Проект пивзаводу на 20,0 млн. дал пива на рік з випровадженим технологій нових сортів пива

Ісаєнко, Олексій Вікторович

Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/5457

Назва:	Проект пивзаводу на 20,0 млн. дал пива на рік з випровадженим технологій нових сортів пива
Автори:	Бондарчук, Зоя Вікторівна Ісаєнко, Олексій Вікторович
Ключові слова:	технологія;ячмінь
Дата публікації:	30-чер-2024
Короткий огляд (реферат):	Кваліфікаційна робота бакалавра: 121 с; 1 рис,; 28 табл,; 19 джерел, 4 креслення; 4 плакати. В кваліфікаційній роботі бакалавра розглянуто виробництво пива пивзаводу продуктивність якого становить 20,0 млн дал/рік. В технологічній частині проекту описано та охарактеризовано сировину та допоміжні матеріали. Розраховано 3 види пива, а саме Варвар, Амбер стаут, Хантер бир. Розроблена апаратурно-технологічна схема пивзаводу. Приведено розрахунок і підбирання обладнання. В кваліфікаційній роботі запропоновано ввести в технологію новітні види ячменю, такі як: Semcoe, Citra, Amarillo, для покращення та удосконалення технології пивного сусла . Доведено, що впровадження у пивоварну промисловість новітні технології і рецептури дає змогу значно знизити собівартість продукції і підвищити прибутки на підприємстві. Покращена рецептура може зробити пиво більш смачним, ароматним. Данне впровадження також дасть можливість розширити асортимент продуції на заводі. Розглянуто певні складові пива, розраховано економічні та технологічні потребності заводу. Наведено техніко-економічне обгрунтування проекту і отримані наступні економічні показники: Рентабельність: Варвар 12,2%, Хантер бир 12,4%, Амбер бир 12,1%. Прибуток – 430 600 000 тис.грн/рік, термін окупності – 3,1 роки.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу):	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/5457
Розташовується у зібраннях:	181 Харчові технології (Харчові технології та інженерія)

Файли цього матеріалу:

Файл	Опис	Розмір	Формат
Ісаєнко.pdf Restricted Access		17.98 MB	Adobe PDF	Переглянути/Відкрити Запит копії

Показати повний опис матеріалу Перегляд статистики

Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет технологій, будівництва та раціонального
природокористування
Кафедра харчових технологій

ДОПУСТИТИ ДО ЗАХИСТУ
Завідувач кафедри
харчових технології

к.т.н.,доцент Осипенкова І.І.

___________________________
“_____”__________2024 р.

КВАЛІФІКАЦІЙНА БАКАЛАВРСЬКА РОБОТА
студента денної форми навчання

Тема: «Проект пивзаводу на 20,0 млн. дал пива на рік з випровадженим
технологій нових сортів пива»
(тема роботи)

Виконав: Олексій ІСАЄНКО____________________
(ім’я, прізвище)
Керівник: к.т.н., доц. Зоя БОНДАРЧУК_______
(науковий ступінь, вчене звання, ім’я, прізвище)

ЧЕРКАСИ – 2024

1

Черкаський державний технологічний університет
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування
Кафедра харчових технологій
Спеціальність 181 «Харчові технології та інженерія»,

ЗАТВЕРДЖУЮ:
Зав.кафедри ХТ
_______Ірина ОСИПЕНКОВА
« ___» ______ 2024 року
Завдання
на кваліфікаційну роботу бакалавра студентові

Ісаєнку Олексію Вікторовичу____________________

1.Тема проекту (роботи) “ Проект пивзаводу на 20,0 млн. дал пива на рік з випровадженим
технологій нових сортів пива ”
затверджена наказом по університету від «11» 03 2024 р. № 79/04
2.Термін здачі студентом закінченого проекту (роботи) 12 червня 2024 р.
3.Вихідні дані до проекту: Продуктивність заводу – 20,0 млн.дал/рік
Асортимент продукції: три види пива: Варвар, Амбер стаут, Хантер бир
Сировина для виробництва продукції: солод світлий, темний, карамельний, рис, дріжджі,
хміль
4. 4.Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що належить розробити):
Титульний аркуш; Завдання на проектування; Вступ; Економічна частина; Техніко-
економічне обґрунтування проекту; Техніко-економічні розрахунки; Технологічна частина;
Структура підприємства; Режими роботи заводу; Асортимент і характеристика готової
продукції; Характеристика сировини і допоміжних матеріалів; Технологічна схема
виробництва; Вибір і обґрунтування способів і режимів технології; Принципова технологічна
схема; Опис апаратурно-технологічної схеми; Розрахунок продуктів; Розрахунок кількості
тари і допоміжних матеріалів; Розрахунок і підбір технологічного обладнання; Розрахунок
складських приміщень і споруд; Розрахунок води і стоків; Розрахунок витрати пари;
Розрахунок витрат електроенергії; Характеристика відходів (вторинної сировини) і
рекомендації щодо їх використання; Контроль виробництва і управління якістю продукції;
Заходи щодо охорони довкілля; Компонування головного виробничого корпусу (цехів, що
проектуються); Будівельні рішення; Охорона праці; Висновок; Перелік посилань
5.Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових
креслень)________________________________________________________
Апаратурно-технологічна схема – 1аркуш_______
Плани будівель і споруд – 2 аркуш______________________
Розрізи – 1 аркуш______________________
_____Охорона праці________________-_1 аркуш_______________________
_____Економіка________________-_1 аркуш___
Техніко-економічні показники проекту – 1 аркуш_______________
Генеральний план підприємства – 1 аркуш._________________________

2

6.Консультанти по проекту (роботі), із зазначенням розділів проекту, що
стосуються їх
Розділ Консультант Підпис, дата
Завдання Завдання
видав прийняв
Економічна
частина
Автоматизація
Будівельна
частина
Охорона праці

7.Дата видачі завдання ___________________________
Керівник _______________
(підпис)
Завдання прийняв до виконання ________________

3

Календарний план
Пор. Назва етапів Термін виконання Примітка
№ етапів проекту
(роботи)
1 Техніко-економічне обгрунтування проекту 15.03 виконав
2 Розробка технологічної схеми,
розрахунок продуктів і обладнання 21.03 виконав
3 Енергетичні розрахунки 17.04 виконав
4 Викреслювання планів і розрізів
і погодження їх з консультантами 29.04 виконав
5 Апаратурно-технологічна схема 10.05 виконав
6 Техніко-економічні розрахунки 24.05 виконав
7 Оформлення креслень із затвердженням
8 їх консультантами 26.05 виконав
9 Оформлення пояснювальної записки 29.05 виконав
10 Подання проекту на кафедру і
підготовка до захисту в ЕК 11.06 виконав

Студент ___________________________________
(підпис)
Керівник проекту ___________________________________
(підпис)

4

РЕФЕРАТ
Кваліфікаційна робота бакалавра: 121 с; 1 рис,; 28 табл,; 19 джерел, 4
креслення; 4 плакати.
В кваліфікаційній роботі бакалавра розглянуто виробництво пива
пивзаводу продуктивність якого становить 20,0 млн дал/рік.
В технологічній частині проекту описано та охарактеризовано сировину
та допоміжні матеріали. Розраховано 3 види пива, а саме Варвар, Амбер стаут,
Хантер бир. Розроблена апаратурно-технологічна схема пивзаводу. Приведено
розрахунок і підбирання обладнання.
В кваліфікаційній роботі запропоновано ввести в технологію новітні види
ячменю, такі як: Semcoe, Citra, Amarillo, для покращення та удосконалення
технології пивного сусла .
Доведено, що впровадження у пивоварну промисловість новітні
технології і рецептури дає змогу значно знизити собівартість продукції і
підвищити прибутки на підприємстві. Покращена рецептура може зробити пиво
більш смачним, ароматним. Данне впровадження також дасть можливість
розширити асортимент продуції на заводі. Розглянуто певні складові пива,
розраховано економічні та технологічні потребності заводу.
Наведено техніко-економічне обгрунтування проекту і отримані наступні
економічні показники: Рентабельність: Варвар 12,2%, Хантер бир 12,4%, Амбер
бир 12,1%. Прибуток – 430 600 000 тис.грн/рік, термін окупності – 3,1 роки.

5

ABSTRACT
Bachelor's qualification work: 121s; 1 rice,; 28 tables; 19 sources, 4 drawings; 4 to
cry.
In the bachelor's qualification paper, the beer production of a brewery whose
productivity is 20.0 million dal/year is considered.
Raw materials and auxiliary materials are described and characterized in the
technological part of the project. 3 types of beer are calculated, namely Barbarian,
Amber stout, Hunter beer. The equipment and technological scheme of the brewery
was developed. The calculation and selection of equipment is given.
In the qualification work, it is proposed to introduce the latest types of barley into the
technology, such as: Semcoe, Citra, Amarillo, to improve and improve the beer wort
technology.
It has been proven that the introduction of the latest technologies and recipes into the
brewing industry makes it possible to significantly reduce the cost of production and
increase profits at the enterprise. An improved formulation can make beer tastier and
more aromatic. This implementation will also provide an opportunity to expand the
range of products at the plant. Certain components of beer were considered, the
economic and technological needs of the plant were calculated.
The technical and economic justification of the project was presented and the
following economic indicators were obtained: Profitability: Barbarian 12.2%, Hunter
beer 12.4%, Amber beer 12.1%. Profit - 430,600,000 million hryvnias/year, payback
period - 3.1 years.

6

ЗМІСТ
Вступ…………………………………………………………………………… 7
1 Економічна частина…………………………………………………………. 9
1.1 Техніко-економічне обґрунтування проекту……………………………. 9
1.2 Техніко-економічні розрахунки………………………………………….. 11
2 ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА……………………………………………… 29
2.1 Структура підприємства………………………………………………….. 29
2.2 Режими роботи заводу ……………………………………………………. 40
2.3 Асортимент і характеристика готової продукції…………………………..41
2.4 Характеристика сировини і допоміжних матеріалів………………………. 43
2.5 Вибір і характеристика мікроорганізмів-продуцентів……………………. 55
2.6 Технологічна схема виробництва……………………………………………. 56
2.6.1 Вибір і обґрунтування способів і режимів технології……………………. 59
2.6.2 Принципова технологічна схема………………………………………….. 60
2.6.3 Опис апаратурно-технологічної схеми……………………………………. 61
2.7 Розрахунок продуктів………………………………………………………… 61
2.8 Розрахунок кількості тари і допоміжних матеріалів……………………… 69
2.9 Розрахунок і підбір технологічного обладнання……………………………. 71
2.10 Розрахунок складських приміщень і споруд……………………………… 83
2.11 Розрахунок води і стоків…………………………………………………… 85
2.12 Розрахунок витрати пари…………………………………………………… 87
2.13 Розрахунок потреб холоду………………………………………………… 92
2.14 Витрати двооксиду вуглецю і стисненого повітря………………………… 93
2.15 Розрахунок витрат електроенергії………………………………………… 100
2.16 Характеристика відходів (вторинної сировини) і рекомендації щодо їх
використання…………………………………………………………………… 100
2.17 Контроль виробництва і управління якістю продукції………………….101
2.18 Заходи щодо охорони довкілля………………………………………… 103
2.19 Компонування головного виробничого корпусу (заводу, що
проектуються)…………………………………………………………………..106
3 Будівельні рішення………………………………………………………… 107
4 Охорона праці………………………………………………………………… 112
Висновки………………………………………………………………………… 117
Перелік посилань……………………………………………………………… 119

КРБ 24. ТБВ24. 41.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розр об. Ісаєнко О . В. Літ. Аркуш Аркушів
Перевір. 6 121
7
Реценз. Зміст

Н. Контр. ЧДТУ,кафедра ХТ
Зав.Каф Осипенкова І.І

Вступ
Пивоваріння - сьогодні галузь харчової промисловості, що продукує пиво
методом ферментації.
Приготування пива є одним із найбільш складних технологічних
процесів у харчовій промисловості. Для отримання напою високої якості
потрібно враховувати безліч нюансів і ретельно підбирати інгредієнти.
Ринок пива в нашій країні можна розглядати, як високоперспективний.
Його освоєння, заняття вітчизняними підприємствами основних позицій
передбачають істотне збільшення виробництва на діючих підприємствах, а
також подальше нарощування потужностей пивоварних підприємств, що
приведе до збагачення нації. Реальним фактором розвитку пивоварної галузі
може бути інтенсифікація науково-технічного прогресу. Нарощування об'ємів
випуску продукції може бути забезпечене за рахунок реконструкції підприємств
та будівництва нових. Впровадження розроблених та перевірених у виробничих
умовах високоефективних технологій і новітньої апаратури повинно
прискорити темпи технічної реконструкції пиво-безалкогольного виробництва.
В умовах насиченого ринку якість вітчизняних товарів поступово
покращується, так як виробники товарів починають визнавати, що якість - один
із найважливіших критеріїв конкурентоздатності товарів.
З урахуванням кон’юнктури, що склалась на українському споживчому
ринку, важливе значення набирає раціональне управління асортиментом,
товарними потоками, забезпечення якості товарів і кількості на різних
етапах товарообігу. Вирішення цих задач потребує високої кваліфікації
спеціалістів у різноманітних галузях знань.

КРБ 24. ТБВ24. 41.00.000 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Ісаєнко О . В. Літ. Аркуш Аркушів
Перевір. 7 121
Реценз. Вступ 8
Н. Контр. ЧДТУ,кафедра ХТ
Зав.Каф Осипенкова І.І

Технології виробництва пива практично не змінюються протягом століть,
що зумовлено характером і специфікою цього харчового продукту. Як і раніше,
основними компонентами пива є ячмінний солод, хміль, дріжджі та вода.
У пивоварінні використовують:
• висушені хмелеві шишки,
• молотий,
• гранульований,
• брикетований хміль,
• різні хмелеві екстракти.
Броварники, що використовують традиційне устаткування, застосовують
цілі шишки хмелю, на заводах же, які оснащені сучасними хмелевими
центрифугами, користуються гранульованим хмелем: шишки хмелю
перемелюють у борошно і пресують у кульки.
Вода є основним компонентом пива. Навіть саме міцне пиво містить не
менш 90% води. У броварнях до води ставляться з повагою, близьким до
релігійного благоговіння. Взяти хоча б той факт, що її називають не водою, а
«наливом»: водою користуються для миття підлог і устаткування.
Якість наливу дуже важлива для прозорості і смаку пива. Саме завдяки
наливу солод і хміль віддають свої цукри, аромат і смак, до того ж вода
стимулює енергійну діяльність дріжджів по перетворенню цукрів в алкоголь.
Чистота води, яку використовують в броварнях, забезпечує виробництво пива,
не інфікованого бактеріями, а твердість/м'якість визначає смакові якості
готового пива.

Ли9с т
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
8_
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
1. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

1.1 Техніко-економічне обґрунтування
Виробництво пива в Україні з кожним роком збільшується, так як зростає
попит на нього, тобто є необхідне ринкове співвідношення попиту і пропозиції.
Близько 90% пива в Україні – вітчизняного виробництва, адже імпортне пиво
дорожче, тож програє у конкуренції. За своїми якісними показниками
українське пиво не поступається закордонним аналогам.
З кожним роком ця цифра зростає і відповідно необхідно збільшувати
потужність виробництва пива. Тому розвиток пивоварної галузі та збільшення
потужностей є актуальним питанням на сьогоднішній день.
Разом з тим, на сьогоднішній день пивний ринок України перебуває у
скрутному становищі, насамперед через скорочення обсягів виробництва та
споживання продукції на ринку у 2022 році.
Аналізуючи ринок пива в Україні, відзначимо що на ньому
спостерігається тенденції росту. Однак, не зважаючи на зростання обсягів ринку
пива в Україні він ще залишається ненасиченим і його потенціал набагато
більший ніж фактичні обсяги. Також висока конкуренція змусила пивоварні
заводи збільшити виробництво пива і виводити на ринок нові сорти хмільного
напою.
Основне завдання проекту – є збільшення обсягу виробництва разом із
підвищенням якості основного продукту, впровадженням нових технологій,
більш модернізованого обладнання, які б забезпечували стійкість та
стабільність смаку і аромату.

КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Ісаєнко О . В. Літ. Аркуш Аркушів
Перевір. 9 121 10
Рецен з. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА
Н. Контр. ЧДТУ,кафедра ХТ
Зав.Каф Осипенкова І.І

Основна мета реконструкції ЗАТ «Черкаська Броварня» у м. Черкаси є
оптимізація технологічних процесів, встановлення нового обладнання,
покращення якості цільового продукту.
Юридична адреса підприємства: 18060, м. Черкаси, вул. Сагайдачна, 66.
На підприємстві ЗАТ “Черкаська Броварня” до основних цехів і відділень
належать такі:
1) варильне, бродильно-лагерне і дріжджове відділення;
2) солодовий цех;
3) цех розливу пива;
4) цех розливу безалкогольних напоїв;
5) квасний цех.
До допоміжних цехів та відділень належать:
1) компресорний цех;
2) котельна;
3) відділ збуту продукції;
4) відділ постачання;
5) лабораторія;
6) механічна майстерня;
7) електрична майстерня;
8) тарний відділ;
9) транспортний відділ.
Складські приміщення:
 тарний склад;
 склад готової продукції;
 матеріальний склад;
 склад для солі;
 склад для хмелю.
11
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
1_0
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
В асортименті ЗАТ “Черкаська Пивоварня” 3 сорти пива:
«Варвар» - основна частина 82 % від річної кількості товарного пива,
«Амбер стаут» - 7 % від річної кількості товарного пива, «Хантер бир» -
11 % від річної кількості товарного пива.
«Варвар» - світле пиво, початкова концентрація 11 %, вміст алкоголю -
4,5% об.
«Хантер бир» - світле пиво, , початкова концентрація 9 %, вміст алкоголю
– 3,8% об.
«Амбер стаут» - темне пиво, початкова концентрація сусла 14 %, вміст
алкоголю – 4,9 %.
Теплопостачання і паропостачання здійснюється від власної котельної,
прибудованої до головного виробничого корпусу безалкогольних напоїв, паливо
– природній газ.
Газопостачання здійснюється від газорозподільного пункту (ГРП),
розташованого в зоні допоміжних споруд.
Водопостачання і каналізація. Джерелами водопостачання підприємства є
міський водопровід і артсвердловина. На території заводу працює станція
оборотнього водопостачання і 3-х секційна градірня. Промислові води скидають
в міську каналізаційну систему.
Максимальна потужність заводу становить по пиву 1 млн. дал в рік.
Метою реконструкції даного підприємства є підвищення потужності його
по пиву до 20,0 млн. дал на рік з впровадженням технологій нових сортів пива.
1.2 Техніко-економічні розрахунки
Проектна потужність підприємства – 20,0 млн дал/рік.
Згідно з технологічного процесу і виробничої потужності завод працює
безперервно – 323 днів на рік, за графіком в чотири зміни.
Фонд часу роботи машин та обладнання
1Л2и ст
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
1_1
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
При визначенні фонду часу роботи обладнання виділяють:
календарний, дійсний та ефективний фонд часу роботи.
Календарний фонд – це максимально можливий фонд часу роботи
обладнання на рік:

���� = 24 × 323 = 7752 год.

Дійсний (номінальний) фонд дорівнює часу роботи обладнання в
залежності від встановленого режиму виробництва, для безперервного
виробництва:

���� = ��Д = 7752 год.

Ефективний фонд часу дорівнює дійсному фонду за мінусом
технологічних зупинок:

��еф = ��Д − Трем − Т0

де Трем – загальна тривалість зупинок обладнання по всіх видах
ремонту на протязі року, год;
Т0 – це тривалість зупинок технологічного характеру за рік, год.

��еф = 7752 − 432 − 96 = 7224 год.

1.2.1 Розрахунок капітальних вкладень (початкових інвестицій) в
реконструкцію підприємства.
Л1ис3т
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
1_2
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
Капітальні вкладення на реконструкцію цеху складаються із вартості
обладнання, монтажних робіт, інших витрат і зміни обсягу обігових коштів при
реконструкції.
Витрати на обладнання
Витрати на придбання обладнання складаються з вартості обладнання за
ринковими цінами, транспортних, заготівельно-складських витрат, вартості
монтажних робіт.
Витрати на транспортування нового обладнання приймаються у розмірі
4,7%, заготівельно-складські - 1,60%, витрати на монтаж – 8,2% вартості нового
обладнання.
Крім вартості основного обладнання у разі необхідності враховуються
витрати (% від вартості обладнання):
придбанням контрольно-вимірювальних приладів 15 ;
роботи з підготовки фундаменту під обладнання -1;
вартість внутрішньоцехового транспорту - 20 —25;
вартість неврахованого обладнання - 20.
Таблиця 1.1 - Кошторисно-фінансовий розрахунок на нове обладнання
№ Назва нового Ціна за Кількість Вартість Витрати, тис. грн на Первісна
п/п обладнання од без одиниць обладнан- Транс- Заготіве- Мон- вартість
пдв, обладнання ня, тис. грн портув льно- таж нового
тис. грн ання складські обладна
ння, тис.грн
1 Заторний апарат
1125,2 2 2250,4 101,2 28,2 191,2 2571
2 Фільтраційни
1304,3 1 1304,3 58,7 16,3 110,9 1490,2
апарат
3 Сусловарильний
138, 1 1387 62,4 17,3 117,9 1584,6
апарат
4 Солодова
318,7 1 318,7 14,3 4 27,1 364,1
дробарка
5 Вальцева
343,6 1 343,6 15,5 4,3 29,2 392,6
дробарка
6 Гідроциклон 1505,9 1 1505,9 67,8 18,8 128 1720,5
7 Енергозберігаюч
225 1 225 10,1 2,8 19,1 257
а колона
Л1и4с т
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
1_3
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
8 Магнітний
189 1 189 8,5 2,36 16,1 215,5
сепаратор
9 Повітряно-
ситовий 148,9 1 148,9 6,7 1,89 12,7 170,19
сепаратор
10 Теплообмінник 122,6 1 122,6 5,52 1,5 10,4 140,02
Всього 8905,71

Таблиця 1.2 - Зведений кошторисно-фінансовий розрахунок нового обладнання
Основні засоби Сума, тис, грн % до підсумку
1. Первісна вартість нового обладнання 8905,71 63 %
2.Контрольно-вимірювальні прилади (15% від вартості
обладнання) 1335,9 9,49 %
3.Роботи з підготовки фундаменту ПІД обладнання (1%
від вартості обладнання) 89 0,63 %
4.Внутрішньоцеховий транспорт (22% від вартості
обладнання) 1959,3 13,92 %
5.Вартість неврахованого обладнання (20% від вартості
обладнання) 1781,1 12,65 %

Разом витрати на нове обладнання 14075,71 100 %

Таблиця 1.3 - Кошторисно-фінансовий розрахунок демонтажу обладнання, що
реалізується іншим підприємствам
№ Обладнання, Кількість Вартість, тис.грн. Сума витрат
одиниць на демонтаж,
що демонтується первісна залишкова
тис. грн.
1 Заторний апарат 2 79,5 42 6,36
2 Сусловарильний апарат 1 80,6 51 6,45
3 Фільтраційний апарат 1 98,9 75 7,9
Разом: 4 258,7 168 20,7

Кзаг= Куст + Д – Вреал. + ПДВуст + Кз =14075,71+20,7-168+2815,1+168=
15776,41 тис. грн
Кзаг (Іпоч) — початкові інвестиції;
Куст — повна початкова вартість впроваджуваного обладнання;
15
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
1_4
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
Д — витрати на демонтаж обладнання, що знімаються з виробництва;
Вреал. — вартість реалізованого обладнання;
ПДВуст — податок на додану вартість на Куст (20 % від вартості);
Кз — залишкова вартість демонтованого обладнання;
1.2.2 Розрахунок виробничої програми підприємства
Виробнича програма підприємства за даними якого виконується проект,
розраховується в натуральному виразі по основному асортименту продукції, що
виробляється та у вартісному виразі у діючих оптових цінах. Для розрахунку
виробничої програми спочатку необхідно визначити число днів роботи
підприємства.
Таблиця 1.4 - Розрахунок плану виробництва продукції у натуральному виразі
Річний
Добова Плановий Добовий Кількість
плановий
Вид потужність коефіцієнт обсяг роботи
обсяг
продукції підприємства, використання виробництва, підприємства
виробництва
тис. дал потужності тис. дал за рік
тис. дал
Варильне відділення
«Варвар» 4,25 0,95 4,04 323 1305,00
«Хантер
0,40 0,95 0,37 323 120,00
бир»
«Амбер
0,098 0,95 0,093 323 30,00
стаут»
Всього: 1455

Таблиця 1.5 - План виробництва продукції у вартісному виразі
Річний плановий Оптова ціна Вартість річного
Вид продукції обсяг виробництва підприємства (без обсягу виробництва,
тис. дал ПДВ), тис. грн тис. грн
«Варвар» 1305,00 38,786 50615,73
«Хантер бир» 120,00 39,241 4708,92
«Амбер стаут» 30,00 39,852 1195,56
Всього 1455 117,879 56,52021

Розрахунок вартості основних фондів
Ли1с6т
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
1_5
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
До вартості основних фондів відносять вартість будівель та споруд і
вартість обладнання. Розрахунок вартості будівель та споруд здійснюється за
даними їх вартості і наведені в таблиці 1.2.1
Таблиця 1.2.1 – Розрахунки вартості основних фондів та амортизації
№ Найменування Загальна Амортизаці Сума амортизації, грн
вартість, я, рік місяць
грн %
1 Будівлі та 210 000 000 5 10 500 000 875000
споруди
2 Обладнання 490 000 000 5 24 500 000 2041662
Разом 700 000 000 5 35 000 000 2916662

Штати і фонд заробітної плати персоналу
Для визначення штатів і фондів заробітної плати проводяться
розрахунки:
- балансу часу роботи працівників;
- необхідної кількості працюючих;
- фонду зарплати робітників;
- штату і фонду заробітної плати цехового персоналу.
Баланс часу роботи
Баланс робочого часу визначає кількість днів, які повинен
відпрацювати один середньо списковий робітник за рік в залежності від
прийнятого в проекті режиму роботи заводу і тривалості робочої зміни.
Для більшості безперервних виробництв з 8-годинною робочою
зміною баланс робочого часу одного робітника в днях за рік складає:
1. Календарний фонд – 365 днів
2. Дні зупинки на ремонт – 32 днів
3. Святкові дні – 10 днів
4. Дійсний фонд часу роботи – 323 днів
5. Неявка на роботу:
Л1ис7т
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
1_6
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
а) відпустка – 28 днів
б) хвороба (сер.) – 3 днів
Разом невиходів – 31 день.
Ефективний фонд робочого часу одного робітника – 69 днів.
1.2.3 Розрахунок чисельності працюючих і фонду заробітної плати
Необхідно визначити чисельність працюючих та розмір фонду їх
заробітної плати за категоріями персоналу (робітники, керівники, спеціалісти та
ін.).
Явочна чисельність робочих визначається виходячи з планової
розстановки їх на робочих місцях і дільницях на основі норм обслуговування і
нормативів чисельності. Найменування професій основного і допоміжного
виробництва приймаються за Довідником кваліфікаційних характеристик
професій працівників у відповідності до діючих у галузі тарифних ставок для
робітників технологічних і наскрізних професій.
Чисельність керівників, спеціалістів, учнів охорони визначається залежно
від виробничих умов за штатним розкладом.
Розрахунок чисельності робітників починається зі складання балансу
робочого часу одного середньооблікового робітника.
Таблиця 1.2.2 - Баланс робочого часу одного робітника
Показник Кількість днів
1. Число календарних днів 365
2. Неробочі та святкові дні: 114
3. Номінальний фонд роботи за рік, дні 251
4. Середне число невиходів всього, днів у т.ч. 28.1
- чергова відпустка 22
- додаткова відпустка 1.5
- відпустка в зв'язку з вагітністю і пологами 0.5
- на навчання 0.1
- по хворобі 4
- з виконання громадських і державних обов'язків -
5. Явочний (ефективний) фонд робочого часу, 222.9
днів
6.Номінальне число годин в зміну 8
Ли1с8т
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
1_7
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
7. Ефективний фонд робочого часу за рік, год 244

Розрахунок фонду оплати праці робітників складається із основної
заробітної плати (за тарифними ставками та відрядними розцінками), додаткової
заробітної плати (доплати за роботу в нічний і вечірній час, вихідні і святкові,
премії, відпустки) та інших витрат на оплату праці (оплата праці позаштатних
працівників, тощо).
Річний фонд оплати праці керівників, спеціалістів та інших категорій
визначається шляхом множення посадового окладу на 12 місяців роботи.
Дані для розрахунків беремо із зведеної таблиці Таблиця 1.2.3
Таблиця 1.2.3 Фонд оплати праці адміністративно-управлінського апарату
Посада Кількість Посадовий оклад, Річний фонд
грн оплати праці,
тис грн
Керівники
1. Директор 1 45200 542,4
2.Головний технолог 1 40522 486,2
3.Головний механік 1 38565 462,7
4.Головний економіст 1 36668 440,0
5.Головний енергетик 1 32567 390,8
6.Головний бугалтер 1 31255 375,0
7.Завідувач центральної 1 29633 355,5
лабораторії

8.Начальник охорони праці
1 25357 304,2
Спеціалісти
1.Майстер зміни 2 25233 302,7
2.Технолог 2 23667 284,0
3.Бугалтер 1 22455 269,4
4.Економіст 1 22445 269,3
Л1и9с т
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
1_8
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
5.Лаборант 2 20114 241,3
Службовці
1.Механік 2 19556 234,6
2.Слюсар 4 18569 222,8
3.Електрик 2 17866 214,3
4.Комірник 2 16897 202,7
Всього 26 11 197,2

Таблиця 1.2.4 - Зведена відомість з розрахунку чисельності та фонду оплати
праці підприємства

Категорія Чисельність, Річний фонд Середньомісячна
чол.
працюючих оплати праці, заробітна плата,
тис. грн грн
Робітники всього

В т.ч.
67 17523,8 21791
-основного виробництва
-допоміжного 21 1814,4 7196
виробництва

-адміністративно- 26 6052,9 19397
управлінський персонал
Всього по підприємству 114 50 782,20 48384

До складу елемента відрахування на соціальні заходи" включаються
відрахування на загальнообов'язкове державне страхування: пенсійне
страхування (33,2%); соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою
працездатності (1,5%); соціальне страхування на випадок безробіття (1,3%);
соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань
(1,28%). Зміна законодавства може призвести до зміни відсотків відрахувань на
соціальні заходи.
Ли2с0т
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
1_9
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
Таблиця 1.2.5 - Розрахунок відрахувань на соціальні заходи
Напрямки відрахування Річний фонд % нарахування Сума
оплати праці, тис. нарахування, тис.
грн грн
Єдинний фондовий внесок 50 782,20 37,18 1888,20

1.2.4 Розрахунок собівартості продукції «Сировина і матеріали»
Дані для розрахунків беремо із зведеної таблиці 1.2.7
Таблиця 1.2.7 – Розшифровка статті «Сировина і матеріали»
«Варвар» «Хантер бир» «Амбер стаут»
Зернова сировина,
кг 0,824 40 32,96 0,756 40 30,24 0,632 40 25,28
кг:Світлий солод
Темний солод кг - - - - 0,979 80 78,32
Ячмінь (ячменне
кг 0,381 10 3,18 - - - - - -
борошно)
Рисова січка кг - - - 0,448 11,5 5,15 0,537 11,5 6,17
Цукор кг - - - - - - 0,569 20 11,38
Хміль кг 0,022 900 19,8 0,036 900 32,4 0,020 900 18
Цитороземін кг 0,00023 5000 1,15 0,00027 50 0,0135 - - -
Амилорізин кг 0,00019 2500 0,475 0,00022 25 0,0055 - - -
Всього 57,56 67,80 139,15
Транспортно- 4,49 5,29 10,85
заготівельні витрати
(7,8 %)
Всього: 62,04 73,08 150,00

«Допоміжні матеріали»
Таблиця 1.2.8- Розрахунок витрат на допоміжні матеріали
Одиниця Оптово-відпускна Затрати на 1 дал,
Назва сировини Норма витрат на 1 дал
виміру ціна грн
Кронепробка шт. 25,0 1,0 25,0
Етикетка шт. 25,0 4,0 100
Луг кг 0,02 210,0 4,2
Клей кг 0,0055 103,0 0,5665
Діатоміт кг 0,025 140 3,5
Вода м³ 0,08 42,50 3,4
Фільтр-картон кг 0,0014 390 0,546
Сода каустична кг 0,024 62 1,488
Всього: 138,70
Транспортно-заготівельні витрати (8,3 %) 11,51
Всього 150,21
Ли2с1т
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
2_0
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
Назва сировини
Одиниця виміру
Норма витрат
на 1 дал
Оптово-
відпускна
ціна, грн
Затрати на 1 дал
Норма витрат
на 1 дал
Оптово-
відпускна
ціна, грн
Затрати на 1 дал
Норма витрат
на 1 дал
Оптово-
відпускна
ціна, грн
Затрати на 1 дал
«Паливо, холод та електроенергія на технологічні цілі»
Таблиця 1.2.9 - Розрахунок витрат на паливо, холод та електроенергію
Оптово-
Одиниця Норма Затрати
Назва відпускна ціна,
виміру витрат на 1 дал на 1 дал, грн
грн
Пара кг 9,7 14,3 138,71
Холод МДж 0,7 10,3 7,21
Стиснут
м³ 0,2 4,3 0,86
е повітря
Електрое
кВт 0,25 4,3 1,075
нергія
Всього 147,85

Кошторис витрат на утримання та експлуатацію обладнання.
Кошторис складається на основі попередніх розрахунків і зводиться
в таблицю 1.2.12
Таблиця – 1.2.12 – Витрати на утримання та експлуатацію
обладнання
№ Статті витрат Кільк Тар Заробі Сума
ість иф, грн/год тна плата за за місяць, грн
робіт місяць, грн
ників
1 Утримання і витрати
по експлуатації виробничого
обладнання, апаратури і
транспорту:
а) заробітна плата
робітників по нагляду і
обслуговуванню обладнання
- слюсар
- електрики
б) відрахування на 4 56, 9559,2 21026
соціальне страхування та 4 9 9559,2 ,9
Л2и2с т
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
2_1
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
інші нарахування на 56, 21026
зарплату 9 ,9

9251,
84
Разом 51305,64
Продовження таблиці – 1.2.12
2 Поточний ремонт
обладнання і транспортних
засобів
а) зарплата
робітників по ремонту 4 56, 9559,2 21026
Слюсар-наладчик 9 ,9
б) відрахування на
соціальне страхування 4625,
в) послуги РМУ, 92
запасні деталі, допоміжні
матеріали
30000
Разом 45652
3 Амортизація 5% 29166
6
4 Зношування
малоцінного інвентарю, 18000
інструментів
Разом по кошторису 301666
Витрати на утримання та експлуатацію обладнання для виробництва 1 дал
пива становлять:
301666 / 125000 = 2,41 грн/дал,

Розрахунки статті калькуляції «Загальновиробничі витрати» наведені в
таблиці 1.2.13.

Лис2т3
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
2_2
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
Таблиця 1.2.13 – Кошторис статті калькуляції «Загальновиробничі витрати»
№ Найменування Кількість Місячна ставка, Сума за місяць,
працівників грн грн
1 Заробітна плата:
- начальник цеху 2 20000 40000
- начальник зміни 4 12500 50000
- начальник апаратного 4 10000 40000
відділення
- старший майстер 4 1000 40000
- мікробіолог 4 1000 40000
- технолог 4 1000 40000
Продовження таблиці 1.2.13
Разом 22 250000
2 Додаткова заробітна плата 250000
3 Разом фонд зарплати 500000
4 Відрахування на соціальне 110000
страхування та інші
нарахування на зарплату
5 Охорона праці 22000
6 Спецодяг 30000
7 Промислова санітарія 12000
Разом 674000

Загальновиробничі витрати на виробництво 1 дал пива становлять:
674000 / 125000 = 5,4 грн/дал.
Розрахунок статті «Витрат на збут продукції» наведена у таблиці 1.2.14

Таблиця 1.2.14 – Кошторис витрат на збут
№ Найменування статей Сума
1 Витрати на утримання підрозділів підприємства, що пов’язані зі збутом продукції:
а) оплата праці працівників підрозділів, продавцям та торговим агентам, що
забезпечують збут продукції : 30000
б) відрахування на соціальні заходи
6600
2 Витрати , пов’язані із забезпеченням правил охорони праці : 800

3 Витрати на проведення перепродажних та рекламних заходів та на дослідження
ринку (маркетингу) стосовно товарів (робіт, послуг) , що продаються
підприємством :
- на розробку і видання рекламних виробів, на розробку і виготовлення ескізів
етикеток, зразків фірмових пакетів і упаковки, на зберігання та експедирування 30000
рекламних матеріалів ,на проведення інших рекламних заходів, пов’язаних з
діяльністю

Лис2т4
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
2_3
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
Продовження таблиці – 1.2.14
3 підприємства, на організацію прийомів, презентацій і свят ,на придбання
літератури інформаційного характеру для дослідження ринку.
4 Транспортні витрати 20000
5 Витрати на оплату службових відряджень, оплата та обслуговування технічних
засобів зв’язку, витрати на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів 15000
6 Обслуговування банківських операцій 5000
7 Разом витрати на збут : 107400

Витрати на 1 дал пива становлять:
107400 грн / 125000 дал/місяць = 0,86 грн.
Калькуляція вартості продукції
Розрахунки всіх статей зведені у таблицю 1.2.15
Таблиця 1.2.15 – Вартість продукції, базовий варіант
Шифр Найменування статей Од. Кількість, Ціна, Сума, грн Кількіс
калькуляції вимір дал. грн ть, дал
Рядка
1 2 3 4 5 6 7
01 Сировина та 20 000 000 560 6000 000 1
матеріали
02 Купівельні н/ф та 20 000 000 66 800 000 1
комплектуючі
виробничі роботи і
послуги виробничого
характеру сторонніх
підприємств та
організайцій
03 Паливо й енергія на 20 000 000 16 800 000 1
технологічні цілі
04 Зворотні відходи -
Продовження таблиці 1.2.15
05 Основна заробітна 20 000 000 22 000 0000 1
плата робітників
06 Додаткова заробітна 20 000 000 24 200 000 1
плата
07 Відрахування на 20 000 000 9 200 000 1
соціальне
страхування
08 Витрати на утримання 20 000 000 48 200 000 1
та експлуатацію
устаткування
Л2и5с т
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
2_4
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
09 Загально виробничі 20 000 000 108 000 000 1
витрати
10 Втрати від браку - - -
11 Інші виробничі - - -
витрати
12 Попутна продукція - - -
13 Виробнича 20 000 000 795 400 000 1
собівартість
14 Адміністративні 20 000 000 90 600 000 1
витрати
15 Витрати на збут 20 000 000 17 200 000 1
16 Всього витрат 20 000 000 903 400 000 1
17 Рентабельність,% 47,7%

18 Прибуток 20 000 000 430 600 000 1
19 ПДВ
Відпускна ціна 20 000 000 133 000 009 1

Визначення основних показників економічної ефективності проекту
На основі попередніх розрахунків визначається прибуток від
реалізації продукції за базовим варіантом:

П = (Ц – С ) х О, де
П - прибуток від реалізації;
Ц – ціна одиниці продукції;
С – повна собівартість одиниці продукції;
О – обсяг виробництва продукції за рік.

П = (66,7 – 45,17) х 20000000 = 430 600 000 грн.

Л2и6с т
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
2_5
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
Рівень рентабельності продукції, випускається, розраховуємо за
формулою:
Р = П / Св.п. х 100, де

Св.п. – собівартість виробленої продукції.

Р = 32295000 / 67705000 х 100 = 47.7%

Витрати на 1 гривню виробленої продукції:

В = Св.п / О = 67705000 / 100000000 = 0,68 грн.

Термін окупності капіталовкладень розраховано:

Т = 100000000 / 32295000 = 3,1 року

Основні техніко-економічні показники проекту зведені в таблицю 1.2.16
Таблиця 1.2.16 – Техніко-економічні показники проекту
№ Перелік показників Од. виміру Проект
1 Виробнича потужність дал / добу 4644
2 Випуск продукції дал / рік 20 000000
3 Вартість виробленої продукції тис. т 100000
4 Чисельність працюючих в т.ч. робітників осіб 80/49
5 Виробництво продукції на одного працюючого тис. 12 500
грн/особу
6 Повна собівартість тис. грн 146494,2
7 Витрати на 1 грн. виробленої продукції грн. 0,68
8 Прибуток підприємства від виробничої тис. грн. 32295
діяльності
9 Рентабельність % 47,7
10 Відпускна ціна за 1 дал грн 66,7
11 Термін окупності роки 3,1

Ли2с7т
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
2_6
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
Основна, додаткова заробітна плата робітників та відрахування на
соціальні потреби
Таблиця 1.15- Розрахунок нарахувань на зарплату
На весь випуск,
№ п/п Показник На 1 дал, грн
тис. грн
1 Основна заробітна плата 1,45 2175
2 Додаткова заробітна плата 1,31 165
3 Повний фонд оплати праці 2,76 4140
Нарахування на зарплату (37,18
4 1,03 1545
%)
5 Всього по статті 6,55 9825

Таблиця 1.16 – Зведена таблиця розрахунку собівартості пива за статтями
калькуляції
«Варвар» «Хантер бир» «Амбер стаут»
Статті калькуляції
на 1 дал, грн на 1 дал, грн на 1 дал, грн
Сировина з урахуванням
62,04 73,08 150,00
відходів
Допоміжні матерали 150,21 150,21 150,21
Паливо та
електроенергія на 147,85 147,85 147,85
технологічні цілі
Основна заробітна плата 1,45 1,45 1,45
Додаткова заробітна
1,31 1,31 1,31
плата
Відрахування на
0,86 0,86 0,86
соціальні потреби
Витрати на утримання
та експлуатацію 2,41 2,41 2,41
устаткування
Л28и ст
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
2_7
Змн. Арк. № Документа_ Підпис_ _Дата
_
Виробнича
366,13 377,17 454,09
собівартість
Адміністративні
витрати (5 % від
18,30 18,85 22,70
виробничої
собівартості)
Збутові витрати (2% від
виробничої 7,32 0,37 9,08
собівартості)
Повна собівартість 391,75 396,39 485,87
Рентабельність, % 12,2 12,4 12,1
Прибуток 47,79 48,36 59,3
Оптова ціна 439,54 444,75 545,17
Всього витрат, тис. грн 2930266666,67 2965000 000 3634466666,67

Висновки та рекомендації
З даних економічних розрахунків можна зробити висновок, що дане
підприємство є прибутковим з терміном окупності 3,1 років. Актуальним в
проекті є встановлення циліндрично-конічних апаратів, що підвищує
продуктивність заводу, скорочує термін бродіння пива та зменшує собівартість
обладнання. Також застосування високої кількості несолодженої сировини
зменшує ціну на кожен дал пива, який відпускає підприємство, а за рахунок
використання ферментних препаратів смак та аромат відповідає повністю
солодовому пиву.

29
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
2_8
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
2. Технологічна частина

2.1 Структура підприємства
Вибір і обґрунтування способів і режимів технології.
Склад пивоварного заводу без солодового виробництва
Склад зернопродуктів приймальний пристрій для солоду та ячменю;
склад солоду та ячменю: підсилосне та надсилосне приміщення.
Варильний цех: бункерне відділення; дробильно-полірувальне відділення;
варильне відділення; машинне відділення варниці;
приміщення бункерів дробини; приміщення баків гарячої води; склад
хмелю; склад нескладеної сировини; склад цукру (зберігання у мішках);
відділення водо-підготовки .
відділення передбачається за невідповідності складу води, що надходить
на виробництво.
Цех бродіння-доброджування: відділення освітлення та охолодження
сусла; відділення головного бродіння; відділення чистої культури дріжджів;
відділення насіннєвих та надлишкових дріжджів; відділення сушіння дріжджів;
відділення доброджування та витримки пива; відділення бродіння та
доброджування пива в ЦКТ; фільтрувальне відділення; відділення збірок
фільтрованого пива; відділення приготувань миючих та дезінфікуючих
розчинів; склад фільтруючих та допоміжних матеріалів.

КРБ 24. ТБВ24. 41.00.000 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Ісаєнко О . В. Літ. Аркуш Аркушів
Перевір. 29 121
Реценз. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА 30
Н. Ко нтр. ЧДТУ,кафедра ХТ
Зав.Каф Осипенкова І.І

Цех мийно-розливний: відділення укладання та виїмки пляшок;
відділення миття (пляшкомийне віддалення);відділення розливу (у
пляшки);відділення збору та відпустки склобою; відділення прийому та
регенерації лугу; відділення водо-підготовки; приміщення допоміжних
матеріалів та приготування клею.
Цех розливу пива у велику тару: приміщення прийому бочок; приміщень
бочкової продукції із кімнатою обігріву; приміщення миття бочок; відділення
бочкового розливу; відділення розливу пива до автоцистерн.
Цех посуду (пляшок) із кімнатою обігріву.
Склад посуду (неопалювальний) або навіс.
Цех готової пляшкової продукції (експедиція) із кімнатою обігріву.
лабораторія.
Матеріальний склад.
Кабінет начальника цеху.
Кімната змінних технологів.
Зарядна станція: зарядний; агрегатна; ремонт електронавантажувачів;
електролітна.
Ремонтні роботи.
Електрощитова.
Пункт керування виробництвом.
Метрологічна служба
Холодильно-компресорне відділення (аміачна).
Повітряно-компресорна станція.
Вуглекислотна станція.
Котельня (за відсутності ТЕЦ).
Градирня.
Тепловий пункт.
Приймальний пристрій для лугу із залізниці або автотранспорту.
31 Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
3_0
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
Автоваги, залізничні ваги.
Склади зберігання: аміаку, олії, мазуту.
Станція нейтралізації лужних стоків.
Режим роботи заводу
Таблиця 2.2 - Режим роботи заводу
№ Назва основних Число змін Число Число Примітка
пп цехів роботи за днів в днів в
добу місяць рік
1 Варильний цех 3 28,5 323 За вирахуванням 36 годин на
місяць
на дезінфекцію та
профілактичний ремонт
2 Бункерне відділення
3 Дробильно
полірувальне
відділення
4 Варильне відділення
5 Відділення
освітлювання і
охолодження сусла
6 Цех бродіння- 3 29,8 338
доброджування
При установці
циліндро конічних
апаратів
8 При роботі за 3 29,8 338 З урахуванням затримки
класичною схемою: надходження сусла в період
Цех головного дезінфекції варильного
бродіння 3 29,8 338 порядку суслопроводів та
Цех доброджування холодильників
та витримки 3 30,0 340
Фільтрувальне
відділення
1-2 21,0 232

9 Цех розливуу всі 1-2 21,0 232 При п'ятиденній робочій
види тари тижні
10 Завод працює в 11,33
цілому місяців

32
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
4_0
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
2.3 Асортимент і характеристика готової продукції
Таблиця 2.2 – Асортимент готової продукції.
Асортимент готової Річна продуктивність, % Річна продуктивність,
продукції дал.
Варвар (Світле) 50 10 000 000
Хантер бир (Світле) 20 4 000 000
Амбер стаут (Теммне) 30 6 000 000

Пиво відповідає даній рецептурі та ДСТУ 3888:2015
Пиво є слабоалкогольним, насиченим діоксидом вуглецю, тонізуючим
пінистим напоєм, що одержується під час бродіння охмеленого сусла пивними
дріжджами.
Загальні технічні умови стандарту на пиво (ДСТУ 3888-15) передбачають
виробництво пива двох типів: світле, темне. Пиво за способом оброблення
поділяють на фільтроване і нефільтроване, а фільтроване пиво на пастеризоване
та непастеризоване, нефільтроване неосвітлене. на освітлене і
Основні органолептичні та фізико-хімічні показники фільтрованого пива
згідно ДСТУ 3888:2015 наведені в таблицях 2.3., 2.4.

Таблиця 2.3 - Органолептичні показники якості пива
Характеристика показника
Найменування
показника Фільтроване пиво: Нефільтроване пиво:
Пастерезоване, непастеризоване освітлене, неосвітлене
світле темне світле темне
Прозора піниста рідина, без
сторонніх включень, не
Зовнішній властивих продукту
вигляд Прозора піниста рідина, без осаду та (допускається наявність
сторонніх включень дріджового осаду та слабка
опалесценція)
33
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
4_1
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
Повний
солодовий
Солодовий та смак із Чистий смак з напою
хмельовий смак з яскраво зброджуного солодового напою з
гіркотою, що відповідає вираженим хмельовою гіркотою та з
Смак сорту пива карамельним присмаком дріжджів. Сторонній
смаком, присмак не допускається
приємною
гіркотою,
що
відповідає
сорту пива
Аромат збродженного
Аромат Аромат, що відповідає сортуу пива, солодового напою. Допускається
чистий, без сторонніх запахів та слабкий дріжджовий аромат.
присмаку Сторонній запах не
допускається.
Пиво з масовою часткою сухих речовин у початковому суслі від 8%
до 11,5%: Висота піни, не менше, мм - 20,0
Піностійкість не менше, хв 2,0
Піноутворення Пиво з масовою часткою сухих речовин у початковому суслі від 12,0 до
20,0% Висота піни, не менше, мм - 30,0
Піностійкість не менше, хв - 2,0
Примітка. Додаткові вимоги до смаку та аромату пива встановлюються виробником у
рецептурі на кожну назву

Таблиця 2.4 – Фізико хімічні показники якості пива
Тип пива Масова Масова Кислотність Кольоровість, Масова частка
частка сухих частка см3 1 см3 0,1 моль/ Діоксиду
речовин у спирту, % моль/дм3 дм3 розчину вуглецю, %
початковому розчину йоду на 100
суслі, % гідрооксиду см3 пива
натрію на
100 см3 пива
Світле 8,0-20,0 2,0-6,0 1,3-5,0 0,4-1,8 0,30-0,35
темне 11,0-20,0 2,8-6,0 1,5-5,5 4,0-8,0 і 0,30-0,33
більше

34
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
4_2
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
2.4 Характеристика сировини і допоміжних матеріалів
Асортимент сировини
Солод це основна сировина в пивоварінні, без якої не можливо
приготувати якісне пиво. Перед подрібненням солод необхідно відполірувати,
щоб видалити бруд, домішки і залишки паростків і корінців на полірувальній
машині, потім подрібнити. Дроблять зерно солоду для того, щоб звільнити його
мучнисте тіло від оболонки, зробивши його доступним для дії води. Це дозволяє
прискорити процес розчинення екстрактивних речовин, а також інших фізичних
і хімічних процесів, які протікають при затирання.
З точки зору процесу бродіння потрібні такі сорти ячменю, які містять
достатню кількість ферментів, що дають високоферментативний солод та сусло
з великим вмістом розброджувального (глюкоза, цукроза) і основного
бродильного (мальтоза) цукрів.
Згідно з ДСТУ 4282:2018 „Солод пивоварний ячмінний" за фізико-
хімічними показниками повинен відповідати вимогам.
Таблиця 2.5 - Органолептичні показники світлого і темного
Найменування Значення показника
показника
Зовнішній Однорідна зернова маса, що не містить пліснявих і
вигляд пошкоджених зерен
Колір Для солоду високої якості від світло-жовтого до жовтого.
Для солоду 1 і 2 класу дозволено сірувато-жовтий.
Запах Солодовий, солодкуватий. Не дозволений сторонній
присмак не властивий солодовому
Смак Солодовий, більш концентрований у темного солоду. Не
дозволено кислий, запах плісняви та інші

Таблиця 2.6 – Основні Фізико-хімічні показники якості сухого ячмінного
солоду
Найменування Норми для різних типів солоду
показника Світлого Темного
35
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
4_3
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
Високої 1 класу 2 класу
якості
Прохід через сито 2,0 3,0 7,0 7,0
2,2х20мм,%, не більше
Масова частка Не допуск. 3,0 0,5 0,3
сміттєвих домішок, %,
не більше
Кількість зерен, %:
- Мучнистих не 90,0 85,0 80,0 90,0
менше
- Солодових, не 2,0 4,0 8,0 5,0
більше
Темних, не більше Не допуск. 10,0
Масова частка вологи, 4,0 5,0 5,8 5,0
% не більше
Масова частка 80,0 78,5 76,0 74,0
екстракту на суху
речовину солоду
тонкого помелу, %, не
менше
Тривалість 10 15 25 -
оцукрювання, хвилин,
не більше
Кольорність, см3 0,18 0,23 0,40 0,49-1,40
розчину йоду
концентрацією 0,1
моль/дм3 на 100 см3
води, не більше
Кислотність, см3 0,9-1,1 0,9-1,2 0,9-1,3 -
розчину гідрооксиду
натрію концентрацією
1 моль/ дм3 на 100 см3
сусла

В пивоварінні вода є основоположним інгредієнтом, від якості якого
залежать органолептичні характеристики пива, його смак і стійкість. Сольовий
склад води впливає на рівень "рН", відповідно і на швидкість та глибину
ферментаційних і бродильних процесів.
36
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
4_4
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
Вода є технічною сировиною, в пиві її міститься 90-95%. В чистій
природній воді є розчинні солі, які впливають на смак напою, а також на
ферментні процеси, для виробництва пива важливим є солевий склад, який
вплива на смак.
Якщо вода не задовольня технічних вимог для виробництва пива, то
залежно від її складу застосовують такі способи водо підготовки: термічний,
іонообмінний, зворотньоосмотичний, електродіалізний, крім того
використовують декарбонізацію, нейтралізацію бікарбонатом.
Вода призначена для пивоваріння має відповідати вимогам ДСТУ-
7525:2014. Вимоги та методи контролювання якості, наведені в таблиці 2.7:
Таблиця 2.7 - Основні фізико-хімічні показники якості води.
Показник води Моль/дм3, не більше
Жорсткість загальна 1-2
Лужність 0,25-0,75
Кальцій 1-2
Магній Не значна частина

Показник води Мг/дм3, не більше
Сухий залишок 500
Залізо 0,1
Марганець 0,1
Алюміній 0,5
Хлориди 100-150
Сульфат 100-150
Нітрати 10
Цинк 5
Кремінь 2
Мідь 0,5
Барій 0,1
Берилій 0,0002
Бор 0,5
Кадмій 0,01
Миш’як 0,05
Молібден 0,25
Нікель 0,1
37
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
4_5
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
Ртуть 0,0005
Свинець 0,03
Селен 0,1
Стронцій 7,0
Фториди 1,2-1,5
Хрома 0,05
Цианідів 0,035
Хлороформа 0,2
Формальдегіди 0,05
Поликриламіда 2
Мікробіологічне число В 1 см3 не більше 50
Окислювальність Не більше 2 мг О2/дм3
рН 6-6,5
Хміль є обов'язковою складовою пива. Суцвіття хмелю містять
хмеледубильну кислоту, камедь, алкалоїд, лупулін, смоли, флавоноїди, вітамін
А та С. "Шишки" хмелю містять ефірну олію, гіркі речовини, холін, аспарагін,
органічні кислоти, смоли, жовтий пігмент, алкалоїдоподібні речовини. Лупулін
хмелю перешкоджає розвиткові мікроорганізмів, інші аналоги гірких кислот
хмелю мають антибактеріо- логічні властивості. патогенних
Згідно з ДСТУ 7067: 2009, залежно від показників якості пресований
шишковий хміль поділяють на три товарних ґатунки, які наведені в таблицях
2.8, 2.9.
Таблиця 2.8 - Показники пресованого шишкового хмелю.
Показник Норми якості товарних грунтів
1 2 3
Колір Від світло- Жовто- зелений і Зеленувато-
жовтого до зелено-жовтий, жовтий з
золотисто без коричневих коричневим
зеленого, зелений відтінків відтінком, темно-
Дозволено шишки з почервонілиим жовтий без
кінчиками пелюстків блиску

Продовження таблиці 2.8
Запах Чисто хмельовий
Добре відчутий, Відчутий, Дозволено різкий
ніжний приємний і слабо відчутий
Лупулінові зерна Світло- Жовті зі слабим Тено-жовті, без
38
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
4_6
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
золотисто-жовті, блиском або блиску, тьмяні.
блискучі, слабозолотисті. Дозволено
однорідні за Дозволено оранжево-
кольором, липкі слаболипкі коричневі
внаслідок дії
високої
температури під
час сушіння
Кондуктометричний 3,5 3,0 2,5
показник гіркоти
Ушкодженість 5 15 25

Таблиця 2.9 – Обмежувальні норми якості хмелю пресованого шишкового.
показники норма Методи контролювання
Кондуктрометричний 2,5 ДСТУ 4099-2002
показник, у сухій
речовині, не менше
Масова частка 5,0 Те саме
хмельових домішок, %
не більше
Масова частка води%, 12,0 »
не більше не менше 8,0 »
Масова частка насіння, 3,0 »
%, не більше
Масова частка золи, %, 13,0 »
не більше
Вміст хмельових Не дозволено »
домішок
Масова частка 20,0 »
пелюсток,
відокремлених від
шишок%, не більше
Наявність плісняви Не дозволено »
Підготовленість проб
Масова частка
токсичних елементів,
мг/кг, не більше:
39
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
4_7
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
Свинець 10,0
Кадмій 0,5
Ртуть 0,1
Миш’як 0,5

Додаткова сировина, яка входить в асортимент данної готової продукції:
ячмінне борошно, рисова січка і цукор.
Технічні умови до ячменю за ДСТУ 7700:2015 наведені в табл. 2.10.
Таблиця 2.10 – Технічні умови до ячменю.
Показник Вимоги до зерна ячменю, яке використовується в
пивоварні
1 клас 2 клас
Колір Світло-жовтий або Світло-жовтий, жовтий
жовтий або сірувато-жовтий
Вологість, % не більше 14,5 15,0
Натура г/л, не менше Не регламентується Не регламентується
Масова частка білка у 11,0 11,5
перерахунку на
абсолютно сухо
речовину %, не більше
Мініральна домішка 1,0 2,0
Галька 0,5 0,5
Шлак і руда 0,1 0,1
Зіпсовані зерна У границях норми загального вмісту смітної
домішки
Вівсюг Те саме
Кукіль 0,3 0,3
Фузаріозні зерна Не допускається
Шкідлива домішка 0,2 0,2
Ріжки і сажка 0,1 0,1
Гірчок повзучий, в’язіль У межах норми загального вмісту шкідливої
різнокольоровий, домішки
термопсис, ланцетний,
п’янка софора
лисохвоста (разом)
Геліотроп Не допускається
опушеноплідний і
триходесма сива
Зернова домішка,% не 2,0 5,0
Л4и0с т
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
4_8
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
більше
Зерна ячменю віднесені У межах норми загльного вмісту шкідливої
до зернової домішки домішки
Порослі Те саме
Зерна і насіння інших -
культурних рослин,
віднесені до зернової
домішки
Зерна жита і вівса -
Дрібні зерна % не 5,0 7,0
більше
Крупність % не більше 85,0 70,0
Здатність до 95,0 92,0
проростання % не
менше
Життєздатність % не 95,0 95,0
менше
зараженість Не допускається, крім зараженості кліщем не вище
1 ступення

Згідно ДСТУ 4965:2008 рисова січка за органелептичними та фізико-
хімічними показниками повинна відповідати вимогам наведених у табл. 2.10,
2.11 і 2.12
Таблиця 2.11 Фізико-хімічні і огранолептичні показнки рисової січки.
Назва показників якості Вид
Крупа рисова шліфована
Колір Білий з різними відтінками
Запах Властивий рисовим крупам, без
сторонніх запахів, не затхлий, не
гіркий
Смак Власстивий рисовим крупам, без
сторонніх присмаків, не кислий, не
гіркий
Вологість %, не більше ніж 15,0
Доброякісне ядро % не менше ніж 98,2
Лущення ядер просянки Не дозволено
Сміттєва домішка %, не більше ніж 0,8
Зокрема: менеральна 0,10
4Л1и ст
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
4_9
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
Органічна 0,05
Зіпсовані ядра Не дозволено
Зараженість і забрудненість Не дозволено
Шкідниками зерна
Металомагнітна домішка, мг в 1 кг 3,0
круп: розміром окремих частинок в
найбільшому лінійному вимірюванні
не більше 0,3 мм і масою до 0,4 мг, не
більше ніж
Розміром і масоою окремих частинок Не дозволено
більше вказаних значень

Характеристика показнеків якості, що нормують для круп рисових.
Таблиця 2.12 Назва та характеристика показників якості рисових круп.
Показники Характеристики
Рис подрібнений Колоті ядра рису, що проходять крізь
сито із полотен решітних з отворами
діаметром 2,5 мм і не проходять крізь
сито з отворами діаметром 1,5 MM
Пожовклі ядра рису в крупах рисових Оброблені зерна рису, цілі та
шліфованих подрібнені, з ендоспермом жовтого
кольору різної
інтенсивності
Крейдяні ядра рису Оброблені ядра рису, цілі та
подрібнені, у яких 1/2 і більше
поверхні мають непрозорий зовнішній
вид, подібний крейді
Ядра з червоними смужками в крупах Оброблені зерна рису, цілі та
рисових шліфованих, рисових подрібнені, на яких є помітні червоні
пропарених шліфованих смужки, довжина яких у сумі складає
не менше одної смужки, рівної
довжини ядра, а поверхня, занята
цими смужками, складає менше 1/4
загальної поверхні ядра
Червоні ядра в крупах рисових Оброблені зерна рису, цілі та
шліфованих подрібнені, у яких 1/4 і більше
поверхні мають червоний колір
Глютинозні ядра Оброблені зерна рису глютинозних
сортів, однорідні за кольором, щільної
42
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
5_0
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
будови, консистенції молочного скла,
у розрізі
стеариноподібні без борошнистих або
склоподібних вкраплень
Насіння смітної рослини - просянки
(курмаку, сулуфу) без квіткових
плівок
Лущені зерна рису Зерна рису в квіткових плівках
Сміттєва домішка Увесь матеріал, що не є обробленими
зернами рису (мінеральна та
органічна домішки, смітне
насіння), а також зіпсовані ядра рису
Мінеральна домішка Пісок, галька, частинки шлаку, руди,
наждаку, грудки землі
Органісна домішка Колоскова луска, квіткові плівки,
частинки
стебел, остюків, листків, порожні
колоски
Сміттєве насіння Насіння усіх дикорослих і культурних
рослин, у тому числі просянки
Зіпсвовані ядра рису Оброблені ядра рису з явно
зіпсованим ендоспермом від світло-
коричневого до чорного кольору
мучка Весь прохід крізь сито із полотна
решітного з отворами діаметром 1,5
мм.

Допустимі рівні вмісту шкідливих речовин у крупах рисових.

Таблиця 2.13 – Максимально допустимі рівні вмсіту у рисових крпух шкідливих
речовин.
Показники Норма для Метод контролювання
продовольчих
потреб
Токсична елементи,
Мг/кг: -
Свинець 0,5
43
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
5_1
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
Кадмій 0,1 -
Арсен 0,2 -
Ртуть 0,03 -
Мідь 10,0 -
Цинк 50,0 -
Міктоксини, мг/кг:
Афлактоксин В1 0,005 -
-
Заарелон 1,0 -
Т-2 токсин 0,1 -
Дезоксиніваленон 0,5 -
(вомітоксин)
Радіонукліди, бк/кг :
Стронцій – 90 20,0 -
Цезій – 137 50,0 -
Пестециди Вміст
пестецидів не
має
перевищувати
гранично
допустимі
рівні.

Згідно ДСТУ 4623:2023 Цукор. Технічні умови
ДСТУ 4623:2023 цукор-пісок за органолептичними та фізико-хісічними
показниками повинен відповідати вимогам наведених у табл 2.14 і 2.15.
Таблиця 2.14 – Органолептичні показники
Показнки Характеристика Характеристика Метод
для цукру- піску для цукру-піску випробування
для промислової
переробки
Смак і запах Солодких, без олодкий, без Органолептично
сторонніх сторонніх
запахів, як в присмаку і
сухому цукрі, так запаху, як в
і його водному сухому цукрі, так
розчині і в його водному
розчині
Сипучість Сипучий Сипучий, Органолептично
44
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
5_2
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
допускаються
грудки, що
розпадаються при
легкому
надавлюванні
Колір Білий Білий з Органолептично
жовтуватим
відтінком
Частка розчину Розчин цукру Розчин цукру Органолептично
повинен бути повинен бути
прозорим або прозорим або
таким , що має таким, що нцію,
слабу має слабу
опалесенцію, без опалесенцію, без
нерозчинного нерозчинного
осаду, або осаду, мехенічних
механічних або інших
домішок сторонніх
домішок

Таблиця 2.15 – Фізико – хімічні показнкик.
Показники Норма для цурку Норма для цукру
промислової переробки
Масова частка цукрози 99,75 99,55
(в перерахунку на суху
речовину) % не менше
Масова частка 0,050 0,065
редукуючих рочивин %
не більше
Масова частка золи% не 0,04 0,05
більше
Кольоровіість не більше: 0,8 1,5
умовних одиниць
Одиниці оптичної 104 195
густини (одиниці
ICUMSA)
Масова частка вологи % 0,14 0,15
не більше

4Л5и ст
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
5_3
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
2.5 Вибір і характеристика мікроорганізмів-продуцентів
Дріжджі для виробництва пива
У пивоварінні використовують два типи бродіння: низове (холодне) з
використанням родини Saccharomyces carlsbergenis і верхове (тепле) з
використанням родини Saccharomyces cerevisiae. До середини XVIII ст. в усіх
країнах
виробляли пиво тільки верхового бродіння. Секрет виробництва пива
низового
бродіння винайшли баварські пивовари, тому і пиво назвали
Мюнхенським.
Головним показником, що характеризує активність ПД є ступінь
зброджування сусла. Вони активно зброджують глюкозу і фруктозу, повільніше
мальтозу, ще повільніше мальтотріозу. Декстрини ними не зброджуються, але ці
речовини створюють повноту смаку напою.
За ступенем зброджування їх поділяють на:
низькозброджуючі (зброджують цукри сусла на 80 %);
середньозброджуючі (зброджують цукри сусла на 80-90 %);
сильнозброджуючі (зброджують цукри сусла на 90-100 %).
Зараз, в основному, використовують сильнозброджуючі дріжджі.
ЧКД – називаються дріжджі виведені з однієї клітини, тільки в цьому ви-
падку можна уникнути інфекції дріжджової маси і шляхом селекції , тобто
багаторазовими пересівами, збільшуючи кожний раз живильне середовище у
кілька разів ( найчастіше у 5 разів), одержати потрібну кількість ЧД.
Зняті засівні дріжджі, зразу не використовують, їх промивають холодною
водою, просівають через вібросито і заливають холодною водою з
температурою 0-3 о С, де вони відпочивають і можуть зберігатись протягом 4-6
діб, використовують до 10 генерацій.

4Л6и ст
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
5_5
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
Технологічна схема виробництва
Способи затирання солоду і несолоджених матеріалів із
застосуванням ферментних препаратів.
Застосування екологічно чистих ферментних препаратів у пивоварінні не
знижує якості кінцевого продукту, підвищує його стійкість і збільшує прибутки.
При використанні ферментних препаратів на стадії виробництва сусла
рекомендуються настійний, одновідварний роздільний, одновідварний
сумісний, двовідварний і трьохвідварний способи затирання.
Настійний спосіб полягав в одночасному затиранні в апараті солоду і
несолоджених матеріалів.
Одновиварний роздільний спосіб. В один апарат набирають воду
температурою 45 °С, вводять 3/4 розрахункової кількості ферментного
препарату, 10% солоду загальної маси зернової сировини, всю кількість
несолоджених матеріалів і нагрівають для клейстеризації й оцукрювання
крохмалю несолодженого зерна до кипіння з паузами: при 40 °С - 30 хв, 52 °C-
20, 63 °C-15 хв. Потім затір швидко нагрівають до кипіння і кип'ятять 30 XB.
Завдяки використанню описаних ферментів у пивоварінні можна
зменшити деякі витрати, поліпшити й удосконалити існуючий контроль
технологій одержання сусла та мати більшу можливість вибору складу
сировини.
При використанні недостатньо розчинного солоду тривалість фільтрації
сусла і пива можна значно скоротити введенням добавок В- глюканази. Завдяки
цьому досягають підвищення продуктивності апаратів.
Розв'язання цих проблем при наявній якості та складі сировини полягає в
удосконаленні процесу затирання. Необхідно мати достатній вміст В-
глюканази і пентозанази, а умови затирання повинні надавати можливість цим
ферментам діяти ефективно.

Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ 47
_
56
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
Одним із шляхів швидкого відокремлення сусла є повне розщеплення В-
глюканів під час приготування затору. Нерозщеплені розчинні В-глюкани
мають високу в'язкість. Дифузія через шар солодової дробини сповільнюється й
екстракція зброджуваних компонентів стає менш ефективною. Перенесені в
бродильний апарат не розщеплені В-глюкани завжди негативно впливають на
фільтрацію пива. В останні роки встановлено ще одну в'язку фракцію
потенційне джерело перешкод при фільтрації. Це - пентозани. Ця фракція при
солодуванні розщеплюється лише в обмеженій кількості.
Завдання пивних дріжджів в етапі бродіння є перетворити частину цукру
в суслі в алкоголь. Так зване молоде або зелене пиво перекачується в інший
апарат, де процес тривалого бродіння має меншу інтенсивність, але при більш
низькій температурі та підвищеному тиску, пиво насичується двоокисом
вуглецю. Ця частина процесу бродіння називається дозрівання пива.
Завдяки тому бродіння відбувається при більш низьких температурах,
броварники могли ретельніше контролювати цей процес. У лагерах дріжджі
перетворюють більше цукру в спирт, і пиво виходить більше сухим, з менш
виразним фруктовим присмаком або зовсім без такого.
Дріжджі низового бродіння відрізняються від дріжджів верхового
бродіння тим, що вони повністю зброджують рафінозу. Дріжджі низового
бродіння мають оптимальну температуру для росту 25...27 °С, мінімальну 2...3
°С, а при 60...65 °С вони відмирають. Максимальний розвиток низових
дріжджів відбувається при рн 4,8...5,3.
Дріжджевирощувальні апарати перед початком роботи стерилізують
парою протягом 45 хв. під тиском 0,15..0,17 Мпа. Повітря, що надходить у
стерилізатор, повинно проходити через повітряні фільтри.
Бродіння сусла здійснюється в 2 етапи при різних режимах і в різних
приміщеннях.
48
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
5_7
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
1 етап - головне бродіння ведеться у бродильному відділенні. Для
збудження бродіння застосовують чисті культури дріжджів певних видів і
штампів. Для цього ємність (танк) наповнюють охолодженим суслом і
посівними дріжджами у кількості 0,5% від об'єму сусла.
Після закінчення бродіння дріжджі зсідаються, захопивши у осад білки і
гіркі речовини хмелю. Це сприяє освітленню пива і пом'якшенню гіркого смаку.
При доброджуванні зменшується вміст альдегідів, збільшується кількість
ефірів, вищих спиртів і органічних кислот, які збагачують смак і аромат пива.
Стабілізація пива.
Природний спосіб стабілізації цілком достатній для отримання пива
нормальної стійкості (до 6 тижнів), однак звичайні терміни зберігання пива
(близько 6 міс.) вимагають особливої уваги до питань стабілізації на кожному
етапі виробництва (особливо для пива, що поставляється на експорт, а також
пива в банках і одноразовій тарі). Пастеризоване пиво вимагає посиленої
стабілізації в порівнянні з пивом, розлив якого здійснювався методами холодної
стерилізації.
Препарати на основі кремнієвої кислоти поділяють на кілька груп і
отримують з рідкого скла шляхом реакції з мінеральними кислотами, після чого
промивають, сушать і подрібнюють (таким чином отримують ксерогелі).
У певних обставинах ефективність препаратів кремнієвої кислоти може
бути підвищена наприклад, якщо при довгому пиво проводу досить великій
відстані перед фільтром встановити місцевий дозуючий пристрій або
змонтувати перед фільтром буферний танк (це збільшує тривалість контакту
пива з стабілізатором на 10-15 хв).
При невеликих дозах (до 50 г/гл) відмінний результат дає застосувания
гідрогелю. Стабілізації силікагелем в потоці самої по собі недостатньо для
задоволення підвищених вимог до стійкості пива, і в цьому випадку необхідно
його використовувати в поєднанні з бентонітами, ПВПП або силікагелями, що
49
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
5_8
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
вводяться або при перекачуванні на доброджування, або після закритого
дозрівання пива.
2.6.1 Вибір і обгрунтування способів і режимів технології
Очищення і подрібнення зернової сировини
Із зерносховища зернопродукти подаються у варильне відділення
механічним або пневмотранспортом. Зважуються на автоматичних вагах; для
видалення пилу і сторонніх домішок солод пропускають через полірувальну
машину або повітряно-ситовий сепаратор, для видалення камінчиків,
пропускають через камневловлювач, а металеві домішки видаляють на
магнітному сепараторі, очищені зернопродукти подають на подрібнення.
Мета подрібнення – прискорити фізико-біохімічні процеси розчинення зе-
рнопродуктів під час затирання з метою максимального переходу
екстрактивних речовин до сусла. Ступінь подрібнення зерна відіграє велику
роль при затиранні. Розрізняють сухе, кондиційоване і мокре подрібнення.
Сухе подрібнення. При подрібненні зерна стараються менше роздрібнити
оболонку зерна, так як дубильні і гіркі речовини, які є в ній, негативно
впливають на смак і колір сусла, а потім і пива.
Кондиційоване подрібнення. В бункер дробарки загружається солод, в
якому протягом 60 с. він зволожується водою температурою 50-55 о С і
подається в нижню частину дробарки де подрібнюється на валках. Так як
оболонка набрала
вологи до вологості 15-20 %, то вона майже не подрібнюється.
Мокре подрібнення. Перевагами цього подрібнення є те, що оболонка
солоду зволожується в процесі замочування до вологості 20-22 % і не
руйнується
при подрібненні. Затір отримують легкий і пухкий, а фільтрування
протікає швидше, тривалість цього процесу менше. Солод змішується з водою і
50
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
5_9
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
в заторний апарат уже подають готовий затір. Недолік – підвищені витрати
екстракту і потрібно дуже ретельно виконувати вимоги санітарії.
2.6.2 Принципова технологічна схема.
Зберігання Зберігання зерна
Солоду (ячмінь та ін.)
Відходи Відходи
Очистка Очистка
солоду ячменю

Подрібнення солоду і

Не солодженого зерна
Ферментні препарати За сип
Пар, 0,4 МПа Конденсат
Приготування затору:
Вода 50 оС -15хв, 62-6 4 оЗСат –ор 1 5хв, 70оС - 20
Пивна дробина
Фільтрування
Неохмелене сусло
Хмелепродукт К и п ’ я т і н н я с у с л а з Конденсат
Пар, 0,4 МПа хмелем: 100 оС – 2 години

Охмелене сусло
Відділення сусла від Хмелева дробина
хмелевої дробини

Очищення стиснене повітря Білковий осад
Освітлення, охолодження і
Хладоагент, (вода t= 10-12 оС, аерування сусла
етеленгліколь t= -5 оС )

Відпрацьований Дріджді Відпр. Дріж.
Зброджування Головне
п и в н о г о с у с л CO2
а в Вода, t= 1 оС 2
бродіння CO
ЦКБА Відпрацьовані,
засівні дріжджі
Чиста культура дріжджів Нефльтроване пиво
Фільтрувальний матеріал Фільтрування пива Відпрацьований
Фільтроване пиво фільтраційний матеріал
Тара Склобій
Пастеризація та розлив пива
Пар, 0,4МПа Конденсат

Товарне пиво

51
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
6_0
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
2.6.3 Опис апаратурно-технологічної схеми.
Відповідно до апаратурно-технологічної схеми зернопродукт із солодовні
по норії (1), подається до бункеру добового запасу солода (2), потім по норії (3)
солод подається до солодополірувальної машини (4), звідси очищений солод
надходить по норії (5) до бункера очищеного солоду (6).
Далі зернопродукт з бункера (7) надодить до автоматичних вагів для
ячменю (9) звідти ж до дробарки (10), потім подрібнене ячмінне борошно
подають до заторного апарату (13,15), сюдиш також надходить подребнений
солод, а саме з бункера (8) солод подається до автоматичних вагів для солоду
(11), потім вже зважений солод надходить до дробарки мокрого помелу
(12). Після приготування затору, заторна масо через насос (14) подається до
фільтраційного чану (16), потім відфільтроване сусло через насос (18) подається
до сусловарильного чану (19), а дробина що залишилася в результаті фільтрації
направляється в бункер для дробини (17) потім на реалізацію.
Частину сусла що знаходиться в сусловарильному апараті (19) відкачують
насосом (21) в хмелеві бочки звіддти вже охмелене сусло повертають назад а
апарат. Після кипятіння охмелене сусло насосом (22) подають у вірпул (23) для
відстоювання і осідання хмелевих часточок і зкоагульованого білку. Весь осад
знімають в ємкість (24) звідти на реалізацію. Потім сусло насосом (25)
подається до пластинчастого теплообмінника (26) для охолодження сусла до
температури бродіння. Далі вже охолоджене сусло подають на бродіння до ЦКТ
(27) там же, молоде пиво доброджує і освітлюється. Потім пиво відправляють
на фільтрацію і розлив.
2.7 Розрахунок продуктів.
При розрахунку пивоварного заводу складається продуктовий розрахунок
для визначення необхідної кількості сировини, кількості проміжних продуктів і
відходів, отриманих при виробництві пива з урахуванням заданого асортименту
і затверджених норм. Розрахунок роблять на 100 кг. зернопродуктів, які
52
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
6_1
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
витрачаються для кожного найменування пива з наступним перерахунком
отриманих даних на 1 дал. і на річний випуск продукції.
Для розрахунку продуктивності пивоварного заводу 20 млн. дал. пива на
рік. Асортимент пива Варвар 50%, Хантер бир 20% і Амбер стаут - 30%; У
розрахунку враховуються екстрактивність і вологість зернопродуктів,
виробничі втрати екстракту. Розрахунок ведеться згідно з виробничою
рецептурою.
Варвар пиво. Готується із застосуванням 80% солоду і 20% несоложеної
сировини (ячмінного борошна), на 100 кг витраченої сировини припадає 80 кг
солоду і 20 кг ячмінного борошна. При поліруванні солоду втрати складають
0,1%, або 80-0,001 = 0,08 кг. На дроблення солоду надходить 80-0,08 = 79,92 кг.
При вологості солоду 5,6%, ячмінного борошна-15% кількість сухих речовин в
заторі буде:
в солоді -79,92 (1-0,056) 75,44 кг;
в ячмінному борошні 20 (1-0,15) = 17 кг.
Всього сухих речовин (СВ) в сировині 75,44 + 17 = 92,44 кг. Приймаємо
екстрактивності солоду 76%, а ячмінного борошна 72% від маси СВ. Тоді вміст
екстрактивних речовин в сировині дорівнюватиме:
в солоді 75,4 * 0,76 - 57,33 кг;
в ячмінному борошні 17* 0,72 = 12,24 кг.
Всього екстрактивних речовин міститься: 57,33 12,24 69,57 кг. Частина
екстракту (1,75% від маси затертих зернопродуктів) втрачається в дробині, тому
в сусло перейде екстрактивних речовин: 69,57 (1- 0,0175) = 68,35 кг. Частину,
що залишився в дробині кількість СВ визначають різницею між масою
зернопродуктів і масою екстрактивних речовин, які переходять в сусло: 92,44
68,35 = 24,09 кг.
Хантер бир пиво. Готується з 80% світлого солоду і 20% рисової крупи
(січки) з вологістю 15% і екстрактивністю 85%. У 100 кг зернопродуктів
53
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
6_2
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
міститься 80 кг світлого солоду і 20 кг рисової крупи (січки). При поліруванні
солоду втрати складають 0,1% від його маси, 80 * 0,001 = 0,08 кг. На дроблення
надходить солоду 80- 0,08 = 79,92 кг. Сухих речовин в зернопродуктах, що
надходять на дроблення, міститься:
в солоді 79,92 (1-0,056) = 75,44 кг;
в рисової крупі (січка) 20 (1-0,15) = 17 кг.

Всього СВ в сировину, що надходить на дроблення, міститься: 75,44 + 17-
92,44 кг. При заданій екстрактивності речовин в сировині:
в солоді - 75,44 0,7657,33 кг;
в рисової крупі 170,8514,45 кг.
Всього екстрактивних речовин в сировині буде: 57,33 + 14,45 - 71,78 кг.
Втрати екстракту в дробини 2,2% від маси екстрактивних речовин затертої
сировини. Отже, в сусло перейде екстрактивних речовин: 71,78 (1-0,022) = 70,20
кг. Залишається в дробині сухих речовин: 92,44 -70,20 = 21,24 кг.
Амбер стаут пиво. Готують з такої суміші зернопродуктів: солод світлий
20%, темний солод 36%, рисова січка 17%, цукру 18%. При поліровці світлого і
темного солоду втрати складають 0,1%, або (20+36) 0,001 = 0,056
кг. Після полірування солод подається на дроблення:
світлого солоду: 20-0,02 = 19,98 кг; темного солоду: 36-0,036 = 35,96 кг.
При вологості світлого солоду 5,6%, темного солоду 5%, рисової січки -
15% і цукру 0,7% кількість СВ дорівнюватиме:
в світлому солоді 19,98 (1-0,056) = 18,86 кг;
в темному солоді 35,96 (1-0,05) = 34,16 кг;
в рисовій січці 17 (1-0,15) = 14,45 кг;
в цукрі 18 (1-0,007) = 17,87 кг.
Всього кількість СВ в сировину, що надходить на дроблення, буде:
18,86+34,16+14,45+17,87 = 85,34 кг.
54
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
6_3
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
При екстрактивності світлого солоду 76%, темного січки 85% і цукру
99,6% від маси СВ на затирання надходить: 74%, рисової
зі світлим солодом 18,86 * 0,76 = 14,33 кг;
з темним солодом 34,16 * 0,74 = 25,28 кг;
з рисовою січкою 14,45 0,85 - 12,28 кг;
з цукром 17,87 * 0,996 - 17,80 кг.
Всього в сировині міститься екстрактивних речовин:
14,33 + 25,28 + 12,2817,80= 69,69 кг.
Екстрактивних речовин (при втраті в дробині 2,2%) переходить в сусло
69,69 (1-0,022) 68,16 кг. У дробині залишиться СВ:
85,34-68,16 17,18 кг.
Визначення проміжного продукту. Вихідними даними для розрахунку
кількості проміжних продуктів є величини початкової концентрації сусла і
об'ємних втрат на стадіях виробництва пива. Кількість проміжного продукту
для орієнтовних розрахунків можна знайти за таблицями технологічної
інструкції або обчислити таким чином.
Гаряче сусло. Відповідно до проведеного розрахунку в сусло переходить
така кількість екстрактивних речовин:
Варвар - 68,35 кг;
Хантер бир - 70,20 кг;
Амбер стаут - 68,16 кг.
При встановленої концентрації Варвар сусла 11%, Хантер бир 13% і
Амбер стаут 18% з отриманої кількості екстрактивних речовин вийде сусла:
Варвар (68,35*100) / 11 = 621,36 кг;
Хантер бир (70,20*100)/13 = 540,0 кг;
Амбер стаут (68,16*100)/18=378,67 кг.
Обсяг сусла при 20 ° С (при відносній щільності Варвар сусла
1,0442, Хантер бир і Амбер стаут 1,0526) складе:
55Л ист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
6_4
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
Варвар 621,36/1,0442595,06 л;
Хантер бир 540,0/1,0526513,02 л;
Амбер стаут 378,67/1,0526-359,75 л.
Обсяг гарячого сусла з урахуванням його теплового розширения в 1,04
рази дорівнює:
Варвар 595,06*1,04-618,86 л;
Хантер бир 513,02 1,04533,54 л;
Амбер стаут 359,75*1,04 374,14 л.
Холодне сусло. Втрати сусла в хмелевій дробині, відстої при сепарування,
стисканні, на змочування трубопроводів приймаються відповідно до норм
технологічних втрат для Варвар пива - 5,8%, для Хантер бир 6,4% і для Амбер
стаут 5,5% від обсягу гарячого сусла, наведеного до обсягу при 20 ° С.
Таким чином, обсяг холодного сусла складе:
Варвар 595,06 (1-0,058) = 560,55 л;
Хантер бир 513,02 (1-0,064)=480,19 л;
Амбер стаут 359,75 (1-0,055) 339,96 л.
Молоде пиво. Втрати в бродильному цеху до обсягу холодного сусла
становлять для Варвар пива 2,5%, для Хантер бир і Амбер стаут - 2,2%. При цих
втратах обсяг молодого пива дорівнює:
Варвар 560,55 (1-0,025)=546,54 л;
Хантер бир 480,19 (1-0,022) 469,63 л;
Амбер стаут 339,96 (1-0,022) = 332,48 л.
Фільтроване пиво. Втрати в цеху доброджування і фільтрації складають
до обсягу молодого пива Варвар 2,3%, Хантер бир і Амбер стаут - 2,4%. При
цих втратах кількість фільтрованого пива:
Варвар 546,54 (1-0,023) = 533,97 л;
Хантер бир 469,63 (1-0,024) 458,36 л;
Амбер стаут 332,48 (1-0,024) 324,50 л.
56 Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
6_5
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
Товарне пиво. Втрати товарного пива до обсягу відфільтрованого пива
при розливі пляшки складуть для всіх найменувань 2,5%, при розливі Варвар
пива в бочки 0,5% і в пивовозах 0,35%. За умовою завдання Варвар пиво
розливається в пляшки 6,4 млн. дал. і бочки 1,4 млн. дал. і в пивовозах 2,2 млн.
дал, що в процентному відношенні складає від загальної кількості Варвар пива
10 млн. дал. відповідно 64,28%, 14,29%, i 21, 43%. В цьому випадку
середньозважені втрати Варвар пива складуть:
64,28-0,025 +14,29-0,005+21,43-0,035 1,75%.
В результаті кількість товарного пива буде:
Варвар 533,97 (1-0,0175) = 524,62 л;
Хантер бир 458,36 (1-0,025) = 446,90 л;
Амбер стаут 324,5 (1-0,025)=316,39 л.
Сумарні видимі втрати по рідкій фазі визначаються за різницею об'ємів
гарячого сусла і товарного пива:
Варвар 618,86-524,6294,24 л;
Хантер бир 533,54-446,9086,64 л;
Амбер стаут 374,14-316,36 = 57,75 л,
або в % до обсягу гарячого сусла:
Варвар 94,24*100/618,86 = 15,23%;
Хантер бир 86,64*100/533,54 = 16,24%;
Амбер стаут 57,75*100/374,1415,44%.
Визначення витрати хмелю, ферментних препаратів і молочної кислоти.
Хміль. Витрата хмелю на 1 дал. Пива приймається за діючими в
промисловості нормам. Норма хмелю для Варвар пива дорівнює 22 г. Хантер
бир 36 г. Амбер стаут 20 г на 1 дал. товарного пива. При цих нормах витрата
хме по сортам пива буде:
Варвар (524,62 0,022)/10 = 1,154 кг; Хантер бир (446,9*0,036)/10 = 1,609
кг; Амбер стаут (316,39 0,02)/10 = 0,633 кг.
57
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
6_6
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
Ферментні препарати витрачаються на приготування Варвар пива із
застосуванням несолоджених матеріалів. Витрата ферментних препаратів
залежить від кількості використаної несолодженої сировини ячмінного
борошна. Молочна кислота. Витрачається для підкислення затору з розрахунку
0,08 кг 100% вої молочної кислоти на 100 кг зернової сировини або 0,2%
40% -вої молочної кислоти до маси зернової сировини.
Визначення кількості відходів. Пивна дробина. Кількість утвореною
пивної дробини вологістю 86% (див. Табл. 34) визначається множенням
кількості сухих речовин, що залишаються в дробині, на коефіцієнт 100 / (100-
86) = 7,14. Кількість пивної дробини при варінні сусла пива:
Варвар 24,09*7,14 = 172 кг;
Хантер бир 21,24*7,14 151,7 кг;
Амбер стаут 17,18*7,14 = 122,7 кг.
Хмелева дробина. Безводної хмелевої дробини виходить 60% від маси
витраченого хмелю, а дробини з вологістю 85% утворюється в 6,67 рази більше
[100: (100-85) = 6,67].
При приготуванні 1 дал. пива вологої дробини виходить
Варвар 1,154*0,6*6,674,62 кг;
Хантер бир 1,609*0,6*6,67 = 6,44 кг;
Амбер стаут 0,633*0,6*6,67 = 2,53 кг.
Шлам Сепараторний. 3 100 кг витрачаються зернопродуктів незалежно від
найменування пива виходить 1,75 кг шламу з вологістю 80%.
Відстій в танках доброджування. Кількість відстою при витримці пива
виходить на 100 кг витрачених зернопродуктів: Варвар пива 1,71 л. Хантер бир і
Амбер стаут -1,38 л.
Надлишкові дріжджі. Витрата дріжджів з вологістю 86% на 10 дал.
бродильного пива при класичній схемі 1,0 л; батареї безперервного бродіння i
58
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
6_7
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
доброджування-1,5 л: бродіння і доброджування циліндроконічних бродильних
апаратах ЦКБА-1,53 л.
Половина надлишкових дріжджів використовується в якості засівних, а
інша половина є відходом. Кількість дріжджів, що йдуть у відходи,
визначається множенням кількості товарного пива в літрах на 0,01 і
становить:
Варвар 524,62*0,01 5,24 л;
Хантер бир 446,90*0,01 = 4,47 л;
Амбер стаут 316,39 0,01 3,16 л.
Діоксид вуглецю. З рівняння бродіння слід, що 342 г зброджуваної
мальтози утворюють 176 г діоксиду вуглецю. Якщо прийняти, що зброджений
екстракт є мальтозою, то можна підрахувати кількість що утворюється діоксиду
вуглецю в такий спосіб. У бродильне відділення надійшло холодного сусла
пива:
Варвар 560,55*1,0442 585,33 кг; Хантер бир 480,99*1,0526 505,45 кг;
Амбер стаут 339,96*1,0526 = 357,84 кг.
У ньому міститься екстрактивних речовин:
Варвар 585,33*0,11 = 64,39 кг;
Хантер бир 505,45*0,13 = 65,71 кг
Амбер стаут 357,84*0,18 = 64,41 кг.
При дійсної ступеня зброджувания Варвар пива 50%, Хантер бир - 52% і
Амбер стаут 57% утворюється діоксиду вуглецю:
Варвар 64,39*0,5 (176/342) = 16,57 кг.
Хантер бир 65,71*0,52 (176/342) = 17,58 кг;
Амбер стаут 64,41*0,57 (176/342) = 16,08 кг.
Частина утворюється діоксиду вуглецю (0,35% від маси холодного сусла)
зв'язується з пивом:
Варвар 585,33-0,0035 =2,05 кг;
59 Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
6_8
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
Хантер бир 505,45-0,0035 - 1,77 кг;
Амбер стаут 357,84-0,0035 = 1,25 кг.
Виділяється в атмосферу таку кількість діоксиду вуглецю по сортам пива:
Варвар 16,57-2,05 = 14,52 кг;
Хантер бир 17,58-1,77 15,81 кг;
Амбер стаут 16,08-1,25 14,83 кг.
Маса 1 м³ діоксиду вуглецю при 20°С і тиску 0,1 МПа складає 1,832 кг.
Обсяг діоксиду вуглецю, що виділяється в атмосферу:
Варвар 14,52/1,832=7,92 м³;
Хантер бир 15,81 / 1,832 = 8,63 м³;
Амбер стаут 14,83 / 1,832 = 8,10 м³.
Кількість утилізованого діоксиду вуглецю, що виділяється при головному
бродінні на 1 дал. товарного пива:
Варвар 14 520/52,462=277 г;
Хантер бир 15 810/44,690 = 354 г;
Амбер стаут 14 830/31,639 = 468 г.
Виправний брак пива. Освіта такого пива за нормативами допускається
до 2% для всіх найменувань пива.
2.8 Розрахунок кількості тари і допоміжних матеріалів
Так як тара для пива використовуються в скляних пляшках
місткістю 0,5 л, пляшки скляні місткістю 0,33 л,
металеві бочки (кегі) місткістю 50 л і автоцистерни
місткістю 2500 л (250 дал) для безтарного перевезення пива. Ящики
для пляшок 0,5 л вміщують 20 пляшок, ящики для пляшок 0,33 л –
30 пляшок.
Річна потреба в тарі розраховується з урахуванням річної
потужності заводу з пива, що фасується в окремі види тари.

6Л0и ст
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
6_9
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
Так, для нашого прикладу:
(n 0,5 6 6
бут )год=2,8*10 *10/0,5=56*10 бут.
(n 0,5) =56*106
ящ год *10/20=2,8*106 ящ.
(n 50
боч ) 6
год=0,75*10 *10/50=0,15*106 боч.
При числі оборотів на рік пляшок, ящиків і бочок, що дорівнює 40,
потреба у тарі буде
(n 0,5 6 6
бут )об=56*10 *10/40=1,4*10 бут.
(n 50
боч )об=0,15*106/40=3,75*106 боч.
(n 0,5
ящ )об=2,8*106/40=112*103 ящ.
Потреба у тарі на добу при максимальному виробленні пива
розраховують з урахуванням того, що в квартал при максимальній
виробітку випускається 30% річного випуску пива робота ведеться
у дві зміни при 21 робочому дні.
Тоді потреба у тарі на добу при максимальному виробленні
буде
(n 0,5
бут )сут=56*106*0,3/3*21=266*103 бут.
(n 0,5 6
ящ )сут=2,8*10 *0,3/3*21=133*103ящ.
(n 50 3
боч )сут=150*10 *0,3/3*21=715 боч.
Річна потреба у нових пляшках визначається виходячи з
нормативів втрат (бою) пляшок та з урахуванням осідання
пляшок у населення (5%). Тоді
- втрати пляшок протягом року
(n бут)год =(0,2+0,7)/2+2,3+0,09/2+0,15+5=7,945%
- річна потребність в нових пляшках
(n 0,5
бут )год56*106*7,945/100=4,44*106 бут.
Потреба у нових ящиках з урахуванням неповернення з торгівлі
10% і зношування ящиків 2% від числа оборотних ящиків буде:
(n 0,5
ящ )год=112*103*2/100=2,24*103ящ.
61
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
7_0
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
Потреба нових металевих бочок місткістю 50 л з
враховуючи неповернення з торгівлі 0,5% та зношування бочок від числа
обігових 2%:
(n 50 6 3
боч )нов=0,15*10 *0,5/100+3,75*10 *2/100=861 боч.

2.9 Розрахунок і підбирання технологічного обладнання.
Бункери
Для варки «Варвар» згідно до рецептури використовується 80% солоду,
20% несолодженої сировини (ячмінне борошно).
Бункер добового запасу солоду 140 т., а бункер для ячмінного борошна:
140 0,228 (т) ячменю.
Місткість бункера добового запасу солоду:
(140*1,1)/0,53 = 290 м³
Місткість бункера добового запасу ячмінного борошна:
(28*1,1)*0,6348,9 м²
Тоді кількість бункерів для солоду 3 шт по 96,7 м²;
Для ячмінного борошна 1 шт по 49 м³;
Геометричні розміри бункера для солоду при стороні квадрату а 4 м, кут
нахилу а=30; tg30-0,5774:
Висота пірамідної частини:
√2 √2
h = a tg a =4 *0,5774 = 1,63 м; 2
2 2
Висота прямокутної частини:
�� 1 96.7 1
H= − h= - * 1,63= 5,5 м;
��2 3 42 3
4000x4000 x 7130 мм.
Геометричні розміри бункера для ячмінного борошна при стороні
a = 3 м, кут нахилу a = 60o; tg 60o = 1,732
Висота пірамідної частини:
62
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
7_1
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
√2 √2
h = a tg a = 3 * 1,732 = 3,67 м;
2 2
Висота прямокутної частини:
�� 1 49
H = - h = *3,67=4,24 м;
��2 3 32
Технічні характеристики дробарки мокрого помелу Millstar System Lenz
(тип ML - 40)
Таблиця 2.18 - Технічні характеристики дробарки мокрого помелу.
Характеристика Показники загального апарату
Засип, т ≥10
Продуктивність помелу, т/год 40
Встановлена потужність, кВт 98
Місткість бункера, м3
Повна 40
Робоча 32
Мас, кг 10000
Габаритні розміри, мм
D 2600
H 5700
H1 900
H2 1300
H3 3500
H4 2100
H5 3800

Технічні характеристики борономельних вальцових верстатів ЗМ.
Таблиця 2.19 - Технічні характеристики борономельних вальцових верстатів ЗМ
Характеристика
63
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
7_2
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
Продуктивність помелу, т/ добу 60
Встановлена потужність, кВт 20
Кількість електродвигунів 2
Маса, кг 3450
Габаритні розміри, мм
А 2250/2340
В 1470
Н 1390

Заторний аппарат.
45268 т. /323 = 140 т/добу;
45268 т. – кількість тон зернопродуктів переробляючих в рік;
323 – кількість робочих днів;
Приймаємо два чотирьох апаратні агрегати:
- кількість зернопродуктів, що переробляється при одночасному затиранні
20 т;
- при данній кількості несолодженої сировини (20 %) потужність
варильного цеху по «Варвар» для даного обладнання працюватиме в рік
рівномірно:
28,5∗7∗20000
Qміс.= = 2093389 дал/міс;
1,906
Qг = 2093389 * 11,33 = 23718097 дал/рік;
Якщо затирається 20 т, то V = 6*20=120 м3

Технічні характеристики заторного апарату типу WKT-D6600- V97:
Таблиця 2.20 - Технічні характеристики заторного апарату.
Характеристика Показники заторного апарату
Засип, т 10
6Л4и ст
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
7_3
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
Місткість
Повна 97,1
Робоча 70
Площа повноти нагріву, м2
Бовока 24,1
Днища 22,3
перколярна 14,6
Робочий тиск пари у сорочці, мПа 0.4
Маса, кг 14270
Габаритні розміри, мм
D 6600
D 775
H 6000
H1 1600
H2 1200
H3 1650
H4 1500

Заторний насос
Відповідно до установленої програми процес перекачування заторної
маси із заторного котла триває протягом 20 хв.
Із кожної тонни заторного матеріалу отримуємо 3,5 м³ заторної маси.
Об'єм заторної маси із 10 т зернопродуктів:
3,5*10-35 м³;
Подача насосу для перекачування затору:
35 000 60/20 105000 л/год
Напір у даному апараті має бути не менше 8-10 м вод.ст. (0,08 - 0,1 МПа).
6Л5и ст
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
7_4
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
Приймаємо насос марки ФГ - 144/10,5
Подача 75-200 м³/год
Напір 12,7-8 м вод.ст. (0,13-0,08 МПа).
Потужність електродвигуна 10 кВт,
Частота обертання 960 об/хв..
Маса насосу 475 кг.
Технічні характеристики фільтраційного апарату Lauter Tun (тип LT-
D8000)
Таблиця 2.21 - Технічні характеристики фільтраційного апарату.
Характеристка Показники заторного апарату
Засип, т 10

Місткість, м3
Повна 68
Робоча 50
Площа фільтрації, м2 50,2
Частота обертання розрихлювального
механізму, об/хв.:
При промиванні дробини 0,4
Прививантаженні дробини 6
Встановлена потужність, кВт 27,5
Габаритні розміри, мм
D 8000
D 775
H 5250
H1 500
H2 1200
66
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
7_5
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
H3 2000
H4 min 2000
Насос мутного сусла.
Кількість мутного сусла, що повертається на фільтрування, складає 10 %
від об’єму заторної маси, повернення триває 10 хв.
Розрахункова подача насосу:
350 000*0,1*60/10=21 000 л/год
Приймаємо до установки 4 насоси марки 1⁄2 к=8/9
Подача 6м3/год
Напор 20,3 м вод. Ст.(0,2 МПа)
Потужність електродвигуна 1,5 кВт,
Частота обертання 2900 об/хв.,
Маса насосу 79,2 кг.
Насос для перекачування сусла.
Відповідно до установленої програми процес перекачування охмеленого
сусла із сусловарильного апарата триває протягом 30 хв. Найбільший об'єм
сусла отримуємо при варці «Варвар» пива і відповідно до продуктивності 162
л/добу, приблизно 165 л на 100 кг зерно продуктів.
Із однієї варки отримуємо сусла:
10000*620/100 = 62000 л;
Подача насосу для перекачування сусла:
62000 60/30 = 124000 л/год
Для перекачування гарячого сусла використовуємо відцентровий насос
одноступінчастий, консольного типу, призначений для передачі рідини при Т =
100-110°С.
Приймаємо насос типу 4к-18
Подача-80 м³/год.
Повний напір-24 м вод.ст. (0,24 МПа).
67
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
7_6
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
Потужність електродвигуна 7,5 кВт,
Частота обертання п-2900об/хв.
Маса насосу-133 кг.
Насос для вилучення дробини
Із продуктивного розрахунку отримуємо із 100 кг зернової сировини 172
кг дробини із 86% вологості. Відповідно із однієї варки отримуємо
дробини:
10000
172* 17200 кг;
100
Дробину розводять водою (4-5 л на кг) і напрвляють в збірник:
4*17200 = 68800 л;
Відкачування з фільтраційного апарата триває 15 хв, тоді подача насосу:
60
68800 =275200 л/год;
15
Насос марки ФГ – 144/10,5
Подача 756-220 м3/год
Напор 12,7-8,0 м вод.ст. (0,13-0,08 Мпа)
Потужність електродвигуна 10 кВт
Частота обертання 960 об/хв.
Маса насосу 475 кг
Технічні характеристики сусло варильного апарату Wort Kette Tank (типу
WKT – D6600 – V97).
Таблиця 2.22 - Технічні характеристики сусло варильного апарату.
Характеристика Характеристика
Засип, т 10
Місткість, м3
Повна 97,1
Робоча 70
Площа повного нагріву, м2
68
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
7_7
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
Бокова 24,1
Днища 22,3
Перколярна 14,6
Робочий тиск пари у сорочці, мПа 0,4
Маса,кг 14270
Габаритні розміри
D 6600
D 775
H 6000
H1 1600
H2 1200
H3 1650
H4 min 1500

Технічні характеристики гідроциклонного апарату Whirpool (тип апарату
W-D0000-V80).
Таблиця 2.23 - Технічні характеристики гідроциклонного апарату.
Характеристика Характеристика
Засип, т 10
Місткість, м3
Повна 80
Робоча 70
Маса,кг 4500
Габаритні розміри
D 5000
H 4950
H1 2500
6Л9и ст
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
7_8
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
2H2 1200
H3 1250

Цех бродіння для Амбер стаут сорту пива.
Для зручності в роботі і обліку продукції бродильного цеху місткість
апаратів приймаємо кртаним обсягом охолодженого сусла, що отримується з 1
варіння Амбер стаут пива. З продуктивного розрахунку кількість холодного
Амбер стаут сусла, отриманого з 100 кг зернопродуктів, дорівнює 339,96 л.
Обсяг холодного Амбер стаут сусла з 1 варіння складе:
339,96*10000/100 - 33996 л.
Повна місткість апаратів для прийому сусла 1 варіння при коефіцієнті
заповнення 0,9 складе:
33996/0,937773,3 л, або 37,77 м.
Приймаємо до установки бродильні апарати діаметром 2,4 м, місткістю
37,9 м3. Потрібна кількість апаратів розраховується за формулою:
n = Q/Vz
де Q- річна кількість охолодженого сусла; Ѵ корисний об'єм одного
бродильного апарату; оборотність бродильного апарату в рік. Оборотність
бродильного апарату визначається діленням кількості діб роботи бродильних
апаратів в рік на тривалість одного обороту. Для Амбер стаут пива оборотність
апарату визначаємо так:
29,8*11,33/(8+0,5) = 39,7 разів.
де 29,8 - кількість діб роботи бродильного цеху на місяць; 11.33 - кількість
місяців роботи бородильного цеху в рік; 8 - термін бродіння Амбер стаут
пива, діб; 0,5 час необхідний для заповнення, спорожнення мийки апарату після
кожного обороту, ч.
Необхідна кількість апаратів для Амбер стаут пива в нашому прикладі
дорівнює:
70
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
7_9
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
64 440 000/33996*39,748 шт.
Приймаємо бродильний апарат: V = 37,9 м²; D = 2400 мм; L = 8550 мм.
Цех доброджування по періодичній (класичній) схемі виробництва.
Апарат для доброджування пива. Приймаємо, що апарат вміщує пиво
одночасно з двох бродильних апаратів. Співвідношення між обсягом молодого
пива і охолодженого сусла для спрощення розрахунку приймемо згідно
продуктовому розрахунку це співвідношення дорівнює:
10,51/10,74 0,98,
де 10,51 і 10,74 л обсяги молодого пива і холодного сусла, отримані на 1
дал готового пива. У такому ж співвідношенні повинна знаходитися і корисна
місткість бродильних апаратів і для доброджування,
33996*0,98*2 = 66632 л.;
Повна місткість апарату для доброджування пива при коефіцієнті
заповнення 0,98
V=66632: 0,98 = 67992 л 67,992 м³,
Приймаємо місткість апарату 80 м³. При діаметрі апарата 3200 мм
довжина його циліндричної частини дорівнює,
L = V*4/πD2 = 80,0*4/3,14*3,22 = 9,95 м.
Кількість апаратів для доброджування визначається за формулою:
n = Q/Vz,
де Q- річна кількість молодого пива, л; Ѵ корисна місткість апарата для
доброджування, л; г кількість оборотів апаратів для доброджування в рік, рівне:
для Амбер стаут - 11.
В результаті для Амбер стаут пива потрібно апаратів:
63 060 000/67992*11 = 84,3.
Пивні насоси, Пиво для охолодження на теплообмінних апаратах перед
сепаруванням подається плунжерними насосами. Продуктивність насосів
визначається з умов роботи в найбільш напружений період часу року. У нашому
71
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
8_0
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
прикладі завод працює рівномірно. Фільтрація пива здійснюється протягом 21
діб в місяць або 238 діб на рік, в дві зміни по 7 год. Тоді кількість пива, що
подасться в чан, складе
20000000 1,0204/(238*2*7) 6124,85 дал, де 1,0204 - коефіцієнт
перерахунку товарного пива в фільтроване.
Розрахунок потрібної місткості і кількості обладнання ЦКТ У ЦКТ
бродіння і доброджування сусла здійснюється в одному апараті. Процес
ведеться з урахуванням наповнення, звільнення і санітарної обробки 14 діб, в
тому числі бродіння і доброджування 12 діб.
Режим роботи 338 діб в році, а в місяць 29,8 діб. Повна місткість ЦКТ 342
м³. Оборотність протягом місяця при рівномірній роботі цеху бродіння
протягом року 338/(14*11,33) = 2,13 раз.
Кількість охолодженого сусла, що надходить на бродіння за місяць,
10 780 000/11,33951 456,3 дал;
З урахуванням коефіцієнта заповнення корисна місткість ЦКТ складе:
342*0,85290,70 м³. Потрібна кількість ЦКТ складе:
951 456,3/(2,13*29070) = 15,4≈ 16 шт.
Монжу. Необхідну місткість монжу при введенні дріжджів для Варвар
пива визначають виходячи з того, що на 10 дал бродильного сусла має
припадати 0,5 л місткості. При розведенні сусла водою 1: 1 і 2- добовому
зберіганні місткість апарату складе:
10780000*0,5*2*2*1,15/(338*10) = 7335,5 л.
де 10780000 - кількість холодного сусла, що йде на бродіння, дал; 0,5 -
норм ведення дріжджів на 10 дал бродильного сусла; 2 розведення дріжджів
водою в 2 рази; 1,15 коефіцієнт запасу місткості на повноту наливу.
Збірники осадових дріжджів. Вихід осадових дріжджів з Варвар пива при
бродінні в ЦКБА складає 4 кратна кількість до введених дріжджів:
10780000*0,5*4/338*10-6378,7 л.
72
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
8_1
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
Потрібна місткість при 2 добовому зберіганні, і розведенні 1:1 склала
6378,7*2*225514,8 л. Приймаємо до установки 3 збірки місткістю 9 м³ кожен.
Фільтраційне відділення і місткість збірників фільтрованого пива
розраховується аналогічно, як і для періодичної схеми бродіння.
Фільтри для пива. Для здійснення фільтрації 6378,7 дал / год пива з
урахуванням, що не все пиво піддається фільтрації, приймемо 5 фільтр - преса
марки Ш4 ВФС 100 продуктивністю 1200 дал/год.
Шпунт - апарати. Кількість шпунт апаратів визначається за кількістю
апаратів для доброджування. У нашому прикладі кількість апаратів
доброджування = 96 шт. Приймаємо щодо встановлення шпунт - апарати марки
ГГ - 2.
Миючі головки. Для миття та дезінфекції апаратів для доброджування
пива в кожному з них встановлено миюча головка типу Ш4 ВГМ-1.
Приймаються до установки 96 миючих головок.
Збірники фільтрованого пива. Збірники мають мати місткість, що
дорівнює обсягу добового пляшкового і бочкового пива, що подається на розлив
в найбільш напружений період роботи заводу. Ця кількість складає в добу при
рівномірному випуску по місяця:
20 000 000: 238 = 84033,6 дал/ добу.
Збірники являють собою горизонтальні або вертикальні герметизовані
резервуари, обладнанні мірними стіклами.
При діаметрі 3 м, довжиною (висоті) 6 м і коефіцієнті заповнення 0,9
місткість збірника дорівнює:
3,14*32*6*0,9/4 - 38,15 м³.
Кількість збірників з урахуванням 6 резервних збірників на літній
період:
840,336: 38,15 + 6 = 28 шт.
Збірник промивних вод:
73
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
8_2
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
Місткість збірника вод, при промивці дробини : 2,4 м³ на 1
зернопродуктів, що надходить на затирання (10 т засипу):
2,4*1024 м³;
Збірник має форму горизонтального циліндра, обладнаний змійовиком
для обігріву.
D = 2500 мм, то
L=V*4/ D² = 24*4/3,14*2.52 = 4,9 м;
Місткість збірника гарячої води для промивання хмелевої дробини 0,2 м³
на 1т: 0,2*20 = 2,0 м³
Мірник циліндричної форми при Н = 1,6 м:
D= √2,04/1,6 3,14 =0,56 м;

2.10 Розрахунок складських приміщень і будівель.
На пиво безалкогольних підприємствах складське господарство велике і
різноманітне. У складське господарство входять: бункера для зберігання солоду
і ячменю, склад для зберігання хмелю, склад карамельного солоду і рисової
січки, склад для прийому оборотних пляшок, склад нових пляшок, склад готової
пляшкової продукції, склад для зберігання бочковий продукції, приміщення для
прийому порожніх бочок, майданчики для зберігання пляшок в ящиках, бочок,
ящиків.
Бункери для зберігання солоду. Відповідно до норм технологічного
проектування місткість бункерів для привізного солоду розраховується на 2-
місячний запас. Згідно продуктовому розрахунку річна потреба підприємства в
солоді складає:
У світлому 26 202 000
У темному 6 828 000
Всього 33 030 000 кг, або 33 030 т.
2- місячна потреба в солоді:
74
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
8_3
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
(33 030*2)/11,33 = 5 830,5 т.
Втрати солоду при розвантаженні приймають 0,15% від маси що
надходить солоду. Тоді маса солоду, що підлягає для зберігання, складе:
[5 830,5/100*(100-0, 15)] = 5 821,8 т.
При насипної щільності солоду 530 кг / м³ потрібна місткість бункерів
буде:
5821,8/0,5310 984,5 м³.

Приймаємо до проектування бункера зі збірних залізобетонних блоків з
розмірами в осях 6,0 Х 6,0 м і висотою 2,4 м. Корисна площа блоку дорівнює
16,72 м³. При висоті прямокутної частини бункера, що дорівнює 18 блокам,
обсяг його буде:
16,72*18*2,4 = 722,3 м³.
З огляду на те що, заповнюючи бункер, солод утворює конус з певним
кутом природного укосу, при визначенні загальної місткості бункера місткість
його пірамідальної частини не береться до уваги. Отже, необхідне число
бункерів для солоду складе:
10984,5/722,3 15,2 шт.
Бункера для зберігання ячменю. Річна потреба в ячмені становить 3810 т.
Бункери для зберігання ячменю повинні вміщувати його 8 місячний
запас, тобто:
(3810*8)/11,33 = 2690,20 т.
з урахуванням втрат при розвантаженні:
(2690,20/100)* (100-0,15) = 2686,16 т.
При насипної щільності ячменю 630 кг / м3 потрібна місткість бункерів
дорівнює:
2686,16/0,634263,7 м³.
Кількість бункерів для зберігання ячменю складе:
75
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
8_4
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
4263,7/722,3= 5,9 шт.
Всього бункерів для зберігання солоду і ячменю потрібно:
15,25,921,1 шт.
Склад хмелю. Склад хмелю повинен вміщати річний запас хмелю на
виробництво пива. Згідно продуктовому розрахунку маса хмелю складе:
220 000 + 144 000 + 120 000 - 484 000 кг.
При складуванні по 400 кг хмелю на 1м² площі складу і урахуванням 50%
вільної площі для проходів і проїздів необхідно мати площу складу:
(484 000/400)*1,5 = 1815 м².
Склад рисової крупи (січки). Його місткість розраховують на 2 місячний
запас для зберігання в мішках. Річні витрати рисової січки, 5 014 т., 2- місячний
запас цих зернопродуктів:
5 014*2/11,33 = 885,08 т,
При укладанні мішків в штабелі висотою по 5 мішків, питомому
навантаженні на 1м² площі 1200 кг площа складу з урахуванням 50% площі,
необхідної для обслуговування та проїзду:
885 083*1,5/1200 = 1 106 м².

2.11 Розрахунок витрат води і стоків
Таблиця 2.24 - Розрахунок витрат води і стоків
Технологічний процес Температура, Со Витрати води, м3/добу
Затирання 60 56
зернопродуктів
Заповнення сит під 80 8,43
ситового простору
фільтраційного апарата
Промивання
Пивної дробини 80 56
Хмелевої дробини 80 70
Миття обладнання 60 17,5
варильного цеху
76Л ист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
8_5
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
Промивка суслопроводу 60 58,3
Миття обладнання 60 14,6
відділу охолодження
Миття пивних діжок 60 42,77
Інші потреби 60 56
Всього 617,2

Витрати води за годину, приймаємо до 15% від добових витрат,
617,2*0,15 92,58 м³
Об'єм бака для підігріву води визначається на 2 год витрати (k = 0,9
коефіцієнт заповнення).
(92,58*2)/0,9 = 205,7 м³
Приймаємо 8 баки прямокутного перетину з розмірами 2800×2800×3200
мм і місткістю 23 м³ кожний.
Витрати холодної води. Холодна вода іде на розбавлення пивної і
хмелевої дробини, охолодження сусла, миття пляшок і діжок, миття технічного
обладнання і підлоги у виробничих приміщеннях.
Витрати води на розведення пивної дробини. За добу, відповідно до норм
проектування, потрібно на 1 т зерно продуктів, що йдуть на затирання, 4 м³ води
для вилучення пивної дробини:
4*140 = 560 м³;
Витрати води на розбавлення хмелевої дробини приймаємо із розрахунку
1 м³ на 1 т зерно продуктів, тоді
1*140 140 м³;
Витрати води на охолодження гарячого сусла. Із 100 кг зерно продуктів
отримуємо гарячого сусла: «Варвар» - 618,86 л; «Хантер бир»
533,54 л; «Амбер стаут» = 374,14 л.
Для даного асортименту об'єм гарячого сусла на 100 кг засипу:
618,86*0,5+533,54*0,2+374,14*0,3 = 528,38 л
Із тах кількості засипу 140 т:
7Л7и ст
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
8_6
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
140000*528,38/100 = 739732 л, або 739,73 м³
Схема охолодження сусла водою проходить в два етапи:
У відстійниках температура сусла знижується до 100-70°C;
І після сепарації охолоджується в теплообмінниках з 30°С до 6°С.
Потреби води для охолодження гарячого сула з 100 до 30°С :
[739,73*3,96(100-30)]/[4,1868(35-20)] = 3265,07 м³, де
3,96 і 4,1868 - питома теплоємність сусла і води, кДж/(кг·К).
Витрати води для миття обладнання варильного цеху за умови, що 5 хв
триває промивка кожного із 6 апаратів, після кожної варки при витратах 2,5
м³/год:
2,5*7(5/60)*12 = 17,5 м³;
Витрати води для миття обладнання відділу охолодження приймаємо за
умови, що 5 хв промивки (5 апаратів), після охолодження, при витраті 2,5 м³/год
води для кожного процесу затирання:
2,5*7(5/60)*5=7,3 м³;
При витратах води для миття сусло проводу при промивці 10 хв після
кожної варки (2,5 м³/год на 1 т зернопродуктів):
2,5 (10/60)*140 = 58,3 м³;
2.12 Розрахунок витрати пари.
Витрати тепла на підігрів води для затирання. При даному режимі
витрачається 4 л води, підігрітої до 56° С на 1 кг зерно продуктів. В заторний
апарат надходить 10 т насипу:
10000*0,33000 кг;
При температурі 12. С для підігріву холодної води витрачається тепла:
3000*4(56-12)*4,18682210630,4 кДж, де
4,1868 - теплоємність води, кДж/(кг·К);
Кількість заторної маси:
3000+3000*4 = 15000 кг
78
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
8_7
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
При температурі затирання 12°С і теплоємкості сухих речовин зерна 1,423
кДж/(кг·К) температура заторної маси буде:
[3000*1,423 12+12000*4,1868]/[3000*1,423+12000*4,1968] - 52,5 C
Витрати тепла для підігріву несолодженої частини затору до кипіння:
15000 3,63(100-52,5) = 2586375 кДж;
3,63 - теплоємність заторної маси, яка визначається як середня величина
теплоємності солоду і води:
c =(3000*1,423+12000*4,1868)/15000 - 3,63 кДж/(кг·К).
Витрати тепла на кип'ятіння несолодженої частини затору визначається за
умови, що в заторному апараті протяном години випаровується води 5% від
загальної маси.
При кип'ятінні 30хв витрати тепла:
15000*0,05(30/60)*2259,2847200 кДж, де
2259,2 - теплота пароутворення при 98,07 кПа, кДж/кг;
При КПД 0,95 затрачається теплоти на підігрів і кип'ятіння
несолодженої частини затору:
(2586375+847200)/0,95 = 3614286 кДж;
Після кип'ятіння в заторному котлі залишається заторної маси:
15000-15000*0,05*(30/60) = 14625 кг
Витрати тепла на підігрів води, що додається в затор, і всього затору.
Після кип'ятіння несолодженої частини затору до неї додається вода і 7000 кг
солоду. Під час затирання температура заторної маси має бути 52,5 °С, вода
додається в кількості 4 л на 1 кг солоду:
4*700021000 кг
Змішують несолоджену частину затору, воду і солод, тоді маса затору:
14625+7000+21000 = 42625 кг
Для отримання потрібної температури затору 52,5°С додають воду з
температурою:
7Л9и ст
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
8_8
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
(42625*3,63*52,5-14625*3,63*100-3000*1,423*12)/(21000*4,1868)-31,4 °C
Витрати тепла для підігріву води:
4,1868*21000(35-12) - 2022224,4 кДж
Витрати тепла для підігріву заторної маси до 72° С:
42625*3,63(72-52,5) = 3017210,6 кДж.
Витрати тепла для підігріву густої частини затору до кипіння. Із загальної
маси затору відкачують 0,4% рідкої частини затору:
0,4*4262517050 кг;
Густа частина:
0,6*4262525575 кг;
При підігріванні до температури кипіння:
25575*3,63(100-72) = 2599443 кДж;
Для кип'ятіння густої частини затору 30 хв, випаровується 5% від маси
затору за годину, при цьому витрати тепла:
25575*0,05*(30/60) *2259,21444476 кДж;
Під час кип'ятіння затору випарується води:
25575*0,05(30/60) = 639,375 кг;
Маса затору після кип'ятіння буде рівна:
25575-639,375 24935,625 кг;

Витрати тепла на підігрів всього затору і на підігрів до кип'ятіння густої
частини при тепловому КПД 0,95 складає:
[3017210,6+2599443+1444476] /0,95-7432768 кДж
Під час обробки густої частини затору температура рідини знижується до
65 °С, а при перекачуванні температура густої частини до 80-90 °С.
Температура всієї маси затору буде рівна:
(24935,625*3,63*85+17050*3,63*65)/((24935,625+17050)*3,63) = 76,9 С.
Витрати води для заповнення сит фільтраційного апарату:
8Л0и ст
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
8_9
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
Площа фільтрації - 50,2 м³;
Підситовий простір – 0,012 м;
Кількість води для заповнення сит:
50,2 0,012 0,6024 м³, або 602 кг
Кількість теплоти для підігрівання води до 80°С:
4,1868*602(80-12) = 171390,84 кДж;
Витрати теплоти для промивки дробини. Для промивки хмелевої
дробини витрачається 4 л води підігрітої до 80°С, на 1 кг насипу. Витрати
теплоти для підігрівання води на промивку дробини із однієї варки складає:
4,1868*10000*4(80-12) 11 388 096 кДж;
Витрати тепла для кип'ятіння сусла з хмелем. Із 100 кг зернопродуктів
отримуємо 618,86 л гарячого сусла. При затиранні випаровує приблизно
15%
води від загально об'єму сусла і промивних вод.
Тоді загальна кількість сусла і промивних вод, що підлягає кип'ятіння:
(618,86*100)/(100-15) = 728 л.
При масі єдиного об'єму сусла при 62°С рівний 1,038 кг/м³. Витрати для
підігріву сусла до температури кипіння буде рівним:
728*1,038*3,96*(100-62)-113712,3 кДж, де
3,96 кДж/(кг·К) теплоємність сусла;
1,038 - об'єм сусла при = 62 °C;
масова частка сухих речовин -9,5%;
Для підігріву сусла із 10000 кг зернопродуктів до температури кипіння
потрібно теплоти:
113712,3(10000/100)=11371230 кДж.
В процесі кип'ятіння випариться води:
728-618,86 109,14 л;
Витрати тепла для випаровування води складають:
8Л1и ст
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
9_0
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
109,14*2259,2 = 246569,1 кДж;
Для випаровування води із сусла однієї варки теплоти потрібно:
246569,1(10000/100) = 24656910 кДж;
Витрати тепла на варку сусла при КПД котла=0,95 складають:
[11371230+24656910]/0,9537924357 кДж;
Таблиця 2.24 - Сумарні витрати тепла (кДж) при приготуванні сусла однієї
варки:
На підігрів води для затирання несолодженої сировини з 2 210 630
солодом
На підігрів і кип’ятіння не солодженої частини затору 3 614 286
На підігрів всього затору і на кип’ятіння густої частини 7 432 768
На підігрів води для заповнення сит промивання пивної дробини 171 391
Витрати теплоти на підігрів сусла з хмелем 37 942 357
Всього 62 741 528

Для даних цілей використовується вода із відділу охолодження сусла, при
t = 30°С і підігрівається до 60°С, для цього потрібно теплоти:
181870(60-30)*4,186822843599,48 кДж;
Пар надходить на підігрівання для промивки хмелевої дробини (22
м³/добу), витрачається теплоти:
70000(80-12)*4,1868-19929168 кДж
Витрати пари за добу при промивці хмелевої дробини і підігрів для інших
потреб складає:
(22843599,48+19929168)/(2716-4,1868*100) = 18618,55 кг;
де 100°С температура конденсату;
На пропарювання трубопроводу d = 50-80 мм витрати пари приймаємо 0,2
- 0,4кг на 1 м довжини трубопроводу і Р = 0,05 Мпа.
Витрати пари на технологічні потреби.
Добові витрати пари:
382354+18618,55+17905,3-418877,85 кг;
8Л2и ст
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
9_1
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
З урахуванням втрат теплоти в 10% добова витрата складе:
418877,85*1,1=460765,635 кг, або 460,76 т.
Мах витрати пари за годину приймаємо 12% від добових витрат:
460,76*0,1255,291 кг;
Витрати пари на 1 дал пива складають:
460765,635*2,0068/140000 6,605 кг
де, 2,0068 - середні витрати зерно продуктів на 1 дал пива, кг;
140000 - добові витрати зернопродуктів, кг.

2.13 - Розрахунок холоду і стиснутого повітря
Операція Тривалість Температура Температура
охолодження, хв продукту, °С приміщення
початкова кінцева °С
Охолодження 90-120 35 9 (10°С при -
сусла установці ЦКБА)
Охолодження Не Залежить від 1 -
води для заливки регламентується температури
дріжджів водопровідної
води
Вивід тепла По розрахунку на
бродіння і зброджувальний
добродіння екстракт
Охолодження 1440 6 4 -
пива в танках
доброджування
Охолодження Час роботи 3 1
пива після сепаратора
сепарування
Охолодження 60-90 35 6-10 16-18
виправного браку
пива після
пастеризації
Охолодження
приміщення
Цех головного - - 6
бродіння
Дріжджове, цех - - 1
доброджування,
збірник
фільтрованого
пива
Склад хмілю - - 1
Цех готової - - 12
8Л3и ст
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
9_2
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
продукції
Відділ - - 12-14
фільтрування
пива
Відділ ЧКД - - 10-12

2.14 Розрахунок стиснутого повітря
Вихідними даними визначення витрати стиснутого повітря є норми його
витрати за результатами розрахунку устаткування.
Таблиця 2.26 - Норми витрати стисненого повітря
Операція Тривалість Робоче Питома
операції, хв Витрата тиск, вага, кг/м
повітря, МПа
нм3/год
Передача ЧКД з малого 15 0,15 2,82
бродильного циліндра у великій За розрахунком
Передача дріжджів у струм сусла 30 За розрахунком 0,15 2,82
Барботування бродячого 60 4,8 0,15 2,82
сусла у великому апараті
Передача сусла зі стерилізатора в 15 За розрахунком 0,15 2,82
малий апарат
Барботування бродячого 30 1,2 0,15 2,82
сусла в малому апараті
Передача дріжджів із монжю у 15 За розрахунком 0,20 3,38
струм сусла
Передача утильпива з монжу для 15 За розрахунком 0,20 3,38
шлюбу
Передавлювання пива із ЦКБА За розрахунком 0,05-0,07 1,92
Робота ізобарометричного
апарату За паспортними даними обладнання
Транспортування Приймається за розрахунком і залежить від траси та її
солодової дробини протяжності
Передача пива зі збірки мірника в - За розрахунком 0,07 1,92
автоцистерни
Витиснення залишків пива - За розрахунком 0,07 1,92
із труб
Витрата повітря для цеху розлива, За паспортними даними обладнання
цехи готової продукції та посуду (у 0,30 4,50
розрахунку на 1 лінію
розливу продуктивністю
24 тис. бут./год)
Аерація сусла до ЦКБА 05/1м3 сусла 0,07 1,95
Мийно-розливний цех За паспортними даними обладнання
Цех посуду та готової За паспортними даними обладнання
продукції

84
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
9_3
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
1. Витрата стиснутого повітря устаткування цеху розливу, м3/ сут,
V1 сж.в доб = Nсж.в *60 * τ1*n1* n₂*K
де NСЖ.В – нормативна витрата повітря, м3/хв (у прикладі розрахунку
обладнання встановлено 1 лінію розливу склопляшки продуктивністю 24 тис.
бут./год, N 3
СЖ.В = 5,45 м /мин);
60 – переведення хвилин на годину;
τ1 – тривалість роботи цеху розливу за зміну, год (τ1=8);
n1 - кількість змін роботи розливу, n1 = 2;
n2 – кількість ліній розливу однієї продуктивності цеху;
K - коефіцієнт використання обладнання, K = 0,7 для ліній
продуктивністю 12 тис. бут./год і більше; K=0,9 для ліній продуктивністю
6 тис. бут./год.
Якщо в цеху розливу встановлено кілька ліній розливу різної
продуктивності, то V1СЖ. В розраховується окремо для кожної лінії і потім
підсумовується.
Витрата стисненого повітря при розливі в склопляшки (для створення
протитиску) та їх закупорювання, м3/добу,
V1СЖ. В1 доб= 5, 45*60*8*2*1*0,7=3662, 4 .
Витрата стиснутого повітря для цеху розливу в кегі (V 1сж.в2 добу, N = 18
м³/год на 1 кран), для роботи автоматів по виїмці (V 1сж.в3 добу) та укладання
(V 1сж.в4, добу) пляшок у ящики розраховується:
V 1сж.в2 добу = 18*8*2*1*0,9*1 = 259,2;
V 1сж.в3 добу =1*60*8*2*1*0,7*1=672,0;
V 1сж.в4, добу = 1,4*60*8*2*1*0,7=1940,8
Розрахунок витрати повітря на лінію розливу в ПЕТ-пляшки аналогічний,
норму витрати беруть із характеристик відповідного обладнання.
Годинна витрата стисненого повітря за окремими операціями, кг/год,
8Л5и ст
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
9_4
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
V 1сж.в,добу
V 1сж.в Ч =
��1
де τ1 – тривалість роботи відповідного відділення на добу чи тривалість
операції, год (τ1=16 год).
2. Витрата стисненого повітря (в розрахунку на нормальний тиск) на
витіснення, передавлювання вмісту з резервуарів, м3/добу (розрахунок ведуть
окремо для кожної конкретної операції):
3,4∗60∗1 2,82
V 2сж.в1 добу= * =29,73
15 1,29
Годинний витрата, м³/год,
V 2сжв, ч = V 2сж.в, доб = 29,73
Передача чистої культури дріжджів у струм сусла. Об'єм пропагатора 3,4
м³.
3,4∗60∗1 2,82
V 2сж.в2 добу= * = 14,87 м³/добу;
30 1,29
V 2сжв2, ч= V 3
2сж.в2 добу=14,87 м /год
Передавлювання пива із ЦКБА. За добу звільняється два ЦКБА робочою
місткістю 80 м³ (повна місткість 95 м³) кожен. Для перекачування встановлено
три насоси продуктивністю 4,1 м³/год кожне. Отже, за добу тривалість
передавлювання пива з двох апаратів загальною місткістю 160 м³ становитиме
160/(3.4,1)=13 год.
1,92
V 2сж.в3 добу = 160*13* = 3095,81 м³/доб;
1,29
V 2сж.в3 добу 3095,81
V 2сж.в3 ч = = = 238,14 м³/год.
τ1 13
Передача насіннєвих дріжджів з монжу в струм сусла. Місткість монжу
2,5 м³.
2,5∗60∗1 3,38
V 2сж.в4 добу = * = 26,20 м³/добу;
15 1,29
V 2сж.в4 ч = V 2сжв4 доб = 26,20 м³/ч.
3. Витрата стисненого повітря на аерацію, м³/добу,
V 3сж.в добу =N сж.в* τ1,
86
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
9_5
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
де N сж.в - у нормативну витрату повітря;
τ1 - тривалість операції, ч.
Витрата стисненого повітря на барботування середовища в пропагаторі.
Аерація середовища у пропагаторі триває 23,5 год на добу.
V 3сж.в1 добу = 4,8*23,5=112,8 м³/сут;
V 3сж.в1 добу 112,8
V 3сж.в1 Ч = = = 4,8 м³/год.
τ1 23,5
Аерація сусла до ЦКБА. На добу потрібно проаерировать 50% сусла, що
надходить бродіння в ЦКБА, тобто. 160/2-80 м³. На 1 м³ сусла витрату повітря
приймемо 0,6 м³ . Отже, добова витрата повітря на аерацію сусла в ЦКБА
становитиме, м³/добу,
V 3сж.в2 добу = 0,6*80 = 48;
48
V 3сж.в2 ч= =10,67 м3/год,
1,5∗3
де 1,5 тривалість аерації, що дорівнює часу охолодження сусла з одного
варіння, год;
3- кількість варок сусла, що піддаються аерації.
4. Витрата повітря на невраховані потреби (10% від добової кількості),
м³/добу,
V 4сж.в добу = (V 3сж.в(1-4) добу + V 2сж.в(1-4) добу + V 3сж.в(1-2) добу )*0,1;
V 4сж.в добу = (3662,4 +259,2 +672,0 +940,8 +29,73 +
+14,87 +3095,81 +26,2 +112,8 +48) -0,1 = 886,18.
5. Річна витрата стисненого повітря за окремими операціями (V 1сж.в(1-4),
V 2сж.в(3-4), V 3сж.в2, V 4сж.в, м³/рік:
V сж.в ч= V сж.в добу* τ,
де V сж.в добу - добова витрата стисненого повітря за операціями, м³/добу, т
τ - кількість днів роботи на рік відповідного відділення.
Річний витрата повітря за операціями V 2сж.в1 ч, V 2сж.в2 ч, V 3сж.в1 ч
визначають наступним чином:
87
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
9_6
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
V 2сж.в1 ч = 29,73-6 = 178,38 м³/ рік;
V 2сж.в2 ч = 14,87-6 = 89,22 м³/ рік;
V 3сж.в1 ч = 112,8-6-3 = 2030,4 м ³ / рік,
де 6 – кількість операцій (розмноження ЧКД) на рік;
2 – кількість діб барботування середовища для розмноження ЧКД.
6. Питома витрата стисненого повітря за окремими операціями м3/дал,
V сж.в ч
V сж.в уд =
∑ ��
де ∑L – див. формулу
Таблиця 2.27 - Витрата стисненого повітря
найменування Витрата повітря
операції М3/год М3/доб М3/год М3/дал
Розлив у 228,9 3662,4 871 651,2 0,3757117
пляшки та їх
закупорювання
Розлив у кегі 16,2 259,2 61 689,6 0,07344
Вилучення пляшок із 42,0 672,0 159 936,0 0,0689379
ящиків
Укладання пляшок у 58,8 940,8 223 910,4 0,0965131
ящики
Передавлювання 238,14 3095,81 1 046 383,7 0,2615959
пива в
ЦКБА
Передача ЧКД 14,87 14,87 89,22 0,0000223
у струм сусла
Барботування 4,80 112,8 2030,40 0,0005076
бродячого
сусла у
пропагаторі
Передача насіннєвих 26,20 26,20 8855,60 0,0022139
дріжджів з монжу в
струм сусла
Аерація сусла до 10,67 48 16224 0,004056
ЦКБА
Невраховані 36,92 886,18 299528,84 0,0748822
потреби
РАЗОМ: 361,19 4213,59 1373290 0,3435231
88Л ист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
9_7
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_

Вихідні дані для розрахунку СО2 представлені у таблиці .
Таблиця 2.28 - Витрата діоксиду вуглецю
Операція Норма розходу СО2, г/1 Тиск, МПа
дал пива
Передавлювання 0,3 0,05
насіннєвих дріжджів
Карбонізація пива 30,0 0,05
Заповнення збірок 23,1 0,07
фільтрованого пива
Передавлювання пива на 30,1 0,25
розлив
Мийно-розливний цех По паспортними данними обладненням
Заповнення тари та 28 0,07
створення повітряної
подушки при розливі (в
автоматах розливу)
Передавлювання пива з 45 0,07
автотермоцистерн

1. Добова витрата СО2 за окремими операціями (кг/добу)
розраховується за загальною формулою.

∑ ��
MCO2 ДОБА= NCO2 * ,
τ∗1000
де NCO2 – норма витрати діоксиду вуглецю на 1 дал пива
∑L – загальна річна продуктивність заводу, дав;
1000 – переведення у кг.
Передавлювання насіннєвих дріжджів, кг/добу,
20 000 000
М1 СО2 добу =0,3* =17,75
338∗1000
Карбонізація пива, кг/добу,
20 000 000
М2 СО2 добу =30,0* =2521,1
238∗1000
Заповнення збірників фільтрованого пива, кг/добу,
89
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
9_8
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
20 000 000
М3 СО2 добу =23,1* =1941,17
238∗1000
Передавлювання пива на розлив, кг/добу,
20 000 000
М4 СО2 добу =30,1* =2529,41
238∗1000
Заповнення тари та створення повітряної подушки при розливі
(В автоматах розливу), кг/добу,
20 000 000
М5 СО2 добу =28* =2352,94
238∗1000
1. Годинна витрата СО2 за окремими операціями, кг/год,
М1 СО2 доба∗60
МСО2 год =
��1

Де τ1 - тривалість роботи відповідного відділення на добу або тривалість
операції, год.
Для операцій М2C02… M5C02 год τ1=16 год.
М1 СО2 доба∗60
Для М1СО2 год=
��1
Де-τ1 =0,5 год для двох ЦКБА.
2. Річна витрата СО2 за окремими операціями, кг/рік,

М СО2 Г =МСО2 доба ⋅ τ,
де - кількість днів відповідного відділення на рік.
3. Питома витрата СО2 за окремими операціями кг/дал,
Де - ∑L – см.
Таблиця 2.29 - Питома витрата СО
Найменування Розхід СО2
операції Кг/год Кг/доба Кг/год Кг*10-/3дал
Передавлювання 7,10 3,55 1199,99 0,2999
насіннєвих дріжджів
Карбонізація пива 31,51 504,20 119999,99 29,9999
Заповнення збірників 24,27 388,24 92399,99 23,0999
фільтрованого пива
90
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
9_9
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
Передавлення пива 31,62 505,88 120399,99 30,0999
на розлив
Заповнення тари та 29,41 470,59 111999,99 27,9999
створення повітряної
подушки при розливі
(В автоматах розливу)
РАЗОМ: 116,81 1872,46 445999,95 111,4995

2.15 Розрахунки витрат електроенергії
Розрахунок витрат електроенергії.
Максимальні годинні витрати електроенергії приймають 12% від добових
витрат.
3 точністю для заводу з потужніст. 20 млн. дал пива в рік витрати
електроенергії на технічні потреби приймаємо по нормам технологічного
проектування 364 кВт·год на кожні 1000 дал товарного пива. При виготовленні
на добу 84033,61 дал пива (20 000 000*238), тоді витрати електроенергії:
364*84033,61/1000=30588,23 кВт год
При тах годинних витратах (12%) затрачається електроенергії:
30588,23 0,12 = 3670,59 кВт·год

Відходи пивоварного виробництва та їх використання
При виробництві пива зернові відходи солоду і несолодженої сировини
ячменю, дробина, паростки передаються на корм тваринам. Із
надлишкових пивних дріжджів виготовляють сухі пивні дріжджі які багаті
вітамінами, особливо групи В і використовуються у медицині.
Діоксид вуглецю під час бродіння збирають, стискують і використовують
для карбонізації готового пива, або сатурації безалкогольних напоїв.

2.16 Характеристика відходів (вторинної сировини) і рекомндації щодо їх
використання
9Л1и ст
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
1_0 0
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
Відходи пивоварного виробництва та їх використання
При виробництві пива зернові відходи солоду і несолодженої сировини
ячменю, дробина, паростки передаються на корм тваринам. Із
надлишкових пи-
вних дріжджів виготовляють сухі пивні дріжджі які багаті вітамінами,
особливо
групи В і використовуються у медицині.
Діоксид вуглецю під час бродіння збирають, стискують і використовують
для карбонізації готового пива, або сатурації безалкогольних напоїв.

2.17 Контроль виробництва і управління якістю продукції
Схему технологічного контролю пивоварного виробництва відповідно до
технологічного процесу наведено нижче:
Таблиця 2.30 – технологічний контроль пивоварного виробництва.
Об’єкт контролю Показник, який Переодичність Метод контролю
контролюють контролю
Сировина Колір, запах При надходженні на Згідно з діючим
завод у кожному стандартом
вагоні чи автомобілі
Зернові культури Вологість Те ж саме Те ж саме
при надходженні на Здатність до -
підприємство проростання
Сортування ячменю -
на розсівах
Всміст домішок -
Екстрактивність У середній пробі від
кожної партії при
Зараженість визначенні місця
зберігання
Вміст білка У середніх пробах

Величина ячменю При визначинні
вміст дрібних зерен місця зберігання
Зерно при зберіганні Вологість зерен Не рідше одного -
разу на місяць
Температура Один раз на декаду -
Зараженість Не рідше одного
разу на місяць у -
92
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
1_0 1
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
кожному
зерносховищі

Зерно при передачі на Вологість, сміттєві та Не рідше одного разу -
виробництво зернові домішки, на тиждень у середній
зараженість пробі
Здатність до
проростання Те ж саме -
Хміль Органолептична Те ж саме -
оцінка, домішки,
вологість, зольність,
вміст гірких речовин а-
кислоти
Визначення ступення - -
ураження хворобами
та шкідниками
Хміль гранульований Вологість, зольність, - -
вміст гірких речовин а-
кислоти
Вода на технологічні Смак, запах, колір, Один раз на квартал Згідно з діючим
потреби мутність стандартом
Готовий солод Колір, запах, смак При надходженні на Згідно з діючим
зберігання стандартом
Вологість При надходженні на Згідно з діючим
зберігання стандартом
Екстрактивність Те ж саме Те ж саме
Різниця в - -
екстрактивності
Тонкого і грубого -
помелу
Вміст амінного азоту - -
Колір, запах, смак При надходженні на Згідно з діючим
зберігання стандартом
Вологість При надходженні на Згідно з діючим
зберігання стандартом
Екстрактивність Те ж саме Те ж саме
Різниця в - -
екстрактивності
тонкого і грубого -
помелу
Вміст амінного азоту - -

Кінцевий ступінь - -
зброджування
Тривалість - -
оцукрювання -
Колір - Просвічування на
Кислотність - діафаноскопі
Склоподібність - Фріабіліметром
Згідно з діючим
Крихкість - стандартом
93
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
1_0 2
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
Число Кольбаха -

Помел Контроль помелу При встановленні Ситовий аналіз
пальців
солододробарок
та наступній їх
переробці
Затір Температура У кожному заторі Термометр ТС-4, межа
затирання вимірювання 1 – 100
С, ціна поділки 1 С
Йодокхрохмальна
Повнота оцукрювання Те ж саме проба
Охмелене сусло Масова частка сухої У пробі від кожної Цукромір
речовини варки
Кислотність Те ж саме Титрометрично
Колір У кожній варці Те ж Візуально
Оцукрювання саме Йодокрохмальна
проба
Прозорість - Візуально
Якість білкового осаду - Згідно з діючим
Якість фільтрування - стандартом
Вміст мальтози і
зароджувальних цукрів У разі необхідності Візуально
Ступінь зброджування - Цукромір-поляриметр
Вміст ізогумулону СУ-3, СУ-4
рН - Згідно з діючим
стандартом
- Те ж саме

- Рн – метр
Зернова та хмелева Загальний екстракт, Один раз на декаду з Згідно з діючим
дробина вимивний і кожного апарата стандартом
невимивний екстракт

2.18 Заходи щодо охорони довкілля
Атмосферне повітря, крім таких найважливіших компонентів, як азот,
кисень, діоксид вуглецю містить у різних кількостях безліч інших речовин.
Перші відносяться до складових атмосфери, другі забруднюють її. Найчастіше
під атмосферним забрудненням розуміють присутність у повітрі різних
газоподібних і твердих речовин, які несприятливо впливають на живі організми
та рослинність, погіршують їх життєдайні умови або завдають матеріальних
збитків. Забруднення атмосфери може бути пов'язане з природними процесами:
94
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
1_0 3
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
виверженням вулканів, курними бурями, лісовими пожежами. З іншого боку,
атмосфера забруднюється внаслідок виробничої діяльності.
Джерелами забруднення повітря є димові викиди пивобезалкогольних
підприємств. Викиди бувають організованими та неорганізованими. Викиди, що
надходять із труб підприємств, є спеціально спрямованими, організованими.
Перш ніж вступити в трубу, вони проходять через очисні споруди, в яких
здійснюється поглинання частини шкідливих речовин. З вікон, дверей,
вентиляційних отворів виробничих будівель в атмосферу надходять
неорганізовані викиди. Основними забруднюючими речовинами у викидах є
тверді частинки (пил, сажа) та газоподібні речовини (окис вуглецю, двоокис
сірки, оксиди азоту).
На пивобезалкогольних підприємствах основні забруднюючі речовини
містяться у викидах котелень. Вони у більшій чи меншій кількості викидають в
атмосферу тверді речовини, двоокис сірки, оксиди азоту, вуглеводні. Одним із
найнебезпечніших канцерогенних вуглеводнів є бенз(о)-пірен. Він надходить в
атмосферу з продуктами згоряння палива поряд з окисненням металів та
деякими іншими речовинами.

Таблиця 2.16 – Продуктова таблиця
Продукти Варвар Хантер бир Амбер стаут
Зернова 80 0,824 8240000 1,790 0,756 3024000 20 0,632 379200
сировина, кг: 0
Світлий солод
Темний солод --- --- --- --- --- --- 36 0,979 6 828
000
Ячмінь (ячмінне 20 0,381 3 810
9Л5и ст
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
10_4
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
На 100 кг
зернової
сировнини
На 1 дал.
пива
На 10 млн.
дал. Пива на
рік
На 100 кг
зернової
сировнини
На 1 дал.
пива
На 4 млн.
дал. Пива на
рік
На 100 кг
зернової
сировнини
На 1 дал.
пива
На 6 млн.
дал. Пива на
рік
борошно) 000
Рисова січка 20 0,448 76 17 0,537 3 222
000
Цукор 18 0,569 3 414
000
Всього, кг 100 1,906 19 060 100 2,238 76,75 100 3,161 18 966
000 000
Інші види 1,154 0,022 220 000 1,609 0,036 144 000 0,633 0,020 120 000
сировини, кг:
Хміль
Цитороземін 0,12 0,0002 2300 0,12 0,0002 1080
активністю 25 3 7
од./г
Амилорізин Пх 0,10 0,0001 1900 0,10 0,0002 895
9 2
Молочна 0,08 0,0001 1474 0,08 0,000 716
кислота 100%-ва 5 18
Проміжні 618,86 11,80 118 000 533,54 11,94 47 760 374,14 11,81 70 860
продукти, л: 000 000 000
гаряче сусло
Холодне сусло 560,55 10,78 107 800 480,19 10,74 42 960 339,96 10,74 64 440
000 000 000
Молоде пиво 546,54 10,42 104 200 469,63 10,51 42 040 332,48 10,51 63 060
000 000 000
Фільтроване 533,97 10,18 101 800 458,36 10,26 41 040 324,50 10,25 61 500
пиво 000 000 000
Товарне пиво 524,62 10 100 000 446,90 10 40 000 316,39 10 60 000
000 000 000
Відходи пивна 172 3,28 32 800 151,7 3,39 13 560 122,7 3,88 23 280
дробина, кг 000 000 000
Хмелева 4,62 0,088 880 000 6,44 0,144 576 000 2,53 0,080 480 000
дробина, кг
Шлам 1,75 0,033 330 000 1,75 0,039 156 600 1,75 0,055 330 000
сепаратора, кг
Надлишкові 5,24 0,10 1000 4,47 0,10 400 000 3,16 0,10 600 000
дріжджі, л 000
Відстій в танках 1,71 0,033 330 000 1,38 0,031 124 000 1,38 0,044 264 000
доброджування,
л
Діоксид 14,52 0,277 2 770 15,81 0,354 1 416 14,83 0,469 2 814
вуглецю, кг 000 000 000
Відходи 0,08 0,001 15 000 0,08 0,001 0,05 0,001 9 600
полірування, кг 5 8 6

Таблиця 2.17 - Розрахунок потреби у допоміжних матеріалах
Найменування Найменування Одиниця Норма Річна
матеріалів технологічних вимірювання витрати потреба
процесів
Ферментний Приготування г/т 40 800 т
96
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
1_0 5
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
препарат МЕК затору
(із застосуванням
25% нескладеної
сировини)
Картон Фільтрування г/дал 2,8 56 т
опорний
Картон Фільтрування г/дал 8,0 160 т
освітлювальний
Кізельгур Фільтрування г/дал 26,0 52 т
Кислота Підкислювання Кг/100 кг 0,08 1,6 т
молочна затору сировини
Кронепробка Закупорка пляшок % від бут. 104,5 209 *106
з готовою шт
продукцією
Етикетки Етикетування Шт. на 20 20,9
пляшок та бочок пляш. 0,5 дм3 і 41,8 т
бочок
Етикетки Етикетування Шт./гл 2,0 40 т
кегової
продукції
Декстрин Наклейка етикеток г/дал 5,5 110 т
Дезінфекція: Кг/тис. дал 1,6 32 т
Вапно хлорне обладнання (кг/м2) год 0,5 10 т
приміщень (кг/м2) год 18,0 360 т
територій
Приготування Кг/ тис. дал 1,7 34 т
Сода антиформіну
каустична Мийка склотари Кг/ млн пляш. 1100 22,1 т
Сода Приготування Кг/ тис. дал 760 152,1 т
кальцинована розчину
технічна антиформіну

2.19 Компонування головного виробничого корпусу (цехів, що проектуються)

97
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
10_ 6
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
3 Будівельні рішення

Компонування плану головного корпусу приступають після розрахунку і
підбору апаратів і машин і встановлення їх габаритних розмірів.
Для правильного розміщення обладнання в корпусі необхідно розташовувати
даними: схемою технологічного процесу, а отже, і схемою ділянок і цехів
головного корпусу, що компонуються; кількістю одиниць обладнання, що
підлягає розміщенню в корпусі, та габаритними розмірами обладнання;
офіційними нормами технологічного проектування мінімальних розривів між
обладнанням, що встановлюється.

Таблиця 2.18-Будівельні розрахунки заводу

КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб . Ісаєнко О .В. Літ. Аркуш Аркушів
Перевір. 107 121
Реценз. БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ 98
Н. Кон тр. ЧДТУ,кафедра ХТ
Зав.Каф Осипенкова І.І

№ Найменування Стеля Стіни, перегородки, Панелі (фарбування
П відділення колони низу стін,
П перегородок,
колони)
Підготуван Окрас, вид Підготуван Окрас, вид Окрас або Висо
ня під окрасу ня під окрас облицюванн та в м
окрас, вид окрас, вид я
розтвору підготуван
ня
1 2 3 4 5 6 7 8
1 Склад зерна цементним цементна підготовка цементна - -
приймальний розчином цементним
пристрій для розчином
солоду та ячменю
склад солоду та
ячменю:
підсилосне - - - Вапняна - -
приміщення
надсилове - - - - Масляна 2,1
приміщення окраска
2 Варильний цех складним водоемульсій проста водоемульсій глазурована 2,1
бункерне розчином на штукатурка на плитка
віддалення складним
дробильно- розчином
полірувальне
відділення
варильне цементним підшивна проста глазурована - -
відділення розчином стеля штукатурка плитка
цементним
розчином
машинне - Водоемульсі - Водоемульсі - -
віддалення варниці йна йна
приміщення
бункерів дробини - вапняна - вапняна - -
приміщення баків
гарячої води
склад хмелю - водоемульсій - водоемульсій - -
склад нескладеної на на
сировини Водоемульсі 2,1
склад цукру - вапняна - - йна
(зберігання у - - - - - 2,1
мішках)

складним - - вапняна - 2,1
розчином
3 Цех бродіння- цементним водоемульсій проста водоемульсій глазурована 2,1
доброджування на штукатурка на плитка
відділення
освітлення та
охолодження сусла
відділення - - вапняним - - 2,1
головного бродіння розчином
відділення чистої
культури дріжджів - - - - - 2,1
відділення
насіннєвих та
надлишкових
99
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
1_08
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
дріжджів - - - - - 2,1
відділення сушіння
дріжджів
відділення
дображивания до
витримки пива - - - - - 2,1
відділення
бродіння та
дображивания пива - - - - - 2,1
в ЦКГ

вапняним - проста - - 2,1
розчином штукатурка
складним
розчином
Фільтрувальне цементним - - - водоемульсій 2,1
відділення розчином на
відділення збірок - - - - - 2,1
фільтрованого пива
відділення
приготування
миючих та - - - - - 2,1
дезінфікуючих
розчинів
склад фільтруючих
та допоміжних
матеріалів - Вапняна - - - 2,1

4 Цех пляшкового цементним водоемульсій проста водоемульсій глазурована 2,1
розливу розчином на штукатурка на плитка
відділення цементним
укладання та розчином
виїмки пляшок
відділення миття - - - водоемульсій - 2,1
відділення розливу на
(у пляшки) - - - - 2,1
відділення збору та
відпустки склобою
складним вапняний проста - -
розчином побілка штукатурка
цементним
розчином
відділення цементним - - - глазурована 2,1
регенерації лугу розчином плитка
відділення - водоемульсій проста - - 2,1
водопідготовки на штукатурка
складним
розчином
приміщення - - - - - 2,1
підробітку
етикеток та
приготування клею
5 Цех розливу пива у цементним вапнякова проста вапняний водоемульсій 2,1
100
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
1_0 9
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
велику тару: розчином штукатурка побілка на
приміщення складним
прийому бочок розчином
приміщення - - - - - 2,1
бочкової продукції
з кімнатою обігріву
приміщення миття
бочок
відділення - - - - - -
бочкового розливу
- - проста - Глазурована 2,1
штукатурка плитка
цементним
розчином
відділення розливу - - - - - -
пива в
автоцистерни
6 Цех посуду - - - вапнякова водоемульсій 2,1
(пляшок) з на
кімнатою обігріву
7 Цех готової - - - - - 2,1
пляшкової
продукції
(експедиція) з
кімнатою обігріву
8 лабораторія - водоемульсій - водоемульсій Глазурована 2,1
на на плитка

9 Матеріальний - Вапнякова - - водоемульсій 2,1
склад на
10 Зарядна станція: проста
Зарядна емаль ПФ- штукатурка емаль ПФ-
агрегатна цементним 115 по лаку цементним 115 по лаку - -
розчином ПФ-170 розчином ПФ-170
Вапнякова Вапнякова

ремонт - - - - - -
електронавантажув
ачів
електролітна - емаль ПФ- - емаль ПФ- - -
115 по лаку 115 по лаку
ПФ-170 ПФ-170

11 Ремонтна - Вапнякова - Вапнякова водоемульсій 2,1
майстерня на
12 Електрощитова - - - - - 2,1
13 Пункт управління - Підвісна - облицювання - 2,1
виробництвом стеля плитами
14 Метрологічна цементним Вапнякова проста Вапнякова - 2,1
служба розчином штукатурка
цементним
розчином
15 Холодильно- складним водоемульсій штукатурка водоемульсій - -
компресорне розчином на складним на
відділення розчином
16 Повітряно- - Вапнякова - Вапнякова водоемульсій 2,1
компресорна на
10Л1и ст
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
11_ 0
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
станція
17 Вуглекислотна - - - - - 2,1
станція
18 Тепловий пункт - - - - - -

Опалення, вентиляція, кондиціювання повітря, холод-постачання,
повітропостачання, виробництво зрідженого двоокису вуглецю.
Опалення.
Опалення проектувати, головним чином повітряне, системи з місцевими
нагрівальними приладами передбачати, як правило, однотрубні, горизонтально-
протокові, у багатоповерхових будинках - вертикальні.

Вентиляція.
З виробничих та складських приміщень категорії А, Б та В та на шляхах
евакуації людей адміністративно-побутових, виробничих та складських
приміщень слід проектувати аварійну проти димну вентиляцію для
забезпечення евакуації людей у початковій стадії пожежі.

Повітрь-забезпечення.
Для зниження запиленості повітря в робочих приміщеннях та покращення
умов праці робітників слід у підробітковому відділенні варниці проектувати
систему знепилювання обладнання (аспірацію).
Повітря, що видаляється назовні, повинно бути компенсоване
припливними пристроями.
Водопостачання.
Вода, що використовується в технологічному процесі для одержання
продукту, повинна відповідати ДСТУ 7525:2014 "Вода питна".
У виробничих корпусах передбачаються дві системи каналізації:
виробнича та господарсько-побутова.

102
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
11_ 1
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
ОХОРОНА ПРАЦІ
Охорона праці на пивзаводах здійснюється відповідно вимог Закону України
«Про охорону праці».
Стаття 14. Обов'язки працівника щодо додержання вимог нормативно- правових
актів з охорони праці.
Працівник зобов'язаний:
- Дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я
оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування
на території підприємства;
- Знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці,
правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими
засобами виробництва, користуватися засобами колективного та
індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством
порядку попередні та періодичні медичні огляди.
- Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення
зазначених вимог.
Стаття 18. Навчання з питань охорони праці
- Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити
за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання
першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правші
поведінки у разі виникнення аварії.
- Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є
потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок
роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-
правових актів з охорони праці.
Подріблювально-розмелювальне устаткування повинно розташовуватись в
ізольованому приміщенні.

КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Ісаєнко О .В. Літ. Аркуш Аркушів
Перевір. 112 121
Реценз. ОХОРОНА ПРАЦІ 103
Н. Конт р. ЧДТУ,кафедра ХТ
Зав.Каф Осипенкова І.І

Місця виділення пилу. (транспортувания, пересипания) повинні обладнуватись
аспірацією наступним очищенням запиленого повітря перед викиданням його
до атмосфери згідно з вимогами п.1.7-1.13 ч.2
1. Перед завантажувальною воронкою подрібнювача у місцях зсипания
продукту (тічка, лоток, бункер тощо) повинні бути встановлені магнітні
уловлювачі.
Очищення магнітних уловлювачів (автоматичне та вручну) повинно
проводитись у терміни, зазначені в інструкції, затвердженій власником
підприємства.
2. Для запобігання іскрінню, розриву сит та іншим пошкодженням, які
виникають при битті молотків, ротори подрібнювачів повинні бути
збалансовано.
3. Подрібнювання солоду інших зернопродуктів повинно та здійснюватись в
умовах герметизації подрібнювачів.
4. Привод устаткування повинен бути споряджений блокувальним
пристроєм, що виключає пуск устаткування при відкритих накривках (люках)
подрібнювачів і вальцових станків та вимкненій місцевій витяжній вентиляції.
5. Завантажування подрібнювальних і вальцових машин повинно бути
механізовано. Завантажувальні воронки повинні бути висотою не менше 0.6 M.
6. Подрібнювальне і розмелювальне устаткування має бути заблоковано
з приводом іншого устаткування, що є складовою частиною механізованої лінії,
для запобігання завалам горючої подрібненої сировини у разі аварійного
зупинення одного з устаткування поточної лінії.
7. Гнучкі шланги, які застосовуються для транспортування цукру, солоду,
повинні бути виконані у вигляді металорукава, електропровідної гуми або
гумового рукава з металевою опліткою.
8. Ємкості для збирания розмеленого продукту повинні бути герметично
з'єднані з подрібнювачами і млинами.
9. Процеси розмелювання сипкої сировини на мікромлинах мають
здійснюватись при закріплених матерчатих фільтрах, заземлених для
запобігання накопиченню зарядів статичної електрики згідно з вимогами розд.
10.4 ч.1 цих Правил.
10Л4и ст
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
11_ 3
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
10. Пускові пристрої привода мішалок заторних і фільтраційних чанів,
варильних і сусловарильних котлів, інших технологічних апаратів і посудин з
мішалками повинні мати написи назв апаратів та їх порядкові номери.
11. На паровому трубопроводі на вводі до варильного відділення повинен
установлюватись автоматичний редукувальний пристрій з манометром і
запобіжним клапаном.
12. Подавання несолоджених матеріалів до заторного чану, хмелю до
сусловарильного котла повинно бути механізовано.
13. Заторний чан, сусловарильний і варильний котли та фільтраційний чан
повинні бути обладнані витяжними трубами і всередині освітлюватись
стаціонарними світильниками напругою не вище 12 В у вологозахищеному
виконанні (з огородженням металевою сіткою).
14. Сусловарильні котли повинні мати позначку максимального рівня
наповнення їх продуктом, повинні бути обладнані устроями, що підтримують
задану інтенсивність кипіння сусла, та блокуванням, що перешкоджає
самочинному закриванню заслінки на витяжних трубах.
15. Перебіг технологічного процесу у сусловарильному котлі має
контролюватись через оглядові вікна з розсувними огорожами на накривці
котла.
16. Корпуси заторного і сусловарильного котлів, фільтраційного чана, баки
гарячої води повинні мати теплоізоляцію згідно з вимогами п.8.2.3.ч. 1 цих
Правил. Баки гарячої води повинні бути обладнані блокуванням від
переливання.
17. Фільтрпреси повинні бути обладнані гідравлічними або механічними
затискачами, манометрами і запобіжними клапанами. Під фільтр-пресами
мають встановлюватись металеві грати для запобігання падінню у бункер
сторонніх речей.
18. Рамні фільтрпреси повинні бути обладнані пристроєм для механічного
затискання рам.
19. При ручному ущільнюванні рам фільтрпреса дозволяється користування
лише важелями, які частинами преса. Застосування додаткових важелів для
ущільнювання рам пресів не дозволяється.
105
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
11_ 4
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
20. Фільтрпреси мають працювати з повним комплектом рам та плит. Для
обмеження ходу фільтрувальних плит і затискної плити угору та униз
фільтрпрес повинен бути обладнаний кінцевими вимикачами. Якщо комплект
рам і плит у фільтрпресі є неповним, не дозволяється користуватись вставками
для подовження затискного штока.
21. Подавання та відведення продукту автоматичного фільтрпреса повинно бути
герметично захищено і обладнано оглядовими пристроями.
22. Фільтрпреси повинні бути обладнані піддонами з механізованим видаленням
осадів або приймальними жолобами для збирання і відведення осадів до
каналізації.
23. Не допускається робота фільтрпреса за наявності течі продукту між
рамами, плитами та в арматурі. Фільтрпреси, які працюють, повинні бути
захищені екранами для запобігання розбризкуванню продукту.
24. Протягом збирання фільтрпресів не допускається утворення зморшок
і загинів салфеток у місцях їх затиску.
25. Чищення фільтрпреса мають проводити двоє робітників, пересувати рами та
плити слід узгоджено.
26. Прання фільтрувальних полотен повинно бути механізовано.
27. Сепаратори для пивного сусла та пива повинні бути встановлені в
ізольованому приміщенні на амортизаторах згідно з вимогами інструкції з
монтажу.
28. До обслуговування сепараторів мають допускатись особи віконь на молодші
18 років, які пройшли спеціальне навчання та атестацію.
29. Тривалість роботи кожного сепаратора має фіксуватись у журналі
Для кожного сепаратора заводом-виготовлювачем повинно бути визначено
моторесурс, по виробленні якого сепаратор повинен виключатись з
експлуатації. Сепаратори повинні бути споряджені тахометрами. 30. На
комунікаціях приймально-вивідних систем закритих сепараторів повинні бути
змонтовані манометри.
106
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
1_1 5
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
31. Пуск сепаратора до роботи, а також його зупинення слід виконувати згідно з
інструкцією з експлуатації. Результати огляду і випробувань повинні
занотовуватись у спеціальному журналі. Ремонт барабана сепаратора
дозволяється лише на спеціалізованих заводах.
32. Протягом експлуатації сепараторів слід проводити періодичне промивания
та огляд деталей барабана. Результат огляду має записуватись у спеціальному
журналі.
33. Коли режим роботи сепаратора є автоматичним, установления перемикача у
положения "Автоматичний режим" слід робити лише після
досягнення барабаном робочої паспортної частоти обертання.
34. При появі вібрації, стороннього шуму, коливань показів тахометра
сепаратор має бути зупинено і ввімкнено до роботи лише після промивання та
усунення несправностей.
35. Пульт аварійного зупинення кожного сепаратора повинен бути
продубльований за межами сепараторного відділення.
36. У сепараторному відділенні має бути передбачено аварійне освітлення.
37. Напруга кола управління привода сепаратора повинна бути не більше 42 В.
38. Піднімання частин сепаратора при його митті, ремонті та обслуговуванні
повинно виконуватись вантажопідйомним механізмом. Для полегшення
розбирання та збирання барабанів слід застосовувати спеціальні пристрої.
39. Збирання барабана сепаратора має здійснюватись згідно цифровими
клеймами на деталях і затягуванням затискного кільця до позначки.
40. Варильне, бродильне, лагерне та фільтраційне відділення повинні мати
телефонний зв'язок та сигналізацію (світлову чи звукову) зі суміжними за
технологічним процесом відділеннями та поміж себе.

107
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
11_6
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
ВИСНОВОК
В курсовому проекті було розглянуто процес бродіння і доброджування
пива. В проекті запропоновано ввести новітні види хмелю та допоміжні
матеріали для приготування та покращення пива. Існуючі способи затирання
затору, процеси і стадії приготування при яких доцільно використовувати
ферментні препарати, для покращення перебігу процесів затирання, фільтрації,
бродіння, усунення недоліків при приготуванні пива.
Проведено розрахунок продуктів, складських приміщень та будівель,
підібрано обладнання, розраховано енергетичні витрати, розроблена схема
технологічного контролю, заходи що до охорони праці.
В процесі виконання роботи розроблено апаратурно-технологічну схему
варильного та бродильного відділень, накреслений пивоварний завод.
Продукція даного заводу представлена трьома видам світлого пива:
«Амбер стаут», «Хантер бир» та «Варвар». Дані сорти пива відрізняються між
собою за смаковими якостями так, що кожний знайде для себе оптимальний
смак.
На основі отриманих розрахунків можна зробити висновок про
економічну доцільність конструкції бродильного відділення пивоварні
продуктивністю 10 млн дал пива в рік. Бродильне відділення забезпечить
роботою 114 людини, продуктивність праці яких складе 146494,2 тис. грн.
Середня рентабельність продукції складе 47,7 %, що принесе щорічний
прибуток в сумі 314768 тис. грн. Все це забезпечить повернення інвестицій в
сумі 430 600 000 млн. грн. за 3,1 року.
Також для створення безпечних умов праці для працівників мають бути
видані засоби індивідуального захисту.

КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Ісаєнко О .В. Літ. Аркуш Аркушів
Перевір. 117 121
108
Реценз. ВИСНОВОК

Н. Контр. ЧДТУ,кафедра ХТ
Зав.Каф Осипенкова І.І

Такі як рукавички, які захищатимуть від опіків і інших видів травм рук,
захисний одяг, який захищатиме працівників від потрапляння на низ шкідливих
речовин та від отримання травм від них. Також один із засобів індивідуального,
яким має буть запезпечений кожен працівник – захисне взуття, воно
представлене двох видів, так як бродильне відділення може містить різні типи
робіт – підвищеної вологості і небезпеки поранень ніг. Працівникам мають бути
видані респіратори, які захищають від хімічних речовин, пилу та парів. Вони
також мають клапан видиху для полегшення дихання.
Кожен працівник має буть ознайомлений в обов’язковому порядку з
технікою безпеки та всіма інструктажами на підприємстві.

109
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
11_ 8
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Домарецький В.А. Технологія солоду та пива: Підруч. для студентів
вищ. закл. освіти, що навчаються за спец. «Технологія бродил. вир-в і
виноробства». – К.: Урожай, 2003. – 544 с.: іл.. – Бібліогр.: с. 535 – 537.
2. ДСТУ 4965:2008 Рис. Технічні умови.
3. ДСТУ 3888:2015. Пиво. Загальні технічні умови.
4. ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної,
призначеної для споживання людиною»
5. ДСТУ 4282:2018 Солод пивоварний ячмінний. Загальні технічні
умови.
6. ДСТУ 7525:2014 Вода питна. Вимоги та методи контролювання
якості.
7. ДСТУ 4621:2006 Кислота молочна харчова. Загальні технічні умови.
8. ДСТУ 4098.1,2- 2002. Хміль ароматичний
9. Колотуша П. В. Технологія виробництва пива: Навч. посібник К.:
ІСДО, 1995. – 228 с.
10. Колотуша П.В., Доморецкий В.А. Технологическое проектирование
солодовенных и пивобезалкогольных заводов. - Киев, изд. «Вища школа», 1987.
11. Малетьєв А.Є., В.А.Домарецький та ін. Технологія солоду, пива та
безалкогольних напоїв у задачах і прикладах – К.: НУХТ, 2007.–256 с.
12. Основи охорони праці: Підручник для студентів вищих закладів
освіти харчової промисловості / М.П. Купчик, М.П.Гандзюк, І.Ф. Степанець та
ін. // Під ред.. М.П. Купчика, М.П. Гандзюка – К.: Основа, 2000. – 416 с.
13. Осокін В.В. Охорона праці на підприємствах харчових виробництв.
Конспект лекцій. / В.В.Осокін, Ю.А.Селезньова. Донецьк. 2008. – 153с.
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Ісаєнко О . В. Літ. Аркуш Аркушів
Перевір. 119 121
Реценз. ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 110
Н. К онтр. ЧДТУ,кафедра ХТ
Зав.Каф Осипенкова І.І

Правила охорони праці для працівників виробництва солоду, пива та
безалкогольних напоїв з додатками – К.: ПрофКнига,2020. – 64 с.
14. Правила безпеки при виробництві солоду, пива та безалкогольних
напоїв. Розроблені українським науково-дослідним інститутом пиво –
безалкогольної, кондитерської та харчоконцентратної промисловості
(УкрНДІхарчопром),– К.: ТОВ «НТЦ харчопром». 1997.
15. Шиян П.Л., Сосницький В.В., Олійнічук С.Т.Інноваційні технології
спиртової промисловості. Теорія і практика: Монографія. — К.: Видавничий дім
«Асканія», 2009. — 424 с.
16. Методичні вказівки до умовно-графічних зображень в апратурно-
технологічних схемах для студентів спеціальностей 7.091704 «Технологія
бродильних виробництв і виноробства» напряму 0917 «Харчова технологія та
інженерія» і 7.050201 «Менеджмент у виробничій сфері» напряму 0502
«Менеджмент» денної і заочної форми навчання / Уклад.: П.С. Циганков, П.Л.
Шиян, В.Л. Прибильський.- К.: УДУХТ, 2001.- 32 с.
17. Методичні рекомендації до підготовки кваліфікаційної роботи
бакалавра для здобувачів освітнього ступеня «бакалавр» зі спеціальності 181
«Харчові технології» усіх форм навчання / уклад. О.Л. Чепурна, Н.А. Нагурна,
З.В.Бондарчук.- Черкаси: ЧДТУ, 2018. –55с.
18. Методичні вказівки до виконання розділу «Охорона праці» в
дипломних роботах бакалаврів напряму підготовки 6.051701 «Харчові
технології та інженерія» усіх форм навчання / Укл.: В.І. Биков, В.Л.
Цикановський, Ю.Ю. Гайова. – Черкаси: ЧДТУ, 2014. – 24 с.
19. Методичні рекомендації до виконання курсового проекту з
дисципліни «Проектування підприємств галузі з основами САПР» для
здобувачів освітнього ступеня «бакалавр» зі спеціальності 181 «Харчові
технології» усіх форм навчання/ уклад. О.Л. Чепурна, Н.А.Нагурна.- Черкаси:
ЧДТУ, 2019. – 34с.
11Л1 ист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
1_2 0
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_
Методичні вказівки до виконання економічної частини дипломного
проекту для студентів спеціальності 181 «Харчові технології» усіх форм
навчання / Укл.: – Черкаси: ЧДТУ.

112
Лист
КРБ 24. ТБВ24. 82.00.000 ПЗ
1_2 1
Змн. Арк. № Документа_ Підпис__ Дата
_

Репозиторій ЧДТУ