1. Repository at ChSTU
  2. Випускні кваліфікаційні роботи
  3. Бакалавр
  4. 205 Лісове господарство (Лісове господарство)
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9865
Title: Досвід відтворення дібров у Чигиринському надлісництві філії "Центральний лісовий офіс" ДП "Ліси України"
Authors: Максимчук, Руслан Тарасович
Осинський, Олександр Юрійович
Keywords: дуб звичайний;лісовідновлення;посів жолудів;відкрита коренева система;закрита коренева система;садивний матеріал;лісові культури;діброви;чигиринське надлісництво
Issue Date: 5-Jun-2026
Abstract: Випускна кваліфікаційна робота бакалавра: 72 сторінки, 14 рисунків, 8 таблиць, 32 літературних джерела, мультимедійна презентація. Мета роботи – узагальнення досвіду відтворення дібров у Чигиринському надлісництві філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України», а також оцінювання ефективності створення лісових культур дуба звичайного різними видами садивного матеріалу. Об’єкт дослідження – лісові культури дуба звичайного, створені в умовах свіжої діброви із застосуванням садивного матеріалу із закритою кореневою системою, відкритою кореневою системою та посівом жолудів. У бакалаврській кваліфікаційній роботі узагальнено наукові та виробничі підходи до відтворення дібров, охарактеризовано природно-кліматичні й лісорослинні умови району досліджень, а також подано загальну характеристику Чигиринського надлісництва філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України». Окрему увагу приділено аналізу поширення дубових насаджень, сучасному стану штучного лісовідновлення дуба звичайного та особливостям використання садивного матеріалу із закритою кореневою системою.
URI: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9865
Appears in Collections:205 Лісове господарство (Лісове господарство)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
КРБ О. Осинський, 05.06.2026.pdf
  Restricted Access		14.77 MBAdobe PDFView/Open Request a copy
Show full item record


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text 
4 
"IEPKACLKHĂ CHERCASSY 
IEPKABHHİ STATE 
TEXHOJIOrT4HHủ TECHNOLOGICAL 
YHIBEPCHTET UNIVERSITY 
205 «JlicoBe rocnonapcTBO 
Kapenpa JlicoBOro rocn01apcTBa Ta pauiOHaIbHoro ipupO1OKOPHCTY BaHHA 
A HOTAIIIA 
Ha KBAnidhikaniiny po6ory 6aKalaBpa 
3106yBa4a BHIỊOï oCBİTH OeHHCBKoro OneKcaHIpa KOpiüoBHYa 
(npisBHuue, iHiuiann) 
Ha TeMy: «AocBin BiJTBOpeHHA JiốpOB y YurupHHCBKOMY HANIİCHHuTBİ þiniü 
<leHTpalbHHÄ JicoBHň odþic» III «JlicH YkpaïHH» 
BuiycKHa KBaJTihiKanižHa po60Ta 6akanaBpa: 72 C., 14 pucyHKİB, 8 TaőJIMb, 32 
JIITepaTYpHHX 1DKepeNa, MYJJLTMMeNIMHa ipezeHTaliA, 
Mera po60TH y3araibHeHHA IOCBİIY BİITBOPeHHA A1ŐpOB y urupHHCBKOMY 
HanuiCHHITBİ iiï «leHTpaJbHHň icoBHṁ oğic» III «JicH yKpaiHH», a TaKOK 
OİHIOBaHHA eHeKTHBHOCTỈ CTBOPpeHHA NİcOBHX KyJIbTYP Iyõa 3BHyažHOrO_ pi3HHMH 
BHIaMH canuBHOrO MaTepiawy. 
06'e KT I0CJIİIKEHHA IiCOBİ KyJIbTYDH Iyõa 3BH4aMHOro, cTBOpeHÍ B YMOBax 
CBİKOï njópoBH 13 3acTOCyBaHHAM_ canHBHOrO MaTepiaiy 13 3akKpUTOHO KopeHeBOKO 
CHCTeMOKO, BİIKpHTOKO KOpeHeBOKO CHCTeMOFO Ta nociBOM KOIyIÍB. 
y őakaJaBpCbKİň KBanihikauižHİĂ poốoTỈ y3aranbHEHO HaykoBi Ta BHpoóHHYi 
IiIxoNH 10 BiITBOPEHHI AiópoB, OXapaKTepH30BaHO ipupoIHO-KIİMaTHYHi ň 
JicopocJIHHHÍ MOBH paúoHy 10CJIIIKEHb, a TaKOK IOaHO 3araJbHy xapakTepHCTHKY 
YurHpuHCbKOrO HanuiCHHUTBa Qinii «LleHTpaNbHHÄ IicoBuů odbic» |I «Jlicu 
yKpaïHH». OKpeMy yBary pHIieHO aHani3y noIHpeHHA IyŐOBHX HacankeHb, 
cyyacHOMY cTaHy uTYYHOro IicoBİJHOBIEHHA AYõa 3BH4aŭHOrO Ta ocoo1HBOCTAM 
BHKOPHCTAHHA caxHBHOrO MaTepialy 13 3aKpHTOKO KOpeHeBOKO CHCTeMOKO. 
KIOYoBi cno8a: IyE 3B44AŽHMĂ, IBPOB, JIICOBI KYJIbTYPH, 
CAIMBHMÄ MATEPIAJI, 3AKPHTA KOPEHEBA CHCTEMA, BIIKPMTA 
KOPEHEBA CHCTEMA, IIOCIB KOJIY IIB, JIICOBIIHOBJIEHHA. 
OneKcaHAp OcHHCbKHÄ 
(iM'a Ta npi3BMue) 
« Ro » oS 2026 p. 
YEPKACLKHM CHERCASSY STATE 
AEPKABHMĂ TECHNOLOGICAL 
TEXHOJIOrI4HMM UNIVERSITY 
YHIBEPCHTET 
cneuiaIbHİCTb 205 «JlicOBe rocnonapcTBO») 
Kaenpa JlicoBoro rocnozapcTBa Ta pauioHaNbHOro npupogokopucryBaHHA 
BIITYK 
Ha KBaIipikauiňHy poőory őakanaBpa 
3106y Baya BHUỊoi ocBiTH OcHHCLKOro O1eKcaHApa KOpišOBHMa 
(npi3BHule, iM'a, n0-6aTbKOBi 3106yBa4a BMuIoio CBiTH) 
Ha TeMy: <locBin BİnTBOpeHHS niópoB y YurHpHHCbKOMY HanJiCHHITBi hinii 
«leHTpaTbHHÄ JİcoBuŇo ic» I|I «Jicu YkpaïHH» » 
IpeicTaBJICHA KBaniQİkauišHa poóora OcHHCBKOro O.KO, BinOBilae ycim 
BHMOraM 3aBIaHHA. 
B yMOBaX cyyacHHX KJIIMaTHYHHX 3MİH, 3pocTaHHA aHTPOIOreHHOro 
HaBaHTaKeHHA Ta HeoőxinHOCTi niNBAMeHHA eKONOri4HoŤ criÄKOCTi nicoBHX eKOCHcTeM 
IIHTAHHA BİJHOBJIEHHA AyõOBHX HacaKEHL HaốyBae oco6JIHBOro 3HaYeHHA. iopoBH 
BMKOHYIOTB BaXIHBİ BONOOXOPOHHi, rpyHTO3axHCHİ, KIİmaroperyOIOTİ Ta peKpeauiňHi 
yHKui, TOMY y10CKOHaneHHA TexHOJIOriă ix BiITBopeHHS C OMHHM İ3 npiopureTHHX 
HaripaMİB JIICOBOrO rocnonapcTBa. 
OneKcaHAp OpiñOBYY y npoueci BHKOHaHHA p060TH mponeMOHCTPYBaB 
HaneKHHĂ piBeHb BOJIogiHHA TeopeTHYHHM MarepianoM, yMİHHA npauOBATH 3 
JNiciBHH4O10 1OKyMeHTaLieKo, MaTepianaMH icOBIIopaNkyBaHHA Ta pe3yībTaraMH 
IIOJIbOBHX A0cTiKEHb. Y poőotİ OxapakTepH3OBaHO cy4acHHĂ CTaH 1yőOBHX 
HacaKeHb Ta oco6nHBOCTİ Îx iZTBOPeHHA. 3HaHy yBary npuaineHO NOcHizxeHHIO 
cnocoőiB cTBOPeHHA MicoBHX KyNBTYP 1y6a 3BHHaňHOro, oniHui ix npuxHBJIOBaHOCTÍ, 
pocTy Ta po3BHTKY B pisHux THnax icopoc1HHHHX yMOB. IIpoaHanis0BaHO IoCBil 
BHKOPHCTaHHA pisHHX CxeM 3MİLIYy BaHHA nopin, oco61HBocri nornsny 3a kynbTypaMu 
Ta BILJIHB JIiciBHH9HX 3axoais Ha copMy BaHHA MañőyTHİX 1YõoBHX AepeBOCTaHiB. 
PoooTa 4ITKO CTpyKTYpOBaHa, Mae o6rpyHTOBaHy MeTy Ta 3aB1aHHA 
NOcIİNKEHHA, IoriyHO no6ynOBaHỈ po3ıiiH, apryMeHTOBAHİ BHCHOBKH Ta mpaKTHYHİ 
pekOMeHIauiï. Marepian BHKIaNEHO rpaMoTHO, 3 10TpHMaHHAM BHMOor 1o oþopMICHHA 
KBanihikauižHHX poőit. 
3aranbHa ouiHKa KBanihikauiŽHoŤ poóoTH Ta BHCHOBOK KepiBHHKa npo 
MOXIHBICTb 101yCKy poóotH 10 3axHCTy nepen EK. BBaxaro, mo 6akanaspcbKa 
KBanioiKauiÄHa poboTa BiņnOBİNae BCTaHOBJIEHHM BHMOraM, 3acīyrOBy€ Ha OUIHKY 
Aoôpe», a ii aBTop - Ha npuCBOCHHA OCBiTHbOrO cTyneHa 6akanaBpa sa cneuianbHİCTKO 
205 «JIicoBe rocnonapcTBO» . 
KepiBHHK: K.C.-T.H., 10ueHT 
(nocana, BYCHe 3BaHHA, B4CHMÄ CTYniHb) 
PycnaH MAKCHMYYK 
(ninnHc) (iM'a, npi3enue) 
2026 p. 
PEIEH31A 
Ha KBaIihikauišny po6oTy őakaJlaBpa 
3106y Baua BHuuoi ocBİTM YepkacbKoro 1epKaBHOrO TexHOJIori4HOro yHiBepcHTeTy 
)akynbTery TexHOJNOriň, 6yaiBHHUTBa Ta pauioHalbHOro ipupoIOKOPHCTYBaHHA 
Kajeapu icoBoro rocnonapcrBa Ta pauionaJIbHOro npApojOKopMCTYBAHHA 
cneuianbHİCTb 205 «JlicoBe rocnolapcrBO» 
(npp a naBBa) 
OcHHCbKoro OuIeKcaHApa KOpiňoBM4a 
(npi3Bue, iM'A, no 6aTbKOBİ3 10ôyBaya BHuLoï oCBİTH) 
Ha TeMy: 
<<AocBiI BİITBOpeHHA IiopoB y YurupHHCbKOMy HanIiCHHITBİ hiniï 
<leHTpaIbHHÝI icOBHŇo ¢ic» II «Jlien yKpaïHH»» 
KBaJiiIKaųiÄHa pobota CKJlanaeTLCA 3 po3paxyHKOBO-I101CHIOBaJIbHOi 3arīHCKH, AKa 
MICTHTH cTopiHKM; rpaği4noro Marepiany cIašjiB ipezeHTauii. 
BianosiaHicTB KBaJNipikauiňnoï po6oTH cneuianbHOcri Ta 3aBAaHHO 
KBaniikauiğHa poõoTa nOBHİCTHO BİJNOBİJa€ OCBİTHIŽ nporpaMİ Ta nocTaBIeHHM 
3aBlaHHAM CHeLiaIbHOCTİ 205 <«JlicoBe rocnolapcTBO». 
AKTyaJbHİCTL TeMH KBaJihikauiüHoï poõoTH 
Tema KBanichikauiŠHOÏ po60TH € aKTyaIbHOKO, OCKIJI5KH B Cy4aCHHX YMOBax 
oco6JIHBOro 3HayeHHA HaốyBae eekTHBHe BIITBOPeHHA Iy6OBHX HacankeHb, AKI 
BHKOHYroTb BaxIHBİ eKOJIOrIYHI, 3axHCHI Ta rocIOlapcbKİ yHKIİİ. B yMOBax 
KJIİMaTHYHHX 3MİH, I1OripueHHA IIpuponiOro 1OHOBJJEHHA Ayba 3BH9ažHOro Ta 
IIOCHJeHHA aHTPOIIOreHHOro HaBaHTaKeHHA akTyaibHHM € BI0CKOHaJleHHA TexHOJIOriṁ 
CTBOPeHHA JIIcOBMX KyJIbTYp 1 BHKOPHCTAHHA AKİCHOrO caluBHOrO MaTepiaiy. 
locniKeHHA OCcooNHBOCTeṁ BİJTBOPeHHA A1ópoB y YurupHHCLKOMy HanicHHUTBİ 1ae 
MOKJIHBİCTb OiHHTH eheKTHBHICTH pi3HHX CIoco6iB CTBOpeHHA KyJIbTYp Ayőa 
3B44aMHOrO Ta oôrpyHTY BaTH HanpAMM IiJBH|EHHA npoAyKTHBHOCTİ Ä CTiŽKOCTİ 
AYõOBMX HacanKEHb. 
BianoBiņHicTL Cy4acHOMy piBHIO pozBHTKy HaykH i TexHİKH 
KBanioikauiMHa poõoTa BiJnOBİnae cyyaCHOMY piBHIO po3BHTKY JicİBHHYOỈ HaykH Ta 
ipakTHKH. Y poóoTİ BHKOPHCTaHO CyyacHİ iIxoNH N0 OĻÍHIOBAHHA edeKTHBHOCTI 
CTBOPeHHA ICOBHX KyJlbTyp Iya 3BH4aňHoro i3 3acTOCYBaHHAM pi3HMX BHIIB 
canuBHOro MaTepiaıy. 
3araibHa xapaKTepHeTHKa KBAJTipikauiÄHoï po60TH 
y poóoTİ y3aranbHeHO HaykoBi Ta BHpooHMgi ninxoNH 10 BinTBOpeHHA J1bpOB, 
OXapakTep430BaHO ipupoNHO-KJIİMaTHYHỈ Ta JicopocIHHHỈY MOBH paňoHy 10cIİLKEHb, 
HaBeleHO 3aralbHY XapakTepucTHKY YurupuHCbKOro HanuicHHLUTBa oinii 
<leHTpanbHMÄ JİCOBMň odic» l «icu yKpaïnu». IlpoaHanisoBaHO CyyaCHHĂ CTaH 
ITYYHOro nicoBiņHOBNEHHA Ay6a 3BM4ažHOro, oco6nHBOCTi cTBOpeHHA KyNbTyp i3 
BHKOPHCTaHHAM CİAHUİB İ3 3akpHTOHO Ta BİAKpHTOKO KOpeHeBOO CHCTeMOKO, a rakox 
10CIBOM KOJIYAB. 
y KBanihikauiğHiŇ poốoTi npoBelEHO IopiBHAJIbHHÄ aHaii3 pocTy M p03BMTKY 
MOJOJHX AyŐOBHX Haca/lKeHb 3aneKHO BiJ CHOCOÓy cTBOpeHHS KYNbTYP, HaBejeHo 
niciBHHYO-TakcaıniğHy xapakTepncTHKY N0cniNHHX AinAHOK Ta ouiHeHO edeKTHBHİCTh 
BHKOPHCTaHHA pi3HHX BHIİB canuBHOro MarepiaIy. 3a pesyNBTATaMH A0cniJKeHb 
3aıponoHOBAHO peKOMeHlaiï uONO yI0CKOHaneHHA TexXHOJOriṁ BiJTBOpeHHA ni6pOB 
y YurupHHCBKOMy HanJicHHUTBİ. 
3ayBaxeHHA NOK BanihikauiŽnoi po6oTH 
CyTTEBHX 3ayBaxeHB 10 KBAJIioikauiğHoi po6oTH HeMae, OKpemi Ta6IHLi Ta pHcyHKH 
MOrNH O cyIipOBoNXY BATHCA 6iNbII 1eTaNbHHM aHaJIİ3OM OTpHMaHHX pegyIbTaTİB. 
BHcHOB0K Inpo Mipy axOBoï nigroTOBKH 3106y Ba4a BHUIOï ocBİTH 
Ksanihikauiüna poóoma OcunCGKO20 QneKCandpa Opiüosuua suKOHaHa Ha 
HaneCHOM) HayKO60-npaknmu4HOMy pisni, Micmumb CuCmeMamusO6aH) 
inhopMauio mooo ocobnueo Cmeŭ siòmsopenna diópos YueupUHCbKOM) 
HaoicHuumei, cyuacHux cnocoóie cmcopeHHA KYN6myp dyóa 3eu4aūHO20 ma 
ouinIOGAHHA Ëx edekmusnocmi. Y po6omi npoananizocaHO npupoÒH0-KTİMamuuni 
ma nicopocaunHi yMocu paŭony docnidɔcenb, onpaubocaHo docmamHiù 06cA2 
cheuianbHOÏ Jimepamypu na cqhopMylbOGano npakmu4Hi pekoMenÒauiï. 3òo6yeaų 
npodemOHCmpyeaG HanenCHUù picenb haxo6oi niðzomoGKu, MiHHA aHanisyeamu 
nicisnuyi Mamepianu, y3azanbaOGamu pesylbmamu docidceHb i poõumu 
o6rpyHmoGaHi6 uCHOBKU. 
3arasibHHĂB HCHOBOK 
IIpencraBIEHa KBaJniğikauižna poốora 6akanaspa BMKOHaHa Ha BHCOKOMy piBHi 3 
1OTPHMaHHAM BHMOr BIJI|OBIIHHX HOPM i cTaHnapriB. KBanihikauiŽHa poõoTa 
3acJiyroBye Ha n034THBHy OiHKy, BilI1OBİJlac piBHIO KỊoope Ta MOKe 6yTH 
pekOMeHIOBAHa j0 3axHCTY. 
Peuey3eHT 
HAMgrCPHMMHLCLTKB O 
Ana 
VMOHIB 2026 p. 
MA (niANMC) 
MIHICTEPCTBOO CBITH I 
YEPKACLKMM IEPKABHMMT EXHOHJAIYOKr4MH YHKÄP AYÏHIHBHE PCHTET 
QakyıbTeT TeXHOJJOriĂ, 6yjiBHHLTBa Ta 
(Ha3Ba pakynpbTaeuTyi)O HaIbHOro npHponokopHcTYBaHHA 
Kabenpa icoBOrO rocionapCTBa Ta 
(noBna Ha3pBaa kuaipeoaHpua)I bHOrO IpupoIOKOpHCTYBaHHA 
<<lo 3axucry nony ueHo» 
3aB.a enpu JIIPII 
e IHrpiņa YEMEPHC (iniuiann. ipizBMue) 
2026 p. 
IIOACHIOBAJILHA3 AIIHCKA 
10 KBaJTihikauiůHoi poõoTu 
0 a ka Ji a B p a 
(oCBiTHB0-KBanichikauišMuÄp iBeHb) 
Ha TeMy:< locBİI BİITBOpeHHA AiópoBy UurupHHCLKOMy HaLJIİCHHIITBİ 
hiuiï «leHTpaıbHHÄ JİcoBHŇ odic» II <«Jlicu YKpaiuH» >» 
(HazBa TeMH 3riNHO HaKazy) 
BHKOHaB: 3106yBay BHUoi ocBiTH 
4 Kypcy, rpynH JIr-27 
CneuiaIbHOCTİ: 
205 «JlicoBe rocnoapcTBO> 
(uInp i Ha3Ba Hanpamy niAroTOBKH, cneuianbHOCTİ) 
OcHHCEKHH OneKcaHAp KOpiňoBHY 
(npi3Buue, im'. Ioõ aTbKOBİ 3I06y Ba4a BMuoï oCBİTH) 
KepisHHK PycnaH MAKCMMYYK 
(npi3BHe Ta iniuiann) 
HopmoxoHTPOMH IHrpiua YEMEPHC 
THiąım), 
PeueH3ÒHT 
(npi3BMIIC Ta iHILianhy 
Bacsinyyo, uỊo y iŭK Bani¢ikaųiăniň poõori HeMac 3arnosHYeHb 3 npaub iHuIHX 
aBTopiB oes BiInOBİņHHX nocHIAHb 
3n06y Bay BHLIoï oCBİTH 
ninnc) 
YepkacH 2026 poKy 
2 
YepkacbKHÜ AepkaBHHÄ TexHONori4HHÄY HİBepcHTeT 
PakyIbTET TeXHOJOriŽ, yiiBHHLTBa Ta paujOHaNbHOrO IpHpoNOKopHCTY BaHHA 
(1OBHa Ha3Ba) 
Kaoenpa icoBOrO roCInonalcTBa Ta pauiOHaNbHOrO IpupontophcTYBaHHA 
(nOBHa na3Ba) 
CneuianbHİCTb: 205 «JlicoBe rocnonapcTBO) 
3ATBEPIKYIO 
3aBinysau Kahenpu JITPI 
e IHrpina YEMEPUC 
(rIianc) 
2026 p. 
3 A BIA HHA 
HAK BAJIIOIKALIIŠHY POEOTY 
OcunCbKO20 OneKcanòpa IOpiùosuya 
(npi3BuIe. in'9, IIo ÕaTbKOBi 3/106V Ba4aB Hoï oCBİTH) 
1. TeMa kBaniçikaiňHoi po6oTH 
«LocBiA BiNTBopeHHA aiópoB UurHpHHCLKOMY HanJİCHHUTBİ piniï 
«enTpaJ bHHĨ JiCOBHŇ odic» IIl «JlicH VKpaïnH»» 
KepiBHHK KBaJnihikauiűHoi poőoTH MaKcHMYYK PyciaH TapacoBu4, K,C-T.H., 10ueHT 
3aTBepKeHİ HaKa3OM YepkacbKoro nepxaBHOrO TeXHOJIOri4HOoro yHiBepcuTeTy BiJ 
«17» epe3HA 2026 poky No 59/03-03 
2. Tepmin nogaHHA KBaniğikauišHoÏ po6oTH 3106yBaYeM BHUIoi ocBiTH 20.05.2026 
3. BuxinHi naHi 10 KBanipikauiÄHoi po60TH: iTeparypHi 1Kepela 3 TeMH 
10cTiIDKeHb; MaTepianu icOBINOpSIKY BaHHA; KHHTa npupoHOrO NOHOBJTeHHA Ta KHHra 
IicOBHX KyJbTYP: pe3ylbTaTH NOJbOBHX 10CIİnKeHb; 4HHHỈ HOPMaTHBHO-IupaBoB1 akTH 
Ta pekoMeHIauii 3 IHTaHb BİITBOpeHHA IiciB YMTHpHHCLKoro HaiiCHHUTBa. 
4. 3MicT po3paxyHKOBO-N09CHOBaJJbHOÏ 3anHCKH (nepenik nHTaHb, l0 ix 
HaJieKMTb pozpoőuTH) 
BeTyn. JliciBHHYO-eKOIOrİYHi oco61HBocTi BİZTBopeHHA AipoB y JlicocTeny YKpaiHu. 
3aralbHa xapakTepHCTHKa YurHpHHCbKOro HanuicHHUTBa. IloctaHoBKa npoő1eMH, 
nporpaMa pooiT Ta MeTOIMKa A0CIIIKeHb. JlicIBHHYO-eKoNOriYHa ouiHKa BiITBOpeHHA 
niốpOB y YurHpuHCbKOMY HanJiCHMUTBİ. BucHOBKH. PekoMeH1aujï YurHDH 
HaiiCHMITBY UỊON0 epeKTHB HOTO BIIHOBICHHA A1OpOB. CIHCOK BHKOPHCTaHHX 
5. IlepenİK rpapiynoro MaTepiany (3 TOYHHM 3a3HAeHHAM 000Ra 
KpecJieHb, IIJlakaTiB) 
Kapra-cxeMa TepnTopii YurupuHCBKOrO HanuiicHHITBa. IIpezeHrauia 
6.M aTa BHnaui3 aBIaHHA AO KBanihikauišnoï poboTH 16 nHOTOro 2026 poKV 
KAJIEHIAPHMÄI IJIAH 
TepMIH BHKOHaHHA 
Ne Ha3Ba eTaniB BHKOHAHHA eTaniB 
3/n KBaniikauiäHoi poốoTH KBanioikanišHoi IIpu 
poooTH 
1 OrpuMaHHA BHXiJHOro 3aBJaHHA 16.02.26 p. BH KO 
2 AHaii3 JIITeparypHux IKepei 
IipuponHO-1CTOPH4HHX yMOB 23.02. –06.03.26 p. BH KO 
3 Po6oTa 3 hakTHYHHM MaTepianoM 09.03. – 20.03.26 p. BHKO| 
4 OnpauoBaHHA 3iópaHoro hakTHYHoro 
Marepiary 23.03. - 03.04.26 p. BHKO 
HanHcaHHA pO3Ainİ B poõoTH 06.04. - 24.04.26 p. BHKO 
6 KOMn'OTepHnňH aốip reKcTy 27.04. – 08.05.26 p. BHKO 
7 3aBepuueHHA Ta OHopMMeHHA poőoTH 11.05.26 p. BHKO 
3106yBay BHIoi oCBİTH-AMnIOMHHK OneKcaHip 0CHHCLKM 
(ninc) (iM'aT a IipisBMue) 
KepiBHMK KBaniğikauiäHoİ po6oTH PycnaH MAKCHMyyK 
(IHC) (iM's Ta npisBMue) 
3 
 
ЗМІСТ 
ВСТУП .............................................................................................................................. 4 
1 ЛІСІВНИЧО-ЕКОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВІДТВОРЕННЯ ДІБРОВ У ........... 7 
1.1 Біолого-екологічні особливості дуба звичайного як головної лісотвірної 
породи Лісостепу ......................................................................................................... 7 
1.2 Досвід штучного відтворення дібров та основні способи створення культур 
дуба звичайного ............................................................................................................ 9 
1.3 Особливості створення культур дуба звичайного різними видами садивного 
матеріалу ..................................................................................................................... 15 
1.4 Лісівничі особливості створення культур дуба звичайного посівом жолудів і 
садивним матеріалом ................................................................................................. 22 
2 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЧИГИРИНСЬКОГО НАДЛІСНИЦТВА ...... 26 
2.1 Місцезнаходження підприємства та його адміністративно-організаційна 
структура ..................................................................................................................... 26 
2.2 Природно-кліматичні умови Чигиринського надлісництва ............................ 28 
3 ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ, ПРОГРАМА РОБІТ ТА МЕТОДИКА 
ДОСЛІДЖЕНЬ ............................................................................................................... 33 
3.1 Програма робіт і основні положення методики досліджень ........................... 33 
3.2 Обсяг виконаних польових і камеральних робіт .............................................. 36 
4 ЛІСІВНИЧО-ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ВІДТВОРЕННЯ ДІБРОВ У 
ЧИГИРИНСЬКОМУ НАДЛІСНИЦТВІ ...................................................................... 38 
4.1 Структура лісокультурних площ і технологія створення культур дуба 
звичайного ................................................................................................................... 38 
4.2 Технологія вирощування та використання сіянців дуба звичайного із 
закритою кореневою системою у Чигиринському надлісництві .......................... 46 
4.3 Лісівничо-таксаційна характеристика дослідних культур дуба звичайного . 48 
4.4 Біометричні показники лісових культур, створених різним садивним 
матеріалом ................................................................................................................... 58 
ВИСНОВКИ ................................................................................................................... 64 
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЧИГИРИНСЬКОМУ НАДЛІСНИЦТВУ ЩОДО 
ЕФЕКТИВНОГО ВІДНОВЛЕННЯ ДІБРОВ .............................................................. 66 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..................................................................... 69 
 
 
  
4 
 
ВСТУП 
 
Дубові ліси є одними з найцінніших лісових формацій України, оскільки вони 
виконують важливі екологічні, економічні та соціальні функції. Особливе місце 
серед деревних порід займає дуб звичайний (Quercus robur L.), який формує 
високопродуктивні, довговічні та біологічно стійкі насадження. Діброви мають 
значне природоохоронне й господарське значення, є осередками біорізноманіття та 
відіграють важливу роль у підтриманні екологічної рівноваги лісових екосистем. 
В останні десятиліття питання відтворення дубових насаджень набуло 
особливої актуальності. Це пов’язано з погіршенням природного поновлення дуба 
звичайного, нестабільністю плодоношення, зміною кліматичних умов, посиленням 
посушливості, деградацією ґрунтів, конкуренцією з боку супутніх деревних і 
чагарникових порід, а також підвищеним антропогенним навантаженням. У зв’язку 
з цим значна частина дубових деревостанів в Україні формується штучним шляхом, 
тобто через створення лісових культур [1]. 
Для Чигиринського надлісництва філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси 
України» питання відтворення дібров має важливе практичне значення, оскільки 
дуб звичайний є однією з головних лісоутворювальних порід у лісостепових 
умовах регіону. Ефективність відтворення дубових насаджень залежить від 
правильного вибору способу лісовідновлення, якості садивного матеріалу, 
підготовки ґрунту, густоти створення культур, доглядів за ними та врахування типу 
лісорослинних умов. 
Вивчення досвіду відтворення дібров у Чигиринському надлісництві дає 
змогу оцінити результативність застосованих лісокультурних заходів, визначити 
основні проблеми формування молодих дубових насаджень і обґрунтувати 
напрями вдосконалення технології їх створення та догляду. 
Актуальність теми зумовлена необхідністю забезпечення сталого 
відтворення дубових лісів, підвищення їх продуктивності, біологічної стійкості та 
господарської цінності. Дуб звичайний є довговічною і цінною деревною породою, 
5 
 
однак його природне поновлення часто є недостатнім через нерегулярне 
плодоношення, пошкодження жолудів, конкуренцію трав’яної рослинності та 
супутніх порід, а також вплив посушливих періодів. 
В умовах Чигиринського надлісництва особливого значення набуває 
удосконалення способів штучного відтворення дібров, зокрема створення лісових 
культур дуба звичайного, використання якісного садивного матеріалу, проведення 
своєчасних доглядів і формування оптимального породного складу майбутніх 
насаджень. Від правильності цих заходів залежить не лише приживлюваність 
культур, а й подальша продуктивність, повнота, стійкість і лісівничо-екологічна 
цінність дубових деревостанів. 
Тому дослідження досвіду відтворення дібров у Чигиринському надлісництві 
є актуальним, оскільки дозволяє узагальнити практичні результати лісокультурної 
діяльності, оцінити ефективність створення дубових культур і розробити 
рекомендації щодо поліпшення відтворення дуба звичайного в умовах регіону. 
Метою роботи є вивчення досвіду відтворення дібров у Чигиринському 
надлісництві філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України», оцінювання 
ефективності лісокультурних заходів зі створення насаджень дуба звичайного та 
обґрунтування напрямів їх удосконалення. 
Об’єктом дослідження є процес відтворення дубових насаджень у 
Чигиринському надлісництві філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси 
України». 
Предметом дослідження є лісівничі особливості створення, росту, 
формування та оцінювання стану лісових культур дуба звичайного (Quercus robur 
L.) в умовах Чигиринського надлісництва. 
Для досягнення поставленої мети передбачено виконати такі завдання: 
1. Проаналізувати літературні джерела щодо біологічних особливостей дуба 
звичайного та сучасних підходів до відтворення дібров.  
2. Охарактеризувати природно-кліматичні та лісорослинні умови 
Чигиринського надлісництва.  
6 
 
3. Дослідити сучасний стан лісокультурної діяльності, спрямованої на 
відтворення дубових насаджень.  
4. Проаналізувати способи створення лісових культур дуба звичайного та 
особливості догляду за ними.  
5. Оцінити лісівничо-таксаційні показники дубових культур, зокрема їх 
склад, вік, густоту, приживлюваність, стан і продуктивність.  
6. Визначити основні чинники, які впливають на успішність відтворення 
дібров у досліджуваних умовах.  
7. Обґрунтувати практичні рекомендації щодо підвищення ефективності 
відтворення дуба звичайного у Чигиринському надлісництві.  
У роботі використано лісівничі, лісокультурні, дендрометричні, аналітичні та 
математико-статистичні методи досліджень. Лісокультурні методи застосовували 
для аналізу способів створення і догляду за дубовими культурами; дендрометричні 
– для оцінювання росту, стану та таксаційних показників насаджень; математико-
статистичні – для обробки й узагальнення отриманих даних. 
Наукова новизна роботи полягає в узагальненні та оцінюванні досвіду 
відтворення дібров у Чигиринському надлісництві з урахуванням місцевих 
природно-кліматичних, лісорослинних і господарських умов. У роботі визначено 
особливості створення та формування дубових культур, а також чинники, що 
впливають на їхній стан і подальший розвиток. 
Практичне значення роботи полягає в можливості використання отриманих 
результатів для вдосконалення лісокультурних заходів із відтворення дуба 
звичайного у Чигиринському надлісництві. Запропоновані рекомендації можуть 
бути використані під час планування створення лісових культур, вибору способів 
догляду, підвищення приживлюваності дуба та формування продуктивних і 
стійких дібров. 
  
7 
 
1 ЛІСІВНИЧО-ЕКОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВІДТВОРЕННЯ ДІБРОВ У 
ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ 
 
1.1 Біолого-екологічні особливості дуба звичайного як головної лісотвірної 
породи Лісостепу 
 
Дуб звичайний (Quercus robur L.) є однією з найцінніших і найважливіших 
лісоутворювальних порід України. Він належить до родини Букових (Fagaceae) і 
характеризується значною довговічністю, високою екологічною пластичністю та 
здатністю формувати продуктивні, стійкі й біологічно різноманітні деревостани. У 
лісах України дуб звичайний має важливе господарське, екологічне, ґрунтозахисне, 
водоохоронне, рекреаційне та природоохоронне значення [2]. 
У дібровах Лісостепу дуб звичайний найчастіше зростає разом із ясенем 
звичайним, грабом звичайним, кленом гостролистим, липою дрібнолистою та 
іншими супутніми породами. Саме ці деревні види формують характерну ярусну 
будову дубових насаджень і впливають на їхню стійкість, продуктивність та 
екологічну рівновагу. Водночас дуб, незважаючи на високу довговічність і 
потужну кореневу систему, у молодому віці часто поступається супутнім породам 
за інтенсивністю росту, тому потребує своєчасного лісівничого догляду. 
За відношенням до родючості ґрунту дуб звичайний є мезотрофною породою, 
тобто найкраще розвивається на достатньо родючих ґрунтах. За відношенням до 
вологи він характеризується значною пластичністю: може витримувати відносно 
сухі умови, однак оптимальний ріст спостерігається на свіжих і вологих 
місцезростаннях. Ця особливість має важливе значення для відтворення дібров, 
оскільки успішність природного поновлення та створення лісових культур дуба 
значною мірою залежить від типу лісорослинних умов, водного режиму ґрунту та 
конкуренції з боку трав’яної і деревно-чагарникової рослинності [3]. 
Однією з біологічних особливостей дуба звичайного є його висока потреба в 
освітленні верхівкової частини крони. У молодому віці дуб погано переносить 
8 
 
верхівкове затінення, особливо з боку швидкорослих супутніх порід і порослевої 
рослинності. За недостатнього освітлення він сповільнює ріст у висоту, 
пригнічується, формує слабку крону і може випадати зі складу молодого 
насадження. Тому під час відтворення дібров важливо своєчасно проводити 
освітлення, прочищення та інші доглядові заходи, спрямовані на збереження дуба 
у складі насадження [4]. 
Стійкість дуба звичайного значною мірою зумовлена розвитком потужної 
кореневої системи. У перші роки життя значна частина пластичних речовин 
витрачається на формування глибинного кореня, тоді як ріст надземної частини є 
відносно повільним. У несприятливих умовах дуб може тривалий час перебувати у 
пригніченому стані, формуючи слабко виражену надземну частину, але зберігаючи 
життєздатність завдяки розвитку кореневої системи. Активізація росту надземної 
частини зазвичай відбувається у старшому віці, тому в перші десятиліття дуб 
потребує особливо уважного догляду. 
У Лісостепу України природне насіннєве поновлення дуба звичайного часто 
є нестабільним. Це пов’язано з нерегулярним плодоношенням, пошкодженням 
жолудів, конкуренцією трав’яної рослинності, затіненням підросту супутніми 
породами, а також із кліматичними чинниками. У зв’язку з цим значну роль у 
відтворенні дібров відіграє штучне лісовідновлення – створення лісових культур 
дуба звичайного. Важливим є правильний добір способу створення культур, 
розміщення посадкових місць, густоти садіння та системи подальших доглядів [5]. 
У правобережній частині Лісостепу, до якої належить територія 
Чигиринського надлісництва, на свіжих вирубках часто активно поновлюється 
граб, клен, липа та інші супутні породи. У таких умовах дуб може пригнічуватися 
вже в перші роки після створення культур. Тому під час відтворення дібров 
доцільно застосовувати такі способи лісокультурного виробництва, які 
забезпечують дубу достатню площу живлення та освітлення. Важливим є також 
своєчасне проведення коридорних освітлень, видалення рослин, що затінюють 
верхівки дуба, та регулювання складу молодняків. 
9 
 
Під час догляду за молодими дубовими насадженнями основну увагу слід 
приділяти збереженню дуба як головної породи. У фазі освітлень і прочищень 
необхідно усувати верхівкове затінення, регулювати густоту, видаляти порослеві, 
пошкоджені, хворі та пригнічені екземпляри. У мішаних насадженнях доцільно 
залишати цінні супутні породи, які не пригнічують дуб, а сприяють формуванню 
стійкого деревостану, поліпшенню ґрунтових умов і створенню другого ярусу. 
На наступних етапах формування дібров важливе значення мають 
проріджування та прохідні рубки. Їх завдання полягає у формуванні якісних 
стовбурів, симетричних крон, оптимального просторового розміщення кращих 
дерев і підвищенні радіального приросту головних порід. У стиглішому віці саме 
правильно сформована крона та добре розвинена коренева система забезпечують 
інтенсивне нагромадження деревини й високу стійкість дубового насадження [6]. 
Отже, дуб звичайний є головною лісоутворювальною породою дібров 
Лісостепу, однак його успішне відтворення потребує врахування біологічних і 
екологічних особливостей виду. Повільний ріст у молодому віці, чутливість до 
верхівкового затінення, потреба у родючих і достатньо зволожених ґрунтах, а 
також конкуренція з боку супутніх порід зумовлюють необхідність своєчасного та 
науково обґрунтованого догляду. Саме тому вивчення досвіду відтворення дібров 
у Чигиринському надлісництві має важливе значення для підвищення ефективності 
створення продуктивних, довговічних і біологічно стійких дубових насаджень. 
 
1.2 Досвід штучного відтворення дібров та основні способи створення 
культур дуба звичайного 
 
Досвід штучного відтворення дубових насаджень на території сучасної 
України має тривалу історію і налічує близько двох століть. Перші спроби 
створення захисних насаджень за участю дуба звичайного здійснювалися ще у 
першій половині ХІХ століття на території Харківської, Полтавської та 
Херсонської губерній [7]. Особливого значення ці роботи набули в умовах 
10 
 
південних і лісостепових районів, де природне поновлення дуба часто було 
недостатнім, а потреба у створенні стійких захисних і продуктивних насаджень 
постійно зростала. 
У розвиток теоретичних і практичних основ штучного відтворення дібров 
значний внесок зробили В.Е. Графф, Ф.Ф. Тихонов, Г.М. Висоцький, Н.Я. Дахнов 
та інші відомі лісівники. Наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття важливими 
осередками розвитку лісокультурної справи були Тростянецьке лісництво на 
Сумщині, Тульські засіки та Чорний ліс на Кіровоградщині. Саме в цих регіонах 
накопичувався практичний досвід створення дубових культур у різних 
лісорослинних умовах [8]. 
Штучне відтворення дібров у багатьох випадках дало змогу сформувати 
високопродуктивні деревостани, які за запасом деревини не поступалися 
насадженням природного походження. Зокрема, у Тульських засіках культури дуба 
віком 80-90 років мали запас стовбурної деревини близько 400 м³/га, а в 
Моховському лісгоспі, в урочищі Колок, запас деревини дуба досягав 459 м³/га. 
Такі показники свідчать, що за правильного добору способу створення культур, 
якісного садивного або посівного матеріалу та своєчасного догляду штучні діброви 
можуть формувати високопродуктивні й біологічно стійкі насадження [9]. 
Лісові культури дуба звичайного створюють кількома основними способами: 
садінням сіянців, висівом жолудів, створенням культур під наметом лісу, на зрубах, 
а також шляхом часткового введення дуба до складу природного поновлення. 
Попереднє штучне лісовідновлення під пологом деревостану має певні переваги, 
оскільки молоді рослини розвиваються в умовах часткового захисту від 
екстремальних температур і надмірного випаровування. Проте в сучасній 
виробничій практиці цей спосіб застосовується обмежено через складність 
організації робіт і потребу в ретельному регулюванні освітленості [10]. 
У лісостеповій та степовій зонах культури дуба можуть створюватися як 
садінням сіянців, так і висівом жолудів. За науковими даними, культури, створені 
висівом жолудів, за якістю та продуктивністю часто не поступаються культурам, 
11 
 
створеним садінням сіянців, а в окремих випадках можуть навіть переважати їх. Це 
пояснюється тим, що при висіванні жолудів коренева система дуба формується 
природніше, без деформацій, які можливі під час викопування, транспортування та 
садіння сіянців. Водночас ефективність такого способу значною мірою залежить 
від якості жолудів, строків висіву, підготовки ґрунту, вологості та захисту посівів 
від гризунів і конкуренції трав’яної рослинності [11]. 
У практиці штучного відтворення дуба звичайного застосовувалися різні 
типи та методи створення культур. До найвідоміших належать степовий деревно-
кущовий тип посадки, деревно-тіньовий тип, змішані дубово-модринові культури, 
метод культур густими місцями, коридорний метод, а також висів жолудів у плужні 
борозни. Вибір конкретного способу залежить від природної зони, типу 
лісорослинних умов, ступеня зволоження ґрунту, наявності природного 
поновлення та господарської мети створення насадження. 
У разі створення культур висівом жолудів під пологом насадження 
передпосівний обробіток ґрунту часто не проводиться або обмежується 
мінімальним втручанням. Натомість під час створення часткових культур у лісовій 
і лісостеповій зонах доцільним є обробіток ґрунту смугами, плужними борознами 
або площадками. За коридорного способу ґрунт розпушують фрезою або формують 
борозни, у які вводять дуб. На свіжих зрубах із слаборозвиненим трав’яним 
покривом можливий висів жолудів без суцільного обробітку ґрунту. 
У степових умовах, де дефіцит вологи є одним із головних обмежувальних 
чинників, велике значення має глибокий обробіток ґрунту, часто із застосуванням 
системи чорного пару. Такий підхід дає змогу накопичити вологу, зменшити 
конкуренцію бур’янів і створити кращі умови для початкового росту дуба. 
Особливо ретельно ґрунт обробляють на ділянках, які втратили лісове середовище 
або раніше не були зайняті лісом. 
Лісові культури дуба звичайного можуть бути суцільними або частковими. 
Суцільні культури створюють на площах, де природне поновлення відсутнє або є 
недостатнім для формування майбутнього дубового насадження. Часткові 
12 
 
культури застосовують тоді, коли на ділянці є природне поновлення, але у його 
складі бракує дуба як головної породи. У такому разі дуб вводять рядами, 
коридорами, ланками або окремими групами, що дає змогу поєднати природне 
поновлення з цілеспрямованим формуванням бажаного породного складу [12]. 
Суцільні культури дуба можуть бути чистими або змішаними. Однак у 
більшості випадків доцільнішими є змішані культури, у яких дуб вирощується 
разом із супутніми деревними породами та чагарниками. Участь супутніх порід 
сприяє формуванню другого ярусу, поліпшує мікроклімат, зменшує задерніння 
ґрунту, підвищує біологічну стійкість насадження і сприяє формуванню якісних 
стовбурів дуба. До супутніх порід у дібровах належать клен гостролистий, клен 
польовий, клен татарський, липа дрібнолиста, яблуня лісова та інші породи. 
Особливе значення під час створення дібров має своєчасний догляд за 
культурами. Дуб звичайний у молодому віці росте повільніше за багато супутніх 
порід і погано переносить верхівкове затінення. Тому запізнення з освітленнями та 
прочищеннями може призвести до пригнічення дуба, зниження його участі у складі 
насадження або повного випадання з головного ярусу. У зв’язку з цим догляд за 
культурами дуба має бути спрямований насамперед на збереження головної 
породи, регулювання густоти, усунення верхівкового затінення та формування 
стійкого мішаного деревостану [13]. 
Штучне відтворення дібров є одним із найважливіших напрямів 
лісокультурної діяльності у Лісостепу України, оскільки природне поновлення 
дуба звичайного не завжди забезпечує формування насаджень бажаного складу, 
густоти та продуктивності. У виробничій практиці застосовують різні способи 
створення дубових культур: суцільні культури на зрубах і нелісових землях, 
часткові культури серед природного поновлення, коридорний спосіб, висів жолудів 
у борозни або лунки, а також садіння сіянців у підготовлені смуги. 
Історичний досвід свідчить, що ефективність відтворення дуба значною 
мірою залежить від правильного вибору способу створення культур, типу 
лісорослинних умов, якості садивного або посівного матеріалу та своєчасності 
13 
 
доглядів. У практиці лісовідновлення використовувалися різні схеми: стрічковий 
трирядний висів жолудів, створення культур густими місцями, коридорний спосіб, 
змішані дубово-грабові насадження, а також поєднання дуба з супутніми породами 
– кленом, липою, ясенем, грабом і чагарниками. Такий підхід дає змогу формувати 
мішані деревостани з кращими ґрунтозахисними властивостями та вищою 
біологічною стійкістю [14]. 
У дібровних умовах важливе значення має добір супутніх порід. Зокрема, у 
змішаних дубово-грабових культурах граб відіграє роль підгінної породи, сприяти 
очищенню стовбурів дуба від сучків і формуванню другого ярусу. За наведеними 
даними, домішка граба у культурах дуба підвищує продуктивність насаджень на 
58-83 м³/га на темно-сірих лісових ґрунтах і на 72-92 м³/га на опідзолених 
чорноземах порівняно з чистими дубовими культурами. При цьому середній 
приріст таких деревостанів може бути вищим на 30-44 % та 44-59 % відповідно, що 
підтверджує лісівничу доцільність створення мішаних дубових насаджень [15].  
Важливим елементом технології створення культур дуба є підготовка ґрунту. 
На свіжих зрубах, де трав’яний покрив ще недостатньо розвинений, можливий 
висів жолудів без інтенсивного обробітку ґрунту. Водночас на задернілих ділянках 
або площах, що втратили лісове середовище, необхідне попереднє розпушування, 
фрезерування, створення плужних борозен або обробіток смуг. У степових і 
посушливих умовах особливого значення набуває система чорного пару, яка дає 
змогу накопичити вологу та зменшити конкуренцію бур’янів. 
Для часткових культур дуба на зрубах рекомендована ширина міжрядь може 
становити 6-12 м, залежно від кількості та розміщення природного поновлення, а 
також породного складу молодняку. Підготовчі роботи включають провішування 
технологічних смуг, зниження висоти пнів до 5-10 см або їх корчування. У разі 
смугового корчування ширина смуг зазвичай становить 2-5 м, після чого ґрунт 
обробляють дисковими знаряддями або фрезами. Така технологія дає змогу 
зберегти природну родючість ґрунту та забезпечити механізацію основних 
лісокультурних операцій [16].  
14 
 
У виробничих умовах дуб звичайний вводять у культури садінням 
однорічних сіянців або висівом жолудів. Садіння може проводитися 
лісосадильними машинами, зокрема СБН-1А, ЛМД-1, МЛУ-1, а висів жолудів – у 
лунки або плужні борозни. У практиці застосовують розміщення сіянців дуба через 
0,5-0,7 м, а під час висіву жолудів – приблизно через 0,3 м. Супутні породи часто 
висаджують на відстані 2,0-2,5 м, а їх введення може здійснюватися на другий або 
третій рік після створення культур дуба залежно від біологічних особливостей 
порід і умов місцезростання [17]. 
Механізовані технології створення дубових культур мають важливе 
виробниче значення, оскільки дають змогу підвищити продуктивність праці та 
зменшити собівартість робіт. За наведеними даними, застосування комплексної 
механізованої технології може збільшити продуктивність праці у 1,5-2,0 раза та 
знизити собівартість створення культур на 20-30 %. Це особливо важливо для 
великих площ лісовідновлення, де ручне виконання всіх операцій є трудомістким і 
економічно менш ефективним.  
Разом із тим успішність створення дубових культур залежить не лише від 
способу садіння або висіву, а й від подальших доглядів. У мішаних молодняках 
супутні породи часто ростуть швидше за дуб і можуть пригнічувати його 
верхівковим затіненням. Тому своєчасні освітлення, прочищення та регулювання 
складу молодняку є обов’язковими заходами. За відсутності доглядів у культурах, 
починаючи приблизно з 4-річного віку, може спостерігатися відпад дуба, що 
пов’язано з конкуренцією супутніх порід, сінокосінням у міжряддях, 
пошкодженням тваринами та заглушенням трав’яною рослинністю [18].  
Для лісівничої практики важливим є вибір оптимальної ширини міжрядь. За 
даними досліджень, ширина міжрядь 5 м найбільшою мірою відповідає комплексу 
технологічних і лісівничих вимог. Ширина 4 м є більш сприятливою з лісівничої 
точки зору, однак менш технологічною, тоді як 6 м краще відповідає умовам 
механізації, але може створювати ризик зниження загальної продуктивності 
15 
 
насаджень. Застосування ще ширших міжрядь не завжди забезпечує формування 
необхідного запасу деревини в майбутньому деревостані [19].  
Отже, досвід штучного відтворення дібров свідчить, що найвищої 
ефективності можна досягти за умови поєднання науково обґрунтованої схеми 
створення культур, якісного садивного або посівного матеріалу, правильної 
підготовки ґрунту, участі супутніх порід і своєчасного догляду за молодняками. 
Для умов Чигиринського надлісництва ці положення мають важливе практичне 
значення, оскільки дають змогу обґрунтувати найбільш доцільні способи 
відтворення дуба звичайного та формування продуктивних, стійких і довговічних 
дібров. 
 
1.3 Особливості створення культур дуба звичайного різними видами 
садивного матеріалу 
 
Створення лісових культур дуба звичайного може здійснюватися різними 
способами, зокрема посівом жолудів, садінням сіянців із відкритою кореневою 
системою та використанням садивного матеріалу із закритою кореневою системою. 
Вибір конкретного способу залежить від типу лісорослинних умов, стану 
лісокультурної площі, рівня зволоження ґрунту, наявності природного поновлення, 
розвитку трав’яної рослинності та виробничих можливостей лісництва. 
Одним із традиційних способів відтворення дібров є посів жолудів. Його 
перевагою є формування природнішої кореневої системи дуба, насамперед добре 
вираженого стрижневого кореня, що має важливе значення для подальшої стійкості 
рослин до посухи. Такий спосіб особливо доцільний у свіжих і достатньо 
зволожених дібровних умовах, де є можливість забезпечити захист посівів від 
гризунів, птахів, пересихання ґрунту та конкуренції трав’яного покриву. Водночас 
посів жолудів потребує якісного насіннєвого матеріалу, правильного строку висіву 
та ретельного догляду в перші роки після появи сходів. 
16 
 
У практиці штучного відтворення дібров широко застосовується садіння 
сіянців дуба звичайного з відкритою кореневою системою. Цей спосіб є 
технологічно відпрацьованим і дає змогу рівномірно розміщувати головну породу 
на лісокультурній площі. Сіянці з відкритою кореневою системою зручні для 
масового створення культур, однак потребують дотримання строків викопування, 
зберігання, транспортування і садіння. Підсушування або механічне пошкодження 
коренів істотно знижує приживлюваність рослин, тому під час виконання 
лісокультурних робіт потрібно зберегти життєздатність кореневої системи [20]. 
Перспективним напрямом є використання садивного матеріалу із закритою 
кореневою системою. Такі сіянці вирощуються у контейнерах або касетах, мають 
сформовану кореневу грудку і менше пошкоджуються під час висаджування. 
Завдяки цьому вони краще переносять транспортування, швидше адаптуються до 
умов лісокультурної площі та можуть забезпечувати вищу приживлюваність, 
особливо за несприятливих погодних умов. Крім того, використання сіянців із 
закритою кореневою системою дає змогу дещо розширити строки садіння 
порівняно з традиційним садивним матеріалом із відкритою кореневою системою. 
Порівняно з посівом жолудів, садіння сіянців забезпечує вищий рівень 
контрольованості створення культур, оскільки на площу висаджують уже 
сформовані рослини. Водночас посів жолудів має важливу лісівничу перевагу – 
формування менш травмованої кореневої системи. В умовах, де можна забезпечити 
належний догляд і захист посівів, цей спосіб може бути ефективним. Натомість на 
площах із високою конкуренцією трав’яної рослинності, ризиком пошкодження 
жолудів або недостатнім зволоженням доцільніше застосовувати садіння сіянців. 
Важливим елементом створення культур дуба є правильний добір схеми 
змішування. Дуб звичайний доцільно вирощувати не лише у чистих, а й у мішаних 
культурах за участю супутніх порід. У дібровних умовах як супутні породи можуть 
використовуватися клен гостролистий, клен польовий, липа дрібнолиста, граб 
звичайний, ясен звичайний та інші види. Вони сприяють формуванню другого 
17 
 
ярусу, поліпшенню мікроклімату, кращому очищенню стовбурів дуба від сучків і 
підвищенню біологічної стійкості майбутнього насадження [21]. 
Разом із тим у молодому віці дуб звичайний росте повільніше за багато 
супутніх порід і погано переносить верхівкове затінення. Тому незалежно від 
способу створення культур – посівом жолудів чи садінням сіянців – вирішальне 
значення мають своєчасні агротехнічні та лісівничі догляди. У перші роки 
необхідно регулювати трав’яний покрив, усувати заглушення дуба супутніми 
породами, підтримувати оптимальну густоту культур і створювати сприятливі 
умови для розвитку головної породи. 
Для умов Чигиринського надлісництва, де дуб звичайний є однією з 
провідних лісоутворювальних порід, вибір способу створення культур має 
базуватися на конкретних умовах ділянки. На свіжих, родючих і добре дренованих 
ґрунтах можливе ефективне використання як посіву жолудів, так і садіння сіянців. 
На площах із підвищеним ризиком пересихання ґрунту або значною конкуренцією 
трав’яної рослинності перевагу доцільно надавати садінню якісного садивного 
матеріалу. Використання сіянців із закритою кореневою системою може бути 
особливо перспективним для підвищення приживлюваності та стабільності росту 
молодих дубових культур. 
Удосконалення агротехніки відтворення деревостанів дуба звичайного у 
Правобережному Лісостепу України є одним із пріоритетних напрямів 
забезпечення сталого ведення лісового господарства в регіоні [22]. Особливої 
актуальності це питання набуває в умовах погіршення природного поновлення 
дуба, нестабільного плодоношення, посилення посушливості клімату та зростання 
конкуренції з боку супутніх деревних і чагарникових порід. 
У публікації [23] зазначено, що в лісовому фонді Чигиринського 
надлісництва упродовж 2008-2015 рр. було створено близько 200 га лісових 
культур із використанням контейнерного садивного матеріалу. Встановлено, що 1-
річні рослини дуба звичайного в культурах, створених контейнерним садивним 
матеріалом, порівняно з рослинами, які виросли з жолудів переважали їх за 
18 
 
висотою надземної частини у 1,3 раза, за загальною масою рослин – у 3,7 раза, за 
масою кореневої системи – у 3,9 раза, а за діаметром кореневої шийки – у 1,6 раза. 
Для поглибленого оцінювання ефективності різних способів відтворення 
дуба звичайного у листопаді-грудні 2015 р. було проведено вимірювання висоти та 
діаметра кореневої шийки у 1860 молодих рослин дуба звичайного. Дослідження 
здійснювали в лісових культурах, створених у свіжій грабовій діброві на 
нерозкорчованих вирубках упродовж 2010-2014 рр. Зокрема, було обстежено 1170 
контейнерних рослин дуба, висаджених на 39 ділянках лісокультурного фонду 
Будянського лісництва загальною площею 100,9 га, та 690 рослин дуба звичайного, 
що сформувалися з висіяних жолудів на 23 ділянках Чорнявського лісництва 
загальною площею 126,8 га. Залежність висоти деревних рослин дуба звичайного 
від способу створення лісових культур наведено в табл. 1.1. 
 
Таблиця 1.1 – Висота деревних рослин дуба звичайного залежно від способу 
створення лісових культур [23] 
Висота деревних рослин, м 
Способи 
Роки створення лісових культур 
лісовідновлення 
2021 2022 2023 2024 2025 
посівом жолудів 2,03 ± 0,20 1,33 ± 0,12 1,14 ± 0,12 0,62± 0,05 0,33± 0,02 
контейнерним 
3,13 ± 0,32 2,34 ± 0,24 2,10 ± 0,21 1,42 ± 0,14 0,81 ± 0,07 
матеріалом 
перевищення 
контейнерного 
матеріалу над 54,2 75,9 84,2 129 145,5 
посівом жолудів, 
% 
 
Аналіз даних таблиці свідчить, що висота рослин дуба звичайного істотно 
залежала від способу створення лісових культур. У всіх роках створення культур 
рослини, висаджені контейнерним садивним матеріалом, мали вищі показники 
висоти порівняно з рослинами, отриманими посівом жолудів. 
19 
 
У культурах, створених у 2021 р., середня висота дуба за посіву жолудів 
становила 2,03 м, тоді як за використання контейнерного садивного матеріалу – 
3,13 м, тобто на 54,2 % більше. У культурах 2022 р. цей показник становив 
відповідно 1,33 м і 2,34 м, що свідчить про перевагу контейнерного матеріалу на 
75,9 %. Найбільше перевищення висоти контейнерного садивного матеріалу 
спостерігалося у молодших культурах. У 2024 р. рослини контейнерного 
походження були вищими на 129,0 %, а у 2025 р. – на 145,5 % порівняно з 
рослинами, вирощеними з жолудів. Це пояснюється тим, що контейнерні сіянці 
мають сформовану кореневу систему, краще переносять пересаджування і швидше 
адаптуються до умов лісокультурної площі [24]. 
Вплив способу лісовідновлення на величину діаметра кореневої шийки 
деревних рослин дуба звичайного наведено в табл. 1.2. 
 
Таблиця 1.2 – Діаметр кореневої шийки рослин дуба звичайного залежно від 
способу створення лісових культур 
Діаметр кореневої шийки, см 
Способи лісовідтворення Роки створення лісових культур 
2021 2022 2023 2024 2025 
посівом жолудів 2,8±0,25 1,7±0,20 1,6±0,20 1,0±0,10 0,6± 0,06 
контейнерним матеріалом 4,8±0,50 3,9±0,40 2,9±0,30 1,8± 0,20 1,2± 0,10 
перевищення 
контейнерного матеріалу 71,4 129,4 81,3 80 100 
над посівом жолудів, % 
 
Аналіз даних таблиці 1.2 свідчить, що спосіб створення лісових культур 
істотно впливав на діаметр кореневої шийки рослин дуба звичайного. У всіх роках 
створення культур рослини, висаджені контейнерним садивним матеріалом, мали 
більший діаметр кореневої шийки порівняно з рослинами, отриманими шляхом 
посіву жолудів. У культурах, створених у 2021 р., діаметр кореневої шийки рослин, 
отриманих посівом жолудів, становив 2,8 см, тоді як у контейнерного садивного 
20 
 
матеріалу – 4,8 см, тобто на 71,4 % більше. У культурах 2022 р. цей показник 
становив відповідно 1,7 см і 3,9 см, що свідчить про перевищення контейнерного 
матеріалу на 129,4 %. У молодших культурах також простежується перевага 
контейнерного садивного матеріалу. У 2023 р. діаметр кореневої шийки був 
більшим на 81,3 %, у 2024 р. – на 80,0 %, а у 2025 р. – на 100,0 %. Це свідчить про 
кращий стартовий розвиток рослин, вирощених із контейнерного садивного 
матеріалу. 
У подальших дослідженнях ми здійснювали порівняльну оцінку росту й 
розвитку рослин дуба звичайного у лісових культурах, створених різними 
способами – шляхом висіву жолудів та садінням контейнерного садивного 
матеріалу. Такий підхід дав змогу об’єктивно встановити ефективність кожного 
способу лісовідтворення з урахуванням початкового росту, приживлюваності, 
формування кореневої системи та конкурентоспроможності дуба у молодих 
насадженнях. 
На нашу думку, за умов відтворення дубових насаджень із використанням 
контейнерного садивного матеріалу стартові можливості рослин є вищими 
порівняно з культурами, створеними висівом жолудів. Це пояснюється тим, що на 
початковому етапі розвитку молоді рослини дуба вирощуються у контрольованих 
умовах розсадника, де забезпечуються полив, підживлення, фітосанітарний 
контроль, спостереження за ростом і розвитком, а також можливість відбору 
найбільш якісних екземплярів для висаджування на лісокультурну площу. 
Натомість за умов створення культур шляхом посіву жолудів рослини фактично 
розпочинають свій розвиток безпосередньо на лісокультурній площі, тому в перші 
роки росту вони є менш сформованими порівняно з контейнерними сіянцями [25]. 
Крім того, використання контейнерного садивного матеріалу може сприяти 
скороченню кількості та обсягу агротехнічних доглядів, а також зменшенню на 1-
2 роки терміну переведення лісових культур у вкриті лісовою рослинністю землі. 
Це має важливе виробниче значення, оскільки дає змогу підвищити ефективність 
лісокультурних робіт і прискорити формування молодих дубових насаджень. 
21 
 
Під час створення культур дуба звичайного із використанням контейнерного 
садивного матеріалу та посіву жолудів застосовували різні схеми розміщення 
рослин. За наявності на лісокультурній площі достатньої кількості природного 
поновлення супутніх деревних порід ширина міжрядь становила 6 м, а за меншої 
кількості супутнього поновлення – 5 м. Відстань між контейнерними рослинами 
дуба звичайного в ряду становила 1,5 м. За умов створення лісових культур шляхом 
посіву жолудів ширина міжрядь становила 6 м, а відстань між посівними місцями 
в ряду – 0,5 м. У широких міжряддях природне поновлення граба звичайного, липи 
серцелистої, клена гостролистого, ясена звичайного та інших супутніх порід уже з 
3-4 року після створення культур починає істотно впливати на ріст і формування 
дуба звичайного. З огляду на біологічну особливість дуба, який потребує захисту з 
боків, але не переносить верхівкового затінення, молоді культури потребують 
своєчасного проведення лісівничих доглядів. Основним завданням таких заходів є 
збереження дуба як головної породи, усунення його верхівкового затінення та 
регулювання участі супутніх порід у складі майбутнього насадження. 
Подальші дослідження мають бути спрямовані на оцінювання впливу 
супутніх деревних порід на ріст, стан і формування дуба звичайного в мішаних 
насадженнях Правобережного Лісостепу України. Особливий інтерес становить 
також порівняння розвитку кореневих систем рослин дуба, вирощених із 
контейнерного садивного матеріалу, з рослинами, що сформувалися з жолудів. 
Контейнерні сіянці на початковому етапі мають сформовану кореневу систему, яка 
після висаджування на постійне місце отримує більший об’єм ґрунтового 
живлення. Натомість рослини, що виросли з жолудів, формують кореневу систему 
безпосередньо в умовах лісокультурної площі, що може по-різному впливати на їх 
подальший ріст, стійкість і конкурентоспроможність [26]. 
Використання контейнерного садивного матеріалу дуба звичайного є 
перспективним напрямом лісовідтворення, особливо в умовах, де необхідно 
забезпечити швидший стартовий ріст, вищу приживлюваність і скорочення терміну 
формування зімкнутих культур. Водночас остаточна оцінка ефективності цього 
22 
 
способу потребує тривалих спостережень за ростом, розвитком кореневої системи 
та взаємодією дуба із супутніми породами в мішаних насадженнях. 
 
1.4 Лісівничі особливості створення культур дуба звичайного посівом 
жолудів і садивним матеріалом 
 
У сучасних умовах відтворення дібров у Чигиринському надлісництві має 
ґрунтуватися на диференційованому виборі способу створення лісових культур. 
Основними способами є посів жолудів, садіння сіянців із відкритою кореневою 
системою та використання садивного матеріалу із закритою кореневою системою. 
Вибір конкретного способу залежить від типу лісорослинних умов, вологості 
ґрунту, стану зрубу, наявності природного поновлення супутніх порід, розвитку 
трав’яної рослинності та можливості проведення доглядів. 
Посів жолудів є біологічно обґрунтованим способом відтворення дуба 
звичайного, оскільки рослини формують кореневу систему безпосередньо на 
лісокультурній площі. Це сприяє розвитку стрижневого кореня, що особливо 
важливо для дуба як породи з вираженою здатністю використовувати глибші 
горизонти ґрунту. Однак ефективність цього способу значною мірою залежить від 
урожаю жолудів, їх якості, строків висіву, захисту від гризунів, достатнього 
зволоження та своєчасного догляду за посівами. 
Садіння сіянців із відкритою кореневою системою є традиційним і 
технологічно відпрацьованим способом створення культур дуба. Його перевагами 
є можливість рівномірного розміщення головної породи, контроль густоти культур 
і використання стандартного садивного матеріалу. Водночас цей спосіб має певні 
ризики, пов’язані з підсушуванням і механічним пошкодженням коренів під час 
викопування, транспортування та садіння. Тому ефективність використання сіянців 
із відкритою кореневою системою значною мірою залежить від дотримання строків 
і технології лісокультурних робіт. 
23 
 
Садивний матеріал із закритою кореневою системою є перспективним 
напрямом інтенсифікації відтворення дібров. Його перевага полягає у збереженні 
кореневої грудки, зменшенні пересадкового стресу, кращій приживлюваності та 
можливості подовження строків садіння. Для дуба звичайного це особливо важливо 
в умовах Правобережного Лісостепу, де молоді культури часто зазнають впливу 
посух, весняних приморозків і конкуренції супутніх порід. 
Практичний досвід вирощування дуба із закритою кореневою системою 
накопичено, зокрема, у лісогосподарських підприємствах Черкащини. За 
наведеними матеріалами, у ДП «Чигиринське лісове господарство» із 2008 року 
було створено 321,6 га культур дуба звичайного із використанням сіянців із ЗКС, 
що становило близько 40 % загального обсягу лісових культур. У технології 
застосовували поліетиленові пакети діаметром 8 см і довжиною 25-30 см, а 
субстрат готували із родючого темно-сірого середньосуглинкового ґрунту, піску та 
торфу у співвідношенні 6:2:2. За вегетаційний період сіянці поливали, 
підживлювали 4-5 разів і 6-7 разів обробляли проти борошнистої роси [27]. 
Для умов Чигиринського надлісництва такий досвід є цінним, оскільки 
природно-кліматичні умови регіону подібні до умов центральної частини 
Черкащини, де створення дубових культур часто ускладнюється літнім дефіцитом 
вологи, конкуренцією граба, клена, липи, ясена та трав’яної рослинності. У таких 
умовах контейнерні сіянці можуть мати кращі стартові можливості, оскільки до 
моменту висаджування вже мають сформовану кореневу систему та більший запас 
життєвих ресурсів. 
Водночас використання садивного матеріалу із ЗКС не слід розглядати як 
універсальний спосіб. Його ефективність залежить від якості контейнера, об’єму 
кореневмісного середовища, складу субстрату, режиму поливу, фітосанітарного 
стану сіянців і правильної техніки садіння. Сучасні дослідження підтверджують, 
що контейнерні сіянці дуба можуть мати вищу життєздатність порівняно із 
сіянцями з відкритою кореневою системою або рослинами, отриманими посівом 
24 
 
жолудів, однак якість кореневої системи та відсутність її деформації залишаються 
критично важливими умовами успішного лісовідновлення.  
Сучасні наукові підходи також акцентують увагу на впливі контейнерів, 
субстратів і стимуляторів росту на біометричні показники сіянців дуба. Зокрема, 
дослідження 2024 року в Україні показують, що застосування стимуляторів росту 
може покращувати розвиток однорічних контейнерних сіянців дуба, а європейські 
дослідження 2025 року підкреслюють важливість умов місця відновлення, 
освітленості та водного режиму для успішного росту молодих культур дуба.  
Отже, у Чигиринському надлісництві доцільно застосовувати комбінований 
підхід до відтворення дібров. На свіжих, родючих і достатньо зволожених ділянках 
можливе використання посіву жолудів, особливо за наявності якісного насіннєвого 
матеріалу та можливості захисту посівів. На ділянках із високою конкуренцією 
трав’яної рослинності або ризиком пересихання ґрунту перевагу варто надавати 
садінню стандартних сіянців. Використання садивного матеріалу із закритою 
кореневою системою є найбільш перспективним для ділянок, де необхідно 
забезпечити кращу приживлюваність і швидше формування молодих дібров. 
Нами, на основі аналізу аналітичної літератури, розроблено рекомендаційну 
схему для Чигиринського надлісництва, яка стосується відновлення дібров (рис. 
1.1). 
 
25 
 
 
Рисунок 1.1 – Особливості відтворення дібров Чигиринського надлісництва 
(розроблено О. Осинським)  
26 
 
2 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЧИГИРИНСЬКОГО НАДЛІСНИЦТВА 
 
2.1 Місцезнаходження підприємства та його адміністративно-організаційна 
структура 
 
Чигиринське надлісництво є структурним підрозділом філії «Центральний 
лісовий офіс» ДП «Ліси України» [28]. Надлісництво розташоване в північно-
східній частині Черкаської області, на території Черкаського та Звенигородського 
адміністративних районів (рис. 2.1).  
Поштова адреса надлісництва: вул. Черкаська, 77, м. Чигирин, Черкаський 
район, Черкаська область, 20901. 
 
  
Рисунок 2.1 – Загальний вигляд адміністративного корпусу 
лісогосподарського підприємства (фото О. Осинського) 
 
Загальна площа Чигиринського надлісництва, за матеріалами звіту для 
громадськості, становить 92786,6118 га. Із них 92694,6 га припадає на лісові землі, 
а 85662,2 га – на вкриті лісовою рослинністю землі, що становить 92,3 % від площі 
лісових земель. Загальний запас деревостанів становить 22,175 млн м³, у тому числі 
27 
 
запас стиглих і перестійних насаджень – 4890,52 тис. м³. Площа незімкнутих 
лісових культур становить 2407,5 га [28].  
У структурі Чигиринського надлісництва функціонує 17 лісництв: 
Трушівське, Чорнявське, Чигиринське, Богданівське, Яничанське, Матвіївське, 
Макіївське, Капітанівське, Грушківське, Креселецьке, Тимошівське, Смілянське, 
Володимирівське, Будянське, Мліївське, Сунківське та Городищенське. Крім того, 
у структурі надлісництва зазначено 1 нижній склад, 2 лісопромислові комплекси та 
11 лісорозсадників. 
За функціональним призначенням ліси Чигиринського надлісництва 
поділяються на природоохоронні, рекреаційно-оздоровчі, захисні та 
експлуатаційні. Найбільшу частку займають експлуатаційні ліси – 34620,6 га, або 
39,6 %, та захисні ліси – 34522,6 га, або 38,4 %. Рекреаційно-оздоровчі ліси 
займають 19534,5 га, або 19,2 %, а ліси природоохоронного, наукового та історико-
культурного призначення – 4087,4 га, або 2,8 %. 
До реорганізації лісогосподарської галузі та формування сучасної структури 
ДП «Ліси України» лісовий фонд ДП «Чигиринське ЛГ» характеризувався значною 
часткою середньовікових насаджень. За віковою структурою молодняки займали 
3536 га, середньовікові деревостани – 14788 га, пристигаючі насадження – 3885 га, 
а стиглі та перестійні – 5469 га. Такий розподіл свідчить про переважання 
середньовікових лісів, що є важливим показником для планування подальших 
лісогосподарських заходів, рубок догляду, поступового формування стиглих 
деревостанів і забезпечення безперервності лісокористування [29]. 
За породним складом у лісовому фонді Чигиринського держлісгоспу до 
реорганізації переважали насадження сосни звичайної та дуба звичайного. Площа 
соснових насаджень становила 12387 га, дубових – 9572 га. Значну частку також 
займали насадження акації білої – 3089 га. Менші площі були представлені ясенем 
– 759 га та вільхою – 589 га. Така структура свідчить про поєднання хвойних і 
твердолистяних насаджень, однак для теми відтворення дібров особливе значення 
має площа дубових деревостанів, яка становила майже 9,6 тис. га. 
28 
 
Отже, до реорганізації Чигиринського держлісгоспу в структурі насаджень 
переважали середньовікові деревостани площею 14788 га, що свідчило про значний 
потенціал майбутнього формування стиглих лісів. Наявність значної площі 
дубових насаджень підтверджує важливість дослідження досвіду відтворення 
дібров у межах сучасного Чигиринського надлісництва. 
 
2.2 Природно-кліматичні умови Чигиринського надлісництва 
 
Чигиринське надлісництво філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси 
України» розташоване в східній частині Черкаської області, у межах Черкаського 
та Звенигородського адміністративних районів. За лісорослинним районуванням 
територія належить до південного Правобережного Лісостепу, який безпосередньо 
межує зі степовою зоною. Таке географічне положення зумовлює поєднання 
лісостепових і частково степових рис клімату, що має важливе значення для 
формування дубових насаджень і вибору способів їх відтворення [29].  
Рельєф і ландшафтні умови. За морфологічними та геоморфологічними 
ознаками територія Чигиринського надлісництва належить до вузькохвилястого 
долинно-балкового водно-ерозійного типу рельєфу. Для такого рельєфу характерне 
чергування вододільних ділянок, схилів, балок, улоговин і долин річок. Це 
зумовлює значну строкатість лісорослинних умов, різний ступінь зволоження 
ґрунтів і неоднакову інтенсивність ерозійних процесів.  
Для відтворення дібров рельєф має важливе практичне значення. На 
вододілах і слабкохвилястих ділянках зазвичай формуються відносно рівномірні 
умови зволоження, що сприяє росту дуба звичайного. Водночас у балках, 
улоговинах і понижених елементах рельєфу можливе накопичення холодного 
повітря, що підвищує ризик пошкодження молодих культур пізніми весняними 
приморозками. На схилах важливого значення набувають ґрунтозахисні функції 
дубових насаджень, оскільки деревостани з участю дуба сприяють зменшенню 
поверхневого стоку, закріпленню ґрунту та обмеженню ерозійних процесів. 
29 
 
Клімат району розташування Чигиринського надлісництва характеризується 
як помірно теплий і помірно континентальний, з відносно м’якою зимою та теплим 
літом. Зимовий період здебільшого короткий і малосніжний, а в літній період 
спостерігається помірна кількість опадів, однак в окремі роки можливий дефіцит 
вологи. Саме нерівномірність зволоження у теплий період є одним із чинників, 
який може обмежувати природне поновлення дуба та знижувати приживлюваність 
лісових культур на відкритих ділянках.  
Середньорічна температура повітря становить +7,5 °С. Абсолютна 
максимальна температура досягає +37,0 °С, а абсолютна мінімальна – -35,0 °С. За 
даними плану лісоуправління, у межах території сума позитивних температур 
становить менше 2500 °С, що відповідає умовам помірно теплого агрокліматичного 
району. Такі температурні умови загалом сприятливі для росту дуба звичайного, 
однак екстремально високі літні температури можуть негативно впливати на 
молоді культури, особливо в перші роки після створення.  
Найбільш несприятливими кліматичними чинниками для лісових культур є 
пізні весняні приморозки, ранні осінні заморозки, високі літні температури, 
малосніжні зими та штормові вітри. Пізні весняні заморозки в середньому 
припадають на 21 квітня, а перші осінні – на 10 жовтня. Високі температури літніх 
місяців можуть досягати +38 °С, а на поверхні ґрунту – +50…+55 °С, що здатне 
спричиняти перегрівання ґрунту, підсихання верхнього шару та пошкодження 
кореневої шийки молодих дерев [29].  
Середньорічна кількість опадів у районі Чигиринського надлісництва 
становить 512 мм. Такий показник є загалом достатнім для формування 
лісостепових деревостанів, однак розподіл опадів протягом року нерівномірний. У 
літній період можливі тривалі бездощові проміжки, що є особливо небезпечним для 
молодих дубових культур, які ще не сформували глибоку кореневу систему.  
Сніговий покрив з’являється в середньому 14 грудня, його середня товщина 
становить близько 20 см, а сходження снігу в лісі відбувається орієнтовно 17 
березня. Глибина промерзання ґрунту становить близько 42 см. У малосніжні зими 
30 
 
за значного промерзання ґрунту можливе пошкодження кореневих систем молодих 
рослин, а різкі температурні коливання можуть негативно впливати на перезимівлю 
дубових культур.  
Для відтворення дібров важливо враховувати, що дуб звичайний у молодому 
віці потребує достатнього зволоження ґрунту, однак не витримує тривалого застою 
води. Тому найсприятливішими для створення дубових культур є свіжі та 
достатньо дреновані ґрунти, де забезпечується поєднання вологи, аерації та 
родючості. 
Панівні вітри змінюються за сезонами. Узимку переважають західні та 
північно-західні вітри, навесні – північно-західні, південно-східні та південні, 
влітку – північно-західні й західні, восени – північно-західні та південно-східні. 
Середня швидкість панівних вітрів становить: узимку – 4,3 м/с, навесні – 4,1 м/с, 
влітку – 3,5 м/с, восени – 4,0 м/с.  
Для молодих культур дуба найбільш небезпечними є весняні південно-східні 
вітри, які можуть посилювати висушування ґрунту та пошкоджувати молоді дерева 
на відкритих лісокультурних площах. У таких умовах важливого значення 
набувають своєчасний догляд за культурами, розпушування ґрунту, збереження 
вологи та захист рослин від конкуренції трав’яної рослинності. 
Територія Чигиринського надлісництва розташована в басейні річки Дніпро. 
Основними водними артеріями є річки Вільшанка, Тясмин та Ірдинь. Швидкість 
течії річок залежить від рельєфу та фізико-географічних особливостей місцевості й 
коливається в межах 0,2-0,5 м/с.  
До території надлісництва прилягає заплава річки Тясмин, де проведено 
осушувальні роботи та функціонує гідромеліоративна мережа, яка впливає на ріст 
і розвиток насаджень Чорнявського, Трушівського та Чигиринського лісництв. 
Водночас безпосередньо на території Чигиринського надлісництва 
гідромеліоративна мережа відсутня. Загалом ступінь дренованості району 
гідрографічною мережею оцінюється як задовільний [29].  
Рівень ґрунтових вод істотно змінюється залежно від елементів рельєфу. У 
31 
 
заплавах річок він залягає на глибині 0,5-3,0 м, на борових терасах – 5-7 м, а в 
нагірній частині – 18-26 м. Така різниця впливає на типи лісорослинних умов і 
вибір способів відтворення дібров. У заплавах та понижених місцях можливе 
надмірне зволоження, тоді як на підвищених терасах і нагірних ділянках дерева 
можуть відчувати дефіцит вологи в посушливі періоди.  
Ґрунтовий покрив Чигиринського надлісництва є строкатим, що зумовлено 
різноманітністю рельєфу, ґрунтоутворювальних порід, поверхневого та ґрунтового 
зволоження. За фізико-географічними, кліматичними й ґрунтовими ознаками 
територія належить до Лісостепової природно-кліматичної зони та Дністровсько-
Дніпровського лісогосподарського округу.  
За ступенем вологості більшість ґрунтів належить до свіжих, що є 
сприятливим для формування дубових насаджень. Частка лісових ділянок із 
надмірним зволоженням, за даними моніторингу, становить 2,3 % площі, вкритої 
лісовою рослинністю, а болота займають 97,9 га. У плані лісоуправління також 
подано інші уточнені показники для окремої облікової бази: ділянки з надмірним 
зволоженням – 0,4 %, болота – 480,6 га, тому під час оформлення роботи бажано 
обрати одне джерело даних і послідовно використовувати його в усіх розділах.  
Для умов Чигиринського надлісництва найбільше лісівниче значення мають 
свіжі та достатньо родючі ґрунти, на яких дуб звичайний може формувати 
продуктивні деревостани. На підвищених елементах рельєфу та борових терасах 
ґрунти можуть мати легший механічний склад і глибше залягання ґрунтових вод, 
тому тут важливим є збереження вологи в перші роки після створення культур. У 
пониженнях і заплавних ділянках, навпаки, слід враховувати ризик надмірного 
зволоження та погіршення аерації ґрунту. 
Для дуба звичайного оптимальними є ґрунти з достатньою родючістю, 
помірним зволоженням і доброю аерацією. Надмірно сухі або ущільнені ґрунти 
можуть обмежувати розвиток кореневої системи, а перезволожені – погіршувати 
доступ кисню до коренів. Саме тому під час відтворення дібров важливо 
враховувати тип лісорослинних умов, ступінь зволоження, механічний склад 
32 
 
ґрунту та положення ділянки в рельєфі. 
Значення природно-кліматичних умов для відтворення дібров. Природно-
кліматичні умови Чигиринського надлісництва загалом сприятливі для відтворення 
дуба звичайного, однак потребують диференційованого підходу до створення 
лісових культур. Тривалість вегетаційного періоду становить 206 днів, що 
забезпечує достатній період для росту молодих дубових культур. Водночас нестача 
вологи в окремі роки, високі літні температури, пізні весняні приморозки та 
строкатість ґрунтового покриву можуть істотно впливати на приживлюваність і 
подальший ріст дуба [30].  
Отже, для успішного відтворення дібров у Чигиринському надлісництві 
необхідно враховувати місцеположення ділянки, тип ґрунту, рівень зволоження, 
ризик приморозків і посух, а також конкурентний вплив супутньої рослинності. 
Найкращі результати можна очікувати на свіжих, добре дренованих і достатньо 
родючих ділянках, де створюються сприятливі умови для розвитку кореневої 
системи дуба звичайного та формування біологічно стійких молодих дібров. 
 
  
33 
 
3 ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ, ПРОГРАМА РОБІТ ТА МЕТОДИКА 
ДОСЛІДЖЕНЬ 
 
3.1 Програма робіт і основні положення методики досліджень 
Для досягнення поставленої мети було передбачено виконання комплексу 
польових, камеральних і аналітичних робіт. Програма досліджень охоплювала 
вивчення природно-кліматичних і лісорослинних умов Чигиринського 
надлісництва, аналіз матеріалів лісокультурного обліку, оцінювання стану дубових 
культур та порівняння ефективності різних способів їх створення. Основними 
завданнями дослідження були: 
1) проаналізувати літературні джерела щодо відтворення дуба звичайного в 
умовах Лісостепу України; 
2) охарактеризувати природно-кліматичні та ґрунтові умови Чигиринського 
надлісництва; 
3) вивчити досвід створення лісових культур дуба звичайного в надлісництві; 
4) оцінити стан культур дуба, створених різними способами лісовідновлення; 
5) визначити основні біометричні показники молодих рослин дуба 
звичайного; 
6) порівняти ефективність створення культур посівом жолудів, садінням 
сіянців із відкритою кореневою системою та використанням садивного матеріалу 
із закритою кореневою системою; 
7) обґрунтувати рекомендації щодо підвищення ефективності відтворення 
дібров у Чигиринському надлісництві. 
Для наочного відображення просторового поширення дубових насаджень у 
межах Чигиринського надлісництва ми розробили карто-схему їх розміщення. 
Вона дає змогу візуалізувати основні ареали зосередження дубових деревостанів, а 
також оцінити їх територіальний розподіл у межах окремих лісництв (рис. 3.1). 
Такий підхід є важливим для подальшого аналізу лісотипологічних особливостей, 
планування господарських заходів і ведення лісового господарства. 
34 
 
 
Рисунок 3.1 – Картосхема поширення дубових насаджень у межах 
Чигиринського надлісництва (розроблено О.Осинським) 
 
Початковим етапом роботи було опрацювання документальних матеріалів, 
що характеризують створення і стан лісових культур. Для цього використовували 
книги лісових культур, акти інвентаризації, акти виконання лісокультурних робіт, 
таксаційні описи та інші виробничі матеріали Чигиринського надлісництва. 
Польове обстеження культур проводили шляхом огляду ділянок та 
окомірного оцінювання їхнього загального стану [31]. Під час попереднього 
обстеження враховували тип лісорослинних умов, спосіб створення культур, вид 
садивного або посівного матеріалу, схему розміщення рослин, рівень збереженості 
дуба, наявність супутніх порід, ступінь заглушення трав’яною рослинністю та 
потребу в доглядах. 
Для детальнішого аналізу підбирали ділянки, які відрізнялися способом 
створення культур і могли бути використані для порівняльної оцінки. Тимчасові 
35 
 
пробні площі закладали в дубових культурах, створених різними способами: 
посівом жолудів, садінням сіянців із відкритою кореневою системою та садінням 
сіянців із закритою кореневою системою. Такий підхід дав змогу оцінити вплив 
способу лісовідновлення на ріст, стан і розвиток молодих рослин дуба звичайного. 
Для кожної пробної площі визначали такі показники: кількість облікованих 
рослин, середню висоту, діаметр кореневої шийки, збереженість культур, 
загальний стан дуба та наявність конкурентної рослинності. Висоту рослин 
вимірювали від поверхні ґрунту до верхівкової бруньки з точністю до 1 см, діаметр 
кореневої шийки – з точністю до 1 мм. 
 
Для оцінювання збереженості культур використовували формулу: 
Nф
З =  · 100 
 Nп
де З – збереженість культур, %;Nф – фактична кількість збережених рослин на 
пробній площі, шт.; Nп – початкова або проєктна кількість висаджених чи висіяних 
рослин, шт. 
 
Для порівняння росту культур, створених різними способами, визначали 
відносне перевищення біометричних показників: 
��1−��0 
P =  · 100 
��0 
де P – перевищення показника, %;X1 – середнє значення показника у варіанті, що 
порівнюється; X0 – середнє значення показника у контрольному варіанті. 
 
У роботі як контрольний варіант доцільно приймати культури, створені 
посівом жолудів, оскільки цей спосіб є біологічно природнішим для дуба і часто 
використовується для порівняння з культурами, створеними садінням сіянців. 
Для уніфікованого оцінювання стану культур ми застосовували наступну 
шкалу (табл. 3.1). 
  
36 
 
Таблиця 3.1 – Шкала оцінювання стану лісових культур дуба звичайного 
Збереженість 
Категорія стану Характеристика культур 
культур, % 
Дуб рівномірно розміщений, має задовільний ріст, 
Добрий понад 85 
ознаки пригнічення незначні або відсутні 
Дуб збережений нерівномірно, місцями 
Задовільний 65–85 спостерігається заглушення супутніми породами 
або трав’яною рослинністю 
Значна частина рослин пригнічена, є зрідження 
Ослаблений 50–64 
рядів, потрібні інтенсивні догляди або доповнення 
Культури сильно зріджені, дуб пригнічений або 
Незадовільний менше 50 випадає зі складу насадження, потрібне 
відновлення або реконструкція 
 
3.2 Обсяг виконаних польових і камеральних робіт 
 
Дослідження проводили у лісових культурах дуба звичайного, створених на 
території Чигиринського надлісництва філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси 
України». Для оцінювання ефективності відтворення дібров було використано 
матеріали виробничого обліку та результати польових вимірювань. 
Під час польових робіт обстежували дубові культури різного походження, 
зокрема культури, створені посівом жолудів, садінням сіянців із відкритою 
кореневою системою та використанням садивного матеріалу із закритою 
кореневою системою. Основну увагу приділяли показникам, які найбільш повно 
характеризують успішність лісовідновлення: висоті рослин, діаметру кореневої 
шийки, збереженості, рівномірності розміщення дуба на площі та ступеню 
конкуренції з боку супутніх порід. 
У межах дослідження було передбачено закладання тимчасових пробних 
площ [32] у культурах, які відрізняються способом створення. На кожній ділянці 
проводили облік молодих рослин дуба звичайного, вимірювали їхню висоту та 
діаметр кореневої шийки. Отримані дані групували за способом лісовідновлення, 
37 
 
після чого визначали середні значення біометричних показників і порівнювали їх 
між собою. 
Камеральна обробка матеріалів включала систематизацію польових даних, 
розрахунок середньої висоти, середнього діаметра кореневої шийки, збереженості 
культур та відносного перевищення показників залежно від способу створення 
культур. Отримані результати використовували для встановлення переваг і 
недоліків кожного способу відтворення дуба звичайного. 
Для умов Чигиринського надлісництва особливо важливим є врахування 
своєчасності доглядових заходів. У широких міжряддях природне поновлення 
граба, клена, липи, ясена та інших супутніх порід може вже з 3-4 року істотно 
впливати на формування дуба. Тому під час оцінювання культур враховували не 
лише біометричні показники дуба, а й умови його конкурентного оточення. Це 
відповідає загальним підходам до оцінювання штучного відтворення дібров, де 
важливими є не лише стартові показники росту, а й здатність дуба зберігати 
положення головної породи в майбутньому деревостані. У наданому матеріалі 
також підкреслено, що для культур дуба із ЗКС важливими є об’єм контейнера, 
якість субстрату, полив, підживлення і захист від борошнистої роси, адже саме ці 
чинники визначають якість садивного матеріалу перед висаджуванням . 
Отже, методика досліджень передбачала поєднання аналізу виробничих 
документів, польового обстеження культур, біометричних вимірювань і 
порівняльної оцінки різних способів відтворення дуба звичайного. Такий підхід дає 
змогу об’єктивно оцінити досвід відтворення дібров у Чигиринському надлісництві 
та визначити напрями підвищення ефективності створення дубових насаджень. 
  
38 
 
4 ЛІСІВНИЧО-ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ВІДТВОРЕННЯ ДІБРОВ У 
ЧИГИРИНСЬКОМУ НАДЛІСНИЦТВІ 
 
4.1 Структура лісокультурних площ і технологія створення культур дуба 
звичайного 
 
У Чигиринському надлісництві філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси 
України» штучне лісовідновлення є важливим напрямом формування 
продуктивних і біологічно стійких насаджень. Особливе значення має відтворення 
дібров, оскільки дуб звичайний є однією з головних лісоутворювальних порід у 
лісостепових умовах регіону. 
Створення лісових культур у надлісництві здійснюється переважно на 
зрубах, галявинах, прогалинах та інших ділянках лісокультурного фонду. 
Технологія створення культур залежить від стану зрубу, наявності природного 
поновлення супутніх порід, ступеня задерніння ґрунту та можливості 
механізованого обробітку. 
У дібровних умовах головною породою виступає дуб звичайний. Супутні 
породи – граб звичайний, ясен звичайний, клени, липа та чагарники – переважно 
формуються природним шляхом і виконують підгінну функцію. Тому їх штучне 
введення не завжди є необхідним, однак за надмірного розвитку вони можуть 
пригнічувати дуб і потребують регулювання під час доглядових рубань. 
Під час створення культур застосовують частковий обробіток ґрунту 
борознами або смугами. На зрубах із наявним або очікуваним природним 
поновленням супутніх порід проводять пониження пнів у смугах завширшки 2-4 м 
із подальшим обробітком ґрунту дисковими знаряддями. На ділянках без 
достатнього природного поновлення смуги зазвичай формують завширшки 
близько 2 м, після чого ґрунт обробляють дисковими знаряддями типу КЛБ-1,7 або 
БДВ-2,2. Для нарізання борозен використовують плуг ПКЛ-70. 
39 
 
Аналіз розподілу лісових культур, створених у Чигиринському надлісництві, 
свідчить про переважання культур дуба звичайного, площа яких становить 575,9 
га, або 61,6 % від загальної площі. Це є лісівничо обґрунтованим, оскільки значна 
частина території надлісництва представлена умовами дібров і судібров, 
придатними для вирощування дубових насаджень. Друге місце займають культури 
сосни звичайної – 307,4 га, або 32,9 %, що пов’язано з наявністю бідніших піщаних 
і супіщаних ґрунтів борів та суборів. Частка культур ясена звичайного є незначною 
і становить 51,1 га, або 5,5 %, що відповідає його ролі як супутньої та цінної 
домішкової породи в умовах свіжих і вологих дібров. 
У дібровах перевагу надають дубу звичайному, тоді як на бідніших або 
легших ґрунтах можуть створюватися культури за участю сосни звичайної. 
Узагальнені дані щодо головних порід, які використовуються на лісокультурних 
площах, наведено в табл. 4.1. 
 
Таблиця 4.1 – Розподіл лісокультурних площ Чигиринського надлісництва за 
головними породами 
Схема змішування Переважаюча порода Площа, га % 
4рДз1рЯз дуб звичайний з домішкою ясена 575,9 61,6 
4рСз1рДз сосна звичайна з домішкою дуба 307,4 32,9 
4рДз1рКлг або 
дубові культури з супутньою породою 51,1 5,5 
4рДз1рЯз 
Всього  934,4 100,0 
 
 
Із даних таблиці видно, що найбільшу частку займають культури дуба 
звичайного – 575,9 га, що становить 61,6 % від загальної площі. Це свідчить про 
провідну роль дуба звичайного у лісокультурному виробництві надлісництва та 
відповідає лісорослинним умовам території, де значні площі представлені 
дібровами і судібровами. Друге місце за площею займають культури сосни 
звичайної – 307,4 га, або 32,9 %. Їх створення пов’язане з наявністю ділянок із 
біднішими піщаними та супіщаними ґрунтами, де сосна звичайна є найбільш 
40 
 
придатною головною лісоутворювальною породою. Найменшу площу займають 
культури ясена звичайного – 51,1 га, або 5,5 %. Така частка є порівняно невеликою, 
що пояснюється використанням ясена переважно як супутньої або домішкової 
породи в умовах свіжих і вологих дібров.На свіжих зрубах, де ґрунт ще не зазнав 
значного ущільнення внаслідок лісозаготівельних робіт та природного осідання, 
можливе створення часткових культур дуба звичайного без попереднього 
суцільного обробітку ґрунту. Такий підхід є доцільним за наявності сприятливих 
лісорослинних умов, достатньої вологості ґрунту та можливості подальшого 
своєчасного проведення агротехнічних доглядів. Початкова густота лісових 
культур визначається комплексом лісівничих чинників, зокрема біологічними 
особливостями культивованих деревних порід, типом лісорослинних умов, 
способом створення культур, видом і розмірами садивного матеріалу, кількістю та 
якістю природного поновлення, ризиком пошкодження рослин шкідниками й 
ураження збудниками хвороб, а також можливістю проведення ефективних 
доглядів у перші роки після садіння. У Чигиринському надлісництві впродовж 
останніх років під час створення лісових культур застосовувалися різні варіанти 
розміщення садивних місць (табл. 4.2). Ширина міжрядь становила від 2,5 до 6,0 м, 
а відстань між рослинами в рядах від 0,5 до 1,0 м. Такий діапазон схем садіння 
свідчить про диференційований підхід до створення культур залежно від породного 
складу, типу лісорослинних умов і технологічних можливостей догляду за ними. 
 
Таблиця 4.2 – Розподіл лісових культур у Чигиринському надлісництві за 
розміщенням садивних місць 
Розміщення садивних місць, м Площа, га % від загальної площі культур 
2,5 × 0,5 297,5 31,8 
2,5 × 0,7 9,9 1,1 
2,5 × 1,0 5,0 0,5 
3,0 × 0,5 3,3 0,4 
4,0 × 0,5 123,0 13,2 
4,0 × 1,0 26,0 2,8 
6,0 × 0,5 452,1 48,4 
6,0 × 0,7 17,6 1,9 
Разом 934,4 100,0 
 
41 
 
За даними таблиці 4.2, найбільшу площу займають лісові культури, створені 
за схемою 6,0 × 0,5 м – 452,1 га, або 48,4 % від загальної площі. Така схема 
передбачає широкі міжряддя та відносно малий крок садіння в ряду, що пов’язано 
зі створенням часткових культур, використанням природного поновлення, а також 
необхідністю забезпечення доступу для механізованого догляду. Друге місце 
займає схема 2,5 × 0,5 м, на яку припадає 297,5 га, або 31,8 %. Вона 
характеризується більш щільним розміщенням садивних місць і застосовується для 
формування зімкнутих культур із вищою початковою густотою, особливо у 
випадках, коли потрібно швидше забезпечити зімкнення крон і зменшити 
конкуренцію з боку трав’яної рослинності. Порівняно значну площу також 
займають культури зі схемою 4,0 × 0,5 м – 123,0 га, або 13,2 %. Решта схем мають 
незначне поширення: їх частка коливається від 0,4 до 2,8 %, за винятком схеми 6,0 
× 0,7 м, яка становить 1,9 %. 
Часткові культури дуба звичайного створювали з шириною міжрядь 4–6 м. 
Найбільш поширеною була схема з 6-метровими міжряддями, яку застосовано на 
49,6 % лісокультурних площ. Така ширина міжрядь дає змогу поєднувати штучне 
введення дуба з природним поновленням супутніх порід і забезпечує можливість 
проведення механізованого догляду. 
У свіжих дібровах Чигиринського надлісництва на зрубах із наявним 
природним поновленням формуються дубові насадження з домішкою граба 
звичайного та клена. На ділянках, зарослих порослю другорядних деревних порід і 
чагарників, попередньо прорубують коридори завширшки 2-4 м, після чого 
проводять розкорчування пнів і обробіток ґрунту дисковими знаряддями. Такий 
спосіб підготовки площі створює сприятливі умови для приживлення дуба та 
зменшує конкуренцію з боку небажаної рослинності в перші роки росту культур. 
Садіння сіянців дуба звичайного здійснюють вручну під меч Колесова. 
Найкращим строком садіння є рання весна, до початку розпускання бруньок, коли 
ґрунт достатньо зволожений, а рослини ще перебувають у стані спокою. У 
лісництвах також позитивні результати дає висів жолудів у третій декаді жовтня за 
42 
 
умови відсутності значного пошкодження посівів гризунами та дикими кабанами 
на лісокультурній площі. Схему створення культур дуба звичайного наведено на 
рис. 4.1. 
 
 
Рисунок 4.1 – 20-річні лісові культури дуба звичайного, створені посівом 
жолудів (Смілянське л-во, Квартал 18, виділ 7, площа 1,3 га. Схема посіву 6×0,5 м 
(фото О.Осинського) 
 
Агротехнічний догляд за ґрунтом у свіжих дібровах проводиться протягом 
перших п’яти років після створення лісових культур, що є критичним періодом для 
їх приживлюваності та подальшого росту. Основну роль відіграє механізований 
догляд, який здійснюється за допомогою культиватора КЛБ-1,7 із сідланням рядів. 
Загальна кратність обробітку становить 15 разів за п’ятирічний період із 
поступовим зменшенням інтенсивності робіт за роками: 5, 4, 3, 2, 1. 
Паралельно проводяться ручні догляди в рядах і захисних смугах, що є 
важливими для зменшення конкуренції з боку трав’яної рослинності. Їх загальна 
кратність становить 11 разів за п’ятирічний період: 4, 3, 2, 1, 1. Це забезпечує 
43 
 
належні умови для росту молодих рослин і сприяє підтриманню оптимального 
водного та поживного режимів ґрунту. 
Традиційно основним способом створення лісових культур у господарстві 
залишається садіння стандартних сіянців із відкритою кореневою системою. Проте, 
починаючи з 2018 року (табл. 4.3), було впроваджено новий підхід – використання 
сіянців дуба звичайного із закритою кореневою системою. Такий спосіб має низку 
переваг, зокрема підвищену приживлюваність, кращу адаптацію до умов 
місцезростання та інтенсивніший початковий ріст. 
За останні вісім років площа лісових культур, створених із застосуванням 
контейнерного садивного матеріалу, становить 299,1 га, що свідчить про поступове 
розширення використання сучасних технологій лісовідтворення у практиці ведення 
лісового господарства. 
 
Таблиця 4.3 – Лісові культури, створені садивним матеріалом із закритою 
кореневою системою 
Рік Всього, В тому числі по лісництвах: 
створення га Мліївське Городищенське Будянське Смілянське Сунківське 
2018 6,8 – – 6,7 – – 
2019 12,3 – – 8,7 3,4 – 
2020 29,8 4,4 – 15,7 9,7 – 
2021 18,6 – – 18,6 – – 
2022 54,2 14,9 0,9 20,8 11,7 5,9 
2023 57,3 15,1 3,4 21,2 11,9 5,7 
2024 59,2 15,3 3,9 21,4 12,1 6,5 
2025 61,2 16,2 5,3 20,9 12,0 6,8 
Разом 299,1 65,9 13,5 135,0 60,8 24,9 
 
Аналіз даних таблиці 4.3 свідчить про поступове збільшення площі лісових 
культур, створених із використанням садивного матеріалу із закритою кореневою 
системою. Якщо у 2018 році їх площа становила лише 6,8 га, то у 2025 році вона 
зросла до 61,2 га, що свідчить про розширення застосування контейнерного 
садивного матеріалу у практиці лісовідновлення. 
44 
 
Загальна площа таких культур за 2018-2025 роки становила 299,1 га. 
Найбільші площі створено у Будянському лісництві – 135,0 га, що становить 
основну частку від загального обсягу. Значні площі також припадають на Мліївське 
– 65,9 га та Смілянське лісництво – 60,8 га. 
Найменші площі культур із садивного матеріалу із ЗКС зафіксовано у 
Городищенському – 13,5 га та Сунківському лісництві – 24,9 га. Загалом наведені 
дані свідчать про стабільне впровадження сучасних технологій вирощування та 
використання контейнерного садивного матеріалу для створення лісових культур 
дуба звичайного. 
Вирощування сіянців із закритою кореневою системою здійснюється y 
лісовому розсаднику Будянського лісництва (рис. 4.2), а також з 2015 року і в 
Мліївському лісництві (рис. 4.3) Чигиринського надлісництва.  
 
 
Рисунок 4.2 – Загальний вигляд полігону по вирощуванню сіянців дуба 
звичайного з закритою кореневою системою в Будянському лісництві (фото О. 
Осинського) 
45 
 
 
Рисунок 4.3 – Загальний вигляд полігону по вирощуванню сіянців дуба 
звичайного з закритою кореневою системою у Мліївському лісництві (фото О. 
Осинського) 
 
Перший етап вирощування сіянців дуба звичайного із закритою кореневою 
системою передбачає підготовку субстрату. Для цього землю, пісок і торф’яну 
потерть просіюють через решітку та змішують у співвідношенні 1:1:1. 
Підготовленою ґрунтосумішшю заповнюють поліетиленові пакети, у яких 
попередньо роблять дренажні отвори для відведення надлишкової вологи. 
Заповнені пакети розміщують у коробах на території розсадника, після чого 
в них висівають жолуді дуба звичайного. Упродовж вегетаційного періоду посіви 
систематично поливають і за потреби підживлюють. Наприкінці червня пакети 
переставляють, одночасно здійснюючи обривання стрижневого кореня, що сприяє 
формуванню більш розгалуженої кореневої системи. 
Перед висаджуванням сіянців на лісокультурну площу проводять рясний 
полив, щоб ґрунтова грудка була достатньо зволоженою і не руйнувалася під час 
46 
 
вилучення сіянця з пакета. Це забезпечує краще збереження кореневої системи, 
зменшує пересадковий стрес і підвищує приживлюваність садивного матеріалу. 
 
4.2 Технологія вирощування та використання сіянців дуба звичайного із 
закритою кореневою системою у Чигиринському надлісництві 
 
У Чигиринському надлісництві одним із перспективних напрямів 
відтворення дібров є використання садивного матеріалу дуба звичайного із 
закритою кореневою системою. Такий спосіб дає змогу підвищити 
приживлюваність культур, зменшити пошкодження кореневої системи під час 
висаджування та забезпечити інтенсивніший стартовий ріст рослин на 
лісокультурній площі. 
Сіянці дуба звичайного вирощують із ретельно відібраних жолудів, які 
попередньо проходять стратифікацію у траншеях із піском. Для вирощування 
використовують поліетиленові пакети висотою 30 см і діаметром 8 см, у днищі яких 
роблять 4 дренажні отвори діаметром близько 5 мм. Пакети заповнюють 
ґрунтосумішшю, до складу якої входять родючий ґрунт, пісок і торф у рівному 
співвідношенні 1:1:1. Після заповнення пакети щільно виставляють у короби без 
дна на щебенево-гравійну основу та рясно поливають для ущільнення субстрату. 
Висів жолудів проводять у березні-квітні, після настання періоду без значних 
заморозків. Жолуді висівають на глибину 2-3 см, укладаючи їх боком, що сприяє 
швидшому проростанню. Перші сходи за сприятливих умов з’являються через 1-2 
тижні після висіву. Упродовж вегетаційного періоду вологість ґрунтосуміші 
підтримують на рівні 60-80 % повної вологоємності. Полив проводять переважно у 
вечірній або ранковий час, щоб уникнути перегрівання і пошкодження листків. 
Догляд за сіянцями включає 4-5-разове підживлення, систематичний полив, 
ручне видалення бур’янів 2-3 рази за вегетаційний період та захист від хвороб. З 
кінця травня – початку червня проводять 6-7 обробок проти борошнистої роси. 
Наприкінці червня – на початку липня пакети переставляють, одночасно сортують 
47 
 
рослини за розміром і частково обмежують розвиток стрижневого кореня, що 
сприяє формуванню компактнішої кореневої системи. 
Перед висаджуванням на лісокультурну площу сіянці рясно поливають, щоб 
ґрунтова грудка була достатньо зволоженою і не руйнувалася після зняття пакета. 
Садіння проводять на попередньо підготовленому ґрунті за схемою 6,0 × 1,5 м. 
Підготовку ґрунту здійснюють плугом ПКЛ-70. Посадкові місця формують вручну 
під обрізану штикову лопату шириною близько 15 см або механізовано за 
допомогою бура. Глибина садивної ямки становить 25-27 см, діаметр – 10-15 см. 
Перед садінням поліетиленовий пакет обов’язково розрізають і знімають, не 
руйнуючи ґрунтової грудки. Рослину встановлюють у ямку вертикально, 
засипають ґрунтом на 2-3 см вище рівня грудки та ущільнюють. Роботу з 
висаджування зазвичай виконує ланка з двох працівників. 
Основна перевага використання сіянців дуба із закритою кореневою 
системою полягає у зменшенні пересадкового стресу та збереженні кореневої 
системи. Після висаджування рослини фактично продовжують ріст без тривалого 
періоду адаптації. У першу вегетацію приріст може становити 25-40 см, що дає 
змогу скоротити кількість доглядових робіт на 1-2 рази на рік. 
Застосування садивного матеріалу із закритою кореневою системою також 
сприяє швидшому переведенню культур у вкриті лісовою рослинністю землі. Якщо 
за традиційної технології цей процес є тривалішим, то за використання якісних 
сіянців із ЗКС культури можуть бути переведені у відповідну категорію вже на 3–
4-й рік. Це пояснюється мінімальним відпадом головної породи, кращим стартовим 
ростом і вищою життєздатністю молодих рослин дуба звичайного. 
Для узагальнення технології вирощування та використання сіянців дуба 
звичайного із закритою кореневою системою було розроблено картосхему. Вона 
відображає основні етапи робіт: підготовку субстрату, заповнення пакетів, висів 
жолудів, догляд за сіянцями, підготовку до висаджування та створення лісових 
культур. Така візуалізація дає змогу наочно показати послідовність технологічних 
операцій, які застосовуються у Чигиринському надлісництві (рис. 4.4). 
48 
 
 
Рисунок 4.4 – Технологія вирощування сіянців дуба звичайного із ЗКС в 
Чигиринському надлісництві (розроблено О. Осинського) 
 
Отже, наведена схема демонструє, що вирощування сіянців дуба із ЗКС є 
поетапним технологічним процесом, у якому важливе значення мають якість 
субстрату, своєчасний полив, підживлення, захист від хвороб і правильне 
висаджування на лісокультурну площу. Застосування такої технології сприяє 
кращому збереженню кореневої системи, підвищенню приживлюваності та 
інтенсивнішому росту дуба в перші роки після садіння. 
 
4.3 Лісівничо-таксаційна характеристика дослідних культур дуба звичайного 
 
Ліси центральної частини Придніпров’я, до якої належить територія 
Чигиринського надлісництва, виконують переважно захисні, кліматорегулювальні, 
водоохоронні, санітарно-гігієнічні та рекреаційно-оздоровчі функції. Їх 
експлуатаційне значення є обмеженим, оскільки значна частина насаджень має 
49 
 
важливу екологічну та ґрунтозахисну роль. У лісовому фонді переважають 
твердолистяні насадження, серед яких провідне місце займає дуб звичайний. 
Найпоширенішим типом лісорослинних умов у межах досліджуваних 
ділянок є свіжа діброва – D2. У таких умовах дуб звичайний формує продуктивні та 
біологічно стійкі насадження, а супутні породи – граб, клен, липа – беруть участь 
у формуванні другого ярусу та виконують підгінну функцію. Саме тому свіжі 
діброви є найбільш показовими для оцінювання ефективності відтворення дубових 
насаджень. Для оцінювання стану культур дуба звичайного у характерних ділянках 
були закладені облікові майданчики прямокутної форми. Їх розміри добирали 
таким чином, щоб на кожній пробній площі було враховано не менше 200-250 шт. 
головної породи. Обстежені культури належать до штучних насаджень, створених 
у типі лісорослинних умов D2, чисті за складом і представлені дубом звичайним. 
Під час досліджень застосовували лісівничо-таксаційні методи. На пробних 
площах визначали схему розміщення рослин, кількість рядів, середню висоту, 
діаметр кореневої шийки, вік культур, тип лісорослинних умов і рельєф.  
Картка пробної площі № 1. Черкаська область, Чигиринське надлісництво, 
Смілянське лісництво, Кв. 6, Вид. 11. Площа виділу – 1,8 га. Ширина пробної площі 
– 40 м, довжина пробної площі – 45 м. Площа пробної площі – 0,18 га. Кількість 
рядів на пробній площі – 6. Тип лісорослинних умов – D2, свіжа діброва. Вік 
насадження – 5 років, склад насадження – 10Дз, схема розміщення рослин – 6,0 × 
1,5 м, середня висота – 2,0 м, середній діаметр кореневої шийки – 2,9 см. 
Ліси центральної частини Придніпров’я за своїм розташуванням і 
функціональним призначенням виконують переважно захисні, кліматорегулюючі, 
водоохоронні, санітарно-гігієнічні та рекреаційно-оздоровчі функції, тому їх 
експлуатаційне значення є обмеженим.  
Найпоширенішим типом лісорослинних умов є свіжа діброва (D2). У цих 
умовах формуються типові двоярусні корінні деревостани, де дуб займає перший 
ярус, а липа, клен і граб формують другий. Саме у свіжих дібровах дуб звичайний 
досягає найвищої продуктивності (рис. 4.5). 
50 
 
 
Рисунок 4.5 – Заміри висот лісових культур на пробній площі № 1 (фото О. 
Осинського) 
 
Для оцінювання стану культур у характерних ділянках було закладено 
прямокутні облікові майданчики такого розміру, щоб на кожному з них 
враховувалося не менше 200-250 рослин головної породи. Дослідні культури 
належать до штучних насаджень чистого складу, сформованих у типі 
лісорослинних умов D2. Основними методами дослідження були лісівничо-
таксаційні. Узагальнену характеристику пробних площ подано в таблиці 4.4. 
51 
 
Пробна площа № 1 має розміри становлять 45 × 40 м, площа – 0,18 га. На 
пробній площі враховано 6 рядів, у яких росте 200 дерев дуба звичайного. Площа 
виділу становить 1,8 га. На ділянці створені чисті культури дуба звичайного 
складом 10Дз, віком 5 років, із використанням сіянців із закритою кореневою 
системою. Схема розміщення рослин – 6 × 1,5 м, тип лісорослинних умов – D2. 
Середня висота дерев становить 2,0 м, середній діаметр кореневої шийки – 2,9 см. 
Загальний вигляд культур наведено на рис. 4.6. 
 
 
Рисунок 4.6 – Заміри висот лісових культур на тимчасовій пробній площі 
№ 2 (фото О. Осинського) 
 
Пробна площа № 2 закладена у кварталі 16, виділі 2 Смілянського лісництва 
52 
 
Чигиринського надлісництва. Ділянка розташована в умовах Лісостепу, рельєф – 
рівнинний, ґрунтові умови – середні за родючістю. Тип лісорослинних умов – D2, 
свіжа діброва. Площа виділу становить 1,0 га. Розміри пробної площі – 50 × 44 м, 
площа – 0,22 га. На пробній площі враховано 7 рядів культур дуба звичайного. 
Насадження штучного походження, чисте за складом – 10Дз, вік культур – 5 років. 
Схема розміщення рослин – 6 × 1,5 м. Середня висота дуба звичайного становить 
2,3 м, середній діаметр кореневої шийки – 3,1 см. 
Пробна площа №2 закладена розміром 50×44 м та площею 0,22 га, на якій 
зростає 7 рядків (240 дерев) головної породи. Площа виділу 1,0 га. На виділі 
створені сіянцями з закритою кореневою системою чисті культури дуба звичайного 
– 10Дз, віком 5 років. Середня висота – 2,3 м. Середній діаметр кореневої шийки – 
3,1 см. ТЛУ – D2.  
Картка пробної площі № 3. Вона закладена у кварталі 36, виділі 24 
Смілянського лісництва, впоперек рядів. Ділянка розташована в умовах Лісостепу, 
рельєф рівнинний, ґрунтові умови середні, тип лісорослинних умов – D2. Площа 
виділу становить 1,4 га, розміри пробної площі – 40 × 20 м, площа – 0,08 га. На 
пробній площі враховано 6 рядів, у яких росте 200 дерев головної породи. На виділі 
створені чисті культури дуба звичайного складом 10Дз, віком 5 років, із 
використанням сіянців з відкритою кореневою системою. Схема розміщення 
рослин – 6 × 0,5 м, середня висота дуба становить 1,5 м, середній діаметр кореневої 
шийки – 2,0 см. Загальний вигляд культур наведено на рис. 4.7. 
 
53 
 
 
Рисунок 4.7 – Заміри висот лісових культур на тимчасовій пробній площі 
№ 3 (фото О. Осинського) 
 
Картка пробної площі № 4. Пробна площа № 4 закладена у кварталі 52, виділі 
25 Смілянського лісництва, впоперек рядів. Тип лісорослинних умов – D2. Площа 
виділу становить 2,0 га, розміри пробної площі – 30 × 20 м, площа – 0,06 га. На 
54 
 
пробній площі враховано 5 рядів, у яких росте 215 дерев головної породи. На виділі 
створені чисті культури дуба звичайного складом 10Дз, віком 5 років, із 
використанням сіянців з відкритою кореневою системою. Схема розміщення 
рослин – 6 × 0,5 м, середня висота дуба становить 1,7 м, середній діаметр кореневої 
шийки – 2,3 см. Загальний вигляд культур наведено на рис. 4.8. 
 
Рисунок 4.8 – Заміри висот лісових культур на тимчасовій пробній площі 
№4 (фото О. Осинського) 
 
55 
 
Картка пробної площі № 5. Пробна площа № 5 закладена у кварталі 43, виділі 
1 Смілянського лісництва, впоперек рядів. Ділянка розташована в умовах 
Лісостепу, рельєф рівнинний, ґрунтові умови середні, тип лісорослинних умов – 
D2. Площа виділу становить 24,0 га, розміри пробної площі – 35 × 20 м, площа – 
0,07 га. На пробній площі враховано 5 рядів, у яких росте 240 дерев головної 
породи. На виділі створені чисті культури дуба звичайного складом 10Дз, закладені 
посівом жолудів. Вік насадження становить 5 років. Схема розміщення рослин – 6 
× 0,5 м, середня висота дуба звичайного – 1,4 м, середній діаметр кореневої шийки 
– 1,6 см. Загальний вигляд культур наведено на рис. 4.9. 
 
Рисунок 4.9 – Заміри висот лісових культур на тимчасовій пробній площі 
№ 5 (фото О. Осинського) 
56 
 
Картка пробної площі № 6. Пробна площа № 6 закладена у кварталі 45, виділі 
7 Смілянського лісництва, впоперек рядів. Ділянка розташована в умовах 
Лісостепу, рельєф рівнинний, ґрунтові умови середні, тип лісорослинних умов – 
D2. Площа виділу становить 2,9 га, розміри пробної площі – 40 × 20 м, площа – 0,08 
га. На пробній площі враховано 6 рядів, у яких росте 250 дерев головної породи. 
На виділі створені чисті культури дуба звичайного складом 10Дз, закладені посівом 
жолудів. Вік насадження становить 5 років. Схема розміщення рослин – 6 × 0,5 м, 
середня висота дуба звичайного – 1,2 м, середній діаметр кореневої шийки – 1,3 см. 
Загальний вигляд культур наведено на рис. 4.10. 
 
Рисунок 4.10 – Заміри висот лісових культур на тимчасовій пробній площі 
№ 6 (фото О. Осинського) 
57 
 
Таблиця 4.4 характеризує пробні площі, закладені у п’ятирічних лісових 
культурах дуба звичайного, створених різними способами: садивним матеріалом із 
закритою кореневою системою, відкритою кореневою системою та посівом 
жолудів. Усі насадження мають чистий склад 10Дз і зростають в однакових типах 
лісорослинних умов – D2, що дає змогу порівнювати їхні показники росту. 
 
Таблиця 4.4 – Лісівничо-таксаційна характеристика пробних площ 
Вид Розміщення 
№ Площа, Вік, Висота, Діаметр, 
садивного Квартал Виділ Склад лісових ТЛУ 
ПП га років м см 
матеріалу порід 
1 ЗКС 6 14 1,8 10Дз 5 2,0 2,8 6×1,5 D2 
2 ЗКС 16 2 1,0 10Дз 5 2,3 3,1 6×1,5 D2 
3 ВКС 36 24 1,4 10Дз 5 1,5 2,0 6×0,5 D2 
4 ВКС 52 25 2,0 10Дз 5 1,7 2,3 6×0,5 D2 
посів 
5 43 1 4,0 10Дз 5 1,4 1,6 6×0,5 D2 
жолудя 
посів 
6 45 7 2,9 10Дз 5 1,2 1,3 6×0,5 D2 
жолудя 
 
Найкращі біометричні показники мали культури, створені із ЗКС: висота 
становила 2,0-2,3 м, діаметр – 2,8-3,1 см. У культурах із ВКС ці показники були 
нижчими: висота – 1,5-1,7 м, діаметр – 2,0-2,3 см. Найменші значення зафіксовано 
у культурах, створених посівом жолудів: висота – 1,2-1,4 м, діаметр – 1,3-1,6 см. За 
однакових умов місцезростання кращий ріст дуба звичайного забезпечує 
використання садивного матеріалу із закритою кореневою системою. 
Відмінності за висотою та діаметром кореневої шийки у лісових культурах, 
створених різними видами садивного матеріалу, наведено на рисунку 4.11. Аналіз 
даних свідчить, що найвищі показники за висотою та діаметром кореневої шийки 
характерні для лісових культур, створених сіянцями дуба звичайного із закритою 
кореневою системою. Дещо нижчі значення встановлено у культурах, створених 
сіянцями з відкритою кореневою системою, а найменші – у варіантах, створених 
посівом жолудів. 
58 
 
3
ПП 5 ПП 1
2,5 (посів жолудя) ЗКС
2
ПП 2 
1,5 ЗКС
ПП 3 ПП 4
1
ПП 6 ВКС ВКС
0,5 (посів жолудя)
0
1 1,5 2 2,5 3 3,5
Діаметр кореневої шийки (d)
 
Рисунок 4.11 – Порівняльний аналіз пробних площ, створених різними 
видами садивного матеріалу 
 
Лінія тренду відображає пряму залежність між висотою рослин і діаметром 
кореневої шийки: зі збільшенням діаметра спостерігається підвищення висоти 
деревних рослин. Це підтверджує, що використання сіянців із закритою кореневою 
системою забезпечує кращий початковий ріст культур, що пов’язано із 
збереженням кореневої системи під час висаджування та швидшою адаптацією 
рослин до умов місцезростання. 
Крім того, культури, створені садивним матеріалом із закритою кореневою 
системою, характеризуються вищою конкурентоспроможністю щодо трав’яної 
рослинності та супутніх деревних порід. У зв’язку з цим використання такого 
садивного матеріалу може сприяти зниженню інтенсивності доглядів, зокрема 
ручних, у перші роки після створення лісових культур. 
 
4.4 Біометричні показники лісових культур, створених різним садивним 
матеріалом 
 
Створення лісових культур дуба звичайного має важливе природоохоронне 
та лісогосподарське значення, оскільки на території досліджуваного урочища 
природне поновлення цієї породи відбувається незадовільно. Самосів дуба 
Висота (h)
59 
 
звичайного часто гине на ранніх етапах розвитку внаслідок конкуренції з боку 
швидкорослих деревних і чагарникових порід, а також трав’яної рослинності. 
Відновлення дуба звичайного в його корінних типах лісорослинних умов – 
судібровах і дібровах – здебільшого є недостатнім і часто супроводжується зміною 
головної породи на граб, осику, березу, липу та інші супутні або м’яколистяні 
породи. У дібровних типах лісу в урожайні роки може з’являтися природне 
поновлення дуба, однак впродовж 2-4-ох років значна частина підросту відмирає 
через дефіцит світла, конкуренцію кореневих систем материнського деревостану та 
заглушення поросллю другорядних порід – граба, осики, берези, липи. 
Після проведення рубок головного користування у дубових насадженнях 
відновлення часто відбувається переважно за рахунок порослі дуба з незначною 
участю насіннєвих екземплярів. За таких умов існує ризик формування менш 
цінних похідних деревостанів, особливо у випадках недостатнього сприяння 
природному поновленню або відсутності штучного лісовідновлення. 
Після вирубування насаджень із цінних лісоутворюючих порід, зокрема дуба 
звичайного та ясена звичайного, без належного лісовідновного втручання на 
їхньому місці можуть формуватися малоцінні похідні деревостани. Тому з метою 
запобігання заміні головних порід другорядними доцільним є застосування 
штучного лісовідновлення. Лісові культури дають змогу цілеспрямовано 
формувати породний склад майбутніх насаджень, підвищувати їхню 
продуктивність, стійкість і відповідність конкретному типу лісу. 
Негативний вплив на природне поновлення дуба можуть мати також 
осушувальні меліорації, зниження повноти деревостанів унаслідок прохідних 
рубок, випасання худоби, рекреаційне навантаження та інші антропогенні чинники. 
За таких умов спостерігається послаблення плодоношення дерев, зменшення 
кількості життєздатного підросту та погіршення умов для його збереження. 
Особливо це стосується дуба звичайного як однієї з найцінніших лісоутворюючих 
порід, що досягає найвищої продуктивності у корінних дібровних типах лісу. 
Підріст дуба часто трапляється у вигляді пригнічених екземплярів, а після рубки 
60 
 
швидко заглушується поросллю супутніх порід. У зв’язку з цим найбільш 
ефективним і надійним шляхом відновлення дібров є створення лісових культур. 
Для порівняння біометричних показників лісових культур, створених різним 
садивним матеріалом, було проведено дослідження однорічних рослин дуба 
звичайного. До аналізу залучали рослини, вирощені за традиційною технологією із 
відкритою кореневою системою у розсаднику Мліївського лісництва, рослини, 
отримані шляхом посіву жолудів у свіжій діброві – D2, а також сіянці із закритою 
кореневою системою, вирощені у ґрунтосуміші в контейнерах у розсаднику 
Будянського лісництва. 
Для кожного варіанта було відібрано по 30 середніх за розвитком рослин. 
Кореневі системи очищали від залишків ґрунту та ґрунтосуміші, після чого 
рослини висушували до повітряно-сухого стану. Надалі визначали висоту 
надземної частини, діаметр кореневої шийки, загальну масу рослин у повітряно-
сухому стані, а також масу кореневої системи. Результати досліджень наведено в 
таблиці 4.5. 
Середньозважені біометричні показники однорічних рослин дуба 
звичайного, вирощених із закритою кореневою системою у базисному розсаднику 
Будянського лісництва, були вищими порівняно з відповідними показниками 
рослин, вирощених із відкритою кореневою системою у розсаднику 
Володимирівського лісництва, та рослин, отриманих посівом жолудів у лісових 
культурах Володимирівського лісництва. 
Зокрема, використання контейнерного садивного матеріалу забезпечило 
перевищення показників за висотою надземної частини, загальною масою рослин, 
масою кореневої системи та діаметром кореневої шийки. Це свідчить про кращий 
розвиток сіянців із закритою кореневою системою, що може бути пов’язано з більш 
сприятливими умовами формування кореневої системи в контейнері, меншим її 
пошкодженням під час висаджування та кращою адаптацією рослин до умов 
місцезростання. 
 
61 
 
Таблиця 4.5 – Біометричні показники однорічних рослин дуба звичайного за 
різних способів лісовідновлення 
Маса 
Висота Загальна Діаметр 
кореневої 
надземної маса рослин кореневої 
Спосіб лісовідновлення системи у 
частини, у повітряно- шийки, 
повітряно-
см сухому стані мм 
сухому стані 
Використання садивного 
матеріалу з відкритою 30,4±3,5 4,3±1,3 2,8±0,3 4,7±1,6 
кореневою системою 
Посів жолудів 20,0±2,8 4,1±1,3 2,7±0,3 4,6±1,5 
Використання контейнерного 
39,6±4,1 15,8±3,5 10,8±2,1 7,6±1,8 
садивного матеріалу 
 
Аналіз даних таблиці 4.5 свідчить, що найвищі біометричні показники мали 
однорічні рослини дуба звичайного, вирощені з використанням контейнерного 
садивного матеріалу. Порівняно із садивним матеріалом з відкритою кореневою 
системою, рослини із ЗКС перевищували їх за висотою у 1,30 раза, за загальною 
масою – у 3,67 раза, за масою кореневої системи – у 3,86 раза, а за діаметром 
кореневої шийки – у 1,62 раза. 
Порівняно з рослинами, отриманими посівом жолудів, контейнерний 
садивний матеріал мав ще виразнішу перевагу: за висотою – у 1,98 раза, за 
загальною масою – у 3,85 раза, за масою кореневої системи – у 4,00 раза, а за 
діаметром кореневої шийки – у 1,65 раза. Це підтверджує вищу ефективність 
використання садивного матеріалу із закритою кореневою системою для створення 
лісових культур дуба звичайного. 
Висаджування лісових культур садивним матеріалом із закритою кореневою 
системою здійснюється у попередньо підготовлений ґрунт. Схема розміщення 
рослин передбачає ширину міжрядь 6 м та відстань у ряду 1,5 м. Садіння 
проводиться вручну під штикову лопату, обрізану до ширини 15 см, або 
механізовано – за допомогою бура. Підготовку ґрунту під створення лісових 
культур виконували плугом ПКЛ-70. 
62 
 
Під час транспортування садивного матеріалу на лісокультурну площу 
рослини розміщували на ділянці відповідно до прийнятої схеми садіння. У місцях 
висаджування готували садивні ямки глибиною 25-27 см і діаметром близько 15 см. 
Безпосередньо перед садінням контейнер або пакет розрізали ножем, щоб зберегти 
цілісність ґрунтової грудки та запобігти надмірному випаровуванню вологи. 
Рослини встановлювали у підготовлені ямки вертикально, після чого кореневу 
грудку засипали ґрунтом на 2-3 см вище її верхньої частини та ущільнювали ґрунт 
навколо рослини. 
За умов вирощування садивного матеріалу із закритою кореневою системою 
у спеціально підготовленій ґрунтосуміші, за постійного контролю вологості та 
регулярного поливу із підтриманням зволоження ґрунту на рівні 60-80 % повної 
вологоємності, формується добре розвинена коренева система. Під час 
пересаджування така коренева система майже не пошкоджується, що забезпечує 
рослинам вищу енергію росту в перші та наступні роки після висаджування на 
лісокультурну площу. 
Сіянці із закритою кореневою системою, порівняно з рослинами, 
вирощеними за традиційною технологією, краще адаптуються до умов 
місцезростання, швидше відновлюють ростові процеси та мають вищу 
конкурентоспроможність щодо трав’яної рослинності. Крім того, такі рослини 
характеризуються меншою сприйнятливістю до несприятливих чинників 
середовища та хвороб. 
Важливою перевагою контейнерного садивного матеріалу є те, що під час 
висаджування рослини переносяться на лісокультурну площу разом із ґрунтовою 
грудкою, яка забезпечує додатковий запас вологи й поживних речовин. Завдяки 
цьому приживлюваність таких рослин може становити 90-99 %. Упродовж першого 
вегетаційного періоду на постійному місці зростання вони здатні формувати 
приріст 25-40 см, що дає змогу скоротити кількість щорічних доглядів за лісовими 
культурами на 1-2 рази та забезпечити переведення культур у вкриті лісовою 
рослинністю землі вже на 3-4-й рік після створення. 
63 
 
Водночас певним недоліком традиційного садивного матеріалу з відкритою 
кореневою системою є пошкодження частини коренів під час викопування сіянців 
у розсаднику та подальшого висаджування на лісокультурній площі. Це може 
знижувати приживлюваність рослин, уповільнювати їхній початковий ріст і 
підвищувати потребу в додаткових доглядах. 
За період 2018-2025 рр. у межах досліджуваних лісництв було створено 299,1 
га лісових культур дуба звичайного із використанням садивного матеріалу із 
закритою кореневою системою, що свідчить про поступове впровадження сучасних 
технологій лісовідновлення у практику ведення лісового господарства. 
  
64 
 
ВИСНОВКИ 
 
1. У результаті проведених досліджень встановлено, що спосіб створення 
лісових культур істотно впливає на ріст і розвиток дуба звичайного в перші роки 
після садіння. Найвищі біометричні показники мали 5-річні культури, створені 
садивним матеріалом із закритою кореневою системою. Середня висота таких 
культур становила 2,15 м, а середній діаметр кореневої шийки – 2,95 см.  
2. Лісові культури дуба звичайного, створені сіянцями із відкритою 
кореневою системою, характеризувалися нижчими показниками росту: середня 
висота становила 1,60 м, а діаметр кореневої шийки – 2,15 см. Порівняно з ними 
культури із ЗКС переважали за висотою в середньому на 0,55 м, або близько 0,6 м, 
а за діаметром кореневої шийки – на 0,8 см.  
3. Найнижчі біометричні показники встановлено у культурах, створених 
посівом жолудів. Їх середня висота становила 1,30 м, а діаметр кореневої шийки – 
1,45 см. Порівняно з цим способом відновлення культури, створені сіянцями із 
ЗКС, мали перевагу за висотою на 0,85 м, або близько 0,9 м, а за діаметром 
кореневої шийки – на 1,5 см.  
4. Отримані результати свідчать, що використання садивного матеріалу із 
закритою кореневою системою забезпечує кращий початковий ріст дуба 
звичайного. Це пояснюється збереженням кореневої системи під час висаджування, 
наявністю ґрунтової грудки, кращим водним і поживним забезпеченням рослин та 
швидшою адаптацією до умов місцезростання.  
5. Для культур, створених садивним матеріалом із ЗКС, застосовувалася 
схема розміщення 6×1,5 м, що відповідає орієнтовній густоті близько 1110 рослин 
на гектар. Для культур із ВКС та посіву жолудів використовувалася схема 6×0,5 м, 
тобто близько 3330 посадкових місць/га. Незважаючи на меншу початкову густоту, 
культури із ЗКС показали кращі біометричні параметри, що підтверджує 
ефективність цього садивного матеріалу.  
65 
 
6. Встановлено, що деревні рослини дуба звичайного із закритою 
кореневою системою в перший вегетаційний період після висаджування можуть 
формувати приріст 25-40 см, що сприяє швидшому виходу культур із-під впливу 
трав’яної рослинності та другорядних порід. Завдяки цьому кількість щорічних 
доглядів може бути зменшена на 1-2 прийоми, особливо ручних доглядів у рядах.  
7. За належної агротехніки та фітосанітарного контролю лісові культури 
дуба звичайного, створені садивним матеріалом із ЗКС, можуть бути переведені у 
вкриті лісовою рослинністю землі вже на 3-4-й рік після створення. Це є важливою 
перевагою порівняно з культурами, створеними посівом жолудів або сіянцями з 
відкритою кореневою системою.  
8. Зростання площ культур із ЗКС від 6,8 га у 2018 році до 61,2 га у 2025 
році свідчить про поступове впровадження сучасних технологій лісовідновлення. 
Така динаміка є позитивною, оскільки контейнерний садивний матеріал забезпечує 
кращу приживлюваність, вищу енергію росту та більшу стійкість молодих культур 
у перші роки після створення.  
9. Природне поновлення дуба звичайного у дібровних типах лісу часто є 
недостатнім через конкуренцію з боку граба, осики, берези, липи, чагарникової та 
трав’яної рослинності. Тому в умовах Чигиринського надлісництва штучне 
лісовідновлення дуба звичайного є найбільш надійним способом формування 
продуктивних і біологічно стійких дібров.  
  
66 
 
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЧИГИРИНСЬКОМУ НАДЛІСНИЦТВУ ЩОДО 
ЕФЕКТИВНОГО ВІДНОВЛЕННЯ ДІБРОВ 
 
1. Для створення культур дуба звичайного у свіжих дібровах D2 доцільно 
ширше використовувати садивний матеріал із закритою кореневою системою, 
оскільки він забезпечує кращі показники росту. За результатами досліджень, 5-
річні культури із ЗКС перевищували культури із ВКС за висотою на 0,6 м, а 
культури, створені посівом жолудів, – на 0,9 м.  
2. У найбільш перспективних дібровних умовах рекомендується 
застосовувати схему садіння 6 × 1,5 м, що забезпечує орієнтовно 1110 рослин/га. 
Така схема є доцільною для якісного садивного матеріалу із ЗКС, оскільки рослини 
мають вищу життєздатність, краще розвинену кореневу систему та швидше 
формують стійкі культури.  
3. У разі використання сіянців із відкритою кореневою системою або 
посіву жолудів доцільно передбачати більшу початкову густоту, зокрема за схемою 
6 × 0,5 м, що становить близько 3330 посадкових місць/га. Це дає змогу 
компенсувати можливий відпад рослин та нижчу енергію росту у перші роки.  
4. Підготовку ґрунту під створення культур дуба звичайного доцільно 
проводити механізовано, зокрема плугом ПКЛ-70, із формуванням сприятливих 
умов для розвитку кореневої системи. Ямки для садіння садивного матеріалу із ЗКС 
доцільно готувати глибиною 25-27 см і діаметром близько 15 см, що забезпечує 
правильне розміщення кореневої грудки.  
5. Під час садіння контейнерного садивного матеріалу необхідно 
забезпечувати вертикальне розміщення рослин, збереження цілісності ґрунтової 
грудки та присипання її ґрунтом на 2-3 см вище верхньої частини. Це сприятиме 
кращому контакту кореневої системи з ґрунтом і зменшенню втрат вологи після 
висаджування.  
6. Агротехнічні догляди за культурами дуба звичайного слід проводити 
протягом перших 5 років. Для механізованого догляду доцільно застосовувати 
67 
 
кратність 15 обробітків за схемою: 5 доглядів у перший рік, 4 – у другий, 3 – у 
третій, 2 – у четвертий і 1 – у п’ятий рік.  
7. Ручні догляди у рядах і захисних смугах доцільно проводити з 
кратністю 11 разів за п’ятирічний період: 4 догляди у перший рік, 3 – у другий, 2 – 
у третій, по 1 – у четвертий і п’ятий роки. У культурах із ЗКС, за умови доброго 
росту рослин, кількість доглядів можна скорочувати на 1-2 прийоми.  
8. На ділянках із високою конкуренцією трав’яної рослинності та порослі 
другорядних порід необхідно посилювати догляди у перші 2-3 роки, оскільки саме 
цей період є критичним для приживлення дуба звичайного. Особливу увагу слід 
приділяти недопущенню заглушення дуба грабом, осикою, березою, липою та 
чагарниками.  
9. Для підвищення ефективності відновлення дібров доцільно поєднувати 
штучне лісовідновлення із збереженням життєздатного природного поновлення 
дуба звичайного. Природні екземпляри дуба, які мають добрий стан і перспективу 
росту, слід зберігати під час підготовки ділянки та проведення доглядів.  
10. У Чигиринському надлісництві доцільно поступово збільшувати 
частку культур дуба звичайного, створених садивним матеріалом із ЗКС. З огляду 
на позитивну динаміку 2018-2025 рр., щорічні обсяги створення таких культур 
варто підтримувати на рівні не менше 55-60 га, а на ділянках із підвищеним 
ризиком відпаду – надавати перевагу саме контейнерному садивному матеріалу.  
11. Для забезпечення стабільної якості садивного матеріалу необхідно 
посилити контроль у розсадниках за розвитком кореневої системи, висотою 
надземної частини, діаметром кореневої шийки та загальним фітосанітарним 
станом сіянців. Для висаджування слід використовувати лише життєздатні, добре 
сформовані сіянці без ознак механічних пошкоджень, пригнічення або ураження 
хворобами.  
12. На ділянках свіжої діброви D2 рекомендується першочергово 
створювати культури дуба звичайного із ЗКС у місцях, де природне поновлення є 
68 
 
недостатнім або нестійким. Це дасть змогу запобігти заміні дуба другорядними 
породами та забезпечити формування продуктивних дібров у майбутньому.  
13. Після створення культур необхідно проводити щорічний моніторинг їх 
стану за основними показниками: приживлюваність, висота, діаметр кореневої 
шийки, приріст за висотою, наявність пошкоджень, ступінь забур’янення та участь 
другорядних порід. Такий контроль доцільно здійснювати щонайменше протягом 
перших 5 років після створення культур.  
14. Для підвищення стійкості майбутніх дібров рекомендовано формувати 
не лише чисті культури дуба, а й за потреби вводити супутні породи, які 
відповідають типу лісорослинних умов і не пригнічують головну породу. Це 
сприятиме підвищенню біологічної стійкості, продуктивності та екологічної 
цінності насаджень.  
15. Загалом для Чигиринського надлісництва найбільш ефективним 
напрямом відновлення дібров є створення культур дуба звичайного садивним 
матеріалом із закритою кореневою системою на добре підготовлених ґрунтах, із 
дотриманням оптимальної схеми садіння, регулярними доглядами в перші роки та 
збереженням перспективного природного поновлення. Саме такий підхід 
забезпечує швидший ріст, менший відпад, скорочення витрат на догляди та 
формування продуктивних дубових насаджень.  
  
69 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Maurer V.M., Pinchuc A.P. Ways to improve and increase the stability 
developed forest plantations. Науковий вісник НУБіП України. Серія Лісівництво та 
декоративне садівництво».  2014. Вип. 198 (1). С. 102–108. 
2. Suszka B. Nowe technologie i techniki w nasiennictwie leśnym. Warszawa, 
2000. 272 s. 
3. Szabla K., Pabian R. Szkółkarstwo kontenerowe. Nowe technologie i 
techniki wszkółkarstwie leśnym. Warszawa: Centrum Informacji Lasów Państwowych, 
2003. 212 s. 
4. Вакулюк П.Г. Створення лісових культур у дібровах: монографія. 
Фастів: Поліграфіст, 2000. 56 с. 
5. Ведмідь М.М., Попов О.Ф. Ефективність застосування біогумусу при 
вирощуванні сіянців сосни звичайної у теплицях. Науковий вісник НАУ. 2004. Вип. 
70. С. 109–115. 
6. Ведмідь М.М., Яценко С.В., Попов О.Ф. Застосування регуляторів 
росту рослин при вирощуванні сіянців та створенні лісових культур. Науковий 
вісник УкрДЛТУ. 2002. Вип. 12.4. С. 240–245. 
7. Воцелко С.К., Литвинчук О.О., Ведмідь М.М., Угаров В.М., Попов 
О.Ф. Ефективність застосування препарату ЕПАА в лісовому господарстві. Вісник 
ОНУ. Одеса : Вид-воОНУ. 2005. Вип. 7. С. 237–243. 
8. Гордієнко М.І., Гордієнко Н.М. Лісівничі властивості деревних рослин: 
монографія. К.: Вістка, 2005. 816 с. 
9. Гордієнко М.І., Гузь М.М., Дебринюк Ю.М., Маурер В.М. Лісові 
культури. Львів: Вид-во "Камула", 2005. 608 с. 
10. Гузь М.М., Гречаник Р.М., Гузь М.М. Підбір експлантатів дуба 
звичайного (Quercus robur L.) та режиму їх стерилізації в мікроклональному 
розмноженні. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Наукові 
основи ведення сталого лісового господарства", присвяченої 80-річчю з дня 
70 
 
народження П.С. Пастернака (Україна, м. Івано-Франківськ: 28-30 вересня 2005 р). 
– Івано-Франківськ : Вид-во "Екор", 2005. С. 114–117. 
11. Гузь М.М., Гречаник Р.М., Гузь М.М., Іванчук С.М. Формове 
різноманіття дуба звичайного. Лісове господарство, лісова, паперова і 
деревообробна промисловість. 2006. Вип. 31. С. 151–157. 
12. Державна програма "Ліси України" на 2002-2015 рр.  К., 2002. 32 с. 
13. Жук І.П., Карпінський Р.М. Морфогенез у дуба звичайного в культурі 
in vitro. Лісовий журнал. 1993. № 1. С. 18–19. 
14. Іванюк І. В. Особливості формування кореневих систем у деревних 
рослин ландшафтних лісових культур зеленої зони Києва. Аграрна наука і освіта. 
2006. Т. 7, № 3-4. С. 118–122. 
15. Калінін М.І. Лісові культури і захисне лісорозведення. Львів: Вид-во 
"Світ", 1994. 296 с. 
16. Марчук О.О. Біорізноманіття деревних видів у дендраріях і парках 
Харківщини та перспективи їх використання в лісовому господарстві й озелененні 
: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук. – Харків, 2006. – 20 с. 
17. Настанови з лісового насінництва. Харків: Харківське орендне 
поліграфічне підприємство, 1993. 62 с. 
18. Полякова Л.В. Особливості мікроклонального розмноження сіянців 
дуба звичайного (Quercus robur L.) залежно від деяких показників вторинного 
обміну. Лісівництво і агромеліорація. Харків, 2006. Вип. 109. С. 236–243. 
19. Попов О.Ф. Застосування біогумусу при вирощуванні сіянців сосни 
звичайної у літних поліетиленових теплицях. Лісівництво і агролісомеліорація, 
2004. Вип. 105. С. 76-81. 
20. Яворовський П.П., Сегеда Ю.Ю. Ріст і розвиток рослин дуба 
звичайного (Quercus robur L.) у Правобережному Лісостепу України за умов 
лісовідтворення контейнерним садивним матеріалом. Лісове і садово-паркове 
господарство. 2016. № 9.  
Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/licgoc_2016_9_11. 
71 
 
21. Яворовський П.П., Сегеда Ю.Ю. Створення лісових насаджень 
садивним матеріалом дуба звичайного (Quercus robur L.), вирощеним в 
розсадниках із закритою кореневою системою. Лісове і садово-паркове 
господарство. 2015. № 7. 7 с. Режим доступу: http://ejournal/studnubip/com/zhurnal-
7/ukr/yavorovskyj-segeda. 
22. Ведмідь М.М. Реконструкція малоцінних молодняків коридорним 
способом у дібровах Лівобережного Лісостепу України. Автореферат дис. на здоб. 
наук. ступ. к.с-г. н. 06.00.20 – лісознавство і лісівництво. Харків. 1997. 23 с. 
23.  
24. Бондар А.О. Лісівничі основи формування високопродуктивних 
насаджень у дібровах Поділля. Афтореферат дис.. на здоб. наук. ступеня д. с.-г. н., 
К. НАУ, 2005. 36 с. 
25. Білоус В.І. Вирощування високопродуктивних культур дуба в 
Лісостепу України. Монографія, 2007. 176 с.  
26. Гордієнко М.І. Лісові культури: підруч. / М.І. Гордієнко, М.М. Гузь, 
Ю.М. Дебринюк, В.М. Маурер  Львів: Камула, 2005. 608 с.  
27. Дебринюк Ю.М. Лiсовi культури рівнинної частини західного регіону 
України / Ю.М. Дебринюк, І.І. М’якуш  Львів: Світ, 1993. 296 с. 
28. Звіт для громадськості Чигиринського надлісницва філії «Центральний 
лісовий офіс» ДП «Ліси України» за 2025 рік. м. Чигирин, 2026 р. https://e-
forest.gov.ua/wp-content/uploads/2026/03/Rezultaty-monitorynhu_Chyhyrynske-
nadlisnytstvo.pdf 
29. Таксаційний опис ДП «Чигиринське ЛГ» 2018 р. 386 с. 
30. Звіт про стратегічну екологічну оцінку проєкту документа державного 
планування. https://chigirinskaotg.gov.ua/wp-content/uploads/2024/03/Zvit-SEO-
CHyhyryn.pdf  
31. Площі пробні лісовпорядні: СОУ 02.02-37-479: 2006. [Введ. 
26.12.2006]. К.: Вид-во Мінагрополітики України, 2006. 32 с. 
32. Білоус А.М. та ін. Лісотаксаційний довідник. 2021. 424 с. 
73 
MIHICTEPCTBO OCBITH IH AYKH YKPAÏHM 
YEPKACLKMM IEPKABHMM TEXHOJIOT4HMM VHIBEPCHTET 
DakyJbTeT TeXHOJIoriă, ŐyJiBHHITBa Ta pauioHaIBHOTO npHponOKopnCTYB aHHA 
(nassa þaKy1bTeTy) 
Kaoeipa nicoBOro rocnonapcTBa Ta pauioHalbHOrO ipHpoIOKOPHCTYBaHHA 
(noBHa HasBa kapenpu) 
«lo saxyéry Aonyueno» 
3aB. Kafeipu JITPII 
IHrpina EMEPHC 
KjAnHc) (iHiuiaik, ipi3BMuIe) 
2026 p. 
TPAOI4HAJ OKYMEHTAIIA 
10 KBaniikauiHoi poőoTH 
ő a ka JI a B pa 
(oCBiTHbO-KBanihikauiÄHHÄp iBeHL) 
Ha TeMy: <locBiI BİITBopeHHA aiópoB y urupuHCLKOMy HaJIİCHHUTBİ 
hiuiï «leHTpabHHÄ JİcOBHň odic» III <«JlicH YKpaïH» » 
(HaIBa TeMH 3riJLHo Hakagy) 
BuKOHaB: 3106yBay BHỊOi oCBİTH 4 Kypcy, 
rpynu JIr-27 
CnetjanbHOCTİ: 
205 «JlicoBe rOCnonapeTBO» 
(unop i Ha3BaH anpaMy ninroTOBKH, CneialbHOCTİ) 
OcHHCbKHĂ QueKcaHAP KOpiňoBHY 
(npi3BMue, in'a, no őatbKOBİ 3106y Baya BHUIOï OCBİTH) 
KepiBHHK PycnaH MAKCHM4YK 
(npisBHuue Ta iniwanu) 
HopMOKOHTPOTb IHIpina 4EMEPHC 
(npi3BuuIe Ta iHiuianu) 
3acBinuyIO, UO y uiňK Baniikauižuiŭ pobori HeMaE 3ano3H4eHb 3 npaus iHuHX 
aBTOpİB 6es BiņnOBiJHHX NOCHMaHb 
310őy Bay BHUIOŤ OCBİTH 
VniannC) 
1 
 
Слайд 1 
                                  
                                              
                                                                      
                                                                 
                          
                                                             
                                            
          
                              
                               
                                      
 
 
Слайд 2 
                  
                                                                            
                                                                                          
                                                                            
                                                                                     
                        
                                                                              
                                                                                   
                                                                                       
                                                                               
                                                                                      
             
                                                                                     
                                                                                  
                                                                                     
              
 
 
 
 
2 
 
Слайд 3 
                                                                                    
                                                                                    
                                                                                          
                                                            
                                                                                               
                  
                                                                                  
                                                                                         
                                                                                       
                                                                                                     
               
                                                                                        
                                                                                                    
             
 
 
Слайд 4 
                                                                  
                                                         
                                                                     
                                                                  
                          
 
 
 
 
3 
 
Слайд 5 
                                                                    
       
                         
       
                              
               
                    
                                                           
            
                                             
          
           
             
                    
                     
         
 
 
Слайд 6 
                                                            
                              
                          
                                                     
                    
                                                      
                                                               
                         
                                                
 
 
 
 
 
4 
 
Слайд 7 
 
 
Слайд 8 
                                                              
                 
                                            
                                           
                                           
                                                            
                
 
 
 
 
5 
 
Слайд 9 
                                                           
                       
                                                                 
                
             
             
             
                
              
                
              
               
 
 
Слайд 10 
                                                                     
        
                                                                 
                
             
             
             
                
              
                
              
               
 
 
 
 
6 
 
Слайд 11 
                                                                          
                                                     
 
 
Слайд 12 
                                                                
                          
 
 
 
 
7 
 
Слайд 13 
                                                         
   
                            
                                      
                        
         
                            
                            
                             
                             
                                     
                                     
 
 
Слайд 14 
                                                                   
                   
 
 
 
 
8 
 
Слайд 15 
                                                                                   
               
             
                           
        
                                                            
                
                                
     
                                  
                             
                            
                                         
                                    
                               
         
 
 
Слайд 16 
 
 
 
 
9 
 
Слайд 17 
        
                                                                                                 
                                                                                            
                                                                                               
                                     
                                                                                             
                                                                                            
                                                                                           
              
                                                                                           
                                                                                              
                                                                                             
                                                                                        
                                                                                           
                                                                                       
                               
                                                                                               
                                                                                                
                                                                                         
                                                                                   
 
 
Слайд 18 
        
                                                                                          
                                                                                        
                                                                                          
                                                  
                                                                                             
                                                                                              
                                                                                      
                  
                                                                                 
                                                                                          
                                                                                              
                         
                                                                                           
                                                                                               
                                                                                             
              
 
 
 
 
10 
 
Слайд 19