The agro-food export trends in Ukraine: focus on grain crop market

Abstract

The analysis of agro-food export trends in Ukraine on the example of grain crop market during 2006– 2019 has been done. According to study data the share of grain exports as raw materials among all agrofood products increased from 28.73 % in 2006 to 43.50 % in 2019. The share of flour-grinding products and ready-made grain products in total agro-food export was almost unchangeable (increase from 0.77 % to 0.91 % and decrease from 2.44 % to 1.22 % respectively). The amounts of flour-grinding products and ready-made grain products export were in 100-200 times less than the amount of grain export as raw material. Our data has shown that export revenue from sale of grain crop and flour-grinding grain products were positively correlated with export amount (r = 0.9228 and 0.8836 respectively, p ˂ 0.001). By contrast, the relation between export price and export revenue was not significant (r = 0.1498 and -0.0806 respectively). At the same time, export revenue from the sale of ready-made grain products had a significant impact both on export price and export amount, which confirms positive association between evaluated parameters (r = 0.9733 and 0.9706 respectively, p ˂ 0.001). This fact has confirmed the possibility of increasing the currency revenue from ready-made grain products export compared to the grain export as raw materials. In addition to direct positive impact on the economics, an increase of processing grain crop export should have a number of accompanying positive effects.

Постановка проблеми. Аграрний сектор України в період трансформаційних процесів відзначився нарощуванням виробництва продукції зернових культур. Обсяг виробництва зернових культур у 2006–2019 рр. збільшився з 34,3 млн. т до 75,1 млн. т. У той же час спостерігається зменшення витрачання зерна на корм для тварин (з 13,8 млн. т у 2006 р. до 11,0 млн. т у 2019 р.), переробка зерна на непродовольчі цілі зросла з 0,6 млн. т до 1,2 млн. т. Тобто збільшення виробництва зерна відбулося без відповідного збільшення його промислової чи біологічної (тваринами) переробки, що сприяло збільшенню експорту зерна з 11,2 млн. т у 2006 р. до 56,7 млн. т у 2019 р. Змінилися обсяг і структура виробництва зернової продукції. За даними Державної служби статистики України, валовий збір пшениці збільшився з 13,9 млн. т у 2006 р. до 28,3 млн. т у 2019 р., кукурудзи на зерно – з 6,4 млн. т до 35,8 млн. т, і лише виробництво ячменю зменшилось з 11,3 млн. т до 8,9 млн. т. У структурі валового збору частка пшениці зменшилась із 40,7 % до 37,7 %, ячменю – з 33,1 % до 11,9 %, і лише частка кукурудзи підвищилась з 18,8 % до 47,7 %. Як результат, зернові продукти все частіше поставляються на зовнішні ринки. Цьому значною мірою сприяло офіційне приєднання України до Світової організації торгівлі 16 травня 2008 р., що забезпечило правову основу міжнародної торгівлі та підписання і ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у 2014 р., яка відкрила нові можливості для збільшення експорту та значного розширення номенклатури. У товарній структурі зовнішньої торгівлі сума валютних надходжень від продажу аграрнопродовольчої продукції протягом 2006–2019 рр. збільшилась у 4,7 разу, тоді як вартість усього експорту зросла лише в 1,3 разу. Це вказує на те, що аграрний сектор став головним джерелом валютних надходжень. Однак варто зазначити, що в структурі товарного експорту переважають сировина та продукція з низьким ступенем переробки. Орієнтація виробництва більшості сільськогосподарської продукції на закордонні ринки становить певні загрози продовольчій безпеці країни та проявам інших негативних явищ і тенденцій у цій галузі. Необхідно розробити державну політику, спрямовану на зміцнення позицій України на зовнішніх ринках, а також на пошук та розвиток нових ринків, особливо для збільшення експорту продукції з більшою доданою вартістю, що сприяло б організації поглибленої промислової та біологічної (тваринами) переробки зерна та проміжних продуктів. Необхідність впровадження ефективнішої структури аграрно-продовольчої продукції у зовнішній торгівлі України та напрями її вдосконалення визначали актуальність дослідження. Мета. Метою статті було висвітлити основні проблеми експорту зернових культур, які виникли протягом останніх 14 років в Україні, оцінити основні фактори, що визначають тенденції експорту зернових в Україні, визначити наявність і тісноту зв’язку між кількістю та ціною експорту зернових культур, продукцією борошномельно-круп’яної промисловості, готовими продуктами із зерна й експортною виручкою, запропонувати нові шляхи вирішення встановлених проблем. Результати. Проведений аналіз динаміки зовнішньої торгівлі засвідчив збільшення валютних надходжень від аграрно-продовольчої продукції та зростання їх частки в загальній сумі експорту з високою часткою зернових культур. У структурі експорту переважає зерно кукурудзи, пшениці і ячменю. Виявлено обернений зв’язок між обсягами експорту зернових культур та їх реалізаційною ціною, що свідчить про доцільність використання зерна та проміжної продукції промислової переробки для розвитку галузі тваринництва. Виявлено дуже тісний зв'язок між обсягами і ціною експорту готових виробів та зерна і валютною виручкою, що свідчить про перспективність нарощування товарів з більшою додатковою вартістю. Наукова новизна. Систематизовано сутнісні чинники нарощування обсягів експорту аграрнопродовольчої продукції рослинного походження, якими є: стрімке зростання виробництва зернових культур; зменшення використання зерна на кормові цілі через скорочення протягом тривалого періоду поголів’я тварин, зокрема ВРХ; порівняно невелика частка використання зерна на нехарчові цілі; повільне збільшення переробки зерна на харчові цілі; обмеження інноваційних технологій промислового зберігання зерна. Випуск 56 ISSN 2306-4420. Збірник наукових праць ЧДТУ 90 Виявлено, що нарощування обсягів експорту зерна при відсутності організації раціональних напрямів внутрішнього використання призводить до організаційних і фінансових ризиків, зниження ціни та недоотримання належних надходжень валюти. Висновки. В експорті зернових культур домінує продукція сировинного характеру. Незважаючи на те, що такий вид експорту забезпечує значну валютну виручку для української економіки, це робить стан країни вразливим на світовому ринку та створює не тільки економічні ризики для аграрного сектору, але й додаткові ризики для соціуму, промисловості та інших галузей. На нашу думку, аналіз даних про експорт аграрно-продовольчих товарів на прикладі експорту зерна підкреслив необхідність зміни державної експортної політики в Україні.