Проект заводу безалкогольних напоїв ферментованих напоїв  удосконаленої рецептури

Запорожець, Діана Володимирівна

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/5491

Title:	Проект заводу безалкогольних напоїв ферментованих напоїв удосконаленої рецептури
Authors:	Батраченко, Олександр Вікторович Запорожець, Діана Володимирівна
Keywords:	солодовий;екстракт
Issue Date:	30-Jun-2024
Abstract:	Кваліфікаційна робота бакалавра: 75 с.; джерел; 3 креслення. Мета роботи: Удосконалення технології безалкогольних напоїв з використання нетрадиційної сировини. В проекті розглянуто нетрадиційну сировину. Розроблено апаратурно технологічну схему виробництва безалкогольних ферментованого напою з використання настою рослинної сировини та проведений продуктовий розрахунок. Проведено розрахунок обладнання та енергетичні розрахунки. Наведено технохімічний контроль. В процесі виконання роботи запропоновано додавання настою з гілочок малини для покращення квасного напою. КЛЮЧОВІ СЛОВА: СОЛОДОВИЙ ЕКСТРАКТ, ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ, НЕТРАДИЦІЙНА СИРОВИНА, ЦУКРОВИЙ СИРОП
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/5491
Appears in Collections:	181 Харчові технології (Харчові технології та інженерія)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Запорожець Д.В..pdf Restricted Access		4.23 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет технологій, будівництва та раціонального
природокористування
Кафедра харчових технології

ДОПУСТИТИ ДО ЗАХИСТУ
Завідувач кафедри
харчових технології

к.т.н., доцент Осипенкова
І.І.
___________________________
―_____‖_____________2024 р.

КВАЛІФІКАЦІЙНА БАКАЛАВРСЬКА РОБОТА
студента денної(заочної) форми навчання

Тема Проект заводу безалкогольних напоїв ферментованих напоїв
удосконаленої рецептури

Виконала Запорожець Діана Володимирівна

Керівник професор
Батраченко Олександр Вікторович

ЧЕРКАСИ – 2024

Черкаський державний технологічний університет
Факультет ФХТСО
Кафедра харчових технологій
Спеціальність Харчові технології та інженерія

Затверджую:
завідувач кафедри к.т.н. Осипенкова І.І.
« » 2024 р.

Завдання
до Кваліфікаційної роботи бакалавра

Запорожець Діані Володимирівні

1.Тема КРБ «Проект заводу безалкогольних напоїв ферментованих напоїв
удосконаленої рецептури»
затверджена наказом ректора ЧДТУ від «__» 2024 р. № ______
2.Термін здачі студентом закінченого КРБ ______2024 р.
3.Вихідні дані до КРБ: Продуктивність N=500 тис. дал/рік
Перспективи розвитку галузі
Норми технологічного проектування
Матеріали, зібрані під час переддипломної практики
Базова потужність заводу до і після реконструкції
Асортимент продукції
Сировина для виробництва основної продукції та ін.
4.Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що належить
розробити)
Вступ
1 Економічна частина
2 Технологічна частина
3 Будівельні рішення
4 Охорона праці
Висновки
Перелік посилань
5.Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень)
Апаратурно-технологічна схема – 1аркуш
План будівлі заводу – 1 аркуш
Техніко-економічні показники – 1 аркуш

6.Консультанти кваліфікаційної роботи бакалавра, із зазначенням розділів
проекту, що стосуються їх
Підпис, дата
Розділ Консультант
Завдання видав Завдання прийняв
Економічна частина
Технологічна частина
Будівельна частина
Охорона праці

7.Дата видачі завдання ___________________________

Керівник _______________
(підпис)
Завдання прийняв до виконання ________________
(підпис)

Календарний план

Термін виконання етапів
Пор. № Назва етапів дипломного проекту(роботи) Примітка
проекту (роботи)
1 Техніко-економічне обґрунтування проекту
2 Розробка технологічної схеми,
розрахунок продуктів і обладнання
3 Енергетичні розрахунки
4 Викреслювання планів і розрізів
і погодження їх з консультантами
5 Апаратурно-технологічна схема
6 Техніко-економічні розрахунки
7 Оформлення креслень із затвердженням
їх консультантами
8 Оформлення пояснювальної записки
9 Подання проекту на кафедру і
підготовка до захисту в ДЕК

ЗВО___________________________________
(підпис)
Керівник проекту ___________________________________
(підпис)

РЕФЕРАТ
Кваліфікаційна робота бакалавра: 75 с.; джерел; 3 креслення.
Мета роботи: Удосконалення технології безалкогольних напоїв з
використання нетрадиційної сировини.
В проекті розглянуто нетрадиційну сировину. Розроблено апаратурно-
технологічну схему виробництва безалкогольних ферментованого напою з
використання настою рослинної сировини та проведений продуктовий
розрахунок. Проведено розрахунок обладнання та енергетичні розрахунки.
Наведено технохімічний контроль.
В процесі виконання роботи запропоновано додавання настою з гілочок
малини для покращення квасного напою.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: СОЛОДОВИЙ ЕКСТРАКТ, ФІЗИКО-ХІМІЧНІ
ПОКАЗНИКИ, НЕТРАДИЦІЙНА СИРОВИНА, ЦУКРОВИЙ СИРОП

ЗМІСТ
Вступ ................................................................................................................................ 7
1 Економічна частина .................................................................................................. 10
1.1 Техніко-економічне обґрунтування проекту ................................................. 10
1.2 Техніко-економічні розрахунки ...................................................................... 14
2 Технологічна частина ............................................................................................... 23
2.1 Структура підприємства .................................................................................. 23
2.2 Режими роботи заводу ...................................................................................... 24
2.3 Асортимент і характеристика готової продукції ........................................... 24
2.4 Характеристика сировини і допоміжних матеріалів ..................................... 25
2.5 Технологічна схема виробництва ................................................................... 31
2.5.1 Вибір і обґрунтування способів і режимів технології ............................. 31
2.5.2 Принципова технологічна схема ............................................................... 33
2.5.3 Опис апаратурно-технологічної схеми ..................................................... 33
2.6 Розрахунок продуктів ....................................................................................... 36
2.7 Розрахунок кількості тари і допоміжних матеріалів ..................................... 39
2.8 Розрахунок і підбір технологічного обладнання ........................................... 40
2.9 Розрахунок складських приміщень і споруд ................................................. 48
2.11 Розрахунок води і стоків ................................................................................ 50
2.12 Розрахунок витрати пари ............................................................................... 53
2.13 Розрахунок потреб холоду ............................................................................. 54
2.14 Витрати двооксиду вуглецю і стисненого повітря ...................................... 55
2.15 Розрахунок витрат електроенергії ................................................................ 57
2.16 Характеристика відходів (вторинної сировини) і рекомендації щодо їх
використання ........................................................................................................... 58
2.17 Контроль виробництва і управління якістю продукції ............................... 59
2.18 Заходи щодо охорони довкілля ..................................................................... 63
2.19 Компонування головного виробничого корпусу ......................................... 65
3 Будівельні рішення .................................................................................................... 69
4 Охорона праці ............................................................................................................ 74
Висновки ....................................................................................................................... 77
Перелік посилань .......................................................................................................... 78

КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Запорожець Д.В. Літ. Арк. Акрушів

Перевір. Батраченко О.В. 5 75
Реценз. Зміст
Н. Контр. Чепурна О.Л. ЧДТУ, кафедра ХТ
Затверд. Осипенкова І.І.

Вступ
Актуальність. В сучасних умовах однією з ключових проблем у розвитку
галузі безалкогольних напоїв є підвищення якості продукції, її
конкурентоспроможності на ринку, а також оптимізація виробничих процесів з
метою зниження собівартості та розширення асортименту. Ефективним шляхом
досягнення цих цілей є використання "основ" - базових напівпродуктів, які
спрощують технологічний процес та раціоналізують витрати сировини та
енергії.
Виробництво безалкогольних напоїв і квасу - швидко розвивається галузь
харчової промисловості. Безалкогольні напої в широкому асортименті
виробляються як на спеціалізованих підприємствах, так і в безалкогольних
цехах пивоварних заводів. Людина вживає напої протягом усього свого життя,
віддаючи перевагу тому чи іншому виду в залежності від свого смаку, від
ставлення до свого здоров'я, від національної традиції, від сучасної моди.
До безалкогольних напоїв в широкому сенсі слова можна віднести питну і
столову мінеральну воду, натуральні плодові та овочеві соки, нектари,
соковмісні напої, чай, кава, молоко, кисломолочні напої, Кваси, напої на
настоях і екстрактах з рослинної сировини, напої спеціального призначення та
інші.
Сучасне безалкогольне виробництво засноване на досягненнях техніки і
технології, використовує напівфабрикати високого ступеня готовності.
Інновації у виробництві безалкогольних напоїв зосереджені в декількох
напрямках: розробка напоїв і концентратів для їх виробництва на натуральній
основі з використанням соків, настоїв з рослинної сировини, меду, вторинних
продуктів сироваріння і молочного виробництва, концентратів квасного сусла,
створення збагачених і функціональних напоїв, розширення асортименту і
сировинної бази квасів бродіння. КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. За порожець Д.В. Літ. Арк. Акрушів

Перевір. Батраченко О.В. 6 75
Реценз. Вступ

Н. Контр. Чепурна О.Л. ЧДТУ, кафедра ХТ
Затверд. Осипенкова І.І.

Безалкогольні напої є хорошою основою для введення в них
водорозчинних вітамінів, мінеральних і біологічно активних речовин, що
ставить їх в ряд цінних видів харчових продуктів.
Конкурентоспроможним є тільки індустріальне високомеханізоване і
автоматизоване виробництво напоїв і напівпродуктів для їх виробництва.
Крім виробництва, необхідна добре організована оптова і Роздрібна
торгівля безалкогольними напоями і квасом, дотримання умов зберігання
напоїв, оскільки при неправильному зберіганні і транспортуванні втрачається їх
якість.
Розробка технологій на основі "основ" має важливе значення, оскільки це
сприяє економічності виробництва, оптимізації технологічних процесів та
зменшенню втрат сировини. Розвиток виробництва концентрованих основ для
безалкогольних напоїв є актуальним напрямком.
Два основних напрямки розв'язання цієї проблеми включають:
Розробка ефективних технологій переробки рослинної сировини з
максимальним збагаченням отриманих екстрактів природними речовинами. Це
може включати в себе створення різних форм концентратів: рідких,
висококонцентрованих, пастоподібних, порошкоподібних тощо.
Збагачення концентрованих "основ" корисними поживними речовинами.
Це особливо актуально при розробці безалкогольних напоїв з різною
функціональною спрямованістю для різних груп споживачів. Важливим
аспектом є також орієнтація на здорові продукти, що відповідає сучасним
тенденціям розвитку ринку безалкогольних напоїв в Україні.
Метою даної роботи є розробка нового напою з використанням
нетрадиційної сировини та "основи", яка містить цінні компоненти. Зокрема,
досліджено листя та стебла малини як потенційні добавки до концентрату
безалкогольних напоїв. Малина містить різноманітні корисні речовини, такі як
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ
8
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

пектинові речовини, кумарини, антоціани, фітостерини, які можуть мати
позитивний вплив на здоров'я.
Завдання роботи:
- виконати техніко-економічне обґрунтування проекту та техніко-
економічні розрахунки;
- описати структуру підприємства, режим роботи, асортимент продукції;
- навести характеристику сировини і допоміжних матеріалів;
- описати технологічну схему виробництва;
- розрахувати продукти, кількість тари і допоміжних матеріалів,
складських приміщень і споруд, підібрати технологічне обладнання;
- розрахувати воду і стоки, витрати пари, потреби холоду, двооксиду
вуглецю і стисненого повітря, витрат електроенергії;
- охарактеризувати відходи, навести методи контролю виробництва і
управління якістю;
- розробити заходи щодо охорони довкілля;
- скомпонувати цех підготовки води;
- розробити будівельні рішення;
- торкнутися питань охорони праці.

Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ
9
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

1 Економічна частина
1.1 Техніко-економічне обґрунтування проекту
Черкаси – місто, обласний і районний центр в Україні, центр Черкаської
міської громади, промисловий центр Центрального економічного району,
значний культурний та освітній осередок. Відоме з XIII століття і за час свого
існування відіграло певну роль в історії всієї України. Черкаси були осередком
формування Козаччини, мешканці міста брали безпосередню участь у
Хмельниччині та Коліївщині. Зростання міста після отримання статусу
обласного центру призвело до перетворення його у великий промисловий центр
і головний культурний осередок цілого регіону.
Черкаси розташовані на правому березі Кременчуцького водосховища,
створеного у середній течії Дніпра. Адміністративно місто поділяється на 2
міських райони – Придніпровський і Соснівський, до останнього також
належить селище Оршанець. Населення міста – 269 836 осіб (станом на
01.01.2022).
Черкаси розташовані на високому правому березі головної річкової артерії
України – Дніпра, зокрема, створеного в його середній течії Кременчуцького
водосховища, через яке збудовано чи не найбільший міст-дамбу в Україні.
Рельєф історичної частини міста сформували Замкова гора, на якій
розташовувався Черкаський замок, та численні яри в Соснівці. Але більша
частина міста розташована на рівнині. Інтенсивна урбанізація спотворила
історичний природний ландшафт дніпровських пагорбів у Черкасах. Загалом
клімат міста є помірно континентальним з м'якою зимою і теплим літом. На
особливості мікроклімату впливає розташування Черкас поблизу великої
водойми.

КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Запорожець Д.В. Літ. Арк. Акрушів

Перевір. Батраченко О.В. 9 75
Реценз. Економічна частина
Н. Контр. Чепурна О.Л. ЧДТУ, кафедра ХТ
Затверд. Осипенкова І.І.

Черкаси є важливим економічним центром України, тут представлені різні
галузі промисловості, проте традиційно найбільший розвиток отримали хімічна
промисловість, автомобілебудування та харчова промисловість. Серед головних
підприємств міста за галузями промисловості виділяються:
- хімічна промисловість – ВАТ «Азот» (найбільше в Україні підприємство
з виробництва азотних добрив), завод «Аврора» (виробництво лакофарбової
продукції), асфальтний завод, ТОВ «Черкаський завод автохімії»;
- легка промисловість – шовковий комбінат «ЧШК» (один з найбільших в
державі), швейна фабрика ім. Лесі Українки, взуттєва фабрика «Лавента»,
фабрики гігроскопічної вати, шкіряної галантереї, валяльна;
- машинобудівна промисловість – ЗАТ «Черкасиелеватормаш», 3 заводи
корпорації «Богдан» – завод легкових автомобілів, автобусний завод та завод
вантажних автомобілів; завод з виробництва устаткування для харчової
промисловості «Темп», приладобудівний завод, завод «Фотоприлад»;
- харчова промисловість – лікеро-горілчаний завод ТОВ «Буасон Еліт»
Бельведер Груп, компанія з переробки кукурудзи ТОВ «Альтера Ацтека Мілінг
Україна», молочний комбінат «Юрія» (ТМ «Волошкове поле»), кондитерська
фабрика «Світ ласощів», консервний комбінат корпорації «Верес»,
м'ясокомбінат «ЧПК», декілька підприємств з фасування круп, 2 хлібокомбінати
(ТМ «Формула смаку»);
- виробництво будівельних матеріалів – Група компаній «ДОБРОБУД»,
завод ЗБВ, 2 заводи з виробництва силікатної цегли, підприємства з
виробництва будівельних матеріалів;
- деревообробна промисловість – ТОВ «Марелі» (виробництво меблів,
фанери, пиломатеріалів та матраців марки «Венето»), Черкаська меблева
фабрика, Romira, Lion, ПМ-Плюс;
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ
11
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

- інші підприємства – фабрика мистецьких виробів, домобудівний
комбінат, завод з виробництва картонної тари, підприємство вторинної
сировини «Черкасивторресурси» тощо.
За середніми оцінками, житель міста на тиждень вживає 3 пляшки
мінеральної/питної води, а лимонадів - 4 пляшки на тиждень.
Визначимо план виробництва і обґрунтуємо виробничу потужність.
Чисельність населення міста Чн = 270 тис. чоловік.
Очікуваний приріст населення Ч = 26 тис. осіб.
Середньодушова норма споживання напоїв Н = 0,8 дал в рік.
Потужність, що будується П = 0,5 млн. дал в рік.
Кількість днів роботи заводу в році - 240 днів.
Коефіцієнт використання потужності - 0,7.
Потреба населення в продукції галузі (Пн) визначається виходячи з
чисельності населення на перспективу (Чп) і середньодушового споживання
продукції на рік (Н): чисельність населення на перспективу (Чп) складається з:
(Ч) - чисельність населення міста, ( Ч) - приріст населення.

Чп = Ч + Ч = 270 + 26 = 296 тис. чоловік.
Пн = Чп * Н = 296 * 0,8 = 237 тис. дал.

Визначення можливого обсягу виробництва на перспективу (Вп)
визначається за формулою:

Вп = П * Кінт

де П - потужність проектованого підприємства на перспективу,
Кінт - прогнозований інтегральний коефіцієнт використання потужності на
перспективу.
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ
12
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Вп = 0,5 * 0,75 = 0,375 млн. дал.

Складання балансу виробництва і споживання продукції галузі на
перспективу.

Таблиця 1.1 – Баланс виробництва і споживання продукції галузі на
перспективу
Надходження Витрата (потреба)
Можливий обсяг виробництва на Потреба населення
проектованому підприємстві 237 тис. дал
0,375 млн. дал
Разом Н Разом В
0,375 млн. дал 237 тис. дал

Витрата (потреба) менше, ніж надходження, це говорить про те, що
проектований завод зможе забезпечити дефіцит напоїв як в місті Черкаси, так і в
довколишніх областях. Вивезення продукції в інші регіони складе:

В = Н – В = 375 – 237 = 138 тис. дал.

Стратегія маркетингу
Система розподілу і збут продукції плануються здійснюватися:
1) шляхом укладання контрактів на поставку великих партій продукції з
підприємствами окремо;
2) продаж продукції через власну збутову мережу;
3) продаж через фірми-посередники.
Цінова політика буде враховувати можливості покупців, забезпечувати
високий обсяг продажів і максимальний прибуток. Стимулювання зростання
обсягів продажів і просування продукції на нові ринки можливо при
використанні систем знижок, а також активної реклами продукції.
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ
13
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

В якості реклами планується включення рекламних оголошень,
розміщення інформації в електронних конференціях і довідниках, в соціальних
мережах; також планується задіяти систему розсилки; розміщення реклами
продукту на спеціальних виставках, що проводяться в Україні та за кордоном і
т. д.

1.2 Техніко-економічні розрахунки
Метою економічного розрахунку є виявлення економічної доцільності
проектування заводу безалкогольних напоїв з удосконаленням технології
приготування ферментованих напоїв, розрахунок собівартості та економічного
ефекту, одержуваного від впровадження проєкту.
Проєктований завод безалкогольних напоїв з удосконаленням технології
приготування ферментованих напоїв як спеціалізований об'єкт з професійно
організованим трудовим колективом буде здатний виготовляти безалкогольну
продукцію в обсязі 500000 дал з асортиментом: Хлібний квас.
Режим роботи підприємства передбачає роботу в зимовий час в одну
зміну по 12 годин, а влітку в дві зміни по 8 годин.
Вартість будівництва будівель виходить із загальної вартості об'єктів
виробничого і допоміжного призначення, енергетичного господарства,
побутових, складських та інших приміщень. Вона визначається множенням
площі будівлі на вартість одиниці площі. Інші витрати включають витрати на
«прив'язку» проектованого підприємства (позамайданчикові під'їзні шляхи,
теплотраси і т. д.) і на благоустрій території.

Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ
14
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Таблиця 1.1 – Витрати на будівельно-монтажні роботи цеху
2 Ціна одиниці, Вартість
Призначення приміщень Площа, м Висота, м
грн. робіт, грн.
1. Об'єкт основного виробничого
378 4,8 3500 1323000
призначення: виробничі приміщення
2. Об'єкти допоміжного та обслуговуючого призначення
Складські приміщення
для матеріальної сировини 170 4,8 2800 476000
для оборотних пляшок 85 4,8 2800 238000
для нових пляшок 71 4,8 2800 198800
для готової продукції 85 4,8 2800 238000
Компресорна станція 82,5 4,8 2800 231000
Водопідготовка 36 4,8 2800 100800
Об'єкт енергетичного господарства 8,5 4,8 48570 412845
Об'єкт транспортного господарства
- гараж 87,5 4,8 2800 245000
- майстерня 52 4,8 2800 145600
3. Адміністративно-побутові
0
приміщення
- роздягальні 36 3,3 2800 336000
- охорона 18 3,3 2200 171600
Разом об'єкти допоміжного виробництва
Загальна площа забудови 1080 3 749 445
Площа дорожніх покриттів 4663 800 3 730 400
Площа озеленення території 2002 630 1 261 260
Загальна площа заводу 7745 8 741 105

Вартість обладнання визначається в діючих цінах. Вона включає вартість
всього обладнання, приладів, засобів контролю та автоматизації, а також
транспортних засобів.

Таблиця 1.2 - Витрати на придбання, доставку, монтаж і пуско-
налагоджувальні роботи технологічного обладнання
Кількість Оптова
Найменування обладнання Сума, грн.
ціна, грн.
Автоматичні ваги РП-10Ц13А 1 8500 8500
Норія 1 105000 105000
Бункер 1 50000 50000
Сироповарильний апарат 108.21.3007 з мішалкою 3 135000 405000
Бродильно-купажний апарат 13 102000 1326000
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ
15
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Збірник для закваски РГС-5000 5 35000 175000
Збірник цукрового сиропу 2 35000 70000
Теплообмінник хлібного квасу типу «труба в трубі» 1 15000 15000
Екстрактор 1 25000 25000
Збірник готового напою РГС-5000 2 35000 70000
Пастеризатор ПМР-02 1 90000 90000
Збірник полісолодового екстракту 6 35000 210000
Фільтр для цукрового сиропу 1 15000 15000
Насоси Pedrolo NGA 9 10000 90000
Разом 2654500

Вартість обладнання деяких об'єктів не потребує точного розрахунку,
тому може бути прийнята за укрупненими показниками (у відсотках від вартості
обладнання). Кошторис витрат на обладнання оформляється у вигляді таблиці
1.3.

Таблиця 1.3 - Кошторис витрат на обладнання
Вартість
Статті витрат
грн. %
Вартість обладнання 2654500 100
Вартість неврахованого обладнання та трубопроводів 398175 15
Транспортно-заготівельні витрати 265450 10
Монтаж обладнання 530900 20
КВП, засоби автоматики та їх монтаж 796350 30
Спецроботи 265450 10
Внутрішньоцеховий транспорт 530900 20
Разом 5441725 205

На основі перерахованих вище розрахунків складаємо зведений кошторис
капітальних вкладень на будівництво підприємства у вигляді таблиці 1.4.

Таблиця 1.4 - Капітальні вкладення на будівництво цеху
Статті витрат Величина, грн.
Вартість будівель і споруд 8 741 105
Витрати на обладнання 5441725
Разом капітальних вкладень 14182830

Річні амортизаційні відрахування знаходимо за формулою:
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ
16
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

де Na – норма амортизації, %
Ст – вартість обладнання, грн.
Проведені розрахунки зводимо в таблицю 1.5.

Таблиця 1.5 - Амортизаційні відрахування основних фондів
Первісна вартість, Норма Сума відрахувань,
Основні фонди
тис. грн. амортизації,% тис. грн.
1. Будівлі та споруди 8 741 2,5 218,5
2. Технологічне обладнання 5441 11,0 598,6
Разом 14182 817,1

Витрати на поточний ремонт визначаємо у відсотках від вартості
основних фондів: виробниче обладнання – 6-7%, будівлі та споруди – 2%.

Таблиця 1.6 - Відрахування на поточний ремонт і техобслуговування
Первісна вартість, Норма Сума відрахувань,
Основні фонди
тис. грн. амортизації,% тис. грн.
1. Будівлі та споруди 218,5 10 21,9
2. Технологічне обладнання 598,6 40 239,4
Разом 817,1 261,3

Під поточними витратами (витратами виробництва) розуміється сума
витрат на сировину, основні і допоміжні матеріали, напівфабрикати, паливо і всі
види енергетичних витрат, заробітна плата з нарахуваннями (річний фонд
заробітної плати розраховується виходячи з планової кількості робочого часу на
рік на одного робітника і штатного розкладу цеху або установки), амортизація,
витрати на ремонт обладнання, загальнозаводські і цехові витрати. Поворотні
відходи приймаються в розмірі 2% від вартості сировини і основних матеріалів.
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ
17
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

При розрахунку собівартості поворотні витрати віднімаються з вартості
сировини і основних матеріалів.

Таблиця 1.7 - Вартість потрібного продуктового балансу
Одиниця Норма витрати Ціна за одиницю
Найменування матеріалу Сума, грн.
виміру на 500000 дал виробу, грн.
Основна сировина
цукор кг 164832 34,4 5670220,8
полісолодовий екстракт та 3
дм 377400 30,8 11623920
настій малини
кислота лимонна та
кг 6464 36 232704
ароматизатор
діоксид вуглеводу кг 2075 16 33200
Разом 17560044,8
Зворотні відходи 2% 1707151,7
Разом 83650435,5
Допоміжні матеріали
Пляшки
-місткість 1 л шт. 1250000 1 грн./шт. 1250000
-місткість 1,5 л шт. 1666667 1,2 грн./шт. 2000000
-місткість 2 л шт. 625000 1,5 грн./шт. 937500
Етикетки шт. 20440000 100 грн./1000шт. 2044000
Кришки шт. 3701042 200 грн./ 1000 шт. 740208
Разом 24531754
Зворотні відходи кг 2% 490635
Разом 25022389
Доставка основної
3000 грн/тона 1652313
сировини
Доставка допоміжних
матеріалів 6-9% від їх 6-9% 488020
вартості
Разом 27162721

Таблиця 1.8 – Енергетичні витрати
Найменування Річна витрата Ціна, грн. Вартість, грн.
Вода 201633 11 2217963
Пар 516460 0,4 206584
Стиснуте повітря 5535271 0,1 553527
Електроенергія 297692 2,8 833538
Холод 7865922 0,4 3146369
Разом 6957981

Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ
18
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Річний фонд заробітної плати розраховується виходячи з планової
кількості робочого часу на рік на одного робітника і штатного розкладу цеху.
Штатний розклад основних виробничих робітників і службовців наведені нижче
в таблицях.

Таблиця 1.9 - Фонд зарплати фахівців і службовців
Штат. Оклад в Місячний Річний Доплата Загальний фонд,
Посада
од. міс. фонд фонд 15-% тис. грн.
1. Зав
виробництвом 1 18000 18000 216000 32400 248400
2. Змінний
1 15000 15000 180000 27000 207000
технолог
3. Інженер
1 15000 15000 180000 27000 207000
технолог
4. Мікробіолог 1 12000 12000 144000 21600 165600
5 Лаборант 2 12000 24000 288000 43200 331200
6. Бухгалтер 1 15000 15000 180000 27000 207000
7. Зав складом 1 18000 18000 216000 32400 248400
8. Експедитор 1 12000 12000 144000 21600 165600
Разом 9 129000 1548000 232200 1780200
9. Водій
електрокари 1 10000 10000 120000 18000 138000
10. Ремонтна
служба 2 10000 20000 240000 36000 276000
11. Охорона 1 10000 10000 120000 18000 138000
Разом 4 40000 480000 72000 552000

При розрахунку відрядної форми оплати праці, прийнята тарифна ставка
8,70 грн. з тривалістю денної зміни 7,68 години, поправочний тарифно-
кваліфікаційний коефіцієнт «К».

Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ
19
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Таблиця 1.10 - Штатний склад виробничих робітників
Сума час. Денна
Число в Кількість Штат Час.
Професія Розряд Коеф. ставка, ставка,
зміну змін состав ставка
грн. грн.
1. Сировинний цех
Приймальник здавач
II 1 1 1 1,85 13,14 13,14 100,92
сировини
Робітник в складі
III 1 1 1 1,85 13,14 13,14 100,92
цукру
Сироповарильний цех
Обробник води III 2 2 2 2,2 19,14 38,28 29,39
Обробник техно-
логічних ємностей і III 1 2 2 1,85 16,09 32,18 24,74
тари
Купажний цех
Варщик VI 2 3 3 2,2 19,14 57,42 44,99
Мийно-розливний цех
Оператор
IV 1 1 2 1,7 14,79 162,69 124,9
укупорювальник
Оператор-укладальник IV 1 1 2 1,7 14,79 162,69 124,9
Розливник IV 1 1 2 1,7 14,79 162,69 124,9
Мийник III 1 2 1 1,51 13,14 144,54 111,0
Всього 16 604

Таблиця 1.11 - Зведений план з праці
Річний фонд
Категорії Відрахування в Середньоміс. оплата
Чисельність оплати тис.
робітників соц. фонди робітників, тис. грн.
грн
Спеціалісти та
13 552 176,6 728,6
службовці
Виробничі
16 604 193,4 797,6
робітники
Всього 29 1156 370 1526

Номенклатура статей, за якими слід скласти калькуляції собівартості
продукції, представлена в таблиці 1.12.

Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ
20
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Таблиця 1.12 - Собівартість вироблених безалкогольних напоїв
Статті витрат Всього по заводу, тис. грн.
1. Основна сировина 83650435,5
- витрати на доставку 1652313
2. Додаткова сировина і допоміжний матеріал 25022389
- витрати на доставку 488020
3. Вода 2217963
4. Пар 206584
5. Стиснуте повітря 553527
6. Електроенергія 833538
7. Холод 3146369
8. Оплата праці 1156
9. Відрахування до соціальних фондів 370
10. Амортизаційні відрахування 4048
11. Поточний ремонт і техобслуговування 829
12. Інші витрати 7458
13. Загальногосподарські витрати 4477
Разом:
Виробнича собівартість 352795
собівартість 1 дала, грн. 3,61

Інші витрати передбачають витрати на техніку безпеки та охорону праці
платежі за викид забруднюючих речовин, їх розмір 0,3 до 0,5% від вартості
товарної продукції

Рпр = ТП × 0,003, тис. грн.
РПР = 243750 × 0,003 = 731,2 тис. грн.

Загальногосподарські витрати передбачаються пропорційно сумі прямої
відрядної оплати виробничих робітників у розмірі 150-200%.

Обх = ФЗП × 1,5 (2,0)
Обх = 2985 × 1,5 = 4477,5 тис. грн.

Позавиробничі комерційні витрати передбачають витрати на прискорення
просування товару до споживача приймаємо 8,2% від суми собівартості
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ
21
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Рк = Snp × 0,082, тис. грн.
Рк = 352795 × 0,082 = 29663,5 тис. грн.

Розрахунок прибутку і рентабельності продукції

Таблиця 1.13 - Товарна продукція
Асортимент Обсяг реалізації, дал Відпускна ціна, грн. Виручка від реалізації, тис. грн.
Хлібний квас 500000 1000 5000000

Таблиця 1.14 - Прибуток і рентабельність продукції заводу
Виручка від Собівартість Прибуток від R продукції,
Асортимент
реалізації, тис. грн. продукції, тис. грн. реалізації, тис. грн. %
Хлібний
5000000 352795 147205 42
квас

Таблиця 1.15 - Техніко-економічні показники заводу
Показник Всього по заводу
1. Річна програма, дал 500000
2. Відпускна ціна, грн. 1000
3. Собівартість, тис. грн. 352795
4. Собівартість 1 дал 3,61
5. Прибуток від реалізації, тис. грн. 147205
6. Рентабельність продукції, % 42
7. Капіталовкладення, грн. 14182830
8. Термін окупності інвестицій, років 2,3

Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ
22
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

2 Технологічна частина

2.1 Структура підприємства
Виробнича потужність заводу безалкогольних напоїв визначається в
декалітрах готової продукції, що випускається в заданому асортименті,
протягом календарного року. Виробництво безалкогольних напоїв проектується
як самостійне виробництво, розміщується в головному виробничому корпусі в
самостійних технологічних цехах.
Склад заводу безалкогольних напоїв:
1. Сировинний цех: відділення соків і плодоягідного екстракту; відділення
спиртованих настоїв, композицій, концентратів; склад цукру; відділення
зберігання концентрату квасного сусла.
2. Цех безалкогольних напоїв: сироповарильне відділення; відділення
варіння кольору; купажне відділення; відділення водопідготовки; відділення
розливу сиропів.
3. Квасний цех: склад цукру; сироповарильне відділення; бродильно-
купажне відділення; відділення чистої культури дріжджів; відділення розливу
хлібного квасу в цистерни.
4. Мийно-розливний цех: відділення укладання і виїмки пляшок;
відділення мийки; (пляшкомийне відділення) відділення розливу (в пляшки)
відділення регенерації лугу; відділення збору і відпуску склобою; комора
допоміжних матеріалів; приміщення варіння клею.
5. Цех посуду: склад посуду (неопалюваний) або навіс.
6. Цех готової продукції (експедиція).
7. Цехова майстерня
8. Лабораторія

КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Запорожець Д.В. Літ. Арк. Акрушів

Перевір. Батраченко О.В. 22 75
Реценз. Технологічна частина
Н. Контр. Чепурна О.Л. ЧДТУ, кафедра ХТ
Затверд . Осипенкова І.І.

2.2 Режими роботи заводу
Режим роботи заводу наведено в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 – Режим роботи заводу
Число змін за добу Число днів роботи
Вид виробництва
літом зимою в місяць в рік
Безалкогольні 238
2 1 21
ферментовані напої (або 323 зміни)

2.3 Асортимент і характеристика готової продукції
Асортимент продукції, що випускається, та фасування наведені в табл.
2.2.

Таблиця 2.2 – Асортимент продукції, що випускається, та фасування
Продукція, що Випуск, Місткість Випуск за добу Випуск за рік
Вид тари
випускається % тари, л дал шт. дал шт.
25 пляшки 1 1250 12500 125000 1250000
Хлібний квас 50 пляшки 1,5 2500 16667 250000 1666667
25 пляшки 2 1250 6250 125000 625000
Всього 100 5000 35417 500000 3541667

Рецептура хлібного квасу наведена в табл. 2.3.

Таблиця 2.3 – Рецептура хлібного квасу на 100 дал
Вміст СР у Норма Вміст СР за нормами
Назва сировини
сировині, % мас. витрат витрат, % мас
Цукровий сироп, кг 65,0 38,00 24,70
Полісолодовий екстракт, кг 75,0 75,18 56,39
Кислота лимонна, кг 90,97 1,08 0,98
Настій малини (гілок та листя), кг – 0,30 –
Ароматизатор "Ісінді", кг – 0,20 –
Кількість кислоти, внесеної з
0,05 75,18 0,04
полісолодовим екстрактом, кг
3
Вода, дм до 1000,00
Діоксид вуглецю, кг – 4,15 –
Всього сухих речовин у напої, кг – 82,07

Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 2 4
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Квас відповідає ДСТУ 4069:2016
Органолептичні показники наведені в табл. 2.4.

Таблиця 2.4 – Органолептичні показники
Назва Метод
Характеристика
показника контролювання
Однорідні безбарвні або рівномірно забарвлені
Зовнішній пігулки або гранули різного розміру, або сипучий
Відповідно до 10.2
вигляд порошок, або зволожена пастоподібна маса, або
в’язка рідина
Смак і аромат Обумовлені особливостями використаної сировини Відповідно до 10.2
Колір Обумовлений кольором використаної сировини Відповідно до 10.2

Фізико-хімічні показники наведені в табл. 2.5.

Таблиця 2.5 – Фізико-хімічні показники
Метод
Назва показника Група, вид Значення показника
контролювання
Масова частка сухих Відповідно до
напої бродіння (квас) не менше 3,5
речовин, % 10.4
Об’ємна частка спирту, Відповідно до
%, не більше напої бродіння (квас) 1,2 10.3
3
Кислотність, см ,
3
1 моль/дм розчину
Відповідно до
гідроксидунатрію на 100 напої бродіння (квас) від 1,5 до 7,0
3 10.4
см напою
напої бродіння (квас), від 0,20 до 0,30 включ.
Масова частка діоксиду
фасовані (розлиті) в понад 0,30 до 0,40 включ. Відповідно до
вуглецю,
пляшки і металеві понад 0,40 10.4
%
банки не менше 0,30

2.4 Характеристика сировини і допоміжних матеріалів
Органолептичні показники квасного сусла та квасу наведені в табл. 2.6.

Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 2 5
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Таблиця 2.6 – Органолептичні показники
Характеристика концентратів
Назва показника
Квасного сусла Квасу
Зовнішній вигляд Непрозора в'язку густа рідина
Колір Темно-коричневий Від світло до темно-коричневого
Кислувато-солодкий, хлібний, з Кисло-солодкий, з солонуватим
Смак
незначною гіркотою присмаком, без вираженої гіркоти
Аромат Житнього хліба Житнього хліба та кропу
Допускається опалесценція,
зумовлена особливостями Допускається опалесценція та осад
Розчинність у
використовуваної сировини, та осад одиничних частинок хлібних
воді
одиничний частинок хлібних припасів і подрібнених трав
припасів

Фізико-хімічні показники квасного сусла та квасу наведені в табл. 2.7.

Таблиця 2.7 – Фізико-хімічні показники
Найменування показників і значення
Продукція Масова частка сухих Кислотність, розчину гідроксиду натрію
речовин, % концентрацію 1.0 моль/ на 100 г продукції
Концентрат:
Квасного сусла 70,0 2,0 16,0…40,0
Квасу 57,0 25,0…30,0

Мікробіологічні показники продукції та після розведення її водою у
співвідношенні, передбаченому рецептурою, повинні відповідати затвердженим
нормам. Мікробіологічні показники концентратів наведені в табл. 2.8.

Таблиця 2.8 – Мікробіологічні показники концентратів
Бактерії групи кишкових паличок у 1.0 Не допускається
Патогенні мікроорганізми, в тому числі сальмонели, в 25 Те саме

Органолептичні показники кристалічного цукру наведені в табл. 2.9.

Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 2 6
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Таблиця 2.9 – Органолептичні показники кристалічного цукру
Білий, чистий без плям і сторонніх домішок, для цукру третьої і четвертої
Зовнішній категорії допускають жовтуватий відтінок. Кристалічний цукор повинен бути
вигляд сипкий, без грудочок. Для цукру третьої і четвертої категорії допускають
грудочки, що розпадаються від легкого натискання
Запах і Солодкий без стороннього запаху і присмаку як у сухому цукрі, так і в його
смак водному розчині, для цукру четвертої категорії допускають слабкий запах меляси
Розчин цукру повинен бути прозорим, без нерозчиненого осаду, механічних та
Чистота
інших домішок. Для цукру третьої і четвертої категорії допускають опалесценцію.
розчину
Для цукрової пудри не визначають

За фізико-хімічними показниками кристалічний цукор повинен відповідати
нормам, зазначеним у табл. 2.10.

Таблиця 2.10 – Фізико-хімічні показники
Назва показника Значення за категоріям кристалічного цукру
1 2 3 4
Масова частка, %:
сахарози (поляризація), не менше 99,7 99,7 99,61 99,5
редукувальних речовин в перерахунку на суху 0,04 0,04 0,05 0,065
речовину) не більше вологи, не більше:
у кристалічному цукрі 0,1 0,1 0,14 0,15
у сахарозі для шампанського 0,1 0,1 - -
у цукровій пудрі 0,2 0,2 0,2 -
золи(в перерахунку на суху речовину), не
більше: 0,027 0,04 0,04 0,05
процентів 15,0 - - -
балів
кольоровість у розчині, не більше:
одиниць icumsa 45,0 60,0 104,0 195,0
балів 6 8 - -
умовних одиниць - - 0,8 1,5
Масова частка феродомішок, %, не більше 0,0003 0,0003 0,0003 0,0003
Розмір окремих часток феродомішок, у
найбільшому лінійному вимірі, мм 0,5 0,5 0,5 0,5

Органолептичні і фізико-хімічні показники цукру контролюють у кожній
партії. Проби для визначення органолептичних, фізико-хімічних,
мікробіологічних показників, маси нетто, токсичних елементі відбирають згідно
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 2 7
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

з ДСТУ 3824-2006. Органолептичні показники цукру визначають згідно з
ДСТУ4624-2006, фізико-хімічні показники: масові частки: вологи згідно з ДСТУ
3659-97, сахарози – ДСТУ 3661-97, масу нетто – згідно з ДСТУ 4243-2003.
За органолептичними показниками та фізико-хімічними показниками
концентровані соки повинні відповідати вимогам, наведеним у табл.2.11 і 2.12.

Таблиця 2.11 – Органолептичні показники
Назва Характеристика соків
показника освітленого неосвітленого
Густа, майже прозора рідина. Для всіх
концентрованих соків допускається
Густа, в'язка прозора рідина. На дні
наявність над нітари невеликого
тари допускається наявність
Зовнішній ущільненого осаду білкових і
ущільненого осаду білкових і
вигляд пектинових речовин, для виноградного
пектинових речовин і легке
– наявність кристалів винного каменю
желювання концентрату
на дні чи стінках тари, легкорозчинних
у воді
Натуральні, близькі до соків, на яких виготовлено концентрат. Сторонній
Смак і
присмак і запах не допускається.
запах
Для світло забарвлених соків – від оранжевого до світло-коричневого, для
Колір
темнозабарвлених – від червоного до темно-бордового
Розчинність у Повна, без утворення осаду після 2 год Повна після розмішування
воді відстоювання протягом 10 хв

Таблиця 2.12 – Фізико-хімічні показники
Норма для соків
Назва показника Неосвітленог
Освітленого
о
Масова частка, %, не менше:
розчинних сухих речовину соках:
виноградному, вишневому 70 -
журавлиному 54 -
яблучному 70 55
гранатовому 70 70
грушевому 70 -
сливовому 70 70
черешневому 70 70
титрованих кислот (в перерахунку на яблучну кислоту) у соках
вишневому
виноградному 5,0 -
журавлиному 1,0 -
яблучному 15,0 -
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 2 8
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

гранатовому 2,0 1,6
3,5 3,5
Закінчення таблиці 2.12
грушевому 70 -
сливовому 70 70
черешневому 70 70
титрованих кислот (в перерахунку на яблучну кислоту) у соках
вишневому 5,0 -
виноградному 1,0 -
журавлиному 15,0 -
яблучному 2,0 1,6
гранатовому 3,5 3,5
грушевому 1,8 -
сливовому 2,4 2,4
черешневому 3,2 3,2
осаду від маси, не більше 0,5 1,0
сорбінової кислоти не більше 0,1 -
пектину у соках, призначених для безалкогольної промисловості Не -
мікотоксину патуліну (у яблучному, виноградному, сливовому, допускається
-7 -
грушевому соках), %, не більше 5*10 5*10
7
домішки
мінеральні Не допускаються
рослинного походження « «
сторонні « «

Асортимент допоміжних матеріалів
Лимонна кислота
Органолептичні показники лимонної кислоти наведені в таблиці 2.13.

Табл. 2.13 – Органолептичні показники лимонної кислоти
Зовнішній вигляді колір Безколірні кристали або білий порошок без грудок
Смак Кислий без стороннього присмаку
Запах Не повинно бути
Структура Сипка і суха, на дотик не липка
Металеві домішки Не допускається

Лимонна кислота ДСТУ ГОСТ 908:2006
Фізико-хімічні показники лимонної кислоти наведені в таблиці 2.14.

Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 2 9
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Табл. 2.14 – Фізико-хімічні показники лимонної кислоти
Ідентифікація лимонної кислоти Витримує випробування
Масова частка, %:
Лимонної кислоти моногідрату:
не менше 99,5
не більше 100,5
води:
не менше 7,5
не більше 8,8
сульфатної золи, не більше 0,05
сульфатів, не більше 0,015
оксалатів, не більше 0,01
Випробування:
на фероціаніди Витримує випробування
на легко обвуглювані речовини Те саме

Біодіоксид вуглецю
Органолептичні і фізико-хімічні показники вказані в таблиці 2.15.

Таблиця 2.15 – Органолептичні і фізико-хімічні показники
Значення показників для сортів
Назва показника
вищого першого другого
Злегка кислуватий присмак без
Запах і смак
сторонніх запахів
Об’ємна частка діоксиду вуглецю (СО2), %, не менше 99,9 99,5 99,0
Повинен витримувати
Наявність мінеральних мастил і механічних домішок
випробування
Наявність оксидів азоту (NO,NO2) Нижче чутливості методу
3
Масова концентрація сірчистого ангідриду (SO2), г/м ,
0,002 0,004 0,005
не більше
Нижче
3
Масова концентрація етилового спирту, г/м , не більше чутливості 0,075 0,2
методу
Повинен витримувати
Наявність сірководню
випробування
Масова частка води, %, не більше Нижче чутливості методу 0,1
Масова концентрація водяної пари за температури 20 С
3 0,037 0,076 0,184
і тиску 101,3 кПа (760 мм рт. ст.), г/м , не більше
Температура насичення діоксиду вуглецю водяною
-48 -42 -34
парою, яка відповідає тиску 101,3 кПа (760 мм рт. ст.) і
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 3 0
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

температурі 20 С, не більше
Повинен витримувати
Наявність ароматичних вуглеводнів
випробування

2.5 Технологічна схема виробництва
2.5.1 Вибір і обґрунтування способів і режимів технології
Основні технологічні стадії розроблення технології: приготування сусла.
Приготування цукрового сиропу, приготування виробничих культур
мікроорганізмів, зброджування сусла, оброблення зброджуваного сусла,
купажування напою, розлив.
Приготування цукрового сиропу зводиться до розчинення цукру-піску у
підготовленій воді та кип’ятіння утвореного розчину. Ця стадія практично не
відрізняється від аналогічної стадії в технології безалкогольних напоїв
купажування. Цукровий сироп використовують у приготування основного
сусла, поживного середовища для культивування мікроорганізмів і купажуання
готового напою. Сусло готують із відповідних концентратів двома стадіями. На
першій стадії готують попередньо розведене (концентроване) сусло з
концентрацією сухих речовин 35…45%. Таке сусло пастерезують з метою
запобігання розвитку сторонньої мікрофлори.
Після охолодження з концентрованого сусла готують основне сусло
додаванням розрахункової кількості питної води та інших інгредієнтів згідно з
рецептурами.
Виробничі культури дріжджів і молочнокислих бактерій готуть їх
постадійним пересіванням і культивуванням на поживному середовищі зі
збільшенням об’єму на кожній наступній стадії.
Характерна ознака ферментованих безалкогольних напоїв – технологічна
стадія зброджування, завдяки якій сусло під дією мікроорганізмів
біотрансформується в готовий напій або його основу. Як збудники бродіння
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 3 1
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

можуть бути використані культури мікроорганізмів, безпечність і корисність
яких доведена. Незважаючи на те що такі безалкогольні напої менш поширені,
ніж напої купажування, майбутнє безперечно за нами. Підставою для такого
твердження є те, що ферментовані напої містять широкий спектр біологічно
активних речовин як вихідної натуральної сировини, так і утворених у процесі
бродіння.
Згідно з ДСТУ 4069-2002 ферментовані напої, залежно від способу
оброблення, поділяють на неосвітлені, освітлені, фільтровані не пастеризовані
та фільтровані пастеризовані. Їх стійкість становить відповідно діб, не менш як:
для неосвітлених – 2, освітлених – 3, фільтрованих не пастеризованих – 7 та
фільтрованих пастеризованих – 30.
За впливом на організм людини найціннішими є неосвітлені ферментовані
напої. Вони містять, крім усього комплексу біологічно активних сполук ( у тому
числі в нерозчинному стані), ще й корисні культури мікроорганізмів. Але через
низьку стійкість їх виробництво скорочується.
До інноваційних слід віднести технології, що забезпечують розлив
безалкогольних ферментованих напоїв у пляшки та тривалість їх зберігання не
менш як 30 діб. Проте на більшості підприємств тривала стійкість досягається
пастеризацією, що негативно впливає на біологічну цінність готового напою та
його органолептичні властивості. Тому найперспективнішою технологією
безалкогольних ферментованих напоїв, що забезпечує максимально можливе
збереження біологічно активних речовин і тривалий термін зберігання, є
застосування знепліднювального фільтрування готового напою і його
асептичний розлив.
Для торговельної мережі важливою є продукція з тривалим терміном
зберігання. Тому технологія таких ферментованих напоїв повинна передбачати:
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 3 2
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

 Удосконалення технології концентратів з використанням
освітлювачів з метою видалення колоїдних і дисперстних частинок ще під час
приготування напівфабрикатів;
 Використання на стадії зброджування сусла тільки чистих культур
мікроорганізмів;
 Додатково видалення культур мікроорганізмів із збродженого сусла
за допомогою освітлювачів;
 Попереднє фільтрування готового напою на фільтрі з намивним
шаром та використання сепараторів;
 Контрольне фільтрування напою;
 Знепліднювальне фільтрування напою;
 Здійснення всіх технологічних операцій після фільтрування
(донасичення діоксидом вуглецю, розлив, коркування) в мікробіологічно чистих
умовах.

2.5.2 Принципова технологічна схема
Принципово-технологічна схема приготування хлібного квасу наведена на
рис. 2.1.

2.5.3 Опис апаратурно-технологічної схеми
Концентрати із збірників для зберігання подають за постійного
перемішання в апарат приготування концентрованого (попередньо розведеного)
сусла 18 з розрахунковою кількістю питної води. Після повного розчинення
концентроване сусло надходить у пастеризатор 19, де за допомогою закритого
парового обігріву нагрівається до температури 70...80 і витримується
протягом 30...40 хвилин. Пастеризоване сусло насосом 20 після охолодження в
теплообміннику 22 подають на приготування основного сусла. Настій малини
готують в ексакаторі 12 відповідно до технологічної інструкції та рецептури.
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 3 3
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Для приготування цукрового сиропу цукор-пісок зі складу норією 2 через
проміжний збірник 3 подають у сироповарильний апарат 4 із попередньо
внесеною через мірник розрахунковою кількістю підготовленої води. Утворена
під час приготування сиропу пара відводиться вентилятором. Готовий цукровий
сироп через уловлювач 5 за допомогою насоса 6 відфільтровують на фільтрі 7,
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 3 4
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Цукор Рослинна
Підготовлена Вода сировина
вода
Пара Приготування
Конденсат цукрового сиропу Приготування сусла для
культур мікроорганізмів
Рослинна
сировина Вода Пара
Стерилізація та
Приготування охолодження сусла
концентрованого сусла
Пастеризація Приготування Приготування Чиста культура
концентрованого сусла природно чистої чистої культури молочнокислих
культури молочнокислих бактерій
дріжджів бактерій
Вода Приготування
основного сусла
Приготування комбінованої
закваски
Зброджування
сусла
Холодоагент Охолодження сусла,
Осад видалення осаду
Настій малини
Освітлення
Підготовка Купажування Холодоагент
сусла
напою Осад
Купажування Настій малини
напою
Розлив у Підготовка
Автоцистерни автоцистерни Фільтрування
напою
До споживача Пастеризація
Осад
Розлив у кеги, Пляшки, кеги
пляшки
Рис. 2.1 - Принципово-технологічна схема приготування хлібного квасу
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 3 5
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Конденсат

охолоджують у теплообміннику 8 і подають у збірник 9. Стерильне сусло
концентрацією 6…8 % сухих речовин для культивування культур дріжджів і
молочнокислих бактерій.
Чисті культури мікроорганізмів вносять, дотримуючись правил
стерильності, у кількості 10…20 % об’єму сусла.
Приготування основного сусла, його зброджування, охолодження,
видалення осаду та купажування напою здійснюють у циліндро-конічному
бродильно-купажному апараті 25. Видалений осад мікроорганізмів надходить у
збірник і далі утилізується.
Напої першої групи за допомогою насоса 26 подають у збірники готового
напою 27 або безпосередньо на розлив в автоцистерни.
Для приготування напоїв другої групи зброджене й освітлене сусло
купажують і подають на лінію розливу в кеги. Схемою також передбачено
фільтрування готового напою на фільтрі 29. Для приготування напоїв третьої
групи зброджене й освітлене сусло купажують, відфільтровують, пастеризують
в пасеризаторі 30, витримують, охолоджують в теплообміннику, насичують СО2
в карбонізаторі 32 і подають на лінію розливу у пляшки.

2.6 Розрахунок продуктів
Згідно з рецептурою на виробництво 100 дал хлібного квасу витрачається
75,18 кг полісолодового екстракту і 32,64 кг білого цукру і 0,30 настою малини.
Інформацію стосовно їх вмісту у купажі квасу наведено в табл. 2.16.

Таблиця 2.16 – Рецептура хлібного квасу
Витрата на виробництво 100 дал кг Масова частка сухих Внесено сухих
хлібного квасу речовин, % речовин, кг
Білий цукор 32,64 99,85 32,59
Полісолодовий екстракт 75,18 75 56,4
Настій малини (гілок та листя) 0,30 2,8 0,0084
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 3 6
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Полісолодовий екстракт (ПЕ)
Об’єм ПЕ:

VПЕ= GПЕ/ρПЕ= 75.18/1,38 = 54,48 дм3,

де GПЕ – маса ПЕ, передбачена рецептурою, кг;
ρПЕ – густина ПЕ, кг/дм3.
Маса сухих речовин ПЕ:

GСР.ПЕ= GПЕСРПЕ/100 = 75,18·75/100 = 56,4 кг,

де СПЕ – масова частка СР в ПЕ, %.
Білий цукор
Маса сухих речовин цукру:

GСР.б.ц = Gб.цСб.ц/100 = 32,64·99,85/100 = 32,59 кг,

де Gб.ц – маса білого цукру, передбачена рецептурою, кг;
Сб.ц – масова частка СР в білому цукрі, %.
Маса цукрового сиропу з концентрацією 65 %

Gс.ц = Gб.ц·100/Сс.ц = 32,59·100/65 = 50,14 кг,
а його об’єм
Vс.ц = Gс.ц/ρс.ц = 50,14/1,316 = 38,1 дм3 ,

де ρс.ц – густина цукрового сиропу, кг/дм3
Закваска чистих культур дріжджів і молочнокислих бактерій
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 3 7
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Згідно з рецептурою вноситься 4 % закваски чистої культури дріжджів
ЧКД і молочнокислих бактерій МКБ від об’єму зброджуваного сусла.
Відповідно, на 100 дал це становить

3
VЧКД+МКБ = 1000·0,04 = 40 дм .

Настій малини
Об’єм настою малини

3
Vк.я = Gн.м/ρн.м = 0,215/1,33 = 0,162 дм ,

де Gн.м – маса настою малини, передбачена рецептурою, кг;
3
ρн.м – густина настою малини, кг/дм .
Маса сухих речовин настою малини

GСР. н.м = G н.мСн.м/100 = 0,215·70/100 = 0,1505 кг,

де Сн.м – масова частка СР в настою малини, %
Підготовлена вода
Потрібний об’єм води розраховують як різницю між потрібним об’ємом
квасу та введеними складовими рецептури

Vв = Vкв – VПЕ – Vс.ц – VЧКД + МКБ =
3
= 1000 – 21,67 – 0,163 – 58,38 – 40 = 879,79 дм .

Результати розрахунків узагальнено в табл. 2.17.

Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 3 8
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Таблиця 2.17 – Зведена таблиця розрахунків продуктів виробництва
хлібного квасу
Внесено на СР, кг
Внесено СР, кг СР, кг
Од. Внесено 5000 дал на
Назва сировини на 500 на 100 на 5000
вимір. на 100 дал (добова 500000
000 дал, дал дал
потужність) дал
Цукровий сироп,
кг 38х0,9985 1900 190000 37,62 1881 188100
99,85% СР
Полісолодовий
кг 75,18 3759 375900 52,626 2631,3 263130
екстракт 70%СР
Кислота лимонна
кг 1,08 54 5400 0,972 48,6 4860
90,97
Настій малини
кг 0,30 50,3 5030 0,6 30 3000
(гілок та листя)2,8
Ароматизатор
кг 0,20 10 1000 - - -
"Ісінді"
Кількість кислоти,
внесеної з
кг 7,18 359 35900 - - -
полісолодовим
екстрактом
Вода кг 879,79 43989,5 4398950 - - -
Молочно-кислі
дм 40 2000 200000 - - -
бактерії і дріжджі

2.7 Розрахунок кількості тари і допоміжних матеріалів
Пляшки.
Приймаємо, що пляшки місткістю 1л розливається 25% квасу, пляшки
місткістю 1.5 л розливається 50 % квасу і пляшки місткістю 2 л розливається 25
% квасу. Враховуючи продуктивність продукту 500 000 дал/рік розлив квасу в
пляшки на рік складає:

Загальна кількість пляшок складає:
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 3 9
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Кришки і етикетки.
По нормам на 1 дал напоїв потрібно 104,5 кришок і 103 % етикеток від
кількості пляшок готової продукції.
Кришки
Етикетки

2.8 Розрахунок і підбір технологічного обладнання
Автоматичні ваги (позиція 1)
Приймаємо до установки автоматичні ваги РП-10Ц13А

Таблиця 2.18 – Технічна характеристика автоматичних вагів
Показники РП-10Ц13А
Межі зважування, т 0,5 – 10
Допустима погрішність, кг
При зважуванні до 5 т ±5
При зважуванні 5 – 10 т ±7,5
При максимальній навантаженні ±10
Довжина х Ширина 2990х2990
Маса, кг 3200

Норія (позиція 2)
Приймаємо до установки норію НЦГ.

Таблиця 2.19 – Технічна характеристика норій
Показники НЦГ
Продуктивність, т по важкому зерну р=0,76 т/ 5
По ячменю р=0,63 т/ 3,5
Висота норії, мм, не більше 30
Ширина стрічки, мм 125
Швидкість стрічки, мм/с 1,2
Потужність електродвигуна, кВт -
Число ковшів в одному ряду по ширині стрічки 1
Крок ковшів, мм 210
Бункер (позиція 3)
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 4 0
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

висота пірамідальної частини

√ √

висота прямокутної частини

Приймаємо бункер розмірами
Сироповарильний апарат (позиція 4)
Добові витрати цукру на хлібний квас складають 1632 кг. Вміст цукру в 1
л сиропу 855,6 г. Кількість сиропу в літрах

Приймаємо до установки один реактор місткістю 3200 л.
Кількість сиропу з одного варіння 1908 л. Тривалість охолодження однієї
варки 2 год. За 1 год. охолоджується 1908÷2=954 л сиропу.
Тепло, яке потрібно відвести при охолодженні цукрового сиропу, з
урахуванням 5% припливу тепла з навколишнього середовища.

[ ]

де 105 і 25 – початкова і кінцева температура цукрового сиропу, ºС;
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 4 1
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

2,93 – питома теплоємкість цукрового сиропу, кДж/(кг·К).
Кількість води, що йде на охолодження, приймемо дворазове до кількості
охолоджуваного сиропу:

Охолоджуюча вода нагрівається до температури

Апарат для розбавлення полісолодового екстракту (ПСЕ).
Витрата ПСЕ на добу – 3759 кг.
При розбавлені ПСЕ до щільності сусла 1,6-1,8 % кількість сусла складе:

де 70 – масова частка сухих речовин в полісолодовому екстракті, %;
1,00534 – щільність 1 л екстракту при показнику по цукрометру1,6-1,8
кг/л.
Необхідна місткість збірників для розведення ПСЕ з урахуванням 15%
запасу місткості та часу зайнятості кожного апарату 0.92 год. (55 хв):

де 2 – число змін роботи; 7 – кількість годин в зміні, 0,9 – час зайнятості
обладнання.
Приймаємо до установки 3 апарата типу 108.21.3007 з мішалкою
місткістю 5 кожен комплект з мотором-редуктором; потужність
електродвигуна 7,5 кВт, частота обертання 1500 об/хв, висота апарату 5200 мм,
вага 1950 кг.
Бродильно-купажний апарат (позиція 25)
Максимально можлива кількість сусла перед початком бродіння 50000
л/добу. Кількість цукрового сиропу, що вноситься перед початком бродіння
їхнього розрахунку 25% від загальної кількості цукру, складе:

Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 4 2
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Комбінована закваска складає 4% від об’єму сусла:

Разом:

Приймаємо 13 бродильно-купажних апаратів 7000х13 = 91000 л/добу

Таблиця 2.20 – Технічна характеристика бродильно-купажного апарата
Показник Значення
Продуктивність, л/добу 7000
Коефіцієнт заповнення 0,85
Час, хв
затоки та охолодження сусла 120
бродіння 480
розхолодку збродженого квасу 300
на купажування квасу 12
на розлив квасу і мийку апарата 60
збереження постійної температури в апараті 900
Температура, ºС
гарячого сусла 80
бродячого сусла 30
Робочий тиск, МПа 0,1-0,15
Електродвигун
потужність, кВт 2,2
частота обертів 950
Висота, мм 5500
Зовнішній діаметр, мм 1726
Маса, кг 1600

Збірник для закваски (позиція 9)
Кількість комбінованої закваски на добу 20 000 л.
З урахуванням запасу місткості (15%) потрібна місткість становитиме:

Збільшуючи місткість на розбражування дріжджів та молочнокислих
бактерій, встановлюємо збірки місткістю 5000 л кожен у кількості 5 шт.
Збірники цукрового сиропу
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 4 3
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Кількість цукрового сиропу за добу 1900 л. З урахуванням запасу
місткості (15%) потрібна місткість збірок:

Приймаємо до установки 2 збірки СЗ/2000 місткістю 2000 л кожен.
Діаметр 1400 мм, висота 2500 мм. Маса збірки 1082 кг.
Теплообмінник хлібного квасу
Кількість квасу, що надходить на охолодження з одного бродильно-
купажного апарату.

Час охолодження квасу приймаємо 1-1,5 год. Початкова температура
сусла 26 кінцева температура сусла 6 . Тепло, яке потрібно відвести за 1
год, з урахуванням 5% втрат у навколишнє середовище:
[ ]
Охолоджуємо квас розсолом (t=-5), при цьому середня різність
температур

Необхідна поверхня охолодження:

Приймаємо до встановлення 1 теплообмінник типу "труба в трубі" ТТ
114.001.163 З 20 трубами площею теплопередачі 25 . Довжина труб 6000 мм.
Маса апарату 2100 кг.
Екстрактор (позиція 12)

√
√

Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 4 4
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Приймаємо d=0.25, H=1.024 м.

Збірник готового напою (позиція 27)

Приймаємо 2 по 5

Таблиця 2.21 – Технічна характеристика збірника
Розміри, мм
Тип збірника Місткість, л Маса, кг
діаметр Висота і довжина
РГС-5000 5000 1790 2000 2043

Пастеризатор (позиція 30)
Призначення: пастеризатор високотемпературний з роторним нагрівачем
ПМР-0,2 ВТ продуктивністю 1000 л/год призначений для пастеризації,
витримки, фільтрації та охолодження продукту. При необхідності пастеризатор
налаштовують режим стерилізації.

Таблиця 2.22 – Технічні характеристики пастеризатора
Параметри ПМР-02
Продуктивність 1000
Режим пастеризації 92
Температура продукту на вході, ºС 5-7
Температура продукту при виході на сепаратор ºС 34-37
Температура після секції рекуперації перед Вище температури вхідного продукту
секцією охолодження на 24-27ºС
Охолодження: температура охолодження продукту Вище температури холодоагенту при
на 2-4 ºС кратності продукт/холодоагент = 1/3
Час витримки, с 30-35
Холодоносій Пропіленгліколь (+0, +2ºС)
Встановлена потужність 12
Габаритні розміри, мм 1400х1150х1850
Маса, кг 460

Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 4 5
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Збірник полісолодового екстракту (позиція 23)
Витрата полісолодового екстракту складає:
375900 1,3472= 279 023 л,
де 1,3472 – густин ПСЕ(при 70% СВ)
Місткість складу складе:

де 1,1 - коефіцієнт місткості збірників.
Приймаємо до встановлення 6 сталевих емальованих збірників ССЄн-50-5
(С-28) місткістю 50 кожний. Діаметр збірника 3000 м, довжина 6815 мм, маса
12100 кг.
Фільтри для цукрового сиропу (позиція 7)
Кількість сиропу з однієї варки:

де 0,9 – коефіцієнт заповнення реактора.
Приймаємо до установки 1 фільтр для цукрового сиропу марки В9-ВФС
423-5600-00, розміри 1760х770х1250 мм, маса 478 кг.
Насоси
Для перекачування сусла та готового квасу приймають відцентрові
насоси, які перекачують продукт протягом однієї години, тому продуктивність
3
насоса повинна бути не меншою за 112,1 м /добу, виходячи з кількості
купажованого квасу:

Приймаємо до встановлення насоси типу марки Pedrollo серії NGA з
3
технічною характеристикою: подача, м /годину - 21; напір, МПа – 20;
потужність електродвигуна, кВт – 0,75 в кількості 1 шт.
Специфікація технологічного обладнання наведена в табл. 2.23.

Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 4 6
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Таблиця 2.23 – Специфікація технологічного обладнання
Тривалість
Потужність
№ № поз. Найменування тип Технічна роботи
Кількість двигуна,
п/п на АТС (марка) обладнання характеристика двигуна
кВт
год/добу
Автоматичні ваги Габаритні розміри:
1 1 1
РП-10Ц13А 2990х2990х3200
Висота: 30 мм
2 2 Норія 1
Ширина: 125мм
Габаритні розміри:
3 3 Бункер 1
500х500х4500
Сироповарильний
Висота: 5200 мм
4 4 апарат 108.21.3007 з 3 7,5 1500 об/хв
Вага: 1950 кг
мішалкою
Висота: 5500 мм
Бродильно-
5 25 13 Довжина: 1726 мм 2,2 950
купажний апарат
Маса: 1600 кг
Довжина: 1790
Збірник для закваски
6 9 5 Висота: 2000 мм
РГС-5000
Маса: 2043 кг
Місткість: 2000л
Збірник цукрового Діаметр: 1400 мм
7 16 2
сиропу Висота: 2500 мм
Маса: 1082 кг
Теплообмінник З 20 трубами площею
хлібного квасу типу теплопередачі 25
8 8,15,22 1
«труба в трубі» ТТ Довжина труб 6000 мм,
114.001.163 маса 2100 кг
Діаметр: 0,25 м
9 12 Екстрактор 1 Висота: 1,024
Місткість: 50,3 л
Діаметр: 1790 мм
Збірник готового Висота, довжина: 2000
10 27 2
напою РГС-5000 мм
Маса: 2043 кг.
Габаритні розміри:
Пастеризатор ПМР-
11 30 1 1400х1150х1850 0,2
02
Маса: 460 кг
Збірник Діаметр: 3000 мм
12 23 полісолодового 6 Довжина:6815
екстракту Маса 12100 кг
Габаритні розміри:
Фільтр для
13 7 1 1760х770х1250 мм
цукрового сиропу
Маса: 478 кг
14 6, 10, Насоси Pedrolo NGA 9 0.75
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 4 7
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

13, 17,
20, 24,
26, 28,
31
2.9 Розрахунок складських приміщень і споруд
Склад цукру. Згідно з рецептурою, на 100 дал хлібного квасу витрачається
32,64 кг цукру. Всього в рік витрата цукру з урахуванням 1% втрат при
транспортуванні і в процесі варіння, отримуємо:

Мц = (32,64 * 500000/100) ·1,01 = 164832 кг

Площа складу для цукру знайдемо по співвідношенню:

ц
м

де Мц - річна кількість цукру, кг;
N - норма запасу сировини (рік, місяць), для цукру n = 15 днів;
k - коефіцієнт, що враховує площу для обслуговування та проїзду (k =
1,5);
τ - кількість днів роботи заводу в рік;
2
m - питоме навантаження на 1 м площі, кг.
Склад полісолодового екстракту і настою малини розраховується на
зберігання 3-місячного запасу при коефіцієнті запасу місткості 1,1. Загальна
кількість інгредієнтів в рік складе:
(75,18 + 0,30) × 500000 / 100 = 377400 кг
На 3 місяці запасу необхідно:
3
(377400 × 1,1 × 3 × 0,001) / 12 = 103,8 м
При висоті складу 5 м, його площа дорівнює
2
103,8 / 5 = 20,8 м
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 4 8
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Склад кислоти лимонної та ароматизатору. Всього в рік витрата
сировини з урахуванням 1% втрат при транспортуванні становитиме:
Мц = ((1,08 + 0,2) * 500000/100) ·1,01 = 6464 кг
Площа складу знайдемо по співвідношенню:

м

Склад оборотних пляшок. Площа складу знаходять для зберігання 2-
добового запасу оборотних пляшок з урахуванням площі, необхідної для
установки обладнання та проїзду штабелукладачів за формулою:

м

де k - річний випуск пляшкової продукції в палетах для ПЕТ-пляшок;
m1- коефіцієнт, що враховує площу, необхідну для установки обладнання
та проїзду автонавантажувачів, (m1 = 1,5);
m2- коефіцієнти, що враховує брак в складі посуду мийно-розливному
цеху і складі готової продукції, (m2 = 1,01);
2 - кількість змін на добу;
238 - число днів роботи в році;
2
n - кількість палет, що розміщуються на 1 м площі при укладанні в 3
яруси по висоті (n = 75 шт.).
Склад нових пляшок. На складі повинен бути заповнений спад пляшок,
рівний 8,09% місячного випуску продукції. При розливі напоїв в більш
напружений місяць, при рівномірному випуску в один місяць, допускаючи
незначну похибку в розрахунку, місячний випуск продукції буде:

дал

Запас нових пляшок складе:
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 4 9
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

44130 × 0,0809 = 3570 шт.
Площа складу для зберігання нових пляшок при штабелюванні в 3 яруси
2
на 1 м по 75 шт. і коефіцієнті запасу площі 1,5 складе:

м

2
Склад порожніх пляшок складе: 85 + 71 = 156 м .
Склад готової продукції. Розрахунок складу готової продукції ведуть на 2-
2
добовий запас готової продукції при укладанні її в 2 яруси по 50 ящиків на 1 м
площі:

м

де 1,0009 - коефіцієнт, що враховує брак на складі готової продукції.
Результати розрахунків наведені в табл. 2.24.

Таблиця 2.24 – Площа складських приміщень
2
Найменування приміщень Площа, м
Склад цукру 148
Склад полісолодового екстракту і настою малини 20,8
Склад кислоти лимонної та ароматизатору 1,2
Склад оборотних пляшок 85
Склад нових пляшок 71
Склад готової продукції 85
Загальна площа складу 411

2.11 Розрахунок води і стоків
Метою водопостачання заводу є забезпечення водою виробничих,
технічних, господарсько-побутових і пожежних служб. При розрахунках
витрата води по заводу складається з витрати на господарсько-побутові потреби
і з витрати на виробничі і технічні потреби відповідно до технологічного
розділу проекту.
Зведена таблиця витрат води наведена в табл. 2.25.
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 5 0
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 5 1
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 5 2
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Таблиця 2.25 – Зведена таблиця витрат води
Технологічна стадія Харак- Темпе- Витра- Джерело водопостачання і Викорис- Виходить з Скидання в стоки за
3 3
тер ратура ти води добова потреба, м товується продуктом категоріями, м за добу
забору води, за Водо- Артезі- Від- Обо- повторно, (відходами) 1 2 3 4
3
води С добу, провід анська крите ротна м /добу або
3
м сверд- водой- вода безповоротно
ловина мище
Мийка пляшок для Періо- 18 728 - - - + - - - - 65 -
квасу дичний
Миття обладнання Безпе- 12 5,0 + - - - 5 - - - - -
складу квасу рервний
Охолодження сусла в Періоди 13 + - - - - - - - 13 -
стерилізаторі і в чний
апараті попереднього
бродіння
Пригот ування Періоди 70 2,20 - + - - - - - - 2,20 -
цукрового сиропу в чний
реакторі
Охолодження Періоди 13 24 + - - - - - - 24 - -
цукрового сиропу чний
Розчинення Періоди 30 55 - + - - - - - 55 - -
полісолодового чний
екстракту і
приготування ПСЕ
Мийка обладнання Безпере 18 10 - - - + - - - - 10 -
рвний
Мийка полів в складі Періоди 18 5 + - - - - - - - 5 -
екстракту чний
Інші витрати Безпере 5 + - - - - - - - 5 -
рвний

2.12 Розрахунок витрати пари
На заводі пар витрачається переважно на технологічні цілі і в порівняно
невеликій кількості – на господарські. Завод має власну котельню, що працює
на газоподібному паливі. Харчування котлів здійснюється пом'якшеною
деаерованою водою. Для зниження жорсткості води застосовують Nа-
катіонітовий фільтр. Вміщені у воді катіони кальцію і магнію заміщаються
катіонами натрію. При зниженні обмінної здатності катіоніту виробляють його
регенерацію розчином кухонної солі. Для безперервної регенерації Nа-
катіонітового фільтра водопровідну воду, перш ніж направити в Nа-
катіонітовий фільтр, пропускають через солерозчинник. Пом'якшена вода
надходить в живильний бак, звідки насосом подається в котли.
Основними споживачами пара для технологічних цілей є сироповарильне
і купажне відділення. Витрата пара розраховується на варіння цукрового сиропу
в залежності від технології його приготування.
Дані по витраті пара зведемо в таблицю 2.26.

Таблиця 2.26 – Зведена таблиця витрат пари
Параметри пари
Технологічна Темпе-
Тиск,
стадія ратура,
МПа
ᵒС
Варка цукрового
0,3 825 60 1650 825 60 1650
сиропу
Інверсія цукрового
0,3 24,7 90 74 24,7 90 74
сиропу
Продування та
пропарювання
трубопровід для 0,05 96 10 96 96 10 96
цукрового сиропу
та ПСЕ
Пропарка апарата
чистої культури 0,25 175 120 350 175 120 350
дріжджів
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 5 3
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Погодинні
витрати
пари, кг
Тривалість
споживання
пари,
год/добу
Добові
витрати
пари, кг
Кількість
конденсату
пари, кг/год
Тривалість
виділення
конденсату,
год/добу
Кількість
конденсату
на добу, кг

2.13 Розрахунок потреб холоду
Холод на підприємстві витрачається на технологічні та експлуатаційні
потреби, вентиляцію. Наведемо розрахунок витрати холоду на технологічні
потреби проектованого заводу (таблиця 2.27).

Таблиця 2.27 – Витрата холоду
Охолоджуваний Кількість Тривалість Кількість продукту, кДж Температурний
продукт, ділянку операцій операцій в режим
на
цеху на добу хв. за добу в рік приміщень, ºС
операцію
Купаж газованого
6,83 60 272 1857,7 600037,1 16
напою
Вода в
10 960 1104 11040 3565920 16
теплообмінниках
Напої в напірних
960 11455 3699965 16
збірниках
Склад готової
12
продукції
Всього 24352,7 7865922

Витрата холоду на охолодження і осушення повітря, що подається на
вентиляцію:
Q2 = V n p (iн – iв)

3
де V-обсяг вентильованого приміщення, м ;
n-кратність повітрообміну;
3
р-щільність повітря в приміщенні, кг / м ;
iH и iВ - ентальпія зовнішнього повітря і в приміщенні при відповідній
вологості, Дж/кг.
Ентальпію зовнішнього повітря iH знаходять по розрахунковій
температурі повітря і оптимальної вологості на 13 год найспекотнішого місяця;
ентальпію повітря iB – по температурі і відносній вологості на виході з
повітроохолоджувача.
Витрата холоду для охолодження виробничих приміщень:
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 5 4
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Q = 14020 × 1,2 × 5 (41,4 – 34,4) = 588840 кДж
де 5-кратність повітрообміну на добу;
J0 = 41,4 кДж/кг
J1 = 34,4 кДж/кг
Витрата холоду для охолодження складу готової продукції.
Q = 5220 × 1,2 × 2 (41,4 – 34,4) = 83938 кДж
де 2-кратність повітрообміну на добу.
Витрата холоду для охолодження приміщення складу концентрованих
соків:
Q = 20 × 1,2 × 2 (41,4 – 34,4) = 336 кДж
Всього витрати холоду на охолодження приміщень становить:
Q2 = 588840 + 83938 + 336 = 673114 кДж.
Витрата холоду на компенсацію експлуатаційних втрат. З урахуванням
втрат холоду при освітленні, відкривання дверей, а також через стіни, підлоги,
стелі, витрата повітря на провітрювання приміщень збільшується на 15-20%.
Витрата холоду на охолодження приміщень складе:
673114 × 1,15 = 774081,1 кДж
З урахуванням втрат 10-15% в комунікаціях, добова витрата холоду
дорівнює:
774081,1-10% = 696673 кДж
Загальна витрата холоду на добу:
24352,7 + 696673 = 721025,7 кДж

2.14 Витрати двооксиду вуглецю і стисненого повітря
Для розливу безалкогольних напоїв в пляшки витрата стисненого повітря,
3
за паспортними даними лінії, становить 1,1 м /год. Для роботи потокової лінії
продуктивністю 12000 пляшок на годину в дві зміни по 8 год повітря потрібно:
3
8,8 м . Витрата стисненого повітря для роботи укупорочного автомата
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 5 5
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

3
становить 20 м /год. Для роботи 1 автомата в дві зміни по 8 год в зміну при
3
коефіцієнті використання обладнання 0,9 повітря потрібно: 160 м .
Витрата стисненого повітря для роботи автомата для вилучення пляшок з
3
ящиків становить орієнтовно 1,4 м /хв. Для роботи 1 автомата в дві зміни по 8
год в зміну при коефіцієнті використання обладнання 0,9 повітря буде потрібно:
3
1,4·2·1·8·0,9·60 = 1209,6 м .
Витрата стисненого повітря для роботи автомата для укладання пляшок в
3
ящики становить 1,4 м /хв, для того ж режиму роботи витрата повітря для двох
автоматів буде:
3
1,4·2·1·8·0,9·60 = 1209,6 м .
Загальні витрати стисненого повітря наведені в таблиці 2.28.

Таблиця 2.28 - Витрата стисненого повітря
Витрата стисненого Витрата стисненого
Технологічна операція 3 3
повітря в хвилину, м повітря на добу, м
Розлив безалкогольних напоїв у
1,1 475,2
пляшки
Закупорювання пляшок 5 17280
Виїмка пляшок з ящиків 1,4 1209,6
Укладання пляшок в ящики 1,4 1209,6
Пакеторозформування 10 144
Пакетоформування 0,16 144
Видування преформ 3,15 2736
Фасування та закупорювання
0,0016 1,44
ПЕТ
Етикетування 0,07 57,6

Загальні витрати діоксиду вуглецю наведені в таблиці 2.29.

Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 5 6
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Таблиця 2.29 - Витрати діоксиду вуглецю
Витрата на
Технологічна операція Витрата на добу, кг Тиск, МПа
годину, кг
Насичення напою вуглекислотою 52,0 728 0,16-0,4
Насичення напою вуглекислотою в ПЕТ 5 72

2.15 Розрахунок витрат електроенергії
Головними споживачами електроенергії на заводі є електродвигуни та
освітлювальні установки. Електроенергія від трансформаторів по кабелях
подається до цеховим розподільним пунктам, звідки надходить безпосередньо
до струмоприймачів. Силову мережу виконують чотирипровідною і по ній
подають струм напругою 380/220 В.
Для управління електроприводами застосовують наступну
пускорегулюючу апаратуру: для ручного управління – рубильники, пакетні
вимикачі, контролери, Реостати з ручним управлінням; для автоматичного
управління – реле, відрегульовані на досягнення певних параметрів (часу,
температури, тиску, рівня), при яких вони спрацьовують, замикаючи або
розмикаючи електричний ланцюг, що веде в електродвигуна; Контактори і
магнітні пускачі; командоапарати (кнопки управління, шляхові і кінцеві
вимикачі, що спрацьовують при певному положенні механізму).
У ланцюгах влаштовується заземлення корпусів, розподільних щитків,
електродвигунів і пускачів. У цехах заводу проектується три види освітлення:
робоче, аварійне і ремонтне.
Робоче освітлення є основним і має напругу 220 В для загального
освітлення і 36 В для місцевого. Аварійне освітлення передбачається на випадок
відключення робочого освітлення. Ремонтне освітлення читається від
понижуючих трансформаторів напругою 12 В. Освітленість приймається за
правилами пристрою електричних установок. Типи світильників, що
встановлюються в цехах, приймають відповідно до характеристики середовища
і призначенням приміщень.
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 5 7
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Дані по витраті енергії зведемо в таблицю 2.30.

Таблиця 2.30 - Витрата енергії
Витрата
Кількість Потужність Число годин
електроенергії,
Приводний механізм робочих двигуна, роботи двигуна
кВт год
двигунів кВт
на добу в році на добу в році
Реактор для варіння
4 5,5 16 3808 88 20944
цукрового сиропу
Насос для цукрового сиропу 4 2,8 6 1428 16,8 3998,4
Реактор для приготування
6 3 16 3808 48 11424
купажу
Фільтр-прес 2 2,8 9 1864 25,2 5219,2
Колероварильний котел 1 0,6 8 1904 4,8 1142,4
Насос для браку 1 1 5 1190 5 1190
Разом 19 1273 297692

Встановлена потужність двигунів і витрата електроенергії по розливному
цеху - 130,0 кВт. Якщо врахувати освітлення виробничих приміщень, то
сумарна витрата електроенергії повинні зменшити на коефіцієнт запасу 1,3-1,5.

2.16 Характеристика відходів (вторинної сировини) і рекомендації
щодо їх використання
В процесі виготовлення напівфабрикатів для безалкогольних напоїв і
квасу — плодово-ягідних соків, цитрусових настоїв, а також при виробництві
самих напоїв утворюються харчові продукти, які можуть бути використані при
відповідній обробці.
Квасна гуща (виробництво хлібного квасу) є основним відходом
виробництва безалкогольних напоїв, вихід якої становить при роботі по
настойному методу 80% і при заторному і раціональному методах 10 %. У ній
міститься значна кількість екстрактивних речовин, що визначає її як цінний
кормовий засіб. Незважаючи на поживну цінність, квасна гуща лише частково
використовується на корм худобі, а основна маса її скидається в каналізацію. У
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 5 8
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

той же час розробка і впровадження в практику раціональних методів її
зберігання і переробки - центрифугування, додаткового оцукрювання квасною
гущею крохмалю - дає можливість заощадити до 40% хлібопродуктів.
Дріжджовий осад утворюється при зброджуванні квасного сусла, мийці
бродильних чанів. В основному він скидається в каналізацію, хоча при
виробництві квасу його доцільно використовувати кілька разів (3-4) для
зброджування квасного сусла. Це значно зменшує витрату нових дріжджів (до
50-75%). Дріжджовий осад також можна використовувати на кормові цілі.
Характеристика відходів виробництва наведена в табл. 2.31.

Таблиця 2.31 - Характеристика відходів виробництва
Кількість відходів Рекомендації
Найменування Агрегатний На Вміст цінних речовин, щодо
На
відходів стан одиницю %, гд, тощо використання і
добу
продукції збуту
до складу дріжджів
входять білкові
можна
речовини (до 50...70%
використовувати
сухої речовини), жири,
як складову
глікоген, мінеральні
Дріжджі Твердий частину кормів
речовини, вітаміни.
для тварин,
Важливим
таких як худоба,
компонентом є
птиця чи свині
лецитин, холін,
глютатіон.
Вітаміни групи В,
Молочно- Створення
Твердий пробіотики, мінерали,
кислі бактерії нових продуктів
ензими

2.17 Контроль виробництва і управління якістю продукції
Всі компоненти, що входять до складу безалкогольних напоїв, вносяться
згідно з рецептурами з урахуванням вмісту в них сухих речовин. Рецептури
напоїв складені відповідно до балансу сухих речовин, що вводяться в напій з
сировиною і вмістом їх у готовій продукції. Для кожного найменування напою в
рецептурі вказано кількість сухих речовин, що підлягають введенню з
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 5 9
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

сировиною. Кількість сухих речовин в сировині прийнято за діючими
стандартами і технічними умовами.
Облік витрат сировини, напівпродуктів і готової продукції і втрат сухих
речовин ведеться на наступних технологічних стадіях процесу приготування
безалкогольних напоїв:
 на стадії приготування цукрового сиропу;
 на стадії приготування купажного сиропу;
 при розливі безалкогольних напоїв.
На кожній стадії технологічного процесу виробництва безалкогольних
напоїв ведеться облік по сухій речовині згідно з формами технологічних
журналів. Облік надходить в сироповарильне відділення цукру ведуть за
допомогою автоматичних ваг (або по різниці між масою цукру в мішках і масою
звільнених від цукру мішків) по масі в кг, по вологості (в %), за змістом сухих
речовин (в кг). Інші матеріали, що вносяться в сироповарильний котел у вигляді
рідин, враховують за обсягом (в л або кг) і масовій частці вносяться з ними
сухих речовин (в %). Всі дані записують в технологічний журнал варіння
цукрового сиропу по кожній зміні. Кількість звареного цукрового сиропу (в л)
враховують за допомогою градуйованою рейки за вмістом в ньому сухих
речовин (в кг). При вимірі обсягу цукрового сиропу слід враховувати його
температуру і приводити обсяг до 20.
Основним напівпродуктом при виробництві безалкогольних напоїв є
купажний сироп. При його виготовленні враховують всі компоненти, що
входять в напої згідно з рецептурою, за кількістю (в л або кг) і за вмістом в них
сухих речовин. При цьому необхідно, щоб всі купажери, напірні збірники для
компонентів купажного сиропу і готового купажу, ємності для зберігання соків,
настоїв та іншої сировини були ретельно виміряні за допомогою зразкових
таврованих мірників, на шкали водомірних трубок повинні бути нанесені
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 6 0
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

відповідні ділення. Готовий купажний сироп перекачують в мірні збірники
купажів, з яких купаж передається на розлив.
У «технологічному журналі розливу безалкогольних напоїв» записують
такі дані: кількість купажу (в л), що витрачається, і за змістом сухих речовин (в
% мас. І кг); доза купажного сиропу на пляшку для кожного виду напою; готова
продукція, передана на солод готової продукції в пляшках і за змістом сухих
речовин; кількість браку напоїв по кожному найменуванню за обсягом і за
змістом в них сухих речовин; залишки купажного сиропу на початок і кінець
зміни.
Кількість пляшок, що надійшли в цехи розливу з тарного складу, і
кількість пляшок з готовою продукцією – в склад готової продукції,
враховується за допомогою автоматичних лічильників, які враховують кожну
пляшку або ящик з пляшками. Перед початком зміни і в кінці зміни знімають
показання лічильників, різниця показань складе кількість пляшок, що надійшли
в цех розливу або з цеху за зміну.
Технохімічний контроль є основним засобом спостереження за
правильністю ведення технологічних процесів безалкогольного виробництва.
Правильно організований постійний контроль виробництва забезпечує випуск
продукції, що відповідає чинним стандартам. Перевірку якості продукції та
дотримання точності виконання режимів здійснює заводська лабораторія.
Схема технологічного контролю технологічних процесів наведена в
таблиці 2.32.

Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 6 1
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Таблиця 2.32 – Схема технологічного контролю технологічних процесів
Хто
Об’єкт Параметр, що Метод і частота контролює і
Стадії процесу
контролю контролюється контролю де фіксують
результати
жорсткість загальна,
лужність загальна,
смак, запах,
фізичний, хімічний,
забарвлення і
органолептичний, не
каламутність, сухий
Забір води Вода рідше 1 разу на Хімік
залишок, вміст
місяць, ДСТУ
залишкового
7525:2014
активного хлору,
загальна кількість
бактерій
фізичний, хімічний,
Приготування колір, смак, запах, органолептичний,
цукрового Цукровий сироп масовий вміст сухих ДСТУ 7126:2009, в Хімік
сиропу речовин, кислотність кожній партії при
вступі на завод
Зовнішній вигляд,
колір, смак, аромат,
Приготування Полісолодовий В кожній партії при
розчинність у воді, Хімік
екстракту екстракт потрапляні на завод
вміст сухих речовин,
кислотність
Матеріали
Зовнішній вигляд,
колір, діаметр горла,
середня маса одної
пляшки, місткість, В кожній партії при
Упакування Пляшки Хімік
супротив потрапляні на завод
внутрішньому
тиску(для нової
пляшки)
Кольоровість,
каламутність, смак,
Не рідше 1 разу на
запах
Технологічний місяць
Оброблена вода Вміст остаточного Хімік
процес
активного хлору
Кожного дня
Жорсткість води
Лужність води
Колір, смак, аромат
В кожній партії в
Квас Масова частка сухих Хімік
день розливу
речовин
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 6 2
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Кислотність
Вміст спирту
Стійкість
Температура
Масова частка сухих
Квас в процесі
речовин, кислотність В кожній
купажування і Хімік
після внесення цукру, виготовленій партії
розливу
вміст спирту

2.18 Заходи щодо охорони довкілля
Екологічне обґрунтування техніки, технології, матеріалів готується при
сертифікації та розробці проектної документації з метою визначення характеру і
рівня впливу на навколишнє середовище, застосовуваних техніки і технології, а
також використовуваних у виробництві матеріалів і речовин, на які відсутні
державні стандарти (ДСТУ).
Викид забруднюючих речовин в атмосферу наведений в табл. 2.33.

Таблиця 2.33 - Викид забруднюючих речовин в атмосферу
Найменування Кількість
Найменування ГДК, Метод очищення
домішок у 3 викидів
викидів мг/м середовища
викидах (ПДВ, т/рік)
Збір СО і його вторинне
Викиди від СО 9000 847,7 2
2
використання
основного
Леткі органічні Використання конденсатора
виробництва х 2,878
сполуки вторинної пари
Чадний газ 20,0 -
Озеленення, застосування
Викиди від
Оксиди азоту 2,0 - малотоксичних бензинів та
автотранспорту
якісних олій, нейтралізація

СО 20,0 0,906 (0,906)
SO2 2,0 0,002 (0,002) Пилозолоуловлювачі
NO (у (ефективність очищення 95
Викиди від х
перерахунку на 2,104 (2,104) %), оснащення
котельні та
NO2) протидимними фільтрами,
компресорної
10,146 на великих двигунах
Аміак
(10,146) встановлювати Каталізатори
Сажа 2,0 0,065 (0,065)
До атмосферних забруднювачів відносяться вуглеводні-насичені і
ненасичені, що включають від 1 до 13 атомів вуглецю. Вони піддаються різним
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 6 3
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

перетворенням, окисленню, полімеризації. Взаємодіючи з іншими
атмосферними забруднювачами після збудження сонячною радіацією. В
результаті цих реакцій утворюються перекисні сполуки, вільні радикали,
сполуки вуглеводнів з оксидами азоту і сірки і часто у вигляді аерозольних
частинок.
Характеристика відходів, що утворюються на підприємстві, наведена в
табл. 2.34.

Таблиця 2.34 - Характеристика відходів, що утворюються на підприємстві
Утворення
Клас Утилізація
Найменування Технологічний процес відходів на
небезпеки відходів
рік
Макулатура Від упаковок Нетоксична 2,3
Проммайданчик,
Брак ПЕТ- Мийка пляшок,
4 3,1 далі завод
пляшок приймання, бракування
Використання у Проммайданчик,
Лом європалет 4 1,55
виробництві далі завод
Відпрацьовані
Проммайданчик,
люмінесцентні Освітлення приміщень 1 0,002
далі спецзавод
лампи

Відпрацьоване вугілля вивантажується з вугільної колонки, поверненню у
виробництво не підлягає. До виробничо-забруднених і господарсько-побутових
стічних вод (3 категорії), відносять води, що утворюються від миття
технологічного обладнання цеху, від миття підлог виробничих приміщень.
Стічні води скидаються в каналізацію. Вплив об'єкта на атмосферне повітря є
допустимим, приземні концентрації по викидаються в атмосферу речовин не
перевищують ГДК населених місць. Побутові, виробничі та дощові стоки
перекачуються на очисні споруди, що виключає забруднення водного басейну.

Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 6 4
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

2.19 Компонування головного виробничого корпусу
Монтаж технологічного обладнання зводиться в основному до
транспортування з приоб'єктного складу в зону монтажу; такелажу всередині
монтажної зони; розпакування, розконсервації; установці на фундамент або
залізобетонне перекриття і вивірки в горизонтальній і вертикальній площинах;
випробуванню на холостому ходу.
Обладнання до місця установки переміщують механізованим способом
відповідно до ППР. Попередню вивірку обладнання на фундаменті виробляють
при вільному опиранні на підкладки, а остаточну-при затягнутих гайках
фундаментних болтів. Після правильно виконаної регулювання і затягування
болтів машина повинна рівномірно спиратися на всі пакети підкладок, що
перевіряють обстукуванням молотком. При цьому звук повинен бути чистим,
без деренчання.
Після остаточної вивірки установки обладнання на фундаменті сталеві
підкладки прихоплюють електродуговим зварюванням і підливають цементним
розчином. Кріплення обладнання на фундаменті повинно бути надійним і
міцним. Підливу необхідно проводити не пізніше 48 год після здачі монтажною
організацією письмового повідомлення. Виробляють її в присутності
представника монтажної організації. Висота підливи між низом обладнання
(рами, плити, станини) і поверхнею фундаменту допускається в межах 40--80
мм. Якщо обладнання має в підставі ребра жорсткості, то вказаний розмір слід
вважати від низу виступаючого ребра.
У правильно затягнутих з'єднаннях пластина щупа товщиною 0,03--0,05
мм не повинна проходити ні в одному з стиків прокладок глибше 3--5 мм.
Затягування фундаментних болтів виконують рівномірно хрест-навхрест з тим,
щоб опорна частина машини була щільно притиснута до фундаменту по всій
площі зіткнення. Монтаж технологічного обладнання виробляють відповідно до
плану розташування обладнання і установкою його по осях і відмітках.
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 6 5
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Встановлене технологічне обладнання вивіряють за допомогою
інвентарних регульованих підкладок, металевих підкладок або регульованих
гвинтів. Місця для установки підкладок і регулюючих гвинтів обладнання на
поверхні підлоги повинні бути попередньо очищені, вирівняні за рівнем і мати
розміри, що перевищують величину підкладок не менше ніж па 25 мм з кожного
боку. Площина підкладок, прилегла до обладнання і поверхні фундаменту або
чистої підлоги, не повинна мати задирок, забоїн. Під регулюючі гвинти в місцях
їх стирання на підлогу укладають сталеві підкладки. Кількість підкладок в
пакеті не повинно перевищувати 5 штук, включаючи тонколистові, що
застосовуються для остаточної вивірки.
Підкладки встановлюють по обидва боки кожного фундаментного болта
по можливості ближче до нього. Підкладки під легке обладнання можна
встановлювати з одного боку фундаментного болта.
Горизонтальність установки машин перевіряють по несучій плиті в двох
взаємно перпендикулярних напрямках, вертикальність-по оброблених
поверхнях рівнем і схилом. При вивіренні установки машини відхилення осей і
відміток по горизонталі і вертикалі не повинні перевищувати: головних осей
машини в плані 10 мм; фактичної висотної позначки встановленої машини-10
мм; машини від горизонталі-0,3 мм на 1 м.
Обладнання до фундаментів кріплять фундаментними болтами з
високоміцної сталі. Болти ділять на глухі, заставні і знімні. Застосовують Болти
діаметром 12; 20; 24; 30; 36; 42 мм, Довжина болтів від 20 до 40 діаметрів болта.
Осі болтів прив'язують до основних осях обладнання.
Глухі заливні Болти, використовувані переважно для кріплення легких і
середніх машин, виготовляють діаметром до 42 мм. Їх закладають наглухо в
процесі фундаменту, тому встановлюють до бетонування з високою точністю:
Болти діаметром до 24 мм заливають за шаблонами, діаметром 24 мм і вище за
спеціальними кондукторам, що фіксує положення болтів плані, так і по висоті.
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 6 6
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Кондуктори складаються зі стійок, горизонтальних елементів (відрізків
швелерів або сталевих утворюваних в них отворами) і зв'язків. Болти
підвішують до кондукторів за допомогою гайок і шайб, вивіряють за
кресленнями, фіксують і вдруге вивіряють положення болтів.
Креслення кондукторів входять до складу робочих фундаментів. Їх
розробляє проектна організація, проектування цеху. Кондуктори і фундаментні
болти встановлюють за участю монтажної організації. Заставні болти
розташовують в спеціально залишаються в тілі фундаментів колодязі. Потім
колодязі заливають марки не нижче 150. Знімні фундаментні болти, що
застосовуються для важкого обладнання, встановлюють в процесі монтажу
обладнання в спеціально передбачені для них колодязі і закріплюють в
анкерних плитах.
Фундамент працюючої машини передає коливання від обладнання в
товщу грунтів. Для зменшення вібрації проектованого фундаменту і їх впливу
на сусідні споруди і установки вибирають більш спокійні машини і раціонально
розміщують їх в приміщенні. Доцільно попередньо ущільнити і зміцнити
грунти. У необхідних випадках використовують різні засоби для гасіння
коливань і їх амортизації.
Коливання фундаменту гасять, приєднуючи до нього деяку масу,
наприклад консольні збільшення фундаменту, влаштовані у його підошви. Для
гасіння горизонтальних коливань ефективно використовувати плиту, покладену
на поверхні грунту і з'єднану з вібруючим фундаментом гнучким зв'язком. У
деяких випадках для зручності приєднується до фундаменту плиту виносять за
межі стін будівлі. Іноді застосовують динамічні гасителі у вигляді маси,
приєднаної до фундаменту пружинами. Динамічні гасителі вимагають
спеціального розрахунку і настройки при монтажі. Для зменшення динамічного
впливу машини на фундамент застосовують амортизатори, що обґрунтовують
динамічним розрахунком. При цьому виявляють умови режиму, що
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 6 7
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

забезпечують мінімальну частоту і амплітуду коливань обладнання і його
фундаменту. Якщо ці умови виявляться порушеними, то амортизатор з
глушника коливань стає резонатором і коливання фундаменту значно
посиляться. Прогресивним способом установки технологічного обладнання є
установка без фундаментів і заливки цементом-за допомогою спеціальних
пружних опор. Такий спосіб має наступні переваги: скорочує тривалість
монтажу машин до 80%; спрощує і прискорює перестановку обладнання при
перебудові технологічних процесів і при переході на виробництво нових
виробів; істотно знижує шум і запиленість повітря в цехах.

Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 6 8
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

3 Будівельні рішення
Проектований завод безалкогольних напоїв знаходиться в місті Черкаси.
Кліматичні умови майданчика наступні по ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010:
1. середня температура найхолоднішого місяця -5,7 °C;
2. середня температура найспекотнішого місяця + 22,9 °C;
3. абсолютна температура повітря:
мінімальна -32 °С; максимальна + 40,1 °С;
4. глибина промерзання ґрунту - 150 см.
Територія заводу рівна. Рельєф майданчика спокійний. Ґрунтові води до
глибини 8-10 м свердловини не зустрінуті.
Проектований завод розташований в межах міста, санітарно-захисна зона
становить 50 м, так як завод відноситься до V класу промислового
підприємства. Площа ділянки становить 3,2 га.
Головний корпус розташований в двоповерховій будівлі серії ІІС-20.
Міжповерхові перекриття і покриття плити залізобетонні розміром 1,5×6 м, що
спираються на балки ригелів. Стінові огорожі - панелі з легкого шлакобетону з
2
об'ємним ковшем 1450 кг з/м по серії 1.432-14, перегородки частково з цегли
марки 75, частково зі збірних залізобетонних панелей по серії 1.431-20 і 1.431-
15.
До будівель і споруд забезпечений під'їзд пожежних автомобілів з двох
сторін. Доставка сировини і допоміжних матеріалів на завод і відправка готової
продукції здійснюється автотранспортом. Інтенсивність внутрішньозаводського
транспорту від 8-10 автомобілів на годину. Транспортний двір асфальтований.
Освітлення приміщень штучне і через віконні прорізи. Оздоблення
внутрішніх стін передбачене облицювальною керамічною плиткою. У
проектованому заводі фундаменти під колони стаканного типу, бетонні на
піщаній подушці, квадратні з розрізами сторін основи 1,0-2,0 м колони
використовуються квадратного перетину 300×300 мм з прямокутними
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 6 9
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

консолями для опори ригелів. Колони застосовуються одно- і двоповерхової
розрізки. Ригелі використовуються прямокутні з полицями для укладання плит.
Міжповерхові перекриття і покриття виконуються із залізобетонних плит
шириною 1,6 м, плити застосовуються суцільні. Покриття влаштовується
безгорищне, поєднане з внутрішнім водовідведенням.
Зовнішні стінові панелі з керамзитобетону між колон 80×600 мм,
міжвіконні 1500×1200 мм, закладення швів між стіновими покриттями
синтетичним джгутом – джгут герметик і цементним розчином. Ворота цільно-
металеві розміром 4000×6000 мм. Душові відсіки розміщуються в побутових
приміщеннях. Освітлення передбачається денне, через віконне прорізи.
У всіх виробничих приміщеннях, за винятком спеціально охолоджуваних
відділень, передбачено парове опалення з тиском пари 2 атм. Пар надходить в
корпус від власної котельні.
Опалення адміністративно-побутового корпусу передбачається парою
низького тиску - 0,7 атм. В якості нагрівальних приладів встановлені радіатори і
труби з круглими ребрами. Система опалення двотрубна з верхнім розведенням.
Зворотні трубопроводи прокладені над підлогою і в підпільних каналах.
У виробничих приміщеннях встановлена припливно-витяжна вентиляція з
механічним і природним спонуканням. В адміністративно-побутових
приміщеннях, в санвузлах, душових передбачається Механічна припливно-
витяжна вентиляція – дворазовий повітрообмін.
Все технологічне обладнання розміщується і встановлюється з
урахуванням дотримання послідовності, передбаченої технологічною схемою.
Для зручності обслуговування обладнання, дотримання вимог пожежної
безпеки та санітарних норм в процесі експлуатації, а також виробництва
будівельно-монтажних робіт приймаються наступні норми його розміщення
(таблиця 3.1).

Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 7 0
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Таблиця 3.1 – Норми розміщення приміщень
Відстань не менше, м
Найменування цехів від стіни до між центральний Спеціальні вимоги
апарату обладнанням прохід
Склад вихідної сировини 0,5-0,8 0,25 1,5-2,0
Сироповарочное відділення,
0,5-0,8 0,25 2,0-2,5
купажний цех
Стаціонарні
Обладнання та арматура, часто
майданчики з
обслуговуються, розташовані - - -
огорожею і
на висоті більше 1,8 м
сходами

Майданчики, розташовані на висоті 0,5 м від підлоги, перехідні містки і
сходи до них, мають огорожу поручнями, висотою не менше 1,0 м, суцільну
зашиття знизу бортом висотою не менше 0,15 м.
Сходи виконуються шириною не менше 0,7 м при перенесенні важких
предметів - не менше 1 м. Ухил сходів не більше 45°. Для доступу до рідко
обслуговується обладнання допускаються сходи з ухилом 60° або драбини.
Ширина проходу до одиночних робочих місць приймаємо не менше 0,7 м.
Розміри магістральних проїздів між штабелями і робочих проїздів для
роботи електронавантажувачів з піддонами 1000 і 1200 мм визначають радіуси
повороту по зовнішньому габариту застосовуваних навантажувачів. Ширина
проїзду при односторонньому русі без розвороту підлогового транспортного
пристрою повинна бути не менше ширини цього транспортного пристрою, з
урахуванням знаходиться на ньому вантажу, плюс 0,6 м (але не менше 1,3 м).
При двосторонньому русі ширина проїзду приймається рівною подвоєною
ширині транспортного пристрою + 0,9 м.
Проходи для обслуговуючого персоналу між штабелями і стелажами
прийняті від 0,8 до 1,2 м.
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 7 1
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Майданчик для будівництва заводу з виробництва безалкогольних напоїв
квасу розташовується біля залізничних під'їзних шляхів з метою приєднання до
них заводської гілки. Траса залізничних колій проходить уздовж фронту
прийому і відвантаження основних вантажів.
Основні внутрішньозаводські автодороги, службовці для транспортування
сировини і готової продукції, майданчики біля місць прийому і відпустки,
головний в'їзд на завод, а також майданчики для санітарної обробки
автоцистерн і складування склобою посуду асфальтовані.
Відведення промивних вод з майданчика підприємства запроектовано в
зливову міську каналізацію. Розміщення проектованих інженерних комунікації
на території підприємства прийнято відповідно до спільного рішення генплану.
Розрізи між мережами, а також між мережами і будівлями прийняті інженерно –
допустимі.
Для забезпечення нормальних санітарно – гігієнічних умов на майданчику
передбачається благоустрій та озеленення. Вільні від забудови і дорожніх
покриттів ділянки території озеленені шляхом посадки дерев, чагарників,
багаторічних трав. Для забезпечення чистоти повітряного басейну
застосовуються Листяні породи дерев.
Мережа автодоріг до території підприємства прийнята з урахуванням
зовнішніх вантажопотоків і з урахуванням забезпечення підприємства
сировиною. Ширина проїзної частини доріг - 6 м, майданчиків – 12 м з
урахуванням розвороту автотранспорту.
Техніко-економічні показники:
Площа ділянки 32 000 м2
Площа забудови 13 184 м2
Площа озеленення 10 000 м2
Коефіцієнт забудови 41,2 %
Коефіцієнт озеленення 31,3 %
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 7 2
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Коефіцієнт використання території 100 %

Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 7 3
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

4 Охорона праці
Бродильне та купажне відділення повинні мати припливно-витяжну
вентиляцію.
Попереднє розведення концентрату квасного сусла та його стерилізація
повинно робитись в апаратах з механічною мішалкою i паровою сорочкою. На
трубопроводи, який подає пару у сорочку, повинен бути встановлений
автоматичний редукувальний пристрій з манометром i запобіжним клапаном.
Купажнi чани та апарати для приготування робочих розчинав квасного
сусла повинні бути обладнані механічними мішалками. Зброджування квасного
сусла має здійснюватися у закритих по судинах, споряджених манометрами,
запобіжними клапанами та обладнаних нижніми люками. Бродильно-купажнi
посудини повинні мати чіткий напис "Обережно! Вуглекислий газ" та знак
безпеки по ГОСТ 12.4.026-76.
У бродильному віддаленні повинні бути прилади для визначення
концентрації двоокису вуглецю та не менше двох шлангових протигазів i двох
рятувальних поясів. Розігрівання концентрату квасного сусла у резервуарах
повинно робитись паровими підігрівачами. Резервуари для зберігання
концентрату квасного сусла та збірники приготування робочих розчинів
квасного сусла повинні бути закриті накривками. Розлив квасу у бочки,
цистерни та пляшки має робитись згідно з вимогами.
Аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів
Основними небезпечними і шкідливими виробничими факторами
(відповідно до ДСТУ 2293-93) є:
- підвищене значення напруги в електричному ланцюзі;
0
- підвищена температура (t = 30-32 С) повітря робочої зони;
3
- підвищений вміст діоксиду вуглецю (більше 20 мг/м ) у виробничому
приміщенні цеху зрідженого діоксиду вуглецю.

Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 7 4
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Таблиця 4.1 – Небезпечні та шкідливі виробничі фактори
Найменування НШВФ Джерело НШВФ
Фізичні фактори
Рухомий об'єкт Транспортери автоматичної лінії розливу,
електронавантажувачі
Шум Насоси, лінія розливу, автонавантажувачі
Підвищена температура повітря Варильний цех
Підвищена вологість Варильний апарат, лінія розливу
Електричний струм
Хімічні фактори
Діоксид вуглецю Установка насичення вуглеводнем
Біологічні фактори
Мікроорганізми Збірники інгредієнтів
Мікроорганізми Укуси собак, щурів, миш, ос
Психофізіологічні фактори
Статичні перевантаження Утримання вантажу, робота в незручній робочій позі
Динамічні перевантаження Постійний перенесення тяжкості (робота вантажника)
Гіподинамія Робота, пов'язана з недостатнім рухом (сидяча робота)
Нервово-психічні Розумові та емоційні перевантаження, монотонна праця
перевантаження

Електробезпека і пожежна безпека на виробництві
Як один з найбільш ефективних засобів запобігання пожеж важливо
використовувати на підприємстві пристрій захисного відключення (ПЗВ).
Небезпечні та шкідливі виробничі фактори, пов'язані з використанням
електричної енергії. Експлуатацію електроустановок повинен здійснювати
підготовлений електротехнічний персонал.
Обслуговування електро-технологічних установок (електрозварювання,
електроліз, електротермія і т. п.), а також складного енергонасиченого
виробничо-технологічного обладнання, при роботі якого потрібне постійне
технічне обслуговування і регулювання електроапаратури, електроприводів,
ручних електричних машин, переносних і пересувних електроприймачів,
переносного електроінструменту, повинен здійснювати електротехнологічний
персонал. Він повинен мати достатні навички і знання для безпечного
виконання робіт і технічного обслуговування закріпленої за ним установки.
Пожежна безпека на підприємстві
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 7 5
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Робота по забезпеченню пожежної безпеки спрямована на попередження
пожеж і створення безпечних умов праці для працюючих. Забезпечення
пожежної безпеки на своїй ділянці відповідальності є обов'язком всіх
працюючих на підприємстві.

Таблиця 4.2 – Категорії приміщень підприємства по пожежо-
вибухонебезпечності і клас зони по ПУЕ
Категорія по
Найменування приміщень Клас зони по ПУЕ
вибухопожежній небезпеці
Сироповарильне відділення П-ІІа Б
Купажне відділення - Д
Машинне відділення - Д
Приміщення баків гарячої води - Д
Склад
Зберігання цукру в мішках П-ІІа В
Відділення водопідготовки - Д
Цех розливу
Посудний цех П-ІІа В
Цех готової продукції П-ІІа В
Допоміжні приміщення
Майстерня з ремонту обладнання П-ІІа В
Ремонтно-механічна майстерня - Д
Компресорна В-Іб А
Лабораторія - Д
Газова котельня П-II Г
Акумуляторна В-Іа А

Всі категорії працівників підприємства проходять вступний, первинний
(на робочому місці), повторний, цільовий і позаплановий протипожежні
інструктажі.
У пожежонебезпечних цехах і на обладнанні, що представляє небезпеку
вибуху або займання, вивішені знаки, що забороняють користування відкритим
вогнем, а також знаки, що попереджають про обережність при наявності
займистих речовин. Керівник підприємства, цеху зобов'язаний ознайомити всіх
працюючих зі знанням таких знаків.

Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 7 6
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Висновки
При виконанні кваліфікаційної роботи було проаналізовано безалкогольну
галузь України, У технологічній частині кваліфікаційної роботи було обрано та
описано технологічну схему виготовлення квасу з використанням нетрадиційної
сировини, наведено його принципово-технологічну схему виробництва.
Наведено приклади різних способів та режимів виготовлення квасу. Вказано
його основні переваги серед інших. Також наведено та описано апаратурно-
технологічну схему виготовлення квасу.
Повністю охарактеризовано готову продукцію, сировину, основні та
допоміжні матеріали, які використовуються при його виготовленні.
При проведенні технологічних розрахунків для кваліфікаційної роботи,
було визначено всі потрібні вихідні дані до технологічних розрахунків, такі як
рецептура, його фізико-хімічні показники за ДСТУ 4069-2015 та втрати
сировини та сухих речовин на різних етапах виготовлення напою.
Користуючись вихідними даними було проведено продуктові розрахунки при
виготовленні квасу.
У кваліфікаційній роботі наведено характеристику та компонування
основного та допоміжного технологічного обладнання, яке використовується
при виготовленні квасу. Проаналізовано використання енергоносіїв, визначено
основні енергетичні ресурси, які потрібні для повноцінного функціонування
виробництва. Вказано та охарактеризовано основні джерела енергетичних
ресурсів. Були розроблені схеми хіміко-технологічного та мікробіологічного
контролю на усіх стадіях виробництва квасу.

Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ 7 7
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Перелік посилань
1. Напої безалкогольні. Загальні технічні умови : ДСТУ 4069:2016. –
[Чинний від 2016-06-01]. – Київ : Держспоживстандарт України, 2016 – 22 с. –
(Національний стандарт України).
2. Цукор білий. Технічні умови : ДСТУ 4623:2006. – [Чинний від 2007–07–
01]. – Київ : Держспоживстандарт України, 2010. – 14 с. – (Національний
стандарт України)
3. Технологія безалкогольних напоїв : підручник / В.Л. Прибильський, З.М.
Романова, В.М. Сидор та ін. ; за ред. В.Л. Прибильського. – Київ : НУХТ, 2014.
–310 с.
4. Барвники натуральні харчові. Технічні умови: ДСТУ 3845-99 [Чинний від
1999-06-01]. – К.: Держспоживстандарт України, 1999. – 25 с. (Національний
стандарт України).
4. Домарецький, В. А. Технологія екстрактів, концентратів та напоїв із
рослинної сировини [Текст]: підручник / В. А. Домарецький, В. Л.
Прибильський, М. Г. Михайлов. – К.: Нова Книга, 2005. – 408 с.
5. Ковальов, С. В. Кількісне визначення фенольних речовин [Текст] / С. В.
Ковальов, С. В. Романова // Вісник фармації. – 2009. – № 9. – С. 23–25.
6. Кошова, В. М. Нові аспекти використання нетрадиційної сировини [Текст] /
В. М. Кошова, Т. В. Дубицька // Харчова промисловість. – 2008. – № 6. – С. 57–
59.
7. Ковалевський К.А., Сльозко Г.Ф., Ксенжук Н.І., Мамай О.І., Шанін О.Д.
Технологія вина і обладнання виноробних підприємств. Курсове проектування:
навчальний посібник. – Херсон: ХНТУ, 2009. – 368 с.

КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Запорожець Д.В. Літ. Арк. Акрушів

Перевір. Батраченко О.В 74 75
Реценз. Перелік посилань
ЧДТУ, кафедра ХТ
Н. Конт р. Чепурна О. Л.
Затверд. Осипенкова І. І.

8. Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни
«Технології галузі» для здобувачів освітнього ступеня «бакалавр» зі
спеціальності 181 «Харчові технології» усіх форм навчання [Електронний
ресурс]/[Упоряд. : О.Л. Чепурна, Н.А. Нагурна] М-во освіти і науки України,
Черкас. Держ. технолог. ун-т. – Черкаси : ЧДТУ, 2019. – 48с.
9. Мелетьєв, А. Є. Технохімічний контроль виробництва солоду, пива і
безалкогольних напоїв [Текст] / А. Є. Мелетьєв, С. Р. Тодосійчук, В. М. Кошова.
– К.: Нова книга, 2007. – 385 с.

Арк.
КРБ 24.ТБВ24.35.00.000 ПЗ
75
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets