Проект виробництва безалкогольних напоїв з впровадженням  сучасних способів сатурації

Бєлоконь, Даніель

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/5511

Title:	Проект виробництва безалкогольних напоїв з впровадженням сучасних способів сатурації
Authors:	Осипенкова, Ірина Іванівна Бєлоконь, Даніель
Keywords:	фільтрація;дегазація
Issue Date:	29-Jun-2023
Abstract:	Кваліфікаційна робота бакалавра: 115с; 2 рис,; 53 табл,; 34джерел, 3 креслення; 2 плакати. Мета роботи: спроектувати цех виробництва безалкогольних напоїв з впровадженням сучасних способів сатурації В кваліфікаційній роботі бакалавра обґрунтована технологічна схема виробництва безалкогольних напоїв, зроблено розрахунок продуктів таких напоїв, як Грушевий, Дитячий, Горобиновий. Напої виготовляються на основі натуральної сировини. «Дитячій» має профілактичний характер, так як до рецептури входить медичний пепсин та аскорбінова килота. Розраховано і підібрано технологічне обладнання, витрати енергоресурсів. Розроблено апаратурно-технологічну схему виробництва безалкогольних напоїв. Розглянуті питання якості і контролю технологічного процесу. В роботі запропонований сучасний спосіб приготування напоїв – синхронно-змішувальний. Установка АСК – 1 передбачає деаерування води, дозування деаерованої води і купажного сиропу, їх змішування, насичення напою діоксидом вуглецю та подавання на розлив. Наведено техніко-економічне обгрунтування проекту і отримані наступні економічні показники: прибуток – 466667 тис.грн/рік, термін окупності – 1,07 роки, рентабельність – 24,6%. В охороні праці проаналізовано ступінь небезпеки отруєння обслуговуючого персоналу СО2, запропоновано встановлення датчика ПКГ100-СО2.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/5511
Appears in Collections:	181 Харчові технології (Харчові технології та інженерія)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Бєлоконь.pdf Restricted Access		9.26 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування
Кафедра харчових технологій

Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи бакалавра

на тему: «Проект виробництва безалкогольних напоїв з впровадженням
сучасних способів сатурації»

Виконав студент 4 курсу,
Групи ТБВ - 94
Спеціальності 181 «Харчові технології»,
за ОП «Харчові технології та інженерія»
(шифр і назва напряму підготовки, спеціальності)

Даніель БЄЛОКОНЬ
(прізвище та ініціали)
Керівник Ірина ОСИПЕНКОВА
(прізвище та ініціали)
Рецензент
(прізвище та ініціали)

Черкаси - 2023 року

РЕФЕРАТ
Кваліфікаційна робота бакалавра: 115с; 2 рис,; 53 табл,; 34джерел, 3
креслення; 2 плакати.
Мета роботи: спроектувати цех виробництва безалкогольних напоїв з
впровадженням сучасних способів сатурації
В кваліфікаційній роботі бакалавра обґрунтована технологічна схема
виробництва безалкогольних напоїв, зроблено розрахунок продуктів таких
напоїв, як Грушевий, Дитячий, Горобиновий. Напої виготовляються на
основі натуральної сировини. «Дитячій» має профілактичний характер, так як
до рецептури входить медичний пепсин та аскорбінова килота. Розраховано і
підібрано технологічне обладнання, витрати енергоресурсів. Розроблено
апаратурно-технологічну схему виробництва безалкогольних напоїв.
Розглянуті питання якості і контролю технологічного процесу.
В роботі запропонований сучасний спосіб приготування напоїв –
синхронно-змішувальний. Установка АСК – 1 передбачає деаерування води,
дозування деаерованої води і купажного сиропу, їх змішування, насичення
напою діоксидом вуглецю та подавання на розлив.
Наведено техніко-економічне обгрунтування проекту і отримані
наступні економічні показники: прибуток – 466667 тис.грн/рік, термін
окупності – 1,07 роки, рентабельність – 24,6%.
В охороні праці проаналізовано ступінь небезпеки отруєння
обслуговуючого персоналу СО2, запропоновано встановлення датчика
ПКГ100-СО2.

ФІЛЬТРАЦІЯ, ЦУКРОВИЙ СИРОП, КУПАЖ, ДЕГАЗАЦІЯ,
СИНХРОННО-ЗМІШУВАЛЬНА УСТАНОВКА, КАРБОНІЗАЦІЯ.

ABSTRACT
Qualification of the bachelor's work: 115c; 2rice; 53tablets; 34dzherel, 3
armchairs; 2 cry.
Meta work: A Project for Producing Non-Alcoholic Beverages with
Introducing Modern Saturation Methods into Production.
In the qualification work of the bachelor, a technological scheme for the
production of non-alcoholic drinks was grounded, and the distribution of products
of such drinks, such as Grushevy, Dityachiy, Gorobinovy, was broken up. Drinks
are prepared on the basis of natural syrovin. "Childish" may have a prophylactic
character, since medical pepsin and ascorbic acid are included before the
formulation. Technological possession, redemption of energy resources was
granted and paid. A hardware-technological scheme for the production of non-
alcoholic drinks has been developed. Examined nutritional quality and control of
the technological process.
In the work of proponation, the current method of preparing drinks is
synchronous-mixing. ASC installation - 1 transfer of de-aerated water, dosing of
de-aerated water and blended syrup, mixing, filling with carbon dioxide to drink
and serving for bottling.
A technical and economic assessment was made for the project and the next
economic indicators were removed: income - 466667 thousand hryvnia / rіk,
payback term - 1.07 years, profitability - 24.6%.
In the defense practice, the level of CO2 damage to service personnel was
analyzed, and the installation of the PKG100-CO2 sensor was requested.

FILTRATION, BLOOD SYRUP, COUPAGE, DEGASSING,
SYNCHRONOUS MISHUVAL INSTALLATION, CARBONIZATION.

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………… 6
1. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА………………………………………… 8
1.1 Техніко-економічно обґрунтування проекту ………………….... 8
1.2 Техніко-економічно розрахунки ………………………………... 9
2. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА……………………………………... 20
2.1 Структура підприємства…………………………………….…..… 20
2.2 Режим роботи цехів і відділень…..………………………….……. 21
2.3 Асортимент і характеристика готової продукції………….……… 22
2.4 Характеристика сировини і допоміжних матеріалів…….…..…… 26
2.5 Технологічна схема виробництва ………………………….…….. 33
2.5.1 Принципова технологічна схема. …………………………… 33
2.5.2. Вибір обґрунтування способів і режимів технології …… 34
2.5.3. Опис апаратурно-технологічної схеми………..……….….. 42
2.6 Розрахунок продуктів …….………..……………………….…..… 44
2.6.1 Вихідні дані для розрахунку……………………………..… 44
2.7 Розрахунок кількості тари і допоміжних матеріалів…………… 55
2.8 Розрахунок і підбір технологічного обладнання …….……....… 57
2.9 Розрахунок складських приміщень і споруд…………..….……… 69
2.10 Розрахунок витрати води і стоків ………………..………….….. 70
2.11 Розрахунок витрати пари…………………….…………………… 72
2.12 Витрати холоду…………………………………………………… 73
2.13 Витрати діоксиду вуглецю і стисненого повітря ……………… 73
2.14 Розрахунок витрат електроенергії…………….……………….… 75

КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Розроб. Бєлоконь Д.П. Літ. Арк. Акрушів

Косульт. 4
ЗМІСТ
Керівник. ОсипенковаІ.І.
Н. Ко нтр. ЧепурнаО.Л. ЧДТУ, кафедра ХТ
Затверд. Осипенкова І.І.
2.15 Характеристика відходів (вторинної сировини) і рекомендації
щодо їх використання.…………………………………………………. 76
2.16 Контроль виробництва і управління якістю продукції.………… 79
2.17 Заходи щодо охорони довкілля.…...…………………….……..… 95
2.18 Компонування головного виробничого корпусу ………………. 97
3. БУДІВЕЛЬНА ЧАСТИНА…………..………………………………. 100
4. ОХОРОНА ПРАЦІ………………………………………………….. 101
4.1 Аналіз умов праці купажного відділення на безалкогольному 101
виробництві ……………………………………………………………..
4.2 Розробка заходів та засобів захисту працівника від шкідливих 106
факторів…………………………………………………………………
4.3. Вплив вуглекислого газу на людину…………………………….. 108
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ…………..……………………..… 110
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ…………………………...……………………. 112

Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
5
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ВСТУП

Газовані безалкогольні напої готують змішуванням підготовленої води
з купажним сиропом. Процес штучного насичення води або напою діоксидом
вуглецю називається сатурацією (карбонізацією). [32].
Наявність у безалкогольних напоях діоксиду вуглецю надає їм
грайливості, гостроти смаку, підвищує біологічну стійкість. Ступінь
сатурації повинен забезпечити нормативний вміст діоксиду вуглецю в
готовому напої. Оскільки розчинене у воді повітря утруднює процес
розчинення діоксиду вуглецю, процесу сатурації передує деаерація.
В основі процесу сатурації лежить здатність діоксиду вуглецю при
взаємодії з водою утворювати водний розчин. Розчинення діоксиду вуглецю
 абсорбційний процес, в якому вода  абсорбент, а діоксид вуглецю 
абсорбтив. Згідно з так званою плівчастою теорією, на поверхні розділу двох
фаз  рідинної і газоподібної – є граничний шар, який складається з двох
плівок. Одна з них містить молекули газу, а інша  молекули рідини. Такі
газо-рідинні плівки чинять опір проникненню газу з однієї фази до іншої.
Концентрація газу в основній масі кожної фази внаслідок конвекції постійна,
а в газо-рідинних плівках, через відсутність конвекційних токів,
переміщується газ дифузією внаслідок різниці його концентрації в рідинній і
газо-рідинній фазах.
Діоксид вуглецю має здатність частково хімічно взаємодіяти з водою з
утворенням вугільної кислоти, яка дисоціює на карбонат- і бікарбонат-іони:
Н2О СО2 Н СО Н  НСО  2Н  СО2
2 3 3 3 .
Рівновага цієї системи зміщена ліворуч через нестійкість вугільної
кислоти.

КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Розроб. Бєлоконь Д.П. Літ. Арк. Акрушів

Косульт. 6
ВСТУП
Керівник. ОсипенковаІ.І.
Н. Конт р. ЧепурнаО.Л. ЧДТУ, кафедра ХТ
Затверд. Осипенкова І.І.
Процес сатурації здійснюють у спеціальних сатураторах різної
конструкції. Сатуратори поділяються на об’ємні, безперервної дії та
автоматичні. Незалежно від конструкції сатуратора процес зводиться до
створення оптимальних умов для абсорбції-розчинення діоксиду вуглецю.
Розлив газованих напоїв у пляшки передбачає приготування
безпосередньо напою, наповнення пляшки напоєм, закупорювання,
бракування, наклеювання етикеток та укладання пляшок у ящики або палети.
Сучасний спосіб приготування напоїв – синхронно-змішувальний.
Синхронно-змішувальну установку використовують замість існуючих раніше
трьох видів обладнання: дозатора купажного сиропу, сатуратора води і
перемішувального автомата. В одних синхронно-змішувальних установках
насичують діоксидом вуглецю воду, після чого її змішують із сиропом у
певному співвідношенні, в інших  сатурують суміш деаерованої води і
купажного сиропу [32].

Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
7
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
1 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

1.1 Техніко-економічне обґрунтування
Безалкогольна промисловість в Україні стрімко розвивається. Це
пов’язано з попитом у напоях серед широких верст населення.
Конкурентноспроможність виробництва обумовлює якість продукції. В
проекті представлені 3 види напоїв, а саме Грушевий, Дитячий,
Горобиновий, які виготовляються на основі натуральної сировини.
Будівництво підприємства планується у м.Умань.
Умань — місто в Україні, адміністративний центр Уманського району
Черкаської області. Розташоване на Придніпровській височині на обох
берегах річки Уманка (притока Ятрані) за 186 км на південний захід від міста
Черкаси [34].
Біля Умані проходить автомобільний шлях М05E95 міжнародного
значення Київ — Одеса, який є частиною Європейського транспортного
коридору № 9; автомобільний шлях М12E50 міжнародного значення Стрий
—Тернопіль — Кропивницький — Знам'янка; автомобільний шлях Н16
національного значення Золотоноша — Черкаси — Сміла — Умань[34].
Мета підприємства – реалізація продукції не тільки в межах України,
але і вихід на Європейский ринок.
Стратегія маркетингу підприємства в перші два роки спрямована на
завоювання стабільної ринкової позиції .

КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Розро б. Бєлоконь Д.П. Літ. Арк. Акрушів

Косульт. 8
ЕКОНОМІЧНА
Керівник. ОсипенковаІ.І.
Н. Ко нтр. ЧепурнаО.Л. ЧАСТИНА ЧДТУ, кафедра ХТ
Затверд. Осипенкова І.І.
1.2 Техніко-економічні розрахунки

Виробничий план підприємства

Робота цеха організується в в 2 зміни по 8 годин.

Машини і обладнання підприємства [25].
а) Фонд часу роботи машин та обладнання.
При визначенні фонду часу роботи обладнання виділяють:
календарний, дійсний та ефективний фонд часу роботи.
Календарний фонд - це максимально можливий фонд часу роботи
обладнання на рік:
Fк= 238 · 14 = 3332 год.

Дійсний (номінальний) фонд дорівнює часу роботи обладнання в
залежності від встановленого режиму виробництва:

Fд= 100 · nр = 100 · 16 = 1600 год . ,

де nр - кількість годин роботи обладнання на добу.
Ефективний фонд часу дорівнює дійсному фонду за мінусом
технологічних зупинок і зупинок на ремонт, який проводиться в робочий час:

Fеф. = Fд – Трем. – То = 3332 – 1600 = 1732 год = 72 днів ,

де Трем. - загальна тривалість зупинок обладнання по всіх видах
ремонту на протязі року;
То - тривалість зупинок технологічного характеру за рік.
Вартість технологічного, силового (електродвигуни), транспортного та
іншого обладнання (попередньо складається специфікація обладнання)
визначається за прейскурантами цін .
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
9
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Режими роботи цеху
Баланс часу роботи
Баланс робочого часу визначає кількість днів, які повинен
відпрацювати один середньосписковий робітник за рік в залежності від
прийнятого в проекті режиму роботи заводу і тривалості робочої зміни.
Цех безалкогольних напоїв працюватиме протягом 238 повних
восьмигодинних робочих днів на рік (при п’яти робочих днях на тиждень) у
дві зміни в літній період і в 1 зміну в зимовий період.[30]
Штат і фонд заробітної плати персоналу
Розрахунки фонду зарплати робітників

Таблиця 1.1 – Розрахунки чисельності робітників та фонду їх
заробітної плати

Кіль-
Кіль- Облікова
кість Тарифна Місячна
№ Найменування кість кількість Тариф
робіт- ставка за заробітна
п/п статей змін на робіт- розряд
ників на годину, грн. плата , грн.
добу ників
зміну
1 2 3 4 5 6 7 8
1 Апаратник 2 1 2 5 60 19680
водопідготовки
2 Апаратник 2 1 2 5 60 19680
приготування
сиропів
3 К упажник 2 1 2 6 65 21320

4 Комірник 2 1 2 ставка 8000 16000

5 Л аборант 2 3 6 ставка 8000 48000

6 Сарлюсар-ремонтник 2 2 4 4 55 36080
оатних
7 Електрик 2 1 2 4 55 36080

8 Прибиральник 1 2 4 ставка 7000 28000

9 П
риймальник 1 1 1 4 55 36080

сировини
с

Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
10
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 1.1.
1 2 3 4 5 6 7 8
10 Приймальник- 1 1 1 4 55 36080
здавальник готової
продукції
11 Всього основної 25 297000
заробітної плати
12 Вечірні, нічні, 89100
святкові
13 Премія 59400
14 Додаткова зарплата 148500
15 Разом 25 445500
16 Відрахування на 169290
соціальне
страхування (38 %)

Витрати на 1 дал продукції:
Продуктивність підприємства – 2000000 дал/рік = 166667 дал/міс.
Основна зарплата –297000/166667= 1,78 грн.
Додаткова зарплата – 148500/166667 = 0,89 грн.
Відрахування на соціальне страхування (38 %) – 169290/166667=1,02
грн.

Штат і фонд заробітної плати цехового та адміністративного
персоналу

Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
11
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблидя 1.2 - Розрахунок чисельності спеціалістів, службовців, МОП і
фонду заробітної плати
№ посада Штатна Місячний Річний фонд
п/п кіль- посадовий заробітної
кість оклад плати
Адміністративний та цеховий
персонал
1 Директор 1 20000 240000
2 Головний інженер 1 15000 180000
3 Головний механік 1 15000 180000
4 Головний енергетик 1 15000 180000
5 Головний пивовар 1 15000 180000
6 Головний бухгалтер 1 15000 180000
7 Зав. лабораторією 1 15000 180000
8 Начальник ПЕО 1 15000 180000
9 Начальник відділу МТС 1 10000 120000
10 Начальник збуту 1 12000 144000
11 Менеджер 3 12000 432000
12 Бухгалтер 6 12000 864000
13 Економіст 2 12000 288000
14 Інженер по ТБ 1 12000 144000
15 Нач.цеху розлива 1 12000 144000
16 Інженер-технолог 3 12000 432000
17 Змінні технологи 3 12000 432000
18 Технік-хімік 2 12000 288000
19 Майстер холод- 1 10000 120000
компр.уст.
20 Інженер-хімік 1 10000 120000
21 Інженер-мікробіолог 1 10000 120000
22 Зав.центр.складом 1 10000 120000
23 Інженер-програміст 1 15000 180000
24 Інженер по кадрам 1 10000 120000
25 Інженер по сировині 2 10000 240000
26 Інженер по якості 1 10000 120000
27 Інженер-теплотехнік 1 10000 120000
Всього 41 3456000
Нарахування на соціальні 1313280
заходи(38,3%)

Витрати на 1 дал продукції:
Штат цеху та адміністрації – 1,7 грн.
Відрахування на соціальне страхування (38 %) – 0,66 грн.

Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
12
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розрахунки вартості сировини[25].

Потреба в сировині , матеріалах, паливі та енергії

Потреба в сировині і матеріалах на виробництво окремих груп напоїв
розраховується на основі даних розрахунку продуктів (табл.2.18 – 2.20).

Таблиця 1.3- Сировина та матеріали
«Грушевий» «Дитячий» «Горобинний»
Цукор Кг 73,60 25 1840 103,17 25 2579,3 74,31 25 1857,8
Сік Л 32,86 25 821,5 114,56 25 2864 76,4 25 1910
Есенція Л 0,19 270 51,3 - - - - - -
Лимонна
Кг 1,408 60 84,48 1,76 105,6 60 1,408 60 84,48
кислота
Колер Кг - - - - - - 0,86 200 -
СО2 Кг 4,0 7 28 4,0 7 28 4,0 7 28
Пепсин
г - - - 7,64 25 191 - - -
медичний
Аскорбінова
кг - - - 0,096 200 19,2 - - -
кислота
Всього: - - - 2825 - - 5742 - - 3881
Транспортно- - - - 221 118 303
заготівельні
витрати (7,8 %)
Всього 3046 6190 4184

Витрати на 1 дал продукції:
«Грушевий» = 3046/100 = 30,46 грн.
«Дитячий» = 6190/100 = 61,90 грн.
«Горобинний» = 4184/100 = 41,84 грн.

Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби , роботи і
послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій
Витрати допоміжних матеріалів беремо з розділу 2.7.

Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
13
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Назва сировини
Одиниця виміру
Норма витрат
на 100 дал
Оптово-
відпускна
ціна, грн
Затрати на 100
дал
Норма витрат
на 100 дал
Оптово-
відпускна
ціна, грн
Затрати на 100
дал
Норма витрат
на 100 дал
Оптово-
відпускна
ціна, грн
Затрати на 100
дал
Таблиця 1.4 – Розрахунок вартості купівельних напівфабрикатів,
комплектуючих виробів та допоміжних матеріалів
Оптово-
Назва Одиниця Норма витрат на 1 Затрати на 1
відпускна
сировини виміру дал дал, грн
ціна
Пробка шт. 11,0 0,5 5,5
Етикетка шт. 11,0 0,5 5,5
Клей кг 0,0005 20,0 0,01
Всього: 11,01
Транспортно-заготівельні витрати (8,3 %) 0,91
Всього 11,92

Таблиця 1.5 – Розрахунок вартості пляшок
Затрати на
Оптово-
Назва Одиниця Витрати на річну річну
відпускна
сировини виміру продуктивність продуктивність,
ціна
грн
Скляна
шт 200 000 15,0 3000000
пляшка
ПЭТ:
6 006 000 7207200
1,0л
шт 5 005 000 1,2 6006000
1,5л
2 002 000 2402400
2,0л
Всього: 18615600
Транспортно-заготівельні витрати (8,3 %) 1545095
Всього 20160695

Витрати на 1 дал продукції:
20160695/20000000 = 1,0 л= 0,10 дал.

Всього витрат: 11,92+0,10 = 12,02 грн/дал.

Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
14
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розрахунки вартості електроенергії, води та пари

Дані про витрати пари, електроенергії та води беремо з нормів
технологічного проектування заводів (цехів) безалкогольних напоїв ВНТП
40-91 [30].
Таблиця 1.6 - Розрахунок вартості палива та енергії

Види енергії Одиниця Норма Ціна , Сума ,
виміру витрат на грн. грн.
1000 дал
Пар т 2,5 68 170
Електроенергія кВат·год 450 3,9 1755
3
Вода для технічних та побутових цілей м 55,65 50,0 2782,5
Холод Тис.ккал 400 9,5 3800
3
Повітря м 300 7,3 2190
Разом 10698

Витрати палива і енергії на 1 дал напоїв –10698/1000 = 10,7 грн ,

Розрахунки вартості обладнання та амортизаційних відрахувань

Таблиця 1.7- Залишкова вартість обладнання та амортизації

Перелік основних Вартість Норма Сума
фондів основних амортизації , амортизації ,
фондів , грн . % грн./рік
Виробничі будівлі 300000000 5 15000000
Обладнання 200000000 5 10000000
Разом 500000000 5 25000000

Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
15
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Кошторис загальновиробничих витрат [25].

Таблиця 1.8 – Загальновиробничі витрати

Статті витрат Сума, грн. Примітки
1. Зарплата цехового персоналу: 3456000 з табл. 1.2
2. Відрахування на соціальне 1313280 38%
страхування та інші нарахування на
зарплату
3. Утримання виробничих будівель і 9000000,00 3% від їх вартості
споруд
4. Поточний ремонт виробничих будівель 6000000,00 2% від їх вартості
5. Амортизація виробничих будівель 15000000 з табл. 1.6
6. Витрати на охорону праці 172800 5 % від зарплати всіх
робітників
Разом по ст. 1-6 33628800
7. Зношування малоцінного та 1681440 5 % від суми
швидкозношуваного інвентарю, витрати витрат по ст. 1-6.
на досліди та інші цехові витрати
Разом загальновиробничих витрат 35310240

Витрати на 1 дал продукції –35310240/ 2 000 000 = 17,7 грн.

Кошторис витрат на утримання та експлуатацію обладнання

Таблиця 1.9 – Витрати на утримання та експлуатацію обладнання

№ Статті витрат Сума, грн. Примітки
п/п
1 Утримання і витрати по експлуатації
виробничого обладнання, апаратури і
транспорту:
а) зарплата робітників по нагляду і 163000,00
обслуговуванню обладнання;
б) відрахування на соціальне
страхування та інші нарахування на 61940 38 %
зарплату;
Разом по ст.1. 224940
2 Поточний ремонт обладнання і
транспортних засобів:
а) зарплата робітників по ремонту 150000
б) нарахування на зарплату 57000
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
16
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 1.9.
1 2 3
Разом по ст. 2 207000
3 Амортизація виробничого обладнання, 10000000 з табл. 1.6.
апаратури та транспортних засобів
Разом по ст. 1-3. 10431940
4 Зношування малоцінного інвентарю, 312958,2 3 % від суми
інструментів, пристроїв, переміщення витрат за ст. 1-3
вантажів по території підприємства, інші
витрати, пов'язані з утриманням та
експлуатацією обладнання.
Разом по кошторису 10744898,2
Витрати на 1 дал продукції –10744898,2/ 2 000 000 = 5,37 грн.

Калькуляція вартості продукції
Таблиця 1.10 – Зведена таблиця розрахунку собівартості пива за статтями
калькуляції
«Грушевий» «Дитячий» «Горобинний»
Статті калькуляції
на 1 дал, грн на 1 дал, грн на 1 дал, грн
Сировина 30,46 61,9 41,84
Допоміжні матерали 12,02 12,02 12,02
Паливо та
електроенергія на 10,7 10,7 10,7
технологічні цілі
Основна заробітна плата 1,78 1,78 1,78
Додаткова заробітна
0,89 0,89 0,89
плата
Відрахування на
1,02 1,02 1,02
соціальні потреби
Загальновиробничи
17,7 17,7 17,7
витрати
Витрати на утримання та
експлуатацію 5,37 5,37 5,37
устаткування
Виробнича
79,94 111,38 91,32
собівартість
Адміністративні витрати
(5 % від виробничої 3,45 6,64 4,6
собівартості)
Збутові витрати (2% від
1,38 2,66 1,83
виробничої собівартості)
Повна собівартість 84,77 120,68 97,75
Рентабельність, % 25,0 26,9 21,9
Прибуток 20 30 20
ПДФ 20,95 30,14 23,55
Оптова ціна 125,72 180,82 141,3
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
17
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Визначення основних показників економічної ефективності проекту
Рівень рентабельності продукції, випускається, розраховуємо за
формулою: [25].
Р = П / Св.п. х 100, де

Св.п. – собівартість виробленої продукції.

Рентабельність
Ргрушевий = (20 / 79,94) х 100 = 25 %.
Рдитячий = (30 /111,38) х 100 = 26,9 %.
Ргоробиновий = (20 / 91,32) х 100 = 21,9 %.

(25+26,9+21,9)/3 = 24,6%.

Витрати на 1 гривню виробленої продукції [25].
Вл = Св.п. / О = 79,94/125,72 = 0,64 коп.
Вд = Св.п. / О = 111,38/180,82 = 0,62 коп.
Вж = Св.п. / О = 91,32/141,3 = 0,65 коп.

Розраховуємо прибуток:

П = (20+30+20)/3 = 23,3 х 20 000 000 = 466 666 667 грн.

Окупність інвестицій:
Інвестиції / чистий прибуток [25].

Т = 500000000 / 466 666 667 = 1,07 року.

Вартість виробленої продукції:

Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
18
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
В = ((125,72+180,82+141,3)/3)х2000000 = 298560000 грн/дал

Основні техніко-економічні показники проекту зведені в таблицю 1.11

Таблиця 1.11 – Техніко-економічні показники проекту
№ Перелік показників Од. виміру Проект
1 Виробнича потужність дал/ рік 2000000
2 Вартість виробленої продукції тис. дал 298560
3 Чисельність працюючих в т.ч. осіб 104
робітників
4 Виробництво продукції на тис. 2871
одного працюючого грн./особу
5 Виробнича собівартість тис. грн..
Грушевий 79,49
Дитячий 111,38
Горобиновий 91,32
6 Витрати на 1 грн. виробленої коп.
продукції
Грушевий 0,64
Дитячий 0,62
Горобиновий 0,65
7 Прибуток підприємства від тис. грн. 466667
виробничої діяльності
8 Рентабельність %
Грушевий 25
Дитячий 26,9
Горобиновий 21,9
9 Оптова ціна за 1 дал. грн..
Грушевий 125,72
Дитячий 180,82
Горобиновий 141,3
10 Термін окупності роки 1,07

Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
19
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2 ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

2.1 Структура підприємства
Безалкогольна промисловість включає в себе виробництво
безалкогольних напоїв, квасу та мінеральних вод.
Однією з найважливіших задач, для визначення розвитку і розміщення
безалкогольної промисловості в країні, являється задоволення потреб
населення в безалкогольних напоях та мінеральній воді. Коефіцієнт
використання виробничих потужностей по виробництву безалкогольних
напоїв дорівнює 0,7.
При будівництві заводу безалкогольних напоїв передусім увага
приділяється місцю розташування заводу, що визначається, насамперед, за
результатам аналізу якості води, яка є необхідною сировиною для
виробництва алкогольних та безалкогольних напоїв. Крім того, повинна
враховуватись близькість майбутнього заводу до залізничної дороги і
автостради. Вигідне географічне положення заводу полегшить доставку
сировини практично з будь-якого регіону України та із закордону.
Підприємство повинне бути спроектоване і побудоване так, щоб
виробництво здійснювалось без перебоїв у повному автономному режимі.
Склад заводу (цеху) безалкогольних напоїв (орієнтовний) наведено
нижче. [1].
Сировинний цех:
відділення соків та плодоягідного екстракту;
відділення спиртованих настоїв, композицій, концентратів;
склад цукру;

КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Розроб. Бєлоконь Д.П. Літ. Арк. Акрушів

Косульт. 20
ТЕХНОЛОГІЧНА
Керівник. ОсипенковаІ.І.
Н. Контр. ЧепурнаО.Л. ЧАСТИНА
ЧДТУ, кафедра ХТ
Затверд. Осипенкова І.І.
Цех безалкогольних напоїв:
сироповарювальне відділення;
відділення варіння колеру;
купажне відділення - приготування сиропів у цехах безалкогольних
напоїв здійснюється у купажному відділенні;
відділення водопідготовки;
відділення розливу сиропів.
Мийно-розливний цех:
відділення укладання та виїмки пляшок;
відділення миття; (пляшкомийне відділення);
відділення розливу (у пляшки);
відділення регенерації лугу;
відділення збору та відпустки склобою;
комора допоміжних матеріалів;
приміщення варіння клею.
Цех посуду:
склад посуду (неопалювальний) або навіс.
Цех готової продукції (експедиція)
Цехова майстерня
Лабораторія.

2.2 Режим роботи цехів і відділень
Режим роботи заводу (цеху) наведено у таблиці 2.1. [1].
Число змін на
Число днів роботи
Найменування основних цехів добу
влітку взимку у міс. на рік
1 2 3 4 5
Виробництво безалкогольних 2 1 20,4 232 дні або
газованих напоїв 325 змін

Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
21
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.3 Асортимент і характеристика готової продукції [27]
Таблиця 2.2. – Асортимент безалкогольних напоїв
Напої Річне виробництво
% тис.дал
Грушевий 50 1000
Дитячий 30 600
Горобиновий 20 400
Разом 100 2000

Рецептура напоїв:
Таблиця 2.3. – Рецептура на 100 дал готового напою «Грушевий»
Найменування Вміст в готовому напою Вміст сухих речовин в
сировини сировині
Одиниця кількість % мас. кг
вимірювання
Цукор Кг 73,60 99,85 73,49
Сік яблучний Л 32,86 9,8г/100 мл 3,22
Кислота кг 1,408-а 90,97 1,02
лимонна
Есенція Л 0,19 - -
«Груша»
Колер Кг 1,15 70,0 0,81
Діоксид Кг 4,0 - -
вуглецю
Всього: 78,54

Таблиця 2.4. – Показники напою «Грушевий»
Фізико-хімічні показники Органолептичні показники
Масова частка сухих речовин, %-7,8 Колір - жовтий
Кислотність, мл 1 н розчину NаОН на Смак, аромат - груши
100 мл напою – 2,0
Масова частка диоксиду вуглецю, %
не менше – 0,4

Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
22
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 2.5. – Рецептура на 100 дал готового напою «Дитячий»
Найменування Вміст в готовому напою Вміст сухих речовин в
сировини сировині
Одиниця кількість % мас. кг
вимірювання
Цукор Кг 103,17 99,85 103,02
Сік вишневий Л 114,56 11,4г/100 мл 13,06
Пепсин кг 7,64 - -
медичний
Кислота кг 0,096 99,9 0,0959
аскорбінова
Кислота кг 1,76-а 90,97 0,13
лимонна
Діоксид Кг 4,0 - -
вуглецю
Всього: 116,306

Таблиця 2.6. – Показники напою «Дитячий»
Фізико-хімічні показники Органолептичні показники
Масова частка сухих речовин, %-11,3 Колір – від світло червоного до
червоного
Кислотність, мл 1 н розчину NаОН на Смак, аромат - вишні
100 мл напою – 2,5
Масова частка диоксиду вуглецю, %
не менше – 0,4

Таблиця 2.7. – Рецептура на 100 дал готового напою «Горобиновий»
Найменування Вміст в готовому напою Вміст сухих речовин в
сировини сировині
Одиниця кількість % мас. кг
вимірювання
Цукор Кг 74,31 99,85 74,19
Сік горобини Л 76,4 11,2г/100 мл 8,56
Колер кг 0,86 70,0 0,60
Кислота кг 1,408-а 90,97 -
лимонна
Діоксид Кг 4,0 - -
вуглецю
Всього: 83,35

Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
23
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 2.8. – Показники напою «Горобиновий»
Фізико-хімічні показники Органолептичні показники
Масова частка сухих речовин, %-8,2 Колір – від світло жовтого до темно-
жовтого
Кислотність, мл 1 н розчину NаОН на Смак, аромат - горобини
100 мл напою – 2,0
Масова частка диоксиду вуглецю, %
не менше – 0,4

За органолептичними показниками рідкі безалкогольні напої, повинні
відповідати вимогам ДСТУ 4069:2016[14]. , зазначеним у таблиці 2.9.
Таблиця 2. 9– Органолептичні показники безалкогольних напоїв
Назва Характеристика Метод
показника прозорі непрозорі контролювання
(замутнені)

Зовнішній Прозора рідина Непрозора Відповідно до
вигляд без осаду і рідина. п.10.2.
сторонніх Допускають
включень. наявність осаду,
Допускають часток та зависів,
опалесценція, характерних для
обумовлена використаної
особливостями сировини, без
зернової та сторонніх
плодово-ягідної включень,
сировини невластивих
продукту
Смак і Обумовлені особливостями Відповідно
аромат використаної сировини до 10.2

Колір Обумовлений особливостями Відповідно
використаної сировини до 10.2
Примітка 1. Додаткові вимоги до органолептичних показників встановлює
виробник у технологічній інструкції або рецептурі на кожну назву
безалкогольного напою.

За фізико-хімічними показниками рідкі безалкогольні напої повинні
відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 2.10

Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
24
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 2.10. — Фізико-хімічні показники рідких безалкогольних напоїв
Назва показника Група, вид Значення Метод
показника контролювання
Масова частка рідкі від 0 до 20,0 Відповідно
сухих речовин, % безалкогольні включ. до 10.4
напої
енергетичні напої не менше 8,0
напої не менше 3,5
бродіння(квас)
Об’ємна частка рідкі 0,5 Відповідно
спирту, %, безалкогольні до 10.3
не більше напої
напої 1,2
бродіння(квас)
3
Кислотність, см , рідкі 1,0 до 15,0 Відповідно
3
1 моль/дм безалкогольні до 10.4
розчину напої від
гідроксиду напої бродіння від 1,5 до 7,0
натрію (квас)
3
на 100 см напою
Масова частка негазовані 0 Відповідно
діоксиду слабогазовані від 0,20 до 0,30 до 10.4
вуглецю, включ.
% середньогазовані понад 0,30 до
0,40
включ.
сильногазовані понад 0,40

напої бродіння не менше 0,30
(квас), фасовані
(розлиті) в
пляшки і металеві
банки
Примітка 1. Масова частка діоксиду вуглецю не регламентують в напоях, які
реалізують через апарати «Постмікс», «Премікс», фасують (розливають) в
металеві бочки (кеги) та інше аналогічне обладнання.
Примітка 2. Низькокалорійні напої контролюють за показником кислотність,
встановленим для рідких безалкогольних напоїв.
Примітка 3. В рідких безалкогольних напоях визначають об’ємну частку
спирту, якщо під час його виробництва використовували спиртовмісну
сировину.

Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
25
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.4 Характеристика сировини і допоміжних матеріалів
Вода [32]
Воду технологічного призначення можна поділити як на сировину та
таку, що може контактувати з сировиною в процесі приготування напоїв
(миття обладнання тощо).
Основна вимога до води технологічного призначення – її відповідність
стандарту на питну воду (ДСанПіН 2.2.4-171-10) [10].

Органолептичні показники якості питної води
Запах за температури 20 °С і під час нагрівання до 60 °С,
бали, не більше 2
Смак і присмак за температури 20 °С, бали, не більше 2
Колірність, град, не більше 20
3
Мутність за стандартною шкалою, мг/дм , не більше 1,5

Фізико-хімічні показники якості питної води,
що впливають на її органолептичні властивості
Водневий показник рН 6,0…9,0
3
Сухий залишок, мг/дм , не більше 1000
3
Загальна жорсткість, мг-екв/дм , не більше 7
3
Вміст, мг/дм , не більше:
хлоридів 350
сульфатів 500
заліза 0,3
марганцю 0,1
міді 5,0
цинку 5,0
Поліфосфати залишкові 3,5

Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
26
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Бактеріологічні показники якості питної води
3
Загальна кількість бактерій у 1см води, не більше 100
Колі-титр, не менше 300
Колі-індекс, не більше 3
Токсикологічні показники (граничні значення)
3
якості питної води, мг/дм
Алюміній залишковий 0,5
Берилій 0,0002
Миш’як 0,05
Молібден 0,25
Нітрати 45,0
Поліакриламід залишковий 2,0
Свинець 0,03
Селен 0,001
Стронцій 7,0
Фтор (залежно від кліматичного району) 0,7…1,5
Уран природний і уран-238 1,7
3
Радій-226, Бк/дм 4,44
3
Стронцій-90, Бк/дм 14,8

Цукор[32;6].
Цукор білий (сахароза – С12Н22О11) повинен відповідати вимогам
ДСТУ 4623:2006 і, залежно від способу виготовлення, поділяється на
кристалічний, сахарозу для шампанського, цукрову пудру і пресований.
Кристалічний цукор, залежно від показників якості, поділяють на чотири
категорії: першу, другу, третю та четверту; пресований цукор – на три
категорії: першу, другу і третю. Сахарозу для шампанського виробляють
першої та другої категорій, цукрову пудру – першої, другої та третьої
категорій.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
27
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Кристалічний цукор виробляють з кристалами розмірами від 0,2 до 2,5
мм, а сахарозу для шампанського – розмірами від 1,0 до 2,5 мм.
Кристалічний цукор допускається виробляти з іншими розмірами кристалів
[32].
За органолептичними показниками цукор повинен відповідати
вимогам, зазначеним в таблиці 2.11
Таблиця 2.1. - Органолептичні показники кристалічного цукру
Зовнішній Білий, чистий без плям і сторонніх домішок, для цукру
вигляд третьої і четвертої категорії допускають жовтуватий
відтінок.
Кристалічний цукор повинен бути сипкий, без грудочок.
Для цукру третьої і четвертої категорій допускають
грудочки, що розпадаються від легкого натискання
Запах і смак Солодкий без сторонніх запаху і присмаку, як у сухому
цукрі, так і в його водному розчині, для цукру четвертої
категорії допускають слабкий запах меляси
Чистота Розчин цукру повинен бути прозорим, без нерозчинного
розчину осаду, механічних та інших домішок. Для цукру третьої і
четвертої категорій допускають опалесценцію. Для
цукрової пудри не визначають

За фізико-хімічними показниками кристалічний цукор повинен
відповідати нормам, зазначеним у табл. 2.12 .
Таблиця 2. 12 - Фізико-хімічні показники кристалічного цукру
Значення за категоріями
Назва показника кристалічного цукру, сахарози для
шампанського і цукрової пудри
1 2 3 4
Масова частка , %:
сахарози (поляризація), %, не
менше, 99,7 99,7 99,61 99,5
редукувальних речовин (в
перерахунку на суху речовину),
%, не більше 0,04 0,04 0,05 0,065
вологи, %, не більше:
кристалічному цукрі 0,1 0,1 0,14 0,15
у сахарозі для шампанського 0,1 0,1 - -
у цукровій пудрі 0,2 0,2 0,2 -
золи (в перерахунку на суху 0,027 0,04 0,04 0,05
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
28
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
речовину), не більше: %
балів 15,0 - - -
Кольоровість у розчині, не більше:

одиниць ICUMSA 45,0 60,0 104,0 195,0
балів 6 8 - -
умовних одиниць - - 0,8 1,5
Масова частка феродомішок, %,
0,0003 0,0003 0,0003 0,0003
не більше
Розмір окремих часток
феродомішок, у найбільшому 0,5 0,5 0,5 0,5
лінійному вимірі, мм, не більше

