ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/1137| Title: | Дослідження впливу техногенного фактору на характер захворюваності населення |
| Authors: | Жицька, Людмила Іванівна Болтян, Ольга Сергіївна |
| Keywords: | АТМОСФЕРНІ ЗАБРУДНЕННЯ;ПЕРВИННІ ЗАХВОРЮВАННЯ;ХВОРОБИ СИСТЕМИ ДИХАННЯ;ЕКОЛОГІЧНІ УМОВИ;МЕДИКО-ЕКОЛОГІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ |
| Issue Date: | 2020 |
| Abstract: | Болтян О.С. «Дослідження впливу техногенного фактору на характер захворюваності населення». Випускна кваліфікаційна робота бакалавра: 41 с.; 14 рисунків; 5 таблиць; 26 джерела; мультимедійна презентація. Метою роботи: визначення зав’язків між структурою захворюваності дихальної системи та умовами проживання населення в найбільш техногенно забрудненому районі м. Черкаси з подальшою оцінкою його екологічного стану. Завдання роботи: оцінити рівень забруднення в місті на підставі даних статистики, провести аналіз стану первинних захворювань в Україні і місті Черкаси, охарактеризувати структуру захворювань системи дихання та їх динаміки серед населення, що проживає в умовах техногенного навантаження мікрорайону «Хімселище» та порівняння з захворюваністю населення з екологічно чистих районів міста. Об’єкт дослідження: антропогенні викиди і динаміка рівня захворюваності дихальної системи населення м. Черкаси В роботі охарактеризовано екологічні умови місцевості та регіону, проведено аналіз первинної захворюваності населення за окремим класам хвороб, досліджено зв’язок між структурою первинної захворюваності та умовами проживання населення, зроблено пропозиції щодо можливості використання отриманих даних для проведення медико-екологічного районування міста. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/1137 |
| Appears in Collections: | 101 Екологія (Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природо-користування) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Болтян_робота(1).pdf Restricted Access | 924.25 kB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
1
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Будівельний факультет
Кафедра екології
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до випускної кваліфікаційної роботи бакалавра_______
на тему: ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ТЕХНОГЕННОГО ФАКТОРУ НА
ХАРАКТЕР ЗАХВОРЮВАНОСТІ НАСЕЛЕННЯ
Виконала: студентка ІV курсу, групи
ЕКск-66
Спеціальності 101 «Екологія»
(шифр і назва спеціальності)
Болтян О.С.____________________
(прізвище та ініціали)
Керівник: Жицька Л. І.__________
(прізвище та ініціали)
Рецензент Бондаренко Ю.Г._____
(прізвище та ініціали)
Черкаси – 2020 рік
2
ЗМІСТ
Вступ 3
1 Аналітичний огляд літератури 5
1.1 Рівень забруднення атмосфери в містах України 5
1.2 Роль аналітичного аналізу в оцінці рівнів захворюваності 8
населення
1.3 Роль розвитку медичної галузі у формуванні здоров’я нації 11
1.4 Проблеми та цілі сталого розвитку суспільства щодо здоров’я 16
людини
2 Дослідження впливу техногенного фактору на характер захворюваності 19
населення
2.1 Аналіз можливих небезпек спричинених забрудненням атмосфери у 19
населених пунктах
2.2 Оцінка діяльності суб’єктів господарювання у Черкаській області і 21
м. Черкаси та їх вплив на екологічний стан територій
2.3 Оцінка структурного рівня захворюваності черкащан 25
2.4 Дослідження рівнів та динаміки захворювання населення міста 30
2.4.1 Динаміка загального захворювання за останні роки 30
2.4.2 Аналіз динаміки розвитку захворювань хвороб органів 31
дихання у мешканців району «Хімселище»
2.4.3 Порівняльний аналіз рівнів захворювання мешканців 32
промислового мікрорайону та прилеглих мікрорайонів
Висновки 37
Перелік посилань 39
Додаток А . Апробація результатів роботи 42
3
ВСТУП
На сьогоднішній день антропогенна діяльність людини все частіше стає
основним джерелом забруднення атмосфери. У природне середовище у
значних розмірах потрапляють газоподібні, рідкі і тверді відходи
підприємств.
Зростання надходжень токсичних речовин у навколишнє середовище,
перш за все, відбивається на здоров'ї населення, погіршується якість
продуктів, змінюється клімат окремих регіонів і стан озонового шару Землі,
гине флора і фауна. Полютанти, що поступають в атмосферу, серед яких оксиди
сірки, азоту, вуглеводні, з'єднання свинцю, пил та інші по різному впливають
на організм людини і погіршують стан її здоров’я.
Стан здоров’я населення це показник соціально-економічного розвитку
країни, а тому є невід’ємною складовою якості життя людей та рівня забруднення
середовища. Сучасний рівень розвитку економіки України та її регіонів
характеризується кардинальними змінами в усіх сферах діяльності, у тому числі і
у системі охорони довкілля, від ефективності функціонування якої залежить і
здоров'я нації. Здоров’я людини визнається у світі настільки важливим, що ця
характеристика першою входить до індексу людського розвитку – універсального
показника рівня суспільного розвитку тієї чи іншої країни. Адже одним із
найважливіших завдань держави є збереження здоров’я населення як основного
потенціалу виробничих ресурсів країни.
Вивчення тенденцій захворюваності та поширеності хвороб серед населення
є важливою складовою планування стратегічних напрямків розвитку, як системи
охорони здоров’я, так і держави в цілому. У зв’язку з цим виникає потреба
деталізації досліджень як на національному та і регіональному рівнях.
Захворюваність населення – комплексне поняття, що включає в себе
показники, які характеризують рівень різноманітних захворювань та їх структуру
серед усього населення або його окремих груп на певній території.
4
Захворюваність населення є основною причиною смертності, а також
тимчасової та стійкої втрати працездатності населення, що в свою чергу
призводить до значних економічних втрат суспільства, негативно впливає на
здоров'я майбутніх поколінь і зменшення чисельності населення. Також
показники захворюваності населення є одними із найбільш інформативних
критеріїв діяльності не тільки закладів охорони здоров'я та ефективності
проведення лікувальних, профілактичних, соціальних заходів, а є і показником
екологічного стану територій проживання. Це, у разі негативних показників,
спонукає до розробки відповідних заходів необхідних для покращення
екологічних умов. З огляду на це тема виконаної роботи є актуальною.
5
1 АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.5 Рівень забруднення атмосфери в містах України
Оцінка стану забруднення атмосферного повітря в містах України
здійснена за даними спостережень у 39 містах на 129 стаціонарних постах
державної системи моніторингу гідрометслужби. В атмосферному повітрі
визначався вміст 22 забруднюючих речовин, включаючи вісім важких металів.
Середня за рік концентрація формальдегіду у містах України, де
проводились спостереження, була на рівні 2,3 гранично допустимих концентрацій
(ГДКс.д.), діоксиду азоту – 1,5 ГДКс.д. (таблиця 1.1). Середньорічна концентрація
фенолу становила 1,0 ГДКс.д.
Перевищення відповідних ГДКс.д. за середньорічними концентраціями
спостерігалось із формальдегіду у 24 містах, діоксиду азоту – у 21, завислих
речовин – у 9, фенолу – у 8, оксиду вуглецю – у 4, фтористого водню – у 2,
оксиду азоту, аміаку і сажі – в одному місті.
Загальний рівень забруднення атмосферного повітря в Україні за (ІЗА)
становив у 2017 р. 7,2 і оцінювався, як високий. Порівняно з попереднім роком він
майже не змінився (був - 7,1).
Найбільше міст з високим рівнем забруднення атмосферного повітря
знаходиться у Дніпропетровській області – 3 міста, у Донецькій області – 3, у
Луганській області – 2 міста. Інші міста – це шість обласних центрів та столиця
України.
У 2017 р. був зафіксований один випадок високого забруднення (ВЗ)
атмосферного повітря з діоксиду азоту у Вінниці (проти 108 випадків ВЗ
діоксидом азоту у 2016 році). Найбільші рівні середньорічних та максимальних
концентрацій забруднюючих речовин, що спостерігались в атмосферному повітрі
міст України, надаються у таблиці 1.2 [ ].
6
Таблиця 1.1 – Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі за даними спостережень
гідрометеорологічних організацій, 2017 р.
Частка міст (%), де
Кількість Частка міст (%), де
Середньо- Макси- Макси- максимальний
Клас міст, Середньо- середньорічний
річний мальний мально разовий вміст
Речовина небез- охоплених добові вміст перевищував:
вміст, вміст, разові перевищував:
пеки спостере- 3 ГДК 3
мг/м мг/м ГДК 1 5 10 1 5 10
женнями
ГДК ГДК ГДК ГДК ГДК ГДК
Завислі речовини 3 39 0,14 0,15 2,2 0,5 23 0 0 44 0 0
Діоксид сірки 3 39 0,016 0,050 0,271 0,500 0 0 0 0 0 0
Оксид вуглецю 4 37 1,8 3,0 21,0 5,0 11 0 0 54 0 0
Діоксид азоту 3 39 0,06 0,04 1,14 0,20 54 0 0 51 3 0
Оксид азоту 3 23 0,03 0,06 0,23 0,40 4 0 0 0 0 0
*
Сірководень 2 11 0,002 - 0,025 0,008 - - - 36 0 0
Фенол 2 17 0,003 0,003 0,043 0,010 47 0 0 100 0 0
Фтористий водень 2 11 0,004 0,005 0,055 0,020 18 0 0 55 0 0
Хлористий водень 2 10 0,06 0,20 0,63 0,20 0 0 0 40 0 0
Аміак 4 16 0,02 0,04 0,57 0,20 6 0 0 6 0 0
Формальдегід 2 30 0,007 0,003 0,134 0,035 80 3 0 43 0 0
*
- відповідні ГДКс.д. для сірководню не встановлено
7
Таблиця 1.2 – Перелік забруднюючих речовин, вміст яких в атмосферному
повітрі міст зумовив найбільше забруднення за середньорічними і
максимальними концентраціями (у кратності ГДК) в 2017 р.
За середньорічним вмістом За максимально разовим вмістом
Речовина Місто Перевищення Місто Перевищення
Завислі Кривий Ріг 2,8 Кривий Ріг 4,4
речовини Кам’янське 2,7 Харків 3,0
Дніпро 2,1 Запоріжжя 2,8
Одеса 1,7 Маріуполь 2,8
Кропивницький 1,5 Кременчук 2,4
Оксид вуглецю Рубіжне 1,7 Слов’янськ 4,2
Лисичанськ 1,4 Краматорськ 3,0
Одеса 1,2 Харків 3,0
Слов’янськ 1,1 Київ 2,8
Діоксид азоту Дніпро 3,3 Вінниця 5,7
Київ 3,0 Хмельницький 3,9
Луцьк 2,5 Горішні Плавні 2,2
Слов’янськ 2,5 Луцьк 2,2
Херсон 2,5 Слов’янськ 2,2
Біла Церква 2,3 Херсон 2,1
Запоріжжя 2,3 Черкаси 2,0
Бровари 2,0 Запоріжжя 1,9
Житомир 2,0 Кривий Ріг 1,9
Українка 2,0 Київ 1,8
Чернігів 2,0 Краматорськ 1,8
Оксид азоту Київ 1,3 Перевищень ГДК не зафіксовано
3
Сірководень Кам’янське 0,005 мг/м Дніпро 3,1
3
Одеса 0,003 мг/м Рівне 2,3
3
Рівне 0,003 мг/м Маріуполь 2,1
Фенол Кам’янське 2,3 Краматорськ 4,3
Запоріжжя 2,0 Слов’янськ 3,7
Краматорськ 1,7 Рівне 3,0
Луцьк 1,7 Горішні Плавні 2,9
Одеса 1,7 Кременчук 2,8
Сажа Одеса 1,2 Одеса 1,3
Фтористий Рівне 1,8 Вінниця 2,8
водень Одеса 1,6 Краматорськ 2,1
Хлористий Перевищень ГДК Чернівці 3,2
водень не зафіксовано Хмельницький 2,7
Аміак Кам’янське 1,3 Черкаси 2,9
Формальдегід Маріуполь 6,3 Ужгород 3,8
Дніпро 4,3 Слов'янськ 3,5
Миколаїв 4,3 Луцьк 2,8
Кам’янське 3,3 Кривий Ріг 2,5
Лисичанськ 3,3 Краматорськ 2,4
Одеса 3,3 Маріуполь 2,2
Слов’янськ 3,3 Миколаїв 1,9
Кривий Ріг 3,0 Одеса 1,8
Рубіжне 3,0 Полтава 1,7
Сєверодонецьк 3,0 Дніпро 1,5
Ужгород 3,0 Рівне 1,2
8
За індексом забруднення атмосфери (ІЗА), який враховує ступінь
забруднення атмосферного повітря по п’яти пріоритетних забруднюючих
домішках, дуже високий рівень забруднення спостерігався у Маріуполі та Дніпрі,
високий – у Кам’янському, Одесі, Слов’янську, Миколаєві, Луцьку, Києві,
Кривому Розі, Краматорську, Лисичанську, Запоріжжі, Рівному, Рубіжному,
Ужгороді. Високий рівень забруднення атмосферного повітря вказаних міст був
обумовлений здебільшого підвищеним вмістом специфічних шкідливих речовин –
формальдегіду, фенолу, фтористого водню, аміаку, з основних домішок –
завислих речовин, діоксиду азоту, оксиду вуглецю [ 1, 2 ].
Такий стан речей впливає на стан здоров’я населення України та несе
загрозу національній безпеці, що і спонукає Міністерство охорони здоров’я разом
з іншими органи охорони здоров’я на місцях проводити постійний моніторинг
ситуації.
1.6 Роль аналітичного аналізу в оцінці рівнів захворюваності населення
Початок третього тисячоліття відзначився високим рівнем захворюваності і
смертності населення від різних хвороб, а також поширенням різноманітних
соціально небезпечних інфекційних захворювань, які викликали стурбованість
світових співтовариств через масштаби і швидкість їх поширення. Така ситуація
починає загрожувати не лише національній безпеці кожної з країн, а і розвитку
людського суспільства в цілому. Відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї
ООН 1979 року, здоров’я населення – це єдиний критерій доцільності і
ефективності усіх сфер людської діяльності.
Стає зрозумілим, стан здоров’я визначає якість життя населення, а його
рівень впливає на національну безпеку Держави. Для України названо три основні
напрямки щодо політики національної безпеки в соціальній сфері визначено:
розробка та своєчасне вживання заходів, які спрямовані на протидію кризовим
демографічним процесам, а також методологія створення ефективної системи
9
охорони і відновлення фізичного здоров’я населення та система розвитку
спрямована на забезпечення захисту культурно-освітнього потенціалу населення.
Серед причин, що спонукають до негативних тенденцій, поряд із низьким
рівнем соціального захисту деяких верств населення, наявним безробіттям та
неконтрольованою міграцією названо низький рівень стану здоров’я населення й
високий рівень його захворюваності, як одну з основних загроз національній
безпеці України.
Тому просторовий аналіз захворюваності, який спрямований на
ідентифікацію процесів поширення первинних інфекційних хвороб чи хвороб
дихання, для цілей моніторингу наявної ситуації, прогнозування або виявлення
типових моделей на основі вивчення поширення епідемій в минулому є найбільш
ефективним методом дослідження. В ньому широко використовуються методи
багаторівневого моделювання, які дозволяють виявити вплив індивідуальних та
контекстуальних (щодо певних груп) факторів на здоров’я та захворюваність
населення. Це дає можливість визначити ризики захворювання на відповідні
хвороби людей з відповідними ознаками, які проживають у певних місцях [ 3 ].
Також використання методів ГІС-аналізу та моделювання значно
посилюють інтерес до просторового аналізу в медичному моніторингу. Варто
також зазначити, що цей напрям досить інтенсивно розвивається в усіх сферах
суспільної діяльності, а більшість публікацій здійснюється в спеціалізованих
медичних наукових журналах. На сьогодні, досить відомими є праці Пітера
Гаґґета (Peter Hagget) які стосуються питання просторового поширення та
регіональної динаміки епідемій на прикладі окремих островів. А серед
найвідоміших прикладних досліджень зазначають роботи щодо виявлення
кластерів поширення захворювання деяких категорій населення на злоякісні
пухлини. Таким чином було ідентифіковано кластер який стосувався
захворювання дітей на лейкемію та інші хвороби ( середина – кінець 1970-х років)
у місті Воберн (штат Масачусетс, США). Детальний аналіз встановив, що
10
причиною було забруднення підземних вод леткими органічними сполуками, що
потрапляли до колодязів з питною водою.
Вже на початку 1980-х років рідніі хворих та померлих дітей подали позов
на дві корпорації, які були джерелом забруднення. На основі цієї історії
письменником Джонатаном Харр (Jonathan Harr) було написно книгу «Громадська
дія» («Civil Action»), за сюжетом якої пізніше був знятий однойменний художній
фільм. Іншим прикладом можуть бути результати досліджень щодо поширення
ВІЛ/СНІД у Нью-Йорку та інших регіонах. Це дозволило ідентифікувати
специфічні райони з високим рівнем захворюваності населення.
Серед причин виникнення таких ситуацій слугує навмисне нехтування
місцевих владців профілактичними заходами, або так зване «структурне
насильство» (structural violence – специфічна форма насильства, коли певна
соціальна структура або соціальний інститут завдасть шкоди людині, не даючи їм
можливості задовільнити свої основні потреби, особливо соціально вразливих
категорій населення).
Таким чином, в кінці ХХ ст. – на початку ХХІ ст. в контексті розвитку
світового медичного моніторингу в Україні сформувалися кілька напрямів
медико-моніторингових досліджень:
• медико-географічне картографування;
• вивчення впливу природних та екологічних чинників на стан здоров’я
населення;
• вивчення медико-географічних систем обласного рівня;
• вивчення просторових аспектів захворюваності населення і впливу на них
природних, соціально-економічних та інфраструктурних чинників [ 4 - 7 ].
Наприклад, критерієм медико-екологічного оцінювання, концепцію якого
розробив Василь Гуцуляк, вважається відповідність екологічного потенціалу
довкілля оптимальним потребам життєдіяльності населення [8]. Вчений
запропонував напрям, що пов’язаний з пошуком критеріїв оптимальної взаємодії,
що забезпечують необхідну для людини якість оточуючого середовища.
11
Гуцуляк В. надав комплексну медико-географічну характеристику території
Чернівецької області, проаналізував масовість захворювання на алопецію серед
дитячого населення м. Чернівці у 1988 році та провів нозогеографічне
районування території . Саме на підставі аналітичних досліджень показників
техногенного навантаження і здоров’я населення він провів оцінку медико-
екологічних умов селітебних зон [9].
1.7 Роль розвитку медичної галузі у формуванні здоров’я нації
Поширення руху «нового публічного (громадського) здоров’я» обумовило
появу новітніх аспектів дослідження екології здоров’я – попередження (а не
констатація) процесу поширення хвороб та травматизму, створення та підтримка
здорових умов середовища проживання і роботи, розширення прав, свобод і
можливостей окремих осіб стосовно стану їх здоров’я («здоровий вибір» з точки
зору продуктів харчування, повсякденного існування, сексуальної поведінки чи
захисту від зовнішнього впливу антропогенно-техногенних факторів, тощо),
врахування впливу інфраструктури та фізичних факторів середовища щодо
ризиків зміни умов природного середовища.
Ще одним аспектом моніторингу здоров’я населення є зміщення акцентів на
вивчення виробництва медичних послуг (охорони здоров’я) та їх споживання,
дискусії відносно ролі інституціалізації сфери послуг та отримання їх удома, ролі
неформальної медичної допомоги, вивчення просторової дифузії медичних послуг
до місць проживання населення, його роботи, розміщення громад, а також умов
трансформації лікарського середовища.
Не секрет, що починаючи з 1995 року в Україні починає зменшуватись
кількість лікарів усіх спеціальностей, кількість середнього медичного персоналу
та лікарняних ліжок, рисунок 1.1
12
Це безперечно впливає на процес формування медичних послуг для
населення. А його зубожіння не дає можливості отримати необхідне та якісне
медичне обслуговування.
Кількість лікарів усіх
спеціальностей, тис. осіб
Кількість середнього медичного
700 персоналу, т ис. осіб
600 У них лікарняних ліжок, тис. од
500
400
300
200
100
0
1995
2006
2012
2017
2018
Рисунок 1.1 – Динаміка зниження медичних працівників в Україні
Як засвідчують дані рисунка кількість лікарів усіх спеціальностей
зменшилась з 230 тис. осіб у 1995 році до 185 тис. осіб, а кількість середнього
медичного персоналу з 595 тис. осіб до 280 тис. осіб.
Зменшується і кількість лікарень та зростає кількість амбулаторних
закладів, рисунок 2.2.
Зокрема, кількість лікарняних закладів у 1995 році становила 4,0 тис. од., а
у 2018 вже 2,0 тис. од.
Кількість лікарських амбулаторно-поліклінічних закладів зростає з 7,0 тис.
од. до 10,0 тис. од відповідно.
13
14
12 Кількість лікарських
амбулаторно-
10
поліклінічних
8 закладів, тис.
од
6
Кількість лікарняних
4 закладів, тис.
од
2
0
1995 2006 2012 2017 2018
Рисунок 1.2 – Динаміка зміни лікарняних закладів в Україні
Зниження якості послуг відбивається і на якості здоров’я населення, яке від
зниження доходів не тільки гірше харчується, а немає можливості відновити своє
здоров’я та достойно відпочити [10 - 12].
Погіршення стану здоров’я населення можна розглянути на тлі зменшення
кількості дитячого населення в Україні за останні роки. Наприклад, показник
чисельності дитячого населення ( дітей віком 0 – 17 років ) знизився з 7 971,638
тис. осіб у 2012 р. до 7 614, 006 тис. осіб у 2016 р., а рівні захворюваності і
поширеності хвороб залишаються високими – поширеність хвороб становила
1922,8 осіб у 2012 р. і 1777,16 у 2016 р. на 1000 дітей відповідного віку, а разом
з цим, захворюваність – 1385,0 та 1316,07 відповідно (рисунок 1.3).
Хочемо зазначити, що до 2010 рр. як захворюваність, так і поширення
хвороб зростали, а вже починаючи з 2012 р., намічається тенденція до їх
зниження з подальшим їх зростанням у 2015–2016 рр. Зростає також і поширення
хвороб у 2016 р., що може бути обумовлено воєнними діями на Сході України
[13].
Нами також проведено аналіз динаміки захворюваності і поширеності
хвороб за основними класами. Він засвідчив, що зменшення як захворюваності,
14
так і поширеності хвороб у дітей 0–17 років відбулося за всіма класами, за
винятком новоутворень.
8000 2012 р.
2016 р.
7000
6000
5000
4000
3000
2000
1000
0
Чисельність Поширення хвороб Захворюваність на
дитячого насел, тис на 1000 ос. 1000 ос.
Рисунок 1.3 – Динаміка рівнів захворюваності дитячого населення в Україні
Зниження поширення хвороб за класами «Розлади психіки та поведінки»,
«Деякі інфекційні та паразитарні хвороби», «Ендокринні хвороби, розлади
харчування та порушення обміну речовин» мають більш інтенсивні темпи (на
22,14%, 19,37% і 18,6% відповідно). За класами «Розлади психіки та поведінки»,
«Хвороби системи кровообігу», «Ендокринні хвороби, розлади харчування та
порушення обміну речовин» відбувається зниження захворюваності на 25,34%,
24,52%, 22,31% та 19,47% відповідно.
У структурі найбільш поширених хвороб провідне місце належить хворобам
органів дихання, органів травлення, ока та його придаткового апарату, рисунок
1.4.
15
Хвороби органів
5,25% дихання
6,43%
Хвороби органів
травлення
Хвороби ока та його
придаткового апарату,
рисунок
54,20%
Рисунок 1.4 – Поширення деяких хвороб серед дитячого населення України у
2017 році
Важливо враховувати безумовний вплив на показники захворюваності
існуючих факторів оточуючого середовища, а також регіональні особливості
мешкання дитини. Це також цікаво з точки зору розподілу захворюваності та
поширеності хвороб за регіонами України.
У 2017 році, як і у попередні роки, відмічаються елементи поляризації
показників захворюваності дітей від 938,1 на 1000 дітей відповідного віку у
Закарпатській області до 1645,28 у м. Києві, 1661,9, та у Київській області, до
1606,14 у Івано-Франківській. Зокрема, регіональні відмінності у показниках
поширення хвороб становили 1,8 рази. Наприклад, дані по областях коливаються
від 1318,5 у Закарпатській до 2397,79 у Київській, 2117,81 у Чернігівській, 2115,28
у Івано-Франківській областях, 2229,95 у м. Києві [14].
16
1.8 Проблеми та цілі сталого розвитку суспільства щодо здоров’я людини
В комплексі медико-соціальних показників захворюваність населення
посідає важливе місце. Саме вона є однією з основних причин смертності та
тимчасової і стійкої втрати працездатності населення. Це, в свою чергу,
призводить до значних економічних втрат суспільства, негативно позначається на
здоров'ї майбутніх поколінь і зменшенні чисельності населення. Саме показники
захворюваності населення є одними із найбільш інформативних критеріїв
діяльності усіх органів і закладів охорони здоров'я, ефективності проведення
лікувальних, профілактичних, соціальних та інших заходів.
На сучасному етапі в Україні існує проблема із законодавством щодо
екологічного контролю територій підприємств та викидів забруднюючих речовин.
Через його неефективність суспільству, як і самій державі не вдається отримати
достовірну інформацію про стан навколишнього середовища у повному обсязі, а
контролюючим органам впливати на порушників [15].
Майже на усіх великих підприємствах по всьому світі встановлено сучасні
системи моніторингу, які дозволяють відстежувати об’єми і кількість викидів у
режимі онлайн. В Україні, нажаль, щоб дізнатися, скільки шкідливих речовин
утворило підприємство, необхідно звернутися до органів статистики: саме там
акумулюється ця інформація, і раз на рік оформлюється у звіт. Підставою для
формування звіту є дані, які подають самі підприємства-забруднювачі, і жодна
структура їх не перевіряє. Тож достовірність таких показників – під великим
питанням.
Ще однією важливою складовою бази для захисту навколишнього
середовища є сучасні лабораторії, обладнані новітньою технікою. На підставі
отриманих лабораторних даних проводяться подальші розрахунки збитків та
встановлюється ступінь порушень і провини конкретного підприємства. Такі
лабораторії поки що майже відсутні.
17
30 жовтня у штаб-квартирі ВООЗ у Женеві проводилася перша Глобальна
конференція із забруднення повітря і здоров’я, що тривала до 1 листопада 2018
року. Захід було організовано за підтримки Програми ООН із навколишнього
середовища, Всесвітньої метеорологічної організації, Секретаріату Рамкової
конвенції зі зміни клімату, Коаліції за збереження клімату і чистоти повітря для
зменшення концентрації нестійких забруднювальних речовин і Європейської
економічної комісії Організації Об’єднаних Націй. У конференції беруть участь
міністри охорони здоров’я та навколишнього середовища та інші представники
національних урядів, співробітники міжурядових установ, фахівці з охорони
здоров’я та інших секторів (транспорту, енергетики тощо), а також представники
науково-дослідницької спільноти і громадянського суспільства.
У виступах було зазначено, що в Україні практично кожна п’ята смерть
пов’язана з інфекціями нижніх дихальних шляхів, яка спричинена забрудненням
атмосферного повітря. Для зміни цієї ситуації необхідно зусилля не тільки
держави, наукової спільноти, бізнесу та громадянського суспільства, а й кожного
з нас. Також було зазначено, що однією із найсерйозніших причин передчасної
смертності у світі, від якої щороку помирає 7 млн. осіб є забруднене повітря. А у
більшості міст рівень забруднення атмосферного повітря перевищує
рекомендовані ВООЗ показники якості повітря. До третини всіх випадків смерті
від інсульту, раку легень і серцево-судинних захворювань обумовлено також
забрудненням повітря.
У світі існують економічно обґрунтовані і доступні стратегії зі зменшення
викидів транспортного, енергетичного, сільськогосподарського, житлово-
комунального секторів та сфери утилізації відходів. Вони побудовані з
урахуванням основних питань здоров’я та дають змогу зменшити масштаби зміни
клімату і сприяти досягненню цілей сталого розвитку щодо здоров’я людей,
чистої енергетики та повітря в містах.
Як наголосив у вступній промові очільник ВООЗ д-р Тедрос Гебреєсус,
дев’ять із десяти людей у світі дихають забрудненим повітрям, але більшості із 7
18
млн. смертей людей у світі можна запобігти, якщо забезпечити екологічн0-чисті
умови проживання.
На сьогодні ж, транспорт, виробництво, побутові, хімічні та інші
забруднювачі потроху вбивають не тільки планету, але й нас самих, створюючи
умови сумної статистики для Всесвітньої організації охорони здоров’я:
– 91% населення планети живе в районах з повітрям, яке вважається
забрудненим;
– 4,2 млн людей помирають щороку внаслідок негативного впливу
забрудненого повітря, зокрема через хвороби серцево-судинної, нервової і
дихальної систем, а також онкозахворювання;
– 3,8 млн випадків передчасної смерті зафіксовані в 2016 році внаслідок
забрудненого повітря всередині приміщення.
Проблема забрудненого повітря – одна з найсерйозніших для людства. І в
умовах сталого розвитку суспільства з кожним роком її актуальність тільки
зростає. Більшість джерел забруднення атмосферного повітря не можуть
контролюватися окремими людьми і вимагають спільних дій з боку влади,
особливо в таких секторах, як транспорт, утилізація відходів енергетичної
промисловості, міське планування і сільське господарство. Якщо наше покоління
не зробить неможливого, то на нас очікує немислиме, адже природа не пробачає
помилок [16].
19
2 ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ТЕХНОГЕННОГО ФАКТОРУ НА ХАРАКТЕР
ЗАХВОРЮВАНОСТІ НАСЕЛЕННЯ
2.1 Аналіз можливих небезпек спричинених забрудненням атмосфери у
населених пунктах
На даний час накопичилося досить багато наукових відомостей про те, що
особливо у великих містах, забрудненість атмосфери досягає небезпечних для
здоров'я людей розмірів. Відомі випадки захворювання і навіть смерті мешканців
великих міст та індустріальних центрів у наслідок викидів токсичних речовин
промисловістю і транспортом при певних метеорологічних умовах. З врахуванням
цього в літературі часто згадуються багато катастрофічних випадків отруєння
людей. Наприклад, в долині Маас у Бельгії, у містах Донорі (США), у Лондоні,
Лос-Анджелесі та Пітсбурзі, а також цілого ряду інших великих міст як Західної
Європи, так і в Японії, Китаї, Канаді, Росії та ін. [17].
Двоокис кремнію та вільний кремній, що містяться в летких органічних
сполуках, є причиною тяжкого захворювання легень, що розвивається у
робітників таких професій як гірники, працівники коксохімічних, вугільних,
цементних і цілого ряду інших галузей. Легенева тканина заміщується сполучною
тканиною, і ці ділянки легень перестають функціонувати. У дитячого населення,
що проживає поблизу потужних електростанцій, які обладнані пиловловлюючими
установками, виявляють зміни в легенях, що подібні до форм силікозу. Велика
загазованість повітря димом і кіптявою, яка спостерігається протягом декількох
днів, викликає отруєння людей та навіть смерть.
Особливо згубно діє на людину забруднення атмосфери в тих випадках,
коли метеорологічні умови сприяють застою повітря над містом, рисунок 2.1.
20
Рисунок 2.1 – Характери потрапляння в атмосфері промислових емісій забруднень
Накопичені в атмосфері шкідливі речовини впливають на людський
організм контактуючи з поверхнею шкіри або слизовою оболонкою. Поряд з
органами дихання небезпечні речовини вражають органи зору та нюху, а
впливаючи на слизову оболонку гортані, можуть викликають спазми голосових
зв'язок. Тверді і рідкі частинки розміром 0,6-1,0 мкм після вдихання досягають
альвеол та абсорбуються у кров, а деякі із них накопичуються в лімфатичних
вузлах.
Забруднене повітря подразнює, як правило, дихальні шляхи і викликає
бронхіт, емфізему, астму. До подразників, що спонукають виникнення цих
хвороб, відносять SO2 і SO3, азотисті випари, HCl, HNO3, H2SO4, H2S, фосфор і
його сполуки. Разом з тим, пил, що містить оксиди кремнію, викликає важке
легеневе захворювання – силікоз. Це довели дослідження, проведені у
Великобританії, які показали дуже тісний зв'язок між забрудненим атмосферним
повітрям і смертністю від бронхітів [18, 19].
21
У промислових центрах, викликані леткою золою та іншими
забруднювачами атмосфери, вуличні травми очей, досягають 30-60% усіх
випадків очних захворювань, що дуже часто супроводжуються різними
ускладненнями, кон'юктевітамі [20].
Таким чином, ознаки і наслідки дії токсичних речовин, що містяться у
повітрі, на організм людини проявляються здебільшого в погіршенні загального
стану здоров'я: з'являється головний біль, нудота, відчуття слабкості, знижується
або і зовсім втрачається працездатність. Інші ж забруднюючі речовини
викликають симптоми специфічного отруєння та знижують опірність організму в
цілому.
2.2 Оцінка діяльності суб’єктів господарювання у Черкаській області і м.
Черкаси та їх вплив на екологічний стан територій
У 2018 році на Черкащині функціонували 54534 суб’єкти господарювання, з
них 83,2% – фізичні особи-підприємці. Проти 2017 року кількість суб’єктів
господарювання зросла на 1780 одиниць (на 3,4%). За їх кількістю Черкащина
посіла 13 позицію серед регіонів України. Відповідно до цього рівень
забруднення атмосферного середовища збільшився, що несприятливо
позначилось на екологічній ситуації регіону, таблиця 2.1.
Таблиця 2.1 – Викиди забруднюючих речовин у атмосферу Черкаської
області та мю Черкаси
2
№ Територія т/км
п/п 2016 р. 2017 р. 2018 р.
1 Черкаська область 2,50 2,30 2,38
2 м. Черкаси 305,7 257,8 313,3
22
Дані таблиці засвідчують зростання валових викиді забруднень у атмосфері
міста та області.
Серед основних забруднювачів атмосфери повітря Черкаської області є:
– ПАТ «Черкаське хімволокно» з валовим викидом – 16,2 тис. т;
– ПрАТ «Миронівська птахофабрика» з валовим викидом – 6,8 тис. т;
– ПАТ "Азот" з валовим викидом – 3,1 тис. т.
В цілому по Черкаській області за 2018 рік в атмосферу від стаціонарних
джерел забруднення було викинуто 57,90 тис. тон полютантів. По місту Черкаси
викиди від стаціонарних джерел становили, при врахуванні основних підприємств
забруднювачів, – в 2017 році становили 26,1 тис. т, що на 5,1 тис. т менше в
порівнянні з 2016 роком, 2018 році – 24,4 тис. т, що на 1, 97 тис. т менше ніж у
2017 році [21].
Загалом у повітряний басейн міста викидається більше 80 найменувань
забруднюючих речовин (завислі речовини, сірчаний ангідрид, оксид вуглецю,
оксид азоту, аміак, формальдегід, сірководень, метан і ін.). Найбільший обсяг
забруднюючих речовин – 99,6% від загального валового викиду стаціонарними
джерелами, приходиться на: метан (36,0 %), діоксид сірки (14,1%), завислі
речовини (16,1%), діоксид азоту (28,4%) і оксид вуглецю (5,3%) Значний внесок в
забруднення повітряного басейну міста вносить автотранспорт, на який
приходиться майже 50% від загального обсягу викидів токсичних речовин.
Високий рівень забруднення атмосферного повітря може призвести до
збільшення відсотку захворюваності населення та погіршення демографічних
показників. В Україні постійно відмічається зростання захворюваності населення
хворобами ендокринної системи, крові та кровотворних органів, алергічних
хвороб, хронічних неспецифічних хвороб органів дихання й ін. Такі негативні
явища створюють ризики зниження народжуваності і збільшення смертності, що
ведуть до негативних тенденцій зміни показників природного приросту внаслідок
погіршення стану здоров’я населення.
23
За останні роки кількість токсикантів, що потрапляють в атмосферне
повітря міста від стаціонарних джерел викидів збільшилось на 23,2 % (на одну
особу), рисунок 2.2.
Рисунок 2.2 – Динаміка викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел
в м. Черкаси
У зв’язку з забрудненням навколишнього середовища і впливом
несприятливої екологічної ситуації на здоров’я населення виникає необхідність
розробки інтегральних оцінок, що віддзеркалюють стан довкілля і здоров’я
населення промислового міста. Впроваджуються нові підходи щодо оцінки
впливу токсико-мутагенного фону на стан здоров’я населення, а також
виявляються показники потенційної небезпеки для людини від дії мутагенів, що
знаходяться в атмосферному середовищі [20, 22].
На сьогоднішній день господарська діяльність людини в регіоні все частіше
стає основним джерелом забруднення атмосфери. У природне середовище у
значних розмірах потрапляють газоподібні, рідкі і тверді відходи
підприємств.
24
Зростання надходжень токсичних речовин у навколишнє середовище, не
тільки, відбивається на здоров'ї населення чи погіршу якість продуктів
харчування, відбувається вплив на клімат окремих територіальних одиниць на
озоновий шар, спричиняється загибель флори і фауни. Оксиди вуглецю, сірки,
азоту, вуглеводні, з'єднання свинцю, пил та інші подібні токсини, що
поступають в атмосферу, залежно від наявних концентрацій надають різну
токсичну дію організму людини [23].
Нами проаналізовані дані концентрацій домішок в приземному шарі
атмосфери за 2018-2019 роки. Встановлено наявність підвищених концентрацій
діоксиду сірки, оксиду азоту, аміаку, оксиду вуглецю, а концентрація
формальдегіду, порівняно з ГДКс.д зросла 20% [ 22 ], рисунок 2.3.
Рисунок 2.3 Значення середньодобових концентрацій забруднень у м. Черкаси
Формальдегід, найбільша частка якого надходить у повітря з
відпрацьованими газами автотранспорту, внесений до списку отруйних
канцерогенних речовин, є дуже токсичним, рисунок 2.4. Він негативно впливає
на генетичний матеріал, дихальні шляхи, очі, шкіру, печінку, нирки, вражає
25
центральну нервову систему. Тому підвищення його концентрації викликає
високе занепокоєння.
Рисунок 2.3 – Потрапляння викидних газів автотранспорту в атмосферу
За даними МОЗ України, аналіз показників поширеності захворювань
серед всього населення України протягом 2007-2017 рр. свідчить про стійкі
тенденції до її зростання, при одночасному зниженні темпів приросту
кількості випадків з вперше встановлених захворювань. Тому аналіз показників
здоров’я в місті серед населення відповідних територій може прояснити ситуацію
щодо безпечності умов проживання.
2.3 Оцінка структурного рівня захворюваності черкащан
Як було зазначено нами вище, постійні атмосферні забруднення сприяють
загальній захворюваності населення. Чим інтенсивніше забруднення тим гірший
стан здоров’я, а також загострюються хронічних неспецифічні захворювання,
26
зокрема такі, як атеросклероз, хвороби серця, хвороби ендокринної системи рак
легень тощо.
Нами встановлено, що у структурі загальної захворюваності всього
населення міста Черкаси переважають хронічні хвороби (системи кровообігу,
органів дихання, органів травлення, кістково-м’язової та сечостатевої системи).
Хвороби органів дихання займають друге рангове місце в структурі загальної
захворюваності всього населення [23] (у 2018 році – 18,7%, у 2017 році – 18,1%; у
2016 році – 19,23%; у 2015 році – 18,2%) та перше рангове місце у структурі
первинної захворюваності всього населення (у 2018 році – 43,1%, у 2017 році -
42,76%, у 2016 році – 44,76%, у 2015 році – 42,91%), рисунок 2.4.
Структура загального захворювання, %
50 Структура первинного захворювання, %
40
30
20
10
0
2015 р.
2016 р.
2017 р.
2018 р.
Рисунок 2.4 – Структура хвороб дихання населення міста Черкаси
Також виявлено показник переваги хвороб органів дихання над іншими
класам хвороб населення всього міста – 57,0%.
Нами з’ясовано, що у населення, яке проживає в умовах сильного
забруднення зростає не тільки загальне число первинної захворюваності, але й
число вперше виявлених випадків захворювань органів дихання – на 12% (у т. ч.
27
хронічний бронхіт – на 47%), гіпертонічної хвороби – на 67%, хвороб нервової
системи – на 29%, системи кровообігу – на 37%, туберкульозу – на 45% [24].
Показники захворювання мешканців м. Черкаси у 2018 році, за даними
поліклініки №3 приведені у таблиці 2.2 показують, що населення міста наразі
також страждає такими хворобами.
Таблиця 2.2 – Показники захворювання мешканців м. Черкаси у 2018 році,
за даними поліклініки №3
Дорослі ( 18 років і старше) Працездатні
Найменування Зареєстр Перебув ЗареєстрУ тому На 10 У тому
хвороб овано ають на овано На 10 тис. числі тис. числі
захворю диспанс захворю
населення вперше населення вперше в
вань ерному вань
в житті житті
всього обліку усього
Усі хвороби 60748,0 9302,9 20953,0 18113,0 26757,0 5570,9 14279,0
З них:
402,0 61,6 117,0 289,0 185,0 38,6 69,0
- хвороби крові
- хвороби
ендокринної системи:
порушення обміну 3987,0 610,6 306, 3568,0 1180,0 17,3 1085,0
речовин, розлади
системи харчування
- хвороби нервової
1136,0 173,8 305,0 286,0 902,0 187,8 236,0
системи
- хвороби ока та
5417,0 829,6 1192,0 2078,0 432,6 143,7 116,0
придаткового апарату
- з них
680,0 104,3 639,0 2,00 359,0 74,7 354,0
кон’юнктивіти
Тобто, для міста Черкаси також характерні такі ознаки захворювань, а із
60748,0 хворих вперше захворіли 20953,0 осіб. До того ж страждають люди, в
основному, працездатного віку, адже забруднене повітря значно знижує їх
імунітет, тому зустрічаються хвороби ендокринної системи – 3987,0 осіб та
нервової системи –1136,0 осіб із загостреннями різного ступеня.
Атмосферні полютанти впливають на органи дихання, сприяючи
виникненню респіраторних захворювань, катарів верхніх дихальних шляхів,
ларингіту, ларинготрахеїту, фарингіту, бронхіту, пневмонії. Характер таких
28
захворювань теж ми спостерігаємо, аналізуючи останні дані поліклініки, таблиця
2.3.
Таблиця 2.3 – Характер захворювань органів дихання мешканців міста
Черкаси
Дорослі ( 18 років і старше) Працездатні
Найменування Зареєстр Перебув ЗареєстрУ тому На 10 У тому
хвороб овано ають на овано На 10 тис. числі тис. числі
захворю диспанс захворю
населення вперше населення вперше в
вань ерному вань
в житті житті
всього обліку усього
Усі хвороби 60748 9302,9 20953 18113 26757 5570,9 14279
З них:
- хвороби органів 11073,0 1696,7 9936,0 948,0 8322,0 1732,7 777,0
дихання:
- гострий фарингіт та
1031,0 157,9 1031,0 - 773,0 160,9 -
гострий тонзиліт
- гострий ларингіт
791,0 121,1 791,0 - 624,0 129,9 -
та трахеїт
- пневмонії 198,0 30,3 198,0 108,0 116,0 24,2 100,0
- алергічний риніт 236,0 30,3 198,0 108,0 195,0 40,6 152,0
- хронічний риніт,
229,0 35,1 41,0 43,0 116,0 24,2 23,0
назофарингіт, фарингіт
- хронічні хвороби
мигдалин та 148,0 22,7 23,0 77,0 124,0 25,8 70,0
аденоїдів
- хронічний ларингіт,
15,0 2,3 3,0 0,5 15,0 0,2 4,0
ларинготрахеїт
- бронхіт хронічний 298,0 45,5 12,0 18,0 158,0 32,9 155,0
- інші хронічні
обструктивні хвороби 114,0 17,5 2,0 107,0 38,0 7,9 37,0
легень
- бронхіальна астма 298,0 45,6 12,0 278,0 158,0 32,9 155,0
Таблиця підтверджує наявність хвороб органів дихання, якими страждають
люди, що здебільшого працюють: зареєстровано – 11073,0 усіх випадків, а з низ –
8322,0 хворі працездатного віку. Хочемо також звернути увагу на значні
показники первинного захворювання: зафіксовано 9936,0 усіх хворих, серед
працюючих осіб – 777,0. Із зареєстрованих 2159,0 осіб – діти старше 18 років.
Можемо сказати, що накопичені газоподібні забруднення в атмосфері
(рисунок 2.5) посилюють розвиток серцево-судинних та інші захворювань, а
також можуть зумовити виникнення віддалених наслідків, а саме: мутагенну,
29
канцерогенну, гонадотоксичну, тератогенну, алергенну, ембріотоксичну й
атеросклеротичну дію.
Рисунок 2.5 – Поширення газо-димових забруднень у повітрі
Приведені на рисунку 2.5 дії є причиною утворення різноманітних смогів,
особливо у літній період часу у безвітряну погоду, що якраз і характерно для
міста Черкаси. Фотохімічний туман, що утворюється в повітрі, призводить до
сльозотечі, різі в очах, сухого кашлю, нудоти, головного болю, стискання в
грудях, задишки, загальної слабкості.
Він також є причиною розладу функцій органів дихання, що може
завершитися утворенням злоякісних пухлин. Систематичне дихання
накопиченими фотооксидантами стає причиною зменшення маси тіла, порушує
активність ферментів у крові і знижує насиченість киснем, сприяє зменшенню
вітамінного балансу, та також призводить до патологічних змін у внутрішніх
органах і центральній нервовій системі [25].
2.4 Аналіз динаміки захворювання мешканців міста Черкаси
30
2.4 Дослідження рівнів та динаміки захворювання населення міста
2.4.1 Динаміка загального захворювання за останні роки
Проводячи аналіз токсичних домішок, які фіксуються в атмосфері міста
Черкаси, було зазначено значне підвищення вмісту формальдегіду, оксидів
вуглецю та метаю, причиною утворення яких є викидні гази автотранспорту, що
вплинули на підвищення загального рівня захворювання в місті, рисунок 2.6.
14000 2017 р.
12000 2018 р.
10000
8000
6000
4000
2000
0
Всього Органів хвороби хвороби ока та
дихання нервової придаткового
системи апарату
Рисунок 2.6 – Динаміка загального рівня захворювання на 10 тис. населення
Як зазначає рисунок 2.6, на фоні зниження загального рівня захворювання
населення в районі розміщення поліклініки №3 на 25%, відбувається підвищення
рівня захворюваності органів дихання на 16% та захворювань нервової системи
на 2,0%. Це може бути наслідком накопичення вуглеводневих сполук та
альдегідів які за характером впливу на організм людини справляють
подразнювальну та канцерогенну дію. Внаслідок чого, зокрема, впливають на
центральну нервову систему, викликають подразнення слизових оболонок очей і
31
дихальних шляхів, а при підвищенні концентрації – викликають головний біль,
слабкість, втрату апетиту, безсоння.
2.4.2 Аналіз динаміки розвитку захворювань хвороб органів дихання у
мешканців району «Хімселище»
За показниками 2017 року Черкаська міська поліклініка №3 територіально
мала 33 дільниці і мала змогу обслуговувати населення міста у кількості 64,64
тисяч осіб. У її складі було також 7 дільниць, розташованих у мікрорайоні
«Хімселеще», які обслуговували 13706 осіб. З кінця 2018 початку 2019 років,
внаслідок реформування системи охорони здоров’я, кількість дільниць
зменшується до 27, а кількість населення, що підписали договори на
обслуговування вже становить 10,0 тис. осіб.
Високий рівень забруднення атмосферного повітря визначеного району, що
підтверджено попередніми дослідженнями, виступає основним чинником у
підвищенні рівня захворювання органів дихання серед населення району за
відповідними категоріями, рисунок 2.6.
2000
2017 р.
2018 р.
1000
0
Рисунок 2.7 – Динаміка рівнів захворювання органів дихання мешканців
мікорайону «Хімселище»
32
Рисунок показує, на фоні зростання загального рівня хвороб, підвищення
захворювань гострим фарінгітом та ларінгітом, бронхітом і бронхіальної астми.
Показники пневмоній, та інших хронічних захворюваннь системи дихання
залишаються на рівні 2017 року.
Зниження загального імунітету населення може вплинути і на загальні
показники рівня народжуваності дитячого населення району, поступове старіння
мешканців та збільшення смертності. А це вже – негативні тенденцій зміни
показників природного приросту та відтворення населення.
2.4.3 Порівняльний аналіз рівнів захворювання мешканців промислового
мікрорайону та прилеглих мікрорайонів
Для порівняльного аналізу рівня захворюваності серед населення, що
проживає в екологічно несприятливих умовах та на відносно чистих територіях
міста використовувались щорічні статистичні звіти щодо рівня та структури
захворювання, які готуються лікувально-профілактичними закладами, зокрема
Черкаською міською поліклінікою №2 і дільниці з такою ж чисельністю
населення, але які є відносно екологічно чисті.
До уваги брали первинну захворюваність, яка в першу чергу відображає
реакцію людського організму на несприятливі зовнішні чинники, в тому числі і на
забрудненість довкілля. Досліджувалась захворюваність органів дихання та рівень
хвороб дихальної системи.
Поширеність простудних захворювань серед населення району Хімселища
майже вдвічі більше, ніж у населення прилеглих районів
Аналіз показав, що поширеність кількості простудних захворювань серед
населення мікрорайону «Хімселище» на багато більша, ніж у населення
прилеглих районів, рисунок 2.8.
33
Рисунок 2.8 – Порівняльна динаміка захворювання населення районів м. Черкаси
Порівняльний аналіз динаміки рівня захворюваності дихальної системи
серед населення, що проживає в районі Хімселища і відносно чистих районах
міста показує відмінності більш як на 43 %. Підвищена концентрація оксидів
азоту, вуглецю, сірчистого ангідриду, що постійно фіксується в повітрі внаслідок
діяльності промислових підприємств, роза вітрів яких спрямована у бік житлових
масивів мікрорайону Хімселища, і є причиною загострення захворювань, які
пов`язані із подразненням слизової оболонки дихальних шляхів. У багатьох
людей, які проживають у цьому районі, також спостерігається подразненням
бронхів і легень та погіршення стану здоров'я, що прогресує з ростом
забруднення.
Відомо, що реакція організму на негативні чинники довкілля залежить від
індивідуальних особливостей: віку, статі, стану здоров’я. Як правило, найбільш
вразливими є діти, люди похилого віку та хворі особи. Більшість хронічних
захворювань функціональних систем людського організму можуть мати
34
множинну етіологію, т. т. бронхіт може виникнути внаслідок інфекційних
чинників, простуди, куріння, алергії, в тому числі і тривалого впливу
забрудненого повітря [26].
Порівняльна динаміка чисельності первинно хворих за хворобами
дихальної системи серед населення досліджуваних районів міста за статтю
приведена на рисунку 2.9.
осіб
2000
1500
1000
500
0
Чоловіки
Жінки
Чоловіки
Мікрорайон «Хімселище» Жінки
Прилеглі мікрорайони
Рисунок 2.9 – Порівняльна характеристика рівня захворювання органів дихання
мешканців забруднених і чистих мікрорайонів
Рисунок засвідчує, що в обох мікрорайонах частіше хворіють особи жіночої
статі. Причиною цього може бути значний відсоток зайнятого жіночого населення
у сфері обслуговування та освітніх закладах, що несе у собі ризики контактних
захворювань, але чисельність хвороб чоловіків і жінок значно нижча у відносно
чистих мікрорайонах міста. Це вказує на те, що наявність підвищеного рівня
забруднення впливає не характер проходження періоду захворювань та сприяє їх
збільшенню.
35
Аналіз вікової структури хворих по захворюванням дихальної системи
показує, що найбільше хворіють особи працездатного віку від 21 до 50 років,
після них піддаються хворобі особи молодого віку – до 20 років, і найменше
хворіють на простудні захворювання люди пенсійного віку від 51 року і старше.
Це пояснюється тим, що люди, які працюють, найчастіше знаходяться в місцях
масового накопичення людей, а так як простудні захворювання передаються
повітряно – крапельним шляхом, виникає найбільша вірогідність захворіти саме
серед цієї вікової категорії, рисунок 2.10.
Жінки
1000
Чоловіки
800
600
400
200
0
До 20 р.
21-30 р.
31-40 р.
41-50 р.
51-60 р.
61 р. і старше
Рисунок 2.10 – Вікові категорії осіб хворих на простудні захворювання в
мікрорайоні «Хімселище»
Аналізуючи рисунок 2.10 можна зазначити, що найбільші показники
захворюваності серед жінок у вікової категорії 31-40 р., у чоловіків – 41-50 р. Як
бачимо, жінки хворіють частіше за винятком вікової категорії – 61 р. і старше.
Можливо це пояснюється довшим віком життя жінок, а період вище 60 років для
чоловіків – вважається віком середньої тривалості життя в Україні. Крім цього
36
серед причин виникнення захворювання слід вважати не тільки несприятливий
стан навколишнього природного середовища, а і погіршення соціально-
економічного стану, або ж несвоєчасне звернення до лікаря та виникнення
ускладнень. Адже жінки більше дбають про своє здоров’я і частіше звертаються
до лікарів.
Таким чином аналіз первинної захворюваності населення за окремим класам
хвороб дає можливість, разом з екологічною оцінкою територій мешкання
населення, обґрунтовувати роль техногенного навантаження у поширенні хвороб
та провести медико-екологічне районування територій з урахуванням
особливостей присутніх токсикантів.
37
ВИСНОВОК
Соціально-економічні негаразди, що спостерігаються останнім часом у
нашій країні, призвели до зниження рівня і якості життя населення та погіршення
стану його здоров’я. Серед факторів, що зумовлюють негативні тенденції у стані
здоров’я населення, варто виділити постійне погіршення екологічної ситуації,
бідність, спосіб життя та побуту, неякісне та незбалансоване харчування,
зловживання алкоголем, поширення наркоманії, тютюнопаління тощо.
Довготривале забруднення повітря відбивається також на генетичному рівні
людини. Це призводить до зниження народжуваності, народження недоношених
або ослаблених дітей, до їх розумової та фізичної відсталості тощо. Генетичні
наслідки атмосферного забруднення будуть проявлятися ще багато десятиліть.
Постійне перебування в умовах забрудненого повітря Промислового району
(або району Хімселище) міста провокує серед населення, що проживає на цій
території підвищення рівня захворюваності органів дихання майже на 40% в
порівнянні з населенням з відносно екологічно чистих районів. Постійно в повітрі
району Хімселище спостерігається підвищена концентрація оксидів азоту,
вуглецю, сірчистого ангідриду внаслідок діяльності промислових підприємств
району, роза вітрів яких спрямована в бік житлових будівель Це є причиною
загострення захворювань, що пов`язані із подразненням слизової оболонки
дихальних шляхів, подразненням бронхів та легень у багатьох людей, які
проживають в районі Хімселище.
Таким чином аналіз первинної захворюваності населення за окремим класам
хвороб дає можливість разом з оцінкою несприятливих факторів середовища
обґрунтовувати умови екологічної безпеки територій з урахуванням особливостей
їх техногенного навантаження, охарактеризувати ефективність напрямків
розвитку території, встановити еколого-оптимальні нормативи якості довкілля та
здоров’я населення, визначити пріоритети при прийнятті вірних управлінських
рішень.
38
Матеріали роботи пройшли апробацію в рамках Днів Студентської науки
ЧДТУ 2020. А також на XVI Всеукраїнській науковій on-line конференції
здобувачів вищої освіти і молодих учених з міжнародною участю "Сучасні
проблеми екології" м. Житомир, Житомирська політехніка.
39
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. База даних «Здоров’я для всіх. Україна» : Офіційний сайт Центру
медичної статистики МОЗ України [електронний ресурс] – режим доступу:
http://medstat.gov.ua/ukr/news.html?id=203
2. Заключний звіт з науково-дослідної роботи «Проведення аналізу стану
реалізації регіональної екологічної політики» [Електронний ресурс]. – Режим
доступу:http://www.menr.gov.ua/docs/activitycopolit/NDR%20regionalna%20politika
%202013.doc.
3. Тарасова В.В. Екологічна статистика. Підручник. / В.В. Тарасова. – К.:
Центр учбової літератури, 2008. – 392 с.
4. Мезенцева Н.І., Батиченко С.П., Мезенцев К.В. Захворюваність і здоров’я
населення в Україні: суспільно-географічний вимір: Монографія. – К.: ДП «Прінт
Сервіс», 2018. – 136 с.
5. Батиченко С. П. Суспільно-географічні аспекти захворюваності населення
регіонів України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук: спец.
11.00.02 – економічна та соціальна географія. – К., 2014. – 20 с.
6. Бондаренко Е. Л. Картографічне моделювання стану та розвитку
інфекційної захворюваності населення України: автореф. дис. на здобуття наук.
ступеня канд.геогр. наук: спец. 11.00.12 – географічна картографія. – К., 1997. –
18 с.
7. Бюлетень національного канцер-реєстру України №18 «Рак в Україні,
2015- 2016: захворюваність, смертність, показники діяльності онкологічної
служби» / За ред. О. О. Колеснік. – К.: Національний інститут раку, 2017. – 110 с.
8. Гуцуляк В., Муха К. Історія розвитку та сучасний стан медико-
географічних досліджень // Вісник Львівського університету. Серія географія. –
Львів, 2009. – Вип. 36. – С. 115-121.
9. Гуцуляк В. М. Медична географія: Екологічний аспект: навчальний
посібник. – Чернівці : Рута, 2008. – 132 с.
40
10. Мезенцева Н. І., Батиченко С. П. Суспільно-географічне дослідження
захворюваності населення: теоретичні та методичні основи // Економічна та
соціальна. – 2012. – Вип. 2(65). – С. 45-52.
11. Статистичний бюлетень «Заклади охорони здоров’я та захворюваність
населення України у 2015 році» / Від. за вип. О. О. Кармазіна. – К.: Державна
служба статистики України, 2016. – 92 с.
12. Щорічна доповідь про стан здоров’я населення, санітарно-епідемічну
ситуацію та результати діяльності системи охорони здоров’я України. 2015 рік / а
ред. В. В. Шафранського. – К.: МОЗ України, 2016. – 452 с.
13. Ю.Ю. Габорець, О.О. Дудіна Динаміка захворюваності дитячого
населення України в регіональному аспекті та поширеності між ними хвороб.
Електронний ресурс: file:///C:/Users/alex3/Downloads/Uzn_2017_4_5.pdf
14. Щорічна доповідь про стан здоров’я населення, санітарно-епідемічну
ситуацію та результати діяльності системи охорони здоров’я України. 2015 р. / за
ред. В. В. Шафранського; МОЗ України, ДУ «УІСД МОЗ України». – Київ, 2016. –
452 с.
15. Закон України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної
політики України на період до 2020 року» від 21.12.2010 р. № 2818-VI
[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2818-
17.
16. Глобальна конференція із забруднення повітря і здоров’я розпочалася у
женеві. – [ Електронний ресурс ]. – Режим доступу::
https://phc.org.ua/news/globalna-konferenciya-iz-zabrudnennya-povitrya-i-zdorovya-
rozpochalasya-u-zhenevi
17. Екологія міста: як життя в суцільному «чаді» позначається на здоров’ї. –
[ Електронний ресурс ]. – Режим доступу: https://brovary.net.ua/ekologiya-mista-
yak-zhyttya-v-sutsilnomu-chadi-poznachayetsya-na-zdorov-yi/
18. Заключний звіт з науково-дослідної роботи «Проведення аналізу стану
реалізації регіональної екологічної політики». – [Електронний ресурс]. – Режим
41
доступу:http://www.menr.gov.ua/docs/activitycopolit/NDR%20regionalna%20politika
%202013.doc.
19. Екологія. Вплив атмосфери на організм людини. – [ Електронний
ресурс ]. – Режим доступу: http://healthy-society.com.ua
//index.php?option=com_content&view=article&id=407:2011-08-03-04-39-
16&catid=35:2011-04-19-08-30-36&It
20. Горова А.І. Методологічні аспекти оцінки генетичних наслідків
техногенезу / А.І. Горова // Зб. Наук. праць «Екологія та природокористування»,
2001, Вип . 3. – С.143-152
21. Довкілля України за 2019 рік. Статистичний збірник. Державна служба
статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http
//www.ukrstat.gov.ua/.
22. Довкілля Черкащини за 2018: Статистичний збірник. – Черкаси:
Головне управління статистики у Черкаській області, 2019. – 128 с.
23. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища
у Черкаській області. – Черкаси: Черкаська ОДА, 2019. – 234 с.
24. Білик Л. І. Оцінка ризику для розвитку захворювань дихальної системи
дитячого населення м. Черкаси внаслідок забруднення атмосферного повітря / Л.
І. Білик, Н. В. Загоруйко, Ю. Г. Бондаренко // Міжрегіональна науково-
практична кон-ференція «Еколого-економічні, правові та соці-альні аспекти
охорони навколишнього середо-вища», 23-24 травня 2007 року, м. Полтава, 2008.-
С. 45-47.
25. Як брудне повітря повільно змінює наш організм. – [ Електронний
ресурс ]. – Режим доступу:https://www.bbc.com/ukrainian/vert-fut-38656911.
26. Присяжнюк В.Е. Гігієнічні проблеми охорони атмосферного повітря в
Україні та шляхи їх вирішення / В.Е. Присяжнюк, В.М. Даценко, О.П. Федоришин
// Гігієнічна наука та практика на рубежі століть: Матеріали XIV з'їзду гігієністів
України, Дніпропетровськ, 19-21 травня 2004 р. –Дніпропетровськ. – 2004. – Т.І. –
С.85-88.
42
Д О Д А Т К И
43
Додаток А
АПРОБАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ РОБОТИ
1. Жицька Л.І. Оцінка впливу атмосферних забруднень на здоровя
населення м. Чекаси / Л.І. Жицька, О.С. Болтян // Тези XVI Всеукраїнської
наукової on-line конференції здобувачів вищої освіти і молодих учених з
міжнародною участю "Сучасні проблеми екології" м. Житомир, 10 квітня 2020
року. – Житомир: Житомирська політехніка, 2020. – С. 84 - 85.
2. Болтян О.С.Дослідження впливу атмосферних полютантів на здоровя
населення промислового району м. Черкаси / О.С. Болтян, Л.І. Жицька // Збірник
тез доповідей студентів науково-практичної конференції ЧДТУ, 27-30 квітня 2020
р. – Черкаси: ЧДТУ. – С.221.