Лінгвальні особливості термінології в галузі інформаційних технологій. Проблеми перекладу.

Шило, Павло Володимирович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7153

Title:	Лінгвальні особливості термінології в галузі інформаційних технологій. Проблеми перекладу.
Authors:	Редчиць, Тетяна Вікторівна Шило, Павло Володимирович
Keywords:	Лінгвальна термінологія;Інформаційні технології
Issue Date:	2025
Abstract:	The following master’s work is dedicated to analyzing the linguistic terminology features in the field of information technology, as well as the issues related to their translation. The work describes the fundamental categories of the modern terminology, namely technical language, technical terminology, term, computer vocabulary. The first section defines the specifics of these categories within the context of modern linguistic research, describes the meaning of technical terminology as a linguistic phenomenon, analyzes the concepts of term and terminology in modern linguistics. Special attention is paid to the development of the modern computer vocabulary corpus, in particular, to the factors that influence its content and spreading to such areas of human life that lie beyond the computer industry. The second section is devoted to the linguistic characteristics of IT terminology, specifically the analysis of such unique categories as vocabulary in the computer industry, and the semantic features of computer terminology. Additionaly, the section includes a detailed description of the formation of neologisms in the IT field, including the main methods used to create the corresponding vocabulary, and its examples. The third section focuses on analysis of peculiarities of translating the computer vocabulary and IT terminology from English and German into Ukrainian. The translation of the German computer game "Gothic", which was performed by the group of the Ukrainian translators "GameplayUA", as well as several authentic English books in the field of programming and IT technologies have served as the main sources of practical material for our research. The results allowed us to define the most common and effective methods of translating the modern IT terms. The acquired material can be utilized for further scientific research in the field of computer terminology and translation studies, as well as for the training of students in the field of translation studies.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7153
Appears in Collections:	035 Філологія (Германські мови та літератури (переклад включно), перша - німецька)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
КРМ_Шило.pdf Restricted Access		2.17 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет гуманітарних технологій
Кафедра іноземних мов та міжнародної комунікації

ШИЛО ПАВЛО ВОЛОДИМИРОВИЧ
ЛІНГВАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕРМІНОЛОГІЇ В ГАЛУЗІ
ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ. ПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ.
Кваліфікаційна робота магістра

Спеціальність: 035 Філологія
Спеціалізація: 035.043 Германські мови та літератури (переклад включно),
перша – німецька.
Освітня програма: Германські мови та літератури (переклад включно),
перша – німецька.

Науковий керівник:
Редчиць Т.В.
кандидат філологічних наук,
доцент

Кваліфікаційна робота допущена до захисту рішенням кафедри ІММК,
протокол №_____ від «___» _________ 2025 р.
Зав. кафедри ІММК_______________к.пед.н., доц. Чепурна М.В.

Черкаси 2025

MINISTRY OF EDUCATION AND SCIENCE OF UKRAINE
CHERKASY STATE TECHNOLOGICAL UNIVERSITY
Faculty of Humanitarian Technologies
Department of Foreign Languages and International Communication

SHYLO PAVLO VOLODYMYROVYCH
LINGUISTIC TERMINOLOGY FEATURES IN THE FIELD OF
INFORMATION TECHNOLOGY: THE TRANSLATION PROBLEM.
Master’s Project

Speciality: 035 Philology
Specialization: 035.043 Germanic Languages and Literatures (translation included),
first – German.
Academic programme: German Languages and Literatures (translation included),
first – German.

Scientific Supervisor:
T. V. Redchyts,
Candidate of Philological
Sciences, Associate Professor

Master’s project is admitted for defence by the department meeting of Foreign
Languages and International Communication,
Report №_____ dated «___» _________ 2025;
Head of Foreign Languages and International Communication Department
_______________ Candidate of Pedagogy, Associate Professor M. V. Chepurna

Cherkasy 2025
3

АНОТАЦІЯ
Магістерська робота присвячена дослідженню лінгвальних особливостей
термінології в галузі інформаційних технологій та проблем її перекладу.
В роботі детально проаналізовано фундаментальні категорії сучасної
галузі загальної термінології, зокрема фахова мова, галузева термінологія,
термін, комп’ютерна лексика. В першому розділі визначено специфіку цих
категорій в контексті сучасних лінгвістичних досліджень, розглянуто значення
галузевої термінології як лінгвістичного явища, описано поняття терміна та
термінології у сучасній лінгвістиці. Додаткову увагу приділено особливостям
формування корпусу сучасної комп’ютерної лексики, зокрема факторам, що
впливають на її наповнення та проникнення в такі сфери людської діяльності,
що лежать за межами комп’ютерної галузі.
Другий розділ присвячено лінгвальній характеристиці інформаційно-
технологічної термінології, зокрема аналізу таких специфічних категорій, як
лексика в комп’ютерній галузі, та семантичні особливості комп’ютерної
термінології. Детально описано особливості утворення словотвірних інновацій
та неологізмів в сфері ІТ включно з основними методами, що використовуються
для створення відповідної лексики, та її прикладами. В третьому розділі акцент
зроблено на дослідженні особливостей перекладу та основних способів
передачі комп’ютерної лексики з англійської та німецької мов на українську.
Практичним матеріалом дослідження стали переклади німецькомовної
комп’ютерної гри «Gothic», що був виконаний групою перекладачів
«GameplayUA», а також декількох автентичних англомовних книг з галузі
програмування та ІТ технологій.
В результаті дослідження було виявлено найпоширеніші методи перекладу
термінологічної лексики. Матеріал дослідження може бути використаний для
здійснення подальших наукових розвідок в галузі комп’ютерної термінології та
перекладознавства, а також для підготовки здобувачів вищої освіти в галузі
перекладознавства.
4

SUMMARY
The following master’s work is dedicated to analyzing the linguistic
terminology features in the field of information technology, as well as the issues
related to their translation.
The work describes the fundamental categories of the modern terminology,
namely technical language, technical terminology, term, computer vocabulary. The
first section defines the specifics of these categories within the context of modern
linguistic research, describes the meaning of technical terminology as a linguistic
phenomenon, analyzes the concepts of term and terminology in modern linguistics.
Special attention is paid to the development of the modern computer vocabulary
corpus, in particular, to the factors that influence its content and spreading to such
areas of human life that lie beyond the computer industry.
The second section is devoted to the linguistic characteristics of IT terminology,
specifically the analysis of such unique categories as vocabulary in the computer
industry, and the semantic features of computer terminology. Additionaly, the section
includes a detailed description of the formation of neologisms in the IT field,
including the main methods used to create the corresponding vocabulary, and its
examples. The third section focuses on analysis of peculiarities of translating the
computer vocabulary and IT terminology from English and German into Ukrainian.
The translation of the German computer game "Gothic", which was performed by the
group of the Ukrainian translators "GameplayUA", as well as several authentic
English books in the field of programming and IT technologies have served as the
main sources of practical material for our research.
The results allowed us to define the most common and effective methods of
translating the modern IT terms. The acquired material can be utilized for further
scientific research in the field of computer terminology and translation studies, as
well as for the training of students in the field of translation studies.

5

ЗМІСТ
ВСТУП 7
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ТЕРМІНОЛОГІЇ В ГАЛУЗІ ІТ
1.1. Поняття «фахова мова» в контексті сучасних 11
лінгвістичних досліджень
1.2 Галузева термінологія як лінгвістичне явище 17
1.3. Поняття терміна та термінології у сучасній 21
лінгвістиці
1.4. Особливості формування корпусу 27
комп’ютерної лексики
Висновки до розділу 1 32
РОЗДІЛ ІІ. ЛІНГВАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ІНФОРМАЦІЙНО-
ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ
2.1. Структурна характеристика лексики в 34
комп’ютерній галузі
2.2. Семантичні особливості комп’ютерної 42
термінології
2.3. Словотвірні інновації та неологізми у сфері 50
ІТ
Висновки до розділу 2 53
РОЗДІЛ ІІІ. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ТА ОСНОВНІ СПОСОБИ
ПЕРЕДАЧІ КОМП’ЮТЕРНОЇ ЛЕКСИКИ З АНГЛІЙСЬКОЇ ТА НІМЕЦЬКОЇ
МОВ НА УКРАЇНСЬКУ
3.1. Основні труднощі перекладу комп’ютерної 55
лексики та особливості перекладу комп’ютерних
ігор
3.2. Основні способи перекладу комп’ютерної 61
термінології
3.3. Практичний аналіз основних способів 64
перекладу комп’ютерної термінології на прикладі
автентичних англо- та німецькомовних джерел
Висновки до розділу 3 78
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 79
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 81
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ФАКТИЧНОГО 87
МАТЕРІАЛУ

6

ВСТУП
Кваліфікаційна робота магістра присвячена вивченням особливостей
передачі комп’ютерної лексики з німецької мови на українську.
У сучасних дослідженнях присвячених особливостям перекладу
комп’ютерної термінології наголошуюється на тому, що знання та вміння
використовувати сучасний корпус лексики в галузі ІТ є не лише важливими
складовими словникового запасу та загальної компетенції перекладача, але
відіграють велику роль в контексті подальшого розвитку лінгвістичної науки.
Іншою важливою складовою при передачі комп’ютерної термінології є
особливості формування лексики, семантичні особливості та, власне, її
структурна характеристика.
Наразі ця тема доволі актуальна завдяки бурхливому розвитку
комп’ютеризації в усіх сферах суспільного життя. Наразі комп’ютерні
технології відіграють значно більшу роль в комунікації людей з різних країн.
Сучасна людина постійно має справу з комп’ютерним світом, а отже – і з його
особливою мовою.
Сьогодні процес термінологізації нових понять проходить через активну
стадію доволі хаотичних пошуків варіантів побудови нових термінів. Зрозуміло,
що саме лінгвістика здатна свідомо й аргументовано дослідити ці процеси, що
має сприяти їх подальшій стандартизації.
Основну та найважливішу роль відіграють спосіб перекладу та особливості
передачі комп’ютерної термінології, адже вони дуже актуальні для перекладу в
галузі кібернетики, комп’ютерних та інформаційних галузей. В цьому аспекті
комунікативний статус і сутність мови комп’ютерників становить як
теоретичний, так і практичний інтерес. Це дає підстави вважати, що
комп’ютерна термінологія має стати особливим об’єктом уваги вчених –
мовознавців, перекладознавців, оскільки, як видно з інших галузей науки,
спеціальна лексика часто проникає в літературну мову і закріплюється в ній на
довгі роки.
7

Дослідженням особливостей перекладу комп’ютерної лексики займались
Баранник Д. Х., Д’яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б., Єнікєєва Є. М.,
Кочерган М. П. та інші.
Актуальність теми дослідження визначається загальною інформаційною
спрямованістю сучасного ринку перекладацьких послуг, що зумовлює потребу в
комплексному науковому описі особливостей перекладу текстів в галузі
комп'ютерної термінології.
Метою дослідження є аналіз особливостей передачі німецькомовної та
англомовної комп’ютерної термінології та дослідженням їх зв'язку з
українською комп’ютерною терміносистемою. Це особливо важливо з огляду
практичного перекладу цієї фахової лексики в сучасному німецько-
українському та англо-українському мовному просторі.
Ми виокремили такі основні завдання нашого дослідження:
 розглянути особливості формування корпусу комп’ютерної лексики;
 розглянути семантичні особливості комп’ютерної термінології;
 вивчити структурну характеристику лексики в комп’ютерній галузі;
 з’ясувати основні проблеми та наявні труднощі перекладу комп’ютерної
лексики;
 виділити та розглянути основні способи перекладу комп’ютерної
термінології;
 дослідити основні способи передачі комп’ютерної лексики з німецької мови
на українську на прикладі комп’ютерних ігор;
 проаналізувати способи перекладу комп’ютерної лексики з англійської мови
на українську.
Об'єктом дослідження є комп’ютерна лексика англійської та німецької
мов, яка вимагає всебічного лінгвістичного аналізу.
Предметом дослідження є особливості перекладу англійської та німецької
комп’ютерної термінології.
8

Матеріалом дослідження слугували німецька комп’ютерна рольова
відеогра «Gothic» разом з її україномовним перекладом від команди
вітчизняних перекладачів «GameplayUA», та сучасні автентичні фахові
англомовні джерела з галузі інформаційних технологій.
Обраний метод дослідження обумовлений різноманіттям проаналізованих
проблем, включно з різноманітними формами аналізу: описовий для тлумачення
словосполучення котрі складаються з термінів, які ще не увійшли у вживання в
певній галузі науки чи техніки на мові перекладу, еквівалентний для збереження
«предметно – логічного змісту» оригіналу, транскодування та транслітерування
для збереження буквеного образу топоніма чи власного імені.
Теоретичне значення роботи полягає у всебічному огляді розвитку
комп’ютерної термінології в сучасному перекладознавстві, особливостей
формування корпусу комп’ютерної лексики, семантичних особливостей
комп’ютерної термінології, структурній характеристиці лексики в
комп’ютерній галузі та особливостей перекладу комп’ютерної лексики.
Практична цінність роботи полягає в дослідженні проблеми перекладу
комп’ютерної лексики та в можливості використання отриманих результатів в
процесі перекладу під час підготовки здобувачів освіти на заняттях з галузевого
перекладу.
Апробація результатів дослідження: основні положення магістерської
роботи викладено у науковій розвідці «Лінгвальні особливості термінології в
галузі інформаційних технологій: проблеми перекладу», яку було викладено в
збірці матеріалів IX Міжнародної мультидисциплінарної студентської наукової
конференції «Глобалізація наукових знань: міжнародна співпраця та інтеграція
галузей наук», 7 листопада 2025року у м. Черкаси, Україна.
Структура роботи. Робота містить вступ, три розділи з висновками до
кожного з них, загальні висновки, список використаної літератури, список
фактичного матеріалу.
9

У вступі обґрунтовується актуальність дослідження, формулюється мета та
його завдання, вивчаються його об’єкт і предмет дослідження, зазначається
фактичний матеріал та застосовані методи аналізу, теоретичне та практичне
значення отримання даних.
У першому розділі викладено основні положення щодо розвитку
комп’ютерної термінології в сучасній лінгвістиці загалом, розглянуто
особливості формування корпусу комп’ютерної лексики, семантичні
особливості комп’ютерної термінології та структурну характеристику лексики в
комп’ютерній галузі.
У другому розділі запропоновано особливості перекладу комп’ютерної
лексики. Також описано проблеми перекладу комп’ютерної лексики та
проаналізовано власне способи її перекладу.
У третьому розділі наведені основні способи передачі комп’ютерної
лексики з німецької на українську мови на прикладі комп’ютерних ігор та
фахової літератури, зокрема на основі німецької комп’ютерної ігри «Gothic» і
автентичної англомовної літератури. Також запропоновані та описані засоби
перекладу комп’ютерної лексики.
У загальних висновках підсумовуються результати роботи та
окреслюються перспективи подальших досліджень.
Загальний обсяг роботи складає 87 сторінок.
Список використаної літератури складається з 65 позицій.

10

Розділ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ТЕРМІНОЛОГІЇ В ГАЛУЗІ ІТ
1.1. Поняття «фахова мова» в контексті сучасних лінгвістичних
досліджень
Основним об’єктом дослідження будь-якої фахової мови є мовні
особливості певної галузі науки, або техніки. Фахова мова часто
протиставляється загальновживаній незважаючи на те, що її словниковий запас
створює фундамент для розвитку фахової лексики. У своїй праці, що
присвячена фаховим мовам, Кияк Т. Р. зазначає, що «проблеми, що пов’язані зі
специфічною лексикою фахових мов, породили необхідність виділення окремої
науки – термінознавства. В той час, як наука про фахові мови має на меті
дослідження власне мови певної сфери науки і техніки, предметом дослідження
термінознавства є не мова як така, а саме термін як єдність поняття і назви.
Таким чином, термінознавство включає і понятійну сферу певної фахової
галузі» [17, с. 28].
Аналіз теоретичних праць у галузі фахової мови дозволяє простежити
головну особливість підходів щодо визначення поняття «фахова мова». Вона
полягає в тому, що ця мова розглядається як явище, яке існує для досягнення
розуміння між усіма фахівцями професійної діяльності в певній галузі знання.
Точної та єдиної дефініції поняття «фахова мова» наразі не існує. На
нашу думку, дуже вдалим та змістовним є пояснення української дослідниці
Павлюк І. Б. Вона зазначає, що «oснoвoю фaхoвoї мoви є рoзвиненa нaціoнaльнa
мoвa; фахова мова не є окремою системою мови, а існує на основі
загальновживаної мови як засіб професійного спілкування фахівців у певній
сфері діяльності; функціонування фaхoвoї мoви зaбезпечує виняткoвo чіткo
встaнoвленa термінoлoгія; лексичнoю oснoвoю є терміни не лише певнoї гaлузі
діяльнoсті, aле й суміжних з нею, тaк сaмo як нoменклaтурa тa прoфесіoнaлізми;
специфічний лексикoн та спеціaльні нoрми щoдo вибoру, використання й
частотності зaгaльнoвживaних лексичних і граматичних зaсoбів; тісний зв’язoк
11

з певнoю сферoю діяльності» [36, c. 235].
В своїх працях Павлюк І. Б. [35, c. 6] також звертає увагу на те, що
дослідження фахових мов проводяться в чотирьох напрямках:
1. Лексичний, коли дослідження зводиться до фіксації термінів, їх окремого
аналізу та стандартизації.
2. Морфолого-синтаксичний, коли характерні риси фахової мови
окреслюються на рівні речення.
3. Текстовий, коли фаховий текст стає відправною точкою у дослідженнях, і
до уваги беруться всі рівні текстуалізації, включно з позамовними.
4. Когнітивний, коли основою лінгвістичного дослідження стає продуцент
та реципієнт фахової комунікації» [35, c. 6].
Вважаємо доцільним зауважити, що «загальновживана мова є одним з
варіантів фахової мови, завдяки якому можна зрозуміти зміст професійно-
орієнтованого спілкування, а також задовольнити специфічні комунікативні
потреби в межах певної фахової галузі. У першу чергу фахову мову
використовують професіонали в певній галузі, проте нею можуть користуватися
звичайні люди, які цікавляться цією сферою. Фахові мови визначаються
особливим відбором, використанням та частотою вживання мовних засобів,
зокрема на таких мовних рівнях як морфологія, лексика, синтаксис і побудова
тексту» [35, с.4].
Звертаємо увагу, що в сучасній німецькій мові наявна велика кількість
позначень для терміну «фахова мова», зокрема „Arbeitssprache“, „Fachsprache“,
„Berufssprache“, "Gruppenspraсhe", „Handwerkersprache“, „Sondersprache“,
„Handwerkersprache“, „Sekundärvsprache“, „Standessprache“, на противагу
англійській мові з одним визначенням „professional language“. Загалом,
особливість фахових мов полягає у наявності специфічного лексичного складу,
орієнтованого на потреби певного фаху, який тісно й гнучко пов’язаний з
загальновживаною лексикою, що також входить до складу фахової мови.
Як відомо, одним з основних джерел розвитку фахової мови є науково-
12

технічний прогрес, оскільки постійний і активний розвиток цивілізації та
суспільства передбачає появу нових реалій. Як результат, виникає необхідність
створення та використання мовних засобів, що здатні якнайточніше позначати
ці нові наукові поняття. Це дає підстави вважати, що поява різних фахових мов
зумовлена насамперед вимогами суспільства та сучасного інформаційного
середовища.
У контексті запропонованого дослідження слід детально розглянути
поняття «фахова мова», в межах якої функціонують фахові тексти.
Німецький лінгвіст Л. Хоффман під поняттям «фахова мова» розуміє
«сукупність всіх мовних засобів, які використовуються в спеціально окресленій
комунікативній сфері з метою досягнення розуміння між всіма фахівцями
певної галузі» [59, c.13]. Важливим є прагнення Л. Хоффмана окреслити
поняття фахової мови в контексті загальнонаціональної мови. Зокрема вчений
переконаний, що загальнонаціональна мова складається з окремих фахових мов.
Спираючись на визначення німецького дослідника, український вчений
Кияк Т. Р. уточнює, що функціонування певної мови відбувається лише через
чітко встановлену термінологію [17, c. 596]. Отже, на думку науковця,
основною функцією фахової мови є забезпечення взаєморозуміння,
когнітивного та інформаційного обміну інформацією у визначеній професійній
галузі чи дискурсі.
Фахова мова, яка позначається як спеціальна мова, що обслуговує галузь
знань чи конкретну сферу, відрізняється від загальновживаної за деякими
ознаками. Це насамперед наявність власної термінологічної системи. Міщенко
А. Л. виокремлює такі основні підвиди фахових мов в загальній системі:
медична, економічна, юридична, мова реклами, спорту, високих технологій [28,
c. 503].
Розвиток штучного інтелекту та новітніх технологій, впровадження
діджиталізації в усі сфери людської діяльності, формує потребу в створенні
фахової лексики та термінологічних систем, що згодом стають фундаментом
13

для формування нових фахових мов. Тісний зв’язок з загальновживаною мовою
є однією з ключових передумов розвитку фахової мови. Ймовірно
найважливішою ознакою, яка характеризує фахову мову, є наявність фахової
лексики та професійного вокабуляру, які за межами фахової сфери рідко
вживаються або використовуються з іншим чи спеціальним значенням. Також
різниця між фаховою та загальновживаною мовою існує на синтаксичному,
граматичному, та прагматичному рівнях.
Українська дослідниця Павлюк І. Б. стверджує, що «всі фaхoві мoви
мaють спільні риси, притaмaнні їм усім чи більшoсті з них, які дoзвoляють
oб’єднaти всі ці чисельні мoви в межaх ціліснoгo функціoнaльнoгo різнoвиду –
мoви науки» [36, c. 235].
Нa думку В. Шмідтa, «фaхoвa мoвa – це зaсіб oптимaльнoгo
взaємoрoзуміння прo предметну галузь фaхівців; вона характеризується
специфічним лексикoнoм і спеціaльними нoрмaми щoдo вибoру, уживaння й
частотності зaгaльнoвживaних лексичних і граматичних зaсoбів; вoнa не існує
як сaмoстійнa фoрмa реaлізaції в мoві, aктуaлізується у фaхoвих текстaх, які,
крім елементів фaхoвoгo тексту, зaвжди містять елементи зaгaльнoвживaнoї
мoви» [64, c. 5].
Від початку дослідження фахових мов стосувалося виключно професійної
лексики. Хоча воно залишається дуже тісно пов'язаним із термінознавством,
лише нещодавно відбулося його виокремлення у власну гілку лінгвістики.
Фахова мова є сукупністю усіх мовних засобів, що використовуються у
професійно-обмеженій сфері комунікації, мета якої є забезпечити порозуміння
між людьми, які працюють у цій сфері. До цього визначення варто додати, що
чітко встановлена термінологія є основою для функціонування такої мови.
На думку Кияка Т. Р., всю лексику фахового тексту можна поділити на 4
види:
1. терміни певної галузі, які мають власну дефініцію;
14

2. міжгалузеві загальнонаукові термінологічні одиниці (включно з
термінами суміжних наук), наприклад, поширені терміни філософії,
політології, математики, філології тощо;
3. напівтерміни або професіоналізми, до яких можна віднести і
номенклатури, щоправда, професіоналізми, як правило, можуть
тлумачитися на противагу номенклатурним одиницям.
4. професійні жаргонізми, які не претендують на точність та однозначність,
мають великий рівень образності та емоційно забарвлене значення (напр.
«Hexe» – «підйомник матеріалів на будові», «Schiebbude» – «ударний
інструмент джазової капели») [17, с. 28].
Як зазначає Лейчик В. М., «терміни являють собою штучні одиниці
номінації, які створюються, а не дані в мові, й можуть замінюватися іншими
термінами» [27, с. 63-70]. У фаховій мові на них покладають різні функції,
серед яких науковець виокремлює такі:
1) номінативна,
2) сигніфікативна,
3) комунікативна,
4) прагматична,
5) евристична [27, с. 63-70].
Номінативна функція виражена у фіксації та репрезентації спеціального
знання, що зумовлені професійною необхідністю.
Як зазначає у своїй роботі Міщенко А. Л., сигніфікативна функція
розглядається як знакова функція або функція позначення. Вона передбачає
дослідження способів номінації, типів мовних знаків та їхню мотивованість,
відношення знаків до об'єктів позначення, відношення процесів позначення
об'єктів та понять про ці об'єкти. Оскільки кожен термін передбачає наявність
дефініції, йому притаманна дефінітивна функція, а за відсутності терміну
дефініція може його замінити до створення терміну [29, с. 177].
Варто зауважити, що сигніфікативна функція терміну тісно пов’язана з
15

проблемою точності передачі значення терміну. Вона часто виникає в процесі
появи і становлення термінологічної одиниці, і вирішується в результаті
стандартизації одного терміну із загальної кількості прототипів [29, с. 178].
Отже, сигніфікативна та номінативна функції термінів зумовлюються
завершеністю теорії та ясністю, що наявні в тій чи іншій науковій галузі.
З позиції комунікативної або інформативною функції, термін передає
спеціальне знання в просторі і часі, а в процес комунікації й обміну знаннями
науковці, фахівці та інші носії знання можуть уточнювати інформацію й
створювати нові терміни. Передавання знання в часі забезпечує його
спадковість і є необхідною передумовою науково-технічного прогресу й
інтелектуальної еволюції суспільства [29, с. 178].
Прагматична функція терміна визначається зв’язком мовного знака з
учасниками процесу комунікації, конкретними умовами й сферою комунікації, а
також її метою: інформуванням, апеляцією, спонуканням тощо. Лейчик В. М.
зазначає, що евристична функція терміну передбачає участь людини в
науковому пізнанні й розумінні істини, оскільки терміни у фахових текстах
виступають результатом процесу пізнання суті предметів і явищ навколишнього
світу та внутрішнього світу людини й інструментом вербалізації спеціальних
концептів [27, с. 178].
Можливо зробити висновок, що поняття й терміни експлікують
терміносистеми настільки, наскільки вони сформовані. При цьому система
понять разом з дефініціями відтворює логічну або онтологічну модель
спеціальної фахової галузі, а термінологічна система — її знакову модель на
основі природної мови або штучної мови [29, с. 178].
До характерних ознак терміна належать:
 фаховість,
 абстрактність (понятійність),
 точність,
 однозначність (взаємнооднозначність),
16

 економність,
 абсолютна експресивна і модальна нейтральність та мотивованість [63, с.
12].
Ввадаємо доцільним звернути увагу на першу з вказаних ознак, адже
фаховість терміну характеризує його приналежність до конкретної фахової мови
та її терміносистеми, а також його комунікативну функцію в контексті
розвʼязання специфічних для предметної галузі завдань з використанням
типових для цього методів [27, с. 178].
Отже, в запропонованій роботі фаховий текст досліджується передусім на
лексичному рівні, оскільки основною метою нашого дослідження є вивчення
особливостей відтворення термінів, проте в процесі порівняльного аналізу
тексту ми звертаємо увагу й на текстовий рівень.

1.2. Галузева термінологія як лінгвістичне явище
Терміносистема – це знакова модель спеціальної сфери знання, яка
експлікує галузеві поняття одиницями номінації, які в термінознавстві
називаються термінами. Як поняття, термін можливо описати як «слово чи
усталене словосполучення, яке виражає спеціальне поняття науки, техніки або
іншої галузі людської діяльності та має в дефініцію, яка розкриває ті ознаки
цього поняття, що є релевантними саме для цієї галузі [46, с. 7].
Серед інших одниць для термінологічного позначення Є. Скороходько
виокремлював також «неоніми – імена понять, які на час їхньої появи ще не
відомі науковій громадськості» [46, с. 11] та «неотоніми» – терміни, що
виражають відомі поняття, але між ними встановлюються нові зв'язки" [46, с.
72]. Запропонувавши нове поняття (неонім), дослідник надав йому спеціальну
дефініцію. Загалом, неоніми мають задовольняти такі головні вимоги: бути
системними та мати дефініцію. Але оказіональність неонімів не дозволяє
вважати їх термінами, а отже вони зазвичай залишаються в статусі потенційних
термінів-прототермінів [46, с. 178].
17

Як зазначає автор, термінологічна лексика перш за все створюється для
забезпечення оптимального взаєморозуміння між фахівцями певної галузі, якій
притаманні специфічний унормований тезаурус, сталі граматичні й синтаксичні
конструкції у типових для цього дискурсу текстах. Тому термінологію загалом
розглядають як «замкнений словниковий контекст, межі якого зумовлюються
певною соціальною організацією діяльності» [51, с.177].
Аналіз наукових досліджень показує, що фахова мова ще до початку XX
ст. вивчалася за допомогою наукового аналізу на основі професійної лексики,
якою послуговувалась та чи інша мова. Згодом науковці в процесі дослідження
почали приділяти все більшу увагу термінології фахової мови, оскільки вона
складає її основу. Сьогодні на базі дослідження різних терміносистем
укладаються різноманітні словники, довідники.
Спочатку вивчення фахових мов стосувалося виключно
професійноорієнтованої лексики, тобто термінів, що наразі сформували собою
окрему галузь – термінознавство, предметом вивчення якого є утворення й
практичне вживання термінології [59, c. 53]. Згодом члени Празького
лінгвістичного гуртка в своїх працях звернули увагу на функціональні
особливості мови й ваpiативність мовлення з огляду на комунікативну ситуацію.
Звичайно, не можна стверджувати, що раніше ніхто з мовознавців не звертався
до функціональних аспектів мови [29, c. 17]. Як відомо, ще В. Гумбольдт вбачав
у мові енергію для формування понять, генерування й передавання думок тощо,
та вказував на те, що «між мовою та успіхами в інших видах інтелектуальної
діяльності існує незаперечний зв'язок» [29, c. 17]. Ключова ідея вчення В.
Гумбольдта полягає саме в тому, що найменування предмета словом – це не
ізольований акт словотворення, а частина єдиного процесу мовної творчості.
«Мова представляє нам не самі предмети, а лише поняття про них, створені
духом у процесі мовотворення» [29, c. 17].
Білозерська Л. П у своїй науковій розвідці зазначає, що
«професіоналізмами є слова або вислови, що притаманні мові людей певної
18

професійної групи, які визначають спеціальні поняття, знаряддя або продукти
праці, виробничі процеси, народні ремесла. Вони носять чіткий місцевий
характер і їм властива деяка емоційність, що викликана особливостями
просторіччя». Суттева різниця між термінами і професіоналізмами полягає в
тому, що терміни – це офіційні наукові назви поняття, а професіоналізми
виникають як розмовні, тобто неофіційні замінники термінів. Професіоналізми
можуть використовуватися в неофіційному професійному спілкуванні, проте
вони є ненормативними у професійних документах, текстах, в офіційному
усному мовленні [5, c.23].
Проблему та актуальність цього питання досліджував Ф. де Соссюр, який
розглядав проблеми функціонування мови, та диференціював її як соціальний
продукт. Проте саме лінгвісти Празької школи виокремили функціональність
мови в самостійну наукову дисципліну із власними об’єктом, предметом й
методологічною базою, яка в східноєвропейських крaїнах стала основою теорії
функціональних стилів [29, c. 17].
Багато лінгвістів присвятили свої праці вивченню синтаксу та
композиційно-структурних ознак фахових (зокрема технічних) текстів. На
сьогодні фахові мови досліджуються у різних аспектах. Розглядаються
насмаперед комунікативно-функціональні особливостіі спілкування в межах
певного фаху. Разом з цим враховуються зв’язки між мовними засобами, за
допомогою яких забезпечується комунікація між спеціалістами певної сфери
професійної діяльності, а також використання їх у спілкуванні з людьми, які не
є фахівцями в цій сфері, з метою поширення фахової інформації серед
неспеціалістів [59, c. 53].
На думку німецького лінгвіста Л. Хоффмана, до мовних засобів фахової
мови належать фонетичні, морфологічні, лексичні, синтаксичні, стилістичні.
Дослідник поділяє їх на такі групи: «мовні засоби, які зустрічаються в усіх
підмовах загальновживаної мови; мовні засоби, які зустрічаються в усіх
фахових мовах; мовні засоби, які зустрічаються тільки в окремій фаховій мові»
19

[59, c. 234].
Проте вважаємо слушним зауважити, що існує одна основна відмінність
між поняттям «фахова мова» та поняттям «загальновживана мова», і ця
відмінність спостерігається на лексичному рівні, оскільки основу фахового
тексту складає термінологічна лексика, яка відрізняється від лексичного складу
загальновживаної мови моносемністю й незалежністю від контексту.
Формальна лінгвістика охоплює формальну сторону фахової лексики, оскільки
основний акцент формальної лінгвістики зроблено на формі вираження [29, c.
17].
Широке вживання фахових термінів, які позначають предмети, явища та
процеси зі сфери науки, техніки, торгівлі чи мистецтва можна пояснити їх
семантико-комунікативними особливостями [23, c. 162]. Німецький дослідник
Т. Рьольке визначає серед них такі: моносемантичність (однозначність),
точність, лаконічність, стилістичну нейтральність, інформаційну насиченість
[62, с. 186]. Його колега А. Арнц додає, що в утворенні та функціонуванні
термінів зв’язок із лексикою загального вжитку набуває двох різновидів: з
одного боку, в межах певної галузі знань загальновживане слово може
перетворитися на термін; з іншого боку, може мати місце поступова
детермінологізація, тобто втрата терміном специфічного значення і набуття
статусу загальновживаного слова (наприклад, назви побутових приладів,
транспорту, комп’ютерного обладнання) [56, с. 61].
Крім того, науковців цікавлять питання про синонімію термінів та
полісемію. Хоча однією з основних ознак терміну є позначення лише одного
наукового поняття, а науковому поняттю повинен відповідати лише один
термін, багатозначні терміни існують як в межах однієї термінологічної
системи, так і в підмовах суміжних наук. Здебільшого це пояснюється
недостатністю словникового складу окремої фахової мови у порівнянні з
кількістю наукових понять, що постійно зростає із розвитком сучасної науки
[52]. Враховуючи все вищесказане, вважаємо необхідним визначити різницю
20

між фаховою і загальновживаними мовами.
Фахові мови не є самостійними, ізольованими системами. Про це
свідчить їх тісний зв’язок з національними мовами, хоча вони й користуються
всіма наявними ресурсами конкретної мови, але лише для особливих
комунікативних цілей. Зрозуміло, що на розвиток фахової мови впливає
національна мова, хоча вона сама наповнюється новими лексичними одиницями
завдяки фаховій мові, тобто вони доповнюють одна одну.
Проте Міщенко А. Л. зазначає, різницю між фаховою і загальновживаною
лексикою можна спостерігати на рівні значення. В межах предметної галузі
терміни однозначні, а слова загальновживаної мови – в основному багатозначні.
Крім того, різні функції загальновживаної та фахової мов детермінують їхні
граматичні й стилістичні характеристики, але вони «взаємозв’язані; відносяться
одна до одної й проникають одна в одну» [29, с. 246]. На думку дослідниці,
автономність фахових мов забезпечується за рахунок внутрішньої організації та
системних зв’язків у межах субмови, що дозволяє або виключає вживання
певних мовних феноменів. Тому на формальному рівні фахова й
загальновживана мови збігаються, але вони відрізняються на pівні семантики та
кількості користувачів [29, с. 18].
Отже, інтелектуалізація загальновживаної мови супроводжується
функціональним використанням лінгвістичного інструментарію певної
предметної галузі, що утворюється в результаті тривалого процесу пізнання.
Через динамічність та безперервність наукових досліджень ці знання постійно
розширюються, поглиблюються и можуть структуруватись по-новому з огляду
на актуальність досягнень та здобутків [29, с. 18].

1.3. Поняття терміна та термінології у сучасній лінгвістиці
Як свідчать результати теоретичних розвідок, функціонування фaхoвого
тексту зaбезпечується передусім чіткo встaнoвленою фаховою термінoлoгією,
тобто наявністю значної кількості термінів, які є характериними для певної
21

галузі. Сучасний світ надзвичайно комплексний, а нові технології дедалі
ускладнюють його структуру. Лексична наповненість терміносистем в
розвинених мовах значно вища за корпус загальновживаних слів та наразі
нараховує декілька мільйонів лексичних одиниць, кількість яких невпинно
зростає.
У мові цей процес є результатом утворення нових складних визначень та
актуалізації наявних домінантів. Саме тому постійно зростає кількість
позначень різних продуктів, явищ, та інших складних термінів у вигляді
композитів та словосполучень. В загальному мовознавстві існує спеціальний
розділ – термінознавство, що займається вивчення основних питань у галузі
термінології. За визначенням української дослідниці Селіванової О. О.,
«термінологія (від лат. terminus – межа і гр. logos – слово, учення) – це система
слів і сполук, що позначають коло понять спеціальної сфери спілкування у
науці, виробництві, техніці, мистецтві тощо» [44, c.618]. Дослідниця зазначає,
що термінології як семіотичній системі властиві певні ознаки, а саме
«прагнення до однозначної відповідності, тобто моносемії, яке порушується у
всіх похідних, що спричинене різними аспектами дослідження того самого
поняття або невпорядкованістю термінологічного апарату певної течії, галузі чи
теорії через їхню новизну; прагнення до усунення синонімії шляхом
конкретизації строгої дескрипції синонімічних пар чи дублетів; відкритість і
динамізм системи, що виявляється у процесах термінологізації, ре- і
детермінологізації, постійному поповненні системи новітніми термінами;
прозорість внутрішньої форми терміна, що полегшує його сприйняття і
збереження у терміносистемі; жорстка конвенційність, що дає змогу
застосовувати терміни у певній обмеженій сфері спілкування; стилістична
нейтральність» [44, c.618].
У сучасному перекладознавстві та мовознавстві відсутнє єдине
визначення поняття «термін», оскільки різні наукові школи інтерпретують його
в залежності від свого спрямування та завдань. Більшість дослідників визнає,
22

що термінологічність – одна з основних стильових рис наукового стилю,
інформативне ядро лексики мов науки. Під терміном, зазвичай, розуміється
мовний засіб вираження спеціального фахового поняття [52]. Отже, пропонуємо
розглянути декілька наявних дефініцій.
Українська дослідниця Селіванова О. О. називає термін «складником
системи мовних знаків, яка обслуговує сферу спілкування в цій галузі разом із
загальновживаним лексиконом» [44, c. 617].
Як зазначає Є. Скороходько, «термін – це слово або усуспільнене
поняття науки, техніки чи іншої галузі людської діяльності, що має дефініцію,
яка розкриває ті ознаки цього поняття, що є релевантними саме для цієї галузі»
[46, с. 5].
Ахманова О. С. визначає термін як «слово чи словосполучення
спеціальної (наукової, технічної і т.п.) мови, яке створене, отримане чи
запозичене для точного вираження спеціальних понять і позначення
спеціальних предметів» [1, с. 11].
Даниленко В. П. також дотримується точки зору, що «термін – це слово
(чи словосполучення) спеціальної сфери застосування, яке називає спеціальне
поняття» [7, с. 12].
У свою чергу Квітко І. С. зазначає, що за термін – це слово чи словесний
комплекс, що співвідноситься з поняттям певної організованої галузі пізнання
(науки техніки), які вступають у системні відносини з іншими словами та
словесними комплексами й утворюють разом з ними в кожному окремому
випадку та в певний час замкнену систему, яка характеризується високою
інформативністю, однозначністю, точністю та експресивною нейтральністю [14,
с. 21].
Карабан В. І. описує термін як «мовний знак, що репрезентує поняття
спеціальної, професійної галузі науки або техніки». Дослідник також зазначає,
що науково-технічні терміни становлять суттєву складову науково-технічних
текстів [16, с. 576].
23

Цікавою є думка українських дослідників Т. Кияка та А. Науменка про те,
що «терміни не є ізольованими, незалежними, «відбірними» одиницями
загальновживаного мовлення, що володіють якостями, лише їм притаманними,
а складають повноцінну частину загального складу мовлення, де властивості
слів проступають більш визначено, регламентовано, відповідаючи вимогам
професійного спілкування і взаєморозуміння» [17, c. 38]. Дослідники також
вважають, що термін є невід’ємним елементом системи, якщo під системoю
рoзуміти сукупність елементів цілoгo, між яким існує oбoв’язкoвий та
невід’ємний зв’язoк, та висувaють дo термінів кілька основних вимог:
1) термін має відповідати правилам та нормам відповідної мови:
2) термін має бути системним. За межами своєї терміносистеми термін
може мати зовсім інше значення, наприклад «ножиці цін» як «розбіжність рівнів
і динаміка цін у сфері міжнародної торгівлі на окремі групи товарів» і значення
загальновживанного слова «ножиці»; термін «storage» позначає «пам’ять» в
обчислювальній техніці, а в інших сферах активно вживається у значеннях
«склад», «сховище» та ін [7, с.19].
3) для терміна має бути характерна дефінітивність, тобто кожен термін
співставляється з чітким окремим визначенням, яке орієнтує на відповідне
поняття;
4) терміну має бути властива відносна незалежність від контексту;
5) термін повинен бути точним;
6) термін має бути коротким, хоча ця вимога часто протиставляється
вимозі точності, тобто повноти терміна;
7) термін має прагнути до однозначності. Стососвно цієї вимоги,
дослідники роблять одне суттєве уточнення: «такої однозначності варто
прагнути в межах однїєї терміносистеми, тому що на рівні декілької підмов
полісемія термінів – явище доволі розповсюджене» [31, c. 38].
8) для термінології не має бути характерна синонімічність, що, на думку
дослідників, заважає взаємопорозумінню;
24

9) терміни мають бути експресивно нейтральні, хоча, як зазначають
дослідники, «правильніше говорити не про експресивність терміна чи виразу, а
швидше про інтесивність деяких семантичних складників» [31, c. 38].
Причинами такої інтенсивності, на іхню думку, можуть слугувати прагнення
підкреслити елітарність того, хто говорить, або ж спроба приховати свої наміри;
10) термін має бути милозвучним.
В свою чергу Селіванова О. О. позначає такі вимоги до термінів, як:
«системність, наявність класифікаційної дефініції (тлумачення, яке ґрунтується
на ключовому гіпернонімі й видовій специфіці); прагнення до моносемічності й
конкретизації в межах терміносистеми й до прозорості внутрішньої форми;
жорстка конвенсійність; стилістична нейтральність; залученість до системи
понять певної галузі; відповідність нормам мови; що запобігає появі
професійних жаргонізмів; точність і стислість; дериваційна здатність;
інваріантність як відсутність варіантів і синонімів; висока інформативність [44,
c. 617].
Терміни характерні наявністю чіткого визначеного значення. Однією із
головних функцій терміну в тексті є попередження виникнення непорозумінь
при аналізі його змісту. Можна стверджувати, що терміни представляють
штучні одиниці номінації, які створюються в мові й можуть замінюватися
іншими термінами. Точне та правильне використання термінів у лінгвістиці та
інших галузях науки є вкрай важливим для розуміння тексту та оцінки його
якості. Варто зазначити, що терміни забезпечують точність та істиність
інформації для забезпечення кращого сприймання та аналізу, дозволяють читачу
зрозуміти специфічні концепції та зрозуміти структуру тексту. Терміни також
вказують на глибокі знання та професіоналізм автора. У науково-популярних і
наукових текстах вони є важливою частиною спеціалізованої термінології, яка
полегшує обмін знаннями та сприяє розвитку наукових досліджень [47, c. 46].
В контексті нашого дослідження вважаємо доцільним розглянути
класифікації термінів, що пропонуються різними науковцями.
25

Вітчизняні дослідники Білозерська Л. П. , Возненко Н. В. та Радецька С.
В. поділяють усі терміни на такі групи залежно від ступеня спеціалізації
значення:
1. Загальнонаукові терміни – терміни, які вживаються в усіх
терміносистемах. До них дослідники зараховують також загальнотехнічну
термінологію.
2. Міжгалузеві терміни – терміни, що використовуються в кількох
споріднених або іноді віддалених галузях.
3. Вузькогалузеві терміни – терміни, що характерні лише для конкретної
галузі [5, с. 22-23].
У розвитку галузевої термінології виділяють низку тенденцій, за якими
можна оцінювати зв’язок термінології, яка розвивається на базі національної
літературної мови, з успадкованим масивом явищ цієї мови, її лексико-
семантичними і номінативними можливостями, а також залежність формування
галузевих терміносистем від характеру розвитку сучасних сфер знання. Це
дозволяє описати поняття «термін» як лексичну одиницю певної мови для
спеціальних цілей, яка позначає загальне, конкретне або абстрактне поняття
теорії певної спеціальної сфери знань чи діяльності. Тут враховано кілька
важливих моментів [11, с. 40]:
1) терміни зазвичай використовуються в межах мови для спеціальних
цілей, а не в лексиці тої чи іншої природної мови в цілому;
2) у лексиці мови для спеціальних цілей терміни виступають у ролі
засобів позначення спеціальних загальних понять;
3) терміни – це елементи терміносистем, що відображають (моделюють)
теорії опису особливої мовної сфери – об’єкти мов для спеціальних цілей.
Вважаємо необхідним підкреслити відмінність ознак терміна і
номенклатурного позначення. Номени – це назви спостережуваних явищ, які «у
своїй сукупності ...утворюють номенклатуру певної галузі діяльності» [11, с.
41]. У свою чергу терміни не називають, а позначають відповідний концепт.
26

При позначенні мовний знак через свій зміст пов’язується «...з певними
групами елементів чуттєвих даних, чому передує їх попереднє зіставлення».
Іншими словами, номен – це просто назва, а термін – це назва в системі [11, с.
41].
Отже можливо зробити висновок, що основним середовищем
функціонування терміна є мова для спеціальних цілей, де він є обов’язковою
частиною такого структурного утворення, як терміносистема. Сукупність
термінів, що входять до певної термінологічної системи, називають
термінологією [11, с. 42]. Завдяки своїй мовно-знаковій природі, термін має
лексичне значення, поєднує в собі ознаки слова і символа, та володіє
специфічними характеристиками.

1.4. Особливості формування корпусу комп’ютерної лексики
Поява нових слів у будь-якій мові завжди викликає в лінгвістів неабиякий
інтерес. І хоча Д. Лайонз стверджує, що не існує загальноприйнятої відповіді на
те, чому в мові відбуваються певні зміни [27, с 189], вчені слушно зазначають,
що "… дійсне розуміння природи мови немислиме без збагнення тих
різноманітних типів руху, які в ній спостерігаються» [27, с 190].
Прийнято розрізняти як лінгвістичні, так і екстралінгвістичні чинники, що
впливають на розвиток мови. Це пов’язано з тим, що «… мова у своїй еволюції
проявляє двояку залежність – від середовища, в якому вона існує, з одного боку,
та від внутрішнього механізму та устрою, з іншого» [9, с. 198].
Не завжди можна пояснити зміни, що відбуваються у мові, лише одним із
цих двох чинників – часто вони тісно переплітаються взаємопов’язані. Однак
ми погоджуємося з думкою, що «здебільшого безпосередня основна причина
виступає більш-менш чітко. Ця причина і створює імпульс, під впливом якої і
відбувається мовна зміна» [9. c, 220].
Перед початком детального аналізу комп’ютерної лексики вважаємо
слушним нагадати, що мова науки завжди має свою власну специфіку залежно
27

від галузі. Проте всі наукові сфери об’єднує одне згадане в попередньому
підрозділі поняття, яке можливо розглядати як унікальне явище в сфері
мовознавства, а саме — мова для спеціальних цілей (від англійського «Language
for special purposes», LSP) [60, с. 53]. Весь наявний корпус комп’ютерної
лексики є частиною такої мови, що використовується в сучасній ІТ-сфері для
опису специфічних комп’ютерних реалій, налагодження комунікації між
фахівцями тощо.
Як зазначає Рашид М. М., визначення місця комп’ютерної лексики в
загальній системі мови часто пов’язано із загальним аналізом конкретної мови,
тобто її лексичного складу, адже вся лексика розділяється на загальновживану
та спеціалізовану з позиції її використання [60, с. 54]. Але відповідний аналіз
лежить за рамками теми поточного наукового дослідження.
Цікавою особливістю комп’ютерної лексики є те, що вона одночасно
змінюється під впливом зовнішніх чинників та впливає на розвиток
зовнішнього середовища. Сьогодні сфера комп'ютерних технологій та Інтернету
здійснює значний вплив на розвиток суспільства та поповнює сучасні мови
величезною кількістю нових спеціальних слів та виразів. Швидкий розвиток
інформаційних технологій та глобалізація мережі призводять до формування та
систематизації спеціальної термінології, що підкреслює особливу значущість
сучасних лінгвістичних досліджень, що ставлять мету виявити специфіку
комп'ютерної термінології [60, с. 60-61].
Однією з основних передумов стрімкого розвитку комп'ютерної галузі є
еволюція інформаційних процесів, тобто шляхів передачі, зберігання та
використання інформації. Виникнення електронно-обчислювальних машин та
вдосконалення комп'ютерних технологій є надзвичайно вагомою подією в науці
та техніці останніх десятиліть, адже це зумовило формування нового великого
мовного пласта. Створення персональних комп'ютерів, з одного боку, створило
коло людей, для яких комп'ютер став звичним предметом роботи, а з іншого
28

боку, вплинуло на формування комп'ютерної лексики, яка наразі є актуальною
для користувачів персонального комп'ютера [60, с. 61].
Значне розширення науково-технічних мовних елементів внаслідок
технічного розвитку в галузі комунікації здійснило значний вплив на
формування сучасного корпусу комп’ютерної лексики. З’явилася особлива
підмовна система — так звана «комп'ютерна мова», яка складається з власне
комп'ютерного (професійного) сленгу, що за своєю сутністю дуже близький до
розмовної мови, а також техніцизмів, що наразі представляють досить багату
термінологічну систему. Обидві ці частини активно представлені як в Інтернеті,
так і в спеціальній комп’ютерній літературі [60, с. 61].
Дослідження сучасних мовних процесів дає змогу зробити висновок, що
серед зовнішніх причин зміни словникового складу мови зазвичай виділяють
розвиток техніки та науки, розширення міжнародних контактів, спеціалізацію
професійної виробничої діяльності, зміни в економічному, політичному житті.
Всі ці причини є причинами соціального плану [60, с. 62]. Проте варто
зазначити, що вони також впливають і на зміну сучасного корпусу комп’ютерної
лексики. Наприклад, стрімкий розвиток та поширення сфер використання
інформаційних технологій призводить до збільшення загальної кількості
користувачів. Наслідком є збільшення загальновживаної лексики в
словниковому запасі ІТ-сфери, оскільки вона поступово втрачає статус
вузькоспеціалізованої галузі знань [60, с. 62].
Інша особливість формування корпусу комп’ютерної лексики полягає в
складності фіксації змін та у впливі, який справляє на її розвиток сучасна
молодь. Термінологія та словниковий запас в сфері ІТ стрімко поповнюється та
покращується, що є відображенням процесів ускладнення та модернізації в
самій галузі комп'ютерів та інформаційних систем [60, с. 62]. Всі ці динамічні
процеси в комп'ютерної лексиці дуже важко відстежити та закріпити у
словниках. Крім цього, складно розмежувати загальновживані жаргонізми, які є
продуктами індивідуальної словотворчості, оскільки користувачами
29

комп'ютерів в основному є молоді люди: студентство, учнівська молодь та
молоді фахівці. Саме вони і змінюють традиційне сприйняття термінології,
оскільки комп'ютерна сфера діяльності надзвичайно активно розвивається. Це
призводить до постійного поповнення словникового запасу новими лексичними
одиницями, причому через швидке «старіння» комп'ютерних програм і самого
обладнання багато слів так само швидко і зникають [60, с. 62-63].
Тематично комп'ютерні терміни зазвичай створюються за такими
напрямами: загальні відомості про комп'ютери, апаратне забезпечення,
програмне забезпечення, програмування, робота з обчислювальною системою,
комп'ютерні технології [60, с. 63]. Це пов’язано зі специфікою сучасної
комп’ютерної лексики, що розвивається в межах декількох основних підгалузей
сучасної ІТ сфери. Умовно їх виділяють 10 [60, с. 63]:
 алгоритми та структури даних
 мови програмування
 операційні системи та комп'ютерні мережі
 розробка програмного забезпечення
 бази даних та інформаційно-пошукові системи
 штучний інтелект та робототехніка
 комп'ютерна графіка
 взаємодія людини та комп'ютера
 обчислювальна математика
 біоінформатика
З-поміж інших особливостей специфіки комп'ютерної термінології можна
виділити такі додаткові атрибути [60, с. 63]:
1. Початок формування комп’ютерної лексики припадає на 70 роки ХХ ст.
Отже, термінологія в цій галузі наразі знаходиться в процесі динамічного
становлення та накопичення матеріалу;
30

2. Комп'ютерна лексика є унікальною міжгалузевою терміносистемою,
оскільки до неї входять терміни, що наявні в природничих, точних і
гуманітарних науках;
3. Значне місце в комп’ютерній термінології займає загальновживана
лексика. Ця термінологія знаходиться в процесі постійної та активної
взаємодії із загальновживаною лексикою у зв'язку із процесом
інформатизації суспільства.
Всі вищевказані особливості здійснюють прямий вплив на стан сучасного
словникового запасу в сфері ІТ та комп’ютерних технологій.
На думку Рашида М. М., слід також звернути увагу на те, що комп'ютерна
термінологія впливає на стильові норми і творчі здібності сучасної людини. Цей
вплив не завжди оцінюється позитивно, але його існування не викликає
сумнівів в багатьох вчених. Дослідник також зазначає, що негативною стороною
процесу формування комп'ютерних термінів можна вважати їх незалежність від
абсолютно всіх мовних норм і правил, гіперсинонімічність та відсутність
єдиного трактування їх сутності, що зумовлює відмінність понять у словниках
та довідниках [60, с. 65].
Отже при аналізі змін у корпусі комп’ютерної лексики, вважаємо цілком
обґрунтованим стверджувати, що домінантну роль тут відіграють саме
екстралінгвістичні чинники. Не можна недооцінювати їх вплив саме у цій
сфері, оскільки «найпотужнішим зовнішнім фактором, що викликає мовні
зміни, є прогрес людського суспільства, який виражається в розвитку його
духовної та матеріальної культури, в розвитку продуктивних сил, науки, техніки
тощо, який тягне за собою ускладнення форм людського життя та, відповідно,
мови» [9, с. 234]. А оскільки розвиток інформаційних технологій є
безпосереднім результатом прогресу людського суспільства, то ми можемо
зробити логічний висновок, що у нашому випадку саме зовнішні фактори
відіграють провідну роль. Розвиток мови саме у сфері науково-технічної
лексики дійсно становить неабиякий інтерес [11, с. 5].
31

Важливість змін у цій сфері також відзначає Кияк Т. Р.: «Науково-технічна
революція як одне з найважливіших соціальних явищ сучасності вносить
істотні зміни у лінгвістичну модель світу. Ці зміни полягають насамперед у
тому, що нині переважну частину лінгвістичного фонду складає фахова лексика
(терміни та номенклатурні назви), причому ця величина має тенденцію до
тривкого зростання» [11, с. 5]. Усвідомлення цих факторів не може не викликати
зацікавленості щодо вивчення та систематизації цього шару лексики. Така
зацікавленість, на думку В. Г. Ґака, викликана також і тим, що «дані науково-
технічної термінології цікаві ... в тому відношенні, що вона являє собою
найбільш жваву частину словника, яка постійно оновлюється та розвивається.
Тут ми можемо простежити мову в динаміці, розкрити живі і продуктивні
процеси» [14, с. 32].
Отже, сучасна комп'ютерна лексика разом зі своїм словниковим корпусом є
потужною терміносистемою, що знаходиться в процесі постійного та активного
розвитку, і функціонує на двох рівнях: на рівні базової термінологічної системи,
що утворений в основному з технічної лексики (техніцизмів), і на рівні
спеціалізованого та часто професійного сленгу користувачів, що складається з
англіцизмів. В цій сфері наявні паралельні процеси винаходу та використання
нових технологій, тому ця лексика здійснює значний вплив на зміну стильових
норм та творчі здібності сучасної людини [60, с. 66].

Висновки до розділу 1.
1. Cучасна комп'ютерна лексика разом зі своїм словниковим корпусом є
потужною терміносистемою, яка перебуває у стані постійного та
активного розвитку. Вона функціонує на двох основних рівнях: перший
— це рівень базової термінологічної системи, що включає технічну
лексику (технічні терміни), а другий — рівень професійного сленгу
користувачів, представленний головним чином англіцизмами. Цей
32

подвійний характер лексики обумовлює її особливу динамічність та
адаптивність до нових вимог.
2. Основним атрибутом комп'ютерної термінології є її міжгалузевий
характер, оскільки вона містить терміни з різних галузей знань. Значне
місце посідає специфічна комп’ютерна лексика, яка постійно взаимодіє з
загальновживальними словами та літературною мовою, що дозволяє
простежити процес інформатизації суспільства. Це робить комп’ютерну
термінологію особливо цікавою для науковців, оскільки вона є ключовим
показником визначення активності мовних процесів.
3. Аналіз змін у словниковому запасі ІТ-сфери можливо здійснювати на двох
основних рівнях: технічному та функціональному. Перший охоплює
термінологію, що виникає безпосередньо із сучасної техніки
(техніцизми), а другий — з практчної взаємодії комп’ютерних технологій
та користувачів. Обидва ці рівні взаимодіють і доповнюють один одного,
що забезпечує сталість в розвитку систему сучасної лексики сфери ІТ.
4. Рашид М. М. підкреслює, що комп’ютерна термінологія може бути
інструментом культурного впливу на загальне мовне середовище,
формуючи стиль мислення сучасної людини та її творчі здібності. Однак
цей процес не без негативних моментів: терміни часто виникають
спонтанно та незалежно від мовних норм, мають гіперсинонімічність та
часто позбавлені уніфікованого трактування.
5. Урахування всіх цих чинників дозволяє розкрити роль зовнішніх факторів
в мовному становленні комп’ютерної термінології, що в свою чергу
істотно впливає на соціальну комунікацію та характер сучасного
суспільства. Тому доцільно розглядати цю лексику як ефективний
катализатор мовних змін, що відображає прогрес людського суспільства
через розвиток інформаційних технологій.

33

Розділ 2
ЛІНГВАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ
ТЕРМІНОЛОГІЇ
2.1. Структурна характеристика лексики в комп’ютерній галузі
Сучасні суспільні процеси, зокрема поглиблення внутрішньої
диференціації галузі комп'ютерних технологій і комп'ютеризація різних сфер
життя людей, дозволяє стверджувати про існування мови програмістів,
користувачів ПК, хакерів, мови Інтернету, комп'ютерних ігор, мультимедіа
тощо, а також аналізувати їх характерні особливості. Зокрема кожна з названих
підгруп характеризується власними особливостями слововживання її
представників [52].
Слід зазначити, що наразі дослідники не можуть дати точне термінологічне
позначення мовними особливостями цих груп людей. На прикладі мови
користувачів ПК дослідники Пічкур А. І. та Трещева М. С. стверджують, що
«основним завданням дослідників комп’ютерної галузі стало виявлення
сутності комп'ютерного спілкування: можна говорити про нього, як про
професійну мову, але можливо визначити його як професійний жаргон, «кодову
мову» [27, с. 269]. Відповідно до цього визначення, ядро комп'ютерної підмови
складає спеціальна лексика, зрозуміла всім людям, котрі працюють з
комп'ютером, а периферію - лексичні групи, одиниці яких є актуальними для
користувачів, любителів комп'ютерних ігор, хакерів тощо. Вважаємо доцільним
наголосити, що лексичні поля комп'ютерної підмови перетинаються, адже одна
людина може, наприклад, бути користувачем мережі «FIDO», користувачем
мережі Інтернет, любителем комп'ютерних ігор тощо [27, с. 270].
Проблему структурної диференціації термінів досліджували такі лінгвісти,
як Барнич І. І. [4], Д’яков А. С. [11], Кияк Т. Р. [11, 17], Куделько З. Б. [11],
Кочерган М. П. [22] та інші. Проте питання структурних типів та
функціонування термінологічних одиниць сфери комп’ютерних наук та
інформаційних технологій, на нашу думку, висвітлено недостатньо і потребує
34

глибокого аналізу та систематизації з огляду на важливість цього питання в
контексті сучасної глобальної комп’ютеризації суспільства.
На відміну від звичайного словотвору, термінотворення – це свідомий і
цілеспрямований процес. Способи творення термінів залежать від часу
формування термінологічних систем. Всі способи термінотворення мають різні
класифікаційні ознаки, але за своєю сутністю вони зводяться до таких видів:
семантичне термінотворення, термінологічна деривація та запозичення (фонетичні
й семантичні) [4, c. 2].
Дуже важливим аспектом утворення нового терміну є номінація нового
предмета чи поняття. За словами Ґака, номінація саме в цій галузі є важливим
практичним завданням [14, с. 32]. Його виконання передбачає насамперед
джерело, яким можуть бути:
 використання готової лексичної одиниці певної мови;
 створення нової лексичної одиниці;
 запозичення з іншої мови.
Зазначимо, що корпусу комп’ютерної лексики німецької мови притаманні
перші два випадки.
Другим важливим аспектом є зовнішня структура, до якої входять:
 просте слово;
 дериват;
 складне слово;
 словосполучення.
Звертаємо увагу, що кожен з цих структурних типів може бути
представленим у вигляді скорочень, що зазвичай характерно для комп’ютерної
лексики та галузі ІТ загалом [14, с. 32].
Третім важливим компонентом є внутрішня форма – різноманітні ознаки,
що пов’язують назву з джерелом: зовнішні риси, призначення та функція,
матеріал, спосіб виготовлення, зв’язки з іншими, вже відомими предметами чи
поняттями тощо [14, с. 32].
35

Останнім елементом є спосіб найменування, в якому розрізняють пряме та
переносне найменування. Переносне найменування складається з образного
(метафора та метонімія) та необразного перенесення (розширення, звуження,
зсув) [14, с. 32].
Описані вище атрибути притаманні також і комп’ютерній лексиці, що є
об’єктом нашої уваги в рамках цього дослідження. Джерело виникнення як
нових лексичних одиниць, так і нових значень для вже наявних слів нерозривно
пов’язане із процесом, відомим як словотворення [8, с. 35]. Якщо в першому
випадку йдеться про морфологічний спосіб словотворення, то в другому
розглядається лексико-семантичний спосіб, хоча деякі вчені не схильні
виокремлювати останній як окремий метод. Замість цього вони відносять його
до зміни значення вже готового слова [8, с. 35].
Українські дослідники Т. Кияк, А. Науменко, О. Огуй [14, с. 39],
ґрунтуючись на словотвірному розподілі, пропонують свою класифікацію, до
складу якої входять такі терміни:
1. Терміни – кореневі слова, що поділяються в свою чергу на власно
непохідну лексику та запозичену непохідну лексику (Motor, Protein, Galaxie);
2. Похідна лексика, до якої вчені відносять такі терміноутворення, як
терміни, утворені шляхом суфіксації (Abwicklung) і терміни, утворені шляхом
префіксації (Vornahme).
3. Терміни-складні слова (Sendeempfänger)
4. Терміни-словосполучення (сила тяжіння);
5. Терміни-абревіатури (AUG, GmbH, UPI, KI);
6. Буквені умовні позначення (гамма-промені);
7. Символи (знаки) з різних галузей: математичні, хімічні, астрономічні;
8. Номенклатура» [14, c.39].
У деяких видах технічних текстів абревіація складає понад 30 відсотків
всіх термінологічних слів. Значна кількість скорочень, що вживаються в
36

техічній літературі є омонімічними, наприклад: AD – attention device, avalanche
diode, average deviation [27, с. 25].
Коваленко А. Я. в свою чергу поділяє всі терміни за структурною ознакою
на три підгрупи: прості, складні та терміни-словосполучення [32, c. 259]:
 Прості терміни – це терміни, які складаються лише з одного слова (Motor,
Protein, Galaxie, Abwicklung).
 Складні терміни складаються з двох або більше слів, можуть писатися
разом або через дефіс (Turingmaschine, Church-Turing-These, Bedienteil,
Radial-Bohr-Maschine, Sendeempfänger, Bluetooth-Implementierung, Öl-
Wasser-Wärmetäuscher, Kardanbremse).
 Терміни-словосполучення охоплюють такі терміни, що складаються з
декількох компонентів, кожен з яких характеризується певною будовою та
конкретним способом словотвору (ланцюгова схема, сила тяжіння,
магістральна лінія).
В сучасному перекладознавстві Журавльова Т. А. пропонує поділити всі
терміни на дві групи: морфологічні та неморфологічні терміни [16, c. 121].
Морфологічний спосіб творення слів охоплює такі процеси як афіксація,
словоскладання та абревіація. Афіксація полягає у приєднанні словотворчого
форманта до твірної основи, що дозволяє створити нову номінативну одиницю,
яка належить до певної ономасіологічної категорії (предметність,
процесуальність, атрибутивність). Афіксація поділяється на суфіксацію та
префіксацію [16, c. 156]. Суфіксація – спосіб утворення похідних термінів за
допомогою приєднання до твірної частини основи суфікса. Префіксація –
морфологічний спосіб побудови нових слів за допомогою приєднання
префіксів. При префіксально-суфіксальному способі побудови нових слів до
основи одночасно приєднуються два афікси – префікс і суфікс [16, c. 156-158].
Для німецької фахової мови характерним є словоскладання, при якому
поєднуються два чи більше простих слова. Терміни-композити німецької
фахової мови утворюються за такими схемами [19, c. 58]:
37

1. Іменник + іменник: Umweltportfolio, Energieeinsparung, Stromverbrauch,
Energieeffizienz, Computerfunktion; Digitalrechner; Frequenzbereich;
2. Іменник + прикметник: klimaneutral; Gesamtprojecting, Fischwasser,
Kleinstcomputer;
3. Дієприкметник + іменник: integrierte Sicherheitstechnik;
4. Числівник + прикметник: erstklassiges Wissen [23, c.153].
В свою чергу неморфологічна група термінів складається з одиниць, які
утворюються за допомогою лексико-семантичного та морфолого-синтаксичного
способу утворення термінів. Отже, для німецької фахової мови
найпродуктивнішими способом творення термінологічних одиниць є
морфологічний спосіб словотвору, насамперед, суфіксальний та префіксальний
[19, c. 61].
В текстах комп’ютерної тематики часто зустрічаються скорочення та
абревіатури, утворення яких є наслідком прагнення до скороченості і чіткості.
Серед скорочень, що є одиницями комп’ютерної терміносистеми, можна
назвати, наприклад, абревіатури PC < personal computer (мікроЕОМ,
персональний комп’ютер), VR < virtual reality (світ, штучно створений за
допомогою комп’ютерної техніки) СLS < Clear Screen (клавіша, що виконує
наказ “очистити екран”); акроніми TELEX < teletypewriter exchange (телекс),
DIVOL < digital-to-voice translator (переклад цифрового коду на мовлення);
скорочення, що являють собою перші склади слів: DEL < delete (клавіша, що
призначається для ліквідації знака), INS < insert (клавіша для вставки символу),
avail < availability (коефіцієнт готовності), therm < thermistor (терморезистор);
скорочення, що являють собою “стислі” утворення, наприклад, cnsl < console
(пульт управління), comptr < comptometer (комптометр), TPWR < typewriter
(пристрій для друкування) [3, с. 6]. Скорочення слова electronic до літери e
зустрічається у термінах e-mail, e-cash, e-data, e-mall, а прикладами термінів-
словосполученнь є burst speed – “найбільша швидкість, з якою пристрій може
38

працювати”; fire button – “кнопка для запуску програми”; address map –
“відбиття логічних та фізичних адрес” [3, с. 6].
Цікавим структурним явищем в галузі комп’ютерної термінології є
копулятивна лексика, зокрема так звані копулятивні композити, тобто такі
складні слова, в яких значення їх складових частин накладається одне на одне.
Копулятивна лексика може бути дво- або трикомпонентною. Незважаючи на
свою низьку поширеність в сфері ІТ через її специфіку, зокрема через акцент на
точності, копулятивні композити можна зустріти в тематичних текстах у
різному вигляді. Наприклад, вони можуть існувати як комбінація обставин або
іменників, що пишеться через дефіс [42, с. 4]:
die Algorithmen– algorithm design methods методи проектування
Entwurfsmethoden (дизайну) алгоритмів
die Computer–Architektur computer architecture комп’ютерна
архітектура
die Prozessor–Architektur processor architecture архітектура процесора
die Büro–Anwendung office application офісний додаток
(застосунок)
Mathematisch – technisch mathematically– техніко-математичний
technically

Як було зазначено вище, копулятивна лексика тематично охоплює велику
кількість підгалузей ІТ та може існувати в різних варіаціях. Однією з них є
лексика на позначення процесів, які відбуваються всередині комп’ютера. Її
характерною особливістю є наявність англомовних запозичень [42, с. 5]:

39

der Online–Gespräch online talk онлайн спілкування
die AVI–Dateien AVI – data дані в форматі AVI
der Miltimedia– multimedia database мультемедійна база
даних
Datenbank
die Backup–Dateien вack-up data резервні дані
der Start–Stop–Betrieb start–stop operation операція пуску-зупинки
die Multimedia–Dateien multimedia data мультимедійні дані
der Dioden–Netzwerk diode network діодна схема

Велика кількість копулятивних слів-композит містить власні назви. Такі
компоненти позначають приналежність предмету або винаходу до певної особи
або осіб. При цьому вони є рівноправними щодо іншого компонента [42, с. 6]:

die Ackermann – Ackerman function функція Акермана
Funktion
der Dijkstra– Algorithmus Dijkstra algorithm алгоритм Дейкстри
Voronoi–Diagramm Voronoy diagram діаграма Вороного
Warshall–Floyd– Warshall-Floyd algorithm алгоритм Флойда —
Algorithmus Воршелла
Amdahl–Gesetz Amdal rule закон Амдала

Деякі копулятивні композити мають запозичені англомовні абревіатури,
що також позначають приналежність одного предмету до іншого:
die HTML–Seite HTML-page сторінка HTML
die WWW–Seite WWW-page сторінка www
die TCO-Function TCO–function функція TCO
die MAC-Schicht MAC-layer шар MAC

Було зазначено, що копулятивна лексика репрезентована дво- або
40

трикомпонентними композитами. Порівняно з прикладами, що були
проаналізовані раніше, трикомпонентні копулятивні слова в сфері комп’ютерної
лексики зустрічаються значно рідше. В переважній більшості випадків вони
складаються як з німецьких слів, так і з англомовних запозичень [42, с. 8]:
die Analog–Digital– analogіс–digital аналогово-цифрове
implementation використання
Umsetzung
die E-Commerce– E–Commerce sollutions методи електронної
комерції
Lösungen
die Audio–Video– audio–video documents документи формату
аудіо-відео
Dokumente
die Backus–Naur–Form Backus-Naur form форма Бекуса-Наура
die Trial–and–Error– Trial and error methods методи спроб та
помилок
Verfahren
die Branch–and–Bound– Branch and bound метод гілок і меж
methods
Verfahren
die Client–Server– client–server architecture архітектура «сервер-
клієнт»
Architektur
das Content– content management система управління
system контентом
Management–System
die Entity–Relationship– entity relationship model модель «об’єкт-зв’язок»
Modell
die Dioden–Transistor– diode–transistor logic діодно-транзисторна
логіка
Logik
die Transistor–Transistor– transistor–transistor logic транзисторно-
транзисторна логіка
Logik
Widerstands-Transistor- resistor-transistor logic резисторно-
Logik транзисторна логіка
Peer–to–Peer–Netz peer-to-peer web мережа P2P

Всі проаналізовані приклади дво- та трикомпонентних копулятивних
композит дозволяють визначити головну особливість їх утворення, зокрема той
факт, що вони будуються шляхом адаптації англомовних сполучень та
елементів. Створені нами таблиці показують, що переважна більшість
41

наведених прикладів не є повністю перекладеними на німецьку, проте містить
велику кількість адаптованих запозичень з англійської мови.
Вважаємо слушним нагадати, що кількість копулятивної лексики в сфері
комп’ютерної термінології наразі доволі низька. Це пояснюється насамперед її
специфікою, зокрема тим, що лексика в сфері ІТ робить значно більший акцент
на процесах та явищах, аніж на способах їх опису. Незважаючи на низьку
поширеність, копулятивна лексика використовується в сучасній терміносистемі
галузі ІТ та є доволі цікавим структурним явищем для дослідження [42, с. 10].

2.2. Семантичні особливості комп’ютерної термінології
Зазначимо, що на кожному етапі розвитку людства можна виокремити
сфери життя, які розвиваються особливо бурхливо. Створення кібернетичних
машин, їх удосконалення, мініатюризація сприяли формуванню та розвитку
комп’ютерної терміносистеми, а впровадження комп’ютерів у всі сфери
людської діяльності викликало перехід лексичних інновацій з вузькоспеціальної
комп’ютерної мови до загальнолітературної [8]. Врешті-решт, глобальна
комп’ютеризація сприяла інтернаціоналізації коп’ютерної лексики, зокрема її
термінологічних одиниць [3].
У процесі розвитку мови деякі елементи переходять з периферії в центр,
тобто терміни, що стосуються специфічних областей використання комп'ютера,
стають надбанням широкого кола користувачів [41, с. 2].
Вважаємо доцільним нагадати, що оновлення і розвиток компютерної
лексики пов’язані насамперед з таким екстралінгвістичним фактором, як
розвиток науково-технічного прогресу.
З метою спрощення виявлення безпосередньої суті впливу
екстралінгвістичних чинників на появу нових лексичних одиниць чи
розширення значень наявних слів, ми цілком погоджуємося з твердженням
Єлісєєвої В. В., що поява нового значення чи слова пов’язана з «появою в житті
суспільства нового денотата – предмета чи поняття [5, с. 12]».
42

Результатом процесів словотворення є поява неологізмів. Але за
твердженням Мостового М. І., «чітких критеріїв визначення неологізма як
мовного явища немає, а спроби відмежувати його за певними правилами поки
що позитивних наслідків не дають» [32, с. 175].
Єлісєєва В. В. в свою чергу зазначає, що не кожне слово, яке з’являється у
мові, можна називати неологізмом. Зокрема вона вважає, що нове слово – це
«по-перше, оказіоналізм, значення якого міцно пов’язано з певним контекстом і
не сприймається поза його межами. Пізніше, при наявності цілого комплексу
передумов до цього, слово може поступово закріпитися в мові
(лексикалізуватися); на цій стадії воно вже – неологізм, який може чи остаточно
ввійти до лексичної системи, чи припинити своє існування» [13, с. 44].
Головною передумовою для закріплення нового слова в мові є розуміння
його значення з подальшим активним вживанням цієї мовної одиниці носіями
мови. Важливу роль при цьому відіграють його евфонічність та відповідність
правилам. Оскільки нове слово може бути новим за формою, за змістом, або ж
як за формою, так і за змістом, Єлісєєва В. В. пропонує розділяти неологізми на
три групи:
1. власне неологізми (нова форма і новий зміст);
2. перенайменування (нова форма – вже відомий зміст);
3. переосмислення (вже існуюча в мові форма – новий зміст) [13, с. 33].
Вчена пропонує розглядати перші дві групи як синтаксичні неологізми, а
одиниці третьої групи, які є результатом вторинної номінації – як семантичні
неологізми [13, с. 159]. Але на думку багатьох вчених [2, 6, 20] така
класифікація не є досконалою, оскільки власне неологізми можна віднести як
до першої, так і до другої групи.
Отже, особливості формування комп’ютерної лексики закладені в
екстралінгвістичних факторах. Бурхливий розвиток у сфері інформаційних
технологій є "каталізатором" для динамічних процесів словотворення у цій
термінологічній групі [4, c. 3].
43

З позиції семантики, комп’ютерну термінологію можливо поділити на різні
категорії залежно від значень та функцій термінів в галузі інформаційних
технологій. До основних семантичних категорій ІТ лексики належать такі сфери
[30, с. 65]:
Категорія Приклади
Апаратне забезпечення (hardware) Hard drive — жорсткий диск
— категорія, що охоплює всі фізичні CPU (Central Processing Unit) —
компоненти комп’ютера, тобто його центральний процессор
деталі, частни та елементи, що видимі RAM (Random Access Memory) —
користувачу. оперативна пам’ять
Програмне забезпечення (software) Compiler — компілятор
— документи, інструкції, програми, UI (User Interface) — інтерфейс
застосунки тощо, які користувача
використовуються для виконання API (application programming interface)
завдань на комп’ютері. — прикладний програмний інтерфейс
Мережеві технології (web HTML (Hyper Text Markup Language)
technologies) — різноманітні методи — мова маркування гіпертексту
та інструменти налагодження Website — сайт, веб-сайт
комунікації пристроїв через мережу Wireframe — макет (сайту, інтерфейсу
Інтернет. тощо)
Розробка та тестування Debugging — виявлення та
програмного забезпечення (software виправлення помилок
development/testing) — галузь Deployment — розгортання програми
комп’ютерних наук, основне Integration — інтегрування програми
призначення якої полягає в створенні
та підтримці належної роботи нового
програмного забезпечення.
Бази даних та аналіз даних Relation — зв’язок
(database and data analytics) — Datamining — пошук (майнинг) даних
44

сукупність заходів, що спрямовані на Primary key — первинний ключ
створення середовиз для зберігання пошуку даних
інформації, а також її обробки.
Мережеві технології (networking) — LAN (Local Area Network) —
на відміну від попередньої категорії зі локальна мережа
схожою тематикою, ця сфера охоплює VOIP (Voiceover Internet Protocol) —
засоби та методи траснпортування і протокол VOIP
обміну даними між декількома Firewall — система мережевого
пристроями. захисту
Безпека та кібербезпека (Security Encryption — шифрування
and Cybersecurity) — всі технології, Malware — шкідливий програмний
засоби та практики, що спрямовані на засіб
захист системи та мережі від DDos (Distributed Denial-of-Service) —
несанкціонованого доступу, розподілена відмова в обслуговуванні
втручання, злому тощо.

Жаргонна лексика комп'ютерної підмови є субстандартною лексичною
підсистемою національної мови. В ній, як і в будь-якій системі, існує своя
структура, і ця структура відрізняється від тієї, що наявна в комп'ютерній
термінології. В першу чергу, комп'ютерна жаргонна лексика відрізняється від
термінології за своїм нестандартним складом. У термінології, як правило,
переважають іменники і дієслова, прикметники і прислівники. Службові
частини мови відсутні. Все це стосується також і термінології комп'ютерів [33,
с.14].
Як зазначає вчений Швейцер А. Д., семантична структура комп'ютерного
терміна виражається поняттям вмотивованості (пояснення значення), яке може
бути:
1. повністю вмотивованим;
2. частково вмотивованим;
45

3. невмотивованим (термін може бути словом, невмотивованим; в мові
джерелі)
4. псевдовмотивованим [48, с. 8].
Характерною рисою комп'ютерної термінології є досить поширений зв'язок
асоціації або метафоризації. Він часто призводить до створення комп'ютерних
термінів, що можуть видаватися не дуже адекватними для пересічної людини. У
комп'ютерній термінології створюється своя фразеологія, тобто стійке
словосполучення, що має одне поняття і виведене з окремих слів даного
поєднання [15, с. 88].
Специфічними рисами новоутворень в галузі комп'ютерних технологій є:
1. нестандартне поєднання приголосних, що нехарактерне для мови
перекладу, зокрема її фонологічної системи;
2. нехарактерні для мови перекладу кореневі морфеми і афікси;
3. комбінація орфографії в мові оригіналу та мові перекладу;
4. специфічний для сучасної мови перекладу словотвір (наприклад,
подвоєна сполучна голосна);
5. утворення інтернаціональних гібридних сполучень термінів, котрі
виражають атрибутивні відносини, характерні для мови оригіналу;
6. унікальна специфічна форма складних термінів (написання через дефіс
всупереч правилам орфографії мови перекладу);
7. використання комбінованих «цифро-букво-символьних» найменувань у
складі комп'ютерного терміна.
Загалом комп’ютерна терміносистема складається із термінів, які можна
поділити на такі групи:
1. Терміни, корелятивні загальновживаним словам. Такі терміни
утворюються внаслідок того, що загальновживані слова набувають значення, які
специфічні для комп’ютерної галузі. У цьому випадку значення терміна є одним
із значень загальновживаного слова. Наприклад, комп’ютерний термін «file» -
46

«файл» сформувався на базі відповідного слова загальновживаної лексики, яке
має значення «досьє; підшиті папери» [3].
2. Загальнотехнічні терміни, що функціонують не лише в межах
комп’ютерної терміносистеми, а й в інших галузях науки і техніки. Так,
наприклад, термін «driver», який у комп’ютерному контексті означає «програма,
що керує введенням та виведенням інформації», в інших галузях науки та
техніки має більше десяти значень [3].
3. Спеціальні терміни, що характерні лише для комп’ютерної галузі знань.
Прикладом можуть слугувати такі терміни, як «cybernetics, gigadisc, hardware,
software». В таких випадках значення слова і значення терміна співпадають,
тому що дане слово наявне тільки для вираження одного спеціального поняття,
тобто являє собою термін, а отже семантика слова відповідає значенню терміна
[3].
4. Терміни, що мають два або більше значень в комп’ютерній галузі. Так,
наприклад, термін «server» є назвою пристрою, за допомогою якого можна
виходити до Інтернету, а також програми, що забезпечує вихід до Інтернету [3].
Частину комп'ютерної термінології становлять терміни суміжних наук,
таких як фізика, математика, телекомунікація електроніка, інженерія та багато
інших. Деякі терміни утворюються завдяки спеціалізації значення літературного
слова. До них належать назви пристроїв, загальнонаукові поняття, терміни, які
відображають різні види мультимедіа та терміни із галузі захисту інформації.
Семантична деривація є найпродуктивнішим способом створення комп'ютерних
термінів.
Терміни-іменники утворюються за допомогою метафоричного
перенесення, заснованого на схожості зовнішнього вигляду та на схожості
функцій. Терміни-прикметники утворюються за допомогою метафоричного
перенесення, заснованого на схожості значущості ознак предметів і явищ.
Терміни-дієслова утворюються за моделлю метафоричного перенесення за
подібністю функцій [39, с. 31].
47

Системна організація, семантичні характеристики та динаміка
номінативних процесів у терміносистемі програмування, комп'ютерних мереж
та захисту інформації визначаються як мовними, так і позамовними чинниками.
До позамовних слід віднести насамперед культурні взаємовпливи народів,
наявність усних та письмових контактів між носіями різних мов, зростання
актуальності вивчення іноземних мов, авторитетність мови-донора, історично
зумовлене захоплення певних соціальних шарів культурою інших країн, стан
мовної культури народу, до лексикону якого входить нове слово, мовна „мода”.
Екстралінгвістична природа певної частини термінів
програмування, комп'ютерних мереж і захисту інформації є однією з визначних
рис досліджуваної терміносистеми [8, c 198].
Екстралінгвістичні фактори спричинили появу запозичень та
інтернаціоналізмів, які складають переважну більшість термінології в галузі
комп'ютерної техніки. Серед причин появи англомовних термінів в українській
мові виокремлюються відсутність у рідній мові еквівалентного слова на
позначення нового предмета, поняття чи особи (файл, монітор, біт, байт, хакер),
а також тенденція до економії мовних засобів. Зовнішні запозичення термінів,
тобто залучення до української термінології та галузі комп'ютерної техніки
іншомовних лексем зі збереженням або специфікацією їх основних
дефініційних параметрів і з фонетико-морфологічною адаптацією, особливо
притаманні досліджуваній терміносистемі: за твердженням дослідників,
кількість таких терміноодиниць сягає 48,3% [8, с. 195].
Формування і розвиток комп’ютерних термінів у період зростання
наукових та міжмовних інтеграційних процесів сприяють залученню значної
кількості чужомовних запозичень, поповненню фахової лексики через
номінацію нових понять та деталізацію деяких з них. Виділяють такі розряди
запозичень у комп’ютерній термінології [26, c. 72]:
48

а) терміни-оригінальні запозичення: адаптер, асемблер, байт, , браузер,
дисплей, домен, драйвер, денотат, десигнат, логін, піксель, плотер, принтер,
операнд, постиг, роумінг, сервер, сканер;
б) терміни, що утворюються із запозичених елементів. Поділяємо їх на
підвиди:
● інтернаціональна основа + запозичена
основа (терміноелемент): гігабайт, пін-код, блок-схема, флоп-диск,
циркумфлекс, синхроноімпульс, мікропроцесор;
● запозичена основа + запозичений афікс (можлива українська
флексія): рирпроекція, трансфер, телетайп, табуляція, тест-програма, буфер-
текст, відеоінтерфейс, деінсталятор.
в) перекладні терміни – це запозичення, які фіксують у перекладних, а
також у галузевих словниках; їх перекладено безпосередньо з мови-оригіналу.
Серед перекладних термінів найбільше терміноодиниць з англійської мови:
pattern – графічний шаблон
toolbar – панель інструментів
scrollbar – смуга прокручування
statusbar – рядок стану
tempelate – шаблон
user – користувач
password – пароль
г) терміни змішаного типу, що утворені в такі способи: за допомогою
чужомовної основи та додавання українського афікса (переважають терміни із
суфіксом -анн(я);-ість; -ц(ія) тощо); за допомогою української основи та
інтернаціональної основи (переважно іншомовна основа – це греко-латинізми
або поширені суфіксоїди (авто-, мікро-, макро-, мульти-, відео- тощо)); через
транслітеровані чи нетранслітеровані абревіатури й український або
чужомовний термін (терміни-варваризми). Тому серед термінологічних
одиниць змішаного типу виокремлюємо такі групи:
49

● запозичена основа + український афікс: тиражування, співпродуцент,
блокування, архівування, сканування, копіювання, інсталяція, табуляція, комп’ю
теризація, гранулярність, казуальність.
● інтернаціональна основа (терміноелемент) + українська основа:
автозберігання, макрозасоби, мультидоступ, мікропроміжок, перфострічка,
сервоповерхня, відеосередовище, вектор-рядок, гіперпосилання.
● терміни-варваризми (самостійні чи в складі комбінованої
терміноодиниці): web-cторінка, режим онлайн (офлайн), накопичувач СD-
ROM, e-mail, ІВМ-сумісність, Windows XP, DOS-програма, HTML-код [26, c. 72-
74].
У підсумку можна зазначити, що нові іншомовні запозичення на
сучасному історичному зрізі суттєво поповнили систему комп’ютерної
термінології і стали її основною базою [26, c. 74].

2.3. Словотвірні інновації та неологізми у сфері ІТ
В попередніх розділах було з’ясовано, що сучасна комп’ютерна лексика
перебуває в стані динамічного розвитку завдяки численним
екстралінгвістичним чинникам. До основних належать зокрема інформатизація
суспільства, тобто проникнення інформаційних технологій в усі сфери
людського життя, а також технічна еволюція, що сприяє появі нових
технологічних зразків та застаріванню попередніх. Разом це призводить до
впровадження словотвірних інновацій та виникненню неологізмів в сфері ІТ.
За твердженням сучасних вчених, «людство перебуває в стані постійної
турбулентності», чому сприяє стрімкий розвиток технологій. Одним з його
наслідків є «словниковий вибух» в галузі нових термінів стосовно комп’ютерів,
Інтернету, штучного інтелекту, та цифрової культури загалом [57, с. 232]. Аналіз
таких новоутворень дозволяє простежити еволюцію мови, зокрема якими
засобами описуються нові реалії та які технологічні сфери мають найбільший
вплив на сучасне суспільство.
50

Вітчизняний дослідник О. Чирвоний стверджує, що сучасні неологізми в
сфері ІТ утворюються завдяки таким основним способам [57, с. 232-235]:
З’єднання: два наявні слова об’єднуються та утворюють неологізм. В
сфері ІТ такий спосіб словотворення відображає нові технологічні явища, що
ґрунтуються на декількох вже наявних концепціях. Прикладами з’єднання є
nanolearning (дослівно, «нанонавчання», тобто поступове навчання в
надзвичайно малій кількості, зазвичай у вигляді окремих самостійних модулів
або уроків), meatspace (дослівно «м’ясний світ», тобто світ фізичний, світ
живих істот, антонім до світу кібернетичного, віртуального, неживого),
finfluencer (дослівно «фінансовий авторитет», тобто людина, що ділиться
фінансовим досвідом та порадами в соціальних мережах, які впливають на
фінансову поведінку її аудиторії).
Змішування: частини слів змішуються та утворюють неологізм. Нове
утворення зберігає та об’єднує зміст слів, з частин яких воно утворене, що
дозволяє розробляти словотвірні інновації, які легко запам’ятовуються.
Прикладами змішування є infodemic (змішування «information» та «epidemic»,
тобто «інформаційна епідемія» як швидке та неконтрольоване поширення
інформації), phygital (змішування «physical» та «digital», тобто «цифро-
фізичний» як такий, що поширюється завдяки фізичним та цифровим методам),
smishing (змішування «SMS» та «phishing», тобто «смішинг» як шахрайський
спосіб отримання конфіденційної інормації через СМС-повідомлення),
friendsumé (змішування «friend» та «resumé», тобто «резюме для друга» як
розповідь людини про себе при знайомстві з кимось).
Афіксація: додавання до слів префіксів та суфіксів, що мають специфічне
значення, наприклад префіксу cyber- для позначення чогось, що стосується
сфери кібернетики. Прикладами афіксації є algospeak (додавання префіксу algo-,
що використовується на позначення чогось, що пов’язане з алгоритмами, до
слова speak в значенні «мова», тобто «мова алгоритмів/алгоритмічна мова»),
abandonware (додавання суфіксу -ware, що використовується на позначення
51

чогось, що пов’язане з товарами, до слова abandon в значенні «покидати», тобто
«програмне забезпечення, що більше не підтримується розробниками»),
algorithmicize (додавання суфіксу -ize, що використовується на позначення дії,
до слова algorithm значенні, тобто «робити алгоритмічним»).
Скорочення: утворення неологізму завдяки скороченню фрази або
словосполучення. Зазвичай утворюються і функціонують в онлайн просторі, та
мають коротку форму із широким значенням. Прикладами скорочення є sponcon
(скорочення від sponsored content тобто «спонсорський контент»), in-app
(скорочення від in-application тобто «такий, що функціонує в межах
застосунку»).
Семантична зміна: наявні слова отримують нове значення, що дотичне до
сфери ІТ. Це дозволяє пояснити нові комп’ютерні явища через використання
простих та знайомих слів. Прикладами семантичної зміни є stream (в значенні
«трансляція» замість «потік»), troll (в значенні «Інтернет-провокатор» замість
«троль»), booting (в значенні «запуск системи» замість
«завантаження/навантаження»).
Жарти та каламбури: деякі неологізми існують у вигляді жартівливих
виразів або словосполучень. Це надає емоційного забарвлення та полегшує
запам’ятовування. Прикладами є password child (дослівно «дитина-пароль»,
тобто дитина, ім’я або дата народження якої використовується батьками для
створення паролів), zoombombing (дослівно «zoom-бомбардування», тобто
небажане вторгнення третіх осіб в онлайн заходи, що проводяться на платформі
Zoom, з метою саботажу).
Метафоризація: створення метафоричних виразів та словосполучень для
опису нових явищ в сфері ІТ. Метафоризація дозволяє спростити сприйняття
неологізмів для широкого загалу. Прикладами метафоризації є digital nutrition
(дослівно «цифрое годування», тобто свідоме споживання цифрового контенту
для підтримки позитивного емоційного стану), human cloud (дослівно «людська
52

хмара», тобто онлайн платформа для організації віддаленої роботи для
фрілансерів) [57, с. 232-233].
За твердженням І. Присяжнюк, неологізми є відображенням змін та
прогресу в сферах науки, технології та комунікації [42, с. 7]. О. Чирвоний додає,
що «нові слова та значення дозволяють краще розуміти нові явища, тренди,
загрози та перспективи, що виникають в сучасному технологічному світі.
Розуміння таких новоутворень покращує розуміння нашого власного існування,
яке дедалі більше залежить від цифрових технологій, де нові лінгвістичні
форми відображають нові технологічні реалії. Разом з розвитком технологій ми
можемо спостерігати одночасний розвиток мови, що змінює не лише наше
розуміння, але й саму комунікацію» [57, с. 236].
Висновки до розділу 2.
1. При аналізі комп’ютерної термінонології з позиції загальної
характеристики сучасної ІТ-лексики слід звернути увагу насамперед на
стрімкий процес появи величезної кількості нових слів. Основною особливістю
цього «словникового вибуху» є створення неологізмів, виникнення нових
термінів і розвиток словотворчих інновацій. Оскільки мова в ІТ еволюціонує
разом із технологіями, такі неологізми та новоутворення допомагають зрозуміти
нові реалії та простежити зміни, що відбуваються в суспільстві внаслідок його
технологічної еволюції
2. Мова як інструмент спілкування демонструє виражений соціальний
характер, в якому суспільні функції активно впливають на її структуру й
визначають процес її розвитку. У цьому контексті комунікативний статус і
сутність мови комп’ютерних фахівців набувають значного теоретичного та
практичного інтересу, адже текстова екосистема вимагає постійної адаптації
лексики, а саме нові терміни, запозичення та інновації і забезпечують точну
комунікацію та сприйняття сучасних технологічних подій. Українська мова, без
сумніву, зазнає впливу англійської мови у цьому аспекті, і ця тенденція
53

залишиться незмінною доти, поки українські фахівці не почнуть самостійно
створювати нові технологічні розробки та рішення.
3. Сьогодні комп’ютерна лексика використовується не лише
представниками комп’ютерної галузі, а й звичайними людьми, оскільки її
проникнення в суспільство наразі відбувається доволі швидко. Процес появи
нових слів, велика частина яких є локальними адаптаціями англійських
термінів, спочатку призвів до запозичень, а згодом і до формування нових
термінів. Проте більшість сучасних користувачів переважно надають перевагу
таким словам, як «юзер», «вінда» тощо, адже наразі вони значно більш
популярні за їхні літературні еквіваленти «користувач», «операційна система
Windows», та інші.
4. Аналіз текстів, присвячених комп’ютерним наукам та
інформаційним технологіям, показав, що швидкий розвиток сучасних
технологій стимулює динамічне збагачення професійної лексики галузі ІТ,
зокрема за рахунок появи нових термінологічних одиниць. За нашими
спостереженнями, найкраще терміносистема галузі збагачується шляхом
створення нових термінів-акронімів та абревіатур. В порівнянні з іншими
видами термінотворення, ці способи надзвичайно поширені. Дослідники також
звертають увагу на скорочення як серед термінологічних, так і інших лексичних
одиниць фахової мови. Вони характеризуються високою частотністю
використання та максимальною стислою формою, що відповідає вимогам
стрімкого розвитку комп’ютерних технологій. Особливістю комп’ютерних
термінів є те, що, на відміну від інших технічних термінів, вони швидко
втрачають вузькоспеціальний характер і переходять до загальновживаної
лексики внаслідок інтенсивного та глибокого проникнення комп’ютерної
техніки у всі сфери суспільного життя. Таким чином, ІТ-лексика допомагає
заповнювати «порожнечі» між старими словами й новими технологічними
реаліями, які заповнюються через запозичення, нові словотворчі процеси та
54

зміни у значеннях, що допомагає налагоджувати та підтримувати швидку
комунікацію в цифровому суспільстві.

55

Розділ 3
ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ТА ОСНОВНІ СПОСОБИ ПЕРЕДАЧІ
КОМП’ЮТЕРНОЇ ЛЕКСИКИ З АНГЛІЙСЬКОЇ ТА НІМЕЦЬКОЇ МОВ НА
УКРАЇНСЬКУ
Сучасні процеси комп’ютеризації визначають необхідність в адекватній
передачі значень відповідних текстів з однієї мови на іншу. На сьогодні
проблема перекладу англійських та німецьких комп’ютерних термінів на
українську залишається актуальною [25, c. 165]. Фахівці-перекладачі
найчастіше зтикаються з нею під час роботи з технічною документацією,
літературою, та інтерфейсами програмних продуктів.

3.1. Основні труднощі перекладу комп’ютерної лексики та особливості
перекладу комп’ютерних ігор
Як правило, переклад термінів становить труднощі для перекладача, тому
що галузі науки й техніки у різних країнах світу знаходяться в постійному
розвитку. На ринку швидко з’являються нові технологічні винаходи, назви яких
наразі не мають відповідників в українській мові. Зазвичай це призводить до
потреби в запозиченнях для адекватного відтворення їх значення [17, c. 4].
Tермінами є слова або словосполучення, які мають точну назву в тій чи
іншій сфері науки чи техніки. Вони визначають поняття, процеси та назви
речей, які належать до певної галузі [17, c. 3]. Терміни є лексичними
одиницями мови, які надзвичайно швидко розвиваються. Еволюцію людства
супроводжує науково-технічний прогрес, що зумовлює появу не лише нових
речей в побуті, а й нових слів і термінів на позначення їхніх назв, частин та
можливостей функціонального застосування. Найстрімкішого розвитку набуває
така галузь терміносистем, як комп’ютерні терміни. Це зумовлено
комп’ютеризацією виробництва, вдосконаленнями в галузі автомобіле- та
машинобудування, аудіо- та відеотехніки й засобів зв’язку, котрі застосовуються
в побуті людини. Всі перераховані галузі часто використовують спеціальні
56

комп’ютерні програми, які забезпечують їх постійну та безпомилкову роботу
[25, c. 165].
Слід зазначити, що описані мовні одиниці були предметом дослідження як
вітчизняних, так і зарубіжних дослідників-перекладознавців. Такі вчені, як
Коваленко А. Я. [18, 19], Ющук І. П. [55], Кочерган М. П. [22, 23], Скороходько
І. В. [46], Федоренко О. І. [51], Мостовий М. І. [32], Ґак В. Г. [14] та інші
звертали увагу на вказані елементи. Питання про терміни, що є складовою
частиною корпусу наукової літератури, наразі викликають в дослідників
значний інтерес, оскільки раніше терміни розглядалися як лінгвістичні одиниці
без урахування динаміки розвитку новітніх технологій, тобто лише як одиниці
технічного тексту. Крім того сама термінологія, як система, раніше не
розглядалась крізь призму стрімкого розвитку комп’ютерної техніки, який
справляє значний вплив на формування корпусу термінів [41, c. 5]. Це
зумовлено тим, що комп’ютерна галузь в Україні розвивається не так стрімко,
як в інших країнах, а отже виникає необхідність запозичення термінів на
позначення назв нових виробів та деталей. Тому дослідження різних способів
передачі термінів відповідно до факторів, пов’язаних з їхньою появою в мові
шляхом запозичення, створює особливий інтерес до цієї проблеми [41, c. 6-8].
Серед труднощів, що характерні для професійного перекладу спеціальних
текстів, слід звернути увагу на найбільш частотні: негативна інтерференція,
наявність неологізмів, вузькоспеціальних термінів, стилістично забарвлених
одиниць, термінів, утворених за допомогою перенесення значення. До інших
проблем належать також і нездатність проаналізувати термін та зрозуміти за
допомогою яких словотворчих прийомів він утворений, яку роль у реченні він
виконує, якою частиною мови є. В результаті, переклад похідних, складених
термінів часто намагаються здійснювати за допомогою словника, в той час як
володіння прийомами словотвірного, компонентного аналізу здатне значно
полегшити завдання в цьому випадку і позбавити від необгрунтованого
звернення до лексикографічних джерел. Що стосується розуміння скорочених
57

одиниць, то для їх адекватного перекладу дуже часто достатньо знайти повну
форму [43, c. 29-32].
На думку вчених, значні труднощі при перекладі комп’ютерних текстів
пов’язані з неоднорідністю системи термінів, їх насиченістю термінами,
запозиченими з інших термінологічних систем [43, с. 33]. При цьому часто
спостерігається перенесення значення, отримання терміном нової конотації і
стилістичного забарвлення. Перекладачам-початківцям також можуть бути
незрозумілі відмінності в значеннях термінів-синонімів, що створює додаткові
труднощі при їх перекладі. Аналіз контексту вживання терміна, вивчення його
семантичних зв'язків з іншими членами речення, розуміння вмотивованості
форми терміну необхідні в таких ситуаціях для адекватної інтерпретації їх
значень [43, с. 34].
Складність перекладу текстів комп’ютерної тематики полягає в тому, що
багато комп’ютерних термінів належать до безеквівалентної лексики, що однак
не означає неможливість їх перекладу. Для комп’ютерної лексики характерне
застосування мовної гри і засобів мовної експресії. Поступово комп’ютерні
терміни отримують свої перекладацькі відповідники, і цей процес наразі
відбувається досить динамічно [42, c. 5].
На сучасному етапі неможливо заперечувати очевидний факт
комп’ютеризації різних сфер знань. В умовах масового використання
персонального комп’ютера в різних галузях, не лише обмеженому колу
спеціалістів-комп’ютерників, але і будь-якому користувачу персонального
комп’ютера необхідно вміти застосувати певні найменування для позначення
апаратного та програмного забезпечення комп’ютера, розуміти специфіку
роботи з ним, та ознайомитися з поняттями, що виникають при взаємодії
інформаційних технологій з іншими галузями науки і техніки [42, c. 5-6].
Допомогти в цьому може знання комп’ютерної термінології.
При її характеристиці, необхідно відмітити динаміку її виникнення та
інтенсивність збагачення новими лексичними одиницями. Стрімкий розвиток
58

комп’ютерних технологій та розширення всесвітньої мережі Інтернет
спричинили активізацію номінативних процесів, у результаті яких утворилася і
продовжує утворюватися велика кількість лексичних одиниць термінологічного
характеру. Це є причиною появи елементів новизни в текстах, що стосуються
галузей комп’ютерних наук та інформаційних технологій. Відповідні
новоутворення становлять неабиякий інтерес, проте дуже часто не зафіксовані у
словниках [47, c. 45]. Зрозуміло, що такі випадки можуть створювати серйозні
проблеми в процесі перекладу.
Отже, основна складність перекладу текстів комп’ютерної галузі, а саме
переклад термінологічних одиниць, полягає у розкритті та передачі засобами
української мови іншомовних реалій. Обов'язковою умовою повноцінного
перекладу будь-якого спеціального тексту, особливо комп’ютерного, є повне
розуміння перекладачем його змісту. Дослівний переклад термінів, без аналізу
їх сутності, без знання самих явищ, процесів та механізмів, про які йдеться в
оригіналі, може призвести до грубих помилок у перекладі [13, c. 58].
Робота з додатками, інтерфейсами і сайтами потребує не лише відмінного
знання мови оригіналу, а й хорошого розуміння відповідної тематики на рівні,
що має бути набагато глибшим за знання звичайного користувача. Крім того,
фахівець часто повинен адаптувати продукт до мови перекладу і особливостям
тієї чи іншої країни. Саме тому такий тип перекладу називають «локалізацією».
ІТ-переклад – це переклад у сфері інформаційних (інформаційно-
комунікаційних) технологій. Сьогодні інформаційні технології проникли
практично в усі галузі людського життя, і будь-яке сучасне обладнання, за
рідкісним винятком, або оснащено вбудованими комп'ютерами, або допускає
можливість об'єднання в систему з комп'ютерним управлінням [40].
Отже, документація для цього обладнання містить специфічні терміни, які
викликають труднощі у звичайних технічних перекладачів, адже вони зазвичай
зрозумілі лише відповідним ІТ-фахівцям. Ці обставини призвели до виділення
ІТ-перекладів в окремий вид письмового перекладу. Використання
59

вузькоспеціалізованої термінології та стилістичні особливості дозволяють
прирівняти ІТ-переклад до технічного перекладу, але між ними існує низка
істотних відмінностей [52]. Головна особливість ІТ-перекладів – це відсутність
стандартів перекладу ІТ-термінології. Швидкий розвиток ІТ призводить до
появи нових термінів, число яких з кожним днем зростає. Такі темпи
призводять до того, що будь-яка спроба суворої регламентації термінології буде
неминуче відставати від динамічних реалій сучасного ринку ІТ [52].
Україномовна термінологія в ІТ утворюється стихійно, часто життя новим
термінам дає сам перекладач, а вся стандартизація зводиться до збереження
сформованого слововживання, при цьому некоректне вживання термінів
залишається провиною перекладача. Крім того той, хто першим запропонував
деякий варіант перекладу, має розуміти, що виправити його в подальшому може
бути надзвичйно складно [26, c. 72].
Наразі в процесі перекладу сайтів, інтерфейсів, програм зустрічається
величезна кількість комп'ютерних термінів, лексичних конструкцій, скорочень
тощо. Перекладач повинен не лише володіти ними, а й при цьому добре
розуміти саму суть питання. Наприклад, описати «двіжок» сайту без знання
принципів програмування доволі складно. Тому бажано, щоб фахівець, який
працює з таким текстом, мав технічну освіту або певний досвід у сфері ІТ. Тут
дуже важливо виконати переклад так, щоб він відповідав усім вимогам мови і, в
цілому, особливостям країни, для якої ві здійснюється. Важливо, щоб вся
лексика відповідала стандартному глосарію в ІТ-сфері, формати (наприклад,
дати, адреси, номера телефону) були приведені у відповідність до мовних норм
тощо. Загалом, грамотні перекладачі повинні враховувати величезну кількість
нюансів [19, с. 10].
Комп'ютерні ігри, як продукт сучасної сфери комп’ютерних технологій,
мають ряд певних характерних особливостей:
 По-перше, для ігор характерна власна термінологія: команди,
спецсимволи, назви персонажів, репліки тощо. Все це потрібно грамотно
60

перекласти (як правило, робота з ігровим текстом - це переклад з
англійської), з урахуванням всіх мовних особливостей (зокрема,
граматики, синтаксису, пунктуації) [52].
 По-друге, ігри розрізняються за жанрами – екшн, фентезі, стратегія, квест,
автогонки тощо. Часто перекладачу необхідне володіння стилістичними
та художніми прийомами для того, щоб правильно передати характер гри і
її героїв [52].
Отже, робота з комп'ютерними текстами, переклад сайтів та ігор є дуже
кропітким процесом, який поєднує в собі технічний (ІТ) і літературний
переклад. Сучасні комп'ютерні ігри здебільшого розробляються з
використанням англійської та азійських (японської, китайської, корейської) мов,
проте хорошу гру набагато приємніше сприймати на своїй рідній мові.
Інформація про якість української локалізації швидко поширюється в
співтоваристві гравців через ігрову пресу, сайти та форуми. Запорука успіху -
якісний переклад ігор та їх локалізація, що здійснюються командою
професіоналів.
В процесі локалізації комп’ютерної лексики, зокрема комп’ютерних ігор,
можливо виділити такі основні етапи:
1. Підготовка локалізаційного пакета. У пакет для локалізації ігор входить
файл з усіма текстами для перекладу включно з текстами написів, що
відображаються у грі як картинки, а також списком звукових доріжок і
деяких інших елементів. Підготовка пакету локалізації проводиться за
участю розробника, який контролює наявність усіх необхідних матеріалів
(наприклад, меню інсталятора, написи на кнопках, растрові написи,
повідомлення про помилки тощо) [27, c. 210].
2. Підготовка короткого сценарію. У нього входить опис не тільки сюжету, а
й характерів основних ігрових персонажів і тлумачення важливих
термінів. Ґрунтуючись на підготовленому описі, перекладачі складають
ігровий словник, який потрібен для збереження когерентності перекладу в
61

тому випадку, якщо до локалізації залучено кілька перекладачів.
Складений глосарій бажано узгодити з замовником з метою уникнення
непорозумінь [27, c. 210].
3. Художній переклад. Фахівці перекладають текст з урахуванням усіх
факторів його функціонування. Локалізація комп'ютерних ігор
супроводжується контролем та усуненням помилок, що передбачає правку
перекладеного тексту редакторами і коректорами. Гарантувати
безпомилковість локалізації можна тільки за рахунок багатоетапного
контролю. На основі перекладеного тексту виконується озвучування
акторами (за потреби), а потім верстка, монтаж і збірка нової версії гри
[27, c. 211].
4. Лінгвістичне тестування. Оскільки перекладач часто працює з
розрізненими текстовими фрагментами, в більшості випадків він не
уявляє специфіки їх поєднання в межах гри, а отже не бачить цілісної
картини майбутнього продукту. Саме тому лінгвістичне тестування є
обов'язковим етапом роботи. У процесі виявляються й усуваються
помилки перекладу та його функціонування в контексті гри. На даному
етапі налагоджена взаємодія бюро перекладів і розробника знову стає
дуже важливим[27, c. 211].

3.2. Основні способи перекладу комп’ютерної термінології
Переклади комп'ютерної тематики (локалізація і переклад ігор,
програмного забезпечення, сайтів і т. д.,) наразі користуються високим попитом,
адже кількість ПО, комп'ютерних ігор, Інтернет-майданчиків тощо стрімко
зростає: нові продукти або оновлені версії з'являються практично щодня -
відповідно, зростає і необхідність їх перекладу [45].
Під час нашого дослідження специфіки перекладу комп’ютерної
термінології були виокремлені такі найпродуктивніші способи перекладу:
62

1. Транскрипція та транслітерація. Такі засоби перекладу рідко
застосовуються у чистому вигляді. Частіше використовують транскрипцію зі
збереженням елементів транслітерації. Перевагою транслітерації (транскрипції)
в якості способу перекладу є їх надійність. При перекладі малознайомого, або
не досить вивченого поняття, перекладач, по суті, передає лише його звукову
оболонку, в той час як змістовна сторона цього поняття стає зрозумілою через
контекст. Це дозволяє уникнути пояснення та інтерпретації його особливих
характеристик в мові перекладу. Ця модель перекладу на сьогодні одна з
найпоширеніших при перекладі комп’ютерних термінів. У цьому випадку
англійський термін підпорядковується українській морфології, відмінюванню і
дієвідмінам при збереженні вихідного кореня, що написаний кирилицею.
Транслітерація і транскрипція є надзвичайно продуктивними засобами
перекладу і збагачують не тільки стандартну лексику, а й жаргонну [24, c. 329].
2. Спосіб адаптованого транскодування. Адаптоване транскодування – це
вид мовного посередництва, що передбачає не лише транскодування
(перенесення) інформації з однієї мови на іншу (що має місце й при перекладі),
а й її перетворення (адаптація) з метою передати її в іншій формі. Зазвичай це
обумовлено не організацією цієї інформації в оригіналі, а особливим завданням
міжмовної комунікації. Специфіка адаптованого транскодування визначається
орієнтацією мовного посередництва на конкретну групу реципієнтів, або на
задану форму перетворення інформації, що міститься в оригіналі. Цьому
способу перекладу притаманні такі особливості, як використання в українській
мові пом’якшення в кінці слова (модуль), родового закінчення в мові під час
перекладу термінологічних словосполучень. Особливо часто транскодування
термінів відбувається в тих випадках, коли термін у мові перекладу складається
з міжнародних терміноелементів латинського або давньогрецького походження.
Також зустрічається такий різновид транскодування, як змішане транскодування
[24, c. 329].
63

3. Калькування. Під час перекладу текстів комп’ютерної тематики
вживаються повні семантичні кальки (тобто кальки, де всі терміноелементи
вихідної мови послівно або поморфемно передані українськими елементами).
Кальковані слова найбільш схильні до асиміляції, та інколи їх виділяють в
окрему групу запозичення при перекладі. Калькування найчастіше
застосовується для перекладу термінологічних словосполучень. Часто
транскрипція і калькування використовуються одночасно в процесі перекладу
комп’ютерних термінів. За допомогою калькування перекладаються назви
технологічних стандартів, назви програмних продуктів, нових ресурсів
комп’ютерного обладнання. Очевидно, що саме тому вони іноді (особливо в
публіцистиці, на відміну від офіційних документів) записуються кирилицею
[24, c. 330].
4. Описовий переклад. Цей метод передбачає заміну слова в мові перекладу
словосполученням, яке адекватно розкриває його основний зміст. При
застосуванні описового перекладу важливо переконатися, що в мові перекладу
відсутній перекладний відповідник. Це необхідно для того, щоб уникнути
створення зайвих термінологічних дублетів в мові перекладу. Для того щоб
правильно застосувати такий прийом перекладу, необхідно добре знати
предметну сферу тексту, який перекладається, задля правильного розкриття
змісту позначеного терміном поняття [24, c. 330].
Як зазначає вчена Єнікеєва Є. М., основними способами відтворення
комп’ютерної термінології в українській мові є [5, с. 120]:
 транскодування;
 калькування;
 описовий переклад;
 еквівалентний переклад.
Чисельні комп’ютерні інновації збагачують лексичний склад української
мови разом з розвитком науки і техніки. В умовах відсутності певного поняття
64

для позначення явища або об’єкта, процес номінації відбувається двома
шляхами:
 новий термін запозичується з іншої мови разом з асиміляцією явища або
поняття;
 номінації відбуваються засобами, що наявні в межах мов (наприклад,
надання нового значення вже наявним словам).
Дослідження показують, що в процесі перекладу комп’ютерних термінів
українською мовою часто використовуються такі методи:
 транслітерація /транскрипція;
 експлікація;
 переклад на основі аналогії (із застосуванням стандартної лексики в
іншому значенні) [4, c. 2].
Отже, основна складність перекладу текстів комп’ютерної галузі, а саме
переклад термінологічних одиниць, полягає у розкритті та передачі засобами
української мови іншомовних реалій. Обов'язкова умова повноцінного
перекладу будь-якого спеціального тексту, особливо комп’ютерного, – це повне
розуміння його перекладачем. Дослівний переклад термінів, без проникнення у
їх сутність, без знання самих явищ, процесів та механізмів, про які йдеться в
оригіналі, може призвести до грубих помилок у перекладі.

3.3. Практичний аналіз основних способів перекладу комп’ютерної
термінології на прикладі автентичних англо- та німецькомовних джерел
В попередніх розділах було зазначено, що наразі комп’ютерну лексику
використовують не лише програмісти та люди, які пов’язані зі сферою
інформаційних технологій, але й пересічні громадяни, тобто ті, хто дуже далекі
до розуміння специфіки роботи персонального комп’ютера. Ця тенденція
пов’язана зі стрімким проникненням інформаційних технологій в життя
сучасного суспільства. Процес інтеграції нової лексики, більша частина якої є
65

переробленими на місцевий лад англійськими словами, породжує спочатку
запозичення, а потім і терміни нової субкультури. Сьогодні зрозумілі більшості
людей слова, такі як «юзер», «вінда», користуються більшою популярністю, ніж
їхні літературні еквіваленти «користувач», «операційна система Windows» [26,
c. 71]. На нашу думку, сучасна комп’ютерна термінологія повинна стати
об’єктом підвищеної уваги вчених – мовознавців, лінгвістів, оскільки, як видно
з інших галузей науки, спеціальна лексика іноді проникає в літературну мову і
закріплюється в ній на довгі роки. Вітчизняні дослідники звертають увагу, що
при дослідженні термінологічної системи сфери інформаційних технологій
потрібно звернути увагу на такі її особливості [31, c. 27-29]:
1. Процес аналізу комп’ютерної лексики ускладнюється різноманітністю і
неоднозначністю термінології (професіоналізми, жаргонізми, арготизми,
сленгізми).
2. Комп’ютерна термінологія у своєму функціонуванні і словотворі
підпорядкована законам української мови. Зокрема, найпоширенішими
способами словотворення у комп’ютерній лексиці є афіксальний, безафіксний, а
також лексико-семантичний.
3. Для комп’ютерної лексики характерне застосування мовної гри і засобів
мовної експресії.
4. Причини запозичення з англійської мови зумовлені розвитком
комп’ютерних технологій в німецькомовних країнах, а саме – в Німеччині.
Як вже зазначалось в теоретичній частині, існують різні підходи до
перекладу комп’ютерних термінів, що пов’язані зі специфікою цих лексичних
одиниць. У нашій практичній частині ми спираємося на класифікацію способів
перекладу, запропоновану І. Кучманом. За визначенням вченого, термінологію в
мові перекладу краще передавати такими способами, як [25, c. 165]:
 транскрипція та транслітерація;
 спосіб адаптованого транс кодування;
 калькування;
66

 описовий переклад;
 переклад на основі аналогії;
 експлікація.
В процесі нашого дослідження був здійснений аналіз перекладу
комп’ютерної гри «Gothic», що був виконаний групою перекладачів
«GameplayUA», а також декількох автентичних англомовних книг з галузі
програмування та ІТ технологій. В результаті проведеного аналізу було
виявлено, що найпоширенішими методами перекладу термінологічної лексики
були:
1. Транскодування.
2. Калькування.
3. Описовий переклад.
4. Еквівалентний переклад.
Отже, пропонуємо розглянути використання вищевказаних методів на
конкретних прикладах.
Транскодування.
Цей засіб перекладу термінологічних одиниць використовується, коли
звукова та/або графічна форма слова вихідної мови передається засобами
абетки мови перекладу. Транскодування неологізмів відбувається в перекладі в
тих випадках, коли в культурі і, зокрема, науці країни мови перекладу відсутнє
відповідне поняття, а перекладач не може підібрати слово або слова в мові
перекладу, які б адекватно передавали зміст поняття і відповідали вимогам до
термінотворення [24, c. 329].
Особливо часто транскодування термінів відбувається в тих випадках, коли
термін у мові перекладу складається з міжнародних терміноелементів
латинського або давньогрецького походження. Транскодування поділяється на
чотири підвиди: транслітерація, транскрибування, змішане транскрибування та
адаптивне транскрибування [24, c. 329]. Пропонуємо розглянути кожен із них
окремо.
67

Транслітерація використовується зазвичай для передачі власних назв. При
їх перенесенні з мови в мову бажано дотримуватися точності або в збереженні
буквеного образу топоніма чи власного імені, або у відтворенні звучання.
Зумовлене це тим, що жоден з наявних алфавітів не забезпечує повної
відповідності між написанням і вимовою. Прикладами транслітерації є:
Diego Дієго
Gorn Горн
Lester Лестер
Gomez Гомес
Milten Мільтен
Lee Лі
Отже, потрібно зазначити певні особливості перекладу цих
термінологізмів:
1. Подвоєння голосних не передається, наприклад, у слові «Lee».
2. Літера «r» у кінці зазвичай передається, незалежно від того, чи
вимовляється вона у слові-оригіналі, наприклад, «Lester».
Транскрибування.
Для цього засобу перекладу властива така особливість при перекладі
українською мовою, як передача в будь-якому випадку літери «r». Прикладами
транскрибування є:

68

User Юзер
Lager Лагер
Cor Kalom Кор Калом

Змішане транскодування:
Adaptor Адаптор
Chipset Чіпсет
Chorus Хорус
Login Логін
Scanner Сканер
Banner Банер
Rhobar Робар
Khan Кан
Cor Kalom Кор Галом
Thorus Тор
Kolonie Колонія
Xardas Ксардас

Особливістю цього виду транскодування є використання транскрибування з
елементами транслітерації і навпаки. Прикладами адаптованого транскодування
є:

69

Адаптоване транскодування:
Defragmentieren Дефрагментувати
Konvertieren Конвертувати
Googeln Гуглення

При адаптованому транскодуванні, слово мови оригіналу адаптується до
структурних особливостей мови перекладу. Цьому засобу перекладу
термінологізмів притаманні такі особливості:
1. Використання в українській мові пом’якшення в кінці слова, яке
відсутнє в німецькому слові.
2. Наявність родового закінчення в мові перекладу.
3. Подвоєння голосних між приголосними не передається в українській
мові [24, c. 329].
В англійській мові наявна велика кількість специфічної комп’ютерної
лексики, значення якої в українській мові часто передається за допомогою
транскодування. Воно надзвичайно характерне для дискурсу в мережі Інтернет,
адже дозволяє користувачам швидко передавати співрозмовнику бажаний зміст:

70

Now let’s consider Angular’s HttpClient, Тепер пропоную розглянути
which makes heavy use of RxJS (1, c. бібліотеку Ангуляр під назвою
78). HttpClient. Її функціональність
базується на програмній
бібліотеці реактивного
програмування для JavaScript
(Reactive Extensions for
JavaScript, RxJ).
I want to take a detour here and show Тут хочу зробити відступ і
what GitHub Copilot did here, as it показати як з цим завданням
highlights an amazing use of ChatGPT впорався ШІ GitHub Copilot,
(1, c. 56). оскільки це дозволить краще
проілюструвати ефективність
використання чату джи-пі-ті.
When considering performance, C++ З точки зору якості
shares the same philosophy of the C функціонування, філософія
programming language (2, c. 9). розробників мови програмування
C++ ідентична до мови
програмування Сі.

Калькування
Цей спосіб перекладу термінологічних одиниць реалізується шляхом
заміни їх складових частин – морфем або слів – їх лексичними відповідниками
в мові перекладу. Калькування як прийом перекладу частіше застосовується в
перекладі складних слів (термінів). Його можливо використовувати також
стосовно тільки одного з компонентів складеного слова (терміна) [24, c. 330].
Досить часто калькування застосовуються в перекладі для передачі значень тих
складних термінів, що утворені за допомогою поширених міжнародних слів.
71

Іноді використання прийому калькування супроводжується зміною
послідовності калькованих елементів. Часто в процесі перекладу транскрипція і
калькування використовується одночасно. Прикладами калькування є:
Wulf вовк
der namenlose Held безіменний герой
im Internet surfen шукати інформацію (серфувати) в
інтернеті
Daten eingeben ввести дані
das Antivirenprogramm антивірусна програма
der Mehrfachzugriff багаторазовий доступ

У цих прикладах українські відповідники німецьких комп’ютерних
термінів утворені за допомогою вибору першого словникового відповідника
кожного з компонентів.
Вищевказаний принцип також часто використовується для передавання
значень англомовної комп’ютерної термінології в українській мові:

72

You can make your data structures Це спрощує доступ до структур
easier to access and write code in a style даних та дозволяє писати код в такий
that allows the compiler to generate спосіб, завдяки якому компілятор
more effective code (6, c. 6). отримає змогу генерувати ще більш
ефективний код.
Most large programs have components Компоненти більшості великих
written in different languages (6, c. 8). програм написані за допомогою
різних мов.
To align everything to the end of the Вираз .balign дозволяє розмістити всі
current section, the .balign statement елементи відповідно до кінця
accomplishes this (6, c. 22). поточного рядку.

Усі проілюстровані випадки показують ефективність використання методу
калькування для швидкого та точного відтворення змісту термінологічних
одиниць мови оригіналу в мові перекладу.
Калькування є виправданим при перекладі термінологічних
словосполучень тоді, коли складові елементи цих словосполучень уже посіли
певне місце у термінологічній системі мови перекладу і є доступним для
розуміння спеціалістів.
Перевагою прийому калькування є стислість та простота отриманого
еквівалента і його однозначна співвіднесеність з вихідним словом, яка доходить
до повної оборотності відповідності. Необхідно зауважити, що калькування
можна застосовувати тільки тоді, коли утворений з його допомогою
перекладний відповідник не порушує норми вживання і сполучуваності слів в
українській мові.

73

Описовий переклад.
У випадку, коли словосполучення складається з термінів, які наразі не
вживаються в певній галузі науки чи техніки в мові перекладу і потребують
свого тлумачення, використовують описовий переклад. Прикладами є:
Der Hostrechner хост сервіс формату «клієнт сервер»
der Programmverträglichkeit сумісні програми
die Transposition перенесення з однієї локації на іншу
умова скасування/переривання
die Abbruchbedienung дії/операції
der Dateispeicher прилад зберігання збережених даних
die Dateierklärung введення власних даних

Описовий переклад дуже часто використовується для передачі значень
комп’ютерної лексики з автентичних англомовних джерел. Це зумовлено
насамперед фаховою спрямованістю таких текстів, яка передбачає наявність в
читача достатнього рівня знань для розуміння значення терміну в конкретному
контексті. Особливо поширена ця тенденція в літературі з програмування:

74

I could also ask it to generate HTML За потреби, можливо зробити запит
for me (1, c. 62). на генерацію таблиці HTML.
Now let’s consider Angular’s Тепер пропоную розглянути
HttpClient, which makes heavy use of бібліотеку Ангуляр під назвою
RxJS (1, c. 78). HttpClient. Її функціональність
базується на програмній бібліотеці
реактивного програмування для
JavaScript (Reactive Extensions for
JavaScript, RxJ).
When looking for a programming При виборі мови програмування для
language to implement investment створення програмного
software, one of the first concerns you забезпечення придатного для
need to address is the ability to run the менеджменту інвестицій слід
code in a variety of computational передусім звернути увагу на
environments (2, c. 8). можливість запуску коду в межах
різних програмно-апаратних
середовищ для роботи з
інформацією.

Перший випадок є досить цікавим, оскільки абревіатура HTML, яка
зазвичай перекладається на українську мову як «мова розмітки гіпертексту» від
англійського HyperText Markup Language, використовується автором для
короткого позначення спеціальної таблиці HTML. Оскільки «згенерувати мову
розмітки гіпертексту» неможливо, необхідно здійснити описовий переклад для
розтлумачення значення словосполучення «to generate HTML» в контексті
книги.
В другому та третьому випадках, використання описового перекладу
зумовлено потребою в детальному розтлумаченні значення виділених
75

термінологічних одиниць, які є досить вузькоспеціалізованими і не мають
словникових відповідників в мові перекладу.
Експлікація
Експлікація – це лексико-граматична трансформація, при якій лексична
одиниця мови-оригіналу замінюється словосполученням, яке дає пояснення або
визначення цієї одиниці [8, с. 100]. Загалом, експлікація є надзвичайно
продуктивним способом перекладу комп’ютерних термінів, оскільки бурхливий
розвиток сфери інформаційних технологій зумовлює необхідність своєчасно
знайти еквіваленти для новоутворених термінологічних одиниць та дозволити
їм закріпитися в мові перекладу [4, с.180].
В німецькій мові за допомогою експлікації перекладають
багатокомпонентні термінологічні словосполучення:
die Speicherplazzordnung вільна локація
die Bildwiederholfrequenz частота генерації зображення
das Bootstrapprogram багатомовний локалізатор

Експлікація часто використовується при перекладі англійської
комп’ютерної літератури для передачі значення фахових скорочень, або
роз’яснення вузькоспеціалізованих термінів:

76

Another great advantage of C++ is that Мова програмування C++
it’s based on an international standard, ґрунтується на міжнародному
which is recognized by practically every стандарті, що визнаний майже всіма
software vendor (2, c. 9). розробниками програмного
забезпечення. Це є значною
перевагою.
Notice that its solution assumed I’m Зверніть увагу, що запропоноване
using Node, in that it uses the fs (1, c. рішення має на увазі використання
62). платформи Node, оскільки
передбачає роботу з бібліотекою fs.
Shell scripting is a fundamental skill for Фундаментальним навичком для
anyone who wants to efficiently manage кожного, хто бажає ефективно
and automate tasks on a computer (1, c. виконувати та автоматизувати
24). комп’ютерні операції, є вміння
писати Shell скрипти.
Granted, with TypeScript, we hardly Хоча в мові програмування
need to use IIFEs anymore (1, c. 47). TypeScript наразі майже відсутня
потреба в функціях IIFE.

Дуже яскравим прикладом використання експлікації в перекладі є перший
приклад. Коротке позначення «C++» надзвичайно поширене в англомовній
літературі у сфері ІТ, проте в українській мові використання цього позначення
без пояснення його сутності нетипове, що зумовлює використання експлікації
для кращого висвітлення його призначення. Цей принцип використовується і в
інших прикладах для кращого пояснення та визначення виділених одиниць.
Еквівалентний переклад
77

Якщо, при перекладі значення німецького або англійського слова повністю
або частково співпадає зі значенням українського, то цей засіб перекладу
називають еквівалентним. Цей вид перекладу є доволі поширеним при
перекладі німецьких комп’ютерних термінологізмів, хоча в українській мові
доволі мало слів-відповідників у цій сфері. Прикладами еквівалентного
перекладу є:
Wenn die Робота комп’ютера сповільнюється
Dateien defragmentiert werden, при дефрагментації даних.
verlangsamt sich die Arbeit des
Computers.
Auf der Seite Parameter kann man die На вкладці «Параметри» можна
Werte für die gewählte налаштувати вибрані значення
Funktion eingeben. функції.
Öfter bereitet man die Auswahlliste vor, Для вибору користувачів, яким
um auszuwählen, wer den дозволено вимикати комп’ютер,
Computer herunterfahren darf. створюється список.
Die Kontakten werden geblendet, wenn Список контактів зникає при переході
man offline geht. в офлайн режим.

Klicken Sie auf das Bild an, um zur Натисніть на зображення для
nächsten Seite zu gelangen! переходу на наступну сторінку!

З позиції англійської ІТ літератури, велика кількість англомовної
термінології навпаки наразі зафіксована в українських словниках, що робить
еквівалентний переклад ефективним засобом передачі значень відповідної
термінологічної лексики. Це значно спрощує роботу перекладача та дозволяє
адекватно передавати значення терміну:
78

What if I wanted to sort the array? I Уявімо, що мені необхідно здійснити
know that JavaScript has a sort function сортування масиву даних. Я знаю,
and that it takes a call-back function що мова програмування JavaScript
that describes how the sort should be має відповідну функцію. Характер
done. But maybe I can’t quite remember сортування визначається завдяки
the syntax (1, c. 51). функції зворотного виклику. Але
припустимо, що я не пам’ятаю її
синтаксис.
I was intrigued by the idea that someone Дуже заінтригувала можливість
trained an Artificial Intelligence навчання моделі штучного інтелекту
(henceforth “AI”) model from the завдяки програмному коду з
source code inside every public GitHub публічних репозиторіїв сайту GitHub.
repo (1, c. 12).
When considering performance, C++ З точки зору якості функціонування,
shares the same philosophy of the C філософія розробників мови
programming language. The general програмування C++ ідентична до
idea is to provide high-level features мови програмування Сі. Головна
while, whenever possible, avoiding any мета полягає в забезпеченні
overhead in the implementation of such використання найсучасніших
features on standard processors (2, c. можливостей з уникненням
9). небажаних витрат при налагодженні
роботи на звичайних процесорах.
The next thing I tried was to find all the Далі я спробував зробити запит на
PDF files anywhere in my home пошук всіх PDF файлів в межах
directory and below (1, c. 25). домашнього каталогу.

79

Виділені терміни перекладаються за допомогою наявного в мові перекладу
словникового відповідника в усіх вищевказаних випадках. Це дозволило
досягнути економії часу при перекладі й водночас адекватно відтворити
значення термінологічної одиниці.
Загалом, еквівалентність виступає як основа комунікативної рівноцінності,
наявність якої і робить текст перекладом. Під поняттям еквівалентності
перекладу розуміють передачу в перекладі змісту оригіналу, який розглядається
як сукупність інформації, що міститься в тексті включно з емотивними,
стилістичними, образними, естетичними функціями мовних одиниць [5, с. 112].
Отже, еквівалентність – поняття ширше, ніж проста «точність перекладу», під
яким зазвичай розуміють лише збереження предметно – логічного змісту
оригіналу. Іншими словами, норма еквівалентності означає вимогу
максимальної орієнтованості на оригінал.
Поняття еквівалентність – одне з головних завдань перекладача, що
полягає в максимально повній передачі змісту оригіналу. Під еквівалентністю в
теорії перекладу слід розуміти збереження відносної рівності змістової,
семантичної, стилістичної і функціонально-комунікативної інформації, що
міститься в оригіналі і перекладі. Варто особливо підкреслити, що
еквівалентність оригіналу і перекладу – це насамперед однакове розуміння
інформації, що міститься в тексті включно з тією, що впливає не лише на розум,
але й на почуття реципієнта, і яка не тільки експліцитно виражена в тексті, але й
імпліцитно віднесена до підтексту [5, c. 114]. Еквівалентність перекладу
залежить також від ситуації породження тексту оригіналу і його відтворення в
мові перекладу.

80

Висновки до розділу 3.
1. Під час дослідження було встановлено, що основною складністю в
перекладі текстів комп'ютерної галузі є передача засобами української
мови іншомовних реалій і термінологічних одиниць. Повне розкриття та
передача засобами української мови цих словникових утворень
передбачає наявність в перекладача повного розуміння змісту
оригінальної одиниці. Дослівний переклад термінів без проникнення в їх
сутність (тобто розуміння саме явищ, процесів та механізмів), може
призвести до значних помилок у перекладі.
2. Головною особливістю перекладу текстів ІТ-тематики є те, що багато
комп'ютерних термінів належать до безеквівалентної лексики, або не
мають прямого еквівалента. Однак це не означає неможливість їх
перекладу. Переклад комп'ютерної термінології характеризується
використанням мовних засобів і гри слів, а також особливих механізмів
мовної експресії. Поступово всі комп'ютерні терміни, навіть ті, що наразі
не зафіксовані в словниках української мови, отримують свої
перекладацькі відповідники. Загалом процес появи нових перекладцьких
еквівалентів для комп'ютерних термінів зараз відбувається досить
швидко.
3. Під час дослідження особливостей перекладу комп’ютерної термінології
було встановлено, що фахівці використовують декілька основних шляхів
перекладу. Ми визначили чотири основних, зокрема транскодування,
калькування, описовий переклад та еквівалентний переклад.
4. Вищевказані способи перекладу використовуються для інтерпретації
німецько- та англомовних комп’ютерних термінів та породження на цій
підставі українських відповідників. Найбільш продуктивними серед них
є такі специфічні прийоми: транслітерація, транскрибування
(транскрипція), адаптивне та змішане транскодуваня, добір наявного
словникового відповідника, експлікація.
81

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Сучасні процеси комп'ютеризації вимагають дослідження методів
адекватного перекладу текстів цієї тематики з однієї мови на іншу. Особливо
важливими є дослідження щодо перекладу англійських та німецьких
комп'ютерних термінів та текстів, які їх містять, на українську мову. Це
насамперед стосується технічної документації, текстів комп'ютерної тематики
та інтерфейсу програмних продуктів. Основною особливістю перекладу в галузі
ІТ є те, що значна частина комп'ютерних термінів належить до безеквівалентної
лексики, тобто не має зафіксованих відповідників. Це не означає, що їх
переклад неможливий, проте адекватне відтворення значення відповідних слів
часто потребує детального аналізу самих термінів та їхньої специфіки. Варто
також звернути увагу на те, що багато українських словників комп'ютерних
термінів або відстають на кілька років від темпів розвитку техніки, або
охоплюють лише окремі частини наявної комп’ютерної термінології.
На нашу думку, для перекладу комп'ютерних текстів найефективнішим є
використання ситуативної або денотативної моделі. Переклад в цьому контексті
можливо схарактеризувати як процес відтворення засобами української мови
термінологічної мовної одиниці англійською чи німецькою мовами. Початком
процесу перекладу є виділення денотату (сутності) самого терміну.
Обґрунтувати вибір ситуативної/денотативної моделі можливо насамперед
завдяки розумінню того, що головне завдання текстів з комп'ютерними
термінами – передача знань та інформації ("висвітлення"), а не художньо-
естетичне задоволення. Тому предметно-логічне значення слова, тобто його
зміст, є основною смисловою домінантою. Якщо це технічно можливо, то при
перекладі враховується також внутрішньолінгвістичне значення слова – його
роль у термінологічній системі мови оригіналу та зв’язки з іншими елементами
цієї системи.
Загалом, можна виділити чотири класи нормативного перекладу
комп’ютерних термінів: неможливість перекладу (тимчасово неперекладні
82

терміни), запозичення через транскрипцію, переклад семантичним еквівалентом
або функціональним аналогом, адаптованим транскодуванням і калькуванням.
Фактично, тільки калькування має чітко обкреслені межі застосування. Для
методу калькування характерне використання насамперед в роботі зі
складеними термінами (з більш ніж однією основою). Інші терміни, зазвичай
перекладаються завдяки іншим способам, що були описані в процесі
дослідження, зокрема транскодуванням, описовим перекладом тощо.

83

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Ахманова О. С. Сучасна теорія термінів. К: 1996. 126 с.
2. Бiлоус О. М. Теорiя і технологія перекладу (курс лекцiй): навч.
посiб. Кiровоград, РВЦ КДПУ iм. В. Винниченка, 2002. 116 с.
3. Балюта Е.Г., Єнікєєва С.М. Лінгвістична характеристика коп’ютерної
терміносистеми англійської мови. Вісник Запорізького державного
університету. Філологічні науки №3, 2001. https://web.znu .edu.ua/herald /issues/
archive/articles/700.pdf
4. Барнич І. І. Поняття «фахова мова» і «термінологія» в німецькій і українській
мовах. Львівський філологічний часопис. 2018. № 3. С.1-4.
5. Білозерська Л. П., Возненко Н. В., Радецька С. В. Термінологія та переклад:
навч. посіб. Вінниця: Нова Книга, 2010. 232с.
6. Вискушенко С. А. Фахова мова як об’єкт лінгвістичного дослідження.
Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія:
Філологічна.вип. 58. 2015. С. 142-144.
7. Внесок до розбудови комп’ютерної термінології наукових термінологічних
установ Ірану і Західної Європи. Вісник Львівського університету: Серія
Філологічна. 2005. Вип. 36. С. 194-202.
8. Галичкіна Е. Н. Специфіка комп`ютерного дискурсу. К: 2001. 312 с.
9. Гінзбург М.Д., Білоусова Л.І., Корніловська І.М. та ін. Новий російсько-
українсько-англійський тлумачний словник з інформатики. Основні терміни:
близько 3300 термінів; за ред. М. Д. Гінзбурга. Харків : Корвін, 2002. 656 с.
10. Д’яков А., Кияк Т., Куделько З. Основи термінотворення: семантичні та
соціолінгвістичні аспекти. К. : KM Academia, 2000. 218 с.
11. Д’яков А.І., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення: семантичні
та соціолінгвістичні аспекти: монографія. Київ: вид. дім «КМ Academia», 2000.
220 с.
84

12. Дулепа І. Б. Особливості фахових мов у структурі загальнонаціональної
мови. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія:
Філологія. 2014. Вип. 8(1). С. 89-91.
13. Єлісєєва Є. М. Особливості перекладу термінів на українську мову. Вісник
СумДУ, 2001. №5(26). С. 54-59.
14. Загроза графічної неоднорідності перськомовних текстів в Інтернеті.
Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. К.: ВД Дмитра Бугаро,
2005. Вип. 15. Книга 2. С. 226-229.
15. Карабан В.І. Переклад англійської наукової і технічної літератури.
Граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні
проблеми. Вид. 4, випр. Вінниця : Нова книга, 2004. 576 с.
16. Карабан В.І. Переклад англійської наукової і технічної літератури.
Граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні
проблеми. Вінниця: Нова книга, 2002. 564с.
17. Кияк Т. Функції та переклад термінів у фахових текстах. Вісник
Національного ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української
термінології». 2008. № 620. С. 3–5.
18. Коваленко А.Я. Загальний курс науковотехнічного перекладу. К.:
Видавництво «Інкос», 2002. 320 с.
19. Kоваленкo A. Я. Haуковo-тexнічний переклад (для шкіл з поглибленним
вивченням англійської мови, професійних класів та загальноосвітніх закладів
професійного спрямування): навч. посіб.- 2-e вид. Tepнопіль: Bидавництво
Карп’юка, 2004. 284c.
20. Коптілов В. Теорія і практика перекладу. Київ: Вища школа,1982. 86 с.
21. Коссак О.М. Англо-український словник з інформатики та
обчислювальної техніки. Львів: СП “БаК”, 2001. 304с.
22. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства: підручник. К.: Академія, 2000.
368 с.
85

23. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: Підручник для студентів
філологічних спеціальностей вищих закладів освіти. К.: Видавничий центр
„Академія», 2002. – 367 с.
24. Кучер З. І., Сидоренко Л. М. Лексичні особливості перекладу
німецькомовних фахових різногалузевих текстів. Молодой вчений. №12.1 (40)
грудень 2016, С.329 333.
25. Кучман І. Переклад англійських термінів у галузі комп’ютерних
технологій Вісник Житомир. держ. ун-ту імені Івана Франка. 2005. № 23. С.
164–166.
26. Ментинська І. Лексико-генетичні особливості сучасної комп’ютерної
термінології. Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми
української термінології». 2014. № 791. С. 71–74. URL:
cience.lpnu.ua/uk/terminologiya/vsi-vypusky/visnyk-no-791-2014/leksyko-
genetychni-osoblyvosti-suchasnoyi-kompyuternoyi
27. Місце англіцизмів у перській комп’ютерній субмові // Мовні і
концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. К.: Вид-во КНУ, 2004. Вип.
12. Ч. 2. С. 269-272.
28. Міщенкo A. Л. Мультилінгвaльнa текстoвa кoмунікaція у світлі сучaсних
лінгвістичних технологій: дис. ...д-ра філол. наук 10.02.21. Київ, 2015. 503 с.
29. Міщенко А. Л. Лінгвістика фахових мов та сучасна модель науково-
технічного перекладу: монографія, за заг. наук. ред. В. А. Широкова. Вінниця:
Нова книга, 2013. 448 с.
30. Мовні і концептуальні картини світу: випуск 43. частина 3 / за заг.ред.
А.Д. Бєлова. Київ : 2009. 325с.
31. Монарцик Н. Cпецифіка перекладу англомовних термінів галузі
комп’ютерних наук. Вісник Луганськ. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка. 2005. –
№ 10. С. 25–32.
32. Мостовий М.І. Лексикологія англійської мови. Харків: Видавництво
«Основа», 1993. 256 с.
86

33. Наконечна Г. В Теорія терміна: конкретизація лексико-семантичних
парадигм: колективна монографія. Львів: Галицька видавнча спілка, 2018. 180 c.
34. Пaвлoвa O. Терміни, прoфесіoнaлізми і нoменклaтурні знaки»: дo
прoблеми клaсифікaції спеціaльнoї лексики. Рівненський державний
гуманітарний університет, 2008. С. 1-6.
35. Пaвлюк І. Б. Прoблеми семaнтики слoвa, речення тa тексту: «Прoвідні
хaрaктеристики фaхoвих мoв». Прикарпатський національний університет імені
Василя Стефаника, вип. 28. 2012. С.8.
36. Павлюк І. Б. Фахова мова фітнесу (на матеріалі англомовних
лексикографічних джерел та спеціальних текстів): дис. … канд. філол.наук:
10.02.04. Івано-Франківськ, 2016. 245 с.
37. Петров А. В., Петрова Л. А. Практичний курс. Переклад інструкцій.
Навчальний посібник. – Сімферополь, 1995. 54 с.
38. Плескач В. Кальки в українській технічній термінології. Вісн. Львів. нац.
ун-ту. Проблеми української термінології. Львів: Львів. політехніка, 2002. №
453. C. 183-184.
39. Погорельська Л. І.Основні способи перекладу технічних інструкцій. –К.:
РВЦ «Київський ун-т», 1997. 34 с.
40. Поліщук А. В. Особливості адекватного перекладу науково-технічних
текстів. Види науково-технічного перекладу. URL: http://www.rusnauka.com/
29_DWS_2009/Philologia/53872.doc.htm (дата звернення 18.11.2018).
41. Попова Н.О. Структурно-семантичні особливості новітніх лексичних
запозичень з англійської в українську мову (90-і рр. хх ст. – початок ххі ст.).:
Авторефер. дис. канд. філол. наук: 10.02.01; Зап-кий держ. ун-т. Запоріжжя.,
2005. 23 с.
42. Присяжнюк І. С. Неологізми в тематичних групах «Наука і техніка»,
«Комунікаційні технології»: способи творення і шляхи перекладу. Київ,
Київський політехнічний інститут, 2022, 11 c.
87

43. Рибалко І. В., Ткач Л.М. Особливості перекладу наукових текстів: навч.
посіб. Дніпропетровськ: НМетАУ, 2013. 52 с.
44. Селіванова О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія: посіб.
довідн. Полтава: Довкілля-К, 2006. 716 с.
45. Сіденко Н.Г. Лексичні проблеми перекладу сучасної науково-технічної
літератури. Херсон, 2012. URL: http://oldconf.neasmo.org.ua/node/973
46. Скороходько E.Ф. Термін у науковому тексті (до створення теорії
наукового дискурсу): монографія. К.: ТОВ, 2006. 99 с.
47. Соколова І. Моделі утворення комп’ютерних термінів англійської мови та
їх переклад українською . Дні науки : матер. II Міжнар. науково-практ. конф.,
17–28 квітня 2006. Дніпропетровськ, 2006. Т. 18. С. 44-47.
48. Співвідношення запозиченої та автохтонної лексики у комп’ютерній
терміносистемі перської мови. Тези доповідей міжнародної наукової
конференції "VIII сходознавчі читання А.Кримського" (2-3 червня 2004 р.). К.:
Вид-во НАН України: Інститут сходознавства ім. А.Кримського, 2004. С. 98-99.
49. Сухенко К.М. Лексичні проблеми перекладу. К.: вид-во Київ. ун-ту, 2000.
124 с.
50. Термін-дієслово у перськомовному Інтернеті. Вісник КНУ ім. Т.Шевченка:
Серія "Східні мови і літератури" 2006. №11. С. 27-29.
51. Федоренко О.І. Науково-технічний переклад (частина 2). Тернопіль:
Видавництво «Карп'юк», 2003. 256 с.
52. Фенчук О. О. Особливості фахової мови інформаційних технологій.
Київський національний лінгвістичний університет. URL:
http://eprints.zu.edu.ua/26836/1/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D
1%8F_%D0%A4%D0%B5%D0%BD%D1%87%D1%83%D0%BA%20%281%29.p
df (дата звернення 18.09.2019).
53. Шевчук С. В. Укрaїнське ділoве мoвлення: нaвч. пoсіб. К.: Літерa, 2000.480
с.
88

54. Шевчук С. В., Клименкo І. В. Укрaїнськa мoвa зa прoфесійним
спрямувaнням: підручник. 2-е вид., Київ: Aлертa, 2011. 694 c.
55. Ющук І. П. Українська мова. К.: «Либідь», 2004. 640 с.
56. Arntz R. Terminologien als Spiegel der Sprachkultur. Berlin: Frank&Time,
2007. S. 1-16.
57. Chyrvonyi, Oleksandr EVOLUTION OF COMPUTER LEXIS: A LOOK AT
NEOLOGISMS 2019-2023. Conference: Problems and prospects of modern science
and education. Stockholm, Sweden. 2024. С. 232-236.
58. Dressler, W.U.R. de Beaugrnde. Einfürung in die Textliguistik. Tübingen,
Niemeyer, 1981. 154 S.
59. Hoffmann L. Kommunikationsmittel Fachsprache. Tübingen: Gunter Narr Verlag,
1985. S. 1-14.
60. Miloud Mohamed Rashid The specifics of computer terminology in the
language system // Problems of cognitive and functional description of Bulgarian and
Russian languages. Болгарія. Шумен: Университетско издателство „Епископ
Константин Преславски”. 2023. № 17/2. С. 52-68.
61. Robert-Alain de Beaugrande, Dressler W. U., Einführung in die Textlinguistik.
Tubingen: Niemeyer, 1981. 121S.
62. Roelke T. Variatiostypologie – Variotiostypologie-Thorsten Roelke// Einsprach
typologisches Handbuch der europäischen Sprachen. Режим доступу:
https://books.google.com.ua/books?id=eP9NoBW73qUC&pg=PR1&.lpg=PR1&dq=
Varionstypologie. 1044 p.
63. Schmidt W. Charakter und gesellschaftliche Bedeutung der Fachsprachen.
Leipzig, 1971. S.7-13.
64. Schmidt, Wilhelm und Autorenkollektiv: Funktional-kommunikative
Sprachbeschreibung. Theoretisch-methodische Grundlegung, Bibliographisches
Institut: Leipzig, 1981. S.1-6
89

65. Thorsten R. Synthetischer und analytischer Sprachbau in den deutschen
Fachsprachen der Gegenwart. Germanistisches Jahrbuch der GUS: «Das Wort».
2002, S.179-195.
66. Шило П., Редчиць Т.В. Лінгвальні особливості термінології в галузі
інформаційних технологій: проблеми перекладу. Матеріали IX Міжнародної
мультидисциплінарної студентської наукової конференції «Глобалізація
наукових знань: міжнародна співпраця та інтеграція галузей наук», 7 листопада
2025року у м. Черкаси, Україна. https://doi.org/10.62732/liga-inter-07.11.2025

90

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Callaghan Michael D. Pair Programming with ChatGPT: AI-Enhanced Coding for
the Modern Developer (Covers ChatGPT 4). USA, 2023. 222 p.
2. Carlos Oliveira. Options and Derivatives Programming in C++23: Algorithms and
Programming Techniques for the Financial Industry, Third Ed. / USA : Apress, 2023.
312 p.
3. Haldebrandt Dieter. Gothic ІІ [Електронний ресурс] / Dieter Haldebrand //
Режим доступу: http://www.worldofgothic.de/screens.htm?dir=gothic3_content-
mod_v2.5
4. Haldebrandt Dieter. Gothic ІІІ [Електронний ресурс] / Dieter Haldebrand //
Режим доступу: http://www.igrohelp.com/
5. Haldebrandt Dieter. World of Gothic [Електронний ресурс] / Dieter Haldebrand //
Режим доступу: http://gothic.com.ua/ukrrus/sites/
6. Smith Stephen. RISC-V Assembly Language Programming: Unlock the Power of
the RISC-V Instruction Set / USA : Apress, 2024. 369 p.

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets