Продуктивність та товарність соснових деревостанів Черкаського надлісництва філії "Центральний лісовий офіс" ДП "Ліси України"

Павлов, Денис Вікторович

Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9859

Назва:	Продуктивність та товарність соснових деревостанів Черкаського надлісництва філії "Центральний лісовий офіс" ДП "Ліси України"
Автори:	Пастернак, Володимир Петрович Павлов, Денис Вікторович
Ключові слова:	типи лісу;розмірно-якісна структура;корінні та похідні типи деревостанів;використання лісорослинного потенціалу;соснові деревостани;Черкаське надлісництво;суцільні санітарні рубки;свіжий дубово-сосновий субір;свіжий грабово-дубово-сосновий сугруд
Дата публікації:	5-чер-2026
Короткий огляд (реферат):	Випускна кваліфікаційна робота бакалавра: 51 с., 4 рисунки, 11 таблиць, 45 джерел, мультимедійна презентація. Мета роботи: проаналізувати продуктивність і товарність соснових деревостанів Черкаського надлісництва Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» Завдання роботи: проаналізувати стан та продуктивність соснових деревостанів за основними типами лісу, визначити розмірно-якісну деревини від суцільних санітарних рубок у соснових деревостанах. Об’єкт дослідження: соснові деревостани Черкаського надлісництва. Предмет дослідження – розмірно-якісна структура деревини у соснових деревостанах Черкаського надлісництва. В роботі проведено аналіз стану соснових деревостанів у найбільш розповсюджених типах лісу: свіжому дубово-сосновому суборі та свіжому грабово-дубово-сосновому сугруді, встановлено продуктивність модальних соснових деревостанів, встановлено розмірно-якісну структуру деревини. Визначено площі похідних типів деревостанів за основними типами лісу. Проведено економічну оцінку використання потенційної продуктивності лісових земель в свіжому дубово-сосновому суборі. За результатами проведених досліджень зроблено висновки та надано пропозиції виробництву.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу):	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9859
Розташовується у зібраннях:	205 Лісове господарство (Лісове господарство)

Файли цього матеріалу:

Файл	Опис	Розмір	Формат
КРБ Д. Павлов, 05.06.2026.pdf Restricted Access		5.51 MB	Adobe PDF	Переглянути/Відкрити Запит копії

Показати повний опис матеріалу Перегляд статистики

Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text

IEPKACLKIIİ CHERCASSY
IEPKABHHỦ STATE
TEXHO.JOTITHIIIỈ TECHNOLOGICAL
VHIBEPCIITET UNIVERSITY
205 «JIicoBe roCHOLapcTBO»
Kaeapa JlicoBoro rocnoJaperBa la panionabHOrO upHpo,OKopHery Banns
AHOT AI|I
Ha KBAIihikaniüny pooory Gasa.saspa
3106y Baya BMUIoi ocBİTH IlaBJOBa leHuca BirropoBHua
(npi3BuUIe, iHiLiaıu)
Ha TeMy: «llpOAVKTHBHİCTb Ta TOBapHicTb coCHOBHX 1epeBOCTaHÍB YepkaCbKOro
HaAiCHnUTBa hiniï "lenrpaJIbHIİ JİeoBui ohic""licu YKpaïuw"»
BunycKHa KBanihikauįšna poóoTa 6akanaspa: 49 c., 4 pucyHKH, 1l TaonHIb, 45 1Kepen,
MYJIbTHMeIiŽHa ipezeHTAIİA.
MeTa_ poóoTH: IpoaHani3y BaTH IIponyKTHBHİCTb İ TOBapHicTb cOCHOBHX IepeBOCTaHIB
YepkacbKOrO HauicHMITBa lepKaBHOrO Cnenjani30BaHOro rocoNapcbKoro nijupHCMCTBa< Jlicu
yKpaïHM»
3aBlaHHA pooOTH: npoawai3YBaTH eTaH Ta upoiyKTHBHİCTb COCHOBHX NepeBOCTaHIB 3a
0CHOBHHMH THINaMH Jicy, BH3HaYHTH PO3MipHo-aKicHY epeBMHH Bİ;I cyITbHMX caHiTapHHX pyOK
y coCHOBHX 1epeBOCTaHax.
06°cKT 10cHİIKCHHA: COCHOBİ 1epcBOCTaHH lepkaCbKOTO HajuiCHHỊTBa.
IIpeMeT ĮOCİIDKCHHA poMipHO-AKİCHa crpyKTy pa 1epcBMHM Y COCHOBMX IepeBOCTaHax
YepkacbKOTO HauIicHHIT Ba.
B poooTİ UpOBe|CHO aHali3 cTaHY COCHOBHX 1CpCBOCTAHIB y HaňoIbI po3n0BCIONKCHMX
THNax icy: CBiKOMY IyõOB0-cOCHOBOMY cyóopi Ta CBİKOMy rpaóOBO-AyŐ0BO-COCHOBOMY Cyrpyai,
BCTaHOBJTeHO IIpoIyKTHBHİCTE MOnaNbHUX COCHOBHX IepeB0CTaHIB, BCTaHOBJTEHO pO3MİpHO-AKİCHY
CTpYKTYpy 1epeBHHH BuBHayCHO IJIOUIİ nOX1HHX THIİB NepCBOCTAHİB 3a oCHOBHHMH THIaMH
Jicy. IIpoBeICHO CKOHOMİYHY OuiHKy BHKOpucranHS IoreHiiÄHoi upoyKTHBHOCTİ TİcOBHX 3eMeJIh
B CBİKOMy y6OBO-coCHOROMy cyốopi. 3a peyb TaraMM IupoBe;1eHHX AOCIİNKCHb 3pooICHO
BHCHOBKH Ta HaņaHo IponoBMIï BHp0ÕHHITBY.
KJIo4OBİ CcIOBa: TMIIM JICY, IIPONYKTMBHICTB, PO3MIPHO-AKICHA
CTPYKTYPA, KOPIHHI TA IIOXIJIHI THIUM JEPEBOCTAHIB, BMKOPMCTAHHA
JIICOPOCJIMHHOTO TIOTEHI|AJIY.
JleHnc IlABJIOB
(iM A. Ipi3BHue)
2026 p.
YEPKACLKMM CHERCASSY STATE
AEPKABHMM TECHNOLOGICAL
TEXHOJIOrIYHMM UNIVERSITY
YHIBEPCHTET
cneniabiieTH 20S «JlicoBC TOCIOapeTBO>
(Unþp i wasa clCjaJbHOcTİ)
Kaj)epa JlicoBoro rocnojapcTBa ra paıionaJIbHOrO IIpMpoNOKOPMCTY BaHHA
BITYK
Ha KBanihikauiñny poóoTy 6akanaBpa
3106y Ba4a BHUIoi 0CBİTH IlaBJIOBa AeHuca BiKTOpOBH4a
(npisuuue. iM's. no-6aTbKOBİ 3106% raVa BMUIOïO CBİTn)
Ha TeMy: «IlpoyKTHBHİCTb Ta TOBapHiCT5 cOCHOBHX AepeBoCTaHiB
YepkacBKOrO HanJiCHHUTBa iiï «lleuTpaJlbHHÄ JIicoBHÄ opic» II «Jicu
VKpaïuH»»
TIpencTaBNeHa KBaJliikauiňHa poo0Ta TlaBJIO Ba .B. BiInOBİla€ yciM
BHMOraM 3aBIaHHA.
y poooTİ leHHC npOBiB aHanis cTaHy coCHOBHX 1epeBocTaHiB y HanóilbI
po3noBCIOMKEHHX THINax Jicy: CBIKOMY ybOB0-coCHOBOMy cyóopi Ta CBixOMY
rpaőoBo-1yőO BO-coCHOBOMy cyrpyi, BCTaHOBMB IiponykTHBHiCTb MOMaJIBHHX
coCHOBHX nepeBOCTaHIB, Ta posmipHo-aKicHy cTpyKTypy AepeBMHM cpcepBMX
nepeBoCTaHİB Bu3Ha4HB IJIOIli IOXiJHHX THIlİB epeBocTaHİB 3a OCHOBHHMH
THINaMH nicy. IlposiB eKOHOMiYHy OlIHKY BAKOPKCTaHHA nOTeHLiŽHOi
IipoiykTHBHOCTİ JICOBHX 3eMeIb B CBÍKOMy yőOB0-coCHOBOMy cyõopi. 3a
pe3yIbTaTaMH ipoBeleHMX 10CJlI/KCHb 3po0JICHO BHCHOBKH Ta HanaHo nporno3Huii
BupooHHuTBy.
Ilin 4ac BHKOHaHHA poboTH TlaBNOB eHHC BHABHB TaKi puCH AK BMİHHA
3acTOcoBY BaTH TeopeTHHHI 3HaHHA ipH onpa|IOBaHHI oTPHMaHHX pe3yIbTaTİB ,
aHaiigy BaTH Ta cHCTeMaTH3YBaTH 1aHI J0CJIiJKEHb.
PekoMeHAOBAH0: ipenCTaBJNEHYy KBaJidikauiýHy poboTy 1onyCTHTH no
3axHCTy, 3/106y Bayy BHIIoi oCBİTH laBioBy leHMcy BiKTopoBHYy_npcBoïTH
KBaJIi)iKaitilo «őakanaBp 3 JIicOBOro rocnonapcTBa» 3a cneianbHicTHO 205 «JlicoBe
rocnonapcTBO.
KepiBHHK: J.C.-C.H., ipod)ecop
(nocaa, B4eHe 3BaHHA. B4eHHÄ CTy L)
BoJoAtMHp IIACTEPHAK
(iHijaH. npisBHue)
2026 p.
PEIEH31A
Ha KBaJripikauiňny poõoTy 6akanaspa
3/106y Ba4a BHIoi oCBiTH lepkacbKOTO JCpxaBHoro
pakylbTeTy TeXHOJIori4HOro
TeXHOJIOTiṁ, yHIBepcHTeTy
0yiBHHITBa Ta paiiolaJIbHOrO
KapenpH JlicOBoro ipupoIOKOPMcTY
rocnO)1acTBa BaHHA
Ta pai(iOHaJIbHOro IipuponokopHcTY BaHHA
cneuiaIbHİCTL 205 «JlicOBe rocIIONapcTBO»
IlaBJJOBa lennca BikTopOBH4a
(upi3BMIWIC. i\IA. Io 0aTbKOBİ 3,100\ Baya BHLL0ï OCBITH)
Ha TeMY:
«IlponYKTHBHicTE Ta TOBapHicTb coCHOBHX 1epeBOCTaHİB lepkacbKoro
HalJIiCHHITBa oiniï «leHTpaJIbHHÄ JIICOBHÄ oic» Il «JlicH YKpaïHH»»
KBanihikauiňna pooota CKlalaCThcA 3 po3paxyHKOBO-I101CHIOBaIbHOÏ
3ariucKH, AKa MiCTHTb 51 CTopiHKy; rpapiyHoro Marepiaıy 20 cnaňniB
ipezeHTaii.
BianoBİJHİCTE KBaJiHikauiúHOï poõ0TH
KBaiihikauiňwa poo0Ta B I1OBHİM MipiC HeBiiJanJoBbİHJOlaCcT İ ToaC B3İaTBHlIaĞ HHInpOo rpamİ Ta
IIOCTaBJIeHOMy 3aBlaHHIO.
AKTyaJıIbHİCTL TeMH KBanihikauiÄHoï poố0TH
B YMOBax BeneHHA I10CHJIeHOrO aHTpOiOreHHOro BIJIHBY Ta
BeneHHA JliCOBOrO IHTeHCHBHOro
rocIIoNapcTBa 3yCHJIJIA JIICIBHHKIB_ CJIII
po3pooKy Ta cpAMOBYBaTH
peaii3auIO Ha
MeTONB CTBopeHHA CTIŽKHX IipoyKTHBHHX
ypaxyBaHHAM HacanKeHb, 3
THIIB JIICopocIHHHMX YMOB. ONHIEHO 3 OCHOBHHX BHMOr 10
30aiaHCOBAHOro BeneHHA
JHcOBOrO rocrio/lapcTBàC popMY BaHHA
CTIÝKHX BHCOKOIIPONyKTHBHHX
epeBocTaHIB, AKI Ó epeKTHBHO BMKOHy BaJln 1iJIbOBİ )yHKLii. y 3B'a3Ky 3
I|MM BaKJIHBHM € aHaJii3 IipoiyKTHBHOCT| Ta TOBaPHOCTI JIIcOBHX HacanKEHL
OCHOBHHX JIicOYTBOPIOBAJIbHHX BHIIB, 30KpeMa COCHH 3BH4aMHOỈ.
IJlaHyBaHHA Ta BeleHHA rOCIIOnapcTBa, BCTaHOBJIeHHA opraHi3aiňHO-TeXHİ4HHX
IlOKa3HHKİB PyõOK Heo6xilHO BMKOPhcTOBYBaTH 00rpyHTOBaHi HopMaTHBH
ipoyKTHBHOCTI Ta TOBapHocTI NepeBOCTaHiB. laHi Iupo MHaMiKy iciBHH40
TakcalųiMHMX IOKa3HMKİB JİCOCTaHÍB 3 BIKOM HaBOATb Y TaoIMLAX XOIy pocTy
(XP) MONaIbHHX, HoPMaJIbHMX Ta oiTHMaJIbHMX NepeBocTaHIB. BakIHBHM
TaKOK€ A0CTOBİpHe BH3HaYeHHA pO3MipHO-AKÍCHOÏ CTpyKTYpH 1epeBOCTaHIB Ta i1
AMHaMIK H 3 ypaxyBaHHAM CTaHy JIiCOBHX HacaKeHb. Ha oCHOBİ TXP Ta
IOKa3HHKIB TOBapHoCTİ HacalkeHb CKJJalaioTb TaoJIMi AMHaMİKM TOBapHoi
CTpyKTYpH
BinnoBiIHİCTH cyyacHoMy piBHIO po3BTKY HayKH İT eXHİKH
KBaJıioikaiňHa pooTa B INOBHIỶ Mipi BiJ|IOBila€ cy4aCHOMY piBHKO po3BHTKy
Hayku I TeXHIKH.
3arabua xapakrepncTHKa KBa:ripikaniünoïi pooorn
B poo0TỈ IpOBe/|CHO allaii3 CTany COCHOBMX _/CpeBoCTaHİB Y Haňoi bW
po3noBCIONDKCHHX THIUaX JUicy: cBiKOMY_ 1yŐOB0-coCHOBOMY Cyõopi Ta cBİKOMY
paőoBo-1yőOBO-cocHOBOMy cyipyAİ, BCTaIHOBJICHO ipolyKTHBHÍCTH MONaTbHMX
coCHOBHX JIepCBOCTaHÍB, BCTaHOBJICHO pOIMIpHO-AKICHY CTpyKTYpy AepeBHHH ..
Bu3uayeHO IJIOį I0X/HHX THIIB LepeBoCTaHiB 3a oCHOBHMMH THIIaMH JIICy.
IlpoBeeHO CKOHOMİYHy oiHKy BMKOpncTaHH 1OTeHI|IÝHO1 IponyKTHBHOCTI
JlicOBHX 3eMeJIb B CBİKOMy yõoBO-COCHOBOMY cyoopi. 3a pe3yJbTaTaMH
IpOBeeHHX AOCIİNKEHb 3po6J1eHO BHCHOBKH Ta HanaHO ipono34U11
BHpOŐHHITBY.
3ayraxenua AO KBatipikaniünoï poóoTH
CyTTCBHX 3ayBaxeHb KBaiioikaijiňHa poooTa HeMac.
BucHOBOK npo mipy haxoBoi niarorOBKH 3A06y Ba4a BHMoï 0csiTH
KBani)iKauišHa poõora I laBIOBa JleHHca BikTopOBH4a BMKOHaHa Ha
BHCOKOMY piBHİ, MİCTHTb CHCTeMaTM30BaHy iHopMauio Ipo CTaH Ta
npoyKTHBHİCTL CcoCHOBHX J1epeBOCTaHİB 3a oCHOBHMMH THIaMM JIICy, 3100y Ba4eM
BH3Ha4eHO 1epeBHHH y coCHOBHX 1epeBocTaHax YepkacbKOrO HaJIiCHHITBa iJIIİ
leHrpalbHHÄ JicOBHň ooic lepkaBHOrO CrneiiianizoBaHOro rocIo1apcBKOro
IIAnpHEMCTBa «Jlicu YKpaiHH»; OpalbOBaHo 10ocTaTHİM 0ố €M CIHejaTbHOÏ
JiTepaTypn.
3araJbHHŇB HCHOBOK
IlpenctaBJeHa KBaJihikauišHa poõora őakanaepa BHKOHaHa Ha BHCOKOMY
pIBHI 3 10TPHMaHHAM BHMOr BIIIIOBI/IHHX HOPM Ta cTaHlapTIB. 3acIyroBy€ Ha
OliHKY «eiÒMİHHO» Ta MOKC ŐyTH OIYIleHa 3axncTY.
PeueH3eHT
VHKPTAP lAHJ n bHMAGE nPiXCAo8 N
4EPKACbKE CNELAA 2026 p.
KATnaa HgaoksgnyaMnewTnIxe,
utiu?
MIHICTEPCTBO 0CBITMI IHAYKM YKPAÏHM
YEPKACbKMÝ J|EPKABHMÄT EXHOJJOIT4HMÖY HIBEPCHTET
dakylbTeTT eXHOJOriň, 6yzİBIHMITBA Ta paionanbHOro npupoI0KOPHCTYB aHHS
(awa aky 11eiy)
Kadexpa icoBOIO TocnojapcTBa Ta pauioHaNbHOrO DpupojokopHCTYB aHHA
(oa a kaheipw)
<«/lo 3axHCTY 10InyuieHO»
3aB. kaoApu JIIPIT
IHrpiņa YEMEPHC
(imiiaIH. ipisBHUIC)
2026 p.
IIOACHIOBAJIbHA 3AIIHCKA
10 KBanihikauižuoip oőoTH
ÖakalaBpa
(oCBITHb0-KBaipikauinniip iBcHb)
Ha TeMy: «IlpoiyKTHBHİCTE Ta TOBapHicTb cOCHOBHX 1epeBOCTaHİB
YepkacbKoro HalJicHHUTBa þiuiï «lleuTpaTbHMH JİcOBHŇ o¢ic» III
«Jlicu yKpaïH»»
BHKOHaB: 3J10ŐyBay BHUoï 0CBİTH 4 Kypey.
Ipyn JT-27cK
CiciaIbHOCTİ:
205 «JlicoBe rOCIIOLapeTBO»
(npp i HasBa Hanpauy niaroTOBKM. cncuianbHOCTİ)
IlaBJIOB leHHc BikTopOBHY
(npiseule. iM'A0o õaTLKOBİ 3106y Bava BHLIoi oCBİTH)
Boo1uMMp IIACTEPHAK
( ipi3BMue ra iHiuiau)
HopmOKOHTpolb IHrpiga YEMEPHC
(npiRBnule Ta iHiuiau)
PeueH3eHT
wpiyluuc Ta iniuiau)
BacHiLuyio. uo y uiă KBanipikaniñniÄ poóori HeMac aTó%weHb upaitb ibuMN aBTopiB
6e3 BiIIOBİJIHMX IIOCHJlaHb
3:106yB4 BHUoi oCBiTH
(niinnc )
Yepkacu 2026 poKy
YepkacbKHŇ JNepKaBuuú TexHONOTİ4HHÄ yHiBepcureT
pakybTeT TeXHOJIOTiÄ, ÓyjIBHHI|TBa Ta paiionaJlbHOrO IpupoOKopHCTy BaHHA
Kadenpa icoBOrO rOcIO/lapcTBa Ta pa\IOvaJbHOrO ipHpoOKopHcTy BaHHA
(0RWU R)
CueuiaJl bHİCTb: 205 «JIicoBe roCIIOlapCTBO»
3ATBEPIKYIO
3asinypáy Kajenpu JITPII
IHrpina YEMEPMC
(niinHc)
2026 p.
3 A BIAHHA
HA KBAJIIOIKAUIŽHY POBOTY
IlaBJOBy leHHcy BikTopoBH4y
(npiBBMule. İMa. no õaTLKOBİ 3,10ŐV Baa BHULoi ocBiTH)
1. Tema KBaJIihikauišnoï poo0TH
«llponyKTHBHİCTL Ta TOBapHİCT5 COCHOBHX 1epeB0CTaHİB YepkacbKOro
HanIİCH hiniï «lenTpaJbHHİ JİCOBHİ opic» Il «Jlicu YkpaïHH»»
KepiBHHMUKT BKaB anihikaišHoip oóoTH
IlacTepHaK BoJioMMp l leTpOBH4, .C,-T.H., npopecop
(Tnpi3BHILC. İM A. IIO ŐaTLKOBİ. HaykoBHŇC TVIHb. BCHC 3BaHH)
3aTBepIKEHa Haka3OM YepkacbKOrO lepKaBHOrO TeXHONOriYHoro
yHIBepCMTeTy BİI «17» őepe3HA 2026 poky No 59/03-03
2. TepmiH 10/1aHHA KBAJtipikaniňnoï pooTH BI0Ốy Ba4eM BHIOï oCBİTH
20.05.2026 p.
3. Buxinnig ani no KBaJipikauiŽHOï poố0TH: 11OACHIOBAlbHa 3aIHCKa, ipoeKT
opraHi3auii i po3BYTKY JIicOBOrO rocnonapcTBa iAipnCMCTBa, JIITepaTypHI AKepela,
pe3ylbTaTH NONbOBMX ILocJIİ1KeHb Ha ip00HMX IJIOlax, hoTOMaTepiaH.
4. 3MicT pospaxyHKOBO-101CHIOBAJIbloï 3anHCKH (1epetik IIWTaHb, Ill0 ix
HanekHTb pospoőwTH)
BeTyn. OrNAN JiTepaTYPH Ta MeTOMKa 10cli|KeHb. Ipoy KTHBHICTI
COCHOBHX HacakeHb. XapaKTePHCTM Ka CTaHy ncOBOTO_ þOHIy I r'OCIOlapcbKa
AiaJbHİcTb HaųiCHHTBa. P03MİPHO-AKiCHa CTpYKTypa nepeBMHH y cocHOBHX
AepeBoCTaHax lepkacbKOlO
lepxaBHOTO HalJiCHHITBa piiï
neųiaJi3OBaHOrO CHTpaTbHHĂ IcOBHÄ
Pe3ynbTaTH rOCIo1apcbkOrO
Hay koBO-)1OcIiIHOi IiupnCMCTBa <«JIicH
poõoTH. Ykpaik.
BHKOPHCTaHMX |KepeJI. BucHOBKM Ta peKOMeHAai. CnHe
5. IlepeJliK rpapiunoro MaTepiaJly (3
KpecJieHb, IJIakatİB) rO4HHM 3a3HayeHHAM OõOB'A3KORr
CxeMaTHYHİ KapTH, AiarpaMH
po3Taiy BaHHA AOCTİJHHX AiNAHOK. posioniJIy HacanKeHb, KapTOcxe
6. MlaTa BHJlaYi 3aBlaHHA A0 KBaJihikaujňHoï poõoTH 12 IKOTOrO 2026 poky
KAJIEHIAPHM IIJIAH
No HagBa eTaniB BMKOHaHHA KBaJIİ(pikauiňHOT CTpOK BHKOHaHHA
3/I poooTH eTaniB
KBanihikauišnoi IIpumi
OTpHMaHHA BHXINHOrO 3aBlaHHA poooTH
2 AHani3 NİTepaTypHHX BHKOHE
ADKepei 12.02.26p.
I
iCTOPHHHMX YMOB IipupoHO 01.03. -05.03.26 p. BHKOHE
3 IlonbOBin 0cTİIH ic nocTepekeHHA
OnpaiOBaHHA 16.03. 20.04.26p.
4 3i6panoro BHKOH
MaTepiaIy pakTHYHOro 23.04. - 30.04.26 p. BHKOH
HarincaHHA pO3AiIİBp oooTH
KOMn'OTepHnÄH abip TekcTy 01.05. - 17.05.26p. BHKOHa
7 18.05.
3aBepiieHHAT a oopMJeHHA poõoTH - 21.05.26 p. BAKOHa
20.05.26 BHKOHa
3A06y Bay BHIOi oCBiTH
(ninHC) leHHc IMABJIOB
(ipi3BMUle Ta iniuiann)
KepiBHHK KBanihikauišHoi poőoTM BonouMMp IMACTEPHAK
(upisBuLe Ta iniuiau)
3

ЗМІСТ
ВСТУП ...................................................................................................................... 4
1 ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ СОСНОВИХ ЛІСІВ
ПРИДНІПРОВСЬКОГО ЛІСОСТЕПУ .................................................................. 6
2 ХАРАКТЕРИСТИКА ЧЕРКАСЬКОГО НАДЛІСНИЦТВА .......................... 13
2.1 Місцезнаходження і площа .................................................................... 13
2.2 Природно-кліматичні умови .................................................................. 14
Таблиця 2.2 – Характеристика річок та водойм ......................................... 18
2.3 Економічні умови ведення лісового господарства .............................. 18
2.4 Стан та динаміка лісового фонду .......................................................... 21
3 МЕТОДИКА ТА ОБ’ЄКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ................................................ 24
4 ОЦІНКА ПРОДУКТИВНОСТІ ТА ТОВАРНОСТІ СОСНОВИХ
ДЕРЕВОСТАНІВ ЧЕРКАСЬКОГО НАДЛІСНИЦТВА .................................... 30
4.1. Особливості формування модальних сосняків ................................... 30
4.2 Оцінка розмірно-якісної структури запасів деревостанів ................... 38
4.3 Економічна ефективність ....................................................................... 40
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ........................................................................... 42
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................................. 44

4

ВСТУП

В умовах ведення посиленого антропогенного впливу та інтенсивного
ведення лісового господарства зусилля лісівників слід спрямовувати на розробку
та реалізацію методів створення стійких продуктивних насаджень, з
урахуванням типів лісорослинних умов. Однією з основних вимог до ведення
збалансованого лісового господарства є формування високопродуктивних
стійких деревостанів, які б ефективно виконували цільові функції. У зв’язку з
цим важливим є аналіз продуктивності та товарності лісових насаджень
основних лісоутворювальних видів, зокрема сосни звичайної. Для планування та
ведення господарства, встановлення організаційно-технічних показників рубок
необхідно використовувати обґрунтовані нормативи продуктивності та
товарності деревостанів. Дані про динаміку лісівничо-таксаційних показників
лісостанів з віком наводять у таблицях ходу росту (ТХР) модальних, нормальних
та оптимальних деревостанів [13, 17, 19, 25, 36]. Важливим також є достовірне
визначення розмірно-якісної структури деревостанів та її динаміки з
урахуванням стану лісових насаджень. На основі ТХР та показників товарності
насаджень складають таблиці динаміки товарної структури [5, 22].
Не зважаючи на те, що дослідження росту, товарності та стану соснових
деревостанів проводилися тривалий час у різних напрямках багатьма
українськими вченими [5, 8, 20, 22, 24, 25, 31–35, 42, 43], зокрема і на території
Черкаського надлісництва [1, 11, 14, 38, 39. 41] важливим є встановлення
показників стану, продуктивності та товарності соснових деревостанів
Черкаського надлісництва.
Мета кваліфікаційної роботи: встановлення продуктивності та товарності
штучних соснових деревостанів, аналіз розмірно-якісної структури запасів
деревини у соснових деревостанах Черкаського надлісництва.
Завдання роботи: проаналізувати стан та продуктивність соснових
деревостанів, визначити розмірно-якісну структуру деревини у соснових
деревостанах.
5

Об’єкт дослідження: соснові деревостани Черкаського надлісництва.
Предмет дослідження – розмірно-якісна структура деревини у соснових
деревостанах Черкаського надлісництва.
Методи дослідження. У процесі досліджень використовували
загальнонаукові, лісівничо-таксаційні та біометричні методи. Для виконання
роботи використано літературні джерела, матеріали бази даних “Лісовий фонд”
та дослідних ділянок.

6

1 ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ СОСНОВИХ ЛІСІВ
ПРИДНІПРОВСЬКОГО ЛІСОСТЕПУ

Соснові ліси займають близько третини площ лісового фонду України,
виконують важливі рекреаційні, санітарно-гігієнічні та захисні функції, а також
є джерелом деревних і недеревних ресурсів [44]. Соснові деревостани тривалий
час вивчали в умовах Полісся, оскільки саме тут вони є найбільш
розповсюдженими та продуктивними [13, 31–34, 36]. Також доволі детально
досліджені соснові деревостани у різних частинах Лісостепу [24, 25, 35, 36, 43,
45].
Сосна звичайна (Pinus sylvestris L.) – дерево першої величини, у
сприятливих умовах може сягати до 1,0 м в діаметрі та 35–40 м висоти, у
зімкнених лісостанах зазвичай має прямий повнодеревний стовбур, добре
очищений від сучків. Сосна звичайна є світлолюбною, хоча може витримувати
короткочасне затінення. Цей вид морозо- і посухостійкий, доволі невибагливий
до ґрунтових умов і може рости на сухих бідних ґрунтах [6]. Соснові деревостани
можуть формуватися у широкому діапазоні умов за трофністю (від бідних до
багатих) та вологістю (від сухих до мокрих), але найсприятливішими є свіжі
субори, де за правильного ведення господарства формуються продуктивні та
стійкі деревостани. В умовах свіжих борів також формуються стійкі соснові
деревостани, але дещо нижчої продуктивності ніж у суборах, у сугрудах сосняки
мають вищу продуктивність, але є менш стійкими [15, 21].
Соснові деревостани у Правобережному Лісостепу розповсюджені в
умовах свіжого та вологого суборів, а також свіжого та вологого сугрудів, де
формуються відповідно свіжий (В2-дС) та вологий (В3-дС) дубово-сосновий
субори, свіжий (С2-гдС) та вологий (С3-гдС) грабово-дубово-сосновий сугруди.
У віковій структурі сосняків Правобережного Лісостепу домінують деревостани
V–ІХ класів віку. Середній клас бонітету становить І, середня повнота сосняків
у вологих умовах є дещо меншою, ніж у свіжих (0,74 і 0,77 відповідно) [45].
7

У Центрально-Придніпровській височинній області характериним є
чергування пласких вододілів із глибокими річковими долинами і балками.
Більшість річкових долин має 3—4 чітко виражені тераси. Вододіли середньої
частини височини широкі, балки зазвичай мають пологі схили, з наближенням
до Дніпра вододіли звужуються, збільшується розчленованість ярами і балками.
Центрально-Придніпровська височинна область має порівняно невисокий рівень
лісистості та майже суцільно розорана. Водночас, за раціонального ведення
лісового господарства у регіоні досліджень, резервом для підвищення лісистості
є ділянки заплав, землі, непридатні для подальшого сільськогосподарського
використання і землі покинутих людьми сіл [40].
Серед зональної рослинності збереглися ясенево-грабово-дубові ліси, у
підліску яких переважають ліщина звичайна, бруслини бородавчаста та
європейська, клен татарський. Формування ландшафтів та створення лісових
культур на покинутих земельних ділянках слід здійснювати з урахуванням
результатів лісотипологічного обстеження прилеглих лісових масивів. На
закинутих сільськогосподарських землях з грунтами піщаного і супіщаного
механічного складу доцільно створювати культури сосни звичайної [40].
Результати досліджень особливостей формування підросту сосни
звичайної у різних лісорослинних умовах Полісся та Лісостепу вказують, що
розвиток процесів поновлення соснових деревостанів залежить від просторового
розміщення дерев на ділянках, під наметом соснових деревостанів групи
підросту розміщуються зазвичай біля краю просвітів у наметі, найбільш
продуктивним є підріст у свіжих борових умовах, де конкуренція з трав’яним
покривом обмежена [43].
Штучні сосняки Черкаського бору є екологічним каркасом
Правобережного Придніпровського Лісостепу України. Вони забезпечують
виконання основних екологічних функцій – поглинають пил і важкі метали,
акумулюють атмосферний вуглець й генерують кисень [13, 19].
За даними А.Є. Шамрая та П.І. Лакиди сосняки Черкаського бору за
основними типами лісу у межах «Черкаського ЛГ» розподіляються таким чином:
8

В2-дС – 15596,6 га (70,1 %), С2-гсД – 3960,9 га (17,8 %), В1-дС – 1114,5 га (5,0 %),
А2-С – 699,4 га (3,1 %), С2-гдС – 573,3 га (2,6 %). Таким чином сосняки
переважають у свіжих дубово-соснових суборах і грабово-соснових судібровах,
сухих дубово-соснових суборах, свіжих соснових борах і грабово-дубово-
соснових сугрудах [39].
За результатами досліджень І.П. Лакиди та ін. модальні сосняки штучного
походження Черкаського бору ростуть переважно за І класом бонітету та
належать до V–VIII класів віку. В майбутні десятиріччя деревостани старших
класів віку втрачатимуть лісівничі й екологічні властивості внаслідок
погіршення їхнього стану. Це свідчить про необхідність проведення лісівничих
заходів для підвищення стійкості соснових деревостанів [41]. За результатами
досліджень П.І Лакиди та А.Є Шамрая розроблено комплекс нормативно-
інформаційного забезпечення для оцінювання надземної фітомаси дерев сосни
звичайної у штучних насадженнях Черкаського бору [13].
Стан соснових деревостанів за останні десятиріччя погіршується [42].
Внаслідок інтенсивного антропогенного впливу та лісогосподарської діяльності
у Придніпровському Лісостепу сформувалися переважно штучні деревостани
чисті за складом та прості за формою [40, 41]. Лісогосподарські заходи, що
проводяться у соснових деревостанах, не повною мірою враховують особливості
лісорослинних умов та антропогенного впливу, а також виконання ними
важливих еколого-захисних (водоохоронних, ґрунтозахисних) і рекреаційних
функцій. За даними науковців УкрНДІЛГА рівень використання лісорослинного
потенціалу (ВЛП) сосновими деревостанами Лісостепу є доволі низьким зокрема
у Дністровсько-Дніпровському окрузі у В2–дС – 70%, у В3–дС – 78% та у С2–гдС
– 72% [37].
Продуктивність деревостанів залежить від панівних деревних видів, типів
лісу, лісогосподарської діяльності та антропогенного впливу на довкілля. Аналіз
динаміки середніх запасів похідних деревостанів (березняків, осичників,
дубняків) у свіжому дубово-сосновому суборі порівняно з корінними сосняками
свідчить, що запаси березових і осикових деревостанів до віку 40–50 років є
9

більшими, але у старшому віці вони втрачають енергію росту [33]. Для
підвищення продуктивності соснових насаджень, якщо догляд своєчасно не
здійснювався і лісостан формувався в умовах високої повноти, В.П. Шлапак
пропонує підвищити інтенсивність рубок догляду для середньовікових і
пристиглих насаджень на 10–15 % [40].
Важливою складовою досліджень продуктивності та товарності лісових
насаджень є врахування особливостей таксаційної будови деревостанів, тобто
закономірностей мінливості, розподілів і зв’язків лісотаксаційних ознак [7].
Використання закономірностей таксаційної будови деревостанів за діаметром,
висотою та іншими показниками може сприяти кращому окомірному
оцінюванню насаджень, визначенню лісотаксаційних показників за
результатами непрямих вимірювань і розробці нормативів, зокрема динаміки
продуктивності та товарності деревостанів. Таксаційні показники дерев
(діаметри, висоти, повнодеревність, об’єми) у межах вкритих лісовою
рослинністю ділянок є мінливими внаслідок генетичних та формових
особливостей, можливої різновіковості деревостанів, неоднорідності
лісорослинних умов, впливу господарських заходів та інших чинників. У
дослідженнях таксаційної будови насаджень першочергово аналізували розподіл
стовбурів за діаметром. Дещо менше вивчено закономірності розподілу дерев за
висотами, а також співвідношення між діаметрами і висотами, що має важливе
значення під час складання нормативів для визначення запасів і розмірно-якісної
структури деревостанів [4, 7].
За результатами лісотаксаційних досліджень встановлено, що характер
розподілу кількості стовбурів за діаметром у не розладнаних стихійними
явищами та інтенсивними рубками деревостанах, подібний до нормального, хоча
характеризується певними асиметрією та ексцесом і точніше може описуватися
іншими моделями розподілу. Аналізуючи одержані результати вчені-таксатори
дійшли висновку, що характер розподілу кількості стовбурів у насадженні за
діаметром суттєво не залежить від продуктивності та повноти насадження [4].
10

Узагальнені результаті досліджень закономірностей таксаційної будови є
такими: ранг середнього дерева в одновікових, простих за формою та чистих за
складом деревостанах становить у середньому 57–58 %; редукційні числа
стовбурів за діаметром, висотою та об’ємом мають певний діапазон значень і
суттєво не залежать від лісівничо-таксаційних показників деревостану; ряди
відсоткового розподілу дерев за природними ступенями товщини є подібними,
незалежно від панівного деревного виду, лісорослинних умов та повноти, на
розподіл дерев за діаметром впливають вік деревостану та особливості рубок
догляду за лісом [4, 7]. Слід зазначити, що загальні закономірності є
усередненими для однорідних деревостанів, за сильного антропогенного впливу
та інтенсивного ведення лісового господарства будова насаджень може суттєво
відрізнятися від усереднених значень [33, 35].
За даними досліджень А.А. Строчинського та інших [33] встановлено, що
у штучних соснових деревостанах коефіцієнт мінливості за діаметром перебуває
в діапазоні 22–30 % і залежить від середнього діаметра деревостанів, а ряди
розподілу дерев у пристиглих і стиглих насадженнях добре апроксимуються ß-
розподілом. Порівняно з природними таксаційна будова штучних соснових
деревостанів має певні особливості за концентрацією стовбурів у центральних
ступенях товщини (більша на 3–6 %), та показником мінливості діаметра дерев
(менший на 4–7 %). Такі особливості будови вливають на їхню продуктивність
та товарну структуру [21].
За результатами досліджень таксаційної будови штучних сосняків
Лівобережного Лісостепу встановлено, що коефіцієнт мінливості діаметра для
загальної кількості стовбурів у досліджуваних деревостанах лежить у межах від
14,9 до 26,8 %. Розподіл дерев за діаметром має правосторонню асиметрію з
переважно додатними значеннями (від -1,20 до +0,63), за яких більша кількість
дерев наявна у вищих ступенях товщини. У показниках ексцесу (у межах від –
0,72 до +1,22) переважають від’ємні значення, що свідчить про туповершинність
кривої розподілу та зменшення концентрації показників навколо середнього
значення [35].
11

Для встановлення розмірно-якісної структури деревних стовбурів під
керівництвом К.Є. Нікітіна у 1984 р. було розроблено сортиментні таблиці, які у
2021 році уточнено та доповнено даними про розподіл деревини ділових
стовбурів за класами та підкласами товщини [17]. Співробітниками УкрНДІЛГА
під час виконання проєкту ТехІнЛіс проведено дослідження з оцінювання
розмірно-якісної структури соснових деревостанів із застосуванням програмно-
технологічного комплексу Field-Map. За результатами вимірювань в соснових
лісостанах ДП «Вовчанське ЛГ» та «Гутянське ЛГ» Харківської області,
встановлено незначну різницю між запасом деревини модельних дерев, який
встановлений з вимірюванням профілів стовбурів за допомогою технології Field-
Map, запасом зрубаних модельних дерев і за сортиментними таблицями (менше
за 1% і 3% відповідно), тоді як за розмірно-якісними категоріями деревини
зафіксовано доволі суттєві відхилення [10].
На даний момент нормативна база щодо ведення лісового господарства та
таксації соснових лісів Лісостепу певною мірою недосконала, що обмежує
проведення лісівничих заходів з підвищення продуктивності та стійкості,
посилення корисних функцій лісів. Одним з важливих складових досліджень
продуктивності лісів є розроблення нормативів динаміки таксаційних показників
модальних деревостанів, які відображають особливості процесів росту найбільш
представлених лісостанів, а також дають можливість оцінити результати ведення
господарства [12, 23]. Під час досліджень динаміки таксаційних показників
найбільш доцільно будувати динамічні бонітетні шкали, що враховують
регіональні особливості росту деревостанів за типами лісу. При цьому
закономірності росту за висотою слід встановлювати на основі результатів
аналізу деревних стовбурів або спостережень на постійних пробних площах, а
вихідні дані групувати за рівнями продуктивності з прив’язкою в базовому віці
до класів бонітету за середньою висотою [12, 23].
Результати досліджень закономірностей динаміки товарної структури
соснових лісів Київщини та штучних соснових деревостанів Слобожанського
лісотипологічного району на основі даних тимчасових і постійних пробних
12

площ, модельних дерев та бази даних «Лісовий фонд» свідчать, що соснові
деревостани у різних регіонах суттєво відрізняються за динамікою росту і
товарності [5, 22]. За розробленими з урахуванням європейських підходів з
таксації круглих лісоматеріалів [9] нормативами динаміки товарної структури
модальних соснових деревостанів Лівобережного Лісостепу І класу бонітету
встановлено, що технічна стиглість за діловою деревиною настає у віці 70 років,
за діловою деревиною класу товщини D2 і більшою – 90 років, класу товщини
D3 і більшою – у віці 100 років [22].
Таким чином незважаючи на доволі детальні дослідження соснових
деревостанів Лісостепу України зокрема щодо продуктивності, структури,
товарності та особливостей ведення господарства в них, нормативна база для
ведення лісового господарства соснових лісів Лісостепу у сучасних умовах є
недосконалою. Усе це певною мірою обмежує проведення науково
обґрунтованих лісівничих заходів з підвищення продуктивності, товарності та
стійкості деревостанів, посилення їхніх корисних функцій.

13

2 ХАРАКТЕРИСТИКА ЧЕРКАСЬКОГО НАДЛІСНИЦТВА

2.1 Місцезнаходження і площа

Черкаське надлісництво філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси
України» розташоване в центральній частині Черкаської області на території 11
об’єднаних територіальних громад в межах Черкаського та Золотоніського
районів. Поштова адреса: вул. Лісництва, 11, с. Геронимівка, Черкаський район,
Черкаська область
Площа лісогосподарських земель надлісництва становить 63878,5 га, які
розподілені на 13 лісництв (Ліплявське, Прохорівське, Вільхівське, Деньгівське,
Великобурімське, Закревське, Мошнівське, Свидівське, Дахнівське,
Руськополянське, Дубіївське, Білозірське, Тясминське). В структуру
надлісництва також входять 4 нижніх склади, 9 лісорозсадників.
Черкаський лісгосп був організований у 1929 році. Лісництва були
організовані на базі окремих частин Черкаського бору та прилеглих лісових
урочищ. В наступні роки назва лісогосподарського підприємства змінювалася
таким чином. При об’єднанні лісового господарства і лісозаготівель на основі
Постанови Ради Міністрів УРСР від 30.11.1959 року №1834 і згідно наказу
Головного Управління лісового господарства і лісозаготівель при РМ УРСР від
14.05.1960 №117, Черкаський лісгосп був реорганізований в Черкаський
лісгоспзаг, а у 1992 році у держлісгосп.
Наказом Голови державного комітету лісового господарства України від
24.02.2005 №200 Черкаське державне лісогосподарське підприємство
(держлісгосп) перейменовано в державне підприємство «Черкаське лісове
господарство». У 2022 р. утворено філію «Черкаське лісове господарство» ДП
«Ліси України». Площа філії становила 37258,8 га.
Перше лісовпорядкування лісів, які входять до складу лісгоспу, було
проведено у 1930 р. Попереднє лісовпорядкування було проведено в 2004 р.
Українською експедицією. Починаючи з 1991 р. проводилося безперервне
14

лісовпорядкування, щорічно проводилися натурні таксаційні роботи на площах
охоплених господарською діяльністю, прийнятих землях, лісових ділянках, що
зазнали впливу стихійних явищ. Усі поточні зміни вносилися до повидільної
таксаційної і картографічної баз даних, які підтримувались в актуальному стані.
Під час безперервного лісовпорядкування визначались місця проведення
лісогосподарських заходів і лісокористування, здійснювався контроль за якістю
їх виконання, а також проводився аналіз виконання проєкту організації та
розвитку лісового господарства. З 2008 року функції польового збору інформації
під час безперервного лісовпорядкування передано лісогосподарському
підприємству.
Останнє лісовпорядкування проведено за І розрядом відповідно до вимог
чинної лісовпорядної інструкції, рішень першої лісовпорядної наради і технічної
наради за підсумками польових робіт [25].

2.2 Природно-кліматичні умови

Відповідно до лісогосподарського районування територія Черкаського
надлісництва належить до Дністровсько-Дніпровського лісостепового
лісогосподарського округу, а за лісотипологічним – до Дніпровського району
області свіжого помірно теплого клімату (2d) [3, 21].
Клімат території розташування надлісництва помірно континентальний з
доволі різким коливанням температур, нерівномірним розподілом опадів за
сезонами і перевагою східних вітрів (табл. 2.1). Середньорічна температура
повітря становить +7,5°C, з мінімумом у січні (-6,0°C) та максимумом – у липні
(+20,0°C). Найнижча середня температура повітря за даними метеостанції у м.
Черкаси зафіксована в січні 1963 року (-16,6°C), найвища (+1,6°C) – у 2007 році.
Максимум середньої температури для липня становив +25,8°C у 1936 році, а
найнижчий +17,6°C у 1978 і 1979 роках. Абсолютний мінімум температури
повітря було зафіксовано в січні 1935 року (-35,0°C), а абсолютний максимум
+38 °C – 7 липня 2012 року та +37,4°C – 30 липня 1936 року (таблиця 2.1).
15

Таблиця 2.1 – Кліматичні показники
Одиниці
Найменування показників Значення Дата
вимірювання
1. Температура повітря:
– середньорічна градус +7,5
– абсолютна максимальна градус +38,0
– абсолютна мінімальна градус -35,0
2. Кількість опадів на рік мм 515
3. Тривалість вегетаційного періоду днів 206
4. Останні заморозки весною 21 квітня
5. Перші заморозки восени 10 жовтня
6. Середня дата замерзання річок 15 грудня
7. Середня дата початку паводку 25 березня
8. Сніговий покрив:
– товщина см 12-15
– час появи 14 грудня
– час сходження у лісі 17 березня
9. Глибина промерзання ґрунту см 40-45
10. Напрям переважаючих вітрів за

сезонами:
– зима румб ПдЗ
– весна румб ПнЗ
– літо румб З
– осінь румб ПнЗ
11. Середня швидкість переважаючих

вітрів за сезонами:
– зима м/сек. 4,4
– весна м/сек. 3,7
– літо м/сек. 3,5
– осінь м/сек. 4,2
12. Відносна вологість повітря % 76

У середньому за рік випадає 515 мм атмосферних опадів, найменше – у
березні та жовтні, найбільше – у липні. Мінімальна річна кількість опадів
становить 300 мм, максимальна – 950 мм, середня кількість днів з опадами – 135
(найбільша їх кількість припадає на грудень). Сумарна (річна) радіація, що
досягає земної поверхні, становить 4100 МДж/м2. Відносна вологість повітря є
мінімальною у травні (64 %), максимальною – у грудні (87 %). Середня
швидкість вітру в січні становить 4,5 м/с, у липні – 3,1 м/с.
16

Кліматичні показники впливають на різноманіття рослинного покриву та
продуктивність лісових насаджень. Територія розташування надлісництва за
характером рельєфу відноситься до рівнинних лісів України.
Територія Черкащини розташована на лівому та правому берегах Дніпра.
Остання належить до Придніпровської височини, де наявні прояви ерозійної
діяльності. Особливості рельєфу обумовлюють її горбистий характер, наявність
Канівських гір та Мошногірського кряжу. Лівобережна частина розташована на
Придніпровській низовині [10].
Територія надлісництва належить до Дніпро-Тясминського фізико-
географічного району. За характером рельєфу вона представлена переважно
широкою плоскою рівниною, обмеженою на півдні і заході Ірдино-Тясминською
низиною, з розвинутим мікрорельєфом. Винятком є Мошногірський кряж, який
утворився в результаті тектонічних процесів. Рельєф хвилястий, схили порізані
ярами та балками, а висоти досягають 180 м над рівнем моря.
Станом на 2008 рік у Черкасько-Чигиринському геоботанічному районі за
даними Ю.Ю. Гайової ліси займали близько 45 % території, серед них лише 10 %
є зональними (грабово-дубові та похідні від них ліси, що ростуть на
Мошногірському кряжі), а 35 % азональні соснові і дубово-соснові ліси борових
терас річок і вільхові заплавні ліси. Лісистість району суттєво перевищує
показник для Черкаській області в цілому (14,9 %). Урболандшафти та
сільськогосподарські угіддя також займали 45 %. Решта території припадає на
болота (4 %), луки (3 %) та інші (3 %). Таке співвідношення природних
екосистем суттєво відрізняється від решти лісостепових районів Черкащини [2].
Основний лісовий масив (Черкаський бір) на північному сході примикає до
Дніпра та Кременчуцького водосховища, на південному сході – до міста Черкаси
і населених пунктів Білозір'я, Дубівка та Руська Поляна. Решта території бору
обмежується річками Ірдинь, Ірдинка та Ірдинським болотом.
За геологічною будовою територія надлісництва належить до Українського
кристалічного масиву, де поклади докембрійських кристалічних порід покриті
товстим шаром кори вивітрювання та четвертинних відкладань. Материнські
17

породи характеризуються різноманітним механічним складом, однак основу
складають піщані масиви алювіального походження борових терас, дещо рідше
трапляються лесовидні суглинки. Під сосновими лісами переважають дерново-
слабо- і середньопідзолені піщані та глинисто-піщані ґрунти, під дубовими та
мішаними лісами – сірі та темно-сірі опідзолені ґрунти. Ерозійні процеси
виражені слабо.
Проведені Ключкою С.І. та ін. у соснових лісах Дахнівського лісництва
філії «Черкаське ЛГ» ДП «Ліси України» дослідження засвідчили вплив будови
ґрунтового покриву та фізико-механічних властивостей ґрунтів на склад та
структуру рослинних угрупувань сосняків. Під наметом чистих соснових лісових
деревостанів сформувались дерново-підзолисті ґрунти з відповідним профілем
та кубоподібним типом структурних агрегатів у верхніх генетичних горизонтах
ґрунтового профілю. Щільність ґрунту під наметом чистих соснових
деревостанів поступово збільшується з глибиною. Гумусово-елювіальний
генетичний горизонт характеризується щільною будовою, а елювіальний та
ілювіальний горизонти – дуже щільною будовою ґрунту [1]. Підвищення
родючості дерново-підзолистих ґрунтів у соснових лісах можливе завдяки
внесенню органічних добрив під час створення лісових культур, а також
формуванню мішаних лісових насаджень з листяними видами дерев.
Територія надлісництва розташована в басейні річки Дніпро. Ступінь
дренованості району гідрографічною сіткою в цілому є доволі високою. Рівень
ґрунтових вод змінюється від 1-3 м в заплаві до 10-20 м. Ґрунти з підвищеною
вологістю займають до 10 % за площею. Процеси заболочення мають обмежене
розповсюдження за всіма лісництвами.
В таблиці 2.2 наведена характеристика річок та водойм на території
лісового фонду надлісництва.
18

Таблиця 2.2 – Характеристика річок та водойм
Ширина
Куди
Назва річок та захисних
впадає
водойм берегових
річка
смуг,м
Чорне
р. Дніпро 200 600 4-6 750 Придатна
море
Кременчуцьке До 30
185 25 750 Придатне
водосховище км
р. Ірдинка Дніпро 20 0,1-0,2 5-30 1-3 300 Не придатна
р. Вільшанка Дніпро 100 0,2-0,5 10-30 1,3 300 Не придатна
р. Тясмин Дніпро 160 0,2-0,4 20-40 2-4 400 Не придатна
р. Ірдинь Тясмин 35 0,2-0,5 5-25 1-2 300 Не придатна

Гідромеліоративні роботи в лісах лісгоспу проводились одночасно із
спорудженням Кременчуцького водосховища шляхом будівництва захисних
водовідвідних каналів у Дахнівському та Свидівському лісництвах загальною
протяжністю 32 км і шириною 3-20 м. В окремих випадках канали негативно
впливають на прилеглі ділянки з високопродуктивними чорновільховими
деревостанами.

2.3 Економічні умови ведення лісового господарства

Район розташування Черкаського надлісництва належить до
сільськогосподарських районів області з добре розвинутою промисловістю.
Провідною галуззю сільського господарства є вирощування зернових, технічних
і овочевих культур, а також м’ясо-молочне тваринництво.
Переробкою деревини займаються переважно приватні підприємці. Крім
лісів надлісництва, в районі є ліси та захисні лісосмуги, колишніх колективних
Протяжність в км
Швидкість течії,
км/год
Ширина,м
Глибина,м
Придатність для
водного транспорту
19

сільськогосподарських підприємств, які на теперішній час знаходяться в землях
запасу місцевих рад. Ліси на території району розташовані вздовж Дніпра
(Черкаський бір) й окремими урочищами.
У 2020 р. лісгоспом було заготовлено 173,9 тис. м3 деревини, в тому числі
ліквідної 149,2 тис. м3. У 2022 р. рубки формування та оздоровлення лісів
проведено на площі 5581 га, з них рубки догляду 574 га з обсягом деревини 18,2
тис. м3 та санітарні рубки на площі 4968 га з обсягом деревини 178,3 тис. м3.
Основні сортименти, які заготовлялися в лісгоспі: пиловник – 38%, будівельний
ліс – 11%, технологічна сировина – 15%, дрова паливні – 36%. Найбільшими
споживачами деревини є: приватні фірми, власні потреби надлісництва та
місцевого населення. Найбільшим попитом в споживачів користуються
пиловник хвойних і твердолистяних порід та дрова паливні.
Загальний об’єм ліквідної деревини дозволений для заготівлі на рубках
головного користування у Черкаському надлісництві становить 55,3 тис. м³, в
тому числі за господарськими секціями: соснова – 31,8 тис. м³, вільхова – 5,3 тис.
м³, ясенева – 10,4 тис. м³, дубова – 3,9 тис. м³. Розрахункова лісосіка за
категоріями лісів становить: рекреаційно-оздоровчі – 32,1 тис. м³, захисні – 12,6
тис. м³, експлуатаційні ліси – 10,6 тис. м³.
На 2026 рік заплановано проведення рубок формування та оздоровлення
лісів на площі 4,2 тис. га, загальним обсягом 196,2 тис м3, у тому числі рубки
догляду на площі 869 га, загальним обсягом 17,1 тис м3, вибіркові санітарні
рубки на площі 3,1 тис. га, загальним обсягом 179,2 тис м3, суцільні санітарні
рубки на площі 277 га, загальним обсягом 58,9 тис. м3.
Ліси Черкаського надлісництва виконують переважно рекреаційно-
оздоровчі, захисні та природоохоронні функції, забезпечують деревиною
місцеву економіку, населення та власні потреби [28]. Господарська діяльність
спрямована на вирощування високопродуктивних стійких лісових насаджень,
покращення якісного складу деревостанів і підвищення корисних функцій лісу.
Район розташування надлісництва характеризується добре розвинутою
мережею шляхів транспорту загального користування. Основними
20

транспортними магістралями в зоні діяльності надлісництва є залізниця Черкаси-
Сміла, автомобільні дороги Золотоноша-Умань і Черкаси-Сміла та інші дороги
загального користування. Розвинена мережа доріг загального користування
забезпечує під’їзди до кожного лісового урочища.
Забезпеченість надлісництва шляхами транспорту, з урахуванням існуючої
мережу доріг загального користування можна вважати достатньою, проте слід
зазначити, що існуючі лісогосподарські дороги потребують своєчасного і
регулярного догляду та ремонту. Пунктами вивезення деревини на території
надлісництва є нижні склади та залізнична станція Черкаси.
Технічне і транспортне забезпечення достатнє, однак значна частина
техніки потребує оновлення. Ступінь забезпечення транспортними засобами
становить 80 %. Виробничим фондом Черкаське надлісництво забезпечено на
90 %, житловим – на 80 %. Лісова охорона залучалась до виконання робіт з
лісовідновлення, ліквідації лісових пожеж, а в окремих випадках для
лісогосподарських робіт. Для виконання лісогосподарських робіт залучаються
також приватні підприємці.
Наявні в лісовому фонді сільськогосподарські угіддя використовуються як
земельні наділи лісової охорони, працівників і пенсіонерів лісового господарства
та частково використовуються для підгодівлі диких тварин. Випас худоби в
лісовому фонді проводиться в дозволених місцях у незначних обсягах. З
побічних лісових користувань крім пов’язаних з використанням
сільськогосподарських угідь, мають місце – розміщення пасік, збір грибів і
лікарських рослин, які мають аматорський характер і промислового значення не
мають. Мисливська фауна в лісах надлісництва представлена ратичними (олень
плямистий, козуля, кабан), заєць, лисиця та інша дичина. Полювання носить
спортивно-аматорський характер.

21

2.4 Стан та динаміка лісового фонду

Поділ лісів проведено відповідно до Порядку поділу лісів на категорії та
виділення особливо захисних лісових ділянок, затверджених постановою КМ
України № 733 від 16.04.07. Найбільшу площу у надлісництві займають
рекреаційно-оздоровчі ліси – 58 %; частка захисних лісів становить 30 %, лісів
природо-наукового, історичного-культурного призначення та експлуатаційних
по 6 % (таблиця 2.3).

Таблиця 2.3 – Розподіл лісів Черкаського надлісництва за категоріями
Категорії лісів Площа
га %
Ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного 3884,8 6,1
призначення – разом
Пам’ятки природи 452,1 0,7
Заказник 3145 4,9
Ліси історико-культурного призначення 209 0,3
Ліси наукового призначення, включаючи генетичні резервати 78,7 0,1
Рекреаційно-оздоровчі ліси - разом 36960,9 57,9
Лісопаркова частина лісів зелених зон 7951,3 12,4
Лісогосподарська частина лісів зелених зон 28162,2 44,1
Рекреаційно-оздоровчі ліси поза межами зелених зон 847,4 1,3
Захисні ліси – разом 19175,6 30,0
Ліси уздовж смуг відведення залізниць 992,5 1,6
Ліси уздовж смуг відведення автомобільних доріг 603,6 0,9
Ліси вздовж берегів річок та інших водних об’єктів 13617 21,3
Байрачні та інші захисні ліси 3962,5 6,2
Експлуатаційні ліси 3857,2 6,0
Всього по надлісництву 63878,5 100

Землі лісогосподарського призначення у практичній діяльності
надлісництва використовуються доволі ефективно.
Загальна площа лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю складає
54,8 тис. га (87 %). Серед невкритих лісовою рослинністю лісових ділянок
переважають незімкнуті лісові культури, зруби та лісові шляхи, просіки,
протипожежні розриви.
22

Хвойні деревостани є найбільш поширеним. Станом на 01.01.2024 соснові
деревостани філії Черкаське лісове господарство займали 19,1 тис. га, при цьому
домінують штучні соснові деревостани, їх площа становить 17, тис. га (77,5 %
від загальної площі сосняків). Про погіршення стану соснових деревостанів
свідчить наявність 1,9 тис. га їх в осередках кореневої губки [27].
Лісові насадження в радіусі 20–30 км від промислової зони міста Черкаси
зазнали негативного техногенного впливу, погіршенню стану деревостанів
сприяє також зміна ґрунтово-гідрологічних умов, лісові пожежі та значне
рекреаційне навантаження. Дослідження на стаціонарному екологічному профілі
(5 постійних пробних площ закладених 1988 р. від приміських узлісь углиб
Черкаського бору у свіжому дубово-сосновому суборі) показали, що на відстані
10–16 км від промислової зони відпали дерева ІІ–ІІІ класів Крафта, тобто дерева
основного намету лісу, що свідчить про аеротехногенне їх пошкодження. З
віддаленням від міста розподіл дерев відпаду наближається до нормального.
Надмірне антропогенне навантаження на соснові насадження Черкаського бору
призвело до спрощення природної структури деревостанів, порушило стійкість
лісової екосистеми, викликало патологічний відпад дерев. Санітарний стан
соснових насаджень Черкаського бору за останні два десятиліття погіршився з
категорії ослаблених до сильно ослаблених [20].
Основну частку у структурі лісових насаджень філії займали деревостани
сосни звичайної (57,6 %), дуба звичайного (22,9 %), ясена звичайного (8,1 %) та
вільхи чорної (6,7 %). Частка деревостанів з переважанням інших деревних видів
є незначною. На процеси формування деревостанів, їхню продуктивність та
стійкість негативно впливає посилення антропогенного впливу.
Важливе значення під час аналізу особливостей формування соснових
деревостанів має їхній розподіл за типами лісу. Соснові деревостани
Черкаського надлісництва ростуть переважно у семи типах лісу, найбільша їхня
частка зосереджена в свіжому дубово-сосновому суборі та свіжому грабово-
дубово-сосновому сугруді.
23

У минулому ревізійному періоді з хвороб лісу соснових деревостанів
найбільше поширення мали коренева губка та соснова губка.
У 2020 р. вибіркові санітарні рубки проведено на площі 3075 га, а суцільні
санітарні – 72 га. Хоча запроєктовані лісозахисні заходи лісгоспом виконувались
протягом ревізійного періоду в повному обсязі, уникнути збільшення площі
насаджень, уражених кореневою губкою, сосновою губкою, дубовим
трутовиком, поперечним раком дуба не вдалося.
Збільшення запасів сухостою в деревостанах, особливо хвойних, яке
масово спостерігається в Україні останнім часом, пов’язують з комплексом
несприятливих кліматичних факторів і зміною гідрологічного режиму, що
призвело до ослаблення насаджень та зробило їх більш вразливими до дії
шкідників та хвороб лісу, лісових пожеже, а також збільшенням площ стиглих і
перестійних насаджень, які виключені з розрахунку головного користування де
природний відпад значно більший, ніж у молодняках та середньовікових
насадженнях.
В цілому, лісозахисні заходи, рубки формування та оздоровлення лісів
позитивно впливають на стійкість насаджень, запобігають розвиткові
патологічних процесів в лісі. Стан лісозахисту у надлісництві слід вважати
задовільним.

24

3 МЕТОДИКА ТА ОБ’ЄКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Метою роботи є дослідження особливостей формування продуктивності та
товарності соснових деревостанів Черкаського надлісництва.
Для цього вирішувалися такі завдання:
- провести аналіз середніх таксаційних показників та продуктивності
соснових деревостанів у основних типах лісу;
- визначити розмірно-якісну структуру деревини у соснових деревостанах;
- провести лісівничо-економічну оцінку соснових деревостанів
Черкаського надлісництва.
Для виконання поставлених завдань проводили аналіз бази даних «Лісовий
фонд» ВО «Укрдержліспроект» Черкаського надлісництва (станом на
01.01.2017) з метою визначення середніх або максимальних (оптимальних)
лісотаксаційних показників соснових деревостанів за класами віку.
Тимчасові пробні площі (ТПП) закладали у соснових деревостанах
штучного походження за основними типами лісу з різними лісівничо-
таксаційними характеристиками. Відібрані за інформацією з бази даних
«Лісовий фонд» ділянки оглядали, окомірно встановлювали таксаційну
характеристику деревостанів, відповідність лісорослинним умовам та
санітарний стан. Лісотаксаційні роботи на ТПП проводили загальноприйнятими
методами з урахуванням СОУ «Площі пробні лісовпорядні. Метод закладання»
[7, 28].
Пробні площі закладали на певній відстані від відкритих просторів. На ТПП
проводили перелік дерев (не менше ніж 150 стовбурів) за деревними видами,
ступенями товщини, категоріями технічної придатності та станом. Для трьох
дерев сосни звичайної за трьома центральними ступенями товщини,
встановленими за результатами переліку, вимірювали висоти [27].
Лісівничо-таксаційні показники деревостанів (форму, склад, вік, середні
висоту й діаметр, клас бонітету, повноту, запас і товарність) визначали за
загальноприйнятою методикою [7, 23]. Обробку польових матеріалів проводили
25

за допомогою комп’ютерних програм MS Excel та розрахунку матеріально–
грошової оцінки.
Коефіцієнти складу встановлювали за співвідношенням запасів деревних
видів, при цьому у формулі складу наводили їх скорочені позначення та частки
в загальному запасі деревостану.
Середній діаметр визначали для основного елемента лісу за середньою
площею поперечного перерізу. Для визначення середньої висоти будували криву
висот за значеннями діаметрів і висот модельних дерев у програмі MS Excel та
за регресійним рівнянням логарифмічної кривої встановлювали значення
середньої висоти, що відповідає середньому діаметру.
Клас бонітету встановлювали за середнім віком i середньою висотою
деревостану з використанням уніфікованої бонітетної шкали для деревостанів
насіннєвого походження [16]. Відносну повноту визначали за співвідношенням
суми площ поперечних перерізів деревних стовбурів досліджуваного
деревостану (Gт.) до суми площ перерізів стовбурів нормального деревостану
(Gн.) за формулою 3.1:

P = Gт. / Gн. (3.1)

Для визначення суми площ перерізів нормального (повного) деревостану
користувалися таблицями сум площ перерізів та запасів деревостанів при
повноті 1,0 (стандартні таблиці) у довіднику. Запас і товарну структуру
деревостанів встановлювали за сортиментними таблицями [16].
Лісівничо-таксаційні показники соснових деревостанів на ТПП наведено у
таблиці 3.1, рисунок 3.1.

Таблиця 3.1 – Загальна характеристика пробних площ у соснових
деревостанах
№ Склад ТЛУ Вік, років Клас бонітету Повнота Запас, м3·га-1
1 2 3 4 5 6 7
1 10Сз В2 58 І 0,80 350
26

Продовження таблиці 3.1
2 10Сз В2 60 І 0,82 360
1 2 3 4 5 6
3 10Сз+Дз В2 85 І 0,75 380
4 10Сз+Акб,Дз,Вз С2 87 Іa 0,84 450
5 9Сз1Дз+Гз,Лпд,Клг С2 63 І 0,78 340

Рисунок 3.1 – Сосновий деревостан на дослідній ділянці

Під час встановлення показників таксаційної будови визначали
середньоквадратичне відхилення, коефіцієнт мінливості, асиметрію та ексцес.
Для визначення розмірно-якісної структури деревостанів можуть
використовуватися такі способи: за сортиментними таблицям, за таблицями
товарної структури, за модельними деревами.
Під час застосування сортиментних таблиць використовують дані переліку
дерев за ступенями товщини та категоріями технічної придатності. Напівділові
27

дерева в межах ступеня товщини порівну розподіляють на ділові і дров’яні. Усі
розрахунки проводять за ступенями товщини шляхом перемноження
відповідних категорій ділової деревини для одного стовбура на кількість ділових
дерев. При цьому одержують запас ділової деревини за категоріями. Дров’яна
деревина складається із дров’яної деревини з ділових дерев і загального об’єму
дров’яних дерев.
За таблицями товарної структури розмірно-якісну структуру
встановлюють за показником загального запасу без переліку дерев. У таблицях
товарної структури наведено відсотки виходу ділової деревини, технологічної
сировини, дров і відходів залежно від деревної породи, середнього діаметра і
частки ділових стовбурів. За цими показниками визначають вихід відповідних
категорій деревини в м3.
Під час застосування методу модельних дерев для врахування
особливостей розмірно-якісної структури запасу деревостану їх підбирають
пропорційно розподілу дерев за ступенями товщини. Після виконання переліку
визначається відсоток модельних дерев, які необхідно відібрати в насадженні.
Ступені, в яких розрахункова кількість модельних дерев виявиться меншою за
одиницю, об’єднують із сусідніми, унаслідок чого утворюються класи товщини.
Запас окремих категорій деревини розраховують як суму добутків об’ємів
модельних дерев на співвідношення сум площ перерізів дерев та моделей за
відповідними ступенями товщини.
З 01.01.2019 в Україні набули чинності нові стандарти для оцінювання
круглих лісоматеріалів узгоджено з європейськими вимогами [9]. Основною
відмінністю чинних стандартів від нормативних документів, що
використовували до цього часу, є методи вимірювання та визначення об’єму
колод, а також сортування деревини за класами якості й розмірами.
Розподіл вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок та аналіз
лісотипологічної структури для найбільш розповсюджених господарсько-цінних
типів лісу проводили з використанням навчального посібника з лісової типології
[21]. При цьому також встановлювали типологічні особливості лісових ділянок
28

та аналізували розповсюдження корінних і похідних деревостанів за основними
типами лісу. Детальна характеристика типологічної структури лісів з
урахуванням властивостей окремих типів є базою для визначення основних
перспективних напрямків господарської діяльності надлісництва.
Розповсюдженість типів лісу встановлювали за аналізом атрибутивної бази
даних «Лісовий фонд» ВО «Укрдержліспроєкт» та картографічних матеріалів
(планів лісових насаджень). Аналіз показників лісових насаджень з урахуванням
їх особливостей дав можливість встановити характеристики найбільш
розповсюджених типів лісу, де формуються соснові деревостани. Такими для
Черкаського надлісництва є свіжий дубово-сосновий субір та свіжий грабово-
дубово-сосновий сугруд, які переважають за площею.
За підсумками розрахунків в межах основних типів лісу встановлено площі
та середні запаси деревостанів на гектарі за класами віку. Враховуючи те, що до
десятирічного віку значна частка ділянок представлена не зімкнутими лісовими
культурами, середній запас насаджень у першому класі віку не встановлювали.
Внаслідок дії низки природних та антропогенних чинників майже у
кожному типі лісу в даний час представлено деревостани, які не завжди
характеризуються задовільним станом. Для детального аналізу показників
продуктивності модальних деревостанів аналізували розподіл насаджень за
повнотою і класами бонітету. Тому за повидільною базою даних «Лісовий фонд»
відбирали високопродуктивні еталонні деревостани для основних типів лісу.
Визначення ступеня ВЛП проводили за середніми таксаційними
показниками для кожного класу віку. Для цього порівнювали підсумкові дані і
відповідні таксаційні показники ділянок, які прийняті за типологічний еталон.
Рівень ВЛП визначали співвідношенням фактичного запасу до потенційного,
вираженого у відсотках. Середню зміну запасу визначали шляхом ділення
середнього запасу модальних деревостанів на 1 га на їх середній вік. Після
обчислення всіх показників для окремих вікових груп знаходили середні
значення за основними типами лісу.
29

За фактичними показниками модальних і господарсько-доцільних
деревостанів сосни звичайної будували графіки, що дало можливість наочно
відобразити місцеві особливості та порівняти дані. Під час підбору кращих
деревостанів слід звертати увагу на лісові насадження з домішкою цінних і
швидкорослих інтродукованих видів, завдяки введенню яких до складу можна
підвищити продуктивність ще на 20–25%. Однак при цьому слід враховувати, що
деякі інтродуковані види мають властивість неконтрольованого
розповсюдження і використання їх у лісових культурах доцільно обмежувати.
Результати проведеного аналізу дають можливість планувати
лісогосподарські заходи, спрямовані на підвищення продуктивності лісів на
лісотипологічній основі. Впровадження методу типологічного аналізу лісів у
практику може надати дані щодо природного потенціалу типів лісу за
продуктивністю, а також бути підґрунтям для обґрунтування комплексу
відповідних перспективних заходів і проведення економічних розрахунків. Такі
заходи мають бути спрямовані на формування лісостанів, що за своїми лісівничо-
таксаційними показниками найбільш повно відповідають господарсько-
доцільним за типами лісу.

30

4 ОЦІНКА ПРОДУКТИВНОСТІ ТА ТОВАРНОСТІ СОСНОВИХ
ДЕРЕВОСТАНІВ ЧЕРКАСЬКОГО НАДЛІСНИЦТВА

4.1. Особливості формування модальних сосняків

Соснові ліси Черкаського надлісництва виконують важливі захисні та
рекреаційно-оздоровчі функції, є осередками збереження біорізноманіття.
Середній вік соснових деревостанів становить 58 років, середній запас на 1 га
вкритих лісовою рослинністю земель – 253 м3, стиглих і перестійних
деревостанів 223 м3, середня зміна запасу на 1 га вкритих лісовою рослинністю
земель – 3,7 м3. Отже наявна негативна тенденція до зменшення запасів стиглих
деревостанів.
У віковій структурі соснових деревостанів філії суттєво переважали
середньовікові насадження, частка площі яких сягала 54 % (таблиця 4.1).

Таблиця 4.1 – Розподіл соснових насаджень за віковими групами
Групи віку Площа
га %
молодняки 4521,1 23,6
середньовікові 10280,1 53,7
пристиглі 3264,4 17,1
стиглі і перестійні 1074,5 5,6
Разом 26149 100

Соснові деревостани Черкаського надлісництва є доволі продуктивними,
середній клас бонітету становить Іа,8. Наявність низькобонітетних насаджень
пов’язана з несприятливими лісорослинними умовами та погіршенням стану
лісів.
Соснові деревостани філії Черкаське ЛГ є переважно низькоповнотними,
частка деревостанів з повнотою 0,5 становить більше 37 % (таблиця 4.2).

31

Таблиця 4.2 – Розподіл хвойних деревостанів за повнотами, га
Повнота
Площа Разом
0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9
га 2731 2546,9 7090,8 1748,8 3842,8 1184,2 2731 19144,5
% 14,3 13,3 37,0 9,1 20,1 6,2 14,3 100

Середня повнота насаджень становить 0,63 і є суттєво меншою за
оптимальну (0,75). Наявність низькоповнотних деревостанів пояснюється
зрідженням лісових насаджень у старшому віці, а також несприятливими
лісорослинними умовами. Наявна тенденція до зниження повноти деревостанів
з віком.
Розподіл соснових лісостанів за віком є нерівномірним з переважанням
деревостанів 7 і 8 класів віку (рисунок 4.1).

4500
4000
3500
3000
2500
2000
1500
1000
500
0
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Класи віку

Рисунок 4.1 – Розподіл соснових деревостанів за класами віку

Середні таксаційні показники соснових деревостанів за 2011-2021 рр.
суттєво не змінилися, але простежується тенденції до зменшення середнього
класу бонітету та повноти. Також збільшився середній вік деревостанів на 5
Площа, га
32

років. Такі зміни обумовлюють динаміку показника середньої зміни запасу, яка
зменшилась до 3,7 м3/га.
Під час оцінювання існуючого стану деревостанів важливим є отримання
об’єктивних даних щодо їх продуктивності та товарності, які можуть бути
основою для розробки відповідних нормативів. При цьому необхідно
враховувати те, що деревостани у різних лісорослинних умовах мають
особливості росту та товарності.
Динаміка продуктивності та товарності деревостанів характеризується
також регіональними особливостями. Зокрема, за результатами досліджень
В.П. Пастернака та ін. встановлено закономірності ходу росту та динаміки
товарності соснових деревостанів Слобожанського лісотипологічного району за
основними типами лісу [21].
План заготівлі деревини на 2026 рік становить 144,5 тис. м3 сосни, з них
66,0 тис. м3 лісоматеріали круглі, дрова промислового використання 62,7 тис. м3,
дрова непромислового використання 15,3 тис. м3. За класами якості проєктний
розподіл соснової деревини є таким: А – 0,3 тис. м3, В – 2,4 тис. м3, С – 13,9 тис.
м3, D – 49,4 тис. м3.
Під час формування високопродуктивних стійких деревостанів доцільно
враховувати життєздатність деревних видів у різних лісорослинних умовах та
їхні екологічні особливості. Також необхідно брати до уваги динаміку
показників та чинники, які сприяють формуванню відповідної структури
деревостанів і кращому їх росту. У змішаних лісостанах проявляється складна
взаємодія між деревами різних видів з урахуванням їхньої частки у складі. Так,
вплив берези повислої з участю у складі соснових деревостанів до 20-30 % є
позитивним, а за більшої її участі у свіжих і вологих соснових борах і суборах
продуктивність та товарність деревостанів знижується [32].
Для виконання завдань з підвищення продуктивності та поліпшення
якісного складу лісів необхідно використовувати нормативи еталонних лісових
насаджень за лісотипологічними районами. Такі деревостани за складом,
продуктивністю та якістю найкраще відповідають меті господарювання:
33

найповніше використовують родючість ґрунтів, мають запаси деревини кращих
розмірно-якісних категорій, ефективно виконують екосистемні функції та
найбільш стійкі проти несприятливих факторів.
Деревостани, що за комплексом показників відповідають еталонним
формуються доволі рідко, частіше трапляються господарсько-доцільні
насадження, показники яких є доволі близькими до еталонних (таблиця 4.3).

Таблиця 4.3 – Таксаційна характеристика місцевих еталонів соснових
деревостанів у свіжому дубово-сосновому суборі
Вік, Клас
D, см H, м Повнота M, м3·га-1 Площа,

років бонітету га
25 14,2 12,4 0,82 Iа 170 2,4
36 18,1 14,8 0,80 I 218 5,8
45 20,4 20,5 0,84 Iа 342 3,4
56 22,5 20,2 0,85 I 360 4,5
65 24,8 21,5 0,84 І 392 1,6
76 26,4 25,5 0,80 І 445 2,8
85 27,8 25,4 0,85 І 474 1,4

Для порівняння запасів модальних деревостанів, місцевих еталонів
надлісництва та високопродуктивних корінних деревостанів [21], побудовано
графік співвідношення запасів за класами віку (рисунок 4.2).
34

700
600
500
400
300
200
100
0
2 3 4 5 6 7 8 9 10
Модальні Місцеві еталони Еталони за І.В. Туркевичем Класи віку

Рисунок 4.2 – Запаси модальних деревостанів, місцевих та загальних
еталонів у В2-дС

Високопродуктивні штучні соснові деревостани у свіжому дубово-
сосновому суборі ростуть за І та Іа класами бонітету, запаси пристиглих і стиглих
деревостанів є суттєво нижчими порівняно з еталонними, що пояснюється
переважно нижчим класом бонітету та зниженням повноти у старшому віці.
За показниками середнього запасу модальних штучних соснових
деревостанів Черкаського надлісництва за класами віку встановлено рівень
використання ними лісорослинного потенціалу у свіжому дубово-сосновому
суборі (таблиця 4.4).

Таблиця 4.4 – Рівень використання лісорослинного потенціалу модальними
сосновими деревостанами
Запас, м3·га-1 Рівень використання
лісотипологічного
Класи віку
модальні загальні еталони потенціалу, %
1 2 3 4
ІІ 54 120 45,0
Запас, м3/га
35

Продовження таблиці 4.4
1 2 3 4
ІІІ 126 213 59,2
1 2 3 4
IV 185 298 62,1
V 251 374 67,1
VI 325 440 73,9
VII 340 500 68,0
VIII 342 550 62,2
IX 335 595 56,3
Х 320 630 50,8
У середньому 60,5

Як видно з табл. 4.4 модальні штучні соснові деревостани у свіжому
дубово-сосновому сугруді поступаються за показником середнього запасу на 1
га еталонним деревостанам на 26-40%. Починаючи з VІІ класу віку рівень
використання лісорослинного потенціалу поступово зменшується до 50,8% у Х
класі віку. Найбільша середня зміна запасу наявна у деревостанах VI класів віку
(5,9 м3·га-1·рік-1). Середній рівень ВЛП у свіжому дубово-сосновому сугруді
штучними сосновими деревостанами становить 60,5%.
У свіжому грабово-дубово-сосновому сугруді соснові деревостани є
продуктивнішими порівняно із деревостанами свіжого дубово-соснового субору
за середнім класом бонітету на 0,6 та за запасом на 11 м3·га-1.
Рівень повнот модальних соснових деревостанів за типами лісу майже
однаковий: у свіжому дубово-сосновому суборі становить 0,62, а у свіжому
грабово-дубово-сосновому сугруді – 0,61. Найвищі повноти штучних соснових
деревостанів у В2-дС є у VI-VII, а у С2-гдС у ІV-VIІ класах віку. У старших класах
віку повнота поступово зменшується.
Серед похідних деревостанів у свіжому дубово-сосновому суборі
переважають дубняки та березняки; у свіжому грабово-дубово-сосновому
сугруді – дубняки. Дубняки у С2-гдС представлені переважно лісовими
культурами та порослевими деревостанами.
З метою формування господарсько-доцільних насаджень, необхідно
проводити відповідні лісогосподарські заходи. Господарсько-доцільні штучні
соснові деревостани Черкаського надлісництва у свіжому суборі
36

характеризуються І та Іа класами бонітету, їхні запаси у пристиглому та стиглому
віці є дещо нижчими порівняно із загальними еталонами, що пояснюється
передусім нижчим класом бонітету. В той же час різниця між місцевими
еталонами з високопродуктивними не перевищує 10%, що свідчить про
можливість формування в умовах Черкаського надлісництва
високопродуктивних соснових деревостанів. Високопродуктивні штучні соснові
деревостани Черкаського надлісництва у свіжому сугруді характеризуються
переважно Іа класом бонітету, їхні запаси є дещо нижчими порівняно із
загальними еталонами, особливо у віці старше 60 років. Порівняння запасів
місцевих еталонів з середніми запасами деревостанів дало змогу визначити
рівень перевищення запасів еталонів над модальними запасами деревостанів
Черкаського надлісництва та встановити можливу величину підвищення
середнього запасу модальних насаджень завдяки господарській діяльності.
Результати розрахунків показують, що запаси модальних насаджень
надлісництва нижчі від місцевих еталонних у середньому на 25–30 %. Тобто
завдяки належному веденню господарства при формуванні високопродуктивних
соснових деревостанів можна підвищити їх продуктивність до 30 %. Для аналізу
стану та продуктивності деревостанів важливе значення має встановлення
показників таксаційної будови деревостанів, що є основою для розробки
нормативів (табл. 4.5).

Таблиця 4.5 – Статистичні показники розподілу дерев сосни за діаметром
на дослідних ділянках
№ ділянки dcер., см σ, см dmin, см dmax, см V, % Е А
1 23,5 4,8 12 36 20,7 -1,903 0,066
2 22,1 5,1 12 36 23,1 -1,962 0,363
3 28,9 8,8 8 56 30,6 1,781 0,586
4 28,3 9,7 8 52 34,3 2,189 1,239
5 28,0 6,2 16 44 22,0 -0,204 0,621

Аналіз показує, що розподіл дерев за діаметром у стиглих соснових
деревостанах у цілому узгоджується із загальними закономірностями.
37

Мінливість діаметрів у досліджуваних деревостанах є доволі високою,
коефіцієнт мінливості рядів розподілу дерев змінюється від 20,7 до 34,3 %, а у
середньому становить 26,1 %. Показник ексцесу у середньому становить -0,020 і
знаходиться у діапазоні від -1,962 до 2,189, що свідчить про туповершинність
кривої для показників менше 0 та зменшення концентрації навколо середнього
значення порівняно з нормальним розподілом. Показник асиметрії розподілу
дерев за діаметром має переважно додатне значення (від -0,066 до +1,239), тобто
наявна правостороння асиметрія, за якої більша кількість дерев притаманна
вищим ступеням товщини. Дослідні ряди розподілу дерев за діаметром є
подібними до нормального, оскільки показники розподілу не перевищують
відповідні критичні значення. Ранг середнього дерева перебуває в межах 54–
60 %, а мінімальні та максимальні редукційні числа – 0,26–1,86.
Показники окремих деревостанів доволі суттєво відрізняються між собою:
максимальний відсоток дерев припадає на відносні (природні) ступені товщини
0,9 – 1,1 зі значеннями від 15,8 до 30,0 %. За результатами розрахунків отримано
узагальнені ряди розподілу дерев за ступенями товщини (рисунок 4.3).

25,0
20,0
15,0
10,0
5,0
0,0
0 4 8 12 16 20 24 28 32 36 40 44 48 52 56 60
Ступені товщини
Рисунок 4.3 – Розподіл дерев за ступенями товщини, %
Частка стовбурів, %
38

Найбільша частка дерев концентрується в центральних ступенях товщини
(20–28) з максимальним значенням 22,6 %, однак за нашими даними
спостерігається незначне зміщення кривої вправо.

4.2 Оцінка розмірно-якісної структури запасів деревостанів

Показники товарної структури лісових насаджень характеризують
розподіл запасу деревостанів за розмірно-якісними характеристиками. Під час
аналізу розмірно-якісної структури лісових насаджень доцільно аналізувати
чинники, що її зумовлюють. Крім середніх показників, важливо встановити
кращі показники запасів деревостанів основних лісоутворювальних видів, що є
основою для підбору еталонних (господарсько-доцільних) насаджень.
В умовах Черкаського надлісництва проведено розрахунки розмірно-
якісної структури запасу деревини досліджуваних деревостанів.
За результатами розрахунку якісної структури за сортиментними
таблицями встановлено вихід ділової та дров’яної деревини (таблиця4.6).

Таблиця 4.6 – Якісна структура запасу соснових деревостанів Черкаського
надлісництва
№ Середні Розподіл за категоріями, %
M, м3·га-1
D, см H, м ділова дрова відходи
за сортиментними таблицями
1 23,5 22,5 350 64,6 27,5 7,9
2 22,7 22,7 360 70,8 20,9 8,3
3 30,2 26,5 380 76,4 14,9 8,7
4 30,0 29,4 450 74,0 17,5 8,5
5 28,8 23,0 340 77,1 13,9 9,0
за товарними таблицями
1 23,5 22,5 350 70 21 9
2 22,7 22,7 360 74 17 9
3 30,2 26,5 380 79 12 9
4 30,0 29,4 450 75 16 9
5 28,8 23,0 340 79 12 9
39

Вихід ділової деревини за сортиментними таблицями є дещо нижчим (у
середньому на 2,8 %), найбільшою є різниця для першої ділянки (5,4 %). Це
пояснюється особливостями розподілу стовбурів за ступенями товщини.
Вихід ділової деревини за категоріями крупності за сортиментними та
товарними таблицями є подібним (таблиця 4.7).

Таблиця 4.7 – Розподіл ділової деревини за категоріями крупності на
ділянках соснових деревостанів Черкаського надлісництва
№ Частка Середній
M, Ділова деревина, %
ділових діаметр,
м3·га-1
стовбурів, % см груба середня дрібна разом
за сортиментними таблицями
1 66,7 23,5 350 10,2 47,2 7,2 64,6
2 72,5 22,7 360 14,4 49,3 7,1 70,8
3 84,2 30,2 380 40,4 33,3 2,7 76,4
4 70,8 30,0 450 43,2 29,7 2,4 74,0
5 82,7 28,8 340 33,2 40,1 3,9 77,1
за товарними таблицями
1 66,9 23,5 350 21 43 6 70
2 72,5 22,7 360 15 49 11 75
3 84,2 30,2 380 41 34 4 79
4 70,8 30,0 450 41 31 3 75
5 82,7 28,8 340 35 39 5 79

Найбільше відхилення виходу грубої деревини (10,8 %) відмічається для
першої ділянки. Це пояснюється насамперед меншим виходом ділової деревини,
а також особливостями розподілу стовбурів за ступенями товщини та
категоріями технічної придатності. Аналіз звітних даних щодо заготівлі
деревини у соснових деревостанах показав, що у середньому частка ділової
деревини становить 53 % (від 15 до 78 %), дров’яної – 39,2 % (від 15 до 77 %),
частка відходів – 5–8 %.
За нормативами розподілу об’єму ділових стовбурів за класами товщини
[17] встановлено, що найбільшою є частка ділової деревини класу товщини D2
(серединний діаметр колод без кори 19,5 – 29,4 см), дещо меншою є частка у
класі D3 (серединний діаметр колод без кори 29,5 – 39,4 см).
40

4.3 Економічна ефективність

Економічна ефективність визначається як співвідношення між
результатами виробництва і витраченими ресурсами [26].
Встановлення економічної ефективності лісогосподарського виробництва
проводять з урахуванням оцінок двох складових результативності діяльності
постійних лісокористувачів: раціональність використання земельних ділянок за
показниками загального ефекту на одиницю площі вкритих лісовою рослинністю
ділянок, а також економічність виробництва, що вказувало б на ціну одержання
цього ефекту. Для оцінювання діяльності лісокористувачів слід використовувати
показники собівартості продукції і продуктивності праці, ефективності
використання авансованого капіталу, а також фондовіддачі виробничих фондів.
З метою поглибленого аналізу ефективності виробництва доцільно враховувати
показники рентабельності з урахуванням дії різноманітних чинників [26].
Для визначення ефективності використання земельних ресурсів
порівнюють показники різних типів їх використання. Наприклад, якщо на певних
земельних ділянках ростуть лісові насадження, а вони можуть
використовуватися для сільськогосподарського виробництва, то доцільно
порівнювати вартість лісових ресурсів з урахуванням вартості екосистемних
послуг лісів і сільськогосподарської продукції.
У сучасних умовах господарювання важливим є об’єктивне визначення
розподілу запасу деревини за розмірно-якісними категоріями з урахуванням
прибутковості класів якості та товщини [7, 17, 18]. Після такого оцінювання
деревини необхідно проводити відповідний облік із встановленням цінності тих
класів якості та груп діаметрів лісопродукції, які були визначені під час таксації
лісосік.
Для встановлення розмірно-якісної структури деревостанів можуть
використовуватися два способи: узагальнення даних щодо наявної структури та
за зрубаними модельними деревами. Використання даних щодо наявної
розмірно-якісної структури базується на результатах раціонального
розкряжування хлистів на ділянках подібних за лісорослинними умовами, віком
41

та іншими лісівничо-таксаційними показниками. У ході застосування даного
методу заповнюється відомість планування виходу деревини за розмірно-
якісними категоріями, що дає можливість врахувати вплив на вихід розмірно-
якісних категорій деревини лісорослинних умов, особливостей будови
деревостанів, ураження збудниками хвороб та інших специфічних особливостей
деревостанів певних деревних видів [17].
Під час застосування методу модельних дерев вони мають бути
раціонально розкряжовані відповідно до цільової розмірно-якісної структури.
Метод дає доволі точні результати, що важливо при встановленні товарності
деревостанів цінних деревних видів (зокрема сосни звичайної), особливо за
наявності високоякісної деревини. Він також може застосовуватися у
деревостанах з прихованою фаутністю та як контрольний.
Для оцінювання економічних показників формування оптимальних за
показниками продуктивності та товарності соснових деревостанів проведено
розрахунки розподілу деревини за розмірно-якісними категоріями в натуральних
та грошових показниках. Ділянки, що включено до розрахунку
характеризуються однаковими лісорослинними умовами (свіжий субір) та віком.
Результати розрахунків рентної плати за деревину та вартості розмірно-
якісних категорій деревини у досліджуваних деревостанах свідчать, що у
оптимальних деревостанах рентна плата та вартість заготовленої лісопродукції є
більшою у порівнянні з модальними за рахунок більшого запасу, більшої частки
ділової деревини та кращої її якості.
42

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

1. Аналіз розподілу земель лісового фонду Черкаського надлісництва за
категоріями свідчить про доволі ефективне використання їх в лісогосподарській
практиці. Однак, лісорослинний потенціал лісових земель використовується не
повністю. Це пояснюється перважанням чистих соснових деревостанів,
наявністю похідних деревостанів нижчої продуктивності, а також
низькоповнотних насаджень, що спричинено ураженням соснових деревостанів
кореневою губкою, інтенсивними вибірковими санітарними рубками, а також
значним антропогенним навантаженням.
2. Лісогосподарські заходи у Черкаськогому надлісництві здійснювалися
переважно з дотриманням чинних нормативних документів, були спрямовані на
покращення якісного стану і підвищення продуктивності та товарності лісових
насаджень, посилення їх захисних і рекреаційно-оздоровчих функцій. У певних
випадках є порушення правил рубок формування і оздоровлення лісів, що
призводить до зниження продуктивності насаджень.
3. Високопродуктивні штучні соснові деревостани у свіжому дубово-
сосновому суборі ростуть за І та Іа класами бонітету, запаси пристиглих і стиглих
деревостанів є суттєво нижчими порівняно з еталонними, що пояснюється
переважно нижчим класом бонітету та зниженням повноти у старшому віці.
4. Основними типами лісу де формуються соснові деревостани є свіжий
дубово-сосновий субір і свіжий грабово-дубово-сосновий сугруд. У віковій
структурі соснових деревостанів надлісництва суттєво переважають
середньовікові насадження, частка площі яких сягала 54 %. Серед соснових лісів
Черкаського надлісництв переважають деревостани штучного походження.
5. модальні штучні соснові деревостани у свіжому дубово-сосновому
сугруді поступаються за показником середнього запасу на 1 га еталонним
деревостанам на 26-40%. Починаючи з VІІ класу віку рівень використання
лісорослинного потенціалу поступово зменшується до 50,8% у Х класі віку.
43

Найбільша середня зміна запасу наявна у деревостанах VI класів віку (5,9 м3·га-
1·рік-1). Середній рівень ВЛП у свіжому дубово-сосновому сугруді штучними
сосновими деревостанами становить 60,5 %.
6. Дослідні ряди розподілу дерев за діаметром є подібними до
нормального, оскільки показники розподілу не перевищують відповідні
критичні значення. Мінливість діаметрів у досліджуваних деревостанах є доволі
високою, коефіцієнт мінливості рядів розподілу дерев змінюється від 20,7 до
34,3 %, а у середньому становить 26,1 %. Показник асиметрії розподілу дерев за
діаметром має переважно додатне значення (від -0,066 до +1,239), тобто наявна
правостороння асиметрія, за якої більша кількість дерев притаманна вищим
ступеням товщини. Ранг середнього дерева перебуває в межах 54–60 %, а
мінімальні та максимальні редукційні числа – 0,26–1,86.
7. Вихід ділової деревини за сортиментними таблицями є дещо нижчим (у
середньому на 2,8 %), найбільшою є різниця для першої ділянки (5,4 %).
Найбільше відхилення виходу грубої деревини (10,8 %) відмічається для першої
ділянки. Це пояснюється насамперед меншим виходом ділової деревини, а
також особливостями розподілу стовбурів за ступенями товщини та категоріями
технічної придатності.

44

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Будова та властивості ґрунтового покриву соснових лісових екосистем в
умовах філії «Черкаське лісове господарство» ДП «Ліси України» / С.І. Ключка,
І.А. Чемерис, Я.В. Геник, В.Я. Заячук, Н.Є. Горбенко. Вісник Сумського
національного аграрного університету. Серія Агрономія та біологія. 2024. Вип.
55(1). С. 78-85. DOI:10.32782/agrobio.2024.1.11
2. Гайова Ю.Ю. Диференціація рослинного покриву Черкасько-
Чигиринського геоботанічного району. автореф. дис. ... канд. біол. наук. Київ:
Інститут ботаніки, 2008. 20 с.
3. Генсірук С.А. Ліси України. 3-тє вид. [доопр. і розш.] Львів: Наукове
Товариство ім. Шевченка, Укр. держ. лісотехнічний університет, 2002. 496 с.
4. Гірс О.А. Стиглість деревостанів та використання деревних ресурсів у
лісах різного функціонального призначення. Корсунь-Шевченківський: Вид.
Майдаченко. 2011. 315 с.
5. Гірс О.А., Содолінський Р.В. Моделювання динаміки товарної
структури деревостанів та обґрунтування віку стиглості в соснових лісах
Київщини. Наукові доповіді НУБіПУ. 2014. №5. С. 2-8.
6. Гордієнко М.І., Гордієнко Н.М. Лісівничі властивості деревних
рослин. Київ: ТОВ «Вістка», 2005. 817 с.
7. Гром М.М. Лісова таксація : підручник. 3-тє вид., доповн. Львів: РВВ
НЛТУ України, 2010. 416 с.
8. Дебринюк Л.-О. Ю., Данчук О.Т., Криницький Г.Т. Продуктивність
соснових і дубово-соснових деревостанів Страдчівського навчально-
виробничого лісокомбінату. Науковий вісник НЛТУ України. 2025. Вип. 35(3).
С. 16-24. https://doi.org/10.36930/40350302
9. ДСТУ EN 1927-2:2019 (EN 1927-2:2008; AC:2009, IDT)
"Лісоматеріали круглі хвойні. Класифікація за якістю. Частина 2. Сосна"
10. Застосування польової ГІС Field-Map для розв’язання завдань
ефективного управління лісовими ресурсами. [Букша І.Ф., Черни М., Пастернак
45

В.П., Букша М.І.] Науковий вісник Національного аграрного університету. 2008.
Вип. 128. C. 226–231.
11. Ключка С.І., Чемерис І.А., Швець В.М., Забродоцький О.С.
Особливості формування соснових деревостанів на території середнього
Придніпров’я. Лісівнича освіта і наука: стан, проблеми та перспективи розвитку.
Збірник матеріалів V Міжнародної науково-практичної конференції студентів,
магістрів, аспірантів, молодих вчених і викладачів, м. Малин, 21 березня 2023
року. Малин: Вид-во МФК. С. 124-128.
12. Культури сосни звичайної в Україні / М.І. Гордієнко, В.П. Шлапак,
А.Ф. Гойчук та ін. Київ: Інститут аграрної економіки УААН, 2002. 872 с.
13. Лакида П. І., Терентьєв А. Ю., Василишин Р. Д. Штучні соснові
деревостани Полісся України – прогноз росту та продуктивності: монографія.
Корсунь-Шевченківський: Майдаченко І.С. 2012. 173 с.
14. Лакида П. І., Шамрай А.Є. Надземна фітомаса та депонований
вуглець дерев сосни звичайної у штучних деревостанах Черкаського бору.
Науковий вісник НЛТУ України. 2013. Вип. 23.1. C. 8-13.
15. Лісівництво : підручник / Яворовський П.П., Сендонін С.Є.,
Левченко В.В., Токарєва О.В., Пузріна Н.В. Київ: НУБіПУ, 2021. 654 с.
16. Лісовий кодекс України (Редакція від 31.10.2025). [Електронний
ресурс]. Режим доступу : zakon.rada.gov.ua/go/3852-12.
17. Лісотаксаційний довідник / НУБіПУ; уклад. Білоус А.М., Кашпор
С.М., Миронюк В.В., Свинчук В.А., Леснік О.М. Київ: Видавничий дім
«Вініченко». 2021. 420 с.
18. Любчич М.В. Удосконалення методичних підходів до оцінювання
сортиментно-ґатункової структури деревостанів на корені. автореф. дис. ... канд.
с.-г. наук: спец. 06.03.02 «Лісовпорядкування та лісова таксація». Київ: НУБіПУ,
2017. 25 с.
19. Модели роста и продуктивность оптимальных древостоев. Киев:
УСХА, 1992. 144 с.
46

20. Особливості відпаду дерев у соснових лісах внаслідок хронічного
аеротехногенного впливу / Н.В. Мірошник, О.В. Тертична, Ю.В. Славгородська,
Т.А. Козинятко. Біологічні системи. 2015. Т. 7. Вип. 2. С. 195-199.
21. Остапенко Б.Ф., Ткач В.П. Лісова типологія: Навчальний посібник.
Частина 2. Харків: ХНАУ, 2002. 180 с.
22. Пастернак В.П., Гірс О.А., Гармаш А.В. Динаміка товарної
структури штучних соснових деревостанів Слобожанського лісотипологічного
району. Лісівництво і агролісомеліорація. 2023. Вип. 142. С. 15-21.
23. Пастернак В.П., Назаренко В.В. Лісова таксація Навчально-
методичний посібник. Харків: ХНАУ, 2019. 111 с.
24. Пастернак В.П., Назаренко В.В., Карпець Ю.В. Якісні характеристики
деревини сосни звичайної та фітомаса сосняків Лісостепу Харківщини.
Лісівництво і агролісомеліорація. 2014. Вип. 125. С. 38–45.
25. Пастернак В.П., Пивовар Т.С., Гармаш А.В. Моделі динаміки
показників модальних штучних соснових деревостанів Лівобережного Лісостепу
України. Лісівництво і агролісомеліорація. 2023. Вип. 142. С. 22-26.
26. Пірс П. Основи економіки лісового господарства. Київ: ЕКО-інформ,
2006. 224 с.
27. План ведення господарства (План лісоуправління) Черкаського
надлісництва філії Центральний лісовий офіс ДП "Ліси України". Черкаси. 2026.
87 с. URL: https://e-forest.gov.ua/wp-content/uploads/2026/03/Zatverdzhenyj-plan-
lisoupravlinnia.pdf
28. Площі пробні лісовпорядні. Метод закладання : СОУ 02.02-37-
476:2006. Київ: Мінагрополітики України, 2006. 32 с.
29. Рекреаційні соснові ліси філії "Черкаське лісове господарство" ДП
"Ліси України" / Ключка С.І., Чемерис І.А., Геник, В.Я. Заячук, Н.Є. Горбенко,
Сич В.С. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції:
«Лісотехнічна освіта і наука: виклики сьогодення та перспективи розвитку».
2024. Львів: НЛТУ. https://doi.org/10.36930/conf150.1.22
47

30. Свинчук В.А., Кашпор С.М., Миронюк В.В. Математичні моделі
об’єму деревних стовбурів основних лісоутворювальних порід України.
Науковий вісник НУБіПУ. Серія: Лісівництво та декоративне садівництво. 2014.
Вип. 198, ч. 2. С. 58–64.
31. Свинчук В.А., Строчинський А.А. Розмірно-якісна структура запасу
молодняків і середньовікових соснових деревостанів Західного і Центрального
Полісся України. Науковий вісник Національного аграрного університету. 2007.
Вип. 106. С. 135–143.
32. Стан, продуктивність та товарно-сортиментна структура соснових і
березових насаджень першого покоління на староорних землях Східного Полісся /
Ведмідь М.М., Тарнопільська О.М., Кобець О.В., Зуєв Є.С., Лозицький В.Г.
Лісівництво і агролісомеліорація. 2013. Вип. 122. С. 12-23.
33. Строчинський А. А., Кашпор С. М., Свинчук В. А. Особливості
таксаційної будови штучних соснових лісостанів Західного та Центрального
Полісся України. Аграрна наука і освіта. 2005. № 5-6. С.135-140.
34. Строчинський А., Миронюк В., Свинчук В. Моделі розмірно-якісної
структури деревного запасу перестиглих соснових деревостанів лісів населених
пунктів і зелених зон. Наукові праці Лісівничої академії наук України, 2020. №7.
С. 81-84. https://fasu.nltu.edu.ua/index.php/nplanu/article/view/496
35. Структура соснових деревостанів Лівобережного Лісостепу України /
Яроцький В.Ю., Пивовар Т.С., Пастернак В.П., Гармаш А.В. Науковий вісник
НЛТУ. 2016. Вип. 26 (4). С. 53–59.
36. Терентьєв А.Ю. Система моделювання прогнозу росту штучних
соснових лісостанів Полісся України: автореф. дис. ... канд. с.-г. наук. Київ:
НУБіПУ, 2010. 20 с.
37. Ткач В.П., Кобець О.В., Румянцев М.Г. Використання лісорослинного
потенціалу лісами України. Лісівництво і агролісомеліорація. 2018. Вип. 132. С. 3-12.
38. Чемерис І.А., Ключка С.І. Аналіз лісового фонду філії 2Черкаське
лісове господарство» ДП «Ліси України». International scientific-practical
conference «Modern challenges and topical issues of science, education and society»:
48

conference proceedings (Tampere, Finland, February 7, 2024). Tampere, Finland:
Scholarly Publisher. С. 79-81.
39. Шамрай А.Є., Лакида П.І. Типологічна структура соснових лісів
Черкаського бору. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і
природокористування України. Серія: Лісівництво та декоративне садівництво.
2012. Вип. 171 (3). С. 248-251.
40. Шлапак В.П. Резерви підвищення лісистості та продуктивності культур
сосни у Центрально-придніпровській височинній області. Науковий вісник
НЛТУ України. 2019. Вип. 29 (7). С. 50–59.
41. Штучні сосняки Черкаського бору: фітомаса та депонований вуглець /
Лакида І.П., Морозюк О.В., Лакида П.І., Шамрай А. Є. ФОП Гавришенко ВМ.
2015.
42. Meshkova, V. The Lessons of Scots Pine Forest Decline in Ukraine. Environ.
Sci. Proc., 2021. 3 (1): 28. URL: https://doi.org/10.3390/IECF2020-07990/
43. Scots pine stands in the Left-Bank Forest-Steppe of Ukraine / Garmash
А.V., Gordiyshenko A.Yu., Borysenko O.I., Pyvovar T.S. Folia Forestalia Polonica,
Series A – Forestry. 2023. 65 (3). P. 153–165.
44. Supporting the recovery and sustainable management of Ukrainian forests and
its forest sector. Final report. «Supportig the Ukrainian forest». FOREST EUROPE.
2023. URL: https://foresteurope.org/wp-content/uploads/2023/08/ Supporting-the-
recovery-and-sustainable-management-of-Ukrainian-forests-and-Ukraines-forest-
sector-Final-report.pdf
45. Terentiev, A., Bala, О., Lakyda, P. and Bondar, H. Current state and
productivity of Scots pine modal stands of the Forest Steppe of Ukraine. Ukrainian
Journal of Forest and Wood Science. 2023. 14(1). p. 105-123.
https://doi.org/10.31548/forest/1.2023.105.
MIHICTEPCTBO OCBITM THAYKM YKPAÏHM
YEPKACbKMÝJ EPXABHMM TEXHOJIOTTYHMMV HIBEPCMTET
(oakylbTeT TeXHOJIOTiÄ, 6yņIBHHITBa Ta palioHalbHOrO ipuponttapheTY BaHHA
Kapenpa iicoBoro rocnolapcTBa Ta paiionaibHOrO IipMpoNOKOPHeTy BaHHa
<o 3ayeTy AOnyuueno»
Bas. s)enpu JIlPII
IHIpiņa 4EMEPUC
(iiuianM. npizBuIe)
2026 p.
TPAOIHA JOKYMEHTA[IA
AO KBAnijikanišnoi poooTH
0aka.iaBpa
(0CHUH0-KBnoukaluii pikem)
HaT emy: «llpoıysTHBHİCTH Ta TOBapuicTH COCHOBHx 1epeBocTaHİB
Hepkachkoro HanicHnITBa þiiï «llenrpabiIHİ JİcOBIni oğic» AI
«Jlicn Ykpaïun»»
BHKOHaB: 300VBaY BMLoïo CBİTH 4 Kypcv,
Ipyn Il-27eK
CHcwaIbHOCTİ:
205 «JlicoBe rOCIIO1aDCTBO»
[laB.IOB euue BirTopoBH4
Kepiuımk BoJIONMHP IIACTEPHAK
(npiseue ra iniuiam)
Hopwokoripo.s Iupia 4EMEPHC
(ipisBI1WIC Ta IHIWaH)
3acBin4yio. llo y IÜň KBaIihikaiňHiň poó0Ti HeMac 3allo3H4CHE 3 pallb iHuIHX aBTopiB
C3 BİJUIOBİIHHX I0CHJIaHb
3.100\ Ba" BHLOïo CBİTM
(iWHC)
Iepkacn 2026 poky
1

Слайд 1

Слайд 2

2

Слайд 3

Слайд 4

3

Слайд 5

Слайд 6

4

Слайд 7

Слайд 8

5

Слайд 9

Слайд 10

6

Слайд 11

Слайд 12

7

Слайд 13

Слайд 14

8

Слайд 15

Слайд 16

9

Слайд 17

Слайд 18

10

Слайд 19

Слайд 20

11

Слайд 21

Слайд 22

12

Слайд 23

Репозиторій ЧДТУ