Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/1752
Назва: Еколого-соціальні аспекти раціонального поводження із побутовими відходами
Автори: Ящук, Людмила Борисівна
Закутній, Андрій Володимирович
Ключові слова: Тверді побутові відходи;вторинна сировина;роздільне збирання;сміттєприймальні майданчики;довкілля
Дата публікації: 2020
Короткий огляд (реферат): Закутній А.В. Еколого-соціальні аспекти раціонального поводження із побутовими відходами Актуальність теми. Проблема сміття є пріоритетною для місцевої громади. Однак, на сьогодні, склалася ситуація за якої мешканці міста не відчувають відповідальності за його зовнішній стан. Нині спостерігається загальне погіршення екологічної ситуації та виснаження природно-ресурсного потенціалу. Одним з найважливіших питань сьогодення є вирішення проблем раціонального поводження та використання побутових відходів. Мета роботи: розглянути екологічні та соціальні аспекти поводження з побутовими відходами. Об’єкт дослідження: побутові відходи в містах. Предмет дослідження: схеми роздільного збирання відходів на сміттєприймальних майданчиках м. Черкаси; громадська думка населення щодо роздільного збирання побутових відходів; удосконалена система поводження з побутовими відходами в Україні. Методи дослідження: теоретичний аналіз статистичних даних з подальшим їх узагальненням та прогнозуванням; опитування, розрахункові методики, спостереження, перспективна оцінка впровадження нових систем поводження з побутовими відходами. Результати дослідження. В роботі охарактеризовано питання сучасного стану роздільного збирання твердих побутових відходів м. Черкаси, негативний вплив не правильно облаштованих сміттєприймальних майданчиків на довкілля, визначено ставлення населення до роздільного збирання побутових відходів, вияснити відношення населення до сортування сміття, запропоновано практичні рекомендації щодо покращення ситуації. Доведено, що підвищення екологічної свідомості населення в питаннях сортування побутового сміття буде вирішальним фактором у комплексному вирішенні проблеми забруднення довкілля. Наукова новизна: На підставі аналізу результатів спостереження визначені переважаючі системи збору побутових відходів у місті Черкаси та запропоновано раціональний підхід щодо поводження з таким типом відходів у містах. Визначено недоліки існуючої системи збирання, переробки та захоронення відходів та акцентовано увагу на перспективу запровадження удосконаленої системи. Теоретичне і практичне значення: Отримані результати дослідження дозволяють оцінити стан роздільного збору відходів у різних частинах міста; запроваджувати заходи щодо покращення ситуації із використанням відходів в якості вторинної сировини. Визначено необхідність застосування організаційних заходів щодо покращення ситуації в сфері роздільного збирання відходів у містах. Структура та обсяг роботи. Кваліфікаційна робота магістра складається зі вступу, анотації, двох розділів, висновків, переліку посилань (31 джерело), графічної документації до кваліфікаційної роботи магістра, додатків. Повний обсяг роботи – 76 сторінок друкованого тексту, основна частина – 50 сторінок.
Zakutnii A.V. Ecological and social aspects rational management of household waste Actuality of theme. The problem of garbage is a priority for the local community. However, today, there is a situation in which city residents do not feel responsible for its external condition. Currently, there is a general deterioration of the environmental situation and depletion of natural resource potential. One of the most important issues today is to solve the problems of rational management and use of household waste. The purpose of work: to consider environmental and social aspects of household waste management. The object of study: household waste in cities. The subject of study: schemes of separate waste collection at landfills in Cherkasy; public opinion on the separate collection of household waste; improved system of household waste management in Ukraine. Research Methods: theoretical analysis of statistical data with their subsequent generalization and forecasting; surveys, calculation methods, observations, prospective assessment of the introduction of new systems for household waste management. Results of the research The paper describes the current state of separate collection of solid waste in Cherkasy, the negative impact of improperly arranged landfills on the environment, determines the attitude of the population to separate collection of household waste, to clarify the attitude of the population to waste sorting, proposed practical recommendations for situations. It is proved that raising the environmental awareness of the population in the sorting of household waste will be a decisive factor in a comprehensive solution to the problem of environmental pollution. Scientific novelty: Based on the analysis of the observation results, the predominant systems of household waste collection in the city of Cherkasy are identified and a rational approach to the management of this type of waste in the cities is proposed. The shortcomings of the existing system of waste collection, processing and disposal are identified and attention is focused on the prospects of implementing an improved system. Theoretical and practical significance: The results of the study allow us to assess the state of separate waste collection in different parts of the city; implement measures to improve the situation with the use of waste as a secondary raw material. The need for organizational measures to improve the situation in the field of separate waste collection in cities has been identified. Structure and volume of work. Master's qualification work consists of introduction, abstract, two sections, conclusions, list of references (32 sources), graphic documentation for master's qualification work, applications. Full volume - 71 pages of printed text, the main part - 50 pages.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/1752
Розташовується у зібраннях:101 Екологія (Екологія та охорона навколишнього середовища)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
МКР_Закутній.pdf
  Restricted Access
3.66 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити    Запит копії


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 
 
Будівельний факультет 
 
Кафедра екології 
 
 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
 
до кваліфікаційної роботи магістра 
 
на тему ЕКОЛОГО-СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ РАЦІОНАЛЬНОГО ПОВОДЖЕННЯ 
ІЗ ПОБУТОВИМИ ВІДХОДАМИ 
 
 
 
 
Виконав: студент 2 курсу,  
групи _МГЕК-903 
спеціальності 101 «Екологія» 
(шифр і назва спеціальності) 
     Закутній А.В.__________________ 
  (прізвище та ініціали) 
Керівник _Ящук Л.Б.______________ 
                 (прізвище та ініціали) 
Нормоконтроль Хоменко О.М.______ 
                 (прізвище та ініціали) 
Рецензент __Лут  О.А._____________ 
                     (прізвище та ініціали) 
 
 
 
   
 
 
Черкаси – 2020 рік 
2 
ЗМІСТ 
 
Вступ 4 
1. Аналітичний огляд літератури 6 
1.1 Аналіз проблеми накопичення твердих побутових відходів в  7 
Україні 
1.2  Захоронення та утилізація твердих побутових відходів на  
        полігонах 9 
1.3. Екологічний контроль в сфері поводження з відходами 11 
1.4 Економічна доцільність   роздільного збирання відходів 17 
2. Еколого-соціальні аспекти раціонального поводження із    
    побутовими відходами  20 
2.1 Аналіз існуючих схем роздільного збирання відходів в Україні 20 
2.2 Заходи щодо вивезення відходіву м. Черкаси 26 
    2.3 Аналіз існуючого  роздільного збирання  побутових відходів  
          у  м Черкаси 29 
2.3.1 Характеристика та критерії вибору ділянок 29 
2.3.2  Опис сміттєприймальних майданчиків мікрорайону  
«Богданівський» 31 
2.3.3  Опис сміттєприймальних майданчиків мікрорайону «700  
річчя» 33 
2.3.4  Опис сміттєприймальних майданчиків мікрорайону  
«Хімселище» 35 
2.3.5  Опис сміттєприймальних майданчиків мікрорайону «Вокзали» 37 
2.3.6  Опис сміттєприймальних майданчиків мікрорайону «Руставі» 39 
2.3.7  Опис сміттєприймальних майданчиків Південно-Західного  
мікрорайону 42 
2.3.8 Опис сміттєприймальних майданчиків мікрорайону «Лісовий» 44 
3 
2.3.9  Опис сміттєприймальних майданчиків мікрорайону «Митниця» 47 
2.3.10  Опис сміттєприймальних майданчиків мікрорайону «Нова 49 
Митниця» 
2.4 Стан системи роздільного збирання відходів у м. Черкаси   51 
2.5. Збирання побутових відходів на території міста та улаштування  53 
сміттєприймальних майданчиків 
2.6 Соціоекологічний аспект роздільного збирання побутових відходів 55 
2.7 Визначення складу і кількості ресурс оцінної вторинної сировини  
       у складі твердих побутових відходах 58 
 2.6 Покращення системи роздільного зирання побутових відходів  
       у м. Черкаси 61 
Висновки 66 
Перелік посилань 68 
Додатки 72 
Додаток А 73 
 
  
4 
ВСТУП 
 
Проблема сміття є пріоритетною для місцевої громади. Однак, на сьогодні, 
склалася ситуація, за якої мешканці міста не відчувають відповідальності за його 
зовнішній стан. Вони вимагають від влади чистоти та порядку, а самі викидають 
сміття на тротуари, в кущі, вивозять у балки, яри, долини річок тощо, утворюючи 
тим самим несанкціоновані звалища, які несуть у собі екологічну та 
епідеміологічну небезпеку. Санітарний стан є обличчям міста. Він визначає його 
привабливість, комфортність проживання, зрештою безпеку для здоров’я 
мешканців.  Сьогодні, головна увага місцевої влади зосереджена на проблемі 
поводження з твердими побутовими відходами (збиранні, транспортуванні, 
зберіганні, обробленні, переробленні, утилізації, видаленню, знешкодженню та 
захороненню); при цьому, на другий план відкинуто питання розвитку активності 
громадськості, направленої на дотримання чистоти в місті, зниження рівня 
засміченості, усвідомлення проблем навколишнього природного середовища.  
Нині спостерігається загальне погіршення екологічної ситуації та 
виснаження природно-ресурсного потенціалу. Соціально-економічна 
розбалансованість та негативні зміни у довкіллі вимагають наукового 
обґрунтування пріоритетів подальшого розвитку. Серед таких першочергових 
завдань домінуючим є формування нових концептуальних підходів до 
забезпечення ефективного використання вторинних ресурсів та охорони 
навколишнього середовища. Тому одними з найважливіших як з точки зору 
стабілізації та покращення екологічної ситуації, так і забезпечення раціонального 
ресурсного потенціалу регіонів країни – виступають проблеми накопичення та 
використання твердих побутових відходів вторинних ресурсів. 
Одним з найважливіших як з точки зору стабілізації та покращення 
екологічної ситуації, так і забезпечення раціонального ресурсного потенціалу 
регіонів країни – виступають проблеми накопичення та використання твердих 
побутових відходів вторинних ресурсів. Це шлях до режиму економії, що сприяє 
5 
переходу від екстенсивних до інтенсивних факторів економічного росту, 
оздоровлення економіки України. Населення країни, в основній масі,  готові  до 
роздільного збирання сміття, але немає готовності виконання на державному рівні 
облаштування сміттєприймальних майданчиків. У нашій країні є дуже великі 
резерви використання вторинних ресурсів. 
Сучасний стан полігонів для захоронення твердих побутових відходів 
вимагає перегляду питань поводження з побутовими відходами. Одним з 
важливих шляхів вирішення цієї проблеми є роздільний збір відходів. Проблема 
сміття є пріоритетною для місцевої громади. Тому метою роботи є аналіз сучасної 
системи родільного збирання відходів у містах в місцях житлових забудов  та 
аналізу  пріоритетної  системи роздільного збирання компонентів твердих 
побутових відходів. 
 
  
6 
1 АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 
 
1.1  Аналіз проблеми накопичення твердих побутових відходів в Україні 
 
Відходи – це речовини, матеріали і предмети, що утворилися в результаті 
виробництва чи споживання. Також, відходами є  товари (продукція), що 
повністю або частково втратили свої споживчі властивості  та не мають 
наступного використання за місцем їх утворення чи виявлення, від яких власник 
позбувається,  має намір або повинен позбутися, утилізуючи або видаляючи їх [1]. 
Тверді побутові відходи (ТПВ) – це певні відходи сфери споживання, які 
утворюються в житлових масивах, організаціях та установах, торговельних 
закладах, тощо. Також, відходи опалювальних установок в житлових будинках, 
сміття з вулиць, будівництв тощо. Однак, точніше можна назвати ТПВ, як 
непридатні для подальшого використання продукти харчування та предмети 
побуту, що були викинуті людиною [2]. 
В Україні невирішеною екологічною проблемою залишається санітарне 
очищення міст та інших поселень від шкідливих побутових відходів та їх 
утилізація. Щороку  накопичується близько 1,5–2 млрд. тонн і лише 10–15% від 
цієї кількості використовується в якості вторинних матеріальних ресурсів. Інша 
частина відходів складується та нагромаджується на звалищах, площа яких сягає 
понад 160 тис. га. [2] . 
В Україні щорічно утворюється близько 59 млн м3 твердих побутових 
відходів (ТПВ), що дорівнює близько 13 млн. тонн, які  захоронюються  на 6,7  
тис. сміттєзвалищах і полігонах, загальна площа яких складає понад 10 тис га. 
Загалом в Україні на полігонах та звалищах накопичено понад 1,2  млрд. м3 ТПВ 
[3]. Мінімальна норма утворення ТПВ однією людиною в Україні 1,6 м3 на рік.  
Тверді побутові відходи утворюються в процесі життєдіяльності людини та 
накопичуються у житлових будинках, закладах соцкультпобуту, громадських, 
навчальних, лікувальних, торговельних та інших закладах. Це – харчові відходи, 
7 
предмети домашнього вжитку, сміття, опале листя, відходи від прибирання та 
поточного ремонту квартир, макулатура, скло, метал, пластмаси, полімерні 
матеріали тощо). Ці віходи не мають подальшого використання за місцем їх 
утворення. Таким чином, термін ТПВ є тотожним загальновживаному терміну 
"тверді муніципальні відходи". На рисунку 1.1 наведена структура поводження з 
відходами в Україні. 
 
 
Рисунок 1.1- Поводження з відходам промисловиого та побутового 
походження   
 
Питання сміття, або твердих побутових відходів (ТПВ),  актуальне в будь-
якому місті нашої планети і потребує як найшвидшого свого вирішення. Ціна 
цього рішення вимірюється не тільки вартісними показниками, які становлять 
мільярди доларів, а й чистотою навколишнього середовища та здоров’ям людей. 
8 
Найбільший інтерес викликають пляшки з поліетилентерефталату (ПЕТФ, 
ПЕТ), які посідають зараз перше місце на підприємствах харчової промисловості, 
тому що на відміну від інших (обгортки цукерок, кульки) їх можна зібрати та 
ідентифікувати. Це надто важливо саме тепер, за відсутньої національної системи 
збирання, сортування і маркування полімерних матеріалів [4].  
Питомі показники утворення відходів в середньому складають 220-250 
кг/рік на душу населення,  у великих містах досягають 330-380 кг/рік і мають 
тенденцію до зростання. Для порівняння: у Бельгії, Великобританії та Німеччині 
ця цифра складає 340-380 кг/рік, в Австрії та Фінляндії – близько 600 кг, проте у 
цих країнах майже усі ТПВ переробляються [5]. Фактично в Україні 92% ТПВ 
залишаються непереробленими. 
Утилізація відходів – завдання сміттєпереробних заводів, які можуть не 
тільки зменшити швидкість розростання звалищ, але сприяти і вторинній 
переробці ресурсів. Насьогодні в Україні працюючих утилізаційних заводів немає, 
і функціонує лише один сміттєспалювальний завод «Енергія», що лише частково 
допомагає позбутись від сміття у столиці, переробляючи до 25%  сміття. У свою 
чергу, експерти наполягають на будівництві сміттєпереробних заводів, зважаючи 
на шкідливий вплив від спалювання відходів. 
Європейський досвід свідчить, що ринок вторинної сировини є 
прибутковим і перспективним, зважаючи на те, що переробка сировини дешевша 
за видобуток. Повторне використання більш раціональне, ніж спалювання 
матеріалів, оскільки не доводиться витрачати енергію на створення таких же 
матеріалів. 
В Україні сміттєвий ринок, на якому можна було б реалізувати вторинну 
сировину, поки не розвинений. За оцінками експертів громадської організації 
«Публічний аудит», відходи, наприклад, однієї тільки столиці, можна оцінити на 3 
млрд грн за рік. Таким чином, у масштабах країни за вторинну сировину можна 
отримати не один десяток мільярдів гривень. А для того, аби очистити країну від 
сміття, за підрахунками, необхідно 100 сміттєпереробних заводів. 
9 
Зважаючи на загальну складну економічну ситуацію в країні, експерти 
вбачають вирішення цього питання у залученні іноземних інвестицій у 
будівництво таких підприємств.  
Екологічна інтеграція потребує таким чином і зміни екологічної свідомості. 
Саме комплексно – від формування культури сміття на місцевому рівні до 
будівництва утилізаційних заводів у глобальному плані – можна вирішити 
проблему зі сміттям та зробити країну чистою [6]. 
 
1.2  Захоронення та утилізація твердих побутових відходів на полігонах  
 
 [7]. ТПВ нагромаджують на сміттєзвалищах та полігонах-сміттєзвалищах – 
не передбачене нормативними актами місце висипання відходів, які утворились в 
процесі діяльності людини. Полігон твердих побутових відходів – інженерна 
споруда,  яка створена для захоронення твердих побутових відходів і повинна 
запобігати негативному впливу на навколишнє природнє середовище і 
відповідати санітарно-епідеміологічним і екологічним нормам [8].  
Вимоги до проектування об'єктів поводження з побутовими відходами 
встановлені державними будівельними нормами України. Так, наказом Держбуду 
України від 17. 07. 2005 № 101 затверджено ДБН В.2.4-2-2005 " Полігони твердих 
побутових відходів. Основи проектування" [17]. 
Ці будівельні норми поширюються на проектування нового будівництва, 
розширення, реконструкцію, технічне переоснащення та рекультивацію полігонів 
твердих побутових відходів. 
Полігони, як спеціалізованіпі дприємства,  повинні забезпечувати 
санітарний та епідемічний добробут населення, екологічну безпеку 
навколишнього природного середовища, запобігати розвиткові небезпечних 
геологічних процесів і явищ. 
Розміри і потужність полігона твердих побутових відходів повинні 
визначатися потребами у складуванні ТПВ, з урахуванням екологічних вимог,  
10 
санітарних норм, кількості населення, розрахункового терміну експлуатації, 
річної норми накопичення ТПВ. 
На полігони ТПВ приймаються: тверді побутові відходи житлових будинків, 
громадських установ, підприємств громадського харчування,  торгівлі;  вуличний 
і садово-парковий змет, будівельне сміття,  деякі види твердих інертних відходів 
за відповідним обґрунтуванням; промислові відходи 1-4 класів небезпеки, з 
дозволу місцевих органів санітарно-епідеміологічної та екологічної служби і 
пожежної інспекції. Зазвичай, складуванню на полігонах ТПВ підлягає тільки та 
частина твердих побутових відходів, що не може бути утилізована. 
Рекомендується при полігонах ТПВ передбачати  споруди спеціального 
призначення для вилучення ресурсно-цінних компонентів ТПВ згідно із чинним 
законодавством [10]. 
Сміттєзвалища  і полігони твердих побутових відходів згубно впливають на 
довкілля, забруднюючи при цьому прилеглі території, повітря, ґрунти, водойми 
тощо. Окрім санкціонованих полігонів, які спеціалізуються на переробці та 
утилізації відходів, щороку зростає кількість несанкціонованих звалищ. 
Інформація про кількість та плошу сміттєзвалищ представлено на рисунку 1.2. 
 
Рисунок 1.2 – Інфографіка навантаження на полігони твердих відходів в 
Україні за 2017 рік 
11 
Із  4500 сміттєзвалищ та полігонів загальною площею майже 7,8 тис. га, що 
є в нашій державі, 22 %  не відповідають нормам екологічної безпеки. Найбільша 
кількість таких полігонів у Луганській, Одеській, Херсонській, Харківській, 
Кіровоградській, Тернопільській, Закарпатській, Запорізькій, Вінницькій та 
Сумській областях. Рекультивації потребують  3536 сміттєзвалищ. З них 
рекультивовано 94 (17 %). За відсутності системи поводження з твердими 
побутовими відходами в населених пунктах, в основному у приватному секторі, 
утворилося близько 23,7 тис. несанкціонованих звалищ, що займають площу 
понад 750 га. Полігони залишаються пріоритетним напрямом утилізації відходів. 
 
1.4 Екологічний контроль в сфері поводження з відходами 
 
Екологічний контроль за всіма видами господарської діяльності в системі 
обігу з відходами виконують на основі Законів України «Про охорону 
навколишнього природного середовища» і «Про відходи»  територіальні органи 
міністерства охорони навколишнього природного середовища, що здійснюють 
державний контроль та екологічні служби підприємств, організацій і установ, що 
здійснюють виробничий контроль. 
Кабінет міністрів України затвердив Національний план управління 
відходами до 2030 року [19]. Детальну маршрутну карту розробили на основі 
стандартів ЄС та економіки замкненого циклу. План визначає заходи, що 
дозволять Україні протягом наступних 10 років перейти на нову модель 
поводження з відходами на зразок тієї, що діє в європейських країнах. 
План передбачає такі кроки: 
 пакет завдань щодо кожного виду відходів – від прийняття необхідної 
правової бази до конкретних заходів зі збирання, переробки та утилізації; 
 розробка регіональних планів управління відходів; 
 будівництво регіональних полігонів для відходів, що не є 
небезпечними; 
12 
 будівництво регіональних комплексів з відновлення побутових 
відходів; 
 прийняття закону про «Муніципальні відходи»; 
 розробка нових ДБН щодо полігонів. 
 Згідно прийнятої стратегії, існуватиме чітка послідовність поводження з 
відходами в Україні (рисунок 1.3). 
 
Рисунок 1.3 – Ієрархія управління і поводження з відходамив Україні  
 
Спочатку, як  один із оптимальних шляхів вирішення проблеми утилізації 
відходів розглядалось створення біо-, фото- і водорозкладуваних полімерів. 
Фотодеструктуючі полімери одержують введенням в полімер УФ-сенсибілізаторів 
або синтезом сополімерів, які мають світлочутливі групи, або нанесенням 
покриття з фотоактивуючими добавками на поверхню виробів. Сенсибілізаторами 
найчастіше служать похідні антрахінону, бензофенону інших ароматичних 
кетонів та альдегідів. 
Спалювання відходів супроводжується забрудненням атмосфери отруйними 
газами, значним підвищенням температури, необхідністю відводу великої 
кількості тепла і сильною корозією технологічного обладнання. У відходах, де 
значна кількість полівінілхлориду (ПВХ), на стінках печей може з’явитися 
13 
суцільний шар хлоридів заліза, на якому за температури 650-780°С можливе 
утворення сульфіду заліза. Дослідження показали, що під час спалювання сміття, 
що містить до 6% пластичних мас (поліолефінів, ПС, ПВХ), в спеціальних 
інсеніраторах не спостерігається підвищення димоутворення, засмічення 
обладнання і посилення запахів. 
До передових способів утилізації відходів полімерів відносяться термічний і 
каталітичний піроліз за температури 500-1000°С в безкисневому середовищі або в 
середовищі з нестачею кисню.  Цей спосіб дозволяє отримувати безсіркові види 
палива та вуглеводи. Витрати на переробку окуповуються за рахунок реалізації 
продуктів, що утворюються. В результаті термічної дії, молекули полімерів 
розпадаються з утворенням низькомолекулярних продуктів, вихід і 
характеристики яких залежать від умов проведення процесу, природи і хімічного 
складу вихідних компонентів. 
На практиці існують і апробуються такі технології переробки компонентів, 
що містяться у відходах: 
1. Скло і вироби з нього йдуть на виробництво піноскла, що  в наш час є 
найбільш перспективним матеріалом теплоізоляції − екологічно чистим і 
повністю негорючим, який має високий ступінь акустичної ізоляції. Такий 
матеріал призначений для будівництва житла і об'єктів нежилого фонду, 
відповідає світовим нормам, що встановлені до будівельних об'єктів з 
теплоенергозбереження.  
2. Дерево і вироби з нього, проходячи через дробарки, подрібнюється до 
дрібної однорідної маси і складуються на відкритому, спеціально підготовленому 
просторі, де зберігаються від 3-х місяців до 1 року, аж до отримання 
висококласного добрива (компосту), що йде на потреби міського господарства. 
3. Відходи полімерної продукції використовуються як в'яжучий матеріал 
для виготовлення термопластбетонної черепиці. Ця черепиця, складовими 
частинами якої є: пісок, фарбник, відходи полімерної продукції, вважається 
міцним, екологічно чистим, стійким до різних кліматичних умов матеріалом. Має 
14 
малу питому вагу, велику довготривалість, широку колірну гаму і прекрасний 
зовнішній вигляд. 
4. Лом залізобетонних конструкцій і цегли можна застосовувати після 
подрібнення, залежно від діаметра фракцій: 
- для засипки основи дорожнього покриття, перевершуючи за якістю  
матеріали, що традиційно використовуються  − при достатньо крупному діаметрі 
фракцій (щебінь). 
- для виготовлення бордюрного каменя, тротуарних плит, а також 
конструкцій блоків шосе − при повторному подрібненні щебеню до більш дрібної 
фракції. Ця сировина може також використовуватися, як замінник піску –
частковий або повний, при виготовленні термопластбетонної черепиці. 
Окрім вищевикладеного, розглядаються і аналізуються нові технології 
переробки на рисунку 1.4. 
 
Нові технології переробки
переробка виготовлення переробка 
переробка ПЕТ-пляшок екологічно пластмас в переробка 
макулатури в в неткані чистих тару, відпрацьован
таропакуваль покрівельні і матеріалів з будівельні і их свинцевих 
ну продукцію гідроізоляцій деревних обробні акумуляторів
ні матеріали відходів матеріали
 
Рисунок 1.4 - Нові технології переробки компонентів, що містяться у твердих 
побутових відходах  
 
Насьогодні  найбільш поширеним способом знешкодження комунальних 
відходів в нашій країні залишається їх поховання на полігонах або не 
облаштованих звалищах. Експлуатація звалищ, які не мають елементарних 
15 
природоохоронних споруд, з соціальної точки зору – недопустима, з 
природоохоронної – небезпечна. 
Полігонний метод знешкодження ТПВ  технологічно не складний, але 
потребує великих земельних площ, експлуатаційних і транспортних витрат. 
Вищезазначені  класичні методи знешкодження комунальних відходів (контейнер  
сміттєвоз – звалище – рекультивація) наразі неефективні і мають велику кількість 
недоліків.  Ці  недоліки переконливо показують, що всі існуючі зараз способи 
утилізації відходів мають згубний вплив на екологічний, економічний і 
соціальний стан в Україні. В Україні реалізація політики в галузі переробки 
різного виду відходів утруднена з багатьох взаємопов’язаних причин. 
Новоприйнята стратегія має плани, щодо підвищення рівня екологічної свідомості 
громадян та розвитку інфраструктури, яка забезпечуватиме роздільне збирання 
відходів (рисунок 1.5). 
 
 
Рисунок 1.5 - Перспектива розвитку мережі роздільного збирання відходів в  
Україні, згідно прийнятої Стратегії 
 
 
16 
Відходи, що утворюються в різних галузях народного господавства та 
побуті мають визначений і якісний морфологічний склад, що спрощує вибір 
систем переробки їх і подальшого поводження. Нерівномірність населення 
регіонів та ступінь економічного розвитку визначає різні можливості переробки 
відходів. Розглядаючи структуру переробки побутових відходів в Україні слід 
зауважити, що менше половини областей маєть низький ступінь переробки 
відходів (рисунок 1.6). 
 
 
Рисунок 1.6 - Обсяг побутових відходів за регіонами України у 2016 році та 
частка їх перероблення 
 
Одним із шляхів вирішення проблеми накопичення відходівє створення 
сміттєпереробних заводів. Існують приклади створення мініпереробних заводів 
діяльність яких орієнтована лише на переробку відходів, що містять полімерні 
матеріали. Така діяльність  є менш витратною, ніж системи переробки інших 
ресурсовмісних компонентів побутових відходів.   
17 
Одним із перспективних та екологічно безпечних методів ізменшення 
відходів є їх переробка. Надзвичайно складно створити велике підприємство, 
завод,, який бии на обмеженій території здійснював переробку великої кількості 
відходів, які містять ресурсоцінні компоненти різного виду та мав оптимізовну 
систему захоронення відходів, які не мають матеріальної цінност. Україна поки  
немає жодного з таких заводів, які мали б таку уніфіковану систему переробки 
відходів. До прикладу переробкою відходів,що містять пластико-вмісні відходи 
на даний момент займаються  не тільки великі підприємства а й  невеликі фірми.. 
Створення такого заводу є головною і пріоритетною задачею у вирішенні 
проблеми переробки побутових відходів. 
Використання такого обладнання дозволяє ретельно обробити пластикові 
відходи - матеріал проходить повний цикл очищення та миття від бруду і 
масляних забруднень, поліетиленових ковпачків і ручок, етикеток, металевих 
включень та ін.. Всі операції, окрім сортування, виконуються автоматично. Базова 
лінія складається з двох секцій: секція подрібнення і відмивання та секція 
гранулювання. Відмивання ПЕТ проводиться в декілька стадій з використанням 
флотації для видалення залишків поліетиленових ковпачків, миючих засобів, 
залишків клею та етикеток. Кількість ванн відмивання залежить від забруднення 
пляшок. Гранулювання пластівців проводиться за допомогою двошнекового 
паралельного екструдера. Дві зони дегазації дозволяють повністю видалити все 
повітря з розплаву і отримати гранули високої якості (з 1 кг пластикових відходів 
«виходить» 0,8 кг вторинного поліетилену). 
 
1.4 Економічна доцільність   роздільного збирання відходів 
 
За відсутності роздільного збирання побутових відходів екологія та 
економіка держави зазнає значних збитків, через виведення із господарського 
обігу земель під розташування полігонів для захоронення побутових відходів, 
18 
посилений негативний вплив на довкілля захоронених побутових відходів, втрату 
значного ресурсного потенціалу побутових відходів у якості вторинної сировини. 
Переробка відходів на заводах та спеціалізованих лініях може зменшити 
кількість відходів наполовину, проте здебільшо частка перероблених відходів не 
перевищує 25-30%. Потенціал переробки побутових відходів в Україні складає 
близько 20 млн. м3 (5 млн. т.). Наразі вже збирається близько 2,1 млн. м3 (0,5 млн. 
т.) вторинних матеріалів з побутових відходів. Таким чином, необхідно ще 
роздільно зібрати близько 18 млн. м3 (4,5 млн. т.) вторинних матеріалів з 
побутових відходів в населених пунктах, де надаються послуги з вивезення 
побутових відходів і не впроваджено роздільне збирання. Метою цього має стати 
необхідність зменшення негативного впливу на довкілля та повернення в 
господарський обіг вторинні матеріали – папір, пластик, метал, скло.   
Запровадження збору та переробки відходів на сміттєсортувальних комбінатах 
може спияти збільшенню економічного ефекту та отримання фінансових коштів 
(рисунок 1.7) 
 
Рисунок 1.7 – Щорічний економічний ефект, який можна отримати від 
застосування сміттєпереробних комплексів  
19 
За укрупненою оцінкою, для впровадження роздільного збирання 18 млн. 
м3 (3,9 млн. т) вторинних матеріалів з побутових відходів, необхідно: 58,7 тис. 
контейнерів; 658 сміттєвоза; 45 сміттєсортувальних заводів. При цьому кількість 
сміттєсортувальних заводів може бути збільшено завдяки будівництву заводів 
меншої потужності в залежності від техніко-економічних обґрунтувань. 
Інвестиційна потреба у створенні цієї інфраструктури сягає близько 2,5 млрд. грн. 
Необхідність впровадження роздільного збирання побутових відходів та сучасних 
технологій з їх переробки та утилізації в Україні передбачена законодавством, а 
саме Законом України від 05.03.1998 № 187/98 «Про відходи» [18]. 
В Українському законодавстві, як в принципі і у світовому, реалізація 
завдань забезпечення роздільного збирання та сортування побутових відходів 
покладаються на органи місцевого самоврядування відповідно до Закону України 
«Про місцеве самоврядування в Україні», які здійснюють їх через власні 
комунальні підприємства або залучення компаній інших форм власності. 
Роздільне збирання побутових відходів не тільки повертає ресурсоцінні 
вторинні матеріали в господарський обіг і здешевлює тим самим вартість 
виробленої продукції, але й зменшує обсяги захоронення побутових відходів, що 
позитивно впливає на навколишнє природне середовище. 
Саме тому, у минулому році на державному рівні було прийнято ряд 
стратегічних документів, які визначають пріоритетність впровадження 
роздільного збирання побутових відходів в Україні. 
Впровадження в першу чергу роздільного збирання побутових відходів та їх 
сортування в сучасних українських реаліях найбільш виправдано. Оскільки 
капітальні інвестиції та експлуатаційні витрати в значній мірі компенсуються від 
продажу відібраних вторинних матеріалів, звісно в залежності від наявності 
споживачів таких вторинних матеріалів. 
 
  
20 
2 ЕКОЛОГО-СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ РАЦІОНАЛЬНОГО ПОВОДЖЕННЯ ІЗ 
ПОБУТОВИМИ ВІДХОДАМИ 
 
2.1 Аналіз існуючих систем роздільного збирання відходів в Україні 
 
Важливими питаннями у сфері охорони довкілля у будь-якій державі є  
поводження з різними типами відходів. Не належний рівень екологічної 
відповідальності, та недостатній економічний розвиток держави не забезпечує 
належний рівень система  збирання і переробки твердих побутових відходів В 
Україні. Існуючі полігони відходів, організовані сміттєзвалища не відповідають 
міжнародним стандартам якості. Роздільний збір побутових відходів повинен 
здійснюватися їх власниками, відповідно положень методики роздільного 
збирання побутових відходів, затвердженої наказом Мінрегіону від 01.08.2013 № 
133 [10]. 
Запропонована методика поширюється на суб’єктів господарювання 
незалежно від їх форм власності, які працюють в сфері вивезення побутових 
відходів. 
Основні положення вищевказаної Методики є нормативним документом 
при розробці схем санітарної очистки населених пунктів, розробки та 
запровадження місцевих програм поводження з побутовими відходами, та 
здійснення техніко-економічних обґрунтувань запровадження екологізованих 
технологій на всіх етапах поводженя з побутовими відходами. 
Роздільний збір відходів є важливою і невідємною частиною системи 
поводження з побутовими відходами та переслідує такі основні цілі: зменшення 
загального об’єму відходів, насипної та об’ємної густини відходів на полігонах 
ТПВ; вилучення цінних компонентів із вторинної сировини; виділення із основної 
маси відходів небезпечних компонентів; покращення екологічного стану 
атмосфери, підземних вод, грунтів та довкілля вцілому. 
21 
Відходи мають багатокомпонентний склад, залежать від багатьох факторів. 
В цілому можна визначити усереднений склад побутових відходів.  Компоненти, 
що входять до складу твердих побутових відходів, визначають за  класифікацією, 
що зображена на рисунку 2.1. 
 
 
Рисунок 2.1 – Усереднений морфологічний склад твердих побутових відходів 
 
В Україні давно введена в дію роздільна система збирання відходів. 
Екологічна свідомість громадян передбачає розділення утворених в 
домогосподарствах відходах за матеріальною цінністю. Розглянемо існуючі 
системи збору відходів.  
Технологічна схема 1 (унітарна): централізований збір, транспортування  
відходів, зібраних окремо але в одному контейнері на підприємства, які 
здійснюють сортування або переробку  ТПВ. Схематично вона позначена на 
рисунку 2.2. Технологічна схема № 1 є найпростішою та не передбачає роздільне 
збирання ресурсоцінних компонентів твердих побутових відходів 
22 
Технологічна схема № 1
Змішані відходи
 
Рисунок 2.2 - Технологічна схема №  1 для збирання твердих  
побутових відходів  
 
Технологічна схема 2 передбачає поділ на 3 контейнери. Це роздільний збір 
в одному контейнері відходів одного виду відходів, які є  вторинною сировиною, 
а у другий контейнер – інші відходи, що містять вторинну сировину, третій 
контейнер містить змішані відходи (рисунок 2.3). До прикладу жовтий контейнер  
«Полімери» призначений для розміщення полімерних відходів, або контейнер 
зеленого кольору  «Скло»- для збирання склобою. Контейнер блакитного кольору  
«Вторинна сировина», призначений для збирання відходів, що містять  вторинну 
сировину, але не відносяться до перерахованих типів.  Зібрані в цій ємності 
відходи будуть відсортовані на сміттєсортувальній станції. Контейнер сірого 
кольору, призначений для збирання змішаних відходів, які мають заздалегідь 
відібрані цінні компоненти та небезпечні відходи. Технологічна схема №2 є 
типовою для більшості міст України, зокрема міста Черкаси. Відокремлює такі 
ресурсоцінні компоненти як скло та полімери. Це обумовлено легкістю переробки 
цих компонентів, існуючим технологіям та економічною доцільністю переробки. 
 
