The category of expressiveness in scientific literature

Abstract

У статті проаналізовано категорію експресивності в наукових текстах. Виокремлено основні поняття категорії експресивності, зокрема емоційність, яку витлумачено як характеристику особистості, її стану, якостей та рівня її емоційної сфери, і емотивність як лінгвістичну характеристику тексту, що становить сукупність мовних одиниць, здатних породжувати емоційний ефект, тобто викликати в реципієнта відповідні емоції. Визначено, що для категорії експресивності релевантними ознаками є наявність адресата, ступінь впливу, інтенсивність та прояв у мові, а для поняття емоційності – психоемоційний стан адресанта. Досліджено й описано функціонування образних засобів експресивності в природничих і технічних текстах. Засвідчено, що найбільш вживаними образними засобами є порівняння, аналогії та метафори. Порівняння, зокрема, є найпоширенішим у науковій сфері образним засобом, оскільки воно становить одну з форм логічного мислення. Зауважено, що з метою з’ясувати якесь явище дійсності науковці нерідко вдаються до створення в уяві візуальних образів, оскільки саме зорові образи є найбільш яскравими й виразними. Виявлено, що образні елементи наукового стилю зумовлюють утворення образного контексту. Сприймання одиниці як образу чи не-образу залежить від мовців і від особливостей перебігу комунікативного процесу. Звідси обґрунтовано, що образна лексика та експресивні конструкції вживаються в науковій літературі, але частотність використання градується залежно від жанру, призначення, читацької аудиторії, індивідуальності автора, предмету викладу та інших позамовних чинників. Підсумовано, що експресивність як образний засіб, характерний для наукової мови, відрізняється від експресивності в інших стилях: якщо експресивність художньої мови полягає в найвищому ступені образності, то наукової – в доказовості, конкретизації думок, логічності тверджень, посиленні аргументованості міркувань автора, активізації уваги читача.

The following article analyzes the category of expressiveness and its components: emotionality and imagery in scientific texts. The concepts of emotiveness and emotionogenecity are determined: emotionality is a characteristic of personality, his/her condition, qualities and level of his/her emotional sphere. Emotiveness is a linguistic characteristic of the text as a set of language units, capable of causing an emotional effect or to evoke appropriate emotions in the mind of a recipient. It is determined that relevant signs for the category of expressiveness are the presence of the addressee, the degree of influence, intensity and manifestation of language, whereas the concept of emotionality focuses upon psycho-emotional state of the addressee. The functioning of figurative means of expressiveness is studied and described in both natural and technical texts. The illustrative examples that showcase the most commonly used figurative means, specifically comparisons, analogies and metaphors are given and analyzed in the article. Comparisons are the most common figure in the scientific sphere because it is one of the forms of logical thinking. Scientists often resort to the creation of visual images in their imagination when they try to discover a certain phenomenon of reality, because visual images are the most vivid and expressive. It is stated that the figurative elements of scientific style determine the formation of a figurative context. It is proven that perception of the unit as an image or non-image depends on the speakers and on the features of the communicative process. It is justified that figurative vocabulary and expressive constructions are used in the scientific literature, but the frequency of use varies depending on the genre, purpose, readers, personality of the author, subject of presentation and others extralinguistic factors. Showcased and proven is the role of expressiveness as a means of scientific knowledge. It is concluded that figurative means are characteristic for scientific language, though scientific expressiveness in particular differs from expressiveness in other styles, for example, if the expressiveness of artistic language reveals itself in the highest degree of imagery, then the scientific expressiveness lies in the evidence, concretization of opinions, the logic of statements, strengthening the argumentation of author’s reasoning, activation of reader’s attention.