Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7958| Назва: | Лінгвістичні аспекти перекладу текстів суспільно- політичної тематики. |
| Автори: | Редчиць, Тетяна Вікторівна Льон, Оксана Сергіївна |
| Ключові слова: | Суспільно-політична лексика;Лінгвістичні аспекти |
| Дата публікації: | 2022 |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7958 |
| Розташовується у зібраннях: | 035 Філологія (Германські мови та літератури (переклад включно), перша - німецька) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| магістерська Льон.pdf Restricted Access | 537.91 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити Запит копії |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Факультет гуманітарних технологій Кафедра іноземних мов та міжнародних комунікацій ЛЬОН ОКСАНА СЕРГІЇВНА ЛІНГВІСТИЧНІ АСПЕКТИ ПЕРЕКЛАДУ ТЕКСТІВ СУСПІЛЬНО- ПОЛІТИЧНОЇ ТЕМАТИКИ Кваліфікаційна робота магістра Спеціальність: 035 Філологія Спеціалізація: 035.043 Германські мови та літератури (переклад включно), перша – німецька Освітня програма: Германські мови та літератури (переклад включно), перша – німецька Науковий керівник Редчиць Т. В. кандидат філологічних наук, доцент Кваліфікаційна робота допущена до захисту рішенням кафедри ІММК, протокол №_____ від «___» __________ 2022 р. Зав. кафедри ІММК _______________ к .пед.н., доц. Чепурна М. В. Черкаси – 2022 MINISTRY OF EDUCATION AND SIENCE OF UKRAINE CHERKASY STATE TECHNOLOGICAL UNIVERSITY Faculty of Humanitarian Technologies Department of Foreign Languages and International Communication LON OKSANA SERHIIVNA LINGUISTIC ASPECTS OF TRANSLATING SOCIO-POLITICAL TEXTS Master`s Project Speciality: 035 Philology Specialization: 035.043 Germanic Languages and Literatures (translation included), first – German Academic programme: Germanic Languages and Literatures (translation included), first – German Scientific Supervisor: T. V. Redchyts Candidate of Philological Science (Ph. D.), Associate Professor Master`s project is admitted for defence by the department meeting of Foreign Languages and International Communication Report № _______ dated « _____________» 2022; Head of Foreign Languages and International Communication Department __________________ Candidate of Pedagogy, Associate Professor M. V. Chepurna Cherkasy – 2022 ЗМІСТ ВСТУП…………………………………………………...…….…………………. 4 РОЗДІЛ І. ОСОБЛИВОСТІ ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ В СУЧАСНІЙ ЛІНГВІСТИЦІ….…..…………………………………………..... 8 1.1. Поняття політичного дискурсу ………………………….…………………. 8 1.2. Типологія суспільно-політичних текстів...……………………..………...... 12 1.3. Лінгвістичні особливості суспільно-політичних тексів ………………..… 24 Висновки до розділу 1…………………………………………………………… 32 РОЗДІЛ ІІ. СПЕЦИФІКА ПЕРЕКЛАДУ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ ТЕКСТІВ…………………………………………………………………………. 34 2.1. Переклад суспільно-політичних текстів на рівні лексики та стилістики... 34 2.2. Особливості перекладу контамінованих одиниць..……………………….. 42 2.3. Особливості перекладу заголовків. ………………………………………... 51 Висновки до розділу 2…………………………………………………………… 57 РОЗДІЛ ІІІ. АНАЛІЗ ПЕРЕКЛАДУ СУСПІЛНО-ПОЛІТИЧНИХ ТЕКСТІВ…………………………………………………………………………. 59 Висновки до розділу 3…………………………………………………………… 75 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ………………………………………………………. 76 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….. 79 СПИСОК ДЖЕРЕЛ ФАКТИЧНОГОМАТЕРІАЛУ………………………. 88 ВСТУП Магістерська кваліфікаційна робота присвячена аналізу лінгвістичних аспектів перекладу текстів суспільно-політичної тематики. У нинішній час стрімко збільшується кількість суспільно-політичних текстів: виступів, промов та інтерв’ю політичних і суспільних діячів різних країн світу, речників громад та організацій. Ці тексти являють собою засіб популяризації певних ідеологічних ідей, тверджень та міркувань. Крім того, в текстах суспільно-політичної тематики висвітлюються думки щодо проблем у сучасному світі та пропонуються можливі варіанти їх вирішення. Переклад текстів суспільно-політичної тематики є невід’ємною частиною життя громадянина кожної країни, оскільки політика впливає на всі сфери життєдіяльності суспільства. Відтворення текстів суспільно-політичного дискурсу є провідником між мовою оригіналу та мовою перекладу. Адекватність перекладу залежить від умінь та навичок набутих перекладачем. Фонова інформація є важливим чинником для створення адекватного перекладу. Крім того, велику роль при перекладі текстів суспільно-політичної тематики відіграють прийоми відтворення лінгвокультурних особливостей текстів такого типу, а також способи передачі референційного значення інтернаціональних термінів, реалій, різновидів тропів, фразеологізмів, суспільно-політичної лексики тощо. Необхідну базу для змістового дослідження надають наукові напрацювання як вітчизняних, так і зарубіжних вчених: О. Л. Максимчук [49], Т. Р. Кияк [34], І. С. Алексеева [2], М. П. Брандес [11], В. З. Дем’янков [21], В. Й. Здоровега [28], М. В. Микитюк [51], Н. С. Рудич [60], В. Н. Коміссаров [37], А. А. Колесніков [36], Ю. А. Погорілий [57], Р. П. Зорівчак [29], В. І. Карабана [33], К. Райс [88], О. Й. Шейгал [71],О. Г. Алтунян [3], І. В. Токарева [64], А. Ф. Архіпова [6], П. Ялінкова [82], Л. Майлз [84], Е. Косеріу [79] та інших. Незважаючи на існуючі наукові розвідки, сьогодні все ж таки бракує наукових досліджень, які б охоплювали різноманітні аспекти вивчення особливостей перекладу текстів суспільно-публіцистичної тематики на різних мовних рівнях. Актуальність пропонованого дослідження зумовлена загальною спрямованістю сучасного перекладознавства на вивчення проблеми лінгвістичних особливостей перекладу суспільно-політичних текстів. Мета дослідження полягає у з’ясуванні лінгвістичних особливостей текстів суспільно-політичної тематики та їх перекладу, що прогнозує виконання таких завдань: 1) розглянути та проаналізувати поняття «політичний дискурс»; 2) розглянути типологію суспільно-політичних текстів (СПТ); 3) виявити лінгвістичні особливості СПТ на рівні лексики та стилістики та їх переклад; 4) дослідити граматичні особливості СПТ та їх переклад; 5) проаналізувати переклад текстів суспільно-політичного спрямування. Об’єктом дослідження є лінгвістичні аспекти текстів суспільно- політичної тематики. Предметом дослідження є особливості перекладу суспільно-політичних текстів. Матеріалом дослідження є промова Сергія Жадана «Хай це буде текст не про війну»; промова Ангели Меркель «Rede von Bundeskanzlerin Merkel im Rahmen der Veranstaltung „Außen- und Sicherheitspolitik in der deutschen EU- Ratspräsidentschaft“ der Konrad-Adenauer-Stiftung am 27. Mai 2020»; коментар Євгена Тейзе «Визнання Голодомору геноцидом – сигнал нащадку Сталіна в РФ»; стаття Лізи Генель «Nach Razzia: Wie gefährlich sind Reichsbürger?»; «Reichsbürger: Ist ein Umsturz in Deutschland denkbar?», стаття «COVID: China peilt einen neuen Kurs an» з інформаційного ресурсу «Deutsche Welle» та їх переклади на українською мовою. Для досягнення визначеної мети та виконання наведених завдань були використані такі методи дослідження: описовий метод допомагає детально описати стратегію, обрану перекладачем для відтворення тексту оригіналу; порівняльний (для порівняння тексту оригіналу та перекладу з метою дослідження трансформацій, які були використані під час перекладу); трансформаційний (для визначення синтаксичних і семантичних подібностей і відмінностей між мовними об’єктами через подібності й відмінності під час застосування трансформацій); компонентного аналізу (для порівняння семного складу терміну з метою підбору правильного відповідника у мові перекладу); логічний (для формування структури роботи та оприлюднення результатів дослідження). Наукова новизна дослідження зумовлюється тим, що вперше в українському перекладознавстві здійснено спробу комплексного перекладознавчого аналізу лексико-граматичних та стилістичних особливостей відтворення цільовою мовою текстів суспільно-політичної тематики. Теоретичне значення дослідження визначається його певним доробком у сфері міжкультурній комунікації, політичного наративу, журналістики та теорії перекладу. Результати дослідження доповнюють наукові праці про переклад заголовків та способи передачі референційного значення інтернаціональних термінів, реалій, різновидів тропів, фразеологізмів, суспільно-політичної лексики, враховуючи лінгвістичні та екстралінгвістичні аспекти. Практичне значення дослідження визначається можливістю його використання на заняттях з практики та теорії перекладу задля поглиблення знань студентів в царині жанрового перекладу, а саме особливостей перекладу текстів суспільно-політичної тематики. Крім того результати дослідження можуть бути застосовані при створенні вузькопрофільних курсів з перекладу текстів політичного дискурсу різних жанрів та написанні студентських наукових робіт з теорії перекладу. Його напрацювання та розробки допоможуть у подальшому створенні матеріалів для навчальних курсів зі стилістики німецької мови, риторики, перекладознавства та журналістики. Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел та списку джерел фактичного матеріалу. У вступі розглядається актуальність теми роботи, формулюються мета і завдання, визначається об’єкт і предмет дослідження, фактичний матеріал та методи аналізу, з’ясовується практичне значення роботи. У першому розділі теоретично оглядається поняття «політичний дискурс», висвітлюється типологія суспільно-політичних текстів, досліджуються лексично-стилістичні та граматичні особливості текстів суспільно-політичної тематики. У другому розділі висвітлюється лексико-стилістичним та граматичним особливостям перекладу текстів суспільно-політичної тематики. У третьому розділі аналізуються лінгвістичні аспекти перекладу суспільно-політичних текстів на прикладі відтворення. У загальних висновках викладено головні теоретичні положення та отримані практичні результати дослідження. Загальний обсяг роботи 89 сторінок. Обсяг тексту роботи 89 сторінок. РОЗДІЛ І. ОСОБЛИВОСТІ ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ В СУЧАСНІЙ ЛІНГВІСТИЦІ 1.1. Поняття політичного дискурсу За наявних умов сучасності, термін «дискурс» набирає стрімких обертів вживання не тільки у суспільно-політичному житті громадськості, а в тім числі і у гуманітарних та соціальних науках. Це поняття можна часто зустріти у наукових роботах із філософії, політології, економіки, соціології, філології, психолінгвістики та літературознавства. Остаточного визначення терміну «дискурс» не існує. Багато дослідників трактують «дискурс» в залежності від сфери своєї діяльності. Дослідження політичного дискурсу датується 50-ми роками ХХ ст. В.В. Красних [42] наголошує, що з точки зору психолінгвістики, текст не функціонує як окрема одиниця дискурсу, а є основною одиницею. Тобто, дискурс є більш широким поняттям, а текст – більш вузьким поняттям. Текст являє собою не тільки лінгвістичне, а і екстралінгвістичне явище. На написання тексту впливають два фактори: тогочасна ситуація та індивідуальна манера письма втора [42, с.100]. На думку О. Й. Шейгал, з політичної точки зору політичний дискурс – це будь-які висловлювання, обговорення та обґрунтування дій, думок, зміст яких належить до сфери політики [71, c.121]. О. Г. Алтунян [3] вважає, що під політологічним (політичним) дискурсом розуміється зв’язаний текст, зумовлений ситуацією політичного спілкування у сукупності з прагматичними, соціологічними, психологічними та іншими факторами [3, c.25]. У своєму «Короткому словнику термінів лінгвістики тексту» Т. М. Ніколаєва [55] зазначає, що дискурс (франц. discours, англ. discourse) – це багатозначний термін лінгвістики тексту, який вживається великою кількість науковців в однакових за звучанням значеннях, але у різних за сенсом. Найважливіші серед них: 1) зв'язний текст; 2) усно-розмовна форма тексту; 3) діалог; 4) група висловлювань, пов'язаних між собою за змістом; 5) як правило, мовленнєвий твір у письмовій або усній формі [55, с. 467]. В. Кох [89] наголошує, що будь-який текст (або частини тексту), який містить прояви одного і того ж конкретного мотиву, вважатиметься дискурсивним текстом [89, c. 149 – 171]. З позицій математичної лінгвістики, І. Беллерт [81], зазначає, що дискурс – це така послідовність висловлювань S1. . ., Sn, у якій семантична інтерпретація кожного висловлювання S1 (при 2<i<n) залежить від інтерпретації висловлювань у послідовності S1, . . ,, St-1. Іншими словами, адекватна інтерпретація висловлювання, що виступає в дискурсі, вимагає знання попереднього контексту. Таке визначення стосується як конверсаційного дискурсу, -так і лекцій, а також літературних та наукових текстів [81, с. 172 – 207]. У «Лінгвістичному енциклопедичному словнику» дослідниця В. Н. Ярцева [45] дає таке визначення терміну: Дискурс – зв’язний текст у сукупності з екстралінгвістичними – прагматичними, соціокультурними й іншими факторами; текст, узятий у аспекті події; мовлення, розглянуте як цілеспрямована соціальна дія, як компонент, що бере участь у взаємодії людей і механізмах їхньої свідомості (когнітивних процесах). Дискурс включає паралінгвістичний супровід мови (міміку, жести) і вивчається разом з відповідними формами життя (репортаж, інструктаж, світська бесіда тощо)» [45, c. 136]. За словами В. З. Дем’янкова, на меті дискурсу постає не тільки описати, а переконати, збудивши в адресаті намір, дати ґрунт для переконання і спонукати до дії [21. c, 374]. В. З. Дем’янков акцентує увагу на тому, що: «Політичний дискурс як один із видів ділового спілкування має певні ознаки і ряд функцій. Дискурс складається з речень або їх фрагментів, а зміст дискурсу часто, хоч і не завжди, концентрується навколо певного «опорного» концепту, що називається темою дискурсу або дискурсною темою»[21, c. 374]. Відповідно до концепції В. З. Дем’янкова [21]структура окремих реплік – компонентів дискурсу – називається реченнями. Ці речення пов'язують логічні відносини: кон'юнкції «і», диз'юнкції «або», імплікації «якщо – то» тощо. Розуміючи дискурс, інтерпретатор компонує елементарні речення в загальне значення, поміщаючи нову інформацію, що міститься у наступному реченні, в рамках вже отриманої проміжної або попередньої інтерпретації, тобто: – встановлює різні зв'язки всередині тексту – анафоричні, семантичні (типу синонімічних та антонімічних), референціальні (віднесення імен та описів до об'єктів реального чи ментального світу) відношення, функціональну перспективу (тему висловлювання і те, що про неї йдеться) тощо; – «занурює» нову інформацію в тему дискурсу [21,с. 374]. В. З. Дем’янков [21] дійшов висновку, що у результаті усувається (якщо це необхідно) референтна неоднозначність, визначається комунікативна мета кожного речення та крок за кроком з'ясовується драматургія всього дискурсу. Під час такої інтерпретації відтворюється – «реконструюється» – уявний світ, у якому, за презумпцією інтерпретатора, автор конструював дискурс і у якому описуються реальний і бажаний (нехай і завжди досяжний), нереальний стан справ. У цьому світі ми знаходимо характеристики дійових осіб, об'єктів, часу, обставин подій (зокрема вчинків дійових осіб) тощо. Цей уявний світ включає також домислювані інтерпретатором (з його неповторним життєвим досвідом) деталі та оцінки [21, с.374]. В. З. Дем’янков наголошує, що цією обставиною користується автор дискурсу, нав'язуючи свою думку адресату. Адже, намагаючись зрозуміти дискурс, інтерпретатор хоча б на мить переноситься в чужий уявний світ. Досвідчений автор, особливо політик, передбачає таке мовленнєве навіювання підготовчою обробкою чужої свідомості, щоб нове ставлення до предмета гармонізувало зі сталими уявленнями – усвідомленими чи неусвідомленими. Розпливчаста семантика мови сприяє гнучкому впровадженню в чужу свідомість: новий погляд модифікується (це своєрідна мімікрія) під впливом системи усталених думок інтерпретатора, а заразом і змінює цю систему [21, с.375]. У свою чергу Д. Дуез [80] вважає, що політична мова відрізняється від звичайної тим, що в ній: «політична лексика» термінологічна, а звичайні, не чисто «політичні» мовні знаки вживаються не завжди так само, як в звичайній мові; специфічна структура дискурсу – результат іноді дуже своєрідних мовних прийомів; є специфічною і реалізація дискурсу – звукове або письмове його оформлення [80, c. 11 – 28]. Дослідниця О. Й. Шейгал [71] зазначає, що політичний дискурс може розглядатися як мінімум з чотирьох точок зору: політологічної: у межах політологічної інтерпретації, виходячи з якої робляться висновки політологічного характеру; чисто філологічної: як будь-який інший текст; проте, «бічним зором» дослідник дивиться на фон – політичні та ідеологічні концепції, пануючі в світі інтерпретатора; соціопсихолінгвістичної: при вимірюванні ефективності для досягнення прихованих або явних – але поза сумнівом політичних –цілей того, хто говорить; індивідуально-герменевтичної: – при виявленні особових значень автора та /або інтерпретатора дискурсу при певних обставинах [71, c.118]. Як зазначив Е. Косеріу: «Вже сама мова є «політично навантаженою», оскільки є знаком солідарності з іншими членами суспільства, що розмовляють тією ж мовою» [79, c. 24]. У цьому контексті Л. Майлз [84] говорить про те, що мова – як проміжна ланка між думкою і дією – завжди була «найважливішим чинником для встановлення політичного придушення, економічної і соціальної дискримінації [84, c. 53]. О. Г. Алтунян [3] зазначає, що політичний дискурс актуалізується у таких жанрах, як промова політика, інагураційне звернення президента, політичний документ (указ президента, зміст закону, комюніке), звіти уряду у парламенті[3, c.25]. 1.2. Типологія суспільно-політичних текстів В цілому серед всіх груп текстів можна виокремити дві великі групи газетно-публіцистичних текстів: газетно-журнальну публіцистику і політичний наратив, що пов’язані з комунікативним характером аудиторії, на яку спрямована популяризація певних думок. Н.С. Рудич [60] вважає, що: «Основа мови газетно-публіцистичного стилю складається з книжково-повсякденної мови, у поєднанні з елементами лексики і синтаксичних структур різних стилів. Слід зазначити, що стилістичне забарвлення частково зникає або зберігається. Книжковий характер цієї мови визначається тим, що він виражає цілісну інформацію, попередньо продуману й організовану. Головний стилістичний принцип організації мови в публіцистиці — злиття стандарту і вираження емоцій [60, c.217]. М. П. Брандес [11] дотримується думки, що рамках газетно-журнальної публіцистики умовно можна виділити три типи текстів: інформаційний, аналітичний і художньо-публіцистичний, які безпосередньо реалізуються у різноманітних мовних жанрах. В інформаційному типі тексту базова інформаційна функція збігається з аксіологічною (прагматичною та естетичною) функцією. У цьому типі тексту можна виділити такі підтипи: офіційно-інформаційний, інформаційно-діловий, неофіційно-інформаційний та інформаційно-експресивний. Офіційно-інформаційний підтип має на меті передачу фактологічної та подієвої інформації. Вона має бути: стислою, об'єктивною, достовірною, точною і відповідною офіційному етикету. Офіційно-інформаційній мові властива відсутність емоційності, суб'єктивності, образності [11, с.199]. Розглянемо класифікацію жанрів інформаційних повідомлень за Ю. А. Погорілим [57]. За його класифікацією до першої категорії належить більшість повідомлень. Всі ці повідомлення поділяються на три групи у міру узагальнення матеріалу – «поодинокі повідомлення», «розширені повідомлення» та «зведені повідомлення». Серед них він вирізняє такі як: блискавка, термінове повідомлення (експрес), розширена версія (сюди належать поправки) та узагальнення. Блискавка – найкоротше повідомлення. Як правило, воно складається з трьох – десяти слів і містить у собі найважливіше, наприклад, «ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ ВІДПРАВИВ УРЯД У ВІДСТАВКУ», та посилання «ПРЕС-СЛУЖБА ПРЕЗИДЕНТА». Текст прикладу недарма набраний великими літерами, оскільки має привернути увагу. Термінове повідомлення складається з двох речень, що містять саму новину, посилання і трохи подробиць до новини - де, коли і за яких обставин. У нашому випадку воно точно містило б розширене посилання на джерело: «Повідомляється в прес-релізі управління громадських зв'язків адміністрації президента» і повідомляло б додаткові подробиці: «За словами президента, наведеними в прес-релізі, уряд відправлений у відставку через нездатність продовжувати реформи економіки». Розширена версія – це не що інше, як термінова новина з доданими у міру надходження подробицями У нашому випадку у ній повідомляється, що президент уже визначив дату затвердження нового уряду в парламенті. Поправки – повідомлення про помічені неточності в попередніх версіях новин. Узагальнення – один із найскладніших жанрів в агентстві. На початку повідомляється суть новини, а ближче до його кінця подаються подробиці у міру їхньої значущості – у нашому випадку, обставини відставки уряду, коментарі членів уряду, повідомлення про те, хто тимчасово виконуватиме функції голови уряду, повідомлення про парламентську процедуру затвердження уряду, міжнародна реакція тощо. Тобто узагальнення – це готовий інформаційний продукт, пропонований вечірнім газетам, теле- і радіостанціям. Узагальнення вже готове до виходу на смугу газети чи ефіру. Інформаційно-діловий підтип близький до офіційно-інформаційного своєю об'єктивністю, відсутністю емоційності та образності. У той же час синтаксис інформаційно-ділової мови відрізняється відносно більшою ускладненістю, відносною активністю синтаксичних конструкцій, що виражають причинно-наслідкові зв’язки, великою кількістю ділової та частково спеціальної термінології. Інформаційно-діловий підтип використовує дієслова теперішнього» або минулого часу, як активними, так і пасивними, а також дієприкметник [11, c. 200 – 201]. За словами Ю. А. Погорілого [57], жанри, котрі реалізують цю функцію це: аналіз, того що відбувається, портрет конкретного політика, статистична інформація (новини компаній, огляд ситуації на біржах), інтерв’ю, огляд преси, та фічер. Щодо останнього, фічер не має наміру відноситися до конкретної ситуації. Структура цього жанру містять в собі і аналіз, і елементи нарису та репортажу. «Feature» пишеться не тільки на політичні теми, а і на наукові, історичні та культурні теми. Неофіційно-інформаційний підтип характеризується експресивністю та літературно-розмовною основою мовного оформлення. Йому властиве поєднання точності та змістовності у передачі фактологічної інформації з емоційно-експресивним забарвленням. Провідним мовним жанром є «коротка замітка». Для мовного оформлення характерні полегшеність синтаксису, розчленування складних речень, лінійний зв'язок речень у часовій послідовності, активність аналітичних часових форм дієслова, особливо перфекту, переважне використання дієслів та дієслівно-іменних словосполучення. Широко використовується невимушена літературна мова, яка поєднує письмовий синтаксис помірної складності з розмовними граматичними структурами, нейтральну та книжкову лексику з розмовною лексикою та фразеологізмами, різними стилістичними засобами [11, c.202]. Інформаційно-експресивний підтип відповідає за короткі повідомлення щодо висвітлення подій в інфопосторі, котрі відбулися щойно або нещодавно, тобто, на котрі читачам слід звернути увагу, зацікавити їх. Найпоширенішим мовним жанром, що реалізує дану функцію, є також замітка. Однак, на відміну від замітки неофіційно-інформаційного різновиду інформаційного підтипу тексту, вона не має внутрішньої експресії. Звідси виникає необхідність у відкрито діючих засобах експресії (експресивний заголовок, експресивний порядок слів, експресивна метафора, емоційно-оцінні засоби, експресивні перифрази, «народні слова» тощо) [11, c.203]. Отже, найпоширенішим жанром в інформаційному підтипі тексту газетно- публіцистичному стилі є «інформаційна замітка». Г. І. Вартанов [13] дає таке визначення цьому жанру: «Інформаційна замітка – жанр газетної інформації, що стисло і виразно, своєчасно і оперативно повідомляє про конкретні факти, події і явища дійсності» [13, c.10]. Основною жанровою особливістю змісту замітки є скороченість змісту, що формується навколо опорних пунктів: «що?», «де?», «коли?», «хто учасники події?», і навіть «чому подія сталася?» Для аналітичного типу газетно-публіцистичних текстів властиве поєднання базової інформаційної функції з функцією пояснення, тлумачення. Основною якістю таких текстів є аналітизм, який виражається з різним ступенем повноти у схемі викладання: теза, аргументація, висновок. У цьому типі тексту можна виділити такі підтипи: інформаційно-аналітичний, газетно- науковий, узагальнено-директивний і урочисто-декларативний [11, c. 204]. Інформаційно-аналітичний підтип тексту поєднує в собі риси офіційно- інформаційного та інформаційно-ділового з рисами наукового стилю, адресований читачеві-нефахівцеві, який осмислює закономірності сучасного суспільного життя в його спеціальних галузях. Реалізується цей підтип у мовних жанрах: «стаття», «нотатка», «рецензія». Йому властиві аналітична переорієнтація фактологічного та конкретизація узагальненого матеріалу у плані «сьогоднішнього дня» [11, c. 204]. Газетно-науковий підтип тексту є поєднанням власно-наукового та популяризаторського у змісті та мовному стилі при провідній ролі власне наукового. Мовні жанри, в яких реалізується цей підтип, це «стаття», «нотатка», «хроніка», «огляд», «інтерв'ю», «репортаж». Для цього підтипу характерно використання спеціальної термінології, засобів мовної експресії, пов'язаних із завданнями популяризації, стильові експресивні засоби (публіцистичні, літературно-розмовні сталі вирази та ін.) [11, c. 205]. Узагальнено-директивний підтип тексту пов'язаний з узагальненим відображенням дійсності в констатуючому, проблемно-аналітичному, перспективно-оціночному та пропагандистському планах. Провідними мовними жанрами в цьому підтипі є «передова стаття» та деякі види «коментаря». Для передової статті у сучасній газеті характерні різноманітні тональності: від схвильованої до сатиричної (у передовицях-коментарях - Leitkommentar). У цьому підтипі тексту багато засобів інтелектуально і емоційно-оцінної експресії та експресії посилення, котрі мають модальну спрямованість. Поруч із прямим вираженням дії в модальних і імперативних формах існує велика різноманітність засобів напівпрямого і непрямого вираження директивних установок [11, c. 205]. Урочисто-декларативний підтип газетних текстів близький до узагальнено-директивного типу тексту. Він реалізується у мовних жанрах «звернення», «опис», «вітання», «заклики», «гасла». Ділове спілкування і вираження дії синтезуються у категорію бажаного волевиявлення. Цей підтип, як і узагальнено-директивний, пов'язані з спілкуванням лише на рівні широких мас [11, c. 205]. Художньо-публіцистичний тип тексту публіцистичних текстів реалізується в мовних жанрах, як «промова», «стаття», «нарис», «репортаж», «есе», «памфлет», «фейлетон», «глосса», «рецензія» та т.п. Для нього характерна єдність аналітичного, об'єктивного, емоційного, і суб'єктивно- особистісного змісту, що характеризує композицію цілого, стилістичний ритм частин, переходи, між ланками змістовної структури. Синтез всіх цих характеристик здійснюється через свідомості автора. Особистість автора постає як основний об'єднуючий образний початок мовного жанру, зливаючись із змістовно-аналітичним початком [11, c. 205]. «Фейлетон – медійний художньо-публіцистичний жанр, у якому сатирично зображуються недоліки суспільного життя. В медіа, як правило, функціонують два основних види фейлетону, що розрізняються за типом словесного зображення: белетризований (конкретно-зображальний) та аналітичний (узагальнювально-характеризувальний)» [70, c. 180]. «Нарис – один із різновидів медійних, т. зв. художньо-публіцистичних жанрів. Екстралінгвально характеризується відсутністю єдиного, гострого та швидкого вирішення конфлікту й більшою розвиненістю описового зображення. Обидві характеристики залежать від особливостей проблематики нарису. У медіа нарис охоплює не проблеми становлення характеру особистості в її соціальних виявах, а проблеми політичного, економічного, культурного та ін. статусів соціуму, відбитого в житті особистості» [70, c. 120]. «Есе – міжстильовий, невеликий за обсягом жанр із вільною композицією, що репрезентує індивідуальні враження, міркування з конкретного приводу й не претендує на однозначне або вичерпне трактування обговорюваного питання. Здебільшого есе є персоніфікованим текстом, що дозволяє використовувати нові, суб’єктивно забарвлені слова й може мати філософську, історико- біографічну, медійну, літературно-критичну, науково-популярну або власне белетристичну манеру викладу. Есеїстичний стиль, як правило, відрізняється образністю, афористичністю й установкою на розмовну інтонацію та лексику, яка насичена образними стилістичними фігурами, риторичними синтаксичними конструкціями» [70, c. 46]. «Памфлет – медійний різновид художньо-публіцистичного жанру, здебільшого спрямованого проти політичного ладу в цілому або його окремих сторін, проти тієї чи іншої суспільної групи, партії, уряду та ін., часто у спосіб викриття окремих їх представників. Завдання . полягає в тому, щоб висміяти, зганьбити якесь явище, особу. Памфлет, створюючи словесний образ, викриває певну особу, прагне представити її як певну асоціальну індивідуальність. У сучасних ЗМІ під памфлету часто розуміють твір на суспільно-моральну тему» [70, c. 133] «Рецензія – жанр аналітичних мас-медіа, основу якого складає відгук (насамперед – критичний) про твір художньої літератури, мистецтва, науки, журналістики. Відмінність рецензії від інших газетних жанрів полягає насамперед у тому, що предметом рецензії виступають не безпосередні факти дійсності, на яких засновані нариси, кореспонденції, замальовки, репортажі та ін., а інформаційні явища – книги, брошури, спектаклі, кінофільми, телепередачі та ін. Рецензія, як правило, розглядає один / два твори і дає їм відповідну оцінку. Рецензія має бути зрозумілою та чіткою за змістом і формою, доступною для тієї категорії читачів / слухачів / глядачів, якій вона адресована» [70, c. 153 – 154]. «Репортаж – інформаційний жанр мас-медіа, який оперативно, з необхідними подробицями, в яскравій формі повідомляє про будь-яку подію, журналістський матеріал та ін. Найважливіша риса репортажу як інформаційного жанру – оперативність. Репортаж, який викликає найбільший резонанс, – це такий, що записується на місці події, де кореспондент має бути її очевидцем. На перший план обов'язково виходить особистісне сприйняття, авторський відбір фактів та деталей. В залежності від каналу масової комунікації (преса, радіомовлення, телебачення, Інтернет), для якого призначений репортаж, способи подачі матеріалу мають деякі специфічні особливості. Репортаж у пресі (головним чином у газеті, а також в деяких видах ілюстрованих журналів) може бути як подієвим, так і тематичним, що описує події, об'єднані однією темою, але такі, що відбуваються в різний час. Репортаж, як правило, ілюструється фотознімками з місця події, ексклюзивними кадрами. Мають поширення і фоторепортажі, де основну інформативну функцію виконують фотознімки, а текст або доповнює фотоінформацію, або взагалі відсутній» [70, c. 151–152]. «Бесіда аналітична – аналітичний жанр медіа, що у вигляді діалогу або полілогу, у формі реплік-акцій і реплік-реакцій передає зміст комунікації, спрямованої на аналіз зрозумілої для співрозмовників проблеми. Передбачається послідовне доведення та мотивування аналітичних думок комунікантів зі зверненням до фактичної інформації, цитування, актуалізації фонового знання. В бесіді аналітичній виявляється багатоаспектне бачення предмета обговорення, що, безсумнівно, підвищує об’єктивність його висвітлення» [70, c. 29]. «Диспут (від лат. disputare – «досліджувати», «сперечатися») – один з жанрів діалогічного красномовства, публічна суперечка на заздалегідь обрану тему між попередньо визначеними опонентами. Диспут, як правило, проводять, щоб знайти шляхи для вирішення складної, важливої для присутніх проблеми. Риторичний словник» [48, с. 35]. «Полеміка (з гр. πολεμικά – «воєнне мистецтво» від πολέμιορ – «воєнний», «ворожий») – різновид суперечки, у якій кожна зі сторін прагне відстояти власний, принципово протилежний від інших погляд. На відміну від дискусії, метою П. є утвердження однієї точки зору як правильної» [48, с. 100]. «Дискусія (від лат discussio – «розгляд», «дослідження») – один з жанрів діалогічного красномовства, форма колективного обговорення проблем. Переважно дискусія є публічною, її ведуть за певними правилами. Призначення дискусії – виявити й зіставити різні погляди для того, щоб дійти спільного висновку й відшукати правильне вирішення проблеми. На відміну від полеміки, метою дискусії є не утвердження чиєїсь точки зору, а пошук компромісного варіанта, який задовольнить усіх учасників, пошук істини. Дискусія передбачає толерантність співрозмовників. Тема дискусії може бути сформульована заздалегідь» [48, с. 35]. «Інтерв’ю (англ. interview) – спосіб отримання інформації в людини за допомогою низки запитань. І. має вигляд бесіди, побудованої за заздалегідь підготованим планом. І. є одним із жанрів журналістики, зокрема виділяють теле- та радіоінтерв’ю, телефонне інтерв’ю, друковане інтерв’ю та ін. інтері’ю належить до публічного мовлення» [48, с. 56]. Окрім вище згаданих підстилів, до газетно-публіцистичних текстів відноситься ораторський стиль. Він у газетно-публіцистичному стилі виконує ту ж саму публіцистичну, тобто агітаційно-пропагандистську функцію, але в іншій формі — у формі публічної промови. Остання може виконуватися в письмовій і усній формі. Усна форма існує у виді: «доповідь на суспільно- політичну тему», «звіт аналітичний» (на конференціях, з'їздах, форумах). «Звіт аналітичний – один із аналітичних жанрів мас-медіа, предметом якого є аналіз вербальної діяльності спеціально організованої групи людей (виступу, доповіді, промови учасників зборів, засідань, з'їздів, конференцій та ін.). Звіт аналітичний відображає уніфікований щодо смислу внутрішній зв'язок виступів, доповідей, промов. Його мета– показати кореляцію тих чи інших суджень, оцінок, висновків, пропозицій, що містяться в промовах виступаючих, з реальними проблемами, ситуаціями, процесами, які існують сьогодні в суспільстві» [70, c. 61]. Крім звітів та доповідей до жанрів ораторського стилю належать різні вижи промов, а саме: «політична промова», «переконувальна промова», «парламентська промова», «дипломатична промова», «мітингова промова», «агітаційна промова», «ювілейна промова», «жалобна промова» тощо. «Політична промова – наперед підготований виступ інформаційного, агітаційного чи іншого характеру на соціально-політичну чи політико- економічну тему. Це один з найдавніших жанрів красномовства, головний жанр політичної риторики. Ознаки політичної промови це: - спрямованість на гострі політичні теми, - оцінний характер, - аргументованість, - накреслення перспектив, - емоційність. Політичну промову залежно від сфери використання поділяють на мітингову й парламентську. У політичній промові завжди презентують якусь ідею. Політичні промови розраховані на живе виголошення та сприйняття, хоча часто такі промови фіксують письмово, передруковуючи чи поширюючи в Інтернеті» [48,c.100]. «Парламентська промова – публічний виступ у парламенті, метою якого є переконати слухачів у необхідності чи користі певних ідей, дій тощо (або навпаки, у їх шкоді чи небажаності). Це один з жанрів політичного красномовства, різновид політичної промови. Особливості парламентської промови: - логічна аргументація, - оригінальність речень, - емоційність, - дотримання особливого мовленнєвого етикету (використання усталених парламентських етикетних формул)» [48,c.94 – 95]. «Дипломатична промова – суто офіційний виступ особи, яка представляє ту чи іншу державу. Різновид політичної промови – слово дипломата – завжди було зброєю політики» [51, с. 84]. «Мітингова промова – жанр політичного красномовства, виступ на суспільно-важливу й гостро актуальну тему перед великою кількістю слухачів (на мітингу, зібранні, демонстрації тощо), який відзначається високим пафосом та яскравою емоційністю. Мітингова промова часто має агітаційний, закличний характер, бо зазвичай її мета – спонукати слухачів до дій чи змінити їхню думку. Мова тексту цього жанру має бути загальнодоступною, з обов’язковими елементами розмовного мовлення. Риторичні навички та індивідуальний стиль оратора є запорукою успіху мітингової промови. Промовець тут апелює передусім до почуттів аудиторії, повинен мати досвід і знання для вдалої імпровізації, влучно використовувати можливий арсенал тропів та риторичних фігур. Особливість мітингової промови в тому, що слухачі сприймають її переважно безпосередньо («наживо», тут і зараз), тому промовець має використовувати всі можливі вербальні й невербальні канали передання інформації» [48, с. 82] «Агітаційній промові притаманні практично всі складові промови мітингової. Торкаючись актуальних суспільно-політичних проблем, активно впливаючи на свідомість, промовець спонукає слухача до певної діяльності, до нагальної необхідності зайняти певну громадянську позицію, змінити погляди чи сформувати нові. В агітаційній промові, як правило, роз’яснюють чи з’ясовують певні питання, пропагують певні думки, переконання, ідеї, теорії тощо, активно агітуючи за їхню реалізацію чи втілення в життя» [48, c. 2]. «Переконувальна промова – публічний виступ з метою переконати слухачів, довести або спростувати якусь думку за допомогою логічних аргументів і водночас вплинути на емоції та почуття аудиторії» [48, c. 96]. «Ювілейна промова – один з жанрів суспільно-побутового красномовства, промова, присвячена певній даті, пов’язаній з ушануванням конкретної людини, групи осіб, організації, установи, споруди тощо. У ювілейній промові доречний пафос, який, однак, не повинен переходити межу. Форма та зміст ювілейної промови, попри невимушеність і дотепність викладу, повинні бути морально та етично виважені. Слушними в ювілейній промові будуть імпровізації, тактовні жарти та дотепне акцентування уваги слухачів на своєрідних рисах ювіляра, спогади про цікаві й маловідомі факти з його життя та діяльності» [48, c. 136]. «Жалобна (надгробна) промова – промова, написана й виголошена на честь померлої людини та їй присвячена. Це один з найдавніших жанрів суспільно-побутового красномовства. Жалобна промова зазвичай емоційно- експресивна, супроводжується сумною, навіть трагедійною інтонацією. Жалобна промова має бути індивідуальною, підсумовувати й узагальнювати життя померлого та його заслуги, нагадувати про особливі риси характеру» [48, c. 88]. 1.3. Лінгвістичні особливості суспільно-політичних тексів Лексика суспільно-політичної тематики будь-якої мови, створення її соціально-історичної основи, вдосконалення і вживання у мові даної лексики тісно пов’язане з громадським, економічним, політичним, науковим, культурним життям суспільства та історичними подіями тодішньої епохи. Лексика – це найбільш широкий за обсягом рівень мовної системи: чим активніше відбуваються події в різноманітних галузях суспільного життя тієї чи іншої країни і як результат, тим інтенсивніше з’являється нова лексика (неологізми, тимчасові реалії), наприклад: Coronakrise, Homeschooling, Homeoffice і т. д. Оскільки у житті суспільства постійно відбуваються зміни, котрі впливають на збагачення лексичного запасу мови, виникає потреба у заглибленні вивчення змін словникового складу, який з розвитком мови також безупинну перетворюється: певні слова все частіше зустрічаються в засобах масової інформації (газетах, журналах, інтернет-ресурсах, телебачення та радіомовлення) або вони рідше вживаються, слова можуть набувати невластивого раніше їм значення або змісту (негативного чи позитивного), а деякі слова певною мірою вийшли із вжитку (архаїзми та історизми). Наприклад, репортажі у німецькій пресі, зазначає А. А. Колесников [36, c. 32], збагачені термінами, жаргонізмами (переважно молодіжний сленг), не кодифікованою (зниженою) лексикою, а також діалектизмами. Простота викладу повідомлення допоможе значній кількості аудиторії зрозуміти репортаж. Необхідними для влучно написаного тексту є: предметність, образна аналітичність та емоційно забарвлений стиль. Без цих особливостей передача інформації буде нудною і слухачі не зацікавляться текстом. Як результат, не буде відгуку (реакції) від аудиторії і швидко забудиться сказане. Одним із найпоширеніших прошарків лексики урядових повідомлень, промов і подібних публічних виступів, це є лексика суспільно-політичної сфери спрямування. Слід зазначити, що лексика суспільно-політичної сфери може відноситись до новоствореної лексики міжнародного політичного життя, а також, до політичної ситуації в межах держави. І. В. Токарева [64] вирізняє такі особливості лексики суспільно-політичної тематики: вживання суспільно-політичної лексики розраховане на розуміння її не вузьким колом фахівців, а широкими верствами населення. Принцип доступності публікованого суспільно-політичного матеріалу є основним у мовній політиці; суспільно-політична лексика реагує на всі політичні, соціальні події, тому її становлення та розвиток особливо зумовлено екстралінгвістичними факторами соціально-історичного характеру. Сучасна суспільно-політична лексика складалася і розвивалася протягом досить тривалого часу під впливом конкретних історичних подій. Запас міжнародної та запозиченої суспільно-політичної лексики створюється в період створення національних державних коаліцій та розвитку міжнаціональних відносин. Існує сучасна суспільно-політична термінологія створена за допомогою кальки з німецької мови, наприклад: Mehrwert – додана вартість; Einfache Produktion – просте виробництво; Erweitere Produktion – розширене виробництво; Produktionsverhaltnisse – виробничі відносини; Arbeitsgeber – роботодавець; Selbstkritik – самокритика; Arbeitsmarkt – ринок праці; Erdkunst – землезнавство [64, c. 134 -137]. Також І. В. Токарева [64] вважає, характерним для суспільно-політичної лексики – появу однокорінних новоутворень там, де виявляється нова політична проблема. Прикладом такого розвитку окремих мікроділянок політичного вокабуляра може бути група однокорінних утворень з компонентом das Asyl. В одному зі своїх значень відоме вже у 18 столітті слово das Asyl постає як позначення політичного притулку. Саме в цьому значенні воно включено до складу слів das Asylrecht, der Asylbewerber. Тим часом реальна кількість слів, які функціонують у політичному лексиконі, набагато більша. Наведемо лише деякі: das Asyl (politischer, sozialer Asylant), das Asylantenproblem, das Asylverfahrer тощо. Багато суспільно-політичних мовних одиниць мають розвинену лексичну сполучуваність, а в німецькій мові входять до складу складних слів: Faktoreinkommen (факторний дохід), Volkseinkommen (міжнародний дохід), Kapitaleikommen (дохід з капіталу), Transfereinkommen (трансферний дохід). Пласт такої лексики дуже широкий і багатозначний (це – терміни і поняття економіки, медицини, політики, торгівлі, науки, військової справи, включаючи прямі найменування і перифрази, повні назви і абревіатури); Власні назви, загальні назви, метафори, за межами яких може бути певна сукупність політичних понять. Вони стають тимчасовими реаліями у політичному світі, оскільки набувають додаткове значення на певний проміжок часу [64, c. 134 -137]. На думку І. С. Алексєєвої [2], для лексики суспільно-політичних текстів властивою є: – клішованість засобів мовного вираження, а основним засобом її утворення – стійка сполучуваність. При цьому в термін «кліше» ми не вкладаємо жодного негативно-оцінного змісту. Мається на увазі саме проміжний статус мовних зворотів — між вільною сполучуваністю та фразеологічною зв'язаністю: «демографічний вибух», «похмурі прогнози», «не можна переоцінити», «криза довіри». Такі кліше організовані, як правило, за принципом фразеологізму, але їх виразність частково зникла, вона стала звичною, і кожен вираз такого роду служить для читача своєрідним сигналом, що створює загальний фон підвищеного емоційного сприйняття. Переважна більшість кліше містить просту оцінну конотацію за шкалою «добре»/«погано», наприклад: «нестримна гонка озброєнь» (погано); «майстер своєї справи» (добре); і те, що реципієнт знаходить у тексті комбінацію наперед відомих оцінок, полегшує розуміння сумарної оцінки події, яку дає автор [2, c.283]. Також І. С. Алексєєва [2], відносить до лексичних особливостей приховане чи явне цитування добре знайомих всім читачам фрагментів тексту з відомих кінофільмів, мультфільмів, популярних пісень, реклами у електронних або друкованих джерелах інформації— коротше кажучи, автор оригіналу спираються на широкий вербальний контекст усіх джерел масової інформації [2, c.287]. Серед іншого, особливу роль у суспільно-політичному тексті відіграють модні слівця. Це можуть бути слова іноземного походження, що тільки входять до мови (такі, як: булінг, мобінг, бумери, Покоління Z.), або слова, котрі з часом набули нового значення (бавовна, паляниця, денацифікація). У будь-якому разі частотність вживання цих слів сьогодні висока. Модні слівця підвищують довіру читача до тексту (цим самим засобом активно користується реклама), підкреслює актуальність інформації. Таким чином автор демонструє свою обізнаність та професіоналізм [2, c.287]. Наявність іронії допомагає розставити акценти у вираженні автором оцінки. Іронія – прихований комізм, який будується, як відомо, на зіставленні несумісного (семантично, стилістично тощо): «Не плюй у колодязь, вилетить –не зловиш». У суспільно-політичному тексті вона часто базується, наприклад, на використанні лексики високого стилю в нейтральному або близькому до розмовного контексту [2, c.288]. П. Ялінкова у свою чергу [82, c. 23 – 35] зазначає, що у лексичному складі суспільно-політичних текстів наявні: – Власні назви. До них належать власні імена речників країн та асоціацій, назви населених пунктів, а також відносні прикметники, котрі утворилися внаслідок проведення конвенцій, угод і подібних заходів у певних містах (Мінські домовленості, Монреальська конвенція тощо). Терміни з різних галузей науки (юриспруденція, економіка, технічні науки, медицина тощо). Окрім власного значення, терміни можуть набувати додаткового значення в залежності від контексту. Лексичні одиниці із сильним стильовим забарвленням. Часто зустрічаються в текстах лексеми літературної мови. Звісно, більшість стилістичних забарвлень, таких як жартівливі, принизливі, глузливі, грубі чи навіть лайливі слова в таких текстах не зустрічаються, але це не означає, що стилістичне забарвлення таких слів не зустрічається. Архаїзми, канцеляризми разом з лексемами літературної мови надають тексту більш офіційного тону. Іншомовні слова. У німецькій мові існує велика кількість іншомовних слів, котрі прийшли з таких мов як латинь, італійська, грецька, французька, і звісно, англійська. Вплив міжкультурної комунікації дає змогу збагачувати лексичний запас суспільно-політичного спрямування. В німецькій мові існує невелика група складних слів, що виникли за допомогою процесу словотворення з двох і більше основ лексем. До них належать, Extrakosten, Kontodeckung, Pauschalpreis, Preisdifferenz, Währungskurs, Prophylaxemaßnahme. Тексти суспільно-політичного спрямування характеризуються теж наявністю таких троп як: Метафора – «Christian Wulff macht Angela Merkel das Leben schwer.Die Euro-Kämpferin muss sich mitten in der Krise den Mühen der Innenpolitik stellen». – «Крістіан Вульф ускладнює життя Ангели Меркель. У розпал кризи борцю за євро доводиться стикатися з проблемами внутрішньої політики».(«bazonline») Каламбур – гра слів, заснована на одночасної реалізації прямого та переносного значення слів: «Glaubst du mir nicht? — Glauben tut mir der Pfarrer. – Ти мені не віриш? – Я вірю пасторові». — двозначність (glaubenу другому випадку має релігійний сенс). Персоніфікація – перенесення на неживий предмет функцій живої особи): der Baum wächst, die Tür quietscht, die Uhr geht vor, der Wecker klingelt. Алегорія – літеральний зміст, що вказує на переносний зміст: der Tod – der Schnitter, die Zeit – der Mann mit einer Sanduhr. Метонімія – перенесення імені з однієї реалії на іншу за логічною суміжністю): «Als ganz Berlin auf den Beinen war – Коли весь Берлін був на ногах» «rbb.fernsehen» 04.06.2022. Синекдоха – заміна множини одниною і навпаки – keine Katze kann davon leben – kein Lebewesen kann davon leben; і навпаки: Sie hat das schon über 100 Mal getan – Sie hat das schon einmal getan. Антономазія – вживання власного імені в номінальному значенні і навпаки з іронічною метою: Du siehst aus wie Alain Delon. Du hast Pläne wie Napoleon. Іронія (завищення оцінки з метою її зниження): «Da hast du dich wirklich «überboten»» – «Ти дійсно «постарався», мається на увазі «перестарався», – може звучати як іронічне зауваження стосовно недбайливої людини. До граматичних особливостей суспільно-політичні текстів Т. В. Жеребило відносить [26, с. 11]: – поширені звернення:Herr Minister, Sie sind immer noch SPD-Vorsitzender. – зворотний порядок слів (інверсія):Von großer Bedeutung ist auch seine Meinung. In Kitas mit höheren Anteilen von Kindern aus sozial benachteiligten Familien stieg der Bedarf um 40 Prozent. [Die Bundesregierung, 02.11.2022]; – спонукальні речення: Die Forderung kommt jetzt ausnahmslos von allen und damit von uns allen. Passen Sie auf sich und Ihre Lieben auf. [Die Bundesregierung, 02.11.2022]; – окличні речення: Wir sind gejagten! [Der Spiegel, 21.05.2016]; – називні речення, що зображують живі картини: Es stellte sich heraus, dass es aufgewirbelter Schnee war. – дубітація (низка питань до уявного співрозмовника): «Яка ситуація на сьогодні склалася в економічному секторі? Які заходи щодо продовольчої безпеки прийняті? Чи подорожчає знову гречка?» (ВН. — 2010. — № 11). «Є в цих думках, як кажуть, раціональне зерно. А що ж робити? Чекати?» (ВУ. — 2011. — № 7). – об'єктивація (питання, на яке автор відповідає сам): «Але хто дасть гарантію, що знову не буде зростання цін? Ніхто. Вихід — економія, економія, економія»(РП. — 2010. — № 22). – обговорення (постановка питання з метою обговорити якесь рішення або оприлюднений висновок): «Фермери, які орендують у Новопетрівці до 70 гектарів землі, податків не сплачують. Чому? Як депутат районної ради я не раз наголошував, щоб влада зрівняла бізнес у можливостях, замість того, аби відшуковувати кошти на утримання соціальної сфери» (ВГ. — 2011. — № 11). – Риторичне питання (експресивне твердження чи заперечення):«Охорона магазинів битиме клієнтів?» (РП. — 2012. — № 40). – комунікація (уявна передача складної проблеми на розгляд читачів): «Вихід, напевно усі зі мною погодяться, один: не чекати, а власними руками братися за діло» (НН. — 2013. — № 5). – парантеза (вставна конструкція з елементами авторської оцінки): «За словами міністра, такі заходи можуть позитивно вплинути на народжуваність. Цікаво, сам-то він в це вірить?» (ЮП. — 2010. — № 60). – риторичний вигук (показне вираження емоцій): Ох уже ці забобони! Бережімо природу! – умовчання (невисловленість частини думки, оформлена трьома крапками): «Миколаївська облспоживспілка: «вірус безвідповідальності», або Риба… з голови» (РП. — 2011. — № 32). – поліптотон (повтор слова у різних відмінкових формах у межах одного речення): «Від дерев’яних черевиків до дерев’яних черевиків – шлях в чотири покоління: перше покоління наживає, друге – примножує, третє – тринькає, четверте – повертається на фабрику».«Ich fürchtete mich fast noch mehr vor den Herren Bedienten, als vor den bedienten Herren». – аплікація (додавання у публіцистичний, художній чи розмовний стиль загальновідомих висловів: фразеологічних зворотів, прислів'їв, приказок, газетних штампів, складових чи складних термінів – у трансформованому вигляді з метою посилення виразності, експресивності тексту): «God bless America». – сегментація (винесення на початок речення найбільш важливої інформації та перетворення її на самостійне речення): Матвіївка: берег спотикання (РП. — 2011. — № 19). Село: анатомія запустіння (НН. — 2012. — № 11). – парцеляція (відділення крапкою одного або кількох останніх слів):«Проблему енергозбереження розуміють і підтримують в усьому світі, але не в Миколаєві. Чому ж так?» (ЮП. —2009. — № 136). – епіфраз (приєднання, додаткове, уточнююче речення або словосполучення): «Хто б міг подумати, що це питання знову виникне, та ще й сьогодні?» Висновки до розділу 1 1. Дослідивши особливості політичного дискурсу в сучасній лінгвістиці ми дійшли таких висновків: термін «політичний дискурс» є об’єктом дослідження багатьох суміжних з лінгвістикою наук: риторика, журналістика, ораторське мистецтво, політика тощо. Кожен науковець трактує поняття «політичний наратив» зважаючи на специфіку своєї науки. 2. Політична мова відрізняється від звичайної тим, що в ній: «політична лексика» термінологічна, а звичайні, не чисто «політичні» мовні знаки вживаються не завжди так само, як в звичайній мові; специфічна структура дискурсу – результат іноді дуже своєрідних мовних прийомів; є специфічною і реалізація дискурсу – звукове або письмове його оформлення 3. Політичний дискурс можна розглядати як мінімум з чотирьох точок зору: – політологічної: у межах політологічної інтерпретації, – філологічної – як будь-який інший текст, – соціопсихолінгвістичної – при вимірюванні ефективності для досягнення прихованих або явних політичних цілей, – індивідуально-герменевтичної – при виявленні особових значень автора та /або інтерпретатора дискурсу. 4. Політичний дискурс реалізується у таких жанрах: диспут, полеміка, інтерв’ю, інформаційна замітка, репортаж, звіт аналітичний, дискусія, бесіда аналітична, коментар тощо. 5. Крім вище згаданих жанрів, не можна оминути різні види промов: «політична промова», «переконувальна промова», «парламентська промова», «дипломатична промова», «мітингова промова», «агітаційна промова», «ювілейна промова», «жалобна промова» тощо. 6. Лексика суспільно-політичних текстів збагачена: реаліями, термінами, жаргонізмами, сленгізмами, діалектизмами, власними назвами, іншомовними словами тощо. Вживання такої лексики зумовлене розумінням її не вузьким колом спеціалістів, а великою аудиторією. 7. Для суспільно-політичних текстів характерна наявність лексичних одиниць із сильним стилістичним забарвленням: метафора, гра слів, синекдоха, персоніфікація, порівняння, метонімія, іронія тощо. 8. До граматичних особливостей належать: зворотній порядок слів (інверсія), поширене звернення, епіфраз, сегментація, парцеляція, умовчання, парантеза тощо. РОЗДІЛ ІІ. СПЕЦИФІКА ПЕРЕКЛАДУ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ ТЕКСТІВ 2.1. Переклад суспільно-політичних текстів на рівні лексики та стилістики Лексика суспільно-політичних текстів є дуже різноманітною, бо тексти цієї тематики місять в собі реалії, діалектизми, фразеологізми, кліше, модні слівця, приховане та явне цитування, терміни та поняття зі сфери економіки, політики, соціокультурного життя суспільства, тощо. Отже, в контексті нашого дослідження варто зупинитися на особливостях перекладу цих лексичних одиниць. Як було нами зазначено вище (у І-му розділі нашого дослідження), реалії є невід’ємною частиною суспільно-публіцистичних текстів. Українські дослідники Т.Р. Кияк, А.М. Науменко та О.Д. Огуй [34, с.144] вважають, що для відтворення реалій слід використовувати п’ять прийомів перекладу: транскрипція (транслітерація); гіпо-гіперонімічний переклад; уподібнення; перифрастичний переклад (дескриптивна перифраза); калькування. Транскрипція та транслітерація – це способи передачі лексеми іншомовного походження засобами графічної (транслітерація) та звукової (транскрипція) форми мови перекладу. Транслітерація: Bundestag – Бундестаг, Bundesrat – Бундесрат,Gestapo – Гестапо, Bundeskanzler – Бундесканцлер. Транскрипція: Spiegel (назва газети ) – Шпіґель, Minnesinger – міннезінгер, Führer – фюрер. Як можна спостерігати, транскрипція та транслітерація найбільше використовуються для перекладу державних органів влади, поліцейських та військових посад та органів, громадських посад. – Гіпо-гіперонімічний переклад – це «узагальнено-приблизний переклад», котрий полягає у використанні родо-видових понять при відтворенні реалій оригіналу мовою перекладу. Наприклад, коли перекладач відтворює реалію «Вишиванка» німецькою мовою, то він спочатку її транслітерує у «Wyschywanka», потім повторно може згадати родовим поняттям «вишита сорочка». – Уподібнення – це коли перекладач для передачі лексеми мови оригіналу використовує наближений відповідник в мові перекладу, котрий підпорядковується спільному родовому поняттю. М. Шік, перекладаючи "Тихий Дон" М. Шолохова німецькою мовою, використавдля відтворення верхнього покрову заміжніх козачок – «шлички» – аналогічне, проте не ідентичне позначення покрову заміжніх німок – Häubchen «чепчик». – Дескриптивна перифраза, чи перифрастичний (описовий, де- скриптивний) переклад – це додавання в текст лексем, щоб пояснити невідомий термін реципієнтові: Trümmerfrauen – жінки, що розбирали руїни, Ossis – жителі Східної Німеччини, Asow– Окремий загін спеціального призначення Національної гвардії України. – Калькування – суть прийому полягає у відтворені лексеми мови оригіналу буквальним відповідником мови перекладу. Цей спосіб використовують коли переклад повністю передає зміст реалії: Berliner Mauer– берлінська стіна, Kristallnacht – Кришталева ніч, Bundespräsident– федеральний президент, Wiedervereinigung Deutschland – Возз'єднання Німеччини, Märzrevolution – Березнева революція. Не менш важливим на ряду з перекладом реалій, є відтворення діалектизмів. На думку, І. С. Алексєєвої [2, с.195] будь-який діалектизм доповнює текст відтінком простонародності, провінційності і тому може бути переданий за допомогою відхилення від норми мови, що має в тексті схожу функцію – просторіччя. В основі цієї функціональної лексичної заміни лежить прагнення зберегти основну функціональну характеристику тексту – факт ненормативності тексту: Keenich – король (Швабський діалект), Dipfeleschisser – занадто педантична людина (Баденський діалект), Gesnacke – нецензурна лайка (Гамбурзький діалект). Крім вище згаданих реалій та діалектизмів, в суспільно-політичних текстах широко використовують терміни. В текстах цієї тематики зустрічаються нечіткі суспільні терміни (Monarchie, Dynastie, Thron, Demokratie, Freiheitтощо). Здебільше терміни цієї групи відтворюються за допомогою транскрипції або транслітерації: Priorität– пріоритет, Thron – трон, Extremisten – екстремісти, Walküre – валькірія. Багато термінів мають власні відповідники в мові перекладу: Sicherheit – безпека, Verhandlungen – перемовини, Besuch – візит, Beziehungen – відносини. Терміни також передаються за допомогою прийому калькування: Ministerpräsident –прем’єр-міністр, Meinungsaustausch – обмін думками. Бувають випадки, що у словнику не зазначено прямого відповідника, тож тоді необхідно використовувати дескриптивна перифразу, чи перифрастичний (описовий, де-скриптивний) переклад: Omikron-Booster – бустерна доза від варіанту короновірусу «Омікрон». Homeschooling – навчання, котре відбувається в онлайн-режимі. Далі зупинимося на особливостях перекладу фразеологізмів в суспільно- політичних текстах. Їхній переклад — особлива проблема, адже передача їх послів , як правило, неможлива, оскільки вони є єдиним образом, а отже, їх слід розглядати як єдине семантичне ціле — і заміна їх словами в прямому значенні також небажана: зникне атмосфера звичних читачеві образів і заздалегідь заданих оцінок, і читач може втратити до тексту інтерес. Таким чином, частину комунікативного завдання – нав'язування певної позиції – не буде виконано [2, c.286]. Як зазначає І.С. Алексєєва [2, с.285], фразеологізм слід розглядати як семантичну єдність і намагатися знайти у мові перекладу аналогічний фразеологізм, бажано – з тим самим ступенем семантичного зв’язку – у мові перекладу. Це означає, що, припустимо, ідіома, де образність негативна («бити байдики») перекладач намагається підібрати в перекладі еквівалент теж із негативною формою. Якщо такого еквівалента в мові перекладу не існує, перекладач йде на те, щоб знизити ступінь семантичної сполучуваності, і замінює ідіому на фразеологізм, де образність зберігається (якщо уявити, що ідіома «бити байдики» в мові перекладу відсутня, то її семантику ми зможемо передати фразеологізмом «клеїти дурня»,«grünes Lichtgeben»– давати зелене світло, тобто щось схвалити). Крім звичних фразеологізмів існують онімічні фразеологізми (Onymische Phraseologismen), які, називаючи якийсь феномен, виконують функцію власних назв: das Rote Kreuz: Червоний Хрест; der Ferne Osten: Далекий Схід; das Weiße Haus Білий Дім; das Schwarze Meer: Чорне море тощо. Як правило, ця група фразеологізмів, звична для мас-медіа, перекладається з допомогою лексико- графічних засобів, де звично наводяться подібні позначення[2, с.178]. Як зазначають, Т.Р. Кияк, А.М. Науменко та О.Д. Огуй [34, c.176] до фразеологізмів відноситься фразеологічне порівняння. Згідно їхньої концепції, існує три способи перекладу порівнянь: 1) підбір відповідного фразеологізму – ґрунтується на принципі, що багато німецькомовних порівнянь мають власні еквіваленти в українській мові: schlafen wie ein Murmeltier – спати як бабак,wie ein Elefant im Porzellanladen – як слон в посудній лавці, der Teufel ist nicht so schwarz, wie man ihn malt – не такий чорт страшний як його малюють. 2) пошуки необхідного порівняння (частина після wie) – цей прийом використовують у випадку, коли різняться прямі еквіваленти:Das passt wie der Igel zum Handtuch – личить як корові сідло, wie ein Hund gehetzt sein– відчувати себе як загнаний звір, schuften / arbeiten wie ein Pferd– робити як чорний віл. 3) калькування оригінального фразеологізму – набагато рідше порівняння дослівно перекладають, бо в мові перекладу є відповідний еквівалент або можна віднайти необхідне порівняння. Цю трансформацію використовують коли зміст цілком зрозумілий реципієнтові, але в мові перекладу немає прямого відповідника або втрачається стилістично-емоційне забарвлення : wie das Amen im Gebet– як амінь після молитви. Т.Р. Кияк, А.М. Науменко та О.Д. Огуй [34, с.174] стверджують, що немає необхідності використовувати трансформації у випадку з кліше, бо переклад стереотипних метафоричних виразів ґрунтується на використанні відповідників: zu einem offiziellen Besuch eintreffen – прибути з офіційним візитом, die Fragen beraten – обговорити питання. Щодо того, як варто перекладати «модні слівця (Modewörter)», то думки дослідників [2, с.163] зійшлися на тому, що, як узагальнююче-експресивні слова та вирази, вживані модними прошарками населення (prima; brisant; attraktiv; ganz groß; direktschlimm; geht in Ordnung etc.) їх доцільно перекладати, зберігаючи відтінки розмовності: класно! Повний абст! За словами І. С. Алексєєвої, у випадку явного або прихованого цитування перекладач повинен прагнути якнайкраще знати цей контекст. Тоді хоча б частину прихованих цитат він розшифрує і намагатиметься відтворити або прокоментувати їх у перекладі [2, c. 286]. Тоді постає питання у перекладача: Чи варто передавати цю глибину змісту, якщо реципієнт скоріше за все не має начитаності у ЗМІ? І.С. Алексєєва стверджує, що: «… розшифрована перекладачем глибина змісту тексту, його алюзивний підтекст має право бути переданим, більше того, у перекладача якраз немає права позбавляти читача цієї глибини, але прямої цитати, припустимо, із серіалу буде, мабуть, недостатньо» [2,c. 286]. Крім того, перекладач може застосувати при перекладі описовий переклад, щоб більш ґрунтовно пояснити зміст матеріалу: «Kinderarmut: «Eine Schande– Deutschland vernachlässigt Talente» – Дитяча бідність: «Ганьба – Німеччина нехтує талантами», або академічний варіант – примітки. Серед поміж інших лексем, які широко використовуються в суспільно- політичних текстах, метафори займають чільне місце. Щодо їх перекладу, то Т.Р. Кияк, А.М. Науменко та О.Д. Огуй [34, с.132] вважають, що метафори слід перекладати за допомогою: − точного перекладу – це повністю відтворення лексеми мови оригіналу засобами мови перекладу: kämpfen wie ein Berserker – битися мов берсерк; «Christian Wulff macht Angela Merkel das Leben schwer.Die Euro- Kämpferin muss sich mitten in der Krise den Mühen der Innenpolitik stellen». – «Крістіан Вульф ускладнює життя Ангели Меркель. У розпал кризи борцю за євро доводиться стикатися з проблемами внутрішньої політики».(«bazonline») − субституції –прийому, в якому закладений принцип заміни образу мови оригіналу на типовий образ мови перекладу: dagestanden wie ein Ochse vordem Scheunentor – дивитися як баран на нові ворота. − перефрази –відтворення лексеми мови оригіналу без наявної образності: ein alter Hase – спеціаліст, Er hat Gold wie Heu – багатій. − компенсації–прийому, котрий діє на противагу перефразі по- інакшому, а саме, додаванням неметафоричній лексемі оригіналу образності під час перекладу: боягуз – Angsthase. Як зазначалося в І-му розділі нашого дослідження, крім метафори до стилістичних засобів, що широко застосовуються в суспільно-політичних текстах належить: порівняння, метонімія, синекдоха, гіпербола, алегорія, порівняння тощо. У контексті нашого дослідження варто зупинитися на особливостях їх перекладу. Порівняння – зіставлення об’єктів за рахунок їх подібності: Sie ist schön wie eine Rose. – Вона гарна як троянда. Полісемія – це багатозначні слова. Переклад полісемії залежить від контексту, тобто відповідник добирається з урахуванням змісту висловлювання: Der Termin – термін, дата, зустріч, прийом, das Gericht – суд, страва, die Bank – лавочка, парта, банк, полиця (у залізничному вагоні), das Glas– скло, бінокль, стакан, der Strauß – букет, страус тощо. Метонімія – заміна частини цілим і цілого – частиною: «Als ganz Berlin auf den Beinen war – Коли весь Берлін був на ногах» «rbb.fernsehen» 04.06.2022. В цьому випадку лексема Berlin вжито в переносному значенні, бо мається на увазі, що жителі Берліну вийшли на вулиці, а не саме місто Берлін. Синекдоха – заміна однини множиною і навпаки: keine Katze kann davon leben – kein Lebewesen kann davon leben; і навпаки: Sie hat das schon über 100 Mal getan – Siehat das schon einmal getan. Гіпербола – навмисне перебільшення властивостей ознак предмету, явища або дії. Традиційно утворюється за допомогою слів-приставок:super-, alt-, extra-, doppel-, ultra-, welt- тощо. Алегорія – надання образності абстрактним явищам: der Tod – der Schnitter, die Zeit – der Mann mit einer Sanduhr. Дослідження Козакова Т. А [31] розкриває аспект проблематики перекладу іронії. Вона пропонує використовувати для інтерпретації іронії такі трансформації: – повний переклад із незначними лексичними чи граматичними змінами. Його застосовувати в тих випадках, коли граматична конструкція та словесний склад іронічного звороту при перекладі збігаються повністю з конструкціями мови відтворення та не порушуються соціально-культурні асоціації. «When I left my public school I had an extensive knowledge of Latin and Greek literature, knew a certain amount of Greek and Latin history and French grammar, and had "done" a little mathematics. – Закінчивши приватну гімназію, я непогано знав античну літературу, мав уявлення про античну історію та французьку мову, а також «пройшов» ази математики» [31, c.273]. – Розширення вихідного іронічного звороту. Ця трансформація застосовується у випадках, коли вживання іронії для іншомовного культурного середовища є неочевидним. У таких випадках частина компонентів іронії, що маються на увазі, переходять під час перекладу у вигляді прислівникових або дієприслівникових зворотів, розширених атрибутивних конструкцій тощо. «Thinking up titles is an art in itself, but we, legions of would-be authors, face another literary crisis: title depletion. Heedless of the future, successful authors the world over keep consuming a precious resource –book titles– as if there were no tomorrow, and that puts the rest of us off. And they have creamed off the best. Maybe I would have written The Brothers Karamazov, but some older guy got it first. We're left with odds and ends, like The Second Cousins Karamazov.– Вигадування назв – саме собою мистецтво, але ми, легіони письменників майбутнього, стикаємося з кризою жанру: зі виснаженням джерела назв. Не дбаючи про майбутнє, письменники в усьому світі, що вже отримали своє, продовжують експлуатувати дорогоцінні ресурси – родовища назв книг, – ніби майбутнього зовсім не буде, і тим самим позбавляють нас останнього. А самі тим часом збирають вершки. Може, я назвав би свій роман Брати Карамазови, та якийсь дід уже обійшов мене. Ось нам і залишаються тільки крихти, а чи не назвати мені свою книгу Кузени Карамазови» [31, c.275]! – Антонімічний переклад, тобто переклад із протилежним граматичним чи лексичним значенням, застосовується тоді, коли повний переклад звороту не збігається в силу відмінностей граматичних чи лексичних норм і тим самим не висвітлює або взагалі не передає змісту іронії. «I knew vaguely that the first Chapter of Genesis was not quite true, but I did not know why. – Я смутно усвідомлював, що початок Книги Буття відхиляється від істини, але гадки не мав, у який бік» [31, c. 274 – 275]. – Додавання змістовних компонентів застосовується в тих випадках, коли потрібно зберегти лексико-граматичну форму оригіналу з додаванням лапок (наприклад, цитати), якщо в мові перекладу бракує відповідних лексико- граматичних форм (відповідних інфінітивів тощо). «To read or not to read? All books can be divided into three groups: books to read, books to re-read, and books not to read at all. – Всі книги можна поділити на три групи, надавши їм теги: «читати», «перечитати», «не читати»» [31, c.277]. 2.2. Особливості перекладу контамінованих одиниць Мова постійно зазнає змін. При цьому нові мовні засоби, як правило, обумовлені не лише внутрішніми, але й зовнішніми причинами, а саме соціальними та ідеологічними перетвореннями або, інакше кажучи, змінами в житті суспільства. Зміни в мові, їхні соціальні причини та наслідки – одна з найцікавіших тем сучасної лінгвістики. Неперервне зростання інформаційного потоку, що є ознакою сучасності, спонукає людство створювати спеціальні механізми переробки і компресії інформації. Одним із популярних, але недостатньо досліджених прийомів редукції плану вираження із збереженням плану змісту є контамінація. Контаміновані лексеми, які виникають в мовленні, вживаються перш за все в розмовному та публіцистичному стилях. Такі слова, як правило, мають специфічні оцінні відтінки, котрі надають образності тексту, в якому використовуються. Існує широке поле діяльності, пов’язаної із пошуком нових способів покращення прийомів перекладу контамінованих лексем, а вивчення процесу відтворення німецьких контамінованих лексем українською мовою на даний момент є одним з важливих питань в сфері перекладу. Цим питанням займалися такі видатні науковці та дослідники, як Г. Пауль, Г. Веллман, В. Тойберт, І. Барц, В. Фляйшер, Г. Шмід, М. Шульц, М. Баумгарт, Е. Доналіс та ін. В останні роки кількість контамінованих лексем в німецьких політичних новинах є досить значною, але ще й досі не розроблено універсальних прийомів перекладу лексики такого типу українською мовою із збереженням оцінності, як правило, негативної. У політичному контексті контамінації часто мають емоційний та оцінний характер, виражаючи позитивне або негативне ставлення автора до об’єктів навколишньої дійсності, а також здійснюючи бажаний маніпулятивний вплив. Оцінне значення як «інформація, що містить у собі відомості про ціннісне ставлення суб’єкта мови до певних якостей того, що позначається, виокремлених з урахуванням того чи іншого аспекту якогось об’єкта» притаманне майже всім контамінованим лексемам, які використовуються в політичних новинах, тому його відтворення мовою перекладу є важливим завданням [44, с. 45]. Слід підкреслити, що адекватність перекладу має бути оцінена в кожному конкретному випадку, зважаючи на структурні особливості контамінатів, семантику їх складових, контекст та сферу вживання, які безпосередньо пов’язані з покладеним на них комунікативним завданням [33, с. 238]. Коли постає завдання передати іноземне слово, що не має еквівалента у мові перекладу, можливо спробувати відтворити у перекладі форму іноземного слова запозичивши його звукову або буквену структуру, вдавшись до прийомів транслітерації або транскрипції які іноді об’єднують терміном транскодування [44, с. 448]. Особливо часто транскодування термінів відбувається в тих випадках, коли термін у мові перекладу складається з інтернаціоналізмів. Інтернаціональні елементи є однаковими як в німецькій, так і в українській мовах, тому викликають однакові асоціації, що забезпечує ідентичність сприйняття інформації. Оцінка при цьому відтворюється українською мовою еквівалентно німецькій. Значною перевагою перекладу за допомогою транскодування є можливість передати закріплене ставлення носіїв мови до явища, предмета тощо, не викрививши при цьому форму лексеми. Dass die Globalisierung zu einer Glokalisierung führt, zu einem gleichzeitigen Verstärken von globalen und lokalen Prozessen, ist bekannt. – Відомим є той факт, що глобалізація веде до глокалізації, до одночасного посилення глобальних та локальних процесів [63]. Контамінант Glokalisierung має в своїй основі компоненти лексем Globalisierung (глобалізація) та Lokalisierung (локалізація), і вживається для позначення збереження і розвитку регіональних відмінностей на фоні загальної глобалізації. Цікавим є той факт, що оцінка, яку несе в собі дана лексема, не є однозначною: у ній знаходять відображення як позитивні, так і негативні моменти, що притаманні процесам як глобалізації, так і локалізації. Тобто кінцеве значення у значній мірі буде залежати від контексту вживання. Окрім експресивної та емотивно-оцінної функції також виконується функція скорочення звукового ланцюга, а також зіставлення логічного поняття, яке виникло через необхідність позначення специфічного явища, характерного для суспільства ХХІ століття. Доречним є використання транскодування при перекладі контамінантів, що мають в собі елементи власних назв. Kritiker sagen: so nah, dass wir uns gleichgültig werden, und von gemeinsamer Politik könne keine Rede mehr sein, Merkozy gibt es nicht mehr und Merkollande wird es vielleicht nie geben. – Критики кажуть: так близько, що ми станемо один одному байдужими, а про спільну політику не буде вже й мови, Меркозі вже немає, а Мерколланда, мабуть, вже ніколи не буде [63]. У наведеному прикладі використані контамінації, створені з прізвища канцлера Німеччини Анґели Меркель (Angela Merkel) та прізвищ екс-президента Ніколя Саркозі (Nicolas Sarkozy) екс-президента Франції Франсуа Олланда (François Hollande). Вперше лексема Меркозі з’явилась в 2011 році, коли дуже активно розвивалася співпраця між Німеччиною та Францією. Але слід наголосити, що ця лексема має скептичний характер значення. Коли на зміну Саркозі прийшов Франсуа Олланд, у 2012 році виникло поняття Мерколланд, що також позначає відносини між вищезгаданими країнами, але в особі нового президента з боку Франції. Топографічну складову містять лексеми Mainhattan та Bankfurt. Schon damit Frankfurt nicht wieder absinkt in den negativen Ruhm Mainhattan und Bankfurt. – Таким чином Франкфурт не буде знов мати негативної слави Майнгеттену та Банкфурту [63]. Франкфурт-на-Майні відомий як фінансовий центр. Це зумовило створення жартівливої назви Bankfurt (Банкфурт) з елементів Bank (банк) та Frankfurt (Франкфурт). Другий варіант – Mainhattan (Майнгеттен) – має іншу вмотивованість: так місто було назване через велику кількість хмарочосів, а тому проводилася паралель з Мангеттеном (Frankfurt-am-Main + Manhattan = Mainhattan/Франкфурт-на-Майні + Мангеттен = Майнгеттен). Спершу таке позначення мало негативний відтінок, але згодом він трансформувався у позитивний. Майнгеттен став синонімом розвиненого, сучасного міста. Проаналізовані контамінанти виконують як експресивно- емотивну, так і моделюючу функцію, відображаючи характерні риси міста за допомогою семантичного злиття частин контамінантів. За допомогою транскодування також перекладаються контамінанти, які мають в своєму складі назву валюти та слова, що є інтернаціоналізмами. Es spricht viel dafür, dass sich die Länder in Europa zusammenraufen und ein robusteres Finanzmarktsystem entwickeln; dann kann es sogar zu einer Art Europhorie kommen. – Багато факторів говорить на користь того, що країни в Європі зближуються і розвивають надійну систему фінансового ринку; згодом це може призвести навіть до певного роду єврофорії [63]. Europhorie (Euro+Euphorie) – поняття, що має позитивну конотацію і описує великі сподівання з приводу певних тенденцій щодо розвитку євро. Варто відмітити, що вмотивованість контамінацій в українській мові за допомогою транскодування не відрізняється від німецького варіанту. Слова, що перекладаються таким прийомом, здебільшого є власними назвами або складаються з елементів, що є інтернаціональними, тобто їх легко відтворити в мові перекладу за допомогою їх «пристосованих» варіацій. Переклад з використанням зазначеного прийому є досить поширеним, оскільки одразу виконуються декілька важливих умов: підтримується мовна економія, зберігається компактність тексту, не відбувається викривлення змісту та зберігається образність, яку забезпечують контаміновані лексеми. Хоча у багатьох випадках перекладачеві вдається перекласти контамінації за допомогою транскодування, існують випадки, коли необхідно вдаватися до лексико-семантичних трансформацій через невмотивованість створення єдиної лексеми з огляду на норми мови перекладу. Використання лексико-семантичних трансформацій при перекладі контамінантів є також досить частотним, оскільки значення останніх не завжди можливо впізнати з форми, відтворення якої у мові перекладу може бути досить складним завданням. Необхідно зазначити, що при використанні лексико-семантичних трансформацій оцінка, яку містить контамінант, може втрачатися. Для її відтворення мовою перекладу слід орієнтуватися на зміст контексту: часто з нього стає зрозумілим ставлення мовця до об’єкту обговорення, тому втрата експресивної та емотивно-оцінної функції одним словом не позначиться негативно на змісті та конотації контексту в цілому. Серед таких перетворень при перекладі контамінованих лексем досить найпоширенішими є описовий переклад, коментар, звуження та розширення значення, функціональна заміна. Описовий переклад – це лексико-граматична трансформація, за якої лексична одиниця вихідної мови замінюється словосполученням, що експлікує її значення, тобто таким, яке надає більш або менш повне пояснення або визначення мовою перекладу [33, с. 224]. Необхідність використання такого прийому зумовлена тим, що переклад за допомогою транскодування не буде відповідати мовним та мовленнєвим нормам мови перекладу, а також не буде розкривати значення лексичної одиниці або словосполучення або в повному обсязі, що перекладається. І хоча існує ймовірність, що при описовому перекладі може бути втрачена художня образність та забарвленість тексту, передача семантики все ж таки стоїть на першому плані. Wer solch ein Buch herausgibt, das diese Erscheinungen untersucht, wird schnell verdächtigt, selbst ein Jammerossi zu sein. – Того, хто видасть книгу, яка приділяє увагу цим явищам, швидко запідозрять в тому, що він сам є вічно всім невдоволеним жителем колишньої НДР [63]. Слово Jammerossi утворилося від лексем jammern (жалітися) та Ossi (зневажлива назва для жителів земель колишньої НДР) з огляду на часті випадки скарг та невдоволення східних німців рівнем їх життя. Конотація слова Jammerossi є різко негативною, що зумовлено упередженим ставленням вихідців із західних земель Німеччини до їх східних сусідів. Вона відтворюється в українській мові завдяки контексту. Перевагою описового перекладу є розкриття значення слова при перекладі безпосередньо у тексті. Обсяг такого пояснення є, як правило, компактним, що дозволяє тексту перекладу отримати як адекватну форму, так і змістовну наповнюваність. Прийом звуження значення доречно використовувати при перекладі лексичних одиниць, які мають високий ступінь інформативної невизначеності і в значній мірі залежить від контексту. При цьому практично перекладається не саме слово, а конкретний варіант його значення в даному контексті [33, с. 112]. In den letzten Jahren hat sich ein Trend zum Politainment entwickelt. – В останні роки набувають популярності розважальні політичні програми [63]. Лексема Politainment, складовими частинами якої є Politik (політика) та entertainment (з англійської мови – розвага), означає своєрідну комбінацію політики, журналістики та поп-культури. Але слід звернути увагу на те, що при перекладі оптимальним варіантом є передача узагальненого змісту цих компонентів, оскільки це дозволяє не обтяжувати синтаксичну и семантичну структури речення і сприяє чіткому розумінню змісту речення. Прийом розширення значення є доречним, якщо лексема, що перекладається, має високий ступінь інформаційної невизначеності, яка в достатній мірі впорядковується даним контекстом [33, с. 112]. Das pathologische Klammern an einen Abenteuro führt direkt in den Ruin. – Патологічна гонитва за євро веде прямо в руїни [63]. У даному випадку слово Abenteuro (Abenteuer + Euro/пригода + євро) доречно перекласти як євро, оскільки контекст, в якому вжито лексему дозволяє не втратити емоційність. Автор наголошує на сумнівному розвитку валюти в найближчому майбутньому, порівнюючи її з пригодами. З контексту зрозумілі думки автора, тому відсутня необхідність у перекладі обох частин контамінанта. Недоліком такого варіанту перекладу є втрата контамінованої структури, а оцінка, яку він передає, зрозуміла лише завдяки мовленнєвому оточенню речення. Звуження і розширення значення при перекладі доречно використовувати, якщо контекст дозволяє зрозуміти, про що йдеться, розкрити зміст та відновити стилістичну маркованість повідомлення. Коментар доцільно використовувати у випадках, коли зміст лексеми, перекладеної за допомогою іншого прийому (як правило, транскодування) повністю або частково не розкритий в контексті чи є неологізмом, який потребує детального пояснення. Коментар як перекладацький прийом полягає в більш детальному, ніж опис, поясненні того, що означає зазначена лексема в широкому контексті мови-джерела [33, с. 110]. Hatte Uwe Barschel sich wegen der «Waterkantgate»-Affäre das Leben genommen? – Уве Баршель покінчив із собою саме через «Вотеркантгейтський» скандал? [63]. Лексема Waterkantgate, утворена з компонентів Waterkant і Watergate, перекладається у реченні за допомогою транскодування. На нижньонімецькому діалекті Waterkant (Вотеркант) є назвою північного узбережжя Німеччини. Watergate (Вотергейт) або Watergate-Affäre (Вотергейтський скандал) означає політичний скандал через чисельні випадки перевищення повноважень у США у 1972–1974 рр., що закінчився відставкою президента країни Річарда Ніксона, єдиною в історії США відставкою президента. В такому випадку, більш академічний варіантом є внесення коментаря або зноски: «Вотергейський скандал» – це скандал котрий виник через постійні спроби адміністрації Ніксона приховати свою причетність до злому штаб- квартири Національного комітету Демократичної партії у Вашингтоні». Емотивно-оцінна функція контамінантом не виконується, однак негативну оцінність лексеми Affäre в німецькому варіанті відтворено в українському за допомогою лексеми «скандал». Функціональна заміна є найбільш складною процедурою в процесі компенсації лексико-семантичних неспівпадінь між двома мовами. Потреба в цьому прийомі виникає в тому випадку, якщо жодний варіант, який подається в словнику, не відповідає контексту його вживання [33, с. 107]. При перекладі німецьких оказіональних контамінованих лексем українською мовою функціональна заміна є досить розповсюдженим прийомом, адже ці слова належать до безеквівалентної лексики. Винятком є лише слова, утворені з інтернаціональних лексем, адже їх значення зрозуміло представникам більшості культур. При перекладі контамінованих лексем з використанням функціональної заміни можливо зберегти оцінність, однак при цьому зазвичай втрачається форма контамінанта. Важливішим за його збереження є тим не менш відтворення емоційної забарвленості, адже метою будь-якого перекладу є ідентичний вплив на одержувача інформації як мовою оригіналу, так і мовою перекладу. Mich wundert nur, dass die Politiker nicht zu verstehen scheinen oder wollen, wieso hier solche Politikmündigkeit herrscht; wie Sie selbst nachlesen können, hat sich das Land zu einem Faustrechtsstaat entwickelt. – Мене особисто дивує лише те, що політики не розуміють або не хочуть розуміти, яким чином тут настав час панування політичного свавілля; і як ви самі можете в цьому переконатися, країна перетворилася на феодальну державу [9]. Контамінант Faustrechtsstaat складається з компонентів Faustrecht (самоуправство) та Rechtsstaat (правова держава). Ця лексема позначає стан держави, при якому державні посадовці зловживають владою або службовим становищем, не враховуючи інтереси населення. Цей контамінант логічно перекласти, використовуючи функціональну заміну, оскільки в українській мові для позначення подібного мовної ситуації існує термін «феодальна держава». Він в повній мірі передає значення контамінанта Faustrechtsstaat і є зрозумілим українському реципієнтові. Важливим є також той факт, що при такій заміні зберігається негативна оцінка лексеми. Контамінант виконує окрім експресивної і емотивно-оцінної функції також кумулятивну функцію, яка полягає в збільшенні смислової ємності контамінанта за рахунок його ідіоматичності. В українському варіанті всі вищезгадані функції виконує альтернативне словосполучення феодальна держава, яке в умовах сучасних реалій позначає свавілля органів влади. Необхідно також зазначити, що у варіанті перекладу негативна оцінка посилюється за рахунок різниці у прагматиці слова та прагматиці контексту. Феодальна держава є історичзом, але його використання у контексті сьогодення слугує для вираження несхвальної тенденції розвитку країни. 2.3. Особливості перекладу заголовків Остаточної класифікації типів заголовків не існує, так як світ розвивається і разом з ним сфери життєдіяльності суспільства, включаючи економічну, наукову, політичну, соціальну та інші. Тож можна підсумувати, що кожен науковець по-своєму визначає класифікацію заголовків. На думку дослідника В.Ф. Іванова [30, c.114 – 115], у кожного виду заголовка є своє призначення та роль, котру він відіграє. У курсі лекцій «Техніка оформлення газети» він, посилаючись, на це твердження розписує класифікацію видів газетних заголовків таким чином: Головний заголовок відображає основний виклад матеріалу інформаційного повідомлення. В свою чергу поділяється на: − привітальний («Привітання з Днем Незалежності Украі ̈ни!» «gov.ua» 24.08.2022 «Papst Franziskus würdigt Benedikt XVI. zum Priesterjubiläum» «Deutsche Welle» 26.06.2016) − закличний («Рамштайн-7. Ще більше зброї для України!» «ТСН» 11.11.2022, «Meinung: Bitte mehr Begeisterung für Frankreich, Monsieur Scholz!» «Deutsche Welle» 26.10.2022) − узагальнюючий («Головна гордість року – українські паралімпійці!!!» «Прес-служба Національного комітету спорту інвалідів України» 28.12.2022, «COVID-19-Impfpflicht – kein klares Bild in Politik und Wissenschaft» «Deutsche Welle» 14.01.2022); Підзаголовок або тематичний заголовок додатково розтлумачує, роз’яснює основну ідею тексту: Заголовок: «Недоторканий «дід» та його дітище. Підзаголовок: Як Богуслаєв і «Мотор Січ» працювали на Росію» «Економічна Правда» 03.11.2022; Внутрішній підзаголовок застосовують для поділу великого об’єму публікації на розділи щоб читач зміг швидко зорієнтуватися в матеріалі, тобто, зміг зручніше читати; Надзаголовок – назва розділу, котра вказує на тему рубрики. Як правило, стилістично оформлюється двома-трьома рядками над основним заголовком; «Шапка» – це заголовок, котрий об’єднує одночасно кілька газетних статей, кожна з яких має власну назву. Головними завданнями «шапки» – привернути увагу читача до актуальної ситуації в політичному, економічному або культурному середовищі та стисло і доречно виразити основну ідею матеріалу; Рубрика дає зрозуміти напрям тематики тексту та жанрові особливості матеріалу. Вона надає загальні відомості про порушені проблеми. Значення рубрики є не тільки інформаційна функція, але і звернути увагу реципієнта на найважливіші події сьогодення. В.Ф Іванов [30, c. 115 – 116]зазначає, що існує декілька різновидів рубрик. Службова рубрика: − визначає жанр статті ( репортаж, фічер тощо); − вказує на джерело інформації («Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.» «Економічна Правда» 31.10.2022, «sagt Entwicklungsministerin Svenja Schulze» «Deutsche Welle» 15.11.2022; − встановлює час події («Am 11.11. um 11 Uhr» «Deutsche Welle» 11.11.2022). – Тематична рубрика вказує на тему публікації, її характер, іноді демонструє думку редакції або автора статті. Вона супроводжує важливі відділи газети: «Громада та війна», «Земельний гід», «Пошта довіри», «Бізнес- інтерв’ю» («Економічна Правда»). Існують постійні, тимчасові та епізодичні рубрики: − постійні рубрики видаються на постійній основі; − тимчасові рубрики характеризуються сезонністю або важливою подією: «Проміжні вибори в США», «До Дня пам'яті жертв Голодомору» − епізодичні рубрики відрізняються з поміж інших одноразовістю. Вони висвітлюють проблематику конкретних публікацій і як результат, акцентують увагу читача на проблемі, котру згадала газета. Тож основним завданням заголовка постає – нести інформаційний (пізнавальний) характер, а саме, спонукати до прочитання поданої нижче інформації Кожному жанру в публіцистиці властивий певний тип заголовку. Цієї ж думки притримується сучасний український дослідник В. Й. Здоровега [28]. У своєму підручнику «Теорія та методика журналістської творчості» [28, c. 108- 109] він стверджує, що в залежності від жанру суспільно-політичного тексту існують такі типи заголовків: – інформаційний (дуже часто використовується для висвітлення подієвої інформації. Заголовок даного типу коротко розповідає новину); – спонукально-наказовий (Раніше був дуже популярним у роки тоталітарних режимів, вирізняється директивним характером, проте, зустрічаються випадки використання у сучасній періодиці. Наприклад: «Ми не маємо права здаватися!» («Львівська пошта») 17.08.2022.) – проблемний (Стилістично оформляється у вигляді питального речення: «Що буде з Донбасом та Кримом?» («ТСН») 02.11.2022, «Was kostet ein gutes Leben in Deutschland?» («Deutsche Welle») 11.10.2022 або зіставлення двох явищ: «Підроблені довідки і фантомні участі у наукових конференціях: як Ківа відчайдушно намагався отримати вчений ступінь» («informator.ua») 24.04.2021) – констатуючо-описовий (Коротко описує новину: «18 бригад черкаських медиків надають допомогу на деокупованій Херсонщині» («News Cherkassy») 18.11.2022.) – рекламно-інтригуючий (Цьому заголовку властивий елемент таємничості, непередбачуваності, в певному контексті, сенсаційності: «Пішохідний міст Кличка - не кримське "позорисько" Путіна: скляна переправа в Києві витримала ракетну атаку окупантів» («ТСН») 10.10.2022. Хорошим прикладам є вислів президента Зеленського О. В.: «Кавуна не буде – він згнив» («News Cherkassy») 17.11.2022. В цьому випадку, глава держави пояснює, що хотів пригостити журналістів кавуном після прес-конференції, але не вдалося. Стає зрозумілим, що переклад заголовків суспільно-політичних текстів є складним явищем. Проблематику перекладу заголовків суспільно-політичних текстів розглядали такі дослідники, як М.