Маркетингова товарна політика на підприємстві (на матеріалах  СТОВ "АГРОФІРМА КОРСУНЬ",          м. Корсунь-Шевченківський, Черкаська область)

Булатова, Анастасія Олександрівна
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/2749
Title:	Маркетингова товарна політика на підприємстві (на матеріалах СТОВ "АГРОФІРМА КОРСУНЬ", м. Корсунь-Шевченківський, Черкаська область)
Authors:	Коломицева, Олена Віталіївна Булатова, Анастасія Олександрівна
Keywords:	Товарна політика;Підприємство;Маркетинг;Товар
Issue Date:	Jun-2021
Abstract:	В кваліфікаційній роботі бакалавра проаналізовано організаційно-економічну характеристику СТОВ «Агрофірма Корсунь». Досліджено зовнішнє середовище маркетингової діяльності СТОВ «Агрофірма Корсунь» також розроблено напрями удосконалення маркетингової політики СТОВ «Агрофірма Корсунь». Визначити сутність товарної політики підприємства як системи розробки та управління товарним асортиментом, досліджено методику аналізу формування і реалізації товарної політики підприємства. Обґрунтовано стратегічні напрями реалізації товарної політики підприємства.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/2749
Appears in Collections:	075 Маркетинг (Маркетинг)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
КРБ_Булатова А.О. нова.pdf Restricted Access		866.48 kB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text
Черкаський державний технологічний університет 
Факультет економіки та управління 
Кафедра економічної кібернетики та маркетингу 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
до кваліфікаційної роботи бакалавра 
  бакалавр  
(освітньо-кваліфікаційний рівень) 
 
НА ТЕМУ 
МАРКЕТИНГОВА ТОВАРНА ПОЛІТИКА НА ПІДПРИЄМСТВІ (НА 
МАТЕРІАЛАХ СТОВ «АГРОФІРМА КОРСУНЬ», М. КОРСУНЬ- 
ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ, ЧЕРКАСЬКА ОБЛАСТЬ) 
 
 
Виконла: студентка 4 курсу, групи ЗМК-178 
спеціальності 075 «Маркетинг» 
освітня програма «Маркетинг» 
Булатова Анастасія Олександрівна 
Керівник: д.е.н., проф. Коломицева О.В. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси 2021 р. 
 
4 
 
ЗМІСТ 
 
ВСТУП 5 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО -МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ РОЗРОБКИ 7 
ТОВАРНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА 
1.1. Товарна політика підприємства як система розробки та 7 
управління товарним асортиментом 
1.2. Методика аналізу формування і реалізації товарної політики  
підприємства 17 
1.3. Стратегічні напрями реалізації товарної політики 23 
підприємства 
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ТОВАРНОЇ ПОЛІТИКИ СТОВ «АГРОФІРМА 29 
КОРСУНЬ» 
2.1. Загальна характеристика виробничо – господарської 29 
діяльності ТОВ «Аксіома-Агро» 
2.2. Оцінювання середовища маркетингової діяльності ТОВ  
«Аксіома-Агро» 37 
2.3. Аналіз сильних та слабких сторін СТОВ «Агрофірма- 43 
Корсунь» 
РОЗДІЛ 3. МЕХАНІЗМ УДОСКОНАЛЕННЯ ТОВАРНО-  
ЗБУТОВОЇ ПОЛІТИКИ СТОВ «АГРОФІРМА-КОРСУНЬ» 47 
3.1. Напрями удосконалення товарної політики СТОВ  
«Агрофірма-Корсунь» 47 
3.2. Формування механізму товарно-збутової політики 51 
підприємства 
ВИСНОВКИ 58 
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ДЖЕРЕЛ 61 
ДОДАТКИ 66 
 
5 
 
ВСТУП 
 
 
Товарна політика відіграє ключову роль в маркетинговій діяльності 
підприємства і торкається всіх сфер його діяльності. Загострення конкуренції 
та підвищення насиченості ринку різноманітними товарами призводить до 
того, що практичний маркетинг все частіше концентрує зусилля в сфері 
просування, що, однак, не применшує значення товарної політики 
підприємства. Ступінь задоволеності покупця в кінцевому рахунку залежить 
від споживчої цінності товару, що формується в результаті ефективної 
товарної політики. Маркетингові рішення по товару зумовлюють рішення в 
сфері сегментування, позиціонування, ціноутворення, збуту і просування. У 
свою чергу обрана маркетингова стратегія і відповідні стратегії 
сегментування і позиціонування формують вимоги до образу і споживчих 
властивостей товару. 
Різні сфери діяльності підприємства, такі як проектування товару, 
організація його виробництва, логістика, тісно пов'язані з товарною 
політикою, підпорядковуючись її завданням. Маркетинг вважається сьогодні 
сферою діяльності компаній, де найбільш активно впроваджуються і 
використовуються цифрові технології. Однак практика маркетингу в умовах 
цифрової трансформації в значній мірі обмежується комунікативною і 
збутовою функціями. 
До вирішення завдань товарної політики на будь-якому 
господарському рівні необхідний стратегічний підхід. Будь-яке рішення у 
зазначеній галузі повинно прийматися не тільки з точки зору поточних 
інтересів, а й з урахуванням того, як це «працює» на кінцеві цілі. Такий 
підхід вимагає концентрації зусиль на головних напрямках. Тому, що 
помилки при виборі товару, незнання його властивостей, характеристик, 
умов зберігання, транспортування, неправильна оцінка його якості можуть 
обернутися для підприємця великими втратами і збитками. Тому, майбутнім 
підприємцям необхідні основні уявлення про товарознавство різних груп 
 
6 
 
товарів. Ринковий успіх відтепер є головним критерієм оцінки діяльності 
вітчизняних підприємств, а їхні ринкові можливості зумовлюються 
правильно розробленої і послідовно здійснюваної товарної політикою. Саме 
на основі вивчення ринку і перспектив його розвитку підприємство отримує 
вихідну інформацію для вирішення питань, пов'язаних з формуванням 
асортименту, його управлінням і вдосконаленням. 
Метою кваліфікаційної роботи бакалавра – обґрунтування теоретико- 
методичних основ і практичних рекомендацій щодо формування товарної 
політики підприємства. 
Відповідно до визначеної мети було вирішено такі задачі: 
 визначити сутність товарної політики підприємства як системи 
розробки та управління товарним асортиментом; 
 дослідити методику аналізу формування і реалізації товарної політики 
підприємства; 
 обґрунтувати стратегічні напрями реалізації товарної політики 
підприємства; 
Об’єктом дослідження є процес формування товарної політики 
підприємства. 
Предметом дослідження є теоретичні, методичні, практичні аспекти 
розвитку товарної політики підприємства. 
Інформаційною базою дослідження є матеріали спеціалізованих 
друкованих та інтернет видань, фінансова звітність підприємства, 
статистична інформація. 
У процесі дослідження використовувалися загальнонаукові методи 
пізнання (порівняння, аналіз і синтез, конкретизація, абстрагування, дедукція 
та індукція), засновані на теорії пізнання і принципах системної методології, 
методи економічного аналізу, експертних оцінок, а також специфічні методи 
дослідження в області аналізу асортименту. 
 
7 
 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО -МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ РОЗРОБКИ 
ТОВАРНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА 
 
1.1.Товарна політика підприємства як система розробки та 
управління товарним асортиментом 
 
Товарна політика визначає певний курс дій підприємства на основі 
наявності у нього чітко сформульованої програми діяльності на ринку. Вона 
покликана забезпечити спадкоємність рішень та заходів по формуванню 
асортименту і його управлінню, підтриманню конкурентоспроможності 
товару на необхідному рівні, розробці та здійсненню стратегіі упаковки, 
маркування, обслуговування товару. 
Щодо категорії «товарна політика» до сих пір не вироблено єдиного 
підходу. Одні автори дотримуються точки зору товаровиробника, наприклад, 
Вершигора Є.Ю. Він підкреслює, що «товарна політика - це способи 
товаровиробника раціонально формувати і управляти товарним 
асортиментом» [9]. Крикавський Є.В. розглядає товарну політику з точки 
зору маркетингу, тобто впровадження нового товару на ринок. Войчак А.В. 
поєднує обидві представлені вище точки зору на товарну політику, тобто 
робить акцент на розгляд товарної політика як напряму, що враховує як 
побажання споживача, так і товаровиробника (на посилення 
конкурентоспроможності). 
Щодо основної складової товарної політики - товарного асортименту, 
також, не існує єдиного визначення. Так, Котлер Ф., Гаркавенко С. 
визначають товарний асортимент з точки зору збуту; Бутенко Н. - з точки 
зору конкурентоспроможності, а Кардаш В.Я. і Оснач О.Ф. розглядають цю 
категорію як спосіб впливу на клієнтів. Саме визначення вище названих 
авторів представимо у вигляді таблиці (таблиця 1.1). 
 
8 
 
Таблиця 1.1 
Сутність визначення категорії «товарна політика» 
Автор Сутність визначення категорії «товарна політика» 
Балабанова Л.В. «Маркетингова діяльність підприємства, яка пов’язана з 
реалізацією стратегічних та тактичних заходів щодо 
забезпечення конкурентоспроможності товарів та формування 
товарного портфеля з метою задоволення потреб споживачів та 
одержання прибутку» [4] 
Бутенко Н.В. «Комплекс заходів щодо формування ефективного, з 
комерційної точки зору, асортименту, спрямований на 
підвищення конкурентоспроможності продукції, створення 
нових товарів, оптимізації асортименту, продовження життєвого 
циклу товару» [7] 
Вершигора Є.Ю. «Певний напрямок дій товаровиробника чи наявність у нього 
обдуманих принципів поведінки відносно товару і способів 
задоволення потреб споживачів» [9] 
Войчак А.В. «Комплекс заходів, в рамках яких один чи кілька товарів 
використовуються як основні інструменти виробничо-збутової 
діяльності фірми» [10] 
Гаркавенко С.С. «Комплекс заходів у рамках один або кілька товарів 
використовуються як основні інструменти досягнення цілей 
фірми» [13] 
Кардаш В.Я. «Сукупність   засобів   впливу   на споживачів за   допомогою 
товару» [21] 
Крикавський В.Є. «Певний набір заходів підприємства, що спрямований на 
розроблення нового товару та впровадження його на ринок, а 
також дослідження окремих компонентів, що забезпечують цей 
процес» [27] 
Оснач О.Ф. «Визначений курс дій товаровиробника щодо формування 
товарного асортименту; його управління; забезпечення 
конкурентоспроможності товарів на необхідному рівні; 
знаходження для товарів цільових сегментів ринку; розробки і 
здійснення стратегії упаковки, маркування, сервісного 
обслуговування товару; модифікації й модернізації товару і 
подовження тим самим життєвого циклу товарів (ЖЦТ) і меж 
використання товару» [32] 
Ткаченко Н.Б. «Системадій підприємства для визначення місця товару на 
ринку, задоволення конкретного потенційного споживача 
товарами, широких можливостей їх вибору» [43] 
Так, виходячи з вище представлених визначень, можна розглядати 
товарну політику як сукупність заходів, орієнтованих на постановку і 
досягнення підприємницьких цілей, які включають вихід нового товару або 
групи товарів на ринок (інновація), модернізацію товарів, які вже 
знаходяться на ринку або виведення з виробничої програми виробленого 
 
9 
 
товару (елімінація), а також асортиментну політику. 
Таким чином, товарна політика - це діяльність, пов'язана з 
формуванням такого товарного портфеля, який максимально ефективно 
задовольняє вимоги споживача і є ефективним з комерційної точки зору. 
Товарний портфель підприємства може максимально ефективно 
задовольнити вимоги споживача тільки в тому випадку, якщо при його 
формуванні були максимально враховані переваги споживача і раціонально 
визначений асортимент обраних товарів. 
Для керівників роздрібних торговельних підприємств формування 
асортименту і розробка товарної політики є найбільш гострим питанням, що 
вимагає глибокого аналізу і допомоги кваліфікованих фахівців. Саме поняття 
«асортимент товару» включає в себе сукупність їх видів, різновидів і сортів, 
об'єднаних або поєднаних за певною ознакою. 
В основі успішного управління асортиментом в торгівлі лежить 
асортиментна політика. Асортиментна політика торгового підприємства - це 
цілеспрямована діяльність в області товарного забезпечення ринку, заснована 
на довгостроковому плануванні і регулюванні, спрямована на задоволення 
попиту споживачів з урахуванням оптимізації номенклатури товарів і 
забезпечення рентабельності всієї діяльності. 
Асортиментна політика формується відповідно до загальної 
маркетингової стратегії підприємства і залежить, перш за все, від 
позиціонування на ринку, а також від розмірів виробничих площ, від обсягів 
оборотних коштів, якими володіє підприємство тощо. У будь-якому випадку, 
її ефективність визначається економічними показниками роботи 
підприємства та задоволеністю покупців. [15] 
Помилково вважати, що найоптимальніший торговельний асортимент 
той, який включає в себе кілька тисяч товарних позицій. Це є можливим 
тільки у великих компаніях. У невеликих компаніях занадто широкий 
асортимент призводить до зниження купівельної активності. Клієнти 
губляться в таких численних можливостях і, в результаті, майже завжди 
 
10 
 
зупиняють вибір на якомусь одному продукті, в той час як все інше мирно 
існує на прилавках, поки не закінчиться термін зберігання. 
Тому завжди потрібно пам'ятати, що занадто великий асортимент 
також не є прийнятним для компанії, як і маленький. Основними цілями 
товарної політики є: створення нових та модернізація існуючих товарів; 
планування, формування та оптимізація асортименту компанії; розробка 
товарної марки; розробка креативної упаковки; маркування продукту; 
забезпечення високої якості продукту; забезпечення конкурентної прозиції 
товару; формування товарної стратегії; забезпечення сервісу. 
Розробка товарної політики починається зі з'ясування основних завдань 
підприємства. Завдання товарної політики повинні збігатися з загальними 
цілями підприємства. Один з підходів до цього питання полягає в розумінні, 
що головна мета підприємства - це збільшення прибутку. Однак в кожній 
компанії, особливо в тій, де управлінці або зовсім не мають своєї частки в 
доходах, або їх частка не значна, можуть мати місце інші цілі, крім 
максимального збільшення доходів. «Прикладом таких цілей підприємства, 
що істотно відрізняються від завдання максимального збільшення доходів, є 
наступні: 
- прагнення підприємства продати товари своїм споживачам по 
невисоким цінам; 
- зацікавленість підприємства в збільшенні своєї частки на ринку або 
темпів зростання, навіть якщо це скорочує його безпосередні доходи; 
- побоювання підприємства, що внаслідок спроби максимального 
збільшення доходів воно налаштує проти себе громадську думку; 
- єдине прагнення підприємства - уникнути на якомусь етапі 
банкрутства; 
- велика зацікавленість підприємства в піднятті свого престижа, а не 
збільшення доходів» [26]. 
Деякі з цих цілей, хоча і розраховані на отримання компанією доходів в 
найближчий період, можуть мати і довгострокове значення в сенсі 
 
11 
 
максимального збільшення доходів. Інші із зазначених вище цілей 
означають, що підприємство найближчим часом і в довгостроковій 
перспективі задовольняється невисоким рівнем доходів. 
Зазвичай підприємство ставить перед собою кілька завдань, і в деяких 
випадках ці завдання можуть виявитися такими, що суперечать один одному. 
Працівники підприємства повинні бути інформовані про головні стратегічні 
завдання, розуміти їх, а керівник підприємства повинен про це подбати. На 
сільськогосподарському підприємстві особливо важливо визначити 
пріоритетні завдання щодо товарного асортименту, тому що це основна 
складова його діяльності. Але слід враховувати, що на реалізацію і 
управління асортиментом впливає безліч факторів (рисунок 1.2). 
Представлені вище фактори побічно або прямо впливають на 
формування і підтримання асортименту. Наприклад, такий фактор, як 
чисельність населення, напряму впливає на формування асортименту, а 
точніше на обсяги закуповуваного товару. А такий фактор як географічний - 
опосередковано. 
Підприємство в свою чергу може впливати на деякі з них, а на деякі не 
може надати відповідний вплив. Але враховувати при формуванні та 
управлінні асортиментом необхідно все чинники. [37] 
Таким чином, визначимо, що товарно-асортиментна політика компанії - 
система цілеспрямованих заходів щодо забезпечення процесу прийняття 
рішень і механізму взаємодії структурних підрозділів по формуванню 
товарно-асортиментної номенклатури підприємства, що відповідає вимогам 
ринку і дозволяє забезпечити сталий розвиток підприємства. «Товарно- 
асортиментна політика охоплює не тільки виробничу і збутову діяльність 
підприємства, а й всю роботу, пов’язану зі споживачами (вивчення 
тенденцій попиту і споживчих переваг), з комплексним дослідженням ринку 
(товарної, конкурентної його структури)» [2]. 
 
12 
 
 
 
 
  З позиції маркетингового 
З позиції менеджменту:  середовища: 
- поточні та перспективні потреби  - соціальні; 
покупців;  - економічні; 
- особливості поведінки груп  - демографічні; 
споживачів на ринках збуту;  - природно-кліматичні; 
- оцінка конкурентів;  - географічні; 
- перегляд наявного асортименту;  - національно - побутові. 
- виділення укрупнених Фактори, що впливають на  
асортиментних груп товарів; формування і підтримку  
- відстеження продажів по крупах і товарного асортименту  
по кожному товару окремо; 
Виділення груп і всередині них З позиції підприємства: 
продуктів, що дають най-більший, - тип підприємства; 
прийнятний і найнижчий обсяг 
обороту, а також найбільший - розмір підприємства; 
прибуток; - спеціалізація; 
підтримка оптимальних термінів - район діяльності; 
обороту продуктів та вилучення тих, 
що не користуються попитом. 
 
 
З позиції конкуренції: З позиції попиту: 
- транспортні зв'язки в регіоні; - конкуренція серед постачальників. 
- частка ринку; - специфіка товару (сезонність, 
еластичність); 
- наявність посередників; 
- призначення товару (промислового, 
- наявність конкуренції і її динаміка; для особистого користування); 
 
 
 
 
• Рис.1.1 Фактори, що впливають на формування і підтримку товарного асортименту 
 
13 
Завдання керівництва підприємства при формуванні споживчої 
цінності, якості та асортименту товарів полягає в тому, щоб гнучко 
пристосовувати його ресурси до ринкових умов. 
Рішення, що приймаються в рамках товарної політики, визначають 
кількість, споживчу цінність, вартість, якість і асортимент закуповуваних 
товарів, в тому числі включення в асортимент нових товарів, зняття з 
виробництва застарілих видів, типів тощо; стандартизацію, уніфікацію і 
типізацію; співвідношення між новими і старими товарами, між різними 
розмірами, типами, групами складності, товарами одиничного, серійного і 
масового виробництва тощо. 
У вітчизняній та міжнародній комерційній практиці вважається 
доцільним випускати не один який-небудь продукт, а досить широкий 
параметричний ряд. [17].По тому, які товари випускає підприємство, можна 
визначити той вид підприємницької діяльності, яким воно займається. 
Відповідно, весь комплекс заходів, пов'язаних з виробництвом товарів, 
можна розглядати як корпоративні питання. З іншого боку, товари повинні 
задовольняти потреби покупця, а це відносить товарну політику в область 
маркетингу і комерції. 
Рішення, що приймаються в області товарної політики, можна 
представити у вигляді результату взаємодії завдань підприємства, наявних у 
нього ресурсів і умов ринку. [37] 
Постановка конкретних завдань визначить і відповідну товарну 
політику. Так, наприклад, завдання зростання підприємства веде до 
розширення і оновлення асортименту вироблених або закуплених товарів. 
Сегментація ринку веде до збільшення числа модифікацій товару, до більш 
широкого і глибокого асортименту товарів. [18] 
У практиці підприємств і організацій товарна політика формується 
різними способами. Вона може бути викладена в спеціальному документі, 
або в стандарті підприємства і реалізована на конкретний плановий період 
діяльності підприємства через завдання відповідно до якості й асортименту 
 
14 
продукції в цільових науково-технічних програмах та інших документах 
планового характеру. [21] 
Товарна політика передбачає певний курс дій товаровиробника або 
наявність у нього заздалегідь обміркованих принципів поведінки. Вона 
покликана забезпечити спадкоємність рішень та заходів по: 
1. формування асортименту і його управлінню; 
2. підтримці конкурентоспроможності товарів  на  необхідному рівні. 
[15] 
Конкурентоспроможність - поняття комплексне, передбачає декілька 
рівнів конкурентної переваги. Щоб забезпечити гідне (лідируюче) становище 
компанії на ринку, важливим стратегічним завданням стає випередження 
конкурентів у розробці та освоєнні нових товарів, нової технології, нового 
дизайну, нового рівня витрат виробництва, нових цін, нововведень у системі 
розподілу і збуту. Тим самим досягається одразу кілька параметрів 
конкурентної переваги [11]. 
У таблиці 1.2 представлена залежність конкурентоспроможності і 
перспектив розвитку продукту [11]. 
Таблиця 1.2 
Залежність конкурентоспроможності та перспективи розвитку 
продукту 
 
Конкурентоспро- Перспективи розвитку продукту 
можність Негативні Середні Позитивні 
Слабка Швидкий вихід з ринку Поступове згортання Посилення 
ринкових операцій або позицій або вихід 
їх обережне з ринку 
продовження 
Середня Поступове згортання Обережне Посилення 
ринкових відносин продовження ринкових діяльності на 
операцій або їх ринку 
нарощування 
Висока Отримання прибутку Нарощування або Швидке 
помірне нарощування нарощування 
ринкових операцій ринкових 
операцій 
 
15 
Вивчення конкурентоспроможності вимагає систематичного 
спостереження за головними конкурентами, не випускаючи з уваги 
потенційних конкурентів. «Отриману інформацію доцільно накопичувати в 
спеціальних банках даних. Аналіз інформації, її інтерпретація дозволяють 
фахівцям вивести обгрунтовані оцінки по кожному фактору конкуренції та 
оцінити загальний стан компанії на ринку по відношенню до основних 
конкурентів» [31]. 
3. Знаходженню для товарів оптимальних товарних ніш (сегментів). 
Поглиблене дослідження ринку припускає необхідність його розгляду 
як диференційованої структури залежно від груп споживачів і споживчих 
властивостей товару, що в широкому сенсі визначає поняття ринкової 
сегментації. [29] 
Ринкова сегментація є, з одного боку, метод для знаходження частин 
ринку і визначення об'єктів, на які спрямована маркетингова діяльність 
підприємств. З іншого боку, - це управлінський підхід до процесу прийняття 
підприємством рішень на ринку, основа для вибору правильного поєднання 
елементів маркетингу. Сегментація проводиться з метою максимального 
задоволення запитів споживачів в різних товарах, а також для раціоналізації 
витрат підприємства-виробника на розробку програми виробництва, випуск і 
реалізацію товару. 
Об'єктами сегментації є, перш за все, споживачі. Виокремлення 
особливим чином споживачів, які володіють певними загальними ознаками, 
це і є сегмент ринку. Під сегментацією розуміється поділ ринку на сегменти, 
що розрізняються своїми параметрами або реакцією на ті чи інші види 
діяльності на ринку (рекламу, методи збуту). Різними можуть бути потреби, 
ресурси, географічне положення, споживацькі відносини і звички. [18] 
4. Розробки та здійснення стратегії упаковки, маркування, просування 
товарів. 
При розробці стратегії маркетингу конкретних товарів продавець 
повинен вирішити, чи буде він пропонувати їх як марочні. Подання товару як 
 
16 
марочного може підвищити його ціннісну значимість, і тому подібне рішення 
є важливим аспектом товарної політики. 
Багато товарів, що пропонуються на ринку, повинні бути обов'язково 
упаковані. Упаковка може відігравати несуттєву роль, а може відігравати 
дуже велике значення. Деякі зразки упаковки знамениті в усьому світі. Багато 
діячів ринку називають упаковку п'ятою основною змінною маркетингу на 
додаток до товару, ціні, методів просування і стимулювання. Однак 
більшість продавців все-таки розглядають упаковку як один з елементів 
товарної політики. [10] 
Ще одним елементом товарної політики є служба сервісу для клієнтів. 
Товар фірми зазвичай передбачає наявність тих чи інших послуг. Сервіс 
може бути незначним, а може грати для товару вирішальну роль. При 
налагодженні сервісної служби суб’єктами ринку мають бути ухвалені три 
рішення: 
1. Які послуги включити в рамки сервісу? 
2. Який рівень сервісу запропонувати? 
3. В якій формі пропонувати послуги клієнтам? 
Відсутність товарної політики веде до нестійкості структури 
асортименту через вплив випадкових або існуючих поточних факторів, 
втрати контролю над конкурентоспроможністю. Добре продумана товарна 
політика не тільки дозволяє оптимізувати процес оновлення товарного 
асортименту, але і служить для керівництва підприємства свого роду 
вектором загальної спрямованості дій, здатних скоригувати поточну 
ситуацію. [29]. 
Таким чином, вище було обґрунтовано, що до сих пір немає єдиного 
визначення категорії «товарна політика», «товарний асортимент», визначення 
мети товарної політики. Розглянуті чинники, які необхідно враховувати при 
формуванні та підтримці товарного асортименту, перераховані завдання, які 
повинна вирішувати товарна політика. І як підсумок, представлена 
важливість розробки товарної політики. 
 
17 
 
 
1.2 Методика аналізу формування і реалізації товарної політики 
підприємства 
 
Непродумана товарна політика підприємства може привести до фі-сис 
нестійкість його діяльності. Тому, процес аналізу та формування товарної 
політики повинен здійснюватися кваліфікованими фахівцями. 
Формування і реалізацію продуманої і ефективної товарної політики 
підприємства можна представити вигляді схеми (рис1.2). 
 
Рис. 1.2 Формування і реалізацію ефективної товарної політики 
підприємства 
 
18 
Так, на першому етапі спочатку аналізуються фактори, що впливають 
на формування і управління асортиментом. У першому пункті даної роботи 
перераховані фактори були представлено більш детально. Завдання 
підприємства оцінити ступінь впливу цих факторів на свою діяльність, 
спрямованість цього впливу - позитивне або негативне, і в свою чергу 
оцінити можливість самого підприємства впливати на ці фактори - 
стримувати негативний вплив, чи посилювати позитивний вплив. 
Аналіз товарного асортименту полягає в аналізі його з різних позицій. 
Так, при аналізі витрат на придбання товарів по асортиментним групам 
в динаміці дозволяє відстежувати витрати підприємства і робити прогнози на 
подальший розподіл коштів - збільшувати або зменшувати витрати на 
придбання товару. Наступним при аналізі обсягу асортиментних груп в 
динаміці дозволить визначити, які товари підприємства стали купувати в 
більшому обсязі, а які стали користуватися меншим попитом у споживачів, 
отже, стали купуватися в меншому обсязі. Також, можна здійснити 
порівняння, якщо в динаміці обсяг придбаного товар зменшився, а витрати на 
його придбання збільшилися, отже, збільшилася закупівельна ціна даного 
товару. В даному випадку необхідно виявити причини підвищення ціни і 
обґрунтованість такого підвищення. Якщо підвищення необґрунтоване, 
необхідно приймати рішення про продовженню або припиненню співпраці з 
постачальником. 
Аналіз товарообігу за групами товарів в динаміці дозволить визначити, 
реалізація якої товарної групи компанії надає більший прибуток і яка 
тенденція цього прибутку в динаміці. 
При аналізі структури товарного асортименту важливим є аналіз обсягу 
збуту. Одним з важливих чинників, що впливають на зміну обсягу 
товарообігу, є ціна продукту, що реалізується. Для розрахунку впливу цін і 
фізичного обсягу продажів на зміну обсягу обороту компанії 
використовують такі формули: 
1. Зміна обсягу обороту за рахунок зміни відпускних цін: 
 
19 
Рц = P д.ц – Р п.ц. (1.1) 
де Р ц - зміна обсягу обороту під впливом зростання цін, тис. грн; 
Pд.ц., Р п.ц. – обсяг обороту в діючих та порівняних цінах в звітному 
році, тис. грн. 
2. Зміни обсягу обороту за рахунок фізичного обсягу продажів 
Р фіз = Pп.ц. – Рм.р.ц (1.2) 
де Рфіз - зміна обсягу обороту за рахунок фізичного обсягу продажів, 
тис. грн; 
P п. ц - обсяг обороту звітного року в порівнянних цінах, тис. грн; 
Рм.р.ц. - обсягу обороту минулого (базисного) періоду в діючих цінах, 
тис.грн. 
Абсолютна зміна товарообігу перебувати за формулою: 
Р = P д.ц - Рм.р.ц (1.3) 
Таким чином, якщо збільшення обсягу обороту відбулося тільки і в 
більшій частині за рахунок фізичного обсягу, це є позитивним явищем, що 
свідчить про збільшення обсягів реалізації продукції. І навпаки, негативним 
вважається збільшення обсягу обороту за рахунок збільшення ціни. 
Також, при аналізі структури товарного асортименту розраховуються 
наступні показники: 
Широта асортименту - це кількість видів, різновидів і найменувань 
товарів однорідних і різнорідних груп. Ця властивість характеризується 
двома абсолютними показниками - дійсною і базовою широтою, а також 
відносним показником - коефіцієнтом широти. 
Дійсна широта (ШД) - фактична кількість видів, різновидностей і 
найменувань товарів, що є в наявності (д). 
Базова широта (ШБ) - широта, прийнята за основу для порівняння. В 
якості базової широти може бути прийнято кількість видів, різновидностей і 
найменувань товарів, регламентованих нормативними чи технічними 
документами (стандартами, прейскурантами, каталогами і т. п.), Або 
 
20 
максимально можливе. Вибір критеріїв визначення базового показника 
широти визначається цілями. 
Для підприємства одним з основних запорук успіху є формування 
оптимального асортименту, який би відповідав ситуації на ринку, 
задовольняв потреби споживачів, сприяв ефективному використанню 
підприємством сировинних, технологічних, фінансових і інших ресурсів для 
виготовлення продукції з низькими витратами і забезпечував би отримання 
бажаного прибутку. 
Асортиментна політика є визначенням набору тих товарних груп, які 
стають найбільш переважними для успішної роботи підприємства і 
забезпечують економічну ефективність його діяльності, формуванням 
асортименту продукції відповідно до потреб ринку, фінансового стану 
підприємства і його стратегічних цілей. 
Незбалансованість асортиментного портфеля призводить до зниження 
рівня прибутку, втрати конкурентних переваг на ринку, неправильного 
розподілу інвестицій. 
Управління асортиментом займаються відповідні служби підприємства 
з контролю, аналізу та прийняття управлінських рішень в сфері маркетингу, 
збуту і виробництва з метою адаптації асортименту до потреб покупців. 
Формування асортиментної політики пов'язано з визначенням цілей, 
засобів і методів, за допомогою яких цілі можуть бути реалізовані. 
Звертаючись до цільових орієнтирів асортиментної політики (більш повне 
задоволення споживчого попиту, зміцнення ринкових позицій підприємства, 
оптимальне використання ресурсного потенціалу), цілком логічним буде 
припустити доцільність розгляду трьох принципових підходів до формування 
асортиментної політики: 
 формування асортиментної політики на основі споживчих переваг (з 
метою збільшення споживчої цінності пропонованого асортименту); 
 
21 
 формування асортиментної політики на основі очікуваних 
конкурентних переваг (з метою зміцнення конкурентних позицій за рахунок 
посилення конкурентоспроможності пропонованого асортименту); 
 формування асортиментної політики на основі кращого розподілу 
обмежених ресурсів (з метою забезпечення підвищення ефективності 
використання ресурсного потенціалу). 
Виділення саме таких підходів, обґрунтовано, цілями асортиментної 
політики, а також факторами, вплив яких доцільно враховувати при її 
формуванні. 
Загальною метою використання будь-якого з пропонованих підходів є 
підвищення ефективності асортиментної політики, а безпосередній вибір 
найбільш доцільного (пріоритетного) підходу буде залежати від наявності 
певних умов для його застосування та обліку обмежуючих факторів. 
Розглянемо передумови і обмежувальні фактори для кожного із 
запропонованих підходів до формування асортиментної політики (таблиця 
1.3). 
Наведена характеристика передумов і обмежень щодо доцільності 
використання пропонованих підходів до формування асортиментної політики 
підприємств роздрібної торгівлі може мати рекомендаційний характер як на 
загальному рівні управління товарним асортиментом, так і 
використовуватися в рамках управління окремими товарними категоріями. 
В останньому випадку для різних товарних груп можуть 
застосовуватися різні поєднання підходів. Визначивши цільову 
спрямованість і передумови, в яких ті чи інші цілі будуть доречними. 
 
22 
Таблиця 1.3 
Умови та обмеження використання різних підходів до формування 
товарної політики 
 
Підхід до Об'єктивні умови для використання Обмежувальні фактори 
формування 
асортиментної 
політики 
Формування - стабільність попиту на основні - ресурсні можливості 
асортиментної товарні групи пропонованого (перш за все, фінансові, 
політики на асортименту; просторові і кадрові); 
основі споживчих - низька ймовірність впливу - схильність до ризику 
переваг випадкових факторів на поведінку менеджерів і керівництва; 
споживача; - умови постачальників 
- відсутність внутрішніх (незабезпеченість 
можливостей для реалізації більш поставками товарів, 
ризикованих, як правило, більш споживча цінність яких 
прибуткових варіантів асортиментної зростає, призводить до 
політики; втрати частки лояльних 
- наявність можливостей у організації клієнтів); 
систематичного моніторингу потреб - дії конкурентів 
споживачем і висока прогнозованість (активізація діяльності 
їх змін; конкурентів може 
- низький рівень ефективності призвести до запізнення 
асортиментної політики за критерієм реакції на зростання 
споживчої цінності. попиту). 
Формування - наявність достатніх фінансових - попит споживачів 
асортиментної ресурсів; (завдання ускладнюється 
політики на - високий організаційний, кадровий, тим, що споживачі ще 
основі очікуваних маркетинговий потенціал; недостатньо поінформовані 
результатів - наявність товарної пропозиції про товар, який 
інноваційного спрямування з боку пропонується до продажу, і 
виробників; в основному консервативні 
- низький рівень ефективності в своєму виборі); 
асортиментної політики за критерієм - дії конкурентів (які 
конкурентоспроможності. створюють перешкоди для 
утримання конкурентних 
переваг) 
Формування - важке фінансове становище - активний розвиток 
асортиментної підприємства; ринкового сегменту, на 
політики на - низькі технічні, просторові, якому діє підприємство; 
основі кращого організаційні та кадрові можливості; - агресивні дії конкурентів 
використання - низький рівень ефективності 
ресурсів асортиментної політики за критерієм 
відповідності внутрішнім 
можливостям. 
 
Вагомим дослідженням моделей і методик планування асортименту 
можна вважати роботи таких науковцыв як Балабанова Л.В, Бевзенко В.Ф., 
 
23 
Лазебник І.Х., Іляшенко С.М., якими окремо виділена група математичних 
моделей (імітаційних, балансових, оптимізаційних), ринкових моделей 
(модель Розенберга, модель з ідеальною точкою, модель розрахунку 
коефіцієнта адекватності кожної асортиментної позиції ринку, методи оцінки 
конкурентоспроможності), моделі планування та оптимізації асортименту за 
допомогою різних показників господарської діяльності (маржинального 
доходу, рентабельності, показників фінансового стану, чистої поточної 
вартості), методи стратегічного аналізу (матричні моделі БКГ, Мак-Кінсі, 
Shell). Вказуючи на переваги і недоліки кожної групи методів і моделей, 
автори справедливо відзначають, що наведені методи не є самодостатніми і 
повинні розглядатися в комплексі. При таких умовах, які не зменшуючи 
цінність використання окремих методів, необхідно , перш за все, виходити з 
цілей формування асортиментної політики та адекватності того чи іншого 
методу [4,5]. 
 
1.3 Стратегічні напрями реалізації товарної політики 
підприємства 
 
В умовах ринку підприємство самостійно приймає рішення про вибір 
стратегії і тактики проведення товарної політики. Кожне підприємство може 
запропонувати ринку один або кілька видів товару, одну або кілька товарних 
ліній, сукупність яких являє собою товарну номенклатуру, або товарний мікс 
компанії [38]. 
Товарна лінія - це група продуктів або з тотожними принципами 
функціонування, або призначених для одних і тих же категорій споживачів, 
або ті, що поставляються через однотипні магазини, або продаються в рамках 
певного діапазону цін. [29]. 
Товарна лінія може бути короткою або довгою. Товарна лінія 
називається короткою, якщо підприємство може збільшити свій прибуток за 
рахунок розширення асортименту продукції, яка входить в товарну лінію. 
 
24 
Товарна лінія називається довгою, якщо збільшення прибутку можливо за 
рахунок звуження асортименту. 
Збільшення товарної лінії здійснюється шляхом подовження або 
наповнення товарної лінії. Подовження товарної лінії застосовується, як 
правило, коли підприємство шукає нові сегменти ринку і / або намагається 
змінити ситуацію в конкурентній боротьбі на свою користь. Це досягається 
шляхом освоєння випуску продукції, що не проводиться підприємством в 
даний час. Подовження товарної лінії може здійснюватися «вниз» (випуск 
більш простого і дешевого товару), або «вгору» (випуск складного і дорогого 
товару), або одночасно в обох напрямках. 
Товарна номенклатура, або товар - мікс як сукупність всіх товарів 
компанії характеризується широтою, довжиною, глибиною і узгодженістю. 
Широта товарної номенклатури визначається кількістю товарних ліній 
підприємства, довжина - загальним числом конкретних товарів компанії, 
глибина - числом варіантів кожного товару певної товарної лінії, 
узгодженість - ступенем близькості різних ліній з точки зору кінцевого 
використання товару. 
Товарна номенклатура постійно повинна знаходитися під контролем, 
який необхідно здійснювати на кожній стадії життєвого циклу товару, щоб 
включати в неї продукти, що знаходяться на різних стадіях життєвого циклу 
товару. Таке балансування товарної номенклатури дозволяє забезпечувати 
стабільний обсяг збуту і сталість в отриманні прибутку. 
Проведення ефективної товарної політики компанії пов'язане з двома 
проблемами. По - перше, компанія повинна раціонально організовувати 
роботу в рамках наявної номенклатури товарів з урахуванням стадій 
життєвого циклу; по - друге, - завчасно здійснювати розробку нових товарів 
для заміни товарів, які підлягають зняттю з виробництва і виведення з ринку. 
Сільськогосподарські підприємства, які виявили продукт, що не приносить їм 
прибуток і є економічно неефективним в процесі реалізації вирішує питання 
 
25 
про припинення вирощування цього видупродукту на території свого 
підприємства. 
Таким чином, компанії необхідно мати і постійно вдосконалювати 
товарну стратегію, що дозволяє їй забезпечити стійку структуру 
асортименту, постійний збут за рахунок постійних клієнтів і, отже, 
стабільний прибуток. 
Товарна стратегія розробляється на перспективу і може включати три 
стратегічні напрямки по поліпшенню привабливості наявного на фірмі 
товарного міксу (рис.1.3). 
Стратегія інновації може бути представлена новими продуктом або 
послугою, способом їх виробництва і збуту, нововведенням в організаційній, 
фінансовій, науково - дослідницької, маркетингової та інших сферах 
діяльності [35]. 
Інновації класифікують за ступенем їх новизни для компанії; за 
ступенем їх новизни для ринку і споживача (інтенсивність інновацій); за 
характером ідеї, з якими пов'язана поява інновації (технологічна або 
маркетингова). Так, за ступенем новизни для фірми розрізняють товари 
світової новизни і нові для фірми. Встановлено, що світовою новизною 
володіє мала частина нововведень (10%), а більшість інновацій (70%) 
пов'язано з оновленням, розширенням, модифікацією наявних асортиментних 
позицій товарів [27]. 
 
26 
 
Товарні стратегії 
 
 
  Стратегія 
Стратегія інновації Варіація    елімінації 
функціональних 
продукту 
властивостей  
   
  спеціалізації  
диверсифікація     
Варіація фізичних 
 товару властивостей  
  
зміна сорту товару 
   
диференціація  
товару  Варіація дизайну варіація 
забезпечення 
додаткових ефектів 
 
Варіація марки варіація іміджу 
товару товару 
 
Рис. 1.3 Товарні стратегії компанії 
 
 
Інновація товару розуміється як процес отримання нових ідей з 
приводу наявного продукту, а також розробки і виведення на ринок нових 
продуктів. Інновація товару передбачає розробку і впровадження нових 
товарів і за формою здійснення підрозділяється на диференціацію та 
диверсифікацію. 
Диференціація товару являє собою процес розробки ряду істотних 
модифікацій товару, які роблять його відмінним від товару - конкурентів. 
Диференціація заснована на поліпшенні привабливості товару за рахунок 
його різноманітності. Концептуально диференціація - це розробка різних 
варіантів товарної пропозиції на двох рівнях: між конкурентами по 
однотипним товарам і між товарами одного виробника, орієнтованими на 
різні сегменти ринку [36]. 
Метою диференціації товару є збільшення його 
конкурентоспроможності, підвищення привабливості товару за рахунок 
 
27 
врахування особливостей окремих ринків або сегментів ринку, переваг 
споживачів. 
Диверсифікація товару займає особливе місце в товарній політиці 
компанії. Ця стратегія застосовується тоді, коли компанія починає виробляти 
додаткові види продукції, яку планується запропонувати на нові ринки збуту. 
Диверсифікація виступає як ефективний засіб для забезпечення зростання 
стійкості діяльності компанії. За допомогою диверсифікації компанії може 
отримати хороші результати по збільшенню обороту і прибутку завдяки 
новим товарним пропозиціям для нових ринків. При проведенні 
диверсифікації можлива зміна як товару, так і ринків або їх комбінації. 
Розрізняють три типи диверсифікації: горизонтальну, вертикальну, 
концентричну. 
Горизонтальна означає виробництво таких нових товарів, які близькі по 
виробничо - технічним, постачальницьким і збутовим умовам виробництва 
до існуючих товарів, що дає можливість використання існуючої сировини і 
матеріалів, персоналу, каналів і зв'язків на ринку. 
Вертикальна диверсифікація означає збільшення глибини товарної 
програми в напрямку збуту товарів існуючого виробника. 
Концентрична диверсифікація передбачає виробництво нових товарів, 
які для підприємства є абсолютно новими і не мають технічного і 
комерційного відношення до продукції, яку виробляє фірма в даний час. 
З метою підтримки безперервності збуту компанія може 
використовувати модифікації існуючих товарів, яка стабілізує збут, а нерідко 
і сприяє зростанню обсягу продажів і прибутку, не змінюючи вже 
сформовану поведінку покупців. Модифікація товару -це найбільш часто 
використовувана форма активізації товарної політики. Вона є однією зі 
стратегій збільшення тривалості етапу зрілості товару в його життєвому 
циклі. Поряд зі стратегіями модифікації ринків і маркетингових засобів 
модифікація товару націлена на розширення сфери застосування існуючих 
товарів і залучення нових покупців для його покупки. 
 
28 
Предметом варіації можуть бути один або декілька наступних 
елементів: фізичні та функціональні властивості (наприклад, вид матеріалу, 
технічна конструкція, якість оснащення, збереженість тощо); естетичні 
властивості (дизайн, колір, форма, упаковка); ринкова атрибутика товару 
(ім'я, марка, товарний знак); додаткові послуги, які супроводжують товар 
(гарантії, обслуговування покупця консультації тощо.). 
У зв'язку з цим мета варіації - не докорінна змінаіснуючої виробничої 
програми, а її відносно невелике коректування. Варіація товару за рахунок 
поліпшення його властивостей робить його більш уніфікованим, 
комплексним і зручним. 
Завдяки варіації компанія розвиває свій імідж і формує імідж фірми - 
новатора, що дозволяє їй розширити сферу своєї діяльності на ринку, 
завоювати сегменти на нових ринках. Крім того, варіація підвищує 
привабливість товару, виділяє його завдяки унікальності і престижності його 
зовнішнього оформлення. 
 
29 
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТОВАРНОЇ ПОЛІТИКИ СТОВ «АГРОФІРМА 
КОРСУНЬ» 
 
2.1 Загальна характеристика виробничо – господарської діяльності 
ТОВ «Аксіома-Агро» 
 
Об’єктом дослідження є підприємство сільськогосподарської галузі 
СТОВ «Агрофірма-Корсунь» яке є юридичною особою, діє у відповідно до 
Цивільного та Господарського Кодексу України прийняті. Свідоцтво про 
державну реєстрацію видане від 30.06.2010 р. за № 3216. 
Сільськогосподарське товариство розташоване в Черкаській області, Корсунь-
Шевченківського району, м. Корсунь-Шевченківський, вул. Симоненка, 42. 
Головною метою діяльності товариства є - отримання прибутку шляхом 
виробництва сільськогосподарської продукції, її переробки, реалізації та 
здійснення інших видів діяльності. 
СТОВ «Агрофірма-Корсунь» займається виробництвом та реалізацією 
сільськогосподарської продукції і сировини; переробкою 
сільськогосподарської продукції; оптовою і роздрібною торгівлею товарами 
власного виробництва і придбаними, комерційною та комісійною торгівлею 
через власні та орендовані бази; придбання та будівництво споруд 
сільськогосподарського призначення; постачання товаровиробникам 
технологічних ліній з переробки сільськогосподарської продукції,. 
Головний вид діяльності товариства це вирощування  цінних 
сільськогосподарських зернових культур та худоби (ВРХ, племінних свиней). 
Як і переважна більшість сільськогосподарських товариств, створених в 
минулому, дане підприємство є диверсифікованим, тобто охоплює 
виробництво різноманітної продукції. Активи підприємства формувались ще 
30-50 років тому для забезпечення і виробництва потрібної продукції. 
 
30 
СТОВ «Агрофірма-Корсунь» має досить вагоме сільськогосподарське 
стратегічне значення, що в свою чергу визначає складність його 
організаційної структури. У своєму складі господарство має: майно, що не 
підлягає приватизації; виробничу і соціальну інфраструктуру; підрозділи, які 
займаються вирощуванням та збиранням врожаю, тобто контролюють весь 
технологічний процес від початку до кінця. 
За період свого існування господарство декілька разів змінювало свою 
організаційну форму діяльності, що було пов’язано з фінансовою 
нестабільністю, низькою діловою активністю підприємства та забезпеченістю 
трудових кадрів. 
Трудовий колектив СТОВ «Агрофірма-Корсунь» налічує більше ніж 
200 осіб, які приймають участь своєю працею в його діяльності та на основі 
договору. 
У своєму розпорядження підприємство має наступні промислово – 
виробничі будівлі: механо- збиральний цех; хімічний склад № 1 по 
зберіганню хімічних препаратів для обробки полів; хімічний склад № 2 по 
зберіганню хімпрепаратів для обробки худоби; комбікормовий завод, по 
переробці, сушінню, зберіганню зернових культур; ремонтно – механічний 
цех; ремонтно - будівельний цех; автотранспортний цех; тракторна бригада 
шість корпусів для ВРХ; десять корпусів для вирощування племінних свиней. 
Також слід зазначити, що до непромислового майна господарства 
відноситься: житлово-комунальне господарство; магазин „Світанок”; їдальня 
на 200 осіб. Всі промислово – виробничі цехи товариства спеціалізовані, 
тобто виготовляють окрему готову продукцію. 
Господарство очолює директор, який безпосередньо і займається 
керівництвом. Взагалі структуру керівництва можна охарактеризувати як 
лінійну, суть якої полягає в тому, що очолює кожний виробничий підрозділ 
керівник, який здійснює функції управління, а кожен працівник підрозділу 
підпорядковується йому. Для цього типу організаційної структури 
управління характерно: ієрархічність рівнів управління, при якому існує 
 
31 
підпорядкування рівнів керівництва і контролюється ним; чіткий поділ праці, 
який повинен привести до появи висококвалфікованого персоналу у кожній 
області діяльності (рис.2.1). 
Щодо ефективності даного виду керівництва є як позитивні так і 
негативні сторони. Позитивні: дотримується принцип єдності і чіткості 
розпоряджень; найпростіша структура; особиста відповідальність керівника 
за кінцеві результати діяльності підрозділів. 
 
Голова сільськогосподарського 
товариства 
Головний Фінансовий Транспортний Сільськогоспода 
інженер директор відділ рський відділ 
 
механік 
гол. бухгалтер  допоміжні 
відділ праці та бригадир робітники 
допоміжні цехи зарплати тракторної для 
 бригади сільськогоспо 
ремонтні цехи фінансовий дарських 
 відділ робіт 
відділ охорони 
заступник 
праці та техніки 
директора з 
 безпеки 
Рис. 2.1 Організаційна структура сільськогосподарського товариства СТОВ 
«Агрофірма-Корсунь» 
Негативні: підвищені вимоги до компетенції окремого лінійного керівника; 
великий потік інформації, безліч контактів з підлеглими. Функції основних 
підрозділів господарства: головний інженер – відповідає за технічний стан 
підприємства та ремонтно-технічне обслуговування транспортних засобів; 
фінансовий директор – відповідає за фінансування підприємства, ведення 
обліку, звітності та економічна та фінансова ефективність; транспортний 
відділ – організація перевезень, використання тракторної техніки; 
 
32 
сільськогосподарський відділ – відповідає за виконання допоміжних операцій 
в процесі роботи, виконує господарське забезпечення підприємства. 
Підприємство спеціалізується на виробництві та реалізації широкого 
асортименту сільськогосподарської продукції, надання послуг по переробці 
сільськогосподарської сировини населенню, колгоспам, радгоспам, а також 
торгівлею продовольчих товарів в фірмових магазинах. Зокрема це такі види 
діяльності підприємства: виробництво та реалізація зернових культур 
(пшениця, кукурудза, овес, соя тощо); виробництво і реалізація м’яса та 
молочних продуктів; закупівля, зберігання та реалізація продуктів 
харчування (табл.2.1). 
Таблиця 2.1 
Виробництво та реалізація сільськогосподарської продукції 
СТОВ «Агрофірма-Корсунь» 
 
 Реалізація продукції Відхилення, +, - 
 Вироблено Реалізовано   
 продукції, ц продукції, ц Виробництво Реалізація 
     2020 р. від 2020 р. від 
Продукція 2019 р. 2020 р. 2019 р. 2020 р. 2019 р. 2019 р. 
1 2 3 4 5 6 7 
Вирощування       
худоби та птиці ( в 
живій масі): 
- ВРХ 209 308 147 459 99 312 
- свиней 473 637 416 383 164 -33 
Зернові та       
зернобобові - всього 67728 44281 12788 70338 -23447 57550 
з них: - пшениця 10760 17820 9169 12589 7060 11420 
-гречка 411 61 375  -350 -375 
- кукурудза 40558 13625 3323 4546,1 -26933 1223,1 
- ячмінь 15466 6559 7910 6099 -8907 -1811 
- горох  6216  6028 6216 6028 
- овес    456   
- інші зернові 533  11 161 -533 150 
- соняшник 10232 12430 10101 11184 2198 1083 
- ріпак  9752  8960 9752 8960 
- картопля   104 145  41 
- овочі    92  92 
- силос  19831   19831  
- сінаж  6505   6505  
 
33 
Аналізуючи обсяги   виробництва   та   реалізації   продукції   СТОВ 
«Агрофірма-Корсунь» можна сказати, що господарство зосередило свою 
увагу на вирощування рослинницької продукції а ніж тваринницької 
продукції. Але при цьому слід відзначити, що в 2020 році, вирощування 
продукції рослинництва склало 44281 ц, яке порівняно з 2019 роком 
зменшилось на 23447 ц. Відповідно зменшилось виробництво: гречки (в 
2019 р. виробляли 411 ц., а в 2020 р. 61ц. відхилення складає 350 ц.); 
кукурудза на зерно ( з 40558ц. в 2019 р. до 13625ц. 2020 р., на 26233ц.), але за 
показниками реалізації продукції в 2020 р. було більше реалізовано 4546,1ц 
ніж в 2019 р. 3323ц., різниця складає 1223,1ц.; ячмінь (з 15466ц. в 2019 р. 
виробництво скоротилося до 6559 ц. 2020 р., відносно реалізації то в 2020 р. 
також було менше реалізовано 6099 ц. ніж в 2019 р. 7910ц.). 
Але, поряд з цим збільшилися обсяги виробництва соняшнику (в 2019 
р. 10232ц., а в 2020 р. 12430 ц., збільшення відбулося на 219 8ц., при цьому 
реалізація в 2020 р. зросла з 10101ц. – 2019 р. до 11184ц.). Починаючи з 2020 
р. господарство зайнялося вирощуванням ріпаку 9752ц., силосу 19831ц., та 
сінаж 6505ц. 
В 2020 році, який мав достатньо несприятливі погодні було 
використано умови було використано гібридні сорти сояшника та отримати 
достатньо високі врожаї продукції : 
«ЕС Генераліс СЛ - ранній гібрид інтенсивного типу з високим 
потенціалом врожайності; Відзначається одночасною стійкістю до вовчка 
та Євро-Лайтнінгу, а також основних хвороб соняшника; 
ЕС Ізіда – середньостиглий посухостійкий гібрид соняшника з 
надзвичайною стійкістю до вовчка та основних стресових факторів, а також 
високим потенціалом врожайності; 
ЕС Розалія — середньостиглий (116 -125 днів) стресостійкий гібрид 
інтенсивного типу, стійкий до вовчка; 
 
34 
ЕС Романтік — середньоранній високоолеїновий гібрид інтенсивного 
типу, стійкий до вовчка рас A-G та хвороб. Вміст олеїнової кислоти у ньому 
сягає 86%». [55] 
Важливим показником в сьогоднішніх умовах розвитку є персонал 
підприємства, який необхідно дослідити. Для оцінки стану персоналу 
підприємства необхідно оцінити чисельність робітників по категоріям 
промислово – виробничого персоналу. Слід зазначити, що потенціал 
персоналу підприємства - це робітники, які зайняті на ньому, тобто сукупна 
трудова спроможність персоналу компанії, ресурсні трудові можливості. 
Тому для оцінки трудового потенціалу необхідно оцінити його кількісні і 
якісні позиції. В таблиці 2.2 представлено основні показники використання 
трудових ресурсів господарства СТОВ «Агрофірма-Корсунь». 
Так, середньоспискова чисельність працівників підприємства за два 
роки зросла, але незначно лише на 1,8 %, при чому це спостерігається в 2020 
р. Таке коливання пояснюється тим, що господарство починає розвиватися і 
повільно нарощує обсяги виробництва продукції. 
Такі відносні показники використання персоналу підприємства 
застосовуються для характеристики руху робочої сили. В першу чергу це 
коефіцієнт обороту з прийому працюючих, який з огляду даних, свідчить про 
незначне збільшення кількості прийнятих працівників в 2020 р. ( лише на 
0,03 пункти ) показник склав 0,28, а в 2019 р. відповідно 0,25 пункти. 
Але, при цьому зважаючи на коефіцієнт плинності кадрів, то даний 
показник майже прирівнюється до коефіцієнта прийому кадрів. 
 
35 
Таблиця 2.2 
Аналіз використання трудового потенціалу підприємства 
СТОВ «Агрофірма-Корсунь» 
 
Показники 2019 2020 Відхилення 
р. р. 
+, - % 
Спискова чисельність працюючих, чол. 216 220 4 1,8 
Прийнято працівників, чол. 55 62 7 12,7 
Вибуло працівників, чол. в тому числі:     
- за власним бажанням, звільнено за прогули та інші 64 58 -6 9,37 
порушення трудової дисципліни 
- з причин скорочення штатів 1  -1  
Коефіцієнт обороту з прийому працюючих 0,25 0,28 0,03  
Коефіцієнт плинності кадрів 0,3 0,26 -0,04  
Коефіцієнт постійності складу персоналу підприємства 0,97 0,98 0,01  
Фонд оплати праці, тис.грн. 1176,1 1486,2 310,1 26,36 
Середньомісячна заробітна плата, грн. 1332 1400 68 20,48 
Виручка (без врахування ПДВ),тис.грн. 3169,7 6422,6 3252,9  
Продуктивність праці, тис.грн/чол. 14,67 29,19 14,52 98,9 
 
В 2020 р. показник дещо змінився з 0,3 пункти 2019 р. до 0,26, різниця 
склала лише 0,04 пункти. Тому можна вважати, що практично ніяких 
зрушень по кількості робочої сили не відбулося. Коефіцієнт постійності 
складу в 2019 р. був 0,97 %, в 2016 р. 0,98 %, різниця зовсім непомітна лише 
0,01 %. Продуктивність праці - в СТОВ «Агрофірма-Корсунь» поступово 
зростає, що є досить позитивним фактом ( з 14,67 тис.грн – 2019 р., до 29,19 
тис.грн – 2020 р.), причиною такого росту стало збільшення обсягу виручки 
за реалізовану продукцію. Відносно фонду оплати праці - він зріс на 26,36 % 
2019 р., в той час як середньомісячна зарплата на 20,48 %. 
Проаналізуємо   техніко-економічні    показники    діяльності    СТОВ 
«Агрофірма-Корсунь» в таблиці 2.3. 
 
36 
Таблиця 2.3 
Техніко - економічні показники діяльності господарства 
СТОВ «Агрофірма-Корсунь» 
 
Показник Одиниці Роки Відхилення 
виміру, 
тис грн. 
2019 2020 +, - 
1 2 3 4 5 
Виручка від реалізації тис.грн. 37218 76537 39319 
Чиста виручка тис.грн. 31697 64226 32529 
Матеріальні затрати тис.грн. 39858 41525 146 
Витрати на оплату праці тис.грн. 11761 14682 310,1 
Відрахування на соц. заходи тис.грн. 1312 1614 302 
Інші витрати тис.грн. 368 15582 15214 
Чистий фінансовий результат тис.грн. 280 -7484 -7764 
Валовий дохід тис.грн. 303,7 -208,2 -5119 
 
Аналіз динаміки та структури техніко – економічних показників СТОВ 
«Агрофірма-Корсунь» станом на 31.12.2019 р. і на 31.12.2020 р. показав 
наступне. Виручка від реалізації в 2020 році склала 76537 тис.грн, 
збільшилася на 39319 тис. грн, порівняно з 2019 роком - 37218тис.грн. 
Оборотні активи зменшилися на 472 тис. грн в 2020 р. (62524тис.грн) 
порівняно з 2019 р. які склали 62996 тис. грн. Грошові кошти в 2016 р. 
зменшилися, з 886 тис.грн – 2019 р. до 57 тис. грн, на 829 тис. грн. 
Дебіторська заборгованість має також тенденцію до зниження, (з 1541 тис. 
грн - 2019 р. до 13684 тис .грн – 2020 р.), порівняно із значним зменшенням 
кредиторської заборгованості (з 62750 тис. грн – 2019 р. до 4280 тис.грн – 
2020 р.), що свідчить про недостатній рівень попиту на продукцію 
господарства. 
Отже, аналіз техніко – економічних показників показав, що 
господарство в 2019 р. працювало прибутково, хоча прибуток склав лише 280 
тис.грн, а в 2020 р. господарство отримало значні збитки 7484 тис.грн. 
 
37 
2.2 Оцінювання середовища маркетингової діяльності ТОВ 
«Аксіома-Агро» 
 
 
Постановка цілей СТОВ «Агрофірма-Корсунь». Перш ніж розглядати 
комплекс маркетингу, підприємство повинно розробити цілі, які воно прагне 
досягти. Фірма завжди прагне до досягнення різноманітних цілей, але не всі 
вони однаково важливі. Тому основні цілі необхідно впорядкувати, щоб 
виділити найбільш важливі та похідні цілі, а також їх ієрархію (рис. 2.2.) 
Дослідження ринку. СТОВ «Агрофірма-Корсунь» продає харчову 
продукцію, на яку, навіть, за умови слабкої платоспроможності покупців є 
попит (молочні, м’ясні та зернові продукти потрібні майже всім і майже 
кожен день). 
 
38 
 
 
Цілі 
фірми Збільшити прибуток 
 
Маркетинг 
ові цілі Збільшити Зменшити    Знизити матеріальні 
виручку витрати витрати 
Збільшити 
Збільшити обсяг Працювати за 
обсяг збуту 
виробництва принципом: якість 
за доступною 
Виробляти нові Стимулювати 
товари попит 
 
Стратегія 
маркетингу Стратегія проникнення на Стратегія 
ринок росту 
 
Цілі Стимулювати рух Підвищувати якість 
збуту товарів до споживача обслуговування 
Стратегія 
збуту Вивчити потреби споживачів 
 
Цілі Формування Підтримка 
реклами попиту на нові попиту 
Стратегія 
Створення іміджу підприємства та 
реклами 
позитивного ставлення до товару 
 
 
Рис. 2.2 Ієрархія цілей СТОВ «Агрофірма-Корсунь» 
 
 
Як вже зазначалось на підприємстві не існує служби маркетингу й 
маркетингові дослідження не проводяться, а звідси невдале планування 
обсягів виробництва того чи іншого товару, труднощі зі збутом. 
Підприємство збуває свою продукцію на таких ринках : 
 
39 
 м. Черкаси та область (47 %), 
 м. Київ (40 %), 
 інші регіони України (11 %), 
 зарубіжжя (2 %). 
Цільовим ринком підприємства є кінцеві споживачі, тобто в основному 
продукція розрахована на купівлю безпосередньо споживачами. 
Дослідження ринку має на меті насамперед визначення ємності ринку 
та частки підприємства на ньому. Для визначення ємності ринку треба знати 
кількість покупців товару (близько 95 % населення), споживання продукції за 
рік середнім покупцем (дані отримані в результаті досліджень), середню 
ціну. Згідно цих даних можна вирахувати ємність ринку м. Черкаси (табл. 
2.4). 
Ємність ринку м. Черкаси 1898400 тис. грн. Згідно статистичних 
джерел частка ринку СТОВ «Агрофірма-Корсунь» на території Черкаської 
області становить близько 6 %. Безумовно, частка ринку м. Черкаси дещо 
більша. Але при умові, що вона становить 6 %, ємність частки ринку 
підприємства складає біля 113904 тис.грн. 
Підприємство спеціалізується на виробництві та реалізації широкого 
асортименту сільськогосподарської продукції, надання послуг по переробці 
сільськогосподарської сировини населенню, колгоспам, радгоспам, а також 
торгівлею продовольчих товарів в фірмових магазинах. 
Продукція орієнтована на ринок В2В та В2С через мережу власних 
магазинів, що є позитивною практикою діяльності сільськогосподарського 
товариства «Агрофірма-Корсунь». 
Таблиця 2.4 
Визначення ємності ринку сільськогосподарських продуктів (м. 
Черкаси) 
 
Вид продукції Кількість Середнє Ємність 
покупців, чол споживання ринку, 
тис.грн. 
 
40 
 
1. М'ясо ВРХ, кг 280000 20 616000 
2. М'ясо свині, кг 280000 28 705600 
3. Гречка, кг 280000 20 224000 
4. Ячмінь, кг 280000 5 28000 
5.Горох, кг 280000 4 33600 
6.Мука (пшенична), кг 280000 20 56000 
7.Мука (кукурудзяна), 280000 5 16800 
кг   218400 
8. Молоко, л 280000 78 1898400 
Результати розрахунків ємності ринку м. Києва, де підприємство збуває 
близько 40 % продукції, наведені в таблиці 2.5. 
Таблиця 2.5 
Визначення ємності ринку молочних продуктів, на 1.01 2017 р. (м. 
Київ) 
 
Вид продукції Кількість Середнє Ємність 
покупців, чол споживання ринку, 
тис.грн. 
1. М'ясо ВРХ, кг 280000 20 644000 
2. М'ясо свині, кг 280000 28 744800 
3. Гречка, кг 280000 20 235200 
4.Ячмінь, кг 280000 5 29400 
5.Горох, кг 280000 4 38080 
6.Мука (пшенична), кг 280000 20 61600 
7.Мука (кукурудзяна), кг 280000 5 19600 
8. Молоко, л 280000 78 305760 
Сума: 20784400 
Ємність ринку м.Києва – 20784400 тис. грн. Частка ринку СТОВ 
«Агрофірма-Корсунь» 1 %, ємність цієї частки близько 20784 тис.грн. 
Дослідження конкурентів. 
Основними конкурентами СТОВ «Агрофірма-Корсунь» є: 
- в Черкаській області та м.Черкаси – ТОВ "Черкаська м'ясна 
компанія", СТОВ "Пальміра", ТОВ "Селекційний завод "Золотоніський", 
ТОВ «Агро-Рось», в м.Києві – ТОВ «Селекційний центр свинарства», ТОВ 
«Еліта». 
Головним конкурентом є ТОВ «Агро-Рось».. 
Аналіз сильних та слабких сторін підприємства та конкурентів є 
важливим дослідженням конкурентоздатності. 
Порівняння слабких та сильних сторін СТОВ «Агрофірма-Корсунь» та 
 
41 
ТОВ «Агро-Рось» наведено в таблиці 2.6 (за 10-бальною шкалою: 1-дуже 
погано, 10-дуже добре). 
Таблиця 2.6 
Аналіз сильних, слабких сторін СТОВ «Агрофірма-Корсунь» та ТОВ «Агро- 
Рось» 
 
Інструменти Важливість для СТОВ «Агрофірма- ТОВ «Агро- 
маркетингу споживача Корсунь» Рось» 
Ціна 9 10 8 
Асортимент 5 6 9 
Імідж 8 7 10 
Мережа збуту 7 7 10 
Упаковка 4 4 8 
Просування 3 3 9 
Геогр.розміщення 4 6 9 
Якість 8 10 8 
В результаті ТОВ «Агро-Рось» переганяє СТОВ «Агрофірма-Корсунь» 
З таблиці видно, що ТОВ «Агро-Рось» має деякі переваги. Але і СТОВ 
«Агрофірма-Корсунь» має позитивні фактори (ціна, якість), хоча йому слід 
розширювати асортимент, поліпшувати збут, упаковку, імідж. 
Отже, СТОВ «Агрофірма-Корсунь» має свої позитивні відмінні 
особливості й шанс на успішну конкурентну боротьбу. Щоб зберегти ці 
фактори конкурентоздатності підприємство повинне постійно переглядати 
свою стратегію. 
СТОВ «Агрофірма-Корсунь» не вистачає того розширеного 
асортименту, що має ТОВ «Агро-Рось», привабливої упаковки, реклами, що 
створює добру репутацію і легкість придбання продукції. Простіше кажучи, 
при умові, що підприємство спромоглося б поставити бодай в 10 
найлюдяніших місцях м. Черкаси спеціалізовані кіоски й зберегти на 
попередньому рівні ціну і якість та розширити асортимент, провести 
рекламну кампанію, безперечно пересічний споживач віддав би перевагу не 
блискучій упаковці та рекламі деякої продукції ТОВ «Агро-Рось», а більш 
високій якості та нижчій ціні продукції СТОВ «Агрофірма-Корсунь». 
Дослідження споживача. За А. Маслоу потребу в м’ясній та зерновій 
 
42 
продукції можна віднести до фізіологічної, тобто тієї, що стоїть на першому 
місці в ієрархії потреб. Процес дослідження споживачів включає вивчення їх 
смаків, переваг, запитів, бажань. Щоб краще зрозуміти те, чого хоче 
покупець в світовій маркетинговій практиці проводиться анкетування 
покупців. Досліджуючи споживачів, маркетолог повинен розуміти, що 
впливає на їх поведінку та як вони приймають рішення. 
Продукція, що виробляється підприємством, відноситься до продукції 
повсякденного попиту (є товаром першої необхідності й широкого вжитку). 
Цю продукцію споживають всі категорії суспільства, незалежно від віку, 
соціального становища. Дані товари купуються без попередніх ретельних 
роздумів та з мінімальними зусиллями. Але важливими для споживача є такі 
фактори: 
- ціна (повинна бути невисокою, нижча як в головного конкурента); 
- легкодоступність придбання (щоб покупець міг придбати даний товар 
без особливих зусиль й пошуків, в будь-який час та в будь-якому місці, не 
вистоюючи в чергах й не відхиляючись від свого повсякденного маршруту); 
- споживчі властивості та рівень якості, що задовольняють потреби й 
смаки покупця (звичайно смаки можуть дуже відрізнятися, але за ідеал 
береться смак пересічного споживача); 
- упаковка (споживач хоче бачити її насамперед такою, що оберігає 
продукцію від псування, зручною для використання, відкривання); 
- імідж виробника та громадська думка щодо цього (підприємство- 
виробник та основні характеристики його продукції повинні породжувати 
позитивне ставлення й довіру в свідомості споживача) [73, С. 125-126]. 
Статистичні дослідження показують, що основними покупцями м’ясної 
та зернової продукції є жінки віком від 25 до 55 років, які мають сім’ю 
більшу трьох чоловік та стабільний середній доход. 
Згідно класичного дослідження, потенційних покупців продукції СТОВ 
«Агрофірма-Корсунь» можна розбити на чотири категорії, в залежності від 
орієнтації їх покупок : 
 
43 
- економні покупці: висока чутливість до цін, якості та асортименту 
товарів, основний фактор – ціна, кількісно найбільша категорія; 
- персоніфіковані: головна увага до образу продукції, відношення до 
фірми, мала увага до цін; 
- етичні: готові жертвувати низькими цінами і широтою асортименту для 
підтримки невеликих фірм; 
- апатичні: основна увага зручності незалежно від ціни. 
За результатами попередніх досліджень виявилось, що наведені 
категорії споживачів розподілені між СТОВ «Агрофірма-Корсунь» та його 
головним конкурентом ТОВ «Агро-Рось» так, як це показано в таблиці 2.7. 
Таблиця 2.7 
Розподіл категорій споживачів між СТОВ «Агрофірма-Корсунь» та ТОВ 
«Агро-Рось» 
 
Категорія споживачів Підприємство, продукція якого купляється 
категорією споживачів 
Економні СТОВ «Агрофірма-Корсунь» 
Персоніфік,овані ТОВ «Агро-Рось» 
СТОВ «Агрофірма-Корсунь» 
Етичні СТОВ «Агрофірма-Корсунь» 
Апатичні ТОВ «Агро-Рось» 
 
Як видно з даних таблиці 2.16, перевагу продукції СТОВ «Агрофірма- 
Корсунь» віддають в основному економні та етичні, а також персоніфіковані 
споживачі, на попит яких повинне орієнтуватися підприємство. 
 
2.3. Аналіз сильних та слабких сторін СТОВ «Агрофірма-Корсунь» 
 
 
SWOT-аналіз базується на органічному поєднанні аналізу внутрішніх 
факторів розвитку (сильних і слабких сторін) і зовнішніх факторів, які 
характеризують зміни у зовнішньому середовищі функціонування 
підприємства у зв'язку з появою загроз і нових можливостей розвитку [1, С. 
429]. Іншими словами, SWOT - аналіз являє собою модель для аналізу 
 
44 
соціальних, технологічних, економічних і політичних чинників щодо сильних 
і слабких сторін, можливостей і загроз (табл. 2.8). 
Таблиця 2.8 
SWOT-аналіз господарської діяльності СТОВ «Агрофірма-Корсунь» 
Сильні сторони Слабкі сторони Можливості Загрози 
Територіальна Відсутність достатных Залучення інвесторів Погіршення 
близькість до складських приміщень до розвитку економічного стану 
обласного для збереження тваринницького країни та 
центру та до овочевоъ продукції напряму компанії зменшення 
м.Київ купівельної 
спроможності 
населення 
Рівень Низька продуктивність Підвищення рівня Зростання цін на 
урожайності у тваринництві виробничої сільськогосподарсь 
один з самих інфраструктури ку продукцію як на 
високих в світовому так і 
регіоні нананціональному 
ринках 
Використовуєть Низька Підвищення Зростання 
ся досвід конкурентоспроможніс конкурентоспроможно конкуренції на 
голандсткої ть по продукції сті продукції ринку 
технології тваринництва тваринництва 
вирощування 
овочів 
Створено Інфраструктурна Модернізація Підвищення цін на 
позитивний розвиненість тваринницького засоби виробництва 
імідж тваринництва має комплексу продукції 
підприємства низький рівень 
Досвідчені Недостатньо високий Підвищення Старіння основного 
працівники рівень заробітних плат продуктивності тварин персоналу 
Модернізована Відсутність мотивації Удосконалення Інфляційні та 
матеріально- молодих фахівців кормової бази глобалізаційні 
технічна база процеси 
Спрятливі Недостатній обсяг Налагоджування Природні 
природно- оборотного капіталу виробництва катаклізми, зміна 
кліматичні органічної продукції кліматичних умов 
умови 
Загальна методика оцінки включає три етапи: 
1. Обґрунтування критеріїв, що характеризують слабкі і сильні 
сторони, загрози і очікування; їх ранжування. 
2. Оцінка кожного критерію. 
3. Узагальнення підсумків оцінки, що дозволяє знайти інтегральну 
оцінку слабких і сильних сторін підприємства. 
 
45 
Необхідною умовою активізації діяльності підприємств АПК є 
розвиток інтеграційних процесів як найважливішого чинника стабілізації 
економіки. Механізм внутрішніх комерційних відносин учасників і  СТОВ 
«Агрофірма-Корсунь» будується відповідно до правового статусу учасників і 
визначає: 
 систему управління виробничо-фінансовою діяльністю учасників; 
 майнові відносини учасників і агропромислового формування; 
 порядок виконання замовлення агропромислового формування на 
продукцію його учасників; 
 механізм матеріально-технічного і фінансового забезпечення 
виробництва замовленої продукції; 
 порядок встановлення внутрішніх цін на замовлену продукцію і її 
реалізації 
 порядок реалізації виробленої понад замовлення продукції; 
 формування доходів учасників агропромислового формування, 
розподіл і використання грошових коштів; 
 взаємну майнову відповідальність учасників і агропромислового 
формування; 
 інвестиційну політику агропромислового формування, порядок 
використання зовнішніх і внутрішніх джерел кредитування . 
На основі планових показників виробничо-фінансової діяльності 
агропромислове формування для кожного учасника визначає структуру 
виробленої продукції, її обов'язковий асортимент і вимоги до якості, терміни 
і канали реалізації. Виробництво замовленої продукції забезпечується 
необхідними матеріальними ресурсами (добрива, корми тощо), а також 
грошовими коштами агропромислової компанії. Учасник-виконавець 
замовлення може і самостійно здійснювати матеріально-технічне постачання 
виробництва, використовуючи кошти агропромислової компанії або його 
окремого учасника-замовника. 
 
46 
Гарантоване забезпечення виробництва замовленої продукції 
ресурсами вимагає жорсткого контролю за їх використанням. У зв'язку з цим 
агропромислова компанія вправі встановлювати норми витрат ресурсів на 
одиницю продукції, контролювати норми виробітку і розцінки на послуги, а 
також планові та фактичні витрати за елементами собівартості замовленої 
продукції. Рівень внутрішніх цін на матеріально-технічні ресурси і 
замовлену продукцію учасників, а також методика їх визначення 
розробляються економічною службою агропромислової компанії та 
затверджуються її органами управління. Продукція, вироблена учасником 
відповідно до замовлення, повинна бути викуплена в термін і з гарантованою 
оплатою. Реалізація замовленої продукції всередині СТОВ «Агрофірма- 
Корсунь» або по зовнішніх каналах покладається на відділ збуту компанії. 
Для активізації початих процесів створюваним інтегрованим 
господарським структурам необхідна державна матеріально-фінансова 
(стартова) допомога. На початковому етапі формування потрібно 
координація дій всіх учасників інтеграції, їх методичне та консультативне 
забезпечення з боку органів державного управління АПК області. 
У нинішній економічній ситуації створення інтегрованих структур 
дозволить: 
- створити ефективний механізм економічно рівноправного 
співробітництва учасників; 
- сконцентрувати капітал; 
- зберегти в обороті землю і активну частину виробничих засобів 
неплатоспроможних господарств; 
- забезпечити жорсткий технологічний і фінансовий контроль на всіх 
етапах виробництва продукції; 
- знизити ризик сільськогосподарського виробництва; 
- підвищити ефективність державного регулювання агропромислового 
виробництва; 
- підвищити конкурентоспроможність продукції. 
 
47 
РОЗДІЛ 3. МЕХАНІЗМ УДОСКОНАЛЕННЯ ТОВАРНО-ЗБУТОВОЇ 
ПОЛІТИКИ СТОВ «АГРОФІРМА-КОРСУНЬ» 
 
3.1 Напрями удосконалення товарної політики СТОВ «Агрофірма- 
Корсунь» 
 
Основні напрямки вдосконалення товарної політики компанії 
включають, перш за все, задоволення попиту ринку по асортименту, обсягу, 
якості і ціні продукції, що випускається. Реалізація тих чи інших обраних 
напрямків визначається оптимальним завантаженням виробничих 
потужностей, зниженням витрат на виробництво і збут продукції, 
підвищенням якості продукції, що випускається, дотриманням ритмічності і 
своєчасності поставок сировини, своєчасним задоволенням попиту на 
продукцію. 
Ефективність товарної політики залежить від рішень і заходів за 
наступними напрямками: 
1. Формування і управління товарним портфелем; 
2. Підтримка конкурентоспроможності товарів; 
3. Пошук оптимальних товарних ніш (сегментів) . 
4. Розробка і здійснення стратегії щодо пакування, маркування та 
обслуговування товарів; 
5. Підбор кваліфікованого персоналу. 
Основний напрямок з управління товарним портфелем, перш за все, 
вирішує питання по асортиментній політиці організації, до яких слід віднести 
оптимізацію асортименту товарів з урахуванням їх споживчих характеристик 
і особливостей технології виробництва, темпи оновлення асортименту і вихід 
на ринок по принципово новим видам продукції, освоєння нових ринків 
збуту та інше. Проте, для міцного зв'язку господарюючого суб'єкта з ринком 
необхідно глибоке дослідження ринкової кон'юнктури, конкурентних 
позицій, розробка успішної товарної стратегії. 
 
48 
Для вирішення завдань товарної політики на будь-якому 
господарському рівні необхідний стратегічний підхід, що враховує поточні 
фактори і потенціал ринкового середовища. Основними факторами, що 
обмежують оптимізацію товарного асортименту СТОВ «Агрофірма- 
Корсунь» є: 
 дефіцит вільних фінансових ресурсів у виробників і переробників, а 
тому складності у своєчасній заміні застарілого обладнання, використання 
передових технологій, виділення достатніх коштів на диверсифікацію і 
рекламу нових видів продукції; 
 низька платоспроможність населення, що стало основною причиною 
зниження споживання продукції АПК і зменшення їх частки на 
продовольчому ринку; 
 смаки і переваги споживачів, традиції і специфіка побудови раціону 
харчування, заснована на превалювання смакових особливостей їжі над її 
фізіологічною цінністю. 
Система показників, що характеризує ефективність товарного портфеля 
СТОВ «Агрофірма-Корсунь» залежить від виду продукту, що вирощується, 
типу ринку, рівня лояльності споживача, цінового діапазону, частоти 
покупок та ін. 
Асортиментна концепція є своєрідною програмою з управління 
розвитком виробництва і реалізацією певних товарів. Включення в 
асортиментну концепцію положень, пов'язаних з оптимізацією асортименту, 
надає їй комплексний характер. В якості критеріїв оптимізації асортименту 
виступають вимоги споживачів до якості товарів і ресурсні обмеження 
компаній. 
Такмм чином, вдосконалення товарної політики є безперервний процес, 
що триває протягом усього життєвого циклу продукту, починаючи з моменту 
зародження тобто задуму про його створення і закінчуючи вилученням з 
товарної програми. Уміння втілювати наявні та потенційні технічні та 
 
49 
матеріальні можливості в продуктах, які, приносять виробникові прибуток, є 
споживчою цінністю, задовольняє ринок. 
Теоретичні розробки вітчизняних і зарубіжних дослідників, а також 
проведений аналіз діяльності СТОВ «Агрофірма-Корсунь» дозволяє 
виділити наступні основні напрями вдосконалення товарної політикою, а 
саме: 
1. Розробка гнучкої товарної програми в залежності від ринкових 
вимог; 
2. Насиченість ринку в цілому і його різних сегментів 
диверсифікованою продукцією; 
3. Разработка ефективної цінової політики на основі аналізу постійних і 
змінних витрат виробництва; 
4. Формирование політики стимулювання продажів з урахуванням 
життєвого циклу товарів (ЖЦТ); 
5. Виявлення потенційно прибуткових сегментів ринку тощо. 
Запропоновані напрямки можуть бути інтегровані в маркетингову 
стратегію для СТОВ «Агрофірма-Корсунь» в сучасних умовах, і вимагають 
комплексної та системної реалізації всієї сукупності заходів. 
Виходячи з досліджень, на наш погляд найбільш пріоритетними 
напрямками вдосконалення товарної політики СТОВ «Агрофірма-Корсунь» 
є: 1. Оптімізація номенклатурного ряду продукції; 
2. Раозширення вирощування більш рентабельної рентабельної продукції 
при одночасному зниженні повної їх собівартості; 
3. Концентрація зусиль на перспективних сегментах ринку; 
4. Розвиток рекламної кампанії і бренду продукції СТОВ «Агрофірма- 
Корсунь»; 
5. Відкриття власного переробного виробництва; 
6. Запровадження ресурсозберігаючих технологій. 
Виходячи з отриманих економічних показників і маркетингової оцінки 
позитивних і слабких сторін позиціонування продукції СТОВ «Агрофірма- 
 
50 
Корсунь», були визначені перспективні напрямки розвитку компанії. На 
СТОВ «Агрофірма-Корсунь» дослідження показали, що в сфері 
рослинництва рентабельними товарами є соняшник -32 %, овес -43%, ячмінь 
- 102%; ріпак – 198%; гречка – 58%; кукурудза – 270% та інші. У галузі 
тваринництва збитковими є вирощування ВРХ (-4,7%), свиней (6,3%) (Рис. 
3.1) 
 
300 
 270 
 
250 
 
 198 
 200 
  
 150 
 102 
 100 75 
 58 
 35 43    50 32 28 
 
 0    
 -4,7 -6,3 
 
-50 
 соняшн пшени картоп кукуру ВРХ свині гречка ріпак ячмінь горох овес 
ик ця ля дза 
2020 р. -4,7 -6,3 58 32 198 102 35 28 75 43 270 
 Види продукції СТОВ "Агрофірма - Корсунь" 
 
Рис. 3.1 Рентабельність продукції СТОВ «Агрофірма-Корсунь» 
 
 
Таким чином, нами запропоновано оптимізувати товарний портфель, 
тобто змінити структуру посівів, скоротивши нерентабельні культури на 
вирощування прибуткової продукції, збільшити продуктивність молочного 
стада за рахунок зміни кормового раціону. Крім того, дослідження ринку 
ячменю показало, що попит повністю не задоволений, а тому існує у 
підприємства перспектива його насичення. 
В цілому, виходячи з проведеного маркетингового аналізу, можна 
зробити висновок про те, що пшениця, соняшник, кукурудза відносяться до 
товарної категорії «А», тому що вони займають 75% від продажів. Ці товари 
для організації є найбільш цінним. Категорія «В» включила в себе ріпак, 
гречка, ячмінь, ВРХ, свині. До категорії «С» відносяться решта продукції. На 
Рентабельність продукції, % 
 
51 
СТОВ «Агрофірма-Корсунь» необхідно контролювати товари категорії «С», 
так як, вони вносять незначний вклад в оборот компанії і згодом можуть бути 
виключені з асортименту. 
Крім того, пропонується створити власний сайт компанії для 
можливості інформування потенційних споживачів щодо можливостей 
компанії по вирощуванню продукції. 
Проаналізувавши товарну політику компанії СТОВ «Агрофірма- 
Корсунь», слід зробити висновок, що вдосконалення товарної політики 
організацій - це, перш за все, задоволення ринку по асортименту, обсягу, 
якості і ціни продукції, що випускається. Товарна політика займає одне з 
ключових місць у загальній системі маркетингової діяльності і передбачає 
заходи по підвищенню конкурентоспроможності продукції, що випускається, 
перш за все щодо поліпшення її якісних характеристик, що відповідають 
запитам кінцевих споживачів, створенню нових товарів, оптимізацію їх 
асортименту (асортиментна політика), подовженню життєвого циклу товарів. 
Товарна політика нерозривна пов’язана і з ефективним управлінням 
товарним портфелем, формування якого будується на концепції, яка 
відображає товарну структуру ринкових переваг і можливостей реалізувати 
товарні пропозиції з урахуванням сировинних, технологічних, фінансових та 
інших ресурсів виробника або продавця 
 
3.2 Формування механізму товарно-збутової політики 
підприємства 
 
В сучасних умовах високої невизначеності аграрного ринку, коли 
сільськогосподарські підприємства зазнають труднощів як у формуванні 
збалансованої товарної політики, так і в збуті сільськогосподарської 
продукції, безсумнівно, що переробка її в місцях виробництва економічно 
вигідна, так як дозволяє раціонально використовувати всю вироблену 
продукції (сировину) і залучити її в товарообіг. У порівнянні з більшістю 
 
52 
інших товарів, сільськогосподарська продукція при тій же вартості має 
зазвичай більший обсяг і без спеціальних заходів щодо забезпечення 
збереження швидко псується. При аналізі слабких і сильних сторін 
підприємства було виявлено, що СТОВ «Агрофірма-Корсунь» має 
недостатні можливості для збереження вирощеної продукції, особливо 
овочевої. 
Це впливає на маркетингові функції, що стосуються фізичного 
маніпулювання товаром. З метою більш повного використання виробничого 
потенціалу СТОВ «Агрофірма-Корсунь», очевидно, що необхідно 
інтегруватися з іншими сільськогосподарськими товаровиробниками і 
переробників шляхом створення інтегрованих структур: агрофірм, асоціацій, 
агропромислових об'єднань, холдингових структур, фінансово-промислових 
груп. До числа факторів, що стимулюють ефективність об'єднання в 
структури даного типу, можна віднести зростання транзакційних витрат в 
результаті відмови від прямого державного управління і регулювання, зміни 
характеру взаємин між підприємствами в ході економічних перетворень. 
Базовим сектором для забезпечення сталого економічного розвитку 
служить безпосередньо сільськогосподарське виробництво. Саме тут 
формуються кількісні та якісні параметри, що визначають в подальшому 
розвиток і конкурентоспроможність вітчизняного продовольства. Для їх 
забезпечення необхідно, по-перше, щоб сільгосптоваровиробники володіли 
потрібним обсягом фінансових, трудових та інших ресурсів, а по-друге, була 
досягнута висока ефективність виробництва в більшості господарюючих 
суб'єктів. 
Сільськогосподарське підприємство являє собою динамічну систему, 
що володіє здатністю змінюватися, розвиватися, переходити з одного стану в 
інший, залишаючись системою. Щоб всі елементи виробничої системи 
воз'єдналися в єдине ціле, її необхідно організувати. Тобто спроектувати, 
побудувати і забезпечити функціонування ітегрірованной виробничої 
системи підприємства. 
 
53 
В даний час все більше сільськогосподарських підприємств вступають 
в інтеграційні зв'язки, прагнучи пом'якшити ризик, викликаний специфікою 
аграрного виробництва, його залежністю від погодно-кліматичних умов, 
стихійністю ринку сільськогосподарської продукції. Переробні та інші 
підприємства АПК також прагнуть забезпечити собі стабільні доходи, 
завдяки наявності надійної сировинної бази або ринків збуту своєї продукції. 
Ці передумови, а також ті зміни, які відбулися в країні за останні роки 
(політичні, економічні та інституційні) об'єктивно створили умови і дали 
імпульс до відродження, становлення і розвитку інтегрованих об'єднань в 
аграрній сфері. Особливо це стосується підприємств-товаровиробників 
зернової продукції та м'ясної сировини, для яких необхідна активізація 
інтеграційних процесів, що сприяють економічному зростанню. 
Сьогодні на рівні держави розробляються заходи щодо підтримки 
вітчизняних товаровиробників. Відповідно до Закону України «Про 
внесення змін до деяких законів України щодо функціонування Державного 
аграрного реєстру та удосконалення державної підтримки виробників 
сільськогосподарської продукції» № 985-IX від 05.11.2020 «Ефективність 
державної підтримки сільського господарства України забезпечується 
шляхом створення сприятливих умов для здійснення сільськогосподарської 
діяльності, підвищення якості та конкурентоспроможності 
сільськогосподарської продукції з метою мінімізації природно-кліматичних 
та економічних ризиків сільськогосподарського виробництва та гарантування 
продовольчої безпеки держави»[20]. 
Товаровиробники в аграрній сфері економіки для досягнення своїх 
цілей інтегруються, намагаючись забезпечити цілісність і ефективне 
функціонування господарюючих суб'єктів. Найважливішою формою даного 
виду діяльності є товарна і збутова політика. 
Як товарна, так і збутова політика сільгосппідприємства, що діє в 
рамках агрохолдингу, будується з урахуванням запитів іншого суб'єкта 
інтегрованого об'єднання, наприклад, переробника, тобто має вимушений 
 
54 
характер. Розглядається на прикладі СТОВ «Агрофірма-Корсунь» 
представляє собою комплексну систему маркетингових впливів, яка регулює 
виробництво сировини, затребуваного переробником, підвищення 
конкурентоспроможності продукції за рахунок вдосконалення 
технологічного процесу, розробку і впровадження нових технологій 
виробництва, організацію збутової системи з метою максимального 
забезпечення попиту переробника (рис.3.1). 
Основні напрями товарно-збутової політики СТОВ «Агрофірма- 
Корсунь» представлені на рис.3.1. Як видно з рис.3.1, основними критеріями 
ефективності товарно-збутової політики сільгосппідприємства є активне 
впровадження інновацій (наприклад, введення в експлуатацію нового 
селекційного центру, придбання нових технологій) і врахування принципу 
бенчмаркінгу, тобто використання досвіду більш успішних конкурентів у 
своїй діяльності. 
 
 
Основні напрями товарно- 
збутової політики СТОВ 
«Агрофірма-Корсунь» 
 
 
 
 
 
 
Товарна політика 
Збутова політика 
1. Виробництво сировини, 
1. Кількісний розвиток способів 
затребуваної переробником. розподілу продукції в рамках 
2. Розробка і впровадження нових 
холдингу. 
технологій виробництва. 
2. Впровадження нових збутових 
3. Підвищення 
стратегій. 
конкурентоспроможності продукції. 
 
Рис. 3.1 Складові товарно-збутової політики СТОВ «Агрофірма- 
Корсунь» в межах інтеграції з переробними підприємствами 
 
Запропонована методика, яка враховує можливості товарно-збутової 
політики в рамках діяльності інтегрованого об’єднання, на прикладі 
 
55 
пропонованого агрохолдингу з переробними компаніями, транспортними 
компаніями. 
Таблиця 3.2 
Можливості товарно-збутової політики СТОВ «Агрофірма-Корсунь» в 
межах діяльності інтегрованого об’єднання 
 
Види Напрями Принципи реалізації 
маркетингової 
політики 
Товарна Виробництво сировини Відповідно до 
попиту, який пред'являє переробник. 
Також 
саме переробник встановлює кількісне 
обмеження сировини, необхідної для 
подальшої переробки 
Розробка і впровадження Орієнтовані на останні тренди в сфері 
нових технологій переробки сировини, на основі 
виробництва яких приймається рішення про 
доцільність 
і ефективності впровадження нових 
технологічних 
процесів, збільшення генетичного 
потенціалу продуктивності зерна, худоби 
Підвищення Будується на принципах бенчмаркінгу, 
конкурентоспроможності який 
продукції починається з пошуку і вивчення 
позитивного досвіду конкурента в 
рішенні тієї чи іншої ситуації. Друга 
стадія бенчмаркінгу полягає в 
тому, щоб впровадити цей позитивний 
досвід на підприємстві. 
Збутова політика Використання різних Реалізується з урахуванням вимог 
способів розподілу переробника 
сировини в для вдосконалення логістичної ланцюга з 
рамках інтегрованого метою зниження транспортних витрат 
об’єднання (холдингу) 
Впровадження нових Відповідно до останніх змін 
збутових стратегій тенденцій в сфері АПК приймається 
рішення про зміну (збереженні) 
існуючого вектору 
розвитку збуту 
 
Проаналізувавши практичні і методичні підходи до формування 
товарно-збутової політики, запропоновано механізм її реалізації на прикладі 
СТОВ «Агрофірма-Корсунь» (рис. 3.2). 
 
56 
 
Мета: виробництво продукції, 
затребуваної переробними 
підприємствам, подальший збут 
продукції 
Інструменти підвищення Методи реалізації механізму: 
ефективності її реалізації: введення в експлуатацію нового 
моніторинг тенденцій змін в АПК, Механізм селекційного центру, що 
залучення фахівців - товарно- відповідає світовим стандартам, 
експертів для поліпшення збутової вивчення успішного досвіду 
генетичного потенціалу та політики конкурентів, придбання нових 
збільшення обсягів виробництва, технологій вирощування 
використання принципів продукції, підвищення кваліфікації 
бенчмаркінгу для підвищення персоналу, участь в проєктах і 
конкурентоспроможності інших програмах підтримки 
продукції, що випускається сільського господарства 
Алгоритм реалізації товарної Алгоритм реалізації збутової 
політики: полягає у виробництві політики: полягає в 
сировини, затребуваної кількісному розвитку способів 
переробником, розробці та розподілу продукції в рамках 
впровадженні нових технологій холдингу, у впровадженні 
виробництва нових збутових стратегій 
Взаємодія з зарубіжними та Реалізація вирощеної 
національними 
продукції 
інноваційними 
господарствами в сфері 
технологій 
Внутрішні споживачі 
Інноваційний 
селекційний центр 
Зовнішні споживачі 
Постачальники 
обладнання, 
технологій 
 
 
Рис. 3.2 Механізм реалізації товарно-збутової політики СТОВ 
«Агрофірма-Корсунь» в межах інтеграційного об’єднання 
 
 
Перераховані методи і інструменти реалізації даного механізму 
дозволяють найбільш раціональним способом здійснити розподіл фінансових 
ресурсів необхідні для підвищення ефективності функціонування 
підприємства-виробника сфери. Алгоритми реалізації товарно-збутової 
політики включають в себе всі стадії її успішної реалізації з урахуванням 
 
57 
того, що дане підприємство діє в рамках інтеграції з іншими підприємствами 
(агрохолдингу). 
На підставі запропонованого механізму доцільно в першу чергу 
розвиток інноваційних технологій, таких як будівництво нового селекційного 
центру останнього покоління, що дозволяє випускати більш 
конкурентоспроможну продукцію, що відповідає найвищим вимогам 
споживачів підприємства. Введення в експлуатацію даного об'єкта дозволить 
скоротити період вирощування сировини і, як наслідок, знизити витрати, а 
отже, і собівартість продукції. 
Також буде актуально нарощування співпраці з іноземними 
агропромисловими компаніями в сфері обміну технологіями, зосередження 
зусиль на пошуку нових інвесторів для розширення виробничої програми 
СТОВ «Агрофірма-Корсунь». 
Зосередження збуту продукції СТОВ «Агрофірма-Корсунь» тільки на 
внутрішніх споживачів, що входять до агрохолдингу дозволяє зменшити 
залежність холдингу від зовнішніх постачальників сировини, збільшити 
виробничі потужності за рахунок впровадження нових технологій 
виробництва, що є невід'ємним фактором підвищення 
конкурентоспроможності підприємства в цілому і продукції, що 
виготовляється зокрема. Загалом, розроблена методика, що враховує 
особливості реалізації товарно збутової політики СТОВ «Агрофірма- 
Корсунь», що діє в рамках агрохолдингу, дозволяє приймати ефективні 
маркетингові рішення з урахуванням специфіки видів сировини, яке вирощує 
компанія. 
Впровадження принципів маркетингу в реальну практику взаємодії з 
постачальниками і корпоративними споживачами має на увазі не тільки 
ефективне функціонування даних методів та інструментів, а й їх контроль, і 
адаптацію до умов високої невизначеності ринку агропродовольчої 
продукції. 
 
58 
ВИСНОВКИ 
 
 
Товарна політика відіграє ключову роль в маркетинговій діяльності 
підприємства і торкається всіх сфер його діяльності. Загострення конкуренції 
та підвищення насиченості ринку різноманітними товарами призводить до 
того, що практичний маркетинг все частіше концентрує зусилля в сфері 
просування, що, однак, не применшує значення товарної політики 
підприємства. товарна політика - це діяльність, пов'язана з формуванням 
такого товарного портфеля, який максимально ефективно задовольняє 
вимоги споживача і є ефективним з комерційної точки зору. 
На сільськогосподарському підприємстві особливо важливо визначити 
пріоритетні завдання щодо товарного асортименту, тому що це основна 
складова його діяльності. Але слід враховувати, що на реалізацію і 
управління асортиментом впливає безліч факторів. 
Об’єктом дослідження є підприємство сільськогосподарської галузі 
СТОВ «Агрофірма-Корсунь», займається виробництвом та реалізацією 
сільськогосподарської продукції і сировини. Зокрема це такі види діяльності 
підприємства: виробництво та реалізація зернових культур (пшениця, 
кукурудза, овес, ріпак тощо); виробництво і реалізація м’яса. Аналізуючи 
обсяги виробництва та реалізації продукції СТОВ «Агрофірма-Корсунь» 
можна сказати, що господарство зосередило свою увагу на вирощування 
рослинницької продукції а ніж тваринницької продукції. Але при цьому слід 
відзначити, що в 2020 році, вирощування продукції рослинництва склало 
44281 ц, яке порівняно з 2019 роком зменшилось на 23447 ц. 
Головним конкурентом СТОВ «Агрофірма-Корсунь» є ТОВ «Агро- 
Рось». Аналіз сильних та слабких сторін підприємства та конкурентів є 
важливим дослідженням конкурентоздатності. 
Проведено SWOT - аналіз СТОВ «Агрофірма-Корсунь», який включає 
три етапи: обґрунтування критеріїв, що характеризують слабкі і сильні 
сторони, загрози і очікування; їх ранжування; оцінка кожного критерію; 
 
59 
узагальнення підсумків оцінки, що дозволяє знайти інтегральну оцінку 
слабких і сильних сторін підприємства. 
Основні напрямки вдосконалення товарної політики компанії 
включають, перш за все, задоволення попиту ринку по асортименту, обсягу, 
якості і ціні продукції, що випускається. Ефективність товарної політики 
залежить від рішень і заходів за наступними напрямками: формування і 
управління товарним портфелем; підтримка конкурентоспроможності 
товарів; пошук оптимальних товарних ніш (сегментів); розробка і здійснення 
стратегії щодо пакування, маркування та обслуговування товарів; підбор 
кваліфікованого персоналу. 
Виходячи з досліджень, на наш погляд найбільш пріоритетними 
напрямками вдосконалення товарної політики СТОВ «Агрофірма-Корсунь» 
є: оптімізація номенклатурного ряду продукції; розширення вирощування 
більш рентабельної рентабельної продукції при одночасному зниженні 
повної їх собівартості; концентрація зусиль на перспективних сегментах 
ринку; розвиток рекламної кампанії і бренду продукції СТОВ «Агрофірма- 
Корсунь»; відкриття власного переробного виробництва; запровадження 
ресурсозберігаючих технологій. 
Виходячи з отриманих економічних показників і маркетингової оцінки 
позитивних і слабких сторін позиціонування продукції СТОВ «Агрофірма- 
Корсунь», були визначені перспективні напрямки розвитку компанії. На 
СТОВ «Агрофірма-Корсунь» дослідження показали, що в сфері 
рослинництва рентабельними товарами є соняшник -32 %, овес -43%, ячмінь 
- 102%; ріпак – 198%; гречка – 58%; кукурудза – 270% та інші. У галузі 
тваринництва збитковими є вирощування ВРХ (-4,7%), свиней (6,3%). 
В цілому, виходячи з проведеного маркетингового аналізу, можна 
зробити висновок про те, що пшениця, соняшник, кукурудза відносяться до 
товарної категорії «А», тому що вони займають 75% від продажів. Ці товари 
для організації є найбільш цінним. Категорія «В» включила в себе ріпак, 
гречка, ячмінь, ВРХ, свині. До категорії «С» відносяться решта продукції. На 
 
60 
СТОВ «Агрофірма-Корсунь» необхідно контролювати товари категорії «С», 
так як, вони вносять незначний вклад в оборот компанії і згодом можуть бути 
виключені з асортименту. 
З метою більш повного використання виробничого потенціалу СТОВ 
«Агрофірма-Корсунь», очевидно, що необхідно інтегруватися з іншими 
сільськогосподарськими товаровиробниками і переробників шляхом 
створення інтегрованих структур: агрофірм, асоціацій, агропромислових 
об'єднань, холдингових структур, фінансово-промислових груп. До числа 
факторів, що стимулюють ефективність об'єднання в структури даного типу, 
можна віднести зростання транзакційних витрат в результаті відмови від 
прямого державного управління і регулювання, зміни характеру взаємин між 
підприємствами в ході економічних перетворень. 
Проаналізувавши практичні і методичні підходи до формування 
товарно-збутової політики, запропоновано механізм її реалізації на прикладі 
СТОВ «Агрофірма-Корсунь». 
 
61 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
 
1. Аналіз ринку молочної продукції України [Електроний ресурс] / Режим 
доступу: https://koloro.ua/blog/issledovaniya/analiz-ryinka-molochnoyproduktsii- 
ukrainyi-2019 
2. Багієв Г.Л. Маркетинг : [учеб. для вузов] / Багієв Г.Л. – М. : Зкономика, 
1999. – 467 с. 
3. Балабанова Л.В. Маркетингова товарна політика в системі 
менеджменту підприємств : [навч. посіб.] / Балабанова Л.В. – К. : ВД 
“Професіонал”, 2006. – 336 с. 
4. Балабанова Л.В., Холод Л.В., Балабанова І.В., Маркетинг підприємства 
: навчальний посібник. – К. : Центр учбової літератури, 2012. – 612 с. 
5. Бевзенко В.Ф. Маркетинговые исследования : уч. пособие / В.Ф. 
Бевзенко, Р.М. Лазебник, И.X. Баширов. – Донецк : ЮгоВосток, 2008. – 335 
с. 
6. Березін О.В. Стратегія підприємства: навчальний посібник / О.В. 
Березін, М.Г. Безпарточний. – К. : Ліра-К, 2010. – 224 с. 
7. Бутенко Н. В. Концепція сталого економічного розвитку вітчизняної 
промисловості / Н. В. Бутенко // Вісник Чернівецького 
торговельноекономічного інституту. – Економічні науки. – 2011. – Вип. ІІІ 
(43). – C. 15–25 
8. Василенко В.А. Стратегічне управління : навчальний посібник / 
В.А.Василенко, Т.І.Ткаченко. – К. : ЦУЛ, 2003. – 396 с. 
9. Вершигора Є. Ю. Маркетингова товарна політика. Навчальний 
посібник для студентів ВНЗ. Хмельниц. екон. ун-т. Тернопіль, Астон, 2015. 
407 с.] 
10. Войчак А.В. Маркетинговий менеджмент : [підручник] / Войчак 
А.В. – К. : КНЕУ, 1998. – 268 с. 
11. Волкова Л. Методика проведения SWOT-анализа [Электронный 
ресурс]. Available from: http://m-arket.narod.ru/S_StrAn/SWOT.html 
 
62 
12. Войчак А. В. Дослідження сучасних концепцій маркетингу та 
маркетингового менеджменту / А. В. Войчак, В. М. Шумейко // Маркетинг в 
Україні. - 2009. - № 4. - С. 52-55.] 
13. Голішевська В.П., Мінасян О.Г. Проблеми молочної 
промисловості України. URL: http:// conferences.neasmo.org.ua/node/888 
14. Даценко Г.В. Чинники зовнішнього та внутрішнього фінансового 
середовища підприємств безпосереднього і непрямого впливу / Г.В. Даценко 
// Вісник Хмельницького національного університету. – Економічні науки. – 
2010. – № 6. – С. 198-202. 
15. Державна служба статистики України. URL: 
http://www.ukrstat.gov.ua 
16. Державний комітет статистики України. URL: 
https://uk.wikipedia.org/wiki/ 
17. Дослідження приросту інтернет користувачів. URL : 
https://ukrhealth.net/shkoda-i-korist-molochnix-produktiv- 
superechlividoslidzhennya/ 
18. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України 
щодо функціонування Державного аграрного реєстру та удосконалення 
державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції» № 985-IX 
від 05.11.2020 
19. Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика : [навч.-метод. 
посіб. для самост. вивч. дисципліни] / Кардаш В.Я. – К. : КНЕУ, 2000. – 124 
с. 
20. Кардаш В. Я. Товарна інноваційна політика : підручник / В. Я. 
Кардаш, І. А. Павленко, О. К. Шафалюк. – К. : КНЕУ, 2002. –266 с 
 
63 
21. Карпенко В.Л. Генезис поняття «Маркетингова товарна політика» 
у вітчизняній економічній літературі [Електроний ресурс] / Режим доступу: 
http://journals.khnu.km.ua/vestnik/pdf/ekon/2011_6_2/062-065.pdf 
22. Керанчук Т.Л. Молочна галузь України: перспективи і проблеми 
розвитку. Східна Європа: економіка, бізнес та управління. 2017. № 3(08). С. 
133–136. URL: http://www.easterneurope-ebm.in.ua/journal/8_2017/25. pdf. 
23. Кернасюк Ю. Молочний сектор: реалії і перспективи. Агробізнес 
сьогодні. 2015. № 6. С. 10–12 
24. Крикавський Є.В. Маркетингова товарна політика : [навч. посіб.] 
/ Крикавський Є.В. – Львів : Вид-во НУ “Львівська політехніка”, 2008. – 276 
с. 
25. Крикавський Є. В. Партнерські відносини на ринку В2В та В2С 
[монографія] /Є. В. Крикавський, І. Петецький, Я. Циран, З. Люльчак // Львів: 
Видавництво Львівської політехніки, 2015. – 232с 
26. Кубишина Н.С. Національний технічний університет України 
“КПІ” [Електроний ресурс] / Режим доступу: 
https://economy.kpi.ua/files/files/33_kpi_2010_7.pdf 
27. Майорова Н. ХНУ [Електроний ресурс] / Режим доступу: 
https://msn.khnu.km.ua/mod/page/view.php?id=8835 
28. Маркетингові дослідження і бізнес-консалтинг URL: https://pro- 
consulting.ua/ua/issledovanierynka/analiz-rynka-molochnoj-produkcii-v-ukraine- 
2019-god. 
29. Молочний ринок очікує глобальна криза. URL: 
https://kurkul.com/news/20331-molochniy-rinok-ochikuye-globalna-kriza-- dumka 
30. Оснач О. Ф. Промисловий маркетинг: підручник / О. Ф. Оснач, В. 
П. Пилипчук, Л. П. Коваленко. – Київ: Центр учбової літератури, 2009. – 365 
с. 
31. Офіційний сайт підприємства ПрАТ «Юрія». URL: 
https://voloshkovepole.com.ua/ 
 
64 
32. Пащенко О. В. ЦІНОУТВОРЕННЯ НА РИНКУ МОЛОКА І 
МОЛОЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ. Ефективна економіка № 10, 2014 
33. Повернути молочні ріки. Як земельна реформа впливає на 
виробництво молока? URL: 
https://www.agravery.com/uk/posts/author/show?slug=povernuti- 
34. Попит на молочну продукцію. URL: https://pro- 
consulting.ua/ua/issledovanierynka/analiz-rynka-molochnoj-produkcii-v-ukraine- 
2019-god. 
35. Річний звіт емітента. URL: 
https://smida.gov.ua/db/emitent/year/xml/showform/115748/165/templ 
36. Савицька В. Актуальні проблеми розвитку ринку молока і 
молочних продуктів // Економіка АПК. – 2002. - № 11. – с. 102-138. 
37. Сенишин О. С., Кривешко О. В. Маркетинг : навч. посібник. 
Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2020. 347 с. 
38. Тивончук С.В., Тивончук Я.О., Павлоцька Т.П. Розвиток ринку 
виробництва молока в Україні в контексті євроінтеграційних процесів. 
Економіка АПК. 2017. № 4. С. 25–31. 
39. Ткаченко Н.Б. Маркетингова товарна політика : [навч. посіб.] / 
Ткаченко Н.Б. – К. : КДТЕУ, 2000. – 149 с. 
40. Унукович І.В. Концепція «4р» і формування товарної політики 
фірми [Електроний ресурс] / Режим доступу: 
https://works.doklad.ru/view/2T_2gJwUgts/all.html 
41. Федулова І. В. Ринок молочної продукції України: можливості та 
загрози. Товари і ринки. 2018. № 1. С. 15–28 
 
65 
42. Функціональнальна структура підприємства . URL: 
https://pidru4niki.com/12810419/ekonomika/funktsionalna_struktura_pidpriyemst 
va 
43. Холодний Г.О. Маркетингова товарна політика : [навч. посіб.] / 
Холодний Г.О. – Харків : Вид. ХНЕУ, 2006. – 324 с. 
44. Ціни на молочні продукти зростуть на 2,3% — АВМ URL: 
https://agravery.com/uk/posts/show/cini-na-molocni-produkti-zrostut-na-23-avm 
45. Ціни молочної продукції. URL: 
https://auchan.zakaz.ua/uk/search?q=%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE% 
D0%BA%D0%BE. 
46. Чинники макросередовища та мікросередовища підприємства. 
URL:https://pidru4niki.com/1382032854046/menedzhment/chinniki_makroseredo 
vischa_mikroseredovischa_pidpriyemstva 
47. Яуковчук М. Л. Підвищення ефективності асортиментної 
політики підприємства [Електроний ресурс] / Режим доступу: 
http://dspace.wunu.edu.ua/jspui/bitstream/316497/16531/1/%D0%AF%D0%BA% 
D0%BE%D0%B2%D1%87%D1%83%D0%BA%20%D0%9C..pdf 
48. Per capita Consumption. Dairy Economic Consulting. URL: 
https://www.clal.it/en/?section=tabs_consumi_procapite 
49. SWOT-аналіз. URL:https://lanet.click/swot-analiz/ 
50. SWOT–анализ. Материал из Википедии – свободной 
энциклопедии [Електронний ресурс]. – Режим доступу 
http://ru.wikipedia.org/wiki/SWOT%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0 
%B8%D0%B. 
51. Як відмінна генетика сояшника дає отримати максимально 
можливі врожаї за критично несприятливих умов вегетації. 
https://landlord.ua/news/soniashnyk-ievralis-pokazav-sebe-naikrashche/
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
