ChSTU repository

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет гуманітарних технологій
Кафедра іноземних мов та міжнародної комунікації
МАЛЬЦЕВАЮЛІЯ БОРИСІВНА
ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ
НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ ТЕКСТІВ
(НА МАТЕРІАЛІ ІНСТРУКЦІЙ ДО ПОБУТОВОЇ ТЕХНІКИ)
Кваліфікаційна робота магістра
Спеціальність: 035 Філологія
Спеціалізація: 035.043 Германські мови та літератури (переклад включно), перша
– німецька
Освітня програма: Германські мови та літератури (переклад включно), перша –
німецька
Науковий керівник
Багач І. Г.
кандидат педагогічних
наук, доцент
Кваліфікаційна робота допущена до захисту рішенням кафедри ІММК,
протокол №_____ від «___» _________ 2021 р.
Зав. кафедри ІММК_______________к .пед.н., доц. Чепурна М. В.
Черкаси – 2021
MINISTRY OF EDUCATION AND SCIENCE OF UKRAINE
CHERKASY STATE TECHNOLOGICAL UNIVERSITY
Faculty of Humanitarian Technologies
Department of Foreign Languages and International Communication
MALTSEVA YULIIA BORYSIVNA
LEXICAL AND GRAMMATICAL FEATURES OF TRANSLATION OF
SCIENTIFIC AND TECHNICAL TEXTS
(ON THE MATERIAL OF INSTRUCTIONS FOR HOUSEHOLD
APPLIANCES)
Master’s Project
Speciality: 035 Philology
Specialization: 035.043 Germanic Languages and Literatures (translation included), first
– German
Academic programme: Germanic Languages and Literatures (translation included), first
– German
Scientific Supervisor:
I. G. Bahach
Candidate of Pedagogic Science (Ph.D.),
Associate Professor
Master’s project is admitted for defence by the department meeting of Foreign
Languages and International Communication
Report № ________ dated «_______________» 2021;
Head of Foreign Languages and International Communication
Department_____________ Candidate of Pedagogy, Associate Professor
M. V. Chepurna
Cherkasy – 2021
ЗМІСТ
ВСТУП.............................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ НАУКОВО-
ТЕХНІЧНОГО СТИЛЮ..............................................................................................9
1.1. Сутність поняття «науково-технічний стиль».......................................................9
1.2. Інструкція як вид технічних текстів.....................................................................18
1.3. Загальна характеристика термінів та термінології у галузі науки і
техніки………………………………………………………………………………. 23
Висновки до розділу 1...................................................................................................34
РОЗДІЛ 2. СПЕЦИФІКА ПЕРЕКЛАДУ ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ У
НАУКОВО-ТЕХНІЧНОМУ ТЕКСТІ......................................................................36
2.1. Лексико-семантичні труднощі перекладу науково-технічних текстів..............36
2.2. Граматичні особливості перекладу науково-технічних текстів ........................ 46
2.3. Компетентність перекладача.................................................................................56
Висновок до розділу 2...................................................................................................60
РОЗДІЛ 3. ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АНАЛІЗ ІНСТРУКЦІЙ ДО ПОБУТОВОЇ
ТЕХНІКИ З НІМЕЦЬКОЇ МОВИ НА УКРАЇНСЬКУ.........................................62
3.1. Перекладацькі трансформації під час перекладу термінів.................................62
Висновок до розділу 3...................................................................................................80
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ............................................................................................81
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................................85
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ФАКТИЧНОГОМАТЕРІАЛУ............................................96
4
ВСТУП
Переклад науково-технічних текстів завжди був і залишається актуальним
на сучасному ринку перекладачів завдяки постійним винаходам та розробкам у
галузі науки і техніки. Це, в свою чергу, уможливлює постійний розвиток
різногалузевої термінологічної бази та спонукає до дослідження різних способів
перекладу. Окрім того, науково-технічний переклад, як одна з галузей
спеціалізованого перекладу, знаходиться на перетині міждисциплінарних
досліджень та професійної практики.
Актуальність дослідження. Глобальний контекст сучасних науково-
технічних процесів, інтернаціоналізація виробництва й економічних відносин,
вільний рух факторів виробництва обумовлюють зростання попиту на якісний
переклад з німецької мови на українську наукової й технічної літератури,
результатів досліджень та, відповідно, зростання кількості новітніх технічних
продуктів, а отже, необхідність донесення до споживача правил експлуатації тих
технічних об’єктів, які належать до масового вжитку. Вирішення цих проблем
потребує розуміння сучасних особливостей перекладу українською мовою
німецької технічної термінології, її вірного тлумачення.
Об’єктом дослідження є функціонально-стилістичні проблеми перекладу
науково-технічних текстів.
Предметом дослідження є лексико-граматичні особливості перекладу
науково-технічних термінів на матеріалі інструкцій до побутової техніки.
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є дослідження способів
перекладу німецької науково-технічної термінології на матеріалі німецькомовних
інструкцій до побутової техніки українською мовою.
Поставлена мета передбачає вирішення в ході дослідження конкретних
завдань:
– з’ясувати сутність поняття «науково-технічний стиль»;
– уточнити визначення поняття «термін» та «термінологія» у сучасному
мовознавстві;
– надати загальну характеристику термінів у галузі науки й техніки;
5
– проаналізувати класифікацію термінів;
– визначити комунікативне завдання інструкції;
– розглянути лексико-семантичні й граматичні труднощі перекладу
науково-технічних текстів;
– на фактичному матеріалі продемонструвати використання основних
прийомів перекладу термінів, які використовуються в технічних
інструкціях.
Методи дослідження. В процесі дослідження були використані такі методи:
– порівняльний (для порівняння тексту оригіналу та його перекладу з
метою дослідження трансформацій, які були використані під час
перекладу);
– описовий (для детального опису мотивів використання перекладацьких
способів та трансформацій);
– системного аналізу (для систематизації та аналізу наукових джерел,
систематизації отриманих результатів);
– компонентного аналізу (для порівняння семного складу терміну з метою
підбору правильного відповідника у мові перекладу);
– трансформаційний (для визначення синтаксичних і семантичних
подібностей і відмінностей між мовними об’єктами через подібності й
відмінності під час застосування трансформацій);
– статистичний (для дослідження кількісних аспектів німецькомовних
технічних термінів);
– логічний (для формування структури роботи та оприлюднення
результатів дослідження).
Матеріалом дослідження є тексти німецькомовних інструкцій до
побутової техніки: Gebrauchsanweisung Bügeleisen «Braun TexStyle 5» (інструкція
з експлуатації праски «Braun TexStyle 5»), Gebrauchsanweisung Backofen «Hansa
BOEI6*» (інструкція з експлуатації духової шафи «Hansa BOEI6*»),
Sicherheitsanleitung und allgemeines Informationshandbuch Computer «Lenovo»
(інструкція з техніки безпеки та загальна інформація щодо комп'ютера «Lenovo»),
6
Gebrauchsanweisung Mixer «Braun Multiquick 3» (інструкція з експлуатації
блендеру «Braun Multiquick 3»), Gebrauchsanweisung Computer «Lenovo V530-
15ICR» (інструкція з експлуатації комп’ютера «Lenovo V530-15ICR»),
Gebrauchsanweisung Duschsitz «OVO - P» (інструкція з експлуатації сидіння для
душу «OVO - P»), Gebrauchsanweisung Kühlschrank «Whirlpool» (інструкція з
експлуатації холодильника «Whirlpool»), Gebrauchsanweisung Ventilator «Vitek
Breeze» (інструкція з експлуатації вентилятора «Vitek Breeze»), Funkempfänger
«ALUTECH» (інструкція з експлуатації радіоприймача «ALUTECH»),
Tee/Koffezetter «Proficook» (інструкція з експлуатації чайника/ кавоварки
«Proficook»).
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що на основі комплексного
аналізу були описані основні способи перекладу німецьких науково-технічних
термінів, встановлено їх лексико-граматичні характеристики. В роботі
проводиться спроба комплексного дослідження німецькомовної науково-
технічної термінології на матеріалі текстів оригінальних німецькомовних
інструкцій до побутової техніки: Gebrauchsanweisung Bügeleisen «Braun TexStyle
5» (інструкція з експлуатації праски «Braun TexStyle 5»), Gebrauchsanweisung
Backofen «Hansa BOEI6*» (інструкція з експлуатації духової шафи «Hansa
BOEI6*»), Sicherheitsanleitung und allgemeines Informationshandbuch Computer
«Lenovo» (інструкція з техніки безпеки та загальна інформація щодо комп'ютера
«Lenovo»), Gebrauchsanweisung Mixer «Braun Multiquick 3» (інструкція з
експлуатації блендеру «Braun Multiquick 3»), Gebrauchsanweisung Computer
«Lenovo V530-15ICR» (інструкція з експлуатації комп’ютера «Lenovo V530-
15ICR»), Gebrauchsanweisung Duschsitz «OVO - P» (інструкція з експлуатації
сидіння для душу «OVO - P»), Gebrauchsanweisung Kühlschrank «Whirlpool»
(інструкція з експлуатації холодильника «Whirlpool»), Gebrauchsanweisung
Ventilator «Vitek Breeze» (інструкція з експлуатації вентилятора «Vitek Breeze»),
Funkempfänger «ALUTECH» (інструкція з експлуатації радіоприймача
«ALUTECH»), Tee/Koffezetter «Proficook» (інструкція з експлуатації чайника/
кавоварки «Proficook»).
7
Теоретичне значення дослідження визначається його певним внеском у
загальну теорію перекладознавства, лексикології, теорії термінів та термінології.
Його результати доповнюють наукові знання про особливості перекладу науково-
технічних термінів, лексико-семантичні особливості технічної термінології,
основні тенденції у формуванні термінів німецької мови.
Практичне значення дослідження визначається можливістю його
використання під час перекладу науково-технічних текстів, а також для навчання
студентів технічних спеціальностей. Матеріали дослідження можуть бути
використаними при укладанні навчальних технічних словників, довідників та
галузевих перекладних словників для студентів технічного профілю. Отримані
результати можуть допомогти під час написання курсових та дипломних робіт
студентами технічних та лінгвістичних спеціальностей.
Апробація результатів дослідження: дослідження представлено
публікацією наукової статті «Лексико-граматичні особливості перекладу науково-
технічних текстів (на матеріалі інструкцій до побутової техніки)» у збірнику
«Магістерські філологічні студії – 2021».
Структура роботи. Загальний обсяг роботи становить 96 сторінок (обсяг
основного тексту – 81 сторінок). Робота складається зі вступу, трьох розділів,
висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (135),
списку джерел фактичного матеріалу (20).
В першому розділі роботи з’ясовано сутність поняття «науково-технічний
стиль», проаналізовано поняття «термін» та «термінологія» за визначеннями
різних вчених, надано загальну характеристику термінів у галузі науки й техніки,
визначено комунікативне завдання інструкції.
В другому розділі розглянуто лексико-семантичні труднощі та граматичні
особливості перекладу науково-технічних текстів та компетентність перекладача
під час роботи з такими текстами.
В третьому розділі проаналізовано основні способи перекладу науково-
технічних термінів на основі оригінальних німецькомовних інструкцій до
побутової техніки.
8
У загальних висновках викладено головні теоретичні положення і отримані
практичні результати дослідження.
9
Розділ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО
СТИЛЮ
1.1.Сутність поняття «науково-технічний стиль»
Внаслідок постійного оновлення знань, що зумовлено процесами інтеграції
та глобалізації, великого значення набуває розвиток науки і техніки й, відповідно,
забезпечення фахової міжмовної комунікації. Переклад науково-технічної
літератури вимагає від перекладача фахових різногалузевих текстів досконалого
володіння іноземною та рідною мовами, обізнаності з відомими та новими
явищами у відповідній галузі науки і техніки, розуміння процесів їх перебігу,
вміння вибрати адекватний відповідник у мові перекладу для ефективного
вирішення своїх професійних проблем.
Проблемі вивчення науково-технічного стилю приділялась значна увага
таких науковців як: О. Ахманова [4 ; 5], Л. Білозерська [7], Б. Головін [14],
С. Гринев-Гриневич [15], А. Д’яков [18], М. Зарицький [20], А. Кашпер [25],
Т. Кияк [18], З. Куделько [18], В. Лейчик [39], Д. Лотте [41], І. Люткін [42],
Т. Паршина [50], Г. Стрелковський [59], Л. Хоффман [99], Т. Шиппан [122],
Р. Штольце [129] та інші.
Науково-технічний стиль називають мовою науки, мовою науково-технічної
літератури, мовою наукового спілкування [46, c.57]. Він представляє собою один
із функціональних стилів, що вирізняється повідомленням нової інформації у
логічно організованій та об'єктивній формі [9, c.165]. На думку А. Будагова,
науково-технічний стиль – це стиль, який характеризується: точністю, простотою
та ясністю; використанням логічного висловлення; використанням літературної
мови; обумовленістю використання термінів; застосуванням необхідних цифр,
символів та знаків [17, c. 85].
Р. Баєр вважає, що науково-технічний стиль характеризується прагненням
до чіткості, формалізації, стандартизації, послідовності, повноти, об’єктивності,
експресивної та емоційної нейтральності [72, c.84].Функції науково-технічного
10
стилю полягають в передачі знань, законів, обговоренні проблем, в точному і
вичерпному поясненні явищ навколишнього середовища, а також в поданні
фактів і свідчень [47, c. 27].
Характерними ознаками для науково-технічного стилю є [61, c.91]:
– логічність та ясність;
– доцільність;
– абстрагування;
– точність;
– об’єктивність.
Даному стилю притаманні такі властивості: логічна побудова речень,
смислова точність, об’єктивність викладу матеріалу, відсутність емоційно-
забарвленої лексики, чіткість викладу, що передбачає вірне відтворення оригіналу
[116].
На думку Р. Штольце [130, c.150], зрозумілість та точність мають важливе
значення для науково-технічного стилю, а найголовнішою його ознакою є
насиченість тексту термінами та термінологічними словосполученнями [59, c. 59].
Важливою ознакою науково-технічних текстів є наявність невербальних
морфологічних елементів (наприклад, малюнків, таблиць). Завдяки використанню
невербальних носіїв інформації підвищується інформативність технічних текстів
[130, c.152].
На думку Т. Штайнхоффа [129, c.119-128], основними ознаками науково-
технічного стилю є: інтертекстуальність (посилання на інші джерела),
переконлива аргументація, критичний огляд тексту (тверджень, теорій, методів),
формування та використання технічних термінів.
До лексичних ознак науково-технічного стилю відносяться, зокрема,
терміни: рекогностування (воєн.), асиміляція (лінгв.), електроліз (хім.); абстрактна
лексика: новизна, значимість, специфіка; використання слів в їх прямому (не
переносному) значенні; використання мовленнєвих кліше для оформлення
структури та компонентів наукової роботи; відсутність образності, метафоричних
11
мовних зворотів. В наукових роботах не слід використовувати нелітературну
лексику [63, c.46].
До синтаксичних ознак наукового стилю належать [11, c.9-10]:
– синтаксична компресія;
– використання іменного присудка;
– часте вживання родового відмінку;
– запитання з метою привернення уваги реципієнта;
– використання безособових речень;
– поширення причинно-наслідкових відносин (внаслідок того, з огляду на те,
незважаючи на);
– використання вступних слів та словосполучень (наприклад: на думку, з
точки зору, відповідно до і т. д.).
Науково-технічна література поділяється на [65, c.181]:
– власне науково-технічну літературу (монографії, збірники, статті,
присвячені різним проблемам технічних наук);
– навчальну літературу з технічних наук (підручники, посібники, довідники
тощо);
– науково-популярну літературу з різних галузей науки і техніки;
– технічну та товаросупроводжувальну документацію;
– технічні рекламні матеріали (брошури, проспекти, каталоги фірм).
Якість науково-технічних текстів визначається наступними критеріями
[132]:
– зрозумілість та можливість перевірки;
– аргументування твердження (тобто науковці спираються на попередні
дослідження);
– посилання на відповідну фахову літературу;
– врахування поточного стану досліджень;
– нейтральність, прагнення до об’єктивності;
– систематизація знань;
– наявність бібліографії;
– можливість рецензування.
12
Науковці П. Каракалл та А. Вейкерт виокремлюють такі характеристики
науково-технічних текстів [115]:
– властивістю наукових текстів є літературна книжна наукова мова: вони
мають специфічний нейтральний стиль і містять предметну
термінологію;
– у більшості дисциплін вони є дійсним продуктом дослідження,
повідомляють результати дослідження конкретного предмета та
представляють їх для обговорення в науковому співтоваристві;
– вони написані не для широкого загалу, а для фахівців певної галузі
знань.
Характерними ознаками науково-технічних робіт є [133]:
1) Уникнення фальсифікації: гіпотези завжди повинні бути сформульовані
таким чином, щоб їх можна було перевірити і, якщо необхідно,
спростувати.
2) Прагнення до пізнання нових знань: наукова робота повинна
переслідувати мету генерування наукового знання, точність виконання
роботи та вміння критично мислити.
3) Об’єктивність та нейтральність: висновки повинні бути зрозумілими для
інших, незалежно від особистої думки та власної точки зору.
4) Прозорість та перевірка: дотримання вказівок, формальностей і
відповідне використання технічної мови (термінології, графічних систем
відображення в математиці тощо).
До характерних граматичних ознак науково-технічного стилю належать
[100, c.1534]:
– наявність номінального стилю (наприклад: Senkung (зниження), замість
sich senken (знижуватися); Erhöhung (підвищення) замість sich erhöhen
(підвищуватися));
– неологізмів (наприклад: Zwittersnack (aus der Kombination verschiedener
Lebensmittel entstandenes neues Essprodukt oder Gericht (Hybridfood) –
новий харчовий продукт або страва, яка була створена завдяки
13
поєднанню різних продуктів харчування (гібридна їжа); Reparaturtreff
(Räumlichkeit, wo Besucher in gemütlicher Runde bestimmte Gegenstände
reparieren (lassen) können; Repaircafé) – приміщення, де відвідувачі
можуть в невимушеній атмфосфері власноруч відремонтувати певні
предмети (або їм можуть відремонтувати ці предмети) (ремонтне кафе)
[114];
– віддієслівних іменників (наприклад: bestehen (складатися) – der Bestand
(кількість, склад), vorauswissen (знати щось заздалегіть, передбачати) –
das Vorauswissen (передчуття));
– наявність латинських та грецьких кореневих морфем (наприклад: der
Apparat – аппарат, пристрій (lat. apparatus, - us – майно, матеріальне
спорядження));
– поширене використання іменників однини родового відмінка
(наприклад: die Nutzung des Betriebsystems);
– дійсного способу (Indikativ);
– використання пасивних, інфінітивних конструкцій (наприклад: um + zu
+ Infinitiv).
Характерними особливостями науково-технічного стилю є [75, c.119-120]:
1) Принцип об’єктивності. Саме цей критерій відрізняє науковий стиль від
розмовного стилю. Під час написання науково-технічних текстів слід
утриматися від суб’єктивних оцінок, натомість посилатися на наукові
джерела та уникати художніх засобів, таких як іронія, гіпербола,
метафора та пафос (почуття натхнення).
2) Принцип послідовності. Забезпечення чіткої послідовної аргументації
відіграє важливу роль в наукових текстах.
3) Принцип точності, тобто достовірне відтворення даних та фактів.
На думку Т. Воронцової [12, c.61], до специфічних характеристик наукового
тексту належать:
– прагнення до стандартизації засобів вираження;
14
– наявність графічної мови, тобто графіків, малюнків, математичних
символів, хімічних елементів;
– широке використання посилань, виносок, приміток.
До ознак науково-технічних текстів належать [98, c.55]:
– уникнення довгих та складних речень, які «гальмують» потік читання та
розуміння тексту, й використання простих коротких речень;
– наявність технічних термінів, оскільки відповідне використання
технічної мови вказує на освіченість та володіння фахівцем технічною
термінологією;
– відсутність розмовних фразеологічних зворотів, експресивно
забарвленої лексики;
– уникання використання комп’ютерного сленгу, більшість лексичних
одиниць якого походить з англійської мови, наприклад: «Tools»,
«Clients», «Updating»;
– уникання таких особових форм як: я, третьої особи однини (він, вона) в
українській мові;
– уникнення вставних слів, псевдо-аргументів (банальних виразів) та
перебільшень.
В свою чергу, науково-технічний стиль також поділяється на підстилі та
жанри [8, c.98-99]:
1. власне науковий підстиль (статті в наукових фахових журналах, тези
доповідей, курсові, дипломні роботи, дисертації, монографії);
2. науково-популярний підстиль (нариси, статті в неспеціалізованих
періодичних виданнях);
3. науково-навчальний підстиль (навчальні реферати, підручники,
навчальні та методичні посібники, конспекти лекцій, навчально-
методичні матеріали);
4. науково-діловий підстиль (організаційні документи: контракти та
інструкції для підприємств, технічна документація, положення, статути,
правила);
15
5. науково-інформаційний підстиль (анотації, патентний опис);
6. науково-довідковий підстиль (словники, довідники, каталоги,
енциклопедії).