П. Брандес, А.Д. Швейцер, В.Н. Комісаров, Л.С. Бархударов, А.Ф. Архіпов та інші. На думку, А.Ф. Архіпова [6, c. 149 – 150] перед перекладачем постає ряд завдань, котрі він має вирішити щоб переклад заголовку був адекватним: 1.На доперекладацькому етапі: Виявити актуальний зміст заголовку з урахуванням змісту тексту. Визначити функціональну спрямованість тексту. Виявити ступінь експресивності заголовку. Визначити роль заголовку в організації тексту. 2 . На безпосередньому етапі перекладу: Використати регулярні відповідники для передачі заголовка або різного роду трансформації. Врахувати норми оформлення назв аналогічних публікацій у газетах та журналах мови перекладу. Перш ніж оформити кінцевий варіант заголовку слід перекласти основний текст. Заголовок – невід’ємний компонент тексту. Заголовок та текст пов’язані між собою за змістом. Тож стає очевидним, що переклад заголовку слід здійснювати після ознайомлення з тексом. Нерідко, зміст тексту допомагає адекватно відтворити заголовок. Використання регулярних відповідників властиве при перекладі всіх видів заголовків: – Класифікаційні (тематична рубрика, тематичний підзаголовок тощо.): Deutschland – Німеччина, Coronavirus – Коронавірус, Welt – світ, Wirtschaft – економіка, Kultur – культура, Sport – спорт. – Інформаційні («Шапка», основний заголовок, внутрішній підзаголовок тощо). Основний заголовок: 85 Prozent der Deutschen sind beunruhigt – 85 відсотків німців занепокоєні, Iranische Drohnen gegen die Ukraine – Іранські без пілотники проти України. Внутрішній підзаголовок: USA und Niederlande planen Kauf von T-72- Panzer – США та Нідерланди планують купівлю танків Т-72, Heftige Kämpfe um die Städte Bachmut und Awdijiwka – Важкі бої за міста Бахмут і Авдіївка. − Інтригуючі ( будь-який з вище перечисленого) Zehn Rekorde auf dem «Dach der Welt» – Десять рекордів на «даху світу», Moskau zeigt Muskeln – Москва показує м'язи. А. Ф. Архіпов [6, c. 152 – 153] наголошує, що, не зважаючи на великий ряд відповідників, перекладач у багатьох випадках задля передачі компактності заголовку, збереження експресії, функціональної спрямованості й звісно, зв’язку заголовку з текстом змушений використовувати перекладацькі трансформації: − заміна дієслова віддієслівним іменником: Inflation steigt drastisch – різкий зріст інфляції („Frankfurter Rundschau“) 29.01.2019. − передача еліптичних конструкцій за допомогою іменників та дієслів: Verhandlungen beendet – перемовини завершились („Die Welt“) 28.02.2022. Gefährlicher Verbrecher gefasst – арешт небезпечного злочинця („Die Welt“) 20.02.2012. Corona stresst – Синдром «Covid-стресу» („Deutsche Welle“) 24.06.2021. − передача порівняльного ступеня прикметників та прислівників за допомогою іменників та дієслів: Mehr Zuwanderer erwerbstätig – ріст кількості працевлаштованих емігрантів („Die Bundesregierung“) 30.03.2016. Lebensmittelteurer – продукти харчування подорожчали („SWRAktuell”) 26.10.2022. − Вилучення лексичних одиниць (часто додається тире): Kinder engagieren sich für die Umwelt – Діти – «за» чисте навколишнє середовище („Haaner Treff“) 11.05.2022. − Додавання лексичних одиниць: Ukraineaktuell: Viele Millionen Ukrainer ohne Strom – Новини України: багато мільйонів українців сидять без світла („Deutsche Welle“) 18.11.2022. – Перестановка: Schutz der Weltmeere bleibt Konfliktthema – Темою конфлікту залишається захист Світового океану („Deutsche Welle“) 27.08.2022. Arbeitsmarktreform in Spanien passiert Parlament – dank Abstimmungsirrtum – Завдяки помилці в голосуванні в парламенті Іспанії відбувається реформа ринку праці. („Deutsche Welle“) 04.02.2022. Wichtige Stadt in Tigray von äthiopischer Armee besetzt – Армія Ефіопії окупувала важливе місто у Тиграї. („Deutsche Welle“) 18.10.2022. − Конверсивна заміна: Lufthansa steht vor zweitem Streik – Пілоти авіакомпанії Люфтганза страйкують вже вдруге („Deutsche Welle“) 06.09.2022. − Заміна метафори словом або словосполучення з експресивним значенням (компенсація): Gaspreis-Explosion – стрімкий ріст цін на газ („Ruhe Nachrichten“) 24.09.2022. При передачі заголовків перекладач стикається з проблемою інтерпретації скорочень та абревіатур. Дуже часто перекладачеві доводиться розшифровувати ці скорочення в заголовку: Наприклад: FBI und NSA könnten iPhone ohne Apples Hilfe knacken – Федеральне бюро розслідувань і Агентство національної безпеки змогли зламати iPhone без допомоги Apple („Stern“) 22.03.2016. Belarus: DAAD und Goethe-Institut sollen Arbeit einstellen – Білорусь: Німецька служба академічних обмінів та Інститут ім. Ґете припиняють роботу. („Deutsche Welle“) 01.07.2021. Висновки до розділу 2 Дослідивши особливості перекладу суспільно-політичних текстів на рівні лексики та граматики, ми дійшли до таких висновків: 1. Для текстів суспільно-політичної тематики на лексичному рівні характерне вживання мовних засобів, які можуть спонукати перекладача для використання трансформацій та прийомів, які є обов’язковим інструментом для адекватного відтворення багатьох мовних засобів тексту оригіналу. Це пов’язано з відмінностями мовних норм мови оригіналу та перекладу. Були розглянуті та висвітлені особливості перекладу слів-реалій, фразеологізмів, фразеологічного порівняння, кліше, термінів, явне та приховане цитування та метафори. Самі мовні засоби можуть викликати труднощі під час відтворення мовою перекладу. 2. Остаточної класифікації типів заголовків не існує, так як світ розвивається і разом з ним сфери життєдіяльності суспільства, включаючи економічну, наукову, політичну, соціальну та інші. Тож можна підсумувати, що кожен науковець по-своєму визначає класифікацію заголовків: головний заголовок, внутрішній підзаголовок, надзаголовок, рубрика, службова рубрика, тематична рубрика, шапка. В цілому в усіх цих видів заголовків є одне завдання: зацікавити читача прочитати нижче подану публікацію. 3. Заголовок – невід’ємний компонент тексту. Заголовок та текст пов’язані між собою за змістом. Тож стає очевидним, що переклад заголовку слід здійснювати після ознайомлення з тексом. Нерідко, зміст тексту допомагає адекватно відтворити заголовок. 4. Не зважаючи на великий ряд відповідників, перекладач у багатьох випадках змушений використовувати перекладацькі трансформаціїзадля передачі компактності заголовку, збереження експресії, врахування норм оформлення назв аналогічних публікацій у газетах та журналах мови перекладу,функціональної спрямованості й звісно, зв’язку заголовку з текстом. РОЗДІЛ ІІІ. АНАЛІЗ ПЕРЕКЛАДУ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ ТЕКСТІВ Переклад текстів суспільно-політичної тематики є невід’ємною частиною життя громадянина кожної країни, оскільки політика впливає на всі сфери життєдіяльності суспільства. Відтворення текстів суспільно-політичного дискурсу є провідником між мовою оригіналу та мовою перекладу. Адекватність перекладу залежить від умінь та навичок набутих перекладачем. Фонова інформація є важливим чинником для створення адекватного перекладу. Крім того, велику роль при перекладі текстів суспільно-політичної тематики відіграють прийоми відтворення лінгвокультурних особливостей текстів такого типу, а також способи передачі референційного значення інтернаціональних термінів, реалій, різновидів тропів, фразеологізмів, суспільно-політичної лексики тощо. Як зазначалося вище, предметом дослідження нашої наукової розвідки є особливості перекладу суспільно-політичних текстів. Матеріалом наукового дослідження є промова Сергія Жадана «Хай це буде текст не про війну»; промова Ангели Меркель «Rede von Bundeskanzlerin Merkel im Rahmen der Veranstaltung „Außen- und Sicherheitspolitik in der deutschen EU-Ratspräsidentschaft“ der Konrad-Adenauer-Stiftung am 27. Mai 2020»; коментар Євгена Тейзе «Визнання Голодомору геноцидом – сигнал нащадку Сталіна в РФ»; стаття Лізи Генель «Nach Razzia: Wie gefährlich sind Reichsbürger?»; «Reichsbürger: Ist ein Umsturz in Deutschland denkbar?», стаття «COVID: China peilt einen neuen Kurs an» з інформаційного ресурсу «Deutsche Welle» та їх переклади на українською мовою. Нижче подано аналіз лінгвістичних аспектів перекладу текстів суспільно-політичної тематики. Реалії Багато хто, старі друзі, харків’яни, Viele Menschen, alte Freunde, Leute aus пішов воювати цієї весни (5). Charkiw sind in diesem Frühjahr an die Front gegangen (8). При відтворенні реалії «Харків’яни» було застосовано описовий переклад. Транслітерація не можлива, оскільки норми мови оригіналу та мови перекладу відрізняються. Справа в тому, наскільки Європа нині Es geht um die Frage, inwieweit Europa готова сприймати цю нову bereit ist, sich dieser neuen Wirklichkeit реальність – реальність, в якій є zu stellen – einer Wirklichkeit, in der es зруйновані міста (з якими ще zerstörte Städte gibt – mit denen man донедавна можна було вести noch bis vor kurzem wirtschaftlich спільний бізнес), реальність, в якій є zusammenarbeiten konnte; einer братські могили (де лежать Wirklichkeit, in der es Massengräber громадяни України, які ще вчора gibt – in denen Menschen aus der могли приїздити в німецькі міста на Ukraine liegen, die noch gestern zum шопінг чи до музеїв), реальність, в Einkaufsbummel und Museumsbesuch in якій є фільтраційні табори для deutsche Städte kommen konnten; eine українців, що потрапили в окупацію Wirklichkeit, in der es Filtrationslager (табори, окупація, колаборанти – für gefangen genommene Ukrainer gibt – слова, які навряд чи Lager, Besatzung, Kollaborateure sind використовуються в повсякденній wohl kaum Wörter, von denen die мові європейців). Справа також і в Europäer in ihrer alltäglichen Sprache тім, як нам усім далі в цій реальності Gebrauch machen (8). жити – зі зруйнованими містами, спаленими школами, знищеними книжками (5). При перекладі реалії «фільтраційні табори» було застосовано перекладачем прийом калькування. Адже, буквальний переклад достатньо точно передає зміст реалії. Визнання Голодомору геноцидом Die Einordnung des Holodomor als українського народу - також Genozid ist auch ein wichtiges Signal an важливий сигнал Володимиру Wladimir Putin (10). Путіну(1). Реалію «Голодомор» можна передати декількома способами: künstlichem Hunger (описовий переклад) або відповідником Völkermord. Проте в цьому контексті, автор застосував прийом транслітерації, задля того, щоб зберегти національну приналежність цієї реалії. У Москві, говорячи про "голод" або Wenn Moskau ausschließlich von "трагедію", нівелюють значення цих "Hunger" oder einer "Tragödie" spricht, подій до прикрого наслідку невдало wird damit ein grausames Verbrechen проведеної колективізації (1). als Kollateralschaden von Stalins Kollektivierung der Landwirtschaft verharmlost (10). При перекладі реалії «колективізація», що означає систему заходів щодо об'єднання одноосібних селянських господарств у великі соціалістичні господарства, тобто колгоспи було використано прийом калькування з додаванням суфіксу на позначення іменника жіночого роду. Заморивши голодом мільйони Indem Stalin sie zu Millionen українських селян, диктатор Йосип verhungern ließ, verfolgte der Diktator Сталін сподівався досягнути одразу gleich zwei Ziele: die ukrainische двох цілей - знищити українську Identität auslöschen, deren Rückgrat in ідентичність, стрижнем якої у der "Kornkammer Europas" die Bauern "житниці Європи" були землероби, і waren, und gleichzeitig durch den заробити потрібну для Export von beschlagnahmtem Getreide індустріалізації валюту (1). die für die Industrialisierung benötigten Devisen zu erwirtschaften (10). Під час перекладу реалії «житниця Європи» було використано словникові відповідники. Адже лексема «житниця» в переносному значенні означає «Kornkammer». На них з усієї радянської імперії Aus allen Ecken des Sowjetreichs звозили майбутніх пролетарів - wurden die Arbeiter für die neuen "нових радянських людей" без Industriestandorte herangeholt - національної ідентичності (1). künftige Proletarier, "neue Sowjetmenschen" ohne nationale Identität (10). Реалії «радянська імперія» та «нові радянські люди» були передані за допомогою прийому калькування. Оскільки, з усіх запропонованих способів передачі безеквівалентної лексики, калькування досить повно висвітлює реалії. Mit einer Großrazzia ist die Polizei За допомогою великого рейду поліція gegen eine militante Gruppe aus der вжила заходів проти бойової групи з Reichsbürgerbewegung vorgegangen, правоекстремістського руху, яка, die offenbar einen Umsturz in очевидно, планувала державний Deutschland plante (14). переворот у Німеччині (6). При перекладі реалії «Reichsbürgerbewegung» було застосовано прийом елімінація національно-культурної специфіки. Оскільки, реалія не підлягає обов’язковій транслітерації і переклад передає досить повно зміст реалії. Demnach lässt sich das "große, sehr Відповідно, «велике та різнорідне unterschiedliche Milieu der середове імперської ідеології» можна Reichsideologie" in 3 Submilieus розділити на 3 субсередовища: unterteilen: Souveränisten, Reichsbürger сувереністи, рейхсбюргери та праві und Rechtsextremisten (11). екстремісти (7). Реалія «Rechtsextremisten» була передана за допомогою калькування. Оскільки, реалія не підлягає обов’язковій транслітерації і переклад передає досить повно зміст реалії. Терміни Здавалося б, ідеться про припинення Scheinbar geht es um die Beendigung війни, про завершення збройного des Krieges, das Ende der militärischen протистояння, про той момент, коли Konfrontation, um den Moment, wenn замовкає артилерія й настає тиша die Artillerie schweigt und Stille (5). eintritt(8). Зважаючи на те, що переважна більшість термінів зафіксована в словниках, у вище наведеному прикладі перекладач передав термінологічну одиницю за допомогою словникового відповідника. Можливо, капітуляція українців Vielleicht müssten die Europäer weniger допоможе європейцям зекономити на Geld für Energieträger ausgeben, wenn енергоносіях, проте як будуть die Ukrainer kapitulierten, aber wie почуватися самі європейці, würden sich die Menschen in Europa усвідомлюючи (а цього не можна буде fühlen, wenn sie sich bewusst machten не усвідомити), що тепло їхніх (woran gar kein Weg vorbeiführt), dass домівок оплачене зруйнованими sie ihr warmes Zuhause mit vernichteten долями та будинками людей, які теж Existenzen und zerstörten Häusern von хотіли жити в мирній і спокійній Menschen erkauft haben, die auch in країні?(5). einem friedlichen und ruhigen Land leben wollten?(8). Оскільки, більшість термінів вказана в словниках, тож вище поданий приклад теж перекладач відтворив за допомогою словникового відповідника. Справа в тому, наскільки Європа нині Es geht um die Frage, inwieweit Europa готова сприймати цю нову bereit ist, sich dieser neuen Wirklichkeit реальність – реальність, в якій є zu stellen – einer Wirklichkeit, in der es зруйновані міста (з якими ще zerstörte Städte gibt – mit denen man донедавна можна було вести спільний noch bis vor kurzem wirtschaftlich бізнес), реальність, в якій є братські zusammenarbeiten konnte; einer могили (де лежать громадяни Wirklichkeit, in der es Massengräber України, які ще вчора могли gibt – in denen Menschen aus der приїздити в німецькі міста на шопінг Ukraine liegen, die noch gestern zum чи до музеїв), реальність, в якій є Einkaufsbummel und Museumsbesuch in фільтраційні табори для українців, deutsche Städte kommen konnten; eine що потрапили в окупацію (табори, Wirklichkeit, in der es Filtrationslager окупація, колаборанти – слова, які für gefangen genommene Ukrainer gibt навряд чи використовуються в – Lager, Besatzung, Kollaborateure sind повсякденній мові європейців). Справа wohl kaum Wörter, von denen die також і в тім, як нам усім далі в цій Europäer in ihrer alltäglichen Sprache реальності жити – зі зруйнованими Gebrauch machen (8). містами, спаленими школами, знищеними книжками (5). Терміни у цьому прикладі відтворені за допомогою словникових відповідників. Бувають різні форми замороженого Es gibt verschiedene Formen eines конфлікту, бувають тимчасово eingefrorenen Konflikts, es gibt окуповані території, бувають міни zeitweilig besetzte Gebiete, es gibt уповільненої дії, камуфльовані під Zeitbomben, getarnt als politische політичні компроміси, проте миру – Kompromisse, aber Frieden, echten справжнього миру, того, який дає Frieden, einen Frieden, der Sicherheit відчуття безпеки та перспективи – und Perspektive bietet, gibt es leider на жаль, не буває (5). nicht (8). Зважаючи на те що, більшість термінів вказані у словниках, вище наведені приклади теж були відтворені за допомогою відповідників із словника. Росіяни стріляли фосфорними Die Russen haben Phosphorbomben снарядами, мені прилетіло(5). abgefeuert, mich hat‘s erwischt (8). Перекладач при перекладі терміну «фосфорні снаряди» використав словниковий відповідник. Адже для декого це виявилося доволі Appelle an Menschen zu richten, die ihr зручною формою перекладання з себе Leben verteidigen, Opfer zu відповідальності – апеляція до людей, beschuldigen, Akzente zu verschieben, які захищають свої життя, gute und positive Parolen manipulierend звинувачення саме жертви, зміщення einzusetzen, ist für den einen oder акцентів, маніпулювання добрими й anderen eine ziemliche bequeme Form, позитивними гаслами (5). die Verantwortung abzuschieben (8). При перекладі вище поданого терміну «апеляція» перекладач скористався словниковим відповідником. Ось тільки пропонований нам під Nur ist die uns unter dem Vorwand des виглядом миру м’який і ненав’язливий Friedens angetragene, sanfte und спосіб капітуляції не є шляхом до diskrete Form der Kapitulation nicht der мирного життя й відбудови наших geeignete Weg zu einem friedlichen міст (5). Leben und zum Wiederaufbau unserer Städte (8). Перекладач передав термін «капітуляція» у цьому реченні за допомогою словникового відповідника. І закидаючи нині українцям Und wenn manche Europäer готовність не здаватися як ледь не (zugegebenermaßen nur ein sehr kleiner ознаку мілітаризму та радикалізму, Teil) den Ukrainern ihre Weigerung, частина європейців (мушу зазначити sich zu ergeben, fast schon als Ausdruck – доволі незначна, а втім) чинить von Militarismus und Radikalismus дивовижну річ – намагаючись anlasten, tun sie etwas Merkwürdiges – лишитися в зоні комфорту, вона beim Versuch, in ihrer Komfortzone zu благополучно виходить поза межі bleiben, überschreiten sie umstandslos етики (5). die Grenzen der Ethik (8). Перекладач при відтворенні термінів «мілітаризм» та радикалізм» застосував словникові відповідники. Куплений тобою для військового Das Tourniquet, das du für einen турнікет, який рятує йому життя – Soldaten gekauft hast und das ihm das це ще гуманітарна допомога чи вже Leben rettet – ist das noch humanitäre допомога тим, хто воює?(5). Hilfe oder schon eine direkte Unterstützung der Kämpfenden?(8). Перекладач вжив словниковий відповідник при перекладі медичного терміну «турнікет». Нам так чи інакше доведеться Wir werden in den nächsten Jahren nicht ближчими роками говорити на umhinkommen, uns über heikle Themen незручні теми – теми популізму та zu verständigen – über Populismus und подвійних стандартів, теми das Messen mit zweierlei Maß, über безвідповідальності та політичного Verantwortungslosigkeit und politischen конформізму, теми етики, що, як Konformismus, über Ethik, einen Begriff, виявилося, давно й безнадійно зникла з den man seit langem vergeblich im лексикону тих, хто приймає доленосні Vokabular derer sucht, die in der рішення в сучасному світі (5). heutigen Welt folgenschwere Entscheidungen treffen (8). Перекладач використав словникові відповідники при перекладі термінів «популізм» та «політичний конформізм». Визнання Голодомору геноцидом Die Einordnung des Holodomor als українського народу - також Genozid ist auch ein wichtiges Signal an важливий сигнал Володимиру Путіну Wladimir Putin (10). (1). Перекладач при відтворенні термінологічної одиниці «геноцид» використав словниковий відповідник. Demnach lässt sich das "große, sehr Відповідно, «велике та різнорідне unterschiedliche Milieu der середове імперської ідеології» можна Reichsideologie" in 3 Submilieus розділити на 3 субсередовища: unterteilen: Souveränisten, Reichsbürger сувереністи, рейхсбюргери та праві und Rechtsextremisten (11). екстремісти (7). При перекладі термінів « Souveränisten, Reichsbürger» було застосовано прийом транскрипції. Адже, в словникові не зафіксовані відповідники. Заморивши голодом мільйони Indem Stalin sie zu Millionen українських селян, диктатор Йосип verhungern ließ, verfolgte der Diktator Сталін сподівався досягнути одразу gleich zwei Ziele: die ukrainische двох цілей - знищити українську Identität auslöschen, deren Rückgrat in ідентичність, стрижнем якої у der "Kornkammer Europas" die Bauern "житниці Європи" були землероби, і waren, und gleichzeitig durch den заробити потрібну для Export von beschlagnahmtem Getreide індустріалізації валюту (1). die für die Industrialisierung benötigten Devisen zu erwirtschaften (10). Перекладач шляхом підбору словникових відповідників передав термінологічну одиницю «українська ідентичність». Треба було, щоби німецькі телеканали Erst mussten deutsche Medien von місяцями розповідали про звірства Kriegsverbrechen und Schandtaten російських окупантів в Україні, а russischer Soldateska in der Ukraine також щоби "хтось" підірвав газогін berichten, erst mussten "unbekannte з російським газом, щоби "штучний Täter" die Gaspipeline Nord Stream голод" таки став геноцидом (1). sprengen, bevor der "künstlicher Hunger" endlich zum Völkermord erklärt wurde (10). У цьому випадку перекладач відтворив термінологічну одиницю «газогін» скориставшись словником відповідником. Нам так чи інакше доведеться Wir werden in den nächsten Jahren nicht ближчими роками говорити на umhinkommen, uns über heikle Themen незручні теми – теми популізму та zu verständigen – über Populismus und подвійних стандартів, теми das Messen mit zweierlei Maß, über безвідповідальності та політичного Verantwortungslosigkeit und politischen конформізму, теми етики, що, як Konformismus, über Ethik, einen Begriff, виявилося, давно й безнадійно зникла з den man seit langem vergeblich im лексикону тих, хто приймає доленосні Vokabular derer sucht, die in der рішення в сучасному світі (5). heutigen Welt folgenschwere Entscheidungen treffen (8). При перекладі вище поданого прикладу «подвійні стандарти» було вжито видозмінену ідіому «das Messen mit zweierlei Maß», замість «Mit zweierlei Maß messen», з метою зберегти образність у кінцевому варіанті перекладу. Від кінця лютого, себто від початку Seit Ende Februar, seit dem Beginn des цієї масакри, чітко відчувалося, як час Massakers also, ist sehr deutlich zu втрачає свою звичну розміреність, spüren, wie die Zeit ihre normale своє перетікання (5). Dimension, ihren Lauf verliert (8). При відтворенні терміну «масакра» було використано прийом транслітерації, щоб не сплутати зі звичайною лексемою «бійка». Адже масакра – це навмисне та безглузде знищення великої кількості людей. Rede von Bundeskanzlerin Merkel im Промова Федерального канцлера Rahmen der Veranstaltung „Außen- und Ангели Меркель у рамках заходу Sicherheitspolitik in der deutschen EU- Фонду Конрада Аденауера, м. Берлін, Ratspräsidentschaft“ der Konrad- 27 травня 2020 р (3). Adenauer-Stiftung am 27. Mai 2020 (13) Перекладач під час відтворення терміну «Bundeskanzlerin» використав словниковий відповідник. Deutschland steuerte auf das sechste Німеччина виходила на шостий рік із Jahr mit einem ausgeglichenen збалансованим федеральним Bundeshaushalt zu (13). бюджетом (3). Під час відтворення терміну «Bundeshaushalt» було використано перекладачем словниковий відповідник. Метафори Навіть, коли наші слова ранять горло Selbst wenn unsere Kehle von den (5). Wörtern wund wird (8). При відтворенні метафори-персоніфікації «слова ранять горло» було використано перефраз, щоб зберегти емоційне забарвлення речення. Той випадок, коли просто не знаєш, In so einem Moment weißt du nicht, was що відповісти – мова зраджує, мови du sagen sollst – die Sprache lässt dich не вистачає, потрібні слова лише im Stich, die Sprache genügt nicht, die шукаються (5). passenden Worte müssen erst noch gefunden werden (8). При перекладі метафори-персоніфікації «мова зраджує» було використано сталий вираз «sich im Stich lassen», що значить «кидати на призволяще» задля збереження емоційного забарвлення висловлювання. Хоча, на наш погляд, лексеми «зраджувати» і «кидати напризволяще» мають різне семантичне значення. І це вже питання не до українців – це Das ist keine Frage an die Ukrainer, das питання до світу, до його готовності ist eine Frage an die Welt, an ihre (чи не готовності) проковтнути vorhandene (oder nicht vorhandene) чергове, тотальне, безконтрольне зло Bereitschaft, um fragwürdiger на догоду сумнівній меркантильності materieller Vorteile und eines falschen та фальшивому пацифізму (5). Pazifismus willen ein weiteres Mal das totale, enthemmte Böse zu schlucken (8). При перекладі персоніфікації «проковтнути чергове, тотальне, безконтрольне зло» було використано смислове узгодження. Проте тінь Бучі та Ізюму, їхня Aber der Schatten von Butscha und присутність будуть надто багато Isjum, die Präsenz dieser Orte wird in важити в цій післявоєнній поезії, der Nach-kriegsdichtung tiefe Spuren багато в чому визначаючи її hinterlassen und ihren Gehalt und Klang наповненість і тональність (5). prägen (8). При відтворенні метонімії «тінь Бучі та Ізюму» було використано буквальний переклад та транскрипцію власних назв., щоб передати глибину змісту. Погляд людини, яка зазирала за межі Der Blick eines Menschen, der über das видимого, яка вдивлялася в темряву й Sichtbare hinaus geschaut, in die навіть змогла щось там розгледіти – Dunkelheit geblickt und dort sogar цей погляд завжди буде різнитися, etwas erkannt hat – dieser Blick ist für оскільки надто значимі речі в ньому immer anders, denn darin spiegeln sich відбиваються (5). allzu bedeutsame Dinge (8). При відтворенні метафори «зазирати за межі видимого» було використано контекстуальний переклад, задля того, щоб зберегти значення метафори. І ці очі, в яких можна побачити два Mit diesen Augen, in denen man zwei місяці пекла (5). Monate Hölle lesen konnte (8). При перекладі метафори «можна побачити два місяці пекла» було використано трансформацію субституція, щоб ідіоматизувати переклад. Адже в мові перекладу «можна побачити пекло» в очах, а в мові перекладу «можна прочитати пекло в очах». Загалом, де в цій новій, зламаній, Wo in dieser neuen, gebrochenen und зміщеній реальності, завершується verschobenen Wirklichkeit endet denn тема війни, де починається зона der Krieg, und wo beginnt der миру?(5). Frieden?(8). При перекладі метафори «новій, зламаній, зміщеній реальності» було використано буквальний переклад, щоб передати глибину змісту висловлювання. Інакше це буде велика розірваність Sonst kommt es zu einer tiefen мови, порожнеча поміж голосів, Zerrissenheit in der Sprache, zu einer розлам у пам’яті (5). Leere zwischen den Stimmen, zu einem Bruch in der Erinnerung (8). При перекладі метафори «розлам у пам’яті» було застосовано прийом калькування. Так, як ніби Кремлю йдеться про Als ginge es dem Kreml allein um геополітику або якесь примарне Geopolitik oder einen vermeintlich членство України в НАТО, а не про bevorstehenden NATO-Beitritt der спробу приборкати українську націю Ukraine. Und eben nicht um einen (1). erneuten Versuch, die ukrainische Nation auszulöschen (10). При перекладі метафори «приборкати українську націю» було використано прийом смислового узгодження. Перекладач віднайшов вираз зі схожим семантичним значенням в німецькій мові щоб зберегти образність. Noch vor wenigen Wochen befanden Ще декілька тижнів тому країни- sich die Mitgliedstaaten der Eurozone члени Єврозони впевнено ішли курсом auf einem soliden wirtschaftlichen економічного зростання (3). Wachstumskurs (13). При перекладі персоніфікації «befanden sich … auf einem soliden wirtschaftlichen Wachstumskurs» було використано перефраз, щоб зберегти емоційне забарвлення речення. Фразеологізми А втім, політика в цьому випадку – Aber Politik ist hier nur ein Deckmantel, лише ширма, прикриття, можливість ein Schlupfwinkel, eine Gelegenheit, оминати гострі кути й не називати scharfe Kanten zu umgehen und die речі своїми іменами (5). Dinge nicht klar zu benennen (8). При відтворенні фразеологізму «не називати речі своїми іменами» було використано описовий переклад, бо в мові перекладу відсутній еквівалентний переклад наведеної фразеологічної одиниці. А втім, політика в цьому випадку – Aber Politik ist hier nur ein Deckmantel, лише ширма, прикриття, можливість ein Schlupfwinkel, eine Gelegenheit, оминати гострі кути й не називати scharfe Kanten zu umgehen und die речі своїми іменами (5). Dinge nicht klar zu benennen (8). При перекладі фразеологізму «оминати гострі кути» було використано переклад словниковий відповідник, щоб зберегти образність фразеологізму. Зрештою, все повертається на свої Irgendwann ist alles an seinem Platz (8). місця (5). При перекладі фразеологізму «все повертається на свої місця» було використано відповідник фразеологізму в мові перекладу «alles an seinem Platz». Неологізми Ми опинилися в цій щільній Wir stecken in dieser dichten застиглості, посеред холодного Erstarrung, in der kalten Nicht-Zeit (8). безчасся (5). При перекладі неологізму «холодне безчасся» було використано калькування, оскільки в мові перекладу відсутній відповідник до лексеми «безчасся». Die strikten Corona-Maßnahmen in Суворі заходи щодо запобігання China werden in immer mehr Städten поширення коронавірусу в Китаї gelockert (9). послаблюються у все більшій кількості міст (4). При відтворені неологізму «Corona-Maßnahmen» було застосовано описовий переклад, щоб донести до читача фонову інформацію. Тропи Порівняння І ще незвичними є очі – ніби застиглий Und noch ungewohnter ist es, ihre метал, ніби скло, що відбиває Augen zu sehen – wie erstarrtes Metall, пожежу (5). wie Glas, das Feuer spiegelt (8). У вище поданому прикладі «ніби застиглий метал, ніби скло, що відбиває пожежу» при перекладі застосовано смислове узгодження. Синекдоха Триває насправді не перший рік (5). Und er dauert auch schon etliche Jahre (8). У вище поданому прикладі «не перший рік» вжито антонімічний переклад. Метонімія Сигнал господарю Кремля (1) Ein Signal an den Kremlherrn (10) У вище поданому прикладі «господар Кремля» було використано прийом перетворення калькування і лексичного згортання, щоб здійснити більш компактний варіант перекладу. Іронія Треба було, щоби німецькі телеканали Erst mussten deutsche Medien von місяцями розповідали про звірства Kriegsverbrechen und Schandtaten російських окупантів в Україні, а russischer Soldateska in der Ukraine також щоби "хтось" підірвав газогін berichten, erst mussten "unbekannte з російським газом, щоби "штучний Täter" die Gaspipeline Nord Stream голод" таки став геноцидом (1). sprengen, bevor der "künstlicher Hunger" endlich zum Völkermord erklärt wurde (10). У вище поданому прикладі іронії «хтось» було застосовано конкретизацію, бо реципієнтам і без додаткового уточнення зрозуміло про кого йдеться мова, а реципієнтам мови перекладу – ні. Висновки до розділу 3 У ході практичного дослідження відібраних для аналізу текстів суспільно- політичної тематики зроблено такі висновки: 1. На лексичному рівні аналізовані публікації відрізняються вживанням власних назв, реалій, термінів різної тематики, а саме політичної, медичної, військової, фразеологізмів, неологізмів тощо. 2. В аналізованих текстах суспільно-політичної тематики широко використовуються тропи та стилістичні фігури, емоційно-забарвлена лексика, а саме, порівняння, метафори, метонімія, синекдоха, персоніфікація, іронія тощо. 3. Аналізучи переклад тексів суспільно-політичної тематики, відзначаємо, що найбільш частотним є використання перекладачами таких трансформацій: транслітерація, транскрипція, калькування, смислове узгодження, описовий переклад, перефраз, буквальний переклад. Велика кількість лексичних одиниць була відтворена за допомогою словникового відповідника. 4. Було також з’ясовано, що засоби із сильним стилістичним забарвленням відтворюються за допомогою конкретизації, лексичного згортання, калькування, смислового узгодження та антонімічного перекладу. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ У магістерській роботі нами було здійснено спробу дослідження особливостей перекладу текстів суспільно-політичної тематики. Ці тексти являють собою засіб популяризації певних ідеологічних ідей, тверджень та міркувань. Крім того, в текстах суспільно-політичної тематики висвітлюються думки щодо проблем у сучасному світі та пропонуються можливі варіанти їх вирішення. Відтворення текстів суспільно-політичного дискурсу є провідником між мовою оригіналу та мовою перекладу. Адекватність перекладу залежить від умінь та навичок набутих перекладачем. У теоретичній частині розглянули типологію суспільно-політичних текстів, було виявлено, що в цілому серед усіх груп текстів можна виокремити дві великі групи газетно-публіцистичних текстів: газетно-журнальну публіцистику і політичний наратив, що пов’язані з комунікативним характером аудиторії, на яку спрямована популяризація певних думок. В рамках газетно-журнальної публіцистики можна виділити три типи текстів: інформаційний, аналітичний і художньо-публіцистичний. Вони в свою чергу реалізуються в таких мовних жанрах як: стаття, нотатка, хроніка, огляд, інтерв'ю, репортаж. Крім вище згаданих жанрів, не можна оминути різні види промов: політична промова, переконувальна промова, парламентська промова, дипломатична промова, мітингова промова, агітаційна промова, ювілейна промова, жалобна промова тощо. Дослідивши особливості перекладу текстів суспільно-політичної тематики було виявлено, що ці тексти характеризуються вживанням різноманітних мовних засобів, які відповідають суспільно-політичному стилю. На лексичному рівні у текстах цих жанрів зустрічається суспільно-політична лексика, терміни, реалії, власні назви, діалектизми, сленгізми, слова іншомовного походження, фразеологізми, приховане або явне цитування, кліше тощо. В текстах суспільно- політичної тематики наявні тропи, а саме, каламбур, метафора, персоніфікація, синекдоха, метонімія, алегорія, антономазія, іронія тощо. Для текстів суспільно-політичної тематики на лексичному рівні характерне вживання мовних засобів, які можуть спонукати перекладача для використання трансформацій та прийомів, які є обов’язковим інструментом для адекватного відтворення багатьох мовних засобів тексту оригіналу. Це пов’язано з відмінностями мовних норм мови оригіналу та перекладу. Були розглянуті та висвітлені особливості перекладу слів-реалій, фразеологізмів, фразеологічного порівняння, кліше, термінів, явне та приховане цитування та метафори. Самі мовні засоби можуть викликати труднощі під час відтворення мовою перекладу. У нашій роботі ми приділили увагу перекладу заголовків суспільно- політичних текстів. З’ясували, що остаточної класифікації типів заголовків не існує, так як світ розвивається і разом з ним сфери життєдіяльності суспільства, включаючи економічну, наукову, політичну, соціальну та інші. Тож можна підсумувати, що кожен науковець по-своєму визначає класифікацію заголовків: головний заголовок, внутрішній підзаголовок, надзаголовок, рубрика, службова рубрика, тематична рубрика, шапка. В цілому в усіх цих видів заголовків є одне завдання: зацікавити читача прочитати нижче подану публікацію. Задля досягнення адекватного перекладу перекладач у багатьох випадках змушений використовувати перекладацькі трансформації. Цим досягається збереження експресії, врахування норм оформлення назв аналогічних публікацій у газетах та журналах мови перекладу, функціональна спрямованість й звісно, зв’язок заголовку з текстом та передача компактності заголовку. Під час практичного дослідження було проаналізовано промову Сергія Жадана «Хай це буде текст не про війну»; промову Ангели Меркель «Rede von Bundeskanzlerin Merkel im Rahmen der Veranstaltung „Außen- und Sicherheitspolitik in der deutschen EU-Ratspräsidentschaft“ der Konrad-Adenauer- Stiftung am 27. Mai 2020»; коментар Євгена Тейзе «Визнання Голодомору геноцидом – сигнал нащадку Сталіна в РФ»; статті Лізи Генель «Nach Razzia: Wie gefährlich sind Reichsbürger?»; «Reichsbürger: Ist ein Umsturz in Deutschland denkbar?», статтю «COVID: China peilt einen neuen Kursan» з інформаційного ресурсу «Deutsche Welle»та їх переклади на українською мовою. Проаналізувавши лексико-семантичні трансформації, які перекладачі застосовували в процесі перекладу тексів суспільно-політичної тематики, відзначаємо, що найбільш частотним є використання таких трансформацій: транслітерація, транскрипція, калькування, підбір словникового відповідника, смислове узгодження, описовий переклад, перифраз, буквальний переклад. Було також проаналізовано, що засоби з сильним стилістичним забарвленням відтворюються за допомогою конкретизації, лексичне згортання, калькування, смислове узгодження, антонімічний переклад. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Александрова О. В. Проблемы экспрессивного синтаксиса (на материале английского языка). Москва: Высшая школа, 1984. 211 с. 2. Алексеева И. С. Введение в перевод введение: Учеб. пособие для студ. филол. и лингв, фак. высш. учеб. заведений. СПб.: Филологический факультет СПбГУ; М.: Издательский центр «Академия», 2004. 352 с. 3. Алтунян А. Г. Анализ политических текстов: Учеб. пособие. М.: Логос, 2006. 383 с. 4. Андрейченко О. І. Лексико-фразеологічна основа текстів політичних дискусій (на матеріалі української преси кінця ХХ – початку ХХІ ст. ) : дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 / О. І. Андрейченко. К., 2006. 205 с. 5. Арутюнова Н. Д. Метафора и дискурс // Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С. 28. 6. Архипов А. Ф. Самоучитель перевода с немецкого языка на русский. М.: Высш. шк., 1991. 255 с. 7. Баран Я.А., Зимомря М.І., Білоус О.М. Фразеологія: знакові величини: навчальний посібник для студентів факультетів іноземних мов. Вінниця: Нова книга, 2008. 256 с. 8. Бархударов Л.С. Язык и перевод: вопросы общей и частной теории перевода. Москва: Международные отношения, 1975. 240 с. 9. Бацевич Ф. С. Очерки по функциональной лексикологии/ Ф. С. Бацевич, Т. А. Космеда. Львов: Світ, 1997. 392 с. 10. Білозерська Л. П., Возненко Н. В., Радецька С. В. Термінологія та переклад: навчальний посібник. Вінниця: Нова Книга, 2010. 232 с. 11. Брандес М. П. Стилистика текста. Теоретический курс: Учебник. 3-е изд., перераб, и доп. М: Прогресс-Традиция; ИНФРА-М, 2004. 416 с. 7. 12. Бусел В.Т. Великий тлумачний словник сучасної української мови / В. Т.Бусел. Київ: Видавництво «Перун», 2005. 1720 с. 13. Вартанов Г. І. Короткий довідник газетного працівника. Київ, 1989. 130 с. 14. Верещагин Е. М., Костомаров В. Г. Язык и культура: Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного. Москва: МГУ, 1973. 235 с. 15. Верещагин Е. М. Костомаров В. Г. Лингвострановедческая теория слова. Москва: Русский язык, 1980. 320 с. 16. Види мов. Інформаційна мова. Агітаційна мова. Мова публічного виступу. Психологічні аспекти виступу. веб-сайт URL https://vseosvita.ua/library/promova- ii-vidi-mitingova-informacijna-agitacijna103958.html (дата звернення 29.10.2022) 17. Виноградов В.В. Перевод: Общие и лексические вопросы: учеб. пособие. 3- е изд. Москва: КДУ, 2006. 240 с. 18. Галлін Д., Манчіні П. Сучасні медіасистеми: три моделі відносин ЗМІ та політики. К.: Наука, 2008. 320 с. 19. Горощенко Т. В. Міжкультурна комунікація в перекладі. Київський національний лінгвістичний університет. 2013. С. 57–60. URL: http://ua.convdocs.org/docs/index-194154.html 20. Гумбольдт В. фон. Избранные труды по языкознанию. Москва: Прогресс, 1984. 400 с. 21. Демьянков В. 3. Интерпретация политического дискурса в СМИ / В. 3. Демьянков // Язык средств массовой информации; [учебное пособие для вузов, под ред. М. Н. Володиной]. М.: Академический Проект. Альма Матер, 2008. С. 374–393. 22. Денисова Г. В. Проблемы переводимости культурологически обусловленной лексики: дис. … канд. филол. наук: 10.02.05. Москва, 1998. 192 с. 23. Діденко М. О. Політичний виступ як тип тексту: Автореф. дис ... канд.. філол. наук: 10.02.04. Одеса, 2001. 20 с. 24. Дмитренко, О. В., Шинкаренко, О. М. Особливості політичного дискурсу Ангели Меркель. Імідж сучасного педагога, № 2(197), 2021 С. 23 – 27. 25. Дорофеєва М. С. Категорія суб’єкта в політичній промові: Автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.04 / КНЛУ. – К., 2005. – 21 с. 26. Жеребило Т. В. Словарь лингвистических терминов. Изд. 5-е, испр. и доп. Назрань: ООО «Пилигрим», 2010. 486 с. 27. Жук Е. Е. Реалии и способы их передачи при адаптации текста на иностранном языке. Весник АГУ. 2015. №3 (164). С. 43–53. 28. Здоровега В. Й. З 466 Теорія і методика журналістської творчості: Підручник. – 2-ге вид., перероб. і допов. Львів: ПАІС, 2004. 268 с. 29. Зорівчак Р. П. Реалія і переклад (на матеріалі англомовних перекладів української прози). Львів: Вид-во при ЛНУ, 1989. 216 с. 30. Іванов, В. Ф. Техніка оформлення газети : курс лекцій : навч. посібник для студ. фак. журналістики / В. Ф. Іванов. Київ: Знання, 2000. 222 с. 31. Казакова Т. А. Практические основы перевода с английского на русский и наоборот. СПб.: РГПУ им. А. И. Герцена, 2001. 320 с. 32. Капустян І. І. Особливості перекладу суспільно-політичних реалій в англомовних публіцистичних текстах: структурно-семантичний аспект / І. І. Капустян, М. Г. Михайлова, Т. О. Ясинська, В. І. Гриценко // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2021 № 48 том 3. С. 89 – 92. 33. Карабан В.І. Переклад англійської наукової і технічної літератури. Граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми. Вінниця: Нова книга, 2004. 576 с. 34. Кияк Т. Р. Перекладознавство (німецько-український напрям): підручник / Т. Р. Кияк, А. М. Науменко, О. Д. Огуй. К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2008. 543 с. 35. Клименко І.М. Лексичні трансформації при передачі англійської політичної термінології українською мовою. Філологічні студії. Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету. 2012. Вип. 8. С. 84-90. 36. Колесников А. А. Стилистические особенности репортажа в немецкой прессе / А. А. Колесников. Рязань: Рязанский государственный университет, 2010. 63 с. 37. Комиссаров В. Н. Теория перевода (лингвистические аспекты) / В. Н. Комиссаров. М.: Высш. шк., 1990. 253 с. 38. Комиссаров В. Н. Культурно-этнографическая концепция перевода. Картина мира: лексикон и текст (на материале английского языка): сб. науч. тр. МГЛУ. Москва, 1991. № 376. С. 126–131. 39. Комиссаров В. Н. Современное переводоведение: Учеб. для ин-тов и фак. Москва: ЭТС, 2002. 424 с. 40. Кондратенко Н. В. Принципи текстотворення політичної програми як мовленнєвого жанру політичного дискурсу / Н. В. Кондратенко // Записки з українського мовознавства : [зб. наук. праць]. Вип. 24. – Т. 2. Одеса : ПолиПринт, 2017. С. 124–131. 41. Корунець I.В. Вступ до перекладознавства: підручник. Вінниця: Нова Книга, 2008. 512 с. 42. Красных В. В. Этнопсихолингвистика и лингвокультурология: Курс лекций. М.: ИТДГК «Гнозис», 2002. 284 с. 43. Кучер 3.I., Орлова М.О., Редчиць Т.В. Практика перекладу (німецька мова): навчальний посібник для студ. вищ. навч. заклад. 2-ге вид. Вінниця: Нова Книга, 2017. 464 с. 44.Лаврова Н. А. К вопросу о референциальном потенциале контаминированных слов / Н. А. Лаврова // Актуальные проблемы гуманитарных и естественных наук. 2010. № 9. С. 234–238. 45.Лингвистический энциклопедический словарь/ гл. ред. В.Н. Ярцева Москва: Сов. Энциклопедия,1990. 685 с. 46.Лобода Ю.А. Відтворення експресивних засобів політичних промов українською мовою (на матеріалі публічних виступів політиків Великої Британії та США) : автореф. дис. ... канд. філ. наук : 10.02.16. Київ, 2011. 19 с. 47.Лосєва І.В. Мовностилістичні особливості політичної полеміки кандидатів у президенти США (на матеріалі інтрнет дискурсу) : дис.... канд. філол. наук: 10.02.04. Львів, 2016. 261 с. 48. Макович Х.Я., Вербицька Л.О., Капітан Н.О. Словник термінів і понять з риторики. Львів, 2016. 140 с. 49. Максимчук, О. Л. (2010) Політичний дискурс: особливості та функції. Наукове видання «Мова і культура» Київський національний університет імені Тараса Шевченка. pp. 71-75. 50. Мацько Л. І., Мацько О. М. Риторика: навчальний посібник. 2-ге вид., стер. Київ: Вища школа, 2006. 311 с. 51. Микитюк М. В. Риторика. Курс лекцій. Навчальний посібник. Харків, 2004. 153 с. 52. Моісєєва Н.О. Особливості перекладу контамінованих лексем в німецьких політичних новинах. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологія» 2015. Вип.54. с. 279-282. 53. Моркотун С. Відтворення експресивності образних засобів при перекладі текстів політичного дискурсу. Синопсис: текст, контекст, медіа. 2017. № 3. с. 39-47. 54. Нагорна Л.П. Політична мова і мовна політика: діапазон можливостей політичної лінгвістики. К.: Світогляд, 2005. 315 с. 55. Нелюбин Л. Л. Введение в технику перевода: учебное пособие. Москва: МГОПУ, 2009. 44 с. 56. Николаева Т.М. Краткий словарь терминов лингвистики. М.: Прогресс, 1978. 480 с. 57. Прокопенко А.В., Артюшенко В.М. Лінгвокультурна специфіка передачі європейського політичного дискурсу на українську мову. Молодий вчений. Серія: Філологічні науки. № 11 (75). Київ. Листопад 2019. С. 986-989. 58. Погорелый Ю. А. Информационное агенство: стиль оперативных сообщений. Под ред. Г.Ф. Вороненковой. М., 2000. URL: http://www.evartist.narod.ru/text19/018.htm (дата звернення 25.11.2022). 59. Рецкер Я.И. Теория перевода и переводческая практика, Очерки лингвистической теории перевода, 2007. 336 с. 60. Романенко Є.О. Публічна комунікація як засіб транспарентності державного управління. Збірник наукових праць Національної академії державного управління при Президентові України. 2014. Вип. 1. С. 15-26. - URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpnadu_2014_1_4. 61. Рудич Н. С. Суб’єктивна модальність сучасного англомовного публіцистичного дискурсу. Перекладацькі інновації: матеріали ІV Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції. Суми, 2014. С. 211–219. 62. Самойлова І.В., Подвойська О.В. Лексичні особливості політичних промов. Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя. Філологічні науки. 2016. Книга 1. С. 235-238. 63. Стеблина Н. О. Тексти офіційного політичного дискурсу як індикатор еволюції політичного режиму (на матеріалі промов українських президентів). // Вісник Донецького національного університету імені Василя Стуса. Сер.: Політичні науки. 2019 №4. – С. 85-95. 64. Телия В. Н. Коннотативный аспект семантики номинативных единиц / В. Н. Телия. М. : Наука, 1986. 143 с. 6. Der Tagesspiegel.URL: http://www.tagesspiegel.de (дата звернення 01.10.2022) 65. Токарева И. В. Аспекты терминологизации немецких лексических заимствований (сущность дефиниции терминопонятия «общественно- политическая лексика») / И. В. Токарева // Актуальные вопросы филологических наук: материалы международной научной конференции. Чита: Издательство «Молодой ученый», 2011. С.134 –137. 66. Топоркова Ю. А. Способы передачи безэквивалентной лексики романа Г. Г. Маркеса «Сто лет одиночества» в русском переводе. Филологические науки. Вопросы теории и практики: в 2-х ч. Тамбов: Грамота, 2017. № 8(74): Ч. 1. C. 151–153. 67. Фесенко І.Л. Особливості перекладу політичних промов та текстів. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологічна». 2015. Вип.55. С. 264-266. 68. Худолій А.О. Публічний дискурс у зовнішньополітичній діяльності президентів США (1945 – 2012 рр.) : дис. ... д-ра політ. наук: 23.00.04. Острог, 2013. 465 с. 69. Черноватий Л.М., Котляров Д.М. Політичний переклад: перші кроки Посібник для навчання англомовної громадсько-політичної лексики : Навч. посібник. – Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2005. 104 с. 70. Швейцер А.Д. Теория перевода: Статус, проблемы, аспекты. М.: Наука, 1988. 215 с. 71. Шевченко Л.І. Медіалінгвістика: словник термінів і понять 2014. 380 с. 72. Шейгал Е. И. Семиотика политического дискурса / Е. И. Шейгал. Москва: Гнозис, 2004. 326 с. 73. Штельмах М.Л. Лексичні засоби вираження полісемії в публіцистичному різновиді жанру інтерв’ю. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. 2008. Вип. 16. С. 92-100. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/apyl _2008 _16_16. 74. Юшкевич В.І. Публічний і політичний дискурс: точки дотику та відмінності. Перспектви розвитку філологічних наук. 2018. від 9-10 лютого. С. 90-93. 75. Albrecht J. Literarische Übersetzung: Geschichte, Theorie, Kulturelle Wirkung. Darmstadt : Wiss. Buchges., 1998. 363 S. 76. Bassnett-McGuire S. Translation Studies: revised edition. London: Routledge, 1991. 192 p. 77. Bell V. 1995 – Negotiation in the workplace: The view from a political linguist // A. Firth ed. The discourse of negotiation: Studies of language in the workplace. Oxford etc.: Pergamon, 1995. P. 41-58. 78. Burger H., Luginbühl M. Mediensprache: eine Einführung in Sprache und Kommunikation der Massenmedien. 4 Aufl., neu bearb. Und erw. Berlin: de Gruyter, 2014. 532. 79. Casagrande J. The Ends Of Translation. International Journal of American Linguistics. Oct., 1954. Vol. 20. No. 4. P. 335–340. 80. Coseriu E. 1987 – Lenguaje y politica // M. Alvar ed. El lenguaje politico. Madrid: Fundacion Friedrich Ebert, Instituto de Cooperacion Iberoamericana, 1987. P. 9-31. 81. Duez D. 1982 – Silent and non-silent pauses in three speech styles // Language and Society, 1982, vol. 25, № 1. P. 11-28. 82. Irena Веllегt. О pewnym warunku spojnosci tekstu.— In: «О spojnosci tekstu»,Wroclaw—Warszawa—Krakow—Gdansk, 1971, s. 47—75. (Беллерт И. Об одном условии связности текста: Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресе, 1978. - Випуск 8. С. 172 – 207.) 83. Jelínková P. Lexikalisch-stilistische Charakteristik der Sachtexte vom Bereich des Reiseverkehrs: diplomová práce / Pavla Jelínková. Brno, 2005. 93 S. 84. Komissarov V.N. Language and Culture In Translation: Competitors or Collaborators? Traduction, Terminologie, Redaction: Languages and Cultures In Translation Theories: Studies In the Text and Its Transformations. Montreal: Univ. of Concordla, 1991. Vol. 4. No. 1. 329 p. 85. Miles L. 1995 – Preface // C. Schaffner, A. L. Wenden eds. Language and peace. Aldershot etc.: Dartmouth, 1995. 86. Naer N.M. Stilistik der deutschen Sprache: учебное пособие. Москва: МПГУ, 2015. 256 с. 87. Newmark Peter. A Textbook of Translation. Harlow: Pearson Education Limited, 2008. 292 p. 88. Nida, E. «Principles of Correspondence». The Translation Studies Reader. London: Routledge, 1964. 140 p. 89. Reiß K., Vermeer H.J. Grundlegung einer allgemeinen Translationstheorie. Tübingen: Max Niemeyer Verlag, 2010. 245 S 90. W. А. Косh, Preliminary Sketch of a Semantic Type of Discourse Analysis. — «Linguistics», 12, 1965, § 1,2. (Кох В. Предварительннй набросок дискурсивного анализа семантического типа: Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресе, 1978. – Випуск 8. С. 149 – 171.) СПИСОК ДЖЕРЕЛ ФАКТИЧНОГОМАТЕРІАЛУ 1. Визнання Голодомору геноцидом – сигнал нащадку Сталіна в РФ. URL: https://www.dw.com/uk/komentar-viznanna-golodomoru-genocidom-signal-nasadku- stalina-u-kremli/a-63944482 (дата звернення 14.11.2022). 2. Звіт контррозвідки ФРН: шпигуни з РФ, антиваксери та ультрас. URL: https://www.dw.com/uk/shpyhuny-z-rf-antyvaksery-ta-ultras-kontrrozvidka-pro- zahrozy-dlia-nimechchyny-a-62060541/a-62060541 (дата звернення 07.11.2022) 3. Зовнішня політика та політика безпеки під час головування Німеччини в Раді ЄС. Промова Федерального канцлера Ангели Меркель у рамках заходу Фонду Конрада Аденауера, м. Берлін, 27 травня 2020 р. URL: https://www.kas.de/uk/web/ukraine/veranstaltungsberichte/detail/-/content/zovnisna- politika-ta-politika-bezpeki-pid-cas-golovuvanna-nimeccini-v-radi-es (дата звернення 09.11.2022). 4. Китай відмовляється від політики "нульового COVID" URL: https://www.dw.com/uk/protesti-podiali-kitaj-vidmovlaetsa-vid-politiki-nulovogo- covid/a-64003879 5. Сергій Жадан. Хай це буде текст не про війну 2022. URL: https://chytomo.com/serhij-zhadan-khaj-tse-bude-tekst-ne-pro-vijnu/ (дата звернення 10.11.2022). 6. У ФРН провели масштабну спецоперацію проти "рейхсбюргерів". URL: https://www.dw.com/uk/u-frn-proveli-specoperaciu-proti-rejhsburgeriv-aki-hotili- povaliti-vladu/a-64012970 (дата звернення 07.11.2022). 7. Що відомо про підготовку путчу в ФРН, і до чого тут РФ. URL: https://www.dw.com/uk/so-vidomo-pro-pidgotovku-putcu-v-frn-i-do-cogo-tut-rf/a- 64027183 (дата звернення 20.11.2022). 8. Dankesrede von Serhij Zhadan zur Verleihung des Friedenspreises 2022 Ausgabe 274. S. 14–18. URL: https://www.laender-analysen.de/ukraine- analysen/274/dankesrede-von-serhij-zhadan-zur-verleihung-des-friedenspreises-2022/ (дата звернення 10.11.2022). 9. COVID: China peilt einen neuen Kurs an. URL: https://www.dw.com/de/covid- china-peilt-einen-neuen-kurs-an/a-63983966 (дата звернення 23.11.2022). 10. Meinung: Der Holodomor war Völkermord - ein klares Signal an Stalins Nachfolger im Kreml. URL: https://www.dw.com/de/meinung-der-holodomor-war- v%C3%B6lkermord-ein-klares-signal-an-stalins-nachfolger-im-kreml/a-63947070 (дата звернення 14.11.2022). 11. Nach Razzia: Wie gefährlich sind Reichsbürger? URL: h t t p s : / /www .dw . com /d e / n a ch - r a z z i a -w i e - g e f%C3%A4h r l i c h - s i n d - reichsb%C3%BCrger/a-64015229 (дата звернення 20.11.2022). 12. "Reichsbürger": Ist ein Umsturz in Deutschland denkbar? URL: https://www.dw.com/de/reichsb%C3%BCrger-ist-ein-umsturz-in-deutschland- denkbar/a-64033024 (дата звернення 07.11.2022) 13. Rede von Bundeskanzlerin Merkel im Rahmen der Veranstaltung „Außen- und Sicherheitspolitik in der deutschen EU-Ratspräsidentschaft“ der Konrad-Adenauer- Stiftung am 27. Mai 2020. URL: https://www.bundeskanzlerin.de/bkin- de/aktuelles/rede-von-bundeskanzlerin-merkel-imrahmen-der-veranstaltung-aussen- und-sicherheitspolitik-in-der-deutschen-euratspraesidentschaft-der-konrad-adenauer- stiftung-am-27-mai-2020-1755884 (дата звернення 09.11.2022). 14. Umsturzplanungen für Deutschland - Razzia im Reichsbürgermilieu. URL: https://www.dw.com/de/umsturzplanungen-f%C3%BCr-deutschland-razzia-im- reichsb%C3%BCrgermilieu/a-64011434 (дата звернення 07.11.2022).