Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/1775
Назва: Еколого-економічна оцінка сучасного стану використання природних ресурсів в районах Черкаської області
Автори: Мислюк, Ольга Олександрівна
Лисенко, Володимир Вікторович
Ключові слова: ефективність;відтворення природних ресурсів;еколого-економічна оцінка;раціональне природокористування;охорона
Дата публікації: 2020
Короткий огляд (реферат): Лисенко В.В. Еколого-економічна оцінка сучасного стану використання природних ресурсів в районах Черкаської області. Актуальність теми. Раціональне природокористування можна визначити як збалансовану взаємодію суспільства та природи, що забезпечує досягнення компромісу між соціально-економічними потребами суспільства і здатністю природи задовольнити їх без суттєвої шкоди для свого нормального функціонування. Необхідність проведення еколого-економічної оцінки природних ресурсів очевидна, оскільки в ній знаходить відображення оцінка природних умов і ступеня раціонального і комплексного використання природних ресурсів, вплив освоєння та експлуатації ресурсу на навколишнє середовище. Від її результатів залежить оцінка впливу застосовуваних процесів природокористування на добробут майбутніх поколінь. Мета роботи: визначення еколого-економічної оцінкивикористовуваних природних ресурсів помістах та районах Черкаської області. Об’єкт дослідження:еколого-економічний стан міст та районів Черкащини. Предмет дослідження: стандартизовані показники, які відображають стан забруднення й охорониатмосферного повітря, стан використання та забруднення водних ресурсів,стан утворення та поводження з відходами, стан використання й охоронилісових ресурсів, стан використання й охорони земельних ресурсів, станінвестиційної діяльності в природокористуванніу 2019 р. Методи дослідження: розрахунки стандартизованих показників велись на основі статистичної інформації про антропогенний вплив на окремі складові навколишнього середовища в Exel. Результати дослідження.Результати проведеної комплексної еколого-економічної оцінки сучасного стану й ефективності природокористування по містах та районах Черкаської області показали, що лідером серед 27 об’єктів дослідження є Звенигородський район, що мав інтегральний показник – 0,5330. Це означає, що в усіх сферах діяльності людини по відношенню до природних ресурсів ця область має найоптимальніші показники природокористування, тобто природні ресурси використовуються раціонально та піддаються подальшому відтворенню й поновленню своїх запасів. Друге місце у рейтингу посів Лисянський район із середнім значенням 0,5231, замикає трійку лідерів Корсунь-Шевченківський район із середнім значенням показника ефективності природокористування 0,5209. Найгірші позиції, а відповідно й останні місця у рейтингу, посідають м. Канів (0,2790), м. Ватутіне (0,3161) та м. Черкаси (0,3674). Наукова новизна: вперше методика із використанням стандартизованих за певною формулою показників булавикористана для еколого-економічної оцінки сучасного стану й ефективностіприродокористування по містах та районах Черкаської області. Теоретичне і практичне значення: застосована методика дає можливість з легкістю слідкувати за станом природних ресурсів, їх використанням у різних ціляхлюдиною, впливом на навколишнє природнє середовище і станом його охорони.Правильно провівши аналіз та облікосновних складових природокористування можна простежитиосновні процеси і тенденції в області, вчасно врахувати реакцію кожноїскладової на вплив різних факторів, особливо антропогенного фактору, атакож прийняти відповідні екологічно-обґрунтовані управлінські рішеннящодо уникнення негативних наслідків під використання природних багатств. Структура та обсяг роботи. Кваліфікаційна робота магістра складається зі вступу, анотації, двох розділів, висновків, переліку посилань (31 джерело), графічної документації до кваліфікаційної роботи магістра, додатків. Повний обсяг роботи – 79 сторінок друкованого тексту, основна частина – 46 сторінок.
Lysenko V.V. Ecological and economic assessment of the current state of the usage of natural resources in the regions of the Cherkasy Region. Actuality of theme: Rational use of nature can be defined as a balanced interaction of society and nature, which ensures a compromise between the socio-economic needs of society and the ability of nature to fulfill them without significant harm to its normal functioning. The need for providing environmental and economic assessment of natural resources is obvious, because it reflects the assessment of natural conditions and the degree of rational and integrated use of natural resources, the impact of exploration and maintenance of the resource on the environment. The assessment of the impact of applied nature management processes on the well-being of future generations depends on its results. Purpose: to determine the ecological and economic assessment of natural resources used by cities and districts of Cherkasy region. Object of research: ecological and economic condition of cities and districts of Cherkasy region. Subject of research: standardized indicators that reflect the condition of air pollution and protection, the condition of use and pollution of water resources, the condition of formation and management of waste, the condition of use and protection of forest resources, the condition of use and protection of land resources, condition of investment activity in nature management in 2019. Research methods: calculations of standardized indicators were carried out on the basis of statistical information about anthropogenic impact on individual components of the environment in Exel. Research results. The results of a comprehensive environmental and economic assessment of the current condition and efficiency of nature management in the cities and districts of Cherkasy region showed that the leader among the 27 objects of the study is Zvenigorod district, which had an integrated indicator – 0,5330. This means that in all spheres of human activity in relation to natural resources, this area has the best indicators of nature management, and natural resources are used rationally and for further reproduction and renewal of their reserves. The second place in the rating was taken by Lysyansky district with an average value 0,5231, closes the top three Korsun-Shevchenkivsky district with an average value of environmental efficiency 0,5209. The worst positions, and accordingly the last places in the rating, are occupied by Kaniv (0,2790), Vatutine (0,3161) and Cherkasy (0,3674). Scientific novelty: for the first time method was applied for ecological and economic assessment and efficiency of nature management in cities and districts of the Cherkasy region using indicators standardized according to a certain formula. Theoretical and practical significance: the applied technique makes it possible to easily monitor the condition of natural resources, their use for various purposes by people, the impact on the environment and the condition of its protection. Proper analysis and accounting of the main components of nature management can trace the main processes and trends in the region, take into account the response of each component to the influence of various factors, especially anthropogenic factors, as well as make appropriate environmentally sound management decisions to avoid negative for natural resources. Structure and scope of work. The master's qualification work consists of an introduction, annotation, two sections, conclusions, a list of references (31 sources), graphic documentation for the master's qualification work, appendices. The full volume of the work is 79 pages of printed text, the main part is 46 pages.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/1775
Розташовується у зібраннях:101 Екологія (Екологія та охорона навколишнього середовища)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
6_Лисенко_МР_-перетворено.pdf
  Restricted Access
1.95 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити    Запит копії


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text
1 
 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 
 
Будівельний факультет 
 
Кафедра екології 
 
 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
 
до кваліфікаційної роботи магістра 
 
на тему  ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА СУЧАСНОГО СТАНУ 
ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ В РАЙОНАХ ЧЕРКАСЬКОЇ 
ОБЛАСТІ 
 
 
 
 
 
 
                                                          Виконав: студент 2 курсу, групи МГЕК-903 
                                                          спеціальності 101 «Екологія» 
(шифр і назва спеціальності) 
                                                          Лисенко В.В._______________________ 
 (прізвище та ініціали) 
                                                          Керівник _Мислюк О.О.______________ 
                 (прізвище та ініціали) 
                                                          Нормоконтроль  Хоменко О.М._________ 
                 (прізвище та ініціали) 
                                                          Рецензент    Бакум О.М.__________________ 
                     (прізвище та ініціали) 
 
 
 
Черкаси – 2020 рік 
2 
 
ЗМІСТ 
 
Вступ 4 
1 Аналітичний огляд літератури 6 
 1.1 Склад і структура довкілля 6 
 1.2 Форми та рівні дії господарської діяльності людини  на навколишнє   
середовище, типи екологічних ситуації 9 
 1.3 Інструменти адміністративного та економічного  механізмів  
управління природокористуванням в Україні 13 
 1.4 Управління процесами ефективного використання природних     
ресурсів                                                                                                           16 
2 Еколого-економічна оцінка сучасного стану використання природних  
ресурсів в районах Черкаської області 21 
 2.1 Еколого-економічна оцінка стану забруднення  атмосферного  
повітря в по містах та районах Черкаської області у 2019 році 21 
 2.2 Еколого-економічна оцінка сучасного стану використання та  
забруднення водних ресурсів по містах та районах Черкаської  
області у 2019 році 32 
 2.3 Еколого-економічна оцінка сучасного стану використання й       
охорони земельних ресурсів по районах та містах Черкаської області  
у 2019 році 39 
 2.4 Еколого-економічна оцінка стану утворення та поводження з  
відходами по містах та районах Черкаської області у 2019 році 45 
 2.5 Еколого-економічна  оцінка  сучасного  стану  використання й   
охорони лісових ресурсів по районах Черкаської області у 2019 році 51 
 2.6 Еколого-економічна оцінка стану інвестиційної діяльності в  
природокористуванні Черкаської області 58 
 2.7 Комплексна еколого-економічна оцінка сучасного стану й     
3 
 
ефективності природокористування по містах та районах Черкаської  
області у 2019 році 64 
Висновки 68 
Перелік посилань 71 
Додатки 74 
Додаток А. Апробація результатів роботи 75 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
4 
 
ВСТУП 
 
Проблеми природокористування, екологічного стану та пов'язані з цим 
труднощі в економіці виникли не сьогодні, а накопичувались протягом тривалого 
часу. Суспільство стрімко розвивається, його потреби зростають, що вимагає 
додаткового використання природних ресурсів. Людство залежить від природних 
багатств, але забуває, що існують закони природи, і якщо їх не враховувати, то 
результати можуть бути вкрай негативними. Збільшення техногенного 
навантаження ускладнює екологічну ситуацію і породжує протиріччя між 
економікою та екологією. 
Процес експлуатації природних ресурсів з метою задоволення матеріальних 
і культурних потреб суспільства називається природокористуванням. Границі 
природокористування дуже рухомі і залежать від різних впливів на природу. 
Природа та її ресурси є середовищем, об'єктом, результатом життя і господарчої 
діяльності людей, які приводять як до позитивних, так і до негативних наслідків. 
Тому необхідна правильна, раціональна організація природокористування.     
Раціональне природокористування – це економне, бережливе спрямування 
суспільних заходів, що призначені для планомірного збереження та розширеного 
відтворення природо-ресурсного потенціалу, поліпшення виробничих умов 
родючості ґрунтів, продуктивності водних ресурсів, лісу, атмосферного повітря, 
інших факторів та чинників виробництва. 
Зростання масштабів господарської діяльності в Україні, розвиток науково - 
технічного прогресу зумовлюють посилення антропогенного тиску на довкілля 
та порушення рівноваги в навколишньому природному середовищі. Поряд із 
вичерпанням запасів невідновлюваних сировинних та енергетичних ресурсів, 
поширенням деструктивних процесів у навколишньому середовищі зростає 
забруднення довкілля, особливо водних ресурсів та атмосферного повітря, 
зменшуються площі лісів і родючих земель , зникають окремі види рослин, тварин 
тощо.  Ці процеси потребують від державних інституцій ефективного контролю та 
5 
 
нагляду, впровадження попереджувальних природоохоронних заходів, розробки 
методів раціонального використання природних ресурсів та екологічно чистих 
технологій. 
В системі планового управління раціональним природокористуванням 
провідним є територіальний підхід, тобто повноправним розпорядником 
природних ресурсів, які залучаються в сферу виробничої діяльності підприємств, 
є Ради народних депутатів. Надані місцевим Радам права повинні 
використовуватися як найефективніше, поєднувати в собі територіальні та 
галузеві інтереси, орієнтувати виробничо-господарську та експлуатаційну 
діяльність підприємств, фірм, відомств і міністерств на вирішення актуальних 
екологічних проблем. Органи місцевого самоврядування відіграють важливу роль 
в управлінні процесами ефективного використання природних ресурсів, оскільки 
вони відповідають за економічний і соціально-екологічний розвиток своїх 
територій.  
 Екологічна статистика є невід’ємним атрибутом системи управлінських 
рішень в охороні навколишнього середовища від невеликого локального об’єкту 
до глобального масштабу оцінки екологічного стану всієї біосфери. Сьогодні 
статистичні моделі і методи широко використовуються для діагностики стану 
природних ресурсів,  у моніторингу довкілля, при прогнозуванні стану 
екологічних процесів і ситуацій та прийняття оптимальних управлінських рішень. 
Тому ця тема кваліфікаційної магістерської роботи дуже актуальна. 
 
 
 
 
 
 
 
 
6 
 
1 АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 
 
1.1 Склад і структура довкілля 
 
Довкілля або навколишнє середовище – це комплекс природних, 
антропогенних та соціальних факторів життя людини. Навколишнє середовище 
складається з наступних структурних одиниць (рисунок 1.1)[1]: 
– природного середовища; 
– техногенного середовища; 
– природних ресурсів. 
 
Навколишнє середовище 
                                                 ↓                    ↓                     ↓ 
Природне Техногенне  Природні ресурси 
середовище середовище (земельні, 
(атмосфера, (промислова, агрокліматичні, 
гідросфера, господарсько- паливно-
біосфера, побутова, енергетичні, 
літосфера) транспортна, водні, біологічні) 
енергетична 
інфраструктури) 
                            
Рисунок 1.1 – Складові частини навколишнього середовища 
 
Головною складовою довкілля є природне середовище – комплексна 
оболонка Землі, що утворилися внаслідок взаємодії речовин окремих геосфер: 
літосфери, гідросфери, атмосфери і біосфери. Другою складовою навколишнього 
середовища є техногенне (штучне) середовище, до складу якого відносять 
промисловість (16 укрупнених галузей, що утворюють паливно-енергетичний та 
машинобудівний комплекси і комплекси, що виробляють сировину та матеріали, 
предмети споживання), аграрний сектор (сільське та лісове господарство), 
7 
 
транспорт і сферу послуг. Третьою складовою є природні ресурси – це та частина 
природи Землі і найближчого космосу, яка може реально включатися в 
господарську діяльність при певних технічних і соціально-економічних 
можливостях суспільства з умовою збереження середовища життя людей.   Для 
задоволення потреб людського суспільства необхідні ресурси, які поділяють на 
умовно невичерпані та вичерпані (таблиця 1.2) [2-3]. 
 
Таблиця 1.2  – Класифікація природних ресурсів 
Умовно невичерпані природні ресурси Вичерпані природні ресурси 
Сонячна енергія Чисте повітря 
Енергія вітру Прісна вода 
Припливи Родючий ґрунтовий шар 
Теплота земних надр Рослинність 
Запаси кисню в атмосфері Тваринний світ 
Запаси води в гідросфері  
 
Відповідно до призначення для використання природні ресурси поділяють 
на: 
– енергетичні,  
– сировинні,  
– їстівні (харчові, кормові, питні),  
– рекреаційні (оздоровчі, культурно-естетичні).  
     За належністю до певного класу або явищ природи вирізняють наступні 
природні ресурси: мінеральні, земельні, водні, лісові, біологічні, кліматичні [2]. 
     Прогресивний сталий розвиток України не можливий без раціонального 
природокористування. Раціональне природокористування – це  сукупність усіх 
форм експлуатації природних ресурсів і діяльних природоохоронних заходів по їх 
збереженню та відновленню. Раціональне природокористування має три складові: 
8 
 
економічна ефективність природокористування, охорона природних ресурсів та 
відтворення природних ресурсів (рисунок 1.2) [3-4]. 
 
 
Рисунок 1.2 – Складові раціонального природокористування в Україні 
 
Нераціональне природокористування – це система діяльності, що не 
забезпечує збереження природно-ресурсного потенціалу (ПРП) країни. 
Суспільство і ПРП  перебувають в стані негативного зворотного зв’язку: 
технологічно швидкий розвиток країни без урахування екологічних обмежень 
може призвести до вимушеного застою в економіці і виникнення кризового 
екологічного стану навколишнього середовища [4-5]. 
Господарська діяльності людини викликає різноманітні зміни, наслідки 
яких необхідно контролювати. В процесі тривалого використання природних 
ресурсів були розроблені загальні принципи та правила раціонального 
природокористування та охорони довкілля. 
Охорона навколишнього середовища повинна бути комплексною. 
Охороняться повинна не сума певних природних ресурсів, а природний комплекс 
або екосистема загалом, включно усі основні  компоненти, котрі пов’язані 
природними зв’язками, які складалися в процесі тривалого історичного 
розвитку[4-5]. 
 
9 
 
1.2 Форми та рівні дії господарської діяльності людини  на навколишнє 
середовище, типи екологічних ситуації 
 
          Навколишнє природне середовище (НПС) або довкілля розглядають як 
середовище життєдіяльності людини , що утворилося в результаті тривалої 
еволюції планети Земля під впливом людської діяльності. Це частина земної 
природи, з якою людське суспільство безпосередньо взаємодіє у повсякденному 
житті та виробничої діяльності. Форми дії  суспільства на НПС різноманітні 
(рисунок 1.3) [3-5]. 
 
 Прямий вплив Побічний Комбінований 
 вплив вплив 
 
 ДІЯ ЛЮДИНИ НА ДОВКІЛЛЯ 
 
 
Несвідомий Свідомий Цілеспрямова
 вплив вплив ний вплив 
 
Планомірний 
 
вплив 
 
 
Рисунок 1.3 – Форми дії людини на довкілля 
 
 
 
Господарська діяльності людини викликає різноманітні зміни, наслідки 
 
яких необхідно контролювати. Любому розвитку суспільства притаманні ризики, 
 
які поділяються на антропогенні (обумовлені господарської діяльністю людини) і 
незалежні від людини.  Антропогенн і ризики формуються діяльністю людини 
через впливові фактори, які за дією мо жуть бути прямі ( техногенні катастрофи, 
військові конфлікти, використання ато мної зброї, терористичні акти), і непрямі 
 
 
 
 
10 
 
(побічні), як наслідки господарської діяльності суспільства (меліорація, зрошення 
земель, вирубка лісів тощо) [5-7]. 
В процесі тривалого використання природних ресурсів були розроблені 
загальні принципи та правила раціонального використання і охорони довкілля. 
Перший принцип раціонального використання природних ресурсів гласить, 
що усі явища природи мають для людини чисельне значення і повинні бути 
оцінені з різних точок зору. К кожному явищу або процесу необхідно підходити з 
врахуванням інтересів різних галузей виробництва та збереження відновлюваної 
сили самої природи. Другий принцип полягає в необхідності суворого контролю 
місцевих умов при використанні та охороні природного ресурсу.  Третій принцип 
витикає із взаємозв’язків предметів і явищ в природі та наголошує на том, що 
охорона одного об’єкта довкілля одночасно означає охорону і інших об’єктів, які 
міцно з ним пов’язані [6-7]. 
Отже, охорона навколишнього середовища повинна бути комплексною. 
Охороняться повинна не сума певних природних ресурсів, а природний комплекс 
або екосистема загалом, включно усі основні  компоненти, котрі пов’язані 
природними зв’язками, які складалися в процесі тривалого історичного розвитку. 
Прояви впливу господарської, як видно, можуть бути різними. Виділяють 
чотири основні рівні впливу господарської діяльності людини на природне 
середовище, які мають різні наслідки (таблиця 1.3) [7]. 
Екологічна ситуація – це комплекс станів екологічних об’єктів в межах 
певної території в певний проміжок часу, тобто якісна оцінка середовища 
проживання населення. 
 Оцінка екологічних ситуацій – це процес порівняння сукупності 
екологічних станів об’єктів з певними нормами. За ступенем відхилення від 
норми виділяють п’ять типів екологічних ситуацій (таблиця 1.4 ) [8-9]. 
 
 
 
11 
 
 
Таблиця 1.3 – Рівні впливу господарської діяльності людини довкілля 
Рівень Рівняння впливу Наслідки впливу 
впливу 
1 2 3 
І dP впливу / dt <  dP відновлення  / dt          П   р  и    т а  к  о  м   у   р  і в  н  і   в  п ливу в природному 
рівень середовищі не виявляються негативні 
тенденції і екосистеми можуть нормально 
функціонувати. Цей рівень впливу 
господарської діяльності людини на 
природне середовище є прийнятим і 
повинен прийматись за норму. 
ІІ dP впливу /dt   ≈ dP відновлення  / dt       Цей рівень впливу приймають як 
рівень граничне антропогенне навантаження на 
природне середовище з врахуванням 
особливостей реакцій екосистем на 
зовнішній вплив. 
ІІІ dP впливу / dt    >   dP відновлення  /      Інтенсивність впливу людини на 
рівень dt природне середовище перевищує 
саморегуляційні можливості екосистем, 
через що організми відчувають 
дискомфорт, зростає рівень їх 
захворюваності і скорочення тривалості їх 
життя. Починається поступове відхилення 
екологічного стану екосистеми від норми, 
а окремі природні ресурси починають 
вичерпуватись: 
IV dP впливу / dt  >>  dP відновлення  /         Інтенсивність впливу людини на 
рівень dt природне середовище значно перевищує 
компенсаційні можливості екосистем, 
через що починається масова загибель 
живих організмів, значна деградація 
екосистем і вони руйнуються. При такому 
рівні втручання природні ресурси 
вичерпуються, а окремі невичерпані 
ресурси можуть переходити в розряд 
вичерпаних поновлювальних. 
 
З метою захисту усіх складових навколишнього  природного середовища  
від впливу господарювання суспільства необхідно встановлювати норми 
допустимих навантажень. При нормуванні якості НПС передбачено гранично 
допустимі норми впливу на довкілля, які гарантують екологічну безпеку 
населення та збереження генетичного фонду. 
 
12 
 
Таблиця 1.4 – Типи екологічних ситуацій 
Назва ситуації Характеристика ситуації 
1 2 
1. Умовно Це ситуації, при яких практично не спостерігається відхилення 
сприятливі екологічного стану об’єктів від їх норми. Вони характерні для 
екосистем, що не зазнали суттєвого антропогенного впливу або 
впливу природних стихій (природно-заповідні території, дика природа 
тощо). 
2. Задовільні Це ситуації, при яких спостерігаються незначні зміни в екосистемах, 
ситуації які практично не впливають на стан здоров’я людей.  Ці відхилення 
зникають в процесах саморегуляції або проведення меліоративних 
робіт. Такі екологічні ситуації спостерігаються на територіях 
культурних ландшафтів тощо. 
3. Напружені Ситуації, при яких спостерігаються негативні зміни в окремих 
ситуації компонентах екосистем (окремі види біоценозу починають хворіти), 
проходить порушення природних ресурсів, деяке погіршення умов 
проживання населення тощо. Такі екологічні ситуації характерні для 
територій інтенсивного ведення господарської діяльності людини: зон 
видобування корисних копалин, промислових зон тощо. При 
припиненні зовнішнього впливу на екосистему, можлива швидка 
нормалізація екологічного стану. 
4. Критичні або Ситуації, для яких характерні значні зміни в екосистемах (зникають 
кризові ситуації окремі види біоценозів), що практично не компенсуються, проходить 
швидке наростання загрози виснаження і втрати природних ресурсів, 
унікальних природних об’єктів. При цьому значно погіршуються 
умови проживання населення, зокрема, зростає рівень захворювання 
людей, погіршується якість харчових продуктів тощо. Такі екологічні 
ситуації характерні для територій надмірного антропогенного 
навантаження, територій систематичних природних негараздів тощо. 
При припиненні зовнішнього впливу на систему, можлива стабілізація 
її екологічного стану з частковим відновленням компонентів 
природного середовища 
5. Катастрофічні Ситуації, які характеризуються глибокими незворотними змінами в 
ситуації екосистемах, вичерпуванням природних ресурсів, різким погіршенням 
умов життя населення тощо. Спостерігається втрата генофонду біоти, 
унікальних природних об’єктів і комплексів. Ці зони екологічного 
лиха, наприклад, індустріальні пустелі тощо 
 
Якщо ступінь відхилення екологічного стану від норми визначає тип 
екологічної ситуації, то ступінь наближення стану екологічного до критичної 
межі (після чого проходить деградація системи, наприклад, екологічна 
катастрофа) визначає екологічний резерв (запас міцності) системи [8-9]. 
 
 
13 
 
1.3 Інструменти адміністративного та економічного  механізмів управління 
природокористуванням в Україні  
 
      Основні механізми управляння  природокористуванням  в Україні 
поділяють на дві групи: адміністративний та економічний.  Адміністративний 
механізм заснований на командо-контрольному підходу до охорони 
навколишнього природного середовища (НПС) з метою обмеження шкідливого 
впливу на довкілля. Економічний механізм охорони НПС заснований на ринкових 
підходах, котрі ґрунтуються на економічних стимулах [9-11]. 
Політики та промисловці віддають перевагу командо-контрольному 
підходу, оскільки нормування передбачає деяку визначеність у досягненні раніше 
встановлених гранично-допустимих викидів, скидів, і він вважається більш 
легким у використанні.  
   Розрізняють  такі головні інструменти адміністративного механізму 
управління природокористуванням: заборони;  ліцензії; обмеження (ліміти);  
адміністративні й карні заходи. Характеристика цих інструментів надана в 
таблиці 1.5 [3, 9]. 
 
Таблиця 1.5 – Характеристика основних інструментів адміністративного 
механізму екологічного управління природокористуванням 
№ Назва інструмента Характеристика інструменту 
1 2 3 
1 Заборони       Це заходи, які забороняють певні види діяльності людини, що 
завдають шкоду НПС. Заборони пов’язані з викидами шкідливих 
відходів в океан, атмосферу, з використанням певних пестицидів і 
інших різних токсичних речовин, з використанням та похованням 
радіоактивних відходів. 
2 Ліцензії Ліцензії являють собою дозволи на проведення певного виду 
діяльності з використанням конкретних природних ресурсів. 
Ліцензії видаються за заявками здобувачів уповноваженим 
державним органом влади. Ліцензія  передбачає: вид і предмет 
діяльності; термін дії ліцензії. В Україні існує майже 30 
ліцензованих видів діяльності з використання земель, вод, надр, 
тваринного світу, атмосферного повітря. 
 
14 
 
 Продовження таблиці 1.5 
1 2 3 
3 Обмеження       Це встановлені підприємствам – природокористувачам на певний 
(ліміти) строк обсяги граничного використання (вилучення) природних 
ресурсів, викидів і скидів у навколишнє середовище забруднюючих 
речовин і розміщення відходів виробництва. Вони, з одного боку, 
обмежують споживання природних ресурсів, а з іншого – 
обмежують забруднення НПС в результаті господарської діяльності 
підприємств.  
4 Заходи Адміністративне законодавство у сфері екології передбачає такі 
адміністративної заходи адміністративної та кримінальної відповідальності за 
та кримінальної екологічні правопорушення: попередження, штраф, конфіскація 
відповідальності знарядь і засобів здійснення правопорушення; вилучення незаконно 
добутої продукції, позбавлення права ліцензії займатися певним 
видом діяльності. 
 
 
Природокористування здійснюється шляхом вилучення природної речовини 
із навколишнього середовища та внесенням в нього забруднювальних речовин. 
При науково-технічному нормуванні вводяться обмеження господарської  
діяльності підприємств відносно забруднення довкілля, визначаються гранично-
допустимі потужності забруднювальних речовин, які можуть генерувати емісії в 
повітря, воду, ґрунт. Від суб’єктів господарювання вимагається не безпосереднє 
забезпечення  тих або інших гранично-допустимих концентрацій, а дотримання 
гранично допустимих  викидів та скидів забруднювальних речовин, які 
встановлюються для підприємства загалом або для певних джерел, які входять до 
складу цього народногосподарського об’єкту [11]. 
Поняття економічного механізму тісно пов’язано з поняттям методу 
управління економікою та природокористуванням, як матеріальної основи 
економіки. Метод управління – це засоби та прийоми впливу на об’єкт 
управління.  
    Багато спеціалістів вважають екологічні проблеми по суті проблемами 
економічними. Роль економічних методів полягає в створенні механізмів 
управління природокористуванням, які стимулюють природоохоронну діяльність 
15 
 
та пошук шляхів мінімізації економічних витрат, котрих зазнає суспільство заради 
досягнення якісного стану природного середовища та його окремих складових. 
 Головними економічними механізмами стимулювання раціонального 
природокористування є встановлення таких цін на природні ресурси, які 
відповідали б їх суспільної цінності і враховували б негативний ефект від 
вичерпання, шляхом введення систем пільгового користування, квотування і 
оподаткування використання окремих видів ресурсів.  Тому  в якості основної 
міри контролю за забрудненням довкілля в Україні впроваджуються платежі за 
природокористування і забруднення навколишнього природного середовища 
(НПС) [12]: 
– плата за спеціальне використання природних ресурсів (земель, надр, вод, 
лісів, тваринного світу, атмосферного повітря, як сировини основного 
виробництва); 
– плата за погіршення якості природних ресурсів; 
– плата за забруднення довкілля. 
Для рішення певних задач з екології створюються позабюджетні фонди для 
забезпечення фінансування природоохоронних заходів. Ресурси екологічних 
фондів формуються за рахунок податків і платежів за забруднення. Такі 
відрахування не спрямовуються в загальний державний бюджет, а 
використовуються на охорону природи. Екологічні фонди надають  засоби для 
фінансування природоохоронної діяльності у разі складного  фінансового 
положення підприємств і домашніх господарств [13]. 
Господарська діяльність багатьох підприємств наносить  різну шкоду 
довкіллю та здоров’ю людини. Кожну годину шкідливі речовини викидаються в 
атмосферне повітря та скидаються в водні об’єкти, а державні органи, які 
відповідають за екологію, постійно дають дозвіл на такі дії. Закрити такі 
підприємства неможливо, бо розвиток країни погіршиться. Традиційним є 
страхування за допомогою страхових компаній. Екологічне страхування – це 
страхування відповідальності за наслідки, які можуть бути нанесені 
16 
 
навколишньому середовищу та здоров’ю людей суб’єктом господарювання. 
Підприємство заключає договір із страхової компанією та платить страховий 
внесок як плату за страхову послугу. Послуга: при наступі страхового випадку 
компанія виплатить підприємству кошти для погашення нанесеної довкілля або 
населенню шкоди [14-16].  
        
     1.4 Управління процесами ефективного використання природних ресурсів  
 
Природокористування – це практика використання довкілля та природних , 
ресурсів людством. Управляння природокористуванням (УПК) є частиною 
загальної системи управління суспільством. В таблиці 1.2 надана схема 
державного управління в Україні, яка здійснюється завдяки розподілу органів 
управління на 3 гілки [14-16]. 
 
Таблиця 1.2 – Схема державного управління в Україні 
 Рівень Гілки  влади 
 управління Законодавча Виконавча Судова 
Державне Державний  Верховна Рада Кабінет Верховна 
управління України Міністрів судова влада 
України 
Регіональний   Територіальні Територіальний 
органи орган 
управління  правосуддя 
Місцевий Місцева Рада Місцеві Судова влада на 
депутатів виконавчі органи місцях 
 
Безпосередньо і постійно в Верховній Раді України законотворчими 
питаннями УПК займається комітет з питань екологічної політики, 
природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. У 
місцевих Радах в залежності від кількості депутатів можуть бути комісії чи групи 
депутатів, які займаються питаннями природокористування на своїй території. 
Вони розробляють проекти територіальних постанов, правил, нормативів, які 
приймаються на сесії відповідної Ради. 
17 
 
Для практичної реалізації законів, рішень та інших документів, прийнятих 
законодавчими органами влади, необхідна розробка низки робочих документів, 
організація і контроль їх виконання. Це функції виконавчої гілки влади. 
На державному рівні (Кабінет Міністрів України) до УПК причетні всі 
міністерства і відомства галузі діяльності [17]. Однак, для них цей напрямок не є 
головним. Діяльність Міністерства енергетики та захисту довкілля повністю 
присвячена управлінню природокористуванням. Воно виконує координацію дій 
всіх міністерств та відомств у напрямку природокористування та реалізації 
наступного: 
– державного контролю за дотриманням норм і правил екологічної безпеки; 
– забезпеченні проведення екологічної політики, спрямованої на досягнення 
стабільного соціально-економічного розвитку та гармонійної взаємодії 
суспільства і природи; 
– здійсненні адміністративних та еколого-економічних заходів з метою 
створення системи запобігання шкідливого впливу антропогенної 
діяльності на довкілля. 
На регіональному рівні виконавча влада виконує управління окремими 
природними об’єктами, розміри яких перевищують розміри адміністративних 
областей.  На місцевому рівні в масштабах області, міста, району здійснюється 
подвійне УПК – з одного боку, місцевими підрозділами міністерств (і перш за все 
Міністерства енергетики та захисту довкілля), з другого – виконавчою владою 
відповідної території. 
Одне з центральних місць у регулюванні відносин щодо охорони 
навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів 
відводиться поєднанню заходів територіального та галузевого чинника у 
формуванні основних якісних параметрів довкілля. 
В системі планового управління раціональним природокористуванням 
провідним є територіальний підхід, тобто повноправним розпорядником 
природних ресурсів, які залучаються в сферу виробничої діяльності підприємств, 
18 
 
є Ради народних депутатів. Надані місцевим Радам права повинні 
використовуватися як найефективніше, поєднувати в собі територіальні та 
галузеві інтереси, орієнтувати виробничо-господарську та експлуатаційну 
діяльність підприємств, фірм відомств і міністерств на вирішення актуальних 
екологічних проблем. Органи місцевого самоврядування відіграють важливу роль 
в управлінні процесами ефективного використання природних ресурсів, оскільки 
вони відповідають за економічний і соціально-екологічний розвиток своїх 
територій [18].  До їх компетенції входить реалізація загально-державної стратегії 
захисту довкілля, зокрема; 
– контроль гранично допустимих меж забруднення та викидів у навколишнє 
середовище; 
– застосування економічних регуляторів щодо використання природних 
ресурсів; 
– встановлення обмеження на виробничу діяльність підприємств, які 
забруднюють довкілля; 
– запровадження системи екологічного страхування підприємств. 
Контроль за виконанням природоохоронного законодавства виконують 
природоохоронні  органи – суди, прокуратура, СБУ, поліція – в межах держави  і 
адміністративних територій.  
Система показників охорони навколишнього середовища, яка діє в Україні, 
ґрунтується на розробленій у 70-ті роки системі статистичної звітності, що 
стосується навколишнього середовища. Головним завданням галузі статистики 
стало забезпечення органів управління  та планування інформацією, яка необхідна 
для визначення стратегії та тактики природокористування і охорони 
навколишнього природного середовища в країні, заходів з регулювання впливу 
господарської діяльності на довкілля. Створена форма статистичної  звітності 
забезпечила збір даних про найбільш гострі проблеми, пов’язані з антропогенним 
впливом на окремі складові навколишнього середовища і поклала основу для 
19 
 
побудови системи показників, яка мала виражений по елементний характер і 
склалася з таких розділів [18-20]: 
– показники стану, використання і охорони водних ресурсів; 
– показники забруднення, охорони і стану атмосферного повітря; 
– показники стану, використання і охорони земельних ресурсів; 
– показники стану, використання і охорони лісових ресурсів; 
– показники наявності, охорони і використання тваринного в 
рослинного світу; 
– показники охорони надр, наявності і раціонального використання 
мінеральних ресурсів; 
– показники наявності, стану і використання заповідних територій; 
– показники утворення, видалення і утилізації промислових відходів; 
– показники утворення побутових відходів і охорони навколишнього 
середовища від їх забруднень; 
Міжнародне співтовариство на даному етапі розглядає показники стану 
навколишнього середовища як комплексний інструментарій для виміру та 
репрезентації еколого-економічних тенденцій в країні. Виходячи з цих позицій, 
виділяють чотири основні типи показників: 
– показники сучасного екологічного стану , які визначають чинні 
екологічні параметри; 
– показники впливу або тиску, які відображають антропогенний вплив 
на довкілля; 
– показники, що регулюють вплив на НПС, і за допомогою яких 
визначається, як різні агенти реагують на специфічний вплив; 
– показники якісного стану або ступеня забруднення (в регіонах і 
населених пунктах). 
Останній тип показників пов’язаний з впровадженням конкретних заходів 
при виробленні екологічної політики. 
20 
 
Чинна в Україні система статистичної звітності в галузі охорони 
навколишнього середовища не орієнтована на оцінку реакції екосистем на 
техногенний вплив і критичні параметри впливу для конкретних екосистем та 
груп населення, а відображає натуральні об’єми забруднюючих речовин і вартісні 
показники дотримання підприємством чи місцевим органом влади 
природоохоронного законодавства та планових параметрів проведення 
природоохоронних заходів [21]. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
21 
 
2 ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА СУЧАСНОГО СТАНУ 
ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ В РАЙОНАХ ЧЕРКАСЬКОЇ 
ОБЛАСТІ 
 
2.1 Еколого-економічна оцінка стану забруднення  атмосферного повітря в 
по містах та районах Черкаської області у 2019 році 
 
Життя на Землі можливе лише до тих пір, поки існує земна атмосфера – 
газова оболонка, яка захищає живі організми от шкідливого впливу космічних 
випромінювань та різких коливань температури. Атмосферним повітрям дихають 
усі аеробні організми. Коли хочуть підкреслити важливе значення чого-небудь, то 
кажуть: «необхідний як повітря». Якщо без їжі людина може прожити декілька 
тижнів, без води – декілька діб, то смерть від задухи настає через 4-5 хвилин [22]. 
Найбільше значення для усіх живих організмів має відносно постійний 
склад атмосферного повітря: 78,3 % – азоту (N2), 20,95 % – кисню (О2),  0,93 % – 
аргону (Ar), 0,03 % –  діоксиду вуглецю від об’єму сухого повітря, невелику 
кількість інших інертних газів. Пари води складають 3-4 % від всього об’єму 
повітря [22].  
Життєдіяльність живих організмів підтримується сучасним відношенням в 
атмосфері кисню та діоксиду вуглецю. Природні процеси споживання кисню і 
діоксиду вуглецю та їх надходження в атмосферу збалансовані. Із розвитком 
промисловості та транспорту кисень використовують на процеси горіння. 
Збільшення споживання кисню здійснюється одночасно  зі збільшенням 
надходження в атмосферу діоксиду вуглецю, що веде до явища «парникового 
ефекту».  
Протилежний ефект дає запилення і задимлення атмосфери. Механічні 
частинки відбивають сонячні промені, збільшують відбиваючу здатність 
(альбедо) Землі, зменшують її нагрівання [22]. 
22 
 
Зміну природного складу атмосферного повітря називають забрудненням. В 
наш час об’єми та швидкість викидів забруднювальних речовин перевершує 
можливості природи по їх розбавленню та нейтралізації. Тому необхідні 
радикальні заходи для усунення шкідливого забруднення атмосфери. 
Протягом 2019 року викиди забруднювальних речовин в атмосферне 
повітря у Черкаській області здійснювали 9709 промислових підприємств (0,1 % – 
великі підприємства, 5,4 % – середні, 94,5 % – малі). Від них в атмосферу 
надійшло 51,8 тис. т шкідливих речовин, що на 6,1 тис. т менше в порівнянні з 
2018 роком [23]. 
Основними забруднювачами атмосферного повітря Черкаської області є: 
– сільське, лісове та рибне господарство – 11,025 тис. т (21,3 %); 
– переробна промисловість – 13,949 тис. т (26,9 %); 
– постачання електроенергії, газу, пари та кондиціювання повітря –19,848 
тис. т (38,3 %); 
– транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність – 1,854 
тис. т  (3,6 %). 
За даними Головного управління статистики у Черкаській області [24] від 
стаціонарних джерел забруднення переважали обсяги викидів в атмосферне 
повітря таких забруднювальних речовин (їх частка у загальному обсязі викидів 
склала 65 %),  як:  
– діоксид азоту – 10,158 тис. т. (20 %),  
– речовини у вигляді твердих суспендованих речовин недиференційованих  
за складом – 8,562 тис. т (17 %),  
– аміаку – 5,767 тис. т. (11 %),  
– діоксид сірки – 5,09 тис. т. (10 %),  
– оксид вуглецю – 2,658 тис. т. (5 %),  
– неметанові леткі органічних речовин – 0,792 тис. т. (2 %).  
 
23 
 
Підприємствами, які здійснювали найбільші обсяги шкідливих речовин в 
атмосферне повітря Черкаської області залишаються ПрАТ «Черкаське 
хімволокно», ПрАТ «Миронівська птахофабрика», ПАТ «Азот» (рисунок 2.1). Їх 
загальні викиди в 2019 році становили 26,5  тис. т, що на 4,1 тис. т менше в 
порівнянні з 2018 роком [24]. 
 
Рисунок 2.1 – Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 
підприємств- забруднювачів  атмосферного повітря у 2019 році 
 
Динаміка змін комплексного індексу забруднення атмосфери по м. Черкаси 
надана на рисунку 2.2. Для розрахунку комплексного індексу забруднення 
атмосфери  (ІЗА) міста в 2019 році використовувались 5 найбільш важливих 
домішок: пил (3 клас небезпеки), діоксид азоту (3 клас небезпеки), аміак (4 клас 
небезпеки), формальдегід (2 клас небезпеки), оксид азоту  
(3 клас небезпеки). За 2019 рік ІЗА збільшився у 1,1 рази і становив 7,22,  
що вважається високим рівнем забруднення атмосферного повітря (при ІЗА від 7 
до 13) [25].  
 
24 
 
 
 
Рисунок 2.2  – Графік змін  індексу забруднення атмосферного повітря по м. 
Черкаси з 2015 по 2019 роки 
 
Для проведення комплексної оцінки рівнів техногенного навантаження 
районів і міст Черкаської області  викидами шкідливих речовин в атмосферне 
повітря були взяті абсолютні статистичні показники викидів, перелік яких 
наведено в таблиці 2.1 [25-27]. 
У таблицю 2.2 із статистичного посібника «Довкілля Черкащини» [25] за 
2019 рік вносимо абсолютні значення показників, перелік яких надано в таблиці 
2.1. 
Розрахунок  стандартизованих  значень показників, які надано в таблиці 2.1 
і які справляють негативний вплив на стан атмосферного повітря здійснюється за 
формулою [27-29]: 
 
                            Zij = (Xmax – Xij) / (Xmax – Xmin),                                (2.1) 
 
де Z ij – значення і-го абсолютного показника для j-го об’єкта дослідження; 
     Хij – фактичне значення абсолютного показника для j-го об’єкта 
дослідження; 
25 
 
Х max – максимальне значення серед усіх абсолютних показників (i = m) 
для усіх об’єктів дослідження; 
    Х min – мінімальне значення серед усіх абсолютних показників (i = m) 
для усіх об’єктів дослідження 
Розраховані таким чином стандартизовані  показники занесені у  таблицю 
2.3.  
Дані таблиці 2.3 дозволять визначити рейтинг та побудувати гістограму 
розподілу міст та районів Черкаської області за оцінкою стану забруднення  
атмосферного повітря  у 2019 році (таблиця 2.4 та рисунок 2.3). 
 
Таблиця 2.1 – Перелік викидів забруднювальних речовин для оцінки 
забруднення атмосферного повітря районів і міст Черкаської області у 2019 році 
Назва викиду  Пункт 
Викид діоксид вуглецю від стаціонарних джерел забруднення, тис. т П. 1 
Викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел П. 2 
забруднення, т 
Викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел П. 3 
забруднення у розрахунку на квадратний кілометр,  т 
Викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел П. 4 
забруднення у розрахунку на одну особу, кг 
Викиди діоксиду сірки від стаціонарних джерел забруднення,  т П. 5 
Викиди діоксиду азоту від стаціонарних джерел забруднення, т П. 6 
Викиди оксиду вуглецю від стаціонарних джерел забруднення,  т П. 7 
Викиди неметанових летких органічних речовин від стаціонарних П. 8 
джерел забруднення,  т 
Викиди метану від стаціонарних джерел забруднення,  т П. 9 
Викиди сажі від стаціонарних джерел забруднення, т П.10 
 
26 
 
Таблиця 2.2 – Абсолютні показники впливу на атмосферне повітря по містах та районах Черкаської області у 
2019 році  
Назва міста або 
району П. 1 П. 2 П. 3 П. 4 П. 5 П. 6 П. 7 П. 8 П. 9 П.10 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 
Черкаська область 2616,8 51839 2,5 43,2 5089,6 10158,0 2657,8 791,7 18333,6 158,8 
м. Черкаси 1871,9 21236 272,3 76,8 4505 9010,4 858,1 158,2 38,9 6,2 
– 
м.Ватутіне 48,5 429 39 25,3 88,3 72,5 1,1 232,3 0,3 
м.Канів 8,2 319 18,8 13,5 
– 59,8 45,1 3 192,8 – 
м. Золотоноша 15,2 256 5,7 8,9 4,2 27,5 65,8 14,9 98,1 1,7 
м.Сміла 74,3 516 12,9 7,7 1,6 141,3 182,8 49,4 9,0 1,9 
м.Умань 44,9 3233 78,9 39 54,5 80,1 151,3 36,5 2822,6 22,0 
Городищенський 1,9 482 0,5 12,4 11,7 2,7 35,3 5 311,3 3,0 
Драбівський 1,6 351 0,3 10,5 10,3 5,0 15,2 23,7 148,6 5,9 
Жашківський 14,7 928 1 26,2 120,6 18,3 74,2 24,9 330,2 3,2 
Звенигородський 17,8 615 0,6 14,5 24,5 18,2 88,8 10,7 274,4 5,0 
Золотоніський 168,1 3436 2,3 86,7 5 266,8 66,2 210,8 2176,1 13,2 
Кам`янський 10,4 519 0,7 20 1,7 11,6 34,1 4,6 408,8 – 
Канівський 50,8 6460 5 344,9 0,2 74,4 32,4 43,5 3256,6 0,0 
Катеринопільський 29,6 582 0,9 25 71,9 34,1 307,8 26,1 16,5 11,4 
Корсунь- 29,7 695 0,8 17 33,2 45,9 137,3 35,5 252,9 11,6 
Шевченківський 
 
 
27 
 
Продовження таблиці 2.2 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 
Лисянський 0,3 34 0,1 1,5 0,1 1,8 0,9 1,3 15,8 0,1 
Маньківський 11,3 968 1,3 36,6 76,5 9,4 118,3 9,4 534 23,5 
Монастирищенський 5,8 124 0,2 3,5 9,5 10,1 28,7 1,3 60,3 0,1 
Смілянський 7,8 458 0,5 14,5 24,4 4,2 61,4 10,2 156,9 1,0 
Тальнівський 96,4 842 0,9 26,1 0,6 151,5 11 14,6 526,8 0,2 
Уманський 5,5 2027 1,4 48 42,1 7,7 20,7 13,5 1724,8 6,8 
Христинівський 17,1 1332 2,1 39,5 11,6 11,8 43,9 14,6 931,7 0,0 
Черкаський 17 2357 1,5 31,8 21,2 21,5 68 51,7 1583,7 3,9 
Чорнобаївський 56,9 2948 1,9 74,4 12,2 42,7 52,8 19,6 1921,8 17,0 
Чигиринський 2,7 74 0,1 2,9 6,6 4,1 11,4 3,9 0,1 4,3 
Шполянський 8,4 618 0,6 14,9 40,4 8,8 43,8 3,2 308,3 16,5 
 
 
 
 
 
 
28 
 
Таблиця 2.3 – Стандартизовані показники оцінки стану забруднення атмосферного повітря по містах та 
районах Черкаської області у  2019 році  
Назва міста або 
П. 1 П. 2 П. 3 П. 4 П. 5 П. 6 П. 7 П. 8 П. 9 П.10 
району 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 
Черкаська область 0,000 0,000 0,991 0,879 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 
м. Черкаси 0,285 0,591 0,000 0,781 0,115 0,113 0,677 0,801 0,998 0,961 
м.Ватутіне 0,982 0,992 0,857 0,931 – 0,991 0,973 1,000 0,987 0,998 
м.Канів 0,997 0,994 0,931 0,965 – 0,994 0,983 0,998 0,989 – 
м. Золотоноша 0,994 0,996 0,979 0,978 0,999 0,997 0,976 0,983 0,995 0,989 
м.Сміла 0,972 0,991 0,953 0,982 1,000 0,986 0,932 0,939 1,000 0,988 
м.Умань 0,983 0,938 0,711 0,891 0,989 0,992 0,943 0,955 0,846 0,861 
Городищенський 0,999 0,991 0,999 0,968 0,998 1,000 0,987 0,995 0,983 0,981 
Драбівський 1,000 0,994 0,999 0,974 0,998 1,000 0,995 0,971 0,992 0,963 
Жашківський 0,994 0,983 0,997 0,928 0,976 0,998 0,972 0,970 0,982 0,980 
Звенигородський 0,993 0,989 0,998 0,962 0,995 0,998 0,967 0,988 0,985 0,969 
Золотоніський 0,936 0,934 0,992 0,752 0,999 0,974 0,975 0,735 0,881 0,917 
Кам`янський 0,996 0,991 0,998 0,946 1,000 0,999 0,988 0,996 0,978 – 
Канівський 0,981 0,876 0,982 0,000 1,000 0,993 0,988 0,946 0,822 1,000 
Катеринопільський 0,989 0,989 0,997 0,932 0,986 0,997 0,884 0,968 0,999 0,928 
Корсунь-
0,989 0,987 0,997 0,955 0,993 0,996 0,949 0,956 0,986 0,927 
Шевченківський 
 
29 
 
Продовження таблиці 2.2 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 
Лисянський 1,000 1,000 1,000 1,000 1,000 1,000 1,000 1,000 0,999 0,999 
Маньківський 0,996 0,982 0,996 0,898 0,985 0,999 0,956 0,990 0,971 0,852 
Монастирищенський 0,998 0,998 1,000 0,994 0,998 0,999 0,990 1,000 0,997 0,999 
Смілянський 0,997 0,992 0,999 0,962 0,995 1,000 0,977 0,988 0,991 0,994 
Тальнівський 0,963 0,984 0,997 0,928 1,000 0,985 0,996 0,983 0,971 0,999 
Уманський 0,998 0,962 0,995 0,865 0,992 0,999 0,993 0,984 0,906 0,957 
Христинівський 0,994 0,975 0,993 0,889 0,998 0,999 0,984 0,983 0,949 1,000 
Черкаський 0,994 0,955 0,995 0,912 0,996 0,998 0,975 0,936 0,914 0,975 
Чорнобаївський 0,978 0,944 0,993 0,788 0,998 0,996 0,980 0,977 0,895 0,893 
Чигиринський 0,999 0,999 1,000 0,996 0,999 1,000 0,996 0,996 1,000 0,973 
Шполянський 0,997 0,989 0,998 0,961 0,992 0,999 0,984 0,997 0,983 0,896 
 
 
 
30 
 
Таблиця 2.4 – Середнє  значення суми стандартизованих показників та 
рейтинг районів  та міст Черкаської області у 2019 році 
Z1(середнє значення суми 
Рейтинг 
Назва міста або району стандартизованих показників 
міста або району 
районів та міст) 
Черкаська область 0,187 27 
м. Черкаси 0,532 26 
м.Ватутіне 0,785 25 
м.Канів 0,859 24 
м. Золотоноша 0,871 23 
м.Сміла 0,889 22 
м.Умань 0,910 21 
Городищенський 0,911 20 
Драбівський 0,944 19 
Жашківський 0,962 18 
Звенигородський 0,965 17 
Золотоніський 0,965 16 
Кам`янський 0,967 15 
Канівський 0,974 14 
Катеринопільський 0,974 13 
Корсунь-Шевченківський 0,976 12 
Лисянський 0,978 11 
Маньківський 0,980 10 
Монастирищенський 0,981 9 
Смілянський 0,984 8 
Тальнівський 0,988 7 
Уманський 0,989 6 
Христинівський 0,990 5 
Черкаський 0,990 4 
Чорнобаївський 0,996 3 
Чигиринський 0,997 2 
Шполянський 1,000 1 
 
 
31 
 
Дані таблиці 2.4 побудувати гістограму розподілу міст та районів 
Черкаської області за оцінкою стану забруднення  атмосферного повітря  у 2019 
році ( рисунок 2.3). 
 
Шполянський 1.000
Чигиринський 0.997
Чорнобаївський 0.996
Черкаський 0.990
Христинівський 0.990
Уманський 0.989
Тальнівський 0.988
Смілянський 0.984
Монастирищенський 0.981
Маньківський 0.980
Лисянський 0.978
Корсунь-Шевченківський 0.976
Катеринопільський 0.974
Канівський 0.974
Кам`янський 0.967
Золотоніський 0.965
Звенигородський 0.965
Жашківський 0.962
Драбівський 0.944
Городищенський 0.911
м.Умань 0.910
м.Сміла 0.889
м. Золотоноша 0.871
м.Канів 0.859
м.Ватутіне 0.785
м. Черкаси 0.532
Черкаська область 0.187
0.000 0.200 0.400 0.600 0.800 1.000 1.200
 
 
Рисунок 2.3 – Розподіл міст та районів Черкаської області за оцінкою стану 
забруднення атмосферного повітря  у 2019 році  
 
32 
 
Дані таблиці  2.4 та рисунку 2.3 свідчать, що найкращий стан  атмосферного 
повітря у 2019 р. в Черкаської області  спостерігався у  Шполянському районі – 
1,000, населення якого дихає найбільш чистим атмосферним повітрям, тому він  
посідає останнє 1 місто в рейтингу. Найгірші показники  по забрудненості 
атмосферного повітря серед міст та районів області мають м. Черкаси. Місто 
Черкаси є промислово концентрованим містом, має 276462 осіб населення, яке 
споживає неякісне атмосферне повітря.   Високі значення степені забруднення 
повітряного басейну показали, що в місті майже не впроваджуються 
повітроохоронні заходи та заходи по зменшенню викидів у повітря. 
   
2.2 Еколого-економічна оцінка сучасного стану використання та 
забруднення водних ресурсів по містах та районах Черкаської області у 2019 році 
 
Вода – сама розповсюджена на Землі речовина. Моря та океани займають 71 
% поверхні земної кулі, тому складається враження, що водні запаси невичерпні.  
Однак, солоні води морів та океанів використовується людством дуже мало, а 
виробництво прісної води за рахунок атмосферних опадів і льодовиків обмежено. 
В останні роки виник гострий дефіцит прісної води, хоча загальна кількість її 
велика. Нестача свіжої води пов’язана із збільшенням її використання на потреби 
промисловості, а також з забрудненням водотоків і водоймищ промисловими та 
побутовими стічними водами. Із потеплінням клімату збільшуються об’єми води і 
на зрошення, при якому получають постійно високі врожаї, тому витрати води на 
зрошення будуть збільшуватися.  
Основними джерелами водопостачання у Черкаській області є 
Кременчуцьке водосховище, річки Гнилий Тікич, Рось, Тясмин та підземні 
водозабори. Динаміка забору свіжої води наведена на рисунку 2.4, структура 
використання водних ресурсів – на рисунку 2.5 [22-23].  
 
 
33 
 
 
Рисунок 2.4 – Динаміка забору свіжої вод у Черкаській області, млн. м3 
 
 
 
Рисунок 2.5 – Структура використання водних ресурсів у Черкаській 
області, млн. м3 
 
Для проведення еколого-економічної оцінки сучасного стану використання 
та забруднення водних ресурсів Черкаської області були взяті абсолютні 
статистичні показники техногенного навантаження на водні ресурси, перелік яких 
наведено в таблиці 2.5 [25]. 
 
 
34 
 
Таблиця 2.5 – Перелік абсолютних показників стану використання та 
забруднення водних ресурсів по районах і містах Черкаської області у 2019 році 
Назва показника Пункт 
       Забір води із природних водних об’єктів по містах та районах      П.1 
області, млн. м3 
Забір води із природних водних об’єктів для використання        в П. 2 
розрахунку на одну особу по містах та районах області, м3                                                                                                                                                 
Використання свіжої води по містах та районах області, млн. м3 П. 3 
Загальне водовідведення по містах та районах області, млн. м3 П. 4 
Водовідведення в поверхневі водні об’єкти, млн. м3 П. 5 
Скидання нормативно чистих вод  без очищення по містах та районах П. 6 
області, млн. м3 
 
Використання свіжої води – обсяг води забраної з природних джерел або 
отриманої з системи водопостачання інших водокористувачів, яка 
використовується для задоволення різних потреб водокористування. До складу 
водовикористання не включаються обсяги зворотного і послідовного (повторного) 
використання вод (за винятком води, що надійшла на відшкодування втрат у ці 
зворотні і послідовні водогосподарчі системи), а також колекторно-дренажні 
стоки [25].  
Скидання зворотних вод у поверхневі водойми – обсяги нормативно-чистих, 
нормативно-очищених і забруднених стоків (виробничих і комунальних), 
скинутих у поверхневі водойми.. 
Абсолютні та стандартизовані  показники (розраховані за формулою 2.1) 
оцінки сучасного стану використання та забруднення водних ресурсів по містах та 
районах Черкаської області у 2019 році надано в таблиці 2.6-2.7.  
 
 
35 
 
Таблиця 2.6 – Абсолютні показники впливу на водні ресурси  по містах та 
районах Черкаської області у 2019 році  
Назва міста або 
П. 1 П. 2 П. 3  П. 4  П. 5 П. 6 
району 
1 2 3 4 5 6 7 
Черкаська область 184 130 149,7 103,8 87,6 42,5 
м. Черкаси 50 179 43,9 37,3 37,3 1,2 
м.Ватутіне – – – – – – 
м.Канів – – – – – – 
м. Золотоноша 1 63 1,3 1,2 0,3 0,3 
м.Сміла 3 50 1,9 1,3 1,4 0,1 
м.Умань 1 10 3,2 2,9 2,9 0,1 
Городищенський 5 96 3,7 3,6 2,9 2,3 
Драбівський 1 39 1,3 0,6 – – 
Жашківський 13 313 11 9,6 8,8 8,8 
Звенигородський 3 60 2,3 1,5 0,9 0,2 
Золотоніський 7 166 6,5 1,9 0,8 0 
Кам`янський 3 98 2,5 1,9 1,5 1,5 
Канівський 11 592 11,1 4,1 2,7 1,1 
Катеринопільський 2 49 1,1 1,1 0,6 0,2 
Корсунь-
2 38 1,5 0,7 0,1 0 
Шевченківський 
Лисянський 3 113 2,5 2,2 1,8 1,7 
Маньківський 1 42 1,1 0,6 – – 
Монастирищенський 2 39 1,3 0,7 0,2 – 
Смілянський 3 97 3,1 2,4 1,7 1,7 
Тальнівський 4 97 2,9 2 1,5 1,3 
Уманський 3 51 2,2 1,1 0,2 0,2 
Христинівський 2 54 1,8 0,9 0,1 – 
Черкаський 16 172 12,7 3,9 2,2 2,1 
Чорнобаївський 43 650 25,7 21 19,5 19,6 
Чигиринський 3 118 3 0,6 0,1 – 
Шполянський 2 49 2,1 0,7 0,1 0,1 
 
36 
 
Таблиця 2.7 – Стандартизовані показники оцінки сучасного стану 
використання та забруднення водних ресурсів по містах та районах Черкаської 
області у 2019 році 
Назва міста або 
П. 1 П. 2 П. 3  П. 4  П. 5 П. 6 
району 
1 2 3 4 5 6 7 
Черкаська область 0,000 0,813 0,000 0,000 0,000 0,000 
м. Черкаси 0,732 0,736 0,712 0,644 0,575 0,972 
м.Ватутіне – – – – – – 
м.Канів – – – – – – 
м. Золотоноша 1,000 0,917 0,999 0,994 0,998 0,993 
м.Сміла 0,989 0,938 0,995 0,993 0,985 0,998 
м.Умань 1,000 1,000 0,986 0,978 0,968 0,998 
Городищенський 0,978 0,866 0,983 0,971 0,968 0,946 
Драбівський 1,000 0,955 0,999 1,000 – – 
Жашківський 0,934 0,527 0,933 0,913 0,901 0,793 
Звенигородський 0,989 0,922 0,992 0,991 0,991 0,995 
Золотоніський 0,967 0,756 0,964 0,987 0,992 1,000 
Кам`янський 0,989 0,863 0,991 0,987 0,984 0,965 
Канівський 0,945 0,091 0,933 0,966 0,970 0,974 
Катеринопільський 0,995 0,939 1,000 0,995 0,994 0,995 
Корсунь-
0,995 0,956 0,997 0,999 1,000 1,000 
Шевченківський 
Лисянський 0,989 0,839 0,991 0,984 0,981 0,960 
Маньківський 1,000 0,950 1,000 1,000 – – 
Монастирищенський 0,995 0,955 0,999 0,999 0,999 – 
Смілянський 0,989 0,864 0,987 0,983 0,982 0,960 
Тальнівський 0,984 0,864 0,988 0,986 0,984 0,969 
Уманський 0,989 0,936 0,993 0,995 0,999 0,995 
Христинівський 0,995 0,931 0,995 0,997 1,000 – 
Черкаський 0,918 0,747 0,922 0,968 0,976 0,951 
Чорнобаївський 0,770 0,000 0,834 0,802 0,778 0,539 
Чигиринський 0,989 0,831 0,987 1,000 1,000 – 
Шполянський 0,995 0,939 0,993 0,999 1,000 0,998 
 
Середнє  значення суми стандартизованих показників оцінки сучасного 
стану використання та забруднення водних ресурсів та рейтинг  районів  та міст 
Черкаської області у 2019 році надано в таблиці 2.8. 
37 
 
Таблиця 2.8 – Середнє  значення суми стандартизованих показників оцінки 
сучасного стану використання та забруднення водних ресурсів та рейтинг  
районів  та міст Черкаської області у 2019 році 
Z2 (Середнє значення суми 
Рейтинг 
Назва міста або району стандартизованих показників  
міста або району 
міст та районів) 
м.Ватутіне 0,000 – 
м.Канів 0,000 – 
Черкаська область 0,135 25 
Чорнобаївський 0,621 24 
Маньківський 0,658 23 
Драбівський 0,659 22 
м. Черкаси 0,729 21 
Чигиринський 0,801 20 
Канівський 0,813 19 
Христинівський 0,820 18 
Монастирищенський 0,824 17 
Жашківський 0,833 16 
Черкаський 0,914 15 
Золотоніський 0,944 14 
Городищенський 0,952 13 
Лисянський 0,957 12 
Смілянський 0,961 11 
Тальнівський 0,963 10 
Кам`янський 0,963 9 
Звенигородський 0,980 8 
м.Сміла 0,983 7 
м. Золотоноша 0,983 6 
Уманський 0,984 5 
Катеринопільський 0,986 4 
Шполянський 0,987 3 
м.Умань 0,988 2 
Корсунь-Шевченківський 0,991 1 
 
Дані таблиці 2.8 побудувати гістограму розподілу міст та районів 
Черкаської області за оцінкою стану забруднення  водних ресурсів  у 2019 році  
(рисунок 2.6). 
38 
 
 
Корсунь-Шевченківський 0.991
м.Умань 0.988
Шполянський 0.987
Катеринопільський 0.986
Уманський 0.984
м. Золотоноша 0.983
м.Сміла 0.983
Звенигородський 0.980
Кам`янський 0.963
Тальнівський 0.963
Смілянський 0.961
Лисянський 0.957
Городищенський 0.952
Золотоніський 0.944
Черкаський 0.914
Жашківський 0.833
Монастирищенський 0.824
Христинівський 0.820
Канівський 0.813
Чигиринський 0.801
м. Черкаси 0.729
Драбівський 0.659
Маньківський 0.658
Чорнобаївський 0.621
Черкаська область 0.135
м.Канів 0.000
м.Ватутіне 0.000
0.000 0.200 0.400 0.600 0.800 1.000 1.200
 
 
Рисунок 2.4 – Розподіл міст та районів Черкаської області за оцінкою стану 
забруднення й охорони водних ресурсів  у 2019 році  
 
Дані здійсненої еколого-економічної оцінки сучасного стану використання 
та забруднення водних ресурсів міст та районів   свідчать про те, що найменше з 
міст та районів Черкаської області на водні ресурси впливають м. Ватутіне та м. 
39 
 
Канів. Ці міста не використовують поверхневі води й не скидають в них 
забруднені стічні води.   
Найбільший негативний вплив на водні ресурси  області здійснюють 
Чорнобіївський та Маніківський райони.  Їх  суми стандартизованих показників 
стану використання та забруднення водних ресурсів складають 0,621 та 0,658 
відповідно. Дані розрахунків вказують, що для поліпшення екологічної ситуації  
потрібно  негайно приймати рішення щодо впровадження  заходів по усуненню 
негативних наслідків надмірного використання води та скидів забруднюючих 
речовин у поверхневі води. 
Першу трійку лідерів серед найнижчих показників використання та 
забруднення водних ресурсів Черкаської області  складають Корсунь-
Шевченківський район, м. Умань та Шполянський район.  
 
2.3 Еколого-економічна оцінка сучасного стану використання й охорони 
земельних ресурсів по районах та містах Черкаської області у 2019 році 
 
Земельні ресурси, зокрема орні землі – це результат складних природних 
процесів і багатовікової праці людей. Умови родючості не стільки залежать від 
природних властивостей ґрунту, скільки створюються у процесі використання 
землі як засобу виробництва внаслідок окультурення ґрунту, тобто зміни 
природних властивостей ґрунту з метою створення і постійного підвищення 
високого рівня родючості, усунення негативних для рослин властивостей під 
впливом виробничої діяльності людини [26].  
Окультурення здійснюється за рахунок застосування агротехнічних та 
меліоративних заходів, кінцевою метою яких створення у ґрунтах властивостей, 
які б забезпечували високі і сталі врожаї сільськогосподарських культур. 
Для проведення еколого-економічної оцінки сучасного стану використання 
й охорони земельних ресурсів Черкаської області були взяті абсолютні 
40 
 
статистичні показники, які чинять позитивний вплив на родючість ґрунтів, 
перелік яких наведено в таблиці 2.9. 
 
Таблиця 2.9 – Перелік показників стану використання й охорони земельних 
ресурсів по містах та районах Черкаської області у 2019 році 
Назва показника Пункт 
Внесення мінеральних добрив на один гектар посівної площі  П. 1 
сільськогосподарських  культур по містах та районах області, кг 
Внесення органічних добрив на один гектар посівної площі П. 2 
сільськогосподарських  культур по містах та районах області, т 
Площа сільськогосподарських культур, удобрена мінеральними П. 3 
добривами  по містах та районах області, тис. га 
Площа сільськогосподарських культур, удобрена органічними П. 4 
добривами по містах та районах області, тис. га 
Площа, на якій застосовувались пестициди по містах та районах П. 5 
областіі, тис. га 
 
Розрахунок стандартизованих значень показників-стимуляторів 
(позитивний вплив на стан системи)  здійснювався за формулою [27]: 
.                           
                                Z ij = (X ij – Хmin) / (Xmax – Xmin),                                (2.2) 
 
де Zij – стандартизоване значення і-го абсолютного показника для j-го 
об’єкта дослідження; 
Х max – максимальне значення серед усіх абсолютних показників (i = m) 
для усіх об’єктів дослідження 
Х min – мінімальне значення серед усіх абсолютних показників (i = m) для 
усіх об’єктів дослідження. 
Абсолютні показники сучасного стану використання й охорони земельних 
ресурсів наведено в таблиці 2.10. Стандартизовані  показники оцінки сучасного 
стану використання та охорони земельних  ресурсів по містах та районах 
41 
 
Черкаської області у 2019 році надано в таблиці 2.11. Рейтинг міст та районів 
області наведено в таблиці 2.12 та  рисунку 2.5. 
 
Таблиця 2.10 – Абсолютні показники охорони земельних ресурсів  по містах 
та районах Черкаської області у 2019 році  
Назва міста або району П. 1 П. 2 П. 3  П. 4  П. 5 
1 2 3 4 5 6 
Черкаська область 123 1,3 793,4 79,8 775,4 
м. Черкаси 63 – 0,6 – 0,2 
м.Ватутіне – – – – – 
м.Канів 79 – 1,1 – 1,1 
м. Золотоноша – – – – – 
м.Сміла – – – – – 
м.Умань 19 – 0,2 – 0,2 
Городищенський 103 0,6 31,4 1,9 30,2 
Драбівський 96 0,1 59,4 2,3 52,5 
Жашківський 126 0,7 50,7 4,2 51,3 
Звенигородський 87 3,2 34 8,3 36,3 
Золотоніський 119 1,8 57,7 3,3 56,8 
Кам`янський 120 0,3 28,5 0,1 28,4 
Канівський 123 2 32,8 25,1 31,7 
Катеринопільський 155 0,9 29,7 3,7 29,3 
Корсунь-Шевченківський 87 1,4 28,9 8,4 31,2 
Лисянський 83 0,9 28,1 2,4 26,7 
Маньківський 133 0,7 35,8 1,7 33,5 
Монастирищенський 197 – 32,9 – 33,1 
Смілянський 140 0,5 28,1 2,5 29,4 
Тальнівський 149 0,7 46,2 1,3 44,5 
Уманський 134 0,4 63,7 3,6 57,7 
Христинівський 120 10,9 28,8 2,2 29,2 
Черкаський 119 0,2 28,2 1,4 29 
Чорнобаївський 119 2,5 66,6 5,7 67 
Чигиринський 149 – 30,2 – 30,8 
Шполянський 127 0,1 49,8 1,7 45,3 
 
 
42 
 
Таблиця 2.11 – Стандартизовані  показники охорони земельних ресурсів  по 
містах та районах Черкаської області у 2019 році  
Назва міста або району П. 1 П. 2 П. 3  П. 4  П. 5 
1 2 3 4 5 6 
Черкаська область 0,584 0,111 1,000 1,000 1,000 
м. Черкаси 0,247 – 0,001 – 0,000 
м.Ватутіне – – – – – 
м.Канів 0,337 – 0,001 – 0,001 
м. Золотоноша – – – – – 
м.Сміла – – – – – 
м.Умань 0,000 – 0,000 – 0,000 
Городищенський 0,472 0,046 0,039 0,023 0,039 
Драбівський 0,433 0,000 0,075 0,028 0,067 
Жашківський 0,601 0,056 0,064 0,051 0,066 
Звенигородський 0,382 0,287 0,043 0,103 0,047 
Золотоніський 0,562 0,157 0,072 0,040 0,073 
Кам`янський 0,567 0,019 0,036 0,000 0,036 
Канівський 0,584 0,176 0,041 0,314 0,041 
Катеринопільський 0,764 0,074 0,037 0,045 0,038 
Корсунь-Шевченківський 0,382 0,120 0,036 0,104 0,040 
Лисянський 0,360 0,074 0,035 0,029 0,034 
Маньківський 0,640 0,056 0,045 0,020 0,043 
Монастирищенський 1,000 – 0,041 – 0,042 
Смілянський 0,680 0,037 0,035 0,030 0,038 
Тальнівський 0,730 0,056 0,058 0,015 0,057 
Уманський 0,646 0,028 0,080 0,044 0,074 
Христинівський 0,567 1,000 0,036 0,026 0,037 
Черкаський 0,562 0,009 0,035 0,016 0,037 
Чорнобаївський 0,562 0,222 0,084 0,070 0,086 
Чигиринський 0,730 – 0,038 – 0,039 
Шполянський 0,607 0,000 0,063 0,020 0,058 
 
Середнє  значення суми стандартизованих показників оцінки стану 
використання й охорони земельних ресурсів та рейтинг районів  та міст 
Черкаської області у 2019 році надано в таблиці 2.12. 
 
43 
 
Таблиця 2.12 – Середнє  значення суми стандартизованих показників оцінки 
стану використання й охорони земельних ресурсів та рейтинг районів  та міст 
Черкаської області у 2019 році 
Z3(Середнє значення суми 
Рейтинг 
Назва міста або району стандартизованих показників 
міста або району 
міст районів області) 
м.Ватутіне 0,00000 – 
м. Золотоноша 0,00000 – 
м.Сміла 0,00000 – 
м.Умань 0,00000 – 
м. Черкаси 0,04954 23 
м.Канів 0,06787 22 
Лисянський 0,10637 21 
Драбівський 0,12046 20 
Городищенський 0,12377 19 
Кам`янський 0,13160 18 
Черкаський 0,13196 17 
Корсунь-Шевченківський 0,13654 16 
Шполянський 0,14951 15 
Маньківський 0,16078 14 
Чигиринський 0,16153 13 
Смілянський 0,16395 12 
Жашківський 0,16754 11 
Звенигородський 0,17223 10 
Уманський 0,17440 9 
Золотоніський 0,18097 8 
Тальнівський 0,18322 7 
Катеринопільський 0,19160 6 
Чорнобаївський 0,20483 5 
Монастирищенський 0,21673 4 
Канівський 0,23112 3 
Христинівський 0,33345 2 
Черкаська область 0,73908 1 
 
 
Розподіл міст та районів Черкаської області за оцінкою стану використання  
й охорони земельних  ресурсів  у 2019 році наведено на рисунку 2.7. 
 
44 
 
Черкаська область 0.739
Христинівський 0.333
Канівський 0.231
Монастирищенський 0.217
Чорнобаївський 0.205
Катеринопільський 0.192
Тальнівський 0.183
Золотоніський 0.181
Уманський 0.174
Звенигородський 0.172
Жашківський 0.168
Смілянський 0.164
Чигиринський 0.162
Маньківський 0.161
Шполянський 0.150
Корсунь-Шевченківський 0.137
Черкаський 0.132
Кам`янський 0.132
Городищенський 0.124
Драбівський 0.120
Лисянський 0.106
м.Канів 0.068
м. Черкаси 0.050
м.Умань 0.000
м.Сміла 0.000
м. Золотоноша 0.000
м.Ватутіне 0.000
0.000 0.100 0.200 0.300 0.400 0.500 0.600 0.700 0.800
 
 
Рисунок 2.7 – Розподіл міст та районів Черкаської області за оцінкою стану 
використання  й охорони земельних  ресурсів  у 2019 році 
 
Проведені розрахунки для  еколого-економічної оцінки  сучасного стану 
використання й охорони земельних ресурсів по містах та районах Черкаської 
області  свідчать, що перше місце та найкращий показник має Христиновський 
район  (0,333). До лідерів за показником стану використання й охорони земельних 
45 
 
ресурсів, крім Христиновського району, відносяться Канівський  (0,231)  та 
Монастирищенський (0,217) райони. 
Останнє ж місце в рейтингу та найгірший показник використання й охорони 
земельних ресурсів із міст мають  – м. Черкаси, із районів – Лисянський район. До 
аутсайдерів за цим показником можна віднести також Драбовський (0,120) та 
Городищенський (0,124) райони. Названі  райони мають екологічно нестабільні 
ґрунти, які знаходяться під високим антропогенним тиском через  екстенсивну 
господарську діяльність людини. Така сільсьгосподарська діяльність дуже 
виснажує ґрунт, і якщо не проводити заходи щодо відновлення землі, то даний 
природний ресурс занепаде та буде непридатним для користування людиною. 
 
2.4 Еколого-економічна оцінка стану утворення та поводження з відходами 
по містах та районах Черкаської області у 2019 році 
 
У результаті утворення значних обсягів відходів, набула особливої гостроти 
проблема захисту навколишнього природного середовища (НПС)  від їх  
негативного впливу, забезпечення ощадливого використання матеріально-
сировинних та енергетичних ресурсів, узгодження екологічних, економічних та 
соціальних інтересів суспільства.  
Відходи – будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються в 
процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або 
частково втратили свої споживчі властивості та не мають подальшого 
використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник повинен 
позбутися шляхом утилізації чи видалення. Поводження з відходами – дії, 
спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, 
зберігання, оброблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, 
включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення 
Небезпечні відходи – відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи 
інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну 
46 
 
небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров’я людини та які 
потребують спеціальних методів та засобів поводження з ними. Небезпечні 
відходи містять такі речовини, що мають небезпечні властивості: токсичність, 
вибухонебезпечність, пожежонебезпечність, високу реакційну здатність, або 
містять збудники інфекційних хвороб.  Небезпечні відходи класифікуються 
наступним чином: 
– І клас – надзвичайно небезпечні; 
– ІІ клас – високо небезпечні; 
– ІІІ клас – помірно небезпечні; 
– ІV клас – малонебезпечні. 
Для проведення еколого-економічної оцінки сучасного стану утворення та 
поводження з відходами в Черкаської області були взяті абсолютні статистичні 
показники, які чинять негативний вплив на довкілля. Перелік таких показників  
наведено в таблиці 2.13. 
 
Таблиця 2.13 – Перелік показників стану утворення  та поводження  з 
відходами по містах та  районах Черкаської області у 2019 році 
Назва показника Пункт 
Утворення відходів за містами та районами, тис. т П. 1 
Утворення відходів в розрахунку на одну особу  по містах  та районах області, кг П. 2 
Утворення відходів у розрахунку на один квадратний кілометр по містах та районах П. 3 
області, т           
Утворення відходів від економічної діяльності підприємств, т П. 4 
Утворення відходів  в домогосподарствах по містах та районах області, т  П. 5 
Загальний обсяг відходів, накопичених протягом експлуатації,  у місцях видалення П. 6 
відходів на кінець року, т   
 
Розрахунок  часткових значень показників, які надано в таблиці 2.13  і які 
справляють негативний вплив на стан атмосферного повітря здійснюється за 
формулою 2.1. 
47 
 
Абсолютні та стандартизовані показники оцінки стану утворення та 
поводження з відходами по містах та районах Черкаської області у 2019 році 
надано в таблицях 2.14-2.15. 
 
Таблиця 2.14 – Абсолютні показники оцінки стану утворення та поводження 
з відходами по містах та  районах Черкаської області у 2019 році  
Назва міста або 
П. 1 П. 2 П. 3  П. 4  П. 5 П. 6 
району 
1 2 3 4 5 6 7 
Черкаська область 1259640 1050,4 60,2 1136602 123038 6699501 
м. Черкаси 198141,6 716,7 2540,3 109779 88362,3 2612966 
м.Ватутіне 5273,6 311,4 479,4 1584,5 3689,1 148916 
м.Канів 27573,9 961,3 612,8 21907,1 5666,8 – 
м. Золотоноша 78962,7 3336,1 4644,9 78962,7 – 170795 
м.Сміла 7653,7 113,8 191,3 2345,5 5308,2 563257 
м.Умань 29471,3 355,6 718,8 29471,3 – 1636043 
Городищенський 25263,7 650,9 28,6 25244,3 19,4 – 
Драбівський 1098,6 33 0,9 1098,6 – 732 
Жашківський 38255,9 1078,5 39,7 34360,9 3895 126803 
Звенигородський 37635 884,9 37,3 37313,1 321,9 442009 
Золотоніський 72722,9 1834,9 48,7 72722,9 – – 
Кам`янський 736,2 28,3 1 736,2 – 45453 
Канівський 247855,6 13233,1 193,3 247856 – – 
Катеринопільський 20917,5 899,6 31,1 19900,5 1017 87592 
Корсунь-
37921,7 925,7 42,3 34614,3 3307,4 158233 
Шевченківський 
Лисянський 1352,2 60,2 1,8 1096,7 255,5 28704 
Маньківський 97572,5 3691,7 127,5 97571,6 0,9 34 
Монастирищенський 3892,7 111 5,4 560,8 3331,9 139999 
Смілянський 18015,8 572,2 19,3 18015,8 – – 
Тальнівський 17376 539,7 18,9 17376 – – 
Уманський 24560,8 581 17,5 24560,8 – – 
Христинівський 46090,1 1366,4 72,9 44463,1 1627 257104 
Черкаський 86032,8 1159,3 53,5 85879,2 153,6 2994 
Чорнобаївський 11793,7 459,3 9,7 9016,5 2777,2 99177 
Чигиринський 117174,9 2956,3 75,4 116195 980,2 51323 
Шполянський 6295 151,6 5,7 3970 2325 127367 
48 
 
Таблиця 2.15 – Стандартизовані  показники оцінки стану утворення та 
поводження з відходами по містах та  районах Черкаської області у 2019 році  
Назва міста або 
П. 1 П. 2 П. 3  П. 4  П. 5 П. 6 
району 
1 2 3 4 5 6 7 
Черкаська область 0,000 0,923 0,987 0,000 0,000 0,000 
м. Черкаси 0,843 0,948 0,453 0,904 0,282 0,610 
м.Ватутіне 0,996 0,979 0,897 0,999 0,970 0,978 
м.Канів 0,979 0,929 0,868 0,981 0,954 – 
м. Золотоноша 0,938 0,750 0,000 0,931 – 0,975 
м.Сміла 0,995 0,994 0,959 0,998 0,957 0,916 
м.Умань 0,977 0,975 0,845 0,975 – 0,756 
Городищенський 0,981 0,953 0,994 0,978 1,000 – 
Драбівський 1,000 1,000 1,000 1,000 – 1,000 
Жашківський 0,970 0,920 0,992 0,970 0,968 0,981 
Звенигородський 0,971 0,935 0,992 0,968 0,997 0,934 
Золотоніський 0,943 0,863 0,990 0,936 – – 
Кам`янський 1,000 1,000 1,000 1,000 – 0,993 
Канівський 0,804 0,000 0,959 0,782 – – 
Катеринопільський 0,984 0,934 0,993 0,983 0,992 0,987 
Корсунь-
0,970 0,932 0,991 0,970 0,973 0,976 
Шевченківський 
Лисянський 1,000 0,998 1,000 1,000 0,998 0,996 
Маньківський 0,923 0,723 0,973 0,915 1,000 1,000 
Монастирищенський 0,997 0,994 0,999 1,000 0,973 0,979 
Смілянський 0,986 0,959 0,996 0,985 – – 
Тальнівський 0,987 0,961 0,996 0,985 – – 
Уманський 0,981 0,958 0,996 0,979 – – 
Христинівський 0,964 0,899 0,984 0,961 0,987 0,962 
Черкаський 0,932 0,914 0,989 0,925 0,999 1,000 
Чорнобаївський 0,991 0,967 0,998 0,993 0,977 0,985 
Чигиринський 0,908 0,778 0,984 0,898 0,992 0,992 
Шполянський 0,996 0,991 0,999 0,997 0,981 0,981 
 
Середнє  значення суми стандартизованих показників стану утворення та 
поводження з відходами  та рейтинг по містах та  районах Черкаської області у 
2019 році наведено в таблиці 2.16. 
 
49 
 
Таблиця 2.16 – Середнє  значення суми стандартизованих показників стану 
утворення та поводження з відходами  та рейтинг по містах та  районах 
Черкаської області у 2019 році  
Z4 (Середнє значення суми 
Рейтинг 
Назва міста або району стандартизованих показників 
міста або району 
міст та районів області 
Черкаська область 0,318 27 
Канівський 0,424 26 
м. Золотоноша 0,599 25 
Золотоніський 0,622 24 
Уманський 0,652 23 
Смілянський 0,654 22 
Тальнівський 0,655 21 
м. Черкаси 0,673 20 
м.Умань 0,755 19 
м.Канів 0,785 18 
Городищенський 0,818 17 
Кам`янський 0,832 16 
Драбівський 0,833 15 
Маньківський 0,922 14 
Чигиринський 0,925 13 
Христинівський 0,959 12 
Черкаський 0,960 11 
Звенигородський 0,966 10 
Жашківський 0,967 9 
Корсунь-Шевченківський 0,969 8 
м.Сміла 0,970 7 
м.Ватутіне 0,970 6 
Катеринопільський 0,979 5 
Чорнобаївський 0,985 4 
Монастирищенський 0,990 3 
Шполянський 0,991 2 
Лисянський 0,998 1 
 
50 
 
Розподіл міст та районів Черкаської області за оцінкою стану утворення та 
поводження з відходами   у 2019 році наведено на рисунку 2.8. 
 
Лисянський 0.998
Шполянський 0.991
Монастирищенський 0.990
Чорнобаївський 0.985
Катеринопільський 0.979
м.Ватутіне 0.970
м.Сміла 0.970
Корсунь-Шевченківський 0.969
Жашківський 0.967
Звенигородський 0.966
Черкаський 0.960
Христинівський 0.959
Чигиринський 0.925
Маньківський 0.922
Драбівський 0.833
Кам`янський 0.832
Городищенський 0.818
м.Канів 0.785
м.Умань 0.755
м. Черкаси 0.673
Тальнівський 0.655
Смілянський 0.654
Уманський 0.652
Золотоніський 0.622
м. Золотоноша 0.599
Канівський 0.424
Черкаська область 0.318
0.000 0.200 0.400 0.600 0.800 1.000 1.200
 
 
Рисунок 2.8 – Розподіл міст та районів Черкаської області за оцінкою стану 
утворення та поводження з відходами   у 2019 році 
 
Розрахунки еколого-економічної оцінки стану утворення та поводження з 
відходами у містах та районах  Черкаської області показали,  що лідируючі 
51 
 
позиції в рейтингу займає Лисенський район, а останні – Черкаська область 
загалом та Канівський район. Середнє значення показника кількості утворення та 
поводження з відходами у Лисенському районі  складає 0,998, а отже займає 
перше місце. До кола лідерів, крім Лисенського району, увійшли Шполянський 
район (0,991) – 2 місце та Монастирищенський район (0,990) – 3 місце. 
Канівський район  продукує найбільшу кількість відходів, мало займається 
їх утилізацією та тим самим забруднює навколишнє природнє середовище 
отруйними токсичними речовинами, які шкодять здоров’ю людей та природі в 
цілому, тому і зайняв останнє місце в рейтингу зі значенням 0,424.  Крім нього до 
трійки аутсайдерів увійшли: м. Золотоноша  (0,599) – 25 місце, Золотоніський 
район  (0,622) – 24 місце та Уманський район  (0,652) – 23 місце.  
 
2.5 Еколого-економічна  оцінка  сучасного  стану  використання й  охорони 
лісових ресурсів по районах Черкаської області у 2019 році 
 
Із усіх рослинних ресурсів Землі головне значення в природі та житті 
людини мають ліси. Вони більші усіх постраждали від господарської діяльності  і 
раніше усіх стали об’єктами охорони. Ліс використовується в різних галузях 
народного господарства. Він слугує джерелом хімічних речовин, які одержують  
при переробки деревини, кори, хвої, поставляє сировину для виробництва більше 
20 тис. виробів і продуктів (рисунок 2.9). Дефіцит деревини гостро відчувається 
во всіх промислово розвинутих країнах. Основна причина кроється в вирубках 
лісів. Говорять: людині передують ліси, а супроводжують – пустелі [28]. 
Основні задача охорони лісів – це їх раціональне використання та 
відновлення (рисунок 2.10-2.12), збільшення продуктивності лісів, охорона їх від 
пожеж та шкідників [28-31].  
52 
 
  
Рисунок 2.10 – Заготівля другорядної лісової продукції (новорічні ялинки), 
тис. шт. 
 
 
 
Рисунок 2.11 – Лісовідновлення на землях лісового фонду, га 
 
Для проведення еколого-економічної оцінки сучасного стану використання 
й охорони лісових ресурсів Черкаської області були взяті абсолютні статистичні 
показники, які чинять позитивний вплив на стан лісів. Перелік таких показників  
наведено в таблиці 2.17. 
 
53 
 
 
Рисунок 2.12 – Переведено лісових культур у вкриті лісом землі, га 
 
Таблиця 2.17 – Перелік показників відтворення лісових ресурсів по  районах 
Черкаської області у 2019 році 
Назва показника Пункт 
Площа відтворення лісів по районах області, га П. 1 
Площі відтворення лісів шляхом садіння і висівання лісу  по районах П. 2 
області , га 
Площа відтворення лісів шляхом природного поновлення по районах П. 3 
області, га 
Площа переведення лісових культур у вкриті лісовою рослинністю П. 4 
землі по районах області, га 
Рубки формування і оздоровлення лісів та інших заходів по районах П. 5 
області, тис. га 
 
 
Розрахунок стандартизованих значень показників-стимуляторів 
(позитивний вплив на стан системи)  здійснювався за формулою 2.2.                          
Абсолютні та стандартизовані значення показників оцінка  сучасного  стану  
використання й  охорони лісових ресурсів по районах Черкаської області у 2019 
році надані в таблицях 2.18 та 2.19 відповідно. 
54 
 
таблиця 2.18 – Абсолютні показники відтворення лісових  ресурсів  по  
районах Черкаської області у 2019 році  
Назва міста або П. 1 П. 2 П. 3  П. 4  П. 5 
району 
Черкаська область 1402 1206 196 1030 16,7 
Городищенський – – – – – 
Драбівський – – – – – 
Жашківський – – – – – 
Звенигородський 143 130 13 153 1,7 
Золотоніський 119 71 48 45 1,5 
Кам’янський 130 130 – 50 1,5 
Канівський 108 81 27 53 1,9 
Катеринопільський – – – – – 
К-Шевченківський 91 89 2 118 1,0 
Лисянський 124 88 36 44 0,8 
Маньківський – – – – – 
Монастерищенський 4 3 1 – 0,3 
Смілянський 192 178 14 211 2,3 
Тальнівський – – – – – 
Уманський 105 98 7 138 1,7 
Христинівський – – – – – 
Черкаський 171 151 20 147 2,9 
Чигиринський 7 – 7 – 1,0 
Чорнобаївський  208 187 21 71 0,1 
Шполянський – – – – – 
 
 
 
55 
 
Таблиця 2.19 – Стандартизовані  показники відтворення лісових ресурсів  
по  районах Черкаської області у 2019 році  
Назва міста або 
П. 1 П. 2 П. 3  П. 4  П. 5 
району 
1 2 3 4 5 6 
Черкаська область 1,000 1,000 1,000 1,000 1,000 
Городищенський – – – – – 
Драбівський – – – – – 
Жашківський – – – – – 
Звенигородський 0,099 0,106 0,062 0,111 0,096 
Золотоніський 0,082 0,057 0,241 0,001 0,084 
Кам’янський 0,090 0,106 – 0,006 0,084 
Канівський 0,074 0,065 0,133 0,009 0,108 
Катеринопільський – – – – – 
К-Шевченківський 0,062 0,071 0,005 0,075 0,054 
Лисянський 0,086 0,071 0,179 0,000 0,042 
Маньківський – – – – – 
Монастерищенський 0,000 0,000 0,000 – 0,012 
Смілянський 0,134 0,145 0,067 0,169 0,133 
Тальнівський – – – – – 
Уманський 0,072 0,079 0,031 0,095 0,096 
Христинівський – – – – – 
Черкаський 0,119 0,123 0,097 0,104 0,169 
Чигиринський 0,002 – 0,031 – 0,054 
Чорнобаївський  0,146 0,153 0,103 0,027 0,000 
Шполянський – – – – – 
 
56 
 
Середнє  значення суми стандартизованих показників стану відтворення 
лісових ресурсів  та рейтинг по містах та  районах Черкаської області у 2019 році 
наведено в таблиці 2.20. 
 
Таблиця 2.20 – Середнє  значення суми стандартизованих показників стану 
відтворення лісових ресурсів  та рейтинг по містах та  районах Черкаської області 
у 2019 році 
Z5 (Середнє значення 
суми стандартизованих Рейтинг 
Назва міста або району 
показників міст та  міста або району 
районів області 
Городищенський 0,000 – 
Драбівський 0,000  
Жашківський 0,000 – 
Катеринопільський 0,000 – 
Маньківський 0,000 – 
Тальнівський 0,000 – 
Христинівський 0,000 – 
Шполянський 0,000 – 
Монастерищенський 0,002 13 
Чигиринський 0,017 12 
К-Шевченківський 0,054 11 
Кам’янський 0,057 10 
Уманський 0,075 9 
Лисянський 0,076 8 
Канівський 0,078 7 
Чорнобаївський  0,086 6 
Золотоніський 0,093 5 
Звенигородський 0,095 4 
Черкаський 0,123 3 
Смілянський 0,130 2 
Черкаська область 1,000 1 
 
 
57 
 
Розподіл міст та районів Черкаської області за оцінкою стану відтворення 
лісових ресурсів   у 2019 році наведено на рисунку 2.13. 
 
Черкаська область 1.000
Смілянський 0.130
Черкаський 0.123
Звенигородський 0.095
Золотоніський 0.093
Чорнобаївський 0.086
Канівський 0.078
Лисянський 0.076
Уманський 0.075
Кам’янський 0.057
К-Шевченківський 0.054
Чигиринський 0.017
Монастерищенський 0.002
Шполянський 0.000
Христинівський 0.000
Тальнівський 0.000
Маньківський 0.000
Катеринопільський 0.000
Жашківський 0.000
Драбівський 0.000
Городищенський 0.000
0.000 0.200 0.400 0.600 0.800 1.000 1.200
 
 
Рисунок 2.13 – Розподіл міст та районів Черкаської області за оцінкою стану 
утворення та поводження з відходами   у 2019 році 
 
Результати дослідження еколого-економічної оцінки сучасного стану 
використання й охорони лісових ресурсів по районах Черкаської області показали, 
що друге місце піся області загалом в рейтингу посів Смілянський район з 
показником 0,130. Такі райони, як Городищенський, Драбівський, Жашківський, 
Катеринопольський, Маніківський, Тальнівський, Христиновський, Шполянський 
58 
 
були найгіршими в питаннях лісокористування та відтворення лісів, в них зовсім 
відсутня діяльность по відтворенню лісових насаджень.  
Найменший рівень відтворення лісів серед районів, де проводилася 
діяльність по охороні лісових ресурсів, був у Монастирищенському районі – 
0,002, відповідно цей регіон займає останнє місце в рейтингу районів області за 
показником стану використання й охорони лісових ресурсів.  
 
2.6 Еколого-економічна оцінка стану інвестиційної діяльності в 
природокористуванні Черкаської області 
 
Впровадження еколого-економічного механізму природокористування 
створило стимули до раціонального використання природних ресурсів, а також 
реальні джерела фінансування природоохоронної діяльності. 
.Охорона навколишнього природного середовища – будь-яка діяльність, 
направлена на збереження та відновлення якості навколишнього природного 
середовища шляхом попередження викидів або зниження вмісту забруднюючих 
речовин у середовищі проживання [25].     
Капітальні інвестиції на охорону навколишнього природного середовища – 
інвестиції у придбання нових і тих, які були у використанні, або виготовлення 
власними силами для власного використання матеріальних і нематеріальних 
активів, витрати на капітальний ремонт та модернізацію, що здійснюють з метою 
охорони навколишнього природного середовища [28-31]. 
Поточні витрати на охорону навколишнього природного середовища – 
витрати, які здійснюються на підтримку (утримання та експлуатацію) об'єкта 
(основних засобів природоохоронного призначення) в робочому стані, та входять 
до складу витрат поточного періоду [28-31]. 
Заходи з охорони навколишнього природного середовища – заходи, які 
можуть включати: профілактичні заходи щодо захисту навколишнього 
59 
 
природного середовища, відновлення  навколишнього природного середовища, 
усунення наслідків нанесеного природному середовищу збитку. 
Для оцінки стану інвестиційної діяльності в природокористуванні районів 
та міст Черкаської області взяті абсолютні статистичні показники, які чинять 
позитивний вплив на усі складові довкілля. Перелік таких показників  
відображено в таблиці 2.21.  
                        
Таблиця 2.21 – Перелік показників інвестиційної діяльності в 
природокористуванні  по містах  та  районах Черкаської області у 2019 році 
Назва показника Пункт 
Капітальні інвестиції на охорону навколишнього природного       П  . 1 
середовища по містах та районах області, тис. грн. 
Поточні витрати на охорону навколишнього природного  середовища        П. 2 
по містах та районах області у 2019 році, тис. грн. 
Капітальні інвестиції  на заходи з охорони навколишнього природного П. 3 
середовища, тис. грн. 
Поточні витрати на заходи з охорони навколишнього природного П. 4 
середовища у 2019 році 
 
Абсолютні та стандартизовані показники інвестиційної діяльності по 
районах та містах області надано в таблицях 2.22-2.23. 
Розрахунок стандартизованих значень показників-стимуляторів 
(позитивний вплив на стан системи)  здійснювався за формулою 2.2. 
 
 
 
 
 
 
60 
 
Таблиця 2.22 – Абсолютні показники інвестиційної діяльності в 
природокористуванні  по містах та  районах Черкаської області у 2019 році  
Назва міста або району П. 1 П. 2 П. 3  П. 4  
1 2 3 4 5 
Черкаська область 33085,9 354564 33085,9 354564 
м. Черкаси 5914,1 93454,3 5914,1 93454,3 
м.Ватутіне 3260 4534,9 3260 4534,9 
м.Канів 1324,2 10955,3 1324,2 10955,3 
м. Золотоноша 0,3 383,8 0,3 383,8 
м.Сміла 4,2 626,2 4,2 626,2 
м.Умань 888,2 22829 888,2 22829 
Городищенський – 182,2 – 182,2 
Драбівський – 2,4 – 2,4 
Жашківський – 523,6 – 523,6 
Звенигородський – 509 – 509 
Золотоніський – 401,4 – 401,4 
Кам`янський – 824,3 – 824,3 
Канівський 20890,5 202512 20890,5 202512 
Катеринопільський – 331,6 – 331,6 
Корсунь-Шевченківський 9,5 1032,7 9,5 1032,7 
Лисянський – 640,2 – 640,2 
Маньківський – 95,8 – 95,8 
Монастирищенський – 75,6 – 75,6 
Смілянський – 177,5 – 177,5 
Тальнівський 12,4 205,7 12,4 205,7 
Уманський 2,8 674,7 2,8 674,7 
Христинівський – 508 – 508 
Черкаський – 6512,1 – 6512,1 
Чорнобаївський 779,7 754,9 779,7 754,9 
Чигиринський – 5363,7 – 5363,7 
Шполянський – 452,7 – 452,7 
 
Середнє  значення суми стандартизованих показників  інвестиційної 
діяльності в природокористуванні (розраховані за формулою 2. та рейтинг по 
містах та  районах Черкаської області у 2019 році наведено в таблиці 2.24. 
 
61 
 
Таблиця 2.23 – Стандартизовані  показники інвестиційної діяльності в 
природокористуванні по містах та  районах Черкаської області у 2019 році  
Назва міста або району П. 1 П. 2 П. 3  П. 4  
1 2 3 4 5 
Черкаська область 1,000 1,000 1,000 1,000 
м. Черкаси 0,179 0,264 0,179 0,264 
м.Ватутіне 0,099 0,013 0,099 0,013 
м.Канів 0,040 0,031 0,040 0,031 
м. Золотоноша 0,000 0,001 0,000 0,001 
м.Сміла 0,000 0,002 0,000 0,002 
м.Умань 0,027 0,064 0,027 0,064 
Городищенський – 0,001 – 0,001 
Драбівський – 0,000 – 0,000 
Жашківський – 0,001 – 0,001 
Звенигородський – 0,001 – 0,001 
Золотоніський – 0,001 – 0,001 
Кам`янський – 0,002 – 0,002 
Канівський 0,631 0,571 0,631 0,571 
Катеринопільський – 0,001 – 0,001 
Корсунь-
0,000 0,003 0,000 0,003 
Шевченківський 
Лисянський – 0,002 – 0,002 
Маньківський – 0,000 – 0,000 
Монастирищенський – 0,000 – 0,000 
Смілянський – 0,000 – 0,000 
Тальнівський 0,000 0,001 0,000 0,001 
Уманський 0,000 0,002 0,000 0,002 
Христинівський – 0,001 – 0,001 
Черкаський – 0,018 – 0,018 
Чорнобаївський 0,024 0,002 0,024 0,002 
Чигиринський – 0,015 – 0,015 
Шполянський – 0,001 – 0,001 
 
 
62 
 
Таблиця 2.24 – Середнє  значення суми стандартизованих показників  
інвестиційної діяльності в природокористуванні  та рейтинг по містах та  районах 
Черкаської області у 2019 році 
Z6 (Середнє значення 
суми  стандартизованих Рейтинг 
Назва міста або району 
показників міст та міста або району 
районів області 
Драбівський 0,00000 27 
Монастирищенський 0,00010 26 
Маньківський 0,00013 25 
Смілянський 0,00025 24 
Городищенський 0,00025 23 
Катеринопільський 0,00046 22 
Тальнівський 0,00047 21 
м. Золотоноша 0,00054 20 
Золотоніський 0,00056 19 
Шполянський 0,00064 18 
Христинівський 0,00071 17 
Звенигородський 0,00071 16 
Жашківський 0,00073 15 
Лисянський 0,00090 14 
м.Сміла 0,00094 13 
Уманський 0,00099 12 
Кам`янський 0,00116 11 
Корсунь-Шевченківський 0,00159 10 
Чигиринський 0,00756 9 
Черкаський 0,00918 8 
Чорнобаївський 0,01284 7 
м.Канів 0,03545 6 
м.Умань 0,04561 5 
м.Ватутіне 0,05565 4 
м. Черкаси 0,22116 3 
Канівський 0,60128 2 
Черкаська область 1,00000 1 
63 
 
Розподіл міст та районів Черкаської області за оцінкою інвестиційної 
діяльності в природокористуванні  у 2019 році наведено на рисунку 2.14. 
 
Черкаська область 1.00000
Канівський 0.60128
м. Черкаси 0.22116
м.Ватутіне 0.05565
м.Умань 0.04561
м.Канів 0.03545
Чорнобаївський 0.01284
Черкаський 0.00918
Чигиринський 0.00756
Корсунь-Шевченківський 0.00159
Кам`янський 0.00116
Уманський 0.00099
м.Сміла 0.00094
Лисянський 0.00090
Жашківський 0.00073
Звенигородський 0.00071
Христинівський 0.00071
Шполянський 0.00064
Золотоніський 0.00056
м. Золотоноша 0.00054
Тальнівський 0.00047
Катеринопільський 0.00046
Городищенський 0.00025
Смілянський 0.00025
Маньківський 0.00013
Монастирищенський 0.00010
Драбівський 0.00000
0.00000 0.20000 0.40000 0.60000 0.80000 1.00000 1.20000
 
  
Рисунок 2.14 – Розподіл міст та районів Черкаської області за оцінкою 
інвестиційної діяльності в природокористуванні  у 2019 році 
 
За результатами розрахунків показників інвестиційної діяльності в 
природокористуванні по містах  та районах Черкаської області, лідируюче місце 
64 
 
після Черкаської області загалом, посідає Канівський район (0,60128), останнє 
місце має Монастирищенський район (0,0001), а в Драбівському районі зовсім не 
спостерігалось інвестиційної діяльності. Також в трійку аутсайдерів серед районів 
можна віднести Маньківський район (0,00013) – 25 місце,  Смілянський район 
(0,00025) – 24 місце, Городищенський район (0,00025) – 23 місце. 
 
2.7  Комплексна еколого-економічна оцінка сучасного стану й ефективності 
природокористування по містах та районах Черкаської області у 2019 році 
 
Для визначення інтегрального показника (таблиця 2.25) обчислимо суму 
рейтингів конкретного міста або району Черкаської області  (R) за кожним зі 
середніх значень стандартизованих показників за певним напрямом за формулою 
[27]: 
 
                                                         R = Σ Zі,                                                   (2.3 ) 
 
де Zі – середнє значення стандартизованих показників за кожним напрямом  
дослідження. 
Середнє значення суми рейтингів кожного міста або району (Rср) 
визначають за формулою: 
                                                         R ср  = R / n,                                             (2.4) 
 
де n – кількість показників, за якими проводили розрахунок. 
За результатами розрахунку визначають місце кожного регіону в 
загальному рейтингу. Найкращу еколого-економічну оцінку сучасного стану й 
ефективності природокористування отримує той регіон, у якого середнє значення 
суми рейтингів (R ср ) буде найнижчим. 
65 
 
Таблиця 2.25 – Комплексна еколого-економічна оцінка сучасного стану й ефективності природокористування 
по містах та районах  Черкаській області у 2019 році 
Стан Стан Стан Стан Місце 
Назва міста або Поводження Капітальні 
атмосферного водних земельних лісових R Rср міста або 
району з відходами інвестиції 
повітря ресурсів ресурсів ресурсів району 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 
Черкаська область 0,1870 0,1354 0,7391 0,3183 1,0000 1,0000 3,3798 0,56330 1 
м. Черкаси 0,5322 0,7285 0,0495 0,6733 0,0000 0,2212 2,2047 0,36745 25 
м.Ватутіне 0,8712 0,0000 0,0000 0,9698 0,0000 0,0557 1,8966 0,31610 26 
м.Канів 0,7853 0,0000 0,0679 0,7852 0,0000 0,0355 1,6738 0,27897 27 
м. Золотоноша 0,9887 0,9834 0,0000 0,5988 0,0000 0,0005 2,5715 0,42858 24 
м.Сміла 0,9741 0,9829 0,0000 0,9697 0,0000 0,0009 2,9276 0,48794 13 
м.Умань 0,9110 0,9882 0,0000 0,7547 0,0000 0,0456 2,6995 0,44992 22 
Городищенський 0,9901 0,9518 0,1238 0,8176 0,0000 0,0003 2,8836 0,48060 15 
Драбівський 0,9885 0,6589 0,1205 0,8331 0,0000 0,0000 2,6010 0,43349 23 
Жашківський 0,9781 0,8334 0,1675 0,9670 0,0000 0,0007 2,9468 0,49113 12 
Звенигородський 0,9844 0,9801 0,1722 0,9662 0,0947 0,0007 3,1983 0,53305 2 
Золотоніський 0,9095 0,9444 0,1810 0,6220 0,0930 0,0006 2,7506 0,45843 20 
Кам`янський 0,8890 0,9630 0,1316 0,8322 0,0572 0,0012 2,8742 0,47904 16 
Канівський 0,8588 0,8132 0,2311 0,4241 0,0780 0,6013 3,0066 0,50109 10 
Катеринопільський 0,9670 0,9864 0,1916 0,9789 0,0000 0,0005 3,1243 0,52071 5 
R-Шевченківський 0,9736 0,9912 0,1365 0,9689 0,0536 0,0016 3,1254 0,52090 4 
Лисянський 0,9998 0,9573 0,1064 0,9983 0,0756 0,0009 3,1384 0,52306 3 
Маньківський 0,9624 0,6583 0,1608 0,9222 0,0000 0,0001 2,7038 0,45063 21 
Монастирищенський 0,9973 0,8243 0,2167 0,9904 0,0024 0,0001 3,0312 0,50520 9 
Смілянський 0,9895 0,9607 0,1640 0,6543 0,1297 0,0002 2,8984 0,48307 14 
Тальнівський 0,9807 0,9626 0,1832 0,6549 0,0000 0,0005 2,7819 0,46365 19 
Уманський 0,9650 0,9845 0,1744 0,6524 0,0747 0,0010 2,8521 0,47535 17 
Христинівський 0,9763 0,8197 0,3334 0,9595 0,0000 0,0007 3,0897 0,51494 8 
Черкаський 0,9649 0,9136 0,1320 0,9597 0,1226 0,0092 3,1020 0,51700 7 
Чорнобаївський 0,9442 0,6207 0,2048 0,9853 0,0174 0,0128 2,7853 0,46422 18 
Чигиринський 0,9958 0,8013 0,1615 0,9254 0,0858 0,0076 2,9773 0,49622 11 
Шполянський 0,9797 0,9873 0,1495 0,9907 0,0000 0,0006 3,1078 0,51796 6 
66 
 
Розподіл міст та районів Черкаської області за комплексною еколого-
економічною оцінкою сучасного стану й ефективності природокористування   у 
2019 році наведено на рисунку 2.15. 
 
Черкаська область 0.5633
Звенигородський 0.5330
Лисянський 0.5231
Корсунь-Шевченківський 0.5209
Катеринопільський 0.5207
Шполянський 0.5180
Черкаський 0.5170
Христинівський 0.5149
Монастирищенський 0.5052
Канівський 0.5011
Чигиринський 0.4962
Жашківський 0.4911
м.Сміла 0.4879
Смілянський 0.4831
Городищенський 0.4806
Кам`янський 0.4790
Уманський 0.4753
Чорнобаївський 0.4642
Тальнівський 0.4636
Золотоніський 0.4584
Маньківський 0.4506
м.Умань 0.4499
Драбівський 0.4335
м. Золотоноша 0.4286
м. Черкаси 0.3674
м.Ватутіне 0.3161
м.Канів 0.2790
0.0000 0.1000 0.2000 0.3000 0.4000 0.5000 0.6000
 
 
Рисунок 2.15 – Розподіл міст та районів Черкаської області за комплексною 
еколого-економічною оцінкою сучасного стану й ефективності 
природокористування   у 2019 році 
 
 
67 
 
Результати проведеної комплексної еколого-економічної оцінки сучасного 
стану й ефективності природокористування по містах та районах Черкаської 
області показали, що лідером серед 27 об’єктів дослідження є Звенигородський 
район, що склав 0,5330. Це означає, що в усіх зазначених вище сферах діяльності 
людини по відношенню до природних ресурсів ця область має найоптимальніші 
показники природокористування, тобто природні ресурси використовуються 
раціонально та піддаються подальшому відтворенню й поновленню своїх запасів. 
Друге місце у рейтингу посів  Лисянський район із середнім значенням 0,5231, 
замикає трійку лідерів Корсунь-Шевченківський район із середнім значенням 
показника ефективності природокористування 0,5209. 
Найгірші позиції, а відповідно й останнє місце у рейтингу, посідають м. 
Канів (0,2790), м. Ватутіне (0,3161) та м. Черкаси (0,3674). Отже, застосована 
методика дає можливість з легкістю слідкувати за станом природних ресурсів, їх 
використання у різних цілях людиною, впливом на навколишнє природнє 
середовище і станом його охорони. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
68 
 
ВИСНОВКИ 
 
Еколого-економічна оцінка сучасного стану й ефективності 
природокористування у Черкаської області у 2019 році  здійснювалася за 
допомогою стандартизації 36 показників, які відображають стан забруднення й 
охорони атмосферного повітря, стан використання та забруднення водних 
ресурсів, стан утворення та поводження з відходами, стан використання й 
охорони лісових ресурсів, стан використання й охорони земельних ресурсів, стан 
інвестиційної діяльності в природокористуванні.. 
Результати проведених розрахунків показали, що найкращу еколого-
економічну оцінку стану забруднення й охорони атмосферного повітря 
атмосферного повітря у 2019 р. в Черкаської області  мав  Шполянський район – 
1,000, населення якого дихає найбільш чистим атмосферним повітрям, тому він  
посідає останнє 1 місто в рейтингу. Найгірші показники  по забрудненості 
атмосферного повітря серед міст та районів області мають м. Черкаси. Місто 
Черкаси є промислово концентрованим містом, має 276462 осіб населення, яке 
споживає неякісне атмосферне повітря.    
  Дані здійсненої еколого-економічної оцінки сучасного стану використання 
та забруднення водних ресурсів міст та районів   свідчать про те, що найменше з 
міст та районів Черкаської області на водні ресурси впливають м. Ватутіне та м. 
Канів. Ці міста не використовують поверхневі води й не скидають в них 
забруднені стічні води.   Найбільший негативний вплив на водні ресурси  області 
здійснюють Чорнобіївський та Маніківський райони.  Їх  суми стандартизованих 
показників стану використання та забруднення водних ресурсів складають 0,621 
та 0,658 відповідно.  
Проведені розрахунки для  еколого-економічної оцінки  сучасного стану 
використання й охорони земельних ресурсів по містах та районах Черкаської 
області  свідчать, що перше місце та найкращий показник має Христиновський 
район  (0,333). До лідерів за показником стану використання й охорони земельних 
69 
 
ресурсів, крім Христиновського району, відносяться Канівський  (0,231)  та 
Монастирищенський (0,217) райони. Останнє ж місце в рейтингу та найгірший 
показник використання й охорони земельних ресурсів із міст мають  – м. Черкаси, 
із районів – Лисянський район. До аутсайдерів за цим показником можна віднести 
також Драбовський (0,120) та Городищенський (0,124) райони.  
Розрахунки еколого-економічної оцінки стану утворення та поводження з 
відходами у містах та районах  Черкаської області показали,  що лідируючі 
позиції в рейтингу займає Лисянський район, а останні – Черкаська область 
загалом та Канівський район. Канівський район  продукує найбільшу кількість 
відходів, мало займається їх утилізацією та тим самим забруднює навколишнє 
природнє середовище отруйними токсичними речовинами, які шкодять здоров’ю 
людей та природі в цілому, тому і зайняв останнє місце в рейтингу зі значенням 
0,424.  Крім нього до трійки аутсайдерів увійшли: м. Золотоноша  (0,599) – 25 
місце, Золотоніський район  (0,622) – 24 місце та Уманський район  (0,652) – 23 
місце.  
Результати дослідження еколого-економічної оцінки сучасного стану 
використання й охорони лісових ресурсів по районах Черкаської області показали, 
що друге місце після області загалом в рейтингу посів Смілянський район з 
показником 0,130. Такі райони, як Городищенський, Драбівський, Жашківський, 
Катеринопольський, Маніківський, Тальнівський, Христиновський, Шполянський 
були найгіршими в питаннях лісокористування та відтворення лісів, в них зовсім 
відсутня діяльность по відтворенню лісових насаджень. Найменший рівень 
відтворення лісів серед районів, де проводилася діяльність по охороні лісових 
ресурсів, був у Монастирищенському районі – 0,002, відповідно цей регіон займає 
останнє місце в рейтингу районів області за показником стану використання й 
охорони лісових ресурсів 
За результатами розрахунків показників інвестиційної діяльності в 
природокористуванні по містах  та районах Черкаської області, лідируюче місце 
після Черкаської області загалом, посідає Канівський район (0,60128), останнє 
70 
 
місце має Монастирищенський район (0,0001), а в Драбівському районі зовсім не 
спостерігалось інвестиційної діяльності. Також в трійку аутсайдерів серед районів 
можна віднести Маньківський район (0,00013) – 25 місце,  Смілянський район 
(0,00025) – 24 місце, Городищенський район (0,00025) – 23 місце. 
Результати проведеної комплексної еколого-економічної оцінки сучасного 
стану й ефективності природокористування по містах та районах Черкаської 
області показали, що лідером серед 27 об’єктів дослідження є Звенигородський 
район, що склав 0,5330. Це означає, що в усіх зазначених вище сферах діяльності 
людини по відношенню до природних ресурсів ця область має найоптимальніші 
показники природокористування, тобто природні ресурси використовуються 
раціонально та піддаються подальшому відтворенню й поновленню своїх запасів. 
Друге місце у рейтингу посів  Лисянський район із середнім значенням 0,5231, 
замикає трійку лідерів Корсунь-Шевченківський район із середнім значенням 
показника ефективності природокористування 0,5209. Найгірші позиції, а 
відповідно й останні місця у рейтингу, посідають м. Канів (0,2790), м. Ватутіне 
(0,3161) та м. Черкаси (0,3674).  
Отже, застосована методика дає можливість з легкістю слідкувати за станом 
природних ресурсів, їх використанням у різних цілях людиною, впливом на 
навколишнє природнє середовище і станом його охорони. Необхідність 
проведення економічної оцінки природних ресурсів очевидна, оскільки в ній 
знаходить відображення оцінка природних умов і ступеня раціонального і 
комплексного використання природних ресурсів, вплив освоєння та експлуатації 
ресурсу на навколишнє середовище. Від її результатів залежить оцінка впливу 
застосовуваних процесів природокористування на добробут майбутніх поколінь.  
 
 
 
 
 
71 
 
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 
 
1. Моніторинг довкілля: Практикум / М.О. Клименко, Н.В. Кнор, Ю.В. 
Пилипенко. – К.: Кондор, 2010. – 286 с. 
2. Екологія: Основи екології. Навчальний посібник / Б.І. Харченко, Н.Б. 
Харченко, О.Б. Харченко, В.І. Цимбалюк. – Львів: Новий Світ-2000, 2013. – 
233 с. 
3. Економіка природокористування: навчальний посібник / Н.С. Макарова, 
Л.Д. Гармідер, Л.В. Михальчук.  – К.:  Центр навчальної літератури, 2007. – 
322 с. 
4. Організація управління в екологічної діяльності. Підручник / О.М. Салавар, 
О.В. Ничик . – К.: НУХТ, 2012. – 340 с. 
5. Барановський В.А. Екологічна географія і екологічна картографія. – К.: 
Фітосоціоцентр, 2001. – 252 с. 
6. Прикладная экология: Учебное пособие для вузов / Т.А. Трифонова, Н.В. 
Селиванова, Н.В. Мищенко. – М.: Академичный Проект: Традиция, 2005. – 
384 с. 
7. Экология. Учебное пособие /за ред. С.А. Боголюбова. – М.: Знание, 1999. – 
288 с. 
8. Основи екології та охорона навколишнього природного середовища. 
Навчальний посібник / В.С. Джигирей, В.М. Сторожук, Р.А. Яцюк. – Львів: 
Афіша, 2004. – 272 с. 
9. Основи екології та охорона довкілля. Навчальний посібник / С.М. Сухарев, 
С.Ю. Чундук, О.Ю. Сухарева. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 
394 с. 
10. Нормування антропогенного навантаження на навколишнє природне 
середовище: Підручник / В.Ю Некос, Н.В. Максименко, О.Г. Владимирова, 
А.Ю. Шевченко. – Х.: ХНУ імені В.Н Каразіна, 2007. – 288 с. 
72 
 
11. Нормування антропогенного навантаження на навколишнє природне 
середовище: Навчальний посібник / Т.П. Гончаренко, О.М. Хоменко. – 
Черкаси: ЧДТУ, 2015. – 211с. 
12. Екологічний менеджмент і аудит. Навчальний посібник / Під ред. С.С. 
Рижкова. – К.: «Видавничий дім «Професіонал», 2009. – 208 с. 
13. Екологічна стандартизація і нормування антропогенного навантаження на 
природне середовище. Навчальний посібник / заг. ред. професора В.В. 
Тарасової. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 276 с. 
14. Тарасова В.В. Екологічна статистика. Підручник. – –К.: Центр навчальної 
літератури, 2008. – 392 с. 
15. Добровольський В.В.: Навчальний посібник. – К.: «Видавничий дім    
«Професіонал», 2005. – 304 с. 
16. Законодавство України про екологію / О.А. Роїна. – К.: КНТ, 2007. – 472 с. 
17. Податковий кодекс України. – К.: КМ «Publushing», 2011. – 352 с. 
18. Основи екології: теорія та практикум. Навчальний посібник / Г.О. 
Білявський, Л.І  Бутченко, В.М. Навроцький. – К.: Лібра, 2002.  352 с. 
19. Экологические риски: расчет, управление, страхование: Учебное пособие / 
В.Н. Башкин. – М.: Высшая школа, 2007. – 360 с. 
20. Панас Р.М. Основи моніторингу та прогнозування використання земель: 
Навчальний посібник. – Львів: Новий Світ-2000, 2007. – 224 с. 
21. Стандартизація та нормування у сфері екології землекористування: 
Навчальний посібник / А.М. Третяк, В.М. Другак. – Херсон: ОЛДІ-ПЛЮС, 
2013. – 256 с. 
22. Качинський А.Б. Безпека, загрози і ризик: наукові концепції та математичні 
методи / А.Б. Качинський. – К.: ІПНБ, НАСБУ, 2004. – 472 с. 
23. Іванюта С.П. Екологічна та природно-техногенна безпека України: 
регіональний вимір загроз і ризиків : монографія / С. П. Іванюта, А. Б. 
Качинський. – К. : НІСД, 2012. – 308 с. 
73 
 
24. Іванюта С.П. Про інтегральну оцінку рівня екологічної безпеки регіонів 
України / С.П. Іванюта // Екологічна безпека та природокористування: 
збірник наукових праць / Київ, національний університет будівництва і 
архітектури, НАН України, Інститут  телекомунікації і глобального 
інформаційного простору. – К., 2013. – Випуск 13. – С. 24-34. 
25. Кожушко Л.Ф. Екологічний менеджмент : підручник / Л.Ф. Кожушко, П.М. 
Скрипчук. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – 432 с. 
26. Ковалевська І. Статистичний аналіз та оцінювання впливу екологічного 
стану довкілля на здоров’я населення та якість життя людини / І. 
Ковалевська. – Вісник Київського національного університету імені Тараса 
Шевченка, 2013. – № 1 – С. 30-32. 
27. Соколова А.О. Методичні рекомендації для проведення семінарсько-
практичних занять з курсу «Ризикологія» для студентів економічних 
спеціальностей / А.О. Соколова, О.А. Мартинчик. – Житомирський 
національний агроекологічний університет, Житомир, 2010. – 48 с. 
28. Статистичний щорічник Черкаської області за 2019 рік / За редакцією В.П. 
Приймак. – Черкаси, 2019. – 420 с. 
29. Довкілля Черкащини за 2019 рік.  Статистичний збірник. Державна служба 
статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http 
//www.ukrstat.gov.ua/. 
30. Екологічний паспорт Черкаської області за 2019 рік. [Електронний ресурс]. 
– Режим доступу : eco.ck.ua/docs/ Ecopasport 2019.pdf. 
31. . Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в 
Черкаській області у 2019 році. – Черкаси, 2019  [Електронний ресурс].  – 
Режим доступу : eco.ck.ua/docs/ Dop_2019. 
 
 
 
 
74 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
75 
 
Додаток А 
Апробація результатів роботи 
 
 
76 
 
 
 
 
 
77 
 
 
 
 
78 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
79 
 
 
 
 
 
 
80 
 
 
 
 
 
81 
 
 
 
 
 
82 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
83 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
84 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
85