Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/1777
Title: Аналіз впливу ринку органічної сільськогосподарської продукції на екологічний стан земель Черкаської області.
Authors: Загоруйко, Неллі ВІкторівна
Боярчук, Олексій Дмитрович
Keywords: грунт;органічна продукція;екологічний стан земель;ринок;органічнесільське господарство
Issue Date: 2020
Abstract: Боярчук О.Д. Аналіз впливу ринку органічної сільськогосподарської продукції на екологічний стан земель Черкаської області Актуальність теми. Забруднення довкілля у світі спричинене зростанням чисельності населення та збільшенням масштабів діяльності промислових ТНК. Тому особливої актуальності сьогодні набуває питання продукції органічного походження. Стає все більш популярною в різних країнах, зокрема в Україні. В умовах конкурентної боротьби сільськогосподарські виробники намагаються надати своїй продукції якомога більше переваг. Саме органічна продукція є унікальною за своїми якостями і здатна підвищити економічну ефективність виробництва, оскільки вона отримана в результаті сертифікованого органічного виробництва. Органічні продукти є особливо корисними для дітей, завдяки мінімізації впливу на здоров’я хімічних та токсичних речовин. Тому нині основними тенденціями світового ринку стало збільшення попиту на органічні продукти. Останнім часом ринок органіки в Україні розвивається впевненими темпами. Вітчизняні споживачі зацікавлені в екологічно чистих овочах, фруктах та продуктах м’ясо-молочної групи. Мета роботи: проаналізувати ринок екологічно чистої продукції в Україні, а також тенденції світового ринку органічної їжі; визначити основні переваги і недоліки впливу ринку органічних продуктів на стан земель, і запропонувати шляхи вирішення проблеми екологічного стану земель. Об’єкт дослідження: стан земель сільськогосподарського призначення в Черкаській області. Предмет дослідження: ринок органічної сільськогосподарської продукції на екологічний стан земель Черкаської області. Методи дослідження: літературні джерела, результати досліджень українських та зарубіжних вчених, а також дані Державної служби статистики України. Результати дослідження. В результаті дослідження виявлено, що економічний розвиток України вимагає підвищення продовольчої безпеки держави, забезпечення населення високоякісними і екологічно безпечними продуктами харчування. Саме таку безпеку гарантує органічна продукція, виробництво якої зараз є одним з пріоритетних напрямів розвитку сільського господарства Європейського Союзу і багатьох країн світу. Дослідження дозволили встановити, що існує ряд переваг ведення органічного землеробства, а саме: відновлення природної родючості грунтів, підвищення якості сільськогосподарських угідь, зменшення шкідливих викидів, скорочення застосування штучних засобів хімізації, забезпечення споживчого ринку здоровою якісною продукцією, зміцнення експортного потенціалу держави, забезпечення продовольчої безпеки в країні. Тому відзначається об'єктивна необхідність розвитку і впровадження органічного виробництва сільськогосподарської продукції. Але на противагу цьому, існує і ряд перешкод і недоліків ведення органічного господарства, а саме: низька кількість кваліфікованого персоналу, недостатньо сформований попит на органічну продукцію, нерозвинений ринок органічної продукції; відсутність прямих дотацій. Наукова новизна: Органічне землеробство є важливим для поліпшення екологічного стану земель тому що передбачає відмову від хімічних засобів для захисту рослин, використання більш органічних добрив. На відміну від інших методів ведення сільського господарства, органічне виробництво засновано на використанні ресурсних ощадливих технологій, мінімізації механічної обробки грунту та виключає використання синтетичних речовин. Пріоритетним напрямом для органічного сільського господарства є використання матеріалів і технологій, які покращують екологічну рівновагу в природних системах та сприяють створенню стійких і збалансованих агроекологічних систем. При органічному виробництві забезпечується відповідність органічної системи сільського господарства і сільськогосподарської продукції певним стандартам, що надає можливість маркувати продукцію відповідним чином і реалізовувати як органічну. Теоретичне і практичне значення: Моя робота дасть можливість змінити вектор розвитку ринку органічної продукції. Звернути уваги фермерів щодо екологічного стану земель. Перейти на альтернативну модель господарювання для того щоб досягти підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва при одночасному зниженні антропогенного навантаження на довкілля і природні ресурси. Результати дослідження дозволили зробити висновок, що органічне виробництво є пріоритетним напрямом розвитку сільського господарства, яке дозволяє реалізувати концепцію стійкого розвитку агросфери за рахунок соціально-економічної і природно-ресурсної збалансованості і має на меті забезпечення суспільства безпечними і якісними продуктами харчування, а також збереження і поліпшення стану довкілля. Незважаючи на повільний розвиток і впровадження такої технології у виробничу діяльність вітчизняних товаровиробників, економічна і екологічна ефективність такого ведення сільського господарства перевищує традиційну технологію. Структура та обсяг роботи. Кваліфікаційна робота магістра складається зі вступу, анотації, двох розділів, висновків, переліку посилань (30 джерел), графічної документації до кваліфікаційної роботи магістра. Повний обсяг роботи – 73 сторінки друкованого тексту, основна частина – 37 сторінок.
Boyarchuk O.D. Analysis of influence of market of organic agricultural produce on the ecological state of earths of the Cherkasskoy area Actuality of theme. Contamination of environment in is the world caused growth of quantity of population and increase of scales of activity of industrial TNK. Therefore the special actuality is today acquired by the question of products of organogenic. Becomes more popular in different countries, in particular in Ukraine. In the conditions of competitive activity agricultural producers try to render the products as many as possible preferences. Exactly organic products are unique after the qualities and able to promote economic efficiency of production, as it is got as a result of the certificated organic production. Organic products are especially useful to the children, due to minimization of influence on a health of chemical and toxic matters. Therefore presently basic world market tendencies were become by the increase of demand on organic products. Lately the market of organiki in Ukraine develops sure rates. Domestic users are interested in environmentally clean green-stuffs, fruit and products of meat and milk group. The purpose of the work: to analyse a market ecologically to the clean products in Ukraine, and also world market of organic meal tendency; to define basic advantages and lacks of influence of market of organic products on the state of earths, and to offer the ways of decision of problem of the ecological state of earths. The object of study: consisting of earths of the agricultural setting of the Cherkasskoy area. The subject of research: market of organic agricultural produce on the ecological state of earths of the Cherkasskoy area Research methods: literary sources, results of researches of the Ukrainian and foreign scientists, and also information of Government service of statistics of Ukraine. Results of the research. It is exposed as a result of research, that economic development of Ukraine requires the increase of food safety of the state, providing of population high-quality and ecologically safe food stuffs. Just the same safety is guaranteed by organic products a production of which now is one of priority directions of development of agriculture of Evropeys'kogo of Union and many countries of the world. Researches allowed to set that exists row of advantages of conduct of organic agriculture, namely: proceeding in natural fertility of soils, upgrading agricultural lands, diminishing of harmful extrass, reduction of application of artificial facilities of khimizacii, providing of user market, strengthening of export potential of the state, providing of food safety in a country healthy high-quality products. The objective necessity of development and introduction of organic production of agricultural goods is therefore marked. But in a counterbalance to it, there is a row of obstacles and lacks of conduct of organic economy, namely: low amount of skilled personnel, not enough the formed demand on organic products, undeveloped market of organic products; absence of direct grants. Scientific novelty: Organic agriculture is important for the improvement of the ecological state of earths because foresees the waiver of chemical facilities for defence of plants, use of more organic fertilizers. Unlike other methods of conduct of agriculture, an organic production is based on the use of resource prudent technologies, minimizations of tooling of soil and eliminates the use of synthetic matters. Priority direction for organic agriculture is the use of materials and technologies which improve an ecological equilibrium in the natural systems and instrumental in creation proof and balanced agro ecological systems. At an organic production accordance of the organic system of agriculture and agricultural produce is provided to the certain standards, that gives possibility to mark products properly and to realize as organic. Theoretical and practical significance: My work will enable to change the vector of market of organic products development. To displace attention of farmers in relation to the ecological state of earths. To pass to the alternative model of menage in an order to attain the increase of efficiency of agricultural production at the simultaneous decline of the anthropogenic loading on an environment and natural resources. Research results allowed to draw conclusion, that an organic production is priority direction of development of agriculture, which allows to realize conception of steady development agro spheres due to socio-economic and natural-resource balanced and providing of society, and also maintainance and improvement of the state of environment has for an object safe and high-quality food stuffs. Without regard to slow development and introduction of such technology in production activity of domestic commodity producers, economic and ecological efficiency of such conduct of agriculture exceeds traditional technology. Structure and scope of work. The master's qualification work consists of introduction, annotation, two chapters, conclusion, list of references (30 sources), graphic documentation, applications. The full amount of work is 73 pages of printed text, the main part is 37 pages.
URI: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/1777
Appears in Collections:101 Екологія (Екологія та охорона навколишнього середовища)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Магiстерс_ка_Боярчук.pdf
  Restricted Access
1.46 MBAdobe PDFView/Open Request a copy


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text
1 
 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 
 
Будівельний факультет 
 
Кафедра екології 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
 
до кваліфікаційної роботи магістра 
 
на тему АНАЛІЗ  ВПЛИВУ РИНКУ ОРГАНІЧНОЇ 
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ НА ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН  ЗЕМЕЛЬ 
ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
 
 
 
Виконав: студент 2 курсу, групи МГЕК-903 
спеціальності 101 «Екологія» 
(шифр і назва спеціальності) 
_Боярчук  О.Д._____________________ 
 (прізвище та ініціали) 
Керівник _Загоруйко Н.В.  __________ 
                 (прізвище та ініціали) 
Нормоконтроль Хоменко О.М._______ 
                 (прізвище та ініціали) 
Рецензент Осипенко В.В. 
                   (прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
Черкаси – 2020 рік 
 
3 
 
ЗМІСТ 
 
Вступ 3 
1 Аналітичний огляд літератури 5 
 1.1 Поняття екологічного товару в маркетингу 5 
 1.2 Вимоги до виробництва органічної продукції в Україні 12 
 1.3 Характеристика ринку органічної сільськогосподарської 
18 
продукції в Світі та в Україні 
 1.4 Роль традиційного сільського господарства у виснаженні земель 
25 
та перспективи альтернативних аграрних технологій 
2 Аналіз впливу ринку органічної сільськогосподарської продукції на 
31 
екологічний стан земель черкаської області 
 2.1 Дослідження сегментації та перспектив ринку органічної 
31 
сільськогосподарської продукції в Україні 
 2.2  Характеристика сільськогосподарських земель в Черкаської 
40 
області 
 2.3 Перспективи поширення ринку органічної продукції для 
сільськогосподарських товариств Черкащини для поліпшення 52 
екологічного стану земель 
Висновки 68 
Перелік посилань 71 
Додатки 74 
 
 
 
 
 
 
 
4 
 
ВСТУП 
 
Забруднення довкілля у світі спричинене зростанням чисельності населення 
та збільшенням масштабів діяльності промислових ТНК. Тому особливої 
актуальності сьогодні набуває питання продукції органічного походження. Стає 
все більш популярною в різних країнах, зокрема в Україні. В умовах конкурентної 
боротьби сільськогосподарські виробники намагаються надати своїй продукції 
якомога більше переваг. Саме органічна продукція є унікальною за своїми 
якостями і здатна підвищити економічну ефективність виробництва, оскільки вона 
отримана в результаті сертифікованого органічного виробництва. 
Органічні продукти є особливо корисними для дітей, завдяки мінімізації 
впливу на здоров’я хімічних та токсичних речовин. Тому нині основними 
тенденціями світового ринку стало збільшення попиту на органічні продукти. 
Останнім часом ринок органіки в Україні розвивається впевненими темпами. 
Вітчизняні споживачі зацікавлені в екологічно чистих овочах, фруктах та 
продуктах м’ясо-молочної групи.   
За останні роки в Україні все більш популярними стає продукція, що має 
органічне походження і основною причиною цього стає зростання різниці між 
рівнем безпеки продукції та її якістю, що просувається на сьогоднішній день та 
сертифікованими продуктами органічного походження. Органічними мають змогу 
бути лише та продукція, яка вироблена згідно стандартів, а саме виробництво 
отримало сертифікацію 
Завданням роботи є визначення тенденцій світового ринку органічної їжі; 
дослідження вимог до виробництва органічної продукції в Україні; обгрунтування 
перспективи поширення ринку органічної продукції для сільськогосподарських 
товариств Черкащини для поліпшення екологічного стану земель;  дослідження 
сегментації та перспектив ринку органічної сільськогосподарської продукції в 
Україні. 
5 
 
Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва при 
одночасному зниженні антропогенного навантаження довкілля і природні ресурси 
можна досягти на основі розвитку органічного виробництва як альтернативної 
моделі господарювання. На відміну від інших методів ведення сільського 
господарства, органічне виробництво засновано на використанні 
ресурсоощадливих технологій, мінімізації механічної обробки грунту та виключає 
використання синтетичних речовин. Пріоритетним напрямом для органічного 
сільського господарства є використання матеріалів і технологій, які покращують 
екологічну рівновагу в природних системах та сприяють створенню стійких і 
збалансованих агроекологічних систем. При органічному виробництві 
забезпечується відповідність органічної системи сільського господарства і 
сільськогосподарської продукції певним стандартам, що надає можливість 
маркувати продукцію відповідним чином і реалізовувати як органічну. 
Черкаська область характеризується потужним агропромисловим 
комплексом. Розораність земель в регіоні для сільськогосподарських цілей досягає 
80%. Традиційні технології використання грунтів призводять до значних 
екологічних проблем: повітряній ерозії та втраті черноземних шарів грунту, 
забруднення хімічними засобами захисту рослин та ін. Тому дослідження впливу 
органічного землеробства на покращення стану ґрунтів є актуальним.  
Об’єктом досліджень є стан земель сільськогосподарського призначення в 
Черкаській області. 
 
 
 
 
 
 
 
 
6 
 
1. АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 
 
1.1 Поняття екологічного товару в маркетингу 
 
Товар – це послуга пбо продукт, який є так званим “обмінником” на ринку. В 
економіці товар вважається засобом, що задовольняє потреби людини, а в 
маркетингу, товар – це не є об’єкт матеріального типу, а пропозиція, яку реалізовує 
компанія. Варто врахувати, що чим більш цінною та унікальною є пропозиція для 
покупця, тим більшою буде її ціна. 
Наприклад, морква – це продукція, що виробляється практично на всіх 
сількогосподарських компаніях в нашій країні, однак пропозиції продажу, ці 
компанії, роблять абсолютно різні. Так, звичайна морква, яка реалізовується для 
оптових клієнтів – це пропозиція звичайного типу, яку здійснюють всі 
сільськогосподарські компанії, однак морква, яка є помитою та упакованою в 
пакеті – це вже пропозиція, яку реалізовують не всі підприємства, а лише під 
певними торговими марками, наприклад “Моркішка”,  “Овочиста”,  “Вовка 
Морківка”, а от органічна морква – це теж товар, який можна знайти на полицях 
супермаркетів та магазинів, яку реалізовують компанія «VelsOrganic».  
Якщо брати до уваги концепцію еко маркетингу, то в якості товару 
виступають: 
- Екологічні технології 
- “Чисті товари” 
- Природній ресурси 
- Еко умови проживання туристів 
- Еко послуги 
- Еко інформація тощо. 
Органічно чистими можна вважати товари (як споживчі так і виробничі), що 
у всьому процесі власного життєвого циклу мають відповідність усім вимогам 
екологічної інспекції, а також задовольняють потреби споживачів і мають 
7 
 
пропозицію на ринку, де здійснюють мету привернення уваги, використання та 
споживання  [1]. 
Декологічно чистих товарів споживання належать продукти харчування, 
косметика, одяг та взуття, побутова хімія, технологічні вироби, які дають змогу 
людству економити власні ресурси. 
Органічні продукти харчування – це в першу чергу продукти, що були 
отримані внаслідок сертифікації виробничого процесу, під час якого повністю 
виключено застосування хімії, Генно-Модифікованих організмів (ГМО), 
пестицидів, консервантів і так далі., а також на усіх етапах діяльності та 
виробництва застосовуються правила органічного землеробства для того щоб 
отримати виключно натуральну продукцію  [2]. 
До екологічної побутової хімії можна віднести ті засоби, котрі не володіють, 
або ж володіють у малій кількості шкідливими речовинами. До даної категорії 
можна віднести також товари, чиї виробники, роблять акцент на потрібність 
використання певної обмеженої дози засобів, а також використовують упаковку, 
яка дає мінімальну шкоду для довкілля. 
Додатково є змога зменшення цінових витрат на електроенергію, 
здійснюючи покупку побутової техніки, котра вимагає в декілька разів менше 
енергії для власної роботи. Інформацію стосовно енергетичної ефективності 
приладів, кожен споживач має змогу побачити на етикетках. Рисунок 1.1. показує 
приклад такої етикетки приладу, який є обов’язковим для Європейського Союзу. 
Дана модель маркування складається із розподілу приладу на 7 класів від найбільш 
(Клас D) до найменш енергоефективних (Клас А+++). Так, холодильник, що 
выдповідає нормам класу А+++ здійснює споживання електроенергії на понад 55% 
ніж холодильник, що відповідає класу D. 
  
8 
 
 
Рисунок 1.1 – Маркування побутових приладів 
 
Найпоширенішим видом екопослуг є агротуризм. Люди є надзвичайно 
зацікавлені в екологічному виді туризму, про що говорять статистичні дані держав 
Євросоюзу, де щороку можна спостерігати за приростом попиту на такі послуги в 
розмірі понад 5%. В нашій країні така тенденція теж починає зростати, а туристичні 
послуги надають певні фермерські господарства. До таких можна віднести 
“Агроспол” та “Техань”  [3]. 
Взагалі діяльність в туристичній галузі є одним з найбільш перспективних 
способів для здійснення диверсифікації діяльності компаній, котрі займаються 
вирощуванням органічної продукції. Агротуризм дає змогу знівелювати сезонність 
у виробничій діяльності сільськогосподарських компаній, а також запрошення 
9 
 
мандрівників до власного господарства дасть змогу підтвердити його імідж, як 
компанії, що справді є екочистим та максимально відкритис і доступним для 
споживача.  
Варто зазначити, що розробка товару в період його життєвого цеклу – це одне 
з головних завдань маркетологів. Інструменти маркетингу вступають в дію, ще 
далеко до того часу, коли сам товар починає вироблятись і саме тому при його 
розробці варто врахувати наступне: 
- Побажання клієнтів. Тобто здійснювати створення виключно того 
товару, котрий найбільш повно та точно задовольнить побажання клієнтів та 
споживачів. 
- Властивості товару. Вони повинні відповідати тим властивостям, що 
вже є у аналогу товару на ринку або ж бути кращими за нього. 
- Наявність конкурентного товару. Характеристики товару повинні бути 
кращими за аналогічний товар на ринку. 
- Відповідність вимогам стосовно екологічності продукції, стандартам та 
нормативним документам. 
- Збереження навколишнього середовища. Шкідливий впив на довкілля, 
споживання чи переробка товару стають більш частими об’єктами уваги для 
споживача і вони є одними з основних мотивів у покупці. 
- Організація виробництва продукції. Товар повинен бути максимально 
привабливим для клієнта і володіти конкурентною ціною  [4]. 
Визначення «ринок органічних товарів»є досить багатогранним і навіть в 
певній мірі складним, а отже існують різноманітні підходи до його роз тлумачення, 
які дають відображення таких термінів як «ринок», «органічні товари» та 
взаємозв’язок між ними. 
Між потенційними та реальними клієнтами, компаніями, котрі надають 
пропозиції екопродуктів і працюють згідно принципів стабільного розвитку, та 
іншими суб’єктами, що впливають на продажі товару, існують близьку взаємні 
відносини. Один із найпопулярніших маркетологів у світі Ф. Котлер говорить про 
10 
 
те, що в першу чергу ринок варто розглядати як сукупність клієнтів продукту 
компанії, отже при дослідженні ринку товарів органічного типу, вивчення 
поведінки і потреб клієнта є основним. Але не варто оминати увагу також і інших 
суб’єктів від котрих є залежність продажів товару. 
Змоделюємо ситуацію: обсяг споживання оргінічного 
сільськогосподарського продукту залежить в першу чергу від її клієнтів. Отже, на 
1 етапі дослідження ринку даного продукту варто визначити кількісну 
характеристику, мотива та звички як потенційних так і реальних клієнтів. Однак, 
на поведінку потенційного клієнта оргпродукції значний вплив має декілька 
суб’єктів господарства та категорія людей, яких теж необхідно дослідити. До таких 
ми маємо змогу віднести: лікарів, дієтологів, що надають рекомендації споживання 
оргпродуктів чи наприклад годувати такими продуктами власних дітей; сироїдів, 
ваганів та інших груп людей, котрі займаються пропагандою альтернативним 
харчуванням; “зелені” ГО та активісти, котрі надають підтримку органічним 
продуктам, як найбезпечнішими та природними; блогери та інші т. зв. лідери думок 
із високим статусом в соціумі, які займаються споживанням органіки. Висновки 
дослідницьких лабораторій, в першу чергу міжнародних, також значно впливають 
на рішення клієнтів здійснювати покапки органічної продукції. 
Також, на вибір потенційного клієнта та його ставлення до органічного 
продукту мають вплив конкурентні виробники аналогічних товарів. Наприклад, є 
певні фермери, що займаються використанням альтернативного типу 
господарювання і не дотримуються вимог стандартизації оргвиробництва і є 
противниками сертифікації. І саме вони таким способом сформовують у 
потенційних клієнтів хибні переконання, що  сертифікація не є процедурою, яка є 
необхідною. 
Крім названих суб’єктів, на клієнта впливають і дистриб’юторні фірми 
органічної продукції, культура харчування в державі та різноманітні 
макросередовища компаній, що займаються виробництвом продукції органічного 
типу. Отже при дослідженні органічного ринку, крім самої поведінки потенційних 
11 
 
клієнтів, варто також брати до уваги ряд інших факторів, що також визначають 
розподіл та обсяги купівлі певного продукту. 
Ринок можна характеризувати у співвідношенні до певного конкретного 
товару, які мають ековластивості. Також здійснюється аналіз структури продажі 
зазначеного товару, визначаються його тенденції і перспективи розвитку. Перший 
тип підходу передбачає розподіл загальної сукупності товарів на певні групи за 
ознаками їх призначення і користі для довкілля: 
1. Товари, що призначенні для: очищення об’єктів, запобігання 
екологічним катастрофам від викидів промисловості, проведення екоаналізу та 
моніторингу. 
2. Технології і проукти, які є безпечними за аналоги для довкілля 
(електромобілі, ВЕС, тощо) 
3. Продукція, що виготовлялась екологічно безпечним способом (папери 
з відходів тощо) 
Наступним підходом до поділу екотоварів на групи зв’язаний із типами 
екомаркетингу.  
Згідно даної класифікації можна виділити 5 груп екотоварів: 
1. Звичайні товари, де виробники дотримуються абсолютно усіх норм, що 
стосуються природоохоронного чинного законодавства. 
Так, сучасний завод із металургійної галузі “Інтерпайп Сталь” був 
збудований практично з нуля, однак із дотриманням екостандартів ЄС до компаній 
такого типу. Підприємство загалом декларує те, що при зміні мартенівського 
способу у виробництві на еклктросталеплавний, була можливість зменшити валові 
викиди шкідливих речовин в атмосферу в понад 2 рази. Також, на підприємстві у 
7,5 разів було зменшено обсяги споживання газу та збудовано захисний кожух для 
зменшення рівня шуму  [6]; 
2. Екопослуги та товари. Сюди відносять послуги і товари чиє 
виробництво не зашкоджує навколишньому середовищу. 
12 
 
Наприклад, медіа агенція із Королівства Нідерлади “Fresh Green Ads” надає 
послуги із розробки еко чистої реклами. Так, наприклад “пінна реклама” являє 
собою фігури із піни, що мають розмір від 60 до 90 см., і котрі мають змогу 
триматись в повітрі протягом години. 
3. Природні умови і ресурси, які мають певне потенційне чи навіть 
реальне значення. 
Наприклад, розвиток бізнесу, що пов'язаний з виробництвом енергії із сонця, 
вітру, води тощо і запроваджено введення певних стимулів: 
а)  “Зелений” тариф на електричну енергію, яка виробляється із 
альтернативного джерела для невеликих ГЕС, потужність яких до 10 Мвт. 
б) оптовий ринок електроенергії нашої держави змушений купляти в 
повному обсязі та за т.зв. “зеленим” тарифом електроенергію, що виробляється на 
об’єктах електроенергетики, яку використовують альтернативні джерела енергії. 
в) Пільги в податках до 2022 р., що полягають в тому, щоб гроші ПДВ 
залишались на підприємстві, в тмоу випадку коли вони будуть відправлені на 
погашення кредитів чи модернізацію техніки. 
4. Природоохоронна діяльність та певні заход, що займаються 
відновленням довкілля. 
В нашій державі, всесвітній фонд природи свою діяльність зосереджує на 
екопроєктах у Карпатській частині України та в дельті Дунаю. Як вказано на сайті 
організації WWF займається активною роботою із покращення стану екологічної 
системи та відновленням природних процесів у світі. Основними пріоритетами 
організації є підтримка неурядових організацій, охорона лісів та розвиток громад 
на місцевому рівні [9]; 
5. Екотехнології та знання. 
В нашій державі з’явилось декілька нових освітніх проєктів, що спрямовані 
на розвиток та промоцію продуктів харчування органічного типу. Найуспішнішим 
з них є приклад Житомирського агроекологічного університету, котрий ще в 2012 
році розпочав викладати предмети із органічного сільського господарства та 
13 
 
проводити наукові дослідження із даної теми.  В процесі навчання студенти та 
аспіранти мають змогу дізнатись про основи оргвиробництва, стандартизацію, 
технологію виробництва, сертифікацію та ринки збуту. Самі ж викладачі та 
науковці із університету налагодили взаємоспівпрацію з федерацією органічного 
руху України, і проводять спільні семінари та конференції. 
Наведені підходи стосовно групуванні екотоварів дають змогу отримати 
певне уявлення про особливості функціонування на ринку та вивчити правила гри 
на ньому, але вони є абсолютно невичерпними для маркетингових компаній, адже 
займаються об’єднанням великою кількості товарів, які мають спільні 
характеристики, однак різні за призначенням. 
Ринок загалом має змогу бути представленим як простір, в якому компанія 
показує власну пропозицію, яка конкурує з іншими товарами, котрі споживач 
приймає як певний замінник-товар. Визначаючи в даному контексті ринок товару, 
необхідно брати до уваги не лише показники продаж, але і стратегію підприємства 
та наміри зайняти певну нішу. Для товарів органічного характеру, на час 
дослідження їх ринку, необхідно вивчити прямих конкурентів торгової марки і 
замінники-товари також.  
 
1.2  Вимоги до виробництва органічної продукції в Україні 
 
За останні роки в Україні все більш популярними стає продукція, що має 
органічне походження і основною причиною цього стає зростання різниці між 
рівнем безпеки продукції та її якістю, що просувається на сьогоднішній день та 
сертифікованими продуктами органічного походження. Органічними мають змогу 
бути лише та продукція, яка вироблена згідно стандартів, а саме виробництво 
отримало сертифікацію 
Дослідження, що проводились протягом останніх двох років, показало, що 
українці почали значно уважніше розглядати упаковку та читати, що там написано 
і в більшості випадків надають перевагу товарам, що є максимально безпечними 
14 
 
для докілля та власного здоров’я. Понад 80% респондентів свідомо хочуть обирати 
товари із екохарактеристиками і навіть готові платити дорожче за звичайні товари. 
Згідно даних, отриманих від федерації органічного руху нашої держави, покупка 
органічної продукції та товарів в Україні у 2015 році досягла позначки у 17 млн. 
євро, враховуючи те, що понад 50% екопродуктів на ринку-українського 
виробника. Станом на початок 2016 року сільськогосподарські компанії, що були 
сертифіковані нараховують 210, а площа їх діяльності сягає 425 тис. га. 
Наша держава вже досить давно займається органічним виробництвом, тут 
можна спостерігати за зацікавленістю як великих так і малих 
сільськогосподарських компаній у створенні тільки органічного продукту і на 
сьогоднішній день формується інфраструктура для виробництва органічної 
продукції. 
 Виробництво органічної продукції – це система виробництва продуктів 
харчування, що поєднує найкращі практики стосовно збереження навколишнього 
середовища, природних ресурсів, високих стандартів добробуту тварин тощо[15]. 
Органічна продукція – це продукт, що отримується внаслідок 
сертифікованого виробництва. Органічна сировина для створення таких продуктів 
береться виключно із перевірених чисти джерел: в грунті, де вирощуються 
сільськогосподарські культури, в період трьох років повністю заборонено вносити 
хімічні речовини. Тільки після закінчення перехідного періоду вона має змогу 
отримати статус органічності. Далі ця сировина відправляється до переробної 
компанії, де здійснються переробка, але виключно окремо від традиційної 
сировини. Найголовніше щоб всі етапи виробництва були під строгим контролем 
органів сертифікації, що зміг засвідчити дотримання всіх вимог до стандарту 
виробництва і видання сертифікату якості. При здійснення виробництва продукту 
компаніями використовуються наступні методи: 
- Виключення використання генно-модифікованих організмів (ГМО), та 
продуктів, що були виготовленні з ГМО, в тому числі корми, добавки, препарати 
покращення грунтового покриву тощо 
15 
 
- Виключення використання хімічних речовин, барвників, гормонів, 
консервантів, підсилювачів смаку і т.д. 
- Виключення у використанні іонізуючих випромінень для здійснення 
оброблення органічного корму чи сировини, котра використовується в виробництві 
продукту органічного походження 
- Виключення гідропонного виробництва 
- Використання живих організмів 
- Здійснення живлення рослин тільки через екологічну систему грунтів 
Фізичні та юридичні особи, які отримали право на вироблення продуктів 
органічного походження, змушенні дотримуватись наступних правил у 
виробництві: 
1. Дотримуватись правил виробництва та обігу продукції органічного 
походження і здійснювати використання лише методів виробництва продуктів 
органічного походження. 
2. Здійснити забезпечення відокремлювання виробництва продуктів 
органічного походження від неорганічного. 
3. Здійснювати використання певних технологій у виробництві, що 
запобігають забрудненню довкілля. 
4. Враховувати місцевий екостан території під час вибору місця 
виробництва екологічного продукту. 
5. Зменшити використання ресурсів 
6. Здійснити забезпечення відтворення родючості усіх типів грунтів 
7. Здійснювати виробництво продуктів із інгредієнтів 
сільськогосподарського походження. 
8. Не займатись використанням органічного інгредієнту спільно із таким 
же ж інгредієнтом, але неоргіняного походження. 
9. Заборонити використання речовини, котра займається відновленням 
характеристики, що втрачена під час перехідного періоду. 
16 
 
Займатись виробництвом продуктів органічного походження може будь яка 
юридична та фізична особа, яка: 
- Отримала сертифікат відповідності 
- Була включена у Реєстр виробників продукції органічного походження 
- Пройшла оцінку відповідності продукції органічного походження. 
Оцінка відповідності виробництва сировини чи продукту здійснюється 
органос із оцінки відповідності виробництва продукції органічного походження 
згідно із правилами процедури підтвердження та регламентом відповідно до 
чинного законодавства України стосовно підтвердження відповідності. Для 
здійснення оцінювання людина(підприємець) повинна подати заяву про перехід на 
виробництво продуктів органічного походження до органів з оцінки відповідності 
виробництва продуктів органічного походження. З першого ж дня подання заявки 
про перехід на виробництво продуктів органічного походження розпочинається 
процес перехідного періоду. На підприємців, котрі вирішили здійснити перехід до 
виробництва продукції органічного походження будуть поширюватись наступні 
вимоги: 
- Під час перехідного періоду, можуть застосовуватись вимоги, що є 
встановлені ЗУ «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської 
продукції та сировини»; 
- Час перехідного періоду має залежність від виду діяльності, котра 
підлягає оцінці відповідності, узгоджується з минулим використанням землі, 
екологічною ситуацією та індивідуально встановлюється для кожної особи. 
- Продукція вважається органічною лише в тому разі, якщо до початку 
періоду вегетації завершився період перехідного типу, що тривав не менше 11 
місяців. 
- Якщо період перехідного типу тривав довше за встановлений термін 
для нього, тоді можна здійснити маркування продукції як “продукт, що 
знаходиться на стадії переходу до органічного”. 
17 
 
- Продукція, що вироблена під час періоду перехідного типу, не можна 
реалізовувати як продукт органічного походження із маркуванням чи логотипом. 
Видача сертифікації на основі рішення комісії і яке приймається після 
здійснення відповідної процедури оцінки, є тим підтвердженням виробництва 
продуктів органічного походження. 
Далі особа чи підприємець включаються в реєстр виробників продуктів 
органічного походження, який обов’язково опубліковується у ЗМІ. Юридичні та 
фізичні особи, котрі не є занесені в рєстр виробників не будуть мати жодного права 
на здійснення продукції органічного походження[13].  
Органічна сільськогосподарська продукція повинна обов’язково 
маркуватись через використання відповідного логотипа, що розроблений 
державою. Тут є змога також брати до використання недержавні логотипи, що 
запровадженні самостійно суб’єктами господарства, котрі займаються 
виробництвом, реалізацією продуктів органічного походження. 
Державний логотип має наступний склад: напис “органічна продукція” у 
власній назві та на ТМ при здійсненні реклами та у випадках маркування. 
Використання держлоготипа певного відповідного зразка та маркування може 
здійснюватись лише при наявності сертифіката. 
Наша держава має потужний потенціал у виробництві продукції органічного 
походження та має змогу забезпечити весь асортимент споживчого кошика для 
ринку та на експорт сільськогосподарських продуктів. Однак оджним з 
найголовніших факторів, що стримують розвиток вітчизняного виробництва і 
виходу на міжнародний ринок – це неправильна законодавча база. 
Станом на 2020 рік, в нашій державі існує ЗУ про виробництво та обіг 
сільськогосподарської продукції органічного походження та сировини, однак 
положення цього закону не здійснюють забезпечення необхідної діяльності ринку 
продукції органічного походження, яка створює максимально сприятливе 
середовище для введення в обміг фальсифікату та дає змогу уникнути 
відповідальності за порушення Зпкону. В зв’язку з цим починає відбуватись вплив 
18 
 
на захист прав споживача, який виражається в низькому рівні конкуренції та 
недобросовісності серед виробників. Ще одним значним недоліком закону є його 
абсолютна невідповідність із законодавством Європейського Союзу. 25 липня 2019 
року набув чинності ЗУ про головні вимоги та принципи до оргінчного 
виробництва, маркування та обігу продуктів органічного походження. Головна 
мета закону – це вдосконалення правового регулювання оргвиробництва, 
маркування та обігу продукції органічного походження. Згідно ЗУ, до галузі 
органічного виробництва відносять[25]: 
1. Аквакультуру 
2. Органічне рибництво 
3. Рослинництво органічного походження 
4. Вирощування водоростей органічного походження 
5. Органічне тваринництво 
6. Виноробство органічного походження  
7. Здійснення виробництва кормів та харчової продукції органічного 
походження. 
Депутати вбачають досягнення мети, що була зазначена в законопроєкті, 
шляхом встановлення засад державного регулювання в сфері виробництва та обігу 
продуктів органічного походження, повноважень центральних органів влади (ВРУ, 
Кабмін), котрі займаються здійсненням державного регулювання та управління в 
даній сфері. Важливо такж те, що законодавчі органи вирішили враховувати досвід 
Європи стосовно впровадження приватно-державної системи контролю сектору 
органічності. Даний документ займається регламентацією головних принципів 
сертифікації. Сертифікація органічного виробництва та обігу продуктів 
органічного походження вимогам законодавства в сфері органічного виробництва 
і маркування продуктів. Додатково передбачається, що сертифікація буде 
відбуватись на платній основі за власний рахунок суб’єктів господарювання, а сама 
видача сертифіката буде безкоштовною. Виробники будуть змушені щороку 
проходити сертифікацію із додатково виїзною інспекцією. Такі компанії 
19 
 
включаються до реєстру операторів ринку продукції органічного походження. 
Нагляд за цим повинна здійснювати Державна споживча служба, а повноваження 
із видачі сертифікату виробництва органіки мають виключно акредитовані органи. 
Також варто розуміти, що сертифікації не може підлягати: 
- Реалізація продукції органічного походження закладами харчування 
- Реалізація продукції органічного походження суб’єктами господарства, 
що займаються оптовою та роздрібною торгівлею.  
За здійснення реалізації продуктів без сертифіката передбачено чималі 
штрафи та санкції. 
 
1.3.  Характеристика ринку органічної сільськогосподарської продукції в 
Світі та в Україні 
 
Основними рисами ринку товарів органічного походження є: 
1. Функціонування інфраструктури, яка буде охоплювати виробників 
продукції, споживачів, клієнтів, учасників каналів розподілу продуктів органічного 
походження, органи, що займаються сертифікацією та контролем, учасників 
маркетингових досліджень. Стосовно уркїнського ринку, то саме відсутність 
інфраструктури є основною причиною повільного зростання. 
1. Наявність механізмів, що зможуть само регулювати ринок. Сюди 
входять операції із товаром, котрі мають екологічні властивості і що здійснюють 
класичні принципи ринкового обміну, тобто є залженими від попиту, ціни та 
пропозиції та продукт. 
2. Свобода вибору клієнтами виробників, а також їх безпечна продукція 
органічного походження. Наявність на ринку у вільному доступі товарів 
органічного походження дає змогу клієнту найти і здійснити вільний вибір між 
органічною та традиційною продукцією. 
20 
 
3. Присутність конкурентності на ринку. На українському ринку 
конкуренція з товарами органічного походження є невеликою, але протягом 
останніх років починає поступово зростати. 
Екопродукція в даний час утримує міцну позицію у випуску  товарів як 
промислового значення та і споживчого. Вироблення такої продукції буде 
вважатись більш престижно, а самі підприємства створюють для себе позитивний 
імідж та рекламу. 
Загалом науковці розрізняють різноманітні види т. зв. зелених підприємств, 
а саме: 
1. Слухняні. Тобто ті, що запровадили максимально екологічні технології 
у виробництві та здійснили виготовлення екочистих продуктів задля того, щоб 
дотриматись усіх норм по забрудненню та не отримати жодних штрафів. 
Хорошим прикладм можуть бути забруднення грунту, вод(як підземних так і 
поверхневих) добривами та іншими речовинами хімічного походження, що були 
викликані внаслідок ведення квітникарства у Нідерландах. Чиновники країни 
змісило прийняти строгі екообмеження стосовно такого виробництва. Щоб 
дотримуватись економ та зберегти прибутки у власному бізнесі, нідерландські 
квітникарі повинні були здійснити запровадження замкнутого циклу у 
виробництві.  Квіти розпочали вирощувати у спеціальних піддонах із шлаковати, 
яка дає змогу утворити сприятливі умови для рослин та зменшує ризики грибкових 
захворювань і покращує якість кінцевого продукту не причиняючи жодної шкоди 
навколишньому середовищу [11]. 
2. Опортуністичні. Це ті компанії, що зважають на зменшення рівня 
відходів, використання спеціальної тари для упакування, котра легко може 
утилізуватись чи інші т. зв. зелені інновації що створюють нові можливості для 
переваги над конкурентами. 
Так, британська фірма The Body Shop створила нову лінію товарів, що 
реалізовувались у спеціальній упаковці. Вона була вироблена із вторинної 
сировини, без використовування барвників, була екобзпечною, а сама 
21 
 
натуральність продукту сприяла створенню екоіміджу для підприємства. Випуск 
нової лінії “зеленого товару” збільшив продажі фірми на суму майже 650 млн. дол. 
кожного року. 
3. Прагматичні – це ті підприємства, котрі застосовують екобезпечні 
технології у виробництві або здійснюють вироблення т. зв. зелених товарів, адже 
впевненні, що попит на дану продукцію збільшується. 
Компанія Lush – найуспішніший т. зв. зелений бренд косметичної продукції 
і вона знаходиться на 55 місці в світі за об’ємами продажу товарів. Lush досягла це 
виключно завдяки тому, що робить конкуренцію екологічною, здійснюючи 
використання сировини натуральної і зменшивши використання хімічної речовини, 
адже продукція виготовляється із трав, квітів, олій та фруктів. Жодна сировина чи 
продукція фірми не проходить тестування на тваринах, а сама упаковка товарів є 
невеликою, що зменшує відходи. 
4. Ідеологічні компанії – це підприємства, котрі створюють продукцію 
органічного походження із ідеологічного переконання  [12]. 
Саме через ідеологічні причини засновник підприємства Open Blue Sea 
Farms, Б. Охенлон, змінив традиційний спосіб вилову риби до безпечних 
екологічно методів аквакультури. Основна мета компанії це “нагодувати майбутні 
покоління в максимальній гармонії із водоймою ”. Охенлон є моряком у 3 поколінні 
і за його думкою, океан не має змоги здійснити забезпечення постійно зростаючих 
потреб населення в морепродуктах. Отже, його підприємство відрізняється тим, що 
риба вирощується виключно стійким методом у відкритому морі чи океані 
максимально віддалено від узбережжя, не пошкоджуючи екосистему [13]. 
Теперішнє органічне виробництво розвивається вже протягом останніх 100 
років, а сам рух розпочався із філофського підходу до методів ведення сільського 
господарства.  [15].  
Станом на 2020 рік, органічий товар чтав потужним бізнес проєктом , який 
забезпечує сотні мільйонів місць для роботи та задовольняє потреби мільйонів 
споживачів та клієнтів у всьому світі. Світова практика впровадження підходів 
22 
 
органічного походження у виробництво сільськогосподарської продукції 
підвищила рівень рентабельності та конкурентність галузі, зменшення затрат 
виробництва аграрних компаній, утворення основ для екобзпечного розвитку 
економіки держав, робочих місць у селах та перспектив для малих підприємств і 
зростання рівня здоров’я та життя населення тощо.  
Окрім цього, розвиток інформаційного суспільства надав змогу клієнтам 
великої кількості держав значно покращити рівень знань та інформованості 
стосовно переваг органічної продукції для навколишнього середовища та людей. 
Все це разом сприяло перетворенню ринку органічної продукції на головний рушій 
соціального та економічного росту багатьох держав. 
Міжнародний ринок органічної продукції вже протягом останніх декількох 
років показує активний ріст. Продажі продуктів органічного походження та напоїв 
зросла із 14 млрд. дол. до майже 95 млрд. дол. всього лише в період 2000-2020 рр. 
Лише у 2016 році даний показник виріс на понад 9%. 
Згідно даних світової федерації органічного сільськогосподарського руху 
найбільшими ринками збуту в 2016 році були США, Німеччина та Франція, що 
вказано на рисунку 1.2.   
 
Рисунок 1.2 – Найбільші ринки збуту органічної продукції у 2016 році 
23 
 
 
У відсотковому відношенні ринок США має 47%, далі йде ринок 
Європейського Союзу – 37% та китайський ринок – 6%. Найбільше споживачів 
даної продукції проживає в Данії та Швейцарії., а найвища частка ринку органічних 
товарів є в Данії (понад 9%), Люксембурзі (8,5%) та Швейцарії (8,3%) [16]. 
Рисунок 1.3. показує розподіл міжнародного ринку продукції органічного 
походження в розрізі певних регіонів, станом на 2016 рік.  
Проаналізувавши рисунок 1.3. можна зробити висновок, що головну роль 
відіграють Сполучені Штати Америки на міжнародному ринку органічних товарів. 
В даній державі вже досить давно сформований та продовжує зростати ринок 
органічної продукції у світі. Частка ринку в продовольчих товарах складає 5,5%, 
варто зазначити що понад 50% тої частки займають овочі, фрукти та свіжа 
продукція. Молочні продукти є другими за величиною. В загальному весь ринок 
північної Америки в 2016 році мав оцінку в 46,8 млрд.дол., а більша частина 
продажів проходила на ринку США, вартість якого становив 43,2 млрд. дол. США  
[16]. 
 
 
 
Рисунок 1.3 – Розподіл світового ринку органічної продукції в розрізі країн та 
регіонів 
24 
 
 
Попит на харчову продукцію органічного походження випереджають 
поставки. Імпорт продуктів органічного походження проходить стимулювання 
торговими домовленостями  між США, Європейським Союзос та Японією, 
Тайванем, Пд. Кореєю. 
Черговим підтвердженням зростання ролі органічної продукції на планеті є 
те, що вона стабільно залучає інвестиції і поглинання мільярдних сум стали 
абсолютно нормальними. Так, наприклад станом на 2016 рік французька компанія 
Danone придбала підприємство Whitewave Foods, яка була однією з найбільших 
компаній, що виробляла продукцію органічного походження в Америці за майже 
13 млрд. дол. 
 Whole Foods Market – це головний торговець роздрібного типу натуральних 
харчових добавок та продуктів і влітку 2017 року його придбала фірма Amazon за 
майже 14 млрд. дол. Всього лише протягом декількох місяців ціна на велику 
частину продукції органічного походження було зменшено, адже Амазон має 
бажання зробити органічну продукцію значно доступнішою для клієнтів з Америки  
[14]. 
В 2016 р ринок Європи продуктів органічного походження мав оцінку в 35 
млрд. дол., а країни Швеція і Франція взагалі отримали двозначні темпи росту [16]. 
Продажі харчових продуктів органічного походження знаходяться в Західній 
частині Європи. Найбільшим ринком із капіталізацією в майже 10 млрд. дол. є 
німецький, а наступним іде французький із майже 7 млрд. дол., далі по списку 
Італія, Британія, Швеція і Швейцарія. Однак поступово їх доганяють держави 
Східної Європи такі як Польща та Україна, хоча обсяги місцевого ринку в цих 
державах є незначними  [16]. 
Також додатково варто зазначити, що частка ринку органічної продукції в 
загальному обсязі продаж різнилась в період січня-грудня 2016 року. Найвища 
частка ринку та клієнти продуктів органічного походження знаходяться в країнах 
Скандинаваї та Альпах. Так, в Данії на продукти органічного походження виходить 
25 
 
понад 10% від всього продажу продуктів, а в країнах Сх. Європи цей відсоток не 
перевищує одного. 
Що стосується Азійсько-океанського регіону, то тут також існує позитивна 
динаміка протягом останніх 10-15 років. Станом на 2016 рік продажі органічної 
продукції складали приблизно 8,5 млрд. дол.  [16]. 
Виробництво в основному концентрується в Китаї та Індаії, а от продаж 
продукції – в Кореї та Японії. Збільшення промоції продукції органічного 
походження в Індії та КНР можна пояснити ростом добробуту, який має стимул на 
попит на безпечну продукцію. 
У Латинській та Південній Америці найбільший ринок продукції органічного 
походження має Бразилія, але протягом останніх 5 років, карїна демонструє 
повільний ріст через економічну і політичну кризу, а от Перу, Аргентина та Чилі є 
переважно експортно-орієнтовані органічною продукцією. 
Органічний ринок Австралії є надзвичайно динамічним, прогресуючим та 
загалом великим. Обсяг саме роздрібної торгівлі тут кожного року зростає у 
спеціально створених органічних магазинах. Виробники країни налаштовані 
переважно на експорт в азійські держави, котрі поступово набирають попит на 
продукцію. 
Світові експерти надають позитивні прогнози для органічного ринку, однак 
також попереджають про зростаючі проблеми, до яких належать: 
- Концентрація попиту на органічну продукцію, адже майже 85% 
продажу припадає на ЄС та США і Канаду 
- Узгодження та поширення стандартів і те, що ріст 
сільськогосподарських угіддь сповільнюється в певних частинах ЄС та США, що 
говорить про проблеми із ростом пропозиції. 
За даними експертів, ринок екочистого продукту на планеті зростає.,однак 
стабільному розвитку перешкоджають наступні фактори: 
- Низький рівень маркетингового досвіду в промоції та продажу 
екочистого продукту 
26 
 
- Висока ціна на продукт 
- Мала обізнаність потенційних клієнтів 
- Обмеження асортименту 
- Низький рівень налагодженості співпраці з каналами збуту тощо. 
 
1.4.  Роль традиційного сільського господарства у виснаженні земель та 
перспективи альтернативних аграрних технологій 
 
В світі технологій сільськогосподарського виробництва в наш час 
застосовуються переважно в сфері обробки грунтового покриву, його зрошення, 
утримання худоби та зберігання продукції. Найбільш важливою та головною 
тенденцією світового сільськогосподарського виробництва є ріст масштабів 
реурсозбереженого господарювання і саме на це уряди держав виділяють значні 
ресурси. 
Україна має велике прагнення знчаної кількості фермерів до 
широкомасштабного нарощування обсгу монокультурного виробництва і це ще 
додатково загострює існуюче питання стосовно виснаження ресурсів. За останні 
25-30 років площа еродованої землі в нашій державі зросла майже на 2 мільйони 
гектарів, і на сьогоднішній день складає 11,6 млн. га. Сильно виснажливе 
землекористування для нашої країни загрожує екологічною проблемою в грунті. 
Зараз ми маємо змогу спостерігати за перевищенням виносу речовини порівняно із 
надходженням. Компенсація виносу в минулі роки була забезпечена внаслідок 
хімізації і це призвело до деградації грунтового покриву. На сьогоднішній день в 
нашій країні приблизно 50% усіх посівних площ має удобрювання, однак 
застосування добрив в 5-7 разів менша, ніж потрібно, а органічних аже у 16 разів. 
Все це вимагає значно ширшого розповсюдження в системі грунтового та вологого 
землеробства, котрі дають змога більш раціонально використовувати природні 
ресурси, як в екологічному так і в економічному компоненті[19]. 
Основними проблемами, котрі мають зв'язок із деградацією землі в Україні: 
27 
 
1. Занадто сильна розораність грунту. 
В нашій державі приблизно 93? Території зайняті господарським 
використанням, а рівень розораності складає більш ніж 55%, коли в Європі він не 
перевищує 40%. Ліси в Україні займають 17%, що є малим показником для 
здійснення забезпечення рівноваги, адже в середньому цей показник у ЄС складає 
30%. 
Більш розораними є території Півдня та центру країни – понад 90%, але 
проблема тут в неправильному використанні родючості грунту. Так, в чорноземах 
у верхньому горизонті шару є майже 10 % гумусу, а в українських чорноземах 
середній % гумусу не перевищує чотирьох. Додатково нераціональне використання 
грунту стає причиною значних викидів СО2 в атмосферу, який іноді перевищує 
викиди промислових регіонів. Наслідки не зважди можна побачити наочно, однак 
екологи кажуть про зміщення грунту, а степова зона все стрімкіше розширюється. 
2. Деградація чорнозему швидкими темпами. 
В нашій країні із грунтів вичавлюється абсолютно все, що можна, а 
виснажений грунт набагато легше піддається ерозії  і їх багально зносить вітер. За 
даними екологів, протягом останніх 90-100 років нами було втрачено 1/3 гумусу, а 
темп його відтворення складає 10 см протягом 2000 років[28]. 
Основними факторами, що спричиняють ерозіб є хімічна, механічна, вітрова 
та вожна ерозія. 
Україні притаманна переважно ерозія природного походження, як не можна 
завдавати шкоди через повільний перебіг. Так, в лісистій місцевості змив 20-
сантиметрового шару грунту може бути протягом 170 тис. років, в той час як на 
сільськогосподарських угіддях даний процес буде тривати не більше 100 років. 
Станом на 2020 рік внаслідок видування та змиву родючого шару грунту в нашій 
країні, щороку витрачається більше 30 млн. тонн гумусу і це призвело до зниження 
рівня врожайності сільськогосподарських культур, а збитки сягають понад 9 млрд. 
грн. [30].  
Вміст рівня гумусу має змогу змінитись з 2-х причин: 
28 
 
- Зниження відбувається через змив верхнього шару внаслідок розвитку 
ерозії  
- Причина зниження черезневрегулбоване використання речовин 
поживного характеру, які були вирощені культурами та незначне їх повернення. 
Змив верхнього шару може призвести до зменшення профілю грунту, в 
першу чергу в чорноземах сильно змитий гумусовий шар позначається як такий, 
що втрачений на 100%.  Внаслідок цього розпочалось використання перехідних 
голизонтів, що розташовані значно глибше і з нижчим рівнем гумусу. Через 
ерозійні процеси може бути меншою потужність грунту в середньо розмитому 
варіанті до 8 см., а в сильно розмитому до понад 15 см. Найбільш еродовані змлі 
знаходяться на півдні та сході нашої країни. 
На українських землях серед де градаційного процесу посядає де гуміфікація 
– майже 25% площі сільськогосподарських угідь. Втрата здатності землі до 
продуктивності можлива через нераціональне ведення землеробства та активного 
недотримання балансу речовини, яка має можливість призвести до втрати гумусу 
навіть на тих землях, що є не еродованими. Саме тому загальна втрата гумусу має 
місце при декількох видах ерозійного процесу та при мінералізації. Втрати від 
останньої можуть складати понад 9%, що є меншим показником від втрат, котрі 
були спричинені змивом, що складає майже 45%. 
3. Хімічне забруднення. 
В пришвидшенні росту врожаю, наша земля починає поливатись 
пестицидами. Цікаво те, що вітчизняний грунт має певну особливість, а саме – 
високобуферність, тобто терпимість. Вони мають змогу в себе багато вбирати, а 
потім протягом наступних століть все це віддавати в продукції. Також існує ще 
проблема металів в грунтах, і це стосується в першу чергу великих міст 
промислового призначення та в зонах екокатастроф. В нашій державі не існує 
належного обліку отруєння хімічними засобами для рослинності – пестицидами і в 
95% випадків вони потрапляють в організм людей саме через харчові продукти[27].  
29 
 
Серед факторів деградації на українських землях значне місце займає їх 
забруднення – понад 16% від загальної площі сільськогосподарських угідь. До 1 
групи відносяться речовини, котрі спричиняють радіонуклідне забруднення 
грунту, в першу чергу стронцієм та цезієм. В другу групу входять речовини захисту 
рослин, так як пестициди і натрати. Третя група це речовини котрі призводять до 
промислового забруднення грунту, тобто метали, окисли і мінерали. Усунути на 
100% забруднення земель в наш час неможливо, тому розв’язання даного питання 
можна здійснити через планування, контроль та регулювання  джерел забруднення. 
Для цього варто: 
- Знайти потенційне джерело ризиків, його ідентифікувати та визначити 
зони впливу. 
- Вжити абсолютно усіх заходів безпеки. 
Для того, щоб мінімізувати поширення забруднених речовин в грунтах, є 
можливість вирощувати різні культури, що займаються очищенням грунту від 
шкідливих речовин, наприклад зерна, картоплю, буряки тощо. Також можна 
розмістити ферми звірів та вирощувати певні культури для корму тваринам. 
- Населення, котре має постійне місце проживання чи працю на території 
забрудненої землі, потрібно зменшити до мінімуму, для запобігання негативного 
наслідку. 
- Зайнятись ідентифікацією брудних земель та визначити їх кордони 
- Запровадити реєстр земель, що потенційно можуть бути забрудненні 
- Витрати на усунення викидів та забруднення варто розділити між 
джерелами забруднення рівномірно 
- Змелі що відносяться до техногенного типу в зоні дії ризику забруднення 
в ринкових умовах не мають змоги належати купівлі-продажу та повинні бути під 
контролем стосовно їх використання. 
Поруч із забрудненням земель промислові компанії здатні призвести до 
формування деградованих земельних ділянок[24]. 
30 
 
Деградація землі – це зниження стійкості ландшафту проти зовнішнього 
впливу. Деградація грунту – негативна зміна родючості грунту, що базується на 
таких чинниках як гумус, структура, щільність профілю, хімічний склад, які є 
взаєпов’язаними. Їх зміни можуть призвести до росту навантаження на грунт,  а 
також на прискорення руйнування. Процеси деградації за своєю природою та 
впливом на грунт мають потребу в заходах стосовно підтримк, відновлення та 
відтворення екостійкості земель техногенного типу. 
Ощадливі технології не мають обмеження у відмові від оранки. З метою 
захистити грунт від ерозійних процесів передбачається також і використання 
решток рослин, спецтехніку, окремий підбір мінеральних добрив та насіннєвих 
матеріалів. Також важливе значення має врахування особливостей поля. Беручи до 
уваги те,що 1/3 всієї ріллі в нашій державі є еродованою, запровадження технологій 
є надзвичайно необхідним, адже використовування в рослинництві еродованих 
земель є значно менш продуктивними[20]. 
Питання поширення у всіх областях України ощадливих систем 
земелоробства полягає в наявності достатніх фінансових ресурсів та можливостей 
менеджерів агрокомпаній обрати правильний вибір альтернативних 
сільськогосподарських технологій, надавши перевагу тим, що забезпечать 
екологічний баланс виробничого процесу. В даному контексті існує інтерес такого 
виду господарювання як органічне виробництво. 
Перспективами органічного виробництва в нашій країні є експорт продукції 
до Європейського Союзу: соя, зернові, соняшники, фрукти та ягоди, горіхи, 
лікарські трави, мед тощо. Розвиток внутрішнього ринку буде здійснюватись разом 
із ростом доходів населення та із спроможністю уряду країни у наданні певних 
пільг виробникам з метою зменшення ціни на продукцію органічного походження. 
Порівнюючи вітчизняне та європейське нормативно-правове поля в сфері 
регулювання сетору органіки маємо змогу константувати все більше зближення 
змісту документацій. На це вказує також угода про асоціацію Європейського Союзу 
та України, у статті 404 йдеться про потрібність заохочення сталого та сучасного 
31 
 
сільськогосподарського виробництва, в першу чергу поширення застосування 
методів виробництва органіки[17]. 
Навідміну від Європейського Союзу, в нашій державі дане питання не має 
чіткої регламентації. Так, у ЗУ передбачена можливість надати вдержавну 
підтримку вирбникам, за рахунок бюджетної програми, котра спрямована на 
розвиток сільськогосподарських товаровиробників. Це в свою чергу означає, що 
така підтримка буде надаватись виключно в рамках фінансування аграрного 
сектору. В той же ж час варто звернути увагу на те, що незважаючи на демонстрації 
державними структурами розуміння важливості підтримки фермерів, що 
займаються органікою, в реальності даний механізм є далеким від необхідного, 
адже: 
1. Є певні сумніви стосовно широти кола напрямів та пріоритетів 
фінансової підтримки, згідно яких буде перевага при визначенні переможця 
конкурсу серед аграріїв. 
2. Беручи до уваги, що термін повернення коштів від платників податків 
на підтвердження статусу органіки не має бути більшим за 5 років, є можливість 
очікувати, що далеко не всі органічні підприємства після 3-5 річного періоду 
конверсії, матимуть змогу отримати прибуток, який буде достатнім для компенсації 
виділених грошей. 
3. Беручи до уваги потрібність у сприянні розвитку українського ринку 
органіки та збільшення доданої вартості у аграрній продукції, варто було б 
розповсюдити змогу отримання грошей держпідтримки на аграріїв, які не лише 
займаються вирощуванням, але і переробкою органічного продукту[29]. 
Отже, повноцінної підтрикм у фінансах зі сторони держави, виробникам 
продукції органічного типу в найближчий час очікувати не варто, однак в умовах 
хронічної обмеженост в фінансових ресурсах у казні, можна вже було б 
передбачити заходи підтримки саме для органічних агровиробників.  
  
 
32 
 
2. АНАЛІЗ ВПЛИВУ РИНКУ ОРГАНІЧНОЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ 
ПРОДУКЦІЇ НА ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ЗЕМЕЛЬ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
 
2.1. Дослідження сегментації та перспектив ринку органічної 
сільськогосподарської продукції в Україні 
 
Оцінка теперішніх тенденцій ринку має логічну потребу в його сегментації 
для здійснення вибору диференційних підходів стосовно позиціонування органіки 
та створення маркетингових заходів.  
Із усіх загальновідомих факторів сегментування ринку для ринку органіки 
варто обрати наступні: 
- Тип населеного пункту. Для продукції органічного походження 
основним клієнтом повинні бути жителі міст, адже жителі села і так є виробниками 
переважно даного виду продукції, яка вирощується як і в сертифікованих так і не в 
сертифікованих домогосподарствах. Також спроможність в купівлі такої продукції 
є вищою у жителів міста, а в селян чутливість до цінової політики є вищою 
- Вік та стать. Прихпльнаки органіки є переважно особи віком від 30 до 
60 років, тобто люди, що вже мають певний рівень добробуту, розуміють 
важливість правильного харчування. Також сюди входять люди передпенсійного 
віку, які мають змогу вести правильне харчування.  
- Сімейний стан 
- Освіта та сфера зайнятості. Основним клієнтом органічного продукту є 
люди, що працюють в страховій, туристичній та банківській сферах, а також 
політики, лікарі, працівники культури і так далі. Головними мотивами такого 
правильного харчування є значна купівельна спроможність, краса, довголіття і т.д. 
- Психологія потенційного клієнта. Сюди входить сегмент іноваторів, 
життєлюбів  та людей, що бажають бути трендовими. Цікавий сегмент клієнтів 
складають екологи та вчені. 
Всі сегменти,, що є вищепераховані не є ізольованими одне від одного, не є 
33 
 
чіткими та часто перетинаються між собою, і створюють так званий мозаїчний 
малюнок ринку органіки. 
Розвиток органіки сільського господарства є завжди актуальним і паралельно 
суперечливим питанням для функціонування компаній аграрної галузі в 
конкурентному середовищі. Органічне виробництво як ціла система 
господарювання об’єднує в собі і збереження навколишнього середовища, рівень 
біологічного різноманіття, збереження природи, а також відповідають усім 
вимогам до продукції, що виготовляється з використанням речовини  [17]. 
В Україні дотепер точаться дискусії серед науковців і практиків стосовно 
економічної доцільності й організаційних можливостей запровадження 
органічного виробництва агроформуваннями. На рисунку 2.1 зображена 
багаторічна практика інших країн демонструє економічні, екологічні та соціальні 
переваги органічного виробництва.  
 
 
Рисунок 2.1 – Ключові переваги органічного виробництва у світі 
 
Таким чином, органічне сільськогосподарство є центральним у даній 
парадигмі, що охоплює економічно-соціальні й екологічні цінності. Головним 
мотивуванням продовження застосування аграрними підприємствами в Україні 
34 
 
традиційних технологій є: складність дотримання всіх технологічних вимог, 
передбачених для органічного сільського господарства; неможливість одержання 
достатніх для забезпечення продовольчої безпеки обсягів сільськогосподарської 
сировини; відсутність попиту на органічну продукцію в Україні внаслідок низького 
рівня платоспроможності споживачів тощо. За даними досліджень Ради ООН з 
торгівлі та розвитку органічне сільське господарство має всі шанси перевершити 
показники конвенційної й традиційної систем агровиробництва з погляду 
диверсифікації та економічної ефективності. 
Екопідприємства, що займаються вирощуванням органічної продукції у 57 
країнах світу, застосовуючи природні методи поліпшення ґрунтів і захисту від 
шкідників, мають середню врожайність на 80 % вищу порівняно з інтенсивними й 
традиційними методами виробництва [19]. За даними IFOAM, починаючи з 1999 
року чисельність виробників органічної продукції зросла у 10 разів - до 2,3 
мільйона. Понад 75% усіх виробників зосереджена у країнах Азії та Африки, 
Латинській Америці. А країнами, де налічується найбільша їхня чисельність, є 
Індія, Уганда й Мексика [16]. 
Сучасний розвиток сільського господарства у країнах Європейського Союзу 
та США характеризується стійким зростанням площ, що використовуються під 
органічне виробництво аграрної продукції. За останні десять років у 3,2 раза 
збільшилася площа сертифікованих земель. Це є підґрунтям для експертної оцінки 
очікування щорічного приросту понад 25 %, динамічного зростання світового 
органічного ринку, посилення на ньому конкуренції. Проте у розвинутих країнах 
існує дефіцит на органічну продукцію. Це пов’язано з методами державної 
політики сприяння розвитку органічного виробництва, із випередженням обсягу 
попиту над пропозицією на європейських ринках. Під органічним виробництвом у 
світі зайнято 43,7 млн га земель (триразове зростання з 1999 року), або близько 1% 
від загальних площ фермерських земель світу показано в таблиці 2.1. 
 
