Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/2734
Title: Конкурентне позиціонування підприємства на основі аналізу ресурсів знань (на матеріалах ТОВ «Смілянський електромеханічний завод», м. Сміла)
Authors: Вартанова, Олена Вікторівна
Комишний, Сергій Леонідович
Keywords: Конкуренція;Позиціонування;Аналіз ресурсів знань;Конкурентне позиціонування
Issue Date: Jun-2021
Abstract: В кваліфікаційній роботі бакалавра було визначено сутність та особливості конкурентного позиціонування підприємства. Визначено роль знань як основи конкурентного позиціонування підприємства. Визначено методичні підходи до формування конкурентного позиціонування підприємства. Надано економіко-організаційну характеристику ТОВ «Смілянський електромеханічний завод». Проаналізовано мікро- та макросередовища підприємства, проаналізовано конкурентні переваги ТОВ «Смілянський електромеханічний завод». Сформовано конкурентну стратегію підприємства на основі ресурсів знань, оцінено ефективність запропонованих заходів для ТОВ «Смілянський електромеханічний завод».
URI: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/2734
Appears in Collections:075 Маркетинг (Маркетинг)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
КРБ_Комишний С.Л..pdf
  Restricted Access
1.54 MBAdobe PDFView/Open Request a copy


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text
 
 
Черкаський державний технологічний університет 
Факультет економіки та управління 
Кафедра економічної кібернетики та маркетингу  
 
 
 
Пояснювальна записка 
до кваліфікаційної роботи бакалавра 
 
______________________________бакалавр_____________________________ 
(освітньо-кваліфікаційний рівень) 
 
 
 
НА ТЕМУ 
КОНКУРЕНТНЕ ПОЗИЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА НА ОСНОВІ 
АНАЛІЗІ РЕСУРСІВ ЗНАНЬ  (НА МАТЕРІАЛАХ ТОВ «СМІЛЯНСЬКИЙ 
ЕЛЕКТРОМЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД», М. СМІЛА) 
 
 
  
 
Виконав: студент 4 курсу, групи ЗМК-178 
спеціальності 075 «Маркетинг»  
освітня програма «Маркетинг» 
Комишний Сергій Леонідович 
Керівник: д.е.н., професор Вартанова О.В. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси  2021 р. 
4 
ЗМІСТ 
ВСТУП 5 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ КОНКУРЕНТ-
НОГО ПОЗИЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА 7 
1.1. Конкурентне позиціонування: сутність та особливості фор-
мування 7 
1.2. Конкурентне позиціонування підприємства на основі ресурсів 
знань 19 
1.3. Методологія оцінювання ресурсів знань у конкурентному пози-
ціонуванні підприємства 28 
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ КОНКУРЕНТНИХ ПОЗИЦІЙ ТОВ «СМІЛЯН-
СЬКИЙ ЕЛЕКТРОМЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» 35 
2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства 35 
2.2. Аналіз маркетингової діяльності підприємства 43 
2.3. Аналіз ресурсів знань ТОВ «Смілянський електромеханічний 
завод» 51 
РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА ЗАХОДІВ ЩОДО ФОРМУВАННЯ КОНКУ-
РЕНТНИХ ПОЗИЦІЙ ТОВ «СМІЛЯНСЬКИЙ ЕЛЕКТРОМЕ-
ХАНІЧНИЙ ЗАВОД» НА ОСНОВІ РЕСУРСІВ ЗНАНЬ 56 
3.1. Формування конкурентноїпозиції підприємства на основі ре-
сурсів знань 56 
3.2. Оцінка ефективності запропонованих заходів для ТОВ «Смілян-
ський електромеханічний завод» 63 
ВИСНОВКИ 69 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 72 
ДОДАТКИ 77 
 
  
  
  
 
5 
ВСТУП 
 
Актуальність теми. Визначальні тенденції розвитку сучасного бізнес се-
редовища (VUCA-world), яке характеризується волатильністю, складністю, не-
передбачуваністю та хаотичністю (Volatility, Uncertainty, Complexity and 
Ambiguity), зміни якого посилюються революційними технологічними перетво-
реннями, які пов’язані із поступовим переходом до нового, шостого технологі-
чного укладу, постіндустріального суспільства та цифровізацією економіки, що 
докорінно змінюють умови і можливості конкуренції компаній.  
Вимоги бізнес-середовища, загострення конкуренції на внутрішніх та зов-
нішніх ринках змушує підприємства шукати нові джерела та способи одержан-
ня конкурентних переваг, які визначають позиції підприємств у конкурентному 
середовищі. Конкурентні переваги, сформовані підприємством, визначають йо-
го унікальність в конкурентному середовищі й слугують підґрунтям для конку-
рентного позиціонування підприємства та розроблення на цій основі його кон-
курентної стратегії. 
Ядром конкурентних переваг є створені підприємством ключові сфери 
знання (ресурсів знань), які визначають унікальність підприємства в конкурен-
тному середовищі та дозволяють йому успішно конкурувати. Конкурентне по-
зиціонування підприємства, засноване на знаннях, стає підґрунтям формування 
конкурентної стратегії підприємства, яка, в свою чергу, дозволяє ідентифікува-
ти, розвивати та підтримувати компетенції підприємства. 
Необхідність розробки теоретичних засад та методичного інструментарію 
щодо конкурентного позиціонування підприємством на основі ресурсів знань 
визначає актуальність теми дослідження та її практичну значущість.  
Метою роботи є обґрунтування теоретико-методичних засад та практич-
них рекомендацій щодо конкурентного позиціонування підприємства на основі 
аналізу ресурсів знань.  
6 
Відповідно до  поставленої мети, в роботі вирішено такі завдання:  
 визначити сутність та особливості конкурентного позиціонування 
підприємства; 
 визначити роль знань як основи конкурентного позиціонування пі-
дприємства; 
 визначити методичні підходи до формування конкурентного пози-
ціонування підприємства; 
 надати економіко-організаційну характеристику ТОВ «Смілянський 
електромеханічний завод»; 
 проаналізувати мікро- та макросередовища підприємства; 
 проаналізувати конкурентні переваги ТОВ «Смілянський електро-
механічний завод»; 
 сформувати конкурентну стратегію підприємства на основі ресурсів 
знань; 
 оцінити ефективність запропонованих заходів для ТОВ «Смілянсь-
кий електромеханічний завод». 
Предметом дослідження дипломної роботи є теоретико-методичні та 
практичні аспекти конкурентного позиціонування підприємства на основі 
знань. 
Об’єктом дослідження є процес конкурентного позиціонування підпри-
ємства на прикладі ТОВ «Смілянський електромеханічний завод». 
Методи досліджень: якісні дослідження вторинних даних; контекстний 
і синонімічний аналіз, SWOT-аналіз, PEST-аналіз, VRIO-аналіз, графічні мето-
ди, теоретичні методи дослідження.  
Джерелами інформації для виконання дипломної роботи були наукові 
розробки вітчизняних та зарубіжних вчених щодо конкурентного позиціону-
вання підприємства на основі знань, наукові статті у періодичних фахових ви-
даннях, статистична та бухгалтерська звітність підприємства, матеріали періо-
дичних видань. 
 
 
 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ КОНКУРЕНТНОГО 
ПОЗИЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА 
 
1.1. Конкурентне позиціонування: сутність та особливості формуван-
ня 
 
Глобалізація постійно відкриває перед сучасними підприємствами нові 
внутрішні й міжнародні ринки, які постійно розширюються. Формування і реа-
лізації стратегії підприємства вимагає виробництва ретельно продуманої, дов-
гострокової кампанії для проникнення на кожний значимий закордонний ринок, 
яка разом з тим підтримувала й підсилювала б унікальні конкурентні позиції 
підприємства. Конкурентне позиціонування є невід’ємним етапом стратегічно-
го управління підприємством і полягає у визначенні унікальної конкурентної 
позиції підприємства, яка знаходить прояв в одержанні відчутної конкурентної 
переваги.  
Визначення термінологічного змісту позиціонування підприємства як та-
кого можливо на підставі аналізу підходів до позиціонування (табл. 1.1).  
 
Таблиця 1.1 
Підходи до позиціонування підприємства 
Підхід Характеристика  
Маркетинговий Формування у споживача чіткого вирізнення торгової ма-
рки або продукції підприємства серед продуктів конкуре-
нтів 
Зональний Вибір найбільш виправданих стратегічних зон господарю-
вання, формування портфеля таких зон 
Стратегічне Вибір конкурентних переваг, які визначають управління 
управління  витратами на підприємстві 
витратами  
Стратегічне Процес визначення становища підприємства у галузі, у 
управління ринковій ніші з врахуванням впливу чинників зовнішньо-
підприємством го середовища 
  
8 
Як видно з даних табл. 1.1, розрізняють маркетинговий і зональний під-
ходи, підхід до позиціонування в контексті стратегічного управління витратами 
і стратегічного управління підприємством. Дослідження змістовних і дескрип-
тивних визначень конкурентного позиціонування підприємства, які містяться у 
науковій літературі, дають змогу виділити загальні ознаки, за якими можна ви-
значити сутність і зміст конкурентного позиціонування підприємства (див. 
табл. 1.1). 
Маркетинговий підхід є найбільш вузьким, він охоплює лише одну функ-
ціональну підсистему підприємства (маркетинг) й спрямований виключно на 
споживача, проте історично саме маркетинговий підхід був першим у визна-
ченні сутності і змісту поняття "позиціонування". У маркетингу позиціонування 
трактується як формування у споживача чіткого вирізнення торгової марки або 
продукції підприємства серед продуктів конкурентів [3]. 
Зональний підхід до позиціонування певною мірою є наслідком розвитку 
попереднього підходу в контексті забезпечення конкурентоспроможності підп-
риємства в принципово сегментованих групах не тільки клієнтів, але й інших 
контрагентів (кластеризовано у межах окремих зон господарювання). Водночас 
не можна стверджувати, що зональний підхід є прямою еволюцією маркетинго-
вого принаймні тому, що розуміння позиціонування в межах зонального підхо-
ду вже належить не товару або торговельній марці, а скоріше певному сегменту 
ринку із встановленням відносин підприємства з учасниками такого ринку. В 
межах зонального підходу розуміння позиціонування виглядає так: вибір най-
більш виправданих стратегічних зон господарювання та формування портфеля 
таких зон зумовлює конкурентні переваги підприємства.  
Розуміння позиціонування підприємства у межах стратегічного підходу 
до управління витратами принципово не пов’язане із маркетинговим, а зводить-
ся до вибору певної конкурентної переваги й побудови на цій основі системи 
управління витратами підприємства. В такому разі простежується певний зв'я-
зок із зональним підходом до розуміння позиціонування, але ідея щодо вибору 
окремих зон якщо й не відкидається, то суттєво нівелюється, адже реалізовува-
ти різні конкурентні переваги в різних зонах господарювання достатньо склад-
9 
но й майже завжди невигідно, бо затрати підприємства в такому разі будуть 
вищими, ніж в ситуації, коли та сама конкурентна перевага реалізується на різ-
них зонах господарювання.  
Розуміння позиціонування в межах стратегічного підходу до управління 
підприємством є найширшим, охоплює відносини підприємства із певними 
учасниками ринка не тільки в окремій зоні господарювання, але й в цілому й 
частково є наслідком зонального підходу. Таке розуміння позиціонування пог-
линає його тлумачення в межах маркетингового і зонального підходу [13]. По-
рівняння визначених підходів до позиціонування підприємства подано на рис. 
1.1, де виділено підходи, розташовані за двома критеріями: ступенем охоплення 
функцій управління підприємством та часом виникнення і розвитку. 
Рис. 1.1. Порівняння підходів до позиціонування підприємства [3] 
 
 
Маркетингове розуміння позиціонування щодо окремої продукції, виду 
діяльності, бренду тощо продовжує розвиватися й сьогодні на основі 
використання методу системної емпірики (Р. Паскуальє та А. Атос) [13], тобто 
на основі систематизації та пояснення емпірично зібраних даних та фактично 
встановлених на якісному рівні стохастично представлених залежностей. Але 
такий підхід є найвужчим з позицій охоплення функцій управління 
підприємством. Розуміння позиціонування в межах виключно зонального 
10 
підходу триває й сьогодні. Більш того, враховуючи появу великих інтегрованих 
бізнес-структур, консолідацію капіталу у вітчизняній економіці, яка зумовила 
значну диверсифікацію діяльності таких бізнес-структур, можна стверджувати 
про важливість позиціонування в межах виділених господарських зон. 
Найбільш повним з точки зору охоплення функцій управління 
підприємством є підхід до розуміння позиціонування у стратегічному 
управлінні підприємством. Такий підхід є максимально повним. Він є 
продовженням зонального підходу, але передбачає встановлення позиції 
підприємства не лише стосовно окремих зон господарювання, але й стосовно 
інших суб’єктів зовнішнього середовища в цілому. Тому розгляд 
позиціонування підприємства слід здійснювати саме у  межах цього підходу.  
Найчастіше позиціонування пов’язують з визначенням позиції або ринко-
вої ніші з врахуванням стану зовнішнього середовища та майбутніх очікуваних 
конкурентних переваг або конкурентоспроможності. Достатньо часто позиціо-
нування пов’язують з досягненням, створенням або коригуванням позиції. Змі-
стовним є трактування поняття "позиціонування" є визначення В.І. Отенко, 
який пропонує розуміти позиціонування як “процес визначення, створення та 
коригування позиції підприємства у його відносинах із конкурентами, спожи-
вачами та постачальниками з урахуванням впливу чинників внутрішнього та 
зовнішнього середовища” [13]. У наданому визначенні позиціонування підпри-
ємства є два аспекти: власне дослідження позиції підприємства (поточної, очі-
куваної, майбутньої або бажаної) у його відносинах із суб’єктами зовнішнього 
середовища підприємства (аналітичний аспект) і здійснення певних дій для 
встановлення, підтримки або коригування позиції підприємства (діяльнісний 
аспект). 
Незалежно від аспектів його розгляду, позиціонування підприємства 
обов’язково пов’язане із конкурентними перевагами та конкурентоспроможніс-
тю підприємства. Різницю аналітичного та діяльнісного аспектів позиціонуван-
ня підприємства наведено на рис. 1.2. 
11 
 
 
Рис. 1.2. Відмінності аналітичного та діяльнісного аспектів  
позиціонування підприємства  
 
Аналітичний аспект позиціонування підприємства змістовно представле-
ний аналізом поточної або бажаної майбутньої позиції підприємства з ураху-
ванням впливу зовнішнього середовища. Такий аналіз має передувати розробці 
стратегій підприємства, а його результати є інформаційною базою підтримки 
прийняття різноманітних управлінських рішень. Діяльнісний аспект позиціону-
вання підприємства змістовно представлений визначенням та реалізацією конк-
ретних заходів щодо формування або коригування позиції підприємства з вра-
хуванням впливу зовнішнього середовища. Він виступає основою реалізації 
стратегій підприємства, використовується при формуванні цілей, орієнтирів та 
зміни стану підприємства. Обидва аспекти позиціонування підприємства в ме-
жах стратегічного управління підприємством не суперечать один одному, а ор-
ганічно один одного доповнюють.  
Цікавим є підхід до позиціонування підприємства на основі формування 
його конкурентних переваг продукту, який розглядає позиціонування як твор-
чий процес виділення переваг уже продукту підприємства. Згідно з цим підхо-
дом, позиціонування починається з товару: матеріального продукту, послуги, 
12 
підприємства, або навіть особистості. Проте “позиціонування – це не ваші дії 
стосовно продукту. Позиціонування – ваш вплив на напрям думок споживачів. 
Ви позиціонуєте товар у свідомості потенційних покупців” [21].  
Для того щоб конкурувати із цією позицією, інший виробник може [213]: 
 утвердити свою поточну позицію у свідомості споживачів; 
 знайти й зайняти вільну позицію; 
 репозиціонувати або депозиціонувати конкурента; 
 
 повідомити покупців, що він входить до числа кращих виробників.
М. Трісі й Ф. Уірсема пропонують іншу схему позиціонування, яку вони 
називають “дисциплінами цінності”. У рамках своєї галузі фірма може прагну-
ти до лідерства в категоріях “товар”, “відмінна операційна якість” або “довірчі 
відносини із клієнтами”. В основі цієї схеми лежить ідея про те, що клієнтів 
будь-якого ринку можна розділити на три типи. Одні клієнти віддають перевагу 
фірмам, що йдуть в авангардах технологічного розвитку (лідерство продукту); 
інші – найбільше цінують винятково надійне виконання (відмінна операційна 
якість); треті – вище за все вважають чуйність постачальника при задоволенні 
їхніх індивідуальних потреб (тісні відносини із клієнтом). Щоб досягнути успі-
ху, підприємство має стати кращим в одній із цих сфер, а також демонструвати 
високий рівень розвитку i продовжувати удосконалюватися, прагнучи випере-
 
дити конкурентів.
Щоб повідомити споживачів про позиціонування підприємства або тор-
говельної марки, розроблюється план маркетингу, який має включати заяву про 
позиціонування, сформульовану за такою послідовністю:  
цільова група споживачів або потреба, що задовольняється; 
концепція позиціонування; 
сутність переваги.  
13 
На основі плану маркетингу виробляється стратегія позиціонування, 
встановлюються ефективні комунікації зі споживачами, здійснюється інформу-
вання споживачів за допомогою інструментів маркетингу-міксу щодо позиції 
підприємства. Управління позиціонуванням має здійснюватися при кожному 
контакті із клієнтом – від онлайн і телефонних комунікацій до особистих про-
дажів і обслуговування.  
Позиціонування підприємства у стратегічному управлінні передбачає ви-
користання результату позиціонування у виробленні стратегії розвитку підпри-
ємства, яка має бути спрямована або на підтримку поточної позиції підприємс-
тва, або на розроблення заходів щодо зміни позиції підприємства на ринку.  
Стратегічна позиція, яка використовується у стратегічному управлінні, є 
“обличчям” стратегії бізнесу, демонструє певне бажання підприємства щодо її 
сприйняття (порівняно із конкурентами та ринком в цілому) покупцями, пра-
цівниками й партнерами. Від обраної стратегічної позиції залежать стратегічні 
ініціативи й комунікативні програми; вона слугує свого роду "маяком" для під-
тримки організаційної культури та системи цінностей підприємства. Для цього 
стратегічна позиція підприємства має відповідати таким вимогам: 
бути дійсно стратегічною, відображаючи довгострокові зусилля підпри-
ємства щодо завоювання ринкової переваги над конкурентами, вона має зміню-
ватися тільки у випадку внесення коректив у стратегію. Для порівняння: слоган 
рекламної кампанії відображає комунікативну мету, є тактичним і може кілька 
разів змінюватися в рамках бізнес-стратегії. 
Бути "обличчям" стратегії бізнесу. На відміну від іміджу, який є резуль-
туючою поточних асоціацій споживачів, стратегічна позиція є наслідком рин-
кової поведінки підприємства. Позиція – надто важливий інструмент; вона не 
має залежати від споживачів. Позиція має відповідати стратегії бізнесу. 
14 
Визначатися щодо конкурентів і ринку. Оскільки підприємство у певному 
зовнішньому середовищі, вона має не просто ідентифікувати сферу діяльності 
підприємства, але й його відмінності від конкурентів. Якщо підприємство праг-
не посісти позицію інноватора, яка вже належить комусь із конкурентів, для 
цього йому доведеться впровадити заходи, які дозволять обійти конкурента 
(наприклад, нововведення, що не просто розширюють технологічні можливості, 
а такі, що забезпечують споживачам додаткові та очевидні для них вигоди); бу-
ти логічною й / або емоційно релевантною для споживачів і близькою до ринку. 
Навіть якщо люди позитивно сприймають підприємство та вважають його по-
зицію значущою, вони мають також знаходити для себе значущі вигоди або 
зміст, що відбивається на споживчих цінностях продукту підприємства. 
Потреба у чіткому формулюванні позиції привносить у процес розробки 
стратегії дисципліну і зрозумілість. Завдяки цьому результуюча стратегія зви-
чайно виявляється більш точною, продуманою, завершеною. Характеристики  
стратегічного позиціонування наведено на рис. 1.3.  
Однією з таких характеристик є стимулювання й напрямок усіх стратегі-
чних ініціатив підприємства – від вибору дослідницьких проектів до виробниц-
тва й просування товару. Позиція визначається виходячи із загального стратегі-
чного напрямку, а тому передбачає програми й ініціативи певного характеру.  
Інша характеристика стратегічного позиціонування полягає у визначенні 
комунікативної програми. Стратегічна позиція, що дійсно диференціює товар і 
релевантна для покупців, слугує не лише точкою опори для зовнішніх комуні-
кацій, але й через свою довгостроковість забезпечує їхню сталість. 
Третя характеристика стратегічного позиціонування полягає у демон-
страції організаційних цінностей і культури для працівників і партнерів підпри-
ємства. Внутрішні комунікації настільки ж важливі для успіху, як і контакти з 
15 
покупцями. У деяких випадках ці концепції являють собою те саме, у загально-
му ж випадку поняття стратегічної позиції є більш широким.  
 
Є підгрунтям 
формування 
бізнес-
стратегії 
підприємства  
Демонструє Відрізняє 
цінності і підприємство
культуру від 
підприємства конкурентів  
Стратегічна  
позиція 
підприємства 
Визначає Є 
комунікаційні релевіантною 
програми для покупців  
Стимулює і 
спрямовує 
стратегічні 
ініциативи  
 
Рис. 1.3. Характеристики стратегічного позиціонування підприємства 
 
Варіантів стратегічного позиціонування стільки ж, скільки товарів, ринків 
і стратегій бізнесу. Стратегічне позиціонування може ґрунтуватися на одній з 
конкурентних стратегій: 
підприємство-лідер у галузі;  
цінна пропозиція для споживачів; 
фірма-піонер;  
фокусування на товарі; 
концентрація на цільовому сегменті;  
глобальність. 
16 
 
Існує значна кількість інших параметрів, на яких може бути заснована 
стратегічна позиція підприємства (це демонструють дані табл. 1.2).  
Таблиця 1.2 
Стратегічні позиції компаній світу [132] 
Стратегічні позиції Фірми 
Тільки найкраще Accenture, Saks 
Цінність Hyundai, Еloan 
Компанія-піонер HP, 3M, Sony 
Орієнтація на товар Lets-go-fly-a-kite, Castrol 
Цільовий сегмент Gerber, Gold Violin 
Товарна категорія Gatorade, Oracle 
Властивості товару Volvo, Crest 
Широта асортиментів Amazon, Barnes & Noble 
Організаційні характеристики HP, Kaiser Hospital 
Емоційні вигоди MTV, Hallmark 
Вигоди самовираження GAP, Mercedes 
Враження Nike, Nordstrom 
Сучасність Lane Bryant, Oprah 
Особистість Harley-Davidson, Tiffany 
Конкуренти VISA, Avis 
 
Ці характеристики на спроможність підприємства забезпечити стратегіч-
ний успіх на ринку. До числа тих, що здатні забезпечити стратегічний успіх пі-
дприємства, належать: 
товарна категорія; 
атрибути й функціональні вигоди товару; 
широта товарної лінії; 
нематеріальні активи підприємства; 
емоційні вигоди й вигоди самовираження; 
враження; 
сучасність; 
індивідуальність торговельної марки; 
позиція конкурента. 
Стратегічна позиція має бути значущою для покупців, відрізняти підпри-
ємство від його конкурентів, відображати стратегію бізнесу в цілому й підтри-
муватися нею. Звідси випливає, що позиціонування необхідно підкріпити аналі-
17 
зом покупців і конкурентів підприємства, а також вивченням його сильних сто-
рін, ініціатив і стратегій. 
Після того, як компанія визначилася з тим, на які саме сегменти ринку 
вона збирається вийти, їй необхідно прийняти рішення щодо позицій, які вона 
буде займати в цих сегментах. Позиція товару – місце, яке займає визначений 
товар у свідомості споживачів у порівнянні з аналогічними конкуруючими то-
варами. Таким чином, позиціонування – дії щодо розробки пропозиції підпри-
ємства та його іміджу, спрямовані на те, щоб зайняти відособлене сприятливе 
становище у свідомості цільової групи споживачів [83]. При позиціонуванні 
необхідно визначити властивості товарів, що найбільш зацікавили споживачів. 
Однією з важливих умов власного позиціонування є результати позиціонування 
конкурентів. На рис. 1.4 зображено приклад позиціонування підприємств, що 
випускають снігоступи за найбільш важливими для споживача характеристи-
кам. 
Виділяють 6 альтернативних принципів позиціонування: 
позиціонування, засноване на відмітних властивостях товару (підприємс-
тво позиціонує себе за якимось конкретним показником: розмір, вік тощо); 
позиціонування, засноване на вигодах споживачів або способах вирішен-
ня їхніх проблем (продукт позиціонується як той, що пропонує найбільший ви-
граш споживачу); 
позиціонування, засноване на особливому способі використання (кращий 
продукт для певних цілей); 
позиціонування, орієнтоване на певну категорію споживачів; 
18 
Позиціонування товарів 4-х конкурентів в очах споживачів 
Швидкохідні снігоступи 
Великі Невеликі 
снігоступи снігоступи 
Тихохідні снігоступи 
  
Рис. 1.4. Позиціонування підприємств, що випускають снігоступи за най-
більш важливими для споживача характеристиками [8] 
 
позиціонування щодо конкуруючого виробника (продукт позиціонується 
як той, що перевершує за якимось ознаками продукт конкурента); 
позиціонування, засноване на розриві з визначеною категорією товарів 
(передбачає, що продукт подається як лідер у визначеній товарній категорії). 
Узагальнення даних, одержаних під час дослідження, дозволяє зробити 
висновок, що термінологічний зміст позиції підприємства можна розкрити та-
ким чином:  
позиція – положення, розташування чого-небудь; 
позиція – сукупність чинників, що характеризують стан внутрішнього се-
редовища підприємства, а також реакцію його менеджменту на зміни чинників 
зовнішнього середовища; 
позиція – це рівень внутрішніх і зовнішніх конкурентних переваг, що ре-
алізуються підприємством. 
19 
Слід підкреслити, що позиції, яку посідає підприємство на ринку, сприяє 
формуванню такої стратегії розвитку підприємства, яка забезпечить йому пере-
конливу конкурентну перевагу над конкурентами і стійку позицію на ринку 
(таку позицію можна назвати стратегічною). 
 
 1.2. Конкурентне позиціонування підприємства на основі ресурсів 
знань  
 
Аналіз даних, одержаних під час дослідження, дозволив зробити висновок, 
що джерела, спосіб походження та локалізація конкурентних переваг підприєм-
ства можуть істотно відрізнятися. Концептуальні підходи до конкурентного по-
зиціонування підприємства у різних авторів ґрунтуються  на різних припущен-
нях. На нашу думку, в умовах постіндустріального суспільства конкурентні пе-
реваги підприємств знаходяться в сфері нематеріальних активів, прихованих 
знань та know-how персоналу, а також інших організаційних спроможностей, 
що формує сучасні погляди на конкурентні переваги та створює відповідну ме-
тодологічну базу дослідження.  
Сучасний науковий погляд на забезпечення конкурентних переваг підпри-
ємств та їх конкурентне позиціонування доводить, що класичні школи стратегі-
чного управління, ефективні наприкінці ХХ століття, виявляються недієвими у 
ХХІ столітті, адже непередбачувані та непрогнозовані зміни бізнес-середовища 
часто роблять нерелевантними процеси стратегічного управління, стратегічного 
позиціонування, стратегічного планування. Розвиток шкіл стратегічного управ-
ління йшов за змінами, що відбувалися в навколишньому середовищі, які сто-
сувалися як продуктивних сил суспільства і, отже, чинників конкурентних пе-
реваг, так і самої суті конкурентних відносин.  Сучасні підходи до забезпечення 
конкурентних переваг компаній ґрунтуються на концепціях ресурсного і ком-
20 
петентнісного підходів до управління компаніями (Prahalad, C. K., Hamel, G., 
Teece, D.J., Kevin P. Coyne, Stephen J. D. Hall, Patricia Gorman Clifford, Tidd, J. та 
ін.), які постулюють той факт, що стійкі, унікальні та складні для імітації кон-
курентні переваги визначаються унікальною для кожній підприємства сукупні-
стю нематеріальних чинників успіху, таких як ключові спроможності і компе-
тенції. Високий рівень розвитку інформаційних і телекомунікаційних техноло-
гій викликав прискорення процесів впровадження та поширення, копіювання 
конкурентами нових наукоємних технологій та наукових розробок. В цих умо-
вах конкурентоспроможність сучасної підприємства, її роль "інтелектуального 
лідера" в галузі визначається наявністю внутрішніх ресурсів знань, які в сукуп-
ності створюють стійкі і довгострокові конкурентні переваги. Отже, сьогодні у 
науковому співтоваристві існує консенсус щодо внутрішньоорганізаційного 
походження джерел конкурентних переваг підприємства, заснованих на вико-
ристанні нематеріальних активів, серед яких найбільш важливими є знання, ін-
телектуальна власність і спроможності (Teece, D.J. [41]). 
Вочевидь, вирішення завдань формування конкурентних переваг підприємст-
ва та його конкурентного позиціонування на основі ресурсів знань, знаходиться 
в площині управління знаннями. Найбільш складним завданням конкурентного 
позиціонування є аудит ресурсів знань, які потенційно здатні сформувати кон-
курентні переваги підприємства та визначити його конкурентні позиції.  
Метою сучасного підходу до конкурентного позиціонування підприємст-
ва є створення інструментарію конкурентного позиціонування підприємства на 
основі ресурсів знань. Реалізація поставленої мети вимагає вирішення наступ-
них завдань: 
концептуалізація процесу конкурентного позиціонування на основі ресурсів 
знань; 
формування процедури конкурентного позиціонування на основі ресурсів 
знань; 
21 
удосконалення методів ідентифікації ресурсів знань підприємства та застосу-
вання їх в процесі конкурентного позиціонування та формування конкурентних 
переваг; 
визначення конкурентної позиції підприємства на основі ідентифікації ресур-
сів знань.  
Аналіз даних, одержаних під час дослідження, дозволив зробити висновок, 
що джерелом конкурентних переваг підприємства є унікальна для кожного під-
приємства сукупність ресурсів  знань, конфігурація яких утворює його непо-
вторність в конкурентному середовищі і визначає його конкурентну позицію.  
Аналіз ресурсів знань підприємства надає інформацію, що стосується усіх 
ресурсів, які є в основі конкурентного успіху підприємства. Усі вони в сукуп-
ності становлять ключову компетенцію, яка, на думку В.А Верби і О.В. Гребе-
шкової, є “невід'ємною складовою його стратегічних активів, яка віддзеркалює 
комплекс колективного знання, досвіду та спроможностей підприємства, що в 
поєднанні з унікальною технологією дозволяє створювати (підтримувати) кон-
курентні переваги та забезпечувати неповторну відмітність підприємства у пев-
ному ринковому оточенні” [36].  
Стратегічний аналіз ресурсів знань спрямований на виявлення наявних і 
прихованих знань підприємства шляхом інвентаризації активів, де такі компе-
тенції можуть міститися. Послідовність інвентаризації активів – потенційних 
джерел конкурентних переваг підприємства подано на рис. 1.5.  
Визначені під час інвентаризації джерела компетенції підприємства, ма-
ють бути проаналізовані стосовно відповідності ознакам компетенції. Якщо 
джерело компетенції є стійким, складно імітованим, належить до активів знань 
та має довгостроковий характер, можна стверджувати, що воно належить до 
ресурсів знань.  
22 
Аналіз професійно-кваліфікаційної структури 
кадрів. Оцінка результатів діяльності 
співробітників. Розробка системи оцінки ділових і 
особових якостей працівників, їхньої мотивації. 
Проведення атестації і кваліфікаційних 
випробувань, співбесід. Оцінка ефективності 
методів управління персоналом. Аналіз рівня 
розвитку і специфіки корпоративної культури. 
Виявлення" ключових співробітників", оцінка їхньої 
мотивації, плинність кадрів 
Економічний аналіз кількісних і якісних показників 
діяльності підприємства. Аналіз науково-технічного рівня, 
організації виробництва, технології, рівня освоєння нової 
техніки, переваги над конкурентами по технологічній 
позиції, управління якістю продукції, економії ресурсів, 
гнучкості і мобільності виробничих  технологій. 
Виявлення ноу-хау, виробничих секретів та інших об'єктів 
промислової власності і авторського права 
Аналіз ефективності інформаційної і комунікаційної 
системи підприємства, взаємодії співробітників з питань 
проведення НДДКР, реалізації інноваційних процесів, 
вирішення поточних робочих завдань. Аналіз наявності і 
використання джерел інформації про сучасні наукові 
досягнення в галузі виробничих і управлінських 
технологій. Аналіз ефективності організаційної структури. 
Аналіз ефективності матеріально-технічного забезпечення, 
управління запасами, системи взаємодії з постачальниками 
Аналіз динаміки клієнтської бази, частки ринку.  Оцінка 
споживчих властивостей продукції, їх змін, переваги над 
продукцією конкурентів. Аналіз динаміки оновлення 
асортименту, споживчих властивостей продукту. Аналіз 
мотивації визначеного ставлення споживачів до продукції 
підприємства і конкурентів. Оцінка сильних і слабких 
сторін підприємства. Аналіз ефективності збутової мережі, 
методів, прийомів, технології просування продукції, 
дослідження ринку, просування нового продукту на ринку 
порівняно із конкурентами 
Аналіз довгострокових і короткострокових планів 
розвитку ринку, планів і програм НДДКР, розвитку 
виробництва. Аналіз стратегії підприємства у галузі 
розробки нової продукції, її вдосконалення. Оцінка 
ефективності   впровадження нової техніки і технологій. 
Оцінка нових можливостей потенційної ємкості ринку, 
ринкової частки підприємства, аналіз можливостей 
впровадження нових управлінських технологій 
 
Рис. 1.5. Інвентаризація ресурсів знань підприємства  
 
Визначені на основі інвентаризації ресурси знань підприємства слід про-
аналізувати на предмет їх здатності утворити конкурентні переваги, що можли-
23 
во зробити на етапі SWOT-аналізу ресурсів знань підприємства. SWOT-аналіз 
ТОВ «Смілянський електромеханічний завод" подано у табл. 1.3.  
Таблиця 1.3  
SWOT-аналіз ресурсів знань ТОВ «Смілянський електромеханічний завод" які 
формують його конкурентні переваги 
Підприємство / Джерела компетенції  
ключовий продукт  
Внутрішні  Зовнішні   Динамічні  
компетенції компетенції спроможності 
Сильні сторони    
1. Основні фонди, Висококваліфі- Глибоке знання  Унікальні знан-
спеціальні вироб- кований персо- ринку ня, 
ничі активи  нал  Здатність створити вміння, досвід 
2.  Якість продук-  додаткову спожив- Ефективні орга-
ту  чу вартість продук- нізаційні зв’язки, 
3.  Унікальні знан-  ту відповідно до що сприяють ро-
ня, досвід  потреб споживачів.  звитку комуніка-
4. Організаційні Позитивний  цій  
зв’язки, що спри- імідж підприємства   
яють розвитку ко-  
мунікацій 
Слабкі сторони  Відсутність Відсутність конс- Низька  
1. Застаріле обла- НДДКР. труктивних зв’язків адаптивність 
днання, зношені Неефективність із органами держа- Низький іннова-
основні фонди  деяких бізнес- вної влади і управ- ційний потенціал 
2. Низький іннова- процесів: низь- ління   
ційний потенціал ка ефективність 
3. Низька якість фінансової дія-
менеджменту льності та нее-
4. Неефективність фективність 
деяких бізнес- системи матері-
процесів ального поста-
чання.  
Низька якість  
менеджменту.  
 
 
 
Продовження таб. 1.3  
24 
Перелік ключо- Основні вироб- Зв’язки із акціоне- Знання ринку, 
вих ресурсів, що ничі фонди, ви- рами, що дозволяє потреб спожива-
формують кон- робничі одержати нові за- чів, що дозволяє 
курентні перева- потужності. мовлення   створювати нову 
ги підприємства  Спеціальні ви- споживчу вар-
робничі активи.  тість 
Нематеріальні 
активи 
 
Конкурентне позиціонування підприємства на основі ресурсів знань мож-
на здійснювати шляхом побудови матриць конкурентних переваг, які форму-
ються шляхом визначення переліку ресурсів знань та кількісного оцінювання 
знань, що визначають конкурентні переваги підприємства. Одержані матриці да-
ють змогу визначити конкурентну позицію підприємства, засновану на знаннях.  
Матрицю ресурсів знань, які є джерелом конкурентних переваг ТОВ «Смі-
лянський електромеханічний завод", подано на рис. 1.6. Положення підприємст-
ва в матриці зумовлено їхнью кількісною оцінкою та визначенням їхньої важли-
вості для підприємства. Матриця ресурсів знань містить чотири квадрати. 
У правому верхньому квадраті матриці розміщені знання, які за результа-
тами оцінювання є найбільш важливими для даного підприємства. Вони є страте-
гічно важливими та формують його конкурентні переваги. До таких знань нале-
жать якість продукту підприємства, наявність спеціальних виробничих активів, 
зв'язки з постачальниками і споживачами, висококваліфікований персонал. У 
лівому верхньому квадраті матриці розташовані знання, які розвинені недостат-
ньо та зумовлюють конкурентні "слабкості" підприємства. До таких ресурсів 
знань ТОВ «Смілянський електромеханічний завод" належать наявність ефек-
тивних бізнес-процесів, зв'язки з органами державного управління, здатність 
забезпечувати ефективну фінансову діяльність.  
Серед нижніх квадратів матриці найбільш цікавим є правий квадрат, де ро-
зміщені знання підприємства, які за результатами оцінювання одержали високу 
оцінку, проте вони не визнані важливими для подальшого розвитку підприємства. 
Це – такі знання, як глибоке знання ринку, розуміння потреб кінцевих спожива-
чів продукції, імідж підприємства, ефективні комунікації.  
25 
 
Рис. 3.4. Матриця знань ТОВ «Смілянський електромеханічний завод", 
 які визначають його конкурентні переваги : 
Використання концепції ресурсів знань у конкурентному позиціонуванні 
підприємства дозволяє порівнювати джерела знань підприємства із відповідними 
чинниками конкурентів. Це дає змогу встановити конкурентні переваги підпри-
ємства, визначені на основі ресурсів знань. У цьому дослідженні в якості конку-
рента ТОВ «Смілянський електромеханічний завод» було узято локомотивоскла-
дальний завод ТОВ «Смілянський електромеханічний завод» (Астана, Казахстан). 
SWOT-аналіз ТОВ «Смілянський електромеханічний завод» подано у табл. 3.3.  
Аналізуючи сильні і слабкі «»сторони, можливості і загрози для підпри-
ємства ТОВ «Смілянський електромеханічний завод», можна зробити висновок, 
що сильними сторонами підприємства є визнане лідерство на ринку, яке випли-
ває з можливості реалізації конкурентної стратегії віолентного типу, яка ґрун-
тується на використанні переваг ефекту масштабу. Це також визначає ефектив-
26 
ність фінансової діяльності підприємства, його сприйнятливість до інновацій,  
цінові переваги перед конкурентами. 
Таблиця 3.3 
SWOT-аналіз основного конкурента  
ТОВ «Смілянський електромеханічний завод» 
Сильні сторони: Можливості: 
 визнаний ринковий лідер;  можливість обслуговування додаткових груп спо-
 можливість використання економії на масш- живачів; 
табах виробництва, цінові переваги;  можливість здійснення довгострокових інвестицій; 
 прозорість фінансової діяльності;  можливість зростання технологічної бази; 
 можливість покращення сервісу;  послаблення обмежувального законодавства; 
 самоокупність;  оптимальне тарифоутворення 
 сприйнятливість до інновацій 
Внутрішні слабкості: Потенційні зовнішні загрози:  
 нестача деяких аспектів компетенції;  ослаблення зростання ринку; 
 складність взаємодії між учасниками про-  необхідність державного субсидування соціально  
цесу перевезення; значущих суб’єктів залізничного ринку; 
 відсутність чіткого маркетингового аналізу  змінена політики в галузі реформування залізни-
на перспективу, слабке уявлення про ринок; чного транспорту і локомотивного господарства; 
 низька адаптивність;  законодавче регулювання ціни; 
 нестача фінансових ресурсів;  зростання цін на енергоносії, матеріали і ПММ; 
 значний термін окупності інвестицій;  несприятливий зсув в курсах валют; 
 значне зношення основних фондів;  роздробленість залізничної галузі та, як наслідок, 
 застарілі технології й обладнання;  зниження рівня безпеки 
 нестача спеціалізованого парку локомоти-
вів 
 
Можливості, які випливають з переваг конкурентної позиції підприємст-
ва, зумовлені як внутрішніми знаннями, так і зовнішніми сприйнятливими чин-
никами успіху підприємства.  Проте застарілі основні фонди, недостатньо роз-
винені окремі бізнес-процеси і компетенції, низька адаптивність підприємства, 
застарілі технології й обладнання – все це послаблює конкурентні позиції підп-
риємства та  робить його вразливим перед конкурентами. Враховуючи специфі-
ку діяльності підприємства, окремі зовнішні загрози можуть стати для нього 
взагалі критичними. До таких загроз належать зростання цін на дизельне пальне 
та енергоносії, несприятливий зсув в курсах валют и змінення політики в галузі 
реформування транспорту в цілому та локомотивного господарства зокрема. Це 
мотивовано відволіканням 40% бюджету підприємства на пальне і значними 
кредитними обов’язками підприємства в доларах США.  
27 
Формування матриць конкурентних переваг підприємства дозволяє встано-
вити сильні та слабкі сторони підприємства у конкурентному середовищі. Так, 
підприємство може бути конкурентоспроможним у галузі, якщо його сильні сто-
рони, які характеризуються знаннями, розміщуються у верхньому квадраті мат-
риці. Такі компетенції здатні трансформуватися в конкурентні переваги підпри-
ємства. У лiвoму вeрхньoму квaдраті рoзташoванi кoнкурeнтнi нeдoлiки підпри-
ємства. Для трансформації ключових ресурсів знань підприємства у його конку-
рентні переваги, потрібні такі умови [29]. По-перше, певні компетенції повинні 
бути важливими (ключовими) для підприємства. По-друге, перевага має бути до-
вгостроковою, а також складноімітованою конкурентами, тобто ключові компе-
тенції підприємства мають виникати з унікальних знань, навичок та досвіду, які 
не можуть бути легко одержані конкурентами. Тільки в такому разі ключові ком-
петенції перетворюються на конкурентні переваги підприємства на ринку. Усі 
компетенції підприємства, що визнані важливими для нього, розташовані у 
вeрхньoму прaвoму квaдратi мaтрицi і потенційно здатні перетворюватися у кон-
курeнтні пeрeвaги підприємства.  
Пoрiвняння ресурсів знань пiдприємства з компетенцiями кoнкурeнтів абo 
лiдерів гaлузi дозволяє пoбудувaти мaтрицю кoнкурeнтних пeревaг пiдприємства.  
Порівняння матриці конкурентних переваг підприємства із матрицею ресу-
рсів знань підприємства дозволяє зробити висновок, що  нечисленні  компетенції  
підприємства,  які  було  визначено  як  його сильні сторони, ще зменшилися в 
результаті визначення конкурентних переваг підприємства. Так, умовно конкуре-
нтними перевагами підприємства, визначеними за знаннями, є наявність високо-
кваліфікованого персоналу та спеціальних виробничих активів, зв'язки з поста-
чальниками і споживачами.  
Слід зазначити, що компетенції, які належать до конкурентних переваг 
підприємства, можна назвати сильними сторонами лише умовно, оскільки вони 
одержали більш високу оцінку порівняно із основним конкурентом підприємст-
ва. Порівняння двох матриць наочно демонструє, що компетенції, які вважали-
ся сильними для аналізованого підприємства, на матриці конкурентних переваг 
28 
змістилися у лівий бік, тобто з сильних сторін перетворилися на конкурентні 
слабкості.  
Використання результатів конкурентного позиціонування підприємства 
дає змогу класифікувати типи конкурентної позиції підприємства таким чином: 
сильна позиція – не менше 50% ресурсів знань підприємства можна оці-
нити як сильні сторони підприємства, не більше 20% ресурсів знань оцінюють-
ся як слабкі відносно конкурентів; 
середня позиція – не менше 25-30% ресурсів знань підприємства можна 
оцінити як сильні сторони підприємства, не більше 25% ресурсів знань оціню-
ються як слабкі відносно конкурентів; 
слабка позиція – менше ніж 20% ресурсів знань підприємства можна оці-
нити як сильні сторони підприємства, більш ніж 25% ресурсів знань підприємс-
тва оцінюються як відносно слабкі.  
Означена класифікація дозволяє визначити конкурентну позицію підпри-
ємства, визначену за знаннями, порівняно із конкурентами; визначити напрями 
формування конкурентної стратегії підприємства на основі ресурсів знань, роз-
робити заходи щодо посилення конкурентної позиції підприємства залежно від 
ступеня привабливості конкурентного поля.  
 
1.3. Методологія оцінювання ресурсів знань у конкурентному позиці-
онуванні підприємства  
 
Методологія ідентифікації і вимірювання знань і нематеріальних активів, 
зоврема, в контексті формування конкурентних переваг підприємства, в науко-
вих джерелах, переважно зарубіжних, все ще знаходиться на стадії свого розви-
тку. Так, наприклад, Henderson R., Cockburn I. вважають, що практичний вимір 
ресурсів знань і ресурсів знань можна здійснювати з використанням різних під-
ходів, наприклад, на підставі оцінки впливу нематеріальних активів на показ-
ники продуктивності діяльності підприємства [8].  
Інші автори розглядають розвиток ресурсів знань на рівні окремих підп-
риємств  (Leonard-Barton, D. [9]) і на рівні власного практичного досвіду 
29 
(Henderson R., Cockburn I.) в спробі зв'язати внутрішньофірмовий і галузевий 
аналіз [8]. Проте слід зауважити, що галузевий аналіз, а також рівень ефектив-
ності галузі не завжди дозволить досягти бажаної мети, оскільки джерела знань 
знаходяться переважно у внутрішньому середовищі підприємства, а саме в уні-
кальній для кожного підприємства сукупності бізнес-атрибутів (знань, навичок, 
досвіду і організаційних зв'язків), які в поєднанні з ресурсами і технологіями 
визначають здатність підприємства виробляти висококонкурентні продукти, 
процеси або послуги і забезпечитимуть їй конкурентні переваги. 
Істотний внесок в методику і методологію вимірювання знань і ресурсів 
знань підприємства внесли українські вчені В. Верба і О. Гребешкова (“Про-
блеми ідентифікації ресурсів знань підприємства [10]” і “Діагностика ресурсів 
знань підприємства [11]”), які запропонували своє бачення діагностики знань і 
компетенції підприємства, під якою вони розуміють “встановлення і вивчення 
ознак, що характеризують стан системи ресурсів знань підприємства в їх ієрар-
хічному зв'язку для передбачення можливих відхилень і запобігання порушень 
її нормального стану (під нормальним розуміється такий стан функціонування 
підприємства, яке дозволяє створювати нові (або підтримувати придбані) кон-
курентні переваги на основі дотримання внутрішнього балансу формування ре-
сурсів знань різних ієрархічних рівнів)” [11]. Діагностику ресурсів знань підп-
риємства автори пропонують проводити за п'ятьма етапами: “формування ці-
льової моделі ресурсів знань підприємства; ідентифікація наявних ресурсів 
знань; визначення відповідності наявних ресурсів знань профілю цільової мо-
делі; розробка програм розвитку (формування, підтримки, залучення ресурсів 
знань, формування та впровадження механізмів захисту ресурсів знань” [10]. 
Методичний інструментарій ідентифікації ключових спроможностей під-
приємства пропонує О. Малярчук [12]. Методика ідентифікації ключових спро-
можностей передбачає визначення “вихідної стратегічної позиції підприємства 
на основі комплексної оцінки показників його діяльності (SPACE-аналіз), оцін-
ка ресурсів підприємства за критеріями: цінності, унікальності, мобільності і 
організованості (методика VRIO-аналізу, доповнена інтегральним показником 
стратегічного статусу ресурсів підприємства (Sr)), складання оцінних профілів 
30 
наявних ресурсів знань в сферах інноваційної та інвестиційної діяльності, парт-
нерської взаємодії та стратегічного передбачення (анкетування з метою визна-
чення складу ресурсів знань підприємства, метод парного порівняння виявле-
них ресурсів знань для оцінки рівня їх розвитку), ідентифікація конфігурації 
наявних ресурсів знань, які формують ключові спроможності (експертна оцінка 
наявності ефектів консонасу і дисонансу в оцінках рівнів розвиненості спромо-
жностей)” [10]. Даний підхід вносить істотний внесок в практичне застосування 
концепції конкурентного позиціонування на основі ресурсів знань [12]. 
В. Єфремомов і І. Хаников в своїй роботі “Ключова компетенція як об’єкт 
стратегічного аналізу” (2002) підкреслюють пріоритетність саме внішньоорга-
нізаційних чинників, зокрема, ресурсів знань у стратегічному аналізі підприєм-
ства і пропонують власну систему стратегічного аналізу компетенції підприєм-
ства, під якою вони розуміють “компетенцію вищого порядку, що бере участь в 
створенні найбільшої споживчої вартості, яка є колективним знанням, що до-
зволяє організовувати і управляти використанням інших ресурсів знань і здіб-
ностей, тим самим створює додаткову споживчу вартість” [13]. Метою такого 
аналізу є створення нової бази для стратегічного плану, виконання якого веде 
до появи (підтримки) стійкої конкурентної переваги, а також оцінити потенціал 
цього плану з позицій фінансового стану і можливостей підприємства або біз-
нес-системи в цілому. Аналіз ресурсів знань автори пропонують здійснювати на 
основі визначення структури взаємозв'язків і взаємозалежностей між існуючи-
ми ресурсами знань, властивих бізнес-системі, виявлення ресурсів, які задіяні у 
виробництві продукту, їхнього внеску у створення кінцевої споживчої вартості. 
Таким чином, аналіз ресурсів знань підприємства ґрунтується на визначенні 
бізнес-процесів (спроможностей), які створюють максимальну частку пріорите-
тною для покупця частини споживчої вартості і які ресурси в цьому задіяні. За-
пропонований В. Єфремовим і І. Ханиковим підхід до аналізу ресурсів знань, 
визначення їх ефективної конфігурації на основі розрахунку середньозваженого 
значення ступеня “задіяння" ресурсів в реалізації певних ресурсів знань і спро-
можностей, зваженої за ступенем "впровадження" цих ресурсів в кожній конк-
31 
ретній властивості продукту істотно збагачує інструментальну базу аналізу і 
вимірювання ключових спроможностей підприємства” [13]. 
Важливим критерієм як наявності ключових знань підпримства, так і їх 
ефективного застосування і розвитку, є сформовані конкурентні переваги. 
Оскільки знання втілюються у створеній доданій вартості товарів і послуг, вони 
мають також безпосереднє відношення до створення конкурентних переваг.  
Методологія ідентифікації та вимірювання ресурсів знань підприємства 
представляє достатню складність через те, що ресурси знань можуть носити рі-
зноманітну форму та мати прихований характер. Ідентифікація таких ресурсів 
знань має відбуватися через їх формалізацію, тобто представлення у вигляді 
описів, креслень, процедур тощо, що знижує  унікальність таких ресурсів знань, 
хоча і підвищує їх представленість для споживача.  
В цілому розуміння підходів до ідентифікації ресурсів знань і ресурсів 
знань підприємства можна продемонструвати на прикеладі цитати Kevin P. 
Coyne Stephen J. D. Hall Patricia Gorman Clifford в статті “Is your core competence 
a mirage?”: “Очевидно, що ключова компетенція є важливою концепцією, і де-
які підприємства, здається, можуть змусити її працювати. Але для більшості це 
схоже на міраж: те, що здалеку здається, що дає надію у ворожому середовищі, 
але при переході перетворюється на пісок. Чому компетенції здаються такими 
невловимими? Однією з причин може бути те, що немає чітких підстав для їх 
ідентифікації, а також жодного усталеного способу оцінки прогресу до них” [7].  
Ідентифікація і оцінка ресурсів знань полягає в оцінці нематеріальних ак-
тивів підприємства та здійснюватися з використанням наступних методів (рис. 
3.6).  
“Різноманітність підходів  до оцінювання нематеріальних активів підпри-
ємства дозволяє оцінювати різні аспекти використання знань, наприклад, здійс-
нювати фінансове оцінювання знань, яке дозволяє вимірювати результат впро-
вадження управління знаннями. Слід зазначити, що серед усієї різноманітності 
методів оцінювання нематеріальних активів можливість їхнього практичного 
32 
застосування обмежена. Це пов’язано із загальним характером нематеріальних 
активів, складністю, а часом і неможливістю формалізації  ключових знань під-
приємства, громіздкістю самих методик оцінювання нематеріальних активів” 
[4]. 
Для вирішення поставлених в дослідженні завдань використано загально-
наукові та спеціальні методи дослідження: аналіз і синтез, компетентнісний пі-
дхід  (у концептуалізації предмету дослідження); аудит знань та експертне опи-
тування (для  ідентифікація ресурсів знань підприємства); бальне оцінювання, 
шкалювання, рейтингування, оцінка знань за рівнем кодифікації і дифузії (для 
оцінювання ресурсів знань); матричний метод та метод порівняння (для форму-
вання конкурентної позиції підприємства). 
 
 
 
 
  
Метод Індекс інтелектуа-
Ринкова вар-
ринкової льності  
тість 
капіталіза-
ції 
Придбання капіта-
VIAC EVA 
Метод ROI  льних знань 
(Повернен-
ня на інве- Обрахування  
стиції) нематеріальної 
вартості 
Індекс інтелек- IAMV AFTF 
туальності 
Ланцюг показ-
Метод Прямий 
ників доданої 
парної інтелектуа-
вартості 
картки Зважене льний капі-
HRCA 
цитування тал  
Навігатор засновни-
скадія Індекс показни-
ків споживчої TVC 
Включена 
Збалан- Людський вартості  
методоло-
сована інтелектуа- Цінність 
гічна цін-
парна льний капі- експерта 
ність 
Технологі- Цінність 
чний бро- інтелектуа-
кер льного акти-
Відсутність вартіс- Вартісна цінність  
ної цінності 
Ідентифіковані компонен- Тільки на рівні підприємс-
ти  тва 
33 
  
 
Рис. 1.3. Моделі оцінювання ресурсів знань у конкурентному позиціону-
ванні підприємства 
 
Як основний метод дослідження застосовується “критичний, семантичний 
та порівняльний аналіз для виявлення ключових можливостей підприємства, а 
також результатів власних досліджень, експертних опитувань та сесій експер-
тів, щоб сформувати інструментальну основу для діагностики ключових діло-
вих здібностей” [4]. 
Методичні засади оцінки ресурсів знань у конкурентному позиціонуванні 
підприємства подано на рис. 1.3.  
 
 
 
 
Таблиця 1.3 
Методичні засади оцінки ресурсів знань у конкурентному позиціонуванні підп-
риємства 
Етап  Характеристика Методичний  
інструментарій 
Етап 1. Визна- Оцінка і ранжирування ви- Метод експертних оцінок. 
чення джерел, явлених джерел знань. Ви- Бальний метод.  
локалізації і носі- значення кластерів знань, Індивідуальні та групові ме-
їв знань, які фор- які є важливими для забез- тоди здобування знань. Екс-
мують конкурен- печення конкурентних пе- пертні сесії. Еврістичні ме-
тну позицію під- реваг підприємства. Визна- тоди. Шкалювання. Метод 
приємства  чення ефективної конфігу- ранжирування. Метод побу-
рації знань за певними кла- дови профілів.  
34 
стерами Інтегральні показники вимі-
рювання ресурсів знань 
Етап 2. Моделю- Оцінка ресурсів підприєм- VRIO-аналіз, SWOT-аналіз, 
вання бізнес- ства (матеріальні, людські, SPACE - аналіз.  
процесів підпри- інформаційно- Інтегральний показник стра-
ємства і виявлен- інтелектуальні, фінансово- тегічної цінності ресурсів 
ня ключових ре- інвестиційні) за ознаками підприємства  
сурсів, які забез- ключової  компетенції Метод профілів  
печують форму- (стійкість, унікальність, 
вання конкурент- складність імітації, довго 
них переваг  строковість) 
Етап 3. Конкуре- Визначення вихідної кон- Матричний метод, метод 
нтне позиціону- курентної позиції підпри- профілів, компаративний 
вання підприємс- ємства порівняно із конку- аналіз, розрахунок індексів. 
тва на основі роз- рентами Компаративний аналіз. Інте-
витку активів гральні показники  
знань  
Етап 4. Визна- Формування оцінних про- Експертні опитування, Ком-
чення конфігура- філів знань, які відобража- паративний аналіз.  
ції активів знань. ють конкурентні переваги.   Метод попарного порівнян-
ня. Складання рейтингу ак-
тивів знань.  
 
 
 
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ КОНКУРЕНТНИХ ПОЗИЦІЙ  
ТОВ «СМІЛЯНСЬКИЙ ЕЛЕКТРОМЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» 
 
2.1. Організаційно-економічна характеристика ТОВ «Смілянський 
електромеханічний завод» 
 
Вiдкрите акцiонерне товариство "Науково-виробниче пiдприємство" 
Смiлянський електромеханiчний завод"  
(код за ЄДРПОУ 30147563),  є одним з провідних машинобудівних підприємств 
Черкаської області, розташоване в м. Сміла, Черкаська область.   
Історія ТОВ «Смілянський електромеханічний завод» починається з 1963 
року, з якого підприємство виконує ремонт і виробництво електричних машин 
тягового рухомого складу та запасні частини для всіх типів електромашин; 
здійснює ремонт, модернізацію та виготовлення колісних пар та колісно-
моторних блоків для всіх типів тягового рухомого складу та має можливість 
повністю відремонтувати локомотив. 
Підприємство також спеціалізується в галузі виробництва, ремонту та 
модернізації електричних машин автотранспорту великої вантажопідйомності, 
вантажопідйомних механізмів промислового призначення. 
За часів СРСР довгі роки Смілянський електромеханічний завод було ре-
монтним підприємством союзного значення. Фундаментом для розвитку заводу 
сьогодні стали ті професійні кадри, унікальні технології і обладнання, науковий 
потенціал, які вдалося зберегти. Зараз підприємство володіє могутньою науко-
во-виробничою базою, що включає повний цикл створення електричної маши-
ни від етапу проектування та до серійного виробництва. 
Наслідуючи тенденції провідних європейських підприємств, наш завод з 
високим ступенем відповідальності ставиться до якості проведених ремонтів та 
своєї ділової репутації, в зв’язку з чим, проводить жорсткий відбір матеріалів, 
комплектуючих виробів і, власне, постачальників. Крім того, наше виробництво 
36 
сертифіковане за останньою версією міжнародного стандарту системи менедж-
менту ISO 9001:2015. 
Підприємство має позитивно стабільну позицію на ринку машинобуду-
вання оскільки за багато років діяльності вдалося налагодити тісні відносини з 
партнерами з понад два десятка країн всього світу.  
Основною продукцією підприємства є устаткування для електровозів,  
устаткування для тепловозів, гірничорудний транспорт, електромашини проми-
слового призначення [15]. 
Потужна науково-виробнича база, що включає повний цикл створення 
електричної машини від етапу проектування до серійного виготовлення. 
Для досягнення найкращих результатів на виробництві використовуються без-
ліч технологій, сучасне обладнання і діагностичні прилади: 
виготовлення деталей різноманітної конфігурації на лазерному комплексі; 
відливка деталей з кольорових металів методом центробіжного лиття, а 
також на машинах для лиття під тиском; 
застосування сучасного високопродуктивного металообробного облад-
нання; 
випробування тягових двигунів методом взаємного навантаження; 
ультразвукова дефектоскопія вала; 
магнітна дефектоскопія вала; 
видалення якірної обмотки центробіжним способом; 
газопресове зварювання валів електричних машин; 
динамічна формовка колектора; 
з'єднання якірної обмотки з колектором методом зварювання неплавким 
електродом в середовищі інертного газу; 
вакуум-нагнітальне просочення якорів; 
динамічне балансування ТЕД з комп'ютерним управлінням процесу; 
напівавтоматична намотування котушки на «ребро»; 
перевірка котушок на МВЗ; 
вібростенд для випробування ТЕД на підвищену вібрацію; 
визначення питомих втрат в статорному залізі; 
37 
вимір міжосьових відстаней, контроль співвісності горлових корпусів тя-
гових електродвигунів при виконанні слюсарно-збірних робіт; 
демонтаж центру колісного та пружної шестерні з вісі кол. пари; 
індукційне нагрівання пружною шестерні і центру колісного; 
нагрівання бандажів колісних центрів; 
спресовка малої шестерні з конусу вала ТЕД; 
закачування бандажного кільця; 
відновлення або заміна шестерень, колісного центру, остову; 
запис діаграм запресовування та перевірки на зрушення; 
балансування КМБ; 
дефектоскопія; 
обкатка КМБ в зборі; 
фарбування, реконструкція. 
Приклад продукції ТОВ «Смілянський електромеханічний завод» подано 
на рис. 2.1.    
  
 
38 
 
Рис. 2.1. Приклад продукції ТОВ «Смілянський електромеханічний завод» 
 
Організаційна структура управління підприємства дає змогу здійснювати 
безперебійну роботу виробничих і адміністративних підрозділів підприємства,   
усі управлінські процеси та функції, що забезпечують випуск продукції, в яких 
беруть участь менеджери всіх рівнів, категорій і професійної спеціалізації. Ор-
ганізаційну структуру ТОВ «Смілянський електромеханічний завод» подано на 
рис. 2.2.  
Організаційна структура ТОВ «Смілянський електромеханічний завод» 
має цехову виробничу структуру за функціональною ознакою виробничих це-
хів, в яких виробничий процес здійснюється послідовно, відповідно до техно-
логічного процесу підприємства. В кожному з цехів сировина, матеріали і ком-
плектуючі, напівфабрикати проходять відповідну стадію обробки і дозволяють 
отримати в результаті технологічного процесу готову продукцію. На схемі (рис. 
2.2) показані прямі і функціональні зв’язки організаційної структури підприєм-
ства, які демонструють відносини підпорядкованості  між менеджментом підп-
риємства і підлеглими різного рівня. Функціональні зв’язки демонструють на-
прями організаційних звязків, які враховуються під час аналізу руху знань під-
приємства.  
 
 
 
 
Рис. 2.2. Організаційна структуру ТОВ «Смілянський електромеханічний завод 
 
 
Облік доходів ТОВ «Смілянський електромеханічний завод» здійснюєть-
ся відповідно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського облiку України  
"Дохiд", затвердженого наказом Мiнфiну України вiд 29.11.1999 р. , зареєстро-
ваного в Мiнiстерствi юстицiї України 14.12.1999 р. за №860/4153.  
Показники фінансово-економічної діяльності ТОВ «Смілянський елект-
ромеханічний завод»  подано у табл. 2.1.  
Таблиця 2.1  
Показники фінансово-економічної діяльності ТОВ «Смілянський електромеха-
нічний завод» 
Код 
Стаття 2019 р.  2018 р.  
рядка 
Доход (виручка) від реалізації продукції (това-
010 94831.7 84996 
рів, робіт, послуг) 
Податок на додану вартість 015  9676.1     9422.6   
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції 
035 85155.6 75573.4 
(товарів, робіт, послуг) 
Собівартість реалізованої продукції (товарів, 
040   64420.2     57797.5   
робіт, послуг) 
Валовий прибуток 050 20735.4 17775.9 
Інші операційні доходи 060 40937.4 26209.4 
Інші операційні витрати 2180 -10505 -2140 
Фінансовий результат від операційної діяльнос-
2190 9732 9905 
ті: прибуток 
Фінансові витрати 2250 -205 -184 
Фінансовий результат до оподаткування: прибу-
2290 9527 9721 
ток 
Витрати (дохід) з податку на прибуток 2300 -1737 -1761 
Чистий фінансовий результат: прибуток 2350 9539 8163 
Адміністративні витрати 070 13963.5   9347.5 
Витрати на збут 080  2393.9    2291  
Інші операційні витрати 090  41769.1    27080   
прибуток 100 3546.3 5266.8 
Інші витрати 160 46.4 99.8 
 
41 
 
Продовження табл. 2.1 
Фінансові результати від звичайної діяльності до 
      
оподаткування: 
прибуток 170 2465.6 5218.6 
Податок на прибуток від звичайної діяльності 180 1876 1163.7 
Дохід з податку на прибуток від звичайної дія-
185 0 0 
льності 
Фінансові результати від звичайної діяльності:       
прибуток 190 589.6 4054.9 
 
Дохiд вiд надання послуг визнається в перiод, коли надання послуг 
здiйснено. Визначенi доходи становлять (без ПДВ): 1. Дохiд (двиручка) вiд ре-
алiзацiї продукцiї (товари, робiт, послуг) - 85155,6 тис.грн. дохiд вiд реалiзацiї 
готової продукцiї - 84 165,5 тис.грн., дохiд вiд реалiзацiї послуг - 990,1 тис.грн 
2. iншi операцiйнi доходи: операцiйна оренда активiв - 34,5 тис.грн., дохiд вiд 
операцiйної курсової рiзницi - 267,9 тис.грн. Реалiзацiя iнших оборотних ак-
тивiв - 5614,7 тис.грн., дохiд вiд реалiзацiї iноземної валюти - 34 844,7 тис.грн., 
iншi доходи вiд операцiйної дiяльностi - 175,6 тис.грн. 3. iншi доходи: ре-
алiзацiя необоротних активiв - 118,8 тис.грн., iншi звичайнi доходи - 94,7 
тис.грн.  
Облiк витрат ТОВ «Смілянський електромеханічний завод» здійснюється 
згiдно з Положенням (стандартом) бухгалтерського облiку  "Витрати", затвер-
дженого наказом Мiнфiну України вiд 13.12.1999 р. № 318, та зареєстрованим в 
Мiнiстерствi юстицiї України 19.01.2000 р. за №27/4248. В статтi "iншi опе-
рацiйнi витрати" в сумi 41 769,1 тис.грн. вказано: Витрати вiд операцiйної оре-
нди активiв - 2,1 тис.грн., витрати вiд операцiйної курсової рiзницi - 398,8 
тис.грн., собiвартiсть реалiзованих iнших оборотних активiв – 4 335,3 тис.грн., 
собiвартiсть реалiзованої iноземної валюти – 34 844,7 тис.грн., iншi операцiйнi 
витрати - 2003,8 тис. грн. В статтi "iншi витрати" Звiту про фiнансовi результа-
ти наведено такi витрати: балансова вартiсть реалiзованих основних засобiв в 
сумi 35,8 тис.грн., балансова вартiсть списаних основних засобiв в сумi 10,6 
42 
тис.грн. Податок на прибуток. Витрати з податку на прибуток становлять 
1876,0 тис.грн. в т.ч Поточний податок на прибуток - 1920,9 тис. грн. 
Збiльшення вiдстрочених податкових активiв - 44,9 тис. грн. При обчисленнi 
вiдстрочених податкових активiв та зобов'язань були врахованi такi тимчасовi 
рiзницi: рiзниця залишкової вартостi основних засобiв, аванси отриманi, аванси 
виданi, витрати майбутнiх перiодiв. Рiзниця мiж витратами з податку на прибу-
ток та добутком облiкового прибутку на застосовану ставку податку на прибу-
ток пояснюється наявнiсю постiйних рiзниць, якi не враховуються при визна-
ченнi витрат з податку на прибуток. 
Елементи операційних витрат ТОВ «Смілянський електромеханічний за-
вод» подано у табл. 2.2. 
Таблиця 2.2  
Елементи операційних витрат ТОВ «Смілянський електромеханічний за-
вод»    
Код 
Показник 2019 р. 2018 р. 
статті 
Матеріальні затрати 230 60239.7 45350.2 
Витрати на оплату праці 240 22199.6 19247.8 
Відрахування на соціальні заходи 250 8517 7218.6 
Амортизація 260 3007.2 2735.1 
Інші операційні витрати 270 6057.6 3662.5 
100021.
Разом 280 78214.2 
1 
 
Як видно з представлених даних, за звітній період підприємству вдалося 
знизити операційні витрати, що було пов’язано частково зі зниженням обсягів 
виробництва найбільш матеріалоємних виробів. Оскільки випуск продукції 
здійснюється виключно на замовлення, то така ситуація цілком зрозуміла не-
зважаючи на зростання вартості матеріалів і комплектувальних, яке відбулося 
протягом аналізованого періоду     
Фондові показники ТОВ «Смілянський електромеханічний завод» подано 
у табл. 2.3.   
43 
Таблиця 2.3   
Фондові показники ТОВ «Смілянський електромеханічний завод» 
Код 
Показник 2019 р. 2018 р. 
статті 
Середньорічна кількість простих акцій 300 3063600 3063600 
Скоригована середньорічна кількість 
310 3063600 3063600 
простих акцій 
Чистий прибуток, (збиток) на одну прос-
320 0.192 1.324 
ту акцію 
Скоригований чистий прибуток, (збиток) 
330 0.192 1.324 
на одну просту акцію 
Дивіденди на одну просту акцію 340 0 0 
 
Як видно з наведених даних, кількість акцій підприємства за звітній пері-
од не змінилась, що стосується також і середньорічної кількості  простих акцій. 
Проте чистий прибуток на одну акцію за досліджуваний період знизився з 1,324 
до 0,192 грн. в 2019 р. майже вшестеро, що свідчить як про зниження прибутку 
підприємства, так і про відповідне зниження частки прибутку, який спрямовано 
на виплату дивідендів.    
 
2.1. Аналіз маркетингової діяльності ТОВ «Смілянський електроме-
ханічний завод» 
 
ТОВ «Смілянський електромеханічний завод» є виробничим підприємст-
вом, яке працює в галузі машинобудування. Продукція підприємства є специфі-
чною: це силові установки для тепловозів і електровозів, ремонтні роботи для 
підприємств залізничного тренспорту, гірничорудний транспорт, електромаши-
ни промислового призначення. Підприємство здійснює свою діяльність в сег-
менті В2В, відповідно, кінцевими споживачами продукції підприємства є інші 
бізнес-підприємства.  
44 
Промисловий ринок – це ринок, який включає осіб, фірми, підприємства, 
організації, які закуповують товари та послуги для використання у виробництві, 
перепродажу або здачі в оренду. 
Споживачами товарів на промисловому ринку є підприємства різних га-
лузей виробництва (промислові, будівельні, громадські організації, банки, стра-
хові й інвестиційні компанії).  
«Бізнес для бізнесу» («B2B») – термін, що визначає вид інформаційної та 
економічної взаємодії, класифікованої за типом суб'єктів, що взаємодіють, в 
даному випадку це - юридичні особи, які працюють не на кінцевого споживача, 
а на такі ж компанії, тобто на інший бізнес.  
Це зумовлює методи і підходи до маркетингової діяльності, які застосо-
вуються на підприємстві.  
Як видно з організаційної структури, на підприємстві існує відділ марке-
тингу, функціями якого є: 
дослідження ринку;  
робота зі споживачами щодо просування продукту; 
 моніторинг слабких сигналів у зовнішньому середовищі, які визначають  
загрози й можливості підприємства;    
відстеження інтернет-середовища щодо згадуваності бренду та його про-
дукту; 
робота з зауваженнями.     
 Виходячи зі специфіки роботи підприємства, переважним методом мар-
кетингу є прямий маркетинг та персональний маркетинг.  
Прямим маркетингом називають будь-яку маркетингову (рекламну) дія-
льність, котра створює та використовує прямі особисті зв’язки між тими, хто 
продає товари (виробниками або посередниками), та тими, хто купує ці товари 
(фактичними й потенційними покупцями). 
45 
Прямий маркетинг є дуже гнучким: збільшення або зменшення кількості 
реклами залежно від кількості покупців, яких рекламодавець має намір охопи-
ти, та від суми коштів, що можуть бути витрачені, виконується негайно, без 
зайвих ускладнень. 
З інших переваг прямого маркетингу можна також назвати вибірковість 
та результативність. 
Отже, прямий маркетинг є найефективнішим тоді, коли можна звернутися 
до відносно невеликої (як порівняти з колом читачів газет, наприклад) групи і 
сподіватися знайти там максимальну кількість потенційних, а згодом і реальних 
покупців. Принципи прямого маркетингу (роздавання рекламних листків, про-
спектів, прейскурантів) рекомендують використовувати на всіх акціях з розп-
родажу, показу (демонстрацій), на виставках тощо. Вони можуть вплинути на 
покупців навіть тоді, коли немає особистого контакту з ними. У цьому разі рек-
ламні матеріали стають ніби «повноважними представниками» виробника чи 
посередника. 
Найбільш перспективними інструментами маркетингової діяльності на 
ринках В2В є: 
прямі продажи (найефективніший інструмент просування і комунікації з 
клієнтами); 
 особисті стосунки і потенційними та існуючими покупцями; 
присутність в цільових довідниках (гігієнічний рівень); 
присутність у спеціалізованих ЗМІ 
прямі розсилки% 
програми лояльності для В2В клієнтів (матеріальні знижки для ділерів, 
ексклюзив території або інше матеріальне заохочення).  
Приклади маркетингової роботи з ринковою інформацією та слабкими 
сигналами ринку подано у табл. 2.3.  
46 
Таблиця 2.3 
Приклади маркетингової роботи з ринковою інформацією та слабкими сигна-
лами ринку 
Подія Відмітка про 
Виконавець Завдання Примітка 
 виконання 
Криклий заверил рабочих 
КВСЗ, что контракт с 
«Укрзализныцей» не сорвет- До відома, 
Генератор 
ся передати ін-
Принчук   підвагон-
http://uaprom.info/news/17358 формацію 
ний!!! 
3-kriklij-zaveril- ДТ 
rabochih-kvsz-kontrakt-
ukrzaliznycej-sorvetsya.html 
«Укрзализныця» закажет До відома 
ДТРЗ ремонт 80 локомоти-
Виграно 1й 
вов на 850 млн грн  
тендер на 
http://uaprom.info/news/17365 Принчук   
ремонт 6 ТД-
4-ukrzaliznycya- 
802 
zakazhet-dtrz-remont-80-
lokomotivov-850-mln-grn.html 
Руководство “Элетротяжма- До відома 
ша” подозревается в воров-
стве 14 млн гривен  
https://www.ukrrudprom.com/
Карелина Принято   
news/Rukovodstvo_E 
letrotyagmasha_podozrevaetsy
a_v_vorovstve_14_mln_gr.htm
l 
“Метинвест” Рината Ахме-
това отменил командировки, 
отправил часть  
персонала на удаленную ра-
боту  
Молчанов До відома 19 03 20   
https://www.ukrrudprom.com/
news/Metinvest_Rinata_Ahmet
ova_otmenil 
_komandirovki_otpravil_chast
_pe.html 
Польская Pesa продала уже 26.03.20 
более 700 трамваев (инфо- Співпраця 
графика) Запропону- запропоно-
https://cfts.org.ua/news/2020/0 Дианова вати співро- 19 03 20 вано, готові 
3/19/polskaya_pesa_prodala_u бітництво  працювати 
zhe_bolee_700_tramvaev_info безпосе-
grafika_57859 редньо 
 
 
 
Продовження табл. 2.3 
47 
Двухэтажные поезда Skoda 
будут ремонтировать на За-
порожском электровозоре-
Шульженко Візки в зборі 
монтном заводе 
відрядження передають 
https://cfts.org.ua/news/2020/0 Принчук 19 03 20 
по єтому на ремонт в 
3/17/dvukhetazhnye_poezda_s
питання в т ч Чехію 
koda_budut_remontirovat_na_
zaporozhskom_elektrovozorem
ontnom_zavode_57820 
Эстонская Skinest Rail рас-
сматривает вариант СП по 
ремонту локомотивов в 
Украине 
№ 350 от 
https://cfts.org.ua/news/2020/0 Ястребинская Лист 28 04 20 
28.04.2020 
3/20/estonskaya_skinest_rail_r
assmatrivaet_variant_sp_po_re
montu_lokomotivov_v_ukraine
_57879 
Криклий заверил рабочих 
КВСЗ, что контракт с 
До відома, 
«Укрзализныцей» не сорвет- Генератор 
передати 
сяhttp://uaprom.info/news/173 Принчук   підвагон-
інформацію 
583-kriklij-zaveril-rabochih- ний!!! 
ДТ 
kvsz-kontrakt-ukrzaliznycej-
sorvetsya.html 
 
 Маркетингове середовище розглядається як сукупність елементів, що фо-
рмують і обумовлюють можливості підприємства сфери послуг з завоювання 
конкретного споживчого ринку.  Маркетингове середовище представляє собою 
сукупність активних суб’єктів та сил у межах і за межами підприємства, які 
впливають на можливість керівництва підприємства та служби маркетингу дія-
ти на цільових ринках підприємства сфери послуг. 
 Маркетингове середовище виробничого підприємства має складну струк-
туру і підлягає процесу диференціації. Критерієм диференціації виступає сту-
пінь керованості (контрольованості) чинників маркетингового середовища ке-
рівництвом підприємства чи службою маркетингу. Відповідно, чинники марке-
тингового середовища поділяють на внутрішні та зовнішні.    
Маркетингове середовище поділяється на:  
макросередовище маркетингу (сукупність чинників, на які керівництво 
підприємства та служба маркетингу безпосереднього впливу не мають);  
48 
мікросередовище маркетингу (сукупність чинників, на які або керівницт-
во підприємства, або служба маркетингу мають безпосередній чи опосередко-
ваний вплив).  
Сукупність факторів макросередовища, що враховується при розробці 
концепції та стратегії маркетингу послуг, може бути різною. Вона обумовлена 
перш за все функціональною і галузевою належністю підприємства.  
Через залежність від факторів зовнішнього середовища підприємство 
стикається з небезпекою виникнення обставин, які призводять до суттєвих об-
межень його діяльності або роблять її взагалі неможливою. Такі обставини мо-
жуть мати критичний або граничний характер і мають різний ступінь імовірно-
сті. Імовірність їх виникнення та характер можливих наслідків повинні оціню-
ватися підприємством при розробці його маркетингової програми.  
До факторів внутрішнього середовища можна віднести: виробництво, ма-
ркетинг, управління персоналом, систему менеджменту, фінансово-економічну 
сферу. Управління персоналом є вкрай важливим чинником успіху підприємст-
ва, адже компетенції і кваліфікація персоналу, рівень кадрових показників, зок-
рема, плинність кадрів визначає успіх підприємства та можливість реалізації 
його цілей, його конкурентоспроможність.      
Виробничі фактори є ключовими для  виробничого підприємства, адже 
саме вони дають змогу виробляти продукти і надавати послуги.  
Маркетингові фактори дають змогу забезпечити збут і реалізацію проду-
кції, стимулювати споживчий попит, впливати на споживчу поведінку, розвива-
ти маркетингові спроможності підприємства.   
Фінансова стійкість, прибутковість, платоспроможність і співвідношення 
позикових і власних засобів сприяє утриманню підприємством своїх позицій на 
ринку. 
Аналіз факторів макросередовища ТОВ «Смілянський електромеханічний 
завод» подано у табл. 2.4.  
49 
Таблиця 2.4 
PEST-аналіз ТОВ «Смілянський електромеханічний завод» 
Економічне середовище Політичне середовище 
Рівень інфляції  Зміна державного управління 
Зміни у бізнес-середовищі  Норми законодавства 
Зміна валютного курсу  Рівень корупції 
Зміна конкурентного середовища  Державне регулювання в галузі 
Зростання ВВП України у 2019 році Зміна ситуації на світовому ринку    
3,2% (зростання купівельної спро- Змінення у законі про рекламу  
можності населення) Зміна мит  
Поступове подолання наслідків пан- Зміна відносин України та країн-
демії експортерів  
Рівень безробіття 7,3%  
Технологічне середовище Соціо-культурне середовище  
Ступінь технологічного розвитку  Зміна чисельності населення    
Рівень розвитку інновацій    Соціальна мобільність населення   
Витрати на дослідження  Зміна ставлення персоналу до робо-
ти    
Рівень і стиль життя    
Підвищення або зниження інтересу 
до кондитерських виробів 
 
Як видно з даних табл. 2.4., на діяльність ТОВ «Смілянський електроме-
ханічний завод» впливають економічні, технічні, політичні та соціально-
культурні фактори, дія яких на результати діяльності підприємства може носи-
ти як позитивний, так і негативний характер.  
 
2.3. Аналіз ресурсів знань  ТОВ «Смілянський електромеханічний завод» 
 
За результатами проведеного дослідження ресурсів знань ТОВ 
«Смілянський електромеханічний завод» було ідентифіковано 56 ресурсів 
50 
знань. Відповідно, визначений спочатку перелік з 56 ресурсів знань 
досліджуваного підприємства не є остаточним, адже нас цікавлять лише ті 
знання, які здатні утворити конкурентні переваги компанії порівняно з 
конкурентами, а отже, є достатньо унікальними.  Результати ідентифікації 
ресурсів знань підприємства подано у табл. 2.5. 
Таблиця 2.5    
Результати ідентифікації ресурсів знань підприємства 
Найменування ресурсів знань 
РЕГУЛЯТОРНІ СПРОМОЖНОСТІ   
Фінансові можливості, оборот підприємства 
Наявність виробничих потужностей 
Значний розмір підприємства 
диференціація продукту 
Патенти 
Ліцензії 
торговий знак 
Договірні зобов'язання 
Сфера діяльності підприємства 
Міжнародні зв'язки 
Контракти 
унікальні технології 
Зв'язки з постачальниками і споживачами, агентами, дистриб'юторами 
Сертифікація 
Стандарти 
ПОЗИЦІЙНІ СПРОМОЖНОСТІ   
репутація підприємства 
Сфера діяльності підприємства 
соціальна відповідальність 
Надійність зв'язків з клієнтами 
групове взаємодія 
репутація продукту 
Якість наукових досліджень 
Представництва за кордоном 
Продовження табл. 2.5 
якість продукту 
Впізнаваність торгової марки 
відповідність специфікації 
Співвідношення ціна якість 
Швидкість реакції на зміни попиту 
Якість сервісного обслуговування 
Надійність джерел інформації 
Рівень захищеності інформації 
Своєчасне надходження інформації за рівнями ієрархії 
Наявність баз даних і баз знань 
Корпоративна мережа 
51 
Найменування ресурсів знань 
ФУНКЦІОНАЛЬНІ СПРОМОЖНОСТІ  
внутрішні здатності 
Професійний склад персоналу 
компетенції персоналу 
лояльність персоналу 
групове взаємодія 
Ефективність бізнес-процесів 
система наставництва 
Система навчання персоналу 
ефективність комунікацій 
Привабливий соціальний пакет для персоналу 
Оптимальні витрати на виробництво 
зовнішні здатності 
Знання ринку, розуміння потреб споживачів 
Зв'язки постачальниками і споживачами, агентами, дистриб'юторами 
ДИНАМІЧНІ СПРОМОЖНОСТІ  
висока адаптивність 
ефективні комунікації 
Стимули інноваційної активності 
Гнучкість організаційної структури 
Корпоративні цінності 
ефективний експорт 
Наявність великих міжнародних контрактів 
Зв'язки з державними органами 
 
Критеріями вибору ресурсів знань, які можуть бути використані для по-
будови конкурентної позиції підприємства, є їх унікальність. Оцінити унікаль-
ність знань ми пропонуємо за критеріями кодифікації і дифузії знань. “Кодифі-
кація – це ступінь, до якого інформація може бути стиснутою і вираженою у 
явній формі (звичайний текст є більш кодифікованим, ніж зображення, а число-
ва інформація – у більшій мірі, ніж висловлювання)”. ”Дифузія знань – це сту-
пінь розповсюдження інформації між певною кількістю агентів, якими є спів-
робітники підприємства”. З цією метою ми застосували підхід до оцінювання та 
шкалу кодифікації і дифузії знань саме для машинобудівних компаній, який 
пропонує Joe Tidd в книзі “From strategic management to strategic competence: 
measuring technological, Market and Organization Innovation” [6]. 
   Шкали кодифікації і дифузії знань подано у табл. 2.6. 
 
Таблиця 2.6   
52 
Шкали кодифікації і дифузії знань підприємства (Source: Tidd J. [6]) 
Кодифікація знань Значення Дифузія знань Значення  
Кодифіковані знання  Поширені знання:  
Можуть бути повністю пред- 6 Відомі всім компаніям  6 
ставлені за допомогою інфо- у всіх галузях 
рмаційних технологій 
Можуть бути частково пред- 5 Відомі багатьом компа- 5 
ставлені за допомогою інфо- ніям у всіх галузях 
рмаційних технологій 
Можуть бути системно опи- 4 Відомі багатьом компа- 4 
сані ніям в багатьох облас-
тях 
Можуть бути чітко описані 3 Відомі багатьом компа- 3 
ніям  в декількох галу-
зях 
Можуть бути показані і опи- 2 Відомі малій кількості 2 
сані усно компаній в декількох 
галузях 
Можуть бути продемонстро- 1 Відомі малій кількості 1 
вані компаній  в одній галузі 
Знаходяться в думках співро- 0 Відомі лише одній під- 0 
бітників приємства в галузі  
Некодифіковані знання  Нерозповсюджені знан-  
ня 
 
Результати аналізу оцінки ресурсів знань ТОВ "Смілянський електромеха-
нічний завод" (Черкаська область) за рівнем кодифікації і дифузії подано на 
рис. 2.3.  
53 
 
Рис. 2.3. Результати оцінки ресурсів знань ТОВ "Смілянський електромеха-
нічний завод" (Черкаська область) за рівнем кодифікації і дифузії 
 
Отже, як видно з даних рис. 2.3, нас цікавлять ресурси знань, які за резуль-
татами оцінки за рівнем кодифікації і дифузії опинилися в лівому нижньому 
квадранті матриці. В цьому квадранті розміщено ресурси знань, які є відносно 
унікальними та непоширеними в конкурентному середовищі, а відповідно, є 
джерелами компетенції підприємства та її конкурентних переваг. Так було віді-
брано 15 ресурсів знань підприємства, для яких визначено їх рейтинг та здійс-
нено їх оцінювання за критерієм ознак ключової компетенції підприємства (за 
п’ятибальною шкалою) (табл. 2.7). 
Відповідно до концепції дослідження, найбільш значущі ресурси знань під-
приємства (є достатньо унікальними, нерозповсюдженими та в найбільшій мірі 
відповідають ознакам компетенції, мають високий рейтинг) розміщені у ниж-
ньому правому квадранті матриці. До таких знань належать: наявність баз да-
них і баз знань, сертифікація, якість продукту, знання ринку, розуміння потреб 
споживачів, наявність значних міжнародних контрактів, наявність виробничих 
54 
потужностей, фінансові можливості, оборот підприємства. За результатами до-
слідження жодні з попередньо відібраних ресурсів знань не отримали низьку 
оцінку (у такому разі ми отримуємо перелік ресурсів знань, які або потрібно 
розвивати (особливо якщо вони мають високий рейтинг).  
Визначені ресурси знань підприємства може бути використані у визначенні 
сильних і слабких сторін підприємства, що можна зробити на етапі SWOT-
аналізу підприємства. SWOT-аналіз ресурсів знань ТОВ "Смілянський елект-
ромеханічний завод" подано у табл. 3.2. 
Таблиця 2.7  
SWOT-аналіз ресурсів знань ТОВ "Смілянський електромеханічний завод" 
Підприємство / Джерела компетенції  
ключовий продукт  
Внутрішні  Зовнішні   Динамічні  
компетенції компетенції спроможності 
Сильні сторони    
1. Основні фонди, Висококваліфіко- Глибоке знання  Унікальні знан-
спеціальні вироб- ваний персонал  ринку ня, 
ничі активи   Здатність ство- вміння, досвід 
2.  Якість продук-  рити додаткову Ефективні орга-
ту  споживчу вар- нізаційні зв’язки, 
3.  Унікальні знан-  тість продукту що сприяють ро-
ня, досвід відповідно до звитку комуніка-
4. Організаційні потреб спожива- цій  
зв’язки, що спри- чів.   
яють розвитку ко- Позитивний   
мунікацій імідж підприєм-
ства  
Слабкі сторони  Відсутність Відсутність Низька  
1. Застаріле обла- НДДКР. конструктивних адаптивність 
днання, зношені Неефективність зв’язків із орга- Низький іннова-
основні фонди  деяких бізнес- нами державної ційний потенціал 
2. Низький іннова- процесів: низька влади і управ-  
ційний потенціал ефективність фі- ління  
3. Низька якість нансової діяльнос-
менеджменту. ті та неефектив-
ність системию. 
РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА ЗАХОДІВ ЩОДО ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТ-
НИХ ПОЗИЦІЙ ТОВ «СМІЛЯНСЬКИЙ ЕЛЕКТРОМЕХАНІЧНИЙ ЗА-
ВОД» НА ОСНОВІ РЕСУРСІВ ЗНАНЬ  
 
55 
3.1. Формування конкурентної позиції підприємства на основі  
ресурсів знань  
 
Застосування компетентнісного підходу у конкурентному позиціонуванні 
підприємства дає змогу розв’язати низку конкретних науково-прикладних за-
вдань. Зокрема, розгляд ресурсів знань як джерела конкурентних переваг підп-
риємства та формування на їх основі ключових сфер компетенції дає змогу іде-
нтифікувати стратегічні ресурси знань, що лежать в основі конкурентного успі-
ху підприємства, визначати на їх основі конкурентну позицію підприємства, 
ключові сфери компетенції підприємства та її конкурентні переваги.  
Таке розуміння прикладних завдань конкурентного позиціонування підпри-
ємства на основі компетентнісного підходу дало змогу уточнити сутність цього 
поняття як процесу формування, підтримки та посилення конкурентної позиції 
підприємства на основі аудиту ключових ресурсів знань (їх видів, локалізації, 
носіїв та напрямів руху), які утворюють ключові сфери компетенції підприємс-
тва та створюють стійкі конкурентні переваги.   
В даному контексті основою конкурентного позиціонування підприємства є 
процеси управління знаннями підприємства, які дають змогу створити стимули 
для вдосконалення здатності підприємства до інновацій, поєднати джерела 
знань з потребами в них, створити умови для ефективного обміну знаннями та 
оцінити їхню контекстуальну ефективність. Послідовність конкурентного по-
зиціонування підприємства на основі ідентифікації ресурсів знань подано на 
рис. 3.1.  
 
56 
КОНКУРЕНТНЕ ПОЗИЦІОНУВАННЯ КОМПАНІЇ НА ОСНОВІ ІДЕНТИФІКАЦІЇ 
РЕСУРСІВ ЗНАНЬ: процес формування, підтримки та посилення конкурентної позиції 
компанії на основі аудиту ключових ресурсів знань, які створюють стійкі конкурентні 
переваги 
Аналіз ресурсів знань, які визначають конкурентну позицію компанії 
Оцінювання ресурсів знань 
Інвентаризація ресурсів Відбір та ранжирування 
за рівнем кодифікації і 
знань ресурсів знань  
диффузії  
Визначення ресурсів знань, які утворюють конкурентні переваги компанії   
Визначення складу та Порівняння ключових Розрахунок 
ієрархії ресурсів знань, SWOT-аналіз знань компанії із індексу  
які є потенціалом ресурсів знань відповідними знаннями конкурентних 
компетенцій конкурентів переваг 
Конкурентне позиціонування компанії на основі ресурсів знань 
Визначення ресурсів знань, 
Побудова матриць Визначення напрямів 
що посилюють або 
конкурентних переваг на розвитку ресурсів знань і 
послаблюють конкурентну 
основі ресурсів знань компетенцій компанії 
позицію компанії  
Формування конкурентної стратегії компанії, спрямованої на  
підтримку і розвиток ресурсів знань та ключових компетенцій 
 
Рис. 3.1. Послідовність конкурентного позиціонування підприємства на основі 
аналізу ресурсів знань  
 
Апробацію сформованої методології конкурентного позиціонування підп-
риємства на основі ідентифікації ресурсів здійснено за даними машинобудівно-
го підприємства Черкаської області – ТОВ "Смілянський електромеханічний 
завод". Підприємство виробляє вузли та деталі до електричних двигунів і гене-
57 
раторів, надає послуги з їх ремонту. Метою проведеного дослідження є конку-
рентне позиціонування машинобудівного підприємства Черкаської області на 
основі ідентифікації ресурсів знань. За результатом проведення стратегічної 
сесії та опитування співробітників підприємства було ідентифіковано 56 ресур-
сів знань, які назвали респонденти.  
У другому розділі дипломної роботи було проведено аналіз виявлених ресу-
рсів знань за критеріями кодифікації і дифузії знань з метою визначення місця 
конкретного ресурсу знання у створенні конкурентних переваг підприємства. 
Отже, нас цікавлять ресурси знань, які за результатами оцінки за рівнем коди-
фікації і дифузії опинилися в лівому нижньому квадранті матриці. В цьому ква-
дранті розміщено ресурси знань, які є відносно унікальними та непоширеними 
в конкурентному середовищі, а відповідно, є джерелами компетенції підприєм-
ства та її конкурентних переваг. Так було відібрано 15 ресурсів знань підприєм-
ства, для яких визначено їх рейтинг та здійснено їх оцінювання за критерієм 
ознак ключової компетенції підприємства (за п’ятибальною шкалою) (табл. 
3.1). 
Відповідно до концепції дослідження, найбільш значущі ресурси знань підп-
риємства (є достатньо унікальними, нерозповсюдженими та в найбільшій мірі 
відповідають ознакам компетенції, мають високий рейтинг) розміщені у ниж-
ньому правому квадранті матриці. До таких знань належать: наявність баз да-
них і баз знань, сертифікація, якість продукту, знання ринку, розуміння потреб 
споживачів, наявність значних міжнародних контрактів, наявність виробничих 
потужностей, фінансові можливості, оборот підприємства. За результатами до-
слідження жодні з попередньо відібраних ресурсів знань не отримали низьку 
оцінку (у такому разі ми отримуємо перелік ресурсів знань, які або потрібно 
розвивати (особливо якщо вони мають високий рейтинг) (рис. 3.2).      
 
Таблиця 3.2  
Оцінка ресурсів знань за ознаками компетенції 
Ресурси знань  Рей- Оцінка ресурсів знань за ознака-
С
у
к
у
п
н
а
 
о
ц
і
н
к
а
 
р
е
с
у
р
с
і
в
 
з
н
а
н
ь 
58 
тинг ми компетенції   
2. Наявність виробничих потужнос- 3 3 5 16 
1 5 
тей 
1. Фінансові можливості, оборот 3 3 3 2 11 
2 
підприємства 
14. Сертифікація 3 4 5 5 4 18 
33. Наявність баз даних і баз знань 4 4 5 5 4 18 
24. Якість продукту 5 4 4 5 3 18 
47. Знання ринку, розуміння потреб 4 5 4 3 16 
6 
споживачів 
55. Наявність значних міжнародних 4 5 4 
7 3 16 
контрактів  
48. Зв'язки з постачальниками і 4 5 4 
споживачами, агентами, дистриб'ю- 8 4 17 
торами 
11. Контракти 9 4 4 5 4 17 
21. Репутація продукту 10 4 5 4 4 17 
23. Представництва за кордоном 11 3 4 5 4 16 
54. Ефективність експорту 12 3 2 4 3 12 
44. Привабливий соціальний пакет 2 4 3 13 
13 4 
для персоналу 
56. Зв'язки з державними органами 14 3 4 3 3 13 
7. Торговий знак 15 5 4 5 4 18 
      
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Стійкість  
Неповтор-
ність 
Орієнтація 
на  
споживача 
Довго- 
строковість   
59 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рис. 3.2. Результати оцінки ресурсів знань ТОВ "Смілянський електромеха-
нічний завод" (Черкаська область) за рівнем кодифікації і дифузії  
 
Авторський підхід до конкурентного позиціонування підприємства на основі 
ідентифікації ресурсів знань передбачає не лише оцінювання ресурсів знань, які 
впливають на конкурентоспроможність підприємства, а й порівняльну оцінку 
ресурсів знань з відповідними чинниками конкурентів. Це дає змогу встановити 
конкурентні переваги підприємства, визначені на основі знань і ресурсів знань. 
Основним конкурентом ТОВ "Смілянський електромеханічний завод" (Черка-
ська область) є ДП "Електроважмаш" (м. Харків). Для оцінки конкурентних пе-
реваг, які базуються на ресурсах знань, ми пропонуємо використовувати Індекс 
конкурентних переваг (Ікп.), який представляю собою відношення оцінний рі-
вень ресурсу знань досліджуваного підприємства до відповідної оцінки  ресур-
су знань конкурента. Якщо значення  Ікп. перевищує один, то підприємство має 
перевагу за відповідним ресурсом і навпаки. Порівняльну оцінку ресурсів знань 
ТОВ "Смілянський електромеханічний завод" і ДП "Електроважмаш" подано у 
табл. 3.3.    
Таблиця 3.3   
 Порівняльна оцінка ресурсів знань  
ТОВ "Смілянський електромеханічний завод" і ДП "Електроважмаш"   
60 
Оцінка джерел знань 
Ресурси знань  Рейтинг ТОВ ДП "Електрова- Ікп 
"СЕМЗ 
жмаш" 
" 
2. Наявність виробничих поту-
1 16 16 1,0 
жностей 
1. Фінансові можливості, обо-
2 11 16 0,7 
рот підприємства 
14. Сертифікація 3 18 18 1,0 
33. Наявність баз даних і баз 
4 18 20 0,9 
знань 
24. Якість продукту 5 18 12 1,5 
47. Знання ринку, розуміння 
6 16 17 0,94 
потреб споживачів 
55. Наявність значних міжнаро-
7 16 14 1,14 
дних контрактів  
48. Зв'язки з постачальниками і 
споживачами, агентами, дис- 8 17 17 1,0 
триб'юторами 
11. Контракти 9 17 17 1,0 
21. Репутація продукту 10 17 13 1,30 
23. Представництва за кордо-
11 16 8 2,0 
ном 
54. Ефективність експорту 12 12 12 1,0 
44. Привабливий соціальний 
13 13 13 1,0 
пакет для персоналу 
56. Зв'язки з державними орга-
14 13 15 0,87 
нами 
7. Торговий знак 15 18 13 1,38 
 
 
 
 
 
 
2,5  
Competitive advantages 
                
[ДИАПАЗОН ЯЧЕЕК]; 
 [ЗНАЧЕНИЕ X]; [ЗНАЧЕНИЕ Y] 2
 
 
 [ДИАПАЗОН ЯЧЕЕК]; 
[ЗНАЧЕНИЕ X]; [ЗНАЧЕНИЕ Y] 
[ДИАПАЗОН ЯЧЕЕК]; 
1,5 [ЗНАЧЕНИЕ X]; [ЗНАЧЕНИЕ Y] 
[ДИАПАЗОН ЯЧЕЕК]; 
[ДИАПАЗОН ЯЧЕЕК]; [ЗНАЧЕНИЕ X]; [ЗНАЧЕНИЕ Y] 
[ДИАПАЗОН ЯЧЕЕК]; [ЗНАЧЕНИЕ X]; [ЗНАЧЕНИЕ Y] [ДИАПАЗОН ЯЧЕЕК]; 
[ЗНАЧЕНИЕ X]; [ЗНАЧЕНИ[ДЕИ YА]П АЗОН ЯЧЕЕК]; [ЗНАЧЕНИЕ X]; [ЗНАЧЕНИЕ Y] 
[ЗНАЧЕНИЕ X]; [ЗНАЧЕНИЕ Y] [ДИАПАЗОН ЯЧЕЕК]; 
[ДИАПАЗОН ЯЧЕЕК]; [ДИА[ПЗНААЗОЧЕНН ЯИЧЕЕ XЕК]; ][;З НАЧЕНИЕ Y] [ДИАПАЗОН ЯЧЕЕК]; 
[ЗНАЧЕНИЕ [XЗ]Н; А[ЗЧНЕАНЧИЕ X]; [ЗНАЧЕНИЕ Y
[]Д ИАПАЗОН ЯЧЕЕК]; [ЗНАЧЕНИЕ X]; [ЗНАЧЕНИЕ Y] ЕНИЕ Y] 
1 [ЗНАЧЕНИЕ X]; [ЗНАЧЕНИЕ Y] 
[ДИАПАЗОН ЯЧЕЕК]; 
[ЗНАЧЕНИЕ X]; [ЗНАЧЕНИЕ Y] 
0,5
Competitive weaknesses 
0
0 2 4 6 8 10 12 14 16
Rating 
Knowledge assessment 
61 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рис. 3.3. Конкурентна позиція ТОВ "Смілянський електромеханічний  
завод" (Черкаська область) на основі ресурсів знань   
 
За результатами ідентифікації ресурсів знань підприємства та їх оцінки 
порівняно з прямим конкурентом за індексом конкурентних переваг (Ікп.) ви-
значено конкурентну позицію  ТОВ "Смілянський електромеханічний завод" на 
основі ресурсів знань. В представленій на рис. 3. матриці конкурентні переваги 
знаходяться у верхньому правому квадранті, де розміщується ресурси знань, які  
мають високу оцінку та визнані важливими для конкурентоспроможності підп-
риємства (рейтинг – від 1 до 7).  До конкурентних переваг підприємства нале-
жать: наявність значних міжнародних контрактів, якість продукту, наявність 
виробничих потужностей і сертифікація.  
Конкурентні слабкості розміщуються у нижньому правому квадранті ма-
триці (високий рейтинг і низька оцінка): фінансові можливості і оборот, наяв-
ність баз даних і баз знань. Це – ті ресурси знань, які мають високе значення 
для підприємства та оцінюються нижче за конкурентів.  
Отримані результати конкурентного позиціонування дають змогу класи-
фікувати типи конкурентної позиції підприємства за рівнем оцінки ресурсів 
знань: 
62 
сильна позиція – не менше 50% ресурсів знань підприємства можна оці-
нити як сильні сторони, не більше 20% ресурсів знань оцінюються як слабкі ві-
дносно конкурентів; 
середня позиція – не менше 25-30% ресурсів знань підприємства можна 
оцінити як сильні сторони, не більше 25% ресурсів знань оцінюються як слабкі 
відносно конкурентів; 
слабка позиція – менше 20% ресурсів знань підприємства можна оцінити 
як сильні сторони, більш 25% ресурсів знань оцінюються як відносно слабкі. 
Конкурентну позицію досліджуваного підприємства можна класифікува-
ти як сильну / середню (умовно 73,3% ресурсів знань оцінюються як сильні 
сторони, не більше 20% ресурсів знань оцінюються як слабкі відносно конку-
рентів).  
 
3.2. Оцінка ефективності запропонованих заходів для ТОВ "Смілян-
ський електромеханічний завод" 
 
Позицію підприємства, яка визначає тип і зміст його стратегії розвитку, 
як правило, оцінюють за часткою ринка, яку займає підприємство (рис. 3.4). 
в К
Ч i 
i ,i 1,...n,   0 Ч 1 або 
К , i
(1.1) 
в В
Ч  ii ,i 1,...n,   0 Ч 1,  
Вi
де вЧ  – ринкова частка i-гo підприємства за кількістю реалізованої продукції; 
  i
К i  – кількість продукції, реалізованої i-ми підприємствами; 
Вi  – виручка i-гo підприємства; 
n – кількість підприємств на ринку. 
 
 
 Погіршення конкурентної позиції підприємства  
 
Покращення конкурентної позиції підприємства  
63 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рис. 3.4. Схема визначення конкурентних позицій підприємства  
відповідно частці ринку конкурентів 
Таким чином, підприємство може бути в одній з трьох можливих позицій 
на ринку: 
одноосібно індивідуально панувати – бути лідером; 
спільно панувати – входити в проміжні групи; 
антидомінувати – бути аутсайдером ринку. 
Структура ринку і позиція, яку займає підприємство на ринку, обмежують 
спектр різних стратегій і їхніх результатів як для досліджуваного підприємства, 
так і для конкурентів.  
Відомий підхід до визначення конкурентної позиції підприємства через 
оцінку КСФ (конкурентного статусу фірми). КСФ – своєрідний вимірник ста-
новища підприємства на ринку. Формула для розрахунку показника конкурент-
ного статусу підприємства (КСФ) виглядає таким чином (1.2):  
, 
(1.2) 
 
де If – рівень стратегічних інвестицій підприємств; 
 Ik – критична точка об'єму інвестицій, що знаходиться на межі прибу-
64 
тків і збитків і показує, що якщо об'єм інвестицій виявляється нижче цієї точ-
ки, фірма не отримує доходу; 
 Io – точка оптимального об'єму інвестицій, після якої збільшення інве-
стицій призводить до зниження доходу,  
Sf, So – відповідно, діюча і оптимальна стратегія підприємства;  
Cf, З – відповідно наявний і оптимальний ресурсний потенціал підпри-
ємства. 
С0 – потенціал, необхідний для оптимальної торгівлі. КСФ оцінюється за 
наступною шкалою: 
 О < КСФ 0,4 – слабка позиція; 
 0,5 < КСФ 0,7 – середня позиція; 
 0,8 < КСФ 1 – сильна позиція. 
Чинники, які враховуються в оцінці конкурентних позицій підприємства, 
характеризують ефективність ринку, виражену в доходах від збуту, ринкових 
частках та іміджі підприємства / товарної марки, і на прибутковість самого під-
приємства, що відбиває конкурентний рівень інвестицій, витрат, норми прибут-
ку, цін, продуктивності. 
Існуючі методики оцінки конкурентних позицій підприємств на ринку 
(матриця БКГ, матриця Дженерал Електрик, матриці М. Портера, І. Ансоффа) 
можуть визначити позицію підприємств та їхніх товарів на ринку, а також оці-
нити сприйняття якості, різноманітності, доступності, іміджу конкуруючими 
суб'єктами [67]. Життєздатні конкурентні позиції підприємства забезпечують 
основу для успішної охорони конкурентоспроможності і переходять тим самим 
в стратегічні позиції. Такими стратегічними позиціями підприємств на ринку є: 
лідер ринку; 
ринковий суперник; 
ринковий послідовник; 
фахівець на ринку. 
65 
Основні характеристики кожної з цих стратегічних позицій представлено 
в табл. 3.4. 
Таблиця 3.4 
Основні характеристики стратегічних позицій підприємства на ринку 
Найменування Характеристика стратегічної позиції підприємства 
стратегічних по-
зицій 
Лідер ринку Йому належить значна частка ринку 
Сприймається конкурентами як лідер галузі, оскільки 
управляє рухом галузі 
Одержує максимальний прибуток 
Підтримує позицію, яку посідає    
Оберігає свою базу прибутку 
Має значний вплив на ринок 
Ринковий  Є номером два або три в галузі 
суперник Сприймається як альтернатива лідерові 
Збільшує частку ринку 
Характерний новаторський і агресивний підхід до кон-
курентів 
Інвестує в майбутні прибутки 
Має значний вплив на ринкову ситуацію 
Ринковий  Володіє значною часткою ринку 
наслідувач  Охоплює найбільші сегменти ринку 
Швидко наслідує рухи галузі 
Має переваги за витратами 
Обмежено впливає на ринок 
 
 
Продовження табл. 3.4 
Спеціаліст на Володіє невеликою часткою усього ринку 
ринку Належить найбільша частка невеликого сегменту ринку 
Використовує менш дорогі стратегії 
Практично не має впливу на ринок 
 
Спрямованість вітчизняних підприємств на формування стратегії поведі-
нки, що базується на визначенні ринкових позицій, забезпечує адекватне реагу-
66 
вання на потенційно небезпечні зовнішні зміни, а також збільшує ефективність 
стратегії, що використовується. Таким чином, конкурентне позиціонування пі-
дприємства стає підґрунтям для формування та впровадження стратегії розвит-
ку підприємства і має здійснюватися у нерозривному зв’язку із системою стра-
тегічного управління підприємством.  
Аналіз даних, одержаних під час дослідження щодо сутності, змісту та 
підходів до конкурентного позиціонування у стратегічному управлінні підпри-
ємством дозволяє зробити такі висновки: 
вибір стратегії ринкової поведінки підприємства ґрунтується на аналізі 
даних про структуру галузі, ринок, характер конкуренцію тощо; 
стратегія надає підприємству визначеність, спрямованість, індивідуаль-
ність, що дозволяє їй залучати потенційних клієнтів, посередників, постачаль-
ників тощо; 
ключовим чинником формування стратегії є конкурентна позиція, яку за-
ймає підприємство на ринку; 
одним з найважливіших аспектів стратегії підприємства є її залежність 
від ступеня домінування підприємства на ринку;  
стратегії підприємства розробляються для захисту і / або посилення кон-
курентної позиції, яку займає підприємство на ринку, і можуть бути спрямовані 
на: 
зростання ділової активності підприємства; 
зростання конкурентної сили підприємства шляхом підвищення ефектив-
ності діяльності або шляхом впровадження інновацій; 
гнучке реагування внутрішніх функцій підприємства на зміни у зовніш-
ньому середовищі і забезпечення спроможності здійснювати опір цим змінам; 
захист і / або посилення конкурентної позиції підприємства можливий за 
умови наявності у нього конкурентних переваг; 
67 
традиційні підходи до оцінки конкурентних позицій підприємств не зав-
жди дозволяють досягти об'єктивної оцінки, адже підприємства перебувають у 
постійному пошуку нових джерел конкурентних переваг, які дозволяли би під-
приємству посісти стійку конкурентну позицію.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ВИСНОВКИ 
 
Вимоги бізнес-середовища, загострення конкуренції на внутрішніх та зов-
нішніх ринках змушує підприємства шукати нові джерела та способи одержан-
ня конкурентних переваг, які визначають позиції підприємств у конкурентному 
середовищі. Конкурентні переваги, сформовані підприємством, визначають йо-
го унікальність в конкурентному середовищі й слугують підґрунтям для конку-
рентного позиціонування підприємства та розроблення на цій основі його кон-
68 
курентної стратегії.  Ядром конкурентних переваг є створені підприємством 
ключові сфери знання (ресурсів знань), які визначають унікальність підприємс-
тва в конкурентному середовищі та дозволяють йому успішно конкурувати. 
Конкурентне позиціонування підприємства, засноване на знаннях, стає підґрун-
тям формування конкурентної стратегії підприємства. Необхідність розробки 
теоретичних засад та методичного інструментарію щодо конкурентного позиці-
онування підприємством на основі ресурсів знань визначає актуальність теми 
дослідження та її практичну значущість.  
 Авторський підхід до розуміння конкурентного позиціонування підприєм-
ства визначає конкурентну позицію підприємства як певну сукупність ресурсів 
знань, які оцінюються та проявляються сильніше за конкурентів. Таке розумін-
ня прикладних завдань конкурентного позиціонування підприємства дало змогу 
уточнити термінологічний зміст цього поняття як процесу формування, підтри-
мки та посилення конкурентної позиції підприємства на основі аудиту ключо-
вих ресурсів знань, які утворюють ключові сфери компетенції підприємства та 
створюють стійкі конкурентні переваги.  
За результатами дослідження зроблено висновок, що вимірювання, оцінка 
і діагностика ресурсів знань підприємства представляє собою значну складність 
через знаходження в їх складі як явних, так і прихованих знань, які потребують 
формалізації. З іншого боку, саме приховані знання є найбільш цінним активом 
підприємства, адже вони складно піддаються копіюванню і є унікальними.  За-
пропоновано методичні підходи до вимірювання ресурсів знань підприємства.  
В роботі здійснено аналіз конкурентних позицій ТОВ «Смілянський елек-
тромеханічний завод», зокрема, здійснено аналіз організаційно-економічної ді-
яльності підприємства, його маркетингової діяльності, показників фінансово-
економічної діяльності. За результатами дослідження визначено, що підприємс-
тво є в цілому успішним в своїй діяльності, є прибутковим, рентабельним і фі-
нансово стійким, асортимент продукції є високодиференційованим.  
69 
Аналіз маркетингових спроможностей дав змогу ідентифікувати 56 ресу-
рсів знань підприємства, а їхню здатність визначати конкурентні позиції підп-
риємства. а також слабкі місця у формуванні конкурентної позиції  на основі 
ресурсів знань. Застосування SWOT-аналізу дало змогу сформувати матриці 
конкурентних переваг підприємства, які впливають на конкурентний успіх ТОВ 
«Смілянський електромеханічний завод».  
Формування і подальший розвиток конкурентних позицій підприємства 
передбачає не лише оцінку наявності ресурсів знань, які утворюють конкурент-
ні переваги. Для цього в дипломній роботі сформовано послідовність конкурен-
тного позиціонування підприємства на основі ресурсів знань, яка розкриває 
етапи визначення конкурентної позиції і створює теоретичне підґрунтя пода-
льших досліджень.  
 Сформовано методичний інструментарій і методи оцінювання ресурсів 
знань у конкурентному позиціонуванні підприємства. Зокрема, запропоновано 
застосування індексу конкурентних переваг (Ікп.)  задля оцінювання ресурсів 
знань, які утворюють конкурентні переваги, порівняно з основними конкурен-
тами.    
 Побудовано матриці конкурентної позиції підприємства, які визначають 
конкурентні переваги і конкурентні слабкості підприємства. Визначено ресурси 
знань, які формують конкурентні переваги і конкурентні слабкості підприємст-
ва. Матриці конкурентних переваг відображають оцінку ресурсів знань підпри-
ємства та їх оцінку порівняно з основним конкурентом.   
 В роботі запропоновано критерії інтерпретації результатів конкурентного 
позиціонування підприємства на онові ресурсів знань, згідно з чим конкурентну 
позицію  досліджуваного підприємства можна класифікувати як сильну / серед-
ню (73,3% ресурсів знань оцінюються як сильні сторони, не більше 20% ресур-
сів знань оцінюються як слабкі відносно конкурентів). 
 
 
70 
 
 
 
 
 
71 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Бaлaбaновa Л.В. Мaркетинг підприємствa : [нaвч. посіб.] / Л.В. 
Бaлaбaновa, В.В. Холод, І.В. Бaлaбaновa. – К. : Центр учбової літерaтури, 2012. 
– 612 с. Белл Деніел. Прихід постіндустріального суспільства 
2. Постіндустріальне суспільство // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / 
авт.-уклад. Ю. І. Ковалів.  Київ : ВЦ «Академія», 2007. Т. ІІ : М -Я.  С. 252. 
3. Вартанова О.В.. Саліта С.В. Способности предприятия: сущность и отличи-
тельные черты. Международное научное издание "Современные фундамен-
тальные и прикладные исследования". — 2013. —№ 3(10). — С. 62-66. 
2. Вартанова О.В. Компетенція підприємства у стратегічному управлінні 
знаннями: формування та розвиток: монографія. Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. 
Даля, 2012. 340 с.  
3. Вартанова О.В. Організація процесів здобування і передавання знань на 
промисловому підприємстві. Економіка розвитку.  
2011. № 4(60). С. 93–97. 
4. Вартанова О.В. Ідентифікація компетенції підприємства на основі циклу 
знань. Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володими-
ра Даля. — 2010. № 1(143). Ч. І. С. 42–51. 
5. Гаркавенко С.С. Маркетинг. Підручник. Київ: Лібра, 2006. 720 с  
6. Голубков Є.П. Маркетингові дослідження: теорія, методологія і практика. 
- 2-е вид., Перероб. і доп. М .: Фінпресс, 2000. 464 с  
7. Голубков Є.П. Маркетингові дослідження: теорія, методологія і практика. 
М.: Фінпрес, 2007. 480 с.  
8. Грищенко О.Ф. Соціальний медіа маркетинг як інструмент просування 
продукту підприємства. Маркетинг і менеджмент інновацій – 2013. – Вип. № 4. 
– С. 86-98.  
9. Державна служба статистики України. – [Електронний ресурс]. – Режим 
доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/  
72 
10. Дзюба С., Гайдай І. Загальна характеристика зовнішнього середовища 
функціонування підприємств. Актуальні проблеми економіки. 2012. № 1 (127). 
С. 144–156.  
11. Длігач А. Маркетингова цінова політика: світовий досвід, вітчизняна 
практика: Навчальний посібник/ Андрій Олександрович Длігач,; Андрій 
Длінач,; М-во освіти і науки України. — К.: ВД "Професіонал, 2006. — c. 213-
215  
12. Жегус О. В., Парцирна Т.М. Маркетингові дослідження : навч. посіб.; 
ФОП Іванченко І.С. Харків, 2016. 237. С  
13. Жегус О.В., Парцирна Т.М. Маркетингові дослідження: навчальний 
посібник. Харків: ФОП Іванченко І.С., 2016. 237 с/  
14. Захарова О.В., Поляков М.В. Управління знаннями та інтелектуальним 
капіталом: Навчально-методичний посібник. Черкаський державний техно-
логічний університет. Черкаси, 2017. 131 с. 
15. Ілляшенко С.М., Баскакова М.Ю. Маркетингові дослідження: навчальний 
посібник. Київ: Центр навчальної літератури, 2006. 192 с.  
16. Котлер Ф. Маркетинг у третьому тисячолітті: Як створити, завоювати і 
утримати ринок. М.: ТОВ «Видавництво ACT», 2001.  
17. Криворучко С. П. Теоретичні основи та практичне застосування марке-
тингових досліджень у ході планування ефективної виробничої діяльності 
підприємства. Монографія. Дніпропетровськ, Наука і освіта, 2010. 233 с.  
18. Крикавський Є.В., Косар Н.С., Мних О.Б, Сорока О.А. Маркетингові до-
слідження. Львів, 2004. 34 с.  
19. Лаврова Ю. В. Економіка підприємства та маркетинг : конспект лекцій 
[Електронний ресурс]. Харків, 2012. URL: http://buklib.net/books/37178/  
20. Ларіна Я.С., Рябчик А.В. Поведінка споживача: навчальний посібник. 
Київ: Академія, 2014. 224 с  
21. Лилик І. Ринок маркетингових досліджень в Україні 2019 рік: експертна 
оцінка та аналіз УАМ. Маркетинг в Україні. 2020. № 1. С. 4–29.  
22. Лукан О.М. Аналіз ефективності маркетингової діяльності підприємства. 
Вісник КНТЕУ. 2014. № 5. С. 42–52.  
73 
23. Маркетингові дослідження [Електронний ресурс]  /  Бєлова Т.Г.  Режим 
доступу : http://dspace.nuft.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/14132/1/20. pdf  
24. Мартинов А. Ю.  Постіндустріальне суспільство. Енциклопедія історії 
України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України 
НАН України.  К. : Наук. думка, 2011.  Т. 8 : Па-Прик.  С. 439. 520 с.  
25. Міжнародний кодекс ICC / ESOMAR з практики проведення маркетинго-
вих та соціальних досліджень, вивчення громадської думки та аналізу даних  
[Електронний ресурс] / European Society for Opinion and Marketing Research 
ЕСОМАР (Європейське товариство з вивчення громадської думки та маркетин-
гу) - Режим доступу:https://www.esomar.org/uploads/public/knowledge-and-
standards/codes-and-guidelines/ICCESOMAR_Code_Russian_.pdf  
26. Окландер М. А., Литовченко І. Л. Комплекс Інтернет-комунікацій у мар-
кетингу. Маркетинг в Україні. 2008, № 3. С. 29-35.  
27. Особливості маркетингової діяльності підприємства в сучасних умовах: 
Збірник матеріалів науково-практичного семінару присвяченому «Дню марке-
толога». Мукачево: МДУ, 2020. 63 с.  
28. Полторак В. А. Маркетингові дослідження: навч. посіб. / В. А. Полторак ; 
рекоменд. МОН. 3-тє вид., перероб. та доп. Київ : ЦУЛ, 2014. 340 с. 
29. Сидорчук Р.Р. Підприємництво і маркетинг. Вісник РЕА. 2012. № 4 (28). 
С. 75-82  
30. Старостіна А.О. Маркетингові дослідження. Практичний аспект. К., М.: 
СПб: Видавничий дім «Вільямс», 1998. 292 с.  
31. Старостіна А.О., Гончарова Н.П., Крикавський Є.В. та ін. Маркетинг: 
підручник; за ред. А. О. Старостіной. Київ: Знанння, 2009. 1070 с/  
32. Статистичний щорічник за 2020 рік. Київ.: Держ.комітет статистики 
України, 2020. 563 с.  
33. Смілянський електромеханічний завод. Офіційний сайт. URL: 
https://semz.info/istoriya-zavodu/ 
34. Тєлєтов О.С. Маркетингові дослідження: навчальний посібник. Київ: 
Знання України, 2010. 299 с.  
74 
35. Barney, J. B. (1991). Firm Resources and Sustained Competitive Advantage. 
Journal of Management. № 17 (1). Р. 99-120. 
36. Франкел Б. Постіндустріальні утопісти. Пер. з англ. О.Юдіна.  К. : «Ніка-
Центр», 2005.  304 с. 
37. Prahalad, C. K., Hamel G. (1990). The core competence of the corporation. 
Harvard Business Review. Vol. 68. № 3. pp. 79–91.  
38. Vartanova, O.V. (2012). Competence of the enterprise in strategic management 
of knowledge: formation and development. Lugansk: Volodymyr Dahl East 
Ukrainian National University. 340 p. 
39. Kevin P. Coyne, Stephen, J. D. Hall, Patricia Gorman Clifford (2007). Is your 
core competence a mirage? [online]. Available at: 
https://carpenterstrategytoolbox.files.wordpress.com/2013/10/corecompetencemckins
eyq.pdf 
40. Henderson, R., Cockburn I. (1995).  Meashuring competence? Exploring firm 
effects in pharmaceutical research. Strategic Management  Journal. No. 15 [Special 
Issue]. рр.  63-84. 
41. Leonard-Barton, D. (1988). Simplementation as mutural adaptaqtion and tech-
nology and organization. Research Polisy. No. 17. рр. 251–267. 
42. Verba, V., Grebeshkova, O. (2004). Problems of identification of competencies 
of the enterprise. Problems of science. 2004. No. 7. pp. 23-28. 
43. Verba, V., Grebeshkova, O. (2007). Diagnostics of the competence of the en-
terprise. Formation of market economy. No. 18. pp. 166-172. 
44. Malyarchuk, O.G. (2013). Assessment of the level of development of dynamic 
capabilities of enterprises: methodical principles and practical testing. Strategy of 
economic development of Ukraine. Is. 32. Kiev. KNEU. pp.131-139. 
45. Efremov, V.S., Khanikov, I.A. (2002). Key Competence of the Organization as 
an Object of Strategic Analysis. Management in Russia and Abroad. No. 2. pp. 8-33. 
46. Teece, D.J. (2007). Explicating dynamic capabilities: the nature and micro-
foundations of (sustainable) enterprise performance. Strategic Management Journal. 
No. 28. pp. 1319-1350. 
75 
47. Vartanova O, Kolomytseva O.  Measurement of the key capabilities of the 
company: approaches and methods. Manufacturing and Service Operations Man-
agement. 2019. pp. 1-11. 
URL:https://www.clausiuspress.com/assets/default/article/2019/10/10/article_157071
6750.pdf