ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7149| Title: | Вплив соціальних мереж на розвиток нових мовних тенденцій та сленгу серед молоді: дослідження на основі української та англійської мов. |
| Authors: | Усик, Людмила Миколаївна Бутенко, Володимир Юрійович |
| Keywords: | Соціальні мережі, сленг;Молодь, англіцизми |
| Issue Date: | 2025 |
| Abstract: | Volodymyr Butenko: «The Impact of Social Media on the Development of New Language Trends and Slang Among Youth: A Comparative Study of Ukrainian and English» Cherkasy State Technological University, Cherkasy, 2025. The relentless digitalisation of everyday life and the widespread use of social networks impact our communication, forming a new global communicative space. This phenomenon attracts the attention of linguists due to the significant transformations in linguistic norms and communication dynamics that are occurring within it. Slang, being an integral component of any language, is at the forefront of these changes, with teenagers acting as the primary agents of linguistic innovation as active slang users. They discover ways of self-expression and social identification through new vocabulary in both virtual and real-world environments. This study aims to identify and analyse new slang words influenced by social networks and online gaming. The research focuses on the slang used by modern adolescents and explores the adaptation mechanisms, properties, and functions of these words. The research material comprises 89 slang terms collected via non-participant observation and structured interviews. The work's relevance is determined by the rapid growth in popularity of digital communication platforms, particularly social networks and online games, among youth in Ukraine and globally. Communication within these environments fosters the development of youth slang and drives the emergence of numerous new lexical units. The thesis comprises an introduction, four chapters, conclusions for each chapter, general conclusions and a list of references. The total volume of the thesis is 77 pages, with 60 references cited. The first section examines the theoretical foundations of slang as a linguistic phenomenon. It is analysed from various perspectives, including sociolinguistic, cultural and group identity aspects. The internet and social networks are evaluated as significant factors in linguistic borrowing. The crucial role of Anglicisms as linguistic borrowings is emphasised. Attention is also given to information flow models and the specific features 6 of digital communication. The second section is dedicated to the research methodology. This section describes the tools and procedures used, as well as the factors and limitations that influenced the study. The third section analyses the slang units collected during the study, providing their morphological classification and comparing parts of speech between the source language (English) and the target language (Ukrainian). It also analyses the adaptation features of slang units, as well as their properties, functions and borrowing mechanisms. The fourth section presents the results of structured interviews in which adolescents were questioned about their use of slang. The general conclusions summarise the research results and reveal that Anglicisms originating from social networks and online games are the slang units most frequently used by modern youth. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7149 |
| Appears in Collections: | 035 Філологія (Германські мови та літератури (переклад включно), перша - німецька) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| КРМ_Бутенко.pdf Restricted Access | 1.37 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Факультет гуманітарних технологій Кафедра іноземних мов та міжнародної комунікації БУТЕНКО ВОЛОДИМИР ЮРІЙОВИЧ ВПЛИВ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ НА РОЗВИТОК НОВИХ МОВНИХ ТЕНДЕНЦІЙ ТА СЛЕНГУ СЕРЕД МОЛОДІ: ДОСЛІДЖЕННЯ НА ОСНОВІ УКРАЇНСЬКОЇ ТА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВ Кваліфікаційна робота магістра Спеціальність: 035 Філологія Спеціалізація: 035.043 Германські мови та літератури: (переклад включно), перша – німецька Освітня програма: Германські мови та літератури: (переклад включно), перша – німецька Науковий керівник: Усик Л.М. кандидат філологічних наук, доцент Кваліфікаційна робота допущена до захисту рішенням кафедри ІММК, Протокол №_____ від «___» _________ 2025 р. Зав. кафедри ІММК _______________ к. пед. н., доц. Чепурна М.В. Черкаси 2025 2 MINISTRY OF EDUCATION AND SCIENCE OF UKRAINE CHERKASY STATE TECHNOLOGICAL UNIVERSITY Faculty of Humanitarian Technologies Department of Foreign Languages and International Communication BUTENKO VOLODYMYR IURIYOVYCH THE IMPACT OF SOCIAL MEDIA ON THE DEVELOPMENT OF NEW LANGUAGE TRENDS AND SLANG AMONG YOUTH: A COMPARATIVE STUDY OF UKRAINIAN AND ENGLISH Master’s Project Specialty: 035 Philology Specialization: 035.043 Germanic languages and literatures: (including translation), first language – German Academic Programme: Germanic languages and literatures: (including translation), first language – German Scientific Supervisor: L.M. Usyk Candidate of Philological Sciences, Associate Professor Master’s project is admitted for defence by the department meeting of Foreign Languages and International Communication Report № ________ dated «_______________» 2025; Head of Foreign Languages and International Communication Department_____________ Candidate of Pedagogy, Associate Professor Myroslava CHEPURNA Cherkasy 2025 3 Анотація Бутенко Володимир «Вплив соціальних мереж на розвиток нових мовних тенденцій та сленгу серед молоді: дослідження на основі української та англійської мов». Черкаський державний технологічний університет, Черкаси, 2025. Невпинний процес цифровізації нашого повсякденного життя та масове поширення соціальних мереж впливають на те, як ми спілкуємося, формуючи новий глобальний комунікативний простір. Цей феномен привертає увагу лінгвістів тому, що в ньому відбуваються трансформації мовних норм та динаміки спілкування. Сленг, як невід’ємна частина будь-якої мови, перебуває в авангарді цих змін, а підлітки, як активні користувачі сленгу, виступають головними агентами мовних інновацій. Через нову лексику вони знаходять для себе способи самовираження та соціальної ідентифікації як у віртуальному просторі, так і в реальному житті. Мета дослідження полягає у виявленні та аналізі нових лексичних одиниць, що сформувалися під впливом соціальних мереж та онлайн- ігор. Об’єктом дослідження є сленг, що використовується сучасними підлітками, а предметом дослідження – механізми адаптації сленгових одиниць, їх властивості та функції. Матеріалом дослідження слугували 89 сленгових одиниць, забраних шляхом спостереження без участі та за допомогою структурованих інтерв’ю. Актуальність роботи зумовлена стрімким ростом популярності цифрових осередків комунікації серед молоді в Україні та світі, зокрема соціальних мереж та онлайн-ігор. Комунікація в таких умовах призводить до розвитку молодіжного сленгу та зумовлює появу великої кількості нових лексичних одиниць. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 77 сторінок, а кількість використаних джерел складає 60 одиниць. У першому розділі було розглянуто теоретичні засади вивчення сленгу як лінгвістичного феномену. Сленг розглядався з різних точок зору, включаючи соціолінгвістичну, культурну та групоідентичну. Була дана оцінка інтернету та соціальним мережам, як важливим чинникам запозичень у мові. Підкреслено 4 важливу роль англіцизмів у якості мовних запозичень. Увага також приділялася моделі інформаційних потоків та особливостям цифрової комунікації. Другий розділ було присвячено методології дослідження. Були описані інструменти та процедура дослідження, зазначені фактори та обмеження, що впливали на хід дослідження. Третій розділ аналізував зібрані під час дослідження сленгові одиниці, включаючи їх морфологічну приналежність та порівняння частин мови між мовою оригіналу (англійською) та мовою-реципієнтом (українською). Були також проаналізовані особливості адаптації сленгових одиниць, а також їх властивості, функції та механізми запозичення. Четвертий розділ складався з структурованих інтерв’ю, де підлітками ставилися питання стосовно використання ними сленгу. У загальних висновках було підсумовано результати проведеного дослідження, було виявлено, що найчастіше серед сленгових одиниць, які використовує сучасна молодь, вживаються англіцизми, які в свою чергу походять з соціальних мереж та онлайн-ігор. Ключові слова: СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ, СЛЕНГ, МОЛОДЬ, АДАПТАЦІЯ ЛЕКСИКИ, АНГЛІЦИЗМИ. 5 Abstract Volodymyr Butenko: «The Impact of Social Media on the Development of New Language Trends and Slang Among Youth: A Comparative Study of Ukrainian and English» Cherkasy State Technological University, Cherkasy, 2025. The relentless digitalisation of everyday life and the widespread use of social networks impact our communication, forming a new global communicative space. This phenomenon attracts the attention of linguists due to the significant transformations in linguistic norms and communication dynamics that are occurring within it. Slang, being an integral component of any language, is at the forefront of these changes, with teenagers acting as the primary agents of linguistic innovation as active slang users. They discover ways of self-expression and social identification through new vocabulary in both virtual and real-world environments. This study aims to identify and analyse new slang words influenced by social networks and online gaming. The research focuses on the slang used by modern adolescents and explores the adaptation mechanisms, properties, and functions of these words. The research material comprises 89 slang terms collected via non-participant observation and structured interviews. The work's relevance is determined by the rapid growth in popularity of digital communication platforms, particularly social networks and online games, among youth in Ukraine and globally. Communication within these environments fosters the development of youth slang and drives the emergence of numerous new lexical units. The thesis comprises an introduction, four chapters, conclusions for each chapter, general conclusions and a list of references. The total volume of the thesis is 77 pages, with 60 references cited. The first section examines the theoretical foundations of slang as a linguistic phenomenon. It is analysed from various perspectives, including sociolinguistic, cultural and group identity aspects. The internet and social networks are evaluated as significant factors in linguistic borrowing. The crucial role of Anglicisms as linguistic borrowings is emphasised. Attention is also given to information flow models and the specific features 6 of digital communication. The second section is dedicated to the research methodology. This section describes the tools and procedures used, as well as the factors and limitations that influenced the study. The third section analyses the slang units collected during the study, providing their morphological classification and comparing parts of speech between the source language (English) and the target language (Ukrainian). It also analyses the adaptation features of slang units, as well as their properties, functions and borrowing mechanisms. The fourth section presents the results of structured interviews in which adolescents were questioned about their use of slang. The general conclusions summarise the research results and reveal that Anglicisms originating from social networks and online games are the slang units most frequently used by modern youth. Key words: SOCIAL MEDIA, SLANG, YOUTH, LEXICAL ADAPTATION, ANGLICISMS. 7 ЗМІСТ ВСТУП ....................................................................................................................... 10 Розділ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ МОВНИХ ТЕНДЕНЦІЙ ТА СЛЕНГУ .............................................................................................................. 14 1.1. Мова та її варіанти ........................................................................................... 14 1.2. Мовні тенденції ................................................................................................ 15 1.3. Визначення сленгу в мовознавстві .................................................................. 17 1.3.1. Сленг як соціолінгвістичне явище ............................................................ 18 1.3.2. Сленг як маркер групової ідентичності .................................................... 19 1.3.3. Сленг та культурні контексти .................................................................... 20 1.3.4. Дослідження сленгу з позицій перекладознавства ................................... 21 1.4. Англіцизми як вид мовних запозичень ........................................................... 22 1.5. Інтернет та соціальні мережі як чинники мовних запозичень у сучасній мові .................................................................................................................................. 23 1.5.1. Тікток .......................................................................................................... 24 1.5.2. Ютуб ........................................................................................................... 25 1.5.3. Телеграм...................................................................................................... 26 1.5.4. Інстаграм ..................................................................................................... 27 1.5.5. Discord ......................................................................................................... 28 1.6. Інформаційні потоки та їх роль в процесі запозичення мовних одиниць ..... 29 1.6.1. Одностороння комунікація ........................................................................ 29 1.6.2. Двостороння комунікація .......................................................................... 30 1.6.3. Масова комунікація .................................................................................... 31 1.7. Особливості цифрової комунікації .................................................................. 32 ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ ............................................................... 34 Розділ 2 МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ........................................................ 35 2.1. Інструменти дослідження ................................................................................ 36 2.2. Процедура дослідження молодіжного сленгу ................................................ 37 2.4. Питання, що ставилися учням ......................................................................... 39 2.5. Фактори, що впливають на хід дослідження .................................................. 39 8 2.6. Характеристика респондентів ......................................................................... 40 2.7. Обмеження дослідження .................................................................................. 41 ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ ................................................................. 42 Розділ 3 АНАЛІЗ МОВНИХ ТЕНДЕНЦІЙ ТА СЛЕНГУ ................................... 43 3.1. Аналіз сленгових одиниць, отриманих під час спостереження без участі ... 43 3.1.1. Іменники ..................................................................................................... 43 3.1.2. Дієслова ...................................................................................................... 45 3.1.3. Прикметники .............................................................................................. 46 3.1.4. Словосполучення ....................................................................................... 47 3.1.5. Абревіатури ................................................................................................ 48 3.2. Особливості адаптації сленгових виразів ....................................................... 48 3.3. Властивості та функції отриманих сленгових одиниць ................................. 50 3.3.1. Стилістичні особливості та фігури ............................................................ 50 3.3.2. Емотивність ................................................................................................ 51 3.3.3. Евфемізація ................................................................................................. 51 3.3.4. Перебільшення ........................................................................................... 52 3.3.5. Мовна гра .................................................................................................... 52 3.3.6. Інтертекстуальність .................................................................................... 53 3.3.7. Функції отриманих сленгових одиниць .................................................... 54 3.3.8. Механізми запозичення сленгових одиниць ............................................. 56 ВИСНОВКИ ДО ТРЕТЬОГО РОЗДІЛУ ............................................................... 58 Розділ 4 СТРУКТУРОВАНІ ІНТЕРВ’Ю ............................................................... 60 4.1. Обґрунтування методики ................................................................................. 60 Питання 1: Чому ви використовуєте сленг? ....................................................... 61 Питання 2: Де ви найчастіше зустрічаєте сленгові вирази? .............................. 63 Питання 3: Якими соціальними мережами ви користуєтеся? ........................... 63 Питання 4: В які онлайн-ігри ви граєте? ............................................................ 65 Питання 5: Чи розрізняєте ви використання сленгових одиниць залежно від того, з ким ви спілкуєтесь та де ви спілкуєтесь? ................................................ 66 Питання 6: Чи отримували ви коли-небудь догану за використання сленгу? .. 67 Питання 7: Чи вважаєте ви, що ваші однолітки використовують забагато сленгу? .................................................................................................................. 67 Питання 8: Чи використовуєте ви оригінальну вимову англіцизмів? ............... 68 9 ВИСНОВКИ ДО ЧЕТВЕРТОГО РОЗДІЛУ ......................................................... 69 ВИСНОВКИ .............................................................................................................. 71 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................................... 74 10 ВСТУП Мовні зміни, зокрема й в українській мові, тісно пов’язані з цифровізацією повсякденного життя. Масове поширення соціальних мереж стало явищем, яке привертає увагу не лише лінгвістів, а й фахівців із медіа, комунікації, журналістики та реклами. Із розвитком онлайн-простору та переходом значної частини комунікації в цифрове середовище трансформуються як способи взаємодії між людьми, так і мовні норми та загальна динаміка мови. У цій роботі розглядаються зазначені зміни на матеріалі української та англійської мов у середовищі представників поколінь Z та Alpha. Дослідження здійснено на основі спостережень за комунікацією підлітків у популярних онлайн- платформах (Тікток, Інстаграм, Телеграм, Discord) а також в онлайн-іграх. Такі цифрові середовища формують нові моделі спілкування між людьми, які можуть жити в різних країнах і навіть на різних континентах, що неминуче веде до взаємодії різних культур і мов. Унаслідок цього нові слова й вирази природно входять до активного вжитку як в англійській, так і в українській мовах. Сленг є динамічним мовним явищем, яке постійно змінює способи самовираження людей – як в усному, так і в писемному мовленні. На його використання впливають соціальні, культурні та індивідуальні чинники. Еволюція сленгу, так само як і мови загалом, відбувається разом зі зміною поколінь. Дослідники, зокрема Д. Кристал [38, 39], Е. Матіелло [53], Г. МакКоллах [54] досліджували вплив цифрових медіа, які змінювали не лише погляди та цінності молодих поколінь, але головним чином їхню мову. Молоді покоління завжди мали власний жаргон, який дозволяв їм окреслити свою ідентичність і вирізнитися серед інших. Їхнє мовлення зазвичай вирізняється використанням нестандартних форм, новотворів та експресивної лексики. Підлітки, більше за інші соціальні групи, сприяють появі нових слів, виразів і фраз, зрозумілих насамперед їхнім ровесникам. Сленг дає їм можливість вільно спілкуватися у своєму колі та передавати значення, які часто не вкладаються в 11 рамки стандартної мови. Використовуючи нестандартні мовні форми, підлітки знаходять різні способи висловити власні думки й емоції. Утім, ряд дослідників продовжують ігнорувати сленг, вважаючи його неформальною мовою, що містить табуйовані чи гумористичні фрази та є відхиленням від стандартної мови. Дж. Колуман [37] пише, що користувачі стандартної англійської мови вважають сленг «недбалим, вульгарним, огидним та тривіальним», а самих користувачів сленгу описують як неосвічених осіб, які постійно використовують одні й ті ж сленгові слова, що демонструє обмежений словниковий запас та уяву [37, с. 1]. Дослідження сленгу становить певну складність. Мовознавець Дж. Сазерленд [65] зауважує, що англійська мова зазнає дуже швидких змін під впливом месенджерів та соціальних мереж. На його думку, саме технологічна революція стала ключовим чинником зростання частоти використання акронімів. Це свідчить про те, що словниковий склад англійської мови, як і української, перебуває у стані постійної динаміки: до нього входять нові слова, розширюються значення вже наявних, а застарілі одиниці поступово зникають із ужитку. Актуальність дослідження визначається стрімким ростом популярності цифрових осередків комунікації серед молоді в Україні та світі, зокрема соціальних мереж та онлайн ігор. Комунікація в таких умовах призводить до розвитку молодіжного сленгу та зумовлює появу великої кількості нових лексичних одиниць. Об’єктом дослідження є сленг, що використовується сучасними підлітками, які користуються соціальними мережами та грають в онлайн ігри. Предметом дослідження – механізми адаптації сленгових одиниць, їх власності та функції. Мета роботи полягає у виявленні та аналізі нових лексичних одиниць, що сформувалися під впливом соціальних мереж та онлайн ігор. Враховуючи визначену мету, завданнями дослідження є: 1. Визначити основні поняття, пов'язані з мовою та сленгом. 2. Сформувати перелік отриманих сленгових одиниць. 12 3. Розглянути соціальні мережі та онлайн ігри, як середовище комунікації підлітків. 4. Дослідити механізми адаптації сленгових одиниць в українській мові. 5. Дослідити властивості та функції отриманих сленгових одиниць. Методи дослідження включають в себе: 1) метод спостереження без участі для отримання та відбору сленгових одиниць, формування списку прикладів та фіксації мовного матеріалу; 2) кількісний метод для виявлення кількісних показників виявленого матеріалу та його статистичних характеристик, забезпечення достовірності та об’єктивності; 3) прагматичний та комунікативно- функційний аналіз мав на меті дослідити, які комунікативні наміри реалізують мовці через сленгові одиниці; 4) соціолінгвістичний аналіз, що враховував соціальну зумовленість використання сленгу: вік, група, ідентичність, «свої/чужі»; 5) функціонально-стилістичний аналіз виявив, яку експресивну, стилістичну чи емоційно-оцінну функцію реалізує сленг у мовленні респондентів; 6) семантико- функційний аналіз, зокрема, аналіз семантичних зсувів дозволив виявити метафоризацію та метонімізацію у мовному матеріалі. Матеріалом дослідження слугували 89 сленгових одиниць, зібраних шляхом спостереження без участі та за допомогою структурованих інтерв’ю. У дослідженні брали участь 106 респондентів – 58 хлопців та 48 дівчат. Вибірку склали учні 5, 6, 7, 8 та 9 класів однієї з гімназій міста Черкаси. Вік учасників варіювався від 10 до 15 років. Наукова новизна роботи зумовлена тим, що здійснено комплексний аналіз сленгових одиниць, вживаних підлітками, що використовують соціальні мережі та грають в онлайн ігри. Закцентовано увагу на механізмах адаптації сленгових одиниць в українську мову. Виявлено та схарактеризовано функції сленгових одиниць. З’ясовано джерела зовнішніх запозичень. Поглиблено знання про сленг підлітків загалом та про використання ними соціальних мереж. Практичне значення. Матеріали та основні положення роботи, її висновки можуть бути використані під час вивчення курсів з соціолінгвістики, стилістики та 13 перекладознавства. Матеріали можуть слугувати базою для подальших досліджень з тематики молодіжного сленгу та інтернет комунікації. Апробація результатів дослідження. Результати дослідження були представлені на IX Міжнародній студентській науковій конференції «Пріоритетні напрямки та вектори розвитку світової науки» (05.12.2025, Суми) та опубліковані в збірнику матеріалів: Пріоритетні напрямки та вектори розвитку світової науки: матеріали IX Міжнародної студентської наукової конференції, 5 грудня 2025 р. ГО «Молодіжна наукова ліга». Вінниця: ТОВ «УКРЛОГОС Груп», 2025. С. 573-574. URL: https://archive.liga.science/index.php/conference-proceedings/issue/view/inter- 05.12.2025/160. Структура роботи: робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел. У першому розділі розглянуто теоретичні засади вивчення сленгу як лінгвістичного феномену. Другий розділ присвячено методології дослідження. Третій розділ аналізує зібрані під час дослідження сленгові одиниці, включаючи їх морфологічну приналежність та порівняння частин мови між мовою оригіналу (англійською) та мовою-реципієнтом (українською). Четвертий розділ складається з структурованих інтерв’ю, де підлітками ставилися питання стосовно використання ними сленгу. У загальних висновках підсумовано результати проведеного дослідження, було виявлено, що найчастіше серед сленгових одиниць, які використовує сучасна молодь, вживаються англіцизми, які в свою чергу походять з соціальних мереж та онлайн-ігор. 14 Розділ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ МОВНИХ ТЕНДЕНЦІЙ ТА СЛЕНГУ 1.1. Мова та її варіанти Мова – це жива система, що слугує інструментом комунікації. Вона є своєрідною абстракцією, яка формується на ґрунті людської свідомості. Мовлення, своєю чергою, виступає конкретизацією мови, адже саме через мовленнєву діяльність реалізується мовне знання. Коли говоримо про мову, маємо на увазі систему знаків і правил, що зберігається в нашій пам’яті. Ця система є складною та абстрактною, має історичне підґрунтя й постійно змінюється. Українська мова є національною мовою та виконує, серед інших, і репрезентативну функцію для українського народу. Вона є рідною мовою для людей, які проживають на всій території України, а також для значної кількості українців за кордоном. З погляду лінгвістичної структури українську мову можна поділити на одиниці, що мають чітку структурну організацію, та одиниці, які такої організації не мають. Літературна українська мова характеризується нормованістю, стильовою диференціацією та широким соціальним функціонуванням [11]. Вона використовується переважно у формальному середовищі, є кодифікованою та зазвичай вивчається в школі. Літературна мова посідає високий рівень престижу й сприймається суспільством як ознака ерудиції. Як і інші верстви мови, вона не є статичною: старіші вирази зберігаються у книжному вжитку, а нові слова та звороти поступово інтегруються в її структуру. Розмовна українська мова є нелітературним різновидом української мови. Вона використовується переважно для неформальної комунікації – у побуті, серед родини та друзів. Розмовна мова вирізняється розмовною лексикою та 15 фразеологією, здебільшого простими, короткими синтаксичними конструкціями, а також експресивним інтонуванням висловлювань [17]. Діалект або наріччя – це терміни, що позначають різновид національної мови з чіткою географічною прив’язкою. Їх використовують люди, які проживають поруч і поділяють спільну культуру та традиції. Для діалекту характерні відмінності у вимові, граматиці, словотворі та інших мовних елементах [8]. Сукупність споріднених діалектів формує наріччя, які разом складають діалектну мову. Народна мова також охоплює професіоналізми, сленг і арго. Особливості цих одиниць проявляються на лексичному та фразеологічному рівнях, а також у словотворенні. Цим підрозділам, передусім, властиве усне мовлення. У письмовій формі їх можна зустріти здебільшого в художніх творах, текстових повідомленнях або інших сферах повсякденного спілкування. Тому не дивно, що ці види мовлення частіше вживаються в межах певних соціальних груп і майже не зустрічаються у сфері загальнонаціонального спілкування. 1.2. Мовні тенденції Мовні тенденції, або, як їх частіше називають в англомовному сегменті інтернету, мовні тренди, є відносно новим поняттям у лінгвістиці. Британський лінгвіст Д. Кристал [39] у праці «Language and the Internet» аналізує зміни мови під впливом цифрових технологій, показуючи, як нові форми комунікації в соціальних мережах формують сучасні мовні тренди. Професорка мови та комунікації з Оксфордського університету Дж. Айтчісон [29], зокрема у роботі «Language Change: Progress or Decay?», розглядає мовні зміни як відображення соціальних процесів, наголошуючи, що вони часто є результатом культурних та соціальних трендів. Вона ставить фундаментальне питання щодо спрямованості мовних змін: чи прогресує мова, деградує, чи перебуває в стані стабільності. Це питання набуває 16 особливої актуальності в умовах цифрової комунікації, де традиційні мовні норми постійно переосмислюються. Сучасні дослідження виділяють кілька ключових чинників, що впливають на формування мовних тенденцій. До внутрішніх лінгвістичних чинників належать структурні особливості мови, які створюють умови для певних типів змін. Це можуть бути фонетичні, морфологічні чи синтаксичні особливості, що сприяють або перешкоджають запозиченням та мовним інноваціям [35]. Зовнішні соціальні чинники охоплюють широкий спектр суспільних процесів. Дослідження показують, що урбанізація, міграція та зміна соціального статусу виступають потужними каталізаторами мовних змін. Особливо важливими є освітні переходи, початок трудової діяльності та вихід на пенсію, які сприймаються мовцями як фактори, що впливають на їхні мовні практики [68]. У сучасну епоху технологічні чинники стають визначальними для мовного розвитку. Соціальні медіа створюють умови для швидкого поширення мовних інновацій, формування нових мовних спільнот та гібридизації мовних практик. Цифрові платформи також дозволяють відстежувати мовні зміни в режимі реального часу, що суттєво революціонізує методи соціолінгвістичних досліджень [43]. В Україні мовні тренди розглядаються в контексті декількох ключових процесів: українізації, впливу запозичень та розвитку молодіжного сленгу. У працях Л. Масенко [14], зокрема в книзі «Мова та суспільство: Постколоніальний вимір» проаналізовано, як соціокультурні зміни впливають на українську мову. Дослідження українських лінгвістів демонструють специфіку формування англомовних запозичень у молодіжному дискурсі. Праця А. Гудманяна, І. Юшкова та І. Баклан [6] допомогла описати відтворення семантики американської сленгової лексики українською мовою та виявила складні процеси адаптації та трансформації значень. Т. Лелека [10] дослідила англійські запозичення в українському молодіжному сленгу та підкреслила роль молоді як провідника мовних інновацій. 17 1.3. Визначення сленгу в мовознавстві Однозначно визначити поняття сленг є важче, ніж може видаватися. Погляди лінгвістів на сленг є різними. Існують також схожі за природою до сленгу поняття жаргону, арго, соціального діалекту. Часто, також, можемо зустрітися з поняттям «соціолекту», воно сприймається як більш доречне позначення сленгу та виходить з терміну «соціальний діалект». Простіше кажучи, під цим поняттям можемо уявити собі мову соціальних груп. Серед піонерів дослідження сленгу варто згадати А. Беррера та Ч. Ліланда [32], які випустили свій словник сленгу ще в 1889 році. Вони описували сленг як «загальноприйняту мову з багатьма діалектами, які, як правило, є незрозумілими для сторонніх» [32, с 15]. А. Беррер та Ч. Ліланд [32] відзначають основу сленгу в усталеній мові, де слова набувають сленгового статусу через метафоричні процеси або зміни значення, іноді з явним наміром бути зрозумілими лише певною групою, як наприклад кримінальне братство. У передмові до «Словника американського сленгу» 1960 року американський лексикограф С. Флекснер [66] застосовує більш систематичний підхід, він дає визначення американському сленгу, написавши «американський сленг – це сукупність слів та виразів, які часто використовуються або зрозумілі досить великій частині широкої американської публіки, але не сприймаються як належне, офіційне використання більшістю» [66, с 6]. «Поезією повсякденного життя» називає сленг професор англійської мови, науковець С. Хаякава [47] та додає, що «він яскраво виражає почуття людей щодо життя та речей, з якими вони в житті стикаються» [47, с. 194-195]. Це визначення підкреслює експресивну та емоційну функцію сленгу. А поет В. Вітмен [67] у 1885 році на сторінках своє книги «Сленг в Америці» пише: «Сленг, або непряма мова, є спробою простого людства уникнути прямолінійного буквалізму та висловлювати себе безмежно, що у найвищих сферах породжує поетів та вірші, і безсумнівно, в доісторичні часи дало початок і вдосконалило весь неосяжний клубок старих міфологій… Сленг є також цілісним бродінням або відрижкою тих 18 процесів, в результаті яких піна та частинки викидаються, здебільшого, щоб зникнути; хоча іноді осідають і остаточно кристалізуються» [67, с. 573]. Сучасна лінгвістика розглядає сленг як соціолінгвістичний феномен, що поєднує формальні мовні інновації з соціокультурними практиками. Е. Матіелло [53] в своєму дослідженні «An Introduction to English Slang» аналізує морфологічні, семантичні та соціологічні аспекти англійського сленгу, створюючи всебічну картину цього мовного явища [53, с 12-13]. К. Сорніг [64] у праці «Lexical Innovation» розглянув сленг у контексті лексичних інновацій, підкреслюючи його роль у процесах мовного оновлення. Особливо важливими є дослідження сленгу в цифровому середовищі. Д. Кристал [39] у роботі «Language and the Internet» аналізує, як інтернет-технології впливають на розвиток та поширення сленгових одиниць. Г. МакКоллах [54] у «Because Internet» дослідила нові правила мови в цифрову епоху та показала як онлайн-комунікація трансформує традиційні уявлення про сленг. Українські науковці активно досліджують феномен сленгу в національному контексті. О. Степаненко, В. Заєць та Ю. Степчук [20] проаналізували сучасний молодіжний сленг української молоді, виявивши специфічні риси його функціонування. Н. Демченко [7] вивчала особливості студентського сленгу в українській мові, що є особливо актуальним для розуміння мовних практик освітнього середовища. 1.3.1. Сленг як соціолінгвістичне явище Соціолінгвістикою називають розділ лінгвістики, який досліджує взаємозв’язок між мовою та суспільством, аналізуючи, як мова відображає соціальні структури, культурні цінності та динаміку групової взаємодії. Соціолінгвісти вивчають лінгвістичну ідентичність соціальних груп, соціальне ставлення до мови, стандартні та нестандартні форми мовлення, а також соціальні різновиди та рівні мов. Ця дисципліна певною мірою перетинається з 19 етнолінгвістикою та антропологічною лінгвістикою, що відображає спільні інтереси соціології, етнології та антропології. Науковці окремо виділяють соціоісторичну лінгвістику, яка досліджує, як окремі лінгвістичні функції та типи варіацій розвиваються з часом у межах певних мов, мовленнєвих спільнот та соціальних груп [38, с. 441]. Такі дослідження дають змогу простежити, як глобалізація та урбанізація впливають на мовні практики, формуючи нові соціолінгвістичні тенденції. Сленг є одним з найяскравіших проявів соціолінгвістики, оскільки він тісно пов’язаний із соціальними групами та їхніми культурними контекстами. У межах соціолінгвістичного підходу сленг розглядається як форма мовної адаптації, що відображає соціальні, культурні та психологічні аспекти життя спільнот. Він виконує кілька важливих функцій: слугує маркером групової ідентичності, виступає інструментом соціального включення чи виключення, а також є засобом вираження емоцій, гумору й норм поведінки. 1.3.2. Сленг як маркер групової ідентичності Сленг відіграє ключову роль у формуванні та вираженні ідентичності, виступаючи лінгвістичним інструментом, який відокремлює членів певної спільноти від інших. У соціолінгвістиці цей феномен пояснюється через концепцію мовленнєвих спільнот, де сленг функціонує як маркер належності до групи, відображаючи її цінності, досвід та соціальні норми. Наприклад, в українському контексті молодіжний сленг включає слова, що демонструють приналежність до глобальної молодіжної культури, тоді як професійні спільноти, такі як IT-галузь, використовують сленг на кшталт «баг» (помилка в коді) або «фіча» (функція програми). Він не лише спрощує спілкування, але й підкреслює належність до професійної субкультури, поєднуючи технічну термінологію з неформальними виразами. Такі слова стають маркерами, що відрізняють «своїх» від «чужих», створюючи своєрідний бар’єр для тих, хто не володіє спеціалізованим лексиконом. Аналогічно, у молодіжних субкультурах, таких як геймери чи шанувальники аніме, 20 сленг відображає спільні інтереси та спосіб життя, зміцнюючи групову солідарність, але й виконує функцію виключення, ускладнюючи розуміння для сторонніх. [42]. Така подвійна природа робить його потужним інструментом соціальної диференціації. Сленг також може слугувати засобом опору або творчого самовираження. У пострадянському українському контексті, особливо після 2014 року, молодіжний сленг часто відображає реакцію на соціально-політичні зміни, зокрема на питання національної самоідентифікації. Яскравими прикладами є слова на кшталт «тітушки» (наймані молодики для участі в сутичках) або «люстрація» (очищення влади), які стали маркерами солідарності в умовах суспільних трансформацій. Такі мовні практики дозволяють групам не лише підкреслювати власну унікальність, але й протистояти зовнішнім впливам, зберігаючи соціальну та культурну ідентичність. Важливим аспектом сленгу як маркера ідентичності є його динамічність. Сленг швидко реагує на зміни в соціальному, культурному та технологічному середовищі, що робить його чутливим показником групових цінностей. Наприклад, поява в Україні таких сленгових одиниць, як «тіктокер» чи «стрімер», відображає вплив цифрових платформ на молодіжну культуру. Здатність сленгу еволюціонувати забезпечує його актуальність як маркера групової ідентичності в умовах глобалізації та локальних трансформацій. 1.3.3. Сленг та культурні контексти Сленг як лінгвістичний феномен невід’ємно пов’язаний з культурними контекстами, в яких він функціонує. Розуміння взаємозв’язку між сленгом і культурою є ключовим для всебічного аналізу цього мовного явища, оскільки сленг не лише відображає культурні цінності та соціальні практики певних груп, але й активно формує їх ідентичність. Соціолінгвістичний підхід до вивчення сленгу, започаткований В. Лабовим [49; 50] демонструє, що мовні варіанти тісно корелюють із соціальними та 21 культурними чинниками. У своїх фундаментальних працях «Language in the Inner City: Studies in Black English Vernacular» В. Лабов [49] встановив, що мовні зміни часто ініціюються нижчими соціальними класами перед поширенням на вищі, що кидає виклик традиційним поглядам на мовний престиж. Сучасні дослідження підтверджують, що сленг виконує групово- ідентифікаційну функцію, слугуючи засобом соціальної ідентифікації та солідарності [40]. Як зазначають Я. Жоу та Я. Фен [70] у соціолінгвістичному дослідженні американського сленгу, цей різновид мови характеризується специфічними рисами: гумором, лаконічністю, оригінальністю та стабільністю, які відрізняють його від інших мовних варіантів. У сучасному цифровому контексті сленг набуває нових характеристик, пов’язаних з онлайн-культурами. Дослідження Filipino Тікток сленгу серед покоління Z показує, як цифрова ідентичність та почуття належності конструюються через мову в онлайн-просторах [60]. 1.3.4. Дослідження сленгу з позицій перекладознавства В свої роботі «Slang Vocabulary of the Ukrainian and English Languages: Translation Aspect» Т. Ніколаєва [57] та колеги провели комплексне дослідження проблеми українського та англійського сленгу з точки зору перекладознавства. Отримані результати розкривають декілька важливих аспектів перекладу сленгових одиниць та пропонують практичні поради для переладачів. Одна з головних проблем полягає у складності прямого перекладу. Сленгові вирази рідко мають ідеальні еквіваленти в мові-реципієнті, а тому дослівний переклад часто не передає важливих нюансів. Перекладачам, у випадках коли прямого аналогу не існує, рекомендується застосовувати синонімічні заміни або методи трансформації для збереження оригінального тону та значення. Наступна проблема, на думку дослідників, полягала в динамічній природі сленгу. Швидка еволюція сленгових одиниць є перешкодою навіть для досвідчених перекладачів. Явну перевагу надає обізнаність перекладача про сучасні сленгові 22 тенденції та безпосередня взаємодія з носіями мови. Переклад сленгу вимагає глибокого розуміння соціального та культурного контекстів. Розпізнавання гумору, прихованих значень чи прагматичних функцій потребує знання повсякденних мовленнєвих звичок користувачів мови та ширшого розуміння соціолінгвістичного середовища, в якому ці вирази існують. 1.4. Англіцизми як вид мовних запозичень Оскільки переважну більшість вибірки цього дослідження складають лексичні одиниці, запозичені з англійської мови, зупинимося детальніше на визначенні поняття «англіцизм». Англіцизми являють собою мовні засоби, запозичені з англійської мови в іншу. У вужчому сенсі під англіцизмами розуміються лише лексичні засоби, перейняті з англійської мови. Інтеграція англіцизмів відбувається у випадках, коли є потреба в присвоєнні назв новим соціальним чи іншим явищам, які раніше не існували або ж не мали своїх назв. Англіцизми в українській мові використовуються також у випадках, коли вони замінюють вже існуючі українські вирази (напр. дедлайн – крайній термін). В таких випадках іншомовна назва може звучати більш лаконічно, ніж вже наявна в українській мові. Інша причина використання іншомовного терміну - це бажання мовця модернізувати своє висловлювання. 1) Згідно з роботою Ю. Молоткіної [16], причини проникнення англіцизмів у сучасну українську мову можна поділити на мовні (внутрішньолінгвістичні) та позамовні (зовнішні, екстралінгвістичні). До мовних причин належить, передусім, необхідність називати нові речі та явища, коли відповідного поняття в мові- реципієнті немає. Прикладами є слова лайк, репост, гуглити, фотошопити, що з’явилися з розвитком інтернету та соціальних мереж. Водночас проникнення англіцизмів зумовлене мовною економією – заміною багатослівних виразів однослівними формами, як-от софт замість «програмне забезпечення» або фронтмен замість «лідер музичного гурту». Крім того, важливу роль відіграє 23 прагнення до новизни, емоційності та експресивності, коли слова фанівський або олдовый можуть замінювати традиційні «шанувальницький» та «старий». До позамовних причин проникнення англіцизмів Ю. Молоткіна [16] відносить економічний та культурний розвиток зв’язків між Україною та іншими країнами. Унаслідок цього посилюються інтеграційні процеси у сферах інформації та культури, що сприяє запозиченню нових слів. Важливим чинником є також сприйняття іншими країнами та їхнім стилем життя, особливо серед молоді, що відображається у використанні англіцизмів, пов’язаних із модою, таких як худі, чокер, світшот, тімберленди та інші. Крім того, слова іншомовного походження часто використовуються для демонстрації освіченості або неординарності, оскільки вони можуть сприйматися як більш престижні або звучніші. Вплив США та статус англійської мови як мови міжнародного спілкування додатково стимулюють появу запозичень не лише в українській, а й у багатьох інших мовах. Запозичення з англійської мови стають часто предметом палких дискусій, оскільки дехто сприймає їх використання як недолугу спробу осучаснити мову. Однак це не змінює того факту, що мова є живим організмом, а запозичення виразів з інших культур не є чимось поганим. Мова здатна сама регулювати власний словниковий запас і з часом деякі нові запозичення інтегруються повністю, в той час коли інші безслідно зникають. 1.5. Інтернет та соціальні мережі як чинники мовних запозичень у сучасній мові Інтернет виник у другій половині ХХ століття як відповідь на потребу у швидкому та надійному способі передачі інформації. З початком нового тисячоліття його використання значно розширилося, і сьогодні він виконує набагато ширший спектр функцій, ніж первісно задумувалося. Сучасний інтернет слугує не лише для швидкого пошуку інформації, а передусім для комунікації та розваг. 24 Невдовзі після появи інтернету почали з’являтися блоги, форуми та чат- кімнати, які сприяли формуванню міжнародних спільнот. Згодом їхнє місце поступово зайняли соціальні мережі. Хоч старі платформи не зникли повністю, більшість користувачів створили профілі на сучасних соціальних мережах. Такі платформи дозволяють реєструватися та створювати власний «профіль», через який користувачі можуть спілкуватися один з одним. Соціальні мережі стали використовувати не лише приватні особи, а й медіа, політики та корпорації. Користувачі соціальних мереж можуть взаємодіяти один з одним як через швидкі реакції (наприклад, лайк у Тікток або Інстаграм, емодзі в Телеграм) так і через коментарі під публікаціями. Хоча така комунікація зазвичай відбувається публічно, більшість платформ також надають можливість приватного обміну повідомленнями. Крім того, користувачі можуть створювати групи, де спілкування відбувається одночасно між великою кількістю людей. Феномен соціальних мереж сприяє розмиванню меж між усним і писемним мовленням, що призводить до появи гібридних форм комунікації. До таких форм належать емодзі, абревіатури та мультимедійні елементи, які з одного боку збагачують мовлення, а з іншого – ускладнюють процес комунікації [18]. Сьогодні серед соціальних мереж виділяють кілька провідних платформ, зокрема Facebook, Ютуб, Twitter/X, Тікток, Інстаграм, Threads, Discord та месенджер Телеграм. 1.5.1. Тікток Згідно з опитуванням ГО «Детектор медіа» [23], проведеним у 2024 році, Тікток посідає перші або другі місця серед користувачів віком 10-12 та 13-15 років, а серед осіб віком 16–35 років входить до першої п’ятірки найпопулярніших платформ. Тікток був створений китайською компанією ByteDance у 2016 році. Основним форматом цієї соціальної мережі є короткі відео тривалістю від кількох секунд до однієї хвилини. Користувачам доступні різноманітні функції, зокрема 25 редагування відео, додавання музики, фільтрів, ефектів та накладання тексту. Взаємодія з контентом відбувається через лайки та коментарі. Популярним форматом Тікток також є прямі ефіри, які стають доступними після того, як користувач набирає 1000 підписників. Тікток використовує внутрішні алгоритми, завдяки яким користувачам показують відео, що можуть їх зацікавити, з урахуванням тем і форматів, з якими вони взаємодіяли раніше. Це сприяє швидкому поширенню вірусних трендів та челенджів. Крім того, Тікток виступає важливим простором для формування молодіжного сленгу, неологізмів та англіцизмів, які згодом можуть проникати в інші соціальні мережі. Ще однією особливістю Тікток є монетизація контенту. Користувачі можуть отримувати виплати за перегляди, якщо виконують певні умови, зокрема досягають віку від 18 років, мають щонайменше 10 000 підписників та 100 000 переглядів за останні 30 днів. Крім того, користувачі можуть дарувати один одному подарунки, які купують за реальні гроші. Ці подарунки, а також можливість розміщення реклами, є важливим джерелом доходу для популярних користувачів і інфлюенсерів. Таким чином, Тікток – це не лише платформа для розваг, а й середовище, що надає певній категорії творців контенту можливість заробляти гроші. 1.5.2. Ютуб За свою 20-річну історію Ютуб став однією з найпопулярніших відеоплатформ у світі. Згідно з опитуванням ГО «Детектор медіа» [23], Ютуб входить до першої трійки найпопулярніших платформ серед усіх вікових груп, що були опитані. Ютуб був створений у 2005 році колишніми працівниками американської платіжної компанії PayPal і швидко здобув популярність завдяки своїй революційній концепції. Уже в 2006 році компанія Google придбала платформу за 26 1,65 млрд доларів [44], що дозволило значно розширити інфраструктуру та перетворити Ютуб на один із провідних медіаресурсів світу. Основна ідея Ютуб полягає у можливості завантажувати та переглядати відео на будь-які теми, включно з музикою, розважальним контентом, освітніми матеріалами, фільмами тощо. Користувачі можуть створювати власні канали, публікувати відео, підписуватися на інших, залишати коментарі та ставити лайки. Важливою складовою платформи є система рекомендацій, яка, подібно до Тікток, пропонує нові відео на основі попередніх переглядів. Крім того, Ютуб активно розвиває додаткові сервіси, такі як Ютуб Shorts – формат коротких відео, що конкурує з Тікток, та Ютуб Music – музичний стрімінговий сервіс, аналогічний Spotify або Apple Music. Компанія Ютуб є привабливою для творців контенту завдяки розвиненій системі монетизації. За останні три роки платформа виплатила авторам понад 107 млрд доларів [69]. Контентмейкери отримують доходи від реклами, спонсорства, платних підписок та продажу товарів через інтегровані посилання. Завдяки величезній аудиторії, що налічує понад 2,7 млрд активних користувачів щомісяця, Ютуб залишається вигідним майданчиком як для власників платформи, так і для авторів та користувачів. Багато підлітків мріють стати відомими, орієнтуються на популярних блогерів і саме на Ютуб роблять свої перші кроки у зйомці та монтажі відео. 1.5.3. Телеграм Телеграм, створений у 2013 році, сьогодні є однією з найпопулярніших платформ для комунікації в Україні та світі. Це мультиплатформенна програма, яка дозволяє обмінюватися текстовими, голосовими та мультимедійними повідомленнями, а також здійснювати відео- та аудіодзвінки. Проте за останні роки функціонал Телеграм значно розширився. Розробники додали можливість створювати канали та групи для поширення інформації, приватні чати та використовувати ботів – інструменти автоматизації різних задач, наприклад, для 27 технічної підтримки чи обробки замовлень. Канали в Телеграм стали важливим джерелом новин, оскільки журналісти, компанії та блогери використовують їх для комунікації зі своєю аудиторією. Канали з великою кількістю підписників можуть приносити прибуток через рекламні публікації. Телеграм, який серед підлітків часто називають «телега», приваблює молодь простотою використання та високим рівнем свободи у створенні, використанні та поширенні контенту. Попри численні переваги, Телеграм також несе певні ризики через свої технічні особливості та принципи функціонування. Високий рівень анонімності користувачів та обмежена модерація створюють умови для незаконної діяльності. У багатьох країнах платформу використовують для продажу заборонених речовин, зброї, підроблених документів тощо. Правоохоронним органам складно відстежувати подібні операції саме через високий рівень захищеності програми. Крім того, Телеграм активно застосовується для поширення дезінформації та пропаганди, що становить загрозу під час виборів, воєн або інших надзвичайних ситуацій. 1.5.4. Інстаграм Інстаграм – відома соціальна мережа для обміну фотографіями та короткими відео. Від свого створення у 2010 році та покупки компанією Facebook у 2012 році, Інстаграм став ключовим гравцем на ринку соціальних мереж, маючи вражаючу аудиторію близько трьох мільярдів користувачів [56]. Цю платформу можна розглядати як унікальне мовно-соціальне середовище, яке не лише відтворює мову, а й трансформує її, адаптуючи під візуально-орієнтований формат спілкування. Для багатьох користувачів Інстаграм виступає інструментом самопрезентації та формування власної цифрової ідентичності [46]. Платформа заохочує візуальне мислення та комунікацію, де зображення або відео можуть виконувати роль повноцінного повідомлення. Текст у публікаціях часто служить лише доповненням або поясненням до візуального ряду, а не основним джерелом інформації. 28 В Інстаграм, як і в інших соціальних мережах, завдяки широкому охопленню швидко поширюються нові слова та запозичення. Користувачі створюють і переглядають контент, пов’язаний, наприклад, з анбоксингом (від англ. unboxing – розпаковка) чи туторіалами (від англ. tutorial – навчальний посібник), що крок за кроком пояснюють, як виконати певне завдання або опанувати нову навичку. 1.5.5. Discord Discord спочатку створювався для гравців у комп’ютерні ігри як платформа для зручного голосового спілкування під час ігрових сесій, але з часом перетворився на простір для спільнот із будь-якими інтересами. Платформа відрізняється від інших соціальних мереж своєю архітектурою, побудованою навколо так званих «серверів». Сервер є віртуальним майданчиком, присвяченим певній темі, основними елементами якого є канали зв’язку – текстові або голосові. Крім того, канали підтримують обмін медіа, відеодзвінки та прямі трансляції. Кожен канал має власні правила, а користувачі можуть отримувати «ролі» - права на адміністрування чи модерацію. Таким чином, Discord-сервери можна розглядати як окремі мовні спільноти зі своїми нормами, жаргоном та правилами, що формує чітку соціальну стратифікацію від пасивних учасників до «еліти». Discord об’єднує користувачів із різних соціальних контекстів: від геймерів, які шукають однодумців, та творців контенту, що прагнуть взаємодіяти зі своїми підписниками, до розробників програмного забезпечення, які використовують платформу для координації роботи над своїми продуктами, а також вчителів, що застосовують її для онлайн-освіти. Всі ці користувачі взаємодіють із Discord як члени певних онлайн-спільнот, які впроваджують спільні цінності та норми [30, с. 79–83]. Отже, поєднання різнорівневих спільнот, гнучких комунікаційних механізмів та високої соціальної динаміки робить Discord ідеальним середовищем для поширення сленгу. 29 1.6. Інформаційні потоки та їх роль в процесі запозичення мовних одиниць Потоки інформації в комунікаційних процесах визначають напрямок та спосіб передавання інформації між суб’єктами. Розуміння цих потоків є ключовим для ефективної комунікації в різних контекстах – від організаційної комунікації до медіа. В. Шрамм [61] у своїх моделях комунікаційного процесу підкреслює, що потік інформації є динамічним і двостороннім, де кожен учасник може виконувати роль як відправника, так і отримувача. Цей підхід контрастує з попередніми лінеарними моделями, які розглядали комунікацію як односторонній процес. У цифрову епоху інформаційний потік стає ще більш складним. М. Кастеллс [36] описує концепцію цифрового суспільства, де інформація рухається багатьма напрямами через взаємопов’язані цифрові платформи. Такий різноспрямований потік дозволяє користувачам не лише отримувати, а й створювати та поширювати інформаційний контент, що призводить до стирання меж між виробниками та споживачами інформації. Це зміщення, зумовлене цифровізацією, порушує питання контролю за інформацією, її якості та релевантності. Традиційні канали отримання інформації заміщені відкритими цифровими платформами, модерація на яких здійснюється лише частково. Г. Лассвелл [51] аналізує вплив інформаційних потоків на громадську думку та процеси прийняття рішень, підкреслюючи, що ефективні потоки інформації є необхідними для функціонування демократичного суспільства [51, с. 37]. Вони забезпечують громадянам доступ до необхідної інформації для прийняття обґрунтованих рішень, тоді як недостатні або спотворені потоки можуть призводити до дезінформації та маніпуляції громадською думкою. 1.6.1. Одностороння комунікація Одностороння комунікація характеризується передачею інформації від відправника до отримувача без очікування зворотного зв’язку. Ця модель часто 30 застосовується в засобах масової інформації, таких як телебачення чи преса, метою яких є інформування широкої аудиторії. Г. Лассвелл у своїй моделі комунікаційного процесу описує односторонню комунікацію через питання: «Хто що говорить, через який канал, кому та з яким ефектом?», підкреслюючи лінійний характер цього типу комунікації. Одностороння комунікація має певні обмеження, оскільки отримувач не може безпосередньо реагувати на повідомлення або ставити уточнювальні питання. К. Шеннон та В. Вівер [62] у своїй математичній теорії комунікації звертають увагу на те, що відсутність зворотного зв’язку може призводити до шуму та неправильного розуміння послання. Без можливості перевірити, чи правильно отримувач інтерпретував повідомлення, комунікація залишається неповною та потенційно неефективною. Односторонній підхід часто використовується в рекламі та просуванні продуктів, де основною метою є передача чіткого та переконливого повідомлення без необхідності взаємодії з аудиторією. 1.6.2. Двостороння комунікація Двостороння комунікація передбачає інтерактивний обмін інформацією між відправником та отримувачем, де обидва учасники можуть реагувати та коригувати свої повідомлення на основі зворотного зв’язку в реальному часі. Цей підхід вважається більш ефективним для досягнення порозуміння та вирішення проблем. Е. Роджерс та Ф. Шумейкер [59] підкреслюють, що двостороння комунікація сприяє швидшому сприйняттю нових ідей завдяки можливості дискусії та уточнення неоднозначностей. У цифровому середовищі двостороння комунікація стала стандартом завдяки соціальним мережам та онлайн-платформам, що дозволяють користувачам взаємодіяти в реальному часі. Н. Бейм [34] зазначає, що така інтерактивність посилює соціальні зв’язки та сприяє глибшій взаємодії учасників. Дж. Грюніг [45] наголошує на значенні двосторонньої комунікації у сфері зв’язків з громадськістю, 31 де реагування на відгуки аудиторії та адаптація комунікаційних стратегій на основі отриманої інформації є надзвичайно важливими. 1.6.3. Масова комунікація Масова комунікація характеризується одночасним обміном інформацією між більшою кількістю учасників, де кожен з яких може бути відправником та одержувачем. Ця модель є типовою для групових дискусій, командних проєктів або онлайн форумів. Д. МакКвейл [55] в свої роботі «Теорія масової комунікації МакКвейла» стверджує, що масова комунікація допомагає при колективному прийнятті рішень та при обміну знанням, вона також дозволяє почути та врахувати різні точки зору. Ця форма комунікації є ефективною, зокрема в організаціях та освітніх середовищах, де співпраця грає ключову роль при вирішенні проблем. М. Кастеллс [36] в свої теорії мережевої спільноти підкреслює, що масова комунікація стала домінантною моделлю в цифрову епоху завдяки розвитку соціальних мереж та інтерактивних платформ. За його словами інтернет забезпечує можливість горизонтального потоку інформації, що порушує ієрархічну структуру типову для традиційних засобів масової інформації. Цей ефект може підсилювати громадянську участь та покращити інформаційний потік між владою та громадськістю. Як вже зазначали раніше, К Шеннон та В. Вівер [62] в своїй теорії комунікації попереджають про ризики інформаційного шуму, коли велика кількість залучених учасників може призводити до перекриття повідомлень іншими та до непорозуміння. В онлайн просторі цей тренд посилюється, наприклад, в дискусійних форумах чи соціальних мережах, де переважають текстові повідомлення, наприклад X. В таких ситуаціях велика кількість користувачів може спричинити інформаційний хаос [34]. В громадській журналістиці ця модель комунікації уможливлює ширшу участь громадськості в створенні та розповсюдженні новин, що посилює демократичні процеси. З іншого боку вона вказує на проблему так званих «фейкових» новин та дезінформації, котрі, завдяки відкритості масової комунікації, можуть поширюватися швидше. 32 1.7. Особливості цифрової комунікації Електронна комунікація стала звичним явищем у всіх сферах нашого життя. До неї відносяться електронні тексти, публіцистичні чи адміністративні (робоча кореспонденція). Предметом дослідження даної роботи є повсякденна інтернет комунікація між людьми. Звичайна електронна комунікація є особлива своєю унікальністю. Як зазначає науковець Д. Кристал [39], форма такої комунікації є гібридною, тому, що поєднує елементи усного та писемного мовлення з характерною швидкістю, неформальністю та можливістю перегляду висловлювань [39, с. 304]. Текстова комунікація забезпечує передачу або обмін інформації за допомогою письма. Вона відноситься до однієї з найбільш поширених форм спілкування. В цифровому середовищі для її реалізації найчастіше використовують електронну пошту, текстові повідомлення, соціальні мережі та інші додатки для спілкування. Електронна пошта, яка з’явилася в 1972 році, часто вважаються найстаршою цифровою формою міжособистісної комунікації і до сьогодні функціонує як ключовий елемент формального та неформального обміну інформацією. Додатки для спілкування дозволяються спілкуватися в реальному часі, завдяки чому ці інструменти стають досить ефективними для спілкування. Вигодою текстової комунікації, на відміну від вербальної, є можливість асинхронного обміну інформацією. Один з учасників може комунікувати знаючи, що співрозмовник отримає вміст повідомлення в момент, коли знову буде в мережі. Варто зауважити, що цій формі комунікації не вистачає невербальних елементів, таких як тон голосу, міміка та ін. Вони допомагають довершити спілкування, а їх відсутність може призвести до неправильного тлумачення повідомлення. Дослідження Л. Шерман та колег [63] свідчить про те, що текстова комунікація може бути менш ефективна при вираженні емоцій в порівнянні з аудіовізуальними формами. 33 Для розмовного мовлення характерним є те, що вона відноситься до приватної сфери спілкування, а також, що воно є досить контактним. Письмова комунікація на базі інтернету ці риси зберігає, тому, при спілкування онлайн, ми часто можемо відчувати коливання між писемною та усною мовою. Що стосується лексики, варто відзначити часте вживання англіцизмів, які відображають інтернет- середовище, що виникло саме в англомовних країнах. Іншою особливістю такої комунікації є популярність використання абревіатур. Абревіатури мають насамперед слугувати для пришвидшення комунікації між сторонами, але деякі абревіатури настільки увійшли до мови, що по суті стали соціолектними виразами (LOL, WTF). Деякі абревіатури походять з української мови (спс – спасибі, хз – хто зна, мб – мабуть), інші перейняті з англійської (LOL – laugh out loud, OMG – oh my god, ASAP – as soon as possible). Варто також згадати використання так званих емодзі, в українській мові їх також називають смайлами. Їх зазвичай використовують в тексті як заміну експресивним жестам чи міміці, котрих в письмовій мові не вистачає, але вони є важливими для усного мовлення. Іноді їх використовують для заміни деяких слів. В таких випадках це або грайливість співрозмовника, або навіть спроба графічної евфемізації (напр. “����?”; де ��замінює слово йдемо, а �� означає кіно). Емодзі можуть виступати як новий спосіб невербальної комунікації та створювати своєрідний візуальний сленг. В електронних розмовах можна також зустріти GIF анімації, простіше їх називають гіфки. Це короткі анімовані зображення, циклічно відтворювані. Створені як формат ще в 1987 вони й донині широко використовуються як засіб візуальної комунікації. Їх часто використовують для демонстрації реакцій, а також для іронічного підсилення повідомлення. Гіфки стали невід’ємною складовою інтернет культури та мем-творчості, а великі соціальні платформи навіть інтегрували пошук гіфок до своїх систем. 34 ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ У першому розділі було проведено комплексний огляд теоретичного підґрунтя для подальшої практичної роботи в контексті соціолінгвістичної парадигми. Було розглянуто ряд понять, включаючи мову, сленг та соціальні мережі. Окреслено основні структурні та неструктурні підрозділи української мови, серед яких особливе місце посідає предмет даного дослідження – сленг. Розкрито сутність поняття «мовні тенденції» в якості механізму, що інтегрує внутрішньо лінгвістичні, соціальні та технологічні чинники. Проаналізовано вплив соціальних медіа на формування нових мовних норм, розглянуті основні платформи спілкування включаючи Тікток, Ютуб, Інстаграм, Телеграм та Discord. Доведено, що ці платформи створюють особливе середовище для швидкого обміну інформацією та циркуляції неологізмів, англіцизмів та сленгових одиниць, які в свою чергу стають засобами самоідентифікації в молодіжних спільнотах. Окремо розглянуто англіцизми, як важливе джерело мовних інновацій, що позначають модернізаційні процеси в українській мові та сприяють формуванню нових лексичних пластів. Отже, перший розділ підтверджує, що молодіжний сленг, як приклад мовних інновацій, є невід'ємним чинником еволюції української мови. Такі інновації як відображають динаміку суспільних змін, так і формують нові норми спілкування. Вони знаходяться на перетині впливу глобальної культури та місцевих традицій. 35 Розділ 2 МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ Практична частина магістерського кваліфікаційного дослідження базується на матеріалі попередньої теоретичної частини. Головною метою практичної частини цієї роботи є збір сленгового матеріалу, який використовують учні середньої школи у повсякденному спілкуванні як в шкільному, так і в позашкільному середовищі, аналіз цього матеріалу та з’ясування закономірностей використання його учнями. Цей процес здійснюється за допомогою спостереження без участі в процесі спілкування. Водночас, ця робота спрямована на отримання конкретної інформації щодо використання сленгових одиниць, причин їхнього використання, ставлення до їх використання та досвіду їх використання від учнів середньої школи, шляхом структурованих інтерв’ю. У дослідженні взяли участь сто учнів з різних класів однієї з середніх шкіл міста Черкаси. Усі опитані учні дали свою згоду на спостереження та використання матеріалу для підготовки цієї роботи. Цей розділ закладає методологічне підґрунтя для процедури дослідження того, які сленгові мовні одиниці використовують учні середньої школи та які соціальні мережі вони використовують для спілкування. Отриманий матеріал слугує лише прикладом різноманітного сленгу, який використовують підлітки, він не слугує списком найбільш вживаних або найпопулярніших слів. Метою цієї роботи не є створення словника сленгу з усіма необхідними елементами, що відповідають словнику, тобто відмінювання, зазначення роду тощо. Методика дослідження, яку буде вибудувано у цьому розділі, сприятиме пошуку відповідей на такі дослідницькі питання, що були поставлені до нашого дослідження: які сленгові одиниці використовують учні середньої школи у повсякденному спілкуванні всередині та поза шкільним середовищем у межах певної групи? Які соціальні мережі використовують учні для повсякденного спілкування? Яка мотивація використання сленгу серед учнів середньої школи? Які функції виконує сленг в мовленні учнів? 36 2.1. Інструменти дослідження Це дослідження є якісним, тобто таке, яке вивчає природу явищ, їхню якість, прояви та контекст у якому вони з’являються. Простіше кажучи, якісні дослідження зазвичай містять дані у формі слів, а не чисел [58, с. 5-12]. Методом збору сленгових одиниць, що використовуються учнями середньої школи, було обрано спостереження без участі [31], оскільки, за нашими спостереженнями, підлітки найчастіше використовують сленг у звичайних повсякденних розмовах або груповій діяльності. Спостереження без участі було обрано тому, що воно надає можливість зафіксувати автентичні розмови об’єктів дослідження, які включають сленгові одиниці, важливі для наших цілей. В першій частині дослідження буде створений список зібраних слів, скорочень та виразів. Водночас буде надано пояснення значення наведеного виразу, але лише те значення, яке мовець обирав у конкретній ситуації, оскільки деякі вирази можуть мати більше одного значення в мові оригіналу. Значення виразів були зібрані з використанням знань автора та за допомогою вищезгаданого словника або пояснені самими учнями, які брали участь в дослідженні. Дослідження проводилося в природному середовищі з метою того, щоб з точки зору учнів воно не було надзвичайною подією, незважаючи на те, що за ними спостерігали. Саме по собі звичне для учнів середовище має заохочувати природне використання мови. Однак буде враховано і те, що уявлення про стовідсоткову автентичність не можуть бути повністю реалізовані, оскільки учні все ж усвідомлюють факт спостереження. Учні були ознайомлені з метою дослідження, оскільки за інших обставин вони могли б наблизити своє мовлення до літературної норми, і тому використовували б мову, яка не є для них природною. Розмови, під час яких використовується сленг серед підлітків, по класифікації М. Джооса [48], належать до так званої сфери звичайного повсякденного спілкування, і таким чином також несуть характерні риси цього спілкування. Дослідження проводилося віч-на-віч, під час звичайних розмов на 37 перервах чи під час відпочинку. Це приватні, неформальні розмови, що відображається у виборі висловлювань, оскільки мовці не були зв’язані жодними мовними нормами. Крім того, для дослідження було обрано структуровані інтерв’ю з учнями на тему соціальних мереж та сленгу. Під час інтерв’ю учням ставили запитання про користування соціальними мережами, а також їхнє ставлення до використання сленгу та їхній особистий досвід з ним. Автор ставив заздалегідь підготовлені запитання, на які потім відповідали респонденти. Кожне інтерв’ю проводилося з одним учнем, оскільки більша кількість учнів, присутніх під час інтерв’ю, могла вплинути на відповіді респондента. Учні спочатку були ознайомлені з терміном сленг, а також їм надавали приклади його використання. Інтерв’ю проводилися в природньому для учнів середовищі, у більшості випадків це було те саме середовище, що й під час спостереження. Для цієї частини дослідження було відібрано шість учнів: твоє дівчат віком від 11 до 14 років та троє хлопців віком від 10 до 15 років. Респонденти – учні різних класів з однієї середньої школи. Учнів було відібрано на основі доступності та часових можливостей. Кожне інтерв’ю тривало приблизно 30-45 хвилин. 2.2. Процедура дослідження молодіжного сленгу Дослідження проводилося в декілька етапів із застосуванням широкого спектру методів, що дозволило всебічно розглянути сленгові одиниці в мовленні молоді. На першому етапі було застосовано метод спостереження без участі. Збір фактичного матеріалу відбувався у природному середовищі спілкування підлітків – під час живого спілкування, у групах месенджера Телеграм, на серверах платформи Discord та в процесі онлайн-ігор. Спостереження дозволило зафіксувати функціонування сленгу в реальному часі без втручання дослідника. На другому етапі, за допомогою кількісного методу, було здійснено первинну систематизацію матеріалу, загальний обсяг вибірки склав 89 сленгових одиниць. 38 Цей метод дозволив виявити статистичні характеристики матеріалу та сформувати репрезентаційний корпус для подальшого аналізу. За допомогою порівняльно- морфологічного аналізу було проаналізовано морфологічну приналежність зібраних одиниць. Були порівняні частини мови в англійській мові - мові оригіналу, та українській мові - мові-реципієнті. Це дозволило класифікувати вибірку на групи відповідно до частин мови та виявити випадки переходу слів з однієї частини мови в іншу. На третьому етапі було досліджено особливості адаптації сленгових одиниць. Увага було зосереджена на тому, як англіцизми інтегруються в граматичну систему української мови – родові ознаки, відмінкові закінчення, суфікси тощо. Це дало змогу простежити ступінь освоєння запозичень. Четвертий етап присвячено семантико-функційному аналізу. Досліджувалися властивості сленгових одиниць, включно з семантичним зсувами, що відбуваються при запозиченні. Було виявлено та проаналізовано випадки метафоризації та метонімії, а також явища мовної гри та евфемізації. П’ятий етап базувався на прагматичному та комунікативно-функційному аналізі. Його метою було дослідити, які саме комунікативні наміри реальзують мовці. Враховувалися такі фактори як вік респондентів, приналежність до ігрових чи соціальних спільнот та підкреслювалася роль сленгу як фактора групової ідентичності. Було визначено для чого саме підлітки використовують ті чи інші сленгізми, а елементи соціолінгвістичного аналізу, в свою чергу, допомогли отримати більш точні результати. На шостому етапі, за допомогою функціонально-стилістичного аналізу, було визначено ряд функцій, які виконує сленг у мовленні підлітків, серед яких було виявлено номінативну, емоційно-експресивну, ідентифікаційну, функцію економії часу тощо. На сьомому етапі досліджувалися механізми запозичення, були визначені шляхи потрапляння англіцизмів до української мови. Восьмий етап передбачав проведення структурованих інтерв’ю. Для глибшого розуміння мотивації мовців та верифікації отриманих даних було 39 опитано учнів середньої школи. Методика інтерв’ю базувалася на принципах В. Лабова [50] для мінімізації «парадокса спостерігача» та рекомендаціях Д. Воса [41] щодо розробки дослідницьких питань. Опитування дозволило з’ясувати ставлення респондентів до сленгу, джерела його походження та особливості його використання. 2.4. Питання, що ставилися учням Обрані питання для практичної частини роботи, що складається з структурованих інтерв’ю, були підібрані відповідно до теоретичної частини цієї роботи. Запитання ставилися всім учням в однаковому порядку, оскільки їхнє впорядкування є навмисним, кожне наступне питання пов’язане з попереднім. Водночас, під час інтерв’ю автор роботи ставив додаткові питання, щоб уточнити або розширити відповідь, надати додаткові пояснення або поставити питання щодо конкретних прикладів. Чому ви використовуєте сленг? Де ви найчастіше зустрічаєте сленгові вирази? Якими соціальними мережами ви користуєтеся? В які онлайн-ігри ви граєте? Чи розрізняєте ви використання сленгових одиниць залежно від того, з ким ви спілкуєтесь та де ви спілкуєтесь? Чи отримували ви коли-небудь догану за використання сленгу? Чи вважаєте ви, що ваші однолітки занадто часто використовують сленг? Чи використовуєте ви оригінальну вимову англіцизмів? 2.5. Фактори, що впливають на хід дослідження Автор усвідомлює певні недоліки, які має даний метод дослідження мови. Певні фактори впливали на відповіді респондентів та використані ними сленгові одиниці, зокрема поточна ситуація, в якій проводилося дослідження – психічний та 40 фізичний стан учнів; середовище, в якому проходили інтерв’ю або спостереження; особистісні характеристики учнів: інтелект, соціальна група та соціальний статус. Автор вважає сферу інтересів дуже важливим фактором, оскільки це також впливає на те, які сленгові одиниці учні використовують. Незалежно від сфери інтересів, найчастіше серед сленгових одиниць зустрічаються англіцизми. Крім того, ми розглядаємо знання англійської мови як фактор, що впливає на це дослідження, оскільки припускаємо, що учні, які не мають достатнього знання англійської мови, не будуть використовувати велику кількість англіцизмів, оскільки не знають їхнього значення або тому, що англійська мова не є для них природною. Припускається, що такі учні будуть частіше вживати сленгові одиниці рідної мови. Вік учнів, в свою чергу, не був дуже впливовим фактором у нашому випадку, оскільки ця робота спрямована на дослідження серед учнів середньої школи, де респонденти мають близький вік, у межах 5 років. Автор не вважає вік важливим фактором також на тій підставі, що у відповідях респондентів не виявлено суттєвих відхилень, які були б зумовлені різницею у віці. Аналогічно, стать учнів не є суттєвою для цілей дослідження. Водночас, в рамках методу дослідження спостереження без втручання, присутній парадокс спостерігача [50, с 209], оскільки ми намагаємося з’ясувати, як учні спілкуються, коли за ними не спостерігають, але ці дані можна отримати лише за допомогою систематичного спостереження. Якщо мовець усвідомлює той факт, що його вивчають або спостерігають за ним, він може використовувати мову інакше, ніж в реальному житті. Щоб мінімізувати цей парадокс, автор намагався проводити більше часу з респондентами під час дослідження, щоб вони досягли етапу, коли позбулися б сором’язливості та усвідомлення того, що їх вивчають, і використовували б мову природньо. 2.6. Характеристика респондентів Учні, яких досліджували, навчаються у середній школі. Їх вік становить від 10 до 15 років. Всі вони вивчають англійську мову в школі та стикаються з нею 41 також у свій вільний час. Класи, в яких навчаються досліджувані учні не є такими, що вивчають англійську мову поглиблено. У дослідженні брали участь як дівчата, так і хлопці. В першій частині дослідження взяли участь 100 респондентів – 55 хлопців та 45 дівчат. Для другої частини було проведено 6 інтерв’ю – 3 з дівчатами та 3 – з хлопцями. Відбір учнів був випадковим, вони не були спеціально відібрані для дослідження на основі певних якостей чи характеристик. Вони були відібрані лише на основі доступності. Причиною випадкового відбору було прагнення надати більше різних сленгових виразів, які використовують різні учні, і водночас надати більше різних підходів та досвіду їх використання. Якби ми вибрали лише конкретний клас та конкретну групу учнів з однаковими інтересами, результати дослідження, ймовірно, стосувалися б лише цієї групи та меншої кількості інших, тому не можна було б говорити про результати більш загально. З іншого боку, якщо ми виберемо різних учнів з різними інтересами та досвідом, ми отримаємо ширше уявлення про те, які різні сленгові одиниці використовують учні середньої школи. 2.7. Обмеження дослідження Сленгові одиниці, отримані шляхом спостереження без участі, є характерними для конкретної ситуації, теми та групи. Ситуація, в якій відбувалося спостереження, та тема, про яку говорили мовці загалом впливають на вибір використаних виразів. Слід зазначити, що сленгові вирази були зібрані під час усних інтерв’ю, тому мовці надавали лише вимову даних виразів, а не їхню письмову форму. Таким чином, список сленгових одиниць містить значення в письмовій формі, мовою, яку використав мовець – українську або англійську, але ми не можемо бути впевнені, чи є це та сама форма, в якій підлітки написали б вираз, оскільки вони часто бувають модифіковані в письмовій формі. 42 ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ У другому розділі було представлено засади методологічні, організаційні, описано реалізацію емпіричної частини дослідження, що мало на меті вивчення особливостей використання молодіжного сленгу підлітками. Основою виконання практичної частини дослідження стала комбінація декількох методів, включаючи спостереження без участі, вибірки та структуровані інтерв'ю, вони допомогли отримати автентичні мовні дані з мінімальним впливом зовнішніх чинників. Дослідження проводилося у природному для респондентів середовищі, це забезпечило високу ступінь достовірності результатів. Застосування методу спостереження без участі дало змогу зафіксувати максимально наближене до спонтанного мовлення учнів, у якому проявляються реальні мовні практики. Структуровані інтерв’ю поглибили розуміння чинників, які впливають на використання неформальної лексики, а також показали вплив певних соціальних мереж на використання сленгових одиниць. З’ясовано низку факторів, що впливають на результати дослідження, серед яких рівень володіння англійською мовою, соціальне оточення, рівень користування соціальними мережами, парадокс спостерігача тощо. Охарактеризовано респондентів, що приймали участь у дослідженні, включаючи вік, стать, принцип відбору. Це забезпечило різноманітність мовного матеріалу. Зафіксовані обмеження дослідження, зокрема варіативність мовних одиниць, усність зібраного матеріалу та суб’єктивність сприйняття окремих слів чи виразів. Таким чином, другий розділ демонструє цілісну методологію дослідження та забезпечує його основою для подальшого аналізу отриманих результатів. 43 Розділ 3 АНАЛІЗ МОВНИХ ТЕНДЕНЦІЙ ТА СЛЕНГУ 3.1. Аналіз сленгових одиниць, отриманих під час спостереження без участі Під час дослідження було отримано 89 сленгових одиниць. Першим кроком аналізу, який впорядкує наш мовний матеріал та надасть уявлення про його структурні параметри, буде поділ отриманих одиниць на групи згідно їх належності до тієї чи іншої частини мови. Після кожної одиниці наведено коротке визначення. 3.1.1. Іменники 1) Баг – (від англ. bug – жук) помилка, глюк у програмі чи грі; неочікувана проблема. 2) Бот – (від чеськ. robot – робот) механічний користувач; людина, що діє шаблонно. 3) Буст – (від англ. boost – підвищення, покращення) підсилення, «прокачка» чогось чи когось. 4) Вайб – атмосфера, настрій, енергетика. 5) Дроп – падіння; різке припинення (зв'язку, гри, участі). 6) Зашквар – ганебна ситуація, щось сороміцьке. 7) Івент – подія, захід, особлива активність. 8) Імба – щось надто круте або «несправедливо» сильне. 9) Катка – партія у грі. 10) Клікбейт – привернення уваги оманливою назвою. 11) Краш – об'єкт симпатії, людина, яка подобається. 12) Крінж – ніяковість, сором, щось недоречне. 13) Лайк – уподобання, «закладена» оцінка, іноді схвалення. 14) Лут – трофеї. 44 15) Норміс – «звичайна» людина, яка не виділяється. 16) Нуб/нубас – недосвідчений гравець, початківець в чомусь. 17) Пікмі – той, хто прагне привернути особливу увагу. 18) Пруф – доказ, свідчення. 19) Сайд-квест – другорядне завдання чи активність (поза основною метою). 20) Сигма – незалежний, самодостатній чоловік («сигма-підхід»). 21) Скам – обман. 22) Скібіді – жаргонне вигук/мем, часто просто для жарту. 23) Скіл – уміння. 24) Скуф – «старпер», застаріла, пасивна, смішна людина. 25) Слей – тріумф, захват, щось розкішно/яскраво виконане. 26) Сторі – коротке повідомлення чи фото для соцмереж (новини, «сторіз»). 27) Топ/Топчик - найкраще, вершина чогось, кращий представник. 28) Токсік – людина, яка приносить негатив, «токсичний». 29) Треш – щось низької якості або також дивне, шокуюче, абсурдне. 30) Файт – бійка, конфлікт, суперечка. 31) Флуд – спам, надмірна кількість повідомлень або лайків. 32) Хайп – ажіотаж, дивна популярність. 33) Хейт – ненависть, критика, негативна реакція. 34) Чіназес – кайф, задоволення, крута новина. У списку іменників частини мови в українській мові не завжди співпадають з частинами мови в оригіналі. Більшість слів походить від англійських іменників (bug, drop, vibe), але є випадки переходу інших частин мови в іменник через процес субстантивації. Прикметник → Іменник: 1) Імба: від англ. imbalanced (незбалансований). В українській мові стає іменником («ця зброя – імба»). 2) Токсік: від англ. toxic (отруйний/токсичний). В англійській мові це опис (toxic person), а в українському сленгу вживається як назва самої людини («він – токсік»). 45 3) Норміс: від англ. normie, від анг. normal (нормальний). Так само, як і токсік, в українському сленгу вживається як іменник («Наш вчитель інформатики тупо норміс, нічим особливим не відрізняється»). Дієслово → Іменник: 1) Слей: від англ. slay (вбивати, в англійському сленгу має також значення вражати). В українській мові використовується як вигук або абстрактний іменник для позначення «крутості» ситуації. 2) Крінж: від англ. cringe (здригатися, зморщуватися від огиди). В оригіналі це дія, але в сучасному англійському сленгу також іменник/прикметник. В українській мові це іменник («ця ситуація – крінж»). 3.1.2. Дієслова 1) Апати – підвищити рівень. 2) Апрувити – схвалювати, давати підтвердження. 3) Байтити – копіювати або навмисно провокувати щось. 4) Бустити – підсилювати, прокачувати щось чи когось. 5) Гоустити – ігнорувати людину. 6) Дропати – різко кидати щось, припиняти участь у справі чи грі. 7) Го – заклик почати щось або куди-небудь іти. 8) Лівати – виходити, залишати чат, гру чи подію. 9) Кікати – виганяти з групи, чату, гри. 10) Пушити – активно просувати. 11) Рофлити – сміятися, жартувати, тролити. 12) Скіпати – ігнорувати, пропускати щось. 13) Тригерити - викликати емоційну реакцію. 14) Фармити – добувати щось. 15) Флексити – хизуватися. 16) Флудити – надсилати багато однакових або беззмістовних повідомлень. 17) Форсити – щось просувати, нав’язувати. 46 18) Хейтити – ненавидіти. 19) Чекати – перевіряти, контролювати. 20) Чілити – відпочивати, розслаблятися. 21) Шарити – добре розумітися на чомусь. 22) Шерити – ділитися, найчастіше інформацією чи файлами. 23) Юзати – використовувати. В дієсловах спостерігається високий рівень співпадіння частин мови. Більшість дієслів в цьому списку утворені шляхом додавання українського суфікса -ити до англійської основи. До винятків відносяться: Прийменник → Дієслово: апати: від англ. up (вгору). Прийменник/прислівник перетворюється на дієслово («вона апнула рівень»). Абревіатура → Дієслово: рофлити: від англ. абревіатури ROFL (Rolling On the Floor Laughing). В даному випадку ціла фраза перетворилася на одне дієслово («не треба рофлити»). Запозичені дієслова утворюють часові та особові форми згідно правил української мови. 3.1.3. Прикметники 1) Дефолтний – типовий, стандартний. 2) Фейковий – несправжній, підроблений. 3) Крінжовий – викликає ніяковість, сором, дискомфорт. 4) Топовий – найкращий, найкрутіший. 5) Імбовий – надто сильний, незбалансований, нереально крутий. 6) Душний – нудний, набридливий. 7) Хайповий – дуже популярний, актуальний. 8) Чіловий – спокійний, розслаблений. 9) Токсичний – агресивний, конфліктний. 10) Ізі – простий, легкий. 11) Рандомний – випадковий. У цій категорії частини мови співпадають рідко через те, що українська мова 47 має гнучку систему словотвору, тому у випадку з прикметниками найчастіше беруться англійські іменники або дієслова та додаються до них суфікси -овий, -ний. Іменник → Прикметник: 1) Топовий: від англ. top (вершина) в українській мові, за допомогою суфікса -овий перетворюється на прикметник (“цей меч топовий”). 2) Хайповий: від англ. hype (галас, шум). 3) Вайбовий: від англ. vibe (атмосфера). Дієслово → Прикметник: чіловий: від англ. chill (відпочивати). 3.1.4. Словосполучення 1) Зловити флешбек – раптово згадати щось із минулого. 2) Зловити крінж – відчути ніяковість, сором від чиєїсь поведінки чи ситуації. 3) Зловити вайб – відчути атмосферу, енергетику. 4) Зловити депресняк – пережити стрес, занепад сил або сумний настрій. 5) Інфа сотка – гарантовано правдива інформація. 6) Залетіти в тєму – швидко включитися в розмову, подію. 7) Гіга чад – надзвичайно харизматичний, сильний, крутий хлопець. 8) Чілл гай – спокійний, розслаблений хлопець. 9) Оу май гад – емоційний вигук здивування, шоку або радості. 10) Найк про – комплімент людині, яка виглядає спортивно та модно або насмішка над тим, хто намагається таким здаватися. Словосполучення представляють собою переважно кальки, дослівні переклади або адаптації сталих виразів. Повна калька: зловити вайб: від англ. catch a vibe (зрозуміти або відчути атмосферу). Структура дієслово + іменник збережена. 48 3.1.5. Абревіатури 1) АФК (від англ. Away From Keyboard – відійшов від клавіатури) – тимчасово неактивний. 2) ЛОЛ (від англ. Laughing Out Loud – сміюся в голос) – дуже смішно, регіт. 3) КЕК – аналог лол, варіант сміху. 4) ОМГ (від англ. Oh My God – О боже мій!) – сильне здивування, шок. 5) ПОВ (від англ. Point Of View – точка зору) – точка зору, часто використовується для відображення чогось очима героя. 6) ДМ (від англ. Direct Message – приватне повідомлення) – особисті повідомлення у соцмережах. 7) ІРЛ (від англ. In Real Life – в реальному житті) – в реальному житті. 8) К (від англ. Okay - окей, добре) – добре, зрозуміло або тисяча в ігровій валюті. 9) ІМХО (від англ. In My Humble Opinion – на мою скромну думку) – на мою скромну думку. 10) ФОМО (від англ. Fear Of Missing Out - страх пропустити щось) – страх упустити щось важливе. 11) ВТФ (від англ. What The F*** - що за…?) – що за фігня. Абревіатури функціонують дуже схоже в обох мовах, але в українській мові абревіатури можуть, за допомогою суфіксів, набувати ознак дієслова, наприклад афекашити (перебувати далеко від клавіатури/комп’ютера), кекати (сміятися), деемнути (надіслати приватне повідомлення). 3.2. Особливості адаптації сленгових виразів Важливою особливістю адаптації сленгових виразів до української мови є те, що як тільки англійське сленгове слово потрапляє в активний вжиток, вони потрапляють в зону дії української морфологічної системи та починають поводитися як звичайні українські іменники та дієслова. 49 Сленгові іменники набувають роду та змінюють свої закінчення згідно з відмінками та числами української мови. Зміна іменників за відмінками: Хейт (Н.в.) → немає хейту (Р.в) → стикатися з хейтом (О.в); Нуб (Н.в.) → пояснити нубу (Д.в.) → грати з нубами (О.в. множини). Утворення множини: Скіл → скіли; Баг → баги. Сленгові дієслова, в свою чергу, отримують українські суфікси та закінчення та починають повноцінно змінюватися за особами, числами та часами. Зміна за особами: Теперішній час: Я фікшу (чергування приголосних с/ш); Ти агришся; Він/Вона юзає; Ми ліваємо; Вони рофлять. Минулий час: Він дропнув; Вона дропнула; Вони дропнули. Майбутній час: Я буду стрімити / я стрімитиму; Ми буду пушити / ми пушитимемо. Доконаний/Недоконаний вид: Банити → Забанити; Хейтити → Захейтити; Шерити → Пошерити. 50 3.3. Властивості та функції отриманих сленгових одиниць 3.3.1. Стилістичні особливості та фігури Аналіз зібраного матеріалу доводить, що молодіжний сленг є експресивною системою, багатою на стилістичні фігури, а не просто сукупністю запозичень. Підлітки використовують тропи на рівні інтуїції, щоб надати своєму мовленню образності, емоційності чи іронічності. Поширеною стилістичною фігурою, яка була отримана під час збору матеріалу, є метафора. Метафора означає перенесення назви одного предмета на інший за ознакою подібності. Потрапляючи в український молодіжний сленг, англійські слова проходять процес метафоричного переосмислення. Наприклад, слово токсік (від англ. toxic – отруйний) у прямому значенні стосується хімічних речовин, але в сленгу воно метафорично переноситься на людину, спілкування з якою є «отруйним» з психологічної точки зору, воно є виснажливим. Слово гоустити (від англ. ghost – привид) переносить ознаку «бути невидимим» на поведінку, коли людина раптово зникає з життя іншої людини. У сленгу також присутня метонімія – перенесення назви на основі суміжній понять. Наприклад, слово вайб (від англ. vibration → vibe – вібрація) допомагає позначити атмосферу або настрій. Фізичне явище в сленгу перетворюється на емоційне відчуття. В молодіжному сленгу ми також можемо спостерігати груповий жаргон зі сфери комп’ютерних та мобільних ігор. Велика частина молоді грає в ігри та використовує специфічну лексику, яка в молодіжному спілкуванні може виходити за межі ігор. Прикладами для цієї області можуть служити слова імбовий, дефолтний, рандомний тощо. В реальному житті ми можемо зустріти фрази по типу «фармити оцінки», де слово фармити походить саме з ігрової спільноти та означає «наполегливо та результативно працювати». 51 3.3.2. Емотивність Невід’ємною частиною словарного запасу молоді є вульгаризми, які функціонують як експресивні елементи, призначені для проявів оцінювання, емоцій та почуттів. Окрім свого умовного значення вульгаризми несуть також певну стилістичну цінність. Молоді люди вживають вульгаризми в українській та англійській мовах. Причини вживання англійських виразів можуть бути різними, наприклад, фахівець зі специфіки поведінки підлітків, І. Грабовська [26] в інтерв’ю газеті «Запорізька Січ» зазначає, що підлітки вживають сленг насамперед для самовираження, пошуку підтримки та розуміння серед однолітків та відокремлення від дорослого світу. Незважаючи на те, що вульгаризми, як було сказано вище, є невід’ємною частиною словникового запасу молоді, в цій категорії лексики не вдалося зібрати багато виразів, підлітки використовували обмежену кількість слів. Можливою причиною нижчої кількості отриманих вульгаризмів є саме дослідження, мовці були до певної міри свідомі того, що за ними слідкують. З отриманих сленгових виразів до вульгаризмів відносяться: булщіт (нісенітниця, дурниця), щіт (лайно) та абревіатура ВТФ (what the fuck – що за фігня). 3.3.3. Евфемізація На основі дослідження може здатися, що мовці мають тенденцію вживати сленгові вирази замість слів, котрі можуть бути для них табу, вульгарні, непідходящі. Як згадується в попередній частині про вульгаризми, вживання деяких англіцизмів до певної міри може бути розцінено як евфемізація. Незважаючи на те, що значення слова є вульгарним, для мовця, чиєю рідною мовою не є англійська, вони можуть служити як більш підходящі ніж аналоги в їх рідній мові, а ще з тієї причини, що їх не завжди розуміють оточуючі. Наприклад, вираз аутсайдери (сторонні), незважаючи на те, що існує український еквівалент, 52 використовується підлітками по причині того, що їм може здатися більш прийнятним та менш образливим. 3.3.4. Перебільшення Молодь часто докладає зусиль для надання оцінки, висловлення своєї думки чи ставлення до ситуації. Для вираження своїх оцінок вони використовують засоби інтенсифікації, експресивності, перебільшення. Часто молодь використовує надмірно емоційні прикметники, такі як жесть, топчик, мегакруто, повтори та інтенсивні префікси, як супер-, гіпер-, утьтра-. Типовим прикладом, який було виокремлено під час дослідження, є слово брейрот (від англ. Brain rot – гниття мозку). Воно відносяться до популярних в 2025 році мемів з категорії «італійський брейнрот» в Тікток. Це серія відео, в яких показуються картинки тварин або людей, схрещених з іншими предметами та озвучені назвами на італійський манер. Наприклад Tralalero Tralala – акула в кросівках Nike, Bombardiro Crocodilo – крокодил з тілом бомбардувальника та ін. 3.3.5. Мовна гра Мовна гра, яку часто також називають грою слів або каламбуром, базується на фундаментальних інтелектуальних та психологічних потребах молоді та є безпосередньо пов’язана з самоствердженням та самовираженням. Схильність підлітків до лінгвістичних ігор в неформальному спілкуванні пов’язана з притаманним ним прагненням до самовираження та самоствердження, включаючи самоствердження вербальне [15], підкріплене світоглядом певного вікового проміжку, орієнтованим переважно на гру та жарти. З інтелектуальної точки зору мовна гра – це свідома гра, в якій мовець очікує від слухача, що той зрозуміє співіснування двох аспектів сприйняття одного слова одночасно. Цей процес вимагає високого інтелектуального рівня та розвиненої уяви. В результаті з’являється думка, яка за своєю суттю буде цікавішою та дотепнішою, ніж 53 звичайна. Маніпулюючи звуковою формою слова, мовець утворює нові асоціації та вносить додаткові нюанси, розкриває слово з нового боку. Соціально мовна гра є важливою для згуртованості та комунікації всередині групи, вона відкриває шлях для утворення нового молодіжного сленгу. Сленгові одиниці сформовані такими механізмами як контамінація, де два слова зливаються, формуючи стилістично експресивну третю одиницю, приваблює молодих людей. Такі процеси містять елементи гри та загадки, які можна зрозуміти тоді, коли не тільки знаєш саме значення але й можеш вгадати складові частини. Ця грайлива заплутаність служить для диференціації «інформованих» від аутсайдерів. В лінгвістичних іграх використовуються різні техніки деформації фонетичної форми слова включаючи метатезу (звукова перестановка), епентезу (уставлення одного звуку або складу), зміну наголосу, зміну одного звуку на інший [15]. Серед отриманих в ході спостереження прикладів мовної гри не так багато, але можна відмітити вираз тригерити, котрий в сленговому значенні означає «викликати емоційну реакцію», а походить від англійського слова trigger – курок, або слово гуглити утворене шляхом деривації від назви бренду Google та за допомогою додавання суфікса -ити. Ця трансформація робить слово жартівливим, легким для вживання та неофіційним. 3.3.6. Інтертекстуальність Значну частину молодіжного стилю складає інтертекстуальність – інтертекстуальні посилання на популярні меми, відео, зображення, події, фільми тощо. Незважаючи на те, що значення деяких із цих слів чи фраз можна вивести, непосвячена особа може в повній мірі їх не зрозуміти. Наприклад словосполучення Чілл гай (Chill guy) означає спокійний хлопець, вираз має сенс навіть без знання посилання, до якого він відноситься. Але для правильного розуміння необхідно знати, що це інтертекстуальне посилання на популярний образ. Всі отримані інтертекстуальні посилання відносяться до контенту з соціальних мереж. У більшості посилань мова йде про контент, котрий походить з 54 англомовного середовища. Хоча, були випадки, коли інтертекстуальні посилання стосувалися українських відео та українських виразів. Перше отримане інтертекстуальне посилання відноситься до вигаданої інтернет особистості. Мова йде про чорно-білу фотографію мускулистого чоловіка, якого назвали Гіга чад (Giga chad). З причини свого вигляду він вважається еталоном маскулинності. На нього посилаються в ситуаціях, коли хтось його нагадує зовні чи поведінкою – стереотипно маскулинною. Інше посилання відноситься до так званого Чілл гая (Chill guy) – популярний малюнок антропоморфного пса одягнутого як людина, котрий тримає лапу в кишені штанів і з поглядом на обличчі, який створює відчуття спокою. 3.3.7. Функції отриманих сленгових одиниць В свой роботі «Специфіка американського сленгу та труднощі його перекладу українською мовою» В. Бовкун [1] розробила класифікацію функцій, які сленгові одиниці можуть виконувати в мовленні, серед яких: 1) комунікативна функція; 2) когнітивна функція – додаткове інформаційне навантаження, яке несуть в собі сленгові вирази; 3) номінативна функція, яка відображається у словотворчості та збагаченні мови; 4) емоційно-експресивна функція – вираження емоцій, почуттів мовця щодо певного явища; 5) світоглядна функція – пов’язана з віковими та професійними особливостями; 6) ідентифікаційна функція – допомагає скласти уявлення про соціальний стан, вік, походження та вид діяльності мовця; 7) функція економії часу. 55 Емпіричний матеріал, зібраний в ході даного дослідження, був проаналізований з точки зору вищезгаданих функцій та було отримано наступні результати: Всі вищезгадані функції в тій чи іншій мірі присутні в матеріалі цього дослідження. Найчастіше, серед отриманих сленгових одиниць, зустрічаються функції номінативна та емоційно-експресивна. Номінативна функція показує, що велика кількість слів називають нові явища молодіжної комунікації («лут», «вайб», «бот»), емоційно-експресивна представлена швидкими реакціями («лол», «кек», «чіназес») та словами, що допомагають висловити своє ставлення до чогось («фейл», «крінж», «треш»). Наступними по ступеню частоти зустрічають функції комунікативна та ідентифікаційна. Комунікативна функція дозволяє швидко описувати дії («шарити», «гоустити», «чілити»), в той час як ідентифікаційна вказує на групову приналежність («нуб», «норміс», «токсік»). Функція економії часу найбільш актуальна для абревіатур («К», «ОМГ», «ДМ»). Менш частими виявилися функції когнітивна та світоглядна. Когнітивна функція, представлена в таких словосполученнях як «гіга чад», «найк про», «чілл гай», вказує на те, що без знання контексту, зрозуміти їх дуже важко. Світоглядна функція відображає молодіжні цінності та оцінки, показує моделі поведінки. Це можна побачити в таких словах як «сігма» та «чілл гай». Припускається, що отримані в ході дослідження сленгові одиниці працюють в звичайних реченнях як засоби актуалізації, вони здаються молоді свіжими, новими та привабливими. Діалоги чи промови, що містять сленгові одиниці привертають більше уваги, оскільки вони не є поширеними словами, типовими для певних ситуацій. Як засоби актуалізації, сленгові одиниці можуть проявляти себе в основному тоді, коли в українській мові існує еквівалент, але все одно вживається слово сленгове. Так як більшість сленгових одиниць є англіцизмами, то в такий ситуаціях йдеться про модне запозичення. Використанням сленгових виразів молодь намагається відокремитися від старших поколінь, вказати на свою самобутність та підкреслити, що вони підпадають під конкретне покоління та являються його представниками. Використанню англомовних запозичень 56 допомагає той факт, що старше покоління – батьки, дідусі та бабусі зазвичай не розуміють англіцизмів, тому їх використання можна вважати кодом для ідентифікації «свій – чужий». На противагу цьому деякі сленгові вирази можуть вважатися засобами процесу автоматизації. Саме так можуть деякі запозичені слова впливати на молодих людей, велика кількість з яких вже звикла до їх вживання. В їх випадку мова йде про звичайну манеру комунікації, для них це не є чимось новим чи незвичайним, коли їх співрозмовник використовує сленг. Так само можуть сленгові одиниці вважатися засобами автоматизації, якщо доходить до їх використання в певних професійних областях, які є пов’язані з англофонним середовищем, наприклад області інтернету, технологій тощо. 3.3.8. Механізми запозичення сленгових одиниць Український молодіжний сленг є дуже піддатливим до запозичень. Найбільшим донором запозичень на сьогоднішній день є англомовний культурний простір. Проникнення англіцизмів до української мови зумовлене передусім домінуванням цієї мови у популярних сферах, таких як соціальні мережі, технології та масова культура. Сленг чутливо реагує на нові реалії та швидко адаптує іноземні лексеми під власні морфологічні та фонетичні норми. Серед найбільш розповсюджених механізмів запозичення сленгу Ю. Линник та І Навроцька [52] в своїй роботі «The outline of contemporary English and Ukrainian computer slang lexicon» [52, с. 7] виділяють: 1. калькування (повне запозичення); 2. часткове калькування (кореневе запозичення, телескопіювання); 3. фонетична мімікрія; 4. переклад, викростовуючи: а) стандартний словник; б) сленг інших професійних груп. Повне запозичення означає перенесення англійського слова до української мови з його вимовою, написанням та значенням. Наприклад, серед отриманих нами англіцизмів, до повного запозичення можна віднести «івент – event», «буст – 57 boost», «пруф – proof» та ін. Вони повністю відтворюють іншомовну основу та починають грати роль повноцінних лексичних одиниць українського молодіжного сленгу. Кожен звук у запозиченому слові замінюється відповідним звуком в українській мові згідно з фонетичними законами. Абревіатури також належать до повних запозичень, вони входять до усного та письмового мовлення без змін графічного вигляду. Часткове калькування характеризується поєднанням англійської основи та українських словотворчих засобів. Англійський термін не просто переносить в українську мову, як у попередньому випадку, але й адаптується з точки зору орфографічних та граматичних норм. Як приклад часткового калькування дослідниця О. Гаврилова [5] приводить такі словосполучення зі сфери комп’ютерної лексики: як «гіперпосилання» (hyperlink), де перша частина слова «hyper-» залишена без перекладу, а друга «link» має переклад «посилання» [5, с. 27]. Серед отриманих в ході нашого дослідження прикладів часткового запозичених слів не виявлено, але з великою вірогідністю, такі приклади існують. Фонетична мімікрія представляє собою цікавий механізм запозичення іншомовних слів. Він базується на фонетичному збігу семантично різних загальновживаних слів в українській мові та певного терміну в англійській мові. Линник приводить наступні приклади для фонетичної мімікрії: «button – батон», «shareware – шаровари», «laser printer – лазар» [52, с. 8]. О. Гаврилова також зазначає, що смішні асоціації роблять сленгові вирази впізнаваними та цікавими як для усної так і для письмової мовних ситуацій. Незважаючи на це, в нашому дослідженні ми не змогли представити приклади фонетичної мімікрії. Останній механізм основується на перекладі двох типів. Перший тип включає переклад слова за допомогою нейтральних слів, що існують в українській мові але набувають нового значення зі зменшенням стилістичної забарвленості. Прикладами, за Ю. Линником [52, с. 8], можуть бути слова «Windows – кватирки», «patch file – заплатка». Дана група слів включає лише ті, які до цього сленгових значень не мали. Тому образний потенціал таких слів розкривається в процесі адаптації до нової мови за допомогою асоціацій та аналогій. Другий тип перекладу 58 – використання лексики інших професійних груп, у яких зустрічаються розмовні елементи. В результаті адаптації значення слова дещо змінюється та набуває значення специфічного для вибраного виду сленгу. «To connect two computers» отримує сленговий переклад «шлангувати», а «incorrect program» – «глюкало». Варто наголосити, що в емпіричному матеріалу даного дослідження прикладів фонетичної мімікрії та метафоричного перекладу не виявлено. Відсутність цих механізмів пояснюється віковими та соціальними особливостями, адже досліджувана група - це підлітки, які ще не працюють та не мають потреби у створенні складного професійного жаргону. Замість цього, у мовленні сучасних підлітків домінує повне запозичення, яке функціонує через занурення в контекст ігор та соціальних мереж. Учні сприймають англіцизми як невід’ємну частину ігрового процесу або взаємодії у соцмережах та активно переносять їх у повсякденне життя. Для них слова лівати, кікати, дропати чи вайб, крінж, пов не потребують перекладу чи адаптації через схожість звучання. Основною метою їх вживання є швидкість, точна передача значення та креативність комунікації, які вже закладені в оригінальних англійських термінах. Ключовою особливістю для цієї вікової групи є економія мовних зусиль через використання готових англійських лексем, адаптуються вони лише граматично. ВИСНОВКИ ДО ТРЕТЬОГО РОЗДІЛУ У третьому розділі проведено глибокий аналіз отриманих емпіричних даних. Цей аналіз допоміг виявити структурні, функціональні та стилістичні особливості молодіжного сленгу, характерного для сучасних українських підлітків. Дослідження більше 80 сленгових одиниць підтвердило, що вони походять з різних джерел, здебільшого ігор та соціальних мереж. Вони також демонструють поширення глобальних мовних молодіжних трендів серед української молоді. Встановлено, що переважна більшість отриманих сленгових одиниць мають англомовне походження, зокрема значна частина запозичена з ігрового жанру та соціальних мереж. Це свідчить про активну взаємодію українських підлітків з 59 глобальних цифровим середовищем, що впливає на формування нового соціолекту на стику англійської та української мов. Для отриманих даних також проаналізовано функціональну складову. Особлива увага була приділена аналізу емотивності, мовної гри та перебільшення при використанні сленгових виразів, вони відображають прагнення молоді до самовираження та підкреслюють її творчий потенціал. Також було виявлено високий рівень інтертекстуальності, що свідчить про взаємозв’язок сленгу та популярних трендів, мемів та з інтернет-культурою в цілому. Підводячи підсумки даного розділу, можна сказати, що молодіжний сленг є своєрідним соціолінгвістичний індикатором епохи цифровізації, він поєднує мовну креативність, прагнення самоідентифікації та відкритість до сприйняття нового. 60 Розділ 4 СТРУКТУРОВАНІ ІНТЕРВ’Ю 4.1. Обґрунтування методики В цій частині дослідження за допомогою структурованих інтерв’ю учням середньої школи ставилися питання пов’язані з використанням сленгових одиниць. Ця частина роботи доповнює та остаточно формує погляд на використання сленгу в розмовній мові учнів середньої школи. В цій частині надаються відповіді безпосередньо від користувачів мови, яка досліджується в цій роботі. Якщо попередній розділ зосереджувався на лінгвістичному аналізі сленгових одиниць, то цей етап дослідження допоможе розкрити соціолінгвістичний та психологічний контекст їх функціонування, допоможе розкрити причини стрімкого інтегрування англіцизмів до мови сучасної молоді. Даний розділ необхідний для того, щоб верифікувати актуальність лексики – отримати підтвердження від безпосередніх носіїв, що ці одиниці справді складають частину їх словникового запасу. З’ясувати, які саме зовнішні чинники є ключовими джерелами поповнення цього словникового запасу. Проаналізувати мотивацію підлітків, суб’єктивні причини вибору саме англіцизмів замість українських відповідників. Оцінити, наскільки свідомо учні використовують сленг, чи здатні вони відчувати регістри спілкування або межі доречності використання такої лексики. В решті решт, ми отримаємо цілісний погляд на мовну поведінку сучасних підлітків на «живого» матеріалу. Структура інтерв’ю була розроблена з урахуванням методики В. Лабова [50] для мінімізації впливу парадокса спостерігача та переходу від формального стилю до природного. Питання до даного розділу були розроблені відповідно до усталених принципів формування якісних дослідницьких питань, описаних Д. Воссом [30] в його праці «Surveys in Social Research». Інтерв'ю включає різні типи питань для всебічного аналізу сленгу відповідно до класифікації Д. Восса [41], 61 такі як питання про поведінку, про переконання, про ставлення тощо [41, с. 95]. Формат питань було обрано відкритим, щоб не нав’язувати респонденту рамки та отримати спонтанні, автентичні відповіді [41, с 99-100]. При складанні питань ми керувалися «принципами дизайну питань» за Д. Воссом [41]. Вони включають в себе принципи надійності (однакова відповідь на те саме запитання від тієї самої особи у різний час, за умови, що її погляди не змінилися) та валідності (вимірювання того самого поняття, яке дослідник має намір виміряти), принцип однаковості розуміння всіма респондентами (впевненість дослідника, що всі респонденти відповідали на одне й те саме питання) та принцип релевантності (необхідність кожного питання для досягнення цілей дослідження) [41, с. 96-97]. Питання 1: Чому ви використовуєте сленг? Однією з головних причин, чому респонденти є схильні до вживання сленгових одиниць, є те, що на їхню думку сленг їм дозволяє виразити те, що вони мають на думці. Сленг, здебільшого англіцизми, респонденти вважають більш лаконічним ніж деякі українські вирази. З їхнього погляду англійська мова діє більш експресивно ніж українська мова, тому, що деякі англіцизми вловлюють не лише значення, яке хочуть передати мовці, але й виразність, якої вони прагнуть. Респондент згадав англіцизм го, який використовує незважаючи на те, що в українській мові існує еквівалент (ходімо). Українське слово, за словами респондента, не забезпечує достатню експресивність, яку в даних він шукає. Англійський вираз є коротший та експресивніший, в той час коли український в таких моментах є недостатнім чи не підходящим. Одночасно з цим респонденти вживають англіцизми в ситуаціях, коли хочуть розважитися, бо вони вважають, що деякі вислови англійською мовою смішніші ніж українською, особливо ті, що пов’язані з мовною грою. Окрім цього, за висловами деяких респондентів, англійська звучить мелодійніше, англіцизми їм подобається слухати більше ніж деякі українські слова. 62 Опитані учні погоджуються в тому, що використовують англійські запозичення і в моментах, коли не знають потрібний вираз в українській мові. Погоджуються і з думкою, що на використання ними англіцизмів впливає той факт, що вони не володіють достатнім словниковим запасом в українській мові, в своїй рідній мові. З причини того, що вони так багато стикаються з англомовним середовищем та англійською мовою в соціальних мережах та комп’ютерних іграх у них безперервно покращується знання англійської мови, хоча й іноді за рахунок рідної мови. Вони вважають, що їх словниковий запас в українській мові є досить обмеженим. Одна з респонденток призналася, що є впевненою, що її словниковий запас в англійській мові є значно ширшим ніж в українській. Однак для підтвердження її підозри треба провести окреме дослідження. Зрозумілою причиною використання англіцизмів, згаданою респондентами, є причина суто практична. Вони згадують англійське слово швидше ніж його український еквівалент. Це, ймовірно, спричинено тим, що англійське слово вони чули або читали в близькому минулому, ближчому ніж українське, воно відкладається в короткостроковій пам’яті та швидше прийде на думку ніж український вираз. Респонденти також вважають, що згадають англійський вираз швидше ніж український тому, що їх друзі активно вживають ці вирази, а вони чули вирази від них. Інший респондент дотримується думки, що англіцизми на відміну від українських виразів в деяких ситуаціях мають кращий вплив на його партнерів з комунікації тому, що на його думку від нього очікується, як від представника цього покоління, що він буде використовувати лексику збагачену англіцизмами. Пояснює він це тим, що англійська мова є частиною суспільства, а англіцизми використовує майже кожен. Про нього самого є так само природно, коли його партнер з комунікації буде використовувати англіцизми. Респонденти вважають вагомим фактором, що впливає на використання англіцизмів свій рівень знань англійської мови, словниковий запас в ній тому, що він їм дозволяє використати як англійський так і український варіанти певного виразу. У відповідях на питання про причини використання сленгових одиниць учні були досить згодні, називаючи схожі або однакові причини. Між найважливішими 63 мотивами вживання сленгової лексики є схильність до створення особливої мови, жаргону, сленгу у замкнутих групах. Питання 2: Де ви найчастіше зустрічаєте сленгові вирази? Середовища, в яких учні найчастіше зустрічаються зі сленговими виразами, це соціальні мережі, розмови з друзями в школі чи класі, в гуртках по інтересах тощо. Деякі респонденти мають в телефонах налаштовану англійську, як основну мову інтерфейсу, дивляться відео чи стріми в соціальних мережах англійською, отже більшість контенту споживають англійською. Сам звідти вони переймають певні англійські вирази. Одна з респонденток згадала, що з англійською мовою стикається і в домашньому середовищі, її молодший брат використовує англіцизми в звичайних розмовах досить часто. Питання 3: Якими соціальними мережами ви користуєтеся? Відповідаючи на питання про соціальні мережі, більшість учнів одразу відповідали Тікток, за ним слідували Ютуб, Телеграм та Інстаграм як основні платформи для спілкування, самовираження та споживання контенту. Беззаперечним лідером серед підлітків на момент написання цієї роботи є Тікток, ця соціальна мережа передбачає публікацію коротких відеороликів. Підлітки охоче приймають участь у трендах та челленджах – публікують власні відео на популярні теми, зазвичай це танці, думки чи просто уривки з їхнього життя. Коли тренд набирає велику популярність в короткий термін, він називається вірусним, якомога більша кількість дітей намагаються його повторити. Челленджі – це виклики спробувати щось нове та незвичайне, іноді навіть ризиковане, як, наприклад, з’їсти гострий перець та записати свою реакцію. Ютуб це платформа для публікації відео, але, на відміну від Тікток, відео можуть бути набагато довшими. Деякі діти прагнуть стати відеоблогерами сам на Ютуб адже цей сервіс дозволяє монетизувати свій контент за допомогою реклами. 64 Чим більша кількість підписників, тим більше охоплення аудиторії має блогер і відповідно тим більше він може заробити. Відео популярних світових блогерів дивляться мільйони людей, що в свою чергу приносить творцям мільйони доларів, роблячи їх рольовими моделями для починаючих блогерів. Інстаграм популярний у підлітків старшого віку. Ця платформа об’єднує в собі функції спілкування, перегляду контенту та самовираження. Користувачі публікують та дивляться фотографії, історії та рілси – короткі відео, як в Тікток. Ця платформа більше ніж інші популярна серед модних блогерів, популярністю в ній користуються тренди дитячої та підліткової моди. Левова частка брендів, не тільки одягу, мають офіційну сторінку в Інстаграм, де вони діляться новинами, спілкуються з клієнтами та навіть приймають замовлення. Телеграм, не зважаючи на російське походження засновника, залишається надзвичайно популярною платформою серед українців та особливо молоді. Мільйони наших співвітчизників кожного дня спілкуються, отримують новини та розвивають бізнес за допомогою Телеграм. Ця мережа одна з перших ввела поняття ботів – штучних помічників, яких можна налаштувати для виконання великого спектру завдань від автоматизації діалогів до обробки транзакцій та замовлень. Небезпечною стороною цієї платформи є, завдяки рівню захищеності та анонімності, її популярність серед кримінальних та напівкримінальних елементів. В світлі російського вторгнення в Україну цю платформу використовують ворожі спецслужби для вербування громадян, часто навіть дітей, пропонуючи їм за грошову винагороду робити протиправні вчинки. Discord та Twitch це дві платформи для спілкування та онлайн трансляцій серед гравців комп’ютерних ігор. Discord представляє собою соціальну мережу серверів та каналів для спілкування, саме в цих каналах – мовних середовищах виникають власні мовні норми та жаргон. Велика кількість сленгових одиниць включаючи АФК, ДМ, лівати, апати і т.п. походять саме звідси. Учасники каналів активно користуються емодзі, мемами та гіфками, супроводжуючи ними текстові повідомлення. Це утворює особливу комунікативну систему, в якій візуальні та мовні елементи взаємодіють. Twitch так само як і Discord орієнтується на 65 геймерський контент, хоча в останні роки обидві платформи використовує не тільки ця соціальна група. Ключовий елемент Twitch це трансляція та чат, який її супроводжує. Саме чат забезпечує взаємодію між стрімерами та глядачами. Сленг, що народжується в процесі такої взаємодії часто виходить за межі платформи, потрапляючи в суміжні соціальні мережі або до живого спілкування. Питання 4: В які онлайн-ігри ви граєте? Суттєва частина отриманих сленгових одиниць належить до сленгу геймерів – гравців в комп’ютерні та мобільні онлайн ігри. Для цього дослідження важливим є сегмент саме онлайн ігор, адже тільки в них від час гри відбувається спілкування між гравцями. Найперша та найчастіша відповідь, яку підлітки, переважно молодші, давали на дане запитання, це Roblox. Roblox це не просто гра, це платформа для створення власних ігор, що робить її дуже творчою та гнучкою. Користувачі можуть створювати квести, рольові ігри та симулятори, а сам процес допомагає розвивати навички дизайну та програмування. Наступною грою, яку обирають багато підлітків всіх вікових категорій, це Minecraft. Гра представляє собою так званий тип “пісочниця”, де основною метою гравців є творити та будувати. Гравці досліджують випадково згенерований світ, створений з блоків, в якому треба майструвати предмети, добувати ресурси та виживати. В Minecraft можна гра як одному, так і з друзями. Підлітки цінують саме командний режим за колективний досвід при проходженні гри. Ще одна гра, в яку грають респонденти, здебільшого молодшого віку, це мобільна гра Brawl Stars. В цій грі учасники обирають героя з певними здібностями, створюють команду та грають проти інших користувачів через інтернет. Саме звідси походять слова катка (партія), пушити (просуватися), лівати (виходити з гри) тощо. 66 Питання 5: Чи розрізняєте ви використання сленгових одиниць залежно від того, з ким ви спілкуєтесь та де ви спілкуєтесь? Одна з учениць вважає дуже важливим те, з ким вона комунікує і чи використовує її співрозмовник сленгові вирази. Якщо її співрозмовник сленг використовує, то вона його використовує також, але якщо партнер його не використовує зовсім, то вона старається використання таких виразів знизити. Вона продовжить їх використовувати тому, що вважає їх використання в своїй лексиці більш природним ніж невикористання зовсім. Така ситуація, коли респондентка використовує сленг, а її співрозмовник ні, іноді її розчаровує, вона відчуває сором від того, що знаходиться в подібній ситуації. Вона також почувається неповноцінною, бо не може висловлюватися, використовуючи лише українську мову. Респондентка вживає сленгові вирази менше або майже не вживає при розмовах з батьками, які не володіють англійською мовою, тому і не розуміють її висловлюванням. В цьому респондентка погоджується з іншим респондентом, котрий сленгові вирази зовсім перестає вживати вдома з тієї ж причини. Респондент зазвичай знижує кількість вживаних сленгових слів коли комунікує з дорослими тому, що усвідомлює, що скоріш за все вони його не зрозуміють. Інша респондентка від двох попередніх відрізняється тим, що використання сленгових одиниць сильно не контролює. Винятками вона вважає лише спілкування з вчителями, де від неї очікують більш культурні висловлювання. Те, що свій словник англіцизмів учениця не обмежує, обумовлено тим, що її батьки дуже добре розмовляють англійською, тому вона не відчуває потреби свій словниковий запас, в який входять англіцизми, обмежувати в домашньому середовищі. Тільки тоді, коли відчуває, що її співрозмовник немає жодних або має мінімальні знання англійської, англіцизми не використовує, наприклад, в розмовах з дальніми родичами. Одночасно з цим респондентка признається, що з радо вживає англіцизми, не дивлячись на те, що її співрозмовник, скоріше за все, не буде знати значення виразу, але вона із задоволенням надасть переклад, якщо її не зрозуміють. 67 Для неї цей процес перекладу англіцизму здається природнішим ніж вживання українських слів. Питання 6: Чи отримували ви коли-небудь догану за використання сленгу? Піддослідні учні погоджуються з тим, що іноді їм дорікали за використання сленгу, найчастіше батьки або бабусі та дідусі. Основною причиною докору було нерозуміння сленговим виразам останніми. В деяких випадках люди старшого покоління висловлювали занепокоєння стосовно того, що англіцизми загрожують українській мові і були впевнені, що українська мова достатньо багата на вирази, щоб можна було обходитися лише нею. Одна з респонденток також згадала ситуацію, коли за використання сленгу їй дорікав вчитель, передусім, при роботі з іншими дітьми. Причиною було те, що вчитель мав відчуття, що вживання сленгових виразів не є доречне в школі, і що цю “погану звичку” не треба передавати однокласникам. Питання 7: Чи вважаєте ви, що ваші однолітки використовують забагато сленгу? Респонденти не вважають використання сленгу своїми однолітками надмірним або таким, що турбує. Підлітки запевняють, що вони звикли чути сленгові вирази від свої однокласників чи друзів, до міри, коли їм здається це природним. Учні вважають надмірним використання англіцизмів в ситуаціях, коли співвідношення в реченні між англійськими словами та українськими є більшим на користь англіцизмів, але додають, що таких ситуації є винятковими. 68 Питання 8: Чи використовуєте ви оригінальну вимову англіцизмів? Опитувані погоджуються з тим, що вони обирають між оригінальною вимовою та вимовою на український спосіб залежно від виразу. Наприклад, при зверненні bro (оригінальна вимова /brəʊ/) вони надають перевагу вимові бро, оскільки часто використовують цей вираз і для них природніше використовувати зукраїнізовану вимову в українському реченні. В деяких випадках вони використовують українізовану вимову саме тому, що їм було б занадто важно використовувати англійський акцент в українському реченні, і водночас це могло б бути незрозумілим для слухача. Якщо вираз звучить зрозуміло навіть з українською вимовою, вони будуть його використовувати. Рішення щодо вимови є, по їх відчуттям, чисто інтуїтивним, в ньому неможливо знайти жодної системи, воно залежить найбільше від характеру виразу та від самого мовця. Підсумовуючи отримані відповіді, можна стверджувати, що для всіх респондентів використання сленгу, зокрема англіцизмів, не є простим слідуванням моді, а є необхідним та природним інструментом комунікації. Спільною рисою для всіх опитаних учнів є прагматичний підхід до мови. Підлітки обирають сленгові одиниці через їхню експресивність, лаконічність та здатність точніше передавати емоційні відтінки. Англіцизми заповнили певні лексичні простори в мовленні сучасних підлітків, які утворилися внаслідок їхньої взаємодії з глобальним англомовним контентом в соціальних мережах та онлайн-іграх. Водночас у мовній поведінці учнів спостерігається певна варіативність. Хоча всі респонденти визнають факт використання сленгу, більшість учнів свідомо вдаються до перемикання режимів мовлення, вони обмежують вживання сленгових одиниць з батьками та вчителями. Проте існує група респондентів, для яких сленг настільки інтегрувався в мовлення, що вони використовують його навіть у домашньому середовищі. Вони пояснюють та перекладають незрозумілі співрозмовникам терміни. Такі ситуації вказують на різні рівні психологічного комфорту серед підлітків. 69 Сленг, для опитаних учнів, перестає сприйматися як чужорідний елемент. Українізація англійських слів та використання їх за правилами української граматики свідчать про укорінення сленгових одиниць в мові реципієнті. Не зважаючи на критику з боку старшого покоління, сленгова лексика для самих підлітків є маркером приналежності до своєї соціальної групи, яка нерозривно пов’язана з цифровими технологіями та англомовним культурним простором. ВИСНОВКИ ДО ЧЕТВЕРТОГО РОЗДІЛУ Четвертий розділ узагальнює дослідження структурованими інтерв’ю з учнями. Ці інтерв’ю дозволили краще зрозуміти реальну мотивацію, соціальні та культурні чинники вживання сленгу. Дослідження підтвердило, що використання сленгових одиниць не є випадковим процесом, але зумовленим соціальними та психологічними факторами. Цей процес тісно пов’язаний з самоідентифікацією, впливом глобального інтернет середовища та культурною інтеграцією молоді до світової спільноти. Результати інтерв’ю виявили, що головними причинами вживання сленгу серед молоді є прагнення до самовираження, експресивності та лаконічності. Респонденти зазначили, що вони вважаю англіцизми більш емоційно виразними та динамічними, ніж їх українські відповідники. Вплив соціальних мереж, особливо Тікток, Ютуб, Інстаграм, Телеграм, Discord та Twitch, є важливим фактором у формуванні та адаптації як окремих сленгових одиниць, та і мовних моделей поведінки. Ці платформи, як джерело активної соціалізації, уможливлюють створення та поширення нового сленгу. Інтерв’ю також показали, що учні, як правило, коригують свою мовну поведінку відповідно до віку, статусу та мовної компетенції співрозмовника. Використання сленгу переважаю в неформальних ситуаціях та знижується під час спілкування з дорослими. Водночас, англіцизми сприймають молоддю вже як органічна частина сучасної української мови, а не як щось неприродне та чуже. 70 Повертаючись до припущень, що були зроблені в методологічному розділі про те, що учні, які не мають достатнього знання англійської мови, не будуть використовувати велику кількість англіцизмів, оскільки не знають їхнього значення або тому, що англійська мова не є для них природною, а також про те, що такі учні будуть частіше вживати сленгові одиниці рідної мови, було встрановлено, що учні з обмеженими знаннями англійської мови використовують меншу кількість англіцизмів у своїх висловлюваннях. Натомість, вони частіше вживають сленг в рідній для них мові, що підтверджує початкове припущення про вплив рівня володіння англійською мовою на вибір лексики. Узагальнюючи результати інтерв’ю, було отримано висновок, що молодіжний сленг в сучасному українському суспільстві виконує не просто комунікативну функцію, але також функцію соціокультурну. Сленг відображає цінності покоління та прагнення поєднати власну культурну ідентичність з реаліями цифрового спілкування. Розділ завершує емпіричну частину дослідження та формує базу для загального висновку щодо динаміки, напрямів та механізмів розвитку молодіжного сленгу в Україні. 71 ВИСНОВКИ У магістерській роботі розкрито функціональні, комунікативні та соціолінгвістичні особливості молодіжного сленгу. Досліджено вплив соціальних мереж та онлайн-ігор на формування нових мовних тенденцій та сленгу в українській мові. Доведено, що український молодіжний сленг є багатогранною та динамічною системою, що відіграє важливу роль у комунікації сучасних підлітків. Ця система активно реагує на зовнішні мовні та соціокультурні впливи, інтегруючи в себе англіцизми, ігровий жаргон та меми. Сленгові вирази, через свою специфічну природу, відображають не лише лексичні, але й соціальні, емоційні та навіть культурні особливості молодого покоління. Велика кількість таких лексем вимагає хоча б мінімального знання контексту їх використання, що значною мірою впливає на їх розуміння. Соціальні мережі, такі як Тікток, Інстаграм, Телеграм, Ютуб та Discord формують новий тип комунікації, для якого характерним є поєднання ознак усного та писемного мовлення, високий ступінь експресивності, мультимедійності та лаконічності. Вищезгадані платформи слугують джерелом появи та поширення неологізмів, англіцизмів та абревіатур, котрі швидко переходять у повсякденне мовлення. Онлайн ігри, такі як Roblox, Minecraft, Brawl Stars та інші, є своєрідними інкубаторами для сленгу. Сленгові вирази, народжені під час гри, можуть переходити та використовуватися підлітками в реальному житті. Необхідність швидкої комунікації в сучасних високодинамічних іграх сприяє розробці нових термінів та скорочень для позначень ігрових механік, а також для емоційних реакцій на події в ігровому процесі. Тренди та меми, що з’являються в ігрових спільнотах, швидко поширюються вимагаючи від гравців його знання задля підтримання соціального статусу або для участі в тематичних розмовах. Отже, сленг є не тільки зручним інструментом, а й соціальним маркером приналежності до ігрової культури, який молодь переносить до свого повсякденного спілкування. 72 З’ясовано, що український молодіжний сленг демонструє високу міру відкритості до запозичень з інших мов, насамперед англійської. Дослідження допомогло з’ясувати низку механізмів через які відбувається адаптація цих запозичень до української мови, найпоширенішим серед яких є повне калькування. Виявлено, що частина англіцизмів входить до української мови майже без змін, перетворюючись на повноцінні сленгові одиниці. Інші механізми, такі як фонетична мімікрія, комбіноване калькування чи навіть переклад залишаються менш продуктивними для сучасного українського молодіжного сленгу, що вказує на нерівномірність та вибірковість у запозичувальних моделях. В цілому адаптація сленгу демонструє гнучкість молодіжної мовної системи, яка активно інтегрує іншомовні елементи. З’ясований ряд функцій, що їх виконує сленг, зокрема експресивна, ідентифікаційна, комунікативна, евфемістична, ігрова та соціальна. Окремо підкреслено роль мовної гри, перебільшення та іронії, які активно впливають на стиль молодіжного спілкування. Саме ці функції роблять сленг привабливим для підлітків та сприяють його стрімкому поширенню. Структуровані інтерв’ю підтвердили, що учні активно використовують сленг та мотивують це зручність, впливом медіа культури, прагненням до самовираження та бажанням належати до певної соціальної групи. Більшість респондентів підкреслюють залежність вибору сленгових одиниць від соціального контексту та комунікативного партнера, що свідчить про чутливість молодіжної мови до ситуаційних факторів. Водночас надмірне вживання сленгу, за свідченням респондентів, вважається небажаним. Проведений аналіз підтвердив вплив процесів глобалізації медіа простору та інтернет культури на трансформацію української мови. Зростання ролі англійської мови у сфері цифрових комунікацій сприяє появі нових мовних моделей, які швидко закріплюються серед молоді. Мова реагує на зміни технологічного та культурного середовищ формуючи нові норми спілкування. Перспективи подальших досліджень українського молодіжного сленгу полягають в систематизації сленгу різних субкультур, вивченні впливу штучного 73 інтелекту та алгоритмів соціальних мереж на мовну поведінку. Актуальним є також дослідження довготривалої інтеграції англіцизмів в українську мову та вивчення того, які з них закріплюються на тривалий час, а які зникають разом зі змінами трендів. 74 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Бовкун В. О. Специфіка американського сленгу та труднощі його перекладу українською мовою. Проблеми розвитку гуманітарних наук в контексті глобальних трансформацій сучасного комунікаційного простору: матеріали регіон. наук.-практ. конф., м. Харків, 29 жовт. 2021 р. Харків: НТУ ХПІ, 2021. С. 18-23. URL: https://web.kpi.kharkov.ua/dim/wp- content/uploads/sites/99/2021/11/zbirka-konferentsiyi-29.10.21.pdf (дата звернення 10.09.2025) 2. Бутенко В. Ю Вплив соціальних мереж на розвиток нових мовних тенденцій та сленгу серед молоді: дослідження на основі української та англійської мов. Пріоритетні напрямки та вектори розвитку світової науки: матеріали IX Міжнародної студентської наукової конференції, 5 грудня 2025 р. ГО «Молодіжна наукова ліга». Вінниця: ТОВ «УКРЛОГОС Груп», 2025. С. 573-574. URL: https://archive.liga.science/index.php/conference-proceedings/issue/view/inter- 05.12.2025/160 (дата звернення 05.12.2025) 3. Василевська Т. В., Голінко А. М. Соціолінгвістика цифрового середовища: сленг соціальних мереж як каталізатор лексичних інновацій в англійській мові. Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія Філологія. 2024 № 2. Том 27. С. 42-51. URL: https://doi.org/10.32589/2311- 0821.2.2024.323961 (дата звернення 05.12.2025) 4. Воскресенська А. А. Вплив англіцизмів на сучасний український молодіжний сленг. URL: http://www.rusnauka.com/33_DWS_2010/33_DWS_2010/Philologia/74411.doc.htm (дата звернення: 10.09.2025) 5. Гаврилова О. Процеси калькування в сучасній українській мові (на прикладах комп’ютерної лексики). Science and Education a New Dimension. Philology. 2018, № VI(45), Issue: 152. Р. 25-29. URL: https://dspace.hnpu.edu.ua/items/966e8690-1168-464c-94a6-b54de872bf98 (дата звернення 10.09.2025) 75 6. Гудманян А., Юшков І., Баклан І. Відтворення семантики американської сленгової лексики українською мовою. Advanced Linguistics. 2024. Vol. 14 (2024). P. 107-120. URL: https://al.fl.kpi.ua/article/view/316077 (дата звернення 10.09.2025) 7. Демченко Н. В. Особливості студентського сленгу в українській мові. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «МОВНИЙ ПРОСТІР СУЧАСНОГО СВІТУ». К.: НАУКМА, 2024. С. 53-57. URL: https://ekmair.ukma.edu.ua/bitstreams/87ce07c3-b6ac-4b09-9c7e- 9f28a4907c25/download (дата звернення 10.09.2025) 8. Діалект. URL: http://litopys.org.ua/ukrmova/um156.htm (дата звернення 10.09.2025) 9. Дмитренко О., Кохан С. Вплив англіцизмів на сучасний український молодіжний сленг. Лінгвістичні студії. 2020. Випуск 40 (2). С. 49-56. URL: https://doi.org/10.31558/1815-3070.2020.40.2.5 (дата звернення 10.09.2025) 10. Лелека Т. Англійські запозичення в українському молодіжному сленгу. Наукові записки. Серія: Філологічні науки. 2021. Вип 193. С. 236-241. URL: https://journals.cusu.in.ua/index.php/philology/article/view/90 (дата звернення 10.09.2025) 11. Літературна мова. URL: http://litopys.org.ua/ukrmova/um39.htm (дата звернення 10.09.2025) 12. Масенко Л. Мова і Суспільство: Постколоніальний вимір. К.: Видавничий дім «КМ Академія», 2004. 164 c. 13. Матвійчук Т. П., Житар І. В. Молодіжний сленг у сучасному українському комунікативному просторі: соціокультурний вимір. Прикарпатські філологічні студії. 2025. Випуск 42. Том 1. С. 56-60. URL: https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2025.42.1.9 (дата звернення 10.09.2025) 14. Мельницька О., Кудельська О. Сленг в сучасній інтернет комунікації (на основі Twitter). Актуальнi питання гуманiтарних наук. 2023. Вип. 65. Том 2. С. 195-202. URL: https://doi.org/10.24919/2308-4863/65-2-27 (дата звернення 10.09.2025) 76 15. Матрос С. Мовна гра як засіб сленгового словотворення. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія Лінгвістика. Херсон: Вид-во ХДУ, 2023. С. 98-102. URL: https://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0001446 (дата звернення 10.09.2025) 16. Молоткіна Ю. Мовні та позамовні причини проникнення англіцизмів у сучасну українську мову. Соціум. Документ. Комунікація. 2016, Вип. 1(2). С. 112- 124. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi- bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF= 10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA =&2_S21STR=cdk_2016_2_11 (дата звернення 10.09.2025) 17. Розмовна мова. URL: http://litopys.org.ua/ukrmova/um83.htm (дата звернення 10.09.2025) 18. Синюта О. Роль соціальних мереж у зміненні мов. International scientific survey journal. 2018. Т. 1 № 3. С. 1-13. URL: http://conference.nbuv.gov.ua/up/report_1563964146.doc (дата звернення 10.09.2025) 19. Соломенко Л. І. Особливості масової мовленнєвої культури соціальних мереж. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв : наук. журнал. 2023. № 1. С. 99-103. URL: https://journals.uran.ua/visnyknakkkim/article/download/277641/272394 (дата звернення 10.09.2025) 20. Степаненко О., Заєць В., Степчук Ю. Сучасний молодіжний сленг української молоді. Актуальні проблеми філології та перекладознавства. 2022. Т 24 (2022). С 45-49. URL: https://apfp.khmnu.edu.ua/index.php/apfp/article/view/117 (дата звернення 10.09.2025) 21. Столярчук О. В. Молодіжний сленг: функціональний, лексико- семантичний та структурний аспекти (на матеріалі англійської, німецької, української та російської мов) : дис. … канд. філол. наук : 10.02.15. Одеса, 2015. 224 с. URL: http://dspace.pdpu.edu.ua/bitstream/123456789/551/1/%D0%A1%D1%82%D0%BE% D0%BB%D1%8F%D1%80%D1%87%D1%83%D0%BA%20%D0%9E%D0%BB%D1 77 %8C%D0%B3%D0%B0%20%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0% B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0.pdf (дата звернення 10.09.2025) 22. Руденко М. Ю. Соціальні діалекти в інтернеті, мобільному зв’язку: тенденції розвитку та характерні риси. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2023 № 62 Том 1. С. 118-126. URL: https://doi.org/10.32841/2409-1154.2023.62.1.28 (дата звернення 10.09.2025) 23. Українська молодь віддає перевагу телеграму, ютубу та тіктоку: дослідження. URL: https://ms.detector.media/sotsmerezhi/post/35844/2024-08-13- ukrainska-molod-viddaie-perevagu-Телеграмu-yutubu-ta-Тіктокu-doslidzhennya/ (дата звернення 12.09.2025) 24. Чернуха В., Велика А. Функціонування англіцизмів у мові сучасної української молоді. URL: https://eprints.zu.edu.ua/44434/1/1.pdf (дата звернення 10.09.2025) 25. Шліхтенко Ю., Колонюк С., Вакулюк Т. Вплив масової культури та технологій на розвиток молодіжного сленгу в англійській мові. Молодий вчений. 2024. № 6.1 (130.1). С. 87-91. URL: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2024-6.1- 131.1-19 (дата звернення 10.09.2025) 26. Як зрозуміти мову сучасних підлітків. URL: https://sich.zp.ua/iak- zrozumity-movu-suchasnykh-pidlitkiv (дата звернення: 11.10.2025). 27. Adams M. Slang: The People’s Poetry. New York: Oxford University Press. 2009. 237 p. URL: https://books.google.com.ua/books?id=8xwkCwAAQBAJ&pg=PR3&hl=uk&source=g bs_selected_pages&cad=1#v=onepage&q&f=false (дата звернення 10.09.2025) 28. Agha A. Language and Social Relations. Cambridge University Press. 2006. 15 p. URL: https://www.academia.edu/76092783/Language_and_Social_Relations (дата звернення 10.09.2025) 29. Aitchison J. Language Change: Progress or Decay? Cambridge University Press, 2013. 20 p. URL: 78 https://www.academia.edu/9478425/Language_change_progress_or_decay_Third_editi on (дата звернення 10.09.2025) 30. Almomani G. Exploring Digital Technology Use in Socially and Technologically Complex Contexts: Edinburgh: The Case of Discord. The University of Edinburgh, 2024. 254 p. URL: https://era.ed.ac.uk/handle/1842/42160 (дата звернення 10.09.2025) 31. Barner-Barry C. An Introduction to Nonparticipant Observational Research Techniques. Politics and the Life Sciences. 1986. Vol. 5(1). P. 139–147. URL: https://www.jstor.org/stable/4235494 (дата звернення 10.09.2025) 32. Barrère A, Leland G. A dictionary of slang, jargon & cant, embracing English, American, and Anglo-Indian slang, pidgin English, tinkers' jargon and other irregular phraseology. London: Ballantyne Press, 1889. URL: https://archive.org/details/dictionaryofslan00barruoft/page/n13/mode/2up (дата звернення 10.09.2025) 33. Basile A., Gatt A., Nissim M. You Write Like You Eat: Stylistic variation as a predictor of social stratification. Proceedings of the 57th Annual Meeting of the Association for Computational Linguistics. Florence: Association for Computational Linguistics, 2019. P. 2583-2593. URL: https://aclanthology.org/P19-1246/ (дата звернення 10.09.2025) 34. Baym, N. Personal connections in the Digital Age. 2nd Edition. Cambridge: Polity Press, 2008. 183 p. URL: https://www.researchgate.net/publication/239787960_Personal_Connections_in_the_Di gital_Age_by_Baym_N_K (дата звернення 10.09.2025) 35. Blythe R.A., Croft W. How individuals change language. 2021. PLoS ONE 16(6): e0252582. URL: https://www.researchgate.net/publication/352068797_How_individuals_change_language (дата звернення 10.09.2025) 36. Castells, M. Communication Power. Oxford: Oxford University Press, 2009. 590 p. URL: 79 https://www.academia.edu/25294841/Manuel_Castells_Communication_Power_2009_ (дата звернення 10.09.2025) 37. Coleman, J. The Life of Slang. New York : Oxford University Press. 2012. 367 p. URL: https://www.academia.edu/18582945/The_Life_of_Slang (дата звернення 10.09.2025) 38. Crystal D. A Dictionary of Linguistics and Phonetics. Oxford: Blackwell Publishing, Wiley, 6 ed. Malden. MA, 2008. 555 p. URL: https://hslcorner.wordpress.com/wp-content/uploads/2019/09/david-crystal-a- dictionary-of-linguistics-and-phonetics-1.pdf (дата звернення 10.09.2025) 39. Crystal D. Language and the Internet. Cambridge: Cambridge University Press, 2006. URL: https://catdir.loc.gov/catdir/samples/cam031/2001025792.pdf (дата звернення 10.09.2025) 40. Damirjian, N. The social significance of slang. Mind & Language, 2025. Vol. 40(2). P. 138-156. URL: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/mila.12530 (дата звернення 10.09.2025) 41. De Vaus, D. Surveys in Social Research, 5th ed. London and New York: Routledge, 2005. 400 p. URL: https://www.taylorfrancis.com/books/mono/10.4324/9780203519196/surveys-social- research-david-de-vaus-david-de-vaus (дата звернення 10.09.2025) 42. Eble C. Slang and Sociability: In-Group Language Among College Students. University of North Carolina Press. 1996. 228 p. URL: https://books.google.com.ua/books/about/Slang_Sociability.html?id=UOwcJcX- qroC&redir_esc=y (дата звернення 10.09.2025) 43. Goel R., Soni S., Goyal N., Paparrizos J., Wallach H., Diaz F., Eisenstein J. The Social Dynamics of Language Change in Online Networks. arXiv, 2016. arXiv:1609.02075. 17 p. URL: https://www.researchgate.net/publication/307904459_The_Social_Dynamics_of_Langu age_Change_in_Online_Networks (дата звернення 10.09.2025) 80 44. Google to Acquire Ютуб for $1.65 Billion. URL: https://www.nytimes.com/2006/10/09/business/09cnd-deal.html (дата звернення 12.09.2025) 45. Grunig, J. E. Excellence in Public Relations and Communication Management. Hillsdale, NJ: Lawrence Erlbaum Associates, 1992. P. 235-324. URL: https://www.researchgate.net/profile/James_Grunig/publication/313119200_Models_of _public_relations_and_communication/links/5a908daf45851535bcd5a0fe/Models-of- public-relations-and-communication.pdf (дата звернення 10.09.2025) 46. Harris E., Bardey A. C. Do Інстаграм Profiles Accurately Portray Personality? An Investigation Into Idealized Online Self-Presentation. Frontiers in Psychology, 2019. Vol. 10. P. 1-13. URL: https://www.frontiersin.org/journals/psychology/articles/10.3389/fpsyg.2019.00871 (дата звернення: 16.10.2025) 47. Hayakawa S. I. Language in Action. New York: Harcourt, Brace and company, 1941. 262 p. URL: https://www.academia.edu/14596008/Language_and_Thought_in_Action_1939_ (дата звернення 10.09.2025) 48. Joos, M. The Five Clocks: A linguistic excursion into the five styles of English usage. New York : Harcourt, Brace & World. 1967. 132 p. URL: https://archive.org/details/fiveclockslingui0000joos (дата звернення 10.09.2025) 49. Labov W. Language in the Inner City: Studies in the Black English Vernacular. Philadelphia : University of Pennsylvania Press. 1972. 412 p. URL: https://books.google.com.ua/books/about/Language_in_the_Inner_City.html?id=snEEd FKLJ5cC&redir_esc=y (дата звернення 10.09.2025) 50. Labov, W. Sociolinguistic patterns. Philadelphia: University of Pennsylvania Press, 1972. 344 p. URL: https://books.google.com/books/about/Sociolinguistic_Patterns.html?id=hD0PNMu8Cf QC (дата звернення 10.09.2025) 51. Lasswell H.D. The structure and function of communication in society. In L. Vryson (Ed.), The communication of ideas. New York: Harper & Brothers, 1948. P/ 37- 81 51. URL: https://www.scirp.org/reference/referencespapers?referenceid=425949 (дата звернення 10.09.2025) 52. Lynnyk Y., Navrotska I. The outline of contemporary English and Ukrainian computer slang lexicon. RESEARCH TRENDS IN MODERN LINGUISTICS AND LITERATURE. 2022. Vol. 5. P. 4-15. URL: https://www.researchgate.net/publication/367356023_THE_OUTLINE_OF_CONTEM PORARY_ENGLISH_AND_UKRAINIAN_SOMPUTER_SLANG_LEXICON (дата звернення 10.09.2025) 53. Mattiello E. An Introduction to English Slang: A Description of its Morphology, Semantics and Sociology. Milan: Polimetrica, 2008. 320 p. URL: https://arpi.unipi.it/bitstream/11568/764101/1/An%20Introduction%20to%20English%2 0Slang_2008.pdf (дата звернення 10.09.2025) 54. McCulloch G. Because Internet: Understanding the New Rules of Language. New York: Riverhead Books, 2019. 55. McQuail, D. McQuail’s Mass Communication Theory. 6th Ed. London: SAGE Publications, 2010. 320 p. URL: https://dokumen.pub/because-internet- understanding-the-new-rules-of-language-original-retailnbsped-0735210934-978- 0735210936.html (дата звернення 10.09.2025) 56. Most popular social networks worldwide as of February 2025, by number of monthly active users. URL: https://www.statista.com/statistics/272014/global-social- networks-ranked-by-number-of-users (дата звернення: 16.10.2025) 57. Nikolaieva T., Boyko. Y, Yemets. O, Herasymenko Y., Dumchak I. Slang Vocabulary of the Ukrainian and English Languages: Translation Aspect. World Journal of English Language. 2023. Vol. 13, No. 5. P. 52-59. URL: https://www.sciedupress.com/journal/index.php/wjel/article/view/22905 (дата звернення 10.09.2025) 58. Philipsen, H., Vernooij-Dassen, M. Qualitative research: useful, indispensable and challenging. Qualitative research: Practical methods for medical practice. 2004. P. 454-457. URL: 82 https://www.researchgate.net/publication/290773154_Qualitative_research_Useful_indi spensable_and_challenging (дата звернення 10.09.2025) 59. Rogers, E. M., Shoemaker, F. F. Communication of Innovation: A Cross- Cultural Approach. 2nd Edition, New York : The Free Press, 1971. 476 p. URL: https://books.google.com.ua/books/about/Communication_of_Innovations.html?id=6Lk 9AAAAIAAJ&redir_esc=y (дата звернення 10.09.2025) 60. Sawe, M. Digital Identity and Linguistic Play: A Study of Filipino Тікток Slang among Generation Z. International Journal of Research and Innovation in Social Science (IJRISS). 2025. Vol. 9(02). P. 3054-3063. https://rsisinternational.org/journals/ijriss/articles/digital-identity-and-linguistic-play-a- study-of-filipino-Тікток-slang-among-generation-z/ (дата звернення 10.09.2025) 61. Schramm W., Roberts D. F. How communication works. The Process and Effects of Mass. IL: University of Illinois Press, 1954. P. 3-27. URL: https://books.google.com/books/about/The_Process_and_Effects_of_Mass_Communic. html?id=LLXOxwEACAAJ (дата звернення 10.09.2025) 62. Shannon C. E., W. Weaver. The Mathematical Theory of Communication. Urbana: University of Illinois Press, 1949. 131 p. URL: https://pure.mpg.de/pubman/item/item_2383164_3/component/file_2383163/Shannon_ Weaver_1949_Mathematical.pdf (дата звернення 10.09.2025) 63. Sherman L, Michikyan M, Greenfield P. The Effects of Text-Based Communication on Emotional Perception in Digital Interactions. Cyberpsychology, Behavior, and Social Networking. 2013. Vol. 16(7). P. 456-462. URL: https://cyberpsychology.eu/article/view/4285 (дата звернення 10.09.2025) 64. Sornig K. Lexical Innovation: A Study of Slang, Colloquialisms and Casual Speech. Amsterdam: John Benjamins, 1981. 117 p. URL: https://books.google.com.ua/books/about/Lexical_Innovation.html?id=yrWtFskxfNAC &redir_esc=y (дата звернення 10.09.2025) 65. Sutherland, J. English language is changing faster than ever, says expert. The Guardian. 2015. URL: https://www.theguardian.com/science/2015/may/01/icymi- english-language-is-changing-faster-than-ever-says-expert (дата звернення 10.09.2025) 83 66. Wentworth H, Flexner S. Dictionary of American Slang. New York: Thomas Y. Crowell 2ed. 1970-1975. 792 p. URL: https://archive.org/details/dictionaryofame00went (дата звернення 10.09.2025) 67. Whitman W. Slang in America. The North American Review. 1964. P. 431- 435. URL: https://archive.org/details/jstor-25118543/page/n5/mode/2up (дата звернення 10.09.2025) 68. Wirtz M.A., Pickl S. Major life events as drivers of perceived linguistic change across adulthood. Language Variation and Change. 2025. Vol. 37(1). P. 87-110. URL: https://www.researchgate.net/publication/389089579_Major_life_events_as_drivers_of _perceived_linguistic_change_across_adulthood (дата звернення 10.09.2025) 69. Ютуб paid over $107 billion to creators in the last 3 years. URL: https://www.forbes.com.au/news/innovation/Ютуб-70-billion-creator-payments (дата звернення 12.09.2025) 70. Zhou, Y., Fan Y. A sociolinguistic study of American slang. Theory and practice in language studies. 2013. Vol. 3.12 (2013). P. 2209-2214. URL: https://www.academypublication.com/issues/past/tpls/vol03/12/08.pdf (дата звернення 10.09.2025)