Удосконалення системи управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства (на матеріалах ПрАТ «Азот», м. Черкаси)

Єременко, Ігор Юрійович

Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9813

Назва:	Удосконалення системи управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства (на матеріалах ПрАТ «Азот», м. Черкаси)
Автори:	Мильніченко, Сергій Михайлович Єременко, Ігор Юрійович
Ключові слова:	УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ, УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ, ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ, ОФШОРНІ ЗОНИ, ОПТИМІЗАЦІЯ
Дата публікації:	2026
Короткий огляд (реферат):	Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних засад управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств. Об’єктом дослідження є процес удосконалення системи управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства. Метою даної роботи є розроблення шляхів удосконалення існуючої системи управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства з урахуванням сучасних теоретичних та практичних напрацювань в цій галузі. Для досягнення цієї мети необхідно виконати такі завдання: дослідити сутність, основні принципи та нормативно-правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності; розглянути процедури створення системи управління зовнішньоекономічною діяльністю; розглянути показники ефективності та методи оцінки виробничогосподарської діяльності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності; провести аналіз організаційно-господарської та економічної діяльності підприємства; провести аналіз розвитку та ефективності системи управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства; розробити заходи з підвищення ефективності управління процесами організації зовнішньокономічної діяльності підприємства. При написанні роботи використовувалися метод порівняння, угруповань, аналізу та синтезу, факторного аналізу, систематизації спостережень, економікоматематичні та інші методи. За результатами дослідження сформульовані пропозиції та перспективи удосконалення системи управління зовнішньоекономічною діяльністю ПрАТ «Азот». А саме – впровадження на підприємстві механізму трансфертного ціноутворення в співпраці з компаніями з офшорним статусом. Детально розглянуто та розраховано економічний ефект від такого економічного прийому. Одержані результати можуть бути використані в діяльності підприємства.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу):	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9813
Розташовується у зібраннях:	073 Менеджмент (Бізнес-адміністрування)

Файли цього матеріалу:

Файл	Опис	Розмір	Формат
Єременко Диплом.pdf Restricted Access		1.8 MB	Adobe PDF	Переглянути/Відкрити Запит копії

Показати повний опис матеріалу Перегляд статистики

Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text

1
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет економіки та управління
Кафедра менеджменту та бізнес-адміністрування

Допущено до захисту
Завідувач кафедри
менеджменту та бізнес-адміністрування
Олександ БІЛИК
__________________________________
«_____»_______________________ 2026 р.

КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА
НА ТЕМУ:

УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА (НА
МАТЕРІАЛАХ ПрАТ «АЗОТ», М. ЧЕРКАСИ)

Галузь знань: 07 Управління та адміністрування
Спеціальність: 073 Менеджмент
Освітня програма: «Бізнес-адміністрування»
Рівень вищої освіти: другий (магістерський)
Форма здобуття освіти: денна
Група БАМ-24

Виконавець роботи:
«____»___________ 2026 р. ___________ Ігор ЄРЕМЕНКО
(підпис) (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)

Керівник роботи :

«____»________ 2026 р. _________ Сергій МИЛЬНІЧЕНКО
(підпис) (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)

Черкаси 2026 р.

2
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ ТА БІЗНЕС-АДМІНІСТРУВАННЯ

Галузь знань «07 Управління та адміністрування»
(код, назва)
Спеціальність 073 «Менеджмент»
(код, назва)
Освітня програма Бізнес-адміністрування
ЗАТВЕРДЖУЮ:
Завідувач кафедри
____________
«_____» __________20___ р.
ЗАВДАННЯ
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ МАГІСТРА
ЗДОБУВАЧУ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Єременко Ігор Юрійович
(прізвище, ім’я, по батькові)
1. Тема роботи УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА (НА
МАТЕРІАЛАХ ПрАТ «АЗОТ», М. ЧЕРКАСИ)
Керівник роботи к.е.н., доц. Мильніченко Сергій Михайлович,
( прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом від «11» _березня_2026 року №_55/03-03
2. Вихідні дані до роботи: фінансові документи підприємства за 2022-2025 рр.;
періодичні видання та друковані літературні джерела.
3. Зміст кваліфікаційної роботи (перелік питань, які потрібно розробити).
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ПІДПРИЄМСТВ; РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПрАТ «АЗОТ»; РОЗДІЛ 3
ПРОПОЗИЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ УДОСКОНАЛЕННЯ
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПрАТ «АЗОТ».
4. Консультанти розділів роботи:
Підпис, дата
Прізвище, ініціали та посада
Розділ завдання завдання
керівника
видав прийняв
1 К.е.н., доц. Мильніченко С.М.
2 К.е.н., доц. Мильніченко С.М.
3 К.е.н., доц. Мильніченко С.М.
5. Дата видачі завдання _____________________________________

3
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

№ Назва етапів підготовки Строк виконання Примітка
п/п кваліфікаційної роботи магістра етапів роботи
Вибір напряму дослідження. виконано
1 Складання попереднього плану 23.02.2026
роботи.
Опрацювання літературних джерел. виконано
2 07.03.2026
Підготовка та групування матеріалів.
Затвердження плану. Підготовка виконано
3 15.03.2026
теоретичного розділу.
Доопрацювання теоретичного розділу. виконано
4 Аналіз даних, необхідних для 9.04.2026
написання аналітичного розділу.
5 Підготовка аналітичного розділу. 30.04.2026 виконано
6 Доопрацювання аналітичного розділу. 5.05.2026 виконано
Підготовка та написання виконано
7 18.05.2026
розрахункового розділу роботи.
8 Розрахунок пропозицій. 20.05.2026 виконано
Доопрацювання розрахункового виконано
9 25.05.2026
розділу.
10 Підготовка висновків по роботі 29.05.2026 виконано
11 Оформлення роботи 05.06.2026 виконано
Подання завершеної роботи на виконано
12 12.06.2026
кафедру

Здобувач вищої освіти ______ Ігор ЄРЕМЕНКО
( підпис ) (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)

Керівник роботи _______ Сергій МИЛЬНІЧЕНКО
( підпис ) (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)

4
АНОТАЦІЯ
Кваліфікаційна робота магістра містить 81 сторінок, 20 таблиці, 8 рисунків, список
використаних джерел з 75 найменувань, 3 додатки.
УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА (НА
МАТЕРІАЛАХ ПрАТ «АЗОТ», М. ЧЕРКАСИ)
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та
практичних засад управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств.
Об’єктом дослідження є процес удосконалення системи управління
зовнішньоекономічною діяльністю підприємства.
Метою даної роботи є розроблення шляхів удосконалення існуючої
системи управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства з
урахуванням сучасних теоретичних та практичних напрацювань в цій галузі.
Для досягнення цієї мети необхідно виконати такі завдання:
дослідити сутність, основні принципи та нормативно-правове регулювання
зовнішньоекономічної діяльності;
розглянути процедури створення системи управління
зовнішньоекономічною діяльністю;
розглянути показники ефективності та методи оцінки виробничо-
господарської діяльності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності;
провести аналіз організаційно-господарської та економічної діяльності
підприємства;
провести аналіз розвитку та ефективності системи управління
зовнішньоекономічною діяльністю підприємства;
розробити заходи з підвищення ефективності управління процесами
організації зовнішньокономічної діяльності підприємства.
При написанні роботи використовувалися метод порівняння, угруповань,
аналізу та синтезу, факторного аналізу, систематизації спостережень, економіко-
математичні та інші методи.
За результатами дослідження сформульовані пропозиції та перспективи
удосконалення системи управління зовнішньоекономічною діяльністю ПрАТ
«Азот». А саме – впровадження на підприємстві механізму трансфертного
ціноутворення в співпраці з компаніями з офшорним статусом. Детально
розглянуто та розраховано економічний ефект від такого економічного прийому.
Одержані результати можуть бути використані в діяльності підприємства.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ,
УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ, ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА
ДІЯЛЬНІСТЬ, ОФШОРНІ ЗОНИ, ОПТИМІЗАЦІЯ
Рік захисту кваліфікаційної роботи магістра – 2026
Підпис здобувача вищої освіти _____________
Дата _________________________________

5
ABSTRACT
The master's thesis contains 81 pages, 20 tables, 8 figures, a list of references with 75
titles, 3 appendices.
IMPROVEMENT OF THE MANAGEMENT SYSTEM OF FOREIGN ECONOMIC
ACTIVITIES OF AN ENTERPRISE (BASED ON MATERIALS OF PRJSC
"AZOT", CHERKASY)
The subject of the study is a set of theoretical, methodological and practical
principles management of foreign economic activity of enterprises.
The object of the study is the process of improving the management system of
foreign economic activity of an enterprise.
The purpose of this work is to develop ways to improve the existing management
system of foreign economic activity of an enterprise, taking into account modern
theoretical and practical developments in this field.
To achieve this goal, it is necessary to perform the following tasks:
to investigate the essence, basic principles and regulatory and legal regulation of
foreign economic activity;
to consider the procedures for creating a management system of foreign
economic activity;
to consider performance indicators and methods for assessing the production and
economic activities of subjects of foreign economic activity;
to conduct an analysis of the organizational, economic and economic activities
of the enterprise;
to conduct an analysis of the development and effectiveness of the system for
managing the enterprise's foreign economic activity;
to develop measures to improve the efficiency of management of the processes
of organizing the enterprise's foreign economic activity.
When writing the work, the method of comparison, grouping, analysis and
synthesis, factor analysis, systematization of observations, economic and mathematical
and other methods were used.
Based on the results of the study, proposals and prospects for improving the
system for managing the foreign economic activity of PrJSC «Azot» were formulated.
Namely, the introduction of a transfer pricing mechanism at the enterprise in
cooperation with companies with offshore status. The economic effect of such an
economic method was considered and calculated in detail. The results obtained can be
used in the activities of the enterprise.
KEYWORDS: ENTERPRISE MANAGEMENT, MANAGEMENT SYSTEM
IMPROVEMENT, FOREIGN ECONOMIC ACTIVITY, OFFSHORE ZONES,
OPTIMIZATION
Year of defense of the master's thesis – 2026
Signature of the higher education applicant _____________
Date _________________________________

6
ЗМІСТ
ВСТУП 7
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ 10
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ
1.1 Сутність, завдання та основні принципи зовнішньоекономічної 10
діяльності підприємств
1.2. Нормативно-правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності 19
підприємств
1.3 Показники ефективності та методи оцінки виробничо-господарської 27
діяльності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності
Висновок за розділом 1 33
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ 35
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПрАТ «АЗОТ»
2.1 Організаційно-господарська характеристика підприємства 35
2.2 Аналіз основних показників економічної діяльності підприємства 40
2.3 Аналіз розвитку та ефективності системи управління 44
зовнішньоекономічною діяльністю підприємства
Висновок за розділом 2 51
РОЗДІЛ 3 ПРОПОЗИЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ УДОСКОНАЛЕННЯ 53
СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ
ДІЯЛЬНІСТЮ ПрАТ «АЗОТ»
3.1 Удосконалення процедури створення системи управління 53
зовнішньоекономічною діяльністю
3.2 Шляхи удосконалення зовнішньоекономічної діяльності підприємств 58
хімічної промисловості України
3.3 Обґрунтування заходів щодо підвищення ефективності 69
зовнішньоекономічної діяльності підприємства
Висновок за розділом 3 76
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ 78
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 82
ДОДАТКИ 89

7
ВСТУП

Актуальність роботи полягає в тому, що в умовах інтеграційних процесів,
які відбуваються в українській та світовій економіці та намагання України
посилити свою позицію як конкурентоздатного суб’єкта світових економічних
відносин постає нагальна потреба в удосконаленні механізму
зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних підприємств. Саме тому держава
повинна більше уваги приділяти стимулюванню виходу суб’єктів господарських
відносин на зовнішні ринки та в той же час приймати заходи щодо захисту
вітчизняного товаровиробника на внутрішньому ринку. В цих заходах має
простежуватися зведений підхід, перш за все, з економічної точки зору щодо
сприяння зовнішньоекономічної діяльності підприємств.
Міжнародні економічні відносини є однією з найбільш динамічно
розвинутих сфер економічного життя. Економічні зв’язки між державами мають
багатовікову історію. Протягом сторіччь вони існували переважно як
зовнішньоторговельні, вирішуючи проблеми забезпечення населення товарами,
що національна економіка робила неефективно чи не робила зовсім.
Зовнішньоекономічна діяльність стає усе більш важливим фактором розвитку
народного господарства та економічної стабілізації нашої країни. Зараз немає
практично жодної галузі в промислово розвитих країнах, що не була б
пов’язаною зі сферою зовнішньоекономічної діяльності.
Зовнішньоекономічна діяльність є одним із найважливіших напрямків
розвитку підприємництва. Завдяки їй забезпечується покриття потреб країн
світового співтовариства у сировині, матеріалах, паливі, енергоносіях, машинах,
обладнанні та устаткуванні, товарах широкого вжитку, послугах. Разом з тим
зовнішньоекономічна діяльність є суттєвим джерелом валютних надходжень до
державного бюджету. Значно ускладнена ситуація військовими діями.
Черкаська область, як і в цілому Україна, була і залишається одним із
експортерів хімічної продукції до країн світу. Проте необхідно, насамперед,
забезпечити виробництво всіх видів продукції в обсягах, які повністю
забезпечать внутрішні потреби країни та виключать економічно і соціально
необґрунтований імпорт. Зовнішньоекономічна діяльність вітчизняних суб`єктів

8
господарської діяльності у даний час проходить складний історичний етап
становлення, функціонує в жорсткому і деформованому режимі. Ця важлива сфера
знаходиться в просторі неузгоджених, а також протилежних умов: з одного боку, –
в динамічних і несприятливих для України глобальних процесах та явищах світової
економіки, а з другого – в недосконалому й інертному національному або, точніше,
в регіональному середовищі, з точки зору формування та своєчасного
запровадження досконалої нормативно-законодавчої бази. У процесі дослідження
використовувалися загальнонауковий діалектичний метод; історичний і
системний підходи до вивчення процесу обліку, аналізу та контролю
зовнішньоекономічної діяльності підприємств; методи класифікації;
порівняльних характеристик; наукової абстракції; нормативно-правового
забезпечення; економіко-статистичні методи; метод групувань, графічний метод
та метод табличного відображення аналітичних даних.
Дослідження проблем зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів
національної економіки, шляхів та методів їх розв’язання знайшли відображення
в наукових працях відомих науковців Ю.П Макогона, О.М. Онищенко,
А.П. Румянцева, В. Топіхи, О.І Яковлева та ін. Однак питання організації
системи управління ЗЕД і визначення економічної ефективності експорту певних
видів продукції розглянуті недостатньо.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та
практичних засад зовнішньоекономічної діяльності підприємств.
Об’єктом дослідження є процес удосконалення системи управління
зовнішньоекономічною діяльністю підприємства.
Метою даної роботи є розроблення шляхів удосконалення існуючої
системи управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства з
урахуванням сучасних теоретичних та практичних напрацювань в цій галузі.
Для досягнення цієї мети необхідно виконати такі завдання: дослідити сутність,
основні принципи та нормативно-правове регулювання зовнішньоекономічної
діяльності; розглянути процедури створення системи управління
зовнішньоекономічною діяльністю; розглянути показники ефективності та

9
методи оцінки виробничо-господарської діяльності суб’єктів
зовнішньоекономічної діяльності; провести аналіз організаційно-господарської
та економічної діяльності підприємства; провести аналіз розвитку та
ефективності системи управління зовнішньоекономічною діяльністю
підприємства; розробити заходи з підвищення ефективності управління
процесами організації зовнішньокономічної діяльності підприємства. При
написанні роботи використовувалися метод порівняння, угруповань, аналізу та
синтезу, факторного аналізу, систематизації спостережень, економіко-
математичні та інші методи.
За результатами дослідження сформульовані пропозиції та перспективи
удосконалення системи управління зовнішньоекономічною діяльністю ПрАТ
«Азот». А саме – впровадження на підприємстві механізму трансфертного
ціноутворення в співпраці з компаніями з офшорним статусом. Детально
розглянуто та розраховано економічний ефект від такого економічного прийому.
Одержані результати можуть бути використані в діяльності підприємства.
Інформаційну базу дослідження склали: закони, інші нормативні акти та
доктринальні документи України, офіційні матеріали, аналітичні публікації та
інформація органів влади України та різних державних організацій; звіти,
доповіді, аналітичні огляди та оцінки міжнародних організацій; матеріали
професійних і галузевих асоціацій; офіційні статистичні дані. Апробація
реультатів дослідження викладена в конференції «Павловська, А.; Єременко, І.;
Пилипенко, С. Інноваційно-орієнтоване управління зовнішньоекономічною
діяльністю підприємства. Сучасний менеджмент організації: витоки, реалії та
перспективи розвитку, Україна, бер. 2026». Доступно за
адресою: https://conf.krok.edu.ua/MMO/MMO-2026/paper/view/3298.

10
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

1.1 Сутність, завдання та основні принципи зовнішньоекономічної діяльності
підприємств

Повноцінне функціонування економіки жодної країни не може відбуватися
без розвинутої системи зовнішньоекономічних зв’язків. Включення
національної економіки в систему світових господарських процесів позитивно
впливає на розвиток економіки країни, сприяє підвищенню технічного рівня
виробництва, раціональному використанню природно-сировинних ресурсів,
ліквідації дефіциту окремих товарів, а відтак і підвищенню рівня життя
населення.
Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) – це заснована на взаємовигідних
економічних відносинах діяльність у галузі міжнародної торгівлі, руху капіталів,
міграції робочої сили, передачі технологій. У всіх країнах, а особливо в країнах
із перехідною економікою, де сталася широка лібералізація
зовнішньоекономічної діяльності, її державне регулювання є об’єктивною
необхідністю. Таке регулювання спрямоване на забезпечення захисту інтересів
країни та суб’єктів її зовнішньоекономічної діяльності, створення для останніх
рівних можливостей розвивати всі види підприємницької діяльності та напрями
використання доходів і здійснення інвестицій, на розвиток конкуренції та
ліквідацію монополізму [10].
Практика здійснення зовнішньоекономічної діяльності в сучасних умовах
відтворюється через зовнішньоекономічні зв’язки су’єктів господарювання, які,
в свою чергу, здійснюються за такими напрямками:
зовнішня торгівля;
спільне підприємництво на території України;
спільне підприємництво за кордоном;

11
іноземне підприємництво на території України;
міжнародні об’єднання та організації;
консорціуми;
підрядна співпраця;
концесії;
лізинг;
співробітництво на компенсаційній основі;
співробітництво на умовах розподілу продукції між партнерами;
переробка давальницької сировини;
залучення іноземної робочої сили;
науково-технічна співпраця;
торгівля ліцензіями й технологією;
прибережна та прикордонна торгівля;
торгівля будівельними послугами; торгівля транспортними послугами;
співробітництво в банківській сфері;
іноземний туризм; співробітництво у вільних економічних зонах;
інші форми міжнародного економічного співробітництва (біржі,
торговельні будинки, асоціації).
Зовнішньоекономічну діяльність підприємств ототожнюють, передусім, зі
здійсненням експортних та імпортних торговельних операцій. Це і зрозуміло,
адже на такі операції припадає майже 80% усіх здійснюваних у
зовнішньоекономічній діяльності операцій. Усі базові поняття, які
використовуються при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності
підприємств, викладено в ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну
діяльність», останні зміни в який внесені 24 грудня 2025 року [2]. На
зовнішньоекономічну діяльність впливає багато зовнішніх факторів, тому її
доцільно характеризувати в комплексі системи господарювання (рис. 1.1) [26].
Загальна характеристика зовнішньо економічної діяльності включає
розгляд і обґрунтування співіснування різних форм та видів
зовнішньоекономічних операцій, визначення змісту й особливостей укладення

12
зовнішньоекономічних договорів (контрактів), а також виконання зобов’язань,
що виникають з фінансово-кредитних відносин на зовнішньому ринку.
Загальна характеристика зовнішньоекономічної діяльності
підприємств в Україні
Регулювання Форми та види Фінансові основи організації
зовнішньоекономічної зовнішньоекономічної зовнішньоекономічної
діяльності підприємств діяльності підприємств діяльності підприємств
Маркетингові засоби
здійснення
Організація управління
зовнішньоекономічної
зовнішньоекономічною
діяльності. Формування
діяльністю підприємств
образу підприємства на
зовнішньому ринку
Перспективи та пріоритети
Зовнішньоекономічний розвитку
договір зовнішньоекономічної
діяльності підприємств

Рисунок 1.1 – Зовнішні фактори впливу господарської діяльності на
зовнішньоекономічну діяльність підприємств
Джерело: складено на основі [14; 15]

Неможливо надати детальну характеристику будь-якій
зовнішньоекономічній операції без визначення її ефективності для вітчизняного
підприємства, яке її здійснює. Засобами ж, які допомагають визначитися із
оцінкою (чи то позитивною, чи то негативною), є маркетингові важелі та
прийоми, впровадження яких для аналізу поточної ситуації на зовнішньому
ринку дає можливість застосовувати ефективні управлінські рішення й
опрацьовувати комплекс заходів, які можуть стати вирішальними при
формуванні позитивного іміджу як на внутрішньому (національному), так і на
зовнішньому ринку. Отже, саме при дотриманні такої послідовності при
характеристиці зовнішньоекономічної діяльності, знаючи аргументи, що

13
свідчать на користь здійснюваних на підприємстві зовнішньоекономічних
операцій, та недоліки і вади, з якими підприємству слід боротися, стає можливим
звернення саме до тих органів і засобів регулювання, які сприятимуть швидкому
та ефективному розв’язанню будь-якої проблеми в зовнішньоекономічній сфері
[26, 28]. Зовнішньоекономічна діяльність вітчизняних підприємств
ототожнюється передусім зі здійсненням експортно-імпортних операцій, які
можуть мати різні прояви і тенденції. У цьому зв’язку слід чітко розрізняти
поняття виду та форми зовнішньоекономічних зв’язків, які здійснює
підприємство. Вид зовнішньоекономічних зв’язків – це сукупність зв’язків,
об’єднаних однією ознакою, наприклад, напрямком товарного потоку і
структурною ознакою. Класифікаційна ознака, пов’язана з напрямком товарного
потоку, визначає рух товару (послуги, роботи) з однієї країни в іншу. За цією
ознакою зовнішньоекономічні зв’язки поділяються на: експортні; імпортні.
Структурна ознака класифікації зовнішньоекономічних зв’язків (рис. 1.2)
визначає їх груповий склад, який відтворює сферу економічних інтересів і
основну мету зовнішньоекономічної діяльності як господарюючих одиниць, так
і держави в цілому. За цією ознакою зовнішньоекономічні зв’язки поділяються
на: зовнішньоторговельні; фінансові; виробничі; інвестиційні. Форма зв’язку –
це засіб існування певного виду зв’язку, зовнішній прояв (оформлення) сутності
будь-якого конкретного зв’язку. До форм зовнішньоекономічних зв’язків
відносять торгівлю, бартер, туризм, інжиніринг, франчайзинг, лізинг,
інформаційний обмін, консалтинг тощо. Спираючись на запропоновану
класифікацію зовнішньоекономічних зв’язків (рис. 1.2), розглянемо особливості
здійснення кожної з форм операцій, визначивши їх специфіку в Україні [39].
Значне місце в зовнішньоекономічній діяльності посідають
зовнішньоторговельні операції, які характеризуються великим розмаїттям,
оскільки вони здійснюються за трьома абсолютно різними напрямками:
товарним, наданням послуг та обміном продуктами інтелектуальної власності.
Це дає підстави зазначити, що саме цей вид здійснення зовнішньоекономічної
діяльності є найбільш перспективним для подальшого розвитку.

14
Зовнішньоекономічні операції
За напрямком Зовнішньоторговельні За структурними ознаками
товарного потоку
Експорт Товари Послуги Інтелектуа-льна Фінансові
власність
Імпорт Торгівля Туризм
Франчайзинг Виробничі
Транзитні Бартер Інжиніринг
операції Ноу-хау
Інвестиційні
Реінжиніринг
Консалтинг
Послуги
зв’язку
Транспортне
обслуговування

Рисунок 1.2 – Структурні ознаки класифікації зовнішньоекономічних зв’язків
Джерело: складено на основі [39]

Зовнішньоекономічна діяльність багатономенклатурна: вона об’єднує,
здавалося б, на перший погляд, несумісні операції, які можна здійснювати і на
локальному рівні, не виходячи за межі національних відносин усіх суб’єктів
господарювання. Так, консалтингові, туристичні послуги, інжинірингові,
реінжинірингові, транспортні операції цілком можливо здійснювати в межах
конкретного підприємства (фірми). Але поширення їх і на зовнішньоекономічну
сферу дозволяє підвищити загальну ефективність функціонування вітчизняних
підприємств в умовах трансформації економіки України в ринкову. Особливої
уваги потребує розгляд кожної із зазначених форм і видів зовнішньоекономічних
операцій з метою визначення їх характерних властивостей для результативного
здійснення в практичній діяльності. В умовах ринкової економіки держава має
виконувати певні функції, які компенсують так звані «відмови ринку», тобто
регулювати ті сфери господарського життя, у яких ринок є безсилим. Для
виконання таких функцій держава здійснює економічну політику із забезпечення

15
країни суспільними благами, з підтримки досконалої конкуренції та боротьби з
монополізмом, регулювання зовнішньоекономічного сектору та ін. [39, 44].
Зовнішньоекономічна політика є частиною економічної політики, яка у
свою чергу є складовою політики держави взагалі її цілі мають бути сумісними
з цілями економічної політики та політики взагалі. Так само
зовнішньоекономічні заходи мають бути сумісними із загальним політико-
економічним та суспільно-політичним ладом у суспільстві. Певні
зовнішньоекономічні цілі можуть розглядатися тільки як засіб або проміжна
мета для досягнення стратегічної загальноекономічної або загальнополітичної
цілі.
Під зовнішньоекономічною політикою розуміють політичне оформлення
міжнародних економічних зв’язків країни. При цьому міжнародні економічні
відносини охоплюють всі економічні операції, які здійснюються між
господарськими суб’єктами країни та їх іноземними партнерами (зокрема імпорт
та експорт товарів, капіталу, послуг, а також транскордонний рух робочої сили
та грошей).
Основою зовнішньоекономічної політики є теорія міжнародної економіки,
яка займається визначенням основ зовнішньоекономічних операцій та досліджує
їх вплив на господарські події в країні і за кордоном. Одержані при цьому знання
є основою для формулювання цілей та прийняття рішень для ефективної
зовнішньоекономічної політики.
Абстрактні цілі регулювання зовнішньоекономічного сектору
реалізуються кожною країною неізольовано, а в певних пропорціях, з певними
акцентами на певних історичних етапах. Так, в Законі України «Про
зовнішньоекономічну діяльність», який є основним нормативно-правовим
документом у цій сфері, зафіксовані такі цілі регулювання
зовнішньоекономічної діяльності в Україні:
забезпечення збалансованості економіки та рівноваги внутрішнього ринку
України;
стимулювання прогресивних структурних змін в економіці, в тому числі

16
зовнішньоекономічних зв’язків суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності
України;
створення найбільш сприятливих умов для залучення економіки України
до системи світового поділу праці та її зближення до ринкових структур
розвинутих зарубіжних країн [2, 13].
Цей самий Закон визначає суб’єктів регулювання зовнішньоекономічної
діяльності в Україні:
Україна як держава в особі її органів у межах їх компетенції;
недержавні органи управління економікою (товарні, фондові, валютні
біржі, торговельні палати, асоціації, спілки та інші організації координаційного
типу), що діють на підставі їх статутних документів;
самі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності на підставі відповідних
координаційних угод, що укладаються між ними.
Для регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні
використовуються певні інструменти, а саме:
закони України;
передбачені в законах України акти тарифного і нетарифного регулювання,
які видаються державними органами України в межах їх компетенції;
економічні заходи оперативного регулювання (валютно-фінансового,
кредитного та іншого) в межах законів України;
рішення недержавних органів управління економікою, які приймаються за
їх статутними документами в межах законів України;
угоди, які укладаються між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності і
не суперечать законам України.
Найвищим органом, що здійснює державне регулювання
зовнішньоекономічної діяльності, є Верховна Рада України. Також органом
державного регулювання ЗЕД є Кабінет Міністрів України [2, 13, 18, 55].
Суб’єкти господарської діяльності України та іноземні суб’єкти
господарської діяльності у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності
керуються відповідними принципами.

17
1. Принцип суверенітету народу України у здійсненні
зовнішньоекономічної діяльності, що полягає:
у виключному праві народу України самостійно та незалежно здійснювати
зовнішньоекономічну діяльність на території України, керуючись законами, що
діють на території України;
обов’язку України неухильно виконувати всі договори і зобов’язання
України в галузі міжнародних економічних відносин.
2. Принципом свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що
полягає:
у праві суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у
зовнішньоекономічні зв’язки;
у праві суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-
яких формах, які прямо незаборонені чинними законами України;
в обов’язку дотримуватися при здійсненні зовнішньоекономічної
діяльності порядку, встановленого законами України;
у виключному праві власності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності
на всі одержані ними результати зовнішньоекономічної діяльності.
3. Принципом юридичної рівності і недискримінації, що полягає:
у рівності перед законом усіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності,
незалежно від форм власності, в тому числі держави, при здійсненні
зовнішньоекономічної діяльності;
неприпустимості обмежувальної діяльності з боку будь-яких її суб’єктів,
крім випадків, передбачених законом.
4. Принципом верховенства закону, що полягає:
у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України;
забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих
органів, що у будь-який спосіб створюють для суб’єктів зовнішньоекономічної
діяльності умови, менш сприятливі, ніж ті, які визначені законами України.
5. Принципом захисту інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної
діяльності, який полягає у тому, що Україна як держава:

18
забезпечує рівний захист інтересів усіх суб’єктів зовнішньоекономічної
діяльності та іноземних суб’єктів господарської діяльності на її території згідно
з законами України;
здійснює захист державних інтересів України як на її території, так і за її
межами лише відповідно до законів України, умов підписаних нею міжнародних
договорів та норм міжнародного права.
6. Принципом еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при
ввезенні та вивезенні товарів [6, 10].
Суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є: фізичні особи –
громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають
цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно
проживають на території України; юридичні особи, зареєстровані як такі в
Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України, в тому
числі юридичні особи, майно та капітал яких є повністю у власності іноземних
суб’єктів господарської діяльності; інші суб’єкти господарської діяльності,
передбачені законами України.
Україна в особі її владних органів, місцеві органи влади й управління в
особі створених ними зовнішньоекономічних організацій, які беруть участь у
зовнішньоекономічній діяльності, а також інші держави, які беруть участь у
господарській діяльності на території України, діють як юридичні особи. До
видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб’єкти цієї
діяльності, належать: експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили;
наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та інша
кооперація з іноземними суб’єктами господарської діяльності; навчання та
підготовка спеціалістів на комерційній основі; інші види зовнішньоекономічної
діяльності, не заборонені прямо і у виключній формі законами України [2].
Втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність її суб’єктів у
випадках, не передбачених законом, в тому числі і шляхом видання підзаконних
актів, які створюють для її здійснення умови, гірші від встановлених законом, є
обмеженням права здійснення зовнішньоекономічної діяльності і як таке

19
забороняється. До суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності може бути
застосована санкція у вигляді тимчасового призупинення права здійснення такої
діяльності у випадках порушення чинних законів України, що стосуються цієї
діяльності. Суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності, який одержав від цієї
діяльності у власність кошти, майно, майнові і немайнові права та інші
результати, має право володіти, користуватися і розпоряджатися ними на свій
розсуд. Вилучення результатів зовнішньоекономічної діяльності у власника у
будь-якій платній або неоплатній формі без його згоди забороняється, за
винятком випадків, передбачених законами України [2].

1.2 Нормативно-правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності
підприємств

У всіх країнах, а особливо в країнах із недосконалою економікою, де
сталася широка лібералізація зовнішньоекономічної діяльності, її державне
регулювання є об’єктивною необхідністю. Таке регулювання спрямоване на
забезпечення захисту інтересів країни та суб’єктів її зовнішньоекономічної
діяльності, створення для останніх рівних можливостей розвивати всі види
підприємницької діяльності та напрями використання доходів і здійснення
інвестицій, на розвиток конкуренції та ліквідацію монополізму. Особливо
актуально це для України в період євроінтеграції.
Регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюється за
допомогою законів України, актів тарифного та нетарифного регулювання,
економічних заходів оперативного регулювання (валютно-фінансових,
кредитних та ін.), рішень недержавних органів управління економікою, які
ухвалюються відповідно до їхніх статутних документів, договорів, що
укладаються між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності [55].
Основними видами зовнішньоекономічної діяльності є зовнішня торгівля,
фінансово-кредитні операції, підприємницька діяльність, науково-технічна
кооперація з іноземними підприємцями, надання їм різноманітних послуг. Ці

20
напрями діяльності регулюються, з одного боку, державою в особі її органів, а з
іншого – недержавними органами управління економікою (біржами,
торговельними палатами, спілками тощо) та самими суб’єктами
зовнішньоекономічної діяльності на підставі укладених між ними
координаційних угод.
Органи державного управління, що здійснюють свої функції на макрорівні,
поділяються на: загальнодержавні структури, які регулюють діяльність усіх
суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності та
територіального розміщення. До них належать Верховна Рада України, Кабінет
Міністрів України, Національний банк, Державна митна служба, Державна
податкова, Антимонопольний комітет України. Державна митна служба України
– центральний орган виконавчої влади України в галузі митної справи,
утворений в 1996 та був реорганізований у Міністерство доходів і зборів
України у грудні 2025 року. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів
України від 1 березня 2024 року № 67 діяльність Держмитслужби відновлена
[55].
Найвищим органом, що здійснює державне регулювання
зовнішньоекономічної діяльності, є Верховна Рада України. У компетенцію
Верховної Ради України входить ухвалення та зміна законів, затвердження
основних напрямів зовнішньоекономічної політики та структури органів
державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, укладання
міжнародних угод, установлення спеціальних режимів зовнішньоекономічної
діяльності тощо.
Кабінет Міністрів України визначає методи здійснення
зовнішньоекономічної політики країни, координує діяльність міністерств та
комітетів з регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ухвалює нормативні
акти з питань такої діяльності, укладає міжнародні угоди та ін. Національний
банк регулює курс національної валюти, проводить розрахунки за отриманими
державними кредитами та боргами, здійснює використання золотовалютного
резерву країни.

21
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України забезпечує
проведення єдиної зовнішньоекономічної політики, координує
зовнішньоекономічну діяльність суб’єктів підприємництва та контролює
додержання ними умов міжнародних угод, уживає заходів нетарифного
регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Державна митна служба здійснює митний контроль в країні, а
Антимонопольний комітет контролює додержання суб’єктами
зовнішньоекономічної діяльності антимонопольного законодавства (рис. 1.3).

Верховна Рада України Кабінет Міністрів України
постанови,
програми,
постанови, накази
рішення
Зовнішньоекономічна діяльність суб’єктів
господарювання
рішення контроль
митного
кордону
Національний банк України Державна митна
Державна податкова служби
контроль за
конкуренцією
Антимонопольний комітет
України

Рисунок 1.3 – Система органів державного управління, що регулюють
зовнішньоекономічну діяльність суб’єктів господарювання
Джерело: складено на основі [2, 55]

До територіальних органів державного регулювання
зовнішньоекономічної діяльності належать місцеві Ради народних депутатів та
їхні виконавчі й розпорядчі органи, а також територіальні підрозділи органів

22
державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Місцеві Ради
народних депутатів та їхні виконавчі органи можуть виконувати свої
зовнішньоекономічні функції лише через створені ними зовнішньоекономічні
організації, які мають статус юридичної особи, і лише щодо суб’єктів
підприємництва, розміщених на їхній території. Державні органи
територіального регулювання зовнішньоекономічної діяльності створюються за
погодженням з місцевими Радами народних депутатів у межах загального ліміту
бюджетних коштів, що виділяються на утримання відповідних органів
державного регулювання [55].
Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюється за
допомогою адміністративних та економічних методів.
Адміністративні методи безпосередньо впливають на господарські
відносини. Адміністративні методи найдоцільніше застосовувати за умов
економічної нестабільності, зростання дефіциту та інфляції. Ними користуються,
як правило, протягом короткого терміну з метою захисту економіки країни або її
відродження через мобілізацію та оптимальне використання ресурсів. До них
належать ембарго (повна заборона зовнішньоекономічної діяльності),
ліцензування, квотування, специфічні вимоги до товару та ін.
Економічні – діють через ринковий механізм. Економічні методи, у свою
чергу, поділяються на тарифні й нетарифні. Економічні методи регулювання
займають провідне місце в період стабілізації економіки. До них належать митні
тарифи, збори, імпортні депозити (в галузі імпорту), пільгові кредити
експортерам, гарантії, субсидії, звільнення від сплати податків тощо (в галузі
експорту).
Важливу роль з-поміж економічних методів регулювання
зовнішньоекономічної діяльності відіграють валютні обмеження, які спрямовано
на розширення або отримання розвитку зовнішньоекономічних зв’язків країни.
Валютні обмеження охоплюють сферу зовнішньої торгівлі, рух капіталів та
кредитів, переказ прибутків, податкових та інших платежів. У галузі зовнішньої

23
торгівлі валютні обмеження вважають опосередкованим фактором стримування
імпорту, оскільки використання валюти на закупівлю іноземних товарів
дозволяється лише після отримання на це спеціального дозволу. Регулювання
залучення та вивозу капіталу в цілому спрямовується на підвищення
ефективності іноземного інвестування в економіку країни. Воно має подвійний
характер. З одного боку, державне регулювання сприяє створенню сприятливого
інвестиційного клімату за допомогою державних гарантій та надання пільг, а з
іншого – обмежує вплив іноземного капіталу на економіку країни, яка залучає
такі кошти [55].
У системі зовнішньоекономічних відносин держави головне місце
належить торговельній діяльності. Саме зовнішня торгівля була тією початковою
формою міжнародної господарської діяльності, яка стимулювала розвиток інших
її видів. Міжнародна торгівля – це система економічних відносин країн, метою
яких є ввезення або вивезення товарів та послуг. До товарів, що продаються та
купуються на зовнішньому ринку, належать: готова продукція, сировина,
напівфабрикати, а також призначені для продажу продукти інтелектуальної
діяльності – патенти, ліцензії, фірмові знаки тощо. Міжнародна торгівля
послугами охоплює міжнародний туризм, транспортні послуги, страхові
операції, банківські, біржові та посередницькі послуги, ярмарки та ін .
Надзвичайне поширення торговельної діяльності потребує законодавчого
встановлення певних умов і правил її функціонування. При цьому метою
державного регулювання зовнішньоторговельних операцій є встановлення
найбільш сприятливих умов для вітчизняних виробників, заохочення вивезення
національних товарів на ринки інших країн та обмеження ввезення іноземних
товарів до своєї країни. Залежно від масштабів втручання держави в міжнародну
торгівлю розрізняють два типи зовнішньої торговельної політики: вільна
торгівля і протекціонізм [19].
Державне регулювання зовнішньої торгівлі може бути одностороннім та
багатостороннім. Одностороннє полягає в застосуванні певних методів

24
регулювання міжнародної торговельної діяльності з боку однієї країни без
погодження з іншими торговельними партнерами. Багатостороннє регулювання
передбачає попереднє узгодження регулюючих механізмів між державами, що
мають торговельні угоди. Прикладом такого багатостороннього регулювання
торговельних відносин країн світової співдружності є діяльність Всесвітньої
торгової організації (ВТО), яка використовує структури Генеральної угоди про
тарифи і торгівлю та положення про торгівлю між членами угоди. У рамках ВТО
проводяться переговори з актуальних проблем зовнішньоторговельної політики
та міжнародної торгівлі [7].
Як вже зазначалося, регулювання зовнішньоторговельної діяльності
здійснюється за допомогою економічних та адміністративних методів.
Економічні методи, у свою чергу, поділяються на тарифні й нетарифні.
Центральне місце в державному регулюванні зовнішньої торгівлі належить
тарифному регулюванню, яке в Україні спирається на Митний кодекс України
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, № 44-45, № 46-47, № 48, ст.552)
[3].
1. Митний тариф – це систематизований перелік товарів із зазначенням
мита, яким вони обкладаються під час перетину митного кордону країни. Митні
тарифи розробляються за товарним класифікатором. Найпоширенішим
класифікатором, що діє в міжнародній торгівлі, є так звана Гармонізована
система опису та кодування товарів, яку Україна почала застосовувати з 1991 р.
і діє досі [55].
Митні тарифи складаються з конкретних ставок мита. Мито – це податок,
який стягується митними органами з товарів, що вивозяться або ввозяться на
територію країни. Запровадження мита сприяє захисту національних виробників
від іноземної конкуренції, забезпечує надходження коштів до державного
бюджету, поліпшує умови доступу національних товарів на зарубіжні ринки. У
міжнародній практиці застосовується експортне, імпортне, транзитне,
антидемпінгове, компенсаційне та інші види мита. Найбільш широко в процесі

25
державного регулювання зовнішньоторговельних операцій використовується
імпортне (ввізне) мито, експортне (вивізне) мито застосовують лише окремі
країни переважно до товарів традиційного експорту. В Україні з метою
поповнення державного бюджету певний час застосовувалось експортне мито на
шкіряну сировину й кольорові метали.
Величина мита визначається за допомогою ставок, які поділяються на
адвалерні (процентні), специфічні та комбіновані. Адвалерне та специфічне мито
по-різному здійснюють свою регулюючу функцію. За підвищення цін
ефективнішим є адвалерне мито, а за зниження – специфічне. В окремих
випадках використовуються ставки змішаного типу (комбіновані), коли товар
одночасно обкладається адвалерними і специфічними видами мита (наприклад,
40% вартості, але не менш як 3 ЄВРО за штуку).
Важливим митним інструментом є антидемпінгове мито. Воно
застосовується тоді, коли в країну ввозяться товари за цінами, які значно нижчі
за ціни або навіть собівартість у країні-експортері, через що зазнають шкоди
національні виробники аналогічних товарів. Антидемпінговим митом може
обкладатися й експортна продукція, якщо її ціна суттєво менша за ціну інших
експортерів подібних товарів. Ставка антидемпінгового мита не повинна
перевищувати різниці між демпінговою ціною конкурентного товару та
середньою ціною товару, що експортується або імпортується в країну [55].
2. До нетарифних методів державного регулювання
зовнішньоторговельної діяльності відносять: надання субсидій виробникам
експортних товарів, пільгове експортне кредитування, застосування
індикативних цін, установлення мінімальної митної вартості на окремі товари та
ін. Субсидії спрямовано на підтримку національних виробників і за характером
виплат їх поділяють на прямі й непрямі.
Прямі субсидії надаються експортеру у формі безпосередніх виплат на
відшкодування різниці між його витратами та отриманим доходом, а непрямі – є
формою надання пільг в оподаткуванні, позик за більш низькими ставками,

26
пільгових умов страхування тощо. Експортне кредитування передбачає
фінансове стимулювання розвитку експорту національних товарів. Воно, як
правило, здійснюється у формі надання державних кредитів національним
експортерам під пільгові процентні ставки або іноземним імпортерам за умови
придбання товарів лише вітчизняного виробництва.
У системі нетарифних інструментів є вагомими індикативні ціни,
застосування яких спрямовано на збільшення валютних надходжень від експорту
продукції і зменшення валютних витрат на закупівлю імпортних товарів.
Індикативними називаються ціни на товари, які відповідають цінам, що склалися
на аналогічну продукцію на момент здійснення експортно-імпортних операцій.
Такі ціни можуть запроваджуватись на товари, щодо експорту яких встановлено
особливі режими, спеціальні імпортні процедури або антидемпінгові заходи.
Індикативні ціни розробляє Міністерство економічного розвитку і торгівлі
України на базі результатів аналізу інформації, яку воно одержує від митних,
фінансових, статистичних, банківських та інших установ і організацій.
Щодо окремих імпортних товарів (тютюнові вироби та ін.) держава
встановлює їхню мінімальну митну вартість. Метою її запровадження є
забезпечення повноти сплати податку на додану вартість та недопущення
заниження митної вартості товарів, що ввозяться в Україну. Так, якщо
контрактна ціна товару менша за мінімальну митну вартість, то податок на
додану вартість визначатиметься з мінімальної митної вартості. Перелік товарів
та їхня мінімальна митна вартість затверджуються Кабінетом Міністрів України,
а пропозиції щодо внесення змін до такого переліку розробляються
Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та Державною митною
службою країни.
До найпоширеніших адміністративних інструментів державного
регулювання зовнішньоекономічної діяльності належать квотування та
ліцензування. Квотування – це кількісне обмеження імпорту або експорту певної
категорії товарів, а ліцензування – це умови і порядок надання державними

27
органами спеціального дозволу на ввезення або вивезення таких товарів. Перелік
товарів, щодо яких встановлюються спеціальні експортно-імпортні режими чи
взагалі забороняється експорт та імпорт, затверджується Кабінетом Міністрів
України. Надання квот та ліцензій на експорт та імпорт товарів і послуг
здійснюється Міністерством економічного розвитку і торгівлі. Експортно-
імпортні операції з товарами понад встановлені квоти можливі за умови сплати
ввізного (експортного) мита [55].
3. Іншим напрямом державного регулювання зовнішньоекономічної
діяльності є управління іноземними інвестиціями. Необхідність залучення
зовнішніх інвестицій зумовлюється тим, що країна, маючи обмежені бюджетні
фінансові ресурси, не може власними силами забезпечити ефективні структурні
зміни в економіці.
Це потребує пильної уваги до пошуку додаткових фінансових джерел, що
з них найзначнішим є іноземне інвестування. Світовий досвід свідчить, що
країни з перехідними економіками не можуть вийти з економічної кризи без
залучення іноземних інвестицій. Використання таких інвестицій сприяє
формуванню національних інвестиційних ринків, макроекономічній стабілізації
економіки й уможливлює вирішення окремих соціальних проблем перехідного
періоду. Тому іноземне інвестування посідає особливе місце в структурі
зовнішньоекономічних пріоритетів української економіки [24].

1.3 Показники ефективності та методи оцінки виробничо-господарської
діяльності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності

У ЗЕД ефективність проявляється у максимізації прибутку при
мінімальних витратах, пов’язаних із здійсненням зовнішньоекономічних
операцій.:
1. Зростання національного доходу країни.
2. Зростання продуктивності праці.
3. Зниження собівартості Загальні показники ефективності ЗЕД продукції.

28
4. Економія на сировині, матеріалах, енергії тощо.
Часткові показники ефективності ЗЕД:
1. Збільшення питомої ваги у експортному виробництві тих його видів, що
функціонують на умовах угод про міждержавну спеціалізацію і кооперування
виробництва.
2. Зростання рівня автоматизації виробничих процесів, пов’язаних із ЗЕД.
3. Зростання питомої ваги іноземного інвестування в загальному обсязі
інвестицій.
4. Зростання кількості прогресивних форм міжнародної економічної
інтеграції що діють на мікрорівні [12].
На практиці економічна ефективність ЗЕД розраховується по конкретному
виду зовнішньоекономічних операцій. Найбільш загальним в цьому відношенні
є визначення ефективності від зовнішньоторговельних операцій та найбільш
поширених форм ЗЕД.
Ефективність основних форм ЗЕД можна розрахувати, зокрема,
використовуючи наступні формули:
1. Ефективність експорту [12; 23, 28]:
Ее=Пе/Ве×100%, (1.1)
де Пе – Прибуток, отриманий від експорту, Ве – Загальні витрати, пов’язані
з експортом.
2. Ефективність імпорту [12; 23]:
прибуток від імпорту / витрати, пов’язані з імпортом.
Еі=Пі/ Ві ×100%, (1.2)
де Пі – Прибуток, отриманий від імпорту; Ві – Загальні витрати, пов’язані
з імпортом.
3. Ефективність імпорту [12; 36]:
(ПВі – Врі) / Врі ×100%, (1.3)
Де ПВі – Планові витрати пов’язані з імпортом; ВРі – Реальні витрати
пов’язані з імпортом.
4. Ефективність зовнішньоторговельного обороту [12; 23]:

29
ЕЗТО = ЕЕ + Е1 (1.4)
де, ЕЗТО – ефективність зовнішньоторговельного обороту; ЕЕ –
ефективність експорту; Е1 – ефективність імпорту.
До методів оцінки виробничо-господарської діяльності суб’єктів ЗЕД
відносяться показники ефективності діяльності фірми.
Існує два види таких показників:
І. Абсолютні показники ефективності фірм.
II. Відносні показники ефективності фірм.
І. Абсолютні показники:
1. Рентабельність фірми в абсолютному виразі (Рфав) [12; 23]:
Рфав = Мпзр – Мпмр (1.5)
де, Мпзр – маса прибутку фірми в звітному році; Мпмр – маса прибутку
фірми в минулому році.
2. Зростання обсягу продажів фірми (ОПф) [12; 23]:
ОПф= ОПзр – ОПмр (1.6)
де, ОПзр – обсяг продажів фірми у звітному році; ОПмр – обсяг продажів
фірми в минулому році.
II. Відносні показники ефективності фірми:
3. Рентабельність продукції фірми у звітному роц [12; 23]:
РПФЗР = ПФЗР/ПФМР (1.7)
4. Рентабельність фірми в звітному році [12; 23]:
РФЗР = ПФЗР/ОПФЗР (1.8)
5. Рентабельність фірми в звітному році [12; 23]:
РФЗР = ПФЗР/А, (1.9)
де, А – активи фірми в звітному році (основний + оборотний капітал).
6. Рентабельність основного капіталу (ОК) фірми [12; 23]:
Рок = ПЗР/ОКЗР (1.10)
7. Рентабельність власного капіталу (ВК) фірми [12; 23]:
Рвк = ПЗР/ВКЗР (1.11)
8. Середня норма рентабельності фірми [12; 23]:

30
(П1+П2+...+Пп) / (А1+А2+...+Ап), (1.12)
де, П – чистий прибуток за відповідний період часу;
А – балансова вартість активів фірми за винятком амортизації на кінець
року, що розглядається;
п – кількість років [12].
Перебудова економічних відносин на ринкових засадах супроводжується
більшим залученням підприємств до зовнішньоекономічної діяльності. Для
цього державі потрібно створювати для підприємства сприятливі умови щодо
виходу на зовнішні ринки. Вихід підприємства на зовнішні ринки може бути
ефективним лише тоді, коли управлінський персонал оволодіє теорією і
практикою здійснення зовнішньоекономічних операцій.
З економічної точки зору показник ефективності господарської діяльності
підприємства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності – прибуток,
являється одним з основних. Зростання цього показника, як і показника рівня
рентабельності, свідчить про підвищення економічної ефективності
господарської діяльності підприємства. Цей показник є головним при оцінці
рентабельності. Ці показники в основному впливають на ефективність
господарської діяльності підприємства, паралельно із показником собівартості
продукції і послуг.
Зростання валютних надходжень значною мірою визначається
збільшенням частки вітчизняної експортної продукції. Відповідно потенційно
зростатиме національний дохід держави. За нинішньої економічної ситуації ця
діяльність, якою займаються держава, підприємства, посередницькі структури,
дає змогу поліпшити їх фінансове становище. Однак на сьогодні фінансово-
економічний ефект зовнішньоекономічної діяльності з урахуванням внеску
конкретних учасників цього процесу оцінений недостатньо, через що не можна
належним чином визначити їх внесок у збільшення загальнодержавних коштів
від продажу продукції на експорт. З іншого боку, унеможливлюється визначення
реальних цифр доходу, який отримують конкретні виробники, посередники
експортних операцій. Це не стимулює конкретних виконавців збільшувати

31
експорт і, відповідно, виготовляти конкурентоспроможну продукцію. Саме ці
обставини й викликали необхідність розробки запропонованих методів
ефективних розрахунків [12].
Визначення ефективності зовнішньоекономічних операцій проводиться
для обґрунтування не лише окремих пропозицій щодо закупівлі та продажу
певних товарів. Ці дані можуть бути використані при розробці планів експорту й
імпорту в масштабах країни, при оцінці структури та напрямків
зовнішньоторговельного обігу. Подібні розрахунки виконуються як у
національній, так і в іноземній валюті [20]. На основі похідних даних можна
вирахувати проміжні та узагальнений показники, побудувати факторну модель,
розробити формули впливу факторів на узагальнений показник, вирахувати
можливі відхилення при здійсненні фінансово-господарської діяльності,
обчислити резерви та обґрунтувати проблеми, які потребують негайного
вирішення на управлінському рівні.
Економічне обґрунтування діяльності підприємств, у тому числі і тих його
напрямків, які пов’язані із зовнішньоекономічною сферою господарювання,
здійснюється на підставі аналізу показників ефективності. Показники
економічної ефективності також поділяють на:
показники ефекту, що визначаються як абсолютні значення і
відтворюються в грошових одиницях як різниця між результатами діяльності та
витратами на її здійснення;
показники ефективності, що визначаються як співвідношення прибутку від
діяльності підприємства до витрат на її здійснення і відтворюються відносними
величинами: відсотками, частками одиниці.
Розрахунок показників ефективності вимагає дотримання наступних
принципових методичних положень: принципу всебічного обліку всіх складових
елементів витрат та результатів, який припускає якісну класифікацію і
відтворення відповідних показників у документах оперативного, статистичного
і бухгалтерського обліку; принципу зведення витрат і результатів для
зіставлення, який показує, що показники, які порівнюються, повинні

32
відтворюватися однаковими кількісними одиницями і носити антонімічний
характер в економічному розумінні.
При конструюванні показника ефективності чисельник і знаменник
останнього мають виключати можливе дублювання складових елементів:
принципу зіставлення з базовим варіантом, що відтворює сутність застосування
показників ефективності для здійснення економічного аналізу, який проводять
не тільки з метою опису поточного стану діяльності суб’єкта господарювання, а
й з метою опрацювання пропозицій щодо поліпшення економічної ситуації, яка
склалася в періоді, що аналізується [44].
Для зміцнення позицій ефективної зовнішньоекономічної діяльності
підприємства на зовнішніх ринках потрібно: Обґрунтована стратегія розвитку
господарської діяльності; Своєчасне корегування виробничої діяльності в
зв’язку із змінами на зовнішніх ринках; Встановлення нових економічно
ефективних господарських зв’язків; Своєчасний аналіз і контроль господарської
діяльності; Злагоджена робота управлінського персоналу. Все це стимулює
розроблення заходів по виявленню ресурсів по зростанню економічної
ефективності господарської діяльності підприємства при здійсненні ЗЕД.
Здійснюваний економічний аналіз полягає у вивченні поточного стану
підприємства в галузі ЗЕД, його відхилень від запланованого рівня та виявленні
факторів, що спричинили ці відхилення. Він є базою для прийняття
управлінських рішень, тому має за мету: оцінити діяльність підприємства та його
підрозділів; виявити можливі резерви; сформулювати проблему, яку слід
вирішити. Оцінка діяльності здійснюється шляхом зіставлення фактичних
результатів із запланованими або за попередній період. Можливою вважається і
оцінка відносно нормативних показників або показників аналогічних
підприємств. Результати оцінки діяльності є базою для стимулювання цієї
діяльності, коректування планів. Виявлення резервів – надзвичайно важливий
етап для розробки планових організаційно-технічних заходів з метою
підвищення ефективного функціонування підприємства. Обізнаність щодо
резервів, а саме їх величини і місць виникнення, дає змогу класифікувати їх за

33
ступенем важливості, рівнем управління, часом дії [20, 44].
Формулювання проблем, які виникають під час діяльності підприємства,
дозволяє оперативно реагувати на зміни внутрішнього та зовнішнього
середовищ. Формулювання проблем здійснюється на основі вивчення факторів
будь-яких відхилень і є важливим аспектом подальшого їх розв’язання.
Найбільш оптимальним критерієм в ринкових умовах господарювання
підприємства – є оптимізація прибутку від зовнішньоекономічної діяльності.
Вирішення питання ефективної ЗЕД забезпечить рівень
конкурентоспроможності підприємства, зростання економічної ефективності
функціонування підприємства. Особливо під час кризи підприємства відчувають
відсутність комплексних фундаментальних досліджень, результати яких дають
можливість оптимального вибору ефективного розвитку зовнішньоекономічної
діяльності підприємства.

Висновок за розділом 1

Таким чином, узагальнюючи емпіричну базу з системи управління
зовнішньоекономічною діяльністю підприємства, опрацьовану нами в 1 розділі
роботи, можливо зробити наступні висновки.
Повноцінне функціонування економіки жодної країни не може відбуватися
без розвинутої системи зовнішньоекономічних зв’язків. Включення
національної економіки в систему світових господарських процесів позитивно
впливає на розвиток економіки країни, сприяє підвищенню технічного рівня
виробництва, раціональному використанню природно-сировинних ресурсів,
ліквідації дефіциту окремих товарів, а відтак і підвищенню рівня життя
населення. Розглянуто сутність, завдання та основні принципи
зовнішньоекономічної діяльності підприємств Загальна характеристика
зовнішньо економічної діяльності включає розгляд і обґрунтування
співіснування різних форм та видів зовнішньоекономічних операцій, визначення
змісту й особливостей укладення зовнішньоекономічних договорів (контрактів),

34
а також виконання зобов’язань, що виникають з фінансово-кредитних відносин
на зовнішньому ринку. Проведений аналіз нормативно-правового регулювання
зовнішньоекономічної діяльності підприємств. Таке регулювання спрямоване на
забезпечення захисту інтересів країни та суб’єктів її зовнішньоекономічної
діяльності, створення для останніх рівних можливостей розвивати всі види
підприємницької діяльності та напрями використання доходів і здійснення
інвестицій, на розвиток конкуренції та ліквідацію монополізму, особливо в
умовах кризи. Всі методи регулювання умовно поділяються на адміністративні
та економічні методи. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності
здійснюється за допомогою законів України, актів тарифного та нетарифного
регулювання, економічних заходів оперативного регулювання (валютно-
фінансових, кредитних та ін.).
Розглянутий процес створення системи управління
зовнішньоекономічною діяльністю та показники ефективності та методи оцінки
виробничо-господарської діяльності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.
Загалом у ЗЕД ефективність проявляється у максимізації прибутку при
мінімальних витратах, пов’язаних із здійсненням зовнішньоекономічних
операцій.

35
РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ
ДІЯЛЬНІСТЮ ПРАТ «АЗОТ»

2.1 Організаційно-господарська характеристика підприємства

Приватне акціонерне товариство «Азот» – один з лідерів хімічної галузі
України. Підприємство є основним активом холдингу OSTCHEM із просування
стратегії, спрямованої на популяризацію карбамідо-аміачної суміші (КАС) в
країні. В останні роки Черкаський «Азот» збільшив потужності з виробництва
КАС до 1 млн тонн на рік. За результатами угоди Group DF збільшила частку на
світовому ринку азотних міндобрив до 2,5%, а в Україні посіла монопольне
становище. Грамотна логістика, дистрибуція, представлена OSTCHEM та
наявність спеціалізованого морського порту «Ніка-Тера» дозволили холдингу
OSTCHEM оптимізувати роботу підприємств, їх виробничу, маркетингову та
збутову політику, а також скоротити операційні витрати й підвищити
конкурентоспроможність.
ПрАТ «Азот» створене наказом Фонду державного майна України від 24
червня 1994 року шляхом перетворення державного підприємства «Черкаське
виробниче об’єднання «Азот». Місцезнаходження суб’єкта господарювання
відповідно до установчих документів: м. Черкаси, вул. Героїв Холодного Яру,
72, фактичне місцезнаходження: 18028, м. Черкаси, вул. Героїв Холодного Яру,
72.
Основними видами азотних добрив є: аміачна селітра; карбамід; аміачна
вода; рідкі амонійні добрива; карбамідо-аміачні суміші; сульфат амонію; аміак.
В структуру підприємства входять понад 40 власних виробничих підрозділів на
площі близько 500 га. На ПрАТ «Азот» функціонує Інтегрована система
менеджменту, яка відповідає вимогам міжнародних стандартів ISO 9001, ISO
14001, ISO 45001.
Загальна кількість власників іменних цінних паперів ПрАТ «Азот» –

36
33303, з них: фізичні особи – 33254, юридичні особи – 41, номінальні утримувачі
– 8. ПрАТ «Азот» є засновником (учасником) чи акціонером інших суб’єктів
господарювання, перелік яких наведено в табл. 2.1.

Таблиця 2.1 – Корпоративні права ПрАТ «Азот» у 2025 році.
Статутний Період, в якому суб’єкт
№ Код за Частка в
Назва фонд господарювання володів
з/п ЄДРПОУ статуті, %
(тис.грн.) корпоративними правами
1 2 3 4 5 6 7
1. Нерезид.т АГ «Укрхімінвест» 4000,0 6,25 01.10.2023 31.12.2025
2. 14366130 МАГ «Україна» 6,0 3,54 01.10.2023 31.12.2025
3. 13394822 ПрАТ «Локомотив-ресурс» 493,250 2,86 01.10.2023 31.12.2025
4. 01878383 ПрАТ «Одеська фабрика» 3697,6 0,344 01.10.2023 31.12.2025
5. 1927566 ПрАТ «Завод Точмаш» 14244,06 0,12 01.10.2023 31.12.2025
6. 00953119 ПрАТ «Елеваторкомплект» 588,367 1,51 01.10.2023 31.12.2025
7. 24360186 ТОВ «Азотбудінвест» 330,5 13,6 01.10.2023 31.12.2025
8. 30239067 ТОВ «ТД «Азот» 100,0 5,25 01.10.2023 31.12.2025
9. 37578270 ТОВ «Омбридж» 1195156,8 100 09.03.2025 31.12.2025
10. 14366130 ПрАТ «Міжнародна 858,95 8,14 01.10.2023 31.12.2025
Акціонерна торгівельно-
фінансова група «Україна»
11. 25395809 Об"єднання підприємств 0 0 01.10.2023 31.12.2025
«Союз хіміків України»
12. 25583184 Благодійний фонд «АЗОТ» 0 0 01.10.2023 31.12.2025
Джерело: складено на основі [59]

ПрАТ «Азот» має філії, дочірні підприємства, відокремлені структурні
підрозділи тощо, перелік яких наведено у табл. 2.2.

Таблиця 2.2 – Дочірні підприємства, відокремлені структурні підрозділи ПрАТ
«Азот» у 2025 р.
Назва органу ДПС, в якому
№ Код за Назва підрозділу, дані Статус
підрозділ перебуває на обліку,
з/п ЄДРПОУ про реєстрацію підрозділу
дата взяття на облік
1 2 3 4 7
1 21367221 ДП ПК «Дружба ДПІ у місті Черкаси, 19.04.1995
народів» Дочірнє підприєм-
2 25584960 ДП «Хімік» ство ДПІ у місті Черкаси, 16.06.1998
3 25584976 ДП Готель «Жовтневий»- ДПІ у місті Черкаси, 16.06.1998
Джерело: складено на основі [59]

37
В структуру ПрАТ «Азот» входять такі підрозділи: 20 цехів основного
виробництва, в тому числі виробництва капролактаму, іонообмінних смол,
аміаку, карбаміду, аміачної селітри, азотної кислоти, мінеральних добрив, 17
допоміжних цехів, а також спортивний комплекс «Авангард», Комбінат
громадського харчування (КГХ). В тому числі: два цехи по виробництву аміаку;
цехи по виробництву мінеральних добрив, а саме: два цехи по виробництву
карбаміду, цех по виробництву аміачної селітри, цех по виробництву рідких
азотних добрив (КАС), цех по виробництву слабкої азотної кислоти;
виробництво iонiтiв, в складі якого два цехи; виробництво капролактаму, в
складі якого сім цехів; цехи забезпечення виробництва; ремонтне управління та
ремонтні цехи, що забезпечують капiтальнi та поточні ремонти технологічних
цехів підприємства, вiддiли управління.
В виробничій діяльності ПрАТ «Азот» можливо виділити три основні
напрямки діяльності: виробництво аміаку та азотних добрив; виробництво
капролактаму; виробництво іонообмінних смол.
Основними видами азотних добрив є: аміачна селітра; карбамід; аміачна
вода cільському господарству; рідкі амонійні добрива; карбамідо-аміачні суміші;
сульфат амонію; аміак.
В розрізі основних видів виготовленої продукції аналіз використання
виробничих за 2023-2025 р.р. свідчить про збільшення відсотків використання
виробничих потужностей по усіх основних видах продукції: при виробництві
аміаку: у 2023 році – 93,3%, у 2024 році – 95,6%, у 2025 році – 94,8%; при
виробництві карбаміду: у 2023 році – 66,7%, у 2024 році – 101,1%, у 2025 році
– 101,1%; при виробництві аміачної селітри: у 2023 році – 82,9%, у 2024 році –
106,7%, у 2025 році – 104,2%; при виробництві карбамідо-аміачних сумішів: у
2023 році – 17,7%, у 2024 році – 31,9%, у 2025 році – 51,8%; при виробництві
капролактаму: у 2023 році – 99,2%, у 2024 році – 101,6%, у 2025 році – 99,7%;
при виробництві іонообмінних смол : у 2023 році – 31,7%, у 2024 році – 14,7%, у
2025 році – 37,8%.
Використання виробничих потужностей ПрАТ «Азот» наведено у табл.2.3.

38
Таблиця 2.3 – Використання виробничих потужностей ПрАТ «Азот»
в 2023-2025 р.р., тис.тон.
2023 рік 2024 рік 2025 рік
№
Найменуванн
з/
я товарів
п
1 2 4 5 6 7 8 9 10 11 12
1 Аміак 266,8 248,9 93,3 261 249 95,6 254,9 241 94,8
181, 101, 183, 101,
2 Карбамід 184 122,7 66,7 180 182
9 1 9 1
Аміачна 279, 106, 253, 104,
3 267,7 221,9 82,9 261,9 242,9
селітра 6 7 1 2
Карбомідо-
70,7
4 аміачна 138 24,46 17,7 135 43,1 31,9 136,5 51,8
6
суміш
5 Капролактам 13,86 13,75 99,2 16,2 16 101 13,69 13 99,7
Іонообмінні
6 897 284 31,7 683 100 14,7 887 335 37,8
смоли, тон
Джерело: розраховано за даними [56, 59]

Як видно з аналізу структури собівартості ПрАТ «Азот» в 2023-2025 р.р.,
найвагомою складовою собівартості є природній газ, аміак, витрати, повя’зані з
оплатою праці, амортизацією. Структура основних фондів ПрАТ «Азот»
представлена в табл. 2.5.

Таблиця 2.5 – Структура основних фондів, тис.грн.
№ Необоротні активи за даними бухгалтерського Первісна вартість станом на:
з/п обліку 2023 р. 2024 р.
1. Основні засоби всього, в т.ч.: 11570462,2 11786893,6
- будинки та споруди (рах. 103) 6365187,4 6426305,7
- машини та обладнання (рах. 104) 4465037,0 4595824,3
- транспортні засоби (рах. 105) 715970,8 739463,7
- інші основні засоби (рах. 109) 6321,9 6478,7
2. Малоцінні необоротні матеріальні активи (рах. 11) 3310,7 3442,3
3. Нематеріальні активи (рах. 12) 14996,0 15029,7
4. Капітальні інвестиції всього, в т.ч.: 243577,3 177361,8
- капітальне будівництво (рах. 151) 228763,0 164985,5
- придбання основних засобів вир.го призначення 14349,9 11946,2
(рах. 1521)
- придбання основних засобів невиробничого 127,9 105,1
призначення (рах. 1522)
- придбання інших необоротних матеріальних 336,5 325,0
активів (рах. 153)
Джерело: розраховано за даними [56, 59]

Проектна
потужніст
ь
Фактични
й обсяг
Відсоток
завантаже
ння
Проектна
потужніст
ь
Фактични
й обсяг
Відсоток
завантаже
ння
Проектна
потужніст
ь
Фактични
й обсяг
Відсоток
завантаже
ння
39
Аналіз структури собівартості деяких видів готової продукції (карбаміду
та аміаку) наведено в табл. 2.4.

Таблиця 2.4 – Аналіз структури собівартості ПрАТ «Азот» в 2023-2025 р.р.,
Карбамід, (т) Аміак, (т) Темп росту
Статті витрат 2023 рік 2024 рік 2025 рік 2023 рік 2024 рік 2025 рік Карбамид Аміак
(гр4/гр2) (гр7/гр5)
1 2 3 4 5 6 7 10 11
Природний газ 2 554,44 2 837,71 2 753,5 3 0,00 1,11
Карбамідно –
7,05 5,68 6,88 0,98 0,00
фор. суміш
Аміак 684,54 1958,68 1893,36 2,77 0,00
Всього
матеріальних 2 056,31 2 273,50 2 196,87 2 781,29 3 069,73 2 993,66 1,07 1,10
витрат
Витрати на
9,69 8,27 10,53 3,98 4,27 5,17 1,09 1,07
оплату праці
Відрахування на
3,71 3,16 4,06 1,52 1,63 1,97 1,09 1,07
зарплату
Резерв відпусток 2,14 0,97 1,26 0,84 0,5 0,62 0,59 0,60
Зарплата з
15,53 12,4 15,85 6,34 6,4 6,4 1,02 1,01
нарахуваннями
Амортизація 15,59 29,81 30,92 47,55 46,82 48,45 1,98 0,98
Інші 76,02 64,63 73,85 54,27 114,44 52,18 0,97 2,11
Всього накладних
витрат 107,15 100,34 117,34 91,58 94,56 98,23 1,10 1,03
Виробнича
2163,46 2380,34 2317,49 2889,45 3237,39 3102,05 1,07 1,12
собівартість
Адміністративні
85,93 72,1 128,6 117,77 94,64 166,88 1,50 0,80
витрати
Витрати на збут
86,9 80,72 43,47 89,78 81,41 38,73 0,50 0,91
Повна
собівартість
2 336,29 2 533,16 2 489,56 3 097,00 3 413,44 3 307,66 1,07 1,10
Джерело: розраховано за даними [56, 59]

В складі ПрАТ «Азот» для обслуговування та підтримання в належному стані
основних фондів 1 групи знаходиться шість цехів: РМЦ, ЦАСіП, ЦЦР, РБЦ, УКР,
ЦЕРЦ, де працює в середньому 539 осіб. Складові поліпшень основних засобів, на
які збільшено балансову вартість основних засобів наведені в табл. 2.6.
Загальна характеристика основних засобів ПрАТ «Азот» наступна: у 2023
році в сумі первісної вартості основних засобів в розмірі 11 573 773 тис.грн.

40
залишкова вартість становить 1 120 145 тис.грн., а сума зносу – 10 453 628
тис.грн. у 2024 році в сумі первісної вартості основних засобів в розмірі 11 729
959 тис.грн., залишкова вартість становить 1 252 692 тис.грн., а сума зносу –
10 477 267 тис.грн.; у 2025 році в сумі первісної вартості основних засобів в
розмірі 11 790 336 тис.грн. залишкова вартість становить 1 258 077 тис.грн., а
сума зносу – 10 532 259 тис.грн. При цьому, коефіцієнт зносу основних засобів,
який характеризує частку вартості основних засобів, яка відображена в складі
витрат на виробництво в минулих періодах має наступні значення: у 2023 році –
90,3 %; у 2024 році – 89,3 %; у 2025 році – 89,3 %. Так, як значення коефіцієнту
зносу основних засобів більше ніж 50 %, то підприємству необхідно проводити
оновлення основних засобів.

Таблиця 2.6 – Складові поліпшень основних засобів за 2022-2025 р.р
Поліпшення основних засобів, грн.
Складові 2022 рік 2023 рік 2024 рік 2025 рік
Послуги сторонніх
організацій 4 875 014,41 17 909 536,88 4 875 014,41 1 485 587,89
Матеріали,
комплектуючі 8 116 780,21 59 517 117,34 8 116 780,21 4 408 182,18

Обладнання - 20 189 460,15 - -
Цехові витрати 79 837,81 1 608 096,75 79 837,81 707 569,67
Всього 13 126 836,70 100 135 214,2 13 126 836,70 6 956 263,88
Джерело: розраховано за даними [56, 59]

2.2 Аналіз основних показників економічної діяльності підприємства

Аналіз основних показників економічної діяльності підприємства
здійснюється з використанням таких форм звітності: Балансу та Звіту про
фінансові результати за 2022-2025 роки [56; 59].
Найбiльш складним питанням, вiд вирiшення якого в значнiй мiрi залежить
ефективнiсть роботи пiдприємства, є забезпечення природним газом, цiни на
який визначають виробничу потужнiсть пiдприємства, оскiльки вони значною

41
мiрою впливають на собiвартiсть продукцiї. На роботу негативно впливають
рiзкi коливання цiн та попиту на мiнеральнi добрива, цiн на природний газ та
електроенергiю. Кiлькiсть постачальникiв за основними видами сировини та
матерiалiв, що займають бiльше 10% у загальному обсязi постачання – 12%.
Структуру залишків товарно–матеріальних запасів наведено в табл. 2.7:

Таблиця 2.7 – Структура залишків товарно-матеріальних цінностей в 2023-2025
р.р., грн.
Бухгалтерський рахунок/ період 2023 2024 2025
Придбання, виготовлення інших 336465,43 330567,92 325020,16
НМА (використовуються більше
365 календ. днів)
Виробничі запаси , в т.ч.: 252372728,64 242137686,47 224143856,81
Сировина та матеріали 36935693,62 54650761,36 52070611,68
Дорогоцінні метали 9626139,20 13635553,21 12607131,48
Транспортно- заготівельні витрати 1517762,22 1662876,82 1016926,57
Каталізаторні сітки 5914243,99 8044778,84 1328438,58
Купівельні напівфабрикати 158043620,63 141297699,00 133568445,65
ПММ на складі 3542618,85 3960532,04 4681981,00
ПММ у баках автомобілів 648463,83 722613,77 541312,15
ПММ для л/а 10521,27 10012,92 -
Тара і тарні матеріали 4459237,22 2979746,86 4708755,65
Будівельні матеріали 1414159,99 1402024,62 1398215,48
Матеріали, передані на переробку 9774273,33 1977093,97 3296,95
Запасні частини 18933434,22 9956561,52 9794280,46
Інші матеріали 1064831,78 1301724,53 1912691,06
Медикаменти 25184,12 39223,69 24374,46
Технічна література 144749,78 158079,54 162896,64
Матеріали невиробничого 317794,59 338413,78 324499,00
призначення
Малоцінні предмети 2352186,55 2399990,08 2913957,57
Основне виробництво 72956089,62
Напівфабрикати 17459439,21
Готова продукція 121547427,62 115049794,04 171938348,94
28 Товари , в т.ч.: 210142,31 154808,40 2979740,78
Товари на складі 189637,62 143113,36 115698,06
Товари в торгівлі 20504,69 11695,04 27662,35
Товари на комісії - - 2836380,37
Джерело: розраховано за даними [56, 59]

Аналіз структури та динаміки власного капіталу підприємства. Коефіцієнт
зростання власного капіталу за 2024 рік склав 0,96 при коефіцієнті зростанні
активів підприємства 1,12, за 6 місяців 2025 року відповідно співвідношення

42
становить 1,08 та 1,09 що свідчить про недостатність обсягів власних джерел
фінансування діяльності при певній позитивній динаміці.
Аналіз доходності активів. Аналіз доходності активів за 2025 рік в порівнянні
з аналогічним періодом попереднього року свідчить, що коефіцієнт вартості активів
склав 1,343 при коефіцієнті зростанні сукупного доходу в розмірі 1,398. При цьому
коефіцієнт доходності активів, який показує частку сукупного доходу в одній гривні
вартості активів підприємства, збільшився на 0,04 грн. та у 2025 році склав 1,057 грн.
Таке збільшення коефіцієнта дохідності активів свідчить про зростання ефективності
використання майна підприємства за 2025 рік в порівнянні з аналогічним періодом
попереднього року (табл. 2.8).

Таблиця 2.8 – Аналіз доходності активів
Абсолютне Коефіцієнт
№ Найменування
2024 р. 2025 р. зростання, зростання
з/п показників
тис.грн. (гр5/гр4)
1 2 4 5 6 7
1 Вартість активів 1,343
3 083 932 4 140 584 1056652
підприємства (Кв.а)
2 Сукупний дохід (Кс.д.) 1,398
3 132 291 4 377 715 1245424

3 Різниця у значеннях 0,055
48 359 237 131 188772
коефіцієнтів(Кс.д–Кв.а.)
4 Сума сукупного доходу 1,016 1,057 1,041
на 1 грн. вартості 0,04
(ряд2/ряд1) (ряд2/ряд1)
активів(Кд.а.)
Джерело: розраховано за даними [16, 30]

Аналіз структури та динаміки фінансових результатів. За результатами
діяльності 2024 року діяльність підприємства була збитковою. Збиток
одержаний від звичайної діяльності до оподаткування в 2024 році становив 227
693 тис.грн. Аналіз структури доходів та витрат свідчить, що основною
причиною абсолютного зростання прибутковості у 2025 році в порівнянні з 2024
роком стало зростання чистого доходу (виручки) на 936 081 тис.грн. або на 47%.
Проведений аналіз структури та динаміки фінансових результатів відображено в
додатку А (табл.2.9, 2.10).

43
Аналіз ефективності фінансово-господарської діяльності. Однією з
важливих характеристик фінансового стану підприємства – стабільність його
діяльності з позиції довгострокової перспективи. Вона пов’язана з загальною
фінансовою структурою підприємства, його залежністю від кредиторів та
інвесторів, характеризує прибутковість активів, майновий стан,
платоспроможність та ліквідність підприємства. Розрахунок коефіцієнтів
проводиться за результатами діяльності 2023, 2024 та 2025 р.р.
Коефіцієнт рентабельності діяльності показує наявність можливостей
підприємства до відтворення та розширення діяльності і характеризує
прибутковість діяльності підприємства. У 2023 р. цей показник становив 0,042 з
від’ємним знаком, 2024 – 0,047 з від’ємним знаком, 2025 – 0,04, що свідчить про
вихід із збиткової діяльності та наявність можливостей для розширення.
Коефіцієнт фінансової стійкості характеризує співвідношення власних та
позикових коштів. У 2023 р. становив 0,87, 2024 – 0,66, 2025 – 0,65, що свідчить
про падіння рівня фінансової стійкості та відносну залежність від зовнішніх
фінансових джерел (нормативне значення більше 1).
Коефіцієнт покриття характеризує достатність оборотних засобів
підприємства для погашення своїх боргів. У 2023 р. цей показник становив 1,03,
2024 – 1,04, 2025 – 0,61 що є негативна тенденцією (норматив >1).
Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує можливість підприємства
ліквідувати поточну заборгованість грошима, які є у нього в розпорядженні на
дату проведення аналізу. У 2023 р. цей показник становив 0,06, 2024 – 0,05 та
2025 відповідно 0,02, що свідчить про низьку здатність підприємства негайно
погасити свої зобов’язання та негативну тенденцію (мінімальне нормативне
значення 0,2).
Коефіцієнт заборгованості відображає залежність підприємства від
залучених коштів. У 2023 р. цей показник становив 1,16, 2024 – 1,52, 2025 – 1,54
що свідчить про високу залежність підприємства від залучених коштів
(нормативне значення 0,5-0,7).

44
2.3 Аналіз розвитку та ефективності системи управління
зовнішньоекономічною діяльністю підприємства

Ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємства – це
інтегрована категорія, яка являє собою відповідність одержаних підприємством
результатів поставленим цілям, зокрема максимізації прибутку від здійснення
експортно-імпортних операцій, розширення ринкової частки та збільшення
кількості споживачів. Розрахунок економічної ефективності
зовнішньоекономічної діяльності проводиться шляхом зіставлення досягнутого
економічного результату (ефекту) з витратами ресурсів на отримання цього
ефекту. Під результатами розуміють грошову, вартісну оцінку отриманого
прибутку для підприємства, грошові надходження за відправлену продукцію,
виконані роботи та послуги, вартість отриманого товару, робіт, послуг та ін. Це
дуже важлива інформація для менеджера, яка дає зрозуміти чи не потрібно
залучити додаткові інструменти та іноді й консультантів зі сторони.
Під витратами розуміють грошову вартісну оцінку виробничих ресурсів,
які залучилися до господарського обігу: вартість сировини, матеріалів, енергії,
трудових ресурсів, послуг сторонніх організацій, обов’язкові відрахування в
різні державні фонди та інші витрати, без яких торгова угода не може бути
здійснена [13, 32, 37].
Визначення ефективності зовнішньоекономічних операцій зумовлює
ступінь зацікавленості підприємства у виході на світовий ринок, дає змогу
обґрунтувати окремі пропозиції щодо закупівлі та продажу певних товарів.
Одержані дані можуть бути використані при розробленні планів експорту та
імпорту підприємства, при оцінюванні структури та напрямків
зовнішньоторговельного обігу.
Усю систему показників зовнішньоекономічної діяльності підприємства,
організації, фірми можна розподілити на 2 групи:
1 група. Абсолютні показники: обсяг експорту; бсяг імпорту; обсяг

45
накладних витрат на експорт/імпорт; середній залишок коштів; кількість
отриманих рекламацій; сума рекламацій; кількість задоволених рекламацій;
перевага покупцями торговельної марки фірми; обсяг експорту нових товарів;
2 група. Відносні показники:
індекси динаміки;
коефіцієнти виконання зобов’язань з експорту та імпорту;
середня тривалість обороту експортної (імпортної) операції;
коефіцієнт віддачі коштів від експортних/імпортних операцій.
ПрАТ «Азот» здійснює експортних та імпортних операцій (експорт
товарів, імпорт товарів, робіт, послуг), операцій з давальницькою сировиною у
зовнішньоекономічних відносинах. ПрАТ «Азот» здійснювало експорт хімічної
продукції власного виробництва. Всього за період 2023-2025 р.р. ПрАТ «Азот»
експортувало продукції на загальну суму 134 016 055,55 доларів США
(табл.2.11.)

Таблиця 2.11 – Експорт хімічної продукції власного виробництва ПрАТ
«АЗОТ» в 2022-2025 р.р.
Вид продукції Тисяч гривень Відсоток у загальному
обсязі експорту
Капролактам кристалічний 498 746,86 43,4
Селітра аміачна 256 141,7 22,3
Карбамід марки Б 236 427,2 20,6
Сульфат амонію 81 221,0 7,1
Аміак безводний 72 859,3 6,3
Карбамідо - аміачна суміш 3 955,3 0,3
Всього 1 149 351,38 100,0
Джерело: розраховано за даними [56, 59]

Всього надійшло валютної виручки від нерезидентів на загальну суму
1 444 754, 611 тис.грн.).
У 2025 р. кредиторська заборгованість ПрАТ «Азот» по розрахунках з
нерезидентами за експортними контрактами становить 13 360 223,33 доларів
США та 2 500 016,50 євро. Дебіторська заборгованість, за якою не настав

46
законодавчо встановлений строк розрахунків, становить 13 666 364,80 доларів
США. ПрАТ «Азот» надавались послуги по переробці давальницької сировини
замовників-нерезидентів:
«Total Insuranses LTD» (Ірландія), надавало послуги з переробки стиролу
та дивінілбензолу на смоли іонообмінні;
«CHEMICAL MANAGEMENT LLP» (Великобританія), надавало послуги
з переробки стиролу та дивінілбензолу на смоли іонообмінні;
«Nitrochem Trading Anstalt» (Ліхтенштейн) надавало послуги з переробки
бензолу на капролактам.
В періоді з 2023 по 2025 р.р. по контрактах було ввезено згідно з
імпортними вантажними митними деклараціями давальницької сировини
(галогеновані похідні вуглеводнів: дихлоретан (етилендихлорид) технічний,
вуглеводні циклічні: стирол (мономер), продукт дивінілбензол 63) в кількості 17
187,4 тон на суму 158 459,3 тис.грн.
Всього за період з 2023 по 2025 р.р. ПрАТ «Азот» надано послуг з
переробки давальницької сировини на загальну суму 184 765,5 тис.грн., в т. ч.
фірмі «Nitrochem Trading Anstalt» (Ліхтенштейн) надано послуг в сумі 179 364,2
тис.грн.
Валютна виручка за надані послуги надійшла на загальну суму 24 623,6
тис. доларів США. Станом на 2023 р. кредиторська заборгованість ПрАТ
«АЗОТ» по розрахунках з нерезидентами по імпортних контрактах становила
220 676,4 доларів США (по розрахунках з фірмою «SIGMA PUMPY HRANICE
S.R.O» (Чехія));
Дебіторська заборгованість (за якою не настав законодавчо встановлений
термін здійснення поставок по імпорту, погашена своєчасно) становила 23
817 365,3 дол. США та 5 385 060,99 євро, в т. ч.: 33 400,0 євро по розрахунках з
фірмою «Аlfa Laval Vicarb Sas» (Франція); 4 084,25 євро по розрахунках з фірмою
«APOLLO-GOESSNITZ GMBH» (Німеччина); 162 738,0 євро по розрахунках з

47
фірмою «CKD NOVE ENERGO A.S.» (Чехія); 198 396,0 євро по розрахунках з
фірмою «DEZA A. S.» (Чехія); 685,8 євро по розрахунках з фірмою «DOW
EUROPE GMBH» (Швейцарія); 289 998,0 євро по розрахунках з фірмою
«EXCON STEEL A.S.» (Чехія); 5 743,0 євро по розрахунках з фірмою
«FRANTISEK MOSER-CHIME» (Чехія); 3 978,0 дол. США по розрахунках з
фірмою «JOHNSON MATTHEY PLC PMPD-NOBLE METALS»
(Великобританія); 73 440,0 євро по розрахунках з фірмою «HOLLAND
NOVOCHEM B. V.» (Нідерланди); 26 200,0 євро по розрахунках з фірмою «Koch-
Glitsch Italia S. r. l.» (Італія); 87 400,0 євро по розрахунках з фірмою «Kubicek»
(Чехія); 22 838 000,0 дол. США по розрахунках з фірмою «NITROCHEM
TRADING ANSTALT» (Ліхтенштейн); 4 500 000,0 євро по розрахунках з фірмою
«NITROCHEM TRADING ANSTALT» (Ліхтенштейн); 620,0 євро по розрахунках
з фірмою «PROJECT MANAGEMENT/CONSULTING K. INAGAKI e.K.»
(Німеччина); 184 709,3 дол. США по розрахунках з фірмою «RESTIRE ASSETS
CORPORATION» (Панама); 2 355,94 євро по розрахунках з фірмою
«WINDMOLLER UND HOLSCHER» (Нiмеччина).
ПрАТ «Азот» імпортувало з-за кордону продукцію хімічної
промисловості, обладнання та запасні частини до нього. Основні постачальники
імпортованої продукції за 2023-2025 р.р. відображені в табл. 2.12.
Таблиця 2.12 – Основні постачальники імпортованої продукції ПрАТ «АЗОТ» в
2022-2025 р.р.
Назва нерезидента Країна Назва товару Вартість Частка в
імпор. загальному
продукції обсязі
(тис.грн.) імпорту (%)
«Ostchem Holding Limited» Кіпр Газ 494 693,1 80,89
«Deza A. S.» Чехія Бензол 25 188,6 4,12
«EXCON STEEL A.S.» Чехія Обладнання 17 214,9 2,81
«Ostchem International GmbH» Австрія бензол 11 342,3 1,85
Джерело: розраховано за даними [56, 59]

48
Основні країни, з якими співпрацює ПрАТ це Чехія, Австрія, Кіпр. При
чому саме Кіпр імпортує левову частину імпортнї продукції. Обсяги операцій з
імпорту товарів ПрАТ «Азот» за період з 2023-2025 р.р. відображені в табл. 2.13.

Таблиця 2.13 – Обсяги операцій з імпорту товарів ПрАТ «Азот» за період з
2022 по 2025 р.р.
Перераховано кошти Імпортовано товарів
Період
дол. США євро дол. США євро
2022 рік
21 381,0 3 857,2 2 247,3 1 252,4
2023 рік
9 279,0 3 727,4 1 746,5 1 591,2
2024 рік
25 722,1 3 347,1 2 223,2 1 190,0
2025 рік 41 198,3 4 380,0 63 723,0 34111,7
Джерело: розраховано за даними [56, 59]

Станом на 2025 р. кредиторська заборгованість ПрАТ «АЗОТ» по
розрахунках з нерезидентами по імпортних контрактах становить 22 647 346,28
доларів США, в т.ч.: 21 358 009,88 дол. США по розрахунках з фірмою «Ostchem
Holding Limited» (Кіпр). За даними бухгалтерського обліку підприємства
49 156 505,36 дол. США, в зв’язку з оприбуткуванням газу на суму 27 798 495,48
дол. США в червні 2025 року; 220 676,40 дол. США по розрахунках з фірмою
«SIGMA PUMPY HRANICE S.R.O» (Чехія).
Дебіторська заборгованість за якою не настав законодавчо встановлений
термін розрахунків становить 3 306 739,4 дол. США та 3 866 591,37 євро, в т. ч.:
1 331 400,0 євро по розрахунках з фірмою «АNDERSON INTERNATIONAL»
(Швейцарія); 38 500,0 євро по розрахунках з фірмою «BASF SE» (Німеччина);
9 700,0 євро по розрахунках з фірмою «BHDT GMBH» (Австрія); 1 428 024,0 дол.
США по розрахунках з фірмою «CAPITAL INDUSTRIES LLC» (США); 957 000,0
євро по розрахунках з фірмою «CHEMICAL MANAGEMENT LLP»
(Великобританія); 237 303,0 євро по розрахунках з фірмою «DEZA A. S.» (Чехія);

49
2 349,5 євро по розрахунках з фірмою «DOW EUROPE GMBH» (Швейцарія); 29
000,0 євро по розрахунках з фірмою „HOLLAND NOVOCHEM B. V.”
(Нідерланди); 66 000,0 євро по розрахунках з фірмою «LOWENEU
ENGINEERING OU» (Естонія); 111 100,0 євро по розрахунках з фірмою
«PROJECT MANAGEMENT/CONSULTING K. INAGAKI e.K.» (Німеччина); 24
640,0 дол. США по розрахунках з фірмою «RESTIRE ASSETS CORPORATION»
(Панама); 307 416,0 євро по розрахунках з фірмою «SIGMA PUMPY HRANICE
S.R.O» (Чехія); 776 822,87 євро по розрахунках з «UMICORE AG & CO.KG»
(Німеччина); 1 850 000,0 дол. США по розрахунках з ООО «Турбохим»
(Казахстан); 3 819,8 дол. США по розрахунках з ОАО „Щекиноазот” (Казахстан).
Обсяги операцій з імпорту послуг ПрАТ «Азот» за період з 01.10.10 по
30.06.12 р.р. відображені в табл. 2.14.

Таблиця 2.14. – Обсяги операцій з імпорту послуг ПрАТ «Азот»
за 2022-2025 р.р. (тис. грош. од.).
Перераховано кошти Імпортовано товарів
Період
дол. США євро дол. США євро
2022 рік 29,5 343,92 150,2 88,3
2023 рік
21,3 600,4 236,4 430,7
2024 рік
79,4 386,2 50,9 18,4
2025 рік 33,4 49,3 43,1 63,8
Всього
163,6 1379,82 480,6 601,2
Джерело: розраховано за даними [56, 59]

ПрАТ «Азот» здійснює переробку імпортної давальницької сировини.
Обсяги імпортних операцій з переробки давальницької сировини за 2022-2025
р.р. відображені в таблиці 2.15.
ПрАТ «Азот» на виконання умов імпортних контрактів отримував від
нерезидентів послуги з переробки давальницької сировини. Зокрема, від

50
фірми «Umicore AG & Co. KG» (Німеччина) отримано послуги з відновлення
каталітичних систем на загальну суму 6 623, 372 тис.грн. Від фірми «Johnson
Matthey Public Limited Company» (Великобританія) отримано послуги з
виготовлення каталітичних сіток на суму 9 879 ,071 тис.грн.

Таблиця 2.15. – Обсяги імпортних операцій з переробки давальницької
сировини за 2022-2025 р.р. (тис. грош. од.)
Період Перераховано коштів Отримано послуг
дол. США євро екв. в грн. дол. США євро екв. в грн.
2022 рік 238,5 234,7 4 532,5 289,1 296,8 4 801,1
2023 рік 226,3 202,4 3 978,7 226,4 224,2 4 209,8
2024 рік 41,3 89,7 9 049,3 28,5 223,5 2 666,7
2025 рік - 850,0 9 829,8 988,7 642,7 15 251,5
Всього 267,6 1 142,1 22 857,9 1 243,5 1 090,4 22 128,0
Джерело: розраховано за даними [56, 59]

ПрАТ «Азот» на виконання умов імпортних контрактів отримував від
нерезидентів послуги з переробки давальницької сировини. Зокрема, від
фірми «Umicore AG & Co. KG» (Німеччина) отримано послуги з відновлення
каталітичних систем на загальну суму 6 623, 372 тис.грн. Від фірми «Johnson
Matthey Public Limited Company» (Великобританія) отримано послуги з
виготовлення каталітичних сіток на суму 9 879 ,071 тис.грн.
Проведемо аналіз абсолютних та відносних показників ефективності
зовнішньоекономічної діяльності підприємства (табл. 2.16). Згідно проведених
розрахунків ефективність ЗЕД фірми в аналізованому періоді коливалась від
3,2% в 2024 році до 5% в 2025 році.
Ефективність ЗЕД збільшилася в першу чергу, за рахунок експортних
операцій. А саме, підвищення ефективності досягнуто за рахунок значного
зростання прибутку від експортних операцій в 2025 році – в порівнянні з 2024
роком – на 64,7% або в абсолютному значенні на 22 млн.грн. Виручка від

51
експорту зросла на 8,9%, витрати – на 5,3%.
Таблиця 2.16 – Аналіз абсолютних та відносних показників ефективності
зовнішньоекономічної діяльності ПрАТ «Азот» за 2022-2025 р.р., млн.грн.
Показник Од. 2022 р. 2023 р. 2024 2025 Відхилення
виміру р. р. 2025р./2024р.
Абсолютне Відносне
1 2 3 4 5 6 7 8
Ефективність ЗЕД % 3,4 3,8 3,2 5 1,8 36
Прибуток від Млн.грн 20 19 23 44 21 47,7
експортно-
імпортних операцій
Експортно-імпортні Млн.грн 562,1 499,3 714,3 879,8 165,5 18,8
витрати
Прибуток від Млн.грн 16 13 12 34 22 64,7
експорту
Прибуток від Млн.грн 9 6 11 10 1 10
імпорту
Витрати на експорт Млн.грн 355,2 389,2 484,3 511,6 27,3 5,3
Витрати на імпорт Млн.грн 198,6 110,1 230 368,2 138,2 37,5
Виручка від Млн.грн 369,9 402,0 496,5 545,5 49 8,9
експорту
Виручка від імпорту Млн.грн 153,1 116,7 241 377,8 136,8 36,2
Джерело: розраховано за даними [56, 59]

Висновок за розділом 2

Таким чином, в розділі 2 роботи здійснений аналіз системи управління
зовнішньоекономічною діяльністю ПрАТ «Азот». «Азот» – один з лідерів
хімічної галузі України. Підприємство є основним активом холдингу OSTCHEM.
Проведений аналіз організаційно-господарської та економічної діяльності
підприємства. За результатами аналізу отримано наступні висновки: СГД
демонструє позитивну динаміку виходу із збиткової діяльності (за рахунок

52
експортних операцій), не дивлячись на військові дії, що розгорнулися. В той же
час економічні показники ПрАТ «Азот» свідчать про відносну залежність
підприємства від зовнішніх фінансових джерел, нездатність підприємством до
швидкого погашення своїх короткострокових зобов’язань та негативну
тенденцію, низьку здатність підприємства негайно погасити свої зобов’язання.
Прослідковується висока залежність підприємства від залучених коштів.
Проведений аналіз розвитку та ефективності системи управління
зовнішньоекономічною діяльністю підприємства. Проаналізувавши ЗЕД
можливо константувати, що підприємство має відносно стійке становище на
зовнішньоекономічному фоні і має перспективи розвитку, але необхідно
звернути увагу на взаємозв’язок між ЗЕД і діяльність підприємства в цілому.
Особливу увагу необхідно звернути на величину готової продукції та запасів на
складі, та є необхідність застосування більш ефективнішої імпортної політики
ПрАТ «Азот».
Отже, у висновку до проведеного дослідження економічної діяльності
підприємства та визначенні особливостей здійснення ним зовнішньоекономічної
діяльності, можливо відзначити, що на сьогоднішній день підприємство
проводить ефективну господарську діяльність, результатом якої є отримання
прибутку. Саме цей фактор зумовлює можливість розробки пропозій та
перспектив щодо удосконалення системи управління зовнішньоекономічною
діяльністю ПрАТ «Азот».

53
РОЗДІЛ 3
ПРОПОЗІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ
УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПРАТ «АЗОТ»

3.1 Удосконалення процедури створення системи управління
зовнішньоекономічною діяльністю

Створення системи управління зовнішньоекономічною діяльністю – це
дуже складна і клопітка робота. Вона вимагає уважного опрацювання таких
питань як кон’юнктура ринку, потенціальні покупці і продавці, встановлення
ділових контактів з ними, проведених переговорів, підписання угод і т.д. [4, 17,
25]. Тому, для ефективного управління ЗЕД на рівні підприємства, необхідна
адекватна до умов його роботи структура управління. Слово «структура» означає
каркас, основу. Будь-яке підприємство має відповідний каркас, що пов’язує всі
його підрозділи, служби, органи. Розрізняють: організаційно-виробничу
структуру; структуру управління; організаційну структуру підприємства. На
будь-якому підприємстві є системи, які управляють і якими управляють. До
першої відносяться органи, служби, апарат управління. До іншої – виробничі
підрозділи (цехи, ділянки, відділи). Організаційно-виробнича структура
відображає побудову системи, якою управляють, а структура управління –
побудову системи, яка управляє, при цьому організаційна структура
підприємства – відображає побудову і взаємозв’язок обох даних систем.
Таким чином, структура управління ЗЕД відображає побудову системи
управління в даній сфері, тобто органи, служби, апарат, що здійснює управління
ЗЕД. Апарат управління будується з урахуванням необхідного оновлення ланок
(по горизонталі) і ступенів чи рівнів управління (по вертикалі). Ланка управління
– це структурний підрозділ чи окремі спеціалісти, які виконують відповідні
функції управління.
Організаційна структура управління ЗЕД як складова частина
внутріфірмового управління визначається, насамперед, загальною стратегією

54
підприємства, а також стратегією зовнішньоекономічної діяльності як її
складової. Загальноприйнято вважати стратегію засобом виживання фірми
шляхом адаптування до середовища, а структуру – конструкцією, що її
підтримує. Ланки ланцюга «середовище-стратегія-структура» взаємопов’язані і
взаємозумовлені. Якщо вони не відповідають одне одному, то під загрозу
ставиться саме існування фірми [7].
Організаційна структура управління ЗЕД визначається тією метою і
завданнями, які вона покликана вирішувати. ЇЇ мета – максимізація прибутку на
довготривалий період за рахунок ефективної участі в міжнародному
підприємництві. Організаційна структура управління зовнішньоекономічної
діяльності, як і внутріфірмового управління, повинна постійно розвиватися і
вдосконалюватися, пристосовуватися до змін у зовнішньому середовищі і сфері
управління. Її форми і методи не можуть залишатися незмінними.
Перед підприємствами – суб’єктами ЗЕД завжди стоять два важливих
питання:
1. Як сформувати найбільш сприйнятливу і ефективну оргструктуру
управління?
2. Як керувати нею, щоб досягти поставленої мети? На формування
організаційної структури управління зовнішньоекономічної діяльності значний
вплив здійснюють такі фактори: розмір фірми; значення і характер зарубіжної
діяльності; ступінь диверсифікації і складність продукції, що випускається;
характер експортної і виробленої на іноземних підприємствах продукції;
специфіка ринків приймаючих країн і рівень конкуренції на них та ін.
Організаційні форми управління зовнішньоекономічної діяльності на
виробничих підприємствах в Україні багато в чому індивідуалізовані. Разом з
тим можна виділити деякі загальні риси. На виробничих підприємствах, що
приймають активну участь у зовнішньоекономічній діяльності,
зовнішньоекономічний апарат в даний час існує в основному в двох формах:
відділу зовнішньоекономічних зв’язків (ВЗЕЗ) в рамках діючого апарату
управління; зовнішньоторгової фірми (ЗТФ).

55
Відділ зовнішньоекономічних зв’язків (ВЗЕЗ) не являється самостійним
структурним підрозділом підприємства. Він являє собою частину апарату
управління. Його головне завдання полягає в управлінні зовнішньоекономічної
діяльності як елементом єдиної цілісної системи внутріфірмового управління.
Цей відділ не займається безпосередньо транспортуванням вантажів, митними
процедурами і т. д. Він створюється, як правило, для планування, організації і
координації ЗЕД (хоч на практиці зустрічаються й інші варіанти) [4].
Головними завданнями ВЗЕЗ підприємства можуть бути:
1. Участь в розробці стратегії ЗЕД підприємства.
2. Сприяння розвитку ЗЕД підприємства з метою прискорення його
соціально-економічного розвитку.
3.Управління експортним потенціалом підприємства, постійне його
зміцнення й розвиток.
4.Забезпечення виконання зобов’язань, що випливають з договорів та угод
із зарубіжними партнерами.
5.Вивчення кон’юнктури іноземних ринків, збір і накопичення відповідної
інформації.
6. Організація експортно-імпортних операцій, забезпечення їх
ефективності.
7. Здійснення рекламної діяльності.
8. Організація протокольних заходів та ін. [4].
Відповідно до завдань визначаються функції ВЗЕЗ і формується
оргструктура управління. ВЗЕЗ зазвичай очолює начальник відділу. Відділ
складається із ланок (груп, секторів, бюро і спеціалістів). Кожен із секторів
(груп) має свої конкретні завдання і виконує відповідні функції. Наприклад,
комерційний сектор повинен забезпечувати: виконання зобов’язань по
міжнародних контрактах і угодах, участь у підготовці і проведенні комерційних
переговорів; організацію поставок згідно контракту і контроль за їх виконанням;
перегляд-рекламацій по експорту й імпорту та ін.
Екологічний сектор покликаний забезпечувати прогнозування і

56
планування ЗЕД підприємства; аналіз ефективності експортно-імпортних
операцій; контроль за виконанням плану; валютний контроль і т.д.
Сектор маркетингу як провідна служба підприємства вивчає кон’юнктуру
світових товарних ринків, приймає участь у визначенні цін на експортну
продукцію, в розробці і здійсненні рекламних заходів, аналізі конкурентів,
можливостей руху товару і т. ін. Завдання науково-технічного сектору: вивчати
діючі на світовому ринку технічні вимоги до товару; аналізувати технічний
рівень і якість продукції, її конкурентоздатність; брати участь в розробці
пропозицій по оновленню виробництва, випуску нової продукції; забезпечувати
технічне обслуговування експортної продукції та ін.
Протокольний сектор готує і організовує протокольні заходи, виконує
доручення керівництва фірми по зустрічах, прийому і проводах представників
зарубіжних фірм, які прибули на підприємство з візитом. На практиці
організаційна структура управління ЗЕД підприємства може бути побудована
трохи інакше. Організаційні принципи побудови управління ЗТФ залежить від її
завдань і функцій, зображених в уставі.
Основними завданнями ЗТФ, як правило, являються: Планування,
організація і регулювання зовнішньоторгових угод. Збільшення об’єму експорту
і вдосконалення його структури. Підвищення ефективності імпортних закупок у
відповідності до стратегії підприємства. Підвищення конкурентоздатності
продукції за кордоном, сприяння покращенню її якості. Вивчення кон’юнктури
товарних світових ринків і виявлення критеріїв та вимог, які ставляться до
конкурентоздатності товарів. Вивчення діяльності конкурентів, їх сильних і
слабких сторін. Організація післяпродажного обслуговування за кордоном.
здійснення рекламних заходів з метою розширення експорту. Забезпечення
правового захисту зовнішньоекономічних інтересів підприємства. Участь разом
з іншими підрозділами в організації транспортування і збереження продукції.
Участь в купівлі-продажу патентів і ліцензій, «ноу-хау». Участь в здійсненні
протокольних заходів і т. д.
Вирішення цих та інших завдань, що стоять перед ЗТФ, визначає її функції

57
і організаційну структуру управління. Директор ЗТФ, як правило, підлягає
директору підприємства чи його заступнику по зовнішньоекономічних зв’язках
[7, 27]. Основними функціональними підрозділами ЗТФ являється маркетингова
і оперативно-комерційна служба. Також створюються служби, що забезпечують
обслуговування ЗЕД фірми: планово-економічних розрахунків, валютно-
фінансових операцій, обліку і звітності, юридичних та інженерно-технічних
питань.
Кожна із даних служб виконує відповідні функції. В компетенцію
маркетингової служби входять: участь фірми в розробці стратегії і планів ЗЕД
підприємства; вивчення ринків збуту і можливостей виходу на них; забезпечення
реклами і руху товару; підготовка конкурентних матеріалів і конкурентного
листа, необхідних для формування базисних умов контракту; прогнозування
кон’юнктури товарних ринків і динаміки цін; аналіз ефективності експортно-
імпортних операцій і окремих угод; збирання, накопичення і обробка необхідної
інформації; методичне забезпечення роботи по вивченню зовнішніх ринків і
вимог до якості продукції; забезпечення участі фірми у виставках, ярмарках,
аукціонах, торгах та ін.
Функціями оперативно-комерційної служби являються: проведення
переговорів з іноземними фірмами; підготовка комерційних розрахунків по
базисних і валютно-фінансових умовах контракту; організація поставок
(перевезення, страхування зовнішньоторгових вантажів) відповідно до
контракту і контроль за їх виконанням; забезпечення технічного і гарантійного
обслуговування експортної та імпортної продукції; перегляд рекламацій по
експорту й імпорту; ведення комерційної переписки з іноземними фірмами та ін.
В міру розвитку ЗТФ виконання технічних і підготовчих операцій, які
здійснюють комерційні й допоміжні підрозділи, може бути централізоване
шляхом створення спеціалізованих служб, наприклад, копіювально-
розмножувального бюро, бюро переказів, відділу автоматизованої обробки
даних, групи комерційних розрахунків та ін. [4, 6]. Для того, щоб визначити чи
варто створювати ЗТФ в складі підприємства-суб’єкта ЗЕД необхідно співставити

58
затрати підприємства при відсутності власної такої фірми і витрати на її утримання.
При цьому треба мати на увазі, що ефект діяльності ЗТФ буде помітно тільки після
1-2 років її роботи. Значними темпами в останні роки розвиваються підприємства,
що займаються виготовленням засобів виробництва, хімічних добрив,
комбікормів. У нових економічних умовах господарювання вони мають значний
потенціал ефективного здійснення експортно-імпортних операцій. Тому
вивчення та планомірна організація структури зовнішньоекономічної діяльності
таких підприємств є важливим кроком на сучасному етапі.

3.2 Шляхи удосконалення зовнішньоекономічної діяльності підприємств
хімічної промисловості України.

Відновлення внутрішнього економічного зростання – єдина мета, на яку
повинно бути зорієнтовано регулювання розвитку зовнішнього сектору
економіки України, що вимагає вжитку цілеспрямованих заходів політичних
реформ, зокрема у сфері сприяння експорту, політики обмінного курсу та
сприяння іноземним інвестиціям.
Стратегічним напрямком державного регулювання зовнішньоекономічної
сфери є проведення експортоорієнтованої політики підприємств, що передбачає
оптимізацію структури експорту, розширення асортименту товарів та послуг,
підвищення частки високотехнологічної продукції в загальному обсязі, пошук
нових ринків збуту. Однак, з огляду на надто високу імпортозалежність
(насамперед енергозалежність) України, досягнення зростання експорту без
росту імпорту неможливе. А оскільки торговельні обмеження на імпорт
практично вичерпали свої можливості, то основним напрямом скорочення
імпорту повинно стати зменшення енергоємності за рахунок інтенсифікації
впровадження ресурсозберігаючих технологій.
Першочергові протекціоністські заходи з підтримки експорту власних
товаровиробників доцільно реалізувати в таких напрямках: стимулювання
експорту високотехнологічної і наукомісткої машинотехнічної продукції

59
цивільного та військового призначення; скасування ввізного митного збору і
ПДВ на продукцію, отриману вітчизняними підприємствами у якості плати за
поставлену ними продукцію на експорт у межах міжурядових угод; захист
сегментів внутрішнього ринку, пов’язаного з виробництвом складної побутової
техніки, текстилю, одягу шляхом введення квот, підвищення ввізного митного
збору, а також використання засобів нетарифного регулювання на основі
сертифікації експортної продукції та послуг; державне субсидування
вітчизняних підприємств, які отримують патенти і ліцензії на виробництво
сучасного обладнання і технологічних ліній на основі розробки Положення про
порядок оформлення документів, необхідних для придбання обладнання за
імпортом з використанням коштів державного бюджету; Влив політики
обмінного курсу на стан торговельного балансу держави па сучасному етапі
досить обмежений. Отже, спроби форсувати експорт підприємств за допомогою
різкої девальвації національної валюти за умов несприятливих очікувань,
високих політичних ризиків та інтенсивних потоків короткострокового капіталу
можуть призвести до дестабілізації фінансової системи держави та зламу
новостворюваних ринкових механізмів.
Шляхами поступового вдосконалення зовнішньоекономічної стратегії
вітчизняних підприємств є: формування і розвиток нових зв’язків, побудованих
на спільному використанні прогресивних технологій та технічних рішень;
розвиток кооперації у виробництві технічно складних і капіталомістких виробів,
орієнтованої на реалізацію продукції як на внутрішньому, так і на зовнішньому
ринках; підвищення конкурентоспроможності основних товарів українського
експорту (машинобудівна продукція, продукція агропромислового та хімічного
комплексу, продукція металургії) з метою збереження традиційних ринків збуту;
створення на взаємовигідних умовах транснаціональних і міжнаціональних
корпорацій у пріоритетних галузях, сферах і видах виробництва та експорту;
Державна підтримка експорту підприємств повинна передбачати більш
активне та чітке застосування найважливіших економічних, правових і
адміністративних важелів, спрямованих на пріоритетний розвиток

60
зовнішньоекономічної сфери (рис. 3.1).

Сфери державної підтримки експорту
Розробка програм, стимулювання за рахунок тарифів та пільг, система державних кредитів

Рисунок 3.1 – Система державної підтримка експорту
Джерело: складено на основі [2, 16]

Для цього слід реалізувати такі основні заходи з боку держави:
у сфері валютної політики – стабілізація курсу гривні, зменшення
валютних ризиків, пов’язаних з її нестабільністю.
у сфері кредитної політики – створення на добровільних засадах за рахунок
коштів підприємств у галузевих міністерствах Фондів підтримки експортного
виробництва та цільових запозичень; введення пільгового кредитування
виробництв, зорієнтованих на експорт наукомісткої та високотехнологічної
продукції за рахунок покриття бюджетними коштами різниці між повною та
пільговими ставками.
у сфері страхування – формування страхового фонду для покриття
можливих збитків, які виникають у зв’язку з появою непередбачених ситуацій,
надання державних гарантій щодо кредитів на участь у міжнародних тендерах;
сприяння страхуванню операцій з освоєння зовнішніх ринків.
у сфері податкової політики – запровадження механізму, згідно з яким
експортери не сплачуватимуть податок з прибутку на приріст експортної
продукції, забезпечення гарантованого, своєчасного та повного повернення ПДВ

сфера валютної політики
сфера кредитної політики
сфера страхування
сфера податкової політики
сфера митної політики
61
у разі експорту продукції; підтримка виробників-експортерів наукоємної і
високотехнологічної продукції шляхом врахування прибутку, що буде
одержаний ними при експорті цієї продукції, у валовому прибутку при
розрахунку податку на прибуток лише після закінчення року; звільнення
експортерів від сплати податку на рекламу експортних товарів.
у сфері митної політики – проведення митної тарифної політики, яка
базуватиметься на зваженій системі тарифів [57].
Значний резерв підвищення ефективності зовнішньоторговельної
діяльності підприємств міститься у підвищенні якості самих
зовнішньоторговельних контрактів. Сучасний стиль торгівлі має включати
супровід постачання товарів відповідними послугами розміщення на території
покупця торговельних представництв і сервісних центрів. Це сприяє стійкості і
передбачуваності торговельних контрактів, дає можливість поліпшити
маркетингове забезпечення торгівлі, максимально підняти планку прибутковості
операцій.
За три останніх роки Україна за індексом людського розвитку
перемістилась з 45 місця в світі на 95, зайнявши за цим показником місце серед
країн «третього світу». Купівельна здатність населення в 2025 році в порівнянні
з 2024 роком знизилась у 2 рази. Це пов’язано з військовими діями в першу чергу.
За своїми стартовими умовами ринок України залежить від зовнішніх ринків і
буде залежати в майбутньому. Тому внутрішній український ринок може
успішно розвиватися тільки тоді, коли буде добре взаємодіяти зі світовим
ринком. Інструментом такої взаємодії є торгівля [26, 57].
Розвиток світових торговельних відносин свідчить, що торговельна
компанія в складі корпоративної структури є ефективним інструментом для
завоювання ринків. Українському національному виробнику важко конкурувати
з міжнародними виробниками як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках
без такого ефективного збутового забезпечення.
Для збільшення українського експорту в межах здійснення
експортоорієнтованої стратегії вітчизняних підприємств необхідно: розвивати

62
конкурентоспроможне експортне виробництво; стримувати інфляцію; активно
сприяти залученню іноземних інвестицій.
Найважливішим аспектом реформування економіки вважається перехід
«тіньової» економіки та її зв’язків з корумпованими колами державного
управління до легальних інституціональних відносин. Доки існує узаконена
можливість отримання ренти, розпоряджаючись державним, колективним,
корпоративним майном, зусилля багатьох управлінців будуть спрямовані не на
підвищення ефективності використання цього майна, а на підвищення розміру
ренти.
Необхідною умовою розвитку як експортного, так і орієнтованого на
внутрішній ринок виробництва є зменшення податкового тягаря. Як показують
дослідження, найбільший вплив на ціну має податок на дохід підприємств. У
такій ситуації можливо досягти компромісу між фіскальним інтересом держави
та його інтересом щодо розвитку своїх підприємств. Доцільно було б встановити
невелику ставку податків у розмірі 10-15%. Такий крок позитивно вплине на
різні аспекти національної економіки: полегшить нелегкий стан підприємств,
зробить невигідним ухиляння від податків, буде стимулювати перехід
підприємств із тіньового сектору до легального, дасть можливість
підприємствам збільшити доходи. Варіант оптимізації зовнішньоекономічної
діяльності з використанням механізму трансфертного ціноутворення з метою
зменшення податкового тягаря розглянутий в розділі 3.3 роботи.
Що стосується оптимізації зовнішньоекономічної діяльності СГД, існує
ряд внутрішніх заходів, за допомогою яких досягається підвищення
ефективності такої діяльності, серед них окреме місце займає співпраця з
офшорними компаніями, в розділі 3.3 роботи ми детально розглянемо та
розрахуємо економічний ефект від такого економічного прийому.
Офшорна зона (від англ. off shore – «поза берегом») один із видів вільних
економічних зон, що належать до сервісних вільно-економічних зон,
особливістю яких є створення для підприємців сприятливого валютно-
фінансового та фіскального режимів, високий рівень законодавчої гарантії

63
банківської та комерційної секретності, лояльність державного регулювання.
Синоніми офшорної зони – офшорний центр, безподаткова зона,
податковий притулок, податкова гавань. Офшорні схеми засновані на
використанні можливостей, що надаються укладеними угодами про усунення
подвійного оподаткування.
Українські банки і фінансові компанії використовують офшорні схеми для
діяльності на світових ринках цінних паперів. Збільшилася роль офшорних схем
у формуванні транснаціональних господарських систем, коли офшорні фірми
вбудовуються в мережу зовнішніх філіалів українських підприємств. Офшорні
схеми часто направлені на подолання іноземних податкових бар’єрів. Існує
комплекс факторів, які стимулюють розвиток офшорного бізнесу в Україні. До
головних таких факторів належать: намагання уникнути подвійного
оподаткування в Україні і потужні мотиви до експорту капіталу за кордон.
Типологія офшорних компаній. Виходячи з реалій сьогодення, виділяють
наступні типи офшорних компаній:
1. Класичні офшорні компанії. Головна вимога юрисдикції, де дозволено
реєстрацію таких компаній, це ведення діяльності за межами країни реєстрації.
На відміну від місцевих підприємців, офшорна компанія в країні реєстрації
повністю звільнена від сплати податків або платить низькі фіксовані податки.
Власником такої компанії є нерезидент; при цьому бухгалтерська звітність не
надається, і компанія в більшості випадків сплачує лише фіксоване щорічне
мито. Як правило, класичні офшорні компанії реєструються в невеличких
державах, на островах з невисоким рівнем розвитку власної економіки, але з
досить високою політичною стабільністю (Багамські Острови, Британські
Віргінські острови, Вануату, Сейшельські Острови, Беліз, Панама, Домініка,
Сент-Вінсент і Гренадіни). Зазвичай у таких країнах не ведеться реєстр
акціонерів і директорів, конфіденційність володіння такою компанією дуже
висока. Тому їх часто використовують як сейф та для фінансових трансакцій.
Компанії, зареєстровані в юрисдикціях з низькими ставками податків. У цих
країнах, як правило, надаються істотні податкові пільги для певних типів

64
компаній. Менший рівень конфіденційності і фінансові втрати компенсуються
вищим престижем у світі. Такі держави, а значить і компанії, зареєстровані в цих
країнах, мають доволі високий авторитет у міжнародному співтоваристві, не
розглядаються як офшори і за ставками, нижчими ніж звичайні. Проведення
щорічного аудиту і здавання бухгалтерської звітності є обов’язковими. До країн
із помірним оподаткуванням належать насамперед Гонконг, Гібралтар,
Люксембург, острів Мен та ін.
2. «Оншорні компанії» (on-shore companies). До цього типу можна віднести
компанії, зареєстровані в державах зі звичайним (або навіть високим)
оподаткуванням, які широко застосовуються в агентських схемах, побудові
холдингових структур, а також для використання договорів про уникнення
подвійного оподаткування. Зазвичай у таких країнах щорічне проходження
аудиту й подання звітності є обов’язковими. Однак певні організаційно-правові
форми дозволяють спокійно функціонувати, платячи тільки фіксовані збори.
Такі компанії використовуються як для ведення солідного бізнесу, так і для
простого зберігання грошей. З боку урядів таких держав контроль жорсткіший,
ніж у попередніх випадках, здійснюється реєстр директорів і акціонерів, але й
престиж компаній набагато вищий. До таких країн належать: Великобританія,
Нова Зеландія, Швейцарія, Данія та ін.
3. На сьогоднішній день проміжне становище у даній класифікації займає
Кіпр – мабуть, найбільш популярний інструмент податкового планування
українських бізнесменів. Після вступу в 2004 році Кіпру до Європейського
Союзу в цій країні запровадили нове податкове законодавство, скасувавши всі
відмінності між звичайними резидентними і офшорними компаніями. Однак,
незважаючи на зміни в правилах оподаткування Кіпру, рівень податкового
навантаження там як і раніше залишається досить низьким. Наприклад, ставка
податку на прибуток складає лише 5%. Головне, що доходи від дивідендів і
роялті не оподатковуються. Це відкриває перед вітчизняними компаніями
широкі можливості не платити прямі податки.
У відповідності до пункту 161.2 статті 161 Податкового кодексу України

65
Кабінетом Міністрів України видано розпорядження від 27 травняо 2023 р. «Про
перелік офшорних зон», яким визначено країни, що мають статус офшорних, а
саме : Британські залежні території: О. Гернсі, О. Джерсі; О. Мен; О. Олдерні;
Близький Схід: Бахрейн; Центральна Америка: Беліз; Європа: Андорра,
Гібралтар, Монако; Карибський регіон: Ангілья, Антигуа і Барбуда, Аруба,
Багамські Острови, Барбадос, Бермудські Острови, Британські Віргінські
Острови, Віргінські Острови (США), Гренада, Кайманові Острови, Монтсеррат,
Нідерландські Антильські Острови, Пуерто-Ріко, Сент-Вінсент і Гренадіни,
Сент-Кітс і Невіс, Сент-Люсія, Співдружність Домініки, Теркс і Кайкос; Африка:
Ліберія, Сейшельські Острови; Тихоокеанський регіон: Вануату, Маршалові
Острови, Науру, Ніуе, Острови Кука, Самоа; Гонконг; Південно-Східна Азія:
Мальдівська Республіка, Сінгапур [55].
Розглянемо декілька методик з застосуванням офшорних зон, що можливі
для українських компаній в правовому секторі. В першу чергу, українськими
підприємствами використовується методика з використанням переваг, наданих
Угодами про уникнення подвійного оподаткування. Дана методика дозволяє
використовувати офшорні компанії для зниження податків шляхом переводу
частини торгівельно-закупівельної і виробничо-збутової діяльності на комісійну
основу. На підставі договору комісії між офшорною компанією й українським
підприємством (які, зрозуміло, підконтрольні одному й тому ж самому
українському резиденту) здійснюються в сутності ті ж дії, що планує здійснити
підприємство чи навіть уже здійснило, але за невелику комісійну винагороду, яка
підлягає оподаткуванню. Сутність методики полягає у закріпленні торгівельних
і виробничих операцій у двох незалежних договорах: один з яких носить
витратний, інший – доходний характер. Тобто закордонна компанія дає
доручення незалежному агенту (українському підприємству) здійснити за
невелику винагороду від свого імені, але за рахунок комітента певні юридичні
дії. Українське підприємство, як комісіонер, здійснює за дорученням комітента
певні юридичні і фактичні дії з товаром і грошовими коштами. Діючи від свого
імені, ставить підписи на договорах, специфікаціях, рахунках, актах, накладних

66
і т.д. і скріплює їх печатками, але при цьому українське підприємство одержує,
враховує на балансі й оподатковує лише невелику комісійну винагороду.
Розглянемо це на рис. 3.2.
Агентська
угода №2 Договір
постачання №2
Кіпрська Покупеци в
компанія Україні
Оплата
Оплата Оплата
Торгові Оплата
Постачальник в
Агентська підприємства
Україні
угода №1 в Україні Договір
постачання №1

Оплата Постачальник за
Компанія в США кордоном

Імпортний контракт

Переведення в готівку за
допомогою платіжних карт
Рисунок 3.2 – Оптимізація зовнішньоторгівельної діяльності за
допомогою офшорних зон – Методика 1
Джерело: складено автором

Компанія в США укладає Агентську угоду з Агентом – кіпрською
компанією на роботи, послуги (агентська угода №1). За агентською угодою №2
кіпрська компанія виступає Принципалом і дає Агенту доручення: від свого
імені, але за рахунок Принципала укласти Договір постачання на придбання
товару у Постачальника за ціною Ц1; доручення здійснити від свого імені на
користь Принципала постачання цього товару Покупцю за ціною Ц2 (у тому
числі ПДВ), одержати гроші на свій рахунок і перерахувати їх Принципалу після
відрахування своєї комісійної винагороди. За договором постачання №1 Агент
придбає у Постачальника товар за ціною Ц1 (в тому числі ПДВ). У випадку схеми
для імпорту – це імпортний контракт на постачання товару. Агент реалізує товар
Покупцю за ціною Ц2, в тому числі ПДВ (за договором постачання №2).
Наведена методика дозволяє знижувати податки як при угодах усередині
країни, так і при зовнішньоекономічній діяльності. При імпорті змінюється
тільки Агентська угода. В останньому випадку кіпрська фірма буде давати

67
доручення закупити товар і імпортувати його в Україну зі сплатою всіх митних
зборів і ввізного ПДВ. Згідно вищезгаданої Угоди з Кіпром, кіпрська компанія,
яка веде діяльність в Україні через Агента з незалежним статусом (комісіонера)
має право не реєструвати постійне представництво в Україні і не підлягає
оподаткуванню в Україні, а українська компанія-агент платить податки лише зі
своєї комісійної винагороди. Для того, щоб зовсім не платити податок на
прибуток і на Кіпрі (10%), реєструється ще одна безподаткова компанія,
наприклад, у США, Панамі чи в Белізі, яка наймає кіпрську компанію як агента.
Таким чином, гроші від операцій в Україні виводяться на Кіпр, а з Кіпру, за
винятком невеликої агентської винагороди, на рахунок офшорної компанії. Далі
кошти знову інвестуються через кіпрську компанію в які-небудь проекти в
Україні, а частина з них переводиться у готівку без сплати податків через
міжнародні платіжні карти. З метою ускладнення виявлення і документування
таких схем, використовуються також методики, що включають додатково ще
одне українське підприємство. При цьому Агентська угода №2 розбивається на
дві (рис. 3.3).
Агентська угода №2 Договір
постачання №2

Кіп рська компанія Покупець в Україні
Підконтрольне
підприємство в Оплата
Оплата Україні №2

Агентська угода
Передача
№3 і оплата
Оплата товару

Оплата
Постачальник в
Агентська угода
№1 Підконтрольне Договір Україні
підприємство в постачання №1
Україні №1
Оплата Постачальник за
Ко мпанія в США
кордоном

Імпортний контракт
Переведення в готівку за допомогою
платіжних карт

Рисунок 3.3 – Оптимізація зовнішньоторгівельної діяльності за
допомогою офшорних зон – Методика 2
Джерело: складено автором

68

Кіпрська компанія виступає Принципалом (агентська угода №3) і дає
Агенту – підприємству П1 доручення від свого імені, але за рахунок Принципала
укласти Договір постачання на придбання товару у Постачальника за ціною Ц1
(у тому числі ПДВ) – (Договір постачання №1) і передачу цього товару
підприємству П2; По агентській угоді №2 Агенту-підприємству П2 дається
доручення здійснити від свого імені на користь Принципала постачання цього
товару Покупцю за ціною Ц2 (у тому числі ПДВ) – (Договір постачання №2),
одержати гроші на свій рахунок і перерахувати їх Принципалу після отримання
своєї комісійної винагороди.
Принципового значення у розробках перспектив розвитку
зовнішньоекономічних зв’язків України повинні набути фактори їх
багатовекторного спрямування. При збереженні пріоритетів, сформованих у
попередні роки, потрібно не лише закріпити, а й забезпечити подальше
посилення співробітництва з країнами колишнього СРСР (нинішніми країнами
СНД, Балтії) та Східної Європи.
Разом з тим необхідно розвивати стосунки з перспективними ринками Азії,
Африки, Латинської Америки, Австралії, ставити стратегічні завдання щодо
урізноманітнення і проникнення експортерів на ринки Західної Європи та
Північної Америки. Адже це сприятиме більш повній реалізації експортного
потенціалу наших підприємств з одного боку та залученню іноземних інвестицій
з іншого.
Таким чином, входження України в сучасний цивілізаційний процес
можливе лише на базі відкритості економіки. Практичні ж заходи щодо
створення нового механізму організації і регулювання зовнішньоекономічних
зв’язків пов’язані з вирішенням трьох основних блоків проблем: формуванням
необхідної законодавчої бази; створенням відповідного економічного
середовища; розвитком інституційних структур, що регулюють
зовнішньоекономічні зв’язки.

69
Всебічне поліпшення інтегрування національної економіки у світове
співтовариство, демократизація дозволять здійснити ринкові перетворення,
повніше реалізувати трудовий потенціал, відродити виробництво, залучити нові
наукові розробки і створити сприятливі умови життя в незалежній Україні.
Необхідно кремо відмітити, що використання у свїй діяльності компаній із
офшорним статусом під час військових дій призупинено. Це пов’язано із
тимчасовою забороною виводу коштів за кордон (24 лютого 2025 року
Національний банк ухвалив постанову, якою заборонив бізнесу виводити валюту
за межі України [55]). І пропозиції мають перспективний характер.

3.3 Обґрунтування заходів щодо підвищення ефективності
зовнішньоекономічної діяльності підприємства

Розглянемо докладно запропоновані шляхи вдосконалення
зовнішньоекономічної діяльності ПрАТ «Азот», аргументуємо та розрахуємо
економічний ефект від їх впровадження, а саме впровадження на підприємстві
механізму трансфертного ціноутворення в співпраці з компаніями з офшорним
статусо.
Термін «офшорна зона» означає будь-яку країну з низькою або нульовою
податковою ставкою на всі або окремі категорії доходів, певним рівнем
банківської або комерційної таємності. Крім того, більшість офшорних зон
мають відносно прості вимоги з ліцензування і регулювання діяльності
фінансових компаній та інших фірм.
Основні ознаки визначення офшорних зон:
1. Оподаткування. Багато офшорних юрисдикцій стягують податки, проте
всі вони або не стягують прибутковий податок взагалі або стягують його тільки
з певних категорій доходу. Відсутність прибуткового податку, як правило, є
частиною політики залучення іноземного капіталу. Важливою особливістю
більшості офшорних територій є надання пільгового податкового режиму і
виконання вимоги проведення ділових операцій за межами країни, в якій

70
офіційно зареєстрована офшорна компанія.
2. Фінансова таємниця. Особливістю офшорних юрисдикцій є наявність
надмірно жорстких правил захисту банківської і комерційної таємниці. Вони
відмовляють у порушенні своїх бар’єрів секретності навіть тоді, коли є серйозне
порушення законів іншої країни. З цієї точки зору розрізняють дві категорії
офшорних юрисдикцій: країни, які відмовляють у послабленні своєї секретності,
не зважаючи на використання режиму секретності в злочинних цілях; країни, які
дозволяють законні розслідування в належних випадках.
3. Валютний контроль. Офшорні юрисдикції мають, як правило, систему
подвійного валютного контролю. Загальне правило: резиденти підлягають
валютному контролю, а нерезиденти – ні. Іноземна особа може заснувати
компанію в країні податкового притулку для ведення бізнесу в інших
юрисдикціях. В цьому випадку компанія не піддаватиметься валютному
контролю, оскільки вона не займається бізнесом у даній офшорній юрисдикції.
4. Легкість доступу до зарубіжної банківської системи. Використання
офшорних юридичних осіб дає можливість розміщувати капітал у твердій валюті
в надійних банках стабільної країни. Великі секретарські компанії з визнаною
міжнародною репутацією мають сталі зв’язки і можливість відкривати для своїх
клієнтів рахунки в провідних зарубіжних банках. Офшорній фірмі може бути
відкритий валютний банківський рахунок у зарубіжному банку. Такий рахунок
може використовуватися для безготівкових розрахунків, здійснення інших
операцій (перекази, акредитиви, банківські гарантії) або як «скарбничка»
грошей.
Механізм трансфертного ціноутворення. У торговельних методиках
офшор виступає посередником між постачальником товару і дійсним покупцем.
При експорті товару або послуги з країни через офшор ціна занижується до
найменшої можливої суми, потім офшорна компанія перепродає товар або
послугу фактичному покупцеві за реальною ціною, в результаті чого увесь
прибуток залишається в офшорній компанії. При імпорті товару в країну через
офшор ціна зазвичай занижується для мінімізації суми сплачуваних митних

71
зборів і ПДВ, крім того має значення врахування митної вартості, оскільки
занадто низька ціна призведе до зростання податку на прибуток, а занадто висока
– митних платежів. У кожному випадку можна підібрати таку ціну, при якій
загальна сума платежів державі буде мінімальною.
Всі перелічені ознаки офшорних компаній (оподаткування, фінансова
таємниця, валютний контроль та легкість доступу до банківської
інфраструктури) привабливі для співпраці. На ринку України здійснюють свою
діяльність фірми, основним напрямом діяльності яких є створення офшорних
компаній за кордоном та їхнє утримання. Серед подібних підприємств вже
встигла сформуватися ціна на готові до негайного використання офшорні
компанії, реєстрацію їх на замовлення, відкриття банківських рахунків з
Інтернет-банкінгом, які відображено в табл.3.7., 3.8. Як вже зазначалося в розділі,
Кіпр відноситься до зони, прирівняної до офшорної.

Таблиця 3.7 – Вартість готових офшорів і реєстрації на замовлення в 2025 році
Готова
компанія з Реєстрація
Юрисдикція Акціонер Директор Секретар повним на Продовження
номінальним замовлення
сервісом
Belize /
1 1 – 850$ +100$ 750$
Беліз
BVI / БВО 1 1 – 880$ +150$ 780$
Panama /
2 3 1 870$ +150$ 770$
Панама
Seychelles /
1 1 – 850$ +100$ 750$
Сейшели
Сyprus /
1 1 1 680$ +300$ 600$
Кіпр
Джерело: складено автором

З метою впровадження трансфертного ціноутворення на ПрАТ «Азот»,
необхідно заснувати компанію в офшорній зоні. Вважаємо за доцільне, з наявних

72
можливостей, обрати компанію з реєстрацією на Кіпрі. Основним мотивом є
невисоке оподаткування, підтримання режиму збереження конфіденційності та
головне – високий рівень довіри та престижності компанії в порівнянні з
компаніями, зареєстрованими в класичних офшорних зонах.
Хотілося б відмітити що в умовах Кіпру вичерпний перелік податків для
нашої компанії представлений фіксованим податком, який включений в суму
600Є (пакет по утриманню фірми) та як вже відмічалося, податок на прибуток в
розмірі 4% об`єкта оподаткування. В той же час у вітчизняних умовах податок
на прибуток складає 18% (з 01.01.2021 року) об`єкта оподаткування.

Таблиця 3.8 – Відкриття банківських рахунків з Інтернет-банкінгом
в 2025 році
Особиста Перший Другий Час
Країна Сайт банку
присутність рахунок рахунок активації
Рахунок 10
www.snoras.com В офісі 450$ 350$
Банк Литва роб.днів
Рахунок Не 10
www.ab.lv 450$ 350$
Банк Латвія вимагається роб.днів
Рахунок Не 30
www.bankofcyprus.com 450$ 415$
Банк Кіпру вимагається роб.днів
Рахунок на Не 30
www.loyalbank.com 650$ 450$
Карибах вимагається роб.днів
Джерело: складено автором

Ставки податку на прибуток планувались в розмірі 17% в 2025 та 16% в
2024 році і надалі, але в зв`язку зі складною економічною ситуацією в країні
(військовими діями) залишені в розмірі 18%. Що стосується ставки ПДВ – то для
експортних операцій в нашій країні застосовується нульова ставка (в даному
випадку пільга з оподаткування податком на додану вартість використовується
як інструмент стимулювання зовнішньоекономічної активності країни).

73
Наведемо порівняльну таблицю (табл. 3.9.) базових умов експортування
основної продукції ПрАТ «Азот» за умов звичайної експортної діяльності та за
умов використання трансфертного ціноутворення через компанію, зареєстровану
на Кіпрі.

Таблиця 3.9 – Порівняльна таблиця базових умов експортування основної
продукції ПрАТ «Азот» в 2025 році
Показник Україна Кіпр
Податок на прибуток СГД 18% об`єкту оподаткування 4% об`єкту оподаткування
Витрати на відкриття 1- рахунок 450 $
рахунків в банках Кіпру 2- рахунок 415 $
Витрати на реєстрацію 680 $
компанії
Витрати на утримання 600 $ щомісячно
компанії
Джерело: складено автором

Таким чином, разові витрати на відкриття (Вв) такої компанії складуть
450+415+680+600 = 2145 $ або за курсом НБУ 1 $=41,5 грн., витрати складуть в
національній валюті 89,04 тис.грн. В подальшому постійні витрати (Вп)
щомісяця складатимуть 580 $ або 24,92 тис.грн. В той же час економія коштів за
рахунок різниці в оподаткуванні податком на прибуток складатиме 14% об`єкту
оподаткування (Різн. Ст. Под.) (18% Україна – 4% Кіпр).
Одним з основним напрямів експортної діяльності ПрАТ «Азот», як вже
відмічалось в розділі 2 роботи, є реалізація карбаміду. (Найбільш концентроване
із твердих азотних добрив, містить не менше 46% азоту. Підприємство випускає
карбамід марки А в вигляді білих кристалів або гранул, карбамід марки Б – білі
або слабофарбовані гранули. Добрива марки А призначені для промисловості та
тваринництва, Б – для сільського господарства та роздрібної торгівлі. Добриво
транспортується насипом та в упакованому вигляді. При основному внесенні в
грунт карбамід по ефективності не поступається аміачній селітрі. Гарантійний

74
строк зберігання – 6 місяців з дня виготовлення). На сьогоднішній день ринкова
ціна карбаміду становить 392 $ /тн. або 14,875 тис.грн./тн. .( за курсом
41,5грн.=1$) Повна собівартість (Сбп) тонни карбаміду складає 204 $ /тн. або
7,775 тис.грн. / тн (структура собівартості продукції розглянута в розділі 2.1
роботи). За умовами трансфертного ціноутворення карбамід
реалізовуватиметься в офшорну компанію за ціною, близькою до повної
собівартості, а саме пропонуємо встановити ціну (Зц) в розмірі 207 $ /тн. або
7,875 тис.грн. / тн. В подальшому, товар направлятиметься до потенційних
покупців –нерезидентів за світовими цінами. Витрати на транспортування
приймає на себе покупець. За кожну тонну реалізованого карбаміду за
запропонованою схемою економія коштів складатиме = 1,05 тис.грн. (Ек 1т.).
Розрахунок проведений наступним чином:
Ек 1 т.= Різн. Ст. Под.* (Сц –Зц)/100%, 3.1.
де Сц – Світова ціна карбаміду, Зц – Запропонована ціна карбаміду.
Таким чином: Ек 1 т.= 14*(14,875-7,875)/100% = 1,05 тис.грн. 3.2.
Тобто мінімальний обсяг реалізації карбаміду за запропонованою схемою,
за яким точкою беззбитковості (Qб) за запропонованим проектом можливо
вважати обсяг продукції, за яким економія коштів (вже розраховані нами 1,05
тис.грн. /тн) покриватиме витрати, пов`язані з утриманням офшорної компанії
(щомісячно), а саме:
Qб = Вп/Ек 1 т. 3.3
де Вп - постійні витрати щомісяця складатимуть 890Є або 24,92тис.грн.
Таким чином, Qб = 24,92/1,05 = 23,7 тонни карбаміду/місяць.
Загальні витрати, пов`язані з відкриттям компанії покриються за умов
реалізації наступного обсягу карбаміду (Об 2) :
Об 2 = Вв/ Ек 1 т. = 89,04 / 1,05 = 84,8 тонн карбаміду. 3.4.
Виходячи з статистичних даних щодо використання виробничих
потужностей ПрАТ «Азот», в рік підприємство в середньому виробляє близько

75
165 тис.тонн карбаміду (дані 2025 року). Щорічно експортується карбаміду в
натуральних показниках – 95 тис.тонн. Потенційними покупцями даного виду
добрива є країни: Китай, Гонконг, Сінгапур, Малайзія, США, Турція.
Представимо запропонований алгоритм розрахунків у вигляді таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 – Розрахунок економічного ефекту від впровадження на
підприємстві (ПрАТ «Азот») механізму трансфертного ціноутворення в
співпраці з компаніями з офшорним статусом в 2025 році
Показник Позначен Значення Розрахунок
ня
Загальні витрати на впровадження Вв 2145$ або 89,04 Розрахунок
трансфертного ціноутворення тис.грн. наведений в таб.
3.3. за курсом
41,5грн.=1$
Постійні витрати (утримання Вп 600$ або 24,92 за курсом 41,5
офшорної компанії (щомісячно) тис.грн. грн.=1$
Різниця в оподаткуванні податком Різн. Ст. 14% об`єкту Податок на
на прибуток Под оподаткування прибуток (Пп)
Україна=18%,
Кіпр=4%
Світова ціна карбаміду становить Сц 392$ /тн. або 14,875 за курсом
грн./тн. тис.грн./тн. 41,5грн.=1$
Повна собівартість тонни Сбп 204 $/тн. або 7,775 за курсом
карбаміду тис.грн./ тн. 41,5грн.=1$
Запропонована ціна реалізації в Зц 207 $ /тн. або за курсом
офшорну компанію 7,875тис.грн. / тн. 41,5грн.=1$
Економія коштів (реалізація 1 тн Ек 1 т 1,05 тис.грн. Ек 1 т.= Різн. Ст.
карбаміду) Под.* (Сц –Зц)
Точка беззбитковості (Qб) 23,7 тонни Qб = Вп/Ек 1 т. =
карбаміду/місяць 24,92/ 1,05 = 23,7
тонни карбаміду
Загальні витрати, пов`язані з (Об 2) 84,8 тонни карбаміду Об 2 = Вв/ Ек 1 т. =
відкриттям компанії покриються 89,04 / 1,05 = 84,8
при реалізації наступного обсягу тонн карбаміду
карбаміду
Запропонований обсяг реалізації Об факт 1000 тонн
карбаміду за трансфертного
ціноутворення
Економічний ефект за Е фак. 1025,08 тис.грн. Е фак. = Об факт *
запропонованим варіантом Ек 1 т. – Вп =
трансфертного ціноутворення (за 1000*1,05 – 24,92 =
умов обсягу реалізації 1000 тонн) 1025,08 тис.грн.
Джерело: складено автором

76
Вважаємо за доцільне за цією методикою реалізовувати 1 тис.тонн.
карбаміду щомісячно. За запропонованою методикою оптимізації
зовнішньоекономічної діяльності ПрАТ «Азот», економічний ефект складатиме:
Е фак. = Об факт * Ек 1 т. – Вп, 3.5.
де Об факт – фактичний обсяг реалізації карбаміду за запропонованим
варіантом трансфертного ціноутворення.
Е фак. = 1000*1,05 – 24,92 = 1025,08 тис.грн.
Що стосується оптимізації зовнішньоекономічної діяльності СГД, існує
ряд внутрішніх заходів, за допомогою яких досягається підвищення
ефективності такої діяльності, серед них окреме місце займає співпраця з
офшорними компаніями. Економічний ефект за запропонованим варіантом
трансфертного ціноутворення складе 1025,08 тис.грн.

Висновок за розділом 3

За результатами вивчення теоретичних надбань у сфері
зовнішньоекономічної діяльності, спираючись на проведений ґрунтовний аналіз
діяльності ПрАТ «Азот», враховуючи сучасний економічний стан України,
особливості нормативно-правового забезпечення зовнішньоекономічних
процесів, а також державні програми підтримки та розвитку міжнародного
співробітництва, було розроблено низку пропозицій щодо удосконалення
системи управління зовнішньоекономічною діяльністю як на рівні держави, так
і безпосередньо на рівні підприємства. Особливу увагу під час дослідження було
приділено положенням митного законодавства, зокрема нормам Митного
кодексу України, які визначають умови здійснення експортно-імпортних
операцій та формують інституційне середовище функціонування суб’єктів ЗЕД.
Встановлено, що в сучасних умовах внутрішнє економічне зростання має
виступати ключовою стратегічною метою державної політики регулювання
зовнішнього сектору економіки. Саме тому особливого значення набувають
заходи, спрямовані на підтримку національних товаровиробників та підвищення

77
їхньої конкурентоспроможності на міжнародних ринках. У роботі розглянуто
можливості застосування протекціоністських інструментів, які сприяють
стимулюванню експорту, розширенню ринків збуту та збільшенню валютних
надходжень до країни.
Доведено, що державна підтримка експортної діяльності підприємств
повинна передбачати більш активне та послідовне використання економічних,
правових та адміністративних важелів впливу. До таких інструментів належать
удосконалення механізмів експортного кредитування, страхування
зовнішньоторговельних ризиків, спрощення митних процедур, цифровізація
процесів оформлення зовнішньоторговельних операцій, а також розширення
інформаційно-консультаційної підтримки експортерів.
Окрему увагу в роботі приділено дослідженню факторів, що стримують
розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємств. Одним із найбільш
вагомих чинників визначено значний податковий тягар, який негативно впливає
на фінансові результати суб’єктів господарювання та обмежує їхні можливості
щодо розширення зовнішньоекономічних операцій. У зв’язку з цим у розділі 3.2
роботи запропоновано варіант оптимізації зовнішньоекономічної діяльності
ПрАТ «Азот» із використанням механізмів трансфертного ціноутворення.
Застосування такого підходу дозволяє забезпечити більш раціональний розподіл
фінансових ресурсів, оптимізувати податкове навантаження в межах чинного
законодавства та підвищити загальну ефективність зовнішньоекономічної
діяльності підприємства.
Запропоновані заходи мають комплексний характер і можуть бути
використані як основа для подальшого вдосконалення системи управління
зовнішньоекономічною діяльністю ПрАТ «Азот». Їх реалізація сприятиме
зміцненню конкурентних позицій підприємства на зовнішніх ринках,
підвищенню ефективності експортно-імпортних операцій та забезпеченню
стійкого економічного розвитку в умовах посилення глобальної конкуренції та
нестабільності міжнародного економічного середовища.

78
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. В першому теоретичному розділі роботи надано узагальнену
характеристику системи управління зовнішньоекономічною діяльністю
сучасних підприємств, проведено дослідження організації та структури
зовнішньоекономічної діяльності, а також визначено основні показники оцінки
ефективності зовнішньоекономічних операцій. При цьому можемо зробити
висновок про те, що організація зовнішньоекономічної діяльності – це дуже
складна і клопітка робота. Вона вимагає уважного опрацювання таких питань як
кон’юнктура ринку, потенціальні покупці і продавці, встановлення ділових
контактів з ними, проведених переговорів, підписання угод і т.д. Тому, для
ефективного управління ЗЕД на рівні підприємства, необхідна адекватна до умов
його роботи структура управління.
2. Проведений аналіз нормативно-правового регулювання
зовнішньоекономічної діяльності підприємств. Таке регулювання спрямоване на
забезпечення захисту інтересів країни та суб’єктів її зовнішньоекономічної
діяльності, створення для останніх рівних можливостей розвивати всі види
підприємницької діяльності та напрями використання доходів і здійснення
інвестицій, на розвиток конкуренції та ліквідацію монополізму, особливо в
умовах кризи. Всі методи регулювання умовно поділяються на адміністративні
та економічні методи. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності
здійснюється за допомогою законів України, актів тарифного та нетарифного
регулювання, економічних заходів оперативного регулювання (валютно-
фінансових, кредитних та ін.).
3. Розглянутий процес створення системи управління
зовнішньоекономічною діяльністю та показники ефективності та методи оцінки
виробничо-господарської діяльності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.
Загалом у ЗЕД ефективність проявляється у максимізації прибутку при
мінімальних витратах, пов’язаних із здійсненням зовнішньоекономічних
операцій.

79
4. В другому розділі проведений аналіз організаційно-господарської,
економічної діяльності та ефективності системи управління ЗЕД ПрАТ «Азот».
«Азот» – один з лідерів хімічної галузі України. Підприємство є основним
активом холдингу OSTCHEM. Черкаський «Азот» сьогодні займає приблизно
чверть вітчизняного ринку мінеральних добрив, а при повному завантаженні
здатний виробляти на рік близько 2 млн. тонн мінеральних добрив, а також
іонообмінні смоли, капролактам та іншу хімічну продукцію. Основними видами
азотних добрив є: аміачна селітра; карбамід; аміачна вода; рідкі амонійні
добрива; карбамідо-аміачні суміші; сульфат амонію; аміак. Його організаційна
структура чітко спланована, процес виробництва відбувається поетапно.
5. Проведений аналіз організаційно-господарської та економічної
діяльності підприємства. За результатами аналізу отримано наступні висновки:
СГД демонструє позитивну динаміку виходу із збиткової діяльності (за рахунок
експортних операцій), не дивлячись на військові дії, що розгорнулися. Так,
аналіз структури доходів та витрат свідчить, що основною причиною
абсолютного зростання прибутковості у 2025 році в порівнянні з 2024 роком
стало зростання чистого доходу (виручки) на 936 081 тис.грн. В той же час
економічні показники ПрАТ «Азот» свідчать про відносну залежність
підприємства від зовнішніх фінансових джерел, нездатність підприємством до
швидкого погашення своїх короткострокових зобов’язань та негативну
тенденцію, низьку здатність підприємства негайно погасити свої зобов’язання.
Прослідковується висока залежність підприємства від залучених коштів.
6. Проведений аналіз ефективності системи управління ЗЕД ПрАТ «Азот».
Підприємство здійснює експортні та імпортні операції (експорт товарів, імпорт
товарів, робіт, послуг), операції з давальницькою сировиною у
зовнішньоекономічних відносинах. Підприємство експортує продукцію майже в
40 країн світу. Згідно проведених розрахунків ефективність ЗЕД фірми в
аналізованому періоді коливалась від 3,2% в 2024 році до 5% в 2025 році.
Ефективність ЗЕД збільшилася в першу чергу, за рахунок експортних операцій.
А саме, підвищення ефективності досягнуто за рахунок значного зростання

80
прибутку від експортних операцій в 2025 році – в порівнянні з 2024 роком – на
22 млн.грн. Виручка від експорту зросла на 8,9%, витрати – на 5,3%.
Підприємство має відносно стійке становище на зовнішньоекономічному фоні і
має перспективи розвитку, але необхідно звернути увагу на взаємозв’язок між
ЗЕД і діяльність підприємства вцілому. Особливу увагу необхідно звернути на
величину готової продукції та запасів на складі, та імпортну політику ПрАТ
«Азот». Наявність прибутку та перспектив розвитку став основою розробки
пропозій та перспектив щодо удосконалення системи управління
зовнішньоекономічною діяльністю ПрАТ «Азот» в 3 розділі.
7. Третій розділ роботи містить пропозиції щодо удосконалення умов
проведення зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Формування
ринкових відносин в виробничому секторі економіки України неможливе без
здійснення відповідних економічних реформ та включення країни в світові
інтеграційні процеси. Особлива роль при вирішенні цих проблем належить
зовнішньоекономічній діяльності та вдосконаленню механізмів її регулювання.
Практичні ж заходи щодо створення нового механізму організації і регулювання
зовнішньоекономічних зв’язків пов’язані з вирішенням трьох основних блоків
проблем: формуванням необхідної законодавчої бази; створенням відповідного
економічного середовища; розвитком інституційних структур, що регулюють
зовнішньоекономічні зв’язки.
8. Доведено, що стосується оптимізації зовнішньоекономічної діяльності
СГД, існує ряд внутрішніх заходів, за допомогою яких досягається підвищення
ефективності такої діяльності, серед них окреме місце займає співпраця з
офшорними компаніями. Офшорна зона один із видів вільних економічних зон,
що належать до сервісних вільно-економічних зон, особливістю яких є створення
для підприємців сприятливого валютно-фінансового та фіскального режимів,
високий рівень законодавчої гарантії банківської та комерційної секретності,
лояльність державного регулювання. Синоніми офшорної зони – офшорний
центр, безподаткова зона, податковий притулок, податкова гавань. Офшорні
схеми засновані на використанні можливостей, що надаються укладеними

81
угодами про усунення подвійного оподаткування.
9. Необхідно кремо відмітити, що використання у свїй діяльності компаній
із офшорним статусом під час військових дій призупинено. Це пов’язано із
тимчасовою забороною виводу коштів за кордон (24 лютого 2025 року
Національний банк ухвалив постанову, якою заборонив бізнесу виводити валюту
за межі України [55]). І пропозиції мають перспективний характер. Розглянуто
декілька підходів із застосуванням офшорних зон, що можливі для українських
компаній в правовому секторі. Для ПрАТ «Азот» основною пропозицією щодо
удосконалення організації проведення зовнішньоторгівельних операцій,
спираючись на проведений аналіз даного СГД (як загальний так і конкретно його
зовнішньоекономічну діяльність), аналіз законодавчого поля, в якому працює
підприємство, є впровадження на підприємстві механізму трансфертного
ціноутворення в співпраці з компаніями з офшорним статусом. В останньому
розділі роботи детально розглянуто та розраховано економічний ефект від такого
економічного прийому. Економічний ефект за запропонованим варіантом
трансфертного ціноутворення (за умов обсягу реалізації 1000 тонн) склав
1 025,08 тис.грн.

82
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Гончаренко В. В, Шкурупій О. В., Артеменко І. А. та ін.
Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: Навч. посіб. / За ред. О. В.
Шкурупій. –– К.: Центр учбової літератури, 2012. – 248 с.
2. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» вiд 16.04.1991
№ 959-XII (з наступними змінами та доповненнями).
3. Митний кодекс України - Відомості Верховної Ради України (ВВР),
(з наступними змінами та доповненнями)..
4. Багрова І. В. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства:
Підручник. - К.: Центр навчальної літератури, 2024. – 580 с.
5. Бондар Н. М. Економіка підприємства: Навчальний посібник. – К.:
А.С.К., –2004. – 399 с.
6. Босак А. О. Технологія зовнішньоекономічних операцій і міжнародні
інформаційні системи: Навч.посібник / А. О. Босак, Р. Д. Бала – Львів:
Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2009. – 180
с.
7. Вічевич А. М. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності. – Львів:
Афіна, 2004. – 140 с.
8. Гетьман О.О. Економіка підприємства. – К.: ТОВ «Центр учбової
літератури», 2022. – 548 с.
9. Дідківський М. І. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства:
Навч. посіб. – К.: Знання, 2006. – 462 с.
10. Добродух П. С. Альтернативні моделі розвитку України в
зовнішньоекономічному середовищі // Факти. – 2007. – №12.
11. Дроздова Г. М. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності
підприємства: Навч. посіб. – К.: ЦУЛ, 2002. – 172 с.
12. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: Підручник для вузів.
/ І. В. Багрова і ін. – К.: ЦНЛ, 2004. – 580 с.
13. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Навч. посіб. – К.:

83
ЦНЛ, 2006. – 792 с.
14. Іщенко О. І. Вдосконалення регіонального розвитку хімічного
виробництва / О. І. Іщенко. – К.: Нора-прінт, 2023. – 252 с.
15. Кадуріна Л. О. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності.
Навчальний посібник. – К.: Видавничий Дім “Слово”, 2004. – 288 с.
16. Кваша С. М. Державне регулювання зовнішньоекономічної
діяльності в АПК України / С. М. Кваша // Агроінком. – 2023. – № 7. – С. 53-58.
17. Кваша С. М. Трансформаційні перетворення в зовнішньоекономічній
діяльності АПК / С.М. Кваша // Вісник аграрної науки. – 2024. – № 8. – С.71-73.
18. Кириленко В. В. Економіка / В.В. Кириленко. – Тернопіль:
Економічна думка, 2002. – 193 с.
19. Козик В. В., Панкова Л. А., Карпяк Я С., Григор’єв О. Ю., Босак А.
О. Зовнішньоекономічні операції і контракти: Навч. посіб. - 2-ге вид., перероб. і
доп. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 608 с.
20. Кононенко О., Махонько О. Аналіз фінансової звітності. – 4-те вид.,
перероб. і доп. – Х.: Фактор, 2006. – 208с.
21. Костирко Р. О. Фінансовий аналіз. Навч. посібник. – Х.: Фактор,
2007. – 784 с.
22. Костюченко В. М. Консолідована фінансова звітність: міжнародний
досвід практика України. Науково-практичний посібник. – К.: ЦУЛ, 2008. – 528
c.
23. Крамаренко Г. О. Фінансовий аналіз. Підручник. – Київ: ЦУЛ, 2008.
– 392 с.
24. Кредісова А. І. Управління зовнішньоекономічною діяльністю:
Навч.посібник: 2-ге вид., випр. і доп. – К.: ВІРА-Р, 2002. – 552 с.
25. Кузьмін О. Є. Планування, організування та мотивування
зовнішньоекономічної діяльності: Навчальний посібник для студентів
спеціальностей 7.050206, 8.050206 «Менеджмент зовнішньоекономічної
діяльності» / О. Є. Кузьмін, А.О.Босак, Р.З.Дарміць. – Львів: Видавництво
Національного університету "Львівська політехніка", 2009. – 324 с.

84
26. Кузьмін О. Є. Економіка зарубіжних країн: навчальний посібник для
студентів Інституту економіки і менеджменту базового напряму підготовки
6.0501 «Економіка і підприємництво» / О. Є. Кузьмін, М. В. Кізло. – Львів:
Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2023. – 408 с.
27. Мірошніченко І. В. Напрями активізації і перспективи розвитку
зовнішньоекономічної діяльності в АПК України / І.В. Мірошніченко //
Актуальні проблеми економіки. – 2022. – №3 (45). – С. 76 -80.
28. Паска І.М. Організація і економічна ефективність
зовнішньоекономічної діяльності підприємств АПК: автореф. дис. … канд. екон.
наук / І.М. Паска; Миколаївська держ. аграрна академія. – Миколаїв, 2023. – 19
с.
29. Пашута М.Т. Прогнозування та програмування економічного і
соціального розвитку: Навч. посібник. – К.: Центр навч. літ., 2005. – 140 с.
30. Подольська В. О., Яріш О. В., Фінансовий аналіз: Навч. носібник. –
К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 488 с.
31. Потапов В.М. Проблемні перспективи розвитку ЗЕД України //
Економічні новини. – 2012. – №4. – С. 18-24.
32. Румянцев А. П.,Румянцева Н. С. Зовнішньоекономічна діяльність:
Навч. посіб. – К.: Центр навч. л-ри, 2004. – 377 с.
33. Савицька Г. В. Економічний аналіз діяльності підприємства.
Навчальний посібник. – К.: Знання, 2004. – 654 с.
34. Савлук М.І. Міжнародні розрахунки та валютні операції: Навч.посіб.
– К.: КНЕУ, 2014. – 392 с.
35. Сідун В. А., Пономарьова Ю. В. Економіка підприємства: Навч.
посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 436 с.
36. Терещенко О. О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання:
Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2012. – 554 с.
37. Фінансовий менеджмент: Підручник / Кер. кол. авт. і наук. рд. проф.
А. М. Поддєргін. – К.: КНЕУ, 2005. – 536 с.
38. Фінансовий аналіз. Білик М. Д., Павловська О. В., Притуляк Н. М.,

85
Невмержицька Н. Ю. – К.: КНЕУ, 2005. – 595 с.
39. Циганкова Т. М., Петрашко Л.П., Кальченко Т.В. Міжнародна
торгівля: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2005. – 448 с.
40. Чернишевський Л. М. Економічний аналіз на підприємствах
промисловості і торгівлі. Підручник. – К., 2003 – 312 с.
41. Череп А. В. Економічний аналіз. Навч.пос. – К.: Кондор, 2006. – 160
с.
42. Шаповал В. М. Економіка підприємства: Навчальний посібник. – К.:
Центр навчальної літератури, –2003. –286 с.
43. Шваб Л. І. Економіка підприємства: Навч. посіб. для студентів
вищих навч. закладів, 3-є вид. – К.: Каравела, 2024. – 584 с.
44. Шевчук В. О. Міжнародна економіка: теорія і практика: підручник. –
2-ге вид., перероб. і доп. – К. : Знання, 2023. – 663 с.
45. Шелудько В. М. Фінансовий менеджмент: Підручник. – К.: Знання,
2006. – 439 с.
46. Шмиголь Н. М. Методи управління прямими та непрямими
доходами підприємства в умовах конкуренції / Н.М. Шмиголь // Економіка:
проблеми теорії та практики. – Дніпропетровськ : ДНУ, 2023. – Вип. 226.
47. Шпак В., Кондорі Р. А. Міжнародна торгівля: Практикум. – К.:
МАУП, 2014. – 384 с.
48. http://www.minregion.gov.ua – офіційний сайт Міністерство
регіонального розвитку України.
49. http://org.ukrgr.net – офіційний сайт Української гільдії ріелторів.
50. https://smida.gov.ua/ – офіційна звітність підприємств України
51. www. com. ua. Meria.
52. www.kabmin.gov.ua – Урядовий портал
53. www.oda.ck.ua – офіційний сайт Черкаської обласної державної
адміністрації.
54. www.president.gov.ua – офіційний сайт Президента України .
55. www.rada.gov.ua – офіційний сайт Верховної Ради України.

86
56. www. ukrstat.gov.ua – офіційний сайт Державної служби статистики
України
57. Огляд економіки України [Електронний ресурс]. – Режим доступу
http://ukrexport.gov.ua /ukr/oglad _ua.
58. http://dt.ua/articles/59267 Пріоритетні напрями зовнішньої політики
України.
59. http://www.azot.ck.ua Офіційний сайт ПрАТ «Азот»
60. Brynjolfsson, Erik and McAfee, Andrew Race. Against The Machine:
How the Digital Revolution is Accelerating Innovation, Driving Productivity, and
Irreversibly Transforming Employment and the Economy. Digital Frontier Press, 2017.
61. Edvinsson L. Some perspectives on intangibles and intellectual capital /
L. Edvinsson // Journal of Intellectual Capital. – 2017. – №1. – Vol. 1. – P. 12-16.
62. Hanssen G. K. A longitudinal case study of an emerging software
ecosystem: Implications for practice and theory / G. K. Hanssen // J. Syst. Softw. –
2017. – № 85 – P. 1455–1466.
63. M’Pherson Ph. Accounting, empirical management and intellectual
capital / Ph. M’Pherson, S. Pike // Journal of Intellectual Capital. – 2012. – №3. – Vol.
2. – Р. 246-260.
64. Nunnally J. M. Psychometric Theory, 2nd ed. / Nunnally J. M. – McGraw-
Hill, New York., 1978. – 515 p.
65. Pearl J. Probabilistic Reasoning in Intelligent Systems: Networks of
Plausible Inference / Pearl J. – San Mateo, CA (USA): Morgan Kauffmann Publishers,
Inc., 1988. – 550 p.
66. Power D. J. A Brief History of Decision Support Systems [Electron
resource]/ Power D.J. – DSSResources.COM, World Wide Web, version 2.8, May 31,
2003. – Mode of access: http:// dssresources.com/history /dsshistory.html
67. Roberts P.W. The Dynamics of Innovative Activity and Competitive
Advantage: The Case of Australian Retail Banking, 1981 to 1995 / P.W. Roberts, R.
Amit // Organization Science. – 2023. – Vol. 14, № 2. – P. 107-122.
68. Scott Morton M. S. Management Decision Systems: Computerbased

87
Support for Decision Making / Scott Morton M. S. — Boston: Harvard University,
1971. – 515 p.
69. Simon H.A. The New Science of Management Decision / Simon H.A. –
New York: Harper and Row. 1960. – 516 p.
70. Sprague R. H. Building Effective Decision Support Systems / Sprague R.
H., Carlson E. D. — Englewood Cliffs, NJ: Prentice-Hall, 1982. - 613 p. 582
71. Sugeno M. An introductory survey of fuzzy control / Sugeno M. //
Information Sciences. – 1985.– No 36. – pp. 59–83.
72. Tzu-Ping Wu. A new method for constructing membership functions and
fuzzy rules from training examples / Tzu-Ping Wu, Shyi-Ming Chen // IEEE
Transactions on Systems, Man and Cybernetics – Part B: Cybernetics. – 1999. – vol.
29. – No 1, February. – pp. 25–39.
73. Yager Ronald R. Fuzzy Set and Possibility Theory. Recent Developments
/ Yager Ronald R. Edited by Ronald R. Yager. – N.Y.:Pergamon Press, 1982. – 420 p.
74. Zadeh L. A. Fuzzy Sets / Zadeh L. A. // Information and Control. – 1965.
– 8. – pp. 338–353.
75. Zadeh L. A. Toward a theory of fuzzy information granulation and its
centrality in human reasoning and fuzzy logic / Zadeh L. A. // Fuzzy Sets and Systems.
– 1997. – 9. – pp. 111–127.

88
ДОДАТКИ

89
Таблиця 2.9 – Аналіз структури та динаміки фінансових результатів ПрАТ «Азот» в 2022-2025 р.р. Додаток А
№ Найменування показників Форма звітності, код 2022 2023 2024 2025 р.
з/п рядка
сума, тис.грн. питома сума, питома вага, сума, питома вага, % сума, тис.грн
питома вага,
вага, % тис.грн. % тис.грн.
%
1 2 3 6 7 10 11 12 13 14 15
1 Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції ф.2 ряд. 035 4 052 712 Х 2 009 844 Х 2 945 925 Х 936081 Х
(товарів, робіт, послуг)
2 Собівартість реалізо-ваної продукції (товарів, ф.2 ряд. 040 3 717 522 Х 1 694 582 Х 2 499 836 Х 805254 Х
робіт, послуг)
3 Валовий прибуток (збиток) (ряд.1-ряд2) ф.2 ряд. 050 або ряд. 335 190 -147,21 315 262 307,08 446 089 272,48 130827 307,08
055

4 Інші доходи операцій-ної діяльності ф.2 ряд. 060 2 498 966 Х 1 076 177 Х 1 259 114 Х 182937 Х
5 Інші витрати операцій-ної діяльності ф.2 ряд. 070+ 2 942 855 Х 1 262 385 Х 1 471 194 Х 208809 Х
080+090
6 Фінансовий результат від операційної діяль-ності ф.2 ряд. 100 або ряд. -108 699 47,74 129 054 125,71 234 009 142,94 104955 125,71
(ряд3+ряд4-ряд5) 105

7 Доходи фінансової діяльності ф.2 ряд.110+ 145 Х 0 Х 0 Х 0 Х
ряд120
7.1. Дохід від участі в капіталі ф.2 ряд.110 129 Х 0 Х 0 Х 0 Х
7.2. Інші фінансові доходи ф.2 ряд.120 16 Х 0 Х 0 Х 0 Х
8 Витрати фінансової діяльності ф.2 ряд.140+ 124 217 Х 50 573 Х 54 975 Х 4402 Х
ряд.150
8.1. Фінансові витрати ф.2 ряд.140 124 217 Х 50 573 Х 54 975 Х 4402 Х
8.2. Втрати від участі в капіталі ф.2 ряд.150 0 Х 0 Х 0 Х 0 Х
9 Фінансовий результат від фінансової діяльно-сті ф.2 (ряд.110 -124 072 0 -50 573 0 -54 975 0 -4402 0
(ряд7-ряд8) +ряд120) –

(ряд.140+150)

10 Інші доходи ф.2 ряд. 130 82 610 Х 46 270 Х 172 676 Х 126406 Х
11 Інші витрати ф.2 ряд.160 77 532 Х 22 088 Х 187 996 Х 165908 Х

12 Фінансовий результат від звичайної діяльності до ф.2 ряд. 170 або ряд. -227 693 100 102 663 100 163 714 100 61051 100
оподаткування 175

13 Чистий прибуток (збиток) ф.2 ряд. 220 або ряд. -191 089 Х 102 663 Х 118 660 Х 15997 Х
225
Х

90
Продовження Додатку А
Таблиця 2.10 – Аналіз ефективності фінансово-господарської діяльності ПрАТ «Азот» в 2022-2025 р.р
№ Показники Формула для розрахунку Джерело Опти-мальне Фактичне значення показника
інформації значення показника 2022 2023 2024 2025 відхилення
(+/-)
1 2 3 4 5 7 8 9 8 9
1 Коефіцієнт Крр =Пр / ЧД, Крр= ф.2 > 0 -0,042 -0,047 -0,005 0,040 0,087
рентабельності р.220 / ф.2
Пр –чистий прибуток; Збільшення
діяльності р.035

ЧД – чистий доход від реалізації
2 Коефіцієнт зносу Кзоз = З / Оз, Кзоз = Зменшення 0,903 0,893 -0,010 0,893 0,000
основних засобів ф1.р.032 /
З – сума зносу; Оз – первісна вартість осн.
ф.1р.031
засобів
3 Коефіцієнт Кф.с. = Вк. / (Дз + Кз) Кф.с. = Збільшення 0,87 0,66 -0,21 0,65 -0,01
фінансової ф.1р.380/(ф.1
Вк – власний капітал;
стійкості р.480 +ф.1
підприємства Дз – довгострокові зобов’язання; р.620)
Кз – коротк. зобов’язання.
4 Коефіцієнт Кп = ОбЗ / ПЗ, Кп=ф.1 р.260 / > 1 1,03 1,04 0,02 0,61 -0,43
покриття ф.1р.620
ОбЗ – оборотні засоби; ПЗ – поточні Збільшення
зобов’язання.
5 Коефіцієнт Кз.л. = ОбЗ / (ДЗ+ПЗ), Кзл=ф.1 р.260 Збільшення 1,01 0,96 -0,06 0,55 -0,40
загальної / (ф.1р.480+
ОбЗ – оборотні засоби;
ліквідності р.620)
ДЗ – довгострокові зобов’язання;
ПЗ – поточні зобов’язання.
6 Коефіцієнт Каб.л.= Гк. / ПЗ, Каб.л.=(ф.1 0,2 – 0,35 0,06 0,05 -0,01 0,02 -0,03
абсолютної р.230+ р.240) /
Гк – грошові кошти;
ліквідності ф.1р.620
ПЗ – поточні зобов’язання.
7 Коефіцієнт Кз = Зк/ Вк, Кз = (ф.1 0,5 - 0,7 1,16 1,52 0,36 1,54 0,03
заборгованості р.480+р.620) /
Зк – залучений капітал;
ф.1 р.380
Вк – власний капітал.
8 Коефіцієнт Ккзк = (За+ДЗ+ПЗ+Дм) / Вб, Ккзк = (ф.1 < 1 0,54 0,60 0,07 0,61 0,00
концентрації р.430+ р.480+
За – забезп. наст.витрат і платежів; Зменшення
залученого р.620 + р.630)/

капіталу ДЗ – довгострокові зобов’язання; ПЗ – поточні ф.1 р.640

зобов’язання; Дм – доходи майбутніх періодів;
Вб – валюта балансу.
9 Прибутковість Ріс=(Пр/ІС)х100% РІ = (ф.2 ~ 11,5% -1086,50 -783,15 0,00 486,31 1269,46
інвест. (за мет. р.220/ф.1
участі в капіталі) р.040)*100%

91
Додаток Б

92
Додаток В
Павловська Анна Станіславівна,
д.е.н, професор, професор кафедри менеджменту та бізнес-адміністрування,
Черкаський державий технологічний університет, м.Черкаси, Україна,
e-mail: [email protected]
ORCID: https://orcid.org/0009-0004-7716-8319
Єременко Ігор Юрійович
здобувач освітньої програми Бізнес-адміністрування,
Черкаський державий технологічний університет, м.Черкаси, Україна,
[email protected]
Пилипенко Станіслав Іванович
здобувач освітньої програми Бізнес-адміністрування,
Черкаський державий технологічний університет, м.Черкаси, Україна,
[email protected]

ІННОВАЦІЙНО-ОРІЄНТОВАНЕ УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ
ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА

У сучасних умовах глобалізації та динамічного розвитку міжнародних економічних
відносин особливого значення набуває ефективне управління зовнішньоекономічною
діяльністю підприємств. Спираючись на вітчизняне законодавство: «Зовнішньоекономічна
діяльність –діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів
господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення
у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має
місце як на території України, так і за її межами» [1]. Посилення конкуренції на світових
ринках, нестабільність економічного середовища, цифровізація бізнес-процесів та зростання
ролі інновацій обумовлюють необхідність формування нових підходів до управління
зовнішньоекономічною діяльністю (ЗЕД). Одним із таких підходів є інноваційно-орієнтоване
управління, яке дозволяє підвищити адаптивність підприємств та їх конкурентоспроможність
у міжнародному середовищі. Вітчизняні науковці Файчук, О., та Зварун, Б. доводять, що
«зміни змістовного змісту визначення «управління ЗЕД» залежать від етапів розвитку
міжнародного бізнесу та ролі підприємств у світовій економічній системі» [2].
Інноваційно-орієнтоване управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства
доцільно розглядати як систему управлінських рішень і процесів, спрямованих на
впровадження інновацій у всі аспекти міжнародної діяльності підприємства від вибору ринків
збуту до організації логістики, маркетингу, фінансового забезпечення та партнерських
відносин. Такий підхід забезпечує не лише оптимізацію витрат, а й формування стійких
конкурентних переваг на зовнішніх ринках.
Особливістю сучасного етапу розвитку ЗЕД є зростання значення нематеріальних
факторів конкурентоспроможності, зокрема:
інтелектуального капіталу;
цифрових технологій;
інноваційних бізнес-моделей;
управлінських рішень.
У цих умовах традиційні методи управління, що базуються на стандартизованих
процедурах і жорстких ієрархічних структурах, виявляються недостатньо ефективними.
Натомість інноваційно-орієнтоване управління передбачає гнучкість, адаптивність та
орієнтацію на постійне вдосконалення. Ключовими складовими інноваційно-орієнтованого
управління зовнішньоекономічною діяльністю є:
цифровізація бізнес-процесів;

93
впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій;
використання аналітичних інструментів для прийняття управлінських рішень;
розвиток інноваційного потенціалу персоналу;
формування ефективної системи управління знаннями.
Особливу роль відіграють цифрові платформи, які дозволяють оптимізувати
міжнародні операції, скоротити транзакційні витрати та підвищити швидкість прийняття
рішень. Важливим напрямом інноваційно-орієнтованого управління ЗЕД є використання
сучасних інструментів стратегічного аналізу та планування. Це передбачає оцінку
зовнішнього середовища, ідентифікацію ризиків та можливостей, визначення пріоритетних
напрямів розвитку міжнародної діяльності. У цьому контексті особливого значення набуває
ризик-орієнтований підхід, який дозволяє своєчасно реагувати на зміни зовнішнього
середовища та мінімізувати негативні наслідки невизначеності.
Суттєвим фактором ефективності інноваційно-орієнтованого управління є інтеграція
підприємства у глобальні ланцюги створення вартості. Це передбачає активну співпрацю з
міжнародними партнерами, участь у спільних проєктах, використання аутсорсингу та
аутстафінгу, а також залучення іноземних інвестицій. Така інтеграція сприяє доступу до
новітніх технологій, знань та ресурсів, що є важливим чинником інноваційного розвитку.
Варто відзначити, що в розвинених країнах світу інноваційно-орієнтоване управління
зовнішньоекономічною діяльністю має різні практичні підходи та інструменти. Наприклад, у
Німеччині та Швеції підприємства активно застосовують цифрові платформи для міжнародної
торгівлі, що дозволяє інтегрувати логістику, митні процедури та комунікацію з партнерами в
єдину систему. У США та Японії широко використовують системи прогнозування попиту на
іноземних ринках на основі штучного інтелекту та великих даних (Big Data), що дозволяє
швидко коригувати стратегію виходу на нові ринки та мінімізувати ризики. Досвід Китаю
демонструє ефективність державно-приватного партнерства у ЗЕД, коли підприємства
отримують підтримку у вигляді субсидій, кредитів на інноваційні проєкти та доступу до
міжнародних торгових майданчиків. У країнах ЄС інноваційні підходи до ЗЕД часто
інтегруються з принципами сталого розвитку та ESG, що підвищує репутаційні та конкурентні
переваги підприємств на глобальному ринку [3].
Окрему увагу слід приділити розвитку людського капіталу як ключового ресурсу
інноваційно-орієнтованого управління. Підготовка персоналу, здатного ефективно працювати
в умовах міжнародного середовища, володіти сучасними технологіями та інструментами
управління, є необхідною умовою успішної реалізації інноваційної стратегії підприємства. Це
передбачає впровадження системи безперервного навчання, розвиток креативного мислення
та формування інноваційної культури.
В умовах сучасних викликів, зокрема економічної нестабільності та військових ризиків,
для українських підприємств особливо актуальним є підвищення стійкості
зовнішньоекономічної діяльності. Гаврилюк, І. стверджує, що «повномасштабне військове
вторгнення росії… спричинило значні втрати людського капіталу, порушило інфраструктуру
та торговельні ланцюги, а також завдало величезної шкоди виробничим потужностям через
відключення електроенергії» [4] Інноваційно-орієнтоване управління дозволяє забезпечити
диверсифікацію ринків збуту, оптимізацію логістичних маршрутів, використання
альтернативних каналів комунікації з партнерами та клієнтами. Це сприяє зниженню
залежності від окремих ринків і підвищує гнучкість підприємства.
Таким чином, інноваційно-орієнтоване управління зовнішньоекономічною діяльністю
є важливим напрямом підвищення ефективності функціонування підприємств у сучасних
умовах. Його впровадження сприяє підвищенню конкурентоспроможності, забезпеченню
стійкого розвитку та інтеграції у світову економіку. Подальші дослідження у цьому напрямі
доцільно спрямувати на розробку практичних механізмів впровадження інновацій у систему
управління ЗЕД з урахуванням специфіки діяльності підприємств та умов зовнішнього
середовища.

94
Ключові слова: зовнішньоекономічна діяльність підприємства; інноваційно-
орієнтоване управління; світові ринки; людський капітал

Список використаних джерел

1. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» : Закон України від
16.04.1991 № 959-XII. База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/959-12#Text (дата звернення: 22.03.2026).
2. Файчук О., Зварун Б. Трансформація концепції управління
зовнішньоекономічною діяльністю підприємства. Європейський науковий журнал
економічних та фінансових інновацій. 2025. № 4 (18). С. 647–654. DOI:
https://doi.org/10.32750/2025-0454.
3. Enterprise Europe Network: офіційний сайт. URL: https://een.ec.europa.eu (дата
звернення: 30.03.2026).
4. Гаврилюк І. Зовнішньоекономічна діяльність України з країнами Європейського
Союзу. Економіка та суспільство. 2024. № 59. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-
59-3.

Репозиторій ЧДТУ