Фінансовий та податковий облік і контроль віртуальних активів: новітні міжнародні практики та шляхи їх імплементації в Україні

Abstract

У статті досліджено практичні аспекти фінансового та податкового обліку і контролю віртуальних активів в Україні та міжнародному контексті. Актуальність теми зумовлена швидким поширенням криптовалют та цифрових токенів у світовій економіці, що створює суттєві виклики для національних систем бухгалтерського обліку та податкового регулювання. У роботі здійснено порівняльний аналіз підходів Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) та стандартів US GAAP щодо класифікації, оцінки та розкриття інформації про віртуальні активи. Особливу увагу приділено новому стандарту FASB ASU 2023-08, який запроваджує оцінку криптовалют за справедливою вартістю та змінює традиційний підхід до їх обліку як нематеріальних активів. Окрім США, у статті розглянуто досвід окремих європейських країн, зокрема Німеччини та Франції, які активно адаптують положення регламентів ЄС (MiCA), спрямованих на уніфікацію ринку віртуальних активів у межах Європейського Союзу. Важливим є й аналіз практики Японії, яка однією з перших у світі створила комплексну систему ліцензування криптобірж та контролю за фінансовими операціями з віртуальними активами. Такий розширений порівняльний підхід дозволяє не лише виявити суттєві відмінності у методології класифікації та оцінки віртуальних активів, але й показати різні моделі їх податкового трактування та регуляторного контролю. Це, своєю чергою, підкреслює складність гармонізації облікових правил на міжнародному рівні та потребу у виробленні єдиних підходів, які могли б забезпечити прозорість і зіставність фінансової інформації у глобальному масштабі. Методологічною основою дослідження стали методи аналізу, порівняння, синтезу та систематизації, що забезпечили комплексне висвітлення проблематики. Результати дослідження засвідчили, що в Україні досі відсутній єдиний нормативний підхід до визнання криптоактивів, що створює проблеми для підприємств, аудиторів і контролюючих органів. На основі світового досвіду сформульовано напрями розробки національної методології, серед яких: індивідуалізована класифікація віртуальних активів, застосування справедливої вартості при їх оцінці, удосконалення стандартів фінансової звітності з урахуванням українських реалій. Практичне значення дослідження полягає у визначенні кроків, які можуть забезпечити прозорість фінансової інформації, зменшення ризиків податкових спорів та інтеграцію України у світові фінансові ринки.

The article examines practical aspects of financial and tax accounting and control of virtual assets in Ukraine and in the international context. The relevance of the topic is due to the rapid spread of cryptocurrencies and digital tokens in the global economy, which creates significant challenges for national accounting and tax regulation systems. The paper provides a comparative analysis of the approaches of International Financial Reporting Standards (IFRS) and US GAAP standards to the classification, evaluation and disclosure of information about virtual assets. Particular attention is paid to the new FASB ASU 2023-08 standard, which introduces the fair value measurement of cryptocurrencies and changes the traditional approach to their accounting as intangible assets. In addition to the USA, the article examines the experience of individual European countries, in particular Germany and France, which are actively adapting the provisions of EU regulations (MiCA) aimed at unifying the virtual assets market within the European Union. It is also important to analyse the practice of Japan, which was one of the first in the world to create a comprehensive licensing system for crypto exchanges and control over financial transactions with virtual assets. Such an expanded comparative approach makes it possible not only to identify significant differences in the methodology for classifying and assessing virtual assets, but also to show different models of their tax interpretation and regulatory control. This, in turn, emphasises the complexity of harmonising accounting rules at the international level and the need to develop unified approaches that could ensure transparency and comparability of financial information on a global scale. The methodological basis of the study includes the methods of analysis, comparison, synthesis and systematisation, which have provided a comprehensive coverage of the issues. The results of the study prove that Ukraine still lacks a unified regulatory approach to the recognition of cryptoassets, which creates problems for enterprises, auditors and regulatory authorities. Based on world experience, directions for developing a national methodology, including: individualised classification of virtual assets, application of fair value measurement and improvement of financial reporting standards taking into account Ukrainian realities, have been formulated. The practical significance of the study lies in identifying the steps that can ensure the transparency of financial information, reduce the risks of tax disputes and support Ukraine's integration into global financial markets.