National economic interests of Ukraine in the conditions of innovative economy formation

Abstract

The article outlines key issues that need to be accelerated in the direction of positioning national interests in the conditions of innovative economy formation, including: assessment of the priority of economic interests and conflicts that need to be resolved from the standpoint of further improving economic and social relations, formation of active European models of innovative development, protection of the national producer in the conditions of open markets, increase of positive shifts potential in maintenance of national safety. The generalized understanding of "national economic interest" as a consolidated system of subjects’ socio-economic needs to achieve common goals of state development in the paradigm of relations between national, foreign and international economic actors on production, distribution, exchange and consumption of GDP in the future vision of national economy as a holistic, harmonious and competitive organism in the conditions of innovative economy formation, globalization, informatization and resistance to new challenges of society is given. Contradictions that provoke conflicts of economic interests among the economic entities of the world economy are outlined. The key components of the national economic interest are identified. It is noted that the interests of regions as localized manifestations of consolidated national interest are gaining independent recognition. It is proved that the foundation of the national economy should be a new ideology of power in the implementation of national interests in economic, social and innovative development, based on the concepts of innovation cluster policy.

У статті окреслено ключові питання, що потребують свого прискореного вирішення у напрямі позиціонування національних інтересів в умовах формування інноваційної економіки, серед яких: оцінювання пріоритетності економічних інтересів та конфліктів, які потребують свого розв’язання з позиції подальшого удосконалення економічних та соціальних відносин, залучення регуляторних практик як державного, так і регіонального стратегування та формування активних європейських моделей інноваційного розвитку, захисту національного виробника в умовах відкритості ринків, нарощення потенціалу позитивних зрушень у забезпеченні національної безпеки. Надано узагальнене розуміння «національного економічного інтересу» як консолідованої системи соціально-економічних потреб суб’єктів для досягнення спільних цілей розвитку держави в парадигмі відносин між національними, іноземними та міжнародними економічними акторами з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання ВВП країни у перспективному баченні національного господарства як цілісного, гармонійного і конкурентоспроможного організму в умовах формування інноваційної економіки, глобалізації, інформатизації та протистояння новим викликам суспільства. Зазначено, що світова система економічних інтересів є динамічною та в умовах сьогодення зазнає еволюційних змін під впливом таких ключових факторів, як: науково-технічний та технологічний прогрес; інформатизація; Covid-19 як загроза національній безпеці; освоєння шостого технологічного інноваційного укладу, драйверами якого є мережева економіка, віртуалізації виробництва та сфери послуг, діджиталізація управління національною економікою, знаннєвий прогрес, системи штучного інтелекту і квантові технології. Виокремлено основні риси національних економічних інтересів. Окреслено суперечності, які провокують конфлікти економічних інтересів серед суб’єктів господарювання світової економіки. Визначено ключові компоненти національного економічного інтересу. Зазначено, що самостійного визнання набувають інтереси регіонів як локалізовані прояви консолідованого національного інтересу. Доведено, що фундаментом національної економіки має стати нова ідеологія влади в питаннях реалізації національних інтересів щодо економічного, соціального та інноваційного розвитку, яка базується на концептах інноваційної кластерної політики.