удосконалення фінансового управління, розширення спектра туристичних
послуг та підвищення ефективності системи управління ризиками.
Крім того, у роботі розроблено таблицю очікуваних результатів від
реалізації стратегії подолання ризиків, що дозволило визначити прогнозований
позитивний вплив запропонованих заходів на діяльність ДП «ТА «Арт-сервіс».
Реалізація стратегії сприятиме підвищенню рівня ліквідності та фінансової
стабільності, покращенню якості туристичних послуг, зміцненню конкурентних
позицій підприємства, зниженню рівня ризиковості діяльності, підвищенню
рівня адаптивності до кризових явищ, забезпеченню стабільного розвитку
підприємства в довгостроковій перспективі.
Отже, проведене дослідження підтвердило, що ефективна система ризик-
менеджменту є необхідною умовою стабільного функціонування туристичного
підприємства в сучасних умовах. Використання системного підходу до
управління ризиками дозволяє своєчасно виявляти загрози, оперативно
реагувати на зміни зовнішнього середовища та забезпечувати
конкурентоспроможність і фінансову стійкість ДП «ТА «Арт-сервіс» в умовах
сучасних кризових викликів.
73
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Брич В., Крамарчук С. Управління ризиками у туристичному бізнесі.
Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету
імені Володимира Гнатюка. Сер. Географія. 2020. № 2 (28). С. 105–
110.URL:http://www.nbuv.govua/portal/Soc_Gum/NZTNPU/geogr/2020_2/4/002Bric
h.pdf 2.
2. Білецька І. М., Карташевська І. Ф., Плугарь О. В. Організація
підприємницької діяльності у туризмі: навчальний посібник/за заг. ред. С. Ю.
Цьохли. Сімферополь: ДІАЙПІ, 2011. 244 с.
3. Богдан Н.М., Сухорукова О.П. Дослідження ризиків у туризмі URL:
file:///C:/Users/Helena/Desktop/Навчальний%20рік%202018-
19/стаття%20скопус/ризики%- 20туризм/business-inform-2016-10_0-pages-206_-
211.pdf
4. Вітлінський В. В. Ризик у менеджменті / В. В. Вітлінський, С. І.
Наконечний. К. : Борисфен-М, 2003. – 336 с.
5. Гончаров І. В. Ризик та прийняття управлінських рішень / І. В.
Гончаров. – Харків : Основа, 2003. 159 с.
6. Гранатуров В. М. Ризики підприємницької діяльності. Проблеми
аналізу / В. М. Гранатуров. Київ : Зв’язок, 2000. 152 с.
7. Гуменюк В. В. Страхування діяльності туристичних підприємств / В.
В. Гуменюк // Фінанси України. 2012. № 4. С. 128-135.
8. Клименюк М. М. Управління ризиками в економіці / М. М.
Клименюк, І. А. Брижань. Київ : Просвіт, 2009. 253 с.
9. Кляп М.П., Шандор Ф.Ф. Сучасні різновиди туризму : навч. посіб.
Київ : Знання, 2013. 197 с.
10. Кравцова А.В. Класифікація ризиків підприємств туристичного
бізнесу / А.В. Кравцова // Вісник ОНУ імені І.І. Мечникова. 2013. Т. 18. Вип. 4/2.
С. 92-95
11. Кожухівська Р.Б. Управління процесами ризик менеджменту на
74
туристичних підприємствах URL:
http://dspace.udpu.org.ua:8080/jspui/bitstream/6789/2456/1/
rizikmenedgent%20v%20turismi.pdf
12. Кокорєва О. В. Вдосконалення управління туристичних підприємств
на основі матриці «Економічна безпека туристичних підприємств – ризик».
Економіка. 2012. № 1 (38). С. 274–277.
13. Кудла Н.Є. Менеджмент туристичних підприємств : підручник
/Н.Є. Кудла. К. Знання, 2012. 343 с.
14. Михайлова Н.В., Карцева В.В. Класифікація ризиків туристичного
підприємства URL: file:///C:/Users/Helena/Desktop /Навчальний%20рік%202018-
19/стаття%20скопус/ ризики%20туризм/1350-2106-1-PB.pdf
15. Незвещук-Когут Т. С. Проблеми та напрями підвищення ефективності
управління якістю обслуговування на туристичних підприємствах. Ефективна
економіка. 2015. № 4. URL: http://www.economy.nayka. com.ua/?op=1&z=3995
16. Олійник С.У. Теорія та практика менеджменту персоналу: підручник.
Х.: НУА, 2013. 376 с.
17. Писарева, І., Рябєв, А., Тонкошкур, М., Колонтаєвський, О., &
Поколодна, М. (2022). Організаційно-економічне забезпечення діяльності
підприємств туризму та готельного господарства. Financial and Credit Activity
Problems of Theory and Practice, 6(47), 139–149.
18. Писаревський І. М. Управління ризиками : навч. посібник / І. М.
Писаревський, О. Д. Стешенко. Харків : ХНАМГ, 2008. 124 с.
19. Ризик-менеджмент у туризмі : навч. посіб. для вищих навчальних
закладів / І. М. Писаревський, О. Д. Стешенко ; Харків. нац. ун-т міськ. госп-ва
ім. О. М. Бекетова. Харків : ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2017. 128 с.
20. Ровенська В.В., Шишкова Н.С. Особливості управління персоналом у
туристичній галузі України. Приазовський економічний вісник. 2019, Випуск
3(14), С. 222-230.
21. Рудніченко Є. М. Оцінювання та моделювання впливу суб’єктів
митного регулювання на систему економічної безпеки підприємства:
75
[монографія] / Є. М. Рудніченко. Луганськ : Промдрук, 2014. – 389 с. 27.
22. Стешенко О. Д. Удосконалення управління ризиками в
підприємницької діяльності / О. Д. Стешенко, Є. О. Швирьова // Комунальне
господарство міст. 2011. № 98. С. 424-428. 28.
23. Стешенко О. Д. Оптимізація витрат готельного господарства / О. Д.
Стешенко, В. В. Юр’єв // Комунальне господарство міст. – 2013. – № 108. – С.
563-570.
24. Фісун Ю.В. Теоретико-методологічні аспекти розуміння поняття
«стратегія розвитку підприємств туристичної інфраструктури». Актуальні
проблеми економіки. 2020. № 6. С. 101–106.
25. Чмир Ю. В. Роль страхування фінансових ризиків у сфері туризму
України URL: http://www.rusnauka.com/2_KAND_2008 / Economics / 25939.doc.
26. Чорна Н. Система управління якістю як інструмент удосконалення
менеджменту туристичного підприємства. Економіка та суспільство. 2021.
Випуск 28. URL: http://www.economyandsociety.in.ua/
index.php/journal/article/view/485/464
27. Чорна Н. М., Мартинова Л. Б. Брендинг як інструмент підвищення
туристичної привабливості території (на матеріалах м. Вінниці). Інфраструктура
ринку. 2020. Вип. 40. С. 115-120.
28. Шевчук О. Б. Ризики підприємницької діяльності: проблеми аналізу
Київ : Зв’язок, 2000. 149 с.
29. Школа І. М. Розвиток туристичного бізнесу регіону : навч. посібник /
[За ред. проф. І. М. Школи]. Чернівці : ЧТЕІ КНТЕУ, 2012. 680 с.
30. Школа І. М. Менеджмент туристичної індустрії : навч. посібник / [За
ред. проф. І. М. Школи]. Чернівці : ЧТЕІ КНТЕУ, 2003. 662 с.
31. Бланк І. О. Управління фінансовими ризиками. Київ : Ніка-Центр,
2019. 600 с.
32. Васильців Т. Г., Волошин В. І., Бойкевич О. Р. Економічна безпека
підприємництва України: стратегія та механізми зміцнення : монографія. Львів :
Арал, 2018. 386 с.
76
33. Вітлінський В. В., Великоіваненко Г. І. Ризикологія в економіці та
підприємництві : монографія. Київ : КНЕУ, 2004. 480 с.
34. Гуляєв В. Г. Організація туристичної діяльності : навч. посіб. Київ :
Кондор, 2020. 312 с.
35. Донець Л. І. Економічні ризики та методи їх вимірювання : навч.
посіб. Київ : Центр учбової літератури, 2017. 312 с.
36. Ілляшенко С. М. Управління ризиками в підприємницькій діяльності
: навч. посіб. Суми : Університетська книга, 2018. 284 с.
37. Кифяк В. Ф. Організація туристичної діяльності в Україні : навч.
посіб. Чернівці : Книги-ХХІ, 2020. 300 с.
38. Любіцева О. О. Ринок туристичних послуг : підручник. Київ :
Альтерпрес, 2018. 436 с.
39. Мальська М. П., Пандяк І. Г. Туристичний бізнес: теорія та практика :
підручник. Київ : Центр учбової літератури, 2020. 368 с.
40. Мальська М. П., Худо В. В., Цибух В. І. Основи туристичного бізнесу
: навч. посіб. Київ : Центр учбової літератури, 2019. 272 с.
41. Мельник Л. Г. Економіка підприємства та управління ризиками : навч.
посіб. Суми : Університетська книга, 2020. 412 с.
42. Смирнов І. Г. Логістика туризму : навч. посіб. Київ : Знання, 2021. 444
с.
43. Череп А. В., Северина С. В. Управління ризиками : навч. посіб. Київ :
Кондор, 2021. 320 с.
44. Закон України «Про туризм» від 15.09.1995 № 324/95-ВР. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/324/95-вр (дата звернення: 30.05.2026).
45. Господарський кодекс України : Закон України від 16.01.2003 № 436-
IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 (дата звернення: 30.05.2026).
46. Про схвалення Стратегії розвитку туризму та курортів на період до
2026 року : розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 № 168-р.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2017-р (дата звернення: 30.05.2026).
47. Бондаренко М. П. Управління ризиками туристичних підприємств в
77
умовах нестабільного середовища // Економіка та держава. 2022. № 7. С. 85–90.
48. Кравченко О. В. Особливості ризик-менеджменту в туристичній
діяльності // Інвестиції: практика та досвід. 2023. № 4. С. 45–50.
49. Соколенко Л. Ф. Система управління ризиками туристичного
підприємства в умовах цифровізації // Бізнес Інформ. 2023. № 9. С. 214–220.
50. Шаповал Н. С. Оцінювання ризиків у діяльності туристичних
підприємств України // Причорноморські економічні студії. 2024. Вип. 86. С.
119–124.
51. Гончаренко Т. В. Управління ризиками як складова забезпечення
економічної безпеки туристичного підприємства // Економіка та суспільство.
2024. № 62. С. 1–8.
52. Петренко В. І. Ризики туристичного бізнесу та шляхи їх мінімізації в
сучасних умовах // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія
«Економіка». 2023. Вип. 2 (62). С. 98–104.
53. Михайлова О. М. Сучасні підходи до управління ризиками
туристичних підприємств // Вчені записки Таврійського національного
університету. Серія: Економіка і управління. 2024. Т. 35 (74). № 2. С. 56–62.
54. Фінансова звітність ДП «ТА «Арт-серввіс»». Clarity Project. URL:
https://clarity-project.info/edr/14313725/finances.
55. Білик О., Малик Я., Мамедов Х. РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНИХ
ТЕХНОЛОГІЙ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ПІДПРИЄМСТВА.
Збірник тез доповідей X Всеукраїнської науково-практичної конференції
«Сучасні теорія і практика менеджменту та бізнес-адміністрування» : 24 квіт.
2026 р., м. Черкаси [Електронний ресурс] / упоряд. : Л. В. Проданова, О. А. Білик;
М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. – Черкаси : ЧДТУ, 2026.
С. 29-32.
78
Додаток А
УДК 005.52:005.334]:004
Білик Олександр Анатолійович
Кандидат історичних наук, доцент
Завідувач кафедри менеджменту та бізнес-адміністрування
Малик ЯрославтВолодимирович
Здобувач вищої освіти першого (бакалаврського) рівня,
спеціальності 073 Менеджмент
Мамедов Халіг Яшар огли
Здобувач вищої освіти першого (бакалаврського) рівня,
спеціальності 073 Менеджмент
Черкаський державний технологічний університет, Черкаси, Україна
РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У СИСТЕМІ
УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ПІДПРИЄМСТВА
У сучасних умовах цифрової трансформації економіки підприємства
функціонують у середовищі підвищеної невизначеності та множинних ризиків.
Традиційні підходи до управління ризиками виявляються недостатньо
ефективними через складність і динамічність сучасних загроз. Водночас
розвиток інформаційних технологій створює нові можливості для підвищення
ефективності ризик-менеджменту, зокрема через автоматизацію процесів,
аналітику великих даних та моделювання ризиків.
Система управління ризиками підприємства являє собою комплекс
взаємопов’язаних елементів, що забезпечують ідентифікацію, аналіз, оцінку та
мінімізацію ризиків. Важливою особливістю є те, що ризик-менеджмент виконує
не лише контрольну, а й інформаційно-аналітичну функцію, що зумовлює
необхідність використання сучасних інформаційних технологій. Інформаційні
технології є ключовим інструментом забезпечення ефективності процесів
управління ризиками. Вони охоплюють програмні, технічні та аналітичні засоби,
що використовуються для збору, обробки та аналізу інформації [1].
Інформаційні технології забезпечують можливість обробки значних
масивів структурованих і неструктурованих даних , що суттєво підвищує якість
і точність оцінювання ризиків. Завдяки застосуванню аналітичних платформ
підприємства отримують можливість: здійснювати багатофакторний аналіз
ризиків, визначати причинно-наслідкові зв’язки між ризиковими подіями,
прогнозувати сценарії розвитку ризиків із використанням математичного
моделювання. Таким чином, формується проактивний характер ризик-
менеджменту, що дозволяє не лише реагувати на ризики, а й попереджати їх
виникнення [4].
З іншого боку інформаційні технології забезпечують інтеграцію
інформаційних потоків між структурними підрозділами підприємства, що сприяє
підвищенню прозорості управлінських процесів, скороченню часу передачі
інформації, зниженню інформаційних асиметрій. У результаті чого формується
79
єдине інформаційне середовище, що підвищує узгодженість дій та ефективність
координації в процесі управління ризиками.
Впровадження інформаційних технологій також сприяє оптимізації
організаційної структури управління ризиками та підвищенню ефективності
управлінських рішень. Зокрема автоматизація рутинних операцій знижує
навантаження на персонал, стандартизація процедур управління ризиками
забезпечує їх уніфікацію та підвищується швидкість прийняття рішень. Це
сприяє формуванню гнучкої та адаптивної системи управління підприємством.
Також можна прослідити економічний ефект від використання
інформаційних технологій у ризик-менеджменті який проявляється через
зниження витрат на управління ризиками, мінімізацію фінансових втрат та
підвищення ефективності використання ресурсів. Використання інформаційних
систем дозволяє оптимізувати витрати на моніторинг і контроль ризиків, що є
важливим фактором підвищення конкурентоспроможності підприємства [2].
Інформаційні технології відіграють важливу роль у забезпеченні
економічної та інформаційної безпеки підприємства. Завдяки їм забезпечується
захист інформаційних ресурсів, здійснюється моніторинг кіберзагроз, а також
підвищується стійкість до зовнішніх ризиків. Це особливо актуально в умовах
цифровізації та зростання кіберризиків.
Сучасний етап розвитку інформаційних технологій характеризується
широким використанням цифрових рішень, що дозволяють автоматизувати та
оптимізувати процеси управління ризиками [4].
ERP-системи (Enterprise Resource Planning) забезпечують комплексну
інтеграцію бізнес-процесів підприємства та формування єдиного
інформаційного простору. Їх використання дозволяє забезпечити
централізований доступ до даних, підвищити точність обліку та аналізу ризиків,
а також оперативно виявляти відхилення у діяльності підприємства. Саме ERP-
системи виступають основою інформаційної інфраструктури ризик-
менеджменту.
