ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7380| Title: | Особливості перекладу термінології в галузі "Будівництво" на матеріалі німецькомовної технічної документації. |
| Authors: | Ткаченко, Людмила Миколаївна Редчиць, Іван Володимирович |
| Keywords: | Технічна документація;Будівництво |
| Issue Date: | 2024 |
| Abstract: | Ivan Redchyts "Peculiarities of Terminology Translation in the Field of "Construction” on the Material of German-Language Technical Documents” Cherkasy State Technological University, Cherkasy, 2024. The Master's qualification work is dedicated to the peculiarities of translating technical documentation in the field of "Сonstruction". The study covers lexical and grammatical aspects of translating technical texts. The construction industry is fundamental for meeting people's basic needs, economic and social development, improving the quality of life, and ensuring safety and comfort in the modern world. Therefore, the study of construction terminology enhances the overall effectiveness, quality, and safety of construction work, as well as contributes to the sustainable development of the industry. Equally important is the understanding of terms, their etymological and functional aspects, which are used in this field to denote phenomena and objects. The rapid development of international relations in various areas of economic activity in modern society requires a thorough study of specific aspects of specialized translation. Although this issue has been explored to some extent in modern translation studies, it is hard to agree that the problem of translating scientific and technical literature is exhaustive, as translators face new challenges. A pressing issue in contemporary translation studies is ensuring the accurate translation of specialized technical literature. Thus, the analysis and study of various techniques used in the reproduction of terms is an important topic aimed at improving the clarity and quality of translating scientific and technical literature in general, and the terminology of the construction industry in particular. Therefore, the issue of translating construction industry terms into Ukrainian appears to be highly relevant. The object of the study is the terminology of the Field of "construction", and the subject is the peculiarities of translating the terms used in the construction industry. The material for the study was selected from the technical documentation of the construction industry and its translation into Ukrainian. The concept of "specialized language" is discussed in the context of contemporary linguistic research, the peculiarities of the development of the specialized terminological system, the essence of the concept of "term", and the classification of terms. Attention is paid to the peculiarities of translating terminological units and the main methods of reproducing specialized terms. In the practical section, the main methods of reproducing specialized terms in translation of German-language technical instructions in the Field of Сonstruction are examined. Thus, to ensure an adequate translation, the translator must be well-versed in the subject area of the text to be translated and understand the techniques for translating specialized technical literature. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7380 |
| Appears in Collections: | 035 Філологія (Германські мови та літератури (переклад включно), перша - німецька) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Редчиць І.В._КРМ.pdf Restricted Access | 517.51 kB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Факультет гуманітарних технологій Кафедра іноземних мов та міжнародної комунікації РЕДЧИЦЬ ІВАН ВОЛОДИМИРОВИЧ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ТЕРМІНОЛОГІЇ В ГАЛУЗІ «БУДІВНИЦТВО» НА МАТЕРІАЛІ НІМЕЦЬКОМОВНОЇ ТЕХНІЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ Кваліфікаційна робота магістра Спеціальність: 035 Філологія Спеціалізація: 035.043 Германські мови та літератури (переклад включно), перша – німецька Освітня програма: Германські мови та літератури (переклад включно), перша – німецька Науковий керівник кандидат філологічних наук, доцент Ткаченко Л.М. Кваліфікаційна робота допущена до захисту рішенням кафедри ІММК, протокол №_____ від «___» _________ 2024 р. Зав. кафедри ІММК_______________к.пед.н., доц. Чепурна М.В. Черкаси 2024 MINISTRY OF EDUCATION AND SCIENCE OF UKRAINE CHERKASY STATE TECHNOLOGICAL UNIVERSITY Faculty of Humanitarian Technologies Department of Foreign Languages and International Communication REDCHYTS IVAN VOLODYMYROVYCH LEXICAL AND GRAMMATICAL PECULIARITIES IN THE TRANSLATION OF INSTRUCTIONS Master’s Project Speciality: 035 Philology Specialization: 035.043 Germanic Languages and Literatures (translation included), first – German Academic programme: Germanic Languages and Literatures (translation included), first – German Scientific Supervisor: Tkachenko L.M., Candidate of Philological Sciences, Associate Professor Master’s project is admitted for defence by the department meeting of Foreign Languages and International Communication Report № ________ dated «_______________» 2024; Head of Foreign Languages and International Communication Department_____________ Candidate of Pedagogy, Associate Professor M. V. Chepurna Cherkasy 2024 ABSTRACT Ivan Redchyts "Peculiarities of Terminology Translation in the Field of "Construction” on the Material of German-Language Technical Documents” Cherkasy State Technological University, Cherkasy, 2024. The Master's qualification work is dedicated to the peculiarities of translating technical documentation in the field of "Сonstruction". The study covers lexical and grammatical aspects of translating technical texts. The construction industry is fundamental for meeting people's basic needs, economic and social development, improving the quality of life, and ensuring safety and comfort in the modern world. Therefore, the study of construction terminology enhances the overall effectiveness, quality, and safety of construction work, as well as contributes to the sustainable development of the industry. Equally important is the understanding of terms, their etymological and functional aspects, which are used in this field to denote phenomena and objects. The rapid development of international relations in various areas of economic activity in modern society requires a thorough study of specific aspects of specialized translation. Although this issue has been explored to some extent in modern translation studies, it is hard to agree that the problem of translating scientific and technical literature is exhaustive, as translators face new challenges. A pressing issue in contemporary translation studies is ensuring the accurate translation of specialized technical literature. Thus, the analysis and study of various techniques used in the reproduction of terms is an important topic aimed at improving the clarity and quality of translating scientific and technical literature in general, and the terminology of the construction industry in particular. Therefore, the issue of translating construction industry terms into Ukrainian appears to be highly relevant. The object of the study is the terminology of the Field of "construction", and the subject is the peculiarities of translating the terms used in the construction industry. The material for the study was selected from the technical documentation of the construction industry and its translation into Ukrainian. The concept of "specialized language" is discussed in the context of contemporary linguistic research, the peculiarities of the development of the specialized terminological system, the essence of the concept of "term", and the classification of terms. Attention is paid to the peculiarities of translating terminological units and the main methods of reproducing specialized terms. In the practical section, the main methods of reproducing specialized terms in translation of German-language technical instructions in the Field of Сonstruction are examined. Thus, to ensure an adequate translation, the translator must be well-versed in the subject area of the text to be translated and understand the techniques for translating specialized technical literature. АНОТАЦІЯ Редчиць Іван «Особливості перекладу термінології в галузі «будівництво» на матеріалі німецькомовної технічної документації». Черкаський державний технологічний університет, Черкаси, 2024. Кваліфікаційна робота магістра присвячена особливостям перекладу технічної документації галузі «будівництво». Дослідження охоплює лексико-граматичні аспекти перекладу технічних текстів. Сфера будівництва є фундаментальною для забезпечення базових потреб людей, розвитку економіки і суспільства, покращення якості життя і забезпечення безпеки та комфорту в сучасному світі, тому дослідження термінології галузі будівництва підвищує загальну ефективність, якість та безпеку будівельних робіт, а також сприяє сталому розвитку галузі. Так само важливим є розуміння термінів, їх етимологічні та функціональні аспекти, які використовуються в цій сфері на позначення явищ та предметів. Стрімкий розвиток міжнародних відносин у різних сферах економічної діяльності сучасного суспільства потребує ґрунтовного вивчення окремих аспектів галузевого перекладу. І хоча в сучасному перекладознавстві зазначена проблема досліджена певною мірою, важко погодитись з тим, що питання перекладу науково - технічної літератури є вичерпним, оскільки перед перекладачем постають все нові труднощі. Нагальним питанням сучасного перекладознавства є забезпечення точного перекладу спеціалізованої технічної літератури. Тож, аналіз та вивчення різноманітних прийомів, які використовуються у процесі відтворенні термінів є важливою темою з метою удосконалення чіткості та якості перекладу науково- технічної літератури загалом та термінів галузі будівництва зокрема. Тому видається актуальним питання перекладу термінів будівельної галузі на українську мову. Об’єктом дослідження є терміни галузі «будівництво», а предметом – особливості перекладу термінів, які використовуються галузі будівництва. Матеріалом дослідження було обрано технічну документацію галузі будівництва та її переклад українською мовою. розглядається поняття «фахова мова» в контексті сучасних лінгвістичних досліджень, особливості розвитку фахової терміносистеми, сутність поняття «термін» та класифікація термінів. Увага приділяється особливостям перекладу термінологічних одиниць та основні способи відтворення фахових термінів. У практичному розділі розглядається основні способи відтворення фахових термінів в процесі перекладу німецькомовних технічних інструкцій галузі будівництва. Отже, для забезпечення адекватного перекладу перекладач повинен орієнтуватися у тій предметній галузі, до якої належить призначений для перекладу текст і знати прийоми перекладу спеціалізованої технічної літератури. ЗМІСТ ВСТУП.…………………………….…………………………………………….......5 РОЗДІЛ І. ТЕРМІНОЗНАВСТВО В АСПЕКТІ ФАХОВОЇ МОВИ………….8 1.1. Поняття «фахова мова» в контексті сучасних лінгвістичних досліджень …………………………………………………………………………...8 1.2. Особливості розвитку фахової терміносистеми ………................................14 1.3. Сутність поняття «термін»……….…………….……………..........................17 1.4 Класифікація термінів………………………………………………………….22 Висновки до розділу………………………………………………………………..25 РОЗДІЛ ІІ. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ФАХОВИХ ТЕРМІНІВ .……..26 2.1. Труднощі перекладу термінологічних одиниць ……………………………..26 2.2. Основні способи перекладу фахових термінів…………………………….…31 Висновки до розділу………………………………………………………………...37 РОЗДІЛ ІІІ. СПЕЦИФІКА ПЕРЕКЛАДУ НІМЕЦЬКОМОВОНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ В ПРОЦЕСІ ПЕРЕКЛАДУ ТЕХНІЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ У ГАЛУЗІ «БУДІВНИЦТВО»…...........................................................................38 3.1. Технічна документація та її типи……………………….………………….…38 3.2. Основні способи відтворення фахових термінів в процесі перекладу німецькомовних технічних інструкцій ………………………………………..…43 Висновки до розділу ………………………………………………………………61 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ…………….……………………….……………….…63 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………….66 СПИСОК ДЖЕРЕЛ ФАКТИЧНОГОМАТЕРІАЛУ…………………………75 ДОДАТКИ……………………….……………………….………………….……..76 ВСТУП Кваліфікаційна робота магістра присвячена особливостям перекладу технічної документації галузі «будівництво». Технічний текст – це стилістично, тематично та семантично організована, логічно структурована та завершена єдність, структура якої характерна складністю граматико-синтаксичної будови та наявністю спеціальної термінологічної лексики, сферою застосування, якої служить офіційно-діловий та науково-технічний стилі. Головним завданням науково-технічного перекладу є гранично ясне і точне доведення до читача інформації, що повідомляється. Це досягається шляхом логічно обґрунтованого викладення фактичного матеріалу, де відсутня відкрито виражена емоційность. Під час процесу перекладу науково-технічної літератури варто брати до уваги той факт, що вона, не зважаючи на використання значної кількості загальновживаної лексики, належить до певного стилю, який відповідає завданням та меті змісту наукової літератури, і крім того деяким особливостям як у галузі системи мови, так і у галузі термінології. Знання термінології в будь-якій сфері є важливим аспектом для забезпечення точності, однозначності та стандартизації термінів, які використовуються в певній галузі. Дослідження, присвячені термінології охоплюють роботи багатьох науковців. Деякі з найвідоміших дослідників і теоретиків термінологієзнавства: Абабілова Н. М, Білозерська Л. П., Возненко Н. В., Радецька С. В., Міщенко А.Л., Рей Вішецький (Rey Wieschietz), Ханс Велер (Hans Wellendorff), Сьюзен Дребінек (Susan Drebinak), Райнер Арнц (Reiner Arntz), Герберт Піхт (Heribert Picht), Фелікс Маєр (Felix Mayer), Гельмут Фельбер (Helmut Felber) та ін. Сфера будівництва є фундаментальною для забезпечення базових потреб людей, розвитку економіки і суспільства, покращення якості життя і забезпечення безпеки та комфорту в сучасному світі, тому дослідження термінології галузі будівництва підвищує загальну ефективність, якість та безпеку будівельних робіт, а також сприяє сталому розвитку галузі. Так само важливим є розуміння термінів, їх етимологічні та функціональні аспекти, які використовуються в цій сфері на позначення явищ та предметів. Стрімкий розвиток міжнародних відносин у різних сферах економічної діяльності сучасного суспільства потребує ґрунтовного вивчення окремих аспектів галузевого перекладу. І хоча в сучасному перекладознавстві зазначена проблема досліджена певною мірою, важко погодитись з тим, що питання перекладу науково - технічної літератури є вичерпним, оскільки перед перекладачем постають все нові труднощі. Нагальним питанням сучасного перекладознавства є забезпечення точного перекладу спеціалізованої технічної літератури. Наявність великої кількості термінів, специфічних граматичних та лексчиних конструкцій, використання перекладацьких трансформацій в науково- технічній літературі відіграє важливу роль у результаті досягнення еквівалентності між текстом перекладу та оригіналу. Тож, аналіз та вивчення різноманітних прийомів, які використовуються у процесі відтворенні термінів є важливою темою з метою удосконалення чіткості та якості перекладу науково- технічної літератури загалом та термінів галузі будівництва зокрема. Актуальність запропонованого дослідження визначається загальною спрямованістю сучасних філологічних наукових розвідок на аналіз мовних та позамовних факторів розвитку окремих терміносистем та потребою опису нових динамічних тенденцій у розвитку фахових мов. Окрім цього, актуальність обумовлена стрімким розвитком міжнародних відносин у різних сферах сучасного суспільства, що потребує ґрунтовного вивчення окремих аспектів галузевого перекладу, а саме особливостей відтворення фахових терміносистем. Процес перекладу науково-технічних тексів різного спрямування на сьогоднішній день викликає у вчених великий інтерес. Серед таких науковців ми можемо виокремити В.І. Карабана, І.В. Корунця, В.О. Ребрія, Т.Р. Кияка, Науменко А.М, О.О. Селіванову, М.О. Кравчука, Т.Г. Семигінівську, С.Є. Максімова, Т.В Журавель, О.В. Ковтун, Г.Г. Єнчеву, Н.В. Возненко, А.В. Головню, С.В. Радецьку, Л.П. Білозерську, А.В. Щербину, А.В. Мамрака та багато інших. Сфера будівельної тематики у літературі не є виключенням, так як для того, щоб чітко та ясно передати зміст варто не лише володіти мовою перекладу та оригіналу, а й володіти відповідними знаннями у контексті будівельної термінології. Мета кваліфікаційної роботи полягає у дослідженні особливостей перекладу термінів в сфері будівництва на матеріалі німецькомовної технічної документації. Головні завдання дослідження включають: 1. Визначити поняття терміну в сучасній лінгвістиці. 2. Здійснити аналіз лінгвістичного наповнення термінів німецької мови. 3. Проаналізувати терміносистему галузі «будівництво». 4. Розглянути особливості словотвору термінів галузі «будівництво». 5. Проаналізувати проблему перекладності та неперекладності лексики професійного спрямування. 6. Проаналізувати особливості застосування перекладацьких прийомів при перекладі текстів технічної документації галузі «будівництво». Об’єктом дослідження є терміни галузі «будівництво», а предметом – особливості перекладу термінів, які використовуються галузі будівництва. Матеріалом дослідження було обрано технічну документацію галузі будівництва та його переклад українською мовою. Методи дослідження: 1. Аналітичний метод дозволяє здійснити ґрунтовний аналіз наукової літератури з теми дослідження, наукових концепцій у вітчизняних та зарубіжних працях. 2. Зіставний метод використовується для порівняльного аналізу німецькомовних технічних інструкцій з їхніми україномовними перекладами для виявлення спільних та специфічних рис у структурі мови оригіналу та мови перекладу, а також для виявлення відмінностей між ними. 3. Трансформаційний метод дозволяє виявити основні прийоми лексико- граматичних трансформацій, які використовують для перекладу німецькомовних технічних інструкцій українською мовою. 4. Статистичний метод застосовується для визначення кількісних аспектів досліджуваних явищ. Теоретична значущість роботи полягає у розробці окремих функціонально- комунікативних аспектів, внеском у загальну теорію перекладознавства, методологію перекладу, лексикологію, термінознавство. Практична цінність роботи обумовлена перспективами застосування матеріалів і результатів дослідження на курсах з теорії перекладу, лексикології, стилістики німецької мови, аналізу тексту; як довідковий матеріал для написання курсових та дипломних робіт студентами лінгвістичних спеціальностей тощо. Апробація результатів дослідження: представлено у тезах доповіді «Особливості перекладу термінів галузі будівництва» в збірнику матеріалів VІ Міжнародної cтудентської конференції (13 грудня 2024 р.) «Актуальні питання та перспективи проведення наукових досліджень», м. Дніпро [86]. Структура роботи: робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, із загальних висновків, списку використаних джерел та джерел фактичного матеріалу. У вступі розглядається питання актуальності теми дослідження, формулюється мета та завдання, визначаються об’єкт і предмет дослідження, методи аналізу, з’ясовуються теоретичне та практичне значення роботи. У першому розділі розглядається поняття «фахова мова» в контексті сучасних лінгвістичних досліджень, особливості розвитку фахової терміносистеми, сутність поняття «термін» та класифікація термінів. У другому розділі розглядаються труднощі перекладу термінологічних одиниць та основні способи відтворення фахових термінів. У третьому розділі розглядається основні способи відтворення фахових термінів в процесі перекладу німецькомовних технічних інструкцій галузі будівництва У висновках підсумовуються результати досліджень. Розділ 1 ТЕРМІНОЗНАВСТВО В АСПЕКТІ ФАХОВОЇ МОВИ 1.1. Поняття «фахова мова» в контексті сучасних лінгвістичних досліджень Об’єктом дослідження фахових мов є особливості мови певної галузі науки, або техніки. При цьому фахова мова протиставляється загальновживаній мові, хоча словниковий запас першої бере початок саме із другої. Але «проблеми, що пов’язані зі специфічною лексикою фахових мов, породили необхідність виділення окремої науки – термінознавства. В той час, як наука про фахові мови має на меті дослідження власне мови певної сфери науки і техніки, предметом дослідження термінознавства є не мова як така, а саме термін як єдність поняття і назви. Таким чином, термінознавство включає і понятійну сферу певної фахової галузі», зазначає у своїй праці, присвяченій фаховим мовам Кияк Т.Р. [31, с. 28]. Аналіз теоретичних праць у галузі фахової мови свідчить про те, що головною особливістю підходів до визначення поняття «фахова мова» полягає в тому, що її розглядають як явище, що існує для досягнення розуміння між усіма фахівцями професійної діяльності певної галузі знання. Хоча точної та єдиної дефініції поняття «фахова мова» не існує, українська дослідниця І. Б. Павлюк зазначає, що «oснoвoю фaхoвoї мoви є рoзвиненa нaціoнaльнa мoвa; фахова мова не є окремою системою мови, а існує на основі загальновживаної мови як засіб професійного спілкування фахівців у певній сфері діяльності; функціонування фaхoвoї мoви зaбезпечує виняткoвo чіткo встaнoвленa термінoлoгія; лексичнoю oснoвoю є терміни не лише певнoї гaлузі діяльнoсті, aле й суміжних з нею, тaк сaмo як нoменклaтурa тa прoфесіoнaлізми; специфічний лексикoн та спеціaльні нoрми щoдo вибoру, використання й частотності зaгaльнoвживaних лексичних і граматичних зaсoбів; тісний зв’язoк з певнoю сферoю діяльності» [46, c. 235]. Важливою для нашої роботи є думка української науковиці І. Б. Павлюк [46, c. 6] про те, що дослідження фахових мов проводяться в чотирьох напрямках: 1. Лексичний: дослідження зводиться до фіксації термінів, їх окремого аналізу та стандартизації. 2. Морфолого-синтаксичний, коли характерні риси фахової мови окреслюються на рівні речення. 3. Текстовий: фаховий текст стає відправною точкою у дослідженнях, і до уваги беруться всі рівні текстуалізації, включно з позамовними. 4. Когнітивний, коли основою лінгвістичного дослідження стає продуцент та реципієнт фахової комунікації» [46, c. 6]. Оскільки «загальновживана мова є одним з варіантів фахової мови, завдяки якому можна зрозуміти зміст професійно-орієнтованого спілкування, а також задовольнити специфічні комунікативні потреби в межах певної фахової галузі. У першу чергу фахову мову використовують професіонали в певній галузі, проте нею можуть користуватися просто бажаючі, які цікавляться цією сферою. Фахові мови визначаються особливим відбором, використанням та частотою вживання мовних засобів, зокрема на таких мовних рівнях як морфологія, лексика, синтаксис і побудова тексту» [36, с.4]. Фахові мови позначаються в німецькій мові як „Arbeitssprache“, „Fachsprache“, „Berufssprache“, "Gruppenspraсhe", „Handwerkersprache“, „Sondersprache“, „Handwerkersprache“, „Sekundärvsprache“, „Standessprache“, а в англійській мові як „professional language“. Особливість фахових мов полягає у наявності специфічного лексичного складу, орієнтованого на потреби певного фаху, який тісно й гнучко пов’язаний з загальновживаною лексикою, що також входить до складу фахової мови. Як відомо, одним з основних джерел розвитку фахової мови є науково- технічний прогрес, оскільки постійний і активний рух суспільства вперед передбачає появу нових реалій. Як результат, виникає необхідність вживання мовних засобів, які мають властивість б з найбільшою точністю позначати ці наукові поняття. Отже, поява різних фахових мов зумовлена, перед усім, вимогами суспільства, суспільної практики. У контексті запропонованого дослідження слід детально розглянути поняття «фахова мова», у межах якої функціонують фахові тексти. Німецький лінгвіст Лотар Хоффман під поняттям «фахова мова» розуміє «сукупність всіх мовних засобів, які використовуються в спеціально окресленій комунікативній сфері з метою досягнення розуміння між всіма фахівцями певної галузі» [65, c.13]. Важливим є прагнення Л. Хоффмана окреслити поняття фахової мови в контексті загальнонаціональної мови. На його переконання, загальнонаціональна мова складається з окремих фахових мов. Спираючись на визначення німецького дослідника, український вчений Т. Р. Кияк зазначає, що до цього визначення слід додати лише те, що функціонування певної мови відбувається лише через чітко встановлену термінологію [31, c. 596]. Отже, на думку науковця, основною функцією фахової мови є забезпечення взаєморозуміння, когнітивного та інформаційного обміну інформацією у визначеній професійній галузі чи дискурсі. Фахова мова, яка позначається як спеціальна мова, що обслуговує галузь знань чи конкретну сферу характерна певними відмінними ознаками від загальновживаної, насамперед, наявністю власної термінологічної системи. У системі фахових мов, за А. Міщенко, можна виділити наступні підвиди фахової мови: медична, економічна, юридична, мова реклами, спорту, високих технологій [42, c. 503]. Розвиток штучного інтелекту та новітніх технологій, впровадження діджиталізації у всі сфери людської діяльності, формує потребу створення фахової лексики та термінологічних систем, що в процесі стають основою зародження та формування нових фахових мов. Тісний зв’язок з загальновживаною мовою є однією з ключових передумов розвитку фахової мови. Основною з важливих ознак, яка характеризує фахову мову є наявність фахової лексики та іноземних слів (професійного вокабуляру), які за межами фахової сфери рідко вживаються або використовуються з іншим чи спеціальним значенням. Також різниця між фаховою та загальновживаною мовою існує на синтаксичному, граматичному, та прагматичному рівнях. Українська дослідниця І. Б. Павлюк стверджує, що «всі фaхoві мoви мaють спільні риси, притaмaнні їм усім чи більшoсті з них, які дoзвoляють oб’єднaти всі ці чисельні мoви в межaх ціліснoгo функціoнaльнoгo різнoвиду – мoви науки» [46, c. 235]. Нa думку В. Шмідтa, «фaхoвa мoвa – це зaсіб oптимaльнoгo взaємoрoзуміння прo предметну галузь фaхівців; вона характеризується специфічним лексикoнoм і спеціaльними нoрмaми щoдo вибoру, уживaння й частотності зaгaльнoвживaних лексичних і граматичних зaсoбів; вoнa не існує як сaмoстійнa фoрмa реaлізaції в мoві, aктуaлізується у фaхoвих текстaх, які, крім елементів фaхoвoгo тексту, зaвжди містять елементи зaгaльнoвживaнoї мoви» [68, c. 5]. Дослідження фахових мов, з самого початку, стосувалося виключно професійної лексики. Хоча воно залишається дуже тісно пов'язаним із термінознавством, проте лиш нещодавно воно виокремилося у власну гілку лінгвістики. Фахова мова являє собою сукупність усіх мовних засобів, що використовуються у професійно замкнутій сфері комунікації, мета якої є забезпечити порозуміння між людьми, які працюють у цій сфері. Також, до цього визначення варто додати й те, що чітко встановлена термінологія є основою для функціонування даної мови. На думку Т.Р. Кияка усю лексику фахового тексту можна поділити на 4 види: 1) терміни певної галузі, які мають власну дефініцію; 2) міжгалузеві загальнонаукові термінологічні одиниці (в т. ч. терміни суміжних наук) – наприклад, поширені терміни філософії, політології, математики, філології і т. п.; 3) напівтерміни або професіоналізми, до яких можна віднести і номенклатури, щоправда, професіоналізми, як правило, можуть тлумачитися на противагу номенклатурним одиницям. 4) професійні жаргонізми, які не претендують на точність та однозначність, мають великий рівень образності та емоційно забарвлене значення (напр. «Hexe» – «підйомник матеріалів на будові», «Schiebbude» – «ударний інструмент джазової капели») [31, с. 28]. Як зазначає Лейчик В. М., «терміни являють собою штучні одиниці номінації, які створюються, а не дані в мові, й можуть замінюватися іншими термінами» [Лейчик, 2009: 63-70]. У фаховій мові на них покладають різні функції, серед яких науковець виокремлює такі: 1) номінативна, 2) сигніфікативна, 3) комунікативна, 4) прагматична, 5) евристична [Лейчик, 2009: 63-70]. Номінативна функція реалізується у фіксації та репрезентації спеціального знання під тиском професійної необхідності. Як зазначає у своїй роботі Міщенко А.Л сигніфікативна функція розглядається як знакова функція або функція позначення. Тому вона передбачає дослідження способів номінації, типів мовних знаків та їхню мотивованість, відношення знаків до об'єктів позначення, відношення процесів позначення об'єктів та понять про ці об'єкти. Оскільки кожен термін передбачає наявність дефініції, йому притаманна дефінітивна функція, а за відсутності терміну дефініція може його замінити до створення терміну [42, с. 177]. Варто зауважити, що сігнікативна функція терміну тісно пов’язана з проблемою точності терміну, яка реалізується в процесі його становлення й досягається в результаті стандартизації одного терміну із загальної кількості прототипів [42, с. 178]. Як висновок, сигніфікативна та номінативна та функції термінів зумовлюються завершеністю теорії та ясністю, яка репрезентує ту та іншу наукову галузь. Щодо комунікативної або інформативною функції, то термін передає спеціальне знання в просторі і часі, а в процес комунікації й обміну знаннями науковці, фахівці та інші носії знання можуть уточнювати інформацію й створювати нові терміни. Передавання знання в часі забезпечує спадковість знання і виступає необхідною передумовою науково-технічного прогресу й інтелектуальної еволюції суспільства [42, с. 178]. Прагматична функція терміна визначається повʼязаністю мовного знака з учасниками процесу комунікації, конкретними умовами й сферою комунікації, а також її метою: інформуванням, апеляцією, спонуканням тощо. Лейчик В. М. зазначає, що евристична функція терміну передбачає участь людини в науковому пізнанні й відкритті істини, оскільки терміни у фахових текстах виступають результатом процесу пізнання суті предметів і явищ навколишнього світу та внутрішнього світу людини й інструментом вербалізації спеціальних концептів [42, с. 178]. Як висновок, поняття й терміни експлікують терміносистеми настільки, наскільки вони сформовані. При цьому система понять разом з дефініціями відтворює логічну або онтологічну модель спеціальної фахової галузі, а термінологічна система — її знакову модель на ґрунті природної мови або штучної мови [42, с. 178]. До характерних ознак терміна належать: - фаховість, - абстрактність (понятійність), - точність, - однозначність (взаємнооднозначність), - економність, - абсолютна експресивна і модальна нейтральність та мотивованість [Schmidt, 1969: 12]. Фаховість терміну характеризує його належність до конкретної фахової мови та її терміносистеми, а також його комунікативну функцію в контексті розвʼязання специфічних для предметної галузі завдань з використанням типових для цього методів [42, с. 178]. Отже, в запропонованій роботі фаховий текст досліджується, в першу чергу, на лексичному рівні, оскільки основною метою нашого дослідження є вивчення особливостей відтворення термінів, проте в процесі порівняльного аналізу тексту увагу ми звернемо увагу й на текстовий рівень. 1.2. Особливості розвитку фахової терміносистеми Терміносистема – це знакова модель спеціальної сфери знання, яка експлікує галузеві поняття одиницями номінації, які в термінознавстві називаються термінами. Отже, «термін – це слово чи усталене словосполучення, яке виражає спеціальне поняття науки, техніки або іншої галузі людської діяльності та має в дефініцію, яка розкриває ті ознаки цього поняття, що є релевантними саме для цієї галузі [Скороходько, 2006: 7]. Серед інших одниць номінації Є. Скороходько виокремлював також «неоніми – імена понять, які на час їхньої появи ще не відомі науковій громадськості» [Скороходько, 2006: 11] та «неотоніми» – терміни, що виражають відомі поняття, але між ними встановлюються нові зв'язки" [Скороходько, 2006: 72]. Уводячи нове поняття (неонім), автор дає йому дефініцію, тому неоніми задовольняють головні вимоги: системність та наявність дефініції, але оказіональність неонімів не дозволяє зарахувати їх до термінів, залишаючи такі одиниці номінації в статусі потенційних термінів-прототермінів [42, с. 178]. Як зазначає автор, термінологічна лексика перш за все створюється для забезпечення оптимального взаєморозуміння між фахівцями певної галузі, якій притаманні специфічний унормований тезаурус, типові граматичні й синтаксичні конструкції у типових для цього дискурсу текстах, тому термінологію загалом розглядають як «замкнений словниковий контекст, межі якого зумовлюються певною соціальною організацією діяльності» [42, с.177]. Коли йдеться про те, як саме досліджувалися фахові мови, стає зрозумілим, що фахова мова ще до початку XX ст. досліджувалася за допомогою наукового аналізу на основі професійної лексики, якою послуговувалась та чи інша мова. З часом в процесі дослідження, науковці починають все більшу увагу приділяти термінології фахової мови, оскільки вона складає її основу. На сьогоднішній день на базі дослідження різних терміносистем укладаються різноманітні словники, довідники. Спочатку вивчення фахових мов стосувалося виключно професійноорієнтованої лексики, тобто термінів, що наразі сформували собою окрему цілу галузь – термінознавство, предметом вивчення якого є утворення й практичне вживання термінології. Пізніше стало відомо, що члени Празького лінгвістичного гуртка в своїх працях звертали увагу на функціональні особливості мови й ваpiативність мовлення з огляду на комунікативну ситуацію. Звичайно, не можна стверджувати, що раніше ніхто з мовознавців не звертався до функціональних аспектів мови. Як зазначає О. Д. Горбул, ще В. Гумбольдт вбачав у мові енергію для формування понять, генерування й передавання думок тощо, та вказував на те, що «між мовою та успіхами в інших видах інтелектуальної діяльності існує незаперечний зв'язок» [18, c. 123]. Ключова ідея вчення В. Гумбольдта полягає саме в тому, що найменування предмета словом – це не ізольований акт словотворення, а частина єдиного процесу мовної творчості. «Мова представляє нам не самі предмети, а лише поняття про них, створені духом у процесі мовотворення» [20, c. 194]. Білозерська Л.П у своїй науковій розвідці зазначає, що «професіоналізми це слова або вислови, що притаманні мові людей певної професійної групи, які визначають спеціальні поняття, знаряддя або продукти праці, виробничі процеси, народні ре-месла. Вони носять чіткий місцевий характер і їм властива деяка емоційність, що викликана особливостями просторіччя». Суттева різниця між термінами і професіоналізмами полягає в тому, – зазначає науковиця, – що терміни – це офіційні наукові назви поняття, а професіоналізми виникають як розмовні, неофіційні замінники термінів. Професіоналізми можуть використовуватися в неофіційному професійному спілкуванні, проте вони є ненормативними у професійних документах, текстах, в офіційному усному мовленні [7, c.23]. Проблему та актуальність цього питання досліджував Ф. де Соссюр, який непрямо звертався до проблем функціонування мови, тим самим диференціюючи мову (langua) як соціальний продукт. Проте саме лінгвісти Празької школи виокремили функціональність мови в самостійну наукову дисципліну із об’єктом вивчення та власним предметом й власною методологічною базою, яка в східноєвропейських крaїнах була розвинута до теорії функціональних стилів. Вивчення синтаксу та композиційно-структурних ознак фахових (зокрема технічних) текстів деякий час досліджували лінгвісти. На сьогодні фахові мови досліджуються у різних аспектах, а саме: комунікативно-функціональні особливостіі спілкування в межах певного фаху, з урахованням зв’язку тих мовних засобів, за допомогою яких забезпечується комунікація між спеціалістами певної сфери професійної діяльності, а також використання у спілкуванні з людьми, які не є фахівцями в цій сфері, та з метою поширення фахової інформації серед неспеціалістів. На думку німецького лінгвіста Л. Хоффмана фахова мова володіє такою сукупністю усіх мовних засобів, як фонетичні, морфологічні, лексичні, синтаксичні, стилістичні. Дослідник поділяє їх на такі групи: «мовні засоби, які зустрічаються в усіх підмовах загальновживаної мови; мовні засоби, які зустрічаються в усіх фахових мовах; мовні засоби, які зустрічаються тільки у даній фаховій мові» [66, c. 234]. Але не зважаючи на це, існує одна основна відмінність між поняттям «фахова мова» та поняттям «загальновживана мова», і ця відмінність спостерігається на лексичному рівні, оскільки основу фахового тексту складає термінологічна лексика, яка відрізняється від лексичного складу загальновживаної мови моносемністю й незалежністю від контексту. Формальна лінгвістика включає формальну сторону фахової лексики, оскільки основна мета формальної лінгвістики – це форма вираження. Широке вживання фахових термінів, які позначають предмети, явища та процеси зі сфери науки, техніки, торгівлі чи мистецтва можна пояснити їх семантико-комунікативними особливостями, до яких німецький дослідник Т. Рьольке [67, с. 186] відносить: моносемантичність (однозначність), точність, лаконічність, стилістичну нейтральність, інформаційну насиченість. Як зазначає інший німецький дослідник А. Арнц [63, с. 61], в утворенні та функціонуванні термінів зв’язок із лексикою загального вжитку набуває двох різновидів: з одного боку, в межах певної галузі знань загальновживане слово може перетворитися на термін; з іншого боку, може мати місце поступова детермінологізація, тобто втрата терміном специфічного значення і набуття статусу загальновживаного слова (напр., назви побутових приладів, транспорту, комп’ютерного обладнання). Крім того, науковців цікавлять питання про синонімію термінів та полісемію – без огляду на те, що однією з основних ознак терміну є позначення лише одного наукового поняття, а науковому поняттю повинен відповідати лише один термін, багатозначні терміни існують як в межах однієї термінологічної системи, так і в підмовах суміжних наук, що здебільшого пояснюється недостатністю словникового складу окремої фахової мови у порівнянні з кількістю наукових понять, яка постійно збільшується із розвитком сучасної науки. Враховуючи все раніше сказане слід визначити різницюміж фаховою і загальновживаними мовами. Фахові мови не є самостійними, ізольованими системами, про це свідчить тісний їх зв’язок з національними мовами, хоча вони й користуються всіма наявними ресурсами даної мови, але лише для особливих комунікативних цілей. Зрозуміло, що на розвиток фахової мови впливає національна мова, хоча в свою чергу завдяки фаховій мові наповнюється національна мова новими лексичними одиницями, тобто вони доповнюють одна одну. Проте, як правильно зазначає українська дослідниця А. Міщенко, можна спостерігати різницю між фаховою і загальновживаною лексикою на рівні значення, а саме: у межах предметної галузі терміни однозначні; а слова загальновживаної мови – в основному багатозначні. Крім того, різні функції загальновживаної та фахової мов детермінують їхні граматичні й стилістичні характеристики, але вони «взаємозв’язані; відносяться одна до одної й проникають одна в одну» [42, с. 246]. Автономність фахових мов, на думку дослідниці, забезпечується за рахунок внутрішньої організації та системних зв’язків у межах субмови, що дозволяє або виключає уживання певних мовних феноменів. Тому на формальному рівні фахова й загальновживана мови збігаються, але вони відрізняються на pівні семантики та кількості користувачів. Таким чином, інтелектуалізація загальновживаної мови супроводжується функціональним використанням лінгвістичного інструментарію певної предметної галузі, який створюються в результаті тривалого процесу пізнання. Через динамічність та безперервність наукових досліджень ці знання постійно розширюються, поглиблюються и можуть структуруватись по-новому з огляду на актуальність досягнень та здобутків. 1.3. Сутність поняття «термін» Як свідчать результати теоретичних розвідок, функціонування фaхoвого тексту, в першу чергу, зaбезпечує виняткoвo чіткo встaнoвленa фахова термінoлoгія, а саме наявність значної кількості термінів, які є характериними для певної галузі. Сучасний світ надзвичайно складний, а технології дозволяють й надалі актуалізувати існуючі продукти й швидко створювати нові. Кількість термінів у розвинених мовах багатократно перевищує чисельність загальновживаних слів та досягає зараз кількох мільйонів лексичних одиниць, кількість яких невпинно зростає. У мові цей процес є результатом утворення нових складних номінацій та актуалізації існуючих домінантів, саме тому постійно зростає кількість позначень продуктів, складних термінів у формі композитів та словосполучень. В загальному мовознавстві існує спеціальний розділ – термінознавство, що займається вивчення основних питань у галузі термінології. За визначенням української дослідниці О. О. Селіванової, «термінологія (від лат. terminus – межа і гр. logos – слово, учення) – це система слів і сполук, що позначають коло понять спеціальної сфери спілкування у науці, виробництві, техніці, мистецтві тощо» [55, c.618]. Дослідниця зазначає, що термінології як семіотичній системі властиві певні ознаки, а саме «прагнення до однозначної відповідності, тобто моносемії, яке порушується у всіх похідних, що спричинене різними аспектами дослідження того самого поняття або невпорядкованістю термінологічного апарату певної течії, галузі чи теорії через їхню новизну; прагнення до усунення синонімії шляхом конкретизації строгої дескрипції синонімічних пар чи дублетів; відкритість і динамізм системи, що виявляється у процесах термінологізації, ре- і детермінологізації, постійному поповненні системи новітніми термінами; прозорість внутрішньої форми терміна, що полегшує його сприйняття і збереження у терміносистемі; жорстка конвенційність, що дає змогу застосовувати терміни у певній обмеженій сфері спілкування; стилістична нейтральність» [55, c.618]. У сучасному перекладознавстві та мовознавстві нема єдиного визначення поняття «термін», оскільки різні наукові школи інтерпретують його в залежності від свого спрямування та завдань. Більшість дослідників визнає, що термінологічність – одна з основних стильових рис наукового стилю, інформативне ядро лексики мов науки. Під терміном, зазвичай, розуміється мовний засіб вираження спеціального фахового поняття. Отже, розглянемо декілька існуючих дефініцій. Українська дослідниця Олена Селіванова називає термін «складником системи мовних знаків, яка обслуговує сферу спілкування в цій галузі разом із загальновживаним лексиконом» [55, c. 617]. Як зазначає Є. Скороходько, «термін – це слово або усуспільнене поняття науки, техніки чи іншої галузі людської діяльності, що має дефініцію, яка розкриває ті ознаки цього поняття, що є релевантними саме для цієї галузі» [57, с. 5]. Серед інших одиниць номінації Є. Cкороходько виокремлює також «нетоніми – терміни, що виражають відомі поняття, але між ними встановлюються нові зв’язки» [57, с. 6]. Уводячи нове поняття, автор дає йому дефініцію, тому неоніми задовольняють головні вимоги, які висуваються до термінів – системність, наявність дефініції, але оказіональність неонімів не дозволяє зарахувати їх до термінів, залишаючи такі одиниці номінації в статусі потенційних термінів - прототермінів. О. С. Ахманова визначає термін як «слово чи словосполучення спеціальної (наукової, технічної і т.п.) мови, яке створене, отримане чи запозичене для точного вираження спеціальних понять і позначення спеціальних предметів» [4, с. 11]. В. П. Даниленко також дотримується точки зору, що «термін – це слово (чи словосполучення) спеціальної сфери застосування, яке називає спеціальне поняття» [19, с. 12]. У свою чергу І.С. Квітко зазначає, що за термін – це слово чи словесний комплекс, що співвідноситься з поняттям певної організованої галузі пізнання(науки техніки), що вступають у системні відносини з іншими словами та словесними комплексами й утворюють разом з ними в кожному окремому випадку та в певний час замкнену систему, яка характеризується високою інформативністю, однозначністю, точністю та експресивною нейтральністю [29, с. 21]. В. І. Карабан визначає термін як «мовний знак, що репрезентує поняття спеціальної, професійної галузі науки або техніки» [28, с. 576]. Дослідник зазначає, що науково-технічні терміни становлять суттєву складову науково-технічних текстів. Слід наголосити, що справедливою є думка українських дослідників Т. Кияка та А. Науменка про те, що «терміни не є ізольованими, незалежними, «відбірними» одиницями загальновживаного мовлення, що володіють якостями, лише їм притаманними, а складають повноцінну частину загального складу мовлення, де властивості слів проступають більш визначено, регламентовано, відповідаючи вимогам професійного спілкування і взаєморозуміння» [31, c. 38]. Окрім цього, зазначені дослідники вважають, що термін є невід’ємним елементом системи, якщo під системoю рoзуміти сукупність елементів цілoгo, між яким існує oбoв’язкoвий та невід’ємний зв’язoк та висувaють дo термінів кілька основних вимог: 1) термін має відповідати правилам та нормам відповідної мови: 2) термін має бути системним, тобто за межами своєї терміносистеми термін може мати зовсім інше значення, наприклад: ножиці цін як «розбіжність рівнів і динаміка цін у сфері міжнародної торгівлі на окремі групи товарів» і значення загальновживанного слова «ножиці»; термін «storage» позначає «пам’ять» в обчислювальній техніці, а в інших сферах активно вживається у значеннях «склад», «сховище» та ін [7, с.19]. 3) для терміна характерна дефінітивність, тобто кожен термін співставляється з чітким окремим визначенням, яке орієнтує на відповідне поняття; 4) терміну властива відносна незалежність від контексту; 5) термін повинен бути точним; 6) термін має бути коротким, хоча дана вимога часто вступає в протиріччя з вимогами точності, тобто повноти терміна; 7) термін має прагнути до однозначності. Проте, стососвно цієї вимоги, дослідники вважають запотрібне, зробити одне суттєве уточнення, а саме: «такої однозначності варто прагнути в межах однїєї терміносистеми, тому що на рівні декілької підмов полісемія термінів – явище доволі розповсюджене» [31, c. 38]. 8) для термінології характерна синонімічність, що, на думку дослідників, заважає взаємопорозумінню; 9) терміни експресивно нейтральні, хоча, як зазначають дослідники, «правильніше говорити не про експресивність терміна чи виразу, а швидше про інтесивність деяких семантичних складників» [31, c. 38]. Причинами такої інтенсивності, на іхню думку, можуть слугувати прагнення підкреслити елітарність того, хто говорить, або ж спроба приховати свої наміри; 10) термін має бути милозвучним. В свою чергу О. О. Селіванова позначає такі вимоги, які висуваються до термінів, а саме: «системність, наявність класифікаційної дефініції (тлумачення, яке ґрунтується на ключовому гіпернонімі й видовій специфіці або холонімі); прагнення до моносемічності й конкретизації в межах терміносистеми й до прозорості внутрішньої форми; жорстка конвенсійність; стилістична нейтральність; залученість до системи понять певної галузі; відповідність нормам мови; що запобігає появі професійних жаргонізмів; точність і короткість; дериваційна здатність; інваріантність як відсутність варіантів і синонімів; висока інформативність [55, c. 617]. У фаховій мові на терміни покладають такі функції як: 1) номінативна, 2) сигнiфікативна, 3) комунікативна, 4) прагматична, 5) евристична [38, с. 63-70]. Терміни характерні наявністю чіткого визначеного значення. Уникнення непорозумінь є однією із головних функцій терміну в тексті. Терміни являють собою штучні одиниці номінації, які створюються в мові й можуть замінюватися іншими термінами. Точне та правильне використання термінів у лінгвістиці та інших галузях науки є вкрай важливим для зрозуміння тексту та його якості. Варто зазначити, що терміни забезпечують точність та вірність інформації для кращого сприймання і аналізу інформації, сприяють читачу зрозуміти специфічні концепції та вбачати структуру тексту. Терміни також вказують на глибокі знання та професіоналізм автора. У науково-популярних і наукових текстах вони є важливою частиною спеціалізованої термінології, яка полегшує обмін знаннями та сприяє розвитку наукових досліджень. 1.4. Класифікація термінів В контексті нашого дослідження видається важливим розглянути класифікації термінів, що пропонуються різними науковцями. Залежно від ступеня спеціалізації значення українські дослідники Л. П. Білозерська, Н. В. Возненко та С. В. Радецька [7, с. 22-23 ] поділяють усі терміни на такі групи: 1. Загальнонаукові терміни – терміни, які вживаються в усіх терміносистемах. До них дослідники відносять також загально технічну термінологію. 2. Міжгалузеві терміни – використовуються в кількох споріднених або й віддалених галузях. 3. Вузькогалузеві – це терміни, характерні лише для конкретної галузі. Інші українські дослідники Т. Кияк, А. Науменко, О. Огуй [30, с. 39], ґрунтуючись на словотвірному розподілі, пропонують свою класифікацію, до складу якої входять такі терміни: 1. Терміни – кореневі слова, що поділяються в свою чергу на власно непохідну лексику та запозичену непохідну лексику (Motor, Protein, Galaxie); 2. Похідна лексика, до якої вчені відносять такі терміноутворення: а) терміни, утворені шляхом суфіксації (Abwicklung); б) терміни, утворені шляхом префіксації (Vornahme). 3. Терміни-складні слова (Sendeempfänger) 4. Терміни-словосполучення (сила тяжіння); 5. Терміни-абревіатури (AUG, GmbH, UPI, KI); 6. Буквені умовні позначення (гамма-промені); 7. Символи (знаки) з різних галузей: математичні, хімічні, астрономічні; 8. Номенклатура» [30, c.39]. У деяких видах технічних текстів абревіація складає понад 30 відсотків всіх вживань. Значна кількість скорочень що вживається у техічній літературі є омонімічними, наприклад: AD – attention device, avalanche diode, average deviation [7, с. 25]. А. Я. Коваленко в свою чергу поділяє всі терміни за структурною ознакою на три підгрупи: прості, складні та терміни-словосполучення [32, c. 259]. Відповідно, прості терміни – це терміни, які складаються лише з одного слова (Motor, Protein, Galaxie, Abwicklung). Складні – складаються з двох або більше слів, можуть писатися разом або через дефіс (Turingmaschine, Church-Turing-These, Bedienteil, Radial-Bohr-Maschine, Sendeempfänger, Bluetooth-Implementierung, Öl-Wasser-Wärmetäuscher, Kardanbremse). До термінів-словосполучень належать терміни, що складаються з декількох компонентів, кожен з яких характеризують певною будовою та конкретним способом словотвору (ланцюгова схема, сила тяжіння, магістральна лінія). В сучасному перекладознавстві Т. А. Журавльова пропонує поділити всі терміни на дві групи: морфологічні та неморфологічні терміни. Морфологічний спосіб творення слів складається з афіксації, словоскладання та абревіації. Афіксація полягає у приєднанні словотворчого форманта до твірної основи, що створили нову номінативну одиницю, яка належить до певної ономасіологічної категорії (предметність, процесуальність, атрибутивність) і поділяється на суфіксацію та префіксацію. Суфіксація – спосіб утворення похідних термінів за допомогою приєднання до твірної частини основи суфікса. До найбільш поширених суфіксів німецької мови належать: -ung, -tion,-ist,- ig, -keit, - tät. Префіксація- морфологічний спосіб побудови нових слів за допомогою приєднання префіксів. Найпродуктивнішими префіксами є: über-, ver-, multi. При префіксально-суфіксальному способі побудови нових слів одночасно приєднуються два афікси до основи – префікс і суфікс. Для німецької фахової мови характерним є словоскладання, при якому поєднуються два чи більше простих слова. Терміни-композити німецької фахової мови утворюються за такими схемами: Іменник + іменник: Umweltportfolio, Energieeinsparung, Stromverbrauch, Energieeffizienz, Computerfunktion; Digitalrechner; Frequenzbereich; Іменник + прикметник: klimaneutral; Gesamtprojecting, Fischwasser, Kleinstcomputer; Дієприкметник + іменник: integrierte Sicherheitstechnik; Числівник + прикметник: erstklassiges Wissen [23, c.153]. І в свою чергу неморфологічна група термінів це – терміни, які утворюються за допомогою лексико-семантичного та морфолого-синтаксичного способу утворення термінів. Отже, для німецької фахової мови найпродуктивнішими способом творення термінологічних одиниць є морфологічний спосіб словотвору, насамперед, суфіксальний та префіксальний. Окрім цього, значна частина термінів утворюється словоскладанням із застосуванням абревіації: “DAISY” – Dynamisches Auskunfts- und Informationssystem (динамічна довідкова та інформаційна система), “EZL” - Elektronischer Zahlungsverkehr für Lastschriften (електронна розрахункова система для запису дебету, “GAU” - größter anzunehmender Unfall (МПА - максимальна проектна аварія), “GD” - Grunddaten (основні дані) тощо. Висновки до розділу: 1. Опрацювання теоретичного матеріалу із зазначеної проблематики надало можливість розглянути поняття «фахова мова» в контексті дослідження різних науковців, як вітчизняних (Т. Р. Кияк, А. М. Науменко, А. Л. Міщенко, І. Б. Павлюк), так і зарубіжних (Л. Хоффман, В. Шмідт, Т. Шіппан). На основі порівняльного аналізу наявних визначень окреслено основні ознаки фахової мови, спільні для усіх дефініцій, а саме: oснoвoю фaхoвoї мoви є рoзвиненa нaціoнaльнa мoвa; фахова мова не є окремою системою мови, а існує на основі загальновживаної мови як засіб професійного спілкування фахівців у певній сфері діяльності; функціонування фaхoвoї мoви зaбезпечує виняткoвo чіткo встaнoвленa термінoлoгія; лексичнoю oснoвoю є терміни не лише певнoї гaлузі діяльнoсті, aле й суміжних з нею, тaк сaмo як нoменклaтурa тa прoфесіoнaлізми; специфічний лексикoн та спеціaльні нoрми щoдo вибoру, використання й частотності зaгaльнoвживaних лексичних та граматичних зaсoбів; тісний зв’язoк з певнoю сферoю діяльності. 2. Розглянуто особливості розвитку фахової мови в історичному аспекті та встановлено основну відмінність між поняттями «фахова мова» та «загальновживана мова», яка спостерігається, в першу чергу, на лексичному рівні, оскільки основу фахового тексту складає термінологічна лексика, що вимагає детального вивчення терміносистем окремих галузей. 3. На основі теоретичних праць українських та зарубіжних науковців (В. П. Даниленко, Т. Р. Кияк, В. І. Корунец, А. М. Науменко, О. О. Селіванова, О. С. Ахманова) проаналізували наявні визначення поняття «термін» та основні ознаки термінів, а саме: системність, наявність класифікаційної дефініції, прагнення до моносемічності й конкретизації в межах терміносистеми й до прозорості внутрішньої форми; жорстка конвенційність; стилістична нейтральність, відсутність емоційно-експресивного забарвлення; залученість до системи понять певної галузі; відповідність нормам мови, що запобігає появі професійних жаргонізмів; точність та короткість; дериваційна здатність; інваріантність як відсутність варіантів й синонімів; висока інформативність, відносна незалежність від контексту. 4.Ґрунтовно проаналізували класифікації термінів у працях Л. П. Білозерської, Н. В. Возненко, С. В. Радецької, Т. Р. Кияка, А. М. Науменка, А. Я. Коваленко та Т. А. Журавльової; розглянули ознаки, за якими було класифіковано терміни, обрані для практичного дослідження на фактичному матеріалі, а саме: загальнонаукові терміни, міжгалузеві та вузькогалузеві; терміни- кореневі слова, похідні терміни, терміни-складні слова, терміни-словосполучення, терміни-абревіатури. Визначили, що для німецької фахової мови найпродуктивнішими способом творення термінологічних одиниць є морфологічний спосіб словотвору, насамперед, суфіксальний та префіксальний. Окрім цього, значна частина термінів утворюється словоскладанням із застосуванням абревіації. Розділ 2 ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ФАХОВИХ ТЕРМІНІВ 2.1. Труднощі перекладу термінологічних одиниць Переклад науково-технічної літератури відрізняється від перекладу художньої літератури, газетних статей, документально-ділового матеріалу тощо. Переклад такої літератури викликає певні труднощі. При перекладі науково- технічної літератури особливо важливе значення має саме предмет перекладу. Обов'язковою умовою повноцінного перекладу будь-якого спеціального тексту, особливо науково-технічного, є повне розуміння його перекладачем. Перекладач повинен орієнтуватися у тій предметній галузі, до якої належить призначений для перекладу текст. Механічне заучування термінів, без проникнення у їх сутність, без знання самих явищ, процесів та механізмів, про які йдеться в оригіналі, може призвести до грубих помилок у перекладі. Перекладач повинен детально вивчити ту сферу науки і техніки, в якій він працює. Тільки тоді він зможе сміливо користуватися відповідними термінологічними словниками. Серед лексичних труднощів перекладу науково-технічного тексту дослідники виділяють наявність певної групи інтернаціональних слів, які, незважаючи на схожість звучання у різних мовах, відрізняються в кожній мові за своєю семантикою і стилістичним забарвленням. У теорії перекладу такі слова відомі як «хибні друзі перекладача». Складність перекладу «хибних друзів перекладача» полягає в необхідності правильного добору значення слова, яке відповідало б змісту конкретного тексту. Нехтування контекстом є найчастішою причиною смислової помилки. Саме контекст ліквідовує багатозначність слова і забезпечує конкретизацію того чи іншого значення Значні труднощі іноді виникають через те, що в лінгвістичному аспекті терміни, як і інші слова мови, мають явище багатозначності. У мові науки і техніки це явище поширене через те, що у терміносистемах різних галузей науки і техніки широко застосовується так зване семантичне словотворення, коли існуючій формі слова приписується те чи інше значення. Особливі труднощі для перекладу становлять випадки, коли один і той же термін має різне значення в залежності від приладу чи обладнання. Вирішальним при перекладі багатозначного терміна є контекст. В основі кожного терміну обов’язково лежить визначення (дефініція), яке він позначає, завдяки чому терміни є точною і в той же час стислою характеристикою предмета чи явища. Термін може бути утвореним на основі однієї мови або запозиченим з іншої. У спеціальному тексті нерідко буває елемент новизни, який є особливо цікавим для читача, але пов'язаний із вживанням нових термінів (термінів- неологізмів), ще не зафіксованих у словниках. Зрозуміло, що такі випадки можуть створювати серйозні проблеми для перекладача. Основна умова подолання цих труднощів полягає у детальному аналізі описуваного явища і передачі його термінами, що вже є усталеними в науці. Актуальні наукові проблеми, найновіші технічні винаходи і відкриття висвітлюються у друкованих виданнях і перш за все - у періодичних виданнях, до яких і повинен звертатися перекладач. Коваленко А.Я. [23] визначає два етапи у процесі перекладу термінів: перше – це з’ясування значення терміна у контексті, друге – переклад значення рідною мовою. В основі кожного терміна обов'язково лежить визначення (дефініція) реалії, яку він позначає, завдяки чому терміни представляють собою точну і в той же час стислу характеристику предмета чи явища. Переклад термінологічних одиниць, які мають певні мовні особливості, вживаються у спеціальній сфері наукового спілкування, техніці, виробництві, мистецтві, культурі та інших сферах життя, становить одну з найскладніших перекладацьких проблем, тому володіння навичками перекладу фахових мов обов’язково входить до складу перекладацької компетенції сучасних перекладачів. Однією з головних відмінностей мови технічної літератури від інших різновидів є значна кількість загальновживаних або фахових термінів, що створює в процесі перекладу значні проблеми. Однак, як зазначає Т. Пристайко [52, с. 168], перекладач може зіштовхуватися з іншими труднощами, наприклад, відтворюючи не лише значення термінологічної одиниці, а й відшукуючи зміст цілої фрази. Для точного та адекватного відтворення семантичного значення лексичної одиниці, важливо навчитися використовувати контекст, відповідно до галузі вживання, оскільки слово поза контекстом не піддається остаточному перекладу. Отже, актуальною проблемою для перекладачів є нормування української науково-технічної термінології. Вітчизняна дослідниця Г. Наконечна [44, c. 55] виділяє 5 основних рівнів, на яких можуть виникати труднощі перекладу фахових термінів: формальний; етнографічний; консервативний; інтернаціональний; поміркований. Цілком доцільним є висновок про те, що перекладач під час перекладу стикається й буде мати певні труднощі, і це є результатом постійного еволюційного процесу взагалі та розвитку науки і техніки зокрема. Зважаючи на факт того, що лексична система мови є більш схильною до змін, вітчизняні дослідники у галузі термінології [35, с. 250] визначають такі термінологічні проблеми перекладу: відсутність нормативної терміносистеми в українській мові; зловживання методом калькування при перекладі неологізмів та без еквівалентної лексики; засміченість пласта фахової лексики жаргонізмами; поява стилістично забарвленої лексики у науково-технічних текстах. У працях українських мовознавців та перекладознавців Т.Р. Кияка [31], М. П. Кочергана [35], можна розглянути запропоновані методи відтворення термінів засобами української мови, крім того учені пропонують створену чітку систему словотворчих правил, виведених із традицій української літературної мови. Застосування цих правил сприяє уникненню ряду проблем, таких як: досягнення точності та однозначності термінів і висловів у текстах, відтворення мовних конструкцій, які непритаманні українській мові. Аналіз наукових праць у галузі перекладу термінології свідчить, що головним прийомом відтворення термінів є переклад за допомогою лексичного еквіваленту – постійного лексичного відповідника, який точно співпадає із значенням слова і зафіксований у словнику. Терміни, що мають еквіваленти у рідній мові, відіграють важливу роль при перекладі. Перекладачу необхідно вміти находити відповідний еквівалент у мові перекладу і розширювати знання термінів- еквівалентів [4, c. 85]. Перекладачеві науково-технічної літератури інколи доводиться самостійно створювати еквівалентні терміни рідною мовою. Основною проблемою, яку доводиться розв’язувати перекладачеві під час цього процесу є переклад термінів. Часто це веде до появи неологізмів, які становлять досить великий відсоток всієї термінології. Головний нюанс полягає у тому, що перекладачі змушені шукати методи передачі відсутнього терміна для закріплення у відповідних термінологічних словниках та подальшої його. Перекладачу варто завжди пам’ятати, що перекладений термін має відповідати нормі мови перекладу та мовленнєвим звичкам реципієнта, на якого спрямований текст та бути адекватним Варто зауважити, що в процесі роботи над текстом, переклад має керуватися словниками останніх років видання. За наявності декількох словників приблизно одного часу видання, слід обирати за критеріями, такі як: галузевий словник, галузева енциклопедія, універсальна енциклопедія, стандарт. У першу чергу труднощі перекладу термінології пов’язані з такими причинами: відсутність перекладацьких відповідників у випадку неологізмів ,неоднозначність термінів, національна варіативність термінів. При перекладі нових термінів, не зафіксованих в словниках, на думку українського науковця Т. Кияка [31], перекладачу слід акцентувати увагу на тому, що створений термін має відповідати таким вимогам: - мати означення; - відтворювати суттєві ознаки поняття; - бути однозначним (його вживання з іншим значенням допустиме лише в інших галузях); - не мати синонімів; - мати семантичні зв'язки з іншими термінами (в означення терміна повинні входити інші терміни цієї ж галузі); - має бути лінгвістично нормативним, тобто відповідати правилам орфографії; - мати найвищу частоту вживання (порівняно з іншими словами, що можуть бути запропоновані як варіанти для утворення терміна). Отже, як висновок, що аби отримати адекватний переклад фахового терміну перекладач має не лише добре володіти мовою перекладу та мовою оригіналу, але й водночас мати фонові знання у конкретній галузі, до якої належить текст перекладу. Оскільки контекст тісно пов’язаний зі значення термінів, його змістом та специфікою, і звичайно, його значення може змінюватися залежно від конкретної фахової галузі. Більш того, перекладач має використовувати консультативний переклад та вміло користуватися фаховими довідниками та словниками. Сукупніть цих умов та факторів є основою для адекватного перекладу фахового тексту. 2.2. Основні способи перекладу фахових термінів З огляду на вищесказане, характерною рисою фахових текстів є особливий стиль викладення матеріалу, який відрізняє їх від інших типів текстів, що створює додаткові лексичні труднощі та проблеми в процесі перекладу. Основною складністю перекладу фахових текстів є переклад термінів. У процесі перекладу терміна можна виділити два етапи: 1) визначення значення терміна в контексті; 2) переклад значення українською мовою [4, с. 258]. Під час роботи над перекладом фахового тексту, який є насиченим термінологічними одиницями варто звертати увагу на те, що це повинно бути точне відтворення спеціального терміну первинної галузі рідною мовою. Для адекватного відтворення термінів перекладачі мають володіти необхідним арсеналом перекладацьких засобів, вміти правило обрати словниковий відповідник, а за його відсутності використати відповідні перекладацькі прийоми. Як справедливо зазначає українська дослідниця Л. П. Білозерська [7, c. 22], головним способом перекладу одноеквівалентних термінів є знаходження лексичного еквівалента в мові перекладу, отже регулярного лексичного відповідника, який зафіксований у словнику і точно співпадає зі значенням терміна. На думку дослідниці, одноеквівалентні термінологічні одиниці відіграють важливу роль при перекладі фахових текстів, так як є опорним пунктом, від якого залежить ступінь розкриття значення інших слів. Вони дають можливість з’ясувати тематику тексту, тому перекладачеві слід вміти знаходити відповідний еквівалент у рідній мові і розширювати власні знання термінів-еквівалентів. Переклад багатоеквівалентних термінів потребує вміння вибору одного, адекватного в даному контексті варіантного відповідника, який також може бути зафіксований в перекладацьких словниках. Перекладацький відповідник обираються на основі відповідності між лексичними та граматичними значеннями слів тих мов, які беруть участь у перекладі, виходячи з контексту, ситуації та фонових знань. У випадку, коли словник не дає точного еквівалента термінологічної одиниці, або коли варіантні відповідники певного терміна вихідної мови відсутні, використовуються різні прийоми міжмовних трансформацій. На думку Л. П. Білозерської [7, c. 42- 44], задача перекладача в такій ситуації полягає у вірному виборі того чи іншого прийому в ході перекладу з метою максимально точної передачі значення кожного терміна. Дослідниця вважає, що лексичні трансформації застосовуються при перекладі науково-технічних текстів у тому випадку, коли у вихідному тексті зустрічаються терміни з тієї або іншої професійної області, які ще відсутні в мові перекладу, або такі, що мають іншу структурно-функціональну впорядкованість у фаховій мові перекладу. Основним видом лексичної трансформації, як зазначає Л. П. Білозерська, який може застосовуватися для відтворення термінів є транскодування – такий спосіб перекладу, коли графічна або звукова форма слова вихідної мови передається засобами абетки мови перекладу. Як відомо, розрізняють чотири види транскодування: 1) транскрибування (коли літерами мови перекладу передається звукова форма слова вихідної мови: das Konteiner – контейнер; das Terabyte – терабайт, der Hypervisor – гіпервізор; 2) транслітерування (слово вихідної мови передається літерами: Terminal – термінал, der Deskriptor – дескриптор); 3) змішане транскодування (транскрибування з елементами транслітерування; 4) адаптивне транскодування (коли форма слова у вихідній мові дещо адаптується до фонетичної та/або граматичної структури мови перекладу. При перекладі термінологічних одиниць застосовують також інший прийом лексичних трансформацій калькування – передача не звукового, а комбінаторного складу слова, коли складові – це частини слова (морфеми) чи фрази (лексеми) переклалаються відповідними елементами мови перекладу: das Quellprogramm – вихідна програма; die Hauptbedienoberfläche – основний інтерфейс користувача, closed ventilate container – закритий вентильований контейнер. Цей прийом використовується при перекладі складних за структурою термінів, які характерні для німецькомовних фахових текстів. Серед лексико-семантичних трансформацій, які можуть використовуватись для переклада термінів, українські дослідники [7] виділяють конкретизацію – процес, при якому одиниця більш широкого, конкретологічного змісту передається в мові перекладу одиницею конкретного змісту. Окрім цього, при перекладі термінів також можливим є застосування прийому генералізації. Генералізація вихідного значення має місце в тих випадках, коли міра інформаційної упорядкованості вихідної одиниці вища за міру упорядкованості, що відповідає їй за змістом у мові перекладу. Як вважає Л. П. Білозерської, в процесі перекладу термінології може застосовуватися модуляція або логічний розвиток – це заміна слова або словосполучення іноземної мови, значення яких можна вивести логічним шляхом з вихідного значення. Оскільки цей прийом полягає в заміні словникового відповідника контекстуальним, логічно пов’язаним з ним, то тут йдеться про використання такого перекладацького прийому як смислове узгодження. Також переклад термінів можливий шляхом опису значення. Описовий переклад – передача слова за допомогою розширеного пояснення значення німецького слова. Цей прийом використовують у випадку відсутності відповідного значення слова в словнику і в українській мові. Такий прийом застосовується при відтворенні авторських термінів- неологізмів: das Elektrizitätwirtschaftsorganisationsgesetz – закон про врегулювання промислової електрики; dry port/port sec (dry port) – внутрішній термінал, безпосередньо зв’язаний з морським портом; roll on – roll off – «pо-pо» – морські судна з горизонтальною системою навантажування / розвантаження. До граматичних трансформацій, які можуть застосовуваться в процесі перекладу фахових текстів, дослідники [7] відносять такі перекладацькі прийоми: членуваня речення, обєднання речення, заміна однієї частини мови на іншу частину мови, перестановка. До способів перекладу термінів також відносять лексико-граматичні трансформації, а саме: антонімічний переклад, експлікація або описовий переклад, додавання, вилучення та контекстуальна заміна. Варто зазначити, що використання описового перекладу передбачає певні вимоги: 1) переклад повинен точно відбивати основний зміст позначеного терміном поняття; 2) опис не повинен бути надто докладним; 3) синтаксична структура словосполучення не повинна бути надто докладною. Отже, сутність усіх вище розглянутих перекладацьких прийомів полягає у тому, що вони сприяють адаптації тексту оригіналу до норм та традицій мови перекладу, досягненню максимальної зрозумілості перекладу, не обтяженого невластивими мові перекладу граматичними конструкціями та лексичним складом. Крім того, з метою отримання якісного перекладу перекладачам слід керуватись пам’яткою, що зазначається у роботі Кияка Т.Р, Науменко А.М. Мовознавці переконані що переклад фахових текстів так само трудомісткий , як і літературний переклад. Твердження про те, що у процесі науково-технічного перекладу достатньо лише заміни професійної термінології із застосуванням граматичного мінімуму, цілком хибне [7, с. 49]. Як доводить практика, фахівець зі знанням мов, наприклад, український фізик з глибокими знаннями німецької мови спроможний зробити більш професійний переклад, ніж германіст без додаткових знань з фізики. Проте такий ідеальний випадок (отримання подвійної освіти), як правило, рідкісний і тому з практичних та економічних міркувань на перший план виступає знання іноземної мови [7, с. 49]. До того ж, науковці зазначають, що для здійснення адекватного і якісного перекладу науково-технічних текстів необхідно виконання принаймні двох умов: перекладач повинен хоча б частково орієнтуватися в тематиці текстів, які має перекладати, що набувається також з досвідом його роботи; у тексті перекладу потрібно уникати хибно орієнтуючих термінів, якщо в даній терміносистемі є їх синоніми з більш мотивованою внутрішньою формою. Адекватний науково-технічний переклад має точно передавати зміст оригіналу, мати загальноприйняту в мові перекладу термінологією і відповідати нормам науково-технічної літератури з якої здійснюється переклад [7, с. 49]. Автори рекомендують перекладачеві використовувати такі традиційні методи, які стосуються терміно-логічних аспектів перекладу фахових текстів: 1) у перекладі повинні використовуватися терміни, затверджені відповідними державними стандартами; 2) перекладач повинен враховувати, до якої області науки і техніки відноситься термін, що перекладається, особливо іноземний; 3) якщо в тексті трапляється термін, не зафіксований у науково- технічних словниках, то перекладач має сам підібрати перекладний еквівалент, використовуючи довідникову літературу, аби проконсультуватися у спеціаліста; у крайньому разі термін можна перекласти описовим шляхом; 4) у тексті перекладу потрібно уникати синонімічного використання термінологічних одиниць; усі терміни, символи, скорочення мають бути уніфіковані; 5) якщо в тексті оригіналу знайдена смислова помилка, пов'язана з написанням терміну, перекладач зобов'язаний дати відповідний до оригіналу переклад, у виносці вказати на помилку і навести правильний варіант; 6) чужі для мови перекладу терміни повинні залишатися у перекладі і записуватися у дужках; 7) назви латиною не перекладаються і залишаються в первісному вигляді; 8) не допускається довільне скорочення термінів; 9) номенклатури залишаються переважно в оригіналі; 10) одиниці фізичних величин, спеціальні знаки мають відповідати технічним стандартам [7, с. 50]. 11) Перекладач, який працює з текстами будівельної галузі, повинен мати гарні фонові знання в цій галузі та володіти термінами і поняттями цієї сфери; оскільки існує багато, так званих «хибних друзів» перекладача, які створюють проблеми; 12) Необхідно уникати синонімічної заміни терміну, або вживати термін, якщо він звичайно є вмотивованим, за для більш чіткого опису денотата, не допускати довільного скорочення термінів; 13) Не слід замінювати термін іншомовним словом, якщо в мові перекладу вже існує лексична одиниця з таким значенням; 14) Термінологічні прогалини варто заповнювати інтернаціоналізмами; 15) У перекладі повинні використовуватися терміни, що встановлені відповідними державними стандартами. Дуже часто в текстах може зустрічатися термін-неологізм, то в даному випадку, перекладач повинен сам підібрати еквівалент, використовуючи довідкову літературу, або проконсультуватися з фахівцем, в інших же випадках потрібно користуватися основними прийомами перекладу термінів, про які ми згадували раніше. Висновки до розділу: 1. На основі опрацьованих теоретичних праць можна зробити висновок про те, що основною складністю перекладу фахових текстів є власне адекватне відтворення термінів відповідно до контексту науково-технічної літератури. Розглянуто такі термінологічні проблеми перекладу: відсутність нормативної терміносистеми в українській мові; зловживання методом калькування при перекладі неологізмів та без еквівалентної лексики; засміченість пласта фахової лексики жаргонізмами; поява стилістично забарвленої лексики у науково-технічних текстах. 2. Формулюємо завдання, які необхідно вирішувати перекладачу в процесі відтворення фахової термінології у галузі будівництва, а також компетенції, які вимагаються від перекладача фахового тексту, а саме: наявність ґрунтовних знань тієї галузі, якої стосується переклад, розуміння змісту термінів іноземною мовою і знання термінології рідною мовою, вміння детально проаналізувати текст оригіналу, зрозуміти сутність явища, зображеного в тексті, а також правильно використовувати консультативний переклад. 3. Визначаємо основні способи перекладу фахових термінів, а саме: підбір словникового відповідника, транскодування, калькування, конкретизація та генералізація. 4. Окрім цих способів, визначено прийоми лексико-семантичних трансформацій, які можуть використовуватись під час перекладу термінів, а саме: експлікація, конкретизація, генералізація та смислове узгодження, антонімічний переклад, додавання, вилучення та контекстуальна заміна. До граматичних трансформацій, які можуть застосовуватися в процесі перекладу фахових текстів, відносимо такі перекладацькі прийоми: членування речення, об’єднання речення, заміна однієї частини мови на іншу частину мови, переставлення. Розділ 3 ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ НІМЕЦЬКОМОВНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ В ПРОЦЕСІ ПЕРЕКЛАДУ ТЕХНІЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ У ГАЛУЗІ «БУДІВНИЦТВО» 3.1. Технічної документація та її типи: Техні́чна документа́ція – система графічних і текстових документів, необхідних і достатніх для безпосереднього використання на усіх стадіях життєвого циклу продукції (конструюванні, виготовленні та експлуатації промислових виробів; при проєктуванні, зведенні і експлуатації будівель і споруд; при розробці технологічних процесів виробництва; при розробці та використанні програмного забезпечення) [89]. Технічна документація – це необхідний набір документів, без якого неможлива робота жодного підприємства, пов'язаного із виробництвом. Мета їхньої розробки – узгодження, координація та управління всіма технологічними процесами. Ці документи дозволяють своєчасно виявляти порушення та відхилення в ході виробництва та запобігати випуску неякісних товарів або надання послуг [80]. Також технічна документація використовується під час оформлення договорів та отримання сертифікатів відповідності. У цій статті розберемося, які види технічної документації існують, і чому її друк краще замовляти у друкарнях [80]. Всю технічну документацію можна розділити на два великі класи: І. Виробнича (технологічна документація) — документація підприємств, без якої неможлива організація технологічних процесів та управління ними; Виробничу технічну документацію в свою чергу також можна розділити на 2 групи: технічна документація загального призначення (титульний лист, карта ескізів, технічна інструкція); спеціального призначення (карти, відомості тощо). ІІ. Конструкторська – документи, пов'язані з проектуванням (до них відносять будь-які креслення конструкторських, проектних та будівельних бюро) [80]. Це сукупність документів, які містять потрібні у загальному випадку дані, згідно з якими розробляють, виготовляють, контролюють, приймають, постачають, експлуатують та ремонтують виріб [89]; ІІІ. Програмна документація— сукупність документів, що містять відомості, необхідні для розробки, виготовлення, супроводу та експлуатації програм. До текстових документів належать: записка (ПЗ) пояснення; таблиця (ТБ), розрахунок (РР), інструкція (І) [89]. Оскільки темою нашого дослідження є саме виокремлення специфіки перекладу термінів технічної документації, то матеріалом для нашої розвідки ми взяли технічні інструкції. Отже, як зазначалося вище, серед технічних текстів значне місце в процесі перекладу посідають технічні інструкції. Окрім фонових знань, якими має володіти перекладач для здійснення адекватного перекладу, йому потрібно зосередити увагу на особливості структури технічних інструкцій. Настанова щодо експлуатування (технічна інструкція з експлуатації), у задавненому стандарті ДСТУ 3321-96 — настанова з експлуатації) згідно з чинним ДСТУ 3321:2003, це текстовий конструкторський документ, який містить: відомості про улаштування, спосіб дії і технічні показники виробу та його складників; указівки, потрібні, щоби належно й безпечно застсовувати виріб і оцінювати його технічний стан, а також щоби визначати потребу в лагодженні; відомості щодо утилізування виробу та його складових. Отже, технічні інструкції – це документ який містить відомості про конструкцію, спосіб дії, технічні властивості виробу, його складових частин і вказівки, необхідні для правильної та безпечної роботи виробу (використання за призначенням, технічного обслуговування, поточного ремонту, зберігання та перевезення) й оцінка його технічного стану для визначеня необхідності відправки його на відновлення, а також відомості щодо захоронення чи переробки виробу й його складових частин. Як зазначено в посібнику «Українське ділове мовлення», «інструкція – це документ, в якому викладають правила, що регулюють спеціальні сторони діяльності і стосунки установ чи поведінку працівників при виконанні службових обов'язків; це зведення правил, детальні настанови, приписи керівного органу чи особи службовим особам або органам, обов'язкові для виконання» [61, с. 9]. Л. А. Петрова визначає інструкцію як «список об’єднаних однією комунікаційною установкою ціле направлених дій, які необхідно здійснити адресатові для реалізації поставленого завдання» [48, c. 14-18]. Л. І. Погорєльська відзначає, що текст-інструкція «має в своїй основі значення зобов’язання відповідних дій ситуації та вираження імперативними конструкціями» [50, c. 29]. Проте, вона лише згадує текст-інструкцію як тип мовного викладу в науковому тексті мови, але не дає чіткого визначення даного типу тексту і не розглядає його лексико-синтаксичні особливості. Слід зазначити, що основна мета текстів-інструкцій полягає в тому, щоб визначити для користувача порядок дій, необхідний для досягнення певного результату. Зазвичай, інструкція містить опис виробу, правила користування, окрім цього в тексті може указуватися склад виробу, послідовність його збірки, рекомендації по експлуатації і обслуговуванню, правила техніки безпеки в процесі користування товаром. Часто описи забезпечуються малюнками, схемами і кресленнями. Українська дослідниця І. О. Шелудько [63] розглядає технічну інструкцію як різновид науково-технічного тексту та визначає такі ознаки: - текст викладається у наказованому стилі; - текст документа має бути стислий, тичний, точний, зрозумілий, оскільки він призначений для постійного користування; - зміст викладається від 2-ї, 3-ї особи, рідше- у безособовій формі. Технічні інструкції здебільшого містять: вступ і наступні частини (розділи, підрозділи): o Опис і робота виробу; Призначення виробу; Технічні характеристики (властивості); Склад виробу; Улаштування і робота; Засоби вимірювання, інструмент і приладдя; Маркування і пломбування; Пакування; o Опис і робота складових частин виробу; Загальні відомості; Робота; Маркування і пломбування; Пакування; Використання за призначенням; o Експлуатаційні обмеження; o Підготовка виробу до використання (або застосування); Заходи безпеки щодо підготовки виробу; Інше; o Використання (або застосування) виробу; o Дії за надзвичайних умов; o Особливості використання виробу після доопрацювання; Технічне обслуговування; Поточний ремонт; Зберігання; Перевезення; Утилізування [89]; Отже, ґрунтуючись на теоретичних працях українських дослідників, ми у практичній частині нашого дослідження розглядаємо технічну інструкцію у межах фахового тексту як тематично, стилістично та семантично організовану, логічно структуровану та завершену єдність, яка характеризується широким використанням спеціальної термінологічної лексики та складністю граматико- синтаксичної будови, сферою застосування, якої служить науково-технічний та офіційно-діловий стилі, які передбачають зрозумілість, економність, сувору унормованість, стандартизацію та лаконічність у висловлюванні думок. 3.2. Основні способи відтворення фахових термінів в процесі перекладу технічних інструкцій у галузі «Будівництво». На основі проведеного теоретичного дослідження та на фактичному матеріалі розглянемо основні способи перекладу фахової термінології, яка входить до складу технічних інструкції у галузі будівництва. На основі порівняльного аналізу технічних інструкцій німецькою та українською мовами було обрано 80 термінів, які перекладаються за допомогою різних перекладацьких прийомів. 1. Der Anschlussstecker des Штепсель електроприладу повинен Elektrowerkzeuges muss in die Steckdose підходити до резеткии (1, с. 107). passen (1, c.3). Міжгалузевий, багатоеквівалентний термін-складний іменник перекладається за допомогою словникового відповідника, проте в процесі перекладу, враховуючи контекст, використовується прийом лексичного вилучення першої частини складного іменника. 2. Verwenden Sie keine Adapterstecker Для роботи з електроприладами, що gemeinsam mit schutzgeerdeten мають захисне заземлення, не Elektrowerkzeugen (1, c. 3). використовуйте адаптери (1, с.107). Міжгалузевий, багатоеквівалентний термін, який має словникові відповідники перехідна колодка, штепсель, перекладається за допомогою генералізації відповідно до контексту. 3. Wenn Sie mit einem Elektrowerkzeug Для зовнішніх робіт обов’язково im Freien arbeiten, verwenden Sie nur використовуйте лише такий Verlängerungskabel, die auch für den подовжувач, що придатний для Aussenbereich geeignet sind (1, c.3). зовнішніх робіт (1, с.107). Міжгалузевий, одноеквівалентний термін-складний іменник перекладається за допомогою генералізації відповідно до контексту. Окрім цього, виикористовується вилучення частини складного іменника. 4. Wenn der Betrieb des Якщо не можна запобігти Elektrowerkzueges in feuchter Umgebung використанню електроприладу у nicht vermeidbar ist, verwenden Sie einen вологому середовищі, використовуйте Fehlerstromschutzschalter (1, c.3). пристрій захисного вимкнення (1, с.108). Міжгалузевий, одноеквівалентний термін-складний іменник перекладається за допомогою словникового відповідника. 5. Entwerfen Sie Einstellwerkzeuge oder Перед тим, як вимикати електроприлад, Schraubenschüssel, bevor Sie das приберіть налагоджувальні інструменти Elektrowerkzeug einschalten (1, c.3). та гайковий ключ (1, с.108). Вузькогалузевий, одноеквівалентний термін-складний іменник Schraubenschüssel перекладається за допогою словникового відповідника гайковий ключ. 6. Halten Sie Schneidewerkzeuge scharf Тримайте різальні інструменти und sauber (2, c.7). нагостреними та в чистоті (2, c.165). Вузькогалузевий, одноеквівалентний термін-складний іменник перекладається за допомогою словникового відповідника. 7. Sicherheitshinweise für Вказівки з техніки безпеки для кутових Winkelschleifer (2, c.7). шліф машин (2, c.165). Вузькогалузевий, одноеквівалентний термін-складний іменник перекладається за допомогою калькування, проте при відтворенні другої частини складного іменника використвується приойм генералізації. 8. Gemeinsame Sicherheitshinweise zum Спільні попередження при шліфуванні, Schleifen, Sandpapierschleifer, шліфуванні наждаком, роботах з Drahtbürste und Trennscheifmaschine дротяними щітками та відрізанні (2, (2, c.7). c.165). При перекладі обох термінів, які є вузькогалузевими одноеквівалентними термінами-складними іменника використовуються словникові відповідники. 9.Dieses Elektrowerkzeug ist nicht Цей електроприлад не призначений для geeignet zum Polieren (2, c.7). полірування (2, c.165). Міжгалузевий, одноеквівалентний термін, який є субстантивованим інфінітивом перекладається за допомогою словникового відповідника. 10.Einsatzwerkzeuge mit Gewindeeinsatz Вставні робочі інструменти з різьбою müssen genau auf das Gewinde der повинні точно пасувати до різьби Schleifspindel passen (2, c.7). шліфувального шпинделя (2, c.165). Вузькогалузевий, одноеквівалентний термін-складний іменник перекладається за допомогою словникового відповідника. 11.Tragen Sie Staubmaske, Вдягайте респіратор, навушники, Gehörtschutz, Schutzhandschuhe oder захисні рукавиці або спеціальний Speziealschurze, die kleine Schleif- und фартух, щоб захистити себе від Materialpartikel von Ihnen fernhält (2, невеличких частинок, що утворюються c.7). під час шліфування, та частинок матеріалу (2, c.165). Міжгалузевий, багатоеквівалентний термін-складний іменник Staubmaske, який має такі словникові відповідники: захисна маска, захисна маска проти пилу, захисний респіратор, перекладається за допомогою смислового узгодження. За відсутності словникового відповідника міжгалузеві терміни-складні іменники Speziealschütrze (спеціальний фартух) та Schutzhandschuhe (захисні рукавиці) перекладаються за допомогою способу калькування. 12. Rückschlаg und entsprehende Сіпання та відповідні попередження Sicherheithinweise (2, c.8). (2, c.166). Міжгалузевий, багатоеквівалентний термін-складний іменник перекладається відповідно до контексту за допомогою смислового узгодження. 13. Verwenden Sie kein Ketten- oder Не використовуйте ланцюгові gezähntes Sägeblatt (2, c.8). пиляльні диски та пиляльні диски з зубцями (2, c.166). Ketten- oder gezähntes Sägeblatt – вузькогалузеві термін-складні іменники, за відсутності словникових відповідників, перекладач використовує прийом калькування для обох термінів. 14. Verwenden Sie immer undeschädigte Завжди використовуйте для вибраного Spannflansche in der richtigen Gröse und Вами шліфувального круга Form für die von Ihnen gewählte непошкоджений затискний фланець Schleischeibe (2, c. 8). відповідного розміру та форми (2, c. 166). Вузькогалузевий, багатоеквівалентний термін-складний іменник було перекладено за допомогою словникового відповідника. 15.Meiden Sie den Bereich vor und hinter Уникайте зони попереду та позаду der rotierenden Trennscheibe (2, c. 9). відрізного круга (2, c. 167). Вузькогалузевий, багатоеквівалентний термін-складний іменник Trennscheibe, який має такі словникові відповідники: відрізний агломерований диск; відрізний шліфувальний круг; алмазна пилка, перекладається за допомогою смислового узгодження відповідно до контексту. 16. Benutzen Sie keine über- Не використовуйте завеликі абразивні dimensiomierten Schlefblätter, sondern шкурки, дотримуйтеся інструкції befolgen Sie die Herstellerangaben zur виготовлювача щодо розміру Schleiblattfgröße (2, c. 9). абразивних шкурок (2, c. 167). Вузькогалузевий термін-складний іменник за відсутності словникового відповідника перекладається за допомогою смислового узгодження відповідно до контексту. 17. Das Elektrowerkzeug ist bestimmt Електроприлад призначений для zum Trennen, Schruppen und Bürsten von відрізання, обдирання та кравцювання Metall- und Steinwerkstoffen ohne металу та каменю без використання Verwendung von Wasser (2, c. 9). води (2, c. 167). Міжгалузевими є обидва терміни-складні іменники, які не мають словникових відповідників, перекладються за допомогою конкретизації відповідно до контексту. 18.Montieren Sie für Arbeiten mit dem Для роботи з гумовою опорною Gummischleifteller 20 oder mit der шліфувальною тарілкою 20 або з Topfbürste, Scheibenbürste, чашковою щіткою, дисковою Fächerschleifscheibe immer den щіткою з віялоподібним кругом Handschutz 18 (2, c.11). завжди монтуйте захист для рук 18 (2, c.169). Вузькогалузевий, одноеквівалентний термін-складний іменник Gummischleifteller перекладається за допомогю калькування, що супроводжується прийомом додавання лексичної одиниці «опорна», відповідно до контексту. Вузькогалузеві, одноеквівалентні терміни- складні іменники Topfbürste та Scheibenbürste перекладаються за допомогою словникових відповідників. 19. Die Schnellspannmutter 11 darf nur Швидкозахисну гайку 11 für Schleif- oder Trennscheiben дозволяється використовувати лише verwendet werden (2, c.11). для шліфувальних і відрізних кругів (2, c.170). Вузькогалузевий термін-складний іменник перекладається за відсутності словникового відповідника за допомогою калькування. 20. Sie können den Getriebkopf in 90 Головку редуктора можна повертати Schitten drehen (2, c.11). з інтервалом 90 градусів (2, c.170). Міжгалузевий термін-складний іменник Getriebkopf – не має словникового відповідника; таким чином в процесі перекладу перекладач застосовує прийом калькування. 21. Rändelschraube für Першим в описі приладу є гвинт з Drehzahlregulierung ist das erste bei der накатаною головкою для Gerätebeschreibung (3, c.14). регулювання числа обертів (3, с.72). Вузькогалузевий, одноеквівалентний термін-складний іменник було перекладено за допомогою словникового відповідника. 22. Die Stichsäge ist zum Sägen von Електролобзик призначений для Holz, Eisen, Buntmetallen und пиляння деревини, заліза, кольорових Kunststoffen unter Verwendung des металів і пластмас при застосуванні entsprechenden Sägeblatts bestimmt (3, c. відповідного полотна пилки (3, с.72). 14). Вузькогалузевий, одноеквівалентний термін-складний іменник було перекладено за допомогою словникового відповідника. 23. Überzeugen Sie sich vor dem Перед під’єднанням електрорубанка до Anschliessen, dass die Daten auf dem електромережі переконайтеся в тому, Typenschild mit den Netzdaten що параметри на шильнику прилада übereinstimmen (3, c.15). співпадають з параметрами електромережі (3, с.74). Міжгалузевий, багатоеквівалентний термін-складний іменник Typenschild – який має такі словникові відповідники: заводська табличка з позначками марки приладу; табличка з основними технічними даними; фірменна табличка з позначками типу механізму або машини, перекладається за допомогою смислового узгодження. 24. Stellen Sie den Umschalter für Ставте перемикач маятникового Pendelhub auf Position 3 (3, c. 15). руху в позицію 3 (3, с.74). Umschalter – міжгалузевий термін; багатоеквівалентний; має такі словникові відповідники: контакт для переключення; перемикач. В процесі перекладу перекладач застосовує словниковий відповідник. Для перекладу терміна Pendelhub за відсутності словникового відповідника застосовується прийом смислового узгодження. 25. Schalten Sie vor Wartungs- oder Перед роботами з технічного reinigungsarbeiten das Elektrowerkzeug обслуговування або очищення aus und ziehen Sie den Netzstecker aus вимикайте електроінструмент та der Steckdose (4, c.14). витягуйте штепсель з розетки (4, c. 218). Міжгалузевий, одноеквівалентний термін-складний іменник, який має словниковий відповідник: штепсельна розетка, перекладено за допомогою словникового відповідника шляхом вилучення лексичної одиниці. 26. Halten Sie Schutzvorrichtungen, Захисні пристосування, шліци для Luftschlitze und Motorengehäuse so доступу повітря і корпус двигуна staub- und schmutzfrei wie möglich (3, мають бути на максимальній с.16). потужності (3, с.76). Вузькогалузевий, багатоеквівалентний термін-складний іменник Luftschlitze має такі словникові відповідники: повітряне вікно; вентиляційна щілина, проте перекладач використовує прийом описового перекладу відповідно до контексту. 27. Nehmen Sie das Elektrowerkzeug aus Обережно вийміть електроприлад з der verpackung und prüfen Sie, ob die упаковки і перевірте повну наявність nachfolgenden teile vollständig sing: усіх нижчезазначених частин: - Kettensäge, - бензопила; - Sägekette, -пиляльний ланцюг; - Schwert, -пиляльний апарат; -Öltankverschluss (4, c.12). -кришка мастильного бака (4, c. 216). Вузькогалузеві, одноеквівалентні терміни-складні іменники Kettensäge, Sägekette, перекладається за допомогою словникового відповідника; Schwert – вузькогалузевий термін, має такі словникові відповідники: пильна шина; різак; пиляльний апарат; хрестовина; вставний кіль. В процесі перекладу використано словниковий відповідник. Öltankverschluss – вузькогалузевий термін-складний іменник, не має словникових відповідників. Під час перекладу застосовується прийом калькування відповідно до зображення, яке надається до інструкції. 28. Die Kupplung des Verlängerungs- З’єднувальна муфта подовжу- kabels muss vor Spritzwasser geschützt вального кабелю повинна бути sein, aus Gummi bestehen oder mit захищена від водяних бризок, зроблена Gummi überzogen sein (4, c.14). з гуми або покрита гумою (4, c. 218). Вузкогалузевий, багатоеквівалентний термін, має такі словникові відповідники: муфта; з’єднувальна муфта; В процесі перекладу відповідно до контексту актуалізується значенного одного з потенційних словникових відповідників. 29. Legen Sie die Kettenlieder um das Обведіть ланки ланцюга навколо Kettenrad und setzen Sie das Schwert so ведучої зірочки і встановіть auf, dass der Befestigungsbolzen und die пиляльний апарт таким чином, щоб beiden Schwertführungsstege in das затискний прогонич і обдива водила Langloch des Schwertes sowie der пиляльного апарата зайшли в Kettenspannbolzen in die entsprechende довгастий отвір пиляльного апарата, а Bohrung am Schwert greift (4, c.14). прогонич для натягування ланцюга увійшов у відповідний отвір пиляльного апарата (4, c. 218). Вузькогалузевий, багатоеквівалентний термін-складний іменник Kettenrad має такі словникові відповідники: ведуче колесо гусениці; ведуча зірочка; цепна зірочка. В процесі перекладу використовується слововниковий відповідник. Вузькогалузивий, бдагатоеквівалентний термін-складний іменник Befestigungsbolzen має словникові відповідники: цапфа; з’єднувальний гвинт; з’єднувальний палець. В процесі перекладу цього терміну було використано прийом смислового узгодження відповідно до змісту тексту. Kettenspannbolzen – вузькогалузевий термін-складний іменник. За відсутності словникового відповідника частково використовується калькування з елементами смислового узгодження. 30. Schrauben für Sägeschuh auf der Гвинти для башмака на нижній Unterseite des verstellbaren Sägeschuhs стороні регульованого башмака mit dem Innensechskannschlüssel lockern ослабити за допомогою гайкового Bild 3 (3, c. 15). ключа з внутрішнім шестигранником (3, с.74). Вузькогалузевий, одноеквівалентний, термін-складний іменникн Sägeschuh має словниковий відповідник: підошва. В процесі перекладу перекладач не використовує цей відповідник, а застосовує відповідно до тексту прийом смислового узгодження. 31. Ziehen Sie die Befestigungsmutter Міцно накрутіть від руки кріпільну auf dem Befestigungsbolzen handfest an гайку на затискний прогонич (4, c. (4, c.15). 219). Вузькогалузевий, багатоеквівалентний термін-складний іменник Befestigungsmutter має такі словникові відповідники: гайка для кріплення; з’єднувальна гайка. Під час перекладу обирається один з потенційних словникових відповідників. 32. Zur Inbetriebnahme des Щоб увімкнути електроприлад, Elektrowerkzeuges betätigen Sie zuerst спочатку натискніть на блокатор die Einschaltsperre und drücken вимикача і після цього натисніть і anschliessend den Ein-Ausschalter und тримайте натиснутим вимикач (4, c. halten ihn gedrückt (4, c.16). 220). Вузькогалузевий термі-складний іменник за відсутності словникового відповідника перекладається за допомогою смислового узгодження відповідно до контексту. 33. Die Rückschlagbremse ist ein Гальмо для захисту від Schutzmechanismus, der bei підскакування - це захисний механізм, zurückschlagender Kettensäge über den що спрацьовує через передній захисний vorderen Handschutz ausgelöst wird (4, щиток при рикошеті ланцюгової пилки c.16). (4, c. 220). Вузькогалузевий термін-складний іменник Rückschlagbremse за відсутності словникового відповідника перекладається за допомогоює описового перекладу відповідно до змісту тексту. 34. Nutzen Sie den Krallenschlag als Використовуйте зубчастий упор в Hebel (4, c.16). якості важеля (4, c. 221). Вузькогалузевий, термін-складний іменник за відсутності словникового відповідника перекладається за допомогою смислового узгодження відповідно до тексту. 35. Deshalb wird die Sägekette während З цієї причини в процесі роботи des Betriebes über die Düsen für Öl пиляльний ланцюг автоматично automatisch mit Sägekettenhaftöl змащюється липкою олією через geschmiert (4, c. 15). форсунку для олії (4, c. 219). Міжгалузевий, багатоеквівалентний термін, що має словникові відповідники: сопло; форсунка, фільєра, перекладається за допомою одного з потенційних словникових відповідників, який актуалізує своє значення в контексті. 36. Die Nummerierung der abgebildeten Нумерація зображених компонентів Komponenten bezieht sich auf посилається на зображення Darstellung des Elekrowerkzeuges auf електроприладу на сторінках з den Grafiksseiten: малюнками: - Luftkappe, - повітряний ковпачок; -Stellrad für Sprühmaterialmenge, - коліщатко для регулювання -Bedienschalter, кількості розприскуваного матеріалу; - Sprühpistolete (5, с.7). - спусковий важіль; - пістолет-розприскувач (5, с. 119). Luftkappe - вузькогалузевий, одноеквівалентний термін-складний іменник перекладається за допомогою словникового відповідника «повітряний ковпачок». Вузькогалузевий термін- словосполучення Stellrad für Sprühmaterialmenge, до складу якого входить два складних іменника. Перший передається за допомогою словникового відповідника, другий складний іменник за відсутності словникового відповідника перекладається за допомогою калькування, яке супроводжується лексичним розгортанням. Вузькогалузевий термін-складний іменник Bedienschalter перекладається за допомогою словникового відповідника. Вузькогалузевий термін-складний іменник Sprühpistolete за відсутності словникового відповідника перекладається за допомогою прийому калькування. 37. Rühren Sie das Sprühmaterial gut Залийте достатньо розприскуваного durch (5, с. 8). матеріалу у бачок для розприскуваного матеріалу (5, с. 122). Вузькогалузевий термін-складний іменник Sprühmaterial за відсутності словникових відповідників перекладається за допомогю калькування. 38. Elektrowerkzeuge erzeugen nicht nur Електроприлади можуть породжувати den Staub oder die Dämpfe sondern auch іскри, від яких може займатися пил або sie zum Kurzschluss erzünden können пара, також це може призвети до (4, c.16). короткого замикання (4, c. 213). Міжгалузевий, одноеквівалентний термін-складний іменник перекладається за допомогою словникового відповідника. 39. Wenn der Betrieb des Якщо не можна запобігти Elektrowerkzeuges in feuchter Umgebung використанню електроприладу у nicht vermeidbar ist, verwenden Sie einen вологому середовищі, використовуйте Fehlerstromschutzschalter (4, c. 9). пристрій захисного відключення (4, c. 213). Міжгалузевий термін-складний іменник за відсутності словникового відповідника перекладається за допомогою прийому калькування з елементами смислового узгодження. 40. Damit Sie alle zu bearbeiten Flächen Для зручного досягнення всіх gut erreichen und flexibel sind, hacken оброблювальних поверхонь і гнучкості Sie in jede Öse jewelils ein Gurtende ein у роботі базовий вузол можна повісити (5, с.7). на вушко для ремня (5, с.119). Міжгалузевий термін, який має такі словникові відповідники: вушко; петля, перекладається за допомогою словникового відповідники, проте з метою конкретизації відповідно до тексту використовується додавання лексичної одиниці. 41. Drehen Sie das Steigrohr so, dass das Поверніть трубку для Sprühmaterial fast ohne Rest verspürt розприскування рідини так, щоб werden kann (5, с.10). розприскуваний матеріал можна було розприскати майже без залишку (5, с.123). Міжгалузевий термін-складний іменник має такі словникові відповідники: трубка для подачі рідини; штуцер; сифон. В процесі перекладу використовується прийом смислового узгодження. 42. das geret ist nicht zur verarbeitung von Прилад не призначений для обробки Dispersionsfarben geignet (5, с.10). дисперсійних фарб (5, с.122). Міжгалузевий термін- складний іменник за відсутності словникових відповідників перекладається за допомогою прийому калькування. 43. Um Energie zu sparen, schalten Sie З метою заощадження електроенергії das Feinsprühsystem nur ein, wenn Sie вмикайте фарборозпилювач лише es benutzen (5, с.10). коли Ви працюєте з ним (5, с.123). Міжгалузевий термін-складний іменник Feinsprühsystem за відсутності словникового відповідника перекладається за допомогою калькування, проте відповідно до контексту з метою конкретизації вилучається лексична одиниця. 44. Achten Sie darauf, dass Sie die Слідкуйте за тим, щоб ніколи не Basiseinheit nie besprühen (5, с.10). розприскувати на базовий вузол (5, с.123). Міжгалузевий термін-складний іменник, якій не має словникового відповідника перекладається за допомогою смислового узгодження. 45. Verdünnen Sia das Sprühmaterial um Розбавте розприскуваний матеріал 10% mit Verdünungsmittel (5, с.8). розріджувачем на 10%. (5, с.122). Міжгалузевий, одноеквівалентний термін-складний іменник перекладається за допомогою словникового відповідника. 46. Kontroliren Sie, ob das Steigrohr mit Перевірте, чи нема залишків фарби і der Behälterdichtung frei von пошкоджень у сифонній трубці і на Sprühmaterial und unbeschädigt ist (5, ущільнюваній прокладці бачка (5, с.11). с.124). Вузькогалузевий, одноеквівалентний термін-складний іменник Steigrohr, який має словниковий відповідник: стояк, перекладається на основі контексту за допогою смислового узгодження. Вузькогалузевий, термін-складний іменник Behälterdichtung, який немає словникового відповідника, перекладається за допомогою смислового узгодження. 47. Ein gleichmäßiger Abstand und Нерівномірні відстань і кут Sprüwinkel führt zu starker розприскування призводить до Farbenbildung (5, с.10). утворення сильногофарбового тумана (5, с.123). Міжгалузевий, термін-складний іменник не має словникового відповідника, перекладається за допомогою смислового узгодження на основі калькування лексичної одиниці. 48. Sie können den Tragegriff beliebig Переносну рукоятку можна повертати schwencken (6, с.18). в будь-яке положення (6, с.84). Міжгалузевий термін-складний іменник, який має такі словникові відповідники: ручка (ящика тощо); лямка, перекладається за допомогою смислового узгодження відповідно до контексту. 49. Entlüftungsbohrung am Steigrohr Вентеляційний отвір для verstopft (5, с.12). засмоктування рідини забився (5, с.124). Міжгалузевий термін-складний іменник, який не має словникового відповідника, відповідно до контексту перекладач застосовує смислове узгодження. 50. Reinigen Sie den Werkzeugschaft Прочистіть хвостовик робочого und fetten Sie ihn leicht ein (6, с. 18). інструмента і злегка змастіть його (6, с. 84). Вузькогалузевий, одноеквівалентний термін-складний іменник Werkzeugschaft перекладається за допомогою словникового відповідника «хвостик інструмента» з додавання лексичної одиниці «робочого» з метою конкретизації 51. Lösen Sie die Rändelmutter, Відпустіть гайку з накаткою, schwencken Sie den tragegriff um die поверніть переносну рукоятку наколо Geräteachse wieder fest (6, с. 18). осі приладу в бажане положення і знову затягніть гайку з накаткою (6, с. 84). Міжгалузевий, багатоеквівалентний термін-складний іменник, має такі словникові відповідники: гайка з накаткою; гайка з видовженою накаткою. В процесі перекладу перекладач обирає один із словникових відповідників, значення якого актуалізується в контексті. 52. Setzen sie die Lochungsplatte so auf Розмістіть перфорований лист на das Schleifpapier, dass die Führung der папір таким чином, щоб напрямна Lochungsplatte bündig zu den перфорованого листа була на одному Seitenkanten des des Gleitschuhs ist (7, с. рівні зі сторонами основи (7, с. 9). 21). Вузькогалузевий термін-складний іменник не має словникових відповідників; в процесі перекладу перекладач застосовує прийом калькування з елементами смислового узгодження. 53. Schwenken Sie das Haltenbügel nach Опустіть затискну скобу донизу, щоб unten, um das Einsatzwerkzueg zu зафіксувати робочий інструмент (6, с. arrezieren (6, с. 18). 84). Міжгалузевий, одноеквівалентний термін-складний іменник перекладається за допомогою словникового відповідника. 54. Beim Entfernen des tellers kann der Під час зняття підкладки ущільнюване O-ring aus dem Werkzeug heraustreten кільце може знятися з інструмента (7, (7, с. 21). с. 9). Вузькогалузевий, багатоеквівалентний термін-складний іменник der O-ring має такі словникові відповідники: ущільнюване кільце; кільце круглого перетину. В процесі перекладу використовується один з потенційних словникових відповідників, який актуалізує своє значення в певному контексті 55. Für klettverschluss-Schleifpapier mit Для наждачного паперу без отворів vorgestanzten Löchern (7, с. 21). стандартного типу (7, с. 9). Вузькогалузевий, одноеквівалентний, термін-складний іменник перекладається за допомогю словникового відповідника. 56. Bringen Sie den Staubbeutel am Прикріпіть мішок для пилу доштуцера Absaugstutzen an (7, с. 21). (7, с. 9). Міжгалузевий, одноеквівалентний термін-складний іменник Absaugstutzen, який має словниковий відповідник: патрубок для видалення стружки, не перекладається за допомогою словникового відповідника, а використовується адаптивне транскодування з елементами вилучення. 57. Entwernen sie den Teller für Зніміть з інструмента підкладку для herkömmliches Schleifpapier mit einem стандартного наждачного паперу за Schraubendreher vom Werkzeug (7, с. допомогою викрутки (7, с.9). 21). Міжгалузевий, багатоеквівалентний термін-складний іменник Schraubendreher має такі словникові відповілдники: викрутка; шуруповерт; молоток В процесі перекладу використовується один з потенційних словникових відповідників, який актуалізує значення в певному контексті. 58. Anderenfalls kann der Schleifteller Це може серйозно пошкодити schwer beschädigt werden (7, с. 22). підкладку (7, с.10). Міжгалузевий, одноеквівалентний термін-складний іменник, який має словниковий відповідник: плоский шліфований круг, не перекладається за допомогою цього відповідника, використовується прийом смислового узгодження. 59. Das Motorteil darf nicht unter Моторна частина не повинна fließendes Wasser gehalten, ins Wasser знаходитися під струменем води або getaucht und nicht auf nassem Untergrund працювати на вологих поверхнях. (1, с. betrieben werden. (1, с. 4) 23) В цьому реченні технічний термін, який позначає одну з запчастин м’ясорубки, складається з двох лексем Motor – мотор, Teil – частина. У цьому випадку перекладач застосував прийом калькування, оскільки це досить точно передає значення одноеквівалентного терміну у МП 60. Innerhalb dieser Garantiezeit Протягом гарантійного терміну ми beseitigen wir nach unserer Wahl durch безкоштовно усуваємо шляхом Reparatur oder Austauch des Gerätes ремонту, заміни деталей або заміни unentgeltlich alle Mängel, die auf Material усього виробу будь - які заводські - oder Herstellungsfehlern beruhen. (1, с. дефекти, викликані недостатньою 29) якістю матеріалів чи складання. (1, с. 33) Складний технічний термін Garantiezeit, що складається з двох частин. Garantie – гарантія. Zeit – час перекладається за допомогою використання словникового відповідника. 61. Die Nase am Fleischwolf – Gehäuse Введіть щербинку в диск по виступу в muss in die Nut der Lochscheibe geführt головці м’ясорубки. (1, с. 23) werden. (1, с. 4) У вищенаведеному прикладі спостерігаємо чіткий приклад контекстуальної заміни, лексична один die Nase, яка має словниковий відповідник «ніс», у конкретній терміносистемі перекладається як «щербина». 62. Die Temperatur im Inneren des Температура усередині холодильної Kühlgeräts wird nicht nur durch die камери залежить не тільки від Stellung desTemperaturreglers, sondern положення термостата, але ще і від auch durch die Umgebungstemperatur. (3, температури навколишнього с. 8) середовища. (3, с. 33) В цьому реченні наявні два технічних терміни. Kühlgerät – складний термін (складається з двох слів kühl – охолоджувальний, Gerät – пристрій). В процесі перекладу застосовується прийом калькування. Технічний термін Temperaturregler також належить до складних іменників та складається з двох слів Regler – регулятор, Temperatur – температура. В процесі перекладу не використовується калькування, оскільки зазначений термін має варіантні словникові відповідники «терморегулятор, термостат». Перекладач обирає відповідник, який відповідає конкретній галузі. 63. Das Gerät erfüllt die Normvorgaben Прилад відповідає стандартним zwischen bestimmten Temperatur- вимогам в межах діапазонів grenzen, die der jeweiligen температур різних кліматичних зон. Klimakategorie des Gerätes entsprechen. (3, с. 34) (3, с. 9) Складний технічний термін Klimakategorie не має словникового відповідника, тому було використано прийом контекстуальної заміни. Термін Normvorgaben відтворено також за допомогою прийома контекстуальної заміни. Загалом, отримані результати щодо способів перекладу термінологічних одиниць свідчать про вмотивованість зазначених прийомів, яка обґрунтовується відмінностями між системою мови оригіналу та мови перекладу. Висновки до розділу: 1. В процесі порівняльного аналізу тексту оригіналу та тексту перекладу фактичним матеріалом слугували технічні інструкції німецькою та українською мовами з галузі «Будівництво», з яких було обрано 87 термінологічних одниниць, серед яких: 1. Загальнонаукові – не виявлено; 2. Міжгалузеві – 31термінів; 3. Вузькогалузеві – 56 термінів. 2. В процесі порівняльного аналізу було виявлено ряд перекладацьких прийомів, які використовуються в процесі перекладу. Таким чином, користуючись результатами порівняльного аналізу, робимо висновок про частотність використання в процесі перекладу певних перекладацьких прийомів, а саме: Калькування – 17 термінів Смислове узгодження – 21 термін Підбір словникового відповідника – 31 термін Додавання лексичної одиниці – 2 терміна Описовий переклад – 2 терміна Вилучення лексичної одиниці – 2 терміна Конкретизація – 2 терміна Генералізація – 2 терміна Адаптативне транскодування – 1 термін 3. Отримані результати щодо способів перекладу термінологічних одиниць у текстах технічної документації свідчать про вмотивованість зазначених прийомів, яка обґрунтовується відмінностями між системою мови оригіналу та мови перекладу. Одним з найбільш вживаних способів перекладу німецьких термінів українською мовою є підбір словникового відповідника, це свідчить про велику кількість німецьких відповідників будівельної галузі в українській мові, що суттєво полегшує роботу перекладача. Більшість термінів з часом, як правило, кодифікуються в словниках. Другим за частотою вживання, відповідно до результатів, є прийом смислового узгодження, оскільки кожен термін має конкретний обсяг значення, яке визначається відповідно до змісту тексту. Одним з важливих мотивів застосування смислового узгодження є також подолання розбіжностей між нормою мови оригіналу та перекладу. За відсутності словникового відповідника, використовується прийом калькування. Відповідно до результатів практичного дослідження частотність інших трансформацій, таких як конкретизація, генералізація, вилучення та додавання лексичних одиниць, описовий переклад значно менша від попередніх. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ У кваліфікаційній роботі магістра нами було детально досліджено особливості перекладу німецької термінології в галузі «Будівництво» українською мовою. Опрацювання теоретичного матеріалу із зазначеної проблематики надало можливість розглянути поняття «фахова мова» та визначити її основні ознаки в контексті дослідження різних науковців, як вітчизняних (Т. Р. Кияк, А. М. Науменко, А. Л. Міщенко, І. Б. Павлюк), так і зарубіжних (Л. Хоффман, В. Шмідт). На основі теоретичних праць українських науковців (В. П. Даниленко, Т. Р. Кияк, В. І. Корунець, А. М. Науменко, О. Селіванова, О. С. Ахманова) в процесі дослідження проаналізували наявні визначення поняття «термін» та узагальнили основні ознаки термінів, а саме: системність, наявність класифікаційної дефініції, прагнення до моносемічності й конкретизації в межах терміносистеми й до прозорості внутрішньої форми, жорстка конвенційність, стилістична нейтральність, відсутність емоційно-експресивного забарвлення, залученість до системи понять певної галузі, відповідність нормам мови, що запобігає появі професійних жаргонізмів, точність та короткість, дериваційна здатність, інваріантність як відсутність варіантів і синонімів, висока інформативність, відносна незалежність від контексту. Ґрунтовно проаналізувавши класифікації термінів у працях таких науковців як Л. П. Білозерська, Н. В. Возненко, С. В. Радецька, Т. Р. Кияк, А. М. Науменко, А. Я. Коваленко та Т. А. Журавльова, виділяємо такі групи, за якими класифіковано терміни, обрані для практичного дослідження на фактичному матеріалі, а саме: загальнонаукові терміни, міжгалузеві та вузькогалузеві; терміни-кореневі слова, похідні терміни, терміни-складні слова, терміни-словосполучення, терміни- абревіатури. На основі теоретичних джерел робимо висновок про те, що основною складністю перекладу фахових текстів загалом, а технічної документації зокрема є відтворення термінів та узагальнюємо такі термінологічні проблеми перекладу: відсутність нормативної терміносистеми в українській мові, зловживання методом калькування при перекладі неологізмів та безеквівалентної лексики, засміченість пласта фахової лексики жаргонізмами, поява стилістично забарвленої лексики у науково-технічних текстах. Ґрунтуючись на теоретичних працях українських дослідників розглядаємо технічну інструкцію у межах фахового тексту як тематично, стилістично та семантично організовану, логічно структуровану та завершену єдність, яка характеризується широким використанням спеціальної термінологічної лексики та складністю граматико-синтаксичної будови, сферою застосування, якої служить науково-технічний та офіційно - діловий стилі, які передбачають зрозумілість, економність, сувору унормованість, стандартизацію та лаконічність у висловлюванні думок. В практичній частини дослідження надаємо перевагу класифікації української дослідниці Л. П. Білозерської, яка виділяє наступні трансформації, які застосовуються в процесі перекладу термінів: підбір словникового відповідника, транскодування, калькування, експлікація, конкретизація, генералізація, смислове узгодження, дадавання та вилучення лексичної одиниці. Таким чином, порівняльний аналіз 87 фахових термінів уможливлює зробити висновок про частотність використання в процесі перекладу певних перекладацьких прийомів, а саме: Калькування – 17 термінів Смислове узгодження – 21 термін Підбір словникового відповідника – 31 термін Додавання лексичної одиниці – 2 терміна Описовий переклад – 2 терміна Вилучення лексичної одиниці – 2 терміна Конкретизація – 2 терміна Генералізація – 2 терміна Адаптативне транскодування – 1 термін Адаптативне транскодування – 1 термін Отже, результати, отримані в процесі порівняльного аналізу технічних інструкцій в галузі «Будівництво» німецькою та українською мовами, дають можливість підтвердити вмотивованість використання зазначених перекладацьких прийомів в процесі перекладу термінологічних одиниць, що визначаються розбіжностями між системою, нормою та узусом мови оригіналу та мови перекладу. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Абабілова Н. М., Білокамінська В.Л. Oсобливості перекладу термінів ураїнською мовою: «Молодий вчений», 2015. № 2 (17). С. 126-128 2. Алексеева Л. М. Специфика научного перевода (антропоцентрический аспект): учеб. пособ. Перм. гос. нац. иссл. ун-т. Пермь, 2013. 189 с. 3. Алексеева И. С. Введение в переводоведение: учеб. пособ. М.: Академия, 2004. 352с. 4. Ахманова О. С. Сучасна теорія термінів. К: 1996. 126 с. 5. Барнич І. І. Поняття «фахова мова» і «термінологія» в німецькій і українській мовах. Львівський філологічний часопис. 2018. № 3. С.1-4. 6. Бiлоус О. М. Теорiя і технологія перекладу (курс лекцiй): навч. посiб. Кiровоград, РВЦ КДПУ iм. В. Винниченка, 2002. 116 с. 7. Білозерська Л. П., Возненко Н. В., Радецька С. В. Термінологія та переклад: навч.посіб. Вінниця: Нова Книга, 2010. 232с. 8. Борисова А. О. Фаховий переклад: навч.-метод. посіб. Х.: Форт, 2015. 140 с. 9. Брандес М. П., Провоторов В. И. Предпереводческий анализ текста [для институтов и факультетов иностранных языков]: учеб. пособ. М.: НВИ- ТЕЗАУРУС, 2001. 224 с. 10. Васенко Л. А., Дубічинський В.В., Кримець О. М. Фахова українська мова: навч. посіб. К.: Центр учбової літератури, 2008. 272 с. 11. Виноградов В.С. Введение в переводоведение (Общие и лексические вопросы): учеб. пособ. М., 2001. – 224 с. 12. Вискушенко С. А. Фахова мова як об’єкт лінгвістичного дослідження. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія : Філологічна.вип. 58. 2015. С. 142-144. 13. Влахов C., Флорин C. Непереводимое в переводе: М.: Международные отношения, 1980. 343 с. 14. Вовчанська С. I. Функціональні характеристики німецької фахової мови маркетингу (на матеріалі спеціалізованих журналів). 2013. № 3. С. 62-69.URL:http://nbuv.gov.ua/UJRN/ling_2013_3_10 15. Гарбовский Н. К. Теория перевода: учебник для студентов высших учебных заведений. М.: Издательство Московского университета, 2004. 543 с. 16. Гавриленко Н. Н. Обучение переводу в сфере профессиональной коммуникации: монография. М.: РУДН. 2008, 175 с. 17. Головин Б. Н. Лингвистические основы учения о терминах. М.: Высшая школа, 1987. 103 с. 18. Горбул О. Д., Галузинська Л.І., Ситнік Т. І. Ділова українська мова: навч.посіб. / за ред. О.Д. Горбула. К.: Т-во "Знання", 2008. 222 с. 19. Даниленко В. П. Дисциплинарно-методологический поход в лингвистике. СПб.:Алетейя, 2013. 432 с. 20. Д’яков А.І., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення: семантичні та соціолінгвістичні аспекти: монографія. Київ: вид. дім «КМ Academia», 2000. 220 с. 21. Дроздова Т. В. Проблемы понимания научного текста (англоязычные экономические тексты). Астрахань: Изд-во АГТУ, 2003. 224с. URL: http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/92558.html 22. Дулепа І. Б. Особливості фахових мов у структурі загальнонаціональної мови. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. 2014. Вип. 8(1). С. 89-91. 23. Журавльова Т. А. особенности терминологической номинации. Монография / Журавльова Т. А. – Донецк: АООТ Торговый Дом «Донбас», 1998. 253 с. 24. Казакова Т. А. Практические основы перевода. Санкт-Петербург: «Издательство Союз», 2001. 164 с. 25. Казакова Т. А. Теория перевода (лингвистические аспекты). СПб.: Издательство Союз, 2003. 129 с. 26. Кучер З. І., Сидоренко Л. М. Лексичні особливості перекладу німецькомовних фахових різногалузевих текстів. Молодой вчений. - №12.1 (40) грудень 2016, С.329 -333. 27. Карабан В. І. Переклад англійської наукової і технічної літератури. Граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово- стилістичні проблеми. Вінниця: Нова книга, 2004. 576 с. 28. Карабан В. І. Переклад англійської наукової і технічної літератури. Вінниця: Нова книга, 2002. 564 с. 29. Квитко И. С. Термин в научном документе. Львов: Вища школа, 1976. 128 с. 30. Кияк Т. Р., Науменко А. М., Огуй О. Д. Перекладознавство (німецько-український напрям): підручник. К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет" 2008. 543 с. 31. Кияк Т.Р., Науменко А. М., Огуй О. Д. Теорія та практика перекладу (німецька мова): підручник. Вінниця: Нова книга, 2006. 596с. 32. Kоваленкo A. Я. Haуковo-тexнічний переклад (для шкіл з поглибленним вивченням англійської мови, професійних класів та загальноосвітніх закладів професійного спрямування): навч. посіб.- 2-e вид. Tepнопіль: Bидавництво Карп’юка, 2004. 284c. 33. Комиссаров В. Н. Современное переводоведение / В. Н. Комиссаров. – М.: ЭТС, 2001. 424 с. 34. Коптілов В. Теорія і практика перекладу. Київ: Вища школа,1982. 86 с. 35. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства: підручник. К.: Академія, 2000. 368 с. 36. Климовицкий Я.И. Термин и обусловленность определения понятия в системе // проблематика определений терминов в словарях различных типов. – Л: Наука, 1996. 367 с. 37. Латышев Л.К.Технология перевода: учеб. пос. для студ. лингв. вузов и фак. М.: Издательский центр «Академия», 2005. 320 с. 38. Лейчик В. М. Терминоведение: предмет, методы, структура. М.: -Либроком, 2009. 63-70 с. 39. Марузо Ж. Словарь лингвистических терминов. М: - Издательсвто иностранной литературы, 1960. 436 с. 40. Мельников Г. П. Основы терминоведения. М.: Изд-во Ун-та дружбы народов, 1991.URL:http://www.rema44.ru/resurs/conspcts/all/trmnved.html 41. Міщенкo A. Л. Мультилінгвaльнa текстoвa кoмунікaція у світлі сучaсних лінгвістичних технологій: дис. ...д-ра філол. наук 10.02.21. Київ, 2015. 503 с. 42. Міщенко А. Л. Лінгвістика фахових мов та сучасна модель науково-технічного перекладу: монографія, за заг. наук. ред. В. А. Широкова. Вінниця: Нова книга, 2013. 448 с. 43. Мовні і концептуальні картини світу: випуск 43. частина 3 / за заг.ред. А.Д. Бєлова. Київ : 2009. 325с. 44. Наконечна Г. В Теорія терміна: конкретизація лексико- семантичних парадигм: колективна монографія. – Львів: Галицька видавнича спілка, 2018. 180 c. 45. Пaвлoвa O. Терміни, прoфесіoнaлізми і нoменклaтурні знaки»: дo прoблеми клaсифікaції спеціaльнoї лексики. Рівненський державний гуманітарний університет, 2008. С. 1-6. 46. Пaвлюк І. Б. Прoблеми семaнтики слoвa, речення тa тексту: «Прoвідні хaрaктеристики фaхoвих мoв». Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, вип. 28 – 2012. С.8. 47. Павлюк І. Б. Фахова мова фітнесу (на матеріалі англомовних лексикографічних джерел та спеціальних текстів): дис. … канд. філол.наук: 10.02.04. Івано-Франківськ, 2016. 245 с. 48. Петров А. В., Петрова Л. А. Практический курс. Перевод инструкций. Учебное пособие. – Симферополь, 1995. 54 с. 49. Плескач В. Кальки в українській технічній термінології. Вісн. Львів. нац. ун-ту. Проблеми української термінології. Львів: Львів. політехніка, 2002. № 453. C. 183-184. 50. Погорельська Л. І.Основні способи перекладу технічних інструкцій. –К.: РВЦ «Київський ун-т», 1997. 34 с. 51. Поліщук А. В. Особливості адекватного перекладу науково- технічних текстів. Види науково-технічного перекладу. URL: http://www.rusnauka.com/29_DWS_2009/Philologia/53872.doc.htm(дата звернення 18.11.2018). 52. Пристайко Т. С. Лексико-номинативная организация специального текста: монография. Дніпропетровськ: Вид-во УкОМА - Прес, 1996. 199c. 53. Риформаторский А. А. Что такое терминология? –М., 1961. 324с. 54. Рибалко І. В., Ткач Л.М. Особливості перекладу наукових текстів: навч. посіб. Дніпропетровськ: НМетАУ, 2013. 52 с. 55. Селіванова О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія: посіб. довідн. Полтава: Довкілля-К, 2006. 716 с. 56. Сіденко Н.Г. Лексичні проблеми перекладу сучасної науково- технічної літератури. Херсон, 2012. URL: http://oldconf.neasmo.org.ua/node/973 57. Скороходько E.Ф. Термін у науковому тексті (до створення теорії наукового дискурсу): монографія. К.: ТОВ, 2006. 99 с. 58. Фенчук О. О. Особливості фахової мови інформаційних технологій. Київський національний лінгвістичний університет. URL: http://eprints.zu.edu.ua/26836/1/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82 %D1%8F_%D0%A4%D0%B5%D0%BD%D1%87%D1%83%D0%BA%20%281 %29.pdf(дата звернення 18.09.2019). 59. Шевчук С. В. Укрaїнське ділoве мoвлення: нaвч. пoсіб. К.: Літерa, 2000. 480 с. 60. Шевчук С. В., Клименкo І. В. Укрaїнськa мoвa зa прoфесійним спрямувaнням: підручник.– 2-е вид., Київ: Aлертa, 2011. 694 c. 61. Шелудько І.О. Технічна інструкція як різновид науково- технічної літератури.2014.URL: http://www.kamts1.kpi.ua/ru/node/1109 (дата звернення 15.09.2019). 62. Arntz R. Terminologien als Spiegel der Sprachkultur. Berlin: Frank&Time, 2007. S. 1–16. 63. Dressler, W.U.R. de Beaugrnde. Einfürung in die Textliguistik. Tübingen, Niemeyer, 1981. 154 S. 64. Hoffmann L. Kommunikationsmittel Fachsprache. Tübingen: Gunter Narr Verlag, 1985. S. 1-14. 65. Robert-Alain de Beaugrande, Dressler W. U., Einführung in die Textlinguistik. Tubingen: Niemeyer, 1981. 121S. 66. Roelke T. Variatiostypologie – Variotiostypologie-Thorsten Roelke// Einsprach typologisches Handbuch der europäischen Sprachen. Режим доступу: https://books.google.com.ua/books?id=eP9NoBW73qUC&pg=PR1&.lpg=PR1&d q=Varionstypologie.-1044p. 67. Schmidt W. Charakter und gesellschaftliche Bedeutung der Fachsprachen. Leipzig, 1971. S.7-13. 68. Schmidt, Wilhelm und Autorenkollektiv: Funktional-kommunikative Sprachbeschreibung. Theoretisch-methodische Grundlegung, Bibliographisches Institut: Leipzig, 1981. S.1-6 69. Thorsten R. Synthetischer und analytischer Sprachbau in den deutschen Fachsprachen der Gegenwart. Germanistisches Jahrbuch der GUS: «Das Wort». 2002, S.179-195. 70. Квитко И.С. Термин в научном документе / И.С Квитко. – Львів : Вища., 1976 – 128с. 71. Шванова О. В. Переклад складних двокомпонентних термінів моделі N1+N2 на матеріалі перекладу Міжнародного стандарту “Energy audits requirement’s with guidance for use”. Закарпатські філологічні студії. Вип. 11. Том 2. Ужгород: УНУ, 2019. С. 57-62. 72. Чайка, О., Остапенко, Я. Новітній погляд на поняття «термін» у лінгвістиці. Філологічний часопис. 2020. Вип. 2 (16). С. 103-110. 73. Тащенко Г. В. Актуальні проблеми теорії та практики перекладу: конспект лекцій для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» факультету іноземних мов. Харків : друкарня «Мадрид», 2021. 168 с. 74. Сизонов Д.Ю. Термін у системі та поза нею: особливості функціонування медичної термінології в мас-медіа. Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство. 2011. Вип. XXIV. Ч. 1. С. 393-400. 75. Сітко А.В., Струк І.В. Адекватність і еквівалентність у перекладі мовних особливостей. Sciences of Europe. Прага (Чехія), 2016. Вип. 10. С. 122- 126. 76. Селіванова О.О., Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми: підручник / О.О.Селіванова. Полтава: Довкілля К, 2008. 712 с. 77. Селіванова Олена. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. Полтава: Довкілля-К, 2006. 716 с. 78.Коваленко А.Я. Загальний курс науково-технічного перекладу : [навчальний посібник]. 2001. 290 с. 18. Bolten, J. Fachsprache oder Sprachbereich? Empirisch pragmatische Grundlagen zur Beschreibung der deutschen Wirtschafts-, Medizin- und Rechtssprache. In: Bungarten. 1992, 57 – 62. 20. Felber, H. / Budin, G. Terminologie in Theorie und Praxis. Tübingen, Narr, 1989. 22. Fricova, J. Das Wirtschaftsdeutsch an der Wirtschaftswissenschaftlichen Fakultät. Praktische Bedeutung der Fachspracheaktivity. In: Pribula, M. (ed.): Inovácie, podnikanie, spoločnosť. Prešov: Vysoká škola medzinárodného podnikania ISM Slovakia v Prešove, 2008, S. 453 - 456. 23. Hoffmann, L. (1985): Kommunikationsmittel Fachsprache. Eine Einführung. Tübingen, 1985. 24. Horst, S. Wortbildung in der Wirtschaftskommunikation. Linguistische Modelle und fremdsprachendidaktische Perspektiven. Waldsteinberg: Heidrunn Popp, 1998. 25. Helmut Felber, Gerhard Budin: Terminologie in Theorie und Praxis (= Forum für Fachsprachen-Forschung, Band 9), Narr, Tübingen 1989. 143 S. 26. Michael Gal: Begriff, Definition, Begriffsanalyse. Grundzüge der Terminologie. In: ders., Internationale Politikgeschichte. Konzeption – Grundlagen – Aspekte. Thelem, Dresden/München 2021 (2. Aufl.). S. 165–184. 27. Reiner Arntz, Heribert Picht, Felix Mayer: Einführung in die Terminologiearbeit. Olms, Hildesheim 2002. 147 S. 79.Schippan T. Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache. Tubingen, 1992. 28. Vieregge,W. Aspekte des Gebrauchs und der Einordnung von Kurz- und Kunstwörtern in der deutschen Sprache. Münster: unveröffentlichte Disertation, 1978. Інтернет-джерела 80. Використання термінів і професіоналізмів у професійному мовленні. URL:https://naurok.com.ua/stattya-vikoristannya-terminiv-i- profesionalizmiv-uprofesiynomu-movlenni-287420.html (дата звернення: 17.09.2023). 81. Види технічної документації. URL: https://hotprint.ua/uk/articles/types-of-technical-documentation (дата звернення: 12.10.24). 82. Граматичні особливості науково-технічної літератури [Електронний ресурс] //http://www.rusnauka.com – Режим доступу до ст. : http://www.rusnauka.com/25_NPM_2009/Philologia/50769.doc.htm. (дата звернення: 17.09.2023). 83. Державна авіаційна служба україни (державіаслужба) URL: https://avia.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/AMC-GM-to-682.pdf (дата звернення: 22.11.2023). 84. Переклад паремій евівалентом. URL: https://studfile.net/preview/5184406/page:5/ (дата звернення: 14.09.2023). 85. Поняття адекватності перекладу. URL: https://studfile.net/preview/9718017/page:12/ (дата звернення: 11.10.2023). 86. Теорія лінгвістичної відносності https://moyaosvita.com.ua/psihologija/teoriyalingvistichno%D1%97-vidnosnosti/ ( дата звернення: 13.11.2023). 87. Технічна документація. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0% B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B E%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86% D1%96%D1%8F (дата звернення: 12.10.24). СПИСOК ДЖЕРЕЛ ФAКТИЧНOГOМAТЕРІAЛУ 1. Інструкція з використання болгарки (німецько- українська) URL: https://www.moyo.ua/instructions/bolgarky/ 2. Інструкція з використання електропилки (німецько- українська) URL: https://www.moyo.ua/search/new/?q=електропилка 3. Інструкція з використання елетролобзік (німецько- українська) URL: https://www.moyo.ua/instructions/elektrolobziki/einhell/ 4. Інструкція з використання перфоратор (німецько- українська) URL: https://www.moyo.ua/instructions/perforatoryi/ 5. Інструкція з використання пістолет-розпилювач (німецько- українська) URL: https://www.moyo.ua/instructions/ pistolt_rospiluvach/ 6. Інструкція з використання відбійного молотка (німецько- українська) URL: https://www.moyo.ua/instructions//abbruchhammer//einhell/ 7. Інструкція з використання віброшліфмашини (німецько- українська) URL: https://www.moyo.ua/instructions/vibroslifmasina/einhell/ Додатки