ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9864| Title: | Продуктивність соснових деревостанів в умовах борів та суборів Чигиринського надлісництва філії "Центральний лісовий офіс" ДП "Ліси України" |
| Authors: | Ткачук, Оксана Михайлівна Лимар, Олександр Олександрович |
| Keywords: | чигиринське надлісництво;соснові деревостани;тип лісу;бори;субори;динаміка;продуктивність;свіжий дубово-сосновий субір |
| Issue Date: | 5-Jun-2026 |
| Abstract: | Випускна кваліфікаційна робота бакалавра: 51 сторінка, 15 рисунків, 7 таблиць, 30 літературних джерел, мультимедійна презентація. Мета роботи – вивчення особливостей продуктивності соснових деревостанів в умовах борів та суборів Чигиринського надлісництва та визначення основних факторів, що впливають на їх формування. Об’єкт дослідження – є соснові деревостани Чигиринського надлісництва. У бакалаврській кваліфікаційній роботі досліджено особливості продуктивності соснових деревостанів у умовах борів і суборів Чигиринського надлісництва. У роботі проаналізовано наукові джерела щодо ведення рубок формування та оздоровлення лісів, а також досліджено сучасний стан деревостанів, обсяги й інтенсивність рубок догляду і санітарних рубок. На основі матеріалів пробних площ оцінено вплив лісівничих заходів на основні таксаційні показники насаджень. Встановлено ефективність застосовуваних заходів та визначено основні фактори, що впливають на формування і продуктивність соснових деревостанів. Виявлено резерви підвищення їх продуктивності та біологічної стійкості. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9864 |
| Appears in Collections: | 205 Лісове господарство (Лісове господарство) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| КРБ О. Лимар, 05.06.2026.pdf Restricted Access | 11.2 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
4 YEPKACLKHË CHERCASSY AEPKABHHM STATE TEXHOJIOTIHHŽ TECHNOLOGICAL YHIBEPCHTET UNIVERSITY 205 <«JIicoBe rocnOnapcTBO) Kaoenpa JicoBoro rocnonapcTBa Ta paioHaNTBHOrO IpuponOKOPHCTYBaHHA AHO TAIIIA Ha KBanihikauišuy poőoTy őakaiarpa 3n06yBa4a BHLoï oCBiTH JIHMapa OJeKcaHIpa OneKcaHApOBH4a (npisBHue, iniujanu) Ha TeMY: KlpogykTHBHİCT5 CoCHOBHX IepeBocTaHİB B yMOBax 6opiB Ta cyõopiB YurupuHCBKOrO HanicHMUTBa oiniï «lleHTpalBHMÄ JÍCOBHŇ O)ic» I|I «JIicn YkpaiHH» BunycKHa KBAnibikauižna po6oTa őakarapa: 51 C., 15 pHcyHKİB, 7 ra6HIb, 30 ITepaTyDHHX NKEpeı, MyTbTHMeAİŽHa npezeHTauis. Mera poőOTH – BHBYeHHIO CO6THBOCTeŃ IpoxyKTHBHOcTiC OCHOBHX NepeBOcTaHİB B yMOBaX őopis Ta cyőopis UnrupHHCBKOrO HaNIiCHHITBA Ta BH3HayeHHA OCHOBHHX þakTopiB, ImO BILIHBaroTb Ha ix hopmysaHHA. 06°eKT IocIiNKeHHA –€ COCHOBİ IepeBocraHu UurupHCLKOro HayiCHHLTBa. őakanaBpCbKiŇ KBaihikaujšriğ poooTİ 10cIİIKeHO 0co6JTHBOCTİ npouyKTHBHOCTİ COCHOBHX 1epeBoCTaHİB y yMOBax6opis i cy6opis YuHpHHCLKOro HanjicHHUTBa, y poboTİ IpoaHaui3OBaHO HaykOBi Kepena mono BeneHHA py6OK þopMyBaHHS Ta 0310poBIeHHA JniciB, a TaKOK AOCTİNKeHO CYYaCHHÄC TaH NepesocTaHiB, oỐCATH Ä iHreHCABHicT5 pyőok AOTIAIY i caxirapaHX pyõok. Ha ocHOBi Marepianis poőHHX IUIOI OLİHeHO BILIHB JicİBHMYHX 3aXONİB Ha oCHOBHİ raKcauižHi noKaBHHKH HacanxeHb. BeraHOBIeHOC )EKTHBHİCT5 3acTOCOBYBaHHX 3aXOniB Ta BH3HayeHO OCHOBHİ þakTopH, IO BILJIABarOTb Ha ɖopMyBaHHAi npogyKTHBHİCTE CoCHOBHX 1epesocraHiB. BusBIeHO pesepBH riIBHIIeHHA İX npoIyKTHBHOCri Ta 6ionoriyHoi criğKOCTİ. Kaiovoei cnoea: COCHOBI EPEBOCTAHH, THII JICy, EOPH, CYEOPH AMHAMKA, IIPOIYKTHBHICTE, CBDKHŽI YEOBO-COCHOBHŇ CYBIP. OneKcaHIp JluMap (npisBHuIe, iM'a) 2026 p. YEPKACLKHĂ AEPKABHMĂ CHERCASSY STATE TEXHOJIOTI4HHĂ TECHNOLOGICAL YHIBEPCHTET UNIVERSITY cneuiaIbHİCTH 205 <«JIicoBe rOcnonapcTBO» (Wnop iH a3Ba cneujanbHOCTİ) Kaenpa JlicoBOrO rOcIHONapcTBa Ta pauioHaJbHOTO IpuponoKOPHCTYBaHHA BIJITYK Ha KBATihikaniňuy poőoTy őakanaBpa 3106yBaya BHIOïi ocBİTH JIHMapa OxeKcaHApa OJIeKcaHIpOBH4a (npi3BHue, im'a, no-6aTbKOBİ sno6yBaya BHLIoi ocBİTH) Ha TeMy: «IpoIVKTHBHİCT5 COCHOBHX nepeBoCTaHİB B VMOBAx YurupHHCLKOrO 0opiB Ta cyőopiB HaIJIİcHHIITBa hinii «lleHTpaIbHHÄ YKpaïHH» > JIicOBHÄ o¢ic» III «JlicH IIpencTaBIEHa KBanihikauižHa po60Ta JluMapa O.0. BiJnOBİņae yciM BHMOTaM 3aB1aHHA. TIpencTaBJieHa bakawaspCLKa po60Ta € aKTyaTbHHM 1 IpakTHYHO 3HauyHM I0CJIIIKeHHAM, IIpHCBAYEHHM BHBYeHHIO IIponyKTHBHOCTİ cOCHOBHX 1epeBOCTaHIB B yMOBax őopiB Ta cyőopiB YurupuHCBKOrO HariCHMITBa oinii «leHTpaBHHÄ IİCOBHÄ o¢ic» I[I «Jlicu yKpaïHH». OneKcaHIp OneKcaHIpOBHY y ipoueci BHKOHAHHA poboTH iponeMOHCTPYBaB HaneKHHĂ piBeHb BOJIOIİHHA TeopeTHYHHM MaTepiaioM, yMIHHA TakcauiĂHHMH Ta BHpoOHHYHMH naHHMH, TakOK 31aTHICTH npauroBATH 3 y3aralbHCHHA OTPHMaHHX pesyJIBTaTİB. y poboTİ npoBeneHO IETaTbHHM aHani3 THIIOJOriYHoi CTpYKTYPH JIicOBOro OHy, ocooJIHBOCTeŇ pocTy Ta coCHOBHX IepeB0CTaHIB. 3HaYHy yBary ipHAİIeHO OuİHIOBAHHIO BIJIHBYi õpoopniyBK TiHc ByHõOocpTiIB Ha popMYBaHHA 3aIlacy AepeBMHH, BIKOBY cTpyKTYpy, nOBHOTY Ta ŐOHİTeT HacanxeH5. y poooTİ HaBeneHO XapakrepHcTHKY ip00HHX JIOII, 31ižCHeHO nopiBHAHHA pe3ylbTaTİB IOIbOBMX IOcIIİIKeHb 13 MaTepianaMH IOBHAİJIBHOŤ Őa3u gaHHX, a TakOK oốrpyHTOBaHo pekoMeHAAuiï mon0 ninBAueHHA IponyKTABHOCTİ Ta 6ionoriuHoi cTiŽKOCTi cocHOBHX AepeBocTaHİB. Poóora qiTKO CTpYKTypOBaHa, Mae oorpyHToBaHy MeTy, noriVHO no6yIOBAHİ posninH, apryMeHTOBaHİ BHCHOBKH Ta ipaKTHYHİ peKOMeHIaLit. Marepian BMKJaJEHO rpaMoTH0, 3 I0TPHMaHHAM BHMOr 10 OdopMneHHA KBAIihikauiğHHx poőiT. 3araībHa ouiHKa KBaniþikauŽHoİ poóoTH Ta BHCHOBOK KepiBHHKa npo MOKIHBİCTb 101yCKy poốoTH Ao 3axHeTy nepen EK. BBaxao, mo 6akanaspcsKa KBanihikauiŽHa poboTa BiņnoBiņae BcTaHOBNeHHM BHMOraM, 3acnyroBye Ha ouiHKy <«BİJMİHHO», a ii aBTop - Ha npucBO€HHA oCBİTHbOro cTyIeHA bakKanaBpa 3a cneuianbHİCTIO205 «JlicoBe rocnonapcTBO». KepiBHHK: K.C.-T.H., 10LeHT (nocana, BYCHe RAHHA, B4CHMÄ CTYTHHE) OKcaHa TKAYYK (nignuc (iM'a, npiseHue) 2026 p. PELEH31A na KBanihiraniñny poóo1y 6aKa/aBpa 3/100y Baya BHUoï OCBİTH YepkacbKOrO JcpkaBHOrO TCXIIOJIOT14HOro yHIBepCHTeTy pakylbTeTy TexHOJIOriń, ŐyiBHMI|TBa Ta paiIOHaJlbHOrO ipuponOkophcTY BaHHA Kapenpu JicoBOrO rOCnONapCTBa Ta pauoHaJlbHOrO ipup0oHCTY BaHHA cneiaJIbHİCTb 205 «JIicoBe rocHOlapcTBO» (Wnhp Ta lla3Ba) JIuMapa OneKcaHApa OieKcaHpOBH4a (npi3BHle. iM A. I10 oaTLKOBİ 3100VBaya BHLOï 0CBİTH) Ha TeMy: «llponVKTHBHİCTL COCHOBHX JlepeB0CTaHiB B YMOBax 0opiB Ta cyõ0piB YurupHHCbKOro HaIJIiCHHIITBa hiJIiÜ «leHTDaJJbHHH HİcoBHĂ opic» IIl «JIlicn YkpaïHw» » KBaiioikauiğHa poooTa CKJlaıacTbcA 3 pospaxy HKOBO-IOACHIOBaJl bHO1 3arinCKH, AKa MICTHTb 51 cTopiHKy; rpaiyHOrO MaTepiaıy 20 cnańiB IpesEHTaLI1. BianoBİJHİCTb KBaJJi)ikauiğHoï poõ0TH CIHemiaJlbHOCcTİ Ta 3aBlaHHKo KBanihikauižHa poõoTa B I1OBHİŇ Mipi BiJIOBİnac ocBİTHİŤ IlporpaMİ Ta IIOCTaBJIeHOMy 3aB1aHHIO, AKTyaIbHİCTL TeMH KBaJihikauiünoi poõoTH Tema kKBaJIi)iKaiňHoi poooTHC aKTyalbHOK), 0CKİJIbKH cOCHOBİ IepeBOCTaHH B YMOBaxX õopiB İ CyőopiB urupHCbKOrO HaicHHUTBa MałoTb BaKJIHBe rocnolapcLKe, eKOJIOrIYHe Ta 3axHCHe 3Ha4eHHA. B yMOBax KJIMaTH4HHX 3MiH, 3pocTaHHA aHTpoIioreHHOTO HaBalTaKCHIA, I1OWHpCHHA IIKİ|HAKİB i XBOpoo, a TaKoK IiBHIIIeHHA pu3HKy BHHMKHCHHA JIICOBHX II0KeK Oco0J1HBOro 3Ha4eHHA Ta akTOPIB, UIO HaoyBae olIHIOBAHHA IIpoyK TH BHOCTI COCHOBHX HacaDKeHb BIJIHBaroTb Ha ix picT I CTIÝKICTb. ocJIILIDKEHHA IpoyK THBHOCTİ coCHOBMX nepeBoCTaHİB _lac MOKJIHBICTb 00rpyHTY BaTH eheKTHBHỈ JiciBHHYİ 3axonu IoNe Ta 3õepexeHHA IIIBHIeHHA Oionori4Hoi CTIÁKOCTİ, IipoyKTHBHOcTİ eKoNoriYHHX oyHKIIĂ JiCİB, 30KpeMa B0)IOOXOpoHHƠI, KJIİMaTOperyIioO401, 3axHCHoi Ta peKpeaiğHO-0310poByoi. BinnoBinHicTH ey4acHoMy piBHIO po3BHTKY HAYKH iTexHİKH po3BHTKY KBaJıioikauižHa poõoTa B IIOBHIM Mİpi BİJUOBNaĞ cy 4aCHOMy. piBHIO Hay kH i TexHiKH. 3aranbHa xapaKTepHeTHKa KBatihikaniňnoï poốoTH 0opoBHX y pooOTI HaBeneHO 3aralbHy xapakrepuCTHKy COCHOBMX 1CpeBOCTaHIB y JIicOBMM i cyõopOBHX yMOBAx YurupuHCbKOro HaTicHITBa pisiï «leHTpaIbHMM ohic»l« Jicn YkpaïHM», IpoaHasıi30BaHO oco0J1HBOCTİ bopMy BaHHA L PocTY COCHOBHX HacalpkeHb. ocJIiJDKCHO |poJ[y KTHBHİCTh coCHOBHX 3aneKHO BII 1epeBOCTaHIB THIIB IICop0CHMHHWX yMOB, BIKy, 1OKa3HHKIB 1OBHOTH Ta TakcauiňHHX HacankeHb, OXapakTepM30BaH ix cy4aCHMĂ CTaH i 3a pe3yJIbTaTaMM IpolyKTHBHICTb. 10CJIIIKEH5 3aripoiOHOBaHo peKOMeHlauii uOno npolyKTHBHOCTİ niIBHLleHHA Ta nOKpaI|eHHA BeleHHA AepeBoCTaHax rocrioIapcTBa COCHOBHX YurMpHHCbKOrO HaJiCHMITBa, a TakOK BHCHOBKH c)opMyJbOBaHO 3a OCHOBHİ pc3yJlBTaraMH IIDOBeJ[CHHX OCJIiDKEHb. 3ayBaxeHHA AO KBAJTi)ikaniŇnoi poõoTu CyTTCBHX 3ay BaKeHb KBanicoi kauiŽHa pooOTa HeMac. BncnoBOK Iipo Mipy axOBOï KeaniiKauiùna IiJroTOBKH 3/L00y Baya BHLOï poóoma ocBİTH MuMapa O1eKcanòpa GUKOH aia OnekcanÒpo6uua HaNeHCHOMV IayKo80-npaKMUMHMV pisni, Micmumb CuCmeMamuBoGany inhopMauio npo npooykmuGnicmb 6 VMOGax cocHO6ux 6opic depeeocmanic i cyốopis YuzupuncoKo20 pocmy, HòuicHuųmea, popMyeaHILa oco6nuGOCmi ix ma npoanaBOGAHO Jnicienu40-aKcauiùni nOKa3Il UKU. y poóomi npupoHo-KIiMamuuni ủ d0cnioIceHb, nicopocnunni VMOGU onpaubooano paùony docmamniů 06cA2 cqpopMylbOGaHO npaku4ni peKOMenÒaui. cneuianbHOï Iimepamypu ma 3000yea4 npoòeMoncmpyeac naIeCHUù pisenb MiHH paxo6oï aHai3yGamu niòzomoGKu, JiciGH u4i docaiòIcenb Mamepiauu, i pooumu y3424.lb|1064mu oốrpyumo6ani pe3ylbMamnu cucOCKU. 3araJI5HHÄ BHCHOBOK IIpejcTaBJICHa KBaJli)iKalııňHa poboTa 0akasiaBpa pIBHI BHKOHAHa 3 Ha 10TPMMaHHAM BHCOKOMY BMMOr BIIIIOBI/IHHX HOPM Ta OLLiHKY cTaHlapTIB. «eidMiHHO» 3acsiyrOBy€ Ha Ta MOKe OyTH IO1yIIlCHa Io 3axHCTy. Peuen3eHT PycnaH I|MBYJLA, JIiCHM4Hň MakiïBcbKOrO iCHHLTBa HajuiCHHITBa oiuiï «lleHTpalbHMŇ JicOBMÄ ohic» |1 «Jlicu YKpaYïuHHr»u.p HHCbKOro nlGOKBeE N nEUIAH IMAIKCIHTHBUCTbKE 2026 p. BO 492131AH HIVdMA MIHICTEPCTBO OCBITHMIH AYKH YKPAHH YEPKACbKHM JEPKABHMÝả TEXHOJOIYHHÝ YHIBEPCHTET QakylbTeT TeXHOJIOriŭ, 6yAİBHHLTBa Ta pauioHanbHOrO IpuponokopucTYBaHHA (HaJBa hakyIbTeTy ) Kadeapa JIİCOBOTO rocnonapcTBA Ta pauioHalBHOrO npupogoKOPHCTYBAHHA (noBHa Ha3pa kaqeipu) lo 3azneTY 10yeHO» 3aB. yáchexpu JIPII IHrpina YEMEPHC (iHiuiaH, npisBue) 2026 p. IIOACHIOBAJILHA3 AIIHCKA 1O KBaniikanižnoi po60TH 0 aka JI a Bpa (oCBİTHBO-KBaniģikauižHHÄp iBeH5) Ha TeMy: «lpogVKTHBHİcTH COCHOBHX 1epeBocTaHIB B YMOBax 00pİB Ta cyőopiB YurupuHCLKOro HaIJiCHHIUTBa hiIï «LleHTpaJbHHÄ nicOBHŇ opic> III «Jica VKpaïHD» » (Ha3Ba TeMM 3riņHO Hakasy) BuKOHaB: 3106yBay BHIoi oCBİTH 4 Kypcy, rpyH JT-27 CnejaIbHOCTİ: 205 «JIicoBe ro cInOIapcTBO> (UHOp i HaJBA HanpAMy niaroTOBKH,C IeuianbHOCTi) JIHMap OneKcaHAD OneKcaHIpOBHY (npisBMue, im'a, no 6aTbKOBi 3106ysava BHUnoi ocBiTH) KepiBHu! OKcaHa TKAYYK (npi3BHuue Ta iHiuianH) HopmOKOHTpOIb AHrpina YEMEPHC npizBHeT a iyiuia PeneH3eHT (npideMue Ta iniuianu) 3acsinuyo, Ịo y niÄ KBaIiģikauižuiň poốoTiMeMae 3anosuueHb 3 Iipals iHIHX aRTopiB őes BiņnoBiņHUX nOcHJAHL 3no6yBay BHIỊOŤ ocBİTH (aanHc) Hepkacn 2026 poxy 2 HepkacbKHĂ AepKABHHÄT eXHOJOriYHHÄ yHİBepcHTeT DaxynbTeT TEXHOIOrİi 6yAiBHHIT(BnaOB THaa H pa3aBau) ioHaTbHOrO npuponokopHCTYBAHHA Kabenpa nicoBOrO rocnonapcTBa Ta pauioHaIbHOrO NpuponoKopHcTYBaHHA (1OBHa Ha3Ba) CneujanbHİCTH: 205 «JlicoBe rOcnonapcTBO» 3AFBEPIKYIO 3aBinyéau Kaheapu JITPII IHpina EMEPHC (niannc) 2026 p. 3 A BIAHHA HA KBAJIIOIKAIIMHY POBOTy JTuMapa OneKcaHÒpa OneKcaHÒpOGUHa (npisBune, im'a, no6 aTbKOBİ 3no6yBaYa BHMoi ocBiTH) 1. TeMa KBanicikauiiHoi poõoTH <llponvKTHBHİCTb coCHOBHX AepeBOCTaHİB B YMOBAX 6opis Ta cyőopi. YurHpHHCLKOO HaJIicHHITBa hiniï «leHTpaJbHHİ iCOBHÝ ohic» II «JlicH YKpaïHHD»» KepiBHHK KBaniğikauižHOİ poõoTH_Tkauyk OkcaHa MuxağiBHa, K.C-T.H. 10LEHT 3aTBepKeHi HakasoM YepkacbKoro nepxaBHOro TeXHOIoriHHOTO yHİBepCHTeTy BiI «17» oepe3HA 2026 poKy No 59/03-03 2. TepMiH NOjaHHAK BANiHikauiňHoï poőoTH 3/106yBa4eM BHUỊOÏ ocBiTH 20.05.2026 p. 3. BuxiaHi NaHỈ 10 KBaIihiranišHoŤ poốoTH: nOACHIOBaTBHa 3annCKa, IIpoekT po3BHTKy HrupuHCBKOrOn icOBOro rocnonapcTBa, IiTeparypi NKepeTa. 4. 3MicT po3paxyHKOBO-IN0ICHHOBAJIbHOÏ 3anHCKH (Inepe.JIiK NHTAHb, Io ix HaneKHTb pospoőMTH) BeTYII. JlicoTHIIOJNoriyHi Ta npoyKLIŽHİ oco6NHBOCTİ COCHOBHX JepeBOCTaHÍB Y Dopax I cyốopax YurHpHHCbKOro HaiCHHUTBA. XapakTepHCTHKa TepuTopii Ta IICopoCJIHHHHX YMOB YurupHHCBKOrO_ HaNiCHHUTBa. lporpaMa, MeTOIHKa Ta o6cAT poóT. AHai3 IIponyKTHBHOcTİ COCHOBHX 1epeBocTaHiB Y Ố0pax i cyõopax YBuHrKuOpHauHHHCXB KOrO HaniCHHUTBa, BHCHOBKH. PeKOMeHAauiï HaiCHHITBY. CnHCOK BHKOPHCTaHMX IKepeJ. 5. Ilepenik rpapiynoro MaTepiaury (3 TOYHHM 3a3HaveHHAM o60B'g3KO KpecneHb, 1JIaKaTiB) ILnaH TicOHacaIKeHL Ta KBapraTbHa ciTKa YurHpHHCBKOro HanicHHU IIpeseHrauia. 6. MaTa BHZaYİ 3aBAaHHA AO KBAniğikauiÄnoÏ poóoTIH 16 IKOTOro 2026 poKy KAJIEHJAPHMÝ IJIAH TepmiH BIIKOHaHHA No Ha3Ba eTanniB BHKOHaHHA eTaniB 3/T KBanihikauiÄHoi poőoTH KBariğikauižHoi TIpHMiT poõoTH 1 OTpHMaHHA BHXİIHOrO 3aBnaHHA 16.02.26 p. BHKOHa 2 AHani3 JiTeparypHHX IKepei 23.02. - 06.03.26 p. BHKOHal IpapoHO-1CTOPHYHUX yMOB 3 PoooTa 3 pakTH4HHM MarepianoM 09.03. -20.03.26 p. BHKOHa 4 OnpattroBaHHA 3i6paHoro akTIHMHOrO 23.03. – 03.04.26 p. BHKOHa MaTepiaty HarnıicaHHA po3niniİB poóoTH 06.04. - 24.04.26 p. BHKOHa 6 KOMn'OTepHnĂ Haóip TeKCTy 27.04. - 08.05.26 p. BHKOHa 7 3asepueHHAT a oopMieHHA PoóoTH 11.05.26 p. BHKOHa 3n00yBa9 BIIOiO CBİTH OneKcaHIp JHMAP (HNIHC) (iM'a Ta npisBue) KepiBHHK KBaniQikauiÄHOÏ poóoH OKcaHa TKAYYK (im'a Ta npiseHuue) 3 ЗМІСТ ВСТУП .............................................................................................................................. 4 1 ЛІСОТИПОЛОГІЧНІ ТА ПРОДУКЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ СОСНОВИХ ДЕРЕВОСТАНІВ У БОРАХ І СУБОРАХ ЧИГИРИНСЬКОГО НАДЛІСНИЦТВА 7 1.1 Біолого-морфологічні особливості сосни звичайної у Лісостепу України ...... 7 1.2 Лісотипологічна характеристика соснових насаджень ...................................... 8 1.3 Продуктивність соснових деревостанів у різних лісорослинних умовах ...... 10 2 ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРИТОРІЇ ТА ЛІСОРОСЛИННИХ УМОВ ЧИГИРИНСЬКОГО НАДЛІСНИЦТВА ..................................................................... 13 2.1 Місцезнаходження та площа надлісництва ....................................................... 13 2.2 Кліматичні умови ................................................................................................. 15 2.3 Ґрунтові умови...................................................................................................... 16 2.4 Характеристика лісівничо-таксаційних показників Чигиринського надлісництва ............................................................................................................... 18 3 ПРОГРАМА, МЕТОДИКА ТА ОБСЯГ ВИКОНАНИХ РОБІТ ............................ 25 3.1 Програма досліджень ........................................................................................... 25 3.2 Обсяг виконаних робіт ........................................................................................ 27 4 АНАЛІЗ ПРОДУКТИВНОСТІ СОСНОВИХ ДЕРЕВОСТАНІВ У БОРАХ І СУБОРАХ ЧИГИРИНСЬКОГО НАДЛІСНИЦТВА .................................................. 28 4.1 Лісівничо-таксаційна характеристика соснових деревостанів ........................ 28 4.2 Таксаційна характеристика пробних площ соснових деревостанів у борах і суборах Чигиринського надлісництва ..................................................................... 34 4.3 Економічна ефективність створення лісових культур сосни звичайної ........ 41 ВИСНОВКИ ................................................................................................................... 44 РЕКОМЕНДАЦІЇ НАДЛІСНИЦТВУ .......................................................................... 46 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..................................................................... 47 4 ВСТУП У межах України значну частку лісового фонду займають хвойні ліси, які за площею поступаються лише листяним насадженням. Провідне місце серед них належать сосновим лісам, сформованим сосною звичайною (Pinus sylvestris L.), яка є однією з найпоширеніших і найцінніших лісоутворююих порід [1]. Соснові угруповання відзначаються високою екологічною пластичністю, значною едифікаторною роллю та здатністю формувати різноманітні за складом і структурою фітоценози в широкому діапазоні природних умов. Це обумовлює їх значне синтаксономічне різноманіття та поширення в різних кліматичних, ґрунтових і рельєфних умовах. Сосна звичайна має важливе лісомеліоративне значення, оскільки здатна рости на бідних піщаних ґрунтах, характеризується невибагливістю до умов зволоження та високими темпами росту. Вона широко використовується для залісення пісків, закріплення ґрунтів та відновлення деградованих територій. Водночас сосна є чутливою до засолення ґрунтів і забруднення атмосферного повітря, що обмежує її використання в умовах антропогенного навантаження [2]. Однією з найбільш важливих зон ведення лісового господарства в Україні є Лісостеп, де сосна звичайна виступає однією з провідних порід у створенні як чистих, так і змішаних деревостанів. У межах Чигиринського надлісництва філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України» соснові насадження поширені в різноманітних лісорослинних умовах, зокрема у борах і суборах, що визначає специфіку їх росту, розвитку та продуктивності. Найбільш характерними типами лісу для досліджуваної території є: А1-С (сухий сосновий бір), А2-С (свіжий сосновий бір), В2-дС (свіжий дубово-сосновий субір), С2-лдС (свіжий липово-дубово-сосновий сугруд) та С3-лдС (вологий липово-дубово-сосновий сугруд). Саме в цих типах лісу формуються соснові деревостани з різними таксаційними показниками, що обумовлює необхідність комплексного вивчення їх продуктивності [3]. 5 Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що соснові насадження відіграють важливу роль у формуванні лісового фонду Чигиринського надлісництва, виконуючи не лише ресурсну, а й важливу екологічну функцію. Вони забезпечують ґрунтозахист, водорегулювання, кліматостабілізацію, а також мають вагоме рекреаційне значення. Водночас у сучасних умовах спостерігається тенденція до зниження площ і продуктивності соснових деревостанів під впливом кліматичних змін, антропогенного навантаження та недостатньо ефективних лісівничих заходів. У зв’язку з цим, особливої актуальності набуває питання переходу до ведення лісового господарства на засадах сталого розвитку, що передбачає раціональне використання лісових ресурсів, підвищення продуктивності насаджень та забезпечення їх біологічної стійкості. Досягнення цієї мети неможливе без ґрунтовного аналізу сучасного стану соснових деревостанів, вивчення їх продуктивності та визначення факторів, що впливають на її формування. Сосна звичайна є однією з ключових порід лісового господарства України, тому актуальним є вдосконалення методів її вирощування, оцінки стану насаджень та прогнозування їх розвитку [4]. Це дозволить більш ефективно використовувати лісотипологічний потенціал територій і забезпечити формування високопродуктивних та стійких деревостанів. Метою даної роботи є вивчення особливостей продуктивності соснових деревостанів в умовах борів та суборів Чигиринського надлісництва та визначення основних факторів, що впливають на їх формування. Для досягнення поставленої мети передбачено вирішення таких завдань: 1) проаналізувати сучасні теоретико-методологічні підходи до вивчення соснових насаджень; 2) дослідити особливості структури, росту та розвитку соснових деревостанів у різних типах лісорослинних умов; 3) оцінити вплив борів і суборів на продуктивність соснових насаджень; 4) визначити закономірності динаміки продуктивності деревостанів; 6 5) обґрунтувати напрямки підвищення продуктивності та стійкості соснових деревостанів Чигиринського надлісництва. Об’єктом дослідження є соснові деревостани Чигиринського надлісництва. Предметом дослідження є продуктивність соснових насаджень, особливості їх росту та фактори, що впливають на її формування в умовах борів і суборів. Теоретичне і практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання отриманих даних для обґрунтування оптимальних умов вирощування соснових деревостанів, удосконалення системи лісогосподарських заходів та підвищення ефективності ведення лісового господарства. 7 1 ЛІСОТИПОЛОГІЧНІ ТА ПРОДУКЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ СОСНОВИХ ДЕРЕВОСТАНІВ У БОРАХ І СУБОРАХ ЧИГИРИНСЬКОГО НАДЛІСНИЦТВА 1.1 Біолого-морфологічні особливості сосни звичайної у Лісостепу України Сосна звичайна (Pinus sylvestris L.) є однією з провідних лісоутворюючих порід України, яка характеризується широкою екологічною амплітудою та високою адаптивністю до різноманітних лісорослинних умов. У зоні Лісостепу вона формує як чисті, так і мішані деревостани, переважно в умовах борів і суборів, де виступає головною господарсько цінною породою [5]. У Лісостепу України сосна звичайна досягає висоти 25-30 м, а в сприятливих умовах – до 32-35 м, при середньому діаметрі стовбура 24-36 см. У високопродуктивних насадженнях І-Іа класів бонітету запас деревини може становити 300-450 м³/га, а у найкращих умовах – перевищувати 500 м³/га. Середній річний приріст у таких насадженнях коливається в межах 4,5-6,5 м³·га за·рік, що свідчить про високий продуктивний потенціал сосни у даній природній зоні [6]. Коренева система сосни звичайної має добре виражений стрижневий корінь, який у молодому віці може проникати на глибину до 1,5-2,0 м, що забезпечує відносну посухостійкість рослини. У старшому віці формується розгалужена система бічних коренів, яка ефективно використовує ґрунтові ресурси. Це особливо важливо для умов борів, де ґрунти характеризуються низькою родючістю та обмеженим водозабезпеченням. Хвоя сосни звичайної жорстка, розміщена по дві в пучку, довжиною 4-7 см, що зменшує транспірацію та сприяє пристосуванню до умов недостатнього зволоження. Тривалість життя хвої становить 2-3 роки, що забезпечує стабільність фотосинтетичної діяльності протягом вегетаційного періоду [7]. Сосна звичайна є світлолюбною породою, що потребує освітлення на всіх етапах онтогенезу. Мінімальна повнота для нормального розвитку молодняків становить 0,6-0,7, тоді як оптимальна повнота середньовікових насаджень 8 знаходиться в межах 0,7-0,9 [8]. При зниженні освітленості спостерігається пригнічення підросту та зниження інтенсивності росту. У Лісостепу сосна звичайна починає плодоношення у віці 15-20 років на відкритих місцях і 30-40 років у зімкнутих насадженнях. Урожайні роки повторюються через 3-5 років, а середня маса 1000 насінин становить 5-8 г. Природне поновлення зазвичай відбувається нерівномірно і залежить від стану надґрунтового покриву, зволоження та освітленості. Густота самосіву досягає 3-10 тис. шт./га, однак значна частина підросту відпадає на ранніх етапах розвитку [9]. У борових умовах продуктивність сосни обмежується бідністю ґрунтів і недостатнім зволоженням, тому насадження зазвичай мають нижчі показники запасу (200-300 м³/га). У суборах, навпаки, завдяки кращим ґрунтово- гідрологічним умовам, сосна формує більш продуктивні деревостани із запасом 350-450 м³/га і вище. Це підтверджує важливу роль типу лісорослинних умов у формуванні продуктивності соснових насаджень. Серед основних біологічних особливостей сосни звичайної слід відзначити її відносну стійкість до низьких температур (витримує до -40°С), але водночас чутливість до тривалих посух і високих температур у літній період. Також сосна є вразливою до пожеж, особливо у молодому віці, що має важливе значення для лісогосподарського планування в умовах Лісостепу [6]. Таким чином, сосна звичайна у Лісостепу України характеризується високим потенціалом продуктивності, значною екологічною пластичністю та здатністю формувати різновікові насадження в умовах борів і суборів. Її біолого- морфологічні особливості зумовлюють необхідність застосування диференційованих лісогосподарських заходів, спрямованих на підвищення продуктивності, стійкості та ефективності використання соснових деревостанів. 1.2 Лісотипологічна характеристика соснових насаджень Типологічна структура соснових насаджень досліджуваного регіону 9 відзначається переважанням суборів, частка яких становить близько 65-66 % площі, тоді як бори займають близько 20 %, а інші типи умов (сугруди) – ≈ 13-14%. Такий розподіл визначає особливості росту, формування та продуктивності деревостанів [5]. У борових умовах (А1-С, А2-С) соснові насадження формуються на бідних піщаних ґрунтах, що обумовлює відносно нижчу продуктивність, але високу стійкість до посухи. У суборових умовах (В2-дС) ґрунти більш родючі, що сприяє формуванню продуктивніших деревостанів, часто із домішкою дуба та інших листяних порід [10]. Важливою особливістю є переважання штучного походження соснових насаджень, що обумовлює їх одновікову структуру та знижує біологічну різноманітність. Це, у свою чергу, впливає на їх стійкість до шкідників, хвороб і кліматичних змін [11]. Формування соснових насаджень у борах і суборах визначається взаємодією комплексу факторів: лісорослинних умов, походження деревостанів, густоти та складу насадження. У чистих соснових насадженнях спостерігається накопичення грубого органічного опаду, що призводить до формування кислого гумусу, погіршення структури ґрунту та зниження його аерації. Натомість у мішаних насадженнях за участю листяних порід (дуб, береза, клен) відбувається покращення ґрунтових умов, зростає вміст поживних речовин та підвищується біологічна стійкість деревостанів. Встановлено, що участь листяних порід покращує мінералізацію підстилки, збагачує ґрунт азотом, калієм і фосфором, зменшує розвиток трав’яного покриву, підвищує стійкість насаджень до несприятливих факторів. Таким чином, мішані соснові деревостани є більш стійкими та продуктивними порівняно з чистими культурами (рис. 1.1). 10 Рисунок 1.1 – Особливості формування підросту дуба під наметом соснового деревостану Чигиринського надлісництва (фото О. Лимара) 1.3 Продуктивність соснових деревостанів у різних лісорослинних умовах Продуктивність соснових насаджень значною мірою залежить від типу лісорослинних умов, віку деревостанів та ефективності проведення лісогосподарських заходів. Аналіз наукових досліджень показує, що рівень використання лісорослинного потенціалу становить у свіжих борах – до 77,4 %, у свіжих суборах близько 67,8 %. Найбільш інтенсивний приріст спостерігається у борах у віці 30-50 років (до 84 % використання потенціалу), у суборах – у віці 10-30 років (70-80 %). Це свідчить про те, що саме у ці вікові періоди доцільно максимально оптимізувати лісогосподарські заходи, зокрема рубки догляду, для підвищення продуктивності насаджень [12]. Разом з тим, продуктивність соснових деревостанів часто знижується через надмірну густоту насаджень, недостатню участь листяних порід, несвоєчасне 11 проведення рубок догляду та погіршення санітарного стану. Важливим резервом підвищення продуктивності соснових деревостанів є ефективне використання природного поновлення. Дослідження показують, що у свіжих суборах після проведення рубок часто формується достатня кількість самосіву сосни для створення повноцінних насаджень [13]. Інтенсивність природного поновлення залежить від ступеня мінералізації ґрунту, відстані від джерел насіння (ефективна зона – до 60 м), умов освітлення та зволоження. Використання природного поновлення дозволяє зменшити витрати на створення культур, підвищити адаптивність деревостанів, сформувати більш стійкі насадження. Разом з тим, сучасна практика лісовідновлення часто орієнтована на створення чистих соснових культур, що негативно впливає на довготривалу стійкість насаджень [14]. У сучасних умовах основними проблемами соснових деревостанів є зниження біологічної стійкості монокультур, погіршення санітарного стану, вплив кліматичних змін, недостатнє використання природного поновлення. З метою підвищення продуктивності соснових насаджень доцільно збільшувати частку мішаних насаджень, активно використовувати природне поновлення, оптимізувати густоту деревостанів шляхом рубок догляду, враховувати лісотипологічні умови при створенні культур, застосовувати сучасні методи аналізу, зокрема математичне моделювання для прогнозування розвитку насаджень. Особливу увагу слід приділяти формуванню насаджень із участю дуба (до 30-40 % у суборах і сугрудах), що сприяє підвищенню їх продуктивності та стійкості [15]. У межах виконання кваліфікаційної роботи нами розроблено узагальнену схему підвищення продуктивності соснових деревостанів у різних типах лісорослинних умов (рис. 1.2). Вона базується на сучасних наукових підходах та результатах проведених досліджень і відображає комплекс заходів, спрямованих на формування високопродуктивних і стійких насаджень. 12 Рисунок 1.1 – Карто-схема «Шляхи підвищення продуктивності соснових деревостанів в умовах борів (А) та суборів (В) (розроблено О. Лимаром на основі аналізу літературних джерел) Таким чином, соснові деревостани Чигиринського надлісництва характеризуються значною типологічною різноманітністю, переважанням штучного походження та неоднорідністю продуктивності. Найвищі показники продуктивності формуються у свіжих борах і суборах за умови оптимальної структури насаджень та своєчасного проведення лісогосподарських заходів. Підвищення продуктивності соснових деревостанів можливе за рахунок раціонального використання лісорослинного потенціалу, впровадження мішаних насаджень та удосконалення системи лісовідновлення. 13 2 ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРИТОРІЇ ТА ЛІСОРОСЛИННИХ УМОВ ЧИГИРИНСЬКОГО НАДЛІСНИЦТВА 2.1 Місцезнаходження та площа надлісництва Чигиринське надлісництво розташоване у північно-східній частині Черкаської області та охоплює землі Черкаського і Звенигородського адміністративних районів. Адміністративний центр надлісництва знаходиться за адресою [16]: вул. Черкаська, 77, м. Чигирин, Черкаський район, Черкаська область, 20901. Контакти установи: тел./факс (04730) 2-69-64, електронна адреса: [email protected] Таблиця 2.1 – Адміністративно-організаційна структура та загальна площа Площа покрита Лісництво Загальна площа, га лісом, га 1. Трушівське 5327,1 4955,5 2. Яничанське 5471,3447 5227,2 3. Чорнявське 5628,6 4945,4 4. Матвіївське 6247,8649 5876,8 5. Макіївське 4256,4 3897,7 6. Капітанівське 4993,3 4596,1 7. Тимошівське 5559 5223,1 8. Грушківське 4860 4508,6 9. Богданівське 3313,3 2997,9 10. Чигиринське 4064,505 3675,5 11. Смілянське 4295,4398 3816,5 12. Будянське 4637,5 4277,3 13. Володимирівське 6183,4574 5799,5 14. Городищенське 6663,9 6279,8 15. Мліївське 6393,5 5924,6 16. Сунківське 8060,5 7449,4 17. Креселецьке 6830,9 6464 Разом 92786,6118 85914,9 14 Станом на 01.01.2026 р. загальна площа Чигиринського надлісництва становить 92 786,6118 га. Із цієї площі лісові землі займають 92 786,6 га, у тому числі вкриті лісовою рослинністю землі – 85 914,9 га, що становить 92,3 % від площі лісових земель. Загальний запас деревостанів оцінюється у 22,175 млн м³, з яких на стиглі та перестійні насадження припадає 4 890,52 тис. м³. Площа незімкнутих лісових культур становить 2 407,5 га [16]. З метою наочного відображення просторової організації Чигиринського надлісництва нами було розроблено картографічний матеріал, на якому показано розміщення всіх лісництв, що входять до його складу. Карта дає змогу оцінити територіальну структуру надлісництва, особливості розподілу лісових масивів та їх площі, а також слугує основою для подальшого аналізу природно-лісівничих умов і ведення лісового господарства. Використання такої карти у роботі підвищує наочність дослідження та полегшує сприйняття адміністративно-організаційної структури Чигиринського надлісництва (рис. 2.1). Рисунок 2.1 – Карта-схема поділу Чигиринського надлісництва за лісництвами (розроблено О.О. Лимаром на рснові джерела [16]) 15 Наведені показники свідчать про значний ресурсний потенціал Чигиринського надлісництва та високу частку земель, вкритих лісовою рослинністю. Така характеристика території, лісового фонду та його запасів створює основу для визначення пріоритетних напрямів лісогосподарської діяльності, планування заходів із відтворення лісів, підвищення їх продуктивності та забезпечення ефективного управління лісовими ресурсами. 2.2 Кліматичні умови Відповідно до лісорослинного районування територія Чигиринського надлісництва належить до південної лісостепової підзони, а за фізико- географічним районуванням України до Південно-Придніпровської височинної області Лісостепу. Таке положення зумовлює поєднання відносно сприятливих умов для росту деревної рослинності з проявами посушливості, що суттєво впливає на характер ведення лісового господарства [17]. Клімат району розташування надлісництва є помірно-теплим і помірно континентальним. Для нього характерні коротка малосніжна та порівняно м’яка зима, сухе й тепле літо, а також помірна кількість атмосферних опадів. Серед кліматичних чинників, які негативно впливають на ріст і розвиток лісових насаджень, особливе значення мають пізні весняні заморозки, що можуть пошкоджувати сіянці в розсадниках, генеративні органи дуба й ясена, а також молоді пагони у лісових культурах. Не менш небезпечними є високі літні температури, коли температура поверхні ґрунту може досягати +50…+55 °С, спричиняючи опіки кореневої шийки молодих дерев. Додатковим несприятливим фактором виступають південно-східні суховії у травні, які особливо негативно позначаються на приживлюваності та початковому рості молодих насаджень [18]. 16 2.3 Ґрунтові умови Територія Чигиринського надлісництва за характером рельєфу переважно рівнинна, однак відзначається значною розчленованістю поверхні та наявністю розвиненої яружно-балкової мережі. Такі особливості рельєфу істотно впливають на умови росту лісових насаджень, водний режим території та специфіку ведення лісового господарства [18]. Для прилеглих територій Черкаської області характерна висока частка сільськогосподарських угідь і значний рівень розораності земель, що в минулому сприяло розвитку ерозійних процесів. У зв’язку з цим важливу роль відіграють захисні лісові насадження, створення яких сприяє стабілізації екологічного стану території, зменшенню проявів водної ерозії та підвищенню стійкості ландшафтів. У межах Чигиринського надлісництва, завдяки значній частці земель, вкритих лісовою рослинністю, ерозійні процеси виражені незначно або локально. Лісові насадження виконують важливі ґрунтозахисні, водоохоронні та кліматорегулюючі функції, що має особливе значення в умовах лісостепової зони. Нами, на основі узагальнення літературних джерел та особливостей ґрунтового покриву лісостепової зони Черкаської області розроблено схему ґрунтового профілю Чигиринського надлісництва (рис. 2.2). У схемі відображено основні генетичні горизонти ґрунту, характерні для досліджуваного регіону. У верхній частині профілю представлено лісову підстилку (O), яка складається з органічних решток та відіграє важливу роль у формуванні гумусу. Нижче розташований гумусовий горизонт (A), що характеризується найбільшою родючістю та активною біологічною діяльністю. Перехідний горизонт (AB) відображає поступове зменшення вмісту гумусу та початок процесів вимивання поживних речовин. Ілювіальний горизонт (B) є зоною накопичення глинистих часток та оксидів, що обумовлює його щільнішу структуру. Материнська порода (C) представлена лесовидними суглинками, які є основою формування ґрунту. Найглибше залягає 17 корінна порода (R), що не бере безпосередньої участі у ґрунтоутворювальних процесах. Запропонована схема відображає типову будову ґрунтового профілю та може бути використана для характеристики умов росту лісових насаджень у межах Чигиринського надлісництва (рис .2.2). Рисунок 2.2 – Схема ґрунтового профілю Чигиринського надлісництва (розроблено О.О. Лимаром) Переважаючими ґрунтами на території надлісництва є піщані та опідзолені ґрунти на лесоподібних породах. Серед них поширені сірі та темно-сірі опідзолені ґрунти, а також опідзолені чорноземи різного ступеня оглеєння. Таке поєднання ґрунтових умов зумовлює строкатість лісорослинних умов і впливає на породний склад, продуктивність та стійкість деревостанів [18]. За ступенем зволоження 18 переважна частина ґрунтів належить до свіжих, що загалом є сприятливим для росту основних лісотвірних порід. Землі з надмірним зволоженням займають незначну частку – лише 0,1 % площі вкритих лісовою рослинністю земель. Болота поширені обмежено і займають 14,1 га, що свідчить про незначну частку перезволожених ділянок у структурі лісового фонду надлісництва. 2.4 Характеристика лісівничо-таксаційних показників Чигиринського надлісництва У таблиці 2.2 наведено розподіл лісового фонду Чигиринського надлісництва за функціональними категоріями лісів. Такий поділ дає змогу оцінити співвідношення експлуатаційних, захисних, рекреаційно-оздоровчих та природоохоронних лісів у структурі лісового фонду надлісництва. Таблиця 2.2 – Поділ лісів надлісництва за категоріями захисності [18] Площа за даними Категорії лісів лісовпорядкування га % Ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення Заповідні лісові урочища 671,4 0,7 Пам’ятки природи 576,3 0,6 Заказники 1977,5 2,1 Ліси наукового призначення, включ. генетичні резер. 862,2 0,9 Разом 4087,4 2,8 Рекреаційно-оздоровчі ліси Ліси у межах населених пунктів 322,7 0,3 Лісопаркова частина лісів зелених зон 1180,9 0,7 Лісогосподарська частина лісів зелених зон 16884,4 17,6 Рекреаційно-оздоровчі ліси, поза межами зелен. зон 1146,5 0,6 Разом 19534,5 19,2 Захисні ліси Ліси протиерозійні 282,6 0,3 Ліси уздовж смуг відведення залізниць 1129,3 1,3 Ліси уздовж смуг відведення автомобільних доріг 606,4 0,7 Ліси уздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ 2437,8 2,3 та інших водних об’єктів Байрачні та інші захисні ліси 30088,0 33,8 19 Разом 34544,1 38,4 Експлуатаційні ліси Експлуатаційні ліси 34620,6 39,6 Усього по Чигиринському надлісництву 92786,6 100,0 Таблиця 2.2 відображає розподіл лісового фонду підприємства за функціональними категоріями та свідчить про його багатофункціональне призначення. Найбільшу частку займають експлуатаційні ліси – 39,6 %, що визначає вагоме господарське значення лісового фонду. Майже такою ж є частка захисних лісів – 38,4 %, серед яких переважають байрачні та захисні ліси 33,8 %, що підкреслює важливу ґрунтозахисну та екологічну роль насаджень. Значну площу також займають рекреаційно-оздоровчі ліси – 19 534,5 га (19,2 %). У їх структурі домінує лісогосподарська частина лісів зелених зон – 16 884,4 га (17,6 %), що вказує на важливе значення лісів у забезпеченні рекреаційних та санітарно-гігієнічних функцій. Частка лісів природоохоронного, наукового та історико-культурного призначення є меншою – 4 087,4 га (2,8 %), однак саме ці ліси мають особливу природоохоронну цінність. У межах цієї категорії найбільші площі припадають на заказники – 1 977,5 га (2,1 %) [16, 18]. Лісовий фонд Чигиринського надлісництва відзначається значною типологічною різноманітністю та включає 27 типів лісу, що свідчить про складну структуру лісорослинних умов і різноманітність едафічних та гідрологічних факторів [19]. Найбільші площі займають типи лісу, характерні для суборів і сугрудів, зокрема D2-гД – 61 202,2 га, що є домінуючим типом і визначає загальну лісо-типологічну структуру надлісництва, В1-дС – 5 359,1 га, С2-гсД – 4 167,4 га, А2-С – 3 692 га, А1-С – 2 896,2 га, В2-дС – 2 531 га. Ці типи лісу характеризуються відносно сприятливими умовами для росту сосни звичайної та формування високопродуктивних насаджень. Середню частку площ займають D1-гД – 1 727,2 га, С1-пД – 833,3 га, С2-пД – 680,0 га, С4-Влч – 658,4 га, D3-гД – 549,8 га. Ці типи лісу характеризуються різними умовами зволоження та родючості, що впливає на склад і продуктивність деревостанів. Найменші площі припадають на специфічні або локальні типи лісу, зокрема 20 А3-С – 4,1 га, В4-дС – 1,3 га, В3-дС – 9,6 га, С3-гД – 8,4 га, С2-гД – 68,0 га, D2-клД – 21,0 га, С2-бпД – 38,8 га, С3-ПД – 3,4 га. Їх незначне поширення свідчить про обмеженість відповідних екологічних умов або локальний характер формування. Загалом структура типів лісу Чигиринського надлісництва характеризується переважанням свіжих суборів і дібров, що створює сприятливі передумови для формування продуктивних соснових і мішаних деревостанів. Водночас наявність широкого спектра типів лісу забезпечує високу екологічну різноманітність і потребує диференційованого підходу до ведення лісового господарства. Для оцінки вікової структури лісового фонду надлісництва нами було розраховано відсотковий розподіл насаджень за основними групами віку (рис. 2.3). Це дало змогу визначити співвідношення [17] молодняків, середньовікових, пристигаючих, стиглих і перестійних деревостанів та їхній господарський стан. 20,6 12,2 18,3 49 Молодняки Середньовікові Пристигаючі Стиглі і перестійні Рисунок 2.3 – Розподіл лісів Чигиринського надлісництва за класами віку, % Найбільшу частку становлять середньовікові насадження – 49 %, що свідчить про домінування лісів у фазі активного росту та формування запасу деревини. Значну частку займають стиглі і перестійні насадження – 20,6 %, які мають важливе значення для заготівлі деревини та відновлення лісів. Частка пристигаючих насаджень становить 18,3 %, що характеризує перехідну вікову групу до стиглості. Найменшу площу займають молодняки – 12,2 %, що може свідчити про недостатні 21 темпи відтворення лісів або переважання старших вікових груп. У цілому вікова структура лісів є збалансованою, однак спостерігається переважання середньовікових насаджень, що визначає необхідність посилення заходів лісовідновлення для забезпечення сталого розвитку лісового фонду. Для характеристики структури лісового фонду було проведено розрахунок насаджень за показниками повноти (рис. 2.4). Це дозволило встановити співвідношення деревостанів різної щільності та оцінити загальний рівень зімкнутості насаджень у межах надлісництва. 30000 25992,9 25933,9 25000 20000 15000 12160,5 9953,7 10000 5000 2373,8 66,8 543,5 347,7 0 Повнота 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1 Рисунок 2.4 – Поділ лісів Чигиринського надлісництва за повнотами На графіку відображено розподіл площ лісових насаджень за показниками повноти. Найбільші площі припадають на насадження з повнотою 0,7 та 0,8, які займають відповідно 25 992,9 га і 25 933,9 га, що свідчить про переважання деревостанів із середньою та підвищеною щільністю. Значні площі також мають насадження з повнотою 0,6 (12 160,5 га) та 0,9 (9 953,7 га). Натомість деревостани з низькою повнотою (0,3-0,5) і високою (1,0) займають незначні площі, що вказує на відносно збалансовану структуру лісового фонду за ступенем зімкнутості. Для оцінки продуктивності лісових насаджень, нами, на основі даних Площа, га 22 лісовпорядкування було розраховано площі надлісництва за класами бонітету (рис. 2.5). Це дало змогу встановити, які групи насаджень переважають у структурі лісового фонду та охарактеризувати їх лісорослинний потенціалу. 45000 40051,7 40000 35000 30000 25000 20433,4 20000 15000 9153,8 10000 5529,8 5000 1111,2 955,5 123,5 14,8 0 Бонітет 1Б 1А 1 2 3 4 5 5А Рисунок 2.5 – Розподіл лісів Чигиринського надлісництва за бонітетами Графік відображає розподіл площ лісів Чигиринського надлісництва за класами бонітету, тобто за рівнем їх продуктивності (яка визначається висотою дерев у певному віці). У структурі лісів чітко домінують високопродуктивні насадження І класу бонітету, площа яких становить близько 40 051,7 га, що свідчить про сприятливі лісорослинні умови та високий потенціал деревостанів. Друге місце займають насадження ІІ класу бонітету – 20 433,4 га, які також характеризуються добрими умовами росту. Значну частку становлять і насадження Іа класу – 9 153,8 га, що відносяться до ще більш продуктивних, ніж І клас. У таблиці 2.3 наведено планові та фактичні показники проведення основних видів рубок у Чигиринському надлісництві за 2025 рік. Подані дані дають змогу оцінити інтенсивність ведення лісового господарства, ступінь виконання запланованих заходів, а також співвідношення між рубками догляду, санітарними рубками та рубками головного користування. Загалом фактична площа всіх видів рубок становила 3336 га, що на 472 га Площа, га 23 більше від запланованої (2864 га), а загальний запас деревини досяг 207571 м³ проти запланованих 202788 м³. Це свідчить про перевиконання планових показників за площею та незначне перевищення за запасом. Таблиця 2.3 – Планові та фактичні обсяги рубок догляду та рубок формування та оздоровлення лісів в Чигиринському надлісництві 2025 рік План Факт Вид рубки Заг. запас Заг. запас Площа, га Площа, га в т.ч. ліквід. м³ м³ Освітлення 173 1041 233 3033 Прочищення 248 3824 248 5290 115 Проріджування 129 1290 129 3195 2744/22 Прохідні рубки 983 17500 1057 54483 47759/7871 Разом РД 1533 59008 1667 66001 50618/7893 Вибіркові 1050 69736 1412 44689 40490/3377 санітарні рубки Рубки головного 281 105665 253 96823 82874/37947 користування Всього 2864 202788 3336 207571 174036/49221 Серед рубок догляду найбільшу площу займають прохідні рубки – 1057 га, що перевищує план на 74 га. Водночас саме за цим видом рубок зафіксовано і найбільший фактичний запас – 54 483 м³, що суттєво більше планового показника (17500 м³). Освітлення також виконано з перевищенням плану: фактична площа становила 233 га проти 173 га, а запас – 3033 м³ проти 1041 м³. Рубки прочищення відповідають плану (248 га), проте фактичний запас виявився вищим – 5290 м³ проти 3824 м³. Проріджування проведено в запланованому обсязі за площею (129 га), але із значно більшим фактичним запасом – 3195 м³ проти 1290 м³. У цілому по рубках догляду фактична площа становила 1667 га, що на 134 га більше планової, а запас – 66 001 м³, що перевищує план на 6993 м³. Це свідчить про активне проведення заходів, спрямованих на регулювання густоти насаджень, покращення їх складу та санітарного стану. За вибірковими санітарними рубками спостерігається значне перевищення 24 плану за площею: фактично виконано 1412 га проти 1050 га, хоча за запасом, навпаки, показник нижчий – 44 689 м³ проти 69 736 м³. Така різниця зумовлена проведенням рубок у ослаблених насадженнях. Рубки головного користування проведено на площі 253 га, що дещо менше запланованої (281 га), а фактичний запас склав 96 823 м³ проти 105 665 м³ за планом. Отже, структура рубок у Чигиринському надлісництві за 2025 рік характеризується переважанням рубок догляду та значним обсягом вибіркових санітарних заходів. Фактичні показники свідчать про достатньо високий рівень інтенсивності ведення лісового господарства, орієнтованого не лише на заготівлю деревини, а й на формування продуктивних, стійких і санітарно безпечних деревостанів. 25 3 ПРОГРАМА, МЕТОДИКА ТА ОБСЯГ ВИКОНАНИХ РОБІТ Відповідно до теми кваліфікаційної роботи нами було проведено комплексне дослідження стану, продуктивності та лісотипологічної структури соснових насаджень Чигиринського надлісництва філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України». Основну увагу приділено сосновим деревостанам, що зростають в умовах борів та суборів, оскільки саме ці типи лісорослинних умов є найбільш характерними для формування соснових насаджень і суттєво впливають на їх ріст, запас, бонітет та загальну продуктивність. Методика дослідження передбачала поєднання камерального аналізу матеріалів лісовпорядкування з польовими обстеженнями насаджень [20]. Такий підхід дав змогу не лише узагальнити наявні таксаційні дані, а й перевірити їх безпосередньо в натурі, що підвищує достовірність отриманих результатів. 3.1 Програма досліджень Програмою досліджень передбачалося виконання таких основних завдань: 1) проаналізувати природно-кліматичні та лісорослинні умови надлісництва; 2) вивчити типологічну структуру соснових насаджень Чигиринського надлісництва; 3) відібрати з повидільної бази даних соснові деревостани та згрупувати їх за типами лісу; 4) визначити площі соснових насаджень у борових та суборових лісорослинних умовах; 5) проаналізувати розподіл сосняків за класами віку, бонітетами, повнотою та запасом; 6) провести польові обстеження на пробних площах з метою уточнення стану та продуктивності насаджень; 7) сформулювати висновки та практичні рекомендації щодо підвищення 26 продуктивності соснових деревостанів. На першому етапі дослідження було проведено камеральне опрацювання матеріалів лісовпорядкування та повидільної бази даних Чигиринського надлісництва. Із загального масиву інформації були відібрані виділи, у складі яких сосна звичайна виступає головною або однією з основних лісоутворювальних порід. Після цього здійснювалося групування відібраних соснових деревостанів за такими показниками: тип лісу, тип лісорослинних умов, клас віку, клас бонітету, середня повнота, середній запас, середня висота; середній діаметр. Особливу увагу приділено типам лісу, що безпосередньо пов’язані з формуванням соснових насаджень, зокрема борам і суборам: А1-С, А2-С, В1-дС, В2- дС та іншим типам, у яких сосна має істотну участь у складі деревостанів. Менш поширені типи лісу, частка яких була незначною, об’єднувалися в групу «інші типи лісу», що дало змогу уникнути надмірної деталізації та зробити аналіз більш узагальненим і наочним. Для визначення частки кожного типу лісу в загальній площі соснових насаджень використовували формулу 3.1 [20]: Si Pi = × 100 (3.1) ∑S де, Pi – частка певного типу лісу, %; Si – площа соснових насаджень у відповідному типі лісу, га; ∑S – загальна площа соснових насаджень, га. Цей розрахунок дозволив встановити, які типи лісу мають найбільше значення у формуванні продуктивності соснових деревостанів надлісництва. Польові дослідження проводилися з метою уточнення камеральних даних і безпосередньої оцінки стану соснових деревостанів у натурі. Перед закладанням пробних площ здійснювалися рекогносцирувальні обстеження, під час яких відбиралися найбільш типові ділянки за складом, віком, повнотою, типом лісу та загальним станом насадження. Пробні площі закладалися відповідно до 27 загальноприйнятих методик лісівництва та лісової таксації [21]. Під час польових робіт проводили опис насаджень, оцінювали їх загальний стан, ступінь зімкнутості намету, рівномірність розміщення дерев і наявність ознак ослаблення [22]. За потреби здійснювали вимірювання діаметрів дерев на висоті 1,3 м та висот модельних дерев. Отримані польові матеріали порівнювали з даними повидільної бази. Це дало змогу перевірити достовірність таксаційної інформації, уточнити окремі показники та виявити можливі відхилення між базовими матеріалами і фактичним станом насаджень. 3.2 Обсяг виконаних робіт У процесі виконання кваліфікаційної роботи було здійснено такі види робіт: 1) опрацьовано матеріали лісовпорядкування та повидільну базу даних Чигиринського надлісництва; 2) відібрано соснові деревостани для подальшого аналізу; 3) виконано групування насаджень за типами лісу та типами лісорослинних умов; 4) проаналізовано розподіл соснових деревостанів за класами віку, бонітету та повнотою; 5) розраховано середні таксаційні показники за основними типами лісу; 6) сформульовано висновки та практичні рекомендації щодо підвищення продуктивності соснових деревостанів. Таким чином, застосована програма та методика досліджень дали змогу комплексно оцінити стан і продуктивність соснових деревостанів Чигиринського надлісництва, виявити вплив типологічних умов на їх формування та визначити напрями підвищення продуктивності і стійкості соснових насаджень. 28 4 АНАЛІЗ ПРОДУКТИВНОСТІ СОСНОВИХ ДЕРЕВОСТАНІВ У БОРАХ І СУБОРАХ ЧИГИРИНСЬКОГО НАДЛІСНИЦТВА На відміну від більшості лісів Черкаської області, де переважають дубові насадження, у Чигиринському надлісництві провідною лісотвірною породою є сосна звичайна. Це зумовлено природними умовами території, зокрема значним поширенням алювіальних пісків. У цих умовах створення соснових насаджень мало не лише господарське, а й важливе захисне значення, оскільки вони забезпечували закріплення піщаних масивів і стабілізацію ландшафтів [23]. У результаті аналізу типологічної структури встановлено, що найбільш поширеними едатопами для соснових деревостанів є В2 (свіжий субір), А2 (свіжий бір) і С2 (свіжий сугруд) [24, 25]. Саме в межах цих лісорослинних умов сформована основна частина соснових насаджень підприємства. Показники їх продуктивності порівнювалися між даними польових пробних площ і матеріалами повидільної бази, що дало можливість більш повно охарактеризувати закономірності росту сосни звичайної залежно від умов місцезростання. 4.1 Лісівничо-таксаційна характеристика соснових деревостанів Для встановлення типологічної структури соснових насаджень Чигиринського надлісництва нами проведено розподіл за типами лісу (рис. 4.1). Загалом у структурі соснових деревостанів виділено 21 тип лісу, з яких лише 5 є основними і займають переважну частку площі, тоді як інші типи представлені незначно і в сукупності становлять лише близько 3 %. 29 Інші А1С С лдС А2С 2 В1дС В2дС Рисунок 4.1 – Розподіл типів лісу Чигиринського надлісництва за площею Серед найпоширеніших типів лісу виявлено А1–2-С (перехідний від сухого до свіжого соснового бору), А2 С (свіжий сосновий бір), В2-дС (свіжий дубово- сосновий субір), С2-лдС (свіжий липово-дубово-сосновий сугруд). За результатами аналізу таксаційних матеріалів встановлено, що домінуючим типом лісу в межах соснових насаджень підприємства є В2-дС, частка якого становить 63 % від їх загальної площі. Це свідчить про переважання свіжих суборових умов, які є найбільш сприятливими для формування продуктивних соснових деревостанів у межах досліджуваної території. На території Чигиринського надлісництва соснові деревостани мають переважно штучне походження, тоді як частка природних соснових насаджень становить менше 1 %. Аналіз вікової структури показав, що соснові насадження представлені широким віковим діапазоном – від 10 до 160 років, що свідчить про тривалий період їх створення та різні етапи формування лісового фонду. Така вікова неоднорідність значною мірою пов’язана з особливостями рельєфу території, оскільки соснові культури традиційно використовувалися для закріплення піщаних ділянок, схилів і запобігання розвитку ерозійних процесів. Найбільшу площу займають насадження VII класу віку – 2645,0 га, що свідчить про переважання середньовікових і пристигаючих соснових деревостанів. 30 Водночас із наближенням до віку стиглості площі насаджень поступово зменшуються, тому частка стиглих і перестійних деревостанів є порівняно незначною. Це вказує на певну нерівномірність вікової структури, яка потребує подальшого регулювання в системі ведення лісового господарства. Останніми роками в надлісництві простежується тенденція до збільшення обсягів штучного лісовідновлення, що підтверджується наявністю значної площі молодняків: зокрема, у ІІ класі віку зосереджено 1176,7 га соснових насаджень. Це є позитивною ознакою, оскільки свідчить про відновлення вікової структури та формування майбутнього продуктивного фонду соснових лісів (рис. 4.2). 3000 2500 2000 1500 1000 500 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 Клас віку Рисунок 4.2 – Розподіл площ Чигиринського надлісництва у залежності від класів віку Одними з ключових показників, необхідних для оцінювання стану та продуктивності соснових насаджень, є середні лісівничо-таксаційні характеристики [26]. До них належать середній вік, висота, діаметр, повнота, запас, клас бонітету та середня зміна запасу. Узагальнені результати розрахунків за різними типами лісу наведено в таблиці 4.1. Розрахунки проводилися за основними типами лісу, у яких представлені соснові деревостани Чигиринського надлісництва. Для порівняльного аналізу було Площа, га 31 враховано 7 типів лісу, тоді як менш поширені типи об’єднано в групу «інші типи лісу» [27]. Такий підхід дозволив оцінити вплив лісорослинних умов на продуктивність сосни звичайної та визначити найбільш сприятливі умови її росту. Таблиця 4.1 – Середні таксаційні показники соснових деревостанів Середні лісівничо-таксаційні показники Серед. Тип лісу Вік, Діаметр, Висота, Запас, зміна 3 -1 Повнота Бонітет років см м м ·га запасу, м3 ·га-1 А1-С 54 21,5 18,0 233 4,31 0,72 I,9 А2-С 62 24,6 20,5 288 4,63 0,73 І,8 В1-дС 66 24,8 20,0 294 4,45 0,71 І,б В2-дС 67 26,8 23,0 310 4,64 0,70 І,4 D2-клД 96 35,2 27,5 368 3,82 0,56 І С2-Д 57 22,6 21,0 242 4,23 0,65 І,1 С2-лдС 73 31,4 26,5 389 5,32 0,77 Іа,3 Інші типи 42 18,8 18,0 192 4,57 0,76 І,1 лісу Аналіз таксаційних показників таблиці 4.1 свідчить, що соснові деревостани Чигиринського надлісництва загалом належать до високопродуктивних, оскільки переважають насадження І класу бонітету та вище. Найвищі показники запасу встановлено у типі лісу С2лдС – 389 м³/га та D2клД – 368 м³/га, що пояснюється старшим віком деревостанів, більшими середніми діаметрами та висотами. Найпродуктивнішим за зміною запасу є тип лісу С2-лдС – 5,32 м³/га, що свідчить про найкращі умови росту сосни. У борових умовах (А1-С, А2-С) запас дещо нижчий – 233-288 м³/га, що є закономірним через бідніші піщані ґрунти, проте ці насадження також мають достатньо високий продукційний потенціал. Соснові деревостани Чигиринського надлісництва мають значний потенціал для подальшого росту та накопичення деревини. Проте рівень їх продуктивності залежить від типу лісорослинних умов, що необхідно враховувати при плануванні рубок догляду та заходів лісовідновлення. 32 Для оцінювання продуктивності соснових деревостанів Чигиринського надлісництва було проаналізовано середній запас деревини залежно від класу бонітету та типу лісорослинних умов. Такий підхід дозволяє встановити, у яких едатопах сосна звичайна найповніше реалізує свій продукційний потенціал. Узагальнені результати наведено в таблиці 4.2. Таблиця 4.2 – Продуктивність соснових деревостанів в залежності від типу лісорослинних умов Чигиринського надлісництва Тип лісорослинних умов У Бонітет серед. А0 А1 А2 В1 В2 В3 С1 С2 С3 D1 D2 D3 м3/га Iс – – 205,8 – 403,8 – 135,2 368,5 – – – – 278,3 Iб – 296,9 360,6 345,0 389,1 377,3 348,9 404,7 404,6 208,7 264,6 – 328,8 Iа – 317,5 358,7 364,6 380,0 331,2 239,1 320,5 363,7 123,5 386,1 319,5 318,6 I – 320,5 345,0 345,0 262,6 265,6 270,5 336,1 321,4 259,7 314,6 363,6 309,5 II – 240,1 207,8 242,1 300,9 267,5 193,1 285,2 159,7 173,5 276,4 – 273,8 III 120,5 145,0 204,8 183,3 175,4 – 93,1 174,4 – 154,8 169,5 – 162,6 IV – 103,9 133,3 116,6 94,1 – 39,2 44,1 12,7 – 77,7 V 189,5 100,0 – – – – – – – – – – 144,6 У серед., 154,8 217,6 259,7 266,6 286,2 310,7 188,2 276,4 252,8 184,2 282,2 341,0 251,9 м3/га Аналіз даних таблиці 4.2 свідчить, що найвищі середні запаси деревини сформувалися у деревостанах Iб класу бонітету – 328,8 м³/га, а також Ia – 318,6 м³/га та I класу – 309,5 м³/га, що підтверджує високу продуктивність більшості соснових насаджень. Найнижчі показники характерні для насаджень IV класу бонітету – 77,7 м³/га, що пов’язано з менш сприятливими умовами росту або зниженням повноти й запасу після проведення лісогосподарських заходів. За типами лісорослинних умов найбільший середній запас відмічено у D3 – 341,0 м³/га, B3 – 310,7 м³/га, B2 – 286,2 м³/га, D2 – 282,2 м³/га та C2 – 276,4 м³/га. Найменші значення спостерігаються в умовах A0 – 154,8 м³/га, що є закономірним для бідних борових місцезростань. Загалом середній запас соснових деревостанів 33 становить 251,9 м³/га, що свідчить про достатньо високий рівень продуктивності насаджень Чигиринського надлісництва та залежність їх росту від трофності й зволоження ґрунтів. Для оцінки продуктивності лісового фонду було проаналізовано розподіл площ деревостанів за класами бонітету. Як видно з рис. 4.3, на території Чигиринського надлісництва частка низькопродуктивних насаджень є незначною, а переважна більшість площ зосереджена в межах І класу бонітету, що свідчить про відповідність головної породи наявним лісорослинним умовам. 8000 6830 7000 6000 5000 4000 3260 3000 2230 2000 1000 320 560 40 0 Бонітет Іb і > Іа І ІІ ІІІ IV Рисунок 4.3 – Диференціація деревостанів за класами бонітету Найбільшу площу займають насадження І класу бонітету – 6830 га, що свідчить про переважання високопродуктивних деревостанів. Значні площі також припадають на ІІ клас (3260 га) та Іа клас (2230 га), тоді як насадження Іб і вище, ІІІ та IV класів представлені значно менше – відповідно 320, 560 і 40 га. Загалом це вказує на достатньо високий рівень продуктивності лісового фонду. Розподіл деревостанів за повнотою є важливим показником структури лісового фонду та ефективності ведення лісового господарства. Він дозволяє оцінити, які насадження переважають за ступенем зімкненості. Нами, на основі аналізу даних було побудовано для наочності діаграму розподілу площ надлісництва за повнотами (рис. 4.4) Площа, га 34 7000 5765,6 6000 5000 3800 4000 3000 2000 1500 1500 1000 400 100 0 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 Повнота Рисунок 4.4 – Просторова структура деревостанів за повнотою Найбільшу площу займають насадження з повнотою 0,8 – ≈ 44 % від загальної площі (5765,6 га), що свідчить про домінування високоповнотних деревостанів. Значні площі також припадають на повноти 0,7 – 29 % (3800 га), тоді як повноти 0,6 і 0,9 становлять по близько 11-12% кожна (по 1500 га). Низькоповнотні насадження (0,4-0,5) займають незначну частку – менше 5 %. Це вказує на добре сформовану структуру лісу та ефективне ведення лісового господарства. 4.2 Таксаційна характеристика пробних площ соснових деревостанів у борах і суборах Чигиринського надлісництва У ході виконання дослідження проведено польові обстеження на території Чигиринського надлісництва, під час яких закладено 7 пробних площ у найхарактерніших типах лісорослинних умов регіону – А2-С (бори), В2-дС (субори) та С2-лдС. Вибір зазначених типів лісу зумовлений їх репрезентативністю у структурі лісового фонду та суттєвими відмінностями едафічних і гідрологічних умов, що визначають особливості росту та продуктивності соснових деревостанів. Дослідні ділянки (табл. 4.3) охоплюють насадження віком від 64 до 117 років, що дозволяє оцінити продуктивність сосни звичайної у середньовікових, пристигаючих, стиглих і перестійних деревостанах. Площа, га 35 Таблиця 4.3 – Характеристика пробних площ соснових деревостанів у борах і суборах Чигиринського надлісництва № Склад Запас, пробної Тип лісу Вік, років Бонітет Повнота насадження м3·га-1 площі 1 10Сз+Дз C2-лдС 77 І 0,83 346 2 10Сз А2-С 64 І 0,65 287 3 9Сз1Бп B2-дС 87 І 0,64 422 4 10Сз+Дз B2-дС 74 І 0,75 462 5 10Сз+Бп B2-дС 64 Іa 0,62 306 6 8Сз2Дз B2-дС 117 Іa 0,65 300 7 9Сз1Дз C2-лдС 97 Іa 0,93 479 Аналіз даних показав, що за бонітетом усі деревостани належать до високопродуктивних – І та Іа класів, що свідчить про сприятливі умови росту сосни в досліджуваних типах лісорослинних умов. Повнота насаджень змінюється від 0,62 до 0,93, тобто пробні площі представлені переважно середньо- та високоповнотними деревостанами. Найвищий перерахований запас зафіксовано на ПП 7 у типі лісу C2-лдС – 479 м³/га, що пов’язано з високою повнотою 0,93, віком 97 років і Іа класом бонітету. Також значний запас має ПП 4 у типі B2-дС – 462 м³/га, що підтверджує високу продуктивність соснових деревостанів у суборових умовах. Найменший запас спостерігається на ПП 2 у типі А2-С – 287 м³/га, що є закономірним для борових умов, які характеризуються біднішими ґрунтово- гідрологічними властивостями порівняно із суборами та складнішими типами лісу. Нижче наведемо детальну лісівничо-таксаційну характеристику закладених пробних площ, що відображає особливості структури та стану соснових деревостанів у різних типах лісорослинних умов. Опис кожної ділянки виконано з урахуванням її місцезнаходження, складу насадження та основних таксаційних показників. Пробна площа № 1 розташована на території Чигиринського надлісництва, Трушівського лісництва, у кварталі 63, виділі 8. Площа виділу становить 10,0 га, рельєф місцевості рівнинний. Насадження сформоване переважно сосною 36 звичайною із незначною домішкою дуба звичайного(10Сз+Дз). Середній діаметр дерев становить 31,4 см, середня висота – 26,5 м (рис. 4.5). Тип лісу – свіжий липово-дубовий сосновий сугруд (С2-лдС). Надґрунтовий покрив щільний, добре задернілий, переважно представлений злаковою рослинністю, з домінуванням куничника наземного (Calamagrostis epigejos). Природне поновлення виражене слабо та представлене поодинокими екземплярами дуба звичайного. Рисунок 4.5 – Вигляд пробної площі № 1 (фото О. Лимара) Пробна площа № 2 розташована на території Чигиринське надлісництва, у межах Трушівського лісництва, квартал 26, виділ 3. Площа виділу становить 4,7 га, рельєф ділянки рівнинний, що зумовлює відносно однорідні умови формування деревостану. Насадження є чистим сосновим деревостаном зі складом 10Сз, що характерно для умов свіжого соснового бору. Середній діаметр дерев становить 24,6 см, середня висота – 20,5 м, що свідчить про достатньо високий рівень росту сосни звичайної в даних лісорослинних умовах. Тип лісу – свіжий сосновий бір (А2- С), який характеризується порівняно бідними едафічними умовами та обмеженим 37 видовим різноманіттям рослинного покриву. Надґрунтовий покрив на ділянці розвинений слабо: трав’яна рослинність майже відсутня, лише поодиноко трапляється куничник наземний (Calamagrostis epigejos). Основну роль у живому надґрунтовому покриві відіграє зелений моховий ярус, який поширений майже по всій площі ділянки, що є типовою ознакою борових умов (рис. 4.6). Природне поновлення представлене переважно сосною звичайною, яка трапляється у розривах намету деревостану, орієнтовною густотою близько 450 шт./га. Однак його стан оцінюється як незадовільний, що може бути пов’язано з недостатньою кількістю життєздатного підросту, конкуренцією з боку мохового покриву та специфічними умовами освітлення під наметом деревостану. Дуб звичайний у складі природного поновлення трапляється поодиноко, що вказує на обмежені можливості формування змішаного складу насадження в умовах свіжого соснового бору. Рисунок 4.6 – Вигляд пробної площі № 2 (фото О. Лимара) Пробна площа № 4 розташована на території Чигиринського надлісництва, у 38 межах Трушівського лісництва, квартал 43, виділ 6 (рис. 4.7). Площа виділу – 7,4 га, рельєф ділянки рівнинний, що забезпечує однорідні умови росту деревостану. Насадження сформоване сосною звичайною та незначною домішкою дуба звичайного (10Сз+Дз), що є типовим для свіжих суборових умов. Рисунок 4.7 – Вигляд пробної площі № 4 (фото О. Лимара) Середній діаметр дерев становить 26,8 см, середня висота – 23,0 м, що свідчить про високий рівень таксаційного розвитку деревостану та сприятливі умови для росту сосни звичайної. Тип лісу – свіжий дубово-сосновий субір (В2-дС), який характеризується кращими едафічними умовами порівняно з борами та забезпечує формування більш продуктивних соснових насаджень. Живий надґрунтовий покрив на ділянці розріджений, представлений переважно злаковими видами, а також купеною лікарською (Polygonatum odoratum) і зірочником гайовим (Stellaria nemorum). Значне поширення зеленого мохового ярусу свідчить про збереження типових рис суборових лісорослинних умов. Природне поновлення представлене переважно сосною звичайною, яка 39 зосереджена здебільшого по периферії виділу, з орієнтовною густотою близько 300 шт./га. Така кількість підросту є недостатньою для забезпечення рівномірного природного відновлення деревостану по всій площі ділянки. Дуб звичайний у складі поновлення трапляється поодиноко, що вказує на обмежену участь листяних порід у формуванні майбутнього складу насадження. Основні таксаційні показники інших дослідних ділянок узагальнено в таблиці 4.3. Наведені дані свідчать, що запаси деревини на більшості пробних площ є достатньо високими та загалом відповідають типам лісорослинних умов, віковій структурі й бонітетній характеристиці соснових деревостанів. Водночас на ділянці № 6 простежується відносне зниження запасу деревини порівняно з іншими дослідними ділянками. Це можна пояснити перестійним віком насадження, у якому інтенсивність приросту поступово зменшується, а частина дерев може втрачати приріст через вікові зміни, конкуренцію та природне зрідження деревостану. Подібна закономірність простежується також за матеріалами повидільної бази даних, що підтверджує відповідність отриманих польових результатів загальній динаміці продуктивності соснових насаджень у досліджуваних типах лісорослинних умов (рис. 4.8). Для зіставлення фактичного стану соснових деревостанів із матеріалами лісовпорядкування було проведено порівняльний аналіз запасів деревини за основними типами лісу. Таке порівняння дозволяє оцінити відповідність польових таксаційних даних показникам повидільної бази та виявити можливі відмінності, зумовлені структурою вибірки, віком і повнотою насаджень. 40 450 405 405 400 350 310 290 300 300 280 Польові 250 дослідження 200 150 Повидільна база даних 100 50 0 A2 B2 C2 Тип лісорослинних умов Рисунок 4.8 – Порівняння запасів соснових деревостанів за даними пробних площ та повидільної бази даних На рис. 4.8 простежується різниця між запасами деревини, визначеними за результатами польових досліджень, та даними повидільної бази. У більшості випадків запаси на пробних площах є вищими порівняно з узагальненими даними бази, що може пояснюватися меншою кількістю польових спостережень, вибірковим характером закладання пробних площ, а також нерівномірною віковою структурою досліджуваних деревостанів. Польові ділянки переважно репрезентують середньо- та високоповнотні насадження з відносно високими таксаційними показниками, тоді як повидільна база охоплює ширший спектр насаджень різного віку, повноти та продуктивності. Окремої уваги заслуговує вікова структура соснових деревостанів. За результатами аналізу встановлено, що площа молодняків є меншою порівняно із середньовіковими, пристигаючими та стиглими насадженнями. Така диспропор- ція свідчить про недостатню інтенсивність лісовідновних процесів після проведення рубок та про недостатню ефективність заходів зі сприяння природному поновленню та створення лісових культур. У перспективі це може призвести до зменшення площ молодших вікових груп сосни та порушення безперервності формування соснових деревостанів у межах надлісництва. Запас, м³/га 41 4.3 Економічна ефективність створення лісових культур сосни звичайної Збільшення лісистості території України є важливим завданням не лише з економічної, але й з екологічної точки зору, оскільки сприяє покращенню стану навколишнього природного середовища, підвищенню стійкості екосистем та збереженню біорізноманіття [29]. У цьому контексті підвищення обсягів створення лісових культур у Чигиринському надлісництві є необхідною умовою для забезпечення сталого ведення лісового господарства та формування високопродуктивних соснових деревостанів. Зважаючи на те, що природне поновлення сосни звичайної в досліджуваних умовах часто є недостатньо ефективним через низьку конкурентоспроможність підросту на початкових етапах розвитку та можливу заміну головної породи менш цінними деревними видами, доцільним є створення штучних лісових культур. У зв’язку з цим у межах дипломної роботи розроблено розрахунково-технологічну карту (табл. 4.4) для створення лісових культур сосни звичайної в умовах найбільш поширеного типу лісорослинних умов – В2-дС (свіжий дубово-сосновий субір). У таблиці наведено повний комплекс лісокультурних заходів – від підготовки ґрунту до догляду за культурами – із зазначенням складу агрегатів, норм виробітку, витрат пального, трудових ресурсів та матеріальних витрат на 1 га. Технологічна схема передбачає поетапне виконання робіт, включаючи механізовану підготовку ґрунту (оранку, боронування, культивацію), підвезення садивного матеріалу, садіння культур, а також подальший догляд за ними. Створення культур запроектовано за схемою розміщення 2,5 × 0,75 м, що забезпечує густоту близько 5,3 тис. шт./га, що відповідає умовам суборів та дозволяє сформувати достатньо продуктивні деревостани за оптимального використання ресурсів. Водночас передбачено проведення доповнення культур у розмірі 30 % для забезпечення нормативної густоти насаджень. Запропонована технологія враховує сучасні вимоги до ведення лісового господарства та передбачає раціональне поєднання механізованих і ручних робіт. 42 Економічна доцільність створення лісових культур визначається співвідношенням витрат на їх закладання та догляд і потенційних втрат продуктивності у випадку недостатньо ефективного природного поновлення. Разом з тим, найбільш раціональним підходом є комбіноване застосування природного та штучного відновлення, що дозволяє зберегти генетичну різноманітність насаджень і водночас забезпечити їх належну повноту та продуктивність. Особливо це актуально для цінних лісових масивів, де природне поновлення доцільно максимально зберігати та використовувати [30]. Таблиця 4.4 – Розрахунково-технологічна карта створення лісових культур сосни звичайної Праця, Норма Сіянці, Пальне, Вартість, Види робіт Агрегат люд.- виробітку тис. шт кг грн/га дні Зрізування пнів МТЗ-82+МПП-75 3,0 – 30 0,25 520 Нарізання борозен ДТ-75+ПКЛ-70 5,0 – 18 0,2 410 Боронування ДТ-75+БДТ-2,5 8,0 – 10 0,1 260 Культивація (4 рази) МТЗ-82+КРН 6,0 – 16 0,3 480 Осіннє розпушення ДТ-75 7,0 – 12 0,15 300 Підвезення сіянців ГАЗ-53 6,93 – 8 0,2 240 Передпосадкове ДТ-75 6,0 – 9 0,2 270 боронування Садіння (5,33 тис. шт) ручне 0,8 5,33 – 12 1800 Доповнення (30 %) ручне 1,0 1,6 – 4,5 540 Догляд МТЗ-82 4,0 – 22 1,5 620 (12 культивацій) Осіннє розпушення МТЗ-82 5,0 – 15 0,6 320 (3 рази) Прополювання ручне 0,6 – – 6,0 650 У таблиці наведено розрахунково-технологічну карту створення лісових культур сосни звичайної, яка відображає повний комплекс робіт із підготовки ґрунту, садіння та догляду за культурами з розрахунком витрат на 1 га. Технологічна схема передбачає створення культур за схемою 2,5 × 0,75 м, що забезпечує густоту близько 5,3 тис. шт./га, з урахуванням доповнення – до 6,9 тис. шт./га. 43 Загальні витрати на створення лісових культур становлять близько 7,5-8,2 тис. грн/га, при цьому витрати пального складають орієнтовно 130-150 кг/га, а трудові витрати – близько 25 люд.-днів/га. Найбільш трудомісткими є процеси садіння (близько 12 люд.-днів/га) та догляду за культурами, зокрема прополювання та багаторазова культивація. Значну частку витрат формують також підготовчі роботи – зрізування пнів, обробіток ґрунту та підвезення садивного матеріалу. Таким чином, наведена технологічна карта дозволяє обґрунтувати як технологічну послідовність створення лісових культур, так і їх економічну доцільність, забезпечуючи формування продуктивних соснових деревостанів у відповідних лісорослинних умовах. 44 ВИСНОВКИ 1. Типологічна структура лісового фонду Чигиринського надлісництва є достатньо різноманітною і налічує 21 тип лісу. Водночас найбільші площі займають п’ять основних типів лісу, тоді як частка інших типів є незначною і сумарно становить ≈ 3 %. Це свідчить про виражене домінування окремих типів лісорослинних умов у структурі підприємства. 2. Соснові деревостани досліджуваної території характеризуються високим рівнем продуктивності. Більшість насаджень належить до І та вищих класів бонітету, що вказує на сприятливі умови росту сосни звичайної в межах основних типів лісу. За показником повноти деревостани переважно належать до середньоповнотних, а за віковою структурою – до середньовікових, пристигаючих і стиглих насаджень. 3. Найвищою продуктивністю серед основних типів лісу характеризується С -лдС, де показник продуктивності становить 5,32 м³·га⁻1 2 . Це пояснюється кращими ґрунтовими та гідрологічними умовами порівняно з боровими й суборовими типами, а також вищим класом бонітету деревостанів. Отримані результати свідчать, що соснові насадження на території лісгоспу мають значний потенціал росту та формування високих запасів деревини. 4. Низькопродуктивні насадження на території Чигиринського надлісництва займають незначну частку. Деревостани здебільшого мають у складі не менше 8 одиниць сосни звичайної, що підтверджує домінувальну роль цієї породи в досліджуваних типах лісорослинних умов. Віковий діапазон пробних площ становить від 64 до 117 років, що дозволяє оцінити продуктивність сосни в різних фазах розвитку деревостанів. 5. За типами лісорослинних умов найбільший запас за матеріалами аналізу має D3 – 341 м³/га, а найменший – А0, де запас становить 154,8 м³/га. Така закономірність є очікуваною, оскільки зі збагаченням ґрунтових умов і покращенням зволоження зростає потенційна продуктивність деревостанів. Отже, 45 сосна звичайна загалом відповідає досліджуваним лісорослинним умовам і демонструє стабільну продуктивність. 6. Порівняння польових досліджень із повидільною базою даних показало, що запаси на пробних площах переважно перевищують середні показники бази. Це пов’язано з обмеженою кількістю польових ділянок, їх вибірковим розташуванням у відносно продуктивних насадженнях, а також нерівномірною віковою структурою деревостанів. Тому результати польових обстежень доцільно розглядати як уточнюючий матеріал, що доповнює, але не повністю замінює дані повидільного обліку. 7. Наявна вікова структура соснових деревостанів вказує на певний дефіцит молодняків, площа яких істотно поступається середньовіковим, пристигаючим і стиглим насадженням. За умови збереження такої тенденції в майбутньому можливе поступове скорочення площ соснових деревостанів молодших вікових груп, що потребує посилення заходів із лісовідновлення, сприяння природному поновленню та створення лісових культур сосни звичайної. 46 РЕКОМЕНДАЦІЇ НАДЛІСНИЦТВУ На основі проведених досліджень та аналізу таксаційних показників соснових деревостанів у різних типах лісорослинних умов Чигиринського надлісництва доцільно запропонувати такі заходи, спрямовані на підвищення продуктивності та стійкості насаджень: З метою оптимізації вікової структури деревостанів та забезпечення безперервності лісовідновного процесу необхідно збільшити обсяги створення лісових культур сосни звичайної, враховуючи її провідну роль у формуванні насаджень і важливе екологічне значення в умовах борів і суборів. Враховуючи наявність природного поновлення сосни звичайної, доцільно здійснювати систематичний облік та оцінку стану підросту, з подальшим впровадженням заходів щодо його збереження та догляду. Це дозволить підвищити ефективність природного відновлення та скоротити витрати на штучне лісовідновлення. Перед проведенням заходів зі сприяння природному поновленню необхідно проводити оцінку стану надґрунтового покриву, зокрема ступеня розвитку злакової рослинності. У разі її значного поширення доцільним є застосування мінералізації ґрунту як ефективного способу покращення умов для проростання насіння сосни звичайної. З метою підвищення приживлюваності та зменшення відпаду лісових культур доцільно удосконалити схеми створення насаджень, оптимізуючи густоту та просторове розміщення сіянців відповідно до конкретних типів лісорослинних умов. Для підвищення біологічної стійкості та довговічності деревостанів доцільно впроваджувати формування змішаних насаджень із введенням супутніх деревних порід (берези, дуба та інших), що сприятиме покращенню екологічної стійкості та підвищенню продуктивності лісових екосистем. 47 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Манойло В.О. Соснові ліси пристепових борів Лівобережної України та оптимізація їх вирощування: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. с.-г. наук. Xарків, 2006. 19 с. 1. Koval, I. M., Bräuning, A., MelnikЕ. E., & Voronin, V. O. Дендрокліматологічні дослідження сосни звичайної в насадженні Лівобережного лісостепу України. Людина та довкілля. Проблеми неоекології, 2017. Вип. 28. С. 66–73. https://doi.org/10.26565/1992-4224-2017-28-07 3. Ткач, В.П., Тарнопільська, О.М., Орлов, О.О. (2024). Типів лісових формацій України в системі європейських класифікацій. Друкарня Мадрид. 416 с. https://doi.org/10.33220/2024.978-617-8254-23-0 4. Schmied, G., Kappen, J., del Río, M., Moser, W. K., Gundale, M. J., Hilmers, T., ... Pretzsch, H. (2025). Positive mixture effects in pine–oak forests during drought are context-dependent. Plant Biology, 24, 1–16. https://doi.org/10.1111/plb.70030 5. Остапенко, Б.Ф., Федець, І.П., Пастернак, В.П. (1998). Типологічне різноманіття лісів України. Зона широколистяних лісів. Харків: Видавництво ХДАУ ім. В. В. Докучаєва. 127 с. 6. Заячук В.Я. Дендрологія: видання друге зі змінами та доповненнями. Підручник. Львів: Сполом. 2014. 676 с. 7. Криницький, Г.Г., Скольський, І.М., Криницька, О.Г., Луців, Н.Г., Яхницький, В.Й. (2021). Біотична стійкість Pinus sylvestris L. у сугрудових лісостанах Львівського Розточчя. Наукові праці Лісівничої академії наук України, 23, 50–57. 8. Гром'як, О.Ю., Гриник, Г.Г., Гром'як, Ю.О. (2012). Соснові ліси Українського Розточчя: структурно-типологічний аналіз. Науковий вісник НЛТУ України, Вип. 22(5), С. 25–29. 9. Дебринюк, Л.-О. Ю., Данчук, О. Т., Криницький, Г. Т. (2025). Продуктивність соснових і дубово-соснових деревостанів Страдчівського 48 навчально-виробничого лісокомбінату. Науковий вісник НЛТУ України, Вип. 35(3), С. 16–24. https://doi.org/10.36930/40350302 10. Гордієнко, М.І., Гордієнко, Н.М. (2005). Лісові властивості деревних рослин. Київ: Вістка. 818 с. http://www.irbis-nbuv.gov.ua/publ/REF-0000089873 11. Назаренко С.В., Коханий С.Г. Види сосни, придатні для залісення Нижньодніпровських пісків. Лісівництво і агролісомеліорація. 2008. Вип. 113. С. 194–196. 12. Генсірук С.А. Ліси України. Львів, 2002. 496 с. 13. Маурер В.М., Озадовський В.Б. Природне поновлення соснових насаджень в умовах свіжих суборів. Науковий вісник НАУ. 1997. Вип. 46. С. 89–96. 19 с. 14. Гордієнко М.І., Шлапак В.П., Бойчук А.Ф., Рибак В.О., Маурер В.М., Гордієнко Н.М., Ковалевський С.Б. Культури сосни звичайної в Україні. Київ, 2002. 872 с. 15. Назаренко В.В., Пастернак В.П. Закономірності формування типів лісу Лісостепу Харківщини: монографія. Харків: Планета-Прінт, 2016. 192 с. 16. Звіт для громадськості Чигиринського надлісницва філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України» за 2025 рік. https://e-forest.gov.ua/wp- content/uploads/2026/03/Rezultaty-monitorynhu_Chyhyrynske-nadlisnytstvo.pdf 17. Проект організації та розвитку лісового господарства в ДП «Чигиринське ЛГ» 2004 року 122 с. 18. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Черкаській області у 2021 роціhttps://mepr.gov.ua/wp- content/uploads/2022/10/Regionalna-dopovid-CHerkaska-ODA-2021.pdf 19. Остапенко Б.Ф., Ткач В.П. Лісова типологія: навчальний посібник. Харків: ХДАУ ім. В. В. Докучаєва, УкрНДІЛГА ім. Г. М. Висоцького, 2002. 204 с. 20. Лісова таксація. Методичні вказівки для використання польової ГІС Field- Map студентами факультету лісового господарства (2008). [В.П. Пастернак, І.Ф. Букша, Л.І. Ткач та ін.]. Харків: ХНАУ. 59 с. 49 21. Площі пробні лісовпорядні. Метод закладання. (2006). СОУ 02.02-37- 476:2006. [Чинний від 2007-05-01]. Київ: Мінагрополітики України. 22. Культури сосни звичайної в Україні / [М.І. Гордієнко, В.П. Шлапак, А.Ф. Гойчук та ін.] Київ: Ін-т аграр. економіки УААН, 2002. 872 с. 23. Коваль І.М. Вплив клімату та забруднення на динаміку радіального приросту сосни звичайної в Лісостеповій зоні. Вісник Харківського національного аграрного університету імені В.В. Докучаєва. Серія «Ґрунтознавство, агрохімія, землеробство, лісове господарство. 2017. Вип. 1. С. 209–212. 24. Пастернак В.П., Гірс О.А., Назаренко В.В. Екологічна стиглість соснових деревостанів північного сходу України. Вісник ХНАУ ім. В.В. Докучаєва. 2010. № 4. С. 148–152. 25. Шамрай А.Є., Лакида П.І. Типологічна структура соснових лісів Черкаського бору. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. 2012. Вип. 171. Ч. 3. С. 248–252. 26. Олійник, І.Я., Загвойська, Л.Д., Куриляк, В.М., & Шведюк Ю.В. Продуктивність соснових деревостанів природного і штучного походження в умовах Малого Полісся. Наукові праці Лісівничої академії наук України, 2014. Вип. 12. С. 159–165. 27. Тарнопільська О.М. Динаміка деревного намету в культурах сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) різної густоти. Лісівництво і агролісомеліорація, 2003, С. 151–157. 28. Фучило Я.Д., Рябухін О.Ю. Природне поновлення соснових лісів східного Полісся. Науковий вісник НЛТУ України. 2011. Вип. 21.8. С. 58-61. 29. Яроцький В.Ю., Пивовар Т.С., Пастернак В.П., Гармаш А.В. Структура лісових насаджень сосни звичайної лівобережного лісостепу України. Науковий вісник НЛТУ України. 2016. Вип. 26.4. С. 53–59. https://doi.org/10.15421/40260408 30. Гордієнко М.І., Гузь М.М., Дебринюк Ю.М., Маурер В.М. Лісові культури. Львів: Камула, 2005. 608 с. 52 MIHICTEPCTBO OCBITH IH AYKM YKPAÎHM YEPKACHKHÄ IEPKABHMÄT EXHOJIOTIYHMMY HIBEPCHTET DakynbTeT TeXHOoriň, 6yıİBHHLTBa Ta paujoHaNbHOro ipuponokopHcTYBaHHA (HasBa (haxynbTeTy) Kacenpa iicO BOoro rocnonapcTBa Ta pauiOHaIbHOro mpupoIOOHcTYBaHHA (noBHa HaIBa kapeupn) «o 3aycTy 101yHeHo» 3aB. Kahenpu JTPII Iupi(ziHaiu jYatHE, nMEPsmiTHc) pissHmHe) C «O» 2026 p. TPAOI4HA JOKYMEHTAỊIA nO KBATihikaaižnoi po6oTH Őaka JI a B pa (ocaiTHBO-KBanihikauiÄHHÄ piBeHb) Ha TeMy: «lpoIVKTHBHICTH COCHOBHX 1epeBoCTAHİB B YMOBAx 6opiB Ta cy6opiB IurupHHCEKOrO HaLJİCHHITBa ɖpiniï «leHTpaJbHHH IICOBHM o¢ic» Il «Jicn YKpaiHH» » (Ha3Ba TeMH 3riJHO Hakasy) BuKOHaB: 3106yBaY BAIOi oCBİTH 4 Kypcy, rpyu JI-27 CnenjanbHOCTİ: 205 «JlicoBe rOCInONapeTBO» (uHop i Ha3Ba HanipAMy niaroTO BKH, CneuianbHOcri) JIuMap OieKcaHIp OIeKcaHIpOBHY (npisBuue, im'a, no 6aTbKOBİ 3n06yBaya BHIOŤ OCBİTH) KepiBHHK OKcaHa TKATYK (npi3BHue Ta iHiųianH) HopMOKOHTPOMb IHDina YEMEPHC (npisBHue Ta iHiuianH) 3acBinyy O, IIo y uiň KBanioikaųiŽHİĂ poóoTİ HeMae 3ano344yeHE 3 npaus iHIHX aBTopiB 6e3 BiņNOBiJHHX NoCHJIAHL 3106yBau BHIOİ OCBiTH ninHc) 1 Слайд 1 Слайд 2 2 Слайд 3 Слайд 4 3 Слайд 5 Слайд 6 4 Слайд 7 Слайд 8 5 Слайд 9 Слайд 10 6 Слайд 11 Слайд 12 7 Слайд 13 Слайд 14 8 Слайд 15 Слайд 16 9 Слайд 17 Слайд 18 10 Слайд 19 Слайд 20 11 Слайд 21