Репозиторій ЧДТУ
Репозиторій ЧДТУ зберігає і дозволяє легкий і відкритий доступ до всіх видів цифрового контенту, включаючи текст, зображення, анімовані зображення, MPEG і набори даних
Дізнатися більше
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9784| Назва: | ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТ МЕНЕДЖМЕНТУ В СИСТЕМІ ОСВІТИ (НА МАТЕРІАЛАХ ЧДТУ, м. ЧЕРКАСИ) |
| Автори: | Білик, Олександр Анатолійович Мамедов, Халіг Яшар огли |
| Ключові слова: | інформаційні технології, цифровізація освіти, система освіти, дистанційне навчання, управління освітою, сучасні технології навчання |
| Дата публікації: | 2026 |
| Короткий огляд (реферат): | Предметом дослідження є використання інформаційних технологій як інструменту менеджменту в системі освіти. Об’єктом дослідження є система управління освітнім процесом у закладах вищої освіти в умовах цифрової трансформації. Мета дослідження особливостей використання інформаційних технологій як інструменту менеджменту в системі освіти та розробка рекомендацій щодо вдосконалення цифрового освітнього середовища закладу вищої освіти на прикладі ЧДТУ. Відповідно до мети роботи визначені її наступні завдання: дослідити сутність та особливості інформаційних технологій у системі освіти; проаналізувати напрями використання інформаційно-комунікаційних технологій у закладах вищої освіти; визначити переваги, недоліки та перспективи використання інформаційних технологій в освітньому процесі; провести аналіз діяльності Черкаського державного технологічного університету в умовах цифровізації освіти; дослідити систему підтримки дистанційного навчання ЧДТУ та особливості використання платформи Moodle; проаналізувати процес цифровізації закладів вищої освіти; провести SWOT-аналіз використання інформаційних технологій у системі управління освітою ЧДТУ; розглянути особливості цифрової трансформації університету та моделювання інформаційного середовища закладу вищої освіти; розробити рекомендації щодо вдосконалення використання інформаційних технологій у системі управління закладом вищої освіти. За результатами проведеного дослідження було визначено особливості використання інформаційних технологій у системі сучасної освіти та проаналізовано їх вплив на ефективність управління освітнім процесом у ЧДТУ. Запропоновано напрями удосконалення цифрової трансформації університету шляхом впровадження сучасних компонентів інформаційних технологій, моделювання інформаційної технології цифрової трансформації та вдосконалення функцій управління інформацією в цифровому просторі університету |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9784 |
| Розташовується у зібраннях: | 073 Менеджмент (Менеджмент) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Мамедов.pdf Restricted Access | 1.78 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити Запит копії |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет економіки та управління
Кафедра менеджменту та бізнес-адміністрування
Допущено до захисту
завідувач кафедри
Олександр БІЛИК_______________
____________________________________
«_____»______________________ 2026 р.
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА
НА ТЕМУ:
ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТ МЕНЕДЖМЕНТУ
В СИСТЕМІ ОСВІТИ (НА МАТЕРІАЛАХ ЧДТУ, м. ЧЕРКАСИ)
Галузь знань: 07 Управління та адміністрування
Спеціальність: 073 Менеджмент
Освітня програма: Менеджмент
Рівень вищої освіти: перший (бакалаврський)
Форма здобуття освіти: заочна_
Група ЗМ-225__
Виконавець роботи:
«____»___________ 2026 р. ____________ _Халіг МАМЕДОВ____
ім’я та ПРІЗВИЩЕ
(підпис) ( )
Керівник роботи:
«____»_________ 2026 р. _________ _Олександр БІЛИК_
Ім’я та ПРІЗВИЩЕ
(підпис) ( )
Черкаси 2026
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ ТА БІЗНЕС-АДМІНІСТРУВАННЯ
Галузь знань «07 Управління та адміністрування»
(код, назва)
Спеціальність 073 «Менеджмент»
(код, назва)
Освітня програма Менеджмент
ЗАТВЕРДЖУЮ:
Завідувач кафедри
____________
«_____» __________20___ р.
ЗАВДАННЯ
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА
ЗДОБУВАЧУ ВИЩОЇ ОСВІТИ
___Мамедов Халіг Яшар огли____________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові)
1. Тема роботи ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТ
МЕНЕДЖМЕНТУ В СИСТЕМІ ОСВІТИ (НА МАТЕРІАЛАХ ЧДТУ, м.
ЧЕРКАСИ)
керівник роботи____к.і.н., доц. Білик Олександр Анатолійович___,
( прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом від «_06_»__03___2026__року №_51/03-03_
2. Вихідні дані до роботи Черкаський державний технологічний університет
за 2023-2025 рр.; періодичні видання та друковані літературні джерела
3. Зміст кваліфікаційної роботи (перелік питань, які потрібно розробити)
РОЗДІЛ 1 ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ОСНОВА УПРАВЛІННЯ
СУЧАСНОЮ ОСВІТОЮ РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ
ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У СИСТЕМІ ОСВІТИ НА ПРИКЛАДІ
ЧЕРКАСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ТЕХНОЛОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
РОЗДІЛ 3 УДОСКОНАЛЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ
ТЕХНОЛОГІЙ У СИСТЕМІ ОСВІТИ ЧЕРКАСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ТЕХНОЛОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
4. Консультанти розділів кваліфікаційної роботи бакалавра
Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата
Розділ
керівника завдання видав завдання прийняв
1 К.і.н., доцент Білик О.А.
2 К.і.н., доцент Білик О.А.
3 К.і.н., доцент Білик О.А.
5. Дата видачі завдання_______23.02.2026_____________________________
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
Строк
№ Назва етапів підготовки
виконання Примітка
з/п кваліфікаційної роботи бакалавра
етапів роботи
Вибір напряму дослідження. Складання
1 23.02.2026 виконано
попереднього плану випускної роботи.
Опрацювання літературних джерел. Підготовка та
2 7.3.2026 виконано
групування матеріалів.
Затвердження плану. Підготовка теоретичного
3 15.03.2026 виконано
розділу.
Доопрацювання теоретичного розділу. Аналіз даних,
4 9.04.2026 виконано
необхідних для написання аналітичного розділу.
5 Підготовка аналітичного розділу. 30.04.2026 виконано
6 Доопрацювання аналітичного розділу. 5.05.2026 виконано
Підготовка та написання розрахункового розділу
7 18.05.2026 виконано
роботи.
8 Розрахунок пропозицій. 20.05.2026 виконано
9 Доопрацювання розрахункового розділу. 25.05.2026 виконано
10 Підготовка висновків по роботі 1.06.2026 виконано
11 Оформлення випускної роботи 3.06.2026 виконано
12 Подання завершеної роботи на кафедру 4.06.2026 виконано
Здобувач вищої освіти ______ _____Халіг МАМЕДОВ_____
( підпис ) (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)
Керівник роботи _______ _____Олександр БІЛИК_____
( підпис ) (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)
АНОТАЦІЯ
Кваліфікаційна робота бакалавра містить 67 сторінок, 4 таблиці, 10
рисунків, список літератури з 57 найменувань, 1 додаток.
ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТ МЕНЕДЖМЕНТУ В
СИСТЕМІ ОСВІТИ (НА МАТЕРІАЛАХ ЧДТУ, м. ЧЕРКАСИ)
Предметом дослідження є використання інформаційних технологій як
інструменту менеджменту в системі освіти.
Об’єктом дослідження є система управління освітнім процесом у
закладах вищої освіти в умовах цифрової трансформації.
Мета дослідження особливостей використання інформаційних
технологій як інструменту менеджменту в системі освіти та розробка
рекомендацій щодо вдосконалення цифрового освітнього середовища
закладу вищої освіти на прикладі ЧДТУ.
Відповідно до мети роботи визначені її наступні завдання: дослідити
сутність та особливості інформаційних технологій у системі освіти;
проаналізувати напрями використання інформаційно-комунікаційних
технологій у закладах вищої освіти; визначити переваги, недоліки та
перспективи використання інформаційних технологій в освітньому процесі;
провести аналіз діяльності Черкаського державного технологічного
університету в умовах цифровізації освіти; дослідити систему підтримки
дистанційного навчання ЧДТУ та особливості використання платформи
Moodle; проаналізувати процес цифровізації закладів вищої освіти; провести
SWOT-аналіз використання інформаційних технологій у системі управління
освітою ЧДТУ; розглянути особливості цифрової трансформації університету
та моделювання інформаційного середовища закладу вищої освіти;
розробити рекомендації щодо вдосконалення використання інформаційних
технологій у системі управління закладом вищої освіти.
За результатами проведеного дослідження було визначено
особливості використання інформаційних технологій у системі сучасної
освіти та проаналізовано їх вплив на ефективність управління освітнім
процесом у ЧДТУ. Запропоновано напрями удосконалення цифрової
трансформації університету шляхом впровадження сучасних компонентів
інформаційних технологій, моделювання інформаційної технології
цифрової трансформації та вдосконалення функцій управління
інформацією в цифровому просторі університету.
Ключові слова: інформаційні технології, цифровізація освіти, система
освіти, дистанційне навчання, управління освітою, сучасні технології
навчання.
Рік захисту роботи – 2026
Підпис здобувача вищої освіти_______________ Халіг МАМЕДОВ
Дата ________________________
ABSTRACT
The bachelor's qualification work contains 67 pages, 4 tables, 10 figures, a
list of references with 57 titles, 1 appendix
INFORMATION TECHNOLOGIES AS A MANAGEMENT TOOL IN
THE EDUCATION SYSTEM (BASED ON MATERIALS OF CHSTU,
CHERKASY)
The subject of the study is the use of information technologies as a
management tool in the education system.
The object of the study is the educational process management system in
higher education institutions in the context of digital transformation.
The purpose of the study is to study the features of the use of information
technologies as a management tool in the education system and to develop
recommendations for improving the digital educational environment of a higher
education institution using the example of CHSTU.
In accordance with the purpose of the work, the following tasks have been
defined: to investigate the essence and features of information technologies in the
education system; to analyze the directions of using information and
communication technologies in higher education institutions; to determine the
advantages, disadvantages and prospects of using information technologies in the
educational process; to analyze the activities of Cherkasy State Technological
University in the context of digitalization of education; to investigate the system of
support for distance learning at Cherkasy State Technological University and the
features of using the Moodle platform; to analyze the process of digitalization of
higher education institutions; to conduct a SWOT analysis of the use of
information technologies in the education management system at Cherkasy State
Technological University; to consider the features of the digital transformation of
the university and modeling of the information environment of a higher education
institution; to develop recommendations for improving the use of information
technologies in the management system of a higher education institution.
According to the results of the study, the features of the use of information
technologies in the modern education system were determined and their impact on
the effectiveness of educational process management at Cherkasy State
Technological University was analyzed. Directions for improving the digital
transformation of the university were proposed by introducing modern components
of information technologies, modeling information technology of digital
transformation and improving information management functions in the digital
space of the university..
Keywords: information technologies, digitalization of education, education
system, distance learning, education management, modern learning technologies.
Year of thesis defense – 2026
Signature of the higher education applicant _________ Khalig MAMEDOV
Date ________________________
6
ЗМІСТ
ВСТУП 7
РОЗДІЛ 1 ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ОСНОВА 11
УПРАВЛІННЯ СУЧАСНОЮ ОСВІТОЮ
1.1 Теоретичні аспекти та значення інформаційних технологій у 11
сфері освіти
1.2 Використання інформаційних технологій у сучасному 14
навчальному процесі
1.3 Переваги, недоліки та перспективи використання інформаційних 18
технологій в освітньому процесі
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ 28
ТЕХНОЛОГІЙ У СИСТЕМІ ОСВІТИ НА ПРИКЛАДІ
ЧЕРКАСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ТЕХНОЛОГІЧНОГО
УНІВЕРСИТЕТУ
2.1 Аналіз діяльності Черкаського державного технологічного 28
університету
2.2 Система підтримки технологій дистанційного навчання в 34
університеті
2.3 Запровадження цифровізації у закладах вищої освіти 45
2.4 SWOT-аналіз використання інформаційних технологій у системі 48
управління освітою Черкаського державного технологічного
університету
РОЗДІЛ 3 УДОСКОНАЛЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ 51
ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У СИСТЕМІ ОСВІТИ
ЧЕРКАСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ТЕХНОЛОГІЧНОГО
УНІВЕРСИТЕТУ
3.1 Впровадження компонентів інформаційних технологій у цифрову 51
трансформацію університету
3.2 Моделювання інформаційної технології цифрової трансформації 57
університету
3.3. Функції інформаційної технології управління інформацією в 62
цифровому просторі університету
ВИСНОВКИ 68
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 71
Додатки 79
7
ВСТУП
Сучасний етап розвитку суспільства характеризується активним
впровадженням цифрових технологій у всі сфери людської діяльності. Однією з
найбільш динамічних галузей цифрової трансформації є система освіти, оскільки
саме вона формує кадровий, науковий та інтелектуальний потенціал держави.
Інформаційні технології сьогодні стали невід’ємною складовою освітнього
процесу, суттєво впливаючи на організацію навчання, управління закладами
освіти, комунікацію між учасниками освітнього процесу та забезпечення
доступу до освітніх ресурсів.
В умовах розвитку інформаційного суспільства цифровізація освіти
виступає одним із ключових напрямів модернізації системи вищої освіти
України. Використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій
дозволяє підвищити ефективність управління освітнім процесом, забезпечити
доступність навчання, удосконалити систему моніторингу якості освіти та
створити сучасне цифрове освітнє середовище.
Особливої актуальності впровадження інформаційних технологій у
систему освіти набуло в умовах пандемії COVID-19 та воєнного стану, коли
заклади вищої освіти були змушені оперативно переходити до дистанційної та
змішаної форм навчання. Це сприяло активному розвитку систем дистанційного
навчання, електронних освітніх ресурсів, цифрових платформ комунікації та
автоматизованих систем управління освітнім процесом.
Сьогодні поняття online-навчання, дистанційної освіти, цифрового
освітнього середовища та електронного навчального курсу стали невід’ємною
складовою сучасної системи освіти. Мережа Internet перетворилася на
глобальний освітній простір, який забезпечує здобувачам освіти доступ до
навчальних матеріалів, електронних бібліотек, наукових ресурсів та
інтерактивної взаємодії з викладачами.
У провідних закладах вищої освіти світу активно впроваджуються системи
дистанційного навчання, хмарні технології, електронний документообіг,
8
аналітичні інформаційні системи та цифрові сервіси управління освітнім
процесом. Водночас цифровізація освіти вимагає не лише технічного
забезпечення, а й модернізації організаційних механізмів управління закладами
освіти, підвищення рівня цифрової компетентності викладачів і студентів та
створення сучасного інформаційного освітнього середовища.
Проблеми використання інформаційних технологій у системі освіти
досліджували вітчизняні та зарубіжні науковці, серед яких: В. Ю. Биков [7],
Н. В. Морзе, О. В. Співаковський, О. М. Спірін, Ю. В. Триус [46],
О.М. Пригодюк [40], Б. І. Шуневич, В. В. Олійник та інші. У наукових працях
зазначених авторів розглядаються питання цифровізації освіти, впровадження
дистанційного навчання, розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та
формування цифрової компетентності учасників освітнього процесу.
Попри значну кількість наукових досліджень, проблема ефективного
використання інформаційних технологій у системі управління закладами вищої
освіти залишається актуальною. Це пов’язано з необхідністю адаптації
освітнього середовища до сучасних викликів цифрового суспільства, потребою
модернізації інформаційної інфраструктури університетів та забезпечення
інтеграції інформаційних ресурсів у єдине цифрове середовище.
Актуальність теми кваліфікаційної роботи зумовлена:
необхідністю цифрової трансформації системи вищої освіти України;
потребою удосконалення систем дистанційного та змішаного навчання;
необхідністю автоматизації управлінських процесів у закладах вищої
освіти;
зростанням ролі інформаційних технологій у системі управління освітою;
необхідністю формування сучасного цифрового освітнього середовища.
Метою кваліфікаційної роботи є дослідження особливостей використання
інформаційних технологій як інструменту менеджменту в системі освіти та
розробка рекомендацій щодо вдосконалення цифрового освітнього середовища
закладу вищої освіти на прикладі Черкаський державний технологічний
університет.
9
Для досягнення поставленої мети у роботі визначено такі завдання:
дослідити сутність та особливості інформаційних технологій у
системі освіти;
проаналізувати напрями використання інформаційно-
комунікаційних технологій у закладах вищої освіти;
визначити переваги, недоліки та перспективи використання
інформаційних технологій в освітньому процесі;
провести аналіз діяльності Черкаського державного технологічного
університету в умовах цифровізації освіти;
дослідити систему підтримки дистанційного навчання ЧДТУ та
особливості використання платформи Moodle;
проаналізувати процес цифровізації закладів вищої освіти;
провести SWOT-аналіз використання інформаційних технологій у
системі управління освітою ЧДТУ;
розглянути особливості цифрової трансформації університету та
моделювання інформаційного середовища закладу вищої освіти;
розробити рекомендації щодо вдосконалення використання
інформаційних технологій у системі управління закладом вищої освіти.
Об’єктом дослідження є система управління освітнім процесом у закладах
вищої освіти в умовах цифрової трансформації.
Предметом дослідження є використання інформаційних технологій як
інструменту менеджменту в системі освіти.
У процесі дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи
дослідження, зокрема: методи аналізу та синтезу, системний підхід,
порівняльний аналіз, методи узагальнення, SWOT-аналіз, методи структурно-
функціонального аналізу, графічний метод подання інформації.
Інформаційною базою дослідження стали наукові праці вітчизняних та
зарубіжних учених, нормативно-правові акти України, матеріали Міністерства
освіти і науки України, офіційні дані Черкаський державний технологічний
університет, статистичні матеріали та ресурси мережі Internet.
10
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості
використання запропонованих рекомендацій для вдосконалення цифрового
освітнього середовища, системи дистанційного навчання та інформаційного
управління закладами вищої освіти.
Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом обговорення
основних положень роботи на науково-практичній конференції, де було
представлено тези доповіді на тему: «Роль інформаційних технологій у системі
управління ризиками підприємства»
11
РОЗДІЛ 1 ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ОСНОВА УПРАВЛІННЯ
СУЧАСНОЮ ОСВІТОЮ
1.2 Теоретичні аспекти та значення інформаційних технологій у сфері
освіти
На початку XXI століття суспільство перейшло до етапу активного
розвитку цифрової економіки та інформаційного простору, у межах якого
інформація стала одним із ключових ресурсів розвитку держави, науки та освіти.
В умовах цифрової трансформації суттєво зростає роль інформаційних
технологій у функціонуванні освітньої системи, управлінні закладами вищої
освіти та організації навчального процесу.
Використання інформаційних технологій у сучасному суспільстві є
масштабним соціально-економічним процесом, який охоплює створення,
накопичення, обробку, передачу та використання інформаційних ресурсів.
Основою цього процесу виступають комп’ютерна техніка, цифрові комунікації,
програмне забезпечення, мережеві сервіси та сучасні системи обробки даних.
Завдяки цьому забезпечується оперативний доступ до інформації, автоматизація
управлінських процесів і підвищення ефективності професійної діяльності [47].
Інформаційні технології сприяють більш ефективному використанню
інтелектуального потенціалу суспільства, активізації наукової діяльності та
інтеграції цифрових рішень у різні сфери економіки й освіти. Важливими
перевагами їх використання є швидкий доступ до достовірної інформації,
можливість її візуалізації, обміну даними в режимі реального часу та створення
єдиного інформаційного середовища [13].
Розвиток інформаційного суспільства безпосередньо пов’язаний із
поширенням цифрових технологій у сфері освіти. У сучасних умовах заклади
освіти активно використовують електронні освітні платформи, системи
дистанційного навчання, цифрові бібліотеки, хмарні сервіси та засоби
відеокомунікації. Особливого значення інформаційно-комунікаційні технології
12
набули після переходу значної частини освітнього процесу до змішаного та
дистанційного форматів навчання.
Поняття «інформаційні технології» охоплює сукупність технічних і
програмних засобів, призначених для збору, зберігання, передачі, опрацювання
та використання інформації. До таких засобів належать комп’ютери, серверне
обладнання, телекомунікаційні системи, мережеві сервіси, програмні продукти
та цифрові платформи. У сфері освіти інформаційні технології виконують не
лише технічну, а й педагогічну функцію, оскільки забезпечують реалізацію
сучасних методів навчання та управління освітнім процесом.
Сучасні науковці розглядають інформаційні технології як комплекс
інструментів, що забезпечують створення, передачу та трансформацію
інформації у вигляді текстових, графічних, аудіо- та відеоданих. Їх активне
впровадження стало передумовою розвитку цифрової освіти, електронного
документообігу та автоматизованих систем управління закладами освіти.
Розвиток інформаційних технологій відбувався поетапно. Спочатку
інформаційні процеси здійснювалися вручну, з використанням друкованих
матеріалів і поштового зв’язку. Наступним етапом стало впровадження
механічних та електронних засобів передачі інформації. Подальший розвиток
комп’ютерної техніки привів до появи автоматизованих систем управління та
персональних комп’ютерів, а сучасний етап характеризується домінуванням
мережевих і хмарних технологій, використанням штучного інтелекту, цифрових
платформ та глобальних інформаційних систем [16].
Сьогодні мережеві технології є невід’ємною складовою освітнього
середовища. Глобальна мережа Internet забезпечує доступ до навчальних
ресурсів, електронних бібліотек, наукових баз даних та платформ дистанційного
навчання. Це створює умови для розвитку відкритої освіти, академічної
мобільності та міжнародної співпраці між закладами вищої освіти.
Одним із ключових напрямів цифрової трансформації суспільства є
інформатизація освіти, що передбачає комплексне впровадження інформаційних
технологій у навчальну, наукову та управлінську діяльність закладів освіти.
13
Використання сучасних цифрових рішень дозволяє вдосконалити систему
управління освітою за рахунок автоматизації документообігу, створення
електронних баз даних, впровадження інформаційно-аналітичних систем та
розвитку цифрових комунікацій.
Інформаційні технології також сприяють оновленню методів і форм
організації навчання. Завдяки цифровим платформам здобувачі освіти
отримують можливість самостійно працювати з навчальними матеріалами, брати
участь у вебінарах, проходити онлайн-тестування та здійснювати дослідницьку
діяльність. У свою чергу викладачі мають змогу застосовувати інтерактивні
методи навчання, використовувати мультимедійний контент і здійснювати
оперативний контроль знань студентів [22].
Практичний досвід використання інформаційних технологій у сфері освіти
підтверджує їхню ефективність щодо підвищення якості освітнього процесу.
Використання цифрових інструментів сприяє індивідуалізації навчання,
розвитку інформаційної культури, підвищенню мотивації студентів та
формуванню навичок самостійної роботи. Крім того, сучасні цифрові технології
дозволяють реалізовувати інтерактивну взаємодію між усіма учасниками
освітнього процесу [30].
Важливим результатом цифровізації освіти стало формування єдиного
інформаційного освітнього середовища, яке забезпечує безперервний доступ до
навчальних ресурсів незалежно від місця перебування користувача. Особливої
актуальності це набуло в умовах розвитку дистанційного навчання та
необхідності забезпечення безперервності освітнього процесу в кризових
ситуаціях.
Суттєвий вплив на модернізацію освіти здійснив розвиток мережі Internet,
яка стала основою функціонування електронних освітніх платформ, систем
відеоконференцій та сервісів дистанційної комунікації. Сьогодні цифрові
технології активно використовуються не лише у навчанні, а й у сфері управління
закладами освіти, плануванні освітнього процесу, моніторингу якості освіти та
організації наукової діяльності [37].
14
Разом із позитивними результатами впровадження інформаційних
технологій існують і певні проблеми, серед яких недостатній рівень технічного
забезпечення окремих закладів освіти, потреба у підвищенні цифрової
компетентності педагогічних працівників, необхідність постійного оновлення
програмного забезпечення та забезпечення кібербезпеки освітнього середовища.
Незважаючи на це, інформаційні технології залишаються одним із
найважливіших інструментів розвитку сучасної системи освіти та ефективного
управління нею.
1.2 Використання інформаційних технологій у сучасному навчальному
процесі
Сучасна система освіти повинна орієнтуватися на впровадження
діяльнісних та інноваційних технологій навчання, які забезпечують формування
у здобувачів освіти здатності самостійно навчатися, ефективно працювати з
інформацією, швидко приймати рішення та адаптуватися до динамічних умов
ринку праці. Глобальний перехід суспільства до цифрового середовища, а також
економічні й соціальні трансформації, що відбуваються в Україні, зумовлюють
необхідність модернізації освітньої системи та активного використання
інформаційних технологій у навчальному процесі.
Однією з ключових потреб сучасного суспільства є оперативне
опрацювання значних обсягів інформації. Саме тому виникає необхідність
пошуку нових підходів до організації навчального процесу та створення
методик, здатних забезпечити адаптацію закладів освіти до умов цифрової
епохи. Сучасний заклад освіти має не лише надавати знання, а й формувати
життєві компетентності особистості, здатної до саморозвитку та професійної
мобільності. Реалізація такого підходу можлива за умови, що викладач не
обмежується передачею теоретичної інформації, а формує у студентів практичні
навички, критичне мислення та інформаційну компетентність [30].
15
У сучасних умовах суспільству потрібні висококваліфіковані фахівці, які
здатні брати активну участь у розвитку науки, економіки та соціальної сфери.
Саме тому одним із пріоритетних завдань освіти є створення сприятливих умов
для розвитку здібностей здобувачів освіти, стимулювання їхньої навчально-
пізнавальної активності та формування творчої самостійності.
Освітня система повинна враховувати тенденції розвитку інформаційного
суспільства, що передбачає активне впровадження сучасних цифрових
технологій. Формування якісного інформаційного середовища є важливою
умовою розвитку сучасної освіти. Масове використання інформаційних
технологій у навчальному процесі підвищує актуальність питання технічного
оснащення закладів освіти, удосконалення програмного забезпечення та
створення сучасного інформаційно-методичного забезпечення.
Кожна навчальна дисципліна певною мірою впливає на формування
світогляду особистості, її професійних та соціальних якостей. Сучасний
випускник повинен володіти навичками використання інформаційних
технологій не лише у професійній діяльності, а й у повсякденному житті. Новітні
цифрові технології забезпечують доступ до різноманітних джерел інформації,
підвищують ефективність самостійної роботи, створюють умови для розвитку
творчих здібностей та дозволяють реалізовувати нові форми організації
навчання [49].
Використання сучасних технологій у сфері освіти має тривалу історію
розвитку. Водночас справжній прорив у цифровізації освітнього процесу
відбувся після появи персональних комп’ютерів, які забезпечили широкі
можливості для інтерактивного навчання. Графічні можливості комп’ютерної
техніки, використання звуку, анімації та мультимедійних засобів значно
розширили потенціал освітніх технологій. Поява спеціалізованого програмного
забезпечення дозволила створювати сучасні електронні навчальні матеріали, без
яких сьогодні складно уявити ефективний освітній процес [1].
На початкових етапах використання комп’ютерних технологій у навчанні
їх застосування було обмежене технічними можливостями комп’ютерів,
16
високою вартістю обладнання та вузькою спеціалізацією програм. Проте з
розвитком інформаційних систем та мережевих технологій комп’ютери почали
активно використовуватися для навчання програмуванню, контролю знань,
тестування та автоматизації окремих елементів освітнього процесу. Досвід
показав, що ефективність використання цифрових технологій безпосередньо
залежить від якості методичного забезпечення та професійної підготовки
педагогічних працівників.
Використання комп’ютерних програм та електронних освітніх ресурсів
суттєво підвищує якість навчання, однак процес цифровізації освіти
супроводжується низкою проблем. Серед основних труднощів можна виділити:
недостатній рівень матеріально-технічного забезпечення окремих закладів
освіти;
недостатню розробленість методик використання цифрових технологій у
викладанні різних дисциплін;
потребу у підвищенні цифрової компетентності педагогічних працівників;
низький рівень мотивації окремих викладачів до використання сучасних
інформаційних технологій [48].
Впровадження інформаційних технологій у навчально-пізнавальну
діяльність студентів є одним із найбільш ефективних шляхів підвищення якості
освіти. Особливої актуальності набуває створення освітніх програм,
орієнтованих на адаптацію здобувачів освіти до умов інформаційного
суспільства. Для цього у закладах освіти формуються необхідні педагогічні,
організаційні та психологічні умови, спрямовані на розвиток цифрових навичок
і впровадження сучасних методик навчання.
Зміна підходів до організації освітнього процесу зумовила трансформацію
ролі викладача. Сучасний педагог виконує функції наставника, консультанта та
організатора навчальної діяльності студентів. Його основним завданням стає не
лише передача знань, а й формування вміння самостійно працювати з
інформацією та застосовувати її на практиці. Важливими принципами
професійної діяльності викладача є відкритість до інновацій, підтримка творчої
17
активності студентів та орієнтація на індивідуальні потреби кожного здобувача
освіти [55].
Стрімкий розвиток Інтернет-технологій та цифрових сервісів сприяє
формуванню інформаційної компетентності молоді, яка сьогодні є необхідною
складовою професійної підготовки майбутніх фахівців. У сучасному освітньому
середовищі широко використовуються електронні довідники, онлайн-бібліотеки,
мультимедійні енциклопедії, відеоматеріали та інтерактивні освітні платформи.
Наявність у закладах освіти сучасного інформаційно-комунікаційного
обладнання та доступу до мережі Internet забезпечує здобувачам освіти
можливість здійснювати пошук, аналіз та опрацювання інформації, а викладачам
– оперативно отримувати доступ до наукових і методичних ресурсів світового
інформаційного простору [3].
Традиційна модель освіти, яка базувалася на формулі «знання – уміння –
навички», у сучасних умовах уже не забезпечує повною мірою потреб
інформаційного суспільства. Сьогодні особливого значення набуває здатність
людини самостійно здобувати знання, ефективно використовувати цифрові
технології та застосовувати інформацію для вирішення професійних завдань.
Важливу роль у цьому процесі відіграє система неперервної освіти,
складовою якої є дистанційне навчання. Воно здійснюється із використанням
сучасних інформаційно-комунікаційних та телекомунікаційних технологій і
забезпечує:
доступ до різнорівневої навчальної інформації;
рівні можливості для отримання якісної освіти;
розширення спектра освітніх послуг;
підвищення цифрової компетентності учасників освітнього процесу [48].
Одним із стратегічних напрямів розвитку системи освіти є формування
єдиного інформаційного освітнього простору. Його основу становлять цифрові
мережі, електронні ресурси, системи управління навчанням та сучасні засоби
комунікації між усіма учасниками освітнього процесу.
18
Сьогодні професіоналізм викладача значною мірою визначається рівнем
володіння інформаційними технологіями. До основних характеристик сучасного
педагога належать організаторські здібності, гнучкість, мобільність, відкритість
до інновацій та здатність ефективно використовувати цифрові інструменти у
професійній діяльності. Високий рівень цифрової компетентності дозволяє
викладачу приймати нестандартні рішення та ефективно поєднувати теоретичні
знання з практичним використанням сучасних інформаційних технологій.
Сучасні цифрові засоби створюють широкі можливості для візуалізації
навчального матеріалу та підвищення інтерактивності освітнього процесу.
Використання мультимедійних технологій, електронних платформ та
інтерактивних сервісів дозволяє вдосконалити методи викладання, оптимізувати
роботу викладачів та підвищити ефективність управління закладом освіти.
1.3 Переваги, недоліки та перспективи використання інформаційних
технологій в освітньому процесі
Сучасний етап розвитку суспільства характеризується стрімким
зростанням обсягів інформації, активним поширенням цифрових технологій,
мультимедійних засобів та електронних комунікацій. Значний вплив на
формування особистості молодого покоління здійснюють комп’ютерні
технології, цифрові медіа, соціальні мережі, відеоконтент та інтерактивні
ресурси. Це суттєво змінює особливості сприйняття інформації здобувачами
освіти, їхні інтереси, способи навчання та характер пізнавальної діяльності.
Якщо раніше основними джерелами отримання знань були підручники,
довідкова література, лекції викладача та конспекти, то сьогодні вагому роль
відіграють електронні ресурси та інформаційні мережі.
У сучасних умовах викладачеві необхідно постійно вдосконалювати
методи подання навчального матеріалу та адаптувати їх до особливостей
цифрового покоління. Необхідність цього пояснюється тим, що здобувачі освіти
значно краще сприймають інформацію, представлену у мультимедійному
19
форматі, із використанням візуалізації, аудіосупроводу та інтерактивних
елементів. Психологічні дослідження свідчать, що навчальний матеріал, поданий
за допомогою сучасних медіазасобів, засвоюється швидше та ефективніше [66].
Доведено, що кожен студент має індивідуальні особливості сприйняття та
опрацювання нової інформації. Традиційна система навчання не завжди дозволяє
забезпечити індивідуальний підхід до кожного здобувача освіти. Водночас
використання комп’ютерних мереж, онлайн-платформ та цифрових сервісів
надає можливість організувати навчальний процес таким чином, щоб
максимально враховувати індивідуальні потреби, рівень підготовки та освітні
інтереси студентів.
Одним із головних завдань сучасної освіти є формування здатності швидко
працювати з великими масивами інформації, аналізувати її, трансформувати та
застосовувати у практичній діяльності. Саме тому важливо організувати
навчальний процес так, щоб здобувач освіти був активним учасником освітньої
діяльності, працював із зацікавленням, бачив результати власної роботи та міг
самостійно оцінювати свої досягнення.
Ефективним шляхом вирішення цього завдання є поєднання традиційних
методів викладання із сучасними інформаційними технологіями. Використання
комп’ютерної техніки під час занять дозволяє зробити освітній процес більш
мобільним, індивідуалізованим та диференційованим. При цьому цифрові
технології не замінюють викладача, а виступають допоміжним інструментом,
який підсилює ефективність його професійної діяльності. Під час підготовки
занять із використанням ІКТ викладач повинен враховувати основні дидактичні
принципи: системність, послідовність, доступність, науковість та
індивідуальний підхід до навчання.
Заняття із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій
характеризуються низкою важливих особливостей [15]:
адаптивністю, тобто можливістю врахування індивідуальних особливостей
здобувачів освіти;
20
керованістю навчального процесу та можливістю оперативного
коригування діяльності студентів;
інтерактивністю та діалоговим характером взаємодії між викладачем,
студентом і цифровими засобами;
оптимальним поєднанням індивідуальної та колективної роботи;
забезпеченням психологічного комфорту під час роботи з комп’ютерними
засобами;
можливістю використання ІКТ на всіх етапах заняття: пояснення нового
матеріалу, закріплення, повторення та контролю знань.
Інтеграція традиційного заняття із сучасними цифровими технологіями
дозволяє частково автоматизувати окремі елементи роботи викладача, зробити
навчальний процес більш насиченим, динамічним та різноманітним. Наприклад,
використання мультимедійних презентацій та інтерактивних матеріалів значно
пришвидшує процес подання інформації, оскільки викладачу не потрібно
багаторазово повторювати окремі фрагменти навчального матеріалу. У свою
чергу студенти мають змогу краще сприймати інформацію завдяки її візуалізації.
Використання інформаційних технологій є привабливим і для
педагогічних працівників, оскільки дозволяє ефективніше оцінювати рівень
знань студентів, аналізувати результати навчання та впроваджувати нові форми
організації освітнього процесу. Це також сприяє професійному розвитку
викладача та підвищенню його цифрової компетентності [47].
Застосування комп’ютерного тестування, електронних систем оцінювання
та цифрових діагностичних комплексів дає можливість викладачу оперативно
отримувати об’єктивну інформацію щодо рівня засвоєння навчального матеріалу
студентами та своєчасно коригувати освітній процес. Для здобувача освіти
важливою перевагою є миттєве отримання результатів тестування із зазначенням
помилок, що значно підвищує ефективність самоконтролю.
Сучасні освітні інформаційно-комунікаційні системи мають принципово
нові характеристики, серед яких:
орієнтація на потреби професійної діяльності педагогічних працівників;
21
забезпечення умов для безперервного професійного саморозвитку;
доступність дистанційних форм підвищення кваліфікації;
гнучкість освітнього середовища та можливість адаптації до
індивідуальних потреб користувачів;
інтеграція формальної та неформальної освіти;
широке використання ІКТ на всіх етапах професійної діяльності викладача
[7].
Використання інформаційних технологій у навчальному процесі дозволяє
вирішувати низку актуальних завдань:
впроваджувати сучасні цифрові освітні ресурси;
удосконалювати навички самостійної роботи студентів із інформаційними
базами даних та мережею Internet;
активізувати пізнавальну діяльність здобувачів освіти;
підвищувати ефективність засвоєння навчального матеріалу;
робити процес навчання більш змістовним, наочним та інтерактивним [59].
Упродовж останніх років інформаційно-комунікаційні технології стали
одним із найважливіших напрямів модернізації світової системи освіти. У
закладах освіти України цифрові технології дедалі активніше використовуються
під час викладання більшості навчальних дисциплін. Поєднання традиційних
методів навчання з електронними освітніми ресурсами забезпечує реалізацію
особистісно орієнтованого підходу, підвищує пізнавальну активність студентів
та дозволяє ефективно організовувати контроль знань [44].
Водночас поряд із перевагами використання ІКТ існує низка проблем, які
ускладнюють процес цифровізації освіти. Серед основних недоліків можна
виділити:
Невідповідність окремих технічних засобів сучасним вимогам розвитку
науки і техніки.
Недостатній рівень фінансування для регулярного оновлення
комп’ютерного обладнання.
22
Складності із закупівлею необхідного обладнання через особливості
тендерних процедур.
Недостатні технічні можливості окремих закладів освіти для забезпечення
повноцінного дистанційного навчання та безперешкодного доступу студентів до
електронних ресурсів [23].
Застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у сфері
освіти є однією з найбільш стійких і важливих тенденцій розвитку світового
освітнього простору. Упродовж останніх років у вітчизняних закладах освіти
комп’ютерна техніка, цифрові сервіси та інші засоби ІКТ дедалі активніше
використовуються під час викладання більшості навчальних дисциплін. Це
пов’язано з необхідністю модернізації освітнього процесу, підвищення його
ефективності та адаптації до вимог інформаційного суспільства.
Поєднання інформаційно-комунікаційних технологій із традиційними
навчальними засобами сприяє:
реалізації особистісно орієнтованого та диференційованого підходу до
навчання;
впровадженню інтерактивної взаємодії між здобувачем освіти та
цифровими ресурсами;
підвищенню пізнавальної активності студентів завдяки використанню
мультимедійної інформації;
удосконаленню системи контролю знань через застосування електронного
тестування та засобів самоконтролю [44].
Аналізуючи переваги та недоліки використання інформаційних технологій
у навчальному процесі, можна стверджувати, що їх застосування є найбільш
ефективним за умови поєднання із традиційними методами викладання. Саме
комплексний підхід забезпечує якісне формування професійних
компетентностей, практичних навичок та інформаційної культури здобувачів
освіти.
23
Разом із позитивними аспектами впровадження ІКТ виникає низка
проблем, які ускладнюють процес цифровізації освіти як на етапі підготовки
занять, так і під час їх проведення. Серед основних недоліків варто виділити:
Невідповідність окремих видів комп’ютерного обладнання сучасним
вимогам розвитку науки та інформаційних технологій.
Недостатнє фінансування закладів освіти для своєчасного оновлення
технічної бази, яка швидко застаріває морально та технічно.
Складності із закупівлею сучасного обладнання через обмеження
тендерних процедур та державного фінансування.
Недостатній рівень технічних потужностей для забезпечення повноцінного
дистанційного навчання та безперешкодного доступу студентів до навчальних
ресурсів поза межами локальної мережі закладу освіти [23].
Ефективне впровадження інформаційних технологій у навчальний процес
неможливе без використання сучасного програмного забезпечення. Сьогодні
заклади освіти застосовують різні категорії програмних продуктів, які
забезпечують організацію освітнього процесу та професійну підготовку
майбутніх фахівців. До основних видів програмного забезпечення належать [13]:
операційні системи та засоби їх адміністрування;
інтегровані середовища розробки програмного забезпечення;
системи управління базами даних;
CASE-засоби проєктування програмних продуктів;
CAD-системи;
програмне забезпечення для комп’ютерної графіки;
офісні програмні продукти;
пакети прикладних програм математичного та статистичного призначення.
Попри значний розвиток цифрових технологій, у сфері використання
програмного забезпечення в освіті все ще існують певні проблеми. Зокрема:
на державному рівні недостатньо врегульованим залишається питання
забезпечення закладів освіти ліцензійним програмним забезпеченням;
24
у деяких освітніх установах використовуються застарілі версії програмних
продуктів;
рівень цифрової підготовки студентів окремих спеціальностей
залишається недостатнім, особливо якщо інформаційні технології не є
профільною складовою професійної підготовки [11].
Для ефективного впровадження інформаційно-комунікаційних технологій
у навчальний процес необхідно дотримуватися певної послідовності дій.
Основними етапами цифровізації освітнього середовища є [34]:
підвищення рівня цифрової грамотності викладачів;
підготовка та оновлення матеріально-технічної бази;
впровадження сучасних методів і технологій навчання;
підготовка здобувачів освіти до ефективного використання цифрових
ресурсів.
В умовах стрімкого розвитку цифрових технологій одним із ключових
завдань сучасної вищої освіти є професійна підготовка педагогічних працівників
до роботи в інформаційному середовищі. Сьогодні володіння інформаційними
технологіями є важливою складовою професійної компетентності викладача.
Водночас значна частина педагогічних працівників все ще не має достатнього
рівня цифрових навичок або можливостей для повноцінного використання
сучасних ІКТ у професійній діяльності [51].
Комп’ютерна грамотність стала необхідною умовою ефективної
педагогічної діяльності. Саме тому майбутніх викладачів необхідно не лише
ознайомлювати з основами інформатики, а й формувати у них практичні навички
використання цифрових технологій у професійній сфері [14].
Більшість викладачів позитивно оцінюють перспективи використання
сучасних інформаційних технологій та усвідомлюють їхній потенціал у
навчальному процесі. Проте впровадження цифрових інструментів потребує
значних часових витрат, додаткового навчання та мотивації педагогічних
працівників. Попри це, цифрова компетентність є важливою інвестицією у
професійний розвиток викладача, оскільки використання ІКТ підвищує
25
продуктивність праці, стимулює творчий підхід до викладання та забезпечує
більшу гнучкість у професійній діяльності.
Інформаційні технології дозволяють викладачеві ефективніше
організовувати освітній процес, використовувати інтерактивні методи навчання
та створювати сучасне цифрове освітнє середовище. У таких умовах викладач
повинен сприймати новітні технології не як додаткове навантаження, а як
інструмент професійного розвитку та підвищення якості освітньої діяльності.
Одним із ключових чинників, що стримують активне впровадження
інформаційних технологій у систему освіти, є недостатній рівень інформаційної
компетентності педагогічних працівників, а також обмежена здатність
викладачів інтегрувати мультимедійні технології у власну професійну
діяльність. Сучасний викладач повинен не лише користуватися готовими
програмними продуктами, а й виступати розробником власних електронних
навчально-методичних матеріалів та цифрових освітніх ресурсів [65].
Проблема недостатнього рівня цифрової підготовки педагогічних
працівників частково вирішується шляхом проходження курсів підвищення
кваліфікації. Однак у більшості випадків професійне вдосконалення викладачів
завершується саме на цьому етапі. Водночас здатність самостійно
впроваджувати сучасні цифрові технології у викладацьку діяльність значною
мірою залежить від особистої мотивації педагога та його готовності до
самоосвіти. На думку О. Науменка, ефективним шляхом вирішення цієї
проблеми є створення системи комплексної професійної підготовки викладачів,
орієнтованої на формування сучасної цифрової компетентності.
Наступним важливим етапом упровадження інформаційних технологій в
освітній процес є належне технічне забезпечення закладів освіти. Сучасні
інформаційно-комунікаційні технології включають як апаратні, так і програмні
компоненти. До апаратних засобів належать персональні комп’ютери, серверне
обладнання, периферійні пристрої, локальні та глобальні комп’ютерні мережі,
мультимедійні засоби та сучасне телекомунікаційне обладнання.
26
Програмне забезпечення охоплює комплекс програмних продуктів та
цифрових сервісів, необхідних для опрацювання, передачі й використання
інформації. До таких засобів належать: електронна пошта; браузери та пошукові
системи; вебсайти та форуми; аудіо- і відеочати; платформи дистанційного
навчання; сервіси IP-телефонії; блоги та мікроблоги; хмарні технології; smart-
технології; геоінформаційні сервіси; платформи для створення й зберігання
фото-, відео- та презентаційного контенту.
У сучасному освітньому середовищі інформаційні технології можуть
використовуватися у різних напрямах, зокрема [28]:
застосування електронних підручників, тренажерів, енциклопедій та
навчальних платформ;
створення ситуаційно-рольових та інтелектуальних ігор із використанням
елементів штучного інтелекту;
моделювання різноманітних процесів і явищ;
організація дистанційного та змішаного навчання;
проведення інтерактивних телеконференцій;
створення та підтримка офіційних вебресурсів закладів освіти;
підготовка мультимедійних презентацій;
реалізація дослідницької та проєктної діяльності студентів.
Раціональне та методично обґрунтоване використання інформаційних
технологій сприяє підвищенню якості професійної підготовки майбутніх
фахівців. Цифрові технології забезпечують перехід від репродуктивного
засвоєння знань до формування творчого та самостійного мислення, а також
допомагають здобувачам освіти адаптуватися до умов сучасного інформаційного
середовища [10].
Ефективність використання інформаційних технологій у навчальному
процесі визначається не стільки наявністю технічних засобів, скільки
професійною майстерністю викладача та вмінням доцільно інтегрувати цифрові
ресурси у процес навчання.
27
Саме тому важливим етапом цифровізації освіти є вибір сучасних та
перспективних методів навчання, які відповідають європейським стандартам
якості освіти, тенденціям інформатизації освітнього простору та розвитку
міжнародної академічної співпраці.
Для реалізації сучасних методів навчання використовуються різноманітні
педагогічні прийоми, технології та освітні підходи. Під прийомами навчання
розуміють сукупність конкретних педагогічних дій, спрямованих на досягнення
певної дидактичної мети [2, с. 320].
До найбільш перспективних методів навчання із використанням
інформаційних технологій належать: навчання з комп’ютерною підтримкою
(CALL); метод сценарію (storyline method); метод симуляцій; метод каруселі;
навчання за станціями; метод групових пазлів; рольові ігри; метод «case-study»,
який передбачає аналіз проблемних ситуацій, колективне обговорення та пошук
оптимальних шляхів вирішення поставлених завдань [27].
Важливим елементом цифровізації освітнього процесу є також підготовка
самих здобувачів освіти до ефективного використання інформаційних
технологій. Для цього необхідно забезпечити студентів чіткими інструкціями
щодо роботи з цифровими ресурсами та створити умови для самостійного
дослідження й розвитку цифрової грамотності.
Сучасні здобувачі освіти, як правило, добре володіють комп’ютерною
технікою та програмним забезпеченням, однак найчастіше використовують
цифрові технології у сфері комунікації, розваг і соціальних мереж. Тому одним
із важливих завдань закладів освіти є спрямування наявних цифрових навичок
студентів у професійне та освітнє середовище, що сприятиме підвищенню
ефективності навчальної діяльності та формуванню сучасних професійних
компетентностей [45].
28
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ
ТЕХНОЛОГІЙ У СИСТЕМІ ОСВІТИ НА ПРИКЛАДІ ЧЕРКАСЬКОГО
ДЕРЖАВНОГО ТЕХНОЛОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
2.1 Аналіз діяльності Черкаського державного технологічного
університету
Черкаський державний технологічний університет є одним із провідних
закладів вищої освіти Центрального регіону України, який здійснює підготовку
висококваліфікованих фахівців за технічними, економічними, управлінськими та
гуманітарними спеціальностями. Університет має потужний освітній і науковий
потенціал, активно впроваджує сучасні інформаційні технології в освітній
процес та забезпечує розвиток інноваційної діяльності відповідно до сучасних
вимог цифрового суспільства.
Основною метою діяльності ЧДТУ є підготовка конкурентоспроможних
фахівців для різних сфер економіки, науки, державного управління та місцевого
самоврядування. Освітня діяльність університету спрямована на формування
професійних компетентностей, розвиток наукового потенціалу здобувачів освіти
та інтеграцію сучасних цифрових технологій у систему управління освітнім
процесом.
Стратегія розвитку університету базується на принципах цифровізації
освіти, академічної мобільності, міжнародного співробітництва та впровадження
інноваційних технологій навчання. Освітня діяльність здійснюється за всіма
рівнями вищої освіти, а додатковими напрямами роботи є підвищення
кваліфікації, перепідготовка фахівців, підготовка іноземних студентів та
організація післядипломної освіти.
До структури університету входять факультети, випускові кафедри,
наукові підрозділи, бібліотека з електронними ресурсами, сучасні навчальні
лабораторії, спортивна інфраструктура та відокремлені структурні підрозділи.
Значна увага приділяється розвитку цифрового освітнього середовища, систем
29
дистанційного навчання та інформаційно-аналітичних систем управління
університетом.
Науково-дослідна діяльність ЧДТУ орієнтована на реалізацію
пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, зокрема:
розробку сучасних інформаційних технологій;
створення ресурсозберігаючих технологій;
удосконалення виробничих процесів;
розвиток енергетичних систем;
впровадження цифрових рішень у промисловість та управління;
розробку інноваційних матеріалів і технологій.
Важливим показником ефективності діяльності університету є кадровий
потенціал. Упродовж 2023–2025 років у ЧДТУ спостерігається тенденція до
оптимізації кадрового складу та підвищення якісного рівня науково-
педагогічних працівників. Особлива увага приділяється розвитку цифрової
компетентності викладачів, їх участі у міжнародних стажуваннях, підвищенні
кваліфікації та впровадженні сучасних освітніх технологій.
Таблиця 2.1 – Науково-педагогічний склад ЧДТУ у 2023–2025 рр.
Науково-педагогічні кадри 2023 рік 2024 рік 2025 рік
Чисельність науково-педагогічних працівників, осіб 328 336 342
Чисельність штатних працівників, осіб 314 320 326
Доктори наук, осіб 61 64 66
Кандидати наук / доктори філософії, осіб 188 192 196
Працівники науково-дослідних підрозділів, осіб 16 18 19
Доктори наук у НДІ, осіб 2 3 3
Кандидати наук у НДІ, осіб 3 4 5
Джерело: складено автором на основі [56].
Аналіз кадрового складу свідчить про поступове зростання частки
науково-педагогічних працівників із науковими ступенями. Це є позитивним
показником розвитку наукового потенціалу університету та підвищення якості
освітнього процесу.
Важливим напрямом діяльності університету є науково-дослідна робота,
яка фінансується як за рахунок державного бюджету, так і за кошти спеціального
фонду та господарських договорів. Упродовж 2023–2025 років у ЧДТУ
30
збільшилась увага до прикладних наукових досліджень, пов’язаних із
цифровими технологіями, автоматизацією виробничих процесів та
інформаційними системами управління.
Таблиця 2.2 – Фінансування науково-дослідних робіт ЧДТУ у 2023–2025 рр.
Категорії робіт 2023 рік (тис. 2024 рік (тис. 2025 рік (тис.
