Медико-екологічна оцінка харчових добавок – стимуляторів інтелекту та працездатності в раціоні сучасної людини

Стеценко, Іван Миколайович
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/2453
Full metadata record
DC Field	Value	Language
dc.contributor.advisor	Загоруйко, Неллі Вікторівна	-
dc.contributor.author	Стеценко, Іван Миколайович	-
dc.date.accessioned	2021-07-10T08:05:17Z	-
dc.date.available	2021-07-10T08:05:17Z	-
dc.date.issued	2021-06	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/2453	-
dc.description.abstract	Випускна кваліфікаційна робота: 60 с.; 12 рисунків; 5 таблиць; 23 джерела; мультимедійна презентація. Мета роботи: дослідження особливостей харчування студентів та оцінка внеску енергетичних напоїв та інших адаптогенів у формування їх харчового Завдання роботи: визначити особливості харчування та роль енергетиків в раціоні студентської молоді, дослідити доступність та безпечність енергетичних напоїв в торгових мережах. Об’єкт досліджень: результати анкетування стосовно відповідності харчування респондентів гігієнічним нормам харчування та досвіду вживання енергетиків. У роботі проведений детальний аналіз умов та звичок у харчуванні студентської молоді. Визначена нерегулярність харчування та відсутність режиму у прийнятті їжі. Вживання енергетичних напоїв тісно пов’язано із суміщенням роботи та навчання.	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.subject	ЗАЛЕЖНІСТЬ	uk_UA
dc.subject	РАЦІОН	uk_UA
dc.subject	НООТРОПИ	uk_UA
dc.subject	КОФЕЇН	uk_UA
dc.subject	ЕНЕРГЕТИКИ	uk_UA
dc.subject	РЕЖИМ ХАРЧУВАННЯ	uk_UA
dc.title	Медико-екологічна оцінка харчових добавок – стимуляторів інтелекту та працездатності в раціоні сучасної людини	uk_UA
dc.type	Bachelor Thesis	uk_UA
Appears in Collections:	101 Екологія (Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природо-користування)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
робота_Стеценко.pdf Restricted Access		1.39 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show simple item record
Extracted text
1 
 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 
 
Будівельний факультет 
 
 
Кафедра екології 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
до випускної кваліфікаційної роботи 
___________________бакалавра______________________ 
(освітній рівень) 
 
на тему  МЕДИКО-ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ХАРЧОВИХ ДОБАВОК – 
СТИМУЛЯТОРІВ ІНТЕЛЕКТУ ТА ПРАЦЕЗДАТНОСТІ В РАЦІОНІ СУЧАСНОЇ 
ЛЮДИНИ  
 
 
 
 
Виконав: студент ІV курсу, групи  ЕК-73 
Спеціальності  101 «Екологія» 
(шифр і назва спеціальності) 
Стеценко  І.М.                
 (прізвище та ініціали) 
Керівник _Загоруйко Н.В.__________ 
                 (прізвище та ініціали) 
Рецензент_Бондаренко Ю.Г.________ 
                     (прізвище та ініціали) 
 
 
Черкаси – 2021 рік 
 
2 
 
 
ЗМІСТ 
 
Вступ 3 
1 Аналітичний огляд літератури 5 
 1.1 Роль харчування у підтриманні  здорового способу життя людини у 5 
сучасному суспільстві  
 1.2 Біологічно активні добавки в сучасному харчуванні  13 
 1.3 Використання природних адаптогенів у підвищенні працездатності та 18 
розумових здібностей 
2 Медико-екологічна оцінка харчових добавок – стимуляторів інтелекту та 32 
працездатності в раціоні сучасної людини  
 2.1 Оцінка харчування студентів відповідно медико-екологічним вимогам 32 
 2.2 Аналіз асортименту енергетичних продуктів в супермаркетах м. 38 
Черкаси та їх складу 
 2.3 Аналіз фактичного харчування студентів на фоні вживання 45 
енергетичних напоїв 
Висновки 51 
Перелік посилань 54 
Додатки 57 
 
  
3 
 
ВСТУП 
 
 
Спосіб життя сучасної людини із прискореним ритмом, необхідністю 
швидкого  прийняття рішень та великим обсягом різноманітної інформації 
часто призводять до нервово-психічної перенапруги. Гіподинамія, 
незбалансоване харчування, зловживання антибіотиками, знеболюючими 
речовинами та іншими лікарськими препаратами, поширеність шкідливих 
звичок призводять до швидкого вичерпання адаптаційного потенціалу 
людського організму.  
Проблема пристосування людини до змінних умов нового середовища 
може вирішуватися різними способами. Перший – дбайлива охорона та 
збереження довкілля. Другий спосіб полягає у підвищенні стійкості 
людського організму до шкідливих факторів середовища. У зв'язку з другим 
підходом значну цікавість викликають речовини, що стимулюють опірність 
організму, здатні мобілізувати його незадіяні в звичайних умовах резервні 
механізми. До таких сполук відносяться стимулятори та адаптогени, які люди 
можуть використовувати, споживаючи окремо, або у складі їжі. 
У дослідженнях стану здоров’я молоді, насамперед, студентів, у останні 
десятиріччя акцентується увага на виявленні чинників, що сприяють формуванню 
негативних тенденцій в динаміці показників здоров’я, тісно пов’язаних із якістю 
харчування. 
За останні десятиріччя виявлено зміни в характері харчування студентської 
молоді, насамперед працюючих, у яких режим, напруження та часто 
екстремальність чинників навчальної і соціальної сфер життя негативно впливають 
на працездатність, емоційне й мотиваційне спрямування діяльності та 
комунікаційні можливості, функціональний стан, здоров’я й рівень адаптації. 
Дослідження, проведені в останні роки в Україні, пов’язані з вивченням режиму 
харчування та стану здоров’я молоді, виявили, що повноцінна адаптація таких умов 
життя і навчального процесу є вкрай складною або взагалі недосяжною, а комплекс 
4 
 
дизадаптаційних розладів, вияви яких охоплюють усі рівні інтеграції організму, 
оцінюють як «хронічне еколого-професійне перенапруження». 
Здатність студентів пристосуватися до напруженого навчального, 
екзаменаційного процесу та одночасного виконання професійних обов’язків під час 
роботи лежить часом у площині пошуку стимулювальних засобів, таких як 
енергетичні напої (ЕН), що нібито мають сприяти підвищенню працездатності, 
витривалості, усувати сонливість, підтримувати позитивне мотиваційне 
спрямування та евристичність мислення, поліпшувати когнітивні функції.  
За даними дослідників, які вивчали ризики застосування кофеїну та напоїв, 
що містять кофеїн й інші біостимулятори, існує небезпека виникнення 
різноманітних системних наслідків, включно із впливом на нейропсихологічну 
сферу, серцево-судинну, ендокринну, травну системи організму. 
Аналіз та оцінка фактичного харчування і складових раціону, в тому числі 
ЕН, що впливають на стан здоров'я молоді, потрібен для розробки запобіжних 
заходів, спрямованих на виявлення ризиків для здоров’я особливостей харчової 
поведінки на фоні навчальної та професійної діяльності студентської молоді. 
Харчові добавки – стимулятори інтелекту та працездатності широко 
поширені і їх можна вільно знайти в продажі як он-лайн, так і безпосередньо в 
супермаркетах в раціоні сучасної людини. Тому медико-екологічна оцінка таких 
харчових добавок  та визначення поширеності подібних стимуляторів в раціоні 
сучасної молодої людини є надзвичайно актуальним. 
Метою роботи було дослідження особливостей харчування студентів та 
оцінка внеску енергетичних напоїв та інших адаптогенів у формування їх 
харчового раціону. 
 
 
 
 
 
5 
 
1АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 
 
1.1. Роль харчування у підтримці здорового способу життя людини у 
сучасному суспільстві 
 
Однією з особливостей сучасної цивілізації у 21 столітті є все більша 
інтелектуалізація праці. Робота є однією з найважливіших умов повноцінного  
життя людини. Будь-яке діло, яким ми займаємось, позначається  на нашій психіці 
і фізіологічній діяльності організму. З розвитком сучасних технологій було 
сформовано нові умови праці. Сьогодні люди можуть працювати віддалено, 
впливати на роботизовані системи опороседковано, часто при цьому вимушені 
діяти швидко. Нові умови роботи потребують спеціальних знань, тривалої 
підготовки та високого загального рівня розвитку[1]. Розумова праця в основі 
потребує інтелектуально складної та творчої активності. Істотні зміни умов та 
характеристик праці призвели у 20 ст. до її поступового перетворення  з тяжкої 
фізичної у нервово-психічну інтенсивну. Тому для спеціальностей у галузі 
розумової праці властива значне психоемоційне перевантаження в умовах дії 
стресогених чинників, а саме: дефіцит часу та висока відповідальність. Для 
отримання вищої освіти студентам часто доводиться працювати. Наслідком 
суміщення навчання та роботи є розумове перенапруження, що може призводити 
до стресового стану та провокувати психосоматичні захворювання у сучасної 
молоді. Психологічне перевантаження властиве для різних спеціальностей в галузі 
педагогічної, медичної, соціальної діяльності, а також для професій, що 
потребують тривалої уваги. Для представників цих професій типовим є значний 
професійний тиск і тому вони не пропонуються для людей із слабкою нервовою 
системою[2,5]. 
Психоемоційна напруга викликається більш значним функціональним 
навантаженням на нейропсихічні та емоційні мозкові ділянки та нервові механізми, 
6 
 
ніж це необхідно для прямого виконання роботи. Ознаками такого стану є відчуття, 
напруги та неспокою, роздратованості, емоційної неврівноваженості. 
Технічна еволюція призводить до значного скорочення  фізичної діяльності   
в виробничих умовах та вдома, що загрожує зростанням гіподинамії та 
збільшенням нервово-психічної напруги та  зростанням інтелектуальних зусиль у 
різновидах людської діяльності. Наша нервова система стає більш залежною від 
психологічного та емоційного навантаження. 
Тенденції до роботизації виробництва за підрахунками вчених зумовлюють 
зростання розумової завантаженості приблизно на70 відсотків. За таких умов 
типовим наслідком  подібної роботи стає зростання нервово-м’язевої перевтоми 
працівників різного фаху. З’явився новітній професійно-виробничий чинник 
впливу на стан людського організму, який називається  «нервово-емоційне 
навантаження» праці. Однією з сучасних вимог до професійних навичок робітника 
є досвід роботи на КП. Тривала робота за комп’ютером   сприяє розвитку швидкої 
втоми, навантаженню на зоровий аналізатор, опорно-рухову систему, нервово-
психічну діяльність. Шкідливість комп’ютерного впливу полягає у тому, що він є  
фактором впливу незначної інтенсивності і його наслідки проявляють себе через 
значний час[3]. 
РП– це активність людини, що прив’язана до прийому та переробки значних 
обсягів інформації. Вона  вимагає активізації органів чуття, зосередженості та 
пам’яті, інтенсифікації розумової діяльності, емоційних відчуттів без помітних 
фізичних зусиль. Відсоток зосередження, який припадає на різні види діяльності 
демонструє потребу у повній зосередженості при здійсненні РП (таблиця 1.1) 
Головна особливість РП з точки зору фізіологічних процесів полягає у тому, 
що при такій активності людини головний мозок поєднує кілька функцій: 
координаційну, аналізуючу та синтетичну. Подібна робота потребує прийому та  
переробки  інформації з багатьох джерел. Через певний час це призводить до 
утворення нових функціональних зв’язків та  умовних рефлексів. 
 
