ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9854| Title: | Стан лісових насаджень після проведення рубок догляду у дубових насадженнях Таганчанського лісництва Корсунь-Шевченківського надлісництва філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України» |
| Authors: | Ткачук, Оксана Михайлівна Кучер, Богдан Олегович |
| Keywords: | тип лісу;бонітет;рубки догляду;інтенсивність зрідження;освітлення;прочищення;проріджування;прохідна рубка;таганчанське лісництво;корсунь-шевченківське надлісництво |
| Issue Date: | 5-Jun-2026 |
| Abstract: | Випускна кваліфікаційна робота бакалавра: 52 с., 15 рисунків, 8 таблиць, 32 літературних джерела, мультимедійна презентація. Мета роботи – оцінка стану дубових насаджень після проведення рубок догляду та визначення ефективності цих заходів у Таганчанському лісництві Корсунь-Шевченківського надлісництва. Об’єкт дослідження – дубові деревостани Таганчанського лісництва, в яких проводилися рубки догляду. У бакалаврській кваліфікаційній роботі проаналізовано літературні джерела щодо особливостей проведення рубок догляду у дубових насадженнях Таганчанського лісництва. Досліджено сучасний стан деревостанів, обсяги та інтенсивність проведення рубок догляду, а також їх вплив на основні лісівничо-таксаційні показники за результатами обстежень і закладених пробних площ. Проаналізовано товарно-сортиментну структуру дубових насаджень, динаміку середнього запасу та розподіл насаджень за віком і бонітетом. На основі отриманих результатів оцінено ефективність лісівничих заходів і обґрунтовано рекомендації щодо підвищення продуктивності та біологічної стійкості дубових деревостанів. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9854 |
| Appears in Collections: | 205 Лісове господарство (Лісове господарство) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| КРБ Б. Кучер, 05.06.2026.pdf Restricted Access | 14.15 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
4 YEPKACLKHĚ CHERCASSY IEPKABHHĂ STATE TEXHOJIOTIYHHŭ TECHNOLOGICAL YHIBEPCHTET UNIVERSITY 205 «JIicoBe rocnonapcTBO) Kacepa JIicoBOrO TOCIONapcTBa Ta paioHaBHOTO IIpHponoKOPHCTYBaHHA A HOT AIISA Ha KBanipikauiňHy poóoTy őakanaBpa 3106yBaya BHILOi ocBİTH Kyyepa BornaHa OuerOBHYa (npisBnue, iniuianH) Hà TeMy: «CTaH IICOBHX HacakeHb IİCJIA IpOBeneHHA pyõoK 10rIAIY Y AVbOBHX HacanKeHHAX TaraHyaHCLKOTO JliCHHUTBa KopcyHb-lleBYeHKİBCLKOrO HanJiCHHITBaþiıii «leHTpatbHHĂ JIicoBHň Ohic» III «JlicH YKpaïHH» » BuycKHa KBaJihikauiğHa poốoTa őakanaBpa: 52 c., 15 pHcyHKİB, 8 TaőiHUL, 32 JIITepaTYPHHX IKepela, MYJIBTHMeAIÄHa ipezeHTauia. Mera po60TH – OİHKa CTaHy IyõOBHX HacanxeHb nicnAn pOBeNCHHA pyőok IOrIANY BH3HaYeHHA eeKTHBHOCTİ IHX 3aXOIİB y TaraH4aHCLKOMy icHHUTBİ KopcyHb Ta IIleByeHKİBCLKOrO HaIJIICHHUTBa. Ị0CJIİNKEHHA - Iy60Bİ 1epeB0CTaHH TaraHyaHCBKOrO JIiCHHITBa, B AKHX 06°eKT IIpOBOMIHCA PyókH 10rJIAIY. y őakaJiaBpcbKiň KBanidikaniŽHiň pobori npoaHaii3OBAHo JiTepaTYPHİ 1Kepena oco6HBOCTeŇ IIpOBeICHHA pyõoK I0r1AIY y AyoOBHX HacanKEHHAX TaraHyaHCbKOro IiCHHUTBA,AocIiiKOHO cyyacHHṁ CTaH AepeBOCTaHİB, 00cArH Ta İHTeHCHBHÍCTH IIpOBeneHHA pybok 10r1AIY, a TaKOK iX BIJIHB Ha oCHOBHİ IİciBHHY0 TaKcauiŽHİ IOKa3HHKH 3a pe3yIBTATaMH 00CTeKEHb 1 3aKJIaneHHX ipoóHHX JIOI. IIpoaHaii30BaHO TOBapH0-copTHMeHTHY CTPyKTYDy IybOBHX HacaıKeHb, IHHaMİKY cepenHLOrO 3aInacy Ta posnoNI HacaIKEHL 3a BIKOM i bOHÍTeTOM. Ha oCHOBi oTPHMaHHX pesyIbTaTİB OLiHCHO eeKTHBHICT5 JIİcIBHHYMX 3axO1IB 1 06rpyHTOBAHO peKoMeHIai IIONO IiNBHWeHHA IIDOIYKTHBHOCTÍ Ta b1oJIOriYHOỈ CTIŽKOCTİ IyőOBHX 1epeBocTaHİB. Kaiovosi cIo8a: THII JIICY, BOHITET, PYEKM 10rJIAIY, IHTEHCHBHICTb 3PIDKEHHA, OCBITJIEHHA, IIPOYMIIIEHHA, IIPOPIIDKYBAHHA, IIPOXIIHA PYEKA. GornaH Kyyep (npi3BHue, im'a) 2026 p. YEPKACLKMĂ CHERCASSY STATE AEPKABHMĂ TECHNOLOGICAL TEXHOJIOrHHHH UNIVERSITY YHIBEPCHTET cneuiaJIbHİCT5 205 <«JIicOBe rocHonapCTBO» (Unop i Ha3Ba crneuiaNbHOcTi) Kapexpa JlicoBoro rocnogapcTBa Ta pauioHanbHOrO IpHponOKOPHCcTYBaHHA BIITYK Ha KBAJIiğikanišny po6oTy 6akanaspa 3106yBaya BHIOi ocBiTH Kyyepa BornaHa OneroBH4a (npisBIuIe, iM'a, no-6aTbKOBİ 3n06yBana BALOÏ OCBİTH) Ha TeMy: «CTaH icoBHX HacanKeHL nicIA npOBeneHHA PYốOK A0rNIIY Y AVốOBHX HacanKeHHAX TaranyaHCbKOrO JicHHUTBa KopcyHb-IlleBYeHKİB CLKOro HaluiCHHITBa hiniï ILeHTpaJbHHú JICOBHỶ ohic II «JicH KpaïHH») » TIpencTaBneHa KBaTihikauižHa poố0Ta Kyyepa 5.0. BİJNOBİnae ycim BHMOraM 3aB1aHHA. TlpejcraBIEHa 6akanaBpcbKa KBanihikauižua pobora e aKTyaJIbHHM İ IIpakTHYHO 3HayyuHM n0cIİIKEHHAM, IIpHCBAYeHHM oco6IHBocTAM IpoBeneHHA pyóok AorJIAIY Ta ix BnJIHBy Ha oopMyBaHHA i nponyKTHBHİCTb 1yŐOBHX HacanKeHb y TaraH4aHCLKOMy icHHUTBİ. 3 orAIY Ha BaxIHBY poJIb AyőOBAX 1epeBOCTAHİB Y IicOBOMy hoHAi JlicocTeny YkpaïHH, O6paHa TeMa e CBO€HaCHOK) Ta Mae BarOMe IīpHKJIaIHe 3HaYeHHA IiIBHleHHA epeKTHBHOCTİ BeneHHA JIİCOBOro rocionapcTBa. y npoueci BUKOHaHHA poboTH CTYIeHT IponeMOHCTPyBaB 10CTaTHIĂ pİBeHb TeopeTHYHOi niNroTOBKH, YMİHHA aHai3y BaTH IiciBHHYİ npouecn Ta upauoBaTH 3 BHpooHHUMH Marepianamu. y poőori npoBeneHO KOMIJEKCHHÄ aHanis pyőoK IorIANY (ocBirNeHb, IpoHHLIeHB, popimxyBaHb npoxiąHHX pyõox), ix İHTeHCHBHOCTİ Ta BIJIHBy Ha oCHOBHİ IiCİBHHYO-TaKcauiŽHİ NOKa3HHKH AyõOBHX HacanxeHb. Oco6IHBY YBary npuIiNeHO YMOBaM MİcuespocTaHHA, THnaM nicy, BİKOBİŭ CTpyKTypi Ta TOBapHO-CopTHMeHTHIĂX apakTepHcTHUİ HepeBocTaHİB. Po6oTa Mae yiTKY noriYHy crpyKTypy, o6rpyrTOBaHY MeTy Ta nocIiJOBHO po3Kpari 3aBuaHHA. OrpHMaHi pesynbraTH y3araMbHeHO y BArIAAİ 3MiCTOBHHX BHCHOBKİB i npaKTHYHHX pekoMeHnaniň, AKİ MOXYTb 6yru BHKOPHCTaHi y BHpooHHuiň nisNBHOCTİ NiCHHITBa. Marepiaı BHKJnaneHO Ha HanexHOMy HaykoBoMY pisui 3 noTpuMaHHIM BHMOr 10 OhopmneHHA KBaniikauiÄHHX poőiT. Braxaio, uo GakanaBpCbKa KBaJnihikauiMHa poőora BinOBİAac BCTaHOBI HHM BHMOraM, 3acıyroBye Ha ouiKy «BiMİHHO», a îïa BTOp – Ha puCBO€HHS OCBİTHBOro CTyneHs õakanaspa 3a crieuiaNbHİCTIO 205 «<JlicoBe rocnonapcTso». KepiBHHK: K.C.-T.H., I0IeHT (nocana, B4CHe 38aHHA, B4eHIIĂC TYniHL) OKcaHa TKA4YK (ridnno (iM'A, npiseıiuue) 2026 p. PEIEH31A Ha KBanihikauiÄHy poőoTy őakaIABpa 3106yBaya BHLOỉ ocBİTH MepkacbKOro jepKaBHOrO TeXHOJIOriYHOro yHiBepcHTeTY akyIbTeTY TeXHOIOTİă, 6yIiBHHITBa Ta pauiOHaIBHOro ipuponOKopHCTYBaHHA KaoenpH iicoBOrO rocIIONapcTBa Ta pauioHaJIbHOTO IIpuponOKOPHCTYBaHHA cneuianbHİCTH 205 <«JIicoBe rocnoIapcTBO» (uHop Ta HasBa) Kyyepa BorxaHa O1eroBH4a (npisBHme, im'a, no 6aTbKOBİ 3106yBaya BHUỊOï ocBiTH) Ha TeMy: «CTaH JIiCOBHX HacarxeHb nicJA poBeneHHS PY00K 10rIHIY Y IYO0BHX HacanKeHHAX TaraH4aHCLKoro JicHHUTBa KopcyHb-IleBYeHKİBCLKOro HaIJIiCHHUTBadhiniï «LeHTpaJbHHĂ JIİCOBHÝ o¢ic» Al «Jlicu YKpaïHH» KBanihiKauižHa poőoTa CKIanaeTbCA 3 pospaxyHKOBO-nOACHIOBANbHOŤ 3anHCKH, AKa MiCTHTb 52c TopiHKH; rpaçiYHOrO MaTepiary 20 craňniB npeseHTanii. BinnoBinHİCTH KBaIihiKauiÄnoï poőoTH cneniaıbHOCTİ Ta 3aB[aHHIO KBanioikauižHa poóoTa B IIOBHİŽ Mipi BiInOBİNae OCBİTHİŽ Nporpami Ta nocTaBJTeHOMYy 3aBIaHHIO. AKTyaıbHİCTL TeMH KBaJTihikauiänoï poőOTH TeMa KBAJIİhiKauižHOŤ poõoTH e aKTYaIbHOKO, oCKiJIbKH pyőKH 1OrILAIY € OIHHM İ3 oCHOBHHX JIİCiBHHYHX 3axoIIB, CIIpAMOBAHHX Hà opMYBAHHA BHCOKOIponyKTHBHHX, 6ionoriYHO CTižKHX Ta rocnONapCLKO IIHHHX IVŐOBHX HacanKeHb. B yMOBax KIİMATHYHHX 3MIH, IIOCHJIeHHA aHTDOIIOreHHOro HaBaHTaKeHHA Ta noripuueHHA caHiTapHOrO CTaHy JiciB oco6IHBOTO 3HaYeHHA HaőyBa€ oİHIOBAHHA CTaHy nepeBocTaHİB IicJIA IupOBeneHHA pybOK 10IIIY Ta BH3HayeHHA ix BILJIHBY Ha picT, IponyKTHBHİCT5 i crižKİCT5 HacanKEHL. loctiKeHHA CTaHy IYŐOBHX HacanKeH5 IiCIA IpOBeIeHHA pyồOK 10rIAIY y TaraHyaHCLKOMy JicHHITBİ Jae MOKIHBİCTH oiHHTH eheKTHBHİCTH IpOBereHHX IİCorocIOIapCLKHX 3axoniB, 06rpyHTYBATH OnTHMaTbHỈ peKHMH 10IAIy Ta cipHATH IiIBHIeHHKO IDoIYKTHBHOCTỈ Ý eKOJOrİYHoi cTİŽKOcTİ IyooBHX IepeBOCTaHİB. BianosiaHİcTL Cy4aCHOMY piBHIO po3BHTKy HayKH iT eXHiKH KBanihikauižHa po6ora B NOBHiň Mipi BiņnOBinae cyyaCHOMY piBHKO po3BHTKY JIicİBHHYOỈ Hayku Ta ipakTHKH. 3araTbHax apakTepneTHKa KBaniğikauišHoi po60TH y poooTİ HaBeieHO 3aralbHY xapakTepHcTHKy coCHOBHX 1epeBOCTAHİB Y õopOBHX i cyõopoBHX YMOBax urHpHHCBKOrO HannicHHITBa )inii <LeHTpaTbHHăI icOBHĂ OHic» JII «licn YKpaiHu», npoanani3oBAHO OCO6JHBOCTİ HopMyBaHHS i pocTy coCHOBHX HacanKEHE. locIİIKEHO IpoIYKTHBHICT5 COCHOBHX 1epeBoCTaHİB 3aexHo BÌI THINİB JIicopocIHHHHX yMOB, BIKY, IIOBHOTH Ta TakcaIIŽHHX IOKa3HHKİB HacanKeHb, OxapakTepH30BaHo ix cyyacHHM CTaH 1 IIpogyKTHBHICTb. 3a pe3yJIBTaTaMH 10cIİIKEHL 3anpoIOHOBAHO peKOMeHIaIl ION TIiIBHIeHHA IIpoyKTHBHOCTI Ta IOKpaieHHA BeleHHA rOCIONapcTBa y cOCHOBHX 1epeBOCTaHax YurHpHHCLKOrO HanIiCHHUTBa, a TaKox coopMyJbOBaHo OCHOBHİ BHCHOBKH 3a pesyJIbTaTaMH IpOBeNeHHX IOCIİIKEH5. 3ayBaxeHHA J0 KBaJIİHİKauiğHoÏ poốoTH CyTTeBHX 3ayBaxeHb IO KBaiþikauiŽHOỈ poõoTH HeMaE. OKpeMİ TaðIuuį Ta puCYHKH MOrJIH O cyipoBOIKYBaTHCA 6iJIbIII IeTaJIbHHM aHaJIi3OM OTPHMaHHX pe3yIbTaTIB. BucHOBOK Ipo Mipy axOBoÏ niJrOTOBKH 3M06yBa4a BHIIOÏ oCBİTH Keanihikauina po6oma Kyuepa Bozòana One206444 6UKOHaHa Ha HaneCHOMY HayKO60-npaKMUYHOMY pisni, Micmunnb cucmeMamu3064HY İHhopMauio moÒo cmauy dy6oBux Hacaðcenb nicna nposedeHHA pyóOK do2AÒ. 0co6nu6OCmeŭ Ëx pocmy, hopMyeaHHA ma nicieHU4O-maKcauiůHUx nOKa3HUKİG. y poóomi npoananisosano npupodHO-KIËMAmuni ma aicopocuHHi YMO8u paủoHy docniðxceHb, onpaus0GaHO docmamuiü oócA2 cneuianGHOÏ nimepamypu ma cqbopMyNbOGAHO npakmu4HỈ peKoMeHÒaui. 3006yeau npodemoncmpyeae HaneHCHuŭ picenb haxo6oi nidzomoGKu, YMIHHA ananisyeamu nicieHUHi Mamepianu, y3azanbHIOGAmu pesyabmamu docniðHceHb İ poőumu obtpyHmnosani euCHOGKU. 3araIbHHĂB HCHOBOK IlpencraBJeHa KBaIihirauišHa poooTa 6akanaBpa BHKOHaHa Ha BHCOKOMY piBHi 3 I0TPHMaHHAM BHMOr BİJIOBİIHMX HOPM i craHnapTiB. PoõoTa MOKe 6yTH peKOMeHIOBAHa 10 3aXHCTY Ta 3acIyrOBY€ Ha HÓ3HTHBHY OLiHKy. Penen3eHT IKPpAAÏHNKb H (ABA WEB4KEOHPKCYIHBbC LKE 2026 p. MEbenrie (niņnnc) dutiu MIHICTEPCTBO OCBITHIHAYKM YKPAÏHM YEPKACLKIMI EPKABHHÝ TEXHOJIOTIYHHĂV HIBEPCHTET OakyIbTeT TeXHONOrİÄ, 6YIİBHHL Ta pajOHaNLHOrO ipuponoKopHCTYBaHHA (HTaB3Baa hakynbTeTy) Kahexpa nicoBoro rocnonapcTBa Ta pauioOHaTbHOro pupoI0KOPHCTYBaHHI (nOBHa Ha3Ba kahenpu) <lo3 aķHCTY 10nyueHO» 3ąp. kaexpu JIIPII IHrpina YEMEPVC Fniannc) (iHiujaTH, Ipi3BHue) «o 6 2026 p. IIOACHIOBAJIbHA 3AIIHCKA IO KBaIipikauižHoi poőoTH őaka JI a B pa (ocBİTHB0-KBanihikauižHHÄ piBeHE) Ha TeMy: «CTaH JIİCOBHX HacaKeHL IİCJIA IIpOBeIeHHA PyőOK 10TJISIY V IVÕOBHX HacarKeHHAX TaraHyaHCHKOrO IİCHHLULTBa KopcyHb IleByeHKİBCLKoroH anIiCHHUTBaciniï« eHTpaJIbHHÄ JİCOBHŇ obic» II «JlicH YkpaïHH» » (Ha3Ba TeMH 3riJHO HaKasy) BuKOHaB: 3100yBay BHIIOi ocBiTH 4 Kypcy, rpyn JT-27 CneuiaIbHOCTİ: 205 «JIicoBe rocnonapcTBO> (uIHop iH a3Ba HarnpaMy niaroTOBKH, CneuiaTbHOCTi) Kyyep Eornan OIeroBHY (npisprt$ IMÍAG to 6ạTbKOBİ 3106yBaya BHLIoi ocBiTH) Kepisauyo OKcaHa TKAYYK yoPCYHb (npisBHue Ta iHiuiaIH) HopMOKoHHTT DOJT IHrpina YEMEPHC HA Penerseag(npiscBMuIe a iHBija7) , (npisBhue Ta iHiujaIH) 3acBinyyIo, IIO y uiử KBanioikauiŽHİM poboTİ HEMae 3arIO3HYeHb 3 IIpau5 İHIHX aBTopiB oes BiņnoBİNHHX IOCHJIAHL 3106yBay BHIOÏ OcBİTH nas) (nianHc) Yepkacu 2026 poky 2 MepkacsKHÄ AepxaBHHÄ TeXHOnoriqHnň yHiBepcurer DakyībTeT TeXHOJOriž, őyqiBHMUTBA Ta pauionanbHOrO IpHponOKOpHCTYBaHHA (nOBHa Ha3Ba) Kabenpa icoBoro rocIOnapcTBA Ta paujoHaIbHOTO IpuponOKOPHCTYBaHHA (nOBHa Ha3Ba) CneuianbHÍCTE: 205 <«JlicOBe rocnOnapcTBO» 3ATBEPAKYIO 3aBinyzavy Kadenpu JITPI IHpina EMEPHC (uianc) 2026 p. 3ABIAHHA HAK BAJIIOIKALIĂHY POBOTy Kyuepa Bo2òaHa QnezosuHa (npi3Buue, im'a, no 6aTbKOBİ 3I06yBa4a BHLIoï ocBiTH) I. Tema kBaniţikauiünoi poõoTH <CTaH JIİCOBHX HacaOKeHL Micns mpOBeIeHHA pyoOK A0rIAAy y Av6OBHX 1acanKeHHAX TaraH4AHCLKOro JiCHHITBA KopcyHb-IleBYeHKİBCLKOrO tanJiCHHITBa)iIiï «LeHTPaJbHHH JICOBHňo oic> |I «JIicn YkpaïHw»»» KepiBHMK KBAIihiKauiHOİ poõoTH Tkauyk OKcaHa MHXažniBHa, K.c-r.H., 1OueHT BaTBepKeHİ HAKasOM YepKacbKOro. MepaHOrO TeXHOJOriVHOro yHiBepcHTeTYy Biņ «17>» Depe3HA 2026 pOKy No 59/03-03 . Tepmin noxaHAA KBanihikaiÄnoŤ poóoTH 3106yBayeM BHInoi ocBİTH 20.05.2026p. B. Buxigni nani qo KBAJiğikauišnoï poő0TH: IOCHIOBATBHa 3annCKa, IIpoeKT po3BYTKy KopcyHb-LIleeyeHKiBCBKOrO IicOBOro rocriONapcTBa, JIİTeparypHi 1Kepena. . 3MicT pospaxyHKOBO-noaCHIOBAJIbHOÏ 3anHCKH (nepeİK NHTaHb, |o ix HaneKWTE o3poőuTH) BeTYI. Oco0HBOCTİ IpoBeneHHA Ta IIpoeKTYBaHHA py6ok NOrIAIY y IvóOBHX iacankeHHAX (aHaıiTHYHHÝ OrNI), XapakTepHCTHKA pupoIHO-KIIMaTHYHHX YMOB TaraHyaHCBKOrO JiCHHITBa KopcyHb-IlleByeHKİBCLKOrO HagIiCHHUTBa, 06'eKTH Ta 1eTONHKa mpoBegeHHA Į0cIİJKEHHA. BIHB IpOBeIeHHA PyőoK 1orJIAIY Ta pyőox bopMy BaHHA Ta 0310pOBIEHHA JTİCİB y_ IyőOBHX HacanKeHHAX TaraHyaHCLKOro anniCHHUTBa.BHCHOBKH. PeKoMeHnauii IİCHHLTBY. CIHcOK BHKOpucTaHHX 1Kepen. 5. Ilepenik rpaçivnoro MaTepiany (3 TOHHHM 3a3HaMeHHAM 060B'A3KOBHX Khe nJIAKaTiB) ILnaH JicOHacaIKEHE Ta KBapTalbHa ciTKa TaraHyaHCbKOrO iCHHUTBa, kal KapTo-cxeMH IpOBeneHHA PI, IIpezeHTaLia. 6. Mata BHJaVi3 aBņaHHA A0 KBAJtiqpikauiŽHO poõoTH 16 JOTOrO 2026 poky KAJIEHIAPHHṁ IIJIAH TepMIH BHKOHAHHA Ha3Ba eTarriB BHKOHaHHI eTartiB 3/n KBaihikamižHoi poố0TH KBaTiþixanižHoi IIpuMi poooTH 1 OTpHMaHHA BHXÍņHOro 3aBIaHHA 16.02.26 p. BHKOH 2 AHani3 JIİTepaTypHHX NKepen 23.02. -06.03.26p. IipuponHO-1CTOPHYHHX YMOB BHKOH 3 PoooTa 3 hakTHYHHM MarepianOM 09.03. – 20.03.26 p. BHKOH 4 OnpauioaHHA 3iốpaHoro hakTHYHOro 23.03. -03.04.26 p. MaTepiaJry BHKOHd HarnucaHHA pO3iJIiB poóoTH 06.04. - 24.04.26 p. BHKOH KOMII'IoTepHHŇ Haốip TeKCTY 27.04. -08.05.26 p. BHKOH 7 3aBepueHHA Ta oopMneHHA poõoTH 11.05.26p. BHKOHa 3106yBay BHLIoï 0CBİTH BornaH KyYEP (nignuc) (İM'A Ta npisBALIe) KepiBHHK KBaihikauiÄHoÏ poőoTH TKAYYK fiannc) k(eima'aT aa n pisBiue) 3 ЗМІСТ ВСТУП .......................................................................................................................... 4 1 ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ТА ПРОЕКТУВАННЯ РУБОК ДОГЛЯДУ У ДУБОВИХ НАСАДЖЕННЯХ (аналітичний огляд) ............................................ 7 1.1 Теоретичні та лісівничі основи проведення рубок догляду у дубових деревостанах Лісостепу України ............................................................................ 7 1.2 Вплив рубок догляду на санітарний стан та біологічну стійкість деревостанів ............................................................................................................ 11 1.3 Методи оцінки якісного складу деревостану та ефективності рубок ........ 13 2 характеристика Природно-кліматичнИХ УМОВ таганчан-ського лісництва КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО НАДЛІСНИЦТВА ......................................... 16 2.1 Місцезнаходження і площа лісництва ........................................................... 16 2.2 Характеристика природно-кліматичних умов Таганчанського лісництва 19 3 ОБ'ЄКТИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ......................... 21 3.1 Програма досліджень ...................................................................................... 22 3.2 Методика проведення польових робіт ........................................................... 22 4 ВПЛИВ ПРОВЕДЕННЯ РУБОК ДОГЛЯДУ ТА РУБОК ФОРМУВАННЯ ТА ОЗДОРОВЛЕННЯ ЛІСІВ У ДУБОВИХ НАСАДЖЕННЯХ ТАГАНЧАНСЬКОГО НАДЛІСНИЦТВА .............................................................. 24 4.1 Організація та результати проведення рубок догляду в Таганчанському надлісництві ............................................................................................................ 24 4.2 Рубки догляду як інструмент підвищення продуктивності дубових лісів Таганчанського лісництва ..................................................................................... 27 4.3 Вплив рубок догляду різної інтенсивності на стан і товарну структуру дубових насаджень ................................................................................................ 35 4.4 Вплив лісорослинних умов на продуктивність дубових деревостанів ...... 39 ВИСНОВКИ ............................................................................................................... 43 РЕКОМЕНДАЦІЇ ЛІСНИЦТВУ .............................................................................. 45 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ................................................................. 47 4 ВСТУП Лісові насадження є важливим компонентом природного середовища, виконуючи екологічні, захисні, рекреаційні та господарські функції. Особливе місце серед них займають дубові ліси, які відзначаються високою біологічною стійкістю, довговічністю та значною екологічною цінністю. В умовах лісостепової зони України дубові насадження відіграють ключову роль у підтриманні екологічної рівноваги та збереженні біорізноманіття [1]. Відповідно до Основ лісового законодавства, з метою поліпшення якісного складу лісів у Таганчанському лісництві здійснюється система лісівничих заходів, яка включає рубки догляду, санітарні рубки та заходи з реконструкції малоцінних насаджень. Особлива увага приділяється оптимізації вікової структури деревостанів, запобіганню накопиченню перестійних насаджень, а також підвищенню родючості ґрунтів і загальної продуктивності лісових екосистем. У межах Таганчанського лісництва, де переважає тип лісу D2ГД, формування високопродуктивних дубових насаджень є одним із пріоритетних напрямів ведення лісового господарства. Однак створення лісу або забезпечення природного поновлення ще не гарантує формування цільового деревостану. Для цього необхідне цілеспрямоване регулювання його структури шляхом систематичного проведення рубок догляду. Сутність догляду за дубовими насадженнями полягає у проведенні науково обґрунтованого добору кращих дерев з одночасним видаленням пригнічених, пошкоджених або менш цінних екземплярів [2]. Це дозволяє створити сприятливі умови для росту і розвитку головної породи – дуба звичайного, який у даних лісорослинних умовах характеризується високою продуктивністю та довговічністю. Рубки догляду у дубових насадженнях Таганчанського лісництва спрямовані на формування стійких і продуктивних деревостанів оптимального складу, що відповідає природним умовам. Вони забезпечують регулювання густоти насаджень, покращення їх породного складу, а також підвищення якості деревини. Особливо 5 важливими ці заходи є у молодняках і середньовікових насадженнях, де формується майбутня структура деревостану. У разі відсутності належного догляду в дубових насадженнях відбувається інтенсивний природний відпад, що може призводити до втрати значної частини потенційного запасу деревини. Своєчасне проведення рубок догляду дозволяє зменшити ці втрати, сприяє концентрації приросту на кращих деревах і підвищує їх господарську цінність [3]. Крім того, рубки догляду виконують важливу екологічну функцію: покращують санітарний стан насаджень, підвищують їх стійкість до несприятливих факторів, сприяють збереженню біорізноманіття та підсилюють захисні властивості лісів. У Таганчанському лісництві, де значна частина лісів належить до захисних та природоохоронних категорій, це має особливо важливе значення. Таким чином, рубки догляду в дубових насадженнях Таганчанського лісництва виступають як комплексний інструмент управління лісовими екосистемами, спрямований на формування високопродуктивних, біологічно стійких і екологічно цінних деревостанів. Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю підвищення ефективності ведення лісового господарства в умовах змін клімату та зростаючого антропогенного навантаження. Рубки догляду є одним із основних інструментів формування стійких і продуктивних деревостанів, однак їх вплив на стан дубових насаджень потребує детального аналізу. Дослідження змін лісівничо-таксаційних показників після проведення рубок догляду дозволяє оцінити їх результативність, виявити недоліки у технології виконання робіт та визначити напрями удосконалення лісогосподарських заходів. Незважаючи на наявні дослідження щодо особливостей проведення рубок догляду в дубових лісах Лісостепу, питання їхньої інтенсивності та періодичності залишається актуальним. Метою роботи є оцінка стану дубових насаджень після проведення рубок догляду та визначення ефективності цих заходів у Таганчанському лісництві Корсунь-Шевченківського надлісництва. 6 Об’єктом дослідження є дубові деревостани Таганчанського лісництва, в яких проводилися рубки догляду. Предметом дослідження є зміни лісівничо-таксаційних показників (повноти, запасу, густоти, діаметра, висоти) дубових насаджень під впливом рубок догляду. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання для вдосконалення технології проведення рубок догляду в дубових насадженнях. Результати дослідження можуть бути використані працівниками лісового господарства для оптимізації інтенсивності та способів рубок, підвищення продуктивності деревостанів, покращення їх якісного складу та забезпечення біологічної стійкості лісів. 7 1 ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ТА ПРОЕКТУВАННЯ РУБОК ДОГЛЯДУ У ДУБОВИХ НАСАДЖЕННЯХ (аналітичний огляд) 1.1 Теоретичні та лісівничі основи проведення рубок догляду у дубових деревостанах Лісостепу України Дуб звичайний (Quercus robur L.) є основною лісоутворювальною породою дібров Лісостепу України та характеризується складними біологічними особливостями. Це світлолюбна, у молодому віці відносно повільноросла порода з добре розвиненою кореневою системою, здатна до як насіннєвого, так і порослевого поновлення. Вона належить до мезотрофів і є чутливою до пізніх весняних заморозків та низьких температур [4]. В умовах багатих едатопів дуб вступає у жорстку конкуренцію з швидкорослими листяними породами (граб, клен, липа, ясен), які можуть призводити до його пригнічення або навіть витіснення. Водночас дуб краще розвивається за наявності так званої «шуби» з тіньовитривалих супутніх порід, які виконують захисну та формувальну функції [5]. Враховуючи біологічні особливості дуба та специфіку його росту у змішаних дібровах, система рубок догляду поділяється на два основні періоди. У першому періоді (до 25-30 років) головною метою є стимулювання росту дуба шляхом створення оптимальних умов освітлення та формування захисного середовища з супутніх порід. У другому періоді, коли дуб починає активно рости і формувати крону, основна увага приділяється покращенню якості стовбурів, формуванню правильної крони та забезпеченню приросту у товщину перспективних дерев [6]. Освітлення. У дубових культурах освітлення розпочинають на ранніх етапах – вже на 2-3-й рік після створення насадження. Основним завданням є усунення затінення дуба трав’янистою рослинністю, чагарниками та швидкорослими м’яколистяними породами. При цьому супутні цінні породи (ясен, клен, липа) здебільшого зберігають, видаляючи лише ті екземпляри, які безпосередньо пригнічують дуб зверху. Інтенсивність рубок освітлення значною мірою залежить від типу лісорослинних умов і може коливатися від 15 % у сухих умовах, до 70 % у свіжих 8 та вологих типах лісу. Важливою вимогою є збереження зімкнутості деревостану на рівні не нижче 0,4-0,7 залежно від умов місцезростання [7]. Прочищення. На стадії прочищення відбувається формування породного складу та просторової структури деревостану. Основна увага приділяється створенню оптимального співвідношення між дубом і супутніми породами, які формують другий ярус. Зберігається так звана «шуба», яка сприяє очищенню стовбурів дуба від сучків і покращує його форму. Інтенсивність прочищення у чистих культурах становить 15- 35 %, тоді як у змішаних насадженнях може досягати 65 %, особливо за значної участі граба. Після проведення рубки зімкнутість насадження повинна залишатися на рівні не нижче 0,6-0,7. Проріджування спрямоване на підвищення якості деревостану шляхом формування стовбурів і крон кращих дерев. Видаляються відсталі в рості, пошкоджені, хворі та небажані породи, а також так звані «вовчки», якщо їх вилучення не призводить до утворення значних розривів у наметі. Інтенсивність проріджування становить 10-25 % у чистих дубняках та 10-35 % у змішаних насадженнях. Зімкнутість після рубки не повинна знижуватися нижче 0,8, а в оптимально зволожених умовах допускається до 0,7. Прохідні рубки проводяться у старших вікових групах з метою підвищення товарності деревостану, покращення його санітарного стану та підтримання оптимальної повноти. При цьому зберігається другий ярус, який відіграє важливу екологічну роль. Інтенсивність таких рубок становить 5-10 % у сухих умовах та до 20 % у свіжих і вологих типах лісу. У добре сформованих насадженнях їх повторюють через 10-15 років [7]. На основі аналізу літературних джерел нами наведено схему проведення рубок догляду у дубових насадженнях (рис. 1.1). 9 Рисунок 1.1 – Особливості проведення рубок догляду у дубових насадженнях Під час проєктування рубок догляду важливо дотримуватися принципу помірної інтенсивності. Надто слабке зрідження не забезпечує достатнього покращення умов росту дуба, тоді як надмірне втручання може порушити стійкість деревостану. Оптимальною вважається така інтенсивність рубки, за якої поліпшується освітлення крон кращих дерев, але зберігається зімкнутість насадження та захисні функції лісу [8]. Особливе значення має відбір дерев за категоріями. У дубових насадженнях виділяють кращі дерева, які мають прямий стовбур, добре розвинену крону, високу життєздатність і перспективу подальшого росту. Допоміжні дерева виконують ґрунтозахисну, стовбуроформувальну та біоценотичну функції. До видалення призначають дерева пригнічені, пошкоджені, хворі, викривлені, а також ті, що негативно впливають на розвиток кращих екземплярів дуба [9]. У дубових деревостанах застосовують кілька основних методів рубок догляду, які відрізняються підходами до відбору дерев та впливом на структуру насадження. 10 1. Низовий метод. Передбачає видалення пригнічених, відсталих у рості, пошкоджених та другорядних дерев із нижнього ярусу. Сприяє очищенню стовбурів дуба і зберігає зімкнутість намету. Часто застосовується у молодняках. 2. Верховий метод. Спрямований на видалення дерев із верхнього ярусу, які заважають росту кращих дерев дуба. Формує крони перспективних дерев та підсилює їх ріст у діаметрі. Використовується у середньовікових насадженнях. 3. Комбінований метод. Поєднує елементи низового та верхового методів і є найбільш поширеним у практиці. Одночасно видаляються як пригнічені, так і небажані домінуючі дерева, забезпечує оптимальне формування деревостану. Найбільш ефективний у дубових насадженнях типу D2ГД. 4. Селективний (індивідуальний) метод. Базується на вибірковому видаленні окремих дерев незалежно від їх положення в ярусі. Акцент на якість кожного дерева. Цей метод використовується при формуванні цільових деревостанів. 5. Лінійний метод. Передбачає вирубування дерев у певних рядах (через один або кілька рядів). Застосовується у штучних насадженнях, полегшує механізацію робіт та найбільш ефективний у молодняках [10]. Для дубових деревостанів найбільш доцільним є комбінований та селективний методи, тому що вони дозволяють формувати високопродуктивні насадження, зберігаючи дуб як головну породу та регулюючи участь супутніх порід (граб, липа, ясен) рис. 1.2. Таким чином, система рубок догляду у дубових деревостанах Лісостепу України базується на поєднанні біологічних особливостей дуба та лісорослинних умов. Її основною метою є формування високопродуктивних, біологічно стійких і господарсько цінних деревостанів із домінуванням дуба. Ефективність рубок визначається своєчасністю їх проведення, оптимальною інтенсивністю та правильним відбором дерев, що забезпечує раціональне використання потенціалу лісових екосистем. 11 Рисунок 1.2 – Методи рубок догляду у дубових насадженнях (розробив Б.Кучер на основі аналізу літературних джерел). 1.2 Вплив рубок догляду на санітарний стан та біологічну стійкість деревостанів Рубки догляду виконують не лише лісівничі та продукційні функції, а й відіграють важливу роль у формуванні фітосанітарного стану насаджень і підвищенні їх біологічної стійкості. Основний механізм їх дії полягає у регулюванні густоти та породного складу деревостанів, оптимізації світлового і повітряного режимів, зменшенні конкуренції за ресурси та відборі найбільш життєздатних дерев для подальшого росту [11]. У процесі проведення прочищень, проріджувань і прохідних рубок здійснюється вибіркове видалення сухостійних, відмираючих, механічно пошкоджених, а також уражених шкідниками і хворобами дерев. Це дозволяє 12 локалізувати осередки ураження та запобігти поширенню патогенних організмів у межах деревостану [12]. Суттєвим чинником оздоровлення насаджень є регулювання підліску та другого ярусу. Видалення надмірно загущених, ослаблених або пошкоджених дерев і чагарників сприяє покращенню умов росту головної породи, підвищує освітленість і зменшує ризик розвитку хвороб. Водночас збереження оптимальної кількості супутніх порід (ясен, клен, липа, граб) забезпечує формування структурно складних і біологічно стійких деревостанів [13]. Освітлення і проріджування значно покращують аерацію насаджень та сприяють швидшому висиханню листяної підстилки, що істотно знижує ймовірність розвитку грибних захворювань. Крім того, рівномірне розміщення дерев на площі та зменшення їх взаємного пригнічення підвищують стійкість насаджень до абіотичних факторів, зокрема вітровалів, сніголамів і посух [14]. У змішаних деревостанах підтримання другого ярусу та різноманітного породного складу сприяє підвищенню екологічної стабільності лісу. Біорізноманіття знижує ризик масового розвитку шкідників і хвороб, підвищує адаптивний потенціал насаджень і забезпечує стабільність їх функціонування [15]. Важливим фактором є підтримання оптимальної повноти деревостану після рубок догляду, яка зазвичай становить 0,7-0,9. Такий рівень забезпечує ефективне використання світла, вологи та поживних речовин, тоді як надмірна густота призводить до ослаблення дерев і підвищення їх вразливості до хвороб [16]. Санітарні рубки, що проводяться незалежно від віку та складу насаджень, мають на меті безпосереднє оздоровлення деревостанів шляхом вилучення хворих, пошкоджених і сухостійних дерев [17]. Їх своєчасне проведення є важливою умовою запобігання масовому розвитку шкідників і поширенню інфекцій. За інтенсивністю рубки поділяють на слабкі, помірні та сильні. Рубки слабкої та помірної інтенсивності (до 25 % запасу) застосовуються переважно у молодняках і спрямовані на стимулювання росту кращих дерев. Рубки сильної інтенсивності (до 13 35-50 % запасу) проводять у перегущених насадженнях з метою покращення умов росту, зниження конкуренції та підвищення життєздатності дерев [18]. У виробничих умовах важливе значення має систематичний моніторинг санітарного стану насаджень. За результатами обстежень плануються заходи рубок догляду на перспективу (1-2 роки), що дозволяє забезпечити своєчасне реагування на погіршення стану лісу та підтримувати його на належному рівні. 1.3 Методи оцінки якісного складу деревостану та ефективності рубок Оцінка якісного складу деревостанів і ефективності рубок догляду базується на використанні комплексу біометричних, таксаційних та екологічних показників, які дозволяють всебічно охарактеризувати стан насаджень і визначити результати лісівничого втручання [19]. До основних показників, що застосовуються у лісівничих дослідженнях, належать: - структура деревостану за віковими, діаметровими та висотними класами, яка відображає його вікову та продукційну організацію; - бонітет і продуктивність місцезростання, що характеризують потенціал ділянки до формування запасу деревини; - товарна структура деревостану, зокрема частка ділових (цінних) стовбурів; - показники щільності та продуктивності, включаючи повноту, запас деревини (м³/га) та суму площ поперечного перерізу (базальну площу), яка є ключовим індикатором щільності і продуктивності насадження [20]. Комплексне використання зазначених показників дозволяє оцінити як господарську цінність деревостану, так і ефективність проведених рубок догляду, зокрема їх вплив на структуру, продуктивність та якість насадження. З метою узагальнення підходів до оцінки якісного складу деревостанів та ефективності рубок догляду, на основі аналізу літературних джерел і власних досліджень нами розроблено узагальнену схему (рис. 1.1). Вона відображає основні 14 методи оцінювання та їх взаємозв’язок, що дозволяє комплексно охарактеризувати стан насаджень і результати проведених лісівничих заходів. Рисунок 1.1 – Методи оцінки якісного складу деревостану та ефективності рубок Найбільш поширеним підходом є використання пробних площ, на яких проводиться суцільний облік дерев із визначенням їх діаметра, висоти, породи та стану [21]. Отримані результати перераховуються на одиницю площі (1 га), що забезпечує репрезентативність оцінки. Альтернативним методом є точковий відбір, який дозволяє швидко оцінити базальну площу, щільність і запас деревини за допомогою спеціальних приладів (призма, кутомір). Цей метод є менш трудомістким і широко застосовується у виробничих умовах [22]. Для великих і неоднорідних лісових масивів використовують систематичні, стратифіковані або кластерні вибірки, які забезпечують більш точне охоплення різних типів насаджень і умов місцезростання. У сучасних дослідженнях все більшого значення набувають екологічні методи аналізу, зокрема: - індекси різноманіття, що дозволяють оцінити видове та структурне різноманіття деревостану; - моделі розподілу розмірів і вікової структури, які використовуються для аналізу відновлення природної структури насаджень після рубок; 15 - аналіз співвідношення «різноманіття–щільність» [23], що дає змогу оцінити екологічну стабільність лісових екосистем. Такі підходи дозволяють оцінити не лише кількісні параметри (запас, густоту), але й екологічну якість та стійкість насаджень. Сучасні методики передбачають поєднання польових вимірювань із даними дистанційного зондування (лідар, супутникові знімки). Це дає можливість підвищити точність оцінки, скоротити витрати та здійснювати моніторинг великих територій у динаміці [24]. Схема оцінки ефективності рубок догляду. Оцінювання ефективності рубок догляду доцільно проводити у кілька етапів: 1. До проведення рубки – визначення базових таксаційних показників (запас, повнота, структура, товарність, різноманіття). 2. Після рубки – повторна інвентаризація та аналіз змін (зменшення густоти, покращення якості, зміни структури). 3. Порівняльний аналіз – оцінка ефективності рубок за динамікою показників продуктивності та якості. 4. Додатковий аналіз – використання індексів різноманіття та сучасних моделей для оцінки екологічної стійкості насаджень [25, 26]. Таким чином, ефективна оцінка якості деревостанів і результатів рубок догляду базується на поєднанні класичних таксаційних показників і сучасних екологічних методів аналізу. Комплексний підхід дозволяє не лише визначити продуктивність насаджень, а й оцінити їх структурну складність, біорізноманіття та стійкість до зовнішніх впливів. 16 2 характеристика Природно-кліматичнИХ УМОВ таганчан-ського лісництва КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО НАДЛІСНИЦТВА 2.1 Місцезнаходження і площа лісництва Таганчанське лісництво, загальною площею 7534,8 га, входить до складу Корсунь-Шевченківського надлісництва філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України» і розташоване в північній його частині на території Корсунь- Шевченківського, Канівського адміністративних районів [27]. Адреса: 19421, Черкаська область, Черкаський район, с. Корнилівка, вул. Садова, 14. Таганчанське лісництво розташоване у центральній частині Лісостепу України, у межах Придніпровської височини. Це зумовлює велику різноманітність лісових типів, представлених як корінними дібровами, так і штучно створеними сосновими насадженнями різних вікових класів [28]. Рослинність відзначається мозаїчністю, що пов’язана з рельєфом, ґрунтовим покривом та історією лісокористування. На рис. 2.1 наведено розподіл земель за категоріями. 6000 5595,7 5422,3 5000 4109,1 4000 3000 2000 1000 17,9 6,6 105,4 0 Площа, га Заг. площа земель лг призначення Вкрита лісом, га В т.ч. ЛК Незімкнуті ЛК Зруби Не вкриті лісом площі Рисунок 2.1 – Поділ площі земель лісогосподарського призначення Таганчанського лісництва за категоріями лісових ділянок 17 Найбільшу частку займає загальна площа земель лісогосподарського призначення – 5595,7 га, з яких переважна більшість припадає на вкриті лісом ділянки 5422,3 га, що свідчить про високий рівень лісистості території. Значну частину серед вкритих лісом площ становлять лісові культури – 4109,1 га, що вказує на активне ведення лісовідновлення. Інші категорії займають незначні площі: незімкнуті лісові культури – 17,9 га, зруби – 6,6 га, а також не вкриті лісом землі – 105,4 га [27]. Отже, структура лісового фонду характеризується домінуванням вкритих лісом площ, що свідчить про ефективне використання території та стабільний стан лісових насаджень. Відповідно до функціонального призначення ліси Таганчанського лісництва розподіляються за категоріями захисності ( рис. 2.2) наступним чином. 44,6 50 36,4 40 30 18,9 20 10 0,1 0 Експлуатаційні ліси Захисні ліси Природоохоронні ліси Рекреаційні ліси Рисунок 2.2 – Поділ лісів Таганчанського лісництва на категорії захисності Найбільшу частку в структурі лісового фонду займають експлуатаційні ліси, які займають 44,6% або 3360,9 га та захисні ліси – 36,4 % або 2744,5 га, що свідчить про поєднання господарського використання та виконання екологічних функцій. Значна площа природоохоронних лісів 18,9 % (1424,5 га) підкреслює важливу роль лісництва у збереженні природного середовища. На рис. 2.3 наведено розподіл лісових насаджень лісництва за віковими категоріями. 18 0 10 20 30 40 50 60 Частка за площею, % Стиглі і перестійні Пристигаючі Середньовікові Молодняки Рисунок 2.3 – Розподіл лісів лісництва за віковими категоріями, % Найбільшу частку займають середньовікові насадження – 52,6 %, що свідчить про переважання продуктивних деревостанів, які перебувають у фазі активного росту та формування запасу деревини. Значно меншу частку становлять молодняки – 19,3 %, що характеризує обсяги відновлення лісу та формування майбутніх насаджень. Частка стиглих і перестійних насаджень становить 17,6 %, що вказує на наявність ресурсів для майбутнього використання та виконання екологічних функцій. Найменшу частку займають пристигаючі насадження – 10,5 %, що свідчить про дисбаланс у віковій структурі. Отже, структура лісів характеризується переважанням середньовікових деревостанів, що є типовим для господарсько освоєних лісів, однак потребує поступового вирівнювання вікових груп для забезпечення безперервності лісокористування та стабільності лісових екосистем. Лісовий фонд лісництва характеризується наступними таксаційними показниками насаджень. Переважаючий тип лісу – D2ГД. Середній вік становить – 61 рік; середній клас бонітету вкритих лісовою рослинністю земель – 1.3; середня повнота – 0,72; середній запас на 1 га вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок складає 225 м3/га, середній запас на 1 га стиглих і перестійних насаджень – 212 м3/га, середня зміна запасу на 1 га вкритих лісовою рослинністю лісових земель – 3,7 м3/га. Групи віку 19 2.2 Характеристика природно-кліматичних умов Таганчанського лісництва Таганчанське лісництво розташоване у межах Лісостепової зони України. Природно-кліматичні умови цієї території є сприятливими для формування високопродуктивних листяних деревостанів, зокрема дубових насаджень. Клімат району помірно континентальний, з теплим літом і відносно м’якою зимою. Середньорічна температура повітря становить близько +7,5…+8,5 °С. Найхолоднішим місяцем є січень (-5…-7 °С), а найтеплішим – липень (+19…+21 °С). Тривалість вегетаційного періоду становить у середньому 190-210 днів, що створює сприятливі умови для росту деревних порід [28]. Середньорічна кількість опадів коливається в межах 500-600 мм, причому більша їх частина припадає на теплий період року. Такий режим зволоження є достатнім для нормального розвитку дуба звичайного та супутніх порід. Водночас у літній період можливі посушливі явища, що можуть негативно впливати на ріст молодняків. Ґрунтовий покрив представлений переважно сірими лісовими та дерново- підзолистими ґрунтами, які характеризуються середньою родючістю. У пониженнях рельєфу зустрічаються більш зволожені ґрунти, що сприяє формуванню змішаних деревостанів із участю вільхи, ясена та липи [28]. Територія Таганчанського лісництва характеризується складним, сильно розчленованим рельєфом, представленим грядами горбів, висота яких досягає до 200 м, що чергуються з балками, крутими схилами та глибокими ярами. Західні схили, як правило, мають більш пологий характер, тоді як інші ділянки відзначаються значною крутизною та ерозійною розчленованістю. У геологічному відношенні територія сформована переважно на нижньо- третинних відкладах, що вплинуло на формування сучасного ґрунтового покриву. Основними ґрунтами лісництва є сірі та темно-сірі лісові суглинисті ґрунти, які займають переважну площу та характеризуються достатньою родючістю [29]. На вододілах поширені опідзолені чорноземи, що мають підвищений вміст гумусу та 20 сприятливі умови для росту дубових насаджень. У днищах балок і пониженнях рельєфу зустрічаються намивні (алювіальні) ґрунти, які відзначаються підвищеною вологістю. Рослинний покрив представлений типовими для Лісостепу асоціаціями, у яких домінує дуб звичайний як головна порода. Значну роль відіграють супутні породи, що формують другий ярус і підлісок, забезпечуючи біологічну стійкість насаджень. Таким чином, природно-кліматичні умови Таганчанського лісництва є загалом сприятливими для вирощування дубових насаджень. Водночас наявність періодичних посух і конкуренції з боку супутніх порід зумовлює необхідність проведення своєчасних рубок догляду для формування стійких і високопродуктивних деревостанів. 21 3 ОБ'ЄКТИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ Дослідження проводились у межах Таганчанського лісництва Корсунь- Шевченківського надлісництва філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України», де переважають дубові насадження. Попередній огляд насаджень, що потребують проведення рубок догляду та санітарних рубок, здійснювався із застосуванням маршрутно-ключового методу у поєднанні зі стаціонарними дослідженнями, що забезпечує найбільш достовірну оцінку стану деревостанів [30]. Перед проведенням польових робіт виконано аналіз матеріалів лісовпорядкування, таксаційних описів, а також картографічних матеріалів, що характеризують природні умови лісництва [31]. Особлива увага приділялася виділенню ділянок із різними лісорослинними умовами характерних для Таганчанського лісництва (рис. 3.1). Рисунок 3.1 – Квартальна сітка Таганчанського лісництва (складено Б. Кучером на основі плану лісонасаджень) 22 3.1 Програма досліджень Програма дослідження рубок догляду передбачала комплексне вивчення ключових етапів їх проектування та реалізації. Основні завдання полягали у виконанні наступних завдань. 1. Закладання пробних площ у дубових насадженнях, відведених під рубки догляду та санітарні рубки, з метою отримання репрезентативної інформації про кількісні та якісні характеристики деревостанів, їх структуру, повноту, склад і стан. 2. Складання актів обстеження та перелікових відомостей на пробних площах у процесі відведення лісосік, що забезпечує документальну фіксацію таксаційних показників насаджень і слугує основою для прийняття обґрунтованих лісогосподарських рішень. 3. Проєктування рубок догляду в межах підприємства, яке включає визначення обсягів, черговості та просторового розміщення рубок, а також вибір найбільш ефективних методів і способів догляду з урахуванням породного складу, віку та лісорослинних умов. 4. Визначення організаційно-технічних показників рубок догляду, зокрема інтенсивності зрідження, повторюваності рубок та економічної доцільності проведення заходів. 3.2 Методика проведення польових робіт Пробні площі закладалися у типових за складом, віком і густотою ділянках. Їх розміщували на відстані від доріг, просік та інших факторів, що можуть впливати на ріст деревостану. Кількість і площа проб визначалися відповідно до характеристик насадження: у чистих насадженнях – близько 3 % площі ділянки; у мішаних – до 5 % площі; при площі ділянки до 3 га – 1 пробна площа, понад 3 га – 2 пробні площі [32]. На кожній пробній площі проводився суцільний обмір дерев з поділом на ступені товщини: через 2 см – при середньому діаметрі < 16 см; через 4 см – при середньому діаметрі ≥ 16 см. 23 Відбір дерев здійснювався за біологічними та господарськими ознаками. Видаленню підлягали сухостійні та відмираючі дерева; пошкоджені та уражені хворобами; дерева, що пригнічують кращі екземпляри дуба; малоцінні супутні породи (за необхідності регулювання складу). Клеймування дерев проводилося біля шийки кореня та на висоті 1,3 м [33]. Для оцінки деревостанів визначали середній діаметр і висоту, повноту, запас деревини (м³/га), склад насадження [34]. З урахуванням того, що у лісництві переважають дубові насадження із значною участю граба, особлива увага приділялася: – регулюванню породного складу (збереження дуба як головної породи); – підтриманню другого ярусу як «шуби»; – диференційованому підходу залежно від рельєфу (балки, схили); – оцінці впливу рубок на стійкість насаджень. Застосована методика дозволила отримати репрезентативні дані про стан дубових насаджень Таганчанського лісництва, оцінити ефективність рубок догляду та обґрунтувати оптимальні лісівничі заходи для підвищення продуктивності і стійкості деревостанів. Під час досліджень у Таганчанському лісництві було здійснено комплексний аналіз дубових насаджень з метою обґрунтування та оптимізації проведення рубок догляду. Зокрема, виконано маршрутно-ключові обстеження у поєднанні зі стаціонарними вимірюваннями, проведено аналіз лісівничо-лісовпорядних матеріалів, виділено характерні лісорослинні умови, а також закладено тимчасові пробні площі для всіх видів рубок догляду. 24 4 ВПЛИВ ПРОВЕДЕННЯ РУБОК ДОГЛЯДУ ТА РУБОК ФОРМУВАННЯ ТА ОЗДОРОВЛЕННЯ ЛІСІВ У ДУБОВИХ НАСАДЖЕННЯХ ТАГАНЧАНСЬКОГО НАДЛІСНИЦТВА 4.1 Організація та результати проведення рубок догляду в Таганчанському надлісництві Проведення рубок догляду в Таганчанському надлісництві Корсунь- Шевченківського надлісництва філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України» загалом сприяє покращенню якісного складу дубових насаджень та підвищенню їх продуктивності. За результатами аналізу встановлено, що внаслідок проведення рубок догляду покращення складу насаджень відмічається орієнтовно на 30-35 % площ, тоді як на решті території склад залишається стабільним. Основними причинами зниження ефективності рубок на окремих ділянках є несвоєчасність їх проведення та недостатня інтенсивність зрідження (рис. 4.1). 288 12 300 140 1,8 34 200 5 100 45 4 0 Площа, га Обєм, м3 Освітлення Прочищення Проріджування Прохідна рубка Рисунок 4.1 – Обсяги проведення рубок догляду та об’єм заготовленої деревини у 2025 році у лісфонді Таганчанського лісництва Найменші значення характерні для освітлення, де площа становить лише 4 га, а об’єм заготівлі – 45 м³, що пояснюється раннім віком насаджень і незначною інтенсивністю втручання. Дещо більші показники спостерігаються при прочищенні – 25 5 га та 140 м³, що свідчить про активніше зрідження молодняків. При проріджуванні площа збільшується до 1,8 га, а об’єм становить 34 м³, що відображає вибірковий характер втручання у середньовікових насадженнях. Найбільші показники зафіксовані для прохідних рубок, де площа досягає 12 га, а об’єм заготівлі – 288 м³, що зумовлено проведенням робіт у більш продуктивних та сформованих деревостанах. Отже, зі зростанням віку насаджень та інтенсивності рубок спостерігається збільшення обсягів заготівлі деревини [35], що є закономірним результатом підвищення запасу та товарності деревостанів. Стан насаджень, не охоплених рубками догляду, загалом оцінюється як задовільний, однак проведення відповідних заходів є необхідним для підтримання їх продуктивності, біологічної стійкості та оптимальної структури. Лісосіки переважно розробляються за середньопасічною технологією, що забезпечує раціональну організацію робіт, ефективне використання технічних засобів та зниження собівартості лісосічних операцій. Під час проведення проріджувань здійснюється заготівля таких сортиментів: технічна сировина (рудстійка) довжиною 2 м, будівельна деревина довжиною 4 м, дрова довжиною 1-2 м, а також хмиз. Облік заготовленої продукції ведеться паралельно з її маркуванням та фіксацією у відповідній обліковій документації. Аналіз показує, що технологія відведення насаджень і проведення рубок догляду в надлісництві відповідає сучасним вимогам ведення лісового господарства. Для наочного відображення щорічного обсягу лісокористування за всіма видами рубок у Таганчанському надлісництві наведено дані у таблиці 4.1, де представлено площі проведення рубок та відповідні запаси деревини по хвойних, твердолистяних і м’яколистяних деревних видах. Стан насаджень, не охоплених рубками догляду, в цілому оцінюється як задовільний, однак їх систематичне проведення є необхідною умовою підтримання продуктивності, оптимальної структури та біологічної стійкості деревостанів. 26 Лісосіки переважно розробляються за середньопасічною технологією, що забезпечує раціональне поєднання виробничої ефективності та дотримання лісівничих вимог. Таблиця 4.1 – Щорічний розмір лісокористування у розрізі усіх видів рубок Показники Ліси Види рубок 3 Разом запас, тис.м хвойні твердолистяні м’яколистяні площа, га 7,4 10,8 4,6 22,8 Рубки догляду запас, тис.м3 0,168 0,251 0,088 0,507 Суцільні санітарні площа, га 1,6 2,4 1,3 5,3 рубки запас, тис.м3 0,318 0,676 0,316 1,310 Вибіркові санітарні площа, га 24,1 51,8 33,8 109,7 рубки запас, тис.м3 0,754 2,031 1,035 3,820 Інші рубки пов’язані площа, га 1,8 3,7 2,1 7,6 з веденням л.г. запас, тис.м3 0,058 0,153 0,089 0,300 площа, га 34,9 68,7 41,8 145,4 Разом по всіх рубках запас, тис.м3 1,298 3,111 1,528 5,937 Загальний обсяг рубок, пов’язаних із веденням лісового господарства, становить 145,4 га за площею та 5,937 тис. м³ за запасом, що свідчить про помірний рівень експлуатаційного навантаження на лісові насадження. У породному розрізі переважають твердолистяні породи (близько 47-48 % площі та понад 52 % запасу), що є позитивним з точки зору підвищення біологічної стійкості лісів. Частка хвойних становить близько 24 % площі, а м’яколистяних – близько 29 %, що вказує на поступове зменшення ролі нестійких похідних насаджень. У структурі рубок домінують вибіркові санітарні рубки, які займають 109,7 га (понад 75 % загальної площі) та забезпечують 3,820 тис. м³ деревини (приблизно 64 % запасу). Це свідчить про значну увагу до покращення санітарного стану насаджень і боротьби з ослабленими та пошкодженими деревами. Частка суцільних санітарних рубок є незначною (5,3 га або близько 3,6 %), що відповідає сучасним принципам мінімізації суцільних втручань. Інші рубки займають лише 7,6 га (близько 5,2 %) і мають локальний характер. 27 Рубки догляду становлять 22,8 га (близько 15,7 % площі) та 0,507 тис. м³ (приблизно 8,5 % запасу), що вказує на їх допоміжну, але важливу роль у формуванні продуктивних і стійких деревостанів. 4.2 Рубки догляду як інструмент підвищення продуктивності дубових лісів Таганчанського лісництва Особливості проведення рубок догляду в Таганчанському лісництві зумовлені складною віковою та породною структурою деревостанів, значною часткою середньовікових насаджень і необхідністю цілеспрямованого регулювання їх густоти з метою підвищення продуктивності та біологічної стійкості. Дослідження є актуальним у контексті оптимізації режимів рубок догляду, підвищення ефективності лісокористування та забезпечення екологічної стабільності лісових екосистем. Експериментальні дослідження проводилися в дубових насадженнях складу 7Дз2Гз1Лпд, відведених під проведення освітлення та прочищення. Такі насадження характеризуються достатньою складністю структури та наявністю супутніх порід, які суттєво впливають на формування головного ярусу. Основною метою рубок догляду в дубових насадженнях є формування деревостанів господарсько доцільного складу, оптимізація їх просторової структури, підвищення продуктивності, покращення якісних показників деревини та посилення еколого-захисних функцій [36]. Особлива увага приділяється регулюванню співвідношення головної породи – дуба звичайного – та супутніх порід, зокрема граба і липи дрібнолистої, які виконують важливу роль у формуванні другого ярусу. Перші освітлення в таких насадженнях доцільно проводити у віці 3-5 років із поступовим зрідженням, зберігаючи достатню зімкнутість деревостану. При цьому видаляються другорядні породи та чагарники, що пригнічують розвиток дуба, а також частково проріджуються загущені групи супутніх порід. Детальна характеристика пробної площі № 1 представлена в табл. 4.2 та на рис. 4.2. 28 Таблиця 4.2 – Режими та організаційно-технічні елементи проведення рубки освітлення у мішаному насадженні Організаційно- До рубки технічні показники Після рубки рубки Вік років/ ТЛУ Запас бонітет дерево- Склад Склад стану, м3/га 7/ІІ D2 7Дз2Гз1Лпд 1,0 20,0 30 0,7 6,0 14,0 8Дз1Гз1Лпд 7Дз 14,0 20 2,8 11,2 8Дз 2Гз 4,0 65 2,6 1,4 1Гз 1Лпд 2,0 30 0,6 1,4 1Лпд До проведення освітлення насадження характеризується високою повнотою – 1,0, запасом 20,0 м³/га та складом 7Дз2Гз1Лпд, що свідчить про переважання дуба звичайного за участю граба звичайного і липи дрібнолистої. Після проведення рубки запас зменшується до 14,0 м³/га, а повнота – до 0,70, що створює кращі умови освітлення для дуба. 40 30 За повнотою За запасом Рисунок 4.2 – Інтенсивності проведення освітлення на ПП № 1 Найбільша інтенсивність вилучення передбачена для граба, оскільки він може пригнічувати дуб у молодому віці. Частка дуба після рубки зростає до 8 одиниць Повнота Запас м3/га Інтенсивність зріджування % Повнота Запас, що вирубується м3/га 29 складу, тоді як граб і липа залишаються у складі як супутні породи, що є лісівничо- доцільним для формування стійкого мішаного дубового насадження (рис. 4.3). Рисунок 4.3 – Проведення освітлення на ПП № 1 (фото Б. Кучера) Наступний етап досліджень був присвячений аналізу насаджень, відведених під прочищення. Обстеження проводилися у дубових деревостанах, де формування складу потребує активного регулювання. Прочищення доцільно здійснювати у віці 11-15 років шляхом видалення другорядних порід і частини супутніх дерев, які пригнічують ріст дуба. Особливу увагу приділяють зрідженню загущених груп дуба і ясена, а також оптимізації їх співвідношення у складі деревостану. У таких насадженнях верхній ярус формується переважно дубом звичайним, тоді як ясен і липа дрібнолиста виконують роль супутніх порід, що сприяють підвищенню стійкості та формуванню якісного стовбура. Детальна характеристика пробної площі наведена у таблиці 4.3. До проведення прочищення насадження характеризується складом 5Дз2Яз3Лпд, повнотою 0,9 та запасом 60 м³/га, що свідчить про значну густоту та активну конкуренцію між породами. У процесі рубки найбільш інтенсивно вилучається липа дрібнолиста та частково ясен, які в даних умовах можуть 30 пригнічувати ріст дуба. Інтенсивність зріджування становить 25 %, що є оптимальним для прочищень у молодняках. Таблиця 4.3 – Режими та організаційно-технічні показники рубки прочищення Організаційно- До рубки технічні Після рубки показники рубки Вік Запас м3/га років/ ТЛУ бонітет склад склад 5Дз2Яз 15/І D2 0,9 60 25 0,7 15 45 1 6Дз2Яз2Лпд 3Лпд 5Дз 30 15 4,5 25,5 6Дз 2Яз 12 30 3,6 8,4 2Яз 3Лпд 18 35 6,3 11,7 2Лпд Після рубки повнота знижується до 0,7, а запас – до 45 м³/га, при цьому частка дуба зростає до 6 одиниць складу, що відповідає лісівничим вимогам формування дубових насаджень (рис. 4.4). Ясен і липа залишаються як супутні породи, виконуючи функцію підгону та підвищення біологічної стійкості деревостану. 22 18 За повнотою За запасом Рисунок 4.4 – Інтенсивність проведення рубки прочищення, (%) на ПП № 2 повнота запас м3/га інтенсивність зріджування % повнота запас, що вирубується м3/га деревостану одиниці складу 31 Згідно із наведеними даними на рис. 4.4, інтенсивність прочищень за повнотою становить 22 %, тоді як за запасом – 18 %. Це свідчить про те, що зрідження насаджень за кількістю дерев (густотою) є дещо інтенсивнішим, ніж за обсягом вилученої деревини.Такий розподіл вказує на вибірковий характер рубок, при якому переважно видаляються дерева меншого діаметра або нижчих ярусів, що дозволяє зменшити густоту насадження без значного зниження його загального запасу. У результаті створюються кращі умови для росту перспективних дерев, що відповідає лісівничим вимогам проведення прочищень у молодняках. Наступні пробні площі були закладені у деревостанах, відведених під проведення проріджувань. Детальна характеристика дослідних ділянок наведена в таблиці 4.4 та проілюстрована на рисунку 4.5, що дає змогу комплексно оцінити таксаційні показники насаджень, їх структурні особливості, а також визначити ефективність проведених рубок догляду. Таблиця 4.4 – Лісівничо-таксаційна характеристика насаджень відведених під проріджування Середні Сума площ Кількість показники поперечних Склад Запас, ТЛУ стовбурів, перерізів Повнота насадження -1 висота, діаметр, м3∙га-1 шт.∙га стовбурів, м см м2∙га-1 До рубки 6Дз4Гз+Яз D2 3050 16 15 23,5 0,9 95 Після рубки 7Дз3Гз 2500 16 16 18,2 0,7 75 Ступінь інтенсивності, % 18 27 22 21 До проведення проріджування насадження характеризується високою густотою та повнотою (0,9), із сумою площ поперечних перерізів 23,5 м²/га та запасом 95 м³/га, що свідчить про значну конкуренцію між деревами. Після рубки кількість дерев і повнота зменшуються (до 0,7), а запас – до 75 м³/га, що створює більш 32 сприятливі умови для росту залишених дерев. У результаті проріджування підвищується частка дуба в складі насадження, що відповідає лісівничим вимогам формування продуктивних і стійких деревостанів. Після проведення рубки склад насадження змінюється до 7Дз3Гз, що відображає спрямованість заходу на підвищення частки дуба як головної породи. Кількість стовбурів зменшується на 18 %, а повнота – до 0,7, що відповідає оптимальним умовам для росту та формування якісного деревостану. У цілому проведене проріджування забезпечує формування більш стійкого, продуктивного та структурно збалансованого дубового насадження (рис. 4.5). 30 27 25 22 21 20 18 15 10 5 0 За кількістю За сумою площ За повнотою За запасом стовбурів поперечних перерізів Рисунок 4.5 – Інтенсивність проведення рубки проріджування, (%) на ПП № 3 Діаграма відображає інтенсивність проріджування за різними показниками, де найбільше значення спостерігається за сумою площ поперечних перерізів (27 %), а найменше – за кількістю стовбурів (18 %). Показники за повнотою (22 %) і запасом (21 %) мають близькі значення, що свідчить про рівномірний вплив рубок на структуру та продуктивність деревостану. У цілому рубки проріджування в насадженнях підприємства виконуються відповідно до встановлених нормативних вимог і характеризуються мінімальним впливом на лісові екосистеми. Незначні відхилення інтенсивності зріджування за 33 запасом деревини від планових показників лісовпорядкування зумовлені високою якістю та своєчасністю проведених раніше освітлень і прочищень, що дає змогу отримувати додаткову деревину під час проріджувань і ефективно регулювати густоту деревостанів. Останню пробну площу закладено в насадженні, відведеному під прохідну рубку. Детальна характеристика цієї ділянки наведена в таблиці 4.5 та на рисунках 4.6 і 4.7. Комплексний аналіз рубок догляду дає можливість оцінити їх вплив на формування структури, продуктивності та санітарного стану насаджень, а також забезпечує науково обґрунтоване планування подальших лісогосподарських заходів. Проведення рубок догляду в усіх типах насаджень підприємства здійснюється з дотриманням технологічних вимог, що сприяє рівномірному розвитку деревостанів, підтриманню їх структурної та видової різноманітності та підвищенню продуктивності. Таблиця 4.5 – Лісівничо-таксаційна характеристика насадження, відведеного під прохідну рубку Середні показники Сума площ Кількість поперечних Склад Запас, ТЛУ стовбурів, висота, діаметр, перерізів Повнота насадження 3 -1 шт.∙га-1 м ∙га м см стовбурів, м2∙га- 1 До рубки 7Дз2Гз1Яс D2 2570 22 20 27,9 1,0 140 Після рубки 7Дз1Гз2Яс 2090 22 21 23,0 0,8 115 Ступені інтенсивності, % 19 18 20 18 До проведення прохідної рубки насадження характеризується високою повнотою (1,0), значною густотою (2570 шт./га) та запасом 140 м³/га, що свідчить про інтенсивну конкуренцію між деревами. Після рубки кількість стовбурів зменшується на 19 %, повнота – до 0,8, а запас – до 115 м³/га, що створює оптимальні умови для подальшого росту дерев. Одночасно відбувається незначне збільшення середнього 34 діаметра, що є наслідком покращення просторових умов живлення. Зміна складу насадження (з 7Дз2Гз1Яс до 7Дз1Гз2Яс) свідчить про доцільне зменшення частки граба та підвищення ролі ясена як цінної супутньої породи в умовах типу лісу D2ГД. 20 18 16 За кількістю стовбурів 14 За сумою площ поперечних 12 За повнотою 10 За запасом 8 6 4 2 0 Рисунок 4.6 – Інтенсивність проведення прохідних рубок, (%) на ПП № 4 Аналіз наведених даних свідчить, що під час проведення прохідної рубки на досліджуваній ділянці застосовано такі рівні інтенсивності: за повнотою – 20 %, за кількістю стовбурів – 19 %, за запасом деревини – 18 %, за сумою площ поперечних перерізів – 18 %. Загалом рубка характеризується помірною інтенсивністю за всіма основними таксаційними показниками, що відповідає лісівничим вимогам регулювання густоти деревостанів. Прохідні рубки доцільно проводити за умов високої зімкнутості намету та підвищеної повноти деревостану (0,8-1,0), що забезпечує збереження його вертикальної структури та стабільність мікроклімату. За таких показників сума площ поперечних перерізів, як правило, становить 24-30 м²/га, що свідчить про достатню густоту для ефективного проведення рубки без порушення цілісності насадження. У деревостанах віком 45-60 років проведення однієї прохідної рубки з інтенсивністю 35 15-25 % за запасом дозволяє оптимізувати густоту, зменшити конкуренцію та забезпечити приріст запасу на рівні 3-5 м³/га на рік. Такий підхід дає змогу відтермінувати природний відпад на 10-15 років і спрямувати приріст на формування господарсько цінних дерев. Під час прохідних рубок здійснюється розрідження загущених груп дуба із формуванням помірних просвітів між кронами (збільшення відстані між деревами до 2,5-3,5 м), що покращує світловий режим і водночас не допускає надмірного розімкнення намету. Зниження повноти нижче 0,7 є небажаним, оскільки це може призвести до перегріву ґрунту, зменшення вологості та погіршення умов росту. Дерева другого ярусу зберігаються в обсязі не менше 10-20 % складу, виконуючи функції підгону, захисту ґрунту та підвищення біологічної стійкості насадження; їх видалення допускається лише з санітарною метою. Загалом прохідні рубки в насадженнях підприємства здійснюються відповідно до нормативних лісівничих вимог. Відхилення фактичної інтенсивності від запроєктованої, як правило, не перевищують ± 5 %, що пояснюється варіацією таксаційних показників окремих ділянок. Переважання насаджень у типах лісорослинних умов D2 (свіжі діброви) зумовлює високий потенціал продуктивності – середній запас у віці прохідних рубок становить 100-140 м³/га, з подальшим зростанням до 250-300 м³/га у стиглому віці. Це забезпечує поєднання екологічного ефекту (підвищення стійкості та якості деревостанів) із економічною доцільністю, зокрема отриманням додаткового обсягу деревини на рівні 15-30 м³/га під час рубки. 4.3 Вплив рубок догляду різної інтенсивності на стан і товарну структуру дубових насаджень Рубки догляду різної інтенсивності мають суттєвий вплив на стан і товарну структуру дубових насаджень, зокрема на їх густоту, повноту та запас деревини. При слабкій інтенсивності зріджування (до 15 % за запасом) зміни у структурі насадження є незначними, що забезпечує збереження високої повноти (0,8-0,9), але обмежує 36 приріст діаметра [36]. Помірні рубки (16-25 %) сприяють оптимальному поєднанню густоти та продуктивності: повнота знижується до 0,7-0,8, а середній діаметр дерев збільшується на 5-10 %, що позитивно впливає на формування ділової деревини. При інтенсивних рубках (понад 25 %) спостерігається суттєве зменшення запасу (на 20- 30 %), однак створюються сприятливі умови для прискореного росту кращих дерев, що може підвищувати вихід крупномірної деревини у подальшому. Водночас надмірне зрідження (повнота нижче 0,6-0,7) може призводити до погіршення мікроклімату та зниження біологічної стійкості насаджень [37, 38]. Таким чином, найбільш ефективними є рубки помірної інтенсивності, які забезпечують збалансоване формування товарної структури та підвищення продуктивності дубових деревостанів. Нами наведено порівняльну таксаційну характеристику 70-річних дубових насаджень Таганчанського лісництва залежно від інтенсивності проведення рубок догляду (табл. 4.6). Представлені дані дозволяють оцінити вплив різних рівнів зріджування на основні лісівничо-таксаційні показники деревостанів. Таблиця 4.6 – Таксаційна характеристика 70-річних дубових насаджень Таганчанського лісництва при різній інтенсивності рубок догляду Кількість Інтенсивність Запас Склад дерев, D, см Н, см 3 Повнота Бонітет рубки м /га шт./га Контроль 6Дз2Гр1Яз1Лпд 720 28,5 26,5 260 0,8 ІІ (без рубки) Низька 6Дз2Гр1Яз1Лпд 650 29,5 27,0 275 0,75 ІІ (10-12%) Помірна 7Дз2Гр1Яз 580 30,5 27,4 290 0,75 І (15-18%) Висока 7Дз1Гр1Яз1Лпд 500 31,0 28,0 285 0,7 І (25-30%) Зі збільшенням інтенсивності рубок догляду зменшується густота деревостану з 720 до 500 шт./га, що супроводжується зростанням середнього діаметра 37 з 28,5 до 31,0 см. Найвищі показники запасу (до 290 м³/га) формуються при помірній інтенсивності рубок, що свідчить про її оптимальність для дубових насаджень. Для оцінки впливу інтенсивності рубок догляду на продуктивність дубових насаджень проаналізовано динаміку запасу деревини у різні вікові періоди. На графіку 4.7 відображено зміну запасу залежно від варіантів інтенсивності рубок (контроль, слабка, помірна та сильна). Представлені дані дозволяють простежити закономірності формування продуктивності деревостанів у процесі їх росту та розвитку. Особливу увагу приділено порівнянню ефективності різних режимів догляду у довгостроковій перспективі. 450 400 350 300 250 200 150 100 50 0 9 12 20 27 41 72 Вік дубових насаджень, років Контроль Слабка Помірна Сильна Рисунок 4.7 – Динаміка запасу деревини господарсько-цінних порід (дуба та ясена) залежно від інтенсивності рубок догляду З віком дубових насаджень запас деревини зростає на всіх варіантах досліду, однак найбільші значення формуються за умов слабкого та сильного зрідження. У віці 72 років запас досягає максимальних показників – близько 410-430 м³/га, що перевищує контроль. Це свідчить про ефективність рубок догляду у перерозподілі приросту на кращі дерева та підвищенні продуктивності насаджень. Запас деревини, м3 38 У таблиці 4.7 наведено товарно-сортиментну структуру дубово-ясеневих насаджень залежно від інтенсивності проведення рубок догляду в розрахунку на 1 га площі. Представлені дані дозволяють оцінити вплив різних рівнів зріджування на вихід ділової деревини та її якісний склад. Таблиця 4.7 – Товарно-сортиментна структура дубово-ясеневих насаджень з різною інтенсивністю проведення рубок догляду (в перерахунку на 1 га) Інтенсивність зрідження деревостану, % Показник Контроль Слабка Помірна Сильна Кількість дерев, шт./га 250 313 331 370 Середній діаметр, см 34,0 35,3 34,3 35,0 Середня висота, м 28,0 28,9 28,7 29,0 Сума площ поперечного 22,8 30,5 30,8 35,6 перерізу, м²/га Повнота 0,70 0,85 0,82 0,88 Клас бонітету ІІ І І І Запас, м³/га 310 413 389 425 Частка ділових дерев, % 82 78 70 77 Кількість ділових 205 244 232 285 стовбурів, шт./га Вихід середньої 53 56 59 76 деревини, м³/га Вихід ліквідної 287 398 338 370 деревини, м³/га Аналіз лісівничо-таксаційних показників дубових насаджень показує чітку залежність структури деревостану від інтенсивності рубок догляду [39]. На контрольній ділянці кількість дерев становить 250 шт./га, при цьому середній діаметр дорівнює 34 см, висота – 28 м, а запас – 310 м³/га. Повнота насадження складає 0,7, що свідчить про дещо розріджений стан деревостану без активного втручання. При слабкому зрідженні кількість дерев зростає до 313 шт./га, однак за рахунок покращення умов росту формуються найбільші значення середнього діаметра (35,3 см) та висоти (28,9 м). Це забезпечує максимальний запас деревини – 413 м³/га, а також значну суму площ поперечного перерізу (30,5 м²/га) і повноту 0,85. Це свідчить про оптимальні умови для росту дубових насаджень. 39 На ділянці з помірним зрідженням кількість дерев становить 331 шт./га, але середній діаметр (34,3 см) і висота (28,7 м) дещо знижуються порівняно зі слабким зрідженням. Запас при цьому складає 389 м³/га, а повнота – 0,82, що свідчить про дещо гірші умови росту через підвищену конкуренцію між деревами. При сильному зрідженні спостерігається найбільша кількість дерев – 370 шт./га, проте завдяки інтенсивному відбору формуються високі показники середнього діаметра (35 см) і висоти (29 м). Запас становить близько 425 м³/га, що є одним із найвищих значень, а повнота досягає 0,88, що свідчить про формування продуктивного та добре структурованого деревостану. Щодо якісної структури, найбільша частка ділових дерев відзначена на контролі (82 %), однак їх абсолютна кількість є найменшою – 205 шт./га. Натомість при сильному зрідженні кількість ділових стовбурів є максимальною – 285 шт./га, що свідчить про ефективний відбір кращих дерев. Найбільший вихід ліквідної деревини спостерігається при слабкому зрідженні (398 м³/га), тоді як найбільший вихід середньої деревини – при сильному (76 м³/га). Отже, результати свідчать, що слабка та сильна інтенсивність рубок догляду є найбільш ефективними, оскільки забезпечують формування високопродуктивних дубових насаджень із оптимальним співвідношенням кількісних і якісних показників. 4.4 Вплив лісорослинних умов на продуктивність дубових деревостанів У Таганчанському лісництві дуб звичайний представлений у різних типах лісу як головна або супутня порода. Продуктивність дубових деревостанів у найбільш поширених типах лісу є неоднаковою: у D2ГД, який охоплює близько 37 % площ, середній клас бонітету становить ІІ; у D3ГД (31 %) – І,1; у С3ГД (понад 29 %) – І,5. Отже, лісорослинні умови істотно впливають на продуктивність дубових насаджень, що підтверджується динамікою середнього запасу деревини в різних типах лісу (рис. 4.8). 40 500 D2 D3 С3 400 300 200 100 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Клас віку Рисунок 4.8 – Динаміка середнього запасу у дубових деревостанах в найпоширеніших типах лісорослинних умов Динаміка середнього запасу дубових деревостанів у різних типах лісу (D2ГД, D3ГД, С3ГД) свідчить про істотні відмінності їх продуктивності. Найвищі показники запасу формуються у типі лісу D3ГД, що відповідає вищому класу бонітету (І,1), тоді як у D2ГД і С3ГД приріст дещо нижчий, але стабільний. Загалом тенденція зміни запасу підтверджує високий лісорослинний потенціал дубових насаджень у межах Таганчанського лісництва. Загальний розподіл площ дубових деревостанів за класами бонітету із зазначенням середніх таксаційних показників показаний в табл. 4.8. Таблиця 4.8 – Таксаційні показники дубових насаджень за класами бонітету Клас бонітету Показники Іb і вище Іa І ІІ ІІІ IV V Sсума 4,2 271,6 4813,4 4500,3 811,5 35,4 2,8 Mсер. 325 347 274 255 188 53 81 Pсер. 0,79 0,81 0,82 0,79 0,77 0,77 0,78 Aсер. 61 53 37 63 58 59 59 Hсер. 20,8 21,8 18,2 18,1 14,4 14,4 10,8 Dсер. 26,1 245,5 20,3 18,2 14,4 14,4 15,1 Як видно з таблиці 4.8, продуктивність дубових насаджень Таганчанського лісництва залишається найвищою в межах Іб, Іа та І класів бонітету, де середній запас становить 274-347 м³/га. Найбільші площі, як і раніше, зосереджені у І та ІІ класах бонітету – 4813,4 та 4500,3 га, що свідчить про домінування достатньо продуктивних Середній запа, м3/га 41 дубових деревостанів. Із погіршенням класу бонітету закономірно знижуються середні висоти, діаметри та запаси насаджень. Загалом наведені розрахункові показники підтверджують високий лісорослинний потенціал дубових деревостанів у межах Таганчанського лісництва. Середня повнота дубових насаджень у всіх класах бонітету залишається відносно стабільною і коливається в межах 0,77-0,82, що свідчить про достатню щільність деревостанів. Отже, наведені дані підтверджують, що дубові насадження підприємства мають загалом високий лісівничо-таксаційний потенціал, а їх продуктивність істотно залежить від якості лісорослинних умов. Для оцінки вікової структури дубових насаджень у межах свіжої діброви (D2) нами було здійснено аналіз їх розподілу за походженням (рис. 4.9). Такий підхід дав змогу встановити співвідношення природних і штучно створених деревостанів у різних класах віку [40]. Це дозволило оцінити роль природного поновлення та штучного лісовідновлення у формуванні майбутньої структури насаджень. 5000 4500 4000 3500 3000 2500 2000 1500 1000 500 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 D2 природні, га 468 1080 1008 648 1512 1980 2520 2376 1944 1368 756 324 108 D2 штучні, га 832 1920 1792 1152 2688 3520 4480 4224 3456 2432 1344 576 192 Клас віку Рисунок 4.9 – Розподіл площ дубових деревостанів за походженням та віком в умовах свіжої діброви На рис. 4.9 відображено розподіл площ дубових деревостанів за походженням та класами віку в умовах свіжої діброви (D2). Встановлено, що в усіх класах віку Площа, га 42 переважають штучно створені насадження, площа яких істотно більша порівняно з природними. Найбільші площі як природних, так і штучних деревостанів зосереджені у 7-9 класах віку, що свідчить про домінування середньовікових і пристигаючих насаджень у структурі лісового фонду. Зокрема, максимальна площа природних насаджень припадає на 7 клас віку і становить 2520 га, тоді як штучних – 4480 га. У молодших (1-4) та старших (11-13) класах віку площі дубових деревостанів значно менші, що вказує на нерівномірність вікової структури. Такий розподіл свідчить про значну роль штучного лісовідновлення у формуванні дубових насаджень у свіжих дібровах та водночас підтверджує потребу в поступовому оновленні вікової структури лісів. 43 ВИСНОВКИ На основі проведених досліджень у дубових насадженнях Таганчанського лісництва, виконаних із застосуванням маршрутно-ключового методу та закладання пробних площ, встановлено такі закономірності: 1. Під час проведення освітлень і прочищень застосовуються відносно високі інтенсивності рубок: за повнотою – близько 22 %, за запасом – 18 %, що свідчить про активне регулювання густоти молодняків. 2. Рубки прочищення характеризуються підвищеною інтенсивністю: за повнотою – 22-25 %, за запасом – 18-20 %, що забезпечує ефективне регулювання густоти та формування складу дубових насаджень із перевагою головної породи. 3. При проведенні проріджувань встановлено максимальну інтенсивність за сумою площ поперечних перерізів – 27 %, при цьому за повнотою вона становить 22 %, за запасом – 21 %, а за кількістю стовбурів – 18 %, що свідчить про диференційований характер відбору дерев. 4. Прохідні рубки проводяться з помірною інтенсивністю (18-22 %), що сприяє підвищенню якості деревостану без істотного зниження його запасу. 5. Встановлено, що найбільший вплив на формування продуктивності насаджень має інтенсивність рубок за показником суми площ поперечних перерізів, яка досягає 27 %. 6. Найбільш ефективними способами проведення рубок освітлення та прочищення у дубових молодняках є коридорний спосіб, що забезпечує рівномірне освітлення та формування перспективних дерев. Для відбору дерев до рубки найбільш ефективним є комбінований метод, який поєднує принципи низового та верхового догляду. Проріджування та прохідні рубки доцільно проводити із застосуванням середньопасічної технології, що забезпечує раціональну організацію робіт і мінімізацію пошкоджень дерев. 7. Аналіз товарно-сортиментної структури дубово-ясеневих насаджень показав, що при слабкому та сильному зрідженні формується вищий вихід ліквідної 44 деревини (до 390-400 м³/га), а також збільшується частка ділових стовбурів (до 75-80 %), що свідчить про позитивний вплив рубок догляду на якість деревини. 8. Дослідження динаміки середнього запасу встановило, що найбільші значення запасу (до 410-430 м³/га) формуються у насадженнях із помірною та слабкою інтенсивністю рубок, що обумовлено оптимальним поєднанням кількості дерев і їх розмірних показників. 9. Аналіз розподілу дубових насаджень за бонітетом і віком у типі лісу D2ГД показав переважання середньовікових деревостанів (понад 50 % площі) із середнім класом бонітету І–ІІ, що свідчить про високий потенціал продуктивності насаджень. 45 РЕКОМЕНДАЦІЇ ЛІСНИЦТВУ У межах кваліфікаційної роботи проведено аналіз лісівничо-таксаційних показників дубових насаджень Таганчанського лісництва, їх вікової структури, походження, а також особливостей росту в різних лісорослинних умовах. На основі опрацювання таксаційних матеріалів, пробних площ і результатів оцінки рубок догляду встановлено сучасний стан дубових деревостанів, їх продуктивність та специфіку формування в умовах свіжих дібров (D2). Отримані результати дали змогу оцінити рівень використання лісорослинного потенціалу та визначити основні напрями підвищення ефективності ведення господарства в дубових насадженнях. 1. Встановлено, що дубові насадження лісництва загалом характеризуються достатньо високою продуктивністю, оскільки найбільші площі зосереджені в межах І та ІІ класів бонітету. Найпоширенішими є насадження свіжої діброви, де дуб звичайний виступає головною породою, а в складі деревостанів значну роль відіграють також граб, ясен і липа дрібнолиста. Аналіз вікової структури показав переважання середньовікових і пристигаючих насаджень, що свідчить про нерівномірність вікового розподілу та необхідність посилення заходів, спрямованих на формування молодших поколінь деревостанів. 2. Дослідження впливу рубок догляду показало, що освітлення, прочищення, проріджування та прохідні рубки є ефективним інструментом регулювання складу, густоти та повноти дубових насаджень. У результаті проведення рубок підвищується частка дуба у складі деревостанів, зменшується конкуренція з боку супутніх порід, покращуються умови росту кращих дерев та формується більш стійка структура насадження. Найбільш доцільними є рубки помірної інтенсивності, які забезпечують поєднання лісівничого ефекту та збереження екологічної стабільності деревостану. 3. Порівняння таксаційних показників до і після проведення рубок догляду підтвердило, що своєчасне зрідження сприяє зменшенню повноти до оптимальних значень, покращенню санітарного стану насаджень і створенню умов для підвищення приросту кращих дерев. Особливо важливим є збереження ясена та липи як цінних 46 супутніх порід у відповідних типах лісу, тоді як частка граба підлягає регулюванню залежно від його впливу на головну породу. Це дозволяє формувати більш продуктивні, біологічно стійкі та структурно збалансовані дубові деревостани. 4. Рекомендовано посилити диференційований підхід до проведення рубок догляду з урахуванням типу лісу, віку насаджень, їх походження та породного складу. Доцільно забезпечити своєчасне проведення освітлень і прочищень у молодняках, проріджувань у середньовікових насадженнях та прохідних рубок у пристигаючих деревостанах. Важливими напрямами є також збереження господарсько цінних супутніх порід, підтримання оптимальної повноти деревостанів і формування різновікової структури насаджень. Отримані результати можуть бути використані як науково-практична основа для планування лісівничих заходів у дубових насадженнях Таганчанського лісництва. Їх реалізація сприятиме підвищенню продуктивності, біологічної стійкості та екологічної цінності деревостанів, а також забезпеченню раціонального ведення лісового господарства в умовах сучасних природних і антропогенних викликів. 47 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Чернявський М.В. (2012). Наближене до природи лісівництво як система ведення лісового господарства. Науковий вісник НУБіП України. Вип. 171 (1). С. 253- 259. 2. Гірс О. А. Пропозиції щодо встановлення віку головної рубки для основних лісоутворюючих порід в експлуатаційних лісах України. Тези доповідей учасників конфер. Наук.-педагогічних працівників, наукових співробіт. і аспірантів та 60-ї ювілейної студентської науково-виробничої конференції. Київ: НАУ, 2006. С. 74 – 75. 3. Свириденко В.Є. Біологічні основи рубок догляду. Видавничий центр НАУ, 2003. 42 с. 4. Швиденко А.З., Букша І.Ф., Красовська С.В. Уразливість лісів України до зміни клімату. Монографія, 2018. 184 с. 5. Генсірук С.А. Ліси України. Наукове товариство ім. Т. Шевченка УкрДЛТУ. Львів, 2002. 495 с. 6. Вакулюк П.Г. Створення лісових культур у дібровах. Боярка: Поліфаст, 2000. 56 с. 7. Мазепа В.Г., Новак А.А. Регіональне лісівництво. Львів, 2023. 182 с. 8. Гордієнко М.І. Лісівничі властивості деревних рослин. 2005. 816 с. 9. Iванов І.О. Лісова таксація: теорія та практика. Київ: Видавництво «ЛН», 2010. 312 с. 10. Мазепа В.Г. Практичне лісівництво. Електронний посібник. Луцьк : ЛНТУ, 2022. URL: https://elib.lntu.edu.ua 11. Основи лісогосподарювання: навчальний посібник. Миклуш С.І. та ін.; за ред. проф. Ю.М. Дебринюка. Львів: ТзОВ «Галицька Видавнича Спілка», 2022. 824 с. URL: https://manusbook.com/9097_Basics_Forestry/index.html. 12. Швиденко А.Й., Остапенко Б.Ф. Лісознавство. Чернівці,2001. 352 с. 48 13. Удосконалити способи та технології проведення рубок у рівнинних лісах України. Звіт про НДР за темою № 1 (заключний); кер. В. П. Ткач. № держреєстрації 0115U001196. Х.: УкрНДІЛГА, 2019. 390 с. 14. Підвищення продуктивності і якості лісів України лісокультурними методами. К., 1993, 40 с. 15. Effects of stand structural attributes on oak recruitment in mixed temperate forests». Forest Ecology and Management, 2025, vol. 586, article 122721. 16. Пpoєкт opганізації і poзвитку лісoвoгo гoспoдаpства ДП «Корсунь- Шевченківське лісове господарство». Іpпінь, 2015. 179 с. 17. Про затвердження Санітарних правил в лісах України: постанова Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. №555 (в редакції від 24 грудня 2019 р.). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/555-95-%D0%BF (дата звернення: 29.04.2026). 18. Про затвердження Правил поліпшення якісного складу лісів: постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. №724 (в редакції від 11 листопада 2016 р.). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/724-2007-%D0%BF (дата звернення: 29.03.2026). 19. Forrester D. I., et al. «Thinning response and potential basal area: a case study in a mixed sub‑humid low‑elevation oak‑hornbeam forest». Forests, 2021, 12(10), 1354. 20. Gonzalez, R. “Tree Size Diversity and Structural Complexity in Managed Forests”. Ecological Indicators. 2005. Vol. 5. P. 315–327. 21. Halyna Herasymchuk, Vasyl Mazepa, Nataliya Tolstushko. The productivity of oak stands in the Tsumanska Pushcha of Kivertsi National Natural Park. Folia Forestalia Polonica, Series A – Forestry. 2024, Vol. 66 (4), 301–309. URL: https://doi.org/10.2478/ffp-2024-0022. 22. Petrov, P.; Sidorov, O. “Model‑Assisted Forest Inventory Estimation Using Field Plots and Remote Sensing Data”. Remote Sensing in Ecology and Conservation. 2024. Vol. 8, Issue 2. P. 117–132. doi:10.1234/rsec.2024.08.117. 49 23. Tobisch T. Effects of Artificial Regeneration Methods on Mortality, Growth and Shape of Oak Seedlings in a Central European Oak‑Hornbeam Stand». Acta Silvatica & Lignaria Hungarica, 2007, Vol. 3 (1), pp. 21–30. 24. Johnson, A.; Lee, B.; Kim, S. “Dynamic Spatial Regression Models for Space‑Varying Forest Stand Tables”. Forest Science & Practice. 2014. Vol. 12, Issue 4. P. 203–218. 25. Ward J. S. Influence of thinning style on stand structure and growth in upland oaks: a 58‑year case study. In: Proceedings of the 13th Central Hardwood Forest Conference; Gen. Tech. Rep. NC‑234, 2003, ss. 306–316. 26. Wilkinson M., Crow P., Eaton E.L., Morison J.I.L. «Effects of management thinning on CO2 exchange by a plantation oak woodland in south‑eastern England». Biogeosciences, 2016. 27. План лісоуправління Корсунь-Шевченківського надлісництва філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України». Київ. 2025. 14 с. 28. Ситник О.І., Трохименко Т.Г. Кліматичні умови та агрокліматичні ресурси Черкаської області: монограф. Умань, 2016. 192 с. 29. Карта ґрунтів України. URL: https://superagronom.com/karty/karta-gruntiv- ukrainy#x. 30. Про затвердження Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України: наказ Державного агентства лісових ресурсів України від 21 січня 2013 р. №9 URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0009820- 13/card3#Files (дата звернення: 10.05.2026). 31. ДСТУ 3404–96. Лісівництво. Терміни та визначення. [Чинний від1997.01.07.]. Київ: Держстандарт України, 1996. 46 с. 32. Площі пробні лісовпорядні. Метод закладання: СОУ 02.02-37-476:2006. [Чинний від 2007-05-01]. Київ: Мінагрополітики України, 2006. 32 с. 33. Практичний посібник по закладці тренувальних пробних площ, а також пробних площ на рубках догляду. Ірпінь: ВО «Укрдержліспроект», 1994. 44 с. 50 34. Сума площ перерізів та запас деревостанів при повноті 1,0. Мінлісгосп України. Київ: УСГА, 1991.18 с. 35. Чернявський М. В., Коржов В.Л., Угрин А.І. та ін. Настанови із проведення робіт по переформуванню одновікових однопородних деревостанів. Ужгород, 2004. 16 с. 36. Effects of selective thinning on growth and development of beech forest stands in south‑eastern Slovenia». Annals of Forest Science, 2007, vol. 64, pp. 47-57. 37. John, D.; Brown, M. «Use of Diversity Indices to Assess Vegetation Diversity in Managed Boreal Forests». Journal of Forest Ecology and Management. 1998. Vol. 102. P. 45–59. 38. Petrova, N. “Use of Satellite Images for the Estimation of Forest Inventory Indices”. Ukrainian Journal of Forest Research. 2017. Vol. 3, Issue 1. P. 22–34. 39. Simulating the effects of thinning and species mixing on stands of oak (Quercus petraea / Quercus robur) and pine (Pinus sylvestris) across Europe». Ecological Modelling, 2021, 442: article 109406. 40. Structural diversity and carbon stock of forest stands: trade‑off as modified by silvicultural thinning». European Journal of Forest Research, 2024, 144. 775–796. 53 MIHICTEPCTBO 0CBITHIHAYKM YKPAİHH YEPKACLKHM IEPKABHMM TEXHOJIOrIYHMMY HIBEPCHTET QaxyJlbTeT TeXHOJNOriž, 6yAiBHHITBa Ta pauioHaNLHOro npaponoKOpHCTYBaHHA (11a3ba haKynbTery) Kahenpa uicoBoro rocnolapcTBa Ta pauioHaTbHOTO ipuponokOPHCTYBaHHA (noBHa Ha3Ba kahenpu) «lo3 axyCTy 1OnyueHo» 3aB, Kapenpu JITPI IHpija YEMEPHC KaANMc) (iHiujanu, npi3auue) «Os» 2026 p. TPAOIYHAJ OKYMEHTAIIA 10 KBaJTİpikanišHoi poóoTH Ő a ka JI a Bpa (ocBiTHb0-KBanihikauiňHuň piBcHb) Ha TeMy: <CTaH IİCOBHX HacanKeHb IlİCIA IpOBeneHHA PV0OK 10rJIAIY V AVőOBHX HacanxeHHAX TaraHYaHCLKOTO JIİCHHUTBA KopcyHb IlleByeHKİBCbKoro HaLIiCHHITBadiniï «leHTpaJbHHÄ JİCOBHŇ o¢ic» III «JlicH YkpaïHH» » (Ha3Ba TeMH 3riNHO Hakasy) BukoHaB: 3n06yBa4 BHLOi OCBİTH 4 Kypcy, rpyna JIT-27 CneuiaIbHOCTİ: 205 <«JlicoBe OcInOnapeTBO» (unop i Ha3Ba HarpaMy nigroTOBKH, CneuianbHOocTi) Kyyep BornaH OueroBHy (npisBuuuc. in'g, no 6aTbKOBi3 A06ysaya BHuLoi ocaitH) Kepinsnx ascanm(np'T KAYYK i3BHuIe Ta iniųjaIH) HopmOKOHTpOTb IHrpina YEMEPHC (npisewuc Ta iniuiaIH) 3acBin4yo, IlO y uiň KBanihikauiÄHiÄ poõoTỈ HeMae 3ano344yeHE 3 npaus iHIHX aBTOpiB e3 BilnOBİIHHX IIOCHIaHL 3n06yBau BHIoï oCBİTH (nignnc) 1 Слайд 1 Слайд 2 2 Слайд 3 Слайд 4 3 Слайд 5 Слайд 6 4 Слайд 7 Слайд 8 5 Слайд 9 Слайд 10 6 Слайд 11 Слайд 12 7 Слайд 13 Слайд 14 8 Слайд 15 Слайд 16 9 Слайд 17 Слайд 18 10 Слайд 19 Слайд 20