BI-системи (Business Intelligence) забезпечують аналітичну обробку даних
і підтримку прийняття управлінських рішень. Основними можливостями яких є
візуалізація даних, побудова аналітичних звітів, а також виявлення тенденцій і
закономірностей. Вони дозволяють підвищити якість управлінських рішень у
сфері ризик-менеджменту.
Технології великих даних Big Data дозволяють обробляти великі обсяги
різнорідної інформації, що є критично важливим для оцінки ризиків. Іх
застосування включає аналіз поведінкових факторів, прогнозування ризиків, а
також виявлення прихованих загроз, що значно розширює можливості аналітики
ризиків.
В сучасному світі технології штучного інтелекту забезпечують
автоматизацію процесів аналізу ризиків і прогнозування. Основні напрями
застосування є прогнозування фінансових ризиків, виявлення шахрайства та
автоматизоване прийняття рішень. Ці технології дозволяють перейти до
інтелектуального ризик-менеджменту.
80
Досить зручними є хмарні сервіси, які забезпечують доступ до інформації
незалежно від місця розташування користувачів та сприяють гнучкості
управління. Перевагами їх використання є масштабованість, зниження витрат на
інфраструктуру, а також підвищення доступності даних в будь-який час в будь-
якій точці світу.
Сучасні інформаційні технології формують інтелектуальну основу
системи управління ризиками, забезпечуючи її ефективність, адаптивність та
стратегічну спрямованість.
Їх використання дозволяє перейти від традиційного реактивного
управління ризиками до проактивної та прогнозної моделі ризик-менеджменту,
що є необхідною умовою забезпечення сталого розвитку підприємства в умовах
цифрової економіки [3].
Для підвищення ефективності роботи підприємствам доцільно виокремити
напрями вдосконалення використання ІТ у ризик-менеджменті:
інтегрувати ІТ у стратегічне управління підприємством;
впроваджувати системи аналітики великих даних;
розвивати цифрові компетенції персоналу;
забезпечувати кібербезпеку інформаційних систем;
використовувати штучний інтелект для прогнозування ризиків;
автоматизувати процеси управління ризиками.
Отже, інформаційні технології відіграють ключову роль у сучасній системі
управління ризиками підприємства. Вони забезпечують підвищення точності
аналізу ризиків, ефективність управлінських рішень та адаптивність
підприємства до змін зовнішнього середовища. Таким чином, інтеграція
інформаційних технологій у ризик-менеджмент є необхідною умовою
забезпечення економічної безпеки та конкурентоспроможності підприємства.
Список використаних джерел
1. Дуднєва, Ю., & Артем’єв, О. (2025). РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ ЯК
СИСТЕМОУТВОРЮЮЧИЙ ЕЛЕМЕНТ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ
БЕЗПЕКОЮ ПІДПРИЄМСТВА. Економіка та суспільство, (82).
https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-82-50
2. Козловський C.В. і Чеботок , В.В. 2026. Ризик-менеджмент як
стратегія управління економічною діяльністю підприємства. Економіка і
організація управління. (Бер 2026), 79-96. DOI:https://doi.org/10.31558/2307-
2318.2026.1.8.
3. Легомінова, С., & Примаченко, Д. (2025). РОЛЬ РИЗИК-
МЕНЕДЖМЕНТУ В ПІДВИЩЕННІ КІБЕРСТІЙКОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗА
УМОВ ГІБРИДНИХ ЗАГРОЗ. Електронне фахове наукове видання
«Кібербезпека: освіта, наука, техніка», 3(31), 792–800.
https://doi.org/10.28925/2663-4023.2025.31.1060
4. Бреус, С., & Цимбаленко, О. (2024). КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ
ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У КОНТЕКСТІ
81
ІНТЕГРАЦІЇ ЦИФРОВИХ РІШЕНЬ ТА БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ . Економіка та
суспільство, (69). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-69-45