1. Repository at ChSTU
  2. Випускні кваліфікаційні роботи
  3. Бакалавр
  4. 101 Екологія (Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природо-користування)
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/1230
Title: Екологічні аспекти раціонального поводження з відходами, що містять вторинну сировину в Черкаській області
Authors: Ящук, Людмила Борисівна
Дегтярьов, Денис Олександрович
Keywords: ВТОРИННА СИРОВИНА;ДОВКІЛЛЯ;РОЗДІЛЬНЕ ЗБИРАННЯ;ТВЕРДІ ПОБУТОВІ ВІДХОДИ;СМІТТЄПРИЙМАЛЬНІ МАЙДАНЧИКИ
Issue Date: 2020
Abstract: Дегтярьов Д.О. Екологічні аспекти раціонального поводження з відходами, що містять вторинну сировину в Черкаській області Випускна кваліфікаційна робота бакалавра: 49 с., 15 рисунків, 9 таблиць, 21 джерело, мультимедійна презентація. Мета роботи: розглянути екологічні аспекти раціонального поводження з відходами, що містять вторинну сировину. Завдання роботи: розглянути існуючі системи роздільного збирання відходів в Україні, визначити екологічні аспекти раціонального поводження з відходами, що містять вторинну сировину в Черкаській області, розробити пропозиції щодо покращення ситуації з твердими побутовими відходами. Об’єкт дослідження: тверді побутові відходи. У роботі розглянуто питання сучасного стан роздільного збирання твердих побутових відходів в Україні та в м. Черкаси; проаналізовано правильне облаштовування сміттєприймальних майданчиків; висвітлено закордонний досвід у питання вирішенні ТПВ; розроблено рекомендації щодо поводження з небезпечними відходами.
URI: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/1230
Appears in Collections:101 Екологія (Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природо-користування)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
дегтярьов ост.pdf
  Restricted Access		1.05 MBAdobe PDFView/Open Request a copy
Show full item record


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text 
1 
 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 
 
Будівельний факультет 
 
 
Кафедра екології 
 
 
 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
до випускної кваліфікаційної роботи 
_________________бакалавра_________________ 
 
на тему ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РАЦІОНАЛЬНОГО ПОВОДЖЕННЯ З 
ВІДХОДАМИ, ЩО МІСТЯТЬ ВТОРИННУ СИРОВИНУ В ЧЕРКАСЬКІЙ 
ОБЛАСТІ 
 
 
 
 
Виконав: студент 4 курсу, групи _ЕК-63 
спеціальності 101 «Екологія»          ____ 
(шифр і назва спеціальності) 
_Дегтярьов Д.О.___________________ 
 (прізвище та ініціали) 
Керівник _Ящук Л.Б._______________ 
                     (прізвище та ініціали) 
Рецензент _Лут О.А. _______________ 
                     (прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
 
Черкаси – 2020 рік 
2 
 
ЗМІСТ 
 
Вступ 3 
1. Аналітичний огляд літератури 5 
1.1  Проблема накопичення твердих побутових відходів в Україні 5 
1.2  Основні вимоги та законодавча база поводження з відходами, що 10 
містять цінні компоненти  
1.3 Сучасний стан та перспективи запровадження роздільного 11 
збирання відходів в Україні 
1.4. Міжнародний досвід у вирішенні питання раціонального 16 
поводження з відходами.  
2. Екологічні аспекти раціонального поводження з відходами, що містять 21 
вторинну сировину в Черкаській області 
2.1 Існуючі підходи роздільного збирання відходів в Черкаській 21 
області та Україні 
    2.2 Раціональне поводження з ресурсоцінними відходами в області   24 
          та м. Черкаси 
2.2.1 Промислові відходи (обсяги, законодавстово, переробка як 24 
отримання прибутку) 
2.2.2 Побутові відходи (здача, карта пунктів, вартість, мотивація 28 
людей) 
2.3 Поводження з небезпечними відходами   36 
2.4 Пропозиції щодо покращення ситуації  40 
Висновки 43 
Перелік посилань 45 
Додатки 48 
 
 
3 
 
ВСТУП 
 
Практично всі ресурси піддані індустріальній переробці, з часом стають 
відходами і знову повертаються в природне середовище. Нині сміттярі збирають і 
вивозять на полігони колосальну масу сировини, яка втрачає в результаті 
змішування споживчу вартість. Навколо населених пунктів поступово 
накопичується техногенний пояс відходів. Нарощувати або хоча б підтримувати 
видобуток первинної сировини на досягнутому рівні стає все дорожче. Ситуація 
погіршується, чим краще суспільство хоче жити і більше споживає, тим більший 
негативний вплив на навколишнє середовище роблять відходи життєдіяльності, 
гірша екологічна ситуація і якість життя.  
Основа і суттєва відмінність нового технологічного укладу повинні полягати 
в тому, щоб завдання ефективного поводження ресурсів став загальним, а основна 
маса відходів виробництва і споживання стала предметом турботи переважно 
заготівельних, а не збиральних компаній. Виробник розраховує термін життя 
товару, виходячи з перспективи його ефективної утилізації, а не закінчення 
користування набувачем. У зв'язку з цим потрібна модернізація виробничих 
потужностей і створення індустрії утилізації. 
Організація циркуляції ресурсів, витягнутих з природного середовища – 
основа подальшого стійкого розвитку в Черкаській області і підтримки 
сприятливого для людської культури стану екологічної обстановки. Оптимальним 
способом знешкодження твердих побутових відходів є забезпечення 
багаторазового їх повторного використання в якості ресурсів. Найкраща стратегія: 
стимулювання виробництва продукції, придатної після терміну споживання до 
утилізації; введення потужностей, що забезпечують збереження ресурсів та енергії; 
стимулювання споживання вторинної сировини. 
Зараз в Україні немає достатньо повної, достовірної та об'єктивної інформації 
щодо видів відходів та обсягів їх утворення, накопичення і руху, а також потреби в 
них у зв'язку з можливістю використовувати в якості вторинної сировини. 
4 
 
Залишаються фрагментарними відомості про умови збору, зберігання, 
знешкодження, суттєвого обсягу комунальних відходів житлових будинків не 
муніципального фонду, приватного сектора, лікарень, готелів, поліклінік, 
гуртожитків, шкіл, ресторанів, театрів, кіно, торгівлі, вокзальних комплексів, 
ательє, ринків, сотень тисяч юридичних осіб та індивідуальних підприємців. 
Офіційні дані є лише за обсягами сміття муніципального житлового фонду та ряду 
підприємств.  
В м. Черкаси зараз назріла необхідність в перегляді існуючого поводження з 
твердими побутовими відходами. Проблеми з полігонати, не допрацьовані 
нормативно-правові акти з поводження з ТПВ, тому відсутня налагоджена система 
по збору та переробці вторинних ресурсів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
5 
 
1 АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 
 
1.1  Проблема накопичення твердих побутових відходів в Україні 
 
Поступово накопичуючись, відходи перетворюються на велику проблему. 
Однак найбільш важливим для зниження виходу відходів є зміна культури 
споживання. Якщо не переломити ці дві тенденції, кардинально вирішити 
проблему скорочення обсягу побутового сміття не вдасться. 
У світовій практиці стратегія зменшення кількості ТПВ, які направляються 
на об'єкти санітарної очистки міста, базується на реалізації програм 
ресурсозбереження. Ці програми передбачають використання методів сортування 
для виділення з частини ТПВ цінних компонентів до їх складування на полігоні або 
знешкодження на спеціальних заводах. При цьому може передбачатися виділення 
з ТПВ не тільки цінних, але і небезпечних компонентів (для поліпшення 
характеристик відходів, які направляються на поховання та знешкодження). 
Утилізація побутових і промислових відходів в даний час є однією з найбільш 
гострих проблем сучасних міст. Традиційне рішення проблеми відходів вивезення 
їх на звалища, вже довело свою неефективність і небезпеку. Звалища створюють 
надмірне навантаження на навколишнє середовище і є безпосередніми 
винуватцями деградації грунтів, забруднення ґрунтових вод і викидів в атмосферу 
небезпечних речовин і парникових газів.  
На міських звалищах навіть середнього міста щорічно накопичуються сотні 
тисяч тонн ТПВ. Розкладаючись, вони можуть отруюювати підземні води, грунт, 
повітря і перетворюються в серйозну небезпеку та проблему для навколишнього 
середовища і людини. 
У всьому світі переробка і утилізація побутових відходів стають все більш 
актуальною проблемою. Відомо, що в Україні станом на 2019 рік утворилось майже 
53 млн. м3 побутових відходів, або приблизно 10 млн тонн, які захороняють на 
6 
 
шести тисячах сміттєзвалищ і полігонів що мають загальною площю майже 9 тис. 
Га [1].  
Приблизно 78% населення України користуються полугами з вивезення 
відходів. Найгірший показник з вивезення побутових відходів наразі у Волинській 
області – 64% та у Луганській області – 62,9%.  
За рахунок впровадженню у 1462 населеному пункті роздільного збирання 
побутових відходів, сміттєспалювального заводу, трьох сміттєспалювальних 
установок та роботі 34 сміттєсортувальних ліній утилізовано та перероблено 
приблизно 6,1% побутових відходів, з яких: 2% спалено, та лише 4,1% побутових 
відходів було відправлено на заготівельні пункти для переробки на вторинну 
сировину. 
У 2018 році більше всього відходів збирається і перевозиться у Північному 
(2,2 млн.т), Центральному (близько 2 млн.т), а менший показник – у Західному 
регіоні – 1,46 млн.т, що й було показано на рисунку 1.1 [2].  
 
 
Рисунок 1.1 – Обсяги збирання ТПВ за регіонами, 2018 рік (тис.т) 
 
Ця кількість ТПВ з кожним роком збільшується, і їх ліквідація і 
знешкодження в даний час стають складної екологічної, технічної та економічної 
проблемою міського комунального господарства. Особливо гостро стоїть ця 
проблема в містах з великою щільністю населення. 
На жаль, до сьогодні в Україні не проводилися систематичні дослідження 
структури ТПВ. 
7 
 
Джерелами статистичних даних можуть служити маленькі вивчення, які 
велися операторами ТПВ і належно асоціаціями в той або ж інший час в тих або ж 
інших ареалах. Їх підсумки значимо відрізняються між собою. Наприклад, 
проведеними в межах національного проекту «Чисте місто» зображено на рисунку 
1.2, більша частка в структурі ТПВ припадає на продукти харчування (понад 30% 
спільного об'єму) і відходи упаковки, в більшості своєву картон і папір. За 
відомостями Шостого державного сполучення України за завданнями конфігурації 
клімату, в структуру твердих побутових відходів входять харчові відходи – 35-50%,  
вторинні полімери – 9-13%, метали – 2%, текстиль – 4-6%,  макулатура – 10-15%, 
деревина – 1%,  скло – 8-10% і інші відходи – 10%. Розбіжності, швидше за все, 
пов'язані з обмеженим розміром вибірки. Крім того, цілком ймовірно, власне що 
частка органічних відходів не бува інтегрована в оцінки [3].  
 
 
Рисунок 1.2 – Структура ТПВ в Україні, % 
 
У періодичній пресі з'явилося досить багато статей в частині утилізації ТПВ, 
проте єдиної визначальною точки зору у використанні ТПВ до сих пір немає, що в 
значній мірі продовжує завдавати шкоди навколишньому середовищу. 
В даний час відомі наступні способи утилізації ТПВ: 
 складування відходів на полігонах; 
 комплексна сортування з утилізацією виділених компонентів; 
8 
 
 біотермічне компостування; 
 сміттєспалювання. 
Мета всіх цих способів єдина – знешкодити тверді побутові відходи, 
максимально утилізувати продукти знешкодження, ліквідувати існуючі і не 
допускати утворення нових звалищ побутових відходів, не допускати, щоб 
вторинні продукти знешкодження відходів наносили будь-якої шкоди 
навколишньому середовищу. 
Складування відходів передбачає наступні основні умови: 
 наявність ділянки з повним правом на водотривких грунтах; 
 розташування рівня грунтових вод нижче трьох метрів від поверхні землі; 
 забезпечення грунтом або інертними відходами для ізоляції побутових 
відходів; 
 наявність механізованих пристроїв для виконання робіт на полігоні. 
Однак перераховані умови, як правило, відсутні, тому полігон 
перетворюється в звичайну міське звалище побутового сміття, яке не слідує за 
вказаними вище умовами знешкодження відходів. Крім того в містах з мільйонним 
населенням, на звалища протягом року надходить більше 400 тис. т. твердих 
побутових відходів. Якщо прийняти середню висоту складування сміття в 10 м, то 
щорічна потрібна територія під звалища становитиме близько 20 га [4]. 
За кордоном звалищ і полігонів не надають серйозного значення, так як 
розглядають їх як тимчасові заходи до будівництва промпідприємства по їх 
переробці. Так, наприклад, в Японії звалища і полігони ліквідовані. Весь побутове 
сміття знешкоджується і утилізується на спеціалізованих підприємствах. В Україні 
тверде побутове сміття переважно складується на заміських звалищах. 
Вивіз відходів на організовані та неорганізовані полігони, а також стихійні 
звалища представляють собою епідеміологічну небезпеку. Звалище - це серйозне 
джерело забруднення навколишнього середовища. В глибині сміттєвої купи 
проходять процеси розкладання, в яких беруть участь анаеробні бактерії. Внаслідок 
подібного процесу виділяється токсичний біологічний газ, одним з компонентів 
9 
 
якого є метан. Відбувається глибинне зараження грунту, це повітря розноситься 
вітром на великі відстані, а якщо під звалищем знаходяться грунтові води, то вони 
практично отруюються отрутою. Таким чином, найближчі водойми токсичні і 
небезпечні для людини. А грунт непридатний для використання протягом 
декількох сотень років після закриття звалища. 
Збільшення площі звалища відбувається дуже швидкими темпами. 
Небезпечна епідеміологічна зона наближається до людських поселень. Вдихаємо 
повітря призводить до отруєння людини. Жителі сіл, які живуть поруч з подібними 
смітниками, часто скаржаться на погане самопочуття, у деяких від отруйних 
випарів розвиваються ракові пухлини [5]. 
Стихійні звалища несуть ще більшу небезпеку, так як розташовуються 
найчастіше біля житлових районів. Все може початися з невеликого пікніка, після 
якого забули прибрати відходи. А вже через кілька місяців подібне місце 
перетворюється на звалище. 
Найважливіше значення для вирішення багатьох проблем в сфері обігу з ТПВ 
має вдосконалення системи збору та сортування. З цією метою необхідне створення 
в містах мережі пунктів сміттєсортувальних станцій. Крім вирішення екологічних 
проблем сортування відходів на таких станціях досить рентабельна і швидко 
окупаєтьсяа навіть при тих цінах, які сьогодні існують на вторинну сировину.  
Наявність подібних станцій в містах дозволить рівномірно розподіляти потік 
ТПВ, оптимально використовувати сміттєвози, рівномірно завантажувати 
сміттєпереробні заводи. 
Налагодження системи збору та сортування ТПВ буде в значній міру сприяти 
як мінімізації негативних аспектів процесу поховання, спалювання і переробки 
відходів, так і суттєвого підвищення ефективності функціонування всієї сфери 
поводження з ТПВ. 
Для вирішення проблем, пов'язаних з похованням ТПВ, велике значення має 
організація постійного і систематичного екологічного контролю над складними 
10 
 
біохімічними процесами, що відбуваються як на діючих полігонах, так і на 
закритих до використання полігонів. 
 
1.2 Основні вимоги та законодавча база поводження з відходами, що містять 
цінні компоненти 
 
Проблема роботи з відходами є однією з ключових в екологічно 
законодавстві України. Це пов'язано з тим, що неправильне поводження з ними має 
Найбільші негативні наслідки для навколишнього середовища. Складність 
проблеми посилюється необхідністю виділення земельних ділянок для зберігання 
або утилізації відходів. 
До основних нормативно-правових документів у сфері поводження з 
відходами згідно статті 2 закону «Про відходи» належать: Закони України "Про 
охорону навколишнього природного середовища", "Про вилучення з обігу, 
переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та 
небезпечної продукції", "Про забезпечення санітарного та епідемічного 
благополуччя населення", "Про металобрухт", "Про житлово-комунальні послуги", 
та інших нормативно-правових актів [6]. 
У статті 3 закону «Про відходи» вказані основні завдання законодавства у 
сфері поводження з відходами. До таких, зокрема, належать: 
 визначення провідних засад державної політики в сфері поводження з 
відходами; 
 визначення провідних критерій і правил безпечного поводження з відходами, 
та системи заходів, пов'язаний з організаційно-економічним стимулюванням 
ресурсозбереження; 
 правове регулювання відносин по роботі в сфері поводження з відходами; 
 забезпечення малої кількості утворення відходів, розширення їх 
застосування в господарскій роботі, запобігання шкідливого впливу відходів 
на навколишнє середовище та здоров'я людини. 
11 
 
Вищезазначений перелік завдань є надто загальним і його вкрай складно 
назвати визначеним. Як відомо, закон є ефективним лише в тому разі коли наявний 
зворотній зв’язок у вигляді ефективного функціонування відповідних органів 
самоврядування. 
Основні вимоги щодо поводження з побутовими відходами статті 351 закону 
«Про відходи»: 
 Теплове оброблення ТПВ дозволяється лише тільки на спеціалізованих для 
цього підприємствах або об'єктах; 
 Спалювання побутових відходів допускається тільки на енергетичні цілі з 
метою одержання теплової або електричної енергії; 
 Захоронення побутових відходів допускається лише на спеціально 
обладнаних для цього полігонах і звалищах; 
 Забороняється  будівництво та експлуатація полігонів побутових відходів без 
обладнання системами захисту ґрунтових вод, вилучення та знешкодження 
біогазу. 
Поводження з ТПВ відходами проводиться в погодженні до державних 
стандартів і правил. 
 
1.3 Сучасний стан та перспективи запровадження роздільного збирання 
відходів в Україні 
 
З кожним роком кількість відходів збільшується, для їх утилізації 
виділяються величезні площі, які стають мінами уповільненої дії. Полігони ТПВ 
отруюють землю, грунтові води, неконтрольовані процеси, що відбуваються в їхніх 
надрах, загрожують перетворенням в справжню екологічну катастрофу. 
Вирішити цю проблему може роздільний збір сміття. Теоретично – це проста 
система, яка потребує від рядового споживача поділу сміття за типами: 
 картон; 
 небезпечні відходи – люмінесцентні лампи, батарейки; 
12 
 
 органічні відходи – харчові; 
 поліетилен – пластикові упаковки, пляшки; 
 відходи, а які не підлягають переробці; 
 скло; 
 папір. 
Під кожен тип відходів встановлюється контейнер з відповідною 
зображенням, які показано на рисунку 1.3. На другому етапі відбувається збір 
сміття спеціалізованими організаціями, які здійснюють його остаточне розділення. 
Третій етап – переробка відходів – перетворення їх в товари, наприклад, картон, 
знову стає коробками для іграшок і побутової техніки, а харчові відходи 
органічними добривами. Навіть використані автомобільні шини можна превратить 
в будівельний матеріал для доріг. Ця технологія активно використовується в 
Японії. 
 
 
Рисунок 1.3 – Приклад контейнерів для збіру та розділення сміття 
 
Але на практиці все набагато складніше, ніж в теорії і до раціонального 
вирішення проблеми побутових відходів ще дуже далеко. 
13 
 
Україна не може похвалитися налагодженою системою ефективної 
переробки сміття. Поки це тільки осередкові експерименти, які проводяться на базі 
окремих підприємств і міст, а також акції громадських організацій. 
Чому ж в Україні не вдається впровадити технологію роздільного збору 
сміття? Проблема в системному підході. Необхідна організація цілої галузі, де 
основну роль гратимуть сортувальні та переробні підприємства. Але для їх 
створення потрібні інвестиції і технології, що дозволяють виробляти з відходів 
продукцію, яка буде продаватися на ринку – окупати витрати на її виробництво, і 
приносити прибуток. Поки масових фінансових вливань в сферу переробки сміття 
немає, а окремі підприємства не здатні вирішити проблему в широкому її 
розумінні. 
За даними Мінрегіону, станом на 2018 рік роздільний збір ТПВ в України 
впроваджений у 1181 населеному пункті України. Так, у Західному регіоні 
охопленими є майже 37% населення, тоді як в Східному регіоні – лише 10,9%, данні 
за цими та інші регіонами надаво в рисунку 1.4.  
 
 
Рисунок 1.4 – Відсоток охоплення населення роздільним збиранням 
повутових відходів по регіонам, станом на 2018 рік, % 
 
У 2019 році в роздільне збирання ТПВ в Україні реалізується у 1462 
населених пунктах, це на 281 населений пункт більше ніж у 2018 році. Взагалі, 
кількість міст з охопленям роздільного збиранням ТПВ, збільшилась у Волинській 
14 
 
на 77, Вінницькій на 45,  Львівській на 44, Тернопільській на 42, Сумській  на 37,  
Донецькій на 32,  Рівненській на 32,  Харківській на 25, Полтавській на 13,  
Одеській на 11, Херсонській на 10, Кіровоградській на 8, Чернігівській на 5 
областях.  
Кількість населених пунктів, оповитих роздільним збиранням ТПВ у 2019 
році зменшилась в Закарпатській на 60, Івано-Франківській на 36, Київській на 16, 
Луганській на 2 областях. Найбільша частка населених пунктів, в яких реалізовано 
роздільне збирання ТПВ – в Закарпатській області 19,7%, на друге місце вийшла 
Тернопільська 18,7%, на третє – Харківська область 12,3%, на четвертому місці – 
Чернівецька 8,4%, Волинська 8,3%, Івано-Франківська область 8,1%. Вище описане 
подано в таблиці 1.1 [7]. 
 
Таблиця 1.1 – Частка населених пунктів, у яких впроваджено роздільне 
збирання твердих побутових відходів 
 Частка населених пунктів, у яких впроваджено 
 
роздільне збирання твердих побутових відходів, у 
 
Найменування регіону загальній кількості населених пунктів регіону, 
 
відсотків, %. 
2018 рік 2019 рік 
1 2 3 
Україна  4,1 5,1 
Вінницька 4,9 7,9 
Волинська 1,2 8,3 
Дніпропетровська 3,1 3,3 
Донецька 1,5 4,0 
Житомирська 1,2 1,2 
Закарпатська 29,6 19,7 
Запорізька 1,7 1,7 
 
15 
 
Продовження таблиці 1.1 
1 2 3 
Івано-Франківська 12,6 8,1 
Київська 3,6 2,2 
Кіровоградська 0,8 1,6 
Луганська 1,3 1,1 
Львівська 5,0 7,3 
Миколаївська 1,9 1,9 
Одеська 1,6 2,6 
Полтавська 1,2 2,0 
Рівненська 3,8 6,9 
Сумська 0,5 3,0 
Тернопільська 14,7 18,7 
Харківська 10,9 12,3 
Херсонська 2,4 3,9 
Хмельницька 1,0 1,2 
Черкаська 0,9 1,3 
Чернівецька 7,4 8,4 
Чернігівська 1,9 2,2 
 
Значною мірою раціональне вирішення питання утилізації відходів залежить 
від державної підтримки. Але і тут перспектив поки не передбачається. Все 
знаходиться на рівні короткострокових акцій, покликаних показати видимість 
роботи в цьому напрямку. Глибокою обробкою питання – підведенням 
законодавчої, податкової та інвестиційної бази поки влада всерйоз не займаються. 
Ще одним важливим фактором реалізації принципу збору відходів є 
людський фактор. На жаль, невеликий відсоток людей реально готові розділяти 
сміття на стадії його утворення. Сприяють цьому системи сміттєпроводів в 
16 
 
багатоповерхових будинках, які в значній мірі скорочують кількість жителів, 
готових виносити розсортовані відходи в контейнери. 
Можна припустити, що кардинальні заходи з боку уряду в частині 
оптимізації збору і утилізації відходів будуть прийняті, коли ситуація стане не 
просто критичною, а загрозливою. Тільки тоді будуть підключені фінансові та 
адміністративні важелі впливу. 
 
1.4. Міжнародний досвід у вирішенні питання раціонального поводження з 
відходами. 
 
Останнім часом екологічна проблема, пов'язана з обігом відходів, викликає 
все більше занепокоєння громадян розвинених країн. Будь-яка національна 
політика повинна бути спрямована на раціональне управління відходами. 
Попередження утворення відходів є найкращим варіантом забезпечення 
екологічної безпеки, а потім повторне використання, утилізація та рекуперація 
енергії. Останньому методу відповідає політична система держав в розвитку 
поновлюваних джерел енергії. 
Національні законодавства в країнах Європейського союзу гармоніюють з 
європейським екологічним правом і рекомендаціями Базельської конвенції. У 
таких країнах, як Німеччина, Швеція, Австрія, Данія, Бельгія, Нідерланди та інші 
виділяють три основоположних принципу рішення проблеми: 
 повторно використовувати і переробляти цінні компоненти відходів як 
вторинної сировини; 
 при неможливості або неефективності повторної переробки відходи 
необхідно використовувати як вторинні енергетичні ресурси; 
 коли вищеназвані способи неприйнятні, відходи можуть бути визначені для 
полігонного захоронення. 
В даний час вторинна індустрія в країнах Європи набирає значних обертів. 
17 
 
З цого видно, що країни, за останній час значно знизили частку захоронення 
ТПВ, досягли вни цього за допомогою поєднання повторного використання 
матеріалів разом з отриманням компосту, з термічним обробленням, що в більшості 
має на увазі використання енергії. 
У Німеччині діють понад 70 заводів по знешкодження комунальних відходів 
з отриманням теплової енергії і електроенергії [8]. 
В даний час у Великобританії функціонують 25 сміттєспалювальних заводів, 
та планується будівництво таких заводів на території Англії, Шотландії та в Уельсі. 
 
