Репозиторій ЧДТУ
Репозиторій ЧДТУ зберігає і дозволяє легкий і відкритий доступ до всіх видів цифрового контенту, включаючи текст, зображення, анімовані зображення, MPEG і набори даних
Дізнатися більше
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9800| Назва: | Управління фінансовою стійкістю підприємства (на матеріалах АТ «Черкасиобленерго», м.Черкаси) |
| Автори: | Мильніченко, Сергій Михайлович Зиков, Артем Володимирович |
| Ключові слова: | УПРАВЛІННЯ СТІЙКІСТЮ, ФІНАНСОВА СТІЙКІСТЬ, ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНА СФЕРА, ІНВЕСТИЦІЇ, ПРОЄКТ |
| Дата публікації: | 2026 |
| Короткий огляд (реферат): | Предметом дослідження є теоретичні і методичні підходи до управління фінансовою стійкістю підприємства. Об’єктом дослідження є процес управління фінансовою стійкістю підприємств енергетичної сфери з використанням антикризових інструментів. Метою роботи є пошук заходів щодо забезпечення стабілізації фінансового стану підприємства, резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку з використанням антикризових інструментів. Завдання роботи є: довести необхідність аналізу та оцінки фінансового стану для антикризового управління підприємством; вивчити інструменти методичного забезпечення фінансової стійкості підприємства; розглянути можливості комплексної оцінки фінансового стану підприємства як інструменту антикризового управління; проаналізувати стан фінансовогосподарської діяльності підприємства; провести дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства; запропонувати напрямки забезпечення фінансової стійкості підприємства За результатами дослідження сформульовані пропозицій: Розглянуто два інвестиційні проекти, які можливо реально здійснити на базі підприємства: Автоматизована система прогнозування споживання електроенергії; Первинна IBC для реєстрації та контролю втрат електроенергії в електричних мережах. Проведений розрахунок економічного ефекту від запропонованих заходів. В роботі проведено повний аналіз із застосуванням сучасних методів дослідження. А саме загальнонауковий діалектичний метод; історичний і системний підходи до вивчення процесу обліку, методи класифікації; порівняльних характеристик; наукової абстракції; нормативно-правового забезпечення; економіко-статистичні методи; метод групувань, графічний, метод та метод табличного відображення аналітичних даних. Одержані результати можуть бути використані в діяльності АТ «ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО» |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9800 |
| Розташовується у зібраннях: | 073 Менеджмент (Менеджмент) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Диплом Зиков Артем 2026.pdf Restricted Access | 1.56 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити Запит копії |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет економіки та управління
Кафедра менеджменту та бізнес-адміністрування
Допущено до захисту
Завідувач кафедри
Олександр БІЛИК_____________
____________________________________
«_____»_______________________ 2026 р.
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА
НА ТЕМУ:
УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ СТІЙКІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА (НА
МАТЕРІАЛАХ АТ «ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО», М. ЧЕРКАСИ)
Галузь знань: 07 Управління та адміністрування
Спеціальність: 073 Менеджмент
Освітня програма: «Менеджмент»
Рівень вищої освіти: перший (бакалаврський)
Форма здобуття освіти: денна
Група М-225
Виконавець роботи:
«____»___________ 2026 р. _______________ Артем ЗИКОВ
(підпис) (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)
Керівник роботи:
«____»__________ 2026 р. _________ К.е.н., доц. Сергій МИЛЬНІЧЕНКО
(підпис) (Вчене звання, ім’я та ПРІЗВИЩЕ)
Черкаси 2026
2
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ ТА БІЗНЕС-АДМІНІСТРУВАННЯ
Галузь знань «07 Управління та адміністрування»
(код, назва)
Спеціальність 073 «Менеджмент»
Освітня програма Менеджмент
ЗАТВЕРДЖУЮ:
Завідувач кафедри МБА
____________
«_____» __________20___ р.
ЗАВДАННЯ
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА
ЗДОБУВАЧУ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Зиков Артем Володимирович
(ім’я та ПРІЗВИЩЕ)
1. Тема роботи УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ СТІЙКІСТЮ
ПІДПРИЄМСТВА (НА МАТЕРІАЛАХ АТ «ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО», М.
ЧЕРКАСИ)
Керівник роботи К.е.н., доц. Сергій МИЛЬНІЧЕНКО,
(Вчене звання, ім’я та ПРІЗВИЩЕ)
затверджені наказом від «17» _березня_2026 року №_62/03-03
2. Вихідні дані до роботи: фінансові документи АТ «ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО»
за 2023 – 2025 рр.; періодичні видання та друковані літературні джерела.
3. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно
розробити)
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ
ФІНАНСОВОЮ СТІЙКІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА РОЗДІЛ 2 ДОСЛІДЖЕННЯ І
ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ АТ «ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО» РОЗДІЛ 3
НАПРЯМКИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ АТ
«ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО»
4. Консультанти розділів роботи:
Підпис, дата
Прізвище, ініціали та посада
Розділ завдання завдання
керівника
видав прийняв
1 К.е.н., доц. Мильніченко С.М.
2 К.е.н., доц. Мильніченко С.М.
3 К.е.н., доц. Мильніченко С.М.
5. Дата видачі завдання _____________________________________
3
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ Назва етапів підготовки Строк виконання
Примітка
з/п кваліфікаційної роботи етапів роботи
Вибір напряму дослідження. Складання виконано
1 23.02.2026
попереднього плану роботи.
Опрацювання літературних джерел. виконано
2 01.03.2026
Підготовка та групування матеріалів.
Затвердження плану. Підготовка виконано
3 05.04.2026
теоретичного розділу.
Доопрацювання теоретичного розділу. виконано
4 Аналіз даних, необхідних для 10.04.2026
написання аналітичного розділу.
5 Підготовка аналітичного розділу. 16.04.2026 виконано
6 Доопрацювання аналітичного розділу. 20.04.2026 виконано
Підготовка та написання виконано
7 25.04.2026
розрахункового розділу роботи.
8 Розрахунок пропозицій. 05.05.2026 виконано
Доопрацювання розрахункового виконано
9 15.05.2026
розділу.
10 Підготовка висновків по роботі 20.05.2026 виконано
11 Оформлення роботи 26.05.2026 виконано
12 Подання завершеної роботи на кафедру 31.05.2026 виконано
Здобувач вищої освіти ______ Артем ЗИКОВ
( підпис ) (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)
Керівник роботи _______ К.е.н., доц. Сергій МИЛЬНІЧЕНКО
( підпис ) (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)
4
АНОТАЦІЯ
Кваліфікцйна робота бакалавра містить 67 сторінок, 23 таблиці, 5
рисунків, список використаної літератури з 66 найменувань, 1 додаток.
УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ СТІЙКІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА (НА
МАТЕРІАЛАХ АТ «ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО», М. ЧЕРКАСИ)
Предметом дослідження є теоретичні і методичні підходи до управління
фінансовою стійкістю підприємства.
Об’єктом дослідження є процес управління фінансовою стійкістю
підприємств енергетичної сфери з використанням антикризових інструментів.
Метою роботи є пошук заходів щодо забезпечення стабілізації
фінансового стану підприємства, резервів підвищення рентабельності
виробництва і зміцнення комерційного розрахунку з використанням
антикризових інструментів.
Завдання роботи є: довести необхідність аналізу та оцінки фінансового
стану для антикризового управління підприємством; вивчити інструменти
методичного забезпечення фінансової стійкості підприємства; розглянути
можливості комплексної оцінки фінансового стану підприємства як
інструменту антикризового управління; проаналізувати стан фінансово-
господарської діяльності підприємства; провести дослідження рентабельності
та фінансової стійкості підприємства; запропонувати напрямки забезпечення
фінансової стійкості підприємства
За результатами дослідження сформульовані пропозицій: Розглянуто два
інвестиційні проекти, які можливо реально здійснити на базі підприємства:
Автоматизована система прогнозування споживання електроенергії; Первинна
IBC для реєстрації та контролю втрат електроенергії в електричних мережах.
Проведений розрахунок економічного ефекту від запропонованих заходів.
В роботі проведено повний аналіз із застосуванням сучасних методів
дослідження. А саме загальнонауковий діалектичний метод; історичний і
системний підходи до вивчення процесу обліку, методи класифікації;
порівняльних характеристик; наукової абстракції; нормативно-правового
забезпечення; економіко-статистичні методи; метод групувань, графічний,
метод та метод табличного відображення аналітичних даних. Одержані
результати можуть бути використані в діяльності АТ
«ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО».
КЛЮЧОВІ СЛОВА: УПРАВЛІННЯ СТІЙКІСТЮ, ФІНАНСОВА СТІЙКІСТЬ,
ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНА СФЕРА, ІНВЕСТИЦІЇ, ПРОЄКТ
Рік захисту кваліфікаційної роботи бакалавра – 2026
Підпис здобувача вищої освіти _______________
Дата ________________________
5
ABSTRACT
The bachelor’s qualification work contains 67 pages, 23 tables, 5 figures, a list of
used literature from 66 items, 1 appendices.
MANAGEMENT OF THE FINANCIAL STABILITY OF AN
ENTERPRISE (BASED ON MATERIALS OF JSC
«CHERKASYOBLENERGO», CHERKASY)
The subject of the study is theoretical and methodological approaches to
managing the financial stability of an enterprise.
The object of the study is the process of managing the financial stability of
energy sector enterprises using anti-crisis tools.
The purpose of the work is to find measures to ensure the stabilization of the
financial condition of the enterprise, reserves for increasing the profitability of
production and strengthening commercial calculations using anti-crisis tools.
The objectives of the work are: to prove the need for analysis and
assessment of the financial condition for anti-crisis management of the enterprise;
to study the tools of methodological support of the financial stability of the
enterprise; to consider the possibilities of a comprehensive assessment of the
financial condition of the enterprise as a tool of anti-crisis management; to analyze
the state of the financial and economic activity of the enterprise; to conduct a study
of the profitability and financial stability of the enterprise; to propose directions for
ensuring the financial stability of the enterprise
Based on the results of the study, proposals were formulated: Two
investment projects were considered that can actually be implemented on the basis
of the enterprise: Automated system for forecasting electricity consumption;
Primary IBC for registering and controlling electricity losses in electrical networks.
The economic effect of the proposed measures was calculated.
The work carried out a full analysis using modern research methods.
Namely, the general scientific dialectical method; historical and systemic
approaches to studying the accounting process, classification methods;
comparative characteristics; scientific abstraction; regulatory and legal support;
economic and statistical methods; grouping method, graphic, method and method
of tabular display of analytical data. The results obtained can be used in the
activities of PJSC «CHERKASYOBLENERGO».
KEYWORDS: SUSTAINABILITY MANAGEMENT, FINANCIAL
SUSTAINABILITY, ELECTRIC POWER SECTOR, INVESTMENTS,
PROJECT
Year of defense of the bachelor’s thesis – 2026
Signature of the higher education applicant _______________
Date ________________________
6
ЗМІСТ
ВСТУП 7
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ1 010
ФІНАНСОВОЮ СТІЙКІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА
1.1 Необхідність і значення аналізу та оцінки фінансового стану для 10
антикризового управління підприємством
1.2 Методичне забезпечення фінансової стійкості підприємства 15
1.3 Комплексна оцінка фінансового стану підприємства як інструмент 20
антикризового управління
РОЗДІЛ 2 ДОСЛІДЖЕННЯ І ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ АТ 27
«ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО»
2.1 Стан фінансово-господарської діяльності підприємства 27
2.2 Аналіз фінансової стійкості підприємства 41
2.3 Оцінка ділової активності та рентабельності підприємства 43
РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ АТ 50
«ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО»
3.1 Напрями збільшення вхідних грошових потоків підприємства 50
3.2 Впровадження інвестиційних проєктів як елементів антикризової 57
політики
3.3 Розрахунок ефективності запропонованих заходів з забезпечення 59
фінансової стійкості підприємства
ВИСНОВКИ 65
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 68
ДОДАТКИ 72
7
ВСТУП
Неодмінною складовою переходу України до ринкових відносин є
створення нових підприємницьких структур. Цей перехід зумовив еволюцію
відносин власності і типів суб’єктів господарювання в напрямку забезпечення
їх розмаїття. Процеси ринкових перетворень привернули суттєву увагу до
дослідження теоретичних та практичних проблем подальшого розвитку та
підвищення ефективності функціонування підприємств як державного, так і
приватного сектора економіки України.
Важливу роль у забезпеченні ефективних форм господарювання на
вітчизняних підприємствах відіграє аналіз фінансового стану підприємств, який
відповідає за відбір, оцінку та інтерпретацію фінансових, економічних та інших
даних, що впливають на процес прийняття інвестиційних та фінансових рішень.
І хоча сам термін «фінанси» за останні 10-15 років пройшов через певні зміни
та суттєво ускладнився, фінансові аналітики у країнах з розвинутою ринковою
економікою традиційно займаються розрахунком коефіцієнтів, статистичним
аналізом, складанням трендів для прогнозування.
Думка про те, що розвиток методів аналізу фінансового стану
підприємства проходив переважно в США та Західній Європі не може
викликати особливих заперечень: даний аналіз покликаний обслуговувати
потреби ринкової економіки, і тому лише розвиток та ускладнення механізму
ринкової економіки можуть сприяти вдосконаленню його методів. Значна
частина літератури, використаної під час написання цієї роботи належить
західним авторам, праці яких розкривають основні принципи сучасних фінансів
та менеджерського обліку [12, 25, 37].
Однак економічні реалії в Україні, як і в більшості сусідніх з нею держав,
мають певну специфіку, що вносить корективи у традиційну методику аналізу.
Особливістю формування цивілізованих ринкових відносин в Україні є
посилення впливу таких чинників, як жорстка конкурентна боротьба,
технологічні зміни та постійне вдосконалення методів технічної обробки
8
економічної інформації, військові дії. Середовище, в якому функціонують
вітчизняні підприємства характеризуються також безперервними
нововведеннями в податковому законодавстві, змінами процентних ставок та
валютних курсів, а також різкими коливаннями цін на ресурси та відносно
високим темпом інфляції. Більшість цих факторів враховується при викладенні
матеріалу вітчизняними авторами підручників та навчальних посібників з
економічного аналізу, використаних при написанні даної роботи.
Методи аналізу фінансового стану підприємства постійно
вдосконалюються по мірі настання змін в економічному середовищі нашої
держави. Нові ідеї та принципи в цій сфері в першу чергу доходять до
користувачів періодичних економічних видань, які також використовувались
під час підготовки роботи.
Ефективне виробництво та реалізація якісної продукції позитивно
впливають на фінансовий стан підприємства. Збої у виробничому процесі,
погіршення якості продукції, ускладнення з її реалізацією ведуть до зменшення
надходження коштів на рахунки підприємства, внаслідок чого погіршується
його платоспроможність. Очевидним також є і зворотній зв’язок, який полягає
у тому, що відсутність коштів може призвести до перебоїв у забезпеченості
матеріальними ресурсами, а отже, і у виробничому процесі. Однак у виробничій
діяльності українських підприємств часто трапляються випадки, коли і добре
працююче підприємство відчуває фінансові ускладнення, пов’язані з
недостатньо раціональним розміщенням і використанням наявних фінансових
ресурсів [16, 27].
Об’єктивний аналіз фінансового стану підприємства, який дозволяє
найбільш раціонально розподілити матеріальні, трудові і фінансові ресурси. З
курсу мікроекономіки нам відомо, що кількість будь-яких ресурсів є
обмеженою, і в цих умовах домогтися максимального економічного ефекту
можна не лише за рахунок регулювання обсягу виробництва, але й шляхом
оптимального співвідношення різних ресурсів. Фінансові ресурси мають
першорядне значення з усіх видів, оскільки це єдиний вид ресурсів
9
підприємства, що трансформується безпосередньо і з мінімальними витратами
часу у будь-який інший вид.
Предметом дослідження є теоретичні і методичні підходи до
антикризового управління як інструменту забезпечення фінансової стійкості
бізнесу.
Об’єктом дослідження є процес управління фінансовою стійкістю
підприємств енергетичної сфери з використанням антикризових інструментів.
Метою роботи є пошук заходів щодо забезпечення стабілізації
фінансового стану підприємства, резервів підвищення рентабельності
виробництва і зміцнення комерційного розрахунку з використанням
антикризових інструментів.
Завдання роботи є: довести необхідність аналізу та оцінки фінансового
стану для антикризового управління підприємством; вивчити інструменти
методичного забезпечення фінансової стійкості підприємства; розглянути
можливості комплексної оцінки фінансового стану підприємства як
інструменту антикризового управління; проаналізувати стан фінансово-
господарської діяльності підприємства; провести дослідження рентабельності
та фінансової стійкості підприємства; запропонувати напрямки забезпечення
фінансової стійкості підприємства.
Метод дослідження: описовий, порівняльний, статистичний аналіз,
системний аналіз, методи проектного аналізу. Одержані результати можуть
бути використані в практичній діяльності АТ «ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО», так як
їх впровадження є економічно доцільно.
Апробація реультатів дослідження викладена в конференції «Білик
Олександр, Вовк Юлія, Зиков Артем. Інноваційні інструменти менеджменту в
управлінні фінансовою стійкістю підприємств». Збірник тез доповідей Х
Всеукраїнської науково-практичної онлайн-конференції (м. Черкаси, 26 квітня
2026 р.). Черкаси, Черкаський державний технологічний університет, 2026».
10
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ
СТІЙКІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА
1.1 Необхідність і значення аналізу та оцінки фінансового стану для
антикризового управління підприємством
В умовах трансформації економіки України до ринкової моделі
господарювання, а також розширення самостійності підприємств у сфері
фінансово-економічної діяльності, суттєво зростає значення оперативного та
якісного аналізу їх фінансового стану. Особливої актуальності набуває
оцінювання ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості суб’єктів
господарювання, а також визначення напрямів зміцнення їх фінансової
стабільності.
Регулярне дослідження фінансового стану підприємства, зокрема його
платоспроможності, ліквідності та рівня фінансової стійкості, є важливим
чинником ефективного функціонування. Прибутковість діяльності
підприємства значною мірою залежить від його здатності своєчасно виконувати
фінансові зобов’язання. Фінансовий стан слід розглядати як комплексну
характеристику, що формується під впливом усіх складових фінансових
відносин підприємства [14, 17, 32].
До ключових завдань аналізу фінансового стану підприємства належать:
оцінка рівня рентабельності та фінансової стійкості; визначення ефективності
використання активів (капіталу); аналіз забезпеченості власними оборотними
коштами; дослідження ділової активності та позицій підприємства на
фінансових ринках; а також оцінювання результативності використання
фінансових ресурсів. [14, 24, 51]. Фінансовий аналіз є складовою загального
аналізу господарської діяльності підприємства та включає два взаємопов’язані
напрями: фінансовий і управлінський. Такий поділ зумовлений існуванням двох
підсистем бухгалтерського обліку фінансового та управлінського. Незважаючи
11
на відмінності, обидва види аналізу базуються на спільній інформаційній основі
та доповнюють один одного (рис. 1.1).
Аналіз господарської діяльності підприємства
Фінансовий аналіз Управлінський аналіз
Зовнішній фінансовий Внутрішньогосподарсь Внутрішньогосподарсь
аналіз за даними кий аналіз за даними кий аналіз за даними
публічної фінансової бухгалтерського управлінського обліку
(бухгалтерської) звітності обліку та звітності
Рисунок 1.1 Місце фінансового аналізу у загальній системі аналізу
господарської діяльності підприємства
Джерело: складено на основі [14, 24, 51]
Зовнішній фінансовий аналіз, який проводиться діловими партнерами
підприємства та контролюючими органами на основі відкритої фінансової
звітності, передбачає дослідження ключових аспектів його діяльності. До таких
належать: оцінка абсолютних показників прибутку; аналіз рівня
рентабельності; дослідження фінансового стану підприємства, зокрема його
стійкості, стабільності, платоспроможності та ліквідності балансу; визначення
ефективності використання залучених фінансових ресурсів; а також проведення
комплексної економічної діагностики фінансового стану.
Внутрішній (традиційний) аналіз фінансового стану підприємства має
більш деталізований характер і включає ширший спектр напрямів дослідження.
Зокрема, він охоплює: аналіз структури та динаміки майна (капіталу);
оцінювання фінансової стійкості та стабільності; дослідження ділової
активності; аналіз змін прибутку і рентабельності та чинників, що їх
зумовлюють; визначення рівня кредитоспроможності; оцінку ефективності
використання активів і вкладеного капіталу; аналіз власних фінансових
12
ресурсів; дослідження ліквідності та платоспроможності; а також оцінку рівня
самоокупності підприємства [12, 25, 53]. У процесі розвитку аналітичної
практики сформовано ряд підходів і методичних прийомів, які
використовуються для оцінювання фінансового стану.
Серед основних прийомів фінансового аналізу доцільно виділити такі:
горизонтальний (часовий) аналіз – передбачає зіставлення показників
фінансової звітності за різні періоди з метою виявлення їх змін у часі;
вертикальний (структурний) аналіз – спрямований на визначення структури
фінансових показників та оцінку впливу окремих елементів на кінцевий
результат; трендовий аналіз – базується на дослідженні динаміки показників за
декілька періодів із метою встановлення основної тенденції їх розвитку,
очищеної від випадкових коливань; на його основі здійснюється прогнозування
майбутніх значень показників; аналіз відносних показників (коефіцієнтів) –
полягає у визначенні співвідношень між окремими статтями звітності або
показниками різних форм звітності для встановлення взаємозв’язків між ними;
порівняльний аналіз – включає як внутрішньогосподарське зіставлення
показників (між підрозділами чи філіями підприємства), так і міжгосподарське
порівняння з аналогічними показниками інших підприємств або
середньогалузевими значеннями; факторний аналіз – спрямований на
визначення впливу окремих чинників на результативні показники. Об’єктом
фінансового аналізу підприємства виступають його фінансові ресурси, а також
процеси їх формування та використання. Основною метою проведення аналізу
є отримання об’єктивної оцінки фінансового стану підприємства та виявлення
резервів підвищення ефективності управління фінансовими ресурсами. Для
досягнення цієї мети застосовується широкий спектр методів. Методи
фінансового аналізу являють собою сукупність науково обґрунтованих
підходів, інструментів і принципів, що використовуються для дослідження
фінансового стану підприємства. У сучасній економічній науці існують різні
підходи до їх класифікації, що відображено як у теоретичних дослідженнях, так
і в практиці фінансового аналізу (рис. 1.2).
13
Методи економічного аналізу
Н еформалізовані Формалізовані
(описування аналітичних (в основі жорстко формалізовані
проце дур на логічному рівні) аналітичні залежності)
Експертних оцінок і Ланцюгових підстановок;
сценаріїв; Арифметичних різниць;
Психологічні; Балансовий;
Порівняльні; Дисконтування
Побудови системи і т.д
показників і т.д
Математико-статистичні
Тради ційні методи Кореляційний
економічної статистики аналіз;
Середніх та відносних Дисперсійний
величин;
аналіз;
Групування; Факторний аналіз і
Індексний і т.д т.д
Рисунок 1.2 Методи економічного аналізу підприємства
Джерело: складено на основі [46, 51]
У процесі оцінювання фінансового стану підприємства застосовуються
три ключові групи моделей: дескриптивні, предикативні та нормативні [44; 48].
Дескриптивні моделі є базовими у фінансовому аналізі. Вони
передбачають використання різних форм представлення та інтерпретації
фінансової звітності. Основою для побудови дескриптивних моделей є дані
бухгалтерської (фінансової) звітності підприємства.
Предикативні моделі мають прогнозний характер і орієнтовані на
визначення майбутніх фінансових результатів діяльності підприємства. Вони
використовуються для оцінювання перспектив отримання доходів, прибутку та
загального фінансового стану у майбутніх періодах.
Нормативні моделі ґрунтуються на зіставленні фактичних результатів
діяльності підприємства з установленими нормативами. Вони широко
застосовуються у внутрішньому фінансовому аналізі. Отже, у процесі аналізу
фінансового стану підприємства використовується широкий спектр методів,
14
прийомів і моделей. Їх вибір, а також глибина застосування визначаються
конкретними завданнями, що стоять перед аналітиком [8, 46].
Основним джерелом інформації для аналізу виступає фінансова звітність
підприємства. Її призначення полягає у задоволенні інформаційних потреб
широкого кола користувачів, які використовують ці дані як основу для
прийняття економічних рішень (табл. 1.1).
Таблиця 1.1 – Інформаційні потреби основних користувачів фінансових звітів
Користувачі Інформаційні потреби
звітності
Інвестори, Придбання, продаж та володіння цінними паперами;
власники Участь у капіталі підприємства;
Оцінка якості управління;
Визначення суми дивідендів
Керівництво Регулювання діяльності підприємства
підприємства
Банки, Забезпечення зобов’язань підприємства
постачальники та Оцінка здатності підприємства своєчасно виконувати свої
інші кредитори зобов’язання
Замовники Оцінка здатності підприємства своєчасно виконувати свої
зобов’язання
Працівники Оцінка здатності підприємства своєчасно виконувати свої
підприємства зобов’язання
Забезпечення зобов’язань підприємства перед працівниками
Органи державного Формування макроекономічних показників
управління
Джерело: складено на основі [51; 62]
Для ефективного прийняття управлінських і інвестиційних рішень
користувачам необхідна інформація щодо фінансового стану підприємства,
результатів його діяльності та змін у фінансовому становищі [46]. Відповідно
до П(С)БО 1, до її складу входять: баланс; звіт про фінансові результати; звіт
про рух грошових коштів; звіт про власний капітал; а також примітки до
фінансової звітності. У процесі підготовки фінансової звітності необхідно
обов’язково враховувати ймовірність отримання або втрати економічних вигод.
Функціональне призначення основних складових фінансової звітності наведено
в табл. 1.2.
15
Таблиця 1.2 – Призначення основних компонентів фінансової звітності
Компоненти Зміст Використання інформації
фінансової
звітності
Баланс Відображає обсяг і структуру Дає змогу оцінити структуру активів,
економічних ресурсів, які рівень ліквідності та
перебувають під контролем платоспроможності; прогнозувати
підприємства на звітну дату потребу у позикових ресурсах;
визначати можливі зміни у складі
ресурсів у майбутньому
Звіт про Містить інформацію про Використовується для оцінювання та
фінансові доходи, витрати та фінансові прогнозування прибутковості
результати результати діяльності за підприємства, а також аналізу
певний період структури доходів і витрат
Звіт про Відображає зміни у складі Дає можливість оцінити динаміку
власний власного капіталу протягом власного капіталу та прогнозувати
капітал звітного періоду його зміни
Звіт про рух Характеризує надходження та Сприяє оцінюванню та
грошових використання грошових прогнозуванню грошових потоків за
коштів коштів упродовж звітного операційною, інвестиційною та
періоду фінансовою діяльністю
Джерело: складено на основі [15, 51]
З метою складання фінансової звітності керівництво підприємства
формує облікову політику, яка передбачає вибір відповідних принципів,
методів і процедур ведення бухгалтерського обліку. Такий вибір здійснюється з
урахуванням необхідності достовірного відображення фінансового стану та
результатів діяльності підприємства, а також забезпечення порівнянності
фінансових звітів у часі [44, 46].
1.2 Методичне забезпечення фінансової стійкості підприємства
Необхідною передумовою ефективного функціонування підприємства та
його розвитку в умовах конкурентного середовища є забезпечення стабільності
(стійкості). На її формування впливають численні внутрішні й зовнішні
чинники: випуск конкурентоспроможної та доступної за ціною продукції і
послуг, що користуються попитом; міцні ринкові позиції; належний рівень
матеріально-технічної бази та впровадження сучасних технологій; ефективні
16
взаємовідносини з партнерами; безперервність кругообігу ресурсів;
результативність господарських і фінансових операцій; низький рівень ризиків
у виробничій та фінансовій діяльності тощо. Така багатофакторність зумовлює
наявність різних проявів стійкості підприємства – загальної, цінової,
фінансової, а також її внутрішніх і зовнішніх аспектів залежно від джерел
впливу [18, 44, 54]. Крім того, доцільно виділяти так звану спадкову стійкість,
яка формується завдяки накопиченому запасу міцності, отриманому
підприємством у попередні періоди діяльності, та забезпечує певний захист від
негативного впливу дестабілізуючих факторів. Загальна стійкість підприємства,
передусім, передбачає такий рух грошових потоків, за якого доходи стабільно
перевищують витрати. Саме це відображає сутність фінансової стійкості як
ключового елементу загальної стабільності підприємства. Важливою її
складовою є наявність достатнього обсягу фінансових ресурсів для
забезпечення розвитку конкурентоспроможного виробництва. Водночас
формування необхідних фінансових ресурсів можливе лише за умови
ефективної діяльності підприємства, що забезпечує отримання прибутку.
Найвищим проявом фінансової стійкості є здатність підприємства стабільно
функціонувати та розвиватися в умовах змінного внутрішнього і зовнішнього
середовища. Кредитоспроможність підприємства тісно пов’язана з рівнем його
фінансової стійкості та відображає своєчасність і повноту виконання
зобов’язань за отриманими кредитами, а також можливість залучення
додаткових фінансових ресурсів із різних джерел на прийнятних умовах.
Однією з ключових характеристик фінансового стану підприємства є
забезпечення стабільності його функціонування у перспективі. Це
безпосередньо пов’язано зі структурою фінансових ресурсів, рівнем залежності
від зовнішніх джерел фінансування, зокрема кредиторів та інвесторів [15, 45,
52].
1. Коефіцієнт концентрації власного капіталу характеризує частку власності
самого підприємства у загальній сумі коштів, інвестованих у його діяльність.
Чим вищий цей коефіцієнт, то більш фінансове стійким і незалежним від
17
кредиторів є підприємство. Доповненням до цього показника є коефіцієнт
концентрації залученого (позикового капіталу). Сума обох коефіцієнтів
дорівнює 1 (чи 100%).
2. Коефіцієнт фінансової залежності є оберненим до попереднього показника.
Коли його значення наближається до 1 (чи 100%), це означає, що власники
повністю фінансують своє підприємство.
3.Коефіцієнт маневреності власного капіталу [45, 51]:
Власний капітал Довгострокові кредити Довгостроковіпозики
Позаоборотніактиви
= ,(1.1)
Власний капітал Довгостроковікредити Довгостроковіпозики
Він показує, яка частина власного капіталу використовується для
фінансування поточної діяльності, тобто яку вкладено в оборотні кошти, а яку
капіталізовано.
4. Коефіцієнт довгострокових вкладень показує, яку частину основних коштів
та інших позаоборотних активів профінансовано зовнішніми інвесторами, тобто
яка частина належить їм, а не власникам підприємства.
5. Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів характеризує
структуру капіталу [45, 51]:
Довгостроковікредити Довгостроковіпозики
= , (1.2)
Власний капітал Довгостроковікредити Довгостроковіпозики
Зростання цього показника – негативна тенденція, яка означає, що
підприємство починає все сильніше залежати від зовнішніх інвесторів.
6. Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів. Зростання
цього показника в динаміці також свідчить про посилення залежності
підприємства від кредиторів, тобто про зниження його фінансової стійкості.
Наявність цих факторів потребує групування за ознаками: за місцем
18
виникнення можливе виділення зовнішніх і внутрішніх факторів; за важливістю
результату – основних і другорядних; за структурою – простих і складних; за
часом [41, 42, 44].
Незадовільний платоспроможний попит, властивий кризовим явищам в
економіці, призводить не лише до зростання неплатежів, а й до загострення
конкурентної боротьби. Вона, в свою чергу, – істотний зовнішній фактор
фінансової стійкості підприємств [25-27, 37]. Важливими факторами фінансової
стійкості є податкова й кредитна політика, ступінь розвитку фінансового ринку,
страхової справи й зовнішньоекономічних зв’язків, використання порівняльних
й абсолютних переваг міжнародного поділу праці.
Аналіз фінансового стану підприємства найчастіше починається з
визначення коштів підприємства, а також джерел їх виникнення – власних та
позикових, що знаходяться в його розпорядженні [32, 34].
Підприємство вважається ліквідним, якщо його поточні активи
перевищують його короткострокові зобов’язання. Для оцінки реального
ступеня ліквідності підприємства необхідно провести аналіз ліквідності
балансу. Ліквідність балансу визначається як ступінь покриття зобов’язань
підприємства його активами, термін перетворення яких у гроші відповідає
терміну погашення зобов’язань. Для визначення ліквідності балансу варто
зіставити результати по кожній групі активів і пасивів. Баланс вважається
абсолютно ліквідним, якщо виконуються умови: А1 П1; А2 П2; А3 П3; А4
П4
Якщо виконуються перші три нерівності, тобто поточні активи
перевищують зовнішні зобов’язання підприємства, то обов’язково виконується
остання нерівність, що має глибокий економічний зміст і свідчить про
наявність у підприємства власних оборотних коштів, тобто дотримується
мінімальна умова фінансової стійкості.
Невиконання якоїсь із перших трьох нерівностей свідчить про те, що
ліквідність балансу в тій чи іншій мірі відхиляється від абсолютної. При цьому
19
нестача коштів по одній групі активів компенсується їх надлишком по іншій
групі, хоча компенсація може бути лише по вартісній величині, оскільки в
реальній платіжній ситуації менш ліквідні активи не можуть замінити більш
ліквідні.
Зіставлення найбільш ліквідних коштів і швидкореалізованих активів з
найбільш терміновими зобов’язаннями і короткостроковими пасивами дозволяє
виявити поточну ліквідність і платоспроможність. Якщо ступінь ліквідності
балансу настільки велика, що після погашення найбільш термінових
зобов’язань залишаються зайві кошти, то можна прискорити терміни
розрахунків із банком, постачальниками й іншими контрагентами.
Показники ліквідності застосовуються для оцінки спроможності
підприємства виконувати свої короткострокові зобов’язання.
Загальну оцінку платоспроможності дає коефіцієнт покриття, який в
економічній літературі також називають коефіцієнтом поточної ліквідності,
коефіцієнтом загального покриття.
Коефіцієнт покриття дорівнює відношенню поточних активів до
короткострокових зобов’язань і визначається в такий спосіб [15, 24, 36]:
А1А2 А3
Кп , (1.3)
П1П2
Коефіцієнт покриття вимірює загальну ліквідність і показує, якою мірою
поточні кредиторські зобов’язання забезпечуються поточними активами, тобто
скільки грошових одиниць поточних активів припадає на 1 грошову одиницю
поточних зобов’язань. Якщо співвідношення менше, ніж 1:1, то поточні
зобов’язання перевищують поточні активи. Встановлений норматив цього
показника рівний 2,0.
Коефіцієнт покриття є дуже укрупненим показником, внаслідок чого в
ньому не відображається ступінь ліквідності окремих елементів оборотного
капіталу. Тому у практиці аналізу фінансового стану на українських
підприємствах використовують також інші коефіцієнти ліквідності, два з яких
подано нижче.
20
Коефіцієнт швидкої ліквідності (миттєвої ліквідності), який є проміжним
коефіцієнтом покриття і показує яка частина поточних активів з відрахуванням
запасів і дебіторської заборгованості, платежі по який очікуються більш як
через 12 місяців після звітної дати, покривається поточними зобов’язаннями.
Він розраховується за формулою [15, 24, 36]:
А1А2
Кшв.лік. , (1.4)
П1П2
Для підприємств України рекомендована величина цього коефіцієнта
коливається у межах від 0,8 до 1,0. Однак вона може бути надзвичайно високою
через невиправдане зростання дебіторської заборгованості.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначається відношенням найбільш
ліквідних активів до поточних зобов’язань і розраховується за формулою [15,
24, 36]:
А1
Кабс.лік. , (1.5)
П1П2
Цей коефіцієнт є найбільш жорстким критерієм платоспроможності і
показує, яку частку короткострокової заборгованості підприємство може
погасити найближчим часом. Загальноприйнята величина цього коефіцієнта
повинна перевищувати 0,2.
Показники ліквідності важливі не тільки для керівників і фінансових
працівників підприємства, але становлять інтерес для різних користувачів
інформації: коефіцієнт абсолютної ліквідності – для постачальників сировини і
матеріалів, коефіцієнт швидкої ліквідності – для банків; коефіцієнт покриття –
для покупців, власників акцій і облігацій підприємства [15, 24, 36].
1.3 Комплексна оцінка фінансового стану підприємства як інструмент
антикризового управління
Для здійснення всебічної оцінки фінансового стану підприємства
доцільно аналізувати динаміку узагальнюючих показників, які відображають
21
його діяльність з різних позицій. Саме такі показники дають змогу сформувати
цілісне уявлення про фінансову стабільність суб’єкта господарювання.
Ознаками належного фінансового стану виступають: здатність підприємства
своєчасно виконувати платіжні зобов’язання, раціональне використання
капіталу, ефективна організація розрахунків, а також наявність достатнього
обсягу стабільних фінансових ресурсів. Натомість погіршення фінансового
стану проявляється через нераціональне розміщення коштів, дефіцит власного
оборотного капіталу, хронічну заборгованість за зобов’язаннями та негативні
тенденції у виробничій діяльності. Серед ключових індикаторів комплексної
оцінки фінансового стану особливе місце посідають показники прибутковості
та рентабельності. Важливим етапом аналізу є дослідження структури доходів
підприємства, а також встановлення взаємозв’язку між отриманим прибутком і
рівнем рентабельності. Окрему увагу слід приділити вивченню факторів, що
формують прибуток, оскільки це дозволяє глибше зрозуміти механізми його
формування та підвищити ефективність управлінських рішень.
Результативність діяльності підприємства у фінансовому аспекті
характеризується як абсолютними, так і відносними показниками. До
абсолютних належить обсяг отриманого прибутку або доходу, тоді як
відносним показником є рівень рентабельності. Для підприємств виробничої
сфери рентабельність визначається як відсоткове співвідношення прибутку від
реалізації продукції до її собівартості [15, 24, 36].
Р = *100 %, (1.6)
С
де Р – рівень рентабельності, %;
П – прибуток від реалізації продукції, грн.;
С – собівартість продукції, грн.
Для підприємств торговельної галузі та сфери громадського харчування
показник рентабельності визначається як відношення прибутку, отриманого від
реалізації товарів або продукції, до загального обсягу товарообороту, виражене
у відсотках. У процесі аналітичного дослідження основна увага зосереджується
22
на відстеженні змін чистого прибутку, динаміці рівня рентабельності, а також
на ідентифікації факторів, що впливають на формування цих результатів. До
ключових чинників належать обсяг виручки від реалізації, рівень виробничих
витрат, прибутковість продукції, результати операційної діяльності, а також
податкове навантаження, включаючи податок на прибуток та інші обов’язкові
відрахування [23, 29, 42].
Оцінка дохідності підприємства здійснюється шляхом зіставлення
фактичних показників із запланованими значеннями та результатами
попередніх періодів. В умовах інфляції особливої ваги набуває необхідність
коригування показників для забезпечення їх об’єктивності, зокрема шляхом
приведення даних минулих періодів до порівнянного вигляду через індексацію.
Як правило, такий аналіз проводиться за результатами річної діяльності
підприємства. В умовах ринкової економіки зростає зацікавленість як
керівництва, так і працівників у досягненні високих показників рентабельності,
що безпосередньо впливає на ефективність функціонування підприємства.
Для суб’єктів господарювання недержавної форми власності особливу
значущість має показник прибутковості інвестованого капіталу, оскільки саме
він є визначальним для власників і акціонерів. У зв’язку з цим оцінювання
рентабельності інвестицій займає провідне місце у системі фінансового аналізу
підприємства.
З метою формування об’єктивної оцінки рівня рентабельності доцільно
застосовувати комплекс взаємопов’язаних показників. У практиці фінансового
аналізу виокремлюють дві основні групи таких індикаторів:
– показники, що розраховуються на основі витрат (собівартості
реалізованої продукції); – показники, які відображають ефективність
використання капіталу підприємства (активів).
Для поглиблення аналітичних досліджень доцільно враховувати також
міжнародні підходи до оцінювання рентабельності, що базуються на
використанні розширеної системи коефіцієнтів.
23
Показники першої групи визначаються на основі даних фінансової
звітності про фінансові результати та формують систему відповідних
аналітичних коефіцієнтів [15, 24, 36, 44].
1. коефіцієнт граничного рівня валового прибутку (К1):
В В
К1= П 1 П , (1.7)
ЧОП ЧОП
де Вп – сума валового прибутку;
Впр – вартість продажу (реалізації продукції, робіт, послуг);
Чоп - чистий обсяг продажу (реалізації);
2. коефіцієнт граничного рівня прибутку від основної операційної діяльності
(К2):
ПОД К2= , (1.8)
Ч ОП
де Под – сума прибутку, отриманого від основної операційної діяльності;
3. коефіцієнт граничного рівня прибутку від усієї діяльності підприємства
операційної, фінансової, інвестиційної (К3):
П
К3= , (1,9)
ЧОП
де П – сума прибутку до виплат за довгостроковими зобов’язаннями і
податкових виплат;
4. коефіцієнт граничного рівня чистого прибутку (K4):
Ч
К4= П , (1.10)
ЧОП
де Чп – сума чистого прибутку після виплати відсоткових сум за
довгостроковими зобов’язаннями та сплати податків;
5. критичний коефіцієнт рентабельності (K5):
Ч З
К5= ОП В , (1.11)
ЧОП
де Зв – це сума змінних витрат у складі вартості продажу [15, 24, 36, 44].
У світовій практиці господарська діяльність підприємств, корпорацій і
фірм традиційно класифікується на три основні напрями: операційну (тобто
24
основну діяльність), інвестиційну (пов’язану з вкладенням коштів у акції, інші
фінансові інструменти та капітальні проєкти) і фінансову (яка охоплює облік
отриманих або сплачених дивідендів, відсотків та інших фінансових операцій).
Такий підхід до структурування діяльності відображається у відповідних
формах фінансової звітності підприємства.
З наведених розрахункових залежностей випливає, що основою для
визначення більшості коефіцієнтів виступає чистий дохід від реалізації, який
формується як валові надходження за мінусом повернень і наданих знижок
[15,18]. Зазначені, а також інші показники рентабельності, що
використовуються в аналізі, доповнюють один одного та забезпечують
можливість комплексного оцінювання фінансового стану суб’єкта
господарювання.
Показники рентабельності, що належать до групи «б», визначаються як
співвідношення отриманого прибутку до обсягу фінансових ресурсів,
інвестованих у підприємство його засновниками, акціонерами та іншими
інвесторами. Практика зарубіжного фінансового аналізу свідчить, що на основі
даних звіту про фінансові результати та балансу доцільно розраховувати
відповідну систему коефіцієнтів [15, 24, 36, 44]:
1. коефіцієнт віддачі на всю суму виробничих активів (К6)
Ч
К6= П , (1.12)
ВА
де ВА – середньорічна величина всіх виробничих активів підприємства;
2. коефіцієнт віддачі від інвестованого капіталу (К7)
П
К7= , (1.13)
СА
де СА – середньорічна сума всіх активів підприємства за мінусом
короткострокових зобов’язань, або середньорічна сума капіталізованих коштів
(акціонерний капітал + довгострокові зобов’язання);
3. коефіцієнт віддачі на акціонерний капітал (Kg)
Ч
К8= П , (1.14)
СК
25
де СК – середньорічна сума власного капіталу, представлена акціонерним
капіталом [15, 24, 36, 44].
Коефіцієнт рентабельності активів відображає рівень прибутковості всього
ресурсного потенціалу підприємства та фактично характеризує ефективність
управління капіталом з боку менеджменту. Для більш детального аналізу цей
показник може визначатися у різних варіантах, залежно від того, який саме вид
прибутку використовується у чисельнику: валовий, операційний, прибуток до
оподаткування тощо. Показник рентабельності інвестицій демонструє
результативність використання лише певної частини капіталу підприємства, а
саме довгострокових вкладень і реінвестованого прибутку. Він дає узагальнену
характеристику фінансового стану суб’єкта господарювання. Зокрема,
зниження фінансової стійкості може спостерігатися у випадках, коли ставка
відсотка за залученими ресурсами перевищує значення цього коефіцієнта.
Водночас важливе місце в системі комплексного аналізу, особливо для
акціонерних товариств, займає показник рентабельності власного
(акціонерного) капіталу.
Стійкість фінансового становища підприємства значною мірою залежить
від обґрунтованості та ефективності інвестування ресурсів у активи. Тому в
процесі аналізу першочергово досліджуються склад і структура майна, джерела
його формування, а також фактори, що зумовлюють їх зміни. Особлива увага
приділяється виявленню причин, які можуть негативно впливати на фінансовий
стан підприємства.
Отже, аналіз фінансового стану відіграє ключову роль у підвищенні
ефективності господарської діяльності вітчизняних підприємств. Він забезпечує
відбір, систематизацію та інтерпретацію фінансово-економічної інформації,
необхідної для прийняття обґрунтованих інвестиційних і фінансових рішень.
Незважаючи на те, що поняття «фінанси» за останні десятиліття зазнало
трансформацій і суттєво ускладнилося, у країнах із розвиненою ринковою
економікою фінансові аналітики традиційно використовують інструментарій
26
коефіцієнтного та статистичного аналізу, а також побудову трендів для
прогнозування майбутніх результатів.
Фінансовий стан підприємства є багатогранною категорією, що
формується під впливом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин
і визначається сукупністю виробничо-економічних чинників. Він
характеризується системою показників, які відображають наявність, структуру,
розміщення та ефективність використання фінансових ресурсів. Його
оцінювання доцільно здійснювати як у короткостроковому, так і у
довгостроковому періодах, оскільки критерії аналізу можуть відрізнятися
залежно від горизонту планування. Фінансовий стан підприємства визначається
розміщенням активів і джерелами їх формування, а його аналіз спрямований на
встановлення рівня ефективності використання наявних ресурсів. Про
фінансову результативність діяльності свідчать такі показники, як
забезпеченість власними оборотними коштами, стан нормованих запасів
матеріальних цінностей, рівень і динаміка дебіторської та кредиторської
заборгованості, швидкість обороту оборотних активів, наявність забезпечення
банківських кредитів, а також рівень платоспроможності підприємства.
27
РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ І ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ АТ
«ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО»
2.1 Стан фінансово-господарської діяльності підприємства
АТ «ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО» – це підприємство, що здійснює
господарську діяльність у сфері постачання електричної енергії за
регульованими тарифами та її передачі місцевими електромережами. Основною
метою функціонування товариства є отримання прибутку через задоволення
потреб споживачів у електроенергії. Прибуток спрямовується на розвиток
підприємства, а також на забезпечення економічних і соціальних інтересів
акціонерів і працівників.
Станом на 1 січня 2025 року структура АТ «ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО»
налічувала 25 відокремлених підрозділів, серед яких 24 райони електромереж і
підрозділ «Черкасиенергоремонт» [43, 44]. Діяльність підприємства
здійснюється на підставі ліцензій, виданих НКРЕ, і орієнтована на забезпечення
електричною та тепловою енергією споживачів Черкаської області. Станом на
зазначену дату структура споживачів включала: 405 промислових і прирівняних
до них об’єктів, 1437 споживачів суспільного сектору, 345
сільськогосподарських виробників та 703 дизельні електростанції. Основним
ринком збуту є територія Черкаської області.
В умовах загальноекономічного спаду в регіоні актуальним є відновлення
виробничого потенціалу, стабілізація нормативно-правової бази та модернізація
основних фондів. Підприємство займає домінуюче становище на ринку
електропостачання області та фактично не має конкурентів.
Серед ключових проблем діяльності варто виділити низький рівень
платоспроможності споживачів. На стабільність функціонування електромереж
також впливають погодно-кліматичні умови та надзвичайні ситуації.
Додатковими негативними чинниками є випадки розкрадання та пошкодження
28
обладнання населенням. Штрафні санкції за порушення законодавства до
підприємства не застосовувалися, а фінансування поточних і довгострокових
витрат здійснюється переважно за рахунок власних ресурсів.
Використовуючи статистичні дані Державного комітету статистики
України та Міністерства палива і енергетики, можна провести аналіз таких
показників, як загальна протяжність електромереж, трансформаторні
потужності та кількість споживачів АТ «ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО» у порівнянні
з аналогічними показниками енергетичної галузі України (табл. 2.1).
Таблиця 2.1 – Загальна характеристика компанії АТ «ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО»
за 2025 рік
АТ «Черкаси- Україна Питома
обленерго» Вага, %
Загальна довжина ліній Електропередач, км 37801 991004 3,8
Потужність трансформаторів, МВА 3745 126224 2,96
Встановлена потужність Електростанцій, МВт 0 54000 -
Кількість абонентів 609858 18487799 3,3
Кількість працівників, осіб 4650 115954 4
Площа регіону, тис. км2 20,9 603,7 3,5
Населення регіону, тис. осіб 1504,6 42700 3,03
Джерело: розраховано за даними [43;60]
З проведених розрахунків встановлено, що сумарна протяжність ліній
електропередач становить 37801 км, що відповідає близько 3,8% від загальної
мережі України. Загальна потужність трансформаторного обладнання дорівнює
3745 МВА. Кількість абонентів і споживачів електроенергії сягає 609858 осіб,
що становить 3,3% від загальної кількості споживачів у країні. При цьому
чисельність населення регіону складає 1504,6 тис. осіб (3,03% населення
України), що свідчить про майже повне охоплення населення Черкаської
області послугами АТ «ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО». З метою більш повного
29
аналізу фінансового стану підприємства доцільно розглянути його основні
виробничі та фінансові показники (табл. 2.2), а також структуру споживання
електроенергії (рис. 2.1).
Таблиця 2.2 – Виробничі показники компанії АТ «Черкасиобленерго» за 2023–
2025р.р.
Показник 2023р 2024р 2025р 1 квартал
2026 р
Сальдове надходження електро- 3852 3416,1 3490,1 1720,4
енергії до мережі
компанії, млн.кВт-год
Відпуск електроенергії 3119 2639,9 2683,3 1324,4
Споживачам регіону,
млн. кВт-год
Втрати електроенергії, 715,4/18,6 774,2/22,7 806,8/23,1 396,1/23
Млн кВт-год/ % до загал.
надходж. від всіх джерел
Виробництво електроенергії 520,3 10,5 7,7 3,3
млн. кВт-год
Відпуск теплової енергії, 1623 151,7 171,5 104,2
Тис. Гкал
Джерело: розраховано за даними [43;60]
Аналіз даних (табл. 2.2) свідчить про зниження обсягів сальдового
надходження електроенергії до мереж підприємства: упродовж 2023–2025 рр.
показник скоротився на 9,4%, хоча у 2025 році зафіксовано незначне зростання
на 2,2%. Відпуск електроенергії споживачам зменшився на 13,9%, що
зумовлено скороченням обсягів надходження, тоді як втрати електроенергії
зросли на 12,8%. Основною причиною цих змін є різке падіння виробництва
електроенергії – на 98,5%.
Ключовими споживачами залишаються промислові підприємства, зокрема
хімічної, машинобудівної та гірничодобувної галузей (ПАТ «Азот», ПАТ
«Черкаське хімволокно» та інші). Згідно з даними (рис. 2.1), саме
промисловість споживає майже половину всієї електроенергії, тоді як частка
населення становить 22,6%.
30
Рисунок 2.1 – Структура споживання електроенергії за 2025 рік
Джерело: розраховано за даними [43;60]
Таблиця 2.3 – Показники фінансово-господарської діяльності
АТ«Черкасиобленерго» за 2023–2025р.р
Показник 2023р 2024р 2025р 1 квартал 2026 р
% до 2025р.
Чистий дохід, тис. грн. 339723 97241 120242 110844 92
В т.ч. від продажу 237806 72930,75 94991,18 105956 111,5
електроенергії, тис.грн.
Собівартість реалізованої 364821 70046 78035 107212 137,4
продукції, тис.грн.
В т.ч. електроенергія, 218892,6 49732,66 55404,85 90321 163
купована на Енергоринку,
тис.грн.
Електроенергія купована 85,78 84,10 83,73 85,24 101,8
на Енергоринку /
електроенергія продана, %
Дебіторська 84010 86747 62347 131880 21,53
заборгованість, тис. грн.
Кредиторська 208634 241167 206820 183447 88,7
заборгованість, тис. грн
Прибуток після сплати -73097 -72685 -13786 -4333 31
податків, тис. грн
Джерело: розраховано за даними [43;60]
Оцінка фінансових показників (табл. 2.3) демонструє нестабільну
динаміку: у 2024 році чистий дохід зменшився на 71%, а у 2025 році зріс на
23,7%. Загалом за 2023–2025 рр. спостерігається його скорочення на 47,3%,
хоча у першому кварталі 2025 року відмічено позитивну тенденцію (92% від
річного показника 2025 року). Аналогічна ситуація характерна і для доходу від
31
реалізації електроенергії: після зниження на 70% у 2024 році у 2025 році він
зріс на 30%, проте загальне падіння за період становить 40%. Водночас
собівартість реалізованої продукції скоротилася на 80% у 2024 році, але у 2025
році збільшилася на 11%, що в цілому призвело до її зменшення на 69% за
досліджуваний період.
Далі здійснимо оцінку майнового стану підприємства. При проведенні
вертикального аналізу балансу необхідно звернути увагу на наступне:
1. Аналізують майно підприємства, досліджуючи абсолютні показники,
порівнюючи вартість майна на початок та кінець звітного періоду, з даними
минулих періодів (див.таб.2.4)
Таблиця 2.4 – Абсолютні показники балансу АТ «ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО» у
2025 році
№ Назва показника Порядок(формула), Призначення(опис)
розрахунку
Вартість Ф. 1 (ряд. 280) Валюта або підсумок балансу
майна підприємства,
тис.грн.
2 Дебіторська Ф.1 (∑ ряд. 160, 170 – Характеризує вартість вилучених на
заборгованість, 210) певний період з господарської
тис.грн. діяльності підприємства оборотних
засобів
3 Кредиторська Ф.1 (∑ ряд. 530 – 610) Визначає вартість тимчасово
заборгованість, залученого майна інших підприємств
тис.грн. та фізичних осіб у господарський
оборот підприємства в результаті
несплати відповідних платежів
Джерело: складено за даними [43;60]
Наведені розрахунки (табл.2.5) свідчить про те, що у 2024р. вартість
майна підприємства зменшилась у порівнянні з 2023р. на 12,8%, і у 2025р. цей
32
показник падає на 2,8%. Це відбувається за рахунок зменшення ділової
активності у 2025р.
Що стосується дебіторської заборгованості: у 2024р. вона зросла
(103,3%), а в 2025р. її падіння дійшло до 28%. Кредиторська заборгованість у
2024р. зросла на 15,6% в порівнянні з 2024р. і в 2025р.спостерігається падіння
цього показника на 14% відносно попереднього року. Таким чином можливе
припущення, що поступовий ріст кредиторської заборгованості і значне
падіння дебіторської заборгованості може призвести до негативних наслідків і,
навіть, банкрутства підприємства.
Таблиця 2.5 – Абсолютні показники балансу підприємства АТ
«ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО» в 2023-2025 р.р.
№ Назва показника Період
2023р. 2024р. Відхилення 2025р. Відхилення
від від
попередн, попередн.
року, % року, %
1 Вартість майна 390117 340066 87,2 330422 97,2
підприємства,тис.грн.
2 Дебіторська 84010 86747 103,3 62347 72
заборгованість, тис.грн.
3 Кредиторська 208634 241167 115,6 206820 86
заборгованість, тис.грн.
Джерело: розраховано за даними [43;60]
Отже, виникає потреба у більш глибокому аналізі окремих показників
діяльності підприємства, зосереджуючи увагу насамперед на статтях балансу,
що можуть свідчити про наявні проблеми та неефективність функціонування.
Особливий акцент доцільно зробити на так званих «негативних» позиціях
балансу з метою розробки заходів щодо подолання виявлених тенденцій.
У процесі аналізу здійснюється об’єктивна оцінка загальної вартості
майна підприємства, а також тієї його частини, яка фактично перебуває у
33
власності та розпорядженні. Окремо досліджується стан необоротних активів і
рівень забезпеченості оборотними ресурсами (табл. 2.6).
Таблиця 2.6 – Показники оцінки майнового стану підприємства.
№ Назва Порядок (формула) Призначення (опис)
показника розрахунку
1 2 3 4
1 Робочий Ф 1(ряд 260 – ряд. Це власні оборотні засоби, які визначаються як
капітал 620) різниця між оборотними активами підприємства та
тис.грн. його короткостроковими зобов’язаннями;
наявність робочого капіталу свідчить, що
підприємство має фінансові ресурси для
розширення діяльності та інвестування
2 Частка Ф. 1(ряд. 260 – ряд. Визначається як питома вага власних оборотних
власних 620) / Ф. 1 (ряд. 260) засобів в загальній вартості оборотних засобів;
оборотних характеризує фінансову стабільність підприємства
засобів
3 Коефіцієнт Ф. 1(ряд 032) / Ф. 1 Розраховується к відношення суми зносу до
зносу (ряд. 031) первісної вартості основних засобів, характеризує
основних фізичний стан основних засобів; стабільність та
засобів покращання показника в динаміці є позитивною
тенденцією
4 Коефіцієнт Ф. 1(ряд. 030) / Ф. 1 Розраховується як відношення залишкової вартості
придатності (ряд. 031) основних засобів до їх первісної вартості; чим він
основних більший, тим кращий технічний стан основних
засобів засобів
5 Частка Ф.№1(ряд.100+120+ Показує частку обігових коштів, яка знаходиться у
оборотних 270)/Ф.№1(ряд. виробничий сфері.
виробничих 260+270)
фондів в
обігових
коштах
6 Частка Ф.№1(ряд.100+120+ Характеризує частку мобільних виробничих
оборотних 270 ) /Ф.№1 фондів у валюті балансу.
виробничих (ряд.280)
активів
7 Коефіцієнт Ф.№1(ряд.260+270)/ Показує скільки обігових коштів припадає на
мобільності Ф.№1 (ряд.080) одиницю не обігових; потенційна можливість
активів перетворення активів у ліквідні кошти.
Джерело: складено на основі [19, 30, 43]
34
Оскільки для аналізу використовують дані щонайменше за два періоди,
це дає змогу визначити загальні тенденції змін у структурі балансу. Порівняння
показників на початок і кінець досліджуваного періоду дозволяє виявити як
загальну динаміку (зростання чи скорочення активів і пасивів), так і структурні
зрушення в його ключових складових.
Розглянемо показники майнового стану підприємства АТ
«ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО» (табл.2.7).
Таблиця 2.7 – Показники оцінки майнового стану підприємства
АТ«Черкасиобленерго» в 2023-2025 р.р.
№ Період
Назва показника
2023р. 2024р. 2025р.
1 Робочий капітал, тис. грн. -81391 -109324 -134085
2 Частка власних оборотних засобів, % -55 -77,5 11,9
3 Коефіцієнт зносу основних засобів, % 54,3 56 55,6
4 Коефіцієнт придатності основних засобів, % 45,7 43,9 44,4
5 Частка оборотних виробничих фондів в обігових 7,77 5,58 6,06
коштах,%
6 Частка оборотних виробничих активів, % 2,92 2,31 2,19
7 Коефіцієнт мобільності активів, % 60,0 70,9 56,9
Джерело: розраховано за даними [43;60]
За результатами проведених розрахунків можна зробити такі
узагальнення. Підприємство не має достатнього обсягу фінансових ресурсів для
розширення діяльності та інвестування, що підтверджується від’ємним
значенням робочого капіталу. Це означає, що обсяг короткострокових
зобов’язань перевищує власні оборотні засоби. До того ж спостерігається
тенденція до подальшого зниження робочого капіталу, що свідчить про
35
зростання поточних зобов’язань. Негативні значення показника частки власних
оборотних коштів також вказують на низький рівень фінансової стійкості АТ
«ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО». Динаміка коефіцієнта зносу основних засобів
демонструє певні позитивні зрушення, оскільки поступово покращується їх
фізичний стан, хоча технічний рівень водночас знижується. Частка оборотних
активів у 2024 році скоротилася, що є негативним фактором в умовах інфляції,
однак у 2025 році ситуація дещо покращилася. Рівень мобільності виробничих
фондів зменшився і досяг мінімального значення у 2025 році (2,9%). Водночас
показник ліквідності активів зріс у 2024 році, але знизився у 2025 році,
становлячи 56,9%.
Ліквідність відображає здатність підприємства швидко трансформувати
активи у грошові кошти. розраховуватися за своїми зобов’язаннями за рахунок
наявних грошових ресурсів і оцінюється на основі аналізу грошових потоків.
При дослідженні балансу активи групують за рівнем ліквідності, а пасиви – за
терміновістю погашення (табл. 2.8).
Таблиця 2.8 – Класифікація активів та пасивів підприємства
Групи активів Умовне Характеристика Група пасивів Умовне Характеристика
позначе позначенн
ння я
Високоліквід А1 Грошові кошти Найбільш П1 Кредиторська
ні термінові заборгованість
Швидколіквід А2 Дебіторська Короткострок П2 Короткострокові
ні заборгованість ові кредити та
позикові кошти.
Повільнолікві А3 Матеріальні Довгостроков П3 Довгострокові
дні цінності і кредити та
позикові кошти.
Важколіквідні А4 Основні засоби Постійні П4 Джерела власних
коштів
Джерело: складено за даними [43;51; 60]
36
Баланс підприємства вважають абсолютно ліквідним, якщо [43, 49; 51]:
А1>П1; А3>П3;
А2>П2; А4<П4.
Проведемо аналіз балансу підприємства за 2025рік. Наведемо необхідні
показники: А1=7583 тис. грн; А2=62347; А3=7368 тис. грн; А4=435698 тис.
грн.
П1=206820 тис. грн.; П2=932 тис. грн.; П3=0; П4=75596 тис. грн.
Зіставляючи ці данні робимо висновок, що баланс підприємства за 2025
рік не є абсолютно ліквідним. Цьому таке підтвердження [43, 49; 51]:
А1<П1; А3>П3;
А2>П2; А4>П4.
Для комплексної оцінки ліквідності балансу в цілому можна визначити
загальний показник ліквідності за формулою [43, 49; 51]:
1*1 2*2 3*3
1*1 2*2 3*3 , (2.1)
де ВА та ВП – питома вага відповідних груп активів та пасивів в їх загальному
підсумку.
Загальний показник ліквідності2025р. =
7583*0,015 62347 *0,12 7368*0,014 435698*0,84 373684,93
2,18
206820*0,73 932*0,032 75596*0,27 171392,5 .
Проведемо аналіз балансу підприємства за 2024рік. Наведемо необхідні
показники:
А1=2365 тис. грн.; А2= 86747тис грн.; А3= 7940 тис. грн.; А4=409786 тис.
грн.
П1=241167 тис. грн.; П2=2646 тис. грн.; П3=0; П4=88633 тис. грн.
Зіставляючи ці данні робимо висновок, що баланс підприємства за
2024рік не є абсолютно ліквідним. Цьому таке підтвердження [43, 49; 51]:
А1<П1; А3>П3;
А2>П2; А4>П4.
37
Загальний показник ліквідності2024р=
2365*0,0047 86747 *0,17 7940*0,016 409786*0,81 346811,8
1,73
241167 *0,73 2646*0,0079 886333*0,27 200003,72 .
Загальний показник ліквідності балансу показує відношення суми всіх
платіжних засобів до суми всіх платіжних зобов’язань з врахуванням їх
ліквідності. Цей показник дає змогу порівнювати баланси підприємств за різні
періоди, баланси різних підприємств та визначати найбільш ліквідні баланси. В
нашому випадку більш ліквідним є баланс 2025 року.
При оцінці ліквідності розраховують три основні коефіцієнти:
1) коефіцієнт ліквідності ; 2) коефіцієнт швидкої ліквідності; 3)
коефіцієнт абсолютної ліквідності. Ці показники розраховуються на підставі
даних форми № 1 шляхом зіставлення поточних активів і поточних зобов’язань
підприємства. Розглянемо названі коефіцієнти ліквідності в 2023–2025 рр.
1. Коефіцієнт ліквідності дає загальну оцінку ліквідності активів,
показуючи, яка сума поточних активів підприємства припадає на одну гривню
поточних зобов’язань. Якщо поточні активи перевищують за величиною
поточні зобов’язання, підприємство може розглядатися як таке, що успішно
функціонує. Коефіцієнт розраховується за формулою [43, 49; 51]:
Коефіцієнт ліквідності =
Оборотні активи ряд260ф.№1 Витрати майбутніх періодів * ряд 270ф.№1
Поточнізобовязанняряд620ф.№1 Доходи майбутніх періодів **ряд630ф.№1 , (2.2)
* Витрати майбутніх періодів включаються до складу поточних активів у
тій частині, яка буде використана (списана) протягом 12місяців з дати балансу.
** Доходи майбутніх періодів включаються до складу поточних
зобов’язань у тій частині, яка буде погашена протягом 12 місяців з дати
балансу.
Коефіцієнт ліквідності, що дорівнює 2 (або2:1), свідчить про можливість
підприємства погасити поточні зобов’язання. Такий підхід пояснюється
практикою, що склалася, згідно з якою при ліквідації активів їх продажна ціна
на аукціоні становить приблизно половину їх ринкової вартості. Іншими
38
словами, якщо вартість активів зменшиться вдвічі, виручки, що залишилася,
буде достатньо для погашення поточної заборгованості в тому випадку, якщо
до ліквідації коефіцієнт дорівнював 2:1.
Визначимо коефіцієнт ліквідності:
146883
0,64
К 2023 = 228274 1102
ліквідності (або 0,64 : 1)
141087
0,56
К 2024 2504111022
ліквідності = (або 0,56 : 1)
119800 1
0,47
К 2025 253885 941
ліквідності = (або 0,47 : 1)
Це означає, що на кожну 1 гривню поточних зобов’язань (боргів) підприємство
має 0,64 грн. поточних активів в 2023 році , 0,56 і 0,47 відповідно . В наших
умовах таке значення коефіцієнту покриття говорить про те, що підприємство
має неліквідний баланс.
Зазначимо, що при нормальних обставинах підприємство ніколи не
ліквідує свої оборотні активи. Тому коефіцієнт покриття не є абсолютним
показником здатності повернути борги, оскільки він характеризує лише
наявність оборотних активів, а не їх якість.
2. Коефіцієнт швидкої ліквідності. На відміну від попереднього, він
враховує якість оборотних активів і є більш суворим показником ліквідності,
оскільки при його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточні активи
(запаси не враховуються). Швидкий коефіцієнт ліквідності розраховується за
такою формулою [43, 49; 53]:
Коефіцієнт швидкої ліквідності=
Оборотні активиряд260ф.№1 Запасиряд100140ф№1
Витрати майбутніх періодів *
ряд270ф№1
Поточні зобовязанняряд620ф№1 , (2.3)
Доходи майбутніх періодів **
ряд630ф№1
39
У літературі наводиться орієнтовне нижнє значення цього коефіцієнта,
що дорівнює 1. Однак ця оцінка носить умовний характер. Якщо, коефіцієнт
швидкої ліквідності дорівнює 0,5, .то це означає, що на кожну гривню поточної
заборгованості підприємство має лише 50 коп. ліквідних активів, розрахуємо
цей коефіцієнт.
14688311509
0,59
Коефіцієнт швидкої ліквідності2023
= 229376
141087 7940
0,53
Коефіцієнт швидкої ліквідності2024= 251433
119801 7368 1
0,44
Коефіцієнт швидкої ліквідності2025= 254826
Неважко бачити, що ліквідність підприємства АТ
«ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО» знаходиться на загрозливо низькому рівні.
3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина поточних
(короткострокових)зобов’язань може бути погашена негайно. Коефіцієнт
розраховується за формулою [43, 53]:
Коефіцієнт абсолютної ліквідності =
Грошові коштитаїх еквівалентиряд230 ряд240ф№1
Поточнізобовязанняряд620ф№1 Доходимайбутніх періодів **ряд630ф№1 , (2.4)
(** див. вище)
2851
0,011
Коефіцієнт абсолютної ліквідності2023 = 229376
2365
0,009
Коефіцієнт абсолютної ліквідності2024= 251433
7583
0,03
Коефіцієнт абсолютної ліквідності2025= 254826
Таке значення коефіцієнта абсолютної ліквідності в витікає з того, що
підприємство працює на давальницькій сировині, та 95% угод укладаються на
бартерній основі.
Різниця між поточними активами і поточними зобов’язаннями становить
чистий робочий капітал підприємства (Рк). Наявність чистого робочого
40
капіталу свідчить про те, що підприємство здатне не тільки сплатити поточні
борги, але й має в своєму розпорядженні фінансові ресурси для розширення
діяльності і здійснення інвестицій. Запишемо формулу визначення чистого
робочого капіталу на підставі даних балансу [43, 49; 51]:
Рк Оборотніактивиряд260 Витрати майбутніхперіодів * ряд270
Поточнізобовязанняряд620 Доходимайбутніхперіодів **ряд630 , (2.5)
(* і ** див. вище)
Оптимальний розмір чистого робочого капіталу залежить від сфери
діяльності, обсягу реалізації, кон’юнктури ринку. Для оцінки достатності Рк
можна порівняти його з аналогічними показниками інших підприємств.
Рк2023 =146883-229376=-82493 (тис. грн.)
Рк2024=141087-251433=-110346 (тис. грн.)
Рк2025=119801-254826=-135025 (тис. грн.)
Таке значення показника робочого капіталу викликано перевищенням
поточних зобов’язань над оборотними активами. Проведемо аналіз показників
ліквідності підприємства в динаміці за останні три роки (2023–2025рр.).
Розраховані показники ліквідності наведені в (табл.2.9).
Таблиця 2.9 – Показники оцінки ліквідності АТ «ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО» в
2023-2025 р.р.
№ Назва показника Період
2023 2024 2025
1 Коефіцієнт покриття загальний коефіцієнт 0,64 0,56 0,47
ліквідності)
2 Коефіцієнт швидкої ліквідності. 0,59 0,53 0,44
3 Коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,011 0,009 0,03
4 Робочий капітал, тис.грн -82493 -110346 -135025
(розмір власних оборотних засобів)
5 Частка оборотних засобів в активах. 0,38 0,41 0,36
Джерело: розраховано за даними [43;60]
41
Аналіз наведених даних дозволяє зробити висновок про незадовільний
фінансовий стан підприємства, зокрема наявність неліквідного балансу.
Негативною тенденцією є те, що протягом трьох років коефіцієнт швидкої
ліквідності не досяг нормативного рівня (1), що свідчить про відсутність
достатнього покриття кредиторської заборгованості.
2.2 Аналіз фінансової стійкості підприємства.
Фінансова стійкість відображає такий стан ресурсів підприємства, який
забезпечує його платоспроможність. Вона передбачає, що вкладені кошти
мають окуповуватися за рахунок грошових надходжень, а отриманий прибуток
– гарантувати самофінансування та незалежність від зовнішніх джерел. Однак
результати аналізу (табл. 2.10) свідчать про протилежне: коефіцієнт автономії є
нижчим за норматив, що вказує на значну залежність підприємства від
позикового капіталу.
Коефіцієнт фінансової залежності, який є оберненим до коефіцієнта
автономії, підтверджує цю тенденцію. Крім того, спостерігається критично
низький рівень маневреності власного капіталу: показник знизився з -0,51 у
2023 році до -1,79 у 2025 році, що свідчить про перевищення необоротних
активів над власним капіталом. Аналогічно, коефіцієнт маневреності робочого
капіталу демонструє погіршення, а коефіцієнт фінансової стабільності знизився
з 0,7 до 0,3, що вказує на ослаблення фінансової рівноваги підприємства.
Разом з тим, коефіцієнт концентрації позикового капіталу має тенденцію
до зниження, що означає скорочення частки позикових коштів у структурі
фінансування активів і певне підвищення фінансової самостійності. У
фінансовому аналізі виділяють чотири типи фінансової стійкості [13, 41, 44]:
абсолютну, нормальну, передкризову та кризову. Для досліджуваного
підприємства характерний саме кризовий стан, коли обсяг запасів перевищує
суму власного оборотного капіталу, банківських кредитів та інших джерел
фінансування: З > ВКоб + КРтмц + Двр.
42
Таблиця – 2.10 Показники оцінки фінансової стійкості АТ
«ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО» в 2023-2025 р.р.
№№ Назва показника Порядок (формула) Нормат. Період
розрахунку значення 2023 2024 2025
1 2 3 4 5 6 7
1 Коефіцієнт автономії Ф.І(ряд. 380 / ряд 640) >0,5 0,41 0,26 0,23
2 Коефіцієнт фінансової Ф. 1(ряд. 640 / ряд 380) - 2,7 2,4 4,4
залежності
3 Коефіцієнт Ф.1(ряд. 380 – ряд. 080) / - -0,51 -1,24 -1,74
маневреності власних ф 1 ряд 380
засобів
4 Коефіцієнт Ф. 1(ряд 260 -ряд. 620 / Ф. >0,5 -0,5 -1,23 -1,77
маневреності робочого 1 (ряд 380)
капіталу
5 Коефіцієнт фінансової Ф. 1(ряд. 380) / Ф. 1 (ряд. >1 0,7 0,4 0,3
стабільності 420 + ряд. 480 + ряд. 620 +
ряд. 630)
6 Коеф. співвідношення Ф. 1(ряд 420 + ряд. 480 + Залежить 1,43 2,84 3,37
залученого і власного ряд. 620 + ряд. 630 /Ф.1 від хар-ру
капіталу (ряд. 380) діяльн.
7 Коефіцієнт Власний капітал (ряд. 380 - 0,41 0,26 0,23
концентрації власного Ф. 1) / Активи
капіталу (коефіцієнт підприємства (ряд.
автономії, коефіцієнт 080+260+270 Ф. 1)
незалежності)
8 Коефіцієнт Позиковий капітал (ряд. - 1,34 0,74 0,45
концентрації 430 + 480 + 620 + 630 Ф.І)
позикового капіталу / Актини підприємства
(ряд. 080 + 260 +270 Ф.1)
9 Співвідношення Позиковий капітал (ряд. - 1,43 2,84 3,37
позикового і власного 430+480+620 +630Ф.1)/
капіталу Власний капітал ряд.380
ф1
Джерело: розраховано за даними [43;60]
Зокрема, у 2025 році запаси становили 119800 тис. грн, тоді як власний
капітал – 75596 тис. грн, кредити під товарно-матеріальні цінності – 932 тис.
грн, а додаткові джерела фінансування відсутні. Це свідчить про порушення
фінансової рівноваги та наближення підприємства до критичного стану.
43
2.3 Оцінка ділової активності та рентабельності підприємства
В умовах обмеженості ресурсів підприємцю постійно доводиться обирати
оптимальні співвідношення між набором економічних ресурсів та обсягами
виробництва. Передумовою такого вибору повинно бути проведення аналізу
ділової активності основні показники оцінки ділової активності наведені в
(табл.2.11).
Таблиця 2.11 – Показники оцінки ділової активності
№ Назва показника Порядок Рекоменд Призначення (опис)
(формула) оване
розрахунку значення
1 2 3 4 5
1 Сума продажу Ф. 2 (ряд. 035) - Показує доходи від продажу, це вартість
продукції (робіт, відвантаженої продукції (виконаних робіт,
послуг) послуг) в цінах продажу, включаючи
вартість бартеру
2 Прибуток від Ф. 2 (ряд. 050) - Визначає суму коштів від продажу
продажу продукції (робіт, послуг) зменшену на
продукції (робіт, суму ГЩВ, акцизного збору, ввізного
послуг) мита, митного збору
Ефективність використанні основних засобів
3 Фондовіддача Показник1 / Збільшен Показує суму продажу, що отримує
середньорічна ня(середн підприємство з 1 грн. коштів, вкладених в
вартість осн.зас .галуз) основні засоби
4 Фондомісткість Середньорічна Зменшен Показник обернений до показника
вартість ня фондовіддача, показує суму коштів, яку
основних (середньо використало підприємство на формування
засобів / галузєве) основних засобів, щоб отримати 1 грн.
показник 1 продажу
Ефективність використання оборотних засобів
5 Коефіцієнт Показник1 / Ф. Збільшен Визначає кількість оборогів, яку
оборотності 1 ((ряд 260, ня здійснюють оборотні засоби протягом
оборотних гр.3 + ряд 260, звітного періоду
засобів гр.4) / 2)
Ефективність використання капіталу а цілому
6 Коефіцієнт Показник1 / Ф. Збільшен Показує кількість оборотів, що здійснює
оборотності 1 ((ряд 280, ня майно протягом звітного періоду;
майна гр.3 + ряд. 280, розраховується як відношення суми
гр.4) / 2) продажу до середньорічної вартості майна
7 Коефіцієнт Ф. 1((ряд 280, Зменшен Розраховується як відношення
завантаженості гр. 3 + ряд. 280, ня середньорічної вартості майна та суми
майна гр. 4) / 2) / продаж або фактичного обсягу
показник 1 виробництва
Джерело: складено на основі [15, 19, 44]
44
Розглянемо показники ділової активності, їх розрахунок наведено в
(табл.2.12).
Таблиця 2.12 – Розрахунок показників ділової активності АТ
«ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО» в 2023-2025 р.р.
№ Назва показника 2023рік 2024рік Відносне 2025рік Відносне
відхилення відхилення
2024р. від 2025р. від
2023р, % 2024р.,%
1 Сума продажу продукції 339723 97241 29,6 120242 123,7
(робіт, послуг), т. грн.
2 Прибуток від продажу - 27195 100 42207 155,2
продукції (робіт, послуг)
т. грн.
Ефективність використанні основних засобів
3 Фондовіддача 1,4 1,82 130,0 2,1 115,4
4 Фондомісткість 0,72 0,56 77,8 0,47 83,9
Ефективність використання оборотних засобів
5 Коефіцієнт оборотності 4,63 1,38 30 2 144,9
оборотних засобів
Ефективність використання капіталу вцілому
6 Коефіцієнт оборотності 1,74 0,57 33 0,73 127,7
майна
7 Коефіцієнт 0,5 0,5 100 05 100
завантаженості майна
Джерело: розраховано за даними [43;60]
Аналіз отриманих результатів свідчить про зниження обсягів реалізації
продукції, що є негативною тенденцією для підприємства. Водночас
платоспроможність можна розглядати як здатність підприємства погашати свої
45
зобов’язання за рахунок реалізації активів, що забезпечується узгодженістю
грошових надходжень і платежів у часі.
Прибуток від реалізації у 2025 році зріс на 55,2%, що зумовлено змінами
у собівартості продукції. Поряд із цим спостерігається позитивна динаміка
фондовіддачі та зниження фондомісткості, що свідчить про підвищення
ефективності використання основних засобів. Також зросла оборотність
оборотних активів: у 2025 році кількість їх обертів досягла 2, що перевищує
рівень попереднього року. Водночас коефіцієнт оборотності майна має нестійку
динаміку: після зниження у 2024 році (0,57) він зріс до 0,73 у 2025 році.
Подальший аналіз доцільно зосередити на показниках прибутковості та
рентабельності, оскільки саме здатність підприємства генерувати прибуток
визначає його як короткострокову, так і довгострокову платоспроможність.
Рентабельність виступає узагальнюючим показником ефективності діяльності
та визначається як відношення прибутку до обсягу продажу, активів або
власного капіталу. При цьому використовуються такі показники, як чистий
прибуток (після сплати податків) і чистий дохід від реалізації (без ПДВ, акцизів
та інших відрахувань). Серед ключових показників рентабельності варто
виділити рентабельність продажів, активів і коефіцієнт оборотності активів.
Зокрема, рентабельність продажів (коефіцієнт «прибуток/продаж»)
характеризує величину прибутку, отриманого з кожної гривні реалізованої
продукції, та розраховується за відповідною формулою [13, 43].
Чистийприбутокряд220ф.2
Рентабельністьпродажу
Чистийдоходвід реалізації ряд035ф.2 , (2.14)
Чиста реалізація
Коефіцієнтоборотностіактивів
Середньорічнавартістьактивів , (2.15)
Чистийприбуток
Рентабельністьактивів
Активинапочатокперіодуряд080 260 270ф.1/ 2 , (2.16)
46
Зміну всіх показників рентабельності підприємства АТ
«ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО» за три роки можна представити в узагальнюючій
таблиці 2.13.
Таблиця 2.13 – Розрахунок рентабельності активів АТ
«ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО» в 2023-2025 р.р.
Роки Рентабельність активів Рентабельність Коефіцієнт
ROA,% продажу,% оборотності
активів,%
2023 –14 = -21,5 * 0,64
2024 -19,9 = -7,5 * 0,24
2025 -14,1 = -11,5 * 0,36
Джерело: розраховано за даними [43;60]
З аналізу даних таблиці випливає, що динаміка рентабельності активів
значною мірою залежала від змін показника рентабельності продажів упродовж
трьох років. Попри поступове скорочення збитків і коливання обсягів
реалізації, рівень рентабельності продажів мав нестабільний характер: у 2024
році він зменшився у 3,48 раза, тоді як у 2025 році зріс на 84,7%. Проте в
цілому його значення залишається низьким.
Рентабельність активів (ROA) відображає ефективність використання
ресурсів підприємства та показує, який обсяг прибутку генерує кожна гривня,
вкладена в активи. Вона визначається як співвідношення чистого прибутку до
середньорічної вартості активів.
Аналіз також засвідчує зміну показника рентабельності власного капіталу
(ROE): у 2024 році він зріс на 42%, однак у 2025 році знизився на 79,4%. Варто
зазначити, що показник ROA інтегрує два ключові компоненти рентабельність
продажів і оборотність активів.
Оскільки протягом останніх трьох років підприємство працювало зі
збитками, повноцінний аналіз прибутковості є обмеженим. У зв’язку з цим
доцільно зосередитися на виявленні причин збитковості, відповідні розрахунки
наведено у табл. 2.14.
47
Таблиця 2.14 – Аналіз та оцінка результатів фінансової діяльності
підприємства АТ «ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО» в 2023-2025 р.р.
Показник 2023р. 2024р. 2025р.
1 2 3 4 5 6
Доход від реалізації продукції,тис.грн. 407667 116689 71 144290 123,7
Податок на додану вартість,тис грн. 67944 19448 71 24048 123,7
Чистий доход від реалізації продукції, 339723 97241 71 120242 123,7
тис.грн.
Собівартість реалізації продукції, тис. 364821 70046 80 78035 111,4
грн.
Питома вага собівартості реалізаціі в 107,39 72 - 64,9 -
чистому доході від реалізації
продукції,%
Валовий прибуток, тис.грн. -25098 27195 208 42207 155,2
Адміністративні витрати, тис.грн. 3112 4251 136 4857 114,3
Інші операційні витрати,тис.грн. 22451 312281 1290,94 231786 74,2
Збитки, тис.грн. 73097 72685 99,4 13786 18,97
Джерело: розраховано за даними [43;60]
Аналіз даних таблиці дає змогу сформулювати такі висновки. Обсяг
доходу від реалізації продукції у 2023–2025 рр. змінювався нерівномірно: у
2024 році він скоротився на 29%, тоді як у 2025 році зріс на 23,7%. Відповідно
змінювались і пов’язані показники — податок на додану вартість та чистий
дохід, оскільки ПДВ нараховується від виручки, а чистий дохід визначається як
різниця між виручкою та податковими відрахуваннями.
Собівартість реалізованої продукції також зазнала змін: у 2024 році вона
зменшилась на 20%, а у 2025 році зросла на 11,4%. При цьому її частка у
структурі чистого доходу скоротилася з 107,39% у 2023 році до 72% у 2024 році
та 64,9% у 2025 році, що свідчить про покращення співвідношення витрат і
Відхилення.
Від
попереднього
року.%
Відхилення.
Від
попереднього
року.%
48
доходів. Валовий фінансовий результат мав від’ємне значення у 2023 році,
однак у 2024 році зріс на 208%, а у 2025 році — ще на 55,2%.
Водночас адміністративні витрати демонструють стійку тенденцію до
зростання (на 50% за період), тоді як інші операційні витрати мають
нестабільну динаміку: різке зростання у 2024 році (на 1290,94%) змінилося
суттєвим скороченням у 2025 році (на 82%). Позитивною тенденцією є
зменшення збитків: у 2024 році — на 0,6%, а у 2025 році — на 81,03%.
Основною причиною збитковості є неефективне використання прибутку,
частка якого спрямовується на інші цілі та зростає з року в рік. У зв’язку з цим
підприємству доцільно посилити контроль за розподілом фінансових
результатів. Для подальшого дослідження доцільно проаналізувати структуру
витрат у загальному обсязі, що здійснюється за допомогою аналітичної таблиці
(табл. 2.15).
Таблиця 2.15 – Загальна характеристика собівартості за елементами витрат АТ
«ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО» в 2023-2025 р.р.
Елемент 2023 2024 2025
витрат, тис.грн. Фактично, Питома Фактично, Питома Фактично, Питома
тис.грн. вага,% тис.грн вага,% тис.грн. вага,%
Матеріальні 22037 26,52 18101 19,27 24568 19,76
витрати
Оплата праці 20097 24,03 26443 28,15 29410 23,65
Соціальні 7348 8,84 9704 10,33 10821 8,70
заходи
Амортизація 16440 19,78 19019 20,25 17767 14,29
Інші витрати 17306 20,83 20664 21,99 41789 33,60
Разом 83098 100 93931 100 124355 100
Джерело: розраховано за даними [43;60]
На основі даних таблиці можна сформулювати такі узагальнення:
1. структура собівартості у 2023–2025 роках зазнавала суттєвих змін;
2. до 2025 року зросли витрати на матеріали;
49
3. фінансування витрат на оплату праці, соціальні заходи,
амортизацію та позавиробничі потреби збільшилось, однак їх частка у
загальному обсязі витрат зменшилась.
Фінансова стійкість підприємства значною мірою залежить від
ефективності розміщення фінансових ресурсів у активах, тому для її оцінки
необхідно дослідити склад і структуру майна, джерела його формування та
причини їх змін. Особливу увагу слід приділяти факторам, що негативно
впливають на фінансовий стан. У межах такого аналізу доцільно: визначати
структуру активів і джерел їх формування на початок і кінець періоду;
порівнювати їх динаміку; встановлювати причини змін; формувати
інформаційну базу для прийняття управлінських рішень.
Проведений аналіз свідчить, що підприємство має неліквідний баланс.
Зокрема, протягом трьох років коефіцієнт швидкої ліквідності не досяг
нормативного рівня, що вказує на відсутність належного покриття поточних
зобов’язань. Серед основних проблем діяльності слід виокремити низьку
платоспроможність споживачів електроенергії та вплив воєнних умов.
Додатковими негативними чинниками є погодно-кліматичні умови, стихійні
явища, а також випадки розкрадання та пошкодження обладнання на об’єктах
електромереж.
50
РОЗДІЛ 3
ШЛЯХИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ
АТ «ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО»
3.1 Напрями збільшення вхідних грошових потоків підприємства
Для своєчасного виконання платіжних зобов’язань підприємство має
володіти достатнім обсягом ліквідних ресурсів, оскільки їх нестача свідчить
про неплатоспроможність. Відновлення фінансової рівноваги можливе через
нарощення вхідних грошових потоків, які включають: виручку від основної
діяльності, інші операційні доходи, інвестиційні надходження, кошти від емісії
корпоративних прав, позикові ресурси, а також державні дотації та субсидії. До
внутрішніх джерел належать перші три складові, і саме на них підприємству
доцільно орієнтуватися в умовах кризи, оскільки залучення зовнішнього
фінансування залежить від рішень інвесторів, кредиторів і власників.
Першою ознакою фінансових ускладнень зазвичай є зниження обсягів
реалізації продукції. Водночас саме досягнення необхідного рівня збуту
виступає ключовою умовою успішного фінансового оздоровлення
підприємства. У довгостроковій перспективі основним завданням є зростання
виручки та забезпечення достатнього рівня прибутковості, адже
короткострокові заходи не дають сталого ефекту за наявності проблем зі
збутом. Тому активізація збутової політики належить до пріоритетних напрямів
управління [5, 23, 44].
У процесі пошуку внутрішніх резервів аналізуються можливості
збільшення доходів від реалізації продукції. Проте слід враховувати, що
швидке зростання виручки у короткостроковому періоді є малоймовірним. Її
величина визначається двома ключовими факторами: обсягом реалізації та
ціною продукції. Зростання продажів досягається через посилення
маркетингової діяльності, тоді як зміна цін потребує виважених рішень.
У стратегічному аспекті підприємство має визначитися з асортиментом
продукції, обсягами реалізації та бажаною часткою ринку. Ці рішення залежать
51
від загальної бізнес-стратегії, орієнтації на споживача та рівня прибутковості. В
енергетичній сфері, де основним продуктом є електроенергія, цінова політика
має суттєві обмеження через державне регулювання. Підвищення тарифів може
негативно впливати на конкурентоспроможність інших галузей, тому держава
контролює ці процеси, хоча не завжди повністю компенсує витрати
підприємств. За таких умов виникає необхідність використання альтернативних
шляхів збільшення грошових надходжень, серед яких важливе місце займає
реструктуризація активів підприємства.
Зазначена група санаційних заходів передбачає трансформацію структури
та складу активів балансу підприємства, що нерідко супроводжується
відповідними змінами у пасивах. У межах реструктуризації активів виділяють
такі ключові напрями: виявлення та використання прихованих резервів;
застосування зворотного лізингу, що передбачає реалізацію основних засобів із
подальшим їх отриманням у користування на умовах оперативного або
фінансового лізингу; передача в оренду активів, які не повною мірою задіяні у
виробничому процесі; оптимізація структури оборотного капіталу шляхом
скорочення частки малоліквідних ресурсів, надлишкових запасів і
незавершеного виробництва; еалізація нерентабельних підрозділів та об’єктів
соціальної інфраструктури; рефінансування дебіторської заборгованості, яке
полягає у трансформації її в більш ліквідні форми активів, зокрема грошові
кошти або короткострокові фінансові інвестиції [29, 44].
Основними інструментами рефінансування дебіторської заборгованості є:
– факторинг передача права вимоги боргу фінансовій установі (банку або
факторинговій компанії) з отриманням відповідної компенсації [13, 44, 51]; –
дисконтування векселів продаж векселя банку до строку його погашення з
утриманням певної винагороди (дисконту); – форфейтинг викуп банком або
фінансовою установою боргових зобов’язань за зовнішньоекономічними
контрактами з метою підвищення ліквідності та зниження ризиків.
Проблема своєчасного повернення дебіторської заборгованості є
характерною для більшості підприємств, особливо тих, що працюють із
52
відстрочкою платежів, і часто створює значні труднощі в управлінні фінансами
[43, 44]. Для АТ «ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО» також притаманний значний обсяг
дебіторської заборгованості, що означає вилучення частини оборотних коштів
із господарського обігу. Динаміка її змін упродовж 2023–2025 рр. наведена у
табл. 3.1.
Таблиця 3.1 – Зміна дебіторської заборгованості АТ «ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО»
за 2023-2025 р.р
№ Назва показника Період
2023р. 2024р. Відхилення 2025р. Відхилен
від ня від
попередн, попередн.
року, % , року, %
1 Дебіторська 84010 86747 103,3 62347 72
заборгованість, тис.грн.
Джерело: розраховано за даними [43;60]
Що стосується дебіторської заборгованості: у 2024р. вона зросла
(103,3%), а в 2025р. її падіння дійшло до 28%.Для більш детального аналізу
визначимо кількість днів до отримання заборгованості .Цей коефіцієнт
визначається за формулою [16, 43, 44]:
Дебіторська заборгованість
Кількістьднів доотримання заборгованості ,(днів)
Величина збуту , (3.1)
360
84010
Кількістьднів доотримання заборгованості2002 89,(днів)
943.68
2003 86747
Кількістьднів доотримання заборгованості 321,(днів)
270.11
2004 62347
Кількістьднів доотримання заборгованості 186,(днів)
334
За допомогою цього коефіцієнта визначають середню тривалість інкасації
дебіторської заборгованості, яка становить 198 днів. У 2024 році цей показник
зріс у 3,6 раза (на 260%), тоді як у 2025 році скоротився на 42%. Такі зміни
зумовлені зменшенням дебіторської заборгованості на 24,7% та обсягів
реалізації на 64%.
53
Аналіз частки дебіторської заборгованості в оборотному капіталі показує,
що у 2023 році вона становила 57%, у 2024 році – 61%, а у 2025 році – 52%,
тобто близько половини оборотних активів припадає саме на дебіторську
заборгованість. З огляду на її значні обсяги, а також тривалий період
виникнення частини боргів, виникає необхідність впровадження заходів щодо її
скорочення [23, 43].
Серед ефективних напрямів управління дебіторською заборгованістю
доцільно виокремити: контроль строків погашення боргів і їх порівняння з
галузевими показниками; перегляд кредитних лімітів залежно від фінансового
стану клієнтів; застосування забезпечення (застави) у разі ризику неплатежів;
використання судових механізмів стягнення; залучення факторингу; своєчасне
виставлення рахунків і оптимізацію їх обігу; стимулювання попиту через
відстрочку платежів; страхування кредитних ризиків.
Реалізація зазначених заходів дозволяє скоротити дебіторську
заборгованість приблизно на 5%, що позитивно впливає на швидкість її
погашення. Так, при середньому обсязі заборгованості 77701 тис. грн і періоді
інкасації 198 днів, після оптимізації у 2025 році очікується зменшення до
73815,95 тис. грн і скорочення строку до 143 днів, тобто на 55 днів.
Водночас фінансові результати підприємства демонструють позитивну
динаміку: збитки у 2023 році становили 73097 тис. грн, у 2024 році – 72685 тис.
грн, а у 2025 році скоротилися до 13786 тис. грн. Основною причиною
збитковості в попередні роки були понаднормативні втрати електроенергії, на
зменшення яких спрямовано діяльність керівництва.
До 2024 року такі втрати щорічно призводили до вилучення понад 10 млн
грн, оскільки оплачена електроенергія фактично не доходила до споживачів.
Серед причин втрат – позаоблікове споживання, особливо в населених пунктах
без газифікації чи централізованого опалення. Масштаби проблеми
підтверджуються результатами роботи з виявлення фактів розкрадання
електроенергії та обладнання (табл. 3.2).
54
Таблиця 3.2 – Відомості про розкрадання енергообладнання АТ
«Черкасиобленерго» в 2022–2025 р.р.
№
Назва 2022 2023 2024 2025
п/п
1 2 3 4 5 6
1 Кількість випадків крадіжок 161 153 85 94
2 Викрадено:
3 - провід, км 233 167,4 102,67 102,7
4 - силові трансформатори, шт. 4 5 3 8
5 - трансформаторне масло, т. 3,7 3,029 2,873 4,670
6 - шини алюмінієві, кг 181 143 117,2 –
7 - опори, шт. 141 47 11 45
8 - двері в ЗТП, шт. – – 6 7
9 - вимикачі масляні 1 1 2 1
10 - мідні обмотки з ДГК, кг – – 100 –
11 - роз’єднувачі – – 5 –
12 - огорожа сітчата, м2 26 40,5 – –
13 - ізолятори опорні, шт. 40 – – 21
14 - дисплеї до електронних лічильників – – – 9
15 - рубильники, шт. – – – 5
16 - кутники металеві, шт. 157 – – 186
17 - кабель, м 180 43 – 55
18 - трансформатор струму, шт – – – 3
19 Матеріальні збитки, тис. грн. 792,7 598,22 304,247 429,3
20 Кількість звернень в УВС 161 153 85 94
21 Розкрито злочинів 5 6 5 2
22 Відмовлено в порушенні кримінальних справ 36 32 16 18
Задоволено позовів по відшкодуванню збитків
23 18,1 7,915 1,46 4,125
на суму, тис. грн.
24 При здійсненні крадіжок загинуло 3 3 – 2
25 Приводи ПЕ-11 - - - -
Джерело: розраховано за даними [43;60]
55
Втрати електроенергії залишаються однією з ключових проблем
товариства, однак нині їх скорочення здійснюється більш системно із
залученням усіх доступних ресурсів. Якщо раніше заходи мали переважно
оперативний характер, то сьогодні вони реалізуються планомірно з
урахуванням інших напрямів діяльності. У 2023 році фактичні втрати
становили 24,69% (471,1 млн кВт·год) при нормативі 15,4%, з яких
понаднормативні – 158,2 млн кВт·год. У 2024 році показник знижено до 19,59%
(404,4 млн кВт·год) при нормативі 14,84%, а понаднормативні втрати
скоротилися до 98 млн кВт·год (на 60,2 млн кВт·год менше). У 2025 році
втрати досягли 13,06% (305,1 млн кВт·год) при нормативі 13,81%, що дало
змогу зекономити 17,6 млн кВт·год і отримати близько 2 млн грн прибутку.
Важливим напрямом стало виявлення крадіжок електроенергії: у 2023 році
зафіксовано 8808 випадків (2707,1 тис. грн), у 2024 році – 9661 (6819,1 тис.
грн), у 2025 році – 5839 (3015,6 тис. грн). Загалом відшкодовано 7916 тис. грн,
що становить 63% нарахованих сум (2023 – 62,4%, 2024 – 44,4%, 2025 –
106,1%). Суттєвим чинником зниження втрат стало оновлення систем обліку
електроенергії. Застарілі індукційні лічильники, які тривалий час не проходили
належної перевірки, замінюються сучасними приладами. Обсяги заміни зросли:
у 2023 році – 38,8 тис. однофазних і 3,2 тис. трифазних, у 2024 році – 53 тис. і
5,2 тис., у 2025 році – 82,4 тис. і 11,4 тис. відповідно.
Крім того, впроваджено автоматизовані системи обліку, якими охоплено
17,6 тис. споживачів у м. Черкаси (25,4%). Встановлюються сучасні електронні
лічильники з підвищеним класом точності, що мінімізують можливості
крадіжок. Значну роль відіграла реконструкція лічильників і мереж: кількість
модернізованих приладів зросла з 11,4 тис. у 2023 році до 46,4 тис. у 2025 році.
Також здійснюється реконструкція вводів у приватних будинках із винесенням
лічильників назовні, що знижує ризики несанкціонованого споживання. За
останні роки модернізовано 19,2 тис. таких підключень, хоча потенціал для
подальшої роботи залишається значним.
56
У цілому зниження втрат електроенергії стало результатом комплексу
організаційно-технічних заходів. Серед них: заміна трансформаторів струму з
невідповідними параметрами, масове проведення технічних перевірок
лічильників (у 2025 році – понад 47 тис.), контроль навантажень під час рейдів,
у тому числі нічних, обмеження доступу до розподільчих щитів у
багатоквартирних будинках (2,5 тис. об’єктів), а також пломбування
лічильників номерними пломбами (120 тис. абонентів), виготовлення яких
здійснюється на власній виробничій дільниці.
Відмінності в тарифах між регіонами зумовлені чинною методикою їх
формування. Основними факторами є вартість закупленої електроенергії та
рівень її споживання: зі зростанням обсягів відпуску збільшуються фінансові
надходження підприємства. Водночас у Черкаській області рівень
електроспоживання порівняно з 2000 роком скоротився майже вдвічі, тоді як
інфраструктура залишилася практично незмінною. За таких умов зниження
тарифів можливе лише за умови здешевлення електроенергії, суттєвого
зростання споживання або перегляду механізму тарифоутворення.
У звітному періоді основна діяльність підприємства була зосереджена на
передачі та постачанні електроенергії. Пріоритетним напрямом визначено
енергозбутову діяльність, оскільки саме її ефективність безпосередньо впливає
на фінансові результати. Для підвищення рівня розрахунків із споживачами
було мобілізовано кадрові та матеріальні ресурси, а також здійснено заходи
щодо формування платіжної дисципліни, зокрема стимулювання своєчасної та
повної оплати за спожиту електроенергію. Результати цієї роботи наведено у
табл. 3.4.
Таблиця 3.4 – Рівень оплати серед населення
Роки 2018 2022 2023 2024 2025
Рівень
оплати, 32539,9 38615,1 42297,0 50699,8 55962,0
тис.грн
Джерело: розраховано за даними [43;60]
57
У 2024 році здійснено реорганізацію системи управління енергозбутовою
діяльністю, у межах якої створено нові структурні підрозділи: відділ роботи з
побутовими споживачами, відділ розподілу і контролю, виробничо-технічний
відділ (збут), дільницю з виготовлення номерних пломб, відділ роботи зі
зверненнями громадян та відділ контролю за збутом електроенергії. Водночас
ключові підрозділи були підсилені молодими кваліфікованими керівниками, а
новостворені очолили перспективні фахівці.
До пріоритетних напрямів діяльності АТ «Черкасиобленерго» на 2025 рік
віднесено реалізацію інвестиційного плану на 2026 рік обсягом 29989,18 тис.
грн, погодженого з Міністерством палива та енергетики України. Основні
напрями фінансування включають: зниження втрат електроенергії (13,0 млн
грн), технічну модернізацію та розвиток мереж (12,1 млн грн), автоматизацію
інформаційних систем (1,0 млн грн), впровадження ІТ-рішень (2,4 млн грн),
розвиток телекомунікацій (0,89 млн грн) і оновлення транспорту (0,2 млн грн).
Планом також передбачено будівництво 156 км електромереж, заміну 48
трансформаторів і 35 вимикачів. Окрім цього, заплановано проведення
капітального ремонту електроустановок на суму 7,8 млн грн, а також розвиток
мереж за рахунок інвесторів, зокрема будівництво лінії електропередачі
напругою 110 кВ протяжністю 45 км і підстанції потужністю 2×25 МВА з
подальшим викупом. У сфері управління персоналом передбачено оптимізацію
чисельності, насамперед управлінського складу, з метою підвищення рівня
оплати праці. Водночас у напрямі розвитку планується встановлення
когенераційної установки на базі котельні: загальна вартість проєкту становить
146 млн грн, очікуваний обсяг виробництва – 286,3 млн кВт·год на рік при
собівартості 9 коп/кВт·год.
3.2 Впровадження інвестиційних проєктів як елементів антикризової політики
Світовий досвід свідчить, що для енергетичних підприємств ефективним
є впровадження системи SMART Integrated Metering System (SMART IMS) –
58
сучасної автоматизованої платформи обліку, яка забезпечує безперервний
дистанційний контроль споживання електроенергії на рівні міста або району.
Вона легко інтегрується як у багатоквартирні будинки, так і в приватний сектор
та об’єкти малого бізнесу.
Основні функції системи полягають у зборі, обробці та аналізі даних про
енергоспоживання, контролі технічного стану мереж і приладів обліку,
виявленні аварій та порушень, а також у дистанційному управлінні
споживанням (відключення, обмеження навантаження тощо). Система
відзначається використанням сучасного обладнання, технології передачі даних
по електромережах, потужним аналітичним програмним забезпеченням і
сумісністю з білінговими та фінансовими системами. Її структура базується на
таких елементах, як датчики обліку, мережеві вузли та маршрутизатори.
Серед перспективних інвестиційних напрямів можна виділити створення
автоматизованої системи прогнозування споживання електроенергії. Така
система базується на використанні штучних нейромереж і дозволяє
здійснювати коротко-, середньо- та довгострокове прогнозування на основі
телеметричних даних. Очікуваним результатом є розробка програмного
комплексу для обробки інформації та підвищення точності прогнозів. Обсяг
інвестицій становить близько 30 тис. євро, а термін окупності – 3 роки.
Іншим важливим проєктом є впровадження первинної інформаційно-
вимірювальної системи (ІВС) для контролю втрат електроенергії. Вона
передбачає використання спеціалізованих вимірювальних пристроїв, що
встановлюються безпосередньо на лініях електропередач і забезпечують
дистанційний моніторинг споживання. Реалізація такого проєкту дозволяє
оперативно виявляти втрати та несанкціоноване використання електроенергії,
підвищувати точність обліку та зменшувати фінансові втрати підприємства.
Орієнтовні інвестиції складають 150 тис. грн, а термін окупності – близько
одного року.
59
3.3 Розрахунок ефективності запропонованих заходів з забезпечення фінансової
стійкості підприємства
Перед реалізацією заходів із залучення фінансових ресурсів для санації
підприємства необхідно визначити його потребу в капіталі. Вона відображає
грошову оцінку необхідних ресурсів для досягнення поставлених цілей і
забезпечення фінансової рівноваги.
Потреба в капіталі формується через часовий розрив між здійсненням
витрат і надходженням коштів від реалізації продукції. Для її оцінки доцільно
розмежувати витрати на дві групи:
– капітальні витрати, пов’язані зі створенням і розвитком виробництва
(заснування підприємства, придбання та введення в експлуатацію основних
засобів);
– поточні витрати, що забезпечують функціонування виробництва (оплата
праці, придбання матеріалів тощо).
Перша група витрат потребує довгострокового фінансування, оскільки
вкладені кошти повертаються поступово через амортизацію та включення у
собівартість продукції. Такий капітал визначається як інвестиційний. Друга
група витрат формує потребу в оборотному капіталі, який забезпечує
безперервність виробничого процесу та швидко повертається через реалізацію
продукції. Для АТ «ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО» можливості залучення інвестицій
обмежені двома основними джерелами: фінансуванням з боку держави як
власника та підтримкою кредиторів, зацікавлених у поверненні своїх коштів.
Основні напрями державного фінансування галузі узагальнено в табл. 3.5.
Оскільки 46% акцій належить Фонду державного майна, держава може
виступати інвестором у проєктах, спрямованих на впровадження
енергоощадних технологій та зниження витрат на ремонтні роботи. Для
реалізації такого проєкту передбачається залучення 15000 тис. грн, з яких 10950
тис. грн (73%) становлять власні кошти підприємства, а 4050 тис. грн (27%) –
інвестиції зовнішніх учасників. Загальні інвестиційні витрати включають
60
придбання нового обладнання та супутні витрати, пов’язані з реалізацією
проєкту.
Таблиця 3.5 – Обсяг фінансування галузі за рахунок державного бюджету
Напрям використання За роками
та джерело фінансування розрахункова потреба
2023 2024 2025 2026
За рахунок державного бюджету, 6028,7 5208,5 4503,6 3348,1
усього
у тому числі:
1) державна підтримка, усього 2971,4 2773,1 2485,5 2420,1
у тому числі:
на собівартість енергетичної 841,9 716,6 605,8 541,5
продукції
на капітальні вкладення 2129,5 2056,5 1879,7 1878,6
2) централізовані капітальні 317,2 285,4 373,1 483
вкладення
на будівництво електропроводів і
розрізів
3) реструктуризація галузі 2000 2000 1500 300
4) геолого-розвідувальні роботи 25,1 20 20 20
5) розвиток галузевої науки 20 15 10 10
Джерело: розраховано за даними [43;60]
Розглянемо проєкт із терміном експлуатації 3 роки та визначимо
амортизаційні відрахування для розрахунку грошових потоків. Первісна
вартість обладнання становить 11000 тис. грн, ліквідаційна – 500 тис. грн.
Відповідно, амортизована вартість дорівнює:
(11000 – 500) / 3 = 3500 тис. грн на рік.
Отже, за прямолінійним методом річна сума амортизації становить 3500
тис. грн, що відповідає приблизно 33% вартості, яка амортизується. Розподіл
амортизаційних відрахувань протягом трирічного періоду наведено у табл. 3.6.
61
Таблиця 3.6 – Нарахування амортизації ( тис.грн)
Первісна Річна сума Накопичений знос Залишкова вартість
Роки
вартість амортизації
1 1 1000 3500 3500 7500
2 11000 3500 7000 4000
11000 3500 10500 500
Джерело: складено автором
Розрахуємо грошовий потік за 3 роки експлуатації проекту (табл. 3.7) :
Таблиця 3.7 – Розрахунок грошового потоку проекту ( тис.грн.)
Показник Роки
1-й 2-й 3-й
1 .Прибуток 9500 11600 12350
2.Податок на приб\ 2850 3480 3705
нж
3.Чистий прибуток 6650 8120 8645
4.Амортизаційні 3500 3500 3500
відрахування
Грошовий потік 10150 ! 1620 12145
Джерело: складено автором
Таким чином сумарний грошовий потік протягом реалізації проекту
становить 33915 тис.грн.
Для приведення грошових потоків до єдиного еквівалента необхідно
вибрати норму дисконтування. Для обгрунтування норми дисконтування
скористаємося методом середньозваженої вартості капіталу (СЗВК), який варто
застосовувати для нетривалих проектів, шо реалізуються на існуючому
виробництві.
Для проекту необхідно залучити 15 000 тис.грн, з них :
власні інвестиційні ресурси ( прибуток) – 10950 тис.грн ( 73%).
залучені кошти ( борг ) – 4050 тис.грн { 27 %).
Розрахуємо вартість нерозподілених прибутків як рентабельність
підприємства плюс премія за ризик, яка складає 9,5% [43, 44, 46]:
62
Rп.2024= 10950/601788*100 = 2,00%.
Кs=2 + 9,5 = 11,5%
Розрахуємо вартість боргу за формулою [43, 44, 46]:
Кd’= Кd (1 –Т ), (3.2)
де Кd – вартість боргу до сплати податку, Т – ставка податку на
прибуток.
Розрахуємо середньозважену вартість капіталу за формулою [43, 44, 46]:
СЗВК= wd * Kd (1 – T) + ws * Кs, (3.3)
де wd,ws – питома вага боргу, прибутків,Кз – вартість прибутків (
рентабельність підприємства).
СЗВК = 21*0,27+11,5*0,73 = 5,97+8,40 = 14,37%
Отже, норма дисконтування становить 14,37%.
Розрахуємо дисконтований грошовий потік (ДГП), використовуючи
значення дисконтного множника за допомогою таблиці (табл. 3.8):
Таблиця 3.8 – Дисконтований грошовий потік (тис.грн)
Роки Грошовий потік (ГП) Дисконтний Дисконтований грошовий
множник (Кdt) потік (ДГП)
1 10150 0,88 8932
2 11620 0,78 9063,6
3 12145 0,68 8258,6
Разом 26254,2
Джерело: складено автором
Дисконтний множник розраховуємо за формулою [43, 44, 46]:
Кdt = 1 / (1+d)n, (3,4)
де д – ставка дисконтування,
п– розрахунковий рік.
Розрахуємо ефективність проекту за обраними критеріями [43, 44, 46]:
1. Чистий дисконтованії дохід.
63
ЧДД = ДГПt - ( Σ І + В ) = 26254,2 - 15000= 11254,2 тис.грн., (3.5)
Проект має позитивне значенням ЧДД, тому дозволяє повернути і
збільшити капітал інвестора, отже є доцільними для реалізації.
2. Індекс доходності.
IД = ΣДГП / (Σ І+ В) = 26254,2/15000= 1,75, (3.6)
Індекс доходності > 1, це означає, що проект є ефективним.
3. Період окупності.
ПО = 1 + 6770/10150= 1,66 року.
Проект має невеликий термін окупності, тому є доцільним для реалізації.
4. Внутрішня норма прибутковості.
Розрахуємо внутрішню норму прибутковості за допомогою таблиці
шляхом послідовних наближень, при цьому ЧДД = 0, тобто
ЧДД = Σ ( ДГП / ( 1 + ВНП)t) –1 = 0.
Таблиця 3.9 – Розрахунок внутрішньої норми прибутковості проекту (тис.грн.)
Роки ГП d=14.37% d=40%
Kdt ДГП Kdt ДГП
ЧДД ЧДД
1 10150 0.88 8932 -6068 0,65 6597,5 -8402,5
2 11620 0.78 9063,6 2995,6 0,35 4415,6 -3986,9
3 12145 0.68 8258,6 11254,2 0,24 2914,8 -1072,1
Джерело: складено автором
За результатами розрахунків встановлено, що при ставці дисконту 14,37%
чистий дисконтований дохід (ЧДД) становить 11254,2 тис. грн, тоді як при
ставці 40% він набуває від’ємного значення (-1072,1 тис. грн). Це свідчить, що
внутрішня норма прибутковості (ВНП) знаходиться в межах між зазначеними
значеннями. Застосовуючи метод інтерполяції [43, 44, 46], отримуємо:
ВНП = 14,37 + 11254,2 (40 – 14,37) / (11254,2 + 1072,1) = 37,7%.
64
Отримані результати підтверджують ефективність інвестиційного
проєкту: додатне значення ЧДД свідчить про приріст капіталу інвестора, індекс
доходності перевищує одиницю, а термін окупності є відносно коротким.
Таким чином, проєкт є економічно доцільним для реалізації.
У межах дослідження запропоновано два основні напрями покращення
фінансового стану підприємства. Перший – збільшення вхідних грошових
потоків. Проте підвищення тарифів у сфері енергетики є обмеженим через
державне регулювання, оскільки це може негативно вплинути на
конкурентоспроможність інших галузей. Тому доцільно застосовувати
альтернативні інструменти, зокрема реструктуризацію активів: мобілізацію
внутрішніх резервів, використання зворотного лізингу, здачу в оренду
невикористовуваних активів, оптимізацію оборотного капіталу, продаж
низькорентабельних підрозділів, а також рефінансування дебіторської
заборгованості. Реалізація цих заходів дозволить скоротити дебіторську
заборгованість приблизно на 5% і зменшити середній період її погашення з 198
до 143 днів (на 55 днів).
Другий напрям передбачає впровадження інвестиційного проєкту,
зокрема використання системи SMART Integrated Metering System – сучасної
автоматизованої системи обліку електроенергії. Проєкт характеризується
позитивними фінансовими показниками (ЧДД близько 11 млн грн, індекс
доходності > 1, короткий термін окупності), що підтверджує його ефективність.
Отже, реалізація запропонованих заходів сприятиме стабілізації
фінансового стану підприємства. З огляду на те, що значна частка акцій
належить Фонду державного майна, держава може виступити ключовим
інвестором у впровадженні сучасних енергоефективних технологій, що
забезпечить зниження витрат і підвищення ефективності діяльності
підприємства.
65
ВИСНОВКИ
1. Благополучний фінансовий стан підприємства – це важлива умова його
безперервного й ефективного функціонування. Для його досягнення необхідно
забезпечити постійну платоспроможність суб’єкта, високу ліквідність його
балансу, фінансову незалежність і високу результативність господарювання.
2. Для цього необхідно вивчати численні показники, які характеризують
всі сторони діяльності підприємства (виробництво , його потенціал,
організацію, реалізацію, фінансові операції, рух грошових потоків) для
виявлення глибинних причин зміни фінансового становища. Застосування
багатобічного комплексного аналізу фінансового стану підприємства створює
реальні передумови для керування окремими показниками, і відповідно і для
посилення їхнього впливу на поліпшення фінансового клімату.
3. Фінансовий стан підприємства необхідно аналізувати з позицій і
короткострокової, і довгострокової перспектив, тому що критерії його оцінки
можуть бути різні. Стан фінансів підприємства характеризується розміщенням
його засобів і джерел їхнього формування, аналіз фінансового стану
проводиться з метою установити, наскільки ефективно використовуються
фінансові ресурси, що знаходяться в розпорядженні підприємства. Фінансову
ефективність роботи підприємства відбивають : забезпеченість власними
оборотними коштами і їхня схоронність, стан нормованих запасів товарно-
матеріальних цінностей, стан і динаміка дебіторської і кредиторської
заборгованості, оборотність оборотних коштів, матеріальне забезпечення
банківських кредитів, платоспроможність.
4.Стійке фінансове становище підприємства залежить насамперед від
поліпшення таких якісних показників, як продуктивність праці, рентабельність
виробництва , фондовіддача, а також виконання плану по минулому періоду.
Раціональному розміщенню засобів підприємства сприяє гарна організація
матеріально-технічного забезпечення виробництва , оперативна діяльність по
прискоренню грошового обігу. У той же час фінансові утруднення
66
підприємства, відсутність засобів для своєчасних розрахунків можуть уплинути
на стабільність постачань, порушити ритм матеріально-технічного постачання.
У зв’язку з цим аналіз фінансового стану підприємства й аналіз виробничого
боку його діяльності повинні взаємно доповнювати один одного.
5. Задачами насамперед є оцінка фінансового аналізу, перевірка витрати
засобів по цільовому призначенню , виявлення причин фінансових утруднень ,
можливостей поліпшення використання фінансових ресурсів, прискорення
обороту засобів і зміцнення фінансового становища. Керівництво підприємства
увесь час знаходиться перед необхідністю вибору. Воно повинно здійснювати
вибір оптимальної ціни реалізації, приймати рішення в галузі кредитної й
інвестиційної політики та інше, намагаючись домогтися такого положення ,
щоб уся діяльність підприємства в комплексі була б рентабельна і
забезпечувала б необхідні грошові поповнення.Такі рішення визначають
діяльність підприємства на багато років вперед і повинні бути відбиті в
довгострокових планах (бюджетах), де ступінь деталізації є досить невисока.
Довгострокові плани являють собою свого роду рамкову конструкцію,
складеними елементами якої є короткострокові плани. План санації це і є
довгостроковий план діяльності підприємства направлений на вихід
підприємства з кризи.
6. Кредитори уважно стежать за цими показниками, щоб бути
впевненими, що підприємство може оплатити свої короткострокові боргові
зобов’язання і покрити зафіксовані платежі доходами . Таким чином,
проведений аналіз підприємства дає змогу оцінити, наскільки підприємство
готове до погашення своїх боргів і відповісти на запитання, наскільки воно є
незалежним з фінансового боку, збільшується або зменшується рівень цієї
незалежності, чи відповідає стан активів і пасивів підприємства цілям його
господарської діяльності
7. В третьому розділі роботи запропоновано реструктуризація активів
підприємства: 1. Мобілізація прихованих резервів. 2. Використання зворотного
лізингу. 3.Здача в оренду основних фондів, які не повною мірою ви-
67
користовуються у виробничому процесі. 4.Оптимізація структури розміщення
оборотного капіталу (зменшення частки низько ліквідних оборотних засобів,
запасів сировини та матеріалів, незавершеного виробництва тощо). 5. Продаж
окремих низькорентабельних структурних підрозділів та об’єктів соціального
призначення. 6. Рефінансування дебіторської заборгованості. За рахунок цих
заходів дебіторську заборгованість можна зменшити на 5%, а це вплине на
середній період стягнення боргів; в середньому дебіторська заборгованість за
період 2023-2025р.р. складала 77701 тис.грн, а кількість днів до отримання
заборгованості в середньому складала 198 днів, після процесу реорганізації
дебіторської заборгованості в 2025 році вона складатиме 73815,95 тис.грн, а
кількість днів сладатиме 143 дня, що на 55 днів менше.
8. В дослідженні обраховано інвестиційний проект. З світового досвіду
відомо, що для енергетичних підприємств ефективне використання системи
SMART Integrated Metering System – це сучасна автоматизована система обліку
міського (районного) масштабу, яка дозволяє вести безперервний дистанційний
облік споживання електроенергії в побутовому секторі. Система легко
адаптується при встановленні в багатоквартирних будинках, окремих котеджах
і об’єктах малого бізнесу. Проект має позитивне значенням чистого
дисконтованого доходу, тому дозволяє повернути і збільшити капітал
інвестора, отже є доцільними для реалізації. Індекс доходності > 1, це означає,
що проект є ефективним. Проект має невеликий термін окупності, тому є
доцільним для реалізації. При цьому ЧДД складе біля 11 млн.грн. Отже, можна
зробити висновок, що обидва із запропонованих заходів дозволять
стабілізувати фінансовий стан підприємства.
68
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1 Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом» : Закон України від 14.05.1992 № 2343-XII.
2 Закон України «Про страхування» : Закон України від 07.03.2009 №
85/96-ВР.
3 Про затвердження методики проведення поглибленого аналізу
фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та
організацій : наказ Агентства з питань запобігання банкрутству від 27.06.2011
№ 81.
4 Про затвердження методики інтегральної оцінки інвестиційної
привабливості підприємств та організацій : наказ Агентства з питань
запобігання банкрутству від 23.02.1998 № 22.
5 Про затвердження методичних рекомендацій щодо виявлення ознак
неплатоспроможності підприємства : наказ Міністерства економіки України від
17.01.2001 № 10.
6 Про затвердження Положення про порядок здійснення аналізу
фінансового стану підприємств : наказ Міністерства фінансів України та
ФДМУ від 26.01.2001 № 49/121.
7 Про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що
підлягають приватизації : положення Мінфіну України та ФДМУ від 26.01.2001
№ 49/121.
8 Про затвердження положень (стандартів) бухгалтерського обліку :
наказ Міністерства фінансів України від 31.03.2015 № 87.
9 Бандурка О. М., Коробов М. Я. Фінансова діяльність підприємства.
Київ : Либідь, 1998.
10 Білик М. Н. Удосконалення методичних підходів до аналізу
фінансового стану підприємства. Економіка підприємства. 2001. № 11. С. 27–
34.
69
11 Білик М. Державні підприємства як об’єкт фінансового управління.
Економіст. 2015. № 1.
12 Бріхем Є. Основи фінансового менеджменту. Київ : Молодь, 2004.
13 Булеєв І. П., Брюховецька Н. Є. Антикризове управління
підприємством. Донецьк, 2015. 179 с.
14 Василик О. Д. Державні фінанси України : навч. посіб. Київ : Вища
школа, 2004.
15 Візіло А. Два метри кордону. Галицькі контракти. 2024. № 18.
16 Вітлінський В. В., Наконечний С. І. Ризик у менеджменті. Київ :
Борисфен-М, 2009.
17 Гальчинський А. С. Теорія грошей. Київ : Основи, 2011.
18 Гриньова В. М., Коюда В. О. Фінанси підприємств. Київ : Знання-
Прес, 2004.
19 Економіка підприємства / за ред. О. І. Волкова. Київ : Інфра, 1998.
20 Іващенко В. І., Болюх М. А. Економічний аналіз господарської
діяльності. Київ, 2015.
21 Болюх М. А. та ін. Економічний аналіз. Київ : КНЕУ, 2001.
22 Енциклопедичний словник бізнесмена / за ред. М. І. Молдованова.
Київ : Техніка, 2003.
23 Кізима Т. О. Аналіз «витрати – обсяг – прибуток». Фінанси
України. 2000. № 4. С. 37–41.
24 Приходько І., Ігнатишин В., Приходько Ю. Розвиток відновлюваної
енергетики. Економіка та суспільство. 2024. № 62. DOI:
https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-62-47
25 Коласс Б. Управління фінансовою діяльністю підприємства. Київ :
Фінанси, 2011.
26 Кононенко О. Аналіз фінансової звітності. Харків : Фактор, 2023.
27 Зайченко К., Осташко О. Інноваційно-інвестиційний механізм
розвитку. Економіка та суспільство. 2025. № 82. DOI:
https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-82-4
70
28 Крамаренко Г. О. Фінансовий аналіз і планування. Дніпро, 2001.
29 Криворучко М. І., Петровський В. В. Облік та аналіз фінансових
активів. Київ : Фенікс, 2011.
30 Лахтіонова Л. А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання. Київ
: КНЕУ, 2001.
31 Маслій О., Черв’як А. Економічна безпека держави. Економіка та
суспільство. 2025. № 82. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-82-38
32 Мец В. О. Економічний аналіз фінансового стану підприємства.
Київ : КНЕУ, 2015.
33 Павловська О. В., Притуляк Н. М., Невмержицька Н. Ю.
Фінансовий аналіз. Київ : КНЕУ, 2000.
34 Павловська О. В. Удосконалення методів фінансового аналізу.
Фінанси України. 2001. № 11. С. 55–61.
35 Поддєрьогін А. М. Фінанси підприємств. Київ : КНЕУ, 2000.
36 Покропивний С. Ф. Бізнес-планування. Київ : КНЕУ, 2015.
37 Терещенко О. О. Фінансова санація підприємств. Київ : КНЕУ,
2000.
38 Терещенко С. І. Моделі оцінки платоспроможності. Фінанси
України. 2001. № 7. С. 37–47.
39 Титов М. І. Банкрутство підприємств. Харків : Консум, 2011.
40 Поддєрьогін А. М. та ін. Фінансовий менеджмент. Київ : КНЕУ,
2001.
41 Фінанси / за ред. В. Г. Баранової. Одеса : Атлант, 2015.
42 Фольмут Х. Й. Інструменти контролінгу. Київ : Фінанси та
статистика, 2001.
43 Офіційний сайт АТ «Черкасиобленерго». URL:
http://www.cherkasyoblenergo.com
44 Огляд економіки України. URL: http://ukrexport.gov.ua/ukr/oglad_ua
45 SMIDA – база даних емітентів цінних паперів. URL:
http://smida.gov.ua
71
46 Державна служба статистики України. URL:
http://www.ukrstat.gov.ua
47 Верховна Рада України. URL: http://www.rada.gov.ua
48 Урядовий портал. URL: http://www.kabmin.gov.ua
49 Balland P. A., Rigby D. The geography of complex knowledge.
Economic Geography. 2022.
50 European Commission. European Innovation Scoreboard 2025. URL:
https://ec.europa.eu/docsroom/documents/45905
51 Cooke P. Innovation strategies. European Planning Studies. 2018.
52 Del Carpio X. et al. Skills for a modern Ukraine. World Bank, 2022.
URL: https://openknowledge.worldbank.org
53 Estrategia RIS3 Madrid. URL: https://www.comunidad.madrid
54 European Commission. Europe 2025 Strategy. Brussels, 2010.
55 European Innovation Scoreboard. URL: https://ec.europa.eu/growth
56 Saaty T. Decision making. 1993.
57 Steuer R. Multicriteria optimization. London, 1992.
58 Міністерство розвитку громад України. URL:
http://www.minregion.gov.ua
59 Українська гільдія ріелторів. URL: http://org.ukrgr.net
60 Офіційна звітність підприємств України. URL: https://smida.gov.ua
61 Meria. URL: http://www.com.ua
62 Урядовий портал. URL: http://www.kabmin.gov.ua
63 Черкаська обласна державна адміністрація. URL:
http://www.oda.ck.ua
64 Президент України. URL: http://www.president.gov.ua
65 Державна служба статистики України. URL:
http://www.ukrstat.gov.ua
66 Огляд економіки України. URL: http://ukrexport.gov.ua/ukr/oglad_ua
72
Додаток А
УДК 005.342:658.15
Білик Олександр,
кандидат історичних наук, доцент,
завідувач кафедри менеджменту та бізнес-адміністрування,
Вовк Юлія,
здобувач вищої освіти першого (бакалавського) рівня,
спеціальність 073 «Менеджмент»,
Зиков Артем,
здобувач вищої освіти першого (бакалавського) рівня,
спеціальність 073 «Менеджмент»,
Черкаський державний технологічний університет,
м. Черкаси, Україна
ІННОВАЦІЙНІ ІНСТРУМЕНТИ МЕНЕДЖМЕНТУ В УПРАВЛІННІ
ФІНАНСОВОЮ СТІЙКІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ
У сучасних умовах нестабільності економічного середовища питання
забезпечення фінансової стійкості підприємств набуває особливої актуальності.
Минів Р. М в своїй праці підтверджує цю думку: «в умовах сучасного
економічного розвитку управління фінансовою стабільністю підприємств є
ключовим завданням» [1]. Посилення глобальних ризиків, цифровізація
економіки та трансформація бізнес-моделей зумовлюють необхідність
використання інноваційних інструментів менеджменту, здатних підвищити
адаптивність та ефективність управлінських рішень. Фінансова стійкість
підприємства визначається як здатність суб’єкта господарювання забезпечувати
безперервність діяльності, зберігати платоспроможність та підтримувати
оптимальну структуру капіталу в умовах внутрішніх і зовнішніх викликів.
Разом з тим, вітчизняні підприємства стикаються з низкою суттєвих
проблем у процесі забезпечення фінансової стійкості. До ключових з них
належать: нестабільність макроекономічного середовища в умовах війни [2];
обмежений доступ до фінансових ресурсів; високий рівень кредитного
навантаження; недостатня ліквідність активів; недосконалість системи
фінансового планування; низький рівень цифровізації управлінських процесів;
відсутність ефективних систем управління ризиками; є недостатня інтеграція
сучасних інформаційно-аналітичних інструментів у практику управління.
Отже, наявність зазначених проблем зумовлює об’єктивну необхідність
трансформації традиційних підходів до управління фінансовою стійкістю
підприємств на основі впровадження інноваційних інструментів менеджменту,
що забезпечують підвищення адаптивності, гнучкості та ефективності
функціонування суб’єктів господарювання. У цьому контексті особливого
значення набуває впровадження інноваційних управлінських підходів. До
ключових інноваційних інструментів менеджменту, що використовуються для
73
забезпечення фінансової стійкості підприємств, належать: цифрові аналітичні
платформи (Big Data, Business Intelligence); фінансове прогнозування на основі
штучного інтелекту; ризик-орієнтоване управління; сценарне планування;
інтегровані системи управління ресурсами (ERP) (табл. 1).
Таблиця 1. Характеристика інноваційних інструментів менеджменту у
забезпеченні фінансової стійкості підприємств
Інструмент Сутність Вплив на фінансову стійкість
Business Intelligence Аналіз великих обсягів даних для Підвищення обґрунтованості
(BI) підтримки управлінських рішень рішень
Штучний інтелект Автоматизоване прогнозування Зниження рівня невизначеності
(AI) фінансових показників
ERP-системи Інтеграція бізнес-процесів Оптимізація витрат та ресурсів
підприємства
Ризик-менеджмент Ідентифікація та оцінка ризиків Мінімізація фінансових втрат
Сценарне Розробка альтернативних сценаріїв Підвищення адаптивностs
планування розвитку
Джерело: складено на основі [3]
Таким чином, впровадження інноваційних інструментів менеджменту є
важливою передумовою забезпечення фінансової стійкості підприємств. Їх
використання сприяє підвищенню ефективності управління, зниженню ризиків
та забезпеченню довгострокового розвитку підприємств в умовах
невизначеності. Водночас інтеграція сучасних цифрових технологій,
аналітичних платформ і ризик-орієнтованих підходів дозволяє сформувати
якісно новий рівень управління фінансовими ресурсами. Крім того,
використання інноваційних інструментів менеджменту створює підґрунтя для
стратегічного розвитку підприємств, посилення їх конкурентоспроможності та
формування довгострокових переваг на ринку. У результаті це дозволяє не
лише підтримувати фінансову рівновагу, а й забезпечувати стабільне
економічне зростання підприємств у перспективі.
Список використаних джерел:
1. Минів Р. М., Табацкова Г. В., Молінський В. О. Сучасні аспекти
управління фінансовою стійкістю підприємств. Актуальні питання економічних
наук. 2025. № 14. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.17011532.
2. Руденко М., Третяк Н., Кравченко О., Харченко О., Плинокос Д.
Управління фінансовою стійкістю підприємств в умовах війни. Випробування
та сертифікація. 2025. № 4 (6). С. 121–126. DOI: https://doi.org/10.37701/ts.06.2024.15.
3. Gudz P. V., Gudz M. V., Sydoruk I. S., Kunaiev A. Yu. Фінансова
складова оцінки ефективності менеджменту підприємства за цільовим підходом
на основі BSC. Financial and Credit Activity Problems of Theory and Practice.
2021. № 4 (31). С. 94–104. DOI: https://doi.org/10.18371/fcaptp.v4i31.190804.