Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4751
Название: | Response particles in Lithuanian conversation and turn design |
Другие названия: | Фразові частки в литовській розмові та конструкції зворотного зв’язку |
Авторы: | Jasionytė-Mikučionienė, Erika |
Ключевые слова: | response particles;affirmative and negative particles;questionanswer sequences;Lithuanian conversation;turn design;фразові частки (відповіді);стверджувальні та заперечні частки;послідовності запитань-відповідей;литовська розмовна мова;конструкція зворотного зв’язку |
Дата публикации: | 2023 |
Издательство: | Language: codification, competence, communication |
Краткий осмотр (реферат): | The paper deals with response particles in Lithuanian conversation.
The results of the analysis provide evidence that sequential environments response
particles are used in turn out to be central. Thus, the distinctive usages and
functions of the particles are investigated in the following sequences: questionsanswers, assertions-reactions and directives-reactions. The paper considers
similarities and contrasts among the Lithuanian affirmative as well as negative
particles. The results of the analysis show that the particles mainly appear in
positive responses, thus the inventory of the affirmative particles is much more
abundant than that of negative particles. The primary functions of the particles
encompass responding to a previous turn: they occur as positive or negative
answers to polar (yes-no) questions, as responses to assertions or directives, and as
so-called feedback (or back-channel) elements. Affirmative particles firstly operate
as confirmation and agreement markers, while negative particles, on their turn,
primarily operate as disagreement markers, though at times they have also
a capacity of functioning as agreement devices. Sequential contexts appear to have
an impact on the emergence of discursive (resp. interactional) meanings of response
particles that have not been discussed in Lithuanian grammars. Постановка проблеми. Протягом останніх років фразові частки обговорювалися в рамках інтеракційних досліджень (Roelofsen & Farkas 2015; Holmberg 2016; Sorjonen 2001; Wiltschko 2017; Heritage, Sorjonen, eds. 2018 серед інших). Вони були проаналізовані з акцентом на зв’язок між частками та структурою дискурсу. Зокрема, розглянуті частки були предметом дослідження зворотно-ініціальних часток, які ініціально розташовані в розмові поперемінно. У литовській мові інвентар часток неоднорідний як семантично, так і структурно. Наявні описи зосереджені більше на окремих частках (Petit 2010; Sawicki 2012; Šolienė 2015, 2020; Jasionytė-Mikučionienė 2019, 2021; Panov 2019; Ruskan 2019), тоді як не було знайдено жодного дослідження, яке б систематично досліджувало різні семантичні класи часток на основі синхронних та діахронних даних. Як наслідок, литовські фразові частки отримали відносно мало уваги з боку лінгвістів. Мета дослідження – з’ясувати функціональну дистрибуцію фразових часток (часток відповіді) в сучасній литовській мові, її роль у структурі дискурсу та її вплив на функції часток. Методи. Дослідження ґрунтується на даних Корпусу розмовної литовської мови, а саме – даних субкорпусу спонтанного приватного спілкування. Застосовано принципи конверсаційного аналізу. Литовські фразові частки досліджено у взаємодії: функції часток ґрунтуються на структурі розмови, в якій вони вживаються, на попередньому відрізку дискурсу. Особливості вживання та функції часток досліджено у таких послідовностях: питаннявідповіді, твердження-реакції та директиви-реакції. Результати. Дослідження показало, що основна функція таких часток полягає у реагуванні на попередній відрізок дискурсу: вони виступають як позитивні або негативні відповіді на полярні (так-ні) питання, як реакції на твердження або директиви, а також як так звані елементи зворотного зв’язку (або зворотного каналу). Стверджувальні частки функціонують передусім як маркери підтвердження та згоди, тоді як заперечні частки, у свою чергу, передусім функціонують як маркери незгоди, хоча інколи вони також здатні функціонувати як засоби згоди. Крім того, в розмовному дискурсі розглянуті частки (особливо стверджувальні) можуть кодувати різні міжособистісні (або інтерсуб’єктні) функції: позицію мовця, приналежність, здивування, розуміння тощо. Деякі з часток пов’язані з організацією дискурсу: вони функціонують як дискурсивні частки, що ініціюють висловлювання мовця в розмові та демонструють текстові зв’язки з попередніми висловлюваннями. Дискусія. Це дослідження надає докази того, що послідовний контекст, в якому вживаються фразові частки (відповіді), виявляється основним чинником: він впливає на появу дискурсивних (відповідно інтерактивних) значень часток відповіді, які не було розглянуто в литовських граматиках. |
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4751 |
ISSN: | 2707-0573 (print) 2707-112Х (online) |
DOI: | 10.24025/2707-0573.9.2024.292852 |
Выпуск: | 2(9) |
Первая страница: | 26 |
Последняя страница: | 44 |
Располагается в коллекциях: | №2(9) |
Файлы этого ресурса:
Файл | Описание | Размер | Формат | |
---|---|---|---|---|
3-4_зміст_2(9)2023.pdf | 508.25 kB | Adobe PDF | ![]() Просмотреть/Открыть | |
26-44_Jasionytė-Mikučionienė_2(9)2023.pdf | 1.02 MB | Adobe PDF | ![]() Просмотреть/Открыть | |
1-2_титул_2(9)2023.pdf | 725.13 kB | Adobe PDF | ![]() Просмотреть/Открыть |
Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.