23 
Технологічна схема № 2
Змішані відходи
Полімери Вторинна сировина
 
Рисунок 2.3 - Технологічна схема для роздільного збирання твердих 
побутових відходів №  2 
 
Технологічна схема № 3 передбачає поділ на 4 контейнери: троє з них 
містять вторинну сировину, яку можна відправити на переробку до об’єктів 
переробки без додаткового сортування, Четвертий контерйнер, аналогічно як і в 
попередній схемі містять змішані відходи із вилученням небезпечних компонентів 
(рисунок 2.4); 
Технологічна схема №3
Полімери Скло Змішані відходи Папір
Рисунок 2.4 –Технологічна схема для роздільного збирання твердих побутових 
відходів №  3 
 
24 
Технологічна схема №  3 задовольняє роздільне збирання ресурсоцінних 
компонентів ТПВ які утворюються у найбільшій кількості в селітебній зоні та є 
пріоритетною  для  міста Черкаси, враховуючи законодавчий аспект, економічну 
доцільність та  рівень екологічної свідомості населення. 
Технологічна схема 4 передбачає поділ на 5 контейнерів роздільне збирання 
здійснюється в окремі контейнери, розміщенні на контейнерному майданчику 
(рисунок 2.5). 
Технологічна схема № 4
Органічна 
Полімери Скло Змішані Папір складова відходи
  
Рисунок 2.5 –Технологічна схема для роздільного збирання твердих 
побутових відходів №  4 
 
Технологічна схема № 4 є оптимальною для роздільного збирання 
ресурсоцінних компонентів ТПВ, проте для запровадження її необхідний 
комплексний підхід (закупівля спеціального транспорту, створення сортувальних 
ліній, сміттєпереробних заводів та ін).  Для роздільного збору твердих побутових 
відходів використовуються спеціальні контейнери. Їх різновиди і матеріал 
виготовлення є різноманітними. Рекомендованим є дотримання кольорової гамми 
для різних типів відходів.  
 Наказом Мінжитлокомунгоспу України від 21.02.2011 № 14 затверджено 
ГБН В.2.2-35077234-001:2011 «Будинки і споруди. Підприємства сортування та 
перероблення твердих побутових відходів. Вимоги до технологічного 
25 
проектування» [15]. Ці норми поширюються на проектування підприємств 
сортування та перероблення ТПВ для їх нового будівництва, розширення та 
реконструкції. Вказані норми регламентують вимоги, технічні, технологічні 
показники, які слід урахувати при проектуванні підприємствякі забезпечують  
сортування та перероблення ТПВ, а також окремих будівельних споруд, що 
входять до складу цих підприємств. 
Вибір земельної ділянки для розміщення підприємства треба проводити 
згідно з вимогами чинного природоохоронного й санітарного законодавства ДБН-
360-92. Площу ділянки для розміщення підприємства приймають залежно від 
прийнятої технології сортування та перероблення ТПВ. 
Площу ділянки для розміщення підприємства рекомендовано приймати з 
розрахунку приблизно 0,09 га на 1000 т безпосередньо для виробництва та 0,03 га 
на 1000 т ТПВ під склади готової продукції (компосту) та відсортованих 
компонентів ТПВ, адміністративно-побутові споруди. 
Транспортування (перевезення) ТПВ дозволяється тільки спеціально 
обладнаним транспортними засобам (пофарбованими у помаранчевий колір), 
рекомендовано розміщувати логотип  фірми яка здійснює вивезення відходів та 
напис виду відходу, що перевозиться. Загальна кількість транспротру 
підприємства, який технологічною схемою №1 (унітарнна схема) визначається 
розрахунковим методом. Розрахунок базуєтья на  обсягу перевезених відходів, 
періодичності, продуктивності (інтенсивності застосування) спеціального  
транспортного засобу. 
При встановленні необхідної  кількості автотранспортну для вивезення 
відходів доцільно враховувати відомості про фактичний розвиток житлового 
фонду підприємств невиробничої сфери, технічну готовність автотранспорту, 
відстань до об’єктів поводження з ТПВ та інші  умови конкретного населеного 
пункту.  
 
 
26 
2.2. Заходи щодо вивезення відходів у м Черкаси 
 
Відходи, що утворюються в побуті у місті з метою захоронення відвозяться а 
полігоні ТБВ, який розташований поблизу села Руська Поляна. Діяльність та 
будь-які роботи на полігоні виконуються згідно проекту, затвердженого в 
установленому порядку. В наявності є і інструкція з експлуатації, яка враховує 
специфіку виробництва, присутність механічних засобів та пристроїв для 
виконання робіт. 
Як будь яке підприємство, полігон має дозвіл на викиди забруднюючих 
речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (№ 7124985200-2, від 04 
червня 2014 року). Згідно ЗУ  «Про ліцензування видів господарської діяльності»,  
«Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах 
енергетики та комунальних послуг», «Про державне регулювання у сфері 
комунальних послуг» [24,25,26]. Національна комісія, яка здійснює  регулювання 
у галузях енергетики та комунальних послуг надала комунальному підприємству 
«Черкаська служба чистоти» ліцензію із  правом проведення  господарської 
діяльності із захоронення побутових відходів, які утворюються на території міста 
Черкаси. 
Згідно статистичних даних, у 2016 році на полігоні було розміщено  близько 
143 185 тон відходів, у об’ємному вигляді це становить 708 838 м3 твердих 
речовин. На підприємстві розташовані діючий (6,02 га) та закритий (2,5 га) 
полігони. У середньому щомісячне заповнення складає 53 тис.м3. Відкриття 
полігону відбулося у 2000 році. На даний час наповненість полігону становить 
100 %, з урахуванням проектних обсягів накопичення існуючого полігону ТПВ 
складає 7 409 200 м3 сміття  масою 1514 тис.тон. 
Побутове сміття, що завозиться на полігон має різний склад та структуру, 
усереднений морфологічний склад відходів Руськополянського полігону ТПВ 
представлений у таблиці 2.1. 
 
27 
Таблиця 2.1 – Морфологічний склад відходів, що потрапляють на звалище 
полігону у с.Руська Поляна  
 
Балансоутримувач полігону КП «Черкаська служба чистоти» проводить 
комплекс засобів щодо утримання полігону та запобіганню виникнення пожеж та 
інших надзвичайних ситуацій. 
В рамках підписаного договору між КП та Державним пожежно-
рятувальним загоном Управління ДСНС у Черкаській області, на полігоні 
проводяться регулярні інспекції стану пожежних гідрантів, внутрішніх мереж, та 
їх обладнання протипожежними засобами. Не менш важливим є контроль за 
дотриманням правил і вимог санітарної та екологічної безпеки. З цією метою 
працівники СЕС служби проводять відбір проб повітря, ґрунту і води із 
спостережних свердловин санітарної зони полігону. 
Щодо конструкції полігону, то він оснащений системою захисту ґрунтових 
вод від шкідливих фільтратів, що утворюються при розкладанні сміття. Його 
забезпечує покриття з асфальтобетонну, покритого бітумним матеріалом, 
додатково улаштована система збору рідкого фільтрату. Відходи, що 
накопичуються на території, регулярно ущільняються механічною технікою. 
Також улаштовуються насипні канави, контролюється відведення фільтрату з 
28 
подальшим його збиранням та відведенням. ДЛЯ ефективності проведених 
заходів проводиться моніторинг стану поверхневих та підземних вод, якості 
ґрунту та повітря. 
Друга черга полігону була уведена в експлуатацію у 2015 році за рахунок 
його реконструкції. Такий захід дав можливість організувати огороджувальну 
дамбу, тим самим термін експлуатації звалища було збільшено на 1 рік.  Проте 
щороку кількість відходів збільшувалася і за 2 роки полігон знову переповнився.  
У 2017 році був проведений конкурс із виконання робіт щодо реконструкції 
південно-західної частини полігону ТБВ у с. Руська Поляна. Як результат, 
потужність вищевказаного полігону збільшилася на 140 тис.тон відходів. В цьому 
ж році, на полігон вирішили проблему відведення фільтратів та стічних вод, що 
утворюються на підприємстві. 
За сприянням інвесторів і цьому ж 2017 році Черкаська міська рада дала 
згоду на будівництво природоохоронного комплексу для забезпечення дегазації 
полігону побутових відходів згідно договору між КП «Черкаська служба чистоти» 
ЧМР та ТОВ «ЛНК».  Як результат виконання цієї роботи здійсненна робота по 
дегазації діючого полігону ТПВ за рахунок організації відведення метану, який 
утворюється при анаеробному розкладанні органічних компонентів ТПВ з товщі 
відходів полігону через систему газопроводів і свердловин забору газоподібних 
речовин. З видаленого біогазу добувається електрична енергія шляхом 
спалювання у камерах внутрішнього згорання та реалізується за «зеленим 
тарифом». 
Встановлена установка забезпечила дегазацію полігону ТПВ та 
максимально знизила ризик виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з 
пожежами на звалищі та зменшила обсяг викидів в атмосферу та покращила 
екологічну ситуацію територій та районів, прилеглих до полігону. 
 
 
 
29 
2.3 Аналіз існуючого стану роздільного збирання  побутових відходів у 
місті Черкаси  
 
2.3.1 Характеристика та критерії вибору ділянок  
 
Одним із доступних для реалізаціії та забезпечення екологічної 
ефективності у процесах поводження із побутовими відходами є їх роздільне 
збирання. Цей процес має бути комплексно забезпечений і сприяти мотивації 
населення розділяти відходи в оселі, роздільне складання на сміттєприймальних 
майданчиках та налагоджений мезаніз передачі цих відходів на підприємства, які 
здійснюють їх переробку. У зв'язку із зростанням кількості міського населення, 
індустріалізацією міст, зростанням кількості та різновидів побутових відходів 
розширюю контакти між техногенним середовищем міста і природного 
середовища. Сільські ландшафти і міські території області зазнають активного 
впливу людської діяльності, збільшується кількість несанкціонованих 
сміттєщвалищ та полігонів відходів. В умовах багатоквартирних будинків можна 
легко організувати збір, вивезення та утилізацію побутового сміття.  
Тому для рівномірної оцінки рівня збирання відходів поблизу  житлових 
територій було обрано декілька ділянок з різним рівнем урбанізованості. Для 
оцінки існуючих систем роздільного збирання відходів на території міста 
Черкаси. Для цього територія міста була розділена на 9 ділянок. Вибір ділянок був 
обумовлений поділом на мікрорайони, скупченням багатоповерхових будівель та 
приблизно однаковим обсягом накопичення відходів. Карто-схема ділянок 
представлена на рисунку 2.6. 
Для оцінки систем збирання відходів  було обрано такі дослідні ділянки: 
1. Мікрорайон «Богданівський»; 
2. Мікрорайон «700-річчя»; 
3. Мікрорайон «Хімселище»; 
4. Мікрорайон «Вокзали»; 
30 
5. Мікрорайон «Руставі»; 
6. Мікрорайон «Південно-Західний»; 
7. Мікрорайон «Лісовий»; 
8. Мікрорайон «Митниця»; 
9.  Мікрорайон «Нова Митниця»; 
 
 
Рисунок 2.6 –  Карто-схема ділянок м. Черкаси 
 
Для наочного представлення результатів нами запропонована система 
умовних позначень. Майданчик, на якому реалізується унітарна система 
поводження з відходами (схема №1)  - відсутній розподіл відходів за типами на 
карті позначена червоним кольором. Ділянки на яких існує розподіл побутових 
відходів на загальні та полімерні (схема №2) позначені на системі жовтим 
31 
кольором. Якщо ж сміттєприймальний майданчик має розділення на два і більше 
видів вторинних ресурсів, то на схемі його позначено зеленим кольором. 
 
2.3.2  Опис сміттєприймальних майданчиків мікрорайону «Богданівський» 
 
В аспекті розгляду питання сортування та здачі (викидання побутового 
сміття) розглянемо ситуацію зі стану сміттєприймальних майданчиків, що 
розташовані в частині мікрорайону «Богданівський».  Для цього нами  були 
охарактеризовані  6 ділянок  викидання сміття на обраній території (рисунок 2.7) 
 
 
 
Рисунок 2.7 – Карто-схема сміттєприймальних майданчиків на території 
мікрорайону «Богданівський» 
 
Розглянемо ситуацію на запропонованих ділянках. Майданчики, що 
відмічені номерами 1,2,4,5 та 6 основному не мають жодних систем роздільного 
збору сміття  – технологічна схема №1 (рисунок 2.8). 
 
32 
                
Майданчик №1                                                Майданчик №2 
   
Майданчик №3                                          Майданчик №5 
 
Майданчик №6 
Рисунок 2.8 – Зовнішній вигляд 6-ти сміттєприймальних майданчиків 
мікрорайону «Богданівський» 
 
Слід зауважити, що майданчик №1, розташований поблизу магазину АТБ 
бульвар Шевченка, 305, завжди переповнений, бо поряд знаходяться 
багатоповерхівки, та й сміття з магазину виносять до цього майданчика. 
Майданчик №2 знаходиться по вулиці Гуржіївська,6 завжди переповнений. 
Роздільного збору твердих побутових відходів немає, крім відокремлення 
33 
пластикових пляшок. Майданчики № 3,5,6 зносять сміття жителі 
багатоповерхівок, часто бувають переповнені, роздільного збору твердих 
побутових відходів немає. 
   
 
Рисунок 2.9 -  Фото сміттєприймального майданчика № 4 
Єдиний майданчик мікрорайону, на якому реалізується схема розділення 
побутових відходів на скло та пластик. Це  є прикладом збору за технологічною 
схемою №3. Жителі мікрорайону мають певні труднощі у роздільному збиранні 
сміття. А в окремих випадках – небажання сортувати відходи, обгрунтовують 
браком часу (відвозити на пункти прийому ТПВ) та відсутністю місць 
тимчасового зберігання в помешканні сортованого сміття. 
 
2.3.3  Опис сміттєприймальних майданчиків мікрорайону «700 річчя»  
 
В аспекті розгляду питання сортування та здачі (викидання побутового 
сміття) розглянемо ситуацію зі стану сміттєприймальних майданчиків, що 
розташовані в частині мікрорайону «700річчя». Для цього   були охарактеризовані  
3 ділянки  викидання сміття на обраній території (рисунок 2.10). 
34 
 
 
Рисунок 2.10 - Карто-схема сміттєприймальних майданчиків на території 
мікрорайону «700 річчя» 
 
Розглянемо ситуацію на запропонованих ділянках. Майданчик №3 немає 
жодних систем роздільного збору сміття. Майданчики №1 та №2  роздільного  
збору твердих побутових відходів не мають, крім відокремлення пластикових 
бутилок. 
Майданчик №1 знаходиться біля гуртожитку №2 ЧДТУ та перетин вулиці 
Чехова. Гуртожиток дев`ятиповерховий і поряд знаходяться багатоповерхівки. 
Бачки, розташовані на майданчиках  завжди переповнені (рисунок 2.11) 
Майданчик №2 знаходиться на вулиці Гоголя,532, дев`ятиповерховий 
будинок. Сміття місцеві жителі викидають навіть поряд сміттєприймального 
майданчику. 
 
 
 
35 
   
               Майданчик №1           Майданчик №2 
 
Майданчик №3 
Рисунок 2.11   Фото трьох сміттєприймальних майданчиків району 
 
Майданчик №3 знаходиться по вулиці Гоголя, 555 та біля гуртожитку №1 
ЧДТУ. Це дев`яти та п`ятиповерхові будинки. Роздільного збору твердих 
побутових відходів немає. Майданчик буває переповнений. 
 
2.3.4  Опис сміттєприймальних майданчиків мікрорайону «Хімселище»  
 
 Ситуація зі стану сміттєприймальних майданчиків, що розташовані в 
частині мікрорайону «Хімселище».  Для цього були охарактеризовані  3 ділянки  
викидання сміття на обраній території (рисунок 2.14). 
36 
 
Рисунок 2.14 - Карто-схема сміттєприймальних майданчиків на території 
мікрорайону «Хімселище» 
 
 
Розглянемо ситуацію на запропонованих ділянках.  Майданчик №3 немає 
жодних систем роздільного збору сміття.  Майданчик №3 знаходиться по вулиці 
В`ячеслав Чорновола №191/29  поряд три п`ятиповерхових будинки. Роздільного 
збору твердих побутових відходів немає. Майданчик не відповідає санітарним 
нормам. Контейнери без кришок, а один навіть без коліс. Контейнери на колесах 
дуже вимогливі до якості облаштування території: в завантаженому стані вони 
важать кілька сотень кілограм, і їх пересування можливе лише при належній 
якості під’їзних шляхів.  
Майданчики №1 та №2  роздільного  збору твердих побутових відходів 
немають, крім відокремлення пластикових бутилок. 
Майданчик №1 знаходиться  по вулиці В`ячеслава Чорновола №160 поряд 
два п`ятиповерхових будинки. Сміттєприймальний майданчик не огороджений, 
відсутній стоковідвід, а самі контейнери не мають кришок (рисунок 2.15). 
 
37 
 
               Майданчик №1           Майданчик №2 
 
Майданчик №3 
Рисунок 2.15   Фото трьох сміттєприймальних майданчиків 
 
Майданчик №2 знаходиться на вулиці  В`ячеслава Чорновола №160/2. 
Поблизу п`ятиповерхові будинки. Майданчик не загороджений, сміття місцеві 
жителі викидають навіть поряд сміттєприймального майданчику. 
 
2.3.5  Опис сміттєприймальних майданчиків мікрорайону «Вокзали»  
 
Для оцінки ситуації із роздільним збором сміття в мікрорайоні «Вокзали».   
були охарактеризовані  3 ділянки  викидання сміття на обраній території (рисунок 
2.16). 
38 
 
Рисунок 2.16 - Карто-схема сміттєприймальних майданчиків на території 
мікрорайону «Вокзали» 
 
 Майданчик №1 та №2 представлені на мікрорайоні немає жодних систем 
роздільного збору сміття. Майданчики №3  роздільного  збору твердих побутових 
відходів немає, крім відокремлення пластикових пляшок. Майданчик №1 
знаходиться біля гуртожитку №31 та  вулиця  Смілянська. Гуртожиток 
п`ятиповерховий і поряд знаходяться дві п`яти поверхівки. Сміттєприймальний 
майданчик завжди переповнений.  Контейнери старі, найчастіше вони не мають 
кришок та коліс. Цей тип контейнерів неможливо пересувати вручну, а їх 
ефективне вивантаження можливе лише з використанням сміттєвозів, обладнаних 
пристроєм завантаження. 
Майданчик №2 знаходиться на вулиці Смілянській. Поряд гуртожиток №3 
ЧДТУ та чотири п`ятиповерхові будинки. Контейнерів досить багато, але 
роздільного збору сміття немає. Сміття місцеві жителі викидають навіть поряд 
39 
сміттєприймального майданчику. Майданчик №3 знаходиться по вулиці 
Вернигори,3 п`ятиповерховий будинок та приватний сектор.  Сміттєприймальний 
майданчик не обгорожений. Можливе відокремлення пластикових бутилок 
(рисунок 2.17). 
   
               Майданчик №1           Майданчик №2 
 
Майданчик №3 
Рисунок 2.17   Зовнішній вигляд сміттєприймальних майданчиків на території 
мікрорайону «Вокзали» 
 
2.3.6  Опис сміттєприймальних майданчиків мікрорайону «Руставі»  
 
 Для розгляду ситуації із роздільного збирання сміття та стану 
сміттєприймальних майданчиків в мікрорайоні «Руставі», було обрано три 
ділянки   (рисунок 2.18). 
40 
 
Рисунок 2.18 - Карто-схема сміттєприймальних майданчиків на території 
мікрорайону «Руставі» 
 
Розглянемо ситуацію на запропонованих ділянках.  Майданчики №1, №2 та 
№ 3 мають  системи роздільного збору сміття за технологічними схемами 3 .  
Сміття ділиться на три фракції: пластик, склобій та інші побутові відходи. 
Майданчик №1 знаходиться  по вулиці Тараскова будинок №9 
дев`ятиповерховий. Сміттєприймальний майданчик  не обгорожений, контейнери 
не мають кришок. 
Майданчик №2 знаходиться на вулиці Героїв Майдану  дев`ятиповерховий 
будинок  та біля магазину АТБ .  Сміттєприймальний майданчик інколи буває 
переповнений, виносять сміття з магазину. Майданчик не повністю відповідає 
санітарним нормам (рисунок 2.19). 
 
41 
 
Майданчик №1 
 
Майданчик №2 
 
Майданчик №3 
 
Рисунок 2.19 - Зовнішній вигляд  сміттєприймальних майданчиків мікрорайону 
«Руставі» 
 
42 
Майданчик №3 знаходиться по вулиці Героїв Майдану, 2 
дев`ятиповерховий будинок. Сміттєприймальний майданчик облаштований 
різними контейнерами, придатними для роздільного збору сміття. Контейнери 
знаходяться не зовсім в задовільному стані: не мають кришок: відсутність кришок 
спричиняє інтенсивне розкладання відходів, особливо в теплу пору року, та їх 
замерзання у контейнерах взимку, що ускладнює вивантаження, перевезення та 
подальшу переробку відходів. 
 
2.3.7 Опис сміттєприймальних майданчиків «Південно-Західного 
мікрорайону»  
 
 
 Розглянемо ситуацію зі стану сміттєприймальних майданчиків, що 
розташовані в частині мікрорайону «Південно-Західний». Для цього були 
охарактеризовані  4 ділянки  викидання сміття на обраній території (рисунки 2.20, 
2.21). 
 
Рисунок 2.20 - Карто-схема сміттєприймальних майданчиків на території 
мікрорайону «Південно-Західний» 
 
43 
Майданчик №1 
 
Майданчик №2 
 
Майданчик №3 
 
Майданчик №4 
Рисунок 2.21  Зовнішній вигляд чотирьох  майданчиків мікрорайону 
44 
На всіх розглянутих сміттєприймальних майданчиках є роздільне збирання 
сміття. Контейнери, які призначені для склобою, для іншого побутового сміття та 
сітка для пластикових бутилок. Майданчик №1 знаходиться  по вулиці 
Прикордонника Лазаренка. Будинок №26 дев`ятиповерховий та поряд ще 
дев`ятиповерхівка.  Майданчик не відповідає санітарним нормам: не 
обгорожений, без відповідного накриття, контейнери старі без кришок. 
Майданчик №2 знаходиться на вулиці Ярославська,30  дев`ятиповерховий 
будинок.  Місце для сміттєприймального майданчика відведено, але він не 
відповідає існуючим вимогам.  Майданчик №3 знаходиться по вулиці Віталія 
Вергая, 32.  Знаходяться багатоповерхівки та приватний сектор. Контейнери 
бувають переповнені, особливо для пластику. 
Майданчик №4 знаходиться біля магазину цифрових телефонів, 
багатоповерхівка №16. Можливий роздільний збір сміття. Майданчик не 
обгорожений. 
Контейнерні майданчики не мають накриття і тому відходи зазнають впливу 
опадів, чим погіршується санітарний стан. Контейнери на колесах дуже вимогливі 
до якості облаштування території: в завантаженому стані вони важать кілька 
сотень кілограм, і їх пересування можливе лише при належній якості під’їзних 
шляхів: горизонтальна площина або невеликий ухил у бік дороги. 
 
2.3.8  Опис сміттєприймальних майданчиків мікрорайону «Лісовий»  
 
 
В аспекті розгляду питання сортування та здачі (викидання побутового 
сміття) розглянемо ситуацію зі стану сміттєприймальних майданчиків, що 
розташовані в частині мікрорайону «Лісовий».  Для цього нами  були 
охарактеризовані  6 ділянок  викидання сміття на обраній території (рисунок 
2.22). 
45 
 
Рисунок 2.22 - Карто-схема сміттєприймальних майданчиків на території 
мікрорайону «Лісовий» 
 
Розглянемо ситуацію на запропонованих ділянках.  Майданчик №3 немає 
жодних систем роздільного збору сміття. Майданчики №1   та №4 роздільного  
збору твердих побутових віджодів немають, крім відокремлення пластикових 
бутилок. Майданчик №2 існує роздільне збирання сміття. 
Майданчик №1 знаходиться  по вулиці Генерала Момота, 11 
дев`ятиповерховий будинок і поряд знаходяться багатоповерхівки. 
Сміттєприймальний майданчик завжди переповнений. Контейнери без кришок, 
сміття у вітряну погоду може летіти на велику відстань. 
Майданчик №2 знаходиться на вулиці Генерала Момота,13,  
дев`ятиповерховий будинок.  На даному майданчику існує роздільний збір сміття. 
Майданчик чистий, але санітарним нормам не відповідає. 
Майданчик №3 знаходиться по вулиці Олексія Панченка, 19 
дев`ятиповерховий будинок. Сміттєприймальний майданчик не має умов 
роздільного прийому сміття. Майданчик не обгорожений, не має відповідного 
дорожного покриття, контейнери старі, в недостатній кількості. Місцеві жителі 
сміття викидають прямо біля контейнерів (рисунок2.23) 
 
 
46 
 
Майданчик №1 
 
Майданчик №2 
 
Майданчик №3 
 
Майданчик №4 
Рисунок 2.23   Фото майданчиків мікрорайону «Лісовий» 
47 
Майданчик №4 знаходиться по вулиці Смілянській, поряд дев`яти 
поверховий будинок. Сміттєприймальний майданчик частково задовольня 
роздільний збір сміття: відокремлювати можна пластик. На майданчику без 
контейнерів на землі лежить багато сміття. Сміттєприймальний майданчик не 
відповідає нормам. 
 
2.3.9  Опис сміттєприймальних майданчиків мікрорайону «Митниця»  
 
В аспекті розгляду питання сортування та здачі (викидання побутового 
сміття) розглянемо ситуацію зі стану сміттєприймальних майданчиків, що 
розташовані в частині мікрорайону «Митниця».  Для цього були охарактеризовані  
4 ділянки  викидання сміття на обраній території (рисунок 2.24). 
 
 
Рисунок 2.24 - Карто-схема сміттєприймальних майданчиків на території 
мікрорайону «Митниця» 
 
Розглянемо ситуацію на ділянках. Майданчик №3 немає жодних систем 
роздільного збору сміття. Майданчик №1 роздільного  збору твердих побутових 
віджодів немає, крім відокремлення пластикових пляшко (рисунок 2.24). 
48 
Майданчик №1 
 
Майданчик №2 
 
Майданчик №3 
 
Майданчик №4 
Рисунок 2.24   Фото сміттєприймальних майданчиків мікрорайону «Митниця» 
49 
Майданчик №2 роздільного збору побутових відходів не має. Майданчики 
№3 та №4 існує роздільний збір побутового сміття.  Майданчик №1 знаходиться  
по вулиці Нижня Горова будинки №5 та №7. Сміттєприймальний майданчик  
знаходиться під накриттям, але буває переповнений. Майданчик №2 знаходиться 
на вулиці Нижня Горова будинки п`ятиповерхові №7 та9.  На 
сміттєприймальному майданчику немає роздільного збору сміття. Контейнери 
старі, без кришок. Майданчик №3 знаходиться   біля  магазину Велика кишеня та 
поряд дев`ятиповерхові будинки.  Сміттєприймальний майданчик облаштований 
контейнерами для роздільного збору побутового сміття.  На території майданчику 
лежить сміття від будівництва просто  на землі. Майданчик №4 знажодиться по 
вулиці Героїв Сталінграду 40, велика дев`ятиповерхівка. Сміттєприймальний 
майданчик облаштований для роздільного збору сміття. Територія майданчика 
чиста, без сміття. Контейнери старі, без кришок. 
 
2.3.10 Опис сміттєприймальних майданчиків мікрорайону «Нова Митниця»  
  
В аспекті розгляду питання сортування та здачі (викидання побутового 
сміття) розглянемо ситуацію зі станом майданчиків, що розташовані в частині 
мікрорайону «Нова Митниця». Для цього були охарактеризовані  2 ділянки  
викидання сміття на обраній території (рисунок 2.25). 
 
Рисунок 2.25 - Карто-схема сміттєприймальних майданчиків на території 
мікрорайону «Нова Митниця» 
 
50 
 
 На всіх розглянутих сміттєприймальних майданчиках є роздільне збирання 
сміття. Контейнери, які призначені для склобою, для іншого побутового сміття та 
сітка для пластикових пляшок ( рисунок 2.26). 
 
Майданчик №1 
 
Майданчик №2 
Рисунок 2.26   Фото сміттєприймальних майданчиків «Нової Митниці» 
 
 Майданчик №1 знаходиться біля  будинку №19 по вулиці Героїв Дніпра. 
Будинок п’ятнадцяти по верхівка, дуже довга. Сміттєприймальний майданчик не 
обгорожений, контейнери старі. 
Майданчик №2 знаходиться на вулиці Героїв Дніпра,31,  дев`ятиповерховий 
будинок. Майданчик розташований практично під вікнами будівлі. Контейнери 
51 
старі, не мають кришок. Відсутність кришок у контейнерів також спричиняє 
інтенсивне розкладання відходів, особливо в теплу пору року. 
 Проаналізувавши ситуацію з роздільного збору сміття в м. Черкаси можна 
зазначити, що система роздільного збору сміття зовсім не досконала. В місті 
практично не зустрічаються сміттєприймальні майданчики які відповідали б 
санітарним нормам. Контейнери застарілі, зі зламаними колесами, без кришок. У 
разі несвоєчасного вивезення ТПВ контейнери стають джерелом розповсюдження 
гризунів та комах, різних інфекцій. Миття та дезінфекція контейнерів ніде не 
проводиться. 
 
2.4 Стан системи роздільного збирання відходів у м. Черкаси 
 
На теперішній час основною технологією поводження з ТПВ в м Черкаси є 
їх збір у змішаному стані в контейнерах для та вивезення їх на полігон для 
побутових відходів у с. Руська Поляна.  Збирання та вивезення ТПВ у містах 
здійснюється спеціалізованим автотранспортом зі значним технічним зносом.  
Сфері санітарної очистки та прибирання міст, селищ та сіл приділяється 
неналежна увага з боку органів місцевого самоврядування. Роздільний збір 
побутових відходів на доступні, цінні вторинні ресурси буде забезпечувати 
зменшення загальної кількості відходів, які утворюються в побуті, зменшення 
кількості відходів, які вивозяться на полігони, зменшення вартості вивезення 
відходів. Запровадження таких систем збору буде потребувати від населення 
свідомого підходу до видалення ТПВ, збільшення кількості контейнерів та 
спеціальної техніки. Розглянувши ситуацію щодо роздільного збору відходів на 
сміттєприймальних майданчиках окремих мікрорайонів слід зауважити, що існує 
певна  проблема з роздільним збором відходів (рисунок 2.27). 
52 
 
Рисунок 2.27   Існуючі системи збору відходів у обраних мікрорайонах 
(червоним кольором  позначена технологічна схема №1, жовтим – схема №2, 
зеленим – схема №3) 
 
Слід зауважити, що із 29 досліджуваних сміттєприймальних майданчиків у 
9 районах міста на 20,7% не існує роздільного збирання відходів. В основному, це 
Придніпровський район міста. Розділення відходів за технологічною схемою №2 
(загальні відходи та полімерні) здійснюється на 37,9 % майданчиків. Більш 
екологічний принцип розділення відходів за схемою №3 та рідше №4 реалізується 
у великих спальних районах, в місцях скупчення багатоповерхових забудов. 
Частка збирання таких відходів становить 41,4% від досліджуваних ділянок. 
Зважаючи на це необхідно проводити ряд заходів, щодо покращення екологічної 
ситуації, що склалася. Має місце недостатня кількість контейнерів для збирання 
ТПВ, при цьому їх якість є низькою.  Відчувається недостатня кількість 
сміттєвозів, при цьому більша частина їх є морально застарілими. 
53 
 Звалища і полігони не відповідають санітарним вимогам. Тенденція 
використання полігонів веде до збільшення питомого навантаження на одиницю 
площі полігону. У багатьох частинах міста утворюються несанкціоновані звалища 
ТПВ, щороку на їх ліквідацію витрачається значні бюджетні кошти. 
 
2.5 Збирання побутових відходів на території міста та  улаштування сміттє 
приймальних майданчиків   
 
Важливим питанням щодо покращення екологічної ситуації з побутовими 
відходами в нашій країні та у світі в цілому є роздільний збір, утилізація та 
повторне використання відходів. Розглянемо поводження з відходами у м.  
Черкаси.  
Майже вся територія міста (98% населення) охоплено системами збору та з 
вивезення твердих побутових відходів. 
На даний момент у місті існує система, яка забезпечує централізоване 
збирання та вивезення (транспортування) побутових відходів. Існує чітка 
організація збирання ТПВ в місцях їх утворення. Організація збору передбачає 
використання пластикових контейнерів (для приватного сектору) та металевих 
контейнерів (для багатоповерхових будинків). Контейнери розташовані на 
спеціальних майданчиках, що розміщені на території прилеглих до 
прибудинкових територіях із подальшим їх транспортуванням на полігон. 
Поблизу сміттєприймальних майданчиків встановлені контейнери для 
роздільно збору відходів (склобій, пластик). На території міста встановлено 250 
сіток для пластику. Для збирання та утилізації скла, в місті знаходиться близько 
60 спеціальних контейнерів. З середини 2020 року питанням збору скляних 
відходів у м. Черкаси зайнялася компанія УМК. Вона встановила контейнери 
яскраво синього кольору для збирання скла різних кольорів та типів. Конструкція 
контейнеру запобігає несанкціонованому відбору відходів та їх переповнення 
(рисунок 2.28).  
54 
 
Рисунок 2.28 – Конструкція та зовнішній вигляд контейнеру для збору 
скляних відходів 
 
Усі тверді відходи, які утворюються і збираються на сміттєприймальних 
майданчиках за графіком вивозять спеціалізованим транспортом у місця їх 
захоронення та подальшої переробки. 
 Щодо забезпечення контейнерами для збору ТПВ у місті Черкаси, то слід 
зауважити, що по місту розташовані 1 890 контейнерів об’ємом – 1,1 м3 і це 
складає близько 91% від потреби. Для використання у приватному секторі 
застосовуються пластикові контейнери об’ємом – 0,24 м3, загальна кількість їх 
складає 87% від загальної потреби і є близько 13 100 штук. Сміттєві майданчики 
розташовані по місту нерівномірно, з урахуванням густоти населення і становить 
254 ділянок по місту Черкаси. 
Для того, щоб контейнери не переповнювалися та своєчасно вивозилися 
необхідно придбати ще близько 180 контейнерів для населення багатоквартирних 
55 
будинків та близько 2000 контейнерів необхідно для забезпечення вивезення 
сміття із приватного сектору.  
Щоденно в місті Черкаси курсують 8 спецавтомобілів для вивезення 
твердих побутових відходів. Згідно встановленого маршруту вони збираються і 
відвозяться для подальшого захоронення на діючому полігоні у с. Руська Поляна. 
 
2.6 Соціоекоеологічний аспекти роздільного збирання побутових відходів  
 
Важливою складовою в питаннях роздільного збирання побутових відходів 
є екологічна свідомість населення та практична можливіть реалізації  підходів у 
побуті. До того ж, досить суттєвим важелем є поінформованість населення про 
катастрофічні наслідки проблеми накопичення побутових відходів, шкоду для 
здоров’я продуктів розкладання відходів, проблему забруднення довкілля. 
Без активної просвітницької кампанії по інформування населення 
неможливо досягнути поставлених цілей та успіху в цій справі. Запорукою успіху 
є гласність, прозорість та відкритість поводження з ТПВ, оскільки поведінка 
людей і їхнє позитивне сприйняття цих процесів відіграє вирішальне значення. 
Було проведено опитування 50 чоловіків та жінок  віком від 20 до 60 років 
за 7-ма запитаннями.  Для узагальнення результатів опитування створено таблицю 
2.2. Упрядкування та організація збирання сміття на сміттєприймальних 
майданчиках могло б покращити ситуацію із роздільним збором відходів, і 
переконати близько п’ятої частини опитаних сортувати побутові відходи. 
Зважаючи на неорганізованість системи збору і вивезення відходів у країні і в м. 
Черкаси, близько 65% опитаних респондентів не застосовують  роздільне 
збирання твердих побутових відходів і вторинних матеріальних ресурсів у них . 
Всього 12 % опитаних громадян мають бажання і можливість розділяти сміття на 
компоненти. 
Виходячи з результатів опитування можна зробити висновок, що 
переважаюча частина населення (78%) розуміє, що таке роздільне збирання. 
56 
Частина опитаних зовсім не обізнана в цьому питанні (16%), ймовірно  причиною 
цього є недостатня інформаційна кампанія щодо цієї актуальної проблеми  
 
Таблиця 2.2 – Узагальнені результати опитування 
Не знаю, 
№ Питання Так Ні інколи, не 
визначився  
1 Знають, що таке роздільне збирання 78% 16% 6% 
відходів 
2 Чи готові збирати відходи окремо 61% 17% 22% 
3 Застосовують принцип роздільного 12% 65% 23% 
збору відходів 
4 Чи  дають побутовим відходам  10% 64% 26% 
"друге життя" 
5 Чи готові здавати сміття 66% 26% 8% 
безкоштовно 
6 Чи готові здавати сміття за невелику 83% 12% 5% 
плату 
7 Чи влаштовує вас сучасна ситуація з 6% 84% 10% 
поводженням твердих побутових 
відходів 
 
Також, значна кількість опитаних готові запровадити  роздільне збирання 
побутових відходів (61%), а це є показник успішного результату вирішення 
проблеми при грамотному і свідомому підході та запровадженні ефективної 
технольгічної системи зюору відходів.  
Досить несприятливим показником у цьому аспекті є те, що опитані 
категорично відмовляються роздільно збирати відходи (17%), а це є показником 
ефективних і зручних умов існуючої системи поводження з відходами та 
недостатній рівень екологічної свідомості населення.  
Більше половини опитаних не знають про наявні небезпечні компоненти в 
твердих побутових відходах, а отже і як з ними поводитись. Зокрема, це – миючі 
засоби, фарби, клеї, прострочені медикаменти, люмінесцентні лампи, пестициди, 
57 
добрива, батарейки та акумулятори, відходи електричного та електронного 
обладнання, ртутьвмістні матеріали (наприклад, термометри).  
На сьогоднішній день ці види відходів збираються разом з іншими ТПВ та 
накопичуються на полігонах (сміттєзвалищах), де вони становлять серйозну 
небезпеку для довкілля та здоров’я людини, оскільки токсичні сполуки, які у них 
містяться, можуть вільно контактувати із навколишнім середовищем. Причиною є 
відсутні ефективні механізми поводження із такого типу відходами. 
Досить гарний відсоток - 83 % опитаних , це свідомі громадяни, які готові 
здавати ресурсоцінні компоненти за невелику плату та 2/3 із них готові  робити це 
безкоштовно. Навіть, якщо приймальні  пункти будуть купляти вторинну 
сировину у населення, це буде всеодно економічно вигідніше. 84% опитаних 
незадоволені  сучасною дійсною системою поводження з ТПВ, тільки 6% 
опитаних влаштовує ситуація з поводженням ТПВ Саме тому, це є проблемою і 
досить актуально на сьогодні, питання є невідкладним, таким, що потребує уваги 
та конструктивних дій.  Результати опитування представлені на рисунку 2.29). 
90% 83% 84%
78%
80%
65% 66%
70% 64%61%
60%
50%
40%
26% 26%
30% 22% 23%
16% 17%
20% 12% 10% 12% 10%
6% 8% 5% 6%
10%
0%
Знають , що Готові Застосовують Дають Готові Готові Влаштовує 
таке збирати принцип побутовим здавати здавати вас сучасна 
роздільне відходи роздільного відходам " сміття сміття за ситуація з 
збирання окремо збору друге життя " безкоштовно невелику поводженням 
відходів відходів плату твердих 
побутових 
відходів
Так Ні Не знаю, інколи, не визначився
 
Рисунок 2.29 – Узагальнююча діаграма результатів опитування 
 
58 
Досить ймовірно, що міське населення, усвідомлюючи важливість проблеми 
засмічення території, шкоди довкіллю від накопичення великої кількості відходів 
готове до запровадження роздільного збору відходів, проте для реалізації даного 
проекту у повному обсязі ще  немає умов. 
 
2.7 Визначення складу і кількості ресурсоцінної вторинної сировини у 
складі твердих побутових відходах 
 
Тверді побутові мають у своєму складі значну кількість цінних 
компонентів, які можуть бути вилучені і в подальшому перероблені. Розглядаючи 
компонентний склад побутових відходів слід зауважити, що основну частку 
становлять відходи харчових продуктів, пакування, папір, поліетиленову плівку. 
Зрідка у сміттєве відро потрапляють залишки деревини, металеві кришки, 
тетрапак-пакування, залишки текстилю та інших матеріалів. 
Складування відходів в пакети зменшує екологічну небезпеку полігонів: 
зменшується розвіювання дрібних фракцій сміття, виділення фільтрату, викид 
газу, розмноження хвороботворних бактерій, різко зменшується здатність ТПВ до 
самозаймання. 
Для визначення вмісту вторинної сировини у відходах  провести роздільний 
збір відходів протягом 14 днів. Використали такі матеріали: 5 поліетиленових 
пакетів, пронумерованих маркером; рулетка будівельна або на тканинній основі;  
ваги з ціною поділки не менше 50 г. Підготовчий етап складається з таких 
пунктів: 
Домашні ТПВ збираються за роздільною схемою: пакет №1 – макулатура; 
пакет №2 – склотара та склобій; пакет №3 – пластмаса всіх видів і сортів; пакет 
№4 – чорні і кольорові метали; пакет №5 – все інше побутове сміття. 
1. Пакети 1-5 заповнюються 1-4 дні (до заповнення приблизно на 70-100%) 
2. Кожний пакет окремо зважується на вагах. 
59 
3. Всі п’ять пакетів щільно приставляються один до одного  і вручну  
формується циліндр або прямокутник у яких замірюється висота і діаметр (або 
ширина + глибина). 
4. Робота проводиться в два етапи враховуючи сезонність накопичення відходів 
(вересень-грудень). 
5. В найближчих пунктах прийому вторинної сировини дізнатися ціну на 
макулатуру, скло, пластмаси, чорний і кольоровий метал. 
 
Таблиця 2.3 – Загальні данні вмісту вторинної сировини 
Загаль
Вміст 
-на Насипна Насипна густина 
вторсировини, % Ціна, Вартіст
 маса густина, 
3 грн ь, грн ТПВ, кг/м  
Розмірність Дані Вид % 
кг 
Макулатура 7,6 2,6 0,663 
м3/осіб∙добу 0,026 Склотара, 
0 0,30 0 
4,39 56,28 склобій 
Пластмаса 11,9 0,50 0,2 
кг/осіб∙добу 1,46 
Метал 0 6,0 0 
Загальна вартість за рік 157,49 
Макулатура 9,3 2,6 1,066 
м3/осіб∙добу 0,16 Склотара, 
9,79 0,30 0,129 
3,335 69,9 склобій 
Пластмаса 7,9 0,50 0,175 
кг/осіб∙добу 1,12 
Метал 0 6,0 0 
Загальна вартість за рік 250,025 
 
Річний екологічний ефект роздільного збирання за результатами у грудні- 
місяці становить близько 250,025 грн.  Отже, порівнявши річний економічний 
ефект роздільного збирання за вересень та грудень можна зробити висновок, що 
кількість ресурсоцінних компонентів твердих побутових відходів в грудні 
збільшується; таким чином економічний дохід є нестабільним. В середньому 
дохід від роздільного збирання відходів буде становити 203,8 грн. 
Грудень Вересень 
60 
Тариф  на вивезення твердих побутових відходів станом на грудень 2020 
46,88 грн на місяць. Отже, більше половини річної плати за вивіз сміття може 
покриватись за рахунок роздільного збирання відходів та їх здачі в 
сміттєприймальні пункти. 
 В допомогу вирішення питань здачі вторинної сировини, черкащанам була 
запропонована інтерактивна карта місць здачі вторинної сировини. ЇЇ можна 
знайти за посилання https://www.epochtimes.com.ua/maps/recycle/cherkasy.php 
   Зовнішній вигляд інтерфейсу карти представлені на рисунку 2.30. 
 
 
Рисунок  2.30 – Інтерактивна карта місць здачі вторресурсів у м.Черкаси 
 
Як видно з рисунку в північно-західній частині міста, до якої належить 
представлений мікрорайон, не має місць здачі відходів. Нажаль, кількість пінктів 
прийому вторинної сировини, які розташовані на карті за останні півтори роки не 
змінилася. 
 
61 
2.8 Покращення системи  роздільного збирання побутових відходів у м. 
Черкаси 
 
Питання покращення системи роздільного збирання побутових відходів я 
акктуальним і має на меті зменшення загальної кількості відходів, вилучення 
цінних компонентів із загальної маси відходів. Таких підхід вирішує декілька 
екологічних питань, зменшує кількість відходів, які піддаватимуться  
захороненню, сприєятиме розв’язанню низки соціальних проблем та підвищить 
рентабельність сфери поводження з ТПВ. 
Стратегічне довгострокове планування, комплексний підхід,  гнучкість та 
адаптація до змін є запорукою ефективного вирішення проблем у зборі та перобці  
твердих побутових відходів. Сучасний підхід у комплексному управлінні відходів 
передбачає окрім традиційних методів переробки відходів, захоронення, 
спалювання необхідно запроваджувати вторинну переробку із отриманням 
корисних компонентів (наприклад компостування). 
Для реалізації такого підходу з 2016 р. у м. Черкаси реалізується проект за 
підтримки Уряду та Посольства Франції в Україні разом із компанією BETEN 
INGENIERE. Цей проект орієнтований на оптимізацію системи переробки та 
утилізації відходів. За результатами цього проекту партнером проекту BETEN 
INGENIERE представлений бізнес-план, техніко економічне обґрунтування та 
можливості впровадження системи управління відходами у місті Черкаси. 
Має місце управлінське рішення Черкаської міської ради № 694-8-рд від 21 
вересня 2017 р. «Про згляд проекту Інвестиційного договору про будівництво 
заводу з комплексної переробки твердих побутових відходів у місті Черкаси та 
гарантії довгострокового постачання ТПВ». Це двосторонній проект, учасником 
якого є громада міста Черкаси  та  інвестор – ТОВ «Еко Баік» [27].  
Відмітним є те, що з  2017 року року завершився спільний з ТОВ «ЛНК» 
інвестиційний проект «Будівництво комплексу з дегазації міського полігону 
62 
побутових відходів та генерації електричної енергії з вилученого біогазу» та його 
введено в експлуатацію на міському полігоні побутових відходів. 
В цілому розробка систем поводження з твердими побутовими відходами 
повинна ураховувати конкретні місцеві проблеми та спиратися на існуючі  місцеві 
ресурси. Ефективними кроками у вирішенні цього питання є створення та 
реалізація невеликих програм. В місті Черкаси розроблена та реалізується   
місцева «Програма поводження з твердими побутовими відходіами у місті 
Черкаси на 2018-2022 роки» [28]. 
Обов’яковим для населених пунктів є впровадження системи санітарного 
очищення міст. В Черкасах запроваджена така «Схема санітарного очищення 
міста Черкаси», яка включає питання благоустрою території, організацію та  
планування заходів у сфері поводження з ТПВ та створення оптимальних умов 
для екологізованих принципів поводження з відходами, що містять цінні 
компоненти. Така схема охоплює планувальні, організаційні, санітарно-технічні 
та господарські заходи щодо правил збирання, перевезення, оброблення 
(перероблення), тимчасового зберігання, правил утилізації, видалення та  
захоронення побутових відходів. Особлива увага приділяється небезпечним 
відходам які утворюються в складі побутових відходів. В цілому привила та 
питтання, висвітлені у схемі спрямовані на покращення питань блогоустрою 
міського середовища, з метою комфортного перебування у ньому та зменшення 
негативного  впливу факторів середовища існування на життя і здоров’я людини. 
Враховуючи екологічні та економічні фактори, вважається за доцільне 
впровадити в районі комплексну систему, яка базується на організації роздільного 
збирання ТПВ з подальшим їх сортуванням на спеціальній технологічній лінії 
(сортувально-переробному комплексі), використання вторресурсів для 
виготовлення продукції на власних потужностях або їх продаж іншим 
підприємствам, компостуванням органічної частини, піролізної утилізації 
залишку або складуванням залишку, що не утилізується, на полігоні, ліпше, який 
розташовується поряд з комплексом.  
63 
Екологічна криза і жорсткі вимоги до охорони навколишнього середовища 
зумовлює постійне удосконалення та модернізацію системи поводження з 
відходами. Неодноразово виникає  потреба розглядати відходи, не як «непотрібні» 
та шкідливі для довкілля речовини, а як сировину, з якої можна виготовити 
кондиційний товар. Економічна складова процесів захоронення та відходів на 
полігонах зумовлює стумулювання процесів зменшення кількості відходів 
шляхом рециклінгу. Рециклінг та компостувавання є самими затребуваними 
способами переробки відходів у світі і в Україні також [29,30].  На такі зміни в 
системі реагують споживачі, насамперед приватний сектор. Модернізація 
стимулює інтеграцію публічних послуг у сфері поводженя з відходами з 
можливістю отримати економічну вигоду (рисунок 2.31). 
 
а)   
б)    
а) простий цикл;  Б) модернізований цикл 
Рисунок  2.31 –Простий та модернізований цикли поводження з побутовими 
відходами 
 
64 
Таким чином, у ресурсному циклі речовин збільшується частка 
перероблених компонентів, що суттєво зменшує навантаження на полігони 
твердих побутових відходів.  
Безперечно, що першочерговим та обов’язковим є просвітницька робота з 
населенням, це саме той етап який потребує великої уваги та інвестування. Так, як 
саме з екологічної свідомості населення треба починати всі природоохоронні 
заходи. 
Просвітницька робота включає розробку агітаційних матеріалів: 
- розробка друкованої продукції, постерів, листівок, складання текстів; 
- розробка та складання методичних матеріалів з екологічного та гігієнічного 
виховання; 
- виготовлення та тиражування друкованої продукції для дітей; 
- розміщення агітаційних матеріалів на громадському транспорті, тарі та 
упаковці; 
- агітацію та навчання у засобах масової інформації; 
- навчання та агітацію за місцем проживання. 
Жителі міст та невеликих населених пунктів повинні мати чітке бачення 
своєї роліі у системі поводження з відходами у громаді. Тоді кожен житель буде 
усвідомлювати свою значиму роль у великій системі поводження з відходами та 
результат який буде залежати власне від нього. Одним  із зацікавлених елементів 
цього є отримання грошової винагороди за  роздільно зібрані ресурсоцінні 
компоненти. Здавши їх у спеціальні смітєприймальні пункти,  людина отримує 
вигоду, яка буде покривати піврічну або річну вартість вивезення ТПВ, яка 
сплачується комунальному підприємству.  
Необхідно удосконалити стан контейнерних майданчиків на прибудинкових 
територіях, а також переглянути їх розміри, для забезпечення впровадження 
роздільного збирання ТПВ.  Для власників контейнерів мають бути встановлені 
вимоги щодо їх вигляду та функціональних властивостей. Це мають бути 
65 
євроконтейнери з кришкою, яка піднімається автоматично, і на колесах. Кришка 
обмежує потрапляння вологи в контейнер. 
Для формування екологічної свідомості доцільно впроваджувати різні 
екологічні акції; інформувати населення про зміни у законодавстві України щодо 
сфери поводження з відходами; проводити форуми та тренінги; видання 
тематичних буклетів і статтей; впровадження в навчальних закладах предметів 
для виховання екологічної свідомості.   
  
66 
ВИСНОВКИ 
 
Аналіз поводження з побутовими відходами свідчить про різносторонність 
та актуальність цієї проблеми. Утворення побутових відходів щодня 
збільшується, тим самим несе за собою негативні наслідки як для здоров’я людей 
так для навколишнього середовища в цілому. Тому, процес утворення відходів 
повинен контролюватися упродовж усього життєвого циклу, та на кожному рівні 
потрібно вживати відповідних заходів по зменшенню їх шкідливої дії на 
середовище.  
Проаналізувавши систему поводження з побутовими відходами в Україні та 
м. Черкаси, можна сказати що проблемою залишається недосконалість механізму 
управління у цій сфері. Це обумовлено недостатнім фінансуванням, 
неузгодженістю управлінських органів, а насамперед неусвідомленістю цієї 
проблеми самим населенням.  
В даній роботі було досліджено стан поводження з відходами в Україні , 
зокрема в м. Черкаси. 
Проаналізувавши існуючі схеми роздільного збирання побутових відходів 
на території міста Черкаси, можна зазначити, що переважають майданчики із 
відсутнім розподілом відходів або розподіл відходів на загальні та полімерні. 
Сміттєприймальні майданчики не відповідають вимогам, через це вони несуть 
загрозу населенню та навколишньому середовищу.  Контейнери застарілі, зі 
зламаними колесами, без кришок. У разі несвоєчасного вивезення ТПВ 
контейнери стають джерелом розповсюдження гризунів та комах, різних 
інфекцій. Миття та дезінфекція контейнерів ніде не проводиться. 
Аналіз рівня обізнаності населення у питанні поводження з побутовими 
відходами показав, що освідченість людей у цьому питанні досить низька.   
Натомість, бажання розділяти відходи велике, але через недосконалість існуючої 
системи відсутня можливість це робити. 
 
67 
  
Велика частина опитаних ( 78 % ) знає про роздільний збір відходів , 60 % 
готові збирати відходи окремо, але лише третина опитаних ( 12 % ) в даний час 
застосовує принцип роздільного збору відходів і дає побутовим відходам " друге 
життя ". 66 % опитаних готові здавати відходи безкоштовно і 82 % - за невелику 
плату. На сьогодні тільки 6% влаштовую ситуація з поводженням ТПВ. 
Було визначено склад і кількість ресурс оцінної вторинної сировини у 
складі твердих побутових відходах. ТПВ представляють собою суміш, яка 
складається з харчових відходів, паперу,  картону, деревини, металобрухту 
чорних і кольорових металів, кісток, шкіри, гуми, текстилю, скла, полімерних 
матеріалів  
Роздільно зібрані відходи можна здавати в пункти прийому, тим самим, 
зміцнюючи економічний потенціал території за рахунок вилучення ресурсоцінних 
компонентів. В залежності від пір року змінюється і об’єми утворених відходів.  
Отже, порівнявши річний економічний ефект роздільного збирання за 
вересень та грудень можна зробити висновок, що кількість ресурсоцінних 
компонентів твердих побутових відходів в грудні збільшується; таким чином 
економічний дохід є нестабільним. Близько половини річної плати за вивіз сміття 
може покриватись за рахунок роздільного збирання відходів та їх здачі в 
сміттєприймальні пункти. 
 Технологічні схеми, які переважають в місті Черкаси не дозволяють 
максимально відсортувати ресурсоцінні компоненти  наявні у смітті.  
 
 
 
  
68 
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 
 
1. К.Д. Бригінець, К.О.Абашина Утилізація промислових відходів. Основи 
утилізації відходів: конспект лекцій (для студентів 3 курсу денної та 5 курсу 
заочної форм навчання напряму підготовки 6.040106 „Екологія, охорона 
навколишнього середовища та збалансоване природокористування ”) /  
Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. – Х.: ХНАМГ, 2012 – 58 с. 
2. Апостолюк С.О., Джигерей В.С., Соколовський І.А. Промислова екологія. 
Навчальний посібник. – К.: Знання, 2012. – 430 с. 
3. Сторожук В.М., Мельников О.В. Відходи підприємств. Навчальний 
посібник. – Л.: Українська академія друкарства, 2012. – 286 с. 
4. Семенов В.Ф. Екологічний менеджмент. Навчальний посібник. – К.: Центр 
навчальної літератури, 2004. – 407 с. 
5. Висоцький О.С., Крапівний В.М., Топольний Ф.П. Утилізація та 
рекуперація відходів. Посібник дистанційного навчання для студентів. – К.: 
Центр навчальної літератури, 2005. – 224 с. 
6. Національна стратегія поводження з твердими побутовими відходами в 
Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://kmr.ligazakon.ua/  
7. Екологічний паспорт Черкаської області за 2017 рік. //  Управління екології 
та природних ресурсів Черкаської ОДА.– Черкаси, 2018. – 247 с. 
8. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в 
Черкаській області у 2017 році.// Управління екології та природних ресурсів 
Черкаської ОДА. – Черкаси, 2017. – 250 с. 
9. Крайнов І. П. Інноваційні механізми зменшення ризику в сфері поводження 
з відходами виробництва і споживання / Екологічний вісник. – № 2. – 2007, 
с. 20 – 22. 
10. Про затвердження Методики роздільного збирання побутових відходів: затв. 
наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-
комунального господарства України № 133 від 01.08.2011 року 
69 
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: 
http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/RE19895.html. 
11. Утилизация и рекуперация отходов: Учебное пособие / Краснянский М. Е. – 
издание 2-е, исправленное и дополненное – Харьков: Бурун и К, Киев: КНТ, 
2007. – 288 с. 
12. Шубов Л.Я., Ставровский М.Е., Олейник А.В. Технология отходов: 
учебник. – М.: Альфа-М: ИНФРА-М, 2011. – 352 с. 
13. Державний класифікатор України “Класифікатор відходів” ДК 005-96 
14. Наказ Мінжитлокомунгоспу України від 21.02.2011 № 14 затверджено ГБН 
В.2.2-35077234-001:2011 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  
http://document.org.ua 
15. Ігнатенко О. П. Будівництво та експлуатація об’єктів поводження з 
побутовими відходами. Практичний посібник. – Київ, 2015 – 159с.  
16. Наказ Держбуду України від 17. 07. 2005 № 101 затверджено ДБН В.2.4-2-
2005 " Полігони твердих побутових відходів. Основи проектування" 
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://profidom.com.ua/v-2/v-2-
4/1703-dbn-v-2-4-2-2005-poligoni-tverdih-pobutovih-vidkhodiv-osnovni-
polozhenna-projektuvanna 
17. Закон України «Про відходи» Відомості Верховної Ради України (ВВР), 
1998, № 36-37, ст.242 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187/98-%D0%B2%D1%80 
18. Про затвердження Національного плану управління відходами до 2030 року 
від 20 лютого 2019 р. № 117-р [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 
https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-zatverdzhennya-nacionalnogo-planu-
upravlinnya-vidhodami-do-2030-roku 
19. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» Відомості 
Верховної Ради України (ВВР), 1997, № 24, ст.170. 
20. Деякі питання підготовки до реализації національного проекту «Чисте 
місто» - система комплексів з переробки твердих побутових відходів »: 
70 
Розпорядження Кабінету міністрів України от 8 серп. 2012 р. №695-
р//Урядовий курєр.- 2012. - 28 верес.- С. 13. 
21. Горліцкій, Б. А. Соціально-економічні складові доцільного поводження з 
відходами/Б. А. Горлицький//Екологія і промисловість.- 2011. - № 1. - С. 69-
73. 
22. Огляд результативності природоохоронної діяльності. Україна // Другий 
огляд. Європейська економічна комісія. Комітет з екологічної політики. 
Організація об’єднаних націй. – Нью-Йорк і Женева, 2007. 
23. Макдугал Ф. Ф. Управление переработкой отходов в Европе [Електронний 
ресурс] / Франке Форбс Макдугал. – Режим доступу: http:// www. 
kmy.gov.ua. 
24. Розпорядження Кабінету міністрів України від 3січня 2013 р. №22-р Київ 
«Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми поводження з 
відходами на 2013-2020 роки» 
25. Крайнов І. П. Інноваційні механізми зменшення ризику в сфері поводження 
з відходами виробництва і споживання / Екологічний вісник. – № 2. – 2007, 
С. 20 – 22. 
26. Самохвалов В. С. Вторинні ресурси та енергозбереження : навч. посіб. / В. 
С. Самохвалов. – К. : Центр учбової літератури, 2008 – 224 с. 
27. Орфанова, М. М. Использование механохимических процесов для решения 
проблем утилизации отходов / М. М. Орфанова, В. И. Пустогов // Екологія. 
– Луганськ: Східноукркаїнський нац. ун-т ім. В. Даля. – 2008. 
28. Статюха, Г. А. Устойчивое развитие – концепция, подходы и модэли / Г. А. 
Статюха // Системний аналіз та інформаційні технології. Матеріали 
Міжнародної конференції SAIT 2011. – 2011. 
29. Парфенюк, А. С. Ефективний шлях вирішення проблеми твердих відходів в 
Україні – індустріальна термолізно-енергетична рекуперація / А. С. 
Парфенюк, А. А. Топоров, І. В. Кутняшенко // Безпека життєдіяльності. – 
2005. 
71 
30. Єфремов, І. С. Проблеми поводження з твердими побутовими відходами  / 
С. В. Марчук // IV-й всеукраїнський з’їзд екологів з міжнародною участю 
(Екологія/Ecology-2013). – Вінниця: В. ДІЛО. – 2013.  
31. Статюха, Г. А. Устойчивое развитие – концепция, подходы и модэли / Г. А. 
Статюха // Системний аналіз та інформаційні технології. Матеріали 
Міжнародної конференції SAIT 2011. – 2011. 
32. Фоменко О.О., Маслова В.С., Фесенко А.М., Рідний Р.В. Комплексна 
переробка твердих побутових відходів – раціональний шлях для вирішення 
екологічних проблем. Інженерія природокористування. – 2017. 
 
  
72 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
73 
ДОДАТОК А 
 
АПРОБАЦІЯ РОБОТИ 
 
1. Закутній А.В., Ящук Л.Б. Соціальний аспект роздільного збирання 
побутових відходів у м. Черкаси//Тези XV Всеукраїнської наукової on-line 
конференції здобувачів вищої освіти і молодих учених з міжнародною 
участю «Сучасні проблеми екології» 28 березня 2019 року – Житомир : 
ЖДТУ, 2019. – С.–21. 
2. Закутній А.В., Ящук Л. Б. Аналіз законодавчих засад роздільного збирання 
відходів в Україні //Збірник тез доповідей студентської науково-практичної 
конференції ЧДТУ: 15-18 квітня 2019 р. [Електронний ресурс] / М-во освіти 
і науки України, Черкас. держ. технолог. ун-т. – Черкаси: ЧДТУ, 2019. С.-
39. 
3. Закутній А.В., Ящук Л. Б. Поводження з твердими побутовими відходами в 
містах у контексті сталого розвитку територій // Збірник тез доповідей 
студенської науково-практичної конференції ЧДТУ: 27-30 квітня 2020 р. 
[Електронний ресурс] / М-во освіти і науки України, Черкас. Держ.тхнолог. 
ун-т. – Черкаси: ЧДТУ, - 2019. С. – 198. 
4. Закутній А.В., Ящук Л. Б. Сучасний стан роздільного збирання побутових 
відходів у місті Черкаси //Збірник матеріалів ІIІ Міжнародній науковій 
конференції молодих вчених «Екологія, неоекологія, охорона 
навколишнього середовища та збалансоване природокористування». –26 
листопада 2020. -  Харків.