Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4751
Title: Response particles in Lithuanian conversation and turn design
Other Titles: Фразові частки в литовській розмові та конструкції зворотного зв’язку
Authors: Jasionytė-Mikučionienė, Erika
Keywords: response particles;affirmative and negative particles;questionanswer sequences;Lithuanian conversation;turn design;фразові частки (відповіді);стверджувальні та заперечні частки;послідовності запитань-відповідей;литовська розмовна мова;конструкція зворотного зв’язку
Issue Date: 2023
Publisher: Language: codification, competence, communication
Abstract: The paper deals with response particles in Lithuanian conversation. The results of the analysis provide evidence that sequential environments response particles are used in turn out to be central. Thus, the distinctive usages and functions of the particles are investigated in the following sequences: questionsanswers, assertions-reactions and directives-reactions. The paper considers similarities and contrasts among the Lithuanian affirmative as well as negative particles. The results of the analysis show that the particles mainly appear in positive responses, thus the inventory of the affirmative particles is much more abundant than that of negative particles. The primary functions of the particles encompass responding to a previous turn: they occur as positive or negative answers to polar (yes-no) questions, as responses to assertions or directives, and as so-called feedback (or back-channel) elements. Affirmative particles firstly operate as confirmation and agreement markers, while negative particles, on their turn, primarily operate as disagreement markers, though at times they have also a capacity of functioning as agreement devices. Sequential contexts appear to have an impact on the emergence of discursive (resp. interactional) meanings of response particles that have not been discussed in Lithuanian grammars.
Постановка проблеми. Протягом останніх років фразові частки обговорювалися в рамках інтеракційних досліджень (Roelofsen & Farkas 2015; Holmberg 2016; Sorjonen 2001; Wiltschko 2017; Heritage, Sorjonen, eds. 2018 серед інших). Вони були проаналізовані з акцентом на зв’язок між частками та структурою дискурсу. Зокрема, розглянуті частки були предметом дослідження зворотно-ініціальних часток, які ініціально розташовані в розмові поперемінно. У литовській мові інвентар часток неоднорідний як семантично, так і структурно. Наявні описи зосереджені більше на окремих частках (Petit 2010; Sawicki 2012; Šolienė 2015, 2020; Jasionytė-Mikučionienė 2019, 2021; Panov 2019; Ruskan 2019), тоді як не було знайдено жодного дослідження, яке б систематично досліджувало різні семантичні класи часток на основі синхронних та діахронних даних. Як наслідок, литовські фразові частки отримали відносно мало уваги з боку лінгвістів. Мета дослідження – з’ясувати функціональну дистрибуцію фразових часток (часток відповіді) в сучасній литовській мові, її роль у структурі дискурсу та її вплив на функції часток. Методи. Дослідження ґрунтується на даних Корпусу розмовної литовської мови, а саме – даних субкорпусу спонтанного приватного спілкування. Застосовано принципи конверсаційного аналізу. Литовські фразові частки досліджено у взаємодії: функції часток ґрунтуються на структурі розмови, в якій вони вживаються, на попередньому відрізку дискурсу. Особливості вживання та функції часток досліджено у таких послідовностях: питаннявідповіді, твердження-реакції та директиви-реакції. Результати. Дослідження показало, що основна функція таких часток полягає у реагуванні на попередній відрізок дискурсу: вони виступають як позитивні або негативні відповіді на полярні (так-ні) питання, як реакції на твердження або директиви, а також як так звані елементи зворотного зв’язку (або зворотного каналу). Стверджувальні частки функціонують передусім як маркери підтвердження та згоди, тоді як заперечні частки, у свою чергу, передусім функціонують як маркери незгоди, хоча інколи вони також здатні функціонувати як засоби згоди. Крім того, в розмовному дискурсі розглянуті частки (особливо стверджувальні) можуть кодувати різні міжособистісні (або інтерсуб’єктні) функції: позицію мовця, приналежність, здивування, розуміння тощо. Деякі з часток пов’язані з організацією дискурсу: вони функціонують як дискурсивні частки, що ініціюють висловлювання мовця в розмові та демонструють текстові зв’язки з попередніми висловлюваннями. Дискусія. Це дослідження надає докази того, що послідовний контекст, в якому вживаються фразові частки (відповіді), виявляється основним чинником: він впливає на появу дискурсивних (відповідно інтерактивних) значень часток відповіді, які не було розглянуто в литовських граматиках.
URI: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4751
ISSN: 2707-0573 (print)
2707-112Х (online)
DOI: 10.24025/2707-0573.9.2024.292852
Issue: 2(9)
First Page: 26
End Page: 44
Appears in Collections:№2(9)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
3-4_зміст_2(9)2023.pdf508.25 kBAdobe PDFThumbnail
View/Open
26-44_Jasionytė-Mikučionienė_2(9)2023.pdf1.02 MBAdobe PDFThumbnail
View/Open
1-2_титул_2(9)2023.pdf725.13 kBAdobe PDFThumbnail
View/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.