Сік
За органолептичними та фізико-хімічними показниками концентровані
соки повинні відповідати вимогам ДСТУ 4283.1:2007, наведеним відповідно
у табл. 2.13 і 2.14.
Таблиця 2.13 - Органолептичні показники концентрованих соків
Назва показника Характеристика соків
освітленого неосвітленого
Зовнішній вигляд Густа, майже прозора Густа, в’язка непрозора
рідина. Для всіх рідина. На дні тари
концентрованих соків допускається наявність
допускається наявність на ущільненого осаду
дні тари невеликого білкових і пектинових
ущільненого осаду речовин і легке желювання
білкових і пектинових концентрату
речовин, для виноградного
– наявність кристалів
винного каменя на дні чи
стінках тари,
легкорозчинних у воді
Смак і запах Натуральні, близькі до соків, на яких виготовлений
концентрат. Сторонні присмак і запах не допускаються
Колір Для світлозабарвлених соків – від оранжевого до
світло-коричневого, для темнозабарвлених – від
червоного до темно-бордового
Розчинність Повна, без утворення Повна після
у воді осаду після 2 год розмішування протягом 10
відстоювання хв

Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
29
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 2.14 - Фізико-хімічні показники концентрованих соків
Найменування показника Норма для соків
освітленого неосвітленого
Масова частка, %, не менше:
розчинних сухих речовин,
вишневому 70 -
горобиновий 54 -
грушевому 70 -
осаду, %, не більше (від маси) 0,5 1,0
сорбінової кислоти, %, не більше 0,1 -
пектину у соках, призначених для Не -
безалкогольної промисловості допускається
мікотоксину патуліну (у яблучному, -7 -7
50∙10 50∙10
виноградному, сливовому, грушевому
соках), %, не більше
Домішки:
мінеральні Не допускаються
рослинного походження Те саме
домішки Те саме

Діоксид вуглецю. [32].
Діоксид вуглецю газоподібний і скраплений повинен відповідати
вимогам ДСТУ 4817:2007. [5].
За органолептичними і фізико-хімічними показниками біодіоксид
вуглецю повинен відповідати вимогам зазначеним у табл. 2.15.
Таблиця 2.15 - Органолептичні і фізико-хімічні показники біодіоксиду
вуглецю
Значення показників для сортів
Назва показника вищого першого другого
Запах і смак Злегка кислуватий присмак без
сторонніх запахів
Об’ємна частка діоксиду вуглецю 99,9 99,5 99,0
(СО2), %, не менше
Наявність мінеральних мастил і Повинен витримувати
механічних домішок випробування
Наявність оксидів азоту (NO,NO2) Нижче чутливості методу
Масова концентрація сірчистого 0,002 0,004 0,005
ангідриду (SO2), г/ , не більше
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
30
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Масова концентрація етилового спирту, Нижче 0,075 0,2
г/ , не більше ніж чутливості
методу
Наявність сірководню (H2S) Повинен витримувати
випробування
Масова частка води, %, не більше Нижче чутливості 0,1
методу
Масова концентрація водяної пари за 0,037 0,076 0,184
температури 20˚С і тиску 101,3 кПа (760
мм рт. ст.), г/ , не більше
Температура насичення діоксиду - 48 - 42 - 34
вуглецю водяною парою, яка відповідає
тиску 101,3 кПа (760 мм рт. ст.) і
температурі 20 ˚С, не більше
Наявність ароматичних вуглеводнів Повинен витримувати
випробування
Примітки: 1. Смак і запах біодіоксиду вуглецю технічного призначення не
визначають. 2. Масову частку води визначають тільки для біодіоксиду
вуглецю в балонах.

Таблиця 2.16 – Технологічна характеристика матеріалів, які
використовуються у безалкогольному виробництві
Найменування Органолепти Вимоги Область Нормативно
, хімічна чна використання -технічна
формула характеристи документаці
ка, деякі я
властивості
1 2 3 4 5
Кислота Безбарвні Масова частка Приготування ДСТУ
лимонна або білі кислоти не інвертного (ГОСТ)
харчова, кристали менше 90,97% цукрового 908:2006
С6Н8О7•H2O різної сиропу
величини.
Отримують
зброджуванн
ям цукру.
Виробляють
вищого і І
сорту

Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
31
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження табл. 2.16.
Аскорбінова Кристалічни Вміст кислоти Консервант Е 300
кислота й порошок 99,9%
C6H8O6 білого
коьору.
Розчинна у
воді та
спирті, але
нерозчинна у
ефірі та
органічних
розчинниках.
Легко
руйнується
під впливом
високих
температур.
Есенції рідкий Використовуєть ДСТУ
продукт, ся в харчових 4716:2007
одержаний із цілях
фруктів і
овочів
шляхом
екстракції
Колер Тягуча маса Водний розчин Фарбування ДСТУ
чорно-бурого 1+1 напоїв від 7545:2014
кольору з жовтуватого до
характерним червоно-
карамельним коричневого
запахом і кольру
ясно
вираженим
гірким
смаком,
виготовлена
карамелізаці
єю цукру при
t= 175 +
185°C
Пепсин Основний ДСТУ
травний 4459:2005
ферментів

Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
32
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.5.Технологічна схема виробництва
2.5.1. Принципово- технологічна схема

Сировина:
Вода сік, есенція, кислота, колер, Цукор, вода,
консерванти тощо кислота

Фільтрування Приготування купажного Приготування
сиропу
інвертного
цукрового сиропу

Охолодження
Фільтрування купажного
сиропу

Пом’якшення

Змішування

купажного сиропу з
Деаерація
деаерованою водою

СО Газування
2
напою СО2

Заповнення пляшок напоєм

Бракування і зовнішнє оформлення пляшок

Пакування і зберігання готової продукції

Рисунок 2.1. – Принципово-технологічна схема приготування газованих
безалкогольних напоїв

Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
33
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.5.2. Вибір обґрунтування способів і режимів технології
Приготування білого інвертного сиропу[32;17;19].
Білий інвертований сироп відрізняється від звичайного цукрового
сиропу тим, що в ньому частина сахарози в процесі варіння інвертується в
результаті дії органічних кислот або ферментного препарату -
фруктофуранозидази, які додають у цукровий розчин. Гідроліз сахарози
закінчується її розкладом на глюкозу і фруктозу. Одержаний інвертний цукор
(суміш однакових кількостей глюкози і фруктози) має солодший і м’якший
приємний смак. Для приготування білого інвертованого сиропу у білий
цукровий сироп після кип’ятіння і охолодження до 80…90 °С додають 25%-й
розчин лимонної кислоти з розрахунку 100 г на кожні 100 кг цукру. Під дією
кислоти частина цукру інвертується. Підкислений інвертований сироп
витримують 2 год, безперервно перемішуючи, потім охолоджують до 15…20
°С. В цих умовах інвертується до 55 % сахарози і утворюється незначна
кількість фурфуролу. Гідроліз (інверсія) сахарози закінчується її розкладом
на глюкозу і фруктозу. У результаті приєднання молекули води до молекули
сахарози (за 100 %-ї інверсії) загальна молекулярна маса цукрів збільшується
на 5,26 %, тобто у 360,312/ 342,296=1,0526 рази (де 360,312 ‒ сума
молекулярних мас глюкози і фруктози; 342,296 ‒ молекулярна маса
сахарози). А при 55 %-й інверсії ‒ на 2,89 % (100+0,55∙5,26 = 102,89 %). У
процесі інверсії також зростає і солодкість розчину, оскільки солодкість
сахарози становить 100%, а глюкози і фруктози ‒ відповідно 70 і 180 %.
Проте слід зазначити, що приготування білого інвертного сиропу
досить енергоємний процес. Тому з метою зниження собівартості готової
продукції та з урахуванням того, що під час зберігання готових напоїв
відбувається самочинний гідроліз сахарози, на підприємствах передбачено
приготування тільки білого цукрового сиропу.
Білий цукровий сироп можна повністю або частково замінити на
сиропи з глюкози, молочної сироватки та інуліновмісної сировини. Далі
наведено їх характеристики.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
34
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Приготування купажного сиропу[32;17;19]
Купажний сироп  напівпродукт, який готують змішуванням
компонентів, що входять до складу напою, за винятком основної кількості
води і діоксиду вуглецю. Купажування  змішування складових купажного
сиропу. Перед купажуванням складові компоненти купажу піддають
спеціальному обробленню. Для цього здійснюють детерпенізацію настоїв,
розчиняють концентрати у воді і фільтрують соки на фільтрі. Потім
компоненти насосом перекачують у мірники, звідки їх за потреби подають у
купажний апарат. Купажний сироп готують змішуванням частини
підготовленої води з білим цукровим сиропом та інгредієнтами згідно з
рецептурою напою.
У купажний апарат після внесення розрахункової кількості цукрового
сиропу за ввімкненої мішалки вносять компоненти, дотримуючись такої
послідовності:
бензоат натрію у вигляді 50%-го водного розчину;
лимонну кислоту у вигляді 50%-го водного розчину;
антиоксиданти (наприклад, аскорбінову кислоту у вигляді 50 %-го
водного розчину;
концентровані пастеризовані соки;
ароматичні інгредієнти та барвники.
Після змішування всіх компонентів купажний сироп доводять
підготовленою водою до потрібних об’єму і концентрації.
Готовий купажний сироп ретельно перемішують протягом 10…15 хв,
вимикають мішалку і залишають на 2 год для асиміляції ароматичних
речовин і видалення бульбашок повітря із сиропу.
Безпосередньо перед розливом готують «контрольний напій» у
лабораторії. Для цього купажний сироп змішують з підготовленою водою у
розрахунковому співвідношенні і визначають масову частку сухих речовин і
кислотність.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
35
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Перед купажуванням соки і морси відділяють від осадів декантацією з
подальшим фільтруванням через фільтри; плодові екстракти розводять у воді
(1:5) з подальшим відстоюванням протягом 2...3 год і фільтруванням; настої
розводять водою у співвідношенні 1:5 і після 12-годинного відстоювання
фільтрують. Купажні сиропи готують у закритих і відкритих купажних
апаратах, емальованих або із нержавіючої сталі.
Перемішування в купажних апаратах здійснюють механічними
мішалками або діоксидом вуглецю через барботери.
Залежно від якості сировини купажний сироп готують холодним,
гарячим і напівгарячим способом.
Для холодного купажування в купажний апарат спочатку вносять
цукровий сироп, потім плодові соки або екстракти, далі – вино, розчини
кислот і барвників, в останню чергу – цитрусові настої або інші ароматичні
інгредієнти. Для полегшення фільтрації і доведення дози купажного сиропу
до цілих чисел допускається добавлення води у процесі купажування в
кількості, визначеній системою дозувального апарата на даному заводі.
Внесені в купажний апарат напівфабрикати ретельно перемішують і
фільтрують до повної прозорості.
Сироп фільтрують на фільтр-пресі крізь фільтр-картон, закладений між
плитами на пересувній станині. Плити взаємостискаються нерухомою і
пересувною плитами за допомогою гвинта і маховичка. Кожна плита має з
обох боків канавки для протікання рідини між плитою і картоном і
запобігання щільному притяганню картону до поверхні плит. Дозволяється
не проводити фільтрацію купажного сиропу, якщо перед завантаженням у
купажний апарат кожен компонент був відфільтрований окремо. Потім
купажний сироп охолоджують до 8…10 °С і перевіряють вміст сухих
речовин, кислотність і органолептичні показники.
Купажні сиропи для напоїв на цитрусових настоях, концентратах,
композиціях, ароматичних настоях і есенціях виготовляють тільки холодним
способом.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
36
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Холодному купажуванню віддається перевага, оскільки за цього
способу краще зберігаються натуральний смак і аромат натуральної
сировини. Для приготування купажного сиропу холодним способом
проводять розрахунки витрат цукру (в кілограмах сухих речовин), товарного
цукру, колеру, діоксиду вуглецю та лимонної кислоти (в кілограмах на 100
дал напою), настоїв, соків та інших компонентів (в літрах або кілограмах на
100 дал напою). Далі визначають витрати сировини на 100 дал напою з
урахуванням втрат.
Напівгарячий спосіб застосовують, якщо до складу купажного сиропу
входять соки і якщо за умовами виробництва потрібно зменшити об’єм
купажного сиропу і дозу його витрат. Для приготування інвертованих
купажних сиропів цим способом у котел вносять за рецептурою 50 %
плодово-ягідних соків, підігрівають їх до (50±2) °С і під час постійного
перемішування засипають частинами всю кількість цукру.
Після повного розчинення цукру сироп доводять до кипіння і кип’ятять
30 хв, видаляючи утворену піну. Потім сироп фільтрують у гарячому стані і
охолоджують до температури 20 °С. Під час купажування додають 50 %
плодово-ягідного соку, а також інші складові купажного сиропу, зберігаючи
ту саму послідовність, що й під час холодного способу: розчин кислоти,
розчин барвника, цитрусові настої і розчини натуральних або синтетичних
есенцій. Решта інгредієнтів купажного сиропу повинна бути попередньо
профільтрована.
Отриманий купажний сироп ретельно перемішують, перевіряють у
ньому вміст сухих речовин, кислотність і органолептичні показники.
За гарячого способу всю кількість плодово-ягідного соку,
передбаченого рецептурою, вносять у сироповарильний апарат і нагрівають
до 50…60 °С, після чого під час постійного перемішування засипають
частинами всю кількість цукру за рецептурою. Після повного розчинення
цукру сироп доводять до кипіння і кип’ятять 30 хв, видаляючи піну.
Цукровий сироп фільтрують у гарячому стані і після охолодження до 20 °С
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
37
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
подають на приготування купажного сиропу, у який додають решту
інгредієнтів, передбачених рецептурою. Отриманий купажний сироп
ретельно перемішують, перевіряють у ньому фізико-хімічні і органолептичні
показники.
Під час приготування купажного сиропу втрати сухих речовин
становлять приблизно 2 % кількості сухих речовин, внесених із сировиною.
Готовий сироп охолоджують до 8...10 °С у теплообміннику і подають на
приготування напою.
Кількість купажного сиропу не повинна перевищувати 20 % об’єму
напою. У іншому разі готують більш концентрований купажний сироп.
У процесі приготування сиропів на плодово-ягідних соках інверсія
сахарози відбувається за рахунок кислот, що містяться в соках.
Під час розрахунку купажу визначають масову та об'ємну кількість
складових купажного сиропу. Вихідними даними для розрахунку є норми
витрат і якісні показники сировини. Витрати компонентів, як правило,
розраховують на 100 дал напою з урахуванням втрат. Витрати компонентів
на 100 дал напою визначають з урахуванням вмісту сухих речовин у
готовому продукті та приросту сухих речовин за 100%-ї інверсії сахарози.
Готовий купажний сироп, приготовлений одним із способів,
перекачують у мірні збірники, з яких він надходить на розлив.

Сатурація та розлив напоїв[32;17]
Газовані безалкогольні напої готують змішуванням підготовленої води
з купажним сиропом. Процес штучного насичення води або напою діоксидом
вуглецю називається сатурацією (карбонізацією).
Наявність у безалкогольних напоях діоксиду вуглецю надає їм
грайливості, гостроти смаку, підвищує біологічну стійкість. Ступінь
сатурації повинен забезпечити нормативний вміст діоксиду вуглецю в
готовому напої. Оскільки розчинене у воді повітря утруднює процес
розчинення діоксиду вуглецю, процесу сатурації передує деаерація.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
38
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
В основі процесу сатурації лежить здатність діоксиду вуглецю при
взаємодії з водою утворювати водний розчин. Розчинення діоксиду вуглецю
 абсорбційний процес, в якому вода  абсорбент, а діоксид вуглецю 
абсорбтив. Згідно з так званою плівчастою теорією, на поверхні розділу двох
фаз  рідинної і газоподібної – є граничний шар, який складається з двох
плівок. Одна з них містить молекули газу, а інша  молекули рідини. Такі
газо-рідинні плівки чинять опір проникненню газу з однієї фази до іншої.
Концентрація газу в основній масі кожної фази внаслідок конвекції постійна,
а в газо-рідинних плівках, через відсутність конвекційних токів,
переміщується газ дифузією внаслідок різниці його концентрації в рідинній і
газо-рідинній фазах.
Діоксид вуглецю має здатність частково хімічно взаємодіяти з водою з
утворенням вугільної кислоти, яка дисоціює на карбонат- і бікарбонат-іони:

Н2О СО2 Н2СО3 Н  НСО
3  2Н  СО2
3 .

Рівновага цієї системи зміщена ліворуч через нестійкість вугільної
кислоти.
Процес сатурації здійснюють у спеціальних сатураторах різної
конструкції. Сатуратори поділяються на об’ємні, безперервної дії та
автоматичні. Незалежно від конструкції сатуратора процес зводиться до
створення оптимальних умов для абсорбції-розчинення діоксиду вуглецю.
Розлив газованих напоїв у пляшки передбачає приготування
безпосередньо напою, наповнення пляшки напоєм, закупорювання,
бракування, наклеювання етикеток та укладання пляшок у ящики або палети.
Сучасний спосіб приготування напоїв – синхронно-змішувальний.
Синхронно-змішувальну установку використовують замість існуючих
раніше трьох видів обладнання: дозатора купажного сиропу, сатуратора води
і перемішувального автомата. В одних синхронно-змішувальних установках
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
39
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
насичують діоксидом вуглецю воду, після чого її змішують із сиропом у
певному співвідношенні, в інших  сатурують суміш деаерованої води і
купажного сиропу.
Для приготування безалкогольних напоїв за синхронно-змішувальним
способом використовують установки різних конструкцій. На рис. 2.2
показано схему типової синхронно-змішувальної установки. Установка
передбачає деаерування води, дозування деаерованої води і купажного
сиропу, їх змішування, насичення напою діоксидом вуглецю та подавання на
розлив[17].
Установка працює так. Воду охолоджують у теплообміннику 1 до
температури 4 С і подають у деаераційний апарат 2, де за допомогою
вакуум-насоса 4 створюють розрідження для видалення повітря. Ступінь
розрідження контролюють вакуумметром 3. Деаеровану воду спрямовують
насосом 5 у збірник 6. У збірник 8 подають купажний сироп. Змішування
деаерованої води та купажного сиропу відбувається в змішувачі 7, подавання
сиропу регулюється дозатором 9. Водно-купажна суміш надходить у
сатуратор 12, де вона насичується діоксидом вуглецю та остаточно
перемішується насосами 10, 11. Готовий напій насосом 13 подають у
витратний збірник 14 і далі – на розлив.

Рисунок 2.2. - Схема синхронно-змішувальної установки для
приготування газованих напоїв

Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
40
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Процес приготування напою у синхронно-змішувальній установці
Simonazzi Pradosix 17 здійснюється так. На першій стадії відбувається
деаерація охолодженої до 2…7 °С підготовленої питної води та часткове
насичення її діоксидом вуглецю. На другій стадії здійснюють дозування і
змішування підготованої води та купажного сиропу у співвідношенні від 1:2
до 1:10. На третій стадії сатуратора напій остаточно насичується діоксидом
вуглецю. Залежно від потрібного ступеня карбонізації напою кількість
діоксиду вуглецю регулюють витратоміром, розміщеним на трубопроводі.
На підприємствах України експлуатуються також синхронно-
змішувальні установки інших світових виробників, в яких процес
приготування напою принципово не відрізняється від наведених вище.
Напої розливають у пляшки зі скла, полімерних матеріалів або у
металеві банки на спеціальних автоматизованих лініях розливу.
Для розливу у скляні пляшки лінія розливу повинна мати:
пляшкомийну машину, обладнання для розливу та закупорювання пляшок,
бракеражний автомат (або бракеражний екран), етикетувальний автомат та
обладнання для виймання порожніх пляшок із ящиків та укладання пляшок з
готовою продукцією в ящики.
Для розливу у пляшки з полімерних матеріалів замість пляшкомийної
машини встановлюють пляшковидувну, а готову продукцію обгортають
плівкою та формують на палето-формувальній машині.
Пляшки з поліетилентерефталату (ПЕТФ) видувають на автоматах
різної потужності так.
Преформи ПЕТФ з допомогою автоматичного перекидача
завантажують у бункер і транспортером подають вертикально, горловиною
до гори, в піч роздувної машини. У печі преформи розігріваються (крім
різьбової частини) до температури (100±10) °С і стають пластичними.
Розігріті преформи на певній відстані одна від одної подають у роздувну
карусель машини, де відбувається процес їх роздування стисненим повітрям
до потрібної форми.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
41
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Пляшки ПЕТФ повітряним конвеєром спрямовують на споліскувач
підготовленою водою і на розливно-укупурювальний автомат. Пляшки
ПЕТФ за допомогою розподільної зірочки транспортуються на деякій
відстані одна від одної в зону осполіскування кожного блока. Обхоплюються
за горловину, перевертаються догори дном, споліскуються підготованою
водою, деякий час проходять у такому положенні для стікання води,
повертаються у вертикальне положення та подається в зону розливу.
Перед розливом напоїв усе устаткування і трубопроводи повинні бути
перевірені на герметичність, промиті та продезінфіковані. [17]

2.5.3. Опис апаратурно-технологічної схеми
Вода з артезіанської свердловини піддається на підготовку очищення
води. Яка з трубопроводу проходить через пісочний фільтр 23.
Ступінь забруднення фільтруючого шару зваженими частинками
визначається за перепадом тиску між входом і виходом з фільтра.
Очищена від грубих домішок вода за допомогою відцентрового насосу
7 надходить на установку аераційної колони 1, так як, кисень є дуже
потужним і найбільш безпечним окислювачем для споживачів, то вона
придбала високу популярність очищення води від заліза аерацією. Перед
аераційною колонкою вода надходить за допомогою насоса на дегазатор 9, де
проходить видалення газів.
З аераційної колони 1 вода надходить у відстійник 6, де осаджується
осад заліза. Для остаточного видалення заліза вода подається на пісочний
фільтр 2. Далі вода подається у колону з Na-катіонітом або Н-катіонітом (в
залежності від характеру забруднення) 20. Регенерацію Na –катіонітового
фільтра проводять сіллю, яку готують у солерозчиннику 25. Регенерацію Н-
катіонітового фільтра проводять сірчаною кислотою, готують її у баці 5.
Катіоніти слугують для усунення твердості води до нормованого
3
показника 0,1 мг екв./дм Потім вода поділяється на дві частини: 70%
надходить у зворотно-осматичну установку 18, 30% - у збірник 12, де в
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
42
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
подальшому змішуєтьсяз осматичною водою. звідки вода подається на
виробництво.
Цукровий пісок ліфтом піднімають на другий поверх в склад цукру.
При наявності поставщика рідкого цукру в проекті потрібно запланувати в
3
складі установку емальованих збірників місткістю по 20 м кожний для
прийому, зберігання і подачі у виробництво рідкого цукру. По мірі
необхідності цукор зважують на вагах, візком перевозять до воронки, звідки
самопливом він поступає в сироповарильний реактор 24. Крім цукру в
реактор наливають воду і виправний брак. Готовий цукровий сироп через
фільтр-вловлювач 27 насосом 7 подають на охолодження в теплообмінник
26.
0
Цукровий сироп, охолоджений до 70 С, направляють в
сироповарильний реактор 24 для інверсії. Інвертний цукровий сироп після
0
вловлювача 8 охолоджується в теплообміннику 26 до 25 С і поступає в
збірники 15.
Соки із збірників 21 насосом 7 (при необхідності фільтрації – через
фільтр-прес 28)перекачують в збірник 13, встановлений на передкупажній
площадці .
Для розчинення лимонної кислоти і приготування різних добавок на
передкупажній площадці знаходяться збірники 14 і 16.
Колер готують в колероварильному апараті 19, звідки насосом7 його
подають в один із збірників 14 або 16.
Купаж безалкогольних напоїв готуються у вертикальних апаратах з
мішалкою 23. Всі компоненти купажу поступають в апарат самопливом із
збірників, змонтованих на передкупажній площадці. Готовий купаж
фільтрують на фільтрі 28, потім охолоджують в теплообміннику 26 до
0
температури 8 – 10 С і поступає в напірні збірники 22 з охолодженими
рубашками, росташованими на площадці в розливному відділі, звідки купаж
самопливом поступає на синхронно-змішувальну установку 27.
Яка працює наступним чином.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
43
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Підготовлена вода подається на дегазацію в дегазатор 9, деля повного
видалення повітря, звідти дегазована вода надходить у змішувач, куди
подають купажний сироп з напірних ємкостей 22. Водно-купажна суміш
надходить у сатуратор, де вона насичується діоксидом вуглецю та остаточно
перемішується насосами. Готовий напій насосом подають у витратний
збірник і далі – на розлив.

2.6 Розрахунок продуктів [1;26;29]
2.6.1 Вихідні дані для розрахунку

Таблиця 2.17. – Асортимент безалкогольних напоїв
Напої Річне виробництво
% тис.дал
Грушевий 50 1000
Дитячий 30 600
Горобиновий 20 400
Разом 100 2000

Рецептура напоїв:
Таблиця 2.18. – Рецептура на 100 дал готового напою «Грушевий»
Найменування Вміст в готовому напою Вміст сухих речовин в
сировини сировині
Одиниця кількість % мас. кг
вимірювання
Цукор Кг 73,60 99,85 73,49
Сік яблучний Л 32,86 9,8г/100 мл 3,22
Кислота кг 1,408-а 90,97 1,02
лимонна
Есенція Л 0,19 - -
«Груша»
Колер Кг 1,15 70,0 0,81
Діоксид Кг 4,0 - -
вуглецю
Всього: 78,54
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
44
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 2.19. – Рецептура на 100 дал готового напою «Дитячий»
Найменування Вміст в готовому напою Вміст сухих речовин в
сировини сировині
Одиниця кількість % мас. кг
вимірювання
Цукор Кг 103,17 99,85 103,02
Сік вишневий Л 114,56 11,4г/100 мл 13,06
Пепсин г 7,64 - -
медичний
Кислота кг 0,096 99,9 0,0959
аскорбінова
Кислота кг 1,76-а 90,97 0,13
лимонна
Діоксид Кг 4,0 - -
вуглецю
Всього: 116,306

Таблиця 2.20. – Рецептура на 100 дал готового напою «Горобиновий»
Найменування Вміст в готовому напою Вміст сухих речовин в
сировини сировині
Одиниця кількість % мас. кг
вимірювання
Цукор Кг 74,31 99,85 74,19
Сік горобини Л 76,4 11,2г/100 мл 8,56
Колер кг 0,86 70,0 0,60
Кислота кг 1,408-а 90,97 -
лимонна
Діоксид Кг 4,0 - -
вуглецю
Всього: 83,35

Визначення кількості сировини
Кількість цукру, фруктових соків, морсів, настоїв, есенцій, вин,
барвників, яка потрібна для виробництва напоїв, визначають множенням
річного випуску напою на витрату того чи іншого виду сировини на 100 дал
цього напою за діючою рецептурою.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
45
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Цукор. Витрати цукру на 100 дал. кожного напою і на його річний випуск
вказані в таблиці 2.21
Таблиця 2.21 – Витрати цукру на 100 дал. кожного напою та його річний
випуск
Напій Витрати цукру, кг
на 100 дал. на річний випуск
Грушевий 73,60 736000
Дитячий 103,17 619020
Горобиновий 74,31 297240
Всього: 1652260
В рецептурах витрату цукру на напої взято з розрахунку вмісту в ньому
99,86% сухих речовин. Тож кількість сухих речовин у цукрі становитиме:

Фруктові соки. Витрату соку за рецептурою передбаченої використану
вишневого соку. У таблиці 2.4 наведений розрахунок витрат соку на 100 дал.
та на річний випуск продукції.

Таблиця 2.22 – Витрати соку для виготовлення напою за рецептурою та
річний випуск
Напій Вид соку Витрати
На 100 дал. На річний випуск
л. кг сухої л. кг сухої
речовини речовини
Грушевий Яблучний 32,86 9,8 328600 98000
сік
Дитячий Вишневий 114,56 11,4 687360 68400
сік
Горобиновий Сік 76,4 11,2 305600 44800
горобини
1321550 211200
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
46
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Есенції. З визначеного асортименту продукції есенція
використовується в напої «Грушевий». Витрату есенції за рецептурою на 100
дал напою становить 0,19 л. На річну продуктивність становить – 1140 л.
Лимонна кислота. Витрату лимонної кислоти розраховуємо для
соковмісного напою «Грушевий». За вимогами до готової продукції
3
кислотність повинна становити 2,0 мл.моль/дм NaOH на 100 мл. напою.
Витрати на 100дал. напою:

На 100 . напою витрачається 32,86 л. яблучного соку, вміст кислоти
3
у перерахунку на лимонну кислоту 0,86г/см .
Кількість кислоти, яка вводиться з вишневим соком:

Кількість води в 100 напою:

де 32,86 – кількість яблучного соку, який додається у напій, л;
100 – кількість цукру, кг;
99,86 – вміст сухих речовин в цукрі, %;
1,56 – маса 1 л цукру.
3
При твердості підготовленої води 0,1 мл моль/дм на нейтралізацію
солей потрібно 228 г лимонної кислоти на 100 дал. а на 903 л

.

До 100 дал напою треба додати лимонної кислоти:
1400+206-283=1323 г.

Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
47
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
У таблиці 2.23 наведені вихідні величини для розрахунку і
розрахункові дані потрібної кількості 100%-ної лимонної кислоти для всього
асортименту напоїв.
Таблиця 2.23 – Витрати лимонної кислоти для випуску напоїв
Кількість лимонної Витрата лимонної
кислоти, г кислоти

Напої
Грушевий 2,0 1400 283 206 1323 13230
Дитячий 2,5 1750 1340,4 306 715,6 4294
Горобиновий 2,0 1400 786,9 196 1159 3999
Всього: 21523
Витрата товарної лимонної кислоти (90,5% сухих речовин) для річного
випуску напоїв встановленого асортименту становитиме:

Вуглекислий газ. За рецептурою витрата зрідженого вуглекислого газу
становить 20 кг на 100 дал. напою, а на річний випуск:

Колер.
Таблиця 2.24 – Витрати колеру для випуску напоїв
Напій Витрата колеру, кг
На 100 дал На річний випуск
Грушевий 1,15 11500
Горобиновий 0,86 5160
Всього: - 16660
Арк.

КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
48
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Кислотність
напою, мл
нормального
NaOH на 100мл
На 100 дал
напою
Вноситься з
соком
Потрібна для
нейтралізації
води
На 100 дал.
На річний
випуск, кг
У таблиці 2.24 вказані дані з рецептур про витрату колеру на 100дал.
напою і річний випуск. У знайденій кількості колеру міститься сухих
речовин:

де 70 – процентний вміст сухих речовин у колері.
Для приготування колеру при виході його 105% від маси цукру
останнього потрібно:

Пепсин.
Таблиця 2.25 – Витрати пепсину для випуску напоїв
Напій Витрата колеру, кг
На 100 дал На річний випуск
Дитячий 7,64 45840
Всього: - 45,840

Аскорбінова кислота
Таблиця 2.26 – Витрати аскорбінової кислоти для випуску напоїв
Напій Витрата колеру, кг
На 100 дал На річний випуск
Дитячий 0,096 576
Всього: - 576
Витрата товарної аскорбінової кислоти (90,5% сухих речовин) для
річного випуску напоїв встановленого асортименту становитиме:

Визначення кількості проміжних продуктів і води
Цукровий сироп. Для усього асортименту напою готуватиметься білий
інвертний сироп концентрацією 65% від маси. Витрата цукру для
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
49
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
приготування сиропу за розрахунком становить 16252260 кг або 1649946,84
кг сухих речовин.
Для інвертування сахарози до сиропу додають 100г лимонної кислоти
на кожні 100 кг цукру, що на всю масу цукру становить 16252,26 кг або
сухих речовин:

У процесі інверсії 45% сахарози кількість сухих речовин у сиропі
збільшиться і становитиме до маси сухої речовини сахарози

або

де 5,26 – процент збільшення сухих речовин у випадку повної інверсії
сахарози.
Всього в сиропі міститься сухих речовин:

Умовившись, що у процесі варіння і транспортування сиропу
втрачається 1,0% сухих речовин, що становить:

Отже, в сиропі залишається сухих речовин:

Цукрового сиропу концентрацією 65% становить:

або

де 1,3190 – густина цукрового сиропу концентрацією 65%
В 1 л сиропу міститься сухих речовин:
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
50
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Для варіння сиропу буде потрібно води (враховується 10% на
випаровування):

( )

Розчин лимонної кислоти. З лимонної кислоти готують 50-ий розчин.
В розрахунковій кількості лимонної кислоти ( кг) міститься 21523 кг
сухих речовин. Маса робочого розчину:

а об’єм

де 1,2204 – густина 50%-ного розчину.
В 1 л робочого розчину міститься сухої речовини кислоти:

Витрата води для приготування робочого розчину кислоти:

Розчин аскорбінової кислоти. З аскорбінової кислоти готують 50-ий
розчин. В розрахунковій кількості лимонної кислоти (577 кг) міститься 576
кг сухих речовин. Маса робочого розчину:

а об’єм

де 1,2204 – густина 50%-ного розчину.

Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
51
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
В 1 л робочого розчину міститься сухої речовини кислоти:

Витрата води для приготування робочого розчину кислоти:

Розчин колеру готують п’ятикратним розведенням його водою. Маса
робочого розчину з 16660кг колеру буде:

При густині розчину даної концентрації 1,0470 об’єм його дорівнює:

В 1 л робочого розчину колеру міститься колеру:

Води для приготування колеру потрібно:
.
Купажний сироп. На виробництві кількість купаного сиропу
визначають для кожного напою окремо. Тому для спрощення визначають
кількість купаного сиропу для всього асортименту газованих напоїв. Цього
цілком достатньо для розрахунку виробничих місткостей і апаратури
купаного відділення. Кількість продуктів, які надходять в купаж для
газованих напоїв, наведено в таблиці 2.27:

Таблиця 2.27 – Кількість продуктів, які надходять в купаж для
газованих напоїв
Продукт Кількість продукту, Сухих речовин,
л кг
Цукровий сироп 1967366,01
Соки 1321550 211200
Розчин аскорбінової кислоти 944 576
Розчин колеру
Розчин лимонної кислоти 35272 21523
Всього 3420605 2513951
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
52
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Втрати купаного сиропу і сухих речовин під час купажування і
фільтрації беремо 1%, що від усієї кількості сиропу становить:

Тоді об’єм купаного сиропу буде:

Сухих речовин у купаному сиропі залишається:

В 1 л купаного сиропу міститься сухих речовин:

Газована вода. Кількість її визначають як різницю між об’ємами
напоїв і купаного сиропу, тобто:

Враховуючи 10% втрат при сатурації і розливанні, газованої води буде
потрібно:

Газовані напої. Втрати газованих напоїв під час розливання беруть
2,5%. У цьому випадку втрата сухих речовин становитиме:

Сухих речовин у напоях залишиться:

Визначення втрат сухих речовин. У виробництво надходить сухих
речовин:

де перша складова величина – сухі речовини, які надійшли в купаж
газованих напоїв, а друга – втрати сухих речовин під час варіння сиропу.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
53
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Втрати сухих речовин визначають як різницю між кількістю сухих
речовин, що надійшли у виробництво, і кількістю сухих речовин, які
залишились у напоях, тобто:

Що у відсотках до сухих речовин, які надійшли у виробництво,
становитиме:

Рецептурами для напоїв передбачена втрат сухих речовин 4,5%

Таблиця 2.29 – Сировина та допоміжні матеріали на рік
Продукт Одиниця Кількість
вимірювання
Сировина
Цукор т 1652,3
3
Соки м 1322
Колер кг 16660
Лимонна кислота кг 21523
Аскорбінова кислота кг 576
Пепсин медичний кг 45,840
Есенція «Грушевий» л 1140
Вуглекислота т 40
3
Вода газована м 18460
Проміжні продукти
3
Цукровий сироп м 1967,4
Розчин лимонної кислоти л 35270
3
Розчин колеру м 95,5
3
Розчин аскорбінової кислоти м 0,944
3
Купажний сироп м 3420,6

Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
54
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.7. Розрахунок кількості тари і допоміжних матеріалів
Пляшки.
Асортимент пляшок наведений в таблиці 2.30.
Таблиця 2.30 – Асортимент пляшок
Пляшки Кількість,% Розлив напою, дал
Скляні:
0,5 л 20 400 000
ПЕТ:
1,0 30 600 000
1,5 30 600 000
2,0 20 400 000
Розраховуємо кількість скляних пляшок.[26]
Бій пляшок при зберіганні, миття, розливу і перевезень:
На складі – 0,8.
На виробництві – 2,5.
В експедиції – 0,1
Всього - 3,4.
Отже, для річного обсягу виробництва з врахуванням бою потрібно,
тис. шт. пляшок :

8000 · = 8281,6 тис.шт.

Для заміщення бою:

8282-8000 = 282 тис.шт.

Нових пляшок:

8000 · 682 тис.шт.

5 – процент пляшок, які не повертаються на завод.
При 40 обігах на рік:
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
55
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
8000/40 = 200 тис. шт.

ПЕТ пляшки:
1л = 6000000/1 = 6 000 000 шт.,
а з вираховуванням 0,1 % втрат 6 000 000 ∙0,001= 6000 шт.
Потрібна кількість пляшок становить:
6 000 000 + 6000 = 6 006 000 шт.
1.5 - 6000 000/1,5 = 5000 000 шт.
а з вираховуванням 0,1 % втрат 5 000 000 ∙0,001= 5000 шт.
Потрібна кількість пляшок становить:
5 000 000 + 5000 = 5 005 000 шт.

2л = 4000000/1 = 2 000 000 шт.,
а з вираховуванням 0,1 % втрат 2 000 000 ∙0,001= 2000 шт.
Потрібна кількість пляшок становить:
2 000 000 + 2000 = 2 002 000 шт.

Разом: 6 006 000 +5 005 000 +2 002 000 = 13 013 000 шт.

Кришки і етикетки.
На 1 дал напоїв за нормами витрат і втрат потрібно 11 кришок і 11
етикеток, а на річну потужність:

кришок — 2000000∙11 = 22 000 000 шт.,
етикеток — 2000000∙11 = 22 000 000 шт.

Клей.
Для наклеювання етикеток на пляшки з поліетилентерафталату за
нормами потрібно 0,5 кг клею на 1000 дал напоїв, а на рік

Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
56
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2000000∙0,5/1000 = 1000 кг.

Плівка ПЕТ.
Для запаковування пляшок в пакети на 6 пляшок потрібно 1,5 м
плівки.

13 013 000 ∙1,5/6 = 3253250 м.

Ящики.
3
Для продукції, що налита у пляшки місткістю 0,5 дм , потрібно
ящиків:

N =200000/20 = 10 000 шт.
Річна потреба в ящиках-200000 шт.

2.8 Розрахунок і підбір технологічного обладнання [1;29]

Відділення водопідготовки. [1;29]
Пісочний фільтр
3 3
Потреба в виправленій воді – 72,9 м /добу або 3,0 м /год.
З урахуванням втрат при сатурації і розливі 10% газованої води ,
3 3
потреба у виправленій воді – 73,6 м /добу або 3,1 м /год. Виправлена вода –
це купаж 70% осмотичної води та 30% пом’якшеної, відповідно –
3
76,3·0,3=22,9м /добу
Втрати осмотичної води становлять 20%, з урахуванням втрат витрати
3
води на де мінералізацію становлять 64,5м /добу.
Втрати осмотичної води становить:
3
73,7·0,7=51,6·0,2=10,3м /добу.
Потреба у пом’якшеній воді становить:
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
57
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3 3
76,3+10,3=86,6м /добу=3,6м /год.
Фільтрацію води для знезалізнення здійснюють на пісочних
однопотокових фільтрах, заповнених кварцовим піском, з швидкістю v = 2-4
м/год .
По продуктивності вибираємо пісочні фільтри марки RFI-3640
3
продуктивністю 2 м /год. Встановлюємо паралельно 2 пісочні фільтри для
забезпечення неперервності роботи установки.
Na-катіонітова установка
Для пом’якшення води на заводах безалкогольних напоїв
застосовуються Н- та Na-катіонітові фільтри. До установки додається не
менше 2 фільтрів, один з яких знаходиться на регенерації, а інший – в
робочому стані.
Змінна ємність фільтрів
E=Fhlабо E=Wr(WH- WK)(T+t),
Витрата води по лініям автоматичного розливу
( )
л добу

де 8660 – добова витрата води
0,69 – число регенерації катіоніту КУ-2-8 за добу.
Продуктивність установки
3
Wr=70284,1/24=2928,5л/год= 3м /год
Тоді площа фільтрування дорівнюватиме
( )( )
м

Приймаємо до установки 2 фільтри RFS-1670 / 224-ALT1-3,0.
Об’єм ємкості для пом’якшення води розраховують на 2годинний
запас води, з врахуванням 10% запасу місткості:

3
V=3,0·2·1,1=6,6м
3
Приймаємо один чан для пом’якшеної води об’ємом 10 м .
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
58
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3
Необхідна продуктивність установки – 2 м /год води. Встановлюємо
автоматичну установку пом’якшення води марки RFS-1670/224-ALT1
3
продуктивністю 3 м /год .
В комплект однієї установки входить :
апарат - 2 шт ;
вентиль управління Fleck - 1 шт;
сольовий бак на 500 л - 1 шт. ;
комплект трубопроводів і шарових кранів - 1;
катіоніт - 224 л.
Установка зворотнього осмосу
На установку зворотнього осмосу надходить 70% пом’якшеної води,
що становить :
3
73,7·0,7=51,6 м /добу
3 3
з урахуванням втрат 20% - 41,28 м /добу або 1,72м /год
3
Встановлюємо дві установки продуктивністю1,0 м /год. [1;29]
Збірник для води
Збірник розраховуємо на час перебування в ньому очищеної води
протягом 2-х годин . Тоді об’єм збірника:
V  1.72 2
Vк    4,3 м3
 0,8
3
де Vτ – об’ємна продуктивність апарату, дм /год;
τ – час , необхідний для проведення процесу, год;
φ – коефіцієнт заповнення робочого об’єму апарату (К = 0,75 – 0,95).
3
Встановлюємо збірник об’ємом 5 м .
Відцентровий насос
Кількість води, яка перекачується за 1 годину насосом – 1720 л. Час
перекачування – 20 хв. Необхідна продуктивність насосу:

м хв м сек

3
Встановлюємо відцентровий насос продуктивністю 2 м /год.
Напірний чан очищеної води (поз.)
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
59
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Потреба в підготовленій воді на добу – 72900дал .
Збірник повинен мати корисний об’єм на час перебування в ньому
води протягом 8 год. Повний об’єм робочої частини апарату за формулою:
V  72900 8
Vк    30375 дал  30,4 м3
 24 0,8
Отже потрібно встановити 3 збірники підготовленої води об’ємом
3
10м .
Сироповарильне відділення[1;29]
Добова витрата цукру складає
1652260
 6827кг
242
Виходячи з розрахунку, що в 1 л цукрового сиропу вміст цукру
дорівнює 855,6 г, потреба в сиропі на добу складає:
6716
 7980л
0,8556
Приймаємо до установки реактор типу РСЄрн-3,2-1 (Р-10) місткістю
3200л, зовнішнім діаметром 1700мм, висотою 4575 мм, електродвигун
потужністю 5,5кВт з частотою обертання 30 об/хв., масою 3810кг. Всього
реакторів 1. Обертання реактора за добу:
при варці цукрового сиропу
7980/(3200∙1∙0,75)=3,3;
при інверсії цукрового сиропу
7980/(3200∙1∙0,75)=3,3,
де 0,75-коефіцієнт заповнення реактору.
Теплообмінник для цукрового сиропу. Готовий цукровий сироп підлягає
інверсії при температурі 70С. Кількість сиропу з однієї варки

3200∙0,9=2880л,

де 0,9 – коефіцієнт заповнення реактору при інверсії цукрового сиропу.
Приймаємо час охолодження однієї варки сиропу 1 годину.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
60
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Тепло, яке потрібно відвести при охолодженні цукрового сиропу, з

врахуванням притоку 5% тепла з навколишнього середовища:
Q=[2880∙2,93(105-70)∙1,05∙1,3163]:1=408199 кДж/год.,
де 2,93 – питома теплоємність цукрового сиропу кДж/кг;
1,3163 – густина цукрового сиропу, кг/л;
0
105 – початкова температура цукрового сиропу, С;
0
70 – кінцева температура цукрового сиропу, С;
1 – тривалість охолодження, год.
Кількість води, що йде на охолодження, приймаємо двократну до маси
цукрового сиропу:
2880∙2=5760л (кг)

Охолоджувальна вода нагрівається до температури
0
408199: (4,1868∙5760)+20=36,9 С;
де 4,1868 – питома теплоємкість води. кДж/кг∙К
Середня різниця температур:
105→70
36,9←20
0 0
∆t=68,1 C; ∆t2=50 C

0
С

Потрібна площа поверхні охолодження:

2
м

2
де 290,8 – коефіцієнт теплопередачі Вт/м ·К;
3,6 - перевідний коефіцієнт, кДж
Приймаємо до установки 1 протитечійний теплообмінник типу «труба
в трубі» ТТ 114-001.063 з 6 трубами довжиною 16м і загальною поверхнею
2
теплопередачі 7м . Маса теплообмінника 500кг. [1;29]
Теплообмінник для цукрового сиропу після інверсії. Маса сиропу після
інверсії 2880л. Тривалість охолодження однієї варки 1 год.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
61
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Визначимо тепло, яке необхідно відвести при охолодженні від
цукрового сиропу, з врахуванням притоку 5% тепла з навколишнього
середовища.
Q=[2880·2,93(70-25)·1,05·1,3163]:1=524828 кДж/год,
де 70, 25 – відповідно початкова та кінцева температура цукрового
0
сиропу С.
Кількість води, яка йде на охолодження двократна по відношенню до
маси сиропу
2880·2=5760л (кг).
Охолоджувальна вода нагрівається до температури

С.

Середня різниця температур
70→25
41,8←20
0 0
∆t=28,2 C; ∆t2=5 C

0
С.

Потрібна площа поверхні охолодження:

2
м

Встановлюємо 1 кожухотрубчастий теплообмінник 273ТНВ-П-16-Б-
3
9/25Г-1,5 з площею поверхні охолодження 9 м , діаметром 325мм, довжиною
труб 1500мм, масою 370кг
. Визначимо зайнятість теплообмінника в залежності від площі
поверхні охолодження:
1·37,4:25=1,5год.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
62
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Охолодження сиропу протягом 1,5 год не знижує продуктивність
реактору, в якому відбувається інверсія цукрового сиропу протягом 3.7 год
Купажне відділення безалкогольних напоїв. Циліндричні ємкості для
зберігання цукрового сиропу в купажному відділені розраховують на добову
потребу.
Кількість цукрового сиропу, необхідного для виробництва на добу 7849
л, місткість збірника

7849·1,1=8634 л,

де 1,1 – коефіцієнт запасу місткості збірника.
Приймаємо до установки алюмінієвий збірник ТЛ:
3
місткістю 9,4 м ,
діаметром 1800мм,
довжиною 3880мм.
Збірник для соків. Витрата соку на добу складає:

3
1322/242=5,46 м = 5460 л.
Приймаємо до установки 2 циліндричних збірника РВЗС-3000:
діаметр 1220мм,
довжина 2620мм.
Збірник для есенції, колера і лимонної кислоти. Витрата на добу
складає: 0,94 л аскорбінової кислоти, 146 л лимонної кислоти, 95,5 кг колеру,
есенції 0,19 л.

Приймаємо до установки 4 збірники СЗ\630 місткістю 650л кожний,
Діаметром 1500мм,
Висотою 2100мм,
Масою 1183кг.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
63
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Купажні апарати для безалкогольних напоїв. Доза купажу 0,2л на 1л
напою. Кількість напоїв, що випускаються за добу складає 2000000/242 =
8264,5л. кількість купажу на добу складатиме:
8264,5·0,2=1652,9л.
Враховуючи втрати у виробництві 1 % і запасу місткості 15% потрібна
місткість купажних резервуарів складає:
1652,9·1,01·1,15=1919,84л
При установці резервуарів місткістю 3200л кількість купажів за добу
складатиме:

де 0,9-коефіцієнт заповнення купаного апарату.
Тривалість приготування купажу 1 год.
Приймамо до установки 3 купажних апарати типу 106,21,3006
місткістю 3200л,
Діаметр 1700мм,
Довжина 2560мм
з лопатчастими мішалками. Робочий тиск в апараті 0,3 МПа, маса
апарату 1150кг. Тривалість зайнятості апарату (0,7·2,7):3=0,6год. [1;29]
Теплообмінник. Готовий цукровий сироп підлягає інверсії при темпера-

0
турі 70 С. Кількість сиропу з однієї варки
3200∙0,9=2880л,
де 0,9 – коефіцієнт заповнення реактору при інверсії цукрового сиропу.
Приймаємо час охолодження однієї варки сиропу 1 годину.
Тепло, яке потрібно відвести при охолодженні цукрового сиропу, з
врахуванням притоку 5% тепла з навколишнього середовища:
Q=[2880∙2,93(105-70)∙1,05∙1,3163]:1=408199 кДж/год.,
де 2,93 – питома теплоємність цукрового сиропу кДж/кг;
1,3163 – густина цукрового сиропу, кг/л;
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
64
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
0
105 – початкова температура цукрового сиропу, С;
0
70 – кінцева температура цукрового сиропу, С;
1 – тривалість охолодження, год.
Кількість води, що йде на охолодження, приймаємо двократну до маси
цукрового сиропу:
2880∙2=5760л (кг)
Охолоджувальна вода нагрівається до температури
0
408199: (4,1868∙5760)+20=36,9 С;
де 4,1868 – питома теплоємкість води. кДж/кг∙К
Середня різниця температур:
105→70
36,9←20
0 0
∆t=68,1 C; ∆t2=50 C

0
С

Потрібна площа поверхні охолодження:

2
м

2
де 290,8 – коефіцієнт теплопередачі Вт/м ·К;
3,6 - перевідний коефіцієнт, кДж
Встановлюємо 1 кожухотрубчастий теплообмінник 273ТНВ-П-16-Б-
3
9/25Г-1,5 з площею поверхні охолодження 9 м , діаметром 325мм, довжиною
труб 1500мм, масою 370кг
Фільтр купажу. Кількість купажу з одного купаного резервуару
3200·0,9=2880л.
Час фільтрації одного купажу 1 год. Приймаємо до установки 1 фільтр-
прес В9-ВФС 423-5600-00 (розміром плит 365Х365 мм в кількості 45 шт)
продуктивністю 3000л/год. [1;29]З такими габаритними розмірами:
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
65
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
довжина 1760мм;
Ширина 770мм;
Висота 1250мм.
Маса 478 кг; [1;29]
Потужність електродвигуна 2,8 кВт, з частотою обертів 1410 об/хв..
Теплообмінник для купажу. За 1 год підлягає охолодженню 2880л
купажу. Кількість теплоти, яку необхідно відвести складає:
Q=[2880·3,5·(25-10)1,05·1,3163]:1=200020кДж/год.
де 3,5 – питома теплоємність цукрового сиропу кДж/кг;
1,3163 – густина цукрового сиропу, кг/л;
0
25 – початкова температура цукрового сиропу, С;
0
10 – кінцева температура цукрового сиропу, С;
1 – тривалість охолодження, год.
Охолодження купажу проводиться розсолом в теплообміннику при
0
температурі -5 С.
Визначимо середню різницю температур:
25 → 10
-3 ← -5
0 0
∆t=28 C; ∆t2=15 C

0
С

Площа поверхні охолодження визначаємо за формулою:

3
м

2·
де 290,8 – коефіцієнт теплопередачі, Вт/м К
Встановлюємо 1 кожухотрубчастий теплообмінник 273ТНВ-П-16-Б-
3
9/25Г-1,5 з площею поверхні охолодження 9 м , діаметром 325мм, довжиною
труб 1500мм, масою 370кг. [1;29]
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
66
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Напірний збірник для купажу. Кількість купажу перед розливом,
враховуючи 25% втрати, складає:
1652,9л ·1,025=1694,2л/добу.
Витримка перед розливом 4 год.
Приймаємо 3 збірники ССЄри-3,2-3 (С-17) місткістю 3200л, діаметром
з рубашкою 1700мм, висотою 2560мм, масою 2458кг.

Вакуум-сатураційна установка марки ЛСК-1[1;29]
Продуктивність 3000 л/год;
вакуум, що створюється в деаераторі, 450-500 мм рт. ст.;
2 2
робочий тиск у сатураційній колонці 0,59-0,69 МН/м (6-7 кг/см );
ступінь насичення води вуглекислим газом 0,65% маси.

Таблиця 2.31 – Специфікація технологічного обладнання
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
67
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
№ Поз. Тип,марка К-ть Габаритні Потужність Тривалість
обладнання розміри,мм електродвигун роботи
а, кВт двигуна,
год/добу
1 2 Пісочний фільтр 2 700x1100 2 2
RFI-3640
2 7 Відцентровий 1 120х110х260 2 24
насос
3
3 Відстійник 1 V=5м , D=2000,
H=2623
4 10 Збірник з 1 D=2000,
гідроксидом H=1500
натрію
5 3 Бак для 1 D=4000,
нейтралізації H=3000
6 11 Збірник з 1 D=2000,
сірчаною H=1500
кислотою
7 Бак з розчином 1 D=4000,
сірчаної кислоти H=3000
8 9 Дегазатор 1 300х2500х2500 3
9 4 Бак з розчином 1 D=4000,
кухонної солі H=3000
10 Солерозчинник 1 D=450,
H=650
11 20 Колона з Натрій- 4 1200х3100
катіонітом, Н-
катіоном
12 18 Зворотньоосмоти 2 2600х700х1700 3
чна установка
13 12 Збірник 2 1445х1430х1270
осмотичної води
3
14 Збірник 3 10 м
підготовленої
води
15 19 Колероварильний 1 1700х4575 0,4
котел
16 Сироповарильний 1 D=1700, V=3200л. 5,5
24 апарат H=4575
17 26 Теплообмінник 3 D=325,
H=1500
3
18 16 Збірник 1 V=9,4м , D=1800,
цукрового сиропу H=3880
19 17 Збірники 4 D=1500,
H=2100
20 Фільтр-прес 1 1760х770х1250 8
3
21 23 Купажна ємкість 3 V=3,2м , D=1700,
H=2560
3
22 22 Напірна ємкість 3 V=3,2м , D=1700,
H=2560
23 29 Синхронно- 1
змішуальна
установка

Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
68
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.9. Розрахунок складських приміщень і споруд
Склад інгредієнтів . [1;29]
Розрахунок складських приміщень і споруд
Склад соків,настоїв, есенцій.
Потреба в цій сировині складає = 1322000 дал/рік
Склад розраховуємо на 3-місячний запас соків.

2
При складуванні по 2500л сировини на 1 м площі складу і з
врахуванням 50% вільної площі для проходів і проїздів необхідно мати
площу складу:

де M – маса предметів, що складуються, кг;
2 2
m – максимальна маса предметів на 1м , кг/ м ;
1,5-коефіцієнт, враховує площу для проїзду.

Склад цукру
Потреба в цукрі – 1625300 кг/рік . Склад розраховуємо на 15-
денний запас.
Цукор зберігають в мішках місткістю 50 кг .
При укладці мішків з цукром в штабеля висотою по 5 мішків,
2
питомому навантаженні на 1 м площі 1200 кг площа складу з врахуванням
50% площі , необхідної для обслуговування і проїзду :

Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
69
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.10. Розрахунок витрат води і стоків[1;29]
Розрахунок води і стоків наведені в таблиці 2.32.
Таблиця 2.32. - Розрахунок води і стоків
Витрати води
Технологічні операції,
обладнання
Сироповарильне відділення і цех розливув пляшки
Приготування цукрового 242 12,98 20 22,5 0,97 0,97
сиропу в реакторі
Охолодження цукрового 242 86,3 15 45 4,32 4,32
сиропу до інверсії та після
Водопідготовка
Приготування газованої 242 112,3 – 610 – –
води для безалкогольних
напоїв
Миття пляшок для 242 545,4 1,5 – 19,5 19,5
газованих напоїв і
мінеральної води
Миття обладнання складу 242 5,1 2 61 2,5 –
соків
Мийка обладнання 242 24,2 9,68 14,52 6,1 –
Мийка полів у складі 242 12,1 4,84 145,2 6,1 –
екстракту
Інші витрати 100 3,7 – – 3,7 –
Всього 802,1

Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
71
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Кількість змін
(днів) роботи
обладнання в році
Витрати води за
3
добу, м
Кількість операцій
за добу
Довжина операції,
хв
На одну
3
операцію, м
На одиницю
обладнання,
3
м /год
2.11. Розрахунок витрати пари[1;29]
Розрахунок витрат пари наведені в таблиці 2.33.
Таблиця 2.33. - Розрахунок витрат пари
Витрати пари, кг
Тиск
Технологічна
, Примітка
операція
МПа
Сироповарильний відділ безалкогольних напоїв
1 Варка 10 60 825 825 8250 0.3 Обертання
цукрового конденсатора
сиропу 8250 кг/добу
370 кг/добу
2 Інверсія 10 90 37 24,7 370 0,3 Обертання
цукрового конденсатора
сиропу 8250 кг/добу
370 кг/добу
3 Продування і 1 10 16 96 16 0,05 Спускається в
проварка каналізацію
трубопровада
цукрового
сиропу
Купажний відділ
4 Розбавлення – 60 – 96 96 0,05 Попит
кислоти і 96 кг/добу
фарбників
Всього 8732

Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
72
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
№ п/п
Кількість
операцій за добу
Тривалість
операцій, хв
На операцію
За годину
За добу
2.12 Витрати холоду [1;29]
Розрахунок витрат холоду наведені в таблиці 2.34.
Таблиця 2.34. - Розрахунок витрат холоду
№ Охолоджуюч К-сть Трива К-сть Температура Температ
0
ий продукт, опера лість продукту, літр продукту, С урний
охолоджуюч цій за опера На За початк кінцев режим
а частина добу ції, опера добу ова а приміще
0
цеху хв. цію ння, С
1 Купаж 6.83 60 272 1857.7 25 10 16
газованого
напою
2 Вода перед 10 60 1104 11040 25 1 16
сатурацією
для
безалкогольн
их напоїв
3 Минеральна – 600 10504 10504 20 4 16
вода в складі
і перед
сатурацією
4 Склад – – – – – – 12
готової
продукції
5 Склад соків – – – – – – 12

2.13 Витрати діоксиду вуглецю і стисненого повітря[1;29]
Витрати стисненого повітря наведені в таблиці 2.35
Таблиця 2.35 – Витрати стисненого повітря
2
№ Технологічна К-сть Триваліст Витрати м Тиск
операція операці ь операції, На За За повітря
й хв. операці годин доб , МПа
ю у у
1 Продування 2 10 0.21 1.26 0.42 0.15-
лінії 0.07
концентрату
цукрового
сиропу
2 Перекачуванн 6 10 0.48 2.88 2.88 0.15-
я виправного 0.07
браку в
монжю
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
73
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 2.35.
3 Перемішування 16 10 0.86 5.16 13.76 0.15-
бродячого сусла 0.07
і закваски
4 Передача чистої 1 15 0.75 3.0 0.75 0.15
культури
дріжджів із
малого
бродильного
апарата в
великий
5 Барботування 1 60 4.8 4.8 4.8 0.15
бродячого сусла
у великому
апараті
6 Передача сусла 1 15 0.75 3.0 0.75 0.15
із стерилізатора
в малий апарат
7 Барботування 1 30 0.6 1.2 0.6 0.15
рідини в малому
апараті
8 Передавлювання 10 15 0.8 3.2 8.0 0.2
технічно чистої
культури
дріжджів у
збірники
Всього 31.95

2
Максимальні годинникові витрати стиснутого повітря 12,96 м /год.

Витрати діоксину вуглецю наведені в таблиці 2.36

Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
74
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 2.36 – Витрати діоксиду вуглецю
№ Технологічні Норма К-сть Витрати, кг (при 2- Тиск,
операції витрат продукту х змінній роботі по МПа
диоксиду за добу, 7 годин)
вуглецю, л За За добу
кг/1000 годину
літр
напою
1 Сатурація 23 92880 152.6 2136.2 1.0
безалкогольних
напоїв
3 Утворення – – 52.0 728 0.2 –
подушки 0.25
діоксида
вуглецю в
розливних
автоматах і
збірниках
мінеральної води
Всього 204.6 2864.2

2.14. Розрахунок витрат електроенергії[1;29]
Витрати електроенергії наведені в таблиці 2.37.
Таблиця 2.37 - Витрати електроенергії
Число годин
роботи
електродвигуна
Тип
Місце установки
встановленог
електродвигуна і
о
Провідний механізм склад управління
електродвигу
(корпус, цех, За
на або подача За рік
відділ) добу
комплектно
Реактор для варки і 4 АО2-42-4 5,5 1450 Сироповарильн 16 3808
інверсії цукрового е відділення
сиропу
Насос для цукрового 4 АО-51-6 2,8 950 Сироповарильн 6 1428
сиропу е відділення
Фільтр-прес 2 АО2-42-4 2,8 1410 Купажне 9 1864
відділення

Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
75
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Кількість робочих
електродвигунів
Потужність встановленого
електродвигуна, кВт
Частота обертання
електродвигуна, об/хв
Продовження таблиці 2.37.
Насос для соків, 1 АО2-22-2 2,2 2860 Склад соків 2 476
настоїв
Колероварильний 1 АО2-11-4 0,6 1360 Сироповарильн 8 1904
апарат е відділення
Нория для цукру 1 АО2-22-6 1,1 960 Сироповарильн 5 1190
е відділення
Насос для для 2 АО-51-6 2,8 950 Склад 8 1904
концентрації екстракту
цукрового сиропу
Насос для 1 АО2-42/2 5,5 2900 Відділення 16 3808
мінеральної води приготування
мінеральної
води
Установка для 1 Комплектно 2,2 – Відділення 16 3808
оброблення приготування
мінеральної води мінеральної
води
Насос для води 2 АО2-51-4 7,5 1450 Відділення 16 3808
приготування
мінеральної
води
Всього 23998

2.15. Характеристика відходів (вторинної сировини) і рекомендації
щодо їх використання[32]
Відходи виробництва
Відпрацьований катіоніт утворюється в результаті його руйнування
(стирання, розтріскування) в процесі пом'якшення води. Заміну катіоніту
проводять 1 раз на 2 роки. Відпрацьований катіоніт вивантажують із фільтра
і викидають. Відпрацьоване активоване вугілля використовують для
видалення органічних домішок із питної води після її пом'якшення.
Відходи цукру
Цукор, що проник в мішочну тканину /в середньому 0,3 кг/,
витрушують і збирають. При варці сиропу в сироповарочному апараті
виділяється піна. В середньому на 100 дал сиропу з масовою часткою цукру
65,8% збирають 0,3-0,5 дал шуму з вмістом цукру 63 г на 100 г. Цей відхід
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
76
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
виробництва також, як і цукрову пудру, витрушену з мішків, використовують
при виготовленні колеру.
Стічні води[32]
На підприємствах, що випускають безалкогольні напої воду
використовують для різноманітних цілей: приготування готової продукції,
охолодження апаратів, мийки обладнання, трубопроводів, підлоги і т.д.
Утворені на виробництві стічні води мають наступний склад: рН 6,8, зважені
частки 200мг/л, БПКполі 400мг/л.
Основні джерела зважених і органічних часток – забруднення від миття
пляшок, термоцистерн та бочок.
Стічні води підприємств по випуску безалкогольних напоїв за складом
забруднень і вмістом біохімічних розкладаючих органічних речовин близькі
до побутових вод, їх можна очищувати разом з ними на загальноміських
очисних спорудах. Саме тому при розміщенні безалкогольних підприємств в
містах стічні води з них відводяться в міську каналізацію. При цьому вони не
повинні порушувати роботу каналізаційних мереж і очисних споруд. В
іншому ж випадку стічні води підлягають попередній очистці, степінь якої
погоджується з місцевою адміністрацією і організаціями, що проектують
очисні споруди. Якщо якість води і склад виробничих стічних вод різко
змінюється протягом доби, необхідно передбачувати спеціальні баки-
усереджувачі, які забезпечують рівномірний випуск виробничих стічних вод.
Умови підключення промислових стічних вод в міську каналізацію
встановлюються органами комунального господарства. Дозвіл на скидання в
водні об'єкти стічних вод діючого підприємства зберігає свою силу протягом
трьох років, після чого поповнюється. В міську каналізацію дозволяється
приймати тільки такі виробничі стоки, які не приведуть до порушення роботи
каналізаційних мереж і споруджень, не являються небезпечними для
обслуговуючого персоналу і можуть бути очищені на станціях: аерації разом
з побутовими стічними водами у відповідності а вимогами Правил охорони
поверхневих вод від забруднення стічними водами.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
77
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Не дозволяється скидати в міську каналізацію виробничі стічні води,
що містять речовини, які здатні забруднювати труби, колодязі, решітки або
відкладаються, на стиках труб, колодязів, решіток / окалина, вапно, пісок,
гіпс, металева стружка і т.п./.
Категорично забороняється скидати в систему каналізації кислоти,
пальні домішки, токсичні і розчинені газоподібні речовини, а зокрема
розчинники: бензин, диетиловий ефір, дихлорметан, бензол та інш, які здатні
утворювати в каналізаційних мережах токсичні гази (сірководень),
сірковуглець, окис вуглецю, ціанистоводневу кислоту пари легколетких
ароматичних вуглеводів та та інші вибухонебезпечні і токсичні суміші,
незнезаражені патогенні бактеріальні забруднення, нерозчинені
нафтопродукти (мастила, смоли, мазут), речовини, для яких не встановленні
ГДК у воді водойм культурно-побутового і рибногосподарського
водокористування.
Не підлягають скиданню в міську каналізацію:
- дренажні води та нормативно-чисті виробничі стічні води (не
забруднені в технологічному циклі і які відповідають по своїх показниках
вимогам Правил охорони поверхневих вод від забруднення стічними
водами);
- поверхневий стік з території промислових підприємств (дощові, талі,
поливочні води та інш.);
- осади з локальних очисних споруджень, грунт, будівельне та побутове
сміття, тверді відходи виробництва.
При спуску стічних вод в контрольних пунктах водного об'єкту склад і
властивість води повинні відповідати вимогам "Правил охорони поверхневих
вод від забруднення стічними водами".

Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
78
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.16. Контроль виробництва і управління якістю продукції
Таблиця 2.38 – Контроль виробництва і управління якістю продукції[21]
Об’єкт Місце Показник Грани Періодичн Методика Метод Виконав
контролю контро , чне ість виконанн контролю ець
лю що значен контро я
контролю ня лю вимірюва
єть показн нь
ся и
ка
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8.
Вихідна Свердл Органолептичні показники
вода ови Запах , 1 раз у ДСТУ Органолепт Вироб
(вода із ни №1 бали: ≤ 3 місяць 7525:2014 ичний Нича
свердлов та №2 при t 20°C ≤ 3 Вода лабора-
ини) при t 60°C питна. торія
Вимоги та
методи
контролю »
вання
якості
Забарвлен ≤ 35 1 раз у ГОСТ Фотометри -//-
ість, місяць ДСТУ ч
градуси 7525:2014 ний
Вода
питна.
Вимоги та
методи
контролю
вання
якості
Каламутні ≤ 3,5 1 раз у ДСТУ -//- -//-
сть, місяць 7525:2014
нефеломет Вода
ри питна.
на Вимоги та
одиниця методи
каламутно контролю
сті (1НОК вання
= якості
0,58мг/дм)

Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
79
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 2.38
Смак та ≤ 3 1 раз у ДСТУ Органолептични -//-
присмак, місяць 7525:2014 й
бали Вода
питна.
Вимоги та
методи
контролюв
ання якості
Фізико-хімічні показники
А. Неорганічні компоненти
Водневий 6,5 – 1 раз у ДСТУ Електрометричн Вироб
показник, 8,5 рік 4077-2001 ий Нича
одиниці (сезон) Якість лабора-
рН води. торія
Визначення
рН
Масова ≤ 1,0 1 раз у ДСТУ Фотометрич -//-
концентра рік 7525:2014 ний
ція (сезон) Вода
загальног питна.
о заліза, Вимоги та
3
мг/дм методи
контролюв
ання якості
Загальна ≤ 1 раз у ДСТУ Комплексоно -//-
жорсткіст 10,0 рік 7525:2014 метричний
ь, (сезон) Вода (титру
ммоль/дм питна. вання)
3
Вимоги та
методи
контролюв
ання якості
Загальна 6,5 – 1 раз у ДСТУ Комплексоно -//-
лужність, 8,5 рік 7525:2014 метричний
3
моль/дм (сезон) Вода (титру
питна. вання)
Вимоги та
методи
контролюв
ання якості

Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
80
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 2.38
Масова ≤ 130 1 раз у ДСТУ Комплексоно -//-
концентра рік 7525:2014 метричний
ція (сезон) Вода (титру
кальцію, питна. вання)
3
мг/дм Вимоги та
методи
контролюв
ання якості
Масова ≤ 80 1 раз у ДСТУ Комплексоно -//-
концентра рік 7525:2014 метричний
ція (сезон) Вода (титру
магнію, питна. вання)
3
мг/дм Вимоги та
методи
контролюв
ання якості
Масова ≤ 0,5 1 раз у ДСТУ Фотометрич -//-
концентра рік 7525:2014 ний
ція (сезон) Вода
марганцю питна.
, Вимоги та
3
мг/дм методи
контролюв
ання якості
Масова ≤ 500 1 раз у ДСТУ -//- Вироб
концентра рік 7525:2014 ничалабор
ція (сезон) Вода а-торія
сульфатів питна.
, Вимоги та
3
мг/дм методи
контролюв
ання якості

Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
81
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 2.38
Масова ≤ 1 раз у рік ДСТУ Ваговий -//-
концентра 1500 (сезон) 7525:2014
ція сухого Вода
залишку, питна.
3
мг/дм Вимоги та
методи
контролюв
ання якості
Масова ≤ 350 1 раз у рік ДСТУ Титрування -//-
концентра (сезон) 7525:2014
ція Вода
хлоридів, питна.
3
мг/дм Вимоги та
методи
контролюв
ання якості
Санітарно- токсикологічні показники
А. Неорганічні компоненти
Масова ≤ 50,0 1 раз у рік ДСТУ Колориметричний -//-
концентра (сезон) 7525:2014
ція Вода
нітратів, питна.
3
мг/дм
Вимоги та
методи
контролюв
ання якості
Масова ≤ 3,3 1 раз у рік ДСТУ Фотометричний -//-
концентра (сезон) 7525:2014
ція Вода
нітритів, питна.
3
мг/дм
Вимоги та
методи
контролюв
ання якості
В. Інтегральний показник
Перманган ≤ 5,0 1 раз у рік ДСТУ Титрування -//-
ат (сезон) 7525:2014
на Вода питна.
окисність, Вимоги та
3
мг О2 /дм методи
контролюва
ння якості

Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
82
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 2.38
Мікробіологічні показники
Загальні ≤ 1 1 раз у Методичні Мембранна Вироб
колі рік вказівки фільтрація ничалабо
форми, (сезон) МВ 10.2.1- ра-торія
КУО/100 113-2005
3
см Санітарно-
мікробіол
огічний
контроль
якості
питної
води. р.7
Е.coli, відсут 1 раз у -//- Глибинний -//-
КУО/100 ність рік
3
см
(сезон)
Патогенн відсут у разі -//- Глибинний Обл. СЕ С
і ність виявлен або інша
ентереба ня в акриди
кте двох тованалаб
рії, послідо ора
наявність вно торія
3
у 1 дм відібра
в
них
пробах
води
загаль
них
коліфор
м,
Е.coli
Коліфаги відсут -//- -//- Глибинний -//-
3
,БУО/дм ність
Ентерові відсут у разі Методичні Глибинний -//-
руси, ність виявлен вказівки
аденовіру ня Санітарно-
си, коліфа вірусологі
антигени гів ч
рота ний
вірусів, контроль
реовірусі водних
в, вірусу об’єктів
гепатиту
А та
інші,
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
83
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Продовження таблиці 2.38
Паразитологічні показники
Патогенні відсут у разі Методичні Глибинний Обл. СЕ С
кишкові ність виявлення вказівки МВ або інша
найпрості в її пробах 10.10.2.1- акриди
ші: загаль 071-00 тованалабо
ооцисти них колі Санітарнопа ра
крипто форм, разитологіч торія
спори Е.coli. ні
дій, із дослідження
оспор, води питної
цисти
лямблій,
дизентерій
них амеб,
балантидія
кишкового
та інші,
клітини
цисти в
3
50дм
Кишкові відсут -//- -//- Глибинний -//-
гельмінти, ність
клітини,
яйця,
личинки в
3
50дм
Вода на Устан Фізико-хімічні показники
етапі овка А. Неорганічні компоненти
водопід фільт Масова Відсу 1 раз на ДСТУ Фотометрич Вироб
готовки рації концентра тне добу 7525:2014 ний ничалабора-
(обробк та ція (перед Вода питна. торія
и) обезза загального регенераці Вимоги та ТОВ
лі заліза, єю) методи
зненн 3 3
мг/дм V1000м контролюва
я води ння якості
Устан Масова ≤ 0,1 1 раз у ДСТУ -//- -//-
овка концентра місяць 7525:2014
деман ція (перед Вода
гана марганцю, регенераці питна.
3
ції мг/дм єю) Вимоги та
методи
контролюв
ання якості
Зворо Загальна 0,7- 1 раз у ДСТУ Титро -//-
тньо- жорсткість 2,0 місяць 7525:2014 метричний
осмат , (перед Вода
3
ична ммоль/дм регенераці питна.
устан єю) Вимоги та
овка
методи
обезсо
люван контролюв
ня ання якості
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
84
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Продовження таблиці 2.38
Уста Загальна 0,7- 1 раз у ДСТУ -//- -//-
новка жорсткіст 2,0 місяць 7525:2014
пом’я ь, (перед Вода питна.
кше ммоль/дм регенерац Вимоги та
3
ння ією) методи
води контролюван
ня якості
Буфе Загальна 0,7- 1 раз у ДСТУ Титро -//-
рні жорсткіст 2,0 зміну 7525:2014 метричний
ємкос ь, Вода питна.
ті ммоль/дм Вимоги та
3
№1, методи
№2 контролюван
ня якості
Загальна 0,1- 1 раз у ДСТУ -//- -//-
лужність, 1,7 зміну 7525:2014
ммоль/дм Вода питна.
3
Вимоги та
методи
контролюван
ня якості
Масова ≤ 0,1 1 раз у ДСТУ -//- -//-
концентра зміну 7525:2014
ція Вода питна.
марганцю Вимоги та
, методи
3
мг/дм контролюван
ня якості
Масова Відсу 1 раз у ДСТУ Фотометрич Вироб
концентра тне зміну 7525:2014 ний ничалабор
ція Вода питна. а-торія
загальног Вимоги та
о заліза, методи
3
мг/дм контролюван
ня якості

Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
85
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 2.38
Цукор Склад Зовнішній Згідно Кожна ДСТУ візуальний, органо -//-
білий сиров вигляд, специ партія 4624:2006 лептич
ини запах, фі Цукор. ний
смак, каційв Методи
чистота иробн визначення
розчину и органолепти
ка ч
них
показників
Волога та ≤ 0,14 Кожна ДСТУ 3659- ваговий -//-
сухі партія 79 Цукор.
речовини, Метод
% визначення
вологи та
сухих
речовин.
Масова ≤ Кожна ДСТУ ваговий -//-
частка 0,0003 партія 4244:2003
феродоміш Цукор.
ок,% Метод
визначення
феродомішо
к
Лимонн Склад Зовнішній Згідно Кожна ДСТУ візуальний, органо -//-
а сиров вигляд, специ партія 908:2006 лептич
кислота ини колір, фі Кислота ний
запах, каційв лимонна
смак, иробн моногідрат
структура, и харчова.
механічні ка Технічні
домішки умови р.7.4
Масова 99,5- ДСТУ Титро -//-
частка 100,5 908:2006 метричний
лимонної Кислота
кислоти, % лимонна
моногідрат
харчова.
Технічні
умови р.7.6
Аромат Склад Зовнішній Згідно Кожна НД візуальний, органо -//-
и сиров вигляд, специ партія виробника лептич
затори і ини колір, фі ний
аромат запах каційв
и иробн
чні и
емульсії ка
, основи
та
сокові
компот
не
нти

Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
86
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 2.38
Підсоло Склад Зовнішній Згідно Кожна НД візуальний, органо -//-
джувачі сиров вигляд, специ партія виробника лептич
ини колір, фі ний
запах каційв
иробн
и
ка
Консер Склад Зовнішній Згідно Кожна НД візуальний, органо -//-
ванти сиров вигляд, специ партія виробника лептич
(бензоат ини колір, фі ний
натрію) запах каційв
иробн
и
ка
Діоксид Вугле Запах і Згідно Кожна ДСТУ візуальний, органо Виробнича
вуглец кисло смак специ партія 4817:2007 лептич лабораторія
ю тна фі Діоксин ний
станці каційв вуглецю
я иробн газоподібни
и й і
ка скраплений
Технічні
умови р.10.3
Визначенн 97- Кожна ДСТУ Титро -//-
я об’ємної 100% партія 4817:2007 метричний
частки Діоксин
діоксину вуглецю
вуглецю газоподібни
й і
скраплений
Технічні
умови р.10.3
Префор Склад Зовнішній Згідно Кожна НД візуальний, -//-
ма сиров вигляд, специ партія виробника
марки ини колір фі
ПЕТФ каційв
иробн
и
ка
Вага та Згідно Кожна НД вагови лінійний -//-
геометрич специ партія виробника
ні розміри фі
каційв
иробн
и
ка
Кришк Склад Зовнішній Згідно Кожна НД візуальний, -//-
и сиров вигляд, специ партія виробника
поліети ини колір фі
ленові каційв
иробн
и
ка

Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
87
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 2.38
Вага та Згідно Кожна НД вагови лінійний -//-
геометри специфі партія виробника
чні каційвир
розміри обни
ка
Плівка Скла Зовнішні Згідно Кожна НД візуальний, -//-
поліети д й вигляд, специфі партія виробника
ленова, сиров колір, каційвир
термоз ини розміри, обни
беріга колір ка
юча
Клей Скла Зовнішні Згідно Кожна НД візуальний -//-
д й вигляд специфі партія виробника
сиров каційвир
ини обни
ка
Етикет Скла Основні Згідно Кожна НД візуальний, -//-
ка д параметр специфі партія виробника
сиров и та каційвир
ини розміри. обни
Якість ка
друкован
ої
інформац
ії
Стреч Скла Зовнішні Згідно Кожна НД візуальний Виробнича
плівка д й вигляд, специфі партія виробника лабораторі
сиров товщина каційвир я
ини обни
ка
Пляшк Цех Зовнішні Пляки Кожна П.10.3.4 візуальний -//-
а видув й вигляд полі- партія СОУ
ПЕТФ а мерні 74.1.142975
марки 58-
ПЕТФдл 919:2011
я пива, Пляшки
безалког полімерні
ольних марки
напоїв, ПЕТФ для
си- пива,
ропів, безалкогол
концент ьних
ратів, напоїв,
мі- сиропів
неральн
их та
питних
вод.
Технічні
умови
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
88
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 2.38
Геометри П.4.1.8 Кожна П.10.6 візуальний -//-
чність СОУ партія СОУ
74.1.1429 74.1.1429755
7558- 8-
919:2011 919:2011
Пляшки Пляшки
полімерні полімерні
марки марки ПЕТФ
ПЕТФ для пива,
для пива, безалкоголь
безалкого них напоїв,
льних сиропів
напоїв,
сиропів
Цукро Відді Масова Згідно Кожна ДСТУ рефрактометр -//-
вий лення частка затверже партія 4855:2007 ичний
сироп цукро лимонної них Продукція
розчи кислоти, рецептур безалкоголь
нення % ної
промисловос
ті
Методи
визначення
сухих
речовин
Купаж Купа Масова Згідно Кожна ДСТУ візуальний, -//-
ний жне частка затверже партія 4855:2007
сироп відділ лимонної них Продукція
ення кислоти, рецептур безалкоголь
% ної
промисловос
ті
Методи
визначення
сухих
речовин

Напоїб Скла Якість Кожна ДСТУ 4069 візуально Виробнича
езалког д паркуван партія Напої лабораторі
ольні готов ня та безалкоголь я
ої маркуван ні. Загальні
проду ня технічні
кції умови.
Герметич герметич Кожна ДСТУ 4069 візуально -//-
ність но партія Напої
пакування безалкоголь
ні. Загальні
технічні
умови.

Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
89
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 2. 16
Об’єм Згідно Кожна ДСТУ об’ємний -//-
продукції п.5.3.3. партія 7099:2009
, Продукція
п.5.3.5. безалкогольн
ДСТУ ої
4069 промисловос
ті. Методи
визначення
органолепти
чних
показників
та об’єму
продукції р.5
Органолептичні показники
Зовнішній Згідно Кожна ДСТУ Органолептичн -//-
вигляд, затвер партія 7099:2009 ий
колір, джени Продукція
смак та х безалкогольн
аромат рецепт ої
ур промисловос
ті. Методи
визначення
органолепти
чних
показників
та об’єму
продукції р.4
Фізико-хімічні показники
Діоксид Згідно Кожна ДСТУ Манометрични -//-
вуглецю, рецепт партія 7138:2009 й
% ур, Продукція
табл. 2 безалкогольн
ДСТУ ої
4069 - промисловос
2002 ті. Методи
визначення
діоксиду
вуглецю Р.5
Кислотніс Згідно Кожна ДСТУ тітрометричний -//-
3
ть см рецепт партія 7102:2009
розчину ур, Продукція
NaOHкон табл. 3 безалкогольн
центраціє ДСТУ ої
ю 0,1 4049- промисловос
3
моль/дм 2002 ті. Методи
3
на 100см визначення
напою кислотності

Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
90
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 2.38
Масова Згідно Кожна ДСТУ рефрактометрични -//-
частка рецепт партія 4855:2007 й
сухих ур, Продукція
речовин,% табл. 3 безалкоголь
ДСТУ ної
4049- промислово
2002 сті. Методи
визначення
сухих
речовин Р.6
Стійкість Згідно Кожна ДСТУ візуальний Виробнича
рецепт партія 7100:2009 лабораторія
ур, Продукція
п.5.1.4. безалкоголь
ДСТУ ної
7100- промислово
2009 сті. Методи
визначення
стійкості
Токсичні показники
Кадмій, ≤0,03 1 раз на 6 ДСТУ ваговий акредитова
3
мг/дм місяців 7525:2014 на
Вода питна. лабораторія
Миш’як, ≤0,1 -//- Вимоги та -//- -//-
3
мг/дм методи
Ртуть, ≤0,005 -//- контролюва -//- -//-
3
мг/дм ння якості
Свинець, ≤0,3 -//- -//- -//-
3
мг/дм
Харчові добавки
Масова ≤150 1 раз на 12 ДСТУ EN фотометричний -//-
концентра місяців 12854:2003
ція
бензоату
натрію ( у
перерахун
ку на
бензойну
кислоту
(Е211),
3
мг/дм
Масова ≤600 1 раз на 12 ДСТУ EN -//- -//-
концентра місяців 12854:2003
ція
аспартаму
(951),
3
мг/дм

Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
91
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 2.38
Масова ≤150 1 раз на ДСТУ EN фотометричний -//-
концентра 12 12854:2003
ція місяців
бензоату
натрію ( у
перерахун
ку на
бензойну
кислоту
(Е211),
3
мг/дм
Масова ≤600 1 раз на ДСТУ EN -//- -//-
концентра 12 12854:2003
ція місяців
аспартаму
(951),
3
мг/дм
Радіонукліди
Питома ≤20 1 раз на МИ 12-04- -//- -//-
активніст 12 99
ь місяців
радіонукл
іду
137
Cs,Бк/к
г
Питома ≤20 1 раз на МИ 12-04- -//- -//-
активніст 12 99
ь місяців
радіонукл
іду
90
Sr,Бк/кг
Мікробіологічні показники
Бактерії Не 1 раз на ДСТУ Мембранна Виробнича
групи допуск місяць 30712-2003 фільтрація лабораторі
кишкових аються (кожного Продукти я
паличок найменув безалкогол
(колі- ання) ьної
форми) в промислов
3
100 см ості
Методи
мікробіоло
гічного
аналізу. (
ГОСТ
30712-
2001,IDT)
р. 6.3

Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
92
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 2.38
Кількість 100 -//- ДСТУ Глибинний -//-
МАФАн 30712-2003
М, КУО в Продукти
3
1 см , не безалкогол
більше: ь
- ної
напідсоло промислов
джувачах ості
та Методи
соковмісн мікробіоло

і гічного
аналізу
Кількість Не -//- ДСТУ Глибинний -//-
дріжджів більше 30712-2003
та 50 Продукти
плісняви, (соков безалкогол
КУО в 1 місні); ьної
3
см , не Не промислов
більше допуск ості
аються Методи
( на мікробіоло
цукрі) гічного
аналізу.
Кількість Не -//- Продукты Глибинний Виробнича
молочно- допуск пищевые. лабораторі
кислих аються Методы я
бактерій (соков определени
КУО в 1 місні) я
3
см молочноки
слых
микроорган
измов.
Патогенні Не 1 раз на Згідно з Глибинний Міська
, у т.ч. допуск місяць методикам СЕС або
бактерії аються (типопре и інша
роду дставник) затверджен акредитова
Сальмоне им і МОЗ на
3
ла, в 1 см України лабораторі
я

Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
93
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Закінчення таблиці 2.38
Змивні Загальне Не ИК 10-04- - -//-
води мікробне більше 06-140-87
число в 1 100 Инструкци
3
см я
санитарно-
микробиол
огического
контроля
пивоваренн
ого и
безалкогол
ьного
производст
ва Р.7.1-
Дріжджі в Не ИК 10-04- - -//-
3
1 см допуск 06-140-87
ається Инструкци
я
санитарно-
микробиол
огического
контроля
пивоваренн
ого и
безалкогол
ьного
производст
ва Р.7.2
Кількість Не ГОСТ - -//-
бактерій більше 18963-73
групи 3 Вода
кишкових питьевая.
паличок в Методы
1л води санитарно-
(колі- бактериоло
індекс) гического
анализа

Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
94
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.17 Заходи щодо охорони довкілля
На підприємстві повинна бути визначена і підтримуватися
працівниками не тільки політика в сфері якості та безпечності продукції, а й
екологічна політика, як самого процесу випуску продукції так і
навколишнього середовища Наказом підприємства повинно бути призначено
відповідальну особу з необхідними повноваженнями за впровадження
екологічної політики.[32]
Необхідно розробляти та впроваджувати нові технології виготовлення
продукції, постійно вдосконалювати процеси водо підготовки, лінії розливу.
Це дає можливість гарантувати безпечність продукції. Безпечність готової
продукції має підтверджуватися протоколами випробувань акредитованих
лабораторій.
Для збереження цінних споживчих якостей продукції на заводі слід
суворо дотримуватися технології виготовлення, миття обладнання,
використання екологічно безпечних сировини, посуду, інвентарю,
обладнання з нержавіючої сталі. Весь технологічний процес приготування
напоїв слід проводити під пильним виробничим контролем технологів і
фіксувати у відповідних журналах.
Для відведення стічних вод повинні передбачатися окремі мережі
виробничої та побутової каналізації.
Підприємство повинне забезпечувати щодобовий лабораторний
контроль ефективності очищення виробничих та побутових стічних вод.
Проектом передбачено, що каналізаційна мережа підприємств
приєднується до загальноміської каналізації за умови забезпечення
характеристики стічних вод на рівні вимог СНиП 2.04.03-2005 та за
погодженням з місцевими органами санітарно-епідеміологічної служби у
відповідності з Правилами прийому стічних вод до систем каналізації
населених пунктів.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
95
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Приєднувати виробничу каналізацію, яка транспортує стічні води, що
містять пальні та легкозаймисті рідини, до мережі побутової каналізації та
водостоків не допускається.
Не допускається скидання до каналізації технологічних розчинів, а
також осаду з технічних резервуарів при очистці останніх. Скидання у
каналізацію отруйних продуктів та реагентів за нормальної експлуатації та
при аваріях не дозволяється. Ці продукти слід скидати до спеціальних
технологічних ємкостей для подальшої утилізації або знезаражння.
Скидання побутових та забруднених виробничих стічних вод до
поглинальних колодязів та бурових свердловин не дозволяється.
Не допускається влаштування усередині приміщень відстійників (у
тому числі жировловлювачів) для уловлювання домішок, що швидко
загнивають, а також уловлювачів для легкозаймистих та горючих рідин.
Для запобігання проникненню газів з каналізаційної мережі до
технологічного устаткування або приміщення цеху, всі санітарні прилади та
приймачі, що встановлені на мережах побутової та виробничої каналізації,
повинні бути обладнані гідравлічними затворами.
Прокладання внутрішніх каналізаційних мереж не допускається:
під стелею, у стінах та у підлозі обідніх залів, робочих кімнат,
адміністративних будівель, залів засідань, залів для глядачів, бібліотек,
навчальних аудиторій; електрощитових та трансформаторних, пультів
управління, автоматики, припливних вентиляційних камер та виробничих
приміщень, які вимагають особливого санітарного режиму.
Прокладання під підлогою трубопроводів, якими транспортуються
агресивні та токсичні стічні води, слід передбачати в каналах, виведених до
рівня підлоги та перекритих з’ємними плитами, або, при відповідному
обгрунтуванні, у прохідних тонелях.
Насоси для перекачування побутових та виробничих стоків, які
містять у своєму складі токсичні забруднення та речовини, що швидко
загнивають, а також для перекачки стічних вод, які виділяють отруйні або
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
96
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
неприємні запахи, гази або пари, слід розміщувати в окремо розташованій
будівлі, підвалі або ізольованому приміщенні, а за відсутності підвалу - в
окремому опалювальному приміщенні першого поверху, яке має самостійний
вихід назовні або на сходову клітку.
Приміщення насосної станції слід обладнати припливно-витяжною
вентиляцією. Приймальні резервуари для вказаних стічних вод слід
розташовувати поза будівлями або в ізольованих приміщеннях разом з
насосами.
Для досягнення визначених цілей і задач по зменшенню негативного
впливу на довкілля слід проводити реконструкцію та ремонтно-
налагоджувальні роботи .[32]

2.18 Компонування головного виробничого корпусу
3
Загальна площа приміщень, які зайняті під виробництвом: 5893м .
Найменування цехів, відділень та дільниць та їх площа: …
- 2
цех водо підготовки – 108 м ;
2
- цех розливу – 372 м ;
2
- купажне відділення – 108 м ;
- 2
сироповарильне відділення – 108 м ;
2
- відділення видуву ПЕТФ –пляшок - 432 м ;
- склад преформи – 648;
- компресорна – 180;
- склади -360.
Устаткування розміщене відповідно до оптимальних умов експлуатації
з урахуванням забезпечення самопливу напівпродуктів.
Відділення приготування настоїв, сироповарильне відділення,
відділення приготування розчинів інгредієнтів розташоване біля купажним
відділенням.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
97
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Відділення водопідготовки розташоване на першому поверсі, звідки
підготовлена технологічна вода подається в напірні чани пом’якшеної води,
що розташовані на другому поверсі над купажним відділенням.
Напірні чани, розташовані на другому поверсі над купажним
відділенням.
Сироповарильне відділення, для зменшення непродуктивних витрат на
вантажні роботи та на транспортування цукру,розміщене на першому
поверсі.
Буферні збірники, купажні чани, збірники готової продукції
розташовані на другому поверсі.
Цех розливу розташований на першому поверсі, щоб напої з купажних
чанів та збірників готової продукції самопливом надходили на лінії розливу.
Все технологічне обладнання розміщується і встановлюватися з
урахуванням дотримання послідовності, що передбаче технологічною
схемою.
Для зручності обслуговування обладнання, дотримання вимог
пожежної безпеки і санітарних норм в процесі експлуатації, а також
виробництва будівельно-монтажних робіт приймаються норми його
розміщення, що наведені в таблиці 2.39.
Таблиця 2.39 - Норми розміщення будівлі
Найменування Відстань, не менше, м Спеціальні
цехів та вимоги
обладнання Від стінки до між центральний
апарату обладнанням прохід
Склад соків,
настоїв і 0,5¸0,8 0,25 1,5-2,0
екстракта
Сироповарильне
відділення, 0,5¸0,8 0,25 2,0-2,5
купажний и
квасний цехи
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
98
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Закінчення таблиці 2.39
Обладнання та - - - Стаціонарні
арматура, що площадки з
часто огорожею і
обслуговуються, сходами
розташовані на
висоті більше
1,8 м
Майданчики розташовані на висоті 0,5 м від підлоги, перехідні містки
та сходи до них повинні мати огорожу поручнями, висотою не менше 1,0 м,
суцільно зашиті знизу бортом висотою не менше 0,15 м. Сходи виконуються
шириною не менше 0,7 м. при перенесенні вантажів - але менше 1 м. Нахил
сходин - не більше 45°. Ширину проходів до одиночних робочих місць
прийнятий не менше 0,7 м.

Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
99
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3 БУДІВЕЛЬНА ЧАСТИНА

Будівельна частина виконується відповідно до існуючих будівельних
норм і правил.
Згідно із санітарними нормами проектування промислових підприємств
величину санітарно-захисної зони для безалкогольних заводів слід
проектувати 50 м.
Підсобно-допоміжні виробництва (ремонтне та тарне виробництво,
енергетичне та складське господарство, системи зв'язку з сигналізацією
тощо), інженерні споруди та комунікації слід максимально кооперувати із
сусідніми підприємствами промислового вузла.
З метою досягнення максимального блокування цехів рекомендується
розташовувати всі виробничі приміщення та підсобно-допоміжні служби в
одному будинку з урахуванням їх технологічних взаємозв'язків та
необхідності скорочення протяжності комунікацій.
Інженерне обладнання
Сатураційне відділення повинно бути обладнане спеціальною
вентиляцією для охолодження приміщення. Вентиляція передбачена
природна, штучна та аварійна.
Водопровід, який призначений для забезпечення технологічних потреб
об’єднаний господарський та господарсько-питний, виробничий. Напір на
вводі води для будівлі висотою 24м не менше 36м.
Каналізація побутова та виробнича, виводиться в зовнішні мережі.
Електропостачання постачається від зовнішніх мереж, напруга 380-
220В.
Слаботокові пристрої – телефонний зв’язок, автоматична пожежна
сигналізація.

КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Розроб. Б єлоконь Д.П. Літ. Арк. Акрушів

Косульт. 100
БУДІВЕЛЬНА ЧАСТИНА
Керівник. ОсипенковаІ.І.
Н. Контр. ЧепурнаО.Л.
ЧДТУ, кафедра ХТ
Затверд. Осипенкова І.І.
4. ОХОРОНА ПРАЦІ

4.1. Аналіз умов праці купажного відділення на безалкогольному
виробництві
Умови праці — це сукупність чинників виробничого середовища і
трудового процесу, які впливають на здоров'я і працездатність людини під
час виконання нею трудових обов'язків.
Атестації підлягають робочі місця, на яких технологічний процес,
обладнання, використовувані сировина і матеріали можуть бути
потенційними джерелами шкідливих і небезпечних факторів.
Для атестації робочого місця визначаються фактори виробничого
середовища та трудового процесу, їх нормативні та фактичні значення,
тривалість дії фактора, класи небезпеки відповідно до нормативних
документів:
 для кожної хімічної речовини згідно ДСТУ EN 482:2016 Повітря
робочої зони. Загальні вимоги до характеристик методик вимірювання вмісту хімічних
речовин (EN 482:2012+A1:2015, IDT) визначено гранично допустиму
концентрацію (ГДК), клас небезпеки (І-ІV) і особливості дії на організм. За
стандартом шкідливі-хімічні речовини в купажному цеху мають бути
відсутніми.
 шум – відповідно до ДСН 3.3.6.037-99 «Державні санітарні норми
виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку»
 електромагнітне випромінювання - відповідно НАОП 0.03-3.16-
86. Гранично допустимі рівні (ГДР) впливу електричних полів частот від 0,06
МГц до 300МГц №4131-86 напруженість ЕМП у діапазоні частот 60кГц-
300МГц.

КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Розро б. Бєлоконь Д.П. Літ. Арк. Акрушів

Косульт. 101
ОХОРОНА ПРАЦІ
Керівник. ОсипенковаІ.І.
Н. Ко нтр. ЧепурнаО.Л. ЧДТУ, кафедра ХТ
Затверд. Осипенкова І.І.
 мікроклімат у приміщенні - згідно з ДСН 3.3.6.042-99 «Державні
санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень»
 освітленість – згідно з ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне
освітлення».
Розглядаємо робоче місце купажувальника в купажному цеху. Це
робоче місце — постійне, тому що працівник знаходиться там більше 50%
свого робочого часу. Робочий час — 8 годин. Робоче місце купажувальника
відноситься до категорії 2б — робота сидячи, стоячи та пов’язана з ходьбою,
що супроводжується деякою фізичною напругою.
У купажному відділенні на безалкогольному виробництві згідно ГОСТ
12.1.005-88 «Воздухрабочей зони» шкідливі-хімічні речовини мають бути
відсутні.
Відповідно до ДСН 3.3.6.037-99 «Державні санітарні норми
виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку» мають повністю відповідати
санітарним нормам:
 шум не має перевищувати 80 дБ
 джерела ультразвуку відсутні
 джерела інфразвуку відсутні
Відповідно до ДСН 3.3.6.039-99 «Державні санітарні норми загальної
та локальної вібрації» купажувальний цех відносять до категорії 2б - вібрації
робочих місць у приміщеннях без джерел вібрацій
Електромагнітне випромінювання - відповідно НАОП 0.03-3.16-86,
на виробництві все заземлене, джерела електричного струму з напругою 220
та 380В і частоту 50 Гц– напруженість не має перевищувати 5 В/м.
Електростатичне поле
Гранично допустима напруженість електростатичного поля в
купажному цеху визначається документом: НАОП 0.03-3.05-77. Санітарно-
гігієнічні норми допустимої напруженості електростатичного поля №1742-
77.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
102
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Гранично допустима напруженість електростатичного поля на
робочому місці обслуговуючого персоналу не повинна перевищувати і
визначається за формулою:
при впливі до 1 год. - 60 кВ/м
при впливі від 1 год. до 9 год.

60кВ / м
Eдоп 
t
Робоча зміна купажувальника складає 8 годин.

60кВ / м
Eдоп   21,21кВ/м.
8

Мікрокліматичні умови
Згідно ДСН 3.3.6.042-99 «Державні санітарні норми мікроклімату
виробничих приміщень» (таблиця 1.1), окремо для двох періодів року.
Верхня і нижня межа діапазону допустимої температури визначаються у
залежності від того, постійне робоче місце чи непостійне.
Мікроклімат характеризується температурою повітря, його вологістю і
швидкістю руху, а також інтенсивністю теплового випромінювання.
Тривалий вплив на людину несприятливих метеорологічних умов різко
погіршує його самопочуття, знижує продуктивність праці і призводить до
захворювань.
Висока температура повітря сприяє швидкій стомлюваності
працюючого, може призвести до перегрівання організму, теплового удару.
Низька температура повітря може викликати місцеве або загальне
охолодження організму, може стати причиною простудного захворювання
або обмороження.
Вологість повітря значно впливає на терморегуляцію організму
людини. Висока відносна вологість (відношення вмісту водяної пари в 1
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
103
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3
м повітря до максимально можливого вмісту в цьому ж об'ємі) при високій
температурі повітря сприяє перегрівання організму, при низькій температурі
ж вона підсилює тепловіддачу з поверхні шкіри, що веде до
переохолодження організму. Низька вологість викликає пересихання
слизових оболонок шляхів працюючого.
Рухливість повітря ефективно сприяє тепловіддачі організму людини і
позитивно проявляється при високих температурах. Рухоме повітря при
низькій температурі зумовлює переохолодження організму. Різкі коливання
температури в приміщенні, яке продувається холодним повітрям (протяг),
значно порушують терморегуляцію організму і можуть спричинити
простудні захворювання.
Таблиця 4.1 – Нормовані величини температури, відносній вологості і швидкості
руху повітря в робочій зоні виробничого приміщення
Період Категорія Температура, Відносна Швидкість руху
року роботи С вологість, повітря, м/с
%
Опт. Доп. Опт. Опт. Допуст.
Холодний IIб 17-19 15-21 40-60 0,2  0,4
Теплий IIб 20-22 16-27 40-60 0,3 0,2-0,5

Освітлення
Освітлення відіграє важливу роль у житті людини. Біля 90% інформації
сприймається через зоровий канал, тому правильно виконане раціональне
освітлення має важливе значення для виконання всіх видів робіт. Світло є не
тільки важливою умовою роботи зорового аналізатора, але й біологічним
фактором розвитку організму людини в цілому. Для людини день і ніч, світло
і темрява визначають біологічний ритм - бадьорість та сон. Отже, недостатня
освітленість або її надмірна кількість знижують рівень збудженості
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
104
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
центральної нервової системи і, природна активність усіх життєвих процесів.
Раціональне освітлення є важливим фактором загальної культури
виробництва. Неможливо забезпечити чистоту та порядок у приміщені, в
якому напівтемрява, світильники брудні або в занедбаному стані.
Стан освітлення виробничих приміщень відіграє важливу роль і для
попередження виробничого травматизму. Багато нещасних випадків на
виробництві стається через погане освітлення. Втрати від цього становлять
досить значні суми, а, головне, людина може загинути або стати інвалідом.
Раціональне освітлення повинно відповідати таким умовам:
 бути достатнім (відповідним нормі);
 рівномірним;
 не утворювати тіней на робочій поверхні;
 не засліплювати працюючого;
 напрямок світлового потоку повинен відповідати зручному
виконанню роботи.
Це сприяє підтримці високого рівня працездатності, зберігає здоров'я
людини та зменшує травматизм.
Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути трьох
видів:
1. Природне - це пряме або відбите світло сонця (небосхилу), що
освітлює приміщення через світлові прорізи в зовнішніх огороджувальних
конструкціях.
2. Штучне - здійснюється штучними джерелами світла (лампами
розжарювання або газорозрядними) і призначене для освітлення приміщень у
темні години доби, або таких приміщень, які не мають природного
освітлення.
3. Сполучене (суміщене) - одночасне поєднання природного і штучного
освітлення.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
105
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Згідно з ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення» розряд
зорової праці купажувальника відповідає V групі. При освітленні лк
виробництва – 200лм/Вт, а при штучному 150/100лм/Вт.

4.2 Розробка заходів і засобів захисту працівника від шкідливих
факторів
Сироповарильнi котли, реактори, сатуратори та iнші апарати, якi
працюють пiд тиском, мають утримуватись i експлуатуватись згiдно з
вимогами Правил будови та безпечної експлуатацiї посудин, якi працюють
пiд тиском.
До обслуговування сироповарильних котлiв, сатураторів та інших
посудин, якi працюють пiд тиском, допускаються особи, які пройшли
навчання та перевiрку знань, вiком не молодшi 18 рокiв.
При виробництвi безалкогольних напоїв має передбачатись
максимальна механiзацiя навантажування, розвантажування, переміщення
цукру, сиропу, настоїв, сокiв, готової продукцiї тощо по стадіях
технологiчного процесу.
У приміщенні водопiдготування має бути вивiшено схему
комунiкацiй з позначенням запiрної арматури.
На фiльтрах установки водопiдготування повинні бути манометри i
запобiжнi клапани.
Очищення i дезінфекція свiчок керамічного фiльтра має виконуватись
в окремому примiщеннi.
Зберiганнясолi, активованого вугілля, кислот, лугів та інших
матеріалів у примiщеннiводопiдготування не допускається .
Зберігання концентрованих кислот та лугів у примiщеннiмийнi не
дозволяється.
Вiддiлення приготування цукрового сиропу та колеру має
розташовуватись в окремому примiщеннi, обладнаному механiчною
припливно-витяжною вентиляцiєю.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
106
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Приготування колеру повинно робитись у котлах, якi мають паровий чи
електричний обігрiв, обладнані механічними мiшалками, витяжним
пристроєм для відсмоктування пари та пристроєм проти самочинного
перекидання.
Варення цукрового сиропу має робитись у сироповарильних котлах з
електричним чи паровим обігрiвом, обладнаних механiчноюмiшалкою та
вiдсмоктувачем.
Застосування варильних котлiв з вiдкритим вогневим обігрiвом не
допускається.
При приготуваннi сиропу гарячим способом на бортах вiдкритого
варильного котла повинні бути встановлені знімні циліндричні кожухи, які
охороняють працівників вiдопiкiв киплячою масою.
Перемащення i зливання гарячої маси колероварильного котла
повинно бути, як правило, механiзовано.
Допускається перенесення гарячої маси колеру лише удвох на вiдстань
не бiльше 10 м по рiвнiй поверхнi пiдлоги та у щільно зачинених посудинах,
які виключають можливiсть розлиття.
Ручки у посудин для перенесення гарячого колеру повинні бути
виготовлені з нетеплопровiднихматерiалiв.
Варильнi котли з механізованим перемiшуванням киплячої маси
повинні бути обладнані автоматичними блокувальними пристроями захисних
накривок чи граток.
У сироповарильному вiддiленнi мають застосовуватись переноснi
свiтильники напругою 12 В у вологозахищеному виконаннi.
Есенцiї, композицiї, спиртовi настої, лимонна, винокам'яна кислоти
повинні зберiгатись у закритому примiщеннi.
Приготування розчинiв лимонної кислоти, подавання сировини i
компонентiв протягом приготування купажу повинні бути механiзовані.
Подавання невеликих порцiй (не бiльше 2 кг) допускається ручним
способом мiрильниками з матерiалу, який не б'ється (алюмiнiй, пластмаса).
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
107
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Купажувачі повинні бути обладнані накривками, механічними
мiшалками та мірильними склами.

4.3. Вплив вуглекислого газу на людину
В залежності від концентрації СО2, в повітрі, що видихається, реакція
організму людини може бути різною: (табл. 4.2) [16,28]. - якщо концентрація
СО2 менше 0,1%, людина почувається нормально, суб'єктивні, або об'єктивні
порушення відсутні, саме цю концентрацію (0,1%) встановлено як гранично
допустиму (ГДК) для повітря приміщень.
ГДК діоксиду вуглецю в повітрі дорівнює 0,07%;
- якщо концентрація СO2 коливається в межах 0,1-0,5%, погіршується
умовно-рефлекторна діяльність (збільшується час латентного періоду реакції
на зоровий або слуховий подразник), з'являється відчуття дискомфорту,
можуть бути виявлені деякі зміни на електрокардіограмі ( ЕКГ);
- при вдиханні повітря, в якому концентрація СО, більше 0,5% (0,5–
1%), з'являються перші прояви ацидозу, зміни електролітних властивостей
крові (збільшується вміст Na, зменшується вміст К в еритроцитах), однак
фізична та розумова діяльність суттєво не погіршуються, тому перебування
людей при такій концентрації іноді дозволяється (на підводних човнах і т.п.);
- якщо концентрація СO2 збільшується до 2% – наростає ацидоз,
знижується працездатність, з'являються ознаки гіпоксії, за таких умов на
виробництві можна працювати лише протягом обмеженого часу – до 3–4
годин;
- якщо концентрація СO2 більше 2% (2–7%), спостерігаються чіткі
суб'єктивні та об'єктивні прояви токсичного впливу СO2 у вигляді
наркотичної дії, неадекватного психічного збудження, головні болі,
запаморочення, задишка, за таких умов тривале перебування у приміщеннях
неприпустиме (воно може бути вимушеним тільки у разі аварійних ситуацій,
тривати до 60 хвилин і супроводжуватися суворим медичним контролем);
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
108
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
- перебування в приміщенні з концентрацією СO2 в повітрі більше 7%
швидко призводить до непритомності та смерті.

Таблиця 4.2. - Вплив вуглекислого газу в повітрі на людину
Рівень CO2, ppm Фізіологічні прояви
380-400ppm Атмосферне повітря – ідеальне для здоров’я і
гарного самопочуття
400-600ppm Нормальний рівень для приміщення.
600-1000ppm З’являються скарги на якість повітря. У людей з
астматичними проблемами частішають напади.
. вище 1000 ppm Загальний дискомфорт, слабкість, головний біль,
падає концентрація уваги, збільшуються помилки у
роботі. Можуть бути визначені негативні зміни у
крові і відзначені загальні проблеми дихальної і
кровоносної системи
вище 2000 ppm Значна кількість помилок у роботі, зайва
дратівливість та агресія, більшість не може
зосередитися на роботі, підвищена зайва
гіперактивність

Класифікація повітря в приміщеннях наведена в таблиці 4.3.
Таблиця 4.3. - Класифікація повітря в приміщеннях
Клас Якість повітря в приміщенні Допустима концентрація
Оптимальна Допустима CO2 ,см3 /м3
1 Високе - 400 і менше
2 Середнє - 400-600
3 - Допустиме 600-1000
4 - Низьке 1000 і більше

Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
109
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ВИСНОВОК ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ
В кваліфікаційній роботі бакалавра спроектовано завод по виробництву
безалкогольних напоїв.
В проекті підібраний асортимент продукції, подана характеристика
сировини матеріалів, готової продукції, розраховані продукти , обгрунтовані
способи та режими, розроблена та описана апаратурно-технологічна схема,
розрахована кількість тари та допоміжних матеріалів. Розраховано та
підібрано технологічне обладнання, розраховані складські приміщення та
споруди. Розраховані енергетичні витрати води і стоків.
Напої виготовляються на основі натуральної сировини. «Дитячій» має
профілактичний характер, так як до рецептури входить медичний пепсин та
аскорбінова килота.
Пепсин є одним з основних протеолiтичних ферментiв травного тракту.
Аскорбінова кислота –вітамін С.
В роботі запропонований сучасний спосіб приготування напоїв –
синхронно-змішувальний. Установка АСК – 1 передбачає деаерування води,
дозування деаерованої води і купажного сиропу, їх змішування, насичення
напою діоксидом вуглецю та подавання на розлив.
Синхронно-змішувальна установка призначена для безперервного
приготування сатурованих і негазованих напоїв будь-якого типу (пиво,
фруктові газовані напої, негазовані прохолоджувальні напої, мінеральна
вода, негазована вода) безпосередньо перед розливом. Установка відповідає
найсучаснішому технічному рівню. В ній виконуються наступні технологічні
операції: деаерація води, змішування дегазованої води з сиропом, поточна
сатурація з буферною ємкістю безпосередньо перед блоком розливу.

КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Розроб. Бєлоконь Д.П. Літ. Арк. Акрушів

Косульт. 110
ВИСНОВКИ ТА
Керівник. ОсипенковаІ.І.
Н. Кон тр. ЧепурнаО.Л. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЧДТУ, кафедра ХТ
Затверд. Осипенкова І.І.
В установці досягається висока ступінь насичення напоїв діоксидом
вуглецю, підвищується їх біологічна стійкість і підтримується заданий рівень
фізико-хімічних показників.
Наведено техніко-економічне обгрунтування проекту і отримані
наступні економічні показники: прибуток – 466667 тис.грн/рік, термін
окупності – 1,07 роки, рентабельність – 24,6%.
В охороні праці проаналізовано ступінь небезпеки отруєння
обслуговуючого персоналу СО2, запропоновано встановлення датчика
ПКГ100-СО2.

Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
111
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1 Балашов В.Е., Кретов И.Т., Антипов С.Т. Практикум по расчетам
технологического оборудования предприятий бродильной промышлености, -
Колос, 1992. – 210 с.
2 Домарецкий В.А. Производство концентратов, экстрактов и
безалкогольных напитков. Справочник. – К.: Урожай,1994. – 350 с.
3 Домарецький В.А., Остапчук М.В., Українець А.І. Технологія
харчових продуктів. – К.: НУХТ,2003. – 572 с.
4 ДСТУ 3008:2015. Документація. Звіти у сфері науки і техніки.
Структура і правила оформлення. – К.: Держстандарт України, 2015. – 37 с.
5 ДСТУ 4817:2007 Діоксид вуглецю газоподібний і скраплений.
Технічні умови.
6 ДСТУ 4623:2006 Цукор білий. Технічні умови.
7 ДСТУ 10117.2-2003 Пляшки скляні для харчових рідин. Типи,
параметри і основні розміри.
8 ДСТУ 908:2006 Кислота лимонна моногідрат харчова. Технічні
умови.
9 ДСанПіН 4.4.4-152–2008 Державні санітарні норми і правила для
підприємств, що виробляють солод, пиво та безалкогольні напої.
10 ДСанПіН 2.2.4-171-10 Гігієнічні вимоги до води питної,
призначеної для споживання людиною
11 ДСТУ 7159:2010 Соки відновленні. Загальні технічні умови.
12 ДСТУ 4716:2007 Есенції ароматичні харчові для лікеро-
горілчаного виробництва. Технічні умови.
13 ДНАОП 1.8.10-1.13-97 (НПАОП 15.9-1.13-97) Правила безпеки
при виробництві солоду, пива та безалкогольних напоїв.
14 ДСТУ 4069:2016 Напої безалкогольні. Загальні технічні умови.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
112
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
15 ДСТУ EN 482:2016 Повітря робочої зони. Загальні вимоги до
характеристик методик вимірювання вмісту хімічних речовин (EN
482:2012+A1:2015, IDT)
16 Жуковський С. С., Возняк О. Т., Довбуш О. М., Люльчак З. С.
Вентилювання приміщень. – Львів: Вид-во Нац. ун-ту ―Львівська
політехніка‖. – 2007. – 476 с.
17 Інноваційні технології продуктів бродіння і виноробства: Підруч.
/ С.В.Іванов, В.А. Домарецький, В.Л. Прибильский та ін.. // За аг. Ред.. д-ра
хім..наук. проф.. С.В. Іванова. – К.:НУХТ. 2012-487с.
18 Колесникова И.Л., Сергеева Н.М. Сырье для производства
безалкогольных напитков. – К.: Техника, 1988. – 165 с.
19 Куц А.М., Кошова В.М. Технологія бродильних виробництв:
Конспект лекцій з дисц. «Загальні технології харчової промисловості» для
студ. ден. та заоч. форм навчання напряму підготовки 6.051701 ―Харчові
технології та інженерія‖. – К.: НУХТ, 2011. — 156 с.
20 Основи охорони праці: Підручник. 21ге видання, доповнене та
перероблене. / К. Н. Ткачук, М. О. Халімовський, В. В. Зацарний, Д. В.
Зеркалов, Р. В. Сабарно, О. І. Полукаров, В. С. Коз’яков, Л. О. Мітюк. За ред.
К. Н. Ткачука і М. О. Халімовського. — К.:Основа, 2006 — 448 с.
21 Мелетьєв А.Є., Тодосійчук С.Р, Кошова В.М. Технохімічний
контроль солоду, пива та безалкогольних напоїв: Підручник для студентів
вищих навчальних закладів. – Вінниця, "Нова книга", 2007. – 392 с.
22 Методичні вказівки до умовно-графічних зображень в
апаратурно-технологічних схемах для студентів спеціальностей 7.091704
«Технологія бродильних виробництв і виноробство» напряму 0917 «харчова
технологія та інженерія» 7.050201 «Менеджмент у виробничій сфері»
напряму 0502 «Менеджмент» денної і заочної форми навчання / Уклад.: П.С.
Циганков, П.Л. Шиян, В.Л. Прибильський. – К.: УДУХТ, 2001. – 32 с.
23 Методичні рекомендації до підготовки кваліфікаційної роботи
бакалавра для здобувачів освітнього ступеня «бакалавр» зі спеціальності 181
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
113
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
«Харчові технології» усіх форм навчання / уклад. О.Л. Чепурна, Н.А.
Нагурна, З.В.Бондарчук.- Черкаси: ЧДТУ, 2018. –55с.
24 Методичні вказівки до виконання розділу «Охорона праці» в
дипломних роботах бакалаврів напряму підготовки 6.051701 «Харчові
технології та інженерія» усіх форм навчання / Укл.: В.І. Биков, В.Л.
Цикановський, Ю.Ю. Гайова. – Черкаси: ЧДТУ, 2014. – 24 с.
25. Методичні вказівки до виконання економічної частини дипломного
проекту для студентів спеціальності 181 «Харчові технології» усіх форм
навчання / Укл.: – Черкаси: ЧДТУ, 2012. – 13 с.Нормы технологического
проектирования заводов (цехов) безалкогольных напитков. –
Гипропищепром, 1991. – 146 с.
26. Розрахунок продуктів бродильних виробництв, лікеро-горілчаних і
безалкогольних напоїв /М.М. Коробов, І.М. Ройтер, П.м. Мальцев та
ін.. – К.: Вища шк..,1972. – 380 с.
27. Сборник рецептур на напитки безалкогольные. Часть 1. 1990. – 192
с.
28. Строй А. Ф. Зміна концентрації шкідливих речовин в
приміщеннях при періодичній вентиляції / А. Ф. Строй, О. В. Макаренко //
Науковий вісник будівництва. – Харків: ХДТУБА, ХОТВ АБУ, 2010. – Вип.
56. – С. 233–237.
29. Технологическое проектирование солодовенных и
безалкогольних заводов /П.В. Колотуша, В.А. Домарецький, Н.А. Емельянова
и др.. – К.: Вища шк.., 1987. – 256 с.
30. Технологія солоду, пива і безалкогольних напоїв у задачах і
прикладах/ За ред. А.Є.Мелетьєва. – К.: НУХТ, 2007. – 230 с.
31. Технология пивоваренного и безалкогольного производства.
Практикум/ А.Е. Мелетьев, В.А. Домарецкий, П.В. Колотуша, Н.А.
Эмельянова. – К.: Вища шк., 1986. – 256 с.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
114
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
32. Технологія безалкогольних напоїв: Підруч. / В.Л.Прибильський,
З.М.Романова, В.М.Сидор та ін. / За ред. докт. техн. наук проф.
В.Л.Прибильського. – К.: НУХТ, 2014. – 364 с.
33. Товарознавство. Продовольчі товари: Навч. посіб. для студ. вищ.
навч. закладів освіти 1 та 2 рівнів акредитації / О.Г. Бровко, О.В. Булгакова,
Г.С. Гордієнко, В.В. Дятлов, А.А. Квасников, А.П. Козлов, О.В. Кудінова,
Н.Т. Лазарева, Г.О. Ліхоніна, Л.П. Ляховченко, В.Д. Малигіна, І.І.
Медведкова, Л.В. Молоканова, Л.В. Породіна, В.П. Ракова, О.А. Ракша-
Слюсарева, Е.О. Темнохуд. – Донецьк: ДонНУЕТ, 2008. - 619 с.
34. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%8C

Арк.
КРБ 23.ТБВ94.61.00.000 ПЗ
115
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Черкаський державний технологічний університет
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування
Кафедра харчових технологій

Спеціальність 181 «Харчові технології»,
ОП «Харчові технології та інженерія»

ЗАТВЕРДЖУЮ:
Зав.кафедри ХТ
_______Ірина ОСИПЕНКОВА
« ___» ______ 2023 року

Завдання
на кваліфікаційну роботу бакалавра студентові

Бєлоконь Даніель Павлович _____________________

1.Тема проекту (роботи) “Проект виробництва безалкогольних напоїв з
впровадженням сучасних пособів сатурації”
затверджена наказом по університету від «__» _____ р. № ______
2.Термін здачі студентом закінченого проекту (роботи) р.
3.Вихідні дані до проекту
Продуктивність 2000000 дал/рік.
Норми технологічного проектування
Асортимент продукції: Три види напою – «Грушевий», «Дитячий»,
«Горобиновий»
Сировина для виробництва продукції: Соки, цукор, вода
4.Зміст розрахунково-пояснювальної записки ___________________________
Титульний аркуш____________________________________________
Завдання на проектування____________________________________
Зміст, Економічна частина. Технологічна частина. Будівельні рішення.
Охорона праці. Висновки. Перелік літератури.
5.Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових
креслень)________________________________________________________
Апаратурно-технологічна схема з автоматизацією – 1аркуш_______
Плани будівель і споруд – 1 аркуш______________________
Розрізи – 1 аркуш______________________
_____Охорона праці________________-_1 аркуш_______________________
_____Економіка________________-_1 аркуш_______________________

6.Консультанти по проекту (роботі), із зазначенням розділів проекту, що
стосуються їх

Підпис, дата
Розділ Консультант
Завдання Завдання
видав прийняв
Економічна частина
Технологічна частина
Будівельна частина
Охорона праці

7.Дата видачі завдання ______________________________________

Керівник _______________
(підпис)
Завдання прийняв до виконання ________________
(підпис)

Календарний план

Пор Назва етапів Термін виконання Примітка
. № етапів проекту
(роботи)
1 Техніко-економічне обгрунтування проекту 12.04
2 Розробка технологічної схеми,
розрахунок продуктів і обладнання 24.04
3 Енергетичні розрахунки 29.04
4 Викреслювання планів і розрізів
і погодження їх з консультантами 10.05
5 Апаратурно-технологічна схема 15.05
6 Техніко-економічні розрахунки 20.05
7 Оформлення креслень із затвердженням
8 їх консультантами 25.05
9 Оформлення пояснювальної записки 02.06
10 Подання проекту на кафедру і
підготовка до захисту в ЕК 04.06

Студент ___________________________________
(підпис)
Керівник проекту ___________________________________
(підпис)

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets