Корпоративізм у 1920–1930-х рр. в політиці та економіці в міжнародному контексті

Abstract

На основі аналізу основних аспектів розвитку корпоративізму, економічної та політичної теорії досліджено застосування економічної практики з метою використання її в розбудові економіки країни. Варто звернути увагу на те, що на сьогоднішній день мало досліджень з цієї проблематики, а поодинокі дослідження не повною мірою відображають вплив корпоративізму на історію Італії, Іспанії, Португалії і світу. У 2021 р. було 130 років, відколи з’явився корпоративізм. На часі розгляд основних етапів його становлення як одного з найбільших економічних вчень XX ст., його вплив на сучасну економічну науку. У сучасний період розвитку світової економіки, багатий на нові фактори нестабільності, інтелектуальна спадщина корпоративізму дає дослідникам можливість застосовувати його характеристики для осмислення кризових явищ в економіці. У статті доводиться, що корпоративізм може стати двигуном сучасної економіки, оскільки створює баланс між робочим класом та підприємцями. Наводяться оцінки досліджень корпоративізму авторами і вченими з різними поглядами. Реалізовані корпоративістські ідеї привели до появи нових інститутів згідно з погодженням інтересів, які координували дії економічних агентів, сприяли вирішенню конфліктів, регулювали внутрішні корпоративні відносини, забезпечували монопольні умови професійної діяльності. Сформована модель корпоративізму не припускала автономії корпорацій. Вона призвела лише до деякого тимчасового посилення держави в економічному і суспільно-політичному житті. Держава зберігала за собою управління, контроль за корпораціями, перетворивши їх на бюрократичні структури. Досвід створення «корпоративних» держав у низці європейських країн був далеким від реальних корпоративних ідей. Авторитарні режими були не готові до того, щоб створити дійсно корпоративні структури. Недостатня ефективність створених корпорацій полягала в тому, що нова влада не зважилася на проведення радикальних перетворень, наприклад встановлення дієвого державного контролю над ними.

Based on the analysis of the main aspects of the development of corporatism, economic and political theory, the application of economic practice in order to use it in economic development of the country is investigated. It is worth noting that to date there is little research on this issue, and isolated studies do not fully reflect the impact of corporatism on the history of Italy, Spain, Portugal and the world. In 2021, it was 130 years since corporatism appeared. It is time to consider the main stages of its formation as one of the greatest economic doctrines of the XX century, its impact on modern economics. In the modern period of development of the world economy, rich in new factors of instability, the intellectual heritage of corporatism allows researchers to apply its characteristics to understand crisis phenomena in the economy. The article argues that corporatism can be the engine of the modern economy, as it creates a balance between the working class and entrepreneurs. The article evaluates the research of corporatism by authors and scholars with different views. Implemented corporatist ideas led to the emergence of new institutions in accordance with the approval of interests, which coordinated the actions of economic agents, facilitated the resolution of conflicts, regulated internal corporate relations, provided monopoly conditions for professional activities. The formed model of corporatism did not assume the autonomy of corporations. It led only to some temporary strengthening of the state in economic and socio-political life. The state retained management, control over corporations, turning them into bureaucratic structures. The experience of creating "corporate" states in a number of European countries was far from real corporate ideas. Authoritarian regimes were not ready to create truly corporate structures. The inefficiency of the created corporations was that the new government did not dare to carry out radical changes, such as the establishment of effective state control over them.