Тенденції у сучасному європейському науково-академічному дискурсі на прикладі анотацій.

Abstract

Дослідження присвячено вивченню особливостей укладання анотацій для закордонних журналів із урахуванням швидких мовно модифікаційних процесів Мета дослідження полягає у визначенні основних тенденцій сучасного європейського науково-академічного дискурсу та характеристиці його формально-змістових рис на прикладі анотацій .У процесі дослідження використано метод контент-аналізу та компаративного аналізу, а також типологічний з метою виокремлення сутнісних ознак досліджуваного явища. Розкрито сутність і розмежовано поняття abstract і summary. Виокремлено функції анотації до наукової статті як формату вторинної комунікації. Здійснено аналіз анотацій до наукових статей європейських видань із орієнтацією на форму і змістове наповнення за двома критеріями: композиційно-структурним і лексико-граматичним. Матеріалом дослідження слугували анотації до статей провідних європейських журналів з рубриками різних наукових галузей, таких як Design, Computer Engineering, Economics, Accounting, Humanities, Business Administration, etc. за 2020-2022 роки (наприклад, Computer-Aided Design, Computers & Industrial Engineering, International Journal of Production Economics, International Business and Management тощо), що дало змогу зробити узагальнені висновки про сучасні європейські тенденції. Висвітлено композиційну структуру сучасної анотації до європейських публікацій. Виділено найчастотніші кліше для розкриття структурних елементів: Теоретично обґрунтовано та практично проілюстровано зміни у стилістичному і лексико-граматичному наповненні тексту анотації. Описано новий формат анотацій – графічний чи візуальний. Автори доходять висновку, що незважаючи на тенденцію до відхилення від консервативності наукової сфери, текст академічного дискурсу має відповідати інваріативним вимогам, що висувають світові наукові співтовариства до письмової наукової комунікації. Науково-академічний дискурс не є сталим явищем, а тому потребує регулярного перегляду і дослідження.

The study touches upon the peculiarities of writing abstracts for foreign journals, taking into account rapid language modification processes. The purpose of the study is to determine the main trends of modern European scientific and academic discourse and characterize its formal and substantive features on the example of abstracts. The method of content analysis and comparative analysis was used in the research process, as well as typological approach to highlight the essential features of the phenomenon under investigation. The paper reveals the essence differentiates between the concepts of abstract and summary in English. The authors point out the functions abstracts to a scientific article perform as a kind of secondary communication. Abstracts to scientific articles of European journals are analyzed with a focus on form and content according to two criteria: compositional-structural and lexical-grammatical. Abstracts of the latest articles (2020–2022) from leading European magazines of various scientific fields, such as Design, Computer Engineering, Economics, Accounting, Humanities, Business Administration, etc., serve as research material. (for example, Computer-Aided Design, Computers & Industrial Engineering, International Journal of Production Economics, International Business and Management, etc.), which enables us to draw generalized conclusions about modern European trends. The compositional structure of the modern abstract to European publications is highlighted. The most frequent clichés to reveal structural elements are singled out. Changes in the stylistic and lexical-grammatical content of the abstract are theoretically substantiated and practically illustrated. A new format of abstracts – graphic or visual – is described. The authors conclude that despite the tendency to deviate from the conservatism of the scientific sphere, the text of the academic discourse must meet the invariant requirements that the world scientific communities put forward for written scientific communication. Scientific and academic discourse is not a constant phenomenon, and therefore needs regular review and research.