Наукове мовлення завжди має бути наповнене аргументами, які
підкреслюють послідовність мислення. Усі судження ґрунтуються на синтезі та
аналізі наявної інформації.
Розглянемо детальніше власне науковий підстиль. Його авторами та
адресатами являються представники наукового товариства, а його об’єктом є різні
види наукових робіт. В. Петерсен вважає, що наукова робота – процес, у якому
проблема вирішується відповідно до наукових стандартів і за допомогою
наукових процедур і прийомів, а найважливішим у науковій роботі є комплексний
і систематичний збір інформації та її критичне оцінювання [118, c.15]. В науковій
роботі важливу роль відіграє наукова точність – неточні твердження руйнують
довіру до автора. Наукова робота повинна охоплювати чітко визначену тему,
визначати певну новизну та бути корисною для подальшого розвитку заданої
теми [84, c.40]. В науковій роботі важлива наявність використання цитат: вони
служать результатами досліджень у науковому співтоваристві, підтримують
власну аргументацію та дозволяють критично оцінити отримані знання. Наукова
робота повинна відповідати шести вимогам [90, c.5]:
– чітка структуризація;
– послідовність виконання;
– логічна аргументація;
– абстрагування від власних прямих суджень, оцінок, почуттів;
– доречне використання іншомовних слів та технічних термінів.
Одним із жанрів власне наукового підстилю є монографія, яка на думку
Х. Вайнріха [135, с. 167], є провідним жанром гуманітарних наук. Монографія
представляє собою книгу, що присвячена певній проблемі, темі або людині,
метою якої є надання вичерпної та остаточної відповіді на точне запитання.
Дисертація також належить до власне наукового підстилю та має наступне
тлумачення: академічна робота, успішне написання якої завершується
16
присудженням наукового ступеня кандидата або доктора наук. Ця робота
зазвичай є дуже ґрунтовною і її мета полягає в наданні наукової новизни про
досліджуваний об’єкт. Наукові статті також належать до власне наукового стилю,
серед яких виділяють [53, с.10-11]:
– короткі повідомлення, в яких містяться короткі виклади результатів
науково-дослідних робіт або їхніх етапів;
– оригінальну статтю, яка є викладом основних результатів і висновків,
отриманих у ході науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт;
– оглядову статтю, де узагальнюються досягнення в певній галузі,
фіксується сучасний стан або розглядаються перспективи майбутнього
розвитку;
– дискусійну статтю, в якій містяться суперечливі наукові положення з
метою обговорення їх у органах друку.
За характером задач наукові статті поділяються на науково-теоретичні, де
розглядаються закономірності досліджувальних об'єктів; науково-методичні та
науково-практичні: в них викладається практична сторона закономірностей
досліджуваних об'єктів [53, с.11].
Для науково-популярного підстилю характерним є процес популяризації,
розповсюдження наукової інформації. Метою даного підстилю є ознайомлення
адресата з певною галуззю знань та формування первісного пізнавального
інтересу до явищ цієї галузі. Внаслідок того, що адресатом науково-популярного
тексту є широка аудиторія, головною ознакою даного підстилю є
загальнодоступність викладу. Науково-популярня стаття належить до науково-
популярного підстилю. Вона розрахована на повідомлення інформації про
відкриття, досягнення, дослідження великій кількості читачів широкого загалу.
Основне завдання науково-навчального стилю полягає у навчанні,
підготовці майбутніх фахівців, тому для даного стилю характерними
властивостями є:
– розгорнута система аргументації, мета якої – обґрунтування вже відомих
фактів;
17
– цілеспрямована передача матеріалу з метою навчання майбутнього
фахівця мови даної наукової дисципліни;
– наявність розгорнутих дефініцій;
– різноманітні методи презентації наукових понять;
– логічне підкреслення понять з метою активації уваги слухача, що є дуже
важливим в процесі навчання. Основним жанром науково-навчального
стилю є підручник, в якому містяться наукові знання з певної
дисципліни [56, с.238].
Адресатом науково-інформаційного підстилю є як фахівець в певній
галузі знань, так і широкі верстви населення, а його метою – повідомлення
наукової інформації, в якій наявні максимально точні факти та правовий захист
цієї інформації. До жанрів цього підстилю належить анотація, тобто стисла
характеристика першоджерела, в якій описуються основні питання тематики [53,
с.11]. Вона дає відповідь на запитання: про що йдеться в джерелі та, як правило,
оформлюється простими реченнями. Ще одним жанром науково-інформаційного
підстилю є патетний опис, тобто документ, в якому зазначається вся необхідна
інформація щодо винаходу (корисної моделі). Особливістю підстилю вважається
використання елементів офіційно-ділового стилю, а саме: набір стандартних
виразів, словесних кліше, регулярне повторювання одних і тих самих виразів,
стереотипність композиції [45, c.380-381].
Науково-довідковий підстиль має самий високий рівень узагальненя,
реалізується в довідниках та енциклопедіях [53, c.11]. В першому містяться
узагальнені відомості з певних галузей науки, а в останньому – основні відомості
практичої діяльності, які викладені у коротких статтях та упорядковані за певною
системою. Даний підстиль орієнтований на швидке отримання інформації.
Науково-діловий підстиль характеризується лаконічним викладом,
насиченістю інформації, а також систематизованим способом її викладу. До
науково-ділового підстилю належить технічна документація, тобто сукупність
графічних і текстових документів, що застосовуються під час конструювання,
виготовлення, випробування та експлуатації промислових виробів, а також
18
проектування, зведення, експлуатації та ремонту будинків (споруд). Основними
видами технічної документації є:
– проектна і робоча (у будівництві);
– конструкторська і технологічна (у промисловості);
– нормативно-технічна (стандарти всіх категорій, технічні умови, загальні
технічні вимоги, інструкції, методики випробувань тощо) [36, с. 4].
Інструкція з експлуатації буде нами детально розглянута в наступному
підрозділі.
1.2. Інструкція як вид технічних текстів
Внаслідок швидкого темпу розвитку науки кількість технічних продуктів
лише збільшується, а їх інструкції з експлуатації набувають важливого значення.
Словник «Duden» («Дуден») [83] тлумачить інструкцію, як надання практичних,
конкретних, обов’язкових вказівок щодо виконання певних дій. Інструкція являє
собою текст, що керує діями людей та має юридичну значимість, для якої є
характерною підвищена вимога точності. На думку Н. Карабаня [24, с.96],
інструкція – це масово орієнтований жанр, а М. Писаренко [52, с.4] відносить її до
найважливіших засобів передачі соціальної інформації.
І. Алексеєва описує головну функцію інструкції як повідомлення про
важливі об’єктивні відомості та регламування їх людиною. Науковиця також
виокремлює такі види інструкції:
1) споживчу інструкцію для товарів (інструкція до телевізора, до
велосипеда, до дитячого харчування);
2) анотацію до медикаментів;
3) відомчу інструкцію (правила заповнення документів і правила
поведінки клієнтів: митна декларація, пожежна інструкція та ін.);
4) посадову інструкцію (правила поведінки працівника певної посади) [1,
c.176-177].
19
На думку К. Швендера [127, c.32], інструкція з експлуатації містить в собі
наступні елементи:
– у центрі уваги інструкції знаходиться технічний об’єкт та опис
поводження з ним;
– цільовою аудиторією є нефахівці, яких слід проінструктувати.
Комунікативне завдання інструкції полягає в донесенні до читача важливої
інформації та вказівок, необхідних для виконання певного алгоритму дій, а
реципієнтом інструкції може бути будь-який дорослий громадянин країни.
Загалом кожна людина може стати споживачем товару, пацієнтом або
працівником у певній галузі, тому інструкція повинна бути зрозумілою кожному
без спеціальної фахової підготовки. Хоча, іноді, коли мова йде про медичні
інструкції та невідомі позначення в них, реципієнту слід звернутися до словника.
В такому випадку слід зазначити, що інструкція одночасно призначена не тільки
для пацієнтів, а й для лікарів-професіоналів.
Ініціали перекладача ніколи не вказуються в інструкціях, проте завжди
зазначається назва виробника товару, міністерство або відомство. Ці інстанції
являються фактичними джерелами інструкцій, проте створюють їх за суворими
правилами спеціальних правових документів.
Використання заголовків та підзаголовків в інструкціях використовуються
таким чином: поділ інструкції на невеликі за розміром частини, які легше
запам’ятовуються, таким чином читач швидше знайде необхідний для себе розділ
[74, c.24].
Когнітивна інформація відіграє важливу роль для змісту інструкції, суть
якої полягає в інформуванні реципієнта щодо функціонування приладу,
призначення лікарського засобу. Для інструкції характерною особливістю
являється наявність термінів з різних галузей знань (технічних, медичних), а
також спеціальна лексика з різних сфер діяльності. Однак, провідну роль відіграє
оперативна інформація, яка не викликає емоції та яку слід взяти до уваги. В
інструкціях часто зустрічається наказовий стан («Настійно рекомендуємо..!»).
20
Емоційність побічно передається структурою імперативу, проте емоційно
забарвлена лексика відсутня [1, c.176-177].
Інструкції, як тексти, що наділені юридичною силою, насичені юридичними
термінами, особливими синтаксичними конструкціями. Їх часто можна зустріти в
розділах інструкцій, які діють як юридичний документ (наприклад, в розділі
«Гарантія»). В технічних описах приладів можуть часто застосовуватися
термінологічні скорочення, наприклад одиниць вимірювання (швидкості,
напруги), а також загальномовні лексичні скорочення «і т. ін.». Це пов’язано з
основною функцією інструкції – повне та недвозначне донесення фактичної
інформації. Канцелярський стиль є характерним для інструкції, ділових та
юридичних документах та має бути відтвореним у перекладі [1, c.176-177].
Матеріалом дослідження роботи є власне побутові інструкції з експлуатації,
тому варто зосередити увагу на їх комунікативному завданні.
Інструкції з експлуатації має на меті надати користувачу можливість
експлуатувати даний прилад. Інструкція з експлуатації орієнтує користувача на
правильне та безпечне споживання технічного приладу. Це означає, що вимоги до
інструкцій з експлуатації є складними. Чим складніша машина або система, тим
складнішою є інструкція з експлуатації. Інструкція із використання повинна бути
адаптована до сприйняття інформації в ній пересічним користувачем, тому її
переклад повинен бути адекватним.
Інструкція призначена для правильного, ефективного та безпечного
використання виробу. Надання інструкції з експлуатації разом з технічним
приладом є частиною обов’язку виробника приладу. Інструкція з експлуатації є
частиною продукту. Інструкція з експлуатації повинна охоплювати весь життєвий
цикл продукту, наприклад: транспортування, встановлення, введення в
експлуатацію, виведення з експлуатації, використання, технічне обслуговування,
зберігання, утилізація тощо.
Інструкції з експлуатації, встановлення, обслуговування технічних систем є
надзвичайно важливими для користувача. Неправильна, неповна, неоднозначна
або незрозуміла інструкція із застосування може призвести до неекономного та
21
неналежного використання та становити значну небезпеку для здоров’я людей та
їх майна. Інструкція з експлуатації є формою технічної документації. З неї можна
дізнатися про правила користування даним пристроєм, а також про фактори, які
слід враховувати при введенні пристрою в експлуатацію.
Не менш важливою є логічна структура інструкції. Як правило, інструкція з
експлуатації ділиться на п’ять розділів:
1. Важлива інформація. В цьому розділі реципієнту слід пояснити, чого він
не повинен робити ні за яких обставин і на що йому слід звернути увагу.
Важлива інформація зазвичай написана жирним шрифтом або більшим
розміром шрифту.
2. Ілюстрація та опис пристрою. Інформація щодо деталей пристрою
повинна бути описана на початку інструкції зрозумілою мовою, а
ілюстрація – наочною.
3. Застосування приладу. В даному розділі крок за кроком пояснюються
правила керування даним пристроєм – від вмикання та вимкнення
пристрою аж до вибору програми та різних функцій.
4. Обслуговування та догляд за приладом. В цьому розділі описуються
правила чищення приладу та заміни його деталей через певний
проміжок часу.
5. Самостійне усунення дрібних несправностей. Іноді пристрій не працює,
тому що користувач пропустив щось важливе при читанні інструкції.
Тому в даному розділі надаються поради та рекомендації з метою
вирішення цих порушень [77, c.54].
Розбірливий шрифт та змістовний поділ на абзаци також є важливим для
правильного сприйняття інформації реципієнтом. Під час складання інструкції з
експлуатації, її автор повинен звернути увагу на такі три пункти:
– чіткий поділ тексту на структурні елементи;
– читабельність тексту;
– зрозумілість тексту [131, c.14].
22
Для інструкцій з експлуатації характерним є також використання різних
зображень, графіків та систем. Досить часто трапляється так, що реципієнту слід
наочно зобразити як відбувається певний процес. О. Максименко вважає [43,
с.94], що починаючи з певного історичного моменту вербальний текст
(рукописний, а потім друкований) почав домінувати в процесі передачі
інформації, проте все більше спостерігається тенденція використання поряд з
вербальними знаками, іконічніх.
Г. Шрьодер надає власну класифікацію зображень [126, c.189]:
– іконічні знаки, тобто знаки, значення яких точно відображають дійсний
предмет (наприклад, фотографії або малюнки);
– схематичні знаки (наприклад, статистичні графіки, блок-схеми);
– символічні знаки (піктограми, символи).
Слід зазначати, що досягнення гарного результату при вирішенні проблеми,
яка може виникнути під час експлуатації технічого засобу залежить від
правильного доповнення тексту інструкції зображенням. Ілюстрації, в свою чергу,
допомагають пояснити процес функціонування технічного приладу [113, c.140].
Р. Пелка поділяє читачів інструкції на три категорії [117, c.82]:
 технічні експерти;
 ті, хто зацікавлені в вивченні галузі техніки;
 ті, хто не володіють знаннями в технічній галузі.
Інформація, що наявна в інструкції з експлуатації повинна бути чітко та
логічно аргументована, тому в таких текстах перекладач часто використовує
причинно-наслідкові речення, відносні речення, умовні конструкції. Модальні
дієслова є особливою властивістю інструкцій, оскільки вони позначають намір. З
метою уникнення постійного повторення наказових форм, у німецьких
інструкціях використовуються конструкції пасивного стану з модальним
дієсловами [96].
Інструкція відноситься до найважливіших засобів передачі соціальної
інформації, головна мета якої полягає в інформуванні важливих, обов’язкових
вказівок та їх дотримання реципієнтами. Переклад інструкції з експлуатації
23
можна довірити лише обізнаному в технічній галузі перекладачеві, який володіє
достатнім рівнем перекладацької компетенції.
1.3. Загальна характеристика термінів та термінології у галузі науки і
техніки
Досить чіткою відмінністю фахової мови від загальнонародної мови є
наявність особливого словникового запасу, а також так званої термінології.
Фахова мова має на меті позначати технічні дефініції однозначно та точно, проте
сам термін «фахова мова» до сьогодні був не повністю визначеним [47, с.101-102].
Фахова мова – це сукупність всіх мовних засобів, що застосовуються в
предметній сфері спілкування для забезпечення взаєморозуміння між людьми, які
є фахівцями в даній галузі [101, c.170]. З одного боку, особливість фахових мов
відображається в формуванні спеціалізованих глосаріїв, які адаптовані до потреб
відповідного предмета, а з іншого боку – в частоті вживання певних граматичних
(морфологічних, синтаксичних) засобів [92, c.12]. Професійна лексика належить
не лише до літературної мови, а й до периферійного шару загальновживаної
лексики. Розвиток науки таким чином вплинув на створення лексики:
 поява нових термінів у різних спеціалізованих галузях;
 технічні терміни стали частиною загального словникового запасу та
втратили своє функціональне маркування [47, с.103].
Проблема термінології стала привертати все більше увагу вчених. Якщо
раніше нею займалися лише лексикологи та лексикографи, викладачі іноземних
мов, перекладачі та фахівці в галузі термінології, то наразі, в епоху науково-
технічної революції, до них долучилася велика група фахівців з багатьох галузей
наукознавства.
Розвиток знань й зумовлене ним збільшення обсягу технічних термінів
викликає труднощі в процесі комунікації фахівців різних й іноді навіть суміжних
галузей науки. В результаті такого розвитку, перенасичення технічного словника
24
термінами з усіх відповідних галузей є недоцільним, що й спонукає до укладання
термінологічних словників певної предметної сфери [68, c.1].
Термінологія, як дисципліна, є відносно новою, теоретичні засади якої
базуються на практиці збору та опису термінів та зосереджені на розробці
укладання глосаріїв, спеціалізованих словників, а також термінологічних та
перекладацьких ресурсів [86, c.10].
Словник термінів виокремлює три визначення термінології: 1) наука, що
вивчає терміни, концепції та їх взаємозв’язки; 2) угрупування практик та методів,
які використовуються для збору, опису та їх презентування; 3) глосарій
предметної області [95].
Як окрема дисципліна термінологія почала розвиватися у 1930-х роках, а
теоретичною основою її заснування вважається робота О. Вустера «The Machine
Tool, an Interlingual Dictionary of Basic Concepts» (1968) – словник
стандартизованих термінів, що слугує моделлю для створення майбутніх
технічних словників. Ця багатотомна праця стала теоретичним підґрунтям
складання та опису термінологічних даних з метою стандартизації наукової мови
[86, c.12].
Термінологія – система термінів у науковій або технічній мові – є
серцевиною технічного словника. Терміни складають визначену частину
технічного лексикону, що характеризується унікальністю, визначеністю та
точністю. Завдяки цій специфіці терміни є типом символів особливого виду,
оскільки історично їх утворення відбувалось не поступово [123, c.230].
Мета термінології, як галузі науки, полягає в розробці спеціальних термінів,
які є підґрунтям для:
– передачі знань та технологій;
– утворення науково-технічної інформації;
– створення мовного посередництва (перекладу);
– зберігання та пошук науково-технічної інформації;
– утворення бази знань [89, c.207].
25
На думку В. Даниленка [16, с.16], термінологія розглядається в межах тієї
системи, в яку вона входить, тобто в складі лексики мови науки. У термінології
своє особливе призначення, реалізація якого можлива лише в мові науки.
Науковець виокремлює ширше та вужче поняття термінології. Вужчому поняттю
термінології відповідає сукупність термінів однієї галузі знання, що відображає
відповідну сукупність понять, а ширшому поняттю - загальна сукупність термінів
всіх галузей діяльності людини.
Результатом термінологічної роботи є термінологія, яка фіксується у
термінологічних базах даних [107, c.10]. Міжнародні, національні організації
(наприклад: Організації Об’єднаних Націй, Європейська комісія), міжнародні
корпорації, приватні перекладацькі організації мають власні термінологічні бюро,
які зазвичай також керують термінологічною базою даних. Термінологічною
роботою займаються фахівці з різних галузей [89, c.232].
Найголовніше завдання фахівців у галузі термінології – зібрання,
систематизування й опрацювання технічних термінів з метою полегшення роботи
перекладача. Зокрема, йдеться про якнайшвидше охоплення нових технічних
термінів та визначення їх точних дефініцій. Результати такої роботи надаються
перекладачам у вигляді списків, спеціалізованих глосаріїв, термінологічних баз
даних [128, c.77].
Системами управління термінологією є спеціальні бази даних, головне
завдання яких полягає в управлінні термінологічними даними. Іншими словами,
системою термінологічного управління є спеціальна програма, за допомогою якої
відбувається процес керування термінологією [109, c.158]. Бази даних
термінології можуть представляти собою прості двомовні глосарії або складні
багатомовні бази даних.
Якщо розглядати термінологію як важливий компонент технічної мовної
комунікації не тільки між людьми, але й між людьми та інформаційними
системами, використання невідповідної термінології призведе до непорозумінь та
серйозних проблем у спілкуванні. Ефективна передача знань можлива за умови
стандартизації термінології [80, c.155].
26
В результаті постійної роботи з термінологією легше опановувати роботу з
технічною документацією. Водночас можна досягти більш високого рівня якості
перекладу. Чітка термінологія гарантує, що одна людина знає, про що говорить
інша [71, c.45].
М. Кабре вказує на тісний зв'язок термінології з лексикологією [78, c.35]:
– обидві науки займаються вивченням лексики;
– мають теоретичну базу для прикладних досліджень;
– для обох наук словники відіграють важливу роль в систематизації слів.
Ф. Ріггз також описує підходи до термінології [120, c.151]:
– у лексиколога – аналітичний підхід: для того, щоб зрозуміти значення
слова, він аналізує його вживання в різноманітних контекстах;
– у концептолога – підхід протилежний: він вважає, що для кожного
поняття існує лише єдине позначення.
На думку Г. Рондо, термінологія пов’язана з логікою в двох моментах [121,
c.154]:
1. Групи понять, якими оперує термінологія розподіляються по логічно
важливих галузях;
2. Термінологія аналізує поняття логічними методами, визначає їх обсяг.
Поява цифрової революції (1980 р.) значно вплинула на термінологію. По-
перше, наявність великої кількості цифрових текстів значно спрощує роботу
термінолога, в обов’язки якого входить: виконання термінологічного аналізу,
опису тексту і т. д. З метою вивчення та використання здобутків наявної мовної
документації, сучасна термінологія об’єднується з корпусною та обчислювальною
лінгвістикою, метою яких є обробка мови для комп’ютерних систем. По-друге,
кінцевий термінографічний продукт тепер набуває цифрового вигляду, що значно
розширює можливості пошуку інформації. По-третє, широкий доступ до
спеціалізованої інформації в Інтернеті передбачає збільшення відсотка
використання її середньостатистичним користувачем [106, c.18].
Як зазначає Д. Лотте [41, c.11], необхідність створення термінологічних
систем обґрунтовувалася тим, що «освоєння техніки і масове оволодіння
27
технічними знаннями зажадали правильної, єдиної і зрозумілої термінології; з
іншого боку, індустріалізація країни дає повну можливість створити таку
термінологію і впровадити її в життя».
Суть термінологічної роботи полягає в укладанні технічного словника
відповідно до певних правил, в забезпеченні його доступності та, у разі
необхідності, стандартизації. Термінологи розглядають такі питання:
– терміни, як одиниці думки або знання;
– взаємодія термінів;
– терміни, що позначають конкретні поняття, можуть бути матеріальними
або нематеріальними, реальними або уявними;
– пояснення та опис термінів [82, c.14].
Актуальними завданнями фахівців у галузі термінології є: планування,
координація та управління термінологічними ресурсами; термінологічні
дослідження, включно з підготовкою систематично структурованої термінології;
стандартизація термінів; поширення стандартизованих умов; впровадження
термінології серед професійних груп та спеціалізованих напрямків діяльності;
програма навчання спеціалістів-термінологів, які візьмуть на себе
відповідальність за виконання систематичної роботи та підготовку й залучення
інших спеціалістів (наприклад перекладачів, лексографів тощо) [78, c.20].
Ознакою науково-технічних текстів є наявність фахових термінів, тому
нашим важливим завданням є розгляд їх дефініцій та характеристик. Проблема
визначення поняття терміна внаслідок своєї багатогранності є центральною
протягом всієї історії розвитку термінознавства. Одним із найактуальніших
питань мовознавства є проблема формулювання поняття терміна [18, с.11].
Надати чіткого визначення терміну є надскладним завданням, зрештою як і
всім іншим мовним одиницям. Внаслідок суперечливості даного питання в
лінгвістиці виокремлюють цілу низку найрізноманітніших спроб виокремити
визначення терміну. Згідно з Великим тлумачним словником сучасної української
мови, термін – позначає слово або словосполучення, яке чітко виокремлює
особливе поняття з певної галузі знань (науки, техніки, тощо) [10, с.1241].
28
Б. Головін вважає [14, с.30], що терміни можуть позначати поняття у
професійній сфері людини та є «необхідним знаряддям професійного мислення і
професійного освоєння предметної дійсності».
На думку А. Герда [13, c.1], термін – це слово чи словосполучення, яке було
спеціально утворено або існувало вже раніше та має формалізований вигляд,
головна мета якого повне відображення основних рівнів розвитку науки.
І. Арнольд виокремлює термін, як слово або словосполучення, головною
ознакою якого є чітке відокремлення від інших понять в будь-якій галузі знань та
забезпечення комунікативних вимог у сфері людської діяльності, а їх сукупність –
утворення термінологічної системи [3, c.85].
О. Ахманова [4, c.70] притримується схожої думки, а саме: головним
завданням терміну, який був створений або запозичений є позначення
спеціальних предметів.
Проблемою вивчення методів стандартизації термінів займаються
М. Зарицький, О. Голованова, С. Гриньов, В. Даниленко, Л. Бондарчук, В. Лейчик
та ін. Вони розробляють спеціальні термінологічні словники та по-різному
класифікують поняття «термін».
Так, зокрема, М. Зарицький розглядає термін як «ідеалізовану знакову
модель» [20, с.43], а Т. Канделакі зазначає [21, с.12], що для формування стислого
логічного визначення необхідно встановити його значення у відповідній системі
понять.
І. Массаліна виокремлює два визначення поняття терміна [44, с.67-68]:
1) слово спеціальної мови, яке використовується в сфері науки;
2) мовний знак, головною метою якого є закріплення наукового знання.
В. Лейчик, наприклад, надає терміну таке тлумачення: «Термін – це
лексична одиниця певної мови для спеціальних цілей, що позначає загальне,
конкретне або абстрактне поняття теорії певної спеціальної галузі знань або
діяльності». У наведеному визначенні автор наголошує на чотирьох важливих
моментах:
1) терміни базуються на формальній та семантичній схожості слів;
29
2) терміни є наявними лише в спеціальній лексиці мови;
3) у спеціальній лексиці мови вони вживаються для позначення
спеціальних загальних понять – результат когніції у спеціальних сферах
знань і діяльності;
4) терміносистема складається з термінів, головна мета яких полягає в
описі спеціальних сфер [39, с.20-32].
Найважливішою ознакою науково-технічного стилю є наявність великої
кількості термінів, які залежать один від одного та не можуть існувати окремо,
утворюючи цілісну термінологічну систему. Терміни мають певні особливості та
вимоги, які по-різному трактують науковці.
Терміни можуть бути багатозначними (полісемічними) та в різних галузях
знань набувають різного значення, наприклад: der Betrieb (основне значення –
підприємство):
– процес (хімія);
– пристрій (електроніка);
– копальня, фабрика, шахта (економіка);
– суб'єкт господарювання (юриспруденція).
Зокрема, Т. Шиппан пропонує наступні ознаки терміну [123, c.231]:
1) Терміни є концептуально-визначеними поняттями в межах теорії. Їх
значення охоплюють ознаки технічного та/або наукового об’єкта в
контексті цієї теорії.
2) Терміни є елементами термінологічної системи. Найважливішими
критеріями терміна є унікальність, точність, визначення його значення в
ієрархії термінології та місце в системі термінологічної класифікації.
3) Термін визначається через певний контекст, зазвичай у формі
визначення умовного положення.
4) Значення терміна може змінюватись. Нові знання, перевірка або
фальсифікація гіпотез впливають на термінологічні системи та їх
елементи. Тому термінологію науки слід розглядати також у зоні
«напруженості» між адаптацією до нових комунікативних та
30
когнітивних умов відповідної науки та прагненням до стійкості
термінологічних значень.
5) Терміни є стилістично-нейтральними, з метою уникнення конотацій.
6) Науково-технічна термінологія відрізняється від гуманітарної та
філософської кількома істотними ознаками. Ці відмінності є результатом
денотацій (як переважно емпірично невизначених об’єктів) та різних
комунікаційних намірів та цілей політики та філософії.
Науковиця також зазначає джерела витоку технічних лексиконів [123, c.233-
234]:
1) значна частина словника містить загальномовну лексику, яка була
стандартизована та термінологізована завдяки визначенню;
2) терміни можуть бути мотивованими або немотивованими: мотивовані
терміни утворилися шляхом метафоричного або метонімічного переносу
із загальної мови або походять від словотворення. Наприклад,
О. Блинова вважає [34, с.381], що мотивованість терміна відіграє
найважливішу роль, тому що влучно обрана внутрішня форма терміна
слугує цінним інструментом розвитку наукового поняття.
3) Все більше іноземної лексики потрапляє до технічного лексикону
(інтернаціоналізми). Цей процес можна пояснити посиленням наукового
співробітництва в галузі промисловості.
4) В результаті технічного словотворення виокремлюються словотвірні
конструкції, наприклад Verb. + Verb. (дієслово + дієслово): trennschleifen
(абразивне відрізання), sandstrahlen (обробляти піскоструминним
апаратом); Adj. + Verb. (прикметник + дієслово): kaltpressen
(використання методу холодного пресування), kaltschweißen
(використання методу холодного зварювання).
А. Д’яков, Т. Кияк, З. Куделько [18, с.12-13] виокремлюють такі ознаки
терміну: термін – системний, має чітку дефініцію, точний, стислий, однозначний,
незалежний від контексту, експресивно нейтральний, повинен відповідати
правилам і нормам певної мови, милозвучний.
31
Науковець С. Гринев-Гриневич висуває свою низку вимог до терміну [15,
с.31-32]:
– несуперечливість семантики терміна, відсутність протиріччя між
лексичним значенням терміна як слова та значення в даній термінології;
– однозначність терміна в даній термінології;
– повнозначність, тобто відображення в значенні терміна мінімальної
кількості ознак, що є достатнім для ідентифікації позначення ним
поняття;
– відсутність синонімів – вимога як для впорядкованого терміна, так і для
терміносистеми.
Окрім цього, С. Гринев-Гриневич висуває такі вимоги до форми терміну
[15, с.36-37]:
– відповідність до норм мови;
– стислість (лексична та формальна);
– дериваційна здатність (творення похідних слів від слова-основи);
– інваріантність (тобто незмінність);
– вмотивованість.
До прагматичних вимог до терміну належать:
– укорінення терміну;
– інтернаціональність терміну;
– сучасність терміну (характеризується витісненням застарілих термінів);
– милозвучність терміну.
Згідно класифікації ступеня спеціалізації Л. Білозерської, терміни
поділяються на [7, с.22-23]:
– загальнонаукові, які використовуються переважно в усіх галузевих
терміносистемах наприклад: das System - система, die Tendenz -
тенденція, das Gesetz - закон, das Konzept – концепція і т. д;
– міжгалузеві, які використовуються в схожих за галузевою тематикою
словниках: наприклад, економічна наука має термінологію, яка
вживається також в термінологічних словниках соціальних,
32
природничих наук: die Amortisation – амортизація, das Privateigentum –
приватна власність;
– вузькогалузеві терміни – вживаються лише у словниках конкретної
галузі: наприклад: das Leasing - лізинг, die Bankgarantie - банківська
гарантія, die Chipkarte – чип і тд.
За структурою терміни поділяються на [18, с.13-14]:
1. Терміни – кореневі слова:
 корінна непохідна лексика (der Druck);
 запозичена непохідна лексика (der Computer, der Atom).
2. Похідна лексика:
 терміни, які були утворені шляхом суфіксації (die Füllung);
 терміни, які були утворені шляхом префіксації (das Verzinken).
3. Терміни-складні слова, тобто ті, що складаються з декілька основ (das
Adressierungssystem – система адресації, der Bewegungssensor –
детектор руху).
4. Терміни-словосполучення (Akademisches Auslandsamt – структурний
підрозділ, який відповідає за підготовку іноземних громадян,
administrative Rechtsprechung – адміністративна юрисдикція).
5. Терміни-абревіатури (ZF – Zwischenfrequenz).
6. Літературні умовні позначення (g = Gramm, MHz = Megahertz).
7. Символи, тобто знаки, такі як: математичні, хімічні та інші (% =
Prozent).
8. Номенклатура.
До основних типів складних термінів, що характерні для німецької мови
належать [69, c.120]:
– Substantiv + Substantiv (іменник + іменник): die Elektronenröhre –
електронна лампа;
– Verb + Substantiv (дієслово + іменник): der Schmelzofen – плавильна
піч;
33
– Adjektiv + Substantiv (прикметник + іменник): der Grauguss cірий
чавун;
– Adjektiv + Verb (прикметник + дієслово): kaltwalzen - прокочувати в
холодному стані;
– Präposition + Substantiv (прийменник + іменник): der Durchmesser –
діаметр.
В українській мові терміни створюються внаслідок використання таких
способів [7, с.33]:
1. Вторинна номінація – використання наявного в мові словосполучення з
метою позначення наукового поняття: гальмівний барабан, вексельний
портфель.
2. Словотвірний – терміни утворюються за допомогою префіксів
(перезволоженість), суфіксів (підгортальник), складання слів та основ
(вакуус-помпа, сумішоутворювач), скорочення слів (МК–
магістральний канал). Даний спосіб вважається одним із
найпродуктивніших на всіх етапах становлення термінології.
3. Синтаксичний – словосполучення використовуються задля
найменування наукових понять, наприклад: планування виробництва.
Наведений спобів вважається найпродуктивнішим в українській
термінології.
4. Запозичення – називання наукових понять іншомовним словом:
картридж.
Крім вище зазначених груп, виокремлюють також професіоналізми та
номенклатурні назви, перші позначають слова, що характерні для використання
представниками певної професійної групи та виникають як розмовні, неофіційні
замінники термінів (das Abi – скорочено від Abitur (атестат зрілості в Німеччині),
Gänsefüßchen замість «Anführungsstriche» (цитата) – використовується у мові
вчителів), а другі використовуються для позначення конкретних предметів певної
галузі, які слід відрізняти від термінів, що окреслюють абстраговані наукові
поняття. Номенклатуру становлять іменники та словосполучення, які передають
34
як систему назв об'єктів певної науки, так і сукупність назв одиничних об'єктів (у
армійській номенклатурі – Panzerbewehlswagen (Pz.Bef.Wg.) – командирський
танк; Durchbruchswagen (DW.) – танк прориву) [7, с.23].
Висновки до розділу 1
У ході дослідження були проаналізовані різні трактування дефініції
науково-технічного стилю, терміну, термінології та інструкції. Науково-технічний
стиль називають мовою науково-технічної літератури, яка характеризується
прагненням до формалізації, стандартизації, чіткості, повноти, об’єктивності,
послідовності, емоційної нейтральності. Науково-технічний стиль поділяється на
п’ять підстилів, кожен з яких має певні ознаки та жанри.
Внаслідок складності визначення поняття терміну, науковці виокремлюють
цілу низку найрізноманітніших спроб формулювання значення терміну.
Дослідивши теоретично спроби найменування терміну, ми можемо зробити такі
висновки: терміном називають слово або словосполучення, найголовнішим
завданням якого є позначення спеціальних предметів в будь-якій галузі знань.
Серед його основних характерних ознак необхідно зазначити такі:
– терміни є концептуально-визначеними поняттями;
– терміни є елементами термінологічної системи;
– терміни є стилістично-нейтральними;
– терміну притаманна дефінітивність та точність;
– для терміну характерна дериваційна здатність (творення похідних слів
від слова-основи) та інваріантність (тобто незмінність).
В епоху науково-технічної революції наука термінологія почала привертати
увагу вчених, внаслідок чого постала проблема в сфері комунікації та перекладу
під час спілкування фахівців. Дослідивши визначення поняття «термінологія»
різними науковцями, можемо узагальнити, що термінологія у сучасному
мовознавстві – це наука, яка вивчає терміни та їх взаємозв’язки, угрупування
методів, які використовуються для збору, опису та презентування термінів, а
також є серцевиною технічного словника.
35
В наступному розділі розглянемо з якими лексико-семантичними
труднощами та граматичними проблемами перекладу стикаються прекладачі в
ході роботи з науково-технічною термінологією.
36
Розділ 2
СПЕЦИФІКА ПЕРЕКЛАДУ ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ У
НАУКОВО-ТЕХНІЧНОМУ ТЕКСТІ
2.1. Лексико-семантичні труднощі перекладу науково-технічних текстів
Переклад служить інструментом для полегшення розуміння у
міжкультурній комунікації, за допомогою якого долаються мовні та культурні
бар’єри. та відіграє фундаментальне значення у глобалізованому світі [131, c.25].
Внаслідок розвитку нових технологій, методик та їх удосконалення, потреба у
фахівцях технічної галузі зростає з кожним днем. На сьогоднішній день,
перекладачі технічної галузі користуються великим попитом. Переклади фахових
текстів слугують для оприлюднення наукових результатів та розширення
спільних наукових знань в технічній галузі за допомогою фахівців, що наділені
спеціальними знаннями та мають на меті забезпечити адекватну та ефективну
комунікацію між фахівцями даної галузі. Фахова мова є мовою експертів.
Фаховий текст – письмова або усна форма технічної мови, яка формується
завдяки технічним термінам (термінології) [124, c.60]. Він є інструментом та
результатом мовно-комунікативної діяльності [102, c.126]. На думку Р. Глазера
[94, c. 18], фаховий текст відображає конкретну ситуацію та використовує мовні
засоби, що відповідають цій ситуації, а його характерними ознаками є складність,
зв’язність, логічна структура побудови тексту, а також наявність візуальних
засобів, таких як: символи, формули, рівняння, графіки, ілюстрації.
У сфері технічного перекладу існують дві професійні групи, кола обов’язків
яких переплітаються: технік або інженер, який має ґрунтовні знання в галузі
техніки та базові знання мови й перекладач, який на належному рівні володіє
мовою та базовими спеціальними знаннями. Комбінація цих двох навичок
спонукала до виникнення нової професії – професії технічного перекладача [88,
c.25]. На думку В. Смекаєва [58, с.11], технічний перекладач вузької спеціалізації
постійно вдосконалює свої навички та слідкує за технічними новинами в даній
галузі, а перекладач, який не володіє технічними навичками, повинен вміти
37
відразу відшукувати потрібну спеціальну інформацію в певній галузі та
використовувати її з метою адекватного перекладу тексту. З перекладом науково-
технічної літератури стикається кожен досвідчений фахівець у галузі перекладу.
Окрім того, перекладачеві доводиться опрацьовувати нову інформацію в різних
галузях науки і техніки. Відмінне володіння іноземною та рідною мовами не є
достатнім для створення адекватного перекладу, тому перш за все перекладачу
слід бути обізнаним з останніми науково-технічними досягненнями у даній галузі
та безпосередньо з проблемами перекладу науково-технічної літератури.
Якщо перекладач хоче досягти успіху в професійній сфері перекладу, будь-
який технічний переклад повинен бути виконаний якісно, а кожне його рішення в
процесі здійснення перекладу логічно обґрунтованим.
В ході перекладацької роботи, технічні перекладачі постійно набувають
нових навичок, проте вони не можуть застосувати їх однаково під час перекладу
всіх текстів. З кожним новим перекладом, вони стикаються з новими проблемами
та завданнями, які їм необхідно вирішити [88, c.11]. Науково-технічний переклад
являє собою форму міжкультурної, професійної комунікації, яка забезпечує
міжмовну передачу знань [73, c.82].
Для даного стилю притаманні такі властивості: логічна побудова речень,
смислова точність, об’єктивність викладу матеріалу, відсутність емоційно-
забарвленої лексики. Найважливішою його ознакою є чіткість викладу, що
передбачає вірне відтворення оригіналу. Такого рівня перекладу може досягти
лише професійний перекладач, який володіє не тільки технічною компетентністю,
але й високим рівнем стилістичної компетентності в науко-технічній галузі.
Науковці Р. Юмпельт та В. Хорнунг займалися написанням науково-
технічної літератури та насамперед вказували на граматично-стилістичні та
лексичні проблеми, що виникли внаслідок мовних відмінностей у лексиці. При
перекладі науково-технічних текстів особливу увагу слід звернути на мовно-
стилістичну адекватність, яка базується на граматичній правильності та
відповідності лінгвостилістичним нормам [107, c.286].
38
На думку В. Коллера [107, c.43], для того щоб адекватно зрозуміти текст,
слід «зануритися в дух мови». Г. Фейдель вважає [88, c.22], що перекладачеві
науково-технічної галузі знадобиться від одного до двух років для освоєння
предметної галузі перекладу.
Професійний технічний переклад вимагає точного і конкретного
дослідження, тобто: пошуку терміну в словнику, перевірки його значень в
певному контексті. На думку М. Клайна [79, c.4], неточність у здійсненні
перекладу може створювати «збої» у сфері комунікації.
Під час перекладу науково-технічної літератури, важливу роль відіграє
комунікативна мета тексту. Перш ніж почати перекладати текст, перекладачеві
необхідно визначити його комунікативну мету. Мета науково-технічного
перекладу полягає в розумінні фахівцем оригінального тексту з метою його
адекватного відтворення в мові перекладу.
Проблема перекладу науково-технічного тексту полягає в нерозумінні
перекладачем вихідного тексту перекладу. Якщо перекладач невірно сприйме
текст оригіналу, це вплине на якість виконання тексту перекладу.
А. Кашпер виділяє наступні складності при перекладі науково-технічного
стилю: насиченість термінами, синтаксичне оформлення тексту та складність
перекладу наукових підстилів [25, с.141]. В свою чергу, Б. Хорн-Хельф вказує
[103, c.4] на те, що перекладачу слід звернути увагу на структуризацію тексту при
перекладі. В своїй статті «Особливості перекладу науково-технічних текстів»
П. Елін виокремлює низку труднощів при перекладі науково-технічних матеріалів
[19]:
– в науково-технічних текстах використовується спеціальна термінологія,
відтак фахівець повинен бути обізнаним в галузі термінології, з якої
перекладає та враховувати всі нюанси для логічної та точної передачі
інформації;
– внаслідок постійного розвитку, появи нових технологій створюються
нові терміни, тому перекладач повинен враховувати цей аспект в роботі
та вміти підібрати правильний відповідник в мові перекладу.
39
Отже, науково-технічний переклад – це велика відповідальність для бюро
перекладів і перекладача, оскільки найменша неточність може призвести до
серйозних наслідків на виробництві або ж під час експлуатації побутової техніки.
Як вже раніше зазначалося, технічна мова насичена технічними термінами
та технічною лексикою, під час перекладу яких перекладач може зіштовхнутися з
низкою проблем. З метою правильної адаптації цільової мови до мови перекладу,
необхідно дотримуватися лексичної еквівалентності. Даний тип еквівалентності
полягає в правильному розумінні перекладачем лексичного значення слова з
метою вибору адекватного відповідника в мові перекладу.
Якісний науково-технічний переклад може бути здійснений лише з
посиланням на правильну та стандартизовану термінологію. Труднощі такого
перекладу для перекладача складають:
– постійно зростаюча чисельність технічних термінів в результаті
розвитку науки і техніки;
– відставання словників щодо вчасного фіксування нових дефініції з
огляду на процедуру внесення неологізмів до словників;
– проблема уніфікації термінів: лише невелика група перекладачів
обізнана з термінами у вузькопрофесійній галузі;
– проблема варіантності технічних термінів [50, с.31].
Особливу складність при перекладі науково-технічних текстів становить
переклад багатокомпонентних термінів, складові частини яких мають різні
значення [58, с.6].
На думку І. Люткіна [42, с.5], до складностей науково-технічного тексту
також належить досягнення адекватності перекладу. Переклад науково-технічної
літератури охоплює різну тематику матеріалів (з галузі юриспруденції, механіки,
економіки і тд), тому перекладач має бути досвідченим в певній галузі.
Професійний перекладач забезпечує точний і вільний переклад. Це
стосується перекладу латинських висловів, абревіатур, які часто можна зустріти у
наукових публікаціях. Перекладачу слід домогтися збереження сутності вихідного
документа, а також мовного стилю та водночас адаптувати його до цільової мови
40
та культури. Неточний переклад науково-технічних текстів може погіршити
репутацію перекладача, тому перекладач повинен відтворювати правильний
переклад тексту.
До лексичних труднощів перекладу науково-технічної літератури належать:
1. Розбіжність вимог позначення абревіатур та скорочень у мовах оригіналу
та перекладу.
Виокремлюють групу критеріїв, що визначають роботу перекладача з
абревіатурами та скороченими номенуваннями марок приладів, механізмів:
– перекладач повинен, по можливості, розшифровувати абревіатури, що
зустрічаються в тексті, які можуть бути загальноприйнятими або
спеціальними. Використання довільних скорочень не допускається;
якщо перекладач не може розшифрувати абревіатуру, він її не
перекладає і вона залишається написаною на мові оригіналу.
– скорочені найменування технічних приладів зазвичай не
перекладаються;
– нерідко перекладачу доводиться перекладати абревіатури, які
складаються з букв та цифр; цифри пишуться разом з абревіатурою,
якщо розташовані перед нею, наприклад: 315NCR → апарат 315NCR;
якщо цифри стоять після абревіатури, то при перекладі між
абревіатурою та цифрами ставиться дефіс: SQ 17 → прилад SQ – 17 [51,
с.7-8].
2. Проблема полісемії (багатозначності), тобто наявності багатьох значень у
одного й того ж слова, не лише залишається у полі зору сучасного мовознавства,
а й поступово стає центральною в лінгвістиці та в суміжних її науках. Окрім
полісемії, значні труднощі можуть виникати внаслідок перекладу омонімів,
тобто слів однакових за звучанням та різних за значенням. Під час перекладу
багатозначних слів та омонімів велику роль відіграє контекст, який допомагає
перекладачеві вибрати серед низки еквівалентів правильний адекватний
відповідник.
41
3. Переклад неологізмів. Неологізми – нові слова, що утворюються у мові
внаслідок розвитку суспільства, науки і техніки та означають нові поняття.
Проблемою перекладу неологізмів є тимчасова безеквівалентність лексичних
одиниць обумовлена нерівномірним розповсюдженням досягнень у галузі науки і
техніки внаслідок стрімкого розвитку науки. Тому, при перекладі неологізму,
який відсутній у словнику, слід самостійно визначити його значення з огляду на
словотвірні елементи даного слова та спираючись на контекст [38, с.75].
4. Переклад інтернаціоналізмів та паронімів. Інтернаціоналізми – це слова,
які у кількох мовах мають приблизно однакову звукову та графічну форму та (не
завжди) подібне значення. В більшості випадків, інтернаціоналізмами є
запозичені слова з грецької та латинської мов [55, с.11].
В. Карабан подає власну класифікацію інтернаціоналізмів [23, с.149]:
– справжні інтернаціоналізми, що мають ідентичні семантичні структури,
наприклад: der Computer – комп’ютер, der Roboter - робот;
– часткові інтернаціоналізми або напівінтернаціоналізми, які володіють
часткою тотожних значень, наприклад: das Programm – програма,
список, графік, die Konstruktion – конструкція, проектування, побудова;
– повні псевдоінтернаціоналізми, які не мають подібних значень,
наприклад: die Lektion – урок, розділ (а не «лекція»), die Angel – вудка,
петля (а не «ангел»).
Інтернаціоналізми часто називають «хибними друзями» перекладача, тобто
словами, які мають однакову або дуже схожу форму, внаслідок чого відбувається
помилкове припущення, що вони мають однакове значення [110, c.386]. Термін
«хибні друзі» перекладача також тлумачать, як позначення пар слів, що походять
з різних мов, які незважаючи на схожу форму написання, мають різні значення
[76, c.189].
Поняття «хибного друга» базується на тому, що він нібито полегшує роботу
перекладачеві, але насправді тільки ускладнює її. Такі слова можуть призвести до
викривлення контексту, тому що фахівець робить припущення, що слова мають
42
тотожні значення, в результаті подібних морфологічних та фонологічних
структур.
У багатьох мовах (англійській, німецькій, українській), такі слова можна
умовно поділити на дві групи:
1. слова, які мають подібне написання та вимову, але зовсім інше значення,
наприклад: das Packet – посилка, упаковка, коробка, а не пакет; die Robe
– вечірня сукня, мантія, а не роба (спецодяг); die Marmelade – повидло,
джем, а не мармелад;
2. слова, які лише в одному значенні співпадають з українським
еквівалентом, але розрізняються в інших, наприклад: der Platz – місце,
посада, поле, майданчик, а не тільки плац (майдан – військ.); die Medizin
– ліки, медикаменти, а не тільки медицина [7, с. 61-64].
Проблеми під час перекладу «фальшивих друзів» можуть виникати як у
перекладача-початківця, так і у досвідченого фахівця, внаслідок цього слід
використовувати двомовні, термінологічні, стилістичні словники, а також
словники реалій. З метою подолання проблематики перекладу «фальшивих
друзів» перекладача, Міжнародна Організація Стандартів розробила спеціальних
документ – International Unification of Concepts and Terms, в якому наголошується
на необхідності надання технічним термінам однакового значення задля
полегшення комунікації та збільшення контактів у сферах науково-технічної
діяльностя [7, с.66].
Переклад паронімів також викликає низку труднощів у перекладачів. На
думку О. Ахманової [5, с.301], паронімами являються слова, що в результаті
подібності у звучанні можуть неправильно застосовуватися у мові, наприклад:
geistlich (те, що стосується релігії, церкви, богослужіння; релігійний) – geistig (те,
що стосується людського духу, духовний).
Для того, щоб здійснити правильний та адекватний переклад паронімів
потрібно:
a) знати лексичне значення кожного з паронімів та у разі необхідності,
звернутися до словника або іншого інтернет-джерела;
43
b) виокремити ситуації, множину контекстів, в яких цей паронім може бути
використаний;
c) перечитати уважно здійснений переклад.
5. Безеквівалентна лексика. Переклад безеквівалетної лексики являє собою
дуже складний процес, тому що перекладачеві слід самостійно підібрати
лексичний відповідник, якого не існує в мові перекладу. До найважливіших
способів передачі безеквівалентної лексики належать [37, с.37-38]:
– транскрипція, тобто відтворення приблизної звукової форми (наприклад:
der Maßstab – масштаб, die Wehrmacht – вермахт (збройні сили
нацистської Німеччини) та транслітерація – відтворення графічної форми
(наприклад: der Bundestag – бундестаг (федеральний парламент), Neckar –
Неккар (річка в Німеччині) ;
– калькування, тобто заміна складових частин безеквівалентної лексичної
одиниці на буквальний відповідник в мові перекладу (наприклад: die
Motorabtriebswelle – вихідний вал електродвигуна);
– дослівний переклад іноді застосовується при перекладі безеквівалентної
лексики, проте такий спосіб необхідно застосовувати обережно, оскільки
таке використання може утворити помилки у змісті (наприклад, die
Volkskammer – «Народна палата»);
– описовий переклад – заміна простого терміну словосполученням в мові
перекладу з метою адекватної передачі змісту (наприклад: das
Echtzeitsteuerelement – елемент управління в режимі реального часу) [23,
с.36];
– наближений переклад – заміна іншомовної реалії на реалію мови
перекладу, яка має національну специфіку та володіє спільними ознаками
з реалією мови оригіналу (наприклад: der Schnaps – горілка);
– елімінація національно-культурної специфіки – даний прийом схожий до
наближеного перекладу, проте відбувається випущення національно-
культурної специфіки одиниці мови оригіналу (наприклад: der
Hohenfriedberger – військовий марш).
44
Професійному перекладачеві науково-технічного тексту слід
притримуватись таких вимог:
 перекладач повинен переконатися, що використана термінологія є
коректною;
 при перекладі слід уникати двозначності;
 при перекладі необхідно зберігати інформаційний зміст вихідного
тексту.
Т. Кияк, О. Огуй та А. Науменко виокремили рекомендації, які стосуються
термінологічних аспектів перекладу [28, с.56-57]:
– терміни, що використовуються у перекладі, повинні бути
затвердженими відповідними державними стандартами;
– фахівцю у галузі перекладу слід враховувати до якої галузі науки та
техніки належить термін;
– якщо в тексті є термін, значення якого не зафіксоване у науково-
технічному словнику, перекладачу слід використати довідкову
літературу або в крайньому випадку застосувати трансформацію
описового перекладу;
– перекладачеві слід уникати синонімічного використання
термінологічних одиниць; усі терміни, символи, скорочення повинні
бути уніфіковані;
– у разі виявлення перекладачем смислової помилки, пов'язаної з
написанням терміну, фахівцеві слід вказати на приналежний до
оригіналу переклад, а у виносці вказати на помилку та навести
правильний варіант;
– чужі для мови перекладу терміни повинні залишатися у перекладі і
записуватися у дужках;
– назви латиною не перекладаються і залишаються в первісному вигляді;
– не допускається довільне скорочення термінів;
– номенклатури залишаються в оригіналі;
45
– одиниці фізичних величин, спеціальні знаки мають відповідати
спеціальним стандартам.
При перекладі науково-технічного тексту основну роль відіграє його
поетапне виконання [58, с.11]:
1. слід уважно прочитати оригінальний текст та вияснити необхідність
використання допоміжних інструментів (наприклад: словників,
спеціальної літератури, інтернет-джерела);
2. перекладачу необхідно провести аналіз тексту: фахівець розбиває текст
на певні сегменти, виокремлює певну частину тексту та виділяє в ній для
себе важливі складні конструкції, словосполучення, терміни та ще раз
уважно читає даний сегмент;
3. після освоєння змісту тексту, перекладач починає перекладати цю
частину, а після утворення вихідного тексту перевіряє наявність
пропусків, таких як: цифри, умовні позначення і тд;
4. переклад наступних частин тексту вимагає від перекладача чіткої
структури та логічної побудови тексту.
Перекладачеві науково-технічних текстів слід приділити значну увагу
заголовку, оскільки завдяки ньому у перекладача складеться уявлення про зміст
тексту. Окрім цієї рекомендації, виділяють такі:
– здійснення перекладу наукового тексту відбувається послідовно;
– перекладачеві необхідно враховувати структурний тип речення;
– українська та німецька мови мають розбіжності в побудові речень;
– кінцевою метою технічного перекладу є точне та адекватне відтворення
тексту перекладу [37, с.177].
З метою полегшення роботи з термінами під час перекладу науково-
технічної літератури, перекладачу слід скласти власний список термінології,
створення якого зумовлює використання одномовних спеціалізованих словників,
лексики, енциклопедій, а також паралельних текстів та текстів подібної тематики.
46
2.2. Граматичні особливості перекладу науково-технічних текстів
Під час перекладу науково-технічних текстів у перекладачів можуть
виникнути певні граматичні труднощі. Очевидним є факт, що перекладач повинен
бути добре ознайомленим з граматичними особливостями перекладу обох мов,
перекладацькими трансформаціями та орієнтуватися у тій галузі перекладу, до
якої відноситься текст, який він перекладає. В. Карабан виокремлює чинники, які
впливають на утворення граматичних труднощів перекладу [22, с.18]:
– відмінність у передачі інформації різними мовами: при перекладі з
однієї мови лексичні засоби можуть замінюватися на граматичні;
– відсутність у мовах граматичних явищ, конструкцій;
– особливість сполучуваності й функціонування слів у словосполученнях
та реченнях.
До граматичних особливостей перекладу, що обґрунтовують застосування
морфологічно-категорійних трансформацій в науково-технічній літературі
відносяться такі [27, с.192]:
– розбіжність побудови категорій та форм в німецькій та українській
мовах (наприклад, в німецькій мові означений та неозначений артикль
свідчить про поділ повідомлення на відоме та невідоме, в українській
мові артиклі відсутні);
– різний обсяг змісту подібних конструкцій;
– різні форми однини та множини в українській та німецькій мовах;
– різне частотне навантаження активного та пасивного стану, дійсного та
умовного способів, інфінітивних конструкцій, специфіка вираження
тощо;
– різнотипність вираження "формального" підмета та додатка,
неможливих у структурі українського речення (man, es); використання
лексичних засобів для вираження граматичних категорій;
– різна сполучуваність слів.
Специфіку побудови фахових текстів утворюють такі ознаки [28, с.29]:
47
 дієслова вживаються здебільшого в теперішньому часі;
 дієслова часто вживаються в пасивній формі;
 дієслово як вид слова відіграє відносно меншу роль, на противагу
іменнику: він відіграє головну роль;
 однина вживається частіше ніж множина;
 прикметник вживається відносно часто.
До граматичних особливостей перекладу науково-технічних текстів
належать [100, c.1534]:
– повні речення, прямий порядок слів у реченні;
– безособові речення, пасивний стан;
– стійкі дієслівно-іменні конструкції;
– дієприслівникові та іменні конструкції;
– номіналізація опису дій (заміна дієслів на іменники);
– наявність теперішнього часу [2, c.75].
Під час здійснення перекладу фахівець стикається з граматичними
труднощами. З метою здійснення адекватного перекладу, перекладач повинен
вміти визначити впізнавати та перекладати граматичні форми та конструкції.
Складність німецької науково-технічної літератури полягає в наявності великої
кількості складних речень, внаслідок чого цього існує небезпека втратити зв'язок
між членами речення.
Під час перекладу науково-технічної літератури труднощі можуть виникати
з дієсловами scheinen, brauchen, suchen, pflegen, verstehen, wissen, glauben у
поєднанні з часткою zu та інфінітивом [35]:
1) scheinen + zu+ Інфінітив
Дієслово scheinen має значення «світити», «здаватися». Під час перекладу
конструкції scheinen + zu + Інфінітив І або Інфінітив ІІ набуває значення
припущення, ймовірного виконання дії, яке необов’язково може збутися. Якщо
вживається конструкція scheinen + zu + Інфінітив І, то інфінітив стає присудком
та перекладається в теперішньому часі, наприклад:
48
Für unser Thema scheint diese Tatsache auf den ersten Blick belanglos zu sein.–
Для нашої теми цей факт, здається, на перший погляд неактуальним.
Під час перекладу конструкції scheinen + zu + Інфінітив ІІ, присудок
перекладається в минулому часу, наприклад:
Dieses Ereignis scheint auf ihn einen großen Eindruck gemacht zu haben. – Ця
подія, здається, дуже вразила його.
2) brauchen + zu + Інфінітив
Самостійне дієслово brauchen перекладається як «потребувати чого-
небудь», однак конструкція brauchen + zu + Інфінітив набуває такого значення:
«потрібно, слід, достатньо + смислове дієслово», наприклад:
Man brauchte nur die jeweilige Technologie zu berücksichtigen. – Достатньо
було лише розглянути відповідну технологію.
Якщо конструкція brauchen + zu + Інфінітив вживається з запереченням, то
перекладається як «необов’язково щоб» + смислове дієслово, наприклад:
Wir brauchten noch nicht diesen Apparat einzuschalten. – Нам необов’язково
було включати цей апарат.
3) pflegen + zu + Інфінітив
Самостійне дієслово pflegen перекладається як «дбати», «доглядати».
Конструкція pflegen + zu + Інфінітив перекладається таким чином: «як правило» +
Інфінітив:
Seine Entscheidungen pflegte er nach gründlichen Überlegungen zu treffen. –
Свої рішення він, як правило, приймав після ґрунтовних роздумів.
4) verstehen та wissen + zu + Інфінітив
Дієслово verstehen перекладається самостійно як «розуміти», а дієслово
wissen – «знати». У поєднанні з інфінітивом іншого дієслова обидва дієслова
набувають значення «могти що-небудь робити», наприклад:
Unser Volk versteht es, seine Pläne zu verwirklichen. – Наш народ може
втілити свої наміри.
5) suchen + zu + Інфінітив
49
Дієслово suchen перекладається як «шукати», а конструкція suchen + zu +
Інфінітив «намагатися щось зробити» + Інфінітив, наприклад:
Sie suchten die Kommunikationsschwierigkeiten mit verschiedenen Mitteln zu
beheben. – Вони намагалися вирішити труднощі у спілкуванні за допомогою
різних засобів.
6) glauben + zu + Інфінітив
Дана конструкція перекладається як «думати, що», «вважати, що». Під час
перекладу конструкції glauben + zu + Інфінітив І, дієслово перекладається в
теперішньому або майбутньому часі, наприклад:
Man glaubt die richtige Lösung dieser Aufgabe zu finden. – Вважають, що
правильне вирішення цього завдання буде знайдено.
Дієслово в конструкції glauben + zu + Інфінітив ІІ перекладається в
минулому часі:
Man glaubt die richtige Lösung dieser Aufgabe gefunden zu haben. – Вважають,
що правильне вирішення цього завдання було знайдено.
Стійкі дієслівно-іменні конструкції «дієслово+прийменник+іменник»
зустрічаються досить часто в німецькій науково-технічній літературі та
поділяються на 3 групи [48, c.7-9]:
1) приходити в стан, піддаватися дії;
2) приводити в стан, піддавати дії;
3) перебувати в змозі, піддавати дії.
До першої групи належать такі серії: «zu etwas kommen», «zu etwas
gelangen», «in etwas kommen», «in etwas treten».
Приклади словосполучень даної серії:
– zum Erliegen kommen – розвалюватися;
– zur Anwendung kommen – застосовуватися;
– in Erscheinung treten – з'являтися, виявитися;
– in Verbindung treten – зв'язуватися, з'єднуватися.
50
До другої групи (приводити в стан, піддавати дії) відносяться наступні серії:
«in etwas bringen», «zu etwas bringen», «in etwas stellen», «zu etwas stellen», «in
etwas setzen».
Приклади словосполучень другої групи:
– zum Ausdruck bringen – виражати;
– zum Stillstand bringen – зупиняти;
– in Verbindung bringen – зв'язувати;
– in Gang setzen – пустити в хід;
– in Frage stellen – ставити під питання, ставити під сумнів.
До третьої групи належать наступні серії: «in etwаs stehen», «zu etwas
stehen», «in etwas sein».
Приклади словосполучень третьої групи:
– in der Lage sein – бути в змозі;
– in Betrieb sein – працювати, функціонувати, діяти;
– im Begriff sein – мати намір;
– zur Verfügung stehen – бути в розпорядженні.
В науково-технічних текстах також нерідко зустрічаються стійкі дієслово-
іменні конструкції типу «дієслово+іменник в Akkusativ». В даній конструкції
іменник є смисловим центром, в той час як дієслівний компонент втратив
повністю або частково своє значення.
Наприклад:
– Anwendung finden – знаходити застосування, вживатися;
– Widerstand leisten – чинити опір;
– Wirkung ausüben – здійснювати вплив, впливати;
– Gebrauch machen – користуватися, вживати [48, c.14-15].
Для науково-технічної літератури характерними є ще два типи стійких
словосполучень:
– дві однакові частини мови з’єднані за допомогою прийменника und та
виконують роль обставини, наприклад: ab und zu – іноді, nach und nach –
поступово, помалу, an Ort und Stelle – на місці;
51
– неподільні словосполучення, які відіграють функцію прислівника або
прийменника, наприклад: in der Regel – як правило, im Laufe – протягом
(певного періоду), in Anbetracht – з огляду на (щось) [66, с.62-63].
Г.-Р. Флук вважає, що до найважливіших властивостей фахових текстів
відносяться такі [92, c.47]:
– тенденція до субстантивації;
– часте вживання багатокомпонентних сполук;
– наявність скорочень та абревіатур;
– відсутність конотацій.
Ще однією граматичною особливістю науково-технічного стилю є
використання таких інфінітивних зворотів:
1) Конструкція um + zu + Інфінітив перекладається «для того», «щоб», « з
метою», наприклад:
Um den Betrieb des Computers aus dem Ruhezustand heraus wieder
aufzunehmen, drücken Sie eine beliebige Taste auf der Tastatur. – Щоб вивести
комп'ютер із режиму сну, натисніть будь-яку клавішу на клавіатурі.
Дана конструкція часто може замінюватися на підрядне речення зі
сполучником damit, якщо в головному та підрядному реченнях є різні підмети:
Schalten Sie den Computer aus, damit die Komponenten abkühlen können, bevor
Sie die Computerabdeckung öffnen. – Перш ніж відкрити кришку комп’ютера,
вимкніть комп’ютер, щоб дати його компонентам охолонути.
2) Конструкція ohne + zu + Інфінітив І перекладається як «без (того щоб)» та
вказує на те, що очікувана дія не відбувається, наприклад:
Lenovo behält sich das Recht vor, ohne zusätzlichen Hinweis die Produkte zu
verbessern und/oder zu ändern. – Компанія Lenovo залишає за собою право без
додаткового повідомлення покращити та/або змінити продукти.
3) Конструкція an(statt) +zu + Інфінітив перекладається в українській мові як
«замість того щоб», наприклад:
52
Anstatt diese Arbeit fortzusetzen, beginnen wir neue Versuche anstellen. –
Замість того, щоб продовжувати цю роботу, ми починаємо займатися новими
експериментами.
Основною граматичною характеристикою науково-технічних текстів є
вживання пасивного стану. Для української мови вживання пасиву не є
характерним, тому він перекладається за допомогою активного стану.
Stattdessen sollten die Anforderungen an Recycling und anschließende
Entsorgung beachtet werden. – Натомість слід дотримуватися вимог щодо
переробки та подальшої утилізації.
Пасив може замінюватися на зворотнє дієслово, наприклад:
Die Angaben in diesem Handbuch werden in regelmäßigen Zeitabständen
aktualisiert. – У наведену в документі інформацію час від часу вносяться зміни,
які будуть включені в наступні видання.
Пасив може перекладатися за допомогою сполучення дієслова бути з
дієприкметником, наприклад:
Andernfalls können die Daten auf der Karte beschädigt werden oder verloren
gehen. – Інакше дані на картці можуть бути пошкоджені або втрачені.
З метою спонукання читача до певних дій, не рекомендовано використання
пасивного стану. Наприклад, в технічних інструкціях, з метою спонукання
реципієнта до певних дій найчастіше використовується імператив, наприклад:
Aufpassen! Knopf drücken!
Окрім використання імперативу, для інструкції з експлуатації характерні
такі граматичні особливості:
– модальні дієслова в пасивному часі, наприклад: Die Walzen müssen
gereinigt werden;
– haben або sein + zu + Infinitiv: Die Lager sind zu reinigen;
– 1 особа множини: Erinnern wir uns!;
– Partizip 2: Stillgestanden!;
– Konjunktiv: Man nehme 3 Esslöffel …;
– теперішній час: Sie kommen jetzt mit!;
53
– майбутній час: Der Lärm wird bald aufhören [70, c.71].
Вагомою складністю, яка може виникнути під час перекладу технічної
літератури є переклад модальних дієслів, оскільки крім їхнього основного
значення, вони мають ряд смислових відтінків [64, с.19-21]:
1. Модальне дієслово müssen виражає необхідність здійснення певної дії та
перекладається як «потрібно», «необхідно», наприклад:
Sie müssen immer die folgenden grundlegenden Vorsichtsmaßnahmen beachten.
– Вам необхідно дотримуватися таких основних запобіжних заходів.
Дієслово müssen разом з неозначено-особовим займенником man
перекладається як «слід», «треба», наприклад:
In erster Linie muss man an die Bergbauindustrie denken. – В першу чергу слід
звернути увагу на гірничу промисловість.
2. Модальне дієслово sollen виражає зобов'язання, доручення внаслідок
розпорядження другої особи та перекладається «слід», «потрібно», наприклад:
Im Folgenden soll auf die Experimente genauer betrachtet werden. – Надалі
експерименти слід розглянути детальніше.
Дієслово sollen може виражати припущення, яке зробила чужа особа; в
такому випадку використовують при перекладі додаткові слова: «говорять»,
«вірогідно»:
Die Experimente sollen erfolgreich verlaufen. – Говорять, що експерименти
проходять успішно.
Конструкція sollen + man перекладається українською як: «необхідно»:
Man soll auf die Lösung des Problems achten. – Необхідно звернути увагу на
вирішення проблеми.
3) Модальне дієслово wollen перекладається як «хотіти», «бажати»;
конструкція wollen (в першій особі множини) + Інфінітив має відтінок
пом'якшеного наказу, наприклад:
Wollen wir die wichtigsten Punkte unserer Studie nennen. – Назвемо
найважливіші пункти нашого дослідження.
Дієслово wollen може виражати майбутню дію, наприклад:
54
Weiter wollen wir behandeln, wie unsere neue Strategie beeinflussen kann. –
Далі ми розглянемо наслідки нашої нової стратегії.
4) Модальне дієслово mögen може виражати припущення та перекладатися
словами «можливо», «мабуть», наприклад:
Als weiterer Beweis mag noch die Leitfähigkeit dieses Körpers dienen. –
Провідність цього тіла, мабуть, слугує додатковим доказом.
5) Модальне дієслово können виражає фізичну можливість, наприклад:
So können Sie das Betriebssystem wiederherstellen. – Таким чином ви можете
відновити операційну систему.
Дієслово können може виражати також припущення, в такому випадку воно
перекладається словами «вірогідно», «ймовірно»:
In diesem Falle kann auch ein Einfluß der magnetischen Wellen vorhanden sein.
– У цьому випадку, ймовірна наявність впливу магнітних хвиль.
6) Головним значенням модального дієслова dürfen є «мати право (що-
небудь зробити)», «дозволяти», «сміти (що-небудь зробити); конструкція man darf
виражає заперечення та перекладається як «заборонено», «не слід», наприклад:
Man darf nicht diese Komponenten zusammen verwenden. – Поєднання цих
компонентів заборонено.
В наукових текстах дієприкметниковий зворот, перекладається
складнопідрядним реченням, якщо він був утворений за допомогою активних
дієприкметників теперішнього часу. Під час перекладу можуть виникнути
труднощі з дієсловом «являється», яке переважно може вживатися лише в
художній літературі. У науковій літературі дане дієслово слід замінювати на
«виявляється» або «є». Вживання дієприкметника «слідуючий» також вважається
грубою помилкою та перекладається словом «наступний» або «такий» (перед
переліком) [49, с.67].
Багато німецьких наукових текстів містять в собі композити, тобто складені
іменники, які можуть складатися з двох або більше частин, переклад яких може
викликати значні труднощі для перекладачів-початківців, тому важливо
55
правильно вміти перекладати дані конструкції. Композита складається
щонайменше з двох слів, наприклад [40, с.61]:
– Nomen + Nomen (іменник + іменник), наприклад: der Benzinmotor
(бензиновий мотор), das Wasserrad (водяне колесо);
– Verb + Nomen (дієслово+іменник), наприклад: die Schlaftabletten
(снодійні таблетки);
– Adjektiv + Nomen (прикметник + іменник), наприклад: die Kurzfassung
(короткий виклад), die Großstadt (велике місто).
Для науково-технічної літератури характерним є також використання
дієслова lassen у складі таких словосполучень [57, с.39-40]:
 offen lassen – залишати відкритим;
 außer acht (Betracht) lassen – залишати без уваги;
 unerwähnt lassen – не згадувати про що-небудь;
 unberücksichtigt lassen – не враховувати.
Конструкція lassen + Infinitiv також часто зустрічається в науково-технічних
текстах та перекладається як «дозволяти, спонукати зробити що-небудь». В
німецькій науково-технічній літературі особливо місце займає субстантивація
інфінітивів, прикметників та дієприкметників [62, с.61].
Крім вищезазначених кліше, які часто зустрічаються в мові німецької
науково-технічної літератури, слід зазначити такі:
– es liegt auf der Hand – очевидно;
– in erster Linie – в першу чергу;
– es handelt sich um … – мова йде про …;
– auf keinen Fall – у жодному разі;
– zur Verfügung stehen – бути в розпорядженні (для когось).
Для перекладу будь-якої технічної літератури (включно з інструкцією з
експлуатації), існує ряд рекомендацій, які допомагають покращити якість
перекладу:
– при перекладі інструкцій найважливіше – зберегти єдність термінології,
тому що заміна одного і того ж терміну синонімами є помилкою;
56
– довгі речення, що містять складні граматичні конструкції, ускладнюють
сприйняття та розуміння, тому їх слід поділяти на прості речення;
– не слід перекладати буквально науково-технічну літературу;
– оригінальний текст також може містити друкарські помилки, тому
необхідно ретельно стежити за послідовністю і точністю інформації;
– у разі невпевненості у точності перекладу слід проконсультуватися з
фахівцем, з галузі якої здійснюється переклад.
2.3. Компетентність перекладача
Ще однією проблемою перекладу науково-технічних текстів є відсутність
досвіду перекладача. Набуття відповідних навичок є дуже складним і тривалим
процесом. У. Файсхауер визначає компетентність як здатність самостійно
розвивати існуючий потенціал та вміння його застосувати для вирішення проблем
[87, c.82]. А. Мюллер-Руквітт надає схоже визначення [112, c.52]: під
компетентністю розуміють вміння використовувати набуті знання, уміння та
навички з різних галузей для подолання професійних задач.
Компетентність людини – це самовизначене, самоорганізоване та
відповідальне мислення та дії в ситуаційному контексті з метою досягнення
найкращого результату [119, c.92].
Якщо людина володіє компетентністю, вона вміє діяти та несе
відповідальність за себе та за інших. Дотримуючись певних намірів, дій та
правил, вона здатна досягти певної мети. Компетенцію можна охарактеризувати
як сукупність здібностей, які потрібні людині для цілеспрямованого та
відповідального вирішення майбутніх завдань та проблем [91, c.31].
На думку Дж. Ерпенбек та Л. Розенстиль, компетентність – це здатність
використання знань, а також особистих, соціальних навичок в робочих і
навчальних ситуаціях, а також для професійного та/або особистісного розвитку»
[85, c.14].
57
До основних елементів компетенції, які взаємодіють між собою належать
[97, c.23-24]:
– елемент знання – фактичні знання та правила, наприклад: знання подій
(історична дата), інформація про місцезнаходження (адреса важливого
органу) або поняття терміну та його використання;
– елемент майстерності, який може бути вродженими або набутим та може
цілеспрямовано використовуватися задля вирішення проблемних
завдань;
– елемент техніки виконання, що здобувається лише на практиці та під час
навчання;
– елемент значимості, що використовується для опису ставлення людей до
певних речей;
– елемент диспозиції, тобто схильність індивідуальної особистості до
певної дії, поведінки;
– елемент мотивації, тобто інтереси та стимули, які спонукають людину
до дії.
Жоден фахівець не володіє стовідсотковою лінгвістичною компетентністю в
іноземній та рідній мовах. «Німецька мова» – це складне явище, яке складається з
великої кількості мовних форм (наприклад, технічна термінологія, соціолекти,
діалекти), які жоден компетентний фахівець не зможе використовувати та
розуміти однаково. Це означає, що всі ми лише відносно компетентні, навіть в
рідній мові [104, c.55].
На думку Ж. Мунена, для перекладача недостатньо лише вчити мову, слід
вивчати культуру, до якої вона належить [111, c.108]. Також наголошується на
важливості культурної компетентності та окреслюються дві основні складові
компетенції перекладача:
– текстова компетентність, тобто здатність отримувати та породжувати
текст у власній, так і в чужій культурі, що включає розуміння змісту
тексту оригіналу та перекладу [67, с.79];
58
– культурна компетентність, а саме: «здатність абстрагуватися від
власної культури та ситуації, вміння досліджувати особливості
культури мови перекладу, порівнювати її з власною» [67, с.71].
Слід зауважити, що для забезпечення функціональної, міжкультурної
комунікації, перекладач повинен враховувати взаємні «образи», які вже існують,
або які можуть виникнути в міжкультурній ситуації та їх можливий вплив. Це
означає, що перекладацька культурна компетентність включає в себе не тільки
окремі знання про відповідну мовну культуру, а й компетенцію між цими
культурами, іншими словами: обізнаність перекладача у взаємодії двох культур
між собою та їх впливу на міжкультурну ситуацію [136, c.346-347].
З метою досягнення професійного рівня в перекладацькій діяльності,
важливим є формування складових перекладацької компетенції, які набуваються
внаслідок тривалої практичної діяльності.
До найголовніших видів перекладацької компетенції належать [33, с.16-23]:
– мовна компетентність, яка включає в себе володіння глибокими знання
з тієї мови, що вивчається, володіння фаховою термінологією,
синтаксисом, стилістикою наукового тексту;
– комунікативна компетентність: граматична правильність, доцільність
висловлювання, вміння оцінювати ситуацію;
– країнознавча компетентність, тобто ґрунтовне володіння
лінгвокраїнознавчою інформацією: історією, релігією, звичаями та
традиціями народу;
– технічна компетентність: вміння користуватися сучасними
інструментами для перекладу;
– наявність фонових знань: перекладачу слід постійно стикатися з
текстами, які стосуються різних галузей знань, тому наявність широкої
ерудиції полегшать процес перекладу;
– етична компетентність, тобто особисті якості та моральні принципи
перекладача: відповідальність за якість виконання роботи, тактовність,
стриманість, психологічна стійкість і тд.
59
Згідно DIN EN 15038 (німецьке видання європейського стандарту)
перекладач науково - технічних текстів повинен мати такі види компетенцій [81,
c.7-12]:
1) Перекладацька компетентність, яка полягає в умінні перекладати тексти
на необхідному рівні, що включає також розуміння проблематики тексту та
створення цільового тексту відповідно до угоди між замовником та
постачальником послуг перекладу. Ф. Кьонігс визначає перекладацьку
компетентність як «здатність перекладача адекватно перекласти текст [99, c.30], а
Д. Сейлер надає своє визначеня: «сукупність набутих та інтуїтивних навичок, які
перекладач використовує для вирішення загальних проблем перекладу … » [122,
c.110].
2) Мовна та текстова компетентність.
К. Норд наголошує на необхідності володіння мовою, яка ґрунтується не
лише на говорінні, читанні та розумінні тексту. Велику роль відіграє вміння
подолати труднощі, які виникають під час перекладацького процесу [115, с.1].
Текстова компетентність являє собою володіння знаннями літературних жанрових
норм з метою використання їх задля створення текстів.
3) Технічна компетентність, тобто навички та вміння користуватися
технічними ресурсами. Перекладач повинен бути наділеним достатнім обсягом
технічної компетенції, тобто мати технічні знання та досвід та зрозуміти
інформацію в тексті вихідної мови з метою її відтворення на мові перекладу [92,
c.136].
Згідно до DIN EN 15038 [81, c.8], перекладач повинен мати необхідні такі
технічні ресурси:
– технічні засоби, необхідні для належного виконання перекладацьких
проектів, що включають в себе безпечне та конфіденційне поводження,
зберігання та розпорядження документами та даними;
– апаратне та програмне забезпечення;
– доступ до необхідних джерел інформації та засобів масової інформації.
60
П. Шмідт вважає, що особливість науково-технічного тексту полягає в
нерозривній єдності мовних та технічних знань перекладача [128, c.38].
4) Культурна компетентність.
Розрізняють загальну та спеціальну культурну компетентність.
Загальнокультурна компетентність – це загальні здібності, навички та знання
міжкультурного середовища, які необхідні для успішного виконання перекладу.
Спеціальна культурна компетенція включає в себе знання лише певної культури
[93, c.34].
5) Фахова компетентність, тобто вміння застосовувати знання та навички
для досягнення бажаних результатів. Важливу роль для здійснення науково –
технічного перекладу відіграє також текстова компетентність, яка з одного боку
являє собою здатність самостійно аналізувати, порівнювати тексти та
використовувати нову інформацію, а з іншого боку – уміння адекватно та
зрозуміло передавати думки, оцінки, наміри.
До аспектів текстової компетентності належать: знання орфографії та
граматики, компетентність у формулюванні та стилістична впевненість [134,
c.139], а також розуміння тексту, що є незамінною частиною перекладу [108,
c.100].
Фахівці, що мають високий рівень текстової компетентності, можуть
зосередитися на важливих аспектах тексту, а також мають ґрунтовні знання для
створення різноманітного лексичного та стилістичного оформлення тексту [125,
c.209-214].
Висновок до розділу 2
Під час перекладу науково-технічної літератури можуть виникнути певні
лексичні та граматичні труднощі. Нами було проаналізовано основні лексичні
труднощі, яких можуть зазнати перекладачі під час здійснення перекладу
наукових текстів:
– чисельність технічних термінів та вибір з понад безліч значень
правильного відповідника;
61
– необізнаність перекладача в певній галузі перекладу;
– досягнення адекватності перекладу;
– проблема перекладу полісемії та неологізмів;
– проблема перекладу «хибних друзів» перекладача, а саме:
інтернаціоналізмів та паронімів;
– переклад безеквівалентної лексики;
– розбіжність вимог позначення абревіатур та скорочень у мовах
оригіналу та перекладу.
До чинників, які вливають на утворення граматичних труднощів під час
науково-технічного перекладу належать:
– відмінність у передаванні інформації різними мовами: при перекладі з
однієї мови лексичні засоби можуть замінюватися на граматичні;
– різний обсяг змісту подібних конструкцій;
– різні форми однини та множини в обох мовах;
– відмінне частотне навантаження активного та пасивного стану, дійсного
та умовного способів, інфінітивних конструкцій;
– особливість сполучуваності слів.
Для інструкцій з експлуатації характерними є наступні граматичні
особливості: повні речення, прямий порядок слів у реченні; безособові речення,
пасивний стан; модальні дієслова; стійкі дієслово-іменні конструкції;
дієприслівникові та іменні конструкції, наявність теперішнього часу, композити,
дієслова «lassen», імперативу, комбінації модального дієслова з неозначено-
особовим займенником «man», Partizip ІІ та Konjuktiv, номіналізація. Подолання
лексичних та граматичних труднощів не можливе без перекладацької
компетентності, тобто самовизначеного, самоорганізованого та відповідального
мислення перекладача та його дій в ситуаційному контексті з метою досягнення
найкращого результату.
62
Розділ 3
ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АНАЛІЗ ІНСТРУКЦІЙ ДО ПОБУТОВОЇ ТЕХНІКИ З
НІМЕЦЬКОЇ МОВИ НА УКРАЇНСЬКУ
3.1. Перекладацькі трансформації під час перекладу термінів
Під час перекладу інструкцій у перекладача можуть виникати певні
труднощі. Найгрубішою перекладацькою помилкою вважається спотворення
сенсу перекладу. Інструкції з експлуатації слід уважно перекладати, тому що така
необережність може призвести до негативних наслідків. З метою пошуку
відповідної лексики слід звертатися до паралельних текстів. Перекладачі-
початківці часто стикаються з проблемами дотримання норм писемного мовлення.
Це насамперед пов’язано з неповністю сформованою прагматичною
компетенцією, під чим розуміється діалектне, соціальне розшарування мови та
розвинене «мовне чуття» [26, c.10-12].
Правильний і точний переклад технічної документації і, перш за все,
інструкції з експлуатації є, серед іншого, необхідною умовою для виведення
продукту на міжнародний ринок та ефективного його продажу. З цієї причини
було б доцільно доручити процес перекладу досвідченому технічному
перекладачу. Інструкції з експлуатації містять технічні терміни та вимагають від
перекладача широких лінгвістичних та технічних знань. Перекладач повинен
переконатися в збереженні функції у цільовому та вихідному текстах. Окрім
цього, переклад інструкцій з експлуатації вимагає від перекладача широкого
кругозору та подолання культурних бар'єрів, а також врахування всіх мовних
відмінностей.
Переклад інструкції з експлуатації є складним процесом, який вимагає від
перекладача точного розуміння термінів рідною та іноземними мовами. Під час
перекладу терміну важливу роль відіграє контекст, завдяки якому перекладач
визначає дефініцію слова.
Процес перекладу термінологічних одиниць визначається у два етапи [29,
с.15]:
63
1) визначення значення терміну з опорою на контекст;
2) здійснення перекладу даного значення на рідну мову.
В. Карабан поділяє всі лексичні одиниці на дві групи [23, с.278-279]:
– для першої групи характерним є наявність відповідника в мові
перекладу;
– для другої групи характерним є відсутність відповідника на всіх рівнях;
їх називають також безеквівалентними одиницями.
Еквівалентні одиниці поділяються на такі:
1) одноеквівалентні (в них наявний лише один перекладний відповідник),
наприклад:
Achtung: Aufgrund der hohen Leistung Увага: Через високі характеристики
dieses Dampfbügeleisens ist eine цієї парової праски, будь ласка,
ausreichende Versorgung über das впевніться, що електропостачання
Stromnetz erforderlich. (12, c. 6) забезпечує достатній рівень
потужності. (5, c. 71)
Durch Verschmutzungen an den Забруднені ущільнювачі дверцят
Türdichtungen geht Wärme verloren. духовки призводять до втрати тепла.
(11, с. 70) (3, с. 38)
Denen Stromverbrauch steigt dadurch Без потреби зростає використання
unnötig. (11, с. 70) електроенергії. (3, с. 38)
Dabei muss der Temperaturregler Для цього терморегулятор повинен
allerdings im Bereich von «…» bis бути встановлений у положення від
«max» eingestellt sein. (12, c. 7) «…» до «max». (5, с. 71)
Виділені терміни є прикладами одноеквівалетних термінів.
2) багатоеквівалентні (в них наявні більш ніж один перекладний
відповідник), наприклад:
64
Darüber werden Sie durch ein Symbol Про це інформує знак, який
auf dem Gerät, auf der розміщений на приладі, інструкції з
Bedienungsanleitung oder Verpackung використання та упаковці. (5, с. 38)
informiert. (11, с. 70)
Термін «das Gerät» має багато відповідників в українській мові: тех.:
прилад, аппарат, інструмент; воєн:. матеріальна частина; спорт:. снаряд;
театр.: реквізит; посуд. Враховуючи те, що перекладається технічна інструкція,
перекладач вибирає саме такий український відповідник.
Dank der Wiederverwendung, der Завдяки переробці, використання
Verwertung von Wertstoffen oder матеріалів або іншої форми
anderer Formen der Verwertung von використання відпрацьованих приладів
gebrauchten Geräten leisten Sie einen Ви зробите значний внесок у
wesentlichen Beitrag zum Umweltschutz. збереження навколишнього середовища.
(11, с. 70) (5, с. 38)
Термін «die Verwertung» теж має багато відповідників в українській мові:
екон.: використання, застосування (напр. капіталу), реалізація (напр. винаходи);
енерг.: утилізація (напр. відходів виробництва). Серед низки значень, перекладач
обрав доцільний український відповідник.
Starke Erhitzung des Geräts während Під час роботи прилад нагрівається.
des Betriebs. (11, с. 71) (5, с. 38)
Хоча термін «das Betrieb» має багато українських еквівалентів:
підприємство; завод; фабрика; виробництво, робота; дія; функціонування;
експлуатація, в даному прикладі перекладач підібрав український відповідник –
«робота». Використано адекватний переклад робота. Також перекладач здійснив
граматичну трансформацію, а саме: заміна словосполучення в мові оригіналу
«starke Erhitzung» на підмето-присудкову групу «прилад нагрівається» в мові
перекладу відповідно до норм мови перекладу.
65
Переклад одноеквівалентних термінологічних одиниць не становить
великих труднощів для перекладача, натомість під час перекладу
багатоеквівалентних термінів фахівцеві слід зосередити свою увагу на виборі
одного адекватного відповідника з низки потенційних значень.
У випадку відсутності варіантного відповідника термінологічної одиниці
або знаходження неточного еквівалента в словнику, перекладачеві слід звертатися
до різних прийомів перекладацьких трансформацій. Перекладацькі трансформації
це – перебудови, за допомогою яких здійснюється перехід від одиниць мови
оригіналу до одиниць мови перекладу [37, с.140].
У сучасному перекладознавстві існує багато видів класифікацій
перекладацьких трансформацій. Українські дослідники Т. Кияк, А. Науменко та
О. Огуй визначають, що мовним рівням мають відповідати рівні перекладу
(фонетичний, морфологічний, лексичний, синтаксичний), які пов’язані з певними
типами трансформацій та пропонують таку класифікацію трансформацій:
– фонетично-імітаційні трансформації;
– морфолого-категорійні трансформації;
– лексико-семантичні трансформації;
– синтаксико-реченнєві трансформації [28, с.132].
Л. Бархударов поділяє класифікації на такі: вилучення; додавання;
перестановки; заміни [6, с.112].
На думку І. Алексеєвої, перекладацькі трансформації поділяються на такі
[37, с.144-145]:
– Перестановка – зміна розташування мовних елементів;
– Заміни (форм слова, частин мови, членів речення, синтаксичні заміни,
лексичні заміни);
– Додавання – розширення тексту оригіналу, пов’язане з необхідністю
повноти передачі його змісту, а також з відмінностями в граматичній
будові;
– Вилучення – це трансформація, протилежна додаванню;
66
– Антонімічний переклад – переклад через антонім ключового слова при
одночасному додаванні чи зняття заперечення [37, с.154];
– Компенсація, яка стосується інваріантних та варіантно-веріабельних
компонентів;
– Описовий переклад – лексична заміна з генералізацією, яка
супроводжується лексичним додаванням і яка побудована за принципом
визначення поняття [37, с.154].
Класифікація В. Комісарова охоплює [31, с.55]:
1. Лексичні трансформації, до яких відносяться транскрибування та
транслітерація, калькування, лексико-семантичні заміни (конкретизація,
генералізація, модуляція).
2. Граматичні трансформації, до яких належать: синтаксичне уподібнення
(дослівний переклад), граматичні заміни (заміни форм слова, частин
мови, членів речення), членування і об’єднання речень.
3. Лексико-граматичні (комплексні) трансформації, до яких науковець
виділяє: антонімічний переклад, переміщення, експлікація і компенсація.
В даній роботі ми будемо використовувати класифікацію В. Комісарова, яка
на нашу думку, дозволяє вичерпно класифікувати поширені перекладацькі
трансформації. Розглянемо приклади перекладацьких трансформацій, які
зустрічалися в інструкціях з експлуатації побутових приладів.
1.Hiermit bestätigen wir, dass Цим підтверджуємо, що продукція
Lenovo-Produkte die Anforderungen Леново відповідає вимогам
normaniver Handlungen der Ukraine нормативних актів України. (8, c. 39)
erfüllen. (20, c. 41)
В поданому прикладі перекладач застосував трансформацію
транскрибування коли літерами мови перекладу передається звукова форма слова
вихідної мови: «Lenovo» – «Леново».
67
2.Der Funkempfänger CUR (Steuereinheit) Радіоприймач CUR (блок керування)
dient zur Steuerung von Elektroantrieben призначений для керування кнопками
in Fenster-, Tür, oder на корпусі або за допомогою пультів
Garagenrollladensystemen mittels der дистанційного керування АЛЮТЕХ
Tasten am Gehäuse bzw. mittels der (радіопультів) електродвигунами
Handsender ALUTECH. (15, с. 19) ролетних систем, встановлених на
віконні, дверні та воротні проєми. (6, с.
40)
В наведеному прикладі було використано трансформацію транслітерацію,
суть якої полягає в передачі вихідної мови по літерах: «ALUTECH» –
«АЛЮТЕХ».
3.Reinigen Sie die gelochte Fläche der Очистіть сіточку вихідного отвору
Ausgussöffnung von innen mit einer зсередини нейлоновою щіткою. (10, с.
Nylonbürste. (18, с. 9) 79)
В поданому прикладі перекладач здійснив прийом калькування:
«Ausgussöffnung» – вихідний отвір, «Nylonbürste» – нейлонова щітка, яке полягає
в заміні складових частин безеквівалентної лексичної одиниці на буквальний
відповідник в мові перекладу [37, с.37] .
4.Zur zweckbedingten Verwendung gehört Використання за призначенням включає
die Beachtung der in dieser Anleitung в себе дотримання прописаних правил
vorgeschriebenen Betriebsvorschriften експлуатації в даній інструкції та
sowie der gesetzlichen Vorschriften in der правових норм в регіоні установки. (6,
Einsatzregion. (15, с. 19) с. 40)
У вищенаведеному прикладі перекладач також застосував прийом
калькування: «Einsatzregion» – регіон установки.
5.Senden Sie Audio- und Videosignale Передає аудіо- та відеосигнали з
vom Computer zu einer anderen Audio- комп’ютера на інший аудіо- чи відео
oder Videoeinheit, beispielsweise zu пристрій (наприклад,
68
einem Hochleistungsbildschirm. (13, с. високопродуктивний монітор). (4, с. 3)
3)
Для перекладу складного терміну «Hochleistungsbildschirm» застосовано
прийом калькування на основі наявних словникових відповідників, а також
граматичну трансформацію: імператив відтворено в мові перекладу особовою
формою дієслова теперішнього часу відповідно до норм МП.
6.Systemlüfteranschluss. (13, с. 5) Роз'єм системного вентилятора. (4, с.
5)
7.Die Montagestelle sollte die Qualität Місце установки повинно
des Funksignalempfangs sicherstellen. забезпечувати якісний прийом
(15, с. 20) радіосигналу. (6, c. 41)
8.Um Stromschlagrisiko zu vermeiden, Щоб уникнути небезпеку удару
tauchen Sie das Gerät nicht in Wasser електричним струмом, не занурюйте
oder in andere Flüssigkeiten. (19, с. 3) прилад у воду або інші рідини. (2, с.
11)
9.Blockieren Sie nicht die Не блокуйте вентиляційні отвори на
Lüftungsöffnungen am Gehäuse des корпусі приладу. (2, с. 11)
Gerätes. (19, с. 3)
10.Übertemperaturalarm. (16) Сигнал перевищення температури.
(9)
В прикладах № 6 – 10 перекладач застосував прийом калькування з метою
адекватного перекладу дефініцій термінів: Systemlüfteranschluss – роз'єм
системного вентилятора, Funksignalempfang – прийом радіосигналу,
Stromschlagrisiko – небезпека удару електричним струмом, Lüftungsöffnungen –
вентиляційні отвори, Übertemperaturalarm – сигнал перевищення температури.
Калькування слід застосовувати тільки в тому випадку, коли утворений
еквівалент в мові перекладу не порушує норм вживання в українській мові. Окрім
69
того, багато німецьких технічних термінів є композитами, які в українській мові
часто передаються при перекладі словосполученнями.
11.Diese Anzeige leuchtet, wenn das Увімкнутий індикатор означає,що
Speicherlaufwerk in Betrieb ist. (13, c. жорсткий диск зараз
2) використовується. (4, c. 2)
В наведеному прикладі перекладач здійнив конкретизацію. Серед всіх
потенційних відповідників лексичної одиниці «Anzeige» він обрав адекватний
відповідник, а саме: «індикатор». Також було здійснено граматичну
трансформацію заміну типів підрядних речень: підрядне речення часу в мові
оригіналу було замінено на додаткове підрядне речення в мові перекладу.
12.Schließen Sie ein externes Modem, Підключіть зовнішній модем,
einen seriellen Drucker oder andere послідовний принтер або інші
Einheiten an, die einen seriellen пристрої з послідовним роз'ємом. (4,
Anschluss verwenden. (13, c. 4) c. 4)
В даному прикладі здійснено трансформацію конкретизацію. Серед всіх
потенційних відповідників лексичної одиниці «Einheiten» перекладач вибрав
адекватний в даному контексті відповідник, а саме: «пристрій».
13.Sichern Sie den Computer mit einer Прикріпіть комп'ютер до столу або
Kabelverriegelung (Kensington- інших меблів сумісним
Schloss) an einem Tisch oder anderen Кенсінгтонським кабельним
Befestigungsmöglichkeiten. (13, c. 4) замком.(4, c. 4)
За відсутності словникового відповідника застосовано прийом
конкретизації: «Befestigungsmöglichkeiten» – меблі. Також перекладачем було
здійснено граматичну трансформацію переміщення членів речення
(прийменникового додатку «Kabelverriegelung») відповідно до норм мови
70
перекладу. Термін «Kensington» було перекладено за допомогою транслітерації та
додавання закінчення «ський», яке є типовим для норм мови перекладу.
14.Computer in staubigen Umgebungen Якщо комп’ютер працює в запиленому
oder solchen mit starkem приміщенні або в місцях з
Verkehrsaufkommen müssen eventuell інтенсивним рухом, то чистити його
öfter gereinigt werden. (20, c. 9) потрібно частіше. (8, c. 9)
В даному прикладі лексична одиниця «Umgebungen» було замінена на
«приміщення» використовуючи трансформацію конкретизацію, при цьому
множина була замінена на однину, що досить часто зустрічається під час
перекладу німецьких інструкцій на українські.
15.Schließen Sie den Schlitten des Перш ніж закривати оптичний
optischen Laufwerk esrt, nachdem die дисковод, переконайтеся, що
CD oder DVD mit einem Klicken in der компакт- або DVD-диск зафіксовано
Halterung in der Mitte des Schlittens на центральному штифті. (8, с. 16)
eingerastet ist. (20, с. 17)
В даному прикладі було використано прийом конкретизації: «Laufwerk» –
дисковод. Перекладач також використав граматичну трансформацію: імператив
дієслова «schließen» у мові перекладу було замінено на інфінітив «закривати»,
водночас пасивний стан дієслова «einrasten» замінено на імператив дієслова
«переконайтеся» у мові перекладі.
16.Handhabung des Computers. (20, с. Догляд за комп’ютером. (8, с. 14)
15)
17.Geräte niemals einschalten, wenn Не вмикайте обладнання, якщо воно
Hinweise auf Feuer, Wasser oder має ознаки впливу вогню, води або
Gebäudeschäden vorliegen. (13, с. 87) структурних ушкоджень. (4, с. 85)
18. Vor Verwendung dieser Перш ніж використовувати надану в
Dokumentation und des darin цій документації інформацію та
71
beschriebenen Produkts sollten Sie die ноутбук, уважно прочитайте наведені
folgenden Informationen lesen. (13, с. 1) нижче документи. (4, с. 1)
У вищезазначених прикладах № 16–18 також використано прийом
конкретизації: Handhabung – догляд, Gebäudeschäden – структурні ушкодження,
Informationen – документи. Дана трансформація використовується при перекладі
слів, що мають дуже широке значення.
19.Wenn sich ein Computer in der Nähe Якщо комп’ютер розташовано поряд із
eines solches Geräts befindet oder für таким приладом і піддається тривалій
längere Zeit Luft mit negativen Ionen дії повітря, що містить негативні іони,
ausgesetzt ist, kann er elektrostatisch то на комп’ютері може утворитися
aufgeladen werden. (20, с. 15) електростатичний заряд.(8, с. 14)
В поданому прикладі було здійснено граматичну трансформацію:
інфінітивний пасив «kann aufgeladen werden» досить характерний для німецької
мови, проте він перекладений особовою формою присудка в активному стані з
модальним дієсловом, що відповідає нормам української мови.
20.Achten Sie bei der Benutzung des При експлуатації виробу, уникайте
Sitzes darauf, dass sich Ihre Finger nicht попадання Ваших пальців у зазор
in dem Spalt zwischen dem festen und між кріпильною пластиною і частиною
klappbaren Teil des Sitzes befinden. (14, сидіння, яка складається. (7, c. 6)
c. 2)
Дана одиниця «Sitze» має значення «сидіння», однак в тексті перекладається
як одиниця з більш широким значенням «виріб», тобто було використано прийом
генералізації. Також було використано прийом факультативної зміни структури
речення: підмето-присудкова група підрядного речення у мові оригіналу «sich
Ihre Finger befinden» замінена на віддієслівний іменник з додатком «попадання
Ваших пальців».
72
21.Dank der Wiederverwendung, der Завдяки переробці, використання
Verwertung von Weststoffen oder anderer матеріалів або іншої форми
Formen der Verwertung von gebrauchten використання відпрацьованих
Geräten leisten Sie einen wesentlichen матеріалів Ви внесете значний внесок
Beitrag zum Umweltschutz. (11, с. 70) у збереження навколишнього
середовища. (3, с. 38)
Лексична одиниця «Umweltschutz» перекладається в інструкції як
«збереження навколишнього середовища». В даному прикладі перекладач
застосував трансформацію модуляцію (смисловий розвиток), яка полягає в заміні
слова або словосполучення іноземної мови, значення якого можна вивести
логічним шляхом з вихідного речення [32, с.77].
До граматичних трансформацій відносять трансформації, які у процесі
перекладу ґрунтуються на перетворенні структури речення згідно нормам мови,
на яку здійснюється переклад. Розглянемо це на нижчеподаних прикладах:
22.Sobald sich ein Ballen bildet, darf nur Зупиніть замішування через короткий
noch kurz weitergeknetet werden, denn проміжок часу після того, як
durch zu langes Kneten wird der Teig zu утвориться біля грудка. У противному
weich. (17, c. 7) разі, тісто кондитерських виробів
стане дуже м’яким. (1, с. 82)
В даному прикладі складнопідрядне речення в мові оригіналу членується на
два речення в мові перекладу: просте та складнопідрядне. Цей прийом
використовується з метою досягнення адекватного перекладу, такого, який
відповідає нормам української мови та ситуації спілкування, яке характерне для
технічних текстів.
23.Setzen Sie bei ausgeschaltetem Motor При відключеному двигуну помістіть
die Universalschüssel so auf den ємність на приводне місце моторного
Antriebsplatz des Motorblocks, dass die блоку. При цьому необхідно сумістити
Pfeilmarkierungen auf dem Motorblock стрілку на ємкості, зі стрілкою, що
und der Universalschüssel знаходиться на моторному блоці. (1, с.
73
übereinstimmen. (17, c. 6) 81)
В поданому прикладі складнопідрядне речення в мові оригіналу також
членується на два речення в мові перекладу: просте та складнопідрядне. Також
перекладач здійснив прийом калькування: «Antriebsplatz» – «приводне місце»
24.Markieren Sie auf der Wand die На стіні намітьте розташування всіх
Löcher für die Befestigung des Sitzes und кріпильних отворів. Сидіння
stellen Sie den Sitz danach außerhalb der відкладіть в сторону. (7, c. 6)
Duschabtrennung wieder ab. (14, c. 2)
У вищезазначеному прикладі складносурядне речення в мові оригіналу
членується на два простих речення в мові перекладу.
25.Legen Sie bei der Benutzung der Часу від часу робіть паузу під час
Tastatur regelmäßig eine Pause ein, роботи на клавіатури (прибирайте
indem Sie Ihre Hände von der руки з підставки для рук) і не
Handablage nehmen. Vermeiden Sie використовуйте клавіатуру протягом
längeren Kontakt mit der Tastatur. (20, с. тривалого часу. (8, с. 8)
8)
В поданому прикладі два речення (складне та просте) в мові оригіналу
об'єднуються в одне складносурядне речення в мові перекладу.
26.Die empfohlene Höhe des Sitzes vom Рекомендована висота сидіння від дна
Boden der Duschwanne beträgt 460 bis душового піддону становить 460-480
480 mm.Die Höhe richtet sich aber мм, хоча висоту можна змінювати
hauptsächlich nach Ihren persönlichen згідно особистим вимогам. (7, c. 6)
Vorstellungen. (14, c. 2)
В даному прикладі два простих речення в мові оригіналу об'єднуються в
одне складнопідрядне допустове речення. Застосування цього прийому
вмотивовано прагненням конкретизувати зміст речень, зв’язок між якими є дуже
тісним.
74
27.Bohren Sie an den markierten Stellen У центрі намічених отворів
Löcher mit einer Tiefe von 55 mm. просвердліть отвори глибиною 85 мм
Verwenden Sie die mitgelieferten Dübel. та вставте дюбелі. (7, c. 6)
(14, c. 2)
У вищезазначеному прикладі два простих речення в мові оригіналу були
об'єднані в одне складносурядне речення в мові перекладу.
