ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7381| Title: | Лексико-граматичні особливості перекладу інструкцій. |
| Authors: | Редчиць, Тетяна Вікторівна Красюк, Наталія Олегівна |
| Keywords: | Інструкції;Лексико- граматичні аспекти |
| Issue Date: | 2023 |
| Abstract: | Nataliіa Krasіuk "Lexical and grammatical peculiarities in the translation of instructions" Cherkasy State Technological University, Cherkasy, 2023 The master's qualification work is dedicated to studying the lexical and grammatical peculiarities in the translation of instructions. The relevance of this research is conditioned by the intensive development of technologies and international cooperation. Technical instructions play a crucial role in determining the quality of technical equipment, and their accurate translation is essential for ensuring safety and efficiency in usage. Despite existing studies in the technical fields of translation, it is challenging to agree with the statement that the issue of translating scientific and technical literature has already been fully explored. This challenge arises from the fact that translators consistently encounter new difficulties associated with rapid scientific and technical progress. The object of the study is the lexical units of German-language instructions, and the subject of the study is the lexical and grammatical peculiarities of the translation of household instructions. The work consists of an introduction, three chapters, conclusions to chapters, general conclusions, a list of used sources and sources of actual material. The total volume is 101 pages. The first chapter examines in detail the lexical and stylistic peculiarities of scientific and technical texts, including terms, abbreviations, and proper names. Grammatical peculiarities of instructions as a genre of scientific and technical texts were also investigated. The second chapter deals with the specifics of translating instructional texts, namely the lexical and grammatical problems of translating technical texts. The third chapter examines the lexical and grammatical peculiarities of translating 4 instructions from German into Ukrainian using the example of translating household instructions. Based on the analysis, the most common translation methods are determined, namely lexical-semantic and grammatical transformations. The general conclusions provide a summary of the conducted research, revealing that the most effective method for reproducing lexical-grammatical features during translation is the utilization of motivated translation transformations. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7381 |
| Appears in Collections: | 035 Філологія (Германські мови та літератури (переклад включно), перша - німецька) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Красюк Н._КРМ.pdf Restricted Access | 837.53 kB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Факультет гуманітарних технологій Кафедра іноземних мов та міжнародної комунікації КРАСЮК НАТАЛІЯ ОЛЕГІВНА ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ІНСТРУКЦІЙ Кваліфікаційна робота магістра Спеціальність: 035 Філологія Спеціалізація: 035.043 Германські мови та літератури (переклад включно), перша – німецька Освітня програма: Германські мови та літератури (переклад включно), перша – німецька Науковий керівник: Редчиць Т. В. кандидат філологічних наук, доцент Кваліфікаційна робота допущена до захисту рішенням кафедри ІММК, протокол №_____ від «___» _________ 2023 р. Зав. кафедри ІММК_______________к.пед.н., доц. Чепурна М.В. Черкаси 2023 2 MINISTRY OF EDUCATION AND SCIENCE OF UKRAINE CHERKASY STATE TECHNOLOGICAL UNIVERSITY Faculty of Humanitarian Technologies Department of Foreign Languages and International Communication KRASIUK NATALIIA OLEHIVNA LEXICAL AND GRAMMATICAL PECULIARITIES IN THE TRANSLATION OF INSTRUCTIONS Master’s Project Speciality: 035 Philology Specialization: 035.043 Germanic Languages and Literatures (translation included), first – German Academic programme: Germanic Languages and Literatures (translation included), first – German Scientific Supervisor: T. V. Redchyts, Candidate of Philological Sciences, Associate Professor Master’s project is admitted for defence by the department meeting of Foreign Languages and International Communication Report № ________ dated «_______________» 2023; Head of Foreign Languages and International Communication Department_____________ Candidate of Pedagogy, Associate ProfessorM. V. Chepurna Cherkasy 2023 3 Abstract Nataliіa Krasіuk "Lexical and grammatical peculiarities in the translation of instructions" Cherkasy State Technological University, Cherkasy, 2023 The master's qualification work is dedicated to studying the lexical and grammatical peculiarities in the translation of instructions. The relevance of this research is conditioned by the intensive development of technologies and international cooperation. Technical instructions play a crucial role in determining the quality of technical equipment, and their accurate translation is essential for ensuring safety and efficiency in usage. Despite existing studies in the technical fields of translation, it is challenging to agree with the statement that the issue of translating scientific and technical literature has already been fully explored. This challenge arises from the fact that translators consistently encounter new difficulties associated with rapid scientific and technical progress. The object of the study is the lexical units of German-language instructions, and the subject of the study is the lexical and grammatical peculiarities of the translation of household instructions. The work consists of an introduction, three chapters, conclusions to chapters, general conclusions, a list of used sources and sources of actual material. The total volume is 101 pages. The first chapter examines in detail the lexical and stylistic peculiarities of scientific and technical texts, including terms, abbreviations, and proper names. Grammatical peculiarities of instructions as a genre of scientific and technical texts were also investigated. The second chapter deals with the specifics of translating instructional texts, namely the lexical and grammatical problems of translating technical texts. The third chapter examines the lexical and grammatical peculiarities of translating instructions from German into Ukrainian using the example of translating household instructions. Based on the analysis, the most common translation methods are determined, namely lexical- semantic and grammatical transformations. 4 The general conclusions provide a summary of the conducted research, revealing that the most effective method for reproducing lexical-grammatical features during translation is the utilization of motivated translation transformations. ЗМІСТ ВСТУП…………………………………………………………………………………..6 Розділ 1. ІНСТРУКЦІЯ ЯК ЖАНР НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ТЕКСТУ 1.1. Підходи до визначення поняття «інструкція» та її різновиди…………………....9 1.2. Лексико-стилістичні особливості інструкцій як різновиду науково-технічного тексту…………………………………………………………………………………...16 1.3. Граматичні особливості інструктивних текстів……………………………….31 Висновки до розділу 1…………………………………………………………………36 Розділ 2. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ НІМЕЦЬКОМОВНИХ ІНСТРУКЦІЙ НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ 2.1. Лексичні особливості перекладу інструкцій. Основні способи лексичних трансформацій…………………………………………………………………………39 2.2. Граматичні особливості перекладу інструктивних текстів. Основні способи граматичних трансформацій…………………………………………………………..57 Висновки до розділу 2………………………………………………………………....61 Розділ 3. АНАЛІЗ ПЕРЕКЛАДУ ПОБУТОВИХ ІНСТРУКЦІЙ НА ЛЕКСИЧНОМУ ТА ГРАМАТИЧНОМУ РІВНЯХ……………………………………………………..63 Висновки до розділу 3…………………………………………………………………87 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ…………………………………………………………….89 СПИСОКВИКОРИСТАНОЇЛІТЕРАТУРИ……………………………………...93 СПИСОКДЖЕРЕЛФАКТИЧНОГОМАТЕРІАЛУ……………………………101 6 ВСТУП Кваліфікаційна магістерська робота присвячена вивченню лексико- граматичних особливостей перекладу інструкцій. Розуміння особливостей перекладу інструкцій має велике значення в контексті міжнародної комунікації та глобалізації. Зростаюча потреба у перекладі технічних документів та інструкцій для використання в різних країнах робить цю тему актуальною для вивчення та дослідження. Основна мета інструкцій – забезпечити чіткість, точність та зрозумілість комунікації між автором та користувачем. Вони допомагають уникнути непорозумінь та помилок, забезпечуючи ефективне виконання завдань. Стиль інструкцій характеризується конкретністю, простотою та лаконічністю, оскільки вони мають бути зрозумілими для широкого кола користувачів. Мовне оформлення інструкції має високий ступінь стандартизації, що робить текст економічним у написанні та сприйнятті. Значна частина інструктивних текстів відноситься до науково-технічного стилю. У своїх дослідженнях А. Я. Коваленко [32], О. Д. Огуй [48], В. І. Карабан [26], Л. І. Борисова [8], В. В. Коптілов [34] та інші науковці звертають свою увагу на переклад науково-технічної літератури. Дослідження щодо перекладу інструктивних текстів (Дж. Бірн [74], Т. А. Пастернак [50], Л. І. Борисова [8], Л. П. Білозерська [5], В. В. Коптілов [34], Т. Р. Кияк [28], А. Л. Міщенко [44], Т. В. Радзієвська [54]) наголошують на тому, що відтворення інструкцій іноземною мовою відрізняється від відтворення науково-технічних та художніх текстів, має свою специфіку та особливості; розглядають мовні особливості інструктивного тексту (Н. О. Рябокінь [58], Т. А. Пастернак [50], О. С. Кравченко [39]). Вивчення лексичних та граматичних особливостей перекладу інструкцій допоможе поліпшити якість перекладу і забезпечити належну передачу інформації. З огляду на лексико-семантичні, 7 структурні та граматичні труднощі перекладу інструктивних текстів, ця проблема потребує подальшого дослідження. Актуальність дослідження обумовлена інтенсивним розвитком технологій та міжнародної співпраці. Технічні інструкції визначають якість технічного обладнання, а їх правильний переклад є ключовим для гарантування безпеки та ефективності використання. Навіть при наявності певних досліджень у технічних галузях перекладознавства, важко погодитися з твердженням, що проблема перекладу науково-технічної літератури вже повністю розкрита. Це пояснюється тим, що перед перекладачами постійно виникають нові труднощі, пов’язані зі стрімким науково-технічним прогресом. Важливо враховувати, що у сучасному світі не лише збільшується обсяг наукової інформації, але й розширюється спектр термінології. Такий динамічний характер наукових досягнень робить тему перекладу технічних інструкцій особливо важливою, адже точність та зрозумілість перекладу стають ключовими елементами у передачі інформації. Мета дослідження полягає у виявленні лексичних та граматичних особливостей перекладу німецькомовних побутових інструкцій. Об’єктом дослідження є лексичні одиниці німецькомовних інструкцій, а предметом дослідження є лексичні та граматичні особливості перекладу побутових інструкцій. Матеріалом дослідження є побутові інструкції до телевізора, пилососа, сканера та чайника німецькою та українською мовами. Мета кваліфікаційної роботи передбачає вирішення таких завдань: 1. З’ясувати поняття інструкції, її види та комунікативне завдання. 2. Розглянути лексичні та граматичні особливості науково-технічних текстів загалом, зокрема інструктивних. 3. Дослідити специфіку перекладу галузевих термінів, абревіатур, скорочень, власних імен та назв. 4. Визначити граматичні особливості перекладу інструкцій. 8 5. На прикладі фактичного матеріалу продемонструвати особливості перекладу німецьких побутових інструкцій українською мовою. Практичне значення цієї роботи обумовлене доцільністю використання її ключових висновків та положень у програмах теоретичних та практичних курсів з перекладу. Крім того, отримані результати дослідження можуть бути застосовані при формуванні спеціалізованих курсів з перекладу текстів науково-технічного дискурсу різних жанрів та при написанні наукових студентських робіт у галузі теорії перекладу. Апробація результатів дослідження: основні положення магістерської роботи викладено у науковій статті «Особливості перекладу галузевих термінів у текстах інструкцій», яку було опубліковано у збірці студентських наукових робіт «Магістерські філологічні студії’2023» [40]. Структура роботи: робота складається із вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел та джерел фактичного матеріалу. У вступі пояснюється вибір теми, визначається її актуальність, формулюється мета та завдання, які вона передбачає, а також визначаються об’єкт та предмет дослідження. У першому розділі визначаються лексико-стилістичні та граматичні особливості інструкцій як жанру науково-технічних текстів. У другому розділі розглядається специфіка перекладу інструктивних текстів, а саме лексико-граматичні проблеми перекладу технічних текстів. У третьому розділі розглядаються лексико-граматичні особливості перекладу інструкцій з німецької на українську мову на прикладі перекладу побутових інструкцій. У висновках підсумовуються результати досліджень. 9 Розділ 1 ІНСТРУКЦІЯ ЯКЖАНР НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ТЕКСТУ 1.1. Підходи до визначення поняття «інструкція» та її різновиди У сучасній дійсності швидкого розвитку технологій і різноманітних споживчих товарів інструкції займають центральне місце в забезпеченні безперебійного спілкування між виробниками та користувачами. Незалежно від призначення – збирання меблів, експлуатація електронних пристроїв чи усунення несправностей програмного забезпечення – інструкції функціонують як ключові засоби, що розкривають складні аспекти, якими користувачі керуються під час виконання важливих завдань. Інструкція, як мовний жанр, безперервно зазнає змін завдяки постійному науково-технічному прогресу. Це підтверджується великою кількістю наукових досліджень, присвячених аналізу інструктивних текстів. Цю тему розглядали як вітчизняні, так і зарубіжні дослідники, такі як Дж. Бірн [72, 73, 74], Р. Глазер [78], М. Свенвольд [90], Г. Імгрунд [83], В. І. Карабан [26], Л. І. Борисова [8], Л. П. Білозерська [5], В. В. Коптілов [34], Т. Р. Кияк [28], М. П. Кочерган [38], О. А. Рейда [57] та багато інших. Інструктивний дискурс виникає як результат комунікативного акту між учасниками, проведеного як в усній формі, так і в письмовій, з метою навчання правил побудови та безпечної експлуатації систем та пристроїв. Комунікативні акти в інструктивному дискурсі приводять до створення текстів інструкцій як результату. Інструктивний текст відображає комунікативну ситуацію, де присутні адресат та адресант із своїми установками та сферою діяльності. Інструкції нерідко виражаються через суміжні жанри, такі як навчальний текст, порада, запит тощо, з загальним акцентом на наданні вказівок. Вони діють в конкретному соціально значущому контексті, де присутні учасники, один з яких регулює дії іншого та передає інформацію. 10 В багатьох дослідженнях відзначається, що головною роллю інструктивного дискурсу є надання пізнавальних можливостей з акцентом на активне накопичення інформації. Як важливу особливість усіх інструктивних текстів, Т. В. Радзієвська визначає те, що специфічний контакт між комунікаторами – відправником повідомлення та його адресатом – формується на основі різниці в рівні їхніх знань про конкретну тему [46, с. 5]. Термін «інструкція» визначає окремий вид тексту, який використовується для чіткого передавання директив щодо виконання конкретних технічних або інших дій, спрямованих на досягнення конкретного результату [10, c. 127]. Згідно з інформацією, що подана в Словнику іншомовних слів, інструкція походить від латинського слова «instructio» і визначається як набір керівних вказівок і докладних настанов, що регулюють виконання конкретної роботи. У контексті права, цей термін охоплює документ управлінського характеру, який містить норми та правила, що визначають порядок та умови виконання певної діяльності, а також включає в себе норми, які стосуються порядку і умов введення в дію нормативних актів, виданих органами на відповідних рівнях влади [62, с. 336]. Інструкція – це документ, який містить вказівки, що докладно визначають норми щодо правового регулювання у будь-якій сфері, процедуру виконання конкретних видів робіт чи умови використання продуктів, послуг та інших аспектів [18, с. 11]. Інструктивні тексти можуть мати різні форми, включаючи письмові документи, електронні матеріали, відеоінструкції або аудіоінструкції. Вони використовуються в різних сферах життя, таких як технології, медицина, кулінарія, спорт, транспорт, освіта та багато інших [58, с. 9]. Жанр інструкції, що існує вже давно, має свою специфіку і взаємодіє з іншими типами мовних жанрів. Деякі інструктивні тексти мають ті самі характеристики, що й інші види тексту. Загалом, жанр інструкції можна назвати офіційним документом технічного змісту. 11 Як пише мовознавиця В. І. Новосьолова, інструктивні тексти відрізняються жанрово-стилістично за тим, що вони поєднують ознаки наукового та офіційно- ділового стилів [45, с. 27]. Мовна форма інструкцій усіх рівнів має високий ступінь стандартизації, що сприяє ефективності написання та сприйняття. Інструкції є одним з найпоширеніших видів технічної документації. Важливо відзначити, що цей вид документації зазвичай має технічний характер, незалежно від основної мети, будь то навчання або переконання. Проте варто відзначити, що головною функцією інструкцій є надання користувачеві опису продукту [80, с. 2]. Інструкція використовується як додатковий документ до різних видів технічних та електронних пристроїв, медичних препаратів, обладнання, тощо. Основною метою цього жанру є передача інформації та надання рекомендацій щодо виконання конкретних дій. Головні характеристики інструкцій у стилі офіційно- ділового письма – це чіткість та точність викладу, які виявляються у виборі мовних засобів та оформленні тексту інструкції. В інструкції автор надає інформацію, яка включає перелік правил. Дотримання чи невиконання цих правил має безпосередній вплив на якість життя чи безпеку адресата. Отже, адресат повинен виявляти зацікавленість у дотриманні наведених вказівок [45, с. 27]. Нижче перераховані основні риси інструктивних текстів: − конкретність: інструкції мають містити точні та конкретні вказівки щодо виконання певних дій. Вони повинні бути чіткими та однозначними, без сумнівів або неоднозначності. − лаконічність: інструкції мають бути написані в стислій формі, уникати зайвих деталей або пояснень. Кожне речення повинно бути чітким і вичерпним, без зайвих повторів чи відхилень від теми. − об’єктивність: мова наукових інструкцій має бути об’єктивною і без емоційного забарвлення. Вони мають передавати факти та інформацію без власних оцінок або суб’єктивних думок. 12 Зазвичай композиційна структура тексту технічної інструкції містить такі розділи: вступ, загальну інформацію, технічні характеристики, комплект поставки, вимоги щодо безпеки, послідовність установки та підготовки виробу до експлуатації, порядок роботи з виробом, інструкції щодо догляду за виробом, проведення технічного обслуговування, правила зберігання та транспортування, можливі несправності та методи їх виправлення, а також гарантійні зобов’язання. Як стверджує мовознавиця В. І. Новосьолова, інструкції складаються відповідно до стандартної структури, яка включає назву та зміст у вигляді переліку пунктів. Затвердження інструкції та підписання її здійснюються керівником підприємства та інженером з техніки безпеки [45, с. 28]. Структура типової інструкції з експлуатації включає такі розділи: вступ та загальні відомості; технічні показники; комплект поставки; вимоги безпеки; порядок встановлення та підготовки приладу до роботи; порядок експлуатації приладу; догляд за приладом; технічне обслуговування; правила зберігання та транспортування; можливі несправності та методи їх усунення; гарантійні зобов’язання [45, с. 28]. Згідно з класифікацією, що зазначена в науковій розвідці Я. М. Шатковського та Н. О. Рябокінь, існують такі види інструкцій: 1. Інструкції для користувачів товарів – це інструкції, що надаються разом з побутовими приладами, продуктами харчування, транспортними засобами і т. д. 2. Анотації до медикаментів – це короткі описи медичних препаратів. 13 3. Відомчі інструкції – вони включають в себе правила заповнення різних документів і вказівки щодо поведінки клієнтів, такі як митна декларація, пожежна інструкція і інші. 4. Посадові інструкції – це документи, які визначають правила поведінки працівників на конкретних посадах [58, c. 10]. У ДСТУ 3321:2003, в розділі 7 під назвою «Види текстових конструкторських документів» перераховано такі види інструкцій: 1. Інструкція – це текстовий конструкторський документ, що включає вказівки та правила, пов’язані із виготовленням виробу, такі як його складання, налаштування, контроль та приймання [19, с. 9]. 2. Настанова щодо експлуатації – це текстовий конструкторський документ, який містить інформацію про конструкцію виробу, принципи його роботи, технічні характеристики та компоненти. Цей документ допомагає визначати потребу у ремонті та містить відомості щодо утилізації виробу та його компонентів [19, с. 9]. 3. Інструкція щодо монтажу, запуску та регулювання виробу (на місці його експлуатації) – це текстовий конструкторський документ, який містить інформацію, необхідну для процесів монтажу, налагодження, пуску та регулювання. [19, с. 9]. Мовознавиця Розмарі Глазер у свою чергу пропонує класифікацію текстів, яка включає в себе тексти внутрішньофахової та зовнішньофахової комунікації. До першої категорії належать репрезентативні, навчальні, директивні та контактивні тексти, в той час як до другої входять науково-популярні тексти, навчальні матеріали, тексти для споживачів та тексти, які визначають поведінку. Важливо зауважити, що остання категорія охоплює інструктивні тексти, зокрема інструкції з експлуатації [78, с. 51]. А. Л. Міщенко стверджує, що інструкції з експлуатації є прикладом зовнішньофахових текстів, спрямованих на адаптацію до потреб цільових користувачів [44, с. 37]. 14 Як зазначено в науковій розвідці Н. О. Рябокінь та Я. М. Шатковського, в порівнянні зі стандартними інструкціями, сучасні інструктивні тексти включають ще шість нових типів форм, таких як аудіо та відеоінструкція, інтерактивна інструкція, спливаючі підказки, гіпертекстова база знань, гіпертекстовий онлайн- ресурс і електронний документ. Зміни також відображаються у стилістиці інструктивних текстів: сучасні тексти віддаляються від науково-методичного стилю, який є характерним для традиційних інструкцій, і наближаються до стилів науково-популярного та науково-ділового. Комунікативні особливості інструктивних текстів на сучасному етапі розвитку свідчать про включення рис, що спрямовані на особистісно-орієнтовану комунікацію, у структуру інституціонального дискурсу, який за своєю природою характеризується статусно- орієнтованою комунікацією [58, c. 14]. Слід зауважити, що існують різні види інструкцій, кожен з яких має своє власне оформлення, вміст та спрямування на різні цільові аудиторії. Відповідно до виду продукції, інструкції можуть бути розділені на такі категорії: біофармацевтичні інструкції; механічні інструкції; інструкції з експлуатації електронних приладів; інструкції для використання косметичних засобів; інструкції для використання предметів першої необхідності [76, с. 1]. Кожна інструкція відрізняється власною структурою та наданою інформацією. Наприклад, біофармацевтичні інструкції [76, с. 1] описують складові препарату, його характеристики, дозування, а також особливості зберігання. Інструкції з експлуатації електронних пристроїв надають інформацію про ключові аспекти використання пристрою, перелік деталей, відзначають його функціональність та методи утилізації. Під час проведення дослідження була виявлена ще одна типологія інструкцій, спільною характеристикою якої є призначення інструкцій: 15 інструкції з ремонту; посібники адміністратора; посібники користувача [74, с. 51]. Перекладач технічних текстів Джоді Берн стверджує, що інструкція з ремонту розрахована на читачів, які не завжди є фактичними користувачами продукту, частіше на кваліфікованих спеціалістів, таких як інженери. Тому цей вид технічної документації містить специфічну термінологію та передбачає високий рівень фахових знань у читача. Інструкція з ремонту не надає інформацію щодо використання продукту, але надає послідовну інструкцію стосовно виявлення проблем та їх виправлення [74, с. 51]. Інший вид інструктивного тексту – це посібник адміністратора, призначений також для спеціалізованої аудиторії, зазвичай системних адміністраторів та ІТ фахівців. Метою посібника адміністратора є надання спеціалізованої інформації про внутрішні процеси системи, діагностику проблем, оптимізацію продуктивності та налаштування системи [74, с. 52]. Третім типом інструкцій є посібник користувача, який призначений для широкого кола користувачів, завданням якого є ознайомлення з правилами використання продукту. Зміст посібника може відрізнятися залежно від рівня кваліфікації користувача, наприклад, може існувати посібник для початківців, посібник для середнього рівня тощо [74, с. 52]. Я. М. Шатковський у своїй науковій розвідці вказує на те, що адресатом інструктивного тексту є особа, яка зацікавлена у виконанні конкретних дій. Особливість інструктивного тексту полягає в тому, що він містить інформацію, що стосується конкретних дій і діяльності, ця інформація цікава адресату, який має навички або знання в цій сфері. Очікувана реакція адресата невербальна, і вона виражається через конкретні дії або відсутність дій з його сторони [58, с. 19]. Як і у іншому виді тексту, у інструктивному також існує своя цільова аудиторія. Проте, важливу роль відіграють рівень попередніх знань користувача. 16 Діапазон користувачів може варіюватися від кваліфікованих спеціалістів до звичайних користувачів, які не мають спеціалізованої освіти або досвіду в цій галузі. Отже, перш за все, важливо визначити аудиторію та провести дослідження її можливостей, такі як вік, робота, досвід та рівень знань. Головною метою є навчання користувачів, а не просто надання інформації [74, с. 60]. Оскільки багато інструкцій адресовані непідготовленим дорослим читачам, таким як користувачам техніки або клієнтам певних закладів, які не мають спеціальної професійної підготовки, вони повинні бути написані так, щоб будь-яка особа могла їх зрозуміти. Це означає відсутність спеціалізованої термінології, яку розуміють тільки фахівці, і використання зрозумілого мовного стилю. Щоб спростити розуміння тексту адресатом, інструкції часто містять велику кількість невербальної інформації, такої як схеми, рисунки, таблиці, символи, і мають візуально виокремлену композиційну структуру. У вербальній частині інструкцій переважають прості речення [58, с. 21]. З практичного погляду інструкції виконують свої функції. Однією з основних завдань є встановлення зв’язку між користувачем і виробником, і ця взаємодія в основному залежить від якості інструкції. Оскільки інструкції можуть мати різні форми та обсяги, не завжди вдається досягти поставленої комунікативної мети [71, с. 89]. Також важливо відзначити, що інструкції відіграють роль в забезпеченні безпечного використання продукту. Тому ще однією важливою функцією є захист читача від можливих небезпек та запобігання випадковому пошкодженню продукту. Інструктивні тексти повинні передбачати можливі помилки, які користувачі можуть допустити, та попередити їх заздалегідь [74, с. 61]. Крім того, іншою характерною функцією для інструкцій з експлуатації є представлення людям всіх необхідних характеристик продукту. Зазвичай користувачі не мають попередніх знань про те, як працює пристрій, тому інформація у таких документах повинна бути подана систематично [74, с. 98]. Як 17 зазначає лінгвістка Дж. Радер, будь-яка форма технічної комунікації повинна заповнювати інформаційний проміжок між виробником і споживачем. Що складніший продукт, то зазвичай потрібно більше пояснень [88, с. 24]. Дослідниця Інгер Лассен висловлює схожу точку зору [85, с. 75], стверджуючи, що інструкції в основному створюються з метою інформування та інструктування, тобто для того, щоб користувачі розширили свої знання про продукт і його використання. Зазвичай вони виготовляються з врахуванням конкретної послідовності. Рекомендується читати інструкції перед використанням приладу, хоча користувачі часто звертаються до них лише у випадку потреби, наприклад, коли потрібно знайти інформацію про конкретну функцію або отримати допомогу у вирішенні певних проблем [86, с. 16]. Мовознавиця А. Л. Міщенко зауважує, що ілокутивний акт мовлення відображає комунікативні наміри. Ілокуція безпосередньо пов’язана з прагматикою тексту. У процесі аналізу інструкцій було виявлено використання вербальних та невербальних маркерів ілокуції. До вербальних маркерів належать лексичні та граматичні засоби. Лексичні маркери ілокуції включають в себе слова-сигнали, що вказують на певну інформацію, особливо у випадках, коли йдеться про потенційну небезпеку в інструкціях з експлуатації. До граматичних маркерів відносяться характеристики речень, спосіб і форма дієслів. Невербальні маркери ілокуції включають символи, малюнки, графіку і так далі [44, с. 45]. Інструкції піддаються безперервному технічному розвитку, що призводить до появи нових видів інструктивних текстів. На сьогоднішній день інструкції не обмежуються лише друкованими версіями. У часи загальної цифрової трансформації також використовуються електронні варіанти. Наприклад, комп’ютери, смартфони, цифрові камери супроводжуються електронними інструкціями у форматі PDF або доступні онлайн, надаючи користувачам усю необхідну технічну інформацію. 18 Крім того, існує ще один вид – відеоінструкції. Вони є прикладом мультимодальної комунікації, що включає в себе використання комбінації візуальних та текстових елементів. До візуальних елементів відносяться рухомі та нерухомі зображення, анімація, тоді як текстові написи на екрані і голос на допоміжному фоні входять до категорії текстових елементів [86, с. 55]. 1.2 . Лексико-стилістичні особливості інструкцій як різновиду науково-технічного тексту Точність та логічність мовного вираження в науково-технічних текстах є необхідною передумовою їх ефективності та зрозумілості. Лексико-стилістичні особливості цього типу текстів зумовлюють їх специфіку та відрізняють від інших мовних жанрів. У цьому підрозділі дипломної роботи розглядається проблема аналізу лексико-стилістичних особливостей науково-технічних текстів, а також їх вплив на зрозумілість та науковий характер інформації, що міститься в таких документах. Метою дослідження є визначення основних мовних ресурсів, що використовуються в інструкціях як різновиду науково-технічного тексту. В ході нашого дослідження було виявлено такі особливості мови в лексичному аспекті: Використання спеціалізованої термінології, яка включає загальнонаукові, галузеві і вузькоспеціалізовані терміни та словосполучення. Часте вживання усталених зворотів та кліше. Використання віддієслівних іменників для передачі дій та процесів. Звертання до адресата, які допомагають створити формальний тон та вираження ввічливості. Вживання скорочень, абревіатур та складноскорочених слів. Запозичення слів з іноземних мов (зокрема, англіцизми). Вживання власних імен та назв (установи, виробництва, корпорації тощо). Використання термінів-неологізмів. 19 Також нами було досліджено, що на рівні словосполучення та виразів використовуються стандартні лексичні конструкції. В їхньому вживанні важливо, щоб звичні формули дозволяли реципієнту не відволікатися на структуру, а зосереджуватися на змісті. Ці словосполучення використовуються для побудови синтаксичних конструкцій, вираження конкретних дій і надання інструкцій. На основі випадкової вибірки з інтернету можна навести такі приклади: «in diesen Fällen, konsultieren Sie Ihren örtlichen Händler», «nicht berühren», «die Reparaturarbeiten durchführen», «Achten Sie darauf», «für weitere Informationen», тощо. Не можна не зазначити значення детермінативних німецьких композитів, які грають важливу роль в структурі інструктивних текстів. Такі складні слова, створені шляхом об’єднання двох інших слів, допомагають точно та конкретно передавати важливу інформацію та деталі процесу. Найпоширеніші сталі вирази, які зустрічаються у текстах інструкцій, включають опис дій для отримувача, каузація дій, а також розшифрування функцій та характеристик предмета інструкцій. Велика кількість мовних виразів використовується для передачі інформації про безпеку. У цих розділах можна виявити стандартизацію як на рівні граматичних структур, так і на рівні словникового складу. Найбільш поширеними є конструкції, що містять дієслова та відповідні іменники для позначення дій, а також сполучення з похідними прийменниками та відповідними іменниками [58, c. 17]. Корягіна А. Ю., Рябінська А. А. в своїй науковій розвідці зазначили, що технічного спрямування також відрізняються застосуванням спеціальної технічної фразеології. Сюди також входять випадки, коли загальновживане слово набуває термінологічного значення в конкретних словосполученнях. Таким прикладом в інструкціях може бути фразеологізм: «Auf die Bremse treten». Значення цього виразу дослівно означає «натискати на гальмо», але в технічному контексті він 20 використовується для вираження ідеї «зменшити швидкість» або «зупинити рух» [36, с. 175]. Також можна зустріти сталі вирази, наприклад, «aus diesem Grund», «im Falle», «zu diesem Zweck», «mit Hilfe von», «durch den Einsatz» [36, с. 32]. Звертання, ввідні та заключні форми ввічливості використовуються для встановлення певного стилю спілкування і визначення відстані між співрозмовниками [36, с. 32]. Наприклад: «Bitte lesen Sie diese Anleitung sorgfältig durch, bevor Sie Ihr Gerät verwenden, und bewahren Sie sie für zukünftige Verwendung auf»; «Дякуємо, що обрали наш продукт!». Для науково-технічної літератури характерне вживання спеціалізованих термінів, які нараховують сотні тисяч слів та виразів у різних галузях науки, техніки, торгівлі, права, спорту, мистецтва та інших галузях. Ці мовні одиниці не використовуються в повсякденному житті та навіть незрозумілі особам, які не мають спеціальних знань у конкретній сфері. Кожна галузь науки чи професійної діяльності має свою власну лексику та термінологію. Наприклад, у медичній сфері існують унікальні терміни, що відображають специфіку медичних процедур та захворювань. Аналогічно, у галузях хімії, фізики, енергетики, економіки, будівництва, авіації та багатьох інших галузях існують власні унікальні терміни, які слугують ключовими поняттями для фахівців у відповідних галузях. Ці терміни є не лише засобом комунікації між фахівцями, але й важливими складовими частинами навчальних програм, наукових досліджень та технічних інновацій у відповідних галузях [58]. Багато вчених у різний час розглядало різні аспекти проблем термінології, серед них такі дослідники як Л. П. Білозерська [5], М. П. Кочерган [38], Л. І. Борисова [8], В. Д. Борщовецька [9], І. Кікец [30], Н. Кікец [30], В. В. Коптілов [34], Е. Ф. Скороходько [61], Т. Р. Кияк [28], В. С. Перебийніс [51], Є. С. Регушевський [56], Н. М. Сапальова [59] та інші. 21 Вчені з різних галузей схиляються до власних трактувань терміну, що вказує на існування проблеми у визначенні його сутності. Це викликає думки про те, що визначення «терміна», як поняття та як категоріальної одиниці, може бути проблематичним завданням. Різні мовознавці пропонують різні тлумачення поняття «термін», але вони часто подібні та відрізняються лише деякими деталями. У кожній науковій галузі конкретний термін може мати власне семантичне значення, яке може або співпадати із загальним розумінням у мові, або відрізнятися від нього. Ці зміни значення терміну визначаються як мовними, так і позамовними чинниками. Різні наукові напрямки розглядають різні підходи до пояснення цієї різниці у трактуванні поняття «термін». Кожна наука має своє визначення терміну, і, отже, існує багато різних дефініцій слова «термін», кожне з яких відповідає вимогам своєї галузі [30]. Деякі науковці намагаються надати терміну логічне визначення, інші описують його зміст, визначивши основні ознаки, треті виділяють його, порівнявши з іншою мовною одиницею, четверті шукають суперечливість у процедурах виділення терміна, щоб знайти чітке визначення [2]. Мовознавиця І. Кочан пояснює цей феномен таким чином: термінологи не можуть дати однозначного визначення терміну через його складний характер [37]. Кількість визначень терміна може бути великою, але це не завжди означає їхню якість. Згідно з Є. Регушевським, визначення терміна повинно бути стислим: «необхідно вказати лише його функціональне призначення, оскільки перерахування ознак і властивостей у визначенні не тільки надто довге, а й може призвести до втрати логічності цього визначення» [56, с. 30]. За думкою мовознавця Д. В. Фурта, термін є однозначним і не має додаткових асоціаційних значень чи синонімів. Незалежно від контексту тексту, термін завжди перекладається як повний або абсолютний еквівалент, за думкою багатьох експертів, і вважається однією з тих одиниць, які не ускладнюють роботу перекладача [66]. Однак Л. І. Борисова наголошує, що у різних ситуаціях процес 22 перекладу термінів може бути проблематичним через те, що різні галузі знань можуть використовувати один і той же термін, надаючи йому різне значення залежно від контексту [8]. У науковій розвідці О. С. Кравченко зазначено, що головна відмінність між термінами і звичайними словами полягає в їхньому зв’язку із науковими концепціями. Ця характеристика, яка виходить за межі мови, впливає на статус термінів, оскільки вони базуються на досліджуваних фактах та теоретичному осмисленні, але водночас підкоряються мовним законам тієї мови, на якій вони створені та в якій функціонують. Дослідники наголошують на тому, що представники різних наук вкладають своє власне розуміння в поняття термінів через унікальність понять і концепцій у кожній науці, і це відображається в їхньому використанні мови. Термінознавці вказують, що всі ці підходи характеризуються відсутністю єдиної основи для визначення термінів [39]. Наведені вище приклади вказують на можливість, що знайти єдине загальне визначення термінів складно. Ці приклади підтверджують, що визначення термінів залежить від специфіки конкретних галузей наукових досліджень. Це може пояснити, чому автори деяких робіт обмежуються лише робочим визначенням терміну: «Термін – це спеціальне слово (або словосполучення), яке використовується в професійній сфері та застосовується в конкретних умовах. Він визначає поняття, що входить у систему певної галузі професійних знань, і є основним елементом мови для спеціальних цілей» [39]. Отже, вчені вважають, що оскільки термінологія будь-якої наукової галузі є концептуальною за своєю суттю, системна і системно-типологічна лінгвістика, яку розглядають як концепцію, що поєднує методи та принципи різних лінгвістичних підходів, може визнаватися найбільш обґрунтованою та перспективною для дослідження складних термінологічних процесів та взаємозв’язків між термінами всередині системи [39]. 23 Зокрема, Т. Стасюк у своїх роздумах про нові тенденції у розвитку термінознавства звертає увагу на досягнення наукової групи Р. Теммерман. Вона відзначає, що разом із розвитком теорії термінів сучасною наукою розробляється нова теорія фахової мови. Це дозволяє вивчати сутність термінів з нових ракурсів: когнітивного, соціологічного, комунікативного та прагматичного [64]. Терміни можуть бути багатозначними, синонімічними та омонімічними. За формою всі терміни можна класифікувати наступним чином: Прості терміни: «схема», «гнучкість», «das Kabel», «der Sensor», «der Schalter». Складні терміни: «нелінійний», «безвідходний», «die Programmiersprache», «die Fertigungsprozessautomatisierung». Словосполучення: «неметалічні включення», «різномасштабний процес», «die mikroelektromechanische Systeme», «die biomedizinische Bildgebungstechnologie» [52]. Терміни вирізняються своєрідністю, принциповою чіткістю, точністю, економічністю, номінативністю, функцією розпізнавання, стилістичною нейтральністю та великою інформаційною насиченістю порівняно зі звичайними словами [52]. Термінологія поділяється на дві основні частини: спеціальну термінологію з безліччю галузей обмеженого вживання та загальновживану термінологію, яка відома майже усім мовцям [52]. У науково-технічному функціональному стилі виділяють різні види термінів: Прості терміни-іменники, такі як «Frequenz», «Internet», «Lösung». Скорочені терміни, наприклад, «N (Newton)», «m (Meter)». Складні терміни, до яких входять «Reibpolymerisaton», «Cyber-Space». Багатокомпонентні терміни, такі як «Minimalwertspeicher». Терміни-дієслова, наприклад, «rundfunken», «modulieren». Терміни-прикметники, як, наприклад, «ferngesteuerte Geräte». 24 Останні набули популярності у зв’язку зі збільшенням кількості абстрактних іменників у науково-технічній літературі, які потребують конкретизації за допомогою термінів-прикметників і дієприкметників для передачі більш точної інформації [52]. Вчені групують термінологію за рівнем її специфічності. Наприклад, деякі терміни обмежені використанням у певних галузях і відомі головним чином фахівцям, тоді як інші є загальновживаними і зрозумілими для всіх мовців. Важливо розпізнавати галузь, до якої відноситься кожен термін, оскільки часом однаковий термін може мати різні значення у різних контекстах. Ці терміни можуть також бути відомі як міжгалузеві омоніми. За використанням випадкової вибірки з Інтернету було відібрано наступні приклади: Schlüssel: Це слово може означати «ключ» (інструмент для відкривання чогось) або «ключ» (код або символ для доступу до системи). Stecker: Це слово може вказувати на «штекер» (електричний роз’єм) або «стекер» (концентрований обсяг даних у комп’ютерній термінології). Lager: Це слово може означати «підшипник» (деталь для підтримки обертання) або «склад» (місце для зберігання товарів). Band: Це слово може означати «стрічку» (тонка стрічка матеріалу) або «гурт» (музична група). Feder: Це слово може означати «пружину» (елемент для зберігання енергії) або «перо» (частина пташиного тіла). Залежно від ступеня спеціалізації, терміни можна поділити на три основні категорії: 1. Загальнонаукові терміни: ці слова вживаються практично у всіх галузевих термінологіях, такі як «система», «тенденція», «die Theorie», «die Empirie», «das Phänomen», «die Analyse» та інші. В межах певної галузі такі терміни можуть мати конкретне значення, наприклад: «валютна система» або «осушувальна 25 система». Це також стосується загально технічної термінології, наприклад, «пристрій», «агрегат», «die Vernetzung», «die Automatisierung» та інші. 2. Міжгалузеві терміни: це терміни, які використовуються в кількох споріднених або віддалених галузях. Наприклад, терміни, пов’язані з економічною наукою, можуть бути спільними для інших соціальних та природничих наук, такі як «амортизація», «екологічні витрати», «приватна власність». В технічних текстах прикладами можуть послужити такі терміни як «die Nachhaltigkeit», «die Datenanalyse», «die Modellierung», «інтерфейс», «оптимізація» та інші. 3. Вузькогалузеві терміни: ці терміни є характерними лише для певної галузі. Наприклад, слова «лізінг», «дрена», «чіп», «die Frequenzmodulation», «das Ventil», «das Zahnrad» є унікальними для конкретних сфер. Крім термінів, у фахівців також існують інші спеціальні вирази, такі як професіоналізми та номенклатурні назви, які широко використовуються у їхньому мовленні [66]. У своєму дослідженні Т. Р. Кияк, А. М. Науменко, О. Д. Огуй пропонують наступну класифікацію термінів: 1. Терміни конкретної галузі, які мають чітко визначене значення. 2. Міжгалузеві загальнонаукові термінологічні одиниці, включаючи терміни суміжних наук, наприклад, філософії, політології, математики та філології. 3. Напівтерміни або професіоналізми, які можуть відноситися до номенклатурних одиниць. Проте професіоналізми, як правило, можуть бути роз’яснені, навіть у відміну від номенклатурних одиниць. (Наприклад, професіоналізм «Beiβzange» та «Opel-Vectra»). 4. Професійні жаргонізми, які не прагнуть до точності та однозначності, але мають високий ступінь образності та емоційно забарвлене значення. (Наприклад, «Нехе» – «підйомник матеріалів на будівництві», «Schieβbude» – «ударний інструмент джазової капели») [53, с. 46]. Як зазначено в науковій розвідці О. С. Кравченко, терміни відрізняються від загальновживаних слів тим, що вони виражають і формують професійні поняття. 26 Їхні визначення відображаються у системі понять відповідної галузі і вказують на їхній зміст. Термін може вважатися таким лише тоді, коли він входить у певну систему термінів та використовується в спеціалізованому професійному контексті. Тільки в таких умовах він може бути однозначним і точним. Оскільки слово представляє собою об’єднання форми (знака) та змісту, термінологічність мовного знака залежить від рівня спеціалізації поняття, що пов’язане з його значенням. Ознакою термінологічності знака, який може виконувати термінологічну функцію, є його використання у спеціалізованій мові. Поза цією межею він втрачає свою специфіку і перестає бути терміном [39]. Якщо термінологічне значення розширюється на основі номінативного значення слова, це може бути розглянуто як прояв полісемії. Під час розвитку термінологічного значення, слово стає частиною металінгвістичної системи і отримує наукову дефініцію. Таке термінологічне значення майже виводить слово за межі загальної мови, включаючи його до системи термінів у конкретній науковій галузі. У словниках загальної мови слова пояснюються за допомогою тих ознак предмета, дії чи процесів, які найяскравіше виражаються у повсякденному житті людей. При вживанні слова люди спостерігають ці ознаки у відповідному «референті», що допомагає утворити загальний образ, який співпадає з цим звуковим (або графічним) виразом [39]. Наукова дефініція має інші функції: вона допомагає включити слово в систему термінів конкретної науки, вказуючи на найважливіші параметри для цієї галузі знань. Це виділення необхідних та достатніх ознак поняття підкреслює місце кожного конкретного поняття в металінгвістичній системі. У такий спосіб термін розкриває свій зміст через його дефініцію, визначаючи основні риси поняття. З іншого боку, лексичне значення загальновживаного слова визначається через його лексичний обсяг і не передбачає логічного виділення ознак поняття; у порівнянні з терміном, обсяг поняття у слова менш визначений [39]. 27 У ході нашого досліження нами було виявлено, що у текстах інструкцій розглядаються різноманітні моделі утворення термінів. Важливими моделями є складання іменника з іменником, поєднання дієслова та іменника, а також об’єднання прикметника і іменника. Аналізуючи термінологію, яку використовують фахівці в наукових текстах, у професійному мовленні та в словниках, можна відзначити, що деякі терміни використовуються виключно в конкретній галузі, тоді як інші знаходять застосування і в інших галузях. Це свідчить про різний рівень спеціалізації їхнього значення. Не менш важливу складову сучасних науково-технічних текстів становлять абревіатури та скорочення. Ці явища виникають внаслідок стрімкого розвитку науки та технологій, що породжує необхідність ефективної комунікації в середині спеціалізованого фахового співтовариства. Зазвичай скорочені слова не є загальновживаними і використовуються лише фахівцями в якості технічних термінів. Використання абревіатур у текстах інструкцій обумовлене потребою економії мовних засобів та бажанням фахівців виразно й точно висловлювати факти. Таким чином, використання скорочень (абревіацій) сприяє збільшенню інформативності фахових текстів. Слід відзначити, що може відбуватися взаємне проникнення абревіатурної термінології між різними мовами через появу нових предметів. Незважаючи на численні дослідження, які присвячені проблемам абревіації в сучасних мовах, скорочені лексичні одиниці з лінгвістичної точки зору залишаються загадкою у багатьох аспектах. Це пов’язано з тим, що вони розглядаються з урахуванням таких ключових питань, як структура слова, його значення та морфемна будова [15]. Ця складність призводить до різних точок зору і навіть до неоднозначності в підході до проблеми абревіації. В сучасний час існують різноманітні погляди на процес утворення абревіатур та скорочень. Великий внесок у дослідження цих тем внесли такі вчені, як 28 С. Ю. Кісіль [31], В. І. Карабан [25], В. В. Борисов [7], А. П. Загнітко [22], Р. Микульчик [43], В. І. Павлюк [49] та багато інших. Абревіацію визначають як «утворення нових слів шляхом поєднання початкових складів кількох слів або перших літер словосполучення» [63, с. 663]. Термін «абревіатура» (від латинського «abbrevio» – скорочую) вказує на складноскорочене слово, що виникає внаслідок абревіації. Це може включати утворення з перших літер або інших частин слів, які складають назву чи поняття. Абревіація є характерною рисою для більшості європейських мов [1]. Оскільки абревіатура представляє собою скорочену форму базової лексеми, важливим є розуміння зв’язку між абревіатурою та вихідною лексемою при перекладі. Особливий внесок у вивчення абревіатур зробила українська мовознавиця О. О. Селіванова, яка висвітлила взаємозв’язок між абревіацією та абревіатурою, висуваючи ідею проведення досліджень у контексті «абревіатура проти абревіації». У своєму словнику «Лінгвістична енциклопедія» дослідниця відносить абревіацію до сфери словотвору, яка вивчає систему морфем у мові, та визначає абревіацію як: 1) механізм утворення слів на основі наявних морфем у мові; 2) спосіб поєднання слів і морфем у короткій формі слова [60, с. 6]. Термін «абревіатура» визначається як «іменник, який утворений шляхом скорочення простого слова або компонентів складного слова чи елементів твірної словосполучення до рівня звуків або літер, складів чи інших фрагментів слів» [60, с. 5]. Взявши за основу дослідження В. С. Звонарьової, ми можемо стверджувати, що абревіацією слід вважати процес скорочення довгих словесних формул, тобто стиснення початкової форми слова до більш короткої, семантично цілісної структури – абревіатури [23]. В. Гриценко у своїй науковій роботі вказує на те, що скорочення можуть бути поділені на графічні (зменшення слів на письмі) та лексичні (скорочення слів, переважно в усному мовленні) [15]. 29 Мовознавиця М. П. Дужа-Задорожна зазначає, що абревіатури складаються з невеликої кількості літер, тому існує велика ймовірність співпадіння їх форм у різних галузях науки та техніки, хоча у таких випадках їх значення можуть бути різними. Наприклад, абревіатура «PK» в обліку може вказувати на термін «Personalkosten» (витрати на персонал), у машинобудуванні – «Pferdekraft» (кінська сила), а в харчовій промисловості – «Produktionskristallisat» (продуктовий кристалізат) [21]. Абревіатури поділяються на три основні групи: 1. Звукові (акроніми): це абревіатури, де використовуються перші літери складових слів, які вимовляються як звичайні слова, наприклад,NATO, UNO, ЧАЕС. 2. Літерні абревіатури: утворені з перших літер слів, кожна літера вимовляється окремо, так само, як у алфавіті. Прикладами є ПДВ, ЗНО. 3. Графічні абревіатури: це скорочення слів на письмі для заощадження місця на папері та часу. Наприклад, грн – гривня, км – кілометр [21]. Слід відзначити, що абревіатури мають свої характеристики. Наприклад, В. С. Звонарьова в своїй науковій розвідці розглядає деякі ознаки лексичних абревіатур: «1) вторинність, тобто їх утворення відбувається в мові не одночасно з виникненням відповідного поняття, а після того, як це поняття вже виражено у повному слові чи словосполученні; 2) формування за певними моделями; 3) можливість переходу в самостійні слова; 4) продуктивність у системі словотвору мови; 5) включення до словникового запасу мови; 6) здатність слугувати джерелом розширення і збагачення словникового запасу мови» [23, с. 13]. Серед скорочень, які широко використовуються в інструкціях, виділяються технічні поняття, одиниці вимірювання, технічні коди, назви компаній, установ, технологічних процесів та інше. За використанням випадкової вибірки з Інтернету було відібрано наступні приклади скорочень в німецькій мові: z.B. (zum Beispiel) – «наприклад»; 30 usw. (und so weiter) – «і так далі»; etc. (et cetera) – «інше», «і так далі»; i.d.R. (in der Regel) – «зазвичай»; ca. (circa) – «приблизно»; u.a. (unter anderem) – «між іншим»; Abb. (Abbildung) – «малюнок» або «зображення»; z.Hd. (zu Händen) – «на адресу» (часто вживається у інструкціях чи листах). А також скорочення та акроніми в інструкціях українською мовою: напр. – «наприклад»; тощо – «і так далі»; інш. – «інше»; станд. – «стандарт»; розд. – «розділ». Ці скорочення допомагають заощадити місце у тексті і зробити інструкції більш зрозумілими та зручними для читання. Зазвичай скорочені слова не є загальновживаними і використовуються лише фахівцями в якості технічних термінів. Використання абревіатур у текстах інструкцій обумовлене потребою економії мовних засобів та бажанням фахівців виразно й точно висловлювати факти. Таким чином, використання скорочень (абревіацій) сприяє збільшенню інформативності фахових текстів. Слід відзначити, що може відбуватися взаємне проникнення абревіатурної термінології між різними мовами через появу нових предметів. Також варто зазначити, що важливою частиною лексичних особливостей науково-технічних текстів є власні назви, що вказують на конкретні об’єкти, технології чи продукти. Використання цих назв допомагає уникнути непорозумінь та доповнює технічний контекст інструкцій. Передусім важливо з’ясувати, які саме власні назви існують. В ході нашої наукової розвідки було досліджено, що власні назви відрізняються від загальних 31 тим, що вони призначені для виділення конкретного об’єкта серед подібних, і служать для його індивідуалізації та ідентифікації. За денотатами виділяють такі класи власних назв та імен: 1. антропоніми (прізвища та імена людей); 2. назви географічних об’єктів; 3. назви фільмів, балетів, п’єс, опер тощо; 4. назви журналів та газет; 5. назви міст, площ та вулиць; 6. назви космічних об’єктів; 7. назви відрізків часу, подій; 8. назви організацій, виробничих та громадських об’єднань [41, с. 36]. Також було виявлено, що в інструкціях можуть використовуватись різноманітні власні назви, зокрема: назви продуктів, товарів, брендів, моделей, тощо; назви компаній, брендів, торгових марок, тощо; назви міст, країн, областей, вулиць тощо; імена, прізвища, по батькові осіб, які пов’язані з інструкцією (наприклад, автори, експерти тощо); інші специфічні назви: назви стандартів, документів, організацій, технічних термінів, медичних термінів, лікарських препаратів тощо. Ці власні назви використовуються для конкретизації та ідентифікації різних об’єктів та інформації, що подається в інструкціях. При вивченні інструктивних текстів необхідно також розглянути стилістичні особливості цього жанру. Разом із специфічним стилем, який визначається залежно від мети тексту, структура жанру, його словникові та синтаксичні особливості набувають визначального значення. При лексичному та граматичному аналізі тексту інструкції неможливо обійтися без вивчення стилістики тексту. Стиль тексту в багатьох 32 випадках збігається з його метою та спрямованістю на конкретну аудиторію. Основні риси науково-технічного стилю включають у себе обов’язковість форми, використання спеціалізованої лексики, відсутність виразних емоційних оцінок, об’єктивний спосіб подання матеріалу та стандартизацію мовних засобів. Технічні тексти відрізняються формальним, логічним та об’єктивним викладом матеріалу, і, на нашу думку, можна справедливо вважати цей стиль «формально-логічним». Основна вимога до мови технічних текстів – це точність та чіткість, опис та пояснення фактів. У текстах науково-технічного спрямування акцент робиться на логічний аспект інформації, і автори намагаються уникнути будь-яких можливостей неправильного тлумачення. Саме тому вони майже не використовують виразні засоби, такі як метафора чи метонімія, і стиль виглядає дещо сухо і формально [58, с. 19]. Технічні тексти в основному призначені для тих, хто має відповідні знання, і будь-яке відступлення від звичайних для них форм викладу може ускладнити їх розуміння. Отже, цей формально-логічний стиль є необхідним для забезпечення повної та ефективної передачі інформації у технічній літературі [58, с. 19]. В ході нашої наукової розвідки нами було визначено, що основні стилістичні особливості науково-технічних текстів включають: − термінологічну точність: використання чіткої та однозначної технічної термінології допомагає фахівцям із різних галузей точно розуміти конкретні технічні поняття. − об’єктивність: науково-технічні тексти мають характеризуватися об’ктивністю. Тексти технічного спрямування позбавлені емоційного забарвлення. Мова в таких текстах має бути неупередженою та ґрунтуватися на фактах та об’єктивних даних. − деталізацію: у науково-технічних текстах високий рівень деталізації. Такий підхід до викладу матеріалу дозволяє забезпечити повноту і зрозумілість передачі інформації. 33 − шаблонна структура: тексти цього жанру часто мають логічну структуру, яка відображає науковий метод дослідження. Він може включати вступ, обґрунтування, методологію, результати, висновки та інше. − формальний стиль: мова в науково-технічних текстах характеризується офіційністю, яка відображає вимоги наукової спільноти і забезпечує стабільність мовного вираження. Додатково варто зазначити, що різні типи речень можуть також змінювати стилістичний відтінок тексту. Вказівні речення відзначаються стриманістю і офіційністю, тоді як розповідні речення можуть містити більше деталей та пояснень [58, с. 21]. Ці стилістичні характеристики знаходяться у взаємодії, щоб сформувати окрему мовну систему, допомагаючи досягти мети наукової комунікації — передача інформації з точністю і логічністю та сприяння розуміння зі збереженням рис науково-технічного стилю. 1.3. Граматичні особливості інструктивних текстів Якщо розбіжності в лексичному плані виявляються легкими для розуміння (наявність спеціалізованої лексики, термінології, абревіатур, кліше і т.д.), то в граматичному аспекті ця відмінність є менш очевидною, однак це не означає, що граматичні особливості не є різноманітними. Однією з важливих граматичних характеристик науково-технічних текстів є використання різноманітних типів складних речень, зокрема складнопідрядних. Ці речення використовуються для передачі логічних зв’язків між об’єктами, діями, фактами та подіями, що є притаманними для наукового висловлення. Граматичні особливості текстів науково-технічного спрямування включають у себе ряд таких характеристик: синтаксична повнота оформлення висловлення; використання аналітичних конструкцій; 34 часте вживання стандартних структур, таких як «Es sei hervorgehoben», «es sei bemerkt», «es sei betont» та інші; переважання іменних форм у морфологічних компонентах речення; розвинена система з’єднуючих елементів, таких як сполучники та сполучникові слова; використання складних синтагм (словосполучень), серед яких переважають синтагматичні зв’язки з підрядними відносинами, застосування дієслів у теперішньому часі; використання пасивних конструкцій; застосування номіналізації; використання безособових та неозначено-особових структур [52, с. 28]. Складність синтаксичних конструкцій у науково-технічних текстах пов’язана із багатоступінчастим послідовним підпорядкуванням та використанням численних засобів зв’язку між реченнями. Ці зв’язки лінійні за своєю природою та відповідають логічному розвитку наукового викладу, де кожне наступне речення продовжує і розвиває попереднє [52, с. 28]. У ході проведення нашого дослідження ми встановили, що у текстах інструкцій переважає використання наказового способу дієслів, модальних дієслів, пасивних конструкцій, дієприкметникових та дієприслівникових зворотів, складнопідрядних та умовних речень, а також часте вживання поширеного означення в реченнях. В текстах інструкцій часто використовуються два типи речень: описові (розповідні) та спонукальні. Перші зазвичай слугують поясненням, тоді як другі застосовуються для надання конкретних вказівок. Спонукальні речення можуть бути простими або складними, включати умови, бути складнопідрядними, односкладними, або заперечними, і так далі. Вони відрізняються лаконічністю та містять мінімальну кількість слів, необхідних для передачі повного змісту. 35 Наприклад: «Vermeiden Sie den Einsatz von Ohrhörern oder Kopfhörern bei hohen Lautstärken bzw. über einen längeren Zeitraum» (3, с. 11). Граматична структура науково-технічних текстів включає в себе довгі речення, які містять велику кількість другорядних і однорідних членів. Часто слова, що залежать від підмета і присудка, розташовані на відстані від слова, яке вони описують. Це явище часто можна спостерігати в інструкціях з експлуатації. Наприклад: «Eines der grundsätzlichen Unternehmensprinzipien von TP Vision ist es, alle notwendigen Gesundheits- und Sicherheitsmaßnahmen für die Produkte zu ergreifen, um allen anwendbaren rechtlichen Anforderungen zu entsprechen und die zum Zeitpunkt der Herstellung des Produkts anwendbaren EMF-Normen in vollem Maße einzuhalten» (3, с. 11). Як стверджує український мовознавець І. В. Корунець, інструктивні тексти відрізняються специфічною структурою своїх речень. Це виявляється в тому, що такі тексти спрямовані на передачу когнітивної інформації, тому в них часто не вказується конкретний автор (оповідач). Науково-технічні тексти часто використовують безособові та неозначено-особові речення в активному та пасивному стилі з підметом, який може бути виражений іменником чи формальним підметом «man» або «es gibt» [35, с. 285]. Серед граматичних особливостей лінгвіст В. І. Карабан визначає особливості граматичної структури мови, форми та традиції письмового наукового стилю [25]. Для вираження відношення до дії або необхідності найчастіше використовуються модальні дієслова «können», «müssen», і «sollen». Наприклад: «Falls die Netzsicherung ersetzt werden muss, muss eine Sicherung mit dem gleichen Wert verwendet werden, der auf dem Stecker angegeben ist (z. B. 10 A)» (3, с. 11). Актуальність вивчення різних аспектів модальності в мові очевидна, оскільки модальність є невід’ємною та ключовою характеристикою будь-якого речення. Це функціонально-семантична категорія, яка виражає різні відношення мовця до 36 дійсності та його суб’єктивну кваліфікацію висловлювання. Модальність є універсальним явищем у мові та належить до основних складників будь-якої мови. Як зазначає А. Ю. Корягіна у своїй науковій розвідці, характерною рисою спеціалізованої мови є використання номінального стилю. В інструктивних текстах іменники використовуються дуже часто. Особливо популярні віддієслівні іменники, які формуються за допомогою перехідних дієслів та суфіксів -ung, наприклад, «die Stellung», «die Benutzung», «die Ausführung». Іншим показником номінального стилю є використання означень для уточнення та визначення іменників. Ці означення, як правило, є засобом мовної економії і свідчать про специфічний стиль галузі, що підкреслюється у фахових текстах [36, с. 175]. В наукових текстах відзначається вживання різних типів визначень. Зазвичай для визначення використовується родовий відмінок, наприклад, «Umfang des Kraftstoffs» або «die Größe des Mahkopfes». Поширені означення можуть містити дієприкметники І, як у виразі «elektromagnetisches Feld», або ІІ, як у «zugeordneten Schneidwerkzeugen» [36, с. 175]. Крім того, в інструктивних текстах часто зустрічаються відносні підрядні речення, як от «Nach der Einnahme von Alkohol, Medikamenten, die das Reaktionsvermögen beeinträchtigen oder Drogen darf nicht mit dem Motorgerät gearbeitet werden», а також сполучникові підрядні речення [36, с. 176]. У текстах теоретично-наукового характеру можна спостерігати високу частотність використання підрядних речень часу та умови [36, с. 176]. Наприклад, у розділах, які описують технічні властивості, рекомендації та інструкції з використання обладнання, часто зустрічаються речення про тимчасові обставини (Temporalsätze), які вказують на послідовність подій, а також умовні речення (Bedingungssätze), які стосуються можливих обставин. Для текстів технічного спрямування характерне використання засобів міжфразового зв’язку, які служать сигналами логічного сполучення думок. У 37 дослідженні У. Омам [77, с. 236] виділяють найбільш поширені сполучники, такі як «weil», «da», «obwohl», «so dass», «um...zu», «sondern». Наприклад: «Kontaktieren Sie das Philips Service-Center, um den Fernseher vor der erneuten Nutzung überprüfen zu lassen» (3, с. 11). У текстах інструкцій часто зустрічаються такі прийменники як «bei», «wegen», «aus», «mit», «trotz», «zu», «für», «durch», «vor», «nach» [36, с. 176]. Наприклад: «Die von diesem Gerät abgestrahlten Funkwellen können Störungen bei medizinischen Geräten verursachen, was zu Fehlfunktionen und Unfällen führen kann». (2, с. 38). Оскільки інструкції відносяться до директивного стилю, вони містять вказівки, поради та рекомендації різного ступеня імперативності. Директивний стиль часто базується на впровадженні у реципієнта конкретних алгоритмів поведінки та основних понять, пов’язаних з конкретним застосуванням, способом дії тощо [50, с. 48]. На думку дослідниці Г. Г. Дрінко, спонукання включає в себе директивні висловлення, мета яких полягає в зміні навколишнього середовища за допомогою мовних актів. За допомогою таких висловлень мовець здійснює вплив на інших: він наказує, радить, просить, застерігає і т.п. [17, с. 112]. Важливість імперативу в структурному аспекті полягає у тому, що форми наказового способу є загальним явищем мови, оскільки вони представлені майже в усіх мовах світу. У німецькій та українській мовах дієслова мають однакове лексико- граматичне значення, вони позначають різні види дій у широкому розумінні цього слова. Обидва мовні варіанти мають три способи (дійсний, умовний і наказовий), які мають однакові основні значення у німецькій та в українській мовах, але вони мають значущі відмінності у формуванні, що може викликати труднощі при перекладі. Дієслова наказового способу змінюються за числами та особами: в однині вони набувають форми другої особи, а в множині – форм першої і другої 38 особи. Однією з особливостей наказового способу в реченнях є його особливість – відсутність підмета [17, с. 64]. В українській мові форми наказового способу формуються з теперішнього або майбутнього часу за допомогою відповідних закінчень другої особової парадигми. Заперечний імператив утворюється за допомогою заперечної частки «не» та синтетичної форми дієслова. Зазвичай використовується дієслово у другій особі множини доконаного виду, оскільки воно більш акцентоване на результат дії. Заперечні конструкції також можуть бути виражені за допомогою слів «забороняється», «не слід», «не можна» і т.д. [17, с. 64]. Наприклад: «Benutzen Sie das Gerät nicht ohne angebrachte Schutzhülle» – «Не можна використовувати пристрій без встановленої захисної кришки» (3, с. 10). Фрази в імперативному способі в німецькій та українській мовах передають важливість та невідворотність певної дії, яку повинен виконати адресат. Наприклад: «Warnung!» – «Обережно!», «Achtung!» – «Увага!». Висновки до розділу Інструкції є невід’ємною частиною сучасного життя. Вони використовуються в різних сферах, починаючи від технічних пристроїв та закінчуючи медичними препаратами. Жанр інструкцій взаємодіє з іншими типами мовних жанрів. Це взаємодія розширює можливості передачі інформації та надає інструкціям додатковий контекст та значення. Загальною характеристикою інструкцій є їх віднесення до офіційно-ділового стилю з ознаками науково-технічного тексту. Головні риси інструктивних текстів, такі як їх стислість, точність, простота, однозначність та об’єктивність, роблять їх ефективними засобами комунікації. 39 Комунікативне завдання інструкцій полягає в забезпеченні зв’язку між користувачем та виробником товару. Ця взаємодія сприяє правильному та безпечному використанню продуктів або послуг. Також було досліджено підходи до визначення поняття «інструкція» та її різновиди. Розглянуто класифікацію інструктивних текстів та їх особливості. Також було розглянуто деякі лексичні, стилістичні та граматичні особливості інструктивних текстів. Проведене дослідження виявило, що лексичні особливості науково-технічних текстів, зокрема інструкцій, є досить різноманітними та включають ряд характерних елементів. Серед них основними є використання спеціалізованих термінів, абревіатур та скорочень, що є важливими для точного вираження технічної інформації. Також слід відзначити використання технічної фразеології, кліше та власних назв. Додатково, враховано, що семантичні відтінки загальнонаукових слів у текстах інструкцій можуть відрізнятися від їх традиційного значення. Це означає, що перекладач повинен мати глибоке розуміння контексту інструкцій та вміти передати точне значення термінів при перекладі. Крім того, було визначено, що інструкції повинні бути написані у формальному стилі і без виразних емоційних відтінків. Також було досліджено, що граматичні особливості проявляються у використанні складних речень, зокрема складнопідрядних, частому застосуванні аналітичних конструкцій, стандартних структур, іменних форм, номіналізації, пасивних конструкцій та інших. 40 Розділ 2 ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ НІМЕЦЬКОМОВНИХ ІНСТРУКЦІЙ НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ 2.1. Лексичні особливості перекладу інструкцій. Основні способи лексичних трансформацій Як було досліджено у Розділі 1, тексти науково-технічного стилю відрізняються високим рівнем спеціалізованої лексики та термінології, використанням технічних фразеологічних зворотів та кліше, а також необхідністю правильного вибору еквівалентів для термінів-неологізмів, англіцизмів та абревіатур. В цьому контексті, дослідження лексичних особливостей набуває 41 важливого значення, оскільки вони визначають чіткість та точність передачі науково-технічної інформації. Важливо відзначити, що успішний переклад науково-технічних текстів обумовлений не лише майстерністю перекладача, але й глибоким розумінням предметної галузі. Знання та розуміння високоспеціалізованих термінів, процесів та механізмів є ключовими для уникнення грубих помилок та забезпечення вірного відтворення сенсу оригіналу. Окрім того, перекладач повинен володіти навичками ретельного вивчення області науки і техніки, щоб ефективно користуватися спеціальними термінологічними словниками та забезпечувати точність та чіткість у передачі інформації. Тільки в такий спосіб переклад може бути не лише повноцінним, але і високоякісним, відтворюючи глибоке розуміння та професійний підхід перекладача до предметної області. Як зазначає дослідниця І. Гінсіровська, серед лексичних особливостей, які є притаманними науково-технічному перекладу, вчені визначають багатозначність слів (термінів) та необхідність обрати адекватний словниковий еквівалент або оптимальний варіант перекладу кожного слова (терміна). Також важливими є особливості використання загальновживаних слів в науково-технічних текстах, правильний вибір методу перекладу для лексичних одиниць та встановлення меж припустимих трансформацій, зокрема у випадку перекладу термінів-неологізмів та абревіатур [14]. Варто докладніше розглянути особливості перекладу неологізмів. У науковій розвідці Е. В. Данилюка та Ю. Є. Кійко зазначено, що неологізми в науково- технічних текстах можуть виникати з розвитком нових технологій, наукових концепцій, методів дослідження тощо [16, с. 82]. Переклад неологізмів у науково-технічних текстах є завданням, яке вимагає спеціальної уваги та навичок, оскільки ці новостворені слова часто виникають внаслідок швидкого розвитку технологій і наукових відкриттів. В ході нашого 42 дослідження було обрано аспекти, які рекомендовано враховувати при перекладі неологізмів: Транслітерація та транскрипція: в деяких випадках можна застосувати транслітерацію або транскрипцію, особливо якщо терміни-неологізми стали загальноприйнятими у міжнародній спільноті. Так, наприклад, термін «der Smartphone» передати шляхом транскрибування «смартфон», оскільки ця лексема широко використовується в багатьох мовах. Створення аналогічного терміну: у разі відсутності точного еквіваленту в цільовій мові можна створити аналогічний термін, який передасть суть неологізму. Наприклад, у німецькій мові існує термін «der Sprachassistent» (англ. «voice assistant»), то в українській мові цей термін можна передати як «мовний асистент» або залишити без перекладу. З астосування описового перекладу: іноді неологізми можна описати, використовуючи слова або фрази, які вже існують в цільовій мові. Це дозволяє чітко виразити значення терміну без вживання нового слова. Наприклад, термін «die Wolkenberechnung» українською можна передати за допомогою експлікації «хмарні обчислення». Також варто зазначити, що важливо розуміти контекст та сферу застосування неологізму, оскільки це допомагає визначити його конкретне значення та вибрати найбільш відповідну перекладацьку трансформацію. Сучасні словники, призначені для конкретних галузей науки та техніки, включають десятки тисяч слів. Однак жоден з них не може повністю забезпечити переклад всіх термінологічних одиниць, які існують або нових, що були створені нещодавно в певних галузях. Зараз Iнтернет-ресурси дозволяють виконувати складний переклад, використовуючи емпіричну ідентифікацію шляхом знаходження співпадінь між термінами у різних мовах. Наприклад, можна порівнювати німецьку та англійську версії певного терміну з відповідним поняттям і формулювати відповідний 43 український еквівалент. Проте ці процеси перекладу часто вимагають багато часу та можуть не завжди призводити до бажаного результату. Тому перекладачам доводиться систематично вивчати особливості перекладу термінів, які існують вже давно, або з’явилися недавно в результаті створення нових лексичних одиниць. Проблемам перекладу термінів присвячена наукова праця І. Кікец та Н. Кікец «До питання про деякі труднощі при перекладі термінів та шляхи їх подолання» [30] та дослідження Н. Сапальової «Використання в українському перекладі науково-технічних термінів іншомовного походження» [59]. Переклад технічних термінів цілком залежить від розуміння перекладачем тематики початкового тексту. Перекладачам необхідно докласти великих зусиль для ознайомлення з термінологічною системою відповідної галузі. Окрім цього вони мають вміти користуватися термінологічними словниками, довідниками та Інтернет-ресурсами [30, с. 159]. Отже, щодо перекладу термінів, то, насамперед, важливо пам’ятати, що термін зазвичай перекладається відповідним терміном у мові перекладу. Способи перекладу, такі, як використання калькування, транслітерації, транскрипції та експлікації, використовуються лише у випадках, коли немає еквівалентних термінів для перекладу. Терміни є відносно незалежними мовними одиницями, хоча контекст часто допомагає визначити конкретну сферу їх використання [30, с. 159]. У процесі перекладу важливо враховувати значення терміна в конкретній ситуації та контексті. Також потрібно враховувати можливі зміни у значенні терміна, якщо він вживається у формі множини [30, с. 160]. В науковій розвідці Л. С. Полякової зазначено, що однією з найскладніших задач при перекладі науково-технічних текстів є досягнення еквівалентності, тобто точного відтворення оригінального змісту за допомогою термінів і системи мови перекладу. Різниця між термінологічними системами в мовах оригіналу та перекладу становить основну перешкоду у цьому процесі. Тому виникає потреба вивчати різницю між термінами та способи перекладу лексики, яка може бути 44 частково еквівалентною або безеквівалентною. Вивчення термінології є ключовим аспектом у дослідженні науково-технічних текстів, оскільки терміни відображають специфіку певної галузі знань чи діяльності. Виявлення відмінностей у системі концепцій, які виражені в термінах мови оригіналу та перекладу, є важливим кроком у забезпеченні міжмовної гармонізації термінів, що допомагає вирішувати проблеми перекладу термінології у конкретних сферах використання [87, с. 1]. Терміни представляють собою слова, які відображають лінгвістичні та спеціалізовані знання і грають ключову роль у забезпеченні ефективної міжкультурної комунікації. Саме тому важливо здійснювати точний переклад термінів при перекладі науково-технічних текстів [79, с. 138]. Переклад термінів вимагає розуміння конкретної галузі, до якої вони відносяться, а також розуміння їхнього змісту на іноземній мові та володіння термінологією рідною мовою. При перекладі науково-технічної літератури важливо враховувати взаємодію термінів з контекстом, щоб правильно передати їхнє значення. На думку А. Я. Коваленко процес перекладу термінів складається з двох етапів: на першому етапі необхідно з’ясувати значення терміна в конкретному контексті, на другому – виконати переклад цього значення на рідну мову [32, с. 153] У випадку, коли у словнику немає точного відповідника для терміна, або коли відсутні варіанти перекладу певного терміна з вихідної мови, застосовуються різні міжмовні трансформації. Перекладач повинен вміло вибирати прийоми для перекладу, щоб максимально точно передати значення кожного терміна. Ці трансформації можна розділити на лексичні, граматичні та стилістичні, які можуть комбінуватися між собою, утворюючи складні комплексні перетворення. Розглянемо методи перекладу термінів у науково-технічних текстах: 1. Пошук еквівалента. Цей метод передбачає пошук відповідника в цільовій мові, який повністю відповідає терміну в мові оригіналу. Відповідник має передавати повний обсяг значення терміна. Наприклад, терміни, які позначають метали, такі як «цинк», «магній», «мідь» та інші. 45 2. Використання аналогів. Цей метод застосовується, коли оригінальне слово має кілька можливих відповідників у цільовій мові. Це дуже поширений спосіб перекладу, особливо для слів із багатьма значеннями. Також цей метод застосовується, коли в тексті оригіналу використовуються слова з універсальними технічними термінами або словами, які є запозиченнями з загальновживаної мови, наприклад, «сила», «твердість». 3. Калькування. Цей метод включає відтворення структури слова чи словосполучення у цільовій мові, коли його компоненти перекладаються відповідними елементами мови перекладу. Калькування може використовуватися для створення нових слів або ідіом, які повторюють структуру оригіналу. Цей метод може також включати зміну форми слова чи пояснення значення терміна, наприклад, поняття «титанові сплави» може бути перекладено як «матеріали з високою температурою плавлення». 4. Методи транслітерації та транскрипції використовуються для перекладу незвичайних елементів у науково-технічних текстах. Транскрипція передбачає відтворення оригінальної лексичної одиниці за допомогою фонем цільової мови та фонетичної імітації вихідного слова. Транслітерація, натомість, полягає у відтворенні оригінальної лексичної одиниці за допомогою алфавіту цільової мови, зберігаючи оригінальну форму слова та адаптуючи його до вимови цільової мови [70, с. 90]. Під час транскодування літерами може передаватися повна або часткова форма слова. Іноді використовується змішане транскодування, коли основний акцент робиться на звучанні слова, але в той же час відтворюються деякі його графічні елементи [82]. На думку дослідниці Л. П. Білозерської, транскодування термінів відбувається у випадках, коли відповідне поняття та еквівалент відсутні в мові, і перекладач не може знайти відповідні слова, які б точно виражали сутність поняття і відповідають вимогам термінотворення. Оскільки під час транскодування слово 46 має тільки одне значення, цей метод перекладу використовується тоді, коли потрібно створити чітко визначений термін в мові перекладу [5, c. 88]. Перед тим як використовувати цей метод перекладу, перекладач повинен переконатися, що в мові перекладу немає еквівалентного терміну для слова, яке потрібно перекласти. Інакше при використанні цього методу можуть виникнути дублетні терміни в мові перекладу, що призведе до непорозумінь в межах конкретної терміносистеми. При використанні методу транслітерації у перекладі необхідно пам’ятати про «фальшивих друзів перекладача». Наприклад, переклад слів «die Lektion» та «der Lektor» транслітераційним способом може спричинити серйозні відхилення від вірного змісту. 5. Іноді, коли термін не має точного відповідника або аналога в мові перекладу, його перекладають за допомогою слів, які передають його функціональний зміст. Наприклад, термін «плече» у металообробці може бути перекладений як «опорний хомут». Цей метод особливо актуальний для безеквівалентної лексики, яка відсутня в двомовних словниках. Слова, які позначають нові або невідомі предмети чи явища, що не потрапили до словників, можуть бути перекладені шляхом функціональної адаптації [5, с. 90]. 6. Крім того, існують такі методи як описовий переклад та коментарі перекладача. Описовий переклад (експлікація) використовується для слів, які не мають лексичних еквівалентів у мові перекладу. Його основна мета – передати значення слова через коротке загальне пояснення. Коментарі перекладача, зазвичай, наводяться окремо в примітках або в виносках на тій же сторінці, іноді надаючи більш детальне пояснення оригінального слова в контексті культури його походження. Цей спосіб перекладу має свій недолік у зв’язку з великою кількістю слів, що ускладнює текст перекладу для сприйняття [41, с. 154]. Мовознавиця В. Д. Борщовецька вказує, що описові словосполучення порушують вимогу стислості до термінів (через це важко, або навіть неможливо, утворити похідні терміни від цих багатослівних виразів) [9, с. 12]. 47 Під час перекладу термінів, які не мають еквівалентів у цільовій мові, можна використовувати комбінацію різних методів одночасно, таких як калькування, транслітерація або транскрипція, а також транскрипція у поєднанні з описовим перекладом та іншими трансформаціями. Слід мати на увазі, що одна й та сама словоформа може мати різне значення в кількох галузях однієї й тієї самої наукової чи технічної сфери. Наприклад, слово «паливо» в енергетиці має значення «горючої речовини», а в атомній – «атомне паливо». Таким чином, при перекладі технічних термінів перекладач повинен дотримуватися теми тексту, щоб уникнути неправильних варіантів перекладу омоніма [9, с. 15]. Аналіз німецько-українських перекладів науково-технічної літератури показує, що значна кількість перекладацьких помилок зустрічається у використанні наукової лексики. Це можуть бути як помилки у виборі неправильних термінів у перекладі, так і випадки неправильного тлумачення термінологічних фраз. Останній випадок демонструє найбільш поширені випадки помилок у перекладі, оскільки легше перекласти окремий термін, ніж зрозуміти його оригінальний термінологічний зв’язок у певному контексті [52, с. 34]. Варто зазначити, що врахувати всі нюанси перекладацьких труднощів, які можуть виникнути в процесі перекладу, практично неможливо, але варто виділити хоча б деякі з них: помилка внаслідок неправильного віднесення терміна до певної тематичної групи або вибору неадекватного способу перекладу; дослівний переклад, коли німецький термін або його складові схожі на український термін, але мають різне значення. Одним із основних джерел поповнення термінологічного складу мови є процес перекладу. Саме в процесі перекладу виникають та поширюються відповідники лексичних одиниць, які можуть або одночасно бути запозичені з декількох мов, або пройти кілька послідовних етапів запозичення в різних ланцюгах 48 мов. Отже, переклад відіграє ключову роль у розвитку мови. Це не просто спроба передати конкретну інформацію за допомогою іншої мови, але й випробування можливостей мови перекладу, її здатності виразно висловлювати думку, виражену іншою мовою. Якщо в мові перекладу відсутні необхідні лексичні одиниці, перекладачі першими намагаються «створити» відповідні еквіваленти [5, с. 44]. Як зауважує український мовознавець Е. Скороходько, іноді неможливо знайти абсолютно точні еквіваленти. Якщо зміст поняття частково відображений у тексті, можна замінити абсолютний еквівалент на відносний. Під відносним еквівалентом мається на увазі термін, який передає поняття, загальну сутність цього поняття, виражену самим терміном. Відносний еквівалент можна використовувати лише у такому контексті, який дозволяє відновити основні характеристики об’єкта. Його застосовують у випадках, коли абсолютний еквівалент є занадто громіздким [61, с. 52]. Щодо перекладу складних термінів, то, як зазначив український мовознавець В. В. Коптілов, цей процес передбачає два етапи: аналітичний та синтетичний. Особливу вагу має аналітичний етап перекладу словосполучень, де важливо правильно ідентифікувати компоненти складного терміна. Ці компоненти можуть включати не лише окремі слова, але й словосполучення, які утворюють складний термін [34]. При перекладі термінів необхідно враховувати контекст, використовуючи тлумачний словник або інші довідкові джерела для пояснення значень терміна. Д. В. Фурт у своїй науковій розвідці наголошує, що також важливо враховувати географічні та культурні контексти, вміти добирати відповідні лексичні вирази для термінів або застосовувати кальку, якщо еквівалент у мові перекладу відсутній. Необхідно перевіряти, чи користується певний термін в оригіналі, перш ніж включити його у текст перекладу [66, с. 280]. Переклад термінів є основою науково-технічного перекладу, тому важливо знати, як правильно перекладати цей специфічний пласт лексики для досягнення 49 найвищого рівня еквівалентності. Під час перекладу термінів слід використовувати різні методи, такі калькування, транслітерація, транскрипція, транскодування, описовий переклад, інверсія та інші. Часто можна використовувати комбінації декількох методів перекладу одночасно. У процесі перекладу термінів важливо враховувати контекст і специфіку конкретної галузі. В контексті нашого дослідження варто розглянути особливості перекладу абревіатур та скорочень, які часто зустрічаються в текстах науково-технічного спрямування. У деяких випадках знання абревіатур та скорочень та їх правильне інтерпретування є обов’язковим, оскільки це сприяє зручності читання тексту і віртуального спілкування, а також економить час у процесі обміну інформацією. Основна мета використання абревіатур полягає в забезпеченні точності та економії часу, при цьому завжди має зберігатися повний зміст [55, с. 112]. Питання перекладу скорочень завжди залишається актуальним для дослідження. Це пов’язано з появою нових скорочень у мові, і з відсутністю докладного вивчення вже наявних наукових аспектів. Як зазначає М. О. Радченко, словники спочатку можуть здатися найбільш надійним та ефективним засобом для визначення значення скорочень, але у більшості випадків вони мають серйозні обмеження. Це пов’язано з рухомістю словникового складу, особливо щодо скорочень, що швидко виходять із вжитку або застарівають [55, с. 112]. Т. М. Ніколаєва виділяє основні методи перекладу скорочень та абревіатур: по-перше, потрібно ретельно вивчати контекст, який вказує на загальне значення скорочення. У деяких випадках розшифрування може бути надано при першій згадці скорочення у тексті; по-друге, необхідний докладний аналіз структури скорочення (абревіатури) з подальшим розшифруванням його складових [47, с. 108]. 50 О. Галкіна та А. Сітко зазначають, що найбільш поширеними методами перекладу абревіатур та скорочень є транслітерація, експлікація, калькування та еквівалентний переклад [13, с. 125]. У сфері перекладознавства поширена «комунікативна теорія перекладу», яку вперше запропонував лінгвіст О. Каде [84, с. 143]. Згідно з цією теорією, одним з основних факторів при перекладі тексту з однієї мови на іншу є так званий «тезаурус» – зібрана лексика та знання про мову людини, яка створює повідомлення, отримує його та перекладача, що передає це повідомлення з вихідної мови на мову перекладу. Відомим фактом є те, що словниковий запас та знання про мову відправника та отримувача повідомлення можуть відрізнятися. Але при перекладі абревіатур особливу увагу слід звертати на вибір способу передачі, оскільки поняття, що закодовані у вигляді абревіатур, зрозумілі для носіїв німецької мови, можуть бути незрозумілими для тих, хто читає текст українською мовою в скороченому вигляді. Вибір методу перекладу залежить від жанру тексту та цільової аудиторії. Перекладач може комбінувати кілька підходів, наприклад, використовувати експлікацію та вказати скорочення у дужках, яке буде використовуватися в подальшому тексті. Український дослідник у галузі перекладознавства В. І. Карабан вказує на те, що для перекладу іноземних фахових абревіатур часто використовуються такі методи: п ереклад за відповідною повною формою слова чи словосполучення; транскодування вихідної форми відповідного скорочення; т ранскрибація чи транслітерація самого скорочення; в живання українського аналогічного скорочення для передачі іноземного скорочення [26, с. 488]. В. Гриценко у своїй науковій розвідці пропонує такі методи перекладу: 51 Пошук відповідної абревіатури українською мовою (еквівалентний переклад). Цей спосіб перекладу зазвичай досить простий і зрозумілий для аудиторії. Пошук повної форми скорочення. Використовується, коли відсутня відповідна абревіатура в українській мові. Транслітерація або буквенний переклад, іноді використовується з поясненням походження абревіатури або скорочення. Описовий переклад (експлікація) застосовується, коли відсутній еквівалент абревіатури. Перевага описового перекладу полягає в можливості найповніше розкрити суть предмета чи явища, проте цей метод перекладу може бути громіздким [15, с. 432]. Аналізуючи проблему перекладу абревіатур з німецької мови на українську, Т. Кияк вказує, що на сьогоднішній день більшість абревіатур мають сталі відповідники, які зареєстровані у словниках та відповідній літературі [27, c. 133] Однак терміни-абревіатури слід перекладати та створювати нові абревіатури, дотримуючись першого способу зазначеної вище класифікації. Це потрібно лише у випадках, коли конкретна абревіатура виглядає однаково в багатьох мовах і українська версія також повинна відповідати її оригіналу за допомогою зворотної алітерації [27, c. 33]. З вивчення теоретичних джерел щодо предмету дослідження можна відзначити наступне: якщо ситуація така, що неможливо передати повний вираз абревіатури мовою перекладу коротко, але вже існує стале словосполучення, яке повністю відтворює сенс іншомовної абревіатури, то слід ретельно розглянути потребу в створенні нової скороченної форми. Необхідно уникати перенасичення української мови (як і будь-якої іншої мови перекладу) новими абревіатурами. Варто звернути увагу, що при перекладі абревіатур на іншу мову слід враховувати галузь знань, до якої відноситься текст. Мовознавиця М. Дужа- Задорожна у своїй науковій розвідці наводить приклад омонімії німецької 52 абревіатури «PK», яка у контексті управлінського обліку означає «Personalkosten» (витрати на персонал), у машинобудуванні – «Pferdekraft» (кінська сила), а в харчовій промисловості – «Produktionskristallisat» (продуктовий кристалізат) [21, с. 96]. У таких випадках краще передавати повний термін, використовуючи другий метод перекладу абревіатур з вихідної мови на мову перекладу. У процесі міжкультурної комунікації іноді акроніми з однієї мови переходять в іншу без зміни форми, так, як вони вживаються у вихідній мові. Це означає, що немає потреби створювати нові скорочення у мові перекладу. Наприклад, загальновживані англійські абревіатури CD, РС, DVD залишаються незмінними в україномовних текстах і не перекладаються. Ці самі абревіатури у німецькій мові пишуться латинськими літерами, але вимовляються відповідно до німецьких правил читання, що стало традицією для подібних випадків. Зазначено, що останнім часом усе більше фахівців схильні не перекладати абревіатури галузі, які є власними назвами, а використовувати їх мовою оригіналу, що спрощує спілкування у фахових галузях. Також, при роботі над термінологією, слід уникати таких абревіатур та, якщо це можливо, замінювати їх повними назвами. Зазвичай вчені у галузі перекладознавства та мовознавства рекомендують дотримуватися такого алгоритму перекладу для іншомовних абревіатур: розшифрувати абревіатуру мовою оригіналу; перекласти розшифровану абревіатуру повністю; надалі використовувати абревіатуру мовою перекладу [67, с. 306]. Перекладач повинен надавати особливу увагу абревіатурам у тексті, враховуючи їхню структуру та контекст, оскільки саме через відсутність адекватного перекладу може бути втрачено основний зміст всього тексту. Мовознавець Івченко А. зазначає, що абревіатури є однією з найбільш динамічних частин сучасної літературної мови, їх лексикографічний опис також повинен бути гнучким і періодично оновлюватися кожні 5-10 років [24]. Наприклад, 53 Словник абревіатур Дудена [75], що входить до одного з найавторитетніших словникових видань в Німеччині, за останні 5 років поповнився близько 10 000 новими абревіатурами та скороченнями. Це показує, що у сучасних умовах словники абревіатур потребують постійного доповнення та оновлення. З огляду на зазначені вище факти, можна зробити такий висновок: абревіатуру з німецької мови на українську можна передати за допомогою одного з таких методів: переклад усіх слів, з яких складається абревіатура; повне скорочення абревіатури; транслітерація скорочення; транскодування повної форми скорочення. Вибір найбільш оптимального способу залежить від мовної ситуації, однак не обов’язково зберігати абревіатуру в мові перекладу, якщо вона існувала в оригіналі. У майбутньому, розглядаючи цю тему глибше, дослідники можуть звернутися до проблеми запозичення іншомовних абревіатур та їх вірного включення у вжиток українською мовою. Це важливо не лише з лінгвістичної точки зору, а й для забезпечення зрозумілості й зручності комунікації в сучасному світі, де взаємодія між різними культурами та мовами стає все активнішою та невід’ємною частиною життя. Крім цього, у зв’язку з інтенсивним розвитком співпраці між Україною та Німеччиною, існує постійна потреба перекладати текстовий матеріал, де використовуються абревіатури та скорочення. З урахуванням цієї потреби виникає можливість створення двомовних словників абревіатур, які не тільки сприятимуть точному і зрозумілому перекладу, а й підтримають ефективний обмін інформацією між українською та німецькою спільнотами. Такі словники будуть важливим інструментом для професіоналів у галузі перекладу та комунікацій. Слід приділити увагу особливостям перекладу власних назв у науково- технічних текстах. Функції власних назв різноманітні, і перекладач повинен враховувати, які саме функції виконує ця назва в кожному окремому випадку. Задачі перекладу власних назв пов’язані з їхніми функціями. Ці задачі можна 54 сформулювати так: зберегти звучання назви, зберегти тотожність позначеного об’єкта, зберегти національний характер назви, зберегти внутрішню семантику назви, уникнути труднощів у вимові або зміні назви, уникнути небажаних асоціацій та зв’язків, зберегти традиційний спосіб використання назви. Багато перекладачів, редакторів і науковців стикаються з труднощами при перекладі власних назв. Ця проблема є складним завданням, яке вимагає від перекладача великої відповідальності. Недостатнє розуміння культурних, історичних та політичних контекстів може призвести до некоректного перекладу, який може бути неправильно сприйнятий. Переклад власних назв може викликати труднощі не лише для новачка- перекладача, але й для досвідченого спеціаліста. Для цього завдання важливо не лише обрати вірний спосіб перекладу, але й бути впевненим, що ви не створюєте зовсім нову, вигадану назву. Тому перед тим, як приступити до перекладу власної назви, важливо переконатися, чи існує вже переклад цієї назви. Це можна зробити, скориставшись словниками власних назв. Але якщо власна назва є маловідомою, тоді потрібно перекладати її самостійно. У класичному вивченні перекладу розглядаються різні методи та трансформації, які застосовуються при перекладі імен та назв з німецької мови на українську. У більшості випадків такі процеси не можна однозначно вважати перекладом, оскільки зазвичай власні імена лише транскрибуються або транслітеруються. Тим не менше, існують випадки, коли власні назви можуть перекладатися. Радянський філолог Л. С. Бархударов зазначав, що термін «безеквівалентна лексика», до яких відносяться власні імена та назви, не означає, що ці слова абсолютно неможливо перекласти. Підхід до перекладу безеквівалентної лексики, зорієнтований на комунікативній функції, враховує специфіку власних назв, що є предметом ономастичних досліджень. Переклад власних назв може здійснюватися 55 шляхом транслітерації, транскрибування, а також за допомогою описового перекладу [2, с. 96]. Так як власні імена та назви відносяться до безеквівалентної лексики, варто перечислити основні способи передачі таких слів. На думку Т. В. Редчиць, З. І. Кучер таМ. О. Орлової існують такі методи передачі безеквівалентної лексики: транскрипція та транслітерація; калькування; дослівний переклад; наближений переклад; елімінація [41, с. 37]. Часто, коли мовні одиниці не мають еквівалентів у мові перекладу, застосовують таку перекладацьку трансформацію як калькування. Цей метод передбачає створення перекладу, відтворюючи не звукову, а комбінаторну структуру слова, де складові частини переносяться за допомогою відповідних елементів в перекладі. Калькування можливе лише тоді, коли отриманий переклад не порушує правил вживання та поєднання слів в українській мові. Наприклад: «Bundesland» – «федеральна земля», «Bundespräsident» – «федеральний президент» [41, с. 37]. Загалом, більшість власних імен передаються за допомогою транскрипції (імена людей, географічні назви, прізвища, назви місць, організацій, книг тощо). Однак транскрипція власних імен з німецької мови часто ускладнюється через розбіжності між німецькою орфографією та вимовою. Іншою проблемою використання транскрипції є відсутність в українській мові фонем, які існують в німецькій мові, тому основні методи перекладу власних назв включають транслітерацію або дослівний переклад. Наприклад: «Darüber berichtet die Welt» – «Про це пише газета «Вельт» [41, с. 37]. Як вказує український лінгвіст М. П. Кочерган, описані вище методи перекладу часто об’єднуються під загальною назвою – транскодування. Існують 56 чотири види транскодування: транскрибування або транскрипція, транслітерування, змішане транскодування (головним чином використання транскрибування з елементами транслітерування) та адаптивне транскодування (коли форма слова в початковій мові трохи адаптується до фонетичної та/або граматичної структури мови перекладу) [38, с. 21]. Назви видань, організацій та імена авторів мають бути транслітеровані відповідно до відповідних міжнародних стандартів. Слід також користуватися рекомендаціями щодо транслітерації літерами української абетки власних назв, поданих англійською, французькою, німецькою та італійською мовами [12], які були створені В. Воєводською, А. Войцеховичем,Ю. Котіковим і іншими авторами. Назви організацій слід перекладати так, як вони подані в тексті та примітках, за винятком випадку, коли в мові перекладу існують відповідні еквіваленти. В іншому випадку, переклад назви або її скорочення та символи можна вказати у дужках після першого згадування назви в тексті. У бібліографічних посиланнях назви організацій обов’язково повинні бути наведені мовою оригіналу, і переклад назви може бути зазначений у дужках [41, с. 39]. Якщо в мові перекладу відсутні еквіваленти географічних назв, то їх слід зберігати у вигляді, що ідентичні мові оригіналу. При цьому географічні назви повинні завжди відповідати вимогам відповідних міжнародних стандартів [41, с. 39]. Переклад власних імен та назв вимагає особливої уваги та дотримання певних правил і принципів: Власні назви повинні бути перекладені точно та ідентично, без зміни їхнього значення. Розуміння культурного та контекстуального контексту важливо для правильного перекладу власних назв. Назви компаній, продуктів або місцевостей можуть мати особливий культурний зв’язок, який треба враховувати. 57 Застосування відповідної транскрипції або транслітерації для збереження звучання власних назв. Переклад власних назв повинен відповідати граматичним та мовним нормам цільової мови. Застосування офіційних довідників, словників, або стандартів для вирішення спірних або складних випадків перекладу власних назв [41, с. 40]. Дотримання цих принципів допоможе забезпечити якісний та вірний переклад власних назв у текстах інструкцій. Варто зазначити, що при перекладі науково-технічних текстів, лексико- семантичні та лексико-граматичні трансформації є ключовим елементом, який суттєво впливає на зрозумілість та ефективність тексту. Лексичні трансформації в перекладі технічних інструкцій включають в себе заміну або переклад термінів, слів, словосполучень та висловів з метою досягнення максимальної відповідності та виразності тексту у цільовій мові. Цей процес включає не лише вибір адекватних синонімів, але також врахування контексту та потреб аудиторії, для якої створюється переклад. Слід звернути увагу на те, що лексичні трансформації не обмежуються лише заміною слів. Вони можуть передбачати застосування різних стратегій, таких як перефразування, введення пояснень, адаптацію до термінології та специфіки мови оригіналу, з метою забезпечення належного розуміння та правильного виконання інструкцій. На думку З. І. Кучер, Т. В. Редчиць, М. О. Орлової існують такі типи лексико- семантичних трансформацій: додавання лексичних одиниць (слів, словосполучень, речень); вилучення лексичних одиниць; лексичне згортання; лексичне розгортання; конкретизація; 58 генералізація; логічний розвиток; конверсивна заміна; цілісне перетворення; смислове узгодження; адаптація [41, с. 145]. Варто зазначити також лексико-граматичні способи трансформацій, які можуть бути використані при перекладі текстів науково-технічного спрямування: компенсація; експлікація (описовий переклад); переміщення; антонімічний переклад [41, с. 153]. 2.2. Граматичні особливості перекладу інструктивних текстів. Основні способи граматичних трансформацій Мова науково-технічної літератури має свої особливості у порівнянні з розмовною мовою або мовою художньої літератури. Ці особливості включають лексичні, граматичні та стилістичні відмінності. Якщо лексичні розбіжності можуть бути очевидними навіть для тих, хто не є фахівцем, особливо через велику кількість спеціалізованої лексики та термінології, то граматичні відмінності виявляються менш очевидними, але це не зменшує їхньої різноманітності. Як зазначено в науковій розвідці мовознавиці Н. А. Середи, для досягнення якісного перекладу інструктивних текстів, необхідно мати вміння аналізувати граматичну структуру іншомовних речень, вірно ідентифікувати граматичні труднощі перекладу та правильно будувати речення відповідно до мовних правил перекладу. Оскільки структури німецької та української мов суттєво відрізняються, успішність передачі граматичних конструкцій з однієї мови на іншу залежить від компетенції та навичок перекладача. Проте слід враховувати, що між текстом 59 оригіналу та перекладу спостерігаються значні міжмовні відмінності, особливо на морфологічному рівні, які лежать в основі особливостей системи та норм мов [89, с. 158]. Згідно з дослідженням українського мовознавця О. Д. Огуя, серед граматичних особливостей, що впливають на морфологічно-категорійні трансформації під час перекладу науково-технічних текстів, можна виділити такі: а) відмінності у структурі мови, такі як конкретні граматичні категорії та форми, наприклад, німецькі артиклі, які визначають означеність/неозначеність і включають нову інформацію, що відсутня в українській мові; б) різний обсяг інформації у подібних конструкціях; в) різні функціональні характеристики, такі як варіації форм однини та множини; г) відмінне частотне використання активного та пасивного стану, дійсного та мовного способів, інфінітивних конструкцій і т.д.; д) різноманітність вираження «формального» підмета та додатка, таких як «man» або «es», що не мають відповідників у структурі українського речення; застосування лексичних засобів для вираження граматичних категорій, особливо якщо при використанні німецького плюсквамперфекта в українському реченні з’являються вирази типу «раніше», «перед тим», «до того»; е) різниця у поєднанні слів тощо [48, с. 147]. На наш погляд, граматичні труднощі перекладу виникають внаслідок різноманітних морфологічних та синтаксичних явищ у вихідній мові, які не мають прямих еквівалентів у цільовій мові. Розв’язання цих труднощів вимагає від перекладача особливих мовних, фахових та перекладацьких навичок, які необхідні для застосування відповідних перекладацьких трансформацій з метою досягнення адекватності перекладу. Серед важливих граматичних проблем перекладу інструкцій є відтворення модальності. 60 Можна виділити кілька аспектів модальності. В цьому дослідженні зосереджено увагу на двох основних та складних для перекладу типах модальності: об’єктивній (objektive/deontische Modalität) та суб’єктивній (subjektive/epistemische Modalität) модальності [41, с. 335]. Ці концепції відображають різні підходи до сприйняття та висловлювання відносності істинності чи можливості подій та станів речей, враховуючи особисті погляди та переконання мовця. Модальні дієслова können – могти, wollen – xoтіти, dürfen – могти, мати право, sollen – бути змушеним, зобов’язаним, müssen – бути змушеним, mögen – хотіти, любити, а також сильне дієслово lassen – дозволяти, веліти і тд. найчастіше виражають різні відтінки значень необхідності, можливості та наміру здійснити дію, яка виражена інфінітивом повнозначного дієслова [41, с. 335]. Модальні дієслова можуть виражати різні ступені сумніву чи впевненості стосовно подій, що описуються у тексті. У таких випадках вони поєднуються з інфінітивом смислового дієслова [41, с. 335]. Коли модальні дієслова використовуються з інфінітивом I, вони перекладаються українською мовою як дієслова у теперішньому чи майбутньому часі. Якщо ж модальні дієслова поєднуються з інфінітивом II, то вони перекладаються дієсловом у минулому часі [41, с. 336]. Наприклад: «Wenn eine Batterie einem extrem niedrigen Luftdruck ausgesetzt ist, kann dies zu einer Explosion oder einem Austritt von brennbaren Flüssigkeiten oder Gasen führen» (3, с. 11). Так, дієслово «sollen» у минулому часі (Präteritum), у поєднанні з інфінітивом I, використовується для вираження майбутньої дії, яка відбувається у минулому. Переклад цієї конструкції може бути важливим, оскільки «sollen» зазвичай сприймається як модальне дієслово у своєму основному значенні. Конструкції з «sollte» можна перекласти українською як дієсловами у майбутньому часі або за допомогою слів, наприклад: «має бути» і т.д. [41, с. 337]. 61 У минулому часі кон’юнктиву та у непрямій мові дієслово «sollen» може мати форму імператива і перекладатися як «слід», коли воно вживається в претериті кон’юнктиву [41, с. 337]. Наприклад: «Wenn Sie den Fernseher aufbewahren oder verlagern wollen, sollten die oben beschriebenen Maßnahmen berücksichtigt werden» (3, с. 11). Конструкція «lassen + Infinitiv I» виражає спонукання до дії у різних видах (прохання, примус, дозвіл, наказ, доручення тощо) або показує, що дія виконується не суб’єктом, а іншою особою. При перекладі ця конструкція виражається дієсловом у формі особового способу [41, с. 340]. Наприклад: «Lassen Sie das Gerät vor dem Reinigen abkühlen» (3, с. 11). Дієслово «lassen» у 3-й особі однини або множини, у поєднанні зі зворотним займенником «sich» та інфінітивом, вказує на можливість зазнавати дію (в цьому контексті воно є синонімічним до конструкції «man kann») і перекладається словом «можна». Якщо є заперечення («nicht», «kein»), то воно перекладається як «не можна» [41, с. 341]. Наприклад: «Der Benutzer lässt sich leicht durch die Menüoptionen navigieren» (3, с. 10). Поширене означення в німецькій мові зазвичай включає в себе дієприкметник I чи II (рідше прикметник), доповнений пояснювальними словами. У такій конструкції пояснювальні слова розміщуються між артиклем (або словом, що його замінює) та дієприкметником, який стоїть перед іменником [41, с. 413]. Методи перекладу поширеного означення з німецької на українську мову: Метод №1. знаходження іменника, до якого відноситься поширене означення, за артиклем (чи словом, що його замінює), та передусім переклад цього іменника; подальший переклад дієприкметника або прикметника, що стоїть перед іменником; наступний етап – переклад всіх пояснювальних слів, що належать до дієприкметника, зберігаючи порядок їхнього розташування [41, с. 413]. Наприклад: «Die von diesem Gerät abgestrahlten Funkwellen können Störungen 62 bei medizinischen Geräten verursachen, was zu Fehlfunktionen und Unfällen führen kann». – «Радіохвилі, які випромінює цей апарат, можуть негативно впливати на медичне обладнання, що може призвести до його несправності або нещасних випадків» (3, с. 11). Метод №2. переклад дієприкметника перед іменником; переклад групи слів, які пов’язані з дієприкметником; переклад іменника з усіма його залежними словами [41, с. 413]. Наприклад: «Der in der Flüssigkeit gelöste Stoff zerfällt in seine Bestandteile». –«Розчинена у рідині речовина розпадається на складові частини» (3, с. 11). Переклад інструкцій відіграє ключову роль у забезпеченні правильної та ефективної роботи технічних пристроїв та систем. Граматичні трансформації, які застосовуються при перекладі, включають зміни у структурі та синтаксисі мови, і мають значний вплив на якість та зрозумілість перекладених інструкцій. Правильний вибір граматичних конструкцій та уважне наслідування структури оригіналу допомагають користувачам легше зрозуміти та використовувати інструкції, що сприяє безперебійній роботі технічних засобів та забезпечує їх ефективне використання. Інсують такі типи граматичних трансформацій: додавання граматичних одиниць; вилучення граматичних одиниць; заміна граматичних форм частин мови; заміна форми часу; заміна стану і способу; заміна ступенів порівняння; заміна частин мови; 63 факультативні зміни порядку слів їхніх частин, членів речення, конструкцій, структури речення; заміна кількості і типів речень [41, с. 149]. Під час виконання перекладу важливо належним чином розуміти зміст речень, встановлювати смислові зв’язки між ними та розуміти значення міжтекстових елементів, які приймають участь у структуруванні тексту. Важливо зазначити, що основний комплекс граматичних труднощів у перекладі пов’язаний із розумінням синтаксичної структури та морфологічного складу речень як мовних елементів. Висновки до розділу В другому розділі ми дослідили основні лексико-граматичні особливості перекладу науково-технічних текстів. Серед лексичних особливостей перекладу можна виділити наявність великої кількості загальнонаукових, міжгалузевих та вузькогалузевих термінів, які можуть викликати проблеми під час перекладу. Також встановлено, що основні труднощі під час перекладу лексичних одиниць виникають через використання абревіатур, скорочень, власних назв, термінів-неологізмів і так званих «хибних друзів перекладача». Такі елементи мови ускладнюють процес перекладу та вимагають додаткових зусиль для забезпечення точності та адекватності тексту. З метою передачі лексичних особливостей текстів науково-технічного спрямування використовуються різні лексико-семантичні та лексико-граматичні перекладацькі методи, зокрема транслітерація, транскрипція, калькування, описовий переклад, адаптація та інші. Важливо зазначити, що більшість термінів перекладається шляхом використання словникового відповідника. 64 Ми дослідили, що граматичні труднощі перекладу виникають через різноманітні морфологічні та синтаксичні явища у вихідній мові, які не мають прямих еквівалентів у цільовій мові. Для їх вирішення перекладач повинен мати спеціальні мовні, фахові та перекладацькі навички. Для забезпечення адекватності перекладу слід застосовувати такі граматичні трансформації, як додавання та вилучення граматичних одиниць, різнотипові граматичні заміни, заміна кількості та типів речень, заміна стану та способу та інші прийоми. Граматичні трансформації, які використовують при перекладі, впливають на якість та зрозумілість тексту. 1. Wenn der Fernseher außen oder innen Якщо на телевізор або всередину нього mit Flüssigkeit in Kontakt kommt, потрапить рідина, негайно trennen Sie den Fernseher sofort vom відʼєднайте його від розетки. Stromnetz. Розділ 3 АНАЛІЗ ПЕРЕКЛАДУ ІНСТРУКЦІЙ НА ЛЕКСИЧНОМУ, ГРАМАТИЧНОМУ ТА СИНТАКТИЧНОМУ РІВНЯХ В практичному розділі нами будуть проаналізовані способи перекладу інструкцій на прикладі побутових інструкцій до пилососа (1), сканера (2), телевізора (3), тонометра (4) та чайника (5). Для проведення аналізу ми будемо використовувати класифікацію перекладацьких трансформацій за З. І. Кучер, Т. В. Редчиць, М. О. Орловою [41, с. 145-155]. Під час перекладу було застосовано такі перекладацькі трансформації як: 65 ● Смислове узгодження: В тексті оригіналу прислівник «außen» в мові перекладу має лексичне значення «ззовні, зовні», тоді як в тексті перекладу цю одиницю було замінено прийменником «на». У даному контексті перекладацька трансформація, яку застосував перекладач, виправдана прагматичною необхідністю врахування відмінностей між українським та німецьким узусами. ● Лексичне додавання: в тексті перекладу було додано займенник «нього». Цей прийом вмотивований необхідністю подолання розбіжностей мовних норм. ● Смислове узгодження: сталий вираз «in Kontakt kommen», який в мові перекладу в технічних текстах має семантичне значення «контактувати, вступити в контакт», перекладач замінив на просте дієслово загальної лексики «потрапити». Очевидно, що застосування цієї перекладацької трансформації обумовлено прагненням уникнути буквального перекладу, а також в даному випадку вибір дієслова слугує засобом узгодження зі стилістичними та синтаксичними особливостями української мови. ● Переміщення: в тексті перекладу прикметник «негайно» було переміщено. Це вмотивовано темо-ремними зв’язками у реченні. ● Граматична заміна: в тексті оригіналу було замінено іменник «der Fernseher» (телевізор) на займенник «його». Причина застосування такого перекладацького прийому полягає у бажанні оптимізувати структуру висловлення та уникнути експліцитного повторення однакових лексичних одиниць. ● Конкретизація: в тексті оригіналу вжито іменник «das Stromnetz», який в мові перекладу має словниковий еквівалент «електрична мережа, електромережа», однак перекладач здійснив заміну цього терміну на іменник «розетка». Використання цього перекладацького прийому можна пояснити тим, що перекладач прагнув конкретизувати переклад та донести фонову інформацію до користувача. Застосування такого перекладацького прийому як конкретизація, яке виражається в заміні загального терміну «електрична мережа» на більш конкретний «розетка», може бути пояснене бажанням перекладача акцентувати 66 увагу на певному аспекті електричної інфраструктури, який має практичний та повсякденний характер для споживача. Це відзначається як спроба вдосконалення комунікативної частини перекладу та досягнення більшого ступеня зрозумілості для аудиторії. 2. Bevor Sie den Fernseher mit dem Перед тим як підʼєднувати телевізор Stromnetz verbinden, sollten Sie до розетки, перевірте, чи напруга в sicherstellen, dass die Stromspannung мережі відповідає значенню напруги, dem auf der Rückseite des Geräts вказаному на задній панелі angegebenenWert entspricht. телевізора. Вилучення лексичних одиниць: на початку речення в тексті перекладу було вилучено займенник «Sie». Застосування цього методу перекладу вмотивовано необхідністю подолати розбіжності між нормами мов. Заміна граматичних форм частин мови: у вихідному тексті використано конструкцію прийменник + іменник - «mit dem Stromnetz», що дослівно можна перекласти як «з електромережею», однак в тексті перекладу замінено прийменник «mit» на «до», оскільки такий варіант перекладу відповідає мовним нормам української мови. Лексичне згортання: фраза «Sie sollen sicherstellen» в тексті оригіналу дослівно перекладається як «Ви маєте переконатися», однак перекладач застосував прийом лексичного згортання, замінивши цю фразу на дієслово в наказовому способі «перевірте». Така трансформація обумовлена неспівпадінням мовних норм німецької та української мов. Застосування імперативного способу в тексті перекладу сприяє узгодженню зі смисловими нормами української мови, забезпечуючи точне вираження вказівки. Логічний розвиток: для відтворення композиту die Stromspannung (електрична напруга) перекладач застосував прийом логічного 67 розвитку: електрична напруга → електрична мережа (дія → місце дії). Застосування цієї трансформації обґрунтоване тим, що перекладач прагнув донести до реципієнта важливу контекстуальну інформацію. Смислове узгодження: в тексті оригіналу було застосовано іменник «die Rückseite», який має свої еквіваленти в українській мові, такі як «зворотній бік», «задня сторона» та інші. З метою семантичного узгодження в контексті перекладач використав словосполучення «задня панель» для того, щоб чітко передати фонову інформацію користувачу. Конкретизація: в тексті оригіналу застосовано лексему «das Gerät», яке має такі словникові еквіваленти в українській мові, як «прилад», «інструмент», «апарат» та інші. У зв’язку з тим, що це поняття може бути класифіковане як більш загальне, перекладач вирішив здійснити конкретизацію шляхом використання лексеми «телевізор». Обраний лінгвістичний прийом виправданий прагненням належним чином донести до споживача контекстуальну інформацію та уточнити її зміст. Смислове узгодження: у німецькомовному тексті використовується термін «Wert», який має багато відповідників у різних сферах вживання, однак в галузі техніки він може бути перекладений як «значення». Перекладач застосував смислове узгодження та конкретизував цю лексему шляхом додавання «значення напруги». Ця перекладацька трансформація обґрунтована необхідністю донести фонову інформацію до читача. 3. Gefahr von Hörschäden! Vermeiden Ризик пошкодження слуху! Уникайте Sie den Einsatz von Ohrhörern oder прослуховування гучного звуку в Kopfhörern bei hohen Lautstärken навушниках або протягом тривалого bzw. über einen längeren Zeitraum. часу. 68 ● Лексичне розгортання: в німецькомовному тексті на початку речення використано термін «der Hörschäden», що в медичній сфері має значення «пошкодження слуху». Перекладач застосував трансформацію лексичного розгортання з метою подолання розбіжностей мовних норм української та німецької мов. ● Логічний розвиток: в тексті оригіналу застосовано вираз den Einsatz von Kopfhörern», що в даному контексті має значення іменника «використання навушників». В українському варіанті перекладач використав словосполучення «прослуховування в навушниках». Вибір цієї перекладацької трансформації обґрунтований прагненням уникнути дослівного відтворення змісту та досягти більш точного перекладу відповідно до контексту. ● Вилучення лексичної одиниці: у вихідному тексті використовується два близьких за значенням слова – «der Ohrhörer» та «der Kopfhörer» (укр.: «навушник, який вставляється у вухо» та «навушник, динамік»). Перекладач вирішив вилучити один із цих термінів з огляду на прагнення до компактності перекладу та уникнення повторів. ● Вилучення лексичної одиниці: в тексті оригіналу застосовано прикметник «hohen Lautstärke», однак під час перекладу ця лексема була вилучена. Така трансформація вмотивована прагненням уникнути неприродності деяких повторів у тексті. ● Лексичне розгортанння: під час перекладу лексеми «Lautstärke», що в українській мові має значення «сила звуку», «гучність звуку», «інтенсивність звуку», було застосовано таку трансформацію як лексичне розгортання – «гучний звук». Такий метод перекладу обумовлений необхідністю подолання розбіжностей мовних норм. Варто зазначити, що скорочення «bzw.» (beziehungsweise), що характерне для текстів технічного спрямування, була відтворена за допомогою словникового еквівалента в українській мові «або». 69 Смислове узгодженя: іменник «der Zeitraum», який було вжито в німецькомовному тексті, має такі еквіваленти в українській мові: «проміжок часу», «період», «часовий інтервал» та інші. Однак в тексті перекладу застосовано лексему «час», оскільки, при буквальному перекладі ми б отримали словосполучення «тривалий період/проміжок часу», що суперечить узусу. 4. Kontaktieren Sie das Philips Для перевірки телевізора перед Service-Center, um den Fernseher vor використанням зверніться до Центру der erneuten Nutzung überprüfen zu обслуговування клієнтів Philips. lassen. Переміщення: в німецькомовному тексті словосполучення в наказовому способі «Kontaktieren Sie», яке перекладач інтерпретував як «зверніться», в тексті перекладу переміщено на середину речення, що обумовлено відмінністю між лінгвістичними нормами німецької та української мов. Переміщення та смислове узгодження: в тексті перекладу вираз «das Philips Service-Center» було передано як «Центр обслуговування клієнтів Philips». У тексті перекладу це словосполучення було перенесено з середини речення на його кінець, що можна пояснити прагненням подолання розбіжностей мовних норм. Крім того, перекладач використав смислове узгодження і додав лексему «клієнтів» згідно з контекстом. Цей прийом мотивовано бажанням перекладача додати фонової інформації у переклад. Вилучення лексичних одиниць: в німецькомовному варіанті використано вираз «vor der erneutenNutzung», що дослівно перекладається як «перед повторним використанням», однак український варіант інструкцій відрізняється від оригіналу тим, що слово «erneuten» було вилучено. Це обумовлено прагненням знаття надлишкової інформації, оскільки вилучення цієї одиниці не впливає на зміст перекладу. 70 Заміна граматичних форм частин мови: в німецькому варіанті інструкції використано дієслово «überprüfen», яке в українській мові має еквівалент «перевіряти». У тексті перекладу було використано слово «перевірка», що є номіналізацією німецького дієслова «überprüfen». Перекладач застосував таку трансформацію з метою уникнути розбіжностей мовних норм німецької та української мов та досягнення більшої консистентності в тексті перекладу. 5. Stellen Sie das Gerät in einem Abstand Установлюйте апарат на відстані до 50 von maximal 50 m vomWireless LAN- м від маршрутизатора бездротової Router auf. локальної мережі. Вилучення лексичних одиниць: в цьому прикладі в ТП вилучено прикметник «maximal». Такий перекладацький прийом обумовлено прагненням до більш компактного варіанту перекладу. ● Лексичне розгортання: в німецькому варіанті застосовано складений термін «LAN-Router», який складається з англійської абревіатури «LAN» — «локальна мережа» та терміна «Router», що в перекладі на українську мову означає «маршрутизатор, роутер», відтворено словосполученням «маршрутизатор локальної мережі». Такий перекладацький прийом вмотивований необхідністю донести важливу фонову інформацію до користувача інструкції та розпрозорити значення терміна. У свою чергу англіцизм «Wireless», який було використано в ТО, перекладається з англійської мови словосполученням «бездротова асинхронна передача». Проте в ТП цей термін відтворено за допомогою прикметника «бездротовий», оскільки повний переклад сприяв би нагромадженню інформації при перекладі усього словосполучення «Wireless LAN-Router». Це обґрунтовано прагненням до компактності перекладу. 71 6. Um einen defekten Fernsehbildschirm Щоб не розбити екран телевізора, не zu vermeiden, darf der Fernseher nicht зберігайте, не переносьте і не in horizontaler Position gelagert, використовуйте його в transportiert oder verwendet werden. горизонтальному положенні. ● Смислове узгодження: в тексті інструкції німецькою мовою було використано такий вираз «Um einen defekten Fernsehbildschirm zu vermeiden…», що українською можна перекласти як «Щоб уникнути пошкодження екрану телевізора…». Згідно з контекстом перекладач використав трансформацію смислового узгодження, передавши зміст наступним чином: «Щоб не розбити екран телевізора…». Можливо, застосування цього прийому обумовлене прагненням уникнути неясності в перекладі та забезпечити більш точне та однозначне розуміння інструкцій. ● Граматична заміна: під час перекладу в українському варіанті інструкції лексична одиниця «der Fernseher» була замінена на займенник «його». Застосування цієї перекладацької трансформації зумовлена прагненням уникнути тавтології в реченні. ● Заміна стану і способу: у вихідному тексті було застосовано пасивну конструкцію «…darf der Fernseher nicht in horizontaler Position gelagert, transportiert oder verwendet werden»,що дослівно перекладається як «…не може бути збережений, транспортований чи використаний у горизонтальному положенні». Однак у тексті перекладу пасивний стан було замінено наказовим способом: «не зберігайте, не переносьте і не використовуйте». Використання цього перекладацького прийому мотивується прагненням подолати розбіжність мовних норм, оскільки для української мови більш типовим є використання в інструкціях саме наказового способу. 72 7.Die von diesem Gerät abgestrahlten Радіохвилі, які випромінює цей Funkwellen können Störungen bei апарат, можуть негативно впливати medizinischen Geräten verursachen, на медичне обладнання, що може was zu Fehlfunktionen und Unfällen призвести до його несправності або führen kann. нещасних випадків. ● Факультативні зміни порядку слів, їхніх частин, членів речення, конструкцій, структури речення: в тексті оригіналу фраза «Die von diesem Gerät abgestrahlten Funkwellen…» є типовим прикладом поширеного означення, що характерне для інструктивних текстів німецькою мовою. В тексті перекладу цей вираз було відтворено підрядним означальним реченням: «Радіохвилі, які випромінює цей апарат…», що повністю передає семантичний зміст тексту оригіналу. Оскільки така граматична структура як поширене означення не є типовою для української мови, застосування цієї трансформації було цілком доречним. ● Смислове узгодження: у вихідному тексті застосовано таку фразу: «Funkwellen können Störungen bei medizinischen Geräten verursachen», який можна перекласти як «Радіохвилі можуть спричинити несправності у медичного обладнання». Проте в українському перекладі ця частина речення була відтворена наступним чином: «Радіохвилі, …, можуть негативно впливати на медичне обладнання». Цей прийом обумовлений розбіжностями в узусах німецької та української мов. ● Додавання лексичних одиниць: в українському варіанті перекладу у другій частині речення було додано займенник «його». Застосування трансформації «додавання лексичної одиниці» можна пояснити тим, що перекладач прагнув уточнити зміст перекладу. 73 8. Das Geräteinnere enthält Teile, die Усередині апарата є деталі, які eine hohe Temperatur oder hohe перебувають під високою напругою Spannungen aufweisen. або розігріті до високих температур. ● Лексичне розгортання та смислове узгодження: в тексті оригіналу використано лексему «das Geräteinnere», що українською перекладається як «внутрішня частина приладу». В українському варіанті перекладач відтворив цей термін за допомогою лексичного розгортання та смислового узгодження як «усередині апарата». Застосування цих перекладацьких методів можна пояснити прагненням подолати розбіжності мовних норм та зберегти компактність перекладу. ● Смислове узгодження: в німецькомовному варіанті інструкцій вжито дієслово «enthalten», що в українській мові відповідає своєму словниковому еквіваленту «містити». Однак в тексті перекладу цей іменник було спрощено шляхом використання сполучника «є».Ймовірно, це рішення обумовлене бажанням досягнення більшої компактності в перекладі, оскільки використання сполучника повністю передало семантичний зміст оригіналу. ● Переміщенння: в тексті перекладу два словосполучення було замінено місцями «hohe Temperatur» та «hohe Spannungen». Можливо, перекладач використав переміщення з метою акцентування уваги користувача та запобігання ймовірній небезпеці. Ця лінгвістична трансформація має на меті викликати більший ефект усвідомлення щодо важливості двох аспектів – високої температури та великої напруги. Переміщення цих словосполучень в тексті слугує засобом емфази, що може бути важливим для передачі конкретних попереджень або інструкцій. ● Смислове узгодження: у вихідному тексті вжито дієслово «aufweisen», яке в українській мові має декілька словникових відповідників, таких як «мати, вказувати, демонструвати, виявляти» та інші. В тексті перекладу ця лексична одиниця інтерпретована за допомогою дієслова «перебувати». Ця лінгвістична 74 трансформація ставить за мету уточнення семантичного змісту та додає в переклад більш точне та конкретне значення. Використання дієслова «перебувати» може сприяти чіткішому розумінню та трактуванню контексту, в якому вживається вказана лексема. ● Додавання лексичних одиниць: в тексті перекладу була вжита фраза «розігріті до високих температур». Однак в тексті оригіналу вжито лише дієслово «aufweisen», яке має інше словникове значення. Ймовірно, перекладач прагнув передати важливу фонову інформацію для користувача. В іншому випадку, відсутність такого уточнення могла б призвести до можливого нещасного випадку. ● Додавання граматичних одиниць: оскільки в тексті перекладу було внесено структурні зміни до оригінального речення, перекладач додав прийменники «під високою напругою» та «до високих температур». Очевидно, що додавання граматичних одиниць в даному випадку були необхідні, що обумовлено мовними нормами української мови. Додавання прийменників вказує на деталізацію інформації та може вплинути на чіткість розуміння тексту. 9. Das Berühren dieser Komponenten Якщо торкнутися цих деталей, kann zu Verletzungen oder можуть виникнути опіки. Verbrennungen führen. ● Додавання граматичних одиниць та факультативні зміни порядку слів, їхніх частин, членів речення, конструкцій, структури речення: в тексті перекладу було змінено структуру речення зі звичайного речення на підрядне за допомогою сполучника умови «якщо». Цей прийом було застосовано з метою подолання розбіжностей мовних норм. Використання сполучника «якщо» дозволяє виразити умовність події, враховуючи особливості української граматики та структури речень. 75 ● Заміна частин мови: у вихідному тексті вжито іменник «das Berühren», що в цьому контексті має словниковий відповідник «дотик». В тексті перекладу цей іменник було відтворено шляхом номіналізації поняття за допомогою дієслова «торкнутися», яке повністю передає семантичний зміст. Використання номіналізації дозволяє зберегти значення та стилістичні особливості, що є характерними для наукового стилю написання. Зазначений перекладацький прийом було використано для повноцінного передавання семантичного змісту, враховуючи зміну граматичної структури речення. ● Смислове узгодження: в тексті оригіналу використано іменник у множині «die Komponente», який в українській мові має такі словникові відповідники, як «компонент, складова частина, складовий елемент». В тексті перекладу було застосовано іменник «деталі», який було обрано з урахуванням контексту. Цей перекладацький прийом обумовлено прагненням перекладача замінити технічний термін на загальновживане слово з метою кращого сприйняття тексту реципієнтом. Оскільки ця інструкція спрямована на аудиторію користувачів, які не є фахівцями. ● Вилучення лексичних одиниць: в німецькомовному варіанті інструкції використовується вираз: «zu Verletzungen oder Verbrennungen führen», що дослівно перекладається як «призвести до травм або опіків», однак в тексті перекладу вилучено слово «Verletzung». Цей перекладацький прийом визначається необхідністю оптимізації тексту з точки зору конкретності та лаконічності, що є характерним для стилістики наукових написань. Вилучення слова «Verletzung» дозволяє зберегти суттєвий зміст інструкції, одночасно спрощуючи формулювання з метою точного виразу. ● Вилучення граматичних одиниць: в тексті перекладу вилучено сполучник «oder» (укр. «або»), оскільки в реченні було застосовано вилучення лексичної одиниці, яка була поєднана з цим сполучником. ● Смислове узгодження: в тексті оригіналу застосовано дієслово «führen», яке охоплює широке семантичне поле, одне із значень яких «призводити до…», 76 однак в україномовному варіанті інструкції вжито слово «виникати». На нашу думку, вибір такого варіанту перекладу був здійснений не на основі словникового відповідника, а згідно з контекстом. Такий перекладацький прийом зумовлений прагненням уникнути розбіжностей мовних норм. 10. Bevor das Messgerät zum ersten Перед першим вимірюванням Mal verwendet wird, das richtige встановіть в тонометрі потрібну Datum und die Uhrzeit einstellen. дату і час. ● Смислове узгодження та заміна стану: в тексті перекладу вжито вираз «Bevor das Messgerät zum ersten Mal verwendet wird…», який українською можна перекласти таким чином: «Перед першим використанням вимірювального приладу…». В тексті перекладу було застосовано граматичну перекладацьку трансформацію «заміна стану», оскільки в тексті оригіналу це речення в пасивному стані, вживання якого є характерним для текстів технічного спрямування в німецькій мові. Перекладач вирішив застосувати смислове узгодження і передати зміст наступним чином: «Перед першим вимірюванням…». Ці перекладацькі прийоми можна обґрунтувати прагненням уникнути граматичних структур, що не притаманні українській мові, а також бажанням зберегти компактність перекладу. ● Додавання лексичних одиниць: в тексті перекладу було додано медичний термін «тонометр», який німецькою мовою можна передати такими словниковими еквівалентами: «Blutdruckmesser, Blutdruckmessgerät, Druckmessapparat, Tonometer». Використання цього перекладацького прийому обумовлено прагненням конкретизувати переклад та донести до користувача важливу фонову інформацію з метою запобігання неточностей. ● Заміна граматичних форм частин мови: у вихідному тексті вжито дієслово «einstellen» у формі інфінітиву. У тексті перекладу дане слово відтворене наказовим способом «встановіть». Ця граматична трансформація зумовлена 77 особливостями української мови та відповідає стилістичним особливостям українських інструктивних текстів. ● Смислове узгодження: у ТО вжито прикметник «richtig», що має декілька словникових еквівалентів в українській мові «правильний, вірний, відповідний, достовірний». У тексті перекладу цю лексему відтворено за допомогою прикметника «потрібний». Застосування такого прийому зумовлено розбіжністю узусів німецької та української мов. 11. Dieses Gerät verfügt über eine Цей апарат обладнаний мережевим Netzwerkschnittstelle, über die Sie інтерфейсом, який дає змогу швидко ganz einfach eine Netzwerkumgebung налаштувати мережеве середовище. einrichten können. Словниковий відповідник: терміни-композити «die Netzwerkschnittstelle» та «Netzwerkumgebung» у ТП відтворено за допомогою словникових відповідників «мережевий інтерфейс» та «мережеве середовище». Смислове узгодження: українською мовою фразу «über die Sie…. einrichten können» можна дослівно перекласти наступним чином: «За допомогою якого Ви можете налаштувати». Однак в тексті перекладу цю фразу було відтворено за допомогою смислового узгодження підрядним означальним реченням «…який дає змогу швидко налаштувати мережеве середовище». Застосування трансформації «смислове узгодження» можна пояснити прагненням уникнути розбіжності мовних норм. Вилучення лексичних одиниць: в тексті оригіналу перед прикметником «einfach» вжито прислівник «ganz», який перекладається як «дуже, цілком». Однак в процесі перекладу цю лексему було вилучено. Трансформація зумовлена прагненням досягти компактності перекладу та бажанням нейтралізувати слово «дуже», вживання якого не є характерним для технічних текстів в українській мові. 78 Смислове узгодження: в тексті оригіналу застосовано прикметник «einfach», який має словникові відповідники «просто, легко», однак при перекладі цієї лексеми українською мовою, перекладач віддав перевагу семантично близькому варіанту «швидко», замість стандартного словникового еквіваленту «просто» або «легко». Це рішення можна пояснити прагненням донести до читача більш точне значення. 12. Installieren Sie den Treiber und die Установіть драйвер і програмне Software mithilfe der mitgelieferten забезпечення, використовуючи DVD-ROM. наданий DVD-диск. Словниковий відповідник: в тексті оригіналу вжито англіцизм «Software», який в тексті перекладу було відтворено за допомогою словникового відповідника «програмне забезпечення». Смислове узгодження: прийменник «mithilfe», який українською перекладається «за допомогою», під час перекладу було відтворено дієприслівниковим зворотом «використовуючи наданий DVD-диск». Застосування цієї трансформації можна пояснити розбіжностями мовних норм української та німецької мов. Смислове узгодження: дієприкметник «mitgelieferte», що у перекладі має значення «поставлений», відтворено у МП за допомогою дієприкметника «наданий». Це, на нашу думку, є прикладом смислового узгодження. Застосування цього прийому зумовлене прагненням уникнути розбіжності мовних норм. Смислове узгодження: в тексті оригіналу застосовано термін «DVD-ROM» – це формат оптичного диска і термін, що вказує на «Digital Versatile Disc – Read- Only Memory» (цифровий універсальний диск – постійна пам’ять). Абревіатура DVD є інтернаціональним поняттям, тому розшифрування не потрібне, однак абревіатура «ROM» в тексті перекладу було інтерпретовано як «диск». Лексема 79 «диск» в українському контексті може бути більш зрозумілою для звичайного користувача, і вона точніше вказує на призначення «ROM» у даному випадку. Ця трансформація полегшує сприйняття інформації та допомагає уникнути можливих непорозумінь. 13. Platzieren Sie niemals Behälter mit Не ставте посудини з рідиною Flüssigkeiten, wie z. B. Vasen, in der (наприклад, вази) поблизу телевізора. Nähe des Fernsehers. Вилучення лексичних одиниць: вилучення прислівника «niemals» зумовлено прагненням уникнути розбіжностей мовних норм, оскільки в українській мові не існує правила «одного заперечення». За умови буквального перекладу вираз звучав би «ніколи не ставте», що не відповідало б стилістичним особливостям тексту інструкції. Також в тексті перекладу було вилучено сполучник «wie» з метою компактності перекладу. Слід зазначити, що німецьке скорочення «z. B.» було відтворене за допомогою його повної форми «наприклад». Проте, в технічних текстах частіше використовується саме скорочена форма, що відзначається високою ефективністю та стислістю вираження. 14. Bringen Sie den Fernseher, die Не ставте телевізор, пульт Fernbedienung und Batterien niemals дистанційного керування чи батареї in die Nähe von offenem Feuer oder поблизу відкритого вогню або інших anderen Wärmequellen wie auch джерел тепла, зокрема під прямим direktem Sonnenlicht. сонячним промінням. Смислове узгодження: в ТО застосовано дієслово у наказовому способі «Bringen Sie… niemals», що в ТП було відтворено як «не ставте». Дієслово 80 «bringen» в українській мові має багато відповідників, одними із яких є «приносити, доставляти, розміщувати» та інші. Застосування цього перекладацького прийому зумовлене прагненням подолати розбіжності мовних норм. Додавання граматичних одиниць: в ТП було додано сполучник «під прямим сонячним промінням». Використання цієї трансформації обумовлено мовними нормами української мови. Додавання лексичних одиниць: композит «Fernbedienung», який має словниковий відповідник «дистанційне керування, дистанційне управління» відтворено за допомогою додавання лексичної одиниці «пульт» з метою надання важливої фонової інформації. Заміна граматичних одиниць: у вихідному тексті вжито сполучник «und», а в тексті перекладу цю граматичну одиницю було замінено на сполучник «чи». Застосування цієї перекладацької трансформації зумовлене бажанням виразити альтернативу або вибір, що є частим мотивом у перекладацькій практиці для точнішого передавання сенсу в залежності від контексту. Контекстуальний переклад: у вихідному тексті застосовано вираз «wie auch», що українською перекладається як «як і…, так само як…». Перекладач здійснив трансформації лексичного згортання та контекстуального перекладу, оскільки сполучник «зокрема», що вживається для вираження уточнення або вказівки, повністю передає зміст виразу «wie auch». Ці прийоми були застосовані з метою збереження компактності перекладу. Конкретизація: в тексті оригіналу вжито іменник «Sonnenlicht», який українською мовою дослівно перекладається як «сонячне світло», однак в українському варіанті перекладач використав конкретизацію і передав цю лексему за допомогою словосполучення «сонячне проміння». Такий перекладацький прийом можна пояснити прагненням перекладача конкретизувати переклад та додати важливу фонову інформацію. 81 15. TP Vision produziert und vertreibt Компанія ТР Vision виготовляє та viele Endkundenprodukte, die, wie продає споживачам багато виробів, jedes elektronische Gerät im які, як і будь-які інші електронні Allgemeinen, elektromagnetische пристрої загалом, мають здатність Signale aussenden und empfangen випромінювати та отримувати können. електромагнітні сигнали. Додавання лексичних одиниць: в тексті перекладу було додано іменник «компанія». Застосування цієї перекладацької трансформації мотивоване прагненням донести до користувача інструкції фонову інформацію. Введення зазначеної лексеми сприяє контекстуалізації та кращому сприйняттю змісту висловлення. Смислове узгодження: композит «Endkundenprodukte», який українською мовою перекладається словосполученням «товари для кінцевих споживачів». Цей термін використовується в бізнес-контексті для позначення товарів або продуктів, які призначені для кінцевого споживача. В українському варіанті перекладач відтворив цей термін наступним чином «Компанія ТР Vision виготовляє та продає споживачам багато виробів». Очевидно, що переклад здійснювався не на основі словникового еквівалента, а на основі контексту. Перекладач застосував цю трансформацію з метою збереження компактності перекладу. Додавання лексичних одиниць: у тексті перекладу було додано займенник «інші». Ця лексико-семантична трансформація зумовлена специфікою українського лінгвістичного узусу. У цьому випадку використання займенника «інші» допомагає конкретизувати висловлення, вказуючи на наявність альтернативних об’єктів, які не були включені у попередній контекст. Заміна граматичних форм частин мови: в тексті оригіналу «jedes elektronische Gerät» в тексті перекладу було замінено з однини на множину «будь- 82 які інші електронні пристрої». Заміну однини на множину було здійснено згідно з контекстом та узусом української мови. Цей перекладацький вибір підкреслює лінгвістичний підхід в українській мові, де використання множини може відображати більш загальний чи універсальний характер, що відповідає звичайному вживанню української мови. Переміщення: в тексті перекладу «електромагнітні сигнали» було перенесено з середини речення на кінець, оскільки така лексична сполучуваність слів у реченні ТП неможлива. Лексичне розгортання: у вихідному тексті застосовано модальне дієслово «können», яке в цьому контексті українською перекладається словосполученням «мати здатність». В цьому випадку перекладач застосував лексичне розгортання згідно з мовними нормами української мови. 16. Falls die Netzsicherung ersetzt Якщо виникне необхідність werden muss, muss eine Sicherung mit замінити запобіжник, його потрібно dem gleichen Wert verwendet werden, замінити запобіжником із такими der auf dem Stecker angegeben ist (z. B. самими характеристиками, як 10 A). зазначено на штепселі (наприклад, 10 A). Переміщення: в ТО іменник «die Netzsicherung» знаходиться на початку речення, а в ТП еквівалентне значення «запобіжник» було переміщено на середину речення. Застосування перекладацької трансформації «переміщення» має на меті узгодження структури речення відповідно до нормативних вимог обох мов, зберігаючи при цьому змістовну ідентичність термінів. Заміна стану і способу: в тексті оригіналу застосовано пасивний стан «Falls die Netzsicherung ersetzt werden muss», що дослівно можна перекласти так «запобіжник має бути замінений», однак такий вираз не є характерним для норм 83 української граматики, тому в ТП його було відтворено наступним чином: «Якщо виникне необхідність замінити запобіжник». Також було здійснено заміну стану в наступній частині речення з пасивного «muss eine Sicherung mit dem gleichen Wert verwendet werden» на активний стан в українському перекладі «його потрібно замінити запобіжником із такими самими характеристиками». Така граматична трансформація обґрунтована розбіжністю мовних норм. Додавання лексичних одиниць: в україномовному варіанті інструкції додано займенник «його» з метою запобігання тавтології у перекладі. Смислове узгодження: у контексті технічних інструкцій термін «Wert» в українській мові може бути переданий такими еквівалентами як «значення, показник, коефіцієнт» та іншими. У відповідному україномовному варіанті інструкції використовується іменник «характеристика», який обрано не лише на підставі словникового значення, але й з урахуванням контексту. Однак варто зазначити, що нами було знайдено німецький іменник «der Kennwert», який українською перекладається як «характеристика, показник». Застосування цієї перекладацької трансформації може бути пояснене бажанням уточнити переклад. Заміна частин мови: в тексті оригіналу слово «angegeben» є дієприкметником, а в тексті перекладу його відтворено дієсловом у пасивній формі «зазначено». Цей перекладацький прийом обумовлений необхідністю врахування та уникнення розбіжностей між мовними нормами. 17. Schalten Sie das Gerät vor dem Перед початком чищення вимкніть Reinigen aus, und trennen Sie den живлення та вийміть штепсель Netzstecker von der Netzsteckdose. шнура живлення з розетки мережі змінного струму. Переміщення: у вихідному тексті дієслово в наказовому способі «Schalten Sie…aus» у тексті перекладу було переміщено з початку речення на середину 84 «вимкніть». Використання перекладацького прийому «переміщення» у даному випадку обумовлене темо-ремними зв’язками у реченні. Логічний розвиток: в ТО застосовується таке словосполучення «Schalten Sie das Gerät…aus» , яке дослівно перекладається як «вимкніть прилад». Однак в україномовному варіанті інструкцій цей вираз інтерпретовано наступним чином: «вимкніть живлення». Словосполучення «вимкніть прилад» та «вимкніть живлення» мають логічний зв’язок, оскільки перше вказує на дію вимкнення конкретного пристрою, тоді як друге підкреслює необхідність вимкнення електроживлення або джерела енергії, яке подається до цих пристроїв. Таким чином, вимкнення приладу може включати вимкнення його живлення, що робить ці два вирази взаємопов’язаними в цьому контексті. Такий перекладацький прийом мотивований бажанням перекладача донести важливу фонову інформацію до користувачів. Додавання лексичних одиниць: в ТО вжито словосполучення «vor dem Reinigen», що буквально перекладається як «перед чищенням». В ТП в цей вираз було додано іменник «початок». Використання цієї трансформації зумовлене прагненням конкретизувати переклад з метою внесення ясності у вираження. Лексичне розгортання: в тексті оригіналу вжито іменник «der Netzstecker», яке в українській мові має значення «штепсель, штепсельна вилка, мережевий штепсель». В ТП цей термін було виражено як «штепсель шнура живлення», що має аналогічне значення. Цей перекладацький прийом можна пояснити прагненням донести важливу фонову інформацію до читача. Словосполучення «штепсель шнура живлення» відображає не лише основне призначення терміну, а й акцентує на його функціональному зв’язку із живленням пристрою. Лексичне розгортання: в ТО використовується технічний термін «die Netzsteckdose», який українською перекладається як «мережна штепсельна розетка, мережева розетка, мережевий штепспель». В україномовному варіанті вжито розгорнуте значення «розетка мережі змінного струму». В цьому контексті 85 ця лексико-семантична трансформація зумовлена прагненням надати більше фонової інформації для кращого сприйняття тексту. Проаналізувавши текст перекладу нами було виявлено використання таких типів перекладацьких трансформацій у відсотковому відношенні: 72% лексико- семантичні, 22% граматичні, 6% лексико-граматичні, 0% стилістичні. Застосування перекладацьких прийомів у відсотковому відношенні наведено на Рис. 3.1. ЧАСТОТНІСТЬТВРЖАИНВСФАНОНРЯМПАЕЦРІЙЕКЛАДАЦЬКИХ Лексико-семантичні Граматичні Стилістичні Лексико-граматичні 0% 6% 22% 72% 3.1 На Рис. 3.2 зазначено частотність вживання лексико-семантичних трансформацій у відсотковому відношенні. 86 ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЛСмекиссилчонвееруозгзогодржтеанннняя ДЛеокдсаивчанненязглоерктсаинчнняих одиниць КВоинлукчреентинзяалцеіяксичних одиниць Логічний розвиток 6% 11% 4% 35% 11% 17% 17% На Рис. 3.3 зазначено частотність вживання граматичних трансформацій у відсотковому відношенні. ГРАМАТИЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ДЗаомдіанваачнансятигрнаммоавтиичних одиниць Вилу Заміна граматичних форм частин мови ЗФаамкіун чаенстная граматичних одиниць льтатинвуніісзпмоісноибу 13% 25% 25% 6% 13% 3.3 19% У процесі перекладацького аналізу було встановлено, що більшість термінів можна перекласти за допомогою словникового відповідника. 87 der Ausschalter, (die -s) вимикач der Blutdruckmessgerät тонометр die Erdung, (die -en) заземлення das Kondenswasser, (die -s) конденсат der Modus, (=) режим die Netzwerkschnittstelle мережевий інтерфейс der Netzstecker, (die -s) штепсельна вилка, мережевий штепсельний роз’єм die Netzwerkumgebung мережеве середовище, доступні вузли мережі die Software, (die -s) програмне забезпечення die Schnittstelle, (die -n) інтерфейс der Treiber, (die -s) драйвер, програма-драйвер Також виявлено терміни, які можна перекласти методом калькування. der Bildmodus, (die -modi) режим зображення die Bildschirmauflösung, (die -en) роздільна здатність екрана deaktivieren деактивувати EMF (elektromagnetisches Feld) електромагнітне поле die Fernbedienung, (die -en) дистанційне керування die Tonqualität, (die -en) якість звуку der Wechselstrom (die Wechselströme) змінний струм 88 der Wiedergabemodus, (die -modi) режим відтворення У ході аналізу інструкцій були виявлені терміни, які були перекладені шляхом описового перекладу. die Entkalkungsfunktion, (die -en) функція видалення накипу entkalken видаляти відкладення вапна die Glasfront дзеркальне оздоблення die Kopfhörerbuchse, (die -n) роз’єм для навушників der Staubsaugerbeutel, (die -s) мішок для пилососа die Voltzahl напруга, виражена у вольтах der Wassertank, (die -s) бак для води, резервуар для води У ході проведення аналізу інструкцій виявлено наявність термінів, які були відтворені за допомогою транслітерації та транскрипції. der Adapter, (die -s) адаптер das Display, (die -s) дисплей, екран das Modem, (die -s) модем der Chip, (die -s) чіп, чип der Router, (die -s) роутер, маршрутизатор der Scanner, (die -s) сканер У контексті нашого аналізу слід зазначити, що в текстах інструкцій було використано значну кількість абревіатур та скорочень. Важливо зауважити, що деякі з них виникли як результат інтеграції англійськомовної термінології. 89 BATT die Batterie батарея, акумулятор EIN/AUS Ein-/Ausschalter вмикач/вимикач EMF elektromagnetisches Feld електромагнітне поле KBL das Kabel кабель, шнур RF die Radiofrequenz радіочастота TV TV телевізор USB der USB-Anschluss USB-порт Висновки до розділу У підсумку нашого практичного дослідження стало зрозумілим, що у процесі перекладу побутових інструкцій найбільш вживаними виявилися лексико- семантичні та граматичні трансформації. Також варто зазначити відсутність стилістичних трансформацій, що зумовлено специфікою технічного стилю тексту, який, як правило, вимагає чіткості та об’єктивності та виключає використання стилістичних засобів, які можуть нести емоційне забарвлення. Під час аналізу інструкцій виявлено значну кількість загальнонаукової та міжгалузевої термінології, що свідчить про технічну спрямованість досліджуваного матеріалу. Окрім того, у текстах інструкцій часто зустрічаються абревіатури та скорочення, що вимагає від перекладача особливої уваги при виборі еквівалентів. Також в тексті оригіналу було використано власні назви, зокрема назви компаній, фірм та брендів. У граматичному аспекті варто відзначити велику кількість безособових речень, які характеризують стиль технічних інструкцій. Модальні дієслова використовуються для надання вказівок та рекомендацій, а поширене означення сприяє конкретизації інструкцій. В німецькому та українському перекладі часто 90 використовуються імперативні конструкції для наголошення на діях, які мають бути виконаними. Серед мотивацій застосування перекладацьких трансформацій виділяються різноманітні чинники, які визначають вибір конкретних стратегій. Однією з найпоширеніших мотивацій є прагнення уникнути розбіжностей між мовними нормами та узусами вихідного і цільового текстів. Також часто зустрічалися такі мотивації використання перекладацьких прийомів: прагнення до більш компактного перекладу; прагнення донести фонову інформацію або зняти надлишкову. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ Дослідження технічних інструкцій представляє собою необхідний етап аналізу, оскільки інструктивні тексти виступають в ролі важливого елемента супровідної технічної документації. Вони не лише надають важливу інформацію щодо правильного використання побутових приладів, але й пояснюють специфіку їх функціонування. У межах цих інструкцій чітко розкривається загальний принцип роботи та надаються описи компонентних деталей разом з їх функціональними характеристиками. Було досліджено, що інструктивні тексти володіють особливостями, що вирізняють їх серед інших форм технічного тексту. Ця специфіка визначається, зокрема, структурою, термінологією та специфічними технічними висловами, які призначені для ясного та точного передавання інформації. Це робить інструкції з експлуатації важливим і унікальним жанром технічного письма, забезпечуючи надійну взаємодію користувача з технічним пристроєм. 91 Важливо зазначити, що ми виконали всі поставлені завдання: 1. З метою забезпечення ретельного аналізу інструкцій, ми вивчили основні підходи до визначення поняття «інструкція». Вивчення цих підходів було спрямоване на розкриття різних аспектів та нюансів інструктивних текстів. Ми докладно ознайомились з тим, як різні дослідники розуміють поняття інструкції, їх визначення та сутність у контексті різноманітних дисциплін та професійних галузей. Багато вчених розглядають інструктивні тексти з різних точок зору, тому існують різні підходи до їх визначення. Варто відмітити, що на сьогодні не існує єдиної прийнятої класифікації для інструктивних текстів. Однак наше дослідження дозволило визначити кілька спільних ознак, які є визначальними. Зокрема, тексти інструкцій відрізняються своєю точністю та чіткістю, спрямованістю на конкретну аудиторію, практичністю та використанням як вербальних, так і невербальних засобів. Звернімо увагу на той факт, що у зв’язку із загальним процесом цифрової трансформації у сучасному світі, також відбуваються зміни у подачі технічних інструкцій. Спостерігається тенденція до цифрового перетворення технічної документації, і виробники все частіше переходять до представлення її у форматах PDF, а також у відео- та аудіоформатах. Було виявлено, що основне комунікативне завдання інструкцій полягає в забезпеченні зв’язку між користувачем та виробником товару. Ця взаємодія сприяє правильному та безпечному використанню продуктів або послуг. 2. Також досліджено деякі лексичні, стилістичні та граматичні особливості інструктивних текстів. У результаті проведеного аналізу було виявлено, що лексичні особливості науково-технічних текстів, зокрема інструкцій, виявляються досить різноманітними та включають ряд характерних елементів. Важливою частиною лексичного складу інструкцій є використання спеціалізованих термінів, термінів-неологізмів, абревіатур та скорочень. Крім того, важливими є технічна фразеологія, вживання кліше та використання власних назв, які визначають специфіку та ідентичність інструктивних текстів. Ці елементи сприяють не лише 92 створенню ефективних та зрозумілих інструкцій, але й забезпечують їхню відмінність. В ході дослідження було визначено, що інструкції повинні бути написані у формальному стилі і без виразних емоційних відтінків, оскільки їхня головна мета полягає в передачі об’єктивної та точної інформації користувачам. Проведений аналіз граматичних особливостей інструкцій показало, що вони проявляються у використанні різноманітних граматичних конструкцій. Зокрема, текстам інструкцій притаманні складнопідрядні речення, аналітичні конструкції, іменні форми, номіналізація, пасивні конструкції та імператив. 3. Встановлено, що основні труднощі під час перекладу лексичних одиниць виникають через використання абревіатур, скорочень, власних назв, термінів- неологізмів і так званих «хибних друзів перекладача». Такі аспекти ускладнюють процес перекладу та вимагають додаткових зусиль для забезпечення точності та адекватності тексту. З метою передачі лексичних особливостей текстів науково- технічного спрямування використовуються різні лексико-семантичні та лексико- граматичні перекладацькі методи. До них входять транслітерація, транскрипція, калькування, описовий переклад та інші підходи. Важливо підкреслити, що багато термінів перекладаються за допомогою словникових відповідників. 4. Ми дослідили, що граматичні труднощі перекладу виникають через різні морфологічні та синтаксичні явища у вихідній мові, які не мають прямих еквівалентів у цільовій мові. Ці відмінності можуть включати в себе специфічні граматичні форми, конструкції чи вирази, що вимагають особливої уваги перекладача. Для їх вирішення перекладач повинен мати не лише відмінні мовні знання, а й спеціальні фахові та перекладацькі навички. Для забезпечення адекватності перекладу слід застосовувати такі граматичні трансформації, як додавання та вилучення граматичних одиниць, різнотипові граматичні заміни, заміна кількості та типів речень, заміна стану та способу та інші прийоми. 5. У підсумку нашого практичного дослідження стало зрозумілим, що під час перекладу побутових інструкцій найбільш вживаними прийомами виявилися 93 лексико-семантичні та граматичні трансформації. Також варто зазначити відсутність стилістичних трансформацій, що зумовлено специфікою технічного стилю тексту. Було виявлено наступну частотність вживання лексико-семантичних трансформацій: 31% смислове узгодження; 15% вилучення лексичних одиниць; 15% додавання лексичних одиниць; 11% переміщення; 10% лексичне розгортання; 10% конкретизація; 5% логічний розвиток; 3% логічне розгортання. Серед граматичних трансформацій виявлено наступну частотність застосування: 25% додавання граматичних одиниць; 25% заміна граматичних форм частин мови; 19% заміна стану і способу; 13% факультативні зміни порядку слів, частин, членів речення, структури речення, конструкцій; 12% заміна частин мови; 6% вилучення граматичних одиниць. Для ефективного та точного перекладу технічних інструкцій необхідно вивчати особливості їх структури та мовного оформлення. Важливо відзначити, що проведене дослідження виявляє не лише специфічні риси інструкцій, але й визначає типові мовні засоби, які формують їхнє інформаційне наповнення. Зазначимо, що аналіз інструкцій через призму лінгвістики та перекладознавства дозволяє не лише виявити внутрішню структуру тексту, але й визначити комунікативну мету цих текстів. Вони виявляються ключовим елементом у взаємодії між виробником та споживачем, впливаючи на якість та зрозумілість інформаційного обміну. 94 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Амеліна С. М. Абревіація в німецькій аграрній термінології: особливості перекладу. Науковий журнал №1 (3)/2015. C. 9-10. 2. Бархударов Л.С. Язык и перевод. Москва: Международные отношения, 1975. 3. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики : підручник. Київ : Вид. центр «Академія», 2004. 344 с. 4. Бибик С. П., Сюта Г. М. Словник іншомовних слів: тлумачення, словотворення та слововживання / За ред. С. Я. Єрмоленко. Харків: Фоліо, 2006. 623 с. 5. Білозерська Л. П. Термінологія та переклад: Навчальний посібник для студентів філологічного напряму підготовки. Вінниця : Нова книга, 2010. 232 с. 6. Бондаренко О. Особливості перекладу абревіатур, акронімів і скорочень. Теоретичні й прикладні проблеми сучасної філології. 2014. № 1. С. 76–83. 95 7. Борисов В. В. Абревіатури в терміносистемі освіти: основні типи, структурні характеристики. URL: http://journals.hnpu.edu.ua 8. Борисова Л. І. Основні проблеми науково-технічного перекладу. Москва: МГУ, 2003. 208 с. 9. Борщовецька В. Д. Навчання студентів-економістів англійської фахової лексики: автореф. дис. ... канд. пед. наук. Київ , 2004. 20 с. 10.Бусел В. Т. Великий тлумачний словник сучасної української мови. 2005. 1728 с. 11.Великий німецько-український словник : близько 170 000 слів та словосполучень / Віталій Мюллер. 3-є вид. Київ : Чумацький шлях, 2008. 788 с. На укр., нім. мові. 12.Воєводська В., канд. філол. наук; А. Войцехович; Ю. Котіков; Н. Куземська; В. Моргунюк, канд. техн. наук; А. Новікова, канд. філол. наук; Л. Пшенична, канд. філол. наук; Л. Шрамко. Рекомендації щодо транслітерування літерами української абетки власних назв, поданих англійською, французькою, німецькою та італійською мовами // Інтелектуальна власність. 2001. № 5-6. С. 63-92. 13.Галкіна О., Сітко А. Відтворення ідеонімів та прагматонімів у перекладі. Фаховий та художній переклад: теорія, методологія, практика: збірник наукових праць / за заг. ред. А.Г. Гудманяна, С.І. Сидоренка. Київ : Аграр Медіа HГруп, 2018. С. 124- 129. 14. Гінсіровська І. Особливості перекладу науково-технічних текстів. Матеріали наукової конференції ТНТУ. Тернопіль : 2011. С. 272. URL: https://elartu.tntu.edu.ua/ bitstream/123456789/10745/2/ConfTNTU_2011_Hinsirovska_I-Osoblyvosti_ perekladu _naukovo_272.pdf 15.Гриценко В. (2022). Абревіатури та скорочення в англомовних текстах та особливості їх перекладу. Grail of Science, (12-13), 432-434. 16.Данилюк Е. В., Кійко Ю. Є. Неологізми в німецькій мові XXI ст.: тематичний аспект. Вчені записки ТНУ. Том 31 (70) № 2 Ч. 2. Чернівці : 2020. С. 80-85. URL: https://www.philol.vernadskyjournals.in.ua/journals/2020/2_2020/part_2/16.pdf 96 17.Дрінко Г. Г. Спонукальні конструкції в англійській та українській мовах: дис. … канд. філол. наук: спец. 10.02.17. Донецьк, 2005. 182 с. 18.ДСТУ 3017:2015. Інформація та документація. Видання. Основні види. Терміни та визначення понять. [Чинний від 2016-07-01]. Київ: ДП «УкрНДНЦ», 2016. 38 с. 19.ДСТУ 3321:2003. Система конструкторської документації. Терміни та визначення основних понять. [Чинний від 01.10.2004]. Київ : Держстандарт України, 2005. 51 с. 20.Дужа-Задорожна М. // Вісн. ун-ту Львівська політехніка. Серія : Проблеми лінгвістики науково-технічного і художнього тексту та питання лінгвометодики. Вип. 586. Львів, 2007. С. 94-97. 21.Дужа-Задорожна М. П. Особливості абревіатур в економічній німецькій мові. Нац. ун. «Львівська політехніка». Львів : 2007. С. 94-97. URL: https://vlp.com.ua /files/ 25_ 27.pdf 22.Загнітко А. П. Лінгвістика тексту : теорія і практикум : [науково-навчальний посібник]. Донецьк : Дон НУ, 2006. 289 с. 23.Звонарьова В. С., Ковбасюк Л. А. Абревіація в сучасній німецькій мові (на матеріалі словника неологізмів часів пандемії коронавірусу). Херсон : 2022. 75 с. 24.Івченко А. Принципи створення «Словника абревіатур української мови» / А. Івченко // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології» 2009. № 648. С. 50-52. 25.Карабан В. І. Переклад англійської наукової і технічної літератури / В. І. Карабан. Вінниця : Нова книга, 2001. 471 с. 26.Карабан В. І. Переклад англійської наукової і технічної літератури: Граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми / В. І. Карабан. 4-е вид., випр. Вінниця : Нова книга, 2004. 577 с. 27.Кияк Т. Р. Теорія і практика перекладу (німецька мова): підручник для студентів вищих навчальних закладів / Т. Р. Кияк, А. М. Науменко, О. Д. Огуй. Вінниця : Нова книга, 2006. 592 с. 97 28.Кияк Т. Р. Фахові мови як новий напрям лінгвістичного дослідження / Т. Р. Кияк // Іноземна філологія, 2009. Вип.121. Львів: ЛНУ імені І. Франка. с. 138–142. 29.Кійко Ю.Є. Німецько-українські паралелі в інформаційних жанрах : фрактальний підхід. Чернівці : Видавничий дім «Родовід», 2016. 392 с. 30.Кікец І. До питання про деякі труднощі при перекладі термінів і шляхи їх подолання І. Кікец, Н. Кікец // Вісник державного університету «Львівська політехніка». Львів : Львівська політехніка, 2000. № 402. 420 с. 31.Кісіль, С. Ю. Функції абревіацій в сучасній англійській мові. Освіта, наука та виробництво: розвиток і перспективи : матеріали І Всеукраїнської науково- методичної конференції, м. Шостка, 21 квітня 2016 р. Суми : СумДУ, 2016. С. 76- 77. 32.Коваленко А.Я. Загальний курс науково-технічного перекладу : [навчальний посібник]. 2001. 290 с. 33.Ковбасюк Л. А. Корпусна лінгвістика та германістика: теоретичні засади і перспективи. Наукові записки Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя. Філологічні науки. 2017. Кн. 1. С. 9-14. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/ Nzfn _2017_1_3. 34.Коптілов В. В. Теорія і практика перекладу. Київ, 2003. 185 с. 35.Корунець І. В. Вступ до перекладознавства : підручник. Вінниця : Нова Книга, 2008. 512 с. 36.Корягіна, А., Рябінська, А. (2020). Відтворення лексичної стилістики німецькомовних інструкцій в перекладах. Молодий вчений, 1 (77), 174-177. URL: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2020-1-77-38 37.Кочан І. Українські терміни в парадигмі сучасних наукових учень. Українська термінологія і сучасність: зб. наук. праць. Bun.VIII [відп. ред. проф. Л. О. Симоненко]. Київ : КНЕУ, 2009. 38. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства, підруч. 2.вид. Київ: Академія, 2005. 98 39. Кравченко О. С. Лексико-граматичні засоби перекладу українською мовою французьких інструкцій до косметичних засобів. Київ : 2019. 77 с. http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/ 40. Красюк Н. О. Особливості перекладу галузевих термінів у текстах інструкцій. Магістерські філологічні студії 2023. Черкаси, 2023. С. 3-5. 41. Кучер З.І., Орлова М.О., Редчиць Т.В. Практика перекладу (німецька мова) : навч. посібник для студ. вищ. навч. заклад. 2-ге вид. Вінниця: Нова Книга, 2017. С. 464. 42. Лалаян Н.С. Порівняльна граматика німецької та української мов. Вінниця : Нова Книга, 2013. 224 с. 43.Микульчик Р. Сучасні українські абревіатури: перспективи і стан дослідження. Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка. 2005. № 538: Проблеми української термінології. С. 12-15. 44.Міщенко А. Л. Лінгвістика фахових мов та сучасна модель науково-технічного перекладу: Монографія: Нова Книга, 2013. с. 249-250. 45.Мовленнєві жанри на уроках української мови в ліцеї (рівень стандарту): практичний посібник./ Голуб Н. Б, Новосьолова В. І., Галаєвська Л. В. Київ : КОНВІ ПРІНТ, 2020. 128 с. 46.Мойсеєнко С. Прагматичні особливості англомовного науково-технічного дискурсу. Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Сер.: Філологічні науки, 2010. Вип. 89 (5). С. 360-363. 47.Ніколаєва Т. М. (2018). Перекладацькі аспекти сучасних англійських абревіацій. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету, (37), С. 107-110. 48.Огуй О. Р. Актуальні проблеми німецько-українського перекладу. Чернівці: Рута, 2004. 256 с. 99 49.Павлюк В. І. Абревіація в сучасній англійській мові: особливості вживання абревіатур галузі освіти. Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. С. 142-143. 50.Пастернак Т. А. Методика дослідження спонукального дискурсу на прикладі навчальних інструкцій. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: Філологічні науки, Scientific Herald of National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine.Series: Philological Sciences/ Редкол.: С. М. Ніколаєнко, (відп. ред) та ін. К.: Міленіум, 2017. Вип. 263. С. 28-36. 51. Перебийніс В. С. Деякі закономірності в розвитку термінологічної лексики. Мовознавство. 1974. № 4. С. 3-12. 52. Перекладацький аналіз тексту (Німецька мова) / Т. В. Редчиць. Черкаси: ЧДТУ, 2007. 70 с. Нім. та укр. мовами. 53. Перекладознавство (німецько-український напрям) : підручник / Т. Р. Кияк, А.М. Науменко, О. Д. Огуй. Київ : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. 543 с. 54. Радзієвська Т. В. Нариси з концептуального аналізу та лінгвістики тексту: Текст – соціум – культура – мовна особистість. Київ: ДП «Інформ.-аналіт. агентство», 2010. 491 с. 55.Радченко М. О. Особливості перекладу абревіатур та скорочень. Актуальні питання розвитку філологічних наук у ХХІ столітті: Міжнародна науково- практична конференція, (с. 112–114). 27-28 березня, 2020. Одеса: Південноукраїнська організація «Центр філологічних досліджень». 56.Регушевський Є. С. Деякі теоретичні питання термінології / Є. С. Регушевський, О. С. Масликова, О. Ф. Шаталіна та ін. Ученые записки Таврического нац. у-та им. В. И. Вернадского. Т. 15. № 1. Филология. Симферополь, 2002. 100 57.Рейда О. А., Івлева К. С., Гулієва Д. О. Труднощі перекладу інструкцій до побутової техніки з англійської мови на українську. 2019 URL: http://193.138.93.8/bitstream/BNAU/4244/1/Trudnoshchi_perek.pdf 58.Рябокінь Н. О. Специфіка відтворення англомовних інструкцій в українських перекладах / Н. О. Рябокінь, Я. М. Шатковський. Вісник Луганського національного університету імені ТарасаШевченка : Філологічні науки. 2021. №4 (335), листопад. 78 с. 59.Сапальова Н. М. Використання в українському перекладі науково-технічних термінів іншомовного походження. Культура народів Причорномор’я. 2001. № 13. С.129-133. 60.Селіванова О. О. Лінгвістична енциклопедія. Київ, 2010. 843 с. 61.Скороходько Е. Ф. Сучасна англійська термінологія. Київ : Український інститут лінгвістики і менеджменту, 2002. 76 с. 62.Словник іншомовних слів [Текст] / за ред. О. С. Мельничука. Київ : Голов. ред. Укр. рад. енцикл., 1974. 775 с. 63.Словник української мови. В 11 т. Т. 11 / АН УРСР. Ін-т мовознавства ; за ред. І. К. Білодіда. Київ : Наук. думка, 1970. 663 c. 64.Стасюк Т. В. Нові тенденції розвитку термінознавства: здобутки міжнародної наукової групи. Термінологічний вісник: Збірник наукових праць / Відп. ред. В. Л. Іващенко. Київ : Інститут української мови НАНУ, 2013. Вип. 2 (1). 65. Термінологія: навчальний посібник [Текст] / М-во освіти і науки України, Донец. нац. ун-т економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського, каф. іноземної філології, українознавства та соціально-правових дисциплін; Д. В. Фурт, Л. А. Дмитрук. Кривий Ріг : [ДонНУЕТ], 2020. 172 с. 66. Фурт Д. В. Способи перекладу термінів українською мовою з англійської. Філологічні студії. Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету. 2018. Вип. 17. С. 272-281. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN /PhSt _2018 _17_26. 101 67. Чирікова Г. І. Способи передачі абревіатур з німецької на українську мову. Слов’янський держ. педаг. ун.-т. Випуск 3, 2011. С. 304-309. 68.Ятель Г.П., Гіленко І.О., Мариненко Л.Я., Мироненко Т.С. Німецька мова. Поглиблений курс. Київ : Вища школа, 2002. 214 с. 69.Adamzik K. Textlinguistik. Eine einführende Darstellung. Max Niemeyer Verlag, Tübingen, 2004. S. 70.Bauer L, Nation I S 1993Word families. International Journal of Lexicography, 6 (4) 253- 279. P. 71.Brighet H., Hamada H. Generic analysis of instructional discourse in user manuals of technical equipments and machines. PhD Thesis. P. 72.Byrne J. Scientific and Technical Translation Explained. Rutledge : Taylor and Francis Group LLC, 2012. P. 230. 73.Byrne J. Scientific and technical translation explained: A nuts and bolts guide for beginners. Routledge, P. 201. 74.Byrne J. Technical translation. Usability strategies for translating technical documentation. Dordrecht: Springer, 2006. P. 208. 75.Duden Das Wörterbuch der Abkürzungen. 5., vollstandig Überarbeitete und erweiterte Auflage von Dr. Anja Steinhauer. Mannheim : Dudenverlag, 2005. 480 S. 76.Fan H. Application of computer aided translation in technical English manual. Journal of Physics: Conference Series. IOP Publishing, 2021. URL: https://iopscience.iop.org/article/10.1088/1742-6596/1961/1/012041/pdf 77.Funk H., Ohm U. Handreichung Fachsprache in der Berufsausbildung. Bonn, 1991. S. 236. S. 78.Gläser R. Fachtextsorten im Englischen [LSP genres in English]. Tübingen: Gunter Narr, 1990. S. 79.Hanks P. 1984 Collins dictionary of the English language (London: Collins). P. 80.Haramundanis K. The art of technical documentation. Digital Press, 2014. 102 81.Hoffmann L. Kommunikationsmittel Fachsprache. Berlin: Akademie-Verlag, 1987. 308 S. 2. Fluck Hans 82.Horace B, Ava Champney 1958 A Comprehensive Dictionary of Psychological and Psychoanalytical Terms (New York: Longmans, Green and Co.) 83.Imgrund G. Elektrotechnik. DIN Deutsches Institut für Normung. Stuttgart : Teubner. P. 743-936. 84.Kade O. Die Sprachmittlung als gesellschaftliche Erscheinung und Gegenstand wissenschaftlicher Untersuchung. Leipzig: Enzyklopädie, 2013. 285 S. 85.Lassen I. Accessibility and acceptability in technical manuals: A survey of style and grammatical metaphor. John Benjamins Publishing, 2003. 86.Olohan M. Scientific and technical translation. Routledge, 2015. 87.Polyakova L. S. Peculiarities of translation of English technical termset. Al 2019 IOP Conf. Series: Materials Science and Engineering 483 (219) URL: https://iopscience.iop.org/article/10.1088/1757-899X/483/1/012085/pdf 88. Rader, Julia. Anwendung der Skopostheorie in der Analyse von Prozessen der Übersetzung Technischer Dokumentation. 2012. 89. Sereda N. A., Grammatische Schwierigkeiten beim Übersetzen der deutschsprachigen technischen Texte. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2021 № 47, том 3. С. 158-160. URL: http://vestnik- philology.mgu.od.ua/archive/v47/part_3/38.pdf 90. Svenvold M. The disappearance of the instruction manual. Popular Science, 2015. URL: https://www.popsci.com/instructions-not-included/ ДЖЕРЕЛА ФАКТИЧНОГОМАТЕРІАЛУ 1. Інструкція з експлуатації пилососа «Roborock S6 Pure Robot Vacuum Cleaner». P. 160 URL: https://support.roborock.com/hc/en-us/article_attachments/900002747383 103 2. Інструкція з експлуатації сканера «Canon MF244dw / MF232w / MF231». (Canon Europa N.V. Bovenkerkerweg 59, 1185 XB Amstelveen, The Netherlands) URL: https://oip.manual.canon 3. Інструкція з експлуатації телевізора. «Philips. Television. Safety (2021) TP Vision Europe B. V.» / P. 109 URL: https://www.philips.ua/ru/c-w/support-home/televisions 4. Інструкція з експлуатації тонометра «OMRON Automatisches Oberarm- Blutdruckmessgerät. M3 Comfort (HEM-7134-E)» URL: https://www.manualslib.de/ manual/ 236289/ Omron-M3-Comfort.html?page=2#manual 5. Інструкція з експлуатації чайника «Bosch. Cordless electric kettle TWK3P…» (Robert Bosch Hausgeräte GmbH, Carl-Wery-Strasse 34, 81739 München / Germany) P. 83 URL: https://www.manualspdf.ru/bosch/twk3p421/%D0%B8% D0%BD%D1%81 %D1 %82%D1 %80%D1%83%D0 %BA%D1%86%D0%B8%D1%8F