Репозиторій ЧДТУ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет гуманітарних технологій
Кафедра іноземних мов та міжнародної комунікації
САЛІХ МІКАЕЛЬ АХМЕДОВИЧ
ЛІНГВІСТИЧНІ ТА ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНІ АСПЕКТИ ПЕРЕКЛАДУ
ТЕКСТІВ ПОЛІТИЧНОЇ ТЕМАТИКИ
Кваліфікаційна робота магістра
Спеціальність: 035 Філологія
Спеціалізація: 035.043 Германські мови та літератури (переклад включно),
перша – німецька.
Освітня програма: Германські мови та літератури (переклад включно),
перша – німецька.
Науковий керівник:
Редчиць Т.В.
кандидат філологічних наук,
доцент
Кваліфікаційна робота допущена до захисту рішенням кафедри ІММК,
протокол №_____ від «___» _________ 2023 р.
Зав. кафедри ІММК_______________к.пед.н., доц. Чепурна М.В.
Черкаси 2023
MINISTRY OF EDUCATION AND SCIENCE OF UKRAINE
CHERKASY STATE TECHNOLOGICAL UNIVERSITY
Faculty of Humanitarian Technologies
Department of Foreign Languages and International Communication
SALIKH MIKAEL AKHMEDOVYCH
LINGUISTIC AND EXTRALINGUISTIC ASPECTS OF TRANSLATING
POLITICAL TEXTS
Master’s Project
Speciality: 035 Philology
Specialization: 035.043 Germanic Languages and Literatures (translation included),
first – German.
Academic programme: German Languages and Literatures (translation included),
first – German.
Scientific Supervisor:
T. V. Redchyts,
Candidate of Philological Sciences,
Associate Professor
Master’s project is admitted for defence by the department meeting of Foreign Languages
and International Communication,
Report №_____ dated «___» _________ 2023;
Head of Foreign Languages and International Communication Department
_______________ Candidate of Pedagogy, Associate Professor M. V. Chepurna
Cherkasy 2023
2
ЗМІСТ
ВСТУП..............................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ...........9
1.1. Сутність понять «політичний дискурс», «текст політичної тематики»..............9
1.2. Сучасні підходи до перекладу політичного дискурсу........................................17
Висновки до розділу 1...................................................................................................26
РОЗДІЛ 2. ЛІНГВІСТИЧНІ ТА ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНІ АСПЕКТИ ПЕРЕКЛАДУ
.........................................................................................................................................28
2.1. Лінгвістичні аспекти перекладу текстів політичної тематики...........................28
2.2. Екстралінгвістичні аспекти перекладу текстів політичної тематики................39
Висновки до розділу 2...................................................................................................48
РОЗДІЛ 3. ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АНАЛІЗ ТЕКСТІВ ПОЛІТИЧНОЇ ТЕМАТИКИ
З НІМЕЦЬКОЇ МОВИ НА УКРАЇНСЬКУ НА МАТЕРІАЛІ ПУБЛІЧНИХ
ВИСТУПІВ.....................................................................................................................50
Висновки до розділу 3...................................................................................................68
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ...............................................................................................70
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...............................................................73
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ..................................................80
ДОДАТКИ......................................................................................................................81
Додаток А ......................................................................................................................82
Додаток Б ......................................................................................................................90
3
ВСТУП
Переклад текстів політичної тематики ніколи не втрачав своєї актуальності,
а в умовах євроінтеграційних прагнень України, зростання міжнародних зв’язків,
міжурядової взаємодії та іншої спільної діяльності на загальноєвропейському рівні
дедалі важливішим стає переклад німецького політичного дискурсу для
українських реципієнтів. Політичний дискурс завжди становив виклик для фахівців
своєю складністю, унікальністю та багатозначністю елементів. Відтворення
політичного дискурсу у перекладі, створення у реципієнта його вірного сприйняття
і є головними цілями успішного перекладу.
Кваліфікаційна робота магістра присвячена дослідженню функціонально-
комунікативних проблем перекладу політичних текстів з урахуванням
лінгвістичних та екстралінгвістичних факторів.
Проблемам теорії перекладу з точки зору функціонального, прескриптивного
підходів присвячені праці І. Корунця [21], П. Ньюмарка [78]. Лінгвістичні
дослідження політичного дискурсу проводили О. Ковальова [17], А. Худолій [51],
Є. Бральчик [60], Т.ван Дейк [66, 67], Д. Грейбер [73], Т. Н. Хакін [74], Б. Вальчак
[81]. Над науковою проблемою перекладу політичного дискурсу працювали такі
дослідники: Н. Жмаєва [12], Т. Корольова [12], О. Попова [12], Г. Соловей [47], С.
Ганьйон [71], П. Ньюмарк [78], С. Шефнер [64] та ін. Лінгвістичні аспекти
перекладу досліджували В.Комісаров [18], А. Д.Швейцер [54, 55], Я. І. Рецкер [40].
Екстралінгвістичним аспектам присвячені праці С. Влахова і С. Флоріна [5],
Р. Зорівчак [13], Л.К. Латишева [26], Г. Палмера [79] та інших.
Незважаючи на це, проблема не є вичерпаною і повністю проробленою, що
додатково обґрунтовує актуальність нашого дослідження.
Актуальність роботи визначається необхідністю дослідження способів
перекладу політичних текстів з урахуванням особливостей лінгвістичних та
екстралінгвістичних факторів. Політичні тексти, як усні так і письмові,
вирізняються складністю, насиченістю професійною політичною термінологією,
полемічністю, вкоріненням в культурний контекст та залежать від конкретної
4
комунікативної ситуації в якій вони породжуються. Екстралінгвістичні фактори
найчастіше відіграють визначальну роль в розумінні текстів політичної тематики,
тому їх необхідно враховувати при перекладі. Також на сьогодні існує недостатня
вивченість специфіки перекладу німецького політичного дискурсу на українську
мову, що окрім іншого також підтверджує актуальність роботи.
Об’єктом дослідження є німецькомовний політичний дискурс.
Предмет дослідження – лінгвістичні та екстралінгвістичні особливості
перекладу текстів політичної тематики на матеріалі публічних виступів німецьких
політиків.
Мета кваліфікаційної роботи полягає у дослідженні способів перекладу
німецькомовних текстів політичної тематики на матеріалі німецького політичного
дискурсу з огляду на лінгвістичні та екстралінгвістичні аспекти.
Поставлена мета передбачає вирішення таких дослідницьких завдань:
1) з’ясувати сутність понять «політичний дискурс», «текст політичної
тематики»;
2) розглянути сучасні підходи до перекладу політичного дискурсу;
3) визначити лінгвістичні і екстралінгвістичні аспекти перекладу політичного
дискурсу
4) розглянути стилістичні, лінгвокультурні, лексико-семантичні та
граматичні труднощі перекладу текстів політичної тематики
5) визначити основні прийоми перекладу текстів політичної тематики
6) на фактичному матеріалі продемонструвати використання основних
прийомів перекладу текстів політичної тематики
Методи дослідження. Дослідження базується на застосуванні комплексу
методів: загальнонаукових – абстрагування, узагальнення, індукції, дедукції,
системного методу; емпірико-теоретичних – аналізу, синтезу, сходження від
абстрактного до конкретного; конкретно-наукових – історичного, компаративного,
статистичного. Вибір методологічного інструментарію обумовлений його
міждисциплінарним характером. Зокрема, історичнии ̆ метод був застосований для
дослідження еволюції досліджуваних понять та явищ; компаративний – при
5
зіставленні та порівнянні тексту оригіналу та його перекладу з метою дослідження
трансформацій, які були використані під час перекладу; статистичний – для
визначення кількісних аспектів досліджуваних явищ; метод трансформаційного
аналізу дає змогу з’ясувати, яким чином відбувається передача мовних
особливостей тексту оригіналу у тексті перекладу.
Матеріалом дослідження стали публічні виступи німецьких політиків та
їхній переклад на українську мову.
Матеріали і висновки дослідження можуть мати суттєве теоретичне та
практичне значення.
Теоретична значущість роботи полягає у розробці окремих функціонально-
комунікативних аспектів, внеском у загальну теорію перекладознавства,
методологію перекладу, лексикологію.
Практична цінність роботи обумовлена перспективами застосування
матеріалів і результатів дослідження на курсах з теорії перекладу, функціональної
граматики, лексикології, стилістики німецької мови, аналізу тексту; як довідковий
матеріал для написання курсових та дипломних робіт студентами лінгвістичних
спеціальностей тощо.
Апробація результатів дослідження: положення роботи представлено у
науковій статті «Особливості перекладу політичного дискурсу» Збірника праць
студентів Черкаського державного технологічного університету «Магістерські
філологічні студії 2023» [42], та тезах доповіді «Objekt-prädikate Methode zur
Wiedergabe der Metaphern» в збірнику матеріалів І Всеукраїнської науково-
практичної конференції (12 квітня 2023 р.) «Міжособистісна комунікація та
перекладознавство: сучасні перспективи розвитку» [43].
У першому розділі концептуалізуються поняття «політичний дискурс» та
«текст політичної тематики», аналізуються їхні структурні особливості,
розглядаються ознаки «публічної політичної промови».
У другому розділі визначаються лінгвістичні і екстралінгвістичні аспекти
перекладу, розглядаються стилістичні, лінгвокультурні, лексико-семантичні,
6
граматичні труднощі перекладу та визначаються основні прийоми перекладу
текстів політичного дискурсу.
Третій розділ містить перекладацький аналіз трансформацій при відтворенні
українською мовою німецькомовного політичного дискурсу із врахуванням
лінгвістичних та екстралінгвістичних особливостей. Проаналізовано 100 прикладів
на матеріалі публічних виступів канцлера ФРН О. Шольца та К. Аденауера.
У загальних висновках підсумовується результат роботи.
Загальний обсяг роботи становить 96 сторінок. Обсяг тексту роботи – 96
сторінок.
7
РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ПОЛІТИЧНОГО
ДИСКУРСУ
1.1 Сутність понять «політичний дискурс», «текст політичної тематики»
Політичному дискурсу властива значна кількість особливих ознак.
Специфіка мовного спілкування політиків полягає не лише у використанні
професіоналізмів, а й у відборі певних структур висловлювання відповідно до
прагматичних настанов, цілей і умов спілкування. Політики усвідомлюють
необхідність опанування таким стилем та нормами літературної мови, які здатні
дати бажаний коефіцієнт ефективної дії.
Дослідники Н. Фейрклаф та А. Душак підкреслюють, що однією з головних
рис політичного дискурсу є його інституційність: «Політичний дискурс належить
до інституційного виду комунікації, оскільки це дискурс, який реалізується в
інститутах соціуму, де спілкування є складовою їхньої організації. Соціальний
інститут є певним набором доцільно орієнтованих стандартів поведінки у певних
ситуаціях» [69, с. 8-9]. Зовні він являє собою сукупність осіб, установ, забезпечених
певними матеріальними засобами та скерованих до виконання конкретної
соціальної функції.
Р. Водак звертає увагу на відмінність політичного дискурсу від інших видів
інституційних дискурсів: клієнт інституту в наведеному випадку є масовим, рідше
груповим чи індивідуальним (у медичній, юридичній, адміністративній,
торговельній, педагогічній та інших інституційних сферах клієнт зазвичай є
індивідуальним). Відмінність полягає також у суб'єктно-адресатному векторі
спілкування: на відміну від інших інститутів, громадянин-клієнт як окремий член
суспільства вступає в комунікацію з інститутом політики досить рідко, причому ця
взаємодія здійснюється переважно у напрямі «громадянин – інститут» (в інших
соціальних інститутах типовою є двонаправлена, хоч і не рівностатусна
комунікація між окремим клієнтом та представником інституту) [82].
Наступною важливою рисою політичного дискурсу є його інформативність.
Специфіка інформативності визначається в рамках протиставлень
8
«інформативність та фатика», а також «інформативність та експресивність» або
«раціональність та ірраціональність (емоційність)». Політичний дискурс є
переважно спонукальним, націленим на справлення впливу, стимулювання та
наснаження адресата.
Ізабелла Куява [76, с. 48] вважає, що чинник емотивності є найбільш
значущим в ході реалізації таких функцій політичного дискурсу:
- функція зміцнення прихильності до системи (зокрема, через ритуальне
використання символів, здатних спричиняти реакції афективного спрямування, що
є сильними);
- функція соціальної солідарності (емотивність знаку як чинник політичної
інтеграції: спільність емоційних реакцій на подібні ситуації сприяє об'єднанню
людей у межах політичних груп, відмінності сприяють реалізації соціальної
диференціації);
- функція орієнтації (афективні реакції стосовно певних ситуацій типізуються
і фіксуються у свідомості індивіда, й у разі повторного виникнення подібних
ситуацій відтворюються й інтерпретуються за схемою);
- мобілізаційна функція (емоції як мотиваційний імпульс, наснаження до дії);
- агональна функція (емоції як мотиваційний чинник вербальної агресії).
Фатика як антипод інформативності корелює із ритуальністю політичної
комунікації. Їхніми загальними характерними рисами є відсутність настанови
стосовно новизни, прагнення до стандартності та стереотипності.
Політичний дискурс є ритуальним. Цю властивість можна простежити у
стереотипних ситуаціях, для яких характерними є три фактори соціально-
регулятивної функції:
- акумуляцією соціального досвіду;
- передачею соціального досвіду, де відображається національно-культурні
особливості ритуального спілкування;
- соціальним контролем, в якому виражається нормативність та
імперативність ритуалізованої взаємодії.
9
Ще однією важливою ознакою політичного дискурсу є його ідеологічність.
Метою спілкування політиків є реалізація певної ідеології, що пов'язано зі
спрямованим впливом на адресата шляхом використання певних мовних засобів.
Подібність між мовою та ідеологією підкреслює, зокрема, Т.А. ван Дейк,
який вважає, що вони існують лише в межах соціальних груп чи культурних
спільнот. На думку науковця, спільним місцем у відносинах між мовою та
ідеологією є те, що всі вірування (в тому числі й ідеологічні), формулюються
засобами природної мови, а у зв'язку з цим ідеологічні пропозиції можуть
конституювати значення фраз, речень чи дискурсу природної мови [67].
Ідеологічний дискурс є груповим дискурсом. Члени цієї групи у випадках
актуалізації ідеологічного змісту схильні фокусувати увагу на пропозиціях, що
перебільшують різницю між групами, так само як і на пропозиціях, у яких
виявляються типові категорії групових схем (критерії членства, типові дії, цілі,
норми, ресурси тощо).
П. Бжозовскі [62, с. 71] вказує на такі аспекти зв'язку політичної мови та
ідеології:
- одна й та сама інформація сприймається і впливає на людину по-різному
залежно від її соціального статусу та світогляду;
- семантика інформації може бути організована по-різному, щоб впливати на
різних людей з метою підпорядкування їхній загальній системі поглядів,
впровадження у їхню свідомість загального світогляду;
- керування семантикою інформації сприяє орієнтації аудиторії на класово-
політичне сприйняття дійсності.
Рут Водак наголошує на подвійній природі ідеологічної мови. Вона
висловлює і передає ідеологічну думку, вона маніпулює нею та виявляється
об'єктом маніпуляції. Дослідниця стверджує: «Існують спеціальні «мови ідеології»,
кожна з них є цілісною закритою системою значень і цінностей, що претендує на
істинність. Ідеології, будучи структурами міфів, встановлюють вторинну
реальність, що стає соціальною практикою; при цьому первинна реальність
піддається табу. Виникає новий вимір значень та цінностей, що висловлює себе в
10
нових концептах та конотаціях. Усунення рефлексії відбувається за допомогою
стереотипів та кліше, які систематично повторюються, таким чином, певні сфери
стають табуйованими, інші автоматизуються, численні з них звільняються від
історії (історія перефразовується або переписується заново)» [82, с. 14]
Вплив на адресата шляхом використання певних мовних засобів призводить
до маніпулювання суспільною свідомістю. Пропаганда часто використовує
навмисно і цілеспрямовано такі характеристики мови, як труднощі відмежування
конотацій від прямих денотативних значень, варіативність денотативних і
коннотативних значень одних і тих же мовних знаків під впливом соціальних
чинників, рухливість семантичної структури слова, багатокомпетентність
пізнавального та комунікативного, об'єктивного та суб'єктивного у значенні,
синонімічні та асоціативні міжслівні зв'язки, модальність висловлювань, оцінність
семантики тощо.
Із ідеологією тісно пов'язаний політичний міф. Значущість міфу в
політичному дискурсі інспірована базованістю політики не так на інтелектуальних
концепціях, як на закономірностях упливу на мислення виборців.
Б. Вальчак [81, с. 43] уважає, що найважливішими функціями політичного
міфу є:
- пояснювальна функція (міф сприяє кращому розумінню масами складних
політичних понять);
- функція виправдання певних політичних дій (міф як спроба переконати
виборців у перевагах політичних програм певного політика та у його чеснотах як
кандидата на ту чи іншу посаду);
- функції підтримки стабільності системи, захисту чинного політичного ладу;
- сполучна функція (міфи сприяють підтримці єдності суспільства,
забезпечують зв'язок між індивідом та політичною спільнотою);
- магічна функція (створення та «розв'язання» політичних загадок,
підтримання стану віри стосовно політичного лідера).
Ще однією важливою ознакою політичного дискурсу є його смислова
невизначеність. П. Павелчик [80, с. 115] розглядає такі різновиди її прояву:
11
- слово співвідноситься із надмірно широким колом референтів;
- слово співвідноситься з абстрактним референтом;
- слово співвідноситься з референтом, який по-різному трактується;
- слово співвідноситься з невідомим референтом;
- слово співвідноситься з «чужим» референтом;
- слово співвідноситься з референтом, якого не існує.
Смислова невизначеність політичного дискурсу інспірована кількома
чинниками:
- відносність позначення, тобто залежність вибору номінації від політичної
позиції мовця, причому треба мати на увазі, що політичні цінності завжди мають
не індивідуальний, а груповий характер);
- складність значення, інспірована складністю самого денотату;
- абстрактність та широта значення, відсутність уточнювальних визначень;
- розмитість семантичних кордонів у слів, що наділені градуальною
семантикою;
- провідна роль прескриптивно-спонукальної та впливової функції в ієрархії
функцій політичної мови;
- потреба уникати конфліктності у спілкуванні, комунікативних труднощів,
потреба згладжувати протиріччя між комунікантами;
- прагнення уникнути контролю над своїми мовними діями (невизначеність
понять ускладнює контроль над виконанням узятих на себе мовцем зобов'язань);
- маніпулятивність політичного дискурсу (приховування небажаної
інформації, приховування істини, анонімність, деперсоналізація);
- прагнення врятувати обличчя (можливість заперечення сказаного) [68, с.
70].
Зі смисловою невизначеністю політичного дискурсу тісно пов'язані такі його
властивості, як фантомність та фідеїстичність.
Політичні значення складаються із фантомів значень, тобто слів, у яких немає
денотативного компоненту. П. Хілтон та К. Шеффнер [64, с. 213] відносять до
лексичних фантомів позначення вигаданих істот у фольклорі та літературі
12
(міфологічні та літературні фантоми), термінологічне закріплення помилкових
наукових концепцій (концептуальні фантоми) та ідеологічні фантоми, в яких
відрив слова від денотату інспірований ідеологічною діяльністю людини,
розробкою та підтримкою певних соціальних ілюзій.
Однією з причин фантомності політичного дискурсу є опосередкований
характер політичного досвіду більшості людей. Отримуючи інформацію про
політичну дійсність через групову і масову комунікацію, вони вважають
реальністю створювані й ретрансльовані політиками й медіа картини політичного
світу.
Умовою існування політичного дискурсу є його фідеїстичність.
Фідеїстичність є проявом впливової функції мови, пов'язаної з ірраціональністю
політичного дискурсу, його опорою на підсвідомість. Політичний дискурс
рухається між абсолютною вірою (наприклад, в агітаційних текстах) та повним
безвір'ям (наприклад, у викривальних текстах про політичних опонентів).
Політичні фантоми не мають чіткого значення, тому політики часто
наділяють їх вигідними для себе конотаціями. Це постає можливим тому, що
переконання в політичному дискурсі пов'язане переважно зі впливом на емоції та
підсвідомість, а не на розум та логічне мислення.
Смислова невизначеність виступає також як специфічний для політичного
дискурсу вияв езотеричності. Спеціальна мова зазвичай незрозуміла для
невтаємничених, однак у випадку політичного дискурсу, для якого важлива
масовість аудиторії, неминуче відбувається деспеціалізація політичних термінів (із
політичною термінологією кожен громадянин стикається щодня). Рут Водак
зауважує, що політична мова «має виконувати суперечливі функції: бути
доступною для розуміння (відповідно до завдань пропаганди) та орієнтованою на
певну групу (через історичні та соціальні причини)» [82, с. 24].
Унаслідок такої деспеціалізації політичний дискурс видається на перший
погляд позбавленим якості езотеричності. Однак специфіка езотеричності в
наведеному випадку полягає не в мові політики як такій, а в самому характері
спілкування – влада не закриває, а лише обмежує громадянам доступ до інформації,
13
на який вони мають право (езотеричність виявляється не на семантичному рівні, а
на прагматичному).
Із проблемою відносин між владою та клієнтами політичних інститутів
пов'язана чергова риса політичного дискурсу – його дистанційність та
авторитарність. Влада контролює дотримання дистанції у спілкуванні. Доріс
Грейбер [73, с. 199] розглядає такі аспекти вияву дистанції між політиками та
громадянами:
- інформаційна дистанція (монополія політичної влади на інформацію);
- комунікативна (контактна) дистанція (недоступність політиків для прямого
мовного контакту);
- фізична (просторова) дистанція (відокремленість бар'єром, охорона,
спеціальне приміщення, особливе розташування у просторі);
- символічна дистанція (право на володіння та послугування символами
влади);
- психологічна дистанція (ореол таємничості).
У сучасному світі відстань між політиками та народом долається завдяки
діяльності засобів масової інформації. З одного боку, ЗМІ зменшують дистанцію
між урядом та громадянами, але, з іншого боку, можуть сприяти її поглибленню
через підтримку авторитету влади. Можна дійти висновку, що дистанційність
політичного дискурсу зумовлює його авторитарність (що значніша дистанція, то
вищою є авторитарність висловлювання).
Авторитарність політичного дискурсу пов’язана з відносинами керування та
підпорядкування, її характерними рисами є конформізм, установка на
наслідування, імітацію, сліпе підкорення авторитету [77, с. 181]. Як зауважує Єжи
Бральчик, для авторитарного дискурсу характерне фідеїстичне ставлення до
авторитетного слова, у ньому немає релевантних критеріїв істинності,
інформативності, доречності, чіткості, головним критерієм є схвалення
комунікативним авторитетом суб’єкта впливу. Політичний дискурс за своєю суттю
монологічний, проте не є монологічним за визначенням і набуває характеру
монологу в результаті дій, здійснюваних ініціативними комунікантами, тобто
14
суб'єктом та об’єктом монологічного впливу (суб’єкт створює комунікативний
стимул, реакція об’єкта повинна відповідати комунікативним очікуванням
суб'єкта) [60, с. 50].
Наступною ознакою політичного дискурсу є його інтертекстуальність. У
політичному дискурсі інтертекстуальність проявляється у відтворенні певних
соціокультурних установок, цінностей, норм, ідеологем у формі цитації або алюзії
(у разі цитації автор використовує реконструктивну інтертекстуальність, у разі
алюзії на перше місце виходить конструктивна інтертекстуальність, причому а й
граматичного, словотвірного, фонетичного рівнів організації тексту, і навіть
система орфографії і пунктуації чи вибір графічного оформлення тексту).
Політичний суб’єкт за допомогою інтертекстуальних покликань повідомляє
про свої культурно-семіотичні орієнтири, а в низці випадків і про прагматичні
установки. З точки зору політичного суб’єкта інтертекстуальність є також
способом породження власного тексту та затвердження своєї творчої
індивідуальності шляхом вибудовування складної системи відносин з текстами
інших авторів. Політичний дискурс ґрунтується на прецедентних текстах, у ньому
виражаються ідеологеми та конвенційні структури, які можна віднести до категорії
інтертексту.
Ще однією рисою політичного дискурсу є його театральність. Ця ознака
пов'язана з тим, що клієнти політичних інститутів виконують у комунікації роль не
прямого адресата, а адресата-спостерігача, який бере участь у політиці в основному
споглядально, як спостерігач, який отримує інформацію про цю комунікацію через
засоби масової інформації. Політики, спілкуючись один із одним та з
журналістами, намагаються справити враження на адресатів-спостерігачів
(адресат-спостерігач не тільки усвідомлюється політиками, але сильно впливає на
їхню комунікативну інтенцію, вибір стратегії та мовленнєвої поведінки).
Театральність політичного дискурсу пов'язана із образами політичних діячів.
Формування образу (іміджу) включає створення зовнішніх характеристик
політиків та їх мовного портрета (манера говорити, добір лексичних засобів
залежить від ситуації та використаного жанру)
15
Важливою рисою політичного дискурсу є його динамічність. На мінливість
найбільш уживаної частини політичного словника впливає актуальність об'єкта
відображення у політичному дискурсі. Темпоральні рамки політичних подій є дуже
обмеженими, тому політична діяльність і політична комунікація концентруються
на актуальних, а не на універсальних проблемах та цінностях.
Аналізуючи лексику з погляду її діахронічної стійкості у політичному
дискурсі, Анна Бальчинська-Косман [60, с. 145] виділяє три групи слів:
- політичні константи (оцінно-нейтральна базова політична термінологія);
- оцінно-марковані базові політичні терміни (лексеми, конотативність яких
зазнає досить частих змін, хоча самі по собі вони постають досить стійкими в
політичному дискурсі);
- злободенна лексика «поточного моменту» (найбільш рухливий шар, слова,
пов'язані з політичними ініціативами та кампаніями-одноденками, назви
конкретних політичних подій, гасла та гаслові слова, імена чинних політиків тощо).
Е. Девіс [65, с. 3212] виокремлює такі характерні риси лексики політичного
дискурсу:
- різке зростання частотності;
- регулярне вживання заголовкової позиції текстів; виникнення на їх основі
нових форм і дериватів, формування нових сполучувальних типів;
- формування нових синонімічних та антонімічних зв'язків;
- можливість онімічного вживання;
- схильність до вживання в реченнях дефіційного типу, активізація їх як
об'єктів мовної рефлексії та мовної гри.
Отже, політичному дискурсові притаманна ціла низка характеристик. Їхня
сукупність представлена, зокрема, інституційністю, інформативністю,
ідеологічністю, сенсовою невизначеністю, фантомністю, фідеїстичністю,
дистанційованістю, інтертекстуальністю, театральністю, динамічністю.
16
1.2 Сучасні підходи до перекладу політичного дискурсу
Переклад текстів, пов’язаних з політичною сферою, має давню історію,
незважаючи на це, його основні поняття залишаються без чіткого визначення.
Множинність інтерпретацій, амбівалентність основних понять породжує
термінологічну плутанину, але й водночас відображає становлення теоретичних
поглядів та підходів до проблем дискурсу в лінгвістиці та зокрема в
перекладознавстві.
З точки зору лінгвістичного та перекладознавчого дослідження нас цікавить
не політика як така, а її продукт, одна з сфер її реалізації – політичний дискурс і
його переклад.
Переклад є засобом медіації між сторонами, відповідно перед перекладачами
текстів на політичну тематику стоїть завдання не просто передати текст іншою
мовою, а розшифрувати і подати його як цілісний безлакунний продукт, який буде
повністю сприйнятий реципієнтом.
Перекладач постає в ролі культурного та мовного медіатора. Він має не лише
вправно орієнтуватись у двох культурах, зокрема політичній культурі, а й розуміти
дискурс з якого береться текст та дискурс в який він перекладається. А в процесі
перекладу імплантувати текст з одного дискурсу в інший, проходячи міжмовний
дискурсивний бар’єр. Сам процес схематично можна зобразити наступним чином
(Рисунок 1.1.).
Публічна політична промова є офіційним виступом політика-оратора
(переважно реалізованим у монологічній формі), адресованого безпосередньо
присутній під час цього виступу достатньо великій та організованій аудиторії.
Сукупність провідних облігаторних ознак політичної промови представлена,
зокрема, наявністю в доповідача задуму, структурно-композиційної та змістовної
завершеності, цілеспрямованості й настанови на впливовість стосовно адресатів
[65, 66, 67].
17
Рисунок 1.1. Міжмовний дискурсивний бар'єр
Міжмовний дискурсивний
бар’єр
текст
текст текст текст текст
е текст
текст Дискуркс мови текст Дискурс мови
оригінсалу перекладу
т текст текст
н
Переклад є білінгвальним рецептивно-репродуктивним різновидом
мовленнєвої діяльності, що передбачає сукупність смислового сприйняття,
осмислення й репродуктивного викладу тексту (висловлювання) й заснований на
розвинених мовних та екстралінгвістичних компетенціях та здатності до
відтворення й передання засобами мови перекладу концептуального уявлення, яке
відповідає концептуальному уявленню у вихідній мові [39, с. 219].
Варто зауважити, що наразі лінгвістичний (текстоцентричний) підхід до
перекладу політичних текстів поступово втрачає свої позиції. Натомість набирає
обертів розуміння перекладу у дискурсивному вимірі, враховуючи повний спектр
комунікативної ситуації, у якій відбувається процес перекладу. Для комунікативно-
функціонального підходу до перекладу характерним постає відображення реальної
перекладацької діяльності в усій її різноманітності, що мотивує уникнення
обмежень у перекладі через вузьке термінологічне потрактування цього явища, за
якого текст, який перекладається, мусить функційно відтворювати оригінальний
текст, не послуговуючись при цьому модифікаціями на структурному та
змістовному рівнях [12].
У прескриптивному підході до здійснення перекладацької діяльності
провідним наслідком постає виникнення суттєвого розмежування між теорією та
18
практичною перекладацькою діяльністю: він не враховує побажання, потреби
замовника або адресата перекладу; в деяких випадках переклад у вузькому
розумінні виявляється зовсім не здійсненним внаслідок специфіки комунікативної
ситуації. Крім того, далеке від реальності уявлення про переклад як відображення
оригіналу засобами мови перекладу. культурна адаптація іншомовного тексту,
створення нового перекладеного тексту на основі оригіналу з урахуванням
соціальних характеристик цільової аудиторії – частотні види сучасної
перекладацької діяльності, які не вписуються в вузькі рамки нормативного
розуміння перекладу.
Слід зауважити, що цілковите домінування прескриптивного підходу
протягом тривалого часу є цілком закономірним: зародившись у лоні порівняльної
лінгвістики, перекладознавство, в першу чергу, було орієнтовано на пошук
симетрії між окремими мовними системами та їхніми структурами. Мовні системи
розбивалися на еквіваленти в межах мовної пари та протиставлялися одна одній.
на підставі такого протиставлення здійснювався пошук способів подолання
структурних відмінностей між окремими мовами [12].
Сутність комунікативно-функціонального підходу полягає у вивченні
перекладу у рамах тієї ситуації, в якій здійснюється переклад, виступаючи в якості
засобу задоволення потреб комунікантів (перш за все, одержувачів перекладу) і
ініціаторів перекладу. При такому розумінні суті перекладацької діяльності
основним орієнтиром для перекладача постає мета перекладу, усвідомлення якої
дозволяє обрати стратегію перекладу, що відповідає специфіці і параметрам
комунікативної ситуації [12].
Реалізація стратегії перекладу відбувається шляхом послугування тактиками,
себто перекладацькими діями, використовуваними із метою вирішення певного
завдання, враховуючи обрану стратегію перекладу. Реалізація тактики, своєю
чергою, змушує фахівця вдаватися до послугування перекладацькими операціями,
що являють собою шляхи застосування прийомів перекладу і пошуку
перекладацьких відповідностей).
19
До числа основних видів перекладу за формальним та процедурними
ознаками належать: усний послідовний, усний синхронний та письмовий.
У синхронному перекладі велика роль імовірнісного прогнозування та
пам'яті (особливо оперативної); від цього залежить темп та якість роботи
перекладача. Рецептивний та репродуктивний процеси досягають найбільш
повного «злиття» саме в цьому виді перекладу.
Що ж до мотиву у перекладі, він завжди має опосередкований характер.
Предмет діяльності – сприйнята й відтворювана думка – задовольняє соціальну
потребу через задоволення викликаної нею когнітивно-комунікативної потреби.
При цьому за ступенем опосередкованості мотивації перекладу саме соціальними
потребами його види досить явно відрізняються від найбільшої опосередкованості
мотивації у синхронному до найменшої опосередкованості в письмовому перекладі
[39, с. 220]. Найбільш продуктивним, а також повним та глибоким за ступенем
розкриття авторського задуму є письмовий переклад.
Порівняльний лінгвоперекладацький аналіз особливостей різноманітних
трансформацій, що використовуються при перекладі політичних текстів з
німецької мови на українську, набуває в теперішній час особливої актуальності за
рахунок необхідності всебічного вивчення мови політики. Такі тексти вимагають
адекватного перекладу. З подальшим накопиченням потенціалу наукових знань
якість перекладу політичних текстів набуває все більшої і більшої значущості [15].
У процесі перекладу часто виявляється неможливим використання
відповідних слів і виразів, які надає словник. Відбувається це через відмінності
систем вихідної мови і мови перекладу. У подібних випадках перекладач вдається
до процесу трансформації перекладу. Такий переклад полягає в перетворенні
внутрішньої форми слова або словосполучення або ж її повної заміни для
адекватної передачі змісту висловлювання.
Зокрема, виділяють такі дії перекладача при перекладі [15]:
1) інтерпретація естетичних знаків МО та іх перекодування в ТП;
2) здійснення операції перекодування переплетення всіх функцій вихідного
тексту;
20
3) аналіз тексту, який направлено на реального чи потенційного читача, але
не на перекладача;
4) інтерпретація замислу автора;
5) орієнтація тексту на іншомовного читача (корекція орієнтації тексту).
Труднощі перекладу на прагматичному рівні можуть виникати, якщо
перекладач не вповні здатний справити у перекладі таке ж враження на читача, яке
вдалося справити на нього автору оригінального тексту, наприклад, не може
розрізнити відтінки значень, що вживаються у різних контекстах, неправильний
переклад чи добір еквівалентів до ідіом, метафор та паремій тощо [15].
Здійснюючи переклад тексту, перекладач повинен здійснити аналіз
прагматики тексту (передбачити потенційний комунікативний ефект, який
справлятиме текст відносно узагальненого реципієнта). Він має відтворити
прагматичний потенціал оригіналу, тобто забезпечити здійснення бажаного впливу
на реципієнта перекладу.
Попри те, що перекладач цілком може мати власне особистісне ставлення до
повідомлення, він не має допустити, аби це особистісне ставлення негативно
вплинуло на точності відтворення, тому до перекладача висувається вимога
прагматичної нейтральності [15, 18].
При виконанні перекладу перекладач повинен враховувати належність
реципієнта до іншої мовної спільноти, ніж автор оригінального тексту, наявність
у нього інших знань, життєвого й культурного досвіду. В тих випадках, коли
подібні розбіжності можуть завадити повноцінному розумінню вихідного
повідомлення, перекладач повинен внести до тексту перекладу необхідні зміни.
Перекладачеві доводиться враховувати жанрові особливості оригіналу, щоб
уникнути прагматичних проблем при перекладі. Наприклад, при перекладі ідіом,
прислів’їв та приказок не завжди можна знайти відповідну одиницю в мові
перекладу, яка б зберегла адекватність. Іноді важливіше зберегти образність тексту
оригіналу, ніж шукати еквівалент. Але якщо перекладач перекладає ідіому
дослівно, не враховуючи когнітивних відмінностей між мовами, читач може не
зрозуміти текст. Цікаве, проте досить спірне доповнення знаходимо у канадської
21
дослідниці С. Ганьйон [71]. Проаналізувавши двомовний переклад політичних
текстів, присвячених референдуму в Канаді, вона дійшла висновку, що практично
неможливо, а в деяких випадках навіть небажано створювати політично
еквівалентні тексти. Це стосується не лише текстів у двомовних країнах, а також і
текстів різноманітних політичних контекстів, наприклад текстів міжнародного
значення. Проте ми не можемо погодитися з цим твердженням, адже головною й
фундаментальною метою перекладу є створення еквівалентного тексту засобами
мови перекладу.
При перекладі твору перекладач має не лише виконати детальний, грамотний
і точний переклад, а й забезпечити збереження ідіостилю автора [2, 45, 48].
Зберегти властивий конкретному автору стиль написання перекладач зможе лише
після детального знайомства із іншими текстами політика [2, 22, 57, 49, 41].
Перейдемо до опису основних когнітивно-психолінгвістичних парадигм
мовної діяльності, цим вирішуючи завдання визначення когнітивно-
психолінгвістичних параметрів аналізу перекладу політичних текстів.
Когнітивна модель А. Н. Баранова - Д. О. Добровольського показує, що
існують три схеми передачі інформації – повна, скорочена і коротка. Виходячи з
цього, можна розглядати також переклад за повною, скороченою та короткою
схемами [7]. Так, «у процесі перекладу, залежно від його завдань і умов, постійно
здійснюється перехід від найбільшої витрати когнітивних ресурсів повної схеми
до найменш трудомісткої короткої через наділену проміжним положенням
скорочену і назад» [14].
При перекладі політичного тексту за повною схемою перекладач вибудовує
та залучає «концептуальне уявлення» (мислеобраз) змісту тексту (висловлювання),
що не залежить від особливостей вихідної мови та мови перекладу; за скороченою
схемою відбувається підбір еквівалентних відповідностей між одиницями та
змістами текстів (висловлювань) вихідною мовою та перекладною мовою, при
цьому «концептуальне уявлення» як посередник не задіюється; за короткою
схемою використовуються клішовані, шаблонні перекладні відповідники між
виразами оригіналу та перекладу.
22
При цьому ми розуміємо концептуальне уявлення як когнітивний конструкт
(образ-схема, фрейм, скрипт та ін.), що включає певним чином структуровані і в
той же час мінливі компоненти, які відображають більш-менш цілісне уявлення
про предмет, обличчя або явище дійсності. Мислеобраз передбачає єдність образу
(візуального чи належного до інших органів почуттів) певного предмета, особи чи
явища і відповідних актуальних нині для особистості компонентів ставлення до
нього.
Поняття мислеобразу є вужчим, ніж поняття концептуального уявлення.
Обидва вони (але насамперед – мислеобраз) становлять ментальну основу
універсального предметного коду як «стику мовлення та інтелекту», «мови образів
і схем», що супроводжує внутрішнє мовлення. На основі залучення універсального
предметного коду та змішаного образно-предметного та мовного коду і
«здійснюється переклад думки мовою людини» [29].
Другою когнітивно-психолінгвістичною парадигмою, більш вузькою і що
відносною до конкретних політичних текстів, проте наділеною значним
пояснювальним потенціалом для розуміння сутності білінгвізму і перекладу, ми
вважаємо теорію породжуючої граматики, основними поняттями якої є глибинні і
поверхові структури.
Теорія Н. Хомського постулює наявність кількох глибинних структур (viz.
NP + VP, V + N (Obj), Attr + N, V + Adjunct, Det + N, тобто іменник+дієслово,
дієслово+іменник (об’єкт), атрибут+іменник, дієслово+обставина,
артикль+іменник). Ці структури складають єдину для всіх мов універсальну
граматику, і, з точки зору Хомського, свідчать про «універсальну мову думки»
(“mentalese”).
При породженні мовлення згадані глибинні структури за допомогою
трансформацій перетворюються на поверхневі структури – синтаксичні структури
різноманітного вигляду, що утворюють висловлювання у тій чи іншій живій мові.
При сприйнятті мови, навпаки, поверхневі структури, що утворюють
висловлювання у тій чи іншій живій мові, розкладаються на структури нижчого
23
порядку, зрештою – на мінімальні кванти розуміння взаємовідносин предметів і
явищ реальності [26].
На наш погляд, з практичної точки зору доцільно не стільки постулювати та
каталогізувати універсальні, загальні, скільки лінгвоспецифічні глибинні та
поверхневі структури. Сюди входять:
1) граматичні структури, засвоєні з раннього віку, в яких відображаються
нескладні предметні ситуації, а їх семантико-граматична побудова відповідає
прийнятому когнітивно-логічному відображенню дійсності;
2) семантико-граматичні поверхневі структури, засвоєні в процесі подальшої
соціалізації (освіта, професійна діяльність, комунікативно-інформаційне
середовище) і відображають складніші предметні ситуації, чия семантико-
граматична структура модифікована не тільки традицією когнітивно-логічного
відображення дійсності, а й лінгвокультурою [15,20].
Формально правильний, але буквальний переклад таких глибинних структур
і поверхневих структур порушує норми комбінації, когнітивного ракурсу і фокусу
при відображенні предметної ситуації [15, 20], що нерідко призводить до безглуздя.
Третьою когнітивно-психолінгвістичною (і водночас лінгвокультурною)
парадигмою, яка допомагає зрозуміти діяльність перекладача політичних текстів,
видається семантико-образна парадигма, тобто сукупні теорії інтертекстуальних,
прецедентних, міметичних фраз зі стійким образним та культурним змістом.
Загалом, третя парадигма може бути поєднана із описаною вище другою,
вони можуть бути не розділені, а об'єднані у вигляді єдиної парадигми
породжувальної граматики і семантики мовної діяльності. І логіко-граматичні
відносини потенційних компонентів висловлювання, і узуальні словосполучення в
сукупності з образами, що стоять за ними (а також стереотипами, цінностями,
етнокультурно обумовленими і соціально інтеріоризованими смислами), на наш
погляд, у розширеному плані можна трактувати як «глибинні структури».
Четвертою психолінгвістичною парадигмою вивчення перекладу як однієї з
форм двомовної комунікації є теорія кодових переходів між зовнішнім мовленням,
24
внутрішнім мовленням та універсальним предметним кодом («мовою образів та
схем»). Ця теорія фактично визначає:
1) при мовному сприйнятті – перехід від зовнішнього мовлення через
акустичний патерн/код до семантико-граматичного патерну/коду (етап
внутрішнього мовлення), потім через внутрішнє мовлення до універсального
предметного коду, а через нього – до мислеобразу (концептуального уявлення);
2) при мовному виробництві – перехід мислеобразів (концептуальних
уявлень) через універсальний предметний код до етапу внутрішнього мовлення та
згодом через акустико-артикуляційний код до зовнішнього мовлення.
Отже, для відтворення німецькомовних політичних текстів у перекладі
важливе орієнтування відносно закладеного в них прагматичного значення. Цей
процес включає інформування реципієнта стосовно фактів, що є об’єктивними, та
налаштування його на певне сприйняття дійсності. Реалізація зазначеної мети
базується на фактуальній інформації, що являє собою базис для інших різновидів
інформації, представлених у межах аналізованого дискурсу – емоційної та
оперативної.
Висновки до розділу 1
Політичний дискурс – це складне мовленнєве утворення, багатоаспектність
якого стає на заваді повноті його осмислення у фахових дослідженнях. Так,
зокрема, на сьогодні відсутня єдина дефініція цього поняття, яка могла б
претендувати на роль загальноприйнятої.
У сучасних дослідженнях з політичної лінгвістики розроблено вузький та
широкий підходи до витлумачення політичного дискурсу. Згідно з першим
підходом, політичний дискурс розглядається як дискурс політиків, а відповідно до
широкого підходу здійснюється розгляд цього феномена як мови суспільної сфери.
Такі розбіжності між підходами зумовлюються зростанням значущості медіа,
розвитком новітніх засобів комунікації, активними глобалізаційними та
комерціалізаційними процесами тощо.
25
Публічна політична промова являє собою офіційний і переважно
монологічний виступ політичного діяча, адресатом якого постає аудиторія,
безпосередньо або віртуально присутня під час його виголошення. Обов’язковими
компонентами політичної промови постають її задум, завершеність на структурно-
композиційному та змістовному рівнях, наявність цілеспрямованості та
орієнтованість на вплив.
Переклад політичних текстів здійснюється шляхом використання
перекладацьких трансформацій. Вони забезпечують адекватність та детальність
відтворення змісту тексту політичного дискурсу, його лінгвокультурну
своєрідніість, збереження авторського ідіостилю, емоційного навантаження та
ідейної наповненості.
Прагматика вихідного німецькомовного політичного тексту постає важливим
чинником для якомога точнішого відтворення його змісту в перекладі. Основою
зазначеного процесу є вивчення й послугування фактуальною інформацією, яка,
своєю чергою, постає базисом для емоційної та оперативної складової,
представлених у текстах політичного дискурсу.
26
РОЗДІЛ 2. ЛІНГВІСТИЧНІ ТА ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНІ АСПЕКТИ
ПЕРЕКЛАДУ
2.1 Лінгвістичні аспекти перекладу текстів політичної тематики
Політичні тексти сучасної німецької мови є гібридним явищем із точки зору
власної стильової приналежності. У них спостерігається поєднання провідних
ознак офіційно-ділового, публіцистичного, художнього стилів. При цьому в такому
жанрі політичної комунікації, як політична промова, постає можливим
використання елементів наукового та розмовного стилів.
Не викликає сумнівів той факт, що політичний текст як в українській мові,
так і в іноземній несе не лише інформацію про будь-які події чи проблеми, а й веде
агітаційно-пропагандистський вплив на читача [31, 53]. Отже, мова, якою
повідомляють про суспільні чи політичні проблеми, має бути зрозумілою не лише
фахівцям, а й широкому колу людей.
Зі стилістичної точки зору для суспільно-політичних текстів характерне
поєднання наукового стилю (спеціальної лексики та термінології, книжних
елементів у словнику та синтаксисі) зі стилем художньої літератури, який включає
засоби образності та емоційного забарвлення, наявність слів із різноманітних шарів
загального словникового складу мови та усно-розмовних синтаксичних оборотів
[2, 32]. Що ж до обсягу речення, слід відзначити, що для таких текстів характерна
слабка схильність до використання довгих і розгорнутих складнопідрядних
конструкцій [59].
До спеціальної лексики та термінології, що зустрічаються в німецьких
політичних текстах, належать слова з галузі політичної номенклатури (назви
установ, партій, посад, організацій тощо), економіки та міжнародних відносин. Ці
лексичні одиниці відбивають розвиток суспільства, визначають суспільні
відносини [77]. Вони постійно перебувають у «русі», замінюючи або доповнюючи
вже сформовані системи позначень словами та абревіатурами, які відображають
появу нових фактів та понять у цій сфері життя суспільства, або лексикою, яка
видається комунікантам більш придатною для позначення відповідних актуальних
27
понять, їх нюансів [2]. Наприклад: абревіатура EWG – Europaische
Wirtschaftsgemeinschaft змінилася на EG Europaische Gemeinschaft(en); UN
відповідає UNO Organisation der Vereinten Nationen / Vereinten Nationen.
Ці слова є позначеннями реалій внутрішньополітичного, економічного та
культурного життя не лише німецькомовних держав, а й інших країн. Засвоєння
такої лексики дає можливість вирішувати практичні завдання перекладу,
реферування та анотування такого роду літератури. Про особливості перекладу
реалій йтиметься у наступному розділі.
Окремо слід розглянути й закономірності перекладу елементів художнього
стилю в текстах політичного спрямування [76]. Їхня поява в політичних текстах
зумовлена схильністю політичних діячів до образного осмислення суспільно-
політичних реалій. Прикладом такого політичного мовлення є промови
колишнього канцлера ФРН Конрада Аденауера.
Так, зокрема, у промові «Grundsatzrede im Nordwestdeutschen Rundfunk über
das Programm der CDU» (1) політик вдається до використання метафор:
Nationalsozialismus hätte in Deutschland nicht zur Macht kommen können, wenn er nicht
in breiten Schichten der Bevölkerung vorbereitetes Land für seine Giftsaat gefunden hätte
(1). У цьому фрагменті наш інтерес з точки зору перекладу викликали такі
метафори, як vorbereitetes Land та Giftsaat. Ці метафори ілюструють негативні
обставини та причини приходу нацистів до влади в 1933 році.
Аденауер описує сприятливі умови для поширення націонал-соціалістичних
ідей як «підготовлену землю», і навіть не намагається приховати огиду у своїх
промові. Мотивація використання цієї метафори стає зрозумілою, якщо врахувати,
що таким чином Аденауер звертається до селян, апелюючи до їх життєвого досвіду.
Він метафорично порівнює землю з людською свідомістю, яку необхідно
попередньо обробити для отримання результату, в цьому випадку згоди і послуху.
Жахливі за своїми наслідками ідеї, Аденауер називає «отруйним сім’ям».
Ще одна аграрна метафора, проте тут вона має виражене негативне забарвлення.
За Аденауером «отруйне насіння» мало настільки нищівний вплив на
«підготовлену землю», цю позбавило цей оброблений ґрунт здатності приносити
28
врожай. Для цих метафор спільним є образ сівби, який для народу пов’язаним з
сільсько-господарським способом життя є архетипічним. Таким чином, зрозумілим
стає хід мислення Аденауера, який за допомогою цих стиілстичних засобів
демонструє процес пропаганди в нацистській Німеччині, де населення піддавалося
масованій ідеологічній обробці. Відтак, маємо в перекладі варіант: Націонал-
соціалізм не міг би прийти до влади в Німеччині, якби він не знайшов землю,
підготовлену для свого отруйного насіння серед широких верств населення. Отже,
наведений приклад доводить, що для максимально точного відтворення стильових
домінант тексту політичної промови інколи замало послугування лише знаннями
з офіційно-ділового чи публіцистичного стилів. У цьому випадку може виявитися
корисним розроблений автором для перекладу метафор або метафоричних
неологізмів, ідіом об'єктно-предикатний метод, який заснований на оперуванні
ядерною структурою метафори при перекладі [43].
Особливістю перекладу суспільно-політичних текстів є переклад заголовків.
Вони використовуються для привернення уваги читача, дають можливість коротко
зрозуміти зміст тексту, сутність представленої в ньому інформації [18].
Назва програмних статей німецьких політиків складається з «шапки» та
підзаголовку. Саме «шапки» суспільно-політичних текстів і викликають труднощі
у перекладі, оскільки мають низку граматичних особливостей: вилучення артиклів
та допоміжних дієслів, використання скорочень, метафор, жаргонізмів, повторень,
гри слів та інших стилістичних структур.
Головне завдання перекладача – зберегти стилістичну функцію заголовка під
час перекладу, зрозуміти та передати задум автора:
Entfeidet euch! - Досить ворожнечі!
Versprochen und gebrochen? - Обіцяли, але не дотрималися слова?
Тому досить частотним при перекладі заголовків німецькомовних
політичних текстів українською мовою є послугування лексичними та
граматичними трансформаціями. Саме застосовуючи перекладацькі
трансформації, перекладач може забезпечити адекватний переклад іншомовного
політичного тексту, при цьому зберігши зміст, культурологічні особливості,
29
ідіостиль автора, специфіку мови оригіналу [18, 57]. Лише тоді вдасться зберегти
закладені автором ідею і емоційний вплив на читача.
Переклад німецьких суспільно-політичних текстів піддається пристосуванню
до стилістичних норм публіцистичного стилю української мови, а іноді може бути
замінений на більш короткий реферативний виклад, свого роду переказ.
Тексти політичного спрямування наділені певною близькістю з текстами
медіа та художньої літератури [76, 77]. Зокрема, в них так само часто
використовується образна фразеологія. Метафоричність надає політичному
висловленню яскравості, своєрідності, виразності, але може викликати труднощі у
перекладача. За способом перекладу метафоричну образність можна поділити на
чотири групи: метафори, які мають повні відповідники в українській мові та
повністю калькуються в ході перекладу; метафори, що частково не збігаються в
образності з українськими відповідниками, метафори, при перекладі яких образ
повністю змінюється, та метафори, що перекладаються шляхом послугування
нейтральною лексикою [1].
Розглянемо закономірності адаптації метафорики німецькомовних
політичних текстів на прикладі перекладу метафор, ужитих у промовах
колишнього канцлера ФРН К. Аденауера. Мовлення цього політика відрізнялося
тяжінням до активного послугування можливостями художньої образності.
Зокрема, в тексті промови «Grundsatzrede im Nordwestdeutschen Rundfunk
über das Programm der CDU» (1) звертає на себе увагу речення із уживанням
метафори Das deutsche Volk in einen solchen Abgrund stürzte (1). У зазначеному
контексті Аденауерові йдеться про ту глибоку катастрофу, яку переживав
німецький народ після поразки в Другій Світовій війні та значних руйнацій
господарчого та ментального аспектів життя в повоєнній Німеччині, розділеній на
зони іноземної окупації. Тому німецький канцлер вдається до використання
метафоричного виразу in einen solchen Abgrund, який дослівно перекладається як
глибока прірва, урвище. Відтак, у перекладі зазначеного фрагменту маємо варіант:
Німецький народ опинився у глибокій прірві. За допомогою засобів художньої
виразності Аденауерові вдається урізноманітнити власне публіцистичне мовлення,
30
додати йому образності та зробити більш зрозумілим для пересічного німця, який
цікавиться політикою.
У зв'язку із соціально-політичними змінами, розвитком науки і техніки та
іншими суспільними явищами німецький суспільно-політичний словник
безперервно поповнюється неологізмами, які створюються для позначення нових
понять та термінів. Перекладачеві важливо розглядати контекст, тому що слово
набуває нових відтінків значення, а іноді й нових значень.
Однак нерідкі випадки, коли навіть оперування широким контекстом
недостатньо для ясного розуміння змісту висловлювання; інакше кажучи, сенс
висловлювання не вичерпується його лінгвістичним значенням. Це відбувається у
тих випадках, коли для розуміння того чи іншого слова чи висловлювання
необхідне знання відповідної реалії чи знайомство з тим історичним фактом чи
літературним твором, на який є посилання у політичному тексті [5, 13].
Так, зокрема, достатньо значного поширення після повномасштабного
вторгнення РФ до України в німецькомовних політичних текстах набув неологізм
Putinversteher, утворений від прізвища російського диктатора та німецького
дієслова verstehen (розуміти). За допомогою цього новотвору відбувається
позначення й характеристика представників західного політикуму, які у прямий чи
прихований спосіб виправдовують агресивну політику РФ та її президента.
Українською мовою зазначений неологізм передається за допомогою
транслітерації та додавання:
Putinverstehers sprechen gerne über die besondere Rolle Russlands in der
Geschichte Europas.
«Путінферштеєри», тобто прихильники путінської політики в
європейських країнах, люблять поговорити про особливу роль Росії в історії
Європи.
На лексичному рівні формально-змістові трансформації мають два плани
вираження: денотативний і конотативний. Денотативний план на лексичному рівні
пов’язаний із понятійно-логічним ядром значення, відтак, формально-змістові
трансформації в перекладі є словниковими відповідниками лексем, що отримують
31
у мові перекладу набір сем, що неоднаковим із вихідною одиницею та
актуалізується контекстом повідомлення.
Конотативні трансформації згідно з новітньою класифікацією можна
диференціювати на оцінно-емотивні, експресивні та функціонально-стилістичні
[44, c. 456-458]. Результатом таких трансформацій постає добір міжмовних
синонімічних відповідників, що відрізняються відтінками значень – емотивних,
експресивних та функціонально-стилістичних.
При вивченні особливостей перекладу лексики в політичному дискурсі в
межах комплексного підходу слід враховувати також метод структурно-
семантичного аналізу, націленого на вивчення мовних значень елементів значення
слів, концептів і понять у плані настанови на збіг інтенцій автора, значення слова
та варіантів його перекладу. У системному плані такий підхід актуалізує
структурно-семантичний потенціал мови в контексті інших знакових утворень, що
належать до зазначеної системи.
Своєрідність семантичної структури слів у різних мовах пояснюється
розбіжністю у лексичних системах мов, що відображаються у типі смислової
структури. Тому суть лексичних трансформацій полягає у «заміні окремих
лексичних одиниць», коли використання словникових відповідників є неможливим
[3].
Вирізняють такі основні види лексичних трансформацій [18]:
- Конкретизація – це заміна слова з широким значенням словом, яке є
близьким до нього за змістом, але наділене вужчим значенням:
Gleichzeitig bringen wir Einsätze auch zu Ende (2).
У той же час ми також виконуємо місії.
- Генералізація – прийом, протилежний конкретизації, який полягає у заміні
видової характеристики родовою:
Das alle wäre nicht möglich gewesen ohne Ihren unermüdlichen Einsatz, ohne den
Einsatz Ihrer Kameradinnen und Kameraden (2).
Нічого з цього не було б можливо без ваших невтомних зусиль, без відданості
ваших колег.
32
- Додавання. Нерідко для передання «комунікативного членування речення»
необхідним постає внесення до його структури додаткових слів:
So bitter es ist: Wir leben in der Welt nicht in Friedenszeiten (2).
Як би це не було гірко визнавати, але ми живемо не в мирні часи
- Вилучення, яке прямо протилежне додаванню. Найчастіше вилученню
піддаються слова, які є надмірними з погляду змістовного значення:
Wir leben in der Welt nicht in Friedenszeiten (2).
Ми живемо не в мирні часи.
- Прийом смислового розвитку (модуляція). Заміна словникового
відповідника контекстуальним, пов'язаним із ним лексично:
Wir alle sind erschüttert über den grausamen Terror der Hamas und ihrer
Unterstützer gegen Israel (2).
Ми всі шоковані жорстоким терором ХАМАСу та його посіпак проти
Ізраїлю.
- Компенсація. Заміна елемента, відсутнього в українській мові, іншим:
Niemand kann heute mehr ernsthaft in Zweifel ziehen, worum wir uns in
Deutschland lange herumgedrückt haben, nämlich, dass wir eine schlagkräftige
Bundeswehr brauchen (2).
Сьогодні ніхто не може серйозно сумніватися в тому, про що ми довго не
хотіли говорити в Німеччині, а саме в тому, що нам потрібне потужне військо.
- Прийом цілісного перетворення – різновид смислового розвитку, у якому
цілісно перетворюються елементи мовного ланцюжка [40]:
Цілісне перетворення – це перекладацька трансформація, яка передбачає
вираження смислу сказаного однією мовою засобами іншої, які не є ані
словниковими, ані контекстуальними відповідниками окремих слів. До цілісного
перетворення перекладачі вдаються здебільшого під час передачі приказок,
прислів’їв, сленгу, жаргонної лексики, що є специфічною для кожної культури,
наприклад: Mayday, Mayday – У нас аварія! Повторюю: аварія!
Отже, лексичному рівню в перекладі текстів політичної тематики належить
дуже важливе місце. Аби бути компетентним у лексичному аспекті перекладу,
33
перекладач повинен володіти глибокими знаннями іншомовного слововживання,
аби аргументувати доречність уживання тієї чи іншої лексеми у мові оригінального
та перекладного тексту.
При роботі з німецькомовним політичним текстом перекладачеві необхідно
брати до уваги не лише лексико-стилістичний аспект, а й враховувати низку
граматичних особливостей перекладу.
До граматичних труднощів перекладу відносимо такі, які належать до
лінгвістичних вмінь та навичок. Зокрема, німецька та українська мови є різними за
генеалогічною належністю, структурною організацією, а саме українська мов є
синтетичною і флективною, німецька ж тяжіє до аналітичності, хоч і не повністю
позбулася флексій [59]. Відмінності у організації порівнюваних мов, кількість
наявних та відсутніх граматичних категорій, форм та синтаксичних побудов є
значною частиною граматичних труднощів перекладу.
Для засвоєння правильного перекладу текстів політичної тематики,
перекладачеві важливо знати структуру перекладацької діяльності, рівні та
підрівні, на яких здійснюється реалізація перекладацького процесу [52].
Представимо їх так:
1) розпізнавання слів та структури тексту;
2) досягнення поглибленого розуміння тексту;
- розуміння слів та словосполучень,
- розуміння речень,
- розуміння надфразових єдностей,
- розуміння всього тексту загалом;
3) рівноцінна передача сприйнятої інформації оригіналу за допомогою
засобів перекладу;
4) заключна оцінка виконаного перекладу в межах контексту з опорою на
понятійний апарат;
5) досягнення перекладачем повного розуміння тексту під час
перекладацько-аналітичної діяльності [52].
34
Якщо структури речень та порядок слів у німецькій та українській мовах
збігаються, то речення перекладається без суттєвих змін, тобто структура речення
оригіналу передається аналогічною структурою у мові перекладу, як це видно при
відтворенні наведеного уривку з промови німецького канцлера Олафа Шольца:
Geld ist nicht alles (2).
Гроші – це ще не все.
Але в цьому випадку, за умови дослівного перекладу, перекладач повинен не
допустити спотворення сенсу оригіналу. У разі розбіжності у структурі мов задля
досягнення адекватного перекладу тексту необхідно використовувати граматичні
трансформації.
Граматичні трансформації – це насамперед «перебудова речення (зміна його
структури) й усілякі заміни – як синтаксичного, так і морфологічного порядку» [54,
55, 56].
При зіставленні граматичних категорій та форм німецької та української мов
зустрічаються такі явища:
1) відсутність тієї чи іншої категорії в одній з мов;
2) частковий збіг;
3) повний збіг [2].
Перекладацьким трансформаціям граматичного рівня підлягають лише
явища з першої та другої групи. Наприклад, в українській мові не існує
граматичних категорій артикля, герундія [55, 59]. В українській мові не знаходимо
ні інфінітивних, ні номінативних конструкцій, ні дієприкметниковаго комплексу
[59]. Усі часткові чи повні розбіжності функціонування норм двох мов, такі як
розбіжності у категоріях стану, числа, часу, структурні відмінності мов, які широко
представлені у суспільно-політичних текстах, і зумовлюють застосування
граматичних трансформацій при перекладі [55].
За В. Комісаровим [18], граматичні трансформації поділяються на
синтаксичне уподібнення (дослівний переклад); членування речення; об'єднання
речень; граматичні заміни (форми слова, частини мови або члена речення).
35
Окрім цього, свою класифікацію граматичних трансформацій запропонував
В. Карабан, який визначив перестановки (пермутація, переміщення), заміни,
додавання, вилучення та комплексну трансформацію [15]. Оскільки комплексна
трансформація це дві і більше простих трансформацій, не можна назвати її окремим
видом трансформацій, тому ми її вилучимо.
Перестановка – це граматична трансформація, внаслідок якої змінюється
порядок слів у словосполученні або реченні [15]. Переміщуватися в реченні можуть
слова, словосполучення, частини складного речення та самостійні речення:
Damals wie heute gilt es, die richtigen Konsequenzen für unser Handeln aus
Russlands Eroberungskrieg zu ziehen (2).
Тоді, як і зараз, важливо зробити правильні висновки щодо наших дій
стосовно протистояння загарбницькій війні Росії.
Використання перестановок зумовлене головним чином різницею в побудові
речення німецькою та українською мовами.
В українській мові порядок членів речення відрізняється від німецької: на
першому місці можуть стояти другорядні члени речення (обставини часу та місця),
за ними може слідувати присудок і підмет [15]. Відмінності такого роду слід
враховувати під час перекладу.
Іноді під час перекладу текстів політичної тематики використовується заміна
частин складного речення – головного та підрядного речення. Самостійні частини
речення також можуть змінюватися місцями. Перестановки застосовуються й у
випадках великої за обсягом групи підмета, яка відсуває присудок.
У перекладацькій практиці при відтворенні текстів політичної тематики
широко поширені граматичні заміни. Будь-яку граматичну одиницю можна
замінити: форму лексему, граматичні показники, частину мови, члена речення та
синтаксичну конструкцію [2]. Заміни форм слова найчастіше спричиняють заміни
числа у іменників, часу у дієслів, виходячи з їхніх стилістичних і структурних
ужиткових особливостей.
Найбільш поширеним різновидом морфологічних замін є заміни частин
мови. Як правило, вони викликані відмінностями у вживанні слів та нормах
36
поєднання в німецькій та українській мовах, а в деяких випадках – відсутністю
частини мови з відповідним значенням в українській мові. Зокрема, у наведеному
нижче прикладі іменники, вжиті в оригіналі, українською перекладені за
допомогою прикметників, а дієслово-присудок – за допомогою іменника:
Nämlich, diesen Angriff auf die elementaren Regeln des Völkerrechts mit
Entschiedenheit, Klarheit und mit Stärke zu beantworten (2).
А саме, дати рішучу, чітку і сильну відповідь на цей напад на базові норми
міжнародного права.
Трансформація членування може призводити до трансформації простого
речення МО у складне речення МП, а складні синтаксичні утворення
перетворюються на прості [15, 18]. Протилежним явищем вважається об’єднання
речень, що займає важливе місце у перекладацькій практиці. Цей прийом
визначають як «заміну складного речення вихідної мови простим реченням у мові
перекладу або перетворення синтаксичної структури в оригіналі шляхом з'єднання
двох або більш простих речень. Об'єднання застосовується, як правило, в умовах
відмінності синтаксичних чи стилістичних традицій» [2, 32]. Так, у наведеному
нижче прикладі велике за обсягом німецькомовне речення в українському
перекладі розділене на дві частини, аби спростити його сприйняття реципієнтом:
Das haben wir getan und das tun wir – unverbrüchlich an der Seite der Ukraine,
klar in der Solidarität mit unseren Alliierten, und unmissverständlich in der
Entschlossenheit, unsere Bundeswehr durch Bereitstellung nie dagewesener Finanzmittel
für ihre so wichtige Aufgabe gut auszustatten (2).
Це те, що ми робили, і це те, що ми робимо – непохитно на боці України,
чітко демонструючи нашу солідарність із нашими союзниками. Я рішуче
налаштований добре озброїти наш Бундесвер для виконання такого важливого
завдання, надаючи безпрецедентні фінансові ресурси.
Таким чином, при перекладі німецькомовних політичних текстів
українською мовою перекладачеві необхідно враховувати низку граматичних
особливостей. За умови структурної розбіжності між мовами постає необхідність
синтаксичної перебудови, що досягається з допомогою використання таких
37
граматичних трансформацій, як зміна порядку слів, зміна порядку частин речень і
речень загалом, членування і об'єднання. Також можуть бути використані різні
граматичні заміни: заміна частини мови, заміна стану, вилучення, додавання.
2.2. Екстралінгвістичні аспекти перекладу текстів політичної тематики
У межах культуроцентричного підходу процес перекладу не можна
трактувати як перехід з одного мовного коду на інший, оскільки він полягає у
перенесенні тексту з рідної культури в середовище чужої культури. Іншими
словами при перекладі варто враховувати культурний контекст як оригіналу, так і
перекладу. В останнє десятиліття науковці почали досліджувати процес перекладу
не як інтелектуальну і творчу діяльність окремого перекладача, а як об’єктивну
діяльність обумовлену об’єктивними факторами, наприклад, соціально-
культурним середовищем.
Відмінності культур відображаються в різних мовних картинах світу, на
основі яких будуються висловлювання різних мов. У кожній культурі існують свої
артефакти чужі чи малозрозумілі іншим культурам [8]. Всі ці відмінності
створюють певні труднощі у перекладі, однак їх можна подолати в процесі
міжмовної комунікації як шляхом прирівнювання структур вихідної і цільової мов,
так і за допомогою різних способів передачі артефактів чужої культури (наприклад,
адаптації, вибору приблизних ознак в цільовій культурі, що відповідають ознакам
вихідної культури).
На думку багатьох вчених, лінгвокультурологія з'явилася ще на початку XIX
століття. Цей напрямок успішно розроблявся братами Грімм, творцями всесвітньо
відомої міфологічної школи, що знайшла своє продовження в 60-70-х роках XIX
століття в працях А. Н. Афанасьєва, Ф.І. Буслаєва, А. А. Потебні. Століття по тому
з'явилася австрійська школа під назвою «Worter und Sachen". Вони направили
дослідників на вивчення складових елементів – неподільних частинок
лінгвокультури, продемонстрували необхідність культурологічного підходу в
різних сферах мовознавства, перш за все, в лексикології та етимології. Мова є
джерелом народної культури, психології та філософії, колискою історії народу і
38
його духу. На розумінні нерозривності і єдності мови і культури ґрунтувалася в 30-
40-х роках минулого століття відома гіпотеза Сепіра-Уорфа [27]. Проте активна та
генеративна властивість мови, її здатність формувати етнокультуру, психологію і
творчість була виявлена ще в XVIII столітті І. Г. Гердером та на початку XIX ст. В.
фон Гумбольдтом . Їх ідеї знайшли своє відображення в багатьох слов'янських
країнах, в тому числі і в Україні.
Об'єктом лінгвокультурології є мовна (дискурсивна) функція мови, що
розглядається з точки зору ціннісно-смислового змісту. Таке визначення об'єкта
лінгвокультурології сходить до гумбольдтовскої концепції, згідно з якою мова
активно бере участь у всіх найважливіших сферах культурно-дискурсивного життя:
в сприйнятті і розумінні дійсності. "Мова, відповідно до розглянутої концепції, є
універсальною формою первинної концептуалізації світу, засобом несвідомого
знання, що містить пам'ять про важливі життєві події. Мова – дзеркало культури,
що відображає лики минулих культур, інтуїції і категорії світоуявлень».
Толстой Н. І. говорив про те, що відносини між культурою і мовою можуть
розглядатися як відносини цілого і його частини. Мова може розглядатися як
компонент культури або знаряддя культури, що не є повністю ідентичними
поняттями, особливо при порівнянні мови літератури і фольклору.
Культура і мова, особливо конкретні національні культури і конкретні мови
мають структурну подібність. Вони виявляють ізоморфічність у функціональній та
внутрішньо-ієрархічній організації. Подібно тому, як розрізняють літературну
мову і діалекти, виділяючи при цьому ще й просторіччя, а в деяких випадках і арго,
в кожній етнокультурі Н. і. Толстой розрізняв чотири види культури:
- культуру освіченого шару « "книжкову", або елітарну;
- культуру народну, селянську;
- культуру проміжну, відповідну просторіччя, яку
зазвичай називають "культурою для народу", або " третьою культурою;
- традиційно-професійну субкультуру (пастушу, бджільницьку, гончарну,
торгово-ремісничу).
39
Дещо змінивши порядок перерахованих мовних і культурних шарів, вчений
створює наступні дихотомії:
- літературна мова – елітарна культура;
- просторіччя – «третя культура»;
- прислівники – говірки-народна культура;
- арго-традиційно – професійна культура.
Для обох може бути застосований один і той же набір розпізнавальних ознак:
1) нормованість – ненормованість;
2) наддіалектність (надтериторіальність) – діалектність (територіальна
розчленованість);
3) відкритість-закритість (сфери, системи);
4) стабільність – нестабільність [1, с.18-19].
Слід зазначити, що вищезгадану інформацію слід швидше відносити до
передісторії науки про взаємодію мови і культури. Перше згадки про
лінгвокультурології як наукової дисципліни містяться в роботах Д.С. Лихачова,
Ю. М. Лотмана, М. М. Покровського і Г. В. Степанова. Неможливо не зазначити,
що в світовій лінгвістиці першою роботою в якій досліджується саме
лінгвокультурологія є дослідження Г. Б. Палмера [25, 79]. У своєму дослідженні
«Toward a Theory of Cultural Linguistics» Г. Б. Палмер трактує лінгвокультурологію,
як новий напрямок мовознавства, визначає необхідність грунтовного вивчення
взаємодії народу і його мови, підкреслює зв’язок культури і мови.
Лінгвокультурологія як наукова дисципліна з'явилася в другій половині ХХ
ст., якщо культурологія досліджує самосвідомість людини по відношенню до
природи, суспільства, історії, мистецтва та інших сфер його соціального і
культурного буття, а мовознавство розглядає світогляд, який відображається і
фіксується в мові у вигляді ментальних моделей мовної картини світу, то
лінгвокультурологія має своїм предметом і мову і культуру, що знаходяться в
діалозі, постійній взаємодії та русі.
40
Лінгвокультурологія це галузь лінгвістики, що виникла на стику лінгвістики
та культурології та досліджує прояви культури народу, які відбилися і закріпилися
в мові. З нею тісно пов'язана етнолінгвістика і соціолінгвістика.
За останній час з'являється велика кількість фундаментальних робіт, в яких
збудований методологічний апарат даної науки, представлені унікальні методи
опису мовного матеріалу, зроблені важливі теоретичні узагальнення в ході аналізу
мовних фактів. Проте, не дивлячись на всі цінності даних досліджень,
лінгвокультурологія все ще знаходиться в стадії свого проектування і становлення,
потребує уточнення свого категоріально-теоретичного апарату.
Сьогодні розвиток міжкультурної комунікації потребує постійного вивчення
і поліпшення взаєморозуміння різних народів. Пов’язано це з тим, що в лінгвістиці
з’являються нові напрямки для вивчення особливостей тієї чи іншої мови, а також
для розгляду зв’язку мови з аспектами життя людей. Однак у сучасному суспільстві
виникають конфлікти у зв’язку з культурними або мовними відмінностями.
Вивчення лінгвокультурології являється важливим аспектом для запобігання
ймовірним конфліктам.
Необхідно зазначити, що ця дисципліна являється не просто суміщенням
можливостей двох близьких областей, але і розробкою нових напрямків у науці,
які дають можливість для аналізу і пояснення малозрозумілих раніше мовних
фактів.
Пояснення самобутності етнокультури, з точки зору лінгвокультурології,
слід шукати в словах, якими фіксуються образи пізнаваних предметів і явищ, так
як саме слово виростає з дії і несе в собі його приховану енергію (потенційну
модель культурної дії). За допомогою культурно-маркованого слова задається та
система координат, в якій людина живе, в якій формується образ світу як
основоположний елемент етнокультури. "Називати" означає приписувати певне
значення, а приписувати певне значення означає зрозуміти, включити в свою
свідомість. За словом в його звуковій або графічній матеріальності стоїть фрагмент
живого образу зі світу конкретної етнокультури. Системність же значень є
відображення системності самої культури, тієї структури образу світу, яка в ній
41
сформована. Взаємозв'язок лінгвокультурології і когнітивної лінгвістики відкриває
один з найпотаємніших куточків культури-мовна свідомість, без якого неможливе
повноцінне оволодіння мовою. Через дослідження основної одиниці мови –
значення відбувається осягнення семантичного простору мови. У
лінгвокультурології таке осягнення семантичного простору підпорядковується
виявленню і структурування концептосфери. У свою чергу, для структуризації
концептосфери необхідно провести аналіз основної одиниці концептосфери-
концепту, який, по ряду параметрів, відрізняється від поняття.
Терміни "поняття» і "концепт" є однопорядковими, однорівневими, але не
рівнозначними. Якщо поняття – це сукупність пізнаних істотних ознак об'єкта, то
концепт – це ментальне національно-специфічне утворення, планом змісту якого є
вся сукупність знань про даний об'єкт, а планом вираження – сукупність мовних
засобів. Концепти є найбільш складними буденними (життєвими) поняттями, що є
важливими елементами відповідної концептосфери мови та етнокультури.
Незважаючи на те, що поняття «концепт» давно введено в науковий обіг і
визнається одним з ключових понять когнітивної науки, питання про його природу
і зміст залишається дискусійним. В даний час як і раніше немає однозначного
визначення даного терміна. Кожен дослідник розуміє його по-своєму і вкладає в
цей термін свій зміст незважаючи на велику кількість тлумачень поняття
«концепт», точки зору вчених збігаються або хоча б перетинаються. Відзначається
"ідеальна", ментальна природа концепту; підкреслюється його національно-
культурна обумовленість; вважається, що концепт репрезентується в мові. У
сучасній лінгвістиці склалося таке визначення лінгвокультурології:
лінгвокультурологія - це наукова дисципліна, що вивчає процеси і результати
втілення матеріальної і духовної культури в живій мові, взаємодію мови і культури.
Лінгвокультурологія є частиною етнолінгвістики. Специфіка лінгвокультурології
полягає в тому, що вона розглядає взаємини мови і культури в синхронній
перспективі, охоплює не тільки безеквівалентні одиниці.
Таким чином, лінгвокультурологія, що виникла на «перетині» ряду суміжних
наук, таких як: культурологія, лінгвокраїнознавство, етнолінгвістика,
42
соціолінгвістика [63], тісно взаємодіє з ними, але має в порівнянні з ними свою
специфіку і свій особливий, «інтегративний» аспект вивчення проблеми «мова і
культура». Лінгвокультурологія – комплексна наукова дисципліна синтезуючого
типу, що вивчає взаємозв'язок і взаємодію культури і мови в його функціонуванні
і відображає цей процес як цілісну структуру одиниць в єдності їх мовного і
позамовного (культурного) змісту за допомогою системних методів і з орієнтацією
на сучасні пріоритети і культурні встановлення (система норм і загальнолюдських
цінностей).
Лінгвокультурологія є новою дослідницькою парадигмою процесу науково-
культурної думки про мову і культуру. Вона не тільки розширює діапазон
дослідницької ідеї, але і дозволяє глибше і багатогранніше усвідомлювати її
можливості. А для перекладознавства вона надає багатий фактичний матеріал, який
потрібно використовувати для досягнення еквівалентних і адекватних текстів
перекладу, особливо в сфері політичної комунікації.
До екстралінгвістичних аспектів належить культурно-маркована лексика
(або лексика з національно-культурною семантикою), яку прийнято ділити на
безеквівалентну, конотативну і фонову, згідно з тим, наскільки вона піддається
передачі засобами іншої мови при перекладі і наскільки передає ті явища життя
певного народу, які не притаманні іншим [5, 13, 36, 37]. Культурно маркована
лексика відбиває особливості народу, її життєвий стиль, правила поводження,
географічне положення, історичні події, традиції і т.п [50].
Перейдемо до культурно маркованої лексики, яка для нашого дослідження є
найбільш важливим лінгвокультурним елементом.
Культурно маркованою лексикою називають слова, які мають
екстралінгвістичну основу і тому є джерелом соціокультурної інформації про
країну [50, c.15]. Синонімами є такі терміни: лексичні одиниці з культурним
компонентом, слова-реалії, національно забарвлені лексичні одиниці, екзотична
лексика, екзотизми, безеквівалентна лексика, культурно-специфічні лексичні
одиниці, культурно-конотативна лексика, національно маркована лексика,
етнокультурна лексика тощо.
43
Окремо варто розглянути безеквівалентну лексику. Ці лексичні одиниці не
мають стійких смислових відповідників в мові перекладу. Така лексика вимагає від
перекладача не лише мовних, а й екстралінгвістичних знань, а саме фонових знань
культури мови-оригіналу.
Безеквівалентна лексика (БЕЛ – автор) має вузьке і широке потрактування.
1. БЕЛ у вузькому сенсі – це етнореалії, назви специфічних культурних
знаків, поняття про які невідоме носіям другої мови, що вимагає його пояснення,
а не підбору відповідника [50].
2. БЕЛ у широкому сенсі охоплює більше коло слів.
С. Влахов і С. Флорін [5] зауважують: «Реалії входять як самостійне коло слів, у
рамки БЕЛ. Частково покривають коло реалій, але, водночас, виходять за межі БЕЛ
терміни, вигуки, звуконаслідування, екзотизми, абревіатури, звертання, відхилення
від літературної норми; з реаліями стикаються власні імена і фразеологізми (і ті, і
інші – з безліччю застережень); більшість згаданих лексем і виразів (виняток
становлять, головним чином, терміни) мають і конотативні значення різного роду
і різного ступеню, що дозволяє відносити їх до конотативних слів» [5].
До видів безеквівалентної лексики належать (За Л.К. Латишевим) [26, 36]:
- слова-реалії, що виникають через відсутність в культурно-історичному
досвіді носіїв мови перекладу предмета або явища;
- тимчасово безеквівалентні терміни, що з'являються внаслідок
нерівномірного поширення досягнень наук і техніки, соціальних нововведень;
- випадкові безеквівалентні терміни, де мотивація появи є невідомою і
скоріше за все залежить від різниці у світосприйнятті, наприклад: der Anorak, der
Beifahrer, der Nachmittag та ін.;
- структурні екзотизми, що виникають через неможливість структурувати
засобами мови перекладу аналогічну компактну номінацію для предмета або
явища.
Безеквівалентна лексика передається за допомогою низки засобів:
транслітерація та транскрипція, калькування, описовий переклад [26].
44
У наведеному прикладі ілюстровано використання транскрипції при
відтворенні безеквівалентної лексеми Bundeswehr:
Und unmissverständlich in der Entschlossenheit, unsere Bundeswehr durch
Bereitstellung nie dagewesener Finanzmittel für ihre so wichtige Aufgabe gut
auszustatten (2).
Я рішуче налаштований добре озброїти наш Бундесвер для виконання
такого важливого завдання, надаючи безпрецедентні фінансові ресурси.
У контексті нашого дослідження варто приділити значну увагу перекладу
саме реалій як культурно-маркованої лексики. Розуміння реалії ґрунтується на
знанні реального факту дійсності, що стоїть за словами. Деякі реалії
транскрибуються, проте, більшість реалій, які представлені в німецькомовних
політичних текстах, вимагають під час перекладу розкриття їх сенсу. Словам-реалії
присвячені присвячені дослідження зарубіжних і українських науковців. За Р.
Зорівчак реалії це «моно- та полілексемні одиниці, основне лексичне значення яких
вміщає (в плані бінарного зіставлення) традиційно закріплений за ними комплекс
етнокультурної інформації, чужої для об‘єктивної дійсності мови- сприймача» [13,
c. 69]. В одній з найгрунтовніших монографій на цю тему «Неперекладне у
перекладі» С. Влахова та С. Флоріна, реалії поділяються за предметними,
місцевими, часовими та перекладацькими ознаками.
Інші дослідники визначають наступні види реалій [5]:
- географічні, етнографічні, суспільно-політичні реалії (С. Влахов і С.
Флорін) [5], наприклад: - das Watt – географічна реалія, - die Mark, der Groschen, der
Pfennig, der Taler, der Eisbein, der Brezel, der Streuselkuchen, das Ostern, der
Schrebergarten, der Weihnachtsmann, der Advent, der Kobold – етнографічні реалії;-
die Bundeswehr, die Ampelkoalition, der Kaiser, das Eiserne Kreuz, der Reichstag –
суспільно-політичні реалії.
При перекладі реалій виникають певні труднощі, оскільки відсутній
еквівалент у мові перекладу, здатний відобразити цей об'єкт або предмет, передати
його колорит, національне або історичне забарвлення.
45
Транскрипція та транслітерація як перекладацькі прийоми особливо
поширені у суспільно-політичній літературі та публіцистиці, як перекладній, так і
оригінальній. Транслітерація – це передача засобами мови перекладу графічного
(літерного) складу слова іноземної мови, а транскрипція – це передача звукової
форми літерами мови, якою здійснюється переклад [15]. Вони широко
застосовуються при відтворенні іншомовних власних назв, найменувань і назв
різного роду компаній, фірм, газет, журналів, що згадуються в політичних текстах.
Наприклад: der Bundestag – Бундестаг, Brandenburg – Бранденбург, der
Vizekonsul – віце-консул, das Memorandum – меморандум.
Гіперонімічний переклад є заміною видового поняття на родове, тобто
передачу реалії певною мовною одиницею, яка має ширше значення, ніж та, що
перекладається [15].
Уподібнення схоже до гіперонімічного перекладу, проте відрізняється тим,
що уподібнювані слова, скоріше, називають поняття, у видовій ролі по відношенню
до родового поняття, а не підпорядковане і підпорядковувальне поняття, як у
вищезазначеному прикладі: die Streuobstwiese – фруктово-ягідний сад (метафора
держави).
Описовий переклад. У цих випадках відповідності встановлюються між
словом (або фразеологізмом) оригіналу та словосполученням перекладу, що
пояснює його зміст [15]: das Bundesgesetzblatt (BGBl) – найменування періодичного
видання, що публікує закони та постанови уряду.
Трансформаційний переклад – перебудова синтаксичної структури речення,
лексична заміна з повною зміною значення вихідного слова або одне й інше
одночасно [18, 15].
Калькування. У перекладі політичних текстів цей прийом характерний не
лише для передачі значень слів-реалій, тобто загальновживаних слів у певній
національній спільності, а й при відтворенні індивідуально-авторських неологізмів,
коли перекладач, змагаючись з автором, вигадує такі ж виразні, як в оригіналі,
оказіональні слова [18, 15]: IWF (Internationale Währungsfond) – МВФ
46
(Міжнародний валютний фонд), Europäische Gemeinschaft – Європейська
Спільнота.
Таким чином, при виборі найбільш прийнятного прийому перекладу реалій
суспільно-політичних текстів необхідно враховувати спосіб їхнього подання
автором тексту оригіналу та засоби, що використовуються ним, щоб довести до
свідомості читача зміст політичного тексту.
Перекладач розглядається як посередник між культурою ТО і культурою
МП, як людина, котра знає обидві культури і займає проміжне положення між
ними, а завданням перекладача є перетворення існуючого тексту за допомогою
знаків іншого коду. Перекладач шукає не матеріальну, а функціональну єдність з
оригіналом, яка виражається матеріальними розбіжностями знаків.
Висновки до розділу 2
Усі компоненти німецькомовних політичних текстів, що залучаються до
перекладу, можуть бути поділені на еквівалентні та безеквівалентні одиниці.
Переклад німецькомовних політичних текстів українською мовою потребує
від перекладача врахування низки особливостей граматичного рівня. Структурна
відмінність мов викликає необхідність перебудови граматичних конструкцій, що
вимагає послугування зміною словесного порядку, зміною порядку в реченнях та
речень загалом, об’єднанням і членуванням. Також можливим постає використання
граматичних замін: на частиномовному рівні, замін станів, вилучень і додавань.
Лексичний рівень перекладу політичних текстів вимагає від перекладача
глибокої компетентності у сфері іншомовного слововживання, що забезпечила б
йому можливість аргументування доречності послугування тією чи іншою
лексемою як відповідником слова в оригінальному тексті. Не менш важливим є
ознайомлення автора перекладу з мовними значеннями елементів значень слів,
концептів і понять. В межах лексичного рівня перекладу найчастотніші лексичні
трансформації представлені конкретизацією, генералізацією, додаванням,
вилученням, смисловим розвитком (модуляцією), компенсацією, цілісним
перетворенням тощо.
47
Для політичних текстів сучасної німецької мови характерною постає
гібридність у стильових ознаках. Вони поєднують у собі провідні характеристики,
притаманні офіційно-діловому, публіцистичному й художньому стилям. Водночас
слід зауважити, що в політичних промовах часто комбінуються елементи
розмовного та наукового стилів.
При перекладі німецького політичного дискурсу відбувається адаптація
одиниць оригінального тексту до норм публіцистичного стилю української мови.
Не є поодинокими випадки, коли німецький політичний текст суттєво
скорочується, піддається реферативному викладу.
48
РОЗДІЛ 3. ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АНАЛІЗ ТЕКСТІВ ПОЛІТИЧНОЇ
ТЕМАТИКИ З НІМЕЦЬКОЇ МОВИ НА УКРАЇНСЬКУ НАМАТЕРІАЛІ
ПУБЛІЧНИХ ВИСТУПІВ
Усього в роботі було проаналізовано 100 прикладів політичного дискурсу,
взятих із промов чинного канцлера Німеччини Олафа Шольца та їх перекладні
відповідники. Німецькомовний матеріал дослідження представлено в Додатку А,
його український переклад – у додатку Б. Для типологізації перекладацьких
трансформацій нами була використана класифікація, розроблена В. Комісаровим
та модифікована О. Селівановою [44], яка виділяє лексичні, граматичні та лексико-
граматичні перетворення при переклад.
Почнімо аналіз із розгляду закономірностей використання перекладацьких
трансформацій при відтворенні німецькомовного політичного тексту українською
мовою. Розглянемо закономірності реалізації трансформацій при перекладі на
конкретних прикладах:
1. Meine erste Bundeswehrtagung vor gut einem Jahr fand im Zeichen der
Rückkehr des Imperialismus nach Europa statt (2).
Пропонуємо такий варіант перекладу зазначеного фрагмента:
Моя перша конференція Бундесверу відбулася рік тому як відповідь на
повернення імперіалізму в Європу (тут і далі – переклад наш).
У цьому прикладі при перекладі було використано такий різновид
граматичної трансформації, як додавання. Фрагмент im Zeichen der Rückkehr des
Imperialismus nach Europa було перекладено таким чином: як відповідь на
повернення імперіалізму в Європу. Додавання фрагменту як відповідь тут означало
введення до перекладу елементів, що були відсутніми в оригіналі, із метою
адекватного відтворення оригінального змісту та дотримання мовленнєвих норм,
притаманних культурі перекладу. У наведеному випадку йдеться про появу в
перекладному варіанті сполучення з використанням уточнення як відповідь, яке
покликане підкреслити деталі проведення конференції Бундесверу, інформація про
яку пропонується реципієнтові.
49
2. Damals wie heute gilt es, die richtigen Konsequenzen für unser Handeln aus
Russlands Eroberungskrieg zu ziehen (2).
Пропонуємо такий варіант перекладу зазначеного речення:
Тоді, як і зараз, важливо зробити правильні висновки щодо наших дій
стосовно протистояння загарбницькій війні Росії.
У цьому прикладі при перекладі було використано такий різновид
граматичної трансформації, як додавання. Фрагмент für unser Handeln aus Russlands
Eroberungskrieg zu ziehen було перекладено таким чином:щодо наших дій стосовно
протистояння загарбницькій війні Росії. Додавання фрагменту стосовно
протистояння тут означало введення до перекладу елементів, що були відсутніми
в оригіналі, із метою правильного відтворення оригінального змісту та дотримання
мовленнєвих норм, притаманних культурі перекладу. У наведеному випадку
йдеться про появу в перекладному варіанті сполучення з використанням уточнення
стосовно протистояння, яке покликане підкреслити, що Німеччина та її уряд
планують не просто виконувати певні дії, а всерйоз протистояти російській
військовій загрозі.
Також у наведеному прикладі спостерігаємо послугування перестановкою в
межах аналізованого речення, адже в оригінальному тексті фрагмент aus Russlands
Eroberungskrieg із середини речення виноситься насамкінець речення. Відтак,
маємо в перекладі варіант: протистояння загарбницькій війні Росії. Так само
відбувається і з компонентом die richtigen Konsequenzen, який із самого початку
підрядного речення зміщується до його середини, внаслідок чого маємо варіант
перекладу: важливо зробити правильні висновки.
3. Nämlich, diesen Angriff auf die elementaren Regeln des Völkerrechts mit
Entschiedenheit, Klarheit und mit Stärke zu beantworten (2).
Пропонуємо такий варіант перекладу зазначеного речення:
А саме, слід відповісти на цей напад на базові норми міжнародного права з
рішучістю, чіткістю та силою.
50
У фрагменті diesen Angriff іменник Angriff було перекладено за допомогою
українського відповідника напад, внаслідок чого маємо такий варіант: цей напад.
У наведеному прикладі було вжито модуляцію, що дозволило здійснити заміну
словникового еквівалента контекстуальним. Словниковим еквівалентом
оригінального іменника Angriff в українській мові є лексема наступ. Проте
послугування подібною лексемою видається нам не зовсім доречним
контекстуально, оскільки, говорячи про наступ, на наш погляд, відбувається
занадто значуще зміщення семантичного значення до певної ідеалізації порядку
наступальних дій. Шольц же у своїй промові говорить про загрози для Європи й
Німеччини з боку Росії внаслідок воєнного вторгнення РФ в Україну, відтак,
доречніше, на наш погляд. позначити назване німецьким канцлером явище як
напад, оскільки ця лексема наділена однозначно негативним значенням і позначає
брутальний, побудований виключно на бажанні завдати шкоду акт проти людини
або держави. Окрім того, напад також містить асоціації з кримінальним дискурсом,
що підкреслює доречність послугування цією лексемою в контексті сприйняття
нападу РФ як акту державного тероризму.
У фрагменті die elementaren Regeln прикметник elementaren було перекладено
за допомогою українського відповідника базові, внаслідок чого маємо такий
варіант: базові норми. У наведеному прикладі було вжито модуляцію, що
дозволило здійснити заміну словникового еквівалента контекстуальним. Повним
словниковим еквівалентом оригінального прикметника elementaren в українській
мові є лексема елементарні. Проте послугування подібною лексемою видається
нам не зовсім доречним контекстуально, оскільки, говорячи про норми
міжнародного права, слід зауважити, що їх складно назвати елементарними, адже
за ними живе вся цивілізована світова спільнота. Шольц висловлює занепокоєння
стосовно зневажання Росією норм міжнародного права, які є базовими, оскільки
саме на їхній основі побудовано всю світову правову архітектуру. Відтак, на наш
погляд, саме прикметник базові стане доречним відповідником при перекладі
зазначеного словосполучення з оригінального тексту політичної промови
німецького канцлера.
51
У цьому прикладі при перекладі використано додавання. Фрагмент diesen
Angriff <...> zu beantworten було перекладено таким чином: слід відповісти на цей
напад. Додавання дієслова слід тут означало введення до перекладу елементів, що
були відсутніми в оригіналі, із метою правильної передачі оригінального змісту та
дотримання мовленнєвих норм, притаманних культурі перекладу. У наведеному
випадку йдеться про появу в перекладному варіанті слова слід, яке покликане
підкреслити, Олаф Шольц у своїй промові не просто окреслює виклики, перед
якими постала Німеччина наразі, а безпосередньо вказує на необхідні кроки, які
має зробити німецький уряд та суспільство, аби ці виклики подолати, знайшовши
на кожен із них гідну відповідь.
Також у наведеному прикладі спостерігаємо послугування перестановкою в
межах аналізованого речення, адже в оригінальному тексті фрагмент mit
Entschiedenheit, Klarheit und mit Stärke із середини речення виноситься насамкінець
речення. Відтак, маємо в перекладі варіант: з рішучістю, чіткістю та силою.
4. Das haben wir getan und das tun wir – unverbrüchlich an der Seite der Ukraine,
klar in der Solidarität mit unseren Alliierten, und unmissverständlich in der
Entschlossenheit, unsere Bundeswehr durch Bereitstellung nie dagewesener Finanzmittel
für ihre so wichtige Aufgabe gut auszustatten (2).
Пропонуємо такий варіант перекладу зазначеного речення:
Це те, що ми робили, і це те, що ми робимо – непохитно на боці України,
чітко демонструючи нашу солідарність із нашими союзниками. Я рішуче
налаштований добре озброїти наш Бундесвер для виконання такого важливого
завдання, надаючи безпрецедентні фінансові ресурси.
При перекладі речення з оригінального німецькомовного тексту було
здійснено граматичну заміну на синтаксичному рівні, а саме зміну структурного
типу речення. Йдеться про членування складного речення ТО на прості речення в
перекладному варіанті. Використання цього різновиду граматичної трансформації
дозволяє перекладачеві зробити синтаксис оригінальної промови простішим для
сприйняття українським реципієнтом.
52
У цьому реченні також маємо зразок використання такого різновиду
граматичної стратегії перекладу, як вилучення. Так, у фрагменті und
unmissverständlich in der Entschlossenheit, при перекладі було здійснено вилучення
компоненту unmissverständlich, внаслідок чого складна синтаксична конструкція,
яка містила надлишкове значення, була спрощена й замінена конструкцією Я
рішуче налаштований.
У фрагменті unverbrüchlich an der Seite der Ukraine лексему unverbrüchlich
було перекладено за допомогою українського відповідника непохитно, внаслідок
чого маємо такий варіант: непохитно на боці України. У наведеному прикладі було
вжито модуляцію, що дозволило здійснити заміну словникового еквівалента
контекстуальним, завдяки чому читач може визначити, що йдеться саме про те, що
Німеччина абсолютно підтримує Україну в її протистоянні російській збройній
агресії, і ця підтримка буде стабільно незмінною, не залежачи від зовнішніх
чинників.
Також у наведеному прикладі спостерігаємо послугування перестановкою в
межах аналізованого речення, адже в оригінальному тексті фрагмент durch
Bereitstellung nie dagewesener Finanzmittel із середини речення виноситься
насамкінець речення. Відтак, маємо в перекладі варіант: надаючи безпрецедентні
фінансові ресурси.
5. Das alle wäre nicht möglich gewesen ohne Ihren unermüdlichen Einsatz, ohne
den Einsatz Ihrer Kameradinnen und Kameraden (2).
Пропонуємо такий варіант перекладу зазначеного речення:
Нічого з цього не було б можливо без ваших невтомних зусиль, без відданості
ваших колег.
В наведеному випадку йдеться про генералізацію словосполучення
Kameradinnen und Kameraden, яке дослівно перекладається українською мовою
«товаришів і товаришок». Відтак, у оригінальному німецькомовному тексті
реалізується гендерна стратегія, покликана зауважити, що ОлафШольц звертається
не лише до чоловіків, які служать у Бундесвері, але й насамперед до жінок, які
53
несуть службу в німецькій армії. Проте, на думку перекладача, словосполучення
може бути узагальнене таким чином: ваших колег.
За допомогою контекстуальної заміни було відтворено лексему Kameraden,
завдяки чому читач може визначити, що йдеться саме про колег за Бундесвером,
що підкреслює сутність німецької армії як контрактної, де співіснують як
безпосередньо військові, так і громадянські фахи.
6. Dafür sage ich Ihnen heute: Vielen Dank! (2)
Пропонуємо такий варіант перекладу зазначеного речення:
Тому я кажу: велике вам спасибі!
У цьому реченні маємо зразок використання такого різновиду граматичної
стратегії перекладу, як вилучення. Так, у фрагменті Dafür sage ich Ihnen heute, при
перекладі було здійснено вилучення компоненту heute та переміщення займенника
вам з головного речення до прямої мови, внаслідок чого складна синтаксична
конструкція, яка містила надлишкове значення, була спрощена й замінена
конструкцією Тому я кажу із метою правильного відтворення оригінального змісту
та дотримання мовленнєвих норм, притаманних культурі перекладу.
7. Die weltpolitische Lage bestärkt uns darin, wie wichtig und notwendig dieser
Kurswechsel ist (2).
Пропонуємо такий варіант перекладу зазначеного речення:
Глобальна політична ситуація зміцнює нашу віру в те, наскільки важливою
та необхідною є ця зміна курсу.
Die weltpolitische Lage відтворено у МП як «глобальна політична ситуація».
У наведеному прикладі було вжито модуляцію, що дозволило здійснити заміну
словникового еквівалента контекстуальним, завдяки чому читач може визначити,
що йдеться саме про те, що що німецький канцлер висловлює непохитну віру в
доречність нового зовнішньополітичного курсу своєї країни.
54
8. Wir alle sind erschüttert über den grausamen Terror der Hamas und ihrer
Unterstützer gegen Israel (2).
Пропонуємо такий варіант перекладу зазначеного речення:
Ми всі шоковані жорстоким терором ХАМАСу та його посіпак проти
Ізраїлю.
У фрагменті Wir alle sind erschüttert лексему erschüttert було перекладено за
допомогою українського відповідникашоковані.У випадку ж уживання дослівного
перекладу цей фрагмент мав би такий вигляд:Ми всі приголомшені. Проте, на наш
погляд, лексема приголомшені не здатна вповні передати сутність емоції, про яку
говорить Олаф Шольц, адже враження можуть бути як позитивними, так і
негативними, а от тероризм, що постає каталізатором виникнення вражень
канцлера, є однозначно негативним явищем, відтак. викликає достатньо болісні
враження відторгнення, несприйняття, шоку. Отже, в наведеному прикладі було
вжито модуляцію, що дозволило здійснити заміну словникового еквівалента
контекстуальним, завдяки чому читач може визначити, що йдеться саме про те, що
німецький канцлер бувшокований терористичною діяльністю організації ХАМАС.
Лексема Unterstützer є відносно нейтральною, проте в контексті аналізованої
промови Олафа Шольца є очевидним її негативне забарвлення, яке, втім, не
виражене лексично, тому за умови дослівного перекладу можна припустити, що
йдеться про прихильників або союзників терористичної організації ХАМАС. Як
бачимо, обидва ймовірні варіанти еквівалентного словникового перекладу
постають у контексті промови німецького канцлера відчутно недоречними
стосовно ситуації, адже прихильники можуть бути, наприклад, у музичного гурту,
а союзники – в якоїсь поважної політичної організації чи країни, проте не в
терористичної боївки, яка вбиває цивільних громадян і шокує власними злочинами
весь світ. Тому, на наш погляд, цілком доречним у цьому випадку буде вживання
контекстуального варіанту перекладу зі стилістичною спеціалізацією посіпаки
замість словникового прихильники/союзники. Лексема посіпаки є результатом
використання модуляції при перекладі, покликаної уточнити для реципієнтів
55
промови Олафа Шольца справжню глибоко негативну сутність актуалізованого
ним явища.
9.Gemeinsam mit den Vereinigten Staaten und unseren europäischen Verbündeten
und Partnern in der Region setzen wir diplomatisch alles daran, dass daraus kein
Flächenbrand wird (2).
Пропонуємо такий варіант перекладу зазначеного речення:
Разом зі Сполученими Штатами та нашими європейськими союзниками в
регіоні ми робимо все дипломатичним шляхом, щоб гарантувати, що ця пожежа
не пошириться далі.
У словосполученні Verbündeten und Partnern при перекладі було здійснено
вилучення компоненту Partnern, задля того, щоб зняти надлишкову інформацію.
У цьому прикладі при перекладі було використано додавання
словосолучення щоб гарантувати та лексеми далі із метою адекватного
відтворення оригінального змісту та дотримання мовних норм, притаманних мові
перекладу. У наведеному випадку йдеться про появу в ТП сполучення з
використанням уточнення щоб гарантувати і далі, яке покликане підкреслити
серйозність намірів ОлафаШольца докласти всіх зусиль, аби уникнути можливості
подальшого поширення терористичних воєн Європою та світом.
Фрагмент kein Flächenbrand wird, який дослівно можна перекласти «не буде
великої пожежі (пожежі на великій території» відтворено як ця пожежа не
пошириться далі. На наш погляд, більш доречним буде використання модуляції
при перекладі з уживанням лексеми (не) пошириться, адже згадана Шольцем
пожежа війни вже, якщо послуговуватися й надалі метафорами, розгорілася, відтак,
цілком логічно намагатися зробити все від себе залежне, аби уникнути її
поширення, замінивши словниковий еквівалент контекстуальним.
10. Місце Німеччини на боці Ізраїлю (2).
Пропонуємо такий варіант перекладу зазначеного речення:
Deutschlands Platz ist dabei an der Seite Israels.
56
У наведеному прикладі спостерігаємо вилучення dabei в межах аналізованого
речення, адже в українському перекладі вона є зайвою.
11. So bitter es ist: Wir leben in der Welt nicht in Friedenszeiten (2).
Пропонуємо такий варіант перекладу зазначеного речення:
Як би це не було гірко визнавати, але ми живемо не в мирні часи.
Розглянемо першу частину речення, залученого до аналізу: So bitter es ist. За
умови послугування дослівним перекладом його можна було б відтворити
українською мовою таким чином: Це так гірко. Натомість, у цьому випадку ми
використали можливості такого різновиду лексико-граматичних трансформацій,
як антонімічний переклад, замінивши позитивну граматичну форму
висловлювання на негативну, таким чином змінивши стверджувальну тональність
оригінальног тексту на заперечну: Як би це не було гірко визнавати. Подібний
підхід дозволив максимально адекватно передати зміст обраного фрагменту, адже
в оригінальному тексті він постає першою частиною антитези, відтак, доречним
було посилення семантики протиставлення.
У цьому прикладі при перекладі також було використано лексичну
трансформацію - додавання лексеми визнавати із метою адекватного відтворення
ТО. що покликане засвідчити визнання Олафом Шольцем усієї серйозності
поточної безпекової ситуації у світі.
У цьому реченні при перекладі було здійснено вилучення компоненту der
Welt, внаслідок чого складна синтаксична конструкція, яка містила надлишкове
значення, була спрощена й замінена конструкцією ми живемо не в мирні часи.
12. Unsere Friedensordnung ist in Gefahr (2).
Пропонуємо такий варіант перекладу зазначеного речення:
Мир під загрозою.
Стуктурний екзотизм Friedensordnung відтворено у МП лексемою мир, яка
постає більш всеохопною й багатоаспектною – адже очевидно, що йдеться про мир
у всьому світі. Відтак, використання в цьому випадку можливостей модуляції, а
57
саме застосування контекстуального перекладу постає, на наш погляд, цілком
доречним.
У цьому реченні також застосовано вилучення займенника Unsere, внаслідок
чого складна синтаксична конструкція, яка містила надлишкове значення, була
спрощена до єдиного слова мир.
13. Aber wir haben bewiesen, dass wir mit den Herausforderungen wachsen (2).
Пропонуємо такий варіант перекладу зазначеного речення:
Але ми довели, що кожен виклик змушує нас зростати.
У цьому прикладі при перекладі було використано прийом конверсивної
заміни задля досягнення адекватності перекладу.
14. Niemand kann heute mehr ernsthaft in Zweifel ziehen, worum wir uns in
Deutschland lange herumgedrückt haben, nämlich, dass wir eine schlagkräftige
Bundeswehr brauchen (2).
Пропонуємо такий варіант перекладу зазначеного речення:
Сьогодні ніхто не може серйозно сумніватися в тому, чого ми так довго
уникали в Німеччині, а саме, що нам потрібен боєздатний Бундесвер.
У наведеному прикладі спостерігаємо послугування перестановкою в межах
аналізованого речення. Лексема heute із середини речення виноситься на його
початок, а лексема niemand, натомість, втрачає початкову позицію та відсувається
до середини речення, ця трансформація зумовлена темо-ремними зв’язками у
реченні.
Для перекладу сталого виразу in Zweifel ziehen при перекладі було
застосовано прийом стилістичної нейтралізації «сумніватися».
15. Wir brauchen Streitkräfte, die in der Lage sind, unser Land zu schützen,
Streitkräfte, die mit Fähigkeiten, Personal und Material bereitstehen, um die Sicherheit
des Bündnisgebietes zu verteidigen, und zwar überall dort, wo die Allianz sie benötigt
(2).
58
Пропонуємо такий варіант перекладу зазначеного речення:
Нам потрібні збройні сили, здатні захистити нашу країну, сили, які своїми
можливостями, особовим складом і технікою завжди готові до захисту безпеки
території Альянсу, всюди де б Альянс їх не потребував.
Підрядне означальне речення wo die Allianz sie benötigt було відтворено за
допомогою антонімічного перекладу – де б вони не були потрібні Альянсу.
Елементи und, zwar, dort було вилучено.
16. Um das zu erreichen haben wir die Finanzierung der Bundeswehr nachhaltig
gesichert (2).
Пропонуємо такий варіант перекладу зазначеного речення:
Щоб досягти цього, ми забезпечили стабільне фінансування Бундесверу.
У наведеному прикладі спостерігаємо послугування перестановкою в межах
аналізованого речення, адже в оригінальному тексті лексема der Bundeswehr із
середини речення виноситься на його кінець, а лексема gesichert, натомість, втрачає
прикінцеву позицію та відсувається до середини речення. Відтак, маємо в
перекладі варіант: ми забезпечили стабільне фінансування Бундесверу.
17. Das Sondervermögen von 100 Milliarden Euro ist ein erster, wichtiger Schritt
(2).
Пропонуємо такий варіант перекладу зазначеного речення:
Спеціальний фонд у 100 мільярдів євро є важливим першим кроком у цьому
напрямку.
Іменник Sondervermögen, словниковим відповідником якого є
словосполучення спеціальні активи, було перекладено як спеціальний фонд. У
наведеному прикладі було вжито модуляцію, що дозволило здійснити заміну
словникового еквівалента контекстуальним, оскільки послугування подібною
лексемою видається нам не зовсім доречним контекстуально, бо в українському
суспільно-політичному обігу лексема фонд є більш поширеною, відтак, її
59
використання зробить текст промови Олафа Шольца більш зрозумілими
україномовному реципієнтові.
У наведеному прикладі спостерігаємо послугування перестановкою в межах
аналізованого речення у фрагменті: ist ein erster, wichtiger Schritt, адже в
оригінальному тексті лексеми erster, wichtiger слідують саме в такому порядку,
натомість, в українському перекладі їхній порядок представлення в реченні
змінюється, отже, маємо в перекладі варіант: є важливим першим кроком.
У цьому прикладі при перекладі також було використано додавання
лексичної одиниці. Фрагмент ist ein erster, wichtiger Schritt було перекладено таким
чином: є важливим першим кроком у цьому напрямку. Додавання компоненту у
цьому напрямку тут означало введення до перекладу елементів, що були відсутніми
в оригіналі, із метою адекватного відтворення оригінального змісту.
18. Damit erreichen wir 2024 das NATO-Ziel von zwei Prozent, erstmals seit mehr
als drei Jahrzehnten (2).
Пропонуємо такий варіант перекладу зазначеного речення:
Це означає, що ми досягнемо стандартів НАТО у два відсотки витрат на
оборону у 2024 році, вперше за понад три десятиліття.
Іменник das NATO-Ziel перекладено за допомогою словосполучення
стандарти НАТО. У наведеному прикладі було вжито модуляцію, що дозволило
здійснити заміну словникового еквівалента контекстуальним. Повним
словниковим еквівалентом оригінального іменника Ziel в українській мові є
сполучення мета. Проте, на наш погляд, звернення до використання цієї лексеми
є не зовсім доречним контекстуально, адже НАТО як глобальна структура не може
мати лише одну визначену мету власної діяльності, яка була б настільки важливою
для Олафа Шольца, що він вирішив наголосити на її досягненні в найближчому
майбутньому. Натомість, НАТО як військовий та оборонний блок, має певні
стандарти, про виконання яких, на нашу думку, й говорить німецький канцлер,
адже збільшення витрат на оборону – це аж ніяк не мета німецької економіки, а
виконання нею вимоги для країн-членів НАТО.
60
У цьому прикладі при перекладі було використано такий різновид
трансформації, як додавання лексичної одиниці. Додавання компоненту витрат
на оборону було здійснено із метою адекватного відтворення ТО.
У наведеному прикладі спостерігаємо послугування перестановкою в межах
аналізованого речення у фрагменті:Damit erreichen wir 2024 das NATO-Ziel von zwei
Prozent, адже в оригінальному тексті лексема 2024 вжита в середині першого
простого речення, а в перекладному варіанті зазначена лексема винесена на його
кінець, отже, маємо в перекладі варіант.
19. Doch es steht völlig außer Frage, dass die Zeitenwende, die Russlands
Angriffskrieg bedeutet, ein langfristiges, dauerhaftes Umsteuern erfordert, deshalb habe
ich bereits am 27. Februar 2022 im Bundestag angekündigt, dass wir die
Verteidigungsausgaben dauerhaft auf zwei Prozent anheben, und diese Zusage gilt (2).
Пропонуємо такий варіант перекладу зазначеного речення:
Але немає жодних сумнівів у тому, що переломний момент, який
представляє загарбницька війна Росії, потребує рішучої зміни напрямку. Саме
тому вже 27 лютого 2022 року у Бундестазі я оголосив, що ми назавжди
збільшимо витрати на оборону до двох відсотків, і це зобов’язання залишається
в силі.
При перекладі речення з оригінального німецькомовного тексту було
здійснено граматичну заміну на синтаксичному рівні, а саме зміну структурного
типу речення. Йдеться про членування складного речення ТО, на прості речення в
ТП. Використання цього різновиду граматичної трансформації дозволяє
перекладачеві зробити синтаксис ТП простішим для сприйняття українським
реципієнтом.
Лексему dauerhaft було перекладено за допомогою українського
відповідника назавжди. У наведеному прикладі було вжито модуляцію, що
дозволило здійснити заміну словникового еквівалента контекстуальним.
Словниковим відповідником оригінальної лексеми dauerhaft в українській мові є
слово постійно. Проте, на наш погляд, звернення до використання цієї лексеми є
61
не зовсім доречним контекстуально, адже в промові Олафа Шольца, очевидно,
актуалізується не тривалість цього переходу, а його ґрунтовність в умовах
глобальних світових викликів безпековій архітектурі, одним із гарантів якої є
Німеччина.
При перекладі фрагменту ein langfristiges, dauerhaftes Umsteuern erfordert
було здійснено вилучення компоненту dauerhaftes, внаслідок чого складна
синтаксична конструкція, яка містила надлишкову інформацію, була спрощена.
20. Sie ist einer neuen sicherheitspolitischen Realität geschuldet! (2)
Пропонуємо такий варіант перекладу зазначеного речення:
Це пов’язано з новою реальністю політики безпеки!
У наведеному прикладі структурний екзотизм sicherheitspolitisch було
відтворено за допомогою калькування політики безпеки з метою уникнення
словотворчих моделей, які не характерні мові перекладу.
21. Deshalb arbeiten wir an einem Anpassungspfad für den
Verteidigungshaushalt, der dies auch nach Verausgabung des Sondervermögens
sicherstellt (2).
Пропонуємо такий варіант перекладу зазначеного речення:
Тому ми працюємо над таким шляхом коригування оборонного бюджету,
який буде забезпечений навіть після того, як кошти спеціального фонду будуть
витрачені.
У наведеному прикладі для перекладу лексеми Anpassungspfad було вжито
модуляцію, що дозволило здійснити заміну словникового еквівалента
контекстуальним шляхом коригування. Еквівалентом лексеми Anpassungspfad є
словосполучення шлях адаптації. Проте, на наш погляд, звернення до
використання цієї лексеми є не зовсім доречним контекстуально, адже в промові
Олафа Шольца, очевидно, йдеться про вже затверджений бюджет держави, який
можна лише коригувати залежно від виникнення нагальних потреб.
62
Також у цьому прикладі при перекладі було використано такий різновид
лексичної трансформації, як додавання. Фрагмент der dies auch nach Verausgabung
des Sondervermögens sicherstellt було перекладено таким чином: забезпечений
навіть після того, як кошти спеціального фонду будуть витрачені. Додавання
фрагменту кошти було здійснено з метою адекватного відтворення ТО. У
наведеному випадку йдеться про появу в перекладному варіанті лексеми з
використанням уточнення кошти, яке покликане підкреслити деталі бюджетної
політики німецького уряду.
22. Denn nur wenn sich die Bundeswehr darauf verlassen kann, können auch
Beschaffungsprozesse nachhaltig geplant und umgesetzt werden (2).
Пропонуємо такий варіант перекладу зазначеного речення:
Лише якщо Бундесвер може покластися на це, процеси закупівель можна
планувати стабільно.
У ТП було вилучено компонент umgesetzt, внаслідок чого складна
синтаксична конструкція, яка містила надлишкову інформацію, була спрощена для
сприйняття рецепієнтом.
Інфінітив пасиву können … geplant werden відтворено активним станом
можна планувати. Застосування цієї граматичної трансформації зумовлено
необхідністю подолання розбіжностей мовних норм.
23. Zentraler Handlungsauftrag, der aus der Zeitenwende folgt, ist die
Überwindung der organisatorischen und bürokratischen Schwerfälligkeiten, die die
Truppe seit Jahren ausbremsen (2).
Пропонуємо такий варіант перекладу зазначеного речення:
Провідним завданням дій, які випливають з умов нової ери, є подолання
бюрократичної млявості, яка роками гальмувала розвиток війська.
Лексему zentraler було перекладено за допомогою відповідника провідним.
У наведеному прикладі було вжито модуляцію, що дозволило здійснити заміну
словникового еквівалента контекстуальним. Словниковим еквівалентом
63
оригінальної лексеми zentraler в українській мові є слово центральний. Проте, на
наш погляд, звернення до використання цієї лексеми є не зовсім доречним
контекстуально, адже зазначена лексема в ТО має своєю провідною семою саме
значущість для проголошеного федеральним канцлером комплексу дій, а не
просторову характеристику.
Також у цьому прикладі при перекладі було використано трансформації, як
додавання лексичної одиниці умови із метою конкретизації контексту.
Додавання лексеми розвиток зумовлено прагненням уточнити, що
гальмувався внаслідок бюрократії саме розвиток німецького війська.
Так, у фрагменті ist die Überwindung der organisatorischen und bürokratischen
Schwerfälligkeiten при перекладі було здійснено вилучення компоненту
organisatorischen, внаслідок чого складна синтаксична конструкція, яка містила
надлишкове значення, була спрощена й замінена конструкцією є подолання
бюрократичної млявості.
24.Dass dieses Beschleunigungssignal auch in der Truppe verstanden wurde, zeigt
die Anzahl der sogenannten 25-Millionen-Euro-Vorlagen für den Haushaltsausschuss
des Deutschen Bundestages in diesem Jahr (2).
Пропонуємо такий варіант перекладу зазначеного речення:
Кількість пропозицій у 25 мільйонів євро для бюджетного комітету
німецького Бундестагу цього року свідчить про те, що сигнал прискорення також
зрозуміли війська.
У наведеному прикладі спостерігаємо послугування перестановкою в межах
аналізованого речення. Так, сполучення 25-Millionen-Euro-Vorlagen змінює свою
позицію в середині речення та виноситься на його початок, унаслідок чого маємо
варіант перекладу: Кількість пропозицій у 25 мільйонів євро. Аналогічно фрагмент
dass dieses Beschleunigungssignal в перекладі перенесено із фінальної частини
речення в початкову. Подібна перестановка зумовлена наявністю відмінностей у
порядку слів в МО та МП.
64
у фрагменті dass dieses Beschleunigungssignal при перекладі було здійснено
вилучення компоненту dieses, внаслідок чого складна синтаксична конструкція,
яка містила надлишкову інформацію, була спрощена й замінена конструкцією
сигнал прискорення.
25. Zum Umgang mit der Zeitenwende gehört auch, Lehren aus dem aktuellem
Kriegsgeschehen zu ziehen und unsere Ausrüstung und Beschaffung entsprechend
anzupassen (2).
Пропонуємо такий варіант перекладу зазначеного речення:
Діяльність в епоху змін також включає формулювання висновків із поточних
воєнних подій і відповідне вдосконалення нашого обладнання та закупівель.
У фрагменті Lehren aus dem aktuellem Kriegsgeschehen zu ziehen лексему
Lehren було перекладено за допомогою українського відповідника висновки. У
наведеному прикладі було вжито модуляцію, що дозволило здійснити заміну
словникового еквівалента контекстуальним. Словниковим еквівалентом
оригінальної лексеми Lehren в українській мові є слово уроки. Проте, на наш
погляд, звернення до використання цієї лексеми, на наш погляд, є занадто
«книжним» для політичної промови, де доречнішим буде послугування усталеною
лексикою цієї форми публіцистичного стилю.
26. Wir sehen jeden Tag in der Ukraine und auch in Israel, welche Gefahren von
Drohnen und Raketen ausgehen (2).
Пропонуємо такий варіант перекладу зазначеного речення:
Ми щодня бачимо в Україні та Ізраїлі небезпеку, яку становлять
безпілотники та ракети.
У наведеному прикладі спостерігаємо послугування перестановкою в межах
аналізованого речення. Так, лексема Gefahren змінює свою позицію в другій
частині складного речення та переноситься до його першої частини. Подібна
перестановка зумовлена необхідністю наголосити саме на лексемі «небезпека».
У фрагменті in der Ukraine und auch in Israel, при перекладі було здійснено
вилучення компоненту auch внаслідок чого складна синтаксична конструкція, яка
65
містила надлишкове значення, була спрощена й замінена конструкцією в Україні
та Ізраїлі.
27.Die European Sky Shield Initiative zur europäischen Luftverteidigung ist daher
von ganz zentraler Bedeutung für unsere Sicherheit (2).
Пропонуємо такий варіант перекладу зазначеного речення:
Тому Європейська ініціатива протиповітряної оборони Sky Shield має
провідне значення для нашої безпеки.
У наведеному прикладі спостерігаємо послугування перестановкою в межах
аналізованого речення. Так, назва європейської ініціативи із протиповітряної
оборони Sky Shield в оригінальному тексті перебуває на початку речення, натомість
у перекладі ця назва виноситься до середини речення, унаслідок чого маємо варіант
перекладу: Європейська ініціатива протиповітряної оборони Sky Shield. Подібна
перестановка зумовлена наявністю відмінностей у порядку слів у порівнюваних
мовах.
У фрагменті zentraler Bedeutung für unsere Sicherheit лексему Zentraler було
перекладено за допомогою українського відповідника провідним. У наведеному
прикладі було вжито модуляцію, що дозволило здійснити заміну словникового
еквівалента контекстуальним. Повним словниковим еквівалентом оригінальної
лексеми Zentraler в українській мові є слово центральний. Проте, на наш погляд,
звернення до використання цієї лексеми є не зовсім доречним контекстуально,
адже зазначена лексема в ТО має своєю провідною семою саме значущість для
безпеки Німеччини європейської системи протиповітряної оборони.
Отже, можемо зробити висновки, що найчастотнішою перекладацькою
стратегією в нашому дослідженні виявилася модуляція (35% від усіх
проаналізованих випадків). Дещо рідше зустрічалися такі перекладацькі стратегії,
як перестановка (21% від загальної кількості проаналізованих випадків), додавання
лексичних одиниць (20% від загальної кількості проаналізованих випадків),
вилучення (16% від загальної кількості проаналізованих випадків), генералізація
(4% від загальної кількості проаналізованих випадків), конкретизація (3% від
загальної кількості проаналізованих випадків), антонімічний переклад (1% від
66
загальної кількості проаналізованих випадків), описовий переклад (1% від
загальної кількості проаналізованих випадків), калькування (1% від загальної
кількості проаналізованих випадків).
Графічно співвідношення частотності використання перекладацьких
стратегій відтворення змісту німецькомовних політичних промов українською
мовою представлено на рисунку 3.1.
4% 3% П1%1е%р1%екладацькі стратегії
34%
16% МПеордуляцДодеасвтаанн
іоявка
Вилученнняя
КГеоннекрраелтізаАнтоніміичзна
ція
20% Каль ицйіяпереклад
20% Опискоуввиайннпяереклад
Рисунок 3.1. Співвідношення частотності використання перекладацьких стратегій
відтворення змісту німецькомовних політичних промов українською мовою
Отже, при перекладі назв німецькомовних політичних промов українською
мовою використовуються різноманітні стратегії: від модуляції, додавання,
вилучення, перестановки до конкретизації, генералізації, антонімічного перекладу.
Висновки до розділу 3
У роботі було виконано аналіз 100 прикладів політичного дискурсу,
представлених у промовах чинного канцлера Німеччини Олафа Шольца, а також
надані їх перекладні відповідники.
Найбільш часто при перекладі німецькомовних політичних текстів у нашому
дослідженні було використано модуляцію (34% від усіх проаналізованих випадків).
Менш частотними були випадки вживання таких перекладацьких стратегій, як
перестановка (20% від загальної кількості проаналізованих випадків), додавання
67
(20% від загальної кількості проаналізованих випадків), вилучення (16% від
загальної кількості проаналізованих випадків), генералізація (4% від загальної
кількості проаналізованих випадків), конкретизація (3% від загальної кількості
проаналізованих випадків), антонімічний переклад (1% від загальної кількості
проаналізованих випадків), описовий переклад (1% від загальної кількості
проаналізованих випадків), калькування (1% від загальної кількості
проаналізованих випадків).
Послугування тим чи іншим способом відтворення змісту текстів
німецькомовного політичного дискурсу при виконанні україномовного перекладу
зумовлюється численними чинниками, зокрема, структурою політичної
терміносистеми, традиційними підходами до адаптації певної суспільно-політичної
лексики. Особливо складним є переклад безеквівалентних лексем політичної
галузі. Слід також звернути увагу на необхідність постійного врахування контексту
та використання індивідуального підходу при перекладі німецькомовних
політичних текстів українською мовою.
68
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Політичний дискурс є складним мовленнєвим утворенням, яке через свою
багатоаспектність, досі не має повної наукової рефлексії в літературі. Наразі не
вироблене єдине загальноприйняте визначення зазначеного поняття. У
лінгвістичній літературі спостерігається вузьке («дискурс політиків») і широке
(«мова суспільної сфери») розуміння цього феномена. Різноманітність підходів до
вивчення політичного дискурсу пов'язана зі збільшенням ролі засобів масової
інформації, розвитком нових комунікаційних технологій, розширенням процесів
глобалізації, процесом комерціалізації політичної комунікації.
Публічна політична промова є офіційним виступом політика-оратора
(переважно реалізованим у монологічній формі), адресованого безпосередньо
присутній під час цього виступу достатньо великій та організованій аудиторії.
Сукупність провідних облігаторних ознак політичної промови представлена,
зокрема, наявністю в доповідача задуму, структурно-композиційної та змістовної
завершеності, цілеспрямованості й настанови на впливовість стосовно адресатів.
Ми дійшли висновку, що для подолання труднощів в процесі перекладу
необхідно використовувати перекладацькі трансформації. Таким чином
досягається адекватний переклад тексту політичної тематики, та зберігаються
жанрово-стилістичні особливості, смислове навантаження, лінгвокультурна
специфіка, авторський стиль, специфічність МО. Таким чином можна передати
ідею і емоційність тексту.
Політична мова здійснює декілька функцій. До них належить світоглядна та
орієнтувальна, тобто формування конкретного світосприйняття. По-друге,
надважлививими є інтеграційна, соціально-диференційна, акціональна,
мобілізаційна функції, які наявні у різних жанрах політичного дискурсу.
Окрім цього, для текстів політичної тематики характерна стандартизованість.
Типізовані конструкції та звороти призначені полегшити породження та
сприйняття тексту, фіксацію зв’язку між наявною ситуацією і мовними засобами.
Для текстів політичного дискурсу характерними та обов’язковими є однозначність
(відсутність можливості тлумачити текст різним чином) та точність. Для цього
69
необхідно вживати слова у їхньому прямому значенні, використовувати
стандартизовані лексеми (терміни), правильно будувати речення, а саме не
змінювати порядок слів у реченні, не замінювати слова синонімами без зайвої
потреби.
Для німецькомовного і частково україномовного тексту політичної тематики
характерне використання особливих синтаксичних конструкцій, непоширених в
інших стилях. До них відносяться безособові речення, пасивні конструкції,
відсутність неформального суб’єкта, використання пасивних конструкцій з
суб’єктом у не називному відмінку. Для політичного тексту характерним є також
відсутність у ньому емоційно-експресивних засобів.
Денотативну систему МО (лексичні та фразеологічні одиниці)
німецькомовних текстів політичного дискурсу можна поділити на ті, для яких
наявні «перекладні еквіваленти» в МП, та безеквівалентні одиниці.
Головними функціями політико-дипломатичного дискурсу є передача
інформаційна, світоорієнтувальна та аксіологічна, маніпулятивна, сугестивна, та
соціальна. Для досягнення згаданих функцій і застосовуються, як лінгвістичні так
і екстралінгвістичні засоби. Така функційність в текстах політичної тематики є
реалізованою.
Усього в роботі було проаналізовано 100 прикладів політичного дискурсу,
взятих із промов чинного канцлера Німеччини Олафа Шольца, та їх перекладні
відповідники.
Найчастотнішою перекладацькою стратегією в нашому дослідженні
виявилася модуляція (34% від усіх проаналізованих випадків). Дещо рідше
зустрічалися такі перекладацькі стратегії, як перестановка (20% від загальної
кількості проаналізованих випадків), додавання (20% від загальної кількості
проаналізованих випадків), вилучення (16% від загальної кількості
проаналізованих випадків), генералізація (4% від загальної кількості
проаналізованих випадків), конкретизація (3% від загальної кількості
проаналізованих випадків), антонімічний переклад (1% від загальної кількості
проаналізованих випадків), описовий переклад (1% від загальної кількості
70
проаналізованих випадків), калькування (1% від загальної кількості
проаналізованих випадків).
Вибір того чи іншого способу передачі змісту німецькомовних політичних
промов українською мовою залежить від багатьох чинників, у тому числі від
структури політичної термінології, традицій адаптації певних груп суспільно-
політичних виразів. Особливі труднощі становлять випадки перекладу лексичних
одиниць, що не мають еквівалентів у міжнародній політичній лексиці.
Таким чином, на прикладі відтворення змісту німецькомовних політичних
промов українською мовою із наведених вище уривків було розібрано способи
перекладу зазначеного явища в німецькомовних текстах політичної тематики. Слід
зазначити, що при перекладі німецькомовних політичних текстів українською
мовою необхідно завжди враховувати контекст і полісемію і розглядати кожен
випадок окремо.
71
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Ажнюк Л. Конфліктний медійний текст як об'єкт лінгвістичної експертизи.
Актуальні проблеми української лінгвістики : теорія і практика. 2013. Вип. 27. С.
18-32.
2. Ачилова В. Парцеляція як один із прийомів експресивного синтаксису. Учені
записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія
«Філологія. Соціальні комунікації». 2011. Т. 24(63). № 2. С. 25–31.
3. Бацевич Ф. С. Нариси з лінгвістичної прагматики. Львів : ПАІС, 2010. 336 с.
4. Бутова І. Політичний дискурс як об’єкт лінгвістичних досліджень. Вісник Львів.
ун-ту. Серія: Іноземні мови. Львів, 2009. Вип. 16. С. 232-242
5. Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе. – М.: Международные
отношения, 1980. – 342 с.
6. Вусик Г. М., Антонюк О. В. Сучасний політичний дискурс як об’єкт
лінгвістичних досліджень. Вісник студ. наук. товариства ДонНУ ім. В. Стуса.
2020. № 12. Т. 2. С. 213-217
7. Деренчук Н. В. Особливості формування маніпулятивної стратегії в
українському політичному дискурсі. Проблеми гуманітарних наук. Філологія.
2012. № 38. С. 357–364.
8. Дідух Х. Ідіостиль як відображення авторської картини світу. Філологічні
науки. Риторика і стилістика. URL: http:/www.rusnauka.com/15_NNM_2012/
Philologia/2_111114.doc.htm
9. Дмитрук О.В. Маніпулятивні стратегії в сучасній англомовній комунікації (на
матеріалі текстів друкованих та Інтернет-видань 2000-2005 рр.): автореф. дис.канд.
філол. наук: 10.02.04 / Нац. ун-т ім. Т.Шевченка. Київ. 2006. 19 с.
10. Дяченко О. В. Основні моделі політичної комунікації та їх прояви в сучасну
епоху. Вісник Донецького нац. у-ту ім. В. Стуса. 2022. № 7. С. 23-27
11. Дяченко О. В. Особливості мовно-маніпулятивного впливу за різних типів
політичного режиму. Актуальні проблеми політики. 2016. Вип. 58. С. 29-40
12. Жмаєва Н. С., Корольова Т. М., Попова О. В. Переклад політичного дискурсу:
комунікативно-функціональний та лінгвістичний аспекти (на матеріалі перекладів
72
з англійської мови німецькою). Науковий вісник ПНПУ ім. К. Д. Ушинського. 2018.
№ 27. С. 96-105.
13. Зорівчак Р. П. Реалія і переклад (на матеріалі англомовних перекладів укр.
прози). Львів : Видавництво при Львів. держуніверситеті, 1989. 216 с.
14. Ільницька Л. Л. Особливості використання сугестивних та маніпулятивних
технологій у сучасному англомовному політичному дискурсі. Лінгвістика ХХІ
століття: нові дослідження і перспективи. 2010. С. 115–125.
15. Карабан В.І. Переклад англійської наукової і технічної літератури : Граматичні
труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми. Вінниця :
Нова книга, 2004. 576 с.
16. Кобзєва О. О. Структура та функції політичного наративу “вибори
президента”. Вісник Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. 2008. № 38. С.
161–165.URL: http://eprints.zu.edu.ua/2501/1/08koonvp.pdf
17. Ковальова О. Полiтичний дискурс: сучаснi лiнгвiстичнi iнтерпретацiї.
Актуальнi питання гуманiтарних наук. 2020. Вип. 27. Т. 2. С. 101-107
18. Комиссаров В. Н. Теория перевода (лингвистические аспекты): Учеб. для ин-
тов и фак. иностр. яз. – М.: Высш. шк., 1990. – 253 с.
19. Корнєлаєва Є. В. Політичний дискурс: основні напрями та підходи. Записки з
романо-германської філології. 2022. № 2 (49). С. 189-196
20. Корунець І. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад) : [підручник]
Вінниця : Нова книга, 2001. 448 с.
21. КорнійчукЮ. Р. Маніпулятивний вплив у політичному англомовному дискурсі.
Студентські наукові записки. Серія «Філологічна». 2009. № 2. С. 83–87.
22. Коткова Л. І. Ідіостиль, індивідуальний стиль і ідіолект: проблеми
розмежування. Наукові записки Ніжинського державного університету ім.
Миколи Гоголя. Серія : Філологічні науки. 2012. Кн. 2. С. 26–29.
23. Кочан І. М. Динаміка і кодифікація термінів з міжнародними компонентами у
сучасній українській мові : Монографія. Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана
Франка, 2004. 519 с.
73
24. Крейґ Р. Інтернет-журналістика : робота журналіста і редактора у нових ЗМІ.
К. : Вид. дім “Києво-Могилянська академія”, 2007. 324 с.
25. Кучерова О. О. Оповідна структура новинного дискурсу: оповідні
характеристики та принципи побудови. Наукові записки. 2008. Т. 85. С. 75-77.
26. Латышев Л.К. Технология перевода. Учебное пособие по подготовке
переводчиков (с немецким языком) / Л.К. Латышев. – М.: НВИ − Тезаурус, 2001. –
279 с.
27. Левченко О. П. Лінгвокультурологія та її термінна система. Вісник№ 490, 2003.
28. Левченко Л. О. Психологічні особливості діяльності засобів масової інформації.
Людина і політика. 2001. №2. С. 103-108.
29. Лекант П.А. Лінгвістика тексту в інтерпретації І.І.Ковалика. Актуальні
проблеми українського словотвору. Івано–Франківськ, 1995. С.81–82.
30. Лукіна Л. В. Політичний дискурс : сутність та особливості застосування.
Політична культура та ідеологія. 2021. Вип. 2. С. 75-80
31. Мадрига Т. Б. Маніпулятивний потенціал політичної мови. Політичні процеси
сучасності : глобальний та регіональні виміри. Зб. матеріалів науково-практичної
конференції. Івано-Франківськ, 2017. С. 37-38
32. Назар Р. Парцеляція як засіб експресивізаціі ̈ репортажу. Науковий вісник
Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д.
Ушинського. Серія «Лінгвістичні науки». 2012. № 14. С. 214–220.
33. Нікішина Т. І. Особливості політичної мови як варіанта мовлення,
орієнтованого на сферу політики. Науковий вісник Південноукраїнського нац. пед.
у-ту ім. К. Д. Ушинського. 2011. № 13. С. 270-276
34. Ольховська Н. С. Німецькомовна безеквівалентна лексика: способи відтворення
українською мовою. Науковий журнал «Міжнародний філологічний часопис». Т.
10. № 2. 2019. С. 57-62.
35. Палєй Т. А. Ще раз про співвідношення понять «політична мова» і «політичний
дискурс». Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. 2019. №
39. Т. 2. С. 128-131
74
36. Пахомова С. М. Словацька безеквівалентна лексика: визначення об’єкта. Studia
Slovakistica: Словацька філологія в Україні. Ужгород: Вид-во Гаркуші О. Є., 2014.
Вип. 15. С. 65-75.
37. Петренко В. В. Особливості визначення політичної мови. Політичний
менеджмент. 2007. № 5. С. 17-21
38. Питерс Берт. "Прикладная этнолингвистика - это лингвокультурология, но
лингвокультурология ли?" Жанры речи, no. 1 (15), 2017, с. 37-50.
39. Ребрій О. В. Вступ до перекладознавства : конспект лекцій для студентів
освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» факультету іноземних мов. – Харків.
ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2016. – 116 с.
40. Рецкер Я. И. Теория перевода и переводческая практика. М. : Международные
отношения, 1974. 216 с.
41. Ришкевич І. До проблеми ідіостилю автора в художній літературі. Актуальні
проблеми романо-германської філології : матеріали ІІІ наук.-практ. семінару.
Луцьк, 2014. С. 283–285.
42. Саліх М. «Особливості перекладу політичного дискурсу». Магістерські
філологічні студії 2023. Черкаси, 2023. С. 42-48.
43. Саліх М. А. Objekt-prädikate Methode zur Wiedergabe der Metaphern.
Міжособистісна комунікація та перекладознавство: сучасні перспективи
розвитку. Збірник матеріалів І Всеукраїнської науково-практичної конференції
(12 квітня 2023 р.). Кременчук : Видавництво «НОВАБУК», 2023. С. 106-108.
44. Селіванова О. Сучасна лінгвістика : термінологічна енциклопедія. Полтава :
Довкілля-К, 2006. С. 173.
45. Семенюк О. А. Ідіостиль автора як відображення його картини світу. Науковий
вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2019. № 39.
Т. 2. С. 82-85.
46. Серажим К. С. Дискурс як соціолінгвальний феномен сучасного
комунікативного простору: методологія, архітектоніка, варіативність [на
матеріалах сучасної газетної публіцистики]: монографія. К. : Київ. нац. ун-т ім. Т.
Шевченка, 2002. 392 с
75
47. Соловей Г. Політична лексика та фразеологія в перекладі : теоретичний аспект.
Наукові записки. 2010. Вип. 89 (1). С. 218-222
48. Сологуб Н. Поняття «індивідуальний стиль письменника» в контексті сучасної
лінгвістики. Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. праць / наук.
ред. : Н.В. Гуйванюк. Чернівці : Рута, 2001. Вип. 117–118 : Слов’янська філологія.
С. 34–38.
49. Ткаченко А.О. Індивідуальний стиль: феноменологія / типологія; динаміка /
статика (на матеріалі творчості українських поетів 60–90-х років ХХ ст.) : автореф.
дис. … д-ра філол. наук : 10.01.06; 10.01.01. Київ, 1998. 36 с.
50. Тупиця О.Ю., Зімакова Л.В. Безеквівалентна лексика: проблеми визначення //
Рідне слово в етнокультурному вимірі = Native word in ethnocultural dimension : зб.
наук. пр. / Дрогоб. держ. пед. ун-т ім. Івана Франка. Дрогобич: Посвіт, 2012. С. 251-
258.
51. Худолій А. О. Політичні стереотипи у геостратегії США: монографія. Острог:
Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2009. 155 с.
52. Циганюк, В. М. (2021). Особливості перекладу англійських економічних текстів
українською мовою. Peculiarities of translating economic texts from English into
Ukrainian. Закарпатські філологічні студії, 16. (сс. 208–213).
53. Чабаненко М. В. Інтернет-видання України: становлення та особливості
розвитку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 27.00.04
«Теорія та історія журналістики». Запоріжжя, 2010. 19 с.
54. Швейцер А. Д. Теория перевода. – М.: Наука, 1988. – 216 с..
55. Швейцер А.Д. Переклад і лінгвістика: (газетно-інформаційний і військово-
публіцистичний переклад) / А.Д. Швейцер. − М., 1973. − 280 с. 251
56. Шемуда М. Г. Граматичні трансформації при перекладі англомовного
художнього роману Дж. Селінджера «Над прірвою у житі» на українську мову.
URL : https://bit.ly/3o5zPY9
57. Шулінова Л. Аспекти ідіостилістичного аналізу. Слов’янські мови і сучасний
світ : [зб. наук. пр.]. К., 2000. С. 25–33.
76
58. Шульц В. Новина. Публіцистика. Масова комунікація: медіа-енциклопедія. К. :
Академія Української Преси, 2007. С. 502-537.
59. Якубенко І.В. Засоби актуального членування речення складнопідрядного
речення в сучасній німецькій мові: семантико-прагматичний аспект : дис. … канд.
філол. наук : 10.02.04. Херсон, 2018. 212 с.
60. Balczyńska-Kosman A. Język dyskursu publicznego w polskim systemie
politycznym. Środkowoeuropejskie studia polityczne. 2013. Nr 2. S. 143-153.
61. Bralczyk J. O języku polskiej polityki lat 80-tych i 90-tych. Warszawa, 2003.
62. Brzozowski P. Język polityki jako podstawowe narzędzie działania politycznego i
nieodłączny atrybut władzy w świetle produkcji dyskursu prawdziwościowego. Dialogi
Polityczne. 2004. Nr 1. S. 67-77
63. Cameron D. Demythologizing Sociolinguistics: Why Language Does Not Reflect the
Society. Ideologies of Language, ed. by J.E. Joseph. London, 1990. P. 79-93.
64. Chilton P., Schaeffner C. Discourse and politics. Discourse Studies: A
multidisciplinary introduction. vol. 2: Discourse as Social Interaction, London, 1997. P.
206-230.
65. Davis A. Politicized Language. The Encyclopedia of Language and Linguistics. ed.
R. E. Asher, Oxford, New York, 1994. P. 3211-3214.
66. Dijk T. A. van. Discourse, context and cognition. URL: http: www.discourse-in-
society.org/teun.html
67. Dijk, T. A. van. 1997. What is Political Discourse Analysis? URL: http:
www.discourse-in-society.org/teun.html
68. Dobek-Ostrowska B., Fras J., Ociepka B. Teoria i praktyka propagandy. Wrocław,
1997.
69. Fairclough N., Duszak A. Wstęp. Krytyczna analiza dyskursu – nowy obszar
badawczy dla lingwistyki i nauk społecznych. Krytyczna analiza dyskursu, red. A.
Duszak, N. Fairclough. Kraków, 2008. S. 7-29.
70. Fraser B. What are discourse markers? Journal of pragmatics. 1999. 31. P. 931-952.
71. Gagnon C. Political translation. In Gambier Y., van Doorslaer L. (Eds.). Handbook
of translation studies Vol. 1, 2010; pp. 252–256.
77
72. Gajda S. Tekst/dyskurs oraz jego analiza i interpretacja. Współczesne analizy
dyskursu. Kognitywna analiza dyskursu a inne metody badawcze, red. M. Krauz, S.
Gajda. Wroclaw, 2005. S. 11-20.
73. Graber D.A. Political Languages.Handbook of Political Communication, ed. by D.D.
Nimmo, K.R. Sanders, Beverly Hills, London, 1981. S. 195-224.
74. Huckin T. N. Discourse Analysis. URL: http:www. exchanges.state.gov/education/
engteaching/publs/BR/functionalsec3_6.htm
75. Kamińska-Szmaj I. Upowszechnianie nowych słów i znaczeń we współczesnych
dyskursach medialnych. Dyskursy trzeciego tysiąclecia, red. E. Pajewska. Szczecin,
2013. S. 87-99.
76. Kujawa I. Strategie dyskursu polityki a medialny obraz świata (na materiale
współczesnej prasy niemieckiej). Annales Universitatis Mariae Curie-Skłodowska. Sectio
FF, Philologiae. 2009. Vol. XXVII. S. 43-58.
77. Laskowska E. Style dyskursu publicznego. Styl, dyskurs, media, red. B. Bogołębska,
M. Worsowicz. Łódź, 2010. P. 179-186.
78. Newmark P. About Translation. Clevedon: Multilingual Matters, 1991.
79. Gary B. Palmer, Toward a theory of cultural linguistics. Austin: University of Texas
Press, 1996. Pp. xiii, 348. Hb 21.95. - Volume 27 Issue 4.
80. Pawełczyk P. Socjotechniczne aspekty gry politycznej. Poznań. 2000.
81. Walczak B. Co to jest język polityki? Język a kultura, pod red. J. Anusiewicza i B.
Sicińskiego. Wrocław, 1994. S. 15-20.
82. Wodak R. Wstęp: badania nad dyskursem. Jakościowa analiza dyskursu w naukach
społecznych, red. R. Wodak, M. Krzyżanowski. Warszawa, 2011. S. 11-48.
78
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ФАКТИЧНОГОМАТЕРІАЛУ
1. Presse- und Informationsamt der Bundesregierung. Pressemitteilung Nr. 222/54.
Auszug abgedruckt in: Konrad Adenauer: „Die Demokratie ist für uns eine
Weltanschauung.“ Reden und Gespräche 1946-1967. Hg. von Felix Becker. Köln-
Weimar-Wien 1998, S. 85-96.
2. Reden. Der Bundeskanzler.URL:https://www.bundeskanzler.de/bk-de/aktuelles/reden
79
ДОДАТКИ
Додаток А
Німецькомовний матеріал із політичних промов Олафа Шольца
1. Meine erste Bundeswehrtagung vor gut einem Jahr fand im Zeichen der Rückkehr
des Imperialismus nach Europa statt.
2. Damals wie heute gilt es, die richtigen Konsequenzen für unser Handeln aus
Russlands Eroberungskrieg zu ziehen.
3. Nämlich, diesen Angriff auf die elementaren Regeln des Völkerrechts mit
Entschiedenheit, Klarheit und mit Stärke zu beantworten.
4. Das haben wir getan und das tun wir – unverbrüchlich an der Seite der Ukraine,
klar in der Solidarität mit unseren Alliierten, und unmissverständlich in der
Entschlossenheit, unsere Bundeswehr durch Bereitstellung nie dagewesener
Finanzmittel für ihre so wichtige Aufgabe gut auszustatten.
5. Das alle wäre nicht möglich gewesen ohne Ihren unermüdlichen Einsatz, ohne den
Einsatz Ihrer Kameradinnen und Kameraden.
6. Dafür sage ich Ihnen heute: Vielen Dank!
7. Die weltpolitische Lage bestärkt uns darin, wie wichtig und notwendig dieser
Kurswechsel ist.
8. Wir alle sind erschüttert über den grausamen Terror der Hamas und ihrer
Unterstützer gegen Israel.
9. Gemeinsam mit den Vereinigten Staaten und unseren europäischen Verbündeten
und Partnern in der Region setzen wir diplomatisch alles daran, dass daraus kein
Flächenbrand wird.
10.Deutschlands Platz ist dabei an der Seite Israels.
11.So bitter es ist: Wir leben in der Welt nicht in Friedenszeiten.
12.Unsere Friedensordnung ist in Gefahr.
13.Aber wir haben bewiesen, dass wir mit den Herausforderungen wachsen.
14.Niemand kann heute mehr ernsthaft in Zweifel ziehen, worum wir uns in
Deutschland lange herumgedrückt haben, nämlich, dass wir eine schlagkräftige
Bundeswehr brauchen.
80
15.Wir brauchen Streitkräfte, die in der Lage sind, unser Land zu schützen,
Streitkräfte, die mit Fähigkeiten, Personal und Material bereitstehen, um die
Sicherheit des Bündnisgebietes zu verteidigen, und zwar überall dort, wo die
Allianz sie benötigt.
16.Um das zu erreichen haben wir die Finanzierung der Bundeswehr nachhaltig
gesichert.
17.Das Sondervermögen von 100 Milliarden Euro ist ein erster, wichtiger Schritt.
18.Damit erreichen wir 2024 das NATO-Ziel von zwei Prozent, erstmals seit mehr als
drei Jahrzehnten.
19.Doch es steht völlig außer Frage, dass die Zeitenwende, die Russlands
Angriffskrieg bedeutet, ein langfristiges, dauerhaftes Umsteuern erfordert. Deshalb
habe ich bereits am 27. Februar 2022 im Bundestag angekündigt, dass wir die
Verteidigungsausgaben dauerhaft auf zwei Prozent anheben, und diese Zusage gilt.
20.Sie ist einer neuen sicherheitspolitischen Realität geschuldet!
21.Deshalb arbeiten wir an einem Anpassungspfad für den Verteidigungshaushalt,
der dies auch nach Verausgabung des Sondervermögens sicherstellt.
22.Denn nur wenn sich die Bundeswehr darauf verlassen kann, können auch
Beschaffungsprozesse nachhaltig geplant und umgesetzt werden.
23.Wobei klar ist: Geld ist nicht alles.
24.Zentraler Handlungsauftrag, der aus der Zeitenwende folgt, ist die Überwindung
der organisatorischen und bürokratischen Schwerfälligkeiten, die die Truppe seit
Jahren ausbremsen.
25.Dass dieses Beschleunigungssignal auch in der Truppe verstanden wurde, zeigt die
Anzahl der sogenannten 25-Millionen-Euro-Vorlagen für den Haushaltsausschuss
des Deutschen Bundestages in diesem Jahr.
26.Diese wird voraussichtlich mit über 50 einen Höchststand erreichen.
27.Es ist auch ein gutes Zeichen, dass bereits mehr als die Hälfte und bis Jahresende
voraussichtlich zwei Drittel des Sondervermögens vertraglich gebunden sein
werden.
81
28.So konnten wichtige Rüstungsprojekte wie zum Beispiel das Kampfflugzeug F-
35, das Luftverteidigungssystem Arrow 3, neue schwere Transporthubschrauber
und weitere Schützenpanzer Puma aus dem Sondervermögen finanziert werden
und werden absehbar die Fähigkeiten der Bundeswehr erheblich verbessern.
29.Bitte machen Sie weiter so.
30.Gehen Sie auch komplexe Prozesse mutig an, machen Sie Dinge möglich.
31.Zum Umgang mit der Zeitenwende gehört auch, Lehren aus dem aktuellem
Kriegsgeschehen zu ziehen und unsere Ausrüstung und Beschaffung entsprechend
anzupassen.
32.Wir sehen jeden Tag in der Ukraine und auch in Israel, welche Gefahren von
Drohnen und Raketen ausgehen.
33.Die European Sky Sсhield Initiative zur europäischen Luftverteidigung ist daher
von ganz zentraler Bedeutung für unsere Sicherheit.
34.Ich habe diese Kooperation letztes Jahr in meiner Rede an der Prager
Karlsuniversität vorgeschlagen, weil die Vorzüge eines gemeinsamen
europäischen Vorgehens hier offensichtlich sind.
35.So kann diese Initiative der Ausgangspunkt für eine noch viel engere
Rüstungskooperation in Europa sein.
36.Die brauchen wir – aus finanziellen, aber auch aus operativen, logistischen und
bündnispolitischen Gründen.
37.In diesem Sinne haben wir das Kampfflugzeugprojekt FCAS mit Frankreich und
Spanien vorangebracht und werden nun auch das Kampfpanzerprojekt in deutscher
Führung mit Frankreich zügig voranbringen.
38.In diesem europäischen Verbund spielt die Bundeswehr bei der Verteidigung
Europas eine zentrale Rolle.
39.Deutsche Soldatinnen und Soldaten, deutsches Gerät sind schon heute wesentliche
Sicherheitsgaranten an der Ostflanke des Bündnisses.
40.Ich glaube der litauische Generalstabschef hier im Publikum wird mir da
zustimmen.
82
41.Unsere künftige, permanente Stationierung einer Brigade in Litauen ist aber nur
die Speerspitze unseres Engagements im Osten.
42.Auch in den anderen baltischen Staaten, in Polen, der Slowakei und in Rumänien,
tragen wir zur Sicherheit des Luftraums bei, verstärken wir die Präsenz am Boden,
aber auch die Abschreckungsfähigkeit des Bündnisses zur See.
43.Diese Aufgabe, die wir im Rahmen der Rückversicherung unserer östlichen
Nachbarn übernommen haben, wird uns auch in Zukunft begleiten.
44.Das ist aber nur der Anfang; denn mit Umsetzung der Verteidigungsplanung der
NATO werden wir noch weit stärker gefordert.
45.Unsere geografische Lage in Europa bringt es mit sich, dass Deutschland als die
zentrale Drehscheibe für die Allianz funktioniert.
46.Wie stark wir da aufgestellt sind, davon konnte ich mich in diesem Jahr gleich
mehrfach überzeugen: bei der Luftwaffenübung „Air Defender“ im Juni und vor
nicht einmal drei Wochen in Köln, wo Soldaten der Bundeswehr und der US Army
zusammen mit zivilen Akteuren wie den Blaulichtorganisationen die
Zusammenarbeit und Logistik in komplexen Gefährdungssituation geübt haben.
47.Dabei wurden auch die neu aufgestellten Heimatschutzregimenter einbezogen,
unter Einsatz von Reservedienstleistenden.
48.Auch das ist gelebte integrierte Sicherheit, wie wir sie in unserer Nationalen
Sicherheitsstrategie beschreiben!
49.Alles muss ineinandergreifen, damit die Sicherheit in unserem Land gewährleistet
ist, damit wir auch wehrhaft bleiben.
50.Ich habe es hier im letzten Jahr deutlich formuliert: Schwerpunktaufgabe der
Bundeswehr ist die Landes- und Bündnisverteidigung, und das gilt weiterhin.
51.Aber das heißt nicht, dass wir uns von der Welt abwenden.
52.Wir tragen mehr denn je internationale Verantwortung und müssen dieser auch
durch militärisches Engagement, wenn nötig, gerecht werden.
53.Die große Bedeutung unseres Einsatzes im Nahen Osten, bei UNIFIL und im Irak
ist uns in den letzten Wochen noch einmal ganz besonders vor Augen geführt
worden.
83
54.Gleichzeitig bringen wir Einsätze auch zu Ende.
55.Wenn Sie nicht mehr erforderlich sind, aber auch ‑ so frustrierend das ist ‑, wenn
die Ziele der Mission mangels Kooperation des Gastlandes nicht mehr zu erfüllen
sind.
56.Mit der Beendigung des MINUSMA-Einsatzes und der in diesen Wochen
stattfindenden Rückverlegung deutscher Soldatinnen und Soldaten aus Mali endet
eine Ära für die Bundeswehr, ohne dass wir mit der Situation in der Region
zufrieden sein können.
57.Dennoch war die Beteiligung richtig, weil die ursprünglichen Ziele der Mission,
für die Sie Ihr Leben und Ihre Gesundheit riskiert haben, richtig waren, weil
Menschenleben geschützt und ein vollständiger Kollaps Malis und ein Überrennen
des Landes durch Terroristen verhindert worden sind.
58.Ich danke deswegen allen, die über die Jahre hinweg daran Anteil hatten, für Ihren
Einsatz!
59.Das schließt ganz besonders auch den Dank an die Soldatinnen und Soldaten des
aktuellen, 24. Einsatzkontingents ein.
60.Für die umsichtige und besonnene Durchführung einer gefährlichen
Rückverlegung unter, wie wir jeden Tag wahrnehmen können, schwierigsten
Bedingungen.
61.Zusätzlich zur Landes- und Bündnisverteidigung und dem internationalen
Krisenmanagement sind Sie, unsere Streitkräfte, auch immer wieder der
sprichwörtliche Helfer in Not.
62.Sei es der Evakuierungseinsatz im Sudan, sei es Hilfe nach Naturkatastrophen in
der Türkei oder in Slowenien – die Bundeswehr hat auch in diesem Jahr einmal
mehr bewiesen, dass auf sie Verlass ist.
63.Das beeindruckt nicht nur mich, sondern auch unsere internationalen Partner.
64.Ich habe die Bundeswehr in den vergangenen Monaten häufig besucht, weil es mir
wichtig ist, nachzuvollziehen, wie die Stärkung unserer Verteidigungsfähigkeit
und der Bundeswehr vorankommt, weil ich Ihnen und Ihren Kameraden und
84
Kameradinnen dafür politischen Rückhalt geben möchte und weil es mir wichtig
ist, mit Ihnen im Gespräch zu blieben.
65.Dabei habe ich mir auch ein Bild von der Ausbildung der ukrainischen Streitkräfte
in Deutschland machen können.
66.Mehr als 7000 ukrainische Soldatinnen und Soldaten hat die Bundeswehr in diesem
Jahr bereits ausgebildet.
67.Die Ausbilderinnen und Ausbilder tragen an zentraler Stelle dazu bei, dass die
Ukrainerinnen und Ukrainer ihre Heimat verteidigen können.
68.Darauf können Sie stolz sein, und ich bin überzeugt: Mit Ihrer guten Ausbildung
helfen Sie, viele Leben zu retten.
69.Vielleicht kann das ein Trost sein, wenn man am Ende der Lehrgänge ukrainische
Kameradinnen und Kameraden in Richtung Front verabschieden muss.
70.Wir sehen nämlich leider keine Anzeichen dafür, dass Russland seinen
mörderischen Angriffskrieg in absehbarer Zeit einstellen und Truppen
zurückziehen wird.
71.Das aber ist ja das Ziel unserer Unterstützung.
72.Wir bleiben daher auch in Zukunft gefordert, und wir halten Wort und werden die
Ukraine weiter unterstützen – solange wie nötig!
73.Daran lassen wir keinerlei Zweifel aufkommen.
74.Zusätzlich werden wir auch Israel, wo immer nötig, bei der Ausübung seines
Selbstverteidigungsrechts unterstützen.
75.Ich danke der Bundeswehr für all diese Kraftanstrengungen, seien es die medial
präsenten oder die unterhalb der öffentlichen Wahrnehmung stattfindenden.
76.Meine Damen und Herren, in den vergangenen 18 Monaten haben wir nichts
weniger als unsere militärische Kultur, die DNA bundesrepublikanischer
Sicherheitspolitik, neu justiert.
77.Ich bin Boris Pistorius sehr dankbar, dass er so umsichtig wie zielstrebig die
notwendigen strukturellen Reformen im Ministerium und in der Truppe angeht.
78.Er hat meine volle Unterstützung hierbei; denn nur wenn wir mit der Zeit gehen,
können wir die Zeiten mitgestalten.
85
79.In meinen Gesprächen landauf und landab spüre ich, dass die Wertschätzung in der
Bevölkerung für das, was die Bundeswehr leistet, in diesen unruhigen Zeiten
enorm gestiegen ist.
80.Mir liegt am Herzen, den Dienst in Uniform mit all seinen Konsequenzen und die
Anerkennung dafür noch weiter in die Mitte unserer ganzen Gesellschaft zu
rücken; denn mehr Präsenz fordert mehr Verständnis und Respekt für die Truppe,
und auch das spielt eine immer wichtigere Rolle: Verständnis und Respekt helfen
auch bei der Personalgewinnung.
81.Schließlich hat die Bundeswehr ein Alleinstellungsmerkmal: Sie ist zentraler
Garant unserer Sicherheit und unserer Freiheit.
82.In der breit aufgestellten Bundeswehr gibt es auch für die Breite unserer
Gesellschaft einen Platz.
83.Egal aus welchem Landesteil man kommt, welches Geschlecht oder welche
Herkunftsgeschichte man hat, egal ob man akademisch oder praktisch interessiert
ist, ob man sich für Luft- oder Seefahrt begeistert, ob man ein Talent für Cyber
oder für Mechanik hat: Es kann jede und jeden mit Stolz erfüllen, zur Verteidigung
unseres Landes beizutragen!
84.Alle Ideen, wie wir das im öffentlichen Bewusstsein noch stärker verankern
können, sind hochwillkommen.
85.In diesem Zusammenhang begrüße ich die Idee, in Deutschland auch unsere
Veteranen noch stärker zu ehren, vielleicht auch durch einen Veteranentag.
86.Ich weiß, dazu gibt es bereits verschiedene Überlegungen im parlamentarischen
Raum.
87.Ich würde so eine Initiative aus der Mitte des Bundestages jedenfalls begrüßen.
88.Meine Damen und Herren, mich stimmt das gemeinsam Erreichte sehr
optimistisch.
89.Im Eilschritt haben wir die richtigen Konsequenzen aus der Zeitenwende gezogen:
mehr Investitionen in die Bundeswehr, klarer Fokus auf Landes- und
Bündnisverteidigung, Unterstützung der Ukraine, mehr Tempo und mehr
Entscheidungsfreude.
86
90.Meine Bitte an Sie als Führungskräfte ist: Tragen Sie diesenWandel in die Truppe!
91.Belohnen Sie als Vorgesetzte innovatives Denken, leben Sie auch eine
Fehlerkultur.
92.Wie sagt man so schön: Fail, learn, repeat – fail better!
93.Sie haben meine politische Rückendeckung dafür.
94.Darauf können Sie sich verlassen!
95.Das war auch hier in Bonn, im Collegium Leoninum.
96.Allerdings erinnere ich mich nicht, dass alle das gleiche T-Shirt anhatten.
97.Das war damals wahrscheinlich noch anders, oder meine Erinnerung hat mich
verlassen.
98.Jedenfalls kommt sie nicht.
99.Mit dem Gold-Preis wurde damals der Betriebsrat von Karstadt für das Projekt
„Mensch im Mittelpunkt – ein Unternehmen in der Krise“ ausgezeichnet.
100. Übrigens erleben wir gerade die letzten Ausläufer der damals auch schon
bekannten Entwicklung.
87
Додаток Б
Зразки перекладу політичних промов Олафа Шольца українською мовою
1. Моя перша конференція Бундесверу відбулася рік тому як відповідь на
повернення імперіалізму в Європу.
2. Тоді, як і зараз, важливо зробити правильні висновки щодо наших дій
стосовно протистояння загарбницькій війні Росії.
3. А саме, відповісти на цей напад на базові норми міжнародного права з
рішучістю, чіткістю та силою.
4. Це те, що ми робили, і це те, що ми робимо – непохитно на боці України,
чітко демонструючи нашу солідарність із нашими союзниками та
безпомилково рішуче налаштований добре озброїти наш Бундесвер для
виконання такого важливого завдання, надаючи безпрецедентні фінансові
ресурси.
5. Нічого з цього не було б можливо без ваших невтомних зусиль, без
відданості ваших колег.
6. Тому я кажу вам сьогодні: велике вам спасибі!
7. Глобальна політична ситуація зміцнює нашу віру в те, наскільки
важливою та необхідною є ця зміна курсу.
8. Ми всі шоковані жорстоким терором ХАМАСу та його прихильників
проти Ізраїлю.
9. Разом зі Сполученими Штатами та нашими європейськими союзниками
та партнерами в регіоні ми робимо все дипломатичним шляхом, щоб
гарантувати, що це не перетвориться на пожежу.
10.Місце Німеччини на боці Ізраїлю.
11.Як це не гірко: ми живемо не в мирні часи на світі.
12.Наш мирний порядок під загрозою.
13.Але ми довели, що ростемо разом із викликами.
88
14.Сьогодні ніхто не може серйозно сумніватися в тому, чого ми так довго
уникали в Німеччині, а саме, що нам потрібен боєздатний Бундесвер.
15.Нам потрібні збройні сили, здатні захистити нашу країну, сили, які своїми
можливостями, особовим складом і технікою завжди готові до захисту
безпеки території Альянсу, всюди де б Альянс їх не потребував.
16.Щоб досягти цього, ми забезпечили стабільне фінансування Бундесверу.
17.Спеціальний фонд у 100 мільярдів євро є важливим першим кроком.
18.Це означає, що ми досягнемо цілі НАТО у два відсотки у 2024 році,
вперше за понад три десятиліття.
19.Але немає жодних сумнівів у тому, що переломний момент, який
представляє загарбницька війна Росії, потребує рішучої зміни напрямку.
Саме тому вже 27 лютого 2022 року у Бундестазі я оголосив, що ми
назавжди збільшимо витрати на оборону до двох відсотків, і це
зобов’язання залишається в силі.
20.Це пов’язано з новою реальністю політики безпеки!
21.Тому ми працюємо над таким шляхом коригування оборонного бюджету,
який забезпечить це навіть після того, як спеціальний фонд буде
витрачено.
22.Лише якщо Бундесвер може покластися на це, процеси закупівель можна
планувати та здійснювати стабільно.
23.Ясно одне: гроші - це ще не все.
24.Центральним завданням дій, які випливають з нової ери, є подолання
організаційної та бюрократичної млявості, яка роками гальмувала
війська.
25.Кількість так званих пропозицій у 25 мільйонів євро для бюджетного
комітету німецького Бундестагу цього року свідчить про те, що цей
сигнал прискорення також зрозуміли війська.
26.Очікується, що пік сягне понад 50.
27.Також добрим знаком є те, що до кінця року більше половини спецфонду
та дві третини мають бути пов’язані контрактами.
89
28.Такі важливі проекти озброєння, як бойовий літак F-35, система
протиповітряної оборони Arrow 3, нові важкі транспортні гелікоптери та
інші бронетранспортери Puma, фінансувалися зі спеціального фонду та,
як очікується, значно покращать можливості Бундесверу.
29.Будь ласка, так продовжуйте.
30.Сміливо підходьте навіть до складних процесів і робіть все можливим.
31.Діяльність до мінливих часів також включає витягнення уроків із
поточних воєнних подій і відповідну адаптацію нашого обладнання та
закупівель.
32.Ми щодня бачимо в Україні та Ізраїлі небезпеку, яку становлять
безпілотники та ракети.
33.Тому Європейська ініціатива Sky Shield для європейської
протиповітряної оборони має центральне значення для нашої безпеки.
34.Я запропонував цю співпрацю у своєму виступі в Карловому університеті
в Празі минулого року, тому що переваги спільного європейського
підходу тут очевидні.
35.Ця ініціатива може стати відправною точкою для ще тіснішої співпраці у
сфері озброєнь у Європі.
36.Вони нам потрібні – з фінансових, а також з оперативних, матеріально-
технічних та політичних причин альянсу.
37.Маючи це на увазі, ми просунули проект винищувача FCAS у Франції та
Іспанії, а тепер також швидко просунемо проект основного бойового
танка під керівництвом Німеччини разом із Францією.
38.У цій європейській мережі Бундесвер відіграє центральну роль у захисті
Європи.
39.Німецькі солдати та німецька техніка вже є важливими гарантами безпеки
на східному фланзі альянсу.
40.Я думаю, начальник Генерального штабу Литви тут, в аудиторії,
погодиться зі мною.
90
41.Наше майбутнє, постійна дислокація бригади в Литві – це лише вістря
нашої прихильності на Сході.
42.В інших країнах Балтії, у Польщі, Словаччині та Румунії, ми також
робимо внесок у безпеку повітряного простору, посилюючи присутність
на землі, а також здатність Альянсу стримувати на морі.
43.Це завдання, яке ми взяли на себе в рамках перестрахування наших
східних сусідів, буде супроводжувати нас і надалі.
44.Але це лише початок; Тому що з впровадженням оборонного планування
НАТО перед нами постане ще більше викликів.
45.Наше географічне розташування в Європі означає, що Німеччина
функціонує як центральний центр для альянсу.
46.Цього року я кілька разів міг на власні очі переконатися, наскільки ми
сильні: на навчаннях ВПС «Повітряний захисник» у червні та менше
трьох тижнів тому в Кельні, де солдати Бундесверу та армії США
працювали разом із цивільними особами. як... організації «блакитного
світла», які практикували співпрацю та логістику в складних небезпечних
ситуаціях.
47.Також були включені новостворені полки внутрішньої безпеки з
використанням військовослужбовців резерву.
48.Це також інтегрована безпека в дії, як ми описуємо її в нашій Стратегії
національної безпеки!
49.Усе має працювати разом, щоб забезпечити безпеку в нашій країні та
забезпечити, щоб ми залишалися здатними захищати себе.
50.Минулого року я чітко сформулював це тут: головне завдання Бундесверу
– національна оборона та оборона альянсу, і це продовжує діяти.
51.Але це не означає, що ми відвертаємося від світу.
52.Ми несемо міжнародну відповідальність більше, ніж будь-коли, і повинні
відповідати цьому шляхом військової участі, якщо це необхідно.
53.Велике значення нашої місії на Близькому Сході, з UNIFIL та в Іраку
знову стало для нас особливо очевидним за останні кілька тижнів.
91
54.У той же час ми також виконуємо місії.
55.Коли ти більше не потрібний, але також - як це не розчаровує - коли цілі
місії більше не можуть бути досягнуті через відсутність співпраці з боку
приймаючої країни.
56.Із завершенням місії MINUSMA та репатріацією німецьких солдатів з
Малі цього тижня закінчується епоха для Бундесверу, але ми не
задоволені ситуацією в регіоні.
57.Тим не менш, ваша участь була правильною, тому що початкові цілі місії,
заради якої ви ризикували своїм життям і здоров'ям, були правильними,
тому що були захищені людські життя та попереджено повний крах Малі
та захоплення країни терористами.
58.Тому я хотів би подякувати всім, хто брав участь протягом багатьох років,
за їхню відданість!
59.Зокрема, завдяки бійцям нинішнього 24-го оперативного контингенту.
60.За обережне і зважене здійснення небезпечної репатріації в, як ми бачимо
щодня, найважчих умовах.
61.Окрім національної оборони та оборони альянсу та врегулювання
міжнародних криз, ви, наші збройні сили, завжди є помічником у потребі.
62.Будь то місія з евакуації в Судані, чи то допомога після стихійних лих у
Туреччині чи Словенії – цього року Бундесвер ще раз довів, що на нього
можна покластися.
63.Це імпонує не лише мені, а й нашим міжнародним партнерам.
64.Я часто відвідував Бундесвер протягом останніх кількох місяців, тому що
для мене важливо зрозуміти, як просувається зміцнення нашої
обороноздатності та Бундесверу, тому що я хотів би надати вам і вашим
товаришам політичну підтримку в цьому, і тому, що це мені важливо бути
з тобою, щоб залишатися на зв'язку з тобою.
65.Також я мав змогу отримати уявлення про навчання українських
збройних сил у Німеччині.
92
66.Цього року Бундесвер вже підготував понад 7 тисяч українських
військових.
67.Тренери відіграють ключову роль у тому, щоб українці могли захищати
свою Батьківщину.
68.Ви можете пишатися цим, і я переконаний, що вашою хорошою
підготовкою ви допоможете врятувати багато життів.
69.Можливо, це може бути розрадою, якщо після закінчення курсів
доведеться попрощатися з українськими товаришами, які йдуть на фронт.
70.На жаль, ми не бачимо жодних ознак того, що Росія припинить свою
вбивчу загарбницьку війну та виведе війська в осяжному майбутньому.
71.Але це мета нашої підтримки.
72.Тому ми й надалі чекатимемо викликів, і ми дотримаємося свого слова та
продовжуватимемо підтримувати Україну – скільки завгодно!
73.Ми не залишаємо в цьому жодних сумнівів.
74.Крім того, ми також підтримуватимемо Ізраїль у здійсненні його права на
самооборону, де це необхідно.
75.Я хотів би подякувати Бундесверу за всі ці зусилля, чи то ті, які присутні
в ЗМІ, чи ті, які відбуваються поза увагою громадськості.
76.Пані та панове, за останні 18 місяців ми зробили не що інше, як змінили
нашу військову культуру, ДНК політики безпеки Федеративної
Республіки.
77.Я дуже вдячний Борису Пісторіусу за те, що він так обережно та рішуче
взявся за необхідні структурні реформи в міністерстві та військах.
78.Він має мою повну підтримку в цьому; Бо лише якщо ми йдемо в ногу з
часом, ми можемо допомогти формувати час.
79.У моїх розмовах по всій країні я відчуваю, що громадська оцінка того, що
робить Бундесвер, надзвичайно зросла в ці неспокійні часи.
80.Для мене важливо ще більше вивести службу в уніформі з усіма її
наслідками та визнанням за неї в центр усього нашого суспільства; Тому
що більша присутність вимагає більше розуміння та поваги до військ, і це
93
також відіграє дедалі важливішу роль: розуміння та повага також
допомагають у вербуванні особового складу.
81.Зрештою, Бундесвер має унікальну перевагу: він є головним гарантом
нашої безпеки та нашої свободи.
82.У широкому Бундесвері також є місце для широти нашого суспільства.
83.Незалежно від того, з якої частини країни ви походите, якої статі чи
досвіду, незалежно від того, чи цікавитеся ви академічно чи практично,
чи захоплюєтеся авіацією чи мореплавством, чи маєте ви талант до
кібернетики чи механіки: кожен і кожен може це сповнить вас гордістю
за внесок у захист нашої країни!
84.Усі ідеї про те, як ми можемо ще міцніше закріпити це в суспільній
свідомості, дуже вітаються.
85.У цьому контексті я вітаю ідею ще більше вшановувати наших ветеранів
у Німеччині, можливо, через День ветеранів.
86.Я знаю, що в парламенті вже є різні міркування з цього приводу.
87.Я б, звичайно, привітав таку ініціативу з середини Бундестагу.
88.Пані та панове, те, чого ми досягли разом, надає мені великого оптимізму.
89.Ми швидко зробили правильні висновки з переломного моменту: більше
інвестицій у Бундесвер, чіткий фокус на національну та альянсну
оборону, підтримку України, більше швидкості та більше прийняття
рішень.
90.Моє прохання до вас як до керівників: принесіть цю зміну у війська!
91.Якщо ви, як менеджер, винагороджуєте інноваційне мислення, ви також
живете в культурі помилок.
92.Як говориться: зазнай невдачі, вчись, повтори – зазнай невдачі краще!
93.Ви маєте мою політичну підтримку в цьому.
94.Це те, на що можна покластися!
95.Це також було тут, у Бонні, в Collegium Leoninum.
96.Однак я не пам’ятаю, щоб усі носили однакові футболки.
97.Можливо, тоді все було інакше, або мене підвела пам’ять.
94
98.У будь-якому випадку вона не прийде.
99.Робоча рада Карштадта була нагороджена Золотою нагородою за проект
«Фокус на людях – компанія в кризі».
100. До речі, зараз ми переживаємо останні розширення відомої на той час
розробки.
95