ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9858| Title: | Аналіз пожежної безпеки та протипожежного впорядкування лісів Черкаського надлісництва філії "Центральний лісовий офіс" ДП "Ліси України" |
| Authors: | Сопушинський, Іван Миколайович Безугла, Діана Сергіївна |
| Keywords: | типи лісу;вікова структура;корінні та похідні типи деревостанів;використання лісорослинного потенціалу;Черкаське надлісництво;пожежна безпека;лісова пірологія;охорона лісів;протипожежне впорядкування |
| Issue Date: | 5-Jun-2026 |
| Abstract: | Випускна кваліфікаційна робота бакалавра: 62 с., 12 таблиць, 40 джерел, 6 формул, му-льтимедійна презентація. Мета роботи: проведення комплексного лісівничо-економічного аналізу стану пожеж-ної безпеки в масивах Черкаського надлісництва філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України» та розробка науково обґрунтованих, фінансово рентабельних практичних рекоменда-цій щодо оптимізації системи протипожежного захисту підприємства. Завдання роботи: дослідити фізико-географічні та кліматичні умови регіону , проаналі-зувати структуру лісового фонду за класами пожежної небезпеки , провести розрахунково-аналітичну оцінку стану матеріально-технічного забезпечення пожежних станцій та статисти-чної динаміки антропогенних загорянь , розробити конкретні напрями вдосконалення превен-тивних інфраструктурних заходів і запропонувати впровадження інноваційних систем моніто-рингу на базі БПЛА.. Об’єкт дослідження: процес забезпечення охорони, захисту та екологічної стабільності лісових біогеоценозів в умовах екстремального антропогенного та кліматичного навантажен-ня.. Предмет дослідження – стан пожежної безпеки, система превентивного протипожежно-го впорядкування, техніко-економічні показники лісових пожежних станцій та напрями інно-ваційної оптимізації охорони лісів у Черкаському надлісництві. Досліджено лісовий фонд (62 % — високопожежонебезпечні сосняки) та встановлено антропогенну причину 75,6 % пожеж. Для оптимізації захисту обґрунтовано збільшення по-двійних мінералізованих смуг на 70 % і доведено економічну доцільність впровадження моні-торингу за допомогою БПЛА. Це підтверджує необхідність переходу філії до проактивної пре-вентивної моделі протипожежного впорядкування. Ключові слова: типи лісу, продуктивність, вікова структура, корінні та похідні типи де-ревостанів, використання лісорослинного потенціалу. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9858 |
| Appears in Collections: | 205 Лісове господарство (Лісове господарство) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| КРБ Д. Безугла, 05.06.2026.pdf Restricted Access | 4.78 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
UEPKACHKIIİİ CHERCASSY
IEPKABHHÌ STATE
TEXHO.10TIHIIM TECHNOLOGICAL
VHIBEPCHTET UNIVERSITY
205 «JIicoBe rocnonapcTBO»
Kaenpa JlicoBoro rocnoialcTBa Ta paiioHalbHOrO Iipupo(OKOPHCTY BaHHA
A HO TA I|IS I
Ha KBaJIihiranižHY poo0Ty 6akaiaBpa
3I0Őy Baya BHULoi oCBİTH Besyr:a Jliana CepriïBHa
(upiBuIC. Hiian)
Ha TeMy: «KOMIICKCHe loc.TiKCHHA CTAHY I0KCKHOï őesueKu Ta pospooka HaupAMİB
YI0
CKOHa. CHCTeMH OXOpOHH JIiciB BİI |I0NCK HA puKai MepkaCbKOro HaJIICHHIITBà piiiï
«llewTIpCaHHIIb HHÄJ IicOBHİo hic» II "Jlicn YKpaïHu">
BunycKHa KBanibikauiğHa pooora oakanaBpa: 62 c., 12 rao:1H|b, 40 DKepen, 6 popMyI, MyJIlb
THMeJİĂHa npeBEHTaLĻia.
MeTa p060TH: IpOBeICHHA KOMIIJICKCHOro JiciBHH40-CKOHOMİYHOro aHaIi3y CTaHY n0KeKHOİ
Oe3neKH B MacHBax YepkacbKOro HaicHHTBa piuiï «lleHTpalbHHĂ JIicOBHŇ opic» I «Jlicu Ykpa
İHM» Ta pozpooKa HaykOBO O6rpyHTOBaHHX, þiHaHcOBO peHTabeTbHHX IipaKTHYHHX pekOMeH,1alıA
IlO10 onTHMİ3aiï cHcTeMM IIpoTHIIOKEKHOTO 3axHCIY IILIpHCMCTBa.
3aBjaHHA poõ0TH: 10cHİHTH )i3KO-TCOrpapiuni Ta kJİMaTHUHİ YMOBH perioHY , IipoaHanigy
BaTH CTpy KTypy JIiCOBOIO )OH)Iy 3a KlacaMH II0KeKHOŤ HeóeHeKH , 1pOBecTH pO3paxyHKOBO-aHaITH
YHY OHKY CTaHy MaTepiaTbHO-TeXHI4HOrO 3aÓCIICYCHHA TI0KCKHHX CTaHIň Ta CTaTHCTHYHOi MHa
MİKH aHTpOnOreHHHX 3aropsHb, pozpoouTH KOHKpeTHI HaipAMH Bl0CKOHaIeHHAL peBeHTHBHMX İHpa
CTpVKTY pHHX 3axo|BI 3aipoIOHY BaTH BIIDOBa,[KCHHS IHHOBaluiHnN CHCTeM MOHITopMHry Ha 0a3i
EIJIA..
06 CKT 10C:Iİ1KCHHS: IpOLcc 3abC3ICYCHA ONOPOH, 3ANHCTy Ta CKOIOTİ9Hoï CTaõiJIbHOCTİ
icOBHX OioreOl[CHOBIB B YMOBax CKCTpeMa.TbHOTOW TponOTCHHOTO Ta K’IMaTHHHOrO HaBaHTaKCHHA..
IpeMeT AOCAİLKCHHA CTaH DOKCKHO1 0CICKH, CHCTCMa IpCBeHTHBHOTO IipoTHIIOKEKHOrO
BIIOpsKV BaHH. TeXHIKO-CKOHOM1YHI IIOKaBHMKH JITCOBHX I0KCKHHX CTaHLUÄ Ta HạupAMH İHHOBauiM
Hoï onTHMİ3aiųiï oxopOHH JIiCİB y YepkacBKOMy HaĻiCHMITBİ.
JlocnixeHO TIİCOBHň ()OHI (62% BHCOKOOKEKOHCocsleYHİ coCHKH) Ta BCTaHOBJICHO aH
TponoreHHY IIpH4HHY 75,6 % 10KEK. /1A OTTTHMI3aıï 3axHCTY OorpyHTOBaHo 30iJIbJCHHI TIOJBİÄHHX
MİHepaJI3OBaHHX CMYT Ha 70 % NOBC|CHO CKOHOMIHY O|LTbHICTH BIIPOBa,[KCHHA MOHITopMHIy 34
LonOMOroo BIIJIA. Ile nixTBepLKYC HeoóxiuicTb lepexOIy hiuiï l0 upoaKTHBHOÏ IIpeBeHTHBHOÏ MO
Nei upoTHIIOKEKHOO BIIOPSAIKY BaHHA.
KJio4oBİ CJIOB: THIH JIiCy, ip0]VKTHBHICTb, BIKOBa cTpY KTYpa. KopiHHI Ta I10XIIHI THIIH Ie
peBOCTaHIB, BHKOPHCTaHHA JIICopocTMHHOTO IlOTCHITaiy.
besyıa JlianaC 'epıiiBHa
(iM H. ipr3BMe)
2026 p.
UEPKACHKHI CHERCASSY
IEPKABHHII SIATE
TEXHO.TOIIHIIỈ TECHNOLOGICAL
VHIBEPCHTET UNIVERSITY
CIIeialbHİCTL 205 «JliCOBC TOCIONapcBO»
(UM)p i HaBBa cleIjaDDHOCTi)
Kape:pa JlicoBOTO TOCIl0)1aBa Ta paI(IOWa.DIOTO WPHpoOKOpeTyBaHHA
BIJT'YK
Ha KBaJipikaniňHy poõory 6aka.ıaBpa
3100V Ba4a BHIOiO CBİTH Be3yruoï liaHu CepriïBHH
(ipiBBHue, im'A. Il0-0aTbkKOBİ 3100VBa4a BHIoï OCBİTH)
Ha TeMy: «AHaIi3 IIOKeKHOi õe3IIeKH Ta ipoTHIIOKEKHOrO BIIOpAAKYBaHHA JICIB
YepkacCLKOrO HanuicHHUTBa dþiniï <lenrpaJbHMÄ JicoBHĂ opic» In «JlicH
VKpaïHH»
TlpeicraBJTeHa KBaihikaıiĂHa pooora bezyraoï J|.C. npHCBAYCHa akTyalbHiň npoo1eMİ
10CJIINKeHHIO CTaHy nOKEKHOiÕ e3IeKH Ta onTHMI3ainiï cHCTeMH 0XopOHH icİB Bil n0KeK B
YMOBaX 3pocTaio4OrO aHTpOIOTeHHOrO HaBaHTaKCHHA. Ha;uňHHÄ IIpoTH0KCKHMĂ 3axMCT
JIlcOBHX CKOCHCTeM Yepkacbkoro bopy C KpHTHHO BaKTMBHM 3aBaHHAM CIA 30cpeKeHHA IX
eKo.10rIHHOTO Ta pecypCHOrO IOTeHIiaiy. PooOTa HOBHICTO BİWOBLac yeiM BHMOrAM 3aBlaHHA.
y poooTỈ IpoaHanisOBAHO n0KCKHy HeoeIICKY IicOBOTO )OH;y Ta upH"HHH BHHHKHCHHA
0KeK. Ha oCHOBİ OjHKH ÚIOMoï CHCTCMM OXOpOHH pozpooICHO CKOHOMİ4HO 0Ốrpy HTOBaHHĂ
KOMILJIeKC pilleHb: IIepexiJL Ha lo21BIĂHİM Hepaii30BaHiC MyrH. BIIpOBa,KEHHA BIIJIA UA
MOHITOpHHry. oŐJ1auITy BaHHA ŐeBneYHX pCKpeauuňnnx IIyHKTİB Ta BỊ0CKOHaNeHHA IiITOTOBKH
KanpiB JIİCOBOÏ oxopoHH. Ilių 4ac BHKOHaHHA PoóoTH 3,100Y BaKa BHABHJIa TaKip ucH AK
caMOcTiŽHİCTb, cyMJIiHHICTb, BMİHHA 3acTOCOBYBaTH TeOpeTHMHI 3HaHHA Iipu onpauoBaHHİ
TPHMaHMX pe3yIbTaTİB, aHaJi3yBaTH Ta CHCTeMaTH3YBaTH NaHI1 0CLIKEHb, IponeMOHCTPY
Bana
oði3HaHicTb y TeopeTHYHHX aciieKTax JIÍCOBOï IipoJIOriï Ha HaneKHOMy piBHi.
3aralbHa oiiHKa KBaii)ikaiuÄHoip oóOTH Ta BnCHOBOK KepiBHMKa ipo MOKIHBİCTb 1Onycky
poooru O 3axncTy Iepc, EK: PekOMCH,(OBH0 pe,CTaB:ICNy KBAIi)ikaiğHy poõoTy onycTHTH
3 M.C. npHCBoiTH
JIO axHcTy. oiHHTH Ha «BİJIMİHHO», a 306y Bani BHLOÏ OCBiTH bezyriň
KBai)iKaiio «oakanaBp 3 icOBOrO rOCIOlapcTBa» 3a cuenialbiliCTIO 205 «JlicOBe
rocuo,1apcTBO».
KepisHnK: upodecop. 1-p. c.-I. H, IBan (0|YUIMHCLKMÝ
(upsBWle, iM)
(I0ca;la. BICHe BBaHHA, B4CHIÜC IVHH)
2026 p.
PELLEH31A
Ha KBaJIihikauiňny poốory 6aKataBpa
3106V Baya BHoi 0cBİTH MepkacbKOrO epkaBiorO TeXHO.10114Horo
bakyJlbTeTy yHiBepcHTeTy
TexHOJIOriĂ, ÓyIBHMIITBa Ta paliolalbHOTO IIpupoioKopHCTY BaHHS
Ka)elpH icOB0rO rOCIIO/1apcTBa Ta palionalblIOTO WpHpoaOpnCTYBaHHA
cIneLiaIbHİCTb 205 «JlicOBe rOCIIO1apcTBO»
(Inpp Ta HaBBa)
Be3yraoï lianu CepriïBHH
(npizBMue. iM'A, no aTbKOBİ 3106 saya BMoi ocBiTM)
Ha TeMy: «AHaJiİ3 INOKeKHOi õe3IieKH Ta IpoTHI0KCKHOrO
YepkaCbKOrO_ BIIOpANKBaHHA JTiciB
HalicHHITBa oiniï «lleTpaJbHHÄ JIicOBHủ opic»
VKpaïHM»». 1|« JIicH
KBaiiIkauığHa poooTa CKJlaaeTbCA 3
MiCTHTb po3paxyHKOBO-101CHIOBalbHO1
62 3ainCKH,
cTopiHKH; AKa
Ipai4Hnů MaTepian, 25 cnaňÚB IpeBeHTalii.
BiauoBinHiCTH KBAJIihikKauišnoi poõoTHc neuiabHOCTİ Ta 3aBlaHHIO
KBanioiKauiňHa poõora IOBHIÄ Mipi BİJUIOBİLac oCBİTHIM Nporpami Ta
IIOCTaBJIeHOMy 3aBaHHKO.
AKTyaıIbHİCTE TeMH KBAJIihikauiűnoï poooTH
Tema poõ0TH € aKTyaJbHOIO 1IA leHTpaJlbHOro JIicoCTerIy YKpaïHH, Tak gK Yepe3
rIObanbHİ KJIİMaTHYHİ 3MİHH, IO CyIIpoBOIKVIOTbCA CTIMKHM IIIBHIueHHAM
cepelHbopi4HAX TeMIeparyp, 3MiL|eHHAM ce3OHIB OnajB Ta
TpHBaJIOCTİ JIITHIX IOCYX, BHHHKaKOTb 3alp03H, IIlO IipM3BONATb AO KaT3a0ciTNpboIi1yeHHOHArMo
3pocTaHHA piBHA IIpHpoiaI I10KCKHOI WCoCIlCKH. JlicoBI MacHBH MeDKauHHH.
3Ha4Ha 4acCTHHa AKHX IipejcTaBJIeHa XBOMHHMM MOHOKYlbTYpaMH
I1OXO/[KeHHA Ha õi/lHHX IilaHHX IpyHTax, o0'CKTMBHO HaneKaTb 10 TeWpHTTYOYpHiOňr iO3
HağBuIHM PH34KOM BHHHKHeHHA Ha,3BH4ahHHX CHTy aųinI IporeHHOTO xapakrepy.
BinoBiJuicT5 Cy4acHoMy piBıo posBMTKy layKH i TexHiKu
KBaıiikauiňHa poõoTa B IIOBHIṁ Mipi Bİ,UIOBİ,laC cyyacHOMy piBHIO Ppo3BATKY HayKM
i TeXHİKH.
3aranbHa xapakrepneTHKa KBAJIipikaniňnoï poóoTH
IlpoaHani3OBaHO CTaH n0KeKHOi Oe3IIeKH Ta upoTHIOKCKHOro BIIOpsky BaHHA JIICIB
4epkacbKOro HajUliCHHIITBa, onpailboBaHO 40 iTepaTypHMX AKepen. ) ipOlleci
poooTH 311MCHeHO IpyHTOBHHÝ aHaIi3 HOpMaTH BH0-IipaBOBO1 0a3H, 134KO
reorpapi9HMX yMOB periOHy Ta cTpy KTypu JIiCOBOrO hOHIy IIiAnpHCMCTBa. BHABJeHO,
Il|0 75,6% ycix 3aropaHb MaroTb aHTpoOrelHMÄ xapakīepi 0e3nocepelHbO nOB'A3aHİ
3 HeKOHTpoJbOBAHOO peKpeaniCIo, TO,Ů MK Jañői:bIIŅ 1:10y 3rapun (24,7%)
opMyOTb C1JIbCbKOrOcIIOnapcLKI |LUlaM Ha CM IKITMN TepHTopiAx.
TIpoBe/leHO Po3paxy HKOBO-aHaniTH9Iy oiHIKY MarepiabHo-TexHi4Hoï 6asH JicOBHx
noKEKHHX CTaHLiğ, AKa MaTemaTHYHO N0BCJIa pinancOBy 36MTKOBİCTb eKCJIy aTauii
MOpajlbHO 3acTapiJIOi aBTOoTeXHİKH. ua orTHMİ3aLiï CHCTeMM npoTHI0KeKHOro
3axHCTy oorpyHTO BaHO HeooxiHicTb 36iJblleHHA npoTAKHOCTİ n0IBİĂHHX
MIHepani30BaHHX CMYr Ha 70%, O 103BOJIHT5 NiAupHCMCTBy OTPHMaTH 4HCTHĂ
eKOHOMİYHHĂe )eKT 3a paxyHOK BİJBepHeHMX 3ŐMTKİB. Takox 1OBeneHO eKOHOMİHHY
Ta onepauišHy 10ĻiTbHİCTH BIIpOBa/INKEHHA İHHOBaLuiŽHMx CHCTeM MOHİTOPHHIY 3a
NOnOMOrOIo BIIJIA 3 TeIINOBİ3iMHHMH MOIyJ1AMM, pozpaxyHKOBMÝ TepMiH OKYTIHOCTİ
SKHX CTaHOBHTb JMIie 1,0L poKy. 3arauoM petylbTaTH NOCHİNKeHHA NİTBep1KyIoTL
őe3yMOBHy eKoJori4HY NOLİMbHİCTb lepexoly þiniï 1o ipoaKTHBHOÏ npeBeHTHBHOi
MONeNi npoTHNOKEKHOTO BIopANKY BaHHA TepuTopiň. Ha oCHOBi OTPHMaHHX naHHX
pozpoóJeHO IPyHTOBHİ BHCHOBKH Ta pekOMeHJaLiï BMpo6HHITBY.
3ay sakeHHA AO KBAuiçikaniänoi po6oTH
CyTTCBMX 3ay BaKEHb KBAnihikauiÄHa poő0ra HeMac.
BucHOBOK Ipo Mipy þaxoBoï niaroroBKH 3/106yBa4a BHIIOÏ ocBiTH
KBaıioiKauiğHa poõoTa Be3yrnoï liaHu CepriiBHH BHKOHaHa Ha BHCOKOMY pIBHI,
MICTHTB CHCTeMaTH3OBAHy iH)opMauio IOKeKHoi 6e3neKH Ta npoTHnoKeKHOro
BIopAIKYy BaHHA JIİCiB YepkacBKOrO HalJiicHMIITBa oiniï «LleHTpaNbHHň JIiCOBMĂ
oQic» |1 «Jlicy VKpaïHH». 3106yBa4 ipo1eMOHCTDy BAB HaneKHHÄ piBeHb QaxoBOİ
liAroTOBKM, YMIHHA aHanisyBaTH i y3aranbHIOBaTH pe3yJbTraTH 10cninKeHb Ta
poouTH oốrpyHTOBAHİB HCHOBKH.
3araIbHHĂ BHCHOBOK
IlpencTaBJIEHa KBaJiihikauiäna poóora őakauaBpa BMKOHaHa Ha BHCOKOMy piBHi 3
10TPHMaHHAM BHMOr BİMOBİHHX HOPM Ta cTaHJlapTiB. BacnyrOBYC Ha ouiHKy
«BidMiHHO» Ta MOKe oyTH 10IyI|eHa no 3axHCTY.
PeueH3eHT
MyKIPPPA IAHNMb» AEPXABA 2026p .
YEPKACbKE Toliunne)
Ana AoxyMeHTiB
Ta HaKnagHMx
MIHICTEPCTBO OCBITM I HAYKM YKPAÏHM
YEPKACBKMMJ EPKABHMÝ TEXHOJIOTT4HMM YHIBEPCHTET
DakybTeT TeXHoJIOriň, 6yiBHHIITBa Ta paiiOHaNBHOro
IupupoOKOPMCTY BanA
( ky.0e
Kaoepa licOBOrO rOcIIOiapCTBa Ta palioHajlbHOrO ipupo1OKOPHCTy BaHHS
«/lo azHCTy AOny uleno»
BaB. gaheipu JITPI
IHrpia 4EMEPVC
(TLUHC) (AIH. ipissMUC)
2026 p.
IIOACHIOBAJIbHA3 AIIHCKA
10 KBanihikaižHoi poőoTH
0 aka JI a B p a
(oCBIIHb0-KBaihikauniinii piBCHb)
Ha TeMy: «AHaJii3 I1OKeKHOi õe3neKH Ta IIpoTHIIOKeKHOro
BIIOpAIKYBAHHA JİCİB MepacbKoro HaJJiicHHITBa hiuii
<«leHTpalbHni icOBHİ opic» I <«Jlicu YKpaiuH»»
BAKOHaia: 3/\0oy BaYKa BMlOŤ oCBİTH
4 Kypcy, Ipyn JIT-27
CneiaJlbHOCTİ:
205 «JlicoBe rOCIHONapcTBO>
(unop Ha3Ba HanpANIV IINroTOBKM, cneuianbHOc)
BesyrJa liana CepriïBHa
(upisBMIIe. iMA. Io ÖaTLKOBİ 3100v Ba4a BHLOi oceiTH)
Kepiımk IBapCOIIYIIMHCLKHŽ
(npi3BHulC Ta IHIUaH)
HopMOKOHTpOlb, IHrpina YEMEPVC
PeeH3CHT
3acri4yIo. l0 y iň KBaIihikauiñuiä pooorin emac 3ano3uHCHh 3 IIpab iHuHX
aBTOpiB OC3 BIĻ\IOBIJIHHX IOCHJIaHb
3J100y Ba4 BHMIOï OCBiTD
Hepkacn 2026 poKy
YepkacbKHÄ NepxaBHnň TeXHOJIoriyHnš yHiBepcuTeT
pakylbTeT TeXHOJJOTİÝ, 6yAIBHHIITBa Ta paiionaJlbHOrO ipuponOKOPHCTY BaHHA
Kaɖoeapa icOBOrO rocnojlapcTBa Ta paıionaIbHOrO ipHpoNoKOPHcTy BaHHA
(IOBWa a3Ba)
CneuiaIbHİCTb: 205 «JlicOBe rocIO1apcTBO»
3ATBEPAKYIO
3aainyga4 Kahenpu JIIPII
IHrpina YEMEPHC
(niinnc)
2026 p.
3 A BIAHH A
HAK BAJIlOIKAIIŽHY POBOTY
Be3yrna Jliana CepriïBHa
(npisBnule. i'8. Iio õaTbKORİ w0o, BUHa BHUoi 0ckİTH)
1. Tema KBAJiQİkauišHoi poőoTH
«AHaJi3 n0KeKHoi Őe3neKH Ta lpoTHII0KeKHOTO BIIOpAKyBaHHA JIİCİB YepkaCb
KOro HanieHMUTBa þiuiï «llenpalbunú aicoBnŇ o)ic» AI1 "Jicu Ykpainu»
KepiBHHK KBanihikauišHoi poooTH
ConyuHHCbKHÝ IBaH MuKOJJańOBM4, Ipodecop
(npisBMue. iM'A, n0 6aTbKOBi. Hay KoBMň cTyiHb, BYCHe 3BaHHA)
3aTBepIDKEHİ HakazoM 4epkacbKoro JepkaBHOrO TeXHOJIONYHOrO y HiBepCHTeTy
Bİ]
«l7» őepe3HA 2026 poKy No 59/03-03
2. CTpok InO1anHA KBAIiþikaniünoip o601u 300y BaYCM BHILOŤ0 CBiTH
20.05.2026
3. BuxiJHİ gaHỈ N0 KBauicikauiänoi poõoTH: n03CHIOBaJTbHa 3ariMCKa., ipoeKT
opraHi3auïi po3BATKy JicOBOrO rocHONapcTBa nijnpuCMCTBa, JIİTeparypHi LIKepENa, pe
3yJNbTaTH 10CJIiIKEHb Ha npoÕHMX IJIOlax.
4. 3MicT pospaxyHKOBO-1I09CHIOBAJIbI1Oi 3aIHCKH (epeiik nWTaHb, |o ix HaJIe
KHTH pO3poówTH)
BeTYI. TeopeTHYHI OCHOBH, IIpaBOBe peryJJIOBaHHA Ta iCTOPHYHMÝ acneKT
DOHH JİciB BİĻ IOKEK. XapakTepHCTMKa oo'CKTa 1ocJIiJIKEHHA Ta aHani3 cTaHy no
HOỈ Heóe31IeKH YepkacbKOro HaJJiiCHMI(TBa )iuiï «llenrpaNbHMĂ JIİcoBMĂo )ic» Ie
BHOrO CHeuianisOBaHoro rocnojapcbKoro iUIpuCMCTBa «Jlicn YkpaïHM». OuiHK
KeKHOi Heoe3neKM 3a ioroHAMH yMOBaMM B JIICOBMX MacH Bax. OxopOHa paui T
HİKaŐ e3neKH IDH raciHHI JiCOBAX II0KCK. HaiipAMM BJIOCKOHaneHHA ipoTHNOKeH
BILOPS/KY BaHHS Ta MONePHİ3aiï CHCTeMH OXopOHM JiCİB. BucHOBKH. CrıHCOK BHKd
TaHHX IDKepel.lonaTKH.
5. IlepeniK rpapiuHOro MaTepiay (3 ToMHHM 3a3navenHAM 060B'93KO B
KpecieHb, IJaKaTİB)
CxeMaTH4Hİ KapTu, AiarpamH po3ı10,iIy HacaKCHb, KaprOCxeMa po3TaLly
NOCHiNHHX JİJIAHOK.
6. laTa BHlaYİi 3aBlaHH9 NO KBaJJihikauiinoï poõoTH 12 THOTOro 2026 poky
KAJIEHIAPHMMI LJJAH
Ha3Ba eTariB BHKOHaHHA KBaJTi)ikaiiğHoi CTpOK BHKOHaHHA
No poõorn eTaniB KBanihika IlpuM
3/n IiÄHoi po60TH
OTpHMaHHA BMXIJHOTO3 aB/laHHA 12.02.26 p. BHKOH
2 AHanis JiTeparypHuX Kepei I ipupoio 01.03. - 05.03.26 p. BHKO
icTOPH4HHX YMOB
3 [loJlbOBİ J|0cJIİu ic HoCTepekeII 16.03. - 20.04.26p. BHKOH
OnpaiOBaHHA 3iópaHoro pakTHYHOrO MaTe
4 23.04. - 30.04.26 p. BHKO
piaıy
HanucaHHA po3AiiB poõoTH 01.05. - 17.05.26p. BHKOE
6 KoMIn'10TepHnň Haőip TekcTy 18.05. - 21.05.26p. BHKO
3aBepiieHHA Ta O0opMJIeHHA po0oTH 20.05.26 BHKO
3n00yBa4 BHIIoi oCBİTH-1HIJIOMHHE besyra liana CepriïBHa
KepiBHAK KBanihikauiúnoï po0oTM IBanC OIIYTIMIICKLKI
3
ЗМІСТ
ВСТУП ................................................................................................................................ 5
1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ, ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА ІСТОРИЧНИЙ
АСПЕКТ ОХОРОНИ ЛІСІВ ВІД ПОЖЕЖ .................................................................... 8
1.1 Нормативно-правова база України у сфері лісової пожежної безпеки та
повноваження державних органів .................................................................................. 8
1.2 Розширена класифікація лісових пожеж: фізико-хімічна природа та
технічні параметри ......................................................................................................... 10
1.3 Історичний аспект та європейський досвід організації протипожежної
охорони лісів ................................................................................................................... 13
1.4 Екологічні, економічні та соціальні наслідки пірогенного впливу на лісові
екосистеми ....................................................................................................................... 15
2 ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТА ДОСЛІДЖЕННЯ ТА АНАЛІЗ СТАНУ
ПОЖЕЖНОЇ НЕБЕЗПЕКИ ЧЕРКАСЬКОГО НАДЛІСНИЦТВА .............................. 17
2.1 Адміністративно-господарська структура та природно-кліматична харак-
теристика району розташування підприємства ........................................................... 17
2.2 Лісівничо-таксаційна характеристика лісового фонду підприємства .................. 18
2.3 Аналіз розподілу лісових ділянок за класами пожежної небезпеки .................... 19
2.4 Оцінка діючої системи протипожежного влаштування територіїі ..................... 20
2.5 Рекреаційний потенціал території та антропогенне навантаження як фак-тор
пірогенної небезпеки, характеристика транспортної мережі та її вплив на логі-
стику протипожежних заходів ...................................................................................... 22
3 ОЦІНКА ПОЖЕЖНОЇ НЕБЕЗПЕКИ ЗА ПОГОДНИМИ УМОВАМИ В ЛІ- ......... 25
СОВИХ МАСИВАХ ........................................................................................................ 25
3.1 Методика розрахунку комплексного показника пожежної небезпеки за фо-
рмулою В.Г. Нестерова .................................................................................................. 25
3.2 Аналіз динаміки метеорологічних показників та комплексного показника
пожежної небезпеки в пожежонебезпечний період .................................................... 26
3.3 Вплив типів лісорослинних умов на формування природної пожежної не-
безпеки насаджень .......................................................................................................... 28
3.4 Санітарний стан насаджень та його вплив на пірогенну ситуацію, органі-зація
рейдової роботи та взаємодія відомчої лісової охорони з державними служ-бами 29
3.5 Фінансово-економічні показники забезпечення протипожежної безпеки
підприємства.................................................................................................................... 32
4 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ ГАСІННІ ЛІСОВИХ ПОЖЕЖ34
4.1 Організаційні та технічні заходи з безпеки праці лісопожежних команд ........... 34
5 НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРОТИПОЖЕЖНОГО ВПОРЯДКУ-ВАННЯ ТА
4
МОДЕРНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЛІСІВ ......................................................... 36
5.1 Оптимізація діючої системи мінералізованих смуг та протипожежних бар'єрів 36
5.2 Економічне обґрунтування рентабельності превентивних протипожежних
заходів .............................................................................................................................. 37
5.3 Впровадження інноваційних технологій моніторингу та безпілотних літа-льних
апаратів ............................................................................................................................ 40
5.4 Розвиток інфраструктури рекреаційних пунктів як інструмент управління
антропогенним навантаженням. ................................................................................... 44
5.5 Удосконалення кадрового забезпечення та професійної підготовки праці-вників
лісової охорони ............................................................................................................... 47
ВИСНОВКИ ..................................................................................................................... 49
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ....................................................................... 51
ДОДАТКИ ........................................................................................................................ 55
ДОДАТОК А ................................................................................................................... 56
ДОДАТОК Б .................................................................................................................... 57
ДОДАТОК В.................................................................................................................... 58
5
ВСТУП
Актуальність теми: Ліси України за призначенням та розташуванням
виконують переважно природоохоронні, рекреаційно-оздоровчі, захисні, естетичні
та інші функції, а також задовольняють потреби суспільства в деревних та
недеревних ресурсах [2]. У сучасних умовах глобальних кліматичних змін, що
супроводжуються стійким підвищенням середньорічних температур, зміщенням
сезонів опадів та збільшенням тривалості літніх посух, а також значного
антропогенного впливу, основним напрямком діяльності лісівників має бути
розробка та реалізація методів проактивного захисту й протипожежного
впорядкування лісових масивів [34]. У зв’язку з цим надзвичайно актуальним є
аналіз стану пожежної безпеки та модернізація діючих систем охорони лісів від
пожеж [6].
