Особливості проведення рубок формування і оздоровлення лісів у Деньгівському лісництва філії Черкаського надлісництва філії "Центральний лісовий офіс" ДП "Ліси України"

Діденко, Станіслав Михайлович
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9868
Title:	Особливості проведення рубок формування і оздоровлення лісів у Деньгівському лісництва філії Черкаського надлісництва філії "Центральний лісовий офіс" ДП "Ліси України"
Authors:	Ткачук, Оксана Михайлівна Діденко, Станіслав Михайлович
Keywords:	рубки догляду;технології рубок догляду;прохідна рубка;проріджування;прочищення;освітлення;санітарні рубки;зрідження;деньгівське лісництво;черкаське надлісництво
Issue Date:	5-Jun-2026
Abstract:	Випускна кваліфікаційна робота бакалавра: 67 с., 26 рисунків, 14 таблиць, 43 літературних джерела, мультимедійна презентація. Мета роботи – вивчення та наукове обґрунтування особливостей проведення рубок формування і оздоровлення лісів у соснових насадженнях Деньгівського лісництва. Об’єкт дослідження – соснові та мішані насадження Деньгівського лісництва, що підлягають рубкам догляду та санітарним рубкам. У бакалаврській кваліфікаційній роботі проаналізовано літературні джерела щодо особливостей проведення рубок формування та оздоровлення лісів у соснових насадженнях в умовах Деньгівського лісництва. Досліджено сучасний стан насаджень, обсяги та інтенсивність рубок догляду і санітарних рубок, а також оцінено їх вплив на основні лісівничо-таксаційні показники на закладених пробних площах. На основі отриманих результатів визначено ефективність застосовуваних лісівничих заходів і виявлено резерви підвищення продуктивності та біологічної стійкості деревостанів.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9868
Appears in Collections:	205 Лісове господарство (Лісове господарство)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
КРБ С. Діденко, 05.06.2026.pdf Restricted Access		9.03 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text
4 
IEPKACHKIIİ CHERCASSY 
EPKABHIIÏİ STATE 
TEXHO.IOTIYHIIỦ TECHN0LOGICAL 
YHIBEPCHTET UNIVERSITY 
205 «JlicoBe rocnOnapcTBO)) 
Kadenpa JlicoBoro rocnonapCTBa Ta paiionalbHOoro ipupoNOKOPMCTY BaHHA 
AHOTAIIA 
Ha KBanihikanišny pooory őa KanaBpa 
3/100y B4a BHILOï oCBİTH Ainenka CTaHicJiaBa MuxaňnoBH4a 
(iprBBulC. IHla) 
Ha TeMy: <«Oco6nMBOCTİ NpoBeleI pyóoK bopmy BauHA Í 0310pOB1eHHA JIICIB Y 
leHbriBCbKOMY 1iCHMITBa oiniï YepkacbKoro HauicHHUTBa oiii «leHTpaJlbHAú 
JicoBMÄ ohic» «Jlicu YKpaiHH» » 
BunycKHa KBanicikauiğwa poóơra őakanaBpa: 67 c., 26 pHcyHKiB, 14 TaonMILb, 43 
iTepaTypHHX 1Kepena, MyIbTHMeAİÄHa npeseHTaLIİA. 
MeTa po00TH – BHBYeHHA Ta HaykOBe OórpyHTY BaHHA OCO01HBOCTeM ipOBeNeHHA 
pyőok opMy BaHHS i 0310poBJIeHHA niciB y coCHOBHX HacankeHHAX leHbriBCbKOro 
JliCHMITBa. 
06° CKT n0cniKeHHA – coCHOBİ Ta MİlaHiH acaDKeHHA leHbriBCbKOro iCHMILTBa, 
mo ninAraoTb pyőkaM 1orNAy Ta canitapHuM pyókaM. 
y 6akaaBpcbKiÄ KBanihiKaiińHiM poó0TI npoaHajıi3oBAHO NİTepaTypHi _IKepeJla 
ILIO oco6JIMBOCreŭ npoBeCHHA PyőoK dopMy BaliiA Ta 03/10pOB.ICHHA JIiciB y 
cocHOBHX HacajxeHHAX B YMOBax leubI İBCbKOTO JIiCHHIITBA. locaixeHO Cy4aCHHÄ 
Cran HacajKeHb, oốcarH Ta iHTeHCHBIHİCTb pyốok AOTISAY ic aniTapHMx pyõoK, a Takox 
ouiHeHo ix BILJHB Ha oCHOBHİ niciBHU90-TaKcaiišHİ nOKa3HHKH Ha 3akIaneHMX IpooHMX 
nIOmex, Ha oCHOBİ OTPHMaHMX pe3yIbTaTIB BH3HaYeHO c(heKTHBHICTb 3acTocOBY BaHHX 
ICIBHHYHX 3axoB i BHABJIeHO pe3epBH IIİBMILLeHH9 IponyKTHBHOCTİ Ta õionoriYHOi 
cTIŽKOCTI 1epeB0CTaHİB. 
Kouosi cIOBA: PYBKM IOTJISIJ[Y, 3PUDKEHHA, CAHITAPHI PYBKM, 
OCBITJIEHHA, IIPOHMIIEHHA, IIPOPIJDKYBAHHHA, IIPOXIJ[HA PYBKA, 
TEXHOJOİ PXTOk 1OTJIAJIy. 
Cratic:laB JieHKO 
(upisC. iM ) 
< 29» 2026 p. 
YEPKACLKMĂ CHERCASSY STATE 
AEPKABHHĂ TECHNOLOGICAL 
TEXHOJIOTYHI UNIVERSITY 
YHIBEPCHTET 
ceuiaIbHİCT5 205 «JTicoBe rocnonapcTBO» 
Kaenpa JlicoBOrO rOcnonapcTBa Ta pauịoHaIBHOrO IPHponoKoprcTYBaHHA 
BIJIT'YK 
Ha KBaJiğikauišHy poő0Ty őakaiaBpa 
3106yBaya BHIoŤ ocBiTH IineHKa CTaHicnaBa MHxašIOBHYa 
(npisBMue, iM'a, no-6aTbKOBİ3 106ysaya BHuoio csiTH) 
Ha TeMy: <Oco6JIHBOCTİ IPOBeleHHSA pyõok ¢opmyBaHHA İ 0310poBIeHHA IiciB y 
LeHbriBCbKOMY JIiCHHITBİ hiniï YepkaCbKOrO HaIJIİCHHITBa hinii 
«lleHTpaubHHÄ JIICOBHủo oic» III «JlicH YKpaïHH» 
(Ha3Ba TeMH 3rinHO HaKasy) 
IlpexcTaBJICHa KBAriğikanišra pobora IineHKa C.M. BİJIOBİJae yciM BHMOraM 
3aBIaHHA. 
KBanihikauižžua 6akanaBpcbKa po60Ta e aKTyaTbHHM 10cniKEHHIM, IpHCBAYCHHM 
BHBTCHHIO oco6THBOcTeů npOBenCHHA PyőoK þopuyBaHHA Ta 03IopOBIEHHA nicis y 
MeHsriBCbKOMy IiCHHLTBİ YepkacLKoro HanicHHITBa. B yMOBax cygacHnx KIİMaTHHEX 
3MİH, IIOCHJIeHHA aHTpOIIOreHHOrO HaBaHTaKEHHA Ta HeoŐxiIHOCTİ IIiIBAILEHHA 
6ionoriyHOÏ CTiŽKOCTİ nepeBoCTaHİB IHTaHHA CBOEYacHOrO iA KİCHOrO npOBeIeHHA PyooK 
NOTIAIY HaőyBae oco61HBoi akTyabHOCTİ. 
CraHicJIaB MuxažnoBHY y nponeci BHKOHaHHA PoóOTH IIpoIeMOHCTPyBaB HaJIeKHHĂ 
piBeHb TeopeTHYHOİ niroroBKH, yMİHHA IpazoBaTH 3 MarepianaMH TİcOBIIopaIKyBaHHA, 
BHpoőHHgOO 10KyMeHTaiiEKO Ta HopMaTHBHO-īPaBOBOO 6a30K0 TİcOBOoro rocrnonapcTBa. 
3n06yBay ipoABHB 31aTHİcT5 N0 aHanisy, ouiHKOBaHHA IiciBHWYHx 3axoniB, mo 
3IiŽCHIOKOTHCA B HacaņkeHHAX pisHOTO CKIary Ta BİKy. y po6oTi IpoaHanisoBaHo 
cyyacHnửC TaH HacaKeHb, ix IoponHHÍC KJIaI, BİKOBY CTpyKTypy Ta IiciBHHY0-TaKcanižHİ 
IIOKa3HHKH. 3HauHy YBary ipuniIeHO BHBYeHHIO 0co6JIHBOCTeň npOBeneHHA pyőok 
opMyBaHHA i 0310poBJIeHHA TiciB, OLİHLi ix BILIHBY Ha npoIyKTHBHİcTh, caHİtapHnň craH 
Ta criŽKİcT5 1epeB0CTaHİB. Ha ocHOBİ oTpHMaHHX pe3yıbTariB 3106yBayeM O6rpyHTOBaHOo 
pekoMeHIaniï moIO yIocKOHaTCHHAC HCTeMH Pyőok opMyBAHHA Tra 031opOBJIeHHA IİCiB y 
JeHsriBCBKOMy IiCHHITBİ, IiNBHMEHHA eheKTHBHOcri BeņEHHA JIİCOBOrO rocnozapcTBa Ta 
IIOKpameHHA caHİTapHOro cTaHy 1epeBocTaHİB. Po6oTa Mae yiTKY CTpyKTYpy, IoriYHO 
nooynOBaHa, MicTHTE I0CTaTHHO KiIBKİCTE rpaoiHOrO Ta Ta6nHYHOrO MarepiaJıy, 
aprymeHTOBAHİ BHCHOBKH Ta mpakTHYHİ peKOMeHIauii. 
3araIbHa ouiHKa KBaiiikaiĂHOi poőoTH Ta BHCHOBOK KepiBHUKa po MOKJIHBİCTH 
AOTTYCKy poốoTH1 o 3axHcTy nepen EK.B Baxako, mo 6akanaBpCbKa KBaniğikaiža poőora 
BİJIOBInae BCTaHOBJIEHHM BHMOram, 3acIyroBye Ha ouiHKy <<BİJMİHHO», a iî aBTop Ha 
ipHCBOEHHA ocBİTHbOro CTYIIeHA õakanaBpa 3a cnenianbHİCTIO 205 «JIicoBe 
rocnonapcTBO». 
KepiBHMK: K.C.-T.H., AOLeHT 
(nocana, BYCHe 3BaHHA, B4CHHÄ CTYniHE) 
OKcaHa TKAMYK 
(nianHe) (im'a, npi3BMLIe) 
2026 p. 
PEUEH31A 
Ha KBanihiraniňny poőoTy őakanaspa 
3A06y Baya BMIoio CBİTH HepkacbKOro JnepxaBnoro TexHOn0ri4Horo yHİBepCHTeTY 
pakynbTeTy TeXHOnoriă, őyAİBHMIITBa Ta paiioHaJlbHOIo ipuponoOKOpHCTY BaHHA 
KapenpH JicOBorO rocnonapcTBa Ta paıionalbHOrO DpuponoKop4CTYBaHHA 
cneuianbHicTb 20S «JlicoBe rocnonapcTBO» 
(npp ra laBB) 
linenka CTaHicJuaBa MHxaňJIOBH4a 
(npisBwue. iu'a. no õaTbKOBİ 3106 Ba4a BMuIoï 0csiTH) 
Ha TeMy: <Oco6.IHBOCTİ npoBexeHHA pyó0K hopMYBaHHA Ì 0310poBJCHHA 
JIiciB y leHbriBCbKOMY JIiCHHUTBİ Qinii YepkacbKOrO HaATiCHHITBa ¢ini 
«leHTpabHHŇ icoBHň ohie» II «Jlien yKpaïH» 
KBanihikauiMHa poốoTa CKIanacThCA 3 pospaxyHKOBO-N09CHIOBAJIBHOİ 3arincKH, AKa 
MiCTHT6 67 cropiHOK; rpainoro Marepiay 20 cnašniB npeseHTauii. 
BinnoBiIHiCTE KBanihikauiÄHoÏ poõoTH Cneuia.tbHOCTİ Ta3 aBīaHHIO 
KBanioikauišHa poooTa B 1OBHIŇ Mipi BiLOBİlac oCBiTHİÄ uporpami Ta ii0CTaBINeHOMY 
3aBIaHHIO. 
AKTyaJbHicTb TeMH KBa.tihikaiñnoi poőoTn 
Tema KBalihikauiÄHoi poooTH C akTY aJI bl1O10, oCKiJbKH pyőkH )opMy BaHHA Ta 
0310pOBJIeHHA niciB HanexaTL AO Haú BaKJIMBİLIHX JicorocionapcbKHX 3axoAIB, 
cnpAMOBaHHX Ha iiJBMUIeHHA IipotaTHBHOCTİ, Őio10riYHoi cTiŽKOCTi Ta eKonorioi 
uiHHOCTÍ nepeBocraHİB. B yMOBaX cyyacHMX KIİMATHYHMX 3MÍH, nOCHMeHHA BIJIHBY 
HecipuATIHBHX IIpupoIHHX 4HHHHKIB, IIOIHpeHHA IIKİJHHKİB İ XBOpoo icy 
oco6IHBoro 3HaYeHHA HaỐyBa€ CBOE4aCHe Ta AKiCHE nPOBeICHHA Pyő0K 10rISIY. 
PaLuioHanbHe 3acTocy BaHH3 pyõok hopMy BaiIA ra 031opOBIeHHA IiciB 103B0/11€ 
I1OKpauly BaTH IIOpoAHHW CKJ1al Haca/[kcHb, II/[BMI|Y BTH IX CTIĂKICT5 10 HeraTHBHHX 
QakTopIB CepeNOBHLIa, 3a6e3INeYYBaTH HanexHMŇ caHiTapHuň CTaH JliciB Ta 
CTBOPIOBaTH IepeIyMOBH IJIA )opMy BaHHA BHCOKOIpoNyKTHBHHX 1epeBocTaHİB. TOMy 
A0CIKEHHA Oco6THB0CTeŇ IpOBeNeHHA TaKHX pyõoK y leHbrİBCLKOMY ITiCHMUTBİM ae 
BaKJIHBe npaKTHYHe 3Ha4eHHA JIA BILOCKOHaJIeHHA BeJleHHA JIICOBOTO rOCIIOJlapcTBa. 
BianosiaHiCTb Cy4acnoMy piBHIO po3BWTKY HayKH İT exHİRH 
KBaJli)ikaiMHa poõ0Ta B nOBHiM Mİpi BİJJOBİJac cy4aCHOMY pIBHIO PO3BHTKY HayKH I 
TexHİKH. 
3araib Ha xapaKTepHcTHKa KBaJlipikauiňHoi poõoTH 
y poóOTI HaBelCHO 3aralbHY xapakTepuCTHKY IphponHO-KJIIMaTHYHHX YMOB Ta 
JicOBOro OHIy leHbrİBCLKOro iCHHITBa YepkaCbKoro HauiCHHITBa oiiï 
«llenTpaJlbHMŇ JİcoBMŇ o)ic» |l «JlicnY kpaïuu». Ilpoanani3o BaHO Cy4aCHMÄ CTaH 
HacanxeHb, iX nopotaiCKJlaJL, BİKOBY CTPy KTypy, upoyKTHBHİCTH Ta oco04BOCTI 
BeneHHA JIiCOB0rO rOcIIONapcTBa. 
OcoonHBY YBary IIpuiNeHO Į10cJIiDKeHHIO pyőok opMy BaHHA İ 031opoBIeHHA INİCİB, 
ix poi y IlOKpaileHHİ AKICHOIO CKJla/lyIepeBOcTaHIB, peryioBaHH) ycTOTH 
HacalKeHb Ta HiyBHUICHHİ ix 6io10riyHoi criMKOCTİ, y pooori npoaHani30BaHo oốcArH 
Ta cTpyKTYPy pyőOK AOrJISIY, oco61MBOCTi İx upoBe)IEHHA_ B HacaņKEHHAX pi3HOro 
BİKy Ta CKJJaly, a TaKox OuIHeHO İx BILJMB Ha caHiTapHHĂ CTaHin poIyKTHBHİCTb JiciB. 
3a pe3ylbTaTaMH N0CIİNKEHL 3aripoOHOBAHO peKOMeHJaiï uoNo yIoCKOHaneHHA 
CHCTeMH pyóok opMy BaHHA Ta 03AOpOBNCHHA JIİCİB y leHbriBCbKOMy IiCHMUTBi Ta 
coopMyIb OBaHO OCHOBHÍ BHCHOBKH 3a pe3yJbTaTaMH IIpOBeLeHOi pooOTH. 
3ayBaxeHHA A0 KBAJIihİkauišnoï p060TH 
CyTTCBHX 3ay BaKeHb KBATiikauińHa poố0Ta HeMac. 
BucHOBOK Ipo Mipy qaxOBOï IHiroTOBKH 3106yBa4a BHloï oCBİTH 
Keanihikuuiŭna poõoma liòenKa Cmanicuaca Muxaŭno8uua 6uKOHaHa Ha 
HaneCHOMY HayKo60-npaKMU4H0.MY picui ma MICmumb CucmeMamu308aHV 
inpopMauio moò0 oco6nucocmeủ npocedenna py6ok hopMy6aHHA i 03Òopo6neHHA 
nicis yAenbzisCbKOM) JicHUumei HepkaCbKO20 ILaòuicuuumea. 
V poõomi npoamanisocaHO npupoÒn0-KIİMamuni ma nicopocauHHỈ YMO6U 
paŭony docniòIcenb, onpaubocan0 Ma4nuù oốca2 cneuiabHoi uimepamypu, 
Gupoouuux Mamepianis i nopMamuenux doKyMennie. AcmopoM npo6edeHo aHanis 
eahekmueHOCmi pyớ0K doznAÒy ma cqpopMyAbo8anO npaKmuni pekoMendauiï uo0o 
niòcuuenna npoÒyKmuGHOCmi, cmiùKOCmi na canimapuoz0 cmany depecocmanic. 
30o6yea4 npodeMOnCmpyeac naeNCHuù picenb haxocoï niòzomocKU, yMiHHA 
ananisy6amu cupoouuui Mamepiau, yazU:1b111060mu pesybmamu docnidcenb ma 
poõumu oốrpyunmosani cucHOGKU. 
3araJıbHHİ BHCHOBOK 
IpecTaBICHa KBaiihikaıuiMHa poóoTa õakanaspa BMKOHAHa Ha BMCOKOMY piBıi 3 
LOTPHMaHHAM BHMOr BİJiOBİ)IHHX HOPM Ta cTaHnapriB. 3aciyroByc Ha ouiHKY 
«8i)MİHHO» Ta MOKe byTH 10IYIleHa 10 3aXMCTY. 
Peuen3eHT 
yKPTAPIAHHNAb  2026 p. 
EMCTBO HA4AnE
(Hinnnc) 
lPeEAuXTĘBO K 
AnA AOKyMeHTiB 
Ta HananHMx 
3 
9ou 
MIHICTEPCTBO OCBITH IH AYKH YKPAÏHM 
YEPKACLKMĂ JEPKABHMÝ TEXHOJIOTI4HMMY HIBEPCHTET 
þakyNbTeT TeXHOIoriů, ŐyıİBHHUTBa Ta pauioHaNbHOrO IpuponOkopHcTYBaHHI 
(Ha3Ba pakynbTeTy) 
Kadexpa nicOBOro rocnogapcTBa Ta pauioHaNbHOro npupon0KOPHCTYBaHHA 
(noBHa Ha3sa kapenpu) 
«lo 3axMCTy 10nymeHO» 
3ąp. MadenpuJ IrPII 
IHrpiņa YEMEPHC 
ninnnc) (iHİujann, npissue) 
2026 p. 
IIOACHIOBAJIHA 3AIHCKA 
AOK BATihikauiňHoi po6oTH 
0 a ka JI a Bp a 
(oCBiTHbO-KBaniğikauišnnăp iBeHL) 
Ha TeMy: <Oco0IHBOCTỈ IIpOBeneHHA PyõOK hopMYBaHHA İ 031opoBJIeHHA 
JiciB y IeHbriBCbKOMY JicHHITBİ MepkacbKOrO HaIJIİCHHUTBa 
oiniï «lleHTpaJIbHHÝ JIicOBHÄ odic» 1l «Jlicu YKpaïHH) 
(Ha3Ba TeMH 3riAHO Haka3y) 
Peculiarities of Forest Formation and Sanitary Felling Operations in the Denhy Forestry of the 
Cherkasy Forest District, «Central Forest Office» Branch of SE «Forests of Ukraine» 
BHKOHaB: 3106yBaY BHIOi ocBiTH 4 Kypcy, 
rpynn JIT-27 
CneujaIbHOCTİ: 
205 «JIicoBe rocnonapCTBO> 
(UHop i Ha3Ba HanpaMy niaroTOBKH, cneuiaNbHOCTi) 
AineHKo CraHicnaB MuxašIOBHY 
(npisBuuje, im'a, no faTbKOBi n06yBava BHuoi ocBiTH) 
KepisHHK OKcaHa TKAYYK 
(npi3euue Ta iniuianH) 
HopMOKOHTPONb IHrpina YEMEPHC 
(npi3BHue Ta iHiujanu) 
PeueH3eHT 
(npisBuue Ta iniuianu) 
3acBin4yIo, |O y uiň KBanipikauiŽHİĂ poõoTİ HeMae 3ano34yeHb 3 npaųs iHIHX 
aBTopiB es BinnoOBiJHHX noCHNaHb 
3no6yBayB HIoï oCBİTH 
(annc) 
Yepkaca 2026 poky 
2 
YepkacbKHÄ nepKaBHHÄT exHOJOri4HHň yHiBepcHTeT 
pakyJbTeT TeXHONoriň, őyAİBHHUTBa Ta pauioHaNbHOro npuponOKOPHCTYBaHHA 
(nOBHa HaIBa) 
Kajexpa nicoBorO rocnonapcTBa Ta pauioHaIbHOTO IpuponokapHCTYBaHHA 
(noBHa Ha3Ba) 
CneujanbHÍCTb: 205 <«JlicoBe rocnogapcTBO» 
3APBEPIKYIO 
3asiy auK adexpu JIIPII 
IHrpiga YEMEPHC 
(nignnc) 
2026 p. 
3A BIAHHA 
HA KBAJIIOIKALIÝHY POBOTY 
IideHKa Cmanicnaea MuxaŭnoeuHa 
(npisBHue, im'a, no 6aTbKOBi 31o6yBava BHuỊoï ocBİTH) 
1. Tema KBANiğİkauiäHoŤ poóoTH 
«Oco6.1HBOCTİ IpOBeAeHHA pyốok hopMyBaHHA i 031opOBJeHHA JİCİB y 
leHbriBCbKOMY JİCHHITBİ hiuii YepkacbKOro HaIJiCHHITBa hinii 
«LeHTpaJbHHÄ JIİCOBHÝ opic» II «JlicH YKpaïHM» » 
KepiBHuK KBanihikajňHoi po6oTH Tkauyk OKcaHa MHxaăniBHa, K.C-TH., 10ueHT 
3aTBepKEHİ HaKasOM YepKaCbKOrO AepkaBHOro TexHOIoriYHOro yHiBepcHTeTY BİN 
«17» 6epe3HA 2026 poKy Ng 59/03-03 
2. TepmiH NONaHHa KBAIiQİkauiňHoi poőoTH 31oőyBayeM BHILOi OCBİTH 20.05.2026 p. 
3. BuxinHi gaHi 10 KBaJTIiğikaniänoi poőoTH: nOACHKOBaTbHa 3anıHCKa, IIpoeKT 
posBHTKY 3BeHuroponcbKoro MicOBOro rocionapCTBa, NiTepatypHi KepeJla. 
4. 3MİcT po3paxyHKOB0-101CHIOBAJIbHOÏ 3aIHCKH (nepeiik IHTaHb, II0 ix 
HaJreKHTb po3poőHTH) 
BeTyn. OcoőHBOcTiI pOBeneHHA PyőoK 1OrIAIY Ta pyőOK opMYBaHHA İ 0310pOBJIeHHA 
IiciB (aHaniTHAMÄ orISI). IIpupoHO- KIİMaTHYHa Ta JIiCiBHHHo-TakcauiŠHa 
xapakTepHCTHKa TepuTopii leHbrİBCLKOrO iCHHITBa. IIporpaMa Ta MeTOIMKa 
A0cJiIKeHb, JliciBHHYa OLİHKa edeKTHBHOCTİ IpoBeAEHHA pyõok hopMyBaHHA İ 
0310pOBIEHHA JIiCİB y_ leHbriBcLKOMY IiCHHITBİ. BHCHOBKH Ta peKOMeHIaLii 
HanuiCHHITBY. CnHcOK BHKOPHCTaHHX 1Kepen. 
3 
5. TlepeniK rpaçi4Horo MaTepiany (3 ToHHHM 3a3HaYeHHAM 060B'a3KOBHX 
KpecieHb, IJIakaTiB) 
IlnaH nicOHacanxKeHb Ta KBapTalbHa ciTKa 1eHbrİBCBKOro iiCHHUTBA, KIJacHHHi 
KapTo-cXeMH IpOBejeHHA PA, PrK Ta CP. CxeMH TeXHOJIOr1YHHX npoueciB, 
IIpeseHrauis. 
6. MaTa BHJa4i3 aBIaHHA Ao KBaniğikauišHoï poőoTH 16 JIKOTOrO 2026 poky 
KAJIEHIAPHMĂ IIJIAH 
TepMİH BHKOHaHHA 
Ne Ha3Ba eTaiiB BHKOHaHHA eTaiiB 
3/n KBaJTiğikauiňHoi po6oTH KBanihikanišHoÏ IIpuMiTKa 
poooTH 
1 OTpHMaHHA BHXİJHOro 3aBīaHHA 16.02.26p. BHKOHaHO 
2 AHani3 JI1TepaTYpHHX 1KepeI 1 
npuponHO-1CTOPHYHHX YMOB 23.02. - 06.03.26 p. BHKOHaHO 
3 PooOTa 3 haKTHYHHM MaTepiaIOM 09.03. -20.03.26p. BHKOHaHO 
4 OnpauoBaHHA 3iópaHoro pakTHYHOro 
MaTepiaJTy 23.03. - 03.04.26p. BHKOHaHO 
5 HarıHcaHHA po3iniB poooTH 06.04. –-24.04.26 p. BHKOHaHO 
6 KoMn'OTepHHŽ Haốip TeKcTy 27.04. - 08.05.26 p. BHKOHaHO 
3aBepueHHA Ta OHopMIEHHA poboTH 11.05.26p. BHKOHaHO 
3no6yBay BHIOï ocBİTH CraHicIaB IIIEHKO 
minpnc) (iM'a Ta npi3BHuue) 
KepiBHHK KBaniþikauišHoŤ poốoTH OKcaHa TKAYYK 
(iM'a Ta npisBHue) 
3 
 
ЗМІСТ 
ВСТУП .......................................................................................................................... 4 
1 ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ РУБОК ДОГЛЯДУ ТА РУБОК 
ФОРМУВАННЯ І ОЗДОРОВЛЕННЯ ЛІСІВ (аналітичний огляд) ........................ 6 
Види рубок догляду за лісом .................................................................................. 6 
Особливості рубок догляду головних лісотвірних порід Лісостепу ................ 12 
Методи і способи рубок догляду .......................................................................... 20 
Технологія і організація робіт при проведенні рубок догляду ......................... 25 
2 ПРИРОДНО-КЛІМАТИЧНА ТА ЛІСІВНИЧО-ТАКСАЦІЙНА 
ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРИТОРІЇ ДЕНЬГІВСЬКОГО ЛІСНИЦТВА ................ 28 
2.1 Місцерозташування Деньгівського лісництва та його лісівничі параметри28 
2.2 Характеристика природно-кліматичних умов Деньгівського лісництва ... 31 
3 ПРОГРАМА ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ ................................................... 33 
3.1. Програма досліджень ..................................................................................... 33 
3.2 Мeтoдикa дocлiджeнь рубок формування та оздоровлення лісів ............... 33 
4 ЛІСІВНИЧА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОВЕДЕННЯ РУБОК 
ФОРМУВАННЯ І ОЗДОРОВЛЕННЯ ЛІСІВ У ДЕНЬГІВСЬКОМУ ЛІСНИЦТВІ37 
4.1. Ступінь використання потенційної продуктивності вкритих лісовою 
рослинністю ділянок .............................................................................................. 37 
4.2 Особливості проведення рубок догляду та вибіркових санітарних рубок 40 
4.3 Аналіз змін лісівничо-таксаційних показників на пробних площах під 
впливом рубок догляду ......................................................................................... 42 
4.4 Організація та проєктування проведення рубок формування та догляду за 
лісом ........................................................................................................................ 54 
ВИСНОВКИ ............................................................................................................... 59 
ПРОПОЗИЦІЇ НАДЛІСНИЦТВУ ............................................................................ 60 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ................................................................. 61 
 
 
4 
 
ВСТУП 
 
Проведення рубок формування та оздоровлення лісів є одним із ключових 
напрямів сучасного лісівництва, спрямованим на підвищення продуктивності, 
біологічної стійкості та екологічної цінності лісових насаджень. У сучасних умовах 
ведення лісового господарства, що характеризуються зростанням антропогенного 
навантаження та впливом кліматичних змін, значення цих заходів істотно зростає. 
Особливої актуальності вони набувають у соснових насадженнях, які в умовах 
Лісостепу України відзначаються підвищеною чутливістю до змін гідротермічного 
режиму, зниження рівня ґрунтових вод, поширення шкідників і збудників хвороб. 
За сучасними оцінками, соснові насадження займають понад 30 % площі 
лісового фонду України [1], а в окремих регіонах цей показник є ще вищим. 
Водночас останніми роками спостерігається тенденція до погіршення їх 
санітарного стану: площа осередків всихання сосняків перевищує 140 тис. га, що 
супроводжується значними втратами запасу деревини. У зв’язку з цим особливого 
значення набуває впровадження науково обґрунтованих підходів до формування 
стійких, продуктивних і адаптованих до сучасних умов деревостанів. 
У Деньгівському лісництві Черкаського надлісництва ліси виконують 
переважно екологічні, захисні та рекреаційні функції, що обумовлює обмеження 
або повну відсутність рубок головного користування. У зв’язку з цим основний 
обсяг лісогосподарських заходів припадає на рубки догляду та санітарні рубки, 
частка яких у загальному обсязі заготівлі деревини становить 60-80 %. Ці заходи 
спрямовані на підтримання належного санітарного стану насаджень, регулювання 
їх густоти, оптимізацію породного складу та формування стійкої просторової 
структури деревостанів. 
Рубки формування та оздоровлення лісів включають комплекс заходів – 
освітлення, прочищення, проріджування, прохідні рубки, а також вибіркові 
санітарні рубки. Їх застосування дозволяє на різних етапах розвитку насаджень 
регулювати інтенсивність ростових процесів, зменшувати внутрішньовидову 
5 
 
конкуренцію, підвищувати життєздатність дерев та покращувати якість деревини. 
При цьому інтенсивність рубок, яка змінюється від 20-25 % у молодняках до 8-10 % 
у пристигаючих насадженнях, повинна відповідати віковим та лісорослинним 
особливостям деревостанів. 
Актуальність теми дослідження пов’язана з визначення основних 
особливостей і методів проведення рубок формування і оздоровлення лісів в 
умовах Деньгівського лісництва.  
Метою дослідження є вивчення та наукове обґрунтування особливостей 
проведення рубок формування і оздоровлення лісів у соснових насадженнях 
Деньгівського лісництва. 
Для досягнення поставленої мети передбачено вирішення таких завдань: 
– проаналізувати сучасний стан соснових і мішаних насаджень лісництва; 
– дослідити особливості проведення різних видів рубок догляду; 
– оцінити їх вплив на основні лісівничо-таксаційні показники деревостанів; 
– обґрунтувати ефективні підходи до оптимізації структури насаджень; 
– розробити рекомендації щодо підвищення продуктивності та біологічної 
стійкості лісів. 
Об’єкт дослідження – соснові та мішані насадження Деньгівського 
лісництва, що підлягають рубкам догляду та санітарним рубкам. 
Предмет дослідження – лісівничі особливості, технології та ефективність 
проведення рубок формування і оздоровлення лісів у конкретних лісорослинних 
умовах. 
Таким чином, дослідження спрямоване на розробку науково обґрунтованих 
підходів до проведення рубок догляду, які забезпечують формування 
високопродуктивних, екологічно стійких та адаптованих до сучасних умов 
деревостанів. 
 
 
6 
 
1 ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ РУБОК ДОГЛЯДУ ТА РУБОК 
ФОРМУВАННЯ І ОЗДОРОВЛЕННЯ ЛІСІВ (аналітичний огляд) 
 
Види рубок догляду за лісом 
Залежно від віку та біологічних особливостей деревостанів у лісівничій 
практиці застосовують такі види рубок догляду, як освітлення, прочищення, 
проріджування та прохідні рубки [1]. Освітлення проводять у молодняках віком до 
10 років, і їх основним завданням у мішаних насадженнях є формування бажаного 
породного складу. У процесі освітлення забезпечується збереження підросту 
головних порід від заглушення другорядними деревними видами та чагарниками, а 
також створюються сприятливі умови для їх росту і розвитку. У чистих 
насадженнях освітлення доцільно проводити на надмірно загущених ділянках із 
пригніченим ростом дерев. 
Прочищення здійснюють у молодняках віком 11-20 років. Як і при освітленні, 
його основною метою є відбір і вирощування найбільш цінних деревних порід та 
створення оптимальних умов для їх інтенсивного росту. Це досягається шляхом 
вилучення дерев і чагарників, які пригнічують розвиток головних порід. У цей 
період відбувається активне формування стовбурів, тому видаляються не лише 
другорядні породи, а й менш перспективні екземпляри головних порід. Крім того, 
саме на стадії прочищення закладаються основи просторової структури 
деревостану, яка вдосконалюється під час наступних видів рубок догляду [2]. 
Проріджування проводять у середньовікових насадженнях з метою 
регулювання густоти та створення оптимальних умов для росту кращих дерев. У 
процесі рубки видаляються пригнічені, пошкоджені та менш цінні екземпляри, що 
сприяє підвищенню приросту за діаметром і формуванню якісного стовбура. Цей 
вид рубок є важливим етапом формування продуктивного та стійкого деревостану. 
Прохідні рубки здійснюють у пристигаючих насадженнях для підтримання їх 
високої продуктивності та якості деревини. Основною метою є вибіркове 
вилучення частини дерев з метою покращення умов росту перспективних 
7 
 
екземплярів і підготовки насадження до головного користування. Вони 
забезпечують стабільний приріст запасу та сприяють формуванню стійких, 
повноцінних деревостанів. 
З урахуванням біологічних властивостей деревних порід, що входять до 
складу молодняків, а також виробничо-економічних умов у практиці застосовують 
різні способи проведення рубок освітленння та прочищення: суцільний, смуговий 
(коридорний) та куртинний [3]. 
В умовах сучасної структури лісового фонду України освітлення та 
прочищення набувають особливо важливого значення, оскільки на молодняки 
припадає близько 50 % вкритої лісом площі. Така їх частка зумовлює значні обсяги 
проведення цих видів рубок догляду та визначає їх провідну роль серед інших 
лісогосподарських заходів. Освітлення і прочищення є визначальними етапами 
формування високопродуктивних і цінних деревостанів. Зокрема, вирощування 
дубових насаджень без систематичного проведення цих заходів є практично 
неможливим [3, 4]. 
 
 
Рисунок 1.1 – Проведення рубки догляду до і після освітлення (фото С. 
Діденка) 
8 
 
Дослідження українських лісівників, зокрема В.Є. Свириденка [5], В.П. 
Ткача [6] та Б.Ф. Остапенка [7], свідчать, що найбільша потреба у проведенні рубок 
догляду, а саме – освітлення і прочищення виникає у насадженнях, сформованих у 
найбільш сприятливих умовах місцезростання, особливо у складних за складом 
деревостанах на родючих ґрунтах. У таких умовах спостерігається інтенсивний ріст 
дерев і чагарників, що зумовлює високу щільність насаджень та загострену 
конкуренцію між видами за світло, вологу та поживні речовини. Для території 
України, зокрема Полісся та Лісостепу, такими умовами є свіжі та вологі діброви і 
субори, де формування породного складу відбувається найбільш активно. 
Регулювання структури насаджень здійснюється шляхом проведення 
проріджувань, метою яких є формування оптимальної просторової структури 
деревостану [5]. Проріджування спрямоване на відбір найбільш перспективних 
дерев із добре сформованими стовбурами та рівномірним розміщенням на площі. 
У хвойних і твердолистяних насадженнях насіннєвого походження ці рубки 
проводять у віці 20-40 років, а у порослевих і м’яколистяних насадженнях – у віці 
20-30 років [7]. 
Прохідні рубки, відповідно до сучасних лісівничих концепцій [6, 7], 
спрямовані на максимальне підвищення приросту залишених дерев і прискорення 
досягнення технічної стиглості насаджень. Вони проводяться після проріджувань і 
завершуються за один клас віку до рубок головного користування (приблизно за 
10-20 років у хвойних і твердолистяних насадженнях насіннєвого походження та за 
5-10 років – у м’яколистяних деревостанах). При цьому застосовується 
комбінований метод відбору дерев, який передбачає їх вилучення з різних ярусів 
деревостану. Вибір дерев для рубки здійснюється з урахуванням їх біологічного 
стану, якості стовбура та ролі у формуванні майбутнього насадження, оскільки 
саме цей етап визначає продуктивність і стійкість деревостанів у перспективі [8]. 
Нами, на основі аналізу літературних джерел, оновлено та удосконалено 
схему проведення рубок догляду (рис. 1.2). 
9 
 
 
Рисунок 1.2 – Зміна деревостану при проведенні рубок догляду (розробив 
С. Діденко на основі літературних джерел) 
 
При проведенні рубок догляду в лісівничій практиці виділяють три основні 
категорії дерев: кращі, допоміжні та ті, що підлягають видаленню [5, 9]. Такий 
поділ здійснюється в межах окремих біогруп дерев, що дозволяє більш точно 
враховувати їхню роль у формуванні деревостану. До кращих відносять переважно 
дерева головних порід, а також окремі екземпляри супутніх порід, які 
характеризуються високою продуктивністю, якістю деревини та правильною 
формою стовбура. Ці дерева мають бути рівномірно розміщені по площі 
насадження і становлять основу майбутнього високопродуктивного деревостану. 
Допоміжні дерева виконують важливі лісівничі функції, зокрема сприяють 
природному очищенню стовбурів кращих дерев від сучків, покращують 
мікроклімат, виконують ґрунтозахисну роль і беруть участь у підтриманні 
родючості ґрунту [10]. До категорії дерев, що підлягають видаленню, відносять 
сухостійні, відмираючі, пошкоджені хворобами та шкідниками, а також дерева з 
дефектами стовбура, пригнічені або, навпаки, надмірно розвинені екземпляри, які 
10 
 
заважають росту кращих дерев. Важливою методичною вимогою є першочергове 
виділення саме кращих дерев, а вже потім – визначення тих, що підлягають 
вирубуванню [11]. 
При визначенні черговості проведення рубок догляду враховують комплекс 
факторів, зокрема породний склад, вік, повноту, умови місцезростання та 
санітарний стан насаджень. За інших рівних умов першочерговому догляду 
підлягають мішані насадження з участю господарсько-цінних порід, таких як сосна, 
дуб, ясен або бук, особливо у молодняках, де запізнення з проведенням рубок може 
призвести до випадання головних порід. У чистих насадженнях перевага надається 
середньовіковим і пристигаючим деревостанам. Крім того, першочерговими є 
насадження з високою повнотою, надмірною густотою, а також ті, що ростуть у 
найбільш сприятливих умовах і характеризуються високим бонітетом або значною 
часткою пошкоджених і відмираючих дерев [12]. 
Інтенсивність зріджування при рубках догляду визначається відсотком 
вилучення запасу деревини, ступенем зниження повноти або зімкненості намету, а 
іноді – відсотком відбору за кількістю дерев. За прийнятою класифікацією, 
зрідження до 15 % запасу вважається слабким, 16-25 % – помірним, 26-35 % – 
сильним, а понад 35 % – дуже сильним [13]. 
Проріджування насаджень повинно здійснюватися рівномірно по площі, 
проте його інтенсивність варіює залежно від продуктивності насадження, 
лісорослинних умов та біологічних особливостей деревних порід. Як правило, 
більш продуктивні насадження допускають інтенсивніше зрідження, ніж 
малопродуктивні [14]. Водночас зниження повноти нижче 0,7 у більшості випадків 
не допускається, за винятком окремих мішаних молодняків, де підвищена 
інтенсивність може сприяти кращому росту головної породи. У мішаних 
насадженнях інтенсивність рубок зазвичай вища, ніж у чистих, а в насадженнях 
природного походження – більша порівняно з культурами аналогічного віку і 
складу [15]. 
11 
 
 
Рисунок 1.3 – Проведення вибіркової санітарної рубки у Деньгівському 
лісництві (фото С. Діденка) 
 
Окреме місце в системі лісогосподарських заходів займають санітарні рубки 
як специфічний вид догляду за насадженнями. Відповідно до чинних санітарних 
правил у лісах України [16], вони проводяться у деревостанах усіх вікових 
категорій незалежно від породного складу, повноти та просторового розміщення. 
Основною метою санітарних рубок є поліпшення санітарного стану насаджень, 
підвищення їх біологічної стійкості та запобігання поширенню шкідників і 
збудників хвороб. 
Головним завданням цих рубок є своєчасне виявлення та видалення 
сухостійних, всихаючих, пошкоджених, ослаблених дерев, а також дерев, 
уражених хворобами чи шкідниками. Проведення санітарних рубок сприяє 
зниженню інфекційного фону в насадженнях, покращенню їх фітосанітарного 
стану та створенню сприятливих умов для росту і розвитку здорових, 
перспективних дерев [16]. 
12 
 
Особливості рубок догляду головних лісотвірних порід Лісостепу 
 
Лісостепова зона України характеризується складними та різноманітними 
лісорослинними умовами, що обумовлює специфіку проведення рубок догляду. 
Основними лісотвірними породами тут є сосна звичайна, дуб звичайний, ясен 
звичайний та супутні м’яколистяні породи (береза, вільха, осика). Умови помірного 
зволоження, періодичні посухи та високий рівень антропогенного впливу 
зумовлюють необхідність диференційованого підходу до ведення рубок догляду з 
урахуванням біологічних особливостей кожної породи [17].  
Рубки догляду в соснових насадженнях мають чітко виражену специфіку, 
зумовлену біологічними особливостями сосни звичайної як світлолюбної породи. 
У мішаних молодняках сосна характеризується високою чутливістю до затінення, 
тому за відсутності своєчасного догляду вона швидко пригнічується 
швидкорослими листяними породами та чагарниками. У зв’язку з цим основним 
завданням рубок догляду є забезпечення переважання сосни у верхньому ярусі 
деревостану шляхом відбору найбільш життєздатних і добре розвинених дерев із 
максимально освітленою кроною. Супутні листяні породи доцільно переводити у 
нижній ярус, а зі збільшенням віку насаджень їх частку поступово зменшувати. 
У чистих соснових молодняках як штучного, так і природного походження 
освітлення доцільно проводити лише у надмірно загущених насадженнях. 
Основною метою таких рубок є попередження масового відпаду внаслідок 
природного зрідження, відбір найбільш перспективних дерев для подальшого 
вирощування, забезпечення їх рівномірного розміщення на площі та створення 
оптимальних умов для росту. Водночас у бідних лісорослинних умовах важливо 
зберігати певну частку листяних порід і чагарників, оскільки вони відіграють 
важливу екологічну роль: підвищують біологічну стійкість соснових насаджень, 
сприяють покращенню родючості ґрунту, виконують ґрунтозахисні функції, 
знижують пожежну небезпеку та сприяють формуванню більш якісних стовбурів 
сосни [5, 7, 18]. 
13 
 
Прочищення призначаються переважно у високоповнотних соснових 
насадженнях, як чистих, так і мішаних (рис. 1.4).  
 
 
Рисунок 1.4 – Проведення рубок догляду (прочищення) у сосновому 
деревостані (фото С. Діденка) 
 
У процесі їх проведення доцільно зберігати домішку листяних порід (дуба, 
берези, клена, граба тощо), за винятком тих екземплярів, які надмірно розвинулися 
і пригнічують сосну. Оптимальна частка листяних порід у складі деревостану, як 
правило, не повинна перевищувати 20-30 %, що забезпечує баланс між 
продуктивністю та стійкістю насадження. Чагарники, які перешкоджають росту 
головної породи, підлягають видаленню, тоді як інші можуть залишатися за умови 
їх періодичного омолодження [19]. 
14 
 
Під час проведення освітлень і прочищень у соснових молодняках 
підлягають вирубуванню дерева та чагарники, що перешкоджають нормальному 
росту і розвитку головних і господарсько-цінних порід. Насамперед видаляються 
листяні породи, які затіняють сосну, а також хворі, пошкоджені, відсталі в рості 
або деформовані дерева різних порід. Такий підхід забезпечує формування 
оптимальної структури деревостану та створює передумови для підвищення його 
продуктивності і біологічної стійкості [5, 6]. 
При проведенні проріджувань у соснових насадженнях основна увага 
приділяється вилученню дерев верхнього ярусу, що мають незадовільні таксаційні 
показники, а також дерев другого ярусу, які відстають у рості та пригнічують 
розвиток перспективних екземплярів. Водночас у складі насадження доцільно 
зберігати певну кількість листяних порід, необхідних для формування другого 
ярусу, за винятком осики, яка характеризується агресивною конкурентною 
здатністю. У соснових насадженнях, уражених кореневою губкою, вирубування 
листяних порід, як правило, обмежується, оскільки вони сприяють підвищенню 
біологічної стійкості деревостану; допускається лише зрідження надмірно 
загущених куртин порослевого походження. Повторюваність проріджувань, 
залежно від умов місцезростання, породного складу та біологічних особливостей 
дерев, становить у середньому 5-8 років [5]. 
Прохідні рубки в соснових насадженнях спрямовані на регулювання 
приросту дерев і формування високоякісних стовбурів. У процесі їх проведення 
частка листяних порід у верхньому ярусі, за винятком дуба як цінної супутньої 
породи, поступово зменшується. Водночас листяні породи, що формують підлісок 
або другий ярус під наметом сосни, переважно зберігаються, оскільки вони 
виконують важливі екологічні та захисні функції. Періодичність проведення 
прохідних рубок зазвичай становить 10-15 років і визначається станом насадження 
та інтенсивністю його росту (рис. 1.5). 
 
15 
 
 
Рисунок 1.5 – Прохідні рубки в соснових насадженнях Деньгівського 
лісництва (фото С. Діденка) 
 
Рубки догляду в дубових насадженнях. Методи та режими рубок догляду, 
спрямованих на формування мішаних, складних за будовою та 
високопродуктивних дубових насаджень, визначаються біологічними 
особливостями дуба звичайного, породним складом деревостану, його віком, 
походженням і лісорослинними умовами. Дуб звичайний є світлолюбною породою, 
однак у перші 3-4 роки життя він характеризується відносною тіньовитривалістю, 
добре переносить бокове затінення, але не витримує верхового. Для нього властиві 
кущіння та утворення водяних пагонів у разі різких змін освітлення. Дуб є 
вимогливим до родючості ґрунтів і, як правило, формує мішані та багатоярусні 
деревостани. У типових для нього лісорослинних умовах (свіжі та вологі діброви) 
у складі насаджень присутня значна кількість супутніх деревних порід і чагарників, 
тоді як чисті дубові насадження трапляються відносно рідко і переважно в бідніших 
умовах місцезростання [9]. 
Унаслідок повільного росту на ранніх етапах розвитку дуб є високочутливим 
до конкуренції з боку швидкорослих порід і чагарників. За відсутності своєчасного 
догляду він легко пригнічується і може повністю випадати зі складу насадження. 
16 
 
Особливо інтенсивно цей процес проявляється у багатих лісорослинних умовах, де 
дуб випереджають у рості такі породи, як клен, граб, липа, осика, ільмові, а також 
поросль чагарників. У зв’язку з цим ключовою умовою успішного вирощування 
дубових насаджень є раннє та систематичне проведення рубок догляду, насамперед 
у молодняках [10]. 
Це особливо актуально для дубових культур, створених шляхом садіння 
сіянців або висіву жолудів на свіжих лісосіках із використанням природного 
поновлення супутніх порід. Уже на 2-3 році життя в сприятливих умовах 
відбувається змикання крон, унаслідок чого дуб і супутні цінні породи можуть 
опинитися під наметом швидкорослих видів. Тому проведення освітлень необхідно 
розпочинати з моменту зімкнення крон. Періодичність їх виконання залежить від 
лісорослинних умов і складу молодняків: у більш родючих умовах освітлення 
доцільно проводити частіше (через 2-3 роки), у менш сприятливих – рідше (через 
3-5 років). Специфікою освітлень у дубових молодняках є видалення дерев і 
чагарників, що затіняють дуб зверху, при одночасному збереженні так званого 
«підгону» – супутніх порід, які забезпечують бокове затінення стовбурів. Такий 
підхід сприяє захисту дуба від температурних коливань, покращує формування 
стовбура, прискорює його очищення від сучків і загалом позитивно впливає на 
якість деревини [17]. 
Інтенсивність освітлень у дубових молодняках визначається ступенем 
пригнічення дуба супутніми породами та чагарниками. Освітлення слабкої 
інтенсивності потребують частого повторення, що в практичних умовах не завжди 
є можливим, тому перевага надається освітленням підвищеної інтенсивності, за 
яких вилучається 50 % і більше запасу молодняку. У лісівничій практиці 
застосовують кілька методів освітлення дуба: суцільний і частковий. Суцільний 
метод передбачає рівномірне вилучення дерев по всій площі і є найбільш 
ефективним з лісівничої точки зору, однак характеризується значною 
трудомісткістю. Часткові методи – смуговий (коридорний) і гніздовий – 
застосовуються рідше, переважно у молодняках з нерівномірним розміщенням 
17 
 
дуба та інших цінних порід. Незважаючи на більші витрати, суцільний метод є 
основним у регіонах з інтенсивним веденням лісового господарства [18]. 
У чистих дубових молодняках освітлення та прочищення проводяться за 
умов надмірної густоти. При цьому видаляються пошкоджені, пригнічені та 
малоперспективні дерева, а також екземпляри з надмірно розвиненою кроною, що 
затіняють основний намет. Водночас не допускається надмірне зрідження, оскільки 
це призведе до погіршення якості стовбурів і зниження стійкості насадження. 
Важливою особливістю формування дубових насаджень є збереження та 
регулювання складу супутніх порід. Наявність добре розвиненого другого ярусу є 
необхідною умовою успішного росту дуба, оскільки він виконує функцію підгону, 
сприяє очищенню стовбурів від сучків і покращує мікроклімат. Вирощування 
мішаних дубових насаджень підвищує їх продуктивність, забезпечує більш 
ефективне використання ресурсів середовища та посилює водоохоронні й захисні 
функції лісу. У зв’язку з цим рубками догляду необхідно регулювати породний 
склад, забезпечуючи переважання дуба при збереженні оптимальної частки 
супутніх порід [19]. 
Формування ІІ ярусу доцільно розпочинати вже наприкінці стадії 
прочищення і продовжувати під час прорідження. Найбільш бажаними породами 
другого ярусу є липа, клен гостролистий і польовий, граб, ільмові породи, берест 
та в’яз. У змішаних дубових насадженнях також доцільною є участь ясена і бука як 
цінних порід першого ярусу, особливо в умовах дібров Лісостепу. Дослідження 
показують, що найвища продуктивність дубових насаджень досягається за 
наявності домішки ясена у першому ярусі в межах 20–30 %, а також незначної (до 
10 %) участі клена гостролистого [20]. 
Проріджування в дубових насадженнях спрямоване на подальше формування 
складу та просторової структури деревостану. При цьому залишаються найбільш 
перспективні, прямостовбурні дерева з інтенсивним ростом і добре сформованою 
кроною. Одночасно створюються умови для розвитку другого ярусу та 
омолодження підліску. Проріджування також сприяє переведенню порослевих 
18 
 
дубняків у змішані порослево-насіннєві деревостани. Водночас цей вид рубок 
необхідно проводити обережно, не допускаючи надмірного розімкнення намету, 
що може призвести до погіршення якості стовбурів [21]. 
Прохідні рубки у дубових насадженнях спрямовані на підвищення приросту 
найбільш цінних дерев верхнього ярусу. На початкових етапах їх проведення 
важливо забезпечити оптимальну повноту другого ярусу, допускаючи видалення 
лише сухостійних, пошкоджених або малоперспективних дерев. Такий підхід 
дозволяє підтримувати стабільну структуру деревостану, підвищувати його 
продуктивність і забезпечувати формування високоякісної деревини. 
Серед м’яколистяних порід у лісах України найбільш поширеними є 
деревостани з переважанням берези, вільхи та осики [5, 22]. Такі насадження часто 
формуються внаслідок зміни корінних хвойних і твердолистяних деревостанів, що 
зумовлює їх змішаний склад і специфічні особливості ведення рубок догляду. 
Березові насадження, як правило, характеризуються наявністю домішки 
сосни, смереки, дуба, липи та інших порід, що є бажаним з лісівничої точки зору. 
Встановлено, що найвищу продуктивність мають саме мішані та складні за 
структурою березняки, тому основним завданням рубок догляду є формування 
оптимального породного складу з участю корінних для відповідних лісорослинних 
умов порід. Особливості відбору дерев при рубках у березняках залежать від їх 
походження – насіннєвого чи порослевого, при цьому перевага надається 
насіннєвим екземплярам, які відзначаються кращими таксаційними показниками та 
більш правильною формою стовбура. Важливим завданням рубок є забезпечення 
рівномірного розміщення дерев по площі, що сприяє ефективному використанню 
світла, вологи та поживних речовин. 
Інтенсивність освітлень і прочищень у березових молодняках залежить від їх 
породного складу та густоти і може суттєво варіювати. Найчастіше застосовуються 
рубки помірної інтенсивності: у мішаних насадженнях – до 25 % запасу, а у чистих 
– до 15-16 %. За даними досліджень [5, 7], при вирощуванні берези на високоякісну 
деревину до віку 30-40 років доцільно застосовувати слабкі або помірні рубки 
19 
 
догляду, тоді як у подальшому можливе проведення більш інтенсивних зріджень 
(до 30-35 % запасу) за умови високої повноти насаджень (0,8-1,0). При цьому 
перехід до більш інтенсивних рубок повинен бути поступовим, щоб уникнути 
утворення водяних пагонів і погіршення якості деревини. 
Вільшняки (насадження вільхи чорної) формуються переважно у вологих і 
сирих умовах місцезростання та характеризуються високою продуктивністю, але 
водночас значною густотою і схильністю до формування багатостовбурних куртин 
порослевого походження. У таких насадженнях часто спостерігається інтенсивний 
природний відпад, а дерева мають витягнуті стовбури з недостатньо розвиненими 
кронами. Основним завданням рубок догляду є своєчасне зрідження куртин, відбір 
1-2-х найкращих стовбурів у гнізді та видалення пригнічених і деформованих 
екземплярів. Важливо підтримувати оптимальну повноту на рівні 0,7-0,8, що 
сприяє формуванню стійких і високопродуктивних деревостанів. У насіннєвих 
вільшняках рубки догляду спрямовані на рівномірне розміщення дерев і 
формування правильної структури насадження [6]. 
Липові насадження (з переважанням липи дрібнолистої) характеризуються 
тіньовитривалістю, доброю здатністю до формування другого ярусу та значною 
участю у складі мішаних деревостанів. Липа виконує важливу ґрунтозахисну та 
меліоративну функцію, сприяє накопиченню гумусу і покращенню структури 
ґрунту. У зв’язку з цим рубки догляду в липових насадженнях мають обмежену 
інтенсивність і спрямовані переважно на формування рівномірного складу та 
підтримання оптимальної повноти. У мішаних насадженнях липу доцільно 
зберігати як супутню породу другого ярусу, особливо в дубових деревостанах, де 
вона виконує роль підгону і сприяє формуванню якісних стовбурів дуба. Надмірне 
зрідження таких насаджень не допускається, оскільки це може призвести до 
погіршення мікроклімату та зниження їх біологічної стійкості [18]. 
Акацієві насадження (робінія звичайна) відзначаються високою 
інтенсивністю росту, світлолюбністю та здатністю до швидкого формування густих 
і малостійких деревостанів, особливо у порослевих формах. Вони широко 
20 
 
поширені в умовах Лісостепу та Степу, де виконують важливі протиерозійні та 
ґрунтозахисні функції. Основним завданням рубок догляду в акацієвих 
насадженнях є регулювання густоти та попередження формування низькоякісних 
багатостовбурних дерев. Прочищення і проріджування проводяться з підвищеною 
інтенсивністю (до 25-35 % запасу) з метою відбору найкращих дерев із прямими 
стовбурами та добре розвиненою кроною. Важливою особливістю є поступовість 
зрідження, оскільки різке зменшення повноти може призвести до активного 
утворення порослі та зниження якості деревини. У змішаних насадженнях акацію 
доцільно обмежувати, залишаючи її лише як супутню породу в незначній частці. 
Таким чином, рубки догляду в насадженнях м’яколистяних порід повинні 
здійснюватися з урахуванням їх біологічних особливостей, походження та 
лісорослинних умов. Диференційований підхід до ведення догляду дозволяє 
формувати продуктивні, стійкі та екологічно збалансовані деревостани, що 
відповідають сучасним вимогам сталого лісокористування. 
 
Методи і способи рубок догляду 
 
Під час проєктування та проведення рубок догляду важливе значення має 
правильний вибір методу рубки, оскільки саме він визначає принципи відбору 
дерев для залишення або вирубування залежно від їх ролі у формуванні 
деревостану та господарської цінності [19]. Вибір методу безпосередньо впливає 
на формування структури насадження, його продуктивність, якість деревини та 
біологічну стійкість. У лісівничій практиці виділяють такі методи рубок догляду: 
низовий – передбачає видалення дерев нижніх ярусів і пригнічених екземплярів; 
верховий – спрямований на вилучення частини дерев верхнього ярусу, що 
пригнічують кращі екземпляри; комбінований – поєднує елементи низового і 
верхового методів та є найбільш поширеним у практиці; вибірковий (селективний) 
– базується на індивідуальному відборі дерев незалежно від їх положення в наметі; 
21 
 
– лінійний (смуговий) – передбачає вирубування дерев у визначених рядах або 
смугах, що часто застосовується в культурах. 
Низовий метод рубок догляду спрямований на регулювання природного 
процесу зрідження деревостану. Його сутність полягає у видаленні дерев нижніх 
ярусів – пригнічених, відсталих у рості та ослаблених екземплярів, які навіть без 
втручання підлягали б природному відпаду [20]. Такий підхід дозволяє зосередити 
ресурси середовища на розвитку більш життєздатних і перспективних дерев 
верхнього ярусу (рис. 1.6).  
 
  
Рисунок 1.6 – Схема низового методу рубок догляду за Крафтом (розробив 
С. Діденко на основі літературних джерел [5, 6, 7]) 
 
Цей метод найчастіше застосовується при проведенні освітленння і 
прочищення у чистих, надмірно загущених хвойних насадженнях, де він сприяє 
покращенню освітленості, зменшенню внутрішньовидової конкуренції та 
формуванню більш стійкої структури деревостану. Застосування того чи іншого 
методу визначається породним складом, віком, повнотою насадження та 
лісорослинними умовами, що дозволяє забезпечити ефективне формування 
високопродуктивних і стійких деревостанів. 
22 
 
Верховий метод рубок догляду належить до активних лісівничих прийомів, 
оскільки передбачає вибіркове видалення дерев із верхнього ярусу деревостану. У 
процесі його застосування вилучаються швидкорослі, але малоцінні або другорядні 
породи, які пригнічують розвиток господарсько-цінних дерев. Такий підхід 
створює сприятливі умови для виходу головної породи у верхній ярус, що в 
природних умовах без втручання людини часто є неможливим. Верховий метод 
застосовується переважно при освітленнях у тих випадках, коли головна порода 
перебуває під загрозою заглушення менш цінними видами (рис. 1.7). 
 
Рисунок 1.7 – Схема верхового методу рубок догляду у деревостанах (розробив 
С. Діденко на основі літературних джерел [5, 6, 7]) 
 
Комбінований метод рубок догляду поєднує принципи низового і верхового 
методів і є найбільш універсальним у лісівничій практиці. При його застосуванні 
видаляються дерева, які перешкоджають росту та розвитку кращих екземплярів 
головної породи, незалежно від їх положення в наметі. До таких належать 
23 
 
малоцінні породи, суховершинні, пригнічені та відсталі в рості дерева, а також 
буреломні, механічно пошкоджені, уражені хворобами і шкідниками, викривлені 
або так звані дерева типу «вовк» [5, 21]. 
Водночас на площі залишаються найкращі дерева головних порід, а також 
допоміжні породи, які сприяють формуванню якісного стовбура (зокрема, 
очищенню від нижніх гілок), виконують ґрунтозахисну та ґрунтополіпшувальну 
функції. Завдяки своїй гнучкості та ефективності цей метод є найбільш поширеним 
і застосовується при проведенні різних видів рубок догляду за лісом. 
Способи відбору дерев у рубку можуть бути рівномірними та 
нерівномірними за площею. Рівномірне зрідження передбачає вилучення дерев по 
всій площі насадження з дотриманням відносно однакової інтенсивності, що 
забезпечує рівномірний розподіл залишених дерев і створення оптимальних умов 
для їх росту. Саме цей спосіб є найбільш поширеним при проведенні різних видів 
рубок догляду, оскільки він сприяє формуванню однорідної структури деревостану 
та ефективному використанню ресурсів середовища [21]. 
Нерівномірне зрідження застосовується переважно при освітленнях і 
прочищеннях у насадженнях зі складною або неоднорідною структурою. Воно 
передбачає вибіркове вилучення дерев на окремих ділянках, де спостерігається 
надмірна густота або пригнічення головної породи.  
До основних способів нерівномірного зрідження належать: 
1) смуговий (коридорний) – вирубування дерев у вигляді смуг або коридорів; 
2) куртинний (груповий) – вибіркове зрідження окремих груп дерев; 
3) гніздовий – догляд за окремими біогрупами або гніздами дерев. 
Коридорний спосіб застосовується переважно в лісових культурах, 
створених коридорним методом, зокрема у дубових насадженнях. У процесі 
догляду, у міру заростання коридорів малоцінними породами, проводиться їх 
суцільне вирубування. Одночасно, зі зростанням культур, коридори поступово 
розширюють шляхом видалення порослі вздовж рядків посадки на ширину до 2 м 
24 
 
(приблизно по 1 м з кожного боку рядка), що забезпечує достатню освітленість і 
сприятливі умови для росту головної породи [21]. 
Лінійний спосіб використовується у густих культурах хвойних порід при 
незначній ширині міжрядь (1-2 м). Його суть полягає у вирубуванні дерев цілими 
рядами за певними схемами (наприклад, кожного 2-го, 3-го або 4-го ряду), що 
дозволяє швидко регулювати густоту насадження. Цей спосіб є технологічно 
простим і ефективним, особливо при механізованому виконанні робіт. 
Куртинний (груповий) спосіб застосовується у випадках нерівномірного 
розміщення головної породи на площі. Він характерний для лісових культур, 
створених площадками, а також для молодняків природного походження, де підріст 
сформувався окремими групами. У таких умовах догляд проводиться вибірково в 
межах окремих куртин, що дозволяє максимально зберегти перспективні біогрупи 
та створити оптимальні умови для їх подальшого розвитку. 
Гніздовий спосіб застосовується у насадженнях, де головна порода 
розміщена окремими гніздами (біогрупами), що характерно як для природного 
поновлення, так і для культур із нерівномірною схемою посадки. Суть методу 
полягає у проведенні рубок догляду в межах кожного гнізда шляхом видалення 
дерев і чагарників, які пригнічують ріст цільових порід. При цьому забезпечується 
індивідуальний підхід до кожної біогрупи, що дозволяє максимально зберегти 
перспективні дерева та створити оптимальні умови для їх розвитку. Гніздовий 
спосіб є ефективним у мішаних молодняках, де важливо підтримувати цінні породи 
(зокрема дуб, ясен) і регулювати їх співвідношення із супутніми видами. Його 
застосування сприяє формуванню більш стійких, різновікових і структурно 
складних деревостанів [21]. 
Нами, на основі аналізу літературних джерел та результатів дослідження 
особливостей проведення рубок догляду у Деньгівському лісництві було 
розроблено узагальнену візуальну схему (рис. 1.8). 
25 
 
 
Рисунок 1.8 – Структура деревостанів при різних способах рубок (розробив 
С. Діденко на основі літературних джерел) 
 
Застосування нерівномірних способів дозволяє більш гнучко враховувати 
біологічні особливості порід, характер їх розміщення та стан насадження, що є 
особливо важливим у мішаних і різновікових деревостанах. 
 
Технологія і організація робіт при проведенні рубок догляду 
 
Перед початком розробки лісосіки обов’язково складається технологічна 
карта, яка є основним організаційно-технологічним документом проведення рубок 
догляду. Вона містить детальну характеристику ділянки, технологічну схему 
розробки лісосіки, лісівничі вказівки щодо проведення рубок, а також визначає 
способи і послідовність виконання основних лісосічних операцій (рис. 1.9).  
26 
 
 
Рисунок 1.9 – Технологічна схема розробки лісосіки (розробив С. Діденко на 
основі літературних джерел) 
 
Технологічна карта є ключовим інструментом планування і контролю 
проведення рубок догляду, забезпечуючи їх ефективність, безпечність і 
відповідність лісівничим вимогам [22]. Організація лісосіки включає комплекс 
взаємопов’язаних елементів, зокрема влаштування верхнього складу 
(навантажувального майданчика), розмітку пасік, прокладання магістральних і 
трелювальних волоків, технологічних коридорів і візирів, а також підготовку зон 
безпеки [22]. При цьому площа, зайнята технологічними коридорами та 
магістральними волоками, повинна бути мінімальною і, як правило, не 
перевищувати 10-11 % площі лісосіки. Ширина технологічного візира приймається 
близько 2 м, технологічного коридору (волоку) – 2-5 м, а магістрального волоку – 
до 6 м [23]. Ширина пасік визначається залежно від застосованої технології 
розробки лісосіки і може становити: при широкопасічній технології – 80-100 м, 
середньопасічній – 30-50 м, вузькопасічній – 10-20 м [23]. Розробка пасік 
здійснюється стрічками, ширина яких залежить від виду рубки догляду: при 
освітленнях і прочищеннях – 1520 м, при прорідженнях – 25-30 м, при прохідних 
рубках – 30-40 м. Межі стрічок визначаються технологічними візирами [24]. 
27 
 
Напрямок валки дерев орієнтується вершиною у бік технологічного коридору під 
гострим кутом (до 40-45°), що дозволяє уникнути небажаного розвороту стовбура, 
зменшити пошкодження підросту та зберегти структуру деревостану. Трелювання 
деревини здійснюється переважно вершиною вперед, що сприяє зменшенню 
механічних пошкоджень підросту[22]. Під час розробки лісосік необхідно суворо 
дотримуватися основних лісівничих вимог: зрізування дерев на волоках і 
верхньому складі проводиться на рівні поверхні ґрунту; на пасіках висота пнів при 
діаметрі до 30-31 см не повинна перевищувати 10 см, а при більшому діаметрі – не 
більше третини діаметра пня. Освітлення і прочищення у мішаних насадженнях 
доцільно проводити в період повної облистненості дерев, що забезпечує кращу 
оцінку їх стану. У місцях масового гніздування птахів рубки проводять після 
завершення періоду виведення потомства, а в насадженнях, уражених кореневою 
губкою або раковими захворюваннями, – переважно в осінньо-зимовий період. З 
урахуванням зазначених вимог для кожного виду рубки проєктуються основні 
технологічні параметри: ширина волоків і коридорів, розміри пасік, а також 
добираються відповідні машини та механізми для розробки лісосіки. Для ділянок 
проріджування і прохідних рубок додатково розробляються схеми організації та 
виконання робіт [25]. Організація праці на рубках догляду здійснюється, як 
правило, за бригадною формою з чисельністю 3-5 осіб. При проведенні рубок 
догляду, а саме освітлення та прочищення може застосовуватися ланкова форма 
організації праці (2-3 особи).  Спосіб очищення визначається залежно від 
лісорослинних умов і технології лісозаготівель. У лісодефіцитних районах 
порубкові рештки збирають у стоси для подальшого використання як палива або 
сировини. У насадженнях на сирих і заболочених ґрунтах їх залишають у стосах 
для природного перегнивання. На свіжих і вологих ґрунтах рештки можуть 
спалюватися, а на піщаних, кам’янистих ґрунтах і крутих схилах – подрібнюватися 
та рівномірно розподілятися по площі. На перезволожених ділянках порубкові 
рештки використовують для укріплення трелювальних волоків, що запобігає 
ущільненню ґрунту [25]. 
28 
 
2 ПРИРОДНО-КЛІМАТИЧНА ТА ЛІСІВНИЧО-ТАКСАЦІЙНА 
ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРИТОРІЇ ДЕНЬГІВСЬКОГО ЛІСНИЦТВА 
 
2.1 Місцерозташування Деньгівського лісництва та його лісівничі параметри 
 
Деньгівське лісництво після реорганізації галузі входить до складу 
Черкаського надлісництва філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України» та 
розташоване в межах Черкаської області, на території Золотоніського району.  
Поштова адреса: 19752, Черкаська область, Золотоніський район, с. Деньги, 
вул. Центральна, 2а. 
 
 
Рисунок 2.1 – Контора Деньгівського лісництва (фото С. Діденка) 
 
Лісництво охоплює лісові масиви, що знаходяться у лісостеповій природно-
кліматичній зоні та характеризуються переважанням соснових і мішаних 
29 
 
насаджень. Площа лісництва складає 6772 га, вкриті лісовою рослинністю – 6302,1 
га. На рис. 2.2 наведено розподіл земель за категоріями. 
 
55,9
2856,7
3134,3
5,1 131,3
84,9 33,9
Насадження природного походження Лісові культури/ Лісорозведення
Незімкнуті ЛК Зруби 
Рілля Лісові культури / Лісовідновлення
Круті схили 
 
Рисунок 2.2 – Структура Деньгівського лісництва за категоріями земель 
 
Найбільшу частку займають лісові культури (лісовідновлення) – 49,7 % 
(3134,3 га), що свідчить про значний обсяг штучного відтворення лісів. Дещо 
меншу, але також вагому частку становлять насадження природного походження – 
45,3 % (2856,7 га), лісові культури (лісорозведення) –2,1 %, зруби –1,3 %, круті 
схили – 0,9 %, незімкнуті лісові культури – ≈ 0,5, рілля – 0,1 %.  
На рисунку 2.3 відображено розподіл площ насаджень Деньгівського 
лісництва за основними деревними породами. 
9
18
12 61
Сосна звичайна Дуб звичайний Вільха Інші породи
 
Рисунок 2.3 – Породний розподіл насаджень Деньгівського лісництва 
30 
 
Домінуючою породою є сосна звичайна, частка якої становить 61 %, що 
свідчить про її провідну роль у формуванні лісового фонду. Значно меншу частку 
займає вільха – 18 %, яка переважно приурочена до більш зволожених ділянок. 
Частка дуба звичайного становить 12 %, що характеризує його як важливу, але 
другорядну лісоутворюючу породу. Інші деревні породи займають 9 %, формуючи 
допоміжний компонент насаджень та підвищуючи їх біорізноманіття. 
Отже, породний склад лісів має виражену соснову спрямованість із помітною 
домішкою листяних порід, що є типовим для умов лісостепової зони та сприяє 
формуванню стійких мішаних насаджень. 
На рис. 2.4 наведено розподіл лісових насаджень за віковими категоріями.  
 
100 89
90
80
70
60
50
40
30
20
10 6 3 2
0
Молодняки Середньовікові Пристигаючі Стиглі та 
перестійні 
 
Рисунок 2.4 – Розподіл лісів лісництва за віковими категоріями, % 
 
Вікова структура лісових насаджень характеризується значною 
диспропорцією між окремими віковими групами. Абсолютну перевагу мають 
середньовікові насадження (89 %), що свідчить про одновіковість значної частини 
лісового фонду та певну незбалансованість вікової структури. Частка молодняків 
(6 %), пристигаючих (3 %) і стиглих та перестійних насаджень (2 %) є незначною, 
що може негативно впливати на безперервність лісокористування та потребує 
коригування лісогосподарських заходів. 
31 
 
2.2 Характеристика природно-кліматичних умов Деньгівського лісництва  
 
Деньгівське лісництво розташоване в межах Лісостепової зони України 
(Черкаська область), що визначає його природно-кліматичні особливості. Клімат 
території помірно континентальний із теплим літом та помірно м’якою зимою. 
Середньорічна температура повітря становить +7,5…+8,5 °С, середня температура 
січня – -5…-6 °С, липня – +19…+21 °С. Тривалість вегетаційного періоду сягає 190-
205 днів. Річна кількість опадів коливається в межах 520-600 мм, при цьому 
основна їх частина (близько 65-70 %) припадає на теплий період року. Сніговий 
покрив нестійкий, його висота зазвичай не перевищує 10-15 см, що зумовлює 
ризики зимового підмерзання ґрунту [26]. 
Ґрунтовий покрив лісництва представлений переважно дерново-
підзолистими супіщаними та суглинковими ґрунтами, місцями трапляються світло-
сірі лісові ґрунти. Вміст гумусу становить у середньому 1,5-3,0 %, що свідчить про 
їх помірну родючість. Для території характерні типи лісорослинних умов В2 
(свіжий субір) та С2 (свіжа судіброва), які визначають домінування соснових і 
сосново-дубових насаджень. Ґрунти мають відносно добру водопроникність, але 
вразливі до пересихання у посушливі періоди. 
Гідрографічна мережа представлена малими річками та струмками, що 
належать до басейну річки Дніпро. Найбільш значущими водотоками є малі 
притоки та меліоративні канали, які забезпечують локальне зволоження території. 
Рівень ґрунтових вод коливається залежно від сезону, що впливає на стан лісових 
екосистем, особливо у соснових насадженнях [26]. 
Особливості ведення лісового господарства в Деньгівському лісництві 
визначаються поєднанням кліматичних і ґрунтових умов. Основною 
лісоутворюючою породою є сосна звичайна, яка займає значну частку площ, поряд 
із дубом звичайним як цінною супутньою породою. У зв’язку з помірною 
родючістю ґрунтів і ризиком посух, важливим є формування мішаних та 
32 
 
різновікових насаджень, що підвищують їх стійкість до кліматичних змін, 
шкідників і хвороб [27]. 
Лісогосподарські заходи спрямовані на оптимізацію густоти насаджень 
шляхом проведення рубок догляду (освітлення, прочищення, проріджування та 
прохідні рубки), а також на ширше використання природного поновлення. 
Важливим є дотримання екоадаптаційного підходу, що передбачає врахування 
типів лісорослинних умов, збереження підросту господарсько-цінних порід та 
мінімізацію антропогенного впливу на ґрунтовий покрив. Це дозволяє забезпечити 
формування продуктивних і біологічно стійких лісових насаджень у межах 
Деньгівського лісництва. 
 
 
33 
 
3 ПРОГРАМА ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ 
 
3.1. Програма досліджень 
 
Дослідження були спрямовані на комплексне вирішення таких науково-
практичних завдань: 
1) вивчення природно-кліматичних та лісорослинних умов території 
Деньгівського лісництва Черкаського надлісництва філії «Центральний лісовий 
офіс» ДП «Ліси України»; 
2)  узагальнення сучасного стану та особливостей ведення лісового 
господарства в межах Деньгівського лісництва;  
3)  аналіз наукових джерел і методичних підходів до проведення рубок 
формування та оздоровлення лісів; 
4)  проведення польових обстежень соснових деревостанів Деньгівського 
лісництва з оцінкою їх таксаційних і санітарних показників; 
5)  дослідження особливостей росту, розвитку та формування соснових 
насаджень з урахуванням впливу рубок догляду; 
6)  обґрунтування ефективності застосування різних видів рубок 
формування і оздоровлення лісів у конкретних лісорослинних умовах. 
 
3.2 Мeтoдикa дocлiджeнь рубок формування та оздоровлення лісів  
 
Під час збору матеріалів були використані дані лісовпорядкування 
Черкаського надлісництва (останні матеріали впорядкування), книга рубок догляду 
по Деньгівському лісництву, звітні матеріали щодо проведення рубок догляду, а 
також відомості річних лісосік [28]. 
З метою визначення інтенсивності рубок та виходу деревини в насадженнях 
було закладено систему пробних площ [29]. Вибір місць їх закладання 
34 
 
здійснювався у найбільш типових для даних умов деревостанах шляхом 
рекогносцирувального обстеження. 
Пробні площі закладалися з урахуванням вимог лісівничої методики: їх межі 
розміщувалися на відстані не менше 30 м від доріг, просік, галявин та інших 
відкритих ділянок, що можуть впливати на ріст і розвиток деревостану. 
Після закладання проводився детальний опис пробних площ відповідно до 
загальноприйнятих у лісівництві та лісовій таксації методичних підходів [30]. 
Для кращої наочності наведемо карто-схему Деньгівського лісництва із 
квартальною сіткою (рис. 3.1).  
 
 
Рисунок 3.1 – Карто-схема Деньгівського лісництва (розробив С. Діденко на 
основі літературних джерел та плану лісонасаджень лісництва) 
 
Для отримання достовірних результатів на пробній площі повинна бути 
представлена достатня кількість дерев досліджуваної породи: у молодняках віком 
10-15 років – не менше 300 шт., у віці 16-30 років – не менше 250 шт., а у старших 
насадженнях – не менше 200 шт. Від кількості дерев безпосередньо залежить 
розмір пробної площі. На пробній площі проводиться обмір усіх дерев із 
35 
 
подальшим їх розподілом на ті, що підлягають вирубуванню, і ті, що залишаються. 
Для побудови графіка висот вимірюють висоти та діаметри 13-15 модельних дерев, 
відібраних із трьох центральних ступенів товщини [31]. На основі співвідношення 
висот і діаметрів модельних дерев за відповідними таблицями визначається розряд 
висот, який використовується для обчислення запасу насадження на пробній площі 
та в перерахунку на 1 га [32]. У випадку, якщо для окремих ступенів товщини 
отримано різні розряди висот, загальний розряд визначається як середньозважений 
з урахуванням кількості дерев у кожному ступені. У випадку, якщо для окремих 
ступенів товщини визначені різні розряди висот, загальний розряд висот 
встановлюється як середньозважений, з урахуванням кількості дерев у кожному 
ступені [33]. Його обчислюють за формулою 3.1: 
 
∑(ni·Hi)
Hср =        (3.1) 
∑ni
 
де, Hср – середньозважений розряд висот; ni – кількість дерев у i-му ступені 
товщини; Hi – розряд висот для відповідного ступеня товщини; ∑ni – загальна 
кількість облікованих дерев. 
 
 
Рисунок 3.2 – Проведення рубок догляду в соснових молодняках 
Деньгівського надлісництва (фото С. Діденка) 
36 
 
Середній діаметр деревостану визначають за кривою висот, побудованою на 
основі вимірювань модельних дерев із урахуванням середнього діаметра [34]. 
Клас бонітету насадження встановлюють за шкалою професора М.М. Орлова, 
а запас деревини обчислюють за сортиментними таблицями відповідно до породи 
та визначеного розряду висот [35]. 
Опрацювання матеріалів дослідження та оформлення роботи здійснювалися 
з використанням персонального комп’ютера із застосуванням програмного 
забезпечення: Microsoft Word 2010 (для текстового оформлення, створення 
таблиць, схем і загальної структури роботи), Microsoft Excel (для обробки 
експериментальних даних та побудови графіків), геоінформаційної системи QGIS 
(для створення картосхем і просторового аналізу території дослідження), а також 
Corel DRAW 11 і Paint (для редагування схем, рисунків і фотоматеріалів. 
 
37 
 
4 ЛІСІВНИЧА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОВЕДЕННЯ РУБОК 
ФОРМУВАННЯ І ОЗДОРОВЛЕННЯ ЛІСІВ У ДЕНЬГІВСЬКОМУ ЛІСНИЦТВІ 
 
Раціональне ведення лісового господарства передбачає регулярне 
проведення рубок формування і оздоровлення лісів як одного з ключових 
інструментів регулювання структури, продуктивності та санітарного стану 
деревостанів. У сучасних умовах змін клімату, посилення антропогенного 
навантаження та зниження біологічної стійкості насаджень значення цих заходів 
суттєво зростає. 
Деньгівське лісництво характеризується переважанням соснових насаджень 
середньовікового віку, із середньою повнотою 0,75 та ІІ бонітетом, що зумовлює 
необхідність проведення цілеспрямованих лісівничих заходів для оптимізації їх 
структури та підвищення продуктивності. Водночас аналіз показників запасу 
деревини свідчить про наявність значного резерву підвищення ефективності 
використання потенційної продуктивності лісових ділянок. 
Рубки формування і оздоровлення лісів у даних умовах спрямовані на 
поліпшення породного складу, регулювання повноти деревостанів, підвищення їх 
біологічної стійкості, а також запобігання розвитку осередків всихання і 
поширення хвороб та шкідників.  
 
4.1. Ступінь використання потенційної продуктивності вкритих лісовою 
рослинністю ділянок 
 
Підвищення продуктивності деревостанів, поліпшення їх екологічних та 
соціально-економічних функцій, а також задоволення потреб суспільства у лісових 
ресурсах значною мірою залежить від ефективності заходів з відтворення, охорони 
та захисту лісів [37]. Відтворення лісів є складовою сталого ведення лісового 
господарства і здійснюється з метою досягнення оптимального рівня лісистості 
38 
 
території шляхом створення нових насаджень у максимально короткі терміни із 
застосуванням економічно обґрунтованих та екологічно доцільних технологій [38].  
З метою виявлення резервів підвищення продуктивності лісових ділянок у 
процесі лісовпорядкування визначається ступінь використання потенційної 
продуктивності вкритих лісовою рослинністю земель. Оцінювання здійснюється на 
основі узагальнених показників, зокрема розподілу площ за основними цільовими 
лісоутворювальними породами та середніх таксаційних характеристик (вік, 
бонітет, запас, повнота), що дозволяє об’єктивно оцінити ефективність 
використання лісорослинного потенціалу [39, 40]. 
Нами було розраховано ступінь використання потенційної продуктивності 
лісових ділянок Деньгівського лісництва на основі аналізу лісівничо таксаційних 
показників лісництва (табл. 4.1). 
 
Таблиця 4.1 – Ступінь використання потенційної продуктивності лісових 
ділянок Деньгівського лісництва 
Площа вкритих Ступінь 
лісовою Середній запас використання 
Основні Фактичні 
рослинністю на 1 га, м3 потенційної 
лісоутво-
ділянок, га продуктивності 
рюючі 
за лісових ділянок, 
породи середній середній фактич- оптима-
фактична цільовою вкритих лісовою 
вік бонітет ний льний 
породою рослинністю 
Сосна 
3844,3 4100 73 2,0 255 480 53 
звичайна 
Дуб 
756,3 820 70 2,1 230 410 56 
звичайний  
Вільха 
1134,4 1050 68 2,0 220 390 56 
чорна 
Акація біла 315,1 250 55 2,2 190 330 58 
Берест  116 50 60 2,1 200 350 57 
Липа 
136 32,1 62 2,0 205 360 57 
дрібнолиста 
Усього по 
6302,1 6302,1 73 2,0 244,2 455 54 
лісництву 
 
39 
 
Дані таблиці свідчать, що у Деньгівському лісництві переважають соснові 
насадження, площа яких становить 3844,3 га, або 61 % вкритої лісом площі. Значну 
частку займає також вільха чорна – 1134,4 га (18 %) та дуб звичайний – 756,3 га. 
Середній фактичний запас деревини становить 244,2 м³/га, тоді як оптимальний 
оцінено на рівні близько 455 м³/га, що дає середній ступінь використання 
потенційної продуктивності 54 %. Це свідчить про наявність резерву підвищення 
продуктивності насаджень за рахунок оптимізації породного складу, повноти та 
системи догляду. 
Проаналізувавши таблицю 4.1 ми бачимо що фактичний середній запас на 1 
га вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок, є набагато меншим ніж 
оптимальний який би мавби бути при певних лісорослиних і кліматичних 
показників. Ступінь потенційної продуктивності лісових ділянок, вкритих лісовою 
рослинністю використовується лише на половину, який представлено на рис. 4.1. 
 
Липа 360
Берест 350
Акація 330
Вільха 390
Дуб 410
Сосна 480
0 100 200 300 400 500 600
Оптимальний запас (м3/га) Фактичний запас (м3/га)
м3·га  
Рисунок 4.1 – Порівняння фактичного та оптимального запасу деревини 
 
Як видно з рисунка 4.1, фактичний середній запас деревини на 1 га вкритих 
лісовою рослинністю лісових ділянок у Деньгівському лісництві є суттєво нижчим 
40 
 
за оптимальний. Зокрема, при середньому фактичному запасі 244,2 м³/га 
потенційно можливий рівень становить близько 455 м³/га. 
Найбільше відставання від оптимальних показників спостерігається у 
соснових насадженнях, де фактичний запас становить 255 м³/га, тоді як 
оптимальний – 480 м³/га. Така ж тенденція характерна і для інших порід, зокрема 
дуба, вільхи та липи, де рівень використання продуктивності коливається в межах 
50-60 %.  
Отже, ступінь використання потенційної продуктивності лісових ділянок у 
середньому становить близько 54 %, що свідчить про наявність значного резерву 
підвищення продуктивності деревостанів за рахунок оптимізації лісівничих заходів 
та впровадження екоадаптаційних технологій [41]. 
 
4.2 Особливості проведення рубок догляду та вибіркових санітарних рубок 
 
Проведення рубок догляду є важливим елементом системи лісівничих 
заходів, спрямованих на формування високопродуктивних і біологічно стійких 
деревостанів [42]. У Деньгівському лісництві у 2025 році ці роботи здійснювалися 
відповідно до лісівничих вимог з урахуванням вікової структури та стану 
насаджень. Обсяги виконаних рубок догляду за їх видами та основними 
показниками наведено в таблиці 4.2. 
 
Таблиця 4.2 – Проведення рубок догляду у Деньгівському лісництві у 2025 р. 
Вид рубки Площа, га Запас, м3 Інтенсивність, % 
Освітлення 6,3 49 7,8 
Прочищення 12,4 442 35,6 
Проріджування 20,7 409 19,8 
Прохідна рубка 15,5 492 31,7 
 
Аналіз показав, що у Деньгівському лісництві рубки догляду у 2025 році 
виконані у повному обсязі – 100 % від запланованих показників. Загальна площа 
проведених заходів становить 54,9 га, а обсяг заготовленої деревини – 1,392 тис. м³. 
41 
 
Найбільшу частку в структурі рубок займає проріджування – 20,7 га та прочищення 
– 12,4 га, що свідчить про активне ведення догляду за молодняками та 
середньовіковими насадженнями. Прохідні рубки займають 15,5 га і забезпечують 
найбільший обсяг заготівлі деревини – 492 м³, що обумовлено більшими розмірами 
дерев. Середньорічний обсяг рубок становить 5,49 га, що характеризує помірну 
інтенсивність ведення рубок догляду та їх відповідність лісівничим вимогам. 
Основним методом проведення рубок догляду є комбінований, що поєднує 
елементи низового та верхового догляду. Він базується на поділі дерев за 
біологічними та господарськими ознаками на три категорії: кращі (цільові), 
допоміжні (корисні) та ті, що підлягають видаленню, що забезпечує формування 
продуктивних і стійких деревостанів. 
Деревина, отримана від рубок догляду та санітарних рубок, реалізується 
переважно у круглому вигляді або використовується для власних потреб 
підприємства, в тому числі на переробку. Нами здійснено детальний аналіз обсягів 
санітарних рубок по Деньгівському лісництву, яка наведена у таблиці 4.3. 
 
Таблиця 4.3 – Обсяги виконання санітарних рубок у лісництві за 2025 рік 
Обсяги за проектом Тер- Фактично виконано  
Види 
запас тис. м3 мін пло запас тис. м3 
санітарних Площа, 
загаль ліквід діло- вик., ща, загаль- ліквід- діло- 
рубок га 
ний ний вий років га ний ний вий 
Суцільні 1,6 0,18 0,16 0,11 1 1,6 0,18 0,155 0,108 
Вибіркові 1244,0 39,80 34,62 14,72 1 1244,0 39,81 34,63 14,73 
Разом 1245,6 39,98 34,78 14,83 1 1245,6 39,99 34,79 14,84 
 
Аналіз обсягів виконання санітарних рубок у Деньгівському лісництві 
показує, що основна частка припадає на вибіркові санітарні рубки, площа яких 
становить 1244,0 га, або понад 99 % від загального обсягу. Суцільні санітарні рубки 
займають незначну площу (1,6 га), що свідчить про задовільний санітарний стан 
насаджень та відсутність масштабних осередків суцільного всихання. 
42 
 
Загальний обсяг заготовленої деревини становить 39,99 тис. м³, з яких 
ліквідна деревина – близько 34,8 тис. м³, а ділова – 14,8 тис. м³. Така структура є 
типовою для санітарних рубок, де значна частина деревини має обмежену 
господарську цінність. Переважання вибіркових санітарних рубок свідчить про 
орієнтацію лісогосподарської діяльності на підтримання стійкості насаджень без 
порушення їх структури, що відповідає принципам наближеного до природи 
лісівництва. 
 
4.3 Аналіз змін лісівничо-таксаційних показників на пробних площах під 
впливом рубок догляду 
 
Виконуючи кваліфікаційну роботу використовувалися результати 7-ми 
пробних площ. Усі проби ми закладали у Деньгівському лісництві Черкаського 
надлісництва філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України». 
Картка пробної площі № 1. Дана пробна площа закладалася у насадженні, яке 
потребує проріджування. Квартал 38, виділ 2, площа ділянки 4,0 га. Розміри проби 
30*60. Площа проби 0,18 га. Окомірна характеристика деревостану на пробі під час 
обстеження наведена у табл. 4.4.  
 
Таблиця 4.4 – Окомірна таксаційна характеристика деревостану на пробній 
площі № 1 під час обстеження 
Лісівничо-такасаційні показники 
Пов Переважаюча 
Ярус Склад Бонітет середня середній 
нота порода порода вік 
висота, м діаметр 
1 6Сз2Вх2Дз 0,8 Сосна звичайна 2 Сз, Вх, Дз 24 11 13 
 
У підрості наявна липа дрібнолиста, середній вік якої становить 15–20 років, 
а висота – 5-7 м. Живий надґрунтовий покрив представлений переважно злаково-
різнотравною рослинністю. Лісова підстилка слаборозкладена, її товщина 
становить близько 2,2 см. Ґрунти підзолисті, піщані. Пробна площа розташована у 
мікропониженні рельєфу. Тип лісу – свіжий субір (В2). Насадження штучного 
43 
 
походження, сформоване на місці зрубу. Підготовка ґрунту здійснювалася 
смугами. Схема створення лісових культур – 2,5 × 0,7 м. 
 
 
Рисунок 4.2 – Сосновий деревостан, призначений для проведення 
проріджування (фото С. Діденка) 
 
Перелік дерев на пробній площі зроблено за двох сантиметревими ступенями 
товщини. На ній запроектована лінійно-селективна рубка. Зміну головних 
показників по завершенню рубки показано у таблиці 4.5. 
Як видно з таблиці 4.5, до проведення рубки деревостан характеризується 
підвищеною густотою (3051 шт./га) та повнотою (0,94), що свідчить про значне 
загущення насадження і необхідність проведення рубок догляду. Склад 
насадження – 6Сз2Вл2Дз, що також вказує на наявність другорядних порід, які 
підлягають регулюванню. Після проведення селективної рубки кількість дерев 
зменшується майже вдвічі (до 1498 шт./га), а повнота знижується до 0,73, що 
відповідає оптимальним умовам для подальшого росту дерев. При цьому запас 
зменшується незначно – до 112 м³/га (на 12,5 %), що свідчить про правильний відбір 
дерев у рубку та збереження найбільш цінних екземплярів. Одночасно формується 
цільовий склад насадження 8Сз2Дз. 
44 
 
Таблиця 4.5 – Динаміка основних лісівничо-таксаційних показників 
насадження після проведення рубок 
Кількість Сума площ 
Висота, Діаметр, 
Склад дерев, поперечного Повнота Запас, м3/га 
м см 
шт./га перерізу, м /га 
До рубки 
6Сз2Вл2Дз 11,0 13,0 3051 26,2 0,94 128 
Після селективної рубки 
8Сз2Дз 11,5 14,8 1498 19,3 0,73 112 
З рубкою 7-го ряду 
8Сз2Дз 11,6 14,9 1242 15,7 0,61 91 
З рубкою 9-го ряду 
8Сз2Дз 11,6 14,7 1336 16,9 0,65 98 
З рубкою 11-го ряду 
8Сз2Дз 11,7 14,9 1423 18,1 0,69 102 
 
Лінійно-селективні рубки різної інтенсивності по-різному впливають на 
структуру деревостану. Найбільш інтенсивним є варіант рубки 7-го ряду, за якого 
кількість дерев зменшується до 1242 шт./га, повнота – до 0,61, а запас – до 91 м³/га, 
що може призводити до надмірного зрідження насадження (рис. 4.3).  
3500
3051
3000
2500
2000
1498 1423
1500 1242 1336
1000
500
0
До рубки Після З рубкою З рубкою З рубкою 
селективної сьомого ряду дев'ятого ряду одинадцятого 
рубки ряду
 
Рисунок 4.3 – Інтенсивність проведення проріджування за кількістю дерев 
На рисунку 4.3 представлено зміну кількості дерев у насадженні залежно від 
інтенсивності проведення проріджування. Найбільша кількість дерев 
спостерігається до рубки (3051 шт./га), після чого вона суттєво зменшується, 
45 
 
досягаючи мінімуму при рубці сьомого ряду (1242 шт./га). Подальше зниження 
інтенсивності рубки (9-й і 11-й ряди) сприяє збільшенню кількості дерев, що 
свідчить про помірний характер втручання та оптимізацію структури деревостану. 
Отже, для умов цієї пробної площі найбільш доцільним є застосування 
помірної інтенсивності лінійно-селективних рубок, які забезпечують оптимальне 
поєднання густоти, повноти та запасу деревостану тасприяють формуванню 
стійких, продуктивних насаджень із цільовим складом 8Сз2Дз без втрати запасу. 
Картка пробної площі № 2. Пробну площу закладено в насадженні 
Деньгівського лісництва, яке потребує проведення рубок проріджування з метою 
оптимізації густоти та покращення умов росту дерев. Об’єкт дослідження 
розташований у кв. 37, вид. 7, площа ділянки – 4,5 га. Розміри пробної площі – 
30×50 м, загальна площа – 0,15 га. За результатами окомірної таксаційної 
характеристики встановлено, що підріст представлений переважно вільхою сірою 
та дубом звичайним. Вік підросту 7-10 років, висота – до 2 м. Розміщення підросту 
по площі загалом рівномірне, однак його густота є недостатньою (табл. 4.6). 
 
Таблиця 4.6 – Окомірна таксаційна характеристика деревостану на пробній 
площі № 2 під час обстеження: 
Елементи лісу 
Переважаюча 
Ярус Склад  Повнота Бонітет 
порода середня діамет
порода вік, р. 
висота, м р, см 
1 7Сз2Вл1Дз  0,9 Сосна звичайна Ia Сз, Вл, Дз 27 1 16 
 
У складі живого надґрунтового покриву переважають папороть жіноча та 
орляк звичайний, що характерно для умов свіжих суборів. Лісова підстилка слабо 
розкладена, її товщина становить близько 3 см. Ґрунтові умови представлені 
дерново-підзолистими супіщаними ґрунтами. Тип лісорослинних умов – В2 (свіжий 
субір). Насадження – штучне, сформоване на місці зрубу. Вигляд ділянки, де 
зростає соснове насадження, яке потребує проведення рубки догляду, а саме 
проріджування наведено на рис. 4.4. 
46 
 
 
Рисунок 4.4 – Насадження відведене для проріджування (фото С. Діденка) 
 
Перелік дерев на даній пробній площі зроблений за 2-сантиметровими 
ступенями товщини. Запроектована тут лінійно-селективна рубка. Зміна головних 
показників по завершенню рубки наведена у таблиці 4.7. 
 
Таблиця 4.7 – Основні лісівничо-таксаційні показники насадження 
Кількість Сума площ 
Висота, Діаметр, Запас,  
Склад дерев, поперечного Повнота 
м см м /га 
шт./га перерізу м2/га 
До рубки 
7Сз2Вл1Дз 14,0 16,0 1488 31,9 0,92 248 
Після селективної рубки 
9Сз1Дз+Вл 14,2 17,9 1142 24,6 0,74 188 
З рубкою сьомого ряду 
10Сз+Дз 14,3 18,4 779 21,5 0,66 174 
З рубкою дев’ятого ряду 
8Сз2Дз 14,6 18,5 857 22,5 0,64 179 
З рубкою одинадцятого ряду 
8Сз1Дз1Вл 14,5 18,4 864 22,6 0,62 181 
 
Картка пробної площі № 3. Пробну площу закладено в насадженні 
Деньгівського лісництва, яке потребує проведення прохідної рубки з метою 
покращення умов росту перспективних дерев. Ділянка розташована у кв. 58, вид. 2, 
її площа становить 12,7 га. Розміри пробної площі – 30×70 м, площа – 0,21 га. 
47 
 
Таблиця 4.8 – Окомірна таксаційна характеристика деревостану на пробній 
площі № 3 під час обстеження 
Елементи лісу 
Переважаюча 
Ярус Склад  Повнота Бонітет середня середній 
порода порода вік 
висота діаметр 
1 10Сз+Вл 0,9 Сосна звичайна I Сз 47 21 23 
 
За результатами окомірної таксаційної характеристики встановлено, що 
підріст представлений липою дрібнолистою та дубом звичайним. Середній вік 
підросту – до 15 років, висота – до 6 м. Підлісок сформований ліщиною звичайною, 
крушиною ламкою, має середню щільність і нерівномірне розміщення. У складі 
живого надґрунтового покриву переважають такі види: костяниця, суниця лісова, 
конвалія травнева, купина лікарська, а також злакові рослини. Лісова підстилка 
сформована переважно хвоєю з домішкою листя, слабо розкладена, її товщина 
становить до 2 см. Ґрунти на ділянці світло-сірі лісові, суглинкові. Тип 
лісорослинних умов – С2 (свіжа судіброва). Насадження має штучне походження та 
створене на місці попереднього деревостану складу 7Сз3Дз. Підготовка ґрунту 
здійснювалася борознами, схема посадки – 2,0×0,7 м, що є типовою для створення 
соснових культур у даних умовах (табл. 4.9). 
 
Таблиця 4.9 – Основні лісівничо-таксаційні показники деревостану  
Сума площ 
Діаметр, Кількість Запас, 
Склад Висота, м поперечного Повнота 
см дерев. шт./га м3·га 
перерізу м2·га 
До рубки 
10Сз+Вл 19,6 22,9 864 37,8 0,93 375 
Після селективної рубки 
10Сз 20,2 24,8 566 28,2 0,70 288 
 
Перелік дерев на даній пробній площі (рис. 4.5) зроблений за 4-
сантиметровими ступенями товщини. Із застосуванням середньо-пасічної 
технології запроектована тут лінійно-селективна рубка. 
 
48 
 
 
Рисунок 4.5 – Деревостани, призначені для проведення прохідних рубок 
(фото С. Діденка) 
 
Картка пробної площі № 4. Длянка потребує проведення прохідної рубки з 
метою покращення санітарного стану та створення оптимальних умов для росту 
перспективних дерев. Вона знаходиться у кв. 16, вид. 6, площа ділянки становить 
3,1 га. Розміри пробної площі – 30×60 м, площа – 0,18 га. 
За результатами окомірної таксаційної оцінки встановлено, що деревостан 1-
ярусний, склад – 9Сз1Вл, повнота – 0,9, клас бонітету – Іа. Основні елементи лісу 
представлені сосною звичайною віком 43 роки, середня висота становить 18 м, 
середній діаметр – 24 см. Підріст сформований дубом і вільхою, вік – 6-8 років, 
висота ≈ 2 м (табл. 4.10). Підріст розміщений по площі рівномірно. Ґрунти дерново-
підзолисті, піщані характерні для соснових насаджень. Насадження має штучне 
походження та створене на місці попереднього деревостану складу 8Сз2Вл. 
Підготовка ґрунту здійснювалася борознами, схема посадки – 2,0×0,7 м. 
Перелік дерев на пробній площі виконано за 4-сантиметровими ступенями 
товщини. Для даного насадження запроєктовано проведення лінійно-селективної 
рубки із застосуванням середньо-пасічної технології, що дозволить оптимізувати 
49 
 
структуру деревостану та підвищити його біологічну стійкість. Таблиця 4.10 
відображає зміну основних лісівничо-таксаційних показників насадження в 
результаті проведення селективної рубки. Після рубки спостерігається зменшення 
кількості дерев, повноти та запасу, водночас підвищуються таксаційні показники 
(висота і діаметр) і формується більш цільовий склад насадження – 10Сз. 
 
Таблиця 4.10 – Основні лісівничо-таксаційні показники насадження 
Кількість Сума площ 
Висота, Діаметр, 
Склад дерев, поперечного Повнота Запас, м3·га 
м см 
шт./га перерізу, м2·га 
До рубки 
9Сз1Вл 17,0 21,0 872 35,5 0,92 334 
Після селективної рубки 
10Сз 17,3 23,7 623 26,8 0,84 258 
 
Картка пробної площі № 5. Ділянка закладена у насадженні, яке потребує 
проведення рубки догляду – прочищення. Квартал 19, виділ 2, площа ділянки – 5,0 
га. Розміри пробної площі – 20×40 м, площа – 0,08 га. За результатами окомірної 
характеристики деревостану встановлено, що підріст представлений вільхою віком 
до 5 років, висотою близько 1,7 м. Підріст має середню густоту, розміщений по 
площі нерівномірно. Підлісок утворений бруслиною, він рідкий і нерівномірний. 
Лісова підстилка слабо розкладена, її товщина становить 2-4 см. Ґрунти супіщані, 
дерново-слабопідзолисті (табл. 4.11). Тип лісорослинних умов – В2 (свіжий субір).  
 
Таблиця 4.11 – Окомірна таксаційна характеристика деревостану на пробній 
площі № 5 під час обстеження 
Елементи лісу 
Переважа-
Ярус Склад  Повнота Бонітет середня середній 
юча порода порода вік, р 
висота, м діаметр, см 
6Сз1Дз Сосна Сз, Дз, 
1 0,9 ІІ 14 6 8 
3Вл звичайна Влч 
 
50 
 
Насадження має штучне походження, попередником є зруб. Підготовка 
ґрунту здійснювалася борознами, схема посадки – 2,5×0,7 м. Перелік дерев на 
пробній площі виконано за двосантиметровими ступенями товщини. Для даного 
насадження запроєктовано проведення лінійно-селективної рубки із застосуванням 
вузькопасічної технології (таблиця 4.12). 
 
Таблиця 4.12 – Лісівничо-таксаційні показники насадження ПП № 5 
Сума площ 
Висота, Діаметр, Кількість дерев, Запас, 
Склад поперечного Повнота 
м см шт./га м3·га 
перерізу, м2·га 
До рубки 
6Сз2Вл2Дз 5,3 6,5 4193 13,2 0,83 45 
Після селективної рубки 
7Сз2Дз1Вл 5,4 6,7 3685 12,10 0,72 38 
З рубкою четвертого ряду 
8Сз2Дз 5,3 6,5 3176 10,1 0,62 34 
З рубкою шостого ряду 
8Сз2Дз 5,3 6,5 3454 11,3 0,71 38 
 
Аналіз даних таблиці 4.12 показує, що до рубки деревостан характеризувався 
високою густотою (4193 шт./га), повнотою 0,83 та запасом 45 м³/га. Після 
проведення рубок кількість дерев зменшується до 3176–3685 шт./га, повнота – до 
0,62-0,72, а запас – до 34-38 м³/га, що свідчить про ефективне зрідження 
насадження. Найбільш помірні зміни спостерігаються після селективної рубки та 
рубки 6-го ряду, де зберігається відносно високий запас (38 м³/га) при 
оптимізованій структурі деревостану. 
Картка пробної площі № 6. За результатами окомірної таксації встановлено, 
що досліджуване насадження є одноярусним, зі складом 8Сз2Дз і повнотою 0,8. 
Переважаючою породою виступає сосна звичайна, клас бонітету – ІІ. Деревостан 
сформований сосною звичайною та дубом звичайним віком близько 18 років, 
середня висота становить 10 м, середній діаметр – 10 см. Підріст на ділянці – 
відсутній. Підлісок утворений крушиною ламкою та бруслиною, має розріджений 
51 
 
характер і також розміщений нерівномірно (табл. 13). У складі живого 
надґрунтового покриву переважають купина лікарська та верес, що є типовими 
видами для умов свіжого складного субору. Ґрунти дерново-слабопідзолисті, 
супіщані, із середнім вмістом гумусу, що відповідає умовам типу лісорослинних 
умов С2. Пробна площа розташована на підвищеній ділянці рельєфу, що забезпечує 
добрий дренаж. Насадження має штучне походження та створене на місці зрубу. 
Підготовка ґрунту здійснювалася борознами, схема посадки становить 2,0×0,7 м. 
Перелік дерев на пробній площі виконано за двосантиметровими ступенями 
товщини. Для даного насадження запроєктовано проведення лінійно-селективної 
рубки із застосуванням вузькопасічної технології. Перелік дерев на даній пробній 
площі зроблений за 2-сантиметровими ступенями товщини. Із застосуванням 
вузько-пасічної технології запроектована тут лінійно-селективна рубка. 
 
Таблиця 4.13 – Лісівничо-таксаційні показники насадження 
Кількість Сума площ 
Висота, Діаметр, 
Склад дерев, поперечного Повнота Запас, м3/га 
м см 
шт./га перерізу м2/га 
До рубки 
8Сз2Дз 9,2 10,0 2658 23,4 0,86 117 
Після селективної рубки 
9Сз1Дз 9,2 10,0 2502 21,4 0,82 106 
З рубкою четвертого ряду 
9Сз1Дз 9,4 10,5 2059 16,8 0,70 92 
З рубкою шостого ряду 
8Сз2Дз 9,0 10,0 2314 18,7 0,74 102 
 
До рубки насадження мало цільовий сосново-дубовий склад 8Сз2Дз. Після 
селективної рубки частка сосни збільшилася до 9Сз1Дз, оскільки під час 
прочищення доцільно вилучати пригнічені, пошкоджені та менш перспективні 
екземпляри, залишаючи кращі дерева головної породи. У варіанті з рубкою 4-го 
ряду інтенсивність втручання є вищою, тому склад також доцільно прийняти 
52 
 
9Сз1Дз. Варіант з рубкою 6-го ряду є помірнішим, тому склад насадження 
залишився близьким до вихідного – 8Сз2Дз. 
На рисунку 4.6 відображено зміну повноти насадження залежно від 
інтенсивності проведення прочищення.  
1
0,9
0,8
0,7
0,6
0,5
0,4 0,86 0,82
0,7 0,74
0,3
0,2
0,1
0
До рубки Після селективної З рубкою З рубкою шостого 
рубки четвертого ряду ряду
 
Рисунок 4.6 – Інтенсивності проведення прочищення за повнотою 
 
Найвища повнота спостерігається до рубки (0,86), після чого вона поступово 
знижується, досягаючи мінімального значення при рубці четвертого ряду (0,7). 
Варіант із рубкою шостого ряду характеризується дещо вищою повнотою (0,74), 
що свідчить про менш інтенсивне зрідження деревостану. 
Картка пробної площі № 7. Хвойне насадження, в якому необхідно провести 
освітлення. Ділянка розташована у кварталі 41, виділі 6, площа – 1,6 га. Розміри 
пробної площі – 20×30 м, площа – 0,06 га. За результатами окомірної 
характеристики встановлено, що деревостан одноярусний, склад – 10Сз, повнота – 
0,8. Переважаючою породою є сосна звичайна, клас бонітету – Іа. До складу 
елементів лісу входять сосна звичайна та береза повисла. Вік насадження становить 
близько 10 років, середня висота – 6 м, середній діаметр – 6 см. 
Вигляд лісової ділянки, яка потребує рубки догляду, а саме освітлення 
наведено на рис. 4.7. 
 
53 
 
 
Рисунок 4.7 – Насадження, відведене під освітлення (фото С. Діденка) 
 
У складі живого надґрунтового покриву переважають злакові рослини. 
Лісова підстилка середньорозкладена, її товщина становить близько 2 см. Ґрунти 
середньогумусні, супіщані, дерново-слабкопідзолисті. Пробна площа розташована 
на підвищеній ділянці місцевості. Тип лісорослинних умов – В2 (свіжий субір). 
Насадження має штучне походження, попередником є зруб. Підготовка ґрунту 
здійснювалася борознами, схема посадки – 2,0×0,7 м. Перелік дерев на пробній 
площі виконано за односантиметровими ступенями товщини. Для даного 
насадження запроєктовано проведення лінійно-селективної рубки із застосуванням 
вузькопасічної технології (табл. 4.14). 
 
Таблиця 4.14 – Головні лісівничо-таксаційні показники насадження 
Кількість Сума площ 
Висота, Діаметр, Запас, 
Склад дерев, поперечного Повнота 
м см м3/га 
шт./га перерізу м2/га 
До рубки 
10Сз 4,4 4,9 6780 11,9 0,92 41 
Після селективної рубки 
10Сз 4,5 5,1 6004 11,2 0,82 38 
З рубкою четвертого ряду 
10Сз 4,4 4,9 5226 9,4 0,71 34 
З рубкою шостого ряду 
10Сз 4,4 4,9 5708 10,6 0,76 37 
 
54 
 
45
40
35
30
25
20 41 38
34 37
15
10
5
0
До рубки Після З рубкою З рубкою 
селективної четвертого шостого ряду
рубки ряду
 
Рисунок 4.8 – Інтенсивність проведення освітлення за запасом 
 
На рисунку 4.8 відображено зміну запасу деревостану залежно від 
інтенсивності проведення освітлення. Найбільший запас спостерігається до рубки 
(41 м³/га), після чого він поступово зменшується, досягаючи мінімального значення 
при рубці четвертого ряду (34 м³/га). Варіант із рубкою шостого ряду 
характеризується дещо більшим запасом (37 м³/га), що свідчить про менш 
інтенсивне втручання та збереження більшої кількості деревини. 
 
4.4 Організація та проєктування проведення рубок формування та догляду за 
лісом 
 
Організація рубок формування та догляду за лісом у Деньгівському лісництві 
базується на принципах раціонального використання лісових ресурсів, підвищення 
продуктивності деревостанів і забезпечення їх біологічної стійкості. Планування 
таких заходів здійснюється з урахуванням матеріалів лісовпорядкування, типу 
лісорослинних умов, породного складу, вікової структури та санітарного стану 
насаджень. Особлива увага приділяється відповідності запроєктованих рубок 
природним умовам (В2, С2), що є типовими для території лісництва. 
55 
 
Проєктування рубок догляду передбачає диференційований підхід залежно 
від віку насаджень: у молодняках проводяться освітлення та прочищення, у 
середньовікових – проріджування, а у пристигаючих – прохідні рубки. Основною 
метою є формування цільових високопродуктивних і стійких деревостанів із 
переважанням сосни звичайної та участю супутніх порід, зокрема дуба звичайного. 
При цьому важливим є регулювання густоти, покращення породного складу та 
створення оптимальних умов для росту кращих дерев. 
У лісництві застосовується поквартальний спосіб організації рубок догляду 
за лісом, який поєднує раціональну організацію праці з дотриманням лісівничих 
вимог і реалізується через дільничо-концентрований метод. При впровадженні 
такої системи організації рубок догляду необхідно враховувати структуру 
насаджень, територіальне розміщення ділянок та стан дорожньої мережі. 
З метою оптимізації проведення рубок було здійснено об’єднання 
таксаційних кварталів у окремі блоки. З урахуванням періодичності проведення 
рубок догляду, тривалості ревізійного періоду та кількості майстерських дільниць, 
лісові насадження доцільно поділити на 10 блоків. Черговість відведення блоків у 
рубку визначається, насамперед, наявністю молодняків, що потребують 
проведення рубок догляду. Водночас поквартально-блочна організація не 
виключає можливості проведення рубок на окремих ділянках або добору їх із 
суміжних блоків. 
Перед розробкою лісосік на рубках догляду виконуються підготовчі роботи, 
які включають розбивку пасік, прорубування трелювальних волоків, облаштування 
технологічних майданчиків, підготовку місць під верхні склади тощо. Після 
завершення підготовчих робіт складається технологічна карта розробки лісосіки. 
З огляду на рівень забезпеченості Деньгівського лісництва засобами 
механізації, для проведення освітлень і прочищень доцільно застосовувати 
лінійний спосіб рубки з використанням вузькопасічної технології, що забезпечує 
ефективність робіт і мінімізацію пошкодження ґрунту та підросту. Лінійні рубки 
проводяться у два прийоми (рис. 4.9, 4.10). 
56 
 
 
Рисунок 4.9 – Схема лінійної рубки у мішаному штучному молодняку 
(розробив С. Діденко на основі літературних джерел [22, 25]) 
 
Рисунок 4.10 – Технологічна схема розробки лісосік (освітлення та 
прочищення) лінійним способом (розроб. С. Діденко на основі літературних джерел [22]) 
57 
 
І прийом – у віці 10-11 років (початкове зрідження насадження). Після І 
прийому – формування більш розрідженого деревостану у віці 11 років;  
ІІ прийом – у віці 14-15 років (подальше регулювання густоти). Після ІІ 
прийому – остаточне формування структури молодняку у віці 15 років. На 
наступному етапі розвитку насаджень, у віці 18-20 років, доцільно проводити 
селективні рубки у рядах, спрямовані на відбір і формування кращих дерев. 
При застосуванні середньопасічної технології розробки лісосік територія 
розподіляється технологічними коридорами на пасіки шириною до 50 м, при цьому 
ширина технологічних коридорів становить 3 м. Виконання робіт здійснюється 
малою комплексною бригадою із використанням малогабаритної техніки, зокрема 
трактора Т-25, та бензомоторних пил типу «Husqvarna». 
Заготівля деревини передбачає формування пачок зрубаних дерев на 
волоках із подальшим їх трелюванням на верхній склад. Після завершення валки 
на одній ділянці бригада переходить до підготовки наступного волока, тоді як 
тракторист забезпечує безперервність технологічного процесу шляхом 
транспортування деревини. На верхньому складі виконуються операції з 
обрубування сучків та розкряжування стовбурів відповідно до встановлених 
технологічних вимог. 
При застосуванні середньопасічної технології рубок догляду у молодняках 
доцільно здійснювати валку дерев у напівпасіках із спрямуванням верхівки на 
волок під гострим кутом. За такого підходу під час трелювання зменшується 
ймовірність пошкодження дерев, що залишаються на дорощування. 
Другий прийом лінійної рубки проводиться через 3-4 роки після першого, 
за умови повторного змикання крон над вирубаними рядами. При цьому 
застосовується аналогічна технологічна схема, що забезпечує поступове 
регулювання густоти деревостану. 
Третій прийом передбачає проведення селективної рубки у збережених 
рядах із відбором перспективних дерев. Розробку пасік доцільно розпочинати з 
дальнього кінця ділянки та рядів, розташованих ближче до трелювального волока. 
58 
 
За ширини пасік, що становить 1,5-2 висоти деревостану, і при дотриманні 
спрямованого повалу дерев верхівкою на волок, відпадає потреба у виконанні 
додаткових операцій підтрелювання, оскільки деревина може витягуватися 
безпосередньо з волока. Це сприяє підвищенню продуктивності праці під час 
трелювання. 
Для забезпечення заданого напрямку повалу дерев напівпасіки 
рекомендується розробляти послідовно смугами шириною 10-15 м. При цьому 
дерева, розташовані безпосередньо біля волока, валять під кутом 5–10°, а на 
віддалених ділянках – під кутом 30-40° до нього. Технологічна схема 
середньопасічної технології рубок догляду у молодняках наведена на рисунку 4.11. 
 
 
Рисунок 4.11 – Технологічна схема розробки лісосіки за середньопасічною 
технологією (розробив С. Діденко на основі літературних джерел [22, 25]) 
 
 
 
59 
 
ВИСНОВКИ 
 
1. У результаті проведених досліджень у Деньгівському лісництві 
встановлено, що лісове господарство спрямоване на формування 
високопродуктивних соснових і мішаних деревостанів, які відповідають 
лісорослинним умовам регіону. Породний склад характеризується домінуванням 
сосни звичайної (61 %), з домішкою вільхи (18 %) та дуба (12 %).  
2. У лісництві проводяться всі види рубок догляду. У 2025 році їх виконано 
на площі 54,9 га, зокрема: освітлення – 6,3 га (49 м³), прочищення – 12,4 га (442 м³), 
проріджування – 20,7 га (409 м³), прохідні рубки – 15,5 га (492 м³). Це свідчить про 
повне виконання запланованих обсягів.  
3. У Деньгівському лісництві рубки формування та оздоровлення лісів 
проводяться систематично та відповідають лісівничим вимогам. Санітарні рубки 
мають переважно вибірковий характер, що свідчить про спрямованість 
господарських заходів на збереження структури деревостанів і підтримання їх 
стійкості. Зокрема, вибіркові санітарні рубки проведені на площі 1244 га із 
загальним обсягом заготівлі 39,8 тис. м³ деревини, тоді як суцільні санітарні рубки 
займають лише 1,6 га із запасом 179 м³. Таке співвідношення підтверджує 
відсутність значних осередків суцільного всихання та вказує на загалом 
задовільний і відносно стабільний санітарний стан насаджень. 
4. У ході досліджень нами було закладено 7 пробних площ, на яких 
встановлено, що проведення рубок догляду забезпечує зменшення густоти 
деревостанів з 4193 до 3176-3685 шт./га, повноти – з 0,83 до 0,62-0,72, при цьому 
запас не сильно знижується – з 45 до 34-38 м³/га, що є оптимальним для формування 
продуктивних насаджень.  
5. Середньозважена інтенсивність рубок становить близько 25,4 м³/га, що 
свідчить про достатній рівень лісівничого втручання. Водночас встановлено, що 
фактичні показники запасу на 1 га залишаються нижчими за потенційно можливі, 
що вказує на наявність резервів підвищення продуктивності.  
60 
 
ПРОПОЗИЦІЇ НАДЛІСНИЦТВУ 
 
1. Проведення рубок догляду доцільно здійснювати з орієнтацією на 
максимально можливе наближення складу деревостанів до корінних типів. 
Формування таких насаджень забезпечує більш повне використання природно-
кліматичних умов місцезростання, підвищує їх біологічну стійкість і сприяє 
досягненню вищого рівня продуктивності. 
2. Застосовувати диференційований підхід до проведення рубок догляду з 
урахуванням типів лісорослинних умов (В2) та вікової структури насаджень, 
орієнтуючись на формування стійких мішаних деревостанів із участю сосни, дуба 
та вільхи.  
3. Для молодняків рекомендується ширше впроваджувати лінійний спосіб 
рубок (вузькопасічну технологію), що забезпечує рівномірне зрідження насаджень 
і мінімізує пошкодження дерев, які залишаються.  
4. Для підвищення економічної ефективності рубок догляду, а саме 
освітлення і прочищення, які є збитковими в даному підприємстві доцільно 
впроваджувати переробку хмизу та дрібної деревини (на щепу, паливні брикети), 
що дозволить зменшити збитковість цих видів рубок.  
5. Посилити контроль за якістю проведення рубок догляду та підвищити 
кваліфікацію працівників, що виконують ці роботи. 
 
61 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Чернявський М.В. Наближене до природи лісівництво як система ведення 
лісового господарства. Науковий вісник НУБіП України. 2012. Вип. 171(1). С. 253–
259. 
2. Швиденко А.З., Букша І.Ф., Красовська С.В. Уразливість лісів України до 
зміни клімату. Монографія. Видавництво «Ніка-центр», 2018. 184 с.  
3. Генсірук С.А. Ліси України. Наукове товариство ім. Т. Шевченка 
УкрДЛТУ. Львів, 2002. 495 с.  
4. Комплексна дорожня карта з удосконалення ведення господарства в 
рівнинних лісах України на засадах екологічно орієнтованого наближеного до 
природи лісівництва. УкрНДІЛГА. К., 2018. 50 с. 
5. Свириденко В.Є., Бабіч О.Г., Киричок Л.С. Лісівництво: підручник. Київ : 
Арістей, 2008. 543 с. 
6. Ткач В.П., Мєшкова В.Л. Сучасні проблеми формування та відтворення 
біологічно стійких соснових лісів України в умовах зміни клімату. Матеріали 
міжнародної науково-практичної конференції «Соснові ліси: сучасний стан, 
існуючі проблеми та шляхи їх вирішення» (12–13 червня 2019 року, м. Київ, 
Україна). Х.: Планета-прінт, 2019. С. 70–77. 
7. Остапенко Б.Ф. Типологічна різноманітність лісів України. Лісостеп. 
Харків: Харк. держ. аграр. ун-т, 1997. 128 с. 
8. Жуковський, О.В., Краснов, В.П., Мельник, В.В. (2021). Формування 
соснового насадження після двоприйомної рівномірно-поступової рубки у лісах 
Київського Полісся. Scientific Bulletin of UNFU, 31(4), 9-14. 
https://doi.org/10.36930/40310401 
9. Мегалінський П.М. Природне поновлення сосни. Результати наукових 
досліджень по лісових культурах в Боярському дослідному лісгоспі. К.: Вид-во 
УАСГН, 1960. С. 79–85. 
62 
 
10. Ткач В.П., Кобець О.В., Румянцев М.Г. Використання лісорослинного 
потенціалу лісами України. Лісівництво і агролісомеліорація. 2018. Вип. 132. С. 3–
12. https://doi.org/10.33220/1026-3365.132.2018.3 
11. Мусієнко С.І., Румянцев М.Г., Лук’янець В.А. Стан і продуктивність 
соснових насаджень ДП «Жовтневе ЛГ». Сучасні виклики і актуальні проблеми 
лісівничої освіти, науки та виробництва: матеріали ІІ Міжнародної науково-
практичної інтернет-конференції (Біла Церква, 15 квітня 2022 р.). Біла Церква: 
БНАУ, 2022. С. 20-23. 
12. Румянцев М. Г., Борисенко О. І., Ющик В. С. Соснові насадження 
степової частини Харківської області: стан і продуктивність. Proceedings of III 
International Scientific and Practical Conference Manchester, United Kingdom 22-24 
September 2021.10-17 рр. 
13. Ковалевский С.Б. Вплив інтенсивності догляду за ґрунтом на саджанці 
сосни в культурах Київського Полісся: автореф. дис. канд. с-г. наук :06.03.01. Київ, 
1994. 22 с. 
14. Свириденко В.Є. Біологічні основи рубок догляду. Київ: Видавничий 
центр НАУ, 2003. 42 с. 
15. Рекомендації щодо підвищення ефективності використання 
лісорослинного потенціалу. В. П. Ткач, І. Б. В. Ф. Романовський, О. В. Кобець, О. 
М. Тарнопільська, М. Г. Румянцев, Л. С. Луначевський, В. І. Роговий. Х.: 
УкрНДІЛГА, 2017. 58 с.  
16. Санітарні правила в лісах України: Наказ Міністерства аграрної 
політики та продовольства України від 21.03.2012 № 136. URL: 
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0505–12  (дата звернення: 10.05.2026).  
17. Рекомендації щодо відтворення природних деревостанів у рівнинних 
лісах та лісах Гірського Криму. В. П. Ткач, О. В. Кобець, О. М. Тарнопільська, М. 
Г. Румянцев, Н. П. Купріна, В. О. Бородавка, В. О. Бузун, А. М. Жежкун, В. А. 
Ігнатенко, В. І. Роговий. Х.: УкрНДІЛГА, 2017. 19 с.  
63 
 
18. Даниленко О.М., Ющик В.С., Румянцев М.Г., Мостепанюк А.А. 
Особливості росту та стану соснових культур, створених різним садивним 
матеріалом, у Південно-східному Лісостепу України. Науковий вісник НЛТУ 
України, т. 31, № 1, 2021. С. 26–29. 
19. Урлюк Ю.С. Меліоративні властивості водоохоронних соснових 
насаджень Українського межиріччя Дніпра і Десни. Національний університет 
біоресурсів і природокористування України. 2020. 103 с. 
20. Настанови по рубках догляду в лісах Української РСР. Київ : Урожай, 
1987. 560 с. 
21. Aldrich P., Parker G., Ward J., Michler C. H. Spatial dispersion of trees in 
an old-growth temperate hardwood forest over 60 years of succession. Forest Ecology 
and Management. 2003. 180 (1–3). P. 475–491. 
22. Шкіря Т.М. Технологія і машини лісосічних робіт. Львів: «Тріада 
плюс», 2003. 352с. 
23. Андрушко Л.В. Еколого-економічні проблеми лісокористування і 
удосконалення форм організації лісогосподарського виробництва. Науковий вісник 
УкрДЛТУ. Львів: УкрДЛТУ. 1998. Вип. 8. С. 175–179.  
24. Кий В.В., Жибак М.М. Перспективні технології лісорозробок. 
Науковий вісник НЛТУ. 2007. Вип. 17.3. С. 121–126. 
25. Библюк Н.І. Екологічна сумісність наявних технологій лісозаготівлі з 
природнім середовищем: європейський досвід і українські реалії. Наукові праці 
ЛАН України. Львів: УкрДЛТУ, 2004. Вип. 3. С. 118–132. 
26. Ситник О.І., Трохименко Т.Г. Кліматичні умови та агрокліматичні 
ресурси Черкаської області: монограф. Умань, 2016. 192 с. 
27. Рекомендації з проведення рубок формування і оздоровлення лісів. 
В.П. Ткач, В. Ф. Романовський, Г.Т. Криницький, В.І. Парпан, О.В. Кобець, М.Г. 
Румянцев, О.М. Тарнопільська, В.А. Лук’янець, О.Г. Василевський, А.М. Жежкун. 
Х.: УкрНДІЛГА, 2019. 56 с.  
64 
 
28. Наказ Мінприроди України «Про затвердження Інструкції про порядок 
погодження та затвердження розрахункових лісосік» від 05.02.2007 р. № 
38.http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0160–07 
29. Площі пробні лісовпорядні: СОУ 02.02-37-479: 2006. [Введ. 
26.12.2006]. К.: Вид-во Мінагрополітики України, 2006. 32 с. 
30. Білоус А.М. та ін. Лісотаксаційний довідник. 2021. 424 с. 
31. Інструкція з впорядкування лісового фонду України. Ч. 1 «Польові 
роботи». Ч. 2 «Камеральні роботи». Ірпінь, 2006. 67 с. URL: http: 
www.lіsproekt.gov.ua/fіleadmіn/user (дата звернення: 12.03.2026). 
32. Лісотаксаційний довідник. Київ: «Вініченко», 2013. 496 с. 
33. ДСТУ 3404–96. Лісівництво. Терміни та визначення. Київ: 
Держстандарт України, 1996. 46 с. 
34. Практичний посібник по закладці тренувальних пробних площ, а також 
пробних площ на рубках догляду. Ірпінь: ВО «Укрдержліспроект», 1994. 44 с. 
35. Гром М.М. Лісова таксація. Підручник. Львів: РВВ НЛТУ України, 
2007. 187 с. 
36. Правила рубок головного користування. Наказ Держкомлісгоспу 
України від 23 грудня 2009 р. № 364. Режим доступу: 15 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0085-10#Text 
37. Правила поліпшення якісного складу лісів. Постанова Кабміну України 
від 12 травня 2007 р. № 724. (зі змінами). Режим доступу: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/724-2007-%D0%BF#Text  
38. Zhukovskyi, O.V., Orlov, O.O., Zborovska, O.V., Strutynskyi, O.V., 
SHevchuk, V.V., Karchevskyi, R.A., Hulyk, I.T., & Levkivskyi, O.V. (2018). Sanitarnyi 
stan sosnovykh derevostaniv pislia provedennia sanitarnykh rubok vybirkovykh, u 
kulisakh ta dribnokonturnykh diliankakh v oseredkakh urazhennia koroidom 
verkhivkovym. Scientific Bulletin of UNFU, 28(8), 87–91. 
https://doi.org/10.15421/40280818 
65 
 
39. Lundqvist L., Aahlström M. A., Axelsson E. P., Mörling T., Valinger E. 
Multilayered Scots pine forests in boreal Sweden result from mass regeneration and size 
stratification. Forest Ecology and Management. 2019. Vol. 441. Р. 176-181. 
https://doi.org/10.1016/j.foreco.2019.03.044. 
40. Brichta J., Bílek L., Linda R., Vítámvás J. Does shelterwood regeneration on 
natural Scots pine sites under changing environmental conditions represent a viable 
alternative to traditional clear-cut management? Central European Forestry Journal. 
2020. Vol. 66. Р. 104–115. https://doi.org/10.2478/forj-2020-0014. 
41. Lovynska V., Terentiev A., Lakyda P., Sytnyk S., Bala O., Gritzan Yu. 
Comparison of Scots pine growth dynamic within Polissya and Northern Steppe zone of 
Ukraine. Journal of Forest Science. 2021. Vol. 67. Р. 533-543. https:// 
doi.org/10.17221/93/2021-JFS. 
42. Ilintsev A., Soldatova D., Bogdanov A., Koptev S., Tretyakov S. Growth and 
structure of pre-mature mixed stands of Scots pine created by direct seeding in the boreal 
zone. Journal of Forest Science. 2021. Vol. 67. Р. 21-35. 
https://doi.org/10.17221/70/2020-JFS. 
43. Наказ Держлісагентства України «Про затвердження Методичних 
вказівок по відводу та таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць 
заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України» від 
21.01.2013 р. № 9.  
 
 
66 
 
 
СЛАЙД 1 
                   
                        
                                                             
                                         
                                 
                                      
                             
                
          Діденко Станіслав  Л    
         
доц   к с  г н   качук О М 
 еркаси      
 
 
 
СЛАЙД 2 
                 
Проведення рубок  ормування та оздоровлення лісів  одним із ключових напрямів
сучасного лісівництва спрямованим на підви ення продуктивності біологічної стійкості та
екологічної цінності лісових насаджень  сучасних умовах ведення лісового господарства 
 о характеризуються зростанням антропогенного навантаження та впливом кліматичних
змін значення цих заходів істотно зроста  
частка рубок догляду переважні  ункції дослідження особливостей
та  санітаДрнеинх ьругбіовкському лісництві  елрісіква лсісьникцотвгао надлісництва ліси првоивекдоенняу рюубтокь переважно
екологічні захисні та рекреаційні  ункції  о обумовлю обмеження рубок головного
користування  зв язку з цим основний обсяг лісогосподарських заходів припада на рубки
догляду та санітарні рубки частка яких у загальному обсязі заготівлі деревини становить    
     і заходи спрямовані на підтримання належного санітарного стану насаджень 
регулювання їх густоти оптимізацію породного складу та  ормування стійкої просторової
структури деревостанів 
                дослідження пов язана з визначення основних особливостей і
методів проведення рубок  ормування і оздоровлення лісів в умовах Деньгівського
лісництва 
 
 
67 
 
 
СЛАЙД 3 
                            
                                    
Соснові та мішані насадження Деньгівського лісництва  о Лісівничі особливості  технології та е ективність
підлягають рубкам догляду та санітарним рубкам проведення рубок  ормування і оздоровлення лісів у
конкретних лісорослинних умовах
                                            
 Загальна пло а вкритих лісом ділянок    3     га
 Домінуюча порода  сосна звичайна (   )
 Середній вік насаджень   3 роки
 Середній бонітет     
 
 
 
СЛАЙД 4 
                            
     вивчення та наукове об рунтування особливостей проведення рубок  ормування і оздоровлення
лісів у соснових насадженнях Деньгівського лісництва
        
  Проаналізувати сучасний стан соснових і мішаних насаджень лісництва
  Дослідити особливості проведення різних видів рубок догляду
3 Оцінити їх вплив на основні лісівничо таксаційні показники деревостанів
  Об рунтувати е ективні підходи до оптимізації структури насаджень
  Розробити рекомендації одо підви ення продуктивності та біологічної стійкості лісів
 
 
68 
 
 
СЛАЙД 5 
                                               
      
                       
  
Вкрита лісом пло а           
Невкрита лісом пло а         
Нелісові землі         
Загальна пло а           
   
                                                                
Вкриті лісом (     ) Не вкриті лісом (    ) Нелісові (    )
 
 
 
СЛАЙД 6 
                                                 
                    
  
                 
   
Сосна звичайна 3     3 га     
Вільха чорна    3    га     
Дуб звичайний     3 га     
   
   
Акація біла 3     га   
Берест       га   
Липа дрібноліста  3    га   
Сосна звич  (   ) Вільха чорна (   ) Дуб звич  (   )
Акація біла (  ) Інші (  )
 
 
69 
 
 
СЛАЙД 7 
                                     
  
  3 
3 
3 
    
    
    
   
 
 
Молодняки Середньовікові Пристигаючі Стиглі Перестійні
(до    р ) (      р ) (      р ) (      р ) (    р )
                                                           
 
 
 
СЛАЙД 8 
                                              
               
                                                                                                 
                                                                 
           
Сосна звичайна 3     3  3           3
Дуб звичайний     3       3      
Вільха чорна    3           3    
Акація біла 3            33   
Берест              3    
Липа  3           3    
                         
 
 
 астка   
70 
 
 
СЛАЙД 9 
                                           
        
   
      
   
   
   
      
   
3  
   
      
         
   
   
 
Сосна Дуб Вільха Акація Берест Липа
Фактичний запас  м /га Оптимальний запас  м /га
                                                                     
 
 
 
СЛАЙД 10 
                                   
 аблиця   Проведення рубок догляду у Деньгівському лісництві у      р 
                                          
Освітлення   3      
Прочи ення        3   
Проріджування            
Прохідна рубка        3   
               
Прохідна    
Проріджування    
Прочи ення    
Освітлення   
       3           
 
 
Запас  м /га
71 
 
 
СЛАЙД 11 
                                            
                                                                   
                                                 
     
                                                                                
Суцільні                         
Вибіркові        3                3   3     3
                                       
         вибіркові санітарні рубки (     га) переважають над суцільними (    га) свідчення задовільного санітарного
стану насаджень та цілеспрямованості заходів на підтримання стійкості деревостанів 
 
 
 
СЛАЙД 12 
                                         
                                                                            
             
                                    
                                 
  Сз Вх Дз    Сосна звич  Сз  Вх  Дз      3
                                                                                                     
              
                                                                
     
                                            
Після селективної рубки                 3    3    
З рубкою   го ряду                        
З рубкою   го ряду           33           
З рубкою    го ряду             3            
 
 
72 
 
 
СЛАЙД 13 
                                                 
     
3   
3       
3   Зниження
густоти (ПП  )
    3          шт /га
       
    Зниження
    
    густоти (ПП  )
              шт /га
   
           
Вид рубки
   го ряду
Пробна пло а  Пробна пло а  лінійний спосіб
( Сз Вл Дз) ( Сз Вл Дз)
До рубки  шт /га Після рубки  шт /га
                                                                                        
 
 
 
СЛАЙД 14 
                                         
                                                        
                                                                     
  Сз Вл Дз    Сосна звич   Сз  Вл  Дз      
                                                                      
              
                                                                
     
                                            
Після селективної рубки                         
З рубкою   го ряду    3                   
З рубкою   го ряду                       
З рубкою    го ряду                       
 
 
Кількість дерев  шт /га
73 
 
СЛАЙД 15 
                                               
       
                                      
   
      Кількість дерев  3          шт /га
   (зниження на    )
  
     
  
    
  Повнота            
  
  (за рубки   го ряду)
  
  Запас          м /га
(незначне зниження)
  
 Оптимальна інтенсивність 
До рубки Селективна Ряд  Ряд  Ряд       м /га за проріджування
Запас  м /га Повнота     
                                                       
 
 
 
СЛАЙД 16 
                                           
                  
                         
 Рівномірне зрідження насадження
 Мінімальне пошкодження дерев  о
залишаються
  ехнологічність і механізованість
робіт
  іткий контроль інтенсивності
рубок
 Сприя  росту діаметра та якості
крон
 Оптимізу  простір для розвитку
дерев
Рис       Схема лінійної рубки у мішаному штучному молодняку (розробив С  Діденко)
 
 
 
74 
 
 
СЛАЙД 17 
Рисунок    ехнологічна схема розробки лісосік (освітлення та прочи ення) лінійним способом
 
 
 
СЛАЙД 18 
                                 
3   
 пробних пло  закладено у ході
    досліджень
3   
     устота    3 3    3   шт /га
(зниження на       )
    
        Повнота    3          
        
    (оптимальне зрідження)
       
   
Запас    3  3 м /га (незначне
   зниження)
 
ПП  ПП  ПП  ПП  ПП  ПП  ПП  Середньозважена інтенсивність 
(до рубки) (ряд  ) (ряд  ) (ряд   ) (до рубки) (ряд  ) (ряд  )      м /га
 
 
 
Кількість дерев  шт /га
75 
 
 
СЛАЙД 19 
        
Породний склад Деньгівського лісництва характеризу ться домінуванням сосни звичайної (    )  домішкою вільхи
 (   ) та дуба (   )  Насадження спрямовані на  ормування високопродуктивних деревостанів 
     р  рубки догляду виконані на пло і     га  освітлення    3 га  прочи ення      га  проріджування      
 га  прохідні рубки      га  Запасом    3  м  
Санітарні рубки мають переважно вибірковий характер  вибіркові      га (3   тис  м )  суцільні  лише    га   е
 свідчить про загалом задовільний санітарний стан насаджень 
На  пробних пло ах встановлено  густота знижу ться з    3 до 3    3   шт /га  повнота  з    3 до            при
 незначному зниженні запасу  з   до 3  3 м /га 
Середньозважена інтенсивність рубок       м /га  Фактичний запас нижчий за потенційно можливий  о свідчить
 про резерви підви ення продуктивності 
 
 
 
СЛАЙД 20 
                       
Орі нтувати рубки догляду на максимальне наближення складу до корінних типів  підви ення
 
біостійкості та продуктивності
Застосовувати ди еренційований підхід з урахуванням  Л  (В  ) та вікової структури   ормування стійких
 
мішаних деревостанів
 ироко впроваджувати лінійний (вузькопасічний) спосіб рубок у молодняках  рівномірне зрідження та
 
мінімізація пошкоджень
Переробка хмизу та дрібної деревини ( епа  паливні брикети)  зменшення збитковості освітлення та
 
прочи ення
 Посилити контроль якості рубок та підви ити квалі ікацію виконавців лісогосподарських робіт
               
 
68 
MIHICTEPCTBO 0CBITHI HAYKM YKPAÏHH 
YEPKACLKMÝ IEPXABHMĂ TEXHOJIOTIHHÝ 
þakyı5TeT YHIBEPCHTET 
TeXHOJIOTIă, 6yAiBHHUTBa Ta pauiOHaJIbHOro 
(Ha3sa þakynbTeTy) npuponOKopHCTYBaHHA 
Kaoenpa iicoBOrO rocIONapcTBa Ta paujOHaMbHOTO 
(nOBHa HaIBa ka enpu) HpuponOKopHCTYBaHHA 
«lo 3axHCTY 10nyneHo» 
3aB, Kadenpu JITPII 
aHrpina YEMEPHC 
nianHc) (iHİujanH, npisBHILe) 
2026 p. 
TPADIHA JOKYMEHTAIĻA 
IO KBaihikaniăroïi po6oTH 
0 a ka JI a B pa 
(0CBİTHb0-KBaniikauiňHHň piBeHb) 
Ha TeMY: «Oco6J1HBOCTİ IIpOBeneHHA pvõ0K opMyBaHHA 
0310p0BJIeHHA JiciB y_ leHbriBCbKOMY JiCHHITBa hiiï YepkacbKOro 
HaJIİCHHITBa (hiuiï «lewTpaTbHHň JicOBHÝ odbic» III «Jlicu YKpaïHH» > 
(Ha3Ba TeMH 3TİJHO HaKa3y) 
BuKOHaB: 3n06yBay BHMoi OCBiTH 4 Kypcy, 
rpyin JIr-27 
CnenianbHOCTİ: 
205 «JficoBe rocinonapcTBO> 
(unop iH a3Ba HanpaMy niarOTOBKH, CneuianbHOcTi) 
IineHKo CTaHicjaB MHxašJOBHY 
(npiseuue, İM's, no 6aTbKOBİ 3J06y Bava BHuoi ocsiTH) 
KepisHHK OKcaHa TKAYYK 
(npi3BHue Ta iniuianu) 
HopMOKOHTPOIb IHrpina YEMEPMC 
(npi3BHue Ta iniuiaIH) 
PeueH3eHT 
(npisBHume Ta iHiuianu) 
3acBiauyo, uỊo y uiă KBaniþikauišHiŽ poóoTi HeMaE 3ano3MYCHb 3 npaus iHJ 
aBTOpİB õe3 BİInOBİJHHX nOCHJIaHb 
3106yBaq BHIIoï oCBiTH 
(njanc) 
1 
 
СЛАЙД 1 
                   
                        
                                                             
                                         
                                 
                                      
                             
                
                                  
         
                          
            
 
 
 
СЛАЙД 2 
                 
                                                                    
                                                                                 
                                                                               
                                                                          
                                      
                                                             
                                                                                                       
                                                                         
                                                                             
                                                                                
                                                                      
                                                                             
                      
                                                                    
                                                                      
          
 
 
 
2 
 
СЛАЙД 3 
                            
                                    
                                                                                                        
                                                                                                
                               
                                            
                                                 
                                       
                                
                      
 
 
 
СЛАЙД 4 
                            
                                                                                              
                                                    
        
                                                                     
                                                             
                                                                         
                                                                   
                                                                                     
 
 
 
3 
 
СЛАЙД 5 
                                               
      
                       
  
                            
                            
                      
                        
   
                                                                
                                                         
 
 
 
СЛАЙД 6 
                                                 
                    
  
                 
   
                            
                          
                         
   
   
                     
                
                          
                                                  
                         
 
 
 
4 
 
СЛАЙД 7 
                                     
  
    
  
  
    
    
    
   
 
 
                                                  
                                                
                                                           
 
 
 
СЛАЙД 8 
                                              
               
                                                                                                 
                                                                 
           
                                 
                              
                                
                             
                        
                      
                         
 
 
 
         
5 
 
СЛАЙД 9 
                                           
        
   
      
   
   
   
      
   
   
   
      
         
   
   
 
                              
                                              
                                                                     
 
 
 
СЛАЙД 10 
                                   
                                                                     
                                          
                  
                     
                        
                         
               
           
                
             
            
                   
 
 
 
            
6 
 
СЛАЙД 11 
                                            
                                                                   
                                                 
     
                                                                                
                                
                                           
                                       
                                                                                                                   
                                                                                   
 
 
 
СЛАЙД 12 
                                         
                                                                            
             
                                    
                                 
                                         
                                                                                                     
              
                                                                
     
                                            
                                               
                                         
                                         
                                           
 
 
 
7 
 
СЛАЙД 13 
                                                 
     
    
       
            
              
                    
       
            
    
                  
                    
   
           
         
          
                                          
                      
                                 
                                                                                        
 
 
 
СЛАЙД 14 
                                         
                                                        
                                                                     
                                         
                                                                      
              
                                                                
     
                                            
                                               
                                        
                                        
                                         
 
 
 
                       
8 
 
СЛАЙД 15 
                                               
       
                                      
   
                                        
                    
  
     
  
    
                     
  
                      
  
                      
                   
  
                          
                                                            
                       
                                                       
 
 
 
СЛАЙД 16 
                                           
                  
                         
                                
                                
           
                                  
     
                              
     
                                
    
                               
     
                                                                                
 
 
 
9 
 
 
СЛАЙД 17 
                                                                                 
 
 
 
СЛАЙД 18 
                                 
    
                              
              
    
                                
                   
    
                              
        
                          
       
   
                             
            
 
                                                   
                                                             
 
 
 
                       
10 
 
 
СЛАЙД 19 
        
                                                                                                           
                                                                                          
                                                                                                      
                                            
                                                                                                           
                                                            
                                                                                                       
                                            
                                                                                                        
                                       
 
 
 
СЛАЙД 20
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
