Управління ризиками підприємства житлово-комунального господарства  за умов нестабільного бізнес- середовища. (на матеріалах КП  «ВОДОКАНАЛ», м.Звенигородка, Черкаська обл)

Іванченко, Олексій Володимирович
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9811
Title:	Управління ризиками підприємства житлово-комунального господарства за умов нестабільного бізнес- середовища. (на матеріалах КП «ВОДОКАНАЛ», м.Звенигородка, Черкаська обл)
Authors:	Бітюк, Інна Миколаївна Іванченко, Олексій Володимирович
Keywords:	управління ризиками, ризик-менеджмент, житловокомунальне господарство, фінансові ризики, виробничо-технічні ризики, економічна безпека, фінансова стійкість
Issue Date:	2026
Abstract:	Метою кваліфікаційної роботи є дослідження теоретичних і практичних аспектів управління ризиками підприємства житлово-комунального господарства та розроблення напрямів удосконалення системи ризикменеджменту КП «Водоканал» м. Звенигородка в умовах нестабільного бізнессередовища. Об’єктом дослідження є процес управління ризиками підприємства житлово-комунального господарства. Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів формування та функціонування системи управління ризиками КП «Водоканал» м. Звенигородка. Завдання кваліфікаційної роботи магістра: дослідити теоретичні засади управління ризиками господарської діяльності підприємства та визначити основні шляхи їх мінімізації; надати організаційно-економічну характеристику діяльності КП «Водоканал» та дослідити особливості його функціонування; провести аналіз фінансово-господарської діяльності КП «Водоканал» та оцінити тенденції його розвитку; здійснити оцінку ризиків діяльності КП «Водоканал» та проаналізувати ефективність існуючої системи управління ризиками підприємства; дослідити галузеве середовище та сучасні тенденції розвитку житлово-комунального господарства України в контексті формування ризиків діяльності підприємства; розробити пропозиції щодо формування комплексної системи управління ризиками; обґрунтувати заходи щодо мінімізації фінансових і виробничо-технічних ризиків підприємства; оцінити ефективність запропонованих заходів та визначити перспективи підвищення стійкості КП «Водоканал» в умовах нестабільного бізнес-середовища. За результатами дослідження сформульовані пропозиції щодо управління ризиками підприємства житлово-комунального господарства. Практичне значення отриманих результатів полягає у розробленні рекомендацій щодо вдосконалення системи управління ризиками підприємства житловокомунального господарства, реалізація яких сприятиме підвищенню ефективності діяльності підприємства, зниженню рівня ризиковості господарських операцій та зміцненню його фінансової стійкості. Одержані результати можуть бути використані при розробці та формуванні стратегії розвитку підприємства
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9811
Appears in Collections:	073 Менеджмент (Бізнес-адміністрування)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
Іванченко Олексій.pdf Restricted Access		2.23 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
Факультет економіки та управління 
Кафедра менеджменту та бізнес-адміністрування 
 
 
Допущено до захисту 
завідувач кафедри  
менеджменту та бізнес-адміністрування 
Олександр БІЛИК 
_________________________________ 
«_____»____________________ 2026  р. 
 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА 
НА ТЕМУ: 
УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ПІДПРИЄМСТВА ЖИТЛОВО-
КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА ЗА УМОВ НЕСТАБІЛЬНОГО 
БІЗНЕС- СЕРЕДОВИЩА  (НА  МАТЕРІАЛАХ  КП «ВОДОКАНАЛ», 
М.ЗВЕНИГОРОДКА, ЧЕРКАСЬКА ОБЛ) 
 
 
Галузь знань: 07 «Управління та адміністрування» 
Спеціальність: 073 Менеджмент 
Освітня програма: «Бізнес-адміністрування» 
Рівень вищої освіти: другий (магістерський) 
Форма здобуття освіти: денна 
Група__БАМ -24___ 
 
 
 
 
Виконавець роботи:  
 «____»_________ 2026 р.       _____________     _ Олексій ІВАНЧЕНКО ____ 
                                                                   (підпис)                    (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)     
  
Керівник роботи: 
                              
 «____»__________ 2026 р.      ____________      _доцент Інна БІТЮК_______ 
                                                                   (підпис)                (вчене звання, ім’я та ПРІЗВИЩЕ)   
 
 
  
Черкаси 2026  
2 
 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ  
КАФЕДРА  МЕНЕДЖМЕНТУ ТА БІЗНЕС-АДМІНІСТРУВАННЯ 
 
Галузь знань   «07 Управління та адміністрування»  _______ 
       (код, назва) 
Спеціальність     073 «Менеджмент»                      _______ 
(код, назва) 
Освітня програма  Бізнес-адміністрування _______________________                                 
 
ЗАТВЕРДЖУЮ: 
Завідувач кафедри 
________________  
 
«_____» ________________20 ___ р. 
 
ЗАВДАННЯ 
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ МАГІСТРА  
ЗДОБУВАЧУ ВИЩОЇ ОСВІТИ 
 
    Іванченко Олексій Володимирович     
(прізвище, ім’я, по батькові) 
1. Тема роботи ___«УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ПІДПРИЄМСТВА 
ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА ЗА УМОВ 
НЕСТАБІЛЬНОГО БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА  (НА  МАТЕРІАЛАХ  
КП «ВОДОКАНАЛ», М.ЗВЕНИГОРОДКА, ЧЕРКАСЬКА ОБЛ)»_____________ 
Керівник роботи   к.е.н., доц. Бітюк Інна Миколаївна   ________ 
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання) 
затверджені наказом від «11» _березня_ 2026 р. № 55/03-03 
2. Вихідні дані до роботи ___ баланси  та звіти про фінансові результати 
діяльності підприємства; періодичні видання та друковані літературні джерела 
3. Зміст кваліфікаційної роботи (перелік питань, які потрібно розробити)  
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ  
ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОГО БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА 
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 
КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ВОДОКАНАЛ» 
РОЗДІЛ 3 УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ КП 
«ВОДОКАНАЛ» В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОГО БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА 
4. Консультанти розділів кваліфікаційної роботи магістра 
Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата 
Розділ 
керівника завдання видав завдання прийняв 
1 доц. Бітюк І.М.   
2 доц. Бітюк І.М.   
3 доц. Бітюк І.М.   
 
5. Дата видачі завдання «____» __________ 20 ___ р.  
3 
 
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
 
Строк 
№ Назва етапів підготовки виконання 
Примітка  
з/п кваліфікаційної роботи магістра етапів 
роботи 
Вибір напряму дослідження. Складання виконано 
1 23.02.2026 
попереднього плану роботи 
Опрацювання літературних джерел. Підготовка виконано 
2 09.03.2026 
та групування матеріалів 
Затвердження плану. Підготовка теоретичного виконано 
3 15.03.2026 
розділу. 
Доопрацювання теоретичного розділу. Аналіз виконано 
4 даних, необхідних для написання аналітичного 9.04.2026 
розділу. 
5 Підготовка аналітичного розділу. 30.04.2026 виконано 
6 Доопрацювання аналітичного розділу. 6.05.2026 виконано 
7 Підготовка  та написання розрахункового виконано 
18.05.2026 
розділу роботи 
8 Розрахунок пропозицій 20.05.2026 виконано 
9 Доопрацювання розрахункового розділу 26.05.2026 виконано 
10 Підготовка висновків по роботі 29.05.2026 виконано 
11 Оформлення роботи 05.06.2026 виконано 
12 Подання завершеної роботи на кафедру 12.06.2026 виконано 
 
 
 
Здобувач вищої освіти   ________________    _ Олексій ІВАНЧЕНКО ___ 
             (підпис)                                             (ім’я та ПРІЗВИЩЕ) 
Керівник роботи      __________________    __Інна БІТЮК_________ 
            (підпис)                                              (ім’я та ПРІЗВИЩЕ) 
  
4 
 
АНОТАЦІЯ 
Кваліфікаційна робота магістра містить 89 сторінок, 23 таблиць,  1 
рисунок,  список використаних джерел з 46 найменувань, 3 додатків. 
___«УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ПІДПРИЄМСТВА ЖИТЛОВО-
КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА ЗА УМОВ НЕСТАБІЛЬНОГО БІЗНЕС-
СЕРЕДОВИЩА  (НА  МАТЕРІАЛАХ  КП «ВОДОКАНАЛ», 
М.ЗВЕНИГОРОДКА, ЧЕРКАСЬКА ОБЛ)» 
Метою кваліфікаційної роботи є дослідження теоретичних і практичних 
аспектів управління ризиками підприємства житлово-комунального 
господарства та розроблення напрямів удосконалення системи ризик-
менеджменту КП «Водоканал» м. Звенигородка в умовах нестабільного бізнес-
середовища. 
Об’єктом дослідження є процес управління ризиками підприємства 
житлово-комунального господарства. 
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і 
практичних аспектів формування та функціонування системи управління 
ризиками КП «Водоканал» м. Звенигородка. 
Завдання кваліфікаційної роботи магістра: дослідити теоретичні засади 
управління ризиками господарської діяльності підприємства та визначити 
основні шляхи їх мінімізації; надати організаційно-економічну характеристику 
діяльності КП «Водоканал» та дослідити особливості його функціонування; 
провести аналіз фінансово-господарської діяльності КП «Водоканал» та 
оцінити тенденції його розвитку; здійснити оцінку ризиків діяльності КП 
«Водоканал» та проаналізувати ефективність існуючої системи управління 
ризиками підприємства; дослідити галузеве середовище та сучасні тенденції 
розвитку житлово-комунального господарства України в контексті формування 
ризиків діяльності підприємства; розробити пропозиції щодо формування 
комплексної системи управління ризиками; обґрунтувати заходи щодо 
мінімізації фінансових і виробничо-технічних ризиків підприємства; оцінити 
ефективність запропонованих заходів та визначити перспективи підвищення 
стійкості КП «Водоканал» в умовах нестабільного бізнес-середовища. 
За результатами дослідження сформульовані пропозиції  щодо управління 
ризиками підприємства житлово-комунального господарства. Практичне 
значення отриманих результатів полягає у розробленні рекомендацій щодо 
вдосконалення системи управління ризиками підприємства житлово-
комунального господарства, реалізація яких сприятиме підвищенню 
ефективності діяльності підприємства, зниженню рівня ризиковості 
господарських операцій та зміцненню його фінансової стійкості. Одержані 
результати можуть бути використані при розробці та формуванні стратегії 
розвитку підприємства. 
КЛЮЧОВІ СЛОВА: управління ризиками, ризик-менеджмент, житлово-
комунальне господарство, фінансові ризики, виробничо-технічні ризики, 
економічна безпека, фінансова стійкість 
 
Рік захисту кваліфікаційної роботи магістра __2026___ 
Підпис здобувача вищої освіти ____________________ 
Дата _________________________________________ 
5 
 
ABSTRACT 
The master’s thesis contains 89  pages, 23 tables, 1 figure, a list of sources used 
from 46 itles, 3 appendices. 
RISK MANAGEMENT OF A HOUSING AND COMMUNAL SERVICES 
ENTERPRISE IN AN UNSTABLE BUSINESS ENVIRONMENT (BASED ON 
MATERIALS FROM МЕ «VODOKANAL», ZVENYHORODKA, CHERKASY 
REGION) 
The purpose of the qualification work is to study the theoretical and practical 
aspects of risk management of a housing and communal services enterprise and to 
develop directions for improving the risk management system of the KP 
"Vodokanal" of the city of Zvenyhorodka in an unstable business environment. 
The object of the study is the process of risk management of a housing and 
communal services enterprise. 
The subject of the study is a set of theoretical, methodological and practical 
aspects of the formation and functioning of the risk management system of the KP 
"Vodokanal" of the city of Zvenyhorodka. 
The objectives of the master’s qualification work: to study the theoretical 
principles of risk management of the enterprise’s economic activities and determine 
the main ways to minimize them; to provide an organizational and economic 
characteristic of the activities of the KP "Vodokanal" and to study the features of its 
functioning; to analyze the financial and economic activities of the KP "Vodokanal" 
and assess the trends in its development; to assess the risks of the activities of the 
KP "Vodokanal" and analyze the effectiveness of the existing risk management 
system of the enterprise; to study the industry environment and current trends in the 
development of the housing and communal services of Ukraine in the context of the 
formation of risks in the enterprise’s activities; to develop proposals for the 
formation of a comprehensive risk management system; to justify measures to 
minimize financial and production and technical risks of the enterprise; to assess the 
effectiveness of the proposed measures and determine the prospects for increasing 
the stability of the KP "Vodokanal" in an unstable business environment. 
Based on the results of the study, proposals were formulated for the risk 
management of the housing and communal services enterprise. The practical 
significance of the results obtained is to develop recommendations for improving 
the risk management system of the housing and communal services enterprise, the 
implementation of which will contribute to increasing the efficiency of the 
enterprise’s activities, reducing the level of riskiness of business operations and 
strengthening its financial stability. The results obtained can be used in the 
development and formation of an enterprise’s development strategy. 
KEYWORDS: risk management, risk management, housing and communal 
services, financial risks, production and technical risks, economic security, financial 
stability 
 
Year of defense of the master’s thesis __2026_______ 
Signature of the higher education applicant ____________________ 
Date ___________________________________________  
6 
 
ЗМІСТ 
 
ВСТУП……………………………………………………………………… 8 
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ 
РИЗИКАМИ  ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОГО 
БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА………………………………………………….. 11 
1.1 Управління ризиками господарської діяльності підприємства та 
шляхи їх мінімізації……………………………………………………….. 11 
1.2  Класифікація та особливості ризиків підприємств житлово-
комунального господарства………………………………………………… 24 
1.3 Парадигма процесу управління ризиками підприємств в сучасних 
умовах………………………………………………………………………... 27 
Висновок до розділу 1……………………………………………………… 45 
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 
КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ВОДОКАНАЛ»………………. 48 
2.1 Організаційно-економічна характеристика діяльності КП 
«Водоканал»………………………………………………………………… 48 
2.2 Аналіз фінансово-господарської діяльності КП «Водоканал»……… 52 
2.3 Оцінка ризиків діяльності КП «Водоканал» та аналіз ефективності 
системи управління ними………………………………………………….. 58 
2.4 Аналіз галузевого середовища та тенденцій розвитку житлово-
комунального господарства України в контексті формування ризиків 
діяльності КП «Водоканал»………………………………………………… 63 
Висновок до розділу 2……………………………………………………… 67 
РОЗДІЛ 3 УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ 
РИЗИКАМИ КП «ВОДОКАНАЛ» В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОГО 
БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА…………………………………………………… 70 
3.1 Формування комплексної системи управління ризиками КП 
«Водоканал»………………………………………………………………… 70 
7 
 
3.2 Розробка заходів щодо мінімізації фінансових та виробничо-
технічних ризиків КП «Водоканал»……………………………………….. 76 
3.3 Оцінка ефективності запропонованих заходів та перспективи 
підвищення стійкості КП «Водоканал»……………………………………. 80 
Висновок до розділу 3……………………………………………………… 84 
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ………………………………………. 87 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………… 90 
ДОДАТКИ………………………………………………………………….... 95 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
8 
 
ВСТУП 
 
У сучасних умовах функціонування економіки України підприємства 
житлово-комунального господарства здійснюють свою діяльність під впливом 
численних внутрішніх та зовнішніх ризиків. Воєнний стан, економічна 
нестабільність, інфляційні процеси, коливання цін на енергоресурси, 
зношеність виробничої інфраструктури, зміни законодавства та зростання 
вимог до якості житлово-комунальних послуг значно ускладнюють процес 
управління підприємствами галузі. За таких умов особливої актуальності 
набуває проблема формування ефективної системи управління ризиками, яка 
дозволяє своєчасно виявляти потенційні загрози, оцінювати їх вплив на 
результати діяльності та розробляти заходи щодо мінімізації негативних 
наслідків. 
Підприємства водопровідно-каналізаційного господарства відіграють 
важливу роль у забезпеченні життєдіяльності населення та функціонуванні 
соціально-економічної інфраструктури територіальних громад. Від 
безперебійності їх роботи залежить забезпечення споживачів якісною питною 
водою, належне функціонування систем водовідведення, санітарно-
епідеміологічна безпека та екологічна стабільність регіону. Водночас діяльність 
таких підприємств супроводжується значною кількістю ризиків технічного, 
фінансового, виробничого, кадрового, екологічного та управлінського 
характеру, що потребує застосування сучасних інструментів ризик-
менеджменту. 
Основи управління ризиками на підприємстві висвітлені в наукових 
працях багатьох учених. Серед яких праці О. Данченко, О. Дуброва, І. Іщенко, 
Л. Донець, І. Лагунової, В. Лопатовського, В. Лук’янової, Т. Мостенської, А. 
Старостіної, Т. Пахомової, Р. Пікус, А. Таран, М. Турко, Н. Хохлової, К. Мазур, 
І. Томашук та інших. Окрім того, дослідженням актуальних питань щодо 
управління ризиками присвячені праці українських та закордонних вчених, 
зокрема: Проскура В.Ф та Білак Р.Г. [1] приділили увагу методологічним 
9 
 
підходам до управління ризиками, основи управління ризиками висвітлені в 
працях: І. Лагунової [2], І. Томашук [3], Івахненко А. В. та Сітак І. Л. [4], тощо. 
Питанням механізму та системі управління ризиками в системі управління 
підприємством присвячували увагу: М.Посохов [5], Т.Цвігун [6], С. Назаренко 
[7], О.Чорноус [7], А.Филик [7], В. Бутенко та М. Байдацький [8], тощо. 
Незважаючи на значну кількість наукових досліджень, проблема удосконалення 
системи управління ризиками підприємств житлово-комунального 
господарства в умовах сучасних економічних викликів потребує подальшого 
вивчення та практичного обґрунтування. 
Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю підвищення 
ефективності діяльності підприємств житлово-комунального господарства 
шляхом впровадження сучасних механізмів управління ризиками, що 
сприятимуть забезпеченню їх фінансової стійкості, надійності надання послуг 
та сталого розвитку в умовах нестабільного бізнес-середовища. 
Метою кваліфікаційної роботи є дослідження теоретичних і практичних 
аспектів управління ризиками підприємства житлово-комунального 
господарства та розроблення напрямів удосконалення системи ризик-
менеджменту КП «Водоканал» м. Звенигородка в умовах нестабільного бізнес-
середовища. 
Об’єктом дослідження є процес управління ризиками підприємства 
житлово-комунального господарства. 
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і 
практичних аспектів формування та функціонування системи управління 
ризиками КП «Водоканал» м. Звенигородка. 
Завдання кваліфікаційної роботи магістра: 
– дослідити теоретичні засади управління ризиками господарської 
діяльності підприємства та визначити основні шляхи їх мінімізації; 
– узагальнити класифікацію ризиків і визначити особливості ризиків, 
характерних для підприємств житлово-комунального господарства; 
10 
 
– розкрити сучасну парадигму процесу управління ризиками підприємств 
та обґрунтувати її значення в умовах нестабільного бізнес-середовища; 
– надати організаційно-економічну характеристику діяльності КП 
«Водоканал» та дослідити особливості його функціонування; 
– провести аналіз фінансово-господарської діяльності КП «Водоканал» та 
оцінити тенденції його розвитку; 
– здійснити оцінку ризиків діяльності КП «Водоканал» та проаналізувати 
ефективність існуючої системи управління ризиками підприємства; 
– дослідити галузеве середовище та сучасні тенденції розвитку житлово-
комунального господарства України в контексті формування ризиків діяльності 
підприємства; 
– розробити пропозиції щодо формування комплексної системи 
управління ризиками КП «Водоканал»; 
– обґрунтувати заходи щодо мінімізації фінансових і виробничо-
технічних ризиків підприємства; 
– оцінити ефективність запропонованих заходів та визначити перспективи 
підвищення стійкості КП «Водоканал» в умовах нестабільного бізнес-
середовища. 
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові 
акти України, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, статистичні 
матеріали, фінансова звітність та внутрішня документація КП «Водоканал» м. 
Звенигородка, а також результати власних досліджень автора. 
Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом обговорення 
основних положень роботи на Міжнародній мультидисциплінарній інтернет-
конференції на тему: Світ наукових досліджень., де було представлено тези 
доповіді на тему: «Людський капітал та ризик-менеджмент як ключові складові 
забезпечення стійкого розвитку підприємства». 
 
 
 
11 
 
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ  
ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОГО БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА 
 
1.1 Управління ризиками господарської діяльності підприємства та шляхи їх 
мінімізації 
 
У сучасних умовах розвитку економіки діяльність будь-якого 
підприємства супроводжується значним рівнем невизначеності та впливом 
численних ризикових факторів. Глобалізація ринків, цифровізація бізнес-
процесів, економічна нестабільність, посилення конкуренції та швидкі зміни 
зовнішнього середовища зумовлюють необхідність приділяти особливу увагу 
питанням управління ризиками. Ризики можуть виникати практично в усіх 
сферах функціонування підприємства – від фінансової та виробничої діяльності 
до стратегічного планування, інноваційного розвитку та взаємодії із зовнішніми 
контрагентами. 
За сучасних умов саме ефективна система управління ризиками є одним із 
ключових факторів забезпечення стабільного функціонування та 
довгострокового розвитку підприємства. Водночас на багатьох підприємствах 
система ризик-менеджменту або відсутня, або функціонує недостатньо 
ефективно, що може призводити до погіршення фінансових результатів, втрати 
конкурентних переваг, виникнення кризових ситуацій та навіть припинення 
господарської діяльності. 
Основною метою управління ризиками господарської діяльності є 
своєчасне виявлення потенційних загроз, прогнозування їх виникнення та 
мінімізація негативного впливу на результати функціонування підприємства 
шляхом розроблення й реалізації відповідних управлінських заходів [20]. 
Ефективне управління ризиками дозволяє не лише зменшувати можливі втрати, 
а й створює передумови для підвищення рівня економічної безпеки, фінансової 
стійкості та конкурентоспроможності суб’єкта господарювання. 
12 
 
Поняття ризику в господарській діяльності характеризує ймовірність 
виникнення несприятливих подій або обставин, які можуть призвести до втрат 
ресурсів, недоотримання запланованого прибутку чи виникнення інших 
негативних наслідків. Ризик формується в умовах невизначеності та є 
невід’ємним елементом будь-якої підприємницької діяльності. Його сутність 
полягає у можливості відхилення фактичних результатів діяльності від 
запланованих показників під впливом внутрішніх або зовнішніх чинників. 
У сфері господарювання ризики розглядаються як потенційні загрози, 
здатні впливати на досягнення стратегічних і тактичних цілей підприємства, 
його фінансовий стан, ділову репутацію, виробничу стабільність та ринкові 
позиції. Саме тому важливого значення набуває їх систематизація та 
класифікація, що дозволяє більш глибоко дослідити природу ризиків та 
сформувати ефективні механізми управління ними. 
Класифікація ризиків є важливим інструментом ризик-менеджменту, 
оскільки забезпечує впорядкування різноманітних ризикових факторів за 
певними ознаками та критеріями. Це дозволяє керівництву підприємства більш 
об’єктивно оцінювати потенційні загрози, визначати їх джерела виникнення та 
розробляти найбільш ефективні способи реагування. Результати класифікації 
ризиків можуть бути представлені у вигляді відповідної таблиці (Таблиці 1.1), 
де відображаються основні види ризиків та їх характеристика.  
Систематизація ризиків сприяє підвищенню якості управлінських рішень 
та формуванню комплексної системи ризик-менеджменту. При цьому 
необхідно враховувати, що окремі види ризиків рідко існують ізольовано. 
Найчастіше вони взаємопов’язані між собою та здатні взаємно посилювати 
негативний вплив. Саме тому управління ризиками повинно здійснюватися на 
основі комплексного підходу, який передбачає одночасний аналіз усіх груп 
ризиків та їхнього впливу на діяльність підприємства. Серед різноманітних 
видів ризиків особливе місце займають фінансові ризики, які безпосередньо 
пов’язані з рухом фінансових ресурсів підприємства та його здатністю 
забезпечувати стабільні результати діяльності. 
13 
 
Таблиця 1.1 – Класифікація ризиків в господарській діяльності 
Класифікація ризиків Характеристика ризиків 
За джерелами Внутрішні ризики: пов’язані з діяльністю самого підприємства 
виникнення (управління, персонал, фінанси). Наприклад, неефективне 
керівництво, недостатня кваліфікація персоналу, або проблеми в 
фінансових процесах.  
Зовнішні ризики: пов’язані з зовнішніми чинниками, на які 
підприємство не має прямого впливу (зміни в законодавстві, 
економічні кризи, природні катастрофи тощо). 
За природою Фінансові ризики: пов’язані зі змінами в фінансових ринках, 
валютними коливаннями, кредитними ризиками тощо  
Операційні ризики: виникають при здійсненні операційної 
діяльності (технологічні порушення, виробничі збої, проблеми з 
постачанням тощо). 
Стратегічні ризики: пов’язані з вибором стратегій розвитку, 
позиціонування на ринку, впровадженням нових продуктів чи 
послуг. 
За часовими рамками Короткострокові ризики: ті, що мають негативний вплив на 
підприємство в найближчий час. 
Довгострокові ризики: ті, які можуть мати важливий вплив на 
діяльність підприємства у довгостроковій перспективі. 
Джерело: складено автором на сонові [21] 
 
Фінансові ризики належать до найбільш складних і багатогранних 
категорій ризиків, оскільки можуть виникати під впливом як внутрішніх, так і 
зовнішніх факторів. До їх основних проявів належать ризики 
неплатоспроможності, ліквідності, інвестиційні, кредитні, валютні та інші 
ризики, здатні впливати на фінансову стійкість підприємства. Характеристика 
основних особливостей фінансових ризиків може бути наведена у Таблиці 12. 
У сучасних умовах господарювання ефективне управління ризиками 
потребує застосування чіткої послідовності дій, що дозволяє забезпечити 
системність і результативність процесу ризик-менеджменту. Такий процес 
охоплює комплекс взаємопов’язаних етапів, спрямованих на виявлення ризиків, 
оцінку їх рівня, визначення пріоритетності, вибір відповідних заходів 
реагування та здійснення постійного контролю за змінами ризикового 
середовища. 
 
 
14 
 
Таблиця 1.2 – Основні характеристики фінансового ризику 
Основні характеристики  Опис 
Економічна природа Фінансовий ризик проявляється у сфері економічної діяльності 
підприємства і прямо пов’язаний з економічною діяльністю. 
Характеризується можливими економічними збитками в 
процесі здійснення діяльності підприємства. 
Обʼєктивність прояву Фінансовий ризик є невід’ємним явищем в функціонуванні 
будь-якого підприємства, він супроводжує всі види фінансових 
операцій і всі напрямки фінансової діяльності. 
Ймовірність реалізації Проявляється в тому, що ризикова подія може відбуватися і в 
процесі здійснення фінансової діяльності 
Невизначеність наслідків Фінансовий ризик може супроводжуватися, як суттєвими 
фінансовими втратами, так і формуванням додаткових його 
доходів. 
Очікувані несприятливі Повʼязано з тим, що ряд негативних наслідків фінансового 
наслідки ризику визначають втрату не лише доходу, а й капіталу 
підприємства, що приводить його до банкрутства (тобто до 
неминучих негативних наслідків для його діяльності). 
Субʼєктивність оцінки Рівень ризику носить суб’єктивний характер. Визначається 
різним рівнем об’єму інформаційної бази та рівнем кваліфікації 
фінансових менеджерів, їх досвіду в сфері ризик-менеджменту 
Варіабельність рівня – Фінансовий ризик змінюється в часі, і залежить від 
тривалості фінансової операції, тому що фактор часу впливає 
на його рівень. 
Джерело: складено автором на сонові [27] 
 
Саме тому ключовими етапами управління ризиками господарської 
діяльності підприємства визнаються послідовні дії щодо ідентифікації ризиків, 
їх аналізу та оцінювання, визначення пріоритетності, розроблення заходів 
мінімізації ризиків, впровадження механізмів контролю та подальшого 
моніторингу ефективності прийнятих управлінських рішень. 
визначення мети та ключових цілей управління ризиками;  
встановлення об’єкту управління ризиками;  
 визначення та застосування оптимальної методики оцінки ризиків;  
безпосереднє управління ризиками;  
розрахунок критерію ефективності управління ризиками [22]. 
Оптимально система управління ризиками господарської діяльності 
підприємства, має відповідати таким основним вимогам: 
15 
 
Ефективна система управління ризиками повинна відповідати низці 
важливих вимог, які забезпечують її практичну результативність та інтеграцію 
в загальну систему менеджменту підприємства. Насамперед управління 
ризиками має функціонувати як невід’ємний елемент комплексної системи 
управління ефективністю господарської діяльності підприємства. Це дозволяє 
узгоджувати заходи ризик-менеджменту зі стратегічними та оперативними 
цілями організації, забезпечуючи їх досягнення навіть в умовах підвищеної 
невизначеності. 
Крім того, система управління ризиками повинна бути логічною, 
зрозумілою та внутрішньо узгодженою. Всі процедури виявлення, оцінки та 
контролю ризиків мають базуватися на єдиних принципах та методичних 
підходах, що виключають суперечності у процесі прийняття управлінських 
рішень. Важливим завданням також є встановлення причин виникнення ризиків 
та факторів, які спричиняють їх появу. Саме глибоке розуміння джерел ризику 
дозволяє розробляти найбільш ефективні заходи щодо його попередження або 
мінімізації. 
Система ризик-менеджменту повинна забезпечувати можливість 
об’єктивної інтерпретації отриманих результатів, що сприяє прийняттю 
обґрунтованих господарських рішень та оцінці ефективності впроваджених 
заходів управління ризиками [29]. У результаті керівництво підприємства 
отримує необхідну інформацію для своєчасного реагування на зміни 
внутрішнього та зовнішнього середовища. 
Представлена на рисунку 1 схема управління ризиками відображає 
логічну послідовність основних етапів ризик-менеджменту та характеризує 
взаємозв’язок між його ключовими елементами. Вона узагальнює процес 
виявлення, аналізу, оцінки, регулювання та контролю ризиків, що дозволяє 
сформувати цілісне уявлення про механізм управління ризиками господарської 
діяльності підприємства. 
Водночас ефективне управління ризиками потребує визначення 
пріоритетності окремих напрямів ризик-менеджменту. Це пояснюється тим, що 
16 
 
на практиці підприємства стикаються з великою кількістю різноманітних 
ризиків, тоді як їхні фінансові, кадрові та матеріальні ресурси є обмеженими. За 
таких умов одночасне управління всією сукупністю ризиків є практично 
неможливим, тому виникає необхідність концентрації уваги на найбільш 
суттєвих загрозах, які можуть мати найбільший негативний вплив на 
результати діяльності підприємства. 
Для забезпечення максимальної ефективності процес оцінювання та 
регулювання ризиків доцільно здійснювати у двох взаємопов’язаних напрямах. 
Перший напрям передбачає аналіз ризиків, пов’язаних із конкретними 
господарськими операціями, інвестиційними проєктами, договорами або 
окремими напрямами діяльності. Другий напрям орієнтований на дослідження 
сукупності ризиків, характерних для діяльності підприємства загалом, що 
дозволяє формувати комплексну систему ризик-менеджменту та забезпечувати 
належний рівень економічної безпеки [34]. 
Сучасні умови господарювання підтверджують, що управління ризиками 
є однією з найважливіших функцій управління підприємством. Воно дозволяє 
не лише зменшувати можливі втрати, але й створює передумови для 
підвищення ефективності діяльності, зміцнення конкурентних позицій та 
забезпечення стійкого розвитку підприємства [23]. 
Під ризиком у господарській діяльності розуміють імовірність настання 
несприятливих подій або виникнення негативних обставин, які можуть 
призвести до погіршення фінансових результатів, втрати майна, зниження 
ділової репутації чи інших небажаних наслідків для підприємства. Ризики 
можуть формуватися під впливом різноманітних факторів, серед яких особливе 
значення мають економічні, політичні, технологічні та природні чинники. 
До економічних факторів ризику належать зміни ринкової кон’юнктури, 
інфляційні процеси, коливання валютних курсів, зростання вартості ресурсів, 
нестабільність фінансових ринків та інші економічні явища, що можуть 
впливати на фінансовий стан підприємства. 
17 
 
Політичні фактори пов’язані зі змінами державної політики, податкового 
законодавства, нормативно-правового регулювання, а також із політичною 
нестабільністю та воєнними ризиками. Для українських підприємств ця група 
ризиків є особливо актуальною в сучасних умовах. 
До технологічних факторів ризику належать швидкі темпи науково-
технічного прогресу, впровадження нових технологій, модернізація 
виробництва, автоматизація бізнес-процесів та необхідність адаптації 
підприємств до цифрової трансформації економіки. 
Окрему групу становлять природні ризики, які виникають унаслідок 
стихійних лих, несприятливих погодних умов, техногенних катастроф, епідемій 
та інших природних або надзвичайних подій. Такі ризики особливо складно 
прогнозувати та контролювати, однак їх наслідки можуть бути надзвичайно 
суттєвими для діяльності підприємства. 
Таким чином, різноманітність факторів виникнення ризиків обумовлює 
необхідність формування комплексної системи управління ризиками, яка 
дозволяє своєчасно виявляти потенційні загрози, оцінювати їх вплив на 
діяльність підприємства та розробляти ефективні заходи щодо їх мінімізації. 
Управління ризиками господарської діяльності підприємства являє собою 
послідовний та безперервний процес, який охоплює низку взаємопов’язаних 
етапів. Кожен із цих етапів має важливе значення для забезпечення 
ефективного функціонування системи ризик-менеджменту та створення умов 
для стабільного розвитку підприємства в умовах невизначеності. 
Першим етапом є ідентифікація ризиків, яка передбачає виявлення всіх 
можливих загроз і небезпек, що можуть впливати на діяльність підприємства. 
На цьому етапі здійснюється аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища 
функціонування організації з метою визначення потенційних ризикових 
факторів. Якість проведення ідентифікації значною мірою впливає на 
ефективність подальших заходів управління ризиками, оскільки невиявлений 
ризик не може бути оцінений або контрольований. 
18 
 
Наступним етапом є оцінка ризиків, під час якої визначаються 
ймовірність виникнення ризикової події та масштаби її можливого впливу на 
діяльність підприємства. На основі отриманих результатів формується уявлення 
про рівень небезпеки кожного ризику, що дозволяє визначити його 
пріоритетність та необхідність застосування відповідних управлінських заходів. 
Для оцінки можуть використовуватися як якісні, так і кількісні методи аналізу. 
Важливе місце у процесі ризик-менеджменту займає планування заходів 
щодо зниження ризиків. На цьому етапі розробляється комплекс 
організаційних, економічних, технічних та управлінських заходів, спрямованих 
на попередження виникнення ризиків або мінімізацію їх негативних наслідків. 
Вибір конкретних заходів залежить від характеру ризику, рівня його впливу та 
можливостей підприємства щодо його контролю. 
До основних напрямів зниження ризиків можуть належати 
диверсифікація діяльності, страхування майнових і фінансових ризиків, 
створення резервних фондів, удосконалення системи внутрішнього контролю, 
впровадження сучасних інформаційних технологій, підвищення кваліфікації 
персоналу, а також розроблення планів дій на випадок виникнення кризових 
ситуацій. 
Після розроблення заходів здійснюється їх впровадження та реалізація. 
Саме на цьому етапі розроблені рішення переходять у практичну площину та 
інтегруються в систему управління підприємством. Ефективність реалізації 
заходів значною мірою залежить від рівня організації управлінських процесів, 
наявності необхідних ресурсів та підтримки з боку керівництва. 
Завершальним етапом є моніторинг і контроль ризиків, який передбачає 
постійне спостереження за змінами ризикового середовища, оцінку 
результативності впроваджених заходів та своєчасне внесення коригувань до 
системи управління ризиками. Моніторинг дозволяє оперативно реагувати на 
нові загрози та забезпечувати актуальність заходів ризик-менеджменту 
відповідно до змін внутрішніх і зовнішніх умов функціонування підприємства. 
19 
 
Таким чином, процес управління ризиками є циклічним та безперервним. 
Він потребує системного підходу, постійного вдосконалення методів 
оцінювання та контролю ризиків, а також інтеграції ризик-менеджменту в усі 
сфери діяльності підприємства. Лише за таких умов можливо забезпечити 
ефективний захист від потенційних загроз, підвищити рівень економічної 
безпеки та створити передумови для сталого розвитку підприємства в 
довгостроковій перспективі. 
До основних та найбільш ефективних методів зниження підприємницьких 
ризиків належать такі підходи, які дозволяють підприємству мінімізувати 
можливі втрати та підвищити рівень стійкості господарської діяльності [24, 25]. 
Першим є метод розподілу ризику між учасниками підприємницької 
діяльності. Його сутність полягає у тому, що відповідальність за можливі 
ризики розподіляється між кількома сторонами, які спільно беруть участь у 
реалізації певного проєкту або господарської операції. Такий підхід 
застосовується ще на етапі планування діяльності, коли між учасниками 
визначаються їхні функції, обов’язки, зона відповідальності та можливі 
наслідки у разі виникнення ризикової ситуації. 
Другим важливим методом є страхування підприємницьких ризиків. Він 
передбачає передачу частини можливих фінансових втрат страховій компанії. У 
цьому випадку підприємство сплачує страхові внески, а у разі настання 
страхового випадку отримує відшкодування збитків. Такий метод дозволяє 
зменшити фінансове навантаження на підприємство та забезпечити додатковий 
рівень захисту від непередбачуваних подій. 
Третім методом є резервування коштів для покриття непередбачуваних 
витрат. Його сутність полягає у створенні спеціальних резервних фондів або 
накопиченні фінансових ресурсів, які можуть бути використані у разі 
виникнення ризикових подій. Наявність резервів дозволяє підприємству 
швидко реагувати на кризові ситуації, не порушуючи стабільності основної 
діяльності. 
20 
 
Окреме місце займає метод фінансування ризиків, який передбачає 
забезпечення джерел покриття можливих втрат, що можуть виникнути 
внаслідок реалізації підприємницького ризику. Такий підхід може включати 
використання власних коштів, залучення кредитних ресурсів, інвестицій, 
страхових виплат або інших фінансових інструментів, спрямованих на 
компенсацію негативних наслідків. 
У практиці управління підприємницькими ризиками також 
застосовуються різні прийоми їх мінімізації [33]. 
До них належить уникнення підприємницьких ризиків, що передбачає 
відмову від дій, операцій або проєктів, які можуть спричинити надмірно 
високий рівень ризику. Такий підхід є доцільним у випадках, коли потенційні 
втрати значно перевищують можливі вигоди. 
Прийняття підприємницького ризику означає, що підприємство свідомо 
залишає ризик або його частину на власній відповідальності. Зазвичай цей 
прийом використовується тоді, коли ризик має невисокий рівень впливу або 
витрати на його мінімізацію є більшими, ніж можливі втрати. 
Запобігання підприємницьким ризикам полягає у недопущенні дій, які 
можуть призвести до виникнення ризикової ситуації. Це може передбачати 
посилення контролю, перевірку контрагентів, дотримання технологічних норм, 
удосконалення системи управління та своєчасне реагування на потенційні 
загрози. 
Зниження підприємницьких ризиків спрямоване на скорочення обсягу 
можливих втрат, яких може зазнати суб’єкт господарювання у разі реалізації 
ризикової події. Для цього можуть застосовуватися організаційні, фінансові, 
технічні, правові та інформаційні заходи, спрямовані на зменшення ймовірності 
виникнення ризику або масштабу його наслідків. 
Отже, використання різних методів і прийомів зниження 
підприємницьких ризиків дозволяє підприємству більш ефективно управляти 
невизначеністю, забезпечувати стабільність господарської діяльності та 
зменшувати негативний вплив зовнішніх і внутрішніх загроз. 
21 
 
Варто відзначити, що система управління ризиками повинна відповідати 
таким вимогам: реагувати на реальні ризики ринкової економіки, включати 
якомога ширший аналіз факторів ризику, максимально зводячи невизначеність 
до мінімуму; забезпечувати ефективне зниження негативного впливу ризику чи 
уникнення такого ризику взагалі; забезпечувати оперативну реакцію на зміни 
внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства, які можуть призвести до 
виникнення ризику; функціонувати неперервно; управляюча підсистема 
повинна взаємодіяти зі всіма підрозділами підприємства [24]. Таким чином, 
основними принципами, на яких ґрунтується ефективне управління ризиками є:  
масштабність охоплення всіх можливих сфер виникнення ризиків; 
 мінімізація кількості можливих ризиків та ступеню їх впливу;  
 адекватна, швидка реакція на внутрішні та зовнішні зміни, які 
призводять до ризику;  
зважене прийняття ризику (ризик є обґрунтованим; ризик у допустимих 
розмірах; попереднє прогнозування можливих наслідків реалізації ризику) [26]. 
Отже, ризик-менеджмент має базуватися на знанні стандартних прийомів 
управління ризиком, на вмінні швидко і правильно оцінювати конкретну 
економічну ситуацію та здатності швидко знайти гідний, якщо не єдиний вихід 
з конкретної ситуації. 
Для ефективного управління ризиками господарської діяльності 
підприємству необхідно:  
1) Створити систему управління ризиками: ця система повинна включати 
в себе всі необхідні процеси та процедури, які дозволяють ефективно управляти 
ризиками.  
2) Забезпечити наявність кваліфікованих фахівців у сфері управління 
ризиками: ці фахівці повинні мати необхідні знання та досвід для ефективного 
управління ризиками.  
3) Підтримувати систему управління ризиками в актуальному стані. 
Слід зазначити, що система управління ризиками не є статичним 
механізмом. Вона повинна постійно адаптуватися до змін внутрішнього та 
22 
 
зовнішнього середовища, вдосконалюватися відповідно до нових викликів, 
загроз і можливостей, які виникають у процесі функціонування підприємства. 
Динамічність сучасного бізнес-середовища вимагає регулярного перегляду 
методів оцінки ризиків, інструментів їх контролю та заходів реагування на 
потенційні небезпеки [31]. 
Управління ризиками господарської діяльності є складним 
багаторівневим процесом, що охоплює широкий спектр управлінських, 
фінансових, організаційних та інформаційних заходів. Незважаючи на 
складність його реалізації, ефективний ризик-менеджмент створює суттєві 
переваги для підприємства, оскільки дозволяє підвищити рівень його 
конкурентоспроможності, зміцнити фінансову стійкість та забезпечити 
стабільність функціонування в умовах невизначеності [29]. 
Сучасне управління ризиками передбачає комплексний процес 
ідентифікації, оцінювання, моніторингу та регулювання ризикових факторів з 
метою мінімізації їх негативного впливу на результати діяльності підприємства. 
При цьому вибір конкретних механізмів управління залежить від характеру 
ризику, рівня його небезпеки та особливостей діяльності суб’єкта 
господарювання. 
Серед найбільш поширених способів управління ризиками виділяють 
уникнення ризику, його збереження (прийняття), зниження, передачу та 
компенсацію можливих втрат. Використання зазначених підходів дозволяє 
підприємству формувати ефективну систему захисту від потенційних загроз та 
забезпечувати безперервність бізнес-процесів навіть за несприятливих умов 
функціонування. 
Основними напрямами сучасного ризик-менеджменту є організація 
ефективної взаємодії між учасниками процесу управління ризиками, 
проведення консультацій та інформаційного обміну, оцінювання рівня ризиків, 
вибір відповідних інструментів управління та контроль результативності 
впроваджених заходів. Важливе значення має також створення системи ризик-
23 
 
менеджменту, яка інтегрується в загальну систему управління підприємством і 
забезпечує врахування як внутрішніх, так і зовнішніх факторів впливу. 
Функціонування сучасної системи управління ризиками повинно 
базуватися на принципах комплексності, системності, безперервності та 
адаптивності. Особливого значення набуває процесно-орієнтований підхід до 
управління ризиками, який дозволяє інтегрувати процедури ризик-
менеджменту в усі бізнес-процеси підприємства. Такий підхід забезпечує 
своєчасне виявлення потенційних загроз, підвищує якість управлінських рішень 
та створює умови для сталого розвитку підприємства в довгостроковій 
перспективі. 
Таким чином, управління ризиками виступає одним із ключових 
інструментів забезпечення економічної безпеки та ефективності господарської 
діяльності підприємства. Його результативність значною мірою визначає 
здатність підприємства адаптуватися до змін зовнішнього середовища, 
підтримувати конкурентні переваги та досягати поставлених стратегічних 
цілей. 
Проведене дослідження дозволяє стверджувати, що управління ризиками 
є важливою складовою системи управління господарською діяльністю 
підприємства. В умовах зростання невизначеності зовнішнього середовища, 
посилення конкуренції, економічних та політичних викликів ризики стають 
невід’ємною частиною функціонування будь-якого суб’єкта господарювання. 
Саме тому формування ефективної системи ризик-менеджменту набуває 
особливого значення для забезпечення стабільного розвитку підприємства. 
Ефективне управління ризиками дозволяє мінімізувати можливі фінансові 
та матеріальні втрати, підвищити результативність використання ресурсів, 
покращити якість управлінських рішень та забезпечити безперервність 
господарських процесів. Важливою перевагою ризик-менеджменту є також 
його здатність не лише запобігати негативним наслідкам, а й створювати 
додаткові можливості для розвитку підприємства. 
24 
 
Важливими складовими ефективного управління ризиками є 
систематичний аналіз ризикового середовища, своєчасне виявлення 
потенційних загроз, оцінювання рівня ризиків, вибір адекватних методів 
реагування та постійний контроль за результативністю впроваджених заходів. 
Лише комплексний підхід до ризик-менеджменту здатний забезпечити 
належний рівень економічної безпеки підприємства та підвищити його 
адаптивність до змін зовнішнього середовища. 
Особливого значення набуває необхідність постійного вдосконалення 
системи управління ризиками відповідно до специфіки діяльності 
підприємства, галузевих особливостей та сучасних викликів ринкового 
середовища. Постійний моніторинг ризиків, коригування управлінських рішень 
та використання сучасних методів ризик-менеджменту створюють основу для 
забезпечення довгострокової фінансової стійкості та конкурентоспроможності 
підприємства. 
Отже, управління ризиками є одним із найважливіших напрямів 
сучасного менеджменту, що забезпечує захист підприємства від негативного 
впливу внутрішніх і зовнішніх загроз, сприяє підвищенню ефективності його 
діяльності та створює передумови для сталого розвитку в умовах нестабільного 
бізнес-середовища. Саме тому формування та вдосконалення системи ризик-
менеджменту повинно розглядатися як стратегічний пріоритет розвитку будь-
якого сучасного підприємства. 
 
1.2 Класифікація та особливості ризиків підприємств житлово-комунального 
господарства 
 
В умовах нестабільного бізнес-середовища діяльність підприємств 
житлово-комунального господарства супроводжується значною кількістю 
ризиків, які можуть негативно впливати на результати їх функціонування, 
фінансову стійкість та якість надання послуг споживачам. Враховуючи 
суспільну значущість підприємств цієї сфери, питання своєчасного виявлення, 
25 
 
оцінювання та мінімізації ризиків набуває особливої актуальності. Ефективне 
управління ризиками є важливою передумовою забезпечення безперебійної 
роботи підприємств житлово-комунального господарства та підвищення їх 
конкурентоспроможності в сучасних умовах господарювання. 
Для формування ефективної системи ризик-менеджменту важливим є 
здійснення класифікації ризиків, яка дозволяє систематизувати потенційні 
загрози за певними ознаками та визначити найбільш доцільні методи 
управління ними. Науковці зазначають, що класифікація ризиків створює 
основу для їх комплексного аналізу, оцінки та подальшого контролю, що 
сприяє підвищенню ефективності управлінських рішень [35]. 
У науковій літературі існують різні підходи до класифікації ризиків 
підприємства. Найчастіше ризики класифікують за джерелами виникнення, 
сферою прояву, ступенем впливу, тривалістю дії, можливістю прогнозування та 
рівнем керованості. Залежно від джерела виникнення ризики поділяють на 
внутрішні та зовнішні. Внутрішні ризики пов’язані безпосередньо з діяльністю 
підприємства та залежать від ефективності управління, кваліфікації персоналу, 
технічного стану обладнання та фінансового забезпечення. Зовнішні ризики 
формуються під впливом факторів зовнішнього середовища, на які 
підприємство не може безпосередньо впливати, але змушене враховувати у 
своїй діяльності [36]. 
Особливістю підприємств житлово-комунального господарства є те, що 
вони одночасно перебувають під впливом значної кількості як внутрішніх, так і 
зовнішніх ризиків. Це обумовлено високим рівнем залежності від державного 
регулювання, технічним станом інфраструктури, особливостями 
тарифоутворення та соціальною значущістю послуг, які вони надають 
населенню. 
Однією з найбільш важливих груп ризиків для підприємств житлово-
комунального господарства є фінансові ризики. Вони виникають унаслідок 
нестачі фінансових ресурсів, несвоєчасної оплати послуг споживачами, 
зростання дебіторської заборгованості, інфляційних процесів, коливання 
26 
 
вартості енергоресурсів та недосконалості механізму тарифного регулювання. 
Для комунальних підприємств водопровідно-каналізаційного господарства 
фінансові ризики часто пов’язані з невідповідністю між фактичними витратами 
на виробництво послуг та затвердженими тарифами, що негативно впливає на 
їх фінансову стійкість [37]. 
Важливе місце займають виробничо-технічні ризики, які пов’язані із 
фізичним та моральним зносом основних засобів, аварійністю інженерних 
мереж, збоєм у роботі обладнання та порушенням технологічних процесів. Для 
підприємств водопостачання та водовідведення такі ризики можуть мати 
критичні наслідки, оскільки аварії на мережах або насосних станціях здатні 
спричинити перебої у наданні життєво необхідних послуг населенню та значні 
фінансові втрати. 
Суттєвий вплив на діяльність підприємств житлово-комунального 
господарства мають екологічні ризики. Вони пов’язані із забрудненням 
навколишнього природного середовища, порушенням екологічних нормативів, 
аварійними скидами стічних вод, неефективною роботою очисних споруд та 
можливими негативними наслідками для здоров’я населення. В умовах 
посилення екологічних вимог та контролю з боку державних органів значення 
екологічних ризиків постійно зростає [38]. 
Окрему групу становлять кадрові ризики, які виникають через нестачу 
кваліфікованих працівників, старіння кадрового складу, низький рівень 
мотивації персоналу та відтік фахівців до більш прибуткових галузей 
економіки. Для підприємств житлово-комунального господарства кадрова 
проблема є особливо актуальною, оскільки якість надання послуг значною 
мірою залежить від професійного рівня працівників та їх здатності оперативно 
реагувати на аварійні ситуації. 
В сучасних умовах особливого значення набувають інформаційні та 
кібернетичні ризики. Активне впровадження цифрових технологій, 
автоматизованих систем управління та електронного документообігу підвищує 
ефективність діяльності підприємств, але водночас збільшує ризики 
27 
 
несанкціонованого доступу до інформації, кібератак та втрати даних. 
Порушення функціонування інформаційних систем може негативно впливати 
як на виробничі процеси, так і на фінансові результати діяльності підприємства. 
Серед зовнішніх ризиків особливе місце займають політичні та правові 
ризики. Вони виникають унаслідок змін законодавства, реформування галузі 
житлово-комунального господарства, зміни механізмів державного 
регулювання тарифів, а також під впливом політичної нестабільності та 
воєнних дій. Для українських підприємств житлово-комунального господарства 
ці ризики є особливо актуальними в умовах воєнного стану та післявоєнного 
відновлення інфраструктури [38]. 
Враховуючи сучасні умови господарювання, значного поширення набули 
також соціальні ризики, які пов’язані зі змінами рівня доходів населення, 
демографічними процесами, міграцією населення та соціальною напруженістю 
в суспільстві. Зниження платоспроможності споживачів безпосередньо впливає 
на рівень розрахунків за житлово-комунальні послуги та може спричиняти 
зростання дебіторської заборгованості підприємств. 
Таким чином, діяльність підприємств житлово-комунального 
господарства характеризується наявністю широкого спектра ризиків, які 
охоплюють фінансову, виробничу, екологічну, кадрову, інформаційну, правову 
та соціальну сфери. Взаємозв’язок цих ризиків обумовлює необхідність 
застосування комплексного підходу до їх управління. Своєчасна ідентифікація, 
оцінювання та мінімізація ризиків дозволяє підвищити ефективність діяльності 
підприємства, забезпечити стабільність надання житлово-комунальних послуг 
та зміцнити його фінансово-економічну безпеку. 
 
1.3 Парадигма процесу управління ризиками підприємств в сучасних умовах 
 
Будь-які компанії стикаються з численними ризиками, які можуть завдати 
шкоди їхній діяльності, репутації, прибутковості та навіть життєздатності. Це 
робить впровадження ініціативи управління ризиками підприємства 
28 
 
надзвичайно важливим. У сучасному динамічному середовищі ризиків 
важливіше мати сильний підхід до управління ризиками, ніж будь-коли. Від 
стихійних лих до пандемій, геополітичних заворушень, порушень ланцюгів 
поставок та кіберзагроз – ризики для організацій набувають різних форм і 
вражають з багатьох боків. Мета управління ризиками – приймати обґрунтовані 
рішення щодо ризиків, щоб працювати ефективніше та прибутковіше. Але щоб 
бути ефективною, ініціатива управління ризиками потребує ретельного 
планування та участі всього підприємства. Є багато причин, чому управління 
ризиками підприємства є важливим. Зокрема, це дозволяє організаціям бути 
проактивними у виявленні та моніторингу потенційних внутрішніх і зовнішніх 
ризиків, а не просто реагувати на них після їх виникнення. Він також 
встановлює протоколи для пом’якшення тих ризиків, яких підприємство просто 
не може уникнути. 
У сучасних умовах господарювання управління ризиками виступає одним 
із ключових напрямів забезпечення стабільності та ефективності діяльності 
підприємства. Під управлінням ризиками розуміють комплексний процес 
ідентифікації, аналізу, оцінювання та контролю можливих загроз, які можуть 
негативно вплинути на досягнення стратегічних і поточних цілей організації. 
До таких загроз належать фінансові, правові, виробничі, технологічні, 
екологічні, інформаційні та безпекові ризики. Їх виникнення може бути 
пов’язане як із внутрішніми факторами діяльності підприємства, так і з впливом 
зовнішнього середовища [9]. 
Ризики супроводжують будь-яку господарську діяльність та можуть 
виникати внаслідок фінансової нестабільності, недосконалості законодавчого 
регулювання, змін ринкової кон’юнктури, використання новітніх технологій, 
управлінських помилок, виробничих аварій, природних катастроф та інших 
непередбачуваних обставин. Саме тому основним завданням системи 
управління ризиками є своєчасне виявлення потенційних загроз, оцінка 
ймовірності їх виникнення та масштабу можливих наслідків, а також 
29 
 
розроблення дієвих заходів щодо їх попередження або мінімізації негативного 
впливу. 
Система управління ризиками є важливим елементом загальної системи 
менеджменту підприємства та складовою процесу стратегічного планування. Її 
ефективне функціонування дозволяє не лише знизити рівень невизначеності у 
процесі прийняття управлінських рішень, а й забезпечити належний рівень 
фінансової безпеки, підвищити конкурентоспроможність та зміцнити ринкові 
позиції суб’єкта господарювання. Водночас ризики можуть спричиняти не 
лише прямі фінансові втрати, а й погіршення ділової репутації, зниження якості 
продукції чи послуг, втрату клієнтів та партнерів. 
Причини виникнення ризиків є різноманітними та охоплюють як 
внутрішні, так і зовнішні чинники. До внутрішніх належать помилки 
персоналу, недоліки організаційної структури, неефективна система контролю, 
технічні несправності обладнання та управлінські прорахунки. Зовнішніми 
факторами виступають економічні кризи, інфляційні процеси, зміни 
податкового та нормативно-правового середовища, політична нестабільність, 
наслідки воєнних дій, кліматичні зміни, пандемії та інші глобальні виклики. У 
разі реалізації ризикових подій підприємство змушене нести відповідні 
економічні, соціальні та організаційні наслідки. 
Слід зазначити, що функціонування бізнесу без ризиків є практично 
неможливим. Будь-яке підприємство постійно перебуває під впливом 
економічних, технологічних, екологічних і конкурентних факторів, які 
створюють додаткові виклики для його діяльності. Успішність підприємства 
значною мірою залежить від здатності керівництва не лише реагувати на 
ризики, але й своєчасно прогнозувати їх виникнення та адаптувати діяльність 
до змін зовнішнього середовища. 
Отже, управління ризиками підприємства доцільно розглядати як 
безперервний та системний процес виявлення, аналізу, оцінки, ранжування й 
нейтралізації потенційних загроз, що можуть перешкоджати досягненню 
стратегічних і операційних цілей організації. Такий підхід охоплює широкий 
30 
 
спектр ризиків, серед яких фінансові, операційні, стратегічні, інвестиційні, 
кредитні, кадрові, інформаційні, кібернетичні ризики та ризики взаємодії з 
контрагентами. Використання сучасних інструментів ризик-менеджменту 
сприяє підвищенню рівня адаптивності підприємства до змін бізнес-
середовища та забезпечує його стійкий розвиток у довгостроковій перспективі. 
Крім того, ефективне управління ризиками передбачає не лише 
уникнення або мінімізацію негативних наслідків, але й використання 
можливостей, що виникають у результаті змін зовнішнього середовища. Саме 
тому сучасний ризик-менеджмент розглядається як важливий інструмент 
підвищення ефективності управління підприємством та забезпечення його 
конкурентних переваг. 
Особливої актуальності проблема управління ризиками набуває в 
сучасних умовах функціонування національної економіки. Військові дії на 
території України, економічна нестабільність, загострення кіберзагроз, 
порушення логістичних ланцюгів, інфляційні процеси та нестійкість 
фінансових ринків суттєво підвищують рівень невизначеності діяльності 
суб’єктів господарювання. За таких умов формування ефективної системи 
економічної безпеки та ризик-менеджменту стає одним із пріоритетних завдань 
управління підприємством, оскільки забезпечує його стійкість, 
конкурентоспроможність та здатність до подальшого розвитку [10]. 
У практиці сучасного менеджменту ризики підприємства найчастіше 
групують у три основні категорії: операційні, фінансові та стратегічні. 
Операційні ризики безпосередньо пов’язані з поточною діяльністю 
підприємства та можуть виникати внаслідок виробничих збоїв, помилок 
персоналу, технічних несправностей чи недосконалості внутрішніх процесів. 
Стратегічні ризики впливають на реалізацію довгострокових цілей 
підприємства, його розвиток та конкурентоспроможність. Фінансові ризики, 
своєю чергою, визначають рівень фінансової стійкості суб’єкта 
господарювання та можуть бути пов’язані зі зміною ринкової кон’юнктури, 
інфляцією, нестачею фінансових ресурсів або коливанням валютних курсів. 
31 
 
Ефективне управління ризиками спрямоване на забезпечення захисту 
матеріальних і нематеріальних активів підприємства, його інтелектуальної 
власності, інформаційних ресурсів, ділової репутації та фінансових результатів. 
Завдяки своєчасному виявленню потенційних загроз, аналізу вразливих місць 
та впровадженню відповідних заходів контролю організація отримує 
можливість знизити ймовірність настання несприятливих подій та мінімізувати 
масштаби їх негативного впливу. 
Важливим інструментом сучасного ризик-менеджменту виступає 
стратегія управління ризиками, яка являє собою комплексний план дій щодо 
попередження, моніторингу та реагування на можливі ризикові ситуації. Така 
стратегія визначає порядок дій підприємства як на етапі профілактики ризиків, 
так і під час виникнення кризових подій. Крім того, вона забезпечує 
інформаційну підтримку керівництва та інших зацікавлених сторін, створюючи 
основу для прийняття обґрунтованих управлінських рішень [11]. 
У сучасних умовах високої динамічності бізнес-середовища управління 
ризиками повинно мати системний характер та охоплювати всі напрями 
діяльності підприємства. Комплексний підхід до ризик-менеджменту дозволяє 
не лише своєчасно реагувати на загрози, а й використовувати нові можливості 
для розвитку, забезпечуючи стійкість організації та її довгострокове зростання. 
Процес управління ризиками передбачає декілька взаємопов’язаних 
етапів, серед яких особливе значення мають ідентифікація, аналіз та оцінка 
ризиків. 
1. Ідентифікація ризиків. 
Першим етапом ефективного ризик-менеджменту є виявлення 
потенційних ризиків, які можуть впливати на діяльність підприємства. 
Своєчасна ідентифікація загроз дозволяє керівництву заздалегідь оцінити 
можливі наслідки, розробити превентивні заходи та підготувати необхідні 
ресурси для реагування. Чим раніше ризик буде виявлений, тим більше 
можливостей матиме підприємство для його мінімізації або перетворення на 
потенційну конкурентну перевагу. 
32 
 
До найбільш поширених методів ідентифікації ризиків належать: 
– мозковий штурм, який передбачає колективне обговорення можливих 
ризикових ситуацій за участю фахівців різних підрозділів. Такий підхід сприяє 
формуванню широкого спектра ідей та дозволяє виявити приховані загрози, які 
можуть залишитися поза увагою окремих працівників; 
– SWOT-аналіз, який забезпечує комплексне дослідження внутрішнього 
та зовнішнього середовища підприємства шляхом визначення його сильних і 
слабких сторін, можливостей та загроз. Застосування цього інструменту 
дозволяє виявити потенційні ризики та оцінити їхній вплив на діяльність 
організації. 
Крім зазначених методів, на практиці використовуються експертні 
оцінки, аналіз статистичних даних, опитування персоналу, аудит бізнес-
процесів та вивчення попереднього досвіду функціонування підприємства. 
2. Аналіз та оцінка ризиків. 
Після виявлення ризиків здійснюється їх детальний аналіз та оцінювання. 
Основною метою цього етапу є визначення ймовірності настання ризикової 
події та масштабу її можливих наслідків для підприємства. Результати 
оцінювання дозволяють ранжувати ризики за рівнем важливості та визначити 
першочергові напрями управлінського впливу. 
У сучасній практиці використовують два основні підходи до оцінки 
ризиків: 
– якісна оцінка ризиків, яка передбачає визначення рівня ризику за 
допомогою описових характеристик, таких як низький, середній або високий. 
Для цього застосовують матриці ризиків, теплові карти, шкали експертного 
оцінювання та інші інструменти візуалізації; 
– кількісна оцінка ризиків, що ґрунтується на використанні 
математичних, статистичних та економетричних методів. У цьому випадку 
ризикам присвоюються конкретні числові значення, що дозволяє більш точно 
визначити можливі втрати та оцінити економічну ефективність заходів щодо їх 
мінімізації. 
33 
 
Поєднання якісних і кількісних методів аналізу дає змогу отримати 
найбільш об’єктивну картину ризикового середовища підприємства та 
сформувати ефективну систему управління ризиками, орієнтовану на 
забезпечення його стабільного розвитку та економічної безпеки. 
3. Пріоритизація ризиків. 
Після проведення ідентифікації та оцінки ризиків важливим етапом 
системи ризик-менеджменту є їх пріоритизація. Сутність цього процесу полягає 
у визначенні ступеня важливості кожного ризику шляхом його ранжування за 
рівнем потенційного впливу на діяльність підприємства та ймовірністю 
виникнення. Такий підхід дозволяє керівництву зосередити увагу на найбільш 
критичних загрозах і забезпечити раціональний розподіл фінансових, 
матеріальних та трудових ресурсів для їх мінімізації. 
Пріоритизація ризиків дає можливість підприємству своєчасно реагувати 
на найбільш небезпечні події, які можуть суттєво вплинути на досягнення 
стратегічних та операційних цілей. У процесі ранжування враховується не лише 
ймовірність реалізації ризику, а й масштаби можливих наслідків для 
підприємства. Це сприяє підвищенню ефективності управлінських рішень та 
забезпечує більш високий рівень економічної безпеки організації. 
Одним із ключових критеріїв пріоритизації є потенційний вплив ризику, 
який характеризує можливі наслідки його реалізації. Такий вплив може 
проявлятися у вигляді фінансових втрат, зниження прибутковості, порушення 
виробничих процесів, погіршення якості продукції або послуг, втрати клієнтів, 
негативного впливу на ділову репутацію підприємства, виникнення штрафних 
санкцій з боку контролюючих органів чи інших негативних наслідків для 
функціонування бізнесу. Як правило, ризики з найбільш значними наслідками 
потребують першочергової уваги та невідкладного впровадження заходів 
реагування. 
Не менш важливим критерієм є ймовірність виникнення ризикової події, 
яка відображає частоту або можливість реалізації конкретного ризику протягом 
певного періоду часу. Для оцінки ймовірності використовуються результати 
34 
 
аналізу попереднього досвіду діяльності підприємства, статистичні дані, 
галузеві тенденції, експертні оцінки, результати моніторингу зовнішнього 
середовища та інші інформаційні джерела. Чим вищою є ймовірність настання 
ризику, тим більшу увагу необхідно приділяти його контролю та 
попередженню [12]. 
Для визначення пріоритетності ризиків на практиці часто 
використовуються матриці ризиків, які дозволяють поєднати показники 
ймовірності та наслідків в єдину систему оцінювання. За результатами такого 
аналізу ризики можуть бути розподілені на категорії високого, середнього та 
низького рівня значущості. Високопріоритетні ризики потребують негайного 
реагування та постійного моніторингу, середньопріоритетні – розроблення 
заходів контролю та періодичного спостереження, тоді як ризики з низьким 
рівнем значущості можуть перебувати під поточним контролем без залучення 
значних ресурсів. 
Таким чином, пріоритизація ризиків є важливою складовою процесу 
управління ризиками підприємства, оскільки забезпечує концентрацію уваги на 
найбільш критичних загрозах, сприяє підвищенню ефективності використання 
ресурсів та створює передумови для стабільного функціонування і 
довгострокового розвитку підприємства в умовах невизначеності та 
нестабільного бізнес-середовища. 
4. Планування заходів реагування на ризики. 
Після визначення пріоритетності ризиків наступним важливим етапом 
системи ризик-менеджменту є розроблення плану реагування на потенційні 
загрози. Ефективність управління ризиками значною мірою залежить від 
здатності підприємства своєчасно обрати найбільш доцільні способи впливу на 
ризикові події відповідно до рівня їх значущості, фінансових можливостей 
організації та стратегічних цілей її розвитку. 
Планування реагування на ризики передбачає розроблення комплексу 
заходів, спрямованих на попередження виникнення ризиків, зниження їх 
негативного впливу або мінімізацію можливих втрат у разі їх реалізації. При 
35 
 
цьому вибір конкретної стратегії залежить від характеру ризику, ступеня його 
небезпеки, джерел виникнення та потенційних наслідків для діяльності 
підприємства. 
У практиці управління ризиками найбільш поширеними є такі стратегії 
реагування: 
– уникнення ризику, яке полягає у відмові від діяльності або 
управлінських рішень, що можуть спричинити виникнення небажаних 
наслідків. Даний підхід передбачає повне усунення джерела ризику або 
недопущення його появи шляхом реалізації превентивних заходів. Незважаючи 
на високу ефективність, ця стратегія не завжди є можливою через необхідність 
досягнення стратегічних цілей підприємства; 
– зменшення (пом’якшення) ризику, яке спрямоване на скорочення 
ймовірності виникнення ризикової події або зменшення масштабів її 
негативного впливу. Для цього можуть застосовуватися заходи технічного, 
організаційного, фінансового чи інформаційного характеру, спрямовані на 
підвищення рівня безпеки та стійкості діяльності підприємства; 
– передача ризику, що передбачає часткове або повне перекладання 
відповідальності за можливі наслідки ризику на іншу сторону. 
Найпоширенішими інструментами передачі ризиків є страхування, гарантійні 
угоди, аутсорсинг окремих функцій та укладання спеціалізованих контрактів із 
контрагентами. Такий підхід дозволяє знизити фінансове навантаження на 
підприємство у випадку реалізації ризикової події; 
– прийняття ризику, яке полягає у свідомому визнанні існування ризику 
без здійснення додаткових заходів щодо його усунення. Зазвичай ця стратегія 
застосовується щодо ризиків із низьким рівнем впливу або у випадках, коли 
витрати на їх усунення перевищують потенційні збитки від їх реалізації. 
Формування ефективного плану реагування на ризики потребує 
врахування специфіки діяльності підприємства, рівня його ресурсного 
забезпечення, галузевих особливостей та впливу зовнішнього середовища. 
Особливо важливим є розмежування внутрішніх і зовнішніх ризиків, оскільки 
36 
 
механізми управління ними можуть суттєво відрізнятися. Наприклад, внутрішні 
ризики переважно контролюються безпосередньо підприємством, тоді як 
зовнішні потребують більшої адаптивності та гнучкості управлінських рішень 
[12-14]. 
Варто зазначити, що найбільш результативним є той план управління 
ризиками, який інтегрований у загальну систему стратегічного управління 
підприємством. У такому випадку заходи реагування не суперечать 
довгостроковим цілям організації, а навпаки сприяють їх досягненню навіть за 
умов підвищеної невизначеності та появи нових загроз. 
5. Впровадження засобів контролю ризиків. 
Після розроблення заходів реагування на ризики важливим етапом є 
впровадження відповідних механізмів контролю, які забезпечують практичну 
реалізацію обраної стратегії ризик-менеджменту. Засоби контролю ризиків 
являють собою комплекс організаційних, технічних, економічних та 
управлінських заходів, спрямованих на зменшення рівня ризику до 
прийнятного для підприємства рівня. 
Контроль ризиків виступає своєрідним захисним механізмом, що 
дозволяє своєчасно виявляти відхилення від запланованих параметрів 
діяльності та запобігати виникненню небажаних наслідків. Ефективно 
впроваджені контрольні процедури сприяють зміцненню економічної безпеки 
підприємства, підвищенню його стійкості до зовнішніх та внутрішніх загроз, а 
також забезпечують безперервність бізнес-процесів. 
До основних напрямів впровадження засобів контролю ризиків належать: 
– встановлення внутрішніх регламентів та процедур контролю; 
– удосконалення системи внутрішнього аудиту та моніторингу; 
– використання сучасних інформаційних технологій для контролю 
ризикових операцій; 
– підвищення кваліфікації персоналу та формування культури ризик-
менеджменту; 
– забезпечення належного рівня технічної та інформаційної безпеки; 
37 
 
– впровадження систем раннього попередження про можливі загрози; 
– постійний контроль виконання заходів щодо мінімізації ризиків. 
Таким чином, впровадження засобів контролю є завершальним етапом 
практичної реалізації процесу управління ризиками та створює передумови для 
стабільного функціонування підприємства, підвищення ефективності його 
діяльності та досягнення стратегічних цілей в умовах нестабільного бізнес-
середовища. 
Призначення системи контролю ризиків полягає не лише у виявленні 
потенційних загроз, а й у зменшенні ймовірності їх виникнення або мінімізації 
негативних наслідків для підприємства. Ефективні механізми контролю 
сприяють дотриманню вимог законодавства, галузевих стандартів, внутрішніх 
регламентів та процедур, а також підвищують загальну стійкість організації до 
внутрішніх і зовнішніх викликів. Завдяки цьому підприємство отримує 
можливість оперативно реагувати на кризові ситуації, забезпечувати 
безперервність діяльності та підтримувати належний рівень економічної 
безпеки. 
На практиці застосовуються різноманітні інструменти контролю ризиків 
залежно від специфіки діяльності підприємства та характеру загроз. 
Так, контроль фінансових ризиків передбачає використання заходів, 
спрямованих на захист фінансових ресурсів підприємства. До них належать 
диверсифікація інвестиційного портфеля, встановлення допустимих меж 
ризику, проведення внутрішніх і зовнішніх аудитів, формування резервних 
фондів, а також використання інструментів страхування та хеджування 
фінансових ризиків. 
Контроль операційних ризиків орієнтований на забезпечення стабільності 
внутрішніх бізнес-процесів. Він включає впровадження ефективної системи 
внутрішнього контролю, постійний моніторинг виробничих та управлінських 
процесів, розроблення резервних планів дій, а також організацію 
систематичного навчання працівників з метою зниження ймовірності помилок 
та виробничих збоїв. 
38 
 
Особливого значення в сучасних умовах набуває контроль інформаційних 
та кіберризиків. Для захисту інформаційних ресурсів підприємства 
використовуються системи шифрування даних, багаторівневий контроль 
доступу до інформації, антивірусний захист, системи виявлення кіберзагроз, 
регулярне оновлення програмного забезпечення та резервне копіювання 
критично важливих даних. 
Не менш важливим є контроль ризиків у ланцюгах постачання, який 
спрямований на забезпечення безперебійного постачання ресурсів, матеріалів 
та послуг. Для цього підприємства здійснюють оцінку надійності 
постачальників, створюють базу альтернативних партнерів, укладають 
довгострокові договори та розробляють плани дій на випадок порушення 
логістичних процесів чи форс-мажорних обставин. 
6. Постійний моніторинг та перегляд ризиків 
Важливою складовою системи ризик-менеджменту є безперервний 
моніторинг ризиків та регулярний перегляд ефективності заходів управління 
ними. Оскільки внутрішнє та зовнішнє середовище функціонування 
підприємства постійно змінюється, ризики також можуть змінювати свій 
характер, рівень впливу та ймовірність виникнення. Саме тому процес 
управління ризиками не повинен бути одноразовою процедурою, а має 
здійснюватися на постійній основі. 
Регулярний моніторинг дозволяє своєчасно виявляти нові загрози, 
оцінювати результативність впроваджених заходів та вносити необхідні 
корективи до системи ризик-менеджменту. Серед найбільш поширених 
інструментів моніторингу використовуються періодичні оцінки ризиків, аналіз 
ключових показників ефективності (KPI), застосування індикаторів ризику 
(KRI), системи внутрішньої звітності, сценарне планування та проведення 
стрес-тестування. 
Постійний контроль за ризиками забезпечує гнучкість управлінської 
системи та підвищує адаптивність підприємства до змін ринкового середовища. 
7. Комунікація та звітність у сфері управління ризиками 
39 
 
Ефективність системи управління ризиками значною мірою залежить від 
налагодженого процесу комунікації між усіма учасниками управлінського 
процесу. Своєчасне інформування працівників, керівництва, власників та інших 
зацікавлених сторін про наявні ризики сприяє прийняттю обґрунтованих 
управлінських рішень та формуванню єдиного підходу до їх мінімізації. 
Система комунікації повинна забезпечувати передачу інформації про 
ризики у доступній та зрозумілій формі, враховуючи специфіку кожної групи 
користувачів. Важливим завданням є підтримка відкритого обміну 
інформацією, що сприяє розвитку культури прозорості та безперервного 
вдосконалення системи управління ризиками. 
Звітність у сфері ризик-менеджменту повинна містити актуальну 
інформацію щодо рівня ризиків, результатів їх оцінки, впроваджених заходів 
контролю та ефективності управлінських рішень. 
8. Забезпечення відповідності нормативним вимогам 
Одним із важливих напрямів управління ризиками є дотримання 
підприємством вимог чинного законодавства, галузевих нормативів, 
міжнародних стандартів та внутрішніх регламентів. Недотримання 
встановлених вимог може призвести до фінансових санкцій, судових спорів, 
втрати ділової репутації та інших негативних наслідків. 
Тому підприємства повинні постійно здійснювати моніторинг змін у 
нормативно-правовому середовищі, адаптувати внутрішні процедури до нових 
вимог та забезпечувати контроль за їх виконанням. Особливо актуальним це є 
для підприємств житлово-комунального господарства, діяльність яких 
регулюється значною кількістю нормативних документів та стандартів якості 
надання послуг. 
9. Формування культури ризик-орієнтованого управління 
Завершальним елементом сучасної системи ризик-менеджменту є 
формування культури усвідомлення ризиків серед працівників підприємства. 
Така культура передбачає розуміння кожним співробітником своєї ролі у 
процесі виявлення, оцінки та мінімізації ризиків. 
40 
 
Важливу роль у формуванні ризик-орієнтованої культури відіграє 
керівництво підприємства, яке повинно демонструвати особисту зацікавленість 
у впровадженні принципів ризик-менеджменту та підтримувати відповідні 
ініціативи. Необхідним є також проведення навчання персоналу, 
роз’яснювальної роботи, створення систем мотивації та заохочення працівників 
до участі у процесі управління ризиками. 
Формування культури ризик-менеджменту сприяє підвищенню 
відповідальності працівників, покращенню якості управлінських рішень та 
зміцненню економічної безпеки підприємства. 
Отже, стратегія управління ризиками є важливою складовою загальної 
системи управління підприємством. Після виявлення ризиків, оцінки 
ймовірності їх виникнення та визначення можливих наслідків керівництво 
повинно обрати найбільш ефективний спосіб реагування на кожен із них. Саме 
сукупність таких управлінських рішень формує комплексну систему ризик-
менеджменту, яка забезпечує стійкість підприємства, його 
конкурентоспроможність та здатність успішно функціонувати в умовах 
нестабільного бізнес-середовища. 
Отже, сукупність заходів, спрямованих на виявлення, оцінювання та 
реагування на потенційні загрози, формує стратегію управління ризиками 
підприємства. Під стратегією управління ризиками доцільно розуміти систему 
методів, інструментів і управлінських рішень, які використовуються 
організацією для своєчасного виявлення ризиків, оцінки їх можливих наслідків 
та вибору найбільш ефективних способів реагування на них. 
Залежно від характеру ризику та можливостей підприємства можуть 
застосовуватися різні підходи до управління ним. Серед найбільш поширених 
стратегій виділяють уникнення ризику, його зниження або пом’якшення, 
передачу ризику іншим сторонам та свідоме прийняття ризику у випадках, коли 
витрати на його усунення є економічно недоцільними. Вибір конкретної 
стратегії залежить від рівня ризику, фінансових можливостей підприємства, 
особливостей його діяльності та стратегічних цілей розвитку. 
41 
 
Ефективно побудована система управління ризиками дозволяє організації 
завчасно виявляти потенційні загрози та реагувати на них ще до моменту їх 
реалізації. Недостатня увага до ризиків або неправильна оцінка їх наслідків 
можуть спричинити значні фінансові втрати, погіршення ділової репутації, 
порушення виробничих процесів і навіть загрозу подальшому функціонуванню 
підприємства [15]. 
Завдяки застосуванню проактивного підходу до управління ризиками 
підприємство отримує можливість не лише усувати наслідки небажаних подій, 
а й попереджати їх виникнення. Постійний моніторинг внутрішнього та 
зовнішнього середовища, аналіз потенційних загроз і впровадження 
превентивних заходів сприяють підвищенню стійкості підприємства до 
негативних факторів та забезпечують його стабільний розвиток у 
довгостроковій перспективі. 
Основою практичної реалізації ризик-менеджменту є процес управління 
ризиками, який являє собою послідовність взаємопов’язаних дій, спрямованих 
на забезпечення економічної безпеки та ефективності діяльності підприємства. 
Традиційно цей процес включає п’ять основних етапів: ідентифікацію ризиків, 
їх аналіз, визначення пріоритетності, розроблення та впровадження заходів 
реагування, а також постійний моніторинг результатів управління ризиками. 
Кожен із зазначених етапів має важливе значення для формування дієвої 
системи ризик-менеджменту. Виявлення ризиків дозволяє визначити потенційні 
загрози, аналіз – оцінити їх вплив та ймовірність виникнення, пріоритизація – 
встановити черговість реагування, а моніторинг – забезпечити постійний 
контроль за змінами ризикового середовища та результативністю 
впроваджених заходів. 
Особливої актуальності питання управління ризиками набули в умовах 
сучасних економічних та соціально-політичних викликів. Воєнний стан в 
Україні, економічна нестабільність, зростання кіберзагроз, інфляційні процеси, 
руйнування інфраструктури та нестабільність ринкового середовища 
продемонстрували необхідність створення ефективних механізмів раннього 
42 
 
виявлення небезпек і своєчасного реагування на них. Кризові явища виявили 
недоліки багатьох систем управління, пов’язані з недостатньою 
підготовленістю до непередбачуваних подій та відсутністю комплексних 
інструментів протидії загрозам на різних рівнях управління [16]. 
У сучасних умовах стратегія управління ризиками повинна розглядатися 
як довгостроковий та цілеспрямований план дій, інтегрований у загальну 
систему управління підприємством. Вона визначає порядок виявлення ризиків, 
методи їх оцінювання, критерії пріоритизації та механізми мінімізації 
негативних наслідків. При цьому стратегія повинна враховувати особливості 
зовнішнього середовища, специфіку діяльності підприємства, рівень його 
ресурсного забезпечення та стратегічні орієнтири розвитку. 
Ефективна стратегія управління ризиками передбачає комплексний підхід 
до оцінювання ризикових ситуацій, визначення їх ймовірності та масштабу 
можливих наслідків. На основі отриманих результатів розробляються заходи 
щодо зниження рівня ризику або повного усунення його причин. Такий підхід 
дозволяє забезпечити безперервність діяльності підприємства навіть за умов 
виникнення непередбачуваних обставин. 
Таким чином, стратегія управління ризиками виступає важливим 
інструментом забезпечення економічної безпеки та стійкого розвитку 
підприємства. Її наявність дозволяє організації своєчасно реагувати на зміни 
зовнішнього середовища, мінімізувати можливі втрати, підвищувати 
ефективність управлінських рішень та забезпечувати досягнення поставлених 
цілей навіть в умовах високого рівня невизначеності та нестабільності. 
В умовах сучасної економіки потреба у впровадженні структурованої та 
ефективної системи управління ризиками є більш актуальною, ніж будь-коли 
раніше. Це пов’язано з постійним ускладненням бізнес-процесів, виходом 
підприємств на нові ринки, активною цифровізацією діяльності, посиленням 
конкуренції та виникненням нових викликів глобального масштабу. До таких 
викликів належать перебої у ланцюгах постачання, фінансова нестабільність, 
43 
 
кіберзагрози, геополітичні конфлікти, пандемії та інші фактори, здатні суттєво 
впливати на результати діяльності суб’єктів господарювання. 
Слід зазначити, що універсальної моделі управління ризиками, яка була б 
однаково ефективною для всіх підприємств, не існує. Кожна організація 
функціонує в унікальних умовах, має власну структуру, ресурси, стратегічні 
цілі та специфічні ризики. Саме тому система управління ризиками повинна 
формуватися індивідуально з урахуванням особливостей діяльності 
підприємства та специфіки зовнішнього середовища. 
Ефективне управління ризиками являє собою безперервний і 
цілеспрямований процес, який потребує постійного контролю, аналізу та 
вдосконалення. Його головним завданням є не лише реагування на вже існуючі 
загрози, а й своєчасне виявлення потенційних ризиків та розроблення заходів 
щодо їх попередження. Саме проактивний підхід дозволяє підприємствам 
мінімізувати можливі втрати, забезпечувати безперервність діяльності та 
підтримувати належний рівень економічної безпеки. 
Залежно від характеру ризику можуть використовуватися різні методи 
його управління. Одним із найбільш ефективних способів є запобігання 
виникненню ризикових подій шляхом своєчасного прогнозування загроз та 
реалізації превентивних заходів. Водночас існують ризики, уникнути яких 
повністю неможливо. У таких випадках важливу роль відіграють механізми 
страхового захисту, резервування ресурсів та інші інструменти компенсації 
можливих втрат. Практика свідчить, що завчасне планування заходів захисту є 
значно ефективнішим та менш витратним, ніж ліквідація наслідків уже 
реалізованих ризиків. 
Важливою перевагою системи управління ризиками є можливість 
зменшення фінансових втрат підприємства. Своєчасне виявлення та оцінка 
ризиків дозволяють уникнути значних витрат, пов’язаних із судовими 
процесами, штрафними санкціями, виробничими збоями чи погіршенням 
ділової репутації. Крім того, ефективне управління ризиками сприяє 
44 
 
дотриманню вимог законодавства та галузевих стандартів, що підвищує рівень 
довіри з боку інвесторів, партнерів, працівників і споживачів. 
В умовах зростання вартості ресурсів особливого значення набуває 
впровадження ресурсозберігаючих підходів до управління діяльністю 
підприємства. Реалізація таких підходів потребує вдосконалення системи 
управлінського обліку, бюджетування, нормування витрат та контролінгу. Саме 
ці інструменти дозволяють забезпечити ефективний контроль за використанням 
ресурсів на всіх стадіях виробництва та реалізації продукції, а також оцінювати 
вплив управлінських рішень на рівень витрат і фінансові результати діяльності 
підприємства [17]. 
Ще однією важливою перевагою ризик-менеджменту є захист ділової 
репутації організації. У сучасному бізнес-середовищі репутаційний капітал 
виступає одним із найцінніших активів підприємства. Завдяки своєчасному 
виявленню проблем та оперативному реагуванню на них підприємство може 
уникнути негативних наслідків, які здатні підірвати довіру клієнтів, партнерів 
та інших зацікавлених сторін. 
Не менш важливим результатом впровадження системи управління 
ризиками є підвищення якості стратегічних управлінських рішень. Процес 
ризик-менеджменту передбачає комплексний аналіз внутрішнього та 
зовнішнього середовища, оцінку можливих сценаріїв розвитку подій та 
прогнозування їх наслідків. Це дозволяє керівництву приймати більш 
обґрунтовані рішення, спрямовані на досягнення стратегічних цілей 
підприємства та забезпечення його конкурентоспроможності. 
Слід відзначити, що у світі спостерігається стале зростання уваги до 
питань управління ризиками, особливо в країнах із динамічним економічним 
розвитком. Підприємства все більше усвідомлюють, що ризик-менеджмент є не 
лише інструментом захисту від загроз, а й важливим фактором забезпечення 
сталого розвитку та підвищення ефективності господарської діяльності [18]. 
Таким чином, управління ризиками підприємства доцільно розглядати як 
системний і комплексний процес, спрямований на виявлення ризиків, оцінку 
45 
 
їхньої ймовірності та можливих наслідків, а також розроблення й реалізацію 
заходів щодо їх мінімізації або усунення [19]. Ефективна система ризик-
менеджменту створює необхідні передумови для стабільного функціонування 
підприємства, зміцнення його фінансової стійкості, підвищення 
конкурентоспроможності та досягнення стратегічних цілей. 
Крім того, сучасні процеси управління ризиками забезпечують 
керівництво цінною інформацією щодо можливих наслідків управлінських 
рішень, що сприяє вдосконаленню бізнес-процесів, оптимізації використання 
ресурсів, підвищенню якості продукції та послуг, а також зростанню загальної 
ефективності діяльності підприємства. Саме тому управління ризиками 
сьогодні розглядається як одна з найважливіших складових сучасної системи 
управління підприємством. 
 
Висновок до розділу 1 
 
Проведене дослідження теоретичних аспектів управління ризиками 
дозволило встановити, що в сучасних умовах господарювання ризики є 
невід’ємною складовою діяльності будь-якого підприємства. Нестабільність 
економічного середовища, посилення конкуренції, технологічні зміни, 
глобалізаційні процеси та вплив зовнішніх кризових явищ зумовлюють 
необхідність формування ефективної системи управління ризиками, яка 
забезпечує своєчасне виявлення потенційних загроз та мінімізацію їх 
негативного впливу на результати діяльності підприємства. 
У процесі дослідження встановлено, що управління ризиками 
господарської діяльності являє собою комплексний та безперервний процес, 
який охоплює ідентифікацію ризиків, їх оцінювання, визначення 
пріоритетності, вибір відповідних методів реагування, впровадження заходів 
контролю та подальший моніторинг ризикового середовища. Ефективний 
ризик-менеджмент сприяє підвищенню рівня економічної безпеки 
46 
 
підприємства, зміцненню його фінансової стійкості та забезпеченню 
стабільного розвитку в умовах невизначеності. 
Встановлено, що ризики господарської діяльності можуть виникати під 
впливом різноманітних внутрішніх та зовнішніх факторів і проявлятися у 
фінансовій, виробничій, кадровій, інформаційній, інвестиційній, екологічній та 
інших сферах діяльності підприємства. Особливе значення має класифікація 
ризиків, яка дозволяє систематизувати потенційні загрози, визначити джерела 
їх виникнення та обрати найбільш ефективні інструменти управління ними. 
Дослідження особливостей ризиків підприємств житлово-комунального 
господарства показало, що їх діяльність характеризується підвищеним рівнем 
ризикованості через високу залежність від технічного стану інфраструктури, 
державного регулювання тарифів, фінансового забезпечення, кадрового 
потенціалу та безперебійності надання життєво важливих послуг населенню. 
Для підприємств водопровідно-каналізаційного господарства найбільш 
характерними є фінансові, виробничо-технічні, екологічні, правові, кадрові та 
інформаційні ризики. Їх своєчасне виявлення та ефективне управління є 
необхідною умовою забезпечення стабільного функціонування підприємств 
галузі. 
Особливу увагу приділено дослідженню сучасної парадигми управління 
ризиками підприємства. Встановлено, що сучасний ризик-менеджмент 
базується на принципах системності, комплексності, безперервності, 
адаптивності та інтеграції в загальну систему управління підприємством. 
Важливими складовими сучасного підходу до управління ризиками є 
формування ризик-орієнтованого мислення, розвиток корпоративної культури 
управління ризиками, використання сучасних інформаційних технологій та 
забезпечення постійного моніторингу ризикового середовища. 
Визначено, що ефективне управління ризиками передбачає використання 
комплексу методів їх мінімізації, серед яких найбільш поширеними є 
уникнення ризику, його зниження, передача, прийняття, страхування, 
резервування коштів, диверсифікація діяльності та впровадження внутрішнього 
47 
 
контролю. Використання зазначених інструментів дозволяє суттєво знизити 
негативний вплив ризикових факторів та підвищити стійкість підприємства до 
несприятливих змін зовнішнього середовища. 
Отже, результати проведеного теоретичного дослідження свідчать про те, 
що управління ризиками є одним із найважливіших напрямів сучасного 
менеджменту та виступає необхідною передумовою забезпечення ефективності 
діяльності підприємства. Для підприємств житлово-комунального 
господарства, зокрема КП «Водоканал» м. Звенигородка, формування дієвої 
системи управління ризиками має стратегічне значення, оскільки сприяє 
забезпеченню фінансової стабільності, безперебійності надання послуг, 
підвищенню рівня економічної безпеки та створює умови для сталого розвитку 
підприємства в умовах нестабільного бізнес-середовища. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
48 
 
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 
КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ВОДОКАНАЛ» 
 
2.1 Організаційно-економічна характеристика діяльності КП «Водоканал» 
 
Житлово-комунальне господарство є однією з базових складових 
соціально-економічної інфраструктури держави, яка забезпечує належні умови 
життєдіяльності населення, функціонування підприємств та установ, а також 
створює передумови для сталого розвитку територіальних громад. Від 
ефективності діяльності підприємств житлово-комунального господарства 
значною мірою залежить рівень благоустрою населених пунктів, екологічна 
безпека територій та якість життя населення загалом. В умовах реформування 
системи місцевого самоврядування та децентралізації влади особливого 
значення набуває підвищення ефективності роботи комунальних підприємств, 
які забезпечують надання життєво необхідних послуг громадянам. 
Одним із таких підприємств є КП «Водоканал» м. Звенигородка 
Черкаської області, основною метою діяльності якого є забезпечення 
споживачів якісними послугами з централізованого водопостачання, 
водовідведення та очищення стічних вод. Незважаючи на те, що підприємство 
як окрема юридична особа функціонує відносно недавно, система 
водопостачання та водовідведення міста має значно довшу історію розвитку. 
Водоканалізаційне господарство м. Звенигородка здійснює свою діяльність з 
1972 року та протягом багатьох років забезпечує безперебійне функціонування 
систем життєзабезпечення міста. 
Основним видом діяльності підприємства відповідно до КВЕД є 37.00 
«Каналізація, відведення й очищення стічних вод». Крім цього, 
підприємство здійснює комплекс робіт, пов’язаних із забором, 
транспортуванням та постачанням питної води споживачам, обслуговуванням 
водопровідних і каналізаційних мереж, експлуатацією насосних станцій та 
очисних споруд. 
49 
 
Матеріально-технічна база підприємства включає значний комплекс 
інженерних споруд та комунікацій. На сьогоднішній день в експлуатації 
перебуває 19 км центрального водогону, 8 км вуличних водопровідних мереж 
та 3,1 км внутрішньоквартальних водопровідних мереж. Незважаючи на 
тривалий термін експлуатації, зазначені об’єкти забезпечують безперебійне 
водопостачання споживачів міста. 
Видобуток води здійснюється із підземного водозабору, що базується на 
використанні чотирьох артезіанських свердловин. Загальна виробнича 
потужність водозабірного комплексу становить 1034 м³ води на добу, що 
забезпечує потреби населення, бюджетних установ та суб’єктів 
господарювання у питній воді. 
У сфері водовідведення підприємство обслуговує 13,4 км вуличних 
каналізаційних мереж, 3,1 км внутрішньоквартальних мереж та 2,5 км 
напірного каналізаційного колектора, який транспортує стічні води до очисних 
споруд. Важливою функцією підприємства є очищення стічних вод відповідно 
до екологічних вимог та нормативів, що сприяє зменшенню негативного впливу 
на навколишнє природне середовище та забезпечує екологічну безпеку 
територіальної громади. 
Статутний капітал КП «Водоканал» становить 889,8 тис. грн, що формує 
основу майнового комплексу підприємства та забезпечує його господарську 
діяльність. Водночас специфіка функціонування підприємств житлово-
комунального господарства потребує постійного оновлення основних засобів, 
модернізації інженерних мереж та залучення додаткових інвестиційних 
ресурсів для розвитку виробничої інфраструктури. 
Організаційна структура управління КП «Водоканал» побудована за 
лінійним принципом та характеризується чітким розподілом функціональних 
обов’язків між структурними підрозділами. На чолі підприємства перебуває 
директор, який здійснює загальне керівництво діяльністю підприємства, 
відповідає за реалізацію стратегії розвитку, прийняття управлінських рішень та 
забезпечення ефективного функціонування всіх структурних підрозділів. 
50 
 
Безпосередньо директору підпорядковуються фінансовий директор, 
головний інженер, юридичний відділ та відділ кадрів. Така система управління 
дозволяє забезпечити оперативність прийняття рішень та ефективний контроль 
за виконанням поставлених завдань. 
Фінансовий директор відповідає за організацію фінансово-економічної 
діяльності підприємства. До його основних функцій належать ведення 
бухгалтерського та податкового обліку відповідно до вимог чинного 
законодавства, підготовка та подання фінансової, статистичної та податкової 
звітності, аналіз фінансового стану підприємства, планування фінансових 
показників та контроль за використанням матеріальних і фінансових ресурсів. 
У його підпорядкуванні знаходяться бухгалтерська служба та планово-
економічний відділ. 
Головний інженер здійснює керівництво виробничо-технічною 
діяльністю підприємства та несе відповідальність за безперебійну роботу 
систем водопостачання і водовідведення. Йому підпорядковуються оператори 
насосних станцій, оператори очисних споруд, слюсарі аварійно-
відновлювальних робіт, електромонтери, газозварювальники, екскаваторники 
та працівники лабораторії контролю якості води. Основним завданням 
головного інженера є забезпечення надійної експлуатації інженерних мереж, 
своєчасне проведення ремонтних робіт та впровадження заходів щодо 
модернізації виробничих потужностей підприємства. 
Лінійна організаційна структура управління, яка використовується на КП 
«Водоканал», характеризується чіткою ієрархією підпорядкування та 
реалізацією принципу єдиноначальності. Кожен працівник підпорядковується 
лише одному безпосередньому керівнику, що сприяє підвищенню дисципліни 
та відповідальності за виконання службових обов’язків. Основною перевагою 
такої структури є простота управління, оперативність прийняття рішень та 
чітке розмежування відповідальності між керівниками різних рівнів. 
 
 
51 
 
Директор 
Головний інженер 
Фінансовий 
Відділ кадрів 
директор 
Оператори 
Бухгалтерія насосних 
станцій 
Юридичний 
відділ Оператори  
очисних споруд 
Плановий відділ 
Газозварювальники 
Слюсарі аварійники 
Слюсарі електрики 
Екскаваторники 
Лаборанти 
 
Рисунок 2.1 – Організаційна структура комунального підприємства 
«Водоканал» 
Джерело: складено автором на основі [39] 
 
Разом із тим, лінійна структура має певні недоліки, зокрема високу 
залежність результатів діяльності від компетентності керівників, обмежені 
можливості делегування повноважень та значне навантаження на керівний 
склад підприємства. Проте для комунальних підприємств невеликого та 
середнього масштабу, до яких належить КП «Водоканал», така система 
управління є достатньо ефективною та забезпечує належну координацію 
виробничих і управлінських процесів. 
Таким чином, КП «Водоканал» є важливим суб’єктом житлово-
комунального господарства Звенигородської міської територіальної громади, 
52 
 
який забезпечує населення та організації якісними послугами водопостачання і 
водовідведення. Наявна матеріально-технічна база, сформована система 
управління та кадровий потенціал створюють основу для подальшого розвитку 
підприємства. Водночас сучасні умови господарювання, високий рівень 
зношеності інженерної інфраструктури та зростання ризиків зовнішнього 
середовища потребують удосконалення системи управління підприємством, 
підвищення ефективності використання ресурсів та впровадження сучасних 
підходів до управління ризиками. 
 
2.2 Аналіз фінансово-господарської діяльності КП «Водоканал» 
 
Ефективність функціонування комунального підприємства значною 
мірою залежить від його фінансового стану, рівня забезпеченості ресурсами, 
структури активів і пасивів, а також здатності своєчасно виконувати свої 
зобов’язання перед державою, працівниками та контрагентами. В умовах 
нестабільного економічного середовища та постійного зростання витрат на 
утримання й модернізацію комунальної інфраструктури особливого значення 
набуває проведення комплексного аналізу фінансово-господарської діяльності 
підприємства. 
Метою аналізу є оцінка тенденцій розвитку КП «Водоканал», виявлення 
проблемних аспектів його діяльності та визначення рівня фінансової стійкості 
підприємства в сучасних умовах господарювання. 
Для оцінки майнового стану підприємства розглянемо динаміку основних 
показників активів КП «Водоканал» за 2023–2025 роки. 
 
 
 
 
 
 
53 
 
Таблиця 2.1 – Динаміка активів КП «Водоканал» у 2023–2025 рр., тис. грн 
Абс. 
Відносне 
Показник 2023 2024 2025 відхилення 
відхилення, % 
2025/2023 
Необоротні 
306,8 306,8 306,8 0,0 100,0 
активи 
Оборотні 
397,7 404,7 440,6 +42,9 110,8 
активи 
Валюта 
704,5 711,5 747,4 +42,9 106,1 
балансу 
Джерело: складено автором на основі [39] 
 
Аналіз даних таблиці свідчить про поступове збільшення вартості майна 
підприємства. Загальна вартість активів за досліджуваний період зросла на 42,9 
тис. грн або на 6,1 %. Основною причиною такого зростання стало збільшення 
оборотних активів, які протягом 2023–2025 років зросли на 10,8 %. Необоротні 
активи протягом досліджуваного періоду залишалися незмінними, що свідчить 
про відсутність інвестиційної активності та оновлення матеріально-технічної 
бази підприємства. Для підприємства водопровідно-каналізаційного 
господарства така ситуація є негативною тенденцією, оскільки значна частина 
виробничих фондів експлуатується тривалий час та потребує модернізації. 
Наступним етапом дослідження є аналіз джерел формування майна 
підприємства. 
Таблиця 2.2 – Динаміка джерел формування майна КП «Водоканал» у 
2023–2025 рр., тис. грн 
Абс. 
Відносне 
Показник 2023 2024 2025 відхилення 
відхилення, % 
2025/2023 
Поточні 
3642,8 3701,3 3868,6 +225,8 106,2 
зобов’язання 
Баланс 704,5 711,5 747,4 +42,9 106,1 
Власний 
-2938,3 -2989,8 -3121,2 -182,9 106,2 
капітал 
Джерело: складено автором на основі [39] 
 
Отримані результати свідчать про складний фінансовий стан 
підприємства. Власний капітал протягом усього досліджуваного періоду має 
54 
 
від’ємне значення, що пояснюється накопиченими збитками минулих років. За 
2023–2025 роки його від’ємне значення збільшилося на 182,9 тис. грн. 
Одночасно відбулося зростання поточних зобов’язань на 225,8 тис. грн, що 
свідчить про підвищення залежності підприємства від залучених коштів та 
кредиторської заборгованості. Особливої уваги заслуговує аналіз результатів 
господарської діяльності підприємства. 
Таблиця 2.3 – Динаміка фінансових результатів КП «Водоканал» у 2023–
2025 рр., тис. грн.. 
Показник 2023 2024 2025 
Чистий дохід від 
1401,0 406,5 0,0 
реалізації 
Чистий прибуток 
463,0 -51,5 -131,4 
(збиток) 
Джерело: складено автором на основі [39] 
 
Проведений аналіз показує різке погіршення фінансових результатів 
діяльності підприємства. Якщо у 2023 році КП «Водоканал» отримало чистий 
прибуток у сумі 463,0 тис. грн, то вже у 2024 році діяльність стала збитковою, а 
збиток склав 51,5 тис. грн. У 2025 році негативна тенденція посилилася, і 
збиток збільшився до 131,4 тис. грн. 
Така ситуація може бути пов’язана зі зростанням витрат на утримання та 
експлуатацію водопровідно-каналізаційного господарства, збільшенням 
вартості енергоресурсів, недостатністю тарифного покриття фактичних витрат 
підприємства та високим рівнем зношеності основних засобів. Для більш 
глибокої оцінки фінансового стану проаналізуємо ліквідність підприємства. 
Таблиця 2.4 – Показники ліквідності КП «Водоканал» у 2023–2025 рр. 
Показник 2023 2024 2025 
Коефіцієнт поточної 
0,109 0,109 0,114 
ліквідності 
Коефіцієнт швидкої 
0,109 0,109 0,114 
ліквідності 
Коефіцієнт 
абсолютної 0,001 0,001 0,001 
ліквідності 
Джерело: складено автором на основі [39] 
55 
 
 
Отримані значення значно нижчі від нормативних, що свідчить про 
недостатню платоспроможність підприємства. Наявні оборотні активи не 
забезпечують своєчасне покриття поточних зобов’язань. Особливо критичним є 
рівень абсолютної ліквідності, який свідчить про практично відсутні вільні 
грошові кошти для негайного погашення боргів. Важливим показником 
фінансової стійкості є рівень автономії підприємства. 
Таблиця 2.5 – Показники фінансової стійкості КП «Водоканал» у 2023–
2025 рр. 
Показник 2023 2024 2025 
Коефіцієнт автономії -4,17 -4,20 -4,18 
Коефіцієнт 
5,17 5,20 5,18 
заборгованості 
Джерело: складено автором на основі [39] 
 
Результати аналізу свідчать про критично низький рівень фінансової 
незалежності підприємства. Від’ємне значення коефіцієнта автономії 
пояснюється від’ємним власним капіталом. Підприємство фактично функціонує 
за рахунок кредиторської заборгованості та інших залучених джерел 
фінансування. Високий рівень коефіцієнта заборгованості свідчить про значну 
фінансову залежність та підвищений ризик втрати фінансової стійкості. 
Таблиця 2.6 – Динаміка дебіторської та кредиторської заборгованості КП 
«Водоканал» у 2023–2025 рр. 
Абсолютне 
Відносне 
Показник 2023 2024 2025 відхилення 
відхилення, % 
(+,-) 
Дебіторська 
396,7 403,5 439,1 +42,4 110,7 
заборгованість 
Кредиторська 
3642,8 3701,3 3868,6 +225,8 106,2 
заборгованість 
Джерело: складено автором на основі [39] 
 
Дані таблиці свідчать про поступове зростання як дебіторської, так і 
кредиторської заборгованості підприємства. Протягом 2023–2025 років 
дебіторська заборгованість збільшилася на 42,4 тис. грн або на 10,7 %, що 
56 
 
свідчить про накопичення боргів споживачів за надані послуги водопостачання 
та водовідведення. Водночас кредиторська заборгованість зросла на 225,8 тис. 
грн або на 6,2 %, що свідчить про зростання фінансової залежності 
підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Значне перевищення 
кредиторської заборгованості над дебіторською є негативною тенденцією та 
підвищує ризик втрати платоспроможності підприємства. 
Таблиця 2.7 – Динаміка показників ділової активності КП «Водоканал» у 
2023–2025 рр. 
Показник 2023 2024 2025 
Оборотність активів, 
1,99 0,57 0,00 
разів 
Оборотність 
оборотних активів, 3,52 1,00 0,00 
разів 
Джерело: складено автором на основі [39] 
 
Показники ділової активності демонструють суттєве зниження 
ефективності використання ресурсного потенціалу підприємства. Якщо у 2023 
році кожна гривня активів забезпечувала майже 2 грн доходу, то у 2024 році 
цей показник скоротився більш ніж утричі. У 2025 році через збитковість та 
відсутність чистого доходу показники оборотності практично втратили 
економічний зміст. Така ситуація свідчить про погіршення ефективності 
використання майна підприємства та зростання фінансових ризиків. 
Таблиця 2.8 – Оцінка рівня фінансових ризиків КП «Водоканал» 
Показник Норматив 2025 р. Рівень ризику 
Коефіцієнт поточної 
>1,0 0,114 Високий 
ліквідності 
Коефіцієнт автономії >0,5 -4,18 Критичний 
Чистий фінансовий 
>0 -131,4 Високий 
результат 
Власний капітал >0 -3121,2 Критичний 
Джерело: складено автором на основі [39] 
 
Результати оцінки свідчать про наявність критичного рівня фінансових 
ризиків у діяльності КП «Водоканал». Найбільш проблемними є показники 
57 
 
автономії та власного капіталу, які мають від’ємне значення. Це свідчить про 
фактичну втрату фінансової незалежності підприємства. Низька ліквідність та 
збитковість діяльності додатково посилюють ризики неплатоспроможності та 
ускладнюють можливості залучення інвестиційних ресурсів для модернізації 
інфраструктури. 
Таблиця 2.9 – PEST-аналіз факторів ризику діяльності КП «Водоканал» 
Фактор Характеристика впливу 
Воєнний стан, зміна тарифної 
Політичні 
політики, державне регулювання 
Інфляція, зростання цін на 
Економічні електроенергію, нестача фінансових 
ресурсів 
Скорочення населення, зниження 
Соціальні 
платоспроможності споживачів 
Зношеність мереж, потреба 
Технологічні 
модернізації обладнання 
Джерело: складено автором на основі [39] 
 
PEST-аналіз показав, що на діяльність КП «Водоканал» найбільший 
вплив здійснюють економічні та технологічні фактори. Постійне зростання 
вартості енергоресурсів, інфляційні процеси та значний фізичний знос 
основних засобів створюють додаткові ризики для стабільного функціонування 
підприємства. Водночас воєнний стан та соціально-економічна нестабільність 
посилюють невизначеність зовнішнього середовища та потребують 
впровадження сучасної системи управління ризиками. 
Таким чином, результати проведеного аналізу свідчать, що КП 
«Водоканал» перебуває у складному фінансовому стані. Незважаючи на 
незначне зростання активів, підприємство характеризується від’ємним власним 
капіталом, високим рівнем кредиторської заборгованості, низькою ліквідністю 
та збитковістю діяльності. Виявлені тенденції свідчать про необхідність 
удосконалення системи фінансового управління, пошуку додаткових джерел 
фінансування, модернізації виробничої інфраструктури та впровадження 
58 
 
ефективної системи управління ризиками, що є особливо актуальним з огляду 
на тему дослідження. 
 
2.3 Оцінка ризиків діяльності КП «Водоканал» та аналіз ефективності 
системи управління ними 
 
У сучасних умовах функціонування підприємства житлово-комунального 
господарства перебувають під впливом значної кількості ризиків, які 
формуються як у внутрішньому, так і в зовнішньому середовищі. Для КП 
«Водоканал» питання управління ризиками набуває особливого значення, 
оскільки підприємство забезпечує населення життєво необхідними послугами 
водопостачання та водовідведення, безперебійність яких безпосередньо впливає 
на рівень соціально-економічного розвитку територіальної громади. 
Проведений у попередньому підрозділі аналіз фінансово-господарської 
діяльності показав наявність низки негативних тенденцій, серед яких 
збитковість діяльності, від’ємний власний капітал, значна кредиторська 
заборгованість та низький рівень ліквідності. Зазначені обставини свідчать про 
наявність підвищеного рівня ризиків, що можуть негативно впливати на 
стабільність функціонування підприємства. 
Для оцінювання ризиків КП «Водоканал» доцільно здійснити їх 
групування за основними напрямами діяльності підприємства (Таблиця 2.10). 
Таблиця 2.10 – Основні ризики діяльності КП «Водоканал» 
Вид ризику Характеристика ризику Рівень впливу 
Збитковість діяльності, 
Фінансовий дефіцит обігових коштів, Високий 
від’ємний власний капітал 
Зношеність мереж та 
Виробничо-технічний обладнання, аварійність Високий 
систем водопостачання 
Невідповідність тарифів 
Тарифний фактичним витратам Високий 
підприємства 
Дефіцит кваліфікованих 
Кадровий працівників, скорочення Середній 
персоналу 
59 
 
Вид ризику Характеристика ризику Рівень впливу 
Можливість забруднення 
Екологічний довкілля у випадку аварійних Середній 
ситуацій 
Зміни нормативно-правового 
Правовий Середній 
регулювання галузі 
Зростання вартості 
Енергетичний електроенергії та перебої Високий 
електропостачання 
Пошкодження 
Воєнний інфраструктури внаслідок Високий 
військових дій 
Джерело: складено автором на основі [39] 
 
Дані таблиці свідчать, що найбільш суттєвими для підприємства є 
фінансові, виробничо-технічні, енергетичні та тарифні ризики. Саме вони 
мають найбільший вплив на результати діяльності КП «Водоканал» та 
потребують першочергової уваги з боку керівництва. 
Особливу загрозу становлять фінансові ризики. Аналіз фінансової 
звітності показав, що власний капітал підприємства у 2025 році становив –
3121,2 тис. грн, що свідчить про накопичення збитків та втрату фінансової 
стійкості. Одночасно кредиторська заборгованість зросла до 3868,6 тис. грн, що 
перевищує вартість активів підприємства більш ніж у п’ять разів. Така ситуація 
значно підвищує ризик неплатоспроможності та фінансової нестабільності. 
Не менш важливими є виробничо-технічні ризики. Водопровідні та 
каналізаційні мережі міста експлуатуються з 1972 року, що свідчить про 
високий рівень фізичного зносу інфраструктури. Відсутність оновлення 
основних засобів протягом останніх років створює додаткову загрозу 
виникнення аварійних ситуацій, перебоїв у водопостачанні та зростання витрат 
на ремонтно-відновлювальні роботи. 
Для визначення рівня ризику доцільно побудувати матрицю оцінки 
ризиків (Таблиця 2.11). 
 
 
 
60 
 
Таблиця 2.11 – Матриця оцінки ризиків КП «Водоканал» 
Ймовірність 
Ризик Наслідки Рівень ризику 
виникнення 
Фінансовий Висока Високі Критичний 
Тарифний Висока Високі Критичний 
Виробничий Висока Високі Критичний 
Енергетичний Висока Високі Критичний 
Кадровий Середня Середні Значний 
Екологічний Середня Високі Значний 
Правовий Низька Середні Помірний 
Джерело: складено автором на основі [39] 
 
Отримані результати дозволяють зробити висновок, що система 
управління ризиками на підприємстві потребує вдосконалення. На сьогодні 
управління ризиками здійснюється переважно в оперативному режимі після 
виникнення проблемних ситуацій. При цьому відсутня формалізована система 
ризик-менеджменту, яка б передбачала постійний моніторинг ризиків, їх 
оцінювання та розроблення превентивних заходів. 
Важливим елементом дослідження є SWOT-аналіз ризикового 
середовища КП «Водоканал» (Таблиця 2.12). 
Таблиця 2.12 – SWOT-аналіз ризикового середовища КП «Водоканал» 
 
Сильні сторони Слабкі сторони 
 
Монопольне становище на ринку 
Від’ємний власний капітал 
послуг 
Стабільний попит на послуги Висока кредиторська заборгованість 
Соціальна значущість підприємства Зношеність мереж та обладнання 
Наявність виробничої бази Низька ліквідність 
 
Можливості Загрози 
 
Участь у грантових програмах Зростання тарифів на електроенергію 
Отримання фінансування з бюджету Воєнні ризики 
Модернізація інфраструктури Інфляційні процеси 
Впровадження цифрових технологій Подальше накопичення збитків 
Джерело: складено автором на основі [39] 
 
61 
 
Проведений SWOT-аналіз діяльності КП «Водоканал» дозволив 
комплексно оцінити внутрішнє та зовнішнє середовище функціонування 
підприємства, визначити його ключові конкурентні переваги, проблемні 
аспекти діяльності, а також можливості та загрози подальшого розвитку. 
Отримані результати свідчать про те, що підприємство займає важливе місце у 
системі життєзабезпечення Звенигородської територіальної громади та має 
низку суттєвих переваг, які створюють основу для його стабільного 
функціонування навіть в умовах нестабільного бізнес-середовища. 
До основних сильних сторін підприємства належить монопольне 
становище на ринку послуг водопостачання та водовідведення, що забезпечує 
стабільний попит на послуги незалежно від економічної кон’юнктури. 
Важливою перевагою є також соціальна значущість підприємства, оскільки 
його діяльність безпосередньо пов’язана із забезпеченням населення якісною 
питною водою та належним водовідведенням. Наявність сформованої 
виробничої бази, функціонуючої інженерної інфраструктури та кваліфікованого 
персоналу створює необхідні передумови для подальшого розвитку 
підприємства та підвищення ефективності його роботи. 
Разом з тим SWOT-аналіз виявив низку суттєвих слабких сторін, які 
негативно впливають на фінансово-господарські результати діяльності 
підприємства. Найбільш проблемними є від’ємний власний капітал, низький 
рівень ліквідності, збитковість діяльності та значний обсяг кредиторської 
заборгованості. Негативним фактором залишається також високий рівень 
фізичного та морального зносу водопровідних і каналізаційних мереж, що 
експлуатуються протягом тривалого часу та потребують значних 
капіталовкладень для модернізації. Наявність зазначених проблем суттєво 
підвищує рівень фінансових і виробничих ризиків та обмежує можливості 
підприємства щодо самостійного фінансування свого розвитку. 
Дослідження зовнішнього середовища показало наявність значних 
можливостей для покращення діяльності КП «Водоканал». Насамперед це 
участь у державних, регіональних та міжнародних програмах фінансування 
62 
 
розвитку комунальної інфраструктури, залучення грантових коштів і 
міжнародної технічної допомоги для модернізації мереж водопостачання та 
водовідведення. Перспективним напрямом є впровадження сучасних 
енергоощадних технологій, автоматизація виробничих процесів, цифровізація 
управління та вдосконалення системи моніторингу роботи об’єктів 
водопровідно-каналізаційного господарства. Реалізація зазначених заходів 
дозволить підвищити ефективність використання ресурсів, скоротити витрати 
та покращити якість надання послуг споживачам. 
Водночас підприємство функціонує під впливом значної кількості 
зовнішніх загроз. Найбільш небезпечними серед них є подальше зростання 
вартості електроенергії та паливно-мастильних матеріалів, інфляційні процеси, 
нестабільність економічної ситуації в державі та воєнні ризики. Оскільки 
діяльність підприємства є енергоємною, збільшення тарифів на електроенергію 
без відповідного перегляду тарифів на послуги водопостачання та 
водовідведення може призвести до подальшого погіршення фінансового стану. 
Крім того, ризики пошкодження інфраструктурних об’єктів унаслідок воєнних 
дій створюють додаткові загрози для безперебійного функціонування 
підприємства. 
Загалом результати SWOT-аналізу свідчать про те, що КП «Водоканал» 
має достатній потенціал для подальшого розвитку, проте його реалізація 
потребує вирішення існуючих фінансових та виробничих проблем. 
Підприємству необхідно зосередити увагу на підвищенні фінансової стійкості, 
модернізації інженерної інфраструктури, зниженні витрат на виробництво 
послуг та впровадженні сучасної системи управління ризиками. Максимальне 
використання наявних можливостей у поєднанні зі своєчасним реагуванням на 
зовнішні загрози дозволить підвищити ефективність діяльності КП 
«Водоканал», забезпечити його економічну безпеку та створити передумови 
для сталого розвитку в довгостроковій перспективі. 
Проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що КП «Водоканал» 
функціонує в умовах високого рівня ризику. Найбільшу загрозу становлять 
63 
 
фінансові, тарифні та виробничо-технічні ризики, які безпосередньо впливають 
на фінансову стійкість та якість надання послуг. Виявлені проблеми свідчать 
про необхідність формування комплексної системи управління ризиками, яка 
повинна включати постійний моніторинг ризикового середовища, оцінку 
ймовірності виникнення ризиків та розроблення ефективних заходів їх 
мінімізації. Саме розробленню таких заходів буде присвячений третій розділ 
кваліфікаційної роботи. 
 
2.4 Аналіз галузевого середовища та тенденцій розвитку житлово-
комунального господарства України в контексті формування ризиків діяльності 
КП «Водоканал» 
 
Ефективність діяльності будь-якого підприємства значною мірою 
залежить від умов зовнішнього середовища, в якому воно функціонує. 
Особливо це стосується підприємств житлово-комунального господарства, 
діяльність яких характеризується високою соціальною значущістю, значною 
залежністю від державного регулювання та необхідністю забезпечення 
безперервного надання послуг населенню. У зв’язку з цим важливого значення 
набуває дослідження сучасного стану та тенденцій розвитку житлово-
комунального господарства України, які безпосередньо впливають на рівень 
ризиків діяльності КП «Водоканал». 
Житлово-комунальне господарство є однією з найбільших галузей 
економіки України, яка забезпечує функціонування інженерної інфраструктури 
населених пунктів та надання житлово-комунальних послуг споживачам. До 
складу галузі входять підприємства водопостачання та водовідведення, 
теплопостачання, благоустрою, поводження з побутовими відходами, 
утримання житлового фонду та інші суб’єкти господарювання, діяльність яких 
спрямована на забезпечення належних умов життєдіяльності населення [40-42]. 
Протягом останніх років житлово-комунальне господарство України 
функціонує в умовах значних економічних, соціальних та політичних викликів. 
64 
 
Однією з найбільш гострих проблем галузі залишається високий рівень 
фізичного та морального зносу основних засобів. Значна частина 
водопровідних та каналізаційних мереж була побудована ще у другій половині 
минулого століття та наразі потребує капітального ремонту або повної заміни. 
Високий рівень зношеності інфраструктури призводить до збільшення кількості 
аварійних ситуацій, зростання втрат води в мережах та підвищення 
експлуатаційних витрат підприємств [43]. 
Для КП «Водоканал» дана проблема є особливо актуальною, оскільки 
значна частина мереж підприємства експлуатується з 1972 року. У таких 
умовах ризик виникнення аварій на об’єктах водопостачання та водовідведення 
залишається досить високим, що може негативно впливати на якість надання 
послуг та фінансові результати діяльності підприємства. 
Важливою тенденцією розвитку житлово-комунального господарства 
України є постійне зростання вартості енергоресурсів. Підприємства 
водопровідно-каналізаційного господарства належать до енергоємних суб’єктів 
господарювання, оскільки значні обсяги електроенергії використовуються для 
роботи насосних станцій, очисних споруд та інших виробничих об’єктів. 
Підвищення тарифів на електроенергію без відповідного перегляду тарифів на 
житлово-комунальні послуги призводить до збільшення собівартості послуг та 
формує додаткові фінансові ризики. 
Ще однією характерною особливістю сучасного розвитку галузі є 
недостатній рівень інвестиційної активності. Більшість підприємств житлово-
комунального господарства не мають достатнього обсягу власних фінансових 
ресурсів для здійснення масштабної модернізації основних засобів. У 
результаті оновлення інженерної інфраструктури часто залежить від 
бюджетного фінансування, міжнародної технічної допомоги або реалізації 
державних програм підтримки. Обмеженість інвестиційних ресурсів стримує 
впровадження інноваційних технологій та поглиблює виробничо-технічні 
ризики [44]. 
65 
 
Суттєвий вплив на діяльність підприємств житлово-комунального 
господарства здійснює державне регулювання тарифної політики. Особливість 
функціонування галузі полягає в тому, що тарифи на житлово-комунальні 
послуги мають соціальний характер та часто не забезпечують повного покриття 
фактичних витрат підприємств. У результаті багато комунальних підприємств 
працюють зі збитками, що негативно впливає на їх фінансову стійкість та 
можливості розвитку. 
Для КП «Водоканал» зазначена проблема також є актуальною. 
Проведений у попередньому підрозділі аналіз фінансово-господарської 
діяльності показав наявність збитковості, від’ємного власного капіталу та 
низького рівня ліквідності. Це свідчить про значний вплив тарифних та 
фінансових ризиків на діяльність підприємства. 
В останні роки додатковим фактором ризику для підприємств житлово-
комунального господарства стали наслідки воєнного стану. Руйнування 
інфраструктурних об’єктів, зростання вартості матеріалів, дефіцит трудових 
ресурсів, перебої в енергопостачанні та загальне погіршення економічної 
ситуації суттєво ускладнюють функціонування підприємств галузі. Водночас 
саме комунальні підприємства забезпечують безперервне надання життєво 
необхідних послуг населенню, що підвищує рівень відповідальності та 
потребує посилення системи управління ризиками [45]. 
Позитивною тенденцією розвитку галузі є поступова цифровізація 
процесів управління та впровадження сучасних технологій. Все більше 
підприємств використовують автоматизовані системи обліку ресурсів, 
дистанційний контроль роботи обладнання, геоінформаційні системи та 
програмні комплекси для управління виробничими процесами. Цифровізація 
сприяє підвищенню ефективності діяльності підприємств, скороченню витрат 
та зниженню операційних ризиків. 
Перспективним напрямом розвитку житлово-комунального господарства 
є впровадження принципів енергоефективності та ресурсозбереження. 
Використання сучасного насосного обладнання, автоматизованих систем 
66 
 
управління, енергоощадних технологій очищення води та модернізація мереж 
дозволяють зменшити витрати підприємств і підвищити якість послуг. 
Для узагальнення основних тенденцій розвитку галузі доцільно провести 
їх систематизацію (Таблиця 2.13). 
Таблиця 2.13 – Основні тенденції розвитку житлово-комунального 
господарства України та їх вплив на ризики діяльності КП «Водоканал» 
Тенденція Характер впливу Рівень ризику 
Високий рівень зношеності 
Зростання аварійності мереж Високий 
інфраструктури 
Підвищення вартості Зростання собівартості 
Високий 
енергоресурсів послуг 
Відкладення модернізації 
Недостатність інвестицій Високий 
основних засобів 
Державне регулювання 
Ризик збитковості діяльності Високий 
тарифів 
Руйнування інфраструктури 
Воєнний стан Високий 
та перебої в роботі 
Підвищення ефективності 
Цифровізація галузі Помірний позитивний 
управління 
Впровадження Скорочення витрат 
Помірний позитивний 
енергоощадних технологій підприємства 
Джерело: складено автором на основі [39] 
 
Проведений аналіз свідчить, що діяльність підприємств житлово-
комунального господарства України здійснюється в умовах значного впливу 
ризикоутворюючих факторів. Найбільшу загрозу становлять високий рівень 
зношеності інженерної інфраструктури, нестача інвестиційних ресурсів, 
зростання вартості енергоносіїв та недосконалість механізмів тарифного 
регулювання. Водночас цифровізація та впровадження сучасних технологій 
створюють додаткові можливості для підвищення ефективності 
функціонування підприємств галузі [40-46]. 
Таким чином, галузеве середовище житлово-комунального господарства 
України характеризується високим рівнем невизначеності та ризиків. Для КП 
«Водоканал» це означає необхідність формування сучасної системи ризик-
менеджменту, здатної забезпечити своєчасне виявлення потенційних загроз, 
мінімізацію їх негативного впливу та підвищення стійкості підприємства до 
67 
 
змін зовнішнього середовища. Результати проведеного аналізу підтверджують 
необхідність розроблення комплексу заходів щодо вдосконалення системи 
управління ризиками підприємства, що стане предметом дослідження у 
третьому розділі магістерської роботи. 
 
Висновок до розділу 2 
 
У другому розділі було проведено комплексне дослідження діяльності КП 
«Водоканал» м. Звенигородка, здійснено аналіз його фінансово-господарського 
стану, оцінено рівень ризиків функціонування підприємства та досліджено 
особливості галузевого середовища житлово-комунального господарства 
України. У результаті дослідження організаційно-економічної характеристики 
підприємства встановлено, що КП «Водоканал» є важливим елементом системи 
життєзабезпечення Звенигородської міської територіальної громади, 
забезпечуючи населення та суб’єктів господарювання послугами 
централізованого водопостачання, водовідведення та очищення стічних вод. 
Підприємство володіє необхідною виробничою інфраструктурою, до складу 
якої входять водозабірні споруди, насосні станції, водопровідні та каналізаційні 
мережі, а також очисні споруди. Організаційна структура управління має 
лінійний характер і забезпечує чіткий розподіл функціональних обов’язків між 
структурними підрозділами та відповідальними особами. Водночас значна 
частина інженерної інфраструктури експлуатується понад п’ятдесят років, що 
створює додаткові ризики для стабільного функціонування підприємства. 
Проведений аналіз фінансово-господарської діяльності дозволив виявити 
низку негативних тенденцій у розвитку підприємства протягом 2023–2025 
років. Незважаючи на незначне збільшення вартості активів, яке відбулося 
переважно за рахунок зростання оборотних активів, загальний фінансовий стан 
підприємства залишається складним. Особливе занепокоєння викликає 
наявність від’ємного власного капіталу, який протягом досліджуваного періоду 
68 
 
продовжував зменшуватися, що свідчить про накопичення збитків та 
погіршення фінансової стійкості підприємства. 
Встановлено, що КП «Водоканал» характеризується високим рівнем 
залежності від залучених джерел фінансування. Обсяг поточних зобов’язань 
суттєво перевищує вартість активів підприємства, що негативно впливає на 
його платоспроможність та фінансову незалежність. Крім того, спостерігається 
стійка тенденція до зростання кредиторської заборгованості, що підвищує 
ризик виникнення фінансових ускладнень у майбутньому. 
Аналіз фінансових результатів діяльності показав різке погіршення 
ефективності господарювання. Якщо у 2023 році підприємство отримувало 
прибуток, то у 2024–2025 роках його діяльність стала збитковою. Основними 
причинами такого становища є зростання вартості енергоносіїв, збільшення 
експлуатаційних витрат, необхідність утримання зношеної інфраструктури та 
невідповідність тарифів фактичним витратам підприємства. Розрахунок 
показників ліквідності засвідчив критично низький рівень платоспроможності 
КП «Водоканал». Значення коефіцієнтів поточної, швидкої та абсолютної 
ліквідності суттєво нижчі від нормативних, що свідчить про недостатність 
оборотних активів для своєчасного погашення поточних зобов’язань. Водночас 
показники фінансової стійкості підтвердили відсутність належного рівня 
фінансової незалежності та високий рівень ризику втрати фінансової рівноваги. 
Особливу увагу в роботі було приділено оцінюванню ризиків діяльності 
підприємства. Проведене дослідження дозволило встановити, що КП 
«Водоканал» функціонує в умовах значного впливу як внутрішніх, так і 
зовнішніх ризиків. Найбільш вагомими серед них є фінансові, виробничо-
технічні, тарифні, енергетичні та воєнні ризики. Їх критичний рівень 
обумовлений складним фінансовим станом підприємства, високим рівнем 
фізичного зносу основних засобів, постійним зростанням вартості енергетичних 
ресурсів та нестабільністю зовнішнього середовища. 
Результати SWOT-аналізу дозволили визначити сильні та слабкі сторони 
підприємства, а також виявити можливості та загрози його подальшого 
69 
 
розвитку. До сильних сторін належать монопольне становище на ринку 
комунальних послуг, стабільний попит на послуги та соціальна значущість 
діяльності підприємства. Водночас до слабких сторін віднесено від’ємний 
власний капітал, низький рівень ліквідності, значну кредиторську 
заборгованість та високий ступінь зношеності інженерної інфраструктури. 
Серед можливостей розвитку визначено залучення грантових коштів, 
бюджетної підтримки, модернізацію виробничих потужностей та цифровізацію 
управлінських процесів. Основними загрозами залишаються інфляційні 
процеси, подорожчання енергоресурсів, воєнні ризики та подальше погіршення 
фінансового стану підприємства. 
Дослідження галузевого середовища житлово-комунального господарства 
України підтвердило, що більшість підприємств галузі функціонують в умовах 
значної невизначеності та постійного впливу ризикоутворюючих факторів. 
Основними тенденціями розвитку галузі є високий рівень зношеності 
інженерної інфраструктури, недостатність інвестиційних ресурсів, зростання 
енергетичних витрат, необхідність цифрової трансформації та впровадження 
енергоефективних технологій. Усі зазначені фактори безпосередньо впливають 
на діяльність КП «Водоканал» та формують додаткові ризики його 
функціонування. 
Таким чином, проведений аналіз засвідчив, що КП «Водоканал» має 
важливе соціально-економічне значення для територіальної громади, проте 
функціонує в умовах складного фінансового становища та підвищеного рівня 
ризику. Виявлені проблеми та тенденції свідчать про необхідність 
удосконалення системи управління ризиками підприємства, впровадження 
сучасних інструментів ризик-менеджменту, модернізації виробничої 
інфраструктури, підвищення фінансової стійкості та посилення адаптивності 
підприємства до змін зовнішнього середовища. Саме розроблення практичних 
рекомендацій щодо вдосконалення системи управління ризиками КП 
«Водоканал» становить основний зміст третього розділу магістерської роботи. 
 
70 
 
РОЗДІЛ 3 УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ 
КП «ВОДОКАНАЛ» В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОГО БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА 
 
3.1 Формування комплексної системи управління ризиками КП 
«Водоканал» 
 
Сучасні умови функціонування підприємств житлово-комунального 
господарства характеризуються високим рівнем невизначеності, динамічністю 
зовнішнього середовища та значним впливом ризикоутворюючих факторів. 
Військові дії, економічна нестабільність, інфляційні процеси, зростання цін на 
енергоносії, зношеність інженерної інфраструктури та обмеженість фінансових 
ресурсів суттєво ускладнюють діяльність підприємств галузі та підвищують 
рівень загроз їх стабільному функціонуванню. За таких умов особливого 
значення набуває впровадження сучасної системи управління ризиками, яка 
дозволить своєчасно виявляти потенційні загрози, оцінювати їх вплив на 
діяльність підприємства та розробляти ефективні заходи щодо їх мінімізації. 
Результати проведеного у другому розділі дослідження показали, що КП 
«Водоканал» функціонує в умовах значного впливу фінансових, виробничо-
технічних, тарифних, енергетичних, кадрових та воєнних ризиків. Особливу 
небезпеку становлять від’ємний власний капітал, низький рівень ліквідності, 
зростання кредиторської заборгованості та високий рівень фізичного зносу 
інженерної інфраструктури. Виявлені проблеми свідчать про необхідність 
переходу від переважно реактивного управління ризиками до комплексної 
системи ризик-менеджменту, яка дозволить не лише реагувати на вже існуючі 
загрози, а й запобігати їх виникненню. 
На сьогодні управління ризиками на КП «Водоканал» здійснюється 
фрагментарно та не має чітко визначеного організаційного механізму. Відсутні 
окремі внутрішні документи, які б регламентували процес управління 
ризиками, не проводиться систематичний моніторинг ризикового середовища, а 
оцінка ризиків здійснюється переважно в процесі вирішення поточних 
71 
 
виробничих проблем. Такий підхід значно знижує ефективність управлінських 
рішень та не дозволяє своєчасно реагувати на зміни зовнішнього середовища. 
З метою підвищення рівня економічної безпеки підприємства 
пропонується впровадження комплексної системи управління ризиками, яка 
інтегруватиметься в загальну систему менеджменту підприємства та 
охоплюватиме всі напрямки його діяльності. Основними елементами 
запропонованої системи повинні стати: ідентифікація ризиків; оцінювання 
ризиків; моніторинг ризиків; розроблення заходів реагування; контроль 
результативності управлінських рішень; постійне вдосконалення системи 
ризик-менеджменту. 
Для забезпечення ефективного функціонування системи доцільно 
запровадити на підприємстві внутрішню політику управління ризиками. 
Основною метою такої політики має стати забезпечення стабільної роботи КП 
«Водоканал» шляхом своєчасного виявлення потенційних загроз та мінімізації 
їх негативного впливу на результати діяльності. 
Одним із ключових елементів удосконалення системи ризик-
менеджменту є створення карти ризиків підприємства. Карта ризиків дозволяє 
систематизувати всі загрози відповідно до рівня їх впливу та ймовірності 
виникнення, що значно полегшує процес прийняття управлінських рішень. Як 
свідчать дані таблиці 3.1, першочергової уваги потребують фінансові, 
виробничо-технічні, енергетичні, тарифні та воєнні ризики. Саме вони 
формують найбільшу загрозу для стабільного функціонування підприємства та 
повинні стати основними об’єктами управління. 
Важливим елементом удосконалення системи управління ризиками є 
визначення відповідальних осіб за здійснення ризик-менеджменту. З огляду на 
відносно невеликі масштаби діяльності КП «Водоканал» недоцільним є 
створення окремого структурного підрозділу. Натомість пропонується 
запровадити функції координатора з управління ризиками на базі планово-
економічного відділу. 
 
72 
 
Таблиця 3.1 – Карта основних ризиків КП «Водоканал» 
Ймовірність 
Ризик Рівень впливу Пріоритетність 
виникнення 
Фінансовий Висока Високий Критичний 
Тарифний Висока Високий Критичний 
Енергетичний Висока Високий Критичний 
Виробничо-
Висока Високий Критичний 
технічний 
Кадровий Середня Середній Значний 
Інформаційний Середня Середній Помірний 
Екологічний Середня Високий Значний 
Воєнний Висока Високий Критичний 
Джерело: складено автором 
 
До основних функцій координатора з управління ризиками пропонується 
віднести: 
проведення щоквартального моніторингу ризиків; 
формування реєстру ризиків підприємства; 
підготовку аналітичних звітів для керівництва; 
оцінювання ефективності заходів щодо мінімізації ризиків; 
координацію роботи структурних підрозділів у сфері ризик-менеджменту. 
З метою підвищення оперативності реагування на загрози доцільно 
впровадити систему раннього попередження ризиків. Її функціонування 
повинно базуватися на використанні ключових індикаторів ризику (KRI), які 
дозволятимуть виявляти негативні тенденції на ранніх стадіях їх виникнення. 
Таблиця 3.2 – Ключові індикатори ризиків КП «Водоканал» 
Індикатор Критичне значення 
Рівень дебіторської заборгованості > 40 % від доходу 
Коефіцієнт поточної ліквідності < 1,0 
Зношеність мереж > 70 % 
Кількість аварій на мережах > 10 випадків на рік 
Частка витрат на електроенергію > 35 % собівартості 
Джерело: складено автором 
 
Запровадження системи раннього попередження дозволить керівництву 
підприємства своєчасно виявляти негативні зміни та приймати відповідні 
управлінські рішення до настання критичних наслідків. 
73 
 
Таким чином, запропонована комплексна система управління ризиками 
забезпечить підвищення рівня економічної безпеки КП «Водоканал», 
сприятиме покращенню якості управлінських рішень, своєчасному реагуванню 
на зміни зовнішнього середовища та створить необхідні умови для 
забезпечення стабільного функціонування підприємства в умовах нестабільного 
бізнес-середовища. Реалізація запропонованих заходів стане основою для 
подальшого впровадження практичних механізмів мінімізації фінансових та 
виробничих ризиків, що розглядатимуться у наступному підрозділі. 
Одним із важливих напрямів удосконалення системи управління 
ризиками на КП «Водоканал» є впровадження ризик-орієнтованого підходу до 
прийняття управлінських рішень. Сутність такого підходу полягає в тому, що 
будь-яке управлінське рішення повинно прийматися з урахуванням можливих 
ризиків, їх наслідків та ймовірності виникнення. При цьому оцінювання ризиків 
має стати невід’ємною складовою процесів стратегічного та оперативного 
планування діяльності підприємства. 
Для підвищення ефективності управління ризиками доцільно запровадити 
циклічний процес ризик-менеджменту, який забезпечуватиме постійний 
контроль за ризиковим середовищем та своєчасне коригування управлінських 
заходів. 
До основних етапів запропонованого циклу управління ризиками 
належать: 
виявлення ризиків; 
аналіз причин їх виникнення; 
оцінювання рівня ризику; 
розроблення заходів реагування; 
впровадження управлінських рішень; 
моніторинг результатів; 
коригування заходів відповідно до змін зовнішнього та внутрішнього 
середовища. 
74 
 
Використання такого підходу дозволить забезпечити безперервність 
процесу управління ризиками та підвищити його результативність. 
Враховуючи специфіку діяльності КП «Водоканал», особливу увагу 
доцільно приділяти фінансовим ризикам. Саме фінансові ризики були визначені 
як найбільш критичні за результатами проведеного аналізу. Тому в структурі 
системи ризик-менеджменту необхідно передбачити окремий механізм 
контролю фінансової стійкості підприємства. 
Для цього пропонується здійснювати щомісячний моніторинг таких 
показників: 
коефіцієнта поточної ліквідності; 
рівня дебіторської заборгованості; 
рівня кредиторської заборгованості; 
обсягу прострочених платежів; 
показників прибутковості діяльності; 
частки витрат на електроенергію у структурі собівартості послуг. 
Регулярний аналіз зазначених показників дозволить своєчасно виявляти 
негативні тенденції та запобігати погіршенню фінансового стану підприємства. 
Не менш важливим напрямом є управління виробничо-технічними 
ризиками. Оскільки значна частина водопровідних та каналізаційних мереж КП 
«Водоканал» експлуатується понад 50 років, підприємство постійно стикається 
з ризиком аварійних ситуацій. Для зниження ймовірності виникнення таких 
ризиків пропонується впровадити систему профілактичного контролю 
технічного стану інженерної інфраструктури. 
Основними заходами повинні стати: 
формування електронного реєстру технічного стану мереж; 
проведення щорічної технічної діагностики обладнання; 
визначення пріоритетних ділянок для модернізації; 
розроблення графіків профілактичних ремонтів; 
створення резерву матеріально-технічних ресурсів для ліквідації 
аварійних ситуацій. 
75 
 
Впровадження зазначених заходів сприятиме зменшенню кількості 
аварій, скороченню витрат на ліквідацію їх наслідків та підвищенню надійності 
функціонування систем водопостачання і водовідведення. 
Зважаючи на сучасні виклики, важливою складовою системи управління 
ризиками повинно стати управління кадровими ризиками. Дефіцит 
кваліфікованих працівників, старіння кадрового складу та недостатній рівень 
мотивації персоналу можуть негативно впливати на ефективність роботи 
підприємства. 
З метою мінімізації кадрових ризиків доцільно реалізувати такі заходи: 
розроблення програми професійного навчання працівників; 
підвищення кваліфікації технічного персоналу; 
створення системи матеріального та нематеріального стимулювання; 
залучення молодих спеціалістів до роботи на підприємстві; 
формування кадрового резерву. 
Особливо актуальним для комунальних підприємств є управління 
ризиками надзвичайних ситуацій та кризових явищ. Воєнний стан, перебої з 
електропостачанням, аварії на інженерних мережах та інші форс-мажорні 
обставини вимагають наявності чітко визначеного плану дій. 
У зв’язку з цим пропонується розробити «План реагування на кризові 
ситуації КП «Водоканал», який повинен містити: 
порядок дій персоналу в аварійних ситуаціях; 
алгоритми реагування на перебої електропостачання; 
порядок забезпечення резервного водопостачання; 
систему взаємодії з органами місцевого самоврядування та службами 
цивільного захисту; 
механізми оперативного інформування населення. 
Важливим елементом сучасного ризик-менеджменту є використання 
цифрових технологій. Для КП «Водоканал» доцільним є впровадження 
програмного комплексу моніторингу ризиків, який дозволить автоматизувати 
процес збору та аналізу інформації про стан підприємства. 
76 
 
Використання цифрових інструментів забезпечить: 
оперативне отримання інформації про ризикові події; 
формування автоматизованої бази ризиків; 
контроль виконання заходів щодо їх мінімізації; 
прогнозування можливих загроз; 
підвищення швидкості прийняття управлінських рішень. 
Таким чином, формування комплексної системи управління ризиками КП 
«Водоканал» повинно базуватися на поєднанні організаційних, економічних, 
технічних та інформаційних інструментів управління. Запровадження 
запропонованих заходів дозволить створити ефективну систему раннього 
попередження ризиків, підвищити фінансову стійкість підприємства, зменшити 
негативний вплив внутрішніх і зовнішніх загроз та забезпечити стабільне 
функціонування КП «Водоканал» в умовах нестабільного бізнес-середовища. У 
результаті підприємство отримає можливість не лише своєчасно реагувати на 
ризики, але й формувати довгострокову стратегію розвитку, орієнтовану на 
підвищення рівня економічної безпеки та якості надання комунальних послуг. 
 
3.2 Розробка заходів щодо мінімізації фінансових та виробничо-технічних 
ризиків КП «Водоканал» 
 
Проведений у попередньому розділі аналіз діяльності КП «Водоканал» 
показав, що найбільшу загрозу для стабільного функціонування підприємства 
становлять фінансові та виробничо-технічні ризики. Наявність від’ємного 
власного капіталу, низьких показників ліквідності, збитковості діяльності, 
зростання кредиторської заборгованості та високого рівня зношеності 
інженерної інфраструктури свідчить про необхідність впровадження комплексу 
заходів, спрямованих на зниження рівня ризиків та підвищення ефективності 
роботи підприємства. 
Основною метою запропонованих заходів є забезпечення фінансової 
стійкості підприємства, підвищення надійності функціонування систем 
77 
 
водопостачання та водовідведення, зменшення аварійності мереж, скорочення 
витрат та покращення якості комунальних послуг. 
Першочерговим напрямом мінімізації ризиків є модернізація виробничої 
інфраструктури підприємства. Як показав проведений аналіз, значна частина 
водопровідних і каналізаційних мереж КП «Водоканал» перебуває в 
експлуатації понад п’ятдесят років, що суттєво підвищує ризик виникнення 
аварійних ситуацій та збільшує експлуатаційні витрати. 
У зв’язку з цим пропонується реалізація програми часткової модернізації 
найбільш аварійних ділянок водопровідної мережі загальною протяжністю 1 
км. Орієнтовна вартість реалізації заходу наведена в таблиці 3.3. 
Таблиця 3.3 – Витрати на модернізацію аварійних ділянок водопровідної 
мережі 
Стаття витрат Сума, тис. грн 
Придбання труб та матеріалів 800 
Земляні роботи 250 
Монтажні роботи 300 
Відновлення благоустрою 100 
Інші витрати 50 
Разом 1500 
Джерело: складено автором 
 
Реалізація заходу потребує залучення 1500 тис. грн інвестиційних 
ресурсів. Незважаючи на значний обсяг витрат, модернізація найбільш 
зношених ділянок мереж дозволить суттєво скоротити кількість аварійних 
ситуацій, зменшити втрати води та витрати на проведення аварійно-
відновлювальних робіт. 
Другим напрямом удосконалення діяльності підприємства є 
впровадження енергоощадного насосного обладнання. Відомо, що значна 
частина витрат водоканалів пов’язана зі споживанням електричної енергії. 
Використання сучасних насосів із частотним регулюванням дозволяє скоротити 
споживання електроенергії на 15–25 %. 
Для КП «Водоканал» пропонується заміна двох найбільш енергоємних 
насосних агрегатів. 
78 
 
Таблиця 3.4 – Розрахунок економічного ефекту від впровадження 
енергоощадного обладнання 
Показник Значення 
Вартість придбання та монтажу обладнання, 
600 
тис. грн 
Річна економія електроенергії, тис. грн 180 
Термін окупності, років 3,3 
Джерело: складено автором 
 
Запропонований захід дозволить скоротити витрати на електроенергію 
приблизно на 180 тис. грн щорічно. Термін окупності інвестицій становитиме 
близько 3,3 року, що є прийнятним для підприємства комунальної сфери. 
Важливим напрямом зниження фінансових ризиків є робота з дебіторською 
заборгованістю. Аналіз показав, що значна частина оборотних активів 
підприємства представлена заборгованістю споживачів за надані послуги. Це 
негативно впливає на ліквідність підприємства та ускладнює його фінансовий 
стан. 
Для покращення ситуації пропонується: 
впровадження автоматизованої системи контролю платежів; 
використання електронних сервісів оплати; 
посилення претензійно-позовної роботи; 
проведення інформаційних кампаній щодо своєчасної оплати послуг; 
укладання договорів реструктуризації боргів зі споживачами. 
За попередніми розрахунками реалізація зазначених заходів дозволить 
скоротити дебіторську заборгованість щонайменше на 15–20 % протягом року. 
Ще одним важливим заходом є цифровізація процесів управління 
підприємством. Запровадження сучасного програмного забезпечення для 
моніторингу стану мереж, обліку аварійних ситуацій та контролю виробничих 
процесів дозволить підвищити оперативність прийняття управлінських рішень і 
скоротити ризик виникнення надзвичайних ситуацій. 
Для оцінки ефективності запропонованих заходів проведемо розрахунок 
їх загального економічного ефекту. 
79 
 
Таблиця 3.5 – Очікувані результати впровадження заходів з мінімізації 
ризиків 
Показник До впровадження Після впровадження Відхилення 
Кількість аварій на 
12 7 -5 
мережах, од. 
Витрати на аварійні 
450 280 -170 
ремонти, тис. грн 
Витрати на 
електроенергію, тис. 900 720 -180 
грн 
Дебіторська 
заборгованість, тис. 439,1 351,3 -87,8 
грн 
Загальна річна 
– – 437,8 
економія, тис. грн 
Джерело: складено автором 
 
Впровадження запропонованих заходів дозволить отримати сукупний 
річний економічний ефект у розмірі близько 437,8 тис. грн. Основний результат 
буде досягнутий за рахунок зниження аварійності мереж, скорочення витрат на 
електроенергію та покращення роботи з дебіторами. Крім прямого 
економічного ефекту, підприємство отримає додаткові переваги у вигляді 
підвищення надійності роботи систем водопостачання та водовідведення, 
покращення якості послуг і зниження рівня ризиків. 
Таким чином, реалізація запропонованого комплексу заходів дозволить 
суттєво знизити рівень фінансових та виробничо-технічних ризиків КП 
«Водоканал», підвищити його фінансову стійкість, покращити ефективність 
використання ресурсів та створити умови для подальшого розвитку 
підприємства. Водночас оцінка результативності запропонованих заходів та їх 
впливу на загальну систему управління ризиками буде здійснена у наступному 
підрозділі. 
 
 
 
 
80 
 
3.3 Оцінка ефективності запропонованих заходів та перспективи 
підвищення стійкості КП «Водоканал» 
 
Ефективність функціонування сучасного підприємства значною мірою 
залежить від його здатності адаптуватися до змін зовнішнього середовища та 
своєчасно реагувати на внутрішні й зовнішні ризики. Особливої актуальності 
це набуває для підприємств житлово-комунального господарства, діяльність 
яких безпосередньо пов’язана із забезпеченням населення життєво необхідними 
послугами. Саме тому оцінювання результативності запропонованих заходів 
щодо удосконалення системи управління ризиками є важливим етапом 
формування ефективної моделі розвитку КП «Водоканал». 
У підрозділах 3.1 та 3.2 було запропоновано комплекс заходів, 
спрямованих на удосконалення системи ризик-менеджменту підприємства, 
зниження фінансових і виробничо-технічних ризиків, підвищення ефективності 
використання ресурсів та зміцнення фінансової стійкості. Для оцінки 
результативності запропонованих рішень необхідно визначити їх вплив на 
ключові показники діяльності підприємства. 
Основними результатами реалізації запропонованих заходів повинні 
стати: 
зниження кількості аварій на водопровідних та каналізаційних мережах; 
скорочення експлуатаційних витрат; 
зменшення споживання електроенергії; 
покращення ліквідності підприємства; 
скорочення дебіторської заборгованості; 
підвищення фінансової стійкості; 
зменшення рівня ризиків; 
підвищення якості послуг водопостачання та водовідведення. 
Для оцінювання очікуваного впливу заходів на рівень ризиків 
підприємства проведемо порівняльний аналіз до та після впровадження 
запропонованої системи управління ризиками. 
81 
 
Таблиця 3.6 – Оцінка зміни рівня ризиків КП «Водоканал» після 
впровадження запропонованих заходів 
Поточний рівень Очікуваний рівень 
Вид ризику Зміна 
ризику ризику 
Фінансовий Високий Середній Зниження 
Виробничо-
Високий Середній Зниження 
технічний 
Енергетичний Високий Середній Зниження 
Тарифний Високий Високий Без змін 
Кадровий Середній Низький Зниження 
Інформаційний Середній Низький Зниження 
Екологічний Середній Низький Зниження 
Воєнний Високий Високий Без змін 
Джерело: складено автором 
 
Проведена оцінка свідчить, що реалізація запропонованих заходів 
дозволить суттєво знизити більшість ризиків, характерних для діяльності 
підприємства. Найбільший ефект очікується щодо фінансових, виробничо-
технічних та енергетичних ризиків. Водночас тарифні та воєнні ризики 
значною мірою залежать від зовнішніх факторів, тому їх рівень залишатиметься 
високим навіть після реалізації внутрішніх управлінських заходів. 
Одним із найважливіших результатів впровадження системи ризик-
менеджменту повинно стати підвищення фінансової стійкості підприємства. На 
основі отриманих у попередньому підрозділі результатів спрогнозуємо зміни 
окремих фінансових показників. 
Таблиця 3.7 – Прогноз зміни фінансових показників КП «Водоканал» 
після впровадження заходів 
Прогноз після 
Показник 2025 рік (факт) Відхилення 
впровадження 
Чистий фінансовий результат, тис. 
-131,4 306,4 +437,8 
грн 
Поточні зобов’язання, тис. грн 3868,6 3780,8 -87,8 
Дебіторська заборгованість, тис. 
439,1 351,3 -87,8 
грн 
Витрати на електроенергію, тис. 
900,0 720,0 -180,0 
грн 
Витрати на аварійні ремонти, тис. 
450,0 280,0 -170,0 
грн 
Джерело: складено автором 
82 
 
Результати прогнозування свідчать про можливість суттєвого покращення 
фінансових результатів діяльності підприємства. Загальний економічний ефект 
від реалізації запропонованих заходів становитиме близько 437,8 тис. грн на 
рік. Це дозволить не лише компенсувати існуючі збитки, але й створити 
передумови для формування прибуткової діяльності підприємства у 
перспективі. 
Важливим показником ефективності системи управління ризиками є 
рівень економічної безпеки підприємства. Для його оцінювання доцільно 
використовувати систему критеріїв, що характеризують фінансовий стан, 
виробничу стабільність та здатність підприємства протидіяти негативним 
впливам зовнішнього середовища. 
Таблиця 3.8 – Оцінка впливу запропонованих заходів на економічну 
безпеку КП «Водоканал» 
Критерій До впровадження Після впровадження 
Рівень фінансової стійкості Низький Середній 
Рівень платоспроможності Низький Середній 
Рівень виробничої надійності Середній Високий 
Рівень ризику аварійності Високий Середній 
Ефективність управління 
Низька Висока 
ризиками 
Загальний рівень економічної 
Низький Середній-високий 
безпеки 
Джерело: складено автором 
 
Отримані результати підтверджують позитивний вплив запропонованих 
заходів на загальний рівень економічної безпеки підприємства. Особливо 
помітні зміни очікуються у сфері виробничої надійності та ефективності 
управління ризиками, що сприятиме підвищенню стійкості підприємства до 
кризових явищ. 
Крім безпосереднього економічного ефекту, реалізація запропонованих 
заходів забезпечить низку соціальних та організаційних переваг. Зокрема, 
очікується підвищення якості послуг водопостачання та водовідведення, 
скорочення кількості аварійних відключень, покращення взаємодії зі 
споживачами та зміцнення репутації підприємства серед населення громади. 
83 
 
У стратегічній перспективі впровадження комплексної системи 
управління ризиками дозволить КП «Водоканал»: 
забезпечити стабільність функціонування в умовах нестабільного 
зовнішнього середовища; 
підвищити інвестиційну привабливість підприємства; 
покращити якість управлінських рішень; 
знизити рівень невизначеності під час планування діяльності; 
забезпечити раціональне використання фінансових та матеріальних 
ресурсів; 
підвищити рівень конкурентоспроможності підприємства в системі 
житлово-комунального господарства. 
Особливо важливим результатом стане формування ризик-орієнтованої 
культури управління, яка передбачає постійний моніторинг загроз, своєчасне 
реагування на ризикові події та інтеграцію ризик-менеджменту у всі бізнес-
процеси підприємства. 
Таким чином, проведене дослідження підтвердило, що удосконалення 
системи управління ризиками є одним із ключових напрямів підвищення 
ефективності діяльності КП «Водоканал». Запропонований комплекс 
організаційних, економічних та технічних заходів дозволяє знизити рівень 
основних ризиків підприємства, покращити його фінансовий стан та 
забезпечити більш високий рівень стійкості в умовах нестабільного бізнес-
середовища. Реалізація запропонованих рекомендацій сприятиме не лише 
підвищенню ефективності роботи підприємства, але й створить умови для його 
довгострокового розвитку, модернізації інфраструктури та підвищення якості 
комунальних послуг для населення Звенигородської територіальної громади. 
 
 
 
 
 
84 
 
Висновок до розділу 3 
 
У третьому розділі кваліфікаційної роботи магістра було розроблено та 
обґрунтовано комплекс заходів, спрямованих на удосконалення системи 
управління ризиками КП «Водоканал» в умовах нестабільного бізнес-
середовища. Проведене дослідження дозволило сформувати практичні 
рекомендації щодо підвищення ефективності ризик-менеджменту 
підприємства, зміцнення його фінансової стійкості та забезпечення надійності 
функціонування систем водопостачання і водовідведення. 
Встановлено, що існуюча система управління ризиками на підприємстві 
має переважно реактивний характер та орієнтована на усунення наслідків 
ризикових подій після їх виникнення. Такий підхід не забезпечує своєчасного 
виявлення потенційних загроз і не дозволяє повною мірою мінімізувати їх 
негативний вплив на результати діяльності підприємства. У зв’язку з цим 
запропоновано впровадження комплексної системи ризик-менеджменту, яка 
базується на принципах системності, безперервності, превентивності та 
інтеграції процесів управління ризиками в загальну систему управління 
підприємством. 
У межах удосконалення організаційного механізму управління ризиками 
розроблено карту ризиків КП «Водоканал», визначено основні групи ризиків та 
запропоновано механізм їх постійного моніторингу. Особливу увагу приділено 
фінансовим, виробничо-технічним, енергетичним, тарифним та воєнним 
ризикам, які за результатами проведеного аналізу мають найбільший вплив на 
діяльність підприємства. Запропоновано впровадження системи ключових 
індикаторів ризику, що дозволить своєчасно виявляти негативні тенденції та 
підвищить якість управлінських рішень. 
Важливим напрямом удосконалення діяльності підприємства визначено 
модернізацію виробничої інфраструктури. Запропоновано здійснити оновлення 
найбільш аварійних ділянок водопровідних мереж та впровадити сучасне 
енергоощадне насосне обладнання. Реалізація зазначених заходів сприятиме 
85 
 
скороченню втрат води, зменшенню кількості аварійних ситуацій, підвищенню 
надійності функціонування інженерних систем та зниженню експлуатаційних 
витрат. 
З метою мінімізації фінансових ризиків запропоновано комплекс заходів 
щодо вдосконалення управління дебіторською заборгованістю, підвищення 
платіжної дисципліни споживачів, автоматизації контролю розрахунків та 
впровадження сучасних цифрових сервісів обслуговування клієнтів. Реалізація 
цих заходів дозволить покращити ліквідність підприємства, прискорити 
оборотність коштів та зміцнити його фінансовий стан. 
Проведені економічні розрахунки підтвердили доцільність 
запропонованих заходів. Очікується, що впровадження комплексу 
організаційних, технічних та економічних рішень забезпечить отримання 
річного економічного ефекту в розмірі близько 437,8 тис. грн. Основними 
джерелами економії стануть скорочення витрат на електроенергію, зменшення 
витрат на аварійно-відновлювальні роботи та покращення роботи з 
дебіторською заборгованістю. 
Оцінка ефективності запропонованих заходів показала, що їх реалізація 
сприятиме суттєвому зниженню рівня фінансових, виробничо-технічних, 
кадрових, інформаційних та екологічних ризиків. Крім того, очікується 
покращення показників фінансової стійкості, підвищення рівня економічної 
безпеки підприємства та зміцнення його конкурентних позицій у сфері 
житлово-комунального господарства. 
Важливим результатом впровадження запропонованої системи ризик-
менеджменту стане формування ризик-орієнтованої моделі управління, яка 
дозволить підприємству своєчасно адаптуватися до змін зовнішнього 
середовища, оперативно реагувати на кризові ситуації та забезпечувати 
безперервність надання житлово-комунальних послуг населенню. 
Отже, реалізація запропонованих у роботі заходів створить необхідні 
передумови для підвищення ефективності діяльності КП «Водоканал», 
зміцнення його фінансової стійкості, покращення якості надання послуг та 
86 
 
зниження рівня ризиків. Запропоновані рекомендації мають практичне 
значення та можуть бути використані керівництвом підприємства для 
вдосконалення системи управління ризиками, забезпечення стабільного 
функціонування підприємства та його довгострокового розвитку в умовах 
нестабільного бізнес-середовища. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
87 
 
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ 
 
У кваліфікаційній роботі магістра проведено комплексне дослідження 
теоретичних, методичних та практичних аспектів управління ризиками 
підприємства житлово-комунального господарства в умовах нестабільного 
бізнес-середовища на прикладі КП «Водоканал» м. Звенигородка Черкаської 
області. 
У результаті дослідження встановлено, що в сучасних умовах 
господарювання ризики стали невід’ємною складовою діяльності будь-якого 
підприємства. Посилення економічної нестабільності, інфляційні процеси, 
військові дії, зміни законодавства, зростання вартості енергетичних ресурсів та 
загальна невизначеність зовнішнього середовища суттєво впливають на 
ефективність функціонування підприємств житлово-комунального 
господарства. У таких умовах особливого значення набуває формування 
ефективної системи управління ризиками, здатної забезпечити своєчасне 
виявлення загроз, оцінку їх наслідків та розроблення заходів щодо мінімізації 
негативного впливу на результати діяльності підприємства. 
У першому розділі роботи досліджено теоретичні основи управління 
ризиками господарської діяльності підприємств. Узагальнено наукові підходи 
до трактування сутності ризику та ризик-менеджменту, визначено основні види 
ризиків, характерні для діяльності сучасних підприємств, розглянуто методи їх 
оцінювання та інструменти мінімізації. Встановлено, що ефективне управління 
ризиками повинно базуватися на принципах системності, комплексності, 
безперервності та адаптивності до змін зовнішнього середовища. Доведено, що 
сучасна парадигма ризик-менеджменту передбачає інтеграцію процесів 
управління ризиками у загальну систему менеджменту підприємства та 
використання превентивного підходу до прийняття управлінських рішень. 
У другому розділі проведено аналіз діяльності КП «Водоканал». 
Дослідження організаційно-економічних характеристик підприємства показало, 
що воно відіграє важливу роль у забезпеченні населення та суб’єктів 
88 
 
господарювання послугами водопостачання і водовідведення. Водночас 
встановлено, що підприємство функціонує в умовах значного фізичного зносу 
інженерної інфраструктури, що формує додаткові виробничо-технічні ризики. 
Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства за 2023–2025 
роки дозволив виявити низку негативних тенденцій. Зокрема, спостерігається 
від’ємне значення власного капіталу, збільшення кредиторської заборгованості, 
низький рівень ліквідності та збитковість діяльності. Встановлено, що 
фінансовий стан підприємства характеризується недостатнім рівнем фінансової 
стійкості та високою залежністю від зовнішніх джерел фінансування. Отримані 
результати свідчать про необхідність удосконалення системи управління 
ризиками та впровадження заходів щодо підвищення ефективності діяльності 
підприємства. 
У ході оцінювання ризиків діяльності КП «Водоканал» визначено, що 
найбільшу загрозу для його функціонування становлять фінансові, виробничо-
технічні, енергетичні, тарифні та воєнні ризики. Проведений SWOT-аналіз 
дозволив виявити сильні та слабкі сторони підприємства, а також визначити 
можливості й загрози його подальшого розвитку. Аналіз галузевого середовища 
житлово-комунального господарства України показав, що діяльність 
підприємств галузі здійснюється в умовах значного впливу ризикоутворюючих 
факторів, серед яких особливе місце займають високий рівень зношеності 
інфраструктури, недостатність інвестиційних ресурсів, зростання енергетичних 
витрат та наслідки воєнного стану. 
У третьому розділі розроблено практичні рекомендації щодо 
вдосконалення системи управління ризиками КП «Водоканал». Запропоновано 
впровадження комплексної системи ризик-менеджменту, яка включає 
створення карти ризиків, запровадження системи моніторингу та раннього 
попередження ризикових подій, визначення ключових індикаторів ризику та 
формування ризик-орієнтованого підходу до прийняття управлінських рішень. 
Для мінімізації фінансових і виробничо-технічних ризиків обґрунтовано 
доцільність модернізації найбільш аварійних ділянок водопровідних мереж, 
89 
 
впровадження енергоощадного насосного обладнання, удосконалення системи 
контролю дебіторської заборгованості та цифровізації управлінських процесів. 
Проведені розрахунки підтвердили економічну ефективність запропонованих 
заходів. Очікуваний річний економічний ефект становить близько 437,8 тис. 
грн, що свідчить про практичну доцільність їх реалізації. 
Оцінка результативності запропонованих заходів показала, що їх 
впровадження дозволить знизити рівень фінансових, виробничо-технічних, 
кадрових та інформаційних ризиків, підвищити фінансову стійкість 
підприємства, покращити якість надання комунальних послуг та зміцнити його 
економічну безпеку. Крім того, реалізація запропонованих рішень сприятиме 
підвищенню адаптивності підприємства до змін зовнішнього середовища та 
створить передумови для його довгострокового розвитку. 
Отже, поставлена в роботі мета досягнута, а визначені завдання виконані 
в повному обсязі. Результати проведеного дослідження підтверджують, що 
формування ефективної системи управління ризиками є необхідною умовою 
забезпечення стабільного функціонування та розвитку підприємств житлово-
комунального господарства. Запропоновані в роботі рекомендації мають 
практичну цінність для КП «Водоканал» та можуть бути використані для 
підвищення ефективності його діяльності, зміцнення фінансової стійкості та 
забезпечення надійного надання житлово-комунальних послуг в умовах 
нестабільного бізнес-середовища. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
90 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1.  Проскура В.Ф та Білак Р.Г. Методологічним підходам до 
управління ризиками. Економіка і суспільство. Вип. 9. 2017. URL: 
https://economyandsociety.in.ua/journals/9_ukr/102.pdf  
2. Лагунова, І. Управління ризиками під час реалізації будівельних 
проєктів: основні складові та проблемні елементи. Вчені записки ТНУ імені В.І. 
Вернадського. №4. Т. 29(68). 2018. С. 80-83.  
3. І. Томащук Управління фінансовими ризиками підприємства як 
складова забезпечення сталого функціонування суб’єкта економіки. 2022. DOI: 
https://doi.org/10.32782/2524- 0072/2022-39-64  
4. Івахненко А. В., Сітак І. Л.. Особливості управління ризиками в 
сучасних умовах. Вісник Нац. техн. ун-ту «ХПІ» : зб. наук. пр. Економічні 
науки. Харків, НТУ «ХПІ». No 2. 2020. С. 125-128.  
5. Посохов І. М. Управління ризиками у підприємництві : навч. 
посібник / І. М. Посохов ; Нац. техн. ун-т "Харків. політехн. ін-т". – Харків : 
НТУ "ХПІ", 2015. – 220 с.  
6.  Цвігун, Т. Вибір та обґрунтування основних етапів процесу 
управління ризиками. (2012). Вісник Хмельницького національного 
університету. №4. Т3. С. 261-264.  
7. Назаренко, С., Чорноус, О., & Филик, А. (2024). Механізм 
управління ризиками в процесі збутової діяльності підприємства. Економіка та 
суспільство, Вип. 68. Available at: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-68-145  
8. Бутенко, В., & Байдацький, М. (2023). Теоретичні основи 
формування системи управління ризиками на підприємстві. Економіка та 
суспільство, (50). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-50-35 
9. О. В. Левкович. Управління структурою капіталу суб’єкта 
підприємництва в сучасних інформаційних реаліях. Підприємництво: сучасні 
виклики, тренди та трансформації : моногр. / за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. 
91 
 
Т. Гринько. –Дніпро : Видавець Біла К. О., 2023. 568 с. С. 52-88. 
https://confcontact.com/2023-kolektyvna-monographiya/km_2023.pdf#page=52 
10. Омельчак Г.В. Кібербезпека бізнесу в умовах кіберзагроз (2024). V 
міжнародна науково - практична конференція студентів та молодих вчених 
«Освітні і культурно - мистецькі практики в контексті інтеграції України у 
міжнарожний науково - інноваційний простір в умовах воєнного часу». м. 
Запоріжжя, Україна. С. 939-941.  
11. What is a risk management strategy? Available at: 
https://www.ideagen.com/thoughtleadership/blog/what-is-a-risk-management-
strategy  
12. Шевченківська весна 2025. Економіка України 2025: нові вектори 
розвитку в умовах глобальних трансформацій, матеріали Міжнародної науково-
практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених / За заг. ред. 
Л.А. Анісімової: - К., Видавець Цибульська, 2025. – 609 с. Available at: 
https://econom.knu.ua/wpcontent/uploads/2025/04/%D0%A8%D0%92- 
%D0%B7%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA_2025_%D1%
81%D0%B0 %D0%B9%D1%82.pdf  
13. SafetyCulture. Офіціальна сторінка. Available at: 
https://safetyculture.com/  
14.  Visuresolutions. Ризики закупівель: як ними керувати. Available at: 
https://visuresolutions.com/uk/tender-and-procurement-guide/risk-management  
15. Сакун, Л., Вєдєніна, Ю., Мажаренко, К., Шишлова, Ю. (2024). 
Вплив інноваційних методів управління ризиками на результативність 
інвестційної діяльності. Herald of Khmelnytskyi National University. Economic 
Sciences, 328(2), 181-189. doi: https://doi.org/10.31891/2307-5740-2024-328-28  
16. Діденко А.В. Протопопова Н.А. (2023). Оцінка індикаторів стану 
соціально - економічних систем країни. Економіка і суспільство. Вип. 51. DOI: 
https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-51-3  
17. Юхновська Ю.О., Волик Н.Г., Риженко О.М. (2023). Управління 
витратами підприємства як інструмент підвищення його фінансової стійкості. 
92 
 
URL: https://cardfile.ontu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/129b4e0c-a33a-4b22-
add7-f7ec4cd8d991/content  
18. What is Enterprise Risk Management? Available at: 
https://www.theirm.org/what-wedo/what-is-enterprise-risk-management/  
19.  Enterprise risk management (ERM): An overview. (2024). Available at: 
https://legal.thomsonreuters.com/blog/what-is-enterprise-risk-management/ 
20.  Балахініна А. В. Управління підприємством в умовах 
невизначеності та ризику. Управління розвитком. 2011. № 20. С. 159–163. 
21.  Гнилицька Л. В. Інформаційне забезпечення ризиками 
підприємницької діяльності: обліковий аспект. Економічні інновації. 2014. № 
57. С. 88–100.  
22.  Данченко О. Б., Занора В. О. Проектний менеджмент: управління 
ризиками та змінами в процесах прийняття управлінських рішень: монографія. 
Черкаси : ПП Чабаненко Ю. А. 2019. 278 с. 
23.  Дуброва О. С. Сучасний погляд на ризик-менеджмент як важливу 
складову системи управління підприємством. Стратегія економічного розвитку 
України. 2012. Вип. 1(8). С. 446–452.  
24.  Дьяченко Я. Я. Удосконалення системи управління ризиками 
інвестиційних проектів. Наукові праці НДФІ. 2018. № 4 (85). С. 17–29. 
25.  Іщенко І. С. Ризики інвестиційних проектів. Науковий вісник 
Полтавського університету економіки і торгівлі. 2018. № 5 (90). С. 91–98.  
26.  Лагунова І. А. Сутність та принципи концепції ризик-
менеджменту. Актуальні проблеми державного управління. 2018. № 1 (53). С. 
44–52. 
27.  Лук’янова В. В. Теоретичні аспекти управління підприємством в 
умовах невизначеності. Вісник Хмельницького національного університету: 
економічні науки. 2008. № 6. T. 1. С. 105–108.  
28.  Михайленко О.В., Ніколаєнко С. М., Насіканова О. О. Управління 
ризиками діяльності підприємства. Проблеми системного підходу в економіці. 
2017. Вип. 6. С. 144–147.  
93 
 
29.  Мостенська Т. Л., Скопенко Н. С. Ризик-менеджмент як інструмент 
управління господарським ризиком підприємства. Вісник Запорізького 
національного університету. 2010. № 3(7). С. 74–79.  
30.  Скопенко Н. С., Андреюк Н. В. Організація системи ризик-
менеджменту на підприємстві. Теоретичні та прикладні питання економіки. 
2015. Випуск 2 (31). С. 29–42. 
31.  Цвігун Т. В. Механізм управління ризиками в системі управління 
підприємством. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. 
Серія «Економіка і менеджмент». 2017. Вип. 23. Ч. 2. С. 9–13.  
32.  Mazur К. V., Tomashuk I. V. Governance and regulation as an 
indispensable condition for developing the potential of rural areas. Baltic Journal of 
Economic Studies. 2019. Vol. 5. № 5. Р. 67–78.  
33.  Tomashuk I. Rural development management of Ukraine: problems and 
prospects. The scientific heritage. Hungary. 2020. № 45. Р. 5. Р. 23–35.  
34.  Tomashuk I. V. Problems and prospects of management development of 
rural territories. Baltic Journal of Economic Studies. 2017. Vol. 3. № 5. Р. 214–220. 
35. Семенова С. М. Класифікація ризиків: систематизований підхід з 
метою управління. Режим доступу: https://journals.khnu.km.ua/vestnik/wp-
content/uploads/2021/03/10.pdf?utm_source=chatgpt.com DOI: 10.31891/2307-
5740-2020-284-4(2)-8 
36. П.М. Коюда, О.П. Коюдаь Характеристика та класифікація ризиків. 
Режим доступу: https://eprints.kname.edu.ua/1356/1/203-
214_%D0%9A%D0%BE%D1%8E%D0%B4%D0%B0.pdf?utm_source=chatgpt.co
m 
37. Сосновська О.О., Деденко Л.В. Ризик-менеджмент як інструмент 
забезпечення стійкого функціонування підприємства в умовах невизначеності. 
DOI: http://doi.org/10.32750/2019-0106 
38. Тульчинська, С.,  Солосіч, О. Причини та потенційні наслідки 
виникнення ризиків діяльності комунальних підприємств. Підприємництво та 
інновації, (8), 2019. 76-80. https://doi.org/10.37320/2415-3583/8.12 
94 
 
39. Офіційний сайт Clarity Project. Режим доступу: https://clarity-
project.info/ 
40. Бабаєвська О. Б., Величко В. В. Сучасні заходи вдосконалення 
фінансової забезпеченості підприємств житлово-комунального господарства 
URL: http://khg.kname.edu.ua/index. php/khg/article/view/1034/1027. 
41. Балацький Є. О., Лаврик В. В. Аналіз рівня заборгованості сфери 
житлово-комунального господарства в Україні. Проблеми системного підходу в 
економіці. 2019. Випуск 5(73). Частина 2. С.64-70. 
42.  Бражнікова Л. Концептуальні підходи до формування фінансової 
стратегії підприємств житлово-комунального господарства в умовах ринкових 
перетворень галузі. Економічний аналіз. 2012. Впуск 11. Частина 2. С. 61–66. 
43.  Бриль П. О. Дослідження зарубіжного досвіду публічного 
управління житлово-комунальним господарством. Державне управління. 2018. 
№4. С. 142-146. 
44.  Гладчук Т. П. Досвід реформування житлово-комунального 
господарства в країнах Європейського Союзу. Часопис Київського університету 
права. 2011. №4. С. 376–378. 
45.  Гуцалюк О. М., Коцюрба О. Ю. Теоретичні підходи до визначення 
сутності фінансового забезпечення діяльності підприємств житлово- 
комунального господарства. Бізнес Інформ. 2015. № 3. С. 141–149. 
46.  Гуцул Я. В. Проблеми державного регулювання розвитку 
підприємств житлово-комунального господарства міста. Економіка. 
Управління. Інновації. 2014. № 1. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eui_2014_1_32. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
95 
 
Додаток А 
Економічні науки 
ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ ТА РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ ЯК КЛЮЧОВІ 
СКЛАДОВІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА 
 
Бітюк Інна Миколаївна, кандидат економічних наук 
доцент кафедри менеджменту та бізнес-адміністрування  
Черкаський державний технологічний університет 
ORCID ID: 0000-0002-2209-8753 
Стецький Іван Миколайович 
здобувач другого (магістерського) рівня вищої освіти 
Іванченко Олексій Володимирович 
здобувач другого (магістерського) рівня вищої освіти 
Гринишин Володимир Миколайович  
здобувач другого (магістерського) рівня вищої освіти 
ОП «Бізнес-адміністрування»  
Черкаський державний технологічний університет 
 
У сучасних умовах функціонування економіки питання забезпечення 
стійкого розвитку підприємств набуває особливої актуальності. Посилення 
конкуренції, глобалізаційні процеси, цифрова трансформація бізнесу, 
нестабільність економічного середовища, воєнні дії та зростання рівня 
невизначеності змушують підприємства шукати нові підходи до управління 
ресурсами та підвищення власної конкурентоспроможності. За таких умов 
особливого значення набувають людський капітал та ризик-менеджмент, які 
сьогодні розглядаються як взаємопов’язані складові забезпечення 
довгострокового розвитку суб’єктів господарювання. 
У сучасній економічній науці людський капітал визначається як 
сукупність знань, професійних навичок, досвіду, компетентностей, творчих 
здібностей, здоров’я та особистісних якостей працівників, що 
96 
 
використовуються у процесі створення економічної цінності [1]. На відміну від 
матеріальних активів, людський капітал має здатність до постійного розвитку 
та накопичення, що забезпечує формування унікальних конкурентних переваг 
підприємства. Саме працівники є основними носіями знань та інновацій, які 
забезпечують ефективність виробничих процесів, впровадження сучасних 
технологій та підвищення якості продукції й послуг. Тому інвестиції у розвиток 
персоналу сьогодні розглядаються не як витрати, а як стратегічні вкладення, 
здатні забезпечити підприємству стабільне економічне зростання та зміцнення 
ринкових позицій. 
Особливої актуальності питання розвитку людського капіталу набули в 
умовах цифровізації економіки. Сучасні підприємства дедалі більше 
потребують висококваліфікованих фахівців, які володіють сучасними 
цифровими компетентностями, здатні швидко адаптуватися до змін та 
ефективно працювати в умовах постійного оновлення технологій. Саме тому 
значна увага приділяється професійному навчанню, розвитку кадрового 
резерву, формуванню корпоративної культури та створенню сприятливих умов 
для самореалізації працівників [2]. 
Водночас ефективне використання людського капіталу неможливе без 
належної системи управління ризиками. Будь-яке підприємство функціонує в 
умовах впливу численних факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, 
які можуть негативно впливати на його діяльність. До таких факторів належать 
економічна нестабільність, інфляційні процеси, коливання валютних курсів, 
зміни законодавства, кадрові проблеми, техногенні аварії, кіберзагрози, воєнні 
ризики та інші негативні явища. Саме тому важливим елементом сучасної 
системи управління виступає ризик-менеджмент, який являє собою комплекс 
заходів щодо виявлення, аналізу, оцінки та мінімізації ризиків, здатних 
впливати на результати діяльності підприємства. Головною метою ризик-
менеджменту є забезпечення стабільності функціонування підприємства та 
зниження ймовірності виникнення кризових ситуацій. 
97 
 
Особливістю сучасного ризик-менеджменту є його інтеграція в усі бізнес-
процеси організації. Якщо раніше управління ризиками розглядалося 
переважно як інструмент фінансового менеджменту, то сьогодні воно охоплює 
практично всі напрями діяльності підприємства, включаючи управління 
персоналом. Саме кадрові ризики дедалі частіше стають причиною зниження 
ефективності діяльності підприємств [3]. 
До основних кадрових ризиків належать дефіцит кваліфікованих 
працівників, висока плинність кадрів, недостатній рівень професійної 
підготовки персоналу, професійне вигорання, низька мотивація працівників, 
конфлікти в колективі та втрата ключових спеціалістів. У сучасних умовах 
додатковими викликами стали мобілізація працівників, вимушена міграція 
населення та посилення конкуренції за висококваліфіковані трудові ресурси. 
Саме тому людський капітал і ризик-менеджмент необхідно розглядати як 
взаємопов’язані елементи єдиної системи забезпечення стійкого розвитку 
підприємства. З одного боку, високий рівень розвитку персоналу дозволяє 
більш ефективно управляти ризиками та оперативно реагувати на зміни 
зовнішнього середовища. З іншого боку, ефективна система управління 
ризиками сприяє збереженню кадрового потенціалу та створює умови для його 
подальшого розвитку. 
Важливим напрямом підвищення стійкості підприємства є формування 
ризик-орієнтованої корпоративної культури. У таких умовах кожен працівник 
усвідомлює свою роль у системі управління ризиками, розуміє потенційні 
загрози та бере активну участь у їх попередженні. Формування подібної 
культури потребує постійного навчання персоналу, розвитку комунікацій та 
впровадження сучасних управлінських підходів. 
Одним із найбільш ефективних інструментів розвитку людського 
капіталу в сучасних умовах є безперервне навчання персоналу. Концепція 
«lifelong learning» передбачає постійне оновлення знань та компетентностей 
працівників протягом усього періоду трудової діяльності. Це дозволяє 
підприємствам швидше адаптуватися до технологічних змін, підвищувати 
98 
 
продуктивність праці та мінімізувати ризики, пов’язані з нестачею необхідних 
компетенцій. 
Не менш важливу роль відіграє система мотивації персоналу. Практика 
діяльності успішних компаній свідчить, що високий рівень залученості 
працівників безпосередньо впливає на ефективність роботи підприємства та 
його здатність долати кризові ситуації. При цьому сучасні системи мотивації 
повинні поєднувати матеріальні та нематеріальні стимули, забезпечуючи не 
лише фінансову зацікавленість працівників, а й можливості професійного 
розвитку, кар’єрного зростання та самореалізації. 
Отже, людський капітал та ризик-менеджмент є взаємодоповнюючими 
складовими сучасної системи управління підприємством. Формування 
висококваліфікованого, мотивованого та адаптивного персоналу в поєднанні з 
ефективною системою управління ризиками створює передумови для 
підвищення конкурентоспроможності підприємства, зміцнення його ринкових 
позицій та забезпечення стійкого розвитку в довгостроковій перспективі. Саме 
тому подальші наукові дослідження мають бути спрямовані на розробку 
механізмів інтеграції управління людським капіталом і ризик-менеджменту в 
єдину систему стратегічного управління розвитком підприємства. 
Список літератури: 
1. Дзямулич М.І., Грудзевич Ю.І. Умови та чинники відтворення 
людського капіталу в Україні. Економічни форум. № 2. 2020.  С. 142-146. 
2. Мельник Ю.М., Шалагінова Д.С. Механізми резильєнтності 
менеджменту персоналу підприємств у контексті цифровізації. Економічний 
простір. 2025. № 205. С. 153-159. 
3. Балдинюк, В. Ризик-менеджмент як інструмент управління 
діяльності субʼєктів господарювання. Економіка та суспільство. № 55. 2023. 
DOI:  https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-55-39 
 
 
Додаток Б 
99 
 
 
100 
 
 
 
101 
 
 
 
102 
 
 
 
Додаток В 
103 
 
 
104 
 
 
 
105 
 
 
 
106
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