 
35 
 
Таблиця 2.1 – Динаміка та структура площі органічних 
сільськогосподарських угідь у країнах Європейського Союзу 
Країна 2012 р. 2018 р. 
2018 р. до 
га га 2012 р., % 
1 2 3 4 
Бельгія 59718 89025 49,1 
Болгарія 39138 128839 229,2 
Чехія 468670 519910 10,9 
Данія 194706 256711 31,8 
Німеччина 959832 1221303 27,2 
Естонія 142065 206590 45,4 
Ірландія 52793 118699 124,8 
Греція 462618 492627 6,5 
Іспанія 1756548 2246475 27,9 
Франція 1030881 2034115 97,3 
Хорватія 31904 103166 223,4 
Італія 1167362 1957937 67,7 
Кіпр 3923 6022 53,5 
Латвія 195658 280383 43,3 
Литва 156539 239691 53,1 
Люксембург 4130 5782 40,0 
Угорщина 130607 209382 60,3 
Мальта 37 47 27,0 
Нідерланди 48038 57904 20,5 
Австрія 533230 639097 19,9 
Польща 655499 484676 -26,1 
Португалія 200833 213118 6,1 
Румунія 288261 326260 13,2 
Словенія 35101 47848 36,3 
Словаччина 164360 188986 15,0 
Фінляндія 197751 297442 50,4 
Швеція 477684 608754 27,4 
Великобританія 590011 457378 -22,5 
Джерело: [21]. 
 По таблиці можемо побачити що деякі країни значно пророщують площаді 
під органічну продукцію. Це Болгарія Хорватія і Ірландія. За останні 6 років ці 
країни збільшили кількість гектарів для вирощування органічної 
сільськогосподарської продукції. А от такі країни як Великобританія і Польща  
навпаки змінили свій вектор розвитку сільськогосподарської продукції і зменшили 
кількість угідь. 
Найбільші площі зосереджені в регіоні Океанія - 17,3 млн га. У 
Європейському Союзі площа угідь, зайнятих під органічним виробництвом, 
становить 13,4 млн га, що на 33,7% більше порівняно з 2012 роком [23]. У світі 
спостерігається динамічний розвиток органічного  сільського господарства. Частка 
36 
 
угідь, зайнятих під органіку, у ЄС становить 7,5% від всіх оброблюваних 
сільськогосподарських земель. При цьому в країнах-членах ЄС цей показник дуже 
різниться. Найвища питома вага угідь під органічним виробництвом в Австрії – 
24,1%, найнижча - на Мальті (0,4%)[18]. 
Зменшення сільськогосподарських угідь, що зайняті вирощуванням 
продукції органічного походження, пов’язано в першу чергу із політикою держави 
преференцій та субсидіювання. Так, Королівство Нідерланди закінчило політику 
активного стимулу органічного виробництва і основною причиною цього стали 
невеликі за розміром ринки та їх вразливість. Отже, виключно стимул органічного 
виробництва зі сторони держави призводить до перевищення над попитом, 
пропозиції, та падіння рівня доходу і цін. Саме тому держава різко змінила власний 
вектор в бік росту попиту, а також було досягнуто домовленості між урядом країни, 
трейдерами та фермерами, для того щоб місцевий ринок почав зростати. 
Згідно даних федерації органічного руху в нашій державі, частка органічних 
площ, котрі мають сертифікат, серед всього обсягу сільськогосподарських угідь 
аграрних компаній складає майже 1%, а розмір компаній органічного виробництва 
варіює декілька сотень гектарів,так само як у Європі до декількох тисяч. На 
сьогоднішній день, розмір середнього господарства органічної продукції, що має 
сертифікат, складає більш ніж 2 тис. га, що ставить нашу країну в порівнянні з 
іншими державами на передові місця  [13]. Ріст кількості середніх та дрібних 
виробників продукції органічного походження дає змогу розширити пропозицію на 
внутрішньому ринку, ведучи конкуренцію і надаючи пропозицію потенційним 
клієнтам  корисної продукції органічного походження. В таблиці 2.2 показано дані 
згідно офіційного звіту IFOAM, в нашій державі у 2008 році було 118 господарств, 
котрі отримали статус органічних, а через 10 років таких компаній було вже понад 
500, а загальна площа угідь складала 309 099 га [16]. 
 
 
37 
 
Таблиця 2.2 – Динаміка площі органічних сільськогосподарських угідь та 
кількість органічних підприємств в Україні 
Рік 
Показник 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 
Площа, га 
Кількість 
підприємств 
Джерело: [20]. 
Наша держава також долучилась до ринку продукції органічного 
походження, адже для того щоб бути повноцінним гравцем ринку необхідно 
виконати всі умови та стандарти. Всі фермери, що зайшли на ринок у 2018 році 
почали вирощувати перспективніші продуктові культури на власній території. 
Більше 50% органічних підприємців територіально знаходяться у Львівській, 
Херсонаській, Київській, Одеській, Вінницькій, Закарпатській, Полтавській і 
Житомирській областях України. Українські органічні господарства, що мають 
сертифікацію є різного розміру – від 1-2 га до 1000+ гектарів 
сільськогосподарських угідь. 
За даними IFOAM теперішній обсяг міжнародного споживчого ринку 
продукції органіки складає понад 65 млрд. дол., що у понад 5 разів перевищує дані 
1999 року. Найбільшим ринком для збуту органіки є Сполучені Штати, де дану 
продукцію реалізовують на понад 25 млрд. євро і це понад 40% від міжнародної 
ємності ринку. Друге місце займає Євросоюз із 23 млрд. євро, а треті – КНР із 3,5 
млрд. євро та 6%. За оцінками FAO, у найближчій перспективі попит на органіку 
на міжнародному ринку лише буде рости, разом із розвитком економіки держав, 
118 269984 2008 
121 270193 2009 
142 270226 2010 
155 270320 2011 
164 272850 2012 
175 393400 2013 
182 400764 2014 
210 410550 2015 
360 411200 2016 
375 420000 2017 
501 309100 2018 
38 
 
ростом рівня доходів та освіти населення. Експерти вважають, що всесвітнє 
виробництво органіки за останні декілька років стабільно зростає. Обсяги реалізації 
в 2014 році складає майже 100 млрд. дол. Спживання продукції органічного 
походження з розрахунку на душу населення в Швейцарії станом на 2012 рік 
складало понад 150 євро, а у 2016 році згідно розрахунків кожен житель нашої 
планети в середньому витрачав на органіку 8 євро в рік. Найбільше на органіку 
витрачають жителі Швейцарії – 220 євро/рік, Люксембургу – 154 євро/рік та Данія 
– 160 євро/ рік, тобто виключно країни ЄС. Найвищий попит серед органіки мають 
молоко, фрукти, овочі, соки та м'ясо. В 2006 році світовий ринок продуктів 
органічного походження оцінювався у понад 40 млрд. дол., а вже у 2013 році – 
майже 70 млрд. дол. [17]. За 11 років між 2000-2011 роками обсяги ринку вирослм 
на майже 45 млрд. дол. Варто зазначити, що із 95% доходів реалізації одержано у 
Північній Америці – 50%, а в Європі – 45%. На рисунку 2.2 показана діаграма про 
роздрібний оборот продукції органічного походження  
 
США
ЄС
Канада
Швейцарія
Японія
 
Рисунок 2.2. – Роздрібний оборот органічної продукції у % відношенні. 
 
39 
 
На всі інші світові держави є лише 4% міжнародних продажів продукції 
органічного походження. 
В нашій державі незначне споживання продукції органічного походження на 
внутрішньому ринку, в чому можна переконатись передивившись дослідження 
федерації руху органіки України. На сьогоднішній день рівень споживання складає 
всього лише 0,6 євро/душу населення, однак за останні роки можна спостерігати за 
ростом споживання продукції органічного походження, переважно у великих 
містах. Експортування органіки здійснюється переважно через сертифіковані 
підприємства, що мають досвід та знання про спеціалізовані ринки органіки [22]. 
Дослідження федерації органіки України вказують на те, що теперішній 
ринок продуктів органічного походження в нашій країні розпочав власний 
розвиток ще з 2000-х років і зростав щороку. На рисунку 2.3. показано зростання 
ринку органіки в Україні. 
 
25
21
20
15
10
7.9
5
0.4
0
2006 2012 2018
 
Рисунок 2.3. – Зростання ринку органіки в Україні (млн. євро.) 
 
Внутрішній ринок споживання продуктів органічного походження в нашій 
державі за останні 15 років виріс у більш ніж 40 разів. 
40 
 
Проводячи аналіз тенденцій розвитку компаній сектору органіки та 
перспектив його просування на міжнародний ринок варто також зазначити на 
потрібності розробки і запровадження механізмів стимулу органічного 
виробництва агрокомпаніями на рисунку 2.4, що будуть враховувати міжнародні 
тенденції розвитку цього напряму господарювання.  
 
 
Рисунок 2.4 – Механізм стимулювання органічного виробництва аграрними 
підприємствами 
 
Споживання продукції органічного походження в Україні лише на початку 
свого розвитку, однак вже її велика частина йде на експорт, так, 1/4 тонна всієї 
пшениці органічного походження, що є у ЄС, вирощена в Україні. Ріст попиту на 
міжнародному ринку можна спостерігати за ягодами та яблуками. Даний сегмент в 
останній час знаходить клієнтів також і на внутрішньому ринку. 
41 
 
Крім змін на макрорівні реалізація механізму дозволяє здійснити 
забезпечення приватно-державного партнерства в сфері органічного сільського 
господарства, вдосконалення економічних відносин та зміни до фіскального 
регулювання. Також саме цей механізм практично уможливлює активізацію 
залучення молодих людей на сільську місцевість, сформовує інноваційно-
інвестиційні заходи економічного та соціального розвитку, поліпшення 
інвестклімату, тощо. Додатково варто збудувати систему субсидій, котрі будуть 
спрямовані на розвиток територій села та підтримати виробників завдяки прямим 
виплатам.  
 
2.2.  Характеристика сільськогосподарських земель в Черкаської області 
 
Техногенні та екологічні фактори мають негативний вплив на сільське 
господарство. Зростання людського навантаження  на навколишнє середовище, 
падіння його рівня техніки безпеки, спрацьованість осново фонду в декілька разів 
підвищують ступені ризику сільськогосподарського виробництва. Загроза 
техногенного характеру може виникнути завдяки недбалій діяльності людини, 
відсутність техніки безпеки в процесі виробництва. Однак масштаб впливу 
техногенного явища досить часто має змогу перевищувати поріг адаптації, 
завдаючи пристойної шкоди навколишньому середовищу, в тому числі здійснюючи 
еконебезпеку для господарств у селах. До небезпечних для сільського господарства 
відносять компанії хімічної промисловості, гідроспоруди, автозаправочні станції, 
магістралі та автомобілі. Ступінь впливу перелічених об’єктів може залежати 
також і від їх розташування стосовно районів сільськогосподарського виробництва, 
рельєфу території, рози вітрві та особливостей грунту. Достатньо велике значення 
має структура угідь, сільськогосподарської культури, територіальна концентрація 
у виробництві та система, що обробляє грунти[20]. 
Небезпечними для сільського господарства є компанії, котрі використовують 
хімічні речовини і виробляють токсичні відходи. До таких можуть належати аміак, 
42 
 
хлор, кислоти тощо. Найвищий рівень хімічної небезпеки, котрий завдає шкоду для 
сільського господарства і здоров’я населення можна побачити в регіонах, де 
розвинуто хімічну, вугільну, металургійну промисловість, існують ТЕЦ, та ТЕС. 
Техногенна забрудненість грунту і небезпека для сільськогосподарського 
виробництва можна визначити як вмістом речовин шкідливого типу, так і класом 
небезпеки токсикантів. 
На розвиток сільського господарства поганий вплив мають зберігання та 
нагромадження твердих відходів, кількість яких постійно росте. Звалища поруч із 
великими містами нашої держави, кожного року поглинають більш ніж 1500 га 
землі, що забруднюють токсичними речовинами водойми, грунти, колодязі тощо. 
В місцях звалища можуть поширюватись бактерії та хвороботворні віруси. Також 
значною проблемою є очищування фільтратів. Внаслідок нестачі потужності 
очисної споруди він може переливатись через дамбу і тоді виникає значна загроза 
для водних та земельних ресурсів  [6]. Також негативний вплив на сільське 
господарство має забруднення підземних і поверхневих вод, а якість їх в останні 
роки погіршується через сільське господарство та промислову діяльність.  
Додатково потенційну загрозу для сільськогосподарських земель можуть 
створити склади непридатних для використання хімічних засобів для захисту 
рослинності, в першу чергу пестицидів. Їх знешкодження та спорудження 
спеціальних сховищ із твердим покриттям для довгого зберігання цих засобів 
потрібно значні фінансові ресурси і ця проблема на території Черкської області є 
невирішеною до сьогоднішнього часу.  
Також, значний вплив на екологічну безпеку сільського господарства є 
великі гідроспоруди(наприклад дамба, гребля чи водосховище тощо). Великі 
об’єми води складають потенційну загрозу для сільськогосподарських угідь, 
виробничих об’єктів у сільській території, що розташовані в зоні небезпеки. 
Особливо це стосується районів поруч із Кременчуцьким та Канівським 
водосховищем. 
Згідно результатів загальної оцінки стану гідро небезпеки можна виділити 7 
43 
 
областей із найвищим рівнем небезпеки: Луганську, Полтавську, Черкаську, 
Одеську, Кропивницьку, Дніпровську та Миколаївську, які мають площу 
потенційного затоплення сільськогосподарських угідь в межах 250 – 2000 
квадратних кілометрів. В разі руйнування греблі чи дамби в багатьох областях 
може утворитись зона катастрофічного затоплення на орних землях[23].  
 В сучасних умовах ефективність та доцільність сільськогосподарського 
земельного користування на техногенно порушених землях можуть бути визначені 
на основі географічних, суспільних, економічних та екологічних досліджень із 
врахуванням ризиків їх використання у сільському господарстві. Розвиток 
сільського господарства на порушених земельних ділянках міцно пов'язаний із 
ефективністю виробничого процесу та із можливостями відшкодування вкладень 
грошей, що направлені на реконструкцію земель, зростання їх агропотенцілу та 
створення екобезпечного виробництва сільськогосподарської продукції. 
На рисунку 2.5 зображено розподіл сільськогосподарських угідь на території 
Черкаської області. Загальна площа області 2091,5 тис. га, з якої сільському 
господарству належить 1486,8 тис. га. Із всієї площі сільськогосподарських земель, 
угіддя складають 1450 тис. га, що є 69,5% від всієї площі Черкаської області.  
 
27.3
64.8
8.5 78.4
Рілля
перелоги
сіножать
пасовища
Багаторічні насадження
1272
 
Рисунок 2.5. – Розподіл сільськогосподарських угідь на території Черкаської 
області. 
44 
 
В таблиці 2.3 показано структуру земельного фонду в Черкаському регіоні 
Землі лісового призначення займають майже 340 тис. га, з яких: 
- Полезахисні смуги – 28,7 тис. га. 
- Для виробництва деревини – 7,9 тис. га. 
- Відпочинку 1,1 тис. га. 
Площа забудованої землі складає майже 95 тис. га,з яких: 
- Кар’єри, шахти, відповідні споруди – 2,4 тис. га. 
- Житлова забудова – 11,9 тис. га. 
- Промисловість 6,7 тис. га. 
- Транспорт та зв'язок  - 17,5 тис. га. 
- Технічна інфраструктура – 3,2 тис. га. 
- Земель для відпочинку – 34,6 тис. га. 
- Земель іншого використання – 8,3 тис. га. 
В області налічується 15,5 тис. га. відкритої землі без практично жодного 
рослинного покриву, з яких: 
- Яр – 5,5 тис. га. 
- Кам’яниста територія – 0,5 тис. га 
- Пісок (в тому числі і пляжі) – 4,5 тис. га. 
- Інші землі – 5 тис. га. 
Болотисті землі відкритого типу складають 30,5 тис. га., з яких: вода – 135,7 
тис. га.(штучні водотоки – 2,5 тис.га., річки – 3,8 тис. га., озера – 18,5 тис. га., 
штучні водосховища – 111 тис. га. 
 
Таблиця 2.3 – Структура землельного фонду в Черкаському регіону. 
2016 рік 2017 рік 2018 рік 
Основні види % до % до 
% до загаль- 
земель та угідь усього, усього, загальної усього, загаль- ної 
ної площі 
тис. га тис. га площі тис. га площі 
терито рії 
території терито рії 
1 2 3 4 5 6 7 
45 
 
Продовження таблиці 2.3 
Загальна територія 
2091,6 100 2091,6 100 2091,6 100 
у тому числі: 
1. Сільсько- 
господарські 1451,0 69,4 1451,0 69,4 1451,0 69,4 
угіддя, з них: 
рілля 1272,0 60,81 1272,0 60,81 1272,0 60,8 
перелоги 8,5 0,41 8,5 0,41 8,5 0,41 
багаторічні 
27,3 1,31 27,3 1,31 27,3 1,31 
насадження 
сіножаті 64,8 3,1 64,8 3,1 64,8 3,1 
пасовища 78,4 3,7 78,4 3,7 78,4 3,7 
2. Ліси та інші 338,6 16,2 338,6 16,2 338,6 16,2 
лісовкриті площі 
з них вкриті 
лісовою 322,4 15,41 322,4 15,41 322,4 15,4 
рослинністю 
3. Забудовані 
84,4 4,0 84,4 4,0 84,4 4,0 
землі 
4. Відкриті 30,5 1,5 30,5 1,5 30,5 1,5 
заболочені землі 
5. Відкриті землі 
без рослинного 
покриву або з 
незначним 
рослинним 
покривом (піски, 15,4 0,7 15,4 0,7 15,4 0,7 
яри, землі, зайняті 
зсувами, щебенем, 
галькою, голими 
скелями) 
6. Інші землі 171,7 8,2 171,9 8,2 171,7 8,2 
Усього земель 
1955,9 93,5 1955,8 93,5 1955,9 93,5 
(суша) 
Території, що 
покриті 135,7 6,5 135,7 6,5 135,7 6,5 
поверхневими 
водами 
Джерело: [26]. 
 
46 
 
Грунтовий покрив області складається переважно із чорноземів, котрі 
займають майже 54% території, темно-сірі опідзолені та реградовані грунти 
складають 28,9 % території, а сірі опідзолені – 7,4%. 
Через нераціональне використання грунту відбувається процес збіднення їх 
родючості, і це стає причиною до гіршого якісного стану грунту, що зображено в 
таблиці 2.4. Основними витратами родючості грунту тісно пов’язані із порівняно 
високим рівнем розораності землі і збільшенням ерозії, порушення сівозміни, 
зростання дефіциту елементів живлення та збіднення запасів органічних речовин в 
грунті, зростання щільності грунту та повільне запровадження сучасного 
технологічного оброблення.  
 
Таблиця 2.4 – Порушені, відпрацьовані та рекультивовані землі у 
Черкаському регіоні. 
Землі 2014 рік 2015 рік 2016 рік 2017 рік 2018 рік 
1 2 3 4 5 6 
Порушені, тис. га 3,4780 3,4780 3,4780 3,4798 3,5091 
% до загальної площі 0,17 0,17 0,17 0,17 0,17 
території 
Відпрацьовані, тис. га 1,957 1,957 1,957 1,957 2,0140 
% до загальної площі 0,09 0,09 0,09 0,09 0,10 
території 
Рекультивовані, тис. га - - - - - 
% до загальної площі 0,0000 0,0000 0,0000 0,0000 0,000 
території 
Джерело: [26]. 
Загалом в Черкаській області можна нарахувати майже 362 тис.  га 
деградованої та 108 тис. га непродуктивної землі, що зображено в таблиці 2.5. 
 
 
 
 
47 
 
Таблиця 2.5 – Консервація непродуктивних і деградованих земель за 2018 рік 
Усього Проведено Потребуют Перебувають у 
земель на консервацію ь стані консервації 
початок року консервації 
Види земель 
тис. % до тис. % до тис. % до тис. % до 
га загальної га загальної га загальної га загальної 
площі площі площі площі 
території території території території 
Деградовані 361,8 17,30  0,00 95,8 4,58 0,09 0,004 
землі 
Малопродук 108,8 5,20  0,00 43,4 2,07 0,85 0,04 
-тивні землі 
Джерело: [26]. 
Екобезпека сільського господарства у Черкаській області залежить від 
економічної системи тих принципів, згідно яких будуть регулюватись дії 
державних структур стосовно розвитку сільського господарства та 
сільськогосподарського природокористування, та діяльність суб’єктів 
господарства. 
Значну увагу варто звернути на порушення родючих шарів грунту, виконання 
вимог, що встановлені режимом використання земель. Діяльність сільського 
господарства повинна здійснюватись таким чином, щоб не проводити негативного 
впливу на родючість грунту і екологічний стан землі. На сьогоднішній день органи 
влади велику увагу приділяють потрібності дотримання сівозмін, як основного 
напряму для екологізації земельного господарювання та зменшення деградації 
грунтового покриву. 
ЗУ “Про головні засади державної екополітики в період до кінця 2020 року” 
відводить охороні грунту та земель та зроблено достатній акцент на високий ризик 
виникнення НС техногенного, рукотворного та природного характеру, що 
займаються створенням загрози, в такій мірі для сільського господарства. Велику 
увагу тут приділяється забезпеченню запровадження та безпечного використання 
генно-модифікованих організмів. Закон також сформулював основні принципи 
національної екополітики, а саме посилення ролі екоуправління, забезпечення 
48 
 
екобезпеки, підтримка суб’єктів господарювання, в т.ч. у сільському 
господарстві[22]. 
Однак сформована в нашій державі система земельних відносин приватної 
власності не змогла уворити умов ефективного та екобезпечного 
землекористування. Абсолютно всі землевласники та користувачі землею 
користуються землею в першу чергу для отримування прибутків. Зосередження 
великої частини виробництва сільськогосподарського продукту в господарстві, 
населення призвело до значних порушень організації територій та посилення 
ерозійних процесів, що можна побачити в таблиці 2.6. Так саме через ерозійні 
процеси грунтів, наша держава, щорічно втрачає понад 10 млрд. дол. Користуванн 
землею, без контролю від органів влади,  а також недбалий вид господарювання, 
низький рівень екологічних понять та знань теж мають негативний вплив на 
екологічну безпеку сільського господарства. В ньому можна спостерігати 
екологічну неузгодженість міжгалузевої структури, невідповідність розміщення 
сільськогосподарської культури їх вирощування. 
  
Таблиця 2.6 – Поширеність деградаційних процесів на землях Черкаського 
регіону. 
Площа земель, % від загальної площі 
Види деградованих земель підданих впливу, території 
тис. га 
1 2 3 
  
Дефляційно небезпечні землі (с/г 
угіддя) - - 
Землі (с/г угіддя), піддані водній   
ерозії 22,36 1,07 
  
Землі (с/г угіддя), піддані сумісній 
61,82 2,96 
дії водної та вітрової ерозії 
Землі (с/г угіддя) із кислими 0,58 0,03 
ґрунтами 
Землі (с/г угіддя) із засоленими - - 
ґрунтами 
49 
 
Продовження таблиці 2.6 
Землі (с/г угіддя) із солонцюватими 0,43 0,02 
ґрунтами 
Землі (с/г угіддя) із солонцевими - - 
комплексами 
Землі (с/г угіддя) осолоділі 0,04 0,00 
Землі (с/г угіддя) перезволожені 2,81 0,13 
Землі (с/г угіддя) заболочені 2,61 0,12 
Землі (с/г угіддя) кам’янисті - - 
Забруднені землі (с/г угіддя), що не   
використовуються у с/г - - 
виробництві 
Джерело: [26]. 
Низький рівень та повна відсутність сівозміни на великій кількості 
сільськогосподарських компаній, переважання посіву грунтовиснажуючих 
культур, таких як ріпак чи соняшник, значне зменшення внесення добрив органіки 
збільшують деградацію землі та спричиняють руйнування екосистеми у сільському 
госсподарстві. На сьогоднішній день екостан землі в нашій державі дійшов до 
критичного рівня. Еродовані землі складають майже 90% території, а більша 
частина з них це сільськогосподарські угіддя. 
Для досягнення максимального економічного та екологічного ефекту 
безпеки для сільського господарства варто:  
- Співвіднести технологічну та виробничу систему із використання з 
формуванняи внутрішнього попиту на сільськогосподарську продукцію 
- Врахувати географічне та економічне положення розташування 
регіонів 
- Визначити рівень урбанізації та призначення земель в регіоні. 
Ефективність використання землі і екологічної безпеки сільського 
господарства значною мірою залежить від: 
- Раціонального виробництва на сільськогосподарських компаніях 
50 
 
- Утворення умов, що будуть забезпечувати екологічну та економічну 
оптимізацію охорони довкілля. 
- Запровадження прогресивної форми управління земельним 
користуванням. 
Із метою здійснення забезпечення екологічної безпеки сільського 
господарства в законодавстві України визначено обв’язки власників ділянок землі, 
які складаються з: 
- Ефективного використання земель згідно їх призначення 
- Захист землі від ерозійних процесів та забруднення. 
Важливою проблемою для галузі загалом складає забруднення землі та 
водойми із мінеральними добривами, пестицидами тощо. Найнебезпечнішим є 
застосування інсектицидів у сільському господарстві, адже вони мають властивість 
знищувати корисні організми та є причиною появи шкідників, яких практично 
нереально позбутись. Це утворює негативну модифікацію та убогість природних 
систем та утворює окремо загрозу для рослинності [27]. 
Глобальну шкоду для здоров’я людей завдає сільськогосподарська 
продукція, що вироблялась в несприятливих екоумовах. Сюди входять продукти, 
котрі мають залишки нітратів, пестицидів та нуклідів. 
В період між 1995-2001 роками можна було помітити значну трансформацію 
у структурі посівів, де на понад 3,6% зменшилась частка зернових, кукурудзи 
зросла на 13,6%, ярі колосові в 1,4 рази, бобові – в 1,4 рази, технічних культур було 
менше на 1%. Відсоток площі технічної культури виросло до практично 18%, з яких 
соняшника – 7%, ріпак та сою – 5%, а процент кормових культур юуло скорочено 
у понад 2 рази, за чим можна спостерігати в таблиці 2.7. 
В зв’язку із трансформацією площ посівів здійснилась також і трансформація 
озимої пшениці. В період 1985-1991 року відсоток добрих попередників складав 
100, що було 40% від всієї площі від озимових зернових – 25%. В період 1995-2001 
років процент площ попередників теж був на рівні 100, однак відбулось зменшення 
площі кормової культури на 5%, а вся площа попередників складала 34%. 
51 
 
В п’ятирічку між 2000-2005 роками добрі попередники складали вже 80,3% і 
з’явились також нові культури такі як ріпак і соя. Надалі відбувалось стабільно 
постійне зниження відсотків кормових – 15,9, озимої пшениці – 26,5%, а озимих 
зернових – 18%. В період 2012-2019 рр структура попередників знову була змінена. 
Їх загальний відсоток складав – 19, з них відсоток добрих попередників пішов у 
спад до 26, а відсоток озимих зернових був на рівні 18. 
 
Таблиця 2.7 – Порівняльна структура посівних площ сільськогосподарських 
культур в АПК Черкаської області за 1986-2018 рр. 
Групи Роки, % площ у структурі посівних площ 
культур 1986-1990 1996-2000 2001-2005 2013-2017 2018 
Зернові –
42,2 45,6 51,3 55,5 54,6 
разом 
Озима 
23,5 20,1 16,0 16,4 16,70 
пшениця 
Озимі зернові 
24,5 21,0 18,0 17,8 18,1 
культури 
Ярі колосові 
10,0 10,9 16,2 4,32 4,23 
культури 
Кукурудза 7,7 13,4 17,1 33,4 32,3 
Ярі колосові 
17,7 24,3 33,3 37,7 36,5 
+кукурудза 
Круп яні 2,7 2,4 2,6 0,14 0,20 
Зернобобові 9,2 6,3 3,60 1,19 1,20 
Технічні 
14,3 13,4 17,5 31,2 33,4 
культури 
Кормові 
30,4 25,7 16,0 4,81 3,65 
культури 
Овочі 2,0 5,50 2,50 5,52 4,05 
Всі культури 93,1 98,9 93,5 98,4 97,0 
Поза 
посівною 6,9 1,10 6,50 1,60 3,00 
площею 
Вся посівна 
100 100 100 100 100 
площа 
Джерело: [27]. 
Серйозним такоє залишається питання споживання продуктів із генно-
модифікованими організмами. Часте та довготривале споживання такого виду 
продукту теоретично має змогу здійснити непоправні зміни в тваринному світі, та 
52 
 
додатково викликати захворювання в людей, навіть на рівні генетики. Однак такі 
твердження на сьогоднішній день є виключно припущеннями. Науковці кажуть, що 
висновок про нешкідливість та шкідливість продукту із транс генного організму 
можна буде отримати лише через півстоліття спеціальних спостережень фахівців, 
де виробляються така продукція, насамперед це Сполучені Штати, КНР, Канада 
тощо. Вже після остаточного встановлення небезпеки вживання Генно 
модифікованих організмів, вчені зможуть здійснити порівняння цих даних із 
екологічною шкодою та додатковими втратами від застосування засобів захисту 
рослинності та вирішити питання щодо доцільного запровадження в українське 
сільське господарство спеціальних генетично змінених культур. 
Аграрні підприємства Черкаської області зазначають, що одними із найбільш 
перспективних напрямків екологізації землі – є додаткове запровадження 
агровиробництва за органічними методами, що будуть передбачати збереження 
грунтового покриву, регулювання їх життєдіяльності тощо. 
На сьогоднішній день область налічує 14 виробників, що отримали 
сертифікацію продукції органічного виробництва та засобів із захисту рослинності, 
а наприклад 5 років тому таких було тільки три. 
Сертифікованих компаній станом на 2019 рік було: 
–по вирощуванню сільськогосподарської продукції було 5, п 
–переробні компанії – 1  
–бджільництво – 3,  
–виробництво мінеральних добрив – 3,  
–вирощування ягідної культури – 2,  
– вирощування трав – 1. 
В таблиці 2.8. показано розрахунок частки сільськогосподарських земель, на 
котрих були запровадженні органічні технології. 
  
 
 
53 
 
Таблиця 2.8 – Виробництво сировини та органічної продукції у Черкаській 
області. 
Площа, на якій 
Об’єкти, яким надано статус спеціальних 
виробляються органічна 
сировинних зон 
продукція та сировина 
Рік 
% від 
тис. га площа, тис. % від загальної загальної кількість, од. 
га площі території 
площі регіону 
1 2 3 4 5 6 
2016 1,0 0,1 10,1 0,8 1,0 
2017 1,6 0,2 10,1 0,8 1,0 
2018 1,0 0,1 0 0 0 
Джерело: [28]. 
Загалом на Черкащині частка сільськогосподарських земель, на яких 
запроваджуються екоорієнтовані технології ведення сільського господарства є 
досить малою і складає не більше 0,2% від всієї площі сільськогосподарських угідь.  
 
2.3. Перспективи поширення ринку органічної продукції для 
сільськогосподарських товариств Черкащини  для поліпшення екологічного стану 
земель 
 
На даному етапі сільськогосподарського ринку великим попитом вживається 
продукція органічного походження. Проблема розвитку виробництва органіки в 
нашй державі стають майже основними серед усіх інших питань на порядку 
денному. Українські споживачі мають прагнення до збільшення якості споживання 
та способу життя пов’язаному із здоров’ям. Органіка ж дає забезпечення реальної 
вигоди для навколишнього середовища та споживачів, для яких перевагою є 
використання органічного виробництва. Питання стосовно функціонування 
органічного ринку є актуальним для нашої держави, адже вона є аграрною та має 
достатній потенціал для виробництва органіки та її експортування. За остнні роки 
частка сільського господарства пов’язаного із органікою значно зросла в структурі 
54 
 
АГК України. Але наша держава на жаль так і не змогла досягти потрібних 
результатів стосовно розвитку власного органічного сільського господарства. 
Органічне сільське господарство є економічно значно ефективнішим ніж 
традиційне за рахунок зменшення втрат сільськогосподарської продукції при 
виробництві. Переваги в соціальному типі  виробництва органіки  полягають в 
першу чергу у створенні робочих місць в селах та створення нових перспектив для 
малого бізнесу. 
ЗУ “Про виробництво та обіг сільськогосподарської продукції та сировини 
органічного походження” зазначає економічні та правові основи для виробництва 
органічної сільськогосподарської продукції і сировини, так врегульованими є 
відносини контролю та нагляду за роботою ринку продукції органічної сировини, 
встановлено вимоги для виробників такого продукту та описано загальні засади у 
сприянні на територіальному рівні використанню грунту і відтворення ресурсів. 
Головне завдання цього закону  - це утворення зрозумілих правил регулювання в 
даній галузі для впевненості споживачам в тому,що сировина та продукція є 
справді промарковані і чисті в екологічному плані. Згідно закону  вироблення 
продукції органічного походження – це діяльність підприємців в процесі якої, 
майже виключено застосування генно-модифікованих організмів, а також на усіх 
етапаї життєвого циклу продукту застосовані методи та правила, зо визначені 
законодавством для отримання продукції та збереження довкілля [15]. 
Наша країна входить в число найбільш потужних аграрних держав світу, 
маючи величезний потенціал для вироблення сільськогосподарської продукції 
органічного походження та її експорту. Україна володіє унікальною можливістю 
зайняти передові місця серел виробників органіки. За своєю площею, серед земель 
котрі зайняті виробництвом органіки, наша держава займає 11 місце на території 
Європи. 
Понад 400 гектарів має Україна сертифікованих сільськогосподарських 
угідь. Частка площ органіки серед всього об’єму сільськогосподарських угідь 
нашої держави дорівнює 1%. В Східній Європі, Україна займає почесне 1 місце  
55 
 
стосовно земель для органіки, котрі мають сертифікацію і до таких належить олійна 
та зернова культура [13]. 
Необхідно зауважити, що на даний час можна спостерігати позитивну 
тенденцію для розвитку українського виробництва сільськогосподарської 
продукції органічного типу. Позитивний ріст вироблення продукції органічного 
походження та формування її ринку в Україні говорить про старт на екологічний 
тип землеробства, що показано на рисунку 2.6. Окрім росту обсягів площі 
господарств, котрі займаються виробництвом продукції органічного походження, 
за останні декілька років можна побачити стабільне поповнення вітчизняного 
ринку власною продукцією органіки за рахунок злагодженої переробки сировини, 
в першу чергу це є крупи, сиропи, соуи, молока, м'ясо та мед. 
Станом на 2016 рік, в нашій державі можна було нарахувати рівно 360 
господарств, що виробляли органічну продукцію і мали сертифікат якості, а їх 
середній розмір складав майже 2 га. В 2018 році таких господарств було вже 500 і 
понад 50% яких територіально були у 9 областях, з яких 3- західна частина України, 
2- центральна, 2- північна та 2 – підвенна частина нашої держави.  
В Україні сертифікацію отримали 15 типів продукції органіки, що є на ринку 
– це грибна, медова, молочна, м’ясна, горіхова, фруктова і зернова продукція. 
 Із всієї площі сільськогосподарських угідь під виробництво органіки 
найбільшими за площею є зернові культури – майже 50%. Більшість європейських 
органічних підприємств, мають бажання замінити індійську чи китайську сою на 
європейську і  саме тому Україна, як один з основних європейських виробників сої 
та соєвих бобів теж розглядається як постачальник їх на ринки Європи [30].  
56 
 
 
Рисунок 2.6 – Динаміка показників, котрі дають характеристику розвитку 
органічного сільського господарства в Україні, в період 2012-2016 рр. 
 
На даний час є абсолютно практично всі підстави розказувати про те, що 
Україна формує нову культуру споживання продукції органічного походження і в 
найближчий час буде потенціал для розвитку даного сегменту в АГК. За даними 
федерації руху органічної продукції України, вітчизняний ринок продукції 
органічного походження в нашій країні за останні 10 років зріс в понад 40 разів, і 
складає близько 17,5 млн. євро, що можна побачити на рисунку 2.7.  
 
 
Рисунок 2.7 – Динаміка зростання внутрішнього ринку органічних продуктів в 
Україні,2006-2015 рр. 
57 
 
Наша держава є лідером із виробництва меду серед усіх держав світу та 
займає передові місця за площею угідь, котрі мають сертифікацію: 
- Зернова культура – 4 місце у світі 
- Соняшникова культура – 5 місце у світі 
- Овочева культура – 9 місце у світі. 
Лідерство серед компаній із агровиробництва займають ПП «Агроекологія» 
(Полтавська обл.), ТОВ «Кварк» (Полтавська обл.), група компаній «Етнопродукт» 
(Чернігівська обл.), ТОВ «Галекс-Агро» (Житомирська обл.), ТОВ «Агрофірма 
«Поле» (Черкаська обл.), ТОВ «Галс ЛТД» (Чернівецька обл.), ПП НСНФ «Соєвий 
вік» (Кіровоградська обл.), ТОВ «Дарліссад» (Волинська обл.). 
Цінними для України повинні бути іноземний досвід розвитку господарства 
органічного походженні і в зв’язку із цим отримати визнання нашої держави як 
одного з найбільш надійних партнерів і постачальників оргічних товарів на світові 
ринки, але варто спочатку створити сильний вітчизняний ринок [30]. 
Структура товарного продукту органіки в основному має склад із озимої 
пшениці – понад 30%, соняшникових культур – 25% та ячменю – 7%. Ці дані 
говорять про динамічний розвиток українського ринку органіки, хоча рівень її 
споживання є низьким. Найбільшими клієнтами сільськогосподарської продукції 
органічного типу виступають країни ЄС і рівень їх споживання можна побачити на 
рисунку 2.8.  [30].  
Вітчизняна продукція органічного типу поступає на експорт, як правило в 
держави Європейського Союзу. Згідно даних міністерства агропромислової 
політики, провідними експортними позиціями є олійна культура та зернова 
культури, а також ягоди, чорниця, соки, насіння, гірчиця та інші. 
За даними компанії «Органік Стандарт» в 2016 р. з нашої держави в інші 
країни було відправлено 165 тис. тонн товару, що в понад 2,5 рази більше, ніж у 
попередньому році. У грошовому виразі це 40 млн. євро. Тобто можна зробити 
висновок, що внутрішній ринок органічної продукції ще недостатньо розвинений, 
а орієнтований на експорт. Вітчизняних товаровиробників на міжнародному ринку 
58 
 
приваблює ціна, наприклад: світовому ринку одна тонна пшениці вартує 250-270 
євро, в той самий час коли на українському вона коштує 140-160 євро. Ще великим 
попитом користується в іноземних державах на ягоди, яблука, плоди, зелень, 
молочка тощо. 
 
Рис. 2.8 – Європейські країни з найбільшим рівнем споживання органічної 
сертифікованої сільськогосподарської продукції, євро/на рік Де посилання в тексті 
 
Значна частина органічної сільськогосподарської продукції (близько 80 %) 
експортується за кордон через недостатню розвинутість внутрішніх ринків збуту. 
Основним ринком куди йде експорт української органіки є ЄС, Канада, Ізраїль та в 
останні роки проявляє цікавість ОАЕ  [30]. 
У зв‘язку з наявністю низки особливостей при виробництві органічної 
продукції, зокрема здійсненням процесу сертифікації, недосконалістю 
нормативно-правової бази, зниженням урожайності під час перехідного періоду, 
вищою трудомісткістю, вищими цінами на органічну сировину тощо 
спостерігається зростання собівартості такої продукції. 
Внаслідок цього помічається істотна диференціація в цінах на традиційну та 
59 
 
органічну сільськогосподарську продукцію - в середньому вдвічі. В таблиці 2.9 
представлена інформація щодо порівняння цін на традиційні та органічні 
сільськогосподарські культури. 
 
Таблиця 2.9 – Ціни на органічну й традиційну сільськогосподарську 
продукцію у 2016-2017 рр 
Сільськогосподарська Ціна на традиційну Ціна на органічну Органічна надбавка 
продукція продукцію, UAH продукцію, UAH до ціни, % 
Продовольча пшениця 3900-5000 8500 89 
Кормова пшениця 3550-4400 6000 50 
Кукурудза 3550-4500 6000 50 
Соєві боби 9500-10000 16800 71 
Соняшникове насіння 9800-10700 16000 55 
Джерело: [30]. 
Надбавка в органіці є в межах 60-85%, але ціни на ці товари мають залежність 
як і від виробничих затрат, так і від інвестицій та попиту на товари. Окрім цього 
виробники повинні брати до уваги те, що клієнт має змогу самостійно оцінювати 
основні переваги товару, такі як якість, користь від них чи безпечність для довкілля 
і здоров’я.  
Беручи до уваги міжнародні вимоги, органіка в сільському господарстві та її 
продукція має мати відповідність деяким стандартам до процесу виробництва, 
котрі мають спрямування на достатню підтримку стану екологічної системи на 
різноманітних рівнях. Так у нашій країні проводять діяльність аж 12 зарубіжних та 
1 український сертифікаційні органи – Органік стандарт. Якщо продукт має 
сертифікат, то в обов’язковому порядку наноситься логотип, котрий повинен мати 
підтвердження якості  [30]. 
Перспективи нашої держави як агрокраїни є шаленими, а міжнародні тренди 
у розвитку сільського господарства лише надають підтвердження, що найближче 
майбутнє за біотехнологією. Науковцями Національної академії аграрних наук 
України розроблена карта придатності земель для виробництва органічної 
продукції яка показана на рисунку 2.9. Ми бачимо, що потенціал для розвитку 
органічного сектора в Україні величезний.  
60 
 
 
Рисунок 2.9 – Карта придатності земель для виробництва органічної 
продукції в Україні 
 
Але нажаль дослідження показали, наша країна володіє тільки 4 регіонами, 
де грунт ще порівняно чистий і не є забрудненим до рівня небезпеки, це регіони: 
- Північно-Полтавський, який до себе відносить частину області та деякі 
райони Сумської, Харківської, Черкської, Кивської та Чернігівської областей. 
- Прикарпатський, що тягнеться із Житомирської до Львівської області, 
через Вінницю та Івано-франківськ. 
- Подільський та південь, котрий складається із частини Вінницької, 
Кропивницької, Миколаївської та Одеської областей. 
- Уманський район на Черкащині, де понад 50% усіх 
сільськогосподарських компаній відкинули обробіток землі плугами. Ініціатором 
цього стала компанія ТОВ "Текуча", яка ще 25 років тому мало достатній рівень 
техніки  для обробітку грунтів та посіву сільськогосподарської культури, а вже 
потім з початку 2000-х на цей шлях стали інші агрофірми. 
61 
 
Більше 5 років тому в районі запровадило "No-till" СВК "Черповоди". 
Підприємство придбавши сівалку SF 9412-20 почало без традиційного обробітку 
землі висівати сільськогосподарські культури: озиму пшеницю, ячмінь, кукурудзу, 
соняшник. Зменшилися витрати дизельного пального по підприємству у 2 рази. 
Якщо до переходу на "No-till" на рік підприємство витрачало 200 т дизельного 
пального, то стало витрачати 100 т, економія в гривнях тільки на дизельному 
пальному 940000 грн. Зменшилися затрати людської праці, зменшився в рази сам 
обробіток землі. При звичайній технології після озимої пшениці проводилися такі 
операції: дискування, оранка, закриття вологи, культивація, сівба, коткування, то 
при "No-till" всі ці технологічні операції не проводять, а відразу сіють і одержують 
дружні сходи. Особливо гарний ефект дає цей вид обробітку у засушливі роки [27].  
В таблиці 2.10 нами було розглянуто ефективність виробництва продуктів 
рослинного походження в компаніях, що вирощують продукцію по  "Mini-till", "No-
till" та традиційні технології.  
 
Таблиця 2.10 – Врожайність та собівартість виробництва 
сільськогосподарських культур в компаніях Уманського району Черкащини за 
2008—2012 рр. 
ТОВ «Текуча» СВК «Черповоди» ТОВ «Прометей» 
«Mini-till» «No-till» традиційна 
 
 
Культури Виробнича Виробнича Виробнича Урожайність, Урожайність, Урожайність, 
собівартість собівартість собівартість 
ц/га ц/га ц/га 
1 ц, грн. 1 ц, грн. 1 ц, грн. 
Озима 
40,4 98,64 39,3 83,0 43,3 92,80 
пшениця 
Ярий 
25,3 122,67 28,8 64,63 30,9 88,05 
ячмінь 
Кукурудза 
63,7 84,10 70,5 80,75 82,3 67,53 
на зерно 
Соняшник 25,0 185,88 19,7 174,36 23,5 138,78 
Джерело: [27]. 
62 
 
 
Аналізуючи рисунок, маємо змогу зробити деякі висновки. Порівнюючи 
рівень врожайності пшениці протягом останніх 5 років, то вона немає різниці за 
технологією   "Mini-till" і "No-till" в межах певної неточності, однак за традиційною 
технологією врожайність на 5 ц. з одного гектара є більшою за систему "No-till". 
Однак беручи до уваги затрати на виробництво 1 ц, то вони є більшими ТОВ 
"Текуча" на 16 грн., а у ТОВ "Прометей" на 10 грн. За ячменем врожайність є 
вищою за технологією "No-till" від "Mini-till" на більш ніж 3,5ц/га. Також можна 
побачити зміни при виробництві соняшникових та кукурудзяних культур. 
Найкращими результатами за ячменем, котрий має занадто велику реакцію на 
вологу, щоб виростити його необхідно на 1 тонну ячменю надати 1200 тонн води, 
пшеничних культур – 1000 тонн, а кукурудзяних – 700 тонн  [27].  
Згідно умов, де всі компанії можуть продати власну продукцію за один період 
часу, ми отримаємо результати, що показані в таблиці 2.11. Вирощування пшениці 
за системою "No-till", витрати на 1 га є найменшими, але і прибуток майже в 4 рази 
менший, порівнюючи із звичайною технологією. Вирощування ячміню найбільш 
рентабельним є варіант "No-till", а якщо займатись вирощуванням кукурудзи за 
нульовою рентабельністю – 34,0 %. 
 
Таблиця 2.11 ДЕ посилання– Рентабельність виробництва рослинних продуктів в 
сільськогосподарсьих компаніях Уманського району Черкащини, котрі 
здійснювали роботу за технологіями мінімального обробітку грунту 2008-2012 рр. 
 ТОВ «Текуча» СВК «Черповоди» ТОВ «Прометей» 
 «Mini-till» «No-till» традиційна 
63 
 
 
 
 
Культури 
 
Продовження таблиці 2.11 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 
Озима 
40,4 4923,9 391,5 32,7 39,3 3654,9 510,8 58,6 43,3 5050,8 1938,7 72,2 
пшениця 
Ярий ячмінь 25,3 5151,9 1382,7 51,6 28,8 2873,4 699,3 92,8 30,9 3360,9 349,5 83,7 
Кукурудза на 
63,7 5285,5 312,1 25,7 70,5 8118,0 100,0 34,0 82,3 8024,6 1627,7 40,1 
зерно 
Джерело: [27]. 
Ми повинні розуміти, шо тут взагалі не враховано велику кількість чинників 
і не проаналізовано грунтовий шар, а також не було зважено і ЗУ "Про виробництво 
та обіг сільськогосподарської продукції та сировини органічного типу" та політику 
ціни на органіку. 
Велика частка дискусії проходить навколо альтернативного виду 
землеробства: 
- Органічного 
- Біодинамічного  
В державах Західної частини Європи вони займають понад 1,5% фермерів. 
Дослідження біологічної та хімічної систем землеробства, вказують, що якість їх 
продукту є однаковою, однак обсяги є в два рази більшими при застосуванні другої.  
Оцінки експертів українських земель говорять про наявність достатньої 
кількості сільськогосподраських угідь, котрі є придатними для ведення 
господарства органічного типу. Однак промоція здорово способу харчування має 
також недоліки. Споживчі товари органічного типу, повинні вироблятись 
Урожайність, ц/га 
Витрати на 1га, грн. 
Прибуток на 1 га, грн. 
Рівень рентабельності 
(збитковості), % 
Урожайність, ц/га 
Витрати на 1га, грн. 
Прибуток на 1 га, грн. 
Рівень рентабельності 
(збитковості), % 
Урожайність, ц/га 
Витрати на 1га, грн. 
Прибуток на 1 га, грн. 
Рівень рентабельності 
(збитковості), % 
64 
 
виключно господарствами, що мають сертифікацію та екомаркування. Потенційни 
клієнт повинен бути впевненим, що перед ним в супермаркеті знаходиться саме 
екочиста продукція. Компанії задля отримання цього статусу потрібно пройти 
період перехідного типу, що триває три роки із дотриманням усіх необхідних норм. 
Також варто сітко мати уявлення про різницю екодіяльності та традиційної. В 
європейських державах, де кількість вживання органіки кожного року зростає на 
15-20%, існують певні норми ЄС та організації IFOAM, котра в загальному 
нараховує понад 745 учасників в більш ніж 110 країнах світу [27]. 
Документи Євросоюзумають право встановлювати та здійснювати регуляцію 
загальних вимог до виробничого процесу органіки. Спеціалізовані підприємства, 
що займаються сертифікацією проводять інспекцію виробництва технологічного 
продукту і далі етикетки маркують надписом “технологічний продукт”, який є 
гарантією якості. Перехід сільськогосподарських виробників на методи 
органічного господарства відбувається тоді коли усвідомлюються переваги 
органіки над традиційними методами. 
Впливовим фактором стосовно розвитку ринку продукції органічного 
походження є звільнення від плати за землю землевласників та землекористувачів, 
що виробляють органічну продукцію.  
Запровадження органічного сільського господарства у Черкаській області 
варто розширити, адже це сприяє наступним чинникам: 
- Відтворенню родючого грунту та збереженню довкілля  
- Розвитку сіл та зростання рівня життя населення у селах 
- Ріст ефективності та прибутків сільськогосподарського виробництва 
- Забезпечення вітчизняного ринку якісною і здоровою продукцією 
- Зміцненню потенціалу на експорт 
- Покращення іміджу нашої держави, як стабільного виробника і 
експортера якісної здорової продукції органічного походження 
- Продовольча безпека нашої держави 
- Покращення добробуту населення. 
65 
 
Однак навіть не беручи до уваги розвиток експортного потенціалу, 
негативними факторами розвитку органіки у Черкаській області є: 
- Низький рівень законодавчої бази 
- Довгий період переходу до землеробства органічного типу, який триває в 
середньому до п’яти років, під час якого фермер зазнає значних збитків 
через зниження врожайності, та боротьби із шкідниками. 
- Невисокий рівень інформативності, екокультури та освіти місцевих 
аграріїв. 
Розвиток вітчизняного ринку органічної продукції складається і залежить 
від: споживача, виробника, постачальника, продавця, дистриб’ютора, 
законодавчих органів та органів контролю тощо [27].  
Для здійснення розвитку ринку продукції органічного походження в умовах 
теперішньої економіки, всі суб’єкти ринку мають володіти певним набором 
атрибутики, так органи законодавства повині встановити умови для ефективного 
функціонування ринку через нормативні акти, котрі будуть визначати особливості 
для виробничого процесу та переробки. 
Головні умови:  
1. володіти знаннями, компетентністю, мати розуміння щодо сфери 
виробництва та обігу органічної продукції та сировини.  
2. Забезпечити ефективну взаємодію всіх учасників ринку.  
3. Моніторити попит на органічну продукцію. 
Органи контролю:  
Контролюють виконання законодавчих та нормативних актів усіма 
учасниками ринку. Головні умови:  
1. володіти знаннями, компетентністю, мати розуміння щодо сфери 
виробництва та обігу органічної продукції та сировини.  
2. Здійснювати контроль за дотриманням законодавчих та нормативних 
вимог.  
3. Моніторити попит на продукцію органічного походження. 
66 
 
Клієнти:  
Основні суб’єкти, котрі вирішують умови на ринку та зазнають впливу від 
інших учасників. Головні умови:  
1. Мати розуміння щодо сфери виробництва та обігу органічної продукції та 
сировини.  
2. Мати бажання купити органічну продукцію.  
3. Спроможність купити органічну продукцію.  
4. Через контролюючі органи впливати на учасників ринку 
Органічні виробники та органічні постачальники:  
Головні їх функції спрямовані на реалізацію задоволення потреб попиту та 
ринку загалом 
 Головні умови:  
1. Володіти знаннями, компетентністю, мати розуміння щодо сфери 
виробництва та обігу органічної продукції та сировини.  
2. Забезпечувати виконання вимог законодавства та контролюючих органів.  
3. Моніторити попит на продукцію органічного походження.  
4. Здійснювати задоволення потреб клієнтів.  
5. Змога задовольняти ці потреби. 
Продавці органіки: 
Задовольняють попит споживачів за допомогою пропозицій виробників та 
постачальників. на українському ринку представлені спеціалізованими 
торговельними точками щодо продажу натуральних, екологічно чистих і 
органічних продуктів, а також супермаркетами. Головні умови:  
1. Володіти знаннями, компетентністю, мати розуміння щодо сфери 
виробництва та обігу органічної продукції та сировини.  
2. Забезпечувати виконання вимог законодавства та органів контролю.  
3. Моніторити попит на продукцію органічного походження.  
4. Здійснювати задоволення потреб клієнтів.  
5. Забезпечувати асортимент органічної продукції шляхом залучення їх 
67 
 
виробників і постачальників.  
6. Залучати споживачів до покупок продукції органічного походження в 
загальному на ринку та до власної точки продажу.  
7. Здійснювати стимуляцію та формування пропозиції і попиту на ринку 
продукції органічного типу та забезпечити максимальну комунікацію між клієнтом 
та виробником. 
Для поліпшення функціонування ринку та якості органічної продукції з 
метою захисту прав споживачів доцільно вживати такі заходи:  
1. стимулювати збут на українському ринку завдяки запровадженню 
ефективної промоційної політики.  
2. розробити національну систему стандартів щодо сертифікації органічної 
продукції.  
3. Залучати інвесторів для переходу сільськогосподарських виробників на 
органічне виробництво.  
4. стимулювати розвиток ринку продукції органічного походження з боку 
влади шляхом збільшення податкових пільг, дотацій і т д. 
 5. Поглиблювати наукові дослідження у сфері сільського господарства, 
результати яких можна було б використати для запровадження ефективної системи 
виробництва продукції органічного походження. 
 Отже, у результаті проведеного дослідження доведено, що ринок органічної 
продукції на Черкащині є перспективним та відкриває перед виробниками та 
експортерами широкі горизонти. Визначено переваги виробництва органічної 
продукції: екологічні, для здоров’я споживачів, соціальні, економічні.  
Черкащина, володіючи крутим потенціалом для здійснення виробничого 
процесу органічної сільськогосподарської продукції, її експорту та споживання в 
Україні, вже зараз досягла високих результатів, стосовно розвитку власної 
органіки. Однак вона має ряд проблем, котрі спричиняють нешвидкий розвиток 
органіки в Україні, зокрема недосконала законодавча база щодо виробництва та 
обігу органічної продукції й сировини; відсутність державної фінансової підтримки 
68 
 
недосконалість механізму сертифікації; недостатній рівень інформованості, 
екологічної культури, освіти виробників органічного виробництва; низький рівень 
інноваційної активності аграрних виробників та управлінських структур тощо. Для 
поліпшення функціонування ринку органічної продукції доцільно: стимулювати 
збут на внутрішньому ринку шляхом упровадження ефективної маркетингової 
політики; залучати інвесторів для переходу на органічне виробництво; 
поглиблювати наукові дослідження у сфері виробництва органічної продукції; 
стимулювати розвиток ринку органічної продукції з боку держави щодо 
збільшення податкових пільг, дотацій тощо. 
Орієнтацію агросектору на виробництво органіки вибирають країни так 
званого першого світу, адже головною причиною такого вибору є розуміння 
важливості у правильному харчуванні, а також в усвідомленні громадян в довкіллі 
і також піклуванні про нього. В цих державах є додаткова фінансова підтримка в 
органіці, яка призвела до росту кількості екологічних господарств та ферм із 
виробництва екопродукції. 
Станом на 2020 рік, найбільш актуальним є вивчення реального механізму 
стосовно підвищення рівсня розвитку органічних компаній. Головні управлінські 
рішення повинні бути стосовно формування чинного законодавства з органічного 
сільськогосподарського виробництва, котрий буде відповідати вимогам світової 
торгівлі, утворення необхідної інфраструктури, розробки нацоіональних стандартів 
з виробництва сільськогосподарської органіки згідно світових стандартів, 
збільшення інноваційних та інвестиційних приваблевостей у галузі загалом та 
органічного способу у виробництві тощо. 
 
 
 
 
 
 
69 
 
ВИСНОВКИ 
 
Низький рівень та повна відсутність сівозміни на великій кількості 
сільськогосподарських компаній, переважання посіву грунтовиснажуючих 
культур, таких як ріпак чи соняшник, значне зменшення внесення добрив органіки 
збільшують деградацію землі та спричиняють руйнування екосистеми у сільському 
господарстві. На сьогоднішній день екостан землі в нашій державі дійшов до 
критичного рівня. Еродовані землі складають майже 90% території, а більша 
частина з них це сільськогосподарські угіддя. 
Загальна площа земель в Черкаській області складає 20.91,5 тис. га, з якої 
сільськогосподарським землям належить 1486,8 тис. га. Із всієї площі цих земель 
фермерські угіддя складають 1450 тис. га, що є 69,5% від всієї площі Черкаської 
області.  
Грунтовий покрив області складається переважно із чорноземів, котрі 
займають майже 54% території, темно-сірі опідзолені та реградовані грунти 
складають 28,9 % території. Через нераціональне використання земель 
відбувається процес збіднення їх родючост.  
Основні втрати родючості грунту тісно пов’язані із порівняно високим рівнем 
розораності землі і збільшенням ерозії, порушенням сівозмін, зростанням дефіциту 
елементів живлення та збідненням запасів органічних речовин в грунті, зростанням 
щільності грунту та повільним впровадженням сучасного технологічного 
оброблення.  
Виробництво екологічно чистої продукції є практичною реалізацією у сфері 
аграрного виробництва концепції сталого розвитку, що передбачає поєднання 
економічного зростання, соціального розвитку й захисту довкілля як 
взаємозалежних і взаємодоповнювальних елементів стратегічного розвитку 
держави, що гарантуватиме населенню високу якість продовольства як важливої 
складової продовольчої безпеки. 
70 
 
Найважливішими умовами екологічного землеробства є: відмова від 
використання хімічних і синтетичних засобів обробітку ґрунту, захисту рослин; 
відмова від генно-модифікованого посівного матеріалу, опромінення, клонування; 
застосування посівного матеріалу, вирощеного переважно екологічними 
господарствами. 
Просування екологічно чистої продукції на вітчизняний ринок пов'язано з 
вирішенням на рівні підприємств, і на рівні двох важливих і взаємодоповнюючих 
проблем: створення національного ринку органічних продуктів та 
поінформованості споживачів про роль органічної продукції у підтриманні 
здоров’я людей, а також про відмінність екопродуктів від продуктів із 
синтетичними добавками. 
Важливим завданням економіки України є забезпечення нарощування 
обсягів виробництва продовольчої продукції, поліпшення її якості, а також 
створення організаційно-економічних умов для результативної роботи аграрних 
підприємств. Економічна ефективність їхньої діяльності значною мірою залежить 
від організації маркетингової діяльності на продовольчому ринку, яку подано як 
послідовність певних етапів, за допомогою яких здійснюється аналіз ринкових 
проблем і можливостей знайти свою конкурентну позицію на ринку та найкраще 
задовольнити потреби споживачів.  
Оцінки експертів українських земель говорять про наявність достатньої 
кількості сільськогосподарських угідь, котрі є придатними для ведення 
господарства органічного типу. Розвиток органічного землеробства сприятиме 
вирішенню екологічних проблем забруднення та виснаження земель при 
класичному землеробстві. 
Вважаю що виробництво органічної продукції в Україні є лише маленькою 
нішею аграрного сектору нашої держави. Перетворення України на світового 
експортера органіки можна вважати найбільш перспективною стратегією розвитку 
сільського господарства в нашій державі. Але для цього потрібна допомога зі 
сторони держави. На забезпечення органічного виробництва фінансовою 
71 
 
підтримкою, інформація населення з метою популяризації органічних продуктів 
харчування як невід'ємної частини здорового способу життя, більш широке 
застосування вітчизняного та іноземного досвіду ведення органічного виробництва 
та просування органічної продукції на ринок – усе це в цілому надасть можливість 
успішного подальшого розвитку органічного сільськогосподарського виробництва 
в Україні. 
Беручи до уваги міжнародні вимоги, органічне землеробство та  екологічно 
чиста продукція мають  відповідати  відповідним стандартам до процесу 
виробництва, і бути спрямованими на підтримку стану екологічної системи на 
різноманітних рівнях. Так у нашій країні проводять діяльність аж 12 зарубіжних та 
1 український сертифікаційні органи – Органік стандарт. Якщо продукт має 
сертифікат, то в обов’язковому порядку наноситься логотип, котрий повинен мати 
підтвердження якості.   
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
72 
 
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 
 
1. Екологічний маркетинг : навч. посіб./ Вичевич А. М., Вайданич Т. В., 
Дідович І. І., Дідович А. П. – Л.: УкрДЛТУ, 2002. – 248 с. 
2. Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та 
сировини [Електронний ресурс]. Закон України від 03.09.2013 р. № 425-VII [зі 
змінами та доповненнями станом на 12.02.2015 р.] – Режим доступу: 
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/425-18 
3. Мельниченко С. В. Соціально-економічне значення та проблеми розвитку 
сільського зеленого туризму в Україні [Електронний ресурс]/ С. В. Мельниченко, 
А. Ю. Єременко. – Режим доступу: http://tourlib.net/statti_ukr/melnychenko.htm. 
4. Гредел Т. Е. Промышленная экология: учебник / Т. Е. Гредел, Б. Р. 
Алленби; пер. с англ. под ред. Э. В. Гирусова. – М. : ЮНИТИ–ДАНА, 2004.. 
5. Окружающая среда и торговля: справ.-аналит. пособие/ под. ред. О. 
Понизова, Е. Малиновской. – 2-е изд. – Химки : Момент, 2005. – 166 с. 
6. Зеленая металургія [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 
http://www.interpipesteel.biz/about/zelenaya- metallurgiya. 
7. Про електроенергетику [Електронний ресурс]. Закон України від 
16.10.1997 р. № 575 [зі змінами та доповненнями станом на 26.04.2015 р.] – Режим 
доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/575/97-%D0%B2%D1%80. 
8. Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення 
«зеленого» тарифу [Електронний ресурс]. Закон України від 25.09.2008 р. № 601-
VI – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/601-17. 
9. WWF в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 
http://wwf.panda.org/uk/wwf_ukraine_ukr 
10.  Ландреві Ж. Меркатор. Теория и практика маркетинга : в 2 т. : пер. с фр. 
/ Ж. Ландреві, Ж. Леві, Д. Ліндон. – М. : МЦФЄР, 2006. – Т. 1. – 515 с. 
11. Армстронг Г. Маркетинг. Загальний курс : навч. посіб.: пер. з англ. / Г. 
Армстронг, Ф. Котлер. – 5-те вид. – М.: Вид. Дім «Вільямс», 2001. – 608 с. 
73 
 
12.  Кожушко Л. Ф.  Екологічний  менеджмент  :  підручник  / Л. Ф. Кожушко, 
П. М. Скрипчук. – К. : Академія, 2007. – 432 с. 
13. Open Blue Vision [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 
http://www.openblue.com/about/open-blue-vision/. 
14. Амазон знижує ціни на органік / Журнал ORGANIC UA. – № 06–08 
(41)'2017. – 2017. – С. 40–44. 
15.  Регіональна підтримка органічного виробництва в Україні/ Милованов 
Є., Мартинюк М., Ковальова О. та ін ; за ред. к. е. н. Є. Милованова. – К.: Органік 
Прінт, 2018. – 56 с. 
16. Consolidated annual report of IFOAM of organics international 2015 
[Електронийресурс].-Режимдоступу: http://www.ifoam.bio/sites/default/files/annual_ 
report_ 2015_0.pdf.  
17. Час для бізнесу. Створення умов для розвитку підприємництва в 
сільських районах Волинської області України та Люблінського воєводства Польщі 
шляхом диверсифікації сільськогосподарського виробництва». - [Електронний 
ресурс]. - Режим доступу: http://www.slideshare.net/Irkamelnyk/ss- 43067917. 
18.  Руженкова О. Органічне землеробство: минуле, сьогодення, перспективи/ 
О. Руженкова // Аграрна справа. - 2009. - № 41. - С. 9. 
19. Экологическое сельское хозяйство может удвоить количество 
продовольствия [Електронний ресурс]. - Режим доступу: 
http://rodovid.me/permaculture/agroecology.html. 
20. Органік в Україні [Електронний ресурс]. - Режим доступу: 
http://organic.com.ua/uk/homepage/2010-01-26-13-42-29 
21.   Євростат. Сільське господарство, лісництво та рибальство [Електроний 
ресурс]. - Режим доступу: http://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained 
22. Милованов Є. В. Органічне сільське господарство в Україні: 
законодавство та перспективи [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://apd-
ukraine.de/images/APD_AFPR_04_2015_ukr.pdf 
74 
 
23.  Кирилов Ю. Є. Концептуальні засади конкурентоспроможного розвитку 
аграрного сектору економіки України в умовах глобалізації / Ю. Є. Кирилов - 
Херсон : ОЛДІ-ПЛЮС, 2015. - 420 с. 
24.  Кирилов Ю. Є. Перспективи розвитку сільського господарства України в 
контексті посилення глобалізацій- них процесів / Ю. Є. Кирилов // Формування 
ринкової економіки: зб. наук. пр. - Спец. вип.: у 2 ч. Організаційно- правові форми 
агропромислових формувань: стан, перспективи та вплив на розвиток сільських 
територій. - К. : КНЕУ, 2011. - 4.1. - С. 203 - 211. 
25. Стан українських ґрунтів стає проблемою екологічної безпеки країни 
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://superagronom.com/news/9421-stan-
ukrayinskih-gruntiv-staye-problemoyu-ekologichnoyi-bezpeki-krayini 
26.  Регіональна доповідь про стан навколишнього природного  середовища 
в Черкаській області  у 2018 році [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://ck-
oda.gov.ua/ekologiya/ 
27. Семенда Д. К., Семенда О. В., Розвиток органічного виробництва в 
сільськогосподарських підприємствах/ Семенда Д. К., Семенда О. В. // Агросвіт. - 
2014. - № 7. - С. 42. 
28.   Новаковський Л.Я. Концептуальні основи земельної реформи і проблеми 
її здійснення // Землевпорядний вісник.– 2009.– №1. – С. 3–5. 
29.  Агропромисловий комплекс [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 
http://ck-oda.gov.ua/ahropromyslovyj-kompleks/ 
30.  Чугрій Н. А. Органічне виробництво сільськогосподарської продукції як 
перспектива для аграрного сектору України / Чугрій Н. А // Вісник ЦНЗ АПВ. - 
2018. - № 24. - с. 116. 
 
 
 
 
 
75 
 
ДОДАТКИ 
 
ДОДАТОК А 
 
Апробація роботи 
 
1.  Боярчук О.Д., Загоруйко Н.В.. Сучасний стан ринку екологічно чистої 
продукції в Україні//Збірник тез доповідей студентської науково – практичної 
конференції ЧДТУ. – 2020. – м. Черкаси: ЧДТУ. – С.200. 
2. Боярчук О.Д., Загоруйко Н.В.. Екологічний менеджмент українських 
підприємств на ринку органічної продукції//Тези ХVІ Всеукраїнської наукової on-
line конференції здобувачів вищої освіти і молодих учених з міжнародною участю 
«Сучасні проблеми екології». – 2020 р., м. Житомир: Житомирська політехніка. – 
С.109.