грн) грн) грн)
Фундаментальні дослідження 210 260 315
Прикладні дослідження 910 1180 1360
Роботи за спеціальним 95 142 188
фондом
Госпдоговірні наукові роботи 72 104 156
Джерело: складено автором на основі [56].
Аналіз наведених даних свідчить про збільшення фінансування
прикладних наукових досліджень та активізацію інноваційної діяльності
університету. Особливого значення набувають дослідження у сфері цифрових
технологій, автоматизації, інформаційних систем та управління даними.
На сучасному етапі у ЧДТУ активно функціонує аспірантура та
докторантура. Підготовка здобувачів ступеня доктора філософії здійснюється за
низкою технічних, економічних та інформаційних спеціальностей. У 2024–2025
роках університет продовжив розширення освітньо-наукових програм,
пов’язаних із цифровими технологіями та інформаційними системами.
Станом на 2025 рік в аспірантурі ЧДТУ навчається понад 130 осіб, серед
яких більшість становлять здобувачі ступеня доктора філософії (PhD). Значна
увага приділяється залученню молодих учених до науково-дослідної та
інноваційної діяльності.
Важливим напрямом діяльності університету є розвиток студентської
науки. Науково-дослідна робота студентів реалізується через: участь у наукових
конференціях; виконання кафедральних наукових досліджень; участь у
міжнародних та всеукраїнських конкурсах; реалізацію стартап-проєктів; участь
у цифрових та інноваційних освітніх програмах.
Значна увага в університеті приділяється впровадженню інформаційних
технологій в освітній процес та систему управління закладом освіти. У ЧДТУ
активно використовуються системи дистанційного навчання, електронний
31
документообіг, цифрові освітні платформи, сервіси відеоконференцій та
інформаційно-аналітичні системи управління освітньою діяльністю.
Відповідно до рішень галузевих конкурсних комісій та результатів участі
студентів у всеукраїнських наукових заходах, здобувачі освіти Черкаський
державний технологічний університет щороку демонструють високий рівень
наукової активності та результативності. Упродовж 2023–2025 років університет
продовжив розвиток студентської науки, активно залучаючи молодь до
виконання науково-дослідних робіт, участі в конкурсах, конференціях,
олімпіадах та міжнародних освітньо-наукових проєктах.
Таблиця 2.3 – Динаміка участі студентів ЧДТУ у науковій діяльності у
2023–2025 рр.
Показники наукової діяльності студентів 2023 2024 2025
Кількість студентів денної форми навчання, осіб 2760 2845 2918
Кількість студентів, залучених до виконання НДР, осіб 924 1016 1128
Кількість переможців олімпіад та конкурсів 5 6 8
Кількість учасників Всеукраїнських конкурсів студентських НДР 24 31 36
Кількість переможців Всеукраїнських конкурсів студентських НДР 4 6 7
Джерело: складено автором на основі [56].
Наведені дані свідчать про поступове зростання рівня залучення студентів
до науково-дослідної діяльності. Особливо помітною є позитивна динаміка
участі здобувачів освіти у Всеукраїнських конкурсах студентських наукових
робіт, а також збільшення кількості переможців наукових олімпіад і конкурсів.
Одним із важливих показників ефективності студентської науки є
результативність участі молоді у конференціях, конкурсах та науково-
практичних форумах. У ЧДТУ щорічно проводяться Дні студентської науки, під
час яких організовуються виставки науково-технічних розробок, презентації
інноваційних проєктів та студентські науково-практичні конференції. Щороку в
межах форуму функціонує понад 10 тематичних секцій, а участь у конференціях
беруть близько 35–40 % студентів денної форми навчання.
За результатами проведення наукових заходів кращі студентські роботи
публікуються у збірниках наукових праць та тез конференцій університету. Це
сприяє розвитку наукової активності студентів та формуванню навичок
академічного письма й дослідницької діяльності.
32
Ефективною формою організації студентської науки є діяльність наукових
гуртків, проблемних груп та творчих лабораторій. У 2023–2025 роках у ЧДТУ
функціонувало понад 15 студентських наукових гуртків і декілька
міжкафедральних проблемних груп, у межах яких студенти залучалися до
виконання кафедральних, держбюджетних та госпдоговірних науково-дослідних
робіт. Такий підхід дозволяє здобувачам освіти вже з перших курсів брати участь
у реальних наукових проєктах та формувати практичні навички дослідницької
діяльності.
Для розвитку інформаційної підтримки молодих учених та популяризації
наукової діяльності в університеті активно використовуються цифрові
комунікаційні канали. На офіційному сайті ЧДТУ функціонують інформаційні
сторінки наукових товариств, а також офіційні сторінки у соціальних мережах
Facebook, Instagram та Telegram-канали, де публікуються: актуальні наукові
новини; інформація про міжнародні стажування; грантові програми;
конференції; наукові конкурси; освітні проєкти та академічні можливості для
студентів і молодих учених.
Основні наукові результати молодих учених ЧДТУ висвітлюються у
вітчизняних та міжнародних наукових виданнях, серед яких:
«Вісник Черкаського державного технологічного університету»;
«Гуманітарний вісник»;
«Фізико-математична освіта»;
«Cybernetics and Systems Analysis»;
«Радіоелектроніка, інформатика, управління»;
«Проблеми і перспективи економіки та управління» та інші наукові
видання.
Молоді науковці університету активно співпрацюють із науковими
установами та закладами вищої освіти України, беруть участь у спільних
конференціях, форумах і дослідницьких проєктах. Особливу увагу приділено
розвитку міжуніверситетської та міжнародної співпраці у сфері науки й
інновацій.
33
За ініціативи Ради молодих учених ЧДТУ продовжує функціонувати
Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Наука
України: погляд молодих учених крізь призму сучасності», яка щороку
розширює кількість учасників та географію співпраці.
Таблиця 2.4 – Показники участі студентів та молодих учених у науково-
дослідній діяльності ЧДТУ у 2023–2025 рр.
Роки Кількість студентів, залучених Кількість Частка молодих учених, які
до наукових досліджень (% від молодих залишаються працювати в
загальної кількості студентів) учених у ЗВО університеті після аспірантури
2023 924 (33,5%) 38 11%
2024 1016 (35,7%) 44 14%
2025 1128 (38,6%) 51 17%
Джерело: складено автором на основі [56].
Аналіз наведених показників свідчить про позитивну динаміку розвитку
студентської науки та поступове зростання рівня залучення молодих учених до
науково-дослідної діяльності університету. Водночас збільшується кількість
випускників аспірантури, які продовжують наукову та педагогічну діяльність у
ЧДТУ.
Для стимулювання наукової активності студентів і молодих учених в
університеті застосовуються різні форми заохочення: нагородження грамотами,
подяками, преміювання за перемоги у всеукраїнських та міжнародних
конкурсах, олімпіадах і наукових проєктах.
У сучасних умовах важливим інструментом підтримки молодих науковців
є система університетських премій за вагомі наукові досягнення. Премії
присуджуються за публікації у фахових та міжнародних наукових виданнях,
участь у науково-дослідних роботах, підготовку інноваційних проєктів та
активну наукову діяльність. Значна увага приділяється підтримці досліджень у
галузі інформаційних технологій, цифровізації освіти, технічних та економічних
наук.
34
2.2 Система підтримки технологій дистанційного навчання в університеті
У сучасних умовах цифровізації освіти дистанційне навчання стало
невід’ємною складовою організації освітнього процесу у закладах вищої освіти.
Особливої актуальності використання дистанційних технологій набуло після
пандемії COVID-19 та в умовах воєнного стану, коли виникла необхідність
забезпечення безперервності навчання незалежно від місця перебування
учасників освітнього процесу. У Черкаський державний технологічний
університет впровадження елементів дистанційного навчання розпочалося ще у
2010 році, зокрема на кафедрі комп’ютерних наук та системного аналізу, де було
запроваджено систему дистанційного навчання Moodle. Завдяки цьому
університет зміг оперативно адаптуватися до нових умов організації навчання та
забезпечити ефективний перехід до онлайн-формату проведення занять.
Сучасна практика розвитку дистанційної освіти в Україні свідчить про те,
що більшість закладів вищої освіти використовують відкриті або безкоштовні
програмні платформи для організації дистанційного навчання. Лише окремі
університети займаються розробкою власних інформаційних систем або
використовують комерційне програмне забезпечення [39].
Одним із найбільш актуальних напрямів розвитку інформаційного
середовища закладів вищої освіти є перехід на вільне програмне забезпечення.
Це пов’язано з необхідністю забезпечення ліцензійної чистоти програмних
продуктів, мінімізації фінансових витрат та підвищення рівня інформаційної
безпеки. Використання відкритого програмного забезпечення дозволяє закладам
освіти отримати доступ до вихідного коду систем, адаптувати їх до власних
потреб та забезпечувати стабільну роботу цифрового освітнього середовища.
Однією з найбільш поширених платформ дистанційного навчання у світі є
Moodle (Modular Object-Oriented Dynamic Learning Environment) – модульне
об’єктно-орієнтоване динамічне навчальне середовище. Moodle належить до
систем управління навчальним контентом (LMS) та є безкоштовною
платформою з відкритим кодом, яка широко використовується у закладах освіти
35
різних країн світу. Основною перевагою системи є її орієнтація на ефективну
взаємодію між викладачем і студентом, підтримку дистанційного навчання,
організацію контролю знань та забезпечення доступу до навчальних матеріалів
у будь-який час.
За даними міжнародної статистики використання LMS-систем, платформа
Moodle залишається однією з найпоширеніших систем дистанційного навчання
у світі. У 2025 році система використовується у більш ніж 240 країнах світу та
об’єднує мільйони користувачів – студентів, викладачів і адміністраторів
освітніх платформ.
Рис. 2.1 – Статистика використання системи Moodle у світі станом на 2025
рік
Джерело: сформовано автором на основі офіційних статистичних даних Moodle.org
Система Moodle повною мірою відповідає сучасним вимогам до систем
підтримки дистанційного навчання, серед яких: функціональність; стабільність
роботи; модульність; надійність; масштабованість; зручність адміністрування;
підтримка інтеграції із зовнішніми сервісами.
Станом на 2025 рік найбільш поширеними є сучасні версії Moodle 4.x, які
забезпечують підвищений рівень безпеки, покращений інтерфейс користувача,
підтримку мобільного навчання та інтеграцію із сервісами відеоконференцій і
хмарними платформами.
36
Рис. 2.2 – Динаміка використання версій системи Moodle у світі
Джерело: сформовано автором на основі офіційних статистичних даних Moodle.org
Платформа Moodle має низку важливих переваг, що забезпечують її
ефективне використання у закладах вищої освіти:
система є безкоштовною та не потребує придбання дорогих ліцензій;
відсутні обмеження щодо кількості користувачів;
наявні вбудовані інструменти створення та редагування електронних
навчальних курсів;
підтримується міжнародний стандарт SCORM, який забезпечує інтеграцію
електронних курсів із іншими системами дистанційного навчання;
система містить інструменти онлайн-контролю знань, тестування та
оцінювання результатів навчання;
забезпечується зручна навігація та доступність для користувачів із різним
рівнем цифрової компетентності.
Використання системи Moodle у ЧДТУ дозволяє реалізувати сучасну
модель організації освітнього процесу відповідно до принципів Європейського
простору вищої освіти та вимог Болонського процесу. За допомогою системи
дистанційного навчання університет має можливість:
забезпечувати модульну організацію навчального процесу;
створювати повноцінне електронне навчально-методичне забезпечення
дисциплін;
37
організовувати дистанційне та змішане навчання;
здійснювати оперативний моніторинг успішності студентів;
підтримувати інтерактивну взаємодію між викладачами та студентами;
інтегрувати університет у міжнародний освітній та науковий простір [36].
У сучасних умовах система дистанційного навчання ЧДТУ інтегрована з
іншими цифровими сервісами університету, серед яких: корпоративна
електронна пошта; сервіси відеоконференцій Zoom та Google Meet; електронний
документообіг; хмарні сервіси Google Workspace for Education; електронні
бібліотеки та репозитарії; інформаційно-аналітичні системи управління освітнім
процесом.
Важливою перевагою впровадження дистанційного навчання є
забезпечення гнучкості освітнього процесу, можливість організації навчання
незалежно від місця перебування студентів та викладачів, а також підвищення
рівня цифрової компетентності всіх учасників освітнього процесу.
Разом із тим ефективне функціонування систем дистанційного навчання
потребує постійного оновлення технічної інфраструктури, удосконалення
електронних навчальних курсів, забезпечення кібербезпеки та підвищення рівня
цифрової грамотності користувачів. Саме тому подальший розвиток систем
підтримки дистанційного навчання є одним із пріоритетних напрямів цифрової
трансформації університету.
Система дистанційного навчання Moodle надає широкі можливості для
організації ефективної взаємодії між усіма учасниками освітнього процесу та
забезпечує комплексну підтримку навчальної діяльності. Використання
платформи дозволяє оптимізувати організацію навчального процесу,
автоматизувати окремі його етапи та підвищити якість освітніх послуг.
Для викладачів система Moodle створює значні переваги та забезпечує
сучасні інструменти організації освітнього процесу. Зокрема, викладач має
можливість:
формувати структуроване електронне навчально-методичне забезпечення
дисципліни;
38
здійснювати облік та контроль навчальної діяльності студентів у
автоматизованому режимі;
встановлювати терміни виконання практичних, лабораторних і
самостійних робіт;
використовувати програмне забезпечення, що відповідає сучасним
європейським вимогам організації освітнього процесу відповідно до принципів
Болонської системи;
застосовувати мультимедійні матеріали різних форматів: текстові
документи, графіку, презентації, аудіо- та відеофайли;
оперативно оновлювати, редагувати та доповнювати навчально-методичні
матеріали;
організовувати автоматизований контроль знань із використанням
тестових завдань різних типів;
здійснювати рейтингове оцінювання результатів навчальної діяльності
студентів;
залучати студентів до формування та вдосконалення навчальних
матеріалів;
забезпечувати захист навчального контенту від несанкціонованого
доступу та пошкодження;
створювати власні електронні курси та навчально-методичні розробки
відповідно до індивідуального стилю викладання [20].
Важливою перевагою системи Moodle є можливість комплексного
управління освітнім процесом у межах єдиного цифрового середовища.
Викладач отримує інструменти для організації дистанційного навчання,
контролю успішності студентів, аналізу активності користувачів та підтримки
інтерактивної комунікації зі здобувачами освіти.
Для студентів система дистанційного навчання Moodle також створює
широкі можливості для ефективної організації навчальної діяльності. Зокрема,
здобувачі освіти мають можливість:
39
отримувати доступ до структурованого та систематизованого навчально-
методичного забезпечення дисциплін;
використовувати електронні ресурси для самостійного опрацювання
навчального матеріалу;
проходити тестування та виконувати завдання у дистанційному форматі;
отримувати об’єктивне оцінювання результатів навчання незалежно від
суб’єктивного впливу викладача;
брати участь у вдосконаленні цифрового освітнього середовища;
долучатися до науково-методичної діяльності кафедр;
користуватися розширеним доступом до ресурсів мережі Internet;
опановувати навчальний матеріал у дистанційному режимі незалежно від
місця перебування;
складати окремі види контролю та заліково-екзаменаційні сесії із
використанням дистанційних технологій [20].
Використання системи Moodle сприяє розвитку цифрової компетентності
студентів, формуванню навичок самостійної роботи та підвищенню рівня
відповідальності за результати власного навчання. Завдяки інтеграції
мультимедійних ресурсів, інтерактивних завдань та систем автоматизованого
контролю знань освітній процес стає більш гнучким, адаптивним та
орієнтованим на потреби здобувачів освіти.
Кожен із зазначених елементів функціонування системи Moodle включає
широкий спектр цифрових інструментів та ресурсів, які взаємопов’язані між
собою та забезпечують комплексну підтримку дистанційного і змішаного
навчання. Ефективність використання системи залежить від рівня цифрової
компетентності викладачів і студентів, якості навчально-методичного
забезпечення та технічної підтримки цифрового освітнього середовища
університету.
Детальна структура управління середовищем на базі системи Moodle
схематично представлена на рис. 2.3.
40
Планування Навчання Адміністрування
SCHEDULER, ГЛОСАРІЙ (СЛОВНИК ПОНЯТЬ), ПРИСУТНІСТЬ, ОЦІНКИ,
УРОК, СЕМІНАРИ, SCHEDULER, ЛОГИ, АНАЛІЗ
СТРУКТУРА КУРСІВ
ЛОГІВ, RSS, ГРУПИ, РІВЕНЬ
ЖУРНАЛИ, SCORM, ЧАТ,
ДІАЛОГ, ФОРУМ ПРАВ
Ааналіз результатів
Повідомлення Контроль і
контролю і оцінювання результатів
оцінювання
ЗАПИТАЛЬНИК, АНКЕТА, ОЦІНКИ, ВІДОМОСТІ, ФОРУМ, КОНФІГУРАЦІЯ РІВНІВ, КОМЕНТАР, ЖУРНАЛ,
ОПИТУВАННЯ ДІАЛОГ, АВТОМАТИЧНІ КОПІЇ, E-M AIL, ТЕСТИ, HOT POTATOES QUIZ,
МОЖЛИВІСТЬ ЕКСПОРТУ ОЦІНОК В
( ), EXCEL ЗАВДАННЯ, ВПРАВИ, ПРИСУТНІСТЬ,
ГОЛОСУВАННЯ ЛОГИ
, ,
Рис. 2.3 – Спіраль навчання і компоненти системи Moodle
Джерело: складено автором на основі [52]
Для розгортання системи дистанційного навчання Moodle необхідно
завантажити інсталяційний пакет із офіційного вебсайту платформи, а також
додаткові файли локалізації для підтримки української мови [22]. Після цього
архів із системою розпаковується на сервері закладу освіти, налаштовується база
даних та створюється окремий каталог для зберігання електронних навчальних
курсів, користувацьких файлів і мультимедійних матеріалів.
Однією з переваг Moodle є наявність централізованої системи моніторингу
та підтримки зареєстрованих платформ. На офіційному сайті Moodle ведеться
реєстр інформаційних систем дистанційного навчання, які проходять регулярне
оцінювання за низкою технічних і функціональних параметрів. Аналіз
здійснюється за більш ніж двадцятьма критеріями, що дозволяють оцінити
стабільність роботи системи, рівень безпеки, активність користувачів та
актуальність версії програмного забезпечення. Системи, які протягом тривалого
часу не підтримуються або не відповідають встановленим вимогам, можуть бути
виключені з офіційної статистики Moodle [30].
Розроблений прототип системи підтримки дистанційного навчання може
використовуватися як основа для створення цифрового освітнього середовища
41
конкретного закладу вищої освіти. На базі такого прототипу, за участю автора
дослідження, було створено систему підтримки дистанційного навчання
Черкаський державний технологічний університет.
Сучасна система підтримки дистанційного навчання ЧДТУ являє собою
інтегроване інформаційно-освітнє середовище, яке забезпечує взаємодію всіх
структурних підрозділів університету та підтримує організацію освітнього
процесу у дистанційному та змішаному форматах.
До структури СПДН ЧДТУ входять: офіційний вебсайт університету;
сайти факультетів та навчальних підрозділів; система дистанційного навчання
Moodle; сайт Центру дистанційної освіти; сайт Центру післядипломної освіти та
підвищення кваліфікації; електронні освітні ресурси кафедр; інформаційно-
аналітичні сервіси управління освітнім процесом.
Основу цифрового освітнього середовища університету становить LMS
Moodle, яка забезпечує: створення та адміністрування електронних навчальних
курсів; проведення онлайн-занять; тестування та оцінювання знань студентів;
організацію самостійної роботи здобувачів освіти; електронний обмін
навчальними матеріалами; підтримку інтерактивної взаємодії між викладачами
та студентами.
Рис. 2.4 – Структурна схема системи підтримки дистанційного навчання
ЧДТУ
Джерело: сформовано автором на основі [56]
42
Використання сучасної системи підтримки дистанційного навчання
дозволяє університету забезпечувати безперервність освітнього процесу,
оперативний доступ до навчальних ресурсів та ефективне управління освітньою
діяльністю в умовах цифрової трансформації освіти. Крім того, інтеграція
системи Moodle із внутрішніми інформаційними сервісами університету сприяє
автоматизації адміністративних процесів, підвищенню якості комунікації та
розвитку єдиного інформаційного освітнього середовища.
Електронний навчальний курс (ЕНК) є сучасним електронним освітнім
ресурсом, який об’єднує комплекс навчально-методичних матеріалів,
представлених у цифровій формі та призначених для організації індивідуального
й групового навчання з окремої дисципліни. ЕНК функціонує у спеціалізованому
інформаційно-освітньому середовищі та базується на використанні сучасних
інформаційно-комунікаційних і психолого-педагогічних технологій [16].
На відміну від інших електронних засобів навчання, електронний
навчальний курс орієнтований не лише на подання інформації, а й на
систематичне та самостійне опрацювання навчального матеріалу студентами під
керівництвом викладача. Особливістю ЕНК є його динамічний характер: у
процесі використання навчальний курс постійно оновлюється, доповнюється та
вдосконалюється як викладачами, так і здобувачами освіти.
У системі підтримки дистанційного навчання Черкаський державний
технологічний університет електронні навчальні курси є основою організації
дистанційного та змішаного навчання. На рис. 2.5 представлено головну сторінку
системи підтримки дистанційного навчання факультету економіки та управління
ЧДТУ.
Рис. 2.5 – Головна сторінка системи підтримки дистанційного навчання
факультету економіки та управління ЧДТУ
43
(рисунок оформлюється автором на основі цифрового освітнього
середовища ЧДТУ)
Для початку роботи із системою користувачеві необхідно за допомогою
веббраузера перейти на офіційний сайт системи дистанційного навчання
факультету або іншого структурного підрозділу університету [13]. Після
авторизації у системі користувач отримує доступ до електронного освітнього
середовища, структура якого організована у вигляді категорій та підкатегорій.
На головній сторінці системи відображаються: галузі знань; освітні
програми; спеціальності; форми навчання; навчальні дисципліни; електронні
навчальні курси.
Така структура забезпечує зручну навігацію та швидкий доступ до
необхідних освітніх ресурсів.
Рис. 2.6 – Структура організації навчального процесу у СПДН факультету
економіки та управління ЧДТУ
(розроблено автором на основі функціональної структури СПДН ЧДТУ)
Після проходження реєстрації користувач має можливість обрати
необхідну категорію відповідно до спеціальності або освітньої програми.
Наприклад, під час вибору спеціальності 073 «Менеджмент» система
автоматично відображає інформацію про відповідну освітню програму, перелік
навчальних дисциплін та доступні електронні курси.
44
У розділі «Форма навчання» розміщуються: відомості про контингент
студентів; навчальні плани; графіки освітнього процесу; шаблони електронних
навчальних курсів; навчально-методичні матеріали дисциплін.
Шаблони електронних навчальних курсів можуть містити один, два або
три навчальні модулі залежно від структури дисципліни та використовуються
адміністраторами системи й викладачами під час створення курсів.
Рис. 2.7 – Вікно доступу до змісту електронного навчального курсу
Джерело: сформовано автором на основі [57]
Після вибору дисципліни студент отримує можливість зареєструватися на
відповідний електронний курс та користуватися всіма ресурсами системи
дистанційного навчання. У результаті користувач отримує доступ до: навчально-
методичних матеріалів; лекційних і практичних занять; тестових завдань;
електронних бібліотек; навчальних планів; графіків освітнього процесу; засобів
комунікації з викладачем.
Таким чином, система підтримки дистанційного навчання ЧДТУ
забезпечує комплексну організацію цифрового освітнього середовища
університету, сприяє підвищенню якості навчального процесу та створює умови
для ефективної взаємодії між усіма учасниками освітньої діяльності.
45
2.3 Запровадження цифровізації у закладах вищої освіти
У сучасних умовах розвиток системи вищої освіти неможливий без
активного впровадження цифрових технологій та трансформації освітнього
середовища. Глобальні процеси цифровізації охоплюють усі сфери суспільного
життя, тому система освіти також повинна адаптуватися до нових вимог
інформаційного суспільства. На сьогодні цифровізація освіти розглядається як
один із ключових напрямів реформування освітньої галузі та важлива умова
ефективного розвитку держави в умовах цифрової економіки [50].
Вища освіта є однією з найбільш перспективних сфер для впровадження
цифрових технологій, оскільки саме заклади вищої освіти формують кадровий
потенціал майбутнього інформаційного суспільства. Цифрова трансформація
університетів сприяє підвищенню якості освітнього процесу, вдосконаленню
системи управління, розвитку дистанційного навчання та забезпеченню
інтеграції української освіти до європейського освітнього простору [33].
Сучасна державна політика України визначає цифровізацію та цифрову
трансформацію серед пріоритетних напрямів розвитку освітньої сфери. У межах
реформування системи освіти особлива увага приділяється формуванню
національної політики цифровізації освіти, розвитку цифрової інфраструктури
закладів освіти та підвищенню рівня цифрової компетентності учасників
освітнього процесу [42].
Процес інформатизації закладів вищої освіти в Україні триває вже
протягом кількох десятиліть. За цей період було сформовано основні підходи до
створення інформаційних систем управління університетами, визначено ключові
проблеми цифровізації освітнього середовища та реалізовано значну кількість
проєктів із впровадження інформаційних технологій у діяльність закладів освіти
[48, 51].
Сучасні інформаційні системи закладів вищої освіти повинні відповідати
низці важливих вимог, серед яких [34, 48]:
46
інтелектуальність – здатність системи автоматизувати функції, які раніше
виконувалися людиною;
інтегрованість – охоплення всіх напрямів діяльності закладу освіти;
еволюційність – можливість поступового розвитку системи без повної
перебудови її структури;
гнучкість – адаптація до змін організаційної структури та освітніх
процесів;
відкритість – підтримка інтеграції з іншими інформаційними системами та
сервісами мережі Internet;
надійність – забезпечення захисту даних, стабільності роботи та мінімізації
помилок;
конфіденційність – захист персональної та службової інформації;
індивідуалізація – можливість адаптації системи до потреб конкретного
закладу освіти.
У процесі цифровізації закладів вищої освіти значна увага приділялася
вдосконаленню інформаційних потоків, автоматизації документообігу,
створенню систем моніторингу та контролю освітнього процесу, а також
розробці інформаційних моделей управління університетами. Це дозволило
підвищити ефективність управлінських рішень, оптимізувати обробку
інформації та забезпечити оперативний доступ до необхідних даних.
Паралельно із розвитком внутрішніх інформаційних систем у закладах
освіти активно впроваджувалися комерційні освітні програмні продукти та
цифрові платформи, які забезпечували підтримку дистанційного навчання,
електронного документообігу та управління освітнім процесом.
Упродовж останнього десятиліття акцент у цифровізації освіти поступово
зміщується від звичайної автоматизації окремих процесів до комплексної
цифрової трансформації закладів вищої освіти. Сучасна інформатизація освіти
розглядається як система взаємопов’язаних організаційних, соціально-
економічних, навчально-методичних, управлінських та технологічних процесів,
47
спрямованих на забезпечення потреб усіх учасників освітнього процесу за
допомогою інформаційно-комунікаційних технологій [49].
Цифрова трансформація університетів охоплює: впровадження систем
дистанційного навчання; автоматизацію управлінських процесів; розвиток
електронного документообігу; використання хмарних технологій; створення
цифрових освітніх ресурсів; розвиток електронних бібліотек; впровадження
аналітичних систем управління даними; використання технологій штучного
інтелекту в освіті.
Під час дослідження проблем цифрової трансформації вищої освіти було
проаналізовано думки представників основних груп стейкхолдерів: керівників
закладів освіти, студентів, викладачів та засновників освітніх стартапів із різних
країн світу. Результати дослідження продемонстрували високий рівень очікувань
щодо впровадження цифрових технологій у сферу освіти. Більшість опитаних
визнали цифрову трансформацію одним із найважливіших чинників розвитку
сучасної вищої освіти.
Керівники університетів переважно дотримуються поміркованого підходу
до цифрових змін: вони не відмовляються від традиційної моделі університету,
але активно впроваджують цифрові інструменти для модернізації освітнього
процесу. Значна частина закладів вищої освіти планує часткову цифровізацію
управлінських та освітніх процесів, водночас розглядаючи можливість
створення нових цифрових моделей функціонування університетів.
Більшість керівників університетів прогнозують, що протягом наступних
10–15 років система вищої освіти зазнає суттєвих трансформацій під впливом
цифрових технологій. Однак лише незначна частина закладів освіти сьогодні
готова до повного переходу на принципово нові цифрові моделі функціонування.
Це свідчить про збереження важливої ролі традиційної університетської моделі
навіть в умовах активної цифрової трансформації освітнього середовища.
Сучасні цифрові технології розглядаються закладами вищої освіти як
ефективний інструмент підвищення якості навчання, покращення взаємодії зі
студентами, розвитку дистанційної освіти та підвищення рівня доступності
48
освітніх послуг. Саме тому цифровізація залишається одним із ключових
напрямів модернізації системи вищої освіти України в умовах розвитку
інформаційного суспільства.
2.4 SWOT-аналіз використання інформаційних технологій у системі
управління освітою Черкаського державного технологічного університету
У сучасних умовах цифрової трансформації системи вищої освіти
важливого значення набуває оцінювання ефективності впровадження
інформаційних технологій у діяльність закладів вищої освіти. Одним із найбільш
поширених інструментів стратегічного аналізу є SWOT-аналіз, який дозволяє
визначити сильні та слабкі сторони організації, а також виявити можливості та
загрози зовнішнього середовища.
SWOT-аналіз дає змогу комплексно оцінити стан використання
інформаційних технологій у системі управління Черкаський державний
технологічний університет та визначити перспективні напрями подальшої
цифровізації освітнього середовища.
Проведений SWOT-аналіз свідчить, що Черкаський державний
технологічний університет має достатньо потужний потенціал для подальшого
розвитку цифрового освітнього середовища та вдосконалення системи
управління освітою за допомогою інформаційних технологій.
До основних сильних сторін університету належить наявність сучасної
системи дистанційного навчання Moodle, використання електронного
документообігу, інтеграція цифрових сервісів та накопичений досвід організації
змішаного й дистанційного навчання. Важливою перевагою є також наявність
електронних навчальних курсів та використання хмарних технологій у
навчальному процесі.
49
Таблиця 2.5 – SWOT-аналіз використання інформаційних технолоій у
ЧДТУ
Сильні сторони (Strengths) Слабкі сторони (Weaknesses)
Наявність системи дистанційного Недостатній рівень фінансування оновлення
навчання Moodle технічної бази
Розвинене цифрове освітнє середовище Нерівномірний рівень цифрової
компетентності викладачів
Використання електронного Часткове використання застарілого
документообігу обладнання
Досвід організації дистанційного та Обмеженість окремих програмних ресурсів
змішаного навчання
Наявність електронних навчальних курсів Потреба у постійному оновленні електронних
курсів
Інтеграція хмарних сервісів та онлайн- Високе навантаження на серверну
платформ інфраструктуру
Активне використання цифрових Недостатній рівень кіберзахисту окремих
комунікацій систем
Наявність кваліфікованих ІТ-фахівців Залежність від стабільності Internet-з’єднання
Можливості (Opportunities) Загрози (Threats)
Подальша цифровізація системи освіти Кіберзагрози та ризики витоку інформації
України
Інтеграція до європейського освітнього Недостатнє державне фінансування освіти
простору
Розширення використання технологій Швидке моральне старіння технічного
штучного інтелекту обладнання
Залучення міжнародних грантів та Висока вартість модернізації цифрової
проєктів інфраструктури
Розвиток дистанційного та змішаного Ризики перебоїв електропостачання та Internet
навчання
Використання хмарних технологій Конкуренція з боку інших цифровізованих
ЗВО
Розширення цифрових сервісів для Відтік кваліфікованих ІТ-спеціалістів
студентів
Автоматизація управлінських процесів Постійна потреба у підвищенні цифрової
грамотності персоналу
Джерело: розроблено автором
Разом із тим SWOT-аналіз дозволив виявити низку слабких сторін. Серед
них – недостатнє фінансування оновлення матеріально-технічної бази, потреба у
постійному вдосконаленні цифрових компетентностей викладачів та часткове
використання застарілого обладнання. Окремою проблемою залишається
необхідність підвищення рівня кібербезпеки цифрового освітнього середовища
університету.
Серед можливостей подальшого розвитку особливе значення мають
процеси цифровізації освіти в Україні, інтеграція до міжнародного освітнього
50
простору, розвиток технологій штучного інтелекту та залучення міжнародних
грантових програм. Значний потенціал має також автоматизація управлінських
процесів і розширення використання хмарних сервісів.
Основними загрозами для подальшої цифрової трансформації
університету залишаються кіберзагрози, недостатній рівень фінансування
освітньої галузі, швидке старіння технічного обладнання та ризики, пов’язані з
нестабільністю енергетичної та телекомунікаційної інфраструктури в умовах
воєнного стану.
Отже, результати SWOT-аналізу свідчать про необхідність подальшого
розвитку цифрового освітнього середовища ЧДТУ, модернізації технічної бази,
удосконалення системи інформаційної безпеки та підвищення рівня цифрової
компетентності всіх учасників освітнього процесу. Це сприятиме підвищенню
ефективності управління закладом вищої освіти та забезпеченню якісної
підготовки фахівців в умовах цифрового суспільства.
51
РОЗДІЛ 3 УДОСКОНАЛЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ
ТЕХНОЛОГІЙ У СИСТЕМІ ОСВІТИ ЧЕРКАСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ТЕХНОЛОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
3.1 Впровадження компонентів інформаційних технологій у цифрову
трансформацію університету
У сучасних умовах розвитку інформаційного суспільства використання
інформаційних технологій у закладах вищої освіти вже не обмежується лише
організацією дистанційного навчання або технічним оснащенням аудиторій.
Сьогодні цифровізація повинна охоплювати всі рівні функціонування закладу
вищої освіти – від організації освітнього процесу до системи управління,
документообігу, наукової діяльності та комунікації між структурними
підрозділами.
Для Черкаський державний технологічний університет одним із
пріоритетних напрямів розвитку є формування сучасного цифрового освітнього
середовища, яке забезпечить ефективне функціонування університету в умовах
цифрової трансформації системи освіти.
Результатом реалізації програми цифрової трансформації закладу вищої
освіти є створення єдиного цифрового простору університету, який об’єднує всі
інформаційні ресурси, сервіси та інформаційні системи закладу освіти. До
основних компонентів цифрового простору університету можна віднести:
створення єдиного інформаційного середовища університету та його
структурних підрозділів;
забезпечення стабільної роботи серверного обладнання;
підвищення продуктивності локальної комп’ютерної мережі;
розвиток систем дистанційного та змішаного навчання;
формування єдиного програмного та інформаційного середовища
функціонування інформаційних систем університету;
52
оптимізацію витрат на друковані видання та перехід до сучасних
електронних способів поширення інформації;
організацію навчальних тренінгів із розробки дистанційних курсів та
використання цифрових технологій у професійній діяльності.
Функціональний компонент цифрового простору закладу вищої освіти
включає інформаційні системи, що забезпечують автоматизацію освітньої,
наукової, управлінської та господарської діяльності університету. Відповідно до
функцій, які реалізуються у цифровому середовищі, можна виокремити кілька
основних технологічних систем [51], [55].
1. Нормативно-довідкова інформація
Основою цифрового простору університету є нормативно-довідкова
інформація, яка містить постійні або умовно постійні дані про діяльність закладу
освіти. До такої інформації належать: дані про студентів; інформація про
документи про освіту; відомості про структуру університету; інформація про
кафедри, факультети та структурні підрозділи; дані про викладачів і
співробітників; контактна інформація та службові відомості.
Нормативно-довідкова інформація використовується як для
функціонування окремих інформаційних систем, так і для формування єдиної
функціональної інформаційної бази університету.
2. Функціональні інформаційні бази
Функціональні інформаційні бази містять інформацію, необхідну для
організації освітнього процесу та управління діяльністю університету. До них
належать: відомості про результати навчання студентів; інформація щодо
академічної успішності; електронні журнали та відомості; дані про участь
студентів у конкурсах, олімпіадах, наукових конференціях та програмах
академічної мобільності; навчальні та робочі навчальні плани; графіки
освітнього процесу; розклади занять; електронні навчальні матеріали;
мультимедійні ресурси; електронні підручники, презентації та відеолекції; дані
про навчальне навантаження кафедр і викладачів; робочі програми навчальних
дисциплін.
53
Створення єдиної функціональної інформаційної бази забезпечує
оперативний доступ до інформації, спрощує управління освітнім процесом та
підвищує ефективність взаємодії між структурними підрозділами університету.
3. Інформаційні технології вирішення функціональних задач університету
Інформаційні технології управління функціональними задачами закладу
вищої освіти використовують ресурси нормативно-довідкових та
функціональних інформаційних баз для автоматизації основних процесів
діяльності університету.
Сучасні цифрові системи дозволяють автоматизувати: обробку навчальних
і робочих навчальних планів; розрахунок навчального навантаження;
організацію дистанційного навчання; проведення електронного тестування;
формування розкладу занять; управління контингентом студентів; переведення
студентів між освітніми програмами; формування документів щодо сесійного
контролю; розрахунок рейтингових показників; формування додатків до
дипломів; моніторинг успішності студентів; контроль виконання управлінських
доручень.
Використання інтегрованих інформаційних систем дозволяє створити
єдине цифрове освітнє середовище, у якому всі інформаційні ресурси
взаємопов’язані між собою та доступні для оперативного використання.
4. Інформаційна технологія управління інформацією університету
Важливим етапом цифрової трансформації закладу вищої освіти є
створення централізованої системи управління інформацією. Така система
повинна функціонувати незалежно від окремих функціональних задач та
виступати базовим компонентом цифрового університету.
Основною метою створення системи управління інформацією є:
централізоване зберігання даних; уніфікація інформаційних потоків;
забезпечення цілісності інформації; підвищення рівня інформаційної безпеки;
спрощення взаємодії між структурними підрозділами; забезпечення
оперативного доступу до інформаційних ресурсів.
54
Упровадження централізованої системи управління інформацією дозволяє
суттєво підвищити ефективність управління закладом освіти, оптимізувати
інформаційні процеси та забезпечити інтеграцію всіх цифрових сервісів
університету в єдине інформаційне середовище.
Алгоритм створення такої системи передбачає:
Аналіз функціональних процесів університету Визначення основних
інформаційних потоків Формування централізованої інформаційної бази
Інтеграцію окремих інформаційних систем Стандартизацію процедур обробки
інформації Забезпечення захисту та резервного збереження даних.
Таким чином, цифрова трансформація закладу вищої освіти передбачає не
лише використання окремих інформаційних технологій, а й створення
комплексного цифрового освітнього середовища, яке забезпечує інтеграцію всіх
інформаційних ресурсів, автоматизацію управлінських процесів та підвищення
ефективності функціонування університету в умовах сучасного інформаційного
суспільства.
За умови використання єдиного цифрового інформаційного середовища
відпадає необхідність у складній інтеграції окремих інформаційних систем,
оскільки всі підсистеми функціонують у межах спільного цифрового простору
закладу вищої освіти. У такому випадку інформаційні технології орієнтуються
насамперед на реалізацію конкретних функціональних процесів, пов’язаних із
забезпеченням діяльності університету.
У межах цифрової трансформації закладу вищої освіти до основних
функціональних напрямів інформаційних технологій можна віднести:
Управління освітнім процесом, що передбачає: проєктування та обробку
навчальних і робочих навчальних планів; розрахунок навчального навантаження
кафедр і викладачів; організацію дистанційного та змішаного навчання;
проведення електронного тестування; автоматизоване формування розкладу
занять.
Автоматизацію бухгалтерського та управлінського обліку, зокрема:
розрахунок стипендіального забезпечення студентів; формування штатного
55
розпису; ведення фінансової документації; контроль використання матеріальних
ресурсів.
Формування електронної документації, яка супроводжує освітній процес:
електронні відомості; накази та розпорядження; службові записки; електронні
журнали; документи щодо академічної успішності студентів.
Планування та контроль реалізації проєктів, серед яких: інноваційні
проєкти університету; науково-дослідні роботи; проєкти модернізації та
цифрової трансформації; міжнародні освітні програми та грантові ініціативи.
Управління господарською діяльністю, що включає: контроль
матеріально-технічного забезпечення; організацію закупівель; облік обладнання;
моніторинг використання ресурсів університету.
Управління закладом вищої освіти, зокрема: контроль виконання
управлінських доручень; моніторинг діяльності структурних підрозділів;
підтримку електронного документообігу; організацію внутрішніх цифрових
комунікацій.
Реалізація зазначених функцій дозволяє не лише автоматизувати окремі
управлінські та освітні процеси, а й створити комплексний інформаційний
ресурс закладу вищої освіти, який використовується всіма учасниками
освітнього процесу.
5. Інформаційна технологія забезпечення діяльності закладу вищої освіти
Важливою складовою цифрової трансформації університету є створення
інформаційної технології забезпечення діяльності закладу вищої освіти.
Основною метою цієї технології є максимальне задоволення інформаційних
потреб усіх учасників освітнього процесу шляхом використання сучасних
цифрових інструментів та централізованих інформаційних ресурсів.
У межах такої системи інформаційні технології повинні забезпечувати не
лише накопичення та обробку даних, а й формування інформаційного ресурсу,
необхідного для ефективної управлінської, наукової та освітньої діяльності
університету.
56
Інформаційна технологія забезпечення діяльності закладу вищої освіти
реалізує такі основні функції:
1. Надання необхідної інформації працівникам університету
Одним із головних завдань системи є забезпечення співробітників
університету актуальною та структурованою інформацією. Для цього
здійснюється: пошук та відбір необхідної інформації; обробка інформаційних
ресурсів; адаптація інформації до потреб користувача; передача даних
відповідним структурним підрозділам.
Інформація може надходити як із нормативно-довідкових баз, так і з
функціональних інформаційних систем університету. Водночас для ефективного
використання інформації необхідно створювати спеціальні інструменти доступу
та візуалізації даних.
2. Формування цифрового контенту вебресурсів університету
Важливою функцією цифрового середовища є інформаційне наповнення
офіційних сайтів університету та його структурних підрозділів. Ця діяльність
спрямована на: забезпечення відкритості діяльності університету; інформування
студентів, викладачів та абітурієнтів; популяризацію наукових та освітніх
досягнень; підтримку зовнішніх комунікацій.
Контент вебресурсів формується як автоматично – шляхом використання
інформації з електронних баз даних, так і вручну – працівниками відповідних
структурних підрозділів університету.
3. Інформаційне забезпечення управлінської діяльності
Одним із ключових напрямів цифрової трансформації є впровадження
систем інформаційної підтримки управлінської діяльності університету. Такі
системи забезпечують: електронний документообіг; контроль виконання
доручень; створення цифрових архівів документів; організацію внутрішніх
комунікацій; автоматизацію управлінських процесів.
Використання сучасних інформаційних технологій дозволяє значно
підвищити ефективність управління закладом вищої освіти, скоротити час
57
обробки інформації, оптимізувати документообіг та забезпечити оперативний
доступ до необхідних даних.
Таким чином, цифрова трансформація університету передбачає створення
комплексного цифрового середовища, у межах якого всі інформаційні ресурси
та функціональні підсистеми інтегруються в єдину систему управління
інформацією. Це забезпечує ефективне функціонування закладу вищої освіти,
підвищує якість освітніх послуг та сприяє розвитку сучасної цифрової моделі
університету.
3.2 Моделювання інформаційної технології цифрової трансформації
університету
Для переходу від локального підходу до цифровізації закладу вищої освіти
до комплексної цифрової моделі необхідно інтегрувати всі компоненти
цифрового простору в єдину інформаційну систему. До таких компонентів
належать: нормативно-довідкова інформація; функціональне інформаційне
середовище; інформаційні технології управління інформацією; інформаційні
технології вирішення функціональних задач; інформаційні технології
забезпечення діяльності закладу вищої освіти [42].
Об’єднання зазначених компонентів формує єдину інформаційну
технологію цифрової трансформації закладу вищої освіти, яка забезпечує
інтеграцію всіх інформаційних ресурсів університету та створення комплексного
цифрового освітнього середовища.
Концептуально така модель може бути представлена у вигляді
концентричної структури цифрового простору, де всі компоненти інформаційної
системи взаємопов’язані між собою та функціонують у межах єдиного
цифрового середовища.
58
Рис. 3.1 – Концептуальна модель концентричної інформаційної технології
цифрової трансформації закладу вищої освіти
Джерело: розроблено автором
Запропонований підхід дозволяє структурувати інформаційні ресурси та
функціональні засоби цифрового простору за окремими рівнями або шарами.
Така модель забезпечує перехід від складної інтеграції окремих баз даних до
міжрівневої взаємодії взаємопов’язаних компонентів цифрового середовища.
У межах математичної моделі концентричної інформаційної технології
цифрової трансформації закладу вищої освіти всі елементи можна поділити на
два основні класи:
інформаційні об’єкти цифрового простору;
процедури їх обробки та управління.
Взаємозв’язок між цими елементами забезпечує функціонування єдиного
цифрового освітнього середовища університету.
59
Рис. 3.2 – Взаємозв’язок процедур та об’єктів цифрового простору закладу
вищої освіти
Джерело: розроблено автором
Оскільки основою цифрової трансформації університету є системний
підхід, важливим етапом є формування принципів побудови інформаційної
технології цифрового університету. До основних принципів цифрової
трансформації закладу вищої освіти можна віднести такі.
1. Принцип економічності
У межах цифрової трансформації інформаційні ресурси повинні бути
структуровані таким чином, щоб уникнути дублювання інформації та її
розпорошення між окремими системами. Формування єдиного цифрового
простору дозволяє:
скоротити витрати на обслуговування інформаційних систем;
60
уникнути дублювання баз даних;
оптимізувати управління інформаційними потоками;
підвищити ефективність функціонування університету.
2. Принцип управління через проєкти
Цифровізація закладу вищої освіти повинна реалізовуватися на основі
проєктного підходу. Кожен етап цифрової трансформації має здійснюватися
через: ініціацію проєктів; планування; бюджетування; контроль виконання;
оцінювання результатів.
Проєктний підхід дозволяє забезпечити персональну відповідальність за
реалізацію цифрових рішень та підвищити ефективність управління змінами
[46].
3. Принцип системної єдності
Однією з ключових умов цифрової трансформації є створення єдиної
системи управління інформацією. Така система повинна забезпечувати:
інтеграцію електронного документообігу;
цифровізацію документів;
контроль виконання управлінських рішень;
інформаційну підтримку керівництва;
взаємодію структурних підрозділів університету.
4. Принцип розвитку
У сучасних умовах заклад вищої освіти може ефективно функціонувати
лише за умови постійного розвитку. Саме тому цифрова трансформація повинна
бути безперервним процесом удосконалення інформаційного середовища,
технологічної інфраструктури та цифрових сервісів університету.
5. Принцип плановості
Реалізація цифрової трансформації потребує чіткого стратегічного
планування. План цифрового розвитку університету виступає основою
організації діяльності всіх структурних підрозділів у сфері цифровізації та
модернізації інформаційного середовища.
6. Принцип професійного підходу
61
Розробкою та впровадженням інформаційних систем повинні займатися
кваліфіковані фахівці. Для реалізації проєктів цифрової трансформації доцільно
формувати команди, до складу яких входять: викладачі; ІТ-фахівці; студенти;
аспіранти; зовнішні експерти та спеціалісти.
7. Принцип системності
Цифровий простір університету повинен розглядатися як єдина система,
яка об’єднує: нормативно-довідкові бази; інформаційні бази функціональних
задач; системи управління інформацією; технології автоматизації освітнього
процесу; інформаційні сервіси забезпечення діяльності університету.
8. Принцип навчання
Одним із головних ресурсів університету є знання та компетентності його
працівників. Тому важливою складовою цифрової трансформації є постійне
навчання персоналу та підвищення рівня цифрової грамотності учасників
освітнього процесу.
9. Принцип відповідності
У процесі цифрової трансформації необхідно забезпечити відповідність:
технічного забезпечення; програмного забезпечення; інформаційних систем;
рівня цифрової підготовки працівників; потреб освітнього процесу та управління
університетом.
10. Принцип ітераційності
Розробка інформаційних систем повинна здійснюватися поетапно із
використанням коротких циклів розробки та постійної взаємодії із
користувачами системи. Для цього доцільно використовувати сучасні гнучкі
методології управління проєктами, зокрема Scrum [30].
Рекомендована тривалість одного циклу розробки становить 2–4 тижні, що
дозволяє оперативно адаптувати систему до потреб користувачів.
11. Принцип мобільності
Проєкти цифрової трансформації повинні реалізовуватися невеликими
мобільними командами фахівців, здатними швидко реагувати на зміни та
ефективно взаємодіяти між собою [35].
62
12. Принцип зворотного зв’язку
Важливою умовою успішної цифровізації університету є активна участь
представників структурних підрозділів, адміністрації та ректорату у процесі
цифрової трансформації. Постійний зворотний зв’язок дозволяє враховувати
реальні потреби користувачів та підвищувати ефективність функціонування
цифрового освітнього середовища.
Отже, моделювання інформаційної технології цифрової трансформації
закладу вищої освіти дозволяє створити єдину інтегровану систему управління
інформаційними ресурсами університету, підвищити ефективність
управлінських процесів та забезпечити розвиток сучасного цифрового
освітнього середовища.
3.3 Функції інформаційної технології управління інформацією в
цифровому просторі університету
Функціональні задачі, що реалізуються в інформаційному середовищі
закладу вищої освіти, доцільно поділяти на два основні напрями:
задачі, пов’язані безпосередньо з організацією освітнього процесу;
задачі, що стосуються управління та адміністрування освітньої діяльності
університету.
Кожен із зазначених напрямів має власну функціональну структуру та
набір цифрових інструментів, які забезпечують автоматизацію відповідних
процесів.
63
Рис. 3.3 – Функціональна структура освітньої діяльності закладу вищої
освіти
Джерело: розроблено автором
У процесі цифровізації освітньої діяльності важливу роль відіграють
сучасні програмні засоби та інформаційні системи. Для організації
дистанційного навчання широко використовуються системи електронного
навчання, сервіси відеоконференцій та інтегровані цифрові платформи.
Водночас функції організації та управління освітнім процесом реалізуються
переважно через університетські інформаційні системи.
На рівні ректорату інформаційні технології забезпечують: управління
освітньою діяльністю університету; контроль виконання управлінських
доручень; моніторинг результатів освітнього процесу; аналіз поточної та
семестрової успішності студентів.
64
На рівні навчально-методичного відділу цифрові системи забезпечують:
внесення інформації до ЄДЕБО; формування довідників спеціальностей та
освітніх програм; автоматизоване формування розкладу занять; створення
переліків вибіркових дисциплін; підготовку наказів щодо організації освітнього
процесу; формування статистичних та аналітичних звітів для Міністерства
освіти і науки України.
Функції рівня деканату включають: формування академічних груп;
супровід процесів відрахування, поновлення, переведення студентів;
організацію академічних відпусток; формування наказів та службової
документації; створення екзаменаційних відомостей; розрахунок
стипендіального рейтингу; формування додатків до дипломів; аналіз успішності
студентів; забезпечення вибору студентами вибіркових дисциплін; підготовку
звітної документації.
На рівні кафедри інформаційні технології використовуються для:
формування навчальних і робочих навчальних планів; розрахунку навчального
навантаження викладачів; створення робочих програм дисциплін та силабусів;
формування тематики кваліфікаційних робіт студентів.
Для студентів цифрове освітнє середовище забезпечує: вибір вибіркових
дисциплін; доступ до результатів навчання; отримання розкладу занять; подання
електронних заяв; оцінювання якості викладання; замовлення довідок та інших
документів.
Така структура функціональних задач дозволяє ефективно організувати
цифрове освітнє середовище та забезпечити автоматизацію основних процесів
діяльності університету.
Функції інформаційної технології управління інформацією забезпечують
формування та підтримку єдиного інформаційного середовища університету
незалежно від конкретних функціональних задач. Надалі ця інформація
використовується для організації освітнього процесу, управління університетом
та інформаційного забезпечення діяльності всіх структурних підрозділів.
65
До основних функцій інформаційної технології управління інформацією
належать:
1. Функції добазової обробки інформації
Ці функції забезпечують первинну цифрову обробку документів та
інформаційних ресурсів. Вони включають: сканування документів; збереження
електронних копій; обробку вхідної документації; внесення інформації до
цифрового середовища; обробку електронної кореспонденції; систематизацію та
збереження інформаційних ресурсів.
2. Функції електронного документообігу
Система електронного документообігу є одним із ключових елементів
цифрового простору університету. Вона забезпечує: організацію життєвого
циклу електронних документів; формування електронного архіву; автоматичну
реєстрацію документів; маршрутизацію документів між структурними
підрозділами; контроль виконання доручень; формування звітів; погодження та
підписання документів; управління потоками документів; шифрування та захист
інформації; протоколювання дій користувачів; контроль проходження
документів; підтримку цифрового архіву.
Використання систем електронного документообігу дозволяє значно
підвищити швидкість обробки інформації, оптимізувати управлінські процеси та
мінімізувати використання паперової документації.
3. Функції стандартизації інформації
Важливим напрямом функціонування цифрового середовища університету
є стандартизація інформаційних ресурсів. Це передбачає:
визначення типів інформації, що можуть бути інтегровані до єдиного
цифрового середовища;
уніфікацію форматів даних;
адаптацію баз даних різних функціональних систем;
забезпечення сумісності інформаційних ресурсів.
66
Реалізація зазначених функцій дозволяє створити релевантне
інформаційне середовище, яке використовується як для вирішення
функціональних задач, так і для забезпечення діяльності закладу вищої освіти.
Типова структура інформаційної технології забезпечення діяльності
закладу вищої освіти включає низку взаємопов’язаних компонентів [41]:
корпоративний портал; студентський портал; цифрову бібліотеку; публічний
web-сайт університету; систему електронного навчання.
Корпоративний портал забезпечує співробітникам університету доступ до
інформаційних сервісів, необхідних для професійної діяльності у захищеному
цифровому середовищі.
Студентський портал забезпечує доступ здобувачів освіти до: навчально-
методичних матеріалів; електронних ресурсів; адміністративних сервісів;
комунікаційних платформ; результатів навчання.
Цифрова бібліотека забезпечує віддалений доступ до наукових та освітніх
ресурсів незалежно від місця перебування користувача.
Публічний web-сайт університету виконує функції: інформаційної
підтримки діяльності університету; маркетингового просування; комунікації з
абітурієнтами, студентами та партнерами; популяризації освітніх і наукових
досягнень.
Система електронного навчання забезпечує підтримку дистанційного та
змішаного навчання, створює умови для самостійної роботи студентів та
організації онлайн-комунікації між учасниками освітнього процесу.
Одним із головних принципів побудови інформаційної технології
забезпечення діяльності закладу вищої освіти є створення єдиної точки доступу
до всіх інформаційних сервісів та цифрових ресурсів університету. Усі
компоненти інформаційного середовища повинні бути інтегровані в єдиний
портал закладу вищої освіти, який забезпечує доступ до інформації за допомогою
механізмів аутентифікації та авторизації з будь-якого пристрою, підключеного
до мережі Internet.
67
Інформаційна технологія забезпечення діяльності університету повинна
бути орієнтована на потреби користувачів. До основних категорій користувачів
цифрового середовища належать: студенти; викладачі; аспіранти;
адміністративний персонал; випускники; абітурієнти; роботодавці; зовнішні
користувачі.
Для студентів сучасне цифрове середовище університету повинно
забезпечувати:
доступ до електронних навчальних матеріалів;
отримання інформації про викладачів;
електронну комунікацію з викладачами;
участь у форумах та онлайн-конференціях;
персоналізацію навчального середовища;
доступ до результатів навчання;
можливість збереження навчальних матеріалів на сервері університету.
Таким чином, інформаційна технологія управління інформацією є основою
цифрового простору закладу вищої освіти та забезпечує інтеграцію
інформаційних ресурсів, автоматизацію управлінських процесів і підтримку
ефективної взаємодії між усіма учасниками освітнього процесу.
68
ВИСНОВКИ
У кваліфікаційній роботі бакалавра здійснено теоретичне узагальнення та
практичне дослідження особливостей використання інформаційних технологій
як інструменту менеджменту в системі освіти на прикладі Черкаський
державний технологічний університет. У результаті проведеного дослідження
розроблено теоретико-методичні положення та практичні рекомендації щодо
вдосконалення цифрового освітнього середовища закладу вищої освіти в умовах
цифрової трансформації суспільства.
У роботі досліджено особливості управління освітньою діяльністю в
умовах розвитку інформаційного суспільства. На основі системного та
концептуально-порівняльного підходів визначено сучасні напрями
використання інформаційних технологій у системі управління освітою.
Обґрунтовано, що цифровізація освітнього процесу базується на впровадженні
дистанційного та змішаного навчання, використанні електронних освітніх
ресурсів, сучасних інформаційно-комунікаційних технологій і цифрових засобів
моніторингу освітньої діяльності. Встановлено, що інформаційні технології
виступають не лише технічним інструментом, а й важливим засобом підвищення
ефективності освітнього процесу та управління закладом вищої освіти.
Доведено, що дистанційна освіта є сучасною інноваційною формою
організації навчання, здатною адаптуватися до потреб здобувачів освіти та
забезпечувати безперервність освітнього процесу в умовах цифровізації,
пандемічних обмежень і воєнного стану. Визначено, що ефективність
дистанційного навчання залежить від рівня розвитку цифрової інфраструктури,
якості електронних навчальних курсів та цифрової компетентності учасників
освітнього процесу.
У ході дослідження запропоновано підходи до вдосконалення системи
управління дистанційною освітою шляхом використання гнучких цифрових
механізмів зворотного зв’язку. Розкрито складові ефективного функціонування
цифрового освітнього середовища, які забезпечують адаптацію системи
69
дистанційного навчання до потреб студентів та викладачів. Обґрунтовано
необхідність розвитку адаптивних цифрових сервісів, модернізації електронних
освітніх ресурсів та створення умов для постійного вдосконалення дистанційної
моделі навчання.
Визначено основні напрями удосконалення організаційного механізму
впровадження дистанційного навчання у закладах вищої освіти. До них
віднесено: активне використання інформаційно-комунікаційних технологій;
автоматизацію управлінських процесів; розвиток електронного документообігу;
впровадження систем електронного навчання; використання цифрових сервісів
комунікації; підвищення рівня цифрової грамотності учасників освітнього
процесу.
У роботі розроблено модель інформаційного середовища концентричної
інформаційної технології цифрової трансформації закладу вищої освіти.
Визначено основні складові цифрового інформаційного середовища
університету, серед яких: нормативно-довідкова інформація; функціональні
інформаційні бази; інформаційні технології управління інформацією;
інформаційні технології вирішення функціональних задач; інформаційні
технології забезпечення діяльності закладу вищої освіти.
Сформульовано поняття цифрового об’єкта, класу цифрових об’єктів,
атрибутів цифрового об’єкта та інформаційного середовища університету.
Обґрунтовано необхідність інтеграції всіх інформаційних ресурсів у межах
єдиного цифрового освітнього простору.
Запропоновано метод формування інформаційної технології вирішення
функціональних задач закладу вищої освіти, який передбачає визначення
пріоритетних напрямів цифрової трансформації залежно від ефективності
впровадження та необхідних ресурсів. Встановлено доцільність використання як
готових програмних рішень, так і індивідуальної розробки окремих
інформаційних систем відповідно до потреб університету.
У роботі систематизовано функціональні задачі цифрової трансформації
закладу вищої освіти та виконано їх класифікацію за основними напрямами
70
діяльності: управління освітнім процесом; управління інформаційними
ресурсами; організація дистанційного навчання; автоматизація документообігу;
управління науковою діяльністю; інформаційне забезпечення діяльності
університету.
Проведено SWOT-аналіз використання інформаційних технологій у
системі управління освітою ЧДТУ, який дозволив визначити сильні та слабкі
сторони цифрового освітнього середовища університету, а також виявити
перспективи подальшого розвитку цифрової інфраструктури закладу вищої
освіти.
Запропоновано метод управління інформацією у цифровому просторі
закладу вищої освіти, який забезпечує інтеграцію процедур обробки інформації
в єдине цифрове середовище. Це дозволяє мінімізувати дублювання інформації,
оптимізувати витрати на цифрову трансформацію та підвищити ефективність
функціонування інформаційних систем університету.
У результаті дослідження встановлено, що впровадження сучасних
інформаційних технологій у систему управління закладом вищої освіти сприяє:
підвищенню ефективності управлінських процесів; покращенню якості освітніх
послуг; розвитку дистанційного та змішаного навчання; забезпеченню
прозорості освітнього процесу; оптимізації інформаційних потоків; підвищенню
конкурентоспроможності закладу вищої освіти.
Отже, цифрова трансформація закладів вищої освіти є необхідною умовою
розвитку сучасної системи освіти та важливим чинником формування
ефективного цифрового освітнього середовища, здатного забезпечити якісну
підготовку фахівців в умовах розвитку інформаційного суспільства.
71
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Ажажа М. А. Стратегічне управління модернізацією національної
системи вищої освіти України // Наука та вища освіта: тези доп. XXVIІ Міжнар.
наук. конф. студентів і молодих учених / Класич. приват ун-т. Запоріжжя : КПУ,
2020. C. 223.
2. Ажажа М. А. Управлінський вплив на модернізацію вищої освіти як
стратегічне завдання державної політики України: теор. аспект // Держава та
регіони : наук.-вироб. журн. Серія : Державне управління / Класич. приват. ун-
т. Запоріжжя : КПУ, 2020. № 4 (64). С. 5–9.
3. Андрущенко В. П., Бондар В. І. Модернізація педагогічної освіти в
контексті викликів XXI століття // Європейські педагогічні студії / Нац. пед.. ун-
т ім. М. П. Драгоманова. Київ, 2017. Вип. 5/6. С. 54–63. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/epc_2017_5-6_8.
4. Антоник М.С. Інформаційна технологія побудови автоматизованої
системи управління навчальним процесом: дис. ... канд. техн. наук : 05.13.06 /
Державний науково-дослідний інститут інформаційної інфраструктури. Львів,
2005. 180 с.
5. Бабин І., Ликова В. Стратегія та сучасні тенденції розвитку
університетської освіти України в контексті Європейського простору вищої
освіти на період до 2022 р.
6. Бєляєв Ю.І., Співаковський О.В., Щедролосьєв Д.Є. Інформаційно-
аналітична система керування вищим навчальним закладом «Університет»:
прикладний аспект. Херсон: Видавництво ХДУ, 2006. 132 с
7. Биков В.Ю. Цифрова трансформація суспільства і розвиток
комп’ютернотехнологічної платформи освіти і науки України. Інформаційно-
цифровий освітній простір України: трансформаційні процеси і перспективи
розвитку: матеріали метод. семінару НАПН України, м.Київ, 4 квітня 2021 р.
Київ, 2021. С.20-26.
72
8. Білинський А. М. Творче освітньо-інформаційне середовище як
чинник розвитку особистості вчителя // Наукові записки Тернопільського
національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія :
Педагогіка / голов. ред. Г. Терещук ; редкол. : Л. Вознюк, В. Кравець, В. Мадзігон
та ін. Тернопіль, 2012. № 2. С. 15–21.
9. Бугас Н.В., Коваленко О.О. Інформаційна система як умова
ефективних управлінських рішень. Ефективна економіка. 2018. № 12.
10. Вавренюк С. А. Внутрішні ризики сучасного стану вищої освіти в
Україні // Публічне урядування : зб. наук. пр. : підготовл. у наук. партнерстві з
Укр. Технол. Акад. / Всеукр. асамблея д-рів наук з держ. упр. ; Міжрегіон. акад.
упр. персоналом. Київ : ВД «Персонал», 2020. № 5 (15). С. 64–75. (Vavrenyuk S.
A. Internal riscs of the contemporary state of higher education in Ukraine // Pablic
management: collection. № 5 (15). September 2020. Kyiv : Видавничий дім
«Персонал», 2020. Р. 64–75.).
11. Вавренюк С. А. Вплив процесу євроінтеграції на підготовку молоді
в системі вищої освіти України // Інвестиції: практика та досвід : наук.-практ.
журн. / Чорномор. держ. ун-т ім. Петра Могили. Київ : ДКС-центр, 2020. № 24.
URL: http://www.investplan.com.ua/pdf/24_2020/15.pdf.
12. Вавренюк С. А. Механізм мобільності студентів як засіб підвищення
якості освіти в Україні // Публічне управління та адміністрування в Україні :
наук. журн. / Причорномор. наук.-досл. ін-т економіки та інновацій, 2020. Вип.
8. С. 23–27.
13. Вавренюк С. А. Перспективи розвитку співпраці України та
Євросоюзу в сфері вищої освіти // Право та державне управління : зб. наук. пр. /
Класич. приват. ун-т. Запоріжжя : КПУ, 2020. Вип. 4. С. 117–121.
14. Вавренюк С. А. Проблеми та напрямки досягнення якості освіти на
етапі реформування вищої освіти України // Інвестиції: практика та досвід :
наук.-практ. журн. Серія : Державне управління / Чорномор. держ. ун-т ім. Петра
Могили. Київ : ДКС-центр, 2020. Вип. 14. С. 79–83.
73
15. Вавренюк С. А. Проблемні питання підготовки
висококваліфікованих кадрів вищої школи // Інвестиції: практика та досвід :
наук.-практ. журн. Серія : Державне управління / Чорномор. держ. ун-т ім. Петра
Могили. Київ : ДКС-центр, 2020. Вип. 21. С. 85–89.
16. Гриценко В. Г. Концепція розвитку інформаційного середовища
університету. Вісник Черкаського університету. Випуск 196. Серія: педагогічні
науки. 2011. Частина ІІ. C. 34-37.
17. Гриценко В. Г. Критерії ефективності створення і впровадження
інформаційно-аналітичної системи управління в освітній процес університету.
Інформаційні технології і засоби навчання (електронне видання). 2020. Т. 6. №5.
18. Гриценко В.Г. Аналіз сучасного стану використання
інформаційнокомунікаційних технологій в управлінні вищим навчальним
закладом. Збірник наукових праць Камянець-Подільського національного
університету ім. І.Огієнка. Серія Педагогічна. Вип. 20: Управління якістю
підготовки майбутнього вчителя фізико-технологічного профілю. С. 256-260.
19. Гриценко В.Г. Організаційно-педагогічні засади створення і
впровадження web-орієнтованої інформаційно-аналітичної системи управління
університетом: монографія. Черкаси: ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2018. 362 с.
20. Гужва В.М. Цифрова трансформація університетів. Східна Європа:
економіка, бізнес та управління. 2021. 4 (21) . С. 597-604.
21. Дубасенюк О. А. Модернізація системи освіти в Україні в умовах
сучасних глобалізацій них процесів // Освітні реформи: місія, дійсність,
рефлексія : монографія / за ред. В. Кременя, Т. Левовицького, В. Огнев’юка, С.
Сисоєвої. Київ : Едельвейс, 2013. С. 253–262.
22. Єгорченкова Н. Ю., Тесля Ю. М., Хлевна Ю. Л., Кичань О. М.
Методологічні аспекти створення цифрового університету. Вісник
Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Стратегічне управління,
управління портфелями, програмами та проектами. 2022. № 1. С. 31–36. DOI:
10.20998/2413-3000.2022.1.4
74
23. ЄлізаровД. Підходи до інтеграції неоднорідних інформаційних
ресурсів в розвинутих інформаційних системах. Комп’ютерні технології
друкарства. 2011. №26. С.74-78.
24. Заспа Г.О. Розробка інтегрованої автоматизованої інформаційної
системи університету з елементами підтримки прийняття рішень.Інформаційні
технології в освіті, науці і техніці:тези доп. ІV міжнар. наук.-практ. конф.
(м.Черкаси, 17-18 травня 2020 р.). Черкаси, 2020. С.73-75.
25. Заспа Г.О., Аширова А.В., Кожем’якін О.С., Триус Ю.В.
Моделювання та проектування інформаційно-аналітичної системи підтримки
освітньої діяльності університету.Інформаційні технології в освіті, науці і
техніці:тези доп. V міжнар. наук.-практ. конф. (м.Черкаси, 21-23 травня 2022 р.).
Черкаси, 2022. С. 154-156.
26. Заспа Г.О., Данченко О.Б. Інформаційна система як рушійна сила
оптимізації управління компанією. Інформаційні технології в освіті, науці і
техніці (ІТОНТ-2014): матеріали ІІ міжнар. наук.-практ. конф.(м.Черкаси, 24-26
квітня 2014 р.). Черкаси, 2014. Т.1. С. 94-95.
27. Заспа Г.О., Ященко А.Ю. Організаційно-технологічні проблеми ВНЗ
як організації інформаційного типу.Системний аналіз та інформаційні
технології: матеріали Х міжнар. наук.-техн. конф. (м.Київ, 20-24 травня 2008 р.).
Київ, 2008. С. 195.
28. Згуровский М.З., Панкратова Н.Д. Системный анализ. Проблемы,
методология, приложения. Киев: Наукова думка, 2011. 728 с.
29. Інформаційно-аналітична система контролю та оцінювання
навчальної діяльності студентів ВНЗ: Монографія // А.А. Тимченко та ін.
Черкаси: МакЛаут, 2010. 300 с.
30. Калюжний В. С. Механізми впровадження дистанційних способів
навчання в вищій освіті України // Публічне управління та митне
адміністрування. Серія : Державне управління : зб. наук. пр. (правонаступник
наук. зб. «Вісник Академії митної служби України). Дніпро : Вид-во УМСФ,
2020. № 1 (16).
75
31. Калюжний В. С. Механізми формування сучасної системи
дистанційної освіти в Україні // Вісник Національного університету цивільного
захисту України Серія : Державне управління : зб. наук. пр. / Нац. ун-т цив.
захисту України. Харків : НУЦЗУ, 2020. Вип. 2 (7). С. 262–268.
32. Калюжний В. С. Механізми формування та розвитку дистанційної
освіти в Україні // Державне управління у сфері цивільного захисту: наука,
освіта, практика : матеріали Всеукр. наук.-практ. інтернет-конф. (22–23 лют.
2020 р.)
33. Качан Г.М. Цифровізація освітнього процесу. Інформаційні
технології в освіті, науці і техніці:тези доп. V міжнар. наук.-практ. конф.
(м.Черкаси, 21-23 травня 2022 р.). Черкаси, 2022. С. 157-158.
34. Кириченко І.В. Інформаційна технологія ідентифікації контенту в
системах адаптивного електронного навчання: автореф. дис. … кан. тех. наук:
05.13.06. Кременчук.2021.С.24
35. Ковтонюк К.В.. Цифрова трансформація світової економіки. Вчені
записки Університету «КРОК». 2020. № 47. С.70-76.
36. Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на
20202022 роки: Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 січня 2020 р.
№ 67-р.
37. Львов М.С., Співаковський О.В., Щедролосьєв Д.Є. Інформаційна
система управління вищим навчальним закладом як платформа реалізації
управління академічним процесом. Вісник Харківського національного
університету. 2005.
38. Манойловіч М., Заспа Г.О. Оптимізація розпізнавання інформації з
документів зі складною структурою в інформаційних web-системах. Наука
України – погляд молодих вчених крізь призму сучасності: тези доп. ІІ всеукр.
наук.-практ. конф. з міжнар. участю (м.Черкаси, 26 вересня 2021 р.). Черкаси,
2021. С. 31-33.
39. Пригодюк О.М., Хижняк І.О., Кравченко С.В., Шумакова К.С.
інформаційний менеджмент на тлі сучасного розвитку інформатизації в Україні.
76
Електронний збірник наукових праць магістрантів «Стратегії розвитку
економіки України: актуальні питання». Черкаси: Черкаський державний
технологічний університет. 2021. 65 с.
40. Пригодюк О.М. / Інформаційна безпека в системі управління
підприємством: особливості регіонального кластероутворення / Пригодюк О.М,
Буряк Є.В., Цюрмаста О.С./ Колективна монографія. Класичний приватний
університет. Економічна безпека національного енергетичного сектору в умовах
глобалізації : колективна монографія / За заг. ред. О. Л. Гальцової. – Херсон :
Видавничий дім «Гельветика», 2020. – 280 с., с.188-204. ISBN 978-966-992-063-8
41. Тесля Ю.М., Єгорченков О.В., Хлевна Ю.Л. Інструменти мета-
методології управління проектами вищих закладів освіти. Інформаційні
технології в освіті, науці і техніці:тези доп. ІV міжнар. наук.-практ. конф.
(м.Черкаси, 17-18 травня 2020 р.). Черкаси, 2020. С.88-89.
42. Тесля Ю.М., Заспа Г.О. Розробка концентричної інформаційної
технології цифрової трансформації закладів вищої освіти.Управління розвитком
складних систем. Київ, 2022. №44. С.105-115.
43. Тесля Ю.М.,Хлевна Ю.Л., Кошелева Д.І. Інформаційна аналітика та
впливи в управлінні програмами інформатизації ВНЗ. Інформаційні технології в
освіті, науці і техніці:тези доп. ІIІ міжнар. наук.-практ. конф.(м.Черкаси, 12-14
травня 2018 р.). Черкаси, 2018. С. 67-68.
44. Топузов М.О. Проектування інформаційно-освітнього середовища
навчальних закладів у сучасному суспільстві. Український педагогічний журнал.
2020. №1. С.26-36 .
45. Трегубенко І.Б. Підготовка ІТ-фахівців у контексті трендів сучасної
вищої освіти. Інформаційні технології в освіті, науці і техніці:тези доп. V міжнар.
наук.-практ. конф. (м.Черкаси, 21-23 травня 2022 р.). Черкаси, 2022. С. 194-195.
46. Триус Ю.В. Інформаційно-комунікаційні технології в технічному
університеті: стан і перспективи. Інформаційні технології в освіті, науці і
техніці:тези доп. ІIІ міжнар. наук.-практ. конф.(м.Черкаси, 12-14 травня 2018 р.).
Черкаси, 2018. С. 249-252.
77
47. Триус Ю.В., Заспа Г.О., Кожем’якін О.С., Аширова А.В..
Інформаційно-аналітична система підтримки освітньої діяльності структурних
підрозділів закладів вищої освіти. Вісник Черкаського державного
технологічного університету. 2022. №4. С.27-38.
48. Трушкіна Н. В., Ринкевич Н. С. Цифрова трансформація бізнес-
процесів на підприємствах: реалії та сучасні виклики. Побудова інформаційного
суспільства: ресурси і технології : матеріали XVIІІ міжнар. наук.-практ. конф.,
м.Київ, 19-20 вересня 2021 р. Київ, 2021. С.130-133.URL:
49. ТрушляковаА.Б.. Розвиток діджиталізації в Україні: фактори впливу,
переваги та виклики сьогодення. Економічні горизонти. 2020. № 4(7), С. 186-191.
50. Франчук В.М. Використання web-орієнтованих комп’ютерних
систем у закладі вищої освіти. Інформаційні технології в освіті, науці і
техніці:тези доп. ІV міжнар. наук.-практ. конф. (м.Черкаси, 17-18 травня 2020 р.).
Черкаси, 2020. С.243-245.
51. Франчук В.М. Модель серверної структури освітнього середовища з
використанням веб-орієнтованих систем. Інформаційні технології в освіті, науці
і техніці:тези доп. V міжнар. наук.-практ.конф. (м.Черкаси, 21-23 травня 2022 р.).
Черкаси, 2022. С. 183-185.
52. Франчук В.М., Франчук Н.П. Модуль статистики для «Електронного
деканату". MoodleMootUkraine 2020. Теорія і практика використання системи
управління навчанням Moodle: матеріали шостої міжнар. наук.практ.конф.
(м.Київ, 25 травня 2020 р.). Київ, 2020. С. 14-15.
53. Хмиров І. М. Інноваційні механізми підготовки студентів
управлінських спеціальностей // Формування ефективних механізмів державного
управління та менеджменту в умовах сучасної економіки: теорія і практика :
матеріали VІ Міжнар. заоч. наук.-практ. конф., 30 листоп. 2020 р. / за ред. В. М.
Огаренка, О. В. Покатаєвої та ін. ; Класич. приват. ун-т. Запоріжжя : КПУ, 2020.
С. 436–439.
54. Хмиров І. М. Механізми дистанційного навчання у вищих
навчальних закладах ДСНС України // Проблеми і шляхи забезпечення якості
78
вищої освіти щодо підготовки фахівців у сучасних умовах : зб. матеріалів
інтернет-конф. з проблем вищої освіти і науки (11 листоп. 2018 р.). Харків :
ХНАДУ, 2018. С. 74–76.
55. Хомишин І. Ю. Принципи інформатизації освіти в умовах
глобалізації суспільства // Вісник Національного університету «Львівська
політехніка»: зб. наук. пр. Серія : Юридичні науки. 2018. № 850. С. 123–128.
56. Сайт Черкаського державного технологічного університету
https://chdtu.edu.ua/
57. Білик О., Малик Я., Мамедов Х. РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНИХ
ТЕХНОЛОГІЙ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ПІДПРИЄМСТВА.
Збірник тез доповідей X Всеукраїнської науково-практичної конференції
«Сучасні теорія і практика менеджменту та бізнес-адміністрування» : 24 квіт.
2026 р., м. Черкаси [Електронний ресурс] / упоряд. : Л. В. Проданова, О. А. Білик;
М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. – Черкаси : ЧДТУ, 2026.
С. 29-32.
79
Додаток А
УДК 005.52:005.334]:004
Білик Олександр Анатолійович
Кандидат історичних наук, доцент
Завідувач кафедри менеджменту та бізнес-адміністрування
Малик ЯрославтВолодимирович
Здобувач вищої освіти першого (бакалаврського) рівня,
спеціальності 073 Менеджмент
Мамедов Халіг Яшар огли
Здобувач вищої освіти першого (бакалаврського) рівня,
спеціальності 073 Менеджмент
Черкаський державний технологічний університет, Черкаси, Україна
РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ
ПІДПРИЄМСТВА
У сучасних умовах цифрової трансформації економіки підприємства функціонують у
середовищі підвищеної невизначеності та множинних ризиків. Традиційні підходи до
управління ризиками виявляються недостатньо ефективними через складність і динамічність
сучасних загроз. Водночас розвиток інформаційних технологій створює нові можливості для
підвищення ефективності ризик-менеджменту, зокрема через автоматизацію процесів,
аналітику великих даних та моделювання ризиків.
Система управління ризиками підприємства являє собою комплекс взаємопов’язаних
елементів, що забезпечують ідентифікацію, аналіз, оцінку та мінімізацію ризиків. Важливою
особливістю є те, що ризик-менеджмент виконує не лише контрольну, а й інформаційно-
аналітичну функцію, що зумовлює необхідність використання сучасних інформаційних
технологій. Інформаційні технології є ключовим інструментом забезпечення ефективності
процесів управління ризиками. Вони охоплюють програмні, технічні та аналітичні засоби, що
використовуються для збору, обробки та аналізу інформації [1].
Інформаційні технології забезпечують можливість обробки значних масивів структурованих і
неструктурованих даних , що суттєво підвищує якість і точність оцінювання ризиків. Завдяки
застосуванню аналітичних платформ підприємства отримують можливість: здійснювати
багатофакторний аналіз ризиків, визначати причинно-наслідкові зв’язки між ризиковими
подіями, прогнозувати сценарії розвитку ризиків із використанням математичного
моделювання. Таким чином, формується проактивний характер ризик-менеджменту, що
дозволяє не лише реагувати на ризики, а й попереджати їх виникнення [4].
З іншого боку інформаційні технології забезпечують інтеграцію інформаційних потоків між
структурними підрозділами підприємства, що сприяє підвищенню прозорості управлінських
процесів, скороченню часу передачі інформації, зниженню інформаційних асиметрій. У
результаті чого формується єдине інформаційне середовище, що підвищує узгодженість дій та
ефективність координації в процесі управління ризиками.
Впровадження інформаційних технологій також сприяє оптимізації організаційної структури
управління ризиками та підвищенню ефективності управлінських рішень. Зокрема
автоматизація рутинних операцій знижує навантаження на персонал, стандартизація процедур
управління ризиками забезпечує їх уніфікацію та підвищується швидкість прийняття рішень.
Це сприяє формуванню гнучкої та адаптивної системи управління підприємством.
Також можна прослідити економічний ефект від використання інформаційних технологій у
ризик-менеджменті який проявляється через зниження витрат на управління ризиками,
мінімізацію фінансових втрат та підвищення ефективності використання ресурсів.
Використання інформаційних систем дозволяє оптимізувати витрати на моніторинг і контроль
ризиків, що є важливим фактором підвищення конкурентоспроможності підприємства [2].
80
Інформаційні технології відіграють важливу роль у забезпеченні економічної та інформаційної
безпеки підприємства. Завдяки їм забезпечується захист інформаційних ресурсів,
здійснюється моніторинг кіберзагроз, а також підвищується стійкість до зовнішніх ризиків. Це
особливо актуально в умовах цифровізації та зростання кіберризиків.
Сучасний етап розвитку інформаційних технологій характеризується широким використанням
цифрових рішень, що дозволяють автоматизувати та оптимізувати процеси управління
ризиками [4].
ERP-системи (Enterprise Resource Planning) забезпечують комплексну інтеграцію бізнес-
процесів підприємства та формування єдиного інформаційного простору. Їх використання
дозволяє забезпечити централізований доступ до даних, підвищити точність обліку та аналізу
ризиків, а також оперативно виявляти відхилення у діяльності підприємства. Саме ERP-
системи виступають основою інформаційної інфраструктури ризик-менеджменту.
BI-системи (Business Intelligence) забезпечують аналітичну обробку даних і підтримку
прийняття управлінських рішень. Основними можливостями яких є візуалізація даних,
побудова аналітичних звітів, а також виявлення тенденцій і закономірностей. Вони
дозволяють підвищити якість управлінських рішень у сфері ризик-менеджменту.
Технології великих даних Big Data дозволяють обробляти великі обсяги різнорідної
інформації, що є критично важливим для оцінки ризиків. Іх застосування включає аналіз
поведінкових факторів, прогнозування ризиків, а також виявлення прихованих загроз, що
значно розширює можливості аналітики ризиків.
В сучасному світі технології штучного інтелекту забезпечують автоматизацію процесів
аналізу ризиків і прогнозування. Основні напрями застосування є прогнозування фінансових
ризиків, виявлення шахрайства та автоматизоване прийняття рішень. Ці технології дозволяють
перейти до інтелектуального ризик-менеджменту.
Досить зручними є хмарні сервіси, які забезпечують доступ до інформації незалежно від місця
розташування користувачів та сприяють гнучкості управління. Перевагами їх використання є
масштабованість, зниження витрат на інфраструктуру, а також підвищення доступності даних
в будь-який час в будь-якій точці світу.
Сучасні інформаційні технології формують інтелектуальну основу системи управління
ризиками, забезпечуючи її ефективність, адаптивність та стратегічну спрямованість.
Їх використання дозволяє перейти від традиційного реактивного управління ризиками до
проактивної та прогнозної моделі ризик-менеджменту, що є необхідною умовою забезпечення
сталого розвитку підприємства в умовах цифрової економіки [3].
Для підвищення ефективності роботи підприємствам доцільно виокремити напрями
вдосконалення використання ІТ у ризик-менеджменті:
інтегрувати ІТ у стратегічне управління підприємством;
впроваджувати системи аналітики великих даних;
розвивати цифрові компетенції персоналу;
забезпечувати кібербезпеку інформаційних систем;
використовувати штучний інтелект для прогнозування ризиків;
автоматизувати процеси управління ризиками.
Отже, інформаційні технології відіграють ключову роль у сучасній системі управління
ризиками підприємства. Вони забезпечують підвищення точності аналізу ризиків,
ефективність управлінських рішень та адаптивність підприємства до змін зовнішнього
середовища. Таким чином, інтеграція інформаційних технологій у ризик-менеджмент є
необхідною умовою забезпечення економічної безпеки та конкурентоспроможності
підприємства.
Список використаних джерел
81
1. Дуднєва, Ю., & Артем’єв, О. (2025). РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ ЯК
СИСТЕМОУТВОРЮЮЧИЙ ЕЛЕМЕНТ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ
БЕЗПЕКОЮ ПІДПРИЄМСТВА. Економіка та суспільство, (82).
https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-82-50
2. Козловський C.В. і Чеботок , В.В. 2026. Ризик-менеджмент як стратегія управління
економічною діяльністю підприємства. Економіка і організація управління. (Бер 2026),
79-96. DOI:https://doi.org/10.31558/2307-2318.2026.1.8.
3. Легомінова, С., & Примаченко, Д. (2025). РОЛЬ РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТУ В
ПІДВИЩЕННІ КІБЕРСТІЙКОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗА УМОВ ГІБРИДНИХ ЗАГРОЗ.
Електронне фахове наукове видання «Кібербезпека: освіта, наука, техніка», 3(31),
792–800. https://doi.org/10.28925/2663-4023.2025.31.1060
4. Бреус, С., & Цимбаленко, О. (2024). КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ПРОБЛЕМИ
РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАЦІЇ
ЦИФРОВИХ РІШЕНЬ ТА БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ . Економіка та суспільство, (69).
https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-69-45