 
Рисунок 1.5 – завод «Marshwood» в Саутгемптон, Британія 
 
Завод «Marshwood» виробляє електроенергію при спалювання відходів, які 
не піддаються переробці, в обсязі до 165 000 тонн на рік (495 тонн в день). Завод 
був побудований в 2004 році на березі річки Тест на кордоні Саутгемптона і 
Маршвуд. Він знаходиться в промисловій зоні навпроти порту на відстані близько 
300 метрів від житлової забудови. Спалювання сміття відбувається з виробленням 
енергії з пара, а димові гази проходять очистку в скрубері і рукавних фільтрах – 
18 
 
схожа технологія використовується на всіх заводах компанії Veolia. Завод 
забезпечує електроенергією близько 22600 місцевих сімей [9]. 
Однак у зв'язку з розвитком такої ситуації деякі країни навіть стикаються з 
проблемою нестачі сміття для забезпечення термічних заводів. Так, Німеччина та 
Нідерланди змушені імпортувати відходи з інших країн Європи. 
Загальне зростання виробництва електроенергії в результаті спалювання 
муніципальних відходів в ЄС за останні десять років склав 140%. Щорічно 
виробництво енергії від спалювання відходів постійно збільшувалася. 
Близько половини енергії, виробленої при спалюванні побутових відходів, 
виходить з біоразлагающейся відходів. Спалювання як і раніше є основним засобом 
отримання відновлюваної енергії з побутових відходів. 
Але ситуація в різних розвинених країнах та регіонах відрізняється. 
Показники всіляких видів переробки ТПВ у світі зібрані в таблиці 1.2 окремо для 
Америки, Європи та тихоокеанських країн. 
Більшу кількість відходів генерується жителями Америки, не дивлячись на 
те що 60% відходів тут так і продовжують захоронювати на полігонах. В країнах 
Європи розвинено 38% рециклінгу і компостування відходів. Термічне оброблення 
відходів використовується в країнах Азії і Тихоокеанського регіону 
використовується 48% термічного оброблення відходів, а найкраще те що 90% 
відходів що спалюються, застосовуються для отримання енергії [10]. 
 
Таблиця 1.2 – Кількість та методи поводження з ТПВ у країнах світу 
 Північна та Європа, Японія, Півд.  
південна Туреччина та Корея, Всього 
Америка Ізраїль тихоокеанські 
країни 
1 2 3 4 5 
Кількість 291,5 263,9 85,3 640,7 
відходів, млн т 
Кількість     
відходів, 607 469 421 514 
кг/(люд·рік) 
19 
 
Продовження таблиці 1.2 
1 2 3 4 5 
Рециклінг, % 24 25 31 25 
Компостування, 8 13 0,3 9 
% 
Спалювання     
(без     
використання 0,1 3 4 2 
енергії), % 
Спалювання (з     
використанням 9 20 48 18 
енергії), % 
Захоронення, % 60 38 17 45 
 
На рахунок Швеції в спалюванні відходів. Шведська система зі спалювання 
сміття одна з найпрогресивніших у світі. На виході цього процесу виходить: тепло 
та електроенергія, і шкідливих викидів трохи, так як вимоги дуже високі. 
Використання сміття в формі пального, замість вуглеводневого палива – явний 
плюс. 
Багато муніципалітети Швеції, зрозуміли, що сміття це справа прибуткова, 
зробили ставку на сміттєві ТЕЦ, та в такому обсязі, що, свого, шведського сміття 
стало не вистачати, і виникла необхідність в його імпорті. Сьогодні шведські 
теплоенергетичні станції, де спалюється сміття, відчувають дефіцит сировини. 
Тому, в цю скандинавську країну ввозяться значні обсяги сміття з-за кордону. Після 
того, як в Швеції була введена заборона на складування не переробленого сміття, 
потужності станцій по спалюванню значно зросли і постійно будуються нові. У 
Швеції працює 32 теплових станцій сертифікованих під спалювання сміття в якості 
сировини. 
Можливості сміттє переробних заводів в Швеції значно вище, ніж кількість 
сміття, які викидають жителі країни. Тому для повного завантаження потужностей 
здійснюється імпорт твердих побутових відходів з інших країн Європи: головним 
чином з Норвегії. Обсяг імпорту сміття з цієї країни до Швеції становить близько 
800 тис тонн на рік. Всього по Швеції в рік спалюється близько 5.5 млн. тонн сміття.  
20 
 
Там спалюються відходи, що доставляються морським шляхом з 
Великобританії і Ірландії. Спалювання сміття прибутково. У Вестеросі, за 
попередніми оцінками, тепер клієнти компанії будуть платити за електроенергію 
на 35% менше звичайного. Сміттєспалювальна експансія спостерігається в комунах 
Лінчепінг, Упландс-Бру і Нюбре. У перспективі Швеція здатна стати країною-
переробником сміття загальноєвропейського значення.  
Для оптимізації маршруту сміттєвозів використовуються програмні 
комплекси з використанням електронних картографічних систем і навігаційних 
систем, які в автоматичному режимі встановлюють маршрути для кожної машини, 
а також дозволяють їх коригувати у реальному часі. Це дозволяє скорочувати час 
маршруту і пробіг сміттєвозів до мінімуму [11]. 
В основі двоетапного вивезення ТПВ лежить все той же транспортний 
питання. Проте, останнім часом до нього додалося ще одне важливе значення – 
рециклінг. Поєднання двоетапного вивезення відходів з їх сортуванням, дозволяє 
вирішувати кілька завдань одночасно: 
 скорочення витрат на вивезення ТПВ; 
 скорочення обсягу захоронювати відходів; 
 поліпшення умов праці персоналу та санітарного стану мусоросбоніков; 
 повернення в економіку вторинної сировини. 
Не можна не відзначити той факт, що в світі всіляко заохочується 
впровадження програм по роздільному збору муніципальних відходів.  
 
 
 
 
 
 
 
21 
 
2. Екологічні аспекти раціонального поводження з відходами, що містять 
вторинну сировину в Черкаській області 
 
2.1 Існуючі підходи роздільного збирання відходів в Черкаській області та 
Україні 
 
Практика показує, що роздільний збір відходів з їх подальшою переробкою є 
економічно найбільш обґрунтованим з усіх відомих стратегій щодо зменшення 
обсягів депонування ТПВ на полігонах. Роздільний збір вимагає найменших витрат 
бюджетних коштів у порівнянні з сортуванням, компостування та спалювання 
змішаних відходів.  
Головна мета роздільного збору – поділ всього обсягу ТПВ на три основні 
потоки: 
 сухі вторинні відходи, застосоані для промислової переробки (пластмаси, 
метали, макулатура, склобій і текстиль), складові 35-50% від загальної маси; 
 вологі біорозкладні відходи для компостування (кухонні, харчові, садові 
відходи) – 25-35%; 
 інші відходи що не є придатними до переродки. До них також відносяться і 
відходи, потенційно придатні для переробки, але для яких технології 
переробки в даному регіоні відсутні, наприклад одноразові підгузники або 
композитні упаковки [12].  
Однією з найбільш поширених помилок у вітчизняній практиці 
експериментів по селективного збору відходів є нехтування плануванням 
поводження з селективно зібраними відходами.  
Нерідко досліди починаються з установки різнокольорових контейнерів для 
різних фракцій без попередніх маркетингових досліджень ринків збуту вторинної 
сировини, підготовки бази для їх подальшого сортування, передпродажної 
підготовки і відправки споживачам. В результаті ці контейнери після заповнення 
22 
 
вивозяться одним сміттєвозом на поховання, що є найкращим способом провалити 
експеримент. 
В Укнаїні розроблемі чотири тенлогічні схеми роздільного збирання ТПВ, що 
показані на рисунку 2.1. 
 
 
Рисунок 2.1 – Технологічні схеми роздільного збирання ТПВ 
 
Зараз поширені шість видів контейнерів для збирання твердих побутових 
відхід: 
 вторинна сировина (блакитний колір) 
 полімери (жовтий колір) 
 скло (зелений колір) 
 папір (синій колір) 
 органічна складова (коричневий колір) 
 змішані відходи (сірий колір) 
Важливим єтапом є дотрімання кольорової гамми контейнерів.  
23 
 
Перша технологічна схема має два контейнери – для вторинної сировини та 
змішаних відходів. Ця схеха підходить для перевезення відходів зібраних в одному 
контейнері вторинної сировини на підприємства для переробки або сортування. 
Друга технологічна схема має вже три контейнери для змішаних відховід, 
паперу та полімерів. Також може використовуваться контейнер для скла, якщо він 
є необхідніший для території де викорустовується друга технологічна схема. 
Використовують ця схема тоді коли один з видів відходів не потребує додаткового 
оброблення та вивозиться на підприємство для переробки. Ця схема є типовою для 
більшості міст України, зокрема міста Черкаси. 
Третя технологічна схема має чотири контейнери для змішаних відховід, для 
роздільного збирання паперу, полімерів та одного певного виду відходів вторинної 
сировини. Ця схема пропонуєть як найдосконаліша (рисунок 2.2). 
 
 
Рисунок 2.2 – Технологічна схема три, яка пропонується як найдосконаліша 
. 
Четверта технологічна схема включає в себе п’ять контейнерів для 
роздільного збирання ТПВ. Це контейнери для скла, папіру, полімерів, змішаних 
відходів та контейнер для збирання органічної складової побутових відходів [13].  
Розділення здійснюється в окремі контейнери, розміщені на контейнерному 
майданчику, що дає змогу переробити більше сміття, що зменший негативний 
вплив на навколишнє середовище. 
24 
 
2.2 Раціональне поводження з ресурсоцінними відходами м. Черкаси 
 
2.2.1 Промислові відходи (обсяги, законодавстово, переробка) 
 
Промислові та побутові відходи відрізняються. Їх потрібно правильно 
утилізовуваи. Частіш за все вони належать до перших класів небезпеки, тому що 
вони призвозядть до знищенню всього живого. 
Теоретично вважається, що будь-які відходи, в тому числі і виробництва, 
може бути віддано на подальші корисні переробки, щоб отримати вторинну 
сировину для потреб промисловості. 
Однак вирішальним фактором при цьому є економічна доцільність подальшої 
переробки, і твердість відходів. 
Кожна з фракцій виробничих відходів збирається і утилізується окремо, 
відповідно до прийнятої для конкретної фракції технологією утилізації. 
Проте, збір всіх виробничих відходів, їх перевезення до місця утилізації та 
власне знищення здійснюються спеціалізованими організаціями, які мають 
ліцензію на здійснення зазначеного виду діяльності, і обов'язково регламентуються 
вимогами. 
Промислові відходи регулюються наступними нормативно-правовими 
базами: Закон "Про вилучення з обігу, переробку, утилізації, знищення або 
подальше використання неякісної та небезпечної продукції", Закон "Про 
перевезення небезпечних вантажів", "Порядок державної реєстрації та 
паспортизації відходів", "Порядок ведення Реєстру об’єктів утворення оброблення 
та утилізації відходів",  Санітарні вимоги представлені у державних санітарних 
правилах і нормах 2.2.7.029-99 "Гігієнічні вимоги щодо поводження з 
промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров’я 
населення" [14].  
25 
 
В Черкаській області утворилося 1333,2 тис. т промислових відходів, але 
лише 0,803 тис. т склали відходи першого, другого та третього класів небезпеки. А 
вже 99 % склали відходи четвертого клану. 
 В україні утворюється набагато більше промислових відходів, ніж 
утилізується, це показано на рисунку 2.3. 
 
 
Рисунок 2.3 – Поводження з промисловими відходами в Україні, млн. т. 
 
З рисунку видно що за 2018 рік було утворено 352,3 млн тонн промислових 
відходів, а утилізавали лише 103,6 млн тонн. І поки суттєвих змін  не очікується. 
Значна  кількість промислових відходів утворюються на підприємствах [15].   
 
В таблиці 2.1 надано  основні підприємста які накопичують промислові 
відходи. 
 
Таблиця 2 – Основні підприємста які накопичують промислові відходи 
Підприємство Клас небезпеки Кількість відходів, т 
1 2 3 
2016 рік 
ПАТ “Азот“, м. Черкаси,   
вул. Першотравнева, 72, 4 2324,834 
26 
 
Продовження таблиці 2.1 
1 2 3 
ПАТ “Черкаське   
хімволокно“, пр. Хіміків, 4 17274,465 
74, м. Черкаси, 00204033 
2017 рік 
ПАТ “Азот“, м. Черкаси,   
вул. Першотравнева, 72, 4 3122,9 
00203826 
ПАТ “Черкаське   
хімволокно“, пр. Хіміків, 4 16698,093 
74, м. Черкаси, 00204033  
2018 рік 
ПАТ “Азот“, м. Черкаси,   
вул. Першотравнева, 72, 4 3022,0 
ПАТ “Черкаське   
хімволокно“, пр. Хіміків, 4 11438,307 
74, м. Черкаси, 00204033  
 
На разі за даними статзвітності № 1-відходи та паспортів місць видалення 
відходів їх двоє – це ПАТ “Азот“, разташований в місті Черкаси та ПАТ “Черкаське 
хімволокно“. Якщо порівнювати 2017 та 2018 роки, то бачимо що в  ПАТ “Азот“ 
кількість відходів у 2018 році зменшилася на 100,9 тонн, а у ПАТ “Черкаське 
хімволокно“ на 5259,789 тонн [16].  
У нашій країні став починає розвиватися бізнес, пов'язаний з вивезенням, 
переробкою та утилізацією відходів. Ці підприємства будуть здійснюють спектр 
послуг з організації утилізації різного роду сміття. Такі як екологічний супровід 
процесу; очищення підприємств і технологічних ділянок; сортування сміття для 
переробки. 
27 
 
На рисунку 2.4 показано динаміка утворення промислових відходів за період 
з 2016 по 2018 рік. 
 
800
780
760
740
720
700
680
660
640
2016 2017 2018
 
Рисунок 2.4 – Динаміка утворення промислових відходів 
 
З рисунку 2 бачимо що динаміка йде вгору, в 2016 році кільсть промислових 
відходів становила 1219,157 тис. тонн, в 2017 році – 1258,6 тис. тонн, а вже в 2018 
– 1333,2 тис. тонн. Основним  промисловими відходами в області є послід 
пташиний, гній від худоби, залишки від очищення зерна та інші. 
 
800
780
760
740
720
700
680
660
640
2016 2017 2018
 
Рисунок 2.5 – Кількість утилізованих відходів  
 
На рисунку 2.5 зображена кільксть утилізованих відходів Черкаської області 
за останні роки, так в 2016 році було утилізовано 684,340 тис. тонн, в 2017 році – 
28 
 
767,378 тис тон, а в 2018 році – 787,404 тис. тонн. Та це всерівно залишаеться дуже 
малою кількість порівняно з уторенням цих відодів. А якщо звернути увагу на 
рисунки 2.4 і 2.5 то бачимо що ніяких суттєвих змін в утилізації не має. 
 Проблемою є те що в 2018 році не проводится знешнодження та роботи по 
вивозу небезпечних відходів, пестецидів, та іших, через відсутність 
спеціалізованих підприємств в Черкаській області які мають права на утилізацію. 
 
2.2.2 побутові відходи (здача, карта пунктів, вартість, мотивація людей) 
 
З 1 січня 2018 року в Україні Введено в дію норму Закону України «Про 
відходи», згідно з якою побутові відходи підлягають вторинній переробці. Українці 
повинні розділяти побутові відходи на папір, пластик, скло, метал, органіка, і 
викидати відходи в різні контейнери, встановлені біля будинку [6]. 
Збір вторинної сировини ведеться від різних джерел: витяг утильних фракцій 
на сміттєсортувальних комплексах, збір утильних фракцій на полігонах, прийом 
вторинних ресурсів від населення, прийом відходів організацій, що збираються за 
видами. 
В місті Черкаси в точках прийому паперової сировини здають макулатуру в 
основному населення. Підприємці здають коробки виготовлені з гофрокартону. Ще 
велика кількість макулатури здають друковані фабрики. 
Наразі в Черкасах приймають наступні види макулатури: 
 книги в м'якій і твердій палітурці; 
 чорно-білу макулатуру, кольорову на крейдованого паперу (газети та інші 
друковані видання); 
 будь-які відходи друкарською продукції. 
 звичайний білий друкований папір; 
 поліграфічні глянцеві видання, кольоровий крейдований папір (буклети, 
листівки, плакати, журнали); 
 картон і гофрокартон; 
29 
 
Нижче представлений рисунок 2.6 де підібрані пункти прийому макулатури. 
 
 
Рисунок 2.6 – Пункти прийому макулатури 
 
В таблиці 2.2 надано дванадцять адресів пунктів прийому макулатури міста 
Черкаси. 
 
Таблиця 2.2 – Адреса пунктів прийому макулатури 
Назва організації Місце знаходження 
1 2 
ПП «Вторинка» вул. Горького, 62 
ТОВ «Ековторсвіт» вул. Нижня Горова, 63 
ТОВ «Колірмет» вул. Чигиринська, 70 
ТОВ «Ековторсвіт» бульв. Шевченка, 132 
 бульв. Шевченка, 403 
вул. Гоголя, 436 
30 
 
Продовження таблиці 2.2 
1 2 
 вул. Небесної Сотні, 38 
вул. Олени Теліги, 6 
вул. Рози Люксембург, 171 
вул. Смілянська, 107 
вул. Сурікова, 20 
ТОВ «УМК» вул. Різдвяна 175 
 
 Деякі компанії надають послуги з вивезення макулатури за умови що здається 
більш 200кг паперових відходів. Ще можуть надати послуги вантажників. Нижче в 
таблиці 2.3 вказані вартість макулатури яку можна здавати. Та вартість на 
макулатуру не така вже й велика.  
 
Таблиця 2.3 – Ціни на макулатуру в місті Черкаси 
Найменування Ціна за 1 кг 
Картон, гофрокартонні коробки від 1,5 грн за 1 кг 
Архів від 2 грн за 1 кг 
Книги, журнали, реклами від 1,5 грн за 1 кг 
Газети від 1,5 грн за 1 кг 
 
 На переробку також приймають домашні відходи з металу, тому що його 
переродка допомагє знизити витрати корисних копалин та ресурсів. 
Корисним є переробка алюмінієвих тар, для початку, це допомагає 
зменшенню кількості відходів що будуть захоронені на полігонах. Під час 
переробки алюмінію використовується на 95% енергії менше, ніж на виготовлення 
його в первинному вигляді. Також великою перевагою є те що алюміній можна 
переробляти нескінченно та якість при цьому не змінеться. 
31 
 
Існують жорсткі розмежування з прийому певних металів. Деякі з речей не 
приймає жоден з сумлінних пунктів прийому металобрухту. 
До найпопулярніших видів металу, який приймають завжди, відносяться: 
 Побутовий брухт  
 Чорний метал 
 Алюміній 
 Мідь 
 Латунь, свинець, бронза 
 Неіржавна сталь 
Будь пункт прийому металобрухту виплачує за наданий матеріал гроші. Тому 
робота з даними пунктами не тільки гарне рішення для екології, а ще і прибуток, 
іноді вельми значний(рисунок 2.7).  
 
 
Рисунок 2.7 – Пункти прийому металобрухма 
 
32 
 
В Черкасах є п’ять пунктів прийому металолому від різних ораганізацій. Для 
населення у який не має можливості самостійно вивозити сміття, ці компанії 
надають транспорт який збирає металолом (таблиця 2.4).   
 
Таблиця 2.4 – Адреса пунктів прийому металолому 
Назва організації Місце знаходження 
1 2 
ТОВ «Вторметал» бульв. Шевченка, 208 
ТОВ «Вторма» вул. 14 Грудня, 6/1 
ПрАТ «Черкасивторресурси» вул. Сурікова, 20 
ООО «Укрвторцветмет» пров. Східний, 8 
ТОВ «Фірма Меркс» просп. Хіміків, 12 
 
Також приймаються аерозольні балончики, та перед здачею їх потрібно 
проколоти та стиснути стисненням балончика його потрібно проколоти, щоб 
знизити ризик вибуху тари. Вироби з чистої фольги також можна здати. 
В таблиці 2.5 вказана вартість металолому який можна здавати.  
 
Таблиця 2.5 – Ціни на металолом в місті Черкаси 
Найменування Ціна за 1 кг 
Стальний лом від 2,5 до 5 грн 
Чугун від 2 до 4,8 грн 
Нержавіюча сталь від 16 до 22 грн 
Алюміній від 25 до 45 грн 
Мідь від 130 до 160 грн 
Акамулятори від 10 до 30 грн 
Свинець від 40 до 50 грн 
Лом бронзи від 60 до 70 грн 
33 
 
В Україні вторинній переробці підлягають певні види пластика:  
 поліпропілен; 
 кришки; 
 поліетилен; 
 полістирол; 
 РЕТ-пляшки. 
Для відправлення пластикової тари для переробку, тара повнна буди очищена 
від залишків їжі, повинна бути суха і спресована. При наявності в пляшці 
металевого дозатору, його потрібно видалити. 
 На рисунку 2.8 зображено пункти прийому пластикових кришечок та 
пластикових пляшок. 
 
 
Рисунок 2.8 – Пункти прийому пластикових кришечок та пластикових пляшок 
 
34 
 
Ціни  на пластикові пляшкі в місті Черкаси починаються з 2,5 грн за кілограм, 
та рідко переходить планку в 3 грн за кілограм. Щодо кришечок, тут ціна за один 
кілограм становить 5 грн. 
 
В таблиці 2.6  подані адреси пунктів прийому пластикових пляшок та 
кришечок. Пляшки приймаються тільки в двух пунктах на вулиці Різдвяній 175 та 
Гололя 421. 
 
Таблиця 2.6  – Адреса пунктів прийому пластикових пляшок та кришечок. 
Назва організації Місце знаходження 
ТОВ «Ековторсвіт» вул. Гоголя, 421 
бульв. Шевченка, 132 
бульв. Шевченка, 403 
ТОВ «УМК» вул. Різдвяна 175 
БФ «ОВЕС» бульв. Шевченка, 170 
бульв. Шевченка, 195 
бульв. Шевченка, 244/1 
бульв. Шевченка, 258 
бульв. Шевченка, 349 
вул. Гоголя, 274 
вул. Святотроїцька, 24 
вул. Хрещатик, 219 
вул. Чехова, 104 
ООО «Укрвторцветмет» пров. Східний, 8 
ТОВ «Фірма Меркс» просп. Хіміків, 12 
 
З вище представлених пунктів прийому найчастіше здаваємих побутових 
відходів видно, що іх доволі не мало. Але в мікрорайоні Луначарський та Південно-
35 
 
Західний пунктів прийому взагалі немає, що ускладнює їх здачу для жителів цих 
районіх.  
 Головним фактором в розділенні сміття є мотивація населення. Активна 
робота з населенням – необхідна умова для впровадження роздільного збору, 
повинна проводитися інформаційно-роз'яснювальна робота. Впровадження 
широкомасштабних рекламних акцій через ЗМІ та зовнішню рекламу на всіх етапах 
переходу на роздільний збір. 
Важливо задіяти всі механізми сортування вторсировини, крім контейнерів у 
дворах, повинні бути відкриті пункти прийому за всіма видами відсортованих 
відходів в крокової доступності для тих, хто готовий здавати відсортовані відходи 
самостійно. 
Наступним пунктом в оптимальній організації управління ТПВ є отримання 
на сміттєсортувальний підприємстві цінних компонентів. На даному етапі 
відбувається відсортовує і відправка на переробку відходів, які в найкоротші 
терміни повертаються назад споживачеві у вигляді різної продукції. 
З пластикових пляшок роблять незліченну кількість нових речей: щітки, 
тротуарну плитку, дитячі гірки. Зі скла – скловату, тарілки, душові кабіни; небиті 
скляні ємності, після очищення і дезінфекції, повторно використовуються як тара 
для соків, напоїв.  
Склобій використовуються в скляної промисловості як сировину. Металевий 
брухт використовується при виробництві різних металевих деталей і елементів. 
Паперова та текстильна макулатура йде на виробництво нового паперу. Алюмінієві 
банки можуть перероблятися незліченну кількість разів [17]. 
 З метою оптимізації поводження з ТПВ в місті необхідно передбачити 
наступні заходи: 
 впровадження нормативно-правових актів щодо поводження з відходами на 
території міста; 
 введення налагодженої системи зі збору та переробки вторинних ресурсів; 
36 
 
 збільшення потужностей на підприємствах мусоросортировкі та 
мусороперерабки; 
 інформування через ЗМІ, рекламу, стимулювання за відповідальне ставлення 
до збору. Проводити роз'яснювальну роботу та широкомасштабні 
інформаційних заходів; 
 роздільний збір відходів, що утворюються підприємствами з метою 
зменшення обсягів відходів, які направляються на поховання; 
 застосування підприємствами нових технологічних рішень, спрямованих на 
зменшення обсягів відходів, що утворюються; 
 впровадження екологічно безпечних упаковок для продуктів. 
 
2.3 Поводження з небезпечними відходами   
 
У встановленні класу небезпеки відходу грають роль такі фактори, як вплив 
на навколишнє середовище і здоров'я населення, можливість природного розпаду 
під дією мікроорганізмів. Щоб займатися легальною утилізацією таких відходів, 
слід зробити на них паспорт і вивозити їх тільки в спеціально призначену для цього 
зону. 
Існують наступні п’ять класів класифікації небезпечних відходів: 
 I клас – відходи з надзвичайно високим ступенем небезпеки. Ті, що прийшли 
в непридатність внаслідок використання люмінесцентні та ртутні лампи, 
матеріали, зараховані до гальванически елементам, термометри та будь-які 
інші елементи, що містять ртуть. 
 II клас – відходи з високим ступенем небезпеки. Найпоширеніші - це 
використані акумулятори з механізмом, що містить неслітий електроліт; 
відпрацьовані вироби, які в складі містять трехокісную сурму, хлористую 
мідь. 
37 
 
 III клас – відходи, що представляють помірну небезпеку. Вироби, які 
використовувалися на виробництві. Зазвичай склад обтяжений моторними 
маслами, нафтопродуктами або лакофарбовими матеріалами. 
 IV клас – відходи, що вважаються малонебезпечними. У цей розділ входять 
ТПВ, будівельне сміття, відходи від проведення медичних заходів. 
 V клас – відходи, які практично не представляють пряму небезпеку для 
навколишнього середовища. Поліетилен, деревина, чорні метали, папір і інші 
матеріали, які не виділяють небезпечних речовин, шкідливих для здоров'я 
живих істот [18]. 
Є два види переробки небезпечних відходів – термічна та плазмова. При 
використанні термічної переробки можлива повна дезінфекція або знищення 
відходів. Поширений піроліз - спалювання в два етапи в безкисневому атмосфері.  
Головним недоліком класичної термічної переробки вважається зола. Вона здатна 
концентрувати в собі шкідливі речовини, не придатна для вторинного 
використання. Плазмові викиди в навколишнє середовище значно скорочуються, 
санітарно-гігієнічні рівні безпеки надають додаткову гарантію захисту 
навколишнього середовища від відходів. Зольний залишок виробляється як 
готовий для складування продукт, що полегшує роботи. 
Багато людей викидає небезпечні відходи у  звичайні сміттєвий контейнер, 
чим і шкодять навколишньому середовищу. Найчастіше це батарейки та 
акумулятори, або люмінісцентні лампочки. 
Батарейки та акумулятори містять токсичні елементи, такі як сірчана кислота, 
ртуть, свинець.  
Майже 50% усіх токсичних металів що містить сміття. Тільки одна 
пальчикова батарейка може нанести великої шкоди 20 кілограмам грунту, або 400 
літрам води.  
Це відбувається коли її металеве покриття руйнується, луги та важкі метали 
починають витікаи з неї, потраляють у грунт і грунтові води, а звідти у річки, озера, 
артезіанські джерала.  
38 
 
На рисунку 2.9 показаний вплив батарейки на навколишнє середовище 
 
 
Рисунок 2.9 – Вплив батарейки на навколишнє середовище 
 
В Україні зараз немає нормального процесу збору та утилізації батарейок. Не 
так давно в Україні працював один завод по переробці відпрацьованих 
акамуляторів у Львові, але і він закрився через нестачу потужностей. 
Зараз немає органів які б займалися питанням збору батарейок, цим 
займаються волонтери. В різних публичних містах починають ставити невеликі 
контейнери для їх збору.  
Також є проблема в їх утилізації. В останній час на території України зібрано 
більше 200 тонн батарейок, їх потрібно відправляти в Європу на утілизацію, а це 
буде коштувати більше 100 тис. евро [19]. 
В Черкасах також є пункти прийому для використаних батарейок та 
акумуляторів. Але їх всього шість штук:  
 вул. 30-річчя Перемоги, 7;  
 вул. В.Чорновола, 118 
39 
 
 вулиця Лазарєва, 6 
 бульв. Шевченка, 398 
 бульв. Шевченка, 207 
 вул. Смілянська, 78 
Ці пункти показані на рисунку 2.10 
 
 
Рисунок 2.10 – Пункти прийому для використаних батарейок та 
акумуляторів 
 
Також є проблема в їх утилізації. В останній час на території України зібрано 
більше 200 тонн батарейок, їх потрібно відправляти в Європу на утілизацію, а це 
буде коштувати більше 100 тис. евро. 
Та якщо дивитися вцілому, то контролю за поводженням з небезпечними 
відходами немає. Населення масово викидає ці відходи в звичайні баки для сміття, 
звідки воно прямує на полігони та починає свій довгий процес забруднення 
навколишнього середовища. 
 
40 
 
2.4 Пропозиції щодо покращення ситуації 
 
Полігони та сміттєзвалища міста не відповідають санітарним вимогам, 
створюються стихійні звалища, які завдають великої шкоди, забруднюючи 
токсинами фільтрату ґрунт, підземні та поверхневі води, безконтрольна генерація 
та міграція біогазу пригнічує рослинність на прилеглих територіях. В своєму складі 
біогаз містить вуглекислий газ, метан та інші токсичні речовини, які забруднюють 
повітря, є причиною утворення пожеж на полігонах та неприємного запаху.  
Найдієвішим методом для покращення ситуації з відходами в місті являється 
створення системи роздільного збирання ТПВ, для зменшення їх обсягу, що 
дозволить одержувати вторинну розповсюдження сировину та поліпшити стан 
урбоекосистеми.  
Головною умовою для здійснення ефективного роздільного збору ТПВ є 
забезпечення регулярного збирання та транспортування цінних компонентів. 
Необхідно покращити систему збору сміття за рахунок удосконалення стану 
контейнерних майданчиків на прибудинкових територіях, встановлення 
додаткових контейнерів для відбору сміття по фракціям, забезпечення своєчасного 
регулярного вивезення сміття [20]. 
Проблемою отримання вторинної сировини є відокремлення від інших 
відходів. Для залучення всіх мешканців міста необхідно проведення ретельної 
навчальної роботи та стимулювання, чітко позначити, як кожен окремий житель 
повинен брати участь у цій діяльності. На прикладі інших країн дієвим методом 
також є введення штрафів за неправильну утилізацію, які можна ввести під час 
ведення просвітницької діяльності. Разом із запровадженням високого тарифу за 
вивезення несортованого сміття, необхідно збільшити податок на захоронення 
відходів, підвищити відповідальність за захоронення відходів у невстановлених 
місцях, що перетворить складання та захоронення сміття на менш вигідний та 
стимулюватиме до пошуку альтернативних варіантів.  
41 
 
Теплові електростанції, що використовують тверде паливо, як джерело 
енергії, можуть постачати тепло та електроенергію на великих територіях, що 
призведе до енергонезалежності підприємств та зниження вартості 
теплопостачання для містян, а також зменшення забруднення довкілля. Тому 
доцільно створення сміттєспалювального заводу поблизу міста як один із методів 
боротьби із відходами. 
З урахуванням того, що запропонована політика стане ефективною з часом, 
на даному етапі дієвим буде вдосконалення та реконструкція існуючих полігонів 
ТПВ відповідно до чинних стандартів ЄС. 
Потрібно брати приклад в закордонному досвіді поводження з відходами. В 
таблиці 2.7 наведено способи вирішення проблеми ТПВ в світовій практиці [21]. 
 
Таблиця 2.7 – Особливості поводження з відходами у країнах Європи 
Країна  Особливості 
Утилізація відходів здійснюється шляхом їх сортування та 
подальшої переробки. Відходи, які не підлягають переробці, 
Німеччина  
спалюються з отриманням тепла та електроенергії. Впроваджена 
нова система збору сміття жодних санкцій не передбачає. 
Заборонені сміттєві полігони. В країні поширенні методи 
сортування відходів. Повторно використовуються відходи 
Швейцарія 
жерстяних банок та скла. Політикою країни передбачається 
штрафування за викидання невідсортованих відходів. 
Система утилізації відходів передбачає сортування відходів на дві 
Франція фракції, вторинна сировина та інші відходи. Передбачається урни 
для одягу. Не передбачає покарань чи заохочень 
Сортування відходів по фракціям, а також спалювання з 
отриманням тепла та електроенергії. Політика країни спрямована 
Швеція 
на інформаційну кампанію. Перевага віддається переробці 
відходів. 
В країні здійснюється сортування відходів на 5 компонентів, які 
згодом утилізовуються як вторсировина. Відходи які неможливо 
Польща переробити захоронюються на полігонах ТПВ, на яких 
передбаченні системи дегазації полігонів з отриманням тепла та 
електроенергії. 
 
42 
 
Кожен з нас власними силами може допомогти у вирішені проблеми: слід 
надавати перевагу товарам в картонній упаковці, металевих тюбиках, скляних 
пляшках, використовувати багаторазові мішечки замість поліетиленових, шопери, 
термостакани замість одноразових пластикових, залізні трубочки, сортувати 
сміття, здавати макулатуру, кольоровий метал, скло, займатися компостуванням, 
здавати непотрібні речі в комісійні магазини, а не викидати на смітник тощо.  Якщо 
це ввійде у звичку ми зможемо покращити сьогоднішню ситуацію. Жити 
екологічно не важко, потрібно лише почати.  
Виходячи із вищесказаного вирішення проблеми відходів є комплексна 
система методів, що включає в себе усі екологічні та економічні фактори, націлені 
на  боротьбу із поставленою задачею.  
Для покращення ситуації з ТПВ кращим варіантом буде йти по шляху 
переробки відходів як у Європі. До 2030 року ЄС планують захоронювати на 
полігонах не більше 10% сміття. Та і те буде не шкідливим для навколишнього 
середовища.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
43 
 
ВИСНОВКИ 
 
Рішення проблем накопичення твердих побутових відходів для населених 
пунктів будь-якого масштабу є завданням комплексної переробки, що включає в 
себе зміну ставлення до забруднення довкілля ТПВ самим населенням. 
Відповідальність за забруднення навколишнього середовища твердими 
побутовими відходами, плата за забруднення понад норму повинні бути не тільки 
перед промисловими підприємствами, а й перед громадянським населенням. 
В Черкаській області, так само як і в світі, важливою проблемою є 
накопичення відходів. Обсяг утворення відходів на 2018 рік склав 1484,6 тис. т. З 
них тільки 151,4 тис. т. відходів було утворена домогосподарствами, все інше через 
економічну діяльність підприємств та різних організацій. 
Частка населених пунктів, у яких впроваджено роздільне збирання твердих 
побутових відходів, у Черкаській області складає лише 1,3 %. 
Потрібно розвивати раціональне поводження з відховами, що містять 
вторинну сировину. Зараз в місті працює 12 пунктів прийому макулатури, 5 пунктів 
прийому металобрухту, 15 пунктів прийому для пластику та 6 пунктів для збору 
батарейок.  
Але велика кількість вторинної сировини накопується на полігонах. За один 
тільки рік на міському полігоні в Черкасах ми втрачаємо близько 17100 тис. т. 
макуталури, 11400 тис. т. пластику, 2800 тис. т. металу. Це приблизно 22 % від 
об’єму захороненого сміття. Це сміття могло піти на переробку при правильному 
збору, та у свідомості населення поводження з ресурсоцінними відходами стоїть 
далеко не на першому місті. 
Також необхідно залучення населення в систему поводження з відходами. 
Для жителів міста необхідна інформація про те, що ТПВ являє собою проблему, 
яка погіршує ситуацію в місті. Необхідне проведення акцій з роздільного збору 
сміття, по ознайомленню з подальшими діями з переробки відходів. 
44 
 
На початковому етапі населення потрібно постійно інформувати через ЗМІ, 
рекламу, стимулювати за відповідальне ставлення до роздільного збору відходів. 
Також необхідно проводити екологічне виховання з ранніх років і не тільки в 
освітніх установах, а й у сім'ї. 
Необхідно розробити нормативи і правову основу для підвищення 
відповідальності муніципальних організацій, з одного боку, і створення можливої 
участі середнього і малого бізнесу в переробці, з іншого боку. Основна мета – 
максимальне вилучення вторинної сировини і утилізація особливо небезпечних 
відходів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
45 
 
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 
 
1. Поводження з побутовими відходами. Веб-сайт Міністерства розвитку 
громад та територій України. URL: https://www.minregion.gov.ua/press/ 
news/povodzhennya-z-pobutovymy-vidhodamy-vid-a-do-ya/ 
2. Звітність 1-ТПВ розділ 1 за 2018 рік. Веб-сайт Міністерства регіонального 
розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. URL: 
http://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/TPV-1-2018.pdf 
3. Шосте національне повідомлення України з питань зміни клімату. 
Міністерство екології та природних ресурсів України, Державна служба України з 
надзвичайних ситуацій, Національна академія наук України, Український 
гідрометеорологічний інститут. — Київ, 2014.  
4. Алборов И.Д., Степанова С.В. Исследование биохимических процессов, 
происходящих на полигонах твердых бытовых отходов // Вестн. МАНЭБ. – 2002. – 
Т.7 
5. Гуман О. М., О. М. Гуман. Экологический мониторинг на полигонах 
твердых бытовых и промышленных отходов // Записки Горного института. 
Проблемы современной инженерной геологии. – Санкт- Петербург, 2003.  
6. Закон України «Про відходи» // Відомості Верховної Ради України. – 1998. 
– № 36-37. 
7. Частка населених пунктів, у яких впроваджено роздільне збирання твердих 
побутових відходів, у загальній кількості населених пунктів регіону, відсотків. Веб-
сайт Міністерства розвитку громад та територій України. URL: 
https://www.minregion.gov.ua/napryamki-diyalnosti/zhkh/terretory/chastka-naselenyh-
punktiv-u-yakyh-vprovadzheno-rozdilne-zbyrannya-tverdyh-pobutovyh-vidhodiv-u-
zagalnij-kilkosti-naselenyh-punktiv-regionu-vidsotkiv/ 
8. Сопилко Н. Ю. Переработка отходов - анализ мировых тенденций. URL: 
http://msk.specialautoservice.ru/pererabotka-otxodov-analiz-mirovyx-tendencij/ 
46 
 
9. Орфанова, М. М. Использование механохимических процесов для решения 
проблем утилизации отходов / М. М. Орфанова, В. И. Пустогов // Екологія. – 
Луганськ: Східноукркаїнський нац. ун-т ім. В. Даля. – 2008. 
10. Статюха, Г. А. Устойчивое развитие – концепция, подходы и модэли / Г. 
А. Статюха // Системний аналіз та інформаційні технології. Матеріали 
Міжнародної конференції SAIT 2011. – 2011. 
11. Парфенюк, А. С. Ефективний шлях вирішення проблеми твердих відходів 
в Україні – індустріальна термолізно-енергетична рекуперація / А. С. Парфенюк, 
А. А. Топоров, І. В. Кутняшенко // Безпека життєдіяльності. – 2005. 
12. Єфремов, І. С. Проблеми поводження з твердими побутовими відходами  
/ С. В. Марчук // IV-й всеукраїнський з’їзд екологів з міжнародною участю 
(Екологія/Ecology-2013). – Вінниця: В. ДІЛО. – 2013.  
13. Сміття – важлива екологічна проблеми. Шляхи її вирішення. 
Інформаційний посібник / Під ред. М.М. Скиданюк, Т.Р. Рогів. Манява. – 2010.  
14. Фоменко О.О., Маслова В.С., Фесенко А.М., Рідний Р.В. Комплексна 
переробка твердих побутових відходів – раціональний шлях для вирішення 
екологіч- них проблем. Інженерія природокористування. – 2017. 
15. Екологічні проблеми забруднення в Україні: смітники. URL: 
http://osvita.ua 
16. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в 
Черкаській області у 2018 році // Черкаська Обласна Державна Адміністрація. – 
2019. 
17. Бровдій В.М., Гаца О.О. Екологічні проблеми України. К.: НПУ ім. М.П. 
Драгоманова. – 2000. 
18. Ігнатенко О.П. Економіко-екологічні аспекти рециклу вторресурсів з 
твердих побутових відходів. Екологія і ресурси. – 2003. 
19. Гринин А.С. Промышленные и бытовые отходы: хранение, утилизация, 
переработка / А.С. Гринин, В.Н. Новиков. М.: ФАИР-Пресс. – 2002. 
47 
 
20. Абалкина И.Л. Проблемы борьбы с городскими и промышленными 
отходами в США: обзор. Экология и проблемы большого города. М.: РАН ИНИОН. 
– 1992. 
21. Касимов А.М. Твердые бытовые отходы. Технологии, оборудование. 
Проблемы и решения / А.М. Касимов, В.Т. Семенов, А.М., Коваленко и др. Х.: 
ХНАГХ. –  2006.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
48 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
49 
 
ДОДАТОК А 
 
Апробація роботи 
 
1. Дегтярьов Д.О., Ящук Л.Б.. Перспектива використання відходів, що містять 
вторинну сировину в Черкаській області //Збірник тез доповідей студентської 
науково-практичної конференції ЧДТУ: 27-30 квітня 2020 р. [Електронний 
ресурс] / М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технолог. ун-т. – 
Черкаси: ЧДТУ, 2020.  – с.197-198.