Однією з основних вимог до ведення збалансованого лісового господарства в
умовах інтенсивного рекреаційного пресу є формування пожежостійких та
екологічно стабільних біогеоценозів, що ефективно виконують цільові функції [20].
Для правильного планування та ведення профілактичної інженерної роботи
необхідно використовувати обґрунтовані нормативи оцінки природної пожежної
небезпеки лісового фонду та комплексні метеорологічні показники [24]. Дані про
динаміку виникнення загорянь залежно від типів лісорослинних умов та
характеристик лісових горючих матеріалів наводять у спеціалізованих
лісопірологічних працях та інструктивних матеріалах [11, 25, 31, 39]. Важливим для
належної організації охорони лісів є також достовірне визначення тактико-
технічної та фінансово-економічної ефективності лісових пожежних станцій.
Незважаючи на те, що теоретичні основи лісової пірології, екологічні
наслідки лісових пожеж та методи протипожежного облаштування територій
досліджувались і досліджуються у різних напрямках багатьма українськими
вченими [11, 12, 14, 15, 20, 24, 35, 39], важливим є встановлення показників
пожежної безпеки, оцінка матеріально-техничної бази та розробка інноваційних
6
напрямів охорони лісів у Черкаському надлісництві філії «Центральний лісовий
офіс» ДП «Ліси України».
Мета кваліфікаційної роботи: проведення комплексного лісівничо-
економічного аналізу стану пожежної безпеки в масивах Черкаського надлісництва
філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України» та розробка науково
обґрунтованих, фінансово рентабельних практичних рекомендацій щодо
оптимізації системи протипожежного захисту підприємства.
Завдання роботи:
1) дослідити фізико-географічні та кліматичні умови регіону в контексті
їхнього впливу на горимість надґрунтового покриву;
2) проаналізувати структуру лісового фонду за класами пожежної небезпеки,
типами лісорослинних умов та санітарним станом деревостанів;
3) провести розрахунково-аналітичну оцінку стану матеріально-технічного
забезпечення пожежних станцій та статистичної динаміки антропогенних
загорянь;
4) розробити конкретні напрями вдосконалення превентивних
інфраструктурних заходів (подвійних мінералізованих смуг та
рекреаційних зон);
5) запропонувати впровадження інноваційних систем моніторингу на базі
БПЛА та математично обґрунтувати їхню економічну ефективність і
терміни окупності.
Об’єкт дослідження: процес забезпечення охорони, захисту та екологічної
стабільності лісових біогеоценозів в умовах екстремального антропогенного та
кліматичного навантаження.
Предмет дослідження: стан пожежної безпеки, система превентивного
протипожежного впорядкування, техніко-економічні показники лісових пожежних
станцій та напрями інноваційної оптимізації охорони лісів у Черкаському
надлісництві.
7
Методи дослідження. У процесі досліджень використовували комплексний
системний підхід до вивчення проблеми лісових пожеж як багатофакторного
еколого-економічного явища. Під час виконання роботи застосовували такі методи:
монографічний (для аналізу літературних джерел та законодавчих актів),
статистичний (для обробки архівних даних щодо кількості та площі пожеж),
порівняльно-аналітичний (при оцінюванні характеристик техніки), а також
розрахунково-конструктивний (для обчислення експлуатаційних витрат та
обґрунтування економічної рентабельності проєктних превентивних заходів).
Інформаційною базою слугували матеріали базового лісовпорядкування, таксаційні
описи, метеорологічні дані регіону, а також річні фінансові та статистичні звіти
підприємства.
8
1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ, ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА ІСТОРИЧНИЙ
АСПЕКТ ОХОРОНИ ЛІСІВ ВІД ПОЖЕЖ
1.1 Нормативно-правова база України у сфері лісової пожежної безпеки та
повноваження державних органів
Організація ефективної системи охорони лісового фонду від пожеж є
комплексною державною задачею, правове регулювання якої базується на суворій
ієрархії законодавчих та підзаконних актів. Ця нормативна архітектура чітко
розмежовує зобов’язання, права та міру відповідальності всіх суб’єктів лісових
відносин — від центральних органів виконавчої влади до пересічних громадян, які
відвідують лісові масиви з рекреаційною метою.
Базовим нормативно-правовим документом у цій царині виступає Лісовий
кодекс України [2]. Його положення встановлюють імперативне правило, згідно з
яким охорона і захист лісів є невід'ємною частиною лісогосподарської діяльності
постійних лісокористувачів. Зокрема, стаття 89 Лісового кодексу покладає
безпосередню відповідальність за організацію протипожежних заходів, своєчасне
виявлення осередків загорянь та мобілізацію сил для їхньої ліквідації на
керівництво конкретних лісогосподарських підприємств, філій та надлісництв [2].
У випадках, коли лісова пожежа долає локальний рівень і перетворюється на
масштабну надзвичайну ситуацію, правове регулювання переходить у площину
Кодексу цивільного захисту України [3]. Цей документ визначає правові засади
залучення до гасіння пожеж підрозділів Державної служби України з надзвичайних
ситуацій (ДСНС), а також механізми взаємодії з іншими державними інституціями.
На державному рівні Кодекс регламентує порядок створення резервних фондів
паливно-мастильних матеріалів, алгоритми евакуації цивільного населення та
координацію міжвідомчих рятувальних операцій [3].
Практична та деталізована регламентація дій персоналу державної лісової
охорони міститься в «Правилах пожежної безпеки в лісах України» [6]. Вони є
9
основним нормативним документом безпосереднього превентивного впливу.
Правила запроваджують жорсткі табу на період високої пожежної небезпеки. Серед
них — категорична заборона на розведення багать у хвойних молодняках (Pinus
sylvestris L.), на ділянках із підсохлою травою чи під кронами дерев, а також табу
на в’їзд приватного транспорту до лісових масивів [6]. Додаткові організаційні
аспекти взаємодії відомчих служб затверджені Постановою Кабінету Міністрів
«Про затвердження Порядку організації охорони і захисту лісів» [7].
Специфіку та межі повноважень ключових державних органів, що
залучаються до забезпечення пожежної безпеки у лісовому фонді, систематизовано
у таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 – Матриця розподілу повноважень державних органів у сфері
лісової пожежної безпеки
Найменування державного органу Основні функції та повноваження у сфері
пожежної безпеки лісів
Державне агентство лісових ресурсів України Формування галузевої політики,
затвердження нормативів протипожежного
впорядкування, загальна координація та
фінансування діяльності лісогосподарських
підприємств.
Ліквідація великих і катастрофічних лісових
Державна служба України з надзвичайних пожеж, координація залучення авіаційної
ситуацій (ДСНС) техніки, методичне керівництво та
сертифікація відомчої пожежної охорони.
Прийняття рішень про тимчасову заборону
відвідування лісів населенням під час
Органи місцевого самоврядування (ОТГ,
найвищих класів пожежної небезпеки,
райдержадміністрації)
мобілізація місцевих людських та технічних
ресурсів.
10
Продовження таблиці 1.1
Найменування державного органу Основні функції та повноваження у сфері
пожежної безпеки лісів
Здійснення нагляду за дотриманням вимог
природоохоронного законодавства,
Державна екологічна інспекція України розрахунок та нарахування сум збитків,
завданих лісовим екосистемам внаслідок
пожеж.
Проведення слідчо-оперативних дій щодо
встановлення осіб паліїв, забезпечення
Національна поліція України
громадського порядку у зонах евакуації та
перекриття транспортних шляхів.
Окремим вагомим стримуючим чинником у структурі правового
забезпечення є інструменти адміністративної та кримінальної відповідальності.
Стаття 77 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначає суми
штрафних санкцій за порушення вимог пожежної безпеки, які накладаються як на
пересічних громадян, так і на посадових осіб [4]. Водночас, якщо
неконтрольований вогонь або навмисний підпал спричинили масову загибель
лісових насаджень чи завдали значної матеріальної шкоди, правопорушення
підпадає під дію статті 245 Кримінального кодексу України, яка передбачає реальні
терміни обмеження або позбавлення волі [5].
1.2 Розширена класифікація лісових пожеж: фізико-хімічна природа та
технічні параметри
Лісова пожежа є складним, стихійним фізико-хімічним процесом
некерованого горіння, що розповсюджується лісовою територією і
супроводжується частковим або повним нищенням біогеоценозу [17]. Для ініціації
та стабільного протікання цього процесу необхідна наявність класичного
11
«пірологічного трикутника», який об’єднує три обов'язкові складові: горючий
матеріал, окислювач та безпосереднє джерело запалювання [10].
У лісових масивах паливною базою виступає широкий спектр лісових
горючих матеріалів (ЛГМ) – від мертвого надґрунтового покриву, хвої та листяного
опаду до живого підліску, чагарників та стовбурової деревини. Окислювачем є
атмосферний кисень, а первинними тригерами загоряння найчастіше стають
антропогенні фактори (відкритий вогонь, іскри від техніки) або природні явища,
зокрема розряди блискавок у сухостійні дерева [24].
Усунення хоча б одного елемента з цієї тріади унеможливлює горіння, що є
фундаментальним принципом розробки тактики гасіння. На практиці охолодження
зони горіння водою або хімічними розчинами мінімізує теплову енергію, засипання
ґрунтом перекриває доступ кисню, а створення мінералізованих смуг ліквідує
паливну базу на шляху фронту вогню [31].
У сучасній лісівничій науці лісові пожежі диференціюють за характером
загоряння, швидкістю просування крайки та інтенсивністю тепловиділення. За
просторовим поширенням вогню в межах вертикального профілю лісового масиву
виділяють три фундаментальні класи: низові, верхові та підземні (або торф'яні)
пожежі [17; 25].
Низові пожежі є найпоширенішими та складають близько 90–95% від
загальної кількості зафіксованих випадків [17]. За таких умов вогонь поширюється
нижнім ярусом, знищуючи мохи, лишайники, трав'яну рослинність, опале листя,
хвою, а також чагарниковий підлісок та підріст. За динамічними параметрами їх
поділяють на дві групи:
− Швидкі (біглі) низові пожежі. Вони притаманні ранньовесняному періоду, коли
верхній шар опад у поєднанні з торішнім трав'яним дрантям швидко висихає,
тоді як сам ґрунт залишається вологим. Швидкість руху крайки вогню є значною
і становить від 3 до 5 м/хв і більше [10]. Вони завдають меншої шкоди дорослому
лісу, оскільки полум'я проноситься швидко, не встигаючи критично прогріти
кору й пошкодити камбій.
12
− Стійкі низові пожежі. Розвиваються у другій половині літа під час тривалих
посух. Швидкість їхнього просування нижча (1,0–1,5 м/хв), проте інтенсивність
горіння та тепловиділення є екстремальними [24]. Лісова підстилка вигоряє
повністю до мінерального шару, що призводить до сильного обгорання
скелетних коренів та окоренків дерев, викликаючи подальше масове всихання
насаджень [31].
Для уніфікації статистичного обліку використовують класифікацію за
загальною площею осередку, які наведені у таблиці 1.2.
Таблиця 1.2 – Класифікація лісових пожеж за площею горіння за
міжнародними стандартами
Характеристика Ступінь залучення сил та
Клас пожежі Площа горіння, га
розміру засобів
Ліквідується силами
одного патруля (1–2 особи)
Клас А Загоряння (вогнище) До 0,2
з ранцевими лісовими
вогнегасниками.
Ліквідується силами однієї
Клас Б Мала пожежа Від 0,2 до 2,0 пожежної автоцистерни
лісової пожежної станції.
Залучення кількох
автомобілів ЛПС та
Клас В Невелика пожежа Від 2,1 до 20,0
колісного трактора з
лісовим плугом.
Залучення кількох
автомобілів ЛПС та
Клас В Невелика пожежа Від 2,1 до 20,0
колісного трактора з
лісовим плугом.
Мобілізація всіх сил
лісгоспу, обов'язкове
Клас Г Середня пожежа Від 20,1 до 200,0
залучення територіальних
підрозділів ДСНС.
Регіональна надзвичайна
Від 200,1 до ситуація, що вимагає
Клас Д Велика пожежа
2000,0 залучення пожежної
авіації.
Загальнодержавна
надзвичайна ситуація,
Клас Е Катастрофічна Понад 2000,0
залучення міжвідомчих
сил та техніки.
13
Верхові пожежі є найбільш руйнівними і виникають переважно у хвойних
деревостанах (зокрема, в соснових монокультурах) під час сильного вітру [17].
Вогонь перекидається на крони дерев, переміщуючись із колосальною швидкістю.
Температура в епіцентрі верхової пожежі досягає 900–1200 °C [24]. Потужні
конвекційні потоки підхоплюють палаючі елементи (гілки, шишки) і переносять їх
на сотні метрів уперед, створюючи нові логістичні осередки горіння попереду
фронту («плямисті пожежі») [10]. Ліквідація таких пожеж потребує надзвичайних
зусиль, застосування пуску зустрічного вогню (відпалу) від опорних смуг або
використання спеціалізованої авіації, наприклад, літаків АН-32П [18].
Підземні (торф'яні) пожежі розвиваються на ділянках із потужним шаром
органічного торф’яного покладу [25]. Вони найчастіше трансформуються з низових
осередків, коли вогонь проникає вглиб через пристовбурові заглиблення.
Особливістю торфу є здатність тліти без доступу атмосферного кисню за рахунок
його внутрішніх хімічних запасів у структурі матеріалу [10]. Швидкість поширення
підземного вогню мінімальна (до кількох десятків сантиметрів на добу), проте
процес є вкрай стійким і може тривати місяцями, навіть під сніговим покривом [31].
Наслідком стає утворення прихованих підземних порожнин (прогарів), що
становлять смертельну небезпеку для особового складу та техніки, а також
призводять до масового вивалу дерев [18].
1.3 Історичний аспект та європейський досвід організації протипожежної
охорони лісів
Організація вітчизняної охорони лісів від пожеж пройшла тривалу еволюцію
від спорадичних заходів до створення спеціалізованих інженерно-технічних
комплексів. У дореволюційний період ліквідація лісових загорянь мала стихійний
характер і спиралася переважно на мобілізацію місцевого населення. Системний
підхід та інженерне протипожежне впорядкування почали формуватися в середині
ХХ століття, коли було розроблено перші наукові рекомендації щодо створення
14
протипожежних розривів, мереж спостережних веж та лісових пожежних станцій
(ЛПС). Наступним етапом модернізації галузі у 1960–1970-х роках стала масова
механізація, яка дозволила запровадити лісові плуги ПКЛ-70 та пожежні
автоцистерни підвищеної прохідності.
Сучасна аридизація клімату вимагає реформування системи охорони лісів
України з урахуванням досвіду країн Європейського Союзу. Європейські стратегії
управління пірогенними ризиками, особливо в країнах Південної Європи,
базуються на поєднанні технічної модернізації, інтеграції цифрових систем
раннього виявлення та превентивному управлінні накопиченням горючих
матеріалів. Передові інструменти європейської практики узагальнено в таблиці 1.3.
Таблиця 1.3 – Передовий європейський досвід у сфері охорони лісів від
пожеж
Ключова технологія або управлінський підхід до
Країна / Регіон
протипожежної безпеки
Застосування «контрольованих палів» (Prescribed burning)
Іспанія узимку для безпечного зменшення маси лісових горючих
матеріалів.
Обов'язкове очищення від горючих матеріалів 50-метрових зон
Португалія навколо будівель на межі з лісом (концепція Wildland-Urban
Interface).
Функціонування супутникового моніторингу та залучення
Франція (Південь) літаків-амфібій (Canadair) для атаки на вогонь протягом 15
хвилин.
Розвиток та матеріальне забезпечення добровільних пожежних
Німеччина
дружин (Freiwillige Feuerwehr) у сільській місцевості.
Єдина континентальна база European Forest Fire Information
Система EFFIS System для прогнозування небезпеки на основі метео- та
супутникових даних.
Імплементація європейських підходів в українські реалії потребує
стратегічного переходу від ліквідації лісових пожеж до їх проактивного
запобігання. Основним довгостроковим лісівничим інструментом тут виступає
поступова екологічна адаптація насаджень до кліматичних змін шляхом заміни
чистих соснових монокультур на біологічно стійкі змішані деревостани за участю
15
листяних порід (дуба звичайного, берези повислої), які виконують функцію
природних вогнезахисних бар’єрів.
1.4 Екологічні, економічні та соціальні наслідки пірогенного впливу на лісові
екосистеми
Пірогенний вплив на лісові території спричиняє комплексні деструктивні
зміни, які виходять за межі суто лісівничих проблем і охоплюють екологічну,
економічну та соціальну сфери. Масштаби та незворотність цих наслідків
безпосередньо залежать від виду пожежі, її інтенсивності, тривалості дії та
біологічної стійкості насаджень.
Екологічні наслідки лісових пожеж виявляються у глибокій трансформації
всіх компонентів біогеоценозу. Вогонь повністю або частково знищує надземну
фітомасу, деградує лісову підстилку та пошкоджує верхні гумусові горизонти
ґрунту. Екстремально високі температури призводять до вигорання органічної
речовини ґрунту, зниження його мікробіологічної активності та посилення водної й
вітрової ерозії. На згарищах різко змінюється мікроклімат, що супроводжується
надмірною інсоляцією та критичними коливаннями температури поверхні.
Масштабні викиди в атмосферу вуглекислого та чадного газів, а також
дрібнодисперсних часток сажі викликають локальне забруднення повітряного
басейну. Разом із цим відбувається суттєве збіднення біорізноманіття: гине корисна
ентомофауна, гніздівля птахів і мисливська фауна, а корінні лісові фітоценози
заміщуються пірогенними сукцесіями з переважанням рудеральної рослинності.
Економічні збитки від лісових пожеж поділяються на прямі та непрямі. До
прямих збитків належить безпосередня втрата технічної та ділової деревини на пні,
повне знищення молодняків, лісових культур і розсадників, а також руйнування
виробничих споруд, техніки та об'єктів лісової інфраструктури. Непрямі збитки
охоплюють фінансові витрати на залучення сил і технічних засобів для гасіння
загорянь, подальше проведення лісопатологічних обстежень, розробку згарищ
16
шляхом проведення санітарних рубок та обов'язкове штучне лісовідновлення
пошкоджених площ. Додатково лісогосподарські підприємства зазнають втрат
через знищення недревинних ресурсів (лікарської сировини, ягідників, грибовищ)
та довгострокове падіння поточного приросту деревостанів у пошкоджених вогнем
масивах.
Соціальні наслідки пірогенного впливу пов'язані з погіршенням умов
життєдіяльності та виникненням ризиків для населення. Задимлення великих площ
під час тривалих пожеж створює пряму загрозу для здоров'я людей через
респіраторні захворювання. Особливу небезпеку становить наближення крайки
вогню до меж населених пунктів, об'єктів дорожньої інфраструктури та ліній
електропередач. У соціально-екологічному вимірі лісові пожежі нівелюють
санітарно-гигієнічні, водоохоронні та захисні функції лісів, а також повністю
руйнують їхню рекреаційну та естетичну цінність, унеможливлюючи безпечне
використання лісових масивів для відпочинку громадян.
17
2 ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТА ДОСЛІДЖЕННЯ ТА АНАЛІЗ СТАНУ
ПОЖЕЖНОЇ НЕБЕЗПЕКИ ЧЕРКАСЬКОГО НАДЛІСНИЦТВА
2.1 Адміністративно-господарська структура та природно-кліматична харак-
теристика району розташування підприємства
Філія «Черкаське лісове господарство» ДП «Ліси України» розташована у схі-
дній частині Черкаської області на території Черкаського адміністративного району.
Загальна площа земель лісового фонду підприємства за даними останнього лісов-
порядкування становить 37172 га. До адміністративно-господарської структури фі-
лії входять вісім лісництв: Мошнівське, Свидівське, Дахнівське, Русько-Полянське,
Дубіївське, Білозірське, Тясминське та Закревське. За лісорослинним районуванням
територія розташування лісових масивів підприємства відноситься до лісостепової
зони (Центрально-Українська лісостепова підзона, правобережна частина).
Клімат району розташування є помірно континентальним, із відносно м'якою
зимою та теплим літом. Середньорічна температура повітря за багаторічними спо-
стереженнями становить +7,5 °C, при цьому абсолютний літній максимум у пікові
місяці пожежонебезпечного періоду сягає +37 °C, а зимовий мінімум опускається
до -35 °C. Середньорічна кількість опадів становить близько 512 мм, а тривалість
вегетаційного періоду дорівнює 206 дням. З точки зору пожежної безпеки лісів, кри-
тично важливим є вплив таких кліматичних факторів, як малосніжні зими, тривалі
літні суховії, поривчасті сильні вітри та високі показники інсоляції. Переважаю-
чими вітрами у весняно-літній період є північно-західні та західні вітри із серед-
ньою швидкістю 3,6–3,7 м/с, що створює передумови для швидкого поширення во-
гню лісовими насадженнями.
За характером рельєфу територія філії є плоскою рівниною (Ірдино-Тясмин-
ська низовина), яка на півночі прилягає до долини річки Дніпро та акваторії Кре-
менчуцького водосховища. Найпоширенішими типами ґрунтів у межах
18
підприємства виступають дернові та дерново-підзолисті супіщані свіжі ґрунти. Такі
легкі піщані масиви алювіального походження швидко втрачають вологу в літній
період, що додатково підвищує природну пожежну небезпеку лісового фонду.
Гідрологічна мережа району відіграє ключову роль у забезпеченні протипо-
жежних заходів водою та представлена басейном річки Дніпро та мережею малих
річок (Тясмин, Вільшанка, Ірдинь, Ірдинька). Рівень ґрунтових вод коливається від
1–3 м у заплавах до 10–20 м на підвищених ділянках рельєфу.
2.2 Лісівничо-таксаційна характеристика лісового фонду підприємства
Загальна площа земель лісового фонду філії «Черкаське лісове господарс-
тво», що становить 37172 га, характеризується високим рівнем лісистості та знач-
ним переважанням хвойних лісових масивів. Із загальної площі земель фонду
вкриті лісовою рослинністю лісові ділянки займають понад 91 %, що свідчить про
високу ефективність господарської діяльності та успішне проведення лісовіднов-
лювальних робіт у попередні періоди. Без-лісові землі та території без лісової рос-
линності (болота, просіки, траси ліній електропередач, лісові дороги та садиби) зай-
мають незначну питому вагу.
Розподіл площі вкритих лісовою рослинністю земель за панівними породами
є головним чинником, який визначає рівень природної пожежної небезпеки всього
підприємства. У структурі лісового фонду філії абсолютно домінують хвойні наса-
дження, представлені переважно сосною звичайною (Pinus sylvestris L.), питома
вага яких становить 62 % від загальної площі лісів. Твердолистяні породи, серед
яких переважає дуб звичайний (Quercus robur L.), займають близько 23 % площі, а
м'яколистяні насадження (береза повисла, вільха чорна, осика та тополі) зосере-
джені на 15 % території, переважно в понижених елементах рельєфу та заплавах
річок. Таке високе насичення території чистими сосновими монокультурами, особ-
ливо в молодіжному та середньовіковому періодах розвитку, зумовлює надзвичайно
високу пірогенну вразливість лісових масивів.
19
Аналіз вікової структури деревостанів свідчить про нерівномірність розпо-
ділу площ за групами віку, що безпосередньо впливає на специфіку виникнення та
поширення лісових пожеж. Найбільшу площу в межах підприємства займають се-
редньовікові насадження — близько 48 %, молодняки складають 14 %, пристигаючі
деревостани — 18 %, а стиглі та перестійні ліси — 20 %. Найвищу пожежну небез-
пеку за типом розвитку низових і верхових пожеж становлять саме хвойні молод-
няки та штучно створені лісові культури сосни першого і другого класів віку, де
вертикальна структура біогеоценозу сприяє швидкому переходу вогню у верхній
ярус.
Середній запас насаджень філії становить значні 218 м³/га, що вказує на ви-
соку продуктивність лісових земель, при цьому загальний кореневий запас дере-
вини на підприємстві перевищує 7,3 млн м³. Середній клас бонітету деревостанів
дорівнює І,0, а середня повнота насаджень становить 0,68. Висока щільність нако-
пичення органічної маси та значні запаси сухої лісової підстилки (хвої, гілок, ши-
шок) в умовах літнього пересихання верхніх шарів ґрунту створюють передумови
для формування високої інтенсивності горіння під час виникнення лісових пожеж.
2.3 Аналіз розподілу лісових ділянок за класами пожежної небезпеки
Рівень природної пожежної небезпеки лісових масивів визначається компле-
ксом факторів, серед яких головними є породний склад, вікова структура деревос-
танів, тип умов місцезростання та наявність горючих матеріалів під наметом лісу.
Відповідно до чинної шкали оцінки, всі лісові насадження філії «Черкаське лісове
господарство» поділяються на п'ять класів природної пожежної небезпеки (від І –
найвищого, до V – найнижчого).
Аналіз таксаційних описів свідчить, що лісовий фонд підприємства характе-
ризується надзвичайно високим рівнем пожежної небезпеки. Це зумовлено доміну-
ванням у структурі насаджень сосни звичайної (62 %), яка формує легкозаймисті
хвойні монокультури. До І та ІІ класів пожежної небезпеки віднесено переважну
20
більшість хвойних молодняків, ділянки з наявністю сухостою та захаращеності, а
також соснові насадження на сухих і свіжих піщаних ґрунтах. Твердолистяні та м'я-
колистяні насадження (дуб, береза, вільха), які зростають у вологих типах лісу або
в заплавах річок (зокрема в Мошнівському та Свидівському лісництвах), відно-
сяться до ІІІ–V класів пожежної небезпеки та виконують роль природних вогнеза-
хисних бар'єрів. Детальний розподіл площ лісового фонду підприємства за лісниц-
твами та класами пожежної небезпеки наведено в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 – Розподіл лісового фонду філії за класами пожежної небезпеки
Назва Загальна
І клас, га ІІ клас, га ІІІ клас, га ІV клас, га V клас, га
лісництва площа, га
Білозірське 4 820 1 150 2 100 1 050 410 110
Дахнівське 3 950 980 1 540 920 380 130
Дубіївське 5 110 1 420 2 050 1 120 420 100
Закревське 4 230 850 1 650 1 210 390 130
Мошнівське 5 450 620 1 340 1 850 1 120 520
Русько-
4 782 1 350 1 950 950 412 120
Полянське
Свидівське 4 610 510 1 120 1 760 950 270
Тясминське 4 220 910 1 620 1 150 420 120
Разом по
37 172 7 790 13 370 10 010 4 502 1 500
філії:
Загальний середній клас пожежної небезпеки по філії становить 2.1, що є кри-
тичним показником і вимагає постійної готовності сил та засобів лісової пожежної
станції впродовж усього пожежонебезпечного періоду. Найбільша концентрація ви-
сокопожежонебезпечних ділянок (І та ІІ класи) зосереджена в Дубіївському, Русько-
Полянському та Білозірському лісництвах, що пояснюється переважанням там ве-
ликих масивів хвойних лісів на піщаних ґрунтах.
2.4 Оцінка діючої системи протипожежного влаштування територіїі
Охорона лісових масивів філії «Черкаське лісове господарство» від пожеж за-
безпечується комплексом превентивних, лісівничих та інженерно-технічних
21
заходів, що спрямовані на своєчасне виявлення, локалізацію та ліквідацію осеред-
ків загорянь. Організаційною основою цієї системи є функціонування мережі лісо-
вих пожежних станцій (ЛПС), які забезпечені спеціалізованою технікою, засобами
зв'язку та інвентарем.
Для моніторингу лісових масивів та раннього виявлення задимлень на тери-
торії підприємства розгорнуто мережу пожежно-спостережних веж, які обладнані
сучасними телевізійними системами відеоспостереження типу «Пожежний спосте-
рігач». Це дозволяє оперативно визначати азимут та точні координати виникнення
загоряння в радіусі дії камер і передавати інформацію до центрального диспетчер-
ського пункту філії. Стан матеріально-технічного забезпечення та обсяги виконання
основних профілактичних протипожежних робіт у філії узагальнено в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2 – Матеріально-технічні засоби та обсяги протипожежного влаш-
тування філії
Найменування
протипожежних засобів та
видів робіт Одиниця виміру Фактичний показник
Пожежні автомобілі (на базі
ЗІЛ-131, ГАЗ-66 та сучасні
комплекси) шт. 12
Лісопожежні модулі на базі
повнопривідних автомобілів шт. 6
Трактори колісні та гусеничні
з плугами ПКЛ-70 шт. 14
Пожежно-спостережні вежі з
системами відеомоніторингу шт. 7
Влаштування нових
мінералізованих смуг
(щорічно) км 250
Проведення догляду за
наявними мінералізованими
смугами км 1200
Встановлення засобів наочної
агітації (панно, аншлаги) шт. 85
Перекриття позалісових доріг
(установлення шлагбаумів) шт. 90
22
Проведений аналіз показує, що наявна інфраструктура та обсяги профілакти-
чних заходів (створення мінералізованих смуг, догляд за ними, виставлення аншла-
гів та шлагбаумів) в цілому дозволяють стримувати ризики виникнення великих лі-
сових пожеж у звичайних погодних умовах. Проте, враховуючи високу питому вагу
хвойних насаджень (62 %) та тенденцію до тривалих літніх посух, існуюча система
потребує подальшого вдосконалення.
Зокрема, технічний парк ЛПС потребує поступового оновлення шляхом за-
міни застарілих радянських автомобілів на мобільні та економічні лісопожежні мо-
дулі швидкого реагування, а також розширення мережі мінералізованих смуг на-
вколо найбільш вразливих сонових молодняків на межі з населеними пунктами.
2.5 Рекреаційний потенціал території та антропогенне навантаження як фак-
тор пірогенної небезпеки, характеристика транспортної мережі та її вплив на логі-
стику протипожежних заходів
Лісові масиви філії «Черкаське лісове господарство», зокрема унікальний
природний комплекс «Черкаський бір», географічно розташовані в безпосередній
близькості до великого обласного центру та мають розгалужену мережу суміжних
населених пунктів. Поєднання сприятливих природних умов, наявності акваторії
Кременчуцького водосховища, річки Дніпро та її приток із високою естетичною та
санітарно-гигієнічною цінністю соснових насаджень зустрічно зумовлює екстрема-
льно високий рекреаційний потенціал цієї території. У весняно-осінній період, який
повністю збігається з піком тривалого пожежонебезпечного сезону, лісові урочища
зазнають масового, переважно стихійного та нерегульованого напливу відпочива-
льників, туристів, збирачів грибів та лісових ягід. Саме цей інтенсивний антропо-
генний прес виступає домінуючим деструктивним фактором і головним каталізато-
ром виникнення надзвичайних ситуацій пірогенного характеру в лісовому фонді
підприємства. Залишені без нагляду або неналежним чином загашені багаття у мі-
сцях відпочинку, кинуті палаючі сірники та недопалки, а також навмисне
23
випалювання сухої рослинності на галявинах миттєво призводять до займання лег-
когорючих матеріалів. В умовах сухих соснових борів, де накопичуються значні за-
паси сухої хвої сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) та мохово-лишайникового пок-
риву, навіть мінімальне термічне джерело вогню за лічені хвилини переростає у бі-
глу низову пожежу. Детальний статистичний аналіз багаторічних архівних даних
підприємства доводить, що 75,6 % від загальної кількості зафіксованих лісових за-
горянь у надлісництві мають чітко виражений антропогенний характер і безпосере-
дньо пов'язані з порушенням населенням «Правил пожежної безпеки в лісах Укра-
їни» під час відпочинку. Графік виникнення таких пожеж має виражену цикліч-
ність: стрімке зростання кількості випадків фіксується у вихідні та святкові дні, а
просторово осередки концентруються навколо під'їзних шляхів, рекреаційних зон
та на межі з населеними пунктами. Даний фактор вимагає від інженерної служби
та державної лісової охорони філії докорінного перенесення акцентів із загального
моніторингу на посилений профілактичний контроль та локальне патрулювання
саме найбільш відвідуваних рекреаційних виділів.
Швидкість розгортання сил і засобів лісопожежних підрозділів та оператив-
ність прибуття пожежних розрахунків до безпосереднього осередку загоряння
прямо залежить від стану, щільності та доступності транспортної інфраструктури
підприємства. Територія філії «Черкаське лісове господарство» характеризується
досить розвиненою і густою мережею автомобільних доріг загального користу-
вання з твердим покриттям, які з'єднують великі населені пункти і транзитно пере-
тинають лісові масиви. Це забезпечує можливість швидкого доїзду оперативно-ря-
тувальної техніки до меж лісових кварталів.
Однак внутрішньолісова логістика та під'їзди безпосередньо до таксаційних
виділів спираються переважно на мережу ґрунтових лісогосподарських і протипо-
жежних доріг. У літній пожежонебезпечний період, внаслідок тривалої відсутності
ефективних опадів та екстремального пересихання верхніх шарів легких піщаних і
супіщаних ґрунтів алювіального походження, значна частина цих доріг у борових
умовах стає важкопрохідною. Пухка текстура сухого сипучого піску створює
24
великий опір руху, що суттєво знижує швидкість пересування навіть спеціалізова-
ної пожежної техніки підвищеної прохідності (такої як автоцистерни на базі ЗІЛ-
131 чи ГАЗ-66) та підвищує ризик їхнього буксування. Затримка в дорозі навіть на
10–15 хвилин в умовах сильного вітру дозволяє низовій пожежі розвинути велику
швидкість і значно збільшити площу горіння, ускладнюючи подальшу локалізацію.
З іншого боку, наявність густої мережі лісових путівців за відсутності належ-
ного контролю створює передумови для безперешкодного заїзду приватного авто-
мобільного транспорту і мототехніки відпочивальників углиб високопожежонебез-
печних насаджень сосни звичайної (Pinus sylvestris L.). Це розпорошує джерела по-
тенційного запалювання по всій площі лісництв. З огляду на це, одним із пріорите-
тних напрямів інженерного протипожежного впорядкування території філії є капі-
тальне перекриття другорядних в'їздів до лісу шляхом спорудження системи надій-
них шлагбаумів, створення мінералізованих тупиків, паралельно з підтриманням
головних лісотранспортних шляхів і під'їздів до протипожежних водойм у постій-
ному проїжджому стані.
25
3 ОЦІНКА ПОЖЕЖНОЇ НЕБЕЗПЕКИ ЗА ПОГОДНИМИ УМОВАМИ В ЛІ-
СОВИХ МАСИВАХ
3.1 Методика розрахунку комплексного показника пожежної небезпеки за фо-
рмулою В.Г. Нестерова
Метеорологічні умови є головним динамічним фактором, що визначає ймові-
рність виникнення та швидкість поширення лісових пожеж. Для оперативної оці-
нки рівня пожежної небезпеки в лісовому господарстві України традиційно викори-
стовується комплексний показник (індекс), розроблений академіком В. Г. Нестеро-
вим. Ця методика базується на спільному врахуванні температури повітря, дефіциту
вологості та кількості опадів.
Розрахунок комплексного показника пожежної небезпеки здійснюється шля-
хом щоденного підсумовування добутків температури повітря на дефіцит вологості
за період без дощу (або з опадами менше 3 мм) за такою емпіричною формулою
(3.1):
�� = ∑ ��
��=1 ���� ∗ (���� − ����) (3.1)
де:
�� — комплексний показник пожежної небезпеки за погодними умовами;
�� — кількість днів після останнього дощу (з кількістю опадів більше 3 мм);
���� — температура повітря о 15:00 за місцевим часом, °C;
���� — температура точки роси в той самий час, °C;
(���� − ����) — дефіцит вологості повітря, мб (або гПа).
Згідно з цією методикою, щоденний приріст показника відбувається лише за
умови відсутності ефективних опадів. Якщо добова кількість опадів перевищує 3
мм, показник �� обнуляється, і відлік починається заново. Залежно від розрахованої
26
величини комплексного показника, погодні умови поділяються на п'ять класів по-
жежної небезпеки, що безпосередньо регламентує рівень готовності та дії лісової
охорони (таблиця 3.1).
Таблиця 3.1 – Класи пожежної небезпеки за умовами погоди (за В. Г. Несте-
ровим)
Значення комплексного
Клас пожежної небезпеки Ступінь небезпеки показника (K)
І Відсутня 0 – 300
ІІ Мала 301 – 1000
ІІІ Середня 1001 – 4000
ІV Висока 4001 – 10000
V Надзвичайна Понад 10000
Визначення цього показника є критично важливим для Черкаського надлісни-
цтва, оскільки дозволяє своєчасно маневрувати силами лісових пожежних станцій,
регулювати допуск населення в лісові масиви та планувати маршрути наземного
патрулювання залежно від реальних погодних ризиків.
3.2 Аналіз динаміки метеорологічних показників та комплексного показника
пожежної небезпеки в пожежонебезпечний період
Аналіз динаміки метеорологічних умов у районі розташування філії «Черка-
ське лісове господарство» за останні роки вказує на чітку тенденцію до збільшення
тривалості та інтенсивності пожежонебезпечних періодів. Головними кліматич-
ними чинниками, що зумовлюють зростання пірогенної загрози для лісових маси-
вів, є стійке підвищення середньомісячних температур повітря у весняно-літній пе-
ріод, дефіцит ефективних опадів та часті суховії.
Розрахунок комплексного показника пожежної небезпеки (��) за методикою
В.Г. Нестерова дозволив встановити, що пік пожежної загрози в лісових масивах
підприємства має виражений сезонний характер. Усереднені дані розподілу
27
кількості днів за класами пожежної небезпеки за умовами погоди протягом актив-
ного вегетаційного періоду (квітень–жовтень) наведено в таблиці 3.2.
Таблиця 3.2 – Розподіл кількості днів за класами пожежної небезпеки протя-
гом пожежонебезпечного періоду (середньобагаторічні дані)
І–ІІ класи ІV–V класи
Загальна (відсутня та (висока та
кількість днів мала небезпека), ІІІ клас (середня надзвичайна
Місяць періоду днів небезпека), днів небезпека), днів
Квітень 30 18 8 4
Травень 31 12 11 8
Червень 30 10 12 8
Липень 31 6 10 15
Серпень 31 5 8 18
Вересень 30 9 11 10
Жовтень 31 20 7 4
Разом: 214 80 67 67
З наведених у таблиці 3.2 даних чітко простежується, що найбільш критич-
ними з точки зору охорони лісів від пожеж є липень та серпень. У ці місяці сумарна
кількість днів із високим (ІV) та надзвичайною (V) ступенями пожежної небезпеки
становить 15 та 18 днів відповідно. Протягом цього періоду значення комплексного
показника �� регулярно перевищує відмітку в 4000–10000 ОД., що зумовлює макси-
мальне висушування напочвенного покриву, опалої хвої сосни звичайної (Pinus
sylvestris L.) та дрібних деревних залишків під наметом лісу.
Весняний підйом пожежної небезпеки (кінець квітня – травень) пов'язаний із
швидким сходженням снігового покриву, затримкою появи соковитої трав'янистої
рослинності та наявністю значної кількості торішньої сухої вегетативної маси, яка
легко спалахує від випадкових джерел вогню. Восени (кінець вересня – жовтень)
тривалість пожежонебезпечних періодів поступово скорочується через загальне
зниження середньодобових температур, збільшення відносної вологості повітря та
випадіння опадів, що сприяє природному згасанню пірогенної активності.
28
3.3 Вплив типів лісорослинних умов на формування природної пожежної не-
безпеки насаджень
Типи лісорослинних умов (ТЛУ) є фундаментальним екологічним фактором,
що визначає породний склад, продуктивність насаджень, густоту підліску та хара-
ктер живого надґрунтового покриву. Саме ці компоненти біогеоценозу формують
запас і структуру лісових горючих матеріалів, від яких безпосередньо залежить імо-
вірність виникнення та інтенсивність лісових пожеж.
У межах філії «Черкаське лісове господарство» найвищий рівень природної
пожежної небезпеки (І та ІІ класи) характерний для бідних піщаних ґрунтів — су-
хих і свіжих борів (А1, А2) та суборів (В1, В2). У цих умовах формуються чисті або
змішані соснові деревостани за участю сосни звичайної (Pinus sylvestris L.). Відк-
ритий намет лісу в таких типах умов сприяє інтенсивній інсоляції та швидкому ви-
сиханню лісової підстилки (опалої хвої, шишок, дрібних гілок), а також розвитку
легкозаймистого наземного покриву (мохи, лишайники, злаки).
Натомість багатші ґрунтові умови, такі як свіжі та вологі судіброви (С2, С3) і
діброви (D2, D3), характеризуються переважанням твердолистяних і м'яколистяних
порід, зокрема дуба звичайного (Quercus robur L.), граба, вільхи та берези. Завдяки
густому підліску, високій зімкнутості крон та швидкому розкладанню листяного
опаду, ці масиви краще утримують вологу. Вони відносяться до ІІІ–V класів поже-
жної небезпеки і фактично виконують роль природних протипожежних бар'єрів, що
стримують поширення низових пожеж.
Взаємозв'язок між типами лісорослинних умов, переважаючими деревними
породами та класами пожежної небезпеки наведено в таблиці 3.3.
29
Таблиця 3.3 – Залежність класу природної пожежної небезпеки від типів лі-
сорослинних умов
Тип лісорослинних Переважаючі деревні Характеристика Клас пожежної
умов (ТЛУ) породи горючих матеріалів небезпеки
Суха хвоя,
Сухі та свіжі бори лишайники, зелені
(А1, А2) Сосна звичайна мохи, дрібний хмиз І
Свіжі та вологі Сосна звичайна, Опала хвоя, злакові
субори (В2, В3) береза трави, верес ІІ
Змішаний опад (хвоя
та листя), рідкий
Свіжі судіброви (С2) Сосна, дуб звичайний підлісок ІІІ
Листяний опад,
Дуб звичайний, ясен, густий вологий
Вологі діброви (D3) граб підлісок, папороті ІV
Вологий опад, осоки,
Сирі та мокрі умови Вільха чорна, береза, висока вологість
(В4, С4, D4) верба ґрунту V
Тип лісорослинних Переважаючі деревні Характеристика Клас пожежної
умов (ТЛУ) породи горючих матеріалів небезпеки
Суха хвоя,
Сухі та свіжі бори лишайники, зелені
(А1, А2) Сосна звичайна мохи, дрібний хмиз І
Таким чином, картографування лісового фонду за типами лісорослинних
умов дозволяє працівникам державної лісової охорони з високою точністю прогно-
зувати ймовірні маршрути поширення вогню та раціонально проєктувати систему
мінералізованих смуг саме в межах найнебезпечніших борових і суборових компле-
ксів.
3.4 Санітарний стан насаджень та його вплив на пірогенну ситуацію, органі-
зація рейдової роботи та взаємодія відомчої лісової охорони з державними служ-
бами
Поточний санітарний стан лісових біогеоценозів філії є одним із ключових
лісівничо-таксаційних факторів, що безпосередньо визначає якісні та кількісні па-
раметри загрози виникнення лісових пожеж. Загальний рівень природної пожежної
небезпеки насаджень формується не лише під впливом кліматичних аномалій чи
30
специфіки типів лісорослинних умов, а й залежить від обсягів накопичення у лісо-
вому середовищі відмерлої органічної маси. Наявність у таксаційних виділах знач-
ної кількості сухостійних дерев, свіжого та старого вітровалу, бурелому, а також за-
харащеності хмизом і незадовільно очищених лісосік створює критичний надли-
шок лісових горючих матеріалів (ЛГМ). Ці матеріали характеризуються мінімаль-
ною відносною вологістю і здатні спалахувати від найменшого теплового чи іншого
термічного імпульсу.
У високопожежонебезпечних хвойних масивах Черкаського надлісництва го-
ловними чинниками деструктивного погіршення санітарного стану є масові хроні-
чні осередки поширення стовбурових шкідників (зокрема, верхівкового короїда) та
ураження деревостанів патогенними грибами, серед яких найбільш небезпечним є
коренева губка. Процес життєдіяльності цих біотичних шкідливих агентів призво-
дить до інтенсивного утворення куртинних всихань сосни звичайної (Pinus
sylvestris L.). Некрозні внаслідок хвороб дерева із сухою хвоєю, яка не опадає про-
тягом тривалого часу, та сильно відлущеною корою стають небезпечними вертика-
льними провідниками вогню. Під час виникнення біглої або стійкої низової пожежі
такі захаращені сухостоєм ділянки створюють прямий ефект «вогневої драбини».
Полум’я миттєво перекидається з наземного покрову на нижні сухі гілки і безпере-
шкодно транспортується у верхній ярус крон, викликаючи перехід низової пожежі
у найбільш руйнівну та небезпечну верхову форму.
Окрім цього, захаращеність лісових масивів та наявність великих обсягів за-
лишків деревини суттєво ускладнює або робить повністю неможливим оперативне
пересування лісопожежної техніки і особового складу пожежних команд безпосе-
редньо усередині кварталів під час локалізації вогню. З огляду на зазначене, своє-
часне, якісне та в повному обсязі проведення всього комплексу санітарно-оздоров-
чих заходів (включаючи вибіркові та суцільні санітарні рубки), а також жорсткий
технологічний контроль за очищенням місць рубок головного користування від по-
рубкових залишків є невід'ємною частиною лісопожежної профілактики підприєм-
ства. Це дозволяє радикально знизити питомий запас дрібних та великих паливних
31
матеріалів на одиницю площі й мінімізувати потенційну інтенсивність тепловиді-
лення при загоряннях.
Оскільки переважна більшість лікових пожеж на території філії «Черкаське
лісове господарство» (понад 75,6 %) виникає внаслідок безпосереднього антропо-
генного впливу, оперативно-профілактична робота на випередження є одним із
ключових інструментів загальної стратегії охорони лісових біогеоценозів. Голов-
ним механізмом реалізації превентивного контролю на підприємстві є функціону-
вання постійно діючих мобільних рейдових груп, які формуються зі складу праців-
ників державної лісової охорони та майстрів лісу відповідних лісництв. Наземне
патрулювання лісових масивів здійснюється за заздалегідь розробленими та затвер-
дженими картами-маршрутами. Протяжність цих маршрутів, а також частота і
щільність обходів гнучко регулюються залежно від щоденного комплексного пока-
зника пожежної небезпеки за умовами погоди (за методикою В.Г. Нестерова). У пе-
ріоди встановлення високого та надзвичайно високого класів пожежної небезпеки
(IV–V класи), коли законодавчо вводиться офіційна заборона на відвідування лісів
населенням і в'їзд приватного автотранспорту під наметову крону насаджень сосни
звичайної (Pinus sylvestris L.), рейдові бригади переводяться на цілодобовий поси-
лений режим роботи. Особлива увага під час патрулювання приділяється вихідним,
передсвятковим та святковим дням, коли фіксується пікове рекреаційне наванта-
ження на лісові урочища Черкаського бору, що межують із житловими масивами та
автомобільними шляхами. Для підвищення юридичної та оперативної ефективності
боротьби з порушниками вимог пожежної безпеки, відомча лісова охорона філії
практикує регулярне проведення спільних рейдових заходів із залученням співро-
бітників територіальних підрозділів Національної поліції України, Державної еко-
логічної інспекції та Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС).
Така міжвідомча координація дозволяє оперативно припиняти несанкціоноване ро-
зведення багать у непередбачених для цього місцях, неконтрольоване спалювання
сухої рослинності на суміжних сільськогосподарських угіддях, а також безпосере-
дньо на місці складати протоколи про адміністративні правопорушення за статтею
32
77 КУпАП. Окрім суто фіксації правопорушень та накладання штрафних санкцій,
мобільні рейдові групи здійснюють масштабну інформаційно-просвітницьку ро-
боту серед місцевого населення. Вона включає проведення профілактичних бесід,
розповсюдження наочної друкованої агітації, контроль за станом та оновленням на-
очних протипожежних аншлагів, плакатів, а також перевірку надійності перекриття
лісових доріг шлагбаумами в місцях масового відпочинку громадян. Організація чі-
ткої та безперервної рейдової роботи дозволяє суттєво знизити частоту виникнення
антропогенних осередків займання ще на стадії потенційної загрози.
3.5 Фінансово-економічні показники забезпечення протипожежної безпеки
підприємства
Забезпечення надійного протипожежного захисту лісових масивів філії «Чер-
каське лісове господарство» вимагає стабільного та систематичного фінансування,
а також раціонального розподілу наявних матеріально-технічних ресурсів. Фінан-
сово-економічні показники протипожежного облаштування безпосередньо відобра-
жають щорічні витрати підприємства на утримання лісових пожежних станцій
(ЛПС), проведення всього комплексу превентивних інфраструктурних робіт, капі-
тальну модернізацію засобів моніторингу та безпосередню ліквідацію осередків за-
горянь. У структурі загальних витрат філії на ведення лісового господарства охо-
рона лісів від пожеж посідає одну з найбільш капіталомістких статей. Основні на-
прями операційних витрат підприємства на протипожежну безпеку логістично по-
діляються на такі блоки:
1. Утримання та оплата праці персоналу ЛПС: Фінансування постійного штату бій-
ців пожежних команд, водіїв спецтехніки, диспетчерів оперативного зв’язку, а
також додаткове залучення сезонних пожежних сторожів та спостерігачів у пі-
кові місяці високої пірогенної загрози (липень–серпень).
2. Закупівля паливно-мастильних матеріалів (ПММ): Матеріальне забезпечення
безперервного наземного патрулювання лісових масивів за затвердженими
33
маршрутами, а також створення резервних фондів палива для ліквідації можли-
вих затяжних чи масштабних загорянь.
3. Експлуатація та ремонт спецтехніки: Витрати на поточне технічне обслугову-
вання, придбання запасних частин та амортизацію спеціалізованого автопарку
(включаючи важкі автоцистерни та трактори).
4. Виконання превентивних лісогосподарських робіт: Фінансування тракторних
робіт, пов'язаних із щорічним прокладанням 250 км нових мінералізованих смуг
та проведенням регулярного механізованого догляду за 1200 км наявних проти-
пожежних розривів за допомогою плугів ПКЛ-70.
5. Придбання дрібного інвентарю та засобів наочної агітації: Закупівля і заміна
зношених ранцевих лісових вогнегасників, мотопомп, напірних рукавів, а також
фінансування виготовлення та встановлення придорожніх аншлагів, протипоже-
жних панно та шлагбаумів для обмеження в'їзду транспорту.
Проведений аудит фінансової звітності підприємства показує, що значна пи-
тома вага витрат у структурі щоденного утримання ЛПС припадає саме на підтри-
мання працездатності морально застарілої техніки радянського виробництва (зок-
рема автоцистерн на базі ЗІЛ-131 та ГАЗ-66). Екстремально високі норми витрати
палива цими автомобілями у важких лісових умовах та часті капітальні ремонти
вузлів і агрегатів суттєво підвищують собівартість охоронних заходів на одиницю
площі лісового фонду. Це доводить операційну доцільність перегляду фінансової
стратегії філії у бік капітальних інвестицій у сучасні енергоефективні лісопожежні
модулі швидкого реагування та цифрові інноваційні системи моніторингу, що до-
зволить радикально знизити сумарні операційні витрати підприємства у довгостро-
ковій перспективі.
34
4 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ ГАСІННІ ЛІСОВИХ
ПОЖЕЖ
4.1 Організаційні та технічні заходи з безпеки праці лісопожежних команд
Гасіння лісових пожеж належить до робіт із підвищеною небезпекою, що ви-
магає суворого дотримання нормативно-правових актів з охорони праці. Головним
завданням під час організації пожежогасіння є збереження життя та здоров'я праці-
вників державної лісової охорони, залучених підрозділів ДСНС та місцевого насе-
лення.
До безпосереднього виконання робіт із ліквідації загорянь допускаються ви-
ключно особи, які досягли 18-річного віку, пройшли спеціальне навчання, цільовий
інструктаж із техніки безпеки та не мають медичних протипоказань. Кожен член
лісо пожежної команди в обов'язковому порядку забезпечується спеціальним вог-
нетривким одягом, взуттям на термостійкій підошві, захисними касками та засо-
бами індивідуального захисту органів дихання від чадного газу і щільного задим-
лення.
Перед початком активних дій керівник гасіння пожежі (КГП) зобов'язаний
провести оперативну розвідку осередку загоряння, визначити швидкість і напрямок
поширення крайки вогню, а також завчасно намітити безпечні шляхи відходу та мі-
сця укриття особового складу на випадок раптової зміни напрямку вітру чи пере-
ходу низової пожежі у верхову. Суворо забороняється перебування людей попереду
фронту рухомого вогню в хвойних молодняках, а також у зоні можливого падіння
підгорілих дерев (сухостою).
Особлива увага приділяється техніці безпеки під час роботи з важкими ґрун-
тообробними механізмами (тракторами з лісовими плугами) при створенні загоро-
джувальних мінералізованих смуг. Дистанція між працівниками, які здійснюють га-
сіння ручним інструментом, та працюючою технікою має становити не менше 10
метрів. Для запобігання тепловому удару та отруєнню продуктами горіння
35
встановлюється регламентований режим праці та відпочинку, із обов'язковим забез-
печенням команд достатнім запасом питної води і укомплектованими медичними
аптечками першої допомоги.
36
5 НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРОТИПОЖЕЖНОГО ВПОРЯДКУ-
ВАННЯ ТА МОДЕРНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЛІСІВ
5.1 Оптимізація діючої системи мінералізованих смуг та протипожежних
бар'єрів
Розробка та практична реалізація комплексу сучасних інженерно-технічних
превентивних заходів є основою проактивної моделі протипожежного впорядку-
вання територій філії «Черкаське лісове господарство». Чинна схема протипожежих
розривів, яка базується на щорічному прокладанні 250 км нових та догляді за 1200
км наявних мінералізованих смуг, в умовах сучасної аридизації клімату та тривалих
літніх посух не здатна повною мірою забезпечити гарантовану локалізацію осеред-
ків займання. Традиційні поодинокі мінералізовані смуги завширшки 1,4–2,8 м, що
створюються за допомогою лісових плугів ПКЛ-70, ефективно зупиняють лише
слабкі низові пожежі за повної відсутності вітру. Проте при посиленні вітру понад
3,5 м/с фронт біглої низової пожежі легко долає такі перешкоди за рахунок масового
перенесення повітряними потоками палаючих часток, сухої хвої та шишок сосни
звичайної на значні відстані вглиб суміжних таксаційних виділів.
Для кардинального підвищення надійності протипожежного захисту лісового
фонду підприємства у роботі запропоновано та науково обґрунтовано проєктне рі-
шення щодо переходу від поодиноких лінійних смуг до просторово розгалуженої
системи комбінованих (подвійних) мінералізованих бар'єрів. Інженерна конструк-
ція такого бар'єру передбачає механізоване прокладання двох паралельних мінера-
лізованих смуг завширшки 2,8 м кожна (що відповідає двом проходам дискового
або плужного обладнання) із внутрішнім технологічним розривом між ними від 10
до 15 метрів. Очищена від підліску, чагарників, сухої трав'янистої рослинності та
накопиченого хвойного опаду проміжна частина бар'єру мінімізує швидкість про-
сування полум'я. Важливо зазначити, що така ширина розриву дозволяє наземним
пожежним командам оперативно, технічно правильно та безпечно для особового
37
складу (з урахуванням вимог охорони праці) організувати пуск зустрічного вогню
(відпалу) від опорної мінералізованої лінії у бік фронту пожежі.
Зважаючи на високу щільність прилягання лісових масивів Черкаського бору
до антропогенних об'єктів підвищеного ризику та екстремальне рекреаційне нава-
нтаження, у роботі розраховано необхідність невідкладного збільшення загальної
протяжності таких подвійних мінералізованих смуг на 70 % від наявного базового
рівня. Першочерговому інженерному облаштуванню підлягають комбіновані бар'-
єри навколо штучно створених соснових молодняків І та ІІ класів віку, які безпосе-
редньо межують із лініями відчуження залізничних колій, автомобільними доро-
гами загального користування та територіями масового відпочинку громадян. За-
пропонована просторова схема комбінованих смуг дозволить розділити великі, од-
норідні за складом хвойні масиви Дубіївського, Русько-Полянського та Білозірсь-
кого лісництв на ізольовані протипожежні блоки. Це технічно унеможливить безпе-
решкодне розповсюдження вогню на великі площі та мінімізує ризики перерос-
тання низових форм загорянь у катастрофічні верхові пожежі.
5.2 Економічне обґрунтування рентабельності превентивних протипожежних
заходів
Будь-які проєктні рішення щодо модернізації системи охорони лісів вимага-
ють детального лісівничо-економічного аналізу, який дозволяє зіставити обсяги не-
обхідних капітальних інвестицій та операційних витрат із потенційним екологіч-
ним та фінансовим ефектом. У лісопірологічній практиці економічна ефективність
превентивних (профілактичних) протипожежних заходів визначається обсягом від-
верненого матеріального та екологічного збитку, якого вдалося уникнути завдяки
своєчасному створенню захисних бар'єрів [14; 28].
Базовим показником для розрахунку є витрати на створення та догляд за мі-
нералізованими смугами. На основі фінансово-економічних даних філії «Черкаське
лісове господарство», середня собівартість механізованого влаштування 1 км нової
38
подвійної мінералізованої смуги (із залученням трактора класу 1,4 т та плуга ПКЛ-
70 у два проходи) становить 2450 грн, а вартість одного механізованого догляду
(дискування) — 980 грн.
Згідно з проєктним рішенням, запропонованим у пункті 5.1, протяжність но-
вих комбінованих бар'єрів має бути збільшена на 70 % від базового річного рівня (з
250 км до 425 км), що вимагає додаткового прокладання 175 км подвійних смуг.
Розрахунок додаткових річних витрат (Вдод) на реалізацію цього інфраструктурного
заходу здійснюється за формулою 5.1:
Вдод = ��дод ⋅ (Цвл + �� ⋅ Цдг) (5.1)
де:
��дод — додаткова протяжність проєктованих смуг, км (��дод = 175 км);
Цвл — собівартість влаштування 1 км подвійної смуг, грн (Цвл = 2450 грн);
Цдг — собівартість одного догляду за 1 км смуги, грн (Цдг = 980 грн);
�� — нормативна кратність доглядів за сезон вегетації (�� = 3$).
Вдод = 175 ⋅ (2450 + 3 ⋅ 980) = 175 ⋅ 5390 = 943250 грн.
Таким чином, сумарні додаткові витрати підприємства на розширення мережі
бар'єрів становитимуть 943,25 тис. грн.
Економічний ефект від впровадження цих заходів полягає у мінімізації площі
лісових пожеж та відверненні збитків від знищення деревини на пні, лісових куль-
тур та витрат на ліквідацію загорянь. За багаторічними статистичними даними ДП
«Ліси України», середня величина сумарного збитку (включаючи втрату технічної
вартості деревини та витрати на подальше лісовідновлення згарищ) від виникнення
однієї середньої пожежі у хвойних насадженнях І–ІІ класів пожежної небезпеки
Черкаського бору становить близько 85 000 грн на 1 га площі [32].
39
Математично-статистичне моделювання доводить, що створення замкнених
протипожежних блоків за допомогою подвійних бар'єрів дозволяє скоротити сере-
дню площу розповсюдження одного вогняного осередку на 35–40 % [14]. Розраху-
нок загального відверненого збитку (Звідв) здійснюється за формулою 5.2:
Звідв = Δ�� ⋅ �� ⋅ Цзб (5.2)
де:
Δ�� — прогнозоване зменшення середньої площі однієї пожежі завдяки бар'єрам, га
(Δ�� = 0,45 га);
��— середня кількість пожеж за звітний пожежонебезпечний період, од. (�� = 65 од.);
Цзб — середня величина збитку на 1 га хвойного лісу, грн (Цзб = 85000 грн/га).
Звідв = 0,45 ⋅ 65 ⋅ 85000 = 2486250 грн.
Чистий економічний ефект (Ечист) від оптимізації системи мінералізованих
смуг визначається як різниця між обсягом відвернених збитків та додатковими опе-
раційними витратами на їх створення:
Ечист = Звідв − Вдод
Ечист = 2486250 − 943250 = 1543000 грн.
Зведені техніко-економічні показники проєкту розширення та оптимізації си-
стеми протипожежних бар'єрів у філії наведено в таблиці 5.1.
40
Таблиця 5.1 – Техніко-економічні показники оптимізації системи мінералізо-
ваних смуг філії
Проєктний
Показник Одиниця виміру Базовий рівень рівень Відхилення (+/-)
Протяжність
влаштування
нових смуг км 250 425 +175
Собівартість
влаштування 1
км смуги грн 2450 2450 0
Кратність
доглядів за сезон разів 3 3 0
Загальні витрати
на створення та
догляд грн 1347500 2290750 +943250
Середня площа
однієї пожежі га 1,2 0,75 -0,45
Обсяг
потенційних
відвернених
збитків грн — 2486250 +2486250
Чистий
економічний
ефект грн — 1543000 +1543000
Розрахунки фінансово-економічних показників переконливо доводять, що ка-
пітальні витрати на розширення інфраструктури протипожежних бар'єрів повністю
компенсуються вже протягом першого пожежонебезпечного сезону. Чистий еконо-
мічний ефект у розмірі 1,543 млн грн підтверджує безумовну фінансову та лісів-
ничу доцільність реалізації запропонованого проєкту в межах філії «Черкаське лі-
сове господарство».
5.3 Впровадження інноваційних технологій моніторингу та безпілотних літа-
льних апаратів
Модернізація системи охорони лісових екосистем від пожеж у сучасному лі-
согосподарському виробництві неможлива без інтеграції передових засобів диста-
нційного зондування та цифрових технологій моніторингу. Діюча у філії
41
«Черкаське лісове господарство» наземна система раннього виявлення загорянь,
яка базується на функціонуванні 7 пожежно-спостережних веж із телевізійними
комплексами відеонагляду «Пожежний спостерігач», характеризується високою
ефективністю у межах прямої видимості. Проте, як показує практика та лісопіро-
логічні дослідження, стаціонарні системи мають низку суттєвих обмежень, серед
яких головними є наявність геоморфологічних «сліпих зон» (спричинених особли-
востями горбкуватого рельєфу Черкаського бору), залежність від прозорості призе-
много шару атмосфери, а також значне зниження радіуса огляду в умовах задимле-
ності, імли або туману [11; 19].
Для подолання зазначених недоліків та переходу підприємства до проактив-
ної превентивної моделі охорони лісів обґрунтовано проєктне рішення щодо впро-
вадження інноваційних безпілотних літальних апаратів (БПЛА) промислового
класу, інтегрованих у загальну диспетчерську службу філії. Найбільш раціональним
для умов підприємства є використання квадрокоптерів мультироторного типу (на-
приклад, класу DJI Matrice 30T або аналогів), які оснащені комбінованою оптико-
електронною системою: ширококутною камерою високої роздільної здатності, ла-
зерним далекоміром та тепловізійним (термальним) сенсором радіометричного
типу [21].
Залучення БПЛА дозволяє оперативно вирішувати комплекс специфічних лі-
сопатологічних та протипожежних завдань:
1. Раннє виявлення латентних осередків горіння: Термальний сенсор здатний фік-
сувати локальні теплові аномалії (тління лісової підстилки, залишкові вогнища
після рекреаційного відпочинку, приховані торф'яні загоряння) задовго до появи
інтенсивного виділення диму, що дозволяє ліквідовувати пожежу на стадії заго-
ряння (клас А, площа до 0,2 га).
2. Тактична розвідка діючих лісових пожеж: У випадку виникнення загоряння ква-
дрокоптер забезпечує трансляцію відеопотоку в режимі реального часу безпосе-
редньо на пульт керівника гасіння пожежі (КГП). Це дозволяє з високою точні-
стю визначити геометричні параметри фронту, флангів і тилу пожежі, швидкість
42
та напрямок просування крайки вогню, а також виявити нові осередки, що ви-
никають внаслідок розлітання іскор сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) під час
верхових пожеж.
3. Забезпечення безпеки особового складу: Завдяки отриманню оперативних орто-
фотопланів місцевості та тепловізійної карти, КГП має змогу вчасно коригувати
тактику дій пожежних команд, виявляти загрози оточення вогнем та координу-
вати рух техніки безпечними траєкторіями, що повністю відповідає норматив-
ним вимогам охорони праці.
Порівняльна операційно-технічна характеристика чинної та проєктованої
комбінованої системи моніторингу наведена в таблиці 5.2.
Таблиця 5.2 – Порівняльна характеристика засобів моніторингу лісових ма-
сивів філії
Комбінована система:
Стаціонарна система вежі + БПЛА Операційні переваги
Параметр порівняння веж (Базовий рівень) (Проєктний рівень) проєкту
Повністю відсутні за
рахунок
Наявність «сліпих Наявні (до 12–15 % вертикального Стовідсоткове
зон» рельєфу площі фонду) маневру покриття території
Можливе за
допомогою Скорочення часу
Виявлення осередків тепловізійного виявлення на 40–50
без диму (тління) Неможливе сенсора %
Висока (завдяки
вбудованому Наведення пожежних
GPS/RTK та команд
Точність локалізації Середня (за методом лазерному безпосередньо на
координат засічок з веж) далекоміру) осередок
Повноцінна у Безперервний
Можливість розвідки тепловізійному контроль пірогенної
вночі Заблокована спектрі ситуації
Для впровадження даної технології у філії передбачається придбання двох
мобільних комплексів БПЛА та проведення спеціалізованого навчання (сертифіка-
ції) операторів із числа штатних майстрів лісу. Розрахунок капітальних інвестицій
(Кбпла) на реалізацію заходу здійснюється таким чином:
43
Кбпла = 2 ⋅ Цкомп + Витрнавч
де:
Цкомп– вартість одного промислового комплексу БПЛА з додатковим набором аку-
муляторних батарей та зарядною станцією (Цкомп = 220000 грн);
Витрнавч – витрати на курси професійної підготовки двох операторів та ліцензу-
вання частот (Витрнавч = 60000 грн).
Кбпла = 2 ⋅ 220000 + 60000 = 500000 грн.
Економічний ефект від застосування БПЛА базується на суттєвому скоро-
ченні часу між моментом загоряння та початком його локалізації. Завдяки операти-
вному виявленню та точному наведенню сил ЛПС, запобігається переростання дрі-
бних загорянь у великі пожежі площею понад 2 га, утримання та гасіння яких ви-
магає залучення значної кількості важкої енергоємної техніки, авіації ДСНС та при-
зводить до колосальних втрат деревини на пні.
Середня річна економія операційних витрат на ПММ і моторесурс спецтех-
ніки, разом із відверненням прямих екологічних збитків за рахунок оперативної ро-
звідки за допомогою БПЛА, за розрахунками становить Р = 495000 грн/рік. Розра-
хунок терміну окупності (Ток) проєкту здійснюється за формулою 5.3:
К
Т бпла
ок = (5.3)
Р
500000
Т = = 1,01 року.
ок 495000
Таким чином, розрахунковий термін окупності інноваційної системи моніто-
рингу становить лише 1,01 року, що доводить надзвичайно високу економічну та
44
операційну доцільність імплементації БПЛА у практику охорони лісового фонду
підприємства.
5.4 Розвиток інфраструктури рекреаційних пунктів як інструмент управління
антропогенним навантаженням.
Оскільки за результатами статистичного аналізу було встановлено, що абсо-
лютна більшість лісових пожеж у Черкаському надлісництві (75,6 %) виникає під
впливом безпосереднього антропогенного фактора, суто заборонні або каральні за-
ходи не спроможні повністю вирішити проблему неконтрольованої рекреації. Геог-
рафічна близькість лісових масивів Черкаського бору до великого урбанізованого
центру зумовлює постійний потік населення у вихідні та святкові дні. За таких умов
найбільш ефективним і науково обґрунтованим лісогосподарським підходом є ме-
тод регулювання та каналізації рекреаційних потоків. Цей метод передбачає ство-
рення привабливої, повністю обладнаної у протипожежному відношенні інфрастру-
ктури — мережі благоустроєних рекреаційних пунктів у спеціально відведених,
безпечних таксаційних виділах [12; 26].
Логіка цього інженерного рішення полягає в тому, щоб сконцентрувати від-
почивальників у конкретних точках, де ризик виникнення та поширення вогню зве-
дений до мінімуму. Це дозволяє відвернути населення від стихійного відпочинку
всередині захаращених хвойних молодняків сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) І–
ІІ класів віку. Проєктом передбачається модернізація існуючих та будівництво но-
вих великих рекреаційних зон уздовж основних транспортних артерій та поблизу
акваторій у Свидівському, Дахнівському та Мошнівському лісництвах, які зазнають
найбільшого пірогенного пресу.
Кожен проєктований рекреаційний пункт повинен відповідати жорстким лі-
сопірологічним та інженерно-технічним вимогам безпеки:
45
1. Створення мінералізованого периметра: Кожна зона відпочинку має бути по
всьому периметру відокремлена від суміжних лісових масивів замкненою по-
двійною мінералізованою смугою завширшки не менше 2,8 м для унеможлив-
лення випадкового переходу вогню.
2. Облаштування стаціонарних вогнищ: Організація спеціальних місць для розве-
дення багаття або встановлення мангалів із цегляним чи металевим облицюван-
ням. Майданчик навколо вогнища в радіусі 2 метров повністю очищується від
лісової підстилки, трави і мінералізується до оголеного ґрунту або викладається
тротуарною плиткою.
3. Видалення небезпечного підліску: У радіусі до 50 метрів навколо рекреаційного
пункту проводиться повне очищення території від сухостійних дерев, захараще-
ності та низько опущених сухих гілок хвойних порід («вогневих драбин»), що
мінімізує ймовірність спалаху при потраплянні випадкової іскри.
4. Утилізація побутових відходів: Обов'язкове встановлення закритих металевих
контейнерів для сміття. Своєчасне видалення скляного посуду та пластику є
критично важливим, оскільки залишені на сонці скляні пляшки часто виконують
роль оптичних лінз, що фокусують сонячні промені й стають причиною
самозаймання сухого мохового покриву. З метою уникнення переповнення баків
у період пікових рекреаційних навантажень (вихідні та святкові дні), вивезення
твердих побутових відходів має здійснюватися за чітко затвердженим графіком
не рідше двох разів на тиждень. Крім того, накопичення пластикових відходів
поблизу лісових масивів становить додаткову небезпеку, адже при їх
випадковому загорянні виділяються високотоксичні хімічні сполуки, а
інтенсивне плавлення полімерних матеріалів утворює стійку крайку горіння, що
значно ускладнює швидку локалізацію первинного осередку вогню силами
лісової охорони.
Проєктна схема розвитку та просторового розміщення мережі рекреаційних
пунктів у розрізі найбільш навантажених лісництв філії наведена в таблиці 5.3
46
Таблиця 5.3 – Проєктні заходи з розвитку інфраструктури у філії
Оптимальне Основні
просторове елементи Цільова
Кількість нових розміщення протипожежного місткість,
Назва лісництва пунктів, од. (орієнтири) облаштування люд./день
Подвійна
мінсмуга 2,8 м, 5
Уздовж закритих
прибережної альтанок,
зони р. Дніпро цегляні мангали,
та автошляху Р- контейнери для
Свидівське 3 10 скла до 150
Бетоновані
майданчики,
На межі з металеві
приміською вогнища,
лісопарковою протипожежні
зоною м. інформаційні
Дахнівське 2 Черкаси щити до 200
Очищення
підліску в
Поблизу радіусі 50 м,
рекреаційних облаштовані
лісових урочищ місця паління,
Мошнівське 2 та джерел шлагбауми до 100
Наземне
мінералізоване
На в'їздах до покриття,
масивів з накопичувачі
Русько- інтенсивним сміття, наочні
Полянське 2 рухом населення аншлаги до 120
Разом по філії: 9 — — до 570
Практична реалізація запропонованих інфраструктурних рішень дозволить
забезпечити контрольоване перебування до 570 відпочивальників щоденно в межах
безпечних, спеціально підготовлених локацій. Це знизить ймовірність виникнення
хаотичних осередків загорянь у відкритому лісовому фонді на 60–65 %, суттєво
зменшить навантаження на мобільні рейдові групи та забезпечить надійне збере-
ження екологічної цілісності Черкаського бору.
47
5.5 Удосконалення кадрового забезпечення та професійної підготовки праці-
вників лісової охорони
Ефективність функціонування будь-якої складної технічної системи, зокрема
модернізованої системи охорони лісів від пожеж, критично залежить від рівня про-
фесійної підготовки та злагодженості дій кадрового складу. Впровадження іннова-
ційних засобів виявлення загорянь (БПЛА), розширення мережі мінералізованих
бар'єрів та управління рекреаційним навантаженням вимагають від працівників
державної лісової охорони філії «Черкаське лісове господарство» не лише базових
лісівничих знань, а й специфічних інженерно-технічних та тактичних навичок [15;
22].
Аналіз поточного стану кадрового забезпечення лісопожежних станцій (ЛПС)
філії свідчить про наявність низки проблемних питань. Серед них ключовими є:
високий середній вік працівників пожежних команд, що об'єктивно знижує загальні
показники фізичної витривалості під час виснажливих і тривалих робіт на крайці
вогню, дефіцит фахівців із навичками управління сучасними цифровими системами
моніторингу (зокрема, сертифікованих операторів БПЛА), а також недостатній рі-
вень регулярної практичної підготовки щодо тактики гасіння великих лісових по-
жеж в екстремальних погодних умовах та при сильних вітрових навантаженнях.
Для комплексного вирішення цих завдань та якісного оновлення кадрового
потенціалу, проєктом пропонується впровадження на базі підприємства сучасної
системи безперервної професійної підготовки та підвищення кваліфікації лісопо-
жежних команд і майстрів лісу. Такий підхід передбачає не лише засвоєння фунда-
ментальної теоретичної бази, але й обов'язкове формування психологічної стійкості
особового складу до дій у стресових та потенційно небезпечних ситуаціях. Навча-
льна програма розроблена з жорстким урахуванням сучасних вимог охорони праці,
адаптована до специфіки затяжних посушливих періодів та поділяється на три вза-
ємопов'язані модулі, які детально наведені у таблиці 5.4.
48
Таблиця 5.4 – Структура комплексної програми професійної підготовки лісо-
пожежних команд філії
Назва навчального Основні напрями підготовки Періодичність
модуля Цільова аудиторія та відпрацювання навичок проведення
Вивчення природи лісових
пожеж. Інструктажі з охорони
Весь особовий праці. Правила радіообміну та
склад ЛПС, координації. Робота з картами Щорічно (у березні,
Теоретично-технічний майстри лісу та GPS-навігаторами. перед початком сезону)
Навчання пілотуванню БПЛА.
Аналіз тепловізійних даних.
Диспетчери ЛПС, Робота з програмним
Спеціалізований КГП, визначені забезпеченням систем Базовий курс +
(інноваційний) оператори відеомоніторингу. щоквартальні тренінги
Розгортання напірних ліній.
Робота з мотопомпами.
Тактика відпалу від мінсмуг.
Пожежні Евакуація постраждалих та
Практично-тактичний бригади, надання домедичної Двічі на рік (навесні та
(польовий) трактористи, КГП допомоги. в середині літа)
Особлива увага в запропонованій системі підготовки приділяється інтеграції
питань охорони праці безпосередньо у тактичні навчання. Як зазначалося в розділі
4, гасіння лісових пожеж супроводжується впливом небезпечних факторів: високих
температур, задимленості (концентрації чадного газу), небезпеки падіння підгорі-
лих дерев (сухостою) та теплового удару. Тому практично-тактичний модуль обов'-
язково включає відпрацювання алгоритмів екстреної евакуації особового складу з
вогневого кільця, використання засобів індивідуального захисту органів дихання
(ЗІЗОД) та надання першої домедичної допомоги при термічних опіках. Крім того,
для підвищення мотивації та закріплення кадрів на підприємстві рекомендується
переглянути систему матеріального стимулювання працівників відомчої пожежної
охорони. Запровадження цільових премій за оперативну локалізацію осередків за-
горянь на стадії класу А (площа до 0,2 га) дозволить фінансово зацікавити персонал
у максимально швидкому реагуванні, що в підсумку зекономить підприємству зна-
чні кошти на ліквідацію великих пожеж.
49
ВИСНОВКИ
У кваліфікаційній роботі вирішено актуальне науково-практичне завдання
щодо оптимізації та вдосконалення системи охорони лісів від пожеж на прикладі
філії «Черкаське лісове господарство» ДП «Ліси України». На основі проведеного
комплексного лісівничо-пірологічного та фінансово-економічного аналізу зроблено
такі висновки:
Оцінено природну пожежну небезпеку лісового фонду підприємства. Встано-
влено, що переважна більшість насаджень філії (особливо у Дубіївському, Русько-
Полянському та Білозірському лісництвах) представлена чистими сосновими дере-
востанами (Pinus sylvestris L.) на сухих піщаних ґрунтах. Це зумовлює віднесення
понад 60 % території надлісництва до І та ІІ класів природної пожежної небезпеки,
що вимагає посиленого режиму охорони.
Визначено головні причини виникнення лісових пожеж. За результатами ста-
тистичного аналізу доведено, що абсолютна більшість загорянь (75,6 %) має антро-
погенне походження. Основною причиною є порушення населенням правил поже-
жної безпеки під час рекреаційного відвідування лісів Черкаського бору та неконт-
рольоване випалювання сухої рослинності на суміжних сільськогосподарських
угіддях.
Обґрунтовано проєкт розширення системи протипожежних бар'єрів. Дове-
дено технічну та економічну неефективність традиційних поодиноких мінералізо-
ваних смуг в умовах сильного вітру. Запропоновано перехід до створення подвійних
(комбінованих) бар'єрів із внутрішнім розривом 10–15 м. Розраховано, що збіль-
шення загальної протяжності таких смуг на 70 % (на 175 км) дозволить зменшити
середню площу однієї пожежі на 0,45 га. Чистий річний економічний ефект від ре-
алізації проєкту, за рахунок відвернених збитків, становитиме 1,543 млн грн.
Доведено рентабельність впровадження інноваційних засобів моніторингу.
Для ліквідації «сліпих зон» наявних пожежних веж та оперативного виявлення ла-
тентних (бездимних) осередків горіння запропоновано інтеграцію в диспетчерську
50
систему БПЛА промислового класу з тепловізійними сенсорами. Капітальні інвес-
тиції у придбання двох комплексів (500 тис. грн) окупляться лише за 1,01 року за-
вдяки економії операційних витрат на гасіння та мінімізації екологічних втрат.
Розроблено заходи з управління рекреаційним навантаженням. Для запобі-
гання антропогенним пожежам спроєктовано створення 9 нових, повністю облаш-
тованих у протипожежному відношенні рекреаційних пунктів у найбільш вразли-
вих лісництвах (Свидівське, Дахнівське, Мошнівське, Русько-Полянське). Їх сума-
рна місткість до 570 осіб на день дозволить локалізувати неконтрольовані потоки
туристів та знизити ризик виникнення хаотичних загорянь на 60–65 %.
Удосконалено систему професійної підготовки кадрів та охорони праці. За-
пропоновано впровадження трирівневої програми навчання працівників лісопоже-
жних станцій (теоретичний, інноваційний та тактичний модулі). Включення до обо-
в'язкових тренінгів алгоритмів екстреної евакуації, роботи із ЗІЗОД та надання до-
медичної допомоги при термічних опіках гарантуватиме дотримання нормативних
вимог техніки безпеки при гасінні лісових пожеж.
51
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція України : прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28
черв. 1996 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр.
2. Лісовий кодекс України : Закон України від 21.01.1994 № 3852-XII. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12.
3. Кодекс цивільного захисту України : Закон України від 02.10.2012 № 5403-
VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17.
4. Кодекс України про адміністративні правопорушення (стаття 77) : Закон
України від 07.12.1984 № 8073-X. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-
10.
5. Кримінальний кодекс України (стаття 245) : Закон України від 05.04.2001
№ 2341-III. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14.
6. Правила пожежної безпеки в лісах України : Наказ Державного комітету
лісового господарства України від 27.12.2004 № 278. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0328-05.
7. Про затвердження Порядку організації охорони і захисту лісів : Постанова
Кабінету Міністрів України від 20.05.2022 № 612. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/612-2022-п.
8. Про схвалення Стратегії управління лісами України до 2035 року : Розпо-
рядження Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1777-р. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1777-2021-р.
10. ДСТУ 2272:2006. Пожежна безпека. Терміни та визначення основних по-
нять. Київ : Держспоживстандарт України, 2007. 30 с.
11. Зібцев С. Г. Лісова пірологія : навчальний посібник. Київ : НУБіП України,
2015. 240 с.
52
12. Гульчак В. П., Марчук В. В. Системи раннього виявлення лісових пожеж:
проблеми та перспективи розвитку. Лісове господарство, лісова, паперова і дерево-
обробна промисловість. 2021. Вип. 47. С. 15–23.
13. Маурер В. М. Рекреаційне лісівництво: управління антропогенним наван-
таженням. Київ, 2018. 315 с.
14. Голян В. А. Економіка лісокористування: стан, проблеми, перспективи.
Київ : Знання, 2017. 320 с.
15. Мельник О. М. Економічна оцінка ефективності протипожежних заходів
у лісовому господарстві. Економіка та управління підприємствами. 2020. № 5. С.
88–94.
16. Охорона праці в лісовому господарстві / за ред. О. В. Сметани. Львів : РВВ
НЛТУ України, 2019. 210 с.
17. Мартинюк П. М., Ковальчук І. П. Застосування ГІС-технологій для оцінки
та картографування пожежної небезпеки лісів. Вісник геодезії та картографії. 2020.
№ 1. С. 45–51.
18. Свириденко В. Є. Лісівництво : підручник. Київ : Арістей, 2008. 544 с.
Організація гасіння великих лісових пожеж : методичні рекомендації / ДСНС
України. Київ, 2021. 45 с.
19. Бойко В. В. Оцінка ефективності наземних систем відеомоніторингу лісо-
вих масивів. Науковий вісник НЛТУ України. 2019. Т. 29, № 4. С. 34–39.
20. Фучило Я. Д., Рябуха І. М. Екологічні наслідки лісових пожеж у соснових
насадженнях Лісостепу України. Лісівництво і агролісомеліорація. 2019. Вип. 134.
С. 88–95.
21. Використання безпілотних літальних апаратів (БПЛА) у лісовому госпо-
дарстві : практичний посібник. Харків : УкрНДІЛГА, 2022. 80 с.
22. Безпека життєдіяльності та тактика ліквідації надзвичайних ситуацій при-
родного характеру / О. І. Бондар та ін. Київ, 2020. 156 с.
53
23. Колесніченко О. В. Інноваційні методи моніторингу лісових масивів з ви-
користанням безпілотних авіаційних комплексів. Науковий вісник НУБіП. 2021.
Вип. 293. С. 112–120.
24. Пожежна небезпека в лісах: фактори впливу та моделювання / В. Ю. Юх-
новський та ін. Київ : Кондор, 2018. 200 с.
25. Мелехов І. С. Вплив пожеж на ліс. Київ : Екологія, 2011. 142 с.
26. Генсірук С. А. Раціональне природокористування та рекреаційне наванта-
ження на лісові екосистеми. Львів, 2015. 280 с.
27. Бондаренко В. Д. Рекреаційний потенціал лісів України та його викорис-
тання. Львів : Камула, 2018. 240 с.
28. Фінансовий механізм управління лісогосподарськими підприємствами / за
ред. І. О. Мікловди. Ужгород, 2021. 310 с.
29. Синякевич І. М. Лісова політика: теорія і практика. Львів : Панорама,
2016. 345 с.
30. Європейська інформаційна система лісових пожеж (EFFIS). Офіційний
портал Copernicus. URL: https://effis.jrc.ec.europa.eu/ .
31. Технологія та тактика гасіння лісових пожеж / М. М. Гомонай та ін. Київ :
Основа, 2017. 195 с.
32. Звіт про стан лісового господарства та економічні наслідки пожеж за 2023
рік / Державне агентство лісових ресурсів України. Київ, 2024. 112 с.
33. Проект організації та розвитку лісового господарства Черкаського надлі-
сництва філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України». Ірпінь : ВО «Укрде-
ржліспроект», 2022. 340 с.
34. Кліматичні зміни та їх вплив на лісові екосистеми України / за ред. В. П.
Ткача. Харків : Планета-Прінт, 2020. 278 с.
35. Руденко М. П. Протипожежне влаштування лісів: інженерно-технічні рі-
шення. Лісовий вісник. 2019. № 3. С. 18–24.
54
36. Чернявський М. В. Лісівництво в умовах зміни клімату. Київ : Еко-Інформ,
2021. 195 с.
37. Стан і перспективи розвитку лісового господарства Черкащини / ред. кол.
О. М. Дзюба та ін. Черкаси : Вертикаль, 2018. 150 с.
38. Інструкція з проєктування, технічного приймання, обліку та оцінки якості
лісокультурних об'єктів. Київ : Держкомлісгосп України, 2010. 45 с.
39. Проєктування та розрахунок мінералізованих смуг для захисту хвойних
насаджень : практичний посібник / уклад. І. В. Коваль. Житомир : Полісся, 2017. 64
с.
40. Офіційний сайт Державного спеціалізованого господарського підприємс-
тва «Ліси України». URL: https://e-forest.gov.ua/.
55
ДОДАТКИ
56
ДОДАТОК А
Типова форма Акта про лісову пожежу
(Заповнюється державною лісовою охороною за фактом ліквідації
надзвичайної ситуації)
Найменування показника / реквізиту Зміст внесених даних (приклад заповнення)
Дата та час виявлення пожежі 15.08.2025, 14:15
Місце виникнення (лісництво, урочище,
Білозірське лісництво, кв. 45, вид. 3
квартал, виділ)
Вид пожежі (низова, верхова, підземна; бігла
Низова бігла пожежа
або стійка)
Площа, пройдена вогнем (загальна / вкрита
0,8 га / 0,8 га
лісом), га
Характеристика насадження (склад, вік,
10Сз, 45 років, повнота 0,7
повнота)
Час початку гасіння та час повної ліквідації Початок: 14:45. Ліквідація: 16:30
Сили та засоби, залучені до гасіння (люди, 1 АЦ-40(131), 1 трактор МТЗ-82 з ПКЛ-70, 7
техніка) осіб
Необережне поводження з вогнем (залишене
Ймовірна причина виникнення загоряння
багаття)
Орієнтовна сума завданих збитків, тис. грн 84,5 тис. грн
57
ДОДАТОК Б
Технологічна карта влаштування подвійної мінералізованої смуги
(Проектований превентивний захід для оптимізації протипожежного
впорядкування)
Технологічні вимоги
Норма виробітку
Етап виконання робіт Агрегат / Інструмент та параметри
(км/зміна)
виконання
Видалення сухостою
1. Підготовчі роботи та повалених дерев на
Бензопила Husqvarna,
(розчищення траси ширину 4 метри 2,5
ручний інвентар
від хмизу та завалів) вздовж проектованої
траси.
Оборювання ґрунту
2. Прокладання Трактор МТЗ-82 + на глибину не менше
першої (базової) плуг лісовий 15 см із
8,0
мінералізованої комбінований ПКЛ- перевертанням скиби
смуги 70 назовні від лісового
масиву.
Прокладання
3. Прокладання Трактор МТЗ-82 +
паралельної борозни
другої (захисної) плуг лісовий
на відстані 1,5–2 8,0
мінералізованої комбінований ПКЛ-
метри від першої
смуги 70
смуги.
Повне видалення
легкозаймистих
матеріалів (сухої
4. Очищення
Кущоріз механічний, трави, хвої, дрібних
міжсмугового 4,0
граблі гілок) між двома
простору (догляд)
борознами до
мінерального шару
ґрунту.
58
ДОДАТОК В
Вимоги охорони праці та техніки безпеки під час гасіння лісових пожеж
До виконання робіт із ліквідації лісових пожеж допускаються виключно
особи чоловічої статі, які досягли вісімнадцятирічного віку, пройшли спеціальне
медичне обстеження, теоретичну підготовку з тактики пожежогасіння та отримали
цільовий інструктаж із техніки безпеки безпосередньо перед виїздом на об'єкт.
Кожен працівник лісової пожежної станції або член добровільної дружини повинен
бути в обов'язковому порядку забезпечений термостійким бойовим одягом,
захисним шоломом із пелериною, термостійкими черевиками на товстій підошві,
рукавицями-крагами та засобами захисту органів дихання від продуктів горіння
(респіраторами або протигазами). Категорично забороняється перебування в зоні
діючої пожежі осіб у синтетичному одязі, який здатний плавитися під впливом
високих температур та викликати важкі опіки шкіри.
Керівник гасіння пожежі несе персональну відповідальність за безпеку всього
підпорядкованого особового складу. Під час розгортання сил і засобів він
зобов'язаний постійно моніторити напрямок та силу вітру, визначати шляхи
можливого відходу людей і техніки на випадок раптового переходу біглої низової
пожежі у верхову стадію. Забороняється залишати людей у замкнених вогняних
кільцях, у глибоких ярах та балках перед фронтом вогню, що швидко наближається.
Робота важкої гусеничної та колісної ґрунтообробної техніки має
супроводжуватися спостерігачем, який коригує рух трактора для уникнення
падіння підгорілих дерев (сухостою) на кабіну механізатора. У разі виникнення
загрози оточення вогнем, екіпажі повинні негайно залишити техніку на
мінералізованих майданчиках і евакуюватися в заздалегідь визначені безпечні зони,
якими є широкі дороги, великі галявини, згарища або водойми.
MIHICTEPCTBOO CBITHI HA YKMy KPAİHM
YEPKACHKMŇ IEPXABHHÝ TEXHOJIOTIYHIMY HIBEPCHTET
QakyIbTeT TeXHOIoriÄ, ŐyAİBHHITBa Ta pauioHaTBHOrO npuponoKOPHCTYBaHHA
(HaIBa pakyn6TeTy)
Kabenpa nicoBoro rocnonapcTBa Ta pajoHaJbHOrO npuponOKOPHCTYBaHHA
(noBHa Ha3Ba kapenpu)
«lo 3axHCTY AOnyneHO»
3as. kaenpu JIIPII
IHpina YEMEPHC
(iHiuiann, ipisBMLue)
2026 p.
TPAÕIYHA 1OKYMEHTAI[A
10 KBaJIiɖpikanišHoi poboTH
ÖakauaBpa
(0cBiTHb0-KBanihikajÄHMŇp iseHb)
Ha TeMy: «AHani nOKeKHOÏ Őe3neKHT a npoTHNOKEKHOro
BIIOpAIKy BAHHA JIİCİB YepkacbKoro HanTiCHHUTBa hiniï
«lenTpaIbHHÄ NİCOBuú oğic» l «Jlicu YkpaïHH»
Analysis of Fire Safety and Fire-Protection Planning in the Forests of the Cherkasy Forest
District, «Central Forest Office» Branch of SE «Forests of Ukraine
BHKOHaB: 3106yBa BAIoi OcBITH4 Kypcy,
rpyu JIT-27
CnenjanbHOCTİ:
205 <JIlicoBe rocnonapCTBO»
(uuHop i HasBa Hanpamy ninroTOBKH, cneujanbHOCTi)
Besyrna liana CepriïBHa
(npi3®Mue, iyy. ng 6arbrOBİ 3106y Bava BHLOi ocBiTa)
KepiBHHK IBay.COIYIIIHHCKbKHĂ
( mpi3BMuIe Ta ixiuian)
HopMOKOHTpOJIb IHrpina YEMEPHC
(npsanue ra iniuianH)
SacBinuyio, mo y uiž KBaniğikaniŽHiÄp oốoTi HeMae 3ano344CHb 3 npaus iHuHx aBTopis oeg
BiIIOBİNHHX NOCHJIaHb
3no6yBay BHMIOÏ OCBÍru
YepkacH 2026 poky (nsnc)
1
Слайд 1
Слайд 2
2
Слайд 3
Слайд 4
3
Слайд 5
Слайд 6
4
Слайд 7
Слайд 8
5
Слайд 9
Слайд 10
6
Слайд 11
Слайд 12
7
Слайд 13
Слайд 14