Удосконалення комунікаційної політики підприємства (на матеріалах сільськогосподарського приватно-орендне підприємство «Відродження», м. Шпола, Звенигородський район, Черкаська обл.)

Шевченко, Анжеліка Володимирівна

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/5071

Title:	Удосконалення комунікаційної політики підприємства (на матеріалах сільськогосподарського приватно-орендне підприємство «Відродження», м. Шпола, Звенигородський район, Черкаська обл.)
Authors:	Пальонна, Тетяна Анатоліївна Шевченко, Анжеліка Володимирівна
Keywords:	Комунікаційна політика;;Застосування маркетингових комунікацій;;Аналіз маркетингового середовища підприємства;;Аналіз маркетингової політики комунікацій на підприємстві.
Issue Date:	Jun-2023
Abstract:	Обрана тема є актуальною для сільськогосподарських підприємств, які часто стикаються з проблемою низьких цін на продукцію та необхідністю пошуку нових ринків збуту. Правильно побудована комунікаційна політика може допомогти підприємству залучити нових клієнтів та збільшити обсяг продажу. Особливо важливою маркетингова комунікація є для малих і середніх сільськогосподарських підприємств, які не мають достатньо ресурсів для проведення масштабних рекламних кампаній. У цьому випадку маркетингові комунікації можуть бути спрямовані на підтримку основного бізнесу, зокрема на збільшення зв'язків зі вже існуючими клієнтами, а також на створення ефективного іміджу підприємства. Мета дослідження кваліфікаційної роботи бакалавра полягає в обґрунтуванні теоретичних засад та практичних рекомендацій щодо удосконалення комунікаційної політики сільськогосподарського підприємства. Об’єктом дослідження є процес формування комунікаційної політики підприємства на ринку сільськогосподарської продукції. Предметом дослідження є теоретико-прикладні напрямки удосконалення комунікаційної політики СПОП «Відродження». Відповідно до мети були поставлені та вирішені наступні завдання: визначення сутності формування комунікаційної політики підприємства, дана характеристика інструментам комунікацій, дослідження особливостей застосування маркетингових комунікацій на сільськогосподарських підприємствах, вивчення загальної характеристики та аналіз маркетингового середовища підприємства, аналіз маркетингової політики комунікацій на підприємстві, розроблені заходи щодо підвищення ефективності комунікацій на підприємства, враховуючи особливості його діяльності та маркетингового середовище, обґрунтовано економічну ефективність запропонованих заходів.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/5071
Appears in Collections:	075 Маркетинг (Маркетинг)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
КРБ_Шевченко_А.В..pdf Restricted Access		1.85 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

3

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Черкаський державний технологічний університет
Факультет економіки та управління
Кафедра економічної кібернетики та маркетингу

ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНА ПРОГРАМА «МАРКЕТИНГ»
СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 075 «МАРКЕТИНГ»
КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ БАКАЛАВРА
на тему:
«УДОСКОНАЛЕННЯ КОМУНІКАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА
(НА МАТЕРІАЛАХ СПОП «ВІДРОДЖЕННЯ»,
М. ШПОЛА, ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ Р-Н., ЧЕРКАСЬКА ОБЛ.)»
Здобувача Шевченко Анжеліки Володимирівни ____________

Науковий керівник к.т.н., доцент Пальонна Т.А. ____________

Робота допущена до захисту перед
екзаменаційною комісією з атестації здобувачів
вищої освіти (ЕК)

Завідувач кафедри: д.е.н., проф. Коломицева О.В. _______________

Черкаси 2023 р.
4

ЗМІСТ

ВСТУП ..................................................................................................................... 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ
КОМУНІКАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА .................................. 7
1.1. Сутність комунікаційної політики ............................................................ 7
1.2. Інструменти маркетингових комунікацій та їх характеристика .......... 13
1.3. Маркетингові комунікації на сільськогосподарських підприємствах 19
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ МАРКЕТИНГОВОГО СЕРЕДОВИЩА ТА
МАРКЕТИНКОВИХ КОМУНІКАЦІЙ СПОП «ВІДРОДЖЕННЯ» ......... 25
2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства ................... 25
2.2. Аналіз маркетингового середовища підприємства ............................... 32
2.3. Аналіз маркетингових комунікацій СПОП «Відродження» ................ 39
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ КОМУНІКАЦІЙНОЇ
ПОЛІТИКИ СПОП «ВІДРОДЖЕННЯ» ......................................................... 46
3.1. Розробка заходів щодо підвищення ефективності маркетингових
комунікацій підприємства ................................................................................. 46
3.2. Економічна ефективність запропонованих заходів .............................. 65
ВИСНОВКИ ......................................................................................................... 74
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ........................................................ 79
ДОДАТКИ ............................................................................................................. 88

5

ВСТУП

Маркетингова комунікаційна політика є однією з важливих складових
діяльності підприємства в сучасних умовах, коли конкуренція між
підприємствами посилюється. В умовах швидкого розвитку інформаційних
технологій та змінах споживацьких потреб, підприємства повинні вміти
ефективно використовувати інструменти комунікації для залучення та
утримання клієнтів. Крім того, мінливість економічної ситуації вимагає від
підприємств гнучкості та швидкості реакції на зміни на ринку. У цьому
контексті удосконалення комунікаційної політики підприємства може стати
ключовим фактором успіху та виживання на ринку.
Обрана тема є актуальною для сільськогосподарських підприємств, які
часто стикаються з проблемою низьких цін на продукцію та необхідністю
пошуку нових ринків збуту. Правильно побудована комунікаційна політика
може допомогти підприємству залучити нових клієнтів та збільшити обсяг
продажу. Особливо важливою маркетингова комунікація є для малих і
середніх сільськогосподарських підприємств, які не мають достатньо ресурсів
для проведення масштабних рекламних кампаній. У цьому випадку
маркетингові комунікації можуть бути спрямовані на підтримку основного
бізнесу, зокрема на збільшення зв'язків зі вже існуючими клієнтами, а також
на створення ефективного іміджу підприємства.
Мета дослідження кваліфікаційної роботи бакалавра полягає в
обґрунтуванні теоретичних засад та практичних рекомендацій щодо
удосконалення комунікаційної політики сільськогосподарського
підприємства.
Відповідно до мети були поставлені та вирішені наступні завдання:
 визначити сутність формування комунікаційної політики
підприємства;
 дати характеристику інструментам комунікацій;
6

 дослідити особливості застосування маркетингових комунікацій на
сільськогосподарських підприємствах;
 вивчити загальну характеристику та аналіз маркетингового
середовища підприємства;
 проаналізувати маркетингову політику комунікацій на підприємстві;
 розробити заходи щодо підвищення ефективності комунікацій на
підприємства, враховуючи особливості його діяльності та маркетингового
середовище;
 обґрунтувати економічну ефективність запропонованих заходів.
Об’єктом дослідження є процес формування комунікаційної політики
підприємства на ринку сільськогосподарської продукції.
Предметом дослідження є теоретико-прикладні напрямки
удосконалення комунікаційної політики СПОП «Відродження».
Для написання дипломної роботи було використано вітчизняні
теоретичні джерела, посібники та наукові публікації, у яких досліджується
комунікаційна політика, законодавчі акти України, статистично-аналітичні
дані з питань сільського господарства України, Інтернет-ресурси у галузі
комунікацій та сільськогосподарської діяльності, офіційні документи та звіти
СПОП «Відродження», результати досліджень та опитувань споживачів
підприємства.
Надані рекомендації щодо удосконалення маркетингової комунікаційної
політики СПОП «Відродження» можуть бути використані для покращення
комунікаційної діяльності підприємства. Розроблені рекомендації
удосконалення комунікаційної політики може застосовувати не лише
досліджуване підприємства, а й інші виробники сільськогосподарської
продукції.
Апробація роботи була здійснена в рамках конференції «Ефективне
управління економікою: інформаційні технології, маркетинг, бізнес» від 20
квітня 2023 р., м. Черкаси.

7

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ
КОМУНІКАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА

1.1. Сутність комунікаційної політики

У сучасних умовах ринкової економіки підприємство не може
повноцінно функціонувати без обміну актуальної та достовірної інформації –
комунікації, що здійснюється між підприємствами, між виробниками та
споживачами, або іншими зацікавленими у діяльності організації сторонами.
Комунікація є важливим елементом маркетингової діяльності будь-
якого підприємства. Оскільки, правильно побудована комунікація неодмінно
сприяє підвищенню конкурентоспроможності підприємства, зміцненню його
ринкових позицій, прийняттю управлінських рішень та підвищенню
ефективності його діяльності загалом. Але основною перевагою використання
комунікацій на підприємстві є активізація продажів та стимулювання збуту,
що в свою чергу сприяє зростанню прибутку. Тож одним з найважливіших
завдань маркетингового відділу будь-якого підприємства є побудова
ефективної комунікаційної політики.
Конкретного та єдиного трактування поняття «комунікаційна політика»
немає, тому вчені мають індивідуальні підходи до визначення цього поняття
(табл. 1.1).
Таблиця 1.1
Визначення поняття «комунікаційна політика» різними вченими
№ Автор Визначення
1 Балабанова Л.В., «Комунікаційна політика – система просування
Холод В.В., товару на ринок, одна з складових комплексу
Балабанова І.В. маркетингу, що включає: паблік рілейшнз, рекламу,
стимулювання збуту, персональні продажі, виставки
та ярмарки, торгові переговори»

8

Продовження таблиці 1.1
2 Буряк П.Ю. «Комунікаційна політика – комплекс заходів, які
використовує підприємство для інформування,
переконання, нагадування, та формування поглядів
споживача на товар (послугу) та імідж підприємства»
3 Іващенко В.І. «Комунікаційна політика – розроблення комплексу
стимулювання заходів щодо забезпечення ефективної
взаємодії бізнес-партнерів, організації реклами,
методів стимулювання збуту, зв’язків з громадськістю
та персонального продажу»
4 Магалецький «Комунікаційна політика підприємств – це
А.В. цілеспрямований, економічно-обґрунтований процес
передачі інформації про продукт і його цінність до
споживача через різні канали з метою формування у
нього бажання придбати саме визначений продукт»
5 Мостіцький Д.В. «Комунікаційна політика – це комплекс
інформаційних заходів, які здійснює підприємство
стосовно своїх споживачів, посередників та різних
контактуючих груп, для того, щоб поінформувати,
переконати чи нагадати про свій продукт або послугу
споживачам, як реальним так і потенційним»
6 Окландер М.А., «Маркетингова комунікаційна політика – це
Литовченко І.Л., перспективний курс дій фірми, спрямований на
Ботушан М.І. забезпечення взаємодії з усіма суб’єктами
маркетингової системи на основі обґрунтованої
стратегії використання комплексу маркетингових
комунікацій з метою задоволення потреб споживачів
та одержання прибутку»

9

Продовження таблиці 1.1
7 Побережна М.П. «Маркетингова комунікаційна політика –
перспективний курс дій підприємства, спрямований
на забезпечення взаємодії з усіма суб'єктами
маркетингової системи з метою задоволення потреб
споживачів і отримання прибутку»
Джерело: розроблено автором за матеріалами [5, 6, 17, 29, 36, 38, 44]

На підставі трактувань поняття «комунікаційна політика», що
представлені у табл. 1.1, пропонується визначити комунікаційну політику як
комплекс заходів, які розробляє та використовує підприємство для ефективної
передачі інформації та забезпечення взаємодії із його суб’єктами з метою
задоволення потреб споживачів та отримання прибутку.
Метою комунікаційної політики є досягнення вигідної взаємодії між
об’єктом комунікацій (споживач) та суб’єктом комунікацій (підприємство).
Основні завдання маркетингової комунікаційної політики:
1. надати споживачам інформацію про підприємство, опис товарів або
послуг, що надаються, та особливості їх застосування, цінову політику;
2. створити конкурентні переваги підприємства та його продукції серед
аналогічних йому та переконати споживача зробити покупку не відкладаючи
її;
3. сформувати престижний імідж підприємства та забезпечити
позитивне ставлення до нього товару чи послуг;
4. збільшити тривалість життєвого циклу товарів, які вже перебувають
на ринку та відомі споживачам;
5. розробити програму маркетингових комунікацій та заходів, що
можуть підвищити рівень продажів та отримати лояльних споживачів;
6. нагадувати споживачам про товар та утримання товару в їх пам’яті;
10

7. налагодити зворотній зв’язок із споживачами, аби знати їх думку про
товар та отримати відгуки, які допоможуть підприємству покращувати свою
роботу.
Також, підприємству необхідно визначити цілі комунікаційної політики,
які напряму залежать від визначених проблем та потреб підприємства.
Лаврова Ю.В. визначає наступні можливі цілі маркетингової комунікаційної
політики [28]:
 Інформування про діяльність підприємства;
 Створення позитивного іміджу підприємства та його торгової марки;
 Підтримка зв’язків підприємства із його суб’єктами (партнери,
споживачі, громадськість);
 Стимулювання збуту;
 Спонукання споживачів до певної дії;
 Досягнення та утримання лояльності споживачів;
Оскільки, маркетингова комунікація являє собою процес передачі та
отримання необхідної інформації між її відправником й одержувачем, то
відповідно вона має елементи, що поєднуються між собою та мають певний
зв’язок. Маркетингова комунікація складається з восьми основних елементів
(рис. 1.1):
1. Джерело повідомлення або відправник – підприємство або особа, що
передає інформацію в суспільство;
2. Кодування – процес подання повідомлення в наочній формі;
3. Повідомлення – інформаційна сукупність слів, звуків, образів, яка
безпосередньо передається цільовій аудиторії;
4. Канали передачі повідомлення – засоби, за допомогою яких
повідомлення доходить до одержувача (телебачення, газети, вивіски тощо);
5. Декодування інформації – процес отримання, розшифровки та
сприйняття інформації, що надійшла від відправника, цільовою аудиторією;
6. Одержувач – цільова аудиторія, яка сприймає повідомлення та в
подальшому реагує на нього;
11

7. Відгук – реакція цільової аудиторії (одержувача) на отримання
інформації після ознайомлення з нею;
8. Зворотний зв’язок – частина відгуку одержувача, що надходить до
джерела повідомлення.
Джерело
повідомлення
Повідомлення
Кодування Декодування
Канали передачі
Зворотний
Перешкоди Одержувач
зв’язок
Відгук
Рис. 1.1 Процес маркетингових комунікацій
Джерело: розроблено автором за матеріалами [45]

Слід зазначити, що під час процесу маркетингових комунікацій можуть
виникати перешкоди. Перешкоди – це викривлення, що відбувається під час
розповсюдження або сприйняття інформації, яка в свою чергу відрізняється
від вихідного повідомлення. Зазвичай перешкоди виникають через неточності
у повідомленні або неправильно обраний канал розповсюдження.
Аби одержувач отримав повідомлення правильно, підприємству
необхідно: знати конкретного одержувача і варіанти його реакцій на
повідомлення; закодувати повідомлення так, щоб цільова аудиторія змогла
його правильно розшифрувати та зрозуміти; обрати дієві засоби комунікації,
щоб звернення отримала потрібна цільова аудиторія; реагувати на дії
одержувача та звертати увагу на зворотний зв’язок, з метою виправлення
помилок й задоволення споживачів.
12

Також, щоб підприємство досягло ефективної маркетингової
комунікаційної політики, йому слід використовувати маркетингові
комунікації враховуючи їх принципи, які допомагають правильно встановити
зв’язок із споживачами та передати їм необхідну інформацію (табл. 1.2)
Таблиця 1.2
Принципи маркетингових комунікацій
Принципи Сутність застосування
Підпорядкованість Створення маркетингових комунікацій враховуючи
загальну стратегію підприємства
Функціональність Виконання функцій підприємством за допомогою
маркетингових комунікацій
Комплексність, Злагоджене поєднання та послідовність застосування
гармонійність, інструментів комунікацій, створюючи єдину систему
системність комунікацій
Цілеспрямованість Направлення комунікацій на конкретну аудиторію,
що задовольняє цілі підприємства
Доцільність та Застосування актуальних комунікаційних заходів
своєчасність відповідно до потрібного часу, місця та умов
сприйняття
Доступність Створення зрозумілого та загальнодоступного
повідомлення для цільової аудиторії
Достатність Впровадження такої кількості комунікацій, яка
матиме вплив на споживачів не перенавантажуючи їх
інформацією
Технологічність Використання комунікацій з пристосуванням до
сучасних тенденцій та розвитку суспільства
Ефективність Вибір комунікацій на перспективу розвитку
підприємства як комунікативно, так і економічно
Джерело: розроблено автором за матеріалами [26]
13

Одночасне застосування принципів маркетингових комунікацій
дозволяє не тільки досягти більш ефективної маркетингової комунікаційної
політики підприємства, але і отримати більший економічний ефект.

1.2. Інструменти маркетингових комунікацій та їх характеристика

Маркетингова комунікаційна політика здійснюється за допомогою
інструментів, що полегшують встановленню та підтримці зв’язку між
підприємством та споживачами.
Під час вивчення маркетингових комунікацій, було досліджено, що
автори виділяють два напрямки інструментів комунікаційної політики:
основні та синтетичні (рис. 1.2).
Інструменти комунікаційної політики підприємства
Основні Синтетичні
Реклама Виставки,
ярмарки
Стимулювання
збуту Спонсорство
Персональний Маркетинг
продаж подій
Public Relations Брендинг

Рис. 1.2 Інструменти комунікаційної політики підприємства
Джерело: розроблено автором за матеріалами [11, 37, 43]

Інструменти маркетингових комунікацій поділяють на три види: ATL
(about the line – над лінією), BTL (below the line – під лінією) TTL (through the
line – через лінію), де лінією вважається реакція споживача, тобто його
поведінка, у відповідь на маркетингові комунікації [63].
14

ATL комунікації – це інструменти просування, які мають односторонній
вплив на цільову аудиторію без втручання підприємства та мають
комунікаційний ефект за допомогою різних видів реклами.
BTL комунікації – це інструменти, що потребують діалогу між
підприємством та його цільовою аудиторією.
TTL комунікації поєднують у собі використання різних інструментів
ATL та BTL комунікацій, але водночас мають власний інструмент впливу на
цільову аудиторію.
Найпоширенішим видом комунікації є реклама. Американська асоціація
маркетингу (American Marketing Association) пропонує трактувати рекламу як
«розміщення оголошень і повідомлень у часі чи просторі комерційними
фірмами, некомерційними організаціями, урядовими установами та окремими
особами, які прагнуть проінформувати та\або переконати певний цільовий
сегмент чи аудиторії щодо їхніх продуктів, послуг, організацій чи ідей» [65].
Основне призначення реклами – це надання потрібної інформації про
товар споживачеві шляхом розміщення повідомлень. Рекламне повідомлення
спрямоване на зацікавлення споживача товаром та його властивостей, при
цьому заощаджуючи його час, оскільки реклама не вимагає значних зусиль на
її пошуки.
Характерні риси, що притаманні рекламі:
 реклама є оплачувана і має конкретного замовника;
 багатофункціональність, оскільки нею користуються підприємства
різних напрямків діяльності, які мають різні цілі;
 невизначеність, адже може бути успішною та провальною, що
залежить від сприйняття споживачем;
 помітність та здатність на переконання.
Реклама може виконувати такі функції: інформативна (донесення
інформації), переконуюча та нагадувальна (стимулювання споживачів).
Для того, щоб реклама спрацювала на користь підприємству важливо
обрати правильний канал передачі повідомлення: реклама у пресі, друкована
15

реклама, реклама засобами мовлення, поштова реклама, зовнішня та
внутрішня реклами, відеореклама, транспортна, реклама на місцях продажу та
в мережі Інтернет, сувенірна реклама. Під час вибору способу
розповсюдження враховується розмір ринку, ціль та масштаби реклами,
можливих споживачів, вимог ринку та технічних можливостей.
Стимулювання збуту – це метод впливу на споживачів за допомогою
короткочасних спонукальних заходів, що розраховані на швидке реагування
учасників ринку на пропозицію підприємства. Іншими словами стимулювання
збуту – це заохочення споживачів придбати товар чи послугу, навіть тоді, коли
покупка була незапланована.
Картки
лояльності
Знижки Гарантії
Зниження цін Демонстрації
Зразки товарів Упаковки
Стимулювання споживачів Моральне
стимулювання
Грошові Стимулювання посередників, торговельного
винагороди торговельного персоналу персоналу
Конференції Цінові знижки Підвищення Заліки

Рис. 1.3 Засоби стимулювання суб’єктів збуту
Джерело: розроблено автором за матеріалами [24, 42]

Стимулювання збуту спрямоване не тільки на кінцевих споживачів, але
й на посередників та торговельного персоналу. Відповідного до кожного
суб’єкту збуту застосовують різні види стимулювання (рис. 1.3).
Цілі стимулювання збуту підприємство визначає:
16

1. зі сторони покупця – збільшити кількість покупців та купленого
товару, перетворити потенційного споживача на лояльного;
2. зі сторони посередника – зацікавити посередника в активному збуті
товару;
3. зі сторони торговельного персоналу – підвищити трудову активність
працівників, створити трудову дисципліну.
Як бачимо, стимулювання збуту є досить вигідним заходом для
виробника, оскільки воно здатне швидко впливати на поведінку споживачів та
спонукати їх до негайної покупки, створюючи попит на товар, спонукати
учасників продажу активніше просувати та продавати товар, а також
отримувати інформацію про споживачів та створювати базу даних.
Щодо персонального (прямого) продажу, то його особливістю є
наявність особистого контакту, що полягає у діалозі покупця і продавця, з
метою продажу товару. Такий контакт встановлюється безпосередньо на
локальних точках продажу, через телефон або мережу Інтернет.
Через процес персонального продажу покупець може почувати себе
зобов’язаним купити товар, через проведену з ним бесіду. Адже клієнт
відчуває потребу прислухатись до продавця та належним чином відреагувати
на пропозицію [34].
Як бачимо, продавець виступає важливим елементом персонального
продажу, адже саме він має задовольнити потреби покупця та проінформувати
його про товар. Під час спілкування між клієнтом і продавцем, останній
повинен переконати першого випробувати та купити товар, забезпечити
зворотний зв’язок, одержати інформацію, яка допоможе підприємству
швидше адаптуватись до змін на ринку. Важливо, аби продавець не тиснув
своїми порадами та закликами на покупця, а враховував його індивідуальні
особливості.
Не дивлячись на велику кількість переваг персонального продажу,
основні з яких це висока результативність, завдяки індивідуального підходу,
та можливість детально надати інформацію про товар, персональний продаж
17

несе великі витрати, що стосуються спеціалізованої професійної підготовки
продавців, що потребує часу та витрат [8].
Public Relations (PR), або зв’язки з громадськістю, є одним з видів
комунікацій, що спрямовані на встановлення відносин з громадськістю, або
окремих соціальних груп на основі довіри. Такі відносини встановлюються,
перш за все, для надання групам громадськості (засоби масової інформації,
підприємства, місцеві жителі, інвестори, державні органи, споживачі)
інформації про підприємство та його діяльність з метою завоювання
прихильності, і, відповідно, формування його сприятливого іміджу та
репутації.
Велика увага приділяється засобам масової інформації (преса,
аудіовізуальні засоби, Інтернет), адже вони можуть кардинально змінювати
громадську думку про підприємства. Головним ризиком використовування
засобів масової інформації є те, що інформаційні матеріали, що надходять до
ЗМІ, можуть бути висвітлені не правильно, адже підприємства можуть бути не
допущені до контролю над реалізацією заходів.
Основними функціями PR є [52]:
1. Дослідження та/або контроль думки й поведінки громадськості для
цілей підприємства;
2. Реагування на дії, поведінку та проблеми громадськості;
3. Досягнення відносин з групами громадськості на взаємовигідній
основі шляхом компромісу та партнерства.
Все частіше підприємства використовують синтетичні інструменти
маркетингових комунікацій – ті, які поєднують у собі декілька основних
інструментів створюючи інтегровані маркетингові комунікації [22].
Як вже було зазначено, до синтетичних інструментів відносять:
1. виставки та ярмарки – дають можливість продемонструвати товари
для встановлення прямих ділових контактів з покупцями, посередниками та
іншими підприємства. На виставках демонструють товари, досягнення,
розповсюджують інформацію для збільшення обсягів продажів. Натомість
18

ярмарки є не лише майданчиком для продаж, але і місцем для укладання
торговельних угод [61];
2. спонсорство – здійснюється переважно на принципах добровільної
фінансової підтримки особам будь-якої діяльності задля популяризації
виключно свого підприємства, торгових марок, товарів або послуг [53]. В
таких заходах згадується ім’я спонсора з позитивної сторони, що надає
підприємству ваги та зацікавленості аудиторії до підприємства. Також
спонсорство використовується для демонстрації товарів, що можуть слугувати
як подарунки для аудиторії;
3. маркетинг подій (event-маркетинг) – полягає в організації
спеціальних заходів (прес-конференції, концерти, корпоративні свята) для
просування підприємства та його товару. За допомогою маркетингу подій
можна закріпити образ бренду у свідомості споживачів, створити емоційний
зв’язок між споживачем та підприємство, сформувати лояльність споживачів,
підвищити продажі [43];
4. брендинг – «передбачає цілий комплекс маркетингових заходів щодо
розвитку іміджу та закріплення довгострокових відносин зі споживачем.
Завдяки йому створюється унікальний стиль, підвищується цінність продукту
та формується довіра до компанії [7]».
З розвитком технологій та суспільства з’являються нові інструменти
маркетингових комунікацій. Гайтина Н.М. виділяє наступні інструменти
комунікацій: trend-setting, WOM-technology, product placement, флешмоб,
провокаційний маркетинг, entertainment-маркетинг, life-placement, тизер,
ambient media [11].
Варто зауважити, що кожен інструмент маркетингових комунікацій буде
давати високу результативність, якщо його застосовувати за призначенням, а
також з урахуванням особливостей цільової аудиторії та ринкових
можливостей.

19

1.3. Маркетингові комунікації на сільськогосподарських
підприємствах

Сільськогосподарське виробництво є одним з найбільших та основних
видів діяльності країни, що впливає на національну економіку, а також на
соціальне та політичне життя країни.
Процес сільськогосподарського виробництва продукції починається з
визначення цілей виробництва та закінчується купівлею виготовленої
продукції споживачем. Всі ці етапи виробництва контролюються
сільськогосподарськими підприємствами – підприємства, що займаються
сільським господарством, а саме «виготовленням продуктів харчування або
сировини для їх створення [10]».
Сільськогосподарське виробництво має певні особливості, що мають
вплив як на формування системи управління, так і застосування різних
підходів до маркетингової діяльності підприємства. До особливостей
сільського господарства можна віднести [16]: засобами виробництва земля є
живі організми (рослини, тварини), на результати діяльності впливають
природні умови, виробництво діє на великих територіях, вироблена продукція
надалі бере участь у виробництві, сезонність, залежність від водних ресурсів.
Виготовлення якісного продукту є одним з головних завдань кожного
підприємства, але в світі, де поведінка споживачів постійно змінюється, цього
стає недостатньо. З цієї причини виробник повинен знати потреби своїх
споживачів та підлаштовувати політику просування свого підприємства до
цих змін. Тож, одним з найважливіших етапів при плануванні маркетингових
комунікацій на підприємстві сільськогосподарського типу є аналіз цільової
аудиторії й розуміння того, на якому ринку діє підприємство.
Основними моделями ринків прийнято вважати B2B (business-to-
business) – це діловий ринок, що орієнтований на підприємства, що купують
товари для подальшого використання та виробництва продукції, не
20

включаючи кінцевого споживача товару, та B2C (business-to-consumer) – це
споживчий ринок, що орієнтований на кінцевого споживача товару.
В залежності від ринку, сільськогосподарські підприємства можуть
використовувати різні інструменти маркетингових комунікацій для
налагодження та підтримки зв’язків з цільовою аудиторією. Окландер М.А.,
Литовченко І.Л. та Ботушан М.І. вважають, що на діловому ринку важливу
роль будуть відігравати такі засоби, як персональний продаж, спеціалізовані
виставки, стимулювання збуту та Public Relations; для споживчого ринку в
пріоритеті знаходиться реклама, стимулювання збуту, Public Relations,
персональний продаж [38].
Приймак Л.І., Давидок А.С. та Куденко Н.В. у своїй праці [48]
стверджують, що для ділового ринку важливі реклама, стимулювання збуту,
особистий продаж та Public Relations, для споживчого ринку найголовнішими
комунікаційними інструментами є реклама та стимулювання збуту, а вже
потім особистий продаж та Public Relations.
На основі попередніх двох праць було узагальнено інструменти
комунікацій на діловому та споживчому ринках за пріоритетами та
важливістю цих інструментів (рис. 1.4).
Діловий ринок (B2B) Споживчий ринок (B2C)
Персональний Реклама
продаж
Стимулювання
Виставки збуту
Реклама
Персональний
продаж
Public Relations
Public Relations

Рис. 1.4 Інструменти комунікацій на діловому та споживчому ринках
Джерело: розроблено автором за матеріалами [38, 48]

21

З рис. 1.4. видно, що для досягнення комунікацій між підприємством та
його споживачами на B2B ринку в пріоритеті буде використовуватись
персональний продаж та виставково-ярмаркова діяльність, натомість на ринку
B2C ефективніше буде проводити рекламні кампанії та стимулювання збуту.
Сільськогосподарські виставки зазвичай відбуваються в містах та в
селах. На такі заходи запрошують постачальників, виставляють обладнання,
демонструють технології та послуги, які пов'язані з розвитком сільського
господарства. Тут підприємці можуть представити свої новинки, взяти участь
у конференціях та семінарах, дискутувати з іншими фахівцями та
потенційними клієнтами з метою укладання договорів.
Досить часто сільськогосподарські підприємства використовують
спонсорство та маркетинг подій.
Сільськогосподарські підприємства спрямують спонсорство у такі
сфери, як спорт (підтримка команд, спортивних заходів), культура та
мистецтво (оплата концертів, вистав), захист довкілля (фінансування проектів
з охорони здоров’я) та соціальна сфера (надання допомоги медичним та
освітнім закладам) [21, 53]. Маркетинг подій стосується переважно
організацій концертів та корпоративних свят. Однак, підприємства можуть
поєднувати ці два інструменти в один, і при цьому використати Public
Relations, що ефективніше вплине на формування привабливого іміджу
підприємства у свідомості споживачів.
Натомість, недостатньо уваги сільськогосподарські підприємства
приділяють комунікаціям через брендинг та мережі Інтернет.
Брендинг є досить недооціненим інструментом комунікацій в
сільськогосподарській діяльності. По-перше, через традиційність відношень
до бренду. Адже сільське господарство – це консервативна галузь з
традиційними цінностями, де історично важливим є виробник, а не бренд.
Тож, зі сторони багатьох підприємств можна спостерігати недовіру до
брендингу. По-друге, більшість сільськогосподарських підприємств – це
невеликі сімейні бізнеси, що віддають перевагу приватності і невеликій
22

кількості стосунків із сторонніми постачальниками. По-третє, інвестиції у
створення бренду можуть бути нецікавими для багатьох підприємств через
невпевненість у збільшенні прибутку від реалізації брендингу.
Проте, це можна заперечити, адже брендинг в діяльності
сільськогосподарських підприємств може вирішувати такі завдання:
1. створення привабливого іміджу підприємства та його продукції, що
дозволить привернути увагу споживачів, закріпити у їх свідомості образ
підприємства;
2. у сільськогосподарському секторі, де ринок переповнений товарами,
бренд стає додатковою можливістю виділитись серед конкурентів та
підвищити впізнаваність підприємства;
3. збереження лояльність клієнтів та залучити нових, що стане основою
для стабільного розвитку підприємства;
4. розробка нових послуг та продуктів, що будуть легше прийняті
ринком завдяки зарекомендованому собою бренду, що в свою чергу підвищить
продажі підприємства;
5. можливість залучати кваліфікованих працівників до діяльності
підприємства.
Підприємці сільських господарств витрачають великі кошти на
створення візуального образу підприємства (назва, стиль) не орієнтуючись на
потреби споживачів (позиціонування, айдентика) та внутрішньогосподарські
елементи (місія, цінності, пропозиція). Для досягнення ефективності
брендингу, сільськогосподарські підприємства повинні дати відчути
споживачеві цінності підприємства та його товару.
Одним з найефективніших засобом комунікації сільськогосподарського
підприємства в мережі Інтернет є офіційний сайт підприємства. Створення
WEB-сайту для підприємства має декілька важливих причин:
1. на сайті розміщується асортимент продукції чи послуг підприємства,
що забезпечує споживачам швидкий та зручний доступ до необхідної для них
інформації;
23

2. інформаційний ресурс дозволить проводити розширені рекламні
кампанії, просувати підприємство та його бренд;
3. забезпечує доступ до клієнтських баз, підтримуючи клієнтські
відносини з потенційними та існуючими споживачами;
4. сайт дозволяє організувати зворотний зв’язок, тобто користувачі
можуть зв’язуватись з представниками підприємства, надсилати відгуки та
пропозиції, що дозволяє збільшити рівень довіри між виробником та
споживачем;
5. розширює ринки збуту, привертаючи увагу клієнтів з різних країн та
регіонів.
Тож, у комунікації із споживачем сайт відіграє важливу роль. Крім
відображення інформації про підприємство та його діяльність, WEB-сайт
дозволяє підтримувати зв’язок з клієнтами, їхнє залучення та збереження.
Також сайт виступає основним каналом комунікації з клієнтами та
партнерами, забезпечуючи зручну та швидку обробку замовлень, відгуків та
запитів, що можуть бути використані для покращення якості сервісу. Практика
показує, що сільськогосподарські підприємства, що мають свій сайт швидше
завойовують довіру споживачів.
Маркетингові комунікаційна політика сільськогосподарських
підприємств є системою різних інструментів, що використовують відповідно
до особливостей сільського господарства. Узагальнена система інструментів
комунікацій на сільськогосподарських підприємствах зображена на рис. 1.5.
24

Система інструментів комунікацій на
сільськогосподарських підприємствах
Забезпечення споживачів інформацією про товар
Організація заходів та подій для привернення уваги до
продукції підприємства
Побудова взаємовідносин із ЗМІ та громадськістю
Використання каналів Інтернет-комунікацій з метою
забезпечення більшої видимості продукції в онлайн-
середовищі
Встановлення персонального контакту між працівниками
підприємства та покупцями
Застосування тимчасових заходів стимулювання збуту для
збільшення споживчого інтересу до продукту
Організація та проведення рекламних кампаній
Розробка бренду для підвищення впізнаваності
підприємства та розкриття його цінностей

Рис. 1.5 Узагальнена система інструментів комунікацій на
сільськогосподарських підприємствах
Джерело: розроблено автором

25

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ МАРКЕТИНГОВОГО СЕРЕДОВИЩА ТА
МАРКЕТИНКОВИХ КОМУНІКАЦІЙ СПОП «ВІДРОДЖЕННЯ»

2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства

Об’єктом дослідження кваліфікаційної роботи бакалавра є компанія
«Відродження», яка зареєстрована як сільськогосподарське приватно-орендне
підприємство «Відродження» (Додаток А). Компанія працює на аграрному
ринку з 2000 року. Детальна анкета підприємства зображена в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Анкета підприємства СПОП «Відродження»
Повне найменування Сільськогосподарське приватно-орендне
юридичної особи підприємство "Відродження"
Скорочена назва СПОП "Відродження"
Уповноважені особи Директор Ляшенко Юрій Васильович
Організаційно-правова
Приватне підприємство
форма
Основний вид 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису),
діяльності бобових культур і насіння олійних культур
Телефон +380474121388
Україна, 20600, Черкаська обл., Шполянський р-н,
Адреса
місто Шпола, вулиця Володарського, будинок 109
Дата реєстрації 03.02.2000
Джерело: розроблено автором на основі даних підприємства

Підприємство «Відродження» засновано на базі декількох підприємств,
тому фактично є сільськогосподарським кооперативом. Закон України «Про
сільськогосподарську кооперацію» зазначає, що «сільськогосподарський
кооператив – це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними
особами, які є виробниками сільськогосподарської продукції, що добровільно
26

об’єдналися на основі членства для провадження спільної господарської та
іншої діяльності, пов’язаної з виробництвом, переробкою, зберіганням,
збутом, продажем продукції рослинництва, тваринництва, лісівництва чи
рибництва, постачанням засобів виробництва і матеріально-технічних
ресурсів членам цього кооперативу, наданням їм послуг з метою задоволення
економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування [1]».
Структура господарства налічує 4 підприємства: СТОВ «Іскрене», ДП
СПОП «Відродження», СТОВ «Шполанасінтрав», ФГ «Товста Липа».
Підприємство «Відродження» створено на засадах приватної власності
на землю і майно, орендує в громадян земельні і майнові паї з метою спільного
обробітку ґрунту та спільного використання засобів виробництва.
До власності підприємства належать 2 земельні ділянки, що призначені
для ведення особистого селянського господарства, та 1086 орендованих
земельних ділянок, які призначені для ведення товарного
сільськогосподарського виробництва. Загалом земельний банк підприємства
СПОП «Відродження» складає понад 9000 га. землі, що також розташовані у
навколишніх селах: Скотареве, Іскрене, Георгіївка, Зелена Діброва. Соболівка,
Коротино.
Підприємство має свій насіннєвий завод, який з 1986 року працює по
очистці багаторічних трав, та елеваторний комплекс з можливістю
відвантаження на автомобільний транспорт, який розрахований на 20000 тонн
одноразового зберігання. Також в наявності підприємства є сертифіковані
зернові склади загальним обсягом зберігання 50000 тонн.
СПОП «Відродження» має власний парк техніки, який налічує 34
трактори, 56 вантажних автомобілів, причіпні агрегати, 3 посівні комплекси, 6
оприскувачі для внесення рідких добрив та гербіцидів, 6 зернозбиральних
комбайни, 3 преси, кормозбиральні комбайни та обладнання для тваринництва
– 2 міксери і 2 подрібнювачі.
Основними напрямками діяльності підприємства СПОП «Відродження»
є насінництво та тваринництво.
27

У насінництві підприємство дотримується повної сівозміни (чергування
вирощування сільськогосподарських культур), що підтримує високий рівень
урожайності, застосовуючи новітні технології. Для відтворення родючості
полів, підприємство приділяє увагу збільшенню вмісту гумусу у ґрунті,
дотримуючись нормативів застосування органічних добрив.
Підприємство СПОП «Відродження» вирощує та продає насіння таких
культур, як злакові зернові культури, злакові багаторічні трави, бобові
багаторічні трави, технічні та круп’яні культури. Асортимент продукції
підприємства наведено в табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Асортимент продукції насінництва СПОП «Відродження»
Назва культури Види
Злакові зернові культури Пшениця ,ячмінь, кукурудза
Злакові багаторічні трави Райграс, вівсяниця, тимофіївка, суданка,
житниця
Бобові багаторічні трави Конюшина, еспарцет, вика, буркун білий,
буркун жовтий
Технічні культури Буряк цукровий, буряк кормовий, соняшник,
ріпак, гірчиця, фацелія
Круп’яні культури Гречка, просо
Джерело: розроблено автором на основі даних підприємства

Найбільш рентабельними культурами підприємства є пшениця (за 2019
рік було отримано врожаю на рівні 6-7 т/га.) та кукурудза (деякі гібриди дали
врожайність на рівні 11,5-12 т/га.). Деяка частина урожаю йде для
виготовлення силосу та кормів для худоби підприємства.
Велику увагу підприємство приділяє злаковим зерновим культурам.
СПОП «Відродження» постійно розширює асортимент новими сортами та
гібридами культур, змінюючи підходи до вирощування кожного виду, що
покращує якість продукції, що йде на продаж.
28

Великою перевагою для господарства є близькість залізничного
сполучення, для швидкого відвантажування й доставляння зерна на продаж.
Підприємство працює переважно з транспортними компаніями, а також має
власні вантажні автомобілі, що полегшує доставку продукції.
СПОП «Відродження» спеціалізується на виробництві молочної
сировини та м’яса великої рогатої худоби (ВРХ). Основу діяльності
тваринництва СПОП «Відродження» займає розведення великої рогатої
худоби молочних порід. На підприємстві діють два племзаводи по розведенню
двох молочних українських порід ВРХ – українській чорно-рябій та
українській червоно-рябій. Однак, господарство віддає перевагу чорно-рябій
породі ВРХ, оскільки вони кращі за рівнем продуктивності. Також
підприємство має нетелів (тільні телиці ВРХ, які жодного разу не
народжували) від канадських, американських і німецьких бугаїв. Динаміка
поголів’я великої рогатої худоби підприємства протягом 2019-2021 років
зображено в табл. 2.3.
Таблиця 2.3
Динаміка поголів’я великої рогатої худоби СПОП «Відродження»
2019-2021рр.
Роки 2021 у %
Показники
2019 2020 2021 до 2019
Всього корів, голів 2 080 2 389 2 432 116,9
з них дійних корів, голів 836 1190 1 233 147,5
Джерело: розроблено автором на основі даних підприємства

Підприємство має корів, які в середньому дають 13 тис. л. молока на рік,
що сягає світових показників. Підприємство виробляє молочну сировину
екстра-класу. Молоко одержується від здорових корів, що не мають
інфекційних захворювань, перебувають під ветеринарним наглядом та
відповідають вимогам стандарту, а також зберігається згідно з вимогами. Таке
молоко свідчить про найвищу якість та чистоту.
29

З початку 2012-го року підприємство є учасником Асоціації виробників
молока та перебуває на технологічному супроводі Консультаційного Центру
АВМ.
Дохідну частину підприємства на 70% формує рослинництво і на 30% –
виробництво молока. Фінансові результатів підприємства СПОП
«Відродження» зображено в табл. 2.4.
Таблиця 2.4
Фінансові результати господарювання СПОП «Відродження»
2021-2022рр.
Відхилення між 2022 та
Роки
Показники 2021 роками
2021 2022 +/- %
Дохід від реалізації
161 385 209 874 +48 489 30,04
продукції, тис. грн
Собівартість
реалізованої 137 956 177 388 +39 432 28,58
продукції, тис. грн
Чистий фінансовий
результат: прибуток, 92 067 42 083 -49 984 -54,29
тис. грн
Активи, тис. грн 502 849 529 259 +26 410 5,25
Зобов’язання, тис. грн 41 208 25 507 -15 701 -38,1
Джерело: розроблено автором на основі даних підприємства

З табл. 2.4 видно, що дохід підприємства у 2022 році збільшився на
30,04%, при цьому збільшилась собівартість реалізованої продукції, що
пов’язано перш за все із збільшенням вартості сировини через
повномасштабне вторгнення росії в Україну. Зменшення зобов’язань на 38,1%
у 2022 році позитивно вплинуло на фінансовий стан підприємства.
Підприємство СПОП «Відродження» налічує понад 300 працівників та
функціонує за лінійною організаційною структурою управління (рис. 2.1).
30

Завдяки даній структурі є можливість ефективного створення бази для
самофінансування, можливість вирішення ексклюзивних завдань,
забезпечення відносно швидкого здійснення управлінських рішень завдяки
своїй ієрархічності. Недоліками є складність регулювання відносин лінійних і
функціональних керівників, в умовах реорганізації збільшується потік
інформації, який спричиняє перевантаження керівників.
Стиль керівництва в СПОП «Відродження» – демократичний. Керівник
розподіляє відповідальність і роботу між підлеглими, які в свою чергу
доносять інформацію своїм підлеглим.
Виробнича структура підприємства поділяється на цехи, дільниці,
бригади, загони та обслуговуючі підрозділи.
Цехи підприємства поділяються відповідно до напрямків діяльності –
цехи насінництва й тваринництва, що у свою чергу поділяються на виробничі
дільниці. До виробничих дільниць насінництва належать виробництво
технічних культур, виробництво злакових культур, виготовлення корму,
переробка сільськогосподарської продукції. До тваринницьких дільниць
відносять ферми для вирощування та утримання ВРХ, молочнотоварну ферму,
окремі ферми для утримання молодняків, забій ВРХ.
СПОП «Відродження» має у виробничій структурі комплексні,
тракторні та рільничі бригади, бригади переробної продукції.
За циклами робіт створюються постійні та тимчасові загони. До перших
входить заготівля добрив та їх внесення в ґрунт, обробка рослин для захисту
від шкідників та хвороб, заготівля кормів та транспортне обслуговування.
Тимчасові загони створюються для підготовки ґрунту, посів та доглядом за
ним, збирання урожаю, обробка рослин для захисту від шкідників та хвороб
окремих культур.
31

Генеральний директор
Керівник підприємства
Юридичний відділ Начальник охорони праці
Відділ
Керівник з виробнцтва Маркетолог Начальник Начальник Фінансово-
відділу з відділу з економічний продажів та
логістики персоналу відділ збуту
Начальник відділу Начальник відділу Начальник
тваринництва насінництва відділу Начальник відділу
Менеджери Менеджери
механізації й бухгалтерського
з логістики з персоналу
Завідуючий Головний елекрифікації обліку
фермами агроном
Головний
Головний бухгалтер
Працівники
Агрономи інженер
ферми
Бухгалтери
Бригадир
Ветлікарі Інженери-
бригад механіки Економісти
Головний
зоотехнік Фінансові
Інженери- менеджери
електрики
Зоотехніки

Рисунок 2.1 Організаційна структура СПОП «Відродження»
Джерело: розроблено автором на основі даних підприємства
32

Обслуговуючі підрозділи підприємства складаються з технічного та
транспортного обслуговувань, електрогосподарства, газопостачання,
сортування та фасування, складського господарства (елеватори), ремонтної
майстерні, також підприємство має свою лабораторію для аналізу продукції.

2.2. Аналіз маркетингового середовища підприємства

Сільське господарство України є однією з ключових галузей країни, що
значно впливає на її економічний розвиток. Сільське господарство забезпечує
виробництво продуктів харчування рослинництва та тваринництва.
Ринок зерна в Україні. Україна займає лідируючі позиції з виробництва
зерна, вирощуючи та експортуючи переважно такі культури, як пшеницю,
кукурудзу та ячмінь. Міністерство сільського господарства США
презентувало статистику, згідно з якою у 2021-2022 маркетингових роках
Україна увійшла до списку країн, які посідають 7-е місце за кількістю
вирощеної пшениці – 33 млн. тон. . За даними Європейської Комісії, у 2022
році на Україну припадає 10% світового ринку пшениці, 15% ринку кукурудзи
та 13% ринку ячменю [4].
За даними Державної служби статистики України, загальна посівна
площа зернових та зернобобових культур у 2021 році сягала 15 994,8 тис. га, з
якої було вироблено 860 104,4 тис. ц. зерна [15].
Обсяги експорту України вироблених зернових і зернобобових культур
та продуктів їхньої переробки у 2018-2022 рр. зображено на рис. 2.2.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що «більша частина
зерна, яке Україна експортує в рамках зернової угоди, йде на ринки Азії,
Африки та Близького Сходу» [14].
Зниження експорту зернових та зернобобових культур у 2022 році
зумовлене повномасштабним вторгненням росії на територію України, під час
якого зупинили свою роботу українські морські порти, на які припадає
33

основних відсоток сукупного експорту зерна країни, що в результаті дало збої
у роботі ланцюжків постачання продукції.
70
57,2
60
50,4
50 44,9 42,6
40
30
20
10
0
2018-2019 2019-2020 2020-2021 2021-2022

Рис. 2.2 Обсяги експорту України вироблених зернових і зернобобоивх
культур та продуктів їхньої переробки у 2018-2022 маркетингових роках
Джерело: розроблено автором за матеріалами [56]

Ринок молока в Україні. На початок лютого 2022 року, згідно зі
показниками Державної служби статистики, в Україні утримувалось понад 2,7
млн. голів великої рогатої худоби, з них 1,6 млн. корів. У 2021 році в країні
було вироблено 8,72 млн. тон молока, що менше, ніж у 2020 році (9,25 млн.
тон.) [Державна]. Протягом року 2021 переробні підприємства отримали
майже 3,2 мільйона тон сирого молока, що було використане для виробництва
молочної продукції. Після вторгнення росії в Україну в зону бойових дій та
окупації потрапили області, які виробляли 42,3% валу молока.
Молочні господарства, які опинилися в зоні активних бойових дій та
окупації після 24 лютого, зіштовхнулися з низкою проблем: руйнування
інфраструктури ферм, хвороби та загибель тварин, нестача кормів, брак
ветеринарних препаратів, замінування земель та коригування сівозміни,
нестача коштів та складність із постачанням, переробкою та продажем [64].
Діяльність будь-якого сільськогосподарського підприємства залежить
від впливу факторів, що утворюють маркетингове середовище. Маркетингове
середовище підприємства – це інтеграція елементів зовнішнього та
внутрішнього середовища підприємства, що впливають на його успішність у
34

ринкових умовах. Зовнішнє середовище поділяється на макро- та
мікросередовища.
Маркетингове макросередовище – це фактори, якими підприємство не
може керувати, але вони безпосередньо впливають на його маркетингову
діяльність.
До макросередовища належать наступні фактори: економічні, політико-
правові, технологічні, природно-географічні та соціально-культурні. ці
фактори можуть нести за собою певні можливості та загрози для підприємства.
Фактори макросередовища середовища, що впливають на діяльність
СПОП «Відродження» детально зображені в Додатку Б.
Проаналізувавши таблицю Б.1 можна зробити висновок, що діяльність
підприємства СПОП «Відродження» найбільше буде залежати від
економічних та політичних факторів. Також варто зауважити, що кожен
фактор макроекономічного середовища впливає на розвиток підприємства по-
різному (зі сторони можливостей та загроз), але в результаті всі фактори
будуть впливати на прибутковість підприємства. Такі фактори, як наявність
державної допомоги, розвиток нових технологій та електронної комерції,
наявність кваліфікованої робочої сили, будуть мати виключно позитивні
аспекти для розвитку СПОП «Відродження».
Маркетингове мікросередовище – це частина середовища, в якому
підприємство може і повинне функціонувати в процесі маркетингової
діяльності. Маркетингова мікросередовище слід розглядати за наступними
факторами: споживачі, постачальники, посередники, конкуренти.
СПОП «Відродження» проводить свою діяльність на ринку B2B, який не
призначений для кінцевого споживача. Підприємство реалізує свою
продукцію для інших підприємств, які купують продукцію для подальшого
використання, переробки чи перепродажу.
Основними споживачами СПОП «Відродження» є ДП ДАК «Хліб
України» «Шполянський елеватор», ПрАТ «Звенигородський сироробний
комбінат», комунальне некомерційне підприємство «Лікарня імені братів М.С.
35

і О.С. Коломійченків» Шполянської міської ради об’єднаної територіальної
громади (Додаток В). Свою продукцію СПОП «Відродження» відправляє на
хлібзаводи Черкаської області, їдальні та школи полянської місцевості. Також
підприємство співпрацює із закордонними компаніями.
Взаємовідносини із названими суб’єктами ринку будуються на основі
укладання договорів про купівлю-продаж, у яких зазначається розмір партії,
їх вартість, терміни поставки та відповідальності сторін.
Діяльність СПОП «Відродження» залежить від якості та постачання
сировини та матеріалів. Постачальниками технічних ресурсів для
підприємства (комбайни, трактори, сівалки, оприскувачі) є ТОВ «John Deere»
(США), ТОВ «ЕКІПАГРО» (український дистриб’ютор європейських
компаній). Засоби захисту рослин постають «BASF» (Німеччина) та ТОВ
«Bayer» (Німеччина). Насіння та корми постачають компанії ТОВ «КВС –
Україна» (Німеччина), ТОВ «ЛІМАГРЕЙН Україна» (Франція), ТОВ «Лідеа
Україна» (Франція), ТОВ «Євраліс Семенс Україна» (Франція), «Velitex»
(Франція), ТОВ «КЛААС Україна» (Німеччина), ТОВ «ХОРШ Україна»
(Німеччина).
Посередниками підприємства є організації, які допомагають
підприємству просувати, транспортувати та продавати товар. Посередників
СПОП «Відродження» можна розділити на декілька видів: фірми з питань
організації руху товарів, агентства по наданню рекламних послуг та кредитно
фінансові установи. До перших відносяться залізничні транспортні компанії
(АТ «Укрзалізниця») та організації з надання вантажних перевезень. Для
друку сувенірної продукції, плакатів та вивісок підприємство користується
послугами поліграфічних компаній. Кредитно-фінансовими установами у
діяльності підприємства є банки та компанії. Банки допомагають підприємству
фінансувати операції купівлі-продажу товару, у той час, коли страхові
компанії беруть на себе страхування цих угод.
Конкуренція на ринку сільськогосподарської продукції є досить
високою, що зумовлено кількістю виробників, що конкурують між собою,
36

станом сільського господарства, рівнем інвестицій у виробництво, рівнем
технологій, які використовуються у виробництві, а також якістю продукту,
який пропонується на ринок.
Для аналізу конкурентів та конкурентних переваг СПОП «Відродження»
було обрано сільськогосподарські підприємства однієї області, що
максимально наближені за видом діяльності, асортиментом продукції,
фінансовими показниками, ринком збуту.
Конкурентами СПОП «Відродження» є:
 ПСП «Плешкані». Працює з 1998 року. Основний вид діяльності:
01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння
олійних культур. Чистий прибуток у 2022 році: 67 774 тис. грн..
Місцезнаходження: Україна, Черкаська обл., Золотоніський р-н, село
Плешкані [47];
 ПСП «Аскольд-Агро». Працює з 2001 року. Основний вид
діяльності: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур
і насіння олійних культур. Чистий прибуток у 2022 році: 66 318 тис. грн.
Місцезнаходження: Україна, Черкаська обл., Уманський р-н, місто Жашків
[46].
Для порівняння підприємств були обрані показники: досвід роботи,
асортимент, ціна та якість продукції, проведення маркетингових заходів
(виставки, статті в ЗМІ), наявність офіційного сайту підприємства. Аналіз
конкурентів СПОП «Відродження» наведено в табл. 2.6.
З таблиці 2.6. видно, що серед конкурентів підприємство СПОП
«Відродження» має такі переваги, як великий асортимент та проведення
маркетингових заходів (виставки). Підприємство має хороший результат у
якості продукції, оскільки не поступається місцем конкуренту. Хоча
підприємство має достатню кількість сильних сторін, варто не зупинятись на
досягнутому та покращувати свою діяльність.

37

Таблиця 2.6
Аналіз конкурентів СПОП «Відродження»
Значення показника
№
Досвід
1 Роки 22 19 25 Нейтральний
роботи
Асортимент
2 Оцінка Високий Низький Середній Сильна
продукції
Ціна на
3 Оцінка Середній Середній Середній Нейтральна
продукцію
Якість
4 Оцінка Високий Середній Високий Нейтральна
продукції
Наявність
5 Так/Ні Ні Ні Ні Нейтральна
сайту
Участь у
6 Так/Ні Так Ні Ні Сильна
Виставках
Публікації в
7 Так/Ні Так Так Ні Нейтральна
ЗМІ
Джерело: розроблено автором на основі даних підприємств

Аналіз внутрішнього середовища СПОП «Відродження» було проведено
за допомогою SWOT-аналізу (табл. 2.7). SWOT-аналіз – це метод дослідження,
який дозволяє проаналізувати сильні та слабкі сторони, можливості та загрози
підприємства. Сильними сторонами підприємства є його переваги у
порівнянні з конкурентами. Слабкі сторони підприємство повинно
покращувати. Можливості допомагають розвитку підприємства, а загрози
можуть негативно вплинути на нього.
Найменування
характеристики
Оцінка вимірю-
вання
СПОП
«Відродже
-ння»
ПСП
«Аскольд-
Агро»
ПСП
«Плешкані»
(Сильна/Нейтра
-льна/Сла-бка
сторона)
38

Таблиця 2.7
SWOT-аналіз внутрішнього середовища СПОП «Відродження»
Сильні сторони Слабкі сторони
1. Наявність постійних клієнтів; 1. Наявність застарілого
2. Значний термін перебування обладнання;
на ринку; 2. Недостатня кількість
3. Екологічно чиста та якісна транспортних засобів;
продукція; 3. Слабка маркетингова
4. Високий рівень діяльність;
кваліфікованих працівників; 4. Недостатня комунікація в
5. Постійне розширення медіа-просторі.
асортименту;
6. Велика кількість надійних
постачальників;
7. Стимулювання працівників;
Можливості Загрози
1. Залучення інвесторів; 1. Поява сільськогосподарських
2. Покращення комунікаційної підприємств з нижчими цінами
політики підприємства; в області;
3. Покращення іміджу компанії 2. Проблеми з транспортними
та створення бренду; компаніями;
4. Використання інноваційних 3. Зниження попиту.
технологій. 4. Зниження ефективності
друкованих ЗМІ, через перехід
споживачів до мережі
Інтернет.
Джерело: розроблено автором на основі даних підприємства

Внутрішнє середовище СПОП «Відродження» має велику кількість
сильних сторін, які полягають у виготовленні якісної продукції, значному
39

терміні перебуванні на ринку, завдяки чому підприємство має постійних
споживачів та постачальників. Підприємство має слабкі сторони, які можна
вирішити за допомогою можливостей підприємства, що переважно
стосуються покращенням маркетингової діяльності (налагодження
комунікаційної політики підприємства та створенням бренду) та
використанням нових технологій виробництва. СПОП «Відродження»
загрожують можливі проблеми із транспортними компаніями та зниження
попиту на продукцію підприємства.

2.3. Аналіз маркетингових комунікацій СПОП «Відродження»

Політику комунікацій підприємства на СПОП «Відродженні» розробляє
та впроваджує штатний маркетолог, який зобов’язаний розробляти та
впроваджувати канали комунікацій та застосовувати їх відповідно до
поставлених маркетингових цілей підприємства. Маркетинговими цілями
СПОП «Відродження» у комунікаційній політиці є:
 підвищення рівня лояльності споживачів та залучення нових
партнерів;
 створення та підтримка позитивного іміджу підприємства;
 збільшення обсягів продажів та підвищення прибутку;.
 зміцнення партнерських зв'язків з постачальниками;
 надання споживачам, постачальникам, громадськості повної
інформації про підприємство, його діяльність та умови співпраці;
 нагадування споживачам про підприємство та підтримка зв’язків.
Оскільки СПОП «Відродження» діє на ринку B2B, то і комунікація
підприємства націлена на інші компанії. Крім підприємств, СПОП
«Відродження» підтримує комунікації з громадськістю, аби підтримувати
імідж свого підприємства.
Система маркетингових комунікацій підприємства включає як основні,
так і синтетичні інструменти комунікацій:
40

1. Реклама.
СПОП «Відродження» використовує інформативну рекламу, що
спрямована на ознайомлення споживачів з продукцією підприємства,
напрямками його діяльності, та нагадувальну, що підтримує обізнаність
споживачів про підприємство, утримання у їх пам’яті інформації про товар.
Підприємство СПОП «Відродження» в своїй діяльності використовує
різні види реклами за місцем і способом розміщення:
 Реклама на онлайн-радіостанції. Такий канал комунікації
використовується достатньо рідко. Здебільшого реклама на радіо слугує
способом підтримки іміджу підприємства (новини про досягнення
підприємства) серед автомобілістів або людей віком 40+, що слухають радіо
під час виконанні різних робіт. Варто зауважити, що така реклама впливає на
споживача тільки за допомогою звуку. СПОП «Відродження» використовує
радіо для оголошення вільних вакансій на роботу на місцевій онлайн-
радіостанції «Екватор-FM».
 Реклама в газетах націлена на читачів та покупців газет віком 40+. В
місцевих газетах, як і на радіо, публікуються новини підприємства, його
досягнення, а також запрошення на роботу. Недоліком такої реклами є
конкуренція різних реклам у одній газеті. СПОП «Відродження» не тільки
замовляє статті в місцевій газеті «Шполяночка+», але і є об’єктом статті інших
газетних видань, прикладом є стаття «Відродження молочних традицій» в
українській щотижневій газеті «АГРОПРОФІ» (№ 25. 6 вересня, 2019р.).
 Статті в Інтернеті публікують медіа-компанії, що розповідають про
історії, новини та розвиток агропідприємств. Публікацій про підприємство
СПОП «Відродження» розміщують такі медіа-видання, як «Куркуль», «Агро
профі», «Районні Вісті», «Agro Times», «OK Agro», «Черкаський край» та ін..
Така реклама націлена на більш молоду аудиторію, що дозволяє
проінформувати про фірму більшу кількість осіб, а також на інші підприємства
та ділових партнерів, що шукають інформацію про СПОП «Відродження» як
потенційного партнера в мережі Інтернет.
41

 Рекламу на білбордах підприємство здебільшого розміщує на виїзді
з м. Шпола та автомобільному шляху Н16 зі сполученням Золотоноша-
Черкаси-Сміла-Умань, інколи білборди з інформацією про компанію можна
зустріти в центрі міста. Перевагою цього каналу є можливість охопити
кількість людей за географічною ознакою та людей проїздом.
 Банери. За допомогою цього виду реклами, підприємство СПОП
«Відродження» інформує клієнтів про спеціалізацію фірми та привертає увагу
перехожих. Банери розміщуються біля офісу підприємства, та виробничих
ділянках. Приклад банеру зображено на рис. 2.3.

Рис. 2.3 Банер СПОП «Відродження» на території підприємства
 Сувенірна реклама. Сувенірну продукцію підприємство СПОП
«Відродження» використовує більше як спосіб нагадування про себе,
друкуючи свій логотип на пакетах, календарях та візитках, що вручаються
потенційним партнерам.
У табл. 2.8 можна розглянути види реклам, на які підприємство здійснює
витрати на її виготовлення та реалізацію.
Таблиця 2.8
Витрати СПОП «Відродження» на рекламні засоби у 2021 році
Назва Кіль- Період Частота Вартість за період
реклами кість,шт використання використання використання, грн.
Один раз на
Білборд 1 Місяць 3 000
рік
42

Продовження таблиці 2.8
Банери 5 Рік Рік 7 610
Радіо-
60 Два тижні Кожні півроку 250
реклама
Публікації
1 Тиждень Кожні півроку 340
в газеті
Кожні три
Візитки 45 - 160
місяць
Кожні три
Пакети 30 - 95
місяць
Джерело: розроблено автором на основі даних підприємства

Проаналізувавши витрати підприємства на рекламні засоби, можна
зробити висновок, що за 2021 рік підприємство витратило 11 455 грн., що
становить 0,017% від собівартості продукції підприємства цього ж року.
2. Стимулювання збуту.
Стимулювання збуту СПОП «Відродження» націлене на своїх
споживачів, шляхом надання гарантій на продукцію та демонстрації
виробництва, що підвищує довіру до підприємства. Своїх робітників
підприємство стимулює підвищенням посад, проведенням тренінгів та
семінарів для підвищення кваліфікації працівників, задля підвищення їхньої
трудової діяльності. Наприклад, у 2018 році технолог підприємства побував на
теоретично-практичному інтенсивні для спеціалістів молочнотоварних ферм,
що був організований навчальним центром Dairy Center Kischenzy [19].
Зазвичай на подіях, що присвячені сільськогосподарській діяльності,
відбуваються вручення господарських відзнак працівникам підприємства від
Міністерства аграрної політики та продовольства України за вагомий внесок у
розвиток галузей, що слугує додатковим стимулом працівників у підвищенні
трудової активності.
3. Персональний продаж
43

Персональний продаж дає можливість СПОП «Відродження» особисто
проінформувати споживача про діяльність, переваги, досягнення
підприємства, що сприяє одразу або швидше оформити договір про співпрацю.
Персональний продаж може відбуватись на якихось заходах, або при візиті
інших представників компаній до СПОП «Відродження». На зустрічах часто
проводиться екскурсія виробництвом та полями для підвищення довіри
покупців до підприємства. .
4. Виставки та ярмарки.
СПОП «Відродження» є активним учасником виставково-ярмаркової
діяльності. Цей інструмент допомагає підприємству знайти нових партнерів,
показавши їх свій потенціал та досягнення, а також домовитись з ними про
співпрацю шляхом особистого контакту з покупцем.
Підприємство СПОП «Відродження» є постійним учасником та
лауреатом виставки досягнень у сільськогосподарському виробництві —
«Агро».
5. Спонсорство.
СПОП «Відродження» є спонсорами громадської організації «Майбутні
лідери України. Шпола», що співпрацює з молоддю Шполянського району. До
організації входить більше сорока дітей. Координатори проводять тематичні
заняття, тренінги, влаштовують екскурсії по виробництвам та зустрічі з
фахівцями аграрної галузі [62]. Також СПОП «Відродження» є спонсором
професійних свят, які підприємство організовує та проводить на території
свого підприємства та ферм.
6. Маркетинг подій
Підприємство є активним учасником конкурсів, конференцій та свят, що
стосується сільськогосподарської діяльності.
СПОП «Відродження» є учасником конкурсу «Кращий господар року».
Часто підприємство бере участь у конференціях, метою яких є дискусія
керівників та власників агропідприємство, де спікери-фермери обмінюються
власним досвідом управління господарством. СПОП «Відродження»
44

приймала участь у таких конференціях, як «Молочна ферма. Ціни як
віддзеркалення якості», «OkAgro-2022», прес конференції «Імпорт
молокопродуктів стрімко росте: чи зникне українське молоко з полиць
магазинів?», ІІІ Міжнародному конгресі «Зерновий Олімп», ХІІІ
Міжнародному молочному конгресі.
З ініціативи директорів СПОП «Відродження» на підприємстві
проводяться Дні ферми, де обговорюються проблеми та перспективи розвитку
галузі.
Масштабним заходом на підприємстві був Національний день ферми у
2019 році, що був організований за Асоціацією виробників молока. Темою
заходу стало вивчення алгоритмів заготівлі грубих кормів [62].
На захід були запрошені близько 300 фахівців тваринницької галузі –
власники та керівники сільськогосподарських підприємства, ветеринари,
агрономи, фахівці комерційних компаній, представники влади та ЗМІ.
Почесними гостями на заході були голова Всеукраїнської аграрної ради
Андрій Дикун, представник F.N.P.S.M.S. та Французької федерації
виробників насіння кукурудзи та сорго Пієр Гуіломі, представник інституту
ARVALIS (Франція) Реджі Дусе, представник міжнародної кооперативної
групи «Лімагрейн» Євгеній Кришталь, експерти компаній «Біовета та
«Бушгофф Україна», представники компаній SIA «Millmix Ukraine» та «MAS
Seeds Україна». Кожен запрошений представник компаній мав змогу
виступити з актуальними темами для сільськогосподарської діяльності, що
стосувались удобрень, економічних ефективностей підприємств, технології
посіву та заготівель кормів та 44ок..
7. Брендинг.
Брендинг СПОП «Відродження» не є повноцінним комунікаційним
інструментом. Для брендингу підприємства було лише розроблено логотип,
який зображено на рис. 2.4.
Логотип СПОП «Відродження» використовує на своїх сувенірній
продукції та в соціальній мережі «Facebook», як головне фото профілю.
45

Рис. 2.4 Логотип СПОП «Відродження»
Джерело: [40]

Підприємство СПОП «Відродження» має свій сайт в мережі Інтернет,
який наразі не працює за технічних причин, та офіційну сторінку в соціальній
мережі «Facebook» (рис. .2.5).

Рис. 2.5 Офіційна сторінка СПОП «Відродження» в соціальній мережі
«Facebook»
Джерело: [40]

Зробивши аналіз маркетингової політики комунікацій СПОП
«Відродження» можна зробити висновки, що підприємства велику увагу
приділяє рекламі, маркетингу подій та виставково-ярмарковій діяльності.
Важливим засобом комунікації підприємства є також персональний продаж,
що встановлює зв’язок між підприємством та майбутніми партнерами.
46

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ КОМУНІКАЦІЙНОЇ
ПОЛІТИКИ СПОП «ВІДРОДЖЕННЯ»

3.1. Розробка заходів щодо підвищення ефективності маркетингових
комунікацій підприємства

Удосконалення маркетингової комунікаційної політики є важливою
умовою для розвитку сільськогосподарського підприємства. Це зумовлено
декількома причинами. По-перше, конкуренція на ринку, яка постійно
посилюється. Підприємство має бути гнучким, аби вчасно підлаштовуватись
до ринкових умов, тим самим покращуючи конкурентоспроможність. По-
друге, висока якість та ефективність маркетингових комунікаціях має
позитивний вплив на репутацію підприємства. По-третє, недосконало
вибудувана маркетингова комунікація може призвести до ризиків, що
пов’язані з падінням вартості продукції та ризиком непродажу. По-четверте,
маркетингові комунікації допомагає підприємству досягти зв’язку з
аудиторією, визначити їх потреби та вимоги, зрозуміти їх особливості щодо
вибору продукту. Крім, цього, ретельне планування та втілення маркетингових
заходів допомагає уникнути зайвих витрат та збільшити ефективність
рекламних кампаній.
Цілі комунікацій, яких необхідно досягти підприємству за допомогою
системи маркетингових комунікацій, наступні:
 інформування потенційних споживачів про СПОП «Відродження»;
 нагадування існуючим споживачам про підприємство, а також
підтримки зв’язку з ними;
 стимулювання попиту.
Перш ніж надавати рекомендації щодо удосконалення комунікаційної
політики СПОП «Відродження», необхідно провести аналіз ефективності
комунікацій, що використовує підприємство.
47

Мета дослідження полягала у тому, аби з’ясувати звідки споживач
дізнався про підприємство. Для цього було розроблено анкету в Google Forms
та розіслано повідомленням email-поштою 32 клієнтам підприємства. На
питання «З якого джерела Ви дізнались про наше підприємство» відповіло 27
респондентів, решта респондентів не взяли участь в опитуванні. Результат
опитування зображено в рис. 3.1.
Газети 1
Радіо 1
Соціальні мережі 3
Заходи або події 9
Рекомендації 12
Рекламні матеріали 6
Статті в мережі Інтернет у … 21
0 5 10 15 20 25
Кількість респондентів

Рис. 3.1 Результат опитування споживачів щодо джерела отримання
інформації про СПОП «Відродження»
Джерело: розроблено автором на основі опитування

Дане опитування дало наступний результат: найбільша кількість
респондентів, що склала 77,8%, дізнались про досліджуване підприємство із
онлайн-видань, що спеціалізуються на аграрній діяльності, 12 споживачів
почули інформацію з рекомендацій знайомих (44,4%), 9 учасників опитування
(33,3%) мали змогу ознайомитись із СПОП «Відродження» на агро-подіях та
заходах; 6 респондентів дізнались про підприємство через рекламні носії. Не
ефективними інструментами комунікацій, які використовує СПОП
«Відродження» є соціальні мережі, радіо та газети.
Під час аналізу маркетингових інструментів комунікації СПОП
«Відродження» було виявлено, що підприємство не має пропрацьованого
Маркетингові комунікації
48

брендингу та сайту, як засобу інформування споживачів. Також під час
дослідження про джерело інформування споживачів про підприємство було
виявлено, що найбільше інформації про СПОП «Відродження» надходить до
споживачів через мережу Інтернет.
Тому для досягнення вище поставлених цілей пропонується переглянути
та вдосконалити рекламну діяльність, розробити брендинг підприємства та
надати рекомендації щодо його використання, а також розробити сайт СПОП
«Відродження».
Перш ніж удосконалювати рекламну діяльність, необхідно побудувати
успішний бренд СПОП «Відродження», який допоможе підприємству
підкреслити його унікальність, виділитись серед конкурентів та створити
сприятливий імідж.
Для побудови успішного бренду СПОП «Відродження» слід вирішити
наступні питання:
1. Визначити основні цілі, які необхідно досягти завдяки бренду;
2. Визначити цільову аудиторію;
3. Створити назву та слоган підприємства;
4. Розробити унікальний стиль та візуальний образ, що включає колір,
шрифт, графіку і т.п.;
5. Розробка логотипу, що буде візитною карткою бренду;
6. Підтримка бренду через рекламні кампанії;
7. Забезпечення якості продукту та обслуговування для підвищення
довіри споживачів до підприємства та його бренду.
Головні цілі, які має вирішити бренд підприємства, полягають у
підвищенні цінності та свідомості підприємства та його товарів серед цільової
аудиторії. Також бренд повинен сприяти довірі клієнтів до підприємства, що
робить його продукти та сервіси більш привабливими в очах покупців.
Цільовою аудиторією СПОП «Відродження» є підприємства та
організації різних розмірів, що зацікавлені у покупці якісної сировини, для
49

подальшої переробки та продажу. Також бренд підприємства має бути
націлений на громадськість.
Наступними етапами розробки бренду є створення стилю підприємства
та його візуальних ідентифікаторі, що створять айдентику бренду – сукупність
характерних рис, які встановлюють образ бренду в свідомості споживачів.
Айдентику бренду складає його назву, логотип, кольорова схема, шрифти,
знаки, салогани та інші елементи, які роблять бренд впізнаваним і вирізняють
його від конкурентів..
Оскільки підприємство тривалий час перебуває на ринку і має постійних
споживачів, то змінювати назву не варто, оскільки споживачі вже мають певні
уявлення про підприємство. Слоган підприємства повинен включати у себе
головні принципи, цінності та пропозицію підприємства та його унікальність.
Оскільки назва підприємства «Відродження» означає розквіт та оживлення
чогось, що знаходилось в стані занепаду або низькому рівні розвитку, а саме
підприємство займається зерновою та молочною діяльністю, то слоган
підприємства може бути наступним: «Відродження зернових та молочних
традицій».
Важливою частиною бренду є підбір ідентифікаторів підприємства.
Найпоширенішими ідентифікаторами підприємства є колір, шрифт та певні
графічні елементи у дизайні.
Колір є одним з найбільш відчутних і легко розпізнаваних візуальних
елементів. Колір може бути використаний на логотипі, офіційному веб-сайті
підприємства, зовнішнього вигляді товару, дизайні сувенірної продукції та
рекламних креатинів. Колір не лише допомагає відрізнити бренд від інших,
але і створює певні асоціації у споживачів, що може сприяти формуванню
позитивного іміджу підприємства.
Перед підбором кольору для СПОП «Відродження», було
проаналізовано логотипи різних сільськогосподарських підприємств.
Результат показав, що найчастіше сільськогосподарські підприємства
використовують зелений колір, рідше синій, червоний та жовтий кольори.
50

Для СПОП «Відродження» було запропоновано замінити червоний
колір на жовтий. Цей колір символізує сонце, дозрілі колоски зернових
культур, урожай та пору року коли він збирається, що у свою чергу має зв’язок
із сільськогосподарським підприємством.
Було вирішено, що розпізнавальним графічним елементом СПОП
«Відродження» буде колосок у жовтому кольорі (рис. 3.2). Такий елемент
одразу дає зрозуміти потенційному споживачу основну діяльність
підприємства.

Рис 3.2 Графічний елемент СПОП «Відродження»
Джерело: розроблено автором

Запропонований логотип СПОП «Відродження» (рис. 3.3) включає назву
підприємства, фірмовий колір, графічний елемент та шрифт (TT Chocolates).
Також логотип було розроблено у різних варіаціях з урахуванням можливого
його використанням на різних фонових рисунках.

Рис. 3.3 Запропонований логотип СПОП «Відродження»
Джерело: розроблено автором
51

Про бренд СПОП «Відродження» необхідно повідомити суб’єктам
підприємства. Повідомлення про бренд має наступні цілі:
 інформування партнерів, споживачів та громадськість про зміну
візуальної ідентичності;
 підвищення визнання та лояльності клієнтів, змінюючи у них
сприйняття підприємства;
 створення більш сучасного та актуального бренду підприємства, що
відображає його характер, цінності та спрямування;
 посилення інтересу до підприємства;
 збільшення конкурентоспроможності на ринку;
 визначення нового етапу в історії підприємства, у його розвитку.
Оприлюднення інформації про бренд СПОП «Відродження» повинно
мати підтримуючу рекламну кампанію, що може включати наступні рішення:
1. розсилка повідомлення про бренд підприємства по електронній пошті
своїм клієнтам;
2. замовлення статті в агромедіа;
3. використання рекламних носіїв в м. Шпола.
Email-розсилка повідомлень дозволяє точно визначити аудиторію та
підвищити її увагу до зміни бренду СПОП «Відродження». Варто зауважити,
що email-розсилка значно зменшує витрати на маркетинг, оскільки має низьку
вартість, при цьому більшу ефективність порівняно з іншими методами
просування.
Оскільки головним завданням email-розсилки СПОП «Відродження» є
донесення інформації, то доречно буде інформувати аудиторію про новини
підприємства, ділитись своїми досягненнями та корисним і якісним контентом
в цілому.
Для email-розсилки повідомлень було обрано email-маркетингову
платформу SendPulse. Розсилка буде здійснюватись на підписці «Standard», що
містить розширений набір інструментів для зростаючих компаній та містити
базу даних від 500 до 1000 осіб. Перевагами цього пакету послуг є необмежена
52

кількість листів, 5 збережених сегментів, 10 авторозсилок та повний
функціонал А/Б тестів.
За допомогою платформи SendPulse, СПОП «Відродження» зможе мати
статистичні дані про активність аудиторії, кількість відправлених,
доставлених та відкритих листів, переходів або відписок. Варто зауважити, що
дана підписка дозволяє використовувати до 5 сегментів, що буде зручним у
використанні для підприємства, що має декілька видів діяльності. Так СПОП
«Відродження» зможе розподілити своїх клієнтів за замовленнями відповідно
до специфіки товару. А/Б тестування дозволить порівняти два варіанти одного
листа розсилки та обрати найефективніший з них.
Аби email-розсилка працювала на користь підприємству та була цікавою
для аудиторії варто дотримуватись наступних правил:
1. Заголовок та оформлення для email-листа мають бути цікавими та
привабливими для аудиторії. Велику увагу слід приділити саме заголовку.
адже він є ключовим елементом, що привертає увагу користувачів;
2. Email-лист має бути наповнений якісним та корисним контентом,
який буде зручним для читання;
3. Для створення ефективного заголовку та контенту можна проводити
А/Б тестування,яке допоможе підприємству визначити ефективність елементів
email-листа, шляхом порівняння.
4. Необхідно визначити періодичність відправки розсилок. Частота
розсилок має бути налаштована під потреби та особливості аудиторії
підприємства. Наприклад, велика кількість отриманих листів за короткий
період часу може перенавантажити аудиторію, що надалі призведе до
ігнорування надісланих підприємством листів;
5. Для підвищення комунікації під час email-розсилок рекомендується
персоналізувати email-листи, тобто використовувати у листах імена або дані
аудиторії, що збільшить її зацікавленість та залученість;
53

6. Після здійснення email-розсилки важливо оцінити її ефективність,
проаналізувавши необхідні показники для подальшої роботи з розсилками та
їхнім удосконаленням.
Дотримуючись цих правил під час email-розсилки, СПОП
«Відродження» зможе підвищити внізнаваність бренду та довіри до
підприємства серед своєї аудиторії.
Стаття в медіа є одним із засобів розповсюдження інформації про бренд
СПОП «Відродження». Пропонується видавати статті у виданнях, у яких
раніше згадувалось підприємство: інформаційний ресурс для українських
фермерів «Kurkul» та онлайн-газета «Черкаський край». Також пропонується
виставити статтю на новому для підприємства сайті «Latifundist.com», що
створений для представників агробізнесу.
До початку розміщення статті необхідно порівняти перші два видання та
визначити ефективність кожного.
Інформаційний ресурс для українських фермерів «Kurkul» націлений на
малі й середні агропідприємства та позиціонує себе як онлайн-асистент для
фермерів, де зібрані поради та досвід роботи підприємців сільського
господарства, а також пропозиції щодо купівлі-продажу добрив, засобів
захисту рослин, техніки та виробничих об'єктів.
Сайт «Kurkul» налічує понад 241 тис. користувачів, близько 370 тис.
сеансів з усіх країн світу та більше 489 тис. переглядів сторінок [39].
Н сайті цьому розміщено короткий профіль СПОП «Відродження», де
можна ознайомитись із підприємством, його діяльністю, результатами
виробництва,. Також, «Kurkul» налічує 10 статей про підприємство, що
описують його історію створення та досягнення, специфіку виробництва,
думки директорів СПОП «Відродження» щодо проблем галузей. У табл. 3.1
зображено всі статті інформаційного ресурсу про підприємство у порядку їх
розміщення за датою на сайті, враховуючи їх кількість переглядів.

54

Таблиця 3.1
Статті інформаційного ресурсу «Kurkul» про СПОП «Відродження»
№ Кількість
Дата Назва статті
переглядів
1 Займатись молочним скотарством в Україні
12.06.2015 70
вкрай тяжко – думка
2 Ситуація з молочним скотарством є
29.09.2015 91
критичною – думка
3 АгроЕкспедиція День 1. Миколаївська і
08.12.2015 731
Черкаська області: Відродження та Промінь
4 Землі господарства на Черкащині «віджали»
30.09.2017 528
через підставну особу
5 Заборона російських добрив не матиме
16.05.2019 168
суттєвого впливу на ринок – думка
6 Тетяна Ляшенко: секрет «Відродження» –
07.02.2019 734
постійний пошук найкращої генетики
7 Компанія тестує гібриди різних виробників
13.02.2019 248
на своїх полях
8 Родинна справа Ляшенків:
15.10.2019 6 510
малюнок, із якого все почалося
9 15.10.2019 ТОП-5 цікавих фактів про родину Ляшенків 510
10 Господарство з Черкащини отримало статус
17.10.2019 3 467
племрепродуктора
Джерело: розроблено автором за матеріалами [3, 13, 18, 20, 25, 27,
50, 51, 54, 59]

За табл. 3.1. видно, що статті про СПОП «Відродження» публікуються з
2015 року. Найбільше переглядів (6510) зібрала стаття «Родинна справа
Ляшенків: малюнок, із якого все почалося», що описує історію створення
підприємства. Дана стаття була опублікована в рамках спільного проекту
55

сайту «Kurkul» та банку «ПУМБ» «Хвала рукам, що пахнуть хлібом» на честь
професійного свята Дня фермера.
Загалом, середня кількість переглядів статей, які присвячені СПОП
«Відродження» на інформаційному ресурсі «Kurkul» складає 1306 переглядів.
Другим інформаційним джерелом, де згадується СПОП «Відродження»,
є інформаційний портал новин «Черкаський Край» (табл. 3.2). Проте, на
відміну від інформаційного сайту «Kurkul», «Черкаський край» не є
спеціалізованим виданням у галузі сільського господарства, а направлений на
жителів області.
Таблиця 3.2
Статті про СПОП «Відродження» від інформаційний портал новин
«Черкаський Край»
Кількість
№ Дата Назва статті
переглядів
1 Про врожай нинішній дбають, а про
15.06.2022 34
майбутній — не забувають
2 Юрій Ляшенко: «тваринництво — це також
11.01.2023 44
фронт»
3 25.01.2023 «Іскрене» нарощує виробництво молока.
45
Хоча це дається дорогою ціною
4 03.05.2023 Трудна сівба воєнної весни 23
Джерело: розроблено автором за матеріалами [30, 31, 32, 33]

«Черкаський край» має новіші публікації, про що може свідчити мала
кількість переглядів статтей. Середня кількість переглядів статей становить
лише 36.
За порівняльним аналізом двох інформаційних джерел можна зробити
висновки, що сайт «Kurkul» є ефективнішим способом комунікацій СПОП
«Відродження» за портал новин «Черкаський Край».
Публікація статей на сайті «Kurkul» зумовлено кількома причинами:
56

 більша кількість переглядів статей;
 підвищений відсоток знаходження покупця або партнера, оскільки
специфіка сайту направлена на агропідприємства;
 деякі засоби інструментів вже направлені на встановлення зв’язків із
громадськістю, тому публікація в «Черкаському Краю» не є необхідністю.
Також було проаналізовано сайт «Latifundist.com», аудиторією якого є
менеджери великих та середніх агропідприємств, постачальники
сільськогосподарської техніки, насіння, агрохімії, добрив, а також покупці
агропродукції та фінансові установи.
Сайт «Latifundist.com» налічує близько 300 тис. користувачів, 444 тис.
сеансів та більше 641 тис. переглядів сторінок [12].
Для організації статей на цьому сайті підприємству потрібно розробити
якісний інформаційний матеріал, що включає текст, фото або відео. Важливо,
щоб кожна стаття містила посилання на сайт підприємства СПОП
«Відродження», аби користувач міг подивитись та ознайомитись із змінами у
діяльності підприємства.
Використовуючи будь-який спосіб передання інформації, що стосується
бренду, варто пояснювати суб’єктам підприємства для чого було змінено
бренд, що він означає та які його цінності.
Для інформування громадськості в м. Шпола та району пропонується
встановити білборди. Перевагами білбордів є:
 висока видимість на відстані, що зумовлено великим розміром;
 охоплення більшої кількості потенційних споживачів,
 легкість сприйняття водіями транспорту та пішоходами;
 висока стійкість до погодних умов;
 довготривалість, оскільки можуть бути розміщені тривалий час;
Для розміщення реклами СПОП «Відродження» було розроблено
зображення (рис. 3.3), що буде розміщено на білборді в центрі та при в’їзді у
місто Шпола.
57

Рис. 3.3 Зображення білборду СПОП «Відродження»
Джерело: розроблено автором

Зображення виконано у фірмовому кольорі підприємства та з
розпізнавальним елементом. Ціль даного білборду пояснити споживачам
вибір кольору бренду СПОП «Відродження». Дане зображення планується
встановити на білборді в центрі міста за адресою Соборна, 37. Це зумовлено
декількома причинами: по-перше, це місце має велику прохідність; по-друге,
даний білборд розміщений напроти зупинки, що збільшить привернення уваги
людей, що чекають громадський транспорт; по-третє, білборрд знаходиться на
автошляху Т2401 Городище – Шпола – Новоукраїнка – Бобринець –
Устинівка, що проходить територією Черкаської та Кіровоградської областей,
що у свою чергу залучить увагу водіїв. Також білборд важливо установити на
в’їзді перед містом на автомобільному бляху Н16.
Розробка сайту підприємства СПОП «Відродження» є одним з основних
елементів маркетингових комунікацій, що здійснюються в мережі Інтернет.
Сайт дасть підприємству можливість надавати користувачам Інтернет та
потенційним споживачам інформацію про СПОП «Відродження», його товари
та послуги. За наявністю сайту зростає ефективність рекламних заходів,
оскільки будь-яка реклама може містити посилання на сайт підприємства, де
58

користувачеві буде доступно більше інформації, і він складе чіткіше уявлення
та думку про підприємство та його продукт.
Для СПОП «Відродження» пропонується розробити сайт-візитку – сайт,
що має одну або невелику кількість сторінок, на якому розміщена інформація
про підприємство, про його діяльність, послуги чи товари, контакті дані.
Особливості сайту-візитки: низька ціна порівняно з великими сайтами,
швидка розробка, просте управління, що дозволяє підприємству самому
додавати та редагувати інформацію, оптимізація сайту для ранжирування
пошуковими системами.
Щоб сайт підприємства став ефективним інструментом комунікації, він
має бути легким у користуванні та навігації, містити достатню кількість
інформації, а також бути візуально привабливим.
Запропонований сайт підприємства повинен поділятись на розділи:
1. Головна сторінка (рис.3.4), що містить у собі назву підприємства,
меню з розділами. Також на головній сторінці було розміщено фото одного зі
складів підприємства та його слоган;

Рис. 3.4 Запропонована головна сторінка web-сайту СПОП «Відродження»
Джерело: розроблено автором
59

2. Основна інформація про компанію розміщена у розділі під назвою
«Підприємство». Оскільки підприємство займається благодійністю, буде
доречно створити підрозділ з соціальними проектами, у яких підприємство
взяло участь. Варто показати відвідувачу бізнес-асоціації, у яких задіяне
СПОП «Відродження», підрозділ із спеціалістами, що задіяні у діяльності
підприємства, а також документаційну інформацію, що містить у собі
реквізити, звіти та ліцензії.
3. Розділ «Виробництво» буде детальніше розповідати користувачу про
напрямки діяльності, специфіку виробництва та досягнення підприємства
Приклад зображено на рис. 3.5.

Рис. 3.5. Приклад оформлення розділу «Виробництво – насінництво» на web-
сайті СПОП «Відродження»
Джерело: розроблено автором

4. Новини. Розділ присвячений новинам та подіям підприємству. Так
відвідувач сайту може зробити висновок про активність підприємства.
5. Контакти. Повинні містити кілька видів зв’язку: номер телефону,
електронна адреса, карта розташування офісу, а також можливість замовити
зворотній дзвінок.
60

Сайт СПОП «Відродження» має містити відгуки клієнтів. Відгуки
клієнтів здатні впливати на вибір споживача, оскільки вони надають
об’єктивну інформацію про якість товару чи послуги підприємства. Споживачі
частіше довіряють відгукам інших клієнтів, оскільки вони можуть бути більш
об’єктивними ніж реклама підприємства. Позитивні відгуки збільшують
довіру до підприємства, негативні – зменшують, при цьому знижуючи
продажі. Тому для підприємства важливо мати систему збору та відображення
відгуків споживачів на своєму сайті.
Для повноцінної роботи сайту необхідно придбати місце для збереження
сайту, його файлів та баз даних – хостинг, та домен – ім’я сайту в Інтернеті.
Головною метою сайту СПОП «Відродження» є інформаційна
підтримка підприємства, тому важливо провести SEO-оптимізацію сайту для
досягнення більш високих позицій у пошуковій системі Google, що у свою
чергу збільшить кількість відвідувачів сайту.
Основними факторами ранжування сайту є його контент та зовнішні
посилання. Зовнішніми посиланнями є куплені посилання на сайт
підприємства, що вставляються у статтях в мережі Інтернет.
Для органічного просування сайту СПОП «Відродження» було обрано
сам SEO-оптимізацію пошукових систем, а не контекстну рекламу, з декількох
причин:
1. На відміну від контекстної реклами SEO-оптимізація є ненав’язливим
засобом просування сайту, оскільки оптимізація не висвітлюється в пошуку як
реклама, а знаходиться за ключовими словами;
2. У контекстній рекламі можуть бути сайти низької якості, у той час,
коли в результатах SEO зазвичай сайти високою якості. Також звичайний
користувач думає, що пошукова система видає йому сайти сортуючи їх від
найкращих, тому користувачі будуть до них більш лояльні;
3. SEO-оптимізація має тривалий результат навіть з першої інвестиції у
просування, навіть не зважаючи на те, що результат можна отримати через 6
61

місяців. Контекстна реклама буде працювати за короткий період часу, однак
витрати будуть більшими у довгостроковій перспективі.
4. Виходячи з попереднього пункту, можна сказати, що пошукова
оптимізація є дешевшою за контекстну рекламу.
Просування сайту можна передати на аутсорсинг іншій компанії, що
спеціалізується на SEO-оптимізації пошукових систем. Це зменшить витрати
та ресурси СПОП «Відродження», оскільки підприємство не буде навчати
свого штатного маркетолога ранжуванню в пошукових системах.
Створення та просування сайту рекомендується замовляти в одній
компанії. Замовляючи створення сайту та його SEO-оптимізацію в одній
компанії, СПОП «Відродження» зможе отримати ряд переваг: по-перше,
компанія, яка створює сайт підприємства знає його особливості і тому краще
скоординує роботу по його просуванню; по-друге, СПОП «Відродження»
матиме один контакт для питань пов’язаних із сайтом, що помітно спростить
комунікацію та зменшить час на вирішення проблеми; по-третє, послуги в
одній компанії зможуть зменшити витрати підприємства шляхом отримання
можливих знижок.
Завдяки створеному сайту та його просуванню СПОП «Відродження»
отримає більше потенційних клієнтів за рахунок високих позицій у пошукових
системах, та більше лояльних користувачів, оскільки сайт буде розміщеним
одним з перших у пошуку після контекстної реклами.
У розділі «Підприємство» необхідно додати іміджеві відео про
компанію, за допомогою якого можна привернути увагу і зробити споживачів
більш лояльними до підприємства. На сайті «Kurkul» є відео про
підприємство, але власного відео СПОП «Відродження» не має, тому для
підприємства було запропоновано зняти власне відео для особистого
користування не лише на сайті, але й для зовнішнього використання в мережі
Інтернет, для презентацій на виставках та конференціях, що одразу встановить
контакт з потенційними клієнтами. Іміджевий ролик здатен сформувати
позитивне враження про СПОП «Відродження» та підвищити довіру до нього.
62

Для досягнення позитивного ефекту від відео про підприємство, варто
використовувати наступну стратегію:
1. в головному кадрі повинні бути не лише директори, але і працівники
підприємства, які знають особливості виробництва та зможуть про них
розповісти. Також у відео повинні бути кадри із самим підприємством: офіс,
ферма, парк техніки, поля тощо;
2. оповідачі мають бути максимально відвертими та відкритими в кадрі,
манера оповіді має бути вільною, адже від цього залежить рівень емоційності;
3. пропонується розповісти про історію підприємства, про особливості
вирощування різних культур, досягнення підприємства. Не варто говорити про
статистичні дані підприємства, що буде навантажувати глядача. Необхідно
створити таку атмосферу, аби після перегляду у глядачів були приємні емоції.
Важливим етапом в удосконаленні є перегляд тих інструментів
комунікації, які використовує СПОП «Відродження». Дослідження щодо
джерела отримання інформації про підприємство (рис. 3.1) показало, що
друковані газети та радіо є неефективними засобами комунікацій і не
потребують подальшого застосування, оскільки СПОП «Відродження» має
більш ефективні засоби комунікацій.
Також підприємству пропонується оновити вивіску підприємства та
поліграфічні матеріали відповідно до нового стилю та бренду.
СПОП «Відродженню» варто оновити вивіску на фасаді офісу. Вивіска
є одним із засобів залучення уваги потенційних клієнтів та слугує орієнтиром
клієнтам у знаходженні офісу підприємства Вивіска досліджуваного
підприємства буде містити назву СПОП «Відродження» та виконана під
фірмовий шрифт та колір у вигліді об’ємних літер.
Також було розроблено дизайн друкованої реклами, а саме візиток.
Візитки СПОП «Відродження» виконують нагадувальну функцію, тому
дизайн візиток має бути розроблений в жовтому кольорі та з графічним
елементом підприємства (рис. 3.6). Перевагою даного дизайну є те, що візитка
63

буде помітніша з-поміж інших візиток, які є переважно темними або білими.
Також візитка жовтого кольору швидше приверне увагу.

Рис. 3.6 Запропонований дизайн візиток СПОП «Відродження». Лицьова та
зворотня сторони
Джерело: розроблено автором

Аби запропоновані маркетингові комунікації були ефективними для
СПОП «Відродження» необхідно встановити послідовність їх введення на
підприємстві (рис 3.7). Правильна послідовність дозволить раціонально
використовувати ресурси підприємства, досягти поставлених цілей.
Для початку слід ретельно розробити бренд, який зможе передавати
індивідуальність підприємства і його цінності, буде легко запам’ятовуватися
та зрозумілим для споживачів. Далі необхідно розробити зручний, якісно
наповнений сайт СПОП «Відродження» та обов’язково провести його
оптимізацію. Наступним етапом є підтримка вже розробленого бренду за
допогомою рекламної кампанії, а саме email-розсилки, статті в
спеціалізованих медіа та застосування білбордів в м. Шпола. Далі необхідно
поставити вивіску підприємства на головному офісі та замінити поліграфію.
64

Удосконалення маркетингових комунікацій СПОП «Відродження»
1. Розробка бренду
визначення цілей та цільової аудиторії
створення назви та слогану
розробка індивідуального стилю та
візуальних ідентифікаторів, логотипу
зйомка іміджевого відео
2. Розробка сайту
створення сторінки з урахуванням
фірмового стилю
SEO-оптимізація сайту
3. Підтримка бренду рекламною кампанією
email-розсилка
статті в спеціалізованих медіа
рекламні носії в м.Шпола
4. Зміна вивіски та дизайну поліграфії

Рис. 3.7 Послідовність введення запропонованих маркетингових
комунікацій СПОП «Відродження»
Джерело: розроблено автором

Отже, використання маркетингових комунікацій на СПОП
«Відродження» є важливим елементом розвитку підприємства. Запропоновані
65

заходи щодо удосконалення маркетингової комунікаційної політики
розраховані на комплексне використання інструментів комунікацій, таких як
реклама, виставково-ярмаркова діяльність, маркетинг подій, брендинг та
Інтернет-маркетинг. Дані рекомендації дозволять СПОП «Відродженню»
підвищити лояльність споживачів, збільшити обсяги збуту та рівень продажів,
покращити впізнаваність підприємства за рахунок бренду, побудувати тісні
зв’язки з клієнтами, партнерами та громадськістю.

3.2. Економічна ефективність запропонованих заходів

В попередньому розділі було запропоновано та розроблено заходи, які
необхідні для удосконалення маркетингової комунікаційної політики. Мета
цього пункту визначити економічну ефективність описаних вище
рекомендацій.
Для початку потрібно визначити витрати на впровадження заходів щодо
поліпшення комунікаційної політики СПОП «Відродження».
Витрати будуть здійснюватись у наступній послідовності: розробка
айдентики бренду та його підтримка за допомогою реклами (email-розсилка,
замовлення статті в агромедіа, використання рекламних носіїв в м Шпола),
розробка та запуск сайту СПОП «Відродження», друк поліграфії у новому
дизайні та замовлення вивіски підприємства.
Розробка бренду СПОП «Відродження» буде коштувати підприємству
9800 грн. У вартість входить розробка логотипу та фірмового стилю
підприємства, макети для поліграфії (візитка, бланк, конверт, ручка, текстиль,
зовнішня реклама) і брендбук з використання фірмового стилю.
Для замовлень статей в агромедіа необхідно замовити текст у експерта з
написання спеціалізованих статей під обрану галузь, зробити світлини, які
знадобляться не тільки для статті в інтернеті, але й для їх розміщення у
соціальних мережах та на сайті підприємства, а також дізнатись ціну на
публікацію статті (табл. 3.1).
66

Таблиця 3.1
Кошторис витрат на статті в агромедіа
Стаття витрат Кількість, шт Витрати, грн
Текст 2 1 600
Фотографії 80+ 4 000
Стаття в «Kurkul» 1 1 600
Стаття в «Latifundist» 1 1 500
Всього - 8 700
Джерело: розроблено автором

Розсилка email-повідомлень для споживачів та партнерів підприємства
планується здійснюватись за допомогою email-маркетингової платформи
SendPulse. Вартість підписки «Standard» на місяць складає 144 грн. (1728
грн./рік)
Для рекламних носіїв по м. Шпола було рекомендовано
використовувати банери. Вартість банера розрахована за наступними
критеріями:
 кількість білбордів;
 розмір білборду складає 3×6 метри;
 дизайн для зовнішньої реклами вже розроблений;
 друк зображення на білборд коштує 160грн./м2;
Кошторис витрат на рекламні носії в м. Шпола зображено в табл. 3.2.
Таблиця 3.2
Кошторис витрат на рекламні носії в м. Шпола
Стаття витрат Кількість, шт Витрати, грн
Зображення на білборди 2 1 920
Оренда білбордів 2 4 000
Всього 5 920
Джерело: розроблено автором

67

Загалом створення бренду СПОП «Відродження» та його підтримка
рекламною кампанією коштує 24 120 грн. (табл. 3.3).
Таблиця 3.3
Кошторис витрат на створення та підтримки бренду
СПОП «Відродження»
Стаття витрат Витрати, грн
Розробка бренду 9 800
Рекламна кампанія 16 048
 email-розсилка, рік 1728
 статті в агромедіа 8 400
 реламні носії 5 920
Всього 25 848
Джерело: розроблено автором

Розробка та запуск сайту-візитки СПОП «Відродження» буде коштувати
підприємству 35 000 грн. У вартість входить сайт, наповнений статтями, фото
та відео, налаштування під рекламу, адаптація до мобільних пристроїв, форма
зворотнього зв’язку, слайдер, відгуки клієнтів, блог, налаштування мов,
кнопки соціальних мереж, створення меню та Google Maps. Підприємство буде
мати змогу оновлювати інформацію на сайті самостійно, тож додаткові
витрати для цього здійснювати не потрібно. Також для оновлення інформації
на сайті знадобляться фотографії, які були створені раніше.
Для повного функціонування сайту підприємству необхідно придбати
домен та хостинг. Купити домен та хостинг сайту СПОП «Відродження»
пропонується на сайті «Хостинг Україна». Хостинг тарифу «Швидкий»
вартістю 231 грн./місяць (2 772 грн./рік) підійде для одного невеликого сайту.
У вартість входить місце на NVMe-диску, безкоштовний SLL-сертифікат,
розташування серверів у дев’яти країнах. Реєстрація імені сайту
«spopvidrodzhennya» з доменом .com.ua буде коштувати 480 грн./рік. SEO-
оптимізація під пошукові системи коштує 14 260 грн.
68

Тож, створення сайту, послуги з повного його функціонування та
виведення його на перші позиції в пошукових системах будуть коштувати
СПОП «Відродженню» 52 512 грн, з урахуванням того, що домен та хостинг
сайту купується на рік.
Іміджеве відео СПОП «Відродження» коштуватиме 10 350 грн., з
урахуванням того, що відео буде довжиною до трьох хвилин, буде знято
запропоновані кадри як із землі, так із застосуванням аерозйомки, а також
повністю змонтоване та редаговане.
Вартість вивіски, що буде розміщуватись на фасаді головного офісу
СПОП «Відродження» у вигляді об’ємних букв буде залежати в першу чергу
від їх кількості та висоти вивіски. В середньому ціна за 1см. висоти складає 12
грн. Планується вивіску висотою 35 см. Тож, одна буква для вивіски буде
коштувати 420 грн. Ціна всієї вивіски буде складати 4 620 грн. та додаткові
витрати на її демонтаж – 470 грн.
Ціна візиток тиражем 100 шт. буде вартувати 310 грн. Ціна візиток
залежить від наступних її характеристик:
 індивідуальний дизайн;
 двосторнній друк;
 крейдома матова бумага із щільністю 450г/м2;
 двостороння матова ламінкація.
Зведений бюджет витрат на запропоновані заходи щодо удосконалення
комунікаційної політики підприємства зображено в табл. 3.4.
Таблиця 3.4
Зведений бюджет витрат на маркетингові комунікації
СПОП «Відродження»
Стаття витрат Витрати, грн
Розробка бренду та його підтримка 25 848

Продовження таблиці 3.4
69

Сайт-візитка 52 512
Іміджеве відео 10 250
Заміна вивіски та поліграфії 5 400
Всього: 94 010
Джерело: розроблено автором

Тож для вдосконалення маркетингової комунікаційної політики СПОП
«Відродження» необхідно інвестувати 94 010 грн.
Далі необхідно визначити доцільність впровадження рекомендованих
заходів щодо покращення комунікаційної політики СПОП «Відродження».
Для цього потрібно розрахувати основні показники привабливості
інвестиційного проекту (табл. 3.5)
Таблиця 3.5
Показник Критерій Пояснення
NPV NPV ˃ 0 Інвестиційний проект є фінансово
(чиста теперішня ефективним і принесе додатковий
вартість) прибуток
NPV = 0 Інвестиційний проект не принесе
додаткового прибутку, але й не
задасть збитків
NPV ˂ 0 Інвестиційний проект не є
фінансово ефективним і може
призвести до збитків
IP (індекс IP ˃ 1 Інвестиційний проект вважається
прибутковості) прибутковим, оскільки прибуток,
очікуваний від проекту, перевищує
початкові витрати на його
впровадження

Продовження таблиці 3.5
70

IP = 1 Витрати на проект дорівнюють
очікуваному прибутку, тож ризик
повністю покривається прибутком
IP ˂ 0 Проект вважається неефективним,
оскільки очікуваний прибуток буде
менший витрат на впровадження
проекту
PBP (термін - Короткий термін окупності є більш
окупності) привабливим для інвестицій
Джерело: розроблено автором за матеріалами [23, 35]

Показники привабливості інвестиційного проекту здійснювались на
основі внутрішньої норми доходів підприємства.
Для розрахунку чистої теперішньої вартості необхідно визначити
коефіцієнт дисконтування, що розраховується за наступною формулою:
1
Коефіцієнт дисконтування = (3.1),
(1+i)t
де i – дисконтна ставка 25% (за даними Національного Банку України із
17 березня 2023 року),
t – період часу.
Дисконтований грошовий потік (DCF) розраховується для підрахунку
теперішньої вартості очікуваних у майбутньому надходжень і витрат, та
визначається за допомогою формули (3.2).
CFt
DCF = (3.2),
(1+ i)t
де CFt – грошовий потік за період часу,
i – дисконтна ставка 25%,
t – період часу.

Чиста теперішня вартість (NPV) розраховується за формулою (3.3).
71

n
NPV = ∑ DCF – IC (3.3),
t=1
де, DCF – дисконтований грошовий потік;
n – тривалість інвестиційного проекту,
IC – величина початкових витрат (94 010 грн).
Всі дані розрахунків наведено в табл. 3.6.
Таблиця 3.6
Розрахунки NPV
І квартал ІІ квартал ІІІ квартал ІV кварта
Чистий дохід, тис. грн 9 389 11 250 10 574 10 915
Бренд, грн 9 800 0 0 0
Відео, грн 0 10 250 0 0
Сайт, грн 35 000 17 512 0 0
Рекламна кампанія
0 0 16 048 0
бренду, грн
Вивіска, візитки, грн 0 0 0 5 400
Всього витрат, грн 44 800 27 762 16 048 5 400
Грошовий потік, грн 9 344 200 11 222 238 10 557 952 10 909 600
Коефіцієнт
0,8 0,6 0,5 0,4
дисконтування
Дисконтований
грошовий 7 475 360 6 733 342,8 5 278 976 4 363 840
потік, грн
NPV, грн 7 381 350 14 114 692,8 19 393 668,8 23 757 508,8
Джерело: розроблено автором

NPV складає 23 757 508,8 грн при дисконтній ставці 25%. Оскільки
показник NVP ˃ 0, то проект є економічно доцільним для його реалізації.
Індекс прибутковості (ІР) розраховується на формулою (3.4).
72

∑ ∑ дохідt × ∑ коефіцієнт дисконтування
IP = t (3.4),
∑ ІСt × коефіцієнт дисконтування
t
де, IC – величина початкових витрат,
t – період часу.
Дані для формули зображено у табл. 3.6, тож розрахунок індексу
прибутковості має наступний вигляд:
9 389 000 × 0,8 + 11 250 000 × 0,6 + 10 574 000 × 0,5 + 10 915 000 × 0,4
IP = =
44 800 × 0,8 + 27 762×0,6 + 16 048 × 0,5 + 5400 × 0,4
59 785 500
= = 381,5
156 703
Індекс прибутковості дорівнює 381,5. Оскільки показник індексу
прибутковості має високе значення, то рівень віддачі від інвестиційного
капіталу буде ще вищим. Це означає, що впровадження маркетингових
комунікацій на підприємство є економічно ефективним і доцільним.
Показник терміну окупності вказує на той період, протягом якого будуть
повернуті втрати на заходи удосконалення комунікаційну діяльність
підприємства. Показник терміну окупності (PBP) визначається за формулою:
∑ ICt×індекс дисконтування
PBP = t (3.5),
∑ доходиt×коефіцієнт дисконтування
t
4
де IC – величина початкових витрат,
t – період часу.
156 703 156 703
PBP = = = 0,01
59 785 500 14 946 375
4
Термін окупності витрат на проект складатиме 0,01 місяця.
Запропоновані заходи щодо удосконалення маркетингової
комунікаційної політики СПОП «Відродження» планується завершити до
кінця зернозбиральної кампанії підприємства.
Високому значенню чистої теперішньої вартості та терміну окупності
будуть сприяти:
73

 сезон збору врожаю, що припадає на кінець серпня та початок
вересня;
 виробництво більшої кількості молока, що зумовлено періодом
збирання, оскільки влітку збирається більше молока, ніж взимку;
 продаж продукції підприємства за рахунок розширення клієнтської
бази після впровадження рекомендованих заходів.
Показники привабливості інвестиційного проекту підтверджують, що
удосконалення маркетингової комунікаційної політики СПОП «Відродження»
буде прибутковим та доцільним з точки зору економічної ефективності.

74

ВИСНОВКИ

У кваліфікаційній роботі бакалавра було вивчено теоретичні положення
формування комунікацій на підприємстві та розроблено пропозиції й
рекомендації щодо покращення маркетингової комунікаційної політики
сільськогосподарського приватно-орендного підприємства «Відродження».
У першому розділі було розкрито сутність комунікаційної політики за
допомогою наукових праць у галузі комунікацій. Під час даного дослідження
було запропоновано трактувати маркетингову комунікаційну політику, як
комплекс заходів розроблених підприємством для ефективної передачі
інформації та забезпечення взаємодії із його суб’єктами з метою задоволення
потреб споживачів та отримання прибутку. Було визначено мету і цілі
комунікаційної політики та встановлено процес комунікацій від підприємства
до споживача. У роботі було описано основні інструменти комунікацій, їх
характеристика та принципи дії на підприємстві.
Також було надано аналіз комунікаціям на сільськогосподарських
підприємствах на різних моделях ринку (B2C, B2B). Було досліджено, що
сільськогосподарські підприємства на ринку B2C велику увагу приділяють
рекламним кампаніям та стимулюванню збуту, натомість на B2B ринку в
пріоритеті буде використовуватись персональний продаж та виставково-
ярмаркова діяльність. Однак, недостатньо уваги сільськогосподарські
підприємства приділяють комунікаціям через брендинг та мережі Інтернет.
Дослідження, що були проведені у першому розділі, показали, що
комунікаційна політика є одним із важливих факторів успішної діяльності
підприємства. Комунікаційна політика дозволяє залучати нових споживачів,
інформуючи їх про переваги та пропозиції підприємства, підтримувати зв’язок
із вже існуючими клієнтами, підвищити продаж та прибуток, покращити
стосунки з партнерами та постачальниками, а також взаємодіяти з
громадськістю, сприяючи формуванню позитивного іміджу підприємства.
75

У другому розділі було проаналізовано виробничо-господарську
діяльність СПОП «Відродження», його маркетингове середовище та
комунікаційну політику.
СПОП «Відродження» створено на засадах об’єднання чотирьох
підприємств. У своєму розпорядженні підприємство має 9000 га земельного
банку, що складається з земельних ділянок особистого користування та
орендованої землі у жителів району, свій насіннєвий завод, елеваторний
комплекс, сертифіковані зернові склади та парк техніки, що дозволяє
здійснювати виробничу діяльність підприємства. СПОП «Відродження»
спеціалізується на виробництві зернової та молочної продукції. Після аналізу
виробничо-господарської діяльності СПОП «Відродження» було виявлено, що
у підприємства є фінансові та виробничі ресурси, налагодженні виробничі
потужності, широкий асортимент продукції та ефективна організаційна
структура.
Було здійснено глибинний аналіз макросередовища СПОП
«Відродження». За його результатами діяльність підприємства найбільше
залежить від економічних та політичних факторів. Також варто зауважити, що
фактори макроекономічного середовища впливають на розвиток підприємства
зі сторони можливостей та загроз, але в результаті всі фактори впливають на
прибутковість підприємства. Такі фактори, як наявність державної допомоги,
розвиток нових технологій та електронної комерції, наявність кваліфікованої
робочої сили, будуть мати виключно позитивний вплив на розвиток
підприємства.
Наступним етапом було здійснення аналізу мікросередовища. Було
досліджено споживачів, постачальників, посередників та конкурентів.
Основними споживачами підприємства є інші підприємства, які
купують продукцію СПОП «Відродження» для подальшого використання. Так
постійними покупцями молочної продукції є ПрАТ «Звенигородський
сироробний комбінат» та КНП «Лікарня імені братів М.С. і О.С.
Коломійченків».
76

СПОП «Відродження» має велику кількість постачальників з різних
країн ЄС, що постачають підприємству техніку, засоби захисту рослин,
насіння та корми. Посередниками підприємства є транспортні компанії,
рекламні агенції та кредитно-фінансові установи.
Досліджуване підприємство має достатню кількість переваг над
конкурентами, серед яких: великий асортимент продукції, активна участь у
виставково-ярмарковій діяльності та публікації в ЗМІ. СПОП «Відродження»
має хороший результат у якості продукції, оскільки не поступається місцем
конкурентам.
Аналіз внутрішнього середовища СПОП «Відродження» було проведено
за допомогою SWOT-аналізу. Внутрішнє середовище СПОП «Відродження»
має велику кількість сильних сторін, які полягають у виготовленні якісної
продукції, значному терміні перебуванні на ринку, завдяки чому підприємство
має постійних споживачів та постачальників. Підприємство має слабкі
сторони, які можна вирішити за допомогою можливостей підприємства, що
переважно стосуються покращення маркетингової діяльності (налагодження
комунікаційної політики підприємства та створення бренду) та використанням
нових технологій виробництва. СПОП «Відродження» загрожують можливі
проблеми із транспортними компаніями та зниження попиту на продукцію
підприємства.
Маркетингова комунікаційна політика СПОП «Відродження»
направлена на надання інформації про підприємство споживачам та
підвищення їх лояльності, підтримці позитивного іміджу підприємства,
збільшення прибутку, зміцнення партнерських зв’язків з постачальниками, а
також нагадування про підприємство. Велику увагу СПОП «Відродження»
приділяє рекламі, маркетингу подій, персональному продажу та виставковій
діяльності. Натомість, підприємство має непропрацьований брендинг та
слабку комунікацію через мережу Інтернет.
У третьому розділі було розроблено та надано рекомендації щодо
удосконалення маркетингової комунікаційної політики СПОП
77

«Відродження». Удосконалення комунікаційної політики досліджуваного
підприємства передбачає впровадження покращених вже існуючих
інструментів маркетингових комунікацій, таких як брендинг, реклама,
Інтернет-маркетинг.
Для реалізації бренду було розроблено стиль підприємства та його
візуальні ідентифікатори. Для нового бренду підприємства було обрано
жовтий колір та графічний елемент у вигляді колоска. На основі цього було
розроблено логотип СПОП «Відродження». Для підтримки бренду було
розроблено рекламну кампанію, що стосувалась email-розсилки повідомлення
про бренд підприємства своїм клієнтам, замовлення статті в агро-виданнях та
використання рекламних носіїв в м. Шпола.
Важливим етапом перед розміщенням статей в агро-виданнях був їх
аналіз, який полягав у порівнянні декількох онлайн-видань та вибору
найоптимальнішого варіанту медіа. Після аналізу було обрано такі медіа-
видання для публікації статей про СПОП «Відродження», як інформаційний
ресурс для українських фермерів «Kurkul» та сайт для представників
агробізнесу «Latifundist.com». Для інформування громадськості про
оновлений бренд було обрано такий вид реклами як білборди, що
гарантуються високу видимість реклами та легкість сприйняття як водіями так
і пішоходами.
Також було розроблено сайт для СПОП «Відродження», що є одним з
основних елементів комунікацій в мережі Інтернет. Оптимальним варіантом
для підприємства є створення сайту-візитки, що має просте управління та
використання. Для повного функціонування сайту було рекомендовано
провести його SEO-оптимізацію для досягнення високих позицій у пошукових
системах, що збільшить кількість відвідувачів сайту.
Останній етап удосконалення комунікацій підприємства полягав у
розробці поліграфічних матеріалів, а саме візиток, та зміні вивіски на
підприємстві.
78

Для отримання позитивного результату від рекомендацій та
раціонального використання ресурсів підприємства було надано послідовність
введення запропонованих заходів.
Загалом для удосконалення маркетингової комунікаційної політики
СПОП «Відродження» необхідно інвестувати 94 010 грн. Також було
розраховано економічну ефективність запропонованих заходів. Показник
чистої теперішньої вартості (NPV) складає 23 757 508,8 грн. при дисконтній
ставці 25%. Індекс прибутковості дорівнює 381,5, що є високим значенням.

79

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Про внесення змін до Закону України "Про сільськогосподарську
кооперацію": Закон України від 20.11.2012 р. № 5495-VI: станом на 15 листоп.
2020 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5495-17#Text (дата звернення:
02.04.2023)
2. Абрамович І. А., Єфименко А. Ю., Вєрцева А. О. Бренд – сутність
та особливості застосування в сільському господарстві. Інвестиції: практика та
досвід. 2018. № 21. С. 45-48. URL:
http://www.investplan.com.ua/?op=1&z=6364&i=7 (дата звернення: 23.03.2023)
3. АгроЕкспедиція. День 1. Миколаївська і Черкаська області:
Відродження та Промінь. Куркуль – онлайн-асистент фермера.
URL: https://kurkul.com/blog/85-den-1-cherkaska-oblast-vidrodjennya-ta-promin
(дата звернення: 22.04.2023)
4. Айзеле І. Війна Росії проти України та зернові: п'ять фактів – DW
– 29.07.2022. dw.com. URL: https://www.dw.com/uk/viina-rosii-proty-ukrainy-ta-
zernovi-piat-faktiv/a-62642948 (дата звернення: 02.04.2023)
5. Балабанова Л. В., Холод В. В., Балабанова І. В. Маркетинг
підприємства. Навч. посіб. К.: Центр учбової літератури, 2012. 612 с.
6. Буряк П.Ю. Маркетинг: [Навч. посiб.] / П.Ю. Буряк, Б.А.
Карпiнський, Я.Ю. Карпова. – Львiв: Професiонал. – 2008. – 318 с.
7. Весьолов В. Що таке брендинг і навіщо він потрібний. SendPulse
Блог. URL: https://sendpulse.ua/blog/what-is-branding (дата звернення:
20.03.2023)
8. Визначення, переваги і недоліки персонального продажу. URL:
http://um.co.ua/7/7-6/7-68161.html (дата звернення: 19.03.2023)
9. Воронько-Невіднича Т.В., Калюжна Ю.П., Хурдей В.Д. Реклама і
рекламна діяльність: навч. посібник. Полтава. РВВ ПДАА. 2018 . 230 с.
10. Вяткін П. С. Фактори забезпечення потреб в ресурсах
сільськогосподарських підприємств / П. С. Вяткін // Економічний простір: зб.
80

наук. праць. – Дніпропетровськ: ПДАБА, 2012. № 60. С. 176 -181. URL:
https://chdtu.edu.ua/files/feu/Pratsi/KEU/Viatkin/Stat_fact.pdf (дата звернення:
24.03.2023)
11. Гайтина, Н.М. Новітні інструменти маркетингових комунікацій
[Текст] / Н.М. Гайтина; наук. кер. Н.С. Ілляшенко // Економічні проблеми
сталого розвитку: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції,
присвяченої пам'яті проф. Балацького О.Ф., м. Суми, 6-8 травня 2014 р.: у 2-х
т. / За заг. ред.: О.В. Прокопенко, О.В. Люльова. - Суми : СумДУ, 2014. - Т.2.
С. 198-200. URL: https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream-
download/123456789/38237/1/Gajtyna.pdf (дата звернення: 17.03.2023)
12. Головний сайт про агробізнес. Latifundist Media.
URL: https://www.latifundistmedia.com/latifundist (дата звернення: 25.04.2023)
13. Господарство з Черкащини отримало статус племрепродуктора.
Куркуль – онлайн-асистент фермера. URL: https://kurkul.com/news/17962-
gospodarstvo-z-cherkaschini-otrimalo-status-plemreproduktora (дата звернення:
22.04.2023)
14. Дві третини експорту зерна з України пішли на ринки Азії, Африки
й Близького Сходу – Кулеба URL: https://www.radiosvoboda.org/a/news-dvi-
tretyny-zerna-z-ukrainy-aziia-afryka-blyzkyi-shid-kuleba/32023673.html (дата
звернення: 02.04.2023)
15. Державна служба статистики України. URL:
http://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 02.04.2023)
16. Економіка підприємств [Текст] : підручник / Ф. В. Горбонос, Г. В.
Черевко, Н. Ф. Павленчик, А. О. Павленчик . - К. : Знання, 2010. - 463 с. : рис.
- Бібліогр.: с. 461-463.
17. Іващенко В. І. Економічний аналіз господарської діяльності: навч.
посіб. / В.І. Іващенко, М.А. Болюх. – К.: ЗАТ «Нічлава», 1999. – 204 с.
18. Заборона російських добрив не матиме суттєвого впливу на ринок
– думка. Куркуль – онлайн-асистент фермера.
81

URL: https://kurkul.com/news/15617-zaborona-rosiyskih-dobriv-ne-matime-
suttyevogo-vplivu-na-rinok--dumka (дата звернення: 22.04.2023)
19. Завершився навчальний курс для спеціалістів МТФ. Асоціація
виробників молока України. URL: https://avm-ua.org/uk/post/zaversivsa-
navcalnij-kurs-dla-specialistiv-mtf (дата звернення: 07.04.2023)
20. Займатись молочним скотарством в Україні вкрай тяжко –
думка. Куркуль – онлайн-асистент фермера.
URL: https://kurkul.com/news/196-zaymatis-molochnim-skoratstvom-v-ukrayini-
vkray-tyajko--dumka (дата звернення: 22.04.2023)
21. Збірник тез доповідей VIІІ Міжвузівської студентської науково-
практичної інтернет-конференції «Актуальні проблеми менеджменту та
маркетингу в ХХІ ст.» (24-26 квітня 2018 року) / Міністерство освіти і науки
України; Житомирський державний університет імені Івана Франка. –
Житомир, 2018. – 95 с. URL: http://eprints.zu.edu.ua (дата звернення:
21.03.2023)
22. Ільченко Т. В. Інтегровані маркетингові комунікації як запорука
конкурентоспроможності аграрного підприємства [Електронний ресурс] / Т. В.
Ільченко // Інфраструктура ринку : електрон. наук.-практ. журн. 2019. № 31.
257-262. URL: http://dspace.dsau.dp.ua/jspui/handle/123456789/3263 (дата
звернення: 19.03.2023)
23. Індекс прибутковості (значення, приклад) | Як тлумачити?
mcfairbanks.com. URL: https://uk.mcfairbanks.com/789-profitability-index (дата
звернення: 29.03.2023)
24. Кальницький А.Є. Стимулювання збуту: заходи та засоби, які
допомагають при формуванні маркетингової діяльності підприємства / А. Є.
Кальницький, Я. Ф. Копусяк // Науковий вісник Ужгородського університету.
Сер.: Економіка. 2014. Вип. 1. С. 94-97.
URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuuec_2014_1_19 (дата звернення: 19.03.2023)
25. Капустіна К. Тетяна Ляшенко: секрет «Відродження» – постійний
пошук найкращої генетики. Куркуль – онлайн-асистент фермера.
82

URL: https://kurkul.com/interview/456-sekret-vidrodjennya--postiyniy-poshuk-
naykraschoyi-genetiki (дата звернення: 22.04.2023
26. Карпенко Н. В. Комплекс маркетингових комунікацій у
стратегічному управлінні маркетинговою діяльністю підприємства:
монографія / Н. В. Карпенко, Н. І. Яловега. Полтава: ПУЕТ, 2012. 278 с. URL:
https://core.ac.uk/download/pdf/300240211.pdf (дата звернення: 16.03.2023)
27. Компанія тестує гібриди різних виробників на своїх полях.
Куркуль – онлайн-асистент фермера. URL: https://kurkul.com/news/14475-
kompaniya-testuye-gibridi-riznih-virobnikiv-na-svoyih-polyah (дата звернення:
22.04.2023)
28. Лаврова Ю.В. Маркетинг: конспект лекцій [для студ. вищ. навч.
закл.] / Ю. В. Лаврова – Харків: Изд-во ХНАДУ, 2012. 227 с. URL:
https://buklib.net/books/37060/ (дата звернення: 15.03.2023)
29. Магалецький А. В. Комунікаційна політика як ефективний
інструмент підвищення конкурентоспроможності підприємств готельного
господарства / А. В. Магалецький. // Ефективна економіка. 2010. № 11.
доступу: URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2010_11_17 (дата звернення:
14.03.2023)
30. Марченко В. «Іскрене» нарощує виробництво молока. Хоча це
дається дорогою ціною. Черкаський Край. URL:
https://kray.net.ua/suspilstvo/iskrene-naroshhuye-vyrobnycztvo-moloka-hocha-
cze-dayetsya-dorogoyu-czinoyu/ (дата звернення: 24.04.2023)
31. Марченко В. Про врожай нинішній дбають, а про майбутній – не
забувають. Черкаський Край. URL: https://kray.net.ua/suspilstvo/pro-vrozhaj-
nynishnij-dbayut-a-pro-majbutnij-ne-zabuvayut/ (дата звернення: 24.04.2023)
32. Марченко В. Трудна сівба воєнної весни. Черкаський Край.
URL: https://kray.net.ua/suspilstvo/trudna-sivba-voyennoyi-vesny/ (дата
звернення: 24.04.2023)
83

33. Марченко В. Юрій Ляшенко: «тваринництво – це також фронт».
Черкаський Край. URL: https://kray.net.ua/suspilstvo/yurij-lyashenko-
tvarynnycztvo-cze-takozh-front/ (дата звернення: 24.04.2023)
34. Мащак А. П. Особливості використання персонального продажу у
сучасному маркетингу / А. П. Мащак, Б. А. Оксентюк // Матеріали
Міжнародної науково-технічної конференції «Фундаментальні та прикладні
проблеми сучасних технологій» до 100 річчя з дня заснування НАН України
та на вшанування пам’яті Івана Пулюя (100 річчя з дня смерті), 22-24 травня
2018. Т.: ТНТУ, 2018. С. 312–313. (Економічні та соціальні аспекти нових
технологій). URL: http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/25453 (дата звернення:
19.03.2023)
35. Методи оцінки ефективності інвестиційних проектів - Бібліотека
BukLib.net. URL: https://buklib.net/books/37224/ (дата звернення: 29.03.2023)
36. Мостіцький Д. В. Розробка та реалізація заходів комунікаційної
політики підприємства / Д. В. Мостіцький, О. О. Кутас // Наукові здобутки
молоді – вирішенню проблем харчування людства у ХХІ столітті : матеріали
82-ї Міжнародної наукової конференції молодих учених, аспірантів і
студентів, 13–14 квітня 2016 р. Київ: НУХТ, 2016. Ч. 3. С. 76. URL:
https://dspace.nuft.edu.ua/jspui/handle/123456789/23953 (дата звернення:
14.03.2023)
37. Норіцина Н.І. Маркетингова політика комунікацій: Курс лекцій. –
К.: МАУП, 2003. 120с.: іл. Бібліогр.: с.117. URL:
https://maup.com.ua/assets/files/lib/book/n252.pdf (дата звернення: 17.03.2023)
38. Окландер М.А., Литовченко І.Л., Ботушан М.І. Маркетингові
комунікації промислових підприємств в умовах інформаційної економіки:
Монографія. К.: Знання. 2011. с.102. URL:
https://core.ac.uk/download/pdf/147035496.pdf (дата звернення: 14.03.2023)
39. Онлайн-асистент для фермерів Kurkul.com. Latifundist Media.
URL: https://www.latifundistmedia.com/kurkul (дата звернення: 22.04.2023
84

40. Офіційна сторінка СПОП «Відродження» у соціальній мережі
Facebook. URL: https://www.facebook.com/vidrodgennya.shpola (дата звернення:
08.04.2023)
41. Охріменко, Г. В. Використання BTL-реклами та інтегрованих
маркетингових комунікацій в рекламній стратегії просування товару на ринок
/ Г. В. Охріменко // Науковий вісник Волинського національного університету
ім. Л. Українки / гол. ред. д-р філолог. наук М. В. Мокриця. – Луцьк., 2009. №
23. С. 48-52. URL: http://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/1105 (дата звернення:
19.03.2023)
42. Павленко А. Ф., Войчак А. В. Маркетинг: Підручник. К.: КНЕУ,
2003. 246 с. URL: https://studentbooks.com.ua/content/view/109/44/ (дата
звернення: 19.03.2023)
43. Пахуча Е.В. Маркетингові комунікації: конспект лекцій для
здобувачів першого (бакалаврського) рівня спеціальності 075 «Маркетинг» /
Е.В. Пахуча / Державний біотехнологічний університет. Х., 2022. 62с. URL:
https://repo.btu.kharkov.ua/bitstream/123456789/4461/1/075_KL_Marketing%20c
ommunications.pdf (дата звернення: 17.03.2023)
44. Побережна М. П. Маркетингова комунікаційна політика: основні
поняття та визначення / М. П. Побережна: тези доп. VІІІ міжнар. науково-
практ. конф. «Проблеми економіки підприємств в умовах сталого розвитку».
К.: НУХТ, 2012. С. 142-143. URL:
https://dspace.nuft.edu.ua/jspui/handle/123456789/1556 (дата звернення:
14.03.2023)
45. Попова Н. В. Маркетингові комунікації : підручник / Н. В. Попова,
А. В. Катаєв, Л. В. Базалієва, О. І. Кононов, Т. А. Муха; під загальною
редакцією Н. В. Попової. Харків: «Факт», 2020. 315 с. URL:
https://www.researchgate.net/publication/347491691_MARKETINGOVI_KOMU
NIKACII_pidrucnik (дата звернення: 15.03.2023)
85

46. Приватне сільськогосподарське підприємство "Аскольд-Агро".
Опендатабот. URL: https://opendatabot.ua/c/31610140 (дата звернення:
04.04.2023)
47. Приватне сільськогосподарське підприємство "Плешкані".
Опендатабот. URL: https://opendatabot.ua/c/03793107 (дата звернення:
04.04.2023)
48. Приймак Л. І, Давидок А. С., Куденко Н. В. Особливості та
інструментарій просування на промисловому ринку. Актуальні проблеми
економіки та управління: зб. наук. пр. мол. вч. 2008. Вип. 2. С. 103–107. URL:
http://probl-economy.kpi.ua/pdf/2008_17.pdf (дата звернення: 22.03.2023)
49. Прокопенко О.В., Троян М.Ю. Поведінка споживачів: Навч. пос.
К.: Центр учбової літератури, 2008. 176 с. URL:
https://dut.edu.ua/uploads/l_1419_33982150.pdf (дата звернення: 20.03.2023)
50. Рейдери «віджали» землі господарства на Черкащині через
підставну особу. Куркуль – онлайн-асистент фермера.
URL: https://kurkul.com/news/9548-zemli-gospodarstva-na-cherkaschini-vidjali-
cherez-pidstavnu-osobu (дата звернення: 22.04.2023)
51. Родинна справа Ляшенків: малюнок, із якого все почалося.
Куркуль – онлайн-асистент фермера. URL: https://kurkul.com/hvala-rykam/645-
rodinna-sprava-lyashenkiv (дата звернення: 22.04.2023)
52. Романовський О. Г. Р 69 Основи паблік рилейшнз : навчальний
посібник для студентів спеціальностей 053 «Психологія» та 074 «Публічне
управління та адміністрування» / О.Г. Романовський, Н.В. Середа, Є.В.
Воробйова. Харків: НТУ «ХПІ», 2018. 174 с. URL:
https://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/24307 (дата звернення:
19.03.2023)
53. Сисоєнко І. В. Використання спонсорства як нестандартного
засобу просування торговельної марки та один із доказів її широкої відомості
/ І. В. Сисоєнко // Часопис Київського університету права : Український
86

науково-теоретичний часопис. 2011. № 3. С. 214-219. URL:
http://kul.kiev.ua/images/chasop/2011_3/214.pdf (дата звернення: 20.03.2023)
54. Ситуація з молочним скотарством є критичною – думка. Куркуль
– онлайн-асистент фермера. URL: https://kurkul.com/news/1367-situatsiya-z-
molochnim-skotarstvom-kritichna--dumka (дата звернення: 22.04.2023)
55. Сільськогосподарське приватно-орендне підприємство
"ВІДРОДЖЕННЯ" – Опендатабот. URL: https://opendatabot.ua/c/30709466
(дата звернення: 02.07.2023)
56. Скільки зернових експортує Україна. Слово і Діло.
URL: https://www.slovoidilo.ua/2022/02/22/infografika/ekonomika/skilky-
zernovyx-eksportuye-ukrayina (дата звернення: 02.04.2023)
57. Стаття на тему: Брендинг в аграрному бізнесі України. Освітній
проект «На Урок» для вчителів. URL: https://naurok.com.ua/stattya-na-temu-
brending-v-agrarnomu-biznesi-ukra-ni-306245.html (дата звернення: 20.03.2023)
58. Теребус, О.Л. PR у системі масових комунікацій / О. Л. Теребус //
Науковий вісник Волинського національного університету ім. Лесі Українки.
Луцьк, 2010. № 21: Філологічні науки: Літературознавство. С. 188-192. URL:
http://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/4016 (дата звернення: 19.03.2023)
59. ТОП-5 цікавих фактів про родину Ляшенків. Куркуль – онлайн-
асистент фермера. URL: https://kurkul.com/infographics/view/94 (дата
звернення: 22.04.2023)
60. Розробка сайту візитки Львів. Фабрика сайтів.
URL: https://fabryka.cc/sait-vizytka (дата звернення: 28.04.2023)
61. Чикалова, А. Виставки і ярмарки – ефективний інструмент
маркетингових комунікацій [Текст] / А. Чикалова, В.В. Божкова // Економічні
проблеми сталого розвитку: матеріали Міжнародної науково-практичної
конференції імені проф. Балацького О.Ф., м. Суми, 27 травня 2015 р. / За заг.
ред.: О.В. Прокопенко, М.М. Петрушенка. Суми : СумДУ, 2015. С. 303-304.
URL: https://core.ac.uk/download/pdf/324207914.pdf (дата звернення:
20.03.2023)
87

62. Шелкопляс Т. Відродження молочних традицій виробництва і
споживання / Т. Шелкопляс // Агропрофі. 2019. № 25. с. 8-9 URL:
https://www.nibulon.com/uploads/files/agroprofi25.pdf (дата звернення:
08.04.2023)
63. Шульга Л.В., Терещенко І.О., Боровик Т.В., Чухліб О.С.
Маркетингові комунікації в системі управління підприємством. Ефективна
економіка. 2021. № 11. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=9528
(дата звернення: 18.03.2023)
64. Як війна-2022 змінює ринок молока в Україні. Асоціація
виробників молока України. URL: https://www.avm-ua.org/uk/post/ak-vijna-
2022-zminue-rinok-moloka-v-ukraini (дата звернення: 03.04.2023)
65. Advertising Archives. American Marketing Association.
URL: https://www.ama.org/topics/advertising/ (дата звернення: 18.03.2023)

88

ДОДАТКИ

Додаток А

Рис. Б. 1 СПОП «Відродження». Витяг з Єдиного державного реєстру [55]

89

Рис. Б. 2 СПОП «Відродження». Витяг з Єдиного державного реєстру [55]

90

Додаток Б

Таблиця Б.1
Фактори макросередовища середовища, що впливають на діяльність
СПОП «Відродження»
Економічні фактори Можливість Загроза
Удосконалення Конкурентні
конкурентних переваг та підприємства можуть
охоплення ринку шляхом захопити частку на ринку,
Конкуренція
правильного що зменшить обсяг
позиціонування, продажів підприємства
цінностей підприємства
Збільшення прибутку у У разі зниження ціни на
Зміна ціни на
разі підвищення ціни на продукцію підприємство
сільськогосподарську
продукцію може зазнати збитків і
продукцію
стати нестабільним
Зменшення витрат на Збільшення витрат на
товари та обладнання, що обладнання, насіння, що
Зміна курсу валюти
імпортуються, при імпортується, при
зниженні курсу валюти підвищенні курсу
Пошук нових ринків збуту У разі зменшення попиту
Наявність ринків та збільшення продажів на продукцію,
збуту підприємство може
зазнати фінансових втрат
Отримання додаткових
Наявність державної
коштів на розвиток
допомоги
підприємства
Політико-правові
Можливість Загроза
фактори

91

Продовження таблиці Б.1
Забезпечення стабільних
Політична умов для розвитку бізнесу,
стабільність зменшення ризиків змін в
правовому полі
Зменшення податкових Збільшення податкового
Зміни в податковій навантажень, надання навантаження та
та інвестиційній інвестицій, що сприяють зменшення фінансування
політиці розвитку підприємства при не сприятливій
політиці
Використання Обмеження можливостей
можливостей експорту на експорту або співпраці з
Міжнародні міжнародні ринки, іноземними партнерами,
відносини укладання договорів про через погіршення
співпрацю з іноземними міжнародних відносин
партнерами
Технологічні
Можливість Загроза
фактори
Покращення виробничих Відсутність доступу до
процесів та підвищення нових технологій може
Розвиток нових
ефективності підприємства. обмежити можливості
технологій
підприємства у
виробництві.
Збільшення попиту на
продукції, можливість
Розвиток
заявити про себе,
електронної
покращення іміджу
комерції
підприємства, пошук нових
споживачів

92

Продовження таблиці Б.1
Природно-
географічні Можливість Загроза
фактори
Придатність до Небезпека засухи,
вирощування культур заморозків, перепади
Кліматичні умови відповідно до кліматичних температур, нестабільні
умов опади, град та інші
природні катаклізми
Відповідність земельних Хвороби та шкідники,
умов культура, які вирощує забруднення та низька
Земельні умови
підприємство, наявність урожайність ґрунтів
добрив та ґрунтових вод
Можливість ретельного Особливості рельєфу, які
планування території можуть змінювати
Рельєфний
підприємства, створення розподіл землі
ландшафт
умов для ефективного
використання землі
Соціально-
Можливість Загроза
культурні фактори
Наявність
Підвищення ефективності
кваліфікованої
виробництва.
робочої сили
Джерело: розроблено автором

93

Додаток В

Рис. Б.1 Тендери СПОП «Відродження» з продажу молочної продукції КНП
«Шполянська Лікарня» [55]

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets