ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8052| Title: | Лексичні особливості німецької медичної термінології та способи її передачі українською мовою. |
| Authors: | Багач, Ірина Григорівна Бережна, Анна Михайлівна |
| Keywords: | Медична термінологія;Лексичні особливості |
| Issue Date: | 2020 |
| Abstract: | Anna Berezhna, "Lexical features of German medical terminology and ways of its transmission in the Ukrainian language". Cherkasy State Technological University, Cherkasy, 2020. This master's qualification work conducts a comprehensive study of the lexical features of German medical terminology and considers the main ways of its translation into Ukrainian. Nowadays, translation of medical texts remains relevant due to the constant replenishment of the terminological base of the field. It is a result of constant innovations and developments in medical field. One of the challenges is to improve the quality of translation of texts related to medical documentation, in particular medical instructions for medicines manufactured in Germany, the quality of which is among the highest on the world market and is in great demand in Ukraine. To translate medical texts, the translator has to be a specialist who is fluent in the language of source, has the required professional abilities. Also, they have to be familiar with the original culture of the language being translated. In addition, such a translator should be in regular contact with medical materials, because it all will be reflected in the final version of the translation. The aim of this study is to research the different methods of translating a sample of German medical terminology from professional dictionaries and to translate different German drugs instructions from German into Ukrainian. The research material is lexical and graphic sources, namely: medical bilingual dictionaries and original German texts of instructions for medicines. The work consists of an introduction, three sections, conclusions to the sections, general conclusions, a list of sources used (135), a list of factual material (6), three appendices. In the first section of the work the concept of term and terminology according to the definitions of different scientists was analyzed, the history of term formation and terminological system was studied, the problems of translation between national and international elements in medical terminology in different aspects were considered. In the second section, the lexical, semantic and structural characteristics of medical terms, our sample and medical vocabulary of German-language instructions for drugs, various semantic relationships between medical terms, namely the phenomenon of synonymy and antonymy were identified and studied. The structural features of the formation of eponymous terms in the field of medicine were overviewed. The third section analyzes the main methods of translation of medical terms based on a sample and texts of medical instructions for drugs. To translate them is a sign of a highly competent translation. The most commonly used methods of translating medical eponymous terms have been studied. Appendix A provides an analysis of 300 medical terms, presents the structural features of the terms and the methods of their translation; in appendix B 97 medical eponymous terms, as well as the analysis of their structural features and ways of their translation are formed and investigated; Appendix B contains diagrams of the percentage of the most common methods of creation and the most numerous thematic groups of medical terms, structural features and the most characteristic structural models of the formation of medical eponymous terms, as well as a diagram of the most common methods of translating medical terms. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8052 |
| Appears in Collections: | 035 Філологія (Германські мови та літератури (переклад включно), перша - німецька) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Бережна А.М._диплом.pdf Restricted Access | 1.56 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Факультет гуманітарних технологій Кафедра прикладної лінгвістики та перекладу БЕРЕЖНА АННА МИХАЙЛІВНА ЛЕКСИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НІМЕЦЬКОЇ МЕДИЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ ТА СПОСОБИ ЇЇ ПЕРЕДАЧІ УКРАЇНСЬКОЮМОВОЮ Кваліфікаційна робота магістра Спеціальність: 035 Філологія Спеціалізація: 035.043 Германські мови та літератури (переклад включно), перша – німецька Освітня програма: Германські мови та літератури (переклад включно), перша – німецька Науковий керівник Багач І.Г. кандидат педагогічних наук, доцент Кваліфікаційна робота допущена до захисту рішенням кафедри ПЛП, протокол №_____ від «___» _________ 2020 р. Зав. кафедри ПЛП_______________ д. філол. наук. проф. Лещенко Г.В. Черкаси – 2020 MINISTRY OF EDUCATION AND SCIENCE OF UKRAINE CHERKASY STATE TECHNOLOGICAL UNIVERSITY Faculty of Humanitarian Technologies Department of Applied Linguistics and Translation BEREZHNA ANNA MYKHAILIVNA LEXICAL PECULIARITIES OF GERMANMEDICAL TERMINOLOGY AND MEANS OF ITS TRANSMISSION INTO UKRAINIAN Master’s Project Speciality: 035 Philology Specialization: 035.043 Germanic Languages and Literatures (translation included), first – German Academic programme: Germanic Languages and Literatures (translation inclusive), first – German …… Scientific Supervisor: I.G. Bagach Сandidate of Pedagogic Sciences (Ph.D.), Associate Professor Master’s project is admitted for defence by the department meeting of Applied Linguistics and Translation Department; Report № ________ dated «_______________» 2020; Head of Applied Linguistics and Translation Department _____________ Doctor of Philology, Associate Professor H.V. Leshchenko Cherkasy – 2020 ANNOTATION Anna Berezhna, "Lexical features of German medical terminology and ways of its transmission in the Ukrainian language". Cherkasy State Technological University, Cherkasy, 2020. Keywords: term, terminology, lexical-semantic and structural characteristics, synonymous and antonymous relations between medical terms, medical abbreviations and acronyms, medical eponym, translation transformations, transliteration, transcription, tracing, equivalent translation, descriptive translation, concretization, generalization, semantic development. This master's qualification work conducts a comprehensive study of the lexical features of German medical terminology and considers the main ways of its translation into Ukrainian. Nowadays, translation of medical texts remains relevant due to the constant replenishment of the terminological base of the field. It is a result of constant innovations and developments in medical field. One of the challenges is to improve the quality of translation of texts related to medical documentation, in particular medical instructions for medicines manufactured in Germany, the quality of which is among the highest on the world market and is in great demand in Ukraine. To translate medical texts, the translator has to be a specialist who is fluent in the language of source, has the required professional abilities. Also, they have to be familiar with the original culture of the language being translated. In addition, such a translator should be in regular contact with medical materials, because it all will be reflected in the final version of the translation. The aim of this study is to research the different methods of translating a sample of German medical terminology from professional dictionaries and to translate different German drugs instructions from German into Ukrainian. The research material is lexical and graphic sources, namely: medical bilingual dictionaries and original German texts of instructions for medicines. 2 The work consists of an introduction, three sections, conclusions to the sections, general conclusions, a list of sources used (135), a list of factual material (6), three appendices. In the first section of the work the concept of term and terminology according to the definitions of different scientists was analyzed, the history of term formation and terminological system was studied, the problems of translation between national and international elements in medical terminology in different aspects were considered. In the second section, the lexical, semantic and structural characteristics of medical terms, our sample and medical vocabulary of German-language instructions for drugs, various semantic relationships between medical terms, namely the phenomenon of synonymy and antonymy were identified and studied. The structural features of the formation of eponymous terms in the field of medicine were overviewed. The third section analyzes the main methods of translation of medical terms based on a sample and texts of medical instructions for drugs. To translate them is a sign of a highly competent translation. The most commonly used methods of translating medical eponymous terms have been studied. Appendix A provides an analysis of 300 medical terms, presents the structural features of the terms and the methods of their translation; in appendix B 97 medical eponymous terms, as well as the analysis of their structural features and ways of their translation are formed and investigated; Appendix B contains diagrams of the percentage of the most common methods of creation and the most numerous thematic groups of medical terms, structural features and the most characteristic structural models of the formation of medical eponymous terms, as well as a diagram of the most common methods of translating medical terms. 2 ЗМІСТ ВСТУП……………………………………………………………………7 РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРМІНІВ У ГАЛУЗІ МЕДИЦИНИ……………………………………………………………11 1.1. Визначення поняття терміну та термінології у сучасному мовознавстві ……………………………………………………………...11 1.2. Історія розвитку та особливості формування терміносистеми у медичній галузі …………………………………………………………...19 Висновки до pозділу 1 ……………………………………………………27 РОЗДІЛ 2. ЛЕКСИЧНІ, СТРУКТУРНІ ТА СЕМАНТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТЕРМІНІВ У ГАЛУЗІ МЕДИЦИНИ………29 2.1. Терміни як матеріал та як об’єкт дослідження ……………………29 2.2.Структурний аналіз німецьких медичних термінів, вибраних з медичних словників……………………………………………………….33 2.3. Лексико-семантичний аналіз німецьких медичних термінів вибраних з медичних словників………………………………………….42 2.4. Синонімія та антонімія медичних термінів…………………………49 2.5.Структурно-семантичні особливості термінів-епонімів……………51 Висновки до pозділу 2 ……………………………………………………58 РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ТЕРМІНІВ У ГАЛУЗІ МЕДИЦИНИ……………………………………………………...........62 3.1. Особливості перекладу наукових текстів. Компетентність перекладача……………………………………………………………….62 3.2. Способи перекладу медичних термінів в текстах медичних інструкцій до лікарських препаратів……………………………………..72 3.3. Способи перекладу медичних термінів-епонімів…………………..96 Висновки до Розділу 3 …………………………………………………101 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ………………………………………… …105 2 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………108 СПИСОК ДЖЕРЕЛ ФАКТИЧНОГОМАТЕРІАЛУ………………121 ДОДАТОК А. Німецько-український глосарій …………………….…136 ДОДАТОК Б. Таблиця-глосар німецьких медичних епонімів…….…150 ДОДАТОК В. Діаграми…………………………………………………158 2 ВСТУП Переклад медичних текстів завжди був і залишається актуальним на сучасному ринку перекладачів та в галузі медичної індустрії завдяки постійним винаходам та розробкам у цій сфері. Це, в свою чергу, уможливлює постійний розвиток медичної термінологічної бази та спонукає до дослідження різних способів перекладу. Сучасний переклад професійних медичних текстів –це досить складний напрям у практиці перекладу ще й тому, що перекладач має нести відповідальність за адекватність перекладу медичної документації, щоб не зашкодити здоров'ю та життю людини. Актуальність роботи пов’язана зі станом сучасних досліджень у галузі перекладознавства, які спрямовані на вивчення проблем перекладу німецької медичної терміносистеми українською мовою. Однією з актуальних проблем є покращення якості перекладу текстів, що стосуються медичної документації, зокрема медичних інструкцій до лікарських препаратів, виготовлених в Німеччині, які є одними з найякісніших на світовому ринку та користуються великим попитом і в Україні. Тому дослідження особливостей перекладу медичної термінології німецькомовного простору вважаємо нині досить актуальним. Проблеми перекладу медичних термінів досліджували такі вчені як: І.С. Алексєєва, Ж. Амаль, Г.І. Беженарь, А.В. Боцман, О.В. Варнавська, Г.О. Винокур, О.С. Глазиріна, І.М. Гнатишина, С.В. Гринев-Гриневич, М. Дзюба, Д.С. Лотте, Н.В. Мечковська, А.Т. Мурзатаєва, О.О. Реформатський, К. Рейс, С.Н. Толикіна, П.Л. Шепелева та ін. Об’єктом дослідження є термінологічні одиниці німецькомовних наукових текстів медичної галузі та їх відповідники українською мовою. Предметом дослідження є лексичні особливості німецької медичної термінології та адекватність їх передачі шляхом використання різних способів перекладу лексичних одиниць та перекладацьких лексико-граматичних трансформацій. Мета і завдання дослідження. Метою роботи є дослідження способів 2 перекладу вибірки німецької медичної термінології з фахових словників та виконання перекладу німецькомовних інструкцій до лікарських препаратів українською мовою. Поставлена мета передбачає вирішення в ході дослідження конкретних завдань: - з’ясувати визначення поняття терміну та термінології у сучасному мовознавстві; - проаналізувати історію розвитку та особливості формування терміносистеми у медичній галузі; - розглянути лексичні, структурні та семантичні особливості формування термінів вибірки; - дослідити явище синонімії та антонімії у термінологічній системі галузі медицини; - проаналізувати способи перекладу медичних термінів-епонімів; - визначити найефективніші способи перекладу медичних термінів вибірки з фахових словників та у текстах оригінальних німецькомовних інструкцій до медичних препаратів. Методи дослідження: в процесі дослідження були використані такі методи: словотвірного та семантичного аналізу (для виявлення значення мовних одиниць елементарного змісту (сем) та структурних особливостей медичних термінів; порівняльний (для порівняння тексту оригіналу та його перекладу з метою дослідження трансформацій, які були використані під час перекладу); описовий (для детального опису мотивів використання перекладацьких способів та трансформацій); системного аналізу (для систематизації та аналізу наукових джерел, систематизації отриманих результатів); статистичний (для дослідження кількісних аспектів німецькомовних медичних термінів); графічний (для унаочнення отриманих результатів); логічний (для формування структури роботи та оприлюднення результатів дослідження). Матеріалом дослідження є лексико-графічні джерела, а саме: Медичний словник (О.Ю. Болотіна), Німецько-російський медичний словник 2 (О.Ю. Болотіна, А.Н. Озерский ті ін.), Kleines medizinisches Worterbuch (J. Goldhahn) та тексти німецькомовних інструкцій до медичних препаратів (5 інструкцій – Dobendan Direkt Flurbiprofen, Husteel®; Isla® moos Pastillen, WELEDA Infludoron® Globuli; Xylometazolin Nasenspray;), що були взяті з офіційних сайтів виробників Німеччини та тексти-відповідники перекладів українською мовою, що розміщені на офіційних сайтах МОЗ України. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що на основі комплексного аналізу були описані основні способи перекладу німецьких медичних термінів, встановлено їх лексико-семантичні та структурні характеристики, антонімічні, синонімічні відношення. В роботі проводиться спроба комплексного дослідження німецькомовної медичної термінології на матеріалі текстів оригінальних німецькомовних інструкцій до медичних препаратів. Теоретичне значення дослідження визначається його певним внеском у загальну теорію перекладознавства, лексикології, теорії термінів та термінології. Його результати доповнюють наукові знання про особливості перекладу медичних термінів, лексико-семантичні та структурні особливості медичної термінології, основні тенденції у формуванні термінів німецької мови. Практичне значення дослідження визначається можливістю його використання під час перекладу медичних текстів, а також для навчання студентів медичної сфери. Матеріали дослідження можуть бути використаними при укладанні навчальних медичних словників, довідників та галузевих перекладних словників для студентів медичного профілю. Отримані результати можуть допомогти під час написання курсових та дипломних робіт студентами медичних та лінгвістичних спеціальностей. Апробація результатів дослідження: участь у XVІ міжнародній науково- практичній конференції молодих вчених, аспірантів і студентів (м. Черкаси, Черкаський державний технологічний університет, 21-22 листопада 2019 року); публікація наукової статті «Семантичні відношення між німецькими медичними термінами: синонімія та антонімія» у збірнику «Магістерські філологічні студії – 2020». 2 Структура роботи. Загальний обсяг роботи – 160 сторінок (обсяг основного тексту – 117 сторінок). Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (135 найменування), списку джерел фактичного матеріалу (6) та трьох додатків. В першому розділі роботи було проаналізовано поняття термін та термінологія за визначеннями різних вчених, прослідковано історію формування терміна та термінологічної системи. В другому розділі виявлено та досліджено лексичні, семантичні та структурні характеристики медичних термінів, зробленої нами вибірки та медичної лексики німецькомовних інструкцій до лікарських препаратів, різні семантичні відношення між медичними термінами, а саме явище синонімії та антонімії, розглянуто структурні особливості формування термінів-епонімів в галузі медицини та найуживаніші способи їх перекладу. В третьому розділі проаналізовано основні способи перекладу медичних термінів на основі вибірки та медичних інструкцій до лікарських препаратів. У загальних висновках викладено головні теоретичні положення і отримані практичні результати дослідження. У додатку А зроблено аналіз 300 медичних термінів, де подано структурні особливості терміна та спосіб його перекладу; у додатку Б сформовано та досліджено 97 медичних термінів-епонімів з аналізом їх структурних особливостей та способів їх перекладу; у додатку В складено діаграми відсоткових співвідношень найпоширеніших способів творення та найчисельніших тематичних груп медичних термінів, структурних особливостей та найхарактерніших структурних моделей утворення медичних термінів- епонімів, а також діаграма найуживаніших способів перекладу медичних термінів. 2 Розділ 1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРМІНІВ У ГАЛУЗІ МЕДИЦИНИ 1.1.Визначення поняття терміну та термінології у сучасному мовознавстві Важко уявити роботу будь-якого працівника чи персоналу без використання відповідної термінології, адже саме завдяки їй можна точно і коротко назвати, наприклад, потрібну процедуру виконання роботи, вид патології в організмі чи в його функціях. Термінознавство – це наука, яка займається проблемами спеціальної лексики та вивчає її з огляду на: форму, походження, типологію. Процеси функціонування, створення, використання та упорядкування терміну відіграють важливу роль у лінгвістиці. Б.Н. Головін стверджує, що термінологія є невід’ємною частиною будь-якої галузі науки й техніки та реалізує допоміжну функцію. Варто взяти до уваги той факт, що саме в цих галузях постійно відбувається винайдення нових предметів чи явищ, що потребують найменувань. Дослідник називає термінологію сукупністю знань в професійній сфері діяльності людини, що взаємодіють одне з одним на граматичному, структурному та лексико-семантичному рівнях [20, с.5]. Поняття термін походить від латинської лексичної одиниці «terminus», що у перекладі з латинської означає «завершення, кінець». У часи Середньовіччя це слово набуло нової форми перекладу, іменуючись «визначенням», а в давньофранцузькій мові поняття «terme» вживалось у значенні «слово». П. Робер, Е. Літре, О. Блох та В.фон Вартбург вважають, що саме від французького слова «terme» з’явилося поняття «термін» в сучасному розумінні. Дослідивши праці східнослов’янських вчених, які займались проблемами термінології, можна зробити висновок, що існує цілий ряд визначень поняття «термін». За визначенням О.Д. Пономаріва, термін – це історично-сформована лексична одиниця термінологічної системи, яка називає поняття та вивчає його місце в системі інших понять, виступає у формі словосполучення або ж окремого 2 слова; термін використовується для спілкування фахівців певної галузі; входить до словникового складу мови та підпорядковується її законам [83, с.91]. Б.Н. Головін визначає термін як слово або ж словосполучення зі спеціальним значенням, яке позначає фахову лексичну одиницю, яка використовується для пізнання та для освоєння науково-технічних процесів, явищ та об’єктів [20, с.5]. Д.Р. Хайрутдінова характеризує термін як функціональну лексичну одиницю наукового тексту. Як свідчать результати її досліджень, термін можна вважати найелементарнішим носієм знань, номінативним знаком, за яким закріплено наукове поняття, що обмежене певним визначенням [109, с.24]. Неоднозначність у визначенні поняття терміну, на нашу думку, можна пояснити відсутністю чітко виражених характерних рис терміну, внаслідок чого кожен дослідник тлумачить його по різному. Розглядаючи поняття «термін» в контексті природньої мови Д.С. Лотте трактує його як спрямовану лексичну одиницю, яка виражає конкретне, узагальнююче або абстрактне поняття у відповідній галузі або у сфері діальності людини, зазначивши, що: - термін має семантичні та формальні риси слів та словосполучень природної мови; - термін функціонує в лексиці для спеціальних цілей, а не в загальному лексичному складі мови; використовується як спосіб найменування спеціальних та загальних понять. Такий спосіб прийнято називати когніцією; Когніція – це процес не лише теоретичного пізняння, а й простого повсякденного освоєння світу, набуття найпростішого [46, с.137]. - термін можна визначити як терміносистему, яка описує спеціальні об’єкти певної сфери для спеціальних цілей [61, с.20-32]. Г.О. Винокур під поняттям терміну розуміє всі слова з номінативною функцією. Тобто головною функцією терміну є саме номінація конкретних явищ, предметів та ознак [13, с.5-6]. 2 За визначенням О.О. Реформатського термін – це знак з відтворюваною функцією, яка відображає у свідомості людини інформацію про явища чи предмети відповідної галузі зі всіма його властивостями та якостями [87, с.47-48]. В.І. Сифонов та Я.А. Клімовицький співвідносять термін з науковим поняттям та називають його «спеціальним об’єктом» або «спеціальним поняттям». Науковці зазначають, що термін, перш за все, позначає знак, який співвідноситься з певними спеціальними поняттями у системі понять конкретної сфери або галузі діяльності [95, с.80]. Думку, описану вище розділяє і Т.Р. Кияк, зазначивши що співвіднесеність терміну з науковими поняттями відрізняє його від інших загальновживаних слів. На противагу простим і примітивним поняттям, термін характеризується глибиною та науковістю [41, с.28]. Варто, також, зазначити, що термінологію розглядають і досліджують в контексті саме тієї системи та мови, до якої вона належить. В.П. Даниленко наголошує, що терміни позначають спеціальну лексику, тобто ту, сферою вжитку якої є науково-практична діяльність [28, с.14]. Спершу дослідники розглядали термін, як елемент, що не функціонує у мові та не піддається змінам, тобто досліджували «ідеальний» термін. Внаслідок чого даному поняттю приписувалися не властиві йому риси. Д.С. Лотте в свою чергу переконаний, що «ідеальний» термін чітко дає визначення науково-технічному поняттю; на відміну від звичайного слова він має чітке фіксоване тлумачення, що не має багатозначності, синонімії та омонімії. Звичайно з такою думкою важко погодитись, оскільки термін існує не ізольовано, він є частиною мовної системи та підпорядковується її законам, та піддається змінам відповідно до конкретної ситуації залежно від мети його застосування [61, с. 40-45]. В.П. Даниленко вважає, що дослідження терміну має враховувати вплив понятійної та мовної системи на нього, а також звертати увагу на зміст, який закладається безпосередньо самим дослідником [27, с.204]. У ході розвитку досліджень цієї проблеми, вчені розглядали термін, як реальний елемент мовної системи та ставили під сумнів вище зазначені вимоги Д.С. Лотте [20, с.64-67; 90, с.62-64]. Г.О. Винокур розробив концепцію за якою 2 термін визначався як слово з особливою функцією, а не розглядався як особливий вид лексичної одиниці [13, с.5]. Аналіз визначень терміну різними вченими уможливлює створення такої класифікації його ознак: 1. Точність та однозначність. О.О. Реформатський вважає, що термін є точним та однозначним лише в межах певного «термінологічного середовища», а поза його межами він втрачає свої риси [86, с.51]. Головна ознака терміну – точність, і саме ця його особливість допомагає правильно й не викривлено сприймати лексичну одиницю, що номінується. Уникнення неточності терміна вимагає незалежності від контексту. За визначенням Д.С. Лотте, зміст терміну, виражений поняттям, яке він називає, не повинен змінюватись в залежності від контексту, в якому він вживається. Термін має визначатися лише термінологічною системою цієї галузі знань [62, с.74]. О.О. Реформатський переконаний, що однозначність у термінах виникає через приналежність терміна до цієї термінології [86, с.51]. 2. Термін – дефінітивне поняття, тобто він називає спеціальні поняття певної дефініції [28, с.8]. Концепції побудови дефініцій підтримує і Т.Л. Кандилакі визначаючи термін, як лексикалізоване слово або словосполучення, що вимагає побудови дефініцій для встановлення свого значення [39, с.71]. Окремі мовознавці (Д.П. Гродський, К.А. Левковська [56]) зазначає, що термін має лексичне значення, яке характерне для поняття. В той час як інші вчені (В.А. Звегінцев, Л.А. Капанадзе [34;38]) вважають, що термін пов’язаний з поняттям семантично. А. Шафф та О.М. Галкіна-Федорук підтримують ідею того, що термін співвідноситься з поняттям, хоча варто звернути увагу на особливості терміна та поняття: - позначене терміном поняття є елементом системи понять, пов’язаним з іншими поняттями предметної області; - термін є елементом термінологічної системи та поєднується з іншими термінами в цій системі [114;96]. 2 3. Системність. Термін є елементом термінологічної системи, яка співвідносить його з системою понять конкретної галузі знань. Головна ознака терміну – системність, на думку Л.А. Капанадзе, є визначальною характеристикою цього типу слів. Неможливо внести або ж вилучити будь-яку частину, не змінивши та не перегрупувавши всю систему термінів [38, с.79]. Д.С. Лотте пропонує своє визначення поняттю системність, зазначаючи що кожній системі понять відповідає конкретна система термінів, в якій кожен термін має конкретне місце в залежності від місця поняття у цій системі понять [62, с.81]. На думку Б.Ю. Городовського і В.В. Раскіна, термін є фікцією, тобто він є невід’ємною складовою в системі термінів загалом, оскільки він сполучається з іншими термінами та існує поряд з ними [22, с.171]. 4. Термін має номінативний характер. Функція називання є найголовнішою. Одним із перших, хто дослідив функцію називання був Г.О. Винокур [13, с.120]. Проте, В.Н. Шевчук зазначає, що головною функцією терміну є номінативно- дефінітивна, яка називає термін в межах відповідної дефініції [115, с. 120]. 5. Термін позбавлений експесивно-емоційного забарвлення. На думку О.Н. Толикіної, термін має виключно інтелектуальний зміст, при цьому не виражає ставлення до предмета, а лише інформує про нього [105, с.59]. О.О. Реформатський вважає термін суто «холодним» визначенням поняття, яке існує поза межами експресії [87, с.52]. 6. Умотивованість. Під цим поняттям розуміють відповідність лексичного значення терміна до позначуваного ним поняття [74, с.154]. Дослідивши проблему, О.І. Блінова зробила висновок, що функціональне навантаження внутрішніх форм терміну може допомогти в дослідженні розвитку наукового поняття [74, с.93]. Одним із перспективних напрямів сучасного мовознавства є лінгвістика терміну, яка демонструє функціональну природу мови як способу пізнання, моделювання певних фрагментів світу та як засобу спілкування, зокрема наукового [87, с. 76]. 2 Щодо визначення місця терміну в системі мови, варто зауважити, що термін це, по-перше, звичайне слово. Тому все, що відбувається зі словом, стосується і терміну. Як зазначалося раніше, термінологія – це сукупність термінів, а саме лексики, певної спеціальної галузі. Проте, варто взяти до уваги той факт, що спеціальна лексика функціонує в певних мовних підсистемах. І без повного аналізу підсистем неможливо чітко зрозуміти її специфіку [48, с. 3]. За визначенням О.О. Реформатського, термінологічний «сектор» мови спрямований на цілеспрямоване відтворення та вираження соціально- організованої дійсності [86, с. 147]. Термін водночас може бути позначенням наукової реаліїї, а також засобом пізнання її сутності. Термін має двоїстий характер, оскільки поєднує в собі лексис та логос [86, с. 46]. Для появи нового терміну потрібен як логос так і лексис. Загальний вид та необхідність терміну зумовлюється логосом (тобто розвитком наукового знання), конкретна форма вже визначається лексисом (тобто лексичною системою та певною конкретною терміносистемою) [99, с. 120]. Так як і загальновживані слова, терміни мають широкий діапазон значень, який коливається від об’ємного значення (тобто збірні, загальні та абстрактні) до більш вузького (конкретні, одиничні). Під час аналізу загальних та збірних термінів, слід відокремити їх від загальнолітературної абстрактної лексики, а під час називання одиничних понять слід відрізняти терміни від номенклатурних назв-номенів. Коли термін виникає у певній галузі знань, він набуває функціонально мотивованих ознак, які характерні для певної терміносистеми відповідної галузі. Відповідно до цих ознак слід здійснювати аналіз терміносистеми. Таким чином, загальними вимогами до терміна, за визначенням Т.І. Панько, А.С. Д’яков, Т.Р. Кияк, З.Б. Куделько, Т.Г. Соколовська, С.А. Руденко, є [75] : 1. відповідність до норм та правил національної мови; 2. поняття у системі понять; 3. точна наукова дефініція; 4. незалежність від контексту; 2 5. точність; 6. здатність задовольняти відсутність певних базових парадигматичних класів (синонімія, омонімія, полісемія); 7. присутність в лексичній системі мови і можливість відображати фрагменти наукової «картини світу»; 8. формально-мовна оформленість; 9. вузькопрофесійне спрямування й разом з тим певні відмінності від професійних та професійно-жаргонних лексем; 10.стилістична нейтральність; 11.інтернаціональний характер походження; 12.милозвучність. Зауважимо, що всі ці вимоги висуваються до ідеального терміна. Хоч, як вже зазначалося раніше, терміни в системі мови існують не ізольовано. Проте, спираючись на дослідження вітчизняних вчених, з’явилася думка, що вони перебувають у певній взаємодії між собою та з іншими словами загальнолітературної мови [1, с. 70]. Приналежність до логіко-понятійної системи певної галузі знань та лексичної системи загальнолітературної мови визначає специфіку терміну, який в свою чергу має особливий спосіб функціонування у сфері професійного спілкування, де найповніше розкриваються властивості терміну. Головна ознака, що відрізняє терміни від інших типів – це зв’язок з науковими концепціями. Внаслідок екстралінгвальної характеристики зазнає змін мовний статус терміну, а термінологічна робота тісно пов’язується з предметними значеннями тієї галузі, поняття якої термінологізується. Термін залишається словом, яке підпорядковане закономірностям тієї мови, у якій воно з’явилось і фукціонує та мови, у якій воно вживається. Термінологія медичних термінів – це cукупність понять, що позначають умови та процеси, що відбуваються в організмі людини, хвороби та їх прояви, методи діагностики, профілактики та лікування захворювань, медичних виробів, 2 ліків тощо. Медична термінологія німецької мови має певні характеристики, а саме [2, с.12]: 1) наявність латинсько-грецьких коренів у складі німецькомовних медичних термінів, що робить їх міжнародними; 2) часте використання термінів-епонімів для доповнення термінології; 3) наявність визначення, максимальна абстрактність, моносемія, відсутність експресивно-емоційного забарвлення, стилістична нейтральність, кореляція із спеціальними поняттями та сувора логіка. Однією з характерних рис медичної термінології є її поділ на групи: - назви частин тіла та органів людини: der Kopf(голова); das Gelenk (суглоб); der Gallenblase (жовчний міхур)[2, с.15]; - назви захворювань та методи їх лікування: der Heißhunger (булімія); das Geschwür (виразка); der Magenentzündung (гастрит)[2, с. 17]; - назви фармацевтичних препаратів та хімічних речовин: der Nasonex (назотекс-лікарський засіб); die Zellulose (целюлоза-хімічна речовина)[2, с. 20]. Основними медичними категоріями є: - органи тіла та їх опис відповідно до систем органів; - хвороби та їх тимчасовий характер, тривалість, інтенсивність та перебіг; - синдроми та симптоми; - методи обстеження пацієнтів; - операційні методи та прийоми; - медичні інструменти [2, с. 9]. З метою відокремлення галузевої термінології від нетермінологічної лексики вимагає пошуку критеріїв для її наукової класифікації. Одним з таких критеріїв для визначення термінологічності слова є поділ термінів на родові й видові. Саме тому критерії входження спеціальних слів до певної наукової класифікації набувають більшого значення, що в свою чергу дає змогу правильно та чітко окреслити тематичне поле термінів, визначити в них вихідні та підпорядковані назви. Семантику слова-терміну пов’язують із рядом, класом, типом предметів, з науковим, професійним та технічним поняттям. Для 2 розрізнення терміну і загальновживаного слова існує безліч критеріїв, найхарактернішим з них є критерій входження певної сукупності слів в певну комунікативну сферу науки чи техніки, що і зумовлює створення відповідної терміносистеми [97, с. 16]. Отже, можемо зробити висновок, що термін має певні особливості, що визначають його приналежність до певної термінологічної системи й формують критерії термінологічності певної лексичної одиниці. 1.2.Історія розвитку та особливості формування терміносистеми у медичній галузі Історія формування та встановлення медицини налічує декілька тисячоліть. Перші записи про досягнення та дослідження хвороб у галузі медицини давніх цивілізацій знаходимо в текстах вавилонців, у давніх ведах індійців, у папірусах єгиптян та у рукописах китайців. Варто наголосити, що всі тодішні народи почерпнули великий пласт знань з давньогрецької медицини, яка мала високий рівень самостійності та володіла великою областю професійних знань. Окрім того, давньогрецьких лікарів представляли твори, в яких сформовано цінні знання древньої медицини. Деякі фрагменти цих творів дійшли до наших часів, а саме праці Алкмена Кротонського, які значно вплинули на медичний помисел того часу. В своєму трактаті «О священной болезни», він вперше пояснив причини епілепсії [7, с. 74]. Найвидатнішим лікарем, засновником медицини, вважається Гіппократ. Його здобутком є праця під назвою «Збірник Гіппократа (Corpus Hippocraticum)», в якій він представив назви різних хвороб та симптомів, й таким чином заклав підгрунття для формування європейської медичної термінології [7, с. 80]. Збірник налічував понад 100 медичних текстів. До нього увійшли не лише праці Гіппократа та його послідовників, а й напрацювання лікарів, які досліджували різні напрямки медичної галузі. Гіппократ часто користувався для створення нових слів способом перенесення значень [104, с. 15]. 2 Лексику для позначення медичних предметів та явищ брали з грецької народної мови. Проте, у збірнику Гіппократа ми знаходимо не багато медичних термінів, характерних сучасній медицині, оскільки один і той же предмет названий по різному, значно ускладнює сприйняття. Головним достоїнством збірки вважаємо назви хвороб та їх симптоми. Яскраві приклади термінології давніх часів знаходимо в творі «Іліада» відомого давньогрецького поета Гомера. В творі закладено безліч анатомічних найменувань, якими послуговувався Гіппократ та які використовують зараз сучасні лікарі [7, с. 45]. Досить вагомий внесок у медичну термінологію зробив знаменитий лікар Клавдій Гален, який створив словник до творів Гіппократа, а разом з тим увів у обіг чимало нових термінів. Гален під час термінотворення та систематизування знань притримувався принципу однозначності термінів [77, с. 141]. За допомогою методу латинізації до складу наукової медичної галузі увійшла чимала кількість найменувань, наприклад: діапедез, герпес, епідемія,холера, апофіз [132, c.54]. Найменування сучасних хвороб знаходимо в творах галлів V-го століття до н. е. В основі німецькомовної термінології лежать латинські та грецькі морфеми, наприклад: латинські (80%) (Letalität, Inspektion); грецькі(20%) (Diagnose, Ätiologie). Медична лексика має не лише грецько-латинське походження, а й арабське (Elixier, Alkohol), французьке (Pincette, Lancette) [132, c.24]. Нові терміни та поняття, введені лікарями та вченими Античності, постійно трансформувались в процесі регулярних змін в галузі медицини та змінювали своє значення. Нову сторінку в розвитку медицини розпочав Андреас Везалій. Знаменитий вчений, який займався вивченням тіла людини, неабияк збагатив та поповнив медичну систему термінології [104, с.25]. Поступово збагачуючись, термінологія медичної галузі зіткнулась з проблемою повноціного виконання комунікативної функції, оскільки з’являлося досить багато варіантів та синонімічних рядів термінів. Для того щоб уникнути труднощів під час розуміння термінів та сприяти подальшому розвитку медичної 2 термінології, потрібно було вирішити на міжнародному рівні питання унормованості та кодифікації термінів. Зрештою групи дослідників з різних сфер медицини укладали списки термінів, які увійшли до всесвітнього офіційного стандартного словника для усіх медичних наук. Вагомий здобуток у розвиток медичної термінології зробили А.В. Боцман та О.Б. Петрова (Способи творення медичної термінології), І.М. Гнатишина (Етимологія медичної термінології), Т.Р. Кияк, М. Зубков (Різні аспекти терміносистеми), H. Lippert, D. Werner, H. Fluck (Специфіка функціонування іншомовних медичних термінів). В кінці XIX – на початку XX століття починає формуватися українська термінологія. Дослідники-лінгвісти дають досить різні визначення поняттю «термінологія», що також викликає труднощі у сприйнятті таких понять як «термін», «терміносистема». Згідно державного статуту України поняття «термін» має таке визначення: термін – позначення певного поняття професійною мовою за допомогою мовного виразу [29, с.200]. Щодо визначення поняття «термінологія» в сучасному науковому середовищі є три основних дефініції: 1) однією зі складових частин літературної мови є термінологія; 2) термінологія – це незалежний розділ наукової мови, яка не має спільних рис з літературною мовою; 3) термінологія – це система знань [29, с. 202]. Підсумовуючи наведені дефініції, можна сказати, що медична термінологія також є сукупністю понять та термінів, яка сформувалася та паралельно розвивалась з галуззю медицини, ще задовго до того як термінологію почали розглядати як науку. Українська дослідниця Л.О. Симоненко займалася проблемами формування медичної термінології в Україні й створила певну класифікацію становлення української медичної термінології, виділивши 5 основних періодів [93]: 1. Донауковий період. Під час цього періоду відбувалося накопичення спеціальної лексики. Першими джерелами формування медичної літератури стали книги народної медицини, в яких містились не тільки назви лікарських рослин та 2 частин тіла людини, а і настанови щодо лікування, рецепти та молитви- заклинання. Терміни у таких писемних пам’ятках формувалися на основі народної мови, це були так звані «описові форми», які позначали певні медичні явища або хвороби, які супроводжувалися поясненнями авторів. Також, до українського терміна підбирався влучний однослівний відповідник іноземною мовою, тобто латинською або грецькою. До медичної назви тих часів входила назва хворого органу та назва хвороби, наприклад: боленіе зубовь (пульпіт), плевра / pleura (плеврит). Пізніше, з розширенням міжнародних зв’язків почали зв’являтися оригінальні твори латинською, польською та грецькою мовами. Лікарі, вчені, науковці, філологи та перекладачі з різних куточків світу почали перекладати їх рідну мову, тим самим збагачуючи вже існуючу медичну терміносистему. На нашу думку, саме такий гарячий інтерес та кропітка робота професіоналів стали основними факторами тогочасного прогресу та подальшого розвитку у світовій медицині. 2. Період культурного та наукового розвитку. В Україні спостерігається тенденція до збагачення термінологічної бази як в культурному так і в науковому відношенні української мови, і водночас відбувається розвиток медичної термінології. Створюються наукові товариства, які зробили неабиякий внесок у формування національної термінологічної системи. Це дослідники та вчені «Лікарського товариства в Галичині», «Київського наукового товариства», «Просвіта», «Наукового товариства імені Тараса Шевченка». В цей час було систематизовано вже існуючу народну термінологію та опубліковано чималу низку досліджень українських вчених, зокрема Я. Городинського «Кілька слів про термінологію», І. Гавришкевича «Початок до уложення термінології ботанічної руської», І. Верхратського «Початки до уложення номенклатури і термінології природописної». 3. Період укладання словників та публікація праць. Публікується велика кількість словників та праць відомих дослідників П. Адаменко, О. Курило, І. Цешківський, Є. Лукасевич. Вартою уваги є термінологічну роботу доктора медичних наук Мартирія Галина. Адже саме він займався термінологічною базою 2 лексикографічних медичних праць. Протягом цього періоду у словникових статтях з’являються синонімічні ряди термінів. Доречним буде згадати, що головним принципом для виникнення нових термінів було переосмислення загальновживаних термінів на основі української лексики. Варто зауважити, в цей час досить багато праць відомих українських вчених в галузі медицини вважалися націоналістичними та знищувалися. 4. Період відновлення термінологічних досліджень та створення української термінологічної лексики. Було створено Президію Академії наук Словникової комісії. Результатами термінологічних досліджень тогочасних лінгвістів стали публікації низки термінологічних словників, довідників та енциклопедій, але уніфікація української термінології здійснювалась за посередництвом російської. 5. Період відродження української термінології. Україна здобуває незалежність, українська мова стає державною. Крім того, відбувається відродження термінології народної мови. Термінологічна база постійно змінюється та поповнюється. Укладається багато словників з різних сфер медицини. Зокрема, було розроблено та затверджено термінологічний словник. Він стає єдиним документом країн-членів РЕВ в галузі медицини, техніки та охорони здоров’я. Проаналізувавши історичне формування української медичної термінології ми пересвідчились, що її розвиток був нерівномірним. На сьогоднішній день ми залишились один на один з неоднозначними та невирішеними питаннями щодо уніфікації та стандартизації єдиної української медичної термінології. Гостра та актуальна проблема залишається і сьогодні. З питаннями точного та єдиного номінування певного терміну в галузі медицини, пов’язне також визначення поняття «здоров’я». Статут Всесвітньої організації охорони здоров’я визначає базове медичне поняття здоров’я як певний фізичний, душевний та соціальний стан благополуччя, а не просто відсутність фізичних дефектів та хвороб [59, с.58]. 2 Ми погоджуємось з думкою вітчизняних дослідників, які одноголосно стверджують, що сьогодні варто піднімати питання мовного здоров’я або благаполуччя сучасної медицини, що є однією з прогресивних галузей. Особливо гостро це питання постає в час, коли відбувається вирішення нагальних проблем у підготовці висококвалфікованих фахівців-медиків, воно постає гостро. Оскільки формування наступної генерації лікарів неможливе без освоєння професійної мови на рівні міжнародної наукової термінології та на рівні медичної лексики з її національними особливостями [68, с.197]. Аналіз текстів монографій та статей медичного спрямування спонуває до думки, що основний спектр терміносистеми вже сформований, хоча потребує ще впорядкування та нормалізації. Слід зауважити, що основним способом розвитку термінознавства на сучасному етапі є удосконалення термінології. Вчені та науковці звертають увагу на те, що практичний аспект удосконалення термінології є необхідною передумовою для розвитку наукових досліджень, розширення міжнародної співпраці, публікації великої кількості наукової та довідникової літератури, а також підвищення якості підготовки фахівців у вищих навчальних закладах [31; 89; 93]. Розглядаючи тенденції систематизації та впорядкованості термінологічних йдеться про уникнення полісемії, синонімії, багатокомпонентності терміну, перевантаженості іншомовними одиницями, епонімічними термінами тощо. На думку Д.С. Лотте, термін має бути коротким мовознавчим знаком, який описує науково-технічне явище, та який позбавлений омонімії, полісемії, синонімії та багатозначності [62, с.204]. Проте, слід визначити, що іноді саме синонімічні одиниці сприяють кращому розумінню конкретного терміну. При нормуванні медичної термінології, звертаємо увагу на те, що при вивченні наукової термінології простежується тісне переплетення теоретичного і прикладного аспектів, які зумовлюють необхідність обґрунтування основ упорядкування, уніфікації термінів передусім під час їх лексикографічного опрацювання [50, c.4]. Нормування термінології здійснюється здебільшого 2 внаслідок її глибокого лекскографічного опису, в результаті чого відбувається створення словника певного типу. Забезпечення лінгвістичної нормативності термінів повинно відбуватися на фонетичному, орфоепічному, орфографічному, лексико-семантичному, словотвірному, морфологічному, синтаксичному рівнях. Медична термінологія нормалізується і розвивається завдяки її національним та міжнародним функціям та має специфічну рису – це присутність великої кількості іншомовних термінів. Для вирішення проблеми взаємодії між національними та міжнародними елементами у медичній терміносистемі, можемо розглянути їх в таких аспектах: 1) врахування особливостей терміновживання в галузі медицини; 2) доцільність використання еквівалентних термінів до іншомовних, що подані у рідній мові; 3) створення нових термінів за словотвірними моделями національної мови. У ході нормування терміносистеми має бути підібране найбільш інформативне і зручне слово. О. Тараненко вважає, що добираючи відповідник до іншомовного слова з питомим компонентом, слід завжди враховувати комплекс словотвірних, семантичних та інших асоціацій, що оточує його і може вплинути на його розуміння у не зовсім правильному сенсі [102, c.8]. В галузевих словниках повинен міститися реальний стан сучасної медичної термінології, оскільки він відіграє значну роль у систематизації, нормалізації та стандартизації існуючих терміносистем [94, c.6]. Терміни, що зафіксовані у сучасних словниках концептуально чіткі, адекватні суті понять, що є відповідними словотворчій структурі мови, співвідносними з загальними критеріями культури літературної мови. Медична термінологія сьогодні також використовує низку діалектних за походженням слів, тому її потрібно спрямовувати у наукове русло, та брати до уваги вживання запозичених слів, що зафіксувались в національній мові та можуть посприяти створенню спільного лексичного фонду, комунікації, передачі 2 інформації стосовно культурно-історичних контактів між різними народами [119, c.166]. Л. Пиріг вважає, що уніфікована фахова термінологія повинна бути донесена до користувача у такій формі, яка б не потребувала зусиль у користуванні і тлумаченні [80, c.67]. Тому, при укладанні словника, необхідно пам’ятати, що кінцевим пунктом термінотворчого процесу, а саме видання лексикографічних праць, є впровадження досягнень в науково-професійний обіг. Як вже зазначалось вище, збагачення терміносистеми будь-якої мови здійснюється завдяки різним перекладам здійсненим з текстів оригіналу. Хоча при цьому варто наголосити на правильності та адекватності перекладу певних термінів. Вважаємо, що це безпосередньо залежить від рівня професійної компетенції перекладача. Здійснювати переклад медичних текстів, на нашу думку, мають лише фахівці, які досконало володіють мовою, мають високі професійні здібності та обізнані з культурою мови оригіналу та мови перекладу. До того ж, такий перекладач повинен регулярно контактувати з матеріалами медичного спрямування, оскільки надалі всі згадані аспекти будуть мати своє відображення у кінцевому варіанті перекладу. Тож, проаналізувавши особливості перекладу медичних термінів та безпосередній процес їх утворення, можемо назвати такі аспекти перекладацької компетенції: - експертні термінологічні знання, - розуміння вихідного тексту, - володіння грамотними навичками написання такого типу перекладів, - адекватні навички у користуванні спеціалізованими, професійними словниками та глосаріями [101, с. 12]. Стрімкий розвиток сучасної медицини сприяє збагаченню термінології медичної галузі. Майже щодня відбуваються відкриття, поява нових технологій, а отже, визначень, які користуються попитом не тільки в медичних закладах, але й серед приватних осіб. Сьогодні, завдяки глобалізації, медична література досягла 2 високого рівня інтернаціоналізації та насиченості міжнародними термінами та термінологічними скороченнями. Висновки до Розділу 1 Не можливо уявити будь-яку галузь науки без використання відповідної термінології. Термінологія є сукупністю знань в професійній сфері діяльності людини, що взаємодіють одне з одним на граматичному, структурному та лексико-семантичному рівнях. Процеси функціонування, створення, використання та упорядкування термінів відіграють важливу роль у лінгвістиці. Велика кількість вчених та науковців займалася проблемами визначення поняття «термінологія» та «термін». Серед них Б.Н. Головін, Д.Р. Хайрутдінова, Д.С. Лотте, О.Д. Пономарів та інші. Кожен вчений розуміє ці поняття по своєму, оскільки вони аналізуються з різних аспектів. Різноманіття у визначенні поняття «термін» та «медична термінологія» пояснюється відсутністю чітко сформованих характеристик. Проаналізувавши низку досліджень та праць про термін, наведемо декілька визначень цього поняття: 1) термін – слово або словосполучення з найважливішою функцією називання; 2) термін – знак з відтворюваною функцією, яка відображає інформацію про предмет або явище у свідомості людини; 3) термін – це слово або словосполучення, яке позначає спеціальне поняття певної конкретної галузі науки, мистецтва, техніки. Характерними рисами термінів є: точність та понятійність, побудова дефініцій, системність, номінативний характер, відсутність емоційного забарвлення та унормованість. Зауважимо, що термін позначає слово-реалію та надає їй певну стислу інформацію про предмет чи то явище, яке вона називає; термін не існує ізольовано, а є невід’ємною частиною «термінологічного поля» певної відповідної галузі. Мовознавчий, термінологічний та логіко- функціональний підходи визначають концепцію дефініції терміну. 2 Медична термінологія – це сукупність слів і словосполучень, якими послуговуються фахівці для позначення наукових понять в галузі медицини і охорони здоров'я. Головними характеристиками медичного терміна є: максимальна абстрактність, логічна точність, відповідність з спеціальним поняттям та відсутність експресії та емоційного забарвлення. Варто зазначити, що історія формування медичної термінології сягає часів Античності. Вона сформувалась на основі латинської та грецької мов та виникла через подібність з різними предметами та явищами. Відомими дослідниками медичної галузі є: Гіппократ, Клавдій Гален, Андреас Везалій та інші. Розвиток української медичної термінології налучує п‘ять періодів формування термінології української мови, в тому числі і медичної. 2 Розділ 2 ЛЕКСИЧНІ, СТРУКТУРНІ ТА СЕМАНТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТЕРМІНІВ У ГАЛУЗІ МЕДИЦИНИ 2.1.Терміни як матеріал та об’єкт дослідження У ході дослідження було проаналізовано 300 термінів, характерних галузі медицини, та подано їх еквіваленти українською мовою. Під час аналізу було використано такі медичні словники як: Медичний словник (О.Ю. Болотіна)(1), Німецько-російський медичний словник (О.Ю. Болотіна, А.Н. Озерский, І.Б. Бірман, О.Г. Ганюшина, В.І. Добровольский) (3), Kleines medizinisches Worterbuch (Goldhahn J.)(7). Всі терміни зробленої нами вибірки сформовані в таблиці-глосарі та подані в «Додатку А». Як відомо, останнім часом зростає необхідність нормування медичної термінології як національної, так і міжнародної; як у об’єктивному, так і в суб’єктивному відношенні. Таке нормування необхідне для стандартизації діагностичних та терапевтичних заходів та для можливості порівняння медичних даних. Проблеми класифікації та водночас лінгвістичне уявлення про основні поняття медицини є предметом обговорення на численних конгресах лікарів та лінгвістів. Поміж іншим, часто постає питання філологічної правильності професійних концепцій. Багато медичних працівників виступають за «мовну вірність» цих термінів за опору на історичні традиції. Таким чином, багато дослідників стверджують, що медична термінологія повинна відповідати правилам словотворення класичних мов [52]. Критерій філологічної правильності зіграв значну роль в історії медичної термінології. Така термінологія визначає обов’язкові терміни, обмежує довільне словотворення та запобігає появі регіональних та сленгових термінів у літературі. Найхарактернішою лексичною особливістю науково-технічної літератури різними мовами є насиченість тексту спеціальними термінами та термінологічними фразами. 2 Велика кількість актуальних проблем присвячених питанням термінології досі залишається невирішеною. Зокрема, поняття терміну на сьогодні не має одного конкретного та чіткого формулювання. Більшість мовознавців, які дають визначення поняттю термін, чітко протиставляють термінологічну лексику загальновживаній. За визначенням академіка В.В. Виноградова, слово спочатку виражає номінативну або дефінітивну функцію, тобто є засобом чіткого позначення, далі воно є простим знаком або засобом логічного визначення, а лише потім це науковий термін. В.В. Виноградов особливо підкреслював таку особливість терміна, як ясність значення, яку він виражає [13,с. 18]. Д.С. Лотте під поняттям розуміє «термін», як стійке словосполучення, що слугує точним найменування поняття відповідної галузі виробництва, культури, тощо [62, с.81]. Систематичний характер термінів, визначений усіма сучасними термінологами, полягає в тому, що терміни певної галузі наукового знання перебувають у суто закономірних семантичних відношеннях і утворюють систему, яка відповідає конкретній галузі науки. Особливістю терміну є його узгодження зі значеннями інших термінів цієї науки. Тенденція до систематизації та впорядкованості термінологічних понять полягає в тому, щоб уникати полісемії, синонімії, багатокомпонентності терміну, перевантаженості іншомовними одиницями, епонімічними виразами тощо. На думку основоположника російської термінологічної школи Д.С. Лотте, термін має бути коротким мовознавчим знаком, який описує науково-технічне явище, та позбавлений омонімії, полісемії, синонімії та багатозначності. Ми погоджуємося з думкою автора, оскільки саме лаконічність та простота значно полегшують розуміння того чи іншого поняття. Вчений також висуває визначення поняттю системність, зазначаючи що кожній системі понять відповідає система термінів, в якій кожен термін має конкретне значення, а поза межами цієї системи його значення може змінюватись [62,с.81]. 2 Варто зазначити, що актуальним залишається вивчення та дослідження композитів німецької терміносистеми. Сьогодні Німеччина має першість з надання професійної медичної допомоги, в країні проходять чисельні симпозіуми, публікується велика кількість потрібної медичної літератури, а також проводяться високопрофесійні курси підготовки майбутніх медичних фахівців. На нашу думку такого інформаційного забезпечення та фахового розвитку вкрай не вистачає українських медикам та науковцям. Цей фактор погіршується ще й тим, що українські фахівці, на жаль, не володіють достатнім рівнем знання мови для участі у згаданих вище заходах закордоном. Слід, також, підкреслити, що внаслідок постійних змін в мовній системі, які пов’язані з новими відкриттями та досягненнями у галузі медицини, зумовлюється тенденція до вивчення та дослідження медичної термінології у соціолінгвістичному аспекті. Сучасний етап розвитку термінології виокремлює два основних підходи до вивчення термінів – нормативний та дескриптивний. До прихильників нормативного підходу належить О.С. Ахманова. Вона розуміє під поняттям «термін» слово (або фразу) спеціальної галузі використання, яке називає спеціальне поняття і вимагає визначення [3, с. 532]. Тобто, термін за його структурними та семантичними характеристиками протиставляється загальновживаним словам або словосполученням. Дескриптивний підхід базується на позиції Г.О. Винокура про те, що будь- яке слово може бути терміном, оскільки терміни – це не спеціальні слова, а лише слова в особливій функції [13, с. 5]. З огляду на цей підхід специфічними рисами терміна є інформативность, умотивованість та узагальнення, функція іменування, позначення спеціальних понять, наукова комунікація. У нашій роботі, дотримуючись дескриптивного підходу, ми визначаємо термін як номінативну одиницю певної галузі науки і техніки, створену штучно або взяту з природної мови, якій приписується певне поняття і яка корелює з іншими одиницями і утворює разом з ними термінологічну систему [13, с. 15]. 2 Основною тенденцією розвитку термінологічної номінації є складний процес взаємодії загальної літературної мови та її функціональних різновидів. Все, що з’являється в галузі професійного чи наукового спілкування, реалізується за допомогою загальнолітературної мови, отримуючи певну модифікацію, а потім повертається до неї як прагнення до розвитку та поширення явищ, що відбуваються в її підсистемах [13, с. 47]. Отже, використання загальновживаних слів як термінів випливає із узагальнюючого характеру слова та можливостей, властивих його семантиці. Значення багатьох слів постійно розширюються та збагачуються новими вузькоспеціалізованими функціями, внаслідок чого ці слова потрапляють до категорії термінів. Проаналізувавши низку термінів, виокремимо найхарактерніші ознаки терміна: 1) точність та однозначність; 2) дефінітивність; 3) суттєвість (охоплення важливих ознак поняття); 4) зрозумілість; 5) гнучкiсть (здатнiсть легко творити похiднi слова); 6) милозвучність; 7) системність (відображення в назві належності до певного класу понять); 8) органічність (відповідність нормам правопису і тенденціям розвитку мови); 9) номінативність; 10) позбавлення експесивно- емоційного забарвлення; 11) умотивованість; 12) сполучуваність (здатність поєднуватися в словосполучення); 13) стислість [75, с.8-10]. Існує суперечлива думка серед експертів щодо приналежності терміну до певної частини мови. Поширена думка, що терміни – це лише іменники, оскільки номінативний характер притаманний лише їм. Деякі вважають, що термінами можуть бути слова, що належать до різних повнозначних частин мови. Д.С. Лотте виділяє чотири основні групи термінів, які називають предмети (іменники), процеси / явища (дієслова), якості (прикметники), величини (прислівники) [62, с.14]. Сьогодні зв’язок між системою підмовної науки та мовною системою визначає загальну тенденцію в термінологічних дослідженнях, згідно з якою термінами можуть бути слова різних значущих частин мови, якщо вони набули термінологічного змісту і слугують для вираження системних відносин. 2 Номінативна термінологія – це свідомий, цілеспрямований творчий процес. Тобто, терміни будуються більш суворо і більше базуються на законах формальної логіки [62, с. 11]. Беручи до уваги всі вищезазначені думки щодо особливостей терміна, у нашій роботі ми дотримуємося ідеї, що термін може бути словом будь-якої частини мови, що виражає особливе поняття, має точне визначення, виконує функції систематизації знаків, наукового спілкування, гносеологічних та евристичних функцій, є точним, стислим та простим способом створення похідних термінів. 2.2. Структурний аналіз німецьких медичних термінів, вибраних з медичних словників В зв’язку з бурхливим розвитком всіх галузей наукознавста та великим обсягом інформації, що він спричиняє, існуючі терміни не завжди можуть передати поняття та об’єкти, що вимагають найменувань. З цієї причини використовуються складні назви, а саме термінологічні вирази. Проаналізувавши триста термінів для формування термінологічних одиниць у галузі медицини було використано лише декілька методів, продуктивність яких також значно варіюється. Це такі способи: - словоскладання 232 одиниці (78 % вибірки): а) однокомпонентне словоскладання – 1 одиниця (0,5 % вибірки); б) двокомпонентне словоскладання – 164 одиниці (55% вибірки); в) трикомпонентне словоскладання – 50 одиниць (18% вибірки); г) багатокомпонентне словоскладання – 13 одиниць (3,5% вибірки); д) буквенно-словесне словоскладання – 3 одиниці (1% вибірки); є) буквенне словосполучення – 1 одиниця (0,5% вибірки); - суфіксація – 22 одиниці (7 % вибірки); - суфіксація + префіксація – 23 одиниці (8 % вибірки); - префіксація – 14 одиниць (4,5 % вибірки); 2 - морфолого-синтаксичний метод: субстантивація –7 одиниць; ад’єктивація –1 одиниця; (2,5 % вибірки); - абревіація, скорочення – 0 одиниць (0% вибірки) (Див. Додаток В. Діаграма 2.1). Продемонструємо найуживаніші моделі складних слів, які представлені у вибірці. Існує два типи складних термінів: двокомпонентні та багатокомпонентні терміни. Терміни, що складаються з двох частин, найчастіше використовуються і не викликають труднощів під час перекладу. Вони формують значну кількість видів. Зокрема, до них належать [25, с.111]: S + S (das Zahngewebe – тканина зуба; der Nadelhalter – голко утримувач;der Augenarzt – окуліст; der Beinbruch – перелом кістки; die Drogenkunde – фармакогнозія; die Harnblase – сечовий міхур); S + Prep.+ S (Okklusionvonzähnen - оклюзія зубів; der Klinikaufenthalt – перебування в лікарні; der Zahndurchbruch – прорізання зубів); Abkür. + S (AIDS-Vorbeugung – профілактика СНІДу, D-Ärztin/-Arzt – санітарний лікар(-ка), D-С-Platten – компресійно дистракційні пластинки; DMF- Index – індекс КПУ (каріоз, пломбування, видалення зубів), EK-Filter – бактерицидний фільтр; EMG-Syndrom – синдром енцефаломіокардіта; HdO- Gerät – слуховий завушний апарат) [131, с.367]. З огляду на типи, згадані вище, ми можемо сказати, що терміни німецької медичної термінології мають іменний характер. З багатокомпонентних типів термінотворення найчастіше використовуються трикомпонентні словосполучення, серед яких [25, с.113]: (S+S)+S – die Dorfgesundheitsarbeiter – сільські робітники охорони здоров’я; der Harnblasenkrebs – рак сечового міхура; die Keuchhustenimpfung – щеплення проти коклюшу; die Krankenhausverweildauer – тривалість перебування в лікарні); (Adj.+S) – die Allgemeinmediziner – лікарі первинного догляду; der Dünndarm – тонкий кишечник; der Facharzt – лікар-спеціаліст; der Fremdkörper – чужорідне тіло;die Frühgeburt – передчасні роди [131, с.367]. 2 Для того, щоб вибрати правильну версію перекладу медичного терміну, необхідно мати лінгвістичну здогадку, яка відповідає існуючій термінології рідної мови, знати відповідну галузь медицини. Багатокомпонентні термінологічні фрази найскладніше перекладати, оскільки вони потребують визначення внутрішніх семантичних зв’язків між компонентами [44, с.25]. Завдяки поєднанню різних складників у семантично-структурну лексичну одиницю, композит таким чином позначає декілька ознак денотата, який він номінує. Терміни класифікуються за такими ознаками як: 1) число твірних основ; 2) вид міжкомпонентних граматико-синтаксичних зв’язків; 3) історичне походження твірних складників. Для німецьких термінів характерні дво-, три- та багатоскладові терміни. Найпоширенішими є двокомпонентні терміни. Продемонструємо приклади таких термінів [131, с.367]: der Leberabszeß – абсцес печінки; die Bauchdrüse – шлункова залоза; der Gallenweg – жовчна протока; der Magenschwund – атонія шлунка; die Leberverschiebung – зміщення печінки. Наведемо приклади трикомпонентних термінів з різними міжкомпонентними граматико-синтаксичними зв’язками [131, с.678]: die Magen- Darm-Entfernung – видалення частини шлунка; die Gallengang-Röntgenaufnahme – рентгенівське обстеження жовчної протоки; die Erhaltungsinfusionstherapie – підтримуюча інфузійна терапія; die Gallenblasenwassersucht – водянка жовчного міхура; der Bauchaortenaneurysma – аневризма черевної аорти. Через прагнення науковців схарактеризувати складні медичні поняття в багатьох аспектах з’являються чотири- та багатокомпонентні терміни. Такі одиниці мають складну структурну організацію, це компоненти різнограматичних форм та різного типу вираження. Така тенденція яскраво ілюструється в галузі гастроенторології [131, с.544]: die Leber- und Milz-Szintigraphie – сцинтиграфія печінки та селезінки; die Magenschleimhautsiliziuminseln – шлунково-кишкові кремнієві острівці; die Leber- und Milzvergrößerung – збільшення печінки та селезінки. 2 Варто згадати про типи міжкомпонентних граматико-синтаксичних відношень, терміни поділяються на копулятивні, детермінативні та змішані синтаксичні композити. Найвживанішими та найпродуктивнішими є детермінативні композити з двоїстою структурою. Детермінативний композит – це термін, перший елемент якого є означальним поняттям, яке пояснює або ж визначає інше поняття, яке є основним [129, с.37]. Наприклад: композит «der Drüsenkrebs – залозиста ракова пухлина» має два складника Drüsen (залоза) та Krebs (ракова пухлина). Складник Drüsen конкретизує термін Krebs, вказуючи на локалізацію захворювання [129, с.39]. М. Лоде зосереджував увагу на структурі композитів та класифікував їх, виділяючи лівобічні, правобічні та двобічні композити [129, с.40]. Продемонструємо терміни лівобічної структури, де перший компонент має ієрархічний поділ: die Bauchwandnekrose – змертвіння стінки шлунка, перший компонент піддається поділу Bauch + Wand; der Magenschleimhautprolaps – пролапс слизової оболонки шлунка, в цьому прикладі маємо схожий поділ, але вже з трьома компонентами Magen + Schleim + Haut [129, с.42]. Наступні приклади демонструють складні слова, другий елемент яких є детермінованим і які належать до правобічної композиції [129, с.45]: das Unterleibsnervensystem – Unterleib + Nerven + System – нервова система черевної порожнини; die Stippchengallenblase – Stippchen + Gallen + Blase – холестеатоз жовчного міхура. У двобічних композитах обидва компоненти мають ієрархічну структуру [129, c. 50]: Die Dünndarmultraschalldiagnostik – Dünn + Darm+Ultraschall + Diagnostik – yльтразвукова діагностика тонкого кишечника; Das Augapfel-Nervensystem – Aug(e) + Apfel + Nerven + System – нервова система очного яблука. 2 У ході дослідження ми звернули увагу на те, що для німецькомовної терміносистеми характерними є здебільшого лівобічні детермінативні структури. Складні терміни подібного типу мають певні структурні особливості лівого компонента. Детермінативний композит має такі форми вираження [126, с.120]: а) скорочення: das CT-Scan-Ergebnis – результат комп’ютерної томографії; б) літери, хімічні формули та інші позначення: die C2H5OH-Prüfung – тест на вміст алкоголю; die T-Zell – клітина Т-типу; в) фраза чи словосполучення з різними типами зв’язку:der Down-Syndrom- Patient – пацієнт з синдромом Дауна;die Reagenzglas-Diagnostik – діагностика захворювання методом «в пробірці». Подані приклади відзначаються бінарністю, що характерна для детермінативних композитів. За словами Г. Ельзен, кожен власне фаховий словниковий склад різних наукових сфер складається зі складних слів такого типу [122, с.64]. Складні терміни лише з сурядним типом зв’язку не притаманні галузі медицини в німецькій мові. Проаналізувавши ряд термінів, ми виокремили деякі складні терміни в складі яких є рівнозначні частини, а саме цілі слова, що написані через дефіс [131, с. 467]: der Magen-Darm-Kanal – шлунково-кишечний канал; die Magen-Darm-Anastomose-Anlegung – гастроентеростомія. Кількаосновні складні слова, що утворюються шляхом складання слів, називаються юкстапозитами Композити такої структури в іноземній германістиці позначають як «ternäreVerbindungen», тобто триосновні сполуки [122, с. 62]. Тобто, юкстапозит має у своєму складі три однорівневі лексичні одиниці, двоє з яких поєднуються між собою копулятивним зв’язком та фукціонують як одна цілісна одиниця. Третій компонент перебуває у певній підрядності з іншими компонентами. Наприклад [131, с. 679]: der Magen-Darm-Katarrh – катар шлунково-кишкового тракту, рівноправними компонентами цього складного терміна є Magеn та Darm, які конкретизують лексичну одиницю Katarrh та вказують на локалізацію 2 захворювання. Цей термін можна замінити перифрастичним виразом «Katarrh, der sowohl den Magen als auch den Darm betrifft – катар, який вражає як шлунок, так і кишковик. В поданому прикладі слосполучення «Magen-Darm» не розглядається як окремий елемент композита, оскільки воно не є уривком речення чи окремою фразою. Тож, ми зробили висновок, що терміни такої структури належать до змішаного типу, в якому вони можуть поєднуватись як підрядним так і сурядним зв’язком. До цього типу належать, також, терміни, що утворені з окремих слів, кореневих морфем, скорочених форм слів, здебільшого латинського чи давньогрецького походження. Формування німецької медичної термінології під впливом різних факторів призвело до неоднорідності її складу протягом століть. Після етимологічного аналізу складових складних термінів ми виявили, що значна частина німецької лексики поєднується із запозиченою лексикою. Словотворення в медичній галузі медицини поділяється на три типи: - комбінації двох і більше німецьких твірних основ; - комбінації декількох іншомовних термінологічних елементів; - комбінації запозичених слів та морфем з корінними німецькими основами, в результаті чого утворюються так звані гібридні композити [69, с. 207-209]. Особливу увагу звернемо на термінологічні елементи з давньогрецьким та латинським походженням. Значну роль при утворенні медичної термінології відіграли античні класичні мови. Морфеми греко-латинського походження і сьогодні впливають на процес створення термінів в різних сферах медицини, до яких входить і галузь гастроентерології. Варто зауважити, що певна кількість складних термінів утворена на основі кореневих морфем, що вказують на органи та частини тіла, здебільшого греко- латинського походження. Наведемо декілька прикладів таких кореневих морфем [131, с.541]: Gastr- шлунок; Hepat- печінка; Cholezys- жовчний міхур. Кінцеві кореневі морфеми вказують на різні патологічні стани, а саме: -ptose опущення; -megalie збільшення; -ektomie видалення. Наприклад [131, с.896]: der 2 Hepatoptose – опущення печінки (гепатоптоз); die Cholecismegalie – збільшення жовчного міхура (холецисмегалія). Латино-грецькі запозичені композиційні матеріали також активно поєднуються з німецькими лексемами і утворюють гібридні терміни [131, с.907]: das Magenkarzinom – ракова пухлина шлунку; die Gallenblasenatonie – атонія жовчного міхура; der Lymphknoten – лімфатичний вузол; das Lymphbahn – лімфатична система; die Reflexerregbarkeit – рефлекторна збудливість; der Reflexbogen – рефлекторна дуга; der Ovarialzyklus – яєчний цикл. Медичні терміни також включають запозичення з інших мов, таких як англійська, серед іншомовних компонентів. Такого роду запозичення є композитами-гібридами німецькомовної галузі медицини, до складу мови вони входять у вигляді скорочень чи повнозначних слів [131, с.587]: der Mаgen-Bypаss – опeративнe шунтувaння шлyнкa; die Push-Еnterоskоpіе – oбстeжeння (пушентероскопія) тoнкoго кишечника мeтодoм проштoвхyвaння. Процес словотворення термінологічних одиниць характеризується принципами загальновживаних одиниць. Візьмемо, наприклад, запропоновану Т.Р. Кияк, класифікацію словотвірних типів термінів [41, с.40-42]: 1. Терміни-кореневі слова: - власне непохідна лексика: der Bauch – живіт ; die Nase – ніс ; der Patient – пацієнт; die Drüse – залоза ; der Schmerz – біль [121, с.545-765 ]; - запозичення: die Diagnose – діагноз; die Prognose –прогноз; das Syndrom – синдром ; das Rezidiv – рецедив [121, с.245-543]; 2. Похідна лексика: - суфіксальний спосіб творення термінів: die Reaktivität – реактивність; die Erblindung – сліпота ; die Chronoperimetrie – хронопериметрія; die Krankheit –хвороба [121, с.209-465]; - префіксальний спосіб: die Unfruchtbarkeit – безпліддя; das Zwischengitter – міжвузля; die Erfrierung – обмороження; die Absenkung – опущення [121, с.342- 475]; 2 3. Терміни – складні слова: das Blasenerkrankungen – захворювання сечового міхура; die Achillessehnenentzündung – запалення ахіллового сухожилля; die Medikamentenhäufigkeit – частота прийому ліків [121, с.309-545]; 4. Терміни – слосполучення: inneres Ohr – внутрішнє вухо; symptomatische Hypertension – симптоматична гіпертензія; präsenile Osteoporose – пресенильний остеопороз [121, с.439-712]; 5. Абревіатури: MRSA (Methicillin-resistenter Staphylococcus aureus) – золотистий стафілокок, стійкий до метициліну; DNA – ДНК; GGT (Gamma- Glutamyltransferase) – ГГТ [76]; 6. Символи (знаки) – математичні, хімічні, астрономічні та інші: Ca, HNO3, С2Н5ОН [76]; 7. Медична номенклатура: DSH – (Diagnostisches und statistisches Handbuch für psychische Störungen) – діагностичні та статистичні довідники для психічних розладів [76]. Принцип афіксації займає центральне місце в системі словотворення в німецькій медичній термінології. З усіх афіксальних типів словотворення суфіксація є найбільш вживаною [24, c.126]. Метод суфіксації – це створення нових слів за допомогою суфіксів [125,с.97-102 ]: medizinisch – медичний; die Regeneration – регенерація; die Krankenbehandlung – лікування хворого; die Lebensfähigkeit – життєвість; die Dehnbarkeit – еластичність [125,с.170]. Наступним методом словотворення є префіксальний – це творення слів шляхом додавання префікса до твірної основи [24, с.129]. Приклади префіксації: das Anthropometer – антропометр; die Rhinoplastik – ринопластика; die Kardiologie – кардіологія [125,с.110]. Характерною особливістю цього методу є те, що префікс прикріплюється не до основи, а до вже підготовленого граматичного слова таким чином, що похідні слова, утворені за методом префіксації, належать до однієї частини мови і є мотивуючими [24, c.165]. 2 Суфіксально-префіксальний метод полягає в утворення похідних слів шляхом одночасного додавання префікса та суфікса до твірної основи [24, c.170]. Cуфікс із префіксом виступають формантами. Наприклад: die Unzulänglichkeit – недостатність; die Überversorgung – надлишок [125,с.115]. Осново- та словоскладання є різновидом морфологічного словотворення. Процес утворення нових слів здійснюється шляхом поєднання двох або більше основ або слів у одну лексичну одиницю. Результатом основоскладання є складні слова або композити [45, c.82]. Основоскладання – це об’єднання декількох основ слів (основи та цілого слова). Наприклад: die Anti-Krebs-Medikamente – антиракові препарати; die Nasen-mittel – назальний засіб [125,с.132]. Згадаємо про неморфологічні типи словотворення, які не пов’язані з морфологічними засобами, оскільки є результатом тривалих процесів, що змінюють граматику та семантику мотивуючого слова чи фрази [23, c.92]. Виділяють три неморфологічні методи: морфолого-синтаксичний,лексико- синтаксичний, лексико-семантичний. Морфологічно-синтаксичний метод включає похідні композити, які створюються шляхом переходу слів або форм слів з однієї частини мови в іншу. Цей метод має два підвиди: - субстантивація - явище переходу слів з різних частин мови в іменники: die Beschwerde – недуга; der Beschädigte – потерпілий [125,с.167]. Прикметники німецької мови під впливом субстантивації стали іменниками. -ад'єктивація – явище протилежне субстантивації, полягає в переході різних частин мови в прикметники: weh - болючий, entzündet – запальний [125,с.169]. На цьому прикладі чітко продемонстровано як іменник das Weh, а також дієслово entzünden стали прикметниками. Після структурного, синтаксичного та етимологічного аналізу німецькомовних медичних композитів можна прослідкувати певну динаміку формування термінів у галузі медицини. У структурі переважають 2 двокомпонентні та трикомпонентні композити з визначальним типом зв’язку між основними компонентами. Окрім того, спостерігається тенденція до створення композитів, де визначальний компонент виражається через структури різних виразів: фраза, формула, абревіатура тощо. До етимологічної бази термінотворення входять національна німецька лексика та запозичені терміни й морфеми, поміж яких латино-грецькі терміноелементи, що мають особливий словотвірний потенціал, який обумовлений історичними чинниками під час формування медичної терміносистеми. Також залучаються англомовні лексеми для творення гібридних складних термінокомбінацій. Варто згадати, що окреме місце в сучасній мові медицини займають скорочення, утворення яких відбувається все частіше. Це можна пояснити швидким розвитком медичної науки. Медична термінологія вже давно сформувалась, але інколи до неї надходять нові терміни, а саме мовні скорочення та абревіатури. Варто сказати, що медичні скорочення та абревіатури більш характерні для німецької мови ніж для української. Р.С. Микульчик, український дослідник явищ абревіації, узагальнюючи різні класифікації, виділяє такі види скорочень для української мови: ініціальні, тобто ті, які утворені за назвами перших літер та абревіатури, що утворились через злиття частин слів, хоча в німецькій мові таких видів більше [65, с.12]. У німецькомовних текстах виокремлюють лексичні та графічні скорочення. Лексичні скорочення вимовляються так, як вони подані на письмі, а графічні мають повне відтворення в усному мовлення [76]. До лексичних скорочень належать: - акроніми або ініціальні скорочення: SAMM (Schweizerische Ärztegesellschaft für Manuelle Medizin) – Швейцарська асоціація лікарів – мануальних терапевтів, die EF (die Ejektionsfraktion) – фракція викиду, DD (die Differentialdiagnose) – диференційний діагноз [76]; - скорочення, що утворились за допомогою скорочень незалежно від морфемних меж, які ще називають апокопами, якщо вони є самостійною 2 лексичною одиницею: Sono (Sonografie) – ультразвуковедослідження, Echo (Echokardiographie) – ехокардіографія, Labor (Laboratorium) – лабораторія [76]. В такого типу скороченнях може залишатися лише перший склад слова: Pat. (Patient) – пацієнт [76]; - складноскорочені слова, тобто ті, які мають у своєму складі декілька скорочених основ: Onkochirurgie (onkologische Chirurgie) – онкохірургія, HDL- Cholesterin – холестерин ЛПВЩ (холестерин ліпопротеїнів високої щільності), Gesamt-IgE – загальний імуноглобулін Е [76]; - буквенно-цифрові скорочення: PR-3 – протеїназа-3, fT3 – трийодтиронінвільний, fT4 – тироксинвільний [76]. До складу графічних скорочень входять різні латинські запозичення, а також позначення мір, довжин, величин. За сферою вживання скорочення можна поділити на загальні, тобто ті, які часто використовуються в медичних текстах, та специфічно-медичні. До загальних скорочень, які можуть використовуватись не лише в медичній галузі, а і в текстах інших стилів належать: z. T. (zum Teil) – частково, tgl. (täglich) – щодня, i. V. (in Verbindung) – у поєднанні з, Z. n. (Zustand nach) – стан після [76]. Специфічно-медичні скорочення існують лише в медичній літературі і використовуються для надання відомостей загального характеру, анамнезу, медичних досліджень, діагнозів та лікарських рекомендацій. 2.3.Лексико-семантичний аналіз німецьких медичних термінів, вибраних з медичних словників Структурно-семантичні особливості лексичної одиниці існують у тісному зв’язку – зокрема для похідних та складних слів, які є одиницями нашої вибірки. Структурний аналіз здебільшого неможливий без урахування семантичної складової проаналізованих слів, а також семантичному аналізу сприяє прозорість морфологічного поділу лексем. Тому, ґрунтуючись на такому міркуванні, логічно буде проаналізувати терміни у галузі медицин з точки зору семантики. 2 З точки зору перекладу, семантичний аналіз необхідний для найповнішого відтворення змісту оригінальної одиниці в цільовому тексті. Згадаємо положення семантичної теорії перекладу, які передбачають, що процес перекладу може проходити у два етапи. На першому етапі перекладач встановлює семний склад оригінального сегмента і приймає рішення щодо вибраних ним сем, які з них є релевантними, тобто суттєво важливими для міжмовної комунікації, і які повинні бути відтворені в перекладі. На другому етапі в мові перекладу вибираються одиниці, значення яких включає максимальну кількість відповідних сем оригіналу. Тобто ступінь близькості (еквівалентності) перекладу до оригіналу визначається кількістю спільних сем [58, с. 123]. Існують різні підходи здійснення семантичного аналізу. Номінативний критерій найкраще підходить для аналізу, який передбачає виокремлення основних лексико-семантичних груп (ЛСГ) термінологічних одиниць. Розглянемо загальні принципи цього аналізу. Він заснований на поділі аналізованих одиниць на лексико-семантичні групи, які є носіями найбільш загальних семантичних рис. Наступним принципом є поділ лексичних одиниць різних частин мови на тематичними групи на основі відповідних семантичних класів та мовних опозицій. Зрештою, завершальним принципом є виділення у межах тематичних груп ЛСГ, які протиставляються одна одній відповідно до диференційованого (мотивуючого) критерія [58, с. 97]. У результаті дослідження аналіз мовного матеріалу показує, що за морфологічним критерієм більшість одиниць нашої вибірки є іменниками. Серед експертів наукового дискурсу існують суперечки щодо того, які частини мови можуть бути термінами. Зокрема, В.С. Кулебакін та А.Я. Климовицький [51; 95] вважають, що ці терміни є лише іменниками, оскільки вони номінативні. На думку Л.К. Бесекирської та О.С. Ахманової термінами можуть бути слова, які належать до різних частин мови, особливо до повнозначних. Ми погоджуємося з думкою О.С. Ахмановою, згідно з якою прикметники та дієслова також можуть вживатися як терміни [ 6; 3]. 2 За визначенням Л.В. Щерби, всі мови характеризуються об’єктивністю, дією, якістю [117, с. 235]. Відомий вчений Д.С. Лотте виділяє чотири основні категорії – категорію об’єктів, процесів (явищ), якостей, величин, які, на його думку, найбільш чітко проявляються в будь-якій термінології [62, с. 34]. Зв’язок між системою підмовної науки та мовною системою в цілому породжує думку про те, що термінами можуть бути слова, виражені різними значущими частинами мови, якщо ці слова набули термінологічного змісту та слугують для вираження системних відносин. Іменники нашої вибірки представлені наступними тематичними групами: - органи тіла та їх опис за системами органів; - хвороби та характер перебігу, тривалість, інтенсивність, а також модифікації; - синдроми та симптоми; - методи обстеження пацієнтів; - оперативні методи та техніки; - лікарські препарати; - лікарські інструменти; До специфічного словникового запасу належать також: - назви наукових дисциплін; - напрямів; - назви медичного персоналу та пацієнтів. 1) Найчисельніша тематична група «найменування хвороб» представлена даними лексико-семантичними групами (72 одиниці): а) хвороби: der Bauchaortenaneurysma – аневризма черевної аорти; die Bauchwandnekrose – змертвіння стінки шлунку; die Blutdruckrise – гіпертонічний криз; der Flecktyphus – висипний тиф; die Gallenblasenwassersucht – водянка жовчного міхура; die Gefässkrise – судинний криз;die Gelbsucht – жовтяниця;die Geschwürkrankheit – виразкова хвороба; 2) Друга за кількістю тематична група «симптоми та синдроми» представлена такими ЛСГ (54 одиниці): 2 а) симптоми: die Rötung – покрасніння; der Schlafdrang – сонливість; der Schüttelfrost – озноб; die Schwäche – слабкість; die Rasselgeräusche – хрипи; der Schwindeldauerzustand – тривале запаморочення; б) синдроми: das Immundefektsyndrom – синдром імунодефіциту; das Rotatorsyndrom – синдром Ротора; 3) В третій тематичній групі «методи обстеження», ми виділяємо (37 одиниць): der Sanitätsaufsicht – санітарний нагляд; der Rundgang – обхід (лікаря); das Röntgenschichtverfahren – томографія, пошарове рентгенівське обстеження; die Reihenuntersuchung – масове медичне обстеження; die Magen-Darm- Anastomose-Anlegung – гастроентеростомія; 4) Четверта тематична група – «назви органів» (30 одиниць): die Harnblase – сечовий міхур; die Hornhaut – рогівка ока; die Nebenniere – наднирник; der Schädel – череп; die Schilddrüse – щитовидна залоза;die Speiseröhre – стравохід; 5) П’ята тематична група – «оперативні методи та техніки» (20 одиниць): die Magen-Darm-Entfernung – видалення частини шлунка; die Leber- und Milz- Szintigraphie – сцинтиграфія печінки та селезінки; die Harnblasenwaschung – промивання сечового міхура; die Erhaltungsinfusionstherapie – підтримуюча інфузійна терапія; 6) Назва шостої тематичної групи – «лікувальні препарати» (11 одиниць): die Mehrfachvakzine – полівакцина; die Pestimpfung – вакцинація від чуми; die Präventivimpfung – запобіжнє щеплення; die Reihenimpfung – масова вакцинація; der Salmiakgeist – нашатирний спирт; 7) Сьома тематична група – «лікувальні інструменти» (10 одиниць): die Staubmaske – распіратор; der Ultraschall – ультразвук; der Verbandtrommel – бандаж; das Reagenzglas – пробірка; die Lochbrille – стенотопічні окуляри; der Herzschrittmacher – кардіостимулятор; 8) Восьма тематична група – «назви персоналу та пацієнтів» (9 одиниць): der Allgemeinmediziner – лікар первинного огляду; der Augenarzt – окуліст; der Badearzt, der Kurarzt – курортолог, бальнеолог; der Facharzt – лікар-спеціаліст; die Gebärende – породілля; 2 9) Назва дев’ятої тематичної групи – «назви наукових дисциплін та напрямки медицини» (13 одиниць): die Lokaltherapie – місцева терапія; die Operationslehre – оперативна хірургія; die Sprachheilkunde – логопедія; die Kiefer- und Gesichtschirurgie – щелепно-лицьова хірургія; 10) До останньої тематичної групи під назвою «інше» відносимо (44 одиниці): а) медичну документацію: die Entlassungsepikrise – виписаний епікриз; das Krankengeld – історія хвороби; der Krankenschein – листок непрацездатності, поліс медичного страхування; б) власне медичну термінологію: die Infarktgefährdet – загроза інфаркту; der Infektionserreger – збудник інфекції; die Immunabwehr – імунний захист; die Folgekrankheit – ускладнення, захворювання як наслідок певної причини; der Ansteckungsherd – осередок зараження; в) медичні заклади: die Intensivstation – відділення реанімації; das Entbindungsheim – пологовий будинок (Див. Додаток В. Діаграма 2.2). 2.4. Синонімія та антонімія медичних термінів При вивченні семантичних відношень між термінами медичного спрямування значна увага науковців приділяється явищу синонімії та антонімії. Питання синонімії вивчають: С.В. Гринев-Гриневич (Термінознавство: синоніми як невідповідність між термінами); М. Зубков та А.В. Раздуєв досліджували джерела виникнення синонімів; А.Т. Мурзатаєва (Семантична еквівалентність в термінології); С.Н. Толикіна (Формування та встановлення синонімів). Явище антонімії досліджували такі вчені як: І.М. Гнатишина (Сучасні німецькі медичні терміни); А. Круз; Я.В. Разводовська (Антоніми в термінології мови); І.І. Чернишева (Процеси саморегуляції в мовному лексиконі). Проблема синонімії значень існує у спеціальній та загальновживаній лексиці. Єдиного розуміння синонімії у лінгвістиці немає. На думку деяких вчених, синонімія в межах термінології неможлива. Зокерема, Є.Н. Толикіна зазначає, що синоніми сформувались на початкових етапах творення 2 термінологічних систем в наслідок словникової надмірності [106, с.2]. С.В. Гринев-Гриневич наголошує, що синонімія це невідповідність між термінами, оскільки синоніми є надлишковим вираженням певної лексичної одиниці [26, с. 102]. Багато вчених виділяють такі джерела семантичної еквівалентності в термінології: - діалекти певних дослідників та метадіалекти різних наукових шкіл; - запозичення одночасно двох різнозначних термінів; - зміна форми терміна; - використання в найменуванні різних аспектів одного об'єкта; - наявність офіційного і розмовного термінів; - існування сучасної та застарілої форми термінів; - використання повного і короткого варіантів [70, с. 17]. За В. Разводовською на відміну від інших термінологічних систем, синонімічні відношення медичної термінології відрізняються певною специфікою, оскільки об’єкт медицини (тобто жива матерія) частково підлягає типології та уніфікації [84, с. 7]. Всі синоніми медичного спрямування можна поділити на такі групи: 1) дублетні терміни: Duodenum–Zwölffingerdarm; Cholelit – Gallenstein; Kolon–Dickdarm [134, c.129]. 2) терміни-гібриди: Magen-Darm-Katarrh; Emesis – Vomitus – Erbrechen; Rieder – Magenform – Hakenmagen [123, c. 108]. 3) терміни-структурні синоніми: Zäkum – Typhlon – Blinddarm; Chemolitholyse – pharmkologische Steinauflösung; Ductus biliaris –Ductuscholedochus [128, c. 47]. 4) використання сучасної та застарілої форми: lupoide Hepatitis(раніше) – autoimmune Hepatitis; Barsony – Teschendorf – Syndrom(раніше) – diffuser Ösophagusspasmus [134, c. 134]. Враховуючи чималу кількість синонімічних термінів, варто зазначити, що ступінь синонімії різниться. Це обумовлене диференціальною функцією синонімії. При визначенні синонімії термінів особливу увагу слід звертати на 2 кількість синонімічних значень. Науковці неодноразово (Раздуєв, Зубков, Разводовська та ін.) наголошують на тому, що джерелами синонімії в медичній термінології є: існування термінів-евфемізмів, професіоналізмів, застарілих слів, епонімів і запозичених термінів [85, с. 3; 35, с. 5]: Faber-Anämie–Kaznelson- Syndrom (епонім); perniziöse Anämie–Perniziosa (використання застарілої та сучасної форми) [123, c. 175]. С.В. Гринев-Гриневич вважає, що терміни, які позначають одне і те ж поняття, є, здебільшого, абсолютними еквівалентами за значенням. Вчений послуговується такими термінами як: дублетність, синонімія, варіативність, еквівалентність [26, c. 103]: Analabszess–perianaler Abszess (варіативність); Morbus Crohn–Crohn-Krankheit (дублетність) [128, c. 90]. З огляду на велику кількість наукових досліджень, явище антонімії більш характерне для медичної термінології, ніж для загальнолітературної мови. Це можна пояснити тим, що протилежні поняття дійсно існують в науці, а протиставлення понять є елементом наукового пізнанням об'єктів, певним початком [120, с. 6]. А. Круз наголошує на тому, що антонімія більш властива лексиці термінологічної системи, ніж загальнолітературній, з огляду на логічну організованість термінології [120, с. 3]. Антоніми – це лексичні одиниці з протилежним значенням, а разом з ним і конкретно спільним загальним значенням, які відзначаються категоріально- граматичними особливостями. Важливим критерієм визначення антонімів є присутність полярності та спільності семантики. Якщо ж у семантичному відношенні відсутні спільність і полярність, є підстави вважати, що це не антонімічні, а зовсім інші мовні словосполучення [19,с.12-15]. Всі мовні одиниці підпорядковані певній системі, а тому можемо сказати, що антонімія виражає найважливіший прояв системних відношень у мові та в мисленні. Оскільки слово та його семантика існують нерозривно одне від одного, вони сполучаються у нашій свідомості в різні групи. Підставою до групування таких слів прийнято вважати подібність або ж пряму протилежність за подібними 2 значеннями. Варто зауважити, що одна і та ж якість (ознака чи явище) може бути позначена антонімами з огляду на зовнішню ситуацію, а саме на реалії, з якими вони асоціюються. Хоча одна і та сама особливість (оцінка або якість), що властива різним реаліям, може неабияк різнитися за концептуальною значимістю [19,с.18-20]. Зі збільшенням рівня абстрактності найменування та через необхідність аналізувати предмети та явища, все ширшими стають засоби протиставлення для номінування слів, в наслідок чого виникають постійні антонімічні зв’язки між ними, що є неабияким інструментом при протиставленні значної багатозначності, а практичні риси антонімії дають можливість використання її для демонстрування лексичних явищ [113, с.65]. Антонімія має певну оригінальність у всіх мовах, її одиниці характеризуються принципово загальною конфігурацією протилежних значень і мають багато спільного в структурно-семантичній класифікації антонімів. Головною характеристикою таких реалій є їх постійна присутність у контексті [113, с.68-70]. Семантично, структурно та граматично сформовані антоніми в результаті структурної зміни, а саме внаслідок заміни одного з елементів, є цілісними словами, розділеними на певні типи [113, с.71]: - антоніми з яскраво вираженою взаємодоповнюваністю, що демонструються двома протилежними компонентами, які доповнюють один одного таким чином, що заперечення одного компонента пояснює значення іншого: fortschrittlich- rückschrittlich (прогресивний- регресивний); kurzsіchtig – wеіtsichtig (короткозорий-далекозорий); insuffizienz-suffizienz (недостатність- достатність) [125, с. 75]; - антоніми, що виражають спрямованість ознак, дій та властивостей. Це протиріччя ґрунтується на логічно протилежних концепціях: die Krankheit eskaliert - die Krankheit stumpft ab (хвороба загострується-хвороба послаблюється); dіe Epidеmіе stärkt - dіe Epidеmiе fählt аb (епідемія посилюється- епідемія спадає) [125, с. 84]. 2 Існують також структурні особливості антонімів: різнокореневі та однокореневі антоніми: різнокереневі (gutаrtіg – mаlignе/доброякісний- злоякісний) [125, с. 52] та однокореневі (die Hoffnung-die Hoffnungslosigkeit/надія- безнадія) [125, с. 54]. Антонімічні відношення медичних та парамедичних термінів значно поступаються місцем у кількісному відношенні синонімічним парадигмам, хоча антоніми підсилюють полярну протилежність понять, визначають крайні межі антонімічності, але навіть це їх значення є не менш значущим та виразним у функціонально-стилістичному аспекті: sеdаtiv – аnregеnd (заспокійливий- стимулюючий); аfferеnt – еffеrеnt (аферентний-еферентний) [125, с. 76]. Проаналізувавши дослідження вчених стає зрозуміло, що відмінними рисами антонімів у медичній та парамедичній термінології є відносно значуща структура, парадигматичне протиставлення з точки зору диференційованої характеристики та протилежних сем їх значень. Їхні внутрішні ресурси показують синтагматично високий рівень функціонування у контексті. Отже, можемо підсумувати, що семантичні відношення між німецькими медичними термінами піддаються явищу синонімії та антонімії. Синонімічні відношення в медичній термінології відрізняються специфікою об'єкта медицини, тому частково підлягають типології та уніфікації. Антонімічні відношення медичних та парамедичних термінів значно поступаються місцем синонімічним, проте не поступаються за рівнем своєї функціональності у науковому тексті. 2.5. Структурні особливості медичних термінів-епонімів До складу лексики, що наповнює медичну термінологію можна віднести епонімічні терміни. Епонім – це дво- або більше компонентне словосполучення, яке називає поняття, методи, техніки, процеси за ім’ям дослідника, який його виявив та описав. В своєму складі термін-епонім має власну назву та іменник, що позначає хвороби, стани, органи і т.д. Комплексне дослідження та вивчення термінів галузі медицини з лінгвістичної та концептуальної точки зору є важливим кроком у вирішенні 2 питань міжмовної комунікації. Існування у терміносистемі загальних та специфічних особливостей передбачає двосторонній напрямок процесу вивчення терміна-епоніма. Предметом аналізу епонімічних термінів, є як наявність параметрів, які схожі з параметрами загальновживаних слів, так і своєрідність терміна-епоніма, яка визначає його принадлежність до власної термінологічної системи [103, c. 129]. На сучасному етапі розвитку термінологію галузі медицини важко уявити без вживання епонімів. Поряд зі звичайними епонімічними одиницями, що увійшли до вжитку в період з XVI по XIX століття, з'явилися нові терміни, які демонструють етапи розвитку нових галузей медичної науки та першість вченого або країни у відкритті нових феноменів [103, c. 130]. Не можливо уявити вивчення процесу розвитку клінічного мислення, діагностики, історії та еволюції клініки, медицини без знання клінічної термінологічної епонімії. Вивчення термінів-епонімів розкриває потенціал розвитку в медичних дисциплінах, діагностичному процесі мислення, та формує термінологічну компетентність у студентів-медиків, яка сприяє оволодінню ними мови спеціальності [103, c. 130]. Теорія та практика останніх досліджень медичних термінів-епонімів показують, що терміни-епоніми суттєво сприяють правильному розумінню текстів та полегшують освітнє та професійне спілкування. Безсумнівно, важливою рисою великого обсягу термінів-епонімів є їхній міжнародний характер, тобто однакова форма та тлумачення в різних мовах (синдром Дауна, хвороба Пакрінсона) [103, c. 134]. Внаслідок аналізу мовного матеріалу Англо-українського ілюстрованого медичного словника Дорланда (2), «Енциклопедичного словника медичних термінів» Б.В. Петровського (4), «Німецько-російського медичного словника» О.Ю. Болотіної (3) та словника Г.Н. Топорова «Епонімічні терміни в клінічній анатомії людини» (5) було виокремлено 97 медичних термінів-епонімів, що складаються (Див. Додаток Б): 2 - з двох слів в складі – 58 одиниці – 60 % (Korsakow-Syndrom – синдром Корзакова; Basedowsche Erkrankung – Базедова хвороба; Parkinson-Krankheit – хвороба Паркінсона; Siamesische Zwillinge – сіамські близнюки; Morbus Addison – Аддісонова хвороба; Clara-Zelle – клітина Клара; Eisenmenger-Komplex – комплекс Ейзенменгера; Reiter-Syndrom – синдром Рейтера); - з трьох слів – 26 одиниць – 27 % (Braxton-Hicks-Kontrationen – перейми Брекстона-Гікса; Marciafawa-Michelli-Krankheit – хвороба Маркиафава Мікеллі; Hallervorden-Spatz-Syndrom – синдром Галлервордена-Шпатца; Wilson- Konowalow-Krankheit – хвороба Бурневілля Пелаціі; Van-Gieson- Methode – метод Ван-Гізона); - з чотирьох слів – 10 одиниць – 10 % (Morbus Legg-Calvе-Perthes – хвороба Легга-Кальве-Пертеса; Gerstmann-Stäussler-Scheinker Syndrom – синдром Герстмана-Штройслера-Шейнкера; Wolff-Parkinson-White-Syndrom – синдром Вольффа-Паркинсона- Уайта; Bazedov-Graves-Perry-Krankheit – хвороба Базедова-Грейвса-Перрі); - з п’яти слів і більше – 3 одиниці – 3 % (Jacobson-Laska-Bekhterev-Kempner- Syndrom – Якобсона-Ласка-Бехтєрєва-Кемпнера синдром; Hynda-Schuller - Letterer-Zive-Syndrom – Хенда-Шюллера-Леттерера-Зіве синдром; Allana- Casworth-Denta-Wilson-Syndrom – Аллана-Касворта- Дента-Вільсона синдром). (Див. Додаток В. Діаграма 2.3). Існує велика кількість структурних моделей утворення епонімічних термінів. Для виділення найуживаніших моделей скористаємось класифікацією Р. Микульчика. Вчений виділяє 5 основних моделей [65, с. 74]: 1 – іменник в називному відмінку + власна назва в родовому відмінку (86 одиниць – 89 % вибірки): синдром Акермана; ефект Барнетта; клітина Беца; анастомоз Блелока-Тауссіга; перейми Брекстона-Гікса; 2 – власна назва (прикметник) + іменник (9 одиниць – 9 % вибірки): Буяльського метод; євстахієва труба; Мечникова теорія запалення; Аддісонова хвороба; сіамські близнюки; 2 3 – прикметник + складений епонім ( 2 одиниці – 2 % вибірки): шкірний лейшманіоз (від ім.У.Лейшмана); циннова зв'язка (від ім. Й.Г. Цинна); 4 – власна назва + іменник в непрямих відмінках( 0 одиниць – 0 % вибірки); 5 – поєднання двох термінів(0 одиниць – 0 % вибірки) Вибрані нами терміни, відносимо до моделі №1, яка є найхарактернішою для створення термінів-епонімів в медичній галузі (Див. Додаток Б та Додаток В. Діаграма 2.4). Характерною особливістю утворення медичних термінів є широке використання власних назв або так званих епонімічних понять. . Окрім того, авторські назви в практичній медицині мають широкий спектр анатомічних утворень різного ступеня важливості. Використання епонімічних термінів фахівцями сприяє професійному удосконаленню та підвищенню інтелектуального розвитку лікаря, оскільки епонім містить в своєму складі частину історії та культури, яка є надбанням народу та створена з найдавніших часів до наших днів великими вченими та дослідниками в галузі медицини [28,с.123]. У галузі сучасної лінгвістики таке поняття як епонім, вживається як в широкому так і в вузькому значенні. Відомі дослідники як І. Волкова, О. Лобач, С. Овсейчик, Н. Цимбал та ін. розуміють під поняттям епонім власну назву, яка послугувала створенню мовного знака з новим значенням (широке розуміння) [15], а інші, такі як Г. Беженар, М. Дмитрук, Б. Михайлишин, Н. Новинська та ін. трактують епонім як термін, який був утворений від власних назв (вузьке розуміння) [5; 67]. Широке розуміння цього терміну зазвичай використовується для уникнення термінологічних неточностей, які можуть спричинити певні труднощі. У лінгвістиці немає чіткого розуміння того, які власні імена - антропоніми чи інші оніми - можуть бути основою для створення термінів- епонімів. З огляду на те, що конкретні найменування можуть бути похідними від антропонімів, міфонімів, теонімів, топонімів, етнонімів, вважається, що епонімом може бути будь-яка власна назва, на основі якої утворюється нова номінація. 2 В. М. Лейчик описує епоніми як «лексичні одиниці, структурними елементами яких є власними іменами, що або позначають авторів відповідних об'єктів, явищ, одиниць виміру, або названі на честь відомих особистостей у науці та культурі» [57, с.12]. За визначенням Є. В. Варнавської, епонімія – це процес називання речей і явищ реальних або міфічних героїв, яке часто використовується в актах другорядного номінування: при іменуванні географічних об'єктів, нагород, кінокомпаній, промислових компаній [10, с. 9]. Д. Мінкова та Р. Стоквелл запропонували більш просте визначення поняття: «Це нові слова, що засновані на імені (epi – «на», onym – «ім’я»)» На нашу думку, таке визначення є максимально близьким та лаконічним у своєму поясненні суті епонімів [130, с. 19]. Д. Мінькова та Р. Стоквелл розрізняють епоніми:1) на основі власних імен; 2) на основі географічних назв; 3) на основі літературних, фольклорних і міфологічних назв; 4) на основі назв товарних знаків [130, с. 19]. У результаті дослідження було помічено, що терміни-епоніми функціонують у всіх мікросистемах медичних термінів. Медичні терміни часто містять в своєму складі імена реальних людей: Євстахієва труба; ядра ділянок Фораля; набряк Квінке; закон Вакернагеля; і рідко нереальні (імена святих, біблійні імена тощо): Адамове ребро; Антонів вогонь; Ахілів рефлекс [29,с.245]. Терміни-епоніми відображають назви органів, тканин, клітин, а також різні загальновідомі методи дослідження, морфологічні теорії або ж наукові відкриття: Гете кістка, Буяльського метод, Бернуллі принцип [29, с.165]. Епонімічні терміни відображають імена вчених та лікарів, які вперше описали той чи інший метод лікування: синдром Лаєлла; синдром Скуміна; паличка Коха; хвороба Боткіна [29,с.238]. В різних країнах найменування деяких хвороб мають свої терміни-епоніми. Наприклад, гігантоклітинний артеріїт (Lr) у Німеччині вживається як Morbus Horton (хвороба Хортона), у Франції відомий як maladie de Horton (nf) (хвороба Хортона), хоча в США під такою назвою захворювання практично невідомо. Терміни-епоніми мають культурно-історичні конотації. Вони, зокрема, є 2 нагадуванням про внесок певного вченого у розвиток медицини [17,c.41]. Для прикладу візьмемо німецького мікробіолога Р. Коха, який займався розвитком епідеміології та бактеріології. Прикладом таких епонімів є: bacille tuberculeux(nm), tuberculinique Koch (nm), triangle de Koch(nm) (DE) [18, с.3]. Іменем одного автора може бути названо дві й більше хвороби, чи симптоми, синдроми, в залежності від того, скільки медичих явищ він дослідив та описав (der hippokratische Eid – клятва Гіппократа, die hippokratische Finger – пальці Гіппократа;die Pirogov-Amputation – ампутація по Пирогову, die Pyrogov- Anästhesie – анестезія по Пирогову) [63]. Неабиякий інтерес становлять медичні терміни з суфіксами, які служать засобом зменшуваності іменника, незважаючи на тенденцію в термінологічній галузі до вилучення зменшувального значення, часто зберігають його, оскільки пов’язані з найменуванням предмету справді невеликого за розміром. Без знань системи зменшувальних суфіксів, які використовуються для створення цих слів, іноземний студент-медик не може встановити значення деяких з необхідних термінів (Сільвія кісточка, Ландольта тільце, Макевена ямка, Пачіні тільце, Скарпи перетинка) [34, с. 326]. Терміни-епоніми сучасної медичної термінології не втрачають своєї актуальності, що стимулює подальші наукові дослідження та відкриття. Велика кількість медичних термінів утворена на основі різних типів власних назв. Серед власних назв, що утворюють епонімічні терміни, є такі: методи, реакції, формули, тести, операції, хвороби, симптоми, синдроми, клітини, віруси, клітковини, речовини, мікроорганізми. Аналіз показує, що в основному це дво- або більше компонентні терміни. Термін-епонім містить основне слово, яке є загальною назвою, та власну назву, що семантично визначає та конкретизує вираз. Ось кілька прикладів структурних моделей німецьких термінів-епонімів [125, с.370]: - поєднання власної назви та основного слова через дефіс: die Seldinger- Methode – метод Сельдінгера;das Ashar-Syndrom – синдром Ашара; die Barlowa- Krankheit – Барлова хвороба; die Brodman-Felder – поля Бродмана [63]; 2 - власна назва вживається як прикметник і отримує суфікс – sch: das Rotatorischer Syndrom – синдром Ротора; die Bartolinische Drüsen – бартолінові залози; die Schottmüllersche Krankheit – хвороба Шотмюллера; die Tay-Sachssche Krankheit [63]; - поєднання з прийменниками в назвах хірургічних технік, текстів, методів: die Magenresektion nach Bilrot I – резекція шлунка за Більрот-1; die durch den Epstein-Barr-Virus verursachte Infektion – інфекція, спричинена вірусом Епштейна- Барра [63]. Існує велика кількість простих епонімічних термінів, що містять грецький словотвірний суфікс -itis, що вказує на назви запальних захворювань: Gastritis – запалення слизової оболонки шлунку; Bartolinitis – бартолоніт [63], або грецькі суфікси -ismus та -is, що вказують на назви незапальних хвороб та станів: Neurosis – дегенеративне ураження нервової системи; Daltonismus –неможливість розрізняти червоний та зелений кольори; fibromatosis – наявність множинних фібром [63]. Епонімічні терміни також можна класифікувати за типом власної назви. Назви синдромів, генів, хвороб можуть включати імена пацієнтів, які вже мали або перехворіли на них: das Kanavanagh-Gen – ген Канавана; der Gartnush- Syndrom – синдром Гартнуша [63]. Географічні назви у найменуванні захворювання є, зокрема, ареалами поширення хвороби: die Lyme-Krankheit – хвороба Лайма (містечко Олд-Лайм, штат Коннектикут); das Marseille-Fieber – марсельська лихоманка (хоча ця назва має декілька синонімічних конструкцій, оскільки вживається в Цетральній та в Західной Америці як «Zeckenfieber – кліщова лихоманка») [63]. Сучасна медична термінологія також містить терміни, до складу яких входять імена відомих грецьких лікарів, а також міфологічні особливості: Achilles- Sehne – Ахілове сухожилля (Ахіл – міфічний герой);Galenismus – галенізм (відомий грецький Лікар Гален) [37]. Якщо епонімічний термін багатокомпонентний, то його складові частини слід записувати через дефіс: das Wolf-Parkinson-White-Syndrom – синдром Вольфа 2 — Паркінсона — Уайта; das Bland-White-Garland-Syndrom – синдром Бланда — Уайта — Гарланда [63]. Варто також зауважити, що велике різноманіття термінів-епонімів сприяє збільшенню синонімії [103, c. 132] (Allgemeine klinische Manifestationen einer Hypothyreose oder Hubergritz-Symptome – загальноклінічні прояви гіпотиреозу або симптомми Губергріца; Inkubationszeit Virushepatitis oder Botkin-Krankheit – інкубаційний період вірусного гепатиту або хвороба Боткіна; diffuser Ösophagusspasmus – idiopathischer Ösophagusspasmus – Ösophaguskrampf – Barsony-Teschendorf-Syndrom – дифузний спазм стравоходу - ідіопатичний спазм стравоходу - спазм стравоходу - синдром Барсоні-Тешендорфа) [63]. В свою чергу, епонімічні терміни мають власні синонімічні ряди, що складаються з одного і більше синонімів [103, c. 131] (das Belskij-Symptom – das Filatov-Symptom; die Flasher-Dystrophie – das Flasher-Syndrom; die Konowalow- Krankheit – das Wilson-Syndrom; die Burneville-Krankheit – Burneville-Stringle- Krankheit - Burneville-Brisso-Krankheit – das Burneville-Neurokutanes Syndrom – der Burneville-Phakomatose) [63]. Слід зазначити, що наявність великої кількості синонімів ускладнює процес перекладу. Висновки до Розділу 2 Зі стрімким розвитком галузі медицини збільшується кількість інформації, що приносить з собою нові поняття та предмети, які потребують найменувань. В свою чергу, всі нові поняття потребують нових найменувань, оскільки існуючі способи словотвору не можуть використати всі можливі та необхідні назви понять. Саме тому широкого вжитку набули складні назви, тобто термінологічні фрази. Отже, підсумуємо: 1. Аналіз структурних характеристик термінів допоміг встановити: 1) продуктивні; малопродуктивні; непродуктивні способи та засоби номінації термінів; 2) ступінь складності понять в галузі медицини (заснований на поєднанні структурного аналізу із семантичним); 2 3) оптимальні стратегії перекладу та методи підбору відповідності з максимальним рівнем адекватності. 2. Для створення термінологічних одиниць у галузі медицини найуживанішими способами є: словоскладання 232 одиниць (78% вибірки): а) однокомпонентне – 1 одиниця (0,5 % вибірки ); б) двокомпонентне – 164 одиниць (55% вибірки); в) трикомпонентне – 50 одиниць (18% вибірки); г) багатокомпонентне – 13 одиниць (3,5% вибірки); д) буквенно-словесне словоскладання – 3 одиниці (1% вибірки); є) буквенно словоскладання – 1 одиниця (0,5 % вибірки); суфіксація – 22 одиниці (7 % вибірки); суфіксація + префіксація – 23 одиниць(8 % вибірки); префіксація – 14 одиниці (4,5 % вибірки); морфолого-синтаксичний метод: субстантивація – 7 одиниць; ад’єктивація – 1 одиниця; (2,5 % вибірки); абревіація,скорочення – 0 одиниці (0% вибірки). 3. Найхарактернішими структурними моделями складних термінів, які представлені у вибірці є: S + S (das Zahngewebe – тканина зуба; der Nadelhalter – голко утримувач;); S + Prep.+ S (Okklusionvonzähnen - оклюзія зубів; der Klinikaufenthalt – перебування в лікарні);Abkür. + S (AIDS-Vorbeugung – профілактика СНІДу, D-Ärztin/-Arzt – санітарний лікар(-ка); (S+S)+S (die Dorfgesundheitsarbeiter – сільські робітники охорони здоров’я; der Harnblasenkrebs – рак сечового міхура); Adj.+S (die Allgemeinmediziner – лікарі первинного догляду; der Dünndarm – тонкий кишечник). 4. Терміни-іменники нашої вибірки представлені наступними десятьма тематичними групами: 1) найчисельніша тематична група – «найменування хвороб» (72 одиниці); 2) друга за кількістю тематична група – «симптоми та синдроми» (54 одиниці); 3) третя тематична група – «методи обстеження»(37 одиниць); 4) четверта тематична група – «назви органів»(30 одиниць); 5) п’ята тематична група – «оперативні методи та техніки» (20 одиниць); 6) назва шостої тематичної групи – «лікувальні препарати» (11 одиниць); 7) сьома тематична група має назву «лікувальні інструменти» (10 одиниць); 2 8) восьма тематична група – «назви персоналу та пацієнтів» (9 одиниць); 9) назва дев’ятої тематичної групи – «назви наукових дисциплін та напрямки медицини» (13 одиниць); 10) до останньої тематичної групи під назвою «інше» відносимо (44 одиниці): а) медичну документацію;б) власне медичну термінологію; в) медичні заклади; г) епоніми. 5. Чималу кількість медичної термінології складають скорочення та абревіатури. Під цими поняттями розуміють будь-який варіант скороченого написання та вимови слова чи словосполучення (DD (die Differentialdiagnose) – диференційний діагноз; Sono (Sonografie) – ультразвуковедослідження; die EF (die Ejektionsfraktion) – фракція викиду; fT4 – тироксинвільний). 6. Медичним термінам властиві семантичні явища такі як синонімія та антонімія. Синонімія ключових медичних термінів дезорієнтує користувача інструкції, погіршує розуміння тексту і, відповідно, неправильне використання лікарського засобу може призвести до шкідливих наслідків для користувача. Явище антонімії є яскравим прикладом системності лексики, вона впроваджується в різних сферах через відносини протилежності за семантичними особливостями слів (Faber-Anämie–Kaznelson-Syndrom (епонім); perniziöse Anämie–Perniziosa (використання застарілої та сучасної форми); fortschrittlich- rückschrittlich (прогресивний- регресивний); kurzsіchtig – wеіtsichtig (короткозорий-далекозорий); gutаrtіg – mаlignе/доброякісний- злоякісний; die Hoffnung-die Hoffnungslosigkeit/надія-безнадія). 7. Епонім – це власна назва, що послугувала створенню нового мовного знака з новим значенням; це лексична одиниця, структурними елементами якої є власні назви, які позначають імена вчених та дослідників відповідних явищ, процесів, тощо. Медичний термін-епонім має у своєму складі стрижневе слово (хвороба, орган, метод дослідження, клітина) та власну назву. 8. Структурні особливості термінів-епонімів вибірки: з двох слів в складі – 58 одиниці – 60 % (Korsakow-Syndrom – синдром Корзакова;); з трьох слів – 26 одиниць – 27% (Wilson-Konowalow-Krankheit – хвороба Бурневілля Пелаціі;); з 2 чотирьох слів – 10 одиниць – 10 % (Morbus Legg-Calvе-Perthes – хвороба Легга- Кальве-Пертеса;); з п’яти слів і більше – 3 одиниць – 3 % (Hynda-Schuller- Letterer-Zive-Syndrom – Хенда-Шюллера-Леттерера-Зіве синдром; 9. Структурні моделі утворення епонімічних термінів (класифікація Р. Микульчика): а)іменник в Н.в. + власна назва в Р.в.( 86 одиниць – 89 % вибірки): синдром Акермана; ефект Барнетта; б) власна назва (прикметник) + іменник (9 одиниць – 9 % вибірки): Буяльського метод; євстахієва труба; в) прикметник + складений епонім ( 2 одиниці – 2 % вибірки): шкірний лейшманіоз (від ім.У.Лейшмана); циннова зв'язка (від ім. Й.Г. Цинна); г) власна назва + іменник в непрямих відмінках( 0 одиниць – 0 % вибірки); д) поєднання двох термінів(0 одиниць – 0 % вибірки). Отже, медицина характеризується, як широка, трудомістка та різноманітна галузь, створена для лінгвістичної роботи та досліджень. Здатність свідомо аналізувати текст, розуміти його форми, роль порядок, значення слів, що спричиняють типові помилки перекладу, та їх правильні еквіваленти усувають потребу лікарів чи студентів виводити здогадки із загального значення наукового мислення. В свою чергу володіння лексичними відповідниками технічної мови та їх правильне осмислення значно допоможе лікарям у обміні досвідом, що є необхідним та невід’ємним елементом у роботі будь-якого спеціаліста. Віримо, що більш глибокий та вдосконалений курс німецької мови у вищих медичних закладах не лише допоможе майбутнім професіоналам у навчанні та роботі, а й сприятиме набагато вищому рівню якості освіти на медицини в ншій країні в цілому. 2 Розділ 3 ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ТЕРМІНІВ У ГАЛУЗІ МЕДИЦИНИ 3.1. Особливості перекладу наукових текстів. Компетентність перекладача Мова текстів науково-технічного стилю має певні особливості, які включають в себе граматичні та термінологічні риси. Головною рисою науково- технічного стилю є вживання великої кількості відповідних термінів, скорочень та абревіатур, які можуть не мати відповідників не лише у звичайних, а й в спеціальних словниках. Стислість викладу матеріалу та чіткість формулювання думки є характерними рисами науково-технічної літератури. Перекладаючи такі тексти, фахівець посилається на формально-логічний стиль, якому не властиві емоційність та безособовість [110, c.57] . Характерною рисою науково-технічного стилю є вживання службових слів, таких як прийменники, сполучники, які в поєднанні з прислівниками забезпечують логічні зв’язки між елементами речення. Цьому стилю притаманне використання безособових та пасивних конструкцій, з огляду на граматичні особливості. В текстах науково-технічної сфери вживаються складнопідрядні та складносурядні речення. Значні труднощі при перекладі науково-технічних текстів викликає вибір адекватного лексико-семантичного відповідника. Науково-технічний прогрес породжує велику кількість нових термінів, що в свою чергу відчутно ускладнює процес перекладу. Особливим вважається переклад вузько спеціалізованих термінів. Вузькогалузеві терміни складають близько 25% від загальної лексики, а 75 % припадає на загальнонаукові та загальновживані слова [100, с.23]. М. Зубков визначає терміни як спеціальні слова, що позначають наукові поняття і є основою мови науково-технічного стилю. Просте слово називає поняття, а терміну поняття приписується. Така різниця визначає конвенційність терміна, тобто це означає, що різні фахівці та вчені в певній галузі мають однакове розуміння поняття терміна. Конкретний зміст поняття визначається 2 дефініцією терміна, повне розуміння слова досягається через логічне та лаконічне визначення. Науково-технічна термінологія не залишається на місці, цей пласт лексики взаємодіє з іншими пластами, найбільше із загальновживаною лексикою [35, c. 134]. Варто зазначити, що для текстів науково-технічної галузі притаманні такі риси як: об'єктивність і зрозумілість, ясність і змістовність, послідовність, інформативність, а також логічність і точність. Зауважимо, що тексти науково-технічного стилю вирізняються такими особливостями: синтaксичні, компoзиційні, морфoлогічні та лeксичні. До складу морфологічних особливостей відносимо: - словотвір проходить за допомогою конверсії та афіксації; - часто використовуються безособові конструкції, що спричиняє обмеження використання особових форм дієслова; - переважають не дієслівні, а іменні конструкції [81, с. 230]. Щодо лексичних особливостей, в текстах науково-технічного стилю переважають іменники, а не дієслова. Це зумовлено узагальненістю та абстрактністю науково-технічного стилю. Дієслово втрачає лeксичне знaчення, тoбто відбувається процес десемантизації. Найчастіше використовуються дієслівні форми з послабленим лексико-граматичним значенням чaсу, осoби, числa [73, c. 186]. До композиційних властивостей належать: - докладність та змістовність; - здатність передати великий обсяг нової інформації у досить невеликому обсязі тексту (це призводить до синтаксичної компресії у такого роду текстах). Для синтаксису наукового стилю характерне: - використання узагальнюючих слів та однорідних членів речення; - відображення зв’язку з мисленням, що означає порядок та при побудові словосполучень; - прагнення до скорочення обсягу тексту шляхом стиснення, але збільшення його інформативності; 2 - вживання пасивного значення зворотних дієслів; - наявність коротких пасивних дієприкметників; - рясне вживання термінів-слів, термінів-словосполучень, термінів- абревіатур часто вживаються у науково-технічному стилі [108, с. 246]. Будь-яка галузь діяльності людини має свою особливу термінологічну базу, лексика якої відіграє важливу роль у процесі перекладу. Галузь медицини не є винятком. Медичний переклад є одним з найбільш необхідних та актуальних напрямів галузевого перекладу. Проблеми перекладу текстів у галузі медицини досліджували Г.М. Аксьонова, М.В. Васіна, Н.С. Кожухова, А.Т. Мурзатаєва, І.В. Семенчук, А.А. Шарапова, П.М. Шепелева. Основною проблемою перекладу текстів в галузі медицини є велика кількість термінів, скорочень, абревіатур, а також різні правила оформлення медичної документації в різних країнах, що ускладнює переклад. Слід зауважити, що поняття медичний переклад включає в себе документацію з різних підгалузей медицини, зокрема, ту, що пов’язана: [64]: - з інструкціями та правилами використання медичнoго приладдя; - з напрямом фармацевтики (інфoрмаційні листи, дозволи, дипломи якoсті та відповiдності, тощо); - з клінічними дослідженнями (угоди, листи реєстрації, проекти); - з продукцією рекламного спрямування (буклет, каталог, карти опису, тощо); - загальні відомості (історiї хвороб, довідки, мeдичні виснoвки). В нашій роботі ми детально розглянемо переклад термінів в текстах медичних інструкцій до лікувальних препаратів. Г.М. Петрова розуміє під поняттям інструкція «перелік цілеспрямованих дій, об'єднаних однією комунікаційною настановою, яку необхідно здійснити адресатові для виконання поставленого завдання» [78, c. 14]. Л.І. Погорельська зазначає, що текст- інструкція «заснований на зобов'язанні відповідних дій щодо ситуації і виражена імперативними конструкціями» [82, с. 419]. 2 Важко не помітити, що будь-яка інструкція характеризується певним повторенням термінів. Тому для правильного перенесення значення терміна або термінологічної комбінації, які є невідомими або відсутніми у словниках, дуже важливо врахувати та порівняти всі випадки його використання у цьому тексті, а тоді спробувати з’ясувати значення терміну, вивчивши спеціальну літературу з цього питання. Існуюча перекладна література на цю тему може значно допомогти перекладачеві порівняти оригінал та переклад. Мета інструкції – показати читачеві порядок дій, які необхідно здійснити для отримання потрібного результату. При вивченні синтаксичних особливостей інструкцій, можна чітко побачити, що в тексті інструкції простежується чітка послідовність дій, що спонукає читача до їх виконання. Окрім того, спостерігається широке використання дієслів наказового способу, зокрема: дотримуйтесь, перевіряйте і т.д. Згідно з класифікацією медичного перекладу, яку наводить українська дослідниця в галузі філологічних наук В.М. Васіна, медичний переклад поділяється на письмовий та усний. Переклад інструкції є частиною письмового [11, с.15]. До складу медичних текстів, що підлягають перекладу, входять такі: - заключна частина карти стаціонарного хворого (епікриз); - протоколи діагностичних тестів або проведених операцій; - результати лабораторних досліджень; - медичні рекомендації; - наукові публікації та статті [11, с.45]. Відомий французький лінгвіст М. Руло виокремлює шість головних проблем під час перекладу медичних текстів, ґрунтуючись на матеріалі англійської та французької мов: - особливості узусу, використання метонімічних термінів; - несталий стан термінології; - часте явище синонімії; - труднощі при перекладі епонімічних термінів; 2 - невідповідність між афіксами у загальновживаних словах; - недостатня якість фахових двомовних та багатомовних словників [132, с. 125]. За визначенням французького вченого Ж-К Жемара, правильність вибору адекватного значення відіграє важливу роль у процесі перекладу. Професіоналізм перекладача полягає не лише у виборі лексичних, морфологічних та синтаксичних відповідників, а й у правильному володінні мовою перекладу й оригіналу та їх стилістичними особливостями [124, c. 11]. Цю думку також поділяє П.Л. Шепелева, яка говорить, що медичний переклад – це окрема складова в системі науково-технічного перекладу. Як і будь- який галузевий переклад, медичний переклад має низку специфічних рис. Перекладачу потрібне не тільки знання мови оригіналу та мови перекладу, а і глибокі знання медичної термінології. Ми погоджуємося з тим, що у результаті постійних вдосконалень сучасного обладнання та розробок лікувальних засобів в галузі медицини, з кожним роком термінологічна база збільшується і тому для виконання якісного перекладу на відповідному рівні, потрібно бути фахівцем, який слідкує за тенденціями та новинами з обраного напряму [116, c.32]. І.В. Семенчук стверджує, що процеси розкодування та перекладу медичних абревіатур та скорочень є складні та вимагають опрацювання великої кількості джерел. При перекладі термінів медичної галузі необхідно враховувати сферу вживання спеціальної лексики, щоб уникнути перекладацьких помилок, що може привести до небажаних результатів в лікарській практиці [92, c.32]. При перекладі скорочень перекладач виконує ряд послідовних дій: - розшифрування скорочення, тобто визначення початкової німецькомовної основи; - відтворення німецькомовної основи засобами української мови, пошук відповідних еквівалентів, які б найточніше передавали зміст цієї лексичної одиниці. Найхарактернішими способами перекладу скорочень є [76]: - транскрипція: CT – KT, 2 - транслітерація: CCP (cyclisches citrulliniertes Peptid) – ЦЦП (циклічний цитруліновий пептид), - калькування: BWK (Brustwirbelkörper) – тіло грудного хребця, - запозичення іншомовної абревіатури: EKG – ЕКГ, - описовий переклад: HBs-Antikörper – антитіла доповерхневого антигену вірусу гепатиту В. Тому, підсумовуючи, можемо сказати, що під час перекладу скорочень слід скористатися пошуком відповідного еквівалента, який би найкраще передав зміст німецького терміна або трансформаціями, наприклад калькуванням, для створення відповідного поняття в українській мові або описовим перекладом, для того щоб уникнути однозначності при тлумаченні терміна. Лексичні, граматичні та синтаксичні особливості надають унікальності медичному перекладу. Для перекладу медичних текстів не достатньо володіння мовою на високому рівні, потрібні також фахові знання. При виконанні перекладу тексту медичного спрямування перекладачу необхідно мати широкий спектр знань, вмінь та навичок, для того щоб відобразити всі особливості медичного тексту. Взаємозалежність термінів та їхня взаємодія свідчать про те, що німецька медична термінологія є чітко вираженою термінологічною системою, що має відповідні правила класифікації. Нині вона безперервно розширюється та оновлюється, завдяки науково-технічному прогрессу в медичній галузі. Нові розробки в цій галузі приносять з собою велику кількість нових термінів, тому від перекладача вимагаються безперервний розвиток та самовдосконалення. Адже переклад буде прямим результатом обізнаності фахівця, що працює з текстом та його занурення у конкретну сферу. Вважаємо необхідним згадати і про такий спосіб перекладу, як буквалізм. Відштовхуючись від вихідної мови, багато текстів отримують буквальний переклад, не розкриваючи суть та ідею автора, або навіть спотворюючи їх. Тому перекладачеві слід бути максимально уважним, й уникати буквалізму. Працюючи над текстом, фахівець повинен не лише володіти лексикою відповідної тематики, 2 а також орієнтуватися в складних поняттях. Оскільки велика кількість понять походить з латині, перекладач повинен належним чином володіти міжнародною греко-латинською термінологією. На думку Ж. Амаля, при перекладі лексем з однієї мови на іншу слід прагнути до стислої й точної передачі інформації, зберігаючи точність перекладу терміну й уникати його довільного або суб’єктивного тлумачення [118, с.121]. Тому для забезпечення еквівалентності необхідно звертати увагу на семантичну структуру термінів. Терміни можуть позначати ті поняття та явища, що характерні лише для іншомовної культури, і не мати відповідників цим реаліям у мові перекладу. Для того щоб передати таку лексичну одиницю необхідно підібрати відповідний термін в мові перекладу, оскільки тільки так можливо забезпечити ідентичність на всіх рівнях змісту. Коли ж в мові перекладу не можливо підібрати відповідний термін, тоді перекладач може застосовувати такі способи перекладу як: синонімічні заміни, аналоги та описовий переклад [118, с. 127]. Складність медичного перекладу полягає у швидкому та постійному зростанні словникової бази. Адже за останніми спостереженнями, саме у галузі медицини з’являється найбільша кількість синонімів та ідеоматичної лексики професійної мови [70, с. 64]. П.М. Шепелева виділяє два способи перекладу медичних термінів – описовий та словниковий [116, с. 7]. Словниковий спосіб полягає у пошуку певного терміна в спеціалізованих словниках та в енциклопедіях. Великим джерелом спеціальної лексики вважають енциклопедії, особливо галузеві, де зібрана загальновживана та усталена спеціальна лексика. Енциклопедії містять в собі важливі дані про появу та семантику термінів. Здебільшого всі терміни мають певний усталений варіант перекладу на інші мови, що зафіксовано у словниках. Використання традиційних варіантів перекладу є прагненням до створення короткого та зрозумілого поняття для широкого кола фахівців. Варто зауважити, 2 що в словниках надається низка синонімів, що звичайно ускладнює процес перекладу [116, с.19]. Другим способом, доречним для докладного тлумачення терміну, є описовий переклад. Адже лікарі, спілкуючись з пацієнтами, використовують здебільшого професійну лексику, тобто наукові терміни, які є важкими для сприйняття. На нашу думку, саме такий переклад може помітно полегшити сприйняття та розуміння медичних понять і термінів пацієнтами та людьми без медичної оставіти [9, с. 4]. Існує кілька способів перекладу лексичних термінологічних одиниць, наприклад Е.С. Глазиріна визначає: 1) лексичні запозичення, коли перекладач разом з формою передає і значення терміна; 2) семантичні запозичення, коли перекладач передає лише значення або словотвірний склад терміна, застосовуючи при цьому калькування; 3) одиниці-інновації, коли перекладач створює найменування відповідно до моделі вихідної мови. Таким чином, автор об’єднує у окрему групу способи лексичного запозичення форми слова, що супроводжуються збереженням іноземних ознак або адаптацією до мови перекладу на фонетичному, морфемному та лексичному лінгвістичних рівнях. Така класифікація, на наш погляд є цілком лаконічною та зрозумілою [18, с. 4] Можна помітити, що швидкий розвиток перекладознавства в останні роки зумовлює встановлення високих вимог до якості перекладу. Врахування лише особливостей мов оригіналу і перекладу, на думку перекладознавців, не дає високоякісних результатів роботи перекладача. Головною метою створення якісного перекладу є досягнення рівноцінності в комунікативно-прагматичному аспекті текстів оригіналу та перекладу. Здійснювати переклад медичних текстів, на нашу думку, мають лише фахівці, які досконало володіють мовою, мають високі професійні здібності та обізнані з культурою мови оригіналу та мови перекладу. До того ж, такий 2 перекладач повинен регулярно контактувати з матеріалами медичного спрямування, оскільки надалі всі згадані аспекти будуть мати своє відображення у кінцевому варіанті перекладу. Тож, проаналізувавши особливості перекладу медичних термінів та безпосередній процес їх утворення, можемо назвати такі аспекти перекладацької компетенції: - експертні термінологічні знання, - розуміння вихідного тексту, - володіння грамотними навичками написання такого типу перекладів, - адекватні навички у користуванні спеціалізованими, професійними словниками та глосаріями [101, с. 12]. Мовна компетентність є однією з найважливіших складових компетенції перекладача. Тобто, мається на увазі спроможність перекладача зрозуміти мову оригіналу та скористатися отриманими знаннями, щоб здійснити адекватний переклад тексту-оригіналу і якомога точніше передати його мовою перекладу. Перекладач у сфері медицини має мати уявлення про предметні області медицини та відповідну термінологію. Неможливо уявити професійну діяльність перекладача без використання широких енциклопедичних знань, комунікабельності, постійного прагнення до вдосконалення, такту та всебічних інтересів. Для того, щоб адекватно перекласти текст, перекладачеві необхідно знати закони перекладу та чітко розуміти вимоги, які висуваються суспільством до перекладу та до перекладача. Зважаючи на ці вимоги варто наголосити на професійній компетентності перекладача. Компетентність – це здатність влучно та правильно використовувати набуті знання та вміння. Вона складається з таких структурних компонентів: гностичний (володіння певною сукупністю професійних знань); інформаційно-опанувальний (уміння накопичувати, обробляти та втілювати необхідну інформацію); процесуальний (уміння реалізовувати свій задум, ідею); інтерактивний (встановлення позитивної соціальної взаємодії з метою вирішення професійних завдань); особистісний (оволодіння та виявлення в професійній діяльності соціально доцільних норм, цінностей та мотивів) [16; 72]. 2 Професійна компетенція перекладача – це здатність та готовність передавати як у письмовій так і в усній формі спеціалізовану інформацію однієї мови іншою з урахуванням відмінностей між двома текстами. Перекладацька компетенція неможлива без наявності низки компетенцій. Р. Міньяр-Бєлоручев виокремлює такі компетенції: лінгвокраїнознавчу, мовленнєву та мовну [66, с. 213]. В. Комісаров виділяє чотири компетенції: мовну, текстотворчу, комунікативну та технічну [47, с. 145]. Л. Черноватий додає до перекладацької компетенції такі складові частини: фахову, текстотвірну, інтелектуальну, мовленнєву, семантичну, мовну, міжкультурну та інтерпретативну [112, c. 143]. Як бачимо, перекладацька компетенція є багатокомпонентним явищем. Назвні вище науковці відносять до неї ряд компетенцій. Розглянемо їх детальніше: Фахова компетенція – це наявність необхідних знань для здійснення перекладу, а саме: знання теорії, усвідомлення норм обох мов, володіння технікою перекладу, навичками роботи з довідковими джерелами інформації, володіння новітніми технологіями та ін. Інтелектуальна компетенція – це високий рівень освіти перекладача, здатність оцінити та мобілізувати свої знання. Мовна компетентність є однією з найважливіших складових компетенцій перекладача. Це – спроможність перекладача зрозуміти мову оригіналу та скористатися отриманими знаннями, щоб здійснити адекватний переклад тексту- оригіналу і якомога точніше передати його мовою перекладу. Мовленнєва компетенція – це особливе професійне володіння мовою оригіналу та перекладу. Текстотвірна компетенція – вміння правильно визначити тип тексту оригіналу, його структурні особливості, використати знання алгоритму перекладацьких стратегій та прийомів. Інтерпретативна компетенція полягає у здатності бачити текст оригіналу носіями іншої мови та культури [133]. 2 Отже, для досягнення перекладацької компетенції перекладач повинен бути зосередженим, уважним, самокритичним, ерудованим та кмітливим. Перекладач у сфері медицини має: володіти обома мовами досконало; мати уявлення про предметні області медицини та відповідну термінологію. Володіння перекладацькою компетенцією дає змогу перекладачеві ефективно здійснювати міжмовну, міжкультурну, міжособистісну професійну комунікацію. Неспівпадіння у структурах двох мов зумовлює труднощі, які пов’язані із передачею та збереженням значення слова при перекладі. Лексична одиниця є складовою лексичної системи мови. Смислова та семантична структури слова є унікальними явищами для кожної окремої мови, тому вони можуть не збігатися з лексичною системою іноземної мови та мови перекладу. В таких випадках використовуються перекладацькі лексичні трансформації – різноманітні перетворення лексичних одиниць мови оригіналу під час процесу перекладу з врахуванням адекватності передачі семантичних, стилістичних та прагматичних особливостей. Лексичні трансформації використовуються в тому випадку, коли словниковий відповідник мови перекладу не відповідає значенню та контексту мови оригіналу. Розглянемо різні види лексико-граматичних трансформацій в наступному підрозділі детально. 3.2. Способи перекладу медичних термінів в текстах медичних інструкцій до лікарських препаратів Згідно з положеннями практики перекладу всі лексичні одиниці денотативної системи мови-оригіналу можна розділити на два типи: 1) еквіваленти перекладу; 2) безеквівалентна лексика [56, с. 145]. Еквівалентами перекладу називають одиниці, які мають відповідники у мові перекладу, безеквівалентна лексика – це лексика, що немає словникових (перекладних) відповідників. Еквівалентні одиниці поділяються на одноеквівалентні, тобто ті, які мають лише один відповідник в мові перекладу та 2 багатоеквівалентні, що мають два і більше відповідника. Такі одиниці називають варіантними. Під цим поняттям розуміється вибір одного варіанту перекладу з усіх можливих [111, с. 113]. Перекладачі не завжди мають можливість отримати варіантний відповідник зі словника, оскільки лексична одиниця оригіналу або немає зафіксованого відповідника в мові перекладу або її словникове значення не відповідає змісту контексту. На допомогу фахівцям приходять перекладацькі трансформації. Існує багато класифікацій перекладацьких трансформацій, запропонованих різними вченими. Розглянемо лексичні трансформації. Під час перекладу термінів медичного спрямування доречним буде використання таких трансформацій як транслітерація та транскрипція, оскільки більшість медичних термінів мають в своєму складі латинські та грецькі корені. Вартим уваги, є також принцип калькування. Відомі дослідники Ж. Дарбельне, Ж.-П. Віне та В.Н.Комісаров відзначають цей прийом як ефективний спосіб перекладу медичних термінів. Французькі лінгвісти Ж. Дарбельне й Ж.-П. Віне розглядають всі способи перекладу термінів як принципи прямого та непрямого перекладу. На їхню думку, калькування є одним з основних способів прямого перекладу [12, с. 158]. Зауважимо, що до лексико-семантичних замін, які виділяє В.Н. Комісаров (конкретизація,генералізація та модуляція) слід додати спосіб еквівалентної заміни, принцип якої полягає у встановленні рівнозначної відповідності між термінами двох мов, не залежно від контексту. Цю думку підтримує Я.Й. Рецкер, який визначає цей спосіб основним для передачі термінів [88, c. 110]. Л.С. Бархударов визначав перекладацькі трансформації як перетворення. Він зазначав, що за допомогою цих перетворень здійснюється перехід від одиниць оригіналу до одиниць перекладу зі збереженням змісту. Текст залишається незмінним, але на основі нього створюється інший текст на іншій мові. Л.С. Бархударов класифікує всі перекладацькі транформації за формальними ознаками: додавання, заміни, вилучення, перестановки [4, с. 58]. 2 В.І. Карабан поділяє лексичні трансформації на такі види: конкретизацію значення слова; генералізацію значення слова; додавання слова; вилучення слова; заміну слова однієї частини мови на слово іншої частини мови; перестановку слова [40, с.38-54]. Основними способами перекладу термінів, як наголошує Є.М. Єнікєєва, є транслітерація/транскрипція, транскодування, калькування, а також описовий та еквівалентний переклад [33, с. 54-59]. Я.І. Рецкер вважає, що загалом можна виокремити серед чималої кількості переплетених категорій 7 різновидів лексичних трансформацій [87, с.243]: диференціація значень; конкретизація значень; генералізація значень; змістовий розвиток; антонімічний переклад; цілісне перетворення; компенсація втрат у процесі перекладу. В роботі ми послуговуватимемось класифікаціями лексичних трансформацій В.І. Карабана та Є.М. Єнікєєвої, які виділяють ефективні види перекладу медичних термінів: транслітерація, транскрипція, калькування, еквівалентний переклад, описовий переклад, конкретизація, генералізація, додавання та вилучення одиниць. В ході дослідження та компонування глосару до нього ми зробили вибірку трьохсот термінів з перекладом їх українською мовою. Розглянемо основні способи перекладу термінів нашої вибірки: Переклад на основі словникового відповідника (231 одиниці – 77 %) – це перекладацький прийом, який полягає в перекладі терміна на основі відповідника, який зафіксовано у словнику [111, с. 134]. Приклади перекладу на основі словникового відповідника: das Augapfel-Nervensystem n – нервова система очного яблука; der Infektionserreger – збудник інфекції; das Magengeschwür – виразка шлунку; die Nebenniere – наднирник; die Atemnot – брак повітря, задишка; der Augenarzt – окуліс; der Auswurf – мокротиння, кровохаркання; die Berührungsempfindlichkeit – тактильне відчуття; der/die/das Blinde – сліпий (людина); der Fremdkörper – чужорідне тіло; die Fruchtbarkeit – репродуктивна здатність; der/die/das 2 Frühgeborene – новонароджений; das Rippenfell – реберна плевра; die Riss- Quetsch-Wunde – рвано-забита рана; die Röntgenaufnahme, das Röntgenbild – рентгенограмма; der Rachenabstrich – мазок із горла; die Rötung – почервоніння; der Augeninnendruck – внутрішньоочний тиск; das Bauchweh – біль в шлунку; der/die Blinde – сліпий (людина); der Schädel – череп; die Schilddrüse – щитовидна залоза; der Schlafdrang – сонливість; das Schluckauf – гикавка; schmerzlindernd, schmerzstillend – болезаспокійливий; das Schnupfen – риніт; der Tastsinn – дотик, тактильне почуття; die Tastuntersuchung – пальпаторне обстеження; der/die/das Todkranke – смертельно хворий; das Trommelfell – барабанна перетинка; das Übelbefinden – нездужання, погане самопочуття; die Übelkeit – нудота; das Übergewicht – зайва вага; die Wirbelsäule – хребет; der Wundstarkrampf – правець; der Zwölffingerdarm – дванадцятипала кишка; das Zwölffingerdarmgeschwür – виразка дванадцятипалої кишки; die Bluttransfusion – переливання крові. Описовий переклад (26 одиниць – 9 %) – це принцип перекладу лексичних одиниць мови оригіналу, при якому слово, словосполучення, поняття чи фразеологічний вираз мови оригіналу замінюється фразою (або більшою кількістю компонентів) мови перекладу, що надає адекватності значення слову чи терміну [111, с.215]. Наведемо декілька прикладів описового перекладу: die Eingipsung – накладання гіпсової пов’язки; der Erste-Hilfe-Kasten – набір для надання першої медичної допомоги; die Folgekrankheit – ускладнення захворювання як наслідок певної причини; die Tuberkulosebekämpfung – заходи щодо боротьби з туберкульозом; der/die/das Verstorbene – той, що помер; der Minderwertigkeitskropf – зоб зі зниженою функцією щитовидної залози; die Reduktionskur – лікування, спрямоване на зменшення маси тіла; die Packungsbeilage – інструкція щодо застосування лікарських препаратів; die Pflegeanstalt – лікарня для невиліковно хворих; die Quellenbehandlung лікування мінеральною водою; der Krankenschein – листок непрацездатності, поліс медичного страхування; die Krankenhausverweildauer – тривалість перебування в лікарні; die Krebsfrüherkennung – раннє діагностування раку; der Allgemeinmediziner – лікар первинного огляду; der T-Zell– клітина типу Т. 2 Калькування (12 одиниць – 4 %)– це переклад лексичних одиниць оригіналу шляхом заміни їхніх компонентів – морфем чи слів – на їх лексичні еквіваленти мовою перекладу. Він може застосовуватися лише до одного зі складових складного слова (терміна). Дуже часто кальку використовують для перекладу складних термінів, утворених за допомогою загальновживаних слів [54, с. 115]: das Röntgenschichtverfahren – пошарове рентгенівське обстеження; der Mittelbauchbruch – пупкова грижа; die Muttermilchunverträglichkeit – непереносимість грудного молока; die Ohreiterung – гнійний отит; der Verbandtrommel – бандаж; die Gallengang-Röntgenaufnahme – рентгенівське обстеження жовчної протоки; der Krankenhausaufnahmeschein – направлення в лікарню; die Volksseuche – пандемия; die Wutkrankheit – сказ; die Zeugunsfähigkeit – репродуктивна здатність. Переклад запозичень становить відповідні труднощі при перекладі німецьких медичних термінів. Запозичення – це процес, в результаті якого в мові з’являється і закріплюється іншомовний елемент ( а саме слово або повнозначна морфема). Основними способами перекладу запозиченої лексики є транслітерація та транскрибування [98, с. 145]. Після проведенного аналізу термінів вибірки, ми встановили, що найхарактернішим способом перекладу запозичень є калькування + транскодування (27 одиниць – 9 % вибірки). Переклад медичних термінів, що відбувається за допомогою калькування також супроводжується транскодуванням одного компонентна терміна. Принцип транскодування полягає у тому, що звукова та / або графічна форма слова вихідної мови передається за допомогою алфавіту мови перекладу [98, с. 156]. Наведемо декілька прикладів такого перекладу: die Acetylsalicylsäure – ацетилсаліцилова кислота; die Anamneseerhebung – збирання анамнезу; der Bauchaortenaneurysma – аневризма черевної аорти; die Blutdruckrise – гіпертонічний криз; die Dünndarmultraschalldiagnostik – yльтразвукова діагностика тонкого кишечника; die Erbdisposition – спадкова 2 схильність; die Erhaltungsinfusionstherapie – підтримуюча інфузійна терапія; das Immundefektsyndrom – синдром імунодефіциту; die Lungentuberkulose – туберкульоз легень; das Long-QT-Syndrom – синдром тривалого QT; das Magenschleimhautprolaps – пролапс слизової оболонки шлунка; die Mehrfachvakzine – полівакцина; das Lungenemphysem – емфізема легенів; die Leber- und Milz- Szintigraphie – сцинтиграфія печінки та селезінки; die Gefässkrise– судинний криз; der Flecktyphus – висипний тиф. Смисловий розвиток (5 одиниць – 1,5 % вибірки)– це заміна слова або терміна мови оригіналу одиницею мови перекладу, значення якої виводиться зі значення початкової одиниці [87, с.253]: die Mundentzündung – стоматит; die Muskelentzündung – міозит; die Sterbenot – агонія; die Verschütterung – контузія. Найуживанішим способом перекладу термінів є переклад на основі словникового відповідника (Див. Додаток В. Діаграма 3.1). Таким чином, процес перекладу медичних термінів німецької мови українською здійснюється в два етапи: 1. Визначення значення терміна; 2. Вибір способу перекладу: відбір еквівалента, описовий переклад чи калькування з транскодуванням. Основні способи перекладу медичної термінології розглянемо на прикладах перекладу німецькомовних медичних інструкцій до лікарських препаратів. Для аналізу ми обрали інструкції до таких медичних препаратів як: Dobendan Direkt Flurbiprofen (6), Husteel® (8); Isla® moos Pastillen (9);WELEDA Infludoron® Globuli (10); Xylometazolin Nasenspray (11). Отже, для аналізу лексичних особливостей перекладу, виявлення й систематизації всіх можливих варіантів перекладу медичної лексики з німецької мови на українську, ми обрали 76 терміна з текстів вище зазначених інструкцій до медичних препаратів, а саме: 1 – die Vorsichtsmaßnahmen – запобіжні заходи; 2 – die Atemnot – брак повітря,задишка,затруднене дихання; 2 3 – der Auswurf – мокротиння, кровохаркання; 4 – die Schwangerschaft – вагітність; 5 – die Stillzeit – період лактації; 6 – die Reiz- und Genussmittel – смакові та стимулюючі речовини; 7 – die Nebenwirkungen – побічні ефекти; 8 – die Packungsbeilage – інструкція щодо застосування лікарських препаратів; 9 – NSAR – nicht-steroidalen Antirheumatika – не стероїдні протизапальні засоби; 10 – die Acetylsalicylsäure – ацетилсаліцилова кислота; 11 – die Pfeifatmung – свист в диханні; 12 – die Kurzatmigkeit – задишка; 13 – der Nesselausschlag – кропив'янка; 14 – der Magen-Darm-Bereich – кишково-кишечний тракт; 15 – die Dickdarmentzündung – (захворювання) коліт; 16 – die Lutschtablette – смоктальна таблетка; 17 – die Zuckerunverträglichkeit – непереносимість цукру; 18 – die Beschwerde – скарга 19 – der Hustenreiz – позиви до кашлю; 20 – die Heiserkeit – захриплість; 21 – die Mundtrockenheit – сухість в роті; 22 – die Überempfindlichkeit – підвищена чутивість; 23 – das Schnupfen – риніт; 24 – die Zirbeldrüse – верхній виріз мозку,епіфіз,шишкоподібна залоза; 25 – die Hirnhaut – мозкова оболонка; 26 – der Augeninnendruck – внутрішньо очний тиск; 27 – das Long-QT-Syndrom – синдром тривалого QT; 28 – die Stoffwechselstörung – порушення обміну речовин; 29 – die Vorsteherdrüse – передміхурова залоза; 30 – die Herzrhythmusstörung – порушення серцевого ритму; 2 31 – der Hautausschlag – висип; 32 – die Blasenbildung – утворення пухирів; 33 – die Symptome – симптоми; 34 – der Herzanfall – серцевий напад 35 – der Schlaganfall – інсульт, 36 – die Behandlungsdauer – тривалість лікування, 37 – die Saccharose – сахароза; 38 – BE – Brot-Einheit – хлібна одиниця; 39 – der schleimhautabschwellende Nasenspray – спрей для деконгазації слизової оболонки носа»; 40 – die Schwellung – набряк; 41 – der Schwund – атрофія; 42 – chronisch – хронічний; 43 – die Arzneispezialität – медичний препараm; 44 – die Therapierichtung – терапевтичне спрямування; 45 – anthroposophisch – антропософський; 46 – das Komplexmittel – комплексний засіб; 47 – die Einzelmitteln – індивідуальні засоби; 48 – der Eisenhut – оканіт; 49 – die Zaunrübe – переступень; 50 – der Wasserhanf – луб'яне волокно болотних рослин; 51 – der Eucalyptus – евкаліпт; 52 – Ferrum phosphoricum – ферум фосфорикум; 53 – die Sabadillsamen – насіння сабадили; 54 – die Arzneimittelprüfsymptome – реакції на тестування лікарського засобу; 55 – die Verkehrstüchtigkeit – здатність керувати автотранспортом; 56 – die Laktose – лактоза; 57 – die Laktoseintoleranz – непереносимість лактози; 58 – der Warnhinweise – застереження; 2 59 – der Bluthochdruck – високий кров'яний тиск; 60 – die Herz-Kreislauferkrankungen – серцево-судинні захворювання; 61 – der Darreichungsform – лікарська форма; 62 – die Sprühstoß – впорскування; 63 – die Nasenöffnung – носовий прохід; 64 – die Trockenheit – сухість; 65 – das Herzklopfen – прискорене серцебиття; 66 – die Blutdruckerhöhung – підвищення артеріального тиску; 67 – der Atemstillstand – зупинка дихання; 68 – die Krämpfe – конвульсії; 69 – die Halluzinationen – галюцинації; 70 – die Überdosierung – передозування; 71 – die Blutversorgung – кровопостачання; 72 – die Milchproduktion – лактація; 73 – Husteel – Густель; 74 – die Pastillen – пастилки; 75 – Xylometazolin –Ксилометазолін; 76 – Dobendan Direkt Flurbiprofen – Добедан Дірект Флюбіпрофен. Розглянемо правильність перекладу за контекстом. Дослідимо, чи обрані нами терміни мають таке ж значення в тексті як і в словнику чи їх значення змінюватиметься відповідно до контексту. Наведемо декілька прикладів перекладу: 1. Vorsichtsmaßnahmen für die Запобіжні заходи при Anwendung: Bei anhaltenden oder використанні: При стійких або unklaren Beschwerden, bei Atemnot, невиражених симптомах, ускладненому eitrigem oder blutigem Auswurf sowie диханні, гнійній або кров'яній мокроті, а bei Fieber, das länger als 3 Tage також при лихоманці, яка триває більше anhält oder über 39 °C ansteigt, sollte 3 днів або піднімається вище 39 ° C, слід ein Arzt aufgesucht werden (8). звернутися до лікаря. 2 В поданому прикладі лексичні одиниці «Vorsichtsmaßnahmen», «Auswurf», перекладаємо як «запобіжні заходи», «мокрота» здійснюємо переклад на основі словникових відповідників. Лексична одиниця «Atemnot» перекладена як «ускладнене дихання», за допомогою прийому лексичної заміни з метою кращого розуміння поданої лексичної одиниці реципієнтами. 2. In der Schwangerschaft und Під час вагітності та періоду Stillzeit sollte Husteel nur nach лактації препарат Густель слід Rücksprache mit dem Arzt приймати тільки після консультації з eingenommen werden (8). лікарем. В наведеному прикладі лексичні одиниці «Schwangerschaft», «Stillzeit» перекладаємо як «вагітність», «період лактації», здійснюємо переклад на основі словникових відповідників. Принцип транслітерації застосовано для перекладу назви медичного препарату «Husteel» українською мовою як «Густель» відповідно до фонетичних норм звучання мови перекладу. Додамо лексичну одиниць «препарат» для донесення до реципієнта важливої фонової інформації. 3. Die Wirkung eines Несприятливий ефект від homöopathischen Arzneimittels kann вживання даного гомеопатичного durch allgemein schädigende препарату може бути зумовлений Faktoren in der Lebensweise und шкідливими звичками способу життя та durch Reiz- und Genussmittel вживанням різноманітних стимуляторів ungünstig beeinflusst werden (8). (як медичних препаратів так і виробів харчової промисловості, які збуджують n: кави, тютюну, міцних напоїв). Лексичну одиницю «Wirkung» передаємо як «несприятливий ефект», використовуючи додавання прикметника (несприятливий), не порушуючи 2 загальний зміст оригіналу й доносячи до реципієнта важливу фонову інформацію. При перекладі термінів «Reizmittel» – збуджувальний засіб та «Genußmittel» – вироби харчової промисловості, які збуджують апетит, використовуємо принцип генералізації, замінюючи їх на гіпонім «стимулятори», що не призводить до втрати інформації у даному контексті завдяки додаванню в дужках імпліцитно присутньої в тексті інформації. Лексичну одиницю «homöopathischen» транслітеровано до норм української мови «гомеопатичного». 4.Dies gilt auch für Це також відноситься до побічних Nebenwirkungen, die nicht in dieser ефектів, що не на ведені в цьому Packungsbeilage angegeben sind (8). інформаційному листку. В цьому прикладі лексичну одиницю «Nebenwirkungen» перекладемо як «побічні ефекти», здійснюємо переклад на основі словникових відповідників. За допомогою принципу лексичного розгортання був перекладений термін «Packungsbeilage» – «інформаційний листок», який передбачає прагненням подолати розбіжності між нормами мови оригіналу та перекладу, за допомогою конструкції, яка характерна для української мови. 5. Dosierung: Für Erwachsene Рекомендоване дозування: Для und Kinder ab 12 Jahren: дорослих і дітей віком від 12 років: - Nehmen Sie 1 Lutschtablette Повільно розсмоткувати 1 пастилку в und lassen Sie diese langsam im роті до її повного розчинення. Mund zergehen (6). Перекладаючи «Dosierung» як «Рекомендоване дозування» використовуємо додавання лексичних одиниць (прикметник рекомендоване), оскільки це не обтяжує сприйняття інформації, а навпаки, привертає увагу до написаного й демонструє дотримання мовленнєвих i мовних норм в медичних інструкціях. 2 При перекладі терміна «Lutschtablette» вжито принцип конкретизації «пастилка», таким чином звужуючи семантичне поле терміна. 6. Bitte nehmen Sie dieses Будь ласка, не приймайте ці ліки до Arzneimittel erst nach Rücksprache тих пір, поки не проконсультуєтеся з mit Ihrem Arzt ein, wenn Ihnen лікарем, якщо знаєте, якщо Вам bekannt ist, dass Sie unter einer протипоказані препарати з вмістом anderen Zuckerunverträglichkeit цукру. leiden (10). Лексична одиниця «Zuckerunverträglichkeit» є структурним екзотизмом, перекладена за допомогою принципу описового перекладу «препарати зі вмістом цукру», з метою уникнення буквального перекладу. 7.Diabetikerhinweis: für Примітка для діабетиків: можна Diabetiker geeignet (10). призначати хворим на цукровий діабет. Для перекладу терміну було застосовано лексичне розгортання. Замість cлова «Diabetikerhinweis» використано словосполучення «Примітка для діабетиків» з таким самим значенням, яке характерне для норм української мови. 8. Die Inhaltsstoffe von isla® Компоненти isla® moos чинять moos legen sich wie Balsam über die заспокійливу дію на слизову оболонку Schleimhaut in Hals und Rachen дихальних шляхів. (9). Лексичну одиницю «Schleimhaut» перекладаємо як «слизова оболонка», здійснюємо переклад на основі словникових відповідників. Вилучаємо лексичні одиниці «wie Balsam, Hals und Rachen», що ускладнюють сприйняття основної фонової інформації та використовуємо принцип логічного розвитку «чинять 2 заспокійливу дію», йдеться про заміну в рамках відносин: суб’єкт діяльності – інструмент – результат. 9. So wird die gereizte Це захищає подразнену слизову Schleimhaut vor weiteren Angriffen оболонку від дії шкідливих зовнішніх geschütztund kann sich durch die факторів і сприяє її швидкому wohltuende Wirkung schneller erholen, відновленню, особливо за наявності insbesondere bei Beschwerden im Hals таких симптомів, як: durch: - Hustenreiz und Heiserkeit, - кашель, захриплість, -Mundtrockenheit (9). - сухість слизових оболонок. Під час перекладу субстантивованого іменника «Beschwerden» застосовано принцип конкретизації «симптоми»; лексичну одиницю «Heiserkeit» перекладаємо як «захриплість», здійснюємо переклад на основі словникових відповідників. Принцип конкретизації застосовано для передачі терміна «Hustenreiz», його замінено терміном з вузькою семантикою «кашель», протилежний принцип конкретизації генералізація передає значення лексичної одиниці «Mundtrockenheit» більш широко «сухість слизових оболонок». 10. isla® moos darf nicht Препарат не можна angewendet werden bei використовувати при індивідуальній Überempfindlichkeit gegen einen der підвищеній чутливості до діючої enthaltenen Inhaltsstoffe (9). речовини або інших компонентів лікарського засобу. Лексична одиниця «isla® moos» передано за допомогою принципу генералізацяї «препарат». Переклад лексичної одиниці «Überempfindlichkeit» здійснюється за на основі словникового відповідника, що супроводжується 2 додаванням лексичних одиниць «індивідуальна підвищена чутливість», для правильності та розуміння контексту в медичній інструкції. 11. Xylometazolin Nasenspray Ксілометазолін назальний спрей 0,1% darf nicht angewendet werden: 0,1% не слід використовувати: - bei einer bestimmten Form - при особливих формах хронічного eines chronischen Schnupfens риніту; (Rhinitis sicca). - bei Zustand nach operativer -після хірургічного видалення Entfernung der Zirbeldrüse durch die шишкоподібної залози через ніс чи інших Nase (11). діагностичних маніпуляціях (риноскопія). Перекладаючи ад’єктиваційний іменник «Schnupfen» як «риніт» використовуємо принцип конкретизації; Лексичну одиницю «Zirbeldrüse» перекладаємо як «шишкоподібна залоза», здійснюємо переклад на основі словникових відповідників. 12. Dobendan Direkt Протипоказання до використання Flurbiprofen darf nicht angewendet Dobendan®: werden, wenn Sie: - jemals nach der Einnahme von -мали коли-небудь після прийому Acetylsalicylsäure oder irgendeinem ацетилсаліцилової кислоти або будь- anderen NSAR Asthma, unerwartete яких інших НПЗ бронхіальну астму, Pfeifatmung oder Kurzatmigkeit, eine несподіване відчуття свисту при gereizte Nase, ein Anschwellen des вдиханні або задишку, подразнення в носі, Gesichts oder einen juckenden набряк обличчя або сверблячі висипи Ausschlag (Nesselausschlag) hatten (кропив'янка) - nach der Einnahme von NSAR -після прийому нестероїдних an Blutungen oder Durchbrüchen im протизапальних засобів проти кровотечі 2 Magen-Darm-Bereich, schwerer або проривів в шлунково-кишкового Dickdarmentzündung oder тракті, важкого запалення товстого Bluterkrankungen gelitten haben (6). кишечника або страждали захворюванням крові. В наведеному уривку переклад речення «Dobendan Direkt Flurbiprofen darf nicht angewendet werden, wenn Sie» здійснено за допомогою принципу компресії «Протипоказання до використання Dobendan®», що передбачає скорочення кількості елементів речення при перекладі, що не порушує загального змісту. Переклад лексичної одиниці «Acetylsalicylsäure» здійснено за допомогою принципу калькування + транскодування «ацетилсаліцилова кислота»; використання описового перекладу лексичної одиниці «Pfeifatmung» – «відчуття свисту при вдиханні»; переклад термінів «Kurzatmigkeit», «Nesselausschlag» здійснюємо на основі словникових відповідників «задишка», «кропив'янка». При перекладі абревіатури «NSAR» використовуємо принцип додавання лексичних одиниць, що уможливлює переклад українською мовою «нестероїдні протизапальні засоби»; використано принцип смислового розвитку до лексичної одиниці «Magen-Darm-Bereich» – «шлунково-кишковий тракт»; принцип калькування спостерігаємо при перекладі терміна «Dickdarmentzündung» – коліт (запалення товстого кишечника), оскільки переклад здійснюється на основі дослівного перекладу частин терміна (dick – товстий, darm – кишечник, entzündung – запалення; Dickdarmentzündung – запалення товстого кишечника). 13. Bitte sprechen Sie mit Ihrem Будь ласка, проконсультуйтеся з Arzt oder Apotheker, bevor Sie вашим лікарем або фармацевтом Xylometazolin Nasenspray 0,1% перед використанням назального спрея anwenden: Ксилометазолін 0,1%: - bei einem erhöhten -при підвищеному Augeninnendruck, insbesondere bei внутрішньоочному тиску, а саме при 2 einer Sonderform des grünen Stars особливій формі глаукоми (Engwinkelglaukom); (вузькокутова глаукома); - wenn Sie eine Herzerkrankung - якщо ви маєте серцеві haben (z. B. Long-QT-Syndrom); захворювання (наприклад, синдром тривалого QT); - wenn Sie MAO-Hemmern, Mittel - якщо ви лікуєтеся інгібіторами zur Behandlung von Depressionen und моноаміноксидази (МАО), anderen potenziell blutdrucksteigernden антидепресивними препаратами та Arzneimitteln behandelt warden; іншими препаратами, що підвищують артеріальний тиск; - bei Stoffwechselstörungen, wie z. - при порушенні обміну речовин, B. Überfunktion der Schilddrüse такому як гіпертиреоз і цукровий (Hyperthyreose) und Zuckerkrankheit діабет; (Diabetes mellitus); - bei Vergrößerung der -при збільшенні передміхурової Vorsteherdrüse (Prostatavergrößerung); залози (розширення простати); - Herzrhythmusstörungen - кардіальна аритмія – зупинка – Atemstillstand bei jungen Säuglingen дихання у новонароджених і немовлят. und Neugeborenen (11). Лексичні одиниці «Stoffwechselstörungen», «Vorsteherdrüse» перекладаємо як «порушення обміну речовин», «передміхурова залоза», здійснюємо переклад на основі словникових відповідників; принцип калькування застосовано до терміна «Augeninnendruck» - внутрішньо очний тиск, даний прийом застосовується при перекладі складних за структурою термінів чи термінів-словосполучень. За допомогою принципу лексичного згортання передано вузькоспеціалізований термін «des grünen Stars», що передає зрозуміліше значення «глаукома»; при передачі медичних термінів «Long-QT-Syndrom», «MAO-Hemmern», у складі яких є абревіатура переклад здійснюється на основі 2 словникового значення «синдром тривалого QT», «інгібітори моноаміноксидази», як бачимо абревіатура «QT» зберігається незмінною; лексична одиниця «Herzrhythmusstörungen» перекладено за допомогою принципу калькування «кардіальна аритмія». Назву лікарського препарату «Xylometazolin» було транскрибовано «Ксилометазолін». 14.Während der Anwendung von При використанні Добендан Dobendan Direkt Flurbiprofen : Дірект Флурбіпрофен: -Brechen Sie die Anwendung der -Припиніть використовувати Lutschtabletten bei den ersten Anzeichen льодяники при перших ознаках шкірної von Hautreaktionen (Hautausschlag, реакції (висип, лущення шкіри, Schälen der Haut, Blasenbildung) oder утворення пухирів) або будь-яких anderen Anzeichen einer allergischen інших ознаках алергічної реакції і Reaktion ab und suchen Sie unverzüglich негайно зверніться за медичною einen Arzt auf (6). допомогою. У наведенному прикладі лексичні одиниці «Hautausschlag», «Blasenbildung» перекладаємо як «висип», «утворення пухирів», здійснюємо переклад на основі словникових відповідників. Під час перекладу назви препарату «Dobendan Direkt Flurbiprofen» було використано прийом транслітерації «Добендан Дірект Флурбіпрофен». 15.Informieren Sie Ihren Arzt bei Повідомте лікаря, якщо у вас є ungewöhnlichen Symptomen im Bauch незвичайні симптоми в животі (vor allem Blutungen) (6). (особливо кровотеча). Термін «Symptome» перекладено на основі словникового відповідника «симптоми». 2 16.Die Anwendung von Застосування таких лікарських Arzneimitteln wie Dobendan Direkt засобів, як Добендан Дірект Flurbiprofen Zuckerfrei, ist Флорбіпрофен без цукру, може бути möglicherweise mit einem geringfügig пов'язано зі злегка підвищеним ризиком erhöhten Risiko für Herzanfälle серцевого нападу (інфаркту) або (Herzinfarkt) oder Schlaganfälle інсульту. Будь-який ризик більш verbunden. Jedes Risiko ist імовірний при високих дозах і більш wahrscheinlicher mit hohen Dosen und тривалому лікуванні. Не перевищуйте länger dauernder Behandlung. рекомендовану дозу або тривалість Überschreiten Sie nicht die empfohlene лікування. Dosis oder Behandlungsdauer (6). У наведенному уривку лексичні одиниці «Herzanfall», «Schlaganfall» перекладаємо як «серцевий напад», «інсульт», здійснюємо переклад на основі словникових відповідників. Спостерігаємо граматичну трансформацію заміни числа (множина – однина) зумовлену розбіжністю мовних норм МО і МП. Переклад складного терміна «Behandlungsdauer» здійснено за допомогою калькування «тривалість лікування». 17.Wie wenden Sie isla® moos an? Способи застосування та дози. Je nach Bedarf lutschen Erwachsene Дорослим і дітям віком від 4 und Kinder ab 4 Jahren mehrmals täglich років приймати по 1-2 пастилці 1–2 Pastillen. Hinweis für Diabetiker: 1 щодня. Примітка для діабетиків: 1 Pastille enthält 424 mg Saccharose = пастилка містить 424 мг сахарози, 0,035 BE (9). що відповідає 0,035 хлібної одиниці. Частину речення «Wie wenden Sie isla® moos an?» перекладено як «Способи застосування та дози» використанно принцип лексико-граматичної компресії з метою мовленнєвої економії, що полягає у досягненні максимуму комунікативного ефекту з використанням мінімуму репрезентованих мовних 2 засобів. Лексичну одиниць «Saccharose» перекладаємо як «сахароза», здійснюємо переклад на основі словникових відповідників. Абревіатура «BE» (Brot-Einheit) має словниковий відповідник і перекладається дослівно «хлібна одиниця». 18. Der Dauergebrauch von Тривале використання спрею для schleimhautabschwellenden Nasenspray деконгазації слизової оболонки носа kann zu einer chronischen Schwellung може призвести до хронічного набряку und schließlich zum Schwund der і, зрештою, до атрофії слизової Nasenschleimhaut führen (11). оболонки носа. У поданому прикладі спостерігаємо переклад структурного екзотизму «schleimhautabschwellenden Nasenspray» за допомогою принципу експлікації «спрей для деконгазації слизової оболонки носа». Лексичні одиниці «Schwellung», «Schwund» перекладаємо як «набряк», «атрофія», здійснюємо переклад на основі словникових відповідників. За допомогою транслітерації передано лексичну одиницю «chronisch» – «хронічний». 19. Infludoron® Globuli sind eine Infludoron® Globuli є homöopathische Arzneispezialität der гомеопатичним медичним anthroposophischen Therapierichtung препаратом антропософського (10). терапевтичного спрямування. Оскільки лексична одиниця «Arzneispezialität» має словниковий відповідник «розфасовані ліки», а в прикладі її перекладено як «медичний препарат», при перекладі було використано принцип смислового узгодження за контекстом. Принцип лексичного розгортання застосовано до складного терміна «Therapierichtung» і перекладено як «терапевтичне спрямування», оскільки словник не дає українського варіанту до цього терміна. Принцип транслітерації застосовано до лексичної одиниці «anthroposophisch» – «антропософський». 2 20. Infludoron® Globuli sind ein Infludoron® Globuli – це homöopathisches Komplexmittel der гомеопатичний комплексний засіб anthroposophischen Therapierichtung антропософського терапевтичного und setzt sich aus folgenden спрямування, що складається з Einzelmitteln zusammen: Eisenhut наступних індивідуальних засобів: (Aconitum napellus), Zaunrübe оканіт (Aconitum napellus), переступень (Bryonia), Wasserhanf (Eupatorium (Bryonia), луб'яне волокно болотних perfoliatum), Eucalyptus (Eucalyptus рослин (Eupatorium perfoliatum), globulus), Sabadillsamen евкаліпт (Eucalyptus globulus), насіння (Schoenocaulon officinale) und Ferrum сабадили таФерум фосфорикум. phosphoricum (10). У наведеному прикладі лексичні одиниці «Komplexmittel», «Einzelmitteln», «Eucalyptus» перекладаємо як «комплексний засіб», «індивідуальні засоби», «евкаліпт», здійснюємо переклад на основі словникових відповідників. Переклад назв лікарських рослин «Eisenhut», «Zaunrübe», «Wasserhanf», «Sabadillsamen» здійснено на основі словникових відповідників «оканіт», «переступень», «луб'яне волокно болотних рослин», «насіння сабадили». Лікарську назву «Ferrum phosphoricum» перекладено як «Ферум фосфорикум», використовуємо принцип транскрибування. 21.Jede längere Behandlung mit Будь-яке тривале лікування einem homöopathischen Arzneimittel гомеопатичним засобом слід sollte von einem homöopathisch проводити під контролем лікаря- erfahrenen Arzt kontrolliert werden, da гомеопата, відповідно до показань, bei nicht indizierter Einnahme щоб уникнути небажаних реакції unerwünschte Arzneimittelprüfsymptome (нові симптоми) на тестування (neue Symptome) auftreten können (10). лікарського засобу, якщо препарат не приймається відповідно до показань. 2 У цьому прикладі викоритовується граматична трансформація: заміна підрядного речення «da bei nicht indizierter Einnahme unerwünschte Arzneimittelprüfsymptome (neue Symptome) auftreten können» на інфінітивний зворот «щоб уникнути небажаних реакцій(нових симптомів)», використано для стислої передачі важливої інформації для пацієнта. Відбувається вилучення лексичної одиниці «erfahrenen» для зняття надлишкової інформації. Лексична одиниця «Arzneimittelprüfsymptome» є структурним екзотизмом та перекладена за допомогою описового перекладу «реакції на тестування лікарського засобу». 22. Infludoron® Globuli haben Infludoron® Globuli не впливає keinen oder einen zu vernachlässigenden на здатність керувати Einfluss auf die Verkehrstüchtigkeit und автотранспортом або працювати die Fähigkeit zum Bedienen von з іншими механізмами. Maschinen (10). В цьому прикладі частину речення «haben keinen oder einen zu vernachlässigenden Einfluss» перекладено як «не впливає», використано лексико- граматичну компресію, з метою економії мовних засобів для вираження того ж змісту відповідно до особливостей граматичної будови мови перекладу. Структурний екзотизм «Verkehrstüchtigkeit» перекладено як «здатність керувати автотранспортом», використано принцип експлікації. Спостерігаємо лексичне згортання «die Fähigkeit zum Bedienen von Maschinen» з метою зняття надлишкової інформації «працювати з іншими механізмами». 23.Infludoron® Globuli enthalten Infludoron® Globuli містить Zucker (Saccharose) und Spuren von Laktose. цукор (сахарозу) і залишки лактози. Diese Menge stellt kein Risiko für Patienten Таке дозування не становить mit Laktoseintoleranz dar (10). ризику для пацієнта з непереносимістю лактози. 2 Принцип транслітерації використовується для передачі лексичної одиниці «Laktose» – «лактоза». Лексичну одиницю «Laktoseintoleranz» перекладаємо як «непереносимість лактози», здійснюємо переклад на основі словникового відповідника. 24. Warnhinweise und Застереження та запобіжні Vorsichtsmaßnahmen. заходи. Bitte sprechen Sie mit Ihrem Arzt Перед використанням назального oder Apotheker, bevor Sie спрею Ксилометазолін 0,1% Xylometazolin Nasenspray 0,1% проконсультуйтеся з лікарем або anwenden: фармацевтом: - bei schweren Herz- - якщо у вас важкі серцево-судинні Kreislauferkrankungen (z. B. koronare захворювання (наприклад, ішемічна Herzkrankheit) und Bluthochdruck хвороба серця) і високий кров'яний тиск (Hypertonie) (11). (гіпертонія). Лексема «Warnhinweise» відтворена в мові перекладу за допомогою контекстуальної заміни як «застереження». Лексичні одиниці «Herz- Kreislauferkrankungen», «Bluthochdruck» перекладено як «високий кров'яний тиск», «серцево-судинні захворювання», здійснюємо переклад на основі словникових відповідників. 25. Besteht ein Verdacht auf eine При підозрі на таку реакцію derartige Reaktion (anhaltend verstopfte (стійка закладеність носа) слід по Nase), sollte – so weit möglich – ein можливості використовувати Arzneimittel zur Anwendung in der Nase назальну форму препарату без ohne Konservierungsstoff verwendet консервантів. werden (11). Лексема «Arzneimittel» перекладено як «препарат» використано прийом генералізації. 2 26. Stehen solche Arzneimittel zur Якщо немає в наявності Anwendung in der Nase ohne такого назально препарату без Konservierungsstoff nicht zur Verfügung, so консервантів, слід скористатися ist eine andere Darreichungsform in іншою лікарською формою. Betracht zu ziehen (11). Введенно в текст перекладу такі лесичні одиниці «якщо», «слід» з метою привернення уваги реципієнта. Оскільки словниковим відповідником лексеми «Darreichungsform» є «форма використання», то для відтворення цієї лексеми застосовуємо конкретизацію, додавши лексичну одиницю (лікарський). 27. Die empfohlene Dosis Рекомендоване дозування: Якщо beträgt: Soweit vom Arzt nicht anders немає призначення препарату лікарем, verordnet, wird Xylometazolin назальний спрей Ксилометазолін 0,1% Nasenspray 0,1% bei Schulkindern ab вводиться дітям віком від 6 років та 6 Jahren und Erwachsenen nach Bedarf дорослим за необхідністю, до 3-х разів на bis zu 3 mal täglich je ein Sprühstoß день, по одному впорскування Xylometazolin Nasenspray 0,1% in jede Ксилометазоліну 0,1% в кожний носовий Nasenöffnung eingebracht (11). прохід. Лексичні одиниці «Die empfohlene Dosis» «Sprühstoß» перекладено як «рекомендоване дозування», «впорскування», здійснюємо переклад на основі словникових відповідників. Лексичні одиниці «Nasenspray», «Nasenöffnung» перекладено за допомогою лексичного розгортання «назальний спрей», «носовий прохід». Лексична одиниця «Xylometazolin» перекладено за допомогою принципу траскрибування. 28. Mögliche Nebenwirkungen: Можливі побічні ефекти: 2 -Brennen und Trockenheit der -Пекучий біль та сухість Nasenschleimhaut, Niesen; слизової оболонки носа, чхання; -Herzklopfen, beschleunigte -прискорене серцебиття Herztätigkeit (Tachykardie), (тахікардія), підвищення Blutdruckerhöhung; артеріального тиску; -Unruhe, Schlaflosigkeit, Müdigkeit - неспокій, безсоння, втома (Schläfrigkeit, Sedierung) Kopfschmerzen, (сонливість, заспокоєння), головний Halluzinationen; біль, галюцинації; - H e r z r h y t h m u s s t ö r u n g e n , -серцева аритмія, зупинка Atemstillstand bei jungen Säuglingen und дихання у немовлят і Neugeborenen; новонароджених; -Krämpfe (11). -конвульсії. Для відтворення медтерміну «Nasenschleimhaut», який немає словникового відповідника, застосовуємо прийом лексичного розгортання «слизова оболонка носа», що зумовлено прагненням уникнути словотворчих моделей нехарактерних для мови перекладу. Для передачі «Herzklopfen, beschleunigte Herztätigkeit (Tachykardie)» вилучено лексему «Herztätigkeit» з метою зняття надлишкової фонової інформації і відповідно до норм мови перекладу. Лексичну одиницю «Blutdruckerhöhung» перекладено за допомогою принципу лексичного розгортання «підвищення артеріального тиску». Лексичну одиницю «Halluzinationen» перекладено як «галюцинації», здійснюємо переклад на основі словникового відповідника. При перекладі лексичної одиниці «Atemstillstand» застосовано не термін «апное», а напівтермін (професіоналізм = детерміноване слово) «зупинка дихання». Лексичну одиницю «Krämpfe» перекладено як «конвульсії», здійснюємо переклад на основі словникового відповідника. 29. Während der Schwangerschaft Рекомендовану дозу не слід und Stillzeit darf die empfohlene Dosierung перевищувати під час вагітності та 2 nicht überschritten werden, da eine періоду лактації, оскільки Überdosierung die Blutversorgung des передозування може порушити ungeborenen Kindes beeinträchtigen oder кровопостачання ненародженої die Milchproduktion vermindern kann дитини або знизити лактоцію. (10). У поданному прикладі лексичні одиниці «Überdosierung», «Blutversorgung» перекладено як «передозування», «кровопостачання»,здійснюємо переклад на основі словникових відповідників. Лексему «Milchproduktion», що означає «вироблення молока» відтворено за допомогою терміну «лактація». Отже, провівши дослідження ми з’ясували, що найвживанішим способом перекладу медичних термінів є переклад на основі словникового відповідника. Інколи відбувається відхилення від норми, більш вдалими способами такого перекладу є транслітерація, калькування, принципи лексичного розгортання та згортання, конкретизація та генералізація. Варто згадати також про трансформації, які вживаються рідше: описовий переклад, принцип логічного розвитку, контекстуальна заміни, смислового узгодження, транскрибування, лексико-граматична компресія. 3.3.Способи перекладу медичних термінів-епонімів В ході дослідження було проаналізовано основні способи перекладу 97 медичних термінів-епонімів на матеріалі Англо-українського ілюстрованого медичного словника Дорланда (2), «Енциклопедичного словника медичних термінів» Б.В. Петровського (4), «Німецько-російського медичного словника» О.Ю. Болотіної (1) та словника Г.Н. Топорова «Епонімічні терміни в клінічній анатомії людини» (5). Серед найвживаніших способів перекладу медичних епонімів виокремлюють, калькування, транслітерування та транскрибування. Калькування – це переклад лексичних одиниць оригіналу шляхом заміни їхніх компонентів – морфем чи слів – на їх лексичні еквіваленти мовою перекладу [54, с. 115]. Транслітерування – це механічна передача графічної системи мови 2 оригіналу засобами графічної системи мови перекладу. Транскрибування – це механічна передача звукової форми терміна мови оригіналу засобами звукової системи мови перекладу [33, с. 54-59]. В ході дослідження використано такі способи перекладу медичних термінів: - калькування + транслітерація – 58 одиниць – 60 % вибірки: die Adams-Klammer – кламер Адамса; die Clara-Zelle – клітина Клара; das Degos-Syndrom – синдром Дегоса; das Hallervorden-Spatz-Syndrom – синдром Галлервордена-Шпатца; der Haver-Kanal – канал Гавера; die Blelock-Taussig- Anastomose – анастомоз Блелока-Тауссіга; der Eisenmenger-Komplex – комплекс Ейзенменгера; die Huntington-Krankheit – хвороба Гантінгтона; das Jacobson- Laska-Beсhterev-Kempner-Syndrom – синдром Якобсона-Ласка-Бехтєрєва- Кемпнера; die Killian-Operation – операція Кілліана; das Korsakow-Syndrom – синдром Корзакова; das Lesch- Nyhan-Syndrom – синдром Леша-Ніхана; die Libermeister-Regel – правило Лібермейстера; das Mondor-Syndrom – синдром Мондора; der Morbus Legg-Calvе-Perthes – хвороба Легга-Кальве-Пертеса. - калькуваня + транскрибування – 24 одиниць – 25 % вибірки: die Doebner-Reaktion – реакція Дебнера; die Freedlender-Bakterie – паличка Фрідлендера; der Lyme-Borreliose – хвороба Лайма; das Brunatis Symptom – –симптом Брунаті; das Musset-Symptom – симптом Мюссе; der Shigella-Sonnei – шигела Зонне; das Lown-Ganong-Levine Syndrom – синдром Лауна — Ґанонґа — Левайна; das Sjögren-Syndrom – синдром Шенгена; die Pirquet-Probe – проба Пірке. - калькування + транскодування (транслітерація + транскрибування) – 15 одиниць – 15% вибірки: der Morbus Marchiafava – Micheli – хвороба Маркиафава-Мікеллі; das Wolff- Parkinson-White-Syndrom – синдром Вольффа-Паркинсона- Уайта; die Letterrer- Seave Krankheit – хвороба Леттерера-Сіве; das Klippel-Trenaunay-Weber-Syndrom синдром Кліппеля-Треноне-Вебера; die Bazedow-Graves-Perry-Krankheit – хвороба Базедова-Грейвса-Перрі; das Bland-White-Garland-Syndrom – синдром Бланда - Уайта – Гарланда (Див. Додаток Б). 2 Після проведено дослідження, було з’ясовано, що найхарактернішим способом для перекладу власних назв є спосіб транслітерування. 31 % медичних термінів-епонімів вибірки було проаналізовано згідно з правилами німецької орфоепії. У таблицях 1-3 подано особливості перекладу термінів-епонімів. Таблиця 3.1 Особливості транслітерування німецьких прізвищевих компонентів термінів-епонімів німецький український німецькомовний українськомовний еквівалент приголосний приголосний медичний епонім звук звук [g] [г] Gilmore-Bruch; Golgi- грижа Гільмора; Apparat; аппарат Гольджі [h] [г] Haver-Kanal; Huntington- канал Гавера; Krankheit хвороба Гантінгтона [l] [л] Lyme-Borreliose; хвороба Лайма; Libermeister-Regel правило Лібермейстера [x] [кс] Braxton-Hicks-Kontrationen перейми Брекстона-Гікса [v] [в] Van Gieson- Methode; метод Ван Гізона; Visnevsky-Saube мазь Вишневського [v] [ф] Voigt-Reaktion реакція Фойгта [w] [в] Wilson-Krankheit хвороба Вільсона [c] [к] Clouston-Syndrom синдром Клоустона [z] [з] Zika-Virus вірус Зіка Слід наголосити, що вчені не диференціюють німецькі приголосні звуки [h], [g] та передають їх за допомогою одного звука [г]. В деяких випадках звук [h] перекладається як український звук [х]. Неабиякі труднощі становить переклад німецьких буквосполучень українською мовою. Доволі часто спостерігається порушення норм транслітерації німецького дифтонгу [ei], який передають за допомогою звука [ей], що є не вірним. Найдоречніше його перекладати українським буквосполученням [ай], яке базується на звуковому образі. 2 Таблиця 3.2 Особливості транслітерування німецьких буквосполучень прізвищевих компонентів термінів-епонімів Буквосполучення українська німецький епонім український еквівалент транслітерація подвоєння Killian-Operation; операція Кілліана; приголосних Schigella-Sonnei шигела Зонне зберігається [sch] [ш] Buschke-Ollendorf- синдром Бушке- Syndrome; Schamberg- Оллендорф; Krankheit хвороба Шамберга [ck] [к] Ackermann-Syndrom синдром Акермана [st] [шт] – на початку Gerstmann-Stäussler- синдром Герстмана- слова, [ст] – на кінці Scheinker Syndrom Штройслера-Шейнкера або всередині [ey] [ей] Leydig-Zellen клітини Лейдіга [ei] [ай] Eicard-Syndrom синдром Айкарді [ie] [і] Tiemann-Katheter Тімановський катетор [oe] [е] Doebner-Reaktion реакція Дебнера Особливе місце серед особливостей перекладу епонімічних термінів посідають німецькі умляути, які не мають точних відповідників в системі української мови. Найбільш наближеними до звучання в мові оригіналу є такі еквіваленти: [ä] – [е]; [ü] – [ю]; [ö] – [е]. Таблиця 3.3 Особливості перекладу німецьких умлаутів у прізвищевих компонентах термінів-епонімів умляут українське німецький епонім український еквівалент звучання [ü] [ю] Düring-Krankheit хвороба Дюринга [ö] [е] Sjögren-Syndrom синдром Шенгена [ä] [е] Nägeli-Syndrom синдром Негелі Наявність в мові перекладу декількох варіантів перекладу одного терміну- епоніма трактується як негативне явище в термінології, оскільки це зумовлює помітні труднощі під час підбору відповідного еквівалента. Саме тому, на нашу думку, доцільніше було б сформулювати правила передачі німецьких звуків, які б найкраще відтворювали звуки мови-оригіналу. 2 Як відомо, основною вимогою до перекладу є адекватність, тобто точне надання форми та змісту оригіналу в еквівалентній формі. Інакше кажучи, переклад повинен відображати не лише те, про що йдеться в оригіналі, а й те, як це написано. Адекватність досягається використанням еквівалентних або варіантних відповідників, що існують в іншій мові, а за їх відсутності, що часто здійснюється за допомогою використання замін (лексичні, граматичні та інші трансформацій) [102]. Існує ряд інших способів перекладу німецьких медичних термінів-епонімів. Проілюструємо їх конкретними прикладами [103, c. 134]: 1. Опис з вилученням прізвища: die Rebergs Probe – тест на визначення видільної здатності нирок; die Wasserman-Reaktion – ЕДС (експрес-діагностика сифілісу); das Mooren-Geschwür – їдка виразка рогівки) [63]. 2. Прізвищем вченого може бути позначено предмет, процес, прилад. Такі епоніми перекладаються дослівно разом з додаванням додаткової інформації, для кращого розуміння змісту епоніма: der Esmarh-Becher – кухоль Есмарха для промивання кишківника; der Nelaton-Katheter – катетер Нелатона для самокатетерізації; die Listons Pinzette – кісткові щипці Лістона; der Skinner- Kasten – ящие Скіннера для вивчення поведінки тварин [63]. 3. Деякі епоніми не мають в своєму складі прізвищ, хоча перекладаються терміном з прізвищем вченого [103, c. 134]: die Schrägvene des linken Vorhofs – коса вена Маршалла; die kleine Papille des Zwölffingerdarms – Фатерів сосок; die Iris-Clip-Linse – лінза Федорова-Захарова; die Irisblenden-Räume – простори Фотона) [63]. 4. Інколи в українських еквівалентах до німецьких епонімів німецькомовна власна назва замінюється іншою [103, c. 134]: die Bornholm-Krankheit – синдром Сюльвеста; der Morbus Forbes – хвороба Корі [63]. Б.П. Михайлишин та Ю.О. Карпенко вважають, що слід уникати використання епонімічних термінів, оскільки власні імена практично не є інформативними, а служать лише для згадки про вченого, що зробив внесок для вивчення того чи іншого предмета чи явища. Тому доцільно замінити терміни з 2 однаковою назвою на кваліфікуючі терміни, тобто такі, що безпосередньо відображають суттєві характеристики концепції. Виняток становлять епоніми, які давно і міцно закріплені в медичній термінології і від яких утворені похідні слова. В назвах хірургічних інструментів багато однойменних термінів продовжують використовувати поза конкуренцією через їх чіткість та звичність: die Gamp- Klammer; die Addison-Pinzette; die Koher-Pinzette. О.В. Суперанська, О.В. Данильченко та Г.І. Беженарь, чию думку ми поділяємо, вважають, що використання та вивчення медичних термінів-епонімів – сприяє глибшому розумінню розвитку клінічного мислення, діагностики та історії медицини, а також підвищує інтелектуальний рівень лікаря, оскільки епонім – це частина історії та культури. Висновки до Розділу 3 Мова текстів науково-технічного стилю має певні особливості, головною з них є наявність великої кількості відповідних термінів, скорочень та абревіатур, які можуть не мати відповідників не лише у звичайних словниках, а і в спеціальних. Це є головною причиною виникнення ускладнень під час перекладу. Головними проблемами під час перекладу медичних текстів є: особливості узусу, використання метонімічних термінів; несталий стан термінології; часте явище синонімії; труднощі при перекладі епонімічних термінів; невідповідність між афіксами у загальновживаних словах; недостатня якість фахових двомовних та багатомовних словників; проблеми з перекладом скорочень та абревіатур; значне використання англіцизмів; сумісність мовних одиниць та структури тексту. Здійснювати переклад медичних текстів мають лише фахівці, які досконало володіють мовою, мають високі професійні здібності та обізнані з культурою мови оригіналу та мови перекладу. До того ж, такий перекладач повинен регулярно контактувати з матеріалами медичного спрямування, оскільки надалі всі згадані аспекти будуть мати своє відображення у кінцевому варіанті перекладу. Перекладач повинен бути зосередженим, уважним, самокритичним, 2 бути ерудованим та кмітливим. Перекладач у сфері медицини має: володіти обома мовами; мати уявлення про предметні області медицини та відповідну термінологію. Процеси розкодування та перекладу медичних абревіатур та скорочень можуть бути досить складними, та вимагають опрацювання великої кількості джерел. Вони вимагають від перекладача виконання певних послідовних дій: розшифрування скорочення, тобто визначення початкової німецькомовної основи; відтворення німецькомовної основи засобами української мови, пошук відповідних еквівалентів, які б найточніше передавали зміст цієї лексичної одиниці. Найхарактернішими засобами перекладу скорочень є трансформації, а саме: транскрипція, транслітерація, калькування, запозичення іншомовної абревіатури, описовий переклад. Існує декілька способів перекладу лексичних термінологічних одиниць: лексичні запозичення, коли перекладач разом з формою передає і значення терміна; семантичні запозичення, коли перекладач передає лише значення або словотвірний склад терміна, застосовуючи при цьому калькування; одиниці- інновації, коли перекладач створює найменування за моделею вихідної мови. При перекладі трьохсот термінів вибірки були застосовані такі способи перекладу на лексичному рівні: переклад на основі словникового відповідника (231 одиниць – 77 %); описовий переклад (27 одиниць – 9 %); переклад запозичень: калькування + транскодування (27 одиниць – 9 %), калькування – 12 одиниць – 4 %), смисловий розвиток (5 одиниць – 1,5 %). Найвживанішим способом перекладу термінів є еквівалентний переклад. Класифікацій лексичних трансформації існує безліч. Загалом можна виокремити серед великої кількості переплетених категорій такі різновидів лексичних трансформацій: транслітерація, транскрибування, калькування, еквівалентний переклад, описовий переклад, конкретизація значень; генералізація значень; додавання та вилучення лексичних одиниць. 2 Під час порівняльного аналізу медичних інструкцій щодо застосування лікарських засобів та їх українських перекладів було виявлено, що фахові різногалузеві тексти мають лексичні особливості, які становлять труднощі для перекладача. В першу чергу, йдеться про галузеві терміни, для перекладу яких потрібне точне розуміння специфіки тієї галузі, в якій працює перекладач. Основним способом перекладу фахових термінів є підбір регулярного словникового відповідника, який існує в мові перекладу та точно передає зміст специфічної мовної одиниці на позначення певних предметів та явищ. Отже, провівши дослідження ми з’ясували, що найвживанішим способом перекладу медичних термінів є переклад на основі словникового відповідника. Інколи відбувається відхилення від норми, більш вдалими способами такого перекладу є транслітерація, калькування, принципи лексичного розгортання та згортання, конкретизація та генералізація. Варто згадати також про трансформації, які вживаються рідше: описовий переклад, принцип логічного розвитку, контекстуальна заміни, смислового узгодження, транскрибування, лексико- граматична компресія. Найвживаніші способи перекладу епонімів: транслітерування та транскрибування. Переклад медичних епоніми вибірки: калькування + транслітерація – 58 одиниць – 60 % вибірки: die Adams-Klammer кламер Адамса; die Clara-Zelle клітина Клара; калькування + транскрибування – 24 одиниць – 25 % вибірки: die Doebner-Reaktion реакція Дебнера; die Freedlender-Bakterie паличка Фрідлендера; калькування + транскодування (транслітерація + транскрибування) – 15 одиниць – 15% вибірки: das Allana-Casworth-Denta-Wilson- Syndrom – синдром Аллана-Касворта- Дента-Вільсона; die Bazedow-Graves-Perry- Krankheit – хвороба Базедова-Грейвса-Перрі. Принципом транслітерування: переклад прізвищ (Braxton-Hicks- Kontrationen – перейми Брекстона-Гікса; Gilmore-Bruch – грижа Гільмора; Golgi- Apparat – аппарат Гольджі), переклад буквосполучень (Killian-Operation – операція Кілліана; Schigella-Sonnei – шигела Зонне; Buschke-Ollendorf-Syndrome – синдром Бушке-Оллендорф), переклад умляутів (Düring-Krankheit – хвороба 2 Дюринга; Sjögren-Syndrom – синдром Шенгена). Інколи порушуються правила передавання звукового образу. Існування двох або трьох варіантів перекладу одного терміна-епоніма ускладнює процес підбору точного та правильного еквівалента, тому слід унормувати правила передавання німецьких звуків, які б найточніше відтворювали звуки мови-оригіналу. Основною вимогою до перекладу є адекватність, тобто точна передача форми та змісту оригіналу в еквівалентній формі. Є декілька основних способів перекладу німецьких медичних термінів-епонімів. Основні з них: а) опис з вилученням прізвища: die Rebergs Probe – тест на визначення видільної здатності нирок; die Wasserman-Reaktion – ЕДС (експрес-діагностика сифілісу); б) прізвищем вченого може бути позначено предмет, процес, прилад, такі епоніми перекладаються дослівно разом з додаванням додаткової інформації, для для кращого розуміння змісту епоніма: der Esmarh-Becher – кухоль Есмана для промивання кишківника; der Nelaton-Katheter – катетер Нелатона для самокатетерізації; в) деякі епоніми не мають в своєму складі прізвищ, хоча перекладаються терміном з прізвищем вченого: die Schrägvene des linken Vorhofs – коса вена Маршалла; die kleine Papille des Zwölffingerdarms – Фатерів сосок; г) інколи в українських еквівалентах до німецьких епонімів німецькомовна власна назва замінюється іншою: die Bornholm-Krankheit – синдром Сюльвеста; der Morbus Forbes – хвороба Корі. 2 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ Переклад медичних текстів завжди був і залишається актуальним на сучасному ринку перекладачів та в галузі медичної індустрії завдяки постійним винаходам та розробкам у цій сфері. Це, в свою чергу, уможливлює постійний розвиток медичної термінологічної бази та спонукає до дослідження різних способів перекладу. Сучасний переклад професійних медичних текстів – це досить складний напрям у практиці перекладу ще й тому, що перекладач має нести відповідальність за адекватність перекладу медичної документації, щоб не зашкодити здоров'ю та життю людини. В ході дослідження було з’ясовано визначення поняття терміну та термінології у сучасному мовознавстві. Проаналізовано історію розвитку та особливості формування терміносистеми у медичній галузі. Різноманіття у визначенні поняття «термін» та «медична термінологія» пояснюється відсутністю чітко сформульованих характеристик. Характерними рисами термінів є: точність та понятійність, побудова дефініцій, системність, номінативний характер, відсутність емоційного забарвлення та унормованість. Головними характеристиками медичного терміна є: максимальна абстрактність, логічна точність, відповідність з спеціальним поняттям та відсутність експресії та емоційного забарвлення. Історія формування медичної термінології сягає часів Античності. Вона сформувалась на основі латинської та грецької мов та виникла через подібність з різними предметами та явищами. Розглянуто лексичні, структурні та семантичні особливості формування термінів вибірки. Досліджено явище синонімії та антонімії у термінологічній системі галузі медицини. Аналіз структурних характеристик термінів допоміг встановити: 1) продуктивні; малопродуктивні; непродуктивні способи та засоби номінації термінів; 2) ступінь складності понять в галузі медицини (заснований на поєднанні структурного аналізу із семантичним); 3) оптимальні стратегії перекладу та методи підбору відповідності з максимальним рівнем адекватності. Ми зробили та проаналізували вибірку трьохсот німецьких медичних термінів з їх перекладом українською мовою (Див. Дод. А). Для створення 2 термінологічних одиниць у галузі медицини найуживанішими способами є: словоскладання: а)однокомпонентне; б) двокомпонентне; в) трикомпонентне; г) багатокомпонентне; д) буквенно-словесне словоскладання; є) буквенно словоскладання; суфіксація; суфіксація + префіксація; префіксація; морфолого- синтаксичний метод: субстантивація; ад’єктивація (Див.Дод. В. діагр. 2.1). Чималу кількість медичної термінології складають скорочення та абревіатури. Під цими поняттями розуміють будь-який варіант скороченого написання та вимови слова чи словосполучення. Для галузі медицини характерним є використання великої кількості термінів-епонімів. Ми зробили вибірку та проаналізували 97 медичних термінів- епонімів зі словників (Див.Дод. Б). Структурні особливості термінів-епонімів вибірки: а) з двох слів в складі; б) з трьох слів; в) з чотирьох слів; г) з п’яти слів і більше (Див.Дод. В. діагр. 2.3). В ході роботи було досліджено основні способи перекладу вибірки німецької медичної термінології з фахових словників та виконано переклад медичних термінів на основі текстів німецькомовних інструкцій до лікарських препаратів. Після проведеного аналізу було визначено найуживаніші способи перекладу медичних термінів:переклад на основі словникового відповідника, описовий переклад, калькування, смисловий розвиток. При перекладі трьохсот термінів вибірки були застосовані такі способи перекладу на лексичному рівні: еквівалентний переклад; описовий переклад; калькування; переклад запозичень: калькування + транскодування, смисловий розвиток (Див. Дод. А). Найвживанішим способом перекладу термінів є еквівалентний переклад. Способи перекладу термінів-епонімів нашої вибірки: калькування + транслітерування, калькування + транскрибування та калькування + транс кодування (транслітерація + транскрибування) (Див. Дод. Б). Під час порівняльного аналізу медичних інструкцій щодо застосування лікарських засобів та їх українських перекладів було виявлено основні способи перекладу фахових термінів: переклад на основі словникового відповідника, 2 транслітерація, калькування, принципи лексичного розгортання та згортання, конкретизація та генералізація. Варто згадати також про трансформації, які вживаються рідше: описовий переклад, принцип логічного розвитку, контекстуальна заміни, смислового узгодження, транскрибування, лексико- граматична компресія. Теоретичне значення дослідження визначається його певним внеском у загальну теорію перекладознавства, лексикології, теорії термінів та термінології. Його результати доповнюють наукові знання про особливості перекладу медичних термінів, лексико-семантичні та структурні особливості медичної термінології, основні тенденції у формуванні термінів німецької мови. Встановлено основні складові частини компетенції перекладача. Переклад медичних термінів вимагає від перекладача високого рівня знань з перекладознавства та вміння отримати знання, необхідні для адекватного перекладу науково-технічних текстів з фаху обраної галузі. Він має володіти достатнім рівнем культурних та мовних знань, а також постійно перебувати у контакті з текстами відповідної галузі. Практичне значення дослідження визначається можливістю його використання під час перекладу медичних текстів, а також для навчання студентів медичної сфери. Матеріали дослідження можуть бути використаними при укладанні навчальних медичних словників, довідників та галузевих перекладних словників для студентів медичного профілю. Отримані результати можуть допомогти під час написання курсових та дипломних робіт студентами медичних та лінгвістичних спеціальностей. 2 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 1. Абакумова Г.О. До питання про експресивність терміна // Мовознавство. 1961. – № 3. – С. 85; 2. Аксьонова Г.М., Кожухова Н.Е., Шарапа А.А. Особливості лінгвістичного та логіко-понятійного аспектів вивчення медичних термінів – Москва, 2002 р.– 45 с. 3. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов. Москва: Изд-во «Советская энциклопедия», 1996. 597 с. 4. Бархударов Л. С. Язык и перевод (Вопросы общей и частной теории перевода) / Леонид Степанович Бархударов. –Москва : «Международные отношения», 1975. –240 с. 5. Беженарь Г. И. Структурно-семантическая характеристика эпонимных терминов во французской, русской и молдавской медицинской терминологии и их упорядочение. Проблемы упорядочения медицинской терминологии: тез. докл. всесоюз. науч. конф. по проблемам упорядочения и стандартизации мед. терминов. Москва, 1990. С. 26–28. 6. Бесекирска Л. К вопросу об определении термина / Л. Бесекирска // Терминоведение. – 1996. – № 13. – C. 34–37. 7. Бондаренко М.А. Латинский язык и основы медицинской терминологии / М.А. Бондаренко. – Тула : Тульский государственный ун-т, 2005 – 287 с. 8. Боцман А. В. Структурно-семантичні та прагматичні особливості фармацевтичних текстів (на матеріалі англомовних інструкцій до вживання лікарських препаратів) : автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.04 / Боцман А. В. – К., 2006. – 20 с. 9. Варнавская Е. В. Статус и функционирование эпонимов в медицинской терминологии испанского языка: автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.05. Воронеж, 2009. 24 с. 10.Варнавская Е.В. Лексическая норма в медицинской терминологии / Е.В. Варнавская, Н.С. Яковенко // Философские проблемы биологии и медицины. – Выпуск 2. — Воронеж, 2005. — С. 136—139. 2 11.Васина М. В. Акцентное оформление терминологических словосочетаний в английском медицинском дискурсе (к проблеме русской интерференции), Иваново, 2004, стр. 15. 12.Вине Ж.-П., Дарбельне Ж. Технические способы перевода. Вопросы теории перевода в зарубежной лингвистике / Ж.-П. Вине, Ж. Дарбельне. – М. : Международные отношения, 1978. – С. 157-167. 13.Виноградов В. С. Общие лексические вопроси - Москва 2004 р. – 236 с 14.Винокур Г.О. О некоторых явлениях словообразования в русской технической терминологии Г.О. Винокур – М.: Труды МИФЛИ, 1939. – 520 с 15.Волкова І. В. Лексико-семантична характеристика сучасної української фізичної термінології (на матеріалі спеціалізованих видань 90-х рр. ХХ ст.): Дис... канд. філол. наук. — Харків, 2002. — 193 арк. 16.Гавриленко Н.Теория и методика обучения переводчиков в сфере профессиональной комуникации/Н.Гавриленко – Книга 1. – М. : Научно- техническое общество имени академика С.И. Вавилова, 2009. – 178 с. 17.Гарбовский Н. К. Теория перевода: [уч-к]. – [2 изд.] / Н. К. Гарбовский. – М. : Изд.-во Моск. ун.-та, 2004. – 544 с. 18.Глазырина Е. С. К вопросу об особенностях функционирования и перевода эпонимов в текстах медицинской тематики: лингводидактический аспект / Елена Сергеевна Глазырина. // Научный журнал. – 2016. – №5. – С. 6. 19.Гнатишина І.М. Сучасна німецька медична термінологія (аспекти етимології, структури та інтернаціоналізації): Автореф. дис… канд. филол. наук: 10.02.04 – Чернівці, 1996. – 24 с. 20.Головин Б. Н.О некоторых проблемах изучения терминов Б. Н. Головин / Семиотические проблемы языка науки, терминологии и информатики М.: Изд-во МГУ, 1971 – С 64-67. 21.Головин Б.Н Основы культуры речи/Б.Н. Головин –М.: Высшая школа 1980 – 276 с. 2 22.Городецкий, В. В. Раскин // 200 задач по языковедению и математике. Сост.Б. Ю. Городецкий, В. В. Раскин, редактор задач А.А.Зализняк. М., 1972. 23.Горпинич В.О. Будова слова і словотвір. - К., 1977. - С. 44- 63, 81-97. 24.Горпинич. В.О. Українська словотвірна дериватологія. - Дніпропетровськ, 1998. - С.124-130. 25.Градобик М.С. Термінологічні особливості навчання перекладу спеціального англомовного тексту / М.С. Градобик // Іноземні мови в навчальних закладах. – Київ. – 2008. –С.120. 26.Гринев-Гриневич С.В. Терминоведение [учебное пособие.] / Гринев- Гриневич Сергей Викторович. - М.: Издательский центр «Академия», 2008. — 304 с. 27.Даниленко В. П. Как создаются термины? В П Даниленко / Русская речь – 1967 – №2 – С. 54-61. 28.Даниленко В. П. Русская терминология опыт лингвистического описания/ В.П. Даниленко –М.:Наука, 1977 – 246 с. 29.Дзюба М. Епонім як об’єкт термінознавства: спроба теоретичного осмислення // Система і структура східнослов’янських мов: До 175-ліття Національного університету імені М.Драгоманова: Зб. наук. праць. / Національний педагогічний інститут ім. М. Драгоманова. — К.: Знання України, 2009. — С. 108–114. 30.ДСТУ 3325-96. ТЕРМІНОЛОГІЯ. Визначення основних понять. Чинний від 30.12.1999. 31.Д’яков А.С. Деякі аспекти термінологічного планування // Українська термінологія і сучасність. Матеріали ІІ Всеукраїнської наукової конференції. – К., 1997. – С.155–157. 32.Д'яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. Основи термінотворення. - К., 2000. - С. 9-16,98-112. 33.Єнікєєва Є.М. Особливості перекладу комп'ютерних термінів на укра'їнську мову // Науковий вісник. – Суми: Вид-во СумДУ. – 2001. – No 5. – С. 54 – 59 2 34.Звегинцев В.А. Теоретическая и прикладная лингвистика/В. А. Звегинцев –М.: Просвещение, 1968 –336 с. 35.Зубков М. Норми й культура української мови фахової спрямованости / Микола Зубков. − К. : Арій, 2018. – 250 с. 36.Зубков М. Сучасна українська ділова мова / М. Зубков. – Харків : Торгін, 2002.– 448 с. 37.Какзанова Е. М. Интернациональные эпонимы мифологического содержания как хранители культурной информации. Коммуникация в современном поликультурном мире: национально-культурная специфика построения дискурса: сборник научных трудов. Вып. 4. Москва: Pearson, 2016. С. 169–178. 38.Kапанадзе Л.А. О понятиях «термин» и «терминология». Л.А. Капанадзе // Развитие лексики современного русского язика – М: Наука, 1965 – С. 75-85 39.Канделаки Т.Л. Семантика и мотивированность терминов/ Т.Л. Канделаки – М.: Наука, 1977 – 167 с. 40.Карабан В.І. Переклад англійської наукової і технічної літератури: Навчальне видання, Ч. 2. Лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні труднощі. –Вінниця: Нова книга, 2001. – 302 с 41.Кияк Т.Р., Науменко А.М., Огуй О.Д. Теорія і практика перекладу. - Вінниця, 2006. - С. 37-53. 42.Кияк Т.Р. Лингвистические аспекты терминоведения: [учеб пособие]/ Т.Р. Кияк – К.: УМКВО, 1999 – 105 с. 43.Ключник О. Труднощі науково-технічного перекладу [Електронний ресурс]: стаття з наукової конференції / О. Ключник, Г. Грицюк. – К., 2013. – URL: http://conferences.neasmo.org.ua/node/1408 (Дата звернення 23.11.20) 44.Кобякова І.К. Креативне конструювання вторинних утворень в англомовному художньому дискурсі / І.К. Кобякова. – Вінниця: Новая книга, 2007. –C.29. 45.Ковалик І. І. Вчення про словотвір. - Львів, ЛДУ, 1961. - 82 с 2 46.Когнитивная психология : учеб. для вузов / [под ред. В. Н. Дружинина, Д.В.Ушакова]. –М. : ПЕР СЭ, 2002. – 480 с. 47.Комиссаров В. Культурно-этнографическая концепция перевода/ В. Комисаров//Картина мира: лексикон и текст (на материале английского языка). – МГЛУ. – Вып.376. – М., 1991. – 213 с. 48.Комиссаров В. Н. Теория перевода / В. Н. Комиссаров. – М. : Высшая школа, 1990. – 254 с. 49.Красножан Ж.В. Із спостережень над омонімією в термінології // Українське мовознавство. – 1988. – С. 3; 50.Крыжановская А.В., Симоненко Л.А. Актуальные проблемы упорядочения научной терминологии. – К., 1987. – 164с. 51.Кулебакин В. С. Работы по построению научно-технической терминологии в СССР и советская терминологическая школа / В. С. Кулебакин, А. Я. Климовицкий // Лингвистические проблемы научно-технической терминологии. – М. : Наука, 1970. – С. 15–19. 52.Культура мови. Зв’язок культури мови з іншими дисциплінами. Базові поняття культури мови. Мовні норми. URL: https://sites.google.com/site/ukrakultura/ (Дата звернення 12.09.20) 53.Латышев Л.К. Перевод: проблемы теории, практики и методики преподавания. – М.: Высшая школа, 1988. – 357 с. 54.Левицкая, Т. Р.Теория и практика перевода[Текст] / Т. Р. Левицкая, А. М. Фиттерман.–М.: Изд. лит-ры на ин. яз., 2003. –263 с. 55.Левицький В.В. Лексикологія німецької мови: посібник/ В.В.Левицький.– Вінниця: Нова Книга, 2014.– 392с. 56.Левковская К.А. Теория слова, принципы ее построения и аспекты изучения лексического материала/К.А. Левковская – М.: КомКнига, 2005. –296 с. 57.Лейчик В. М. Люди и слова. Москва: Наука, 1982. 176 с. 58.Лейчик В. М. Термины и терминосистемы – пограничная область между искусственным и естественным в языке / В. М. Лейчик // Вопросы 2 терминологии и терминологической статистики. – Воронеж : Воронежский ун-т, 1976. – С. 3–11. 59.Литвиненко Н.П., Місник Н.В. Медичний термін у лінгвістичному аспекті. – К.: Здоров’я, 2001. – 176с. 60.Лобач Е. А. Терминология современной математики и пути ее интернационали-зации (на материале немецкого языка): Автореф. дис. канд. филол. наук. — К., 1988. — 24 с. 61.Лотте Д.С. Краткие формы научно-технических терминов/ Д.С. Лотте – М.: Наука, 1971 – 84 с. 62.Лотте Д.С. Основы построения научно-технической терминологии. Вопросы теории i методики/Д.С. Лотте – М.: Изд-во АН СССР, 1961. – 160 с 63.Медицинские эпонимы [Електронний ресурс]. URL: http://medeponim.ru/ (Дата звернення 18.11.20) 64.Медичний переклад: особливості та вимоги до виконавців. [Електронний ресурс]. – URL: https://unona.com.ua/uk/blog/medichnij-pereklad-osoblivosti-ta- vimogi-do-vikonavtsiv/ (Дата звернення 02.12.20) 65.Микульчик Р. Сучасні українські абревіатури: перспективи і стан дослідження / Роман Микульчик // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». – 2005. – № 538. – С. 12–15. 66.Миньяр-Белоручев Р. Теория и методы перевода/Р. Миньяр-Белоручев – М. : Московський лицей, 1996. – 208 с. 67.Михайлишин Б. П. З історії термінів-епонімів / Б. П. Михайлишин // Мовознавство. – 1994. – № 4–5. – С.45–50. 68.Місник Н.В. Медичний словник як основне джерело систематизації та унормування галузевої термінології // Українська термінологія і сучасність. Матеріали ІІ Всеукраїнської наукової конференції. – К., 1997. – С.197–199. 2 69.Міщенко А.Л. Лінгвістика фахових мов та сучасна модель науково- технічного перекладу: монографія/ А.Л.Міщенко.– Вінниця: Нова Книга, 2013.– 448с. 70.Мурзатаева А.Т. Лексические трансформации при переводе медицинских текстов : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. філ. наук : спец. 10.02.00 "Языкознание" / Мурзатаева Айгерим Толеутаевна – Казахстан, 2009. – 123 с.Наука, 1965. −85 с. 71.Наер В. Л. К описанию функционально-стилевой системы современного английского язика / В. Л. Наер // Лингвостилистические особенности научного текста. – М.: Наука, 1981. С. 3–13. 72.Найда Ю. К науке переводить. Принципы соответствий/Ю.Найда//Вопросы теории перевода в зарубежной лингвистеке. – М. : Междунар.отнош., 1978. – С. 114-137. 73.Непийвода Н. Мова української науково-технічної літератури (функціонально-стилістичний аспект) / Н. Непийвода. –К.: ТОВ “Міжнар. фін. агенція", 1997. – 303 с. 74.Основи термінотворення Семантичні та соцолнгвістичні аспекти [А.С. Дяков, Т.Р. Клак, О.І. Блінова] – К.: КМ Асademia, 2000 – 218 с. 75.Панько Т.І. Основи термінознавства. – Л., 1997; Соколовська Т.Г. Зазнач. праця; Д’яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. зазнач. праця. – С.12 76.Перепечкина С.Е., Акулова Е.В. Сокращения в немецкой медицинской литературе, особенности написания и произношения. [Електронний ресурс]. –URL: http://www.snphilolsocom.crimea.edu/arhiv/2011/uch_24_11fn/012.pdf (Дата звернення 30.10.20) 77.Петришина В.У. Этимологические основы наиболее употребительных медицинских терминов: Автореферат. – Львов, 1973. 78.Петрова Г.М. Моделирование технических текстов инженерного профиля как методологическая проблема: Автореф. дис. канд. пед. наук. – М.,2002. – 23 с.,c. 14-18 2 79.Петрова О.Б. Структурно-семантична характеристика медичної термінології та народних найменувань хвороб в українській мові : автореф. дис. ... канд. філол. наук / Петрова О. Б. – Харків, 1994. – 24 с. 80.Пиріг Л.А. Медицина і українське суспільство. Збірка медико- публіцистичних праць. – К., 1998. – 472с. 81.Плющ М. Я. Граматика української мови: У 2 ч. Ч. 1. Морфеміка. Словотвір. Морфологія: підручник/ М. Я. Плющ.– К.: Вища шк., 2005. – 286 с. 82.Погорельская Л.И. Вопросы изучения некоторых особенностей текста по специальности на занятии по русскому языку//Международное сотрудничество в образовании и науке: Материалы Международной конференции. Санкт-Петербург, 21-25 июня 2006 года. – Спб.: Изд-во Политехн. ун-та, 2006. – 450 с. 83.Пономарів О.Д. Стилістика сучасної українсыкої літературної мови / О. Д. Пономарів – Тернопіль, 2000. – 276 с. 84.Разводовская Я. В. Антонимия в терминологии языка: на материале лексики репродуктивного здоровья английского, русского и белорусского языков / Янина Владиславовна Разводовская. // Весці. – 2015. – №1. – С. 4. 85.Раздуев А.В. Современный английский подъязык нанотехнологий: структурно-семантическая, когнитивно-фреймовая и лексикографическая модели: дис. канд. филол. наук: 10.02.04. Пятигорск, 2013. 242 с. 86.Реформатский А.А. Что такое термин и терминология // Вопросы терминологии. – М., 1961. – С. 121-165; 87.Реформатский А.А. Мысли о терминологии / А.А. Реформатский //Современные проблемы русской терминологии. – М.: Наука, 1986. С. 163- 198. 88.Рецкер Я. И. Теория перевода и переводческая практика: Очерки лингвистической теории перевода / Я. И. Рецкер. – М. : Международные отношения, 2006. – 240 с. 2 89.Рицар Б. Про досвід термінологічної праці в Україні // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць. Вип. ІV. – К.: КНЕУ, 2001. – С.87–90. 90.Романова Н.П. О типологии терминов/Н.П. Романова//Актуальные проблемы лексикологии. – Новосибирск, 1972. – С. 62-64 91.Самойлов Д.В. О переводе медицинского текста. – М.: Издательский дом «Практика», 2005. – С.50 – 57 92.Семенчук И. В. Особенности образования и перевода медицинских сокращений и аббревиатур, используемых в клинике и диагностике заболеваний желудочно-кишечного тракта / И. В. Семенчук, Н. В. Мечковская. // Журнал Гродненского государственного медицинского университета. – 2012. – №3. – С. 3. 93.Симоненко Л.О. Термінологічні студії в Україні. [Електронний ресурс]. – URL:http://www.term- in.org/index.php?option=com_content&view=article&id=109&Itemid=19⟨=uk (Дата звернення 20.10.20) 94.Симоненко Л.О. Українська наукова термінологія: стан та перспективи розвитку // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць. Вип. ІV. – К.: КНЕУ, 2001. – С.3–8. 95.Сифонов В.І., Климовицкий Я.А. Термин и обусловленность определения понятияв системе // Проблематика определений терминов в словарях разных типов.- Л.: Наука, Ленингр. отд-ние, 1967.- С.107. 96.Современный русский язык / [Е М Галкина-Федорук, К. В Горшкова, Н. М Шанский] – М.: Изд-во МГУ, 1962 – 344 с. 97.Соколовська Т.Г. Українська термінологія з генетики: походження, структура, системність (лінгвістична проблематика): Дис... канд. філол. наук: 10.02.01. – К., 1999.-С. 25 98.Солодилова И. А. Лексикология немецкого языка / И. А. Солодилова. – Оренбург: ОГУ, 2004. – 114 с. 2 99.Суперанская А.В. Общая терминология: Вопросы теории. – М., 1989. – С. 193; 100.Сухенко К.М. Лексичні проблеми перекладу / К. М. Сухенко. – К. : Вид-во Київ. ун-ту, 1972.– 23 с. 101.Таланова Ж. П. Педагогічні умови формування професійного світогляду майбутнього перекладача : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 “Теорія і методика професійної освіти” / Ж. П. Таланова. – Кіровоград, 2007. – 20 с. 102.Тараненко О. Лінгвістичні проблеми української термінології на сучасному етапі // Українська термінологія і сучасність. Матеріали ІІ Всеукраїнської наукової конференції – К., 1997. – С.3–9. 103. Терлецкая И.Н., Аксенчук Р.И., Шекера Н.С. Особенности современной медицинской терминологии// Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. 2012. – №69. – С. 129-134. 104.Терновский В.Н. Андрей Везалий / Терновский В. Н. — М.: Наука, 1965. — 256 с 105.Толикина Е.Н. Некоторые лингвистические проблемы изучения термина/ Е.Н. Толикина Лингвистические проблемы научно-технической терминологин. – М.: Наука 1970. – С. 53-67 106.Толикина Е.Н. (1971) Синонимы или дублеты?//Исследования по русской терминологии. Москва: «Наука», 2013. – 24 с. 107.Фармацевтична енциклопедія / голова ред. ради та авт. передм. В. П. Черних. —2-ге вид., переробл. і допов. — К.: Моріон, 2010. — 1586 с. URL:http://www.pharmencyclopedia.com.ua. (Дата звернення 27.11.20) 108.Филиппова Л. С.Русский язык и культура речи / Л. С. Филиппова, В. А. Филиппов. – Тюмень : Изд-во Тюменского гос. ун-та, 2010. – 436 с. 109.Хайрутдинова Д.Р. Географическая терминология: арабские русские английские параллели: дис. …канд.. філол.. наук: 10.02.20 «Сравнительно- историческое, типологическое и сопоставительное языкознание»/Д.Р. Хайрутдинова. – Казань, 2009. – 171 с. 2 110.Чебурашкин Н. Д. Технический перевод в школе: учебник техн. пер. для учащихся IX–X кл. школ с преподаванием ряда предметов на англ. яз./ Н. Д. Чебурашкин /[Под ред. Б. Е. Белицкого]. – [4-е изд.]. – М.: Просвещение, 1983. – 255 с. 111.Чередниченко, О.І. Теорія і практика перекладу [Текст] / О. І. Чередниченко. –К. : Либідь, 2005. –370 с. 112.Черноватий Л. Особливості навчально-методичних матеріалів для підготовки перекладачів/Л. Черноватий//Вісник Сум.держ.ун-ту. Серія: Філологічні науки. – 2002. – № 4 (37). – С. 184-188. 113.Чернышева И.И. Еще раз о саморегулирующихся процессах в лексиконе языка // Филологические науки. – 2001. - N6. – С. 66-71. 114.Шафф А. Введение в семантику/А. Шафф. – М.: Изд-во иностранной литературы, 1963. – 376 с. 115.Шевчук В.Н. Производные военные термины в английском языке/В.Н. Шевчук. – М.: Воениздат, 1983. – 231с. 116.Шепелева П. М. Особенности перевода медицинских терминов в аудио- медиальном тексте на примере телесериала «Клиника» / П. М. Шепелева 117.Щерба Л. В. Языковая система и речевая деятельность / Л. В. Щерба. – Л. : Наука, 1974. – 428 с. 118.Amal J. Une méthodologie de la traduction médicale / Jammal Amal. – Paris: Les Presses de l’Université de Montréal, 2015. – 25 с. – (Meta). – (44; вип. 22). 119.Brown P. Internationalisms: Identical vocabularies in European languages // Language Adaptation (edited by Florian Columas). – Cambridge: Cambridge University Press. 1989. – P.158–167. 120.Cruse D.A. Lexikologie / Lexicology. 1. Halbband. – Berlin: Walter de Gruyter, 2002. – 880 S. Éditeur officiel du Québec, 1982 121.Duden. Deutsches Universalworterbuch. - Mannheim, Leipzig, 2002. - S. 893. 122.Elsen H. Komplexe Komposita und Verwandtes/ H.Elsen// Germanistische Mitteilungen.– 2009.– No69.– S.57-71. 2 123.Fluck H.-R. Fachdeutsch in Naturwissenschaft und Technik: Einführung in die Fachsprachen und die Didaktik/Methodik des fachorientierten Fremdsprachenunterrichts (Deutsch als Fremdsprache) /Hans-Rüdiger Fluck; unter Mitarb. von Jü Jianhua. –2. Aufl. neu bearb. –Heidelberg : Groos, 1997. –361 S. 124.Gémar J.-C. La traduction: la quête de l’équivalence // Meta: Journal des traducteurs. 2015. Vol. 60. № 3. P. 476-493. 125.Goldhahn J. Kleines medizinisches Worterbuch. - Leipzig, 1967.- S.135. 126.Gregor M. Stremmel W. PSCHYREMBEL. Gastroenterologie/ hrsg. von M.Gregor, W.Stermmel.– 1Aufl.,– Berlin/ Boston: De Gruyter.– 2013.– S.363. 127.Hurtado A. (2002) Measuring translation competence acquisition– [Electronic resource]. / A. Hurtado, M. Orozco // Translators’ Journal.– Way of access URL:http://id.erudit.org/iderudit/008022ar. (Дата звернення 16.11.20) 128.Lippert H. Fachsprache Medizin / Herbert Lippert // Interdisziplinäres deutsches Wörterbuch in der Diskussion / hrsg. v. H. Henne, W. Mentrup, D. Möhn, H. Weinrich. – Düsseldorf, 1978. –S.86–101. 129.Lohde M. Wortbildung des modernen Deutschen/ M.Lohde– Tuebingen: Narr, 2006.– S.348. 130.Minkova D., Stockwell R. English Words. History and Structure. New York: Cambridge University Press, 2009. 219 p. 131.Riemann J.F. Gastroenterologie. Das komplette Referenzwerk fur Klinik und Praxis/ hrsg. von J.F.Riemann, W.Fischbach, P.Galle, J.Mössner.– Stuttgart: Thieme Verlag, 2010.– S.2077. 132.Skript fűr das Praktikum der Medizinischen Terminologie, hrsg. vom Institut fűr Geschichte der Medizin im ChariteCentrum fűr Human- und Gesundheitswissenschaften der Charite - Universitatsmedizin Berlin (CC1). Redaktion: Th. Beddies, E. Brinkschulte, M. Brumme, V. Hess, I. Marz, Th. Muller unter Mitarbeit von A. Scholl. 10.Auflage 200814.– S. 276. 2 133.Toury G. The Natur and Role of Norms in Translation/ G. Toury// Venuti L. The Translation Studies Reader. – London : Routledge, 1978, revised 1995. – P. 192- 223. 134.Weinrich H. Formen der Wissenschaftssprache/ Harald Weinrich//Akademie der Wissenschaften zu Berlin. Jahrbuch. –Berlin; New York, 1989. –S.119–158 135.Werner D. Fröhlich. Wörterbuch Psychologie. München, 2010. 654 s 2 СПИСОК ДЖЕРЕЛ ФАКТИЧНОГОМАТЕРІАЛУ: 1. Болотина А.Ю. Медицинский словарь (русско-немецкий и немецко- русский). Ок. 70 000 терминов/ А.Ю. Болотина.–М.: РУССО, 2007.–776 с. 2. Ілюстрований медичний словник Дорланда : у двох томах / [головн. ред. Джуль Павло, Зіменковський Борис]. —[укр. перекл. 29-го американського. вид.]. —Львів : Видавнич. дім «НАУТІЛУС», 2003. —Т. 2. —2003. —С. 1355—2688. 3. Немецко-руский медицинский словарь/А.Ю. Болотина,А.Н. Озерский, И.Б. Бирман, Е.Г. Ганюшина, В.И. Добровольский. –3-е изд. с доп.–М.: Рус.яз., 1983. –768 с. 4. Петровский В. И. Энциклопедический словарь медицинский терминов / Петровский В. И. – M. : Медицина, 2005. – 1 592 с. 5. Топоров Г. Н. Эпонимические термини в клинической анатомии человека: словарь / Г. Н. Топоров – К: Вища школа, 1988. – 160 с. 6. DOBENDAN Direkt Flurbiprofen/ Reckitt Benckiser Deutschland GmbH/2019/ URL: https://www.apotheken- umschau.de/Medikamente/Beipackzettel/DOBENDAN-Direkt-Flurbiprofen- 875-mg-Lutschtabl.-6866410.html 7. Goldhahn J. Kleines medizinisches Worterbuch. - Leipzig, 1967.- S.135. 8. 9. Husteel® Mischung/Biologische Heilmittel Heel GmbH/November 2009/ URL: https://farm-de.com/files/Beipackzettel-husteel-mischung-30-ml-00505906- bz.pdf (Дата звернення 12.12.20) 10. isla® moos/ Sanova Pharma GesmbH/ Februar 2014/ URL: https://www.isla.de/fileadmin/isla/files/isla-moos-Gebrauchsanweisung (Дата звернення 15.12.20) 11. WELEDA Infludoron®Globuli/Weleda Ges.m.b.H. & Co KG/ Juni 2014/ URL: file:///C:/Users/User/AppData/Local/Temp/941609_Infludoron%20Globuli_GI_ F_18-10-03_barrierefrei.pdf (Дата звернення 19.12.20) 2 12. XYLOMETAZOLIN 0,1% Nasenspray/ Fair-Med Healthcare GmbH/ Januar 2020/URL:https://static1.squarespace.com/static/5b9a24f2ee1759a05066ec0e/t/ 5ede080ea396f00bd0e08a88/1591609360626/Xylometazolin0.1 (Дата звернення 17.12.20) 2 Один чи більше авторів без редактора Аксьонова Г.М., Кожухова Н.Е., Шарапа А.А. Особливості лінгвістичного та логіко-понятійного аспектів вивчення медичних термінів – Москва, 2002 р.– 45 с. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов. Москва: Изд-во «Советская энциклопедия», 1996. 597 с. Бархударов Л. С. Язык и перевод (Вопросы общей и частной теории перевода) / Леонид Степанович Бархударов. –Москва : «Международные отношения», 1975. –240 с. Бондаренко М.А. Латинский язык и основы медицинской терминологии / М.А. Бондаренко. – Тула : Тульский государственный ун-т, 2005 – 287 с. Васина М. В. Акцентное оформление терминологических словосочетаний в английском медицинском дискурсе (к проблеме русской интерференции), Иваново, 2004, стр. 15. Вине Ж.-П., Дарбельне Ж. Технические способы перевода. Вопросы теории перевода в зарубежной лингвистике / Ж.-П. Вине, Ж. Дарбельне. – М. : Международные отношения, 1978. – С. 157-167. Виноградов В. С. Общие лексические вопроси - Москва 2004 р. – 236 с Винокур Г.О. О некоторых явлениях словообразования в русской технической терминологии Г.О. Винокур – М.: Труды МИФЛИ, 1939. – 520 с Гарбовский Н. К. Теория перевода: [уч-к]. – [2 изд.] / Н. К. Гарбовский. – М. : Изд.-во Моск. ун.-та, 2004. – 544 с. Головин Б.Н Основы культуры речи/Б.Н. Головин –М.: Высшая школа 1980 – 276 с. Горпинич В.О. Будова слова і словотвір. - К., 1977. - С. 44- 63, 81-97. Горпинич. В.О. Українська словотвірна дериватологія. - Дніпропетровськ, 1998. - С.124-130. Гринев-Гриневич С.В. Терминоведение [учебное пособие.] / Гринев-Гриневич Сергей Викторович. - М.: Издательский центр «Академия», 2008. — 304 с. Даниленко В. П. Русская терминология опыт лингвистического описания/ В.П. Даниленко –М.:Наука, 1977 – 246 с. 2 Д'яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. Основи термінотворення. - К., 2000. - С. 9- 16,98-112. Звегинцев В.А. Теоретическая и прикладная лингвистика/В. А. Звегинцев –М.: Просвещение, 1968 –336 с. Зубков М. Норми й культура української мови фахової спрямованости / Микола Зубков. − К. : Арій, 2018. – 250 с. Зубков М. Сучасна українська ділова мова / М. Зубков. – Харків : Торгін, 2002.– 448 с. Какзанова Е. М. Интернациональные эпонимы мифологического содержания как хранители культурной информации. Коммуникация в современном поликультурном мире: национально-культурная специфика построения дискурса: сборник научных трудов. Вып. 4. Москва: Pearson, 2016. С. 169–178. Канделаки Т.Л. Семантика и мотивированность терминов/ Т.Л. Канделаки – М.: Наука, 1977 – 167 с. Кияк Т.Р., Науменко А.М., Огуй О.Д. Теорія і практика перекладу. -Вінниця, 2006. - С. 37-53. Кобякова І.К. Креативне конструювання вторинних утворень в англомовному художньому дискурсі / І.К. Кобякова. – Вінниця: Новая книга, 2007. –C.29. Ковалик І. І. Вчення про словотвір. - Львів, ЛДУ, 1961. - 82 с Комиссаров В. Н. Теория перевода / В. Н. Комиссаров. – М. : Высшая школа, 1990. – 254 с. Красножан Ж.В. Із спостережень над омонімією в термінології // Українське мовознавство. – 1988. – С. 3; Крыжановская А.В., Симоненко Л.А. Актуальные проблемы упорядочения научной терминологии. – К., 1987. – 164с. Латышев Л.К. Перевод: проблемы теории, практики и методики преподавания. – М.: Высшая школа, 1988. – 357 с. Левицкая, Т. Р.Теория и практика перевода[Текст] / Т. Р. Левицкая, А. М. Фиттерман.–М.: Изд. лит-ры на ин. яз., 2003. –263 с. 2 Левицький В.В. Лексикологія німецької мови: посібник/ В.В.Левицький.– Вінниця: Нова Книга, 2014.– 392с. Левковская К.А. Теория слова, принципы ее построения и аспекты изучения лексического материала/К.А. Левковская – М.: КомКнига, 2005. –296 с. Лейчик В. М. Люди и слова. Москва: Наука, 1982. 176 с. Литвиненко Н.П., Місник Н.В. Медичний термін у лінгвістичному аспекті. – К.: Здоров’я, 2001. – 176с. Лотте Д.С. Краткие формы научно-технических терминов/ Д.С. Лотте – М.: Наука, 1971 – 84 с. Лотте Д.С. Основы построения научно-технической терминологии. Вопросы теории i методики/Д.С. Лотте – М.: Изд-во АН СССР, 1961. – 160 с Миньяр-Белоручев Р. Теория и методы перевода/Р. Миньяр-Белоручев – М. : Московський лицей, 1996. – 208 с. Михайлишин Б. П. З історії термінів-епонімів / Б. П. Михайлишин // Мовознавство. – 1994. – № 4–5. – С.45–50. Найда Ю. К науке переводить. Принципы соответствий/Ю.Найда//Вопросы теории перевода в зарубежной лингвистеке. – М. : Междунар.отнош., 1978. – С. 114-137. Непийвода Н. Мова української науково-технічної літератури (функціонально- стилістичний аспект) / Н. Непийвода. –К.: ТОВ “Міжнар. фін. агенція", 1997. – 303 с. Панько Т.І. Основи термінознавства. – Л., 1997; Соколовська Т.Г. Зазнач. праця; Д’яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. зазнач. праця. – С.12 Пиріг Л.А. Медицина і українське суспільство. Збірка медико-публіцистичних праць. – К., 1998. – 472с. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної українсыкої літературної мови / О. Д. Пономарів – Тернопіль, 2000. – 276 с. Рецкер Я.И. Теория перевода и переводческая практика. — М., 1974, 216с. Рецкер Я. И. Теория перевода и переводческая практика: Очерки лингвистической теории перевода / Я. И. Рецкер. – М. : Международные отношения, 2006. – 240 с. 2 Самойлов Д.В. О переводе медицинского текста. – М.: Издательский дом «Практика», 2005. – С.50 – 57 Солодилова И. А. Лексикология немецкого языка / И. А. Солодилова. – Оренбург: ОГУ, 2004. – 114 с. Суперанская А.В. Общая терминология: Вопросы теории. – М., 1989. – С. 193; Сухенко К.М. Лексичні проблеми перекладу / К. М. Сухенко. – К. : Вид-во Київ. ун-ту, 1972.– 23 с. Терновский В.Н. Андрей Везалий / Терновский В. Н. — М.: Наука, 1965. — 256 с Филиппова Л. С.Русский язык и культура речи / Л. С. Филиппова, В. А. Филиппов. – Тюмень : Изд-во Тюменского гос. ун-та, 2010. – 436 с. Чередниченко, О.І. Теорія і практика перекладу [Текст] / О. І. Чередниченко. –К. : Либідь, 2005. –370 с. Черноватий, Л. М. Психолінгвістичні основи теорії педагогічної гра-матики [Текст] / Л. М. Черноватий Шафф А. Введение в семантику/А. Шафф. – М.: Изд-во иностранной литературы, 1963. – 376 с. Шевчук В.Н. Производные военные термины в английском языке/В.Н. Шевчук. – М.: Воениздат, 1983. – 231с. Шепелева П. М. Особенности перевода медицинских терминов в аудио- медиальном тексте на примере телесериала «Клиника» / П. М. Шепелева Щерба Л. В. Языковая система и речевая деятельность / Л. В. Щерба. – Л. : Наука, 1974. – 428 с. Amal J. Une méthodologie de la traduction médicale / Jammal Amal. – Paris: Les Presses de l’Université de Montréal, 2015. – 25 с. – (Meta). – (44; вип. 22). Cruse D.A. Lexikologie / Lexicology. 1. Halbband. – Berlin: Walter de Gruyter, 2002. – 880 S. Éditeur officiel du Québec, 1982 Goldhahn J. Kleines medizinisches Worterbuch. - Leipzig, 1967.- S.135. Gregor M. Stremmel W. PSCHYREMBEL. Gastroenterologie/ hrsg. von M.Gregor, W.Stermmel.– 1Aufl.,– Berlin/ Boston: De Gruyter.– 2013.– S.363. 2 Lohde M. Wortbildung des modernen Deutschen/ M.Lohde– Tuebingen: Narr, 2006.– S.348. Minkova D., Stockwell R. English Words. History and Structure. New York: Cambridge University Press, 2009. 219 p. Riemann J.F. Gastroenterologie. Das komplette Referenzwerk fur Klinik und Praxis/ hrsg. von J.F.Riemann, W.Fischbach, P.Galle, J.Mössner.– Stuttgart: Thieme Verlag, 2010.– S.2077. Toury G. The Natur and Role of Norms in Translation/ G. Toury// Venuti L. The Translation Studies Reader. – London : Routledge, 1978, revised 1995. – P. 192-223. Werner D. Fröhlich. Wörterbuch Psychologie. München, 2010. 654 s Один чи більше авторів із редактором Городецкий, В. В. Раскин // 200 задач по языковедению и математике. Сост.Б. Ю. Городецкий, В. В. Раскин, редактор задач А.А.Зализняк. М., 1972. Чебурашкин Н. Д. Технический перевод в школе: учебник техн. пер. для учащихся IX–X кл. школ с преподаванием ряда предметов на англ. яз./ Н. Д. Чебурашкин /[Под ред. Б. Е. Белицкого]. – [4-е изд.]. – М.: Просвещение, 1983. – 255 с. Fluck H.-R. Fachdeutsch in Naturwissenschaft und Technik: Einführung in die Fachsprachen und die Didaktik/Methodik des fachorientierten Fremdsprachenunterrichts (Deutsch als Fremdsprache) /Hans-Rüdiger Fluck; unter Mitarb. von Jü Jianhua. –2. Aufl. neu bearb. –Heidelberg : Groos, 1997. –361 S. Без автора (збірники, матеріали конференцій, книги за редакцією, укладачі, упорядники) Когнитивная психология : учеб. для вузов / [под ред. В. Н. Дружинина, Д.В.Ушакова]. –М. : ПЕР СЭ, 2002. – 480 с. Основи термінотворення Семантичні та соцолнгвістичні аспекти [А.С. Дяков, Т.Р. Клак, О.І. Блінова] – К.: КМ Асademia, 2000 – 218 с. Современный русский язык / [Е М Галкина-Федорук, К. В Горшкова, Н. М Шанский] – М.: Изд-во МГУ, 1962 – 344 с. Duden. Deutsches Universalworterbuch. - Mannheim, Leipzig, 2002. - S. 893. 2 Skript fűr das Praktikum der Medizinischen Terminologie, hrsg. vom Institut fűr Geschichte der Medizin im ChariteCentrum fűr Human- und Gesundheitswissenschaften der Charite - Universitatsmedizin Berlin (CC1). Redaktion: Th. Beddies, E. Brinkschulte, M. Brumme, V. Hess, I. Marz, Th. Muller unter Mitarbeit von A. Scholl. 10.Auflage 200814.– S. 276. ДСТУ 3325-96. ТЕРМІНОЛОГІЯ. Визначення основних понять. Чинний від 30.12.1999. Багатотомне видання Болотина А.Ю. Медицинский словарь (русско-немецкий и немецко-русский). Ок. 70 000 терминов/ А.Ю. Болотина.–М.: РУССО, 2007.–776 с. Ілюстрований медичний словник Дорланда : у двох томах / [головн. ред. Джуль Павло, Зіменковський Борис]. —[укр. перекл. 29-го американського. вид.]. — Львів : Видавнич. дім «НАУТІЛУС», 2003. —Т. 2. —2003. —С. 1355—2688. Немецко-руский медицинский словарь/А.Ю. Болотина,А.Н. Озерский, И.Б. Бирман, Е.Г. Ганюшина, В.И. Добровольский. –3-е изд. с доп.–М.: Рус.яз., 1983. –768 с. Петровский В. И. Энциклопедический словарь медицинский терминов / Петровский В. И. – M. : Медицина, 2005. – 1 592 с. Топоров Г. Н. Эпонимические термини в клинической анатомии человека: словарь / Г. Н. Топоров – К: Вища школа, 1988. – 160 с. Частина видання Розділ книги Гавриленко Н.Теория и методика обучения переводчиков в сфере профессиональной комуникации/Н.Гавриленко – Книга 1. – М. : Научно- техническое общество имени академика С.И. Вавилова, 2009. – 178 с. Головин Б. Н.О некоторых проблемах изучения терминов Б. Н. Головин / Семиотические проблемы языка науки, терминологии и информатики М.: Изд-во МГУ, 1971 – С 64-67. 2 Градобик М.С. Термінологічні особливості навчання перекладу спеціального англомовного тексту / М.С. Градобик // Іноземні мови в навчальних закладах. – Київ. – 2008. –С.120. Даниленко В П Как создаются термины? В П Даниленко / Русская речь – 1967 – №2 – С. 54-61. Дзюба М. Епонім як об’єкт термінознавства: спроба теоретичного осмислен-ня // Система і структура східнослов’янських мов: До 175-ліття Національного університету імені М.Драгоманова: Зб. наук. праць. / Національний педагогічний інститут ім. М. Драгоманова. — К.: Знання України, 2009. — С. 108–114. Kапанадзе Л.А. О понятиях «термин» и «терминология». Л.А. Капанадзе // Развитие лексики современного русского язика – М: Наука, 1965 – С. 75-85 Кулебакин В. С. Работы по построению научно-технической терминологии в СССР и советская терминологическая школа / В. С. Кулебакин, А. Я. Климовицкий // Лингвистические проблемы научно-технической терминологии. – М. : Наука, 1970. – С. 15–19. Лейчик В. М. Термины и терминосистемы – пограничная область между искусственным и естественным в языке / В. М. Лейчик // Вопросы терминологии и терминологической статистики. – Воронеж : Воронежский ун-т, 1976. – С. 3–11. Місник Н.В. Медичний словник як основне джерело систематизації та унормування галузевої термінології // Українська термінологія і сучасність. Матеріали ІІ Всеукраїнської наукової конференції. – К., 1997. – С.197–199. Наер В. Л. К описанию функционально-стилевой системы современного английского язика / В. Л. Наер // Лингвостилистические особенности научного текста. – М.: Наука, 1981. С. 3–13. Плющ М. Я. Граматика української мови: У 2 ч. Ч. 1. Морфеміка. Словотвір. Морфологія: підручник/ М. Я. Плющ.– К.: Вища шк., 2005. – 286 с. Погорельская Л.И. Вопросы изучения некоторых особенностей текста по специальности на занятии по русскому языку//Международное сотрудничество в образовании и науке: Материалы Международной конференции. Санкт- Петербург, 21-25 июня 2006 года. – Спб.: Изд-во Политехн. ун-та, 2006. – 450 с. 2 Реформатский А.А. Что такое термин и терминология // Вопросы терминологии. – М., 1961. – С. 121-165; Реформатский А.А. Мысли о терминологии / А.А. Реформатский //Современные проблемы русской терминологии. – М.: Наука, 1986. С. 163-198. Романова Н.П. О типологии терминов/Н.П. Романова//Актуальные проблемы лексикологии. – Новосибирск, 1972. – С. 62-64 Симоненко Л.О. Українська наукова термінологія: стан та перспективи розвитку // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць. Вип. ІV. – К.: КНЕУ, 2001. – С.3–8. Сифонов В.І., Климовицкий Я.А. Термин и обусловленность определения понятияв системе // Проблематика определений терминов в словарях разных типов.- Л.: Наука, Ленингр. отд-ние, 1967.- С.107. Тараненко О. Лінгвістичні проблеми української термінології на сучасному етапі // Українська термінологія і сучасність. Матеріали ІІ Всеукраїнської наукової конференції – К., 1997. – С.3–9. Толикина Е.Н. Некоторые лингвистические проблемы изучения термина/ Е.Н. Толикина Лингвистические проблемы научно-технической терминологин. – М.: Наука 1970. – С. 53-67 Толикина Е.Н. (1971) Синонимы или дублеты?//Исследования по русской терминологии. Москва: «Наука», 2013. – 24 с. Хайрутдинова Д.Р. Географическая терминология: арабские русские английские параллели: дис. …канд.. філол.. наук: 10.02.20 «Сравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание»/Д.Р. Хайрутдинов. – Казань, 2009. – 171 с Чернышева И.И. Еще раз о саморегулирующихся процессах в лексиконе языка // Филологические науки. – 2001. - N6. – С. 66-71. Brown P. Internationalisms: Identical vocabularies in European languages // Language Adaptation (edited by Florian Columas). – Cambridge: Cambridge University Press. 1989. – P.158–167. 2 Elsen H. Komplexe Komposita und Verwandtes/ H.Elsen// Germanistische Mitteilungen.– 2009.– No69.– S.57-71. Fluck H.-R. Fachdeutsch in Naturwissenschaft und Technik: Einführung in die Fachsprachen und die Didaktik/Methodik des fachorientierten Fremdsprachenunterrichts (Deutsch als Fremdsprache) /Hans-Rüdiger Fluck; unter Mitarb. von Jü Jianhua. –2. Aufl. neu bearb. –Heidelberg : Groos, 1997. –361 S. Gémar J.-C. La traduction: la quête de l’équivalence // Meta: Journal des traducteurs. 2015. Vol. 60. № 3. P. 476-493. Lippert H. Fachsprache Medizin / Herbert Lippert // Interdisziplinäres deutsches Wörterbuch in der Diskussion / hrsg. v. H. Henne, W. Mentrup, D. Möhn, H. Weinrich. – Düsseldorf, 1978. –S.86–101 Weinrich H. Formen der Wissenschaftssprache/ Harald Weinrich//Akademie der Wissenschaften zu Berlin. Jahrbuch. –Berlin; New York, 1989. –S.119–158 Стаття в журналі, газеті Абакумова Г.О. До питання про експресивність терміна // Мовознавство. 1961. – № 3. – С. 85; Бесекирска Л. К вопросу об определении термина / Л. Бесекирска // Терминоведение. – 1996. – № 13. – C. 34–37. Варнавская Е.В. Лексическая норма в медицинской терминологии / Е.В. Варнавская, Н.С. Яковенко // Философские проблемы биологии и медицины. – Выпуск 2. — Воронеж, 2005. — С. 136—139. Глазырина Е. С. К вопросу об особенностях функционирования и перевода эпонимов в текстах медицинской тематики: лингводидактический аспект / Елена Сергеевна Глазырина. // Научный журнал. – 2016. – №5. – С. 6. Єнікєєва Є.М. Особливості перекладу комп'ютерних термінів на укра'їнську мову // Науковий вісник. – Суми: Вид-во СумДУ. – 2001. – № 5. – С. 54 – 59 Карабан В.І. Переклад англійської наукової і технічної літератури: Навчальне видання, Ч. 2. Лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні труднощі. –Вінниця: Нова книга, 2001. – 302 с 2 Комиссаров В. Культурно-этнографическая концепция перевода/ В. Комисаров//Картина мира: лексикон и текст (на материале английского языка). – МГЛУ. – Вып.376. – М., 1991. – 213 с. Микульчик Р. Сучасні українські абревіатури: перспективи і стан дослідження / Роман Микульчик // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». – 2005. – № 538. – С. 12–15. Разводовская Я. В. Антонимия в терминологии языка: на материале лексики репродуктивного здоровья английского, русского и белорусского языков / Янина Владиславовна Разводовская. // Весці. – 2015. – №1. – С. 4. Рицар Б. Про досвід термінологічної праці в Україні // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць. Вип. ІV. – К.: КНЕУ, 2001. – С.87–90. Семенчук И. В. Особенности образования и перевода медицинских сокращений и аббревиатур, используемых в клинике и диагностике заболеваний желудочно- кишечного тракта / И. В. Семенчук, Н. В. Мечковская. // Журнал Гродненского государственного медицинского университета. – 2012. – №3. – С. 3. Терлецкая И.Н., Аксенчук Р.И., Шекера Н.С. Особенности современной медицинской терминологии// Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. 2012. – №69. – С. 129-134. Черноватий Л. Особливості навчально-методичних матеріалів для підготовки перекладачів/Л. Черноватий//Вісник Сум.держ.ун-ту. Серія: Філологічні науки. – 2002. – № 4 (37). – С. 184-188. Тези доповідей у матеріалах конференцій Беженарь Г. И. Структурно-семантическая характеристика эпонимных терминов во французской, русской и молдавской медицинской терминологии и их упорядочение. Проблемы упорядочения медицинской терминологии: тез. докл. всесоюз. науч. конф. по проблемам упорядочения и стандартизации мед. терминов. Москва, 1990. С. 26–28. Д’яков А.С. Деякі аспекти термінологічного планування // Українська термінологія і сучасність. Матеріали ІІ Всеукраїнської наукової конференції. – К., 1997. – С.155–157. 2 Електронні ресурси Ключник О. Труднощі науково-технічного перекладу [Електронний ресурс]: стаття з наукової конференції / О. Ключник, Г. Грицюк. – К., 2013. – URL: http://conferences.neasmo.org.ua/node/1408 (Дата звернення 23.11.20) Культура мови. Зв’язок культури мови з іншими дисциплінами. Базові поняття культури мови. Мовні норми. URL: https://sites.google.com/site/ukrakultura/ (Дата звернення 12.09.20) Медицинские эпонимы [Електронний ресурс]: URL: http://medeponim.ru/ (Дата звернення 18.11.20) Медичний переклад: особливості та вимоги до виконавців. [Електронний ресурс]. – URL: https://unona.com.ua/uk/blog/medichnij-pereklad-osoblivosti-ta-vimogi-do- vikonavtsiv/ (Дата звернення 02.12.20) Перепечкина С.Е., Акулова Е.В. Сокращения в немецкой медицинской литературе, особенности написания и произношения. [Електронний ресурс]. – URL: http://www.sn-philolsocom.crimea.edu/arhiv/2011/uch_24_11fn/012.pdf (Дата звернення 30.10.20) Симоненко Л.О. Термінологічні студії в Україні. [Електронний ресурс]. – URL: h t t p : / / w w w . t e r m - i n . org/index.php?option=com_content&view=article&id=109&Itemid=19⟨=uk (Дата звернення 20.10.20) Фармацевтична енциклопедія / голова ред. ради та авт. передм. В. П. Черних. —2- ге вид., переробл. і допов. — К.: Моріон, 2010. — 1586 с. URL:http://www.pharmencyclopedia.com.ua. (Дата звернення 27.11.20) DOBENDAN Direkt Flurbiprofen/ Reckitt Benckiser Deutschland GmbH/2019/ URL: https://www.apotheken-umschau.de/Medikamente/Beipackzettel/DOBENDAN-Direkt- Flurbiprofen-875-mg-Lutschtabl.-6866410.html (Дата звернення 10.12.20) Husteel® Mischung/Biologische Heilmittel Heel GmbH/November 2009/ URL: https://farm-de.com/files/Beipackzettel-husteel-mischung-30-ml-00505906-bz.pdf (Дата звернення 12.12.20) 2 Hurtado A. (2002) Measuring translation competence acquisition– [Electronic resource]. / A. Hurtado, M. Orozco // Translators’ Journal.– Way of access URL: http://id.erudit.org/iderudit/008022ar. (Дата звернення 16.11.20) isla® moos/ Sanova Pharma GesmbH/ Februar 2014/ URL: https://www.isla.de/fileadmin/isla/files/isla-moos-Gebrauchsanweisung (Дата звернення 15.12.20) WELEDA Infludoron®Globuli/Weleda Ges.m.b.H. & Co KG/ Juni 2014/ URL: file:///C:/Users/User/AppData/Local/Temp/941609_Infludoron%20Globuli_GI_F_18- 10-03_barrierefrei.pdf (Дата звернення 19.12.20) XYLOMETAZOLIN 0,1% Nasenspray/ Fair-Med Healthcare GmbH/ Januar 2020/ URL:https://static1.squarespace.com/static/5b9a24f2ee1759a05066ec0e/t/5ede080ea39 6f00bd0e08a88/1591609360626/Xylometazolin0.1(Дата звернення 17.12.20) Дисертації та автореферати Боцман А. В. Структурно-семантичні та прагматичні особливості фармацевтичних текстів (на матеріалі англомовних інструкцій до вживання лікарських препаратів) : автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.04 / Боцман А. В. – К., 2006. – 20 с. Варнавская Е. В. Статус и функционирование эпонимов в медицинской терминологии испанского языка: автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.05. Воронеж, 2009. 24 с. Волкова І. В. Лексико-семантична характеристика сучасної української фізичної термінології (на матеріалі спеціалізованих видань 90-х рр. ХХ ст.): Дис... канд. філол. наук. — Харків, 2002. — 193 арк. Гнатишина І.М. Сучасна німецька медична термінологія (аспекти етимології, структури та інтернаціоналізації): Автореф. дис… канд. филол. наук: 10.02.04 – Чернівці, 1996. – 24 с. Лобач Е. А. Терминология современной математики и пути ее интернационали- зации (на материале немецкого языка): Автореф. дис. ...канд. филол. наук. — К., 1988. — 24 с. 2 Міщенко А.Л. Лінгвістика фахових мов та сучасна модель науково-технічного перекладу: монографія/ А.Л.Міщенко.– Вінниця: Нова Книга, 2013.– 448с. Мурзатаева А.Т. Лексические трансформации при переводе медицинских текстов: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. філ. наук : спец. 10.02.00 "Языкознание" / Мурзатаева Айгерим Толеутаевна – Казахстан, 2009. – 123 с.Наука, 1965. −85 с. Петришина В.У. Этимологические основы наиболее употребительных медицинских терминов: Автореферат. – Львов, 1973. Петрова Г.М. Моделирование технических текстов инженерного профиля как методологическая проблема: Автореф. дис. … канд. пед. наук. – М.,2002. – 23 с.,c. 14-18 Петрова О. Б. Структурно-семантична характеристика медичної термінології та народних найменувань хвороб в українській мові : автореф. дис. ... канд. філол. наук / Петрова О. Б. – Харків, 1994. – 24 с. Раздуев А.В. Современный английский подъязык нанотехнологий: структурно- семантическая, когнитивно-фреймовая и лексикографическая модели: дис. … канд. филол. наук: 10.02.04. Пятигорск, 2013. 242 с. Соколовська Т.Г. Українська термінологія з генетики: походження, структура, системність (лінгвістична проблематика): Дис... канд. філол. наук: 10.02.01. – К., 1999.-С. 25 Таланова Ж. П. Педагогічні умови формування професійного світогляду майбутнього перекладача : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 “Теорія і методика професійної освіти” / Ж. П. Таланова. – Кіровоград, 2007. – 20 с 2 Додаток А німецько-український глосарій А німецький відповідник український відповідник структурний аналіз, спосіб перекладу 1. Acetylsalicylsäure f, ацетилсаліцилова кислота словоскладання (трикомпонентне), калькування + транскодування 2. Allgemeinmediziner m лікар первинного огляду словоскладання (двокомпонентне – прикм.+імен.), описовий переклад 3. Anamneseerhebung f, -en збирання анамнезу словоскладання (двокомпонентне), калькування +транскодування 4. Ansteckungsherd m, -es, -e осередок зараження словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 5. Atemnot f, брак повітря, задишка словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 6. Augapfel-Nervensystem n нервова система очного словоскладання яблука (багатокомпонентне), словниковий відповідник 7. Augenarzt m, -es, ̈-e окуліст словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 8. Augeninnendruck m внутрішньоочний тиск словоскладання (трикомпонентне), словниковий відповідник 9. Auswurf m, - (e)s, ..würfe мокротиння, кровохаркання префіксація, словниковий відповідник В 10. Badearzt m̈ , -es, ̈-e, курортолог, бальнеолог словоскладання (двокомпонентне), Kurarzt m, -es, -e словниковий відповідник 11. Bartolindrüsen pl бартолінові залози словоскладання (двокомпонентне), калькування + транскодування 12. Bauchweh n біль в шлунку словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 13. Bauchaortenaneurysma m аневризма черевної аорти словоскладання (трикомпонентне), калькування + транскодування 14. Bauchwandnekrose f некроз стінки шлунка словоскладання (трикомпонентне), калькуваня +транскодування 15. Berührungsempfindlichkeit тактильне відчуття словоскладання (двокомпонентне), f словниковий відповідник 16. Blinde m,f,-en, -en сліпий (людина) морфолого-синтаксичний метод (субстантивація), словниковий відповідник 17. Blutdruckrise f, -en гіпертонічний криз словоскладання (трикомпонентне), калькування + транскодування 18. Bluttransfusion f, -en переливання крові слоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник D 19. Darmrоhr f дизентерия словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 2 20. Dickdarmentzündung f (захворювання) коліт словоскладання (трикомпонентне), словниковий відповідник 21. Dispensairebetreuung f диспансерне обслуговування, словоскладання (двокомпонентне), спостереження словниковий відповідник 22. Drogenkunde f фармакогнозія словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 23. Dünndarmultraschalldiagno yльтразвукова діагностика словоскладання stik f тонкого кишечника; (багатокомпонентне), калькування + транскодування E 24. Einbettkrankenzimmer n,-s, одномісна палата словоскладання = (багатокомпонентне), словниковий відповідник 25. Eingipsung f, en накладання гіпсової пов’язки префіксально-суфіксальний спосіб, описовий переклад 26. Entbindungsheim n, -es, -e пологовий будинок префіксально-суфіксальний спосіб, словниковий відповідник 27. Entlassungsepikrise f, -n виписаний епікриз словоскладання (двокомпонентне), калькування +транскодування 28. Erbdisposition f, -en спадкова схильність словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 29. Erhaltungsinfusionstherapie підтримуюча інфузійна словокладання (трикомпонентне), f терапія калькування +транскодування 30. Erkrankungsgefahr f, -en небезпека захворювання словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 31. Erkrankungshäufigkeitsziffe показник захворюваності словоскладання (трикомпонентне), r f, -n словниковий відповідник 32. Erste-Hilfe-Kasten m, -s, = набір для надання першої словоскладання (трикомпонентне), медичної допомоги описовий переклад 33. Essverhalten n, -s харчова поведінка словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник F 34. Facharzt m,-es, ̈-e лікар-спеціаліст словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 35. Fehlbehandlung f неправильне лікування словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 36. Fernaufnahme f, -en телерентгенограма словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 37. Fettgeschwulst f, -e ліпома словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 38. Flecktyphus m, -s висипний тиф словоскладання (двокомпонентне), калькування +транскодування 39. Folgekrankheit f, -en ускладнення захворювання як словоскладання (двокомпонентне), наслідок певної причини описовий переклад 40. Fremdkörper m, -s, = чужорідне тіло словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 41. Fruchtbarkeit f репродуктивна здатність суфіксація, словниковий відповідник 42. Frühgeborene m, f, -n, -n новонароджений морфолого-синтаксичний метод 2 (субстантивація), словниковий відповідник 43. Frühgeburt f, -en передчасні пологи словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 44. Fürsorge f диспансеризація, соціальне словоскладання (двокомпонентне), забезпечення словниковий відповідник G 45. Gallenblasenstein m, -s, -e камінь жовчного міхура словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 46. Gallenblasenwassersucht f водянка жовчного міхура словоскладання (багатокомпонентне), словниковий відповідник 47. Gallengang- рентгенівське обстеження словоскладання Röntgenaufnahme f жовчної протоки (багатокомпонентне), калькування 48. Gebärende f, -n породілля морфолого-синтаксичний метод (субстантивація), словниковий відповідник 49. Gebissanomalie f, -en порушення прикусу словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 50. Gefässkrise f, -en судинний криз словоскладання (двокомпонентне), калькування +транскодування 51. Gehirnbruch m, -s, ̈-e черепно-мозкова грижа словоскладання (двокомпонентне), описовий переклад 52. Gehörverlust m, -es, -e втрата слуху словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 53. Gelbsucht f жовтяниця словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 54. Geruchssinn m, -es, -e відчуття нюху словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 55. Geschwulst s, -e пухлина префіксація, словниковий відповідник 56. Geschwürkrankheit f, -en виразкова хвороба словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 57. Gesundheitsbehörde f, -n орган охорони здоров'я словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 58. Gesundheitsbelehrung f санітарна освіта, інструктаж словоскладання (двокомпонентне), описовий переклад 59. Gesundheitsleistung f, -en лікувально-профілактична словоскладання (двокомпонентне), робота смисловий розвиток 60. Grosshirnhemisphäre f, -n кора великих півкуль словоскладання (трикомпонентне), словниковий відповідник 61. Gutachten n, -s, = експертиза словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник H 62. Harnblase f, -n сечовий міхур словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 63. Harnblasenkrebs m, -es рак сечового міхура словоскладання (трикомпонентне), словниковий відповідник 64. Harnblasenwaschung f, -en промивання сечового міхура словоскладання (трикомпонентне), 2 словниковий відповідник 65. Hautkrätze f короста словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 66. Heiserkeit f захриплість суфіксація, словниковий відповідник 67. Heißhunger m,-s булімія, «вовчий голод» словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 68. Herzfehler m, -s, = порок серця словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 69. Herzrhythmusstörung f порушення серцевого ритму словоскладання (трикомпонентне), словниковий відповідник 70. Herzschrittmacher m,-s, = кардіостимулятор словоскладання (трикомпонентне), словниковий відповідник 71. Hirnhaut f мозкова оболонка словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 72. Hornhaut f, -e рогівка ока словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 73. Hustenanfall m,-s, -e напад кашлю словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 74. Hustenreiz m, -es позиви до кашлю словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник I 75. Immunabwehr f імунний захист словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 76. Immundefektsyndrom n,-s, - синдром імунодефіциту словоскладання (трикомпонентне), e калькування + транскодування 77. infarktgefährdet загрозливий інфаркту словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 78. Infektionserreger m, -s,= збудник інфекції словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 79. Intensivstation f, -en відділення реанімації словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник J 80. Jodmangel m, -s дефіцит йоду словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник K 81. Keuchhustenimpfung f, -en щеплення проти коклюшу словоскладання (трикомпонентне), словниковий відповідник 82. Kiefer-und щелепно-лицьова хірургія словоскладання (трикомпонентне), Gesichtschirurgie f словниковий відповідник 83. Klinikbehandlung f, -en стаціонарне лікування словоскладання (двокомпонентне), ̈ словниковий відповідник 84. Krampfzustand m, -es,- e спастичний стан словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 85. Krankengeld n,-es, -er грошова допомога у зв' язку з словоскладання (двокомпонентне), хворобою описовий переклад 86. Krankenhausaufnahmeschei направлення в лікарню словоскладання n m, -es, -e (багатокомпонентне), калькування 87. Krankenhausverweildauer f тривалість перебування в словоскладання 2 лікарні (багатокомпонентне), описовий переклад 88. Krankenpfleger m, -s, = санітар словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 89. Krankenschein m,-s, -e листок непрацездатності, словоскладання (двокомпонентне), поліс медичного страхування описовий переклад 90. Krebsbetreuungsstelle f, -en онкологічний диспансер словоскладання (трикомпонентне), словниковий відповідник 91. Krebsfrüherkennung f раннє діагностування раку словоскладання (трикомпонентне), описовий переклад 92. Kreislaufstörung f, -en порушення кровообігу словоскладання (трикомпонентне), словниковий відповідник 93. Kurzatmigkeit f задишка словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 94. Kurzsichtigkeit f міопія, короткозорість словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник L 95. Läusesucht f педикульоз словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 96. Lebensgeschichte f, -n анамнез життя словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 97. Leber- und Milz- сцинтиграфія печінки та словоскладання (двокомпонентне), Szintigraphie f селезінки калькування + транскодування 98. Leber- und збільшення печінки та словоскладання (двокомпонентне), Milzvergrößerung f селезінки словниковий відповідник 99. Leberschwellung f, -en набухання печінки словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 100.Leberverfettung f стеатоз, ожиріння печінки словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 101.Leichenverbrennungsanstalt крeматорій словоскладання (трикомпонентне), f, -en словниковий відповідник 102.Lippenspalte f, -en заяча губа словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 103.Lochbrille f, -n стенотопічні окуляри словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 104.Lokaltherapie f місцева терапія словоскладання (двокомпонентне), калькування+транскодування 105.Long-QT-Syndrom n синдром тривалого QT словоскладання (трикомпонентне), калькування + транскодування 106.Lückengebiss n, -s, -e дефект зубного ряду словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 107.Lungenemphysem n емфізема легенів словоскладання (двокомпонентне), калькування +транскодування 108.Lungenfacharzt m, -es, - ̈e пульманолог словоскладання (трикомпонентне), словниковий відповідник 109.Lungengeschwür n, -s, -e абсцес легені словоскладання (двокомпонентне), 2 калькування 110.Lungentuberkulose f туберкульоз легень словоскладання (двокомпонентне), калькування + транскодування 111.Lutschtablette f, -en смоктальна таблетка словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 112.Lymphknoten m, -s, = лімфатичний вузол словоскладання (двокомпонентне), калькування + транскодування М 113. Magen-Darm- гастроентеростомія словоскладання Anastomose-Anlegung f (багатокомпонентне), словниковий відповідник 114. Magen-Darm-Bereich m кишково-кишечний тракт словоскладання (трикомпонентне), словниковий відповідник 115. Magen-Darm-Entfernung f видалення частини шлунку словоскладання (трикомпонентне), калькування 116. Magen-Darm-Kanal m шлунково-кишечний канал словоскладання (трикомпонентне), словниковий відповідник 117. Magen-Darm-Katarrh m, - гастроентерит словоскладання (трикомпонентне), s словниковий відповідник 118. Magenentzündung f гастрит словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 119. Magengeschwür n, -s виразка шлунку словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 120. Magenschleimhautprolaps пролапс слизової оболонки словоскладання n шлунка (багатокомпонентне), калькування + транскодування 121. Magenschleimhautsilizium шлунково-кишкові кремнієві словоскладання inseln pl острівці (багатокомпонентне), описовий переклад 122. Marseille-Fieber n марсельська лихоманка словоскладання (двокомпонентне), калькування + транскодування 123. Maul-und Klauenseuche f захворювання ящур словоскладання (трикомпонентне), словниковий відповідник 124. Mehrfachvakzine f, -n полівакцина словоскладання (трикомпонентне), калькування + транскодування 125. Minderwertigkeitskropf m, зоб зі зниженою функцією словоскладання -s щитовидної залози (багатокомпонентне), описовий переклад 126. Mittelbauchbruch m, -es пупкова грижа словоскладання (трикомпонентне), калькування 127. Mortalität f смертність суфіксація, словниковий відповідник 128. Morbidität f захворюваність суфіксація, словниковий відповідник 129. Mundentzündung f стоматит словоскладання (двокомпонентне), смисловий розвиток 130. Mundtrockenheit f сухість в роті словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 131. Muskelentzündung f міозит словоскладання (двокомпонентне), смисловий розвиток 2 132. Muskelschwund m атрофія м'язів словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 133. Muttermilchunverträglichk непереносимість грудного словоскладання (трикомпонентне), eit f молока калькування N 134. NSAR – nicht-steroidalen нестероїдні протизапальні буквенне словосполучення, Antirheumatika засоби словниковий відповідник 135. Nackenkopfschmerz m, -s, біль в потилиці словоскладання (трикомпонентне), -en словниковий відповідник 136. Nadelstechen n, -s, = голковколювання словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 137. Nahttrennung f, -en розхождення шва словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 138. Nebenniere f, -en наднирник префіксація, словниковий відповідник 139. Nebennierenrinde f кора наднирник словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 140. Nebenwirkungen pl побічні ефекти префіксація, словниковий відповідник 141. Nervenbeschwerden pl невротичні скарги словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 142. Nesselausschlag m кропив'янка словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 143. Nierenbeckenentzündung f пієлонефрит словоскладання (трикомпонентне), словниковий відповідник O 144. Oberschenkelfraktur f, -s, - перелом бедра словоскладання (двокомпонентне), en словниковий відповідник 145. Ohreiterung f гнійний отит словоскладання (двокомпонентне), калькування 146. Operationslehre f оперативна хірургія словоскладання (двокомпонентне), калькування + транскодування 147. Ozonverfahren n, -es озонування словоскладання (двокомпонентне), калькування + транскодування P 148. Packungsbeilage f, -en інструкція щодо застосування словоскладання (двокомпонентне), лікарських препаратів описовий переклад 149. Patientengeschichte f, =, - історія хвороби словоскладання (двокомпонентне), en, Krankengeschichte f, -en словниковий відповідник 150. Pestimpfung f, -en вакцинація від чуми суфіксація, словниковий відповідник 151. Pfeifatmung f свист при вдиханні словоскладання (двокомпонентне), описовий переклад 152. Pflegeanstalt f, -en лікарня для невиліковно словоскладання (двокомпонентне), хворих описовий переклад 153. Plasmaersatzmittel n,-s, =, замінник плазми крові словоскладання (трикомпонентне), Plasmaersatzstoff m, -es, -e калькування + транскодування 154. Pleuritis f плеврит суфіксація, словниковий ̈ відповідник 155. Pockenanschlag m, -s, - e приступ віспи словоскладання (двокомпонентне), 2 словниковий відповідник 156. Poliomyelitis f поліомієліт, дитячий параліч суфіксація, калькування + транскодування 157. Präventivimpfung f, -en запобіжнє щеплення словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 158. Primärversorgung f, -en первинна обробка словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 159.Prostatakarzenom n, -s карцинома простати словоскладання (двокомпонентне), калькування + транскодування 160. Pyrosis f печія суфіксація, словниковий відповідник Q 161. Quaddel f пухир суфіксація, словниковий відповідник 162. Quellenbehandlung f, -en лікування мінеральною водою словоскладання (двокомпонентне), описовий переклад 163. Querschnitt m, -s, -e поперечний розріз, словоскладання (двокомпонентне), поперечний зріз словниковий відповідник 164. Quetschwunde f, -en забиття словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник R 165. Rachenabstrich m, -s, -e мазок із горла словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 166. Rachenmandel f, -n глоткова мигдалина словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 167. Rasselgeräusche pl хрипи словоскладання (двокомпонентне), ̈ словниковий відповідник 168. Reagenzglas n, -es, - er пробірка словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 169. Reduktionskur f лікування, спрямоване на словоскладання (двокомпонентне), зменшення маси тіла описовий переклад 170. Reiz- und Genussmitteln смакові та стимулюючі словоскладання pl речовини (багатокомпонентне), словниковий відповідник 171. Rettungsdienst m, -es, -e служба порятунку словоскладання (двокомпонентне), ̈ словниковий відповідник 172. Rettungsflugwacht f, -e служба авіаційної швидкої словоскладання (трикомпонентне), допомоги описовий переклад 173. rezeptfrei без рецепту суфіксація, словниковий відповідник 174. rezeptpflichtig за рецептом суфіксація, словниковий відповідник 175. Rheuma n, -es ревматизм словоскладання (однокомпонентне), калькування + транскодування 176. Rippenfell n,-s, -e реберна плевра словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 177. Riss-Quetsch-Wunde f, - рвано-забита рана словоскладання (трикомпонентне), en словниковий відповідник 178. Röntgenaufnahme f, -en, рентгенограмма словоскладання (двокомпонентне), Röntgenbildn, -es, -er словниковий відповідник 2 179. Röntgenbestrahlung f рентгенівське опромінення словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 180. Röntgenschichtverfahren пошарове рентгенівське словоскладання (трикомпонентне), n,-s, = обстеження калькування 181. Rötelnausschlag m, -s, ̈-e висипання при краснусі словоскладання (двокомпонентне), описовий переклад 182. Rötung f, -en почервоніння суфіксація, словниковий ̈ відповідник 183. Rückfall m, -s, - e рецидив словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник S 184. Salmiakgeist m, -es нашатирний спирт словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 185. Salzzufuhr f надходження солі (в організм) словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 186. Sanitätsaufsicht m, -s санітарний нагляд словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 187. Sauerstoff m, -es кисень словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 188. Säuregehalt m, -es кислотність словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 189. Schädel m, -s, = череп суфіксація, словниковий відповідник 190. Schilddrüse f, -en щитовидна залоза словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 191. Schlafdrang m,-es сонливість словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 192. Schluckauf n, -s гикавка префіксація, словниковий відповідник 193. schmerzlindernd, болезаспокійливий словоскладання (двокомпонентне), schmerzstillend словниковий відповідник 194. Schnupfen n риніт морфолого-синтаксичний метод (ад’єктивація), словниковий відповідник 195. Schreckneurose f невроз переляку, шоковий словоскладання (двокомпонентне), невроз кальквання + транскодування 196. Schüttelfrost m, -es озноб словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 197. Schwäche f, -n слабкість морфолого-синтаксичний метод (субстативація), словниковий відповідник 198. Schwangerschaft f вагітність суфіксація, словниковий відповідник 199. S̈ chwangerschaftsabbruch переривання вагітності словоскладання (трикомпонентне), m,-es, -e словниковий відповідник 200. Schweißpickel m, -s пітниця словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 201. schweißtreibend потогінний словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 202. Schwerkranke m, f, -n, -n тяжкохворий (-а) морфолого-синтаксичний метод (субстантивація), словниковий 2 відповідник 203. Schwindelanfall m,-s, ̈-e приступ головокружіння словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 204̈ . Schwindeldauerzustand m, тривале запаморочення словоскладання (трикомпонентне), -s, -e словниковий відповідник 205. Senkfuss m, -es, Plattfuss плоскостопість словоскладання (трикомпонентне), m,-es словниковий відповідник 206. Speiseröhre f стравохід словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 207. Sprachheilkunde f логопедія словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 208. Starextraktion f, -en видалення катаракти словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 209. Staubmaske f, -en респіратор словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 210. Stauungsbronhitis f застійний бронхіт словоскладання (двокомпонентне), кальквання + транскодування 211. Sterbenot f агонія словоскладання (двокомпонентне), смисловий розвиток 212. Stillzeit f період лактації словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 213. Stippchengallenblase f холестеатоз жовчного міхура словоскладання (трикомпонентне), ̈ словниковий відповідник 214. Stoffumsatz m, -es, -e, метаболізм словоскладання (двокомпонентне), Stoffwechsel m, -s, = словниковий відповідник 215. Stoffwechselstörung f порушення обміну речовин словоскладання (трикомпонентне), словниковий відповідник 216. Schuntanlegung f шунтування словоскладання (двокомпонентне), кальквання + транскодування 217. symptomatisch симптоматичний суфіксація, словниковий відповідник 218. symptomfrei безсимптомний суфіксація, словниковий відповідник T 219. T-Zell m, -en клітина типу Т буквенно-словесне слоскладання, описовий переклад 220. Tagesverpflegung f, -en добовий раціон словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 221. Tastsinn m,-s дотик, тактильне почуття словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 222. Tastuntersuchung f, -en пальпаторне обстеження словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 223. Todkranke m,f,-n, -n смертельно хворий морфолого-синтаксичний метод (субстантивація), словниковий відповідник 224. Trommelfell n, -s, -e барабанна перетинка словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 225. Trommelfellruptur f, -en розрив барабанної перетинки словоскладання (трикомпонентне), словниковий відповідник 226. Tuberkulosebekämpfung f, заходи щодо боротьби з словоскладання (двокомпонентне), -en туберкульозом описовий переклад 2 227. Typhus m тиф суфіксація, словниковий відповідник U 228. Übelbefinden n, -s нездужання, погане словоскладання (двокомпонентне), самопочуття словниковий відповідник 229. Übelkeit f нудота суфіксація, словниковий відповідник 230. Übergewicht n, -es зайва вага префіксація, словниковий відповідник 231. Überempfindlichkeit f підвищена чутивість префіксально-суфіксальний спосіб, словниковий відповідник 232. Ultraschall m, -s, -e ультразвук префіксація, калькування ̈ +транскодування 233. Umschlag m, -s, -e обгортання, укутування, префіксація, словниковий компресс відповідник 234. unbeweglich нерухомий префіксація, словниковий відповідник 235. unfallbedingt обумовлений нещасним префіксація, словниковий випадком відповідник 236. Unfallheikunde f травматологія словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 237. unheilbar невиліковний префіксально-суфіксальний спосіб, словниковий відповідник 238. unlebensfähig нежиттєздатний префіксально-суфіксальний спосіб, словниковий відповідник 239. untastbar той, що не можна прощупати префіксально-суфіксальний спосіб, описовий переклад 240. Unterleibsnervensystem n нервова система черевної словоскладання (трикомпонентне), порожнини словниковий відповідник 241. Unverträglichkeit f непереносимість префіксально-суфіксальний спосіб, словниковий відповідник V 242. Varikosität f варикозне розширення вен суфіксація, словниковий відповідник 243. Venenentzündung f флебіт словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 244. Verbandanlegung f, -en накладання пов’язки словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 245. Verbandtrommel m, -s, = бандаж словоскладання (двокомпонентне), калькування 246. Verblutung f, -en масивна кровотеча префіксально-суфіксальний спосіб, словниковий відповідник 247. Verbrennugswunde f, -en опікова рана словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 248. Verdaulichkeit f перетравленість префіксально-суфіксальний спосіб, словниковий відповідник 249. Verdauung f травлення префіксально-суфіксальний спосіб, словниковий відповідник 250. Verdichtung f, -en ущільнення префіксально-суфіксальний спосіб, словниковий відповідник 251. Vereiterung f, -en нагноювання суфіксація, словниковий 2 відповідник 252. Vererbungsanamnese f спадковий анамнез словоскладання (двокомпонентне), калькування +транкодування 253. Vergiftung f, -en отруєння префіксально-суфіксальний спосіб, словниковий відповідник 254. Verhornung f зроговіння префіксально-суфіксальний спосіб, словниковий відповідник 255. Verkalkung f кальциноз префіксально-суфіксальний спосіб, словниковий відповідник 256. Verkrampfung f, -en спазм, судома префіксально-суфіксальний спосіб, словниковий відповідник 257. Verkrümmung f, -en викривлення префіксально-суфіксальний спосіб, словниковий відповідник 258. Verletzte m,f,-n, -n поранений морфолого-синтаксичний метод (субстантивація), словниковий відповідник 259. Vermehrungsfähigkeit f, - репродуктивна здатність словоскладання (двокомпонентне), en словниковий відповідник 260. Verpflanzung f, -en трансплантація префіксально-суфіксальний спосіб, словниковий відповідник 261. Verschärfung f, -en загострення префіксально-суфіксальний спосіб, словниковий відповідник 262. Verschiebung f, -en зсув, зміщення префіксально-суфіксальний спосіб, ̈ словниковий відповідник 263. Verschluss m,-es, -e закупорка, oкклюзія префіксація, словниковий відповідник 264. Verschütterung f, -en контузія префіксально-суфіксальний спосіб, смисловий розвиток 265. Verstorbene m, f, -n, -n той, що помер морфолого-синтаксичний метод (субстантивація), описовий переклад 266. verursacht обумовлений префіксально-суфіксальний спосіб, словниковий відповідник 267. Volksseuche f, -en пандемия словоскладання (двокомпонентне), калькування 268. Vorgeburtlich передпологовий префіксально-суфіксальний спосіб, словниковий відповідник 269. Vorsichtsmaßnahmen pl запобіжні заходи словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 270. Vorsteherdrüse f передміхурова залоза словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 271. Vorstufe, f, -n предстадия префіксація, словниковий відповідник 272. Vortäuschung f, -en симуляція префіксально-суфіксальний спосіб, словниковий відповідник W 273. Wachstum m, s ріст суфіксація, словниковий відповідник 274. Wachstumsverzögerung f, затримка росту словоскладання (двокомпонентне), -en словниковий відповідник 275. Wasserentzug m, -s обезжирювання словоскладання (двокомпонентне), 2 словниковий відповідник 276. Wasserkopf m,-es гідроцефалія словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 277. wasserlöslich водорозчинний суфіксація, словниковий відповідник 278. Wechselfieber n, -s малярія словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 279. Weisheitszahn m, -es, ̈-e зуб мудрості словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 280. Wiederstandsfähigkeit f опірність словоскладання (трикомпонентне), словниковий відповідник 281. Wirbelsäule f, -n хребет словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 282. Wundstarkrampf m, -es правець словоскладання (трикомпонентне), ̈ словниковий відповідник 283. Wurmfortsatz m, -es, -e червоподібний відросток словоскладання (трикомпонентне), словниковий відповідник 284. Wutkrankheit f сказ словоскладання (двокомпонентне), калькування X 285. X-Beine pl Х-подібні ноги буквенно-словесне слоскладання, описовий переклад 286. X-Fuss m зовнішня клишоногість буквенно-словесне слоскладання, словниковий відповідник Z 287. Zahndurchbruch m, -es, ̈-e протезування зубів словоскладання (трикомпонентне), словниковий відповідник 288. Zahnersatz m, -s, ̈-e зубні протези словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 289. Zellstoff m, -es, -e клітковина словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 290. Zerfall m, -s роспад префіксація, словниковий відповідник 291. Zeugung f, -en запліднення суфіксація, словниковий відповідник 292. Zeugunsfähigkeit f, -en репродуктивна здатність словоскладання (двокомпонентне), калькування 293. Ziegenpeter m, -s епідемічний паротит , свинка словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 294. Zirbeldrüse f верхній виріз словоскладання (двокомпонентне), мозку,епіфіз,шишкоподібна словниковий відповідник ̈ залоза; 295. Zuckergehalt m, -es, -e вміст цукру словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 296. Zuckerunverträglichkeit f непереносимість цукру словоскладання (двокомпонентне), словниковий відповідник 297. Zunahme f, -n збільшення маси тіла, зросту префіксація, описовий переклад 298. Zwischenwirbelscheibe f, - міжхребцевий диск словоскладання (трикомпонентне), n словниковий відповідник 299. Zwölffingerdarm m, -es, -e дванадцятипала кишка словоскладання (трикомпонентне), словниковий відповідник 2 300. Zwölffingerdarmgeschwür виразка дванадцятипалої словоскладання n, -s кишки (багатокомпонентне), словниковий відповідник 2 Додаток Б таблиця-глосар німецьких медичних епонімів німецькомовний епонім український еквівалент структура / спосіб перекладу 1. Achora-Smith-Syndrom, n синдром Ачора — Сміта трикомпонентний епонім, структурна модель № 1, калькування + транслітерування 2. Ackerman-Syndrom, n синдром Акермана двокомпонентний епонім, структурна модель № 1, калькування + транслітерування 3. Adams-Klammer, f кламер Адамса двокомпонентний епонім, структурна модель № 1, калькування + транслітерування 4. Aicardi-Syndrom, n синдром Айкарді двокомпонентний епонім, структурна модель № 1, калькування + транслітерування 5. Alder - Reilly Anomalie, f аномалія Альдера – Рейлі трикомпонентний епонім, структурна модель № 1, калькування + транскрибування 6. Allana-Casworth-Denta- синдром Аллана-Касворта- п’ятикомпонентний епонім, Wilson-Syndrom, n Дента-Вільсона структурна модель № 1, калькування + транскодування 7. Anokhin biologische Анохіна біологічна теорія трикомпонентний епонім, Emotionstheorie, f емоцій структурна модель № 2, калькування + транслітерація 8. Aran-Duchenne-Krankheit, хвороба Арана–Дюшена трикомпонентний епонім, f структурна модель № 1, калькування + транслітерація 9. Barnett-Effekt, m ефект Барнетта двокомпонентний епонім, структурна модель № 1, калькування + транслітерування 10. Bartolin-Drüse, f бартолінова залоза двокомпонентний епонім, структурна модель № 2, калькування + транслітерування 11. Basedowsche Базедова хвороба двокомпонентний епонім, Erkrankung, f структурна модель №2, калькування + транслітерування 2 12. Bazedow-Graves-Perry- хвороба Базедова-Грейвса- чотирьохкомпонентний Krankheit, f Перрі епонім, структурна модель №1, калькування + транскодування 13. Bentall Operation, f операція Бенталла двокомпонентний епонім, структурна модель №1, калькування + транслітерування 14. Betz-Zelle, f клітина Беца двокомпонентний епонім, структурна модель №1, калькування + транскрибування 15. Bland-White-Garland- синдром Бланда -Уайта - чотирьохкомпонентний Syndrom, n Гарланда епонім, структурна модель №1, калькування + транскодування 16. Blelock-Taussig- анастомоз Блелока-Тауссіг трикомпонентний епонім, Anastomose, f структурна модель №1, калькування + транслітерування 17. Braxton-Hicks- перейми Брекстона-Гікса трикомпонентний епонім, Kontrationen, f структурна модель № 1, калькування + транслітерування 18. Brenner-Tumor, m пухлина Бреннера двокомпонентний епонім, структурна модель №1, калькування + транслітерування 19. Brunatis Symptom, n симптом Брунаті двокомпонентний епонім, структурна модель №1, калькування + транскрибування 20. Burneville-Pelacia- хвороба Бурневілля Пелаціі трикомпонентний епонім, Krankheit, f структурна модель №1, калькування + транскрибування 21. Buschke-Ollendorf- синдром Бушке-Оллендорф трикомпонентний епонім, Syndrom, n структурна модель № 1, калькування + транслітерування 22. Buyalsky-Methode, f Буяльського метод двокомпонентний епонім, структурна модель №2, калькування + транслітерування 23. Charcot-Marie-Tooth- хвороба Шарко-Марі-Тута чотирьохкомпонентний Krankheit, f епонім, структурна модель №1, калькування + транскодування 24. ChopardAmputation, f ампутація Шопара двокомпонентний епонім, структурна модель № 1, калькування + 2 транскрибування 25. Clara-Zelle, f клітина Клара двокомпонентний епонім, структурна модель № 1, калькування + транслітерування 26. Clouston-Syndrom, n синдром Клоустона двокомпонентний епонім, структурна модель № 1, калькування + транслітерування 27. de Toni -Debreux- синдром де Тоні -Дебре - чотирьохкомпонентний Fanconi-Syndrom, n Фанконі епонім, структурна модель №1, калькування + транскодування 28. Degos-Syndrom, n синдром Дегоса двокомпонентний епонім, структурна модель №1, калькування + транслітерування 29. Doebner-Reaktion, f реакція Дебнера двокомпонентний епонім, структурна модель № 1, калькування + транскрибування 30. Duchenne- м'язова дистрофія Дюшена двокомпонентний епонім, Muskeldystrophie, f структурна модель №1, калькування + транслітерування 31. Düring-Krankheit, f хвороба Дюринга двокомпонентний епонім, структурна модель № 1, калькування + транслітерування 32. Ebstein-Anomalie, f аномалія Ебштейна двокомпонентний епонім, структурна модель №1, калькування + транслітерування 33. Eisenmenger-Komplex, m комплекс Ейзенменгера двокомпонентний епонім, структурна модель № 1, калькування + транслітерування 34. Ellis-van-Creveld- синдром Елліса-ван- чотирьохкомпонентний Syndrom, n Кревельда епонім, структурна модель №1, калькування + транскодування 35. Erdheim-Gsell-Syndrom, синдром Ердгейма-Гзеля трикомпонентний епонім, n структурна модель № 1, калькування + транслітерування 36. Eustachische Röhre, f євстахієва труба двокомпонентний епонім, структурна модель №2, калькування + транслітерація 37. Freedlender-Bakterie, f паличка Фрідлендера двокомпонентний епонім, структурна модель №1, 2 калькування + транскрибування 38. Gerstmann-Stäussler- синдром Герстмана- чотирьохкомпонентний Scheinker Syndrom, n Штройслера-Шейнкера епонім, структурна модель №1, калькування + транскодування 39. Gilmore-Bruch, m грижа Гільмора двокомпонентний епонім, структурна модель № 1, калькування + транскрибування 40. Golgi-Apparat, m аппарат Гольджі двокомпонентний епонім, структурна модель № 1, калькування + транскрибування 41. Hallervorden-Spatz- синдром Галлервордена- трикомпонентний епонім, Syndrom, n Шпатца структурна модель № 1, калькування + транслітерування 42. Hamman-Rich-Syndrom, синдром Хаммана-Річа трикомпонентний епонім, n структурна модель №1, калькування + транслітерування 43. Hand-Schuller -Christian- синдром Хенда-Шюллера- шестикомпонентний Letterer-Zive-Syndrom, n Крістіана-Леттерера-Зіве епонім, структурна модель №1, калькування + транслітерування 44. Haut-Leishmaniase, m шкірний лейшманіоз двокомпонентний епонім, структурна модель №3, калькування + транскрибування 45. Haver-Kanal, m канал Гавера двокомпонентний епонім, структурна модель № 1, калькування + транслітерування 46. Huntington-Krankheit, f хвороба Гантінгтона двокомпонентний епонім, структурна модель № 1, калькування + транслітерування 47. Jacobson-Laska- синдром Якобсона-Ласка- п‘ятикомпонентний епонім, Beсhterev-Kempner-Syndrom, Бехтєрєва-Кемпнера структурна модель № 1, n калькування + транслітерування 48. Kayser-Fleischer-Ringe, кільця Кайзера — Флайшера трикомпонентний епонім, pl. структурна модель № 1, калькування + транслітерування 49. Killian-Operation, f операція Кілліана двокомпонентний епонім, структурна модель № 1, калькування + транслітерування 50. Klippel-Trenaunay- синдром Кліппеля-Треноне- чотирьохкомпонентний 2 Weber-Syndrom, n Вебера епонім, структурна модель № 1, калькування + транскодування 51. Korsakow-Syndrom, n синдром Корзакова двокомпонентний епонім, структурна модель №1, калькування + транслітерування 52. Kriegler-Noir-Syndrom, n синдром Криглера — трикомпонентний епонім, Найяра структурна модель № 1, калькування + транскодування 53. Krug-Konzept, m концепція Крога двокомпонентний епонім, структурна модель № 1, калькування + траскрибування 54. Kuznetsow-Pensky Naht, шов Кузнєцова-Пєнського трикомпонентний епонім, f структурна модель № 1, калькування + транслітерування 55. Lesch- Nyhan –Syndrom, синдром Леша-Ніхана трикомпонентний епонім, n структурна модель № 1, калькування + транслітерування 56. Letterrer-Seave хвороба Леттерера-Сіве трикомпонентний епонім, Krankheit, f структурна модель № 1, калькування + транскодування 57. Levasseur-Symptom, n симптом Левассера двокомпонентний епонім, структурна модель № 1, калькування + транскрибування 58. Leydig-Zellen, pl. клітини Лейдіга двокомпонентний епонім, структурна модель № 1, калькування + транслітерування 59. Libermeister-Regel, f правило Лібермейстера двокомпонентний епонім, структурна модель № 1, калькування + транслітерування 60. Lown-Ganong-Levine синдром Лауна — Ґанонґа чотирьохкомпонентний Syndrom, n — Левайна епонім, структурна модель № 1, калькування + транскодування 61. Lyme-Borreliose, m хвороба Лайма двокомпонентний епонім, структурна модель № 1, калькування + транскрибування 62. Mauriac-Syndrom, n синдром Моріака двокомпонентний епонім, структурна модель № 1, калькування + транскрибування 2 63. Mechnikows Мечникова теорія запалення трикомпонентний епонім, Erneuerungstheorie, f структурна модель № 2, калькування + транскрибування 64. Minert- Spikes, m спайка Майнерта двокомпонентний епонім, структурна модель № 1, калькування + транскрибування 65. Mondor-Syndrom, n синдром Мондора двокомпонентний епонім, структурна модель № 1, калькування + транслітерування 66. Morbus Addison, m Аддісонова хвороба двокомпонентний епонім, структурна модель №2, калькування + транслітерування 67. Morbus Erdheim-Chester, хвороба Ердгейма-Честера трикомпонентний епонім, m структурна модель № 1, калькування + транслітерування 68. Morbus Legg-Calvе- хвороба Легга-Кальве- чотирьохкомпонентний Perthes, m Пертеса епонім, структурна модель №1, калькування + транслітерування 69. Morbus Marchiafava – хвороба Маркиафава- трикомпонентний епонім, Micheli, m Мікеллі структурна модель № 1, калькування + транскодування 70. Morbus Ormond, m хвороба Ормонда двокомпонентний епонім, структурна модель № 1, калькування + транслітерування 71. Morbus Schamberg, m хвороба Шамберга двокомпонентний епонім, структурна модель № 1, калькування + транслітерування 72. Morbus Wilson, m хвороба Вільсона двокомпонентний епонім, структурна модель № 1, калькування + транскрибування 73. Musset-Symptom, n симптом Мюссе двокомпонентний епонім, структурна модель № 1, калькування + транскрибування 74. Nägeli-Syndrom, n синдром Негелі двокомпонентний епонім, структурна модель № 1, калькування + транслітерування 75. Parkinson-Krankheit, f хвороба Паркінсона двокомпонентний епонім, структурна модель № 1, калькування + 2 транслітерування 76. Peytz-Egers-Syndrom, n синдром Пейтца — Єгерса трикомпонентний епонім, структурна модель № 1, калькування + транслітерування 77. Pirogov-Mitchell- хвороба Пирогова-Мітчела трикомпонентний епонім, Krankheit, f структурна модель № 1, калькування + транслітерування 78. Pirquet-Probe, f проба Пірке трикомпонентний епонім, структурна модель № 1, калькування + транскрибування 79. Quincke-Ödem, m набряк Квінке двокомпонентний епонім, структурна модель № 1, калькування + транслітерація 80. Reberg-Probe, f проба Реберга двокомпонентний епонім, структурна модель № 1, калькування + транслітерування 81. Reiter-Syndrom, n синдром Рейтера двокомпонентний епонім, структурна модель № 1, калькування + транслітерування 82. Shigella-Sonnei, m шигела Зонне двокомпонентний епонім, структурна модель № 1, калькування + транскрибування 83. Siamesische Zwillinge, pl. сіамські близнюки двокомпонентний епонім, структурна модель №2, калькування + транскрибування 84. Sjögren-Syndrom, n синдром Шенгена двокомпонентний епонім, структурна модель № 1, калькування + транскрибування 85. Tay-Sachssche Krankheit, хвороба Тея-Сакса трикомпонентний епонім, f структурна модель № 1, калькування + транскрибування 86. Tiemann-Katheter, m катетер Тіммана двокомпонентний епонім, структурна модель № 1, калькування + транслітерування 87. Unterharnscheidt синдром Унтерхарншейдта двокомпонентний епонім, –Syndrom, n структурна модель № 1, калькування + транслітерування 88. Van Gieson- Methode, f метод Ван Гізона трикомпонентний епонім, структурна модель № 1, 2 калькування + транслітерування 89. Vishnevsky-Salbe, m мазь Вишневського двокомпонентний епонім, структурна модель № 1, калькування + транслітерація 90. Voigt-Reaktion, f реакція Фойгта двокомпонентний епонім, структурна модель № 1, калькування + транслітерування 91. Wassermann-Reaktion, f реакція Вассермана двокомпонентний епонім, структурна модель № 1, калькування + транслітерування 92. Wilson-Konowalow- хвороба Вільсона- трикомпонентний епонім, Krankheit, f Коновалова структурна модель № 1, калькування + транслітерування 93. Wolff-Parkinson-White- синдром Вольффа- чотирьохкомпонентний Syndrom, n Паркинсона- Уайта епонім, структурна модель № 1, калькування + транскодування 94. Worobjow-Methode, f спосіб Воробйова двокомпонентний епонім, структурна модель № 1, калькування + транслітерування 95. Zelinsky-Tropfen, pl. краплі Зелінського двокомпонентний епонім, структурна модель № 1, калькування + транслітерування 96. Zika-Virus, m вірус Зіка двокомпонентний епонім, структурна модель № 1, калькування + транслітерування 97. Zinn-Band, f циннова зв'язка двокомпонентний епонім, структурна модель № 3, калькування + транслітерування 2 Додаток В Діаграми Діаграма найпоширеніших способів творення медичних термінів 2,5 % 4,5 % 8 % 7 % 78% Діаграма 2.1. Діаграма найчисельніших тематичних груп медичних термінів 14,6% 24 % 4,4% 3% 3,4% 3,6% 18% 6,6% 10% 12,4% Діаграма 2.2. 2 Діаграма структурних особливостей медичних термінів-епонімів 3% 10 % 27 % 60 % Діаграма 2.3 Діаграма найхарактерніших структурних моделей утворення епонімів (за класифікацією Р. Микульчика) 2 % 9 % 86 % Діаграма 2.4 2 Діаграма найвживаніших способів перекладу медичних термінів 4 % 1,5 % 9 % 9 % 77 % Діаграма 3.1.