28.In anderen Betriebsumgebungen В інших операційних середовищах
werden möglicherweise andere можна одержати інший результат. (4,
Ergebnisse erzielt. (13, с. 113) с. 111)
В даному прикладі відбулася граматична трансформація заміни форми
числа слова, де множина була замінена на однину: «Ergebnisse» на «результат»,
що притаманно узусу мови перекладу.
29.Das Gerät ist nur zum Gebrauch im Комбайн спроектований тільки для
Haushalt und zu Verarbeitung der побутового використання, щоб
angegebenen Mengen bestimmt. Braun переробляти рекомендовані кількості
Multiquick (17, c. 6) продуктів. (1, c. 81)
У реченні наведено приклад граматичної заміни частин мови: іменник
«Verarbeitung» (переробка) було замінено на дієслово «переробляти».
30.Zur Erhöhung der Lagerkapazität und Морозильне відділення можна
zur Aufnahme großer Lebensmittel використовувати без кошиків, щоб
können die Körbe entfernt werden. (16) збільшити місце для зберігання та
щоб вмістилися великі продукти. (9)
У даному прикладі відбувається заміна іменника «Erhöhung» на дієслово
«збільшити».
75
31.Die Menge an Lebensmitteln im Кількість продуктів, завантажених у
Gefrierraum ist höher als die und dem морозильник, перевищує вказану у
Typenschild angegebene Menge. (16) табличці з технічними даними. (9)
У вищенаведеному прикладі використовується заміна частини мови, а саме:
складеного іменного присудка з предикативом у вищому ступені порівняння
прикметника «höher» на дієслово «перевищувати».
32.Diese Funktion ermöglicht das rasche Ця функція дозволяєшвидко досягти
Erreichen der optimalen Temperatur- оптимальних умов зберігання
und Feuchtigkeitsbedingungen des (відносно температури та вологості).
Gerätes. (16) (9)
У даному прикладі відбувається заміна прикметника «rasch» на прислівник
«швидко», а також іменника «Erreichen» на дієслово «досягти».
33.Diese Komponenten dürfen niemals Ніколи не блокуйте, не закривайте і
blockiert, abgedeckt oder beschädigt не вимикайте ці елементи. (4, с. 84)
werden. (13, с. 86)
У вищезазначеному прикладі було застосовано заміну членів речення:
пасивна конструкція була замінена наказовим способом. Така трансформація
демонструє відмінності у граматичній структурі німецької та української мов.
Використання пасивних конструкцій є характерною ознакою німецьких технічних
текстів.
34.Das Netzkabel muss von der Перш ніж приєднувати до комп'ютера
Netzsteckdose abgezogen werden, bevor електричні кабелі, необхідно вийняти
andere Netzkabel installiert werden, die шнур живлення з розетки. (4, с. 85)
mit dem Computer verbunden werden.
(13, с. 87)
76
В даному прикладі перекладач здійснив заміну пасивного стану на
активний, що є характерним для перекладу інструкцій з німецької на українську
мову.
35.Übermäßiger Schalldruck von Надмірний звуковий тиск із
Ohrhörern bzw. Kopfhörern kann einen навушників може спричинити втрату
Hörverlust bewirken. (13, с. 89) слуху. (4, с. 87)
У цьому реченні було застосовано трансформацію синтаксичного
уподібнення, тобто заміна синтаксичної структури оригіналу на аналогічну
структуру мови перекладу. Слід зазначити, що дану трансформацію слід
використовувати обережно, тому що дослівний переклад може стати причиною
неточності або незрозумілості тексту перекладу.
36.Überwachen Sie Kinder in Räumen, in Наглядайте за дітьми в місцях, де ці
denen diese Sicherheitshinweise nicht поради щодо безпеки не
befolgt werden. (13, с. 91) дотримуються. (4, с. 89)
В поданому прикладі перекладач використав трансформацію синтаксичного
уподібнення.
37.Die Temperatur im Gefrierraum ist zu Температура у морозильному
hoch. (16) відділенні надто висока. (9)
В наведеному прикладі перекладач також здійснив трансформацію
синтаксичного уподібнення.
38. Wenn die Störung weiterhin Якщо проблема не зникає, зверніться
besteht, rufen Sie den Kundendienst. до найближчого сервісного центру. (9)
(16)
77
В цьому реченні було здійснено трансформацію антонімічного перекладу,
яка полягає у використанні в перекладі слова або словосполучення, що має
значення, протилежне значенню відповідного слова або словосполучення, яке
було вжите в оригінальному тексті [30, с.357]. Під час перекладу було
використано словосполучення «проблема не зникає», протилежне за значенням
німецькому словосполученню «die Störung weiterhin besteht», при цьому зміст
одиниці залишається подібним. В даному прикладі використовується негативація.
39.In diesem Fall empfiehlt sich das У такому випадку рекомендується
Aufbewahren von kälteresistentem Obst використовувати його для зберігання
und Gemüse. (16) фруктів та овочів, які не чутливі до
низьких температур. (9)
В вищенаведеному прикладі використовується антонімічний переклад, який
представлений негативацією: kälteresistentem Obst und Gemüse – фрукти та
овочі, які не чутливі до низьких температур.
40.Dadurch können einige Informationen У результаті певна інформація в цій
in dieser Dokumentation ihre Gültigkeit документації може виявитися
verlieren. (13, с. 3) неактуальною. (4, с. 3)
В даному прикладі перекладач використав антонімічний переклад, а саме
негативацію: словосполучення «Gültigkeit verlieren» було перекладено на
«неактуальний».
41.Bitte beachten Sie, dass das Gerät bei Важливо пам'ятати, що ця функція не
dieser Funktion jedoch weiterhin normal вимикає електроживлення приладу.
mit Strom versorgt wird. (16) (9)
В поданому прикладі перекладач застосував також антонімічний переклад,
негативацію: словосполучення «normal mit Strom versorgt wird» було перекладено
«не вимикає електроживлення».
78
42.*nicht bei allen Modellen. (13, c. 2) *входить до комплекту тільки деяких
моделей. (4, c. 2)
В даному прикладі перекладач використав антонімічний переклад, який
представлений позитивацією: nicht allen Modelen – тільки деякі моделі. Також
було використано трансформацію додавання словосполучення (входить до
комплекту) з метою уточнення змісту.
43.Öffnen Sie die Abdeckung nicht, Закривайте кришку ввімкненого
wenn der Computer an den Netzstrom комп’ютера. (8, c. 9)
angeschlossen ist. (20, c. 9)
В поданому прикладі було застосовано трансформацію антонімічний
переклад, який представлений позитивацією: словосполучення «Öffnen Sie die
Abdeckung nicht» було перекладено як «Закривайте кришку».
44.Stellen Sie den Schalter in die Position Перед тим як відключити прилад від
«OFF» - AUS, bevor Sie das Gerät vom мережі, поставте перемикач швидкості
Stromnetz abschalten. (19, c. 3) в положення «OFF» - ВИКЛ. (2, c. 11)
45. Drücken Sie den Tasten Freezer, um Щоб вимкнути функцію, натисніть
die Funktion manuell abzuschalten. (16) кнопку температури морозильника.(9)
Для вищезазначених прикладів № 44–45 характерне використання лексико-
граматичної трансформації переміщення. Внаслідок відмінності лексичної
сполучуваності у німецькій у українській мовах, перекладач здійснив дану
перекладацьку трансформацію.
46. Betriebsdauer und max. Füllmenge: Час роботи та максимальна
siehe Vearbeitungsangaben. (17, с. 6) продуктивність: Див. рекомендації
щодо переробки продуктів. (1, с. 82)
79
Лексична одиниця «Vearbeitungsangaben» була замінена на «рекомендації
щодо переробки продуктів». Внаслідок відсутності словникового відповідника в
мові перекладу в даному прикладі було використано спосіб описового перекладу
описового перекладу.
47. Universalschüssel. (17, с. 8) Ємність (велика) для приготування
їжі. (1, с. 83)
Лексична одиниця «Universalschüssel» була перелана словосполученням
«Ємність (велика) для приготування їжі» за допомогою описового перекладу.
48.Knethaken. (17, с. 8) Пластикова або металева насадка
для змішування. (1, с. 83)
49.Pomes-frites-System. (17, с. 8) Подрібнювальна система для
смаження. (1, с. 83)
50.Hinweis zur USB-Übertragungsrate. Зауваження щодошвидкості
(13, c. 7) передавання даних за допомогою
USB. (4, c. 7)
За відсутності словникових відповідників у трьох вищенаведених прикладах
№ 48–50 було використано прийом експлікації: Knethaken – пластикова або
металева насадка для змішування, Pomes-frites-System – подрібнювальна система
для смаження, USB-Übertragungsrate – швидкість передавання даних за
допомогою USB. Під час здійснення трансформації описового перекладу,
перекладачеві необхідно звернути увагу на такі вимоги: – переклад повинен
позначати точний основний зміст; – опис не повинен бути надто важким та
громіздким.
80
Висновок до розділу 3
Основною метою нашого практичного дослідження було вивчення шляхів
перекладу технічних термінів на прикладі таких інструкцій з експлуатації: Braun
TexStyle 5, Hansa BOEI6*, Lenovo Sicherheitsanleitung und allgemeines
Informationshandbuch, Braun Multiquick 3, Lenovo V530-15ICR, Duschsitz OVO
Kühlschrank Whirlpool, Vitek Breeze, Funkempfänger ALUTECH, Tee/Koffezetter
Proficook.
Терміни поділяють на одно- еквівалентні, тобто ті в яких наявний лише
один відповідник та багато- еквівалентні, переклад яких потребує вміння вибору
одного адекватного відповідника.
Проаналізовано 42 речень та 8 виразів, які містять 61 приклад
перекладацьких трансформацій.
За основу ми обрали класифікацію В. Комісарова, який виокремлює такі
види трансформацій:
– лексичні трансформації, до яких науковець відносить транскрибування
та транслітерацію, калькування, лексико-семантичні заміни
(конкретизація, генералізація, модуляція);
– граматичні трансформації, до яких відносяться: синтаксичне
уподібнення (дослівний переклад), граматичні заміни (заміни форм
слова, частин мови, членів речення), членування і об’єднання речень;
– лексико-граматичні (комплексні) трансформації, до яких належать:
антонімічний переклад, переміщення, експлікація і компенсація.
Слід зазначити, що серед трансформацій в зазначених технічних інструкціях
найчастіше використовується описовий переклад та калькування, у разі
відсутності відповідника у мові перекладу. Було також визначено, що
використання граматичних трансформації заміни, а саме заміни частин мови
речення дуже поширено в технічних інструкціях, тому що для німецької
інструкції характерним є використання пасивного стану, який в українській мові
перекладається активним. Також було встановлено, що трансформація
транскодування не є характерною для технічних інструкцій.
81
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
У даній роботі були досліджені лексико-граматичні особливості науково-
технічних текстів на матеріалі німецькомовних інструкцій до побутової техніки, а
саме: Braun TexStyle 5, Hansa BOEI6*, Lenovo Sicherheitsanleitung und allgemeines
Informationshandbuch, Braun Multiquick 3, Lenovo V530-15ICR, Duschsitz OVO,
Kühlschrank Whirlpool, Vitek Breeze, Funkempfänger ALUTECH, Tee/Koffezetter
Proficook.
У процесі дослідження першого розділу було встановлено сутність поняття
«науково-технічного стилю». Науково-технічний стиль називають мовою науки,
наукового спілкування, найголовнішими ознаками якого є: чіткість, формалізація,
послідовність, об’єктивність, експресивна та емоційна нейтральність,
зрозумілість, а також точність. В свою чергу, науково-технічний стиль має п’ять
підстилів, кожен з яких має жанри.
Однією з головних ознак науково-технічного стилю є наявність великої
кількості термінів. Нами було досліджено трактування поняття «терміну» та
зроблений висновок, що: термін – це слово або словосполучення, головною метою
якого є виокремлення особливого поняття в певній галузі знань (науки, техніки,
тощо). Проаналізувавши основні ознаки терміну, слід виділити такі: терміни є
контекстуально-визначеними поняттями; є елементами термінологічної системи;
для них характерна стилістична-нейтральність, дериваційна здатність (творення
похідних від слова-основи), а також відповідність до норм мови. Термінологією
називають систему термінів у науковій або технічній мові, мета якої полягає в
розробці спеціальних термінів, які є підґрунтям для: передачі знань та технологій;
утворення науково-технічної інформації; створення мовного посередництва
(перекладу); зберігання та пошук науково-технічної інформації; утворення бази
знань.
Внаслідок постійного оновлення знань, важливого значення набувають
розвиток науки і техніки, а разом з цим побутові інструкції. Їх відносять до
масово орієнтованого жанру, що має на меті донести до читача важливу
інформацію та вказівки, необхідні для виконання певного алгоритму дій.
82
Перекладачеві слід дуже уважно здійснювати переклад інструкції, тому що
незрозуміла та неточна побутова інструкція може призвести до неналежного
використання приладу та становити небезпеку для здоров’я людини.
У процесі аналізу другого розділу нами було проаналізовано лексичні та
граматичні труднощі, які можуть виникати під час здійснення перекладу науково-
технічних текстів. До лексичних труднощів, які може зазнавати фахівець у галузі
перекладу належать:
– недостатня обізнаність перекладача в певній галузі термінології;
– зростаюча чисельність технічних термінів, як наслідок – словники не
встигають вчасно зафіксувати нові поняття;
– досягнення адекватності перекладу;
– розбіжність вимог до позначення абревіатур та скорочень;
– проблема полісемії (багатозначності) термінів;
– переклад «хибних друзів» перекладача;
– переклад безеквівалентної лексики;
– недостатній рівень перекладацької компетенції.
Проаналізувавши граматичні труднощі перекладу, слід зазначити такі:
– відмінність у передачі інформації різними мовами: при перекладі з
однієї мови на іншу лексичні засоби можуть замінюватися на
граматичні;
– відсутність у мовах граматичних явищ, конструкцій;
– особливість сполучуваності й функціонування слів у словосполученнях
та реченнях;
– розбіжність побудови категорій та форм в німецькій та українській
мовах (наприклад, наявність в німецькій мові означеного та
неозначеного артикля свідчить про поділ повідомлення на відоме та
невідоме, в українській мові артиклі відсутні);
– різні форми однини та множини в обох мовах;
– досить частотне навантаження дійсного та умовного способів,
інфінітивних конструкцій, активного та пасивного стану.
83
До найголовніших граматичних особливостей науково-технічних текстів
відносять: складні речення, стійкі дієслівно-іменні конструкції, пасивний стан,
номіналізація, часте вживання композити і тд.
Під час виконання практичної частини роботи, нами було визначено, що
переклад одноеквівалентних термінів не є складним процесом для фахівця в
галузі перекладу. З метою адекватного перекладу багатоеквівалентних термінів
вирішальну роль відіграє контекст, на який повинен спиратись перекладач. Було
встановлено, що використання перекладацьких трансформацій в технічних
інструкціях зумовлено відсутністю лексичного відповідника в мові перекладу або
знаходженням неточного еквівалента в словнику. Подолання труднощів під час
перекладу технічних інструкцій неможливе за відсутності перекладацької
компетенції.
У третьому розділі було проаналізовано 61 приклад німецькомовних
технічних інструкцій до побутових приладів, таких як: Braun TexStyle 5, Hansa
BOEI6*, Lenovo Sicherheitsanleitung und allgemeines Informationshandbuch, Braun
Multiquick 3, Lenovo V530-15ICR, Duschsitz OVO, Whirlpool, Vitek Breeze,
Funkempfänger ALUTECH, Tee/Koffezetter «Proficook», серед яких було виявлено
різні способи перекладу:
1. транскрипція та транслітерація – 4,8 %;
2. калькування – 16,4%;
3. конкретизація – 13,1%;
4. генералізація – 1,6 %;
5. модуляція – 1,6 %;
6. синтаксичне уподібнення – 4,9%;
7. заміна форми слова – 3,2%;
8. заміна частин мови – 6,5%;
9. заміна членів речення – 11,4%;
10. факультативна зміна порядку типів речень – 1,6%;
11. членування речень – 6,5%;
12. об'єднання речень – 4,9%;
84
13. антонімічний переклад – 9,8%;
14. переміщення – 4,9%;
15. експлікація – 8,1%.
Дана робота може мати практичну значимість та бути використана для
практики перекладу технічних текстів, в процесі перекладу технічних інструкцій,
в підготовці перекладачів науково-технічної літератури.
85
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Алексеева И. С. Профессиональное обучение переводчика : Учебное
пособие по устному и письменному переводу для переводчиков и преподавателей.
СПб. : Издательство «Союз», 2001. 288 с.
2. Алексеева И. С. Текст и перевод. Вопросы теории. Монография. М. :
Международные отношения, 2008. 184 с.
3. Арнольд И. В. Лексикология современного английского язика. М. :
Издательство литературы на иностранных языках, 1959. 308 с.
4. Ахманова О. С. Очерки по общей и русской лексикологи. М. : Учпедгиз,
1957. 354 с.
5. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов. М. : Советская
энциклопедия, 1969. 607 с.
6. Бархударов Л. С. Язык и перевод (Вопросы общей и частной теории
перевода). М. : «Международные отношения», 1975. 240 с.
7. Білозерська Л. П., Вознесенко Н. В., Радецька С. В. Термінологія та
переклад. Навчальний посібник для студентів філологічного напряму підготовки.
Вінниця : Нова книга, 2010. 232 с.
8. Богдановская И. М.,Зайченко Т. П., Проект Ю. Л. Информационные
технологии в педагогике и психологии : Учебник для вузов. Стандарт третьего
поколения. СПб. : Питер, 2017. 304 c.
9. Буковский С. Л. Теория и практика обучения иностранным язикам в
неязыковом вузе (на материале технического профиля) : Учебное пособие. М. :
Прометей, 2019. 180 с.
10. Бусел В. Т. Великий тлумачний словник української мови (з дод. і доповн.).
Київ ; Ірпінь : Перун, 2005. 1444 с.
11. Владимирова Т. Л.Язык и стиль научного текста : учебное пособие. Томск :
Изд-во Томского политехнического университета, 2010. 80 с.
12. Воронцова Т. А. Элементарная стилистика: учеб.-метод. пособие. Ижевск :
Изд-во «Удмуртский университет», 2008. 130 с.
86
13. Герд А. С. Значение термина и научное знание. Научно-техническая
информация. 1991.№ 10. сер. 2. С.1–4.
14. Головин Б. Н., Кобрин Р. Ю. Лингвистические основы учения о терминах.
М. : Высшая школа, 1987. 103 с.
15. Гринев-Гриневич С. В.Терминоведение учеб. пособие для студ. высш. учеб.
Заведений. М. : Издательский центр «Академия», 2008. 304 с.
16. Даниленко В. П. Русская терминология : Опыт лингвистического описания.
М. : Наука, 1977. 245 с.
17. Дерягин В. Я. Беседы о русской стилистике.М. : Знание, 1978. 96 с.
18. Д’яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення :
Семантичний та соціолінгвістичний аспект. Київ : Вид. дім «КМ Academia», 2000.
218 с.
19. Елін П. «Особливості перекладу науково-технічних текстів». URL:
https://www.researchgate.net/publication/286251936_Osobennosti_perevoda_naucno-
tehniceskih_tekstov (дата звернення: 23.11.21)
20. Зарицький М. С. Актуальні проблеми українського термінознавства :
Підручник. Київ : Видавництво «Політехніка», 2004. 128 с.
21. Канделаки Т. Л. Семантика и мотивированность терминов. М. : Наука, 1977.
167 с.
22. Карабан В. І. Переклад англійської наукової і технічної літератури.
Граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми :
навчальний посібник, вид. 5-те. Вінниця : Нова книга, 2018. 656 с.
23. Карабан В. І. Переклад англійської наукової і технічної літератури.
Лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні труднощі. Ч. 2. Вінниця : Нова
Книга, 2001, 303 с.
24. Карабань Н. А. Речевой жанр инструкции. Известия Волгоград. 2008. № 5.
С. 96–98.
25. Кашпер А. И. Перевод немецкой научно-технической литературы :
Практическое пособие. М. : Высшая школа, 1964, 277 с.
87
26. Киндеркнехт А. С. Ошибки и неточности перевода потребительской
инструкции (французский язык). Вестник ПНИПУ. Проблемы языкознания и
педагогики. 2016. №1. С. 8–15.
27. Кияк Т. Р., Науменко А. М, Огуй О. Д. Перекладознавство (німецько-
український напрям). Київ : Видавничо-поліграфічний центр "Київський
університет", 2008. 543 с.
28. Кияк Т. Р., Огуй О. Д., Науменко А. М. Теорія та практика перекладу
(німецька мова) : Підручник для студентів вищих навчальних закладів. Вінниця :
Нова книга, 2006. 592 с.
29. Коваленко А. Я. Науково-технічний переклад. Тернопіль : Вид–во
Карп’юка, 2004. 284 с.
30. Комиссаров В. Н. Слово о переводе. М. : «Наука», 1973. 427 с.
31. Комиссаров В. Н. Современное переводоведение. М. : ЭТС, 2001. 424 с.
32. Комиссаров В. Н. Теория перевода (лингвистические аспекты) : Учеб. для
ин-тов и фак. иностр. яз. М. : Альянс, 2013. 253 с.
33. Король А. А. Курс лекцій з теорії перекладу. Übersetzungstheorie : Навч.
посібник. Чернівці : Чернівец. нац. ун-т, 2021. 152 с.
34. Костенко Л. М. Вмотивованість терміна. Нова філологія. 2002. №1 (12). С.
380 – 382.
35. Кравченко М. К., Ляшевич З. И., Марецкая С. Н., Марецкая Н. Р. Сборник
грамматических упражнений (Трудности перевода немецкого текста). URL:
https://www.twirpx.com/file/617609/
36. Кропівний В. М., Кропівна А. В., Молокост Л. А.Технічна документація :
«Документознавство та інформаційна діяльність». Кіровоград : КНТУ. 2015. 52 с.
37. Кучер З. І., Орлова М. О., Редчиць Т. В. Практика перекладу (німецька
мова) : навч. посібник для студ. вищ. навч. заклад. 2-ге вид. Вінниця : Нова Книга,
2017. 464 с.
38. Левитан К. М. Юридический перевод: основы теории и практики : учеб.
пособие М. : Проспект, 2011. 352 с.
88
39. Лейчик В. М. Терминоведение : предмет, методы, структура. М. : Изд-во
ЛКИ, 2007. 256 с.
40. Лисенко Г. Л, Баклан І. М., Чепурна З. В. Основи перекладу – міст між
теорією і практикою (німецько-український напрям) : підручник. Київ : Вид-во
«Політехніка», 2019. 204 с
41. Лотте Д. С. Основы построения научно-технической терминологии.
Вопросы теории и методики. М. : Изд-во АН СССР, 1961. 160 с.
42. Люткин И. Д., Шайкевич А. Я. Научно-технический перевод с русского
языка на английский : методическое пособие, М. : ВЦП, 1991. 127 с.
43. Максименко О. И. Поликодовый vs. креолизованный текст : проблема
терминологии. Вестник РУДН. Серия : Теория языка. Семиотика. Семантика.
2012. №2. С. 93-102.
44. Массалина И. П. Дискурсивные маркеры в английском языке военно-
морского дела. Калининград: Издательство ФГОУ ВПО «КГТУ», 2009. 278 с.
45. Матвеева А. И., Краснов Р. В. Русский язык и культура речи. Казань :
«Бук», 2018. 554 с.
46. Мистюк Т. Л. Русский язык и культура речи. Нормы. Стилистика : учеб.
пособие. Новосибирск : Изд-во НГТУ, 2015. 84 с.
47. Наер Н. М. Stilistik der deutschen Sprache : Учебное пособие. М. : МПГУ,
2015. 256 с.
48. Острецова І. В. Переклад стійких дієслівних словосполучень в німецькій
науково-технічній літературі. Частина І : Навч. посібник. Дніпропетровськ :
НМетАУ, 2015. 54 с.
49. Паласюк М. І. Навчально-методичний посібник з німецької мови для
аспірантів. Тернопіль : ТНТУ, 2016. 168 с.
50. Паршина Т. В. Вопросы формирования специальной составлиющей
переводческой компетенции студентов-переводчиков высшем учебном заведении
посредством учебной дисциплины «Технический перевод»: научно-
исследовательская работа. Казань : Изд-во «Бук», 2017. 142 с.
89
51. Паршина Т. В. Лекция по учебной дисциплине «Технический перевод» на
тему «Правила перевода научно-технической літературы и документации» :
учебное пособие. Казань : Бук, 2018. 84 с.
52. Писаренко М. С. Коммуникативно-прагматическая и структурно-
семантическая характеристика текста инструкции: дис. канд. филол. наук.
Белгород, 2008. 22 с.
53. Редчиць Т. В. Перекладацький аналіз тексту (Німецька мова). Черкаси :
ЧДТУ, 2017. 70 с.
54. Роготнева Е. Н. Документная лингвистика : сборник учебно-методических
материалов. Томск : Изд-во ТПУ, 2011. 84 с.
55. Романова О. Н., Долинская А. В.Основы технического перевода : учебное
пособие по английскому языку. Волгоград : ВолгГАСУ, 2011.
56. Рябкова Н. И. Культура русской речи : учебное пособие. Москва ; Берлин :
Директ-Медиа, 2020. 311 с.
57. Синев Р. Г. Грамматика немецкой научной речи : Практическое пособие.
Издание 2-е. М. : Готика, 2001. 288 с.
58. Смекаев В. П. Учебник технического перевода (английский язык).
Новгород: НГЛУ им Н. А. Добролюбова, Вектор ТиС, 2006. 316 с.
59. Стрелковский Г. М., Латышев Л. К. Научно-технический перевод. Пособие
для учителей немецкого языка. М. : издательство «Просвещение», 1980. 176 с.
60. Суперанская А. В.,Подольская Н. В.,Васильева Н. В. Общая терминология :
Вопросы теории. Изд. 6-е. М. : Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2012. 248 с.
61. Сушко-Безденежних М. Г. Стилістика німецької мови : навч. посібн.
(німецькою мовою). Суми : Вид-во СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2011. 120 с.
62. Троянская Е. С., Герман Б. Г. Практическая грамматика немецкой научной
речи. М. : Наука, 1974. 428 с.
63. Фесенко О. П. Академическая риторика : учебник и практикум для вузов.
М. : Издательство Юрайт, 2020. 181 с.
90
64. Хаит Ф. С. Пособие по переводу технических текстов с немецкого на
русский : Учеб. пособие для сред. спец. учеб. заведений М. : Academia, 2001. 159
с.
65. Хоменко С. А., Цветкова Е. Е., Басовец И. М. Основы теории и практики
перевода научно-технического текста с английского языка на русский: учеб.
пособ. Мн.: БНТУ, 2004. 204 с.
66. Шестакова Н. В. Пособие по чтению и переводу немецкой научно-
технической литературы. М. : Высшая школа, 1961. 127 с.
67. Ammann M. Grundlagen der modernen Translationstheorie. Ein Leitfaden für
Studierende. Heidelberg : Verlag Universitätsdruckerei, 1990. 108 S.
68. Arntz R., Picht H., Mayer F. Einführung in die Terminologiearbeit. Hildesheim :
Verlag Georg Olms, 2002. 331 S.
69. Arntz R., Picht H., Schmitz K.-D. Einführung in die Terminologiearbeit.
Hildesheim : Verlag Georg Olms, 2016. 335 S.
70. Baumert A., Verhein-Jarren A. Texten für die Technik. Leitfade für Praxis und
Studium, Berlin : Verlag Springer, 2012. 220 S.
71. Beate F., Rachel H. Wirtschaftlichkeit von Terminologie ermitteln. Plausibel und
rentabel; technische kommunikation. 2009. Nr. 4. S. 45–48.
72. Beier R. Englische Fachsprache. Stuttgart : Verlag W. Kohlhammer, 1980, 122 S.
73. Best J.,Sylvia K. Übersetzen und Dolmetschen. Eine Orientierungshilfe.
Tübingen : Verlag A. Francke, 2002. 341 S.
74. Bremer M. The User Manual Manual. Concord : UnTechnical Press, 1999. 314 p.
75. Breuer E., Güngör N., Klassen M., Riesenweber M., Vinnen J. Wissenschaftlich
schreiben - gewusst wie!: Tipps von Studierenden für Studierende. Bielefeld: wbv
Media, 2019. 172 S.
76. Bussmann H. Lexikon der Sprachwissenschaft. Vierte, durchgesehene und
bibliografisch ergänzte Auflage 4. Stuttgart : Verlag Kröner, 2008. 819 S.
77. Brückner M.,Reinert R. Auf den Punkt gebracht – Entrümpeln Sie Ihre
Kommunikation. Renningen : Expert-Verlag, 2007. 99 S.
91
78. Cabré, M. T. Terminology : Theory, methods and applications. Amsterdam ;
Philadelphia : John Benjamins, 1998. 248 p.
79. Clyne M. Pragmatik, Textstruktur und kulturelle Werte. Fachtextpragmatik.
Schröder H. (Hg.). Tübingen : Verlag Gunter Narr, 1993. S. 3–18.
80. Debora R.,Schmitz K.-D. Terminologiearbeit und Softwarelokalisierung. Hennig
J., Tjarks-Sobhani M. (Hrsg.). Terminologiearbeit für Technische Dokumentation.
Lübeck : Schmidt-Römhild, 2008. S. 155-163.
81. DIN EN 15038 Übersetzungs-Dienstleistungen. Dienstleistungsanforderungen.
Berlin : Verlag Beuth, 2007.
82. Drewer P., Massion F., Pulitano D. Was haben Wissensmodellierung,
Wissensstrukturierung, künstliche Intelligenz und Terminologie miteinander zu tun?
Deutsches Institut für Terminologie, 2017. 28 p.
83. Duden : Duden online. Bibliografisches Institut, 2016. URL: www.duden.de
(дата звернення: 23.11.2021).
84. Eco U. Wie man eine wissenschaftliche Abschlußarbeit schreibt. Wien : Verlag
Facultas, 2010. 268 S.
85. Erpenbeck J., Rosenstiel L. Handbuch Kompetenzmessung: erkennen, verstehen
und bewerten von Kompetenzen in der betrieblichen, pädagogischen und
psychologischen Praxis. 2. Auflage. Stuttgart : Verlag Schäfer-Pöschel, 2007. 734 S.
86. Faber P. A Cognitive Linguistics View of Terminology and Specialized
Language. Berlin: De Gruyter, 2012. 307 p.
87. Fasshauer U. Emotionale Leistungsfähigkeit im Kontext beruflicher Bildung.
Subjektorientierte Aspekte der Qualität von Teamarbeit an beruflichen Schulen.
Bielefeld : Verlag Bertelsmann, 2001. 242 S.
88. Feidel G. Technische Texte richtig übersetzen: Ein Ratgeber für die Praxis.
Düsseldorf : Verlag Econ, 1970. 197 S.
89. Felber H., Budin G. Terminologie in Theorie und Praxis. Tübingen : Verlag
Gunter Narr, 1989. 315 S.
90. Frank A., Haacke S., Lahm S. Schlüsselkompetenzen: Schreiben in Studium und
Beruf. Stuttgart ; Weimar : J. B. Metzler, 2007. 218 S.
92
91. Frey A. Methoden und Instrumente zur Diagnose beruflicher Kompetenzen von
Lehrpersonen - eine erste Standortbestimmung zu bereits publizierten Instrumenten.
Zeitschrift für Pädagogik. 2006.№ 51. S. 30–46.
92. Fluck H.-R. Fachsprachen. Einführung und Bibliographie. Tübingen : Francke,
1996. 361 S.
93. Gatzky J. Kulturkompetenz. Ein Beitrag zur Translationsdidaktik. Leipzig :
Verlag Univ., 2001. 700 S. Gläser R. Fachtextsorten im Englischen. Tübingen : Verlag
Gunter Narr, 1990. 331 S.
94. Glossary of terms used in terminology. URL:
https://benjamins.com/series/term/term.gloss.pdf (дата звернення: 23.11.2021)
95. Glovacki-Bemardi Z. Gebrauchsanweisungen. URL:
https://www.researchgate.net/publication/307679756_Gebrauchsanweisungen (дата
звернення: 23.11.2021)
96. Gnahs D. Kompetenzen – Erwerb, Erfassung, Instrumente. Bielefeld : Verlag
Bertelsmann, 2010. 140 S.
97. Hagenloch T. Die Seminar- und Bachelorarbeit im Studium der
Wirtschaftswissen- schaften : Ein kompakter Ratgeber, 2010. 66 S.
98. Hoeft Chr. Kommunikationsfallen im Übersetzungsprozess: Darstellung,
Erkennung und Lösung möglicher Probleme beim Übersetzen von Fachtexten.
Saarbrücken : Verlag Dr. Müller, 2008. 148 S.
99. Hoffmann L., Kalverkämper H., Wiegand H. Fachsprachen. Ein internationales
Handbuch zur Fachsprachenforschung und Terminologiewissenschaft. Berlin : Verlag
de Gruyter, 1998. 2731 S.
100. Hoffmann L. Kommunikationsmittel Fachsprache. Eine Einführung. Berlin :
Akademie-Verlag, 1976. 498 S.
101. Hoffmann L. Vom Fachwort zum Fachtext. Beiträge zur angewandten Linguistik.
Tübingen: Verlag Gunter Narr, 1988. 265 S.
102. Horn-Helf B. Technisches Übersetzen in Theorie und Praxis. Tübingen : Verlag
Francke, 1999. 301 S.
93
103. Hönig H. Konstruktives Übersetzen. Studien zur Translation, Bd. I, Tübingen :
Verlag Stauffenburg, 1997. 195 S.
104. Karall P., Weikert A. Was ist ein wissenschaftlicher Text? URL:
https://www.univie.ac.at/ksa/elearning/cp/schreiben/schreiben-2.html (дата звернення:
23.11.2021)
105. Kockaert H., Steurs F. Handbook of Terminology. Vol. 1. Amsterdam : John
Benjamins, 2015. 539 p.
106. Koller W. Einführung in die Übersetzungswissenschaft. Wiebelsheim : Verlag
Quelle & Meyer, 2004. 343 S.
107. Kruse O. Schreiben lehren an der Hochschule: Aufgaben, Konzepte,
Perspektiven. Ehlich K.,Steets A. (Hrsg.). Wissenschaftlich schreiben – lehren und
lernen. Berlin ; New York : Verlag De Gruyter. 2003 S. 95–111.
108. Mayer F. Eintragsmodell für terminologische Datenbanken. Ein Beitrag zur
übersetzungsorientierten Terminographie. Tübingen : Verlag Gunter Narr, 1998.
109. Milan C. (1989): Falsche Freunde. Ein besonderes Problem der kontrastiven
Lexikologie (deutsch – italienisch). Sprachwissenschaft, 1989.14. S. 384 – 404
110. Mounin G. Die Übersetzung. Geschichte, Theorie, Anwendung. München :
Verlag Nymphenburger, 1967. 214 S.
111. Müller-Ruckwitt A. Kompetenz – Bildungstheoretische Untersuchungen zu
einem aktuellen Begriff. Würzburg : Verlag Ergon, 2008. 290 S.
112. Neckermann N. Text-Bild-Kombinationen in Anleitungstexten. Schwender C.
Zur Geschichte der Gebrauchsanleitung : Theorien – Methoden – Fakten. Frankfurt am
Main, Berlin, Bern, New York, Paris, Wien : Lang, 1999. S. 95–156.
113. Neologismenwörterbuch.URL:
https://www.owid.de/service/stichwortlisten/neo_neuste (дата звернення: 06.12.21).
114. Nord C. Fertigkeit Übersetzen. Ein Selbstlernkurs zum Übersetzenlernen und
Übersetzenlehren. Spanien : Verlag San Vicente, 2002. 245 S.
115. Pörtner A. Besonderheiten der akademischen Übersetzung. URL:
https://www.ecommerce-vision.de/besonderheiten-der-akademischen-uebersetzung/
(дата звернення: 23.11.2021)
94
116. Pelka R. Sprachliche Aspekte von Bedienungsanleitungen technischer Geräte und
Maschinen. Grosse S., Mentrup W. Anweisungstexte. Tübingen : Verlag Gunter Narr,
1982. S. 74–103.
117. Peterßen W. Wissenschaftliche(s) Arbeiten. München : Verlag Oldenbourg, 1999.
55 S.
118. Rausch M., Stürmer O. Die Wahrheit über Kompetenzen Das Zukunfts-Gen im
21. Jh.? Deggendorf : Verlag Ebner, 2011. 395 S.
119. Riggs F. A New Paradigm for Social Science Terminology. International
Classification 6. 1979.№ 3. P.150 – 158.
120. Rondeau G. Terminologie et documentation. Meta Translators' Journal. 1980.
№1. P. 152–170.
121. Seiler de Duque D. Übersetzerische Kompetenz und Textauswahl im
Übersetzungsunterricht (Deutsch – Spanisch – Spanisch – Deutsch). Fleischmann E.,
Kutz W., Schmitt P. Tübingen.Translationsdidaktik : Grundfragen der
Übersetzungswissenschaft. Tübingen, 1997. S. 109–114
122. Schippan T. Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache. Tübingen : Verlag
Niemeyer, 1992. 310 S.
123. Schmitt P. Fachübersetzen – eine Widerlegung von Vorurteilen. Best J. (Hrsg.):
Übersetzen und Dolmetschen: eine Orientierungshilfe. Tübingen : Verlag Franke, 2002.
S. 60–73.
124. Schmölzer-Eibinger S. Auf dem Weg zur Literalen Didaktik. Textkompetenz.
Eine Schlüsselkompetenz und ihre Vermittlung. Tübingen : Verlag Narr, 2007. S.
207–222
125. Schröder H. Semiotische Aspekte multimedialer Texte – Tübingen: Narr, 1993. –
S. 189-214.
126. Schwender C. Zur Geschichte von Abbildungen in Instruktionstexten.
Visualisierung in Technischer Dokumentation. Lübeck : Verlag Schmidt Römhild,
2003. S. 32–58.
127. Snell-Hornby M.,Hönig H.,Kußmaul P.,Schmitt P. Handbuch Translation.
Tübingen : Verlag Stauffenburg, 1999. 448 S.
95
128. Steinhoff T. Wissenschaftliche Textkompetenz. Sprachgebrauch und
Schreibentwicklung in wissenschaftlichen Texten von Studenten und Experten.
Tübingen : Verlag Niemeyer, 2007. 470 S.
129. Stolze R. Die Fachübersetzung. Eine Einführung. Tübingen : Verlag Gunter Narr,
1999. 249 S.
130. Stolze R. Fachübersetzen – Ein Lehrbuch für Theorie und Praxis. Berlin : Frank
& Timme. 2009. 416 S.
131. Waldschmidt-Dietz F. JUSTfind – Wissenschaftliche Literatur finden. URL:
http://geb.uni-giessen.de/geb/volltexte/2015/11557/ (дата звернення: 23.11.2021)
132. Was ist Wissenschaft? URL:
http://www2.germanistik.rub.de/bportal/doku.php/reader:04:04.1_wissenschaft
133. Weidacher G. Multimodale Textkompetenz. Schmölzer-Eibinger S.,Weidacher G.
(Hrsg.): Textkompetenz: Eine Schlüsselkompetenz und ihre Vermittlung. Tübingen :
Verlag Narr, 2007. S. 39–55.
134. Weinrich H., Kretzenbacher H.Wissenschaftssprache, Sprachkultur und die
Einheit der Wissenschaft. Linguistik der Wissenschaftssprache. Berlin ; New York :
Verlag de Gruyter. 1994. S. 155–174.
135. Witte H. Die Rolle der Kulturkompetenz. Snell-Hornby M. Handbuch
Translation. Tübingen : Verlag Stauffenburg, 1998. S. 345–348.
96
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ФАКТИЧНОГОМАТЕРІАЛУ
1. Інструкція з експлуатації блендеру «Braun Multiquick 3».
2. Інструкція з експлуатації вентилятора «Vitek Breeze».
3. Інструкція з експлуатації духової шафи «Hansa BOEI6*».
4. Інструкція з експлуатації комп’ютера «Lenovo V530-15ICR».
5. Інструкція з експлуатації праски «Braun TexStyle 5».
6. Інструкція з експлуатації радіоприймача «ALUTECH».
7. Інструкція з експлуатації сидіння для душу «OVO - P».
8. Інструкція з техніки безпеки та загальна інформація щодо комп'ютера
«Lenovo».
9. Інструкція з експлуатації холодильника «Whirlpool».
10. Інструкція з експлуатації чайника/кавоварки «Proficook».
11. Gebrauchsanweisung Backofen «Hansa BOEI6*».
12. Gebrauchsanweisung Bügeleisen «Braun TexStyle 5».
13. Gebrauchsanweisung Computer «Lenovo V530-15ICR».
14. Gebrauchsanweisung Duschsitz «OVO - P»
15. Gebrauchsanweisung Funkempfänger «ALUTECH».
16. Gebrauchsanweisung Kühlschrank «Whirlpool».
17. Gebrauchsanweisung Mixer «Braun Multiquick 3».
18. Gebrauchsanweisung Tee/Koffezetter «Proficook».
19. Gebrauchsanweisung Ventilator «Vitek Breeze».
20. Sicherheitsanleitung und allgemeines Informationshandbuch Computer
«Lenovo».