Трудова міграція професійних кадрів залізничної галузі в Українській РСР у 1950-х – 1960-х роках

Abstract

У статті висвітлюються причини, характер та наслідки трудової міграції працівників залізничної галузі Української РСР. Значна увага приділяється динаміці плинності кадрів і їхній регіональній специфіці. Окреслено заходи радянської влади щодо покращення кадрової проблеми серед залізничників. Доведено, що розвиток виробничої сфери був неможливий без аналогічного розвитку соціальної. У повоєнний період відновлення виробничого потенціалу залізничного транспорту вимагало значного поповнення трудових ресурсів галузі. Встановлено, що спочатку залізниці республіки відчували нестачу кадрового потенціалу. Насичення працівниками галузі здійснювалося за рахунок демобілізованих бійців і офіцерів, що зумовлювало дефіцит кваліфікованих спеціалістів. З цією метою фактично довелося заново створювати освітню мережу залізничного транспорту. Констатується, що великий крок вперед був зроблений у підвищенні рівня життя робітників, житловому будівництві та їх медичному обслуговуванні, значно розширилась мережа торгівельних та побутових підприємств і система персонального заохочення.

The article deals with the reasons, nature and consequences of labor migration of workers of railway industry of the Ukrainian SSR. Considerable attention is paid to the dynamics of staff turnover and their regional specificity. The measures of the Soviet authorities to improve the staffing problem among railwaymen are outlined. It is proved that the development of production sphere is impossible without a similar development of social one. In the post-war period, the restoration of production potential of rail transport required a significant replenishment of the industry's labor resources. It is established that at first the railways of the republic experienced a shortage of personnel potential. The saturation of workers of the industry was carried out at the expense of demobilized fighters and officers, which resulted in a shortage of skilled specialists. To this end, in fact, there was a necessity to create anew an educational network of rail transport. It is stated that a big step forward was made in raising the standard of living of workers, housing construction and their medical care, and a significant expansion of the network of trade and domestic enterprises and the system of personal incentives was expanded