Пріоритети розвитку системи знань українського регіонального менеджменту: ділове середовище

Abstract

Форсування розвитку ділового середовища регіону потребує розуміння методології цього процесу, досконалого визначення і обґрунтування понятійно-категорійного апарату. У дослідженні визначено рівні функціонування ділового середовища як інформаційного відображення комплексного розвитку просторових систем. Визначена роль ділового середовища як інституту визнання й закріплення змін у суспільстві, орієнтованих на гармонізацію економічних і соціальних інтересів регіону, виокремлено ключові інтереси: економічні, геополітичні, інформаційно-комунікаційні, соціокультурні, екологічні, правові, інституційні. Систематизовано моделі розвитку економіки (країни, регіону) на основі визначення та цільового механізму регулювання ділового середовища. Доведена необхідність залучення дієвого мотиваційного апарату в процесі побудови унікальної вітчизняної моделі ділового середовища регіону, до складу якого мають бути включеними такі важелі, як фіскальний, інфраструктурний, кластероутворюючий, інноваційно-освітній, соціалізаційний, експортоорієнтований тощо. Конкретизовано основні процеси розвитку та змін ділового середовища з позицій складності систем, дії законів інтеграції і синергії, перетворень на рівнях зовнішнього і внутрішнього середовищ. Визначено перспективні напрями досліджень ділового середовища на рівні регіонів і регіонального менеджменту: аналіз конфліктів і проблем; дисбаланс механізмів розвитку та інтересів стейкхолдерів ділового середовища регіону; розробка дієвого прототипу ділового середовища регіону, методики комплексної оцінки ділового середовища; визначення можливостей трансформаційного перенесення успішного досвіду.