Репозиторій ЧДТУ

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ГУМАНІТАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ 
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 
 
 
 
 
 
 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА 
на тему  
«ТРАНСФОРМАЦІЯ СОЦІАЛЬНИХ ФУНКЦІЙ БІБЛІОТЕК В 
УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ТА СУСПІЛЬНИХ ВИКЛИКІВ» 
 
 
 
 
 
Виконав: студент 4 курсу, групи СЗ2210 
Спеціальності 232«Соціальне забезпечення» 
 Таланова О.І. 
 
 
 
Науковий керівник:  Архипова С.П. 
Рецензент: Мошенець Н.О. 
 
 
 
 
 
 
Черкаси–2026р.
2 
 
 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ГУМАНІТАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ 
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 
 
Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр    
Галузь знань   23 Соціальна робота   
Спеціальність             232 «Соціальне забезпечення»  
 
ЗАТВЕРДЖУЮ: 
Зав. кафедри 
____________ к.е.н., доц. Белова І.О. 
“_____” _______________202_ р. 
 
ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ 
Здобувачу Таланові Ользі Ігорівні 
на підготовку кваліфікаційної роботи бакалавра на тему: 
«ТРАНСФОРМАЦІЯ СОЦІАЛЬНИХ ФУНКЦІЙ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ 
ЦИФРОВІЗАЦІЇ ТА СУСПІЛЬНИХ ВИКЛИКІВ» 
Тему затверджено наказом від «___» _________________202_ р   
Кваліфікаційна робота бакалавра виконується на матеріалах кафедри 
соціального забезпечення Черкаського державного технологічного університету.  
 
План кваліфікаційної роботи бакалавра: 
 
Розділ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТРАНСФОРМАЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ 
ФУНКЦІЙ БІБІЛОТЕК В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ТА СУСПІЛЬНИХ 
ВИКЛИКІВ. 
Розділ 2. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ТРАНСФОРМАЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ 
ФУНКЦІЙ БІБЛІОТЕК В УКРАЇНІ. 
Розділ 3. СОЦІАЛЬНИЙ ПРОЄКТ ТРАНСФОРМАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ 
БІБЛІОТЕКИ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ТА СУСПІЛЬНИХ ВИКЛИКІВ. 
  
3 
 
 
 
Об’єкт дослідження – соціальні функції бібліотек як інституцій культури, 
освіти та соціальної комунікації. 
Предмет дослідження – процеси трансформації та модернізації соціальних 
функцій бібліотек під впливом цифровізації та сучасних суспільних викликів 
(глобалізація, інформаційна нерівність, пандемії, воєнні конфлікти, зміни у 
структурі соціальних потреб). 
Мета дослідження – виявити та проаналізувати особливості трансформації 
соціальних функцій бібліотек у цифрову добу, визначити нові напрями їхньої 
діяльності та соціальної ролі, а також розробити соціальний проєкт  трансформації 
та модернізації соціальних функцій бібліотек під впливом цифровізації та 
актуальних викликів суспільства під назвою «БібліоХаб для дітей: простір 
підтримки, розвитку та цифрових можливостей». 
 
У розділі 1. Розкрити теоретичні засади трансформації соціальних функцій 
бібліотек в умовах цифровізації та суспільних викликів.  
У розділі 2: Проаналізувати сучасний стан та проблеми трансформації 
соціальних функцій бібліотек в Україні. 
У розділі 3: Охарактеризувати соціальний проєкт трансформації діяльності 
бібліотеки в умовах цифровізації та суспільних викликів. 
 
Завдання підготував 
науковий керівник   __________________      С. П. Архипова 
                                             (підпис)                         (прізвище та ініціали) 
 «____»________2025 р. 
 
 
 
 
Завдання одержав здобувач(ка)                                                                                                                            
                                         ____________       О. І. Таланова  
                                             (підпис)                                 (прізвище та ініціали) 
 «____»__________2025 р. 
 
ЗАТВЕРДЖЕНО 
Завідувач 
кафедри________________________ 
 
протокол №___ від 
______________ 
 
Орієнтовний графік 
підготовки та захисту кваліфікаційних робіт здобувачами освітнього 
ступеня «бакалавр» спеціальності 232 «Соціальне забезпечення» на 
2025/2026 навчальний рік 
Етапи підготовки  Денна форма  
та захисту КРБ навчання Примітка  
1. Вибір студентом теми КРБ і подання   
заяви  на кафедру;   
- затвердження тем КРБ і призначення  ___.___.20__ р.  виконано  
наукових керівників;   
- складання і затвердження 
індивідуальних завдань на виконання 
КРБ 
2. Підготовка вступу і першого розділу  ___.___.20__ р.  виконано  
КРБ   
3. Підготовка другого розділу КРБ ___.___.20__ р.  виконано  
  
4. Підготовка третього розділу КРБ ___.___.20__ р.  виконано  
  
5. Подання здобувачем завершеної КРБ ___.___.20__ р.  виконано  
науковому керівнику   
6. Розгляд КРБ науковим керівником ___.___.20__ р.  виконано  
  
7. Попередній розгляд КРБ на комісії  ___.___.20__ р.  виконано  
від кафедри   
8. Доопрацювання роботи, прийняття ___.___.20__ р.  виконано  
кафедрою рішення про допуск КРБ до   
захисту перед ЕК оформлення та 
зовнішнє рецензування КРБ 
9. Захист КРБ перед ЕК ___.___.20__ р.   
 
 
  
5 
 
РЕФЕРАТ 
 
Основний текст кваліфікаційної роботи бакалавра викладений на 73 сторінках. 
Робота містить 12 таблиць, 4 рисунки, список використаних джерел із 40 найменувань. 
 
Об’єкт дослідження – соціальні функції бібліотек як інституцій культури, освіти та 
соціальної комунікації. 
Предмет дослідження – процеси трансформації та модернізації соціальних функцій 
бібліотек під впливом цифровізації та сучасних суспільних викликів (глобалізація, 
інформаційна нерівність, пандемії, воєнні конфлікти, зміни у структурі соціальних 
потреб). 
Мета дослідження – виявити та проаналізувати особливості трансформації 
соціальних функцій бібліотек у цифрову добу, визначити нові напрями їхньої діяльності та 
соціальної ролі, а також розробити соціальний проєкт  трансформації та модернізації 
соціальних функцій бібліотек під впливом цифровізації та актуальних викликів 
суспільства під назвою «БібліоХаб для дітей: простір підтримки, розвитку та цифрових 
можливостей». 
 
 
Завдання роботи :  
1. Проаналізувати еволюцію та сутність соціальних функцій бібліотек. 
2. Дослідити вплив цифровізації на діяльність бібліотек. 
3. Проаналізувати сучасний стан та проблеми функціонування дитячих бібліотек в 
Україні; 
4. Узагальнити досвід реалізації інноваційних соціальних програм у дитячих 
бібліотеках. 
5. Розробити соціальний проєкт «БібліоХаб для дітей: простір підтримки, розвитку та 
цифрових можливостей». 
6. Обґрунтувати механізм реалізації проєкту та визначити його очікувані результати. 
 
За результатами дослідження сформульовані висновки, які відповідають 
поставленим завданням, а їх обґрунтованість і переконливість засвідчують достатню наукову 
підготовленість та синтезують результати наукового дослідження. 
Одержані результати можуть бути використані у впровадженні соціального 
проєкту «БібліоХаб для дітей: простір підтримки, розвитку та цифрових можливостей», 
спрямований на підвищення рівня цифрової грамотності дітей, їх соціалізації, забезпечення 
психологічної підтримки та створення безпечного інклюзивного середовища для всебічного 
розвитку. 
Теоретичні положення бакалаврської роботи формують науково-методичну основу 
для подальшого дослідження трансформації соціальних функцій бібліотек, а також можуть 
бути використані у практичній діяльності бібліотечних установ з метою вдосконалення їх 
соціокультурної та освітньої ролі в умовах цифровізації. 
 
 
Рік виконання роботи 2026 рік 
Рік захисту роботи 2026 рік 
 
 
  
6 
 
ЗМІСТ 
ВСТУП ................................................................................................................... 7 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТРАНСФОРМАЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ 
ФУНКЦІЙ БІБІЛОТЕК В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ТА СУСПІЛЬНИХ 
ВИКЛИКІВ .......................................................................................................... 13 
1.1. Соціальні функції бібліотек у системі соціокультурних інституцій ...... 13 
1.2. Цифровізація як чинник модернізації діяльності бібліотек .................... 19 
1.3. Вплив сучасних суспільних викликів на діяльність бібліотек (війна, 
внутрішнє переміщення, інформаційні ризики, соціальна ізоляція дітей) ... 25 
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ТРАНСФОРМАЦІЇ 
СОЦІАЛЬНИХ ФУНКЦІЙ БІБЛІОТЕК В УКРАЇНІ ........................................ 29 
2.1. Сучасний стан та проблеми розвитку бібліотек в умовах цифрової 
трансформації ................................................................................................... 29 
2.2. Інноваційні соціальні та освітні послуги бібліотек ................................. 34 
2.3. Практика реалізації соціальних програм у бібліотеках (на прикладі КЗ 
«Обласна бібліотека для дітей» Черкаської обласної ради) .......................... 39 
РОЗДІЛ 3. СОЦІАЛЬНИЙ ПРОЄКТ ТРАНСФОРМАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ 
БІБЛІОТЕКИ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ТА СУСПІЛЬНИХ ВИКЛИКІВ 45 
3.1. Обґрунтування та опис соціального проєкту «БібліоХаб для дітей: 
простір підтримки, розвитку та цифрових можливостей» ............................ 45 
3.2. Механізм реалізації проєкту «БібліоХаб для дітей: простір підтримки, 
розвитку та цифрових можливостей»  та очікувані соціальні результати .... 49 
3.3. Ресурсне забезпечення та оцінка ефективності проєкту «БібліоХаб для 
дітей: простір підтримки, розвитку та цифрових можливостей» .................. 52 
ВИСНОВКИ ........................................................................................................ 64 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................................ 68 
ДОДАТКИ ........................................................................................................... 71 
 
  
7 
 
ВСТУП 
У сучасних умовах розвитку суспільства, що характеризуються 
стрімкою цифровізацією та постійними соціальними змінами, роль бібліотек 
зазнає суттєвих трансформацій. Особливо це стосується дитячих бібліотек, які 
традиційно виконували не лише освітню, а й важливу соціальну функцію. 
Сьогодні вони поступово перетворюються на багатофункціональні простори, 
що поєднують доступ до інформації, освітні можливості, комунікацію та 
соціальну підтримку дітей. 
Актуальність теми бакалаврської роботи зумовлена глибинними 
трансформаційними процесами, що відбуваються в сучасному суспільстві під 
впливом цифровізації, глобалізації та соціальних викликів, зокрема умов 
воєнного стану та зростання потреб населення у доступі до інформації, освіти 
й соціальної підтримки. У цих умовах бібліотеки зазнають суттєвих змін, 
трансформуючись із традиційних інформаційно-культурних установ у 
багатофункціональні соціокультурні центри, що виконують важливі освітні, 
комунікативні, інтеграційні та підтримуючі функції. 
Особливої значущості набуває питання переосмислення соціальних 
функцій бібліотек як інституцій, здатних забезпечувати розвиток цифрових 
компетентностей, сприяти соціалізації різних категорій населення, надавати 
психологічну підтримку та створювати безпечні інклюзивні простори для 
навчання і розвитку. Це обумовлює необхідність наукового осмислення нових 
підходів до організації діяльності бібліотек та пошуку ефективних моделей їх 
функціонування в умовах цифрового суспільства. 
Дослідження трансформації соціальних функцій бібліотек є своєчасним 
і актуальним як з теоретичної, так і з практичної точки зору, оскільки сприяє 
вдосконаленню діяльності бібліотечних установ та підвищенню їх ролі у 
вирішенні сучасних соціальних проблем. 
Об’єкт дослідження: соціальні функції бібліотек як інституцій 
культури, освіти та соціальної комунікації. 
Предмет дослідження: процеси трансформації та модернізації 
соціальних функцій бібліотек під впливом цифровізації та сучасних 
8 
 
суспільних викликів (глобалізація, інформаційна нерівність, пандемії, воєнні 
конфлікти, зміни у структурі соціальних потреб). 
Мета дослідження: виявити та проаналізувати особливості 
трансформації соціальних функцій бібліотек у цифрову добу, визначити нові 
напрями їхньої діяльності та соціальної ролі, а також розробити соціальний 
проєкт трансформації та модернізації соціальних функцій бібліотек під 
впливом цифровізації та актуальних викликів суспільства. 
Методи дослідження. У роботі використано комплекс 
загальнонаукових та спеціальних методів: аналіз і синтез (для опрацювання 
наукової літератури та нормативно-правової бази з питань діяльності 
бібліотек), порівняльний метод (для зіставлення вітчизняного та зарубіжного 
досвіду функціонування бібліотек в умовах цифровізації), системний підхід 
(для комплексного дослідження соціальних функцій бібліотек та їх 
трансформації), метод узагальнення (для формулювання висновків), а також 
метод моделювання та соціального проєктування (при розробці проєкту 
«БібліоХаб для дітей: простір підтримки, розвитку та цифрових 
можливостей»). Застосування зазначених методів дозволило комплексно 
дослідити проблему та досягти поставленої мети роботи. 
Правові засади та соціальні аспекти діяльності бібліотек, зокрема в 
контексті підтримки різних категорій населення, стали предметом наукового 
аналізу таких дослідників, як В. С. Пашкова [7], О. В. Матвієнко [8], Т. В. 
Добко [9], О. С. Литвиненко [10], Т. М. Коваль [11], А. А. Соляник [12], В. О. 
Жадько [13], В. М. Горовий [14], Т. О. Ярошенко [15], Н. І. Бойко [16], Н. М. 
Кушнаренко [17], О. В. Воскобойнікова-Гузєва [18], В. Ю. Соколов [19], О. 
Ю. Мар’їна [20]. 
Окремі аспекти розвитку бібліотек в умовах цифровізації, їх соціальної 
ролі та інноваційної діяльності висвітлено у працях міжнародних організацій, 
зокрема IFLA [21; 22; 27; 39], UNESCO [23; 24; 28; 38], а також у документах 
Європейської Комісії [25] та інших міжнародних інституцій [35; 36; 37; 40]. 
9 
 
Нормативно-правове регулювання діяльності бібліотек та забезпечення 
доступу до інформації в Україні ґрунтується на положеннях чинного 
законодавства, зокрема Законів України «Про бібліотеки і бібліотечну 
справу» [1], «Про культуру» [2], «Про інформацію» [3], «Про доступ до 
публічної інформації» [4]. У цих документах визначено основні принципи 
функціонування бібліотек, їх соціальну роль, а також гарантії реалізації прав 
громадян на інформацію та культурний розвиток. 
Питання цифрової трансформації бібліотек, розвитку інформаційного 
суспільства та впровадження інноваційних послуг розглядаються у 
стратегічних та аналітичних документах, зокрема матеріалах Міністерства 
цифрової трансформації України [5], Української бібліотечної асоціації [6; 
29], а також у звітах національних та міжнародних організацій [30; 32; 33; 34]. 
Важливу роль відіграють міжнародні дослідження, присвячені цифровому 
розвитку та освіті, зокрема аналітичні матеріали OECD [35], Світового банку 
[36], UNICEF [37], які визначають сучасні тенденції розвитку бібліотек як 
соціально орієнтованих інституцій. 
Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання: 
а) проаналізувати еволюцію та сутність соціальних функцій дитячих 
бібліотек; 
б) дослідити вплив цифровізації на діяльність бібліотек; 
в) визначити основні суспільні виклики, що впливають на 
трансформацію бібліотечних послуг для дітей; 
г) проаналізувати сучасний стан та проблеми функціонування дитячих 
бібліотек в Україні; 
д) узагальнити досвід реалізації інноваційних соціальних програм у 
дитячих бібліотеках; 
е) розробити соціальний проєкт «БібліоХаб для дітей: простір 
підтримки, розвитку та цифрових можливостей»; 
є) обґрунтувати механізм реалізації проєкту та визначити його очікувані 
результати. 
10 
 
Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості 
використання розробленого соціального проєкту в діяльності бібліотек для 
підвищення ефективності їх соціальної функції, розширення спектру послуг 
та адаптації до сучасних умов цифрового суспільства. 
Теоретичне значення полягає у формуванні нових наукових підходів до 
осмислення ролі бібліотек у сучасному суспільстві та розширенні наукової 
бази для подальших досліджень у сфері соціальної медицини, культурології 
та педагогіки. Були виконані такі теоретичні завдання дослідження: 
а) уточнено та розширено понятійно-категоріальний апарат щодо 
соціальних функцій бібліотек у цифрову добу. 
б) розроблено концептуальні підходи до аналізу трансформації 
бібліотек як соціальних інституцій у контексті глобальних викликів. 
в) обґрунтовано нову типологію соціальних функцій бібліотек, що 
враховує інтеграцію цифрових технологій та суспільних потреб. 
Г) поглиблено теоретичне розуміння бібліотек як агентів соціальних 
змін, здатних виконувати роль комунікативних, освітніх та культурно-
інтеграційних центрів. 
д) внесено вклад у розвиток теорії соціальної комунікації та 
культурології шляхом визначення місця бібліотек у системі цифрових 
соціальних практик. 
Наукова  новизна мого дослідження «Трансформація соціальних 
функцій бібліотек в умовах цифровізації та суспільних викликів» полягає в 
наступному: 
а) вперше системно узагальнено вплив цифровізації на трансформацію 
соціальних функцій бібліотек у контексті сучасних суспільних викликів. 
б) обґрунтовано нову типологію соціальних функцій бібліотек, що 
включає цифрово-комунікативну, інтеграційно-освітню та соціально-
інноваційну складові. 
11 
 
в) виявлено закономірності зміни ролі бібліотек як центрів соціальної 
комунікації та культурної інтеграції в умовах інформаційної нерівності та 
глобальних криз. 
г) запропоновано концептуальну модель адаптації бібліотек до цифрової 
доби, яка поєднує традиційні та інноваційні соціальні практики. 
Д) розроблено соціальний проєкт «БібліоХаб для дітей: простір 
підтримки, розвитку та цифрових можливостей» з метою удосконалення 
соціальних функцій бібліотек в умовах суспільних трансформацій. 
Отже, новизна мого дослідження полягає у поєднанні теоретичного 
аналізу й практичних рекомендацій, що дозволяє розглядати бібліотеки не 
лише як культурні інституції, а й як активних агентів соціальних змін у 
цифровому суспільстві. 
Практичне значення результатів дослідження: 
а) розроблені висновки та рекомендації можуть бути використані 
бібліотеками для модернізації своїх соціальних функцій у цифровому 
середовищі. 
б) запропонована концептуальна модель трансформації бібліотек може 
стати основою для стратегічного планування їхньої діяльності в умовах 
суспільних викликів. 
в) матеріали дослідження можуть бути застосовані у навчальних 
програмах для підготовки фахівців бібліотечної та інформаційної справи, 
соціальної роботи, культурології. 
г) практичні рекомендації сприятимуть підвищенню ефективності 
бібліотек як центрів соціальної комунікації, освіти та культурної інтеграції. 
д) результати можуть бути використані органами місцевого 
самоврядування та освітніми установами для розробки політик цифрової 
трансформації культурних інституцій. 
Тож, практичне значення полягає у можливості безпосереднього 
застосування результатів дослідження для удосконалення діяльності 
12 
 
бібліотек, підготовки кадрів та формування стратегій розвитку в умовах 
цифровізації. 
Структура роботи зумовлена метою та завданнями дослідження і 
складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел 
та додатків. 
  
13 
 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТРАНСФОРМАЦІЇ 
СОЦІАЛЬНИХ ФУНКЦІЙ БІБІЛОТЕК В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ТА 
СУСПІЛЬНИХ ВИКЛИКІВ 
 
1.1. Соціальні функції бібліотек у системі соціокультурних 
інституцій 
 
У сучасному суспільстві бібліотека розглядається не лише як місце 
зберігання книг, а як важливий соціокультурний інститут, що забезпечує 
доступ до інформації, знань і культурних цінностей. Розуміння сутності 
бібліотеки закріплено і на нормативно-правовому рівні. 
Відповідно до Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», 
бібліотека — це інформаційний, культурний, освітній заклад (установа, 
організація) або структурний підрозділ, що має впорядкований фонд 
документів і надає їх у тимчасове користування фізичним та юридичним 
особам, а також здійснює інформаційну, культурно-просвітницьку та іншу 
діяльність. [1] 
Таке визначення підкреслює багатофункціональний характер 
бібліотеки, яка поєднує в собі одразу кілька важливих напрямів діяльності. В 
умовах цифровізації її роль ще більше розширюється, адже бібліотеки стають 
провідниками до електронних ресурсів, цифрових сервісів та нових форм 
комунікації. 
Особливе місце серед різних типів бібліотек займають дитячі 
бібліотеки. Їх діяльність спрямована не лише на забезпечення доступу до 
літератури, але й на формування читацької культури, розвиток особистості 
дитини, її соціалізацію та підтримку в складних життєвих обставинах. 
На основі аналізу нормативно-правових документів та наукових 
підходів можна виділити основні соціальні функції бібліотек. 
Перш за все, це інформаційна функція, яка полягає у забезпеченні 
вільного та рівного доступу користувачів до інформації, знань і документних 
ресурсів. У сучасних умовах вона включає також доступ до електронних баз 
даних, інтернет-ресурсів та цифрових платформ. 
14 
 
Не менш важливою є освітня функція, що реалізується через сприяння 
навчанню, самоосвіті та розвитку інформаційної грамотності користувачів. 
Дитячі бібліотеки активно підтримують навчальний процес, організовують 
освітні заходи, тренінги та інтерактивні заняття. 
Культурно-просвітницька функція передбачає залучення користувачів 
до культурних цінностей, популяризацію читання, організацію виставок, 
заходів, зустрічей та інших форм культурної діяльності. Саме через цю 
функцію бібліотека виступає як осередок культури в громаді. 
Важливою складовою є соціалізуюча функція, яка полягає у створенні 
умов для спілкування, інтеграції в суспільство та розвитку соціальних 
навичок, особливо серед дітей і підлітків. Бібліотеки часто стають безпечним 
простором для взаємодії, підтримки та розвитку особистості. 
У сучасних умовах значно посилюється соціально-підтримуюча функція 
бібліотек. Вона проявляється у наданні допомоги різним категоріям 
населення, зокрема дітям, які опинилися в складних життєвих обставинах, 
внутрішньо переміщеним особам, сім’ям, що потребують підтримки. 
Бібліотеки організовують психологічні, освітні та інтеграційні заходи, 
створюючи простір безпеки та довіри. 
Також варто виділити комунікативну функцію, яка забезпечує обмін 
інформацією, ідеями та досвідом між користувачами. У сучасних бібліотеках 
вона реалізується як у традиційній формі, так і через цифрові канали 
комунікації. 
Соціальні функції бібліотек у системі соціокультурних інституцій також 
можна розкрити так: 
а) Освітня функція 
Бібліотеки виступають важливим елементом освітньої інфраструктури, 
забезпечуючи доступ до знань, навчальних матеріалів та інформаційних 
ресурсів. Вони підтримують формальну й неформальну освіту, сприяють 
розвитку цифрової грамотності та навичок самонавчання. 
б). Культурно-просвітницька функція 
15 
 
Як соціокультурні інституції, бібліотеки зберігають і поширюють 
культурну спадщину, організовують виставки, літературні вечори, зустрічі з 
митцями. Вони формують культурну ідентичність та підтримують 
міжкультурний діалог. 
в) Комунікативна функція 
Бібліотеки є простором соціальної взаємодії, де відбувається обмін 
знаннями, ідеями та досвідом. У цифрову добу вони стають майданчиками 
для онлайн-спільнот, дискусійних клубів, інтерактивних освітніх платформ. 
г) Інтеграційна функція 
Бібліотеки сприяють соціальній інтеграції різних груп населення — 
дітей, молоді, людей похилого віку, осіб з особливими потребами. Вони 
виконують роль інклюзивних центрів, що забезпечують рівний доступ до 
інформації та культурних благ. 
д) Інноваційна та соціально-інформаційна функція 
У системі соціокультурних інституцій бібліотеки стають провідниками 
інновацій: впроваджують цифрові сервіси, електронні каталоги, віртуальні 
читальні зали. Вони допомагають долати інформаційну нерівність і формують 
нові моделі соціальної комунікації.  
Рисунок 1.1. 
Соціальні функції бібліотек у системі соціокультурних інституцій 
 
 
16 
 
Сучасні бібліотеки в системі соціокультурних інституцій виконують 
багатофункціональну роль: від збереження культурної спадщини до 
забезпечення цифрової інтеграції суспільства(рис.1.1.). Їхня соціальна місія 
трансформується відповідно до викликів часу, але залишається ключовою для 
розвитку освіти, культури та громадянського суспільства. 
Для повного розуміння сучасних соціальних функцій бібліотек важливо 
звернутися до їх історичного розвитку, адже функціональне призначення 
бібліотек формувалося поступово, під впливом суспільних потреб кожної 
епохи. 
Якщо звернутися до історичних джерел, то перші бібліотеки виникли 
ще в давніх цивілізаціях — у Месопотамії, Стародавньому Єгипті та Греції 
(ІІІ–І тис. до н.е.). Вони мали зовсім інше призначення, ніж сучасні 
бібліотеки. На початковому етапі їх основною функцією була зберігальна 
функція — накопичення та збереження писемних джерел (глиняних табличок, 
папірусів, сувоїв). Такі бібліотеки були закритими установами і доступ до них 
мали лише вузькі кола — жерці, правителі або науковці. 
Однією з найвідоміших бібліотек античності була Александрійська 
бібліотека (ІІІ ст. до н.е.), яка вже поєднувала функції збереження знань і їх 
систематизації. У цей період починає формуватися інформаційна функція, 
хоча вона ще не мала масового характеру. 
У середньовіччі (V–XV ст.) бібліотеки переважно існували при 
монастирях і храмах. Вони виконували не лише зберігальну, а й освітню 
функцію, але освіта залишалася доступною обмеженому колу осіб. Водночас 
бібліотеки сприяли збереженню культурної та духовної спадщини, що стало 
важливим елементом їх соціальної ролі [12]. 
Суттєві зміни відбулися в період Відродження та Нового часу (XVI–
XVIII ст.), коли розвиток книгодрукування сприяв поширенню книг і знань. У 
цей період бібліотеки поступово відкриваються для ширшої аудиторії, і 
формується просвітницька (культурно-освітня) функція. Бібліотеки 
починають відігравати важливу роль у розвитку освіти та науки. 
17 
 
У ХІХ столітті, з розвитком індустріального суспільства, з’являються 
публічні бібліотеки, доступні для різних верств населення. Саме в цей період 
активно формується соціальна функція бібліотек, яка полягає у забезпеченні 
рівного доступу до знань, сприянні самоосвіті та підвищенні загального 
культурного рівня населення. 
У ХХ столітті бібліотеки остаточно закріплюються як соціальні 
інститути. Вони починають виконувати не лише інформаційну та освітню, а й 
комунікативну, виховну та культурну функції, стаючи важливими центрами 
громадського життя. З’являються спеціалізовані бібліотеки, зокрема дитячі, 
діяльність яких спрямована на розвиток і соціалізацію підростаючого 
покоління. [14] 
На сучасному етапі, в умовах цифровізації, традиційні функції бібліотек 
не зникають, а трансформуються. До них додаються нові напрями діяльності, 
пов’язані з цифровою освітою, медіаграмотністю, соціальною підтримкою та 
інтеграцією користувачів у інформаційне суспільство. 
Таблиця 1.1.  
Еволюція соціальних функцій бібліотек 
Історичний Тип бібліотек Основні Характер 
період 
функції доступу 
Давній світ Храмові, палацові Зберігальна Обмежений 
Середньовіччя Монастирські Зберігальна, Закритий  
освітня 
Новий час Університетські Освітня, Частково 
просвітницька відкритий 
ХІХ ст. Публічні  Освітня, Відкритий  
соціальна 
ХХ–ХХІ ст. Сучасні  Інформаційна, Вільний  
соціальна, 
цифрова 
 
18 
 
Як видно з таблиці 1.1., соціальні функції бібліотек були й залишаються 
на сьогоднішній день важливим елементом у системі соціокультурних 
інституцій, багатогранним та взаємопов’язаним. 
Такий аналіз історичного розвитку бібліотек дозволяє зробити 
висновок, що їх соціальні функції еволюціонували від простого збереження 
знань до багатофункціональної діяльності, спрямованої на задоволення 
інформаційних, освітніх і соціальних потреб суспільства. Особливої 
актуальності ці функції набувають у діяльності дитячих бібліотек, які 
сьогодні виконують важливу роль у підтримці та розвитку дітей в умовах 
сучасних викликів. 
Отже, соціокультурна діяльність є важливим напрямом роботи сучасної 
книгозбірні, успішність здійснення її є одним із важливих чинників 
затребуваності бібліотеки. Як бачимо, бібліотека як соціальний інститут вже 
багато років поспіль виконує комплекс взаємопов’язаних функцій, які в 
умовах цифровізації та суспільних викликів набувають нових форм і змісту. 
Особливо це стосується дитячих бібліотек, які трансформуються у відкриті, 
інклюзивні та інноваційні простори, здатні відповідати сучасним потребам 
дітей та суспільства загалом. 
  
19 
 
1.2. Цифровізація як чинник модернізації діяльності бібліотек 
 
Модернізація діяльності бібліотек у сучасних умовах розглядається як 
процес оновлення їх функцій, форм і методів роботи відповідно до змін у 
суспільстві та розвитку інформаційних [8;14]. Вона передбачає перехід від 
традиційної моделі бібліотеки, орієнтованої переважно на зберігання та 
видачу друкованих документів, до інноваційної моделі, що базується на 
активному використанні цифрових ресурсів, інтерактивних сервісів і нових 
форматів взаємодії з користувачами. 
Сутність модернізації полягає не лише у впровадженні технічних 
новацій, але й у зміні ролі бібліотеки як соціального інституту. Сучасна 
бібліотека виступає відкритим інформаційно-комунікаційним простором, що 
забезпечує доступ до знань, сприяє розвитку цифрових компетентностей, 
підтримує освітні ініціативи та виконує важливу соціальну функцію [21; 23]. 
У сучасних умовах модернізація бібліотечних послуг має комплексний 
характер і охоплює різні напрями діяльності бібліотек. Залежно від змін, які 
впроваджуються, можна виділити кілька основних видів модернізації: 
а) технологічна модернізація, яка передбачає впровадження 
інформаційно-комунікаційних технологій у бібліотечну діяльність. Вона 
включає створення електронних каталогів, цифрових бібліотек, використання 
автоматизованих систем обслуговування, а також надання доступу до онлайн-
ресурсів і баз даних. Саме цей вид модернізації є основою цифрової 
трансформації бібліотек [8]. 
б) організаційна модернізація, яка пов’язана зі зміною структури 
бібліотеки, форм управління та підходів до обслуговування користувачів. Це 
може проявлятися у впровадженні нових форматів роботи, гнучких графіків, 
зонування простору (коворкінги, дитячі простори, медіазони), а також 
розвитку партнерства з освітніми та громадськими організаціями [8]. 
в) змістовна (контентна) модернізація, яка передбачає оновлення 
бібліотечних фондів та розширення спектру інформаційних ресурсів. Вона 
включає поповнення електронними виданнями, мультимедійними 
20 
 
матеріалами, інтерактивним контентом, що відповідає сучасним запитам 
користувачів, особливо дітей та молоді [14]. 
Важливу роль відіграє також соціальна модернізація, яка спрямована на 
розширення соціальних функцій бібліотеки. У цьому контексті бібліотеки 
перетворюються на простір підтримки, комунікації та інтеграції різних груп 
населення. Особливо актуальним це є для дитячих бібліотек, які 
організовують освітні, культурні, психологічні та інтеграційні заходи для 
дітей [9]. 
Окремо варто виділити комунікаційну модернізацію, що передбачає 
розвиток нових форм взаємодії з користувачами. Це включає використання 
соціальних мереж, онлайн-платформ, проведення дистанційних заходів, а 
також створення цифрових спільнот навколо бібліотеки [22]. 
Модернізація бібліотечних послуг є багатовимірним процесом, який 
охоплює технологічні, організаційні, змістовні та соціальні аспекти діяльності 
бібліотек. Її реалізація сприяє підвищенню якості обслуговування 
користувачів та забезпечує відповідність бібліотек вимогам сучасного 
інформаційного суспільства. 
Отже, з вищеописаного зрозуміло, що модернізація діяльності бібліотек 
– це комплексний і безперервний процес, спрямований на адаптацію 
бібліотечних установ до потреб інформаційного суспільства та підвищення їх 
ролі в житті громади. 
Сучасний етап розвитку суспільства характеризується активним 
впровадженням цифрових технологій у всі сфери життя, що суттєво впливає і 
на діяльність бібліотек. Цифровізація змінює традиційні підходи до 
організації бібліотечного обслуговування та відкриває нові можливості для 
задоволення інформаційних, освітніх і соціальних потреб користувачів.  
Цифровізація стала ключовим чинником модернізації бібліотек, 
перетворюючи їх із традиційних сховищ знань на інтерактивні центри 
цифрової комунікації, освіти та культури. Вона змінює структуру бібліотечної 
21 
 
діяльності, способи обслуговування користувачів і саму роль бібліотек у 
суспільстві. 
Цифровізація — це впровадження інформаційно-комунікаційних 
технологій у всі аспекти бібліотечної роботи: від каталогізації до взаємодії з 
користувачами. Вона охоплює: 
а) Оцифрування фондів — створення електронних копій документів, 
архівів, періодики. 
б) Електронні каталоги та бази даних — забезпечують швидкий 
доступ до ресурсів з будь-якої точки світу. 
г)  Віртуальні читальні зали та онлайн-платформи — розширюють 
можливості дистанційного навчання й самоосвіти. 
д)  Інтерактивні сервіси — чат-боти, мобільні застосунки, YouTube-
канали бібліотек, що підвищують залученість користувачів. 
Рисунок 1.2. 
Соціальні функції бібліотек у системі соціокультурних інституцій 
 
 
 
22 
 
На нормативно-правовому рівні процеси цифровізації в Україні 
визначаються низкою документів, зокрема Законом України «Про 
Національну програму інформатизації», а також стратегіями розвитку 
інформаційного суспільства. Вони передбачають створення умов для 
широкого доступу до інформаційних ресурсів, розвитку цифрової грамотності 
населення та впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних 
технологій у діяльність установ культури, у тому числі бібліотек. 
У таких умовах бібліотеки поступово переходять від традиційної моделі 
функціонування до інноваційної, що базується на використанні цифрових 
ресурсів і сервісів. Це проявляється у створенні електронних каталогів, 
цифрових бібліотек, онлайн-сервісів обслуговування користувачів, а також у 
розвитку дистанційних форм взаємодії. 
Цифровізація суттєво розширює можливості реалізації інформаційної 
функції бібліотек. Користувачі отримують доступ не лише до друкованих 
видань, а й до електронних ресурсів, баз даних, освітніх платформ та 
мультимедійного контенту. Це забезпечує більш оперативне та зручне 
отримання інформації, незалежно від місця перебування. 
За сучасними дослідженнями, цифрова трансформація бібліотек — 
багатогранний процес, який потребує стратегічного управління, інвестицій у 
технічну інфраструктуру та розвиток цифрової компетентності персоналу. 
Основні напрями модернізації: 
а)  Автоматизація бібліотечних процесів — електронна реєстрація, 
облік, статистика, аналітика. 
б)  Розвиток цифрової грамотності бібліотекарів — навчання роботі з 
базами даних, кібербезпеці, авторським правом. 
в)  Інтеграція у глобальний інформаційний простір — участь у 
міжнародних цифрових проєктах, відкритих архівах, спільних платформах. 
г) Переорієнтація на користувача — створення персоналізованих 
сервісів, адаптованих до потреб різних груп населення. 
23 
 
Важливим напрямом є розвиток цифрової освіти, у межах якої 
бібліотеки сприяють формуванню інформаційної та медіаграмотності 
користувачів. Вони організовують тренінги, майстер-класи, інтерактивні 
заняття, спрямовані на розвиток навичок роботи з інформацією, критичного 
мислення та безпечної поведінки в інтернеті. 
Цифровізація не лише модернізує діяльність бібліотек, а й змінює їхню 
соціальну функцію: 
а)  Бібліотеки стають центрами цифрової освіти, де користувачі 
навчаються працювати з інформацією. 
б) Вони виконують роль інклюзивних майданчиків, забезпечуючи 
доступ до знань для людей з обмеженими можливостями. 
в) Формується новий тип соціальної комунікації — онлайн-спільноти, 
форуми, цифрові клуби за інтересами. 
г)  Зміцнюється культурна ідентичність через цифрове збереження 
національної спадщини. 
Особливого значення цифровізація набуває у діяльності дитячих 
бібліотек. Сучасні діти є активними користувачами цифрових технологій, 
тому бібліотеки повинні адаптувати свої послуги до їхніх потреб. Це 
передбачає створення інтерактивного середовища, використання 
мультимедійних ресурсів, проведення онлайн-заходів, а також розвиток 
цифрових клубів і освітніх платформ. 
Разом з тим, цифровізація супроводжується і певними викликами. Серед 
них — нерівний доступ до цифрових ресурсів, недостатній рівень цифрової 
грамотності окремих категорій користувачів, а також поширення 
недостовірної інформації. У цьому контексті бібліотеки виконують важливу 
соціальну роль, допомагаючи користувачам орієнтуватися в інформаційному 
просторі та формуючи навички критичного сприйняття інформації. 
Попри очевидні переваги, процес цифровізації має низку проблем: 
а) Недостатнє фінансування технічного оновлення бібліотек. 
24 
 
б)  Нерівномірний рівень цифрової грамотності серед працівників і 
користувачів. 
в) Питання кібербезпеки та авторських прав при роботі з 
електронними ресурсами. 
г)  Збереження автентичності бібліотечного простору — баланс між 
традиційними й цифровими формами взаємодії. 
Отже, цифровізація виступає потужним чинником модернізації 
діяльності бібліотек, сприяючи розширенню їх функцій, впровадженню 
інноваційних форм роботи та підвищенню ролі бібліотек у сучасному 
інформаційному суспільстві. Вона не лише змінює формат бібліотечного 
обслуговування, але й трансформує бібліотеку у відкритий, гнучкий та 
багатофункціональний простір, орієнтований на потреби сучасного 
користувача. Цифровізація — це не просто технологічне оновлення, а 
глибинна модернізація соціальної ролі бібліотек. Вона перетворює їх на 
відкриті, інтерактивні, інноваційні центри, що забезпечують рівний доступ до 
знань і сприяють розвитку цифрової культури суспільства. 
  
25 
 
1.3. Вплив сучасних суспільних викликів на діяльність бібліотек 
(війна, внутрішнє переміщення, інформаційні ризики, соціальна ізоляція 
дітей) 
 
Сучасний етап розвитку суспільства характеризується значними 
трансформаціями, що супроводжуються низкою складних соціальних 
викликів. Вони суттєво впливають на діяльність бібліотек, змінюючи їх 
функціональне призначення, форми роботи та пріоритети розвитку. 
Таблиця 1.3. 
Вплив сучасних суспільних викликів на діяльність бібліотек 
Суспільний виклик Характер впливу на Роль та реакція 
користувачів (дітей) бібліотеки 
Війна та військові дії Психологічний стрес, Створення безпечного 
травматичний досвід, простору, організація 
порушення навчального психологічно підтримуючих 
процесу заходів, арт-терапія, освітні 
активності 
Внутрішнє переміщення Проблеми адаптації, зміна Проведення інтеграційних 
населення (ВПО) соціального середовища, програм, створення клубів 
ізоляція спілкування, допомога в 
соціалізації 
Цифровізація та інформаційні Залежність від гаджетів, Формування 
ризики вплив фейкової інформації, медіаграмотності, проведення 
кіберзагрози тренінгів з безпечного 
користування інтернетом 
Соціальна ізоляція Обмеження спілкування, Організація культурних та 
зниження соціальних навичок комунікативних заходів, 
створення просторів для 
взаємодії 
Цифровий розрив Нерівний доступ до Надання безкоштовного 
технологій та інформації доступу до інтернету, 
цифрових ресурсів, допомога 
у користуванні технологіями 
 
Як видно з таблиці 1.3, сучасні суспільні виклики суттєво впливають на 
діяльність бібліотек, розширюючи їх функції та трансформуючи їх у 
26 
 
багатофункціональні соціальні простори, орієнтовані на підтримку та 
розвиток користувачів, особливо дітей. У таких умовах бібліотеки змушені 
адаптуватися до нових реалій і виконувати не лише інформаційну та 
культурну, а й важливу соціальну місію. 
Глобалізація та інформаційна нерівність має також свій вплив, тому 
бібліотеки стають інструментом подолання «цифрового розриву» між різними 
соціальними групами. Вони забезпечують доступ до знань для тих, хто не має 
власних цифрових ресурсів. Розширюється їхня місія як центрів цифрової 
освіти та медіаграмотності. 
Але вагомі зміни в розвиток діяльності бібліотек та  її соціальний 
напрямок внесли пандемії та кризи охорони здоров’я. COVID-19 показав 
необхідність дистанційних сервісів: онлайн-каталоги, електронні книги, 
віртуальні заходи. Бібліотеки стали майданчиками для поширення достовірної 
інформації про здоров’я та соціальну підтримку. Тому виникла потреба у 
гнучких моделях роботи (гібридні формати обслуговування). 
До технологічних викликів можна віднести:  
а) Швидкий розвиток штучного інтелекту, VR/AR, хмарних технологій 
змінює бібліотечні сервіси. 
б) Потрібна постійна модернізація інфраструктури та підвищення 
цифрової компетентності персоналу. 
в) Бібліотеки стають лабораторіями інновацій, де користувачі можуть 
освоювати нові технології. 
Одним із найвагоміших викликів для українського суспільства є війна, 
яка спричинила глибокі соціальні та психологічні наслідки, особливо для 
дітей. Значна частина населення була змушена змінити місце проживання, що 
призвело до появи великої кількості внутрішньо переміщених осіб. У таких 
умовах бібліотеки виступають як безпечні простори, де діти можуть отримати 
доступ до інформації, освіти, а також психологічну підтримку через участь у 
культурних та освітніх заходах. Бібліотеки виконують роль центрів 
психологічної та культурної підтримки. Вони стають місцями збереження 
27 
 
національної пам’яті та ідентичності. Організовують простори для інтеграції 
внутрішньо переміщених осіб, освітні програми для дітей і молоді. 
Ще одним важливим викликом є процеси цифровізації, які, з одного 
боку, відкривають нові можливості, а з іншого — створюють певні ризики. 
Серед них — поширення недостовірної інформації, інформаційні маніпуляції, 
кіберзагрози. У цьому контексті бібліотеки відіграють важливу роль у 
формуванні медіаграмотності та критичного мислення користувачів, особливо 
дітей та підлітків [27; 28]. 
Не менш актуальною проблемою є соціальна ізоляція, яка посилилася 
внаслідок пандемічних обмежень та воєнних подій. Багато дітей мають 
обмежені можливості для живого спілкування, що негативно впливає на їхній 
соціальний розвиток. У цьому випадку бібліотеки виступають як 
комунікативні центри, що сприяють налагодженню соціальних зв’язків та 
розвитку навичок взаємодії. 
Також слід відзначити проблему нерівного доступу до інформації та 
цифрових ресурсів. Не всі користувачі мають однакові можливості 
користуватися сучасними технологіями, що створює так званий «цифровий 
розрив». Бібліотеки, забезпечуючи безкоштовний доступ до інтернету та 
електронних ресурсів, сприяють подоланню цієї нерівності [3]. 
В умовах зазначених викликів змінюється і роль бібліотек у суспільстві. 
Вони поступово трансформуються у багатофункціональні центри, які 
поєднують інформаційну, освітню, культурну та соціальну діяльність. 
Особливо це стосується дитячих бібліотек, які стають простором підтримки, 
розвитку та адаптації дітей до сучасних умов життя. 
Соціокультурні трансформації теж мають місце. На це впливає зміна 
цінностей молодого покоління (орієнтація на інтерактивність, швидкий 
доступ, мультимедійність),яка змушує бібліотеки адаптуватися. Вони 
перетворюються на культурні хаби, де поєднуються традиційні книжкові 
фонди з сучасними цифровими платформами. Зростає роль бібліотек як 
інклюзивних просторів для різних соціальних груп. 
28 
 
Отже, сучасні суспільні виклики виступають важливим фактором 
трансформації діяльності бібліотек. Вони не лише ускладнюють умови їх 
функціонування, але й стимулюють розвиток нових форм роботи, 
спрямованих на задоволення актуальних потреб користувачів. Це підтверджує 
зростання ролі бібліотек як важливих соціальних інститутів у сучасному 
суспільстві. 
Сучасні суспільні виклики — від глобалізації до воєнних конфліктів — 
не лише ускладнюють діяльність бібліотек, але й відкривають нові 
можливості для їхньої модернізації. Бібліотеки стають динамічними 
соціокультурними інституціями, здатними реагувати на кризові ситуації, 
підтримувати громади та формувати цифрову культуру. 
  
29 
 
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ТРАНСФОРМАЦІЇ 
СОЦІАЛЬНИХ ФУНКЦІЙ БІБЛІОТЕК В УКРАЇНІ 
 
2.1. Сучасний стан та проблеми розвитку бібліотек в умовах 
цифрової трансформації 
 
На сучасному етапі розвитку інформаційного суспільства бібліотеки 
України функціонують в умовах глибоких трансформацій, зумовлених 
процесами цифровізації та суспільними викликами. Вони поступово 
переходять до нових моделей діяльності, орієнтованих на використання 
інформаційно-комунікаційних технологій, розширення спектру послуг та 
підвищення рівня доступності інформації для користувачів [7]. 
Сучасний стан бібліотек характеризується активним впровадженням 
електронних ресурсів і сервісів. Багато бібліотек створюють електронні 
каталоги, цифрові колекції, забезпечують доступ до онлайн-баз даних, а 
також використовують соціальні мережі та веб-платформи для комунікації з 
користувачами [8]. 
Тому бібліотеки впроваджують інноваційні форми роботи: 
а) Перехід до цифрових сервісів: більшість бібліотек активно 
впроваджують електронні каталоги, онлайн-доступ до фондів, віртуальні 
читальні зали. 
б) Гібридні формати роботи: поєднання традиційних послуг (друковані 
книги, офлайн-заходи) з цифровими (електронні ресурси, вебінари, онлайн-
курси). 
в) Розширення соціальної ролі: бібліотеки стають центрами цифрової 
освіти, інклюзії та культурної інтеграції. 
г) Інноваційні практики: використання мультимедійних технологій, 
VR/AR, мобільних застосунків, інтерактивних платформ. 
д) Міжнародна інтеграція: участь у глобальних цифрових проєктах, 
відкритих архівах, співпраця з університетами та культурними інституціями. 
Такі інноваційні форми роботи сприяють підвищенню ефективності 
обслуговування та залученню нової аудиторії, зокрема дітей та молоді. 
30 
 
Важливим напрямом розвитку є також інтеграція бібліотек у цифровий 
освітній простір. Вони активно долучаються до формування цифрової 
грамотності населення, організовуючи навчальні заходи, тренінги та 
консультації з використання інформаційних технологій [5]. У цьому контексті 
бібліотеки виконують функцію неформальної освіти та підтримують процес 
навчання протягом життя. 
Разом з тим, незважаючи на позитивні тенденції, розвиток бібліотек в 
Україні супроводжується низкою проблем. Однією з ключових є недостатній 
рівень матеріально-технічного забезпечення. Не всі бібліотеки мають сучасне 
комп’ютерне обладнання, швидкісний інтернет та доступ до якісних 
цифрових ресурсів, що обмежує можливості їх модернізації. 
Суттєвою проблемою залишається також нерівномірність розвитку 
бібліотек у різних регіонах. Особливо це стосується сільських територій, де 
доступ до цифрових технологій є значно обмеженим. Це посилює проблему 
«цифрового розриву» та ускладнює реалізацію рівного доступу до інформації 
Не менш важливим є питання кадрового забезпечення. Частина бібліотечних 
працівників потребує підвищення рівня цифрових компетентностей для 
ефективної роботи в нових умовах. Це зумовлює необхідність організації 
систематичного професійного навчання та розвитку персоналу  
Окремої уваги заслуговує вплив воєнного стану на діяльність бібліотек. 
Значна частина установ зазнала пошкоджень або була змушена змінити 
формат роботи. Водночас бібліотеки продовжують виконувати важливу 
соціальну функцію, забезпечуючи інформаційну підтримку, організовуючи 
освітні заходи та надаючи допомогу внутрішньо переміщеним особам [10]. 
Можна виділити наступні основні проблеми розвитку: 
а)  Фінансові обмеження 
Недостатнє фінансування цифрової інфраструктури та обмежені 
ресурси для оцифрування фондів та підтримки сучасних технологій. 
б) Цифрова нерівність 
31 
 
Не всі користувачі мають доступ до інтернету чи цифрових пристроїв, 
різний рівень цифрової грамотності серед населення та кадрові виклики. 
Також є потреба у підготовці бібліотекарів до роботи з новими технологіями. 
Також присутня постійно низька мотивація персоналу через перевантаження 
та недостатню оплату праці. 
в).  Правові та етичні питання 
Сюди відносяться захист авторських прав при використанні 
електронних ресурсів та забезпечення кібербезпеки та захисту персональних 
даних користувачів. Не варто забувати також і про збереження культурної 
ідентичності. Варто балансувати між традиційними та сучасними формами 
роботи, щоб не втратити автентичність бібліотечного простору через 
надмірну цифровізацію.  
У сучасних умовах цифрової трансформації розвиток бібліотек 
відбувається нерівномірно в різних країнах. Зарубіжні бібліотеки, особливо у 
країнах Європи та США, демонструють високий рівень інтеграції цифрових 
технологій у свою діяльність, тоді як вітчизняні бібліотеки перебувають на 
етапі активного переходу до цифрової моделі. 
У розвинених країнах бібліотеки вже давно функціонують як 
інноваційні інформаційні центри, що забезпечують доступ до широкого 
спектра цифрових ресурсів. Вони активно впроваджують електронні 
бібліотеки, автоматизовані системи обслуговування, відкриті електронні 
архіви та платформи дистанційного навчання. Наприклад, міжнародні 
проєкти цифрових бібліотек спрямовані на забезпечення глобального доступу 
до культурної спадщини та знань . 
Крім того, зарубіжні бібліотеки активно використовують інноваційні 
технології, такі як штучний інтелект, віртуальна та доповнена реальність, а 
також аналітику даних для покращення обслуговування користувачів. Вони 
також виступають як центри громадської активності, креативні простори та 
освітні хаби, що сприяють розвитку цифрових компетентностей населення . 
 
32 
 
Таблиця 2.1. 
Порівняння розвитку бібліотек України та зарубіжних країн в 
умовах цифрової трансформації 
Критерій Зарубіжні бібліотеки Бібліотеки України 
Рівень цифровізації Високий, повна інтеграція Середній, процес 
ІКТ активного розвитку 
Технічне забезпечення Сучасне обладнання, Частково застаріле 
швидкісний інтернет обладнання, обмежений 
доступ 
Електронні ресурси Розвинені цифрові Обмежені ресурси, 
бібліотеки, відкриті архіви поступове розширення 
Інноваційні технології AI, VR/AR, Big Data Впроваджуються частково 
Роль бібліотеки Освітній, культурний, Соціальний, освітній, 
інноваційний хаб адаптаційний центр 
Цифрова грамотність Високий рівень користувачів Потребує розвитку 
Соціальна функція Розвинена, але стабільне Посилена через війну та 
середовище ВПО 
 
Як видно з таблиці 2.1, зарубіжні бібліотеки мають більш високий 
рівень цифрового розвитку, однак українські бібліотеки активно 
трансформуються, адаптуючись до сучасних викликів та виконуючи важливу 
соціальну функцію. 
Адже сучасні вітчизняні бібліотеки демонструють позитивну динаміку 
розвитку в умовах цифровізації, однак стикаються з рядом обмежень. 
Зокрема, рівень технічного забезпечення та цифрової інфраструктури 
залишається недостатнім. За результатами досліджень, лише близько 41% 
бібліотек мають комп’ютери, а доступ до швидкісного інтернету мають 
близько 33%, що значно ускладнює впровадження сучасних цифрових 
сервісів. 
Разом з тим, в Україні активно розвивається мережа бібліотек як 
цифрових освітніх хабів. Зокрема, тисячі бібліотек уже залучені до програм 
33 
 
розвитку цифрової грамотності населення, що свідчить про їх трансформацію 
у важливі центри неформальної освіти . 
Важливою особливістю розвитку українських бібліотек є також їх 
адаптація до умов воєнного стану. У таких умовах вони виконують не лише 
інформаційну, а й соціально-підтримуючу функцію, забезпечуючи доступ до 
освіти, психологічну підтримку та інтеграцію внутрішньо переміщених осіб. 
Хоча українські бібліотеки поступаються зарубіжним за рівнем 
технологічного розвитку, вони демонструють значний потенціал до 
трансформації та активно інтегруються в цифрове середовище, виконуючи 
важливу соціальну місію. 
Таким чином, сучасний стан бібліотек в Україні характеризується 
поєднанням позитивних змін, пов’язаних із цифровою трансформацією, та 
наявністю суттєвих проблем, що стримують їх розвиток. Це зумовлює 
необхідність пошуку нових підходів до модернізації бібліотечної діяльності 
та впровадження інноваційних рішень, що відповідають вимогам сучасного 
суспільства. 
Сучасні бібліотеки перебувають у стані активної трансформації: вони 
стають інноваційними соціокультурними центрами, але стикаються з низкою 
проблем — від фінансових і кадрових до правових та технологічних. 
Подолання цих викликів потребує стратегічного планування, інвестицій у 
цифрову інфраструктуру та розвиток цифрової компетентності як 
працівників, так і користувачів. 
  
34 
 
2.2. Інноваційні соціальні та освітні послуги бібліотек 
 
У сучасних умовах цифрової трансформації бібліотеки активно 
впроваджують інноваційні соціальні та освітні послуги, що спрямовані на 
задоволення нових потреб користувачів. Вони поступово відходять від 
традиційної моделі обслуговування та перетворюються на 
багатофункціональні простори, які поєднують інформаційну, освітню, 
культурну та соціальну діяльність. 
Основними інноваційними послугами бібліотек соціального та 
освітнього напрямку можна назвати: 
а) впровадження освітніх послуг, пов’язаних із формуванням цифрової 
та інформаційної грамотності; 
б) навчання з медіаграмотності; 
в) розвиток соціальних послуг; 
г) впровадження креативних та інтерактивних форматів роботи; 
д) створення та використання в роботі цифрових сервісів і т. д.(рис.2.2.). 
Одним із ключових напрямів інноваційного розвитку є впровадження 
освітніх послуг, пов’язаних із формуванням цифрової та інформаційної 
грамотності. Бібліотеки організовують тренінги, майстер-класи, інтерактивні 
заняття з основ роботи з комп’ютером, інтернетом, електронними ресурсами, 
а також навчають користувачів критично оцінювати інформацію [5]. 
Освітні інноваційні послуги: 
а) Електронні ресурси та онлайн-бібліотеки — доступ до електронних 
книг, журналів, баз даних, відкритих освітніх платформ. 
б) Віртуальні читальні зали — можливість працювати з матеріалами 
дистанційно, незалежно від місця перебування. 
в) Освітні програми та курси — проведення вебінарів, онлайн-лекцій, 
інтерактивних занять для різних вікових груп. 
г) Цифрова грамотність — тренінги з медіаграмотності, 
інформаційної безпеки, роботи з сучасними технологіями. 
 
35 
 
Рисунок 2.2  
Інноваційні послуги бібліотек 
У сучасному інформаційному суспільстві медіаграмотність є однією з 
ключових компетентностей, особливо в умовах воєнного стану, коли 
інформаційний простір насичений великою кількістю недостовірної та 
маніпулятивної інформації. У цьому контексті бібліотеки відіграють важливу 
роль у формуванні навичок критичного мислення та безпечного споживання 
інформації. Тому особливої актуальності набувають програми з 
медіаграмотності, які спрямовані на протидію поширенню фейкової 
інформації та формування навичок безпечної поведінки в цифровому 
середовищі. Такі ініціативи є важливими для дітей та підлітків, які активно 
користуються цифровими технологіями. Найбільш ефективними є ігрові та 
інтерактивні формати роботи, зокрема вікторини, квести, рольові ігри, які 
дозволяють у доступній формі пояснити складні інформаційні процеси. Для 
дітей і підлітків такі заходи є більш зрозумілими та цікавими, що сприяє 
кращому засвоєнню матеріалу. 
36 
 
Важливим напрямом діяльності бібліотек є розвиток соціальних послуг, 
спрямованих на підтримку різних категорій населення. Бібліотеки 
організовують заходи для дітей, внутрішньо переміщених осіб, людей з 
інвалідністю, а також надають простір для спілкування, розвитку та 
соціальної адаптації. 
До соціальних інноваційних послуг відносяться: 
а) Інклюзивні сервіси — адаптовані ресурси для людей з особливими 
потребами (аудіокниги, шрифти Брайля, спеціальні програми). 
б)  Культурні хаби — організація інтерактивних виставок, 
літературних клубів, мистецьких заходів у гібридному форматі (офлайн + 
онлайн). 
в)  Простори для спільнот — коворкінги, дискусійні клуби, молодіжні 
та професійні об’єднання. 
г) Соціальна підтримка — інформаційні кампанії з актуальних питань 
(здоров’я, права людини, екологія), психологічні та освітні проєкти для 
громади. 
д) VR/AR-технології — віртуальні екскурсії, інтерактивні навчальні 
програми. 
е) Штучний інтелект — персоналізовані рекомендації, автоматизовані 
пошукові системи. 
є) Мобільні застосунки — доступ до бібліотечних ресурсів через 
смартфон, push-сповіщення про новинки. 
ж)  Хмарні сервіси — збереження та обмін інформацією, спільна 
робота над освітніми проєктами. 
У сучасних бібліотеках активно розвиваються креативні та інтерактивні 
формати роботи. Це можуть бути творчі майстерні, арт-заняття, клуби за 
інтересами, літературні студії, кінопокази, настільні ігри та інші форми 
дозвілля. Такі послуги сприяють розвитку творчого потенціалу дітей і 
формують позитивний імідж бібліотеки як сучасного простору. 
37 
 
Окрему увагу слід приділити впровадженню цифрових сервісів. 
Бібліотеки створюють онлайн-каталоги, електронні бібліотеки, проводять 
вебінари, онлайн-зустрічі та дистанційні освітні заходи. Це дозволяє значно 
розширити аудиторію та забезпечити доступ до послуг незалежно від місця 
перебування користувача [8]. 
Також важливим інноваційним напрямом є створення бібліотечних 
хабів та просторів відкритого доступу, які поєднують функції навчання, 
комунікації та творчості. У таких просторах користувачі можуть не лише 
отримати інформацію, а й реалізувати власні ідеї, працювати над проєктами, 
брати участь у спільних ініціативах. 
Особливо значущими є інноваційні послуги дитячих бібліотек, які 
орієнтовані на всебічний розвиток дитини. Вони включають інтерактивні 
читання, ігрові освітні програми, розвиток цифрових навичок, психологічну 
підтримку та соціалізацію дітей у сучасному середовищі. 
А що відбувається в зарубіжних бібліотеках? Важливим процесом 
аналізу інноваційних соціальних та освітніх послуг бібліотек є дослідження 
зарубіжного досвіду, який демонструє високий рівень інтеграції сучасних 
технологій і нових форм роботи з користувачами. 
У країнах Європи та США бібліотеки функціонують як 
багатофункціональні центри, що поєднують освітні, соціальні та культурні 
послуги. Одним із найбільш поширених напрямів є створення так званих 
«makerspace» — спеціальних зон для творчості, де користувачі можуть 
працювати з 3D-принтерами, цифровими інструментами, програмним 
забезпеченням для дизайну та моделювання. Такі простори сприяють 
розвитку креативності, технічних навичок та інноваційного мислення [27]. 
У багатьох зарубіжних бібліотеках активно впроваджуються програми з 
розвитку цифрової грамотності. Вони включають навчання користуванню 
комп’ютерами, інтернетом, електронними сервісами, а також формування 
навичок медіаграмотності. Особлива увага приділяється дітям і підліткам, для 
38 
 
яких організовуються інтерактивні заняття, цифрові лабораторії та освітні 
ігри [38]. 
Важливим напрямом є також надання соціальних послуг. Наприклад, 
бібліотеки в країнах Європейського Союзу часто виступають як центри 
підтримки громад, де проводяться консультації, тренінги, заходи з інтеграції 
мігрантів, психологічної підтримки та розвитку соціальних навичок. Це 
свідчить про розширення ролі бібліотек як соціальних інститутів. 
Крім того, у зарубіжних бібліотеках широко використовуються цифрові 
сервіси. Користувачі мають можливість отримувати доступ до електронних 
книг, онлайн-курсів, брати участь у вебінарах та дистанційних заходах. 
Бібліотеки активно використовують соціальні мережі та цифрові платформи 
для комунікації та залучення аудиторії. 
Особливістю розвитку дитячих бібліотек за кордоном є орієнтація на 
інтерактивність і залучення дітей до активної участі. Використовуються ігрові 
методики, мультимедійні ресурси, тематичні програми, що сприяють 
розвитку інтересу до читання та навчання. 
З опрацьованих джерел стає зрозуміло, що зарубіжний досвід свідчить 
про те, що сучасні бібліотеки успішно трансформуються у відкриті, 
інноваційні та соціально орієнтовані простори. Впровадження таких практик є 
важливим орієнтиром для розвитку бібліотек в Україні в умовах цифрової 
трансформації. Інноваційні соціальні та освітні послуги бібліотек роблять їх 
не лише сховищем знань, а й активними центрами розвитку громади, що 
поєднують освіту, культуру та соціальну інтеграцію. 
В нашій країні бібліотеки практично ще починають шлях 
трансформування, важко відходячи від застарілих стандартів. Але водночас 
інноваційні соціальні та освітні послуги бібліотек в Україні залишаються 
важливим чинником їх розвитку в умовах цифрової трансформації. Вони 
сприяють підвищенню ролі бібліотек у суспільстві, розширенню їх функцій та 
адаптації до потреб сучасних користувачів, особливо дітей та молоді.  
39 
 
2.3. Практика реалізації соціальних програм у бібліотеках (на 
прикладі КЗ «Обласна бібліотека для дітей» Черкаської обласної ради) 
 
У сучасних умовах трансформації бібліотечної діяльності особливого 
значення набуває практична реалізація соціальних програм, спрямованих на 
підтримку різних категорій населення. Бібліотеки дедалі активніше 
виступають не лише як інформаційні установи, а й як соціальні центри, що 
реагують на актуальні потреби громади. 
Одним із найбільш поширених напрямів є реалізація програм, 
спрямованих на розвиток цифрової грамотності населення. У межах таких 
ініціатив бібліотеки організовують навчальні курси, тренінги та консультації з 
користування комп’ютерами, інтернетом і електронними сервісами. Особливу 
увагу приділяють дітям, підліткам та людям, які мають обмежений досвід 
використання цифрових технологій [5]. 
Важливим напрямом є також реалізація соціальних програм підтримки 
внутрішньо переміщених осіб. У бібліотеках проводяться інтеграційні заходи, 
клуби спілкування, творчі заняття, які сприяють адаптації до нового 
середовища та налагодженню соціальних зв’язків. Такі ініціативи мають 
особливе значення в умовах воєнного стану. 
У практиці діяльності бібліотек широко представлені програми, 
спрямовані на підтримку дітей. Це різноманітні освітні, культурні та 
розвивальні заходи, зокрема інтерактивні читання, творчі майстер-класи, 
ігрові заняття, клуби за інтересами. Такі програми сприяють розвитку 
особистості дитини, формуванню читацької культури та соціалізації. 
Окрему увагу бібліотеки приділяють програмам з медіаграмотності, які 
передбачають навчання користувачів критичному аналізу інформації, 
розпізнаванню фейків та безпечній поведінці в цифровому середовищі. У 
сучасних умовах ці програми є надзвичайно актуальними, оскільки сприяють 
підвищенню інформаційної безпеки суспільства [23]. 
Крім того, у бібліотеках реалізуються культурно-просвітницькі 
програми, що включають організацію виставок, літературних заходів, 
40 
 
зустрічей з авторами, тематичних подій. Вони сприяють розвитку 
культурного середовища та залученню користувачів до активної участі у 
громадському житті. 
Варто зазначити, що сучасні соціальні програми бібліотек часто мають 
комплексний характер і поєднують кілька напрямів діяльності — освітній, 
соціальний, культурний та цифровий. Це дозволяє більш ефективно реагувати 
на потреби користувачів і підвищує значущість бібліотек у суспільстві. 
Візьмемо до прикладу КЗ «Обласна бібліотека для дітей» Черкаської 
обласної ради. Протягом минулого року заклад взяв участь у багатьох заходах 
соціального напрямку. 
У зв’язку з воєнними подіями в Україні значно активізувалася соціальна 
робота обласної дитячої бібліотеки. Вона організовує заходи для підтримки 
дітей, які переживають стрес або є внутрішньо переміщеними особами. До 
таких заходів належать арт-терапевтичні заняття, психологічні тренінги, 
ігрові програми, що сприяють емоційному відновленню та соціальній 
адаптації дітей. 
Наприклад, програма «Ментальне здоров'я: бібліотека як простір 
психосоціальної підтримки». У складний для країни час бібліотека стала не 
лише осередком знань, а й простором турботи, тепла та підтримки для дітей, у 
тому числі й дітей внутрішньо переміщених осіб, яких активно залучає до  
читання та змістовного дозвілля. Вона допомагає дітям не лише навчатися, а й 
проживати складні емоції, формувати стійкість та відчуття безпеки.  
З метою психоемоційного розвантаження та підтримки ментального 
здоров’я в бібліотеці розроблено цикл заходів: пізнавальних годин, творчих 
зустрічей, різноманітних дозвіллєвих програм, майстер-класів, арт-
терапевтичних занять, тренінгів тощо. Заходи проводилися як бібліотекарями, 
так і запрошеними фахівцями.  
Спільно з представниками навчально-методичного центру цивільного 
захисту та безпеки життєдіяльності Черкаської області та психологічною 
службою ДСНС у відділі обслуговування дітей дошкільного віку та учнів 1-4 
41 
 
класів проведено естафету «Знавці безпеки» та психологічний тренінг 
«Техніки розслаблення».  
З нагоди Всесвітнього дня дитини для вихованців Черкаського міського 
центру соціальних служб (дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського 
піклування) проведено День веселих витівок «Країна мрій дитинством 
зветься» та квест «Таємниця козацької шаблі». Заходи проводилися і для 
дітей ВПО ХАБ «Всі свої» – екологічна експедиція «Планета: 
перезавантаження» та Черкаського освітнього центру «Змістовно» – 
пізнавальна година «Котовасія». 
Наприкінці минулого року на гостину до Черкаської обласної бібліотеки 
для дітей завітав бібліобус «Буксінь» від Благодійного фонду «Бібліотечна 
країна». Ошатний автобус, наповнений новими якісними книжечками про 
фізичне й психічне здоров’я, роботу над собою, корисні звички й здоровий 
спосіб життя, прийняв маленьких читачів. У межах ознайомлення з цим 
читацьким транспортом представники фонду розповіли малюкам про ідею й 
мету мобільної бібліотеки, провели для них невеличку веселу руханку й 
коротку екскурсію бусом. Діткам і дорослим показали наповнення 
транспорту, ознайомили з книжками, запросили малечу самостійно почитати 
деякі з видань, доречних для їхнього віку. За активну участь у заході й 
старанне самостійне читання діткам презентували символічні літературні 
подарунки. На додаток до презентації бібліобусу й заходу для малечі 
Благодійний фонд «Бібліотечна країна» презентував Черкаській обласній 
бібліотеці для дітей 37 примірників новеньких корисних видань для дорослих 
і дітей про фізичне та ментальне здоров’я.  
Книги, присвячені ментальному здоров’ю дітей, захисту від булінгу, 
посібники з педагогіки і психології: керування емоціями, почуттями, 
формування цінностних орієнтацій та інші представлені на виставці 
літератури для батьків «Бути батьками – це…» у відділі обслуговування дітей 
дошкільного віку та учнів 1-4 класів. Виставка розділена на 4 рубрики: 
42 
 
«Приділяти увагу», «Радіти і підтримувати», «Любити безумовно», 
«Піклуватися і захищати». 
Для дітей з вадами зору у фонді бібліотеки є 58 назв (66 примірників) 
книг шрифтом Брайля. Інформація про наявність таких книг поширюється 
через окрему рубрику на сайті закладу та книжкову виставку «Світ на 
кінчиках пальців».  
Спільні заходи для дітей внутрішньо переміщених осіб та місцевих 
мешканців стали важливою частиною роботи закладу. Зокрема, у межах 
співпраці з комунальним комерційним підприємством Маріупольської міської 
ради «мЄХАБ», Білолуцької й Міловської СВА Луганської області 
проводяться заняття з психологічної та культурної адаптації, майстер-класи з 
творчості, пізнавальні та ігрові години для дітей. Найбільш затребуваними 
були заходи в формі майстер-класів, і в звітному році їх було проведено 
велику кількість, у тому числі й з нагоди державних подій та свят: Дня Героїв 
Небесної Сотні, Української Державності, Незалежності України, пам’яті 
захисників України, матері, захисту дітей тощо. Допомагали у проведенні 
таких заходів і працівники Білолуцької та Міловської СВА Лугансьскої 
області. Такі спільні заходи допомагають не лише психоемоційному 
розвантаженню учасників, а й сприяють налагодженню дружніх стосунків 
дітей з однолітками. 
Робота з дітьми з інвалідністю – є одним із важливих напрямів роботи 
Черкаської обласної бібліотеки для дітей. Діти цієї категорії на пільгових 
умовах користуються послугами закладу. Крім обслуговування книгою, вони 
є активними учасниками масових заходів. Тому особлива увага приділяється 
організації заходів із психосоціальної підтримки дітей і підлітків, у тому числі 
й ВПО. Робота з цією категорією дітей проходить у тісній співпраці з 
дитячими притулками, реабілітаційними центрами дітей-інвалідів, школами-
інтернатами, регіональними відділеннями Всеукраїнської організації 
Червоний Хрест, різними громадськими та волонтерськими організаціями, 
благодійними фондами.  
43 
 
Вже декілька років поспіль продовжується співпраця бібліотеки із 
комунальним закладом «Черкаський обласний центр соціально-психологічної 
реабілітації дітей Черкаської обласної ради». Для вихованців центру 
працівниками відділу масової роботи та естетичного виховання проводилися 
заходи національно-патріотичного, естетичного спрямування та пізнавально-
розважальні, серед них: літературно-музична година «Поезія, що стала 
піснею»  (до 90-річчя з д. н. В. Симоненка), турнір правознавців  «У країні 
Феміди», історичний  екскурс «Державність, вимріяна  поколіннями», 
патріотична гра «Читай, думай, грай – Україну пізнавай!», правова гра «Я і 
мої права», пізнавально-ігрова програма «Магічна сила оберегів», пізнавальна 
година «Черкащина в легендах і переказах», етнографічна бесіда «Ой на горі, 
на горі горіли Купальські вогні», калейдоскоп розваг «Музика лунає, гру 
розпочинає», книго-кіномандрівка «Читай! Дивися! Пізнавай», година 
народознавства «Різдвяна ніч засяяла вогнями», новорічні розваги «Буде 
радість, буде сміх, свято завіта до всіх!» та ін. Великою популярністю у дітей 
користувалися майстер-класи, творчі уроки, що сприяли розвитку творчих 
здібностей та слугували як арттерапевтичні заняття. 
 Протягом року тривала співпраця з дитячою недільною школою, яка діє 
при громадській організації «Українська сімейна фундація». Метою 
діяльності цієї організації є збереження сімейних цінностей, організація 
сімейного дозвілля, сприяння налагодженню міцних стосунків та довіри в 
сім’ї. Для дітей недільної школи, серед яких є внутрішньо переміщені особи 
та ті, що проживають у будинках сімейного типу, працівниками бібліотеки 
була проведена низка заходів: казкотерапія «Казок багато в світі є», бесіда з 
відеопереглядом «В. Дісней – творець чарівного світу», музикотерапія 
«Музика торкається душі»,  година художньої терапії «Кольоровий дивосвіт», 
слайд-бесіда «Ясніє в кожній квітці дивина», бесіда-діалог «Зігріє серце 
крапля доброти», музична розвага «Музичні загадки відгадайте – тваринок 
упізнайте», майстер-класи «Талановиті пальчики» та «Веселі саморобки» 
тощо. 
44 
 
За результатами співпраці колектив бібліотеки отримав подяку від ГО 
«Українська сімейна фундація» за плідну участь в проведенні дитячого табору 
«KIDSTIME» в місті Черкаси для дітей ВПО. 
Низку психологічних занять із використанням арт-терапевтичних технік 
проводять для користувачів бібліотеки психологи черкаського регіонального 
відділення Неурядової організації Triangle Génération Humanitaire Ukraine. 
Серед включених до програми занять були:«Тренінг згуртованості команди», 
«Нейрофітнес – ресурс для мозку», «Я – володар своїх емоцій», 
«Згуртованість колективу», «Профілактика та подолання стресу», «Стрес та 
стресостійкість» ( для учнів 1-4 класів); «Психологічне арт-терапевтичне 
розвантаження», «Нейрофітнес – ресурс для мозку», «Власні кордони», 
«Самооцінка» (для учнів 5-9 класів). 
Крім того, бібліотека виступає як простір комунікації та інтеграції, де 
діти можуть спілкуватися, брати участь у групових заходах, розвивати 
навички взаємодії та співпраці. Важливим є також залучення батьків до 
спільних заходів, що сприяє зміцненню сімейних зв’язків та формуванню 
позитивного соціального середовища [31]. 
Як ми бачимо на прикладі КЗ «Обласна бібліотека для дітей» 
Черкаської обласної ради, практика реалізації соціальних програм у 
бібліотеках свідчить про їх активну трансформацію у багатофункціональні 
соціальні центри. Вони не лише забезпечують доступ до інформації, але й 
сприяють розвитку особистості, підтримці громад та адаптації населення до 
сучасних умов. 
  
45 
 
РОЗДІЛ 3. СОЦІАЛЬНИЙ ПРОЄКТ ТРАНСФОРМАЦІЇ 
ДІЯЛЬНОСТІ БІБЛІОТЕКИ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ТА 
СУСПІЛЬНИХ ВИКЛИКІВ 
 
3.1. Обґрунтування та опис соціального проєкту «БібліоХаб для 
дітей: простір підтримки, розвитку та цифрових можливостей» 
 
На сьогоднішній день розвитку суспільства бібліотеки потребують не 
лише теоретичного осмислення змін, але й практичного впровадження 
інноваційних підходів до своєї діяльності. Особливо це стосується дитячих 
бібліотек, які повинні адаптуватися до потреб нових поколінь користувачів та 
реагувати на актуальні соціальні виклики. Одним із ефективних інструментів 
такої трансформації є реалізація соціальних проєктів [7]. 
Соціальний проєкт у бібліотечній сфері розглядається як комплекс 
взаємопов’язаних заходів, спрямованих на вирішення конкретних соціальних 
проблем та розвиток бібліотеки як сучасного інформаційно-комунікаційного 
центру. В умовах цифровізації такі проєкти сприяють впровадженню 
інноваційних послуг, розширенню функцій бібліотеки та підвищенню її ролі в 
громаді. 
Актуальність розробки соціального проєкту зумовлена необхідністю 
модернізації діяльності дитячих бібліотек відповідно до викликів сучасного 
суспільства, зокрема цифровізації, інформаційних ризиків, соціальної ізоляції 
дітей та наслідків воєнного стану. У цьому контексті бібліотека може 
виступати як безпечний простір для навчання, розвитку та соціальної 
підтримки дітей. 
Враховуючи теоретичні та практичні аспекти, розглянуті у попередніх 
розділах, доцільним є розроблення власного соціального проєкту під назвою 
«БібліоХаб для дітей: простір підтримки, розвитку та цифрових 
можливостей» спрямований на трансформацію традиційної дитячої бібліотеки 
у сучасний багатофункціональний центр. 
46 
 
Метою проєкту є створення інноваційного простору на базі дитячої 
бібліотеки, який забезпечує розвиток цифрових компетентностей, 
соціалізацію дітей та їх адаптацію до сучасних умов життя. 
Основними завданнями проєкту є: 
а) створення сучасного цифрового середовища в бібліотеці; 
б) організація освітніх заходів з цифрової грамотності та 
медіаграмотності; 
в) забезпечення умов для творчого розвитку дітей; 
г) сприяння соціальній інтеграції дітей, зокрема внутрішньо 
переміщених осіб; 
д) формування безпечного простору для спілкування та підтримки. 
Цільовою аудиторією проєкту є діти віком від 6 до 16 років, а також 
підлітки, батьки та окремі соціальні групи, які потребують підтримки. 
У межах реалізації проєкту передбачається впровадження таких 
напрямів діяльності: 
а) освітній (тренінги з цифрової грамотності, медіаграмотності); 
б) соціальний (програми адаптації, психологічна підтримка); 
в) культурно-дозвіллєвий (творчі заходи, клуби за інтересами); 
г) цифровий (онлайн-сервіси, електронні ресурси, інтерактивні 
платформи). 
Очікуваними результатами реалізації проєкту є підвищення рівня 
цифрової грамотності дітей, розвиток їхніх соціальних та комунікативних 
навичок, розширення спектру бібліотечних послуг та підвищення ролі 
бібліотеки в громаді. 
Реалізація цього соціального проєкту сприятиме трансформації 
бібліотеки у сучасний інноваційний простір, що відповідає вимогам 
цифрового суспільства та актуальним потребам користувачів. Адже 
традиційні форми роботи вже не повністю відповідають потребам сучасних 
дітей, які зростають у цифровому середовищі, а також зазнають впливу 
складних соціальних обставин, зокрема пов’язаних із воєнним станом. Це і 
47 
 
зумовлює необхідність створення нових форматів бібліотечної діяльності, 
орієнтованих на підтримку, розвиток і адаптацію дітей. 
У цьому контексті пропонується реалізація соціального проєкту 
«БібліоХаб для дітей: простір підтримки, розвитку та цифрових 
можливостей», який передбачає трансформацію дитячої бібліотеки у 
сучасний багатофункціональний простір. 
Ідея проєкту полягає у створенні відкритого, безпечного та 
інноваційного середовища, де діти зможуть не лише отримувати доступ до 
інформації, але й розвивати свої навички, спілкуватися, навчатися та 
проводити дозвілля. Проєкт орієнтований на поєднання освітньої, соціальної 
та культурної функцій бібліотеки, що відповідає сучасним тенденціям 
розвитку бібліотечної справи. 
Для досягнення поставленої мети передбачається реалізація таких 
ключових напрямів діяльності: 
Першим напрямом є створення цифрового освітнього середовища. Це 
включає облаштування комп’ютерної зони з доступом до інтернету, 
використання електронних ресурсів, освітніх платформ, інтерактивних 
програм. У межах цього напряму планується проведення тренінгів з цифрової 
грамотності, навчання користуванню онлайн-сервісами та формування 
навичок безпечної роботи в інтернеті. 
Другим напрямом є розвиток медіаграмотності дітей та підлітків. 
Передбачається організація інтерактивних занять, квестів, тренінгів, 
спрямованих на формування критичного мислення, вміння аналізувати 
інформацію, розпізнавати фейки та протидіяти інформаційним маніпуляціям. 
Це є особливо актуальним в умовах інформаційної війни. 
Третім напрямом є соціальна підтримка та адаптація дітей. У межах 
проєкту планується проведення заходів для дітей, які опинилися в складних 
життєвих обставинах, зокрема внутрішньо переміщених осіб. Це можуть бути 
групові заняття, арт-терапія, клуби спілкування, що сприяють зниженню рівня 
стресу та покращенню емоційного стану. 
48 
 
Четвертий напрям — організація культурно-дозвіллєвої діяльності. Він 
включає проведення творчих майстер-класів, літературних заходів, 
інтерактивних читань, тематичних зустрічей. Це сприяє розвитку творчих 
здібностей дітей та формуванню інтересу до читання. 
П’ятий напрям — створення комунікативного простору. БібліоХаб має 
стати місцем, де діти можуть спілкуватися, обмінюватися ідеями, працювати 
над спільними проєктами. Для цього передбачається облаштування зон для 
групової роботи, неформального спілкування та відпочинку. 
Реалізація проєкту передбачає кілька етапів. На підготовчому етапі 
здійснюється аналіз потреб користувачів, планування діяльності та підготовка 
ресурсної бази. Основний етап включає впровадження заходів та організацію 
роботи БібліоХабу. На завершальному етапі проводиться оцінка ефективності 
проєкту та визначення перспектив його подальшого розвитку. 
Таблиця 3.1.  
Приклади заходів у межах проєкту 
Назва заходу Мета Аудиторія 
Тренінг з Навчити розпізнавати 10–14 років 
медіаграмотності фейки 
Майстер-клас Розвиток творчості Діти 
Квест Командна робота Підлітки 
 
Очікується, що реалізація проєкту дозволить підвищити рівень 
цифрової та медіаграмотності дітей, сприятиме їх соціалізації, розвитку 
комунікативних навичок та емоційної стійкості. Крім того, проєкт сприятиме 
підвищенню ролі бібліотеки як сучасного соціокультурного центру в громаді. 
Отже, запропонований соціальний проєкт має комплексний характер і 
відповідає сучасним викликам, що стоять перед бібліотеками. Його реалізація 
сприятиме трансформації бібліотеки у відкритий, інноваційний та соціально 
орієнтований простір. 
  
49 
 
3.2. Механізм реалізації проєкту «БібліоХаб для дітей: простір 
підтримки, розвитку та цифрових можливостей»  та очікувані соціальні 
результати 
 
Ефективна реалізація соціального проєкту передбачає чітко визначений 
механізм дій, який охоплює етапи впровадження, ресурси, учасників та 
інструменти досягнення поставленої мети. У контексті цифрової 
трансформації бібліотек важливим є системний підхід до організації 
проєктної діяльності [8]. 
Механізм реалізації проєкту «БібліоХаб для дітей: простір підтримки, 
розвитку та цифрових можливостей» базується на поетапному впровадженні 
та передбачає взаємодію бібліотеки з різними соціальними партнерами, а 
також активне залучення користувачів. 
Першим етапом є підготовчий етап, який включає аналіз потреб 
цільової аудиторії, оцінку ресурсного забезпечення бібліотеки та планування 
діяльності. На цьому етапі здійснюється визначення основних напрямів 
роботи, розробка програми заходів та формування команди проєкту. 
Важливим завданням є також встановлення партнерських зв’язків із освітніми 
установами, громадськими організаціями та органами місцевого 
самоврядування [7]. 
Другим етапом є організаційний етап, який передбачає створення 
матеріально-технічної бази проєкту. Це включає облаштування простору 
бібліотеки, зонування приміщення (навчальна зона, зона відпочинку, 
креативний простір), забезпечення необхідним обладнанням (комп’ютери, 
мультимедійна техніка, доступ до інтернету). Також на цьому етапі 
проводиться підготовка персоналу до роботи в нових умовах, зокрема 
підвищення рівня цифрових компетентностей [27]. 
Третім етапом є основний (реалізаційний) етап, у межах якого 
здійснюється безпосереднє впровадження заходів проєкту. До них належать: 
а) проведення тренінгів з цифрової грамотності та медіаграмотності; 
б) організація творчих майстер-класів і культурних заходів; 
50 
 
в) реалізація програм соціальної підтримки дітей; 
г) проведення інтерактивних занять та освітніх програм; 
д) запуск онлайн-сервісів і цифрових платформ для користувачів. 
Цей етап є ключовим, оскільки саме він забезпечує досягнення 
поставленої мети та реалізацію основних завдань проєкту. 
Четвертим етапом є оцінювально-аналітичний етап, який передбачає 
аналіз результатів реалізації проєкту. На цьому етапі здійснюється збір 
зворотного зв’язку від користувачів, оцінка ефективності проведених заходів, 
визначення сильних і слабких сторін проєкту. Це дозволяє коригувати 
діяльність та забезпечити подальший розвиток проєкту [28]. 
Важливим елементом механізму реалізації є ресурсне забезпечення 
проєкту. Воно включає кадрові, матеріально-технічні та інформаційні 
ресурси. До реалізації проєкту залучаються бібліотечні працівники, педагоги, 
психологи, волонтери, а також представники громадських організацій. 
Не менш важливою є комунікаційна складова проєкту. Інформування 
користувачів здійснюється через соціальні мережі, вебсайти, афіші, а також 
безпосередню взаємодію з відвідувачами бібліотеки. Це сприяє популяризації 
проєкту та залученню нових учасників. 
Реалізація соціального проєкту «БібліоХаб для дітей: простір 
підтримки, розвитку та цифрових можливостей» спрямована на досягнення 
комплексних соціальних результатів, що охоплюють освітню, соціальну, 
культурну та психологічну сфери розвитку дітей. У сучасних умовах 
цифровізації та суспільних викликів такі результати мають особливе 
значення, оскільки сприяють адаптації дітей до нових реалій життя [38]. 
Одним із ключових очікуваних результатів є підвищення рівня 
цифрової грамотності дітей. Участь у тренінгах, інтерактивних заняттях та 
роботі з цифровими ресурсами сприятиме формуванню практичних навичок 
користування сучасними технологіями, що є необхідною умовою успішної 
соціалізації в інформаційному суспільстві [5]. 
51 
 
Важливим результатом є також розвиток медіаграмотності та 
критичного мислення. Діти навчаться аналізувати інформацію, розпізнавати 
фейки та протидіяти інформаційним маніпуляціям, що є особливо актуальним 
в умовах інформаційної війни. 
Ще одним значущим аспектом є покращення соціальної адаптації дітей, 
зокрема тих, які перебувають у складних життєвих обставинах або є 
внутрішньо переміщеними особами. Участь у спільних заходах, комунікація з 
однолітками та підтримка з боку бібліотеки сприятимуть формуванню 
почуття безпеки, довіри та соціальної включеності [10]. 
Проєкт також сприятиме розвитку комунікативних навичок та 
соціальної активності дітей. Завдяки участі у групових заняттях, клубах за 
інтересами та творчих проєктах діти набуватимуть досвіду взаємодії, 
співпраці та самовираження. 
Очікується, що важливим результатом стане покращення емоційного 
стану дітей. Участь у творчих, ігрових та арт-терапевтичних заходах 
сприятиме зниженню рівня стресу, розвитку емоційної стійкості та 
загальному психологічному благополуччю. 
Планові показники ефективності наведено в Додатку А. 
Крім того, реалізація проєкту сприятиме підвищенню ролі бібліотеки в 
громаді. Вона трансформується у сучасний соціально-культурний центр, який 
відповідає потребам користувачів та активно взаємодіє з різними соціальними 
групами. 
Отже, очікувані соціальні результати проєкту мають комплексний 
характер і спрямовані на всебічний розвиток дітей, їх адаптацію до сучасного 
суспільства та формування активної, освіченої та інформаційно грамотної 
особистості. 
  
52 
 
3.3. Ресурсне забезпечення та оцінка ефективності проєкту 
«БібліоХаб для дітей: простір підтримки, розвитку та цифрових 
можливостей»  
 
Ефективна реалізація соціального проєкту «БібліоХаб для дітей: простір 
підтримки, розвитку та цифрових можливостей» значною мірою залежить від 
належного ресурсного забезпечення, а також від системного підходу до 
оцінки його результативності. У сучасних умовах цифрової трансформації 
бібліотек важливо не лише впроваджувати інноваційні ініціативи, але й 
забезпечувати їх сталий розвиток та. 
Ресурсне забезпечення проєкту має комплексний характер і включає 
кілька основних складових. Насамперед, це кадрові ресурси, які передбачають 
залучення бібліотечних працівників, педагогів, психологів, а також 
волонтерів. Важливою умовою є підвищення рівня їх професійної та цифрової 
компетентності, що дозволяє ефективно реалізовувати освітні та соціальні 
заходи [21].  
Важливим етапом створення Бібліохабу є розробка бюджету, адже 
кожен запланований процес, кожна подія має повноцінно профінансуватися 
для досягнення максимального результату. Фінансування можна отримати як 
за рахунок державних програм, так і за допомогою участі в міжнародних 
грантових проєктах. 
Загальна вартість реалізації соціального проєкту «БібліоХаб для дітей: 
простір підтримки, розвитку та цифрових можливостей» становить 170 000 
грн. 
Бюджет, поданий в таблиці 3.2., сформовано відповідно до цілей 
проєкту та спрямовано на створення сучасного освітнього й соціального 
простору для дітей на базі Черкаської обласної бібліотеки для дітей.  
Таблиця 3.2. 
Бюджет реалізації проєкту «БібліоХаб для дітей: простір підтримки, розвитку та цифрових можливостей» 
№ з/п Стаття витрат Одиниця Вартість за К- Сума, % Обґрунтування витрат 
виміру од., грн сть грн  від 
бюджету 
1. Закупівля обладнання та облаштування простору  
1.1 Комп’ютери та шт. 20 000 5 100000 58,8 Для організації цифрової зони, проведення 
ноутбуки занять із цифрової грамотності, роботи з 
освітніми платформами та онлайн-ресурсами 
1.2 Меблі (столи, стільці, комплект 2 000 10 20000 11,8 Для облаштування комфортного та безпечного 
пуфи) простору для навчання, творчості та відпочинку 
дітей 
1.3 Мультимедійне комплект 15 000 1 15000 8,8 Для проведення презентацій, тренінгів, майстер-
обладнання (проєктор, класів та інтерактивних заходів 
екран) 
1.4 Інтернет та технічне комплект 5 000 1 5000 2,9 Забезпечення стабільного доступу до мережі 
забезпечення Інтернет та роботи цифрового обладнання 
2. Організація освітніх та творчих заходів  
2.1 Канцелярські комплект 5 000 1 5000 2,9 Для проведення тренінгів, занять та майстер-
матеріали класів 
2.2 Матеріали для комплект 7 000 1 7000 4,1 Закупівля паперу, фарб, наборів для творчих та 
творчості арт-терапевтичних занять 
2.3 Оплата праці тренерів заняття 1 000 10 10000 5,9 Проведення тренінгів із цифрової грамотності, 
та спеціалістів творчих занять та консультацій 
3. Інформаційна підтримка проєкту  
3.1 Рекламна продукція комплект 3 000 1 3000 1,8 Виготовлення афіш, буклетів, інформаційних 
матеріалів для популяризації проєкту 
4. Програмне забезпечення  
4.1 Ліцензійне програмне комплект 5 000 1 5000 2,9 Для забезпечення роботи освітніх програм та 
забезпечення цифрових сервісів 
 ЗАГАЛЬНА СУМА    170000 100  
Джерело: розроблено автором. Бюджет є орієнтовним і може змінюватися залежно від фінансування. 
В таблиці 3.3 наведено нефінансовий власний внесок бібліотеки. 
 Таблиця 3.3. 
Власний внесок організації (нефінансовий) 
Ресурс Вартість, грн Опис 
(орієнтовно) 
Приміщення бібліотеки 25 000 Надання приміщення для реалізації 
проєкту 
Комунальні послуги 10 000 Електроенергія, опалення, інтернет 
Робота працівників 20 000 Організаційний супровід заходів 
бібліотеки 
Бібліотечний фонд та 15 000 Використання книг, електронних 
ресурси ресурсів 
Разом власний внесок 70 000 Нефінансовий внесок установи 
 
Наведена таблиця 3.3. відображає власний нефінансовий внесок 
Черкаської обласної бібліотеки для дітей у реалізацію соціального проєкту 
«БібліоХаб для дітей: простір підтримки, розвитку та цифрових 
можливостей». Власний внесок організації є важливою складовою ресурсного 
забезпечення проєкту та демонструє зацікавленість установи у його 
успішному впровадженні. 
Основною складовою нефінансового внеску є надання приміщення 
бібліотеки для організації роботи БібліоХабу, проведення освітніх, творчих та 
соціокультурних заходів. Крім того, бібліотека забезпечує оплату 
комунальних послуг, доступ до мережі Інтернет, використання наявної 
матеріально-технічної бази та бібліотечних фондів. 
Важливим ресурсом є кадровий потенціал установи, оскільки 
працівники бібліотеки здійснюватимуть організаційний супровід проєкту, 
координацію заходів, інформаційну підтримку та роботу з відвідувачами. 
Також до реалізації проєкту залучатимуться наявні інформаційні ресурси 
бібліотеки, включаючи друковані та електронні видання, навчальні матеріали 
й цифрові сервіси. 
Таким чином, власний внесок організації суттєво зменшує потребу у 
додатковому фінансуванні та забезпечує сталість проєкту після завершення 
грантової підтримки. Наявність значного нефінансового внеску підтверджує 
реалістичність проєкту та підвищує його інвестиційну привабливість для 
потенційних грантодавців і партнерів. 
55 
 
Загальний бюджет проєкту становить 170 000 грн. Передбачається 
залучення грантових коштів, благодійної допомоги та партнерської підтримки 
для забезпечення повної реалізації проєкту «БібліоХаб для дітей: простір 
підтримки, розвитку та цифрових можливостей». 
Таблиця 3.4. 
Орієнтовний кошторис витрат проєкту «БібліоХаб для дітей: 
простір підтримки, розвитку та цифрових можливостей» за напрямами 
діяльності. 
Напрям Кількість Орієнтовна вартість за Сума, 
одиницю, грн грн 
Учасники проєкту (діти віком 150 дітей 300 грн/дитина (освітні та 45 000 
6–16 років) творчі матеріали) 
Цифрова зона 5 робочих 20 000 грн/місце (комп’ютерне 100 000 
місць обладнання) 
Освітні заходи та тренінги 10 заходів 1 000 грн/захід 10 000 
Творчі майстерні та арт-заняття 12 занять 600 грн/заняття 7 000 
Інформаційна кампанія 1 комплект 3 000 грн 3 000 
Програмне забезпечення та 1 комплект 5 000 грн 5 000 
цифрові сервіси 
Всього разом   170 000 
 
Як видно з таблиці 3.4, наведений кошторис демонструє фінансову 
обґрунтованість проєкту «БібліоХаб для дітей: простір підтримки, розвитку та 
цифрових можливостей» та відображає основні напрями його реалізації. 
Найбільша частка витрат спрямована на створення цифрової зони, що 
відповідає меті проєкту щодо розвитку цифрової грамотності дітей та 
розширення доступу до сучасних інформаційних ресурсів. 
Реалізація проєкту в межах запланованого бюджету сприятиме 
створенню сучасного освітньо-розвивального простору та підвищенню 
соціальної значущості бібліотеки в громаді. 
 
 
 
Таблиця 3.5. 
56 
 
Потреба у кадровому забезпеченні проєкту «БібліоХаб для дітей: 
простір підтримки, розвитку та цифрових можливостей» 
Категорія фахівців Кількість Роль 
Координатор проєкту 1 Здійснює загальне управління проєктом, координує 
діяльність учасників, контролює виконання заходів та 
ведення звітності. 
Бібліотекар- 2 Організовує роботу функціональних зон БібліоХабу, 
модератор проводить інформаційно-просвітницькі заходи та 
супроводжує користувачів. Організовує освітні, 
культурні та розвивальні заходи для дітей різних вікових 
категорій. 
Фахівець із цифрової 1 Проводить тренінги та практичні заняття з використання 
грамотності цифрових технологій, онлайн-сервісів і безпечної 
поведінки в Інтернеті. 
Психолог 1 Забезпечує психологічну підтримку дітей, проводить 
групові заняття, тренінги особистісного розвитку та 
консультації. 
Керівник творчих 1 Проводить творчі заняття, майстер-класи та арт-
майстерень терапевтичні заходи, спрямовані на розвиток 
креативності дітей. 
Фахівець з 1 Відповідає за інформаційний супровід проєкту, ведення 
комунікацій та PR соціальних мереж, взаємодію із громадою та 
популяризацію діяльності БібліоХабу. 
IT-фахівець 1 Забезпечує технічне обслуговування комп’ютерної 
техніки, програмного забезпечення та мережевого 
обладнання. 
Адміністративно- 2 Забезпечує функціонування простору, підтримку 
технічний персонал належного санітарного стану та технічне обслуговування 
приміщення. 
Волонтери (студенти, 5–10 осіб Допомагають у проведенні заходів, супроводжують 
активна молодь) дітей під час занять, сприяють організації дозвілля та 
популяризації проєкту. 
 
Виходячи з таблиці 3.5, запропонований кадровий склад забезпечує 
комплексну реалізацію проєкту «БібліоХаб для дітей: простір підтримки, 
розвитку та цифрових можливостей» та відповідає його основним напрямам 
діяльності. Залучення фахівців різного профілю сприятиме створенню 
сучасного освітньо-розвивального середовища, забезпеченню цифрової освіти, 
творчого розвитку та соціальної підтримки дітей. 
У межах співфінансування проєкту Черкаська обласна бібліотека для 
дітей забезпечує: 
а) приміщення для функціонування «БібліоХабу»;  
б) комунальні послуги;  
57 
 
в) бібліотечний фонд;  
г) робочий час працівників бібліотеки;  
д) організаційну підтримку заходів.  
Орієнтовна вартість власного внеску установи становить близько 50–70 
тис. грн на рік у вигляді нефінансового внеску. 
Можливі партнери: 
а) департамент освіти Черкаської міської ради;  
б) заклади загальної середньої освіти;  
в) громадські організації;  
г) молодіжні центри;  
д) ІТ-компанії;  
е) психологічні служби;  
ж) благодійні фонди. 
Після завершення грантового фінансування обладнання та матеріальна 
база залишаються у користуванні бібліотеки. Працівники установи 
продовжуватимуть проводити заходи, використовуючи створений простір. 
Подальше функціонування БібліоХабу забезпечуватиметься за рахунок 
місцевих програм підтримки культури, партнерських організацій, благодійних 
внесків та нових грантових можливостей. 
Важливо грамотно спланувати реалізацію проєкту. Календарний план 
реалізації проєкту подано у таблиці 3.6. 
Таблиця 3.6. 
Календарний план реалізації проєкту «БібліоХаб для дітей: простір 
підтримки, розвитку та цифрових можливостей» 
№ Захід Термін Відповідальні Очікуваний результат 
виконання особи 
1 Формування проєктної Січень 2027 Координатор Сформовано команду для 
команди та розподіл р. проєкту, реалізації проєкту 
обов’язків адміністрація 
бібліотеки 
2 Закупівля комп’ютерної Січень– Координатор Придбано необхідне 
техніки, меблів та лютий 2027 проєкту, обладнання для 
обладнання р. бухгалтер функціонування 
БібліоХабу 
3 Облаштування Лютий 2027 Проєктна Створено сучасний 
58 
 
функціональних зон р. команда, багатофункціональний 
БібліоХабу (цифрова, технічний простір 
читацька, креативна, зона персонал 
відпочинку) 
4 Інформаційна кампанія Лютий– Фахівець з Поширено інформацію про 
та залучення учасників березень комунікацій проєкт серед дітей та 
2027 р. батьків 
5 Проведення тренінгів із Березень– Фахівець із Проведено не менше 10 
цифрової грамотності серпень 2027 цифрової тренінгів 
р. грамотності 
6 Організація творчих Березень– Керівник творчих Проведено не менше 12 
майстер-класів та серпень 2027 майстерень творчих заходів 
артзанять р. 
7 Проведення Березень– Педагог- Розширено можливості 
інтерактивних освітніх та серпень 2027 організатор, змістовного дозвілля дітей 
соціокультурних заходів р. бібліотекарі 
8 Проведення Березень– Психолог Забезпечено психологічний 
консультацій та серпень 2027 супровід учасників 
психологічної підтримки р. 
дітей і батьків 
9 Моніторинг реалізації Протягом Координатор Здійснено контроль 
проєкту та оцінювання усього проєкту виконання заходів та 
результатів періоду досягнення KPI 
10 Підготовка підсумкового Вересень Проєктна Підготовлено підсумковий 
звіту та презентація 2027 р. команда звіт та представлено 
результатів результати проєкту 
 
Календарний план, поданий в таблиці 3.7., відображає послідовність 
реалізації основних заходів проєкту «БібліоХаб для дітей: простір підтримки, 
розвитку та цифрових можливостей» та забезпечує ефективну координацію 
діяльності всіх учасників. Дотримання визначених термінів виконання 
сприятиме досягненню запланованих результатів і створенню сучасного 
бібліотечного простору для розвитку, навчання та соціальної підтримки дітей. 
Матеріально-технічні ресурси. До них належать комп’ютерна техніка, 
мультимедійне обладнання, меблі, доступ до мережі Інтернет, а також 
матеріали для проведення творчих занять. Наявність сучасної технічної бази є 
необхідною умовою для функціонування БібліоХабу як інноваційного 
простору. 
Важливими елементами є інформаційні ресурси, які включають 
електронні бібліотеки, освітні платформи, онлайн-сервіси, а також методичні 
59 
 
матеріали для проведення занять. Вони забезпечують змістовне наповнення 
проєкту та сприяють підвищенню якості послуг [28]. 
Рисунок 3.4. 
Організаційна структура БібліоХабу 
 
 
Поряд із ресурсним забезпеченням важливим аспектом є оцінка 
ефективності проєкту. Вона здійснюється з метою визначення рівня 
досягнення поставлених цілей та результатів, а також виявлення можливостей 
для подальшого вдосконалення діяльності. 
Оцінка ефективності може здійснюватися за допомогою кількісних і 
якісних показників. До кількісних показників належать: 
а) кількість учасників заходів; 
б) кількість проведених тренінгів і занять; 
в) рівень відвідуваності бібліотеки; 
г) кількість нових користувачів. 
До якісних показників належать: 
а) рівень задоволеності користувачів; 
б) рівень сформованості цифрових та медіа навичок; 
в) ступінь соціальної адаптації дітей; 
г) покращення комунікативних і емоційних характеристик. 
60 
 
Для оцінювання результативності проєкту використовуються кількісні 
та якісні показники. До кількісних показників належать кількість учасників, 
проведених тренінгів, майстер-класів, консультацій та інших заходів. Якісні 
показники визначаються шляхом анкетування дітей, батьків і партнерів 
проєкту щодо рівня задоволеності послугами БібліоХабу та оцінки корисності 
отриманих знань і навичок. 
Запропоновані в таблиці 3.7. кількісні показники дозволять оцінити 
ефективність реалізації проєкту «БібліоХаб для дітей: простір підтримки, 
розвитку та цифрових можливостей» та ступінь досягнення його мети. Їх 
моніторинг забезпечить об'єктивне визначення результативності проєкту, 
рівня залученості учасників і впливу створеного простору на розвиток 
цифрових, творчих та соціальних компетентностей дітей. 
Таблиця 3.7. 
Кількісні показники проєкту «БібліоХаб для дітей: простір 
підтримки, розвитку та цифрових можливостей» 
№ Показник Результат 
з/п 
1. Кількість учасників Не менше 150 дітей буде залучено до участі в освітніх, 
творчих та соціокультурних заходах БібліоХабу протягом 
першого року реалізації проєкту. 
2. Доступ до цифрових 100% учасників отримають можливість користуватися 
ресурсів комп’ютерною технікою, цифровими сервісами та освітніми 
онлайн-платформами. 
3. Кількість тренінгів з Планується проведення не менше 10 тренінгів, спрямованих 
цифрової грамотності на формування цифрових компетентностей та навичок 
безпечної роботи в Інтернеті. 
4. Кількість творчих Буде проведено не менше 12 творчих майстер-класів, арт-
заходів занять та інтерактивних зустрічей для розвитку креативності 
дітей. 
5. Залучення до Понад 80% учасників візьмуть участь щонайменше у трьох 
соціокультурної групових заходах, спрямованих на розвиток комунікативних 
діяльності навичок та соціальної взаємодії. 
6. Підвищення рівня Очікується, що не менше 70% учасників продемонструють 
цифрової грамотності покращення цифрових навичок за результатами вхідного та 
підсумкового оцінювання. 
7. Розвиток творчих Не менше 75% дітей братимуть активну участь у творчих 
здібностей заходах та представлять власні роботи під час виставок або 
презентацій. 
8. Залучення батьків та Не менше 50 батьків та представників громади візьмуть 
громади участь у спільних заходах, зустрічах та презентаціях 
результатів проєкту. 
61 
 
9. Відвідуваність Загальна кількість відвідувань простору становитиме не 
БібліоХабу менше 500 протягом року реалізації проєкту. 
10. Рівень задоволеності Не менше 90% дітей та батьків позитивно оцінять якість 
учасників послуг та заходів БібліоХабу за результатами анкетування. 
 
Для оцінювання ефективності можуть використовуватися такі методи, 
як анкетування, опитування, спостереження, аналіз відвідуваності та 
зворотного зв’язку від учасників проєкту. Це дозволяє отримати об’єктивну 
інформацію про результати реалізації проєкту [7]. 
Приклад Анкети для оцінки ефективності у Додатку Б. 
В анкеті учасники можуть оцінювати: 
а) цікавість заходів; 
б)зрозумілість матеріалу; 
в)рівень організації. 
Отриманий зворотний зв’язок свідчить про позитивне сприйняття 
проєкту учасниками, високий рівень зацікавленості дітей та ефективність 
запропонованих форм роботи. Аналіз відгуків дозволяє не лише оцінити 
результати діяльності, але й визначити перспективи подальшого розвитку 
проєкту. 
Запропоновані в таблиці 3.8. індикатори дозволять оцінити рівень 
залучення батьків та громади до реалізації проєкту «БібліоХаб для дітей: 
простір підтримки, розвитку та цифрових можливостей». Їх досягнення 
сприятиме зміцненню партнерської взаємодії між бібліотекою, сім’ями та 
громадою, підвищенню ефективності проєкту та забезпеченню його сталого 
розвитку в майбутньому. 
Таблиця 3.8. 
Індикатори проєкту «БібліоХаб для дітей: простір підтримки, 
розвитку та цифрових можливостей» для батьків та громади 
№ Індикатор Результат 
з/п 
1. Інформаційна обізнаність – Буде проведено 5 інформаційно-просвітницьких 
батьків зустрічей для батьків щодо цифрової безпеки дітей та 
можливостей БібліоХабу. 
– Буде розроблено та поширено не менше 100 
інформаційних буклетів і пам’яток. 
62 
 
2. Залучення батьків до – Не менше 50 батьків візьмуть участь у спільних 
діяльності БібліоХабу заходах, тренінгах та майстер-класах. 
– Не менше 70% батьків відвідають хоча б один захід 
проєкту разом із дитиною. 
3. Психологічна та – Буде проведено 20 індивідуальних консультацій для 
консультативна підтримка батьків. 
– Організовано 3 тематичні зустрічі з психологом щодо 
підтримки дітей в умовах сучасних викликів. 
4. Взаємодія бібліотеки та – Буде проведено 5 спільних заходів за участю 
громади бібліотеки, закладів освіти та громадських організацій. 
– До реалізації проєкту буде залучено не менше 3 
партнерських організацій. 
5. Формування активної – Не менше 15 батьків долучаться до планування та 
батьківської спільноти оцінювання заходів проєкту. 
– Буде створено ініціативну групу батьків для 
підтримки діяльності БібліоХабу. 
6. Популяризація читання та – Буде організовано 6 сімейних заходів (літературні 
сімейного дозвілля зустрічі, квести, майстер-класи). 
– Участь у заходах візьмуть не менше 40 родин. 
7. Підвищення рівня – Не менше 90% батьків позитивно оцінять діяльність 
задоволеності послугами БібліоХабу за результатами анкетування. 
бібліотеки – Зросте рівень відвідуваності бібліотеки сім’ями з 
дітьми. 
 
Важливим результатом оцінювання є можливість коригування 
діяльності, удосконалення форм і методів роботи, а також забезпечення 
сталого розвитку проєкту в майбутньому. 
Ефективна реалізація соціального проєкту «БібліоХаб для дітей: простір 
підтримки, розвитку та цифрових можливостей» потребує постійного 
контролю за виконанням запланованих заходів, використанням ресурсів та 
досягненням поставлених цілей. Контроль є важливою функцією управління 
проєктом, що забезпечує своєчасне виявлення можливих відхилень від плану 
та прийняття необхідних управлінських рішень. 
Моніторинг реалізації проєкту здійснюється шляхом: 
а) ведення журналів відвідування заходів; 
б) реєстрації учасників; 
в) збору статистичних даних; 
г) проведення опитувань та анкетування; 
д) підготовки проміжних і підсумкового звітів. 
63 
 
Для забезпечення прозорості та підзвітності проєкту передбачається 
щоквартальне узагальнення результатів роботи та підготовка звітної 
документації щодо виконання запланованих заходів і використання 
бюджетних коштів. 
Організація контролю передбачає здійснення моніторингу на всіх 
етапах реалізації проєкту: підготовчому, основному та підсумковому. 
Координацію контрольних заходів здійснює координатор проєкту спільно з 
адміністрацією бібліотеки та залученими фахівцями. 
Таблиця 3.9. 
Система моніторингу реалізації проєкту «БібліоХаб для дітей» 
Напрям Показник Періодичність Відповідальний 
моніторингу 
Виконання Кількість реалізованих Щомісяця Координатор проєкту 
календарного заходів 
плану 
Використання Відповідність витрат Щомісяця Координатор 
бюджету кошторису проєкту, бухгалтер 
Відвідуваність Кількість учасників Щомісяця Бібліотекар-
БібліоХабу модератор 
Цифрова Результати оцінювання На початку та Фахівець із цифрової 
грамотність дітей учасників наприкінці проєкту грамотності 
Якість наданих Рівень задоволеності Щоквартально Координатор проєкту 
послуг учасників 
Інформаційна Кількість публікацій та Щомісяця Фахівець з 
діяльність інформаційних комунікацій 
матеріалів 
Досягнення цілей Виконання KPI Підсумково Проєктна команда 
проєкту 
Запровадження системи моніторингу, подане в таблиці 3.9. забезпечить 
ефективне управління проєктом, своєчасне виявлення можливих проблем та 
оцінювання досягнутих результатів. Це сприятиме раціональному 
використанню ресурсів, підвищенню якості послуг БібліоХабу та досягненню 
запланованого соціального ефекту. 
З вищеописаного стає зрозуміло, що ресурсне забезпечення та системна 
оцінка ефективності є насправді ключовими умовами успішної реалізації 
соціального проєкту «БібліоХаб». Їх комплексне поєднання забезпечує 
досягнення поставлених цілей та підвищення ролі бібліотеки як сучасного 
соціально-інноваційного простору. 
64 
 
ВИСНОВКИ 
 
У кваліфікаційній роботі «ТРАНСФОРМАЦІЯ СОЦІАЛЬНИХ 
ФУНКЦІЙ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ТА СУСПІЛЬНИХ 
ВИКЛИКІВ» здійснено теоретичне обґрунтування та практичну розробку 
напрямів трансформації соціальних функцій бібліотек в умовах цифровізації 
та сучасних суспільних викликів. Результати дослідження дозволяють 
сформулювати такі висновки відповідно до поставлених завдань: 
1. Проаналізовано еволюцію та сутність соціальних функцій бібліотек. 
Встановлено, що бібліотеки історично виконували не лише інформаційно-
освітню, а й важливу соціокультурну функцію, сприяючи розвитку освіти, 
культури та громадської взаємодії. У сучасних умовах роль бібліотек суттєво 
трансформується: вони поступово перетворюються на багатофункціональні 
соціальні простори, орієнтовані на задоволення освітніх, комунікативних, 
культурних та соціальних потреб населення. Обґрунтовано, що сучасна 
бібліотека виступає важливим соціальним інститутом, здатним забезпечувати 
інтеграцію різних категорій населення, формування цифрових 
компетентностей та підтримку соціальної згуртованості громади. 
2. Досліджено вплив цифровізації на діяльність бібліотек. Визначено, 
що цифровізація суттєво змінює традиційні підходи до організації 
бібліотечної діяльності, розширюючи спектр послуг та способів взаємодії з 
користувачами. Встановлено, що впровадження цифрових технологій сприяє 
модернізації бібліотечного середовища, розвитку електронних ресурсів, 
дистанційного обслуговування та онлайн-комунікації. Разом із тим виявлено 
низку проблем, пов’язаних із недостатнім рівнем технічного забезпечення, 
цифрової грамотності окремих категорій населення та необхідністю адаптації 
бібліотечних працівників до нових професійних вимог. Доведено, що 
цифровізація бібліотек є необхідною умовою їх подальшого розвитку та 
підвищення ефективності соціальної діяльності. 
3. Проаналізовано сучасний стан та проблеми функціонування дитячих 
бібліотек в Україні. Встановлено, що дитячі бібліотеки в умовах сучасних 
65 
 
суспільних викликів виконують важливу роль у забезпеченні доступу дітей до 
інформації, освіти, культурного розвитку та психологічної підтримки. 
Виявлено основні проблеми їх функціонування, серед яких недостатній рівень 
фінансування, застаріла матеріально-технічна база, потреба у модернізації 
бібліотечного простору та розширенні цифрових сервісів. Особливої 
актуальності діяльність дитячих бібліотек набуває в умовах воєнного стану, 
коли вони стають безпечними просторами для соціалізації, емоційної 
підтримки та організації змістовного дозвілля дітей, зокрема внутрішньо 
переміщених осіб. 
4. Узагальнено досвід реалізації інноваційних соціальних програм у 
дитячих бібліотеках. Дослідження показало, що сучасні бібліотеки активно 
впроваджують інтерактивні форми роботи, освітні та творчі проєкти, 
програми цифрової грамотності, арт-терапевтичні заходи та інші соціально 
орієнтовані ініціативи. Встановлено, що найбільш ефективними є програми, 
спрямовані на створення інклюзивного середовища, розвиток творчого 
потенціалу дітей, формування навичок комунікації та адаптації до сучасного 
цифрового суспільства. Обґрунтовано, що впровадження інноваційних 
соціальних практик сприяє підвищенню ролі бібліотек як центрів соціальної 
підтримки та неформальної освіти. 
5. Розроблено соціальний проєкт «БібліоХаб для дітей: простір 
підтримки, розвитку та цифрових можливостей», реалізація якого 
передбачається на базі Черкаської обласної бібліотеки для дітей. Проєкт 
спрямований на створення сучасного інноваційного простору, що поєднує 
освітню, соціальну, комунікативну та підтримуючу функції бібліотеки. 
Авторська модель проєкту передбачає організацію кількох функціональних 
зон: цифрової зони, зони читання, креативної зони та зони відпочинку. 
Особливу увагу приділено розвитку цифрової грамотності дітей, організації 
творчих і навчальних заходів, психологічній підтримці та створенню 
безпечного інклюзивного середовища для соціалізації та самореалізації дітей. 
66 
 
6. Обґрунтовано механізм реалізації соціального проєкту та визначено 
його очікувані результати. Встановлено, що ефективність реалізації проєкту 
залежить від міжсекторальної взаємодії бібліотечних установ, органів 
місцевого самоврядування, освітніх закладів, громадських організацій та 
соціальних партнерів. Визначено, що впровадження проєкту сприятиме 
підвищенню рівня цифрових компетентностей дітей, розширенню доступу до 
освітніх і культурних ресурсів, розвитку творчих здібностей та покращенню 
психоемоційного стану дітей. Обґрунтовано, що реалізація «БібліоХабу» 
дозволить трансформувати дитячу бібліотеку у сучасний соціокультурний 
центр, здатний ефективно реагувати на потреби громади в умовах 
цифровізації та сучасних суспільних викликів. 
Отже, результати проведеного дослідження підтверджують необхідність 
подальшої модернізації бібліотечної сфери та розширення соціальних функцій 
бібліотек відповідно до потреб сучасного суспільства. Установлено, що в 
умовах цифровізації, суспільних трансформацій та сучасних викликів 
бібліотеки мають значний потенціал для розвитку як інноваційних 
соціокультурних центрів, орієнтованих на підтримку, освіту, комунікацію та 
соціальну інтеграцію населення. Особливого значення набуває діяльність 
дитячих бібліотек, які здатні забезпечувати не лише доступ до інформаційних 
ресурсів, а й створювати безпечне середовище для розвитку, творчості, 
психологічної підтримки та змістовного дозвілля дітей. 
Реалізація запропонованого соціального проєкту «БібліоХаб для дітей: 
простір підтримки, розвитку та цифрових можливостей» сприятиме 
формуванню сучасного бібліотечного простору, адаптованого до актуальних 
потреб дітей та громади. Упровадження проєкту дозволить розширити спектр 
бібліотечних послуг, активізувати соціальну взаємодію, підвищити рівень 
цифрової грамотності та забезпечити умови для творчого й інтелектуального 
розвитку дітей. Водночас функціонування «БібліоХабу» сприятиме 
підвищенню соціальної значущості бібліотек та посиленню їх ролі як 
важливих інституцій громадянського суспільства. 
67 
 
Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості 
використання розроблених рекомендацій у діяльності бібліотечних установ, 
органів місцевого самоврядування, закладів освіти та соціальної сфери. 
Теоретичні положення та практичні напрацювання дослідження можуть стати 
основою для подальшого вдосконалення бібліотечної діяльності, розроблення 
нових соціальних програм і проєктів, спрямованих на підтримку дітей та 
молоді в умовах сучасного цифрового суспільства. 
  
68 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Про бібліотеки і бібліотечну справу : Закон України від 27.01.1995 
№ 32/95-ВР (зі змінами). URL: https://zakon.rada.gov.ua 
2. Про культуру : Закон України від 14.12.2010 № 2778-VI (зі 
змінами). URL: https://zakon.rada.gov.ua 
3. Про інформацію : Закон України від 02.10.1992 № 2657-XII (зі 
змінами). URL: https://zakon.rada.gov.ua 
4. Про доступ до публічної інформації : Закон України від 13.01.2011 
№ 2939-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua 
5. Міністерство цифрової трансформації України. Дія. Цифрова освіта 
: офіц. сайт. URL: https://osvita.diia.gov.ua 
6. Українська бібліотечна асоціація. Стратегія розвитку бібліотек в 
Україні до 2025 року. – Київ, 2021. – 56 с. 
7. Пашкова В. С. Бібліотеки в умовах цифрової трансформації 
суспільства. –Київ : Саміт-книга, 2022. – 184 с. 
8. Матвієнко О. В. Інформаційна діяльність бібліотек в умовах 
цифровізації.    – Київ : Ліра-К, 2021. 212 с. 
9. Добко Т. В. Соціальні функції бібліотек у сучасному суспільстві. – 
Київ : НБУВ, 2019. – 176 с. 
10. Литвиненко О. С. Бібліотеки як соціальні інститути в умовах 
кризових явищ. – Харків : ХДАК, 2022. – 198 с. 
11. Коваль Т. М. Інноваційні бібліотечні послуги: теорія і практика. – 
Київ : Центр учбової літератури, 2020.– 220 с. 
12. Соляник А. А. Бібліотечна справа в Україні: сучасний стан і 
перспективи розвитку. – Харків : ХДАК, 2021. – 240 с. 
13. Жадько В. О. Соціокультурна діяльність бібліотек. – Київ : 
Каравела, 2018. – 168 с. 
14. Горовий В. М. Інформаційне суспільство та бібліотеки. – Київ : 
НБУВ, 2017. – 256 с. 
69 
 
15. Ярошенко Т. О. Цифрові трансформації бібліотек. – Київ : Саміт-
книга, 2020. – 200 с. 
16. Бойко Н. І. Соціальні комунікації в бібліотечній сфері. – Київ : 
Ліра-К, 2019. – 190 с. 
17. Кушнаренко Н. М. Бібліотекознавство. – Київ : Знання, 2017. – 334 
с. 
18. Воскобойнікова-Гузєва О. В. Інноваційний розвиток бібліотек. – 
Київ : Академперіодика, 2019. – 210 с. 
19. Соколов В. Ю. Інформаційна культура особистості. – Харків : 
ХДАК, 2018. –180 с. 
20. Мар’їна О. Ю. Соціальні функції сучасних бібліотек. – Київ : 
НБУВ, 2020. – 160 с. 
21. IFLA. Library Services for Children and Young Adults. 2021. URL: 
https://www.ifla.org 
22. IFLA. Libraries and Sustainable Development Goals. 2021. URL: 
https://www.ifla.org 
23. UNESCO. Media and Information Literacy. Paris, 2022.  
24. UNESCO. The Role of Libraries in Social Development. Paris, 2022. 
25. European Commission. Digital Education Action Plan 2021–2027. 
Brussels, 2021. 
26. ALA. The Future of Libraries in the Digital Age. Chicago, – 2020. 
27. IFLA. Public Library Service Guidelines. – 2019. 
28. UNESCO. Libraries and Lifelong Learning. – Paris, 2021.  
29. Українська бібліотечна асоціація. Проєктна діяльність бібліотек. – 
Київ, 2023. – 48 с. 
30. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. Річний 
звіт. Київ, 2022. – 90 с. 
31. Черкаська обласна бібліотека для дітей. Звіт про діяльність. 
Черкаси, 2025. – 45 с. 
70 
 
32. Державна бібліотека України для юнацтва. Аналітичний звіт. Київ, 
2022. – 70 с. 
33. Кабінет Міністрів України. Стратегія цифрового розвитку України. 
– Київ, 2021. – 65 с. 
34. Міністерство культури та інформаційної політики України. Звіт. – 
Київ, 2022. – 80 с. 
35. OECD. Digital Transformation and Society. – Paris, 2020. 
36. World Bank. Digital Development Report. – Washington, 2021.  
37. UNICEF. Children in the Digital World. – New York, 2021. 
38. UNESCO. Education in Emergencies. – Paris, 2022.  
39. IFLA. Libraries and Crisis Response. 2022. URL: https://www.ifla.org 
40. European Library Association. Innovation in Libraries. – Brussels, 
2020.   
71 
 
 
 
ДОДАТКИ 
  
72 
 
Додаток А 
Показники ефективності 
Показник Планове значення 
Кількість дітей-учасників не менше 150 осіб 
Проведено тренінгів 10 
Проведено майстер-класів 12 
Відвідуваність БібліоХабу не менше 500 відвідувань 
Рівень задоволеності учасників понад 90 % 
Дітей, які підвищили цифрові навички не менше 100 осіб 
 
  
73 
 
Додаток Б 
Анкета для учасників проєкту «БібліоХаб для дітей: простір 
підтримки, розвитку та цифрових можливостей» 
 
1. Чи було вам цікаво брати участь у заходах? 
______________________________________________________________ 
2. Чи дізналися ви щось нове? 
____________________________________________________________ 
3. Чи хотіли б ви відвідувати такі заходи надалі? 
___________________________________________________________ 
4. Оцініть рівень організації (від 1 до 10) 
______________________________________________________________ 
5. Ваші побажання 
______________________________________________________________
______________________________________________________________
______________________________________________________________
_________________________________________________________