7 
 
Таблиця 1.1– Відсоток уваги, яку потребують різні види діяльності 
 
Інтелектуальна робота в сучасних умовах характеризується необхідністю 
тривалого перебування людини в закритому приміщенні та вимушеною 
необхідністю тривалого сидячого способу життя. Гіподинамія зумовлює  
несприятливі  зміни  функціональних систем нашого організму: в серцево-судинній 
– підвищений тонус мозкових судин та застій крові у венах ніг; зміни в опорно-
руховій системі у вигляді кіфозу хребта, стискань грудної клітки, в дихальній 
системі–погіршення газообміну в легенях. В цілому порушуються  функції всіх 
внутрішніх органів.  
Розумову працю можна розподілити на такі різновиди: 
1) Займає проміжне положення між фізичною та інтелектуальною роботою; 
2) Пов’язана з активною діяльністю конкретних органів чуття; 
3) Відрізняється необхідністю концентрації уваги; 
4) Творча діяльність; 
5) Результати роботи відтерміновані у часі. 
Під час інтенсивної роботи мозок потребує значної кількості кисню, 
приблизно 20 відсотків енергетичних потреб людського організму. Тому 
кровопостачанню мозку під час вирішення інтелектуальних завдань вдесятеро 
збільшується порівняно із спокійним станом. Зростають  потреби мозку в глюкозі, 
8 
 
збільшується метаболізм незамінних амінокислот та вітамінів групи В. Виконання 
інтелектуальної праці супроводжується біохімічними змінами відразу в 
центральній нервовій системі, крові та в клітинах. Спостерігається зміна кількості 
К+ та Na+ - іонів, підвищення вмісту Р, креатиніну, зниження лужних резервів. 
Прискорення загального метаболізму відбувається в межах 10-15відсотків. Якщо 
людина перебуває в стані нервово-емоційної напруги, у неї може констатувати 
підвищення пульсу та артеріальну гіпертензію. Специфічною рисою працівників 
інтелектуального фаху у фізіології судинної системи є звуженні судини кінцівок і 
розширенні судини внутрішніх органів, порушення механізму терморегуляції У 
працівників інтелектуальної сфери діяльності  частіше розвиваються серцево-
судинні захворювання. Тривала робота за комп’ютером швидко погіршує 
властивості органу зору: змінюються його гострота, стійкість ясного бачення, 
контрастність сприйняття, швидкість настання зорової втоми, уповільнюється  
зорово-моторна реакція [4]. 
Фізіологічними дослідженнями встановлено, що при інтелектуальній роботі 
активність та втома розвиваються за певними часовими інтервалами. Спочатку (30-
40 хвилин) розумова працездатність  поступово зростає і  досягає кульмінації в 
процесі концентрації уваги на виконанні поставлених завдань. У стані 
максимальної працездатності людина перебуває  2-3 години, після чого 
спостерігаються ознаки втоми. Після перерви працездатність відновлюється і 
поступово знижується  у вечірні години. Інтенсивність роботи також залежить і від 
циркадних біоритмів, і може змінюватись не тільки на протязі дня, але й протягом 
тижня. Найкраща працездатність відмічається у вівторок, середу, четвер. 
Стомлення  супроводжується падінням працездатності. Воно має 
швидкоплинну властивість, у людей починають порушуватись рухові динамічні 
стереотипи. Сила та відчуття стомленості відрізняються у різних людей, їх прояви 
є індивідуальними особливостями. З розвитком втоми в людському організмі 
відбувається гальмування ЦНС, і як наслідок– погіршується режим дихання, 
робота серця, точність та аналіз власних дій. Поступово зростає психічна 
9 
 
неврівноваженість, депресивний стан, підвищується загроза розвитку 
психосоматичних хвороб.  Гостра втома є нормальним фізіологічним явищем, а 
хронічна вже потребує уваги лікаря. 
Хронічне стомлення відрізняється  багатьма ознаками: втратою 
зацікавленості у розумовій праці, відсутністю прагнення щось робити, 
ослабленною увагою, пам’яттю, відчуттям тиску в голові, частим головним болем, 
порушенням сну, апатією, підвищенням рівня цукру в крові, зростанням 
артеріального тиску та інше. 
Нагромадження ознак втоми, які не зникають протягом добового, або й 
тижневого відпочинку викликає  перевтому, яка є причиною розвитку патологій[5]. 
Останнім часом здоров’я українців стрімко погіршується. Погіршується не 
тільки  їх фізичний стан, але й психічне с здоров’я: за медичними статистичними 
даними майже 2 млн. українців страждають на  нервово–психічні розлади різної 
етиології, військові дії спровокували зростання кількості людей з психопатичними 
порушеннями. Часто, перебуваючи в умовах постійного стресу люди з нормальною 
психікою починають хворіти через те, що не знають умов збереження та 
відновлення психічного здоров’я  при тривалих фізичних та інтелектуальних 
перевантаженнях, запобігання розвитку психосоматичних захворювань. 
Основу психічного здоров’я  складає відчуття душевного комфорту, 
позитивний  інтелектуально-емоційний стан, що гарантує відповідну поведінкову 
реакцію. 
Негативні емоції та нервова напруга, якщо довго турбують людину можуть 
спровокувати розвиток захворювань різних систем органів.  
Позитивний емоційний стан відіграє величезну роль у підтриманні 
психічного здоров’я. Емоції служать біологічною системою пристосування 
людського організму до специфічних рис соціального середовища. Виявляються 
емоції у нашому ставленні до тих чи інших явищ, які ми сприймаємо. Розрізняють 
позитивні та негативні емоції. Сила прояву емоцій, їх спрямованість і вплив на 
психіку людини  індивідуальні. Негативні емоції пригнічують психіку, знижують 
10 
 
працездатність. Емоції формуються підкірковими відділами мозку за участю 
вегетативної нервової системи, тому свідомість не завжди може подолати дію 
негативних емоцій, бо вони пов’язані з фізіологічними процесами в організмі, що 
не контролюються корою мозку.  
Під впливом різних факторів, внаслідок емоційних перевантажень може 
виникнути явище психоемоційної перенапруги. Це  такий стан організму, що 
знаходиться між нормальними та патологічними реакціями. Проблема 
психоемоційної напруги загострилася за останні  20 років внаслідок зміни в способі 
життя і трудової діяльності. Вчені встановили ряд факторів, які провокують 
розвиток психічної перенапруги [5]: 
• зростаюча інтелектуалізація праці при ліквідації фізичної праці; 
• заміна багатьох видів некваліфікованої праці, працею що потребує 
використання автоматизованих та механізованих установок; 
• збільшення відповідальності працівників  під час прийняття рішень; 
• ріст інформаційного перевантаження; 
• зростаючи вимоги до професійної підготовки. 
У результаті цього еволюційні механізми адаптації організму людини 
відстають від вимог життя і призводять до виникнення стресу. Психоемоційний 
стрес – один з найбільш поширених станів у сучасної людини. Психоемоційний 
стрес є причиною багатьох психосоматичних захворювань. Згубна дія стресу 
відбувається у зростанні алкоголізму, збільшенні травматизму, зростанні числа 
самогубств. 
Для запобігання розвитку психоемоційної напруги необхідно вести здоровий 
спосіб життя, значною складовою якого є правильне харчування. 
Харчування це невід’ємна складова нашого існування, оскільки під час 
споживання харчових продуктів людина отримує енергію, яку використовує для 
підтримання життєдіяльності організму а також під час виконання різновидів 
роботи[6]. Сучасне європейське харчування — це результат тривалого досвіду та 
обміну інформацією щодо використання різних харчових продуктів на всіх 
11 
 
континентах світу. Особливості харчування колишніх поколінь багато разів 
змінювались в значній мірі. Вчені виділили 5 етапів становлення харчового раціону 
сучасної людства. 
Раціон первісних людей формувався з листків, корінців, ягід рослин, 
продуктів моря та здобичі під час мисливства та рибальства. 
У період першої зеленої революції в харчовому раціоні пересічної людини  
збільшується кількість вуглеводів, які стають  головною енергетичною складовою 
їжі. 
Під час розширення географічних знань у 15-16 ст. в Європі дізналисьпро 
нові їстівні рослини, які зараз є звичайними на нашому столі. До них відносяться 
перець, картопля, соняшник, кукурудза, томати, какао.  
Зміни в суспільстві, викликані індустріальною революцією 18ст. призвели  і 
до змін в раціоні: значно збільшується кількість вживаних тваринних продуктів. 
Нові харчові технології, що почали використовуватись з середини 20 ст., 
характеризуються комбінацією  поживних речовин з рослинної і тваринної їжі, 
новими способами кулінарних технологій. 
Харчування людини природний процес, спрямований на забезпечення 
нашого організму енергією. Енергетичний обсяг раціону первісних людей складав 
приблизно 2000 ккал, і його було недостатньо до виконання тривалої фізичної 
роботи. Протягом тривалого еволюційного процесу люди прагнули до оптимізації 
енергетичного балансу та його збалансування по поживним речовинам.  
Розвиток технічного прогресу  призвів до зменшення енерговитрат при 
виконанні різних видів діяльності. Тяжка фізична праця залишилась в небагатьох 
галузях господарства. Зміни стану довкілля, погіршення якості води, впровадження 
рафінованих продуктів в побуті, поява ГМО значно погіршили стан здоров’я 
людського організму. Зменшилось споживання м’ясо-молочних продуктів, фруктів 
та овочів. Натомість у раціоні збільшилась кількість хлібобулочної та 
крохмалевмісної продукції,  цукру, тваринних жирів, алкоголю. В розвинутих 
країнах через неправильне харчування значний відсоток населення страждає на 
12 
 
ожиріння. Надлишок ваги прямо корелює з появою цукрового діабету, гіпертонії, 
інфаркту міокарда і навіть онкологічних захворювань[7]. 
Нераціональність харчування -це друга важлива проблема сучасного 
суспільства. Сучасні сільськогосподарські технології призводять до змін 
біохімічного складу рослинної та тваринної продукції. Наприклад, вітамін А не 
визначається в яловичих продуктах. Спостерігається зниження вмісту тіаміну (В1) 
та Fe. Тварини перед забоєм вигодовуються комбікормами та біологічно активними 
добавками, які через трофічні ланцюги потрапляють далі в наш організм і там 
включаються в обмін речовин. Збільшилось споживання тваринних жирів, 
натомість  обсяг споживаної рослинної продукції знизився.  
Статистичні дані свідчать, що наш раціон за різноманітністю та кількістю  
макро- і мікронутрієнтів, вітамінів та інших біологічно активних речовин харчових 
продуктів в значній мірі є розбалансованим[8]. 
Нестачу вітамінів, есенціальних речовин можна поповнити за рахунок свіжої 
рослинної їжі. Незамінні харчові і фізіологічно активні сполуки (вітаміни, макро- 
та мікроелементи, амінокислоти, поліненасичені кислоти, вуглеводи, органічні 
кислоти, біофлавоноїди, фітонциди) значно в більшій кількості містяться в 
необробленій рослинній харчовій продукції.  
Розвиток і впровадження інтенсивних технологій вирощування 
сільськогосподарської продукції призвело до появи значної кількості їжі, яку їсти 
не можна. Спостерігається зниження якості рослинної харчової продукції. 
Дослідження хімічного складу розораних земель показує зміни мінерального 
складу ґрунтів, через що вони відсутні і в рослинах. Сумарна концентрація 
мікроелементів в рослинах поступово зменшується. Людині треба  з’їсти більшу 
кількість їжі, щоб компенсувати цей дефіцит або вживати штучні мінеральні 
добавки. 
Нестача  поліненасичених жирних кислот, повноцінних білків, більшості 
вітамінів, мінеральних речовин (кальцію, заліза), мікроелементів (йоду, фтору, 
селену, цинку) і харчових волокон призводить до розвитку ендемічних 
13 
 
захворювань в окремих місцевостях, або до порушень в роботі шлунково-
кишкового тракту. 
Харчова промисловість зробила свій вклад в розробку та продаж 
неповноцінних за біохімічним складом харчових продуктів. Штучно синтезовані 
складові сучасної їжі порушують  клітинний метаболізм і провокують ендокринні 
розлади організму людини. 
 Неможливість задоволення потреб людського організму в необхідних 
нутрієнтах робить людину сучасного суспільства приреченою на різновиди 
харчового дисбалансу[7,8]. 
Погіршення соціально-економічного стану українців призвело до значних 
несприятливих змін у якості харчування населення: зменшилось використання 
більшості харчової корисної продукції, через що спостерігається розбалансованість 
раціону в бік збільшення споживання легких вуглеводів та насичених жирів. 
Зменшується і калорійність раціонів українців [8]. 
 
1.2 Біологічні домішки  в раціоні сучасної людини 
 
Суттєві зміни у харчуванні розпочалися під час великої промислової 
революції і не припиняється до сьогодні. Традиційне харчування в сучасному 
суспільстві не забезпечує необхідну кількість макро- і мікронутрієнтів, щоб 
адекватно відповідати на несприятливий вплив оточуючого середовища, що 
підвищує ризик розвитку багатьох захворювань. Проблеми харчування існують у 
багатьох країнах світу до сьогодні. Приблизно 88 країн світу вважаються країнами 
з дефіцитом харчування та низьким прибутком, 12 з яких знаходяться в Європі та 
країнах колишнього Радянського Союзу. 
Неправильний вибір продуктів харчування навіть у суспільстві з великими 
достатками може привести до стану дефіциту необхідних корисних речовин, 
наприклад, коли у їжі відсутні важливі вітаміни та мінеральні речовини Терміни 
«біологічно активні добавки» та «харчові добавки» не є тотожними. БАДи є 
14 
 
додатковим джерелом певних біохімічних сполук, які людина отримує незалежно 
від споживання їжі. Термін «харчові добавки» позначає речовини, що входять до 
складу готової харчової продукції. Додавання харчових барвників, консервантів, 
стабілізаторів, підсилювачів смаку в їжу робить людину більш залежною від її 
споживання, але є шкідливим для здоров’я в більшості випадків.  На думку 
багатьох вчених-практиків найефективніший спосіб відкоригувати структуру 
харчування полягає у широкому використанні БАДів, отриманих із сировини 
рослинного, тваринного та мінерального походження.  
Поняття БАД визначається як: «Композиція натуральних або ідентично 
натуральних речовин, які призначаються для безпосереднього споживання з їжею, 
або додавання їх до складу харчових продуктів заради збагачення раціону певними 
харчовими чи біологічно активними речовинами, або  їх комплексами»[9].  
Ці комплексні органічні домішки займають проміжне положення між 
харчовими продуктами та лікарськими  засобами. По суті вони є мікронутрієнтами, 
або мікрокомпонентами харчових продуктів харчування. До  макронутрієнтів, 
відносяться такі органічні речовини, завдяки яким забезпечується метаболізм 
нашого організму.  
В сучасній харчовій індустрії біологічно активні домішки ще називають 
речовинами харчової підтримки («Food Supplements»), і активно використовують. 
З’явився новий науковий напрямок–фарманутриціологія, яка досліджує дієвість 
БАДів [9].  
Аналіз сучасної структури харчування дозволяє узагальнити  типові 
негативні закономірності при споживанні їжі у індустріально розвинених країнах. 
До них відносять: 
 • надлишок у  споживанні тваринних жирів;  
• значна кількість спожитих легких вуглеводів та значний вміст солі у 
напівфабрикатах;  
• зниження використання природної клітковини рослинної їжі.  
 
15 
 
Наприклад, за результатами наукових досліджень, більше половини 
українців страждають від нестачі вітамінів – стан гіповітамінозу визначене у  40 – 
90% населення нашої країни. Найкращий спосіб відкоригувати  наше живлення, за 
думкою нутриціологів, є привнесення в раціон людини природних харчових 
домішок–стимуляторів та адаптогенів всіх процесів в організмі.  
Згідно класифікації біологічно активних добавок до їжі, вони бувають[10]: 
• рослинного походження;  
• синтетичними;  
•  тваринного походження; 
•  продуктами бджільництва; 
• пробіотиками; 
• біотехнологічного походження.  
Завдяки науковим дослідженням, різноманітність та функціональне 
призначення БАДів  зростає, асортимент розширюється, можливості  оптимізувати 
раціон людини покращується. Поліпшення метаболізму та функціональних 
здатностей людського організму можливо при регулярному вживанні цих 
природних адаптогенів. Харчові продукти можуть вироблятися з новими 
дієтичними, оздоровчими чи профілактичними властивостями і забезпечувати 
відновлення порушених функцій людського організму. 
Використання добавок вважають найбільш раціональним у мінімальній 
кількості, але не вище встановленого максимально допустимого рівня (МДР), що 
передбачені відповідними документами. МДР передбачає граничний вміст 
відповідної добавки за рахунок застосування різноманітної сировини та 
напівфабрикатів, передбачених рецептурним складом. 
На даний час у розвинутих країнах БАД виробляється і споживається у 
великих кількостях. Більше 80% населення в США, Японії і більше 50% в Європі 
регулярно використовують біологічно активні добавки. В Україні регулярно 
приймають БАД менше 3% населення, а потреба в них становить 1 млн.тонн у рік. 
16 
 
Залежно від особливостей складу БАДи до їжі поділяють на три класи: 
нутріцевтики, парафармацевтики і еубіотики (пробіотики) [10].  
Нутрицевтики — це природні домішки до їжі, призначенням яких є  
функціональне живлення та ліквідація нестачі  життєво важливих біохімічних 
сполук в організмі. До них відносяться незамінні поживні речовини, типу вітамінів 
та їх попередників (β-каротин), поліненасичені жирні кислоти, частина макро- та  
мікроелементів (Fe,Ca, Se, Zn, J, F), незамінні амінокислоти, клітковина, окремі 
вуглеводи.  
Кожен нутрієнт  окремо і разом виконує  такі функції: 
– поповнення дефіциту есенціальних харчових сполук; 
– направлені зміни обміну нутрієнтів; 
–покращення загальної стійкості організму до впливу шкідливих факторів 
оточуючого середовища; 
– імуномомелююча дія; 
–фіксація і вилучення токсикантів; 
–дієтичне живлення; 
– підтримка специфічних функцій (вагітність, лактація). 
Кінцевою метою споживання нутрицевтиків є покращення та збалансування 
нашого раціону, зміцнення здоров’я та попередження розвитку патологій.  
Парафармацевтики – це БАДи, які нутрициологи рекомендують 
використовувати при необхідності впливу на функціональну активність окремих 
органів та фізіологічну діяльність систем органів заради корекції адаптаційних 
можливостей організму, для попередження розвитку патологічних процесів. 
Комплексним показником їх дії є поліпшення адаптаційного потенціалу  людського 
організму в надзвичайних умовах. 
До окремих груп БАД парафармацевтиків належать біологічні добавки: 
загальнозміцнювальні, тонізуючі, стимулятори імунної системи, адаптогени, 
антистресові; для попередження розвитку ССЗ і покращувачі функції травної 
системи; такі, що покращують функції головного мозку й знижують апетит, а також 
17 
 
покращувачі функції різних органів і систем. БАД парафарма-цевтики в значних 
кількостях у вигляді порошків, екстрактів (сухих, рідких), концентратів, супів 
виготовляють і використовують в США, Китаї, Данії, Норвегії, Росії та інших 
країнах. Кількість парафармацевтика, що споживається протягом доби не повинна 
бути більша, ніж разова терапевтична доза під час приймання цих засобів як ліків.  
Функції  парафармацевтиків полягають у:  
• регуляції функціональної діяльності органів та  систем органів;  
• у досягненні адаптогенного ефекту;  
• нормалізації діяльності НС; 
• регуляції та підтриманні мікрофлори ШКТ;  
• адаптації до надзвичайних умов.  
За призначенням парафармацевтики класифікуються на:  
• Стимулятори: мобілізатори; імуномодулятори; адаптогени; 
антистресори;  
• Протектори діяльності травного тракту; 
• Кардіопротектори;  
• Покращувачі апетиту;  
• Нейропротектори;  
• Гепатопротектори; 
• Протектори обміну речовин та гуморальної регуляціїї. 
Еубіотики (класичні пробіотики) – БАДи, із вмістом живих мікроорганізмів 
або ферментованими  ними продуктами, що спричиняють позитивний вплив  на 
здоров’я людини та відновлюють мікроорганізми кишечника. Еубіотики можна 
розподілити  на 2 значні групи:  
– еубіотики на основі чистих культур мікроорганізмів; 
– пробіотики, симбіотики або мультипробіотики;  
– еубіотики змішаного складу (з додаванням амінокислот, мікроелементів, 
моно-, дицукридів та ін.) — синбіотики.  
18 
 
Використання пробіотиків дозволяє заселити шлунково-кишковий тракт 
організму людини корисною мікрофлорою, яка подавляє розвиток умовно-
патогенних і патогенних бактерій, вірусів, грибів, дріжджів. Завдяки цьому 
поліпшується  порушений баланс мікробіоти травного тракту і усуваються 
дисбактеріози та дисбіози. Наслідком цих процесів є оптимізація порожнистого та 
внутрішньоклітинного живлення і нормалізація перистальтики кишечника. 
Вживання синбіотиків регулює час проходження їжі через шлунково-кишковий 
трактз поліпшенням  метаболізму жовчних кислот.  
Зростання загальної стійкості організму на фоні споживання еубіотиків 
попереджує негативну дію іонізуючого опромінення, хімічного забруднення 
їстівних продуктів, канцерогенів, вживання забрудненої води [9,10]. 
 
1.3 Використання природних адаптогенів у підвищенні працездатності та 
розумових здібностей 
 
Адаптогени –медичні препарати, призначенням яких  є полегшення адаптації  
організмів до різних надзвичайних умов (холод, спека, нестача кисню, іонізуюче 
опромінення, промислове забруднення), підвищення фізичної та розумової 
працездатності, стресостійкості. Переважна більшість таких препаратів є 
малотоксичними, але, як до стимуляторів до них треба ставитися обережно [11]. 
До рослинних адаптогенів відносять настойки та рідкі екстракти Лимонника 
китайського; Женьшеня; Заманихи високої; Родіоли рожевої; Елеутерокока; Левзеї; 
Ехінацеї; Сапаралу.  До препаратів, отриманих з  тваринних організмів відносяться 
Пантокрин (рідка спиртова витяжка з рогів марала і плямистого оленя) та 
речовини,виділені з аквабіонтів (морських жителів). 
Адаптогени мають м'яку стимулювальну дію. Вона призводить до 
підвищення фізичних та розумових властивостей, послаблення втоми, зниження 
астенічного синдрому  та поліпшення апетиту. Наслідки використання цих 
препаратів подібні до дії БАДів. При їх використані у людей поліпшуються захисні 
19 
 
сили організму, зростає специфічний імунітет, покращується адаптація до змінних 
На фізіологічному рівні  спостерігається поліпшення серцево-судинної діяльності, 
загострення органів чуття, роботи знезаражуючих органів, зокрема, печінки.  
Оптимізатори механізмів адаптації забезпечують безпечну для організму 
реакцію на дію короткочасного або  тривалого фізичного/психічного тиску, 
швидкій вихід із стресових ситуацій на фізіологічному рівні. Боротьба із 
стомленням, підвищення розумової працездатності, вихід з депресії, подолання  
неспокою – все це наслідки вживання природних стимуляторів та 
адаптомодуляторів [11]. 
Сучасний світ створює безліч стресових ситуацій для людини. Незалежно від 
природи стресогених чинників в людському організми запускається  механізм 
подолання стресу. Цей ланцюжок відбувається за участю нейроендокринних 
механізмів у 3 етапи: тривога, неспецифічна резистентність та виснаження. 
Адаптогенні речовини стимулюють фізіологічні реакції організму та 
продовжують у часі стан опору впливу негативних чинників. Тіло встигає 
перебудуватися для роботи в нових умовах і ліквідувати негативні наслідки стресу. 
На біохімічному рівні функціями адаптогенів є: 
 збільшення рівня АТФ і креатинфосфату; 
 привнесення в клітину сильних антиоксидантів для  захисту 
мітохондрій, клітинних мембран та нуклеопротеїдів від порушень; 
 поліпшення оксигенації на клітинному та тканинному рівні; 
 збільшення біосинтезу органічних сполук, що здійснюють репаративні 
проеси на клітинному рівні. 
Властивості  різних рослинних адаптогенів наведені у таблиці 1.2 [12]. 
«Покращення пам’яті, підвищення концентрації уваги, мобілізація та 
прискорення роботи мозку, поліпшення працездатності» – це ефекти ноотропних 
речовин, які обіцяють оголошення в рекламі [13]. Ноотропні речовини — це прості 
харчові добавки, тобто суміші вітамінів, ліпідів, антиоксидантів та рослинних 
речовин, які тим чи іншим чином пов’язані зі здоров’ям мозку 
20 
 
Таблиця 1.2–Призначення рослинних адаптогенів під час адаптації організму 
до стресових ситуацій 
   
Найбільш типовими складовими, які додаються  до ноотропних домішок,  є 
омега-3 жирні кислоти, вітаміни групи В, флавоноїди, корінь женьшеню чи трава 
бакопа і гінкго білоба. Разом з тим, дослідження впливу цих складових на 
функціональні поліпшення в діяльності організму не довели їх роль у поліпшені 
розумових здібностей. Дослідження були проведені як серед здорових людей, так і 
у  групі дослідних з середнім когнітивним дисбалансом. 
21 
 
Серед природних ноотропних препаратів, які люди постійно вживають є 
кофеїн. Цей алкалоїд  визнається дійсно  одним з кращих природних стимуляторів. 
Завдяки його властивостям знижується стомленість, підвищується увага і 
покращується настрій. Основними джерелами кофеїну в нашому раціоні є кава, 
чай, мате і шоколад [14]. 
В головному мозку утворюється нейрогормон аденозин, який гальмує 
передачу нервових імпульсів і провокує сонливість. Кофеїн зв’язує рецептори 
аденозину, через що ця речовина перестає впливати на транспорт речовин в 
клітину. Таким чином алкалоїд прискорює швидкість реакцій, поліпшує 
концентрацію та увагу і гальмує процеси втоми та розслаблення 
Також кофеїн сприяє виділенню  адреналіну, який прискорює серцебиття , 
підвищує кров’яний тиск, поліпшує клітинне живлення м’язевих тканин та 
стимулює виділення в кров глюкози з печінки. 
Цей алкалоїд сприяє утворенню  дофаміна в головному мозку, який ще 
називають гормоном щастя. Саме цей радісний настрій після вживання чашки кави 
є основою розвитку фізіологічного та психоемоційного звикання до кофеїну. 
Дослідженнями доведено, що на генетичному рівні люди поділяються на три 
групи, які відрізняються швидкістю встановлення залежності від кофеїну при 
споживанні кави (рисунок 1.1). Більшість людей можуть щодня безпечно для 
здоров'я вживати 300 мг кофеїну. Це приблизно три невеликі чашки міцної кави. 
 
Висока чутливість            Помірна чутливість            Низька чутливість 
 
 
Рисунок 1.1– Розподіл людей за ступенем чутливості до кофеїну 
 
22 
 
Різні сорти чаю, кави і шоколаду можуть суттєво розрізнятися за рівнем 
кофеїну в них. Деякі люди мають підвищену  сприйнятливість до кофеїну. Навіть 
сто мг цього алкалоїду можуть спровокувати неприємні ознаки передозу. 
Смертельна доза кофеїну коливається в межах від 10 000 до 20 000 мг. Такі ситуації 
не відомі. Людина вагою близько 70 кг повинна випити відразу 100 чашок кави для 
настання смертельного отруєння. 
Ознаки отруєння кофеїном через споживання значних кількостей кави чи 
інших кофеїновмісних продуктів  досить легко розпізнати (таблиця 1.3).  
 
Таблиця 1.3–Симптоми передозування кофеїну 
  
 Ознаки особливого сприйняття  кофеїну дуже подібні до тих, що виникають 
на фоні його передозування. У чутливих людей ознаки передозування можуть 
виникнути при споживанні харчових продуктів/напоїв навіть із невеликою 
кількістю кофеїну( наприклад, шоколаду). Підвищену чутливість до кофеїну мають 
люди похилого віку, жінки, люди із зниженою вагою, гіпертоніки та хворі на ССЗ, 
люди, що рідко вживать кофеїновмісні продукти. 
При регулярному споживанні великої кількості кофеїновмісних напоїв або 
продуктів у багатьох людей розвивається   звикання. Цей алкалоїд  часто називають 
«найпопулярнішим легальним наркотиком в світі». Часто спостерігається явище 
«ломки» при різкому  призупиненні вживання кофеїновмісних напоїв у 
кавозалежних людей. 
23 
 
Чим більше кофеїну споживала людина, тим важчі симптоми кавової 
абсистенції. Перші ознаки такого стану проявляються через 12-14 годин після 
споживання кофеїновмісного продукту[18]. 
Кофеїн - це органічний стимулятор, який дозволяє підбадьоритися і 
позбутися сонливості. Однак при перевищенні безпечної дози кофеїну можуть 
з'явитися симптоми його передозування, а також розвинутися звикання до цієї 
речовини. 
Кофеїн – це природна біохімічна речовина, що міститься у рослинних 
продуктах, напоях та деяких лікарських препаратах. Аналогами цього алкалоїду є 
теїн, матеїн, гуаранін і теобромін, що часто використовують виробники при 
інформації неосвічених споживачів. Наприклад, витяжки мате і гуарани у складі 
БАДів, по суті є кофеїном. Крім того, кофеїн додають в колу і енергетичні напої. 
Штучно синтезований кофеїн у складі  лікарських препаратів пропонують при 
головному болю або застуді. Найбільш типовим джерелом кофеїну в раціоні 
сучасної людини є кава і чай.  
 Вміст кофеїну в цих напоях залежить від сорту сировини та способу 
приготування. Каву сорту Робуста частіше використовують при виробництві 
розчинних типів кави, вона містить в двічі більше кофеїну у порівнянні із сортом 
Арабіка. Якщо в  чашці еспресо, приготованої з  Робусти, об'ємом близько 170 г, 
міститься до 200 мг кофеїну, то в подібній чашці  кави з Арабіки лише 110 мг. 
Деякі поціновувачі кави вважають каву темного обсмаження більш міцною, 
оскільки вона відрізняється більш вираженим смаком та ароматом. Насправді, в 
сильно обсмажених кавових зернах кількість кофеїну зменшена, оскільки тривалий 
вплив високої температури призводить до руйнації молекул алкалоїду. 
Різні рецепти приготування кави потребують відмінних способів 
подрібнення кавових зерен. Наприклад, при приготуванні кави по-турецьки каву 
перемелюють  майже у пил, а для краплинної кавоварки каву необхідно перемолоти 
на великі фракції. Чим дрібніше помел кави, тим більше кофеїну буде в готовому 
24 
 
продукті, оскільки з дрібних частинок містяться в них речовини простіше 
вимиваються водою. 
При тривалому приготуванні кави рівень кофеїну в ній збільшується. 
Наприклад, кава з преса, яка настоюється  протягом певного часу, характеризується 
більшим вмістом  кофеїну у порівнянні із способом миттєвого приготування на 
пару. 
Традиції споживання кавових напоїв відрізняються в країнах Світу (таблиця 
1.3) [19]. 
 
Таблиця 1.3– Кількість чашок кави, що припадають на 1 жителя країн світу. 
  
25 
 
Європейський орган з безпеки харчових продуктів (EFSA) рекомендує 
помірне споживання кофеїну в день. Помірною кількістю по їх дослідженням 
вважається до 400 мг сумарного кофеїну в день (це еквівалентно не більше 5 чашок 
кави). Така кількість є частиною збалансованої дієти при активному способі життя.  
Якщо з кави можна повністю видалити кофеїн, то з чаєм це зробити 
неможливо. В будь-якому різновиді чаю обов’язково  міститься кофеїн. Але 
оскільки для приготування чаю використовується менша кількість у порівнянні з 
кавою, то і доза кофеїну в готовій порції чаю в рази менше. Як і кава, сорти чаю за 
змістом кофеїну можуть суттєво відрізнятися. Найбільше цього алкалоїду в 
чорному чаї: у чашці на  200 мл міститься  від 60 до 85 мг кофеїну. На другому  
місці–білі чаї: в чашці за однакових умов буде міститись до 75 мг стимулятора. У 
чашці звичайного зеленого чаю - від 30 до 60 мг кофеїну. 
Дешеві сорти чаю в заварювальних пакетиках, при приготуванні зумовлюють 
значно більший вміст кофеїну у порівнянні із цільнолистовим чаєм. Чай, що 
готується з верхніх молодих листочків і чайних бруньок, містить вищі дози 
кофеїну, ніж сорти чаю зі «старих» листків. Скручені листочки  чаю вивільняють 
кофеїн повільніше, ніж звичайні. 
Вміст кофеїну в чашці завареного чаю в значній мірі залежить  від способу 
його заварювання. При заварюванні чаю гарячею водою (приблизно 70-80оС порція 
для споживання буде мати менший вміст кофеїну, у порівнянні із напоєм,  
завареним окропом. Виробники пропонують для споживання нові види чайних 
напоєв- солодкі бутильовані чаї. Вони також містять кофеїн, який може додаватися 
штучно. Такий напій може містити від 7 до 15 мг кофеїну на 100 г продукту. 
Вміст кофеїну у різних напоях та шоколаді наведено у рисунку 1.2  Зокрема, 
у різних видах кока–коли вміст кофеїну складає від 15 до 20 мг на 100 г напою. 
Стандартна банку енергетичного напою  (230 мл) містить  від 70 до 300 мг цього 
стимулятора. У чашці какао (200 мл) міститься приблизно 20 мг алкалоїду. В 
залежності від вмісту какао в шоколаді він може містити різну кількість кофеїну. 
26 
 
Чорний шоколад (30 г)  - 20 мг, а молочний лише 9 мг кофеїну. Білий шоколад 
кофеїн не містить. 
. 
   
Рисунок 1.2 – Вміст кофеїну у різних напоях та шоколаді 
 
Енергетики — сильно-газовані напої, в яких міститься велика кількість 
вугільної кислоти (H2CO3) заради більш швидкого засвоєння складових і швидкого 
реакції організму. Цей харчовий продукт відрізняється високою концентрацією 
стимуляторів нервової системи, а саме кофеїну (матеїн, теїн),теоброміну і 
теофілліну (алкалоїди какао), а також вітамінів групи В. Джерелом енергії є значна 
кількість простих вуглеводів:  глюкози та  сахарози. Сучасні енергетики також 
можуть містити таурін [18,19]. 
Всі складові енергетиків входять до складу і звичайних їстівних продуктів. 
Кофеїн людина споживає в складі кави, чаю. Таурин є майже у всіх білкових 
продуктах харчування: в морепродуктах та м'ясі, а також ця амінокислот постійно 
утворюється в організмі в процесі метаболізму. Вітаміни групи В (В3, В5, В6, В12) 
є вітамінами, які підтримують діяльність нервової системи. З їжею людина їх 
вживає, готуючи страви з бобових, злакових. Дослідженнями європейських вчених 
було встановлено, що безпечними для вживання  такі концентрації основних 
складових енергетиків: таурин – 4000 мг/л, глюкуронолактон –  2400 мг/л,  кофеїн 
– 320 мг/л. Склад деяких енергетичних напоїв наведено у таблиці 1.3[18]. 
27 
 
Таблиця 1.3– Біохімічний склад найбільш поширених енергетичних напоїв 
  
Деякі виробники при виробництві  деяких енергетиків  можуть 
використовувати консерванти та барвники. В нашій країні дозволяється  
використовувати в технологічних процесах харчові добавки, які застосовуються і 
за кордоном. Такі харчові домішки перед внесенням до Євро-реєстру харчових 
добавок проходять комплексні багаторічні дослідження для визначення рівня їх 
28 
 
безпеки. Внаслідок популярності енергетичних напоїв серед певних прошарків 
населення  було визначена безпечність тривалого споживання таких харчових 
продуктів. Європейські організації оцінки ризику, інші органи охорони здоров'я 
після досліджень підтвердили їх безпеку [18]. 
Виробники в маркетингових заходах заявляють, що підвищення 
працездатності при вживанні енергетиків наступає завдяки стимуляції внутрішніх 
резервів нашого тіла. Наприклад, наявність значної дози глюкози в газованому 
напої забезпечує інтенсифікацію енергетичного обміну і стимулює утворення АТФ, 
яка з кров’ю потрапляє до клітин головного мозку, м’язів та до інших життєво 
важливих органів. Іноді на етикетках енергетичних напоїв є інформація про вміст 
чистого кофеїну, а не зв'язаного, як у каві та чаї, через що він має сильніший ефект. 
Також у заявах виробників є інформація про тривалість енергетичного ефекту до 3-
4 годин, на відміну від кави, стимулюючий ефект якої триває близько 2 годин. 
Підтверджень таких заяв на основі клінічних випробувань  немає. 
Комбінація вітамінів групи В в енергетиках нормалізує загальний 
метаболізм, зменшує втому та позитивно впливає на нервову систему Антагонізм 
кофеїну та вітамінів В невідомий [19]. 
Негативні наслідки вживання енергетичних напоїв проявляється при їх 
тривалому споживанні у значних дозах. Значна концентрація кофеїну може 
спровокувати проблеми із серцево-судинною системою, викликати збудження 
нервової системи, і як наслідок безсоння, втому, швидке виснаження ресурсів 
організму [18,19]. 
Систематичне споживання напоїв з ефектом стимуляторів організму 
призводить до розвитку залежності. Через певний час відмова від вживання таких 
продуктів призводить до відчуття виснаженості, млявості, слабкості. Людина 
починає шукати  засоби для виходу з подібного стану. В таких випадках кава вже 
не допомагає [16]. 
Значна концентрація біологічно активних сполук може призвести до 
розвитку патологічних станів на фізіологічному рівні. У людини відмічаються  
29 
 
порушення сну, збудженість, занепокоєння, прискорене серцебиття, підвищення 
кров’яного тиску, аритмія, нудота, нетривала депресія та ін. Відомий летальний 
випадок у 2009р. з російською студенткою внаслідок передозування енергетиком, 
який вільно продавався в торгових мережах [18]. Через це Європейське агентство з 
безпеки продуктів харчування (EFSA) провело анкетування стосовно поширеності 
споживання енергетиків та їх безпечності в 16 країнах Європи, в опитуванні 
прийняло участь 52000 респондентів. Висновок дослідження – природні речовини, 
що входять до складу подібних харчових продуктів не спричиняють негативний 
вплив на організм людини. По отриманим через опитування даним EFSA 
підтвердив думку стосовно ролі кофеїну у підвищенні енергійності, концентрації, 
життєздатності, працездатності та у зниженні відчуття втоми під час виконання 
фізичної роботи [17]. Енергетичні напої та кава еспресо містять приблизно 
однакову дозу стимуляторів в межах 250—350 мг кофеїну на 1 літр напою. За 
рекомендацією EFSA, безпечною для здоров’я доза кофеїну є  із розрахунку вмісту 
цього алкалоїду як 3 мг/кг маси тіла. Тому для підлітків безпечним є вживання 
приблизно 0,25л енергетика, що складає 1—1,5 банки напою в день. Мінімальною 
небезпечною дозою  кофеїну є концентрація від 1000мг за добу (LD50=10 г). Це 
приблизно п’ять літрів кави або енергетика, що в звичайних умовах не трапляється. 
[18]. 
Останні дослідження французьких вчених стосовно небезпеки вживання 
кофеїну не дали позитивних результатів по його шкідливості для людського 
організму У Канаді, де існують історичні традиції вживання значної кількості кави, 
навіть для вагітних жінок встановлений безпечний рівень кофеїну на добу – 0,3г. 
Це доза стимулятора в одній пляшці енергетичного напою.  
Аналіз сумарних доз кофеїну в енергетиках при споживанні їх  дітьми та 
підлітками показав, що така концентрація незначна і не становить небезпеки для 
організму дитини і не призводить до розвитку залежності. В сучасному суспільстві 
люди різних вікових категорій споживають кофеїн через інші джерела: каву, чай, 
шоколад і кока-коли. Какао, чай і кава вносяться у дієти, що рекомендуються  для 
30 
 
споживання школярам, дошкільнятам, вагітним і жінкам, що вигодовують малят 
молоком. 
Не зважаючи на дослідження щодо безпечності вживання енергетичних 
напоїв, вони розміщуються на  шостому місці у рейтингу шкідливих продуктів [18]. 
В європейських країнах в суспільстві різне ставлення до енергетичних напоїв. 
Зокрема,  у  Франції ці напої нещодавно були повністю заборонені, а в Німеччині 
існує заборона на їхнє виробництво [19]. На етикетках енергетичних напоїв 
вказується, що їх не можна вживати людям з серцево-судинними захворюваннями, 
гіпертонією, глаукомою, безсонням, а також тим хто має підвищену збудливість й 
чутливість до кофеїну.  
В клубах молодь часто вживає і енергетики і алкогольні напої, змішуючи їх. 
Небезпека такого поєднання у здатності ноотропів заглушити дію алкоголю, через 
що не можна реально оцінити свій стан. В клубах клієнтам пропонують коктейлі, 
типу «alcopops», які  поєднують у собі алкоголь, таурін та гуарану  і які є дають 
хибне уявлення молодій людині про її фізичний стан. 
На сьогодні різноманітні енергетичні напої є у вільних продаж більше ніж 
170 країн. Заборони на продаж ЕН відсутні. У деяких країнах в 2016 році існувало  
обмеження продажів ЕН підліткам та дітям. Раніше (2004—2012 рр.) подібні  
обмеження діяли у  Франції, але потім їх скасували через необґрунтованість доказів 
небезпеки вживання.  
Правила безпечного споживання ЕН є такими ж, як і вимоги до маркування 
подібних напоїв. ЕН, що виробляються в Україні за вмістом відповідають світовим 
та європейським нормативам, саме тому вони відрізняються лише за смаком,який 
забезпечується ароматизаторами природного чи штучного походження [18]. 
На сучасному ринку рослинних препаратів –стимуляторів працездатності 
людини постійно з’являються нові пропозиції, які активно рекламуються. До них 
відноситься екстракт гуарани. Цей природний енергетик містить різновид кофеїну– 
гуаранін, підсилююча дія якого майже у п’ять разів сильніша у порівнянні із кавою. 
Цей природний енергетик бадьорить організм людини протягом 6-8 годин, і на 
31 
 
відміну від кави не збуджує надмірно нервову систему і не подразнює шлунок. Цей 
продукт цінується спортсменами за можливість легше переносити фізичні 
навантаження під час тренувань. 
Нові дослідження рослинних компонентів та їх дії відкрили рослину Ройбуш 
(ройбос). Південноафриканці використовують його листки для приготування чаю. 
Ройбуш  не містить кофеїну, а тому тому не спричиняє стрибок кров’яного тиску, 
не провокує безсоння і бадьорить не гірше кави. 
Трав’яний чай матча, або «зелене золото» містить кофеїн і L-теанін,тому цей 
напій  має гарний тонізуючий та енергетичний ефект і сприяє підвищенню 
розумової працездатності, допомогає концентрації уваги та покращує 
життєрадісний настрій людини на тривалий час. 
В Південній Америці поширена рослина Мака, яку ще називають – 
перуанським женьшенем. Напій для вживання готують перемелених коренеплодів 
цієї рослини. Мака може вживатися і як  чистий порошок, розбавлений  водою, або 
як добавка до  звичних страв і напоїв. Рослина містить різноманітні біологічно 
активні речовини: вітаміни, мінерали, білки, вуглеводи, таніни, алкалоїди, аміди 
жирних кислот. І є дуже популярною у місцевих жителів. [19]. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
32 
 
2 МЕДИКО-ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ХАРЧОВИХ ДОБАВОК – 
СТИМУЛЯТОРІВ ІНТЕЛЕКТУ ТА ПРАЦЕЗДАТНОСТІ В РАЦІОНІ СУЧАСНОЇ 
ЛЮДИНИ 
 
2.1 Оцінка харчування студентів медико-екологічним вимогам 
 
Для оцінки  адекватності та збалансованості харчування студентів було 
розроблено опитувальник та через соціальні мережі опитано 50 студентів різних 
спеціальностей вищих навчальних закладів м. Черкаси а також проведені 
дослідження енергетичних витрат студентів–екологів та розраховано індекс маси 
тіла опитаних та коефіцієнт фізичної активності студентів( таблиця 2.1) 
 
Таблиця 2.1 – Характеристика контингенту опитаних студентів 
  
Аналіз коефіцієнту фізичної активності (КФА) опитаних показав, що 
студенти, які лише навчаються відносяться до першої групи, яку складають 
працівники, які зайняті переважно розумовою працею, мають дуже низьку фізичну 
активність. Відповідно їх енергетичні витрати коливаються в межах 2000 ккал, а 
індекс маси тіла знаходиться в межах норми. Працюючі студенти мають значно 
33 
 
більші енергетичні витрати та відносяться до другої групи за КФА, а саме до  
працівників, які зайняті легкою фізичною працею, наприклад, у сфері 
обслуговування. 
Також було зроблено оцінку режимних елементів харчування, а саме: частоти 
і тривалості прийомів їжі, швидкості, умов та місця споживання їжі, розподілу 
об’єму спожитої їжі відповідно до кратності її споживання, пріоритетності у виборі 
місць споживання їжі. 
При оцінці кратності харчування респондентів чоловічої статі було виявлено, 
що двічі на день харчується, що опитані студенти  харчуються переважно тричі та 
двічі  за добу. Суттєвих відмінностей між різними групами опитаних немає. Тобто 
за кратністю прийомів їжі майже половина студентів дотримається гігієнічних 
вимог, але майже третина  студентів харчується лише двічі  на день, що передбачає 
великий проміжок часу між прийомами їжі і може призводити до порушення 
процесів травлення та розвитку хвороб шлунково-кишкового тракту. Окрім цього, 
спостерігається відсутність ранкового прийому їжі у понад  40% опитаних, 
незалежно від статі (рисунок 2.1). 
 
50 47.647.2
45.8
43.7
45
40
34.935.1
35
30
25
20
14.615.1
15
10
5 2.9 2.6
0
двічі тричі 4 рази більше 4 разів без сніданку
кратність прийому їжі
хлопці дівчата
 
Рисунок 2.1– Кратність прийомів їжі серед опитаних студентів 
відсоток опитаних
34 
 
Дослідженнями доведено, що корисний сніданок впливає на наше відчуття 
голоду впродовж дня. При його відсутності існує  висока ймовірність, що почуття 
голоду «змусить» їсти людину щось на ходу. Крім цього, люди, які пропускають 
сніданок, більш схильні їсти шкідливу їжу впродовж дня, перебрати з калоріями та 
вживати менше поживних речовин. Поживний сніданок дозволяє стимулювати 
пам‘ять, концентрацію уваги та готовність навчатись [20,21]. Відсутність сніданку 
протягом двох годин після пробудження є шкідливим для фізіології травлення, 
тому така велика кількість опитаних студентів може свідчити про нехтування 
здоровим харчуванням. 
Встановлено, що у переважної більшості опитаних студентів ( понад 85% 
незалежно від статі) відсутній вироблений режим харчування, що призводить до 
напруженої роботи травних залоз протягом дня і поступово призводить до 
погіршення їх діяльності. 
Аналіз розподілу об’єму спожитої їжі до кратності її прийому показав, що 
рівномірний її розподіл властивий для 9% респондентів – хлопців і 19 % – дівчат 
(рисунок 2.2).  
 
35
30
25
20
15
10
5
0
сніданок обід підвечірок вечеря
розподіл їжі протягом дня
хлопці дівчата
 
 
Рисунок 2.2–Розподіл об’єму їжі протягом дня серед опитаних студентів 
Відсоток опитаних
35 
 
За медичними порадами найбільший відсоток їжі повинен припадати на 
сніданок та обід, найменший на вечерю. Розподіл енергії за окремим прийомами 
їжі % за порадами медиків можна розподілити так: сніданок– 30%; обід – 40–50%; 
вечеря 20–25% [23]. Аналіз отриманих даних свідчить про те, що у більшості 
студентів головними прийомами їжі є обід та вечеря, при чому у більшості хлопців 
це головний прийом їжі. Такий нерівномірний розподіл обсягів спожитої їжі можна 
пояснити особливостями розпорядку дня студентів, коли у першій половині дня 
вони навчаються в університеті, а потім ще підробляють на роботі.  
Швидкість споживання їжі - важливий чинник, який впливає на травлення і 
сприяє схудненню у тих, хто його дотримується. Гормональна реакція (виділення 
у кров гормону холецистокініну), яка відповідає за ситість, повільна, тому повільне 
споживання їжі допомагає організму  правильно та вчасно відчути ситість при 
споживанні їжі. Швидке споживання їжі перешкоджає функціонуванню цього 
біологічного механізму контролю організму над переїданням. Доведено, що надто 
швидке споживання їжі зменшує сегрегацію гормонів, які свідчать про ситість. 
Бажання з’їсти „що-небуть смачненьке” нерідко з’являється на тлі повної ситості і 
насправді є наслідком повного психологічного дискомфорту (наприклад, відчуття 
тривоги, втоми) [23]. При оцінці швидкості прийому їжі були отримані такі 
результати (рисунок 2.3). 
 
60 52.5
47.6
50
40 3633
30
20
11.6
10 7 4.5 2.8
0
дуже швидко швидко помірно повільно
швидкість вживання їжі
              
 
Рисунок 2.3– Швидкість споживання їжі серед опитаних студентів 
відсоток опитаних
36 
 
Визначено, що дуже швидко і швидко споживають їжу майже 60% хлопців 
та 40 % дівчат. Звичка повільно споживати їжу сформована лише серед 4,8 % 
хлопців та 7,5 % студенток. 
При аналізі умов, в яких студенти частіше приймають їжу, було встановлено, 
що перед комп’ютером харчуються 29 % респондентів чоловічої статі та 17,8 % — 
жіночої, в ліжку — 3 % чоловічої статі і 4 % — жіночої, за столом для обідів — 65 
% чоловіків і 78,2 % — жінок, у автомобілі лише 3 % чоловіків (рисунок 2.4). 
 
90
78.2
80
70 65
60
50
40
29
30
17.8
20
10
3 4 3
0
0
перед комп'ютером в ліжку за обіднім столом у автомобілі
хлопці дівчата
 
 
Рисунок 2.4 –Місце прийняття їжі опитаних студентів  
 
При оцінці частоти споживання їжі в закладах громадського харчування 
виявлено, що один раз на тиждень харчуються в громадських закладах 47,5 % 
респондентів чоловічої статі та 48,8 % — жіночої, 2–3 рази на тиждень — 26,3 % 
чоловічої статі та 24,37 % — жіночої, 1 раз на день 9,7 % чоловічої статі та 6,7 % 
— жіночої, понад 1 раз на день — лише 0,83 % респондентів жіночої статі. 
За результатами опитування визначено, що переважаюча кількість студентів 
звикла харчуватись  вдома. Серед тих, хто звик харчуватись в  закладах 
відсоток опитаних
37 
 
громадського харчування, що 29 % респондентів хлопці та 35 % дівчата 
користуються послугами буфетів, 25 % та 22 % відповідно — послугами їдальнь, 
33 % та 34,3 % — послугами кафе, 2,5 % та 5 % — послугами закладів ресторанного 
господарства, 10,5 % та 3,7 % — користуються послугами інших закладів 
громадського харчування (фастфуди, заклади вуличного харчування, 
тощо)(рисунок 2.5). 
 
готують вдома 19.3
16.5
фастфуди 3.7
10.5
ресторани 1
1.5
кафе 34.3
33
їдальні 22
25
буфет 35
29
0 5 10 15 20 25 30 35 40
дівчата хлопці
 
Рисунок 2.5 – Розподіл студентів по харчуванню в громадських закладах. 
 
Серед студентів, які надають перевагу їжі, приготовленій в домашніх умовах, 
налічується 16 % респондентів хлопців та 19 % дівчат. Серед студентів 40 % 
респондентів–хлопців та 46 % жіночої статі надають перевагу їжі в сухом’ятку, 60 
% студентів та 54 % студенток включають до свого щоденного раціону гарячі та 
перші страви. 
Виявлені в ході дослідження зміни основних режимних елементів можуть 
призвести до виникнення порушень у роботі функціональних систем організму, 
дефіцитів поживних речовин і захворювань травної системи, що вимагає 
обґрунтування шляхів їх корекції [24]. 
38 
 
2.2 Аналіз асортименту енергетичних продуктів в супермаркетах м. Черкаси 
та їх складу 
 
Під час дослідження були проаналізовані різновиди енергетичних напоїв в 
супермаркетах м.Черкаси та їх доступність для споживання молоддю. Аналіз 
різноманітності асортименту ЕН проводили в супермаркетах «Делікат», «АТБ» та 
«Моллі». Енергетичні напої в супермаркеті «Делікат» розміщені на полицях поруч 
із солодкими газованими напоями і їх асортимент найбільш значний у порівнянні з 
іншими супермаркетами міста (рисунок 2.6). Необхідно сказати, що два з трьох 
супермаркетів цього бренду розміщені поруч із гуртожитками студентів ЧДТУ та 
ЧНУ ім. Б.Хмельницького, що робить відвідування їх студентами дуже зручним.  
 
                      
 
Рисунок 2.6–Асортимент енергетичних напоїв в супермаркеті «Делікат» м. 
Черкаси 
 
У більшості розвинених країн світу законодавство регулює вимоги до 
маркування напоїв, вміст кофеїну в яких перевищує 150 міліграмів на 1 літр. Вони 
повинні мати на упаковці напис, що попереджає про високий рівень вмісту кофеїну. 
В Україні нанесення таких написів на етикетки енергетичних напоїв ініціювали 
39 
 
самі виробники енергетиків ще в 2012 році і подали іншим галузям приклад 
відповідальності бізнесу перед споживачем. Прийнятий в 2019 році Закон про 
інформування споживачів закріпив вимогу попереджати покупців про підвищений 
вміст кофеїну в напоях і про недоцільність їх споживання вагітними та жінками в 
період лактації (що повністю відповідає нормам Регламенту Європейського Союзу 
№ 1169 від 2011 року). 
Перевірка етикетки ЕН в міських торгових мережах показала, що на них 
дійсно вказані застереження для споживання людьми похилого віку та вагітними 
жінками. Разом з тим, згідно медичних досліджень, безпечним для вживання є 250-
300мл ЕН за добу. Тому більшість ЕН іноземного виробництва випускаються у 
металевій тарі подібного обсягу. Українськи виробники пропонують ЕН, що 
випущені у великих упаковках до 1 літру, що є небезпечним для вживання. Жодних 
обмежень по рекомендованих обсягах споживання ЕН на етикетках такої продукції 
немає. 
Деякі ЕН позиціонуються, як напої з додаванням природних рослинних 
компонентів (рисунок 2.7) 
 
 
 
Рисунок 2.7–Енергетичні напої, що містять природні рослинні компоненти 
40 
 
З 2018р. вітчизняна група компаній «Нові Продукти» випустила принципово 
новий для ринку України енергетичний напій з екстрактом насіння канабісу 
(конопель) – Green Energy (рисунок 2.8). 
  
       
 
Рисунок 2.8 – Вітчизняний енергетичний напій з екстрактом насіння канабісу 
 
Цей напій виробники позиціонують як абсолютно безпечний, адже з 
екстракту рослини повністю виключено тетрагідроканнабінол (ТГК) – головний 
психоактивний компонент канабісу, зате корисні властивості збережені по 
максимуму. Ненаркотичний канабіс є джерелом вітамінів А, Е, В12, D, фолієвої 
кислоти, заліза, має болезаспокійливі та протизапальні властивості. За останні 10 
років у світі випущено 452 продукти, у яких міститься конопля як інгредієнт. З них 
141 продукт – це напої. Більшість з них вироблена у європейських країнах. В 
Україні енергетик Green Energy став першим і поки що єдиним у сегменті напоїв з 
канабісом.  
41 
 
Склад інших найбільш поширених ЕН, що є у наявності міських 
супермаркетів представлено у таблиці 2.2 
 
Таблиця 2.2– Склад найбільш поширених ЕН в торговій мережі м. Черкаси 
        
42 
 
 Продовження таблиці 2.2 
          
43 
 
Найбільш відомі джерела кофеїну – це кава, чай, деякі безалкогольні напої, 
як «Кока-Кола», і шоколад. Кількість кофеїну в продуктах харчування варіює 
залежно від розміру порції, типу продукту і способу при- готування. Що стосується 
чаю та кави, сорт рослини також впливає на вміст кофеїну. 
Звіт Комітету EFSA по дієтичних продуктах, харчування та алергій у 2015 р. 
стверджує, що складові ЕН в типових для них концентраціях (близько 300-320, 
4000 і 2400 мг / л кофеїну, таурину і D-глюкуроніл-γ-лактона відповідно) не 
впливають на здоров'я при надходженні разових доз кофеїну до 200 мг [18]. 
У складі ЕН присутній таурин - амінокислота, яка присутня в тваринних та 
людському організмах. Таурин впливає на нейромодуляцію, стабільність 
клітинних мембран і підтримання внутрішньоклітинного рівня кальцію. 
Гуаранін отримують з південноамериканської рослини гуарана. 1 г гуараніну 
відповідає приблизно 40 мг кофеїну, виводиться з організму повільніше за кофеїн, 
що дає більш тривалий стимулюючий ефект. Гуаранін також поліпшує жировий 
обміну речовин. 
Рослина азіатської традиційної медицини, женьшень, вважається 
иммуномодулятором, стимулятором фізичної витривалості і опірності стресових 
факторів. Екстракт китайського гінкго і парагвайський мате - теж стимулятори і 
помічники в боротьбі з втомою. 
Левокарнітін – це амінокислота, яку виробляють в основному печінка і нирки 
для підтримки метаболізму. Левокарнітін відіграє важливу роль в запобіганні 
пошкодженнь клітин і сприяє відновленню після тренувального стресу. 
Глюкуронолактон синтезується печінкою людини і виступає в якості 
структурного компонента майже всієї сполучної тканини. Його корисні властивості 
полягають у зменшенні сонливості, підвищенні психічної витривалості і швидкості 
реакції. 
Вітаміни групи B в ЕН потрібні для того, щоб допомогти організму 
перетворити весь цукор, що міститься в напої, в енергію. 
44 
 
Ці компоненти енергетиків мають природне походження, так само як і 
кофеїн. 
За даними маркетингового агентства Nielsen Holding та експертної оцінки 
асоціації НОВАК, українець, в середньому, споживає до 2 л безалкогольних 
тонізуючих напоїв на рік. А це в десятки разів менше, ніж показники споживання 
кави, що містить більшу кількість кофеїну. З 2014 року обсяги продажу БЕНів в 
Україні навіть скоротилися(на 10,7%), органічно зменшивши і обсяги споживання 
цих типів напоїв. У країнах ЄС чи у США споживач випиває, в середньому, до 7 л 
на рік (для Австрії цей показник становить10 л на рік). Отже, загальна кількість 
спожитих енергетиків у Європі — менш ніж 1% від всього розмаїття 
безалкогольних напоїв на ринку [17,18]. 
За даними Європейської асоціації енергетичних напоїв, EDE (Energy Drinks 
Europe), та Союзу виробників безалкогольних напоїв UNESDA, кількість цукру, що 
використовується в енергетиках, дорівнює рівню цукру у популярних фруктових 
та інших безалкогольних напоях. Наприклад, фруктові соки: у 100 мл яблучного 
соку міститься 7-10 г цукру, у 100 мл апельсинового – 6-11 г, і 12-18 г у 100 мл 
виноградного. Тож з однією пляшкою ЕН людина може отримати таку ж кількість 
цукру, як з пляшкою апельсинового соку, содової чи навіть молока. 
За статистичними даними, саме з кавою людина отримує найбільше кофеїну, 
а в одній чашці еспресо його може міститися до 300 мг (у той час, як у 250 мл 
енергетика— до 90 мг). У середньому, одна пляшка ЕН об’ємом 0,5 л містить 125-
175 мг кофеїну. Для порівняння, у чашці кави еспресо, залежно від зерна, 
обсмажування, способу заварювання та інших критеріїв, може міститись від 50 до 
300 мг кофеїну! Також кофеїн є у чаї:  чашка чорного чаю 230 мл містить до 70 мг, 
а зеленого — до 45 мг кофеїну. чашка профільтрованої кави (приблизно 240 мл) 
містить 65–120 мг кофеїну( таблиця 2.3). 
Опубліковані дані показують, що споживання кофеїну на душу населення для 
середньої дорослої людини становить близько 120 мг на добу, в середньому – 1,73 
45 
 
мг на 1 кг маси тіла на добу. Дитина в середньому споживає набагато менше 
кофеїну – 14–22 мг на добу [19]. 
 
Таблиця 2.3– Вміст кофеїну у найпоширеніших напоях та продуктах 
  
       Для дітей і молоді основним джерелом кофеїну є чай та безалкогольні напої, в 
той час як дорослі, як правило, отримують його насамперед з кавою. Деякі люди 
можуть бути більш чутливими до кофеїну і відчувають його вплив при менших 
дозах, ніж інші. Слід зазначити, що відповідальні виробники, до яких, зокрема, 
належить «Кока-Кола», добровільно зобов’язуються виготовляти енергетичні 
напої з концентрацією кофеїну, яка не перевищує 320 мг/л. Таким чином виробник 
гарантує, що кофеїн, який міститься в популярних напоях, не завдасть шкоди 
здоров’ю споживача. 
Останніми десятиліттями збільшилось споживання кофеїновмісних напоїв 
дітьми і підлітками. Досліджень впливу кави і кофеїну на їх здоров’я мало. Згідно 
з існуючими даними, в основному виходячи з впливу на центральну нервову 
систему і поведінку, не рекомендується перевищувати дозу кофеїну 2,5 мг/добу. 
 
2.3 Аналіз фактичного харчування студентів на фоні вживання енергетичних 
напоїв 
 
Студентський період життя супроводжується змінами в структурі 
харчування, зниженням споживання продуктів тваринного походження, фруктів та 
46 
 
овочів, дефіцитом білків, енергії, біологічно активних речовин. Для дослідження 
було вибрано групу студентів, яка періодично або постійно вживає енергетичні 
напої або інші напої з високим вмістом кофеїну. Особливості раціону цієї групи 
студентів порівнювали з контрольною групою, яка не вживала подібні продукти та 
напої.  
Під час аналізу отриманих даних було визначено, що  із 100 студентів 88 
респондентів хоча б раз пробували ЕН. Проінформовані про шкідливість 
енергетичних напитків всі опитані студенти. Не вживають – 52%, вживають щодня 
– 3 %, вживають рідко – 45 % з усіх опитаних. Анкетування студентів, що 
споживали ЕН (63 особи), насамперед, регулярно (14,4 % тих, що вживають ЕН), а 
також тих, що вживали їх у особливі періоди (під час екзаменаційної сесії, інших 
періодів з підвищеними вимогами до витривалості та працездатності), виявило, що 
частина тих, що вживають ЕН, харчуються 2—3 рази на добу, пояснюючи це 
браком відчуття голоду через деякий час після прийому ЕН, і кількість їжі на фоні 
прийому ЕН у них значно менша, ніж у інші періоди. Харчуються вони зазвичай 
3—5 разів на добу (таблиця 2.4). 
 
Таблиця 2.4 – Частота прийомів їжі у студентів різних груп 
  
Слід зазначити, що студенти всіх груп харчуються нерегулярно, з досить 
великими проміжками (7—8 год), однак у тих, що вживають ЕН, вони сягали 8—
10,5 год (рисунок 2.9). 
 
47 
 
7
10
без ЕН з ЕН
 
 
Рисунок 2.9– Проміжки часу між прийомами їжі в дослідній та контрольній 
групах студентів (години) 
 
 Крім того, у студентів, які вживають ЕН, частіше (на 20%) режим харчування 
не вироблений, а кратність прийомів їжі нераціональна порівняно із контрольною 
групою студентів. 
Оцінка фактичного харчування студентів виявила харчові уподобання до 
вуглеводно– жирових продуктів, які дають швидке відчуття насичення, а студенти, 
що вживають ЕН, досить швидко звикають до цього продукту, і виникає залежність 
від нього. 
Для оцінених меню-розкладок раціонів харчування характерними є дефіцит 
вітамінів, макро- та мікроелементів (у т. ч. і есенціальних),  білковмісних продуктів 
та превалювання вуглеводно- жирової складової, недостатність білків тваринного 
походження, харчових волокон, низька забезпеченість вітамінами С, В та А (на 7—
12 % нижче від норми в обох групах в осінньо-зимовий період). 
48 
 
Більшість студентів на перервах між заняттями споживає продукти швидкого 
приготування: бутерброди, які запивають газованими напоями, шоколад, цукерки, 
здобні булочки, сирні та сметанкові продукти. 
Однак у студентів, що вживають ЕН, дефіцит білкової їжі становив 49,2 % 
порівняно з 30 % у тих, що їх не вживали, а вуглеводна частка раціону в дослідній  
групі була збільшена на 18 % порівняно з контрольною групою студентів, причому 
переважно за рахунок вуглеводів, що містяться в ЕН. У студентів, що вживають 
ЕН, вищий ступінь нераціональності та незбалансованості раціону. Встановлено 
дефіцит енергоцінності раціонів у 33 % випадків, а в 16 % — надлишок в обох 
групах, за рахунок вуглеводно- жирового набору продуктів, велику частку яких в 
раціоні дослідної групи складають ЕН.  
Добовий раціон студентів–екологів незбалансований, проте режим 
харчування та набір продуктів у студентів, що не вживають ЕН, більш наближений 
до раціонального та збалансованого. 
Також досліджувались причини вживання ЕН. За розробленою шкалою було 
складено рейтинг факторів, що впливають на споживання ЕН молоддю (таблиця 
2.5). 
 
Таблиця 2.5–Рейтинг факторів, що зумовлюють споживання енергетичних 
напоїв. 
 
 
49 
 
Продовження таблиці 2.5 
  
З’ясувалось, що перше місце серед вибору ЕН студентами стоять 
необхідність поєднувати навчання та роботу, наявність роботи із нічними змінами 
на рекомендації друзів. Невелику кількість ЕН на вечірках, у клубах вживають – 
10%,  під час сесії –12%. Випивають 250мл – 38%, 500мл – 56%, більше 500мл – 9% 
(рисунок 2.10). 
 
9%
38%
56%
250мл 500 мл більше 500мл
 
 
Рисунок 2.10 – Обсяги споживання енергетичних напоїв студентами 
50 
 
Харчування студентів потребує якісного і кількісного корегування, а 
вживання в раціонах ЕН – формування уявлень про високий ризик патологічних 
станів за неконтрольованого застосування ЕН. Реалізація ЕН у торговельній мережі 
потребує розробки чіткої нормативної та фармакологічної бази інформаційних і 
регулювальних документів, вивчення ризиків для здоров’я на основі 
нагромадження доказової бази і розробки практичних рекомендацій із 
застосування ЕН у раціоні, насамперед молодої людини, з об’єктивною оцінкою 
користі та можливих загроз для здоров’я. Серед молодіжних контингентів слід 
проводити санітарно-просвітницьку роботу, поширювати інформацію про правила 
застосування в раціонах харчування ЕН. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
51 
 
ВИСНОВКИ 
 
Технічний прогрес веде до суттєвого зменшення питомої ваги фізичних 
зусиль на виробництві і в побуті, що провокує розвиток гіподинамії та збільшує 
нервово-психічне напруження та інтелектуальних витрат у всіх видах діяльності. 
Нервова система все більше залежить від психологічних та емоційних факторів. 
Внаслідок емоційних перевантажень, стресових умов життя, зростання 
інформаційного перевантаження у людей часто розвивається стан психоемоційної 
напруги, наслідком якої є ризик розвитку психосоматичних хвороб. 
Розвиток харчової індустрії і технології зробив свій вклад в видаленні з 
продуктів важливих для людини харчових і регуляторних компонентів. Невластиві 
сторонні, чужорідні і особливо стійкі речовини їжі призводять до порушення 
клітинного метаболізму. Людина урбанізованого суспільства приречена на ті чи 
інші види харчової недостатності.  
Одним із популярних способів корекції структури харчування населення є 
широке використання біологічно активних добавок (БАД), які отримують із 
сировини рослинного, тваринного та мінерального походження. На даний час у 
розвинутих країнах БАД виробляється і споживається у великих кількостях. Більше 
80% населення в США, Японії і більше 50% в Європі регулярно використовують 
біологічно активні добавки. В Україні регулярно приймають БАД менше 3% 
населення, а потреба в них становить 1 млн. тонн у рік. 
До біологічно активних добавок відносяться адаптогени, які  мають м'яку 
стимулювальну дію, що проявляється підвищенням фізичної та розумової 
працездатності, послабленням стомлюваності, зниженням симптомів астенії та 
порушень апетиту. Різновидом адаптогенів є ноотропні речовини. Ці харчові 
добавки є сумішю вітамінів, ліпідів, антиоксидантів та рослинних речовин, які 
пов’язані зі здоров’ям мозку. Такі засоби можуть бути ефективними для 
покращення когнітивних функцій та роботи пам’яті, але провокують звикання та 
залежність. 
52 
 
Найбільш відомим ноотропом є алкалоїд кофеїн, який вважається одним з 
кращих природних стимуляторів. Він знижує відчуття втоми, підвищує увагу і 
покращує настрій. Для більшості людей безпечна для здоров'я щоденна доза 
кофеїну - 300 мг. З віком чутливість до кофеїну збільшується. Жінки більш чутливі 
до кофеїну, ніж чоловіки. Серцево-судинні захворювання збільшують 
сприйнятливість до дії кофеїну. Чим рідше людина вживає напої, багаті кофеїном, 
то більш чутлива до цієї речовини. Знижена вага збільшує чутливість до кофеїну. 
Енергетичні напої–це штучно створені продукти, спрямовані на стимуляцію 
енергетичних резервів організму. Напої містять значні дози кофеїну (у деяких 
випадках замість кофеїну в складі виробниками заявляються екстракти гуарани, 
чаю чи мате, що містять кофеїн, або ж кофеїн під іншими назвами: матеїн, теїн) та 
інші стимулятори: теобромін і теофіллін (алкалоїди какао), а також вітаміни групи 
В, вуглеводи (глюкозу, сахарозу), таурін. Також в їх складі містяться 
ароматизатори, консерванти та барвники, що провокують розвиток алергічних 
реакцій у споживачів. 
Аналіз асортименту та цінової політики енергетичних напоїв в 
супермаркетах м. Черкаси показав їх значне різноманіття та відносно невеликі 
ціни(в межах від 12 до 30 грн). Енергетичні напої в супермаркетах розміщені на 
полицях поруч із солодкими газованими напоями, що є додатковою спокусою для 
молодих людей.   Деякі енергетичні напої позиціонуються, як напої з додаванням 
природних рослинних компонентів. У вільному продажі також знаходяться 
енергетичні напої з екстрактом конопель (канабісу). 
За рекомендаціями лікарів в день можна приймати не більше 300мл 
енергетичного напою. В той же час вітчизняна індустрія солодких газованих напоїв 
випускає енергетичні газовані напої, розфасовані у тару, об’ємом 500 мл,1000мл  та 
1,5л.,без застережень в обмежені небезпечних для здоров’я доз напою. 
Аналіз анкетування студентів  показав, що харчується вони нерегулярно, у 
більшості відсутній сформований режим харчування. Значний відсоток студентів 
53 
 
харчується двічі на день, із найбільшим вечірнім об’ємом спожитої їжі. Майже 
половина студентів не має звички снідати.  
Більшість студентів на перервах між заняттями споживає продукти швидкого 
приготування: бутерброди, які запивають газованими напоями, шоколад, цукерки, 
здобні булочки, сирні та сметанкові продукти. Оцінка фактичного харчування 
студентів виявила харчові уподобання до вуглеводно – жирових продуктів, які 
дають швидке відчуття насичення, а студенти, що вживають енергетичні напої, 
досить швидко звикають до цього продукту, і виникає залежність від нього. 
Більшість студентів хоча б раз пробувала енергетичні напої. Серед всіх студентів, 
що регулярно споживають енергетичні напої найбільший відсоток складають 
працюючі студенти, особливо у нічні зміни. У студентів, що вживають енергетичні 
напої, вищий ступінь нераціональності та незбалансованості раціону. 
 Харчування студентів потребує якісного і кількісного корегування, а 
вживання в раціонах енергетичних напоїв– формування уявлень про високий ризик 
патологічних станів за неконтрольованого їх використання. Реалізація подібної 
продукції в торговельній мережі потребує розробки чіткої нормативної та 
фармакологічної бази інформаційних і регулювальних документів, вивчення 
ризиків для здоров’я на основі нагромадження доказової бази і розробки 
практичних рекомендацій із застосування енергетичних продуктів у раціоні, 
насамперед молодої людини, з об’єктивною оцінкою користі та можливих загроз 
для здоров’я. Серед молодіжних контингентів слід проводити санітарно-
просвітницьку роботу, поширювати інформацію про правила застосування в 
раціонах харчування енергетичних напоїв. 
 
 
 
 
 
 
54 
 
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 
 
1. Жилібо Є.П., Заверуха М.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: 
Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів освіти України. – 
Львів: „Новий світ-2000”, 2002. – 328с. 
2. Особливості адаптації до навчальних навантажень обстежуваних 
молодших курсів протягом навчального року залежно від властивостей 
психофізіологічних функцій / С. В. Цяпець, В. П. Фекета, В. В. Барнада [та ін.] // 
Фізіологічний журнал – 2006. – Т.52, № 2. – С. 83 – 97. 
3. Макаренко М.В. Онтогенез психофізіологічних функцій людини/ М.В. 
Макаренко, В.С. Лизогуб. – Черкаси: Вертикаль, 2011.–255 с.  
4.  Вегетативне забезпечення розумової роботи з різною швидкістю 
пред’явлення інформації / Черненко Н. П., Макаренко М. В., Лизогуб В. С. та ін. // 
Вісник Черкаського університету. – 2009. – Вип. 156.– С. 121 – 128. 
5. Сіренко Р. Р. Психоемоційна напруга як чинник адаптації організму 
спортсменів під час змагань / Р. Р. Сіренко, Ю. П. Сіренко, Р. Б. Марусенкова // 
Молода спортивна наука України : зб. наук. пр. з галузі фіз. виховання, спорту і 
здоров'я людини / за заг. ред. Євгена Приступи. - Л., 2015. - Вип. 19, т. 3. - С. 154 - 
158. 
6. Дымань Т. Н. Питание человека в ХХІ веке / Т. Н. Дымань, С. И. 
Шевченко. – К.: Либра, 2008. – 112 с.  
7. Смоляр В. І. Фізіологія та гігієна харчування / В. І. Смоляр. – К.: Здоров’я, 
2000. – 336 с.  
8.  Пономарьов П. Х. Безпека харчових продуктів та продовольчої 
сировини: [навч. пос. для студ. вищ. закл.] / П. Х. Пономарьов, І. В. Сирохман. – К.: 
Лібра, 1999. – 272 с. 
9. Класифікація БАД [Електронний  ресурс].  Режим доступу:  
https://sites.google.com/site/biologicnoaktivnidobavkibad/klasifikacia-bad 
55 
 
10. Стрельбицька І.М. Біологічно активні добавки до їжі [Електронний  
ресурс].  Режим доступу: http://mobile.elar.fizmat.tnpu.edu.ua  
11. Стимулятори активності мозку [Електронний  ресурс].  Режим доступу: 
https://web.kpi.kharkov.ua/nanochem/stimulyatory-mozgovoj-aktivnosti/  
12.  Наш мозг и вся правда о таблетке для ума» [Електронний  ресурс].  
Режим доступу: https://www.bbc.com/russian/science/2014/08/ 
13. Ноотропні препарати :Вікіпедія » [Електронний  ресурс].  Режим 
доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki 
14. Від гліцину до Alpha brain: як працюють как работают ноотропи 
[Електронний  ресурс].  Режим доступу https://thebell.io/ot-glitsina-do-alpha-brain-
kak-rabotayut-nootropy-preparaty-kotorye-obeshhayut-uluchshit-rabotu-mozga/   
15. Природні енергетики для організму[Електронний  ресурс].  Режим 
доступу 
https://fitomarket.ru/blog/novosti/top_khitovykh_prirodnykh_energetikov_zaryadis_po_
polnoy/  
16. Правда про ноотропи [Електронний  ресурс].  Режим доступу:  
.https://suprun.doctor/zdorovya/pravda-pro-nootropi.html 
17. Метаболізм кофеїну[Електронний  ресурс].  Режим доступу: 
https://treegene.kz/uslugi/coffee/  
18.  Як кофеїн впливає на організм людини [Електронний  ресурс].  Режим 
доступу:https://www.37gp.by/informatsiya/sovety-dlya-patsienta/409-kak-kofein-
dejstvuet-na-organizm-cheloveka  
19. Стимулятори мозкової активності та роботи мозку [Електронний  
ресурс].  Режим доступу https://edunews.ru/additional-education/um/stimulyatory-
mozgovoj-aktivnosti.html  
20. Нелепа А.Е., Корж Д.И. Нормирование энергетических затрат 
студентов. Гігієнічна наука та практика: Сучасні реалії / Матер. XV з’їзду 
гігієністів України (Львів, 20—21 вересня 2012 р.). – Львів, 2012.  С. 200-201. 
56 
 
21. Пересічний М.І., Пересічна С.М., Смичек І.В. Норми фізіологічних 
потреб у енергії і харчових речовинах та середньодобовий раціон харчування 
студентів // Проблеми харчування. – 2011. – 1-2 (24).-С. 25-31. 
22. Полушкін П.М., Гальченко Д.В., Клімов Ф.Ф. та ін. Сучасне 
харчування студентів та молоді // Гігієна населених місць. – 2009.  № 54.  С. 271 –
274. 
23. Скворцова Е.С., Отвагина Е.А., Постникова Л.К. и др. Пилотное 
исследование потребления энергетических напитков среди подростков // 
Электронный журнал. «Социальные аспекты здоровья населения». – 2012. С. 1–8 
[Електронний  ресурс].  Режим доступу [http://vestnik.mednet. 
ru/content/view/380/30/] webcite. 
  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
57 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
58 
 
Додаток А 
 
Апробація роботи 
 
1. Загоруйко Н.В., Стеценко І. М. Медико-екологічна оцінка небезпеки 
вживання біостимуляторів в раціоні сучасної молоді //Матеріали Міжнародної 
інтернет–конференції «Екологічна безпека–сучасні напрямки та перспективи 
вищої освіти». –25.02. 2021, м. Харків: с.126-127 
2.  Стеценко І.М. керівник  Загоруйко Н.В.  Різновиди рослинних 
стимуляторів в харчових продуктах// Збірник тез доповідей студентської науково-
практичної конференції ЧДТУ 19-22 квітня 2021, м. Черкаси, ЧДТУ , с.111 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
59
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
