Перекладацькі трансформації в перекладі англомовних технічних інструкцій на українську мову.

Момотенко, Олександр Олександрович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7379

Title:	Перекладацькі трансформації в перекладі англомовних технічних інструкцій на українську мову.
Authors:	Усик, Людмила Миколаївна Момотенко, Олександр Олександрович
Keywords:	Перекладацькі трансформації;Технічні інструкції
Issue Date:	2023
Abstract:	The issue of translation transformations as a problem in the theory and practice of translation is known to both domestic and foreign researchers, with generally accepted view that translation transformations are an indispensable component of the translation process, ensuring adequate and accurate translation of any text. Relevance of the topic: Christiane Nord’s method has not yet been applied to analyze the language of user’s manuals for household appliances. Considering this fact, it can be concluded that the topic of this master’s thesis remains insufficiently studied, which indicates its importance and relevance. The object of the study is translation strategies and tools applied in translating user’s manuals for household appliances, namely, an LG washing machine. The purpose of the work is to explore translation methods and tools used to translate a technical text from English into Ukrainian. To achieve this aim, we will use a number of methods, including linguistic, statistical, text analysis and translation criticism, taking into account Christiane Nord’s approach. The analysis of the material will be performed through comparative, partly descriptive, statistical and component analysis. In this study, an analysis of the structural and stylistic features of scientific and technical texts was performed, in particular, the texts of user guides for electrical and electronic devices. In Сhapter 1, the definition of the concept of «text», the main types and characteristics of the written text, as well as the specifics of the scientific and technical sub-style and its implementation in the texts, are discussed in detail. Chapter 2 analyzes the original washing machine manual and its translations at the lexical, syntactic, and grammatical levels. Difficulties were identified during the translation of technical instructions, a pre-translational analysis was carried out according to Christiane Nord’s methodology, and a comparative analysis of the original language and its translation into Ukrainian was carried out. 6 In Chapter 3, the analysis of extralinguistic and linguistic factors of the original text and its translations revealed important aspects related to cultural features, technical terms and sentence structure. The application of Christiane Nord’s methodology revealed the inconsistency of some linguistic means and equivalents in the translations, which may affect understanding of the technical text. Therefore, the analysis carried out made it possible to reach a deeper understanding of the parameters of the original text and its translations, as well as to identify possible directions for improving the quality of the translation for the washing machine operating instructions.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7379
Appears in Collections:	035 Філологія (Германські мови та літератури (переклад включно), перша - німецька)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
друк МОМОТЕНКО ДИПЛОМ..... (3).pdf Restricted Access		782.43 kB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет гуманітарних технологій
Кафедра іноземних мов та міжнародної комунікації

МОМОТЕНКО ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
«ПЕРЕКЛАДАЦЬКІ ТРАНСФОРМАЦІЇ В ПЕРЕКЛАДІ АНГЛОМОВНИХ
ТЕХНІЧНИХ ІНСТРУКЦІЙ НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ»
Кваліфікаційна робота магістра

Спеціальність: 035 Філологія
Спеціалізація: 035.043 Германські мови та літератури (переклад включно),
перша – німецька
Освітня програма: Германські мови та літератури (переклад включно),
перша – німецька

Науковий керівник:
Усик Л.М.
кандидат філологічних наук, доцент,
доцент кафедри іноземних мов
та міжнародної комунікації

Кваліфікаційна робота допущена до захисту рішенням кафедри ІММК,
протокол №___ від «___» __________2023 р.
Зав. кафедри ІММК _______________ Чепурна М.В.

Черкаси 2023
2

MINISTRY OF EDUCATION AND SCIENCE OF UKRAINE
CHERKASY STATE TECHNOLOGICAL UNIVERSITY
Faculty of Humanitarian Technologies
Department of Foreign Languages and International Communication

MOMOTENKO, OLEKSANDR OLEKSANDROVYCH
«TRANSLATIONAL TRANSFORMATIONS WHILE TRANSLATING
ENGLISH TECHNICAL INSTRUCTIONS INTO UKRAINIAN LANGUAGE»
Master’s Project

Speciality: 035 Philology
Specialization: 035.043 Germanic Languages and Literatures (translation included),
first – German

Academic programme: Germanic Languages and Literatures (translation included),
first – German

Scientific Supervisor:
Usyk L.M.
Candidate of Philological Sciences,
Associate Professor of
Foreign Languages and International
Communication department

Master’s project is admitted for defence by the department meeting of Foreign Languages
and International Communication
Report № ________ dated «_______________» 2023;
Head of Foreign Languages and International Communication
Department_____________ Candidate of Pedagogy, Associate Professor
M. V. Chepurna

Cherkasy 2023
3

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………..….………. 7
РОЗДІЛ 1. СТРУКТУРНО-СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НАУКОВО-
ТЕХНІЧНИХ ТЕКСТІВ………………………………………………….….......…..11
1.1.Визначення поняття «Текст». Основні види, функції та характеристики
письмового тексту. …………………………………………………..….………….…11
1.2.Науково-технічний підстиль та специфіка його реалізації у текстах.Види
текстів науково-технічної літератури та їх особливості……………..……...…..15
1.3.Тексти інструкцій з експлуатації електричних та електронних пристроїв
як особливий підвид науково-технічної літератури..............................................21
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1……………………………………..…………….…......26

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ОРИГІНАЛУ ІНСТРУКЦІЇЇ ПРАЛЬНОЇ МАШИНИ ТА ЇЇ
ПЕРЕКЛАДІВ НА ЛЕКСИЧНОМУ, СИНТАКСИЧНОМУ,
ГРАМАТИЧНОМУ РІВНЯХ………………………………..……………..……….27
2.1. Оцінка труднощів підчас перекладу технічних існтрукцій ……………27
2.2. Доперекладацький аналіз тексту відповідно до методології Крістіан
Норд………………………………………………………………………...…...29
2.3.Аналіз перекладацьких трансформацій англомовних технічних
інструкцій……………………………………………………………………….34
2.4.Порівняльний аналіз мови оригіналу інструкцій та її перекладу на
українську мову на лексичному рівні…….………………………..……..….39
2.5.Порівняльний аналіз мови оригіналу інструкцій та її перекладу на
українську мову на синтаксичному рівні………………………..……….……41
2.6.Порівняльний аналіз мови оригіналу інструкцій та її перекладу на
українську мову на граматичному рівні……………………………………...44
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2........................................................................................48

4

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ОРИГІНАЛУ ІНСТРУКЦІЇЇ ПРАЛЬНОЇ МАШИНИ ТА ЇЇ
ПЕРЕКЛАДІВ НА ЛЕКСИЧНОМУ, СИНТАКСИЧНОМУ,
ГРАМАТИЧНОМУ РІВНЯХ.................................................................................... 48
3.1. Вимоги до перекладу інструкцій експлуатацій…………………………..48
3.2. Порівняльно–перекладознавчий аналіз оригіналу інструкції пральної
машини «LG_F1038LD» та її перекладу українською мовою………………..56
3.3. Аналіз екстралінгвальних факторів оригіналу інструкцій та її
перекладів…………………………………………………………………….…65
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3…………………………………………………………73

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ……………………………………….……….………......74
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….....75

5

ABSTRACT
The issue of translation transformations as a problem in the theory and practice of
translation is known to both domestic and foreign researchers, with generally accepted
view that translation transformations are an indispensable component of the translation
process, ensuring adequate and accurate translation of any text.
Relevance of the topic: Christiane Nord’s method has not yet been applied to
analyze the language of user’s manuals for household appliances. Considering this fact,
it can be concluded that the topic of this master’s thesis remains insufficiently studied,
which indicates its importance and relevance.
The object of the study is translation strategies and tools applied in translating
user’s manuals for household appliances, namely, an LG washing machine.
The purpose of the work is to explore translation methods and tools used to
translate a technical text from English into Ukrainian. To achieve this aim, we will use a
number of methods, including linguistic, statistical, text analysis and translation criticism,
taking into account Christiane Nord’s approach. The analysis of the material will be
performed through comparative, partly descriptive, statistical and component analysis.
In this study, an analysis of the structural and stylistic features of scientific and
technical texts was performed, in particular, the texts of user guides for electrical and
electronic devices. In Сhapter 1, the definition of the concept of «text», the main types
and characteristics of the written text, as well as the specifics of the scientific and
technical sub-style and its implementation in the texts, are discussed in detail.
Chapter 2 analyzes the original washing machine manual and its translations at the
lexical, syntactic, and grammatical levels. Difficulties were identified during the
translation of technical instructions, a pre-translational analysis was carried out according
to Christiane Nord’s methodology, and a comparative analysis of the original language
and its translation into Ukrainian was carried out.
6

In Chapter 3, the analysis of extralinguistic and linguistic factors of the original
text and its translations revealed important aspects related to cultural features, technical
terms and sentence structure. The application of Christiane Nord’s methodology revealed
the inconsistency of some linguistic means and equivalents in the translations, which may
affect understanding of the technical text.
Therefore, the analysis carried out made it possible to reach a deeper understanding
of the parameters of the original text and its translations, as well as to identify possible
directions for improving the quality of the translation for the washing machine operating
instructions.

7

ВСТУП
У сучасному світі, де глобалізація та міжнародна співпраця є важливою
частиною прогресу в науці та техніці, переклад технічних інструкцій з англійської
на українську є життєво важливим для ефективного обміну інформацією та
використання різних технологій й продуктів. Точний та правильний переклад
технічних документів є життєво важливим для безпечного та ефективного
використання різних продуктів і послуг у умовах швидкого розвитку технологій та
інтеграційних процесів.
Зважаючи на сучасні умови стрімкого розвитку науки та техніки, існує
проблема якісного перекладу науково–технічної літератури. Це стосується
особливої лексичної проблеми, яка існує в сучасних англійській та українській
мовах. З метою вирішення цієї проблеми необхідно провести дослідження шляхів
й методів досягнення еквівалентності перекладу науково–технічних текстів з
англійської на українську. Пошук відповідних аналогів у мові перекладу є
важливою частиною процесу. Перекладач повинен добре зрозуміти граматичні та
лексичні проблеми, пов’язані з мовними нормами та видами перекладу, щоб
зробити правильний переклад. Таким чином, перекладач повинен мати теоретичне
розуміння загальних засад перекладу між мовами, особливо науково–технічних.
Він також повинен знати про граматичні та лексичні еквіваленти та трансформації,
які використовуються під час процесу перекладу, а також стилістичні особливості
науково–технічного тексту. [1].
Питання перекладацьких трансформацій як проблеми в теорії та практиці
перекладу відомі як для вітчизняних, так і для закордонних дослідників . Вони
надають особливий акцент на це поняття, хоча деякі аспекти можуть відрізнятися.
Проте всі вони погоджуються в тому, що перекладацькі трансформації є
необхідною частиною процесу перекладу, і без їх використання неможливо досягти
точного перекладу будь-якого тексту.
І.М. Байбакова ,С.М. Пилипчук , В.С. Рибалка, І.В. Сабадош звертались до
дослідження перекладацьких трансформацій, класифікуючи їх на лексичні,
8

граматичні та стилістичні. Також відомими є класифікації М.А. Венгренівської,
С.О. Кочерги.
Наприклад, Базилев В. Н відзначає, що трансформація є основою багатьох
прийомів перекладу. Це включає зміну формальних (лексичних та граматичних)
або семантичних (семантичних) елементів вихідного тексту, при цьому зберігаючи
інформацію, необхідну для передачі значення термінологічної лексики [3].
Актуальність теми: метод Крістіане Норд практично не використовувався
для аналізу мови інструкцій з експлуатації побутової техніки в трьох різних мовах
– німецькій, англійській та українській. З усього вищезазначеного можна зробити
висновок, що тема магістерської роботи залишається недостатньо вивченою, що
свідчить про її важливість і актуальність.
Об’єкт дослідження: є англійський та німецький вихідний текст інструкцій
та переклад на українську з експлуатації побутових приладів а саме пральної
машини.
Предмет дослідження: екстралінгвальні та лінгвальні особливості, мова
оригіналу та мова перекладу інструкції з експлуатації агротехніки (на прикладі
пральної машини) з німецької на англійську та українську мови.
Мета роботи: Для втілення визначеної мети та завдань нашого
дослідження, ми будемо користуватися рядом методів, зокрема лінгвістичним,
статистичним, методом аналізу тексту та критики перекладу, враховуючи підходи
Крістіане Норд. Проведення аналізу матеріалу буде здійснюватися в основному за
допомогою зіставного, порівняльного, частково описового, статистичного та
компонентного аналізу. До цього долучиться застосування методу комплексного
аналізу.
Використання методології Крістіане Норд дозволить нам якісно
проаналізувати та охарактеризувати мову оригіналу інструкції до пральної машини
та її перекладів, визначивши відмінності між двома мовами в аспекті перекладу.
Теоретичний матеріал дослідження: Роботи та рекомендації дослідників
з перекладу технічних текстів І.М. Байбакова, С.М. Пилипчук, В.С. Рибалка,
І.В. Сабадош, М.А. Венгренівська, С.О. Кочерга, К.І. Норд.
9

Матеріали: текст інструкцій технічної компаній Німеччини BOSHCH.
Теоретична значимість:полягає у внесенні вагомого внеску в галузь
перекладознавства та науково-технічного перекладу.
Практична значимість: Вивчення технічних інструкцій для поліпшення
якості перекладу: Результати нашого дослідження стануть корисними для
перекладачів, фахівців у галузі науково–технічного перекладу, дозволяючи їм
розуміти та ефективно враховувати перекладацькі трансформації. Це сприятиме
покращенню якості перекладу технічних інструкцій, що має важливе значення для
забезпечення зрозумілості та точності перекладу. Такий підхід допоможе
користувачам правильно використовувати продукти та технології.
Структура та обсяг роботи: Робота складається з трьох розділів,
загального висновку та списку використаних джерел.
У вступі аргументуються вибір теми, відзначається її сучасність та
оригінальність, визначаються основна мета та завдання дослідження, а також
конкретний об'єкт і предмет, які є об'єктом аналізу.Перший розділ ми виділили для
розкриття термівнів та визначень характеристик. Другий розділ розкриває умови
та методи якісного аналізу перекладу. Третій розділ є дослідницьким та містить
аналіз перекладу технічного тексту.

10

Розділ 1. СТРУКТУРНО-СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НАУКОВО-
ТЕХНІЧНИХ ТЕКСТІВ

1.1 Визначення поняття «Текст». Основні види, функції та
характеристики письмового тексту

Термін «текст», який походить від латинського слова «textum», що означає
«сплетіння», «побудова», «зв’язок», відноситься до знаково-мовної реалізації
деякої системи інформації. Його можна описати як певну послідовність лінійних
символів, які задані певними культурними кодами. Тексти можуть бути
письмовими (алфавітні, піктографічні, формульно-математичні та ін.), усними,
технотронними, що задаються за допомогою радіо, звукозапису, машинної пам’яті
тощо залежно від типу кодів, які використовуються. Р. Барт стверджував, що в
сучасному значенні слова, яке ми прагнемо додати, текст значно відрізняється від
літературного твору. Це не естетичний продукт, а знакова діяльність; це не
структура, а структуроутворюючий процес; це не пасивний об’єкт, а робота та гра;
це не сукупність замкнутих у собі знаків, а простір, наповнений змістом, де
окреслені лінії значеннєвих зрушень [5, с.36].
Технічний текст – це особливий тип письмового висловлення, призначений
для передачі об’єктивної та наочної інформації про технічні об’єкти, процеси,
методи або конкретні наукові принципи та результати досліджень. Його основна
мета полягає в наданні конкретної, зрозумілої інформації, може бути використана
для вирішення технічних проблем, підвищення якості продукції та забезпечення
ефективного взаєморозуміння між експертами та споживачами [4, c.17].
Технічний текст характеризується строгістю та наочністю викладу,
використанням специфічних термінів, формул та схем, а також точністю та
послідовністю аргументації. Він має об'єктивний стиль та структуру, що дозволяє
використовувати його як джерело точної технічної інформації для спеціалістів, а
також як засіб передачі знань для широкого загалу, при необхідності [14, c.32].
11

Технічний текст часто містить опис технічних деталей, інструкцій,
принципів дії, розрахунків, результатів досліджень, аналізів, порівнянь і висновків.
Крім того, він дозволяє використовувати зображення, схеми, графіки та таблиці, що
полегшує розуміння інформації та покращує навчальний і інформаційний
потенціал. [6, c.48].
Термін «тект» відноситься до певної групи речень або їхніх аналогів, які є
завершальною смисловою єдністю завдяки семантичним і функціональним
зв’язкам між їхніми частинами. [7, c.115].
Текст є основним елементом схеми спілкування, яка складається з трьох
компонентів: автор (адресант) → текст → читач (адресат). Текст, як середній
(проміжний) компонент комунікативного акту, проявляє свої особливості як під час
кодування, так і під час декодування. Оскільки мовець (адресант) кодує певну
інформацію, текст є кодованою величиною. Читач повинен декодувати
інформацію, яка міститься в тексті. [7, c.90].
Письменник створює текст відповідно до свого задуму з метою найкращого
передавання змісту. Текст редагується під час внутрішньої мислиннєвої
підготовки. Крім того, під час саморедагування письмового варіанту текст
редагується відповідно до стилістичних правил мови та комунікативних
можливостей у кожній конкретній ситуації. [9, c.65].
Текст є одиницею мови, її найвищим рівневим поняттям після звуків
мовлення (фонем), морфем, слів, словосполучень і речень. Крім цього, він є також
і основною одиницею мовлення, що виражає завершення висловлювання.
Текст складається з таких логічних елементів:
• Вступу / зазначається привід, що став причиною укладання документа,
викладається історія питання та інші.
• Доказу / викладається суть питання: докази, пояснення, що
супроводжуються цифровими розрахунками, посиланнями на законодавчі акти та
інші матеріали.
• Закінчення / формулюється мета заради якої складено документ.
12

Текст, що складається з самого закінчення, називається простим, а той, що
містить інші логічні елементи, – складним. Залежно від змісту документів
застосовується прямий (вступ, доказ та закінчення) чи зворотній (спочатку
викладається закінчення, потім доказ, вступ відсутній) порядок розташування
логічних елементів [13, c.12].
При створенні тексту документу повинні виконуватися певні вимоги,
найголовніші з яких:
1. Достовірність та об’єктивність змісту: Інформація в такому тексті
має ґрунтуватися на фактах і наукових дослідженнях, а не на особистих враженнях
чи бажаннях автора. Вона повинна бути об'єктивною й неупередженою. Автор не
має висловлювати власні судження чи оцінки, а лише наводити перевірені дані.
Мета тексту – донести до читача достовірні знання, а не нав'язати певну точку зору.
Тому важливо подавати інформацію нейтрально, без емоційного забарвлення та
упереджень. Тільки в такому разі читач зможе самостійно проаналізувати факти і
зробити висновки.
2. Нейтральність тону: У технічному тексті важливо уникати емоційно
забарвлених слів чи виразів, щоб зберегти об'єктивність викладу. Інформація має
подаватися у нейтральному, безособовому стилі без оціночних суджень автора.
Мета такого тексту – максимально точно й неупереджено донести технічні дані та
факти до читача. Тому варто утримуватися від висловлення власної думки чи
ставлення, а просто викласти інформацію у формальному, сухому тоні. Це
забезпечить об'єктивність технічного тексту.
3. Максимальна стислість: При написанні технічного тексту варто
використовувати лише необхідну кількість слів, щоб донести потрібну інформацію.
Зайва деталізація ускладнює сприйняття, тому краще обмежитися стислим,
лаконічним викладом. Чим менше слів витрачається на пояснення, тим чіткішим і
зрозумілішим буде текст. Важливо відібрати саме ті слова, які максимально точно
передадуть суть та уникнути загальних фраз, що не несуть корисного змісту.
Короткий, простий і конкретний виклад сприяє кращому розумінню інформації
читачем.
13

4. Повнота інформації: При написанні технічного тексту треба подати
інформацію вичерпно й докладно, не пропускаючи важливих деталей чи аспектів
теми. Читач має отримати повне уявлення про питання, яке розглядається, з усіма
необхідними подробицями. Краще перестрахуватися і надати більше інформації,
ніж необхідно, ніж ризикувати, що читач не зрозуміє чи неправильно інтерпретує
виклад через брак даних. Повнота та ґрунтовність викладу матеріалу є запорукою
якісного технічного тексту.
Текст технічного документа має бути максимально точним та однозначним.
Він не повинен містити слів чи фраз, які можна зрозуміти по-різному. Кожне
твердження має чітко відповідати реальності та фактам. Щоб досягти точності,
потрібно вміти формулювати думки однозначно, використовуючи слова та
граматичні конструкції відповідно до норм літературної мови. Уникання нечітких
формулювань, слів із подвійним значенням та багатозначних висловів – запорука
точності технічного тексту [11].
За функціонально-смисловим призначенням тексти діляться на три типи
[12]. Для кожного з цих типів характерною є специфічна функціональна
спрямованість, що виявляється вже в назвах:
1. Розповідь. Тексти-розповіді мають на меті донести певну інформацію
до читача у формі історії чи повідомлення. Вони складаються з таких частин:
зав'язка сюжету, розвиток подій, кульмінація та розв'язка. Це відповідає зачину,
основній частині та кінцівці тексту. У коротких розповідях дієслова-присудки
можуть стояти як після, так і перед підметом, тобто може зустрічатися зворотний
порядок слів.
2. Опис. Описові тексти створюють у читача загальне уявлення про
певний об'єкт чи явище. Тому важливо виділити найхарактерніші риси та ознаки
предмета опису.
3. Міркування. В текстах-міркуваннях автор намагається дати
розгорнуту відповідь на поставлене запитання, наводячи аргументи та пояснення.
Починаються вони з тези, яку потім доводять чи спростовують. Виклад логічний та
послідовний, з причинно-наслідковими зв'язками [9].
14

Необхідно знати основні категорії тексту або його основні ознаки.
Текстова категорія – це характеристика, притаманна всім текстам. Без неї
текст не може існувати. Іншими словами, це типова ознака, яка властива тексту як
такому. Вона закладена вже на рівні первинного задуму автора і є окремим
параметром цього задуму. Текстова категорія – обов'язкова складова, без якої не
може бути повноцінного тексту. Це своєрідний «фундамент», що лежить в основі
будь-якого тексту [6, c.24].
Найістотнішими ознаками тексту є:
1) цілісність;
2) зв’язність;
3) структурна організованість;
4) завершеність.
Отже, основними ознаками тексту є наступні [15]:
1. Цілісність (смислова) – це змістовна єдність тексту. Текст є
результатом мовленнєвої діяльності, яка, як і будь-яка людська
діяльність, має мету та мотив.
Мотив і мета визначають тему висловлювання, тобто предмет мовлення.
Єдність предмета мовлення становить тему тексту – наступну його категорію.
Таким чином, цілісність тексту полягає в єдності його теми та смисловому зв'язку
між усіма частинами тексту.
Із цієї категорії виступають наступні ознаки:
• Текст – це висловлювання на певну тему.
• У тексті реалізується задум мовця.
• До текста можна підібрати заголовок.
• Текст – закінчене (автономне) висловлювання.
• Текст має початок і кінець (тобто дискретний).
2. Розчленованість – це структурна категорія тексту, що стосується його
форми. Вона означає, що текст складається з декількох речень. Одне речення,
навіть дуже розгорнуте, ще не є текстом. Частини речення поєднуються за законами
синтаксису, а текст можна розділити на самостійні висловлювання. Тому
15

запам'ятаймо: текст обов'язково містить два чи більше речення, на відміну від
одного речення, яке саме по собі текстом не є. Розчленованість передбачає поділ
тексту на складові – окремі речення та їхні синтаксичні групи.
3. Зв'язність – це структурна категорія тексту, що полягає у наявності
змістових та формальних зв'язків між реченнями, абзацами та частинами тексту.
Текст складається з декількох висловлень, пов'язаних між собою за змістом та
формою в певні групи. Основу зв'язності становить «комунікативна
спадкоємність», коли кожне наступне речення логічно випливає з попереднього та
продовжує його думку. Завдяки зв'язності окремі фрагменти тексту об'єднуються в
єдине ціле, а читач сприймає його не як набір окремих речень, а як узгоджений,
структурований текст. [15;16].
Щоб дати чітке визначення поняттю «текст», потрібно виділити усі ознаки,
які відрізняють текст від набору окремих речень. У науковій та навчальній
літературі зазвичай застосовують стисле визначення тексту, базуючись на певному
його трактуванні, оскільки розгорнуте визначення є громіздким для використання.
Для спрощення цього процесу було розроблено різні концепції інтерпретації
поняття «текст». Вибір конкретної концепції залежить від того, яку саме
характеристику тексту вважати найважливішою в кожному окремому випадку.
Підхід, що акцентується на результативно-статичному аспекті, де текст
сприймається як статична інформація, вільна від зв'язку з адресантом. В цьому
підході адресат виступає як спостерігач мови. Цей підхід дозволяє дослідникам
зосередитися на внутрішніх особливостях тексту, його формальних
характеристиках, таких як синтаксична структура, вибір лексики та інші
лінгвістичні параметри, які допомагають зрозуміти смислову організацію тексту.
Проте варто враховувати, що такий підхід може не враховувати
контекстуальних чинників, які також можуть впливати на розуміння та
інтерпретацію тексту. Врахування комунікативного контексту, а також ролі
адресанта та його намірів можуть допомогти краще зрозуміти повну картину
використання та розуміння тексту [17].
16

Поняття «текст» багатозначне і його тлумачення залежить від контексту.
Загалом текст можна визначити як послідовність пов'язаних між собою мовних
одиниць, що має цілісність і зв'язність. В сучасному розумінні текст – це принаймні
два граматично поєднані речення. Визначення тексту може варіюватися залежно
від сфери застосування: література, лінгвістика, наука тощо [18].
Різні дослідники по-різному підходять до визначення поняття «текст» та
його ключових характеристик. Наприклад, лінгвіст К. Брінкер стверджує, що текст
являє собою послідовність речень, пов'язаних між собою логічним зв'язком, тобто
когерентністю. Однак саме розуміння феномену текстуальності, тобто сукупності
ознак, які роблять певну мовну одиницю саме текстом, є предметом суперечок
серед науковців.
Зокрема, дослідники сперечаються щодо наявності власне сенсу в тексті та
його джерела, ролі авторського задуму та наміру у формуванні цього сенсу,
важливості структурної організації тексту, а також внеску читача у конструювання
текстуального значення в процесі сприйняття і інтерпретації. Тобто існують різні
погляди на те, що саме робить текст текстом та як саме формується його смислова
та структурна цілісність [19].
Наприкінці 20 століття підхід до вивчення тексту в лінгвістиці значно
змінився. Якщо раніше текст розглядався як статичний об'єкт дослідження, то тепер
його почали вивчати як динамічне, мінливе явище. Зокрема, французький
постструктураліст Жак Дерріда визначає текст як необмежений феномен, який
виходить за рамки просто мовленнєвого акту. Він бачить текст радше як особливий
спосіб сприйняття світу, що перевершує можливості самої мови. На думку Дерріди,
весь світ можна розглядати як текст, а отже, людська свідомість і особистість
завжди існують усередині цього безкінечного тексту [20].
Лінгвіст В.Н. Комісаров звертає увагу саме на вербальні, мовні особливості
тексту. Він визначає текст як послідовність висловлень, створених мовцем
(адресантом) шляхом використання мовних одиниць відповідно до правил певної
мови. На думку Комісарова, така структура тексту дозволяє забезпечити
17

комунікацію, тобто передачу інформації від адресанта до адресата. Таким чином,
він акцентує увагу саме на лінгвістичних, вербальних аспектах тексту [21].
На думку Н. Валгіної, текст є найвищою мовною одиницею, оскільки він
характеризується смисловою завершеністю. Ця завершеність проявляється як в
структурному плані, так і в інформаційному. Тобто текст має закінчену структуру
та несе певну завершену інформацію. Саме поєднання структурної та змістової
завершеності, на думку Н.Валгіної, робить текст найбільшою цілісною мовною
одиницею. [4].
Коваленко А.Я бачить текст як ієрархічно побудовану структуру, котра має
риси цілісності, зв'язності та завершеності. Таке розуміння тексту наближає його
до поняття мовленнєвого твору [23].
На думку І. Гальперіна, текст – це твір, породжений мовленнєвою
творчістю, що має письмову форму та відповідає літературним нормам. Текст
містить заголовок та різноманітні зв'язки між частинами, а його головними рисами
є цілеспрямованість та прагматична налаштованість [24].
На переконання Гарбовского Н.К. людина відіграє ключову роль у
створенні й сприйнятті тексту. Без взаємодії з автором і читачем текст залишається
порожньою формою. А завдяки такій взаємодії текст набуває сенсу й значення [8].

1.2 Науково-технічний підстиль та специфіка його реалізації у текстах.
Види текстів науково-технічної літератури та їх особливості

Функціонально-стильова типологія текстів є широкою та впливовою
лінгвістичною класифікацією, оскільки вона не тільки розглядає аспекти текстів,
але і поєднує інформацію про їхній вміст та форму. В рамках цієї типології текст
повністю відображає всі риси функціонального стилю. З іншого боку,
функціональний стиль виявляється через певний вид тексту. Функціонально-
стильова типологія аналізує тексти в їхньому різнобічному вмістовому, мовному та
стильовому оформленні. Кожен текст може бути віднесений до певного стилю.
Згідно з визначенням Г. Я. Солганика, функціональний стиль представляє собою
18

певний варіант літературної мови, що виконує відповідну комунікативну функцію
[26, с. 82].
Функціонально-стильова класифікація обслуговує конкретну сферу
суспільної діяльності людини та, відповідно, має свої особливості у виборі та
використанні лексичних, граматичних, фразеологічних та інших мовних засобів.
Можна представити її як ланцюговий розвиток: функціональні стилі → підстилі →
жанрові стилі → жанрові підстилі (стильові варіації жанрів) → конкретний текст
[10].
Технічний текст, як об'єкт технічного осмислення, виступає в декількох
аспектах. По-перше, він є результатом систематичного аналізу та опису технічних
об'єктів, процесів або технічних концепцій, в яких містяться інженерні рішення,
деталі проектування та методи реалізації. Цей текст забезпечує конкретні технічні
знання, які можуть бути використані для розв'язання практичних технічних
проблем, а також для підвищення якості технічних рішень.
По-друге, технічний текст є джерелом технічних стандартів і методологій,
які дають інженерам та технічним фахівцям можливість ефективно застосовувати
інформацію для створення нових технологій та вирішення складних технічних
завдань.
По-третє, він може бути критично важливим компонентом інженерної
практики. Якісний технічний текст сприяє використанню найкращих інженерних
практик, в той час як неточний чи недбалий текст може призвести до помилкових
рішень та недоліків в проектуванні і виробництві. Добре досліджений технічний
текст з чітким, послідовним викладом закладає підґрунтя для подальших
досліджень та інженерної практики. Натомість текст з помилками чи неточностями
може спричинити неправильне розуміння технічних концепцій та проблеми у
практичній реалізації. Це підкреслює важливість точного і зрозумілого викладу
технічних деталей та процесів у таких текстах [28;29].
При цьому в практиці роботи над текстами застосовуються декілька
подібних методів. Найбільш простим методом видається анотування тексту, яке
являє собою фіксацію назви тексту і його авторів на бібліографічних картках і
19

складання анотацій. Під анотацією розуміють найбільш загальний і короткий
виклад основного змісту роботи. Звичайно обсяг анотації не перевищує однієї
сторінки [3].
В анотації виділяють найбільш великі розділи роботи із зазначенням суті
змісту. Більш інформативним є складання тез, кожна з яких являє собою декілька
рядків тексту, що відображають зміст, від сторінки до розділів тексту. Звичайно
тези викладаються мовою автора. Головне їх призначення – створити модель змісту
тексту, яку можна було б осмислювати далі.
Наука постійно розвивається та доповнюється. Це призводить до
різноманітності підстилів у науковій літературі. Різні дослідники пропонують різні
класифікації наукового стилю. Наприклад, М. Н. Кожина виділяє власне-науковий
та науково-технічний підстилі, які мають свої характерні риси, але не значно
відрізняються один від одного, а також науково-навчальний та науково-
популярний підстилі [15].
Логічне моделювання тексту орієнтоване на складання логічної структури
досліджуваного джерела, яке допомагає її укладачеві краще зрозуміти методологію
і методику дослідження, майстерність викладу тощо. Важливим джерелом
інформації виступають інформаційні бази наукового дослідження, які створюються
за допомогою комп’ютера [2].
Перевага таких баз полягає в тому, що вони можуть містити величезні
масиви упорядкованої інформації, що подана у певній формі. Варто підкреслити,
що інформаційна база – це не просто інформація, що утримується в пам’яті
комп’ютера, а проблемноорієнтована й упорядкована інформація. Наукові тексти
виконують значну кількість функцій, які ретельно розглядають В.М.Шейко [33].
Наукові тексти виконують свої функції в різних підсистемах суспільства.
Щодо суспільства взагалі, то вони виконують такі функції, як збереження, передача
та презентація результатів наукових досліджень. Якщо розглядати їх
функціонування в системі науки, то найбільш важливими функціями наукових
текстів є функція оприлюднення результатів наукового дослідження, пріоритету
автора, підтвердження достовірності, новизни, а також апробації основних
20

результатів дослідження. Стосовно автора тексти виступають засобами його
творчої самореалізації, презентації, входження в наукове співтовариство.
Зазвичай інформація не подається в тексті від імені автора, а
використовується «колективний» стиль. Розглянемо, які лексичні та граматичні
прийоми використовуються для вираження науково-технічного стилю в
письмовому вигляді [34]. В лексичному аспекті це включає використання
загальнотехнічних, міжгалузевих, спеціалізованих термінів, використання
скорочень, службових слів, слів для забезпечення зв’язності між елементами
тексту, та максимально точний вибір слів для передачі необхідних концепцій. Щоб
забезпечити структурну єдність тексту, автори застосовують специфічні
організаційні засоби, які контролюють структуру, об’єднують його частини,
виражають оцінку автора, та посилаються на джерела інформації [35].
У граматичному плані, для втілення науково-технічного стилю в письмовій
формі, використовуються встановлені граматичні норми. Це може включати
широке використання пасивних, безособових та невизначено-особових
конструкцій текстах англійською мовою, використання складносурядних і
складнопідрядних речень, де переважають іменники, прикметники та неособисті
форми дієслова. Також характерно використання займенника «ми», відмічається
наявність атрибутивних комплексів та використання майбутнього часу (will +
дієслово) для вираження звичайної дії в англійських текстах [12].
Структура текстів у науково-технічному стилі може бути наступною: перш
за все, констатується вже відома інформація, далі відбувається критичний аналіз
цієї інформації, потім відбувається уточнення теорії або поліпшення технології, з
обгрунтуванням необхідності зміни вже відомої інформації; подальше описання
нового, та прогноз щодо можливого застосування цього нововведення. Але для
успішної реалізації науково-технічного стилю важливо уникати певних хиб та
недоліків, що можуть виникнути при написанні [37].
1. Якщо текст має низьку зрозумілість (low readability), то можна
спростити сприйняття шляхом використання більше дієслів замість номіналізації,
включення коротших слів, речень та абзаців. Також можна використовувати
21

графіки, таблиці та інші ілюстративні матеріали, коли вони відповідають
контексту.
2. Якщо йдеться про хеджування або страхування (hedging), деякі
дослідники можуть перестраховувати свої позиції через невпевненість у наданій
інформації. Це може призводити до введення надмірної кількості обережних заяв
та відмови від повної відповідальності за інформацію, яку вони подають.
3. Беззмістовність або «мовчання» (waffling) може виникати, коли автори
стають перед завданням збільшення обсягу тексту. Важливо пам’ятати, що навіть у
великому обсязі текст повинен бути наповненим змістом, і це особливо важливо
для науково-технічних текстів [38].
4. Протилежно до попереднього явища є супер-компресія (super-
compression), коли автори намагаються вкласти велику кількість інформації у
короткий текст. Важливо розуміти, що деякі концепції можуть не бути очевидними
для всіх читачів, і тому текст не повинен бути вкрай спрощеним. Компресія
інформації може привести до втрати точності та зрозумілості, тому більш докладна
та чітка версія тексту може бути більш ефективною для читача.
5. Неоднозначність (ambiguity) виникає, коли автор не має достатніх
граматичних знань, що призводить до того, що текст має двозначне повідомлення,
ускладнюючи виконання основної комунікативної мети.
6. Надмірне цитування (over-citation) – це використання великої кількості
цитат у тексті, що може вказувати на низький рівень компетентності автора. Деякі
думки можуть бути загальновідомими та не потребувати посилання на джерело
[11].
7. Використання занадто довгих речень (over-long sentences) підкреслює
обмежене розуміння автором граматики та стилю. Використання прийменників, які
призводять до складнопідрядних конструкцій, робить значення речення менш
зрозумілим. Речення науково-технічного стилю повинні бути зрозумілими,
лаконічними та максимально короткими.
8. Складання іменників (noun stacks) полягає в поєднанні іменників, щоб
створити складні поняття у реченнях. Це може призводити до неоднозначності та
22

виникнення жаргону. Такі складані іменники зазвичай використовуються як
прикметники для основного іменника. Складання іменників може спричинити
зіткнення значень, тому важливо уникати цього явища, замінюючи іменник
прикметником, використовуючи присвійний відмінок в англійській мові та
замінюючи іменник пояснювальною фразою – наприклад, “a program for orientating
emergency pilots”.
9. Телеологія (teleology) – це пояснення явищ з точки зору їх мети, яку
вони служать, а не через причину, з якої вони виникають[40].
10. Антропоморфізм (anthropomorphism) означає, що треба уникати надання
якому-небудь явищу або системі характеристик, які є характерними для людей [41].
Внаслідок інтенсивного розвитку науково-технічного стилю виникло
багато жанрів, таких як реферат, підручник, довідник, специфікація, каталог,
реклама з елементами публіцистики, патентний опис, монографія, інструкція і так
далі. Кожен з цих жанрів має свої стильові особливості, які не суперечать єдності
науково-технічного стилю та відображають його основні риси і особливості.
Наукові тексти можна класифікувати залежно від ступеня їх спеціалізації на
наступні категорії [42]:
1. наукова література (фундаментальні праці з наукових та технічних
питань, такі як монографії, книги, дисертації, підручники);
2. технічна література (статті з науково-технічних журналів або збірників,
доповіді для конференцій, патентні документи та звіти);
3. виробничо-технічна література (інструкції з експлуатації, технічні
довідники, каталоги машин і приладів, документи та керівництва);
4. науково-популярна література (науково-технічні тексти, адаптовані для
широкого читача).
У кожного з названих жанрів присутні певні характеристики, які
відповідають особливостям науково-технічного стилю. Тексти, які відносяться до
виробничо-технічної літератури, можуть містити речення, де відсутній підмет, але
його значення зрозуміло з контексту чи присудку завдяки перерахуванню
технічних даних. Також можуть зустрічатися речення, що складаються переважно
23

з перерахувань. Деякі наукові тексти написані за встановленим шаблоном та
насичені спеціалізованою термінологією та скороченнями [43].

1.3 Тексти інструкцій з експлуатації електричних та електронних
пристроїв як особливий підвид науково-технічної літератури

У наший час люди повсюди використовують електричні та електронні
пристрої в роботі та побуті. Електричні пристрої функціонують за допомогою
електроенергії, перетворюючи її на інші форми енергії, такі як механічна, світлова
або теплова [44]. Вони споживають електричну енергію безпосередньо для
виконання своєї функції. Навпаки, електронні пристрої мають більш складну
організацію. Замість безпосереднього перетворення енергії, вони маніпулюють
електричним струмом для передачі інформації [45].
В сучасному суспільстві ми не можемо уявити своє життя без пристроїв, які
полегшують нашу повсякденність і робочий процес. Кожен з цих пристроїв
супроводжується інструкцією з експлуатації, до якої ми звертаємося за
необхідності. Побутові електроприлади є поширеними у наших домівках, і ми
також користуємося 36 різними електронними пристроями. Побутові
електроприлади можна розділити на групи в залежності від їхнього призначення,
включаючи нагрівальні прилади для приготування їжі, опалювальні пристрої,
кухонні електроприлади, електрочайники, пристрої для зберігання продуктів,
прилади для прибирання, пристрої для створення мікроклімату та інші [46].
До електронних приладів відносяться програвачі, телевізори, комп’ютери,
пральні машини, телефони, планшети, мр3-плеєри тощо [47]. Інструкції з
експлуатації електричних та електронних пристроїв відносяться до інструктивних
текстів. Поза науково-технічним стилем, такі тексти також мають риси офіційно-
ділового та публіцистичного стилів. Це зумовлено тим, що інструкції призначені
для читання широкою аудиторією [48].
Згідно з Кембриджським словником, інструкції з експлуатації (service
manual) – це книги, які надають інформацію про належне використання пристрою
24

протягом його періоду експлуатації [49]. Тексти інструкцій з експлуатації або
настанови щодо експлуатації – це документи, які містять:
1. інформацію про принцип дії, технічні характеристики та конструкцію
виробу та його компонентів;
2. необхідні вказівки для безпечного та належного використання виробу,
також для оцінки стану виробу з метою виявлення потреби в ремонті;
3. інформацію про утилізацію виробу та його компонентів.
Основною ознакою інструкцій з експлуатації є їхня зрозумілість. Такі тексти
характеризуються переважанням професійної лексики, використанням
імперативних конструкцій, конкретним та послідовним поданням інформації,
високою щільністю відомостей, використанням писемної літературної норми,
наявністю схем, малюнків, креслень та інших графічних зображень. До
особливостей інструктивних текстів належать [50]:
Інструкції мають чітку структуру та стандартне розташування інформації,
для того щоб читач швидше міг знайти потрібну йому інформацію. Тексти в таких
інструкціях часто містять типові вирази.
Важливою характеристикою є інформативна точність та повнота. В добре
структурованій інструкції читач може знайти відповідь на будь-яке питання,
пов’язане з використанням та ремонтом пристрою. Автор несе відповідальність за
точність наданої інформації, оскільки навіть невелика неточність може призвести
до серйозних наслідків, втрати довіри до виробника і фінансових втрат. Точність
підтверджує, що автор володіє знаннями щодо представленої інформації [51].
В інструкціях важливий об’єктивний тон викладу. Хоча інструктивні тексти
не завжди мають впливати на читача, їхня реакція все ж є важливою. Такі тексти
можуть викликати різні реакції, залежно від обраного тона, який може бути
переконливим, професійним, стриманим або об’єктивним. Довіра читача
формується завдяки збалансованому та об'єктивному підходу викладу (мінімальна
індивідуальність, застереження або підсилення, відсутність емоційної вартості).
Правильний тон викладу допомагає читачеві вірити, що він зможе самостійно
25

впоратися з технічною проблемою або встановленням пристрою та зручно
користуватися ним у повсякденному житті або роботі [52].
Економія мовних засобів – максимізація передачі інформації за допомогою
мінімальної кількості слів. Зазвичай, читач повинен звернутися до інструкції,
відкриваючи її від робочої діяльності, тому його інтерес полягає в тому, щоб
вирішити питання якнайшвидше [53].
Використання термінів – обов'язкове використання однозначних термінів
протягом усього тексту інструкції, уникнення термінологічної синонімії. Жаргон
використовується з обережністю, оскільки може мати різне розуміння для різних
читачів. Якщо термін чи слово жаргону може бути незрозумілим, перше вживання
супроводжується роз’ясненням [54].
Структура та складові інструкцій з експлуатації [55]:
1. Тексти інструкцій з експлуатації складаються з ряду важливих
складових, які надають користувачам необхідну інформацію. Основні елементи
включають:
2. Вступ: Зазвичай, ця частина надає загальний огляд пристрою, його
основних характеристик та цілей використання.
3. Технічні характеристики: Ця частина надає детальну інформацію про
технічні параметри пристрою, такі як напруга, потужність, розміри, інтерфейси
тощо.
4. Збірка та встановлення: Якщо пристрій потрібно зібрати або
встановити, інструкція надає послідовність дій та рекомендації для цього.
5. Використання: Ця частина описує, як правильно використовувати
пристрій. Вона включає пояснення різних функцій та можливостей, а також
інструкції зі зміни налаштувань та режимів.
6. Догляд та обслуговування: Інструкція надає поради щодо збереження
пристрою в гарному стані, правильної очистки та обслуговування
7. Безпека та попередження: Ця частина наголошує на важливості
дотримання правил безпеки та попередження можливих ризиків при використанні
пристрою.
26

8. Усунення неполадок: Якщо виникають проблеми з пристроєм,
інструкція надає поради щодо їхнього усунення.
У текстов інструкцій з експлуатації використовується чіткий та лаконічний
мовний стиль. Важливо, щоб інструкції були зрозумілими для широкого кола
користувачів, незалежно від рівня їхньої технічної освіти. Уникання складних
термінів, використання ілюстрацій та послідовних кроків допомагають зробити
інструкції більш доступними та зрозумілими.
Тексти інструкцій з експлуатації є необхідними для забезпечення безпеки,
ефективності та тривалості використання електричних та електронних пристроїв.
Правильна експлуатація зменшує ризики виникнення неполадок, пошкоджень та
травм користувачів. Ці інструкції також є інструментом уникнення помилок при
встановленні, використанні та догляді за пристроями [56].
Ймовірність тлумачення слова з двома різними значеннями в таких текстах
є дуже низькою. Слова, що можуть мати різні значення в залежності від контексту,
також відсутні. Навіть можливість невизначеності уникнута. Так як читач
інструкції не завжди читає текст до певного необхідного моменту, допускається
повторення матеріалу та попередження читача про будь-які знання з попередніх
розділів, які необхідні для поточного розділу чи глави, для запобігання виникненню
ризику через відсутність цих знань. Підсилення сприйняття інформації досягається
подвійним використанням інформації: один раз у тексті, інший раз у форматі, що
виходить за рамки мови [57].
Послідовність подачі матеріалу в інструкціях з експлуатації полягає у
чіткому зазначенні та чіткому розподілі наступних елементів: титульна сторінка та
заголовок, зміст, інструкція зі встановлення, інструкція з користування, навчальний
матеріал з прикладами та демонстраціями, теоретичний огляд, поради щодо
усунення несправностей, пропозиції щодо технічного обслуговування, процедури
збирання та розібрання пристрою, індекси, взаємні посилання, словник та додатки
[58].
Прозорість структури досягається через ієрархічне розподіл заголовків,
знайомство та огляд пристрою, розумне використання шрифтів, чітку нумерацію,
27

обережне використання символів та позначень, подачу комплексної інформації за
допомогою засобів позамовної комунікації згідно з доцільністю, застосування
кольорового оформлення відповідно до встановлених стандартів.

Висновок до розділу 1

Після проведеного аналізу літератури та розкриття поняття «текст» з точки
зору лінгвістів та словникових визначень, з метою отримання глибокого розуміння
цього поняття, я зміг більш широко зрозуміти основні риси, функції та типи
письмових текстів разом з категоріальністю тексту. Далі було надано та
охарактеризовані різні класифікації текстів науково-технічної літератури. Для
повного визначення поняття «текст» необхідно вказати всі його ознаки. Однак, я
акцентував увагу на актуальних характеристиках тексту, відповідно до сфери
дослідження.
З розвитком науки розширюється різноманітність наукового стилю.
Науково-технічний стиль забезпечує чітке та точне подання інформації до читача
завдяки логічному та обґрунтованому викладенню фактичного матеріалу. Науково-
технічний стиль об'єднує різні прагматичні функції, такі як пояснювальна,
пізнавальна, інформаційна, переконлива, референтна та дидактична.
Отже, науково-технічні тексти сприяють обміну інформацією між
фахівцями різних галузей. Різні жанри науково-технічних текстів відображають
пізнавальну діяльність людини, а комунікативна функція цих текстів спонукає до
спілкування між учасниками науково-технічного спілкування. Дослідження
інструктивних текстів актуальні через широке використання електроприладів та
електронних пристроїв у побуті та роботі людини. Дотримання стилістичних та
структурних ознак інструкцій з експлуатації гарантує їхню основну характеристику
– зрозумілість.

28

Розділ 2. АНАЛІЗ ОРИГІНАЛУ ІНСТРУКЦІЇЇ ПРАЛЬНОЇ МАШИНИ ТА ЇЇ
ПЕРЕКЛАДІВ НА ЛЕКСИЧНОМУ, СИНТАКСИЧНОМУ,
ГРАМАТИЧНОМУ РІВНЯХ

2.1 Оцінка труднощів підчас перекладу технічних існтрукцій

В перекладі науково-технічних текстів можуть виникати різні граматичні
проблеми, зокрема виникає питання поділу деяких частин тексту на лексичні та
граматичні складові. Таким чином, для одного граматичного явища, залежно від
конкретного лексичного контексту, може існувати декілька можливих варіантів
перекладу. Однак існують загальні закономірності, відповідності та взаємозв'язки
між граматичними конструкціями та формами мови в оригіналі та перекладі.
За думкою Карабана В.І., детальний опис взаємозв'язків, спрямований на
переклад тексту, є доцільним і необхідним. Це дозволяє отримати чітке уявлення
про те, які можливості володіє перекладач текстів для точного відтворення
граматичних особливостей оригіналу у перекладі [16, с. 115].
Мова науково-технічних джерел відрізняється від розмовної мови або мови
художньої літератури завдяки своїм власним лексичним, граматичним та
стилістичним особливостям.
Одною з важливих граматичних характеристик технічно-наукових текстів є
досить велика різноманітність видів поширених складних (складнопідрядних та
складносурядних) речень. За словами В.І.Карабана в англомовних та
німецькомовних фахових текстах частіше, ніж в українській мові, вживаються
пасивні конструкції, також і безособові форми дієслів тощо [16, с. 52]. Англійська
мова відрізняється від української граматичним інвентарем, 48 зумовленим
особливостями побудови цих мов. Відтак в нашій українській мові відсутні
неозначений та означений артиклі, які використовують у англійській та німецькій
мовах і не лише, як певні означення, а й дають змогу зрозуміти характеристики
розподілу даних та інформації в певному іноземному тексті.
29

На думку Карабана В.І., ключовим вимогам до правильного переклада є
вміння адекватно аналізувати граматичні структури речень у іншій мові, точно
визначати граматичні труднощі перекладу і конструювати речення у перекладі
відповідно до норм мови та жанру перекладу [16].
За словами Карабана В.І., перекладач повинен мати знання граматичних
особливостей обох мов (вихідної та цільової), основи теорії перекладу текстів
різних жанрів, а також бути знайомим із перекладними еквівалентами у сфері
граматики та лексики, а також розуміти методи перекладу для різних мовних явищ
[16, с. 11].
Для перекладача наукових та технічних джерел важливо володіти основними
знаннями про сутність перекладу. Автор перекладу інструкцій повинен мати
глибоке розуміння в конкретній сфері, до якої належить перекладений текст.
Як зазначено в цитаті, деякі відмінності існують у структурі речень між
англійською та українською мовами. Наприклад, в англійській мові порядок
головних членів речення є більш фіксованим, у порівнянні з українською, де група
підмета може розташовуватися після групи присудка. Це може вимагати
перебудови речення під час перекладу.
Друга категорія граматичних складнощів перекладу пов'язана з різним
обсягом та структурою форм і конструкцій, характерних для англійської та
української мов.
Ще однією категорією граматичних труднощів у перекладі текстів є
граматичні явища мови оригіналу, які мають відмінні функціональні особливості.
Наприклад, форми однини і множини іменника можуть існувати як в українській,
так і в англійській мовах, але конкретні форми іменників можуть не збігатися. Крім
того, частота вживання форм пасивного стану дієслова-присудка може відрізнятися
між мовами, і такі форми часто доводиться замінювати на форми активного стану
під час перекладу. Ці труднощі обумовлені розбіжностями у мовно-стилістичних
нормах текстів оригіналу та перекладу [49, с. 12].
Важливо відрізняти дослівний переклад від граматично буквального
перекладу, який відбувається на рівні граматичної форми або синтаксичної
30

конструкції. Граматично буквальний переклад порушує граматичні норми мови
перекладу та/або жанрово-стилістичні норми науково-технічної літератури [91, с
36].
Наступний переклад формально порушує суть оригіналу та порушує деякі
граматичні норми української мови. Зокрема, він вводить дієприкметниковий
зворот за допомогою сполучника, що суперечить граматичним нормам, які
визначають, що дієприкметниковий зворот не може вводитися сполучником.
Також, анафоричний присвійний займенник повинен мати форму «свій», а не
«його», відповідно до встановлених граматичних вимог [16, с. 43].
Повний переклад тексту відбувається поступово, з першого слова до
останнього слова в реченні. Переклад може включати вилучення артиклів та
внесення певних лексичних перетворень, але ці зміни повинні забезпечити те, щоб
структура та порядок членів речення, які перекладаються, залишалися незмінними.
Для уникнення неадекватного буквального перекладу важливо постійно
використовувати перекладацькі граматичні перетворення. Ці перетворення
дозволяють адаптувати складний переклад до норм мови перекладу, забезпечуючи
його адекватність. На нашу думку, володіння навичками перекладу є важливим
компонентом професіоналізму та компетентності перекладача, і виробленню цих
навичок слід приділяти належну увагу.

2.2 Доперекладацький аналіз тексту до методологій Крістіан Норд

Дослідниця Крістіане Норд формулює свою модель функціонального
перекладу на прикладі теорії скопосу Ганса Вермеєра, яка насамперед призначена
для дидактичного застосування.
Відповідно до концепції Крістіане Норд, перекладачу слід спочатку виконати
цільовий переклад з метою досягнення конкретної та визначеної функції. Оскільки
користувач цільового тексту очікує отримати функціональний переклад,
перекладач також, в певній мірі, зобов'язаний виявляти лояльність до отримувача
[56 , с. 32].
31

Відтак у своєму визначенні перекладу Крістіане Норд розглядає його як
процес «створення функціонально-відповідного цільового тексту на основі
вихідного тексту, що визначається різним чином в залежності від бажаної або
необхідної функції («translatoscopos»)» [57, с. 30].
Вчена Крістіане Норд розглядає функціональну справедливість як «здатність
бути придатним для реалізації функцій чи конкретної функції, передбачених
процесом перекладу» [52, с. 15].
У цьому контексті функція не є визначеною властивістю тексту, а виникає
лише тоді, коли споживач пристрою сприймає текст, навіть якщо автор
використовує «функціональні сигнали» і може підтримувати сприйняття цільової
функції. Передбачені або можливі функції вихідного тексту можуть відрізнятися
від функцій цільового тексту [51, 235].
В літературі з перекладу зазвичай зустрічається двоетапна або трьохетапна
модель подання процесу перекладу. Однак вчена Крістіан Норд винайшла «кругову
схему», яка представляє собою принципово рекурсивний процес з можливістю
різних зворотних зв'язків. Схему кола представлено на рис.2.1
INTERPRETATION
DES U-AUFTRAGS

V ergleich Qualitätssicherun
g

ANALYSE PRODUCTION
DES AT DES ZT

Enstcheidung Umsetzung

ENTWURF DER
UBERS.STRATEGIE

32

Рис.2.1. Кругова схема Крістіан Норд
Згідно з моделлю Крістіане Норд, трансляційний процес не є простою
послідовністю, а, скоріше, представляє собою «круговий загальний процес, що має
додаткові рекурсивні етапи» [53, с. 32].
Перший етап перекладу завжди починається з ініціативи замовника
інструкції, оскільки, за словами Крістіане Норд, «без замовлення [...] ми взагалі не
отримаємо переклад» [50, с. 40]. На цьому етапі перекладач інтерпретує текст
замовлення для розпізнавання комунікативної ситуації та визначення бажаної
функції цільового тексту.
Потім ми переходимо до ключових понять аналізу вихідного тексту. Ці
терміни також можуть виконувати інші функції у процесі перекладу, такі як роль
автора вихідного тексту або отримувача цільового тексту [56, с. 6].
Ще одним ключовим етапом у процесі перекладу текстів будь-якого
характеру є доперекладацький аналіз вихідного тексту. Цей аналіз ґрунтується на
методах та підходах, представлених Крістіан Норд і Катаріною Менг.
Система питань, яку вони розробили, є дуже зручною і корисною, оскільки
вона легко зрозуміла, і в процесі відповідей на ці питання перекладач досліджує не
лише внутрішньо-текстові чи лінгвальні аспекти, але й зовнішньо-текстові чи
екстралінгвальні фактори та їх аспекти в творі.
Під час нашого дослідження ми використали методику доперекладацького
аналізу, яку розробила Ярослава Іваненко. Вона розробила схеми, спеціально
створені для графічного відображення та представлення її методики
доперекладацького аналізу.
У цих схемах враховані ключові питання, на які має звертати увагу
перекладач текстів під час доперекладацького аналізу для кращого розуміння та
інтерпретації оригінального тексту, а також методи та підходи, що застосовуються
у доперекладацькому аналізі тексту.
Конкретно, в нашому дослідженні використовувалися такі методології, як
теорія сприйняття та когнітивний підхід, теорія скопосу, герменевтичний аналіз,
33

«close reading», монографічний аналіз тексту за Ю.М. Лотманом, та «wide reading».
Це наглядно представлено на Рис.2.2. у роботі «Методика доперекладацького
аналізу тексту. Методи та підходи».
Додатково, Іваненко Я.А. розробила схему, яка визначає предмет аналізу
тексту та вказує, яка частина інформації досліджується в рамках визначених
питань. Це подано на Рис.2.3. у роботі «Методика доперекладацького аналізу
тексту. Сфери та предмети аналізу» [14, с.105].
Додатково, варто відзначити, що вчена Іваненко Я.А. представила методику
«класичного» стилістичного аналізу тексту, що включає два основних елементи:
вертикальну та горизонтальну структури тексту.
У ході дослідження використовуються п'ять мовних рівнів: морфологічний,
фонетичний, лексичний, синтаксичний та семантичний [14, с. 105-108].

Кому?

Хто? Що?
Теорія сприйняття та
конгвітивно-науковий
Wide reading підхід , wide read ing
Герменевтичний
(інтерстектуальність, метод
інтермедіальність)

Чому? Де і
ТЕКСТ
Теорія скопосу Wide reading
Навіщо коли?

?
Close reading а бо
монографічний аналіз
тексту Лотман ов

Якими Якими
Як?
словам? реченнями?
и
мРуи?с . 2.2. Методи та підходи аналізу доперекладацького тексту.

34

Контекст читача Сематичний рівень
К онтекст автора , контекст горизонтальна
його інших творів , структура, зміст твору
іс торичний контекст

Кому?

Хто? Що?

Час і місце дії,
Прагмат ика, культурний
головна ідея Чому? ТЕКСТ контекст
Де і
твору Навіщо? твору
коли?

Якими Як? Якими
Лексиний, словами? реченнями? Синтаксичний
морфологічний та та стилістичний
фонетичний рівні Жанр і рід рівні
тексту,вертикальна
структура і тон альність
тексту
Рис.2.3. Сфери та предмети аналізу доперекладацького тексту [14, с. 108].
В підході Крістіан Норд лояльність перекладача включає дві важливі
складові. По-перше, він повинен бути лояльним до вихідного тексту, що передбачає
виявлення поваги та відданості оригіналу. Це також означає врахування інтенцій
автора вихідного тексту та задоволення очікувань замовника перекладу.
З іншого боку, лояльність перекладача розширюється на ситуацію з цільовим
текстом і його одержувачем. Це означає, що перекладач повинен враховувати
особливості комунікативної ситуації, в якій буде використовуватися переклад, і
відповідати потребам та очікуванням читачів або аудиторії цільового тексту. Таким
чином, лояльність включає у себн не лише відданість оригіналу, але й уміння
адаптувати переклад до конкретного контекста та потреб отримувачів цільового
тексту.
Узагальнюючи, лояльність у контексті перекладу за Крістіане Норд є
двостороннім поняттям, яке вимагає врахування інтересів як замовника та автора
35

вихідного тексту, так і читачів або користувачів цільового тексту та контексту його
використання.

2.3. Аналіз перекладацьких трансформацій англомовних технічних
інструкцій
Процес перекладу є актом трансформації тексту з однієї мови на іншу, що
став об'єктом глибокого дослідження в середині ХХ століття. Основною метою при
цьому є досягнення адекватності. За визначенням Ю.В.Шевельова, адекватність
означає «вичерпне відтворення смислового змісту оригіналу та повна
функціонально-стилістична відповідність йому». Цей вид перекладу також відомий
як еквівалентний, і він виконується відповідно до всіх мовних норм перекладу.
Головна мета полягає в забезпеченні достатнього рівня передачі змісту та
правильного вираження мовних одиниць.
Для досягнення повноцінного або адекватного перекладу необхідно
враховувати характерні особливості використання мовних засобів у джерелі
інформації та мовної специфіки, яка є характерною для цільового читача. Це
включає його досвід, рівень знань, особливості сприйняття та інші фактори, які
можуть впливати на процес і кінцевий результат перекладу. З метою забезпечення
адекватності перекладу відповідно до мовних норм, перекладач використовує різні
перекладацькі трансформації.
Перекладацькі трансформації визначаються різними вченими, серед яких
можна виділити В.І Карабана, С. Є. Максімова, О.Д. Пономаріва, І.І. Огієнка та
інших. Наприклад, С. Є. Максімов визначає трансформації як «прийоми логічного
мислення, за допомогою яких ми розкриваємо значення іншомовного слова в
контексті і знаходимо йому український відповідник .О.Д. Пономарів, зі свого боку,
розглядає перекладацькі трансформації як «технічні прийоми перекладу, що
складаються з заміни регулярних відповідностей нерегулярними», а також як «самі
мовні вирази, одержувані в результаті застосування таких прийомів».
За визначенням С.Є.Максімов, перекладацькі трансформації є
перетвореннями, які виникають під час переходу інформації з однієї мови в іншу.
36

Це включає перебудову компонентів тексту оригіналу, перефразування чи нове
вираження змісту повідомлення з метою досягнення кінцевої мети –
перекладацького еквіваленту.
С. Є. Максімов також писав що залежно від особливостей мовних одиниць
мови оригіналу, перекладацькі трансформації можна класифікувати на наступні
групи:
1. Морфологічні –включають в себе заміну частини мови іншою або декількома
частинами мови.
2. Стилістичні–передбачають зміну стилістичного забарвлення вихідної
одиниці.
3. Синтаксичні–викликають зміни в синтаксичних функціях слів та
словосполучень або призводять до перебудови синтаксичної конструкції.
4. Семантичні – відбуваються за рахунок причиннонаслідкових зв’язків між
елементами ситуації.
5. Лексичні–виникають через невідповідність обсягу значень лексичних
одиниць у мові перекладу, що є відхиленням від словникових відповідників.
6. Граматичні–передбачають перетворення структури мовної одиниці чи
речення згідно з нормами мови перекладу [28].
Науковці, такі як І.М.Байбакова, С.М.Пилипчук, В.С.Рибалка, І.В.Сабадош
звертались до дослідження перекладацьких трансформацій, класифікуючи їх на
лексичні, граматичні та стилістичні. Також відомими є класифікації
М.А.Венгренівська, С.О.Кочерга, та інших.
Перекладацькі трансформації можуть поєднуватись між собою, утворюючи
трансформаційні комплекси. С.М.Пилипчук підкреслює значення комплексних
трансформацій, в які входять, зокрема, лексичні та граматичні. С.О.Кочерга вважає,
що до комплексних трансформацій відносяться лексичні, морфологічні,
стилістичні, семантичні та синтаксичні.
Мотиви і причини використання перекладацьких трансформацій
визначаються не лише формальною відповідністю між мовними одиницями двох
мов, але і їх функціональною тотожністю. За словами дослідників, точність
37

перекладу визначається тим, наскільки функціонально ідентичним є текст
перекладу в порівнянні з текстом оригіналу: «Точним може вважатися лише такий
переклад, який забезпечує тотожність функції тексту перекладу і тексту оригіналу»
[37].
Перекладацькі трансформації використовуються перекладачем для того, щоб
забезпечити функціональну тотожність тексту перекладу та тексту оригіналу. Цю
позицію докладно висвітлює З.М.Терлак, вводячи термін «комунікативна
компетенція». Він розглядає комунікативну компетенцію як комплекс передумов,
необхідних для мовної комунікації. Згідно з його поглядом, реакція людини на
текст залежить не тільки від властивостей самого тексту, але й від наявності певних
передумов, таких як знання, звички до стандартів та інші, які необхідно володіти
для адекватного сприйняття та інтерпретації тексту .
Ю.В.Шевельов розглядає комунікативну компетенцію як сукупність
складових, кожна з яких відіграє свою роль у процесі сприйняття та інтерпретації
тексту. Відсутність необхідної попередньої інформації у одержувача тексту може
призвести до ситуації, коли «слова зрозумілі», але суть сказаного залишається
невідомою.
Щодо невідповідності тексту звичайним мовним стандартам Ю.В.Шевельов
підкреслює, що «якщо незвичність способу вираження є результатом невміння,
недостатньої комунікативної компетенції, то вона стає фактором, що ускладнює
успішну комунікацію. 'Незвичайність' мови ускладнює її сприйняття, відволікає
увагу від змісту» .
Отже, вплив, який здійснюється текстом на адресата, визначається
відношенням між властивостями тексту та комунікативною компетенцією
адресата. Для того, щоб вплив тексту перекладу відповідав тексту оригіналу,
необхідно, щоб відношення мовних характеристик тексту перекладу до
комунікативної компетенції перекладача було подібним до відношення мовних
характеристик тексту оригіналу до комунікативної компетенції автора [21, c.30].
Причинами перекладацьких трансформацій є суттєві розбіжності
комунікативних компетенцій між носієм вихідної мови і носієм мови перекладу, а
38

також необхідність «згладжування» цих розбіжностей для досягнення
рівноцінності регулятивного впливу вихідного тексту і тексту перекладу.
Ю.В.Шевельов виділяє три основні причини перекладацьких трансформацій:
1. Розбіжності в системах мови оригіналу і мови перекладу, які можуть
виникати через відмінностей у структурі та виразових засобах.
2. Розбіжності норм мови оригіналу і мови перекладу, що можуть визначати
відмінності в стилі, вживаному словниковому запасі та інших лінгвістичних
аспектах.
3. Розбіжність узусу, що діє в середовищі мови оригіналу і мови перекладу, яка
впливає на використання мовних виразів та конструкцій [21, с. 189].
З.М.Терлак визначає наступні мотиви застосування трансформацій для
досягнення більш високого ступеня еквівалентності:
1. Прагнення уникнути буквалізму при перекладі.
2. Рагнення використовувати вирази і конструкції, що є найбільш уживаними в
мові перекладу.
3. Необхідність подолання міжмовних відмінностей в оформленні однорідних
членів речення.
4. Прагнення уникнути неприродності, громіздкості, неясності та нелогічності
виразів.
5. Прагнення до більш компактного варіанту перекладу.
6. Прагнення донести важливу фонову інформацію або зняти надлишкову.
7. Прагнення відтворити образність, що важко передається мовою перекладу .
В.Н.Базилев мотивує необхідність використання перекладацьких
трансформацій, зауважуючи, що текст оригіналу передається через перекладацькі
відповідності, які мають не лише інше мовне вираження у мові перекладу, але й
відмінний від оригіналу набір семантичних компонентів, що породжує
необхідність у різноманітних перекладацьких трансформаціях [3].
При перекладі з англійської мови на українську чи будь-яку іншу мову,
основна причина, яка підштовхує до використання перекладацьких трансформацій,
часто полягає в специфіці англійської мови та пов'язаній з цим явищем мовної
39

вибірковості. Переклад включає не лише взаємодію двох мов, але й стикає дві
культури.
Важливо відзначити, що всі причини використання перекладацьких
трансформацій можна зведені до двох основних категорій: об'єктивних та
суб'єктивних. Об'єктивні причини включають трансформації, пов'язані з
культурними відмінностями між носіями двох мов, а також відмінностями у
граматичних структурах мов. Суб'єктивні причини, з свого боку, пов'язані з
факторами, такими як обмежений час при усному перекладі, стиль перекладача,
його рівень компетенції та те, чи є він носієм мови оригіналу чи мови перекладу.
Уточнимо, що існують два основних типи замін: стійкі міжмовні
відповідності, що утворюються завдяки перекладацьким трансформаціям, та
контекстуальні, які виникають під час перекладу залежно від контексту. Усі ці
заміни стають можливими через відмінності у структуі мови оригіналу та мови
перекладу. Серед таких відмінностей слід відзначити:
1. Розбіжності в системах мови оригіналу і мови перекладу: Вони виникають
через відмінності у способі вираження ідей, структурі речень та використанні
мовних засобів.
2. Розбіжності мовних норм вихідної мови і мови перекладу: Включають в
себе варіації у стилі, лексичному виразі та інших мовних аспектах, що
відрізняються між різними мовами.
3. Розбіжність узусів: Виникає через різні мовні звичаї та використання в
мовленні, яке є характерним для носіїв мови оригіналу та мови перекладу.
4. Розбіжності фонових знань: Носії мови оригіналу та перекладу можуть мати
різний рівень знань про те, що вважається загальновідомим чи очікуваним у
конкретному контексті.
Вказані відмінності становлять виклики під час перекладу, і їх подоланням
служать перекладацькі трансформації, які дозволяють досягти еквівалентності між
мовами під час перекладу.
Таким чином, кожна мова представляє собою систему систем нижчого
порядку, або підсистеми, які включають фонетичну, морфологічну, лексичну,
40

словотвірну, синтаксичну підсистеми. При порівнянні мови оригіналу та мови
перекладу виникають відмінності як між системами окремих мов, так і між їхніми
підсистемами. Ці відмінності визначають необхідність використання
перекладацьких трансформацій при перекладі англомовних публіцистичних
текстів на українську мову.

2.4 Порівняльний аналіз мови оригіналу інструкцій та її перекладу на
українську мову на лексичному рівні

Під час аналізу окремих лексичних одиниць було зроблено численні
спостереження. Технічні терміни мають відповідники українською мовою. Проте,
при перекладі технічних термінів можуть виникати помилки, тому пропонуються
покращення. Деякі приклади перекладу технічних термінів подано в Таблиці 3.1.
Також відзначено, що перекладач не використовує транслітерацію для назви
компанії «LG Electronic Inc.» на українську мову. Оригінальна назва компанії
залишається незмінною у всьому перекладі.
При аналізі перекладу лексичних одиниць виявлені помилки в перекладі
деяких слів. Основним джерелом цих помилок є використання російських
запозичених перекладів для англійських слів під час їхнього введення українською
мовою.
Українська мова відстоює принцип уникнення використання російських
запозичень, оголошуючи це грубою помилкою. Тому було створено таблицю
російських запозичень, які зустрічаються в перекладі, та внесено пропозиції щодо
їх заміни або уникнення.
Всього в перекладі використано 21 російське запозичене слово. В українській
мові йде боротьба за очищення від русизмів, тому українські перекладачі повинні
активно докладати зусиль для уникнення використання таких російських слів.
Порівняльна характеристика перекладу на ликсичному рівні наведена в Таблиці
2.1.

41

Таблиця 2.1
Порівняльна характеристика перекладу на лексичному рівні
Текст мовою оригінал Російські слова що Правильний перклад
використали під час
перекладу
In no case У Жодному випадку У жодному рвазі
Регулюючий пристрій Регулювальний
Regulating device
In the following order В слідуючому порядку У такому порядку

So Таким чином Отже , у такий спосіб
Overclocking process Процес розгону Процес набирання
швидкості
В даному списку В цьому списку
In this list
In accordance with У відповідності з Відповідно до

Інструкції з експлуатації для побутової техніки включають в себе значну
кількість термінів з технічної лексики. При аналізі мови оригінальної інструкції
щодо пральної машинки та її перекладу українською мовою на лексичному рівні,
ми провели порівняльний аналіз між технічними термінами та загальновживаною
лексикою обох текстів. У результаті аналізу було встановлено, що всі технічні
терміни з оригіналу були перекладені українською мовою за допомогою технічної
лексики. У перекладі на українську були використані відповідні еквіваленти
технічних понять, що існують у англійській мові. Для підтвердження результатів
аналізу ми створили Таблицю 2.2, в якій представлені приклади перекладу
технічних термінів українською мовою.

42

Таблиця 2.2
Характеристика перекладу технічниї термінів
Технічні терміни англійською Переклад на українську
Safety Lock Безпечний замок
Spin Cycle Цикл віджиму
Detergent Dispenser Диспенсер для миючого засобу
Load Capacity Вантажопідйомність
Water Inlet Valve Клапан подачі води
Rinse Aid Compartment Камера для ополіскувача
Fabric Softener Dispenser Диспенсер засобу для зняття статичної
електрики з тканин

Після порівняння мови оригіналу та перекладу інструкції з експлуатації
пральної машини на лексичному рівні ми виявили, що переклад українською
мовою виконано досить якісно, дотримуючись всіх лексичних норм. Важливо
відзначити, що в українському перекладі майже відсутні лексичні помилки. Всі
технічні терміни відтворено відповідними термінами, які існують в українській
мові. Можна відзначити лише деякі розбіжності в перекладі загальної лексики
вихідного та цільового текстів.

2.5 Порівняльний аналіз мови оригіналу інструкцій та її перекладу на
українську мову на синтаксичному рівні

У контексті стрімкого розвитку технологій та глобалізації, в сучасному світі
виростає важливість не лише засвоєння, але й правильного перекладу інструкцій з
використання різноманітних технічних пристроїв, таких як, наприклад, пральні
машинки. Віддамо увагу порівняльному аналізу синтаксичних структур
англійських інструкцій пральних машинок та їхніх перекладів на українську мову.
Особливий акцент буде зроблено на тому, як синтаксичні різниці між мовами
можуть впливати на зрозумілість та правильне використання пристроїв
користувачами[39].
43

1. Аналіз структури речень у англійських інструкціях. У цьому абзаці ми
розглядаємо підходи та особливості структури речень, що використовуються
в інструкціях для пральних машинок англійською мовою. Основна риса таких
інструкцій – використання простого та легкозрозумілого синтаксису, який
спрощує розуміння інформації користувачем. Однак ці інструкції часто
включають технічну лексику та специфічні терміни, що робить їх більш
точними та спеціалізованими. У даному контексті, намічається тенденція до
використання простих та послідовних інструкцій, які вказують на конкретні
кроки для користувача. Такий підхід робить процес експлуатації пральної
машинки більш доступним та зрозумілим для широкого спектра
користувачів. Одночасно, технічна лексика та терміни можуть створювати
певний бар'єр для розуміння, особливо для тих, хто не має глибоких знань у
цій області. Тому важливо, щоб перекладач при переносі таких інструкцій на
інші мови зберігав чіткість та зрозумілість, уникавши втрати точності в
перекладі технічних термінів. Приклад: «Load the laundry, add detergent,
and press the start button.» У даному реченні виділяється проста
послідовність дій, яку користувач повинен виконати. Перша частина «Load
the laundry» вказує на завантаження білизни, друга частина «add detergent»
вказує на додавання мийного засобу, а третя частина «press the start button»
вказує на натискання кнопки запуску. Синтаксична структура дозволяє чітко
та лаконічно передати послідовність необхідних дій користувачеві.
2. Аналіз структури речень у перекладі на українську мову. У цьому пункті
здійснюється ретельний аналіз структури речень у контексті перекладу
англійських інструкцій на українську мову. Зазначається, що під час
виконання перекладу важливо дотримуватися послідовності дій та
гарантувати зрозумілість для користувача українською мовою.У контексті
зазначеного аспекту перекладу англійських інструкцій, наголошується на
важливості збереження порядку дій, які вказані в оригінальних англійських
інструкціях. Крім того, підкреслюється необхідність забезпечення
зрозумілості перекладу для українськомовного користувача, щоб
44

забезпечити ефективне розуміння та використання пральної машинки.
Загальний підхід вказує на важливість не тільки лінгвістичної, але й
функціональної адекватності перекладу, зокрема у відтворенні послідовності
дій та збереженні логічної структури оригіналу для забезпечення
максимальної зрозумілості та використовуваності інструкцій для
українськомовних користувачів. Переклад: «Завантажте білизну, додайте
мийний засіб і натискайте кнопку старт». У цьому прикладі перекладу,
відзначаються певні особливості синтаксичної структури. Починаючи з
фрази «Завантажте білизну», перекладач використовує дієслово в
інфінітивній формі, аналогічно до англійської структури «Load the laundry».
Далі, фраза «додайте мийний засіб» використовує простий інфінітив,
відображаючи англійське «add detergent». Нарешті, фраза «натискайте
кнопку старт» також використовує інфінітив та передає послідовність дій, як
у вихідному англійському реченні «and press the start button». Важливо
відзначити, що український переклад може бути трошки більш експліцитний
у використанні словесних форм, проте зберігає основну ідею та послідовність
дій, що сприяє зрозумілості для користувача.
3. Порівняння синтаксичних конструкцій. У цьому розділі розглядається
порівняльний аналіз синтаксичних конструкцій між англійською та
українською мовами, який стосується виразів інструкцій. Підкреслюється,
що в деяких випадках українська мова може використовувати інші
синтаксичні засоби для передачі того ж самого значення, яке виражене
англійською. Приклад: «Before starting the machine, make sure the door is
securely closed. Переклад: «Перед запуском машини переконайтеся, що
дверцята надійно закриті». У даному прикладі вказано, що український
переклад використовує конструкцію «перед запуском машини», яка
еквівалентна англійській «Before starting the machine». Обидва вирази
вказують на часову послідовність дій. К рім того, український переклад
використовує додаткове слово «переконайтеся», що акцнтує на необхідності
перевірки. Ця додаткова частина не порушує загального змісту і зберігає
45

основну ідею щодо необхідності переконатися в закритті дверцят перед
запуском машини.
4. Аналіз технічної лексики. В даному розділі проводиться детальний аналіз
використання технічної лексики в англійських інструкціях та висвітлюється
ключова роль збереження відповідних термінів під час перекладу для
забезпечення консистентності та точностіВизначається, що технічна лексика
в інструкціях може бути специфічною та вимагати вірного вибору термінів
при перекладі. Український переклад вказаного прикладу («Set the washing
machine to the delicate cycle») демонструє, як важливо зберігати відповідність
та точність термінів. Український еквівалент «Встановіть пральну машину в
режим для деликатного білизни» зберігає не лише основну ідею, а й
використовує термін «режим для деликатного білизни,» щоб передати
конкретність технічної інформації. Висвітлюється, що точність та
консистентність у виборі відповідників термінів технічної лексики є
критичним для забезпечення правильного розуміння інструкцій
користувачем. Перекладач повинен уникати лінгвістичної амбігвітетності та
зберігати терміни, що найкраще відображають конкретні технічні аспекти,
забезпечуючи, таким чином, ефективний та зрозумілий переклад технічних
інструкцій. Приклад: «Set the washing machine to the delicate cycle.»
Переклад: «Встановіть пральну машину в режим для деликатного
білизни».У цьому випадку, технічна лексика, така як «delicate cycle», вимагає
уважного підбору відповідного терміну при перекладі. Український переклад
використовує вираз «режим для делікатної білизни,» що є відповідним і
зберігає конкретність та значення оригінального виразу.Важливо відзначити,
що точність та ясність у виборі відповідників термінів технічної лексики є
ключовим аспектом у процесі перекладу. Використання вірних термінів
допомагає забезпечити зрозумілість для користувача та зберегти технічну
консистентність інструкцій.
У даному розділі здійснюється ретельний порівняльний аналіз синтаксичних
структур англійських інструкцій для пральних машин та їх українських перекладів.
46

Автор вказує на ключову роль точності та чіткості у передачі інформації при
перекладі, а також визначає обов'язки перекладача [54].
Підкреслюється, що важливість передачі інформації в адекватній формі стає
очевидною через вивчення синтаксичних структур обох мовних варіантів.
Зазначається, що перекладач повинен враховувати не лише порядок послідовних
дій, але й специфічну технічну лексику, яка є невід'ємною частиною інструкцій для
пральних машин.
Виділяється необхідність забезпечення зрозумілості та коректності
інструкцій для користувачів обох мов. Вага вірного вибору термінів та точності
передачі технічних деталей підкреслюється як фундаментальний аспект у
здійсненні ефективного та зрозумілого перекладу.

2.6 Порівняльний аналіз мови оригіналу інструкцій та її перекладу на
українську мову на граматичному рівні

У ході нашого дослідження ми впровадили порівняльний аналіз
граматичного рівня мови оригіналу (англійської) та мови перекладу (української)
інструкції з експлуатації пральної машини.Ми можемо спостерігати значну
розбіжність у граматичних структурах. Наприклад, в англійській мови
використовують означений та неозначений артиклі, що відсутні українській мові,
та виявляють властивість вживання пасивного стану та інші схожі риси [73].
1. Аналіз граматичних конструкцій в оригінальних інструкціях
Оригінальні інструкції, як правило, володіють чіткою та конкретною
граматичною структурою, яка сприяє ясному розумінню користувачем. Одним із
ключових елементів такої структури є використання різних граматичних
конструкцій, таких як активний або пасивний стан речень, вживання різних часів
та розмаїття частин мови.
Приклад: «Press the power button to turn on the device.»
У даному реченні використано активний стан та інфінітив, що передає
конкретний порядок дій. Фраза «Press the power button» вказує на конкретну дію, де
47

активний стан підкреслює, що користувач повинен виконати цю дію. Далі,
інфінітив «to turn on the device» вказує на подальшу мету цієї дії, а саме увімкнення
пристрою.
Такий вибір граматичних конструкцій спрощує інструкції, роблячи їх
доступними та зрозумілими для широкого кола користувачів. Чітка послідовність
дій і використання конкретних граматичних форм допомагають забезпечити
ефективність та точність передачі інформації.
2. Переклад граматичних конструкцій на українську мову
Під час перекладу важливо не лише вірно передати зміст оригіналу, але й
дотримуватися граматичної структури мови перекладу, у даному випадку,
української.
Приклад перекладу: «Натискайте кнопку ввімкнення, щоб увімкнути
пристрій.»
У даному випадку було важливо зберегти активний стан та інфінітив, як у
оригіналі. Фраза «Натискайте кнопку ввімкнення» відображає ту ж саму дію, що й
«Press the power button», де акцент робиться на активному виконанні дії
користувачем. Далі, «щоб увімкнути пристрій» використовує інфінітив у
подальшому описі мети дії.
Переклад врахував граматичні правила української мови, забезпечуючи
зрозумілість та точність інструкцій для українськомовних користувачів.
Дотримання граматичної структури оригіналу сприяє однозначному розумінню
передачі інформації [46].
3. Значення граматичної точності в перекладі
Граматична точність у перекладі має визначальне значення, оскільки вона
безпосередньо впливає на розуміння інструкцій користувачами. Правильне
використання граматичних конструкцій є ключовим фактором уникнення
непорозумінь та забезпечення коректного виконання дій.
Приклад: Оригінал: «Rotate the knob clockwise until it clicks.»
Переклад без граматичної точності: «Обертайте ручку за годинниковою
стрілкою, поки не клацне.»
48

Правильний переклад з граматичною точністю: «Обертайте ручку за
годинниковою стрілкою, доки вона не клацне.»
У цьому прикладі правильне вживання граматичних конструкцій, таких як
інфінітив «обертайте» та відділений інфінітив «не клацне,» забезпечує точність та
зрозумілість інструкцій. Граматична правильність грає ключову роль у вірному
передаванні інформації, а неправильне використання може призвести до
непорозумінь та некоректного виконання завдань. Таким чином, граматична
точність у перекладі є невід'ємною частиною успішної комунікації та розуміння.

Висновки до розділу 2

У другому розділі було проведено глибокий аналіз тексту оригіналу та його
перекладів з врахуванням лексичних, синтаксичних та граматичних аспектів. Під
час оцінки труднощів, які виникають під час перекладу технічних інструкцій,
виявлено ключові аспекти, що впливають на якість перекладу.
Доперекладацький аналіз тексту здійснено відповідно до методологій,
розроблених Крістіане Норд, що дозволило виявити внутрішньо-та зовнішньо-
текстові фактори, що впливають на сприйняття тексту та його переклад.
Порівняльний аналіз мови оригіналу інструкцій та її перекладу на українську
мову на лексичному, синтаксичному та граматичному рівнях дозволив визначити
подібності та відмінності між текстами. Цей аналіз є важливим етапом у визначенні
ефективних стратегій перекладу та покращенні якості перекладу технічних
інструкцій. Знання та розуміння цих аспектів мови сприяють адаптації тексту для
цільового аудиторії та забезпеченню його максимальної зрозумілості та точності.

49

Розділ 3
АНАЛІЗ ОРИГІНАЛУ ІНСТРУКЦІЇЇ ПРАЛЬНОЇ МАШИНИ ТА ЇЇ ПЕРЕКЛАДІВ
НА ЛЕКСИЧНОМУ,СИНТАКСИЧНОМУ, ГРАМАТИЧНОМУ РІВНЯХ

3.1 Вимоги до перекладу інструкцій експлуатацій

При виконанні перекладу технічної документації перекладач часто
стикається з низкою складних питань, вирішення яких вимагає вміння гармонійно
вписувати переклад у культурний контекст цільової аудиторії. Одним із важливих
відомостей в цьому контексті є розгляд можливості орієнтації на паралельні тексти,
що існують у цільовому середовищі. З іншого боку, важливо визначити, чи
первинною метою є відтворення структури та вмісту або збереження фірмового
стилю. Ці роздуми підкреслюють складність завдання перекладача, оскільки він
повинен бути вдатний враховувати технічні нюанси і одночасно дотримуватися
мовних та культурних особливостей, щоб забезпечити максимальну зрозумілість та
прийнятність перекладу для цільової аудиторії.
Перекладач технічної документації завжди стикається з питаннями, що
стосуються того, наскільки його переклад має гармонійно вписуватися в цільову
культуру. Один із ключових аспектів полягає в тому, чи слід орієнтуватися на
моделі паралельних текстів в цільовому середовищі, чи ж основною метою є
збереження фірмового стилю [69, с.29].
У більшості випадків виникає ситуація, коли головною метою є забезпечення
фірмового стилю в перекладі. Це призводить до того, що технічна документація
повинна мати єдиний вигляд у всіх мовах, охоплюючи такі аспекти, як формат
паперу, макет та графічні елементи [69, с.29].
Після аналізу оригінальної інструкції з експлуатації пральної машини
(написаної на німецькій мові) та її перекладів на українську та англійську можна
зазначити, що формально всі версії інструкцій виглядають ідентично.
Однак, при необхідності бездоганної інтеграції перекладу в цільову культуру
та можливості виникнення паралельних текстів, важливо враховувати ті формальні
50

аспекти, які залежать від культурних особливостей користувачів інструкцій. Це
означає, що переклад повинен бути адаптований до культурних особливостей нації,
яка використовує інструкції з експлуатації [69, с. 209-210]:
1. Розмір паперу: В різних країнах можуть використовуватися різні стандарти
розмірів паперу. При адаптації слід враховувати відмінності в цьому
параметрі.
2. Орієнтація сторінки: Визначення вертикальної або горизонтальної
орієнтації сторінки може залежати від традицій та звичаїв конкретної
культури.
3. Тип палітурки / перфорації: Відмінності в стилі та типах палітурки можуть
виникнути внаслідок культурних впливів та стандартів.
4. Типографські особливості: Використання конкретних шрифтів, розмірів і
стилів може бути зумовлено відмінностями в типографських вподобаннях.
5. Тип і дизайн зображень: Графічні елементи, такі як схеми та малюнки,
можуть потребувати адаптації до відповідних культурних норм і стилів.
Д.Юль підкреслює, що найважливішою вимогою до інструкцій з експлуатації
є їхня чіткість і зрозумілість для користувача. Він стверджує, що якщо інструкції
написані чітко, користувач зможе правильно використовувати пристрій, і
технологія буде реагувати відповідно до його намірів [46, с. 67].
С.Ґьопферіх, у свою чергу, додає, що окрім чіткості, інструкції повинні
відповідати певним вимогам щодо структури. Ця чітка структура допомагає
користувачеві швидше і простіше зрозуміти та знаходити необхідну інформацію в
інструкціях з експлуатації пристроїв (Табл.3.1.).
С.Ґьопферіх класифікує вимоги до інструкцій на три основні групи [41,
с.107].

51

Табл.3.1
Вимоги до інструкцій за С.Ґьопферіх
Дії, що визначають Проміжні цілі, які Подання вказівок щодо
структуру вказують шлях до правильної роботи з
основної мети пристроєм
Ця група вимог Ця група вимог Ця група вимог
передбачає, що дії передбачає, що проміжні передбачає, що
користувача (наприклад, цілі в інструкціях інструкції повинні
натискання на поворотну повинні вказувати шлях надавати вказівки щодо
ручку) повинні визначати досягнення основної правильного
структуру інструкцій. мети та робити його використання пристрою,
Першорядною метою зрозумілим. Це важливо, сприяючи досягненню
інструкцій є надання оскільки користувачеві проміжних цілей та
користувачеві не лише необхідно мати чітке загальної мети .
опису продукту, але й уявлення про кроки, які
інформації, яка діє як слід виконати, щоб
педагогічне керівництво. досягти загальної мети.

Вернер Цітен запропонував фіксовану макроструктуру для інструкцій з
експлуатації, яка складається з трьох основних частин: преамбули, керуючої
частини і додатків [80, с.6]. Ця структура розглядається як єдність, і В. Цітен не
робить відмінності між обов'язковими та додатковими компонентами. Наприклад,
для нього, зміст є невід'ємною частиною структури [41, с.102].
У свою чергу, Сюзанна Ґьопферіх вважає, що зміст може бути
необов'язковим елементом макроструктури інструкцій [41, с.102]. Її підхід
враховує відмінності між обов'язковими та додатковими компонентами,
забезпечуючи гнучкість в структурі інструкцій залежно від конкретної ситуації та
потреб користувачів. Отже, різниця в поглядах між В. Цітеном та С. Ґьопферіх
52

стосується обов'язковості та ролі певних компонентів у макроструктурі інструкцій
з експлуатації.
У порівнянні двох структурних пропозицій, ключовою відмінністю між ними
є те, що пропозиція С.Ґьопферіх є динамічною за рахунок наявності необов'язкових
елементів. Динамічна структура, запропонована С.Ґьопферіх, надає гнучкість
інструкціям, оскільки вона дозволяє адаптуватися до конкретних ситуацій та
потреб користувачів.
З іншого боку, слід зазначити, що структура Вернера Цітена, яка відображена
на Рис.3.1, вважається в цілому досить статичною. Основна характеристика цієї
моделі полягає в тому, що вона не передбачає можливості існування неактуальних
елементів у деяких конкретних випадках. Згідно з цією концепцією, існує фіксована
послідовність елементів, яка, в свою чергу, може обмежувати гнучкість структури
в контексті забезпечення адаптабельності до різних умов та потреб користувачів.
Це важливе спостереження підкреслює потребу у ретельному вивченні та можливій
оптимізації даної моделі з метою вдосконалення її пристосованості до мінливих
умов та вимог.

53

Рис.3.1 Структура В.Цітена [80]
Динамічна структура, запропонована С. Ґьопферіх, може бути застосована до
всіх інструкцій з експлуатації, і інформаційна структура може бути адаптована до
кожної конкретної ситуації [42, с.5]. У цьому полягає перевага структури С.
Ґьопферіх, оскільки вона служить гнучким шаблоном, який можна змінювати.
Наприклад, необхідність зміни вмісту виникає лише в тому випадку, якщо
інструкція із застосуванням перевищує чотири сторінки, як вказано в джерелі [42,
с.5]. Зазначимо, що як В. Цітен, так і С. Ґьопферіх визнають значущість конкретної
послідовності елементів як перевагу для споживачів. Це обумовлено тим, що ця
послідовність забезпечує єдність у подачі інформації в усіх інструкціях з
експлуатації. Їхнє визнання важливості цієї єдності свідчить про те, що вони
вбачають у цьому підході перевагу для кінцевих користувачів, сприяючи
зрозумілості та легкості використання наданих інструкцій.
Однак і В. Цітен, і С. Ґьопферіх правильно враховують значущість конкретної
послідовності в інструкціях, розглядаючи це як важливий аспект для зручності
споживачів товарів. Шляхом забезпечення сталої послідовності інформації в усіх
інструкціях з експлуатації, вони сприяють формуванню єдності та однорідності для
читачів. Така стандартизована структура сприяє полегшенню розуміння та
викликає очікування у читача, що в свою чергу активує його пам'ять, як вказано в
джерелі [41, с.101]. Це підкреслює їхнє усвідомлення важливості не лише змісту
інструкцій, але й їхньої структури для покращення сприйняття та використання
користувачами.
З іншого боку, погляд Крістіане Норд, що для перекладів немає встановлених
стандартів і помилка перекладу не обов'язково пов'язана з невідповідністю
стандарту, свідчить про те, що переклад не обмежується жорсткими рамками і може
враховувати різноманітні фактори.
Замість цього, вказується, що помилка перекладу при функціональному
перекладі повинна відбуватися в контексті цільової функції, на яку передбачено
54

переклад, як це зазначено в джерелі [50, с.366]. Таким чином, помилка перекладу
виникає у випадку порушення логіки перекладу, якщо перекладач тексту не розуміє
мети перекладу. Крістіане Норд твердо підтримує важливість розуміння
перекладачем авторської мети тексту та необхідність її відображення у
функціональному перекладі. Такий підхід підкреслює, що ефективний переклад не
обмежується лише лінгвістичним аспектом, але також враховує специфічні
функціональні вимоги та наміри автора, що сприяє точній передачі значення та
ефективній комунікації.
Крістіане Норд відмовляється вважати порушення синтаксичних і лексичних
правил за помилки перекладу у строгому розумінні цього терміну. Вона розглядає
це як порушення процесу перекладу і вважає, що володіння мовою вже має бути
належним і не повинно бути об'єктом процесу перекладу. Згідно з її поглядом,
також може бути корисним надавати бонусні бали за творчі рішення, яких можна
не очікувати. Наприклад, якщо зображення адаптовано до норм цільової культури,
це може бути визнано як додатковий позитивний аспект, навіть якщо переклад в
інших аспектах може бути неадекватним [56, с.196].
Крім позитивних відгуків, теорія Крістіане Норд викликала також і критику.
Науковець Г. Вітте критикує введення терміну «лояльність», як етикоморального
поняття в перекладацьку справу [79, с.155]. На його думку, таке 26 поняття не
відноситься до всієї загальної теорії перекладу. Вся наукова діяльність Крістіани
Норд спеціалізується на перекладацькій дидактиці, яка теж включає підготовку до
професійної практики перекладу. Тому вона підкреслює всю важливість
викладання етичних норм при вивченні перекладачів [51, с.236]
Еріх Прунч не розглядає концепцію лояльності Крістіане Норд в достатньому
обсязі. Він розширює розуміння лояльності К. Норд до автора вихідного тексту,
додаючи лояльність до одержувача цільового тексту [61, с.36]. Прунч також вказує
на один з проблемних аспектів теорії Крістіане Норд, який пов'язаний із
інтерпретацією задуму автора вихідного тексту. Він вважає, що існує можливість
будь-якого перекладу тексту перекладачем [62, с.193].
55

Крістіане Норд сама визнає цю проблему та встановлює обмеження своєї
теорії, зазначаючи, що «відправною точкою перекладу [...] не може бути «намір»
відправника або автора вихідного тексту, а тільки його інтерпретація [...]
перекладачем. До компетенції [також] входить орієнтований на переклад аналіз
вихідного тексту» [51, с.243].
Р. Штольц також підтверджує цю інтерпретацію, стверджуючи, що в теорії
Крістіане Норд «дуже мало конкретних інструкцій для практичного перекладу» [75,
с.202]. Теорія Крістіане Норд має за мету служити дидактичним цілям і надає лише
базову основу для практичної діяльності. Вона є специфічною для конкретної
мовної пари або типу тексту і не може бути узагальнена для всіх можливих випадків
перекладу.
Крістіане Норд вказує, що її методика передбачає активну роль вчителя
перекладу текстів. Щоб ефективно навчити свого учня, вчитель повинен виконати
роботу, пов'язану з пошуком і класифікацією помилок. Норд рекомендує
використовувати аналіз зразка перекладу, виокремлюючи спільні аспекти та
різниці між вихідним і цільовим текстами. Це дозволяє визначити конкретні
проблеми та помилки в перекладі.
Потім треба уважно взяти до уваги деякі помилки та спробувати їх уникнути
в майбутньому, при цьому не забуваючи висловлювати похвалу за вдалі підходи
[56, с.188]. Пропозиція Крістіане Норд щодо підходу до курсу перекладацької
критики корелює з ідеєю Катаріни Райс [56, с.191]. Початок вашого аналізу
повинен бути орієнтованим на цільовий текст. Крістіане Норд підкреслює
важливість того, що критика повинна охоплювати не лише окремі помилки, а й
аналізувати їх у контексті загальної завдання перекладу [56, с.191].
На другому етапі процесу перекладу перекладач повинен оцінити
використані методи перекладу, що може бути виражено як у передмові, так і у
післямові. Критик може виявити особливі труднощі, пов'язані з перекладом,
виводячи це з інформації про метод перекладу, і визначити точку фокусу для
подальшого аналізу. У випадку відсутності конкретної інформації про метод
перекладу, перекладачеві слід продовжити аналіз вихідного тексту. Під час такого
56

аналізу критик може зосередитися на фрагментах, що визначені як «проблемні» у
відгуках цільового тексту [56, с.192].
Фахівець Крістіане Норд приводить приклади можливих труднощів у
перекладі, таких як неузгодженість змісту чи суперечлива термінологія [58, с.186].
Далі критик може створити цільовий текстовий профіль, поєднуючи методи
перекладу з аналізом вихідного тексту. Цей цільовий текстовий профіль потім
можна порівняти з фактичним цільовим текстом для оцінки. Якщо обидва описи
тексту співпадають, то переклад можна вважати функціональним [58, с.192].
Розпочати аналіз із цільового тексту має сенс, оскільки це дозволяє оцінити
його в цілому, не впливаючи на вихідний текст. Пропозиція Крістіане Норд,
стосовно створення профілю цільового тексту та розуміння методів перекладу,
вимагає значного зусилля, але може бути цінним інструментом для оцінки
перекладу.

3.2. Порівняльно-перекладознавчий аналіз оригіналу інструкції
пральної машини «LG_F1038LD» та її перекладу українською мовою
Щоб гарантувати відповідність перекладу тексту, експерти у галузі
перекладознавства використовують різні трансформації. О.І.Селіванова розглядає
трансформацію як «основу більшості методів перекладу, яка включає в себе зміну
формальних (лексичних або граматичних трансформацій) або семантичних
(семантичних трансформацій) компонентів вихідного тексту, зберігаючи при
цьому інформацію, призначену для передачі» [44, с.536]. Ще одна українська вчена,
А.О.Мамрак розглядає термін «трансформація» як «символічно виражені морфо-
синтаксичні відповідності між подібними реченнями та фразами» [28, с.107].
Отже, перекладацькі трансформації є важливими інструментами, які
сприяють якісному та чіткому відтворенню прагматики тексту. Важливо
відзначити, що не існує єдиної загальноприйнятої класифікації цих трансформацій.
Багато дослідників пропонують свої власні варіації, але ми розглянемо лише
декілька з них. Загалом розрізняють лексичні, граматичні та семантичні
трансформації, іноді також можна врахувати синтаксичні та стилістичні зміни.
57

А.О.Мамрак визначає різні структурні перекладацькі трансформації, такі як
транскрибування, транслітерація, калькування, описовий переклад, наближений
переклад та трансплантація. Крім цього, вона розрізняє перестановку, заміну,
додавання та опущення [28, с.107]. З іншого боку, С.Є.Максімов класифікує
трансформації на:
• Лексичні та семантичні: диференціація, генералізація, конкретизація,
антонімічний переклад, смисловий розвиток, повна перестановка сегментів
тексту та компенсація.
• Граматичні: переміщення (зміна порядку слів та словосполучень),
додавання та пропуски, граматичні заміни [27, с. 114].
Лексичні трансформації застосовуються у випадках, коли відповідники
певного слова на вихідній мові не можуть бути використані у перекладі через
невідповідність у контексті або значенні [14, с. 279].
Лексичні одиниці часто піддаються різним видам трансформацій, таким як
транскрибування, транслітерація або змішане транскрибування та калькування.
Транскрибування включає передачу звукової форми вихідного слова, а
транслітерація означає передачу слова оригіналу літерами. Змішане
транскрибування передбачає комбінацію обох цих методів. В. Карабан [14, с. 282]
виділяє ще один спосіб – адаптивне транскодування. Щодо калькування, його
застосовують, коли мета полягає в буквальному перекладі слова.
В аналізованих текстах інструкцій з експлуатації пральної машини
«LG_F1038LD» можна виявити використання майже всіх зазначених вище методів
передачі лексичних одиниць мовою перекладу, а саме:
• Транскрибування: malfunction – несправність, adjustment – налаштування .
• Транслітерація: processor – процесор, interface – інтерфейс .
• Змішане транскодування: algorithm – алгоритм, protocol – протокол .
• Адаптивне транскодування: sensor – сенсор, calibration – калібрування,
efficiency – ефективність, viscosity – в'язкість .
• Калькування: thermal conductivity – теплопровідність, vibration – вібрація,
precision – точність, resource optimization – оптимізація ресурсів.
58

Ще однією перекладацькою трансформацією є антонімічний переклад. Цей
метод часто використовується перекладачами, оскільки його застосування вимагає
вміння враховувати стилістику української мови. Приклади антономічного методу
також є в технійчному тексті нашої досліднецької інструкції до пральної машини
«LG_F1038LD»:
1. Оригінал: Press the 'Start' button to initiate the washing cycle.
Антонімічний переклад: Натискайте кнопку 'Stop', щоб припинити цикл
прання.
2. Оригінал: Set the timer for delayed start.
Антонімічний переклад: Встановіть таймер для негайного старту.
3. Оригінал: For delicate fabrics, use the 'Gentle Wash' mode.
Антонімічний переклад: Для міцних тканин активуйте режим 'Інтенсивне
прання'.
4. Оригінал: Select 'Low Spin' for reduced moisture in clothes.
Антонімічний переклад: Виберіть 'Високий оберт' для оптимального
видалення вологи.
5. Оригінал: For energy efficiency, prefer the 'Eco Wash' setting.
Антонімічний переклад: Для швидшого прання оберіть режим 'Швидке
прання'.
Окрім вище наведених результатів аналізу також можна зазначити
антономічний переклад з негативними префіксами:
1. Оригінал: The fabric is non–absorbent.
Антонімічний переклад: Тканина є високовбираючою.
2. Оригінал: The solution is non–toxic.
Антонімічний переклад: Розчин є токсичним.
3. Оригінал: The material is non–slip.
Антонімічний переклад: Матеріал є ковзким.
4. Оригінал: The product is non–allergenic.
Антонімічний переклад: Продукт має алергенне вплив.
5. Оригінал: The substance is non–flammable.
59

Антонімічний переклад: Речовина легко запалюється.
Лексичні прийоми також включають емфатизацію та нейтралізацію, які
відповідають за вираження емоцій у мовленні. Перша трансформація займається
посиленням акценту, тоді як друге – його пом'якшенням. Зазвичай виразність є
характерною для художніх текстів, але у вказівках з експлуатації побутових
приладів перекладачі можуть застосовувати емфатизацію, щоб підкреслити ступінь
заборони. Наприклад в інструкції яку ми аналізуєм:
Текст в інстуркції: Avoid placing your fingers or any foreign objects into the
openings of the washing machine designed for water intake or drainage.
Переклад: Уникайте вводження пальців чи будь-яких чужорідних предметів в
отвори пральної машини, призначені для надходження води чи відведення її.
Як видно, перекладач використовує емоційно забарвлене слово «вводженя»
у негативному контексті для підкреслення заборони та уникнення можливих
небезпечних ситуацій. Інший приклад, навпаки, ілюструє нейтралізацію вказівного
характеру висловлювання. Замість вживання слова «always», що може надавати дії
обов'язковий характер, перекладач використав вираз «слід доручати» який має
більш рекомендаційний тон:
Текст в інстуркції: Always have the installation and repairing procedures
carried out by the Authorized Service Agent.
Переклад: Роботу з встановлення та ремонту машини слід доручати представнику
авторизованої сервісної служби.
Наступним лексико-семантичним перетворенням є генералізація, що
передбачає присвоєння слову у цільовій мові більш широкого значення. На відміну
від цього, конкретизація є протилежністю, оскільки вона передбачає заміну
початкового слова іншим з більш вузькою семантикою. Розглянемо декілька
прикладів в нашому технічному тексті до пральної машини:
Оригінал: Remove the metal pieces or wash the clothes by putting them in a
laundry bag.
Переклад: Зніміть металеві деталі або покладіть такі речі в мішок для
прання.
60

Оригінал: This product is designed to resume operating in the event of powering
on after a power interruption.
Переклад: Конструкція пральної машини передбачає продовження роботи у
разі відновлення електропостачання після його порушення.
У першому випадку перекладач здійснює конкретизацію значення слова
«pieces», оскільки ця лексична одиниця відзначається нечітким значенням [14, с.
301]. У другому прикладі також використовується конкретизація, вказуючи на
конкретний тип товару.
Використання генералізації в цьому випадку зустрічається рідше. Розглянемо
англомовний приклад для пральної машини: «Place the washing machine so that its
sides or back panel are in contact with the adjacent cabinets or the wall» та його
переклад українською мовою: «Розмістіть пральну машину так, щоб бічні стінки
або задня панель контактували з прилеглими меблями чи стіною». У першому
реченні міститься слово «cabinets», що означає «шафа», а в перекладі
використовується більш загальне термін «меблі», що розширює семантику,
охоплюючи всі елементи інтер'єру.
Ще однією перекладацькою трансформацією є описовий переклад, який
застосовується при перекладі абревіатур, оскільки більшість подібних скорочень не
мають еквівалентів і є безеквівалентною лексикою. Під час аналізу інструкцій з
експлуатації побутових приладів виявлено тенденцію залишати англомовний
варіант незмінним, але в дужках надавати переклад абревіатури шляхом описового
перекладу. Наприклад:
1.Compliance with RoHS Directive. Відповідно до директиви RoHS (правила
обмеження вмісту шкідливих речовин) .
2.Compliance with WEEE Directive. Відповідно до директиві WEEE (директива
щодо відходів електричного й електронного обладнання).
Іншим методом перекладу лексичної одиниці є контекстуальна заміна, що
передбачає відтворення вихідного слова відповідно до контекста, а не
використання загальноприйнятого еквівалента:
61

Оригінал: Do not apply a strong impact to the control panel and refrain from
disassembling it.
Переклад: Не застосовуйте великих зусиль натискання на панель управління
та утримання від її розбирання.
У наведеному прикладі вираз «strong impact» не був перекладений як
«сильний вплив», оскільки такий варіант не відображає смислового зв'язку цього
фрагменту. Таким чином, перекладач використав метод контекстуальної заміни,
враховуючи текстове оточення слова, і запропонував стилістично більш вдалу
альтернативу – «великих зусиль».
Поміж вже згаданими лексичними трансформаціями, перекладачі
використали метод як смисловий розвиток. Цей метод представляє собою варіант
контекстуальної заміни і включає логічний розвиток значення слова [14]. У
аналізованих текстах інструкцій з експлуатації така трансформація виявляється
рідко. Даний приклад виокремлюється причино-наслідковим зв'язком.
Оригінал: If the appliance is flooded, please contact your nearest service centre.
Переклад: Якщо з приладу ллється вода, будь ласка, зверніться до
найближчого сервісного центру.
На жаль, не весь текст інструкції з експлуатації пральної машини, який ми
проаналізовали, відзначаються належним, коректним перекладом. Це через те, що
деякі з них містять помилки або неточності у цільовому тексті.
Оригінальний англійський текст: «Select the delicate cycle for sensitive
fabrics.»
Неадекватний переклад: «Виберіть деликатний цикл для чутливих тканин.»
Можлива проблема: Український переклад може бути неправильним через
те, що «деликатний» може трактуватися як «обережний» або «уважний», а не як
«ніжний» у контексті обраного циклу для прання. Кращий варіант може бути:
«Виберіть цикл для ніжних тканин.»
Часто можна відзначити використання калькованих фраз, які виникають з
російської мови. Наприклад, при відтворенні фрагменту: «If the problem persists,
contact the Authorised Technical Assistance Service», переклад пропонує такий
62

варіант: «У противному випадку зверніться до уповноваженого сервісного центру».
Зазначимо, що підрядна частина умовного речення була замінена виразом «У
противному випадку», що є русизмом в українській мові. Коректним відповідником
цьому виразу є «в іншому разі».
Крім того, цей приклад вимагає певних змін, зокрема застосування
граматичної трансформації – зміни порядку слів. Таким чином, при перекладі будь-
якого іншомовного джерела на українську мову вкрай важливо звертатися до
українських словників або довідкових джерел, щоб переконатися у правильності
вибору належного відповідника.
Крім лексичних трансформацій, граматичні методи перекладу
використовуються широко. Сюди входять додавання, вилучення та заміна частин
мови, зміна структури речення або порядку слів. Граматичні трансформації
застосовуються у випадках, коли граматична структура оригінального речення
відрізняється від мови перекладу, і мовні конвенції цільової мови вимагають
внесення таких змін та перестановок.
Розглянемо першу пару взаємнопротилежних граматичних трансформацій,
що включає додавання та опущення (вилучення). Використання цих видів
трансформацій спрямоване на ефективну передачу смислових відношень у
реченнях.
Оригінальний англійський текст: The appliance must not be immersed.
Переклад: Пристрій не можна занурювати у воду.
Оригінальний англійський текст: Electrical parts will get overheated since air
cannot circulate from under the device.
Переклад: У цьому випадку повітря не буде циркулювати під пристроєм, а
електричні частини пристрою будуть перегріватися.
В першому прикладі використано трансформацію додавання для підсилення
завершеності висловленої думки. У другому прикладі застосовано трансформацію
з метою створення причино-наслідкового зв'язку.
Оригінальний англійський текст: Cleaning and user maintenance shall not be
made by children.
63

Переклад: Чищення та технічне обслуговування не повинні виконуватися
дітьми.
У цьому фрагменті показано застосування вилучення для опущення
семантично зайвого елемента. Перекладач не відтворив слово «user», що не несе
значущого смислового навантаження, і його опущення не порушує комунікативної
інтенції твердження. Зазначимо, що інколи були вилучені цілі фрагменти тексту,
оскільки подібна інформація повторювалася чи не відповідала цільовому
культурному середовищу.
Також при перекладі інструкцій з експлуатації побутових приладів
перекладачі вдаються до застосування граматичних замін, зокрема заміни частини
мови. Виділяють такі її різновиди: заміна іменника, заміна дієслова, заміна
прикметників та заміна прийменників. Однак у проаналізованих текстах було
виявлено значне використання перших двох підвидів. Менш часто простежується
застосування заміни прикметників.
V – N • This section includes security instructions which may help prevent the
injuries and material damage risks. • У цьому розділі містяться інструкції з техніки
безпеки, які можуть допомогти у запобіганні травм та ризиків матеріального
збитку.
N – V • Use clean and soft cloth to clean the surfaces in contact with food. •
Використовуйте чисту та м’яку ганчірку для чищення поверхонь, які контактують
з їжею.
PP (Past participle) – N • Do not leave the appliance unattended. • Не залишайте
пристрій без нагляду.
Підкреслимо, що останнє речення передбачає заміну дієприкметника
іменником. Усі вищенаведені приклади демонструють належне застосування
заміни частини мови, що сприяє адекватному перекладу та кращому сприйняттю
поданої інформації.
Щодо заміни категорії стану, найчастіше спостерігається заміна пасивного
стану активним. Наприклад, англомовне речення «Children should be supervised to
ensure that they do not play with the appliance» у перекладі відтворюється у такий
64

спосіб: «Дітей слід контролювати, щоб вони не гралися з приладом». Як можна
помітити, модальна пасивна конструкція «should be supervised» замінюється
активною «слід контролювати». Ще одним прикладом є англомовний варіант «The
container must not be opened until the pressure has decreased sufficiently» та його
переклад «Не можна відкривати контейнер, поки тиск достатньо не зменшиться».
Якщо залишити оригінальну граматичну конструкцію незмінною, то такий
переклад не відповідатиме стилістичним нормам української мови.
Порівнюючи синтаксис англійської та української мов, зауважимо, що
першій мові притаманний прямий фіксований порядок слів, а друга передбачає
вільний порядок [14, с.16]. При перекладі українською мовою використовується
пермутація (зміна порядку слів), аби виділити ядро речення та акцентувати на його
значущості, оскільки враховується концепція «тема-рема» [1, с.16]. Друга частина
речення вважається більш вагомою, оскільки подає нову, невідому інформацію [19,
с.72]. Наведемо декілька прикладів:
Оригінальний англійський текст: Apply to the nearest authorized service
agent for the installation of your product.
Переклад: Для встановлення вашого продукту зверніться до найближчого
авторизованого сервісного центру.
Основним комунікативним повідомленням цього фрагменту є настанова
рекомендаційного характеру задля ефективного та безпомилкового встановлення
приладу та його налаштування. Застосування пермутації дозволяє підкреслити ядро
речення та наголосити на правильності дій.
Оригінальний англійський текст: Make sure the power socket is clean and dry
before you plug in the appliance.
Переклад: Перевірте, чи розетка чиста і суха перед тим, як підключити
пристрій до електромережі.
Цей приклад передає важливе застереження щодо небезпечної ситуації. Якщо
залишити порядок слів у реченні незмінним, втрачається значущість реми та не
дотримується синтаксична стилістика української мови.
65

Отже, серед граматико-синтаксичних трансформацій найбільша частка
припадає на заміну частини мови та синтаксичне уподібнення. Наступними за
частотою застосування є зміна порядку слів та додавання. Менш часто вживаються
заміна типу речення та об’єднання речення. Рідко вживаються заміна члена речення
та членування речення.

3.3 Аналіз екстралінгвальних факторів оригіналу інструкцій та її
перекладів
Для нашого дослідження візьмемо інструкцію з експлуатації до пральної
машини LG_F1038LD (оригінал інструкції з експлуатації можна знайти за
посиланням [31]) виготовлена компанією LG.
Український переклад цієї інструкції називається «Інструкція з експлуатації.
Переклад оригінальної інструкції з експлуатації. LG F1068LD інструкція
користувача (повний переклад можна знайти за посиланням [33]).
Під час проведення наукового дослідження ми вивчаємо переклад
оригінальної інструкції з експлуатації для пральної машини, який написаний як
англійською, так і українською мовами. Всі версії тексту інструкції друкуються у
форматі A4 у чорно-білому кольорі.
66

Український переклад інструкції складається з 36 сторінок, англійський з 31
сторінок. Головною відмінністю є різна ілюстрація «Основних переваг» пральної
машини (Рис.3.3,3.4):

Рис.3.3. Основні переваги українською
67

Рис.3.4.Основні переваги англійською.

Першим кроком у процесі перекладу є застосування моделі аналізу тексту,
розробленої вченою Крістіане Норд. Проведення аналізу вихідного та цільового
текстів передбачає уважне розглядання як змісту, так і форми обох текстів,
спрямоване на глибоке розуміння їхнього значення та виразних особливостей. Цей
аналіз є невід'ємною частиною процесу забезпечення високої якості перекладу.
Досвідчені перекладачі часто здатні проводити аналіз під час читання без
необхідності додаткових записів чи поміток, що свідчить про їхню високу
експертизу та здатність швидко розпізнавати ключові аспекти тексту.
Під час цього етапу важливо враховувати різноманітні аспекти, такі як мета
тексту, аудиторія, структура, стиль, та інші фактори, які можуть впливати на
ефективність та адекватність перекладу. Аналіз змісту і форми допомагає
перекладачеві не лише зрозуміти текст на глибшому рівні, але й визначити
оптимальні стратегії перекладу для відтворення авторських інтенцій та
68

ефективного сприйняття цільовою аудиторією. Такий підхід сприяє якісному та
вірному відтворенню змісту та стилістики тексту у процесі перекладу.
Під час аналізу важливо визначити ключові фактори тексту, щоб забезпечити
якісний та адекватний переклад. Адекватний переклад означає, що переклад
відповідає вимогам і очікуванням клієнта або читача [58, с. 39].
Комунікативна функція важлива не лише для цільового тексту, але й для
вихідного, і фактори комунікативної ситуації відіграють вирішальну роль у аналізі
тексту. Крістіане Норд описує ці чинники як «екстралінгвальні фактори тексту»,
відрізняючи їх від «лінгвальних факторів», які стосуються самого тексту як
інструменту комунікації [58, с. 40].
Згідно з теорією Крістіане Норд, зовнішньо-текстові чинники визначаються
шляхом відповіді на ряд питань: хто (виробник/відправник тексту), для чого (намір
відправника), кому (одержувач), через який засіб (середа, канал), де (місце), коли
(час), чому (причина спілкування). Якщо ми маємо відповіді на всі ці питання, то
отримуємо відповідь на запитання про те, з якою функцією (функцією тексту) він
використовується [58, с. 41].
Науковий аналіз вихідного та цільового текстів інструкції з експлуатації
пральної машини виконується з урахуванням зовнішньо-текстових факторів,
визначених Крістіане Норд. У рамках цього аналізу була створена таблиця, яка
включає ряд екстралінгвальних чинників, таких як відправник, намір, одержувач,
спосіб передачі, місце, час, мета та функція тексту. Ці фактори є суттєвими для
розуміння контексту та визначення відповідних стратегій перекладу.
Таблиця 3.3, яка включає можливі екстралінгвальні фактори як для оригіналу,
так і для перекладів, стала інструментом для систематизації та узагальнення
зовнішніх факторів, що впливають на текст інструкції з експлуатації. Вона дозволяє
аналізувати та порівнювати різні аспекти контексту, враховуючи їх важливість для
якісного та ефективного перекладу. Цей науковий підхід допомагає перекладачеві
уникнути втрати сенсу та забезпечити точність та адекватність перекладу
інструкції, що має велике значення для зручності та безпеки користувача пральної
машини.
69

Таблиця 3.3
Екстралінгвальні фактори оригіналу та перекладів

Екстралінгвальні Текст Цільові тексти
фактори
Виробник/Відправник LG Electronics Inc.
Намір Іструкція створення для
коректного користування
прикладом
Одержувач Власники та користувачі
пральною машиною
Спосіб передачі Письмовий
Місце 28 Йунфен дадао,
Квінхай дістрікт,
провінція
Дзятсу,210014,Китай
Час 01.09.2021
Мета Покращення розуміння Переклад з англійської
користування пральною на українську мову
машиною тексту інструкції
Функція Покращення надання
технічної інформації
користувачу

Гайдрун Герциміш-Аброгаст розробила метод наукового перекладу, в основі
якого лежить послідовна, систематична послідовність кроків, керуючись чіткими
правилами. Вона стверджує, що переклад повинен підкорятися «чітким і єдиним
критеріям», в межах яких переклад може бути лише «хорошим» або «поганим»
залежно від ряду аспектів.
70

Згідно з методикою Г.Г.Аброгаст, важливо систематизувати перекладацькі
рішення, які впливають на текст у цілому (макроструктурна перспектива),
розпочинаючи з менших одиниць (мікроструктурна перспектива), а також тих, що
є посередниками між цими двома напрямками. Це підкреслює значення
систематизації процесу перекладу та розуміння впливу різних рішень на різні рівні
тексту [41, с.9].
У процесі аналізу оригіналу та перекладів інструкції з експлуатації, ви
враховували макроструктурні компоненти для порівняння вихідного та цільових
текстів. У таблиці включені такі макроструктурні елементи:
1. Назва
2. Тема
3. Когерентність
4. Кількість сторінок
5. Тип тексту за типологією Катаріни Райс
6. Функція тексту
7. Характер тексту
8. Шкала еквівалентності
9. Метод перекладу
10. Тип тексту за Вернером Колером
11. Тип тексту
12. Мовний акт за Джоном Серльом
13. Іллокутивний акт за Джоном Остіном
Ці макроструктурні компоненти надають повніше розуміння схожостей та
відмінностей між оригінальним і перекладеним текстами, допомагаючи визначити
різні аспекти тексту та його перекладу.
Аналіз макроструктури ми представимо у Таблиці 3.4.

71

Таблиця 3.4
Аналіз макроструктури оригіналу та перекладів
МАКРОСТРУКТУРА
Вихідний текст Текст українською
Назва Washing machine Пральна машина
Owner manual Посібник з експлуатації
Тема Надати вказівки щодо
коректного використання
пральної машини.
Когерентність Виробник пристрою створив
посібник з експлуатації з
метою попередження травм та
ушкоджень під час
користування пристроєм.
К–сть сторінок 31 36
Тип тексту Інформативний Інформативний
Фукція Надання інформації Надання інформації
Характер Предметно- Предметно-
орієнтовний орієнтовний
Шкала Інваріант на змістовову рівні Інваріант на змістовову
еквівалентсності рівні
Тип тексту за Інформаційний тип тексту Інформаційний тип тексту
Вернером
Мовний акт за Іллокуція – надавати інструкції Іллокуція – надавати
Серльом інструкції
Іллокутивний акт Давати інструкцію Давати інструкцію
за Остіном

72

У результаті аналізу виявлено, що екстралінгвальні фактори, такі як
культурні особливості, спосіб життя, іншомовні норми та технічні особливості,
мають значний вплив на переклад інструкцій. Зазначені відмінності можуть
створювати труднощі в розумінні та використанні інструкцій користувачами, а
також призводити до неоднозначностей у перекладі.
Важливим аспектом є виявлення потреби у відповідних адаптаціях та
конкретних перекладацьких рішеннях для забезпечення максимальної адекватності
та зрозумілості перекладеної інструкції. Висвітлення цих факторів наголошує на
важливості інтеграції культурних та технічних аспектів у процес перекладу.
Отже, аналіз екстралінгвальних факторів підтвердив необхідність ретельного
врахування контексту, в якому використовується інструкція, при її перекладі. Це є
ключовим етапом для створення високоякісного перекладу, який відповідає
потребам та специфіці кінцевого користувача.

Висновки до розділу 3

У розділі 3 роботи проведено аналіз оригіналу інструкції з експлуатації
пральної машини та її перекладів відповідно до методології Крістіан Норд.
Описано вимоги до переклада інструкцій експлуатацій та розглянуто модель
аналізу тексту інструкції, використовуючи підходи Крістіан Норд.
У контексті вимог до переклада інструкцій експлуатацій було визначено
ключові аспекти, такі як чіткість, лаконічність та точність мовлення, спрямовані на
ефективне розуміння користувачами інструкції. Методологія Крістіан Норд надала
можливість структурованого аналізу тексту інструкції, зокрема застосування
функціональної моделі тексту.
Аналіз екстралінгвальних та лінгвальних факторів тексту оригіналу та його
перекладів відкрив важливі аспекти, пов'язані з культурними особливостями,
технічними термінами та структурою речень. Застосування методології Крістіан
Норд виявило невідповідність деяких лінгвальних засобів та еквівалентів у
перекладах, що може впливати на зрозуміння інструкційного тексту.
73

Отже, аналіз здійснений за методологією Крістіан Норд дозволив отримати
глибоке розуміння особливостей оригінального тексту та його перекладів, а також
виявити можливі напрямки для покращення якості перекладу інструкцій з
експлуатації пральної машини.

74

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
В даній роботі було проведено аналіз структурно-стилістичних особливостей
науково-технічних текстів, зокрема текстів інструкцій з експлуатації електричних
та електронних пристроїв. У розділі 1 детально розглянуті визначення поняття
«текст», основні види та характеристики письмового тексту, а також виявлено
специфіку науково-технічного підстилю та його реалізації у текстах.
Окрема увага приділена текстам інструкцій з експлуатації, розкриваючи їх
особливості серед науково-технічної літератури.
В розділі 2 проведено аналіз оригіналу інструкції пральної машини та її
перекладів на лексичному, синтаксичному, та граматичному рівнях. Виявлено
труднощі під час перекладу технічних інструкцій, здійснено доперекладацький
аналіз за методологією Крістіане Норд, а також проведено порівняльний аналіз
мови оригіналу та її перекладу на українську мову.
У розділі 3 здійснено аналіз оригіналу інструкції пральної машини та її
перекладів за методологією Крістіане Норд. Проведено оцінку вимог до перекладу
інструкцій експлуатації, використано модель аналізу тексту, та розглянуто
методологію аналізу екстралінгвальних та лінгвальних факторів тексту. Детально
проаналізовані екстралінгвальні фактори оригіналу інструкцій та її перекладів.
Загальні висновки до роботи дозволяють зробити висновок, що отримані
результати аналізу структурно-стилістичних особливостей науково-технічних
текстів, а також аналізу оригіналу інструкції та її перекладів, є важливим внеском
у розуміння специфіки перекладу технічних інструкцій, а також використання
методології Крістіане Норд у лінгвістичному дослідженні текстів даного типу.

75

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Академічний тлумачний словник української мови (1970–1980)
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:www//sum.in.ua.
2. Андрієнко Л.О. Науково-технічний переклад. Конспект лекцій і
дидактичний матеріал для студентів лінгвістичних спеціальностей. – Черкаси:
ЧДТУ, 2002. С.22.
3. Базилев В. Н. Основні поняття перекладознавства (вітчизняний досвід)
термінологічний словник–довідник / від. мовознавства; відп. ред. к. філол. н. М.Б.
аренко. М.: ІНІСН РАН, 2010. 260
4. Балахтар К.С [Електронний ресурс] / В. В. Балахтар, В. С. Балахтар. – 2011.
–Режим доступу до ресурсу: http://www.confcontact.com/20110531/fkbalahtar.htm.
5. Барт Р.О.«Переклад та інтерпретація: Основні аспекти і методи».
Видавництво «Інтелектуальні Горизонти», 2015.
6. Білоус О.О Теорія перекладу: Курс лекцій: Навчальний посібник/ О.М.
Білоус. М–во освіти і науки України, Кіровоградский держ. пед. Ун-т ім.
Володимира Винниченка. – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2002. 116
7. Білоніс.О.І . Основи перекладозацтва. . Волинського національного
університету імені Л.Українки. 2013. С. 24-39.
8. Гарбовский Н.К. Теорія перекладу: Навчальний посібник / Н.К.
Гарбовский. – Київ: вид–во КПІ, 2004. 544 с
9. Гордієнко Н. М. Поняття перекладацької еквівалентності як центральна
проблема теорії художнього перекладу: Навчальний посібник -Том 18. Філологічні
науки / «Бял ГРАД–БГ» ООД, 2012. 104 с.
10. Дерді Е.Т., Сахро А.С. Причини низької якості науково–технічного
перекладу та шляхи їх подолання :Науковий вісник Волинського національного
університету імені Л.Українки. Київ. 2011. С. 34-39.
11. Жустрін Г. К. Краткий курс перевода научно– технической литературы с
английского на укр: посібник / Г.К. Жустрін. Київ, 2006. 112 с.
12. Зарицький М.С. Переклад: створення та редагування: Посібник /
М.С.Зарицький. КИЇВ : Парламентське видавництво, 2004. 120 с.
76

13. Зарівна О. Т. Основні способи та прийоми перекладу науково–технічних
текстів у вищих навчальних закладах/ Чернігів, 2011. № 85. с. 97–100
14. Карабан В.І. Переклад англійської наукової і технічної літератури.
Граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово–стилістичні проблеми /
Вінниця, Нова книга, 2004. 576 с. Посібник / Київ: Парламентське видавництво,
2004. 120 с.
15. Карабан В.І. Посібник–довідник з перекладу англійської наукової і
технічної літератури на українську мову. Київ: вид–во МІМ, 2007. 264 с
16. Карабан В.І. Способи перекладу лексичних одиниць / Вінниця: Нова
книга, 2002. С. 279–299.
17. Карабан В.І., Мейс Дж. Переклад з англійської мови. Навчальний
посібник–довідник для студентів вищих закладів освіти. Вінниця : Нова книга,
2003. 608 с.
18. Комісаров.В.Н. Прагматично зумовлені лексичні трансформації в англо–
українському перекладі. Тернопіль, режим доступу:
http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Nz/89_1/statti/40.pdf.
20. Комісаров В.Н. Науково–технічний переклад (теоретичні та практичні
аспекти) // Іноземна філологія, 1992. Вип. 104.
21. Кияк Т.Р., Науменко А.М., Огуй О.Д. Перекладознавство 76 : підручник.
– КИЇВ: Видавничо–поліграфічний центр «Київський університет», 2008. 543 с.
22. Ключник О., Грицик Г. Трудноші науково–технічного перекладу
[Електронний ресурс]: Київ, 2013. URL: http://conferences.neasmo.org.ua/node/1408
23. Коваленко А.Я. Загальний курс науково–технічного перекладу:
підручник / А.Я.Коваленко. – Київ: Інкос, 2002. 317 с.
24. Коваленко А.Я Науково–технічний переклад. Навчальний посібник
А.Я.Коваленко. – Тернопіль: Видавництво Карп’юка, 2001. 284 с.
25. Коптілов В.В. Теорія і практика перекладу. – КИЇВ, «Вища школа», 1982
26. Корунець І.В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад):
Підручник. – Вінниця: Нова книга, 2001. 448 с.
77

27. Кочерган М.П. До питання про безеквівалентну лексику і лакуни та
способи їх компенсації // Проблеми зіставної семантики. Збірник статей за
доповідями Міжнародної наукової конференції з проблем зіставної семантики
23.25 вересня 1999р./ Відп. ред. М.П.Кочерган. Київ, 1999. С. 42
28. Максімов С. Є. Основи перекладу: граматичні та лексичні аспекти:
Навчальний посібник. – КИЇВ: Знання, 2005. 310 с.
29. Старостенко А.І. Питання розробки інтелектуальної системи
опитувального навчання та аналізу основ англійської мови. Київ: ДНВК «КІА»,
2009. 192 с. 35.
30. Свасенко Л.А., Фахова українська мова:. Навчальний посібник. Київ.:
Центр учбової літератури, 2008.
31. Савол І.Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і
головн. ред. В. Т. Бусел. Київ.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2001. 1241 с.
32. Трубін. О.О.Вживання м’якого знака. URL:
https://webpen.com.ua/pages/Pravopys_Pryholo snyh/soft_mark.html (дата звернення:
22.09.2020).
33. Тимошенко.В.В Основи перекладцьких трансофрмацій. Тернопіль:
Видавництво Карп’юка, 2011. 289 с
34. Умирова. І.О Загальний курс науково–технічного перекладу: підручник .
– КИЇВ: Інкос, 2002. 317 с.
35. Характеристика наукового остилю URL:
https://studbooks.net/1946634/literatura/nauchno_tehnicheskiy_stil (дата звернення:
22.04.2020
36. Черноватий Л. М. Методика викладання перекладу як спеціальності:
підручник для студ. вищих закладів освіти за спеціальністю «Переклад». Вінниця:
Нова книга, 2013. 368 с.
37. Що таке текст. URL:
https://www.metodkopilka.ru/chto_takoe_tekst._referat.–27074.htm
(дата звернення: 09.03.2020).
78

38. Шалова О. І. Особливості науково–технічного стилю URL:
http://www.rusnauka.com/11_NPE_2013/Philologia/6_133001.doc.htm(дата
звернення: 22.04.2020).
39. Шаховский В. Стилистика. Київ : Флинта, 2008. – 232 с. 124
40. Штерн І. Б. Вибрані топіки та лексикон сучасної лінгвістики:
енциклопедичний довідник. Київ. : АртЕк, 1998. – 335 с.
41 Що таке текст Г. Аброгаст. URL: https://moyaosvita.com.ua/filologiya/shho–
taketekst/(дата звернення: 17.03.2020).
49. Nord – Text Analysis in Translation: thesis. URL:
https://is.muni.cz/th/217560/ff_m/DP_Pobocikova.pdf.
50. Nord, Christiane in Hornby, Mary Snell/Pöchhacker, Franz/Kaindl, Klaus.
Translation studies: an interdiscipline. John Benjamins Publishing Company, 1994.
51. Nord, Christiane. „Loyalität als ethisches Verhalten im Translationsprozess.“
Müller, Ina (Hrsg.): Und sie bewegt sich doch. Translationswissenschaft in Ost und West.
Festschrift für Heidemarie Salevsky zum 60. Geburtstag. Frankfurt am Main [u.a.]: Lang,
2004 – S.235–245.
52. Nord, Christiane. Einführung in das funktionale Übersetzen. Am Beispiel von
Titeln und Überschriften. Tübingen / Basel: Francke, 1993.
53. Nord, Christiane. Fertigkeit Übersetzen: ein Kurs zum Übersetzenlehren und –
lernen. Berlin: BDÜ, 2010.
54. Nord, Christiane. Funktionsgerechtigkeit und Loyalität: Theorie, Methode und
Didaktik des funktionalen Übersetzens. Berlin: Frank & Timme, 2011.
55. Nord, Christiane. Text analysis in Translation. Theory, Method, and Didactic
Application of a Model for Translation–Oriented Text Analysis. Translated from the
German by Christiane Nord and Penelope Sparrow. Amsterdam, 1991 – 250 p.
56. Nord, Christiane. Textanalyse und Übersetzen. Heidelberg: Groos, 1995.
57. Nord, Christiane. Textanalyse und Übersetzen. Theoretische Grundlage,
Methode und Didaktik einer übersetzungsrelevanten Textanalyse. Tübingen: Groos,
2009.
79

58. Nord, Christiane. Textanalyse und Übersetzen: theoretische Grundlagen,
Methode und didaktische Anwendung einer übersetzungsrelevanten Textanalyse. – 3
Auflage – Heidelberg: Groos, 1995.
59. Nord, Christiane. Übersetzungstypen – Übersetzungsverfahren: Ein paar neue
Gedanken zu einem uralten Thema.“ Wotjak, Gerd (Hrsg.): Quo vadis Translatologie?
Ein halbes Jahrhundert universitäre Ausbildung von Dolmetschern und Übersetzern in 79
Leipzig. Rückschau, Zwischenbilanz und Perspektiven aus der Außensicht. Berlin: Frank
und Timme, 2007 S.293–310.

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets