Підходи до оптимізації системи оподаткування сільськогосподарських підприємств (на матеріалах ПрАТ «Укрзерноімпекс», с. Ладижинка, Уманський р-н, Черкаська обл.)

Алєксандрова, Ірина Андріївна
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/1787
Title:	Підходи до оптимізації системи оподаткування сільськогосподарських підприємств (на матеріалах ПрАТ «Укрзерноімпекс», с. Ладижинка, Уманський р-н, Черкаська обл.)
Authors:	Одінцов, Олег Михайлович Алєксандрова, Ірина Андріївна
Keywords:	ОРГАНІЗАЦІЯ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ;прозорість;агропромисловість;МОТИВАЦІЯ ПЕРСОНАЛУ;УПРАВЛІННЯ;ЕФЕКТИВНІСТЬ
Issue Date:	Dec-2020
Abstract:	АНОТАЦІЯ на кваліфікаційну роботу магістра на тему: ПІДХОДИ ДО ОПТИМІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ (НА МАТЕРІАЛАХ ПрАТ«УКРЗЕРНОІМПЕКС», С. ЛАДИЖИНКА УМАНСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ) Студентки групи ЕПм-019 Александрової Ірини Андріївни (шифр групи) (прізвище, ім’я, по батькові факультету економіки та управління денної форми навчання спеціальності 076 – Підприємництво, торгівля та біржова діяльність Кваліфікаційна робота містить 95 сторінок, 26 таблиць, 10 рисунків, список використаних джерел з 46 найменувань, 6 додатків. Предметом роботи визначаються умови оподаткування сільгосппідприємства методика сплати, шляхи та перспективи розвитку оподаткування в Україні. Об’єктом дослідження вважається практика функціонування податків на матеріалах сільськогосподарського підприємства ПрАТ «Укрзерноімпекс», а саме функціонування: фіксованого сільськогосподарського податку, ПДВ та інші податків з сільськогосподарського підприємства. Метою дипломної роботи є: аналіз впливу податків на фінансово-господарську діяльність сільськогосподарських підприємств, виявлення основних закономірностей механізму стягнення податків та розробка напрямів вдосконалення податкової політики. Завданнями роботи є: – охарактеризувати особливості становлення та сутність оподаткування сільськогосподарських підприємств України; – ознайомитись з загальними умовами оподаткування сільгоспвиробників та їх нормативно-правовим забезпеченням, а також з методикою справляння податків; – дослідити зарубіжний досвід оподаткування сільськогосподарських підприємств; – проаналізувати техніко-економічний стан аналізованого підприємства; – вказати перспективні напрями реформування податкової політики сільськогосподарських підприємств на Україні та розрахувати економічний ефект від запропонованої пропозиції. За результатами дослідження сформульовані напрями покращення податкової політики підприємства ПрАТ «Укрзерноімпекс» Одержані результати можуть бути використані під час формування фінансової стратегії та тактики сільськогосподарських підприємств України з метою підвищення ефективності їх діяльності, забезпечення стійкого фінансового стану та податкової політики. Рік виконання кваліфікаційної роботи 2020 Рік захисту кваліфікаційної роботи 2020 Підпис студента ____________________ Дата ___________________________ SUMMARY for a master's qualification work at the subject “Ways to optimizing the taxation system of the agricultural enterprises (as exemplified PJSC “Ukrzernoimpex”, Ladiginka, Cherkasy)” Student of the group EPM – 019 Aleksandrova Iryna Faculty of the Economics and Management, full-time education Specialty 076 Entrepreneurship, trade and stock exchange activities Qualification work consists of: 95 pages, 26 tables, 10 drawings, list of references of the 46 names, 6 applications. The subject of research is determination of the conditions for the taxation of the agricultural enterprise payment methods, ways, and prospects of the taxation development in Ukraine. The object of the study is the practice of functioning taxes on the materials of the agricultural enterprise of the PJSC "Ukrzernoimpex" is considered, namely the functioning of fixed agricultural tax, MPE, and other taxes from the agricultural enterprise. The purpose of the qualification work is analysis of the impact taxes on the financial and economic activities of agricultural enterprises, identification of the basic patterns of the mechanism of tax collection, and development of areas for improving tax policy. The tasks of the work are: - to characterize the peculiarities of the formation and essence of taxation of agricultural enterprises of Ukraine; - to get acquainted with the general conditions of taxation the agricultural producers and their legal support, as well as with the methods of tax collection; - to study the foreign experience of taxation the agricultural enterprises; - to analyze the technical and economic condition of the analyzed enterprise; - to indicate promising areas for reforming the tax policy of the agricultural enterprises in Ukraine and calculate the economic effect of the proposed proposal. According to the results of the research formulated directions to improving the tax policy of the PJSC “Ukrzernoimpex”. The obtained results can be used during the formation of the financial strategy and tactics of agricultural enterprises of Ukraine in order to increase the efficiency of their activities, ensure a stable financial position and tax policy. Year of completion of a master's qualification work – 2020 Year of the protection of the master's qualification work – 2020 Signature __________ Data ______________
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/1787
Appears in Collections:	076 Підприємництво, торгівля і біржова діяльність/Підприємство та торгівля (ОП Підприємництво та економіка підприємства)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
Александрова.doc Restricted Access		2.17 MB	Microsoft Word	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text
	мІніСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Черкаський державний технологічний університет
 ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ







Пояснювальна записка
 до кваліфікаційної роботи магістра


на тему: ПІДХОДИ ДО ОПТИМІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ (НА МАТЕРІАЛАХ ПРАТ «УКРЗЕРНОІМПЕКС», С. ЛАДИЖИНКА УМАНСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ)










Виконав: студент 2 курсу, групи ЕПм-019
Спеціальності 076 Підприємництво, торгівля та біржова діяльність   
                                                                                                                      Алєксандрова І. А.         
(прізвище та ініціали)
                                                          Керівник                  Одінцов О.М.
(прізвище та ініціали)
                                                                    Рецензент                      ________________
(прізвище та ініціали)









Черкаси 2020 року




ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
Факультет економіки та управління
Кафедра економіки та управління
Освітній рівень: магістр
Спеціальність: 076 Підприємництво, торгівля та біржова діяльність
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри                                  економіки та підприємництва
_______ проф. Манн Р.В.
«____» ____________ 2020 р.
З А В Д А Н Н Я
на кваліфікаційну роботу магістра студенту
				Алєксандрова Ірина Андріївна					
(прізвище, ім’я, по батькові)
1. Тема роботи: ПІДХОДИ ДО ОПТИМІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ (НА МАТЕРІАЛАХ ПРАТ «УКРЗЕРНОІМПЕКС», С. ЛАДИЖИНКА УМАНСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ)
 Керівник роботи:   д.е.н., професор  Одінцов О.М.			
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом вищого навчального закладу від «02» _вересня_ 2020 р. № 243/01
2. Строк подання студентом роботи «____» __________ 2020 р.
3. Вихідні дані до роботи: законодавчі акти України, нормативно-правові акти, наукові праці провідних вітчизняних та зарубіжних учених-економістів, публікації  в фахових та періодичних виданнях, статистичні дані та дані фінансової та податкової звітності ПрАТ «Укрзерноімпекс», с. Новокостянтинівка Братського району Миколаївської області;
4. Зміст магістерської дипломної роботи (перелік питань, які потрібно розробити): 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ПРАВОВІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОПОДАТКУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ;
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА  НА МАТЕРІАЛАХ  ПРАТ «УКРЗЕРНОІМПЕКС» ЗА 2017-2019 РР;
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА ПРАТ «УКРЗЕРНОІМПЕКС».
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень, плакатів)
Таблиці: Аналітичний баланс-нетто ПрАТ «Укрзерноімпекс»; Аналіз стану та динаміки майна ПрАТ «Укрзерноімпекс» за період 2017-2019 рр.; Аналіз показників майнового стану ПрАТ «Укрзерноімпекс» за період 2017-2019рр.; Аналіз фінансових результатів ПрАТ «Укрзерноімпекс» за 2017-2019рр.; Аналіз ліквідності балансу ПрАТ «Укрзерноімпекс» за 2017-2019 рр.; Зіставлення активів і пасивів балансу ПрАТ «Укрзерноімпекс» за 2017-2019 рр.; Аналіз показників ліквідності ПрАТ «Укрзерноімпекс» за 2017-2019 рр.; Аналіз показників фінансової стійкості ПрАТ «Укрзерноімпекс» за 2017-2019 рр.; Аналіз показників ділової активності ПрАТ «Укрзерноімпекс» за 2017-2019 рр.; Оцінка рентабельності підприємства ПрАТ «Укрзерноімпекс» за 2017-2019 рр.; Аналіз показників Таффлера для ПрАТ «Укрзерноімпекс»; Податкові зобов`язання підприємства ПрАТ «Укрзерноімпекс» за 2017-2019рр.; Структурний аналіз податкових зобов`язаннь підприємства ПрАТ «Укрзерноімпекс» за 2017-2019 рр.; Аналіз нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб за 2017 р.; Аналіз прибутку підприємства ПрАТ «Укрзерноімпекс» до і після оподаткування в 2019 р.; Низько рентабельна продукція ПрАТ «Укрзерноімпекс»; Кошторис витрат на вирощування соняшника; Витрати на зберігання соняшника; Плановий прибуток від реалізації соняшника; Економічний ефект від впровадження пропозиції.



6. Консультанти розділів роботи

Розділ	Прізвище, ініціали та посада 
консультанта	Підпис, дата
		завдання видав	завдання 
прийняв
1	д.е.н., професор Одінцов О.М.	10.09.2020 р.	10.09.2020 р.
2	д.е.н., професор Одінцов О.М.	05.10.2020 р	25.10.2020 р
3	д.е.н., професор Одінцов О.М.	01.11.2020 р	21.11.2020 р

7. Дата видачі завдання  10.09.2020                

                              
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№
з/п	Назва етапів магістерської роботи	Строк виконанняетапів роботи	Примітки
	Підбір літератури, її вивчення і обробка. Укладання бібліографії по основним джерелам	15.09.2020	виконано
	Укладання плану (змісту) магістерської роботи і погодження його з керівником	26.09.2020	виконано
	Розробка і подання на перевірку першого розділу	01.10.2020	виконано
	Збір, систематизація та аналіз практичних матеріалів	15.10. 2020	виконано
	Розробка і подання другого розділу	31.10.2020	виконано
	Розробка і подання третього розділу	31.10.2020	виконано
	Погодження з керівником висновків і пропозицій	07.11.2020	виконано
	Переробка (доопрацювання) магістерської роботи у відповідності  з зауваженнями і подання її на кафедру	21.11.2020	виконано
	Нормоконтроль	25.11.2020	виконано
	Збір документів (відгук, рецензія)	29.11.2020	виконано
	Подача на підпис до завідувача кафедри	10.12.2020	виконано
	Розробка тез доповіді для захисту	11.12.2020	виконано



                           Студент      ____________________                      Алєксандрова І. А.          
			                              (підпис)			               (прізвище та ініціали)   
	   

   Керівник роботи ____________________   д.е.н., професор Одінцов О.М.
                                                                                                                        (підпис)	                               (прізвище та ініціали)  

РЕФЕРАТ

Магістерська  дипломна  робота містить 95 сторінок, 26 таблиць,   10 рисунків, список використаних джерел з 46 найменувань, 6 додатків.

 ПІДХОДИ ДО ОПТИМІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ (НА МАТЕРІАЛАХ ПРАТ «УКРЗЕРНОІМПЕКС»,
С. ЛАДИЖИНКА УМАНСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ)


Предметом роботи визначаються  умови оподаткування сільгосппідприємства  методика сплати, шляхи та перспективи розвитку оподаткування в Україні.

 Об’єктом дослідження вважається практика функціонування податків на матеріалах сільськогосподарського підприємства ПрАТ «Укрзерноімпекс», а саме функціонування: фіксованого сільськогосподарського податку, ПДВ та інші податків з сільськогосподарського підприємства.

Метою дипломної роботи є: аналіз впливу податків на фінансово-господарську діяльність сільськогосподарських підприємств, виявлення основних закономірностей механізму стягнення податкі та розробка напрямів вдосконалення податкової політики.

Відповідно до поставленої мети визначено такі завдання дипломної роботи: 
–	охарактеризувати особливості становлення та сутність оподаткування сільськогосподарських підприємств України;
–	ознайомитись з загальними умовами оподаткування сільгоспвиробників та їх нормативно-правовим забезпеченням, а також з методикою справляння податків; 
–	дослідити зарубіжний досвід оподаткування сільськогосподарських підприємств;
–	проаналізувати техніко-економічний стан аналізованого підприємства; 
–	здійснити аналіз фінансового стану підприємства та проаналізувати податки, що справляються на підприємстві;
–	вказати перспективні напрями реформування податкової політики сільськогосподарських підприємств на Україні та розрахувати економічний ефект від запропонованої пропозиції.
За результатами дослідження сформульовані наступні висновки: 

За результатами дослідження сформульовані напрями покращення податкової політики підприємства ПрАТ «Укрзерноімпекс»

Одержані результати можуть бути використані під час формування фінансової стратегії та тактики сільськогосподарських підприємств України з метою підвищення ефективності їх діяльності, забезпечення стійкого фінансового стану та податкової політики.
Рік виконання магістерської дипломної роботи 2020
Рік захисту магістерської дипломної роботи 2020

Підпис студента ____________________
Дата ______________________________
ABSTRACT 
Qualification work consists of:  95 pages, 26 tables, 10 drawings, list of references of the 46 names, 6 applications.



The subject of research is determination of the conditions for the taxation of the agricultural enterprise payment methods, ways, and prospects of the taxation development in Ukraine.
The object of the study is the practice of functioning taxes on the materials of the agricultural enterprise of the PJSC "Ukrzernoimpex" is considered, namely the functioning of fixed agricultural tax, MPE, and other taxes from the agricultural enterprise.
	The purpose of the qualification work is analysis of the impact taxes on the financial and economic activities of agricultural enterprises, identification of the basic patterns of the mechanism of tax collection, and development of areas for improving tax policy.
	The tasks of the work are:
-	to characterize the peculiarities of the formation and essence of taxation of agricultural enterprises of Ukraine;
-	to get acquainted with the general conditions of taxation the agricultural producers and their legal support, as well as with the methods of tax collection;
-	to study the foreign experience of taxation the agricultural enterprises;
-	to analyze the technical and economic condition of the analyzed enterprise;
-	 to indicate promising areas for reforming the tax policy of the agricultural enterprises in Ukraine and calculate the economic effect of the proposed proposal.
According to the results of the research formulated directions to improving the tax policy of the PJSC “Ukrzernoimpex”.
The obtained results can be used during the formation of the financial strategy and tactics of agricultural enterprises of Ukraine in order to increase the efficiency of their activities, ensure a stable financial position and tax policy.
 Year of completion of a master's qualification work – 2020
Year of the protection of the master's qualification work – 2020

Signature __________
Data ______________


ЗМІСТ
		ВСТУП………………………………………………………………	6
Розділ І	Теоретико-методологічні та правові аспекти дослідження оподаткування сільськогосподарських підприємств в Україні……………………………………………………….……...	8
1.1 	Особливості становлення та сутність оподаткування сільськогосподарських підприємств України …………………..	8
1.2	Методика оподаткування та нормативно-правове забезпечення оподаткування сільськогосподарських підприємств України …	19
1.3	Зарубіжний досвід оподаткування сільськогосподарських підприємств…………………………………………………………	36
Розділ ІІ	Аналіз системи оподаткування підприємства  на матеріалах  ПрАТ «Укрзерноімпекс» за 2017-2019рр….…………………….	44
2.1	Організаційно-економічна характеристика підприємства………	44
2.2	Аналіз фінансового стані підприємства…………………………..	51
2.3	Аналіз нарахування та сплати податків на підприємстві……….	68
Розділ ІІІ	Напрями вдосконалення податкової політики  підприємства ПрАТ «Укрзерноімпекс»……………… …………………………..	73
3.1	Перспективні напрями реформування оподаткування сільськогосподарських підприємств на Україні………………….	73
3.2	Напрями покращення фінансового стану ПрАТ «Укрзерноімпекс» та їх обґрунтування…………………………...	79
	ВИСНОВКИ…………………………………………………………	86
	СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………….....	90
	ДОДАТКИ…………………………………………………………..	95



ВСТУП

На сьогодні особливе значення для успішного розвитку України має розвиток сільського господарства. Сільське господарство підвищує  ефективність національного господарства за рахунох забезпечення зайнятості сільського населення. Враховуючи сезонність та велику ризиковість  діяльності сільськогоподарських товаровиробників, оподаткування підприємств агропромислового комплексу завжди було одним із особливих видів податкових взаємовідносин. З часів незалежності України постійно виникало питання державної підтримки та захисту вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників в ціновій, соціальній та податковій політиці. 
За роки становлення ринкової економіки в Україні податкова політика щодо сільського господарства та механізми її реалізації набули особливого значення. Специфіка галузі, яка має об’єктивний характер, вимагає відповідного відображення у податковому законодавстві особливостей оподаткування сільськогосподарських підприємств.
Актуальність теми полягає у дослідженні законів та податків, що регулюють і регламентують всю діяльність сільськогосподарських підприємств в Україні та забезпечують відповідний контроль над ними, і які покликані внести спрощення у справлянні податків із сільськогосподарських підприємств, сприяти їх економічній зацікавленості і зростанню, що на даний момент відповідає основним напрямкам і тенденціям в розвитку пріоритетних галузей економіки.
Метою дипломної роботи є: аналіз впливу податків на фінансово-господарську діяльність сільськогосподарських підприємств, виявлення основних закономірностей механізму стягнення податкі та розробка напрямів вдосконалення податкової політики.
Завдання дипломної роботи:
1.	Охарактеризувати особливості становлення та сутність оподаткування сільськогосподарських підприємств України.
2.	Ознайомитись з загальними умовами оподаткування сільгоспвиробників та їх нормативно-правовим забезпеченням, а також з методикою справляння податків.
3.	Дослідити зарубіжний досвід оподаткування сільськогосподарських підприємств.
4.	Проаналізувати техніко-економічний стан аналізованого підприємства.
5.	Здійснити аналіз фінансового стану підприємства та проаналізувати податки, що справляються на підприємстві.
6.	Вказати перспективні напрями реформування податкової політики сільськогосподарських підприємств на Україні та розрахувати економічний ефект від запропонованої пропозиції.
Предметом роботи визначаються  умови оподаткування сільгосппідприємства  методика сплати, шляхи та перспективи розвитку оподаткування в Україні.
Об’єктом дослідження вважається практика функціонування податків на матеріалах сільськогосподарського підприємства ПрАТ «Укрзерноімпекс», а саме функціонування: єдиного податку, ПДВ та інші податків з сільськогосподарського підприємства.
Методи дослідження: в роботі використовувались теоретичний аналіз останніх періодичних видань для розкриття економічної сутності податків. Під час дослідження використовувались загальні методи: аналітичний, розрахунково-графічний  і табличні методи.
Інформаційна база: в роботі використовувались закони України, книги, нормативні та інструктивні матеріали, звіти підприємства ПрАТ «Укрзерноімпекс», податкові декларації та ін.
Практична значимість результатів дослідження полягає у виробленні конкретних, науково обґрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення системи оподаткування сільськогосподарського  підприємства.
РОЗДІЛ І
ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОПОДАТКУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ

1.1	 Особливості становлення та сутність оподаткування сільськогосподарських підприємств України

В умовах сучасного розвитку успішність діяльності організації залежить від її здатності конкурувати за власне місце на ринку. Високий рівень конкурентоспроможності підприємства визначається поєднанням низки факторів, що диктують ефективність його діяльності. Наявність якісної технічно-матеріальної бази, відповідність технологій та наукового забезпечення фірми показникам науково-технічного прогресу, а також професіоналізм керівної ланки в диригуванні повноваженнями є складовими що формують потенціал підприємства. 
Проте жодна організація не може існувати без найменшої одиниці організаційної структури – працівника. Сукупність здатності всіх робітників до праці і є трудовою складовою потенціалу підприємства.
У своєму тлумаченні «потенціал» розглядається, як «приховані здатності». Проте на практиці переважно використовуються більш широке трактування, яке розглядає потенціал, як можливості особи чи об’єкту, які ще не були проявлені та можуть бути використані в майбутньому. Якщо розглядати потенціал в масштабах підприємства, то його можна охарактеризувати, як загальну характеристику всіх його ресурсів, що можуть бути злічені, а також мають здатність змінюватися залежності від міри їх використання. На основі цього формування можна сказати, що трудовий потенціал розглядається, як сукупна характеристика показників, що стосуються одного чи групи наявних та потенційних працівників, які знаходяться в межах організації.
Даний спектр понять дає нам змогу стверджувати про многогранність питання. Невизначеність вказує на те, що трудова складова потенціалу є залученою в усіх процесах діяльності підприємства. Проте можна зробити висновок, що трудова складова потенціалу фірми включає в себе наступні положення:
1.	Трудовий потенціал є економічної категорією демографічного характеру, тобто базується на статистичних даних отриманих від аналізу працездатного населення;
2.	Описує здатності конкретного наявного чи потенційного працівника чи групи( колективу, підрозділу), що можуть бути використані в досягненні певного позитивного соціально-економічного ефекту за наявності розумного керівництва;
3.	Є ресурсом, а отже має здатність до вичерпування при її постійному використанні, а також може змінювати свою величину в залежності від інтенсивності та навантаження. 
Для визначення поняття «трудового потенціалу» окремої одиниці, тобто працівника чи підрозділу, слід розглянути визначення «робочої сили». Згідно теорії Карла Маркса, робоча сила – це здатність особи, індивіда до праці, сукупність всіх її духовних та фізичних здібностей, що людина здатна використовувати у своїй діяльності. Вона виступає специфічним товаром в умовах капіталістичного способу виробництва. Потенційний працівник може розпоряджатися неї на власний розсуд та використовувати її для отримання засобів існування[24].
Робоча сила є наслідком перетворення трудового потенціалу працівника, зміна якого відбувається в три етапи:
1.	На першому етапі трудові ресурси знаходяться у вигляді потенційної робочої сили. Це фізичні та розумові здібності «вільних» працівників, що знаходяться за межами трудового процесу, тобто осіб здатних до праці, що в даний момент нею на займаються;
2.	На другому етапі на підприємстві створюються робочі місця відповідно до власних потреб. Відбувається залучення трудових ресурсів для досягнення поставлених цілей;
3.	На третьому етапі трудові ресурси займають дані робочі місця. Відбувається процес використання фізичних та духовних здібностей, а трудові ресурси перетворюються на робочу силу, що реалізується в трудовому процесі та перетворюється на споживчі вартості.[37]
До кількісних показників відносять:
	Загальна чисельність працівників – загальна кількість зайнятих працею робітників, що розраховується загалом по підприємству включаючи всі категорії працівників. Даний показник визначається періодично в залежності від типів розрахунків, що проводяться;
	Плинність кадрів – це коефіцієнт, що відображає рух кадрів в організації. Плинність кадрів на підприємстві зумовлена незадоволенням працівників трудовим оточенням, або незадоволеність керівництва результатами роботи, чи поведінкою працівників;
	Ротація кадрів – показник, що вказує на переміщення робочої сили в середині підприємства. Найчастіше зумовлена переміщенням кадрів в іншу функціональну сферу діяльності у межах горизонтальної структури. [10]
До якісних показників належать:
	Категорія працівників – класифікація персоналу відносно їх місця та ролі у діяльності підприємства. Розрізняють дві основні групи працівників – наймані працівники та службовці; [17]
	Кваліфікація – наявність професійної підготовки, знань та навичок необхідних для праці в даній господарській сфері. Включає в себе рівень підготовки працівника, його майстерність та здатність виконувати зазначений трудовий процес;[7]
	Рівень освіти –  завершена ступінь освіти, що описує перелік компетентностей робітника відповідно до стандартів освіти та відповідають певному рівню кваліфікації;
	Досвід – знання та навички набуть в результаті попередніх етапах життя та процесів соціалізації. Зазвичай використовується числове вираження  у вигляді терміну за який здобувались відповідні навички;
	Вік та стать – класифікаційні категорії персоналу підприємства, що регулюють максимально можливе фізичне та інтелектуальне навантаження, що здатний витримати працівник, а також планування відновлення трудових ресурсів підприємства( наприклад, вихід на пенсію в зв’язку з досягненням особою пенсійного віку.)
Наприкінці XIX – на початку XX ст. тогочасні науковці визначали робочу силу ключовим засобом виробництва. Починають виникати перші спроби дослідження психологічних аспектів людської поведінки (персоналу, кадрів) під час їх трудової діяльності, помітивши пряму залежність результатів роботи від психологічного стану робітника  [1, с. 145].
З ХХ ст. людину на підприємстві починають сприймати у якості резерву, ресурсу та носія латентних можливостей. У даному сенсі колектив розуміється як єдність особистостей (персон). Пізніше робітників було прирівняно до капіталу (цінного надбання організації) [2, с. 122]. 
На сьогодні категорія «робоча сила» є застарілою, а більшість дослідників пояснюють її значення як певний прошарок суспільства. Дане поняття є цікавим стосовно промислового підприємства як відносини між керівником та робітником, де під робочою силою прийнято розуміти власність найманого працівника на власну спроможність працювати, яку є потреба продавати. Деякі науковці вважають, що термін «робоча сила» є базовою основою категорії «трудові ресурси». Від французького ресурс – це допоміжний засіб [3, с. 456], який стосовно персоналу підприємства відіграє роль джерела чи засобу виробництва, котрий залучається у міру потреби [4]. Трактування даної дефініції характеризує значну масу людей («сукупність», «продуктивну силу»), часто виходячи за межі певного підприємства. На рівні одного підприємства визначає всю працюючу масу та характеризується на рівні з іншими ресурсами (біологічними, фінансовими тощо). У цей період виникає поняття «трудові ресурси» – тобто людська працездатна маса (спроможні до трудової активності люди). Пізніше даний термін замінили категорії «трудові резерви», згодом – «трудовий потенціал». Термін «трудовий потенціал» виник у 60-х рр. ХХ ст. через трансформацію традиційних поглядів на значення людини у виробничому процесі та демографічні коливання у суспільстві (скорочення частки працездатного населення) [5, с. 63]. 
Доведено, що систему оподаткування у сільському господарстві доцільно розглядати як підсистему, яка, з одного боку, має підтримувати внутрішню гармонію, а з іншого – не суперечити загальнодержавній системі оподаткування, оскільки вона є її складовою (рис. 1.1).

Розглянемо детальніше тлумачення даних категорій. Досить часто термін «трудовий потенціал» порівнюється з кадровим, трудовим і людським потенціалом. Спільним для них є наявність у складі слова «потенціал» (від латинського – сила, приховані можливості) [3, с. 414]. При цьому, кадровий потенціал є елементом трудового, стосуючись підприємства, у той час як трудовий – позначає все працездатне населення. Людський потенціал, у свою чергу, володіє більш уособленим значенням та є ближчим до окремої людини, характеризуючи не лише її здібності до праці, але і творчі вміння, які при правильному скеруванню здатні мотивувати на більш якісну працю. 
Людський капітал характеризує зміни у ставленні керівників до своїх робітників, а саме розглядаючи підлеглих як заощадження, які можна накопичувати, примножувати тощо. Однак, як і термін «ресурси», дана категорія може розглядатися як і фінансова, тобто знеособлюється сама людина, оскільки сприймається як гроші, предмет банківських операцій. 
Більш комплексною та всеохоплюючою у порівнянні з попереднім терміном є «людські ресурси». На противагу трудовим ресурсам, дане поняття об’єднує не лише працюючих, а і «всю сукупність людей» Г. В. Щокін вважає  ключовим слово «ресурси», а також можливість використовувати поняття як для галузі, регіону, так і країни загалом. Тому, на сьогодні наука повертається у термінології, що стосується окремого підприємства («персонал») [2, с. 122]. 
Аналізуючи дане формулювання можна зробити висновки про те, що трудовим потенціалом одного працівника можна назвати його потенційний внесок власних здібностей в діяльність організації з метою отримання певного ефекту, а результатом його роботи є реальний трудовий внесок, що знаходить відображення в конкретній одиниці продукції.[37, с. 144]. 
Наступною структурною одиницею трудового потенціалу є трудовий потенціал колективу. Якщо трудовий потенціал одного працівникам має конкретну характеристичну величину, то потенціал групи можна охарактеризувати, як суму трудового потенціалу окремих осіб, яка може змінювати своє значення в залежності від вмілості керівництва даного колективу.
Оцінюючи діяльність сільськогосподарських підприємств в умовах податкових змін можна стверджувати, що у 2017-2019 роках переважна більшість сільськогосподарських підприємств була прибутковою незалежно від розмірів та специфіки їх діяльності (табл. 1.1) [44].
 Таблиця 1.1

Фінансові результати діяльності великих та середніх сільськогосподарських підприємств 
Показник	2017 р.	2018 р.	2019 р.	Темп росту
(+; -)
				2018 р.
від2017 р.	2019 р. від2018 р.
Фінансовий результат до оподаткування, млн.. грн., всього	17291,8	25565,9	26992,7	147,8	105,6
по великих підприємствах	2611,7	3633,5	5304,7	139,1	146,0
по середніх підприємствах	12412,0	14378,7	13813,2	115,8	96,1
по малих підприємствах	2268,1	7553,7	7874,8	333,0	104,3
Питома вага підприємств, які одержали прибуток, %	69,5	83,0	78,3	119,4	94,3
по великих підприємствах	76,9	94,1	96,2	122,4	102,2
по середніх підприємствах	83,8	86,6	81,0	103,3	93,5
по малих підприємствах	65,8	82,7	78,1	125,7	94,4
Чистий прибуток (збиток), млн. грн.	17170,5	25341,3	26787,2	147,6	105,7
 
Однією з основних причин таких позитивних змін у аграрному секторі є надана можливість підприємствам самостійно обирати режим оподаткування і планувати свої витрати. Відповідно до Податкового кодексу України оподаткування підприємств сільського господарства на сьогодні може здійснюватися двома способами:  загальна система оподаткування та спеціальний податковий режим. Суб’єкт підприємницької діяльності самостійно обирає систему оподаткування, за якою  буде працювати.
Використовуючи у своїй діяльності загальну систему оподаткування обліку і звітності сільськогосподарські товаровиробники сплачують всі без винятку податки і збори, визначені Податковим кодексом України. Такий режим оподаткування не сприяє державній підтримці та створенню особливих пільгових умов для товаровиробників. При цьому основними податками, що сплачуються, є податок на прибуток підприємства, податок на додану вартість, плата за землю, податок на доходи фізичних осіб. Окрім того підприємства аграрного сектору можуть бути платниками і інших податків, за умови наявності у них об’єктів оподаткування. Вагомим недоліком цієї системи оподаткування є значне податкове навантаження на платників.
Проте за умови виконання встановлених Податковим кодексом України вимог сільськогосподарські товаровиробники  мають бути платниками эдиного податку.
Відповідно до Податкового кодексу України сільськогосподарські підприємства можуть бути платниками наступних податків і зборів: єдиний податок, податок на доданку вартість, податок на доходи фізичних осіб, а також екологічний податок. Крім того, вони можуть сплачувати плату за користування надрами, збір за першу реєстрацію транспортних засобів, а також плату за землю, що використовуються не для ведення сільськогосподарського виробництва [1].
Оподаткування сільськогосподарського підприємства відрізняється від оподаткування будь-якого іншого торговельного або виробничого підприємства, має свою специфіку. Зокрема, оподаткування податком на прибуток даної категорії платників має такі особливості: виробник продукції сільського господарства як платник податку може самостійно обирати систему оподаткування податком на прибуток (або фіксований податок, або на загальних підставах).
Не зважаючи на значний перелік податків та податкових платежів, що включені до системи оподаткування сільськогосподарських підприємств, варто зазначити, що основними податковими платежами, що сплачуються за їх рахунок є єдиний податок та податок на додану вартість (ПДВ). [7].
Тимчасове звільнення від сплати податків було економічно доцільним на момент його введення в 1999 р. з огляду на стан розвитку сільськогосподарських підприємств, оскільки врожайність з гектару у міжнародному масштабі була набагато нижчою і внаслідок поганого стану застарілої сільськогосподарської техніки спостерігався суттєвий дефіцит інвестицій. Як свідчать статистичні дані та звіти про фінансовий результат багатьох підприємств, ці недоліки вдалося значною мірою ліквідувати, внаслідок чого ставиться під питання необхідність довгострокового звільнення від сплати податку на прибуток. Тим більше, що сільськогосподарський сектор, на який припадає близько 8,2 % ВВП, відіграє значну роль у економіці України. З точки зору всього народного господарства є не зовсім зрозумілим, чому цей сектор, враховуючи складну фінансову ситуацію української держави, протягом тривалого часу має бути звільненим від сплати податків. Тим більше, що не існує навіть вимог до аграрних підприємств про використання отриманих прибутків на інвестиції або погашення кредитів. Мова не йде про негайне скасування режиму звільнення від сплати податків, але можна розглянути поступове обмеження цих пільг.
Аграрний сектор України має значні податкові пільги та привілеї, включаючи вигоду від єдиного податку.
Як експеримент фіксований сільськогосподарський податок було вперше запроваджено у 1998 році у трьох областях України: Полтавській (Глобинський район), Закарпатській (Ужгородський район) та Донецькій (Старобешівський район). Експеримент себе виправдав і з 1 січня 1999 року цей податок було поширено по всій території України [36].
Зі вступом у дію в 2011 році Податкового кодексу України не відбулося докорінних змін в оподаткуванні сільськогосподарських підприємств, зокрема продовжують функціонувати спеціальний режим оподаткування ПДВ та фіксований сільськогосподарський податок.  З 1 січня 2018 року, платники фіксованого сільськогосподарського податку автоматично стали платниками єдиного податку четвертої групи.
Підприємства, які обрали спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість, мають звертати увагу на порядок заповнення нових форм декларацій та на необхідність подання їх виключно в електронній формі для великих і середніх підприємств, а також на строки їх подання. Зазначене потребує подальшого вивчення визначальних чинників у системі оподаткування сільськогосподарських підприємств [1].
Підсумовуючи результати вище поданого матеріалу, варто зазначити, що вітчизняні механізми оподаткування сільськогосподарських підприємств мають суттєві недоліки, що зумовлює необхідність їх суттєвого вдосконалення.
Варто зазначити, що функціонування спеціальних податкових режимів в аграрній сфері економіки забезпечувало порівняно невелике податкове навантаження на сільськогосподарські підприємства, а тому було вигідним для агробізнесу.
Поряд з цим, варто зазначити, що вітчизняні механізми спеціальних режимів оподаткування сільськогосподарських підприємств мають цілий ряд недоліків. 
Ставки податку для платників єдиного податку четвертої групи виросли втричі. Беручи до уваги, що нормативна грошова оцінка одного гектара для цілей оподаткування застосовується з урахуванням коефіцієнта індексації та той факт, що безпосередньо підвищення ставок для сільгоспвиробників зросло втричі, навантаження для вчорашніх платників фіксованого сільськогосподарського податку зросло більш, ніж у десять раз. 
Не позбавлений суттєвих вад і вітчизняний механізм спеціального режиму непрямого оподаткування сільськогосподарських підприємств. З 01.01.2017 р. втратила чинність стаття 209 ПКУ, що надавала податкові привілегії сільськогосподарським підприємствам. Усі сільськогосподарські підприємства на даний момент застосовують загальний порядок нарахування та сплати податку на додану вартість.
Насамперед, одним із недоліків вітчизняного порядку нарахування і сплати ПДВ є те, що з 2019 року відмінено ставку 0 %, за якою агропідприємствами оподатковувались операції з реалізації молока і м’яса в живій вазі переробникам. При цьому, механізм виплати дотацій суб’єктам агробізнесу за реалізоване ними молоко і м'ясо на переробку залишено без змін. В результаті таких змін підприємства переробної промисловості зобов'язані виплачувати дотації за закуплене в агропідприємств молоко і м'ясо в живій вазі та в результаті подорожчання м'ясо-молочної сировини на 20 %, що відбулось внаслідок відміни нульової ставки ПДВ на операції з її придбання втратили джерела фінансування таких виплат, що зумовило невигідність для них операцій по закупівлі молочно-м’ясної сировини у її виробників.
Недоречністю механізму нарахування і сплати ПДВ в аграрній сфері економіки, на нашу думку, також є відміна цільового використання сум ПДВ від реалізації окремо рослинницької та тваринницької продукції та об’єднання двох спеціальних декларацій з ПДВ від реалізації агроформуваннями власної продукції. На наше переконання, така податкова новація є однією з причин занепаду вітчизняної тваринницької галузі, яка до цього значною мірою функціонувала за рахунок дотацій та цільового характеру використання ПДВ від реалізації тваринницької продукції виключно на розвиток галузі тваринництва в організованих агроформуваннях.
Крім того,  потребує коригування загальний порядок справляння ПДВ, який передбачає неодмінне використання податкових накладних, що призводить до значних додаткових витрат таких податкоплатників.
Що ж до недоліків сучасного механізму справляння податку з доходів фізичних осіб, то ними є малопрогресивна, а не прогресивна шкала ставок податку та можливість використання натуральних виплат заробітної плати, що, завдяки використанню натурального коефіцієнта під час оподаткування натуральних виплат доходів, спричиняє значні додаткові податкові виплати суб’єктів агробізнесу.
Суттєвим недоліком механізму справляння плати за оренду землі державної та комунальної власності є те, що ставки цього податку визначаються не відповідними положеннями Податкового кодексу України, а договорами оренди земельних угідь, що суперечить самій філософії податкових відносин.
Недоліком механізму справляння екологічного податку з організованих агроформувань є порівняно високий розмір ставок цього податкового платежу.

1.2 Методика оподаткування та нормативно-правове забезпечення оподаткування сільськогосподарських підприємств України
	
Робота підприємства не можлива без забезпечення виробничих процесів робочою силою. Ефективність діяльності такої організації залежить не лише від якості трудових ресурсів та здатності працівників вміло виконувати поставлене завдання відповідно до технологічних норм, а й здібностей керівництва раціонально використовувати наявний трудовий потенціал. Необхідність повноцінного контролю загального рівня продуктивності праці на виробництві зумовлює виникнення певної методики оцінювання, результати якої дали б змогу оперативно приймати управлінські рішення по відношенню до управління трудовою складовою потенціалу.
Оцінювання трудового потенціалу базується на основі економічних оцінок здатності певного працівника формувати конкретний дохід. В залежності від продуктивності праці робітника, його навичок, досвіду та професіоналізму змінюється його цінність по відношенню до трудового колективу. Оцінювання ефективності трудової складової базується на основі користі, що приносить працівник, як особисто так і в складі відділу чи підрозділу. За допомогою даної моделі можливо дослідити як внесок працівника впливає на наслідки діяльності підприємства, а також дає змогу вивчити зміну ефективності його діяльності в залежності від втручання з боку організації.[37]
В основі трудового потенціалу підприємства знаходяться сукупні здібності окремих його одиниць. Для формування конкурентних переваг, слід сформувати цілісну систему управляння трудовими можливостями всього наявного персоналу організації, яке неможливе без попередньої якісної та кільк 
Оцінка потенціалу технологічного персоналу полягає не лише в оцінці потенціалу окремих робітників, але й їх здатність до праці в колективі, а також можливого ефекту від даної співпраці. Відповідно до цього оцінка даної категорії поділяється на оцінку індивідуальних( особово-кваліфікаційних) показників, колективних та загальних. існої оцінки їх здібностей.
До суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).      
Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). 
До складу доходу, визначеного цією статтею, не включаються:
1)	суми податку на додану вартість;
2)	суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку;
3)	суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;
4)	суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;
5)	суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) - платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;
6)	суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств або загального оподатковуваного доходу фізичної особи - підприємця;
7)	суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом;
8)	суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника;
9)	суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених цим Кодексом, та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;
10)	дивіденди, отримані платником єдиного податку - юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному цим Кодексом.
При визначенні обсягу доходу, що дає право суб'єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування в наступному податковому (звітному) періоді, не включається дохід, отриманий як компенсація (відшкодування) за рішенням суду за будь-які попередні (звітні) періоди.
Право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році мають платники єдиного податку за умови неперевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого для відповідної групи платників єдиного податку.
Об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом.
Для платників єдиного податку четвертої групи розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та становить (у відсотках бази оподаткування):
1)	для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту) - 0,95;
2)	для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, - 0,57;
3)	для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) - 0,57;
4)	для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, - 0,19;
5)	для земель водного фонду - 2,43;
6)	для сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту, - 6,33.
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку четвертої групи є календарний рік.
Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.
Попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників - період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.
Податковий (звітний) період для сільськогосподарських товаровиробників, що ліквідуються, - період з початку року до їх фактичного припинення.
Для суб'єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.
У разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо зміни податкової адреси.
Платники єдиного податку четвертої групи:
1)	самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу;
2)	сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:
-	у I кварталі - 10 відсотків;
-	у II кварталі - 10 відсотків;
-	у III кварталі - 50 відсотків;
-	у IV кварталі - 30 відсотків;
3)	утворені протягом року шляхом злиття, приєднання або перетворення у звітному податковому періоді, у тому числі за набуті ними площі нових земельних ділянок, вперше сплачують податок протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, в якому відбулося утворення (виникнення права на земельну ділянку), а надалі - у порядку, визначеному підпунктом 295.9.2 цього пункту;
4)	 зобов’язані у разі, коли протягом податкового (звітного) періоду змінилася площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у зв’язку з набуттям (втратою) на неї права власності або користування:
-	уточнити суму податкових зобов’язань з податку на період починаючи з дати набуття (втрати) такого права до останнього дня податкового (звітного) року;
-	подати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним періодом, контролюючим органам за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки декларацію з уточненою інформацією про площу земельної ділянки, а також відомості про наявність земельних ділянок та їх нормативну грошову оцінку;
5)	у разі надання сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду в оренду іншому платникові податку, враховують орендовану площу земельних ділянок у своїй декларації. У декларації орендаря така земельна ділянка не враховується;
6)	у разі оренди ними сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду в особи, яка не є платником податку, враховують орендовану площу земельних ділянок у своїй декларації;
7)	перераховують в установлений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки.
Платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:
1)	податку на прибуток підприємств;
2)	рентної плати за спеціальне використання води платниками єдиного податку четвертої групи.
Сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:
1)	загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
2)	звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки;
3)	розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
4)	відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).
Свідоцтво платника єдиного податку видається суб'єкту господарювання, який подав до органу державної податкової служби заяву щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування. Бланк свідоцтва платника єдиного податку є документом суворого обліку. Облік бланків свідоцтв платників єдиного податку здійснюється органами державної податкової служби. Свідоцтво видається безстроково виключно суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі та не може передаватися для провадження господарської діяльності іншим особам.
У разі втрати або зіпсуття свідоцтва платника єдиного податку такому платнику видається дублікат свідоцтва в порядку, встановленому цією статтею для видачі свідоцтва платника єдиного податку.
Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій. 
По-друге, це податок на додану вартість.
Згідно з підпунктом 4 пункту 2 розділу ХІХ «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України (далі - ПКУ) з 1 січня 2017 року втратила чинність стаття 209 ПКУ, яка регламентує умови застосування спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства.
Одночасно, з 1 січня 2017 року набув чинності Закон України від 20 грудня 2019 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році», яким внесено ряд змін до ПКУ в частині врегулювання окремих питань, пов’язаних із скасуванням спецрежиму.
Таким чином, з урахуванням вказаних вище змін відбулося скасування реєстрації суб’єктів спецрежиму та переведення їх на загальну систему оподаткування та закриття рахунків в системі електронного адміністрування ПДВ (додаткові електронні рахунки).
У результаті скасування спеціального режиму ПДВ сільськогосподарські підприємства втратили певні вигоди. Особливості спеціального режиму ПДВ у 2017-2019 рр. представлено у вигляді таблиці.
Таблиця 1.2
Особливості спеціального режиму ПДВ у 2017-2019 рр. для сільськогосподарських підприємств
2017 рік	2018 рік	2019 рік
100% податку повертається на спеціальний рахунок підприємства	100% податку повертається на спеціальний рахунок підприємства	За операціями при постачанні:
зернових і технічних культур: на спец рахунок підприємства перераховує пере 15%, до державного бюджету- 85%;
продукції тваринництва, в т.ч. молока: на спецрахунок – 80%, до державного бюджету – 20%;
 інших с.г товарів і послуг: на спец рахунок підприємства – 50%, до державного бюджету – 50%.

За загальною системою оподаткування згідно  ст. 181 ПКУ, сільськогосподарське підприємство загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню нарахована (сплачена) підприємству протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), воно зобов'язане зареєструватися як платник податку на додану вартість у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог ПКУ.
Якщо особи, не зареєстровані як платники податку, ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законом, такі особи сплачують податок під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники такого податку.
Якщо підприємство не є платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за його заявою.
Оскільки ці дві групи працівників відтворюють реальні господарські зв’язки, що відбуваються на підприємстві, то оцінка показників їх трудового потенціалу має відбуватися одночасно. Такий метод дозволить повноцінно відобразити функціонування соціально-економічної системи.
	Для оцінки загального стану трудового потенціалу підприємства існує багато методик. Велика кількість та різноманітність викликана відсутністю єдиного методу. Кожен вчений, що досліджував дане питання мусив звертатися до розробки власного способу оцінки трудового потенціалу на підприємстві.
	Першим сформульованим методом до оцінки трудової складової потенціалу є ресурсний підхід який розглядає низку показників, як статево-віковий склад персоналу, конкурентоспроможність трудового потенціалу, здатність до його реалізації, умови праці та між осібна екосистема, інтенсивність праці та законодавчі норми обсягу та тривалості праці, мотивація та оплата праці.
	Ресурсний підхід до оцінки забезпечує простоту оцінки визначених компонентів, оскільки базується переважно на аналітично-статистичній інформації підприємства. Однак така оцінка може використатися для порівняння характеру зміни обсягу та якості трудового потенціалу в середині підприємства, оскільки не використовує загальних порівняльних показників [5].
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.
Ставки податку для сільськогосподарських підприємств можуть встановлюватися від бази оподаткування в таких розмірах: 20 % та 0 %.
По-третє, це інші податки, які також сплачуються агроформуваннями.
Сільськогосподарські підприємства сплачують екологічний податок.
Екологічний податок - загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року, а також за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів, для забезпечення екологічної безпеки, а також безпеки життя та здоров'я громадян [19].  
Зокрема, екологічним податком оподатковуються наступні об’єкти:
	обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; 
	обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об'єкти; 
	обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання; 
	обсяги та види палива, у тому числі виробленого з давальницької сировини, реалізованого або ввезеного на митну територію України податковими агентами (крім  обсягів палива вивезених з митної території України в митних режимах експорту або реекспорту та/або переробки на митній території України засвідчених належно оформленою митною декларацією, мазуту та пічного палива, що використовуються в процесі виробництва тепло- та електроенергії); 
Суми податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (Пвс), обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок податку за формулою:
,                                             (1.2)
де Мi – фактичний обсяг викиду i-тої забруднюючої речовини в тоннах (т);
Нпi – ставки податку в поточному році за тонну i-тої забруднюючої речовини у гривнях з копійками.
Суми податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення (Пвп), обчислюються за формулою:
Пвп = S Мі х Нпі,                                                 (1.3)
і = 1,
де Мі – кількість фактично реалізованого (фактично тверджува на митну територію України) палива і-того виду, в тоннах (т);
Нпі – ставки податку в поточному році за тонну і-того виду палива, у гривнях з копійками.
Також підприємства сплюють рентні платежі. Рентна плата складається з багатьох компонентів:
	плати за користування надрами для видобування корисних копалин;
	плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;
	плати за користування радіочастотним ресурсом України;
	плати за спеціальне використання води;
	плати за спеціальне використання лісових ресурсів;
	плати за транспортування нафти і нафтопродуктів.
Базою плата за користування надрами є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр.
Порядок визначення вартості залежить від одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини [1].
Вартість відповідного виду видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки за більшою з таких її величин:
	за фактичними цінами реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);
	за розрахунковою вартістю відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), крім вуглеводневої сировини [17].
Розрахункова вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини обчислюється за такою формулою:
Пзн=Vф*Вкк*Свнз*Кпп ,                                         (1.1)
де Vф – обсяг відповідного виду видобутої корисної копалини  у податковому періоді (в одиницях маси або об’єму);
Вкк – вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини;
Свнз – величина ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин (у відсотках);
Кпп – коригуючий коефіцієнт (Додаток А)
Ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин установлені Податковим кодексом України.
Податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин подаються платником, починаючи з календарного кварталу.
 У разі якщо під час провадження господарської діяльності платником податку здійснюються різні види забруднення навколишнього природного середовища та/або забруднення різними видами забруднюючих речовин, такий платник зобов’язаний визначати суму податку окремо за кожним видом забруднення та/або за кожним видом забруднюючої речовини (екологічний податок).
Одим з основних податків, що слачують аграрії – є податок з доходів фізичних осіб, який є прямим податком, тобто самостійно сплачується громадянином безпосередньо з отриманого доходу.
Об’єктом оподаткування являється: 
	загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;
	доходи із джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);
	іноземні доходи — доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Базою оподаткування податку на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. 
Досить подібним до поняття «кадри» за значенням є «персонал». Розглянувши його тлумачення, можна переконатися, що багато економістів трактують їх як синоніми, але є і такі, хто доповнює трактування властивостями, притаманними людському капіталу, людському потенціалу тощо. Серед поглядів науковців можна виокремити три основні підходи до визначення категорії «персонал».
 Перший підхід порівнює з сукупним працівником, другий – розглядає персонал у якості основного штатного складу підприємства, третій – зосереджується на наявності досвіду та кваліфікації, характеризуючи персонал як сукупність кваліфікованих працівників [2, с. 123]. 
На сучасному етапі економічного розвитку «персонал» часто порівнюють з терміном «психологічний капітал», запропонованим Фредом Лютансем, професором університету Лінкольна (США) у 2000 р. Ключовими елементами категорії є воля та цілеспрямованість (мотивація для реалізації цілей), реалістичний оптимізм (впевненість у майбутньому результаті), стійкість (здатність усвідомлено ризикувати та протистояти обставинам), впевненість у власних можливостях) [11, с. 32]. 
При визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формі. Основними видами виплат, з яких роботодавець утримує ПДФО та які складають базу оподаткування у 2017 році є:
1)	основна і додаткова зарплата, заохочувальні та компенсаційні виплати відповідно до умов трудового договору (контракту);
2)	винагороди і виплати за цивільно-правовим договором;
3)	додаткові блага (гроші, послуги, матеріальні та нематеріальні цінності, наприклад вартість подарунків, добровільного медстрахування, надміру витрачені у відрядженні кошти).
 Зміна оподаткування податком на доходи фізичних осіб із 2016 по 2019 роки згідно ПКУ представленні у таблиці 1.3.
Таблиця 1.3
Оподаткування податком на доходи фізичних осіб 2016- 2019 рр.
2016 рік	2017 рік	2018 рік	2019 рік
ЗАРОБІТНА ПЛАТА
15% (загальний відсоток)
17% якщо база оподаткування в календарному місяці перевищує 10 розмірів мінімальних заробітних плат на 1 січня звітного податкового року (застосовується до суми такого перевищення)	15% (загальний відсоток)
15% до 10-кратного розміру мінімальних місячних заробітних плат (12180,00 грн.)
20% на суму перевищення 10-кратного розміру мінімальних місячних заробітних плат (12180,00 грн.)	18% до розміру заробітної плати без обмеження	18% до розміру заробітної плати без обмеження 
ПОДАТКОВА СОЦІАЛЬНА ПІЛЬГА
50% мінімальної заробітної плати станом на 1 січня (609,00 грн.) для всіх працівників, які отримали з.п. не вище 1710,00 грн. на місяць	50% мінімальної заробітної плати станом на 1 січня (609,00 грн.) для всіх працівників, які отримали з.п. не вище 1710,00 грн. на місяць	50% мінімальної заробітної плати станом на 1 січня (689,00 грн.) для всіх працівників, які отримали з.п. не вище 1930,00 грн. на місяць	50% мінімальної заробітної плати станом на 1 січня (800,00 грн.) для всіх працівників, які отримали з.п. не вище 2240,00 грн. на місяць
ПАСИВНІ ДОХОДИ
Спочатку дані доходи оподатковувалися ПДФО за прогресивною шкалою: 15%, 20%, 25%, залежно від суми отриманих доходів.З 01.08.2017 р. введено єдину лінійну ставку 	20%	18%	18%

Продовження таблиці 1.3
оподаткування у розмірі 15%.			
ДИВІДЕНДИ
5%	5%	5%	5% для платників податку на прибуток
9% для неплатника податку на прибуток, нерезидента, інституту спільного інвестування

Згідно ПКУ оподаткуванню ПДФО до 2017 року підлягала сума нарахованої заробітної плати за вирахуванням пенсійних внесків та внесків до фонду соціального страхування з урахуванням податкової соціальної пільги [1]. У 2017 році база оподаткування визначається як нарахована зарплата, зменшена на суму утриманої ПСП (http://help.smcs.com.ua/uk/reader/articles/read/12422/nalogovaya-sotsialnaya-lgota" \l "1" \t "_blank) за її наявності. Також протягом останніх років відбвалися зміни мінімальної заробітної плати, які відображено у таблиці 1.4.
Таблиця 1.4 
Мінімальна заробітна плата 2016-2020 рр.
Термін дії	Розмір
	Місячний	Погодинний
З 01.09.2020 року	5000	29,2 грн
З 01.01.2020 по 31.08.2020	4723	28,31
з 01.01.2019 по 31.12.2019	4 173	25,13
з 01.01.2018 по 31.12.2018	3 723	22,41
з 01.01.2017 по 31.12.2017	3 200	19,34
з 01.12.2016 по 31.12.2016	1 600	9,59
з 01.05.2016 по 30.11.2016	1 450	8,69

Податкова соціальна пільга застосовується виключно до доходу за місяць отриманого у вигляді заробітної плати, і лише за умов, що розмір заробітної плати не перевищував граничного розміру заробітної плати.
Наостанку зауважимо, що сільське господарство України має значні податкові пільги та привілеї. Головною причиною такого становища є намагання замінити низький рівень бюджетної підтримки значними податковими пільгами. Зрозуміло, що розвиток сільських територій залежить від розвитку сільського господарства, але сільські території набагато ширше поняття, ніж сільське господарство. При цьому економіка сільських територій та її розвиток значною мірою залежать від державних інвестицій у сільську інфраструктуру, щоб зробити сільську місцевість привабливішою для несільськогосподарської діяльності.
Після розгляду справляння податків та їх історії становлення перейдемо до розгяду зарубіжного досвіду оподаткування країн ЄС. 

1.3 Зарубіжний досвід оподаткування сільськогосподарських підприємств

Оподаткування є важливим соціально-економічним інститутом суспільства, завдяки якому держава має можливість акумулювати фінансові ресурси, необхідні для виконання своїх завдань. 
Податки, виконуючи низку функцій, надають державі можливість сприяти створенню належних умов для діяльності суб‘єктів господарювання.
При вступі України до СОТ розпочався і триває процес реформування податкових відносин, який передбачає наступне: удосконалення системи та механізму оподаткування сільськогосподарських товаровиробників з урахуванням сезонності виробництва; поступова трансформація непрямої державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників із запровадженням спеціальних режимів оподаткування з урахуванням вимог СОТ; впровадження механізму прямого та непрямого оподаткування з урахуванням необхідності забезпечення конкурентоспроможності аграрного сектору на внутрішньому та зовнішньому ринку [46].  
У розвинених країнах світу сільське господарство підлягає оподаткуванню поряд з іншими секторами економіки. У той же час традиційно аграрному сектору надаються певні податкові пільги, а також особливий режим оподаткування, пов'язаний зі специфічними особливостями виробництва: сезонністю, залежністю від погодного чинника, переважанням дрібних сімейних виробників.
Податкова політика в сільському господарстві націлена на вирішення різнобічних проблем і не є, як це іноді уявляють, інструментом тільки субсидування сектора. За допомогою податків можуть стимулюватися або, навпаки, придушуватися певні види діяльності (наприклад, природоохоронні заходи часто стимулюються податками); податки впливають на структуру аграрного сектора.
У всіх країнах еволюція системи оподаткування йшла по шляху спрощення, скорочення числа діючих податків (їх об'єднання), зниження рівня ставок та розширення бази оподаткування. При цьому більш високий ступінь податкових пільг зберігається в країнах, де в структурі виробництва переважають відносно дрібні виробничі одиниці. У США, де розміри ферм більше і ефективність виробництва вище, реформування оподаткування йде шляхом поступового скасування деяких пільг.
Крім бюджетних податків сільськогосподарські виробники поряд з іншими економічними суб'єктами платять соціальні виплати. Співвідношення між податками та соціальними виплатами істотно розрізняється по країнах. Залежить це від державної політики підтримки населення. Найвища частка соціальних виплат у загальній сумі податкових платежів сільського господарства характерна для Франції (приблизно 50% від загального розміру виплат). Всі країни ОЕСР можна розділити на три групи по структурі податків. У країнах Центральної і Західної Європи (крім середземноморських країн) у структурі податків більше значення мають непрямі податки. У середземноморських країнах (Франція, Італія) більше значення мають соціальні виплати та податки на споживання. У Північній Америці (у США та Канаді) - прибутковий податок і податки на майно, податок аграрний [36].
Діючі податки істотно диференційовані. Податки повинні платити всі юридичні і фізичні суб'єкти оподаткування, але підходи до суб'єктів оподаткування вельми різняться в залежності від рівня одержуваного доходу, вікових характеристик, форми організації виробництва.
Податки в сільському господарстві підрозділяються на національні і місцеві (регіональні, общинні, комунальні та ін.). При цьому якщо податки національного рівня в аграрному секторі одноманітно, то місцеві податки можуть істотно різнитися і визначаються завданнями даного регіону, його специфічним географічним положенням, станом місцевого бюджету. Надходження від національного податку, як правило, розподіляється між національним і місцевим рівнем, регіональний або місцевий податки залишаються (практично повністю) відповідно в обласному та місцевому бюджетах.
Еволюція податкової політики в аграрних секторах розвинених країн також демонструє все більшу уніфікацію ставок, порядку сплати, податкової бази в сільському господарстві з іншими секторами економіки.
Далі зупинимося на характеристиці окремих видів податків в сільському господарстві розвинених країн та їх специфіку. Система оподаткування в розвинених західноєвропейських країнах різноманітна і розгалужена.
Податки Франції можна класифікувати на три великі групи: прибуткові податки, які стягуються з доходу в момент його отримання; податки на споживання, що стягуються тоді, коли дохід витрачається; податки на капітал, що стягуються з власності. Податки на доходи і на власність є помірними.
У Франції діє 3 режиму оподаткування сільськогосподарських виробників в залежності від рівня їхнього доходу.
Перша категорія платників податків - фермери, середній дохід яких за 2 останні роки не перевищує 250 тис. Євро, які сплачують сукупний податок, що розраховується виходячи зі стандартного питомої (з 1 га) податку в даному районі і розрахункової ставки. Фермери даної категорії не зобов'язані вести ніякої бухгалтерії [49].
Друга категорія платників податків - фермери, чий середній дохід за 2 останні роки склав від 250 тис. Євро до 500 тис. Євро. Для цієї категорії передбачена спрощена схема сплати податку. Розмір доходу визначає сам фермер; який зобов'язаний вести спрощену бухгалтерію - журнал обліку витрат і виручки.
Фермери другої категорії можуть вступити в місцеві центри управління сільським господарством, де їм надається обслуговування з ведення документації зі знижкою до 20% з оподатковуваного податком доходу.
До третьої категорії платників податків відносяться фермери, середній дохід яких за 2 минулих роки перевищує 500 тис. Євро. На них поширюється нормальний режим оподаткування. Вони зобов'язані вести та подавати до податкової інспекції всю необхідну документацію.
Особливістю оподаткування прибутковим податком у Франції є можливість платити усереднений податок з чистого доходу, отриманого за 3 роки, а не за рік.
У Німеччині всі сільськогосподарські підприємства також розділені на 3 категорії.
Перша категорія виробників (приблизно 16% від загальної кількості), що мають річний дохід понад 30 тис. Євро, або посівну площу понад 32 га. Вони ведуть повну бухгалтерську звітність. Зміна вартості майна за рік також обкладається податком.
Друга категорія виробників (дохід від 20 до 30 тис. Євро на рік посівна площа - 25-32 га). Відповідно до закону ця категорія фермерів звільняється від ведення повної бухгалтерії, складання балансу майна. Однак вони ведуть простий облік (прихід-витрата) і на основі цього визначають прибуток, що підлягає оподаткуванню [12].
Третя категорія підприємств (близько 50%) мають річний дохід менше 20 тис. Євро або посівні площі менше 25 га. Вони взагалі не ведуть ніякої звітності за результатами господарської діяльності. Податок визначається виходячи з єдиної ставки сукупного доходу (майже, як у Франції). Ця категорія фермерів може і зовсім не платити податок, оскільки дохід на сім'ю (з 2 чоловік) може бути менше неоподатковуваного мінімуму.
Крім того, в Німеччині передбачені певні відрахування з оподатковуваного доходу в сільському господарстві. Ще однією пільгою в аграрному секторі є принцип пільгового оподаткування спільного доходу. Оподатковуваний дохід подружжя ділиться навпіл, податок нараховується з половини доходу, а потім його сума подвоюється. Цей порядок знижує прогресивність оподаткування.
В Італії нині діючий прибутковий податок замінив ряд раніше діючих податків, зокрема, податок на дохід від володіння землею, аграрний податок, податок на будівлі, податок на рухоме майно. В основу обчислення прибуткового податку досі покладена кадастрова оцінка землі і доходу [46].
Кадастрова база розрізняє два види кадастрових доходів:
1) аграрний дохід, тобто дохід, що отримується від роботи на землі;
2) земельну дохід, тобто дохід, що отримується від реалізації права власності на землю, як на рідкісне благо, тобто рента.
Дохід з землі, що є в даний час частиною прибуткового податку визначається по так званому «кадастровому доходу» із землі. Цей дохід залежить від класу землі. Для приведення у відповідність кадастрових даних з урахуванням змін, що відбуваються в економіці, на місцевому рівні розробляються і застосовуються спеціальні коефіцієнти перерахунку даних кадастру в реальні вартісні параметри.
Всі підприємці можуть рознести суму доходу на кілька членів сім'ї (дружину, дорослих дітей та ін.), І це також зменшує базу оподаткування. Після вирахування із загальної суми доходів усіх витрат виходить чистий дохід. Крім того, з чистого доходу віднімаються податкові пільги (дружина на утриманні, маленькі діти), а також сума прожиткового мінімуму, що розраховується Інститутом статистики.
У Великобританії прибутковий податок у сільському господарстві обчислюється за тими ж ставками, що і поза сільським господарством залежно від доходу також виділяють три типи платників податків.
Платники податків, які отримують дохід до 4100 ф.ст. Для цієї категорії ставка прибуткового податку становить 20%.
Платники податків з доходом від 4100 до 26100 ф.ст. Ставка податку 23%.
Платники податків з доходом понад 26 100 ф.ст., ставка для яких становить 40%.
Фермери не мають пільг зі сплати прибуткового податку, відмінних від пільг для малого бізнесу, у вигляді пільгової ставки. Десятивідсоткова ставка податку застосовується у разі, якщо доходи не перевищують 1500 ф.ст. на рік, але в сільському господарстві практично немає дрібних господарств: основна частина сільгоспвиробників у сільському господарстві - це досить великі господарства [34].
У США, на відміну від інших країн, прибутковий податок відноситься не тільки до федеральних податків; подібний податок стягується і на рівні штатів, і на місцевому рівні. При цьому якщо ставки прибуткового податку штатів і місцеві розрізняються і встановлюються відповідно до стану бюджетів та напрямками податкової політики на місцевому рівні. У оподатковуваний дохід у сільському господарстві включається інші види доходу, зокрема бартерний.
Фермери в сільському господарстві США не мають пільгової ставки прибуткового податку, вони сплачують аналогічну з іншими платниками податків ставку. Пільговий характер оподаткування полягає в тому, що основна частина фермерів має низький дохід порівняно з доходами в несільськогосподарських галузях, а, отже, сплачують прибутковий податок за мінімальною ставкою, прийнятої для всіх платників податків.
Однак фермери мають ряд інших пільг по сплаті податку, що полягають у тому, що їм дозволяється зменшувати базу оподаткування, або з бази віднімається неоподатковуваний мінімум або виплати в соціальні фонди, або, наприклад, вони мають можливість платити податок з середнього за 3 роки доходу .
З оподатковуваної бази виключаються виручка від продажу землі або амортизується обладнання, будівель і споруд, худоби, який тримається в господарстві для розведення, а також молочної худоби. Цей дохід підлягає оподаткуванню за статтею нерухомість [12].
Таким чином, у розвинених країнах прибутковий податок диференційований залежно від величини одержуваного доходу. При цьому сільськогосподарські виробники користуються додатковими податковими пільгами у порівнянні з особами, зайнятими в інших галузях економіки.
Основними привілеями сільськогосподарських виробників є:
1) зниження основної ставки податку;
2) спрощений порядок розрахунку податку для фермерів з низькими доходами і спрощення їх бухгалтерської звітності;
3) введення неоподатковуваного податкового мінімуму;
4) зниження оподатковуваного частини доходу за рахунок попередніх відрахувань;
5) виведення з оподаткування ряду надходжень (виплати до фонду соціального страхування, допомоги на дітей, витрати на профосвіта та ін.);
6) особливий режим розрахунку капітальних витрат для підрахунку витрат виробництва. Практично у всіх країнах діє режим прискореної амортизації в сільському господарстві.
Серед інструментів прямого оподаткування сільськогосподарського виробництва в країнах Східної Європи відсутній такий спеціальний режим оподаткування, яким є фіксований сільськогосподарський податок в Україні (крім частково Польщі). Як правило, виробники галузі сплачують земельний податок, прибутковий (корпоративний або особистий) та так звані податки з фонду оплати праці. З  одного боку, функціонує прибуткове оподаткування, яке оподатковує реальну доходність і використовується для фінансування державних потреб, з іншого, поряд з тим, майнове, яке оподатковує доходний потенціал і використовується для потреб місцевих бюджетів.
За останні роки Україна значно поліпшила своє становище в аграрному секторі завдяки модернізації та підвищенню продуктивності, порівняно з іншими великими аграрним країнами, наприклад Північної Америки, та вийшла з занедбаного стану сільського господарства, в яких вона перебувала
протягом останніх років. Це, не в останню чергу, зумовлено широкими пільгами у сфері оподаткування з метою сприяння інвестиціям [13].
Світовий досвід має стати допомогою та путівником у вирішенні наших проблем, пов’язаних із розвитком сільськогосподарських підприємств та конкурентоспроможністю на закордонних ринках.
Для детальної та об’єктивної  комплексної оцінки фінансово-господарської діяльності та податкової політики підприємства,  проведемо на основі  «Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства» [5] на матеріалах підприємства ПрАТ «Укрзерноімпекс» (Додаток Б).



РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА  НА МАТЕРІАЛАХ  ПРАТ «УКРЗЕРНОІМПЕКС» ЗА 2017-2019 РР.

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю імені Мічуріна було створене шляхом реорганізації колективного господарства імені Мічуріна у 2008 році відповідно до рішення засновників кооперативу, протокол №4-П від 27 грудня 2008 року.
Підприємство діє на основі статуту, Цивільного та господарського кодексів України, законів України «Про господарські товариства» та інших чинних в Україні актів законодавства та створений із ціллю отримання прибутку шляхом здійснення виробництва, постачання та торгівлі, виконання робіт та надання послуг, здійснення зовнішньоекономічної діяльності.
ПрАТ «Укрзерноімпекс» є юридичною особою приватного права й підприємницьким господарським товариством, яке має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.
Вищим органом управління товариства є збори засновників та учасників. 
ПрАТ «Укрзерноімпекс» здійснює свою діяльність шляхом вирощування продукції рослинництва, зокрема зернових та технічних культур, наданням послуг в галузі рослинництва, переробкою сільськогосподарської сировини (борошномельна продукція, виробництво олії, випічка хліба і т. д. ). У володінні господарства також знаходяться значні площі багаторічних трав, однорічних трав, що сприяють власній заготівлі кормів.


Таблиця 2.1
Земельний фонд ПрАТ «Укрзерноімпекс» 2017 р.
Види угідь	Земельні угіддя
	площа, га	Структура, %
	Всього	В т.ч. оренда	Всього	В т.ч. оренда
1	2	3	4	5
1. Загальна земельна площа підприємства	5611	5611	100	100
2. Площа сільсько-господарських угідь
з них:рілля
сіножаті
пасовища
багаторичнінасадження	5611

5409
-
66
136	5611

5409
-
66
136	100

96,4
-
1,2
2,4	100

96,4
-
1,2
2,4
3. Площа лісу	-	-	-	-
4. Ставки, водойоми	-	-	-	-

Відповідно до даних, наведених у таблиці 2.1., загальна земельна площа і площа сільськогосподарських угідь ПрАТ «Укрзерноімпекс» в 2017 році становила 5611 га, які товариство використовує на умовах оренди.
Основна оплата праці в ПрАТ «Укрзерноімпекс», здійснюється віповідно до тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників і посадових окладів для керівників, фахівців і службовців. Нарахування заробітної плати здійснюється на основі затвердженого на підприємстві штатного розпису, де вказується посада працівника, структурний підрозділ, форма оплати праці, посадовий оклад, премії.
 Додаткова оплата праці на даному підприємстві здійснюється на основі доплат і надбавок до тарифних ставок посадових окладів, а також інших заохочувальних виплат працівникам підприємства. Мінімальна тарифна ставка працівника, який виконує просту не кваліфіковану роботу встановлюється згідно з чинним законодавством. Преміювання в оплаті праці ПрАТ «Укрзерноімпекс» нараховується за збереження і ефективне використання техніки, економіє енергоресурсів та інших прямих витрат, а також за досягнення високих врожаїв і прибутків.
Організаційна структура управління ПрАТ «Укрзерноімпекс» характеризується сукупністю певним чином пов'язаних між собою управлінських ланок (рис 2.1.). Вона характеризується кількістю органів управління, порядком їхньої взаємодії та функціями, які вони виконують. Головне призначення організаційної структури - забезпечити ефективну діяльність управлінського персоналу.














Рис. 2.1.Організаційна структура ПрАТ «Укрзерноімпекс»

Структура управління ПрАТ «Укрзерноімпекс» є упорядкованою сукупністю взаємопов'язаних елементів системи (рис. 2.2.), що визначає поділ праці і службових зв'язків між структурними підрозділами апарату управління з підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень. Вона організаційно закріплює функції за структурними підрозділами й працівниками, а також регламентує потоки інформації у системі управління.







	






	






Рис 2.2. Управлінська структура ПрАТ «Укрзерноімпекс»

Ефективність сільськогосподарського виробництва значною мірою залежить від рівня забезпеченості його трудовими ресурсами, рівномірного і раціонального їх використання (табл.2.2.).

Таблиця 2.2
Участь робітників в виробничому процесі ПрАТ «Укрзерноімпекс» 
2017-2019 р.




Група робітників	Кількість, осіб	Фактично
відпрацьовано,
люд./днів	Нормативні запаси
робочого часу люд/днів	Кількість, осіб	Фактично
відпрацьовано,
люд./днів	Нормативні запаси
робочого часу люд/днів	Кількість, осіб	Фактично
відпрацьовано,
люд./днів	Нормативні запаси
робочого часу люд/днів
	2017 р	2018 р	2019 р
1	2	3	4
Всього робітників	147	38955	41895	113	29945	32205	148	39220	42180
В т.ч.:	130	34450	37050	102	27030	29070	136	36040	38760
рослинництво									
тваринництво	17	4505	4845	11	2915	3135	12	3180	3420

Виходячи з даних таблиці можна зробити висновок, що основна кількість працівників задіяна в рослинництві, так як рослинництва є основною галуззю діяльності підприємства. Зміни в забезпеченні господарства трудовими ресурсами є значними, оскільки у 2018 році відбулося різке зменшення працівників відносно 2017 р. на 34 працівника, проте в 2019 р. спостерігається позитивна тенденція, що свідчить про відновлення та створення нових робочих місць. 
Фактично відпрацьований час у 2017 році склав 38955 люд/днів, у 2018 році – 29945 люд/днів і в 2019 році – 39220 люд/днів. На значне зменшення кількості фактичного відпрацьованого часу у 2018 році вплинуло зменшення кількості працівників підприємства.
Динаміка чисельності працівників за період, що аналізується, представлена на рис 2.3. 

Рис. 2.3 Динаміка чисельності працівників на ПрАТ «Укрзерноімпекс»

Динаміку та структуру активів та пасивів підприємства за 2018-2019 рр. наведено в аналітичному балансі-нетто (табл. 2.3).
Таблиця 2.3
Аналітичний баланс-нетто ПрАТ «Укрзерноімпекс»
Актив	2018	2019	Пасив 	2018	2019
					
1	2	3	4	5	6
І.Необоротні активи	12820,00	13428,00	І Власний капітал	-44508,00	-68535,00
ІІ.Оборотні активи	39978,00	33797,00	ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів	0,00	0,00
у т.ч. - 2.1 запаси	22379,00	14531,00	ІІІ. Довгострокові зобов’язання	83054,00	88092,00
2.2 векселі одержані	0,00	0,00	ІV. Поточні зобов’язання	14252,00	27668,00
2.3дебіторська заборгованість за товари роботи і послуги	4362,00	9084,00	у т.ч.4.1 короткострокові кредити банків	62,00	7314,00
2.4дебіторська заборгованість за розрахунками та іншим	7048,00	1066,00	4.2поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями	0,00	0,00
2.5 грошові кошти та їх еквіваленти	4572,00	6622,00	4.3 виданні векселі	0,00	0,00
2.6 інше	1617,00	2494,00	4.4 кредиторська заборгованість за товари роботи і послуги	2294,00	1730,00
Продовження таблиці 2.3
ІІІ.Витрати майбутніх періодів	0,00	0,00	4.5 поточні зобов’язання за розрахунками та іншим	11896,00	18624,00
БАЛАНС	52798,00	47225,00	V. Доходи майбутніх періодів	0,00	0,00
			БАЛАНС	52798,00	47225,00

За даними таблиці 2.3.можна зробити висновок, що на ПрАТ «Укрзерноімпекс» за період 2018-2019 рр. підсумок балансу зменшився на 5573 тис. грн., або на -10,56%. У звичайних виробничих умовах зменшення даного показника оцінюється негативно. 
Проте для більш детальної характеристики балансу підприємства виконується горизонтальний та вертикальний аналіз активів і пасивів(Додаток В).

Рис 2.4 Структура активів ПрАТ «Укрзерноімпекс»
Аналіз активів підприємства виявив такі тенденції: загальна вартість майна підприємства зменшилась на 5573,00 тис. грн., що було викликано зменшенням оборотних активів на 6181,00 тис. грн. або на 4,15 %, які у 2019 році становили 33797,00 тис. грн. Проте необоротні активи на підприємстві зросли на 608,00 тис. грн. або на 4,15%, що на кінець аналізованого періоду становили 13428 тис. грн.


Рис 2.5 Структура пасивів ПрАТ «Укрзерноімпекс»

За результатами аналізу пасивів підприємства можна зробити такий висновок, що загальна вартістьмайна на підприємстві зменшилась на 5573,00 тис. грн. Зміни відбулись за рахунок зменшення власного капіталу на 5038,00 тис. грн. і зростанням залученогона 5038,00тис.грн., також зросла і поточна заборгованість на 13416,00 тис. грн. 
Для більш детальної характеристики діяльності даного підприємства проводиться аналіз фінансового стану.

2.2 Аналіз фінансового стану ПрАТ «Укрзерноімпекс»

Основою успішноїта ефективної діяльності підприємства є його розвиток в конкурентному середовищі та стабільність, яка залежить від різних чинників – як внутрішніх, так і зовнішніх:
–	виробництво дешевої продукції та надання послуг, які мають попит;
–	міцне становище підприємства на ринку; 
–	високий рівень матеріально-технічного забезпечення виробництва і застосування передових технологій;
–	налагодженість економічних зв'язків із партнерами;
–	ритмічність кругообігу засобів; ефективність господарських і фінансових операцій; незначний ступінь ризику в процесі здійснення виробничої і фінансової діяльності тощо. 
Таке розмаїття чинників зумовлює різні аспекти стійкості підприємства, зокрема, внутрішньої і зовнішньої.
Внутрішня стійкість підприємства відображає такий стан його трудового потенціалу, матеріально-речової і вартісної (грошової) структур виробництва і таку його динаміку, при якій забезпечуються стабільно високі натурально-речові й фінансові результати функціонування підприємства. В основі досягнення внутрішньої стійкості підприємства лежить своєчасне й гнучке управління внутрішніми і зовнішніми факторами його діяльності.
Зовнішню щодо суб'єкта господарювання стійкість слід визначати на основі стабільності економічного середовища, в рамках якого здійснюються його діяльність. Вона досягається відповідним макроекономічним регулюванням ринкової економіки.
Загальна стійкість підприємства може бути забезпечена лише за умови стабільної реалізації продукції й одержання виручки, достатньої за обсягом, щоб виконати свої зобов'язання перед бюджетом, розрахуватися з постачальниками, кредиторами, працівниками тощо. Водночас для розвитку підприємства необхідно, щоб після здійснення всіх розрахунків і всіх зобов'язань у нього залишався такий розмір прибутку, який би дав змогу розвивати виробництво й виводити його на конкурентоздатний рівень, здійснювати соціально-культурні програми для своїх працівників, забезпечувати посилення стимулів для їхньої високоефективної праці.
За рахунок прибутку підприємство не тільки погашає свої зобов'язання перед банками, бюджетом, страховими компаніями та іншими підприємствами, але й інвестує кошти в капітальні витрати. Для підтримки фінансової стійкості важливий не тільки ріст абсолютної величини прибутку, але і його рівня щодо вкладеного капіталу або витрат підприємства, тобто рентабельності.
Успіх фінансово-господарської діяльності підприємства, а отже і його фінансова сталість, багато в чому залежить від показників забезпеченості підприємства засобами та відповідними джерелами їх формування.
Оцінка майнового стану підприємства дає можливість визначити абсолютні і відносні зміни статей балансу за певний період, відстежити тенденції їх зміни і визначити структуру фінансових ресурсів підприємства.
Аналіз майна підприємства передбачає проведення аналізу складу майна та його структури, вивчення джерел формування майна, зміни складових майна і джерел його формування (табл. 2.4).
Таблиця 2.4
Аналіз стану та динаміки майна ПрАТ «Укрзерноімпекс» за період 
2017-2019 рр.
Показники	роки	Зміна за 2017-2018 рр.	Зміна за 2018-2019 рр.
	2017	2018	2019	Абс., +/-	Динаміка, %	Темп приросту +/-	Абс., +/-	Динаміка, %	Темп приросту +/-
А	1	2	3	4	5	6	7	8	9
АКТИВ
 Необоротні активи	12459	12820	13428	361,0	102,9	2,9	608	104,7	4,7
Оборотні активи	40970	39978	33797	-992,0	97,6	-2,4	-6181	84,5	-15,5
2.1 Запаси	11434	22379	14531	10945,0	195,7	95,7	-7848	64,9	-35,1
2.2 Дебіторська заборгованість	10606	11410	10150	804,0	107,6	7,6	-1260	89,0	-11,0
2.3 Грошові засоби	17851	4572	6622	-13279,0	25,6	-74,4	2050	144,8	44,8
2.4 Інше	1079	1617	2494	538,0	149,9	49,9	877	154,2	54,2
3.НАутримані для продажу	0	0	0	0,0	0,0	0,0	0	0,0	-100,0
Майно всього	53429	52798	47225	-631,0	98,8	-1,2	-5573	89,4	-10,6
ПАСИВ
1. Власний капітал	-44166,00	-44508,00	-68535,00	-342,00	100,77	0,77	-24027,00	153,98	53,98
2. Позикові кошти	97595,00	97306,00	115760,00	-289,00	99,70	-0,30	18454,00	118,96	18,96

Продовження таблиці 2.4


2.1 Довгострокові кредити банків	81513,00	83054,00	88092,00	1541,00	101,89	1,89	5038,00	106,07	6,07
 2.2 Короткостр. кредити 	16082,00	14252,00	27668,00	-1830,00	88,62	-11,38	13416,00	194,13	94,13
	2.2.1 Короткострокові кредити банків 	185,00	62,00	7314,00	-123,00	33,51	-66,49	7252,00	11796,77	11696,77
2.2.2 Кредиторська заборгованість	3353,00	2370,00	1944,00	-983,00	70,68	-29,32	-426,00	82,03	-17,97
2.2.3 Інша поточна заборгованість	12544,00	11820,00	18410,00	-724,00	94,23	-5,77	6590,00	155,75	55,75
3. Доходи МП	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Капітал, всього	53429,00	52798,00	47225,00	-631,00	98,82	-1,18	-5573,00	89,44	-10,56

	Аналіз стану та динаміки майна підприємства за період, що аналізується виявив такі тенденції:
-	загальна вартість майна на підприємстві за період з 2017-2018 рр. та 2018-2019 рр. зменшилась на 631 тис. грн.або на 1,2 % та 5573 тис. грн. або на 10,6 % відповідно.
-	необоротні активи за період, що аналізується мали тенденцію до збільшення: на кінець звітного періоду на відміну від попереднього вони зросли на 608 тис. грн. або 4,7% і становили 13 428 тис. грн.
-	оборотні активи за період з 2017-2018 рр. та 2018-2019 рр. зменшувалисьна 992 тис. грн. або на 2,4% та на 6181 тис. грн. або на 15,5 % відповідно. У 2018 зменшення оборотних активів відбувалось за рахунок грошових засобів, а у 2019 році – за рахунок запасів та дебіторської заборгованості. 
-	власний капітал за період з 2018-2019 рр. мав несуттєві зміни, проте на кінець звітного періоду зменшився на 24027 тис. грн. і становив -68535 тис. грн.
Отже, зменшення вартості майна підприємства може може свідчити про погіршення фінансового стану. (див. рис 2.6 )

Рис 2.6 Динаміка майна ПрАТ «Укрзерноімпекс»

Для більш детальної і повної характеристики майнового стану підприємства ПрАТ «Укрзерноімпекс» проводиться розрахунок показників, що характеризують ефективність використання основних засобів підприємства (табл. 2.5.)
Таблиця2.5
Аналіз показників майнового стану ПрАТ «Укрзерноімпекс» 
за період  2017-2019 рр.
Назва показника	Роки	Зміни 2018 до 2017 рр.	Зміни 2019 до 2018 рр.
	2017	2018	2019		
Частка основних засобів в активах підприємства, відсотків 	19,03	18,78	22,28	-0,25	3,50
Коефіцієнт зносу основних засобів, відсотків 	-202,61	-183,66	-175,38	18,95	8,28

	За результатами налізу показників майнового стану ПрАТ «Укрзерноімпекс» за 2017-2019 рр., можна зробити такі висновки:
-	Частка основних засобів у балансі підприємства займає п`яту частину від загального обсягу. За 2017-2018 рр. показник зменшився на 0,25%, проте у 2019 р він зріс відносно 2018 р на 3,50%.
-	Коефіцієнт зносу основних засобів характеризує рівень фізичного зносу основних засобів, від`ємне значення даного показника свідчить про нестачу коштів на підприємстві, тобто останні три роки ПрАТ «Укрзерноімпекс» «живе в борг». За період, що аналізується, даний показник постійно зменшувався: за 2017-2018 рр. на 18,95%, а за період 2018-2019 рр. на 8,28%. 
Для більш детальної характеристики ефективності діяльності підприємства аналізуються фінансові результати, що представлені в таблиці 2.6
Таблиця2.6
Аналіз фінансових результатів ПрАТ «Укрзерноімпекс» 
за 2017-2019 рр.
№ п/п	Показники	Період	Зміни 2018 до 2017, +/-	Зміни 2019 до 2018, +/-
		2017	2018	2019	Абс., тис.грн	Відносне,%	Абс., тис.грн	Відносне,%
1	Чистий дохід(виручка) від реалізації продукції	36968,00	29157,34	23144,94	-7810,67	-21,13	-6012,40	-20,62
2	Собівартість реалізованої продукції	22547,00	22958,00	18210,00	+411,00	+1,82	-4748,00	-20,68
3	Валовий прибуток від реалізації продукції	14421,00	6199,34	4934,94	-8221,67	-57,01	-1264,40	-20,40
4	Адміністративні витрати	(1454,00)	(4996,00)	(2831,00)	-3542,00	+243,60	-2165,00	-43,33
5	Витрати на збут	(889,00)	(2100,00)	(535,00)	-1211,00	+136,22	-1565,00	-74,52
6	Інші операційні витрати	(3252,00)	(5198,00)	(17438,0)	-1946,00	+59,84	-12240,0	+235,48
7	Прибуток(збиток)від операційної діяльності	14943,00	11054,00	-9677,06	-3889,00	-26,03	1376,94	-187,54
8	Інші фінансові доходи	316,00	427,00	14,00	111,00	+35,13	-413,00	-96,72

Продовження таблиці 2.6
9	Інші доходи	2,00	7,00	1,00	5,00	+250,0	-6,00	-85,71
10	Прибуток (збиток) від звичайної діяльності	4012,00	(342,00)	(21950,06)	-3670,00	-108,52	-21608,1	-6318,15
11	Надзвичайні доходи (витрати)	0,00	0,00	(2076,00)	0,00	-	-2076,00	-
12	Чистий прибуток(збиток)	4012,00	(342,00)	(24026,06)	3670,00	-108,52	-23684,1


Як свідчать дані таблиці 2.6 в 2019 році діяльність підприємства становила збиток у розмірі -24026,06 тис. грн. Якщо проаналізувати, за рахунок чого відбулось нарощення збитку на підприємстві, то тут ситуація неоднозначна: протягом усього періоду, що аналізується, відбувалось зменшення обсягу реалізації продукції (за 2017-2018 рр. становило -7810,67 тис. грн. або -21,13 а за 2018-2019 рр. склало -6012,4 або -20,62 %).
Також на підприємстві зменшувались адміністративні витрати тавитрати на збут, проте слід зауважити, що в 2018 році відбулося стрімке зростання вище зазначених витрат, які в 2019 році різко знизились. В свою чергу зростали інші операційні витрати, які на відмінно від 2018 року зросли більш ніж в три рази.
На зниження собівартості продукції підприємства вплинуло погіршення якості продукції, так як відбулося зниження обсягу реалізації. У будь-якому випадку керівництву підприємством необхідно вжити заходів щодо збільшення обсягу реалізації, тому що його зниження може призвести до значного погіршення фінансового стану підприємства і навіть до банкрутства.
В умовах ринкових відносин ліквідність і платоспроможність підприємства вважається найважливішим фактором господарської діяльності.
Ліквідність підприємства – це його здатність розраховуватись зі своїми фінансовими зобов’язаннями за рахунок наявних активів, що можуть бути використані для погашення боргів.
Такі активи мають назву ліквідні засоби. До них належать ті елементи оборотних засобів (і деяких основних), які можна порівняно швидко і легко реалізувати, а також залишок готової продукції на складах, дебіторська заборгованість (крім безнадійної), цінні папери, кошти на банківських розрахунках, касова готівка.
Термін «ліквідний» передбачає безперешкодне перетворення майна на гроші.
Для проведення аналізу ліквідності балансу підприємства статті активів групують за ступенем ліквідності,а пасиви, в свою чергу, групують по терміновості оплати зобов'язань. 
Групи активів за рівнем ліквідності:
1) найбільш ліквідні активи (А1) - це суми за всіма статтями коштів та їх еквівалентів, тобто гроші які можна використати для поточних розрахунків. Сюди належать також короткострокові фінансові вкладення цінні папери які прирівняти до грошей. 
2) активи, які швидко реалізуються (А2) – це активи, для перетворення яких на гроші потрібен час: дебіторська заборгованість, ліквідність цих активів є різною і залежить від суб’єктивних та об’єктивних факторів: кваліфікації фінансових працівників, платоспроможності платників, умов видачі кредитів покупцям тощо.
3) активи, що реалізуються повільно (А3) – це запаси та інші оборотні активи. Запаси не можуть бути продані, поки не має покупця. Інколи певні запаси потребують додаткової обробки, для того, щоб їх можна було продати, а на все це потрібен час.
4) активи, що важко реалізуються (А4) – це активи, які передбачено використовувати в господарській діяльності протягом тривалого періоду (необоротні активи).
Перші три групи активів протягом поточного господарського періоду постійно змінюються і тому належать до поточних активів підприємств.
Пасиви балансу відповідно до зростання строків погашення зобов’язань групують так:
1) негайні пасиви (П1) – це кредиторська заборгованість, розрахунку за дивідендами, своєчасно непогашені кредити.
2) короткострокові пасиви (П2) – це короткострокові кредити банків, поточна заборгованість за достроковими зобов’язаннями, векселі видані.
3) довгострокові пасиви (П3) – це довгострокові зобов’язання.
4) постійні пасиви (П4) – це статті першого розділу пасиву балансу («Власний капітал»).
Баланс буде абсолютно ліквідним якщо задовольнятиме такі умови:
А1≥ П1; А2≥ П2; А3≥П3; А4≤ П4
- найбільш ліквідні активні перевищують негайні пасиви або дорівнюють їм;
- активи, що швидко реалізуються, дорівнюють короткостроковим пасивам або більші за них;
- активи, що реалізуються повільно, дорівнюють довгостроковим пасивам або більші за них;
- активи, що важко реалізуються, менші за постійні пасиви.
Отже, в показнику ліквідності виражається взаємозв’язок можливості продажу активів підприємства з оплатою його зобов’язань.
Умови абсолютної ліквідності балансу наведено в таблиці 2.7.
Таблиця 2.7
Аналіз ліквідності балансу ПрАТ «Укрзерноімпекс» за 2017-2019 рр.
Актив	2017	2018	2019	Пасив	2017	2018	2019	Платіжний надлишок чи нестача
								2017	2018	2019
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
А1	18930,00	6189,00	9116,00	П1	3538,00	2432,00	9258,00	15392,00	3757,00	-142,00
А2	11526,00	15020,00	13233,00	П2	12544,00	11820,00	18410,00	-1018,00	3200,00	-5177,00
А3	10514,00	18769,00	11448,00	П3	81513,00	83054,00	88092,00	-70999,00	-64285,00	-76644,00


Продовження таблиці 2.7
А4	12459,00	12820,00	13428,00	П4	-44166,00	-44508,00	-68535,0	56625,00	57328,00	81963,00
Баланс	53429,00	52798,00	47225,00	Баланс	53429,00	52798,00	47225,00	Х	Х	Х

Виходячи з отриманих даних, можна охарактеризувати ліквідність балансу ПрАТ «Укрзерноімпекс» як недостатньою, так як співвідношення високоліквідних активів і короткострокових платежів не відповідає нормативним значенням, причому за аналізований період недолік платіжних активів для покриття найбільш термінових зобов'язань зріс майже у два рази, що говорить про різке погіршення платоспроможності підприємства. Платіжна нестача в 2018 році по абсолютно ліквідних активах та найбільш терміновим зобов’язанням становила 142 тис. грн., по активах, що швидко реалізуються, та середньостроковим зобов’язанням 5177 тис. грн., по активах, що повільно реалізуються, та довгострокових зобов’язаннях склала 64285 тис. грн. і лише по активах, що важко реалізуються, і капіталі, що постійно перебуває в розпорядженні підприємства, платіжний надлишок становив 57328 тис. грн.
За результатами аналізу основним джерелом виконання зобов'язань підприємства є поточні платежі за товари, роботи або послуги. Зміна кон'юнктури ринку може призвести до падіння обсягів продажів і, отже, до банкрутства.
Якщо на підприємстві виконуються перші три умови, тобто поточні активи перевищують зовнішні зобов’язання, то обов’язково виконуються і остання умова, оскільки це свідчить про наявність у підприємства власних оборотних коштів, що забезпечує його фінансову стійкість. Невиконання однієї з перших трьох умов вказує на те, що фактично ліквідність балансу відрізняється від абсолютної (табл. 2.8). 

Таблиця 2.8
Зіставлення активів і пасивів балансу ПрАТ «Укрзерноімпекс»
 за 2017-2019 рр.
Нормативне значення	2017	2018	2019
А1≥ П1	А1>П1	А1>П1	А1<П1
А2≥П2	А2<П2	А2>П2	А2<П2
А3≥П3	А3<П3	А3<П3	А3<П3
А4≤П4	А4>П4	А4>П4	А4>П4

Баланс розглянутого підприємства не відповідає умовам ліквідності, так як підприємство практично не має високоліквідних джерел для оплати найбільш термінових активів. Отже, має місце високий ризик невиконання поточних зобов'язань. 
Для більш детальної характеристики ліквідності проводиться аналіз показників ліквідності (табл. 2.9).
Таблиця 2.9
Аналіз показників ліквідності ПрАТ «Укрзерноімпекс» за 2017-2019 рр.
Назва показника	Роки	Зміни 2018 до 2017 рр.	Зміни 2019 до 2018рр.
	2017	2018	2019		
Маневреність власних оборотних засобів	-0,77	-0,79	-1,63	-0,02	-0,84
Коефіцієнт поточної (загальної) ліквідності	0,42	0,41	0,29	-0,01	-0,12
Коефіцієнт покриття 	2,55	2,81	1,22	0,26	-1,58
Коефіцієнт швидкої ліквідності	1,84	1,23	0,70	-0,60	-0,54
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності) 	1,11	0,32	0,24	-0,79	-0,08
Згідно розрахованих показників ліквідності балансу підприємства ПрАТ «Укрзерноімпекс» можна зробити такі висновки:
Маневреність власних оборотних коштів за аналізований період не відповідає нормативному значення, а це свідчить про неспроможність підприємства вчасно погасити дебіторську заборгованість. Протягом 2017-2019 рр. даний показник зростає.
Коефіцієнт поточної ліквідностіпоказує, скільки гривень оборотних активів припадає на 1 грн. поточних зобов'язань. Позитивним є зростання даного показника, проте на аналізованому підприємстві починаючи з 2017 р даний показник зменшується і у 2019 році становить 0,29, на зменшення даного показника вплинуло зростання поточних зобов’язань на 13416 тис. грн. 
Коефіцієнт покриття характеризує достатність оборотних коштів для погашення боргів протягом року. Як бачимо, значення цього показника для ПрАТ «Укрзерноімпекс» свідчать про ліквідність підприємства в аналізованому періоді, проте на відмінну від 2017 та 2018 років, де даний показник знаходився в межах 2,55 % та 2,81% відповідно, зменшився 1,58% і становив 1,22%, на це вплинуло зменшення оборотних активів та зростання поточної заборгованості на даному підприємстві.
Коефіцієнт швидкої ліквідності показує, яку частину поточних зобов'язань можна погасити за рахунок оборотних активів за вирахуванням запасів. Згідно аналізованого періоду з 2017 року даний показник зменшувався і до 2019 року дорівнював нормативному, а саме становив 0,70%.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності у 2018-2019 рр. відповідає нормативному значенню, це свідчить про готовність підприємства негайно ліквідувати короткострокову заборгованість. 
Порівняння розрахованих коефіцієнтів ліквідності з оптимальним рівнем свідчить, що баланс ліквідний лише за коефіцієнтом швидкої ліквідності та абсолютної. Для поточної ліквідності розраховані значення коефіцієнтів відстають від оптимальних.
Фінансова стійкість базується на оптимальному співвідношенні між окремими видами активів організації (оборотними або поза оборотних активів з урахуванням їх внутрішньої структури) та джерелами їх фінансування (власними або залученими коштами).
Стандартний сценарій аналізу фінансової стійкості підприємства передбачає розрахунок наступних фінансових коефіцієнтів (табл. 2.10):
Таблиця 2.10
Аналіз показників фінансової стійкості ПрАТ «Укрзерноімпекс»
за 2017-2019 рр.
№ п/п	Назва коефіцієнтів	Роки	Відхилення
		2017	2018	2019	2017 - 2018	2018 - 2019
						
1	Коефіцієнт автономії	-0,83	-0,84	-1,45	-0,02	-0,61
2	Коефіцієнт фінансової залежності	-1,21	-1,19	-0,69	0,02	0,50
3	Коефіцієнт маневреності власного капіталу	0,72	0,71	0,80	-0,01	0,09
4	Коефіцієнти забезпеченості оборотних коштів власними оборотними коштами	-0,77	-0,79	-1,63	-0,02	-0,84
5	Коефіцієнт співвідношення власного і залученого капіталу	-0,45	-0,46	-0,59	0,00	-0,13
6	Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу	-2,21	-2,19	-1,69	0,02	0,50
7	Коефіцієнт забезпеченості власнимизасобами	-0,77	-0,79	-1,63	-0,02	-0,84
8	Коефіцієнт співвідношення реальних активів і вартості майна	0,37	0,32	0,43	-0,04	0,10
9	Коефіцієнт поточних зобов'язань	0,16	0,15	0,24	-0,02	0,09
10	Коефіцієнт довгострокових зобов'язань	0,84	0,85	0,76	0,02	-0,09
11	Коефіцієнт співвідношення необоротних і власних коштів	-0,28	-0,29	-0,20	-0,01	0,09
12	Коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел	-1,18	-1,15	-3,50	0,03	-2,35

Відповідно до аналізу фінансової стійкості підприємства жоден із розрахованих показників не відповідає нормативному значенню, а це свідчить про незадовільний фінансовий стан. Підприємство має велику суму довгострокових та поточні зобов’язань, що можна охарактеризувати як неспроможність підприємства профінансувати свою діяльність.
Істотною характеристикою ефективності фінансово-господарської діяльності є ділова активність, що втілює різні аспекти діяльності підприємства, а тому визначається системою таких критеріїв, як місце підприємства на ринку конкретних товарів, географія ділових відносин, репутація підприємства як партнера, активність іноваційно-інвестиційної діяльності, конкурентоспроможність.
Таким чином, ділова активність може характеризуватись динамікою показників ефективності виробничо-господарської діяльності в цілому. Позитивна динаміка цих показників сприятиме зміцненню фінансового стану підприємства.
Оцінка ділової активності дозволяє проаналізувати ефективність основної діяльності підприємства, що характеризується швидкістю обертання фінансових ресурсів підприємства. Оцінка здійснюється за допомогою коефіцієнтів оборотності (табл. 2.11)
Таблиця 2.11
Аналіз показників ділової активності ПрАТ «Укрзерноімпекс» 
за 2017-2019 рр.
№ п/п	Показник	На 2018	На 2019	Відхилення 2019-2018
1	2	3	4	5
1	Оборотність дебіторської заборгованості	4,52	3,44	-1,07
2	Оборотність кредиторської заборгованості	0,30	0,22	-0,08
3	Середній період погашення дебіторської заборгованості	80,81	106,02	+25,21
4	Середній період погашення кредиторської заборгованості	1219,91	1680,05	+460,13
5	Оборотність активів	0,55	0,46	-0,09
6	Оборотність постійних активів	2,31	1,76	-0,54
7	Оборотність чистих активів	0,77	0,80	+0,03
8	Оборотність товарно-матеріальних запасів	1,72	0,63	-1,09


Продовження таблиці 2.11
9	Середній період обороту товарно-матеріальних запасів	268,79	369,91	+101,12
10	Тривалість фінансового циклу	-870,31	-1204,11	-333,80
11	Оборотність готової продукції	12,87	6,92	-5,96
12	Оборотність власного капіталу	-0,66	-0,41	+0,25

При оцінці ділової активності підприємства ПрАТ «Укрзерноімпекс» за 2017-2018 роки можна зробити такі висновки:
	Значення показника оборотності дебіторської заборгованості у процесі господарської діяльності, свідчить проте, що підприємство дає товарний кредит для споживачів своєї продукції, тобто існує розрив у часі між продажем товару й надходженням оплати за нього, у результаті чого виникає дебіторська заборгованість. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує, скільки разів за рік обернулися кошти, вкладені в розрахунки: за період 2018 – 2019 рр. зменшився на 1,07 і становив 3,44.
	Показник оборотності кредиторської заборгованості за період, що аналізується, зменшувався на 0,08, що свідчить про зниження швидкості оплати заборгованості підприємства. 
	Середній період погашення дебіторської заборгованості у 2019 р. зріс на 25,21 дні в порівнянні із 2018 р., це свідчить про не дотримання платіжної дисципліни позичальників підприємства, та своєчасного повернення коштів.Середній період погашення кредиторської заборгованості за період 2018-2019 рр. суттєво збільшився: на 460,13 днів відносно 2018 року і в 2019 році становив 1680,05 дні. Дане зростання показника негативно відобразиться на фінансово-господарській діяльності ПрАТ «Укрзерноімпекс», так як що свідчить про збільшення терміну користування підприємством кредитних ресурсів та можливість неповернення коштів, що в свою чергу забезпечить погану кредитну історію.
	Коефіцієнт оборотності показує, скільки разів за період, що аналізується, відбувається повний цикл виробництва й обіг, що приносить відповідний ефект у вигляді прибутку. У 2018 році даний показник становив 0,55 грн., проте у 2019 році зменшився на 0,09 грн. і становив 0,46 грн., тобто зменшився грошовий потік від реалізації кожної одиниці активів підприємства.
	Показник оборотність постійних активів мав тенденцію зменшення, оскільки у 2018 році він становив 2,31 грн., а у 2017 – 1,76 грн., тобто зменшився на 0,54 грн. Зменшення даного показника свідчить про уповільнення обороту постійних активів.
	Показник оборотності чистих активів характеризує частину чистого доходу від реалізації продукції, яка припадає на одиницю чистих активів. Так як за 2018-2019 рр. даний показник зріс на 0,03 грн і становив у 2019 році 0,80 грн. відносно 2018 року, що можна охарактеризувати як позитивною тенденцією для підприємства.
	Оборотність товарно-матеріальних запасів - відображає число оборотів товарно-матеріальних запасів підприємства за період, що аналізується. За період 2018-2019 рр. даний показник мав тенденцію щодо зниження, щосвідчить про відносне збільшення виробничих запасів і незавершеного виробництва або про зниження попиту на готову продукцію.В свою чергу зріс середній період обороту товарно-матеріальних активів: у 2018 році становив 268,69 дні, у 2019 році зріс на 101,12 дні і у свою дорівнював 369,41 дні, що є також негативною тенденцією для підприємства.
	Оборотність готової продукції на підприємстві станом на 2019 рік зменшилась на 5,96 грн. і в свою чергу становила 6,92 грн., дане зменшення свідчить про зниження попиту на продукцію.
	Коефіцієнт оборотності власного капіталу за період 2018-2019 рр. мав від`ємне значення, що є негативною тенденцію для підприємства, хоча слід зауважити, що на відмінно від 2018 року у 2019 році він зменшився на 0,25 грн. і становив -0,41 грн., що взагальному характеризується, як неефективне використання власного капіталу ПрАТ «Укрзерноімпекс».
Завершальним етапом комплексної оцінки фінансового стану підприємства є розрахунок показників рентабельності, які наведені в таблиці 2.12.
Таблиця 2.12
Оцінка рентабельності підприємства ПрАТ «Укрзерноімпекс»
 за 2017-2019 рр.
№ пор.	Показник	2017	2018	2019	зміна за 2017-2018 рр.	зміна за 2018-2019 рр.
1	2	3	4	5	6	7
1	Рентабельність продукції, відсотків	63,96	27,00	27,10	-36,96	0,10
2	Рентабельність діяльності, відсотків	10,85	-1,17	-94,84	-12,03	-93,66
3	Рентабельність активів, відсотків	Х	-0,64	-43,89	-0,64	-43,25
4	Рентабельність власного капіталу, відсотків	Х	-0,77	-38,83	-0,77	-38,06
5	Період окупності власного капіталу	Х	-129,64	-2,58	-129,64	127,07
6	Рентабельність продажу	120,12	153,80	120,70	33,67	-33,09

За даними таблиці можна зробити висновок, що підприємство є збитковим, незважаючи на те, що продукція ПрАТ «Укрзерноімпекс» користується попитом на ринку. 
Так як дане підприємство є збитковим необхідно здійснити  оцінки можливості банкрутства ПрАТ «Укрзерноімпекс» використовучи модель Таффлера (zт). 
Zт = 0,03 х1 + 0,13 х2 + 0,18 х3 + 0,16х4                                                                      (2.1)
х1 =  Прибуток від  реалізації            ;
        Короткострокові зобов’язання
х2 = Оборотні активи;
	Зобов’язання
х3 =  Короткострокові зобов’язання;
	Активи
х4 = Виручка від реалізації  ;
	Активи
Якщо Zт> 0,3 - підприємство має добрі довгострокові перспективи, при Zт <0,3 - є ймовірність банкрутства.
Таблиця 2.13
Аналіз показників Таффлера для ПрАТ «Укрзерноімпекс»
	2017	2018	2019
х1	0,25	0,33	0,47
х2	0,42	0,41	0,29
х3	0,3	0,27	0,59
х4	0,83	0,85	0,59
Zт	0,25	0,25	0,25

Згідно розрахованих коефіцієнтів (ДОДАТОК Г) за моделею Таффлера можна зробити висновок, що за період з 2017-2019 рр.  підприємство має нестійкий стан, так як існує висока ймовірність банкрутства. 

2.3 Аналіз нарахування та сплати податків на підприємстві

	Так як дане підприємство є сільськогосподарським, то згідно Податкового кодексу України від 02.12.2010№ 2755-VI,  воно знаходиться на спрощеній системі оподаткування, тому замість сплати податку на прибуток та інших податків сплачує: єдиний податок, ПДВ, екогологічний податок, рентні платежі та відрахування у соціально-страхові фонди. Система оподаткування ПрАТ «Укрзерноімпекс» наведена в таблиці 2.14.


Таблиця 2.14
Податкові зобов`язання підприємства ПрАТ «Укрзерноімпекс» за 2017-2019рр.Грн.
Податок	2017	2018	2019
1.Екологічний податок  у т.ч.:	23584,11	28048,77	44808,38
1.1 ПЗ з екологічного п-ку, що справляється за розміщенням відходів у спец.відведених місцях	8847,95	11457,20	19863,86
1.2 **, за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення	3217,95	3843,58	3180,32
1.3 **, за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними дж забруднення, скиди речовин безпосереднбо у водні обєкти 	11518,21	12747,99	21764,20
2. Фіксований сільськогосподарський податок 	24171,31	24171,31	24171,31
2.1 Рілля	23409,92	23409,92	23409,92
2.2Пасовища	102,28	102,28	102,28
2.3 Багаторічні насадження	287,13	287,13	287,13
2.4 Землі водного фонду	371,98	371,98	371,98
3. Податковий розрахунок з плати за використування надрами для видобування корисних копалин ( з 3 і 4 кв)	_	_	1288,32
4. ПДВ	7401000,00	7475000,00	4657000,00
ВСЬОГО	7448755,42	7527220,08	4725979,69

Аналізуючи дані таблиці 2.13 податкові зобов’язання підприємства ПрАТ «Укрзерноімпекс», можна зробити висновок,  що ставки фіксованого сільськогосподарського податку були незмінними, тому що підприємство не змінювало обсяг свого земельного фонду. Суттєво змінилось ПДВ, так як у 2019 році воно зменшилось на 2818000 грн. (майже на 32 відсотків) на відмінну від попереднього року, що пов`язано в першу чергу зі зменшенням виручки від реалізації продукції.
Згідно динаміки зі сплати податків найбільшу частку займає ПДВ. Частка екологічного податку, ФСП та плати за користування надрами у межах 1,5% у загальній структурі податкових зобов’язань, оскільки суттєвого впливу на структуру зобов’язань вони не мають, тому немає необхідності детального  їх аналізу. Проте можна засвідчити, що сума екологічного податку за досліджуваний період зросла із 23584,11 у 2017 р. до 44808,38 грн. у 2019 р. ( на 90%), але жодного суттєвого впливу це явище на структуру податкових зобов’язань підприємства не мало. Також доцільно зазначити, що із 2019 р. підприємство ПрАТ «Укрзерноімпекс» почало сплачувати плату за користування надрами для видобуття корисних копалин, його сума у 2019 р. становила 1288,32 грн.
Таблиця 2.15
Структурний аналіз податкових зобов`язаннь підприємства 
ПрАТ «Укрзерноімпекс» за 2017-2019 рр.
Податок	2017	%	2018	%	2019	%
						
1.Екологічний податок	23584,11	0,32	28048,77	0,37	44808,38	0,95
2. Фіксований сільськогосподарський податок :	24171,31	0,32	24171,31	0,32	24171,31	0,51
3. Плата за надра ( з 3 і 4 кв)	0,00	_	0,00	_	1288,32	0,03
4. ПДВ	7401000,00	99,36	7475000,00	99,31	4657000,00	98,54
ВСЬОГО	7448755,42	100,00	7527220,08	100,00	4725979,69	100,00

Згідно структурного аналізу підприємства, можна стверджувати, що за період із 2017 по 2019 р. основну частку в структурі податкових зобов’язань займав ПДВ. У 2019 р. його частка  склала 98,54 % усіх податкових зобов’язань. Найменше у структурі податкових зобов`язань займає плата за надра, яка становить 0,03%.
Одним з основних податків, що сплачує підприємство є податок з доходів фізичних осіб. Аналіз нарахування та сплати ПДФО наведено в таблиці  2.15 (Додаток Е)

Таблиця 2.16
Аналіз нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб за 2019 р. 
Показник	Значення
Кількість працівників	147 осіб
Фонд оплати праці	358000 грн.
Мінімальний заробітна плата	4173 грн.
Граничний розмір з/п до якої застосовуватиметься ПСП	5842,20 грн. (4173*1,4)
Ставка ЄСВ	36,76 %
Ставка військового збору	1,5 %
Нарахування на зарплату	358 000 * 36,76 % = 131600,8 грн.
Відрахування із заробітної плати	
8.1 Працівники які отримують заробітну плату до граничного розміру, і до якої застосовується ПСП: 100 осіб із загальним ФОП – 170 000 грн.	ЄСВ: 170000 * 3,6 % = 6120 грн.
ПДФО = (170000 -170000*0,036-609*100 осіб)*15 % = 102980*15 % = 15447 грн.
8.2 Кількість працівників які отримують з/п,  яка переважає граничний розмір до якої не застосовується ПСП, становить 47 осіб, із  ФОП (середня з/п 4000 грн.) 188 000 грн.	• ЄСВ: 170000 * 3,6 % = 6768 грн.ПДФО = (188000 -188000*0,036)*15 % = 181232*15 % = 27184,8 грн.
9. Загальна сума утриманого ЄСВ: 	12888 грн.
Загальна сума  сплаченого ПДФО: 	42631,8 грн.
Військовий збір: 	358 000 грн. * 1,5% = 5370 грн.  

За даними таблиці 2.16 можа зробити висновок, що аналізоване підприємство є сумлінним платником даного податку.  Нараховані та утримані суми податків підприємство перерахувало на рахунки відповідних бюджетів або напередодні виплати зарплати, або в день її здійснення.




РОЗДІЛ ІІІ
НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА ПРАТ «УКРЗЕРНОІМПЕКС»

3.1 Перспективні напрями реформування оподаткування сільськогосподарських підприємств на Україні

На сучасному етапі  загострення проблеми економічного стану та підвищення платоспроможності підприємств аграрної галузі є дуже актуальною, тому що Україна є аграрною державою і більшу частину її економіки складає саме ця галузь. Фінансова стійкість підприємств характеризує фінансову стабільність держави загалом. 
Агропромисловий комплекс займає значне місце у народному господарстві України, що робить за необхідне забезпечити фінансову стійкість сільськогосподарських підприємств [47 c. 78]. 
З метою підвищення продуктивності використання трудових ресурсів на підприємстві необхідно розробляти заходи для ефективного використання трудового потенціалу: створення кадрового резерву, що дозволить покращити трудовий колектив на підприємстві за допомогою більш молодих перспективних кадрів, поліпшення умов праці, що буде сприятливо впливати на результати виконаних робіт, розгляд пропозицій щодо збільшення мотивації праці персоналу, що підвищить трудову активність працівників. 
Для ефективного використання трудового потенціалу необхідно забезпечити розвиток професійних кадрів. На ефективність використання трудового потенціалу впливають два фактори: економічний і соціальний. Соціальні методи управління спрямовані на удосконалення умов праці, підняття загального рівня кваліфікації і формування високопрофесійного складу працівників, скорочення захворюваності і виробничого травматизму, збільшення рівня потреби задоволення фізичного і духовного формування. Координування міжособистісних відносин шляхом формування в колективі кращого психологічного клімату, відбувається за рахунок впровадження психологічних методів. Діяльність людини базується на уявному сприйнятті навколишнього світу, за допомогою якого формуються виразні емоції позитивні і негативні. В умовах виробничого середовища позитивний вияв психіки людини має прямий вплив, з одного боку, на його персональні підсумки роботи, а з іншого - на підсумки роботи всього колективу. Керівнику необхідно створювати сприятливий клімат, який призводитиме до працездатності всього колективу
Основними рекомендованими заходами для підвищення ефективного використання трудового потенціалу є:
	Залучення молодих співробітників;
	Удосконалення умов праці;
	Вдосконалення соціально-психологічного клімату підприємства;
	Збільшення мотивації і задоволення працівників підсумками роботи;
	Розвиток системи внутрішньої перепідготовки кадрів.
Створення кадрового резерву дозволить закріпити молодих співробітників, як потенційних професійних робітників. Для налагодження кадрового потенціалу необхідно використовувати: відбір і просування кадрів; підготовку кадрів; прийом працівників за контрактною домовленістю; використовувати заохочення до працю; організацію позитивних умов праці для співробітників підприємства. Важливий вплив на працездатність людини надають умови праці. 
Особливою вимогою організації праці є дотримання діючих норм і рекомендацій до факторів зовнішнього середовища. Фізичними умовами зовнішнього середовища є температура, вогкість, пил і забруднення повітря; виробничий шум і вібрації; світло і забарвлення приміщень, засобів і предметів праці; рівень безпеки праці. Для працівників на підприємстві встановлюється режим праці та відпочинку, з чергуванням періодів роботи і відпочинку, в залежності від складності й виду робіт Науково доведено, що використання режиму гарантує значне підвищення працездатності, збереження здоров'я робітників. Режим передбачає точне чергування часу роботи з трудовими паузами і перервами на відпочинок. Трудові це дуже маленькі, тривалістю в кілька секунд, перерви між деякими елементами операції, необхідні для діяльності організму, при переході від одного виду діяльності і до іншого.
Розроблення та запровадження нових інструментів державної підтримки у перспективі 2017 року має на меті утворення компенсатору втрат від переведення сільськогосподарського виробника на загальний режим обкладення податком на додану вартість.
У подальшому нові механізми мають бути сфокусовані на забезпеченні продовольчої безпеки, прогнозованості та стабільності товарних ринків через:
1)	підвищення конкурентоспроможності малих і середніх сільськогосподарських виробників, збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції з високою доданою вартістю;
2)	диверсифікацію бізнес-можливостей в агропромисловому секторі.
Цільові кількісні показники, яких передбачається досягнути до кінця 2017 року і в середньостроковій перспективі:
1)	кількість суб’єктів господарювання агропромислового комплексу, яким надано часткову компенсацію відсоткової ставки за кредитами, становить 663;
2)	обсяги залучених кредитів, які здешевлені за рахунок коштів державного бюджету, – 12 555 456,7 тис. гривень;
3)	кількість сільськогосподарських товаровиробників – одержувачів бюджетної дотації – 12 000;
4)	кількість сільськогосподарських товаровиробників – одержувачів компенсації із закупівлі сільськогосподарської техніки та обладнання – 4000;
5)	обсяг закупівлі сільськогосподарської техніки та обладнання, яка здешевлена за рахунок коштів державного бюджету, – 2 750 000 тис. гривень;
6)	кількість сільськогосподарської техніки, яка здешевлена за рахунок коштів державного бюджету – 3815, в тому числі: тракторів – 525, зерновозів – 40, ґрунтообробної техніки – 40 та посівної техніки – 3250;
7)	кількість сільськогосподарського обладнання, яке здешевлене за рахунок коштів державного бюджету, – 520.
З метою забезпечення прогнозованості підтримки у майбутньому, Законом України від 20 грудня 2019 р. № 1789-VIII “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України” вперше встановлено, що у 2017—2021 роках щорічний обсяг коштів Державного бюджету України, які спрямовуються на державну підтримку сільськогосподарських товаровиробників, становить не менше 1 відсотка випуску продукції у сільському господарстві.
Також схвалено Кабінетом Міністрів України проект Закону України “Про стимулювання розвитку агропромислового комплексу України” та розроблено проект Державної цільової програми розвитку аграрного сектору економіки на період до 2021 року.
Нормативно-правова база у сфері оподаткування в Україні залишається досить складною, заплутаною, їй бракує системності. Роз’яснень податкового законодавства вкрай мало, податкові органи недостатньо приділяють увагу даному питанню. Відсутня уніфікована термінологія, в результаті чого виникають розбіжності між платниками податків та контролюючими органами. Як наслідок, суттєво зростають ризики допущення помилок при визначенні податкових зобов’язань, та, відповідно, застосування штрафів податковими органами. Механізми справляння основних податків, що сплачуються сільськогосподарськими	товаровиробниками – фіксованого сільськогосподарського податку, на додану вартість та на доходи фізичних осіб є неврегульованими. Вони потребують комплексного вирішення, що передбачає проведення всебічного дослідження теоретичних засад формування системи оподаткування в галузі сільського господарства, загальної оцінки її сучасного стану та окреслення варіантів розвитку шляхом внесення змін податкового законодавства.
Виходячи із проблеми покращення законодавчої бази для стабільної роботи аграрних підприємств, аграрна політика має бути спрямована на розробку комплексних і системних законодавчих актів, які б змогли підвищити ефективність сільського господарства в цілому. Державі треба звернути увагу здебільшого на покращення умов розвитку приватного господарювання, запровадити та чітко визначити умови ринкового механізму, який би регулював відносини між селянами, власниками та суб’єктами господарювання, шляхом оренди майна та земельних ділянок. Також одним із шляхів вирішення цього питання є забезпечення права для селян отримувати прибуток від здачі в оренду своєї власності [ 42 c 44]. 
Ще однією з головних проблем покращення сучасного фінансового стану сільгосппідриємств є несприятлива система їх оподаткування. У минулому в Україні тривалий час не існувало стабільної системи оподаткування та паритету цін на аграрну продукцію, що також призвело до таких негативних наслідків для підприємств аграрного сектору, як збільшення заборгованості до бюджету та зменшення прибутковості.
Створення стабільної системи оподаткування є одним із най сприятливих шляхів зміцнення фінансового стану сільськогосподарських підприємств. 
Податкові відносини можна удосконалити наступними методами:
	сприяти розвитку інноваційної та інвестиційної діяльності в аграрному секторі, розробити для цього певні гарантії та пільги з боку держави;
	дотримуватися принципу прозорості податкової системи в Україні;
	створити спеціальні консультаційні органи, які будуть надавати свої послуги підприємствам аграрного сектору, з приводу податкового обліку, юридичних питань та будуть запобігати порушенням сільгосп підприємствами податкового законодавства.

На сьогодні, найефективнішим механізмом у  системі оподаткування, який надає змогу стримувати погіршення фінансового стану аграрних підприємств залишається норма, яка застосовується для оскарження рішень державної фіскальної служби. На практиці часто з`являються труднощі, які пов’язані із розглядом справ, що ґрунтуються на податкових відносинах [ 43].
З метою покращення фінансового стану підприємств держава повинна вживати ряд серйозних заходів, серед яких  - пільгове кредитування сільськогосподарських підприємств, сприяння підвищенню залучення інвестицій в їх господарську діяльність.
Таким чином, зміцнення фінансового стану аграрних підприємств  в Україні може бути досягнуто у більшій мірі, за допомогою держави, шляхами збільшення ефективності податкової системи, підтримки державою приватного господарювання, розширенням ринку сільськогосподарської продукції та зниженням податкового навантаження.
Подальший розвиток малого підприємництва може бути забезпечений, з одного боку через удосконалення його фінансової підтримки, а з другого – за допомогою реформування системи оподаткування, яке б стимулювало підприємницьку діяльність з точки зору її прозорості та ефективності, що в свою чергу призведе до зростання податкових надходжень від суб’єктів малого підприємництва до центрального та місцевих бюджетів, і як наслідок – його частки у валовому внутрішньому продукті [49].
Податковим кодексом України визначається регулювання діяльності юридичних осіб спрощеної системи оподаткування [1]. 
Аналізуючи умови розвитку сільського господарства в Україні, можна зробити висновок, що для аграрного бізнесу характерна відсутність дієвої системи державної підтримки, зокрема в питанні оподаткування.
Проведений аналіз дає змогу стверджувати, що даний режими оподаткування є значно ефективнішими у порівнянні із загальною системою – з фіскальної точки зору, та надають можливість зменшити податкове навантаження, витрати коштів і часу на ведення обліку та звітності.
Після розгляду перспективних шляхів вдосконалення оподаткування сільськогосподарських підприємств, перейдемо до розгляду запропонованої пропозиції та її обґрунтування.

3.2 Напрями покращення фінансового стану ПрАТ «Укрзерноімпекс»

За результатами аналізу підприємство ПрАТ «Укрзерноімпекс» є збитковим і знаходиться на грані банкрутства.
Ґрунтуючись на виявлених диспропорціях у фінансово-господарській діяльності підприємства, керівництву підприємства можна запропонувати такі шляхи зміцнення фінансового стану та ефективності фінансово-господарської діяльності:
По-перше, необхідно провести санацію на підприємства, як один з ефективних методів фінансового оздоровлення,  згідно ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 22.12.2011 № 4212-VI (надалі ЗУ «Про неплатоспроможність»), де чітко врегульовані етапи проведення санаційних процедур підприємства-боржника, що знаходиться на грані банкрутства. Строк дії процедури санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство не може перевищувати 12 місяців з дня затвердження судом відповідного плану санації (ст. 6 ЗУ «Про неплатоспроможність»). 
Тому, припустимо, що в 2019 році на підприємстві ПрАТ «Укрзерноімпекс» проводилась санація, тривалістю один рік. Згідно ст. 19 ЗУ «Про неплатоспроможність»  за вимогою кредиторів встановлюється мораторій, де призупиняється виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), окрім ПДФО, термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів застосовується до вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, що виникли через відмову боржника від виконання правочинів (договорів) у процедурі санації, у порядку, передбаченому цим Законом [5].
Отже, в 2019 році підприємство не було платником податків, таких як: ПДВ, ФСП, екологічний податок та податок за надра, тому прибуток підприємства становив  таблиця 3.1.
Таблиця 3.1
Аналіз прибутку підприємства ПрАТ «Укрзерноімпекс» до і після оподаткування в 2019 р.
№ п/п	Показник	Сума
1	2	3
1	Сума сплачених податків в 2019, тис. грн.	4725,98
2	Прибуток (збиток) підприємства до оподаткування, тис. грн.	-19300,08
3	Прибуток (збиток) підприємства після оподаткування, тис. грн.	-24026,06

Аналізуючи дані таблиці 3.1, можна зробити висновок, що прибуток підприємства при введенні в дію мораторія за вимогою кредиторів, становив – 19 300,08 тис грн.
По-друге, одним із перспективних шляхів ефективності фінансово-господарської діяльності є вирощування високорентабельних культур (наприклад, соняшник). 
Нині соняшник є основною олійною культурою України. Порівняно з іншими олійними культурами соняшник займає 70% посівних площ, а також 85% валового збору. Із насіння соняшнику виробляється приблизно дві третини всієї рослинної олії, яка широко використовується в харчовій, текстильній, лакофарбовій, авіаційній та інших галузях промисловості, а також медицині. Від реалізації насіння соняшника, олії Україна має значні валютні надходження, так як виступає одним з основних експортерів світу (рис 3.1).

Рис 3.1 Структура світового виробництва насіння соняшнику у 2017-2019 рр.
З метою підвищення рентабельності продукції та прибутковості підприємства пропонується збільшити посівну площу соняшника на 1278 га за рахунок заміни культур, виробництво яких є низькорентабельне (табл. 3.1). 
Таблиця 3.2
Низько рентабельна продукція ПрАТ «Укрзерноімпекс»
	Площа,га	С/в, тис. грн	Чистий прибуток, тис. грн.
Ячмінь озимий	515	2036,00	1977,00
Ячмінь ярий	263	567,00	529,00
Пар	500	-	-
Всього	1278	2603,00	2506,00

Наступним етапом розрахунку пропозиції є собівартість продукції, що розраховується на основі кошторису витрат на виробництво продукції соняшника (табл. 3.2).
Таблиця 3.3
Кошторис витрат на вирощування соняшника
Витрати за елементами та статтями	На 1278,2 га посіву	На 1 га посіву	На 1 т продукції	Структура витрат, %
			В натуральних одиницях	В вартісних одиницях	
Матеріальні витрати всього:	5287540,1	4136,71	 -	1626,45	63,28
в т. ч.: насіння та садибний матеріал	639100	500,00	63,91	172,41	7,65
Мінеральні добрива	1917300	1500,00	3834,6	517,24	22,94
Засоби захисту рослин, грн.	82444	64,50	76,6	22,24	0,99
роботи і послуги	2048325,5	1602,51	 -	552,59	24,51
паливо і електроенергія 	600370,57	469,70	 -	161,97	7,18
Витрати на оплату праці	130100,45	101,78	 -	35,10	1,52
Інші прямі витрати, всього	1272146,7	995,26	 -	443,19	15,22
в т.ч.  Відрахування на соцільні заходи	48137,16	37,66	 -	12,99	0,58
амортизація	33574,92	26,26	 -	9,06	0,40
витрати на утримання основних засобів (поточний ремонт)	167874,59	131,34	 -	45,29	2,01
плата за оренду земельних паїв	1022560	800,00	 -	275,86	12,24
Загальновиробничі витрати.	1666624,1	1303,88	 -	449,62	19,94
Всього	8356411,3	6537,64	 -	2754,36	100,00

Згідно з кошторисом витрат, можна зробити висновок, що витрати на вирощування соняшника становлять 6537,64 тис. грн. на 1 га посівів. Виходячи з даних таблиці, собівартість соняшника становить 2754,36 грн. за 1 т продукції. Найбільшу структуру витрат у виробництві соняшника займають матеріальні витрати – 63,28% (див. рис. 3.2).

Рис 3.2 Структура витрат у виробництві соняшника, %
	Таблиця 3.4
Витрати на зберігання соняшника
Статті витрат	Сума , грн
Вартість мішка (1міш.=5000грн)	70000
Амортизація машини мішкоупаковочної	5000
Заробітна плата машиніста	3580
Паливо	738
Всього 	79318

Проаналізувавши витрати на зберігання продукції соняшника, можна зробити висновок, що для зберігання необхідно 14 мішків - загальна вартість яких становить 70 тис. грн., амортизація машини, яка упаковує дані мішки – 5 тис. грн., заробітна плата одного працівника – 3580 грн., витрати на паливо становлять 738 грн. Отже витрати на зберігання 1 т продукції будуть дорівнювати 30,66 грн.
Витрати на зберігання 1 т продукції = 79318 грн. / 2586,8 т = 30,66 грн.
Враховуючи витрати на зберігання, повна собівартість продукції становитиме:2754,36 грн. + 30,66 грн. = 2785,02 грн. за 1 т. По-третє,  для збільшення прибутку підприємства необхідно реалізовувати продукцію весною та експортувати закордон. За даними Міністерство аграрної політики України, обсяги експортованого зерна перебувають на досить високому рівні та користуються не аби яким попитом закордоном. Відповідно до статистичних даних, незмінними покупцями сільгосппродукціє є країни Європи, Грузії, Росії, Азербайджану та Німеччинни.
Згідно ст. 195 ПКУ України від 02.12.2010 № 2755-VI експортовані товари оподатковуються за нульовою ставкою [1], а отже прибуток підприємства ПрАТ «Укрзерноімпекс» від реалізованої продукції соняшника становитиме таблиця 3.5.
Таблиця 3.5
Плановий прибуток від реалізації соняшника
	Показник	В Україні	Закордоном
1	2	3	4
1	Кіл. реалізованого соняшника, ц	37068	37068
2	Вартість за 1 ц , грн	750	900
3	Ставка ПДВ,%	20	0
4	Прибуток (без ПДВ), тис. грн.	22240	33362

Аналізуючи дані таблиці, можна зробити висновок, що закордоном вартість за 1ц продукції соняшника на 20% більша, а ніж в Україні. Очікуваний прибуток підприємства в Україні становитиме 22240 тис. грн. , а закордоном – 33362 тис. грн., що майже в 1,5 рази більше, що доводить про ефективність ексорту продукції.
Для більш детальної характеристики відповідно до пропозиції, здійснюється розрахунок чистого прибутку від реалізації продукції соняшника:
ЧП= ВвР – С/в                                                                                   (3.1)
ЧП= 33362-17493,11= 15868,89 тис грн
Виходячи з розрахунку чистий прибуток дорівнює 15 868,89 тис. грн., за рахунок реалізації соняшника у кількості 37068 ц, де виручка складатиме 33 362 тис. грн., а собівартість реалізованої продукції становить 17493,11 тис. грн. Відповідно до запропонованої пропозиції, щодо підвищення рівня прибутковості підприємства,  розрахуэмо економічний ефект ПрАТ «Укрзерноімпекс» (табл. 3.6).
Таблиця 3.6
Економічний ефект від впровадження пропозиції
Показники	До впровадження
пропозиції	Після впровадження пропозиції	Економічний ефект
			тис.грн	%
Чистий дохід(виручка) від реалізації продукції	23144,94	39013,83	15868,89	0,59
Собівартість реалізованої продукції	18210,00	25174,88	6964,88	0,72
Валовий прибуток від реалізації продукції	4934,94	35988,12	31053,18	0,14
Адміністративні витрати	-2831,00	-2783,00	-152,00	1,02
Витрати на збут	-535,00	-684,00	-59,00	-0,78
Інші операційні витрати	-17438,00	-17438,00	0,00	0,00
Прибуток(збиток)від операційної діяльності	-9677,06	-3589,00	6088,06	2,70
Інші фінансові доходи	14,00	14,00	0,00	0,00
Інші доходи	1,00	1,00	0,00	0,00
Прибуток (збиток) від звичайної діяльності	-21950,06	-6081,17	15868,89	3,61
Надзвичайні доходи (витрати)	-2076,00	-2076,00	0,00	1,00
Чистий прибуток	-24026,06	-3431,19	20594,87	7,00

За даними таблиці 3.6 на основі запроваджених пропозицій можна зробити висновок, що чистий прибуток підприємства зріс на 20594,87 тис грн., що є позитивним результатом на підприємстві.
Таким чином дотримуючись  запропонованої пропозиції найближчим часом зможе покрити кредиторські та податкові зобов’язання.

























ВИСНОВОК

На сьогодні особливе значення для успішного розвитку України має розвиток сільського господарства. Воно входить до складу народногосподарського комплексу, що дозволяє забезпечити підтримку життєдіяльності суспільства. Сільське господарство підвищує  ефективність національного господарства за рахунох забезпечення зайнятості сільського населення. Враховуючи сезонність та велику ризиковість  діяльності сільськогоподарських товаровиробників, оподаткування підприємств агропромислового комплексу завжди було одним із особливих видів податкових взаємовідносин. З часів незалежності України постійно виникало питання державної підтримки та захисту вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників в ціновій, соціальній та податковій політиці.
За роки становлення ринкової економіки в Україні податкова політика щодо сільського господарства та механізми її реалізації набули особливого значення. Специфіка галузі, яка має об’єктивний характер, вимагає відповідного відображення у податковому законодавстві особливостей оподаткування сільськогосподарських підприємств.
З питань податкової політики й оподаткування товаровиробників аграрного сектору запроваджується ряд нормативно-правових актів. Спеціальним нормативно-правовим актом, спрямованим на регулювання оподаткування у сфері сільськогосподарського виробництва.
Оподаткування є важливим соціально-економічним інститутом суспільства, завдяки якому держава має можливість акумулювати фінансові ресурси, необхідні для виконання своїх завдань.
У розвинених країнах світу сільське господарство підлягає оподаткуванню поряд з іншими секторами економіки. У той же час традиційно аграрному сектору надаються певні податкові пільги, а також особливий режим оподаткування, пов'язаний зі специфічними особливостями виробництва: сезонністю, залежністю від погодного чинника, переважанням дрібних сімейних виробників.
Податкова політика в сільському господарстві націлена на вирішення різнобічних проблем і не є, як це іноді уявляють, інструментом тільки субсидування сектора. За допомогою податків можуть стимулюватися або, навпаки, придушуватися певні види діяльності (наприклад, природоохоронні заходи часто стимулюються податками); податки впливають на структуру аграрного сектора.
У всіх країнах еволюція системи оподаткування йшла по шляху спрощення, скорочення числа діючих податків (їх об'єднання), зниження рівня ставок та розширення бази оподаткування. При цьому більш високий ступінь податкових пільг зберігається в країнах, де в структурі виробництва переважають відносно дрібні виробничі одиниці.
Проте для більш повної та детальної характеристики вище викладеного теоретичного матеріалу пропонується розглянути на матеріалах підприємства ПрАТ «Укрзерноімпекс».
ПрАТ «Укрзерноімпекс» є юридичною особою приватного права й підприємницьким господарським товариством, яке має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.
Вищим органом управління товариства є збори засновників та учасників. 
Комплексний аналіз фінансового стану ПрАТ «Укрзерноімпекс» показав, що поточна платоспроможність і фінансова стійкість підприємства не тільки не відповідають нормативам, а й постійно знижуються. Велика частина майна сформована за рахунок залучених коштів (кредитів, позик). 
Незбалансована фінансова політика призвела до того, що підприємство є збитковим. В 2018 році підприємство мало збиток у розмірі -24026,06 тис. грн. Якщо проаналізувати, за рахунок чого відбулось нарощення збитку на підприємстві, то тут ситуація неоднозначна: протягом усього періоду, що аналізується, відбувалось зменшення обсягу реалізації продукції (за 2017-2018 рр. становило -7810,67 тис. грн. або -21,13%, а за 2018-2019рр. склало -6012,4 або -20,62%) Також на підприємстві зменшувались адміністративні витрати та витрати на збут, проте слід зауважити, що в 2018 році відбулося стрімке зростання вище зазначених витрат, які в 2019 році різко знизились. В свою чергу зростали інші операційні витрати, які на відмінно від 2018 року зросли більш ніж в три рази.
Аналіз  ділової активності підприємств дав змогу оцінити, наскільки ефективно сформована структура капіталу, як складаються взаємовідносини з постачальниками та замовниками, а також з комерційними банками. 
В свою чергу аналіз показників рентабельності показав, що діяльність даного підприємства не є рентабельною, так як воно є збитковим. Так як дане підприємство є сільськогосподарським, то згідно Податкового кодексу України від 02.12.2010№ 2755-VI,  воно знаходиться на спрощеній системі оподаткування, тому замість сплати податку на прибуток та інших податків до 2017 року сплачувало лише фіксований сільськогосподарський податок, ПДВ, екогологічний податк, та відрахування у соціально страхові фонди, а з1 січня 2018 року, платники фіксованого сільськогосподарського податку автоматично стали платниками єдиного податку четвертої групи.
Згідно структурного аналізу податкових зобов’язань підприємства, можна стверджувати, що за період із 2017 по 2019 рр. основну частку в структурі податкових зобов’язань займав ПДВ. У 2019 р. його частка  склала 98,54 % усіх податкових зобов’язань. Найменше у структурі податкових зобов`язань займає податок за надра, який становить 0,03%. Також слід зауважити, що підприємство ПрАТ «Укрзерноімпекс» є сумлінним платником податків.
Таким чином, ґрунтуючись на виявлених диспропорціях у фінансово-господарській діяльності підприємства, керівництву підприємства було запропоновано такі шляхи зміцнення фінансового стану та ефективності фінансово-господарської діяльності, як: проведення санаційної процедури та введення в дію мораторія, де підприємство звільняється від оподаткування, окрім ПДФО, згідно ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-XII (далі ЗУ «Про неплатоспроможність»), де чітко врегульовані етапи проведення санаційних процедур підприємства-боржника, що знаходиться на грані банкрутства.
 Наступним етапом виведення підприємства з кризового становища стало  вирощування високорентабельних культур (наприклад, соняшник), так як дане підприємство є сільськогосподарським і займається рослинництвом.  З метою підвищення рентабельності продукції та прибутковості підприємства запропонувалось збільшити посівну площу соняшника на 1278 га за рахунок заміни культур, виробництво яких є низькорентабельним. Для збільшення прибутку підприємства необхідно реалізовувати продукцію весною та експортувати закордон. За даними Міністерство аграрної політики України, обсяги експортованого зерна перебувають на досить високому рівні та користуються не аби яким попитом за кордоном. Відповідно до статистичних даних, незмінними покупцями сільгосппродукціє є країни Європи, Грузії, Росії, Азербайджану та Німеччинни.
Згідно ст. 195 ПКУ України експортовані товари оподатковуються за нульовою ставкою, а отже прибуток підприємства ПрАТ «Укрзерноімпекс» від реалізованої продукції соняшника становитиме 33362 тис. грн., що майже в 1,5 рази більше, що доводить про ефективність експорту продукції.
На основі запроваджених пропозицій можна зробити висновок, що чистий прибуток підприємства зросте на 20594,87 тис грн., що є позитивним результатом на підприємстві. Таким чином дотримуючись  запропонованої пропозиції найближчим часом зможе покрити кредиторські та податкові зобов’язання.




СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


1.	Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI, змінами і доповненнями [Електронний ресурс] // Офіційний сайт. – Режим доступу: http:// www.zakon.rada.gov.ua/ (http://www.zakon.rada.gov.ua/)
2.	Господарський Кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV, змінами і доповненнями [Електронний ресурс] // Офіційний сайт. – Режим доступу: http:// www.zakon.rada.gov.ua/ 
3.	Міністерство аграрної політики та продовольства України. – Режим доступу: http://minagro.gov.ua/
4.	Закон України «Про фіксований сільськогосподарський податок» N 320-XIV  від 17 груд. 1998 року (зі змінами і доповненнями) // Відом. Верхов. Ради України (ВВР). – 1999. – № 5-6 (12.02.99). – Ст. 39.
5.	ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 06.02.2018 № 2343-XII, змінами і доповненнями [Електронний ресурс] // Офіційний сайт. – Режим доступу: http:// www.zakon.rada.gov.ua/
6.	ЗУ «Про охорону працю» від 14.10.1992 № 2694-XII, змінами і доповненнями [Електронний ресурс] // Офіційний сайт. – Режим доступу: http:// www.zakon.rada.gov.ua/
7.	Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» N 1166-VII від 27 березня 2017 року, змінами і доповненнями [Електронний ресурс] // Офіційний сайт. – Режим доступу:  http://zakon3.rada.gov.ua
8.	Євтушенко І. Концентрація ризиків : [охорона праці в малому бізнесі] / І. Євтушенко // Охорона праці. - 2012. –№ 6. - С. 38
9.	Дудник О.В. - Сільськогосподарські товаровиробники і спрощена система оподаткування у 2018 році.-2018.-№ 14.
10.	Посаднєва О.М. Особливості оподаткування сільськогосподарської діяльності в Україні / О.М. Посаднєва // Інноваційна економіка. – 2017. – №28. – с.257-260.
11.	Офіційний веб-сайт Державного комітету статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// www.ukrstat.gov.ua (http://www.ukrstat.gov.ua/). – Назва з екрану.
12.	Справжня бухгалтерська газета – спрощена система оподаткування сільгоспвиробників 2018. Режим доступу: http://www.spd-info.com.ua/ua/view/analytics/one (http://www.spd-info.com.ua/ua/view/analytics/one) 
13.	Газета Агробізнес сьогодні - Зміни в оподаткуванні агробізнесу  (http://www.agro-business.com.ua/pytannia-bukhgalteriii/187-zminy-v-opodatkuvanni-agrobiznesu.html)– Режим Доступу: http://www.agro-business.com.ua
14.	Головач К.С. - Механізм оподаткування сільськогосподарських товаровиробників (../../../../../Ð”Ð¾Ð¼/Downloads/Механізм оподаткування сільськогосподарських товаровиробників" \o "Механізм оподаткування сільськогосподарських товаровиробників) - 27 Лютий 2018. Режим доступу: http://appu.org.ua/news/-2018--00014/ (http://appu.org.ua/news/-2015--00014/) 
15.	О. Ю. Буцька, Оподаткування сільськогосподарських підприємств в умовах податкових змін, - УДК 336.2 № 12, 2018
16.	 Богданова О. О. Окремі аспекти оподаткування сільськогосподарських підприємств / О. О. Богданова // Економіка. – 2019. - № 3. – С. 144-151.
17.	Непочатенко О.О. Оподаткування сільськогосподарських товаровиробників та шляхи його вдосконалення  / О. О. Непочатенко, П.М. Боровик, М. М. Уманець // Сталий розвиток економіки. – 2018. - №1. – С. 328-332.
18.	Посаднєва О.М. Особливості оподаткування сільськогосподарської діяльності в Україні / О. М. Посаднєва // Інноваційна економіка. – 2017. - № 2. – С. 257-260.
19.	Дем’яненко М. Я. Система оподаткування у сільському господарстві України: теорія, методологія та практика – Київ – 2013- с.60-150
20.	Синчак В. П. Податкове регулювання у реформованих сільськогосподарських підприємствах як один із важелів розвитку аграрного виробництва / В. П. Синчак // Вісн. технолог. ун-ту Поділля. Економічні науки. – 2018. – № 5. – Ч. 2. – С. 19-24.
21.	Збірник статей - Реформування податкової системи україни в контексті глобалізаційних викликів - Ірпінь 2017
22.	В'ячеслав Є.. Застосування Податкової пільги /  Є. В'ячеслав // Вісник податкової служби України. –р  2012. –№3. –С. 3.-21
23.	Грібахо О.О. Зарубіжний досвід підтримки сільськогосподарського підприємства. Режим доступу: http://nauka.kushnir.mk.ua/?p=66440 (http://nauka.kushnir.mk.ua/?p=66440)
24.	Економіка і управління АПК. Збірник наукових праць. Режим доступу:http://btsau.net.ua/sites/default/files/visnyky/ekonomika%2085.pdf#page=11 (http://btsau.net.ua/sites/default/files/visnyky/ekonomika%2085.pdf" \l "page=11)
  25.   	Новіков Г. Систему оподаткування великих сільгосппідприємств необхідно змінювати [Електронний ресурс] / Г. Новіков // Офіц. сайт ГО «Аграрний союз України», 05.08.2017. – Режим доступу (URL): http://www.auu.org.ua/pres-sluzba/novini-1/zmi-pro-nas/gennadijnovikovsistemunalogooblozeniabolsihigrokovnuznomenat.
26.	Голишевська Л.В. Джерела формування фінансових ресурсів підприємств аграрного спрямування / Л.В. Голишевська : зб. наук праць Вінницького державного аграрного університету - Вінниця 2012. - Вип. 33. -С123-131
27.	Оксана Кирієнко, Віктор Фінашко. Актуальні запитання-відповіді. Фіксований сільськогосподарський податок // Вісник податкової служби України. - 2010. -№12(584). -С. 62-68
28.	Юшко С.В. Фіксований сільськогосподарський податок: історія та перспективи застосування // Фінанси України. - 2009. - №11. -С. 63-72
29.	Збарський В. Державна підтримка сільського господарства / В. Збарський, В. Горьовий // Економіка АПК. – 2010. – № 4. – С. 74-80.
30.	Н. М. Левченко фіксований сільськогосподарський податок як найдієвіший важіль державного регулювання економічних процесів в АПК // http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/apdu/2010-1/doc/3/06.pdf
31.	В'ячеслав Є.. Застосування Податкової пільги /  Є. В'ячеслав // Вісник податкової служби України. –р  2013. –№3. –С. 3.-21
32.	Іванов В. Ідентифікація небезпек та експертна оцінка ризику : [охорона праці при експлуатації вантажопідіймальних машин] / В. Іванов, А. Іванов// Охорона праці. - 2018. - № 1. - С. 40-42 
33.	Сеперович Н.В., Волошина О.В., Дячук С.М. Методичні рекомендації щодо оподаткування сільськогосподарських товаровиробників // www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Oif_apk/2009_4/Met_rec.pdf
34.	Ємельянова Н. Аналіз наглядової діяльності : [державний нагляд за охороною праці. Статистичні матеріали] / Н. Ємельянова // Охорона праці. - 2017. - № 4. - С. 10-11
35.	Гогіташвілі Г.Г. Управління охороною праці та ризиком за міжнародними стандартами : навч. посібник/ Г. Г. Гогіташвілі, Є.-Т. Карчевські, В. М. Лапін. - К. : Знання, 2011. - 367 с
36.	Дема Д.І. Податкові наслідки реформування земельних відносин [Текст] / Д.І. Дема, Ю.Ю. Сус, В.М. Трокоз // Вісн. ЖНАЕУ. – 2017. – №2. – Т.2. – С. 369-375.
37.	Жидяк О.Р. Вдосконалення системи оподаткування підприємницьких структур аграрної сфери [Електронний ресурс] / О.Р. Жидяк // Ефективна економіка. – Електронне наукове фахове видання Дніпропетровського держ. аграрно-економічного ун-ту, 2013. – Режим доступу (URL): http://www.economy.nayka.com.ua/ ?op=1&z=1857.
38.	Іванов Ю.Б. Моделювання наслідків від впровадження пільг з податку на прибуток підприємств [Текст] / Ю. Б. Іванов, Г. В. Комарова // Вісн. Української академії банківської справи. – 2017. – № 1 (30). – С. 87-97.
39.	Лабенко О.М. Оцінка механізму оподаткування сільськогосподарських товаровиробників [Текст] / О.М. Лабенко // Зб. наук. праць Таврійського держ. агротехнологічного ун-ту. – Серія: Економічні науки. – 2018. – №2 (6). – С. 245-252.
40.	Малініна Н.М. Концептуальні засади побудови системи прямого оподаткування сільськогосподарських товаровиробників [Текст] / Н.М. Малініна // Зб. наук. праць Нац. ун-ту державної податкової служби. – 2017. – №1. – С. 242-260.
41.	Єдиний податок: що змінилось з 1 січня 2017 року? [Електронний ресурс]/журнал Дебет-Кредет/ Режим доступу: https://news.dtkt.ua/simple/common/41848
42.	Новіков Г. Систему оподаткування великих сільгосппідприємств необхідно змінювати [Електронний ресурс] / Г. Новіков // Офіц. сайт ГО «Аграрний союз України», 05.08.2017. – Режим доступу (URL): http://www.auu.org.ua/pres-sluzba/novini-1/zmi-pro-nas/gennadijnovikovsistemunalogooblozeniabolsihigrokovnuznomenat.
43.	Прокопчук О.Т.Європейський досвід функціонування ПДВ у галузі сільськогосподарського виробництва./Економічний вісник Донбасу - С. 47-50.
44.	Валентин Дранус - Проблеми вдосконалення системи оподаткування в АПК - УДК 336.226.4 - м. Кам’янець-Подільський 2017. Режим доступу: http://www.stelmaschuk.info/archive-internet-conference/51-conferencia-17-05-2012/235-2012-05-27-16-38-27.html (http://www.stelmaschuk.info/archive-internet-conference/51-conferencia-17-05-2012/235-2012-05-27-16-38-27.html) 
45.	О. Р. Жидяк, Вдосконалення системи оподаткування підприємницьких структур аграрної сфери,- УДК 338- № 6, 2018
46.	Тулуш Л. Д. // Реформування механізму прямого оподаткування сільськогосподарських підприємств / Економіка АПК. - 2017. - № 10 - С. 34

ДОДАТОК А                                                                                                                        
252.22.Коригуючі коефіцієнти згідно ПКУ розділу IX «Рентна плата»
До ставок плати за користування надрами для видобування корисних копалин застосовуються коригуючі коефіцієнти, які визначаються залежно від виду корисної копалини (мінеральної сировини) та умов її видобування:
Критерії застосування коефіцієнта	Величина коефіцієнта
Видобування позабалансових запасів корисних копалин, крім вуглеводневої сировини*	0,50
Видобування позабалансових запасів природного газу, що відповідає умові, визначеній у підпункті 263.11.5*	0,79
Видобування позабалансових запасів природного газу, з покладів на ділянках надр (родовищах) в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України, що відповідає умові, визначеній у підпункті 263.11.5*	0,61
Видобування позабалансових запасів природного газу, що не відповідає умові, визначеній у підпункті 263.11.5*	0,96
Видобування позабалансових запасів нафти і конденсату*	0,95
Видобування запасів (ресурсів) корисних копалин з техногенних родовищ	0,50
Видобування піщано-гравійної сировини в межах акваторії морів, водосховищ, у річках та їх заплавах (крім видобування, пов'язаного з плановими роботами з очищення фарватерів річок)	2,0


ПРОДОВЖЕННЯ ДОДАТКУ А
Видобування вуглекислих мінеральних підземних вод (гідрокарбонатних) із свердловин, що не обладнані стаціонарними газовідділювачами	0,85
Видобування запасів з родовищ, які у порядку, визначеному законодавством, визнані як дотаційні запаси	0,01
Видобування платником запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане ним за власні кошти, крім вуглеводневої сировини	0,70
Видобування платником запасів природного газу, що відповідає умові, визначеній у підпункті 263.11.5, ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане ним за власні кошти	0,88
Видобування платником запасів природного газу, з покладів на ділянках надр (родовищах) в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України, що відповідає умові, визначеній у підпункті 263.11.5, ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане ним за власні кошти	0,77
Видобування платником запасів природного газу, що не відповідає умові, визначеній у підпункті 263.11.5, ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане ним за власні кошти	0,97
Видобування платником запасів нафти і конденсату ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане ним за власні кошти	0,96
 

ДОДАТОК Б
Додаток 1
до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 
1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»

	КОДИ
Дата (рік, місяць, число)	17	12	31
Підприємство ________ ПрАТ «Укрзерноімпекс»___________________________	за ЄДРПОУ	22909745
Територія ___________ Уманський р-н ___________________________________	за КОАТУУ	214
Організаційно-правова форма господарювання_____ управління с/г___________ 	за КОПФГ	10
Вид економічної діяльності _____________________________________________	за КВЕД	01.11.0
Середня кількість працівників1 _______________________________________________________________
Адреса, телефон  _____Черкаська обл. Уманський р-н, с.Ладижинка, 20382__________________________
Одиниця виміру: тис. грн. без десяткового знака (окрім  розділу IV Звіту про фінансові результати (Звіту 
про  сукупний  дохід)  (форма  N  2),  грошові   показники   якого наводяться в гривнях з копійками)
Складено (зробити позначку «v» у відповідній клітинці):за положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку
за міжнародними стандартами фінансової звітності

Баланс (Звіт про фінансовий стан)Січень-грудень 2017 р.Форма № 1
Код за ДКУД
1801001
Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Необоротні активи			
Нематеріальні активи	1000 		
первісна вартість	1001		
накопичена амортизація	1002		
Незавершені капітальні інвестиції	1005	2237	1961
Основні засоби	1010	10043,5	10169
первісна вартість	1011	20926	20079
знос	1012	(10882,5)	(9910)
Інвестиційна нерухомість	1015		
Довгострокові біологічні активи	1020	359	329
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	1030
 		
інші фінансові інвестиції	1035		
Довгострокова дебіторська заборгованість	1040		
Відстрочені податкові активи	1045		
Інші необоротні активи	1090		
Усього за розділом I	1095	12639,5	12459
II. Оборотні активи			
Запаси	1100 	10612	10418
Поточні біологічні активи	1110	6294,5	1016
Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги	1125	6455,5	8549
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
за виданими авансами	1130	1536,5	1836


з бюджетом	1135	54,5	21
у тому числі з податку на прибуток	1136		
Інша поточна дебіторська заборгованість	1155	2961,5	200
Гроші та їх еквіваленти	1165	11211,5	17851
Витрати майбутніх періодів	1170		
Інші оборотні активи	1190	1348	1079
Усього за розділом II	1195	40474	40970
III. Необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття	1200		
Баланс	1300	53113,5	53429
 	 	 	 
Пасив	Код
рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Власний капітал			
Зареєстрований (пайовий) капітал	 1400	29	29
Капітал у дооцінках	1405		
Додатковий капітал	1410	10096	10096
Резервний капітал	1415		
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	1420	(54462)	(54291)
Неоплачений капітал	1425		
Вилучений капітал	1430		
Усього за розділом I	1495	(44337)	(44166)
II. Довгострокові зобов'язання і забезпечення			
Відстрочені податкові зобов'язання	 1500		
Довгострокові кредити банків	1510	82283,50	81513,00
Інші довгострокові зобов'язання	1515		
Довгострокові забезпечення	1520		
Цільове фінансування	1525		
Усього за розділом II	1595	82283,5	81513
IІІ. Поточні зобов'язання і забезпечення			
Короткострокові кредити банків	1600	123,5	185
Поточна кредиторська заборгованість за:	 		
довгостроковими зобов'язаннями	1610		
товари, роботи, послуги	1615	2778,5	3204
розрахунками з бюджетом	1620		
у тому числі з податку на прибуток	1621		
розрахунками зі страхування	1625		
розрахунками з оплати праці	1630	83	149
Поточні забезпечення	1660		
Доходи майбутніх періодів	1665		
Інші поточні зобов'язання	1690	12182	12544
Усього за розділом IІІ	1695	15167	16082
ІV. Зобов'язання, пов'язані з необоротними активами,	1700		
утримуваними для продажу, та групами вибуття	 		
Баланс	1900	53113,5	53429
ПРОДОВЖЕННЯ ДОДАТКУ Б
	КОДИ
Дата (рік, місяць, число)	18	01	01
Підприємство ____________ ПрАТ«Укрзерноімпекс»___________ 
                                                                      (найменування)	за ЄДРПОУ	22909745

Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)
за 2017 рік
Форма № 2	Код за ДКУД	1801003

І. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

Стаття 	Код 
рядка	За звітний 
період 	За 
аналогічний
період    попереднього року
1 	2 	3 	4 
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 	2000	44407,0	44625,0
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 	2050	(     22547,0   )	(     22725,5   )
Валовий:  
     прибуток 	2090	14421,0	10310,17
     збиток 	2095	(                     )	(                         )
Інші операційні доходи 	2120	6117,0	11633,5
Адміністративні витрати 	2130	(      1454,0    )	(          3225,0        )
Витрати на збут	2150	(         889,0     )	(           1494,0       )
Інші операційні витрати 	2180	(       3252,0     )	(          4225,0        )
Фінансовий результат від операційної діяльності:  
     прибуток 	2190	14943,0	12999,17
     збиток  	2195	(                     )	(                           )
Дохід від участі в капіталі 	2200		
Інші фінансові доходи 	2220	316,0	371,5
Інші доходи	2240	2,0	4,5
Фінансові витрати 	2250	(      11247 ,0   )	(       11536,0         )
Втрати від участі в капіталі 	2255	(                      )	(                            )
Інші витрати 	2270	(          2,0        )	(            3,5           )
Фінансовий результат до оподаткування:прибуток 	2290	4012,0	
збиток 	2295	(                      )	(          171            )
Витрати (дохід) з податку на прибуток	2300		
Прибуток (збиток) від  припиненої діяльності після оподаткування 	2305		
Чистий фінансовий результат:  
     прибуток 	2350	4012,0	
     збиток 	2355	(                      )	(       171 ,0            )







ПРОДОВЖЕННЯ ДОДАТКУ Б

II. СУКУПНИЙ ДОХІД

Стаття 	Код 
рядка	За звітний 
період 	За 
аналогічний
період    попереднього року
1 	2 	3 	4 
Дооцінка (уцінка) необоротних активів	2400		
Дооцінка (уцінка) фінансових інструментів	2405		
Накопичені курсові різниці	2410		
Частка іншого сукупного доходу асоційованих та спільних підприємств	2415		
Інший сукупний дохід	2445		
Інший сукупний дохід до оподаткування	2450		
Податок на прибуток, пов’язаний з іншим сукупним доходом	2455		
Інший сукупний дохід після оподаткування	2460		
Сукупний дохід (сума рядків 2350, 2355 та 2460)	2465		


III. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ

Назва статті 	Код 
рядка	За звітний 
період 	За 
аналогічний
період    попереднього року
1 	2 	3 	4 
Матеріальні затрати	2500	19775	18394
Витрати на оплату праці	2505	3819	4217
Відрахування на соціальні заходи	2510	1364	1320,5
Амортизація	2515	2312	2140
Інші операційні витрати	2520	11264	13963,5
Разом	2550	38534	40035


ІV.  РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ

Назва статті 	Код 
рядка	За звітний 
період 	За 
аналогічний
період    попереднього року
1 	2 	3 	4 
Середньорічна кількість простих акцій 	2600	  	  
Скоригована середньорічна кількість простих акцій 	2605	  	  
Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 	2610	  	  
Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 	2615	  	  
Дивіденди на одну просту акцію 	2650	  	  

Керівник_________________________________
Головний бухгалтер____________________________
ПРОДОВЖЕННЯ ДОДАТКУ Б

Додаток 1
до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 
1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»

	КОДИ
Дата (рік, місяць, число)	19	01	01
Підприємство ________ ПрАТ «Укрзерноімпекс»___________________________	за ЄДРПОУ	22909745
Територія ___________ Уманський р-н ___________________________________	за КОАТУУ	214
Організаційно-правова форма господарювання_____ управління с/г___________ 	за КОПФГ	10
Вид економічної діяльності _____________________________________________	за КВЕД	01.11.0
Середня кількість працівників1 _______________________________________________________________
Адреса, телефон  _____Черкаська обл. Уманський р-н, с.Ладижинка, 20382__________________________
Одиниця виміру: тис. грн. без десяткового знака (окрім  розділу IV Звіту про фінансові результати (Звіту 
про  сукупний  дохід)  (форма  N  2),  грошові   показники   якого наводяться в гривнях з копійками)
Складено (зробити позначку «v» у відповідній клітинці):за положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку
за міжнародними стандартами фінансової звітності

Баланс (Звіт про фінансовий стан)Січень-грудень 2018 р.Форма № 1
Код за ДКУД
1801001
Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Необоротні активи			
Нематеріальні активи	 1000		
первісна вартість	1001		
накопичена амортизація	1002		
Незавершені капітальні інвестиції	1005	1961	2513
Основні засоби	1010	10169	9918
первісна вартість	1011	20079	21773
знос	1012	-9910	-11855
Інвестиційна нерухомість	1015		
Довгострокові біологічні активи	1020	329	389
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	1030
 		
інші фінансові інвестиції	1035		
Довгострокова дебіторська заборгованість	1040		
Відстрочені податкові активи	1045		


Інші необоротні активи	1090		
Усього за розділом I	1095	12459	12820
II. Оборотні активи			
Запаси	1100 	10418	10806
Поточні біологічні активи	1110	1016	11573
Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги	1125	8549	4362
Дебіторська заборгованість за розрахунками:			
за виданими авансами	 1130	1836	1237
з бюджетом	1135	21	88
у тому числі з податку на прибуток	1136		


Інша поточна дебіторська заборгованість	1155	200	5723
Гроші та їх еквіваленти	1165	17851	4572
Витрати майбутніх періодів	1170		
Інші оборотні активи	1190	1079	1617,00
Усього за розділом II	1195	40970	39978
III. Необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття	1200		
Баланс	1300	53429	52798
 	 		
Пасив	Код
рядка		
1	2		
I. Власний капітал			
Зареєстрований (пайовий) капітал	 1400	29	29
Капітал у дооцінках	1405		
Додатковий капітал	1410	10096	10096
Резервний капітал	1415		
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	1420	-54291	-54633
Неоплачений капітал	1425		
Вилучений капітал	1430		
Усього за розділом I	1495	-44166	-44508
II. Довгострокові зобов'язання і забезпечення	1500		
Довгострокові кредити банків	1510	81513	83054
Інші довгострокові зобов'язання	1515		
Довгострокові забезпечення	1520		
Цільове фінансування	1525		
Усього за розділом II	1595	81513	83054
IІІ. Поточні зобов'язання і забезпечення			
Короткострокові кредити банків	1600 	185	62
Поточна кредиторська заборгованість за:	 		
довгостроковими зобов'язаннями	1610		
товари, роботи, послуги	1615	2982	2294
розрахунками з бюджетом	1620	136	23
у тому числі з податку на прибуток	1621		
розрахунками зі страхування	1625	53	2
розрахунками з оплати праці	1630	149	17
Поточні забезпечення	1660	33	34
Доходи майбутніх періодів	1665		
Інші поточні зобов'язання	1690	12544	11820
Усього за розділом IІІ	1695	16082	14252
ІV. Зобов'язання, пов'язані з необоротними активами,
утримуваними для продажу, та групами вибуття	1700
 		
Баланс	1900	53429	52798

Керівник

Головний бухгалтер


ПРОДОВЖЕННЯ ДОДАТКУ Б
	КОДИ
Дата (рік, місяць, число)	19	01	01
Підприємство ____________ ПрАТ«Укрзерноімпекс»___________ 
                                                                      (найменування)	за ЄДРПОУ	22909745

Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)
за 2018 рік
Форма № 2	Код за ДКУД	1801003

І. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

Стаття 	Код 
рядка	За звітний 
період 	За 
аналогічний
період    попереднього року
1 	2 	3 	4 
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 	2000	44843,0	44407,0
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 	2050	(     22958,0    )	(     22547,0    )
Валовий:  
     прибуток 	2090	6199,3	14421,0
     збиток 	2095	(                     )	(                         )
Інші операційні доходи 	2120	17150,0	6117,0
Адміністративні витрати 	2130	(         4996,0   )	(           1454, 0    )
Витрати на збут	2150	(      2100,0      )	(           889,0        )
Інші операційні витрати 	2180	(       5168,0    )	(          3252,0        )
Фінансовий результат від операційної діяльності:  
     прибуток 	2190	11055,34	14943,0
     збиток  	2195	(                     )	(                           )
Дохід від участі в капіталі 	2200		
Інші фінансові доходи 	2220	427,0	316,0
Інші доходи	2240	7,0	2,0
Фінансові витрати 	2250	(     11825,0     )	(       11247,0         )
Втрати від участі в капіталі 	2255	(                      )	(                            )
Інші витрати 	2270	(          5,0        )	(            2,0           )
Фінансовий результат до оподаткування:прибуток 	2290		4012
збиток 	2295	(     342,0         )	(                          )
Витрати (дохід) з податку на прибуток	2300		
Прибуток (збиток) від  припиненої діяльності після оподаткування 	2305		
Чистий фінансовий результат:  
     прибуток 	2350		4012,0
     збиток 	2355	(      342,0       )	(                        )








II. СУКУПНИЙ ДОХІД

Стаття 	Код 
рядка	За звітний 
період 	За 
аналогічний
період    попереднього року
1 	2 	3 	4 
Дооцінка (уцінка) необоротних активів	2400		
Дооцінка (уцінка) фінансових інструментів	2405		
Накопичені курсові різниці	2410		
Частка іншого сукупного доходу асоційованих та спільних підприємств	2415		
Інший сукупний дохід	2445		
Інший сукупний дохід до оподаткування	2450		
Податок на прибуток, пов’язаний з іншим сукупним доходом	2455		
Інший сукупний дохід після оподаткування	2460		
Сукупний дохід (сума рядків 2350, 2355 та 2460)	2465		

III. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ

Назва статті 	Код 
рядка	За звітний 
період 	За 
аналогічний
період    попереднього року
1 	2 	3 	4 
Матеріальні затрати	2500	17013	19775
Витрати на оплату праці	2505	4615	3819
Відрахування на соціальні заходи	2510	1277	1364
Амортизація	2515	1968	2312
Інші операційні витрати	2520	16663	11264
Разом	2550	41536	38534


ІV.  РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ

Назва статті 	Код 
рядка	За звітний 
період 	За 
аналогічний
період    попереднього року
1 	2 	3 	4 
Середньорічна кількість простих акцій 	2600	  	  
Скоригована середньорічна кількість простих акцій 	2605	  	  
Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 	2610	  	  
Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 	2615	  	  
Дивіденди на одну просту акцію 	2650	  	  

Керівник

Головний бухгалтер


ПРОДОВЖЕННЯ ДОДАТКУ Б
	КОДИ
Дата (рік, місяць, число)	20	01	01
Підприємство ________ ПрАТ «Укрзерноімпекс»___________________________	за ЄДРПОУ	22909745
Територія ___________ Уманський р-н ___________________________________	за КОАТУУ	214
Організаційно-правова форма господарювання_____ управління с/г___________ 	за КОПФГ	10
Вид економічної діяльності _____________________________________________	за КВЕД	01.11.0
Середня кількість працівників1 _______________________________________________________________
Адреса, телефон  _____Черкаська обл. Уманський р-н, с.Ладижинка, 20382__________________________
Одиниця виміру: тис. грн. без десяткового знака (окрім  розділу IV Звіту про фінансові результати (Звіту 
про  сукупний  дохід)  (форма  N  2),  грошові   показники   якого наводяться в гривнях з копійками)
Складено (зробити позначку «v» у відповідній клітинці):за положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку
за міжнародними стандартами фінансової звітності

Баланс (Звіт про фінансовий стан)Січень-грудень 2019 р.Форма № 1
Код за ДКУД
1801001
 Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Необоротні активи	1000	0,00	45,00
Нематеріальні активи	 	 	 
первісна вартість	1001	 	 
накопичена амортизація	1002	 	 
Незавершені капітальні інвестиції	1005	2513,00	2648,00
Основні засоби	1010	9918,00	10524,00
первісна вартість	1011	21773,00	24486,00
знос	1012	-11855,00	-13962,00
Інвестиційна нерухомість	1015	 	 
Довгострокові біологічні активи	1020	389,00	211,00
Довгострокові фінансові інвестиції:	1030	 	 
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	 	 	 
інші фінансові інвестиції	1035	 	 
Довгострокова дебіторська заборгованість	1040	 	 
Відстрочені податкові активи	1045	 	 
Інші необоротні активи	1090	 	 
Усього за розділом I	1095	12820,00	13428,00
II. Оборотні активи	1100	10806,00	12697,00
Запаси	 	 	 
Поточні біологічні активи	1110	11573,00	1834,00
Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги	1125	4362,00	9084,00
Дебіторська заборгованість за розрахунками:	1130	1237,00	165,00
за виданими авансами	 	 	 
з бюджетом	1135	88,00	165,00
у тому числі з податку на прибуток	1136	 	 
Інша поточна дебіторська заборгованість	1155	5723,00	426,00
ПРОДОВЖЕННЯ ДОДАТКУ Б
Гроші та їх еквіваленти	1165	4572,00	6622,00
Витрати майбутніх періодів	1170	 	 
Інші оборотні активи	1190	1617,00	2494,00
Усього за розділом II	1195	39978,00	33797,00
III. Необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття	1200	 	 
Баланс	1300	52798,00	47225,00
 	 	 	 
Пасив	Код
рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Власний капітал	1400	29,00	29,00
Зареєстрований (пайовий) капітал	 	 	 
Капітал у дооцінках	1405	 	 
Додатковий капітал	1410	96,00	10096,00
Резервний капітал	1415	 	 
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	1420	-55633,00	-78660,00
Неоплачений капітал	1425	(              )	(              )
Вилучений капітал	1430	(              )	(              )
Усього за розділом I	1495	-44508,00	-68535,00
II. Довгострокові зобов'язання і забезпечення	1500	 	 
Відстрочені податкові зобов'язання	 	 	 
Довгострокові кредити банків	1510	83054,00	88092,00
Інші довгострокові зобов'язання	1515	 	 
Довгострокові забезпечення	1520	 	 
Цільове фінансування	1525	 	 
Усього за розділом II	1595	83054,00	88092,00
IІІ. Поточні зобов'язання і забезпечення	1600	62,00	7314,00
Короткострокові кредити банків	 	 	 
Поточна кредиторська заборгованість за:	 	 	 
довгостроковими зобов'язаннями	1610	 	 
товари, роботи, послуги	1615	2353,00	1934,00
розрахунками з бюджетом	1620	 	 
у тому числі з податку на прибуток	1621	 	 
розрахунками зі страхування	1625	 	 
розрахунками з оплати праці	1630	17,00	10,00
Поточні забезпечення	1660	 	 
Доходи майбутніх періодів	1665	 	 
Інші поточні зобов'язання	1690	11820,00	18410,00
Усього за розділом IІІ	1695	14252,00	27668,00
ІV. Зобов'язання, пов'язані з необоротними активами,	1700	 	 
утримуваними для продажу, та групами вибуття	 	 	 
Баланс	1900	52798,00	47225,00
Керівник
Головний бухгалтер


ПРОДОВЖЕННЯ ДОДАТКУ Б
	КОДИ
Дата (рік, місяць, число)	20	01	01
Підприємство ____________ ПрАТ«Укрзерноімпекс»___________ 
                                                                      (найменування)	за ЄДРПОУ	22909745

Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)
за січень-грудень 2019 р. 

І. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

Стаття 	Код 
рядка	За звітний 
період 	За 
аналогічний
період    попереднього року
1 	2 	3 	4 
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 	2000	27 937	44843
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 	2050	(  18210 )	( 22958 )
Валовий:  
     прибуток 	2090	4934,94	6199,34
     збиток 	2095	(                    )	(                   )
Інші операційні доходи 	2120	6192,00	17150,00
Адміністративні витрати 	2130	( 2831,00 )	(  4996,00   )
Витрати на збут	2150	( 535 )	(  2100,00  )
Інші операційні витрати 	2180	( 17438,00  )	(   5198,00  )
Фінансовий результат від операційної діяльності:  
     прибуток 	2190		11055,34
     збиток  	2195	(    9677,06    )	(                   )
Дохід від участі в капіталі 	2200		
Інші фінансові доходи 	2220	14,00	427,00
Інші доходи	2240	1,00	7,00
Фінансові витрати 	2250	(  12280,00   )	(     11825,00  )
Втрати від участі в капіталі 	2255	(                    )	(                    )
Інші витрати 	2270	(      8,00      )	(    5,00   )
Фінансовий результат до оподаткування:прибуток 	2290		
збиток 	2295	(    24026,06  )	(    342,00   )
Витрати (дохід) з податку на прибуток	2300		
Прибуток (збиток) від  припиненої діяльності після оподаткування 	2305		
Чистий фінансовий результат:  
     прибуток 	2350		
     збиток 	2355	(  24026,06  )	(    342,00     )



ПРОДОВЖЕННЯ ДОДАТКУ Б

II. СУКУПНИЙ ДОХІД

Стаття 	Код 
рядка	За звітний 
період 	За 
аналогічний
період    попереднього року
1 	2 	3 	4 
Дооцінка (уцінка) необоротних активів	2400		
Дооцінка (уцінка) фінансових інструментів	2405		
Накопичені курсові різниці	2410		
Частка іншого сукупного доходу асоційованих та спільних підприємств	2415		
Інший сукупний дохід	2445		
Інший сукупний дохід до оподаткування	2450		
Податок на прибуток, пов’язаний з іншим сукупним доходом	2455		
Інший сукупний дохід після оподаткування	2460		
Сукупний дохід (сума рядків 2350, 2355 та 2460)	2465		

III. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ

Назва статті 	Код 
рядка	За звітний 
період 	За 
аналогічний
період    попереднього року
1 	2 	3 	4 
Матеріальні затрати	2500	  1536,00	17013,00  
Витрати на оплату праці	2505	  2783,00	  4615,00
Відрахування на соціальні заходи	2510	1018,00  	  1277,00
Амортизація	2515	  1796,00	  1968,00
Інші операційні витрати	2520	  5793,00	  16663,00
Разом	2550	26750,00	41536,00


ІV.  РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ

Назва статті 	Код 
рядка	За звітний 
період 	За 
аналогічний
період    попереднього року
1 	2 	3 	4 
Середньорічна кількість простих акцій 	2600	  	  
Скоригована середньорічна кількість простих акцій 	2605	  	  
Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 	2610	  	  
Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 	2615	  	  
Дивіденди на одну просту акцію 	2650	  	  

Керівник

Головний бухгалтер



ДОДАТОК В
Горизонтальний та вертикальний аналіз активів та пасивів
Актив	2018	2019	відхилення	питома вага,%	відхилення за 2018-2019рр,+/-
			Абс,+/-2018-2019	Динаміка,%2018-2019	Темп приросту,+/-2018-2019	2018	2019	
І.Необоротні активи	12820,00	13428,00	608,00	104,74	4,74	24,28	28,43	4,15
ІІ.Оборотні активи	39978,00	33797,00	-6181,00	84,54	-15,46	75,72	71,57	-4,15
у т.ч. - 2.1 запаси	22379,00	14531,00	-7848,00	64,93	-35,07	42,39	30,77	-11,62
2.2 векселі одержані	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
2.3дебіторська заборгованість за товари роботи і послуги	4362,00	9084,00	4722,00	208,25	108,25	8,26	19,24	27,50
2.4дебіторська заборгованість за розрахунками та іншим	7048,00	1066,00	-5982,00	15,12	-84,88	13,35	2,26	-11,09
2.5 грошові кошти та їх еквіваленти	4572,00	6622,00	2050,00	144,84	44,84	8,66	14,02	22,68
2.6 інше	1617,00	2494,00	877,00	154,24	54,24	3,06	5,28	8,34
ІІІ.Витрати майбутніх періодів	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
БАЛАНС	52798,00	47225,00	-5573,00	89,44	-10,56	100,00	100,00	**
								
								
Пасив	2018	2019	відхилення	питома вага,%	відхилення за 2018-2019рр,+/-
			Абс,+/-2018-2019	Динаміка,%2018-2019	Темп приросту,+/-2018-2019	2018	2019	
І Власний капітал	-44508,00	-68535,00	-113043,00	153,98	53,98	84,2986	-145,12	-229,42
ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
ІІІ. Довгост. зобовязання	83054,00	88092,00	5038,00	106,07	6,07	157,305	186,54	29,23
ПРОДОВЖЕННЯ ДОДАТКУ В
ІV. Поточні зобовязання	14252,00	27668,00	13416,00	194,13	94,13	26,99	58,59	31,59
у т.ч.   4.1 короткострокові кредити банків	62,00	7314,00	7252,00	11796,77	11696,77	0,12	15,49	15,37
4.2поточна заборгованість за поточними зобовязаннями	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
4.3 виданні векселі	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
4.4 кредиторська заборгованість за товари роботи і послуги	2294,00	1730,00	-564,00	75,41	-24,59	4,34	3,66	-0,68
4.5 поточні зобовязання за розрахунками та іншим	11896,00	18624,00	6728,00	156,56	56,56	22,53	39,44	16,91
V. Доходи майбутніх періодів	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
БАЛАНС	52798,00	47225,00	-5573,00	89,44	-10,56	100	100	







ДОДАТОК Г

МОДЕЛЬ ТАФЛЛЕРА
2017
Х1
х2=
х3
х4
Zт=0,03*0,25+0,42*0,13+0,18*0,3+0,16*0,83=0,25
2018
Х1
х2=
х3
х4
Zт=0,03*0,33+0,13*0,41+0,18*0,27+0,16*0,85=0,25
2019
Х1
х2=
х3
х4
Zт=0,03*0,47+0,29*0,13+0,18*0,59+0,16*0,59=0,25

ДОДАТОК Е
РОЗРАХУНОК ПДФО за 2019 р.

Кількість працівників – 147лати
Фонд оплати праці – 358 000 грн. 
Нарахування на зарплату:
 358 000 * 36,76 % = 131600,8 грн.
Мінімальна з/п  - 4173 грн.
Граничний розмір з/п до якої застосовуватиметься ПСП – 5842,20 грн. (4173*1,4) 
Утримання будуть виглядати наступним чином:
Працівники які отримують заробітну плату до граничного розміру, і до якої застосовується ПСП: 100 осіб із загальним ФОП – 170 000 грн.
• ЄСВ: 170000 * 3,6 % = 6120 грн.
ПДФО = (170000 -170000*0,036-609*100 осіб)*15 % = 102980*15 % = 15447 грн.
У такому випадку співробітникам було виплачено 148433 грн. (170000-6120-15447)
Кількість працівників які отримують з/п,  яка переважає граничний розмір до якої не застосовується ПСП, становить 47 осіб, із  ФОП (середня з/п 4000 грн.) 188 000 грн. 
• ЄСВ: 170000 * 3,6 % = 6768 грн.
ПДФО = (188000 -188000*0,036)*15 % = 181232*15 % = 27184,8 грн.
Загальна сума утриманого ЄСВ: 12888 грн. 
Загальна сума  сплаченого ПДФО: 42631,8 грн.
Слід також зазначити, що із серпня 2019 р. до державного бюджету також сплачувався військовий збір у розмірі 1,5 % від заробітної плати.
Військовий збір: 358 000 грн. * 1,5% = 5370 грн.  
Нараховані та утримані суми податків підприємство повинна перерахувати на рахунки відповідних бюджетів або напередодні виплати зарплати, або в день її здійснення.




ДОДАТОК Є
Міністерство аграрної політики та продовольства України

Офіційний веб-сайт (http://minagro.gov.ua (http://minagro.gov.ua/))

ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 3 квітня 2017 р. № 275-р
ПЛАН 
пріоритетних дій Уряду на 2017 рік
 з питань удосконалення механізмів стимулювання розвитку агропромислового комплексу
Кроки	Пояснення, обґрунтування	Відповідальні за виконання	Строк	Індикатор виконання	Очікувані результати
Удосконалення механізмів стимулювання розвитку агропромислового комплексу
156. Супроводження у Верховній Раді України проекту Закону України “Про стимулювання розвитку агропромисло-вого комплексу України”	удосконалення механізму державної підтримки сільського господарства, створення умов для залучення малих виробників до організованого аграрного ринку	Мінаг-рополі-тики	до 
прийняття відповідного Закону	прийнято Закон України	надання реальної підтримки насамперед малим та середнім сільськогосподарсь-ким товаровиробникам
157. Розроблення нормативно-правових актів на виконання Закону України “Про стимулювання розвитку агропромисло-вого комплексу України”		Мінаг-рополі-тики	протягом шести місяців після прийняття Закону	прийнято нормати-вно-правові акти	запровадження моніторингу для удосконалення системи контролю, зокрема щодо здійснення державних аграрних інтервенцій на організованому аграрному ринку та отримувачів державної підтримки
створення державного інтервенційного агента
надання фінансової державної підтримки сільськогосподарсь-ким товаровиробникам, зокрема малим сільськогосподарсь-ким виробникам
158. Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту постанови Кабінету Міністрів України про затвердження Державної цільової програми розвитку аграрного сектору економіки на період до 2021 року	затвердження заходів щодо стимулювання розвитку аграрного сектору	Мінаг-рополі-тики	III квартал	прийнято постано-ву Кабінету Міністрів України	створення умов для розвитку високоефективного конкурентоспромож-ного аграрного сектору на внутрішньому і зовнішньому ринку
 



Загальнодержавна система оподаткування

Реалізація принципів оподаткування

Сукупність податків

Система оподаткування у сільському господарстві

Вхід
Податкове законодавство

Вихід
Податкове навантаження

Сільгосптова-ровиробники – платники податків

Соціально-економічне середовище

Зворотній зв’язок (податковий борг)

Рис. 1.1 Структурна будова системи оподаткування у сільському господарстві


ПрАТ «Укрзерноімпекс»

Відділ кадрів

Юридичний відділ

Бухгалтерія

Відділ купівлі та продажу продукції

Відділ аналізу і планування

Виробничий відділ

Відділ програмно-технічного забезпечення

Адміністративно–господарський відділ

МТП – Тракторна бригада

МТП – Авто гараж

Відділ безпеки

Генеральний директор

Секретар


Начальник відділу кадрів

Директор

Головний бухгалтер

Головний економіст

Головний агроном

Головний зоотехнік

Інженер з охорони праці

Головний інженер

Начальник охорони

Зоотехнік

Агроном
рослинництва

Економіст

Зам. гол. бухгалтер

Зам. Начальника охорони

Бухгалтер 

Вагар

Бухгалтер по з/п

Бухгалтер рослинництва

Бухгалтер тваринництва

147

148

113

147

148

113

           2018                                      2019

2018                                      2019
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
