ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9851| Title: | Оцінка стану протипожежного облаштування лісів Чигиринського надлісництва філії "Центральний лісовий офіс" ДП "Ліси України" |
| Authors: | Максимчук , Руслан Тарасович Клепачов, Андрій Михайлович |
| Keywords: | протипожежне облаштування лісів;чигиринське надлісництво;лісова пірологія;протипожежна інфраструктура |
| Issue Date: | 5-Jun-2026 |
| Abstract: | Випускна кваліфікаційна робота бакалавра: 75 сторінок, 24 рисунки, 12 таблиць, 40 джерел, мультимедійна презентація. Мета роботи: хараткеристика стану протипожежного облаштування лісів Чигиринського надлісництва та розроблення науково обґрунтованих заходів щодо його вдосконалення. Об'єкт дослідження: оцінювання протипожежного облаштування лісів Чигириснького надлісництва, предметом - система їх протипожежного облаштування. У кваліфікаційній роботі проаналізовано теоретичні засади лісової пірології та сучасні підходи до охорони лісів від пожеж; оцінено природну пожежну небезпеку досліджуваної території; охарактеризовано стан протипожежної інфраструктури та рівень технічного забезпечення; здійснено оцінку ефективності запропонованих заходів. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання для підвищення ефективності системи охорони лісів від пожеж у межах досліджуваного надлісництва, а також у лісогосподарських підприємствах із подібними природно-кліматичними умовами. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9851 |
| Appears in Collections: | 205 Лісове господарство (Лісове господарство) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| КРБ А. Клепачов, 05.06.2026.pdf Restricted Access | 10.48 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
YEPKACLKHĂ CHERCASSY
AEPKABHMİ STATE
TEXHOJIOTTYHHM TECHNOLOGICAL
YHIBEPCHTET UNIVERSITY
205 <«JlicoBe rocnonapcTBO»
(Unop i Ha3Ba cneuianbHOcTi)
Kadenpa JlicoBoro rociO1apcTBa Ta paujoHaibHOro npupoIOKopHCTYBaHHA
A HOTAIIIA
Ha KBaniğpikauiäny poõoTy 6akanaBpa
3n06yBa4a BHLoi ocBİTH KuenayoBa AHApia MuxašIOBHYa
(npi3BMIe, iniujanH)
Ha TeMY: OuiHKa CTaHy IpoTHnOKEKHOro o6J1auuTYBAHHA IicİB
UurupHHCLKOrO HanuiCHHITBa hiuiü «lleHTpaIbHHŇ JÍCOBHŇ ooic II «Jlicn
VKpaïHH»
BunyckHa KBanidikaišHa po6ora 6akanaspa: 75 cropiroK, 24 pHCyHKH,
12 TaoJIHIL, 40 1Kepei, MyJ5THMeniŽHa pezeHTaiA,
Mera po60TH: XapakTepHcTHKa CTaHy npoTHNOKeKHOrO o61auTyBaHHA JIİCciB
YurHpHHCbKOro HanriCHHLTBa Ta po3po6neHHA HayKOB0 o6rpyHTOBaHHX 3axoniB
IIONo ňoro BIOCKOHaneHHA. 06°cKT 10cIİJKEHHA: OuİHKOBAHHA IPoTHIOKEKHOrO
o61auiTy BaHHA IİciB IurupHHCBKOrO HanIiCHHUTBa, npenMeTOM - CHCTeMa ix
IpoTHIOKEKHOro o61aiTVBaHHA, y KBanihikauižHiň poốori npoaHai30BaHO
TeopeTHYHİ 3acanH IicOBoi niponoriĩ Ta cyyacCHỈ THIXOIH 10 OXOopoHH niciB BiJ
nOKeK; OuİHeHo mpupoIHY n0KeKHY Heóe3neKy I0cTiIKYBaHOİ TepHTOpii:
OxapakTepH30BaHO CTaH IIpoTHIIOKeKHO1 IHOpacTpyKTYpH Ta piBeHb TeXHİYHOro
3a6e3neyeHHA; 3nižCHeHO ouiHKY edexTHBHOCTİ 3aiponnoHOBaHHX 3axoniB.
IIpakTHYHe 3HayeHHA OTPHMaHHX pe3yJIBTaTIB N0JArae MOKJIHBOCTİ ix
BHKOPHCTaHHA IIA IIIBHIeHHA epeKTHBHOCTI CHCTeMH OXopOHH IİCİB BiI NOKeK
y MeKax 10cIİIKYBaHOro HanJiCHHUTBa, a TaKoK y JiicOrocnonapCbKHX
IiInpHCMCTBaX i3 IIONi6HHMH pupoTHO-KJIIMaTHYHHMH yMOBaMH.
AHapiňK JIEIIA YOB
(npisBHuIe, iHÍUjaNH)
2026 p.
YEPKACDKHĂ CHERCASSY STATE
AEPKABHMĂ
TEXHOJIOrI4HHŽ TECHNOLOGICAL
UNIVERSITY
yHIBEPCHTET
cneuianbHiCT5 205 «JlicoBe rocnonapcTBO»
(Wn¢p i Ha3Ba cneuianbHOCTi)
Kahenpa JlicoBoro rocnolapcTBa Ta pauioHanbHOro npuponoKopHcTyBaHHS
BIITYK
Ha KBAniþikauiůny poőoty 6akKanaspa
3n06yBa4ya BHUỊoÏ ocBİTH KnenayoBa Anıpiss MuxaňNOBHYa
(npisBuuue, im's, no-6aTbKOBİ 3106yB aya BHLmoi ocBiTH)
Ha TeMy: OuiHKa cTAHY IPoTHNOKEKHOrO 061awTYBaHHA TİcİB HTHpHHCLKoro
HanTiCHHITBa þinii «lewTpaJbHMň JicOBHň oþic I[1 «Jlica YKpaïHH»
IlpencTaBJICHa KBaTiğikauiška poőoTa KnenayoBa A.M. € n0cIiNHHUBKOKO, AKa BİJnoBilac
yciM BHMOraM 3aBIaHHA.
3106yBayeM BHUOŤo cBİTH KnenavOBHM A.M. npoBeneHO rpyrTOBHe ompaoBaHHA
Ta cHCTeMaTH3aLİK0 cneuiari3OBaHHX HaykoBHx IKepen. Ilin yac nocniDKeHHA 3niňCHeHO
KOMIIEKCHY OİHKY CTaHy ipoTHnoxEKHOTO o61aurTY BaHHA JicİB HrHpHHCBKOro
HanyiiCHHUTBa Ta pospo6neHHA HaykOBo 06rpyHTOBaHHX 3axomİB IIION0 ňoro
BIOCKOHaneHHA. ABTopOM IpoaHani3OBaHO TeopeTHYHİ 3acaIH icOBoi niponorii Ta
cyyacHi ninxoņn1 0 OxopOHM JniciB BiJ IOKeK; OLiHeHO IpHpoIHy IIOKEKHY Heõe3nexy
10ciiIKY BaHoi TepHTopii; OxapakTepn3oBaHo CraH IipoTHNOKEKHOỈ iHİpacrpyKTypu Ta
piBeHb TeXHİYHOTO 3abesneueHHA; 3AiñCHeHO OLiHKy epeKTHBHOCTİ 3anponoHOBaHHX
3axoniB. 3a pesyIbTATaMH IipoBen©HOỈ poốoTH coopMyILOBaHO aprymeHTOBaHİ BHCHOBKM
Ta pozpo6neHO npakTHYHİ pekoMeHlaui. B npoueci BHKOHaHHA KBanihikauižHoi po60TH
3106yBay iponeMOHCTPYBaB 10cTaTHIÍ PIBCHb TeopeTHYHOÎ ninroroBKM Ta HaneKHe
BONONİHHA IpojeciÄHHMM KOMIETeHTHOCTAMH, HEo0xiNHHMH JIA posB'a3aHHA aKTyaIbHHX
HaykoBo-npakTHYHHX 3aB1aHb 3a þaxoM. ABTOp BHABHB YMİHHA NpaKOBATH 3 HayKOBHMH
y6nikaiAMH, HopMaTHBHO-IipaBOBHMH aKTaMH Ta cneuiani3OBaHHMH DKepeiaMH
iHHOPMauii, 3niňCHKOBaTH Îx KpHTHYHe OipaiIOBAHHA, CHCTeMaTH3aiko Ta aHani3. Ilin yac
ninroTOBKH poőoTH3 106yBay 3apekoMeHIYBaB ceóe AK BiINOBİņanbHHĂ, LiIecnpaMOBaHnă
i camocriğHMÄ 1OCniņHMK, 31aTHHÄ eQeKTHBHO opraHi3oByBaTH BIaCHY nisIbHÍCT% Ta
n0cAraTH IOCTaBieHHX uIeă. 3araTbHa ouiHKa KBaiiğİkauiŽHOi poboTH Ta BHCHOBOK
KepiBHMKa ipo M0KIHBİCTb 101ycKy poóoTH 10 3axHCTy nepen EK. PekOMeHAOBAHO:
npencrasIeHy KBaniğikaižuy pobory IorycTHTH A0 3axHCTy, ouikKy «BiaMİHHO»,
3106y Bauy BHIoi oCBİTH Kaenavoey AHòpiio Muxamosuwy npucBoïTH KBaniğikauiro
«őakana p 3 JTİCOBOro rocnonapcTBa» 3a crneujanbHİCTIO 205 «JlicoBe rocnonapcTBO).
KepiBHHK: K.C,-T.H., BHKJATaY
(nocana, B4eHe 3BaHHA, BYeHMÝC TYniHb)
PycnaH MAKCHMYYK
(nianuc) (iHiuianH, npisBuue)
2026 p.
PEIEH3IA
Ha KBanipikauišHy poốory őakasiaBpa
3A06y Ba4a BHLOŤo CBiTH YepkacbKoro AepxaBHOro TeXHOJoriYHOro yHIBepCHTeTy
hakynbTeTy TeXHoNoriŇ, 6yAiBHHUTBa Ta pauiOHaNbHOro npuponOKOpHCTYBaHHA
KahenpH JicOBOro rocnolapcTBa Ta pauioHaJlbHOrỌ ipuponOKOPHCTYBaHHA
cneuianbHİCTH 205 «JlicoBe rocnonapcTBO»
(WHpp Ta na3sa)
KuenayOBa AHIpia MuxaňnoBHYa
(npi3BMue, iM'a, no aTbKOBİ 3106yBa4a BHUIOï oCBİTM)
Ha TeMy:
«OuiHKa CTaHy InpoTHnOKeKHOro o6.nauTyBaHHA JIiciB
IHrupHHCBKOro HagIicHHUTBa iniï «leHTpaIbHHĂ JIİcoBHŇo pic 1\|1 «JlicH
YkpaïnH»»
KBanihikauiÄHa pooora cCKJanaeTbCA 3 po3paxyHKOBO-I10ACHIOBaJbHOÏ
3ariuCKH, AKa MİcTHTb 75 cropiHOK; rpadiuHOro Marepiany 21 cnañA npezeHTauii.
BianoBinHÍCTL KBaJipirauišnoï po6oTH crneniaJbHocri Ta 3aBAaHHO
KBanihikauižna po60Ta B nOBHİŇ Mipi BinnOBinae ocBiTHİÄ Iporpami Ta
IIOCTaBJICHOMy 3aB1aHHIO.
AkTyaıbHİCTE TeMH KBaJnihikaniHOï po6oTH
YurupuHCBKe HanNiCHHITBO )iIiï «leHTpaNbHMň JicoBHử ooic» I|I «Jlicu
YKpaïHH») € THIIOBHM npencTaBHHKOM JIicorocnonapcbKHX IİNnpHeMCTB
LueHTpaNbHOÏ YaCTHHH YKpaïHM, AMA AKHX npoőneMa oxopoHH TİcİB BİI n0KeK
3anHIaeTHCA Han3BH4ažHo aKTyaIbHOO. PiBeHL edeKTHBHOCTi oyHKuịOHYBaHHA
CHCTeMH IIpoTHIIOKeKHOrO 00J1aiITYBaHHA Hà IIH TepHTOpii be3nocepenHbO
BH3Ha4ae cTYIİHL 36epexeHHA JI1COBHX pecypciB, CTaH 6iopi3HOMaHİTTA Ta
eKoJOriYHY CTabiJLHÍCT5 perioHY.
BinnoBinHicTE Cy4acHOMy piBHO pozBHTKy Hayku i TeXHİKH
KBanihikauišHa po6oTa B J0CTaTHIŇ Mipi BÌunoBİnae cyyacHOMY piBHIO POSBMTKY
Hayku TeXHIKH, IpyHTYETbCA Ha cyyacHHX IIIXOnax. MeTOIH Į0CIİIKeHHA
BKJIKO4akoTb aHasii3 HaykoBHX AKepel Ta HOPMaTHBHO-IIpaBOBHX akTIB,
nopiBHAJILHHÄ aHaii3 akTHYHHX HOPMaTHBHHX I1OKa3HHKIB, po3paXyHKOBI
MeTOIH OHIOBaHHA NOKEKHOỈ Hebe3neKH, a TakoK MeTOIH BH3HayeHHA
eheKTHBHOCTİ 3arnponOHOBAHHX 3axoİB. IlpakTHYHe 3Ha4eHHA OTPMMaHnx
pe3yIbTaTİB I10J1Arae MOKJIHBOCTİ ix BHKOpHCTaHHA iNBAILleHHA
eoeKTHBHOCTİ CHCTeMH OXopOHH JiciB BİI nOKeK y MeKax 10cIiNKYBaHOro
HanJliCHHITBa, a TakOK y IiCorocIOnapcbKHX niuphEMCTBaX i3 noNHHMH
ipupoAHO-KJIIMaTHYHHMM YMOBaMH.
3aralbHa xapakTepHeTHKa KBaJTi¢ikauišHoï poooTH
KBaıioikauiňHa poboTa BHKOHaHa y noBHİŇ BİInOBiAHOcTi 10 BHMOr MeTOIHYHHX
peKoMeHjauiă, Bci po3paxyHKH BiJNOBilaroTb BHMOraM ICTY.
3ayBaxeHHA 10 KBAJIİQİKauiňnoï po6oTH
CyTTeBHX 3ayBaxeHb KBAJII)IKaužHa poboTa HeMa€.
BHcHOBOK npo Mipy paxOBOï niAroTOBKH 3A06yBa4a BHImoï ocBİTH
BHKOHaHa KBaniikauiňHa poốora CBinYKTL Ipo HaneKHMň piBeHb haxoBoi
niAroTOBKH 3106y Ba4a BHIIOi oCBiTH 3a cneujabHİCTIO JlicOBe rocnolapcTBO. y
ipoueci 10cJIINKeHHA aBTop nponeMOHCTPYBaB rpyHTOBHİ 3HaHHA 3 IicoBoï
iponorii TicİBHHLTBa, OXopOHH TA 3axHCTY JicİB, a TaKox yMİHHA 3acTOCOByBarH
TeopeTHYHI N0J10KeHHA JIA BHpiuieHHA aKTyaTbHHX BHPO6HHYHX 3aBıaHb y chepi
npoTHNOKEKHOrO o61aurTYBaHHA icOBHX TepHTopi ă. 3106yBayeM ycniWHO
onpalbOBaHO 3HaYHHň O0cAT HaykOBHX IKepeJI, HOPMaTHBHO-IIpaBOBMX
AOKYMeHTIB Ta MaTepiaiiB JIicOBIIopankyBaHHA, IIpOBeIeHO aHaii3 iCHYIO40i
CHCTEMH ipoTHNOKEXHOTO o6NauTyBaHHA JIİciB YurHpHHCBKOrOo HantiCHMITBa Ta
3AiňCHeHO OİHIOBaHHA eheKTHBHOCTİ 3anpoOHOBAHHX 3axo1|B. PoóoTa
xapakTepu3yeTBCA NOri4HicTHO BHKNaIy MaTepiaiy, oốrpyHTOBaHİCTHO BHCHOBKİB İ
ipakTHYHOHO CIiaMOBaHİCTIO OTPHMaHHX pesyN6TaTİB. ABTOp ipOneMOHCTpyBaB
3MaTHİCTE camocTiňHO npoBOJMTH HaykoBi nocniJKEHHI, aHanisyBaTH Ta
y3aralbHIOBaTH oTPHMaHİ laHi, opMyIKOBaTH IIpaKTHYHİ pekOMeHnauii oI0
BI0CKOHaJJeHHA CHCTeMH OXOpoHH IiciB BI noKex. PiBeHb BHKOHaHHA
KBani¢ikauišHoï po6oTH IIITBepIKye cpopMOBaHicTL npoeciMHMX
KOMIIETEHTHOCTeň, HeoőxiJHHX JIA 3AižCHeHHA BHPo0HMYO, opraHi3auišHoi Ta
IpuponOOXopOHHOỈ JÍAIEHOCTİ B raiy3i nicOBOrO rocnonapcTBa.
3araJbHHĂB HCHOBOK
IIpencTaBieHa KBanioikaLiŽHa poőoTa 6akanaBpa BHKOHAHa Ha BHCoKOMY
piBHİ 3 AOTPHMaHHAM BHMOT BIAOBIIHHX HOPM Ta cTaHiapTiB. 3acnyroBye Ha
OiHKY KeiÒMİHO) Ta MOKe 6yTH NO1yuleHa 3axHCTY.
PeueH3eHT
(npi3Buume, im'a, no6 aTbKOBİ, MICUe poőoTH, nocana, HaykoBuů cTyniHb Ta BYCHe 3BaHHA)
HTCHVLT7 2026 p.
MUX oKyMeHTIEAIHC)
MIHICTEPCTBO OCBITH IH AYKM YKPAÏHM
YEPKACHKMÝ JEPKABHMĂT EXHOJOIYHHMV HIBEPCHTET
pakyJbTeT TeXHOJOriÄ, 6yjiBHMUTBa Ta pauioHan5HOrO IpuponokopHCTYBaHHA
(HaJBa pakyn6TeTy)
Kaçenpa nicoBOrO rocnonapcTBa Ta pajoHanBHOrO ipHponoKopHCTY BaHHA
(nOBna naBBa kaqcapu)
«lo 3axHCTY AOnyuIeHO»
3as. yahenpu JITPII
IHrpina UEMEPHC
(iHiuiann, npissuue)
2026p.
IIOACHIOBAJILHA3 AIIHCKA
AOK BaniikauišHoi po6oTH
őaka Ia B p a
(oCBİTHBO-KBanihikauiÄHnÄ pİBeHb)
Ha TeMy:
OuiHKa CTaHY np0THINOKeKHOrO 061auITY BaHHA JIİCİB
YurupHHCBKOrO HaLJiCHHITBa hiiï <«lleHTpabHHÄ JicoBHÝo dic
IIl «JliCH YKpaïHH»
(Ha3Ba TeMH 3IIHO 3 HakazoM)
BuKOHaB: 3106yBa4 BHIIIO1 ocBİTH 4 Kypcy,
rpyin JIT-27cK
CneuianbHOCTİ:
205 <«JIicoBe rocnonapCTBO>
(uIHop i Ha3Ba HanpaMy nigroTOBKH, cneuianbHOCTi)
KJuenayOB AHApiň MuxauoBHY
(npiseuuue, im's, no 6aTbKOBİ 3A0ôyBava BuLoi ocsiTH)
KepiBHMK PyçnaH MAKCHMYYK
(n pi3BnLue Ta iHiuiann)
HopMOKOfponb/ IHtpina YEMEPHC
Ta iHiianu)
PeueH3eHT
(npissuue Ta İHİIaNH)
3acBiauyo, uIo y niã KBanihikauiäHiä poốori HCMac 3ano3u4eHb 3 ipaitb iHUHX
aBTOpİB õe3 BiņnOBiNHHX In0CHJJaHb
3106y Ba4 BHUIOÏ ocBİTH
(ninunc)
Yepkacu 2026 poky
HepkacbKHÄ 1epKaBHHĂT eXHONOriYHHÄy HiBepcuTeT
akyı5TeT TeXHOJIOriṁ, 6yjiBHHLUTBa Ta pauiOHaNbHOro
(nOBHa Ha3Ba) ipHponoKopHcTYBaHHA
Kaenpa iicoB0rO rOcIOnacTBa Ta paIIOHaTbHOrO npuponOKopHCTYBaHHA
(n0BHa Ha3Ba)
CneuiaIbHİCTE: 205 <«JIicOBe rOcnONapcTBO)
3ATBEPIKYIO
3asinysay Kajexpu JIPII
IHrpina EMEPIC
(nianuc)
Đ6 2026 p.
3A BIAH HA
HA KBAJIIOIKALuŽHY POBOTY
Kaenayo8a AHÒpi Muxaŭno6uva
(npisBuue, iM'a, no GaTbKOBİ 3106yBaya BHUOi ocBİTH)
1. Tema KBanihikanišnoi poốoTH
OuiHKa cTaHY HpoTHII0KeKHOTO 06J1auITYBaHHA JIİCİB HrHpHHCLKOro
HaIJiCHHLuTBa ɖiniï «llenTpanbHMÝ nicOBHňo hic AII «Jlicu YKpaïnH»
(Ha3Ba TeMH 3TiAHO 3 HaKa3OM)
KepiBHHK KBanihikanižHoİ po6oTH MakcHM4yK Pycnar TapacOBHY, BHKIanay
3aTBepkeHİ HaKasOM YepkacbKOrO 1epKaBHOro TexHOJIOriVHOro yHiBepcuTeTY
BİI <17» epe3HA 2026 poKy No 59/03-03
2. TepmiH NogaHHA KBANipikauiňHoi poőoTH 31oőyBaueM BHIMOÏ OCBİTH
D0.0Slot
3. BuxinHi naHi n0 KBalihikauiňHOï po60TH: nOACHIOBAIbHa 3arHCKa, npoeKT
opraHisauiï i po3BHTKY iicoBOro rociO1apcTBa ninnpHEMCTBa, IİTepaTYPHİ
LKepena, hoTOMaTepianH.
4. 3MicT pospaxyHKOBO-I101CHIOBAJIbHOÏ 3aIHCKH (nepenik nHTaHb, mo ix
HaieKHTb po3po0HTH)
BcTyII. OrıaI HaykOBoi IİTepaTypH 3a TeMOIO poooTH. MeTOIMKa 30opy Ta
Oopo6kH 10cJIiJHOrO MarepiaTy. AHaJI13 CyyaCHOTo CTaHy IIpoTHIOKeKHOro
o6naiTy BaHHA JiciB YurHpHHCBKoro HanIİCHHUTBa hiniï «LleHTpaIbHHĂ JİCoBHĂ
obic III «Jlicu yKpaïHH», BucHOBKH Ta ipono3Huii BHpoÕHHITBY.
5. llepeniK rpağiHOro MaTepiany (3 TOYHHM 343HaMeHHAM 060B'93KOBy
KpecneHb, nJaKatiB)
Kapra-CxeMa TepHTOpiï IiJnpHEMCTBa, hoTOMaTepianu TeXHİYHO
o61anHaHHA, AiarpamH po3nONiIY IJIOUI Ta CTaTHCTHKa İCOpecypCHO
noTeHLİary.
6. IaTa BHIaui 3aBnaHHA JO KBaniğikauišnoi po6oTH03 LoL6
KAJIEHIAPHMŽ IJIAH
No Ha3Ba eTaniB BHKOHaHHA TepMİH BHKOHaHHA
3/n KBaniçikauižHoi po6oTH eTarriB
KBaIihiKauiŽHoï IpuMiTKa
poőoTH
1 OrpHMaHHA BHXİņHOro 3aBAaHHA 18.03.26 BHKOHaHo
2 AHani3 IiTepaTypHHX DKepeI 1 18.03.26 –24.03.26 BHKOHaHo
npHponHO-iCTOPHYHHX yMOB
3 Pooora 3 akTHYHHM MATepianoM 25.03.26– 04.04.26 BHKOHaHO
4 OnpakOBaHHA 3iőpaHoro
haKTHYHOrO MaTepiany 05.04.26– 18.04.26 BHKOHaHO
lalu HanucaHHA PO3niniB poõoTH 18.05.26 – 01.05.26 BHKOHaHO
6 KoMn'OTePHHÄ Haốip TeKCTY 01.05.26 – 19.0.26 BHKOHaHO
3aBepuueHHA Ta oþopMieHHA
7 20.05.26 – 05.06.26
poooTH BHKOHaHO
3n06yBay BHIILOÏ ocBiTH-IHIIOMHHK AHIpiň KJEIIAYOB
(iM'a Ta npisBMue)
KepiBHuK KBanihikauišHoi po6oTH 1le PycnaH MAKCHMYYK
(niannc) (iM'aT a npi3BHue)
3
ЗМІСТ
ВСТУП .............................................................................................................................. 4
1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОХОРОНИ ЛІСІВ ВІД ПОЖЕЖ ..................................... 7
1.1 Сутність лісової пірології ..................................................................................... 7
1.2 Основні фактори пожежної небезпеки ................................................................ 8
1.3 Методи дослідження ........................................................................................... 11
2 ПРИРОДНО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЧИГИРИНСЬКОГО
НАДЛІСНИЦТВА ......................................................................................................... 13
2.1 Адміністративно-господарська структура та територіальне розташування . 13
2.2 Вплив географічного положення на діяльність підприємства ...................... 14
2.3 Характерні риси ландшафту та гідрологічної системи території .................. 18
3 ЛІСОВИЙ ФОНД ТА ГОСПОДАРСЬКО-ПІДПРИЄМНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ 23
3.1 Лісовий фонд Чигиринського надлісництва .................................................... 23
3.2 Лісогосподарська діяльність підприємства ...................................................... 30
3.3 Лісокультурні заходи .......................................................................................... 33
4 АНАЛІЗ ПРОТИПОЖЕЖНОГО ОБЛАШТУВАННЯ ........................................... 36
4.1 Протипожежна інфраструктура підприємства ................................................. 36
4.2 Технічне забезпечення (основні результати досліджень) ............................... 43
4.3. Аналіз пожеж надлісництва .............................................................................. 46
4.4 Удосконалення протипожежної системи підприємтсва.................................. 52
4.5 Заходи з охорони праці в господарстві ............................................................. 53
ВИСНОВКИ ................................................................................................................... 60
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..................................................................... 62
ДОДАТКИ ...................................................................................................................... 68
ДОДАТОК А .............................................................................................................. 69
4
ВСТУП
Актуальність теми. Актуальність досліджуваної теми зумовлена сучасною
тенденцією зростання кількості та масштабів лісових пожеж на території України,
що становить суттєву загрозу для екологічної безпеки держави, стабільності
економічного розвитку та сталого функціонування лісового господарства.
Протягом останніх десятиліть фіксується посилення впливу глобальних
кліматичних змін, які проявляються у підвищенні середньорічних температур
повітря, збільшенні тривалості посушливих періодів, скороченні обсягів
атмосферних опадів, а також у зростанні частоти та інтенсивності екстремальних
погодних явищ. У сукупності зазначені чинники створюють сприятливі умови для
виникнення та стрімкого поширення лісових пожеж.
Вагомим чинником підвищення рівня пожежної небезпеки є також
антропогенний вплив, який у більшості випадків виступає основною причиною
виникнення лісових пожеж. Порушення правил пожежної безпеки, необережне
поводження з вогнем, самовільне випалювання сухої рослинності, а також значне
рекреаційне навантаження на лісові екосистеми істотно підвищують імовірність
займання. У цьому контексті особливої важливості набуває необхідність
удосконалення системи протипожежного облаштування лісів як одного з ключових
елементів їх охорони.
Окремої уваги потребують лісові масиви Черкаської області, які
характеризуються значною часткою хвойних насаджень, зокрема сосни звичайної
(Pinus sylvestris L.). Такі насадження мають підвищений рівень пожежної
небезпеки, що зумовлено наявністю легкозаймистої лісової підстилки, високим
вмістом смолистих речовин, а також здатністю вогню швидко поширюватися як у
приземному, так і у вершинному ярусі. Додатково ризик виникнення пожеж
посилюється природно-кліматичними умовами регіону, зокрема частими посухами
та високими температурами в літній період.
5
Чигиринське надлісництво філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси
України» є типовим представником лісогосподарських підприємств центральної
частини України, для яких проблема охорони лісів від пожеж залишається
надзвичайно актуальною. Рівень ефективності функціонування системи
протипожежного облаштування на цій території безпосередньо визначає ступінь
збереження лісових ресурсів, стан біорізноманіття та екологічну стабільність
регіону.
У сучасних умовах протипожежне облаштування лісів розглядається як
комплекс взаємопов’язаних організаційних, технічних та профілактичних заходів,
спрямованих на запобігання виникненню лісових пожеж, забезпечення їх
своєчасного виявлення та обмеження поширення вогню. До основних елементів
такої системи належать створення та утримання мінералізованих смуг,
облаштування протипожежних розривів, будівництво та підтримання лісових доріг
і під’їзних шляхів, забезпечення водних резервуарів, а також впровадження
сучасних засобів моніторингу та раннього виявлення пожеж.
Водночас існуюча система протипожежного облаштування у багатьох
лісогосподарських підприємствах потребує вдосконалення. Це зумовлено
обмеженістю фінансового забезпечення, поступовим зношенням матеріально-
технічної бази, недостатнім рівнем впровадження інноваційних технологій, а також
необхідністю адаптації до сучасних кліматичних викликів. У зв’язку з цим
особливої актуальності набуває проведення комплексної оцінки стану
протипожежного облаштування з метою виявлення наявних недоліків та
розроблення ефективних шляхів їх усунення.
Метою роботи є оцінювання стану протипожежного облаштування лісів
Чигиринського надлісництва та розроблення науково обґрунтованих заходів щодо
його вдосконалення.
Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання:
- проаналізувати теоретичні засади лісової пірології та сучасні підходи до
охорони лісів від пожеж;
6
- оцінити природну пожежну небезпеку досліджуваної території;
- дослідити стан протипожежної інфраструктури та рівень технічного
забезпечення;
- здійснити оцінку ефективності запропонованих заходів.
Об’єктом дослідження є оцінювання протипожежного облаштування лісів
Чигиринського надлісництва, предметом - система їх протипожежного
облаштування.
Методи дослідження включають аналіз наукових джерел та нормативно-
правових актів, порівняльний аналіз фактичних і нормативних показників,
розрахункові методи оцінювання пожежної небезпеки, а також методи визначення
ефективності запропонованих заходів.
Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх
використання для підвищення ефективності системи охорони лісів від пожеж у
межах досліджуваного надлісництва, а також у лісогосподарських підприємствах
із подібними природно-кліматичними умовами.
Таким чином, обрана тема є актуальною, має вагоме теоретичне та практичне
значення і відповідає сучасним потребам розвитку лісового господарства України.
7
1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОХОРОНИ ЛІСІВ ВІД ПОЖЕЖ
1.1 Сутність лісової пірології
Лісова пірологія є спеціалізованим напрямом лісівничої науки, що досліджує
закономірності виникнення, розвитку та поширення лісових пожеж, їх вплив на
компоненти лісових екосистем, а також розробляє науково обґрунтовані заходи
щодо їх попередження, локалізації та ліквідації [1; 2]. Вона має міждисциплінарний
характер, поєднуючи елементи лісівництва, екології, метеорології, ґрунтознавства
та географії. Сутність лісової пірології полягає у комплексному вивченні взаємодії
вогню з біотичними та абіотичними компонентами лісових екосистем. У цьому
контексті вогонь розглядається не лише як деструктивний фактор, але й як
природний екологічний чинник, що здатний впливати на структуру насаджень,
процеси відновлення рослинності та кругообіг речовин [3]. Одним із ключових
напрямів пірологічних досліджень є встановлення причин виникнення лісових
пожеж. Їх умовно поділяють на природні та антропогенні. До природних належать,
зокрема, грозові розряди, тривалі посушливі періоди та самозаймання органічних
матеріалів. Водночас у сучасних умовах переважна більшість пожеж виникає з
вини людини — внаслідок необережного поводження з вогнем, порушення правил
пожежної безпеки, випалювання сухої рослинності та інших видів господарської
діяльності [4].
Важливе місце у лісовій пірології займає дослідження факторів пожежної
небезпеки. До них належать кліматичні умови (температура повітря, відносна
вологість, швидкість і напрям вітру), особливості лісорослинних умов (породний
склад, вік і структура деревостанів), а також стан лісової підстилки та наземного
покриву. Особливо високою пожежною небезпекою характеризуються хвойні
насадження, зокрема соснові ліси, що містять значну кількість легкозаймистих
речовин [2; 5]. Сутність лісової пірології також полягає у розробці методів оцінки
та прогнозування пожежної небезпеки. Для цього застосовуються різноманітні
8
індекси, що враховують метеорологічні показники та стан рослинності. Їх
використання дає змогу своєчасно оцінювати рівень пожежної загрози та приймати
управлінські рішення щодо посилення протипожежних заходів [6].
Окремим напрямом є вивчення процесів поширення вогню в лісових
екосистемах. Встановлення закономірностей горіння, швидкості розповсюдження
пожежі та впливу рельєфу і погодних умов на ці процеси має важливе значення для
розробки ефективних способів гасіння пожеж та створення протипожежних
бар’єрів [7]. Не менш важливим є дослідження наслідків лісових пожеж. Вони
можуть спричиняти деградацію ґрунтового покриву, зниження родючості,
порушення водного режиму території, втрату біорізноманіття та зменшення
продуктивності лісових насаджень. Водночас у деяких випадках пожежі виконують
регуляторну функцію, сприяючи природному оновленню лісів і підтриманню
екологічної рівноваги [3; 8]. Сучасний розвиток лісової пірології пов’язаний із
впровадженням інноваційних технологій, зокрема дистанційного зондування
Землі, геоінформаційних систем (GIS) та безпілотних літальних апаратів, що
значно підвищує ефективність моніторингу та раннього виявлення пожеж [9].
Таким чином, лісова пірологія є важливою складовою системи охорони лісів,
що забезпечує наукове підґрунтя для розробки ефективних заходів попередження
та ліквідації пожеж, а також сприяє збереженню лісових ресурсів і підтриманню
екологічної стабільності.
1.2 Основні фактори пожежної небезпеки
Пожежна небезпека лісових екосистем формується під впливом сукупності
взаємопов’язаних природних і антропогенних чинників, які визначають
ймовірність виникнення лісових пожеж, особливості їх розвитку та масштаби
поширення. Рівень пожежної небезпеки є інтегральним результатом взаємодії
кліматичних умов, лісівничо-таксаційних характеристик насаджень, властивостей
9
і кількості горючих матеріалів, а також інтенсивності господарської діяльності
людини [1; 2].
Одним із ключових чинників є погодні та кліматичні умови. Температура
повітря, рівень відносної вологості, швидкість і напрям вітру, а також кількість і
режим випадання атмосферних опадів безпосередньо впливають на процеси
висихання лісових горючих матеріалів і їх здатність до займання. Тривалі періоди
високих температур і посухи призводять до значного зниження вологості лісової
підстилки, що істотно підвищує ризик виникнення пожеж. Вітер, окрім
прискорення висихання рослинних залишків, визначає швидкість поширення
полум’я та характер розвитку пожежі [3; 4].
Важливе значення у формуванні пожежної небезпеки мають лісівничі
особливості насаджень, зокрема їх породний склад, вік та структура. Найвищим
рівнем пожежної небезпеки характеризуються хвойні ліси, особливо соснові
деревостани, що містять значну кількість смолистих речовин і сухої підстилки, яка
легко займається та швидко поширює вогонь. Молоді насадження є більш
уразливими через високу щільність дерев і наявність сухих нижніх гілок, тоді як у
стиглих деревостанах підвищення пожежної небезпеки пов’язане з накопиченням
значної маси лісової підстилки [2; 5].
Суттєвим фактором є також кількість і стан горючих матеріалів, до яких
належать опале листя і хвоя, суха трава, лісова підстилка, сухостій, валежник і
підлісок. Їх накопичення формує суцільний горючий шар, який сприяє як
виникненню, так і інтенсивному поширенню пожеж. Особливо небезпечними є
ситуації, коли велика кількість сухих рослинних решток поєднується з низькою
вологістю повітря та ґрунту [6].
Едафічні умови також суттєво впливають на рівень пожежної небезпеки. Тип
ґрунту, його вологість, структура та водоутримувальна здатність визначають
швидкість висихання рослинного покриву. Піщані ґрунти, характерні для соснових
борових масивів, швидко втрачають вологу, що створює сприятливі умови для
займання. Водночас торф’янисті ґрунти за умов пересихання можуть ставати
10
осередками підземних (торф’яних) пожеж, що є особливо небезпечними через
складність їх виявлення та ліквідації [7].
Рельєф місцевості є ще одним важливим чинником. На схилах пожежі
поширюються значно швидше, ніж на рівнинних ділянках, оскільки тепловий потік
спрямовується вгору, додатково підсушуючи рослинність. Орієнтація схилів також
має значення: південні та південно-західні експозиції отримують більше сонячної
радіації, що призводить до їх більшої сухості та підвищеної пожежної небезпеки
[3].
Вирішальну роль у виникненні лісових пожеж відіграє антропогенний
фактор. За різними оцінками, переважна більшість пожеж (понад 85–90 %)
спричиняється діяльністю людини. Основними причинами є необережне
поводження з вогнем, залишені без нагляду багаття, спалювання рослинних
решток, порушення правил пожежної безпеки, використання техніки в лісових
масивах, а також умисні підпали. Додатково ризики зростають унаслідок
підвищеного рекреаційного навантаження, особливо в приміських лісах [4; 8].
Окремо слід відзначити значення рівня протипожежного облаштування та
системи охорони лісів. Наявність і стан мінералізованих смуг, протипожежних
розривів, мережі лісових доріг, водних джерел, а також ефективність систем
моніторингу та раннього виявлення пожеж суттєво впливають на зниження ризику
їх виникнення та оперативність ліквідації. Недостатнє матеріально-технічне
забезпечення лісової охорони, як правило, призводить до зростання рівня пожежної
небезпеки [1; 9].
Таким чином, пожежна небезпека лісів є складним багатофакторним явищем,
що формується внаслідок взаємодії природних умов і антропогенного впливу. Її
об’єктивна оцінка потребує комплексного підходу з урахуванням кліматичних,
лісівничих, ґрунтових та соціально-економічних чинників, що є основою для
ефективного планування заходів із попередження та ліквідації лісових пожеж.
11
1.3 Методи дослідження
У межах виконання дослідження, спрямованого на оцінювання стану
протипожежного облаштування лісів Чигиринського надлісництва філії
«Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України», застосовано комплекс
взаємодоповнюючих загальнонаукових і спеціальних лісівничих методів, що
забезпечили всебічність аналізу та достовірність отриманих результатів.
Методологічною основою роботи виступає системний підхід, який дав змогу
розглядати протипожежне облаштування як цілісну структуру взаємопов’язаних
елементів, до яких належать лісові дороги, мінералізовані смуги, протипожежні
розриви, спостережні пункти та інші засоби попередження і локалізації лісових
пожеж. Зазначений підхід відповідає сучасним науковим вимогам до аналізу
складних природно-технічних систем [1].
У процесі дослідження використано такі основні методи:
- аналіз нормативно-правових та науково-методичних джерел. Цей метод
застосовано для опрацювання чинних нормативних актів у сфері забезпечення
лісопожежної безпеки, інструктивних матеріалів щодо облаштування
протипожежної інфраструктури, а також наукових публікацій з питань оцінювання
пожежної небезпеки лісових екосистем. При оформленні результатів враховано
вимоги до бібліографічного опису згідно з ДСТУ 8302:2015 [2];
- польові обстеження. Безпосередні натурні дослідження дозволили оцінити
фактичний стан елементів протипожежного облаштування на території
надлісництва. Під час обстежень фіксували наявність, якість та функціональну
придатність мінералізованих смуг, протипожежних розривів і лісових доріг;
- картографічний аналіз. Метод використано для вивчення просторової
організації системи протипожежного захисту. На основі лісовпорядної та
картографічної документації здійснювалася оцінка розміщення об’єктів і ступеня
їх рівномірності в межах території;
12
- порівняльно-оціночний метод. Застосований для зіставлення фактичного
стану протипожежного облаштування з нормативними вимогами та проєктними
показниками, що дало змогу виявити відхилення та проблемні ділянки системи
пожежного захисту;
- статистичний метод. Використано для опрацювання кількісних показників,
зокрема протяжності мінералізованих смуг, щільності лісових доріг та площ із
різним рівнем пожежної небезпеки, а також для узагальнення отриманих даних;
- метод узагальнення та синтезу. Застосований на завершальному етапі
дослідження для формування узагальнених висновків щодо ефективності існуючої
системи протипожежного облаштування та визначення напрямів її вдосконалення.
Комплексне використання зазначених методів забезпечило отримання об’єктивної
інформації про стан протипожежного облаштування лісів та створило наукове
підґрунтя для подальших рекомендацій щодо його покращення.
13
2 ПРИРОДНО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЧИГИРИНСЬКОГО
НАДЛІСНИЦТВА
2.1 Адміністративно-господарська структура та територіальне розташування
підприємства
Чигиринське надлісництво являється структурним підрозділом філії
«Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України», що діє на підставі «Положення
про Надлісництво», затвердженого наказом філії «Центральний лісовий офіс» №
44/36.4-1 від 03.01.2025 року [26]. Контора надлісництва знаходиться за адресою:
20901 вул. Черкаська, 77, м. Чигирин Черкаської області. Площа лісогосподарських
земель надлісництва становить 92765,1 га., які розподілені на 17 лісництв
(Чорнявське, Трушівське, Чигиринське, Богданівське, Яничанське, Матвіївське,
Креселецьке, Грушківське, Тимошівське, Капітанівське, Макіївське, Мліївське,
Городищенське, Володимирівське, Смілянське, Сунківське, Будянське). В
структуру надлісництва також входять: 1 нижній склад та 2 лісопромислових
комплекси, 11 лісорозсадників. Офіс Чигиринського надлісництва розміщений в
м. Чигирин (рис. 2.1) [27].
Рисунок 2.1 – Контора Чигиринське надлісництво
14
2.2 Вплив географічного положення на діяльність підприємства
Територія Чигиринського надлісництва філії «Центральний лісовий офіс»
ДП «Ліси України» відповідно до лісорослинного районування належить до
правобережної частини Лісостепової зони України. За лісогосподарським поділом
вона входить до Придністровсько-Дніпровського лісостепового
лісогосподарського району, що визначає особливості формування лісових
насаджень і специфіку ведення лісового господарства. Кліматичні умови району
характеризуються помірно континентальним типом із вираженими рисами
південного Лісостепу. Для цієї території властиві значні коливання температурного
режиму протягом року, нерівномірний розподіл атмосферних опадів та періодичні
посушливі явища у вегетаційний період. Середньорічна температура повітря
становить близько +7,5…+8,5 °С, із середніми значеннями у січні −5…−7 °С та в
липні +19…+21 °С. Річна кількість опадів перебуває в межах 450–550 мм, при
цьому основна їх частина припадає на теплу пору року. Водночас характерною
особливістю є нерівномірність їх випадання та тривалі бездощові періоди в літній
час, що сприяє зростанню пожежної небезпеки. Важливим кліматоутворювальним
фактором є вітровий режим. Переважають вітри західного та північно-західного
напрямків зі швидкістю 3–5 м/с, які в умовах низької вологості повітря сприяють
швидкому поширенню лісових пожеж. Тривалість посушливих періодів у літній
сезон може досягати 20–30 днів, що істотно впливає на стан лісових екосистем.
Рельєф досліджуваної території представлений слабкохвилястою рівниною,
розчленованою яружно-балковою мережею, характерною для правобережної
частини Дніпровської височини. Значний вплив на локальні природні умови
справляє Кременчуцьке водосховище, яке частково згладжує температурні
коливання та формує специфічні мікрокліматичні особливості. Ґрунтовий покрив
території відзначається значною різноманітністю. Найбільш поширеними є
чорноземи типові та опідзолені, сірі й темно-сірі лісові ґрунти, а також дернові
піщані та супіщані ґрунти, сформовані на алювіальних відкладах. У межах
15
Притясминських пісків переважають легкі за механічним складом ґрунти з
низькою водоутримувальною здатністю та обмеженою родючістю, що зумовлює
специфічні умови росту деревостанів і підвищує їхню пожежну вразливість.
Згідно з лісотипологічною класифікацією, на території надлісництва
домінують такі типи лісорослинних умов (ТЛУ): свіжі субори (В2), які формуються
на супіщаних ґрунтах із достатнім зволоженням та є сприятливими для росту сосни
звичайної; сухі субори (В1), поширені на піщаних ґрунтах і характеризуються
дефіцитом вологи та високим рівнем пожежної небезпеки; свіжі бори (А2), що
розвиваються на бідних піщаних ґрунтах і представлені переважно
малопродуктивними сосновими насадженнями; свіжі груди (С2), сформовані на
відносно родючих сірих лісових ґрунтах, придатних для дубових та мішаних
насаджень; вологі груди (С3), які трапляються у знижених елементах рельєфу з
підвищеним рівнем зволоження. Типологічна структура лісів зумовлює
різноманіття деревостанів, серед яких переважають соснові, дубові та мішані
насадження. Значна частка соснових культур, сформованих на піщаних ґрунтах,
характеризується підвищеною горючістю, що суттєво впливає на рівень пожежної
небезпеки.
Отже, сукупність природно-кліматичних і ґрунтово-типологічних умов
формує специфічні особливості функціонування лісових екосистем Чигиринського
надлісництва. Поєднання посушливого клімату, легких ґрунтів і значних площ
хвойних насаджень зумовлює підвищену пожежну небезпеку території, що
обґрунтовує необхідність удосконалення системи протипожежного облаштування
та підвищення ефективності ведення лісового господарства. Серед кліматичних
чинників, що негативно впливають на життєдіяльність деревних рослин, особливе
значення мають значні коливання температур у ранньовесняний та пізньоосінній
періоди. Для досліджуваної території характерні різкі температурні перепади,
зменшення кількості атмосферних опадів, а також збільшення тривалості
спекотних днів у весняно-літній період. Такі умови можуть призводити до
порушення водного балансу рослин і зниження їх стійкості до несприятливих
16
факторів середовища. Водночас загалом природно-кліматичні умови
лісорослинних зон, у межах яких розташоване надлісництво, є сприятливими для
росту основних лісоутворюючих порід, зокрема сосни звичайної, дуба звичайного,
липи серцелистої, ясена звичайного, клена, а також ряду інтродукованих і
екзотичних видів дерев. За особливостями рельєфу територія лісового
господарства характеризується хвилястою рівнинною поверхнею, ускладненою
наявністю глибоких понижень, балок і ярів. У прибережній частині спостерігається
досить різкий спад рельєфу в напрямку до долини, що зумовлює формування
специфічних умов зволоження та ґрунтоутворення (табл.2.1.). Загалом територія
лісового фонду належить до рівнинного типу рельєфу [27].
Таблиця 2.1 – Природно-кліматичні характеристики Чигиринського
надлісництва [27]
№ Одиниці Значення
Найменування показників Дата
п/п вимірювання показника
1 2 3 4 5
Температурні значення повітря:
− середньорічна
1. градус 7,5
− абсолютна максимальна
+37
− абсолютна мінімальна
-35
2. Кількість річних опадів мм 512
3. Вегетаційний період дні 206
4. Пізні весняні заморозки 21.ІV
5. Перші осінні заморозки 10.Х
6. Середня дата замерзання рік 10-20.ХІІ
7. Середня дата початку паводків 21.III
Снігові опади:
15. XI
товщина см 20
8. 14. ХІІ
час появи
17. III
час сходження у лісі
17
Продовження таблиці 2.2
1 2 3 4 5
9. Товщина промерзання ґрунту см 42
Напрямки найбільш частих вітрів за
Порою року:
Зимовий період Зх, ПнЗх
10. Весняний період румб ПнЗ, ПдСх,
Пд
Літній Зх, ПнЗх
Осінній ПнЗ, ПдСх
Середнє значення швидкості вітрів
за порою року:
− зима 4,3
11. м/с
− весна 4,1
− літо 3,5
− осінь 4,0
1 Відносна вологість повітря
% 66
2. (середньорічна)
За результатами аналізу табл. 2.2 встановлено, що в цілому природно-
кліматичні умови регіону характеризуються помірним температурним режимом,
достатнім рівнем зволоження та переважно рівнинним рельєфом, що створює
сприятливі передумови для росту основних лісоутворюючих порід. Зокрема, такі
умови є оптимальними для розвитку сосни звичайної (Pinus sylvestris L.), дуба
звичайного (Quercus robur L.), ясена звичайного (Fraxinus excelsior L.), граба
звичайного (Carpinus betulus L.), клена гостролистого (Acer platanoides L.) та інших
господарсько цінних деревних видів. Водночас серед факторів, що негативно
впливають на морфологічні, фізіологічні та інші процеси життєдіяльності лісових
екосистем, слід виділити різкі коливання температурного режиму у весняно-
осінній період, які можуть спричиняти стресові явища у рослин та знижувати їх
адаптаційну здатність.
18
2.3 Характерні риси ландшафту та гідрологічної системи території
У межах лісової зони простягається Притясминська горбиста тераса,
сформована еоловими процесами рельєфоутворення. Вона має вигляд видовженої
гряди, орієнтованої вздовж русла річки. Протяжність тераси від Черкас до
Чигирина становить близько 50 км, ширина коливається в межах 1,5–2,5 км, а
загальна площа сягає 12,7 тис. га. Із цієї площі приблизно 10,9 тис. га зайняті
лісовими культурами, створеними переважно на відкритих піщаних субстратах.
Ґрунтовий покрив території характеризується значною різноманітністю та
диференціюється залежно від елементів рельєфу. У межах балок, підвищених
вододілів, гряд і лесових плато переважають світло-сірі та сірі лісові ґрунти різного
ступеня еродованості (від середнього до сильного). У міжбалкових просторах, а
також на пологих схилах поширені сірі й темно-сірі опідзолені ґрунти зі слабким
ступенем змитості, тоді як на платоподібних ділянках сформувалися типові
опідзолені чорноземи. Ґрунтоутворювальні породи представлені переважно лесами
та лесоподібними відкладами, а в окремих місцях – давніми й сучасними
алювіальними наносами, що обумовлює строкатість ґрунтового покриву та його
фізико-хімічних властивостей.
У структурі ґрунтового покриву території підприємства виділяються такі
основні типи ґрунтів:
сірі лісові – 38,7 % [27];
чорноземи –6,4 % [27];
чорноземоподібні – 1,4 % [27];
дернові – 49,6 % [27];
лучні – 0,1 % [27];
лучно-болотні – 0,1 % [27];
болотні – 0,6 % [27].
Загалом рівень деградаційних процесів ґрунтового покриву в межах лісового
фонду підприємства оцінюється як відносно невисокий, що свідчить про
19
задовільний екологічний стан ґрунтового середовища та ефективність ведення
лісогосподарської діяльності [27].
Згідно зі схемою ґрунтового районування Черкаської області (рис. 2.2), на її
території виділяють 12 основних типів ґрунтів, серед яких переважають темно-сірі
опідзолені, сірі опідзолені, опідзолені чорноземи, глибокі середньогумусні
чорноземи, а також лучні та чорноземно-лучні ґрунти. Окрім цього, поширені
дерново-середньо- та слабкоопідзолені супіщані й суглинкові ґрунти, дернові
супіщані та глинисто-супіщані відміни, а також низинні торфовища [15].
Рисунок 2.2 – Схематична карта ґрунтів Черкаської області [15]
Мінеральний склад ґрунту перебуває у тісному взаємозв’язку з
компонентами лісових екосистем, насамперед рослинного покриву. Деревна
рослинність відіграє важливу роль у біогеохімічному кругообігу речовин: коренева
система забезпечує підняття мінеральних елементів із глибших горизонтів ґрунту,
після чого вони включаються в органічні сполуки та повертаються на поверхню у
складі рослинних решток і підстилки. У результаті таких процесів відбувається не
виснаження, а, навпаки, накопичення поживних речовин у верхніх горизонтах
ґрунту, особливо в умовах листяних лісів, що сприяє підвищенню їх родючості.
Аналіз картосхеми ґрунтового покриву Черкаської області (рис. 2.2) свідчить про
його значну просторову неоднорідність, яка обумовлена взаємодією кліматичних
20
умов, особливостей рельєфу та гідрологічного режиму території. У структурі
ґрунтового покриву переважають чорноземні та сірі лісові ґрунти, характерні для
лісостепової зони та відзначаються достатньо високим рівнем природної
родючості. У межах центральної та південної частин області домінують різновиди
чорноземів, зокрема опідзолені та середньогумусні, які характеризуються
сприятливими агрофізичними властивостями та значним вмістом гумусу.
Натомість у північній частині поширені сірі та темно-сірі опідзолені ґрунти,
сформовані під покривом широколистяних лісів, що мають дещо нижчі показники
родючості. У знижених елементах рельєфу, таких як заплави річок і балки,
сформувалися лучні, лучно-чорноземні та болотні ґрунти, розвиток яких
відбувається в умовах надлишкового або періодичного зволоження. Їх наявність
відображає складну гідрологічну організацію території та локальні відмінності у
водному режимі. Окрему групу становлять дерново-підзолисті супіщані та
суглинкові ґрунти, а також піщані відклади, приурочені до терас річкових долин,
зокрема до Притясминських пісків. Вони відзначаються низькою вологоємністю,
обмеженим запасом поживних речовин і підвищеною схильністю до дефляційних
процесів, що істотно впливає на їхню продуктивність. Для території Чигиринського
надлісництва найбільш типовими є дернові піщані та супіщані ґрунти, сірі лісові
ґрунти, а також окремі ділянки чорноземів. Така структура ґрунтового покриву
визначає особливості формування лісових насаджень, їх породний склад і
продуктивність. З урахуванням наведених характеристик можна зробити висновок,
що ґрунтовий покрив території дослідження представлений переважно ґрунтами
середнього та пониженого рівня родючості, значною часткою легких за механічним
складом відмін і нерівномірним зволоженням. Це, у свою чергу, обумовлює
специфіку розвитку лісових екосистем, впливає на їх стійкість і рівень пожежної
небезпеки.
Таким чином, аналіз карти ґрунтів дозволяє обґрунтувати територіальні
особливості ґрунтового покриву та їх вплив на ведення лісового господарства,
зокрема на необхідність застосування диференційованих заходів протипожежного
21
облаштування. Лісові рослинні угруповання характеризуються значним
середовищетвірним впливом, інтенсивність якого визначається насамперед
еколого-біологічними особливостями основних лісоутворюючих порід. Провідну
роль у формуванні лісових екосистем відіграє породний склад деревостанів та їхня
біологічна специфіка. Так, тіньовитривалі породи, зокрема ялина та ялиця,
формують переважно різновікові, високозімкнуті деревостани, які
характеризуються щільним пологом і стабільними мікрокліматичними умовами.
Такі насадження мають більш виражений вплив на екологічні параметри
середовища порівняно з рідколіссями світлолюбних порід, наприклад модрини
сибірської, які формують більш розріджені деревостани зі слабше вираженим
пологом. Чигиринське надлісництво розташоване в зоні впливу річки Дніпро, що
істотно позначається на гідрологічному режимі території. Залежно від рівня
зволоження значна частина ґрунтів характеризується як свіжі за умовами вологості.
Площа вологих лісових ділянок становить 2,3 % від загальної площі
лісорослинного покриву (табл. 2.3), що свідчить про їх обмежене поширення в
межах підприємства.
Таблиця 2.3 - Особливості водотоку на території підприємства [27]
Загальна Параметри лісових посадок
довжина, км; поблизу берегових ліній річок,
Назва рік та біля озер та водоймищ м
Куди впадає ріка площа
водоймищ
водоймищ, га згідно
фактична
нормативів
Кременчуцьке
р. Дніпро 123 3000 3000
водосховище
р. Тясмин р. Дніпро 62 300 300
р. Ірклій р. Тясмин 24 150 150
р. Чутка р. Тясмин 18 150 150
22
Наведені особливості просторового розподілу рівня ґрунтових вод мають
істотний вплив на формування екологічних умов розвитку лісових насаджень. У
понижених формах рельєфу із неглибоким заляганням ґрунтових вод (0,5–3,0 м)
формуються сприятливі умови зволоження, що забезпечує інтенсивний ріст
деревної рослинності та підвищену продуктивність насаджень. Водночас у таких
умовах можливі явища періодичного перезволоження ґрунтів, що обмежує видовий
склад деревостанів і впливає на їхню стійкість. У межах борових терас, де рівень
ґрунтових вод становить 5–7 м, складаються відносно оптимальні умови для
розвитку соснових насаджень, які відзначаються збалансованим водним режимом
і достатньою аерацією ґрунту. Такі території є типовими для формування
високопродуктивних соснових культур. На вододільних підвищеннях із глибоким
заляганням ґрунтових вод (18–26 м) спостерігається дефіцит вологи, що зумовлює
формування посушливих умов. Це негативно позначається на рості деревних порід
і водночас істотно підвищує ризик виникнення лісових пожеж.
Таким чином, неоднорідність гідрологічних умов території зумовлює
мозаїчність лісорослинних умов, впливає на породний склад, продуктивність та
стійкість лісових насаджень, а також визначає просторову диференціацію рівня
пожежної небезпеки в межах лісового фонду Чигиринського надлісництва.
23
3 ЛІСОВИЙ ФОНД ТА ГОСПОДАРСЬКО-ПІДПРИЄМНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ
3.1 Лісовий фонд Чигиринського надлісництва
У своїй діяльності Чигиринське надлісництво керується чинними
нормативно-правовими актами у сфері лісового господарства. Відповідно до
положень статей 39-41 Лісового кодексу України (2006 р.), а також на підставі
«Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових
ділянок», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня
2007 р. № 733 [27], здійснено розподіл лісів за функціональним призначенням. У
межах надлісництва виділено такі категорії лісів (рис. 3.1) [27]: ліси
природоохоронного, наукового та історико-культурного призначення – 138,0 га;
рекреаційно-оздоровчі ліси – 6917,2 га; захисні ліси – 13 672,5 га; експлуатаційні
ліси – 9235,0 га. Зазначений поділ відображає функціональну структуру лісового
фонду підприємства та є основою для планування лісогосподарських заходів,
зокрема щодо охорони, використання та відтворення лісових ресурсів.
Рисунок 3.1
- Розподіл лісів Чигиринське надлісництво за категоріями
24
Розподіл лісів Чигиринського надлісництва за цільовим призначенням
наведено в таблиці 3.2 [27].
Таблиця 3.2– Поділ лісів за категоріями [27]
Площа за даними
Категорії лісів лісовпорядкування
га %
Ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення
Заповідні лісові урочища 671,4 0,7
Пам’ятки природи 576,3 0,6
Заказники 1977,5 2,1
Ліси наукового призначення, включаючи 862,2 0,9
генетичні
резервати
Разом: 4087,4 2,8
Рекреаційно-оздоровчі ліси
Ліси у межах населених пунктів 322,7 0,3
Лісопаркова частина лісів зелених зон 1180,9 0,7
Лісогосподарська частина лісів зелених зон 16884,4 17,6
Рекреаційно-оздоровчі ліси, поза межами 1146,5 0,6
зелених зон
Разом: 19534,5 19,2
Захисні ліси
Ліси протиерозійні 282,6 0,3 0,3
Ліси уздовж смуг відведення залізниць 1129,3 1,3
Ліси уздовж смуг відведення автомобільних 606,4 0,7
доріг
Ліси уздовж берегів річок, навколо озер, 2437,8 2,3
водоймищ та інших водних об’єктів
Байрачні та інші захисні ліси 30066,5 33,8
Разом: 34522,6 38,4
Експлуатаційні ліси
Експлуатаційні ліси 34620,6 39,6
Усього по лісогосподарському
92765,1 100, 0
підприємству:
Аналіз розподілу лісів Чигиринського надлісництва за функціональним
призначенням (табл. 3.1) свідчить про чітко виражену домінанту лісів
25
господарського та екологічного значення. Значну частку займають захисні ліси
(34522,6 га) та рекреаційно-оздоровчі ліси (19534,5 га), що в сукупності формують
основу виконання лісами природоохоронних, водорегулювальних і санітарно-
гігієнічних функцій. Експлуатаційні ліси (34620,6 га) забезпечують ресурсну
складову лісового господарства, тоді як ліси природоохоронного, наукового та
історико-культурного призначення займають найменшу площу (4087,4га), що є
характерним для лісів регіону інтенсивного господарського використання. Такий
розподіл свідчить про переважання захисно-екологічної функції лісів у структурі
надлісництва, що є важливим з точки зору збереження стабільності природних
екосистем та підтримання екологічної рівноваги території. Узагальнення даних
табл. 3.1 і 3.2 дозволяє зробити висновок, що лісовий фонд Чигиринського
надлісництва характеризується стабільною структурою, значною перевагою
лісових земель та домінуванням захисно-екологічних функцій лісів. Водночас
значна частка хвойних та експлуатаційних насаджень у поєднанні з високою
лісистістю території формує підвищений потенціал пожежної небезпеки, що
обумовлює необхідність ефективного функціонування системи протипожежного
облаштування та постійного моніторингу стану лісових масивів.
У таблиці 3.3 наведено розподіл лісопокритої площі за деревними породами
та віковими групами. Аналіз даних свідчить, що у структурі лісового фонду
Чигиринського надлісництва площі, зайняті твердолистяними (13 882 га) та
хвойними насадженнями (12 174 га), є співмірними, що вказує на відносно
збалансовану породну структуру лісів. Серед деревних порід домінуюче
положення займають сосна звичайна та дуб звичайний, які формують основу
лісових насаджень і визначають їх господарське та екологічне значення. Така
структура породного складу зумовлена природно-кліматичними умовами регіону
та лісотипологічними особливостями території. Загалом, відносна рівновага між
хвойними та твердолистяними насадженнями свідчить про різноманітність лісових
екосистем, що позитивно впливає на їх стійкість, проте наявність значних площ
26
соснових насаджень також є фактором підвищеної пожежної небезпеки та потребує
належного рівня протипожежного облаштування і постійного контролю.
Таблиця 3.3 – Розподіл лісопокритої площі за породами та групами віку [27]
Вкриті лісовою рослинністю землі, га
В тому числі за групами віку
Молодняки Середньовікові Стиглі і перестійні
Переважаючі
деревні породи в т.ч. Присти-
I II включ. гаючі в т.ч.
загалом загалом
класу класу обрахукн перестійні
у
1 2 3 4 5 6 7 8 9
1. Основні лісоутворюючі деревні породи
Хвойні
Сосна
12146,5 331,8 737,9 3795,6 548,8 1183,4
звичайна
Ялина 13,1 0,3 5,1 3,7 1,8 1,2
Сосна
13,0 0,9 9,3 2,8
кримська
Разом
12172,6 333 752,3 3802,1 550,6 1184,6
хвойних
Твердо-
листяні
Дуб червоний 19,2 1,7 3,2 3,7 10,6
Дуб
9552,3 144 153,3 1959,3 1185,5 387,2
звичайний
Граб 307,6 8,3 30,7 31,9 7,5
Ясен 596,4 0,9 9,4 62,5 26,1 14,7
Клен 317,7 0,5 34,3 20,2 16,4
Акація 3088,8 148,1 143,6 111,5 547,4 192,3
Загалом
13882 295,2 352,1 2187,9 1817,9 601,7
твердол.
М’яколис-тяні
Усього
27
Береза 18,1 2,4 0,7 5,3
Осика 4,2 0,7 1,5
28
Продовження табл. 3.3
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Вільха 589,1 64,9 18,6 174,8
Липа 157,8 1,1 40,2 13,8 30,6
Верби
42,9 4,9 19,1 7
деревовидні
Разом
812,1 68,4 20 226,7 32,9 30,6
м’якол.
Разом по 1
розділу
2. Інші деревні породи
Яблуня 9 1,2
Усього по
26875,7 696,6 1124,4 6217,9 2401,4 1816,9
розділах
На території державного підприємства Чигиринське надлісництво
м’яколистяні деревні породи займають найменшу площу порівняно з хвойними та
твердолистяними насадженнями. Відповідно до даних таблиці 3.6, площі, зайняті
твердолистяними (13 882 га) та хвойними породами (12 174 га), є майже
рівнозначними, що свідчить про відносно збалансовану структуру лісового фонду
за породним складом. Серед деревних порід найбільш поширеними є сосна
звичайна та дуб звичайний, які формують основу лісових насаджень і відіграють
провідну роль у структурі лісів господарства. Аналіз діаграмних матеріалів
свідчить, що сосна звичайна є домінуючою породою на території Чигиринського
надлісництва, займаючи площу 12 387 га, що становить близько 44 % загальної
лісопокритої теритоорії. Така частка зумовлює доцільність її детального
дослідження як основної лісоутворюючої породи регіону. На рисунку 3.2
представлено розподіл лісових ділянок за віковими групами вкритих лісовою
рослинністю насаджень.
29
Рисунок 3.1 – Розподіл площі лісових насаджень за переважаючими
породами
У структурі лісового фонду середньовікові насадження займають переважну
частку як серед хвойних, так і серед листяних деревних порід. Аналіз наведеного
рисунка свідчить, що близько 53 % лісових насаджень належать до категорії
середньовікових, що може опосередковано вказувати на інтенсивніші обсяги
лісокористування в попередні періоди. Водночас наявність достатньої частки
стиглих і перестійних насаджень створює передумови для ведення планомірної
господарської діяльності та отримання економічної вигоди від використання
лісових ресурсів.
Рисунок 3.2 – Розподіл площі лісових насаджень за групами віку
30
Отримана вікова структура лісових насаджень характеризується відносною
збалансованістю, при цьому переважають середньовікові деревостани. Така
тенденція є типовою для господарсько освоєних лісів і відображає особливості
історичного використання лісових ресурсів на території надлісництва. Частка
стиглих і перестійних насаджень є достатньою для забезпечення планового
лісокористування та формування стабільних обсягів деревини з дотриманням
принципів невиснажливого ведення лісового господарства. Водночас значна
представленість середньовікових, зокрема соснових насаджень, потребує
посиленої уваги з точки зору пожежної безпеки, оскільки такі деревостани за
певних природно-кліматичних умов можуть характеризуватися підвищеною
пожежною небезпекою. Це зумовлює необхідність системного підходу до
організації протипожежного захисту та постійного моніторингу стану лісових
масивів.
3.2 Лісогосподарська діяльність підприємства
У своїй виробничо-господарській діяльності Чигиринське надлісництво
керується чинним лісовим законодавством України, зокрема положеннями
Лісового кодексу, нормативами внутрішнього трудового розпорядку, а також
інструктивними матеріалами з охорони праці. Організація виробничих процесів і
стратегія розвитку лісового господарства здійснюються на основі матеріалів
базового лісовпорядкування та подальшого безперервного лісовпорядкування, що
визначають основні напрями ведення лісового господарства. Середньорічний
фактичний обсяг заготівлі деревини становить 99,6 % від затвердженого розміру
розрахункової лісосіки, що свідчить про дотримання встановлених нормативів
використання лісових ресурсів. Відхилення між фактичними обсягами ділової
деревини та розрахунковими значеннями, передбаченими лісосічним фондом,
зумовлені особливостями якісного складу насаджень і структурою лісосічного
фонду, що відображено в таблиці 3.4. Проведення рубок головного користування
31
здійснюється відповідно до запроєктованих ділянок і відповідає рекомендаціям
лісовпорядкування. Обсяги розрахункової лісосіки та фактичного відпуску
деревини узгоджуються з принципами сталого та природовідповідного ведення
лісового господарства. У цілому, виконання рубок головного користування сприяє
формуванню оптимальної вікової та просторової структури деревостанів, що
позитивно впливає на стійкість і продуктивність лісових екосистем. Негативного
впливу на стан лісового фонду в результаті проведення рубок не виявлено.
Таблиця 3.4. - Реалізація запроектованих рубок головного користування (площа
− га; запас − тис. м3) [27]
Середньорічні показники Дійсна реалізація деревини в
узгодженої розрахункової середньому за рік
Лісництва лісосіки
запас у в тому запас у
площа площа
ліквіді числі ліквідні в тому числі
ділової ділової
Усього по лісгоспу
Суцільнолісосічні рубки
Хвойні 9,0 2,51 2,04 7,7 2,47 1,78
Твердолистяні 37,0 9,18 4,64 28,9 9,16 3,78
М’яколистяні 8,0 2,06 1,12 6,9 2,06 1,13
Усього 54,0 13,75 7,7 45,5 13,69 6,69
Одним із ключових елементів ефективного ведення лісового господарства є
своєчасне та якісне проведення рубок догляду за лісом. Ці заходи спрямовані на
формування оптимального породного складу, покращення санітарного стану
деревостанів та підвищення їх продуктивності шляхом видалення ослаблених,
пошкоджених або небажаних у господарському відношенні дерев. У практиці
лісогосподарського виробництва розрізняють такі основні види рубок догляду:
освітлення, прочистки, проріджування, прохідні рубки. Зазначені заходи
здійснюються з урахуванням вікової структури насаджень, а саме:
освітлення − у молодняках віком до 10 років;
32
прочистки − у насадженнях віком 11–20 років;
проріджування − у насадженнях віком 21–40 років;
прохідні рубки − у насадженнях віком від 41 року і старше.
За результатами лісовпорядкувальних робіт встановлено, що стан насаджень,
у яких рубки догляду не проводилися, переважно є задовільним. Водночас такі
ділянки за потреби передбачається включити до плану проведення рубок догляду
у наступному ревізійному періоді з метою оптимізації їх структури та підвищення
стійкості.
У процесі виконання рубок догляду залишків деревини на лісосіках не
виявлено, що свідчить про належний рівень організації та культури ведення
лісогосподарських робіт. Загальний санітарний стан насаджень оцінюється як
задовільний (табл. 3.5). Результати аналізу лісогосподарської діяльності дають
підстави відзначити низку позитивних тенденцій. Зокрема, спостерігається
покращення основних таксаційних показників насаджень, що є наслідком
цілеспрямованого та науково обґрунтованого ведення господарства.
Лісовідновлювальні заходи на зрубах ревізійного періоду здійснюються своєчасно
із застосуванням деревних порід, адаптованих до місцевих лісорослинних умов.
Особлива увага приділяється підвищенню стійкості лісових екосистем
Притясминських борів, що забезпечується проведенням ґрунтово-типологічних
обстежень та впровадженням заходів із протипожежного облаштування території.
Регулярно здійснюються лісопатологічні обстеження, а також заходи захисту
насаджень від шкідників і хвороб. Важливим аспектом є реалізація положень
Проєкту протипожежних заходів для Чигиринського лісгоспу, спрямованих на
попередження виникнення та обмеження поширення лісових пожеж. У випадках
масового розмноження шкідників оперативно вживаються відповідні заходи
захисту лісових насаджень на всій території підприємства.
33
Таблиця 3.5 – Об’єми проведення санітарних рубок [27]
Обєми за проектом Дійсно виконано за ревізійний період
Види період
запас тис. м3 запас тис. м3
санітарних вик.,
терто- площа,
рубок
рія, га загаль- ліквід- років
га Загаль- ліквід-
діловий діловий
ний ний ний ний
Суцільні 27,5 6,14 4,69 2,0 1 675,8 63,18 56,86 24,4
Вибіркові 727,5 7,78 6,95 0,7 1 4391,0 70,32 63,30 7,2
Разом: 755,0 13,86 11,64 2,7 5066,8 133,50 120,16 31,6
Лісовідновні рубки здійснювалися переважно в рекреаційно-оздоровчих та
захисних лісах, де встановлено обмеження щодо експлуатаційного використання,
зокрема у насадженнях, які втратили або частково втратили свої захисні,
водоохоронні та інші екологічно важливі функції. В надлісництві проведення
зазначених заходів здійснювалося відповідно до чинної нормативно-правової бази
та вимог лісового законодавства. Господарська діяльність підприємства
спрямована на комплексне впровадження лісогосподарських і
лісовідновлювальних заходів, що забезпечують раціональне використання,
відтворення та підвищення продуктивності лісових ресурсів із дотриманням
принципів сталого розвитку лісового господарства.
3.3 Лісокультурні заходи
З метою підвищення продуктивності лісових насаджень у господарстві
здійснювалося внесення мінеральних добрив у міжряддях культур, а також висів
багаторічного люпину як сидеральної рослини. У структурі лісового розсадництва
функціонують постійні розсадники загальною площею 27,8 га та тимчасові −
площею 2,1 га. Продуктивна площа розсадників упродовж останніх років
ревізійного періоду становила 2,6 га, при цьому середньорічний обсяг вирощування
34
сіянців за останні два роки досягав 1,0 млн шт. Водночас у окремі роки зафіксовано
відхилення фактичного виходу стандартного садивного матеріалу від запланованих
показників, що було зумовлено несприятливими погодними умовами, зокрема
посушливими періодами. Вирощування селекційного садивного матеріалу в
господарстві не здійснювалося. Загальний стан розсадникового господарства
оцінюється як задовільний. Разом із тим слід відзначити, що потенційні можливості
наявного плантаційного господарства використовуються не в повному обсязі, що
вказує на наявність резервів для покращення його функціонування. Плантаційні
відділення розсадників потребують подальшого удосконалення з метою
підвищення ефективності їх функціонування. Заготівля насіння здійснювалася у
високопродуктивних та генетично цінних насадженнях відповідних деревних
порід, а також на постійних лісонасіннєвих ділянках. Протягом останніх років,
включаючи поточний посівний період, на постійних лісонасіннєвих плантаціях
було заготовлено близько 83 % загального обсягу насіння. З метою забезпечення
виробництва садивного матеріалу з покращеними спадковими властивостями на
території підприємства сформована та функціонує постійна лісонасіннєва база.
Таким чином, лісонасіннєві плантації створюються як спеціалізовані об’єкти
для отримання високоякісного насіння від селекційно цінних дерев із бажаними
генетичними характеристиками. Вони є важливою складовою системи
лісонасінництва, що забезпечує формування високопродуктивних, стійких та
біологічно повноцінних лісових насаджень.
На відміну від традиційних лісових насаджень, при створенні лісонасіннєвих
плантацій перевага надається деревним породам, що розмножуються вегетативним
способом, зокрема шляхом формування клонових або сімейних плантацій. Основу
таких насаджень становить селекційно цінний садивний матеріал, отриманий від
плюсових дерев та елітних форм, які характеризуються високою генетичною
цінністю. Використання генетично перевіреного матеріалу забезпечує підвищену
насіннєву продуктивність, інтенсивний ріст, формування прямостовбурних
деревостанів, а також підвищену стійкість до шкідників, хвороб і несприятливих
35
абіотичних факторів. Це створює передумови для формування
високопродуктивних і біологічно стійких лісових екосистем. Лісонасіннєві
плантації сприяють підвищенню якості насіннєвого матеріалу, скороченню строків
вступу дерев у фазу плодоношення та оптимізації процесів лісовідновлення. Їх
функціонування забезпечує формування стабільної лісонасіннєвої бази, що є
ключовим елементом відтворення лісових ресурсів і підвищення ефективності
розсадницького господарства.
Проведений аналіз структури лісового фонду, породного складу, вікової
структури та основних напрямів ведення лісогосподарської діяльності
Чигиринського надлісництва свідчить про загалом ефективну організацію лісового
господарства та дотримання принципів сталого використання лісових ресурсів.
Висока частка лісових земель, збалансований розподіл порід, а також наявність
достатньої кількості середньовікових і стиглих насаджень створюють передумови
для стабільного функціонування лісових екосистем.
Таким чином, результати аналізу підтверджують доцільність комплексного
підходу до ведення лісового господарства, що поєднує раціональне використання
ресурсів із заходами їх відновлення та охорони, зокрема у сфері забезпечення
пожежної безпеки лісових масивів.
36
4 АНАЛІЗ ПРОТИПОЖЕЖНОГО ОБЛАШТУВАННЯ
4.1 Протипожежна інфраструктура підприємства
Протипожежне облаштування лісів Чигиринського надлісництва
здійснюється відповідно до чинних нормативно-правових актів у сфері охорони
лісів від пожеж та базується на комплексному підході, що включає профілактичні,
організаційні та технічні заходи. Система протипожежного захисту лісів
спрямована на попередження виникнення пожеж, обмеження їх поширення,
своєчасне виявлення осередків загоряння та їх оперативну ліквідацію. Організація
заходів враховує природно-кліматичні умови території, структуру лісового фонду,
переважання хвойних насаджень, а також особливості рекреаційного навантаження
на ліси. До основних елементів протипожежного облаштування території належать:
створення та утримання мінералізованих смуг; влаштування протипожежних
розривів і бар’єрів; утримання лісових доріг у проїзному стані для забезпечення
доступу пожежної техніки; облаштування джерел протипожежного
водопостачання; встановлення спостережних пунктів та організація системи
патрулювання; проведення роз’яснювальної роботи серед населення щодо
дотримання правил пожежної безпеки. Важливу роль у забезпеченні пожежної
безпеки відіграє функціонування лісопожежних формувань, діяльність яких
регламентується залежно від класу пожежної небезпеки. У періоди підвищеної
пожежної небезпеки посилюється патрулювання лісових масивів, обмежується
доступ населення до лісів, а також вводяться додаткові профілактичні заходи [27].
Оцінка стану протипожежного облаштування свідчить, що в цілому система
охорони лісів від пожеж у Чигиринському надлісництві функціонує задовільно та
забезпечує виконання основних завдань із попередження та ліквідації лісових
пожеж. Водночас наявні окремі проблемні аспекти, зокрема необхідність
удосконалення мережі протипожежних бар’єрів, підвищення ефективності
моніторингу пожежної небезпеки та модернізації матеріально-технічної бази. З
37
урахуванням значної частки хвойних насаджень, особливостей ґрунтово-
кліматичних умов і підвищеної рекреаційної активності населення, територія
надлісництва характеризується підвищеним рівнем пожежної небезпеки. Це
зумовлює необхідність подальшого вдосконалення системи протипожежного
облаштування, впровадження сучасних методів моніторингу та посилення
профілактичної роботи. Ступінь пожежної небезпеки лісових ділянок визначався
відповідно до «Шкали оцінки природної пожежної небезпеки лісових ділянок
лісового фонду», розробленої інститутом «Укрдіпроліс» та затвердженої наказом
Міністерства лісового господарства України від 02 червня 1997 р. № 52. Територія
Чигиринського надлісництва характеризується відносно високим середнім класом
пожежної небезпеки − 2,40, що зумовлено значною часткою вкритих лісовою
рослинністю ділянок, домінуванням соснових насаджень у складі чотирьох
лісництв, розташуванням у межах Притясминських борів, а також підвищеним
рекреаційним навантаженням унаслідок відвідування лісів населенням. За
способами виявлення лісових пожеж та організацією їх гасіння територія
надлісництва належить до зони наземної охорони лісів (табл. 4.1) [27].
Таблиця 4.1 − Розподіл лісових ділянок за класами пожежної небезпеки, га
[27]
Класи пожежної небезпеки Середній
Лісництво Разом
1 2 3 4 5 Клас
1 2 3 4 5 6 7 8
Чорнявське 3044,4 1826,4 245,5 89,0 423,1 5628,6 1,75
Трушівське 2102,4 2099,4 448,0 410,8 266,5 5327,1 1,99
Чигиринське 1756,9 1148,6 623,3 246,0 268,8 4043,6 2,04
Матвїївське 189,1 418,8 5300,9 133,1 151,0 6192,6 2,941
Яничанське 85,4 86,4 5085,0 98,3 100,2 5455,3 3,00
Богданівське 419,3 817,7 1763,3 167,9 145,1 3313,3 2,631
2,87
Креселецьке 189,5 1014,5 5278,8 142,8 185,2 6830,9
38
Продовження таблиці 4.1.
1 2 3 4 5 6 7 8
Грушківське 231,0 490,8 3769,2 192,2 176,8 4860,0 2,91
2,98
Тимошівське 173,4 212,4 4872,0 142,2 159,0 5559,0
3,03
Капітанівське 136,3 29,9 4535,1 85,4 206,6 4993,3
3,01
Маківське 132,5 100,6 3747,8 130,5 145,0 4256,4
Сунківське 465,7 905,8 6189,0 256,3 249,4 8066,2 2,86
3,13
Смілянське 94,9 12,8 3784,8 67,8 353,5 4313,8
Мліївське 925,2 894,7 4441,3 62,2 91,2 6414,6 2,61
Будянське 153,9 87,1 4122,7 142,0 195,5 4701,2 3,02
Городищенське 292,9 628,5 5316,8 244,8^ 182,7 6665,7 2,90
3,00
Володимирівське 89,2 225,9 5509,6 181,9 136,6 6143,2
Разом 10778,1 10796 64728,6 2810,8 3487,7 92765,1 2,92
% 11,6 11,7 69,9 3,0 3,8 100 -
Згідно з даними таблиці 4.1, територія Чигиринського надлісництва
віднесена до зони наземної охорони лісів. Це означає, що виявлення та гасіння
лісових пожеж здійснюється переважно наземними силами та засобами без
застосування автопатрулювання як основного інструменту оперативного
реагування. Такий підхід є типовим для лісів із відносно рівнинним рельєфом та
розвиненою дорожньою мережею, однак потребує високої оперативності роботи
лісової охорони та належного технічного забезпечення. Проведений аналіз
свідчить, що рівень пожежної небезпеки на території надлісництва формується під
впливом комплексу природних та антропогенних факторів. До основних із них
належать структура лісового фонду, кліматичні умови, гідрологічний режим та
рівень рекреаційного навантаження.
Лісові масиви Чигиринського надлісництва характеризуються середнім
рівнем природної пожежної небезпеки та належать до 2,92 класу пожежної
небезпеки. Такий показник обумовлений значною часткою вкритих лісовою
рослинністю площ твердолистяних насаджень, які становлять 71,2 %, а також
39
високим рівнем рекреаційного навантаження та інтенсивним відвідуванням лісів
населенням. Розподіл лісових ділянок за класами природної пожежної небезпеки
наведено у відповідній таблиці. За способами виявлення та ліквідації лісових
пожеж територія надлісництва віднесена до зони наземної охорони лісів із
застосуванням системи автопатрулювання. Такий підхід забезпечує оперативний
моніторинг пожежонебезпечної ситуації, своєчасне виявлення осередків займання
та підвищення ефективності реагування на випадки виникнення лісових пожеж. У
системі протипожежного впорядкування лісів ключове значення має належна
організація лісопожежної служби, діяльність якої спрямована на реалізацію
комплексу профілактичних, організаційних та оперативних заходів щодо
запобігання виникненню пожеж, обмеження їх поширення та своєчасної ліквідації.
Ефективне функціонування служби охорони лісів від пожеж є важливою
складовою забезпечення екологічної безпеки лісових екосистем та збереження
лісового фонду надлісництва.
Превентивні дії з охорони лісів від пожеж на 2026 рік для Чигиринського
надлісництва розроблені з урахуванням економічних, екологічних,
лісотипологічних і біологічних особливостей лісового фонду. Комплекс
запроєктованих протипожежних заходів спрямований на підвищення рівня
пожежної безпеки лісових екосистем, своєчасне виявлення осередків займання та
мінімізацію ризиків поширення лісових пожеж. Перелік основних заходів наведено
у відповідній таблиці. До основних профілактичних заходів попереджувального
характеру належать встановлення інформаційних та агітаційних аншлагів,
облаштування місць короткочасного відпочинку й паління, ремонт і оновлення
панно, шлагбаумів та попереджувальних знаків, а також проведення
роз’яснювальної роботи серед місцевого населення щодо дотримання правил
пожежної безпеки в лісах. Важливе значення мають обмежувальні протипожежні
заходи, які передбачають створення та догляд за мінералізованими смугами,
протипожежними розривами й бар’єрами, що забезпечують локалізацію можливих
осередків загоряння та стримування поширення вогню. До будівельно-ремонтних
заходів належить утримання та ремонт доріг протипожежного призначення, що
забезпечують оперативний доступ пожежної техніки до потенційно небезпечних
40
ділянок лісового фонду. Водночас система дозорно-сторожової служби включає
організацію пунктів зосередження протипожежного інвентарю, утримання
тимчасових пожежних постів, а також функціонування добровільних пожежних
дружин [27].
Одним із пріоритетних напрямів підготовки до пожежонебезпечного періоду
є професійне навчання працівників лісової охорони та осіб, залучених до гасіння
пожеж. До виконання робіт із ліквідації ландшафтних і лісових пожеж
допускаються виключно працівники, які пройшли спеціалізовану підготовку за
програмами «Лісовий пожежний» або «Керівник гасіння лісової пожежі», успішно
склали підсумковий контроль знань та отримали відповідне посвідчення
встановленого зразка. Такий підхід забезпечує належний рівень професійної
підготовки персоналу, підвищує ефективність гасіння пожеж і сприяє зниженню
ризиків для життя та здоров’я працівників.
Ключовим природним чинником є значна частка соснових насаджень, які
характеризуються високою горючістю лісової підстилки, наявністю смолистої
деревини та швидким поширенням полум’я у разі виникнення загорянь. Додатково
підвищений клас пожежної небезпеки зумовлений розташуванням лісів у межах
Притясминських борів, де переважають сухі піщані та супіщані ґрунти з низькою
вологоємністю. Важливим чинником є також кліматичні умови регіону, зокрема
періоди підвищених температур і недостатнього зволоження, що сприяє
висушуванню лісових горючих матеріалів. Значний вплив має і антропогенне
навантаження, пов’язане з активним відвідуванням лісів населенням, що підвищує
ймовірність виникнення пожеж через необережне поводження з вогнем.
Отже, сукупність зазначених факторів формує підвищений рівень природної
пожежної небезпеки на території Чигиринського надлісництва та обумовлює
необхідність посиленого контролю, ефективного функціонування системи
наземної охорони лісів і постійного удосконалення протипожежних заходів.
Охорону лісів від пожеж доцільно здійснювати силами лісової охорони та діючих
лісових пожежних станцій (ЛПС), із залученням у періоди пікового класу пожежної
небезпеки членів добровільних пожежних дружин (табл. 4.2).
41
Таблиця 4.2- Запроектовані обсяги протипожежних заходів Чигиринського
надлісництва на 2026 рік (попередньо) [27]
Одиниця
Термін
Найменування заходів вимірюван
виконання
-ня
1. Попереджувальні протипожежні заходи.
Ревізійни й
1.1. Встановлення попереджувальних аншлагів шт. 261
період
Ревізійни й
1.2. Обладнання місць відпочинку і куріння шт. 50
період
1.3. Встановлення шлагбаумів. шт. 152 Щорічно
1.4.Організація постійних стендів шт. 7 Щорічно
2. Обмежувальні протипожежні заходи
2.1. Створення мінералізованих смуг км 434 Щорічно
2.2. Догляд за мінералізова-ними смугами км 1398 Щорічно
2.3. Догляд за п/п розривами км 86 Щорічно
3. Будівництво об'єктів протипожежного призначення
3.1. Ремонт і утримання доріг протипожежного
км 15 Щорічно
значення
3.2. Утримання тимчасових пожежних сторожів осіб 5 Щорічно
Усього по надлісництву
42
Запропонована система охорони лісів від пожеж, що базується на
функціонуванні лісової охорони та лісових пожежних станцій із залученням
добровільних пожежних дружин у періоди максимальної пожежної небезпеки, є
обґрунтованою з організаційної та практичної точки зору. Її ефективність
зумовлена поєднанням професійних сил постійного складу та додаткових
людських ресурсів, що дозволяє оперативно реагувати на виникнення загорянь у
періоди підвищеної горимості лісів. Залучення добровільних формувань є особливо
важливим у пікові періоди пожежної небезпеки, коли навантаження на лісову
охорону суттєво зростає. Водночас слід зазначити, що ефективність такої системи
значною мірою залежить від рівня підготовки членів добровільних пожежних
дружин, їх забезпечення засобами первинного пожежогасіння та чіткості
координації дій між усіма елементами системи охорони. У разі недостатньої
підготовки або матеріально-технічного забезпечення ефективність реагування
може знижуватися.
Отже, запропонована модель охорони лісів є дієвою за умови належної
організації, регулярного навчання персоналу та своєчасного посилення сил у
періоди підвищеного ризику виникнення лісових пожеж. Окрім заходів
протипожежного облаштування, наведених у таблицях, значна увага приділяється
проведенню роз’яснювальної роботи серед населення, а також системній
пропаганді правил пожежної безпеки під час перебування в лісових масивах.
Проведення роз’яснювальної роботи серед населення та системна пропаганда
правил пожежної безпеки є важливим складником комплексу профілактичних
заходів з охорони лісів від пожеж. Їх значення зумовлене тим, що значна частка
лісових пожеж виникає внаслідок антропогенного фактору, зокрема необережного
поводження з вогнем під час відпочинку, туристичної діяльності або
господарського використання лісових територій. Ефективність таких заходів
посилюється за умови їх систематичності, використання різних каналів комунікації
(інформаційні стенди, засоби масової інформації, соціальні мережі, екологічні
акції) та охоплення різних цільових груп населення.
43
4.2 Технічне забезпечення (основні результати досліджень)
Технічне забезпечення системи охорони лісів від пожеж у Чигиринському
надлісництві є складовою комплексного механізму попередження, виявлення та
ліквідації лісових пожеж. Воно базується на використанні матеріально-технічних
засобів лісових пожежних станцій (ЛПС), лісової охорони, а також засобів зв’язку
і моніторингу пожежної небезпеки. Основну роль у забезпеченні оперативного
реагування на загоряння виконують лісові пожежні станції, які оснащені
спеціалізованою пожежною технікою та інвентарем. До основних технічних
засобів належать пожежні автомобілі, мотопомпи різної продуктивності, ранцеві
лісові обприскувачі, бензопили, а також ручний інструмент для прокладання та
догляду за мінералізованими смугами (лопати, граблі, сокири, плуги для
протипожежного розривання ґрунту). Зазначені засоби забезпечують можливість
ефективної локалізації низових пожеж у важкодоступних лісових масивах.
Важливим елементом технічного забезпечення є система зв’язку, яка забезпечує
оперативну координацію дій між лісовою охороною, черговими підрозділами ЛПС
та адміністрацією надлісництва. У практичній діяльності використовуються засоби
радіозв’язку та мобільного телефонного зв’язку, що дозволяє своєчасно передавати
інформацію про виникнення осередків займання, уточнювати їх місцезнаходження
та організовувати сили для гасіння пожеж.
Система моніторингу пожежної небезпеки базується на поєднанні наземного
патрулювання лісових масивів, періодичних оглядів території, аналізу
метеорологічних умов та визначення класу пожежної небезпеки. У періоди
підвищеної горимості лісів здійснюється посилене чергування, обмежується
доступ населення до лісових ділянок та активізується контроль за дотриманням
правил пожежної безпеки. Результати аналізу свідчать, що наявна система
технічного забезпечення загалом дозволяє виконувати основні завдання з охорони
лісів від пожеж та забезпечує базовий рівень оперативної готовності підрозділів.
Водночас встановлено, що матеріально-технічна база потребує подальшого
вдосконалення, зокрема оновлення пожежної техніки, розширення використання
сучасних засобів раннього виявлення пожеж (у тому числі дистанційного
44
моніторингу), а також модернізації системи зв’язку для підвищення оперативності
реагування [27].
Таким чином, технічне забезпечення є важливою складовою системи
протипожежного захисту лісів і потребує постійного розвитку відповідно до
сучасних вимог лісового господарства та підвищення рівня пожежної небезпеки у
регіоні.
У результаті проведеного аналізу системи протипожежного облаштування
лісів Чигиринського надлісництва встановлено, що охорона лісів від пожеж
організована на основі чинних нормативно-правових актів та лісовпорядної
документації і загалом забезпечує виконання основних завдань із попередження та
ліквідації лісових пожеж. Територія надлісництва характеризується підвищеним
класом природної пожежної небезпеки, що зумовлено значною часткою соснових
насаджень, особливостями ґрунтово-кліматичних умов Притясминського регіону
та підвищеним рекреаційним навантаженням. Це визначає необхідність посиленого
режиму охорони лісів та системного підходу до реалізації протипожежних заходів.
Таблиця 4.3 – Забезпечення протипожежним обладнанням та засобами
гасіння лісових пожеж пунктів зосередження протипожежного обладнання та
інвентарю у Чигиринському надлісництві [27]
Найменування протипожежного Клас природної пожежної небезпеки 2,92
обладнання та засобів гасіння лісових Згідно норм Згідно норм
пожеж забезпечення забезпечення
Цистерни знімні місткістю 800-1500
1. 10 6
літрів, одиниць
2. Навісні насоси, одиниць 10 0
3. Мотопомпи, одиниць 11 11
45
Продовження таблиці 4.3
Пожежні напірні рукави, погонних 1500 1500
4.
метрів
5. Запалювальні апарати, одиниць 12 12
6. Хлопавки пожежні, одиниць 50 50
7. Лопати, одиниць 50 50
8. Сокири, одиниць 20 20
9. Граблі, одиниць 50 50
10. Бензопили, одиниць 10 6
11. Переносні радіостанції, одиниць 50 50
Аптечки першої медичної допомоги,
12. 20 20
одиниць
13. Ранцеві обприскувачі, одиниць 130 130
Бідони (каністри) для води ємністю
14. 50 50
10 л, шт
15. Кухлі для води, шт 90 100
16. Черговий спецодяг, комплектів 50 60
17. Автомобіль бортовий, шт 2 4
18. Трактор, шт 4 4
19. Плуги, шт 4 4
8. Сокири, одиниць 20 20
Встановлено, що система протипожежного облаштування включає комплекс
профілактичних, організаційних і технічних заходів, зокрема створення
мінералізованих смуг, протипожежних розривів, утримання дорожньої мережі,
організацію патрулювання та функціонування лісових пожежних станцій. У
періоди підвищеної пожежної небезпеки передбачено залучення додаткових сил,
зокрема добровільних пожежних дружин. Технічне забезпечення системи охорони
лісів загалом відповідає базовим вимогам і включає пожежну техніку, ручні засоби
гасіння, обладнання для створення протипожежних бар’єрів, а також засоби зв’язку
та оперативного інформування. Водночас виявлено потребу у подальшому
46
оновленні матеріально-технічної бази та впровадженні сучасних систем раннього
виявлення пожеж. Система моніторингу пожежної небезпеки базується на
наземному патрулюванні, аналізі метеорологічних умов та контролі за
відвідуванням лісів населенням, що забезпечує своєчасне реагування на
виникнення загорянь.
Таким чином, система протипожежного облаштування Чигиринського
надлісництва в цілому є функціональною та забезпечує належний рівень охорони
лісів від пожеж. Разом із тим, з урахуванням підвищеного рівня пожежної
небезпеки регіону, актуальним є подальше вдосконалення матеріально-технічного
забезпечення, розвиток системи раннього виявлення пожеж та посилення
профілактичної роботи серед населення.
4.3. Аналіз пожеж надлісництва
Аналіз пожежної обстановки у Чигиринському надлісництві свідчить про
наявність постійних ризиків виникнення лісових пожеж, що зумовлено комплексом
природних та антропогенних чинників. До основних із них належать переважання
соснових насаджень, високий клас природної пожежної небезпеки (2,40),
особливості ґрунтово-кліматичних умов Притясминського регіону, а також значне
рекреаційне навантаження на лісові масиви. За характером поширення
переважають низові пожежі, які виникають унаслідок загоряння лісової підстилки,
сухої трав’яної рослинності та дрібних горючих матеріалів. У сприятливих
метеорологічних умовах (високі температури, тривала відсутність опадів, сильний
вітер) такі пожежі можуть набувати інтенсивного характеру та переходити у
верхові, що становить найбільшу загрозу для соснових деревостанів. Випадки
виникнення лісових пожеж в лісництві документують в «Книзі обліку лісових
пожеж», де зафіксовано всі випадки горіння лісових масивів. Ми проаналізували
стан та динаміку стихійних пожеж за останні п’ять років (табл. 4.4)
47
Таблиця 4.4 – Стан та динаміку стихійних пожеж Чигиринського лісництва
за 2020-2025 рр.
№Дата Час Вид Причина Площа Головна порода в
п/п складання виникне пожежі виникненн лісового насадженнях
акту ння та я пожежі фонду
ліквідаці пройдена
я пожежі пожежею,
га
2020 рік
031. 03.20 14:30 – низова з вини 0,03 Сз
15:15 населення
012. 04.20 03:30 – низова з вини 0,03 Сз
04:30 населення
153. 04.20 16:10 – низова з вини 0,02 Сз
17:30 населення
204. 04.20 4:00 – низова з вини 0,28 Сз
06:00 населення
165. 06.20 16:00 – низова гроза 0,01 Сз
15:30
26. 08.20 00:50 – низова з вини 0,8 Сз
04:50 населення
= 1,17
2021 рік
187. 07.21 05:00- низова з вини 0,08 Сз
05:40 населення
18. 07.21 05:10- низова з вини 0,32 Сз
07:00 населення
189. 07.21 05:100- низова з вини 0,15 Сз
07:00 населення
48
Продовження таблиці 4.4
122.08.21 13:015- низова з вини 0,02 Сз
0 14:15 населення
124.08.21 16:10- низова з вини 0,35 Сз
1 18:00 населення
107.09.21 15:00- низова з вини 0,01 Сз
2 17:00 населення
= 0,93
2022 рік
12.06.22 19:45- низова з вини 0,12
3 20:45 населення
17.06.22 20:10- низова з вини 0,01
4 20:40 населення
127.06.22 05:45- низова з вини 0,1
5 06:45 населення
123.06.22 06:30- низова з вини 0,01
6 07:05 населення
14.07.22 17:35- низова з вини 0,01
7 18:05 населення
= 0,25
2023 рік
Пожеж не виникало
2024 рік
18 25.07.24 14:55- низова з вини 0,02
15:20 населення
2025 рік
Пожеж не виникало
49
Аналіз статистичних матеріалів щодо виникнення лісових пожеж у
Чигиринському лісництві протягом 2020–2025 рр. свідчить про змінний характер
пожежної ситуації, що визначався впливом природно-кліматичних чинників,
антропогенного навантаження та рівнем організації системи охорони лісів від
пожеж. Упродовж усього досліджуваного періоду переважали низові пожежі, які є
типовими для соснових насаджень Притясминських борів із значним
накопиченням лісової підстилки та сухих горючих матеріалів.
У 2020 році на території лісництва було зареєстровано 6 випадків лісових
пожеж загальною площею 1,17 га. Найбільша кількість загорянь виникла у весняно-
літній період, а основною причиною їх виникнення стало необережне поводження
населення з вогнем. Лише один випадок був спричинений природним фактором -
грозою. Найбільшу площу пошкодження зафіксовано під час пожежі у серпні 2020
року, коли вогнем було охоплено 0,8 га лісового фонду. Всі випадки займання
виникли у соснових насадженнях, що підтверджує високий рівень їх природної
пожежної небезпеки.
У 2021 році кількість пожеж залишалася на аналогічному рівні зафіксовано
6 випадків загальною площею 0,93 га. Порівняно з попереднім роком
спостерігалося певне скорочення площ, пройдених вогнем, що може свідчити про
підвищення ефективності оперативного виявлення та локалізації осередків
загоряння. Найбільша кількість пожеж припадала на літній період, коли
спостерігається максимальне висушування лісових горючих матеріалів та
підвищення температурного режиму. Основною причиною загорянь залишався
антропогенний фактор.
У 2022 році пожежна ситуація на території лісництва значно покращилася.
Протягом року виникло 5 низових пожеж загальною площею лише 0,25 га. Усі
випадки займання були пов’язані з діяльністю населення. Скорочення площі
пошкоджених ділянок може бути наслідком посилення профілактичних заходів,
удосконалення системи патрулювання та підвищення ефективності
протипожежного моніторингу.
50
У 2023 році випадків виникнення лісових пожеж у межах Чигиринського
лісництва не зафіксовано. Така ситуація свідчить про результативність комплексу
профілактичних і організаційних заходів, зокрема створення та догляду за
мінералізованими смугами, проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи
серед населення та належної організації чергувань лісової охорони в
пожежонебезпечний період.
У 2024 році було зареєстровано лише один випадок низової пожежі площею
0,02 га, причиною якої стало необережне поводження з вогнем. Незначна площа
пошкодження свідчить про своєчасне виявлення осередку займання та ефективне
реагування лісопожежних підрозділів.
Протягом 2025 року лісових пожеж на території Чигиринського лісництва не
виникало, що характеризує достатньо високий рівень організації системи пожежної
безпеки та ефективність здійснення профілактичних заходів.
У цілому результати аналізу демонструють тенденцію до поступового
зменшення кількості випадків пожеж та площ, пройдених вогнем, упродовж
досліджуваного періоду. Основним чинником виникнення пожеж залишається
людський фактор, що зумовлює необхідність подальшого посилення
інформаційно-просвітницької роботи серед населення, удосконалення системи
патрулювання та застосування сучасних засобів моніторингу пожежної небезпеки.
Домінування низових пожеж у соснових насадженнях підтверджує високий рівень
природної пожежної небезпеки хвойних деревостанів Чигиринського надлісництва
та необхідність постійного вдосконалення системи протипожежного
впорядкування лісових територій.
Основними причинами виникнення лісових пожеж є антропогенний фактор,
зокрема необережне поводження з вогнем під час перебування населення в лісі,
випалювання сухої рослинності, а також порушення правил пожежної безпеки.
Частка природних причин (наприклад, грозові розряди) є значно меншою, однак
також має місце в структурі пожежної небезпеки. Просторовий аналіз показує, що
найбільш вразливими є ділянки з переважанням соснових насаджень на піщаних і
51
супіщаних ґрунтах, а також території, наближені до населених пунктів і
рекреаційних зон. Саме ці ділянки характеризуються підвищеною ймовірністю
виникнення осередків займання. Встановлено, що ефективність реагування на
пожежі значною мірою залежить від оперативності виявлення загорянь, рівня
технічного забезпечення лісових пожежних станцій та своєчасності залучення сил
гасіння. Разом із тим, система моніторингу пожежної небезпеки дозволяє
забезпечити базовий рівень контролю за станом лісових масивів і своєчасне
реагування на надзвичайні ситуації.
Отже, пожежна обстановка у Чигиринському надлісництві характеризується
як напружена, що потребує постійного вдосконалення системи профілактичних
заходів, посилення контролю за відвідуванням лісів населенням та підвищення
рівня готовності пожежно-рятувальних підрозділів.
Таблиця 4.4 – Аналіз лісових пожеж у Чигиринському надлісництві за
основними показниками
Показник Характеристика Аналітична оцінка
Свідчить про контрольований рівень
Переважно поодинокі випадки
Кількість пожеж пожежної ситуації, але з наявністю
з локальним поширенням
ризиків у пікові періоди
Вказує на займання лісової підстилки
Тип пожеж Переважно низові пожежі
та сухої рослинності
Переважно антропогенні
Причини Домінування людського чинника
фактори (необережне
виникнення потребує посилення профілактики
поводження з вогнем)
Породний склад
Підтверджує високу вразливість
пошкоджених Переважно сосна звичайна
хвойних насаджень до вогню
насаджень
Узлісся, рекреаційні зони,
Вказує на вплив рекреаційного
Локалізація пожеж ділянки поблизу населених
навантаження
пунктів
Сезонність Переважно весняно- Корелює з періодом
52
літній період найвищого класу пожежної
небезпеки
У більшості випадків
Свідчить про задовільну роботу ЛПС
Швидкість ліквідації оперативна (на початковій
та лісової охорони
стадії)
Масштаб Локальні осередки без Підтверджує ефективність системи
пошкоджень значних втрат лісового фонду гасіння
Проведений аналіз свідчить, що пожежна ситуація у Чигиринському
надлісництві загалом залишається контрольованою, однак характеризується
стійкою наявністю ризиків виникнення лісових пожеж. Домінування низових
пожеж та антропогенних причин їх виникнення підтверджує необхідність
посилення профілактичної роботи серед населення. Найбільш уразливими є
соснові насадження, що у поєднанні з рекреаційним навантаженням та сезонними
кліматичними факторами формує підвищений рівень пожежної небезпеки.
Водночас оперативна ліквідація більшості осередків займання свідчить про
достатній рівень готовності лісових пожежних підрозділів та ефективність
існуючої системи реагування.
4.4 Удосконалення протипожежної системи підприємтсва
Удосконалення системи охорони лісів від пожеж у Чигиринському
надлісництві є важливим напрямом підвищення ефективності лісогосподарської
діяльності, що зумовлено підвищеним класом природної пожежної небезпеки,
значною часткою соснових насаджень та високим рівнем рекреаційного
навантаження. З урахуванням результатів аналізу пожежної обстановки та стану
протипожежного забезпечення, доцільним є впровадження комплексу
організаційних, технічних та профілактичних заходів. Пріоритетним напрямом є
вдосконалення системи раннього виявлення лісових пожеж шляхом застосування
сучасних технологій моніторингу, зокрема дистанційного спостереження та
53
використання безпілотних літальних апаратів, що дозволить скоротити час
реагування на осередки займання. Важливе значення має модернізація
матеріально-технічної бази лісових пожежних станцій, зокрема оновлення
пожежної техніки, мотопомп, ранцевих обприскувачів та засобів зв’язку, що
сприятиме підвищенню оперативності гасіння пожеж у складних лісових умовах.
Доцільним є також удосконалення протипожежного облаштування території,
включаючи розширення мережі мінералізованих смуг, підтримання
протипожежних розривів у належному стані та покращення транспортної
доступності лісових масивів. Окрему увагу слід приділяти профілактичній роботі
серед населення, що передбачає систематичне інформування щодо правил
пожежної безпеки, встановлення інформаційних матеріалів у рекреаційних зонах
та посилення контролю за їх дотриманням у пожежонебезпечні періоди.
Крім того, необхідним є підвищення рівня взаємодії між лісовою охороною,
лісовими пожежними станціями та добровільними пожежними формуваннями
шляхом проведення регулярних навчань і тренувань, що забезпечить узгодженість
дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій. Загалом реалізація запропонованих
заходів сприятиме підвищенню ефективності системи протипожежного захисту,
зниженню ризику виникнення масштабних лісових пожеж та посиленню стійкості
лісових екосистем.
4.5 Заходи з охорони праці в господарстві
Організація охорони праці в Чигиринському надлісництві є невід’ємною
складовою виробничої діяльності підприємства та спрямована на забезпечення
безпечних умов праці працівників лісового господарства, попередження
виробничого травматизму та професійних захворювань. Система охорони праці на
підприємстві формується відповідно до вимог чинного законодавства України,
зокрема Закону України «Про охорону праці», а також галузевих нормативних
актів і інструкцій з безпеки виконання лісогосподарських робіт. Контроль за
54
дотриманням вимог охорони праці здійснюється адміністрацією надлісництва та
відповідальними посадовими особами у структурних підрозділах.
Діяльність служби охорони праці філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси
України» організовується відповідно до затверджених планів роботи та графіків
проведення перевірок, що вводяться в дію наказами директора філії. Основною
метою функціонування служби є забезпечення належного рівня безпеки праці,
профілактика виробничого травматизму, контроль за дотриманням вимог
нормативно-правових актів з охорони праці та створення безпечних умов праці в
структурних підрозділах підприємства. Відділ охорони праці та цивільного захисту
систематично здійснює контрольні перевірки стану охорони праці у Вінницькому,
Гайсинському, Жмеринському, Тульчинському, Оникіївському, Чорноліському,
Звенигородському, Корсунь-Шевченківському, Черкаському та Чигиринському
надлісництвах філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України», а також у
підпорядкованих їм структурних підрозділах. Під час перевірок оцінюється
дотримання вимог охорони праці, пожежної безпеки, виробничої санітарії та
цивільного захисту, а також ефективність функціонування системи управління
охороною праці. Служба охорони праці здійснює свою діяльність у тісній взаємодії
з іншими структурними підрозділами підприємства, керівниками виробничих
підрозділів, профільними спеціалістами та представниками профспілкових
організацій. Така координація забезпечує комплексний підхід до реалізації заходів
з охорони праці, підвищення рівня виробничої безпеки та формування належної
культури безпечної праці в лісогосподарській галузі.
Служба охорони праці філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України»
функціонує у складі начальника Відділу охорони праці та цивільного захисту, який
виконує обов’язки керівника служби охорони праці, а також провідних інженерів з
охорони праці відповідного відділу. Працівники служби безпосередньо
підпорядковуються директору філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси
України», що забезпечує належний рівень організації та контролю за станом
охорони праці в структурних підрозділах підприємства. За кожним надлісництвом
55
закріплений відповідальний інженер з охорони праці, який здійснює контроль за
дотриманням вимог законодавства у сфері охорони праці, проводить
профілактичну роботу щодо попередження виробничого травматизму та бере
участь у впровадженні заходів із підвищення рівня безпеки праці. У своїй
професійній діяльності працівники служби охорони праці керуються чинним
законодавством України, нормативно-правовими актами з охорони праці,
положеннями колективного договору, внутрішніми нормативними документами та
локальними актами з охорони праці, що діють у межах філії «Центральний лісовий
офіс» і ДП «Ліси України». Такий підхід забезпечує системне функціонування
служби охорони праці та сприяє створенню безпечних умов праці для працівників
лісогосподарської галузі.
Система охорони праці у надлісництві організована відповідно до вимог
нормативно-правового акта «Мінімальні вимоги щодо безпеки і здоров’я на роботі
працівників лісового господарства та під час виконання робіт із зеленими
насадженнями», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 27
листопада 2023 року № 17953 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
13 грудня 2023 року за № 2167/41223. Виконання лісогосподарських робіт
здійснюється відповідно до затверджених технологічних процесів, виробничих
регламентів та інструкцій з безпечного виконання робіт, розроблених з
урахуванням специфіки лісогосподарського виробництва. До початку виконання
робіт працівники в обов’язковому порядку проходять вступний, первинний,
повторний, позаплановий або цільовий інструктажі з охорони праці відповідно до
характеру виконуваних виробничих операцій. Особлива увага приділяється
дотриманню вимог безпеки під час проведення лісосічних робіт, експлуатації
лісогосподарської техніки, використання моторизованого інструменту, виконання
робіт підвищеної небезпеки та перебування працівників у пожежонебезпечних
лісових масивах. Реалізація зазначених заходів спрямована на зниження рівня
виробничого травматизму, попередження професійних ризиків та забезпечення
безпечних умов праці в системі лісового господарства.
56
Основні заходи з охорони праці включають проведення інструктажів з
безпеки праці (вступних, первинних, повторних та позапланових), навчання
працівників правилам безпечного виконання робіт у лісових умовах, а також
перевірку знань з охорони праці. Особлива увага приділяється роботам підвищеної
небезпеки, зокрема лісосічним роботам, використанню бензомоторного
інструменту та пожежогасінню. Працівники забезпечуються засобами
індивідуального захисту відповідно до встановлених норм, включаючи спецодяг,
захисне взуття, каски, рукавиці та інші засоби, необхідні для виконання
лісогосподарських робіт. Важливим напрямом є профілактика нещасних випадків
шляхом аналізу виробничих ризиків, своєчасного виявлення потенційно
небезпечних факторів та впровадження коригувальних заходів. Також
здійснюється контроль за технічним станом машин, механізмів та обладнання, що
використовується у виробничому процесі.
Під час проведення інструктажів з безпечного виконання лісосічних робіт
особлива увага приділяється вимогам щодо допуску працівників до виконання
робіт підвищеної небезпеки. До проведення лісосічних робіт допускаються
виключно особи, які пройшли обов’язковий медичний огляд, відповідне
професійне навчання, інструктажі з охорони праці та мають офіційний допуск до
виконання зазначених видів робіт. Перед початком виробничого процесу всі
працівники проходять цільовий інструктаж щодо особливостей виконання робіт,
потенційних небезпечних факторів та заходів безпеки безпосередньо на
виробничому об’єкті. Особливий акцент робиться на необхідності проведення
превентивних заходів, спрямованих на попередження виробничого травматизму,
аварійних ситуацій та професійних ризиків. У надлісництві значна частина
виробничих операцій належить до категорії робіт підвищеної небезпеки, що
потребує систематичного навчання та щорічної перевірки знань працівників з
питань охорони праці. До таких робіт належать вантажно-розвантажувальні
операції, технічне обслуговування і ремонт елементів підвіски транспортних
засобів, експлуатація підйомних механізмів на автомобілях-самоскидах,
57
проведення лісосічних робіт, трелювання та транспортування деревини. За
результатами перевірки знань працівникам видаються відповідні дозвільні
документи на право виконання зазначених робіт. Важливою складовою системи
управління охороною праці є постійний контроль та моніторинг дотримання
працівниками вимог виробничої та трудової дисципліни, що сприяє підвищенню
рівня безпеки праці та мінімізації ризиків виникнення нещасних випадків у
лісогосподарському виробництві (табл.4.5).
Таким чином, система охорони праці в Чигиринському надлісництві
забезпечує базовий рівень безпеки виробничих процесів і сприяє зниженню ризику
виробничого травматизму. Подальше її вдосконалення передбачає посилення
навчання персоналу, модернізацію засобів індивідуального захисту та підвищення
рівня культури безпеки праці.
Таблиця 4.5 – Небезпечні фактори в лісовому господарстві та заходи захисту
Небезпечні
Характер прояву ризику Заходи захисту та запобігання
фактори
1 2 3
Використання
бензомоторного Проведення інструктажів, використання
Механічні травми, порізи,
інструменту ЗІЗ (каски, рукавиці, захисні окуляри),
вібраційне навантаження
(бензопили, технічний огляд інструменту
кущорізи)
Лісосічні роботи Дотримання технологічних карт,
Падіння дерев,
(валка дерев, зонування небезпечних територій,
травмування працівників
трелювання) робота під наглядом майстра
Опіки, отруєння Забезпечення ЛПС засобами гасіння,
Лісові пожежі продуктами горіння, навчання персоналу, оперативне
загроза життю реагування
Переохолодження, Регламентація режиму праці та
Робота в складних
перегрів, зниження відпочинку, забезпечення спецодягом за
погодних умовах
працездатності сезоном
58
Продовження табл. 4.5
1 2 3
Пересування ДТП, травмування при Контроль технічного стану транспорту,
лісовими дорогами транспортуванні дотримання швидкісного режиму
Контакт з хворими Використання захисного одягу,
Біологічні ризики, алергічні
або пошкодженими санітарні обробки, моніторинг
реакції
деревостанами фітосанітарного стану
Обмеження доступу до лісу,
Пожежонебезпечний Виникнення
патрулювання, інформаційні
період неконтрольованих загорянь
попередження
У результаті проведеного дослідження системи протипожежного
облаштування та охорони праці Чигиринського надлісництва встановлено, що
підприємство реалізує комплекс заходів, спрямованих на запобігання виникненню
лісових пожеж, їх своєчасне виявлення та оперативну ліквідацію, а також на
забезпечення безпечних умов праці працівників лісового господарства. Аналіз
пожежної ситуації показав, що територія надлісництва характеризується
підвищеним класом природної пожежної небезпеки (2,40), що обумовлено значною
часткою соснових насаджень, природно-кліматичними особливостями регіону та
рекреаційним навантаженням. Основною причиною виникнення лісових пожеж
залишаються антропогенні фактори, що зумовлює необхідність посилення
профілактичної роботи серед населення.
Встановлено, що система протипожежного захисту охоплює організаційні,
технічні та профілактичні заходи, зокрема функціонування лісових пожежних
станцій, облаштування протипожежних розривів і мінералізованих смуг,
організацію патрулювання, а також використання засобів зв’язку і моніторингу.
Разом із тим визначено потребу подальшого вдосконалення матеріально-технічної
бази та впровадження сучасних технологій раннього виявлення пожеж. Система
охорони праці на підприємстві в цілому відповідає вимогам чинного законодавства
та включає проведення інструктажів, навчання працівників, забезпечення засобами
59
індивідуального захисту, контроль безпечного виконання виробничих процесів.
Найбільш небезпечними залишаються лісосічні роботи, експлуатація
механізованого інструменту та діяльність у пожежонебезпечний період, що
потребує постійного контролю.
Отже, система протипожежного облаштування та охорони праці
Чигиринського надлісництва є функціональною та забезпечує базовий рівень
безпеки лісових масивів і працівників, однак потребує подальшого вдосконалення
шляхом модернізації технічного забезпечення, розвитку системи моніторингу та
посилення профілактичних заходів.
60
ВИСНОВКИ
У результаті виконання дипломної роботи здійснено комплексну оцінку
стану протипожежного облаштування лісів Чигиринського надлісництва,
проаналізовано природно-кліматичні умови, структуру лісового фонду, пожежну
обстановку та систему охорони лісів від пожеж.
1. Встановлено, що територія надлісництва характеризується підвищеним
класом природної пожежної небезпеки (2,40), що зумовлено переважанням
соснових насаджень, особливостями ґрунтово-кліматичних умов та значним
рекреаційним навантаженням. Основним фактором виникнення лісових пожеж є
антропогенна діяльність, що обумовлює необхідність посилення профілактичних
заходів і контролю за відвідуванням лісових масивів населенням.
2. Аналіз структури лісового фонду показав переважання лісових земель у
загальній площі, а також значну частку середньовікових насаджень, що свідчить
про інтенсивне ведення лісогосподарської діяльності та сформовану вікову
структуру деревостанів. У породному складі домінують сосна звичайна та дуб
звичайний.
3. Система протипожежного облаштування загалом є ефективною та включає
організаційні, технічні й профілактичні заходи, зокрема функціонування лісових
пожежних станцій, створення мінералізованих смуг і протипожежних розривів, а
також систему патрулювання. Водночас визначено потребу подальшого
вдосконалення технічного забезпечення та системи раннього виявлення пожеж.
4. Система охорони праці на підприємстві відповідає чинним нормативним
вимогам та забезпечує базовий рівень безпеки працівників, однак потребує
подальшого вдосконалення у напрямі профілактики виробничого травматизму та
підвищення рівня підготовки персоналу.
5. З метою підвищення ефективності протипожежного захисту та зниження
ризику виникнення лісових пожеж доцільно:
61
- удосконалити систему раннього виявлення пожеж із використанням
сучасних технологій моніторингу (дрони, супутникові дані);
- оновити матеріально-технічну базу лісових пожежних станцій, включаючи
пожежну техніку та засоби зв’язку;
- розширити мережу мінералізованих смуг і забезпечити належний стан
протипожежних розривів;
- активізувати роз’яснювальну роботу серед населення щодо дотримання
правил пожежної безпеки;
- удосконалити систему патрулювання в періоди підвищеної пожежної
небезпеки;
- підвищити рівень професійної підготовки працівників шляхом регулярних
навчань і тренувань;
- посилити контроль за дотриманням вимог охорони праці під час виконання
лісогосподарських робіт.
Отже, реалізація запропонованих заходів сприятиме підвищенню рівня
пожежної безпеки, зменшенню ризику виникнення лісових пожеж та забезпеченню
сталого функціонування лісового господарства.
62
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Зібцев С.В. Лісова пірологія: підручник. Вид. 2-ге, доповнене і перероблене
/ С.В. Зібцев та ін. // Київ: «Наукова Столиця» ФОП Шмидко Т.С., 2020. 423 с.
2. Зібцев С.В. Лісова пірологія: підручник / С.В. Зібцев та ін. // Корсунь-
Шевченківський: ФОП Гаврищенко В.М., 2016. 331 с.
3. Свириденко В.Є. Лісова пірологія: підручник / Свириденко В.Є., Бабіч
О.Г., Швиденко А.Й. // Київ: Агропромвидав України, 1999. 172 с.
4. Зібцев С.В. Інтегрована система охорони лісів від пожеж: монографія / С.В.
Зібцев та ін. Київ: «Наукова Столиця» ФОП Шмидко Т.С., 2020. 350 с.
5. Зібцев С.В. Пожежна небезпека лісів зони відчуження Чорнобильської
АЕС та підвищення їх пожежостійкості: монографія / С.В. Зібцев та ін. Київ:
"Наукова столиця" ФОП Шмидко Т.С., 2018. 233 с.
6. Білоус М.М., Піхало О.В., Білоус В.М. Видовий склад лісових культур на
сільськогосподарських землях Східного Полісся. http://www.nbuv.gov.ua/e-
journals/Nd/2012_7/12bmm.pdf , (дата звернення: 17.03.2024).
7. Возьняк А. М, Сорока М.І. Синтаксономія та синфітосозологічна
категоризація чорновільхових лісів Західного Поділля. Львів: РВВ НЛТУ України.
2013. №11. URL: http://webcache.googleusercontent.nbuv.gov.ua/j-
pdf/Nplanu_2013_11_11 (дата звернення: 12.02.2024).
8. Гордієнко І.І.. Олешківські піски та біоценотичні зв'язки в процесі їх
заростання. К. : Вид-во «Наук. Думка».1969.
9. Гриб В.М. Осадчук Л.С. та Гриб В.І. Відтворення соснових деревостанів
Східного Полісся України : монографія. 2016. Нац. ун-т біоресурсів і
природокористування України, Нац. лісотехн. ун-т України. Київ: Компринт. 233
c. – Бібліогр.: С. 172-217.
10. Дробович А.В. Продуктивність чистих та змішаних насаджень сосни
звичайної в умовах ДП «Попільнянське ЛГ»: кваліфікаційна робота: 205 лісове
господарство. Житомир, 2013. URL:
63
http://ir.polissiauniver.edu.ua/bitstream/123456789/4568/7/SPEG_2013_33.pdf (дата
звернення: 23.03.2024).
11. Ейсмонт В.С. Культури сосни звичайної на ґрунтах з виходами на
поверхню кам'янистих порід на території ДП «Коростишівське лісове
господарство». Національний лісотехнічний університет України, Науковий вісник
НЛТУ України. 2016. Вип. 26.5. С. 36-40. URL:
https://nv.nltu.edu.ua/Archive/2016/26_5/7.pdf (дата звернення: 25.03.2024).
12. Жуковський О.В. Ріст та продуктивність експериментальних культур
сосни звичайної з різною густотою. Науковий вісник НЛТУ України. 2015. Вип.
25.10. - С. 109-113. – URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2015_25. (дата
звернення: 12.02.2023)
13. Заїка В.К., Кендзьора Н.З. Біологічна продуктивність сосни звичайної в
лісових культурах Розточчя. URL: http://base.dnsgb.com.ua/files/journal/Lisove-
gospodarstvo-l-p-d-promyslovist/2007_33/33_24-28.pdf (дата звернення: 16.03.2024)
14. Заячук В.Я. Дендрологія: Підручник. Л.: Апріорі. 2008. 656с.
15. Інженерно-геологічні умови Черкаської області. URL:
https://geotop.com.ua/injenerno-geologicheskie-usloviya-cherkasskoy-oblasti_ua.php
(дата звернення: 10.04.2024).
16. Кімейчук І.В., Радько Р.П., Хрик В.М., Левандовська С.М.,
Соколенко К.І., Ребко С.В. Оцінка стану лісових культур, створених на
перелогових землях Рівненщини. Агробіологія. 2021, № 2. URL:
https://rep.btsau.edu.ua/bitstream/BNAU/7162/1/Otsinka%20stanu%20lisovykh%20kul
tur.pdf (дата звернення: 10.04.2024).
17. Ключка С.І. Сорока М.І., Чемерис І.А. Сучасний стан та особливості
формування соснових борів на Притясминських пісках. The I International Science
Conference on Multidisciplinary Research, January 19 – 21, 2021, Berlin, Germany. 1102
p. Р. 53-58.
64
18. Комплексне лісогосподарське районування України і Молдавії/
Генсирук С.А., Шевченко С.В., Генсирук С.А., Бондарь В.С. К. Вид-во «Наук.
Думка», 1981.
19. Культури сосни звичайної в Україні : монографія / К. : Гордієнко М.І.,
Шлапак В.П., Гойчук А.Ф, Рибак В.О., Маурер В.М., Гордієнко М.Н. &
Ковалевський С.Б. Вид-во Ін-ту аграрної економіки УААН.2002.
20. Лакида П. І., Биченко В. Б. Лісівничо-таксаційна характеристика дубових
деревостанів Придніпровського правобережного лісостепу. Науковий вісник НЛТУ
України. 2017. Вип. 27(5). С. 1–14.
21. Ловинська В.М., Балабак А.Ф., Маслікова К.П., Молибога А.С.
Лісівничо-таксаційна характеристика соснових деревостанів в умовах
Лівобережного Придніпровського Степу України. Збірник наукових праць
Уманського національного університету садівництва. 2015. Вип. 87(1). С. 30-36.
URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/zhpumus_2015_87%281%29__(дата звернення:
12.02.2024).
22. Лялін О.І., Тарнопільська О.М., Ткач Л.І., Мусієнко С.І., В. В.
Бондаренко В.В.. Схожість, збережуваність і стан сіянців сосни звичайної (Рinus
sylvestris l.), вирощених у контейнерах. Науковий вісник НЛТУ України, 2020, т. 30,
№ 2. С. 44-48. https://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/2150 (дата
звернення: 23.03.2024).
23. Мусієнко С.І., Румянцев М.Г., Лук'янець В.А., Тарнопільська О.М.,
Бондаренко В.В., Ющик В.С. Стан і продуктивність соснових насаджень
Лісостепової частини Харківщини. Науковий вісник НЛТУ України, 2021, т. 31, №
6. С. 41-47. https://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/2374 (дата звернення:
20.03.2024).
24. Олійник І.Я., Загвойська Л.Д., Куриляк В.М., Шведюк Ю.В.
Продуктивність соснових деревостанів природного і штучного походження в
умовах Малого Полісся. Наукові праці Лісівничої академії наук України, 2014. Вип.
65
12. С. 159-165. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nplanu_2014_12_24 (дата звернення:
25.03.2024).
25. Особливості формування високопродуктивних березово-соснових
деревостанів Західного Полісся : монографія / В.М. Гончар, Л.І. Копій,
О.М. Клименко, С.Л. Копій. – Рівне : НУВГП, 2028. – 202 с.
26. Остапчук О.С. Сучасний стан дубово-ялинових культур південної
частини Правобережного Лісостепу України. Науковий вісник НЛТУ України. 2015.
Вип. 25.10. С. 81-87. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2015_25. (дата
звернення: 12.02.2024).
27. Проект організації та розвитку лісового господарства Державного
підприємства «Чигиринське лісове господарство» Черкаського обласного
управління лісового та мисливського господарства. Державне агентство лісових
ресурсів України, Українське державне проектне лісовпорядне виробниче
об’єднання, Українська лісовпорядна експедиція. Ірпинь. 245 с., 2014.
28. Типологія лісів Українських Карпат/ Герушинський З.Ю. Навч. посібн.
Львів : Вид-во «Піраміда». 1996. 208 с.
29. Ткачук В.І., Струтинський О.В. Вирощування лісових культур сосни
звичайної різної густоти. Науковий вісник. 2004, вип. 14.5, Лісові культури та
фітомеліорація. С. 225 – 232. URL: file:///C:/Users/user/Downloads/viroschuvannya-
lisovih-kultur-sosni-zvichaynoyi-riznoyi-gustoti%20(1).pdf (дата звернення:
12.02.2024).
30. Хомюк П.Г. Максімов С.О. Динаміка радіального приросту стовбурів
дерев в окремих лісорослинних умовах на осушених лісових ділянках Рівненщини.
Науковий вісник НЛТУ України. 2015. Вип. 25.10. С. 27-32. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2015_25 (дата звернення: 12.02.2023)
32. Центральноєвропейські лишайникові ліси сосни звичайної. Григора,
Соломаха, 2005. Дідух, Фіцайло, Коротченко та ін., 2011. Ткачик, 2010.
Matuszkiewicz, 2007. URL: з http://gcs.org.ua/habitats/91t0/ (дата звернення:
12.02.2024).
66
33. Держлісагентство України. Офіційний сайт [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: https://forest.gov.ua/ – Назва з екрана.
34. Dyderski, M. K., Paź, S., Frelich, L. E., & Jagodziźski, A. M. (2018). How
much does climate change threaten European forest tree species distributions. Global
Change Biology, 24(3), 1150–1163. https://doi.org/10.1111/gcb.13925
35. Hlásny, T., Krokene, P., Liebhold, A., Montagné-Huck, C., Müller, J., Qin, H.,
& Viiri, H. (2019). Living with bark beetles: Impacts, outlook and management options.
From Science to Policy, 8. https://doi.org/10.36333/fs08
36. Toreti, A., Bavera, D., Acosta Navarro, J., Arias-Muñoz, C., Barbosa, P., De
Jager, A., & Salamon, P. (2023). Drought in Europe – August 2023. Publications Office
of the European Union, Luxembourg.
https://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/handle/-JRC135032
37. Xanke, J., & Liesch, T. (2022). Quantification and possible causes of declining
groundwater resources in the Euro-Mediterranean region from 2003 to 2020.
Hydrogeology Journal, 30, 379–400. https://doi.org/10.1007/s10040-021-02448-3
38. Aleksandrowicz-Trzcińska, M., Drozdowski, S., Studnicki, M., & Żybura, H.
(2018). Effects of Site Preparation Methods on the Establishment and Natural-
Regeneration Traits of Scots Pines (Pinus sylvestris L.) in Northeastern Poland. Forests,
9(11), 717. https://doi.org/10.3390/f9110717
39. Przybylski, P., Konatowska, M., Jastrzębowski, S., Tereba, A., Mohytych, V.,
Tyburski, Ł., & Rutkowski, P. (2021). The Possibility of Regenerating a Pine Stand
through Natural Regeneration. Forests, 2021, 12. https://doi.org/10.3390/f12081055
40. Gerstenberg, T., Baumeister, C. F., Schraml, U., & Plieninger, T. (2020). Hot
routes in urban forests: The impact of multiple landscape features on recreational use
intensity. Landscape and Urban Planning. 203, 103888.
https://doi.org/10.1016/j.landurbplan.2020.103888
41. Cuesta, B., Rey Benayasa, J.M., Gallardob, A., Villar-Salvadora, P., González-
Espinosac, M. (2012). Soil chemical properties in abandoned Mediterranean cropland
67
after succession and oak reforestation. Acta Oecologica, 38: 58–65.
https://doi:10.1016/j.actao.2011.09.004
68
ДОДАТКИ
69
ДОДАТОК А
Рисунок А.1 – Техніка для здійснення протипожежних заходів
70
Рисунок А.2 – Проведення інструктажу лісничим Чигиринського лісництва
(Бобильов Ю.Г.)
Рисунок А.3 – Система моніторингу пожежної безпеки лісництва
71
Рисунок А.4 – Протипожежна техніка
Рисунок А.5 – Проведення роз’яснювальної роботи лісничим Чигиринського
лісництва (Бобильов Ю.Г.)
72
Рисунок А.6 – Демонстраційний куточок протипожежного обладнання
Рисунок А.7 – Проведення роз’яснювальної роботи серед студентів лісничим
Чигиринського лісництва (Бобильов Ю.Г.)
73
Рисунок А.8– Спільні навчання Чигиринського лісництва з працівниками ДСНС
Рисунок А.9 – Спільні навчання Чигиринського лісництва з працівниками ДСНС
74
Рисунок А.10 – Фіксування пожежі в Чигиринському лісництві
Рисунок А.11 – Мінералізовані смуги в Чигиринському лісництві
75
Рисунок А.12 – Мінералізовані смуги в Чигиринському лісництві
Рисунок А.13 – Стенди протипожежної безпеки в Чигиринському лісництві
76
Рисунок А.14 – Стенди протипожежної безпеки в Чигиринському лісництві
Рисунок А.15 – Стенди протипожежної безпеки в Чигиринському лісництві
77
Рисунок А.16 – Стенди протипожежної безпеки в Чигиринському лісництві
Рисунок А.17 – Стенди протипожежної безпеки в Чигиринському лісництві
78
Рисунок А.18 – Стенди протипожежної безпеки в Чигиринському лісництві
Рисунок А.19 – Стенди протипожежної безпеки в Чигиринському лісництві
MIHICTEPCTBO OCBITM IH AYKM YKPAÏHH
YEPKACHKMM AEPXABHMŽ TEXHOJIOI4HHMY HIBEPCHTET
bakyJbTeT TeXHOJIOriŽ, 6yiiBHHLTBa Ta pauioHalbHOrO npuponoKOPHCTYBaHHA
(ua3na pakynbTery)
Kabenpa nicoBoro rocnonapcTBa Ta pauioHaIbHOrO HpHpoIOKOPHCTYBAHHA
(nouna MSDA Kahcjpn)
«lo3 axHeTy 10nymeHo»
Mapenpu JIIPII
IHpina YEMEPHC
niannc) (iniuianH, npissuue)
2026p.
TPAOIYHAJ 0KYMEHTAIIA
A0 KBaniğikauižHoi po6oTH
ő a ka IaB p a
(oCBİTHBOo-KBanihikarižHuă piBeHE)
Ha TeMy: «OuiHKa cTaHy IIpoTHNOKEKHOr0 00IaITYBaHHA JIİciB
YurHpHHCLKOrO HanJiCHHITBa Hþiuiï «LeHTPaJbHHÄ JİCOBHÝ oHic
III «Jlicu YKpaïHH»»
(Ha3Ba TeMH 3IİIHO 3 Haka3OM)
BuKOHaB: 3100yBay BHIoi oCBİTH 4 Kypcy,
rpyıu JIT-27cK
CneniabHOCTİ: 205 «JlicoBe rocnonapcTBO>
(unop iH asBa Harıpamy niaroroBKH, CneuianbHOCTi)
KxenayOB AHApiň MuxaÄJOBHY
(npisBue, im'a, no 6aTbKOBİ 3noőyBaua BHLỊOÏ OcBİTH)
KepisHHKha PygfậH MAKCIMYYK
(n pisBAume Ta iniuianH)
HopmOKOHTPOME IHrpina YEMEPHC
(npi3BHuue Ta iHiųianu)
3acBinyyro, IỊo y yịňK BaIihikauišaiň poőoriH eMaE 3arnO3H4eHL 3 npaus iHIHX aBTOpiB
bes BinOBiIHHX nOCHIaHb
3n06yBay BHILOŤo CBiTH
(ninHc)
Yepkacu 2026 poxy
1
Слайд 1
Слайд 2
2
Слайд 3
Слайд 4
3
Слайд 5
Слайд 6
4
Слайд 7
Слайд 8
5
Слайд 9
Слайд 10
6
Слайд 11
Слайд 12
7
Слайд 13
Слайд 14
8
Слайд 15
Слайд 16
9
Слайд 17
Слайд 18
10
Слайд 19
Слайд 20
11
Слайд 21
Слайд 22
12
Слайд 23
Слайд 24
13
Слайд 25
Слайд 26