ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4437| Title: | Екологічні аспекти використання пестицидів та агрохімікатів у сільському господарстві |
| Authors: | Єгорова, Оксана В'ячеславівна Матат, Вікторія Віталіївна |
| Keywords: | ПЕСТИЦИДИ;АГРОЕКОСИСТЕМА;НІТРАТИ;РОСЛИННА ПРОДУКЦІЯ;ЗДОРОВ’Я;ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА |
| Issue Date: | Jun-2023 |
| Abstract: | Кваліфікаційна робота бакалавра: 63 сторінки, 8 рисунків, 5 таблиць, 1 додаток, 28 джерел, мультимедійна презентація Мета роботи: експериментальне визначення концентрації нітратів у рослинній продукції Черкаської області, порівняння з гранично-допустимою концентрацією та розробка рекомендацій щодо зменшення їх концентрації в харчових продуктах. Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання: проаналізувати науково-методичну літературу з питань утворення і накопичення нітратів у рослинній продукції; дослідити експрес-аналіз кількісного вмісту нітратів у рослинній продукції; провести дослідження якості та безпеки рослинної продукції, що реалізується на агропродовольчих ринках міста Черкаси; розробити рекомендацій щодо зменшення їх концентрації в харчових продуктах. Об’єкт дослідження: рослинна продукція, що реалізується на агропродовольчих ринках. Робота присвячена проблемі надмірного накопичення нітратів у сільськогосподарській продукції та їх негативного впливу на здоров’я людини, проведено аналіз вмісту нітратів у рослинній продукції Черкаської області, проаналізовано динаміку зміни вмісту нітратів у відібраних зразках, розроблено практичні рекомендації по зниженню вмісту нітратів в овочах і фруктах. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4437 |
| Appears in Collections: | 101 Екологія (Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природо-користування) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Матат В._ПЗ.pdf Restricted Access | 1.43 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
4 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування Кафедра екології Пояснювальна записка до кваліфікаційної роботи ___________________бакалавра______________________ на тему ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ПЕСТИЦИДІВ ТА АГРОХІМІКАТІВ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ Виконала: студентка 4 курсу, групи ЕК-93 спеціальності 101 «Екологія» Матат В.В. ____________ Керівник: Єгорова О.В. ____________ Рецензент: Бондаренко Ю.Г ___________ Черкаси – 2023 рік 5 ЗМІСТ Вступ…………………………………………………………………………….. 5 1 Аналітичний огляд літератури……………………………………………. 6 1.1 Агрохімічна та екологічна характеристика добрив………………. 6 1.2 Гігієнічна характеристика пестицидів………………………………. 12 1.3 Наслідки негативного впливу мінеральних добрив в агроландшафтах……………………………………………………….. 17 1.4 Проблема якості сільськогосподарської продукції у зв’язку з використанням добрив……………………………………………….. 23 1.5 Екологічні ризики і наслідки застосування пестицидів на здоров’я людини………………………………………………………………… 27 2 Екологічні аспекти використання пестицидів та агрохімікатів у сільському господарстві…………………………………………………... 30 2.1 Сучасний стан і проблеми використання пестицидів в Україні….. 30 2.2 Правове регулювання поводження з пестицидами в Україні……. 34 2.3 Перспективи впровадження новітніх «зелених» технологій в сільському господарстві…………………………………………….. 36 2.4 Матеріали та методи дослідження………………………………….. 39 2.4.1 Відбір проб і санітарна оцінка продуктів рослинництва…… 40 2.4.2 Органолептичні методи дослідження якості рослинних продуктів………………………………………………………………. 42 2.4.3 Опис методів контролю вмісту пестицидів…………………… 46 2.5 Результати дослідження……………………………………………… 47 2.6 Заходи спрямовані на попередження забруднення…………….…. 55 Висновки……………………………………………………………………........ 58 Перелік посилань………………………………………………………………. 61 Додатки…………………………………………………………………………... 64 Додаток А. Апробація результатів роботи………………………………….… 65 6 ВСТУП Сучасний етап інтенсифікації аграрного виробництва пов’язаний із широким застосуванням високих доз мінеральних добрив, пестицидів та інших продуктів хімічної промисловості які поряд із підвищенням урожайності сільськогосподарських культур істотно впливають на навколишнє природне середовище, особливо через забруднення компонентів екосистем хімічними агентами. Своєчасно незасвоєні рослинами залишки добрив потрапляють у водойми, а азотні – ще й в атмосферу у вигляді оксидів нітрогену. Частка засвоєння елементів живлення рослинами становить близько 0,4-0,6, тобто майже половина не бере участі в малому біотичному циклі кругообігу, стає потенційним забруднювачем агроекосистем. Висока персистентність пестицидів і здатність накопичуватися в продуктах рослинного і тваринного походження, зростаюча в наступних ланках біологічних ланцюгів, привели до значного забруднення ними об’єктів навколишнього середовища. В Україні ухвалено низку законодавчих і нормативно-правових документів, які регламентують правові відносини, пов’язані із застосуванням пестицидів й агрохімікатів у сільськогосподарському виробництві. Однак, значна кількість нормативів вже є морально застарілими й потребують перегляду та адаптації до сучасних вимог. Різні системи оцінювання екологічної небезпеки пестицидів базуються на санітарно-гігієнічних і токсикологічних показниках пестицидів: здатність зберігати свої властивості в ґрунті і воді, здатність мігрувати ґрунтовим профілем, накопичення в сільськогосподарській продукції, вплив на біоту. З огляду на масштаби небезпеки негативного впливу пестицидів та препаратів хімічного походження на стан навколишнього середовища, а також 7 існуючі обсяги їх накопичення, вивчення проблем поводження з ними, а також їх вплив у продуктах харчування на здоров’я людей набуває важливого значення. 1 АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 1.1 Агрохімічна та екологічна характеристика добрив Індустріальний прогрес у хімічній галузі привів до значного зростання виробництва пестицидів і розширення асортименту пестицидних речовин. Це створило потребу у систематизації та класифікації цих речовин для полегшення орієнтації фахівців у різноманітності наявних препаратів та вибору найбільш оптимальних засобів для конкретних цілей. Класифікація пестицидів базується на різних критеріях, таких як хімічна структура, режим використання, спектр дії, токсичність та інші фактори. Організації, такі як Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) та Фахова група з хімічних пестицидів (JMPR), розробляють системи класифікації та оцінки ризиків пестицидів з метою стандартизації їх використання і забезпечення безпеки для людей і навколишнього середовища. Такі класифікації допомагають спеціалістам з охорони рослин, екологам, агрономам та іншим фахівцям орієнтуватися в широкому асортименті пестицидів і вибирати найефективніші засоби для боротьби зі шкідниками і хворобами рослин, забезпечуючи при цьому мінімальний вплив на навколишнє середовище та здоров’я людей. Важливою складовою класифікації є також врахування законодавчих норм, які регулюють використання пестицидів у кожній конкретній країні з метою забезпечення безпеки та запобігання негативного впливу. Класифікація за призначенням передбачає поєднання препаратів у групи залежно від того, для знищення яких шкідливих організмів вони використовуються (рисунок 1.1) [1-3]. За призначенням усі пестициди поділяються на: 8 інсектициди – для знищення шкідливих комах; акарициди – для знищення рослиноїдних кліщів; інсектоакарициди – для одночасного знищення шкідливих комах і рослиноїдних кліщів; афіциди – для знищення попелиць; нематоциди – для знищення фітопатогенних нематод; лімациди – для знищення слимаків; - родентициди – для знищення гризунів; фунгіциди – для знищення збудників грибних захворювань; бактерициди – для знищення збудників бактеріальних хвороб; гербіциди – для знищення небажаної трав'яної рослинності (бур'янів); арборициди – для знищення небажаної деревної та чагарникової рослинності; альгіциди – для знищення водоростей. Залежно від того, на які стадії розвитку шкідників діють окремі препарати, їх поділяють на овіциди (для знищення яєць комах, кліщів) та ларвіциди (для знищення личинок комах). Окрему групу становлять препарати – протруйники насіння. 9 Рисунок 1.1 – Коротка класифікація пестицидів в залежності за призначенням У сучасному асортименті фітофармакологічних засобів використовується багато біологічно активних речовин, серед яких виділяють такі групи: синтетичні феромони – речовини, які приваблюють самців комах; репеленти – речовини, запах і смак яких відлякують комах і тварин; стерилянти – хімічні сполуки різного походження, які при потраплянні в організм комах позбавляють їх здатності до розмноження; гормони – речовини високої біологічної активності, які, потрапляючи в організм, регулюють його найважливіші функції (регулятори росту, розвитку і розмноження комах); антифіданти – речовини, які пригнічують живлення комах; гаметоциди – речовини, що спричинюють стерильність рослин, зокрема бур'янів, переважно чоловічого пилку, використовуються у селекції рослин; Крім того, існує кілька груп препаратів зі специфічною дією безпосередньо на рослини: дефоліанти – речовини, що зумовлюють опадання листя; 10 десиканти – речовини, що зумовлюють висихання рослин на корені; ретарданти – речовини, що стримують ріст рослин і призводять до вкорочення стебел і пагонів; герміциди – загальна назва хімічних сполук, що використовуються для знищення усіх видів мікроорганізмів; регулятори росту – хімічні сполуки, що впливають на процеси розвитку і росту рослин, комах; синергісти – речовини, що підвищують дію пестицидів; фуміганти – для знешкодження шкідників і збудників хвороб рослин у закритих приміщеннях. За способом потрапляння до організму пестициди, що застосовуються проти шкідників тваринного походження, поділяють на: кишкові – потрапляють в організм через ротовий отвір та органи травлення; контактні – потрапляють в організм крізь покривні тканини; системні – проникають у рослини і отруюють їх соки; фуміганти – надходять в організм через органи дихання. Препарати комплексної дії, які можуть впливати на шкідників через шлунок, шкіру, дихальні органи та проникати у тканини рослин, широко використовуються для боротьби зі шкідниками і хворобами рослин. Ці препарати називаються системними пестицидами. Механізм дії кишкових препаратів на шкідників дійсно складний. Коли шкідники споживають їжу, яка містить кишковий препарат, він потрапляє у шкідника разом з їжею. Внутрішнє застосування препарату призводить до деструкції стінок кишечнику шкідника, порушуючи нормальні травні функції. Це може призвести до переривання харчування та зниження життєдіяльності шкідника. 11 Крім того, кишкові препарати можуть проникати у внутрішні органи та порожнини тіла шкідника. Вони можуть взаємодіяти з елементами крові шкідника, спричиняючи їх руйнування або порушуючи фізіологічні процеси в організмі. Це може призвести до загибелі шкідника. Важливо зазначити, що хімічні препарати, включаючи пестициди, повинні використовуватися з великою обережністю і дотриманням встановлених норм та регуляцій. Контактні препарати ефективні при прямому контакті з тілом шкідника. Вони можуть створювати газонепроникний шар, роз’їдати шкіру або проникати всередину тіла шкідника, уражуючи його нервову систему. Ці препарати зазвичай використовуються проти шкідників з тонкою шкірою, через яку хімікати можуть легко проникати. Однак вони не ефективні проти шкідників з щільним панциром або тими, що мають захисний механізм. Контактні препарати також можуть не мати овіцидних властивостей, тобто не впливати на яйця шкідників. Системні препарати, внутрішньорослинні, можуть проникати всередину рослин через вегетативні органи, корені або насіння. Вони роблять рослинний сік отруйним для шкідників, але не становлять загрози для самої рослини. Ці препарати є результативними проти багатьох дрібних, сисних комах і рослиноїдних кліщів, які живуть приховано. Споживаючи отруєний препаратами сік рослин, шкідники швидко гинуть. Деякі системні препарати також можуть мати контактну дію, що сприяє знищенню комах і гризучих комах, які проживають всередині рослин. Розробка різних типів пестицидів і класифікація їх за способом дії є важливою для фахівців, щоб вибирати оптимальні препарати для боротьби з конкретними шкідниками і захищати рослини. Класифікація пестицидів за хімічним складом є найпоширенішою. Коротка характеристика такої класифікації наведена на рисунку 1.2. 12 Рисунок 1.2 – Характеристика пестицидів відповідно класифікації за хімічним складом Існують пестицидні речовини, які класифікуються не тільки за хімічною будовою, але й за механізмом дії на шкідників. Наприклад, феромони є хімічними речовинами, які використовуються для приваблення і залучення шкідників, зазвичай для контролю їх популяцій. Синтетичні ауксини можуть стимулювати ріст рослин або призводити до деформації та зупинки росту шкідників. Антикоагулянти крові використовуються для контролю гризунів, так як вони заважають нормальному згортанню крові. Оскільки хімічна промисловість розвивається постійно, класифікації пестицидів також зазнають змін. Нові речовини, які мають пестицидну дію, можуть бути відкриті або синтезовані, що призводить до розширення асортименту і зміни класифікацій. Однак, незважаючи на ці зміни, представники одного класу пестицидних речовин можуть мати подібні механізми дії, хоча вони можуть відрізнятися знання хімічної класифікації пестицидів є важливим для фахівців із захисту рослин, особливо працівників контрольно-токсикологічних лабораторій. Це дозволяє їм орієнтуватися в широкому спектрі пестицидних речовин, розуміти їхню будову, механізми дії та токсичні властивості. Завдяки класифікації пестицидів фахівці можуть швидше і ефективніше аналізувати інформацію про нові пестицидні речовини, які з’являються на ринку. 13 Вони можуть порівнювати їх з вже відомими речовинами зі свого досвіду і розуміти їхні властивості та потенційні ризики. Це допомагає встановлювати правила і регуляції щодо використання пестицидів, оцінювати їхню безпеку для рослин, тварин та навколишнього середовища. Загалом, хімічна класифікація пестицидів є важливим інструментом для фахівців, який допомагає систематизувати і розуміти різноманітність цих речовин і забезпечує належний контроль їх використання. за силою і специфічними властивостями. До хімічних сполук, які використовуються або пропонуються для захисту рослин від шкідливих організмів, висуваються такі вимоги: пестицидна ефективність – повинні знищувати або обмежувати розвиток шкідливих тварин, збудників хвороби, бур’янів, не впливаючи негативно на довкілля; економічна ефективність – витрати на використання пестицидного препарату повинні бути значно меншими порівняно з вартістю збереженої сільськогосподарської продукції внаслідок його застосування; санітарно-гігієнічні властивості – не спричинювати негативного впливу на здоров'я людей і довкілля під час використання і у віддаленому майбутньому. 1.2 Гігієнічна характеристика пестицидів Гігієна пестицидів вивчає різні аспекти, пов’язані з пестицидами, включаючи їх токсичність, механізми дії, способи впливу на організм людини, накопичення в довкіллі та в живих організмах, моніторинг та контроль за їхнім використанням, розробку безпечних стандартів та нормативних вимог. 14 Головна мета гігієни застосування пестицидів полягає в забезпеченні безпеки працівників, сільськогосподарського населення та загального населення, яке може бути в контакті з пестицидами через продукти харчування та довкілля. Дослідження і рекомендації гігієни пестицидів спрямовані на забезпечення ефективного використання пестицидів при мінімальному впливі на здоров'я людей і навколишнє середовище. Результати цих досліджень використовуються для розробки правил, норм та рекомендацій, що регулюють використання пестицидів, а також для навчання фахівців з контролю за пестицидами та сільськогосподарських працівників про безпечне використання цих речовин. В її завдання входить розробка методів і засобів профілактики гострих, хронічних отруєнь й інших видів захворювань, а також розробка ефективних заходів санітарної охорони навколишнього середовища, особливо таких важливих для життя і здоров’я людей компонентів, як повітря, вода, ґрунт, харчові продукти рослинного і тваринного походження. Цими завданнями керуються гігієністи при оцінці асортименту, регламентів застосування пестицидів, які дозволяються для використання. Гігієнічна класифікація пестицидів враховує різні властивості цих речовин, які мають значення для оцінки їх впливу на здоров’я людей [1-4]. До основних властивостей, які досліджуються в гігієнічній класифікації, належать: Стійкість: Вивчається стійкість пестицидів у навколишньому середовищі, у тому числі в ґрунті, воді та повітрі. Це допомагає встановити тривалість їх дії та можливість накопичення в середовищі. Леткість: Досліджується здатність пестицидів переходити у вигляді парів або аерозолю в повітря. Це важливо для оцінки ризику вдихання і контакту з пестицидами. Токсичність пероральна та шкірно-резорбтивна: Визначається токсичність пестицидів при уповільненому або повільному надходженні у організм через усну чи шкірну експозицію. 15 Кумулятивність: Досліджується здатність пестицидів накопичуватися в організмі при тривалому впливі або повторній експозиції. Бластомогенність (канцерогенність): Вивчається можливість пестицидів викликати ракові захворювання. Тератогенність (виродливість): Досліджується вплив пестицидів на розвиток ембріону та виклик вроджених вад у нащадків. Ембріотоксичність: Вивчається вплив пестицидів на розвиток органів та систем материнського організму. Алергенність: Досліджується здатність пестицидів виклик подразнення шкірних покривів, дихальних шляхів та слизових оболонок. Клас небезпеки пестициду визначається на основі його токсичності та потенційного ризику для здоров'я людей і навколишнього середовища. Встановлення класу небезпеки здійснюється відповідно до національних і міжнародних нормативних вимог. Зазвичай, класи небезпеки позначаються на етикетках пестицидів та в інших документах, що супроводжують їх використання. Важливо враховувати клас небезпеки пестициду при виборі методів застосування, дозуванні, вимогах до особистої захисної екіпіровки, санітарних заходах, контролі та нагляді за використанням. Небезпечні пестициди, зазвичай, вимагають більш суворих заходів безпеки та обмежень у використанні. Класифікація пестицидів також враховує їх фізичні та хімічні властивості, які мають значення для зберігання та транспортування. Наприклад, пестициди можуть бути класифіковані за їх фламабельністю, вибухонебезпекою, стійкістю до окиснення тощо. Оцінка класу небезпеки пестицидів є важливим етапом забезпечення безпеки при їх використанні, а правильне та об'єктивне встановлення цього класу є науково-практичною проблемою, яка потребує систематичних досліджень та наукового обґрунтування. 16 З роками критерії уточнювалися, удосконалювалися. В 1998 р. МОЗУ затвердило нову «Гігієнічну класифікацію пестицидів за ступенем небезпеки», згідно з якою пестициди поділяються на чотири класи: І – надзвичайно небезпечні; II – небезпечні; III – помірно небезпечні; IV – малонебезпечні Визначення класу небезпеки пестициду базується на комплексній оцінці його властивостей, враховуючи лімітуючий критерій шкідливості. Цей критерій визначає найбільшу небезпеку, яку пестицид може представляти для здоров'я людини. Експерти медикобіологічного профілю відповідають за визначення класу небезпеки пестициду. Вони оцінюють наявні дані про токсичність, фізичні властивості та інші параметри пестициду, щоб встановити його класифікацію. Класифікації підлягають як діюча речовина, що входить до складу пестициду, так і його препаративні форми. Це дозволяє враховувати різні властивості, які можуть змінюватися в залежності від форми застосування. При вирішенні питання щодо застосування конкретного пестициду необхідно враховувати не лише клас небезпеки згідно з класифікацією, але й результати досліджень, що оцінюють реальну небезпеку препарату для працівників (операторів) та населення. Це дозволяє забезпечити безпечне використання пестициду та мінімізувати ризики для здоров’я людей. Як правило, пестициди І класу небезпеки не рекомендуються для застосування в сільському господарстві. Обмежене застосування їх можливе у виняткових випадках (гостра потреба знищення шкідливих об'єктів) за таких умов: препаративна форма, технологія та суворі регламенти застосування зводять до мінімуму реальну небезпеку цих речовин для працівників, населення і навколишнього середовища; 17 роздрібний продаж забороняється; усі роботи проводяться тільки спеціалістами відповідного профілю та під контролем службових осіб. Цей виняток не поширюється на речовини, які мають канцерогенні або мутагенні властивості і застосування яких забороняється. Пестициди другого класу небезпеки можуть застосовуватися в господарствах лише спеціалістами із захисту рослин або під їх контролем, або особами, що пройшли спеціальну фахову підготовку. Застосування таких пестицидів підкріплюється суворою регламентацією, яка забезпечує безпеку для працівників, населення та навколишнього середовища. Роздрібна торгівля пестицидами другого класу допускається лише особами, що пройшли спеціальну фахову підготовку. Пестициди третього і четвертого класів небезпеки застосовуються відповідно до вимог чинних санітарних норм, правил, інструкцій та рекомендацій. Препаратам третього класу небезпеки забороняється роздрібна торгівля в неспеціалізованих торгових місцях. Класифікація включає показники токсичності під час перорального, шкірного та інгаляційного впливу, а також критерії кумулятивного, алергенного, тератогенного, ембріотоксичного, репродуктивного, мутагенного та канцерогенного впливу, а також стійкість в навколишньому середовищі. Ці класифікаційні критерії допомагають визначати рівень небезпеки пестициду та встановлювати відповідні заходи безпеки при їх використанні. Всі пестицидні препарати повинні застосовуватися з дотриманням Державних санітарних правил «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві». Гігієнічні умови до пестицидних препаратів формулюються на основі даних про їх фізико-хімічні та токсикологічні властивості, а також аналізу випадків отруєння людей та забруднення довкілля. Ці умови визначаються з метою забезпечення безпеки під час використання пестицидних препаратів: 18 в сільському та лісовому господарстві використовуються переважно малотоксичні для теплокровних тварин і людей препарати (за винятком родентицидів); стійкі речовини, які не розкладаються в природних умовах на нетоксичні компоненти протягом двох і більше років, не використовуються; використання препаратів з вираженими кумулятивними властивостями також вважається недоцільним; не допускаються до використання речовини, які мають виявлені канцерогенні, мутагенні, ембріотоксичні й алергенні властивості. Відповідно до критеріїв токсичність пестицидів визначається за різними показниками, такими як токсичність при оральному вживанні (при впливі через ротову порожнину), шкірнорезорбтивна токсичність (при впливі на шкіру), інгаляційна токсичність (при вдиханні), кумулятивність (здатність накопичуватися в організмі) та стійкість у навколишньому середовищі. Ці показники допомагають визначити рівень токсичної дії пестицидів на організми теплокровних тварин і людей. Використання цих критеріїв дозволяє оцінити потенційні ризики для здоров’я та навколишнього середовища, пов’язані з використанням пестицидів. Токсичність є важливим показником впливу пестицидів на живі організми і довкілля. Токсичність визначається дозою – кількістю речовини, яка потрапляє в організм, і тривалістю її впливу. Чим вища доза та тривалість впливу, тим більша ймовірність токсичного ефекту. При правильному та безпечному застосуванні пестицидів можна контролювати шкідників, хвороби та бур’яни, збільшуючи врожайність. Однак, під час процесу обприскування лише частка пестицидів досягає цільових організмів, а решта може забруднювати ґрунт, повітря та водойми. Це може призвести до шкоди корисним організмам в екосистемах. Саме тому важливо дотримуватись належних принципів та норм у застосуванні пестицидів, включаючи вибір правильних доз, врахування часу 19 перебування людини або тварини у зоні впливу, а також використання заходів безпеки. З метою зменшення впливу пестицидів на навколишнє середовище, розробляються також альтернативні методи контролю шкідників, такі як біологічний контроль та інтегроване управління шкідниками. 1.3 Наслідки негативного впливу мінеральних добрив в агроландшафтах Останніми роками в Україні значно зросли обсяги виробництва сільськогосподарської продукції, що зумовлено зростанням цін на продовольство у світі та зростаючою привабливістю аграрного сектора для інвестицій [5]. У зв’язку з інтенсифікацією аграрного виробництва та переведенням галузі на промислову основу зростає небезпека забруднення навколишнього середовища агрохімічними засобами. Це пов’язано зі зростанням надходження в агроекосистеми пестицидів, мінеральних добрив та інших агрохімічних засобів на тлі дуже низького рівня використання органічних добрив як джерела поповнення запасів органічних речовин у ґрунтах. Забруднення навколишнього природного середовища відбувається на не лише під час використання добрив, а на всіх технологічних етапах виробництва, транспортування і використання агрохімікатів. Використання пестицидів та агрохімікатів у сільському господарстві впливає не лише на виробництво врожаю, а й на екологічний стан ґрунту, а також, як наслідок, на кількість та різноманітність рослинного покриву та ґрунтової біоти, що є індикатором безпеки використання речовин у сільському господарстві. Кожен вид організмів у біогеоценозі (навіть незначний) має множинні зв’язки з великою кількістю інших видів [6]. Неконтрольоване використання пестицидів викликає їх біоакумуляцію в харчових ланцюгах, що призводить до високого ризику для ссавців та інших нецільових організмів. Крім того, прямий або непрямий вплив пестицидів на нецільові організми призводить до дисбалансу навколишньої екосистеми. Більше 20 того, залишки пестицидів залишаються в частинах рослин, ґрунті, повітрі і навіть проникають у воду. Такі залишки вважаються однією з найбільш руйнівних загроз, якими стикається екосистема: вони можуть існувати в навколишньому середовищі протягом тривалого часу та мати канцерогенний ефект [7]. Відомо, що з добрив, внесених в ґрунт, тільки частина засвоюється рослинами. У середньому для всіх сільськогосподарських культур коефіцієнт використання добрив становить: азотних 50-60 %, фосфорних 10-25 %, калійних 50-60 %. З цим пов’язано ряд екологічних проблем, таких як: засолення ґрунтів, проникнення компонентів добрив у підземні водні горизонти, їх змив поверхневими водами, забруднення водойм тощо. Майже всі мінеральні добрива є водорозчинними солями і тому безпосереднє використання їх рослинами пов’язане з швидкістю їх розчинення та міграцією в ґрунті, а, отже, є залежним від кількості опадів в період внесення добрив та під час вегетаційного періоду [8, 9]. Надмірна кількість опадів призводить до швидкого розчинення добрив, їх вимивання з ґрунту та забруднення навколишнього середовища. Наслідком такої міграції мінеральних добрив є погіршення якості врожаю та його зменшення. Внутрішні водойми стають надзвичайно вразливими, оскільки у воді найбільшою мірою нагромаджується розчині речовини, насамперед, азотисті. В зв’язку з цим зростає евтрофікація водойм та концентрація нітратів у питній воді. Евтрофікація водоймищ найчастіше проявляється цвітінням води. Воно зумовлено значним збільшенням популяцій синьо-зелених ціанобактерій, які у процесі життєдіяльності продукують токсини [10-12]. Дані токсини впливають на центральну нервову систему, порушують вуглеводневий та білковий обмін, а також належать до високотоксичних природних сполук. Токсичний вплив вод евтрофікованого водоймища може бути зумовлений також нагромадженням нітратів і нітритів. У період активної життєдіяльності та після відмирання водорості поповнюють водоймище значною кількістю азотовмісних речовин, у тому числі й біологічно активними амінами. Останні, 21 унаслідок взаємодії з нітратами і нітритами, утворюють висококанцерогенні нітрозаміни[10-12]. Недостатня кількість опадів, у свою чергу, призводить до розчинення мінеральних добрив переважно за рахунок ґрунтових вод. За таких умов значна кількість добрив взагалі не розчиняється і засолює ґрунт [13-14], а це, на думку деяких вчених, викликає посилення денітрифікації, а разом з цим і виділення в атмосферу великої кількості оксиду нітрогену (І), який руйнує озоновий шар. Надмірне та неконтрольоване використання агрохімікатів може мати негативні наслідки для контролю шкідників та хвороб. Це може призвести до розвитку резистентності у шкідників і хвороботворних організмів до використовуваних пестицидів і фунгіцидів. Мутація шкідників і хвороботворних організмів є природним процесом, який може спричинити появу стійкості до хімічних засобів контролю. Шкідники, які виживають після застосування пестицидів, можуть передавати свої генетичні характеристики наступним поколінням, збільшуючи відсоток резистентних особин. Це призводить до зниження ефективності пестицидів і потреби в ще більш сильних хімічних речовинах або нових методах контролю. Використання агрохімікатів, особливо неконтрольоване та надмірне, може мати негативний вплив на ці корисні мікроорганізми. Пестициди можуть бути токсичними для бактерій та черв’яків, і їх застосування може призвести до зменшення їхньої популяції. Це може вплинути на баланс азоту та інших мінералів у ґрунті, знизити родючість ґрунту та погіршити його структуру. Зменшення чисельності дощових черв'яків також може призвести до збільшення ерозії ґрунту, оскільки вони більшою мірою відповідають за утримання його в купі. Управління агрохімікатами та використання альтернативних методів, які зберігають родючість ґрунту та сприяють здоровому росту рослин, є важливими аспектами сталого сільського господарства. 22 Розсіювання пестицидів в повітря може стати наслідком неправильного застосування чи на погодні умови, такі як сильний вітер. Одним з проблемних аспектів є можливе забруднення запилювачів, таких як бджоли та інші комахи, які є важливими для запилення рослин. Це може призвести до порушення екологічного балансу та зменшення рознообразності рослин. Взаємодія тварин з пестицидами може мати шкідливий вплив на їхнє здоров’я, а в деяких випадках призвести до їхньої смертності. Крім того, великі тварини, такі як худоба, можуть зазнати впливу пестицидів через харчовий ланцюг. Це може призвести до накопичення пестицидів в м’ясі, яке споживають люди, і потенційно вплинути на їхнє здоров’я. Для збереження екологічного балансу та здоров’я екосистеми важливо враховувати можливі наслідки використання пестицидів і шукати альтернативні методи контролю шкідників, які будуть менш шкідливими для навколишнього середовища та біорізноманіття. Біологічна різноманітність становить основу структурної та функціональної організації живої речовини біосфери, що визначає стабільність та стійкість екосистем. Воно виконує регулюючу функцію у здійсненні всіх біогеохімічних, кліматичних та інших процесів Землі. Зникнення будь-якого виду тварин чи рослин може викликати непередбачувані наслідки і навіть руйнування всього біогеоценозу. Біорізноманіття можна віднести до об’єктивних факторів оцінки стану довкілля та стійкості екосистем. Тому актуальним напрямком у сільському господарстві є моніторинг та оцінка всіх факторів, здатних впливати на стан агросфери, визначати фактори ризику, і навіть виявляти зв’язок між ними. Перехід до сталого сільського господарства, включаючи органічні методи та інтегрований захист рослин, може бути одним із рішень, що допоможуть зменшити використання пестицидів і мінімізувати їх негативний вплив на довкілля. Залишки пестицидів можуть потрапляти у водойми різними шляхами, включаючи повітря, дощовий стік забрудненої води та миття обладнання. Це 23 може призвести до забруднення ґрунтових вод нітратами, які є отруйними для людей і тварин. Забруднена вода має шкідливий вплив на тварин, які з нею контактують, включаючи худобу і людей. Пестициди також прямо пов’язані зі смертю риби, що має негативний вплив на морські екосистеми, оскільки риба є частиною харчових ланцюгів і мереж живлення. Збільшення використання агрохімікатів є наслідком зміни клімату, оскільки високі температури сприяють поширенню шкідників і хвороб. Однак саме виробництво і використання агрохімікатів також призводять до кліматичних проблем. Наприклад, виробництво азотних добрив вимагає спалювання викопного палива, що сприяє викиду парникових газів. Один з таких газів - оксид азоту (N2O) – має набагато більший потенціал глобального потепління, ніж метан або вуглекислий газ. Ці наслідки підкреслюють необхідність збалансованого і сталого підходу до сільського господарства та використання агрохімікатів. Важливо розвивати методи, які зменшують вплив пестицидів на довкілля, сприяють збереженню водних ресурсів та підтримують екосистеми. Збільшення доз добрив призводить не лише до ще більших втрат поживних речовин, а й до зниження коефіцієнта використання добрива. Тому питання подальшого підвищення рівня хімізації слід тісно пов’язувати з вивченням поведінки добрив у ґрунті та системою ґрунт – добриво – рослина. З одного боку, внесення добрив повинно забезпечити оптимальний рівень кореневого живлення культур сівозміни, з іншого – потрібно домагатися, щоб потреба рослин в елементах живлення була забезпечена витратами для підтримування родючості ґрунту за допустимих їх витрат, які не допускають забруднення вод залишками добрив. З неправильним використанням добрив пов’язано ряд екологічних проблем, таких як засолення ґрунтів, вимивання калійних та нітратних добрив у підземні водоносні горизонти, глобальним наслідком цієї проблеми є забруднення 24 нітратами Чорного моря. В переважній більшості випадків вище перераховані наслідки виникають не від надмірної кількості добрив, а через неправильне їх використання. Оскільки пестициди суттєво різняться за своїми фізико-хімічними властивостями, процеси їх розкладання або накопичення в навколишньому середовищі також будуть різними. В природних середовищах деякі бактерії, гриби та мікроводорості здатні повністю розкладати пестициди, не викликаючи вторинного забруднення навколишнього середовища, яке часто виникає внаслідок хімічного та фізичного розкладання, але мікробне розкладання може бути неефективним. Форми з одним і тим же активним інгредієнтом можуть різнитися токсичністю як для шкідників, так і для нецільових видів. Пестицидні продукти від різних виробників мають різні пропорції активного інгредієнта та рецептур. Існують переконливі докази того, що деякі складові потенційно здатні незалежно проявляти токсичні властивості, що призводить до більш високої токсичності кінцевого пестицидного продукту [15-16]. 1.4 Проблема якості сільськогосподарської продукції у зв’язку з використанням добрив Рослини засвоюють з ґрунту лише необхідні їм поживні речовини, однак за надлишкових концентрацій шкідливі елементи й хімічні сполуки з ґрунту потрапляють у рослини, зерно, корми, а також у продукцію тваринництва, що негативно відображається на екологічній чистоті сільськогосподарської продукції. У зв’язку з ростом рівня антропогенного навантаження на сільськогосподарський ландшафт у багатьох районах України виникла проблема виробництва продукції для дитячого і дієтичного харчування. 25 Продукція сільськогосподарського виробництва може бути забруднена радіонуклідами, пестицидами, важкими металами, нітратами. Її використання призводить до тяжких захворювань людей, особливо дітей. У зв’язку з цим підвищився інтерес до вирішення проблеми вирощування екологічно чистої продукції [17-19]. Екологічна чистота – це комплекс показників, які визначають безпечність рослинницької та тваринницької продукції для споживання людиною у їжу. Екологічна чистота продуктів харчування є одним із основних факторів, які визначають стан здоров’я людини. В усіх розвинутих країнах світу від 30% до 70% приросту врожаю сільськогосподарських культур одержують за рахунок науково обґрунтованого використання добрив. Однак оптимальна врожайність не завжди співпадає з максимальною біологічною цінністю продукції. Біологічна якість – це комплекс окремих факторів, властивих рослині, що необхідні для підтримання нормального метаболізму (обміну речовин) в організмах тварин і людини, які споживають цю рослину. Біологічна якість рослинницької продукції визначається вмістом у рослині мінеральних елементів та основних органічних сполук (білків, вуглеводнів, вітамінів, гормонів, ферментів та ін.). Добрива, впливаючи на вміст у рослинах цих окремих компонентів, визначають також цінність продукції тваринництва. Наприклад, як нестача, так і надлишок мінеральних добрив знижує вміст у рослинній продукції каротину, аскорбінової кислоти та інших вітамінів, а внаслідок споживання бідної на вітаміни продукції тварини і людина хворіють на гіповітаміноз та інші захворювання. Зміна нормального співвідношення мінеральних елементів у ґрунті, спричинене нераціональним використанням добрив, порушує рівновагу елементів у рослинах. Так, високий вміст калію при низькому вмісті магнію і натрію в кормових травах призводить до захворювання на пасовищну титанію, а недостатня кількість фосфору викликає стерильність свійських тварин. Надлишок азотних добрив блокує надходження доступної міді, 26 а це призводить до зниження поживної цінності протеїну в кормах. Нестача міді також негативно впливає на лежкість овочів та їхню якість для консервування. Надлишок фосфору в ґрунті спричиняє зменшення кількості цинку в рослинах. Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва, збільшення автотранспорту, погіршення екологічної обстановки, Чорнобильська катастрофа призводять до забруднення продуктів харчування невластивими їм хімічними сполуками, що мають токсикологічну або біологічну дію на організм людини. Безпека продуктів харчування – це відсутність токсичної, канцерогенної, мутагенної, алергенної чи іншої несприятливої для організму людини дії харчових продуктів при їх споживанні в загальноприйнятих кількостях, межі яких встановлює МОЗ України. Отже, під безпекою продуктів харчування розуміють відсутність небезпеки для здоров'я людини при їх вживанні, як з погляду гострої негативної дії (харчові отруєння і харчові інфекції), так і з погляду небезпеки віддалених наслідків (канцерогенна, мутагенна і тератогенна дія), тобто безпечними можна рахувати продукти харчування, що не мають шкідливої, несприятливої дії на здоров'я сучасного і майбутнього поколінь. Забезпечення безпеки продовольчої сировини і продуктів харчування є одним з основних чинників, що визначають здоров’я людей і збереження генофонду. Склад і властивості продуктів харчування, що характеризують її якість і безпеку для людини, визначаються по органолептичних, фізико-хімічних, мікробіологічних, паразитологіях і радіологічних показниках, вмісту потенційно небезпечних хімічних сполук і біологічних об'єктів, а також по показниках харчової цінності продукції. Законом України «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини» від 23 грудня 1997 р. № 771/97-ВР встановлюються правові засади забезпечення якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини для здоров'я населення, регулюються відносини між органами виконавчої влади, виробниками, продавцями (постачальниками) і споживачами під час розроблення, виробництва, ввезення на митну територію України, закупівлі, постачання, зберігання, транспортування, реалізації, використання, 27 споживання та утилізації харчових продуктів і продовольчої сировини, а також надання послуг у сфері громадського харчування. Забруднення залишками мінеральних азотних добрив, які є найзначнішою групою забруднюючих речовин, присутні майже у всіх харчових продуктах. Нітрати – це добре розчинні у воді солі азотної кислоти, які потрапляють в рослину з грунту. Вони є джерелом азоту для синтезу амінокислот, білка та інших сполук. Надмірне азотне живлення (понад 6-8мг/кг ґрунту рухомого азоту), особливо в другу половину вегетації, сприяють 99 утворенню великої кількості вегетативної маси, гальмують нагромадження вуглеводів, а значить, затримують розвиток і дозрівання рослин, тому отримана продукція гірше зберігається. Слід зазначити, що органічні добрива, які вносять в надмірних кількостях (понад 16- 17т/га сівозміни), як і мінеральні, спричинюють нагромадження нітратів у продукції рослинництва. Крім того, при тривалому зберіганні продукції рослинництва з нітратів утворюються нітрити, які більш токсичні, ніж нітрати. Протягом доби динаміка нагромадження нітратів змінюється. В сонячні, але нежаркі дні їх нагромаджується значно менше і навпаки. У другу половину дня нагромадження нітратів у 1,6-2 рази менше, ніж уранці. Вміст нітратів в продуктах рослинного походження залежить від наступних чинників: індивідуальних особливостей рослин: існують так звані рослини «накопичувачі» нітратів, це в першу чергу, листові овочі (салат, шпинат, ревінь, петрушка, шпинат, щавель), а також коренеплоди (редиска, буряк); ступеня зрілості плодів: нестиглі овочі, картопля, а також овочі ранніх строків дозрівання можуть містити нітратів більше, ніж ті, що досягли нормальної збиральної стиглості; нераціонального використання азотних добрив (неправильне дозування і терміни внесення); 28 використання деяких гербіцидів і дефіцит молібдену в грунті, що призводить до порушення обміну речовин в рослинах і накопичення нітратів. Крім того, нітрати нерівномірно розподіляються в межах різних частин рослини. Більше нітратів в стеблі, черешках і головних жилках листків, в центральній частині коренеплоду, особливо. Нітратів накопичується менше в бутонах, квітках, плодах і насінні. Особливо це характерно для томатів, кабачків, качанів кукурудзи, зеленого горошка. В зовнішніх листках капусти нітратів в 2 рази більше, ніж в центральній частині качана. При видаленні з плоду огірка шкірки, вміст нітратів зменшується в 2 рази. Таким чином, вміст нітратів у рослинах залежить від багатьох факторів: біологічних особливостей культури, сорту, фази розвитку, властивостей ґрунту, рівня азотного живлення, співвідношення елементів живлення, погодних умов, режиму зрошування, часу сівби, збирання, щільності посівів тощо. В останні роки незбалансоване збільшення доз азотних і фосфорних добрив призводить до підвищення вмісту нітратів у картоплі – однієї з основних продовольчих культур на Україні. Особливу небезпеку становить надлишкове нагромадження нітратів у вегетативних частинах овочевих культур, так як здебільшого їх людина використовує собі в їжу. В цілому понад 30% сільськогосподарської продукції, що виробляється в Україні, має вміст нітратів, який перевищує максимально допустимий рівень (МДР). Встановлено, що летальною дозою нітратів для великої рогатої худоби є 500 мг/кг живої маси. Підвищений вміст нітратів знижує продуктивність молочної худоби, негативно впливає на відновні функції. 1.5 Екологічні ризики і наслідки застосування пестицидів на здоров’я людини Пестициди та добрива мають свої переваги у сільському господарстві. Вони допомагають зменшити втрати врожаю шляхом контролю шкідників та хвороб, 29 що дозволяє підвищити виробництво продуктів харчування. Добрива забезпечують рослини необхідними поживними речовинами, що підвищує їх ріст, розвиток та врожайність. Використання пестицидів також може мати позитивний вплив на здоров'я тварин та захист дерев'яних конструкцій. Однак, дійсно існують дослідження, які показують потенційні негативні наслідки використання пестицидів і добрив для здоров’я людини і навколишнього середовища. Пестициди можуть мати кумулятивний ефект і спричиняти хронічні захворювання, такі як рак, вплив на репродуктивну систему, імунну та нервову системи. Пестициди можуть спричинити короткочасні несприятливі наслідки для здоров’я, які називаються гострими, а також хронічні несприятливі наслідки, які можуть виникнути через місяці чи роки після впливу. Приклади гострих наслідків для здоров’я включають печіння в очах, висип, пухирі, сліпоту, нудоту, запаморочення, діарею та смерть [20-25]. Використання добрив може сприяти забрудненню водних ресурсів та спричиняти поширення водних гіпоксичних зон. Враховуючи ці ризики, важливо забезпечити відповідне регулювання та контроль за використанням пестицидів і добрив. Слід враховувати необхідність застосування найкращих практик сільського господарства, таких як інтегроване управління шкідниками, використання біологічних методів захисту рослин, збереження ґрунту та пропагування сталого сільськогосподарського виробництва. Такі заходи можуть допомогти зменшити негативний вплив на довкілля та здоров'я людей, зберігаючи сталий розвиток. Токсичні пестициди можуть викликати різні патологічні зміни в органах та системах організму. Різні класи пестицидів, такі як ртутьорганічні і фосфорорганічні сполуки, можуть блокувати ферментні системи та порушувати біохімічні процеси, що веде до розвитку отруєння та збурення функцій органів. Пестициди можуть впливати на широкий спектр органів, включаючи печінку, нирки, селезінку та нервову систему. Вони можуть спричиняти різні захворювання, провокувати мутагенні процеси, порушувати метаболізм і сприяти 30 розвитку пухлин. Вагітні жінки також можуть бути особливо вразливими до впливу пестицидів, оскільки ці речовини можуть мати негативний вплив на розвиток плода. Отруєння пестицидами можуть бути гострими, підгострими або хронічними, залежно від дози, токсичності, тривалості дії та шляху потрапляння в організм. Хронічне отруєння може виникати при тривалому впливі низьких концентрацій пестицидів, що можуть накопичуватися в організмі та порушувати функції різних органів і систем. Крім того, пестициди можуть погіршувати функцію імунної системи та знижувати стійкість організму до хвороб. З урахуванням цих ризиків важливо приділяти увагу регулюванню використання пестицидів, впровадженню безпечних практик сільського господарства та максимально можливому захисту здоров'я людей та навколишнього середовища. Дослідження, оцінка ризиків та використання альтернативних методів захисту рослин можуть сприяти зменшенню негативного впливу пестицидів на здоров'я. Пестициди можуть накопичуватися в сільськогосподарській продукції, такій як фрукти, овочі та зерно, через їх застосування під час вирощування. Це може привести до потенційного впливу на здоров'я людей, які споживають таку продукцію. Крім того, пестициди можуть бути розповсюджені у навколишнє середовище, включаючи воду та повітря, через використання їх у сільському господарстві. Люди можуть вдихати забруднений пестицидами повітря або споживати забруднену ними воду, що може мати шкідливий вплив на їх здоров'я. Припускаються, що пестициди можуть викликати різні проблеми зі здоров'ям, включаючи утруднення дихання, ураження центральної нервової системи, головний біль, розлади шлунку, підвищення температури тіла та навіть кому. Довготривале вплив пестицидів на організм людини може спричиняти зниження маси тіла, проблеми зі слухом, розвиток катаракти та алергічні реакції. 31 Щодо канцерогенності пестицидів, це є серйозною проблемою. Вказані вами статистичні дані щодо канцерогенності різних класів пестицидів підкреслюють потенційну небезпеку цих речовин для здоров'я людини та навколишнього середовища. Враховуючи ці ризики, важливо регулювати використання пестицидів, пропагувати безпечні практики сільського господарства та сприяти розвитку альтернативних методів захисту рослин, які мінімізують негативний вплив на здоров’я людей та навколишнє середовище [20-25]. 2 ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ПЕСТИЦИДІВ ТА АГРОХІМІКАТІВ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ 2.1 Сучасний стан і проблеми використання пестицидів в Україні За наданою інформацією від Держпродспоживслужби України станом на 14 грудня 2018 року, обсяги застосованих заходів з захисту рослин в Україні зросли порівняно з попереднім роком. На ринок було поставлено 40,7 тис. т пестицидів, що складало 111% від потреби на 2018 рік, включаючи 23,7 тис. т гербіцидів, що складало 109% від потреби у препаратах. 32 Цей зріст може свідчити про збільшення використання агрохімікатів у сільському господарстві України. Водночас, необхідно враховувати питання сталості та екологічної безпеки такого збільшення. Важливо забезпечити використання пестицидів в межах рекомендованих норм та заходів безпеки, щоб уникнути негативного впливу на навколишнє середовище, водні ресурси та здоров’я людей. Рисунок – 2.1 Обсяги застосування пестицидів в Україні 2016-2018 роки З початку року було проведено захист посівів сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб та бур'янів на площі 46,4 млн га (у порівнянні з 44,9 млн га в 2017 році). Це включає застосування хімічного методу захисту рослин на площі 44,6 млн га (у порівнянні з 42,8 млн га в 2017 році) та біологічного методу захисту рослин на площі 1,8 млн га (у порівнянні з понад 2 млн га в 2017 році). Збільшення площі, на якій проводиться захист рослин, може бути спричинено різними факторами, включаючи збільшення земельних площ під сільськогосподарськими культурами, зростання популяції шкідників та хвороб, а також збільшення усвідомлення важливості захисту рослин для врожайності. 33 Важливо забезпечити ефективний та безпечний захист рослин, ураховуючи наслідки для довкілля, водних ресурсів та здоров'я людей. При використанні хімічних методів захисту рослин необхідно дотримуватися рекомендацій та принципів безпечного використання пестицидів. Розвиток біологічного методу захисту рослин може сприяти зменшенню використання хімічних пестицидів і забезпечити більш екологічно безпечну альтернативу. Рисунок 2.2 – Обсяги використання хімічного та біологічного методів захисту рослин Дані державних інспекторів свідчать про збільшення обсягів захисних заходів від мишоподібних гризунів порівняно з попереднім роком майже вдвічі. На 14 грудня 2018 року захист від зазначених шкідників був проведений на площі 600 тис. га, що в порівнянні з 383 тис. га у 2017 році. З цієї площі 353 тис. га становили озимі зернові культури, які були оброблені, у порівнянні з 229 тис. га в 2017 році. Хімічними родентицидами було оброблено 506 тис. га, а біологічними родентицидами – 59 тис. га сільськогосподарських угідь. Цей зріст може бути зумовлений збільшенням популяції мишоподібних гризунів, що може бути спричинене різними факторами, такими як кліматичні 34 умови, наявність їжі та простору для розмноження. Захист від цих шкідників є важливим для запобігання збиткам в сільському господарстві. При використанні хімічних родентицидів необхідно дотримуватися встановлених правил та рекомендацій, щоб уникнути негативного впливу на навколишнє середовище та здоров'я людей. Розвиток біологічних методів боротьби з мишоподібними гризунами може бути перспективним напрямом, оскільки вони забезпечують менший вплив на довкілля. Рисунок 2.3 – Оперативна інформація про стан захисту сільгоспугідь від мишовидних гризунів в осінньо-зимовий період 2018-2019 рр. Згідно з інформацією, яку опублікували фахівці Держпродспоживслужби, станом на 24 грудня 2020 року українські аграрії загалом використали 40,8 тис. тонн різних пестицидів на площі 46,2 млн. га. Згідно з даними Держпродспоживслужби, українські аграрії загалом використали 40,8 тис. тонн пестицидів на площі 46,2 млн га. Найбільше пестицидів було використано в аграрних господарствах Вінницької області (3,1 тис. тонн) та Полтавської області (3,1 тис. тонн). За своїми обсягами найменше пестицидів було використано на Закарпатті (330 тонн) та Івано-Франківщині (614 тонн). 35 Також зазначено, що нарівні з хімічним методом захисту рослин, аграрії активно застосовували біологічний метод на площі 1,72 тис. га. За цими даними можна зробити висновок, що в середньому на 1 тис. га аграрії використовують трохи менше 1 тонни пестицидів. Рисунок 2.4 – Обсяги застосування хімічного ібіологічного методів захисту рослин в Укріїні у 2019-2020 роках Цікаво, що обсяги використання пестицидів в 2020 році знизились порівняно з показниками 2019 року. Це може свідчити про зміну підходів до захисту рослин і більшу увагу до альтернативних методів, таких як інтегрований захист рослин, включаючи біологічні засоби контролю шкідників та хвороб. Безконтрольне та масове використання пестицидів і агрохімікатів в Україні становить серйозну екологічну проблему, яка має великі наслідки для навколишнього середовища та здоров'я людей. Ця проблема впливає на різні аспекти екосистеми, включаючи загибель бджіл, забруднення водних ресурсів, зменшення біорізноманіття та негативний вплив на здоров'я тварин і людей. 36 Загибель бджіл є особливою проблемою, оскільки бджоли відіграють важливу роль у запиленні рослин, забезпечуючи плодоношення багатьох культурних рослин і підтримуючи екологічну рівновагу. Масова загибель бджіл може мати серйозні наслідки для сільського господарства та екосистем, а також впливати на продуктивність та рентабельність сільськогосподарських господарств. Однак, наслідки використання пестицидів не обмежуються лише загибеллю бджіл. Вони також можуть призводити до забруднення грунтових та поверхневих вод, зниження якості ґрунту, негативного впливу на інші комахи, рибу та інші водні організми, а також потенційно впливати на здоров'я людей через контакт з забрудненою продукцією харчування або водою. У світлі цих проблем важливо звертати увагу на усталення ефективного контролю та регулювання використання пестицидів в Україні. Це може включати посилення нагляду, надання належної освіти та підтримки фермерам у використанні біологічних методів захисту рослин. 2.2 Правове регулювання поводження з пестицидами в Україні Закон України «Про пестициди та агрохімікати» встановлює обов’язкові вимоги щодо реєстрації, виробництва, закупівлі, транспортування, зберігання, торгівлі та безпечного застосування пестицидів і агрохімікатів. Це включає отримання дозволів на застосування пестицидів, які становлять підвищену небезпеку, та дотримання гігієнічних нормативів і регламентів. Також важливо, що закон передбачає обов’язкове страхування відповідальності за можливу шкоду, яка може бути заподіяна через використання пестицидів. Це сприяє забезпеченню фінансової компенсації у разі негативного впливу на здоров'я людей або навколишнє середовище. Крім того, Міністерством охорони здоров’я затверджені гігієнічні нормативи і регламенти безпечного застосування пестицидів і агрохімікатів, які 37 встановлюють максимально допустимі рівні пестицидів у воді, ґрунтах та атмосферному повітрі, а також гранично-допустимі концентрації пестицидів у продуктах харчування. Щодо авіаційного застосування пестицидів, існують окремі вимоги та процедури, які передбачають повідомлення населення, встановлення попереджувальних знаків та обмеження деяких сільськогосподарських робіт та випасання худоби поблизу місць розпилення. Ці заходи спрямовані на забезпечення безпеки мешканців та навколишнього середовища. Ці законодавчі вимоги та заходи безпеки є важливими для зменшення негативного впливу пестицидів на здоров'я людей та довкілля та забезпечення сталого і безпечного використання цих речовин/ Окрім того, забороняється проводити авіаційні обробки полів пестицидами на відстані ближче ніж: 1) 5 км від місця постійного перебування медоносних пасік; 2) 2 км від рибогосподарських водойм, відкритих джерел водозабезпечення, місць випасання домашніх тварин, об’єктів природно-заповідного фонду; 3) 1 км від населених пунктів, тваринницьких ферм, посівів сільськогосподарських культур, які споживаються без термічної обробки (кріп, огірки, томати, полуниця, малина тощо), садів, виноградників та місць проведення інших сільськогосподарських робіт. Згідно з Державними санітарними правилами 8.8.1.2.-001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів в народному господарстві», зона санітарного розриву від населених пунктів, тваринницьких комплексів, місць проведення ручних робіт по догляду за сільгоспкультурами, водойм і місць відпочинку при вентиляторному обприскуванні повинна бути не менше 500 м, при штанговому і гербігації шляхом дощування (додавання гербіцидів до поливної води) – 300 м. Пестициди повинні застосовуватися з дотриманням вищеописаних та інших законодавчих вимог, що забезпечить мінімізацію шкоди для людей і довкілля. 38 Однак, деякі з вищеописаних вимог є застарілі. Під час розпилення пестицидів завжди існує ризик заподіяння шкоди людині та навколишньому середовищу. Раптова поява сильнішого вітру чи опадів призведуть до забруднення пестицидами значно більшої кількості території, водних ресурсів, повітря. Окрім того, у зоні обприскування завжди перебувають комахи, дикі тварини – пестициди згубно впливають на об’єкти біорізноманіття. Крім того, пестициди потрапляють у підземні води та переносяться на далекі відстані. Натомість, згідно з Директивою Європейської комісії 2009/128/EC усі країни члени-ЄС повинні заборонити розпилення пестицидів. Так, у 2012 році авіаційне 5 розпилення пестицидів було заборонене в Іспанії, у 2014 – у Франції . Окрім того, Європейський Союз продовжує вживати заходів для зменшення та заборони 6 використання пестицидів . Європейська Комісія планує ввести повну заборону засобів захисту рослин, які завдають шкоди бджолам[3]. 2.3 Перспективи впровадження новітніх «зелених» технологій в сільському господарстві Застосування аналітики супутникових зображень може допомогти в моніторингу рослинного покриву, виявленні хвороб та стресових умов, а також оптимізації використання ресурсів, таких як вода та добрива. Альтернативні джерела енергії, такі як сонячна та вітрова енергія, можуть знизити залежність від викопних палив і зменшити викиди шкідливих газів. Впровадження енергоефективних систем у сільському господарстві, таких як енергозберігаючі системи поливу або енергозберігаючі технології обробки ґрунту, також може позитивно вплинути на екологічну стійкість галузі. Селекція рослин та розробка нових зелених технологій можуть допомогти покращити врожайність та стійкість рослин до хвороб, шкідників і стресових умов. Використання біологічних методів боротьби зі шкідниками та хворобами, а також використання органічних і мінеральних добрив можуть сприяти 39 збереженню ґрунтового родючості та зниженню негативного впливу на навколишнє середовище. Узагалі, зелені технології мають потенціал покращити продуктивність та екологічну стійкість сільського господарства, сприяючи сталому розвитку галузі. Подальша розробка та впровадження цих технологій є важливим завданням для забезпечення сталого розвитку аграрного сектору. Геопросторові технології, включаючи аналітику супутникових знімків, стають все більш важливими інструментами для моніторингу сільськогосподарських угідь. Вони надають можливість отримувати зображення з високою роздільною здатністю, які можна використовувати для аналізу рослинного покриву, врожайності, стану ґрунту та інших факторів, що впливають на виробництво сільськогосподарських культур. Один із великих переваг геопросторових технологій полягає в тому, що зображення можна отримати протягом короткого часу після зйомки, часто протягом 24 годин. Це дозволяє оперативно виявляти проблеми, такі як хвороби рослин, стресові умови чи неоднорідність урожаю, і вживати відповідних заходів для їх вирішення. Крім того, існують цифрові рішення та програмні засоби, які допомагають фермерам ефективно управляти своєю фермою. Наприклад, це можуть бути системи моніторингу врожайності, системи автоматичного поливу та добрив, системи управління стадом тварин тощо. Ці інструменти допомагають збільшити продуктивність та оптимізувати використання ресурсів, таких як вода, добрива та енергія. Все це сприяє швидшому, ефективному та якісному управлінню сільськогосподарськими площами, що в результаті може позитивно позначитись на виробництві сільськогосподарських культур та сталому розвитку галузі. За допомогою таких інструментів фермери можуть скористатися екологічними та експлуатаційними перевагами, а саме: 40 Розумне прийняття рішень на основі даних для своєчасного виявлення проблемних зон і запобігання втратам врожаю; Своєчасна реакція на погодні загрози завдяки прогнозу, історичним і поточним погодним даним; Розумне планування сівозміни на основі надійних даних про продуктивність поля; Вибір найбільш врожайних сортів насіння; Збереження ресурсів і економія витрат завдяки можливості впровадження підходу VRA на основі потреб кожної зони поля. Аналіз супутникових зображень надає сільському господарству можливості з точного картографування посівів, відстеження здоров’я врожаю, виявлення зміни рівня вологості, розумне планування польових робіт та інші. У поєднанні з інформацією про погоду та даними польового обладнання, виробники можуть керувати своєю фермою найефективнішим способом, підвищуючи врожайність, зберігаючи ресурси та зберігаючи стійкість. Використання альтернативних джерел енергії в сільському господарстві дійсно є ефективним та екологічно сприятливим рішенням. Одним із популярних альтернативних палив є зріджений природний газ метан. Він має високий коефіцієнт корисного використання (ККД) і нижчу ціну порівняно з нафтовим паливом. Використання зрідженого природного газу в сільському господарстві допомагає знизити витрати сільгоспвиробників і має менший негативний вплив на навколишнє середовище. Також сонячна енергія стає все більш популярним джерелом енергії в агропромисловому комплексі. Використання сонячних батарей на вільних територіях та дахах будівель дозволяє отримувати та накопичувати електроенергію. Ця електроенергія може бути використана для роботи насосів, електроножів та іншого обладнання, а також для забезпечення електроенергією житлових будинків на фермі. Повітряні колектори використовуються для обігріву 41 та вентиляції приміщень, створення комфортного середовища для людей та тварин, а також для підтримання оптимальної температури та вологості. Додатково, використання парників та теплиць, оснащених сонячними батареями, дозволяє зберігати тепло та забезпечувати необхідний мікроклімат для росту рослин. Всі ці зелені технології сприяють підвищенню продуктивності та якості сільськогосподарської продукції, а також зменшенню негативного впливу на навколишнє середовище. Використання альтернативних джерел енергії та зелених технологій не лише допомагає збільшити виробництво, але й сприяє покращенню стійкості та ефективності сільського господарства. Ці інновації є важливими кроками до сталого розвитку галузі та покращення якості сільськогосподарської продукції [26-28]. 2.4 Матеріали та методи дослідження Рослинна продукція зарубіжного та вітчизняного виробництва, що надходить на реалізаціюю у роздрібну чи оптову мережу на продовольчий ринок, мережу супермаркетів тощо підлягає ветеринарно-санітарному контролю, що здійснюється лабораторіями міської санітарно-епідеміологічної станції. Ветеринарно-санітарний контроль включає: ветеринарно-санітарний огляд та оцінку рослинної продукції; відбір проб для лабораторних досліджень; оформлення та видачу актів, висновків, приписів адміністрації (власнику) ринку торгуючим громадянам та організаціям; зняття з реалізації рослинної продукції, визнаної непридатною для використання на харчові цілі; перевірку ветеринарно-санітарного стану місць торгівлі, складських та допоміжних приміщень, а також контроль за проведенням на них дезінфекції; 42 огляд ветеринарно-санітарного стану транспортних засобів, що використовуються для перевезення рослинної продукції; перевірку наявності супровідних документів; проведення радіологічного контролю; На продовольчому ринку ветеринарно-санітарному контролю підлягають: овочі, зелень, бобові культури, фрукти насіннєві та кісточкові, ягоди садові та дикорослі, зерно та зернопродукти, тропічні та субтропічні культури, гриби свіжі та сушені (тільки трубчасті), спеції. При реалізації продуктів рослинного походження на ринку фізичним особами має надаватися довідка, видана місцевим виконавчим органом, що підтверджує, що реалізована продукція є безпечною та якісною, тобто має висновок хіміко-бактеріологічного дослідження ветеринарної лабораторії. Якщо реалізацію здійснюють юридичні особи або індивідуальні підприємці, має надаватися документ, що підтверджує якість та безпеку (посвідчення якості та безпеки, сертифікат і т.д.). 2.4.1 Відбір проб і санітарна оцінка продуктів рослинництва При ветеринарно-санітарній експертизі рослинних продуктів, як і для будь якого іншого аналізу, важливе значення має правильний відбір проб, оскільки він має характеризувати якість усієї партії продукту. З цією метою від усієї підданої огляду партії однорідного продукту (в однаковій пропорції від усіх тарних місць) для лабораторного дослідження відбирають одну середню пробу. Середні проби, відбір яких проводять працівники лабораторій експертизи повинні характеризувати якість всього продукту. Середню пробу для проведення лабораторного дослідження беруть у різних кількостях згідно норм. Перед взяттям і складанням середньої проби рідкі продукти старанно перемішують спеціальними мутовками чи трубками; квашені, солені та мариновані продукти відбирають разом із розсолом чи маринадом; 43 сипучі продукти – щупом чи ложкою, а від поштучного товару – окремі екземпляри з різних ділянок; городня зелень відбирається пучками. Решта середньої проби після дослідження прямує на утилізацію. При встановленні за органолептичними показниками однорідної партії відмінностей як продукту, проби відбирають окремо з кожної тари або упаковки. Відбираючи проби для досліджень звертають увагу на однорідність усієї партії продукції та санітарно-гігієнічний стан тари. При встановленні за органолептичними показниками в однорідній партії продукту відмінностей, середні проби відбирають окремо від кожної тари чи упаковки. При експертизі харчових продуктів рослинного походження в державних лабораторіях ветеринарно-санітарної експертизи на ринках не проводять товарознавчої оцінки продукції, тобто не визначають їх ґатунків, категорії, а оцінюють продукцію з точки зору їх санітарної і споживчої придатності на харчові цілі відповідно з чинними «Правилами ветеринарно-санітарного контролю харчових продуктів рослинного походження на продовольчих ринках». Вимоги щодо показників якості рослинних продуктів, методів аналізу, упаковки, маркування, транспортування, приймання, зберігання. Продукт вважається доброякісним, якщо він не є шкідливим чи небезпечним для здоров’я споживача. Якщо продукт визнаний недоброякісним, його знищують або денатурують. Складають акт у двох примірниках, один екземпляр вручають власнику, а інший зберігають у лабораторії. 2.4.2 Органолептичні методи дослідження якості рослинних продуктів Органолептичним методом досліджень рослинних продуктів визначають зовнішній вигляд, форму, величину, колір, консистенцію, прозорість, запах, свіжість, зрілість, наявність дефектів (вид та ступінь ушкодження від механічних впливів, від шкідників, захворювань та ін.). Враховують також масу, внутрішню будову, смак. 44 Стан поверхні характеризується сухістю, чистотою. Від цього залежить товарний вид продукції. Забруднення ускладнює контроль якості, тому що важко виявити приховані дефекти. Форма плодів є показником їх приналежності до певного природного вигляду та сорту рослин. Різкі відхилення у формі плодів та овочів різних видів впливають на їх якість та терміни зберігання. На форму плодів можуть впливати такі фактори: тісне розташування плодів на гілках дерев або бульб у ґрунті, ушкодження шкідниками тощо. Величина плодів та овочів визначається їх розміром або по найбільшому діаметру, або за довжиною, або за масою і враховується за їх сортування. Забарвлення має бути нормальним, типовим для плодів та овочів цього сорту знімної зрілості. Наприклад, до продажу не допускаються ягоди нетипового для зрілого забарвлення. Але помідори восени дозволяють продавати бурого кольору. Свіжі огірки повинні мати зелене забарвлення. Плоди найбільш цінуються яскраво забарвлені, бо вони мають привабливіший вигляд, і на них майже непомітні забиті місця та інші дефекти. Відхилення від нормального фарбування є ознаками механічних пошкоджень, ураження шкідниками, фізіологічними відхиленнями та мікробіологічними хворобами, а також недостатньою сформованістю та зрілістю (незрілі томати – зелені, перестиглі – темно-червоні; фізіологічних відхилень – позеленіння картоплі, коричневі плями на шкірці цитрусових). Свіжість – найбільш значущий показник. Рослинні продукти повинні бути не зів’ялими. Свіжість обумовлена певним змістом води. Втрата свіжості відбувається за рахунок посиленого випаровування води. Незначну втрату свіжості можна усунути шляхом зволоження. При підвищених втратах води (5-7% для плодів та овочів, 2-3% для зелені) відновити свіжість неможливо, тому що в’янення необоротне. Легке в’янення (без ознак зморшкуватості) допустимо для кропу, салату, цибулі, петрушки, огірків, буряків, редьки, бобових овочів, плодів 45 насіння. Це не пов’язані з погіршенням якості продукту. При сильному в’яненні поверхня зморщується, окремі екземпляри деформуються. Особливо важливим є показник свіжості для моркви та зелених культур. Коренеплоди моркви мають тонку шкірку і швидко, якщо вони знаходяться навіть нетривалий час у неналежних умовах зберігання, в’януть і втрачають свою свіжість, і, відповідно, знижується якість. Зів’ялі коренеплоди швидко піддаються псуванню. Зелені культури (цибуля зелена, петрушка, кріп та ін.) також за несприятливих умов зберігання та транспортування в’януть, знижуючи поживну цінність та якість. Зів’ялі плоди до продажу не допускаються, овочі деяких видів зі слабким в’яненням можуть надходити у продаж з обмеженнями. Запах і смак мають бути властивими природному вигляду та сорту, без сторонніх запаху та смаку. Зрілість є одним з основних показників якості картоплі, плодів та овочів. Цей показник відповідає кращому хімічному складу продукції, смакових якостей та безпеки в післяприбиральний період. Але якщо картопля, цибуля, кавуни тощо. повинні бути визрілими, то плоди огірків – з недорозвиненим не шкірястим насінням та ін. Ступінь зрілості встановлюють забарвленням. Яблука, груші, перці, томати, банани та ін. здатні дозрівати, тому їх прибирають у знімній стадії зрілості. Зрілість кавунів, динь, огірків, баклажанів, буряків, ріпи, бобових, овочів, гороху, квасолі характеризує їх внутрішню будову (у буряка соковита, темно-бордова м’якоть, чим більше вузьких світлих кілець грубіше м’якоть, а значить нижче кулінарні переваги). Для деяких видів плодоовочевої продукції, крім ознак зовнішньої оцінки, встановлено показник внутрішньої оцінки: визначення внутрішнього захворювання, ступеня зрілості за внутрішніми ознаками, визначення основної речовини. Цей показник враховують щодо якості кавунів, огірків, динь, гарбуза, кабачків, баклажанів, квасолі овочевої, гороху-лопатки, а також буряків, редиски, редьки та ін. При визначенні внутрішньої будови звертають увагу на ступінь 46 зрілості м’якоті, її щільність, забарвлення, соковитість, наявністьабо відсутність порожнин, стан насіння. При визначенні внутрішньої будови коренеплодів (буряків, редис,редьки) враховують соковитість, щільність м’якоті, наявність порожнин і губчасту будоу (у редиски, ріпи), а також забарвлення та наявність кілець та м’якоті у буряків. Цілісність овочів та плодів передбачає відсутність ушкоджень: механічними, сільськогосподарськими шкідниками та захворюваннями. Механічні пошкодження полегшують доступ мікроорганізмів до тканин плодів; посилюють процес дихання та випаровування вологи; підвищують втрати у масі бульб при зберіганні; погіршують їхній зовнішній вигляд. До механічних ушкоджень відносяться: подряпини –не впливають на якість, оскільки ранова поверхня невелика, легко затягуються субрином або кутином, тому мікроорганізми внутрішньо не проникають; потертість з’являється при терті плодів та овочів між собою, стінки тари, при збиранні.. Уражається кутиновий шар, а при загоєнні з’являються ділянки сірого кольору, що псують зовнішній вигляд (допускаються у буряків, перцю, кавунів, динь, гарбузів, бобових, цитрусових, слив, абрикосів, персиків, аличі); натиски – пошкодження шкірки та м’якоті без відкритихнезарубцевих ран, без витікання соку. М’якуш на місці натиску темніє. Ці тиски не відновлюються. Легкі натиски без потемніння можуть відновлюватись. Вони допустимі для динь, кавунів, баклажанів, огірків,картоплі, цитрусових, плодів кісточкових та насіннячкових; тріщини утворюються в період вирощування через нерівномірне випадання опадів або надмірного зволоження, а також при перевезенні, зберіганні. Неглибокі тріщини загоюються. Цибуля з тріщинами покривних лусок допускається до продажу, а капуста, що розтряслася через проростання – ні; 47 зрізи –при вільному доступі кисню та інтенсивному підсиханні верхніх шарів загоюються, псують лише товарний вид продукту; здирання шкірки допускається у овочів, здатних відновлювати покривні тканини (цибуля, картопля); пом’ятість – сильна деформація тканин, їх потемніння. У пом’ятих плодів виділяється клітинний сік, у деяких овочів (гарбуз, диня, кавун) пом’ятості не допускаються; роздавлювання – відбувається під дією механічних навантажень,що перевищують міцність тканин. Такі продукти не допускаються до реалізації. Лише серед ягід може бути невелика кількість розчавлених екземплярів. Бульби картоплі в період вирощування можуть пошкоджуватися дротяником, нематодами, кліщами, личинками хруща, совками, капустянкою та гризунами. Пошкоджені бульби знижують товарний вигляд, погіршують їхню харчову цінність і швидше уражаються хворобами. Зі шкідників, які вражають плоди помідорів, найбільш відомі наступні: помідорна совка, городна совка, слимаки голі. Капусту часто вражають гусениці капустяної вогнівки – ушкоджують внутрішні листя качана; гусениці метелики-капустяниці (капустяні білянки) поїдає криюче листя; капустяна совка прогризає ходи, пошкоджує зовнішні та внутрішні листя качана, а також листя та головки кольорової капусти. Цибуля і часник часто пошкоджуються мухою цибулі, стеблової нематодою і кореневим кліщем. Морквяна муха вражає моркву, петрушку та селеру. Плоди частіше уражаються плодожеркою, довгоносиками, щитівками та іншими шкідниками. Ушкодження плодожеркою для плодів найбільш небезпечні. Плодожерка ушкоджує яблука, грушу, айву, сливи та інші плоди. Довгоносики ушкоджують яблука, грушу, персики, сливу та ін. 48 2.4.3 Опис методів контролю вмісту пестицидів Для визначення вмісту нітратів у свіжих овочах, баштанних та деяких видах фруктів використовують кондуктометричний, іонометричний та фотометричні методи. Проби рослинних продуктів повинні бути відібрані правильно, щоб достовірно характеризувати якість продукту. Оптимальна кількість проб і маса відбирається проби визначається в залежності від обсягу продукції, що надійшла на реалізацію партії. Картоплю, буряк та інші коренеплоди: миють, витирають, але не очищають, а лише зрізують неїстівні частини (наприклад: у буряків – шийку та тонкий кінець кореня). Капуста: знімають верхнє листя, видаляють качан. Цибулинні рослини: відкидають неїстівні частини та луску. Томати, огірки, кабачки, яблука, груші: миють, протирають насухо, видаляють плодоніжки. Кожен рослинний продукт розрізають по вертикалі хрестоподібно на 4 рівні частини та 1/4 частина беруть для аналізу. Баштанні культури: плоди розрізають уздовж осі на сегменти шириною 6- 8 см по колу. Від кожного плода беруть по 2-4 сегменти з протилежних сторін. Шар, що не вживається в їжу і насіння видаляють. Зелень (салат, кріп тощо): зрізують неїстівні частини, подрібнюють ножицями на частинки розміром 0,5-1 см. Після попередньої підготовки всі відібрані зразки гомогенізують або перетирають на тертці. Ретельно перемішують і для дослідження відбирають 250 г. З подрібнених проб можна віджати сік. Вміст нітратів визначають іонометричним методом, шляхом екстрагуванням нітратів з проби алюмокалієвими галуном з наступним вимірювання концентрації за допомогою іоноселективного електрода. 49 2.5 Результати дослідження Дослідження проводили у рослинницькій продукції, що реалізується у торговій мережі м.Черкаси. Для експерименту вибрали чотири торгівельних точок: супермаркет «АТБ» супермаркет «Делікат» ринок «Центральний» ринок «Фермерський» Для досліджень була обрана осіння рослинницька продукція вирощена в умовах відкритого ґрунту: капуста білокачанна, огірки, помідори, морква, буряк, картопля, цибуля. Експертизу якості продовольчих товарів проводиться вибірковим методом. Відбір від товарної партії вибірки проб проводили відповідно до вимог нормативних документів. При проведенні органолептичної оцінки рослинної продукції в умовах лабораторії, представленої на експертизу з 50 проб 12 виявились недоброякісними (таблиця 2.1). 50 Таблиця 2.1 – Результати органолептичних досліджень свіжих овочів Найменування Критерій супермаркет «АТБ» супермаркет «Делікат» ринок «Центральний» ринок «Фермерський» 1 2 3 4 5 6 Бульби цілі, чисті, Бульби цілі, вкриті Бульби цілі, вкриті Бульби цілі, чисті, здорові, здорові, без зайвої шаром ґрунту, здорові, шаром ґрунту без зайвої зовнішньої зовнішньої вологості, без зайвої зовнішньої непророслі, без Зовнішній вологості, непророслі, без непророслі, без вологості, непророслі, ушкоджень с/г вигляд ушкоджень с/г ушкоджень с/г без ушкоджень с/г шкідниками. Бульби Картопля шкідниками. Бульби зрілі, шкідниками. Бульби шкідниками. Бульби зрілі, із щільною із щільною шкірою. зрілі, із щільною зрілі, із щільною шкірою, плямисті. шкірою. шкірою. Запах і смак Властиві даному ботанічному сорту, без стороннього смаку та запаху. Зберігання Зберігають у сухих умовах, при кімнатній температурі. Цибулини доспілі, здорові, чисті, цілі, непророслі, без пошкоджень с / г шкідниками, типової для Зовнішній ботанічного сорту форми та забарвлення, з сухими зовнішніми лусками і висушеною шийкою довжиною вигляд від 2 до 5 см ввімкнути. Цибуля Запах і смак Властиві даному ботанічному сорту, без сторонніх запаху і присмаку біла ріпчаста Розмір цибулин 3,5 см 4,5 см 4,8 см 3,8 см Зберігання Зберігають у сухих умовах, при температурі повітря від -1 до -3 і ОВВ 70-80% Зовнішній Коренеплід цілий, чистий, здоровий, без зайвої зовнішньої вологості, непророслий, без ушкоджень с/г Буряк вигляд шкідниками. Коренеплід зрілий, із щільною шкірою. столовий Запах і смак Властиві даному ботанічному сорту, без стороннього смаку та запаху. червоний Зберігання Зберігають у сухих умовах, при кімнатній температурі. Коренеплід цілий, чистий, Коренеплід цілий, Коренеплід цілий, Коренеплід цілий, здоровий, без зайвої чистий, здоровий, без чистий, здоровий, без вкриті грудочками, , Зовнішній зовнішньої вологості, зайвої зовнішньої зайвої зовнішньої Морква має ушкодження та вигляд непророслий, без вологості, непророслий, вологості, непророслий, залишки сухої гнилі, ушкоджень с/г без ушкоджень с/г без ушкоджень с/г непророслий. шкідниками. шкідниками. шкідниками. 51 Продовження таблиця 2.1 1 2 3 4 5 6 Запах і смак Властиві даному ботанічному сорту, без стороннього смаку та запаху. Морква Зберігання Зберігають у сухих умовах, при кімнатній температурі. Зовнішній Плоди свіжі, цілі, чисті, здорові, за формою та забарвленням відповідні даному сорту, з плодоніжкою Перець вигляд солодкий Запах і смак Солодкий, з легкою гостротою свіжий Зберігання Зберігають у сухих умовах, від 0 до 11 °С, ВВП 85% Зовнішній Плоди свіжі, цілі, здорові, незабруднені, без механічних пошкоджень, з типовою формою та вигляд забарвленням. Огірок свіжий Запах і смак Властиві даному ботанічному сорту, без стороннього смаку та запаху. Зберігання Зберігають у сухих умовах, від 10 до 14 °С, ВВП 85-95%, не більше 15 днів Зовнішній Плоди свіжі, цілі, чисті, не пошкоджені, неперезрілі, правильної форми, без плодоніжки, без тріщини вигляд Томати свіжі Запах і смак Властиві даному ботанічному сорту, без стороннього смаку та запаху. Зберігання Зберігають у сухих умовах, від 10 до 14 °С, ВВП 85-95%, не більше 15 днів Зовнішній Качани свіжі, цілі, здорові, чисті, без пошкоджень с/г шкідниками, за формою та забарвленням типові для Капуста вигляд даного сорту свіжа Запах і смак Властиві даному ботанічному сорту, без стороннього смаку та запаху. білокачанна Зберігання Зберігають у сухих умовах, від 0 до -1 °С, ВВП 85-95% 52 З 12 проб з незадовільною органолептикою, 7 були картоплею, а 5 – морквою. В 3 пробах картоплі було виявлено захворювання кільцева гнилизна (рисунок 2.5, а)., а в 4 пробах виявлено захворювання парша (рисунок 2.5, б). В пробі морква було виявлено захворювання – фомоз (бура суха гниль (рисунок 2.5,в)). Дана продукція реалізовується на агропродовольчому ринку міста Черкаси. Рисунок 2.5 – Захворювання продуктів рослинництва ( а – кільцева гниль картоплі; б – парша на картоплі; в – коренеплід моркви уражений фомозом) 53 Картопляна гнилизна, або фітофтороз, – поширена і небезпечна хвороба картоплі, що викликається грибом фітофторою. Бульби картоплі уражаються цим грибом ще в полі, особливо під час збирання.. Розвитку фітофтори сприяють підвищена вологість та помірна температура (не вище 20°С). На уражених бульбах утворюються сіруваті, потім бурі вдавлені плями. Міцелій розвивається всередині бульби, а на поверхні уражених ділянок з’являється білуватий пушок зі спороносних гіф. На зрізі бульби виявляються сіруваті або побурілі ділянки загнила тканини у вигляді зубчиків на кордоні зі здоровою тканиною. У процесі зберігання захворювання може швидко охопити всю бульбу. Фітофтороз при зберіганні добре просушеної картоплі не передається від хворих бульб здоровим. На уражених фітофторою бульбах часто починаються розвиватися інші цвілеві гриби (сапрофіти) та бактерії, які прискорюють та поглиблюють процес псування та часто переводять його в стадію мокрої гнилі. Виявляється хвороба зазвичай у початковий період зберігання, коли у сховищах ще відносно тепло, і може спричинити масове псування картоплі. Гриб може зимувати в бульбах та ґрунті у вигляді хламідоспор. Щоб зупинити її розповсюдження, рекомендується видаляти хворі бульби шляхом перебирання картоплі, а також підтримувати в сховищі знижену температуру (1-2ºС) та відносну вологість повітря (80-85%). Парша картоплі існує у кількох формах. Найбільш поширена звичайна парша, що викликається різними видами ґрунтових актиноміцетів. Уражається в основному поверхня бульби. На шкірці з’являються невеликі опуклості (коростинки), що розтріскуються, коричневого кольору. Бульба набуває неприємного запаху, землистого запаху. Зараження відбувається у ґрунті. Під час зберігання захворювання не передається здоровим бульбам. Чорна гнилизна моркви (фомоз) викликається грибом альтернарія. На верхівці коренеплоду та з боків з’являються темно – сірі сухі вдавлені плями, що перетворюються на чорні виразки. З розвитком гриба почорніння поширюється і всередину коренеплоду. 54 Для якісного визначення вмісту нітрат-іонів в продуктах рослинного походження використовували якісну реакція з дифеніламіном. Реакція досить чутлива: межа виявлення нітрат-іона становить близько 0,5 мкг. У результаті реакції розчин забарвлюється в синій колір. Відповідно до інтенсивності забарвлення (таблиця 2.2), встановлювалась орієнтовна концентрація нітратів в свіжих овочах. Таблиця 2.2 – Характеристика забарвлення дифеніламу Вміст нітратів, Бали Характеристика забарвлення (мг/кг) 0 Відсутнє 0 Сліди блакитного кольору, що швидко 1 100 зникають 2 Блакитне, зникає через 2-3 хвилини 300 3 Світло-синє, зникає через 2-3 хвилини 500 4 Синє, з’являється через 2-3 хвилини 1000 5 Стійке темно-синє 3000 6 Інтенсивне та стійке синьо-червоне Більше 3000 Контроль вмісту нітратів в рослинній продукції проводили приладом Greentest ECO 4. Greentest ECO 4 – аналізатор концентрації нітратів (нітратомір, нітрат-тестер) в свіжих овочах, фруктах та м'ясі і дозиметр-радіометр, виробництва компанії Anmez. Результати якісного визначення нітратів за допомогою дифениламіну представлено в таблиці 2.3. Результати кількісного визнчення нітратів за допомогою приладу Greentest ECO 4 представлено в таблиці 2.4. 55 Таблиця 2.3 – Результати якісного визначення нітратів за допомогою дифениламіну Назва овочів Характеристика забарвлення Продукція з власної ринок ринок супермаркет присадибної супермаркет «АТБ» «Фермерський» «Центральний» «Делікат» ділянки Сліди блакитного Сліди блакитного Сліди блакитного Сліди блакитного Сліди блакитного Картопля кольору, що швидко кольору, що швидко кольору, що швидко кольору, що швидко кольору, що швидко зникають зникають зникають зникають зникають Капуста Блакитне, зникає Світло-синє, зникає Блакитне, зникає Блакитне, зникає Блакитне, зникає свіжа білокачанна через 2 хвилини через 2-3 хвилини через 2 хвилини через 2 хвилини через 2 хвилини Сліди блакитного Сліди блакитного Сліди блакитного Сліди блакитного Сліди блакитного Морква кольору, що швидко кольору, що швидко кольору, що швидко кольору, що швидко кольору, що швидко зникають зникають зникають зникають зникають Буряк столовий Синє, з’являється Блакитне, зникає Блакитне, зникає Блакитне, зникає Блакитне, зникає червоний через 3 хвилини через 3 хвилини через 3 хвилини через 3 хвилини через 3 хвилини Сліди блакитного Сліди блакитного Сліди блакитного Сліди блакитного Сліди блакитного Цибуля кольору, що швидко кольору, що швидко кольору, що швидко кольору, що швидко кольору, що швидко біла ріпчаста зникають зникають зникають зникають зникають Сліди блакитного Блакитне, зникає Блакитне, зникає Блакитне, зникає Блакитне, зникає Огірки свіжі кольору, що швидко через 3 хвилини через 3 хвилини через 3 хвилини через 3 хвилини зникають Сліди блакитного Сліди блакитного Сліди блакитного Сліди блакитного Сліди блакитного Томати свіжі кольору, що швидко кольору, що швидко кольору, що швидко кольору, що швидко кольору, що швидко зникають зникають зникають зникають зникають 56 Таблиця 2.4 – Результати кількісного визначення нітратів за допомогою Greentest ECO 4 Концентрація нітрат-йонів в продукції різних торгівельних точках (мг/кг) продукція з ГДК Назва овочів власної ринок ринок супермаркет супермаркет (мг/кг) присадибної «Фермерський» «Центральний» «АТБ» «Делікат» ділянки Картопля 50 115 1000 560 240 250 Капуста свіжа 82 362 508 138 111 500 білокачанна Морква 22 140 440 70 220 400 Буряк столовий 250 9999 9999 9999 9999 1400 червоний Цибуля 11 13 11 15 10 80 біла ріпчаста Огірок свіжий 54 193 189 185 99 150 Томати свіжі 18 60 80 80 100 300 Перець солодкий 45 80 150 110 65 200 свіжий Примітка. Зелений – продукт має безпечну кількість нітратів; Жовтий – концентрація нітратів знаходиться на межі допустимої норми для певного виду продуктів; Червоний – високий рівень нітратів. 57 Аналізуючи дані дослідження, робимо висновок, що на торгівельних точках міста Черкаси показники вмісту нітратів не перевищують ГДК культури родини пасльонових – томати і перець, а також цибуля ріпчаста, тобто, відповідна, ця продукція не шкодить здоров’ю людини. У картоплі показики нітратів перевищують ГДК в деяких точках продажу: ринок «Центральний» – в чотири рази, супермаркеті «АТБ» – в два рази, супермаркет «Делікат» – наближене значення до граничного. Найвищий вміст нітратів в буряку на протязі всього досліджуваного періоду на всіх торгівельних точках. Багато в яких досліджуваних зразках вміст речовини перевищує ГДК більше,ніж в сім разів, тобто буряки можуть завдати серйозної шкоди здоров’ю. Небезпечним для здоров’я людини є вживання також свіжого огірка, в таких досліджуваних точках як ринок «Фермерський», ринок «Центральний» та супермаркет «АТБ» зафіксовано перевищення показника в півтора рази. Схожа ситуація і з капустою свіжою білокачанною. Встановлено, що накопичення нітратів у рослинах проходить нерівномірно, тобто окремі органи рослин по- різному концентрують шкідливі сполуки, що доведено також і нашими дослідженнями. Аналіз об’єктів, де було виявлено найбільше продукції «задовільної» якості показав, що це ринок «Центральний». У місцях стихійної торгівлі купувати овочі- фрукти не рекомендовано, оскільки така продукція не пройшла ветеринарно- санітарної експертизи, тож є потенційно небезпечною. Краще купувати тільки ту продукцію, яка пройшла ветеринарно-санітарну експертизу, має експертний висновок і реалізується в місцях санкціонованої торгівлі. 2.6 Заходи спрямовані на попередження забруднення Вилучити нітрати з рослинної продукції повністю нереально та й не має сенсу – разом з цими речовинами руйнуються й вітаміни. Але зменшити їх вміст все-таки можливо (рисунок 2.6). 58 Рисунок 2.6 – Заходи щодо зменшення кілкьості нітратів у свіжих овочах Первинна обробка овочів та фруктів дозволяє зменшити концентрацію нітратсполук на 20-30 %: вирізання качану з капусти та знімання зеленого листя, котре покриває качан, видалення товстих стебел листя зелені, дрібних коренів коренеплодів, обрізання огірка з обох кінців. При промиванні водою та механічному очищенні рослинної продукції вміст нітратів знижується на 10%. Кількість сполук знижується на 25-30% при вимочуванні продукції в чистій воді у співвідношенні 1:10 на протязі не менше 1 год. Бланшировка та відварювання рослинної продукції у значній кількості води також знижує вміст нітратсполук. При купівлі сільськогосподарської продукції необхідно вияснити, чи є в реалізатора документація про її походження, якість та безпечність. На рослинні продукти, вирощені в тепличних господарствах – посвідчення про якість, декларація виробника. На продукти, котрі продаються на ринках, – лабораторні висновки ветеринарно-санітарної експертизи, які включають фактичний вміст 59 нітратсполук, їх норми. На імпортовану продукцію – висновки державної санітарно-епідеміологічної кспертизи, сертифікати відповідності. Кожний реалізатор на ринку повинен мати експертний висновок лабораторії ветсанекспертизи, де вказана вся необхідна інформація: концентрація нітратсполук у дослідженій продукції, прізвище продавця, дату провірки. У маркетах на кожну партію сільськогосподарських продуктів необхідно мати сертифікати якості. Головне управління Державної санітарно-епідеміологічної служби Черкащини регулярно проводить контроль концентрації нітратсполук в сільськогосподарській продукції на ринках та в маркетах [5]. 60 ВИСНОВКИ Актуальною екологічною проблемою сьогодення є глобальне хімічне забруднення навколишнього середовища. Це викликає обґрунтоване занепокоєння про можливе порушення екологічної рівноваги в окремих екосистемах та зокрема в системі «мікроорганізм – рослина». Особливу небезпеку становлять синтетичні сполуки, які надходять у природне середовище в результаті господарської діяльності людини. Важливе місце серед них посідають пестициди – хімічні засоби захисту рослин від захворювань та шкідників. Застосування засобів захисту рослин, зокрема гербіцидів є невід’ємною частиною сучасних агротехнологій , які забезпечують зниження конкуренції за поживні елементи між культурою та бур’янами, особливо на ранніх етапах розвитку культури, та збереження до 65% врожаю. Поряд із цим, нераціональне та неконтрольоване використання останніх може призвести до невизначених екологічних наслідків в агроекосистемі, внаслідок чого відбувається деградація екосистем, забруднення навколишнього природного середовища, виснаження природних ресурсів, зменшення і втрата біорізноманіття. В Україні якість і безпечність харчових продуктів гарантується ст. 50 Конституції України, а також рядом Законів України Про безпечність та якість харчових продуктів», Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», «Про захист прав споживачів» тощо. Після імплементації європейсього законодавства в законодавство України, відповідальність за безпеку харчових продуктів повністю покладається на виробника. Впроваджена на підприємствах система контролю і якості НАССР (аналіз небезпечних чинників та контроль у критичних точках) зобов’язує оператора ринка стежити і контролювати виробничі та допоміжні процеси. На 61 сьогодні держава вимагає від виробника грамотної організації всіх технологічних і допоміжних процесів. Дослідження щодо вмісту нітратів проводили у рослинницькій продукції, що реалізується у торговій мережі м.Черкаси. Для досліджень була обрана осіння рослинницька продукція вирощена в умовах відкритого ґрунту. Продукти рослинного походження піддавалися органолептичним і лабораторним дослідженням. Під час ветеринарно-санітарного контролю рослинної продукції за допомогою органолептичного методу звертають увагу на її зовнішній вигляд, форму, розмір, колір, консистенцію, запах, смак, наявність чи відсутність пошкоджень та хвороб рослин. Кількісне визначення вмісту нітратів у рослинах визначали іонометричним методом за допомогою приладу Greentest ECO 4. Оцінку екологічного стану досліджуваних рослин проводили шляхом порівняння фактичного вмісту нітратів з їх ГДК Аналізуючи дані дослідження, робимо висновок, що на торгівельних точках міста Черкаси показники вмісту нітратів не перевищують ГДК культури родини пасльонових – томати і перець, а також цибуля ріпчаста, тобто, відповідна, ця продукція не шкодить здоров’ю людини. У картоплі показики нітратів перевищують ГДК в деяких точках продажу: ринок «Центральний» – в чотири рази, супермаркеті «АТБ» – в два рази, супермаркет «Делікат» – наближене значення до граничного. Найвищий вміст нітратів в буряку на протязі всього досліджуваного періоду на всіх торгівельних точках. Багато в яких досліджуваних зразках вміст речовини перевищує ГДК більше,ніж в сім разів, тобто буряки можуть завдати серйозної шкоди здоров’ю. Небезпечним для здоров’я людини є вживання також свіжого огірка, в таких досліджуваних точках як ринок «Фермерський», ринок «Центральний» та супермаркет «АТБ» зафіксовано перевищення показника в півтора рази. Схожа ситуація і з капустою свіжою білокачанною. Встановлено, що накопичення нітратів у рослинах проходить нерівномірно, тобто окремі органи рослин по 62 різному концентрують шкідливі сполуки, що доведено також і нашими дослідженнями. Аналіз об’єктів, де було виявлено найбільше продукції «задовільної» якості показав, що це ринок «Центральний». У місцях стихійної торгівлі купувати овочі- фрукти не рекомендовано, оскільки така продукція не пройшла ветеринарно- санітарної експертизи, тож є потенційно небезпечною. Краще купувати тільки ту продукцію, яка пройшла ветеринарно-санітарну експертизу, має експертний висновок і реалізується в місцях санкціонованої торгівлі. Вилучити нітрати з рослинної продукції повністю нереально та й не має сенсу – разом з цими речовинами руйнуються й вітаміни. Але зменшити їх вміст все-таки можливо. Первинна обробка овочів та фруктів дозволяє зменшити концентрацію нітратсполук на 20-30 %: вирізання качану з капусти та знімання зеленого листя, котре покриває качан, видалення товстих стебел листя зелені, дрібних коренів коренеплодів, обрізання огірка з обох кінців. 63 ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 1. Агрохімічне обслуговування сільськогосподарських формувань: навчальний посібник / В.І. Лопушняк, І.О. Корчинський, М.М. Вислободська [та ін.]. – Львів: Новий Світ-2000, 2009. – 288 с. 2. Господаренко Г.М. Агрохімія мінеральних добрив / Григорій Михайлович Господаренко. – К.: Науковий світ, 2003. – 136 с. 3. Муравин Е. А. Агрохімія / Е. А. Муравин – М.: Колос, 2003. – 384 с. 4. Шевчук М. Й. Агрохімія : навчальний посібник / М.Й. Шевчук, С.І. Веремеєнко ; за ред. М.Й. Шевчука. Рівне: [Національний університет водного господарства та природокористування], 2008. – 223 с. 5. Господаренко Г.М. Основи інтегрованого застосування добрив / Г.М. Господаренко. – К.: ЗАТ НІЧЛАВА, 2002. – 344 с. 6. Огліх В.В. Виробництво і застосування мінеральних добрив як вагомий фактор підвищення врожайності / В.В. Огліх // Економіка АПК. – 2012. – №2. – С. 38- 43. 7. Наткіна Н. Мінеральні добрива негативно впливають на довкілля / Н. Наткіна // Фермерське господарство. – 2010. – №18 (482). – С. 15. 8. Гринь С.О. Проблеми деградації ґрунтового покриву та шлях поліпшення якості ґрунтів / С.О. Гринь, П.В. Кузнєцов, В.Ю.Стаднік. – «Молодий вчений». – 2015. – № 11 (26), Ч. 1. – С 58-62. 9. Мілютенко Т.Б. Міграція біогенних елементів з ґрунту за різних систем удобрення / Т.Б. Мілютенко, О.А. Демидов, О.В. Шерстобоєва // Агроекологічний журнал. – 2014. – № 1. – С. 60-64. 10. Моклячук Л. І. Агроекологічна оцінка викидів сполук активного азоту у секторі сільського господарства України / Л.І. Моклячук, О.М. Жукорський, В.О. Пінчук, О.І. Мінералов, О.П. Кейван, О.А. Марченко // Агроекологічний журнал. – 2012. – № 2. – С. 36-42. 64 11. Доценко О. В. Гумусний стан чорнозему типового під впливом тривалого внесення добрив [Електронний ресурс] / О. В. Доценко // Вісник аграрної науки. - 2012. - № 12. - С. 75-76. 12. Макаренко Н.А. Толерантність ґрунтів відносно біохімічно активних речовин, джерелом яких можуть виступати мінеральні добрива/ Н.А.Макаренко // Агроекологічний журнал. – 2002. – № 3. – С. 35-40. 13. Співвідношення Сгк/Сфк у ґрунтах України як показник рухомості мікроелементів / А.І. Фітєєв, Д.О. Семенов, М.М. Мірошниченко та ін. // Вісник аграрної науки. – 2013. –№ 7. – С. 16-19. 14. Наземцева Я. О. Моделювання міграції пестицидів у ґрунтах від джерел постійного забруднення[Електронний ресурс] / Я. О. Наземцева, Д. О. Лазненко // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2013. - № 4(10). - С. 12-15. 15. Чучвага І.Г. Екологічно доцільні дози мінерального азоту для вирощування жита озимого / І.Г. Чучвага, К.І. Волкогон // Агроекологічний журнал. – 2013. – № 2. – С. 75-79. 16. Макарчук Т.Л., Моклячук Л.І., Заєць О.Г. Науково-методичні підходи до агроекологічного моніторингу пестицидів // Фізіологія та біохімія культурних рослин.- 1998.- Т. 30, № 2.- С. 124-130 17. Моклячук Л. І. Критерії оцінки кумулятивного ризику впливу суми органічних токсикантів на живі організми // Агроекологічний журн. – 2003.- № 3.- С. 38. 18. Моклячук Л.І., Городиська І.М., Андрієнко Г.Г., Грібіниченко В.М. Кризовий моніторинг грунтів, забруднених стійкими хлорорганічними ксенобіотиками // Агроекологічний журн.- 2005.- № 4.- С. 29-32]. 19. Дензанов Г.О., Ткаченко С.І. Проблеми і можливі засоби захисту довкілля від токсичної дії заборонених та некондиційних пестицидів // Екологічний вісн.- 2003.- № 31.-С.23-25. 20. Нітрати та нітрити: в чому небезпека для організму людини. URL: https://zp.nmc.dsns.gov.ua/ua/Ostanni-novini/110.html 65 21. Вплив нітратів на людський організм. URL: https://cheline.com.ua/news/zdorovja/vpliv-nitrativ-na-lyudskij-organizm-174046 93 22. Отруєння нітратами та нітритами: у чому небезпека?. URL: https://cityadm.lviv.ua/news/science-and-health/medicine/235294-otruiennia- nitratamy-ta-nitrytamyu-chomu-nebezpeka 23. Про затвердження Державних гігієнічних правил і норм "Регламент максимальних рівнів окремих забруднюючих речовин у харчових продуктах": наказ іністерства охорони здоров’я від 18 травня 2013 р. № 774/23306. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0774-13#Text 24. Шкода нітратів в продуктах – чим вони небепечні для людини?. URL: http://www.consumer-cv.gov.ua/shkoda-nitrativ-v-produktah-chym-vony- nebezpechnidlya-lyudyny/ 25. Механізм впливу нітратів на організм людини. URL: http://www.consumer- cv.gov.ua/mehanizm-vplyvu-nitrytiv-na-organizm-lyudyny/ 26. Мартиненко В.М. Органічні добрива в землеробстві Сумщини/ В.М. Мартиненко, В.В. Голоха, В.П. Іванов. – Суми: Мрія, 2006. – 23 с. 27. Степаненко Т.О. Розвиток екологізації сільськогосподарських земель в Україні / Т.О. Степаненко // Управління земельними ресурсами в контексті сталого розвитку територій : матеріали міжнар. наук.-практ. 130 конф. (Харків, 24–26 верес. 2013 р.) – Х. : Друкарня Мадрид, 2013. – С. 191-193. 28. Шувар І. A. Біологізація землеробства – шлях до формування сталих агроекосистем на локальному і глобальному рівнях [Електронний ресурс] / І. A. Шувар // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Ґжицького. - 2011. - Т. 13, № 1(2). - С. 393-399. 66 ДОДАТКИ 67 Додаток А Апробація результатів роботи 68