Видовий склад, розповсюдження та врожайність лікарсько-технічних трав’янистих рослин в умовах Городищенського лісництва Чигиринського надлісництва філії "Центральний лісовий офіс" ДП "Ліси України"

Воропай, Артем Сергійович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9850

Title:	Видовий склад, розповсюдження та врожайність лікарсько-технічних трав’янистих рослин в умовах Городищенського лісництва Чигиринського надлісництва філії "Центральний лісовий офіс" ДП "Ліси України"
Authors:	Ключка, Світлана Іванівна Воропай, Артем Сергійович
Keywords:	лісорослинні умови;просторова організація;природоохоронні заходи;життєздатність;городищенське лісництво;чигиринське надлісництво;трав'янисті рослини
Issue Date:	5-Jun-2026
Abstract:	Випускна кваліфікаційна робота бакалавра містить 50 с., рисунки, таблиці, 29 джерел, мультимедійну презентацію. Мета роботи: вивчити видовий склад, поширення та оцінити щільність популяцій, врожайність лікарсько-технічних травянистих видів рослин Городищеського лісництва Чигиринського надлісництва філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України» та визначити екологічні чинники, що впливають на їх поширення й стан. Об’єкт дослідження: популяції лікарсько-технічних травянистих видів рослин у природних лісових екосистемах Городищенського лісництва. Наукова новизна одержаних результатів. Вперше для Городищенського лісництва досліджено переважаючий видовий склад лікарсько-технічних видів рослин. Уточнено кількісні параметри популяцій рослин, врожайність, встановлено особливості їх поширеня в залежності від типу лісорослинних умов. Матеріали та висновки дослідження можуть бути впроваджені: у лісогосподарську практику для оптимізації та екологізації правил, методів, обємів і строків збору, що дозволить інтегрувати заходи з охорони раритетного фітофонду, у виробничі плани лісозаготівельних та лісовідновних робіт, у природоохоронну сферу під час підготовки наукових обґрунтувань для розширення мережі територій та об'єктів природно-заповідного фонду ПЗФ на базі виділів Городищенського лісництва.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9850
Appears in Collections:	205 Лісове господарство (Лісове господарство)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
КРБ А. Воропай, 05.06.2026.pdf Restricted Access		7.47 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

IEPKACHKUİİ CHERCASSY
IEPKABHIIIİ STAIE
TEXHO.T0TIWHIIİ TECHNOLOGICAL
VHIBEPCIITET UNIVERSITY
205 «JicoBe Tocl0;WpeTBO
Kahepa JlicoBo0 Daluon.bHOL0 pupo, [OKOPMCTYBaHHA
AHOTAI||A
Ha KBa.ipiraniiny poooIy Gaka.Jaspa
3100VBala BHUoï oCBiTH Boponas A.C
Ha leMY: «BuOBHÄ CKJlaL, p03I10BCKO,|KCHHA Ta BpoxaňHiCTb JIİKapCbK0
TeNHİYHHN TPaB'AMHCTHX D0CJIHH B VMOBax Top0neaCbKOTO JICHHIITBa
MHrHpHHCbKOro HalJIiCHHITBa piJuii «llenTpabHHň JJicOBHňo ¢ic IIN «JIicn
YKpaïnH»
BuIyCKHa KBaiiikaliýHa poõora OakataBpa MicTHTb 50c.. pueyHKM, TaỐ.IMli, 29 IKepel,
M)IbTHMCÚMHY IpC3CHTAIIO,
MeTapo00TH: BMBIMTH B4,|0BHM CK1a,l, 10IHpCHHH Ta OÜHHTH IL.IBHICTb IIOIIy IALIÄ, BpoxağHiCTE
likapchbKO-TCNHHHX TpaBAHHcTHX BM)|B pocIHH Topo,(HCCbKOTO IICHM|TBA 4urHpHHCbKOro
HaLiCHHITBa )iiï «lleHTpaTbHHÄ IICOBuů o)ic» || «JliCH YKpaiHM» Ta BW3HaYHTH CKOJOriyHİ
4MHHHKM, II|O BILJIMBaIOTL Ha ix IIOIHpeHHA H CTaH.
O0 CKT I0CHKCHHA: IIOUYJAIŤ JIKapcbk0-TeXHHlHN TpaBAHHCTHN BH,UB pocMH IpupoHHN
IlCOBHX CKOCHCTCMax Top0HCHCHKOTO0CHM|Ba.
Hay koBa HOBH3la o;(epKaHHN Pe'YIHTATIB. BucpiIC IHTopo,0HCbKOTO iCHHIT Ba l0c:TiTKCHO
llepCBaKaOWṁ B4,(0BHŇ CKlaI IKapcbKO-TCXHIWHX BH,|IB poc.HH, YTOYHCHO KiJbKİCHİ
B 3aneKHOcTİ
IlapaMCTpM IOIV1AUý pocJHH. BDOKaMHICTb. BCTAHOBJICHO OCO0JTH BOCTI İX IIOUIMpCHA
Bİ| THIIy icopocJIMHHMX yMOB. IIpakTHKY
Marepiın Ta BHCHOBKH 0CJIİ (KCHHA MOXYTb 0y TM BIipoBaKCN: y IcOrOCHOlapcbKy
LIA THMİ3aüï Ta cKOIOTÜBauiï upaBMI. MCTO,|B, O0CMIB I CIpoKIB 300py. Il|0 0BBOJIHTb
BaTH 3axoJ[H 3 OxopOHH papwTeTHOTOP TOQOH;Y. y Bupo0HH9| L.laHM JIicO3aroriBeJIbHHX Ta İHTCTpy
HCOBİIHOBHHX pooir, y ipupoOOXOpOHIHy coepy T C W,WOTOBKH HayKOBMX OôrpyHTy BaHb JIA
poHpCHHA Mepexi TepHTopiň Ta o0CKTIB IIpupo, H0-ANOBİ,UIOTO hoHIy II3) Ha õasi BHJiiB
T opo;uMII|CHCbKOrOJ CHMILTBa.
KIOYOBİ cJlOBa: papureHHÝ BA,I. IlOIy1I1. IopocMHI MOBH, lOHpCHHA, BpoxağHicTb,
ipocTOpoBa opi UHI3ATU. ipHpo(0ONOPOHHI 3INO,||, KWTTC3,aTHiCD.
(upBBHIC. Huan)
« 20 » 2026 p.
201
IEPKAbKUİ (HERCASSY
EPAABHUI STATE
TENUO. I0|1|Wİ TECHNOLOGICAL
\HIBEPCUIET CSIVERSITY
Kahepa IhoBTO OC0,apeBa la paiOWaLlOO ipipo,( OKopicTyBalina
BIJTYK
Ha KBanij)ikauiiny po6ory 6akalanpa
3.00VBa4a BMlLOi OCBiTH Boponas Aprema Cepriiosnya
(iptBUle, INM A. Il0-0aTbKoBi 3.00V BIMa BIIItot oCBLTI)
IHa 1eMy: «Bu10BHỶ CKITa/1, po3ilOBCIO1KCHIIA la BpoKainicTb 1ikapcbKO-TeXHIYHHX
IpaB AHICTIX p0CII||| B yMOBax Topo,IlCHCLKOTO HiCHIITBa YuupunCGKOrO
HancHHIITBap iıiï «lleHTpalbHMÝ HİcOBuÝ opic || «JlicH YKpaïHM»
IIpecTaBlCna KBaJlibikauiúna poo0Ta Boponaa A.C. upHCBA4CHa BHBYCHHKO
polloB),1 ACHI Ta BpoKaiillOCTI, 30epeKeH la yJ04lCHIIk) BIL,|OBOTO CKAay kapcBKO
TeNIHnX IpaB AInCTHX pocMH B yMOBax T'opo:meHCLKOL O JICHMUTBa MMHPMHCLKoro
HallCHIITBu piiï <l|cuTpalbHiİ JliCOBIİi opic I «Jlicn YKpaïuIl, IIpoBcACHHA
ICOTOCIIOlapcLKHX poorT Mac õe3IOCepeAHIM BIJIMB Ha IOUIMpeHHa Ta KHTTC3IaTHICTL JikapCbK0
TCXHIHMX TpaB'AHnCTHX pocIMH, AKI C HCBİNCMHHM eieMeHTOM JIICOBHX )iTOLeHO3İB, BİJNOBİJac
ycIM BHMOTAM 3aBlaHHA.
y poooTI ipoanaJii3OBalO oiHKy CTauy, 30epekeHHA Ta oTHMİ3auiO BHKOPHCTaHHA
JIIKapcbKO-TeX|IX TpaB'aicTIIX poc: B y MOBAN HTCNCTBlOrO icorocnonapCbKoro
BHpoHHIITBa. IpeucTaBJICHO peylbTaTIH 10C!IL(KCIH yTOYHCHHA BHIOBOro CKJIlaly,
10ipeiA IOIy.I9i1 JIKapCbK0-1exI|IIX TPaB CTIN pocnB yMOBax T'opoueHCbKoro
JHCHHTB a YurupuHCLKOrO HaUICHHUTBA. TITBep1KCHO, |O OKpiM eKoIori4Hoi poi.
lOCLTKyB l B11/01 MaIOTD BCOKY peCypcny ImICTb AK Kepei0 JIIKapCbK0-TeXHİVHOİ
CHpOBHH| UIA pTOTepaneBTx 1Iet. BCTalOBIClO, 0 MCBH41 3axOI 3MiHIOIOTb
CBITTOBnň. ILpoTepM11n Ta IlOBITPAl peKIII WLT MUMCTON ICy. I[O UpAMO I03HaMacTbCA
Ha upoCTOPOBOMY IOipeHn. IlLTbHOCTT Ta KTT3UTHOCTT IIO|yJIui TKapCbKO-TCXHI4HIIX
Ipas. Ha ocHoBI oipuMax 1aNIX pOpO0.1CHO KOMIICK ipnpolOONOpOX 3axOUB, a TaKOK
peKOMeniI 0,10 HayKOBOTO MOMITOpry Ta opMV B:A3 00PIB.
TlIiI uac BHKOHaHA po00TH ApieM B1ABIIB I UKI pucH HK caMOCTIMHiCTb, CyMJUHHICTb,
BMIHH4 3aCTOCOBy BaTIH TeopeTI|41 3MaMHA ipii oipaioBaHHI OrpHMaHHX pezynbTaTIB,
aHai3yBaTIH CHCTCMaTi3yBaTH I0CNiLKeHb, up0CMOHCrpyBaB ooi3HaHicTb y
TeoperHHHX acieKrax Ha HaICKUOMY piBui. BarbHa ouiKa KBaniɖpikauiñnoï pooorn Ta
BIICHOBOK KepiBHIKa ıpo MOKIIBİCTD A01yCKy poo0TI AO 3axICIy nepet EK. PeKOMCHIOBAHO:
upecraBIeny KBanibikaiňıy pooory Onycn 0 ANHCry, oinky «BİMIHHO», 3106y Ba4y
B1L0i oBiTH Boponao ApreMy CepriiOBIy upucsoïrn KBUipiKaliKO «0aKJNBP 3 NicOBOrO
rocnolapcTBa» 3a eneuiaJlbHicTIO 205 «JlicOBC TOCoupcTBO0».
KepisHK: Kan IICJ. IL., lOJ[CT CBiIaHa KJIIOYKA
(upBI, IM`)
2026 p.
PEQEHBIA
Ila KBAJIiğiraimny pooory 6aka.ıaBpa
3106y Ba4a BHUIOi ocBİTH YepkacbKOro JepKaBHOro TeXHONOri4Horo
akybTeTy TexHOJOTIĂ, 6yyúBHHI(TBa Ta paionaJlbHOrO_ IipuponOKyOHPİHBCeTpYc BTaeHTHyA
Ka)enpH JİCOBOro rOCHOapcTBa ra paiuOaJbHOTO Ipupo/10KOPHCTY BaHHA
CneuianbHİCTH 205 «JlicoBC rOCIOlapcTBO»
(Mp ra Ha SHa)
Boponas Aprema CepriúOBH1a
Ha TeMy: <«BHỊOBHÝ CKJJal, po3noBCIO|KCHHA Ta BpoxaúHiCTb JIİkapCbK0
TeXHİ4HHX TpaB'AHHCTHX pociHH B YMOBaX TopohleHCbKOro JiiCHHUTBa
YurHpHHCbKOTO HaNIicHHUTBa hiuiï «lenTpaJIbHHİ JIicOBHÄ opic I «JlicH
VKpaïHH»».
KBaiiIKauiMHa poboTa CKJlanacTbCA 3 po3paXyHKOBO-1104CHOBalbHO1 3arīhcKH, AKa
MiCTHTb 50 cTopiHOK; rpai4HMÄM aTepiaı, 20 ciaŭņiB IpeseHTail1.
BinnoBinHicTH KBatihikauišHoï po60TH CIICniaNbHocTi Ta 3aBlaHHO
KBanihiKauiğHa_ poooTa B IIOBHİÄ Mipi BİnoBilac 0CBİTHIM nporpaMi Ta
I1OCTaBJleHOMY 3aBlaHHK0.
AKTyaıbHİCTH TeMH KBaJIipikauińHoi poõoTH
TeMa po00TH € aKTyaNbHOHO JI9 TleHTpalbHOro_ JlicocTeIY le oco6J1HBe IIpakTH4He
3HaYeHHA Mac 30epeKEHHA BAJ\OBOO CKJla,IY JIKapcbKO-TeXH)4HHX TpaB'AHHCTHX
pocIHH B YMOBAx opo,MeHCBKOTOH İcHMITBa YurnpunCbKOro HauicHHUTBa d)inü
«LleHTpanbHHňJ icOBMÄ opic || «Jlicn y KpaiHM. lpoBeņeHHA JIİCorocnonapCbKHX
pooiT Mae őe3ıiocepenHiÄ BILIHB Ha iouIHpeHHS Ta KHTTC31arHicTb niKapcbKo
TeXHİYHHX Tpas'9HnCTHX pocIMH, AKİ C HCBİICMHHM CAEMeHTOM JNİcoBux hiTOueHO3İB.
leň koMIOHeHT BnCTYIlac noTY KHMM cKOIOriYHHM hakropOM, I|0 BIJIMBAC Ha
npouecH npupoHOrO BiJHOBIEeHHA, CTpyKTypy JCOBO1 IIINCTMJIKH, AHHaMIKY
MiKpOoioMY Ta Mac BeNHKe )iTOTeparCBTHYHe ipakTH4He 3HayeHHA.
BiunosiHicTL CyyacHOMy piBuo poBHTKY Hayku iT exiKH
KBaipikauiÄna poóora B 10BHİÄ Mipi BinOBİ 1ac cyuacHoMy piBHIO po3BMTKY HayKM
iT exHIKM.
3aranbHa xapakrepneTHKa KBanihikaniúuoi poõorH
y KBaJIihikaiĂHIĂ poộ0Tİ HaBeJICHO TeopeTH4He y3aralbHeHHA Ta ipakTHYHe
BHPIlieHHA BaKIMBOrO HaykOBO-JIİCİBHHHOrO 3aBJLaHIIA, IIO fIOJArae B OLİHUİ CraHy,
30cpexeHHİ Ta ouTHMİ3aiï BMKOPMCraHHA JIİKapCBKO-TeXHİyHMX TpaB'SHHCTHX
pociHH B YMOBax IHTeHCMBHOrO JIicorocno,lapChKOlO BHpooHMITBa. IIpencTaBJeHO
pe3ylbTaTH A0CIIIKEHH yTOYHeHH9 BHIOBOrO CKJlaJly, nOIHpeHHA 1O1yIALiň
lIKapcbKO-TeXHIYHHX TPaB'AHHCTHX pocIHH B YMOBax l'opogumeHCLKOrO JiCHHUTBa
YurupuHCbKOrO HauiCHMITBa hiiï «l lerrpaNbHMÝ JHİcoBuň odic JT «Jlicu
yKpaïHu.
IligTBepKCHO, IIO OKpİM CKOJOTİ4noi poIi, LOcJIJLKy BaHİ BHAM MaOTb BHCOKY
pecypcHy I|HHICTL SAK IKepeJIO JIIKapcbKO-TCXHi4HOÏ CHpOBHHH
oiTOTeparneBTHYHHX IJIeň. BCTaiOBJICIO, IpOBeICHHA I1JlaHoBHX
JicorocIONancbKMX pooiT Mac OeIOcepc/uiń, yacTo aMOiBaJleHTHMÝ BIJIHB Ha
hiTOLeHOTHYHY CTpyKTYpy_ HHKHİX ApyciB. JliciBunyi 3axojıu 3MİHIOHOTH CBİTIOBMÄ,
riupoTepMiYHMÄ ra iOBİTpauÄ pCKHMM |i/ HaMeTOM JIICY, II|O IpAMO IIOBHa4acTLCA
Ha ipocTOpOBOMy 10|1MpelHI, MUl bHOCTI Ta KWTTC3/laTIOCTi IO1yJALIń IİKapCbKO
TeXHİ4HHX TpaB.OBe/LeHO HeO0X)UWCTB BIIpOBajIKCHHA 30aJlaHcoOBaHMX IIiIxoNİB A0
BelCHHA JICOBOrO rocIONalctBa B perIOH, (IOTpeoye MOHITOPHHrY ixHbOrO cTaHy Ha
niNAHKax, OXOnJIeHHX JIicorocnolapcbkoO 1AJIbHICTIO, Ta po3pooKH peKOMeHIauiň
lONtMIHIMI3aųi HeraTHBHOro BIJIHBY pyoOK 1 NOTJISIY Ha papureTHVM Ta kopnCHHÝ
KOMINOHeHTH )JOPt.
Ha oCHOBİ OTPHMaHHX laHHX po3po61eHO KOMI1JJeKC IIpuponoOXopOHHHX 3axoAIB, a
Takox peKOMeHAauiï Ol0 HayKOBOrO_ MOHİTOPHHIry Ta cTBOPeHHA MÍCUeBHX
MIKDO3aiOBIIHHX OXOpOHHHX AJIAHOK.
3ayBaxeHHA LO KBanipiKauiňnoï poõoTH
CyTTCBHX 3ay BaxeHb KBaıihikaiýHa poốoTa HCMac.
BuCHOBOK npo mipy haxoBoï niroroBKH 3106y Bava BHInoï ocsiTH
KBanihikauiŭHa poo0Ta IllepcTIOKa BaieHTMHa BanepiňoBuYa BHKOHaHa Ha
BHCOKOMy piBHi, MiCTHTb CHCTeMaTH30BaHy iHopmaıiio J0CIiNKEHHA INOTY 1AUIĂ,
oLiHLİ CTaHy, 36epexeHHİ Ta onTHMi3auiï BHKopHcTaHHA IİKapCbKO-TEXHİYHMX
Tpas'sHHcTHX pocHHH B YMOBax iHTeHCMBHOTO TIİCOrocnonapcbKOro BHPoŐHHITBa
To ponHIleHCbKOrO JIICHHITBa, oipalļbOBaHO J0CTaTHIŇ Oo°EM CIeLjabHOi
JI1TepaTypH 1 HOPMaTHBHHX IOKYMeHTIB. 3IOOYBa IponeMOHCTPy BaB HaieKHHÀ
piBeHb axoBoi ninroroBKH, yMiHHA ananizy BarM İy 3aranbHIOBaTH pe3yIbTaTH
A0CJNKeHL Ta poouTH OrpyHTOBAHI BHCHOBKM.
3araJbHMÄ BHCHOBOK
IpencTasle Ha KBaJlihikaıiišHa poóora oakalappa pHKOaNa Ha BHCOKOMy pisHi 3
10TPHMaHHAM BAMOr BIJIIIOBIJHHX HOPM Ta cTanlapTIB. 3aclyroBYC Ha oiHKy
«eidMiHHO» Ta MoKe ŐyTH /101yIl|CHa 10 3axHCTY.
Peuen3eHT
yKPAIHM, PKAB 2026 p.
94EPKACbKE (ninc)
HALNICHMUTBO
Ana gokyMeNTiB
Ta naknagHMx EUIAI3OR
97ou
MIHICTEPCTBO OCBITIT|WAYKM YKPAÏI|M
|| PKACbKHMJ UEPKABIHMM TEXIOJIOTT4IMMY HIBEPCHTET
DakybTeT TeXHOJOTTÝ, Oy,ÚBIIMI|TBa ra paijouabHOrO
ipupolOKOPMCTy BaHiA
Kadepa :icoBoTO TOCII0/1apcTBa Ta paiuO1alblOTO uPupo,1OKOPHCTYBaHHA
<lo 3axHCTY AOIIyuleno»
3aB.xapenpu JIIPII
Iurpia4 :MEPMC
2026 p.
IIOACHIOBAJILHA3 AIIVCKA
10 KBanihikauiňnoi poooTH
0 ak a Ji a B p a
(oCBiTHb(0-KBaidpKauinnii pBcHb)
Ha TeMy: <<BuỊOBHÄ CKJIaJl, p03110BCIOJ[KCHHI Ta BpoxaŭHiCTb
JIİKapcbK0-TeXHİYHHX TpaB'HHCTHX pocJIHHB YMOBaX
TopoHIIIeHCbKOrO JIİCHHUTBa urupHHCLKOro HanJiiCHHUTBai nii
«LlenTpabHHÄJ icOBHÝ ohic [ «Jlicu yKpaïHM»»
BuKOHaB: 3I06yBay BHIoi oCBİTH
4 Kypcy, ipynn JIT-27
CnejaIbHOCTİ:
205 «JlicoBe roCInOnapcTBO»
Boponaň ApTeM CepriňoBHY
upis. iu'9, no a1LKOBİ B1o6y BaVa BHuoi ocaiTH)
Kepiımk PleaİTNaHa KJIIO4KA
TlopMOKOHTpos, lurpi,ta 41EMEPHC
PelersCHI
Bacei,uvO, IO y ii KBaiþikaimii poóon HCMaC 3aO34"CHH 3 ipaub iHUIHX
aBlopis Oe3 Bi:UOBi.UIHX IIOCHJalb
3,10Ő\ Ba"B lOi oCBİH
lepkacn 2026 poky
Yepkach KHM epaBIMH TeNIO.I0TİDuii yÚBepeHTeT
PakylbieT TeXHOIOIiń, ŐyLIBIHITBA ra paiiona.lbOrO |pupolokopncTy BaHHH
Ka)cpa McOBOTO TrOCIIONapcTBa 1a paiionaIblIOrO ipHpojoKopHCTY BaHHA
(|OBU)
Cneuia bHİCTb: 205 <«JlicoBe rocIO)lapeTBO»
3ATBEPIKYIO
3aniyAay Kapenpu JIrPII
IHrpina EMEPUC
(niannc)
2026 p.
3ABAAHHA
HAK BAJIIOIKALIÝHY PO5OTy
Bopoas ApTeMa CepriüOBH4a
(npizeuule. iu'A. lo õaTbKOsI 3.06\B 4a B00ï ocsiT)
1. TeMa KBaJihikauiänoï po6oTH
BujOBHň CKJIaJL, po3nOBCHO1KEHHI Ta BpoxaMHiCTE JIİKapCbK0-TeXHiYHHX
TpaB'AHHCTMX pocIHH B YMOBAx TopoHI|CHCbKOrO JIiCHHUTBa YurHpHHCHKoro
HalliCHHITBa piniï «leHTpaJbiHHi IiCOBHň o)ic IIl «JlicH YKpaiHH»
KepiBHHK KBaJIihikaıišnoï poõoTH KioYKa 1, KaH,l. lel. IL., 1011eHT
3aTBepKCHİ HaKazoM YepkacbkOiO cpkaBIOTO TeXHO10T|9HOro yHiBepcuTeTy Bil
«l7» Oepe3Ha 2026 poKy No59 03/03
2. CrpoK I10/1aHA KBAJipikauiñn0ï poőoTH 3/00y BaueM BHIoi oCBİTH 20.05.2026.
3. BHXinHi JlaHi J0 KBaJIiÇikaiňHoï po0TH: 109CHIOBaJTbHa 3aiuCKa, ipoeKT
opraHi3aiï i po3BMTKY JIICOBOrO r'OCIH0/1apcTBa liyupnCMCTBa, IITepaTypHi KepeJla,
pe3yJIbTraTHI IOJbOBMX J0cJIiNKCHb Ha ipooHHX IIJOllax, horOMaTepiaIH.
4. 3MieT po3paxyiKOB0-I1O9CHIOBaJIbHOi 3aHcKH (Iepesik IIWTAHb, Ul0 ix
HaJleKHTb po3poowTH)
BeTyL. OrIAL maykOBMX 10CJLIKCHL. 3ocpcxCHHA Ta oTHMİ3aia BHKOPHCTAHHA
JiKapcbKO-TeXHI4HHX TpaB'AHHCTHX pocIHH B VMOBaX İHTeHCHBHOrO
JIiCoroCnONapCbKOrO BApoOHMITBa. PezvibraTH 0cJIi)DKCHHA VTOYHeHHA BHIOBOrO
CKJIaly, IIO1||MpeHHA I1O1yiAIIH IKapcbKO-TeXHi9HMS TpaB AHMCTMX pocIHH B
VMOBaX I opoWCHCbKOTO JMCHHUTBA TupuICGKOTO HaŲDCIHILTBa.
5. IlepetiK rpapinoro Marepia.Iy (3 TOHMM 3a3HayeHHAM 000B'ABKOBHX
KpecieHb, IIJlakaTİB)
6. lara BHJa4i 3aBlanHA NO KBaJioisaniÄnoi po0oTH 12 iOTOro 2026 pOKY
KAJIEHJIAPHMú IJIAH
HazBa eTariB BHKOHaHA KBaJiihiKaiiýuoi CTpOK BHKOHaHHS
No
poóoTH CTariB
3/1 KBaJipikaiäHo;
poõoTH
OTpuManua BHXiJuIoro 3aBJlaluA 12.02.26 p.
Anai3 JIiTeparypHHX JKCpe.i i ipHpoho
icTOpHYHHX YMOB 01.03. -05.03.26 p.
3 IlolbOBİ |0CHİIH iC nocTepeKeHHA 16.03. - 20.04.26p.
4 OnpauoBaHHA siopaHoro þakTHYHoro
Marepiany 23.04. - 30.04.26 p.
HanucaHHS pO31iJiBp oõoTH 01.05. - 17.05.26 p.
KoMIn'OTrepHnň naốip TeKCTy 18.05. -21.05.26 p.
7 3aBepuieHHA Ta0 opMJIeHHA poooTH 20.05.26
3100VBay BHIOi oCBİTH-MIJIOMHHK Aprem BOPO
(upBBMule Ta iniuja
KepiBHMK KBanihiKaiišHoi po6oTH CBİTJJaHa KJIIO
(opBBMle Ta iija
3

ЗМІСТ
ВСТУП ........................................................................................................................ 4
1 ОГЛЯД НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. ................................................................. 7
1.1 Еколого-ценотичні особливості поширення та характеристика лікарсько-
технічних трав’янистих видів в регіоні досліджень. .......................................... 7
1.2 Роль популяцій лікарсько-технічних трав’янистих видів рослин у живому
надґрунтовому покритті лісу ................................................................................ 9
1.3 Організація зборів лікарсько-технічних трав’янистих видів рослин у
лісових біоценозах ............................................................................................... 10
2 КЛІМАТО-ГЕОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГОРОДИЩЕНСЬКОГО
ЛІСНИЦТВА ЧИГИРИНСЬКОГО НАДЛІСНИЦТВА ФІЛІЇ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ
ЛІСОВИЙ ОФІС» ДП «ЛІСИ УКРАЇНИ» ............................................................ 13
2.1 Господарський, адміністративний устрій та розміщення установи ........ 13
2.2 Природно-кліматичні, гідрологічні та лісорослинні умови
Городищенського лісництва та їх вплив на лісову рослинність ..................... 14
2.3 Лісові ресурси та структура насаджень ....................................................... 16
3 ПРОГРАМА, ОБЄКТИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ ............................... 19
4 РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ. РОЗПОВСЮДЖЕННЯ, СКЛАД ТА
ВРОЖАЙНІСТЬ, ОСОБЛИВОСТІ ЩІЛЬНОСТІ ПРОСТОРОВОЇ
СТРУКТУРИ ПОПУЛЯЦІЙ ЛІКАРСЬКО-ТЕХНІЧНИХ ТРАВЯНИСТИХ
ВИДІВ ....................................................................................................................... 21
4.1 Видовий склад. ............................................................................................... 21
4.2 - Розповсюдження та врожайність лікарсько-технічних трав’янистих
рослин .................................................................................................................... 26
4.3 Просторова структура популяцій ................................................................. 31
4.4 Фактори впливу на стан популяцій досліджуваних видів ......................... 40
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ............................................................................. 43
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................................... 45
ДОДАТКИ ................................................................................................................ 48
ДОДАТОК А. Фармакологічні та лікувальні властивості досліджуваних
видів ....................................................................................................................... 48

4

ВСТУП

Актуальність теми.
В умовах Центрального Лісостепу України особливе практичне значення
має збереження генофонду та ценотичної структури лісових масивів. Ведення
лісогосподарських робіт безпосередньо впливає на життєздатність
флористичних комплексів, серед яких особливу цінність мають лікарсько-
технічні трав'янисті рослини. Важливими індикаторами екологічного стану та
біологічного різноманіття Городищенського лісництва Чигиринського
надлісництва філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України» є популяції
лікарських видів рослин.
На земній кулі для лікування використовується близько 21 тис.
видів рослин, найбільш численна група застосовується у народній медицині, 270
видів найцінніших рослин, досліджених експериментально в хімічному і
фармакологічному відношенні, увійшли до наукової медицини. Рослини, що
дозволені до застосування як ліки уповноваженими на те органами, отримали
назву офіцінальних (від лат. officina — аптека).
Ліка́рська росли́на (лат. plantae medicinales) — рослина, органи або частини
якої є сировиною для отримання засобів, що використовуються в народній,
медичній або ветеринарній практиці з лікувальною або профілактичною метою.
Лікарсько-технічні рослини — це група культур, які використовують не
лише у медичних чи ветеринарних цілях (як лікарські), але й як важливу
сировину для харчової, парфумерно-косметичної, текстильної та
фармацевтичної промисловості
Оцінка стану популяцій лікарсько-технічних трав’янистих рослин у
лісових екосистемах (зокрема, в умовах Городищенського лісництва) — це
завдання лісової фітоценології та ресурсознавства у є вагомим практичним
внеском у лісовпорядкуванні зокрема у розрахунку лімітів заготівлі та
підтриманні загальнодержавного екологічного балансу для збереження
біоресурсного Потенціалу Черкащини.
Питання визначення розповсюжження, щільності популяцій лікарських
рослин і характеру їх просторового розміщення показники густоти (density),
5

характеру розподілу (рівномірний, випадковий або агрегований) для оцінки
стану й стабільності популяцій, врожайності дозволяє визначити фактори, що
впливають на життєздатність рослинних угруповань, та регулювати обєми
заготівлі чи заходи з їх охорони.
Разом із тим, для більшості територій лісогосподарського фонду України
відсутні систематизовані кількісні дані щодо поширення та щільності популяцій
лікарсько-технічних видів рослин, цевизначило актуальність даної роботи.
Мета дослідження – вивчити видовий склад, поширення та оцінити
щільність популяцій лікарсько-технічних травянистих видів рослин
Городищеського лісництва Чигиринського надлісництва філії «Центральний
лісовий офіс» ДП «Ліси України» та визначити екологічні чинники, що
впливають на їх поширення й стан.
Завдання дослідження:
1. Опрацювати та узагальнити науково-теоретичні джерела й літературні дані
щодо популяційної біології та екології лікарсько-технічних представників
флори.
2. Встановити видовий склад лікарсько-технічних травянистих видів рослин
рослин
3. Здійснити експериментальне закладання тимчасових пробних площ у ключових
типах лісорослинних умов лісництва для проведення кількісного обстеження
популяцій, врожайності.
4. Оцінити просторову структуру популяцій (дифузне, мозаїчне чи контагіозне
розміщення) за допомогою розрахунку відповідних екологічних індексів.
5. Ідентифікувати комплекс екологічних факторів (антропогенних, лісівничих,
кліматичних), що лімітують життєздатність популяцій, та спрогнозувати
потенційні загрози для їхнього існування.
6. Надати рекомендації для організації збору в лісових біоценозах, що базується на
принципах екологічної безпеки, раціонального природокористування та
збереження біорізноманіття у строки, що забезпечують максимальну якість
сировини та можливість відновлення популяцій.

6

Об’єкт дослідження: популяції лікарсько-технічних травянистих видів
рослин у природних лісових екосистемах Городищенського лісництва.
Предмет дослідження: поширення, щільність, просторова структура
популяцій лікарсько-технічних видів рослин, а також фактори, що зумовлюють
їхнє територіальне розміщення і життєздатність.
Наукова новизна роботи: уперше для Городищенського лісництва
досліджено переважаючий видовий склад лікарсько-технічних видів рослин.
Уточнено кількісні параметри популяцій рослин, встановлено особливості їх
поширеня в залежності від типу лісорослинних умов.
Матеріали та висновки дослідження можуть бути впроваджені: у
лісогосподарську практику для оптимізації та екологізації правил, методів,
обємів і строків збору, що дозволить інтегрувати заходи з охорони раритетного
фітофонду, у виробничі плани лісозаготівельних та лісовідновних робіт, у
природоохоронну сферу під час підготовки наукових обґрунтувань для
розширення мережі територій та об'єктів природно-заповідного фонду ПЗФ на
базі виділів Городищенського лісництва.
7

1 ОГЛЯД НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ.

1.1 Еколого-ценотичні особливості поширення та характеристика
лікарсько-технічних трав’янистих видів в регіоні досліджень.

Сучасне скорочення глобального біо- та фіторізноманіття є однією з
ключових екологічних проблем, зумовленою передусім антропогенною
деградацією природних екосистем та руйнуванням екотопів рослин. Аналіз
наукової літератури засвідчує, що збіднення рослинного покриву є однією з
найгостріших екологічних криз сучасності. У цьому контексті дослідження
просторового поширення лікарсько-технічних трав’янистих рослин набуває
особливого значення, оскільки його результати є підґрунтям для оптимізації
лісовпорядкування та точного розрахунку лімітів сталого заготівельного
природокористування. Вивчення поширення, екологічного стану та ресурсного
потенціалу лікарсько-техничних трав'янистих рослин у складі живого
надґрунтового покриву є невід'ємною частиною сучасного сталого
лісокористування та раціонального природокористування. Рослинний покрив
нижніх ярусів лісу виконує не лише важливі біосферні та фітоценотичні
функції, а й виступає джерелом недеревних лісових ресурсів, практичне
використання яких потребує чіткого нормування та лісовпорядного обліку
[3,10]. Просторова структура та щільність популяцій трав'янистих рослин у
лісових біотопах безпосередньо залежать від комплексу лісорослинних умов,
зокрема типу лісового ценозу, повноти деревостану, режиму зволоження та
освітленості під наметом лісу [23]. У межах лісостепової зони України найвище
видове багатство лікарських та технічних трав приурочене до дубових
(дібровних) та сосново-дубових (судібровних) типів лісу.
Антропогенні фактори, такі як проведення лісогосподарських заходів
(рубки головного користування, санітарні рубки) та рекреаційне навантаження,
чинять подвійний вплив на фітопопуляції. З одного боку, освітлення ділянок
після рубок стимулює розвиток світлолюбних (геліофітних) видів, з іншого -
8

руйнування лісової підстилки та ущільнення ґрунту призводять до деградації
популяцій тіньолюбних лікарсько-технічних трав’янистих видів [10,11,18].
Центральний Лісостеп України є унікальною фізико-географічною
підзоною, екотопи якої поєднують риси помірно-вологого Полісся та
посушливого Степу. Клімат регіону є помірно континентальним, із відносно
м'якою зимою та теплим літом, що створює сприятливий гідротермічний режим
для вегетації широкого спектра судинних рослин [12]. У ґрунтовому покриві
домінують сірі лісові ґрунти та опідзолені чорноземи, які відзначаються
високим рівнем родючості та збалансованим макроелементним складом, що
безпосередньо впливає на накопичення біологічно активних речовин (БАР) у
тканинах дикорослих трав [1,2,4,8].
Лісистість Центрального Лісостепу є мозаїчною, нерівномірною. Лісові
масиви представлені переважно дібровами (сугрудами та грудами), де панівною
породою є дуб звичайний (Quercus robur L.) за участю сосни звичайної, граба
звичайного (Carpinus betulus L.), ясена (Fraxinus excelsior L.) та липи
серцелистої (Tilia cordata Mill.) [19]. Саме живий надґрунтовий покрив (ЖНК)
цих широколистяних та мішаних лісових ценозів акумулює основну частку
недеревних ресурсів регіону, серед яких особливе місце посідають лікарські,
ефіроолійні та дубильні трав’янисті види.
Аналіз наукових праць В. М. Мінарченка та співавторів свідчить, що лісові
фітоценози Лісостепу виступають резерватами для понад 300 видів судинних
рослин із доведеною фармакологічною або технічною цінністю [14].
Поширення цих видів у структурі ЖНК має чітко виражену еколого-ценотичну
диференціацію: тіневитривалі сціофіти та нітрофіли, характерні для стиглих,
високоповнотних грабових дібров із потужною лісовою підстилкою. До цієї
групи належать чистотіл великий (Chelidonium majus L.), копитняк
європейський (Asarum europaeum L.), та медунка темна (Pulmonaria obscura
Dumort.) [14,16]. Їхнє поширення є дифузним або дрібнокуртинним, а стан
ценопопуляцій суттєво залежить від стабільності мікроклімату під наметом
9

лісу. Тіневитривалі мезофіти: Яскравим представником є конвалія травнева
(Convallaria majalis L.) — домінант багатьох типів лісу Правобережного та
Центрального Лісостепу. Літературні джерела вказують, що в оптимальних
умовах зволоження та помірного затінення (повнота деревостану 0.6-0.7)
конвалія формує потужні клони вегетативного походження (рамети), щільність
яких може досягати 80–120 пагонів на 1 м2 [14,15]. Світлолюбні геліофіти та
узлісно-лучні види, що ростуть на лісових галявинах, просіках, узліссях та
вирубках. Сюди відносять звіробій звичайний (Hypericum perforatum L.),
материнку звичайну (Origanum vulgare L.), парило звичайне (Agrimonia
eupatoria L.) та деревій звичайний (Achillea submillefolium Schur) [9,15,16].
Популяції цих видів мають лабільний характер: вони стрімко нарощують
чисельність після проведення лісогосподарських рубок, проте з часом (у міру
зімкнення крон деревостану) переходять у пригнічений стан або елімінуються.

1.2 Роль популяцій лікарсько-технічних трав’янистих видів рослин у
живому надґрунтовому покритті лісу

Живе надґрунтове покриття (ЖНП), сформоване мохово-лишайниковим та
трав’янистим ярусами, є фундаментальним і структурно обов'язковим
компонентом лісових біогеоценозів. Його вплив на екосистему є
багатоаспектним, оскільки нижній ярус виступає потужним ендогенним
фактором, що трансформує ключові параметри лісового середовища [17].
Зокрема, ЖНП безпосередньо регулює фізико-хімічні властивості ґрунту,
коригуючи рівень кислотності pH, покращуючи його структурний стан та
оптимізуючи процеси гумусонакопичення. Також ЖНП регулює мікроклімат,
нівелюючи різкі амплітуди температур у приземному шарі повітря та оптимізує
його циркуляцію й гідротермічний режим. ЖНП визначає умови мінерального,
водного, світлового та газового живлення головних деревних порід. За даними
досліджень (Павлюк, 2013), стан та щільність нижнього ярусу перебувають у
прямій кореляції з архітектонікою лісового намету та рівнем інсоляції. У
широколистих лісах динаміка біомаси трав'яного покриву має виражений
10

сезонний характер із максимумом вегетації у весняний період - до моменту
повного змикання крон деревостою. Натомість у насадженнях із постійною
щільністю намету структура ЖНП демонструє відносну стабільність упродовж
усього вегетаційного сезону. [16,17]. Екологічні зв'язки та біологічна стійкість
живого надґрунтового покриву виходить далеко за межі суто рослинного
компонента. Формуючи специфічну лісову підстилку, ЖНП виступає
регулятором життєдіяльності для ґрунтової мікобіоти та формує трофічні
зв'язки для безхребетних і хребетних тварин.
Зважаючи на це, оцінка стану популяцій лікарсько-техничних
трав’янистих видів у складі ЖНП є критично важливою, адже цей ярус визначає
загальну біологічну продуктивність, консортивні зв'язки та лісівничо-
екологічну стійкість фітоценозів загалом [17].
Для рослин характерний високий вміст біологічно активних речовин
(вітамінів, флавоноїдів, дубильних речовин, ефірних олій та глікозидів), що
зумовлює їхнє широке використання в офіційній та народній медицині. В
додатку А наведено зведену таблицю лікувальних властивостей та
фармакологічної дії для основних лікарсько-технічних досліджуємих рослин.
1.3 Організація зборів лікарсько-технічних трав’янистих видів рослин у
лісових біоценозах
Лісові біоценози є головним екологічним резервуаром дикорослих
лікарських та технічних рослин. Раціональна організація їх заготівлі належить
до сфери побічного лісового користування і є складним процесом, що поєднує
лісівничі, ресурсознавчі та природоохоронні аспекти [21,22]. Оскільки
трав’янисті види є невіддільним елементом живого надґрунтового покриву
(ЖНП), будь-яке відчуження їхньої біомаси або її зміна безпосередньо впливає
на стабільність лісового фітоценозу [17].
У літературних джерелах організація зборів дикорослих рослин
розглядається через призму концепції сталого розвитку та раціонального
лісокористування [27]. Згідно з Лісовим кодексом України та науковими
11

розробками у сфері лісової політики, промислова заготівля лікарської сировини
класифікується як спеціальне використання лісових ресурсів. Як зазначає В. П.
Рябчук [21], базою для організації збирання є розрахунок лімітів та визначення
щорічної допустимої норми вилучення. Це обсяг сировини, який можна
вилучити з конкретної території лісгоспу без загрози деградації фітопопуляцій.
Контроль за антропогенним пресом на лісові масиви здійснюється шляхом
видачі лісових квитків, що дозволяє фіксувати просторове розміщення
заготівельних пунктів [10]. Ефективна організація зборів неможлива без
попередньої екологічної та ресурсознавчої оцінки лісових ділянок. У наукових
працях з лісового ресурсознавства Заїки В.К., Чендей Б.М., [6,28] чітко
розмежовуються поняття біологічного, експлуатаційного запасу сировини та
обсягу щорічного можливого збору: біологічний запас - експлуатаційний запас
- обсяг щорічної заготівлі.
Сучасні дослідники [25] виділяють категорії лікарсько-технічних рослин
лісу залежно від їхньої перспективності та промислової значущості. За даними
лісівничої таксації, у лісах України зосереджено значний потенціал дикорослих
лісових трав, проте, як зауважує О. І. Фурдичко [27], нижній ярус під час
стандартного лісовпорядкування обліковується поверхнево. Тому організація
зборів завжди потребує проведення окремого маршрутно-ключового
обстеження лісових виділів за методиками ресурсознавчих досліджень [28].
Збирання лікарсько-технічної сировини в лісових біоценозах суворо
регламентується екологічними нормативними правилами, оскільки хаотичний
промисел призводить до збіднення біорізноманіття [3,4]. Дослідники виділяють
кілька критичних технологічних правил. Перше це періодичність зборів. За
даними Б. М. Чендея [28], популяції багаторічних трав’янистих видів дозволено
експлуатувати не частіше ніж один раз на 3–5 років, залишаючи недоторканими
щонайменше 25–30% особин для природнього насіннєвого відновлення. Якщо
лікарську цінність має лише надземна маса, категорично забороняється
виривати рослини з корінням. Пошкодження підземних органів трав'яного
ярусу веде до руйнування структури ЖНП та порушення мікробіоти ґрунту [17].
12

Друге правило це - організація зборів прив'язується до фенофаз максимального
накопичення біологічно активних речовин (БАР) у рослинах, що детально
описано у працях Мінарченка [15]. Третім правилом є забезпечення екологічної
безпеки рослинної сировини. Через високу здатність трав’янистих рослин
акумулювати токсичні речовини, сучасна організація зборів передбачає
жорстке просторове зонування [15,21], а саме - мінімальна відстань обмеження
місць збору від автомагістральних мереж повинна становити не ближче ніж 50–
100 м від узбіччя [21]. Відстань від промислових об'єктів від 1 до 5 км (за класом
небезпеки) [15], від сільськогосподарських угідь - межа лісового масиву вглиб
на 200–300 м [25].
Відповідно до вимог національного законодавства, для забезпечення на-
уково обґрунтованого сталого використання та збереження природних ресурсів
економічно важливих видів рослин, облік ресурсів цих рослин здійснюється
один раз на 5-10 років. При цьому визначають кількісні показники ресурсів
конкретних видів рослин, а також загрози, які зумовлюють зменшення цих
ресурсів; розробляють рекомендації щодо їх збалансованого використання та
збереження. За результатами ресурсної оцінки конкретних видів рослин
визначають обсяги допустимого щорічного використання їх сировини на
території області (областей), що є науковою основою для затвердження лімітів
спеціального використання природних ресурсів лікарських і харчових рослин
на місцевому рівні [15].
Таким чином, аналіз наукових джерел свідчить, що організація зборів
лікарсько-технічних трав’янистих рослин у лісах повинна базуватися на
науково обґрунтованій системі лісогосподарських заходів. Вона включає
постійний моніторинг динаміки і щільності живого надґрунтового покриву [17],
дотримання міжзаготівельних періодів [28,29] та контроль за фітосанітарним
станом екосистем [21].
13

2 КЛІМАТО-ГЕОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГОРОДИЩЕНСЬКОГО
ЛІСНИЦТВА ЧИГИРИНСЬКОГО НАДЛІСНИЦТВА ФІЛІЇ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ
ЛІСОВИЙ ОФІС» ДП «ЛІСИ УКРАЇНИ»

2.1 Господарський, адміністративний устрій та розміщення установи

Чигиринське надлісництво є структурним підрозділом філії «Центральний
лісовий офіс» ДП «Ліси України», що діє на підставі «Положення про
Надлісництво», затвердженого наказом філії «Центральний лісовий офіс» №
44/36.4-1 від 03.01.2025 року.
Офіс надлісництва знаходиться за адресою: 20901 вул. Черкаська, 77, м.
Чигирин, Черкаської області. Чигирнське надлісництво розташоване в східній
частині Черкаської області на території двох адміністративних районів:
Черкаського та Звенигородського і поширюється на територію 18 об’єднаних
територіальних громад, а саме: Балаклеївська ОТГ, Березняківська ОТГ,
Вільшанська ОТГ, Карашинська ОТГ, Мліївська ОТГ, Набутівська ОТГ,
Ротмистрівська ОТГ, Тернівська ОТГ, Хлистунівська ОТГ, Кам’янська ОТГ,
Михайлівська ОТГ, Лип’янська ОТГ, Шполянська ОТГ, Чигиринська ОТГ,
Червонослобідська ОТГ, Леськівська ОТГ, Сагунівська ОТГ, Медведівська
ОТГ[18].
Площа лісогосподарських земель надлісництва становить 92765,1 га., які
розподілені на 17 лісництв (Чорнявське, Трушівське, Чигиринське,
Богданівське, Яничанське, Матвіївське, Креселецьке, Грушківське,
Тимошівське, Капітанівське, Макіївське, Мліївське, Городищенське,
Володимирівське, Смілянське, Сунківське, Будянське). В структуру
надлісництва також входять: 1 нижній склад та 2 лісопромислових комплекси,
11 лісорозсадників [18].
Загальна кількість працюючих у надлісництіві (попередньо) станом на
01.01.2026 р. – 306 працівники, із яких 22 керівника різних рангів, 13 чоловік
професіоналів (інженери, бухгалтери та інші), фахівці 144 та робітники 127.
14

Підприємство володіє необхідною матеріально-технічною та
технологічною базою і достатнім кадровим потенціалом; має сучасне
комп’ютерне забезпечення, тобто все необхідне для ведення лісового
господарства. [18]
Спектр основних функцій надлісництва зосереджений на забезпеченні
сталого управління лісовими ресурсами, їхньому ефективному відтворенні,
охороні та захисті. Практична діяльність установи спрямована на
інтенсифікацію лісовідновних процесів, заліснення деградованих земель,
оптимізацію видового складу насаджень шляхом заміни низькопродуктивних
насаджень ціннішими, а також на ведення селекційно-насіннєвої справи й
розсадництва. Важливе значення приділяється збереженню екологічного
потенціалу лісів — їхніх захисних, водорегулювальних, санітарно-гігієнічних
та рекреаційних функцій. Комплекс безпекових заходів передбачає протидію
нелегальному природокористуванню (зокрема, самовільним рубкам),
упровадження протипожежних стратегій та проведення лісопатологічного
моніторингу для захисту екосистем від ентомошкідників і фітопатогенів.
2.2 Природно-кліматичні, гідрологічні та лісорослинні умови
Городищенського лісництва та їх вплив на лісову рослинність

У структурі ґрунтового покриву Городищенського лісництва за рівнем
зволоження абсолютно домінують свіжі лісові умови. За класифікаційною
сіткою Погребняка, едатоп лісництва визначається високою природною
родючістю та стабільним зволоженням. Ґрунтову основу становлять сірі лісові,
темно-сірі лісові опідзолені ґрунти, а також опідзолені чорноземи на лесових
відкладах. Вони відзначаються потужним гумусовим горизонтом, високою
ємністю поглинання та багатим вмістом мінеральних елементів. Судіброви
трапляються рідше, переважно на ділянках із виходом супіщаних порід або на
змитих схилах балкових систем. Свіжа діброва (D-2) та судіброва (C-2) сукупно
охоплюють понад 90% лісовкритих площ. Гідрологічний режим цих умов
забезпечує наявність вологи у доступній для кореневих систем формі без
15

тривалого застою, що є ідеальним для формування високобонітетних
насаджень. Вологі та сирі умови мають обмежене поширення і приурочені
переважно до заплави річок: Вільшанка, Тясмин, Ірдинь та нижніх частин балок
та локальних долин. Швидкість течії рік обумовлена фізико-географічною
характеристикою області і рельєфом місцевості. Вона коливається від 0,2 до 0,5
м/сек. На перезволожені ділянки припадає лише близько 0,4% від загальної
площі вкритих лісовою рослинністю земель, тоді як болота сукупно охоплюють
480,6 га. Гідролісомеліоративна мережа на землях, що перебувають у
користуванні – відсутня. Сухі умови фіксуються спорадично і лише на крутих
південних схилах балок із сильним поверхневим стоком [18].
Завдяки пануванню родючих свіжих едафотопів, типологічна структура
Городищенського лісництва представлена такими основними одиницями: свіжа
грабова діброва (D-2-грД), зональний, корінний тип лісу. Деревостани тут
формують високопродуктивні насадження. У першому ярусі домінує дуб
звичайний (Quercus robur), у другому — граб звичайний (Carpinus betulus), який
часто утворює густий намет із зімкненістю крон до 0,8. Супутніми породами
виступають ясен звичайний, клен гостролистий та липа серцелиста. Підлісок та
травостій: підлісок помірно розвинений або зріджений через затінення грабом;
складається з ліщини, бруслини європейської, свидини та бузини. Трав'яний
покрив досить насичений весняними ефемероїдами (пшінка весняна, анемона
дібровна), серед яких фіксується і червонокнижні види. У літній аспект
домінують яглиця звичайна, копитняк європейський та зірочник лісовий. Свіжа
судіброва (C-2-сД) розвивається на легших за механічним складом ґрунтах та
має дещо нижчу продуктивність (II бонітет). Дубові насадження тут мають
стійку домішку берези повислої, черешні дикої та осики. Волога мезотрофна
заплава (C-3, D-3, D-4) розміщена в гідро-екосистемі річки Вільшанки. Тут
формуються специфічні фітоценози: чорновільшаники (Alnetum) у сирих
пониженнях (D-4), а також заплавні діброви та насадження з участю ясеня і
в’яза. Сучасний стан лісорослинних умов зазнає трансформацій під дією
ерозійних процесів на схилових землях, глобальних змін клімату та порушення
16

природного гідрологічного режиму, а саме зниження рівня ґрунтових вод
басейну р. Вільшанка.
Саме у свіжих дібровах Городищенського лісництва зосереджені основні
популяції цінних лікарсько-технічних трав'янистих рослин, що вимагає
ретельного моніторингу та обґрунтування правил і норм заготівлі.
2.3 Лісові ресурси та структура насаджень

У відповідності до Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо
захисних лісових ділянок (2007) поділу лісів державного підприємства на
категорії, їх функціонального значення, встановленого в них режиму ведення
лісового господарства і лісокористування на наступний ревізійний період,
утворені такі господарські частини. Територіальне розміщення існуючого
поділу лісів на категорії у надлісництві показано в таблиці 2.1
Таблиця 2.1 - Поділ лісів за категоріями [18].
Площа за даними
Категорії лісів
лісовпорядкування

Га %
Ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного
призначення
Заповідні лісові
671,4 0,7
урочища
Пам’ятки природи 576,3 0,6
Заказники 1977,5 2,1
Ліси наукового
призначення, 862,2 0,9
включаючи генетичні
резервати
Разом: 4087,4 2,8
Рекреаційно-оздоровчі ліси
Ліси у межах
322,7 0,3
населених пунктів

17

Продовження таблиці 2.1
Лісопаркова частина
1180,9 0,7
лісів зелених зон
Лісогосподарська
частина лісів зелених 16884,4 17,6
зон
Рекреаційно-оздоровчі
ліси, поза межами 1146,5 0,6
зелених зон
Разом: 19534,5 19,2 Разом: 19534,5 19,2 Разом: 19534,5 19,2

Захисні ліси

Ліси протиерозійні 282,6 0,3
Ліси уздовж смуг
1129,3 1,3
відведення залізниць
Ліси уздовж смуг
відведення 606,4 0,7
автомобільних доріг
Ліси уздовж берегів
річок, навколо озер, 2437,8 2,3
водоймищ та інших
водних об’єктів
Байрачні та інші
30066,5 33,8
захисні ліси
Разом: 34522,6 38,4
Експлуатаційні ліси
Експлуатаційні ліси 34620,6 39,6
Усього по
лісогосподарському 92765,1 100,0
підприємству:

Існуючий поділ площі на категорії лісів відповідає господарському
призначенню, природним та економічним умовам району розташування
підприємства
Аналіз стану та динаміки лісового фонду дозволяє комплексно
охарактеризувати екологічні параметри лісових масивів підприємства на
18

момент проведення лісовпорядних робіт. Увесь спектр лісогосподарських
заходів здійснювався у чіткій відповідності до чинних нормативно-правових
актів. Господарська діяльність була зорієнтована на оптимізацію якісних
показників, інтенсифікацію продуктивності деревостанів, а також на
збереження і посилення їхнього захисного та екологічного потенціалу. Ознак
деструктивного чи негативного антропогенного впливу на навколишнє
природне середовище внаслідок виробничої діяльності підприємства не
виявлено [18].

19

3 ПРОГРАМА, ОБЄКТИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Об’єктом дослідження слугували ценопопуляції лікарсько-технічних
трав’янистих рослин у лісових екосистемах Городищенського лісництва.
Предметом дослідження виступали лісівничо-таксаційні, екологічні та
демографічні параметри популяцій: просторова диференціація, щільність,
структура, а також фактори, що зумовлюють їх життєздатність і територіальне
розміщення. Для комплексного оцінювання сучасного стану популяцій
лікарсько-технічних видів було застосовано такі методи. Маршрутно-
експедиційний метод, що послужив основою для первинного виявлення
місцезростань рослин, моніторингу їхнього флористичного складу, та
проведення систематичного та біоморфологічного аналізу видів та їхніх
ценотичних супутників. Метод геоботанічних описів на тимчасових пробних
площах (ТПП) для характеристики лісівничо-таксаційних і фітоценотичних
особливостей біотопів, визначення чисельності, щільності структури
популяцій, обємів лікарської сировини. Порівняльно-аналітичний метод для
опрацювання наукової періодики, фондових лісовпорядних матеріалів
Городищенського лісництва та теоретичного узагальнення наявних даних.
Стаціонарний моніторинг на ділянках, закладених у межах лісових кварталів
із мінімальним антропогенним навантаженням. Це дозволило відстежити
природні параметри життєздатності та самовідновлення популяцій. Зважаючи
на біоекологічні особливості ранньовесняної флори, польові облікові роботи,
фіксацію просторового розташування та визначення щільності рослин
починали у весняний період — на етапах масової бутонізації та фази цвітіння,
далі продовжували систематично протягом усього вегетаційного сезону. Для
детального аналізу структурних параметрів ценопопуляцій на пробних площах
закладали два типи модельних майданчиків: лінійні трансекти (витягнуті
прямокутні ділянки) розміром 25 х 0,5 м; серії з 10 ізольованих облікових
квадратів площею 1м2 кожен. У межах облікових майданчиків проводили
диференційований підрахунок усіх особин популяції. Згідно з діючими
методичними рекомендаціями, за базову одиницю обліку приймали рамету
20

(для видів із вегетативним типом розмноження). Рясність та участь видів у
формуванні фітоценозу оцінювали за проективним покриттям, виділяючи три
базові градації: рідко - менше 1%; помірно - 1–25%; рясно – понад 25%. Аналіз
просторової диференціації рослин, базувався на зіставленні власних польових
знахідок із даними наукових публікацій та відомостями міжнародної бази даних
GBIF. Верифікацію та ідентифікацію флористичного складу здійснювали за
класичними визначниками вищих судинних рослин України [7,9,18,19,20], а
бінарну номенклатуру таксонів узгоджували з міжнародною базою Plants of the
World Online (POWO). Класифікацію лісових біотопів Городищенського
лісництва виконували за профільними каталогами України. Для деталізації
структури виявленого фіторізноманіття аналізували охоронний статус видів та
ступінь їхньої аборигенності. Охоронні категорії та раритетність таксонів
встановлювали згідно з чинним виданням Червоної книги України та
міжнародними списками (IUCN, Бернська конвенція тощо). Математичний
аналіз мікропросторової структури та визначення щільності популяцій
базувалося на комбінації квадратного (на майданчиках 1м2 та трансектного
методів. Для математичної оцінки характеру просторового розміщення особин
та встановлення ступеня їхньої агрегованості розраховували індекс Кларка–
Еванса (R), який базується на відстанях між найближчими сусідами [26].
Розрахунок проводили за класичною формулою:R = rA:rE. Де: rA - фактична
середня відстань між особиною та її найближчим сусідом (вимірюється
безпосередньо під час польових робіт); rE - очікувана середня відстань між
найближчими сусідами за умови абсолютно випадкового розподілу особин, яка
обчислюється теоретично через щільність популяції. Тип просторового
розподілу особин оцінювали за такими критеріями індексу R = 1 - випадковий
розподіл (пуассонівський); R < 1 - груповий розподіл (агрегований, куртинний,
контагіозний). Що ближчим є значення R до 0, то вищим є ступінь скупченості
особин у куртинах; R > 1 - рівномірний розподіл (максимально можливе
теоретичне значення до 2,149), регулярний, що відповідає ідеальній
гексагональній решітці.
21

4 РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ. РОЗПОВСЮДЖЕННЯ, СКЛАД ТА
ВРОЖАЙНІСТЬ, ОСОБЛИВОСТІ ЩІЛЬНОСТІ ПРОСТОРОВОЇ СТРУКТУРИ
ПОПУЛЯЦІЙ ЛІКАРСЬКО-ТЕХНІЧНИХ ТРАВЯНИСТИХ ВИДІВ

4.1 Видовий склад.

Дикоростучі трави є досить цінною сировиною для виготовлення багатьох
ефективних ліків, за останні 20 років потреба у цій сировині зросла більш ніж
на 25%. Основою використання лікарських рослин є визначення їх ресурсів на
певній території, дослідження екологічних особливостей промислових видів на
рівні популяцій з метою безвиснажливої експлуатації й охорони. Науково
обґрунтована охорона лікарських рослин повинна бут тільки комплексною, і
буде ефективною лише при раціональному та ретельному їх вивченні.
У Городищенському лісництві, яке за лісорослинним типом репрезенту
зону корінних свіжих грабових дібров (D-2) та судібров (C-2), сформувався
багатий та різноманітний склад лікарсько-технічних трав’янистих рослин.
Завдяки потужному гумусовому горизонту та стабільному зволоженню сірих
лісових ґрунтів, нижній ярус лісу (ЖНП) характеризується високою щільністю
та ценотичною стабільністю. Весь комплекс лікарсько-технічних видів можна
розділити на кілька основних еколого-фенологічних та господарських груп.
Ранньовесняна сировинна група – ефемероїди, ці види вегетують у весняний пік
інсоляції до повного змикання крон деревного намету. Мають високу
екологічну та природоохоронну цінність. Підсніжник білосніжний (Galanthus
nivalis L.) - це раритетний вид, занесений до Червоної книги України. Має
лікарське значення як джерело алкалоїду галантаміну, що використовується в
неврології. В лісництві формує локальні, чітко агреговані куртинні популяції.
Анемона дібровна (Anemone nemorosa L., масовий весняний вид. У народній
медицині використовується як бактерицидний та спазмолітичний засіб, у
технічному значенні як інсектицидна рослина. Пшінка весняна (Ficaria verna
Huds.) трав'янистий багаторічник, багатий на вітамін С та сапоніни. Має
лікарсько-харчове значення на початкових етапах вегетації. Літня лісова група,
22

це тіневитривалі мезофіти. Рослини цієї групи формують найбільшу біомасу в
літній період. Яглиця звичайна (Aegopodium podagraria L.), домінант літньої
групи, цінна лікарсько-технічна та харчова рослина, має виражені
протизапальні та діуретичні властивості, містить значну кількість каротину та
протеїнів. Копитняк європейський тіньолюбний вид із характерним
контагіозним (груповим) типом розподілу. Ефіроолійна та лікарська рослина,
що містить азарон. Використовується у фармації для створення препаратів
серцево-судинної дії та в народній медицині. Марена запашна (Galium odoratum
L.), трапляється стабільними куртинами під наметом граба звичайного.
Технічно використовується як природний барвник і ароматизатор (завдяки
високому вмісту кумаринів), а також як седативний засіб. Зірочник лісовий
(Stellaria holostea L.) бере участь у формуванні покриття літнього травостою,
має потенційне лікарське використання завдяки вмісту флавоноїдів. Група
судібров та узлісь – це світлолюбні та мезотрофні види. Ці види приурочені до
легших супіщаних ґрунтів свіжих судібров (C-2), лісових галявин, просік та
узлісь, де рівень освітлення є вищим. Звіробій звичайний (Hypericum perforatum
L.), рослина є класичним офіційним лікарським видом із високою промисловою
цінністю. Зростає на відкритих ділянках, уздовж лісових доріг та на зрубах.
Кропива дводомна (Urtica dioica L.), азотофіл, що формує щільні зарості у
місцях з підвищеним антропогенним або природним збагаченням ґрунту
(наприклад, поблизу вивалів дерев, на межах виділів), цінне джерело вітаміну
К, заліза та хлорофілу для фармацевтичної та технічної промисловості.
Материнка звичайна (Origanum vulgare L.) лікарська рослина, що трапляється
на добре освітлених узліссях Городищенського лісництва. Суниці лісові
(Fragaria vesca L.) Лікарсько-харчовий вид, який активно розростається на
освітлених ділянках після проведення лісівничих заходів догляду (рубок).
Заплавна та волого-мезотрофна група (гідрофіти та гігрофіти). Локалізована
виключно в гідро-екосистемі річок Вільшанка, притоки Фоса, р. Ірдинь та в
сирих пониженнях, долинах, чорновільшанниках - чемериця Лобеля (Veratrum
lobelianum Bernh.). Росте на вологих прируслових луках та в сирих лісових
23

зниженнях. Має виключно технічно-медичне та ветеринарне значення:
інсектицид, сировина для отримання настоянок. М'ята водяна (Mentha aquatica
L.) та вовконіг європейський (Lycopus europaeus L.). Трапляються на межі
дібров та боліт. Використовуються як джерела ефірних олій та специфічних
глікозидів.
Таким чином більшість виявлених трав’янистих, лікарсько-технічних
рослин (таблиця 4.1) Городищенського лісництва є багаторічниками з
вегетативним типом розмноження. Виявлені популяції, як масових
промислових видів, так і раритетних потребують чіткого просторового
зонування та суворого дотримання міжзаготівельних періодів для недопущення
деградації ЖНП.
Таблиця 4.1 - Видовий склад травянистих, лікарсько-технічних рослин
№ Родина Вид латинська назва Вид українською
з\п мовою
1 Asteraceae Inula helenium L. Девясил високий
(Айстрові / Achillea millefolium L. Деревій звичайний
С кладноцвіті) Senecio jacobaea L. Жовтозілля якоба
Tussilago farfara Підбіл звичайний
Artemisia absinthium L. Полин гіркий
Serratula coronata L. Серпій вінценосний
Scabiosa arvensis L. Скабіоза польова
Hieracium pilosella L. Нечуй вітер волохатий
Helichrysum arenarium Цмин піщаний
Bidens tripartita Череда трироздільна
Tanacetum vulgare Пижмо звичайне
Matricaria chamomilla L Ромашка лікарська
2 Brassicaceae Capsella bursa-pastoris L. Грицики звичайні
(Капустяні / Thlaspi arvense L. Т алабан польовий
Хрестоцвіті)
3 Campanulaceae Campanula rapunculoides L. Дзвоники ріпчасті
(Дзвоникові) Campanula trachelium L. Дзвоники кропиволисті
Campanula persicifolia L. Дзво́ники персиколи́сті
4 Caryophyllaceae Cerastium holosteoides Fr. Роговик звичайний
(Гвоздичні) Cerastium sylvaticum. Роговик лісовий
Saponaria officinalis L. Мильнянка лікарська
Stellaria holostea L. Зірочник
Silene vulgaris L. ланцетовидний
Смілка звичайна
5 Chenopodiaceae Chenopodium polyspermum Лобода багатонасіннева
(Лободові) L. Лутига розлога
A triplex patula L.

24

Продовження таблиці 4.1
6 Caprioliaceae Knautia arvensis (L.) Coult. Свербіжниця польова
Жимолостеві
7 Fabaceae Astragalus glycyphyllos Астрагал солодколистий
(Бобові) Lathyrus pratensis L. Чина лучна
Lathyrus niger (L.) Bernh. Чина чорна
Medicago lupulina L. Люцерна хмелеподібна
8 Lamiaceae Origanum vulgare L. Материнка звичайна
(Глухокропивові / Salvia austriaca Jacq. Шавлія австрійська
Губоцвіті) Thymus pallasianus Чебрець Палласа
Heinr.Braun
Thymus serpyllum L. Чебрець повзучий
Mentha arvensis L. Мята польова
9 Plantaginaceae Digitalis purpurea Наперстянка пурпурова
(Подорожникові) Plantago major L. Подорожник великий
10 Polygonaceae Rumex acetosa L. Щавель кислий
(Гречкові) Rumex acetosella L. Щавель малий (гороб'ячий)
Щавель кінський
Rumex confertus Willd.
11 Ranunculaceae Aconitum nemorosum M. Аконіт дібровний (борець)
Bieb. ex Rchb. Жовтець їдкий
Ranunculus acris L. Жовтець багатоквітковий
(Жовтецеві) Ranunculus polyanthemos L. Рутвиця мала
Thalictrum minus L.
12 Geraniaceae Geranium sanguineum L. Герань криваво-червона
Геранієві Erodium cicutarium L. Грабельки звичайні
13 Rosaceae Fragaria vesca L. Суниці лісові
Fragaria viridis Duch. Суниці зелені (полуниці
Sanguisorba officinalis L. лісові)
(Розові) Agrimonia eupatoria L. Родовик лікарський
Potentilla alba L. Парило звичайне
Перстач білий.
14 Scrophulariaceae Euphrasia stricta D. Wolff Очанка пряма
(Ринтикові / Ранникові) ex Lehm.
Linaria vulgaris Mill. Льонок звичайний
Scrophularia nodosa L. Ранник вузлуватий
Verbascum densiflorum Коров'як скіпетроподібний
Bertol. Коров'як чорний
Verbascum nigrum L. Вероніка дібровна
Veronica chamaedrys L. Вероніка колосиста
Veronica spicata L. Вероніка австрійська
Veronica teucrium L. (простерта)
15 Valerianaceae Valeriana officinalis L. (V. Валеріана лікарська (в т.ч.
(Валеріанові) exaltata) висока)
16 Verbenaceae Verbena officinalis L. Вербена лікарська
(Вербенові)
17 Violaceae Viola tricolor L. Фіалка триколірна
(Фіалкові)
18 Hyperіcaceae Hypericum perforatum L. Звіробій звичайний
(звіробоєві) Hypericum hirsutum Звіробій шорсткий
19 Холодкові Convallaria majalis Конвалія травнева
(Asparagaceae)
25

20 Макові (Papaveraceae) Fumaria officinalis Рутка лікарська
Chelidonium majus Чистотіл звичайний
21 Мальвові Althaea officinalis Алтея лікарська
(Malvaceae)
22 Амарилісові Allium ursinum Цибуля ведмежа
(Amaryllidaceae)
23 Хвилівникові Asarum europaeum Копитняк європейський
(Aristolochiaceae)
24 Синюхові Polemonium caeruleum) Синюха блакитна
(Polemoniaceae)

Таким чином, на території лісництва зафіксовано 70 видів судинних
рослин, які належать до 24 родин. Розподіл видів за родинами є нерівномірним,
що є типовим для центральної зони України. Виділяється родина домінантних
родин - айстрові є абсолютним лідером флористичного спектра (12 видів, або
~20% від загального складу). Родина Scrophulariaceae (Ранникові) налічують 8
видів, Caryophyllaceae, Rosaceae, Lamiaceae по 5 видів. Fabaceae та
Ranunculaceae по 4 види. Інші 17 родин представлені невеликою кількістю
видів (1–3), що забезпечує високу фітоценотичну мозаїчність та стійкість
рослинного покриву лісництва. Наявність таких видів, як копитняк, конвалія,
зірочник, дзвоники кропиволисті свідчить про збереженість затінених, вологих
широколистяних та мішаних лісових масивів із багатими гумусовими ґрунтами.
Велику групу становлять види відкритих просторів: звіробій, материнка,
чебрець, парило, суниці вказує на добру освітленість узлісь та галявин.
Присутність таких видів, як грицики), талабан, лутига та подорожника чітко
позначає зони витоптування, придорожні смуги, місця випасання або колишні
вирубки.
Особливу наукову цінність у лісництві становлять вразливі та охоронювані
елементи флори цибуля ведмежа (Allium ursinum) - вид, занесений до Червоної
книги України. Її присутність вимагає суворого обмеження лісогосподарської
діяльності в місцях локалізації (заборона суцільних рубок, проїзду техніки та
збору рослин). Синюха блакитна (Polemonium caeruleum), перстач білий
(Potentilla alba) та аконіт дібровний (Aconitum nemorosum) - є регіонально
26

рідкісними або вразливими видами, що потребують моніторингу стану їхніх
мікропопуляцій.

4.2 Розповсюдження та врожайність лікарсько-технічних трав’янистих
рослин

Аналіз фітоценотичної структури нижніх ярусів лісових насаджень
Городищенського лісництва дозволив встановити видовий склад, характер
просторового розповсюдження та показники біологічної і промислової
врожайності провідних лікарсько-технічних трав'янистих рослин. Загалом
зафіксовано представників 25 родин судинних рослин. Розподіл ресурсного
потенціалу досліджуваних видів суттєво диференціюється залежно від типу
лісорослинних умов (ТЛУ), повноти деревостану та рівня антропогенного
навантаження. Родина Айстрові (Asteraceae) є найчисельнішою за видовим
представництвом на території лісництва. Характер поширення та
продуктивність видів мають таку специфіку: деревій звичайний (Achillea
millefolium L.) та пижмо звичайне (Tanacetum vulgare L.) виявили високу частоту
зустрічаємості на відкритих ділянках, узліссях, просіках та протипожежних
смугах, рослини формують стійкі зарості з врожайністю повітряно-сухої
сировини трави на рівні 120-180 кг/га для деревію та 180-220 кг/га для пижма.
Полин гіркий (Artemisia absinthium L.) та скабіоза польова (Scabiosa arvensis L.)
тяжіють до сухих, добре освітлених екотопів, супіщаних ґрунтів та найчастіше
уздовж лісових доріг. Врожайність помірна - 70–90 кг/га. Нечуйвітер волохатий
(Hieracium pilosella L.) та цмин піщаний (Helichrysum arenarium) є типовими
компонентами соснових борів та суборів. Цмин піщаний формує промислові
куртини на колишніх вирубках та відкритих піщаних кучугурах із врожайністю
суцвіть до 40–50 кг/га. Девясил високий (Inula helenium), підбіл звичайний
(Tussilago farfara) та череда трироздільна (Bidens tripartita) приурочені до
вологих ТЛУ , а саме біля зони лісових струмків, низинні ділянки, прибережні
смуги водойм. Врожайність Tussilago farfara (листя) у весняно-літній період у
вологих вільшняках сягає 90–140 кг/га. Inula helenium трапляється спорадично,
27

локальні популяції дають до 80 кг/га сировини кореневищ. Жовтозілля якоба
(Senecio jacobaea L.) та серпій вінценосний (Serratula coronata L.) розсіяно
поширені у вологих судібровах та на лісових луках, значних сировинних запасів
не утворюють (врожайність не перевищує 30–50 кг/га).
Родина капустяні або хрестоцвіті (Brassicaceae) представлена
рудеральними та сегетальними видами, поширення яких чітко корелює з
антропогенним впливом (зони рекреації, околиці лісових кордонів,
розсадники). Грицики звичайні (Capsella bursa-pastoris L.) зустрічаються
повсюдно на порушених землях. Середня врожайність трави - 60–80 кг/га.
Талабан польовий (Thlaspi arvense) виявляє високу екологічну пластичність,
масово заселяє лісові розсадники та молоді культури на початкових етапах
вирощування, також зустрічається обабіч лісових доріг. Ресурсна врожайність
насіння у фазі стиглості становить 40–70 кг/га. Родина дзвоникові
(Campanulaceae) включає лісові та лучно-лісові види: дзвоники ріпчасті
(Campanula rapunculoides L.), дзвоники кропиволисті (Campanula trachelium L.)
та дзвоники персиколисті (Campanula persicifolia L.). Найбільша щільність
популяцій фіксується у дібровах та судібровах із повнотою насаджень 0,6–0,7.
Трапляються дифузно або невеликими групами. Через низьку щільність запаси
сировини мають суто біологічне значення, врожайність надземної біомаси
становить всього 15–35 кг/га. Родина гвоздичні (Caryophyllaceae) мильнянка
лікарська (Saponaria officinalis L.) та смілка звичайна (Silene vulgaris L.)
поширені на узліссях на піщаних грунтах. Мильнянка формує локальні клони
завдяки повзучому кореневищу, забезпечуючи врожайність підземних органів
до 100 кг/га. Зірочник ланцетовидний (Stellaria holostea L.) є домінантом або
субдомінантом синузій весняних ефемероїдів у тінистих широколистяних лісах,
де його біомаса сягає 80–100 кг/га. Роговик звичайний (Cerastium holosteoides
Fr.) та роговик лісовий (Cerastium sylvaticum) малопродуктивні види, розсіяні
під наметом лісу, врожайність складає до 10–20 кг/га. Родини лободові
(Chenopodiaceae) та жимолостеві (Caprioliaceae) лобода багатонасіннєва
(Chenopodium polyspermum L.) та лутига розлога локалізуються на вологих,
28

багатих на азот порушених ділянках, поблизу лісозаготівельних майданчиків їх
врожайність нестабільна. Свербіжниця польова (Knautia arvensis (L.) Coult.
звичайна для лучно-степових схилів та сухих лісових галявин, має стабільне
розповсюдження із середньою врожайністю сухої трави 40–60 кг/га.
Представники родини бобові (Fabaceae) відіграють важливу роль у формуванні
травостою світлих лісів. Астрагал солодколистий (Astragalus glycyphyllos)
віддає перевагу дубовим та мішаним насадженням зустрічається на узліссі,
формує довгі висхідні пагони; врожайність сухої біомаси в оптимальних умовах
становить 90–110 кг/га. Чина чорна (Lathyrus niger (L.) Bernh.) приурочений до
суходільних дібров, тоді як L. pratensis займає вологіші ділянки. Загальна
врожайність коливається в межах 40–80 кг/га. Люцерна хмелеподібна
(Medicago lupulina L.) невибагливий вид світлих лісів, врожайність трави - 40–
65 кг/га. Родина Глухокропивові - губоцвіті (Lamiaceae) має високе промислове
значення завдяки вмісту ефірних олій: материнка звичайна (Origanum vulgare
L.) масово поширена на сонячних галявинах та у розріджених лісових
кварталах. Промислова врожайність суцвіть та трави досягає 100–140 кг/га.
Чебрець повзучий (Thymus serpyllum L.) та чебрець Палласа (Thymus
pallasianus): є облігатними компонентами псаммофітних комплексів соснових
борів лісництва. На сухих піщаних аренах утворюють щільні "подушки".
Оптимальний збір сухої сировини - 80–120 кг/га. М'ята польова (Mentha arvensis
L.) локалізована виключно у знижених, перезволожених мікропониженнях,
долинах та вздовж канав. Дає до 100–130 кг/га ароматичної сировини. Шавлія
австрійська (Salvia austriaca Jacq.) трапляється на південних узліссях лісових
масивів, що межують з агроценозами, врожайність - 40–70 кг/га. Родини
подорожникові (Plantaginaceae) та гречкові (Polygonaceae) наперстянка
пурпурова (Digitalis purpureaадаптований до відкритих ділянок, локальні
популяції якого потребують моніторингу, завдяки високій токсичності та
вмісту біологічнактивнх речовин. Біомаса в місцях зростання сягає 70–100
кг/га. Подорожник великий (Plantago major L.)- це типовий ущільнювач ґрунту
вздовж лісових просік та стежок. Врожайність листя - 50–90 кг/га. Щавель
29

кінський (Rumex confertus Willd.) та щавель кислий (Rumex acetosa L.) і щавель
малий (Rumex acetosella L.) домінують на вологих луках та лісових галявинах.
Врожайність коренів R. confertus до 200 кг/га. R. acetosella займає бідні кислі
супіщані ґрунти найчастіше в сосняках з невисокою продуктивністю 20–40
кг/га. З родини жовтецеві аконіт дібровний (Aconitum nemorosum) рідкісний
лісовий вид, що зустрічається спорадично у тінистих дубово-грабових
насадженнях, має низьку щільність, промислова заготівля заборонена через
статус виду та високу токсичність. Жовтець їдкий (Ranunculus acris L.), жовтець
багатоквітковий (Ranunculus polyanthemos L.) та рутвиця мала (Thalictrum minus
L.) поширені на лісових галявинах та заплавних луках. Середня врожайність
трави жовтеців до 40–80 кг/га. Родина розові (Rosaceae) суниці лісові (Fragaria
vesca) та суниці зелені (Fragaria viridis Duch.) зокрема F. vesca є масовим видом
під наметом освітлених лісів та на вирубках, де врожайність ягід сягає 30–50
кг/га, а листя до 80 кг/га. F. viridis віддає перевагу відкритим сухим схилам.
Перстач білий (Potentilla alba) є цінним та рідкісним виомд дубових насаджень
Городищенського лісництва, трапляється локальними куртинами. Біомаса
кореневищ обмежена до 15–30 кг/га, вид потребує суворої охорони та
обмеження заготівлі. Родовик лікарський (Sanguisorba officinalis L.) та парило
звичайне (Agrimonia eupatoria L.): приурочені до лучно-лісових комплексів,
парило дає стабільні збори трави до 110 кг/га. Родина ранникові
(Scrophulariaceae) представлена великою групою видів, переважно
світлолюбних: льонок звичайний (Linaria vulgaris Mill.), очанка пряма
(Euphrasia stricta) та види роду вероніка (Вероніка дібровна, колосиста,
австрійська) утворюють групи на галявинах, врожайність трави вероніки
колосистої та льонку становить 30–60 кг/га. Коров'як густоквітковий
(Verbascum densiflorum) та коров'як чорний (Verbascum nigrum L.)дворічні
рослинии, що активно заселяють свіжі вирубки та згарища. Врожайність квіток
V. densiflorum у пікові роки сягає 30–45 кг/га. Ранник вузлуватий (Scrophularia
nodosa L.)поодиноко зустрічається у вологих затінених лісах, сировинного
великого значення не має. Родини валеріанові (Valerianaceae), вербенові
30

(Verbenaceae), фіалкові (Violaceae), зокрема валеріана лікарська (Valeriana
officinalis L.) виявляє високу продуктивність на зволожених місцях
Городищенського лісництва. Врожайність підземних органів (кореневищ з
корінням) становить 70–100 кг/га. Вербена лікарська (Verbena officinalis L.) та
фіалка триколірна ростуть на відкритих ділянках, узбіччях. Фіалка триколірна
є короткочасним весняно-літнім видом із врожайністю трави до 30–50 кг/га.
Звіробій звичайний (Hypericum perforatum L., Hypericaceae) один із провідних
лікарсько-технічних видів лісництва. Масово заселяє лісові галявини, просіки,
молоді посадки на супіщаних та суглинкових ґрунтах. Формує промислові
масиви з високою врожайністю сухої трави — 150–200 кг/га. Звіробій шорсткий
(Hypericum hirsutum) трапляється значно рідше, переважно під наметом
широколистяних лісів, суттєвих запасів не утворює. Конвалія травнева
(Convallaria majalis) утворює суцільні великі за площею ділянки у дубово-
соснових та дубових насадженнях (C-2, C-3). Врожайність листя у фазі цвітіння
є високою і становить 180–250 кг/га, проте заготівля обмежується
лісоохоронними нормами. Купина лікарська (Polygonatum odoratum) росте
дифузно у світлих борах та дібровах, біологічна врожайність трави 40–70 кг/га.
Чистотіл звичайний (Chelidonium majus) масово поширений у затінених,
антропогенно порушених лісосмугах, поблизу лісових розсадників та кордонів,
продуктивність надземної маси висока до 200–300 кг/га. Рутка лікарська
(Fumaria officinalis): однорічний бур'ян лісових розсадників та прилеглих
агроландшафтів, врожайність 40–60 кг/га). Алтея лікарська (Althaea officinalis)
зустрічається в заплавних умовах та вологих низинах, врожайність коренів до
100 кг/га. Цибуля ведмежа (Allium ursinum) ефемероїд, що утворює щільні
покриви в широколистяних лісах за вологих ТЛУ дібров, має високу
врожайність навесні (300–400 кг/га), але потребує суворої охорони через
надмірні збори. Копитняк європейський (Asarum europaeum) є домінантом
трав'яного ярусу тінистих грудів та дібров, біомаса листя становить 110–150
кг/га. Синюха блакитна (Polemonium caeruleum) досить рідкісний
вологолюбний вид лісових боліт та прируслових лук, зустрічається
31

поодинокими екземплярами, заготівля дикорослої сировини не проводиться
через загрозу зникнення локальних мікропопуляцій.
Таким чином, проведене дослідження показує, що Городищенське
лісництво має значний ресурсний потенціал лікарсько-технічних трав'янистих
рослин. Найвищі показники промислової врожайності мають види родин
Asteraceae (Tanacetum vulgare, Achillea millefolium), Lamiaceae (Origanum
vulgare, Thymus serpyllum), Hypericaceae (Hypericum perforatum) та
Asparagaceae (Convallaria majalis). Разом з тим, такі цінні види як Potentilla
alba, Aconitum nemorosum, Allium ursinum та Polemonium caeruleum мають
обмежене поширення, низьку щільність біомаси і вимагають запровадження
лісомисливських заходів щодо їх охорони та відтворення.
4.3 Просторова структура популяцій

Аналіз щільності популяцій лікарських рослин є ключовим індикатором їх
екологічної стратегії, способу розмноження та конкурентоспроможності у
фітоценозі. За розмахом варіації (різницею між максимальним та мінімальним
значеннями щільності, R-v = Xmax – Xmin, дозволило чітко розділити
досліджувані рослини на екологічні групи. Цей показник демонструє, наскільки
гнучко види реагують на мікроумови лісового середовища та наскільки
стабільними є його осередки.Згідно з наведеними даними, досліджувані види
чітко розділяються на три стратегічні екологічні групи, таблиця 4.2.
Таблиця 4.2 – Щільність популяцій лікарсько-технічних рослин
Категорія Вид Середнє значення
щільності
Висока Конвалія травнева > 25 ос./м²
Талабан польовий
Чистотіл звичайний
Парило звичайне
Цибуля ведмежа
Звіробій звичайний
Копитняк європейський

32

Продовження таблиці 4.2
Середня Мильнянка лікарська 10–15 ос./м²
Лутига розлога
Свербіжниця польова
Астрагал солодколистий
Фіалка триколірна
Коров'як скіпетроподібний

Низька Девясил високий
Дзво́ники персиколи́сті
Валеріана лікарська < 5 ос./м²
Вербена лікарська
Алтея лікарська
Синюха блакитна

При дослідженні розподілу видів за біоморфологічними групами виявили,
що найбільшу чисельність становлять гемікриптофіти - 51 вид із 67
проаналізованих, що складає понад 76%. Це є свідченням того, що
досліджувана флора формувалася в умовах помірно-холодного клімату,
розташування бруньок відновлення безпосередньо на рівні ґрунту під захистом
відмерлої органіки або прикореневих розеток є найбільш еволюційно вигідною
стратегією для перенесення зимового періоду.
Другою за чисельністю групою є терофіти - 12 видів, 18%. Наявність такої
кількості однорічних рослин: грицики, талабан, лобода, лутига, ромашка, рутка
свідчить про те, що досліджувані екотопи зазнають періодичного механічного
або антропогенного порушення (агроценози, вирубки, узбіччя доріг,
пустирища), де однорічники здатні швидко проходити життєвий цикл і
виживати у вигляді великої кількості насіння в ґрунті, таблиця 4.3.
Невеликий відсоток криптофітів та хамефітів: представлені мінімально бл.
6% та 4.5%, що властиво для видів зі специфічними підземними органами
відновлення (цибулини, кореневища), які ростуть переважно у затінених
33

лісових фітоценозах або легких піщаних ґрунтах. Хамефіти чебреці, копитняк
становлять найменшу частку вони ростуть в сухих, добре прогрітих схилах, де
сніговий покрив зазвичай тонкий, або лісовій підстилці (копитняк), де низьке
розташування бруньок над землею компенсується стабільним захистом снігу
від вимерзання.
Таблиця 4.3 - Розподіл видів за біоморфологічними групами.
Біоморфна група Вид
Хамефіти Чебрець Палласа, Чебрець повзучий, Копитняк
(Chamaephytes) європейський
Бруньки
відновлення над
поверхнею
ґрунту.
Гемікриптофіти Девясил високий, Деревій звичайний,Жовтозілля якоб,
(Hemicryptophytes) Підбіл звичайний, Полин гіркий, Серпій вінценосний,
Бруньки Скабіоза польова
відновлення на Нечуйвітер волохатий, Цмин піщаний, Пижмо звичайне,
рівні поверхні Дзвоники ріпчасті, Дзвоники кропиволисті, Дзвоники
ґрунту (у персиколисті, Роговик звичайний, Роговик лісовий,
прикореневій Зірочник ланцетовидний, Смілка звичайна,
розетці чи Свербіжниця польова,
відмерлому Астрагал солодколистий, Чина лучна, Чина чорна,
листі). Материнка звичайна, Шавлія австрійська, М'ята
польова, Наперстянка пурпурова, Подорожник великий,
Щавель кислий, Щавель кінський, Аконіт дібровний,
Жовтець їдкий, Жовтець багатоквітковий, Рутвиця
мала, Герань криваво-червона
Суниці лісові, Суниці зелені, Родовик лікарський,
Парило звичайне, Перстач білий, Льонок звичайний,
Ранник вузлуватий
Коров'як чорний, Вероніка дібровна, Вероніка
колосиста
Вероніка австрійська, Валеріана лікарська, Вербена
лікарська
Звіробій звичайний, Звіробій шорсткий, Чистотіл
звичайний
Алтея лікарська, Синюха блакитна.

34

Продовження таблиці 4.3
Геофіти Мильнянка лікарська, Щавель малий, Конвалія травнева
(Криптофіти) Цибуля ведмежа
(Geophytes)
Бруньки
відновлення
повністю
сховані під
землею.
Терофіти Череда трироздільна, Ромашка лікарська, Грицики
(Therophytes) звичайні, Талабан польовий, Лобода багатонасіннева,
Бруньок Лутига розлога, Люцерна хмелеподібна, Грабельки
відновлення не звичайні, Очанка пряма, Коров'як скіпетроподібний,
мають. Фіалка триколірна, Рутка лікарська

Структура отриманого фітокліматичного спектра (рисунок 4.1) демонструє
класичний помірно-мезофітний характер флори з помітним рудерально-
синантропним компонентом. Досліджувана сукупність видів поєднує в собі як
стійкі багаторічні лісові трав'янисті рослини, так і динамічні однорічні види,
здатні до швидкого заселення вільних екологічних ніш.

Рисунок 4.1 – Біоморфні групи лікарсько-технічних рослин

35

Для аналізу просторового розподілу популяцій основних груп рослин
використовувли індекс Кларка–Еванса (R), який базується на методі
вимірювання відстаней між особинами, таблиця 4.4.
Таблиця 4.4 - Аналіз просторового розподілу видів із використанням
індексу Кларка–Еванса
Вид Щільність Індекс Тип розподілу Екологічний
(ос./м²) Кларка– висновок
Еванса
( R)
Висока щільність
(> 25 ос./м²)
Конвалія травнева > 25 R =0, 38 Груповий Щільні,
(Convallaria (клональний) ізольовані плями
majalis) (куртини).
Талабан польовий > 25 R = 0,91 Випадковий, Хаотичне
(Thlaspi arvense) Дифузний розсіювання на
порушеному
ґрунті.
Чистотіл > 25 R =0,60 Груповий Осередкове
звичайний розташування
(Chelidonium біля
majus) материнських
рослин.
Парило звичайне > 25 R = 0,73 Випадково- У місцях
(Agrimonia груповий проростання
eupatoria) суплідь
виникають
локальні групи.
Цибуля ведмежа > 25 R =0,32 Виражений Утворює
(Allium ursinum) груповий монодомінантні
суцільні килими
за рахунок
самосіву та
розростання
цибулин.
Звіробій > 25 R = 0,70 Груповий Повзучі пагони
звичайний та осипання
(Hypericum насіння
perforatum) формують
мозаїчні
мікрогрупування
на галявинах.

36

Продовження таблиці 4.4
Копитняк > 25 R = Груповий Повільне
європейський 0,44 (плямистий) розростання
(Asarum повзучих
europaeum) пагонів
призводить до
утворення чітко
окреслених
багаторічних
груп.
Середня щільність
(10–15 ос./м²)
Мильнянка 10–15 R = Груповий Завдяки
лікарська 0,78 розгалуженим
(Saponaria кореневищам
officinalis) особини
тримаються
компактними
групами в межах
біотопу.
Лутига розлога 10–15 R = Випадковий Структура
(Atriplex patula) 0,96 залежить від
мікрорельєфу та
ступеня
порушення
субстрату.
Свербіжниця 10–15 R = Випадково- Дорослі особини
польова (Knautia 0,86 рівномірний на луках
arvensis) зазвичай
розсіяні
відносно
незалежно одна
від одної.
Астрагал 10–15 R =0, Груповий Важке насіння
солодколистий 93 падає поруч із
(Astragalus материнською
glycyphyllos) рослиною,
утворюючи
локальні
мікропопуляції.

37

Продовження таблиці 4.4
Фіалка триколірна 10–15 R=0,90 Випадковий Насіннєве
(Viola tricolor) поширення
забезпечує
відносно
рівномірно-
хаотичну
мозаїку на
відкритих
ділянках.
Коров'як 10–15 R = Рівномірно- Потужні листові
скіпетроподібний 1,12 випадковий розетки
(Verbascum створюють зону,
thapsus) що обмежує ріст
інших особин
поряд.
Низька щільність
(< 5 ос./м²)
Дивосил високий < 5 R=0,98 Мозаїчно- Росте
(Inula helenium) груповий поодинокими
великими
кущами або
невеликими
ізольованими
групами у
вологих місцях.
Дзвоники < 5 R= 0,91 Випадковий Мають низьку
персиколисті (розсіяний) частоту
(Campanula трапляння;
persicifolia) особини розсіяні
поодинці під
наметом лісу.
Валеріана < 5 R= 0,97 Розсіяний Спорадичний
лікарська (випадковий) розподіл,
(Valeriana прив'язаний до
officinalis) специфічних зон
зволоження.
Вербена лікарська < 5 R=0,99 Випадковий Трапляється
(Verbena дифузно вздовж
officinalis) доріг, пасовищ,
не утворюючи
скупчень.

38

Продовження таблиці 4.4
Алтея лікарська < 5 R=0,98 Локально- Приурочена до
(Althaea officinalis) груповий вологих місць,
де утворює
невеликі
розріджені
осередки.
Синюха блакитна < 5 R=0,91 Спорадичний Рідкісний вид,
(Polemonium (випадковий) росте виключно
caeruleum) поодинокими
екземплярами на
значній відстані.

На основі даних таблиці 4.4 просторово-кількісної структури популяцій
досліджуваних видів рослин бачимо, що чітку закономірність: чим вища
щільність особин на одиницю площі, тим сильніше виражена тенденція до
групового (кластеризованого) розподілу, що математично підтверджується
низькими значеннями індексу Кларка–Еванса (R).
Види рослин, що належать до групи високої щільності (> 25 ос./м²),
характеризується найбільш контагіозним (скупченим) типом просторової
структури. Найменші значення індексу зафіксовано у Allium ursinum (R = 0,32),
Convallaria majalis (R = 0,38) та Asarum europaeum (R = 0,44). Це свідчить про
домінування вегетативного розмноження та формування стабільних
багаторічних клональних куртин (килимів), рисунок 4.2.
39

Рисунок 4.2 – Індекс Кларка – Еванса досліджуємих рослин

Група середньої щільності (10–15 ос./м²) демонструє перехідний характер
- від помірно групового (Saponaria officinalis, R = 0,78) до випадкового та
рівномірно-випадкового, де особини починають конкурувати за життєвий
простір, приклад - Verbascum thapsus.
Група низької щільності (< 5 ос./м²) майже повністю представлена
видами з випадковим, розсіяним або спорадичним типами розподілу, де
значення індексу Кларка–Еванса максимально наближаються до одиниці, де
R=1, зокрема Verbena officinalis з R = 0,99 та Inula helenium з R = 0,98.
Таким чином, просторова диференціація популяцій зумовлена двома
40

ключовими факторами:
1. Спосіб розмноження. Види з потужним вегетативним розростанням
(кореневища, повзучі пагони) або обмеженим радіусом розсіювання
важкого насіння (барохорія, мірмекохорія у чистотілу) демонструють
низькі значення R і високу щільність. Натомість однорічники та
дворічники (Thlaspi arvense, Viola tricolor), що покладаються на
ефективне насіннєве відновлення, займають території хаотично (R = 0,90
- 0,96).
2. Екологічна пластичність та фітоценотична приуроченість. Види низької
щільності з R= 1 є стенотопними, тобто вибагливими до специфічних
екотопів, як-от зволоження у Valeriana officinalis чи Althaea officinalis, або
рідкісними елементами флори Polemonium caeruleum, які існують у
фітоценозах у вигляді розсіяних, ізольованих поодиноких особин через
реліктовий характер або високий рівень міжвидової конкуренції.
Отримані результати підтверджують екологічне правило: просторова структура
трав'яного ярусу є динамічним відображенням стратегії виживання виду.
Висока щільність та групування забезпечують утримання території стійкими
багаторічниками, тоді як випадковий розподіл за низької щільності є стратегією
мозаїчного освоєння ресурсів розсіяними або вразливими видами.

4.4 Фактори впливу на стан популяцій досліджуваних видів

Просторова структура та щільність популяцій рослин не є випадковими -
вони формуються під одночасним впливом внутрішніх - біологічних
властивостей самого виду та зовнішніх -екологічних і антропогенних умов
середовища.
На основі аналізу отриманих значень щільності та індексу Кларка–Еванса
(R), усі діючі фактори можна розділити на три ключові групи: ендогенні
(біоморфологічні), екзогенні (едафо-кліматичні) та антропогенні.
1. Ендогенні фактори.
Біоморфологічні особливості видів лікарсько-технічних рослин є
41

визначальними для внутрішньопопуляційної структури і містяться у біології
самої рослини.
Спосіб розмноження та вегетативна рухливість для поновлення
безпосередньо диктує характер групування. У видів із вираженим груповим
типом розподілу - Allium ursinum R=0,32, Convallaria majalis R=0,38, Asarum
europaeum R=0,44 переважає вегетативне розмноження за допомогою
кореневищ або цибулин. Коріння та підземні пагони розростаються
радіально, формуючи щільні, ізольовані та стійкі багаторічні клони.
Способи поширення насіння. Барохорія для важккого насіння астрагалу
Astragalus glycyphyllos, R=0,93 що падає під дією сили тяжіння
безпосередньо під материнську рослину, а насіння чистотілу (Chelidonium
majus R=0,60 розноситься мурахами на короткі відстані - мірмекохорія. Це
утримує популяцію в межах локальних осередків. Анемохорія та автохорія
характерна для видів з легким насінням або механізмами його розкидання
Thlaspi arvense - R=0,91 та Viola tricolor -R=0,90 здатні до дифузного
заселення територій, що дає випадковий характер розподілу.
Внутрішньовидова конкуренція має вплив для рослин із великими
вегетативними органами, просторовий розподіл прагне до рівномірного
розселення, яскравий приклад - Verbascum thapsus R=1,12; його потужні
прикореневі листові розетки повністю перекривають доступ до світла та
вологи для інших проростків у радіусі кількох десятків сантиметрів,
виштовхуючи сусідні особини за межі своєї зони впливу.
2. Екзогенні фактори. Екологічні умови біотопів.
Зовнішнє середовище виконує роль просторового фільтра, який або
дозволяє популяції розростатися, або лімітує її розвиток.
Режим зволоження є одним з головних факторів, що вплває на екологічну
пластичність видів. Види з низькою щільністю до 5 ос./м² та високим індексом
випадковості - Valeriana officinalis R=0,97, Althaea officinalis R=0,98 мають
високу вибагливість до специфічних умов — зволоження та аерації ґрунту.
Вони ростуть переважно у вологих низинах, берегам водойм, тому в масштабах
42

всього біотопу їхній розподіл виглядає розсіяним та мозаїчним.
Освітленість та фітоценотичне лісове середовище. Тіньовитривалі лісові
види Asarum europaeum, Convallaria majalis успішно розвиваються під
стабільним лісовим наметом, де їхні куртини можуть існувати десятиліттями, а
світлолюбні узлісно-лучні види Hypericum perforatum - R=0,70 сильно залежать
від динаміки світлих лісових галявин. Вони розростаються локальними групами
там, де з'являється вікно світла, і зникають при затіненні.
3. Антропогенні фактори та сукцесійний статус.
Господарська діяльність людини кардинально змінює щільність та
мозаїчність рослинного покриву. Такі види, як талабан польовий Thlaspi
arvense, R=0,91 та лутига розлога Atriplex patula R=0,96 є типовими
рудеральними рослинами. Вони миттєво реагують на антропогенне порушення
ґрунту: випасання худоби, прокладання доріг, оранка, заселяючи вільні
екологічні ніші випадковим дифузним способом із високою щільністю.
Низька щільність Campanula persicifolia R=0,91 та Polemonium caeruleum
R=0,91 у лісових екосистемах часто зумовлена їх реліктовим чи вразливим
статусом. Вони чутливі до витоптування та масового збору як декоративних чи
лікарських рослин, що переводить їх у категорію спорадично розсіяних
елементів флори.
Таким чином стан популяцій досліджуваних рослин є результатом балансу
між біологічною стратегією виду - здатністю утримувати територію клонами,
раметами або захоплювати її насінням та мозаїчністю екологічних факторів, а
саме наявністю світла, вологи та особливо ступенем антропогенного
навантаження. Клональні лісові багаторічники протистоять зовнішнім
факторам за рахунок щільної групової інтеграції, тоді як рудеральні та рідкісні
види повністю залежать від випадкового розподілу сприятливих мікроніш.

43

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

1. Таким чином, проведене дослідження показує, що Городищенське
лісництво має значний ресурсний потенціал лікарсько-технічних трав'янистих
рослин. Виявлено 70 видів рослин. Найвищі показники промислової
врожайності мають види родин: Asteraceae (Tanacetum vulgare, Achillea
millefolium), Lamiaceae (Origanum vulgare, Thymus serpyllum), Hypericaceae
(Hypericum perforatum) та Asparagaceae (Convallaria majalis). Разом з тим, такі
цінні види як Potentilla alba, Aconitum nemorosum, Allium ursinum та
Polemonium caeruleum мають обмежене поширення, низьку щільність біомаси і
вимагають запровадження заходів щодо охорони та відтворення.
2. Лікарську рослинну сировину, понад 60% списку становлять офіцинальні
та народні лікарські рослини: Matricaria chamomilla, Valeriana officinalis,
Achillea millefolium, Chelidonium majus, Althaea officinalis, Tussilago farfara.
Більшість представників родин Fabaceae, Lamiaceae та Rosaceae забезпечують
високу кормову базу для ентомофауни та бджільництва. Харчові (вітамінні)
рослини: Fragaria vesca, Fragaria viridis, Rumex acetosa.Особливу наукову
цінність лісництва становлять вразливі та охоронювані елементи флори: цибуля
ведмежа (Allium ursinum) — вид, занесений до Червоної книги України. Її
присутність вимагає суворого обмеження лісогосподарської діяльності в місцях
локалізації (заборона суцільних рубок, проїзду техніки та збору рослин).
Синюха блакитна (Polemonium caeruleum), Перстач білий (Potentilla alba) та
Аконіт дібровний (Aconitum nemorosum) - є регіонально рідкісними або
вразливими видами, що потребують моніторингу стану їхніх мікропопуляцій.
3. Характер розміщення рослин у просторі корелює з їхньою біологією.
Види з високою щільністю (> 25 ос./м²) та низьким індексом Кларка–Еванса
Allium ursinum R=0,32; Convallaria majalis R=0,38; Asarum europaeum R=0,44
формують стабільні групові куртини завдяки вегетативному розмноженню
підземними органами. Натомість однорічні та рудеральні види Thlaspi arvense
R=0,91; Atriplex patula R=0,96 використовують стратегію насіннєвого
розмноження, утворюючи випадковий (дифузний) тип розподілу на екологічно
44

порушених ділянках. Єдиним видом, що продемонстрував тенденцію до
рівномірного розподілу, виявився Verbascum thapsus (R=1,12). Його просторова
структура залежить від здатності прикореневих розеток блокувати розвиток
інших проростків поруч, оптимізуючи площу живлення для кожної особини.
4. Просторова мозаїчність фітоценозу є чутливим індикатором
зовнішнього навантаження. Високі показники випадковості розподілу
середньої та низької щільності вказують на місця інтенсивного антропогенного
тиску: випасання, витоптування, рекреація, збір та на природну розрідженість
лісового стану.
Для Городищенського лісництва пропонується встановити суворий ліміт на
збір або оголосити тимчасовий мораторій на заготівлю дикорослих лікарських
рослин із низькою щільністю: Valeriana officinalis, Althaea officinalis, Inula
helenium. Включити місця концентрованого зростання Allium ursinum (вид,
занесений до Червоної книги України) та рідкісної Polemonium caeruleum до
складу об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.
5. Дозволити обмежений збір сировини видів високої щільності:
Chelidonium majus, Agrimonia eupatoria, Hypericum perforatum виключно за
умови збереження 30–40% особин у кожній локальній куртині для забезпечення
природного насіннєвого та вегетативного поновлення.
6. У лісових масивах із популяціями Convallaria majalis та Asarum
europaeum обмежити проведення суцільних рубок та проїзд важкої техніки,
оскільки руйнування лісової підстилки призводить до незворотного знищення
їхніх повзучих кореневищ.

45

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Борсук О. А. Динаміка трав'яного ярусу лісових фітоценозів в умовах
антропогенного навантаження. Наукові записки Тернопільського
національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.
Серія: Біологія. 2022. Т. 82, № 2. С. 45–51.
2. Ворон В. П., Ткач В. П., Бондарук М. А. Екологічний моніторинг лісових
екосистем України: методичні та прикладні аспекти. Харків: Нове
слово, 2021. 284 с.
3. Гнатюк Н. О. Охорона та раціональне використання ресурсів лікарських
рослин. Український ботанічний журнал. 2010. Т. 67, № 3. С. 340–348.
4. Гнатюк Н. О., Мінарченко В. М. Сучасний стан та перспективи
збереження ресурсного потенціалу дикорослих лікарських рослин
України. Український ботанічний журнал. 2023. Т. 80, № 4. С. 312–325.
5. Заїка В. К. Лісове ресурсознавство: навчальний посібник. Львів: НЛТУ
України, 2009. 212 с.
6. Заїка В. К., Копій Л. І. Лісове ресурсознавство та побічні користування:
підручник. Львів: ПП «Марусич», 2021. 320 с.
7. Ковальова А. М., Тржецинський С. Д. Біоекологічні та фармакогностичні
аспекти дослідження дикорослої лікарської сировини Лісостепу України.
Фармацевтичний часопис. 2022. № 1. С. 14–22.
8. Копій Л. І., Іванюк А. П. Роль живого надґрунтового покриву у
відновленні корінних лісових фітоценозів. Науковий вісник НЛТУ
України. 2020. Т. 30, № 3. С. 25–31.
9. Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / [А. П. Лебеда, Н. І.
Джуренко, О. П. Ісайкіна та ін.] ; за ред. А. М. Гродзінського. Київ: "Укр.
енциклопедія" ім. М. П. Бажана ; Олімп, 1992. 543 c.
10. Лісові ресурси України та їх раціональне використання / за ред. П. І.
Середи. Київ: Урожай, 2006. 347 с.
46

11. Лук'янчук Н. Г. Просторова структура та ценопопуляційні параметри
рідкісних видів рослин у лісових масивах Правобережного Лісостепу.
Екологічні науки. 2021. № 4 (37). С. 102–108.
12. Маринич О. М., Шищенко П. Г. Фізична географія України: підручник.
Київ: Знання, 2005. 511 с.
13. Мельник В. І., Paрубок М. І. Атлас рідкісних і зникаючих рослин лісів
України (созологічний аналіз). Київ: Ліра-К, 2020. 196 с.
14. Мінарченко В. М. Лікарські судинні рослини України (медичне та
ресурсне значення). Київ: Фітосоціоцентр, 2005. 324 с.
15. Мінарченко В. М. Флора лікарських рослин України (аналіз, тенденції
збереження та використання). Київ: Фітосоціоцентр, 2005. 216 с.
16. Мінарченко В. М., Тимченко І. А., Двірна Т. С. Ресурсознавство.
Лікарські рослини: навчально-методичний посібник. Київ:
Фітосоціоцентр, 2022. 188 с.
17. Павлюк Г. А. Роль живого надґрунтового покриву у лісових фітоценозах
та його вплив на процеси лісовідновлення. Наукові праці Лісівничої
академії наук України. 2013. Вип. 11. С. 45–52.
18. План ведення господарства (План лісоуправління) Чигиринського
надлісництва філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України» на
2026 рік. Чигирин 2026.
19. Покритонасінні рослини Лісостепу України (Частина 1): навч.-метод.
посіб. / [уклад. О. О. Безсмертна та ін.]. Київ: Ліра-К, 2023. 210 с.
20. Романщак С. П., Геркіял З. В., Гаврилюк В. А. Морфологія і систематика
лікарських рослин: навч. посібник. Київ: Урожай, 2000. 356 с.
21. Рябчук В. П. Побічне лісове користування. Львів: Світ, 2002. 352 с.
22. Рябчук В. П., Заїка В. К. Екологічні стандарти заготівлі недеревної лісової
продукції в умовах сталого лісоуправління. Наукові праці Лісівничої
академії наук України. 2021. Вип. 22. С. 78–87.
23. Телішевський Д. Гриби, ягідники і лікарські рослини лісів України:
біологічні особливості та методи обліку. Львів: Вища школа, 1972. 152
с.
47

24. Ткачук О. О., Василенко М. Г. Просторова неоднорідність та щільність
популяцій трав'янистих рослин під наметом широколистяних лісів.
Біологічні системи: теорія та інновації. 2023. Т. 14, № 1. С. 56–64.
25. Тржецинський С. Д., Череда Н. Д., Самойлик О. А. Екологічні аспекти
заготівлі лікарської рослинної сировини. Фармацевтичний часопис. 2015.
№ 2. С. 88–93.
26. Федорук А. В. Методи математичної статистики в екологічних та
лісівничих дослідженнях: навч. посібник. Львів: Простір-М, 2020. 164 с.
27. Фурдичко О. І. Екологічні основи збалансованого розвитку лісового
сектора економіки України: монографія. Київ: ДІА, 2014. 432 с.
28. Чендей Б. М. Ресурси лікарських рослин у лісових масивах та методи їх
екологічної оцінки. Науковий вісник НЛТУ України. 2011. Вип. 21.14. С.
56–61.
29. Чорноус О. П. Біоморфологічна структура та ресурсний потенціал видів
роду Hypericum L. та Allium L. в екосистемах Поділля: автореф. дис. ...
канд. біол. наук : 03.00.05. Чернівці, 2021. 24 с.

48

ДОДАТКИ
ДОДАТОК А. Фармакологічні та лікувальні властивості досліджуваних
видів
Назва виду Основні лікувальні властивості та дія
Девясил високий (Inula Виражена відхаркувальна та протизапальна дія (секретолітик
helenium L.) при бронхітах). Покращує апетит, регулює травлення, має
протимікробну та глистогінну дію.
Талабан польовий Має сечогінну, потогінну та відхаркувальну дію. У народній
(Thlaspi arvense) медицині використовується як антибактеріальний засіб та для
стимуляції репродуктивної функції.
Дзвоники персиколисті Мають слабку протизапальну, знеболювальну та заспокійливу
(Campanula persicifolia дію. Використовуються переважно в народній медицині при
L.) головному болю та кашлі.
Мильнянка лікарська Через високий вміст сапонінів має потужну відхаркувальну
дію (розріджує мокротиння). Також діє як легкий сечогінний,
(Saponaria officinalis L.) проносний та жовчогінний засіб.
Лутига розлога Має заспокійливу, протизапальну та пом'якшувальну дію.
Застосовується при хронічних кашлях, подагрі та для
(Atriplex patula L.) лікування геморою (зовнішньо).
Свербіжниця Антисептичний та протизапальний засіб. Ефективна при
польова(Knautia arvensis хронічних шкірних захворюваннях (дерматити, екземи,
(L.) Coult.) псоріаз) та при кашлі.
Астрагал Седативний (заспокійливий) засіб, знижує артеріальний тиск,
солодколистий покращує роботу серця. Має діуретичну та легку
(Astragalus glycyphyllos) відхаркувальну дію.
Материнка звичайна Потужний заспокійливий та спазмолітичний засіб (при
(Origanum vulgare L.) безсонні, неврозах). Стимулює секрецію шлункового соку,
має відхаркувальну та антисептичну дію.
Наперстянка Сильнодіюча, отруйна рослина. Джерело серцевих глікозидів
пурпурова (Digitalis (дигітоксин тощо). Регулює роботу серця, посилює систолу,
purpurea) уповільнює пульс, лікує хронічну серцеву недостатність.
Щавель малий Має в'яжучу, протизапальну, гемостатичну (кровоспинну) та
антисептичну дію. Використовується при розладах шлунка та
(Rumex acetosella L.) для покращення обміну речовин.
Жовтець їдкий Отруйна рослина. У свіжому вигляді викликає опіки шкіри. У
(Ranunculus acris L.) народній медицині використовується як
місцевоподразнювальний, знеболювальний засіб при
ревматизмі та радикуліті.
Парило звичайне Потужний гепатопротектор і жовчогінний засіб (при
гепатитах, холециститах). Має в'яжучу (протидіарейну),
(Agrimonia eupatoria L.) протизапальну та протипухлинну дію.
Коров'як Має видатні обволікаючі, м'якші й відхаркувальні
скіпетроподібний, властивості. Знімає спазм бронхів, захищає слизові оболонки
дивина (Verbascum від подразнення при сухому кашлі.
densiflorum)
Валеріана лікарська Класичний седативний засіб. Знижує збудливість центральної
нервової системи, регулює серцеву діяльність, знімає спазми
(Valeriana officinalis L.) гладкої мускулатури ШКТ.

49

Продовження додатку А
Вербена лікарська Загальотонізуючий, протизапальний та болезаспокійливий
засіб. Очищує судини при атеросклерозі, стимулює загоєння
(Verbena officinalis L.) ран, знижує температуру.
Фіалка триколірна Джерело рутину та сапонінів. Має відхаркувальну (при
бронхітах) та виражену протиалергічну, сечогінну й
(Viola tricolor L.) протизапальну дію (при діатезах та екземах).
Звіробій звичайний Рослинний антидепресант (завдяки гіперицину). Має потужну
(Hypericum perforatum в'яжучу, протизапальну, антибактеріальну та жовчогінну дію.
L.)
Конвалія травнева Отруйна рослина. Містить серцеві глікозиди швидкої дії
(конвалятоксин). Заспокоює ЦНС, уповільнює ритм серця,
(Convallaria majalis) збільшує силу скорочень, кардіотонік.
Чистотіл звичайний Отруйна рослина. Має виражену бактерицидну, фунгіцидну
та спазмолітичну дію. Зовнівньо сік виводить бородавки,
(Chelidonium majus) папіломи; внутрішньо — жовчогінний засіб.
Алтея лікарська Багата на слизи. Найкращий протизапальний та обволікаючий
засіб для дихальних шляхів (при сухому кашлі) та шлунка
(Althaea officinalis) (при гастритах і виразках).
Цибуля ведмежа, Потужний протицинготний, фітонцидний та антигельмінтний
Черемша(Allium засіб. Знижує рівень холестерину, очищує кров, нормалізує
ursinum) тиск, покращує апетит.
Копитняк Отруйна рослина. Має блювотну, відхаркувальну та
європейський (Asarum протизапальну дію. У народній медицині іноді застосовується
europaeum) для формування відрази до алкоголю.
Синюха блакитна За заспокійливою дією у 8–10 разів перевищує валеріану. Має
сильні відхаркувальні властивості, сприяє загоєнню виразок
(Polemonium caeruleum) шлунка (у поєднанні з сушеницею).
Герань криваво- Має високий вміст танінів. Проявляє потужні в'яжучі,
червона (Geranium кровоспинні, протизапальні властивості. Використовується
sanguineum) при діареях, внутрішніх кровотечах та для загоєння ран.

MIHICTEPCTB0CBITMIH AYKMYKPAİHM
YEPKACbKHMIEPKABHHÜTEXIOJIOT4HMÝuYpHupBEPCHTET TCXIOJIOTIÝ, Oy,||BIHTBa a pauola.IbHOTO o|OKOPHCTY BaHHA pakyJbTCT
Kadepa icOBorO rOCHO/apcTBa Ta paiOHaJIbHorO IpMpoOKOpHCTY BàHHA
«JlozaxinCTy J1OIyIlCHo»
3asskac.ipuJ|l PI
I. A. YeMepuc
(ninnnc)
(muwa: I1, IiprsBHUIe)
2026p.
TPAO|4HMÜM ATEPIAJI
MoKBanihikauiňnoï po00TH
Ő a ka JI a Bp a
Ha TeMy: «BunOBHM CKJlal, po3110BCIO1DKEIHA Ta BpoKaiiiCTb JIIKapCbKO-TeXHI4HHX pocIMH B YMOBax I op0,|||||eICLKOTO JIMCUHTTBa YHIMpHHCbKOTO TpaB AHHCTHX
HalJiCHHITBai niï «lleHTpaTLIHň JIICOBMň 00ic|I «Jlicu YKpaiHH»»
BiukoHaB:3,100yBa4 BIIIloïoCBİTI 4 Kypcy. rpyn IT-27 CneuiaLJbHOCT:
205 «JIlicoBe roCIIONapCTBO>
(mopa3BananpaIYIDTOIOBKAl.CneuianLUOC)
Boponaň ApTeM CepriňoBHY
Aupijeun.Il00aTbkOBI310ôy Ba4aBllOivcBi)
Kepisımk CBiTHaHa KJIIO4KA
Hopxokopob Iurpija 4EMEPMC
3acBi,"yo. oyıi KBaiɖoikauiiiniii pooori ICMac 3ai031|9C, 3ipab iHIx aBTOpiB Őc3
BI,|OBI/HIX IIOCDJlaHb
306yBa4 BHI|Oi 0CBTH
(umc)
lepkacu 2026 poKy
1

Слайд 1

Слайд 2

2

Слайд 3

Слайд 4

3

Слайд 5

Слайд 6

4

Слайд 7

Слайд 8

5

Слайд 9

Слайд 10

6

Слайд 11

Слайд 12

7

Слайд 13

Слайд 14

8

Слайд 15

Слайд 16

9

Слайд 17

Слайд 18

10

Слайд 19

Слайд 20

11

Слайд 21

Слайд 22

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets