Cities of Ukraine in the conditions of information economy: principles and scenarios of the development of post-military recovery

Abstract

The article is devoted to topical issues of recovery of cities of Ukraine in the post-war period and in the conditions of the progress of the information economy. It is noted that for the comprehensive development of cities today, it is necessary to accumulate and process large amounts of information, to disseminate special information technologies and means of communication. Information is becoming both a tool and a recognized strategic resource for social progress, outlining priorities and scenarios for the development of territories. It is proved that management technologies of labor intellectualization, business smart specialization, automation of production and services are being recognized and implemented. Cities as centers of concentration of knowledge and resources that provide an information type of development of large and small economic systems, social processes and household activities are becoming the centers of information progress, education and science, emergence and development of the information economy. It is determined that cities of Ukraine in pre-war times effectively implemented measures of the state policy of digitalization and digitization as mandatory elements of the formation of the national model of the information economy. This movement was enshrined in strategic plans of the government and business, as well as in legal provisions regulating the economy and education. Large losses of the Ukrainian economy from the barbaric destruction of the population and cities by the Russian Federation are emphasized. The need to script the deployment of productive forces and the recovery of the country's cities according to the best standards of world experience and information progress is determined. It is recommended to attract the accumulated pre-war managerial experience of Ukrainian management and world achievements on the issue of post-war recovery. The key principles of urban recovery scripting taking into account information and innovation progress, namely: knowledge management on integrated management platforms; targeted attraction of resources (intellectual, information, investment, innovation ones, etc.); security and targeted management risk analysis; smart-oriented development of territories; energy independence; transparency, openness and publicity of urban recovery and development processes are identified. Key managerial approaches to targeted regulation of the economy of Ukrainian cities, namely: compliance of processes with European and global social progress; harmonious, balanced implementation of national and local interests, targeted attraction of resources and accumulated management knowledge system are considered and systematized. The influence of the information economy on the scenarios of post-military recovery of Ukrainian cities is substantiated. Impact characteristics and management processes that will take place from targeted regulation: increase in information security and reduction in the risks of economic activities; changes in information culture and communication support of management activities; information asymmetry in the system of management decision-making by business and government.

Статтю присвячено актуальним питанням відновлення міст України в повоєнні часи та в умовах прогресу інформаційної економіки. Зазначається, що для всебічного розвитку міст сьогодні потрібно накопичувати, обробляти великі обсяги інформації, поширювати спеціальні інформаційні технології та засоби зв’язку. Інформація стає одночасно інструментом та визнаним стратегічним ресурсом суспільного прогресу, окреслює пріоритети та сценарії розвитку територій. Доведено, що свого визнання, впровадження отримують управлінські технології інтелектуалізації праці; смартспеціалізації бізнесу; автоматизації виробництв та послуг. Центрами інформаційного прогресу, освіти та науки, появи та розвитку інформаційної економіки стають міста як осередки концентрації знань та ресурсів, що забезпечують інформаційний тип розвитку великих та малих господарських систем, соціальних процесів та діяльності домогосподарств. Визначається, що міста України в довоєнні часи ефективно впроваджували заходи державної політики діджиталізації та цифровізації як обов’язкових елементів формування національної моделі інформаційної економіки. Такий рух було закріплено в стратегічних планах влади та бізнесу, правових положеннях регулювання економіки та діяльності освіти. Наголошено на великих втратах української економіки від варварського знищення рф населення та міст. Визначено необхідність сценарування розміщення продуктивних сил та відновлення міст країни за найкращими стандартами світового досвіду та інформаційного прогресу. Рекомендовано залучати накопичений довоєнний управлінський досвід українського менеджменту та світові надбання саме з питання повоєнного відновлення. Визначено ключові принципи сценарування відновлення міст з огляду на інформаційний та інноваційний прогрес, а саме: управління знаннями на інтегрованих платформах менеджменту; цільового залучення ресурсів (інтелектуальних, інформаційних, інвестиційних, інноваційних та ін.); безпеки та цільового управлінського аналізу ризиків; смарт-орієнтованого розвитку територій; енергонезалежності; прозорості, відкритості та публічності процесів відновлення та розвитку міст. Розглянуто та систематизовано ключові управлінські підходи до цільового регулювання економіки українських міст: відповідності процесів європейському та світовому суспільному прогресу; гармонійного, збалансованого впровадження національних та місцевих інтересів, цільового залучення ресурсів та накопиченої системи знань менеджменту. Обґрунтовано вплив інформаційної економіки на сценарії постмілітарного відновлення міст України. Визначено характеристики впливу та управлінські процеси, що будуть мати місце від цільового регулювання: посилення інформаційної безпеки та зниження ризиків ведення господарської діяльності; змін в інформаційній культурі та комунікативному забезпеченні управлінської діяльності; інформаційної асиметрії в системі прийняття управлінських рішень